УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА 21.07.2015 08:22

2.2 Міністерство освіти та науки України

Кременчуцький державний політехнічний УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

 

 

                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації

щодо ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ  з вивчення

навчальної дисципліни “ управління потенціалом підприємства ”

ДЛЯ  СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОМИ НАВЧАННЯ

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

8.050107 “Економіка підприємства”

 

 

 

 

 

 

 

 

Кременчук 2005

Методичні рекомендації щодо практичних занять з вивчення навчальної дисципліни “ Управління потенціалом підприємства ” для студентів денної форми навчання зі спеціальності 8.050107 – “Економіка підприємства”

 

 

 

 Укладач старш. викладач  В.О.Дідусенко

 

 Рецензент                        В.Є.Черніченко

 

 

 

 

 

 

 

Кафедра економіки

 

 

 

 

 

 

 

Затверджено методичною радою університету

Протокол №       від                        2005 р.

Голова методичної ради _____________ проф. В.В.Костін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кременчук 2005

 

 

 

Вступ

 

Розв’язання сучасних проблем розвитку України справедливо пов’язують з переходом до ринкової економіки. Саме ринок створює найсприятливіші умови суспільного  проґресу, й альтернативи йому немає. Однак головну проблему для економічної науки становить пошук шляхів прискорення переходу до ринку з мінімальними втратами. Вирішення задач побудови ринкового організаційно-економічного механізму значною мірою залежить від удосконалення методологій та організації комплексного аналізу формування та використання потенційних спроможностей підприємства як первинної ланки економічної системи країни.

Визначення стратегічних можливостей передбачає аналіз і визначення потенціалу підприємства (можливості розвитку нових форм продажу товарів, зростання обсягів їх реалізації, диверсифікація, розширення ринку збуту товарів і надання послуг споживачам та ін.).

Оцінка варіантів (альтернатив) стратегії передбачає прове­дення підприємством аналізу потенціалу створення стійкої конку­рентної переваги і отримання прибутку в довгостроковому періоді для кожного із розглянених варіантів. Підприємство повинно сконцент­рувати всю увагу на тих можливостях, реалізація яких передбачає найбільш повне використання його сильних сторін - конкурентних переваг.

Визначення поняття потенціалу має не тільки важливе науко­ве, а й практичне значення, оскільки уявлення про його зміст ви­значає підхід до його оцінювання, вимірювання й управління.

 

1 Мета та завдання курсу

 

Визначення поняття потенціалу має не тільки важливе науко­ве, а й практичне значення, оскільки уявлення про його зміст ви­значає підхід до його оцінки, вимірювання й управління.

Мета курсу: засвоєння теоретичних і прикладних знань про методи і процеси управління формування, функціонуванням та розвитком потенціалу підприємства як збалансованої соціально-економічної системи.

Завдання курсу: вивчення новітніх підходів до управління формуванням, розвитком, конкурентоспроможністю потенціалу підприємства, результативністю його використання за сучасними соціально-економічними критеріями; набуття вмінь обґрунто-вувати і використовувати механізми запобігання кризі та антикризового управління суб‘єктами господарювання.

 

Предмет: методи і процеси управління потенціалом підприємства.

 

Студент повинен знати:

 - методи і процеси управління формування функціонуванням та розвитком потенціалу підприємства як збалансованої соціально-економічної системи;

-  методи оцінювання потенціалу підприємства.

Студент повинен уміти:

-використовувати набуті знання на практиці;

-обґрунтовувати і використовувати механізми запобігання кризі та антикризового управління суб‘єктами господарювання;

- виконувати конкретні системні дослідження змін і розвитку економічних явищ і процесів на всіх рівнях господарського керівництва.

Мета практичних занять

 Під час проведення практичних занять студент повинен закріпити теоретичні

знання, отримані на лекціях.

Розв’язуючи конкретні завдання, студенти повинні навчитися розраховувати

та аналізувати основні показники, що характеризують ефективність використання потенціалу підприємств.

 

 

2 Теми та план проведення  практичних занять

 

Тема1 Управління формуванням та розвитком потенціалу підприємства

План проведення практичних занять

1. Основні функції управління підприємством.
2. Сутність і формування потенціалу підприємства.
3. Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу підприємства.

 

Література: 1;2 С.162.

 

Контрольні питання

1. Поясніть поняття :

- «Технологія управління»;

- «Техніка управління»;

- «Потенціал підприємства»;

2. Які основні етапи життєвого циклу організації?

3. Які основні принципи організації організацій і принципи організації людей?

4. Назвати  функції антикризового управління.

Тема2Оптимізація структури потенціалу підприємства

План проведення практичних занять

 

1.Загальна характеристика потенціалу підприємства.

2.Класифікація видів потенціалів.

3.Структура потенціалу підприємства.

Література: 1;3 С.4.

Контрольні питання

 

1. Графоаналітична модель потенціалу підприємства.
2. Структура потенціалу підприємства.

 

 

Тема3 Парадигма управління потенціалом за вартісними критеріями  підприємства

План проведення практичних занять

 

1. Оцінка потенціалу підприємства: основні цілі та сфери застосування.

2. Поняття вартості та її модифікації.

3. Принципи та основні етапи оцінки потенціалу підприємства.

Література: 1;3С.79.

Контрольні питання

 

1.Що являє собою механізм процесу оцінювання потенціалу       підприємства?

2.Назвіть ознаки поділу майнових прав та види прав власності.

3.Які методичні підходи до оцінювання потенціалу підприємства?

 

Тема4 Інформаційне забезпечення і сучасні технології управління складними виробничими системами.

План проведення практичних занять

 

1. Інформаційне забезпечення управління потенціалом підприємства.

2. Сучасні технології управління складними виробничими системами.

Література: 1;4 С.130.

Контрольні питання

 

1. Діагностика стану підприємства в конкурентному середовищі.

2. Методика визначення стратегічних альтернатив розвитку підприємства.

3.Моніторинґ як особлива інформаційна система.

 

 

Тема 5 Управління матеріально-технічним потенціалом підприємства

 

План проведення практичних занять

 

1. Завдання управління матеріально-технічним потенціалом підприємства.

2. Методи управління матеріальними ресурсами.

3. Поняття та склад матеріально-технічного потенціалу підприємства.

4. Система показників використання матеріальних ресурсів.

5. Резерви та шляхи раціонального використання матеріальних ресурсів.

Література: 1;6С.8.

Тести для контролю:

З наведених нижче відповідей виберіть правильну:

1. Функціональний аспект управління витратами включає блоки:

а) прогнозування та планування;

б) мотивації та організації;

в) обліку та аналізу;

г) організації;

2. Управлінський аспект формування витрат пов'язаний із забезпеченням:

а) потреб податкових органів;

б) потреб самого підприємства;

в) потреб акціонерів;

3. Системи управління витратами на підприємстві розрізня­ють за такими ознаками:

а) виробничим профілем підприємства;

б) наявністю чи відсутністю нормативних витрат;

в) масштабом виробництва;

г) повнотою охоплення витрат за калькулюванням;

4. За підходом до структури плану рахунків розрізняють такі дві системи рахунків:

а) загальну та пов'язану;

б) синтетичну та аналітичну;

в) автономну та інтегровану;

г) інтеґровану та пов'язану;

д) загальну та пов'язану.

5. Об 'єктом управління витратами є:

а) функції обліку та аналізу витрат;

б) функції прогнозування і планування витрат;

в) господарська діяльність підприємства з погляду здійснення витрат;

г) функції мотивації та організації;

6. Варіант методу «директ-костинг» може базуватися на врахуванні до собівартості продукції:

а) тільки прямих витрат;

б) усіх змінних витрат;

в) змінних витрат і продуктивної частини постійних витрат.

7. До основних методів розроблення норм і нормативів нале­жать:

а) розрахунково-аналітичний метод;

б) факторний метод;

в) досвідно-статистичний метод;

г) динамічно-статистичний метод;

8. До стабільних норм і нормативів належать:

а) норми витрачання праці, матеріалів;

б) норми амортизації;

в) ставки обов'язкових відрахувань, ставки оподаткування.

9. Функція обліку охоплює операції:

а) спостереження та ідентифікації;

б) реґулювання;

в) вимірювання та реєстрації.

10. Нижньою межею ціни на продукцію підприємства може бути:

а) виробнича собівартість;

б) повна собівартість;

в) собівартість за змінними витратами;

г) собівартість за прямими витратами;

11. Виробництво продукції певного виду в поточному (корот­кому) періоді є доцільним, якщо показник маржинального прибу­тку для неї:

а) перевищує постійні витрати;

б) дорівнює нулю;

в) набуває додатного значення;

г) перевищує змінні витрати.

 

 

Тема 6  Система управління формування і використання трудового потенціалу

План проведення практичних занять

 

1.Роль і значення трудового потенціалу.

2.Методологія оцінювання та використання трудового потенціалу підприємства.

3.Основи управління трудовим потенціалом підприємства.

 

Література: 1;3 С.197.

Контрольні питання

 

1. Сформулюйте питання трудового потенціалу підприємства.
2. Якими показниками характеризується рух кадрів?
3. Як здійснюється аналіз кадрового складу підприємства?
4. Як здійснюють аналіз персоналу за рівнем освіти і віку?
5. Як аналізують якість розміщення кадрів на посадах і рівень мотивації праці?

Тести для контролю

1. Персонал підприємства - це:

а) рацівники, які мають значний стаж роботи на підприємстві:

б) працівники, які мають високий рівень кваліфікації;

в) постійні працівники, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навички роботи;

г) промислово-виробничий персонал підприємства.

2. Хто з перелічених працівників не належить до промислово-виробничого персоналу підприємства:

а) економіст І категорії відділу економічного аналізу;

б) водій автокара механоскладального цеху;

в) технічний працівник у дитячому садку;

г) чергова прохідної головного корпусу;

д) оператор установки хімічної лабораторії;

е) кур'єр;

ж) касир Будинку культури.

3. Кваліфікація - це:

а) сукупність спеціальних знань і практичних навичків, які визначають підготовленість працівника виконувати   професійні функції певної складності;

б) категорія, яка характеризує відносно вузький вид робіт і вимагає додаткових специфічних знань;

в) категорія, що відображає якість і складність праці.

4. Продуктивність праці - це:

а) показник, що характеризує ефективність праці;

б) здатність праці випускати певну кількість продукції за одиницю часу;

в) сукупність властивостей людини як робочої сили;

г) затрати живої праці.

5. Рівень продуктивності праці можна охарактеризувати показником:

а) економія часу;

б) виробіток;

в) темпи росту продуктивності праці;

г) випередження росту продуктивності праці відносно росту заробітної плати;

д) норма часу.

6. Методом прямого рахунку плановий рівень продуктивності праці обчислюється за формулою:

 

 

 

7. Середньоспискова клькість працівників за місяць обчислюється:

а) як середньоарифметична величина показників середньо -спискової кількості за всі дні місяця;

б) шляхом сумування спискового складу працівників за всі дні місяця і діленням на кількість календарних днів у місяці;

в) діленням фактично відпрацьованих людино-днів за місяць на кількість днів роботи підприємства за цей самий період.

8. За трудомісткістю виробничої програми кількість основних робітників обчислюється:

 

 

 

9. Показниками руху робочої сили на підприємстві є такі коефіцієнти:

а) обороту робочої сили щодо прийому;

б) завантаження робочої сили в часі;

в) обороту робочої сили щодо звільнення;

г) плинності;

д) оновлення робочої сили на початок року.

10. Кадрова політика підприємства - це:

а) система підготовки керівників найвищої кваліфікації;

б) сукупність заходів щодо розв’язання соціальних проблем колективу;

в) сукупність працівників різних категорій та перспективи зміни структури;

г) система заходів щодо забезпечення кожного робочого місця персоналом відповідної професії, спеціальності, кваліфікації.

11. Мотивація високопродуктивної діяльності визначається як:

а) місія і підпорядковані їй цілі підприємства;

б) сукупність прогресивних норм праці;

в) зниження показників трудомісткості продукції;

г) сукупність заходів, що стимулюють працівників до досяг - нення певних цілей.

12. Методи мотивації можуть бути:

а) прямі економічні;

б) непрямі економічні;

в) моральні;

г) фінансові;

д) негрошові;

е) ситуаційні.

 

 

 Тема7 Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства

План проведення практичних занять

 

1.Конкурентноспроможність потенціалу підприємства та її рівні.

2.Методи оцінювання конкурентноспроможності потенціалу підприємства.

3.Управління конкурентноспроможністю підприємства.

Література: 1;3С.53.

Приклад матриці конкурентоспромож­ності потенціалу підприємства (табл. 7.1) ілюструється умовними даними.

 

Таблиця 7.1

Матриця конкурентоспроможності потенціалу підприємства

№ п\п	Рівень КПП	Стандарти
		КР		КПР		КМ		КД		КЧ
		відн. од.	бал	відн. од.	бал	відн. од.	бал	відн. од.	бал	відн. од.	бал
1	Світове лідерство	5	100	3,5	100	0,5	100	1	100	0,7	100
2	Світовий стандарт	3,81	76,2	2,8	80	0,44	88	0,9	90	0,62	88,57
3	Національне лідерство	2,94	58,8	2,5	71,42	0,36	71	0,78	78	0,46	65,71
4	Національний стандарт	2,46	49,2	2,4	68,57	0,30	59	0,66	66	0,36	51,43
5	Галузеве лідерство	2,18	43,6	2,06	58,85	0,19	38	0,51	51	0,27	38,58
6	Галузевий стандарт	1,67	33,4	1,6	45,71	0,07	13	0,38	38	0,15	21,43
7	Пороговий рівень	1,33	26,6	1	28,57	0,01	2	0,15	15	0,09	12,85
8	Підприємство	0,6	12	1,9	54,29	0,03	6	0,3	30	0,4	57,14

 

У матриці конкурентоспроможності вищий рівень індикатора, отриманий експертним способом, беруть за 100 балів. На основі наведених даних можна дати бальний розрахунок рівня конку­рентоспроможності як щодо окремих індикаторів, так і щодо їх комплексу в цілому. При цьому формула розрахунку загального фактичного рівня конкурентоспроможності потенціалу підприєм­ства за економічними стандартами (ЗКППе) на рівні, вибраному із семи можливих, матиме такий вигляд:

                                       

де рб — вибраний для оцінки конкурентоспроможності рівень (р = 1, 2, ..., 7) у балах; 86 — показники даного індикатора на рі­вні підприємства в балах.

На рівні галузевого стандарту:

 

На рівні галузевого лідерства:

 

Отже, за наведеним прикладом рівень конкурентоспроможно­сті потенціалу

 

підприємства відповідає галузевому стандарту (оскільки ЗКППе ≥ 1).

На основі запропонованої матриці конкурентоспроможності потенціалу підприємства є сенс скласти таблицю резервів (Р) і втрат (В) потенціалу підприємства (табл. 7.2) і провести її аналіз.

 

Таблиця 7.2

Резерви і втрати потенціалу підприємства

№ п\п	Резерви і втрати ПП	Стандарти
		КР		КПР		КМ		КД		КЧ		Разом
		відн. од.	бал	відн. од.	бал	відн. од.	бал	відн. од.	бал	відн. од.	бал	бал
Резерви:
1	Світове лідерство	—	—	1,6	45,71	0,47	94	0,7	70	0,3	42,86	252,57
2	Світовий стандарт	—	—	0,9	25,71	0,41	82	0,6	60	0,22	31,43	117,14
3	Національне лідерство	—	—	0,6	17,13	0,33	65	0,48	48	0,06	8,57	197,7
4	Національ­ний стандарт	—	—	0,5	14,28	0,27	53	0,36	36	—	—	71,57
5	Галузеве лідерство	—	—	0,16	4,56	0,187	32	0,21	21	—	—	187
6	Галузевий стандарт	—	—	—	—	0,04	7	0,08	8	—	—	68,71
	Втрати	-0,73	-14,6	—	—	—	—	—	—	—	—	-14,6
	Резерви	—	—	—	107,39	—	333	—	243	—	82,86	766,25

 

Продовження таблиц 7.2

Сума втрат чи резервів у балах*

-14,6

—

107,39

—

333

—

243

—

82,86

751,65

* Якщо втрати > 0, то всі резерви = 0, і навпаки.

 

Резервами для підприємства є різниця між більш високими показниками того чи іншого стандарту (індикатора) і реальною величиною показників самого підприємства.

Втратами є різниця між величиною порогового рівня станда­рту і величиною цього стандарту для підприємства.

Крім точних даних про резерви і втрати, отриманих з табл. 7.2, спеціалісти підприємства повинні знати обсяги інвестицій (І), час (і), економічний ефект (Ее), які потрібні для прийняття рішення про заходи щодо підвищення рівня того чи іншого індикатора (стандарту). Для кінцевих висновків потрібно розрахувати два показники:

1) коефіцієнт ефективності використання інвестицій:

                                                                   

2) інтеґральний коефіцієнт ефективності використання інвес­тицій і часу:

                                                                  

де t — це проміжок часу між інвестуванням капіталу і отриман­ням ефекту.

 

Результати проведених розрахунків зводяться до таблиці для вибору стратегії стосовно підвищення конкурентоспроможності потенціалу підприємства (табл. 7.3).

Таблиця 7.3

Вибір стратегії щодо підвищення конкурентоспроможності потенціалу підприємства (для рівня світового лідерства)

№ п\п	Індикатори	Засоби та ресурси для досягнення цілі
		Інвестиції (І)	Час (t)	Економічний ефект (Ее)	Інтегральний коефіцієнт ефективності Кінт)	Пріоритети (стратегія під­приємства)
1	РКР1	7500	8	8000	0,1333	5
2	РКПр1	8000	7	9000	0,1607	4
3	РКМ1	6500	6	7000	0,1795	2
4	РКД1	5000	9	7500	0,1667	3
5	РКЧ1	8500	6	9500	0,1863	1

 

Якщо

Поданий аналіз необхідно доповнити дослідженням ди­наміки резервів, втрат та інтегрального коефіцієнта ефективності (табл. 7.4).

 

 

 

 

Таблиця 7.4

Динаміка бальних оцінок резервів, втрат та інтегрального коефіцієнта ефективності потенціалу підприємства

№ п\п	Резерви, втрати, ефективність	Періоди
		t1	t2	t3	t4	t5	t6	t7	t8
1	Темпи зміни резер­вів (ТзР)	0,4	0,45	0,6	0,9	1,2	1,45	1,85	2,2
2	Темпи зміни втрат (ТзВ)	0,35	0,21	0,19	0,16	0,12	0,1	0,09	0,09
3	Темпи зміни інтеґрального коефіці­єнта ефективності потенціалу підпри­ємства (ТзКінт)	0,6	1,0	1,2	1,8	2,0	2,15	2,3	2,35

Коефіцієнт успіху в галузі підвищення конкурентоспромож­ності потенціалу підприємства розраховується так:

                                                  (7.4)

За даними табл. 7.4 розраховується коефіцієнт успіху в галузі підвищення конкурентоспроможності потенціалу підприємства за періодами.

У_t1 = (0,6 - 0,35)/0,4 = 0,625;       У_t5 = (2,0 - 0,12)/1,2 = 1,567;

У_t2 = (1,0-0,21)/0,45 = 1,755;       У_t6 = (2,15-0,1)71,45 = 1,414;

У_t3 = (1,2-0,19)/0,6 = 1,683;         У_t7 = (2,3 -0,09)/1,85 = 1,195;

У_t4 = (1,8 - 0,16)/0,9 = 1,822;       У_t8 = (2,35 - 0,09)/2,2 = 1,027.

Максимальний успіх при цьому досягається, коли ТзВ = 0, а ТзКінт > ТзР. Це означає, що підпри­ємство стрімко поліпшує рівень конкурентоспроможності свого потенціалу.

 

Контрольні питання

1. Методи оцінювання конкурентоспроможності потенціалу .

2. Прикладні моделі оцінювання конкурентоспроможності потен -ціалу підприємства.

 

Тема8 Система антикризового управління потенціалом підприємства

План проведення практичних занять

 

1. Можливість криз і антикризового управління.

2. Функціональний менеджмент і необхідність антикризового управління.

3. Основні ознаки антикризового управління.

 

Література: 1;3 С.177.

Контрольні питання

 

1. Як співвідносяться управління функціонуванням організації й управління її розвитком?

2. Що таке життєздатність організації?

3. Які фактори розвитку організації характеризують небезпеку кризи?

4. Як взаємозалежні ці фактори між собою?

5. Які причини і симптоми кризового розвитку? Наведіть при­клади.

6. Назвіть тенденції циклічного розвитку організації за дайте оцінку кожного з етапів циклу.

7. Коли підвищується ймовірність і небезпека кризи?

 

Тема 9  Механізми та інструменти протидії кризовим процесам

План проведення практичних занять

 

1. Організаційно – економічні передумови антикризового управління.

2. Особливості прогнозування і планування в антикризовому управлінні.

3. Концептуальна модель.

4. Фактори і принципи антикризового управління.

Література: 1;2С.298.

Контрольні питання

1. Що є передумовами антикризового управління?

2. У чому полягає взаємодія керуючої і керованої підсистем?

3. Що таке неузгодженість систем?

4. Які основні джерела і причини кризових ситуацій?

5. Що таке стійкість рівноваги і стійкість руху системи?

6. У чому полягає особливість прогнозування в антикризовому управлінні?

 

7. Яка суть безупинного планування?

8. Що таке бюджетування діяльності підприємства?

9. Що таке статичне і гнучке бюджетування?

 

 

Тема10 Управління результативністю використання потенціалу підприємства

План проведення практичних занять

 

1. Суть і характеристика запальної ефективності підприємства.

2. Показники використання потенціалу підприємства.

3. Резерви і чинники управління результативністю використання потенціалу підприємства.

 

Література: 1;3 С.334.

Контрольні питання

 

Тести для контролю

1. Якість продукції як економічна категорія характеризує:

а) міру задоволення певної потреби, яка виявляється у споживанні;

б) ефективність споживання матеріальних і трудових ресурсів, затрачених на виробництво товару;

в) сукупність техніко-експлуатаційних характеристик виробу;

г) сукупність властивостей виробу, що зумовлюють його здатність задовольняти певні потреби споживачів.

2. Конкурентоспроможність продукції - це характеристика товару, яка відображає:

а) переваги над товаром-конкурентом за якісними показниками;

б) переваги над товаром-конкурентом за мірою задоволення певної потреби і за витратами на її забезпечення;

в) переваги над аналогічними товарами за рівнем надійності та після продажного обслуговування;

г) переваги над конкурентним товаром за ціною та якістю.

3. Найважливішими складовими, що забезпечують конкуренто - спроможність продукції, є:

а) територіальне охоплення ринку;

б) рівень якості продукції;

в) ціновий чинник;

г) розширення ринкового сегменту;

д) форми збуту, система транспортування і складування продукції;

е) можливості виходу на зовнішній ринок;

ж) маркетингові важелі;

з) професійна підготовленість персоналу  підприємства та ефективність структури управління.

4. Інтеґральний показник конкурентоспроможності обчислюється за формулою:

 

5. Система управління конкурентоспроможністю продукції повин -на вирішувати такі завдання:

а) забезпечити вчасну розробку перспективних планів роботи підприємства;

б) забезпечити розробку заходів щодо зниження собівартості продукції;

в) домогтись поліпшувати якість самої продукції;

г) підвищити оперативність і якісний рівень післяпродажного обслуговування;

д) забезпечити зниження витрат на післяпродажне обслугову -вання

є) обмежити канали збуту продукції.

6. Річний економічний ефект від виробництва і реалізації продук -ції поліпшеної якості обчислюється за формулою:

 

 

7. До узагальнюючих показників економічної ефективності ви -робництва можна віднести:

а) фондовіддачу;

б) рентабельність виробництва;

в) матеріаломісткість продукції;

г) рівень задоволення потреб ринку;

д) питому вагу сертифікованої продукції;

е) коефіцієнт оборотності обігових коштів.

 

 

 Тема 11  Проектування системи управління потенціалом на підприємствах

План проведення практичних занять

 

1. Елементи структури системи управління потенціалом на підприємствах.

2. Принципи формування системи управління потенціалом .

3. Формування структури управління потенціалом на підприємствах.

Література: 1;2С.38.

Контрольні питання

1. Які основні  показники, що характеризують стан майна підприємства?

2. На яких принципах формується система управління потенціалом ?

3. Укажіть напрями вдосконалення системи управління потенціалом на підприємствах.

 

 

Тема 12  Особливості інноваційного відтворення потенціалу підприємства.

План проведення практичних занять

 

1. Система інноваційного управління підприємством.

2. Інноваційний потенціал і стратегія підприємства.

3. Інноваційне відтворення потенціалу підприємства.

Література: 1;2 С.240.

Контрольні питання

 

1. Що являє собою поняття: "життєвий цикл продукції" і "життєвий цикл технології вироб­ництва ?

2. Організаційно – економічний механізм управління інноваційним процесом.

3. Інноваційне проектування відтворення потенціалу підприємства.

 

Тема13  Організаційно-економічне забезпечення вдоскона -лення і впровадження систем управління потенціалом  підприємств

План проведення практичних занять

 

1. Організаційне забезпечення систем управління підприємством.

2. Економічне забезпечення управління потенціалом підприємства.

3. Удосконалення і впровадження управління потенціалом.

Література: 1;9 С.36.

Приклад

Є наступні дані про підприємство.

1. У середньому 80 % продукції підприємство реалізує в кредит, а 20% — за готівку. Як правило, підприємство надає своїм контрагентам 3,0 -денний кредит на пільгових умовах (для простоти розрахунку розмір пільги в даному прикладі не враховуємо). Статистика показує, що 70 % платежів оплачуються контраґентами вчасно, тобто протягом наданого для оплати місяця, інші 3О % оплачуються протягом наступного місяця.

Коефіцієнти інкасації відображають відсоток очікуваних грошових надходжень від продаж у відповідному часовому інтервалі з моменту реалізації:

             (13.1)

де j — місяць відвантаження;

і - місяць надходження готівки за відвантажену продукцію.

 

Визначити коефіцієнти інкасації можна на підставі аналізу погашен­ня дебіторської заборгованості та здійснення негайної оплати реалізова­ної покупцям продукції, іншої реалізації. У нашому прикладі коефіцієнт інкасацій буде мати наступне графічне відображення (див. рис.1 3.3);

 

 

Рис.1 3.3 Коефіцієнт інкасації

2. Обсяг реалізації за III квартал поточного року складе (тис. грн): липень — 35; серпень — 37; вересень — 42. Обсяг реалізованої продукції в травні дорівнює 30 тис. пш., у червні — 32 тис. грн.

Потрібно скласти бюджет грошових коштів за III квартал.

Розрахунок здійснюється за наведеною вище методикою і може бу­ти оформлений у вигляді наступної послідовності аналітичних таблиць.

 

Таблиця 13.1 Динаміка грошових надходжень і дебіторської заборгованості (тис. грн)

Показник	Липень	Серпень	Вересень
Дебіторська заборгованість (на початок періоду) Виторг від реалізації - усього В тому числі реалізація в кредит Надходження грошових коштів - усього У тому числі: 20 % реалізації поточного місяця за готівку 70 % реалізації в кредит минулого місяця 30 % реалізації в кредит позаминулого місяця Дебіторська заборгованість (на кінець періоду)	15,0 35,0 28,0 32,1   7,0 17.9 7,2 17,9	17,9 37,0 29,6 34,7   7,4 19,6 7,7 20,2	20,2 42,0 33.6 37,5   8,4 20,7 8,4 24,7

 

Таблиця 13.2 Прогнозований бюджет грошових коштів     (тис. грн)

Показник	Липень	Серпень	Вересень
Надходження грошових коштів: реалізація продукції інші надходження	32,1 2,9	34,7 1.4	37,5 5,8

Продовження таблиці 13.2

Усього надходжень Відплив грошових коштів: погашення кредиторської заборгованості інші платежі (податки, заробітна плата тощо) Усього виплат Надлишок (недостача) грошових коштів

35,0   29,6 3.8 33.4 1,6

36,1   34.5 4,2 38,7 (2,6)

43,3   39,5 5,8 45.3 (2,0)

 

Таблиця 13.3. Розрахунок обсягу необхідного короткострокового фінансування (тис грн)

Показник	Липень	Серпень	Вересень
Залишок грошових коштів (на початок періоду) Зміна грошових коштів Залишок грошових коштів (на кінець періоду) Необхідний мінімум грошових коштів на поточному рахунку Необхідна додаткова короткострокова позика	2,0 1.6 3,6   3,0	3,6 (2,6) 1,0   3,0 2,0	1,0 (2,0) (1.0)   3,0 4,0

 

 

Оптимальний рівень готівки. За сучасних вітчизняних умовах поступово змінюється відношення до нормування традиційно ненормованих оборотних активів. Немає сумніву, що грошові кош­ти та їх еквіваленти не беруть безпосередньої участі щодо забезпе­чення виробничого циклу, а слугують для забезпечення негайних зобов'язань фірми. Їх необхідність насамперед диктується дотри­манням принципів ліквідності. Однак це не означає, що розмір цих активів не повинен нормуватись. Адже ця інформація є не­обхідною кожному підприємству для цілей управління.

У закордонній практиці для визначення оптимальних розмірів грошових коштів на рахунку (касі) використовуються різні моделі. Найбільшого розповсюдження набули модель Баумоля і модель Міллера-Орра.

Модель Баумоля.

                                                                    (13.2)

де: С - оптимальна сума грошових коштів на рахунку;

F - витрати з конвертації грошових коштів у цінні папери;

Т - середня сума потреби в грошових коштах протягом періоду (рік, квартал, місяць);

r - дохідність короткострокових цінних паперів.

Таким чином, середній запас грошових коштів складає С/2, а загальна кількість угод по конвертації цінних паперів у грошові кошти (к) дорівнює:

                                                                          (13.3)

Перший доданок у цій формулі являє собою прямі ви­трати, другий — втрачена вигода від зберігання коштів на поточ­ному рахунку замість того, щоб інвестувати їх у цінні папери.

Приклад

Грошові кошти фірми протягом року складають 100000 грн. Від­соткова ставка з державних цінних паперів дорівнює 10 %, а витрати, пов'язані з кожною реалізацією, складуть 3О грн. Звідси:

 

Середній розмір грошових коштів на поточному рахунку складає 3873 грн. Загальна кількість угод з трансформації цінних паперів у грошові кошти за рік складе:

100000 : 7746 = 13

Таким чином, політика фірми щодо управління грошовими коштами та їх еквівалентами така: як тільки кошти на поточному рахунку закінчу­ються, фірма повинна продати частину цінних паперів приблизно на суму 7746 грн. Така операція буде виконуватися приблизно раз на тиж­день. Максимальний розмір грошових коштів на поточному рахунку складе 7746 гри., середній 3873 грн.

Модель Міллера-Орра

                                                               (13.4)

де: S — розмах варіації залишку грошових коштів на поточ­ному рахунку;

Р — витрати по конвертації грошових коштів в цінні папери;

V — варіація щоденного надходження коштів, яка розрахо­вується на підставі статистичних даних;

r — щоденна доходність короткострокових цінних паперів.

 

                                 (3.26)

де Зв - верхня межа грошових коштів на поточному рахунку; Зн — нижня межа грошових коштів на рахунку.

                                     (3.27)

де Тп — величина залишку грошових коштів на поточному ра­хунку, до якої потрібно повернутися у випадку, якщо фактичний залишок коштів на поточному рахунку виходить за межі інтерва­лу (ЗН; ЗВ).

Приклад

Наведені наступні дані про грошові потоки на підприємстві: Мінімальний запас грошових коштів — 6000 грн. Витрати з конвертації цінних паперів - 90 грн. Відсоткова ставка — 0,08 % на день. Середнє квадратичне відхилення в день — 3000 грн. За допомогою моделі Міллера-Орра визначте політику управління коштами на поточному рахунку. Звідси:

 

 

 

Таким чином, залишок коштів на поточному рахунку повинен варіювати в межах (6000; 33370); при виході за межі інтервалу необхідно відновити кошти на поточному рахунку в розмірі 15123 грн.

 

Контрольні питання

1. Створення і впровадження нововведень як спосіб відтворен ня потенціалу підприємства.

 

2. Основний стан інноваційної діяльності підприємства щодо відтворення потенціалу.

3. Концепція удосконалення управління потенціалом підприє - мства та його складовими.

4. Розробка організаційного плану вдосконалення, управління потенціалом.

5. Фінансово-економічне забезпечення систем управління вдо -сконаленням і впровадженням потенціалу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) Наказ Держкомітету промислової політики України від 02.02.2001 №47 // Налоги и бухгалтерский учет.-2001.-№7 (61).
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Наказ Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.99 №246.
4. Бондар І. Ю. Пахомов В.І. Управління витратами та собівартістю продукції : Навч. посібник.- К.: Київ. держ. торг. -екон. ун.-т, 2000.
5. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік: Навчальний посібник.- Житомир:ЖІТІ, 2000.
6. Дикань Л. В., Калініченко О. О. Мінімізація витрат виробництва в умовах перехідної економіки. Харків: Гриф, 2000.
7. Економіка підприємства : Підручник/ М.Г. Грещак, В.М. Колот, О.С.Федорін, Г.О.Швиданенко/ За заг. ред. С. Ф. Покропивного .- Вид 2-ге перероб. та доп.- К.: КНЕУ, 2000.
8. Котляров С. А. Управление затратами .-С.Пб :Питер, 2002.
9. Николаева О. Е. Шишкова Т.В. Управленческий учет. - М.: УРСС,2000.

10. Николаева С.А. Особенности учёта затрат в условиях рынка: Система „директ-костинг”.-М.: Финансы и статистика, 1993.

11. Панасюк В. Управління витратами виробництва .- Тернопіль : Економічна думка, 1999.

12. Пашигорева Г. И. Савченко О. С. Системи управленческого учета и анализа .- С.Пб.: Питер,2002.

13. Рахлин К.М., Скрипко Л.Е. Состав затрат на обеспечение качества // Стандарты и качество.-1998. - №8.

14. Романенков І. Д. Теоретичні аспекти витрат виробництва. – Харків: Гриф,1999.

15. Цал-Цалко Ю. С. Витрати підприємства: Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002.- 656 с.

16. Управление затратами на предприятии: Учебник/ В.Г.Лебедев, Т.Г.Дроздова, В.П.Кустарёв и др./ Под общ. ред. Г.А.Краюхина. – С.Пб.: Издательский дом «Бизнес-пресса», 2000.-277 с.

17. Шашурин Ю.С., Черезов А.В. Себестоимость в оперативном управлении предприятием. – М.: ООО Издательско-консалтинговая Компания «ДЕКА», 2000.-212с.

18. Шим Джей К., Сигл Джоэл Т. Методы управления стоимостью и анализа затрат: Пер. с англ. – М.: Филин, 1996.

19. Экономика предприятия: Учебник/ Под ред.проф О.И. Волкова.- М.: ИНФРА – М,1998.

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо практичних занять з вивчення навчальної дисципліни “ Управління потенціалом підприємства ” для студентів денної форми навчання зі спеціальності 8.050107 – “Економіка підприємства”

 

 

 

 Укладач старш. викладач  В.О.Дідусенко

 

 

 

 

 

 

 

Відповідальний за випуск доцент О.І. Маслак

 

 

 

 

 

Видавничий відділ КДПУ                        Тираж       примірників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кременчук 2005