УПРАВЛІННЯ ЦІНОУТВОРЕННЯМ 20.02.2016 01:45

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний університет

імені Вадима ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

Кафедра  макроекономіки та державного управління

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань

 

 

з дисципліни «Управління ціноутворенням»

 

освітній ступінь	бакалавр
галузь знань	«Менеджмент і адміністрування»
спеціальність	«Менеджмент»
спеціалізація	«Менеджмент державних установ»

 

Київ 2015

 

 

ЗМІСТ

 

1. Вступ .............................................................................................................  3

2. Тематичний план науки ............................................................................  7

3. Зміст науки за темами ................................................................................  9

4. Плани занять:

4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання ..............................................................................................................  17

4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання ...  21

4.3. Плани навчальної роботи студента заочної форми навчання в

межсесійний період .............................................................................  26

5. Самостійна робота студентів ...................................................................  27

6. Поточний і підсумковий контроль знань:

6.1. Очна форма навчання:

6.1.1. Карта самостійної роботи студента .........................................  30

6.1.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки  31

6.2. Заочна форма навчання:

6.2.1. Карта самостійної роботи студента .........................................  40

6.2.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки  42

6.3. Приклади типових розрахункових завдань ......................................  45

6.4. Підсумкова оцінка з дисципліни ........................................................  49

7. Рекомендована література (основна і додаткова) ................................  50

 

 

1. ВСТУП

 

         Метою дисципліни є оволодіння студентами теоретичними знаннями і практичними навичками з питань методології, управління та формування цін. Навчальний матеріал ґрунтується на положеннях сучасної економічної теорії, наукових розробках вітчизняних та закордонних учених, законах та нормативно-правових актах, що діють в українській економіці.

         Завданнями науки ( дисципліни) є забезпечення студентів знаннями та навичками стосовно:

• Ø теоретичних основ ціноутворення;
• Ø методики формування цін та її окремих елементів;
• Ø сутності методів ринкового ціноутворення;
• Ø формування цін на товари та послуги;
• Ø особливостей установлення цін  на зовнішньому ринку;
• Ø методологічних підходів до розробки цінової політики держави;
• Ø цілей і методів державного регулювання цін та його вплив на економічні процеси.

         Предметом науки (дисципліни) є формування цін та державне управління процесами ціноутворенням.

Дисципліна посідає важливе структурно-логічне місце в навчальному процесі підготовки фахівців. Вона викладається після вивчення таких дисциплін, як “Макроекономіка”, “Мікроекономіка” та «Державне регулювання економіки».

Під час вивчення науки (дисципліни) студент повинен засвоїти знання: з теоретичних засад ціноутворення, системи діючих цін та їх функцій, ролі витрат у формуванні цін та визначення в їх складі основних елементів, методів ринкового ціноутворення, особливостей встановлення цін на зовнішньому ринку, основ формування цінової політики держави та підприємства, необхідності державного регулювання цін та функцій органів ціноутворення, впливу на економічні процеси державного управління ціноутворенням.       Студент повинен вміти здійснювати аналіз цінової ситуації в країні, розрахувати основні елементи ціни та її загальний рівень, провести аналіз беззбитковості прийняття рішень щодо встановлення певного рівня ціни, обґрунтувати цілі та напрями цінової політики суб’єктів підприємництва, проводити моніторинг цін, формулювати стратегічні і тактичні цілі цінової політики держави.

 

 

 

 

 

 

 

Перелік глобальних компетеностей, формування яких забезпечуються

на основі вивчення науки

«Управління ціноутворенням»

 

 

 

 

Перелік загальних компетеностей, формування яких забезпечуються

на основі вивчення науки

«Управління ціноутворенням»

 

 

 

Перелік спеціальних (фахових) компетентностей, формування яких забезпечуються на основі вивчення науки

 «Управління ціноутворенням»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ

 

         Наука «Управління ціноутворенням» є дисципліною циклу професійної підготовки, а для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» є вибірковою навчальною дисципліною.

Згідно з навчальним планом загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення науки (дисципліни) студентами денної та заочної форм навчання, становить 150 год.

Для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» денної форми навчання передбачено лекцій – 14 год., семінарських занять — 28 год., індивідуальних занять — 15 год., підсумковий контроль – 3 год., самостійної роботи студентів — 93 год. На заочній формі навчання: контактні заняття — 14 год., індивідуальні заняття – 15 год., самостійна робота студентів – 121 год. (табл. 2.1).

Відповідно до сучасної концепції організації навчального процесу важливим засобом оволодіння студентами навчальним матеріалом є їх самостійна робота. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого — спонукає студентів до формування в себе таких рис, як самодисциплінованість, відповідальність, наполегливість, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок, передбачених навчальною програмою дисципліни. Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосовно того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, а які рекомендується вивчати самостійно за допомогою відповідних літературних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл. 2.1. Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять, год.

 

Назва теми	Кількість годин
	Очна форма навчання					Заочна форма навчання
	Навчальні заняття				СРС	Навчальні заняття		СРС
	Лекції	Семінарські	Практичні	Індивідуальні		Контактні	Індивідуальні
Тема 1. Теоретичні засади ціноутворення	1,5	3	-	1	11	1,5	2	15
Тема 2. Види та функції цін	1,5	3	-	2	11	1,5	2	15
Тема 3. Система державного управління ціноутворенням	1,5	4	1	2	12	1,5	2	15
Тема 4. Склад ціни та формування її елементів	2	4	-	2	12	2	2	15
Тема 5. Методи ринкового ціноутворення	1,5	4	-	2	12	1,5	2	15
Тема 6. Управління ціноутворенням на  підприємстві	2	4	1	2	12	2	2	15
Тема 7. Формування цін і тарифів на послуги для населення	2	3	-	2	12	2	2	16
Тема 8. Управління ціноутворенням на зовнішньому ринку	2	3	-	2	11	2	2	15
Усього:	14	28		15	93	14	15	121
Разом годин:
годин	150					150
кредитів	5					5

3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ

 

Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ

 

    1. Основні теорії ціноутворення. Теорія трудової вартості К.Маркса. Теорія витрат виробництва Ф.Кене. Теорія трьох чинників (Сей, Батіст). Теорія граничної корисності (К.Менгер, Е.Бем-Баверк, Л.Вальрас та ін.). Теорії визначення ціни на основі коливань попиту і пропозиції (В.Парето), та неокласична теорія А.Маршалла.

   2. Попит і пропозиція як чинники ціноутворення. Взаємодія попиту і пропозиції, ціна рівноваги. Цінова еластичність, коефіцієнт еластичності.  Еластичність попиту та її чинники. Еластичність пропозиції..

   3. Формування цін залежно від типу ринку. Политика ціноутворення на ринку досконалої конкуренції. Особливості встановлення цін на ринку монополістичної конкуренції. Олігополія як чинник ціноутворення. Формування цін в умовах досконалої монополії.

 

 

Основні поняття та їх визначення

 

Гранична корисність — приріст загальної корисності певного блага внаслідок збільшення його споживання на одну одиницю.

 

Коефіцієнт цінової еластичності — коефіцієнт, що показує, на скільки відсотків зміниться величина попиту при зміні ціни на один відсоток.

 

Попит еластичний — попит, коли незначні коливання ціни приводять до значних змін у кількості продукції, що реалізується.

 

Попит нееластичний — попит, коли значні зміни ціни викликають лише незначні зміни в кількості придбаної продукції.

 

Ціна — сума грошей, яку покупець згоден заплатити, а продавець — отримати за відповідний товар.

 

Ціна рівноваги — ціна, за якої кількість запропонованого до ринку товару дорівнює його кількості, яку споживач у змозі купити.

 

Цінова еластичність — ступінь чутливості споживачів до зміни цін на продукцію або послуги.

 

 

 

Тема 2.  ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ ЦІН

 

   1. Система цін. Ціни внутрішнього та світового ринків. Класифікація цін за рівнем свободи.  Диференціація цін за сферою обігу або галузевої формою продукції. Ціна підприємства та ціна реалізації. Класифікація цін за територіальним поширенням. Франкування цін на внутрішньому ринку. Довідкові ціни та ціни фактичних угод. Стартові та лімітні ціни. Сезонні ціни. Зв’язок між цінами, що функціонують в економіці.

    2. Обліково-інформаційна функція ціни та її роль в економіці.  Розподільча функція. Стимулююча  функції та її вплив на виробництво. Співвідношення ціни та якості та його вплив на споживання. Балансуюча функція. Функція ціни як засіб раціонального розміщення виробництва.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Ціна:

 

відпускна — ціна, за якою продукція реалізується виробничому споживачу;

 

вільна — ціна, яка встановлюється підприємцями самостійно з урахуванням особистих витрат та співвідношення між попитом і пропозицією;

 

довідкова — інформаційна ціна, що слугує відправною точкою для встановлення, як правило, договірної ціни;

 

закупівельна — ціна, за якою сільськогосподарська продукція реалізується державними, кооперативними та фермерськими господарствами для подальшої переробки;

 

заставна — ціна товару, який, як правило, підлягає поверненню;

 

оптова — ціна, за якою продукція великими партіями здійснює обіг між промисловими підприємствами або між ними та підприємствами й організаціями інших галузей;

 

підприємства — ціна, за якою виробник визначає вартісні результати своєї безпосередньої роботи і яка складається з витрат і прибутку;

 

регульована — ціна, межі змін якої прямо чи опосередковано встановлює держава. Встановлюється, як правило, на продукцію та послуги монопольних утворень;

 

фіксована — ціна, яка встановлюється державою на невизначений період і може бути скасована тільки спеціальним розпорядженням;

 

франко — ціна, встановлена з урахуванням передбаченого порядку відшкодування транспортних витрат з доставки продукції до пункту, зазначеного після слова «франко».

 

 

 

Тема 3.  ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЦІНИ

 

   1. Елементи ціни. Склад ціни на продукцію вітчизняного виробництва. Структура ціни. Роль витрат у формуванні ціни. Групування витрат за елементами та статтями калькуляції. Склад собівартості за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

   2. Методи обліку витрат у ціноутворенні. Сутність методу обліку повних витрат та його недоліки. Метод обліку прямих витрат. Маржинальний дохід.

   3.  Методи визначення прибутку в ціні. Нормативний метод та його недоліки. Граничні та розрахункові нормативи рентабельності. Залишковій метод визначення  прибутку в ціні.

    4. Формування в ціні товарних податків. Акцизний збір та його ставки.        Податок на додану вартість та його визначення в ціні. 

    5. Постачальницько-збутові та торговельні надбавки як самостійні елементи ціни. Їх склад та порядок визначення. Надбавки за високу якість продукції. Цінові знижки. Умови застосування торгово-посередницьких знижок. Знижки за кількість придбаної продукції. Кумулятивні знижки. Знижки за швидкість платежів.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Витрати змінні — вартісні витрати, які прямо залежать від зміни обсягів виробництва (сировина, матеріали, технологічна енергія, зарплата працівників тощо), але на одиницю продукції залишаються сталими.

 

Витрати постійні — вартісні витрати, які не залежать від зміни обсягів виробництва (амортизація, комунальні послуги, зарплата управ­лінського персоналу тощо), але на одиницю продукції, зокрема зі збіль­шенням виробництва, вони зменшуються.

 

Маржинальний дохід — фінансовий показник, який складається з постійних витрат та прибутку.

 

Надбавка торговельна — елемент ціни, який додається до ціни придбання торговельною організацією і складається з її витрат обігу, прибутку і ПДВ.

 

Націнка постачальницько-збутова — елемент ціни, який додається до ціни придбання посередником з метою відшкодування особистих витрат, отримання прибутку та сплати ПДВ.

 

Структура ціни — відсоткове співвідношення елементів ціни в її абсолютному значенні.

 

 

Тема 4.  ВИТРАТНІ МЕТОД ЦІНОУТВОРЕННЯ

 

    1.  Метод повних витрат та його недоліки.                   

    2. Метод беззбитковості та цільового прибутку. Графік беззбитковості. Визначення точки беззбитковості аналітичним шляхом. Аналіз умов беззбитковості. Досягнення беззбитковості при зміні ціни та змінних витрат. Умови досягнення беззбитковості при одночасній зміні ціни та постійних витрат. Визначення беззбиткової зміни ціни в умовах пасивного ціноутворення.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Коефіцієнт гальмування — знижуючий показник, який стимулює придбання нового товару на основі зменшення ціни одиниці корисної властивості (якості) продукції.

 

Питомий маржинальних дохід — частина маржинального доходу в ціні виробу.

 

Точка беззбитковості- обсяг реалізації, при якому витрати підприємства повністю покриваються виручкою, а прибуток дорівнює нулю

 

 

 

Тема 5. МЕТОДИ ЩО СПИРАЮТЬСЯ НА ПОПИТ ТА З ОРІЄНТАЦІЄЮ НА КОНКУРЕНЦІЮ

 

   1. Методи, що спираються на попит. Метод балової оцінки. Визначення ціни методом прямих витрат та умови ефективності його застосування.

   2. Методи з орієнтацією на конкуренцію. Метод лідера та сфера його застосування.  Питома ціна та параметричні індекси якості. Індиферентна ціна.  Особливості визначення ціни на продукцію виробничо-технічного призначення Основні положення визначення ціни методом відносної оцінки технічного рівня продукції.

   3. Метод тендерного ціноутворення та сфери його застосування.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Параметричний індекс якості — коефіцієнт, що характеризує інтегральну оцінку споживчих властивостей товару.

 

Ціна питома — ціна в розрахунку на одиницю споживчої властивості (якості) продукції.

 

Ціни індиферентні — «ціни байдужості», які однакові за питомою ціною, але різні за своїм абсолютним значенням.

 

 

 

Тема 6. ЦИНИ І ТАРИФИ НА ПОСЛУГИ

 

    1. Тариф як форма ціни. Елементний склад тарифів. Тарифи на транспортні послуги. Тарифи на послуги житлово-комунального господарства. Квартирна плата.  Тарифи на водопостачання та водовідведення. Тарифи на газ та електроенергію. Тарифи на утримання прибудинкової території.

   2. Тарифи на адміністративні послуги.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Тариф — ціна на транспортні послуги, а також на послуги, що надаються населенню підприємствами побутових та комунальних служб.

 

 

 

Тема 7.ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ЗОВНІШНЬОМУ РИНКУ

 

    1.  Особливості формування цін на зовнішньому ринку. Світові ціни та їх характеристика. Біржові котирування. Ціни товарних аукціонів. Ціни торгів.  Ціни міжнародних контрактів. Урахування в цінах базових умов поставок. Правила «Інкотермс».

    2. Особливості встановлення цін на експортну продукцію. Визначення експортних цін та урахування в їх складі товарних податків. Індикативні ціни.

     3. Формування цін на імпортну продукцію. Визначення митної вартості. Установлення в цінах ввізного мита, митних зборів та акцизного збору. Визначення ціни придбання товару.

Основні поняття та їх визначення

 

Біржові котирування — ціни спеціально організованого постійно діючого ринку масових і якісно однорідних товарів.

 

Ціна:

 

індикативна — ціна товару, яка відповідає цінам, що склалися на аналогічну продукцію на час здійснення експортної операції;

 

ковзна — ціна, яка визначається на момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни внаслідок істотних змін у  витратах на виробництво продукції;

 

міжнародних товарних аукціонів — ціна продажу попередньо оглянутої  покупцями партії товару (лот), як правило, за максимальною запропонованою ціною;

 

світова — ціна провідних виробників та продавців, які займають значну частку в загальному обсязі аналогічної продукції, що реалізується на зовнішньому ринку.

 

Правила «Інкотермс» — міжнародні правила тлумачення торговель­них угод, які визначають обов’язки продавця і покупця, розподіл витрат та відповідальність сторін за виконання контракту.

 

 

 

Тема 8. ЦІНОВА ПОЛІТИКА СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

    1. Цінова політика підприємства та аналіз беззбитковості. Визначення мінімальної зміни обсягу реалізації. Ефект ціни та ефект масштабу. Розрахунок беззбитковості за умов одночасної зміни ціни та її складових витрат. Визначення фінансових наслідків різних варіантів зміни ціни, витрат та обсягів виробництва.

    2. Цінова стратегія підприємства. Стратегія низьких цін та умови її ефективності. Стратегія високих цін та її чинники. Стратегія нейтрального ціноутворення. Стратегія ціноутворення на взаємозамінні та взаємодоповнюючі товари.

 

Основні поняття та їх визначення

 

Знижка:

 

дилерська — міра зниження ціни, яку виробник надає своїм постійним представникам або посередникам за операції з реалізації товару;

 

за швидкість платежів — міра зниження ціни, що надається покуп­цям, які сплачують рахунки раніше встановленого угодою кінцевого терміну;

 

кумулятивна — кількісна знижка, яка надається постійним покупцям у разі придбання ними за певний період партії товару, що перевищує встановлену угодою межу.

 

Ефект ціни — зміна маржинального доходу від реалізації товару за рахунок зміни його ціни.

 

Ефект масштабу — зміна маржинального доходу за рахунок зміни обсягу продажу, що зумовлено зміною ціни на товар.

 

Цінова політика підприємства — діяльність підприємства, спрямована на досягнення його головної мети за допомогою цін.

 

Цінова стратегія підприємства — основні напрямки, заходи та методи, за допомогою яких може бути досягнута визначена мета цінової політики.

 

Товарообмінний залік — особливий вид цінової знижки на новий товар, яка надається покупцям за умови здавання ними раніше придбаної і вже застарілої моделі даної фірми.

 

 

 

Тема 9. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ЦІНОУТВОРЕННЯМ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ

 

    1.Цінова політика держави та її основні цілі. Необхідність державного управління системою цін і тарифів.  Основні форми втручання держави у процеси ціноутворення.  Пряме регулювання цін та його методи. Непрямі методи державного регулювання цін.  Регулювання цін на продукцію монопольних утворень.  Декларування цін.

    2. Система органів ціноутворення, їх задачі та функції.  Контроль за додержанням державної дисципліни цін.  Система органів контролю за цінами.

    3.  Економічний вплив втручання держави у процеси ціноутворення шляхом введення фіксованих або граничних цін. Товарний дефіцит та ринкові ціни.  Вплив на ціну акцизного збору та податку на додану вартість.  Розподіл податкового тягаря між виробниками та споживачами продукції. Економічні наслідки запровадження ввізного мита в цінах на імпортну продукцію.

 

     Основні поняття та їх визначення

 

Державна дисципліна цін — процес дотримання визначених нормативними актами вимог щодо формування, встановлення та використання цін за умов регульованої економіки.

 

Державна цінова політика — діяльність органів виконавчої влади, яка в умовах України спрямована на досягнення трьох основних цілей: послідовного проведення лібералізації цін, державного регулювання цін і тари­фів на окремі товари та послуги й здійснення контролю за їх дотриманням.

 

Декларування цін — комплекс заходів щодо отримання дозволу на зміну ціни, яка підлягає державному регулюванню.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ

 

4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Семінарські та практичні заняття з дисципліни застосовуються на денній фор-  мі навчання. Метою семінарських і практичних занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих тем дисципліни. Поряд з цим під час деяких семінарських і практичних занять передбачається проведення модульного контролю, тобто перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу певного модуля дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі модульних тестів. Методику їх побудови та критерії оцінювання результатів тестового опитування наведено у розділі 9.

На семінарські та практичні заняття виносяться лише найважливіші й найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно.

При використанні літературних джерел слід брати до уваги, що всі вони, як правило, різняться за логічною побудовою навчального матеріалу, визначеннями економічних категорій тощо. У зв’язку з цим доцільно віддавати перевагу підручнику, який є базовим для університету, підготовленому провідними викладачами кафедр (Ю. Г. Тормоса «Ціни та цінова політика. — К.: КНЕУ, 2010, В. Л .Корінєв «Цінова політика підприємства». – К: КНЕУ, 2001). Слід також мати на увазі, що підручники з часом старіють. Тому лише в лекціях викладач може оперативно висвітлювати зміни в макроекономічній теорії та практиці.

Оскільки на заочній формі навчання обсяг годин, виділених на семінарські і практичні заняття, є незначним, то нижче подаються плани семінарських і практичних занять  на денній  формі навчання.

 

ЗАНЯТТЯ 1

Тема 1. «Теоретичні засади ціноутворення»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 3

Завдання. Сформувати компетентності:

- розкривати сутність основних теорій ціноутворення,

- класифікувати види цін за певними ознаками,

- виявляти можливі суперечності функціонального значення цін.

 

План заняття.

1. Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

-         основних теорій ціноутворення,

-         впливу попиту і пропозиції на формування цін,

-         видів цін та їх функцій.

1. Здійснити аналіз логічного зв’язку між цінами.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Таблиця, що показує зв’язок між елементами ціни.

 

ЗАНЯТТЯ 2

Тема 2. «Види та функції цін»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 3

Завдання. Сформувати компетентності:

- розкривати сутність основних теорій ціноутворення,

- класифікувати види цін за певними ознаками,

- виявляти можливі суперечності функціонального значення цін.

 

План заняття.

1. Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

-         основних теорій ціноутворення,

-         впливу попиту і пропозиції на формування цін,

-         видів цін та їх функцій.

1. Здійснити аналіз логічного зв’язку між цінами.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.

 

ЗАНЯТТЯ 3

                   Тема 3. «Визначення структурних елементів ціни»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 4

Завдання. Сформувати компетентності:

- класифікувати витрати за певними способами,

- розуміти сутність формування в ціні прибутку і товарних податків,

- аргументувати встановлення в ціні постачальницько-збутових надбавок.

 

План занять.

1. Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

-         ролі витрат у формуванні ціни,

-         логіки визначення в ціні товарних податків,

-         принципів встановлення в ціні постачальницько-збутових надбавок (знижок).

      2.  Робота у складі малих груп.

3. Розв’язати розрахункові завдання з визначення цін та їх окремих елементів.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Завдання до розв’язання розрахункових задач.

 

ЗАНЯТТЯ 4

Тема 4. «Витратні методи ціноутворення»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 4

Завдання. Сформувати компетентності:

- визначати ціну методом повних витрат,

- формувати ціну з урахуванням посередницьких і торгових організацій,

- розуміти сутність встановлення ціни  методом цільового прибутку.

 

План занять.

1. Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

-         методичних підходів формування ціни методом повних витрат,

-         практики визначення в ціні надбавок і знижок,

-         встановлення цін методом цільового прибутку.

     2. Семінар – вирішення ситуаційних вправ з визначення цін методом повних витрат.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Завдання до розв’язання розрахункових задач.

 

ЗАНЯТТЯ 5

Тема 5. «Методи, що спираються на попит та з орієнтацією на конкуренцію»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 4

Завдання. Сформулювати компетентності:

    - розуміти сутність формування ціни методом балової оцінки,

    - здійснювати встановлення ціни методом лідера,

    - застосовувати метод тендерного ціноутворення.

 

План занять.

      1. Робота у складі малих груп.

       2. Провести модульну контрольну роботу № 1.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Модульні тести.

 

ЗАНЯТТЯ 6

Тема 6. «Ціни і тарифи на послуги»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 4

                                                                                      

Завдання. Сформувати компетентності:

    - розуміти сутність тарифу як форму ціни,

    - класифікувати тарифи за певними ознаками,

    - аналізувати тарифи на основні споживчі послуги.

 

План занять.

     1.  Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

             - структури тарифів,

             - формування тарифів на транспортні послуги,

             - встановлення тарифів на послуги житлово-комунального                господарства.

    2. Розв’язати розрахункове завдання з визначення тарифів

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Завдання до розв’язання розрахункових задач.

 

ЗАНЯТТЯ 7

Тема 7. «Ціноутворення на зовнішньому ринку»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 3

Завдання. Сформувати компетентності:

    - визначати особливості застосування цін на зовнішньому ринку,

    - класифікувати зовнішні ціни за певними ознаками,

     -  виявляти недоліки у формуванні зовнішньоторговельних цін , 

     - здійснювати аналіз цін на експортно-імпортну продукцію.

 

План занять.

      1.  Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

              - встановлення цін на імпортну продукцію,

              - формування цін на експортну продукцію.

     2.  Робота у складі малих творчих груп.

     3.  Розв’язати розрахункове завдання з визначення цін на зовнішньому ринку.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Завдання до розв’язання розрахункових задач.

 

 

ЗАНЯТТЯ 8

Тема 8. «Цінова політика суб’єктів господарювання»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 3

Завдання. Сформувати компетентності:

    - аналізувати цінову політику на основі умов беззбитковості,

    - формувати цінову стратегію суб’ектів господарювання,

    - ефективно застосовувати систему цінових знижок.

 

План занять.

      1. Семінар – мозковий штурм на тему «Цінова стратегія як складова цінової політики».

     2. Контрольна робота з  визначення цін на основі аналізу беззбитковості.

 

Інформаційне забезпечення.

      1. Перелік основних термінів і понять теми.

      2. Завдання до контрольної роботи.

 

 

 

 

 

4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

ЗАНЯТТЯ 1

Тема 1. «Теоретичні засади ціноутворення»

Тема 2. «Види та функції цін»

                                                       Кількість годин:  аудиторні заняття — 1,5

Завдання. Сформувати компетентності:

- розкривати сутність основних теорій ціноутворення,

- класифікувати види цін за певними ознаками,

- виявляти можливі суперечності функціонального значення цін.

 

План заняття.

1. Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

-         основних теорій ціноутворення,

-         впливу попиту і пропозиції на формування цін,

-         видів цін та їх функцій.

1. Здійснити аналіз логічного зв’язку між цінами.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Таблиця, що показує зв’язок між елементами ціни.

 

 

ЗАНЯТТЯ 2

                   Тема 3. «Визначення структурних елементів ціни»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 1,5

Завдання. Сформувати компетентності:

- класифікувати витрати за певними способами,

- розуміти сутність формування в ціні прибутку і товарних податків,

- аргументувати встановлення в ціні постачальницько-збутових надбавок.

 

План занять.

1. Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

-         ролі витрат у формуванні ціни,

-         логіки визначення в ціні товарних податків,

-         принципів встановлення в ціні постачальницько-збутових надбавок (знижок).

      2.  Робота у складі малих груп.

3. Розв’язати розрахункові завдання з визначення цін та їх окремих елементів.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Завдання до розв’язання розрахункових задач.

 

 

ЗАНЯТТЯ 3

Тема 4. «Витратні методи ціноутворення»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 1,5

Завдання. Сформувати компетентності:

- визначати ціну методом повних витрат,

- формувати ціну з урахуванням посередницьких і торгових організацій,

- розуміти сутність встановлення ціни  методом цільового прибутку.

 

План занять.

1. Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

-         методичних підходів формування ціни методом повних витрат,

-         практики визначення в ціні надбавок і знижок,

-         встановлення цін методом цільового прибутку.

     2. Семінар – вирішення ситуаційних вправ з визначення цін методом повних витрат.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Завдання до розв’язання розрахункових задач.

 

 

ЗАНЯТТЯ 4

Тема 5. «Методи, що спираються на попит та з орієнтацією на конкуренцію»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Завдання. Сформулювати компетентності:

    - розуміти сутність формування ціни методом балової оцінки,

    - здійснювати встановлення ціни методом лідера,

    - застосовувати метод тендерного ціноутворення.

 

План занять.

      1. Робота у складі малих груп.

       2. Провести модульну контрольну роботу № 1.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Модульні тести.

 

   ЗАНЯТТЯ 5

Тема 6. «Ціни і тарифи на послуги»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 1,5

Завдання. Сформувати компетентності:

    - розуміти сутність тарифу як форму ціни,

    - класифікувати тарифи за певними ознаками,

    - аналізувати тарифи на основні споживчі послуги.

 

План занять.

     1.  Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

             - структури тарифів,

             - формування тарифів на транспортні послуги,

             - встановлення тарифів на послуги житлово-комунального                господарства.

    2. Розв’язати розрахункове завдання з визначення тарифів

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Завдання до розв’язання розрахункових задач.

 

 

ЗАНЯТТЯ 6

Тема 7. «Ціноутворення на зовнішньому ринку»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Завдання. Сформувати компетентності:

    - визначати особливості застосування цін на зовнішньому ринку,

    - класифікувати зовнішні ціни за певними ознаками,

     -  виявляти недоліки у формуванні зовнішньоторговельних цін , 

     - здійснювати аналіз цін на експортно-імпортну продукцію.

 

План занять.

      1.  Провести усне опитування та з’ясувати рівень засвоєння студентами знань щодо:

              - встановлення цін на імпортну продукцію,

              - формування цін на експортну продукцію.

     2.  Робота у складі малих творчих груп.

     3.  Розв’язати розрахункове завдання з визначення цін на зовнішньому ринку.

 

Інформаційне забезпечення.

1. Перелік основних термінів і понять теми.
2. Завдання до розв’язання розрахункових задач.

 

ЗАНЯТТЯ 7

Тема 8. «Цінова політика суб’єктів господарювання»

 

Кількість годин:  аудиторні заняття — 2

Завдання. Сформувати компетентності:

    - аналізувати цінову політику на основі умов беззбитковості,

    - формувати цінову стратегію суб’єктів господарювання,

    - ефективно застосовувати систему цінових знижок.

 

План занять.

      1. Семінар – мозковий штурм на тему «Цінова стратегія як складова цінової політики».

     2. Контрольна робота з  визначення цін на основі аналізу беззбитковості.

 

Інформаційне забезпечення.

      1. Перелік основних термінів і понять теми.

      2. Завдання до контрольної роботи.

 

 

 

4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД

 

У міжсесійний період студент заочної форми заняття має підготуватися до модульної контрольної роботи, а також:

• Ø виконати аналітичне завдання;
• Ø виконати індивідуальне завдання;
• Ø виконати індивідуальну роботу за власним вибором.

Індивідуальна робота за власним вибором студента передбачає виконання таких видів робіт:

1. Анотування літературних джерел за проблематикою державного регулювання економіки.
2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень.
3. Підготовка презентації у програмі Power Point.
4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри.

Зміст і система оцінювання роботи студента у міжсесійний період викладені у розділах 8.2.1 і 8.2.2.

Студент має самостійно обрати форму індивідуальної роботи за власним вибором і погодити її з викладачем під час Дня заочника.

Звіт про виконання аналітичного завдання має бути виконаний у письмовій формі. Індивідуальне завдання (реферат, есе, переклад тексту), а також звіт про виконання індивідуальної роботи за власним вибором виконуються в електронній формі.

 

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

 

Самостійна робота студента (СРС) — це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРСє важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності.

 Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Самостійна робота студентів над наукою «Управління ціноутворенням» може включати різні форми,які визначаються робочою навчальною програмою залежно від мети, завдань та змісту науки (дисципліни), зокрема:

• Ø опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;
• Ø вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
• Ø переклад іноземних текстів;
• Ø виконання домашніх завдань;
• Ø підготовка до семінарських (практичних, лабораторних) занять;
• Ø підготовка до контрольних робіт та інших форм поточного контролю;
• Ø вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;
• Ø систематика вивченого матеріалу науки (дисципліни) перед написанням модулів та екзаменом;
• Ø відпрацювання завдань тренінгів з наук (дисциплін);
• Ø аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study);
• Ø підготовка практикуму з науки (дисципліни) з використанням програмного забезпечення;
• Ø виконання індивідуальних завдань тощо.

Семінарські (практичні) заняття передбачають обов’язкове використання інноваційних технологій та проводитися у формах:

• Ø семінар-розгорнута бесіда;
• Ø семінар-вирішення ситуаційних вправ;
• Ø міні-кейс;
• Ø дискусія з елементами аналізу;
• Ø семінар-розв’язання проблемних завдань;
• Ø семінар – «мозковий штурм»;
• Ø робота в малих творчих групах;
• Ø семінар-конференція;
• Ø семінар-дискусія;
• Ø ділова гра;
• Ø інших прогресивних форм.

Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Всі завдання СРС поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студент зобов’язаний виконати під час опанування даної дисципліни (підготовка до семінарських занять, підготовка до модульної контрольної роботи тощо). До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів (написання реферату, есе тощо).

Карта самостійної роботи студентів (Карта СРС)є основою організації СРС з кожної науки (дисципліни). Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних, лабораторних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт.

У тих випадках коли, семінарські (практичні, лабораторні) заняття мають тренувальний характер і передбачають виконання розрахункових робіт, набуття проектно-аналітичних здатностей, підготовку до виконання модульних контрольних робіт, проведення ділової гри, комплексного тренінгу тощо поточна робота на цьому занятті може не оцінюватися, а бути об’єктом діагностики навчальних досягнень на наступному семінарському (практичному, лабораторному) занятті.

Карта самостійної роботи студентів є обов’язковою складовою робочої навчальної програми науки та «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», що розміщуються на сайті університету.

Студенти, що приступають до вивчення науки (дисципліни), на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента.

До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації самостійної роботи:

• Ø Після одержання інформації про всі форми організації самостійної роботи з науки та максимальну кількість балів, які можна набрати за їх виконання, кожен студент роздруковує для себе Карту самостійної роботи студента із «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», що розміщені на сайті університету, обирає індивідуальні завдання.
• Ø Бали, одержані студентами за виконання різних видів самостійної роботи, проставляються викладачем в Електронному журналі обліку поточної успішності студентів.
• Ø Поточні консультації студентів з питань виконання завдань СРС, а також підведення підсумків з деяких видів виконаних робіт здійснюються під час планових занять з індивідуально-консультативної роботи.

Семінарське (практичне, лабораторне) заняття може об’єднувати декілька тем з науки.

Для оцінювання знань студентів важливо визначити оптимальну кількість видів контролю і його форми в межах заняття так, щоб  присутній на занятті студент мав реальну можливість заробити бали (за всіма видами контролю) на кожному занятті за умови належної підготовки.

 

Види самостійної роботи студентів та форми контролю

 

 

6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

 

6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

№ семінарського (практичного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних) занять	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних) заняттях
Змістовий модуль № 1
1	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда
2	Завчасна підготовка за визначеними питаннями	Робота у складі малих груп	6
3	Аналіз конкретної виробничої ситуації	Семінар-вирішення ситуаційних вправ	6
4	Підготовка до модульної контрольної роботи № 1	Модульна контрольна робота № 1	6
Змістовий модуль № 2
5	Пошук та огляд літературних джерел за проблематикою теми	Робота у складі малих груп	6
6	Аналіз конкретної виробничої ситуації	Семінар-вирішення ситуаційних вправ	6
7	Завчасна підготовка за визначеними питаннями	Семінар – мозковий штурм Контрольна робота на метод беззбитковості	20
8	Підготовка до модульної контрольної роботи № 2	Модульна контрольна робота № 2	10
Усього балів за роботу на семінарських (практичних) заняттях			60
За виконання модульних завдань
Модуль № 1	Написання модульної контрольної роботи		15
Модуль № 2	Написання модульної контрольної роботи		15
Усього балів за модульний контроль			30
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (студент обирає один вид завдань з запропонованих)
1. Написання реферату за заданою тематикою			10
2. Написання есе з проблемних питань			10
3. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою			10
4. Реферування літературних джерел за заданою проблематикою			10
Усього балів за виконання індивідуальних завдань			10
Разом балів за самостійну роботу студента			100

6.1.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

 

6.1.2.1. Порядок та критерії оцінювання знань студентів

 

Оцінювання знань студентів господарсько-правової спеціалізації з дисципліни «Управління ціноутворенням» здійснюється на основі результатів поточної успішності (залік).

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю.

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу з дисципліни – 100 балів.

Оцінювання знань студентів здійснюється експертними методами. При оцінюванні усіх видів діяльності студентів застосовуються такі критерії:

 

 

6.1.2.2. Об’єкти поточного контролю знань студентів денної форми навчання

Об’єктами поточного оцінювання знань студентів є:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях;

б) виконання контрольної роботи на розв’язок розрахункових завдань

в) виконання модульних контрольних робіт;

г) виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи.

 

6.1.2.3. Оцінювання рівня знань та активності роботи на семінарських (практичних) заняттях

         Під час контролю виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягають: а) рівень знань, продемонстрованих у відповідях на семінарських (практичних) заняттях; б) зміст і результати контрольної роботи на розв’язок розрахункового завдання. Максимальна оцінка – 50 балів.

Кількість балів, яку може набрати студент за відповіді на кожному семінарському (практичному) занятті, відображена у Карті самостійної роботи. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

 

 

Ці бали викладач переносить у електронний журнал обліку поточної успішності студентів.

Кількість балів, отриманих студентом на кожному семінарському (практичному) занятті, підсумовуються і включається в загальну суму балів поточної успішності.

         У разі відсутності студента на семінарських заняттях з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати завдання, передбачені планом семінарських занять, і одержати відповідні оцінки. Відпрацювання пропущених занять має відбутися до останнього семінарського (практичного) заняття під час індивідуально-консультативної роботи викладача.

 

6.1.2.3. Контрольна робота на розв’язок розрахункових завдань

 

Контрольна робота на розв’язок розрахункових завдань проводиться на 6-му семінарському занятті. За результатами контрольної роботи студент може одержати максимальну оцінку 20 балів. Контрольна робота складається з трьох завдань. Виконання одного завдання оцінюється за 10-бальною шкалою, двох інших – за 5-бальною шкалою:

 

 

Перелік типових розрахункових завдань міститься у розділі 8.3.

У разі відсутності студента на семінарському занятті під час контрольної роботи з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати її до останнього семінарського (практичного) заняття.

 

 

6.1.2.4. Модульні контрольні роботи

 

  Навчальний матеріал дисципліни «Управління ціноутворенням» поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1–4 теми; другий – 5–8 теми. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування тем певного модулю. Контрольні роботи проводяться у формі тестів.

Перша модульна контрольна робота проводиться на 8-му семінарському занятті; друга – на 15-му. Максимальна кількість балів за виконання кожної модульної контрольної роботи – 15.

 

 

 

6.1.2.5. Індивідуальне завдання

 

Студент обирає вид індивідуального завдання за власним бажанням. Видами індивідуального завдання є:

1. Написання реферату за заданою тематикою.
2. Написання есе з проблемних питань.
3. Переклад літературних джерел іншомовного походження на українську мову.
4. Анотування літературних джерел за заданою проблематикою.
5. Аналітичне завдання.

Максимальна кількість балів за зміст та презентацію виконання індивідуального завдання – 20. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:

 

 

Своєчасність подачі студентом виконаного індивідуального завдання на перевірку включається в критерій оцінювання.

 

6.1.2.6. Реферат

 

Реферат – стисле розкриття у письмовій формі певного питання, яке здійснюється на основі узагальнення відповідних матеріалів.

В рефераті слід розкрити актуальність теми, охарактеризувати стан предмету дослідження, визначити й аргументувати проблеми функціонування певної системи або державного управління та регулювання (залежно від назви теми), а також сформулювати пропозиції щодо їх удосконалення. Для написання реферату студент обов’язково має використати додаткові літературні джерела, а саме: монографії; наукові статті, опубліковані у періодичних економічних виданнях; сучасні статистичні та аналітичні матеріали та ін.

Реферат комплектують у такій послідовності: титульна сторінка, основна частина, список літератури.

Обсяг реферату – 12–15 сторінок.

Реферат (есе) має бути правиль­но оформлений. Текст реферату (есе) повинен розміщуватися на одній сторін­ці аркуша паперу формату А4. Шрифт – Times New Roman. Розмір шрифту – кегль 14. Поля: зверху, знизу та зліва – 2,5 см: справа – 1 см. Міжрядковий інтервал – 1.

Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки про­ставляють арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульній сторінці реферату (есе) номер сторінки не про­ставляють.

Орієнтовна структура реферату (есе):

1. Вступ.
2. Актуальність теми.
3. Історичні аспекти.
4. Викладення думок щодо теми есе
5. Висновки.
6. Список літератури.
7. Додатки.

Кожний студент вибирає тему реферату (есе) за власним бажанням.

Зразок титульної сторінки наведений нижче.

 

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

 

1. Основні теорії ціноутворення.
2. Попиті пропозиція як чинники формування цін.
3. Основні види цін.
4. Функції цін та їх значення.
5. Склад цін та їх структурні елементи.
6. Роль витрату формуванні цін.
7. Визначення в ціні товарних податків.
8. Посередницькі надбавки (знижки) як елементи ціни.
9. Метод беззбитковості та цільового прибутку.
10.  Формування цін методом лідера та сфера його застосування.
11. Ціни зовнішнього ринку та їх характеристика.
12. Базисні умови поставок за правилами «Інкотермс».
13. Особливості формування цін на експортно-імпортну продукцію.
14. Цінова політика підприємства та аналіз беззбитковості.
15. Цінова стратегія підприємства.
16. Цінові знижки та їх практичне застосування.
17. Цілі та методи державного регулювання цін.
18. Повноваження органів виконавчої влади щодо регулювання цін.
19. Система органів ціноутворення.
20. Вплив на економічні процеси встановлення фіксованих цін.
21. Вплив на формування цін непрямих податків.

 

 

6.1.2.7. Есе

 

Есе – вільний за композицією твір невеличкого обсягу, в якому висвітлюються індивідуальні враження і міркування з конкретного питання. Есе виконує студент як альтернативу щодо виконання реферату.

Обсяг есе – до 5-ти сторінок.

 

ТЕМАТИКА ЕСЕ

 

1. Метод балової оцінки та сфера його застосування.
2. Які принципи урахування в ціні якості продукції.
3. У чому вбачається ефективність застосування методу «стандарт кост».
4. Прибуток як обов’язковий елемент ціни.
5. Особливості формування цін на взаємозаміні види продукції.
6. Кумулятивні знижки та сфера їх застосування.

 

 

 

6.1.2.8. Переклад іноземної літератури на українську мову

 

1. Звіт про виконання індивідуального завдання (переклад іноземної літератури на українську мову) має включати:

1.1.                    титульний аркуш;

1.2.                    таблицю, що має складатися з двох колонок: 1) текст оригіналу іноземною мовою; 2) текст перекладу українською мовою.

1. Форматування тексту:

2.1.                     поля: праворуч – 1 см; інші – 2 см;

2.2.                     шрифт – Times New Roman, кегль – 10;

2.3.                     міжрядковий інтервал – одинарный;

2.4.                     абзацний відступ – 0,4 см.

1. Номери сторінок оригіналу розміщувати в тексті, виділяючи їх червоним кольором і рамкою, наприклад: 256.
2. При друкуванні перекладу необхідно, щоб абзац оригіналу розміщувався напроти абзацу перекладу. В разі потреби необхідно в тексті оригіналу або тексті перекладу клавішею Enter робити міжабзацні відступи.
3. При друкуванні перекладу необхідно дотримуватися авторського підходу до виділення тексту засобами форматування.
4. Для презентації необхідно побудувати 8-10 слайдів в програмі Power Point.

 

6.1.2.9. Анотація літературних джерел

        

Для анотування літературних джерел за заданою проблематикою студент має погодити з викладачем і обрати проблему наукового та практичного характеру у сфері державного регулювання економіки. Після цього обрати чотири-п’ять публікацій за обраною проблематикою (статей у наукових виданнях).

Анотування – процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, мета якого – отримання узагальненої характеристики документа, що розкриває логічну структуру і зміст. Анотації використовуються для стислої характеристики наукової статті, монографії, дисертації тощо, а також у видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності.

Анотації виконують дві основні функції:

– сигнальну (подається важлива інформація про документ, що дає можливість встановити основний його зміст і призначення, вирішити, чи варто звертатися до повного тексту праці);

– пошукову (анотація використовується в інформаційно-пошукових, зокрема, автоматизованих системах, для пошуку конкретних документів).

Анотація складається з двох частин: бібліографічного опису і власне тексту. Анотація не розкриває зміст наукового джерела, а лише інформує про наукове джерело певного змісту й характеру. Анотація дозволяє користувачеві скласти достатнє й об'єктивне попереднє уявлення про незнайому для нього наукову публікацію і тим самим допомагає в пошуку, відборі та систематизації потрібної інформації.

За функціональним призначенням анотації бувають довідкові та рекомендаційні.

Довідкова анотація уточнює заголовок і повідомляє відомості про автора, зміст, жанр та інші особливості документа, що відсутні в бібліографічному описі.

Рекомендаційна анотація покликана активно пропагувати, зацікавлювати, переконувати в доцільності прочитання документа, тому в рекомендаційних анотаціях є дидактична спрямованість, педагогічні рекомендації, методичні поради тощо, за обсягом вони ширші, аніж довідкові.

За обсягом та глибиною розрізняють анотації описові та реферативні.

Описові анотації, узагальнено характеризуючи зміст первинного документа і подаючи перелік основних тем, що в ньому відображені, відповідають на питання: про що повідомляється у документі?

Реферативні анотації не тільки подають перелік основних тем, а й розкривають їх зміст. Вони відповідають на два питання: про що повідомляється в основному документі? що саме з цього приводу повідомляється?

Текст анотації вирізняється лаконічністю, високим рівнем узагальнення інформації, що представлена в первинному документі. У тексті анотації не варто використовувати складні синтаксичні конструкції, що перешкоджають сприйняттю тексту.

План аналізу документа під час складання довідкової анотації:

1. Відомості про автора.

2. Відомості про форму (жанр) тексту.

3. Предмет, об'єкт або тема.

4. Характеристика змісту анотованого документа.

5. Характеристика довідкового апарату видання.

6. Цільове й читацьке призначення документа.

План аналізу документа під час складання рекомендаційної анотації:

1. Відомості про автора.

2. Характеристика анотованого твору.

3. Оцінка твору.

4. Характеристика художньо-поліграфічного та редакційно-видавничого оформлення.

5. Цільове й читацьке призначення документа.

 

Відомості про автора (професія, науковий ступінь, вчене звання)	Автор статті (монографії, брошури) - ... Стаття (монографія) відомого вченого (науковця, дослідника...) Автори посібника висококваліфіковані фахівці в галузі... Академік... присвятив свою працю... Автор, доктор філологічний наук, професор...
Форма (жанр) анотованого твору	Видання (монографія, стаття, посібник, підручник, брошура, практикум, словник...) присвячено ... У збірник (антологію) увійшли праці з проблем... Довідник містить...
Системний виклад	У монографії всебічно проаналізовано. Збірник - результат комплексного дослідження...
Притаманні особливості, новизна поданого матеріалу	Уперше введено в науковий обіг... Збірник присвячено маловивченій проблемі... У монографії вперше представлено...
Характеристика довідкового апарату видання	Завершується монографія післямовою... спискам ілюстрацій, додатками... Полегшить користування посібником довідковий апарат, короткий словник, допоміжні покажчики Автор наводить переконливі приклади...
Цільова аудиторія (призначення)	Книга адресована (розрахована, орієнтована, призначена) Видання може зацікавити,.. Стаття корисна для... Варто рекомендувати посібник...

 

6.1.2.10. Аналітичне завдання

 

Студент може підготувати звіт про виконання аналітичного завдання та захистити його. Мета аналітичного завдання – поглиблення та деталізація теоретичних знань, отриманих студентом на лекціях та в процесі самостійної роботи, і на цій основі прищеплення практичних умінь та навичок.

Звіт про виконання аналітичного завдання студент подає для перевірки викладачеві, який веде семінарські (практичні) заняття в даній групі. Захист звіту про виконання аналітичного завдання проводиться у формі співбесіди, за результатами якого студент отримує відповідну оцінку.

Виконуючи аналітичне завдання, кожен студент має здійснити розрахунки, аналіз і зробити висновки щодо економічного і соціального розвитку України по відповідному напрямку політики. Для виконання завдання слід використати дані Державної програми економічного і соціального розвитку України, Стратегій економічного і соціального розвитку України, Закону України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», сайтів державних органів України, статистичних збірок та інших інформаційних джерел.

Студент обирає тему аналітичного завдання за власним бажанням.

 

 

Тематика АНАЛІТИЧНих завдань

 

1. Характеристика теорій ціноутворення.
2. Характеристика державної цінової політики в Україні.
3. Характеристика державним регулюванням ціноутворенням.
4. Оцінка впливу державного регулювання цін на економічні процеси.
5. Характеристика формування в ціні товарних податків.
6. Характеристика цінової стратегії суб’єктів господарювання.
7. Характеристика транспортних тарифів в Україні.
8. Характеристика формування тарифів для населення України.
9. Характеристика установлення цін на експортну та імпортну продукцію.

 

Звіт про виконання аналітичного завдання має бути правиль­но оформлений. Текст повинен розміщуватися на одній сторін­ці аркуша паперу формату А4. Шрифт – Times New Roman. Розмір шрифту – кегль 14. Поля: зверху, знизу та зліва – 2,5 см: справа – 1 см. Міжрядковий інтервал – 1.

До звіту входять титульний аркуш та основна частина. Основна частина звіту виконується у вільній формі обсягом 12–15 сторінок. Зразок титульної сторінки наведений нижче.

Максимальна кількість балів за зміст і результати захисту звіту – 10. Критерії оцінювання наведені нижче:

 

 

У разі відсутності студента на семінарському занятті під час захисту звітів про виконання аналітичних завдань з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана захистити його до останнього семінарського (практичного) заняття. Час та порядок звітування визначає викладач.

 

6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

 

6.2.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

 

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)			Форма занять і контролю		Макс. кіл-ть балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1.	Тема 1. Теоретичні засади ціноутворення Тема 2. Види та функції цін			Установча міні-лекція (конспект)		2
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		2
				Робота в малих групах з виконання практичних завдань		3
2.	Тема 3. Склад ціни та формування її елементів Тема 4. Витратні методи ціноутворення			Міні-лекція (конспект)		2
				Міні-семінар – розгорнута бесіда		2
				Робота в малих групах з виконання практичних завдань		3
3.	Тема 5. Методи, що спираються на попит та з орієнтацією на конкуренцію Тема 6. Ціни і тарифи на послуги			Міні-лекція (конспект)		2
				Міні-семінар – дискусія		2
				Виконання розрахункових завдань		3
4.	Тема 7. Ціноутворення на зовнішньому ринку Тема 8. Цінова політика суб’єктів підприємництва			Міні-лекція (конспект)		2
				Міні-семінар – дискусія		2
				Робота в малих групах з виконання практичних завдань		3
5.	Тема 9. Державне управління ціноутворенням та його вплив на економічні процеси			Міні-лекція (конспект)		2
				Міні-семінар – «мозковий штурм»		2
				Виконання розрахункових завдань		3
Сума						35
За виконання модульних (контрольних) завдань
6.	Комплексна аудиторнасамостійна контрольна робота			Поточний модульний контроль у тестовій формі		15
Усього балів за контактні заняття						50
міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань
Види завдань		Форма подання	Термін подання і реєстрація		Форма контролю	Макс. кіл-ть балів
Підготовка звіту про виконання розрахункового завдання.		Письмова	Подання на кафедру за тиждень до початку сесії		Захист і обговорення результатів.	20
Виконання індивідуального завдання ( реферату есе)		Письмова	Подання на кафедру за тиждень до початку сесії		Презентація	20
За виконання індивідуальних робіт  за вибором [за темою аналітичного завдання або темою реферату (есе, перекладу тексту з іноземної мови)]
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій. 2. Аналітичний звіт власних наукових досліджень. 4. Підготовка презентації у програмі Power Point. 5. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри.		(письмова або електронна)	Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника»		Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника»	10
Усього балів за виконання позааудиторних індивідуальних завдань						50
Разом*						100

 

 

Довідкова інформація:

 

ПІБ викладача повністю, посада, вчене звання, електронна адреса викладача	Тормоса Юрій гртгорович, доцент, к.е.н.
Адреса, телефон та режим роботи кафедри	1-й корпус, аудиторія 257, тел. 456-51-58, з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30 та у день заочника
Адреса, телефон та режим роботи деканату	пр-т Перемоги 54/1, 1-й корпус університету, ауд. 245, тел. 371-61-81, з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30, та у день заочника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.2.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки

 

6.2.2.1. Контактні заняття

 

На заочній формі навчання розподіл балів за результати поточного контролю та виконання завдань у міжсесійний період встановлений у співвідношенні 50 : 50:

 

 

Оцінювання роботи студента під час кожного контактного заняття здійснюється за такими критеріями:

 

 

6.2.2.2. Обов’язкові позааудиторні індивідуальні завдання та індивідуальна робота за власним вибором студента

 

У міжсесійний період студент заочної форми заняття має підготуватися до модульної контрольної роботи, а також:

• Ø виконати аналітичне завдання;
• Ø виконати індивідуальне завдання (реферат);
• Ø виконати індивідуальну роботу за власним вибором (есе; переклад тексту з іноземної мови на українську за проблематикою державного регулювання економіки; підготовка презентації у програмі Power Point; анотування наукових публікацій.

Методичні поради щодо підготовки і тематика аналітичних завдань наведена у розділі 8.1.2.10. Методичні поради щодо підготовки і тематика рефератів наведена у розділі 8.1.2.6.

Методичні поради щодо написання і тематика есе наведена у розділі 8.1.2.3. Методичні поради щодо оформлення перекладу тексту на іноземну мову наведені у розділі 8.1.2.8. Методичні поради щодо оформлення анотації літературних джерел за проблематикою державного регулювання економіки наведені у розділі 8.1.2.9.

Для підготовки презентаційних матеріалів у програмі Power Point студент має представити 10-12 слайдів по темі або обраного аналітичного завдання, або по темі обраного реферату чи есе.

В університеті передбачений обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту.

Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 8.2.1).

Оцінювання виконання завдань, що виконують у міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:

 

 

Зразок титульної сторінки звіту про виконання аналітичного завдання (реферату, есе та ін.)

 

 

6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ

 

Розрахункові завдання до теми 3.

 

1. Собівартість виробу — 40 грн, рентабельність — 25 %, ставка акцизного збору — 2 євро за одиницю продукції, курс НБУ — 1о грн за один євро, ПДВ — 20 %. Визначити відпускну ціну виробника.

2. Собівартість виробу — 120 грн, рентабельність — 30 %, ставка акцизного збору — 35 %, ПДВ — 20 %. Визначити відпускну ціну виробника.

3. Відпускна ціна виробника — 60 грн, ставка акцизного збору — 10 %, ПДВ — 20 %. Визначити собівартість виробу, яка забезпечить виробникові 50-відсотковий рівень рентабельності.

4. Відпускна ціна виробника 0,5 л горілки 40 % міцності дорівнює 6 грн, ставка акцизного збору — 16 грн за 1 л 100 %-го спирту, ПДВ — 20 %. Собівартість виробу — 1,44 грн, ставка податку на прибуток — 30 %. Визначити чистий прибуток підприємства і дохід держави від реалізації однієї пляшки горілки.

5. Собівартість виробу — 252 грн, рентабельність — 25 %, ставка акцизного збору — 55 %, ПДВ — 20%, націнка посередника — 15 % ціни виробника, а торговельна надбавка — 30 % ціни посередника. Визначити роздрібну ціну.

6. Роздрібна ціна виробу — 30,24 грн, торговельна надбавка — 20 % ціни посередника, а його націнка — 5 % відпускної ціни виробника, ставка акцизного збору — 35 %, ПДВ — 20 %. Визначити прибуток у ціні виробника, якщо собівартість виробу становить 10 грн.

7. Собівартість виробу — 200 грн, рентабельність — 12,5 %, ставка акцизного збору — 55 %, ПДВ — 20 %, націнка посередника — 5 % ціни виробника, а витрати обігу посередника на одиницю продукції дорівнюють 20 грн. Визначити величину прибутку в складі націнки посередника.

8. Собівартість виробу — 480 грн, рентабельність — 30 %, ставка акцизного збору — 35 %, націнка посередника — 25 % ціни виробника, роздрібна ціна виробу — 1824 грн, ПДВ — 20 %, витрати обігу торгівлі на одиницю продукції — 240 грн. Визначити прибуток у складі торговельної надбавки.

9. Собівартість виробу — 75 грн, рентабельність — 20 %, ставка акцизного збору — 10 %, ПДВ — 20 %, торговельна надбавка — 30 % ціни посередника, роздрібна ціна — 195 грн, прибуток у складі націнки посередника — 5 грн. Визначити витрати обігу посередника з реалізації одиниці продукції.

10. Собівартість виробу — 300 грн, рентабельність — 50 %, роздріб­на ціна 1380 грн, торговельна надбавка 15 % ціни виробника, ПДВ — 20 %. Визначити ставку акцизного збору (%), за якою в ціні встановлений цей податок.

 

Розрахункові завдання до теми 4.

 

1. Собівартість виробу — 40 грн, рентабельність — 25 %, ставка акцизного збору — 2 євро за одиницю продукції, курс НБУ — 1о грн за один євро, ПДВ — 20 %. Визначити відпускну ціну виробника.

2. Собівартість виробу — 120 грн, рентабельність — 30 %, ставка акцизного збору — 35 %, ПДВ — 20 %. Визначити відпускну ціну виробника.

3. Відпускна ціна виробника — 60 грн, ставка акцизного збору — 10 %, ПДВ — 20 %. Визначити собівартість виробу, яка забезпечить виробникові 50-відсотковий рівень рентабельності.

4. Відпускна ціна виробника 0,5 л горілки 40 % міцності дорівнює 6 грн, ставка акцизного збору — 16 грн за 1 л 100 %-го спирту, ПДВ — 20 %. Собівартість виробу — 1,44 грн, ставка податку на прибуток — 30 %. Визначити чистий прибуток підприємства і дохід держави від реалізації однієї пляшки горілки.

5. Собівартість виробу — 252 грн, рентабельність — 25 %, ставка акцизного збору — 55 %, ПДВ — 20%, націнка посередника — 15 % ціни виробника, а торговельна надбавка — 30 % ціни посередника. Визначити роздрібну ціну.

6. Роздрібна ціна виробу — 30,24 грн, торговельна надбавка — 20 % ціни посередника, а його націнка — 5 % відпускної ціни виробника, ставка акцизного збору — 35 %, ПДВ — 20 %. Визначити прибуток у ціні виробника, якщо собівартість виробу становить 10 грн.

7. Собівартість виробу — 200 грн, рентабельність — 12,5 %, ставка акцизного збору — 55 %, ПДВ — 20 %, націнка посередника — 5 % ціни виробника, а витрати обігу посередника на одиницю продукції дорівнюють 20 грн. Визначити величину прибутку в складі націнки посередника.

8. Собівартість виробу — 480 грн, рентабельність — 30 %, ставка акцизного збору — 35 %, націнка посередника — 25 % ціни виробника, роздрібна ціна виробу — 1824 грн, ПДВ — 20 %, витрати обігу торгівлі на одиницю продукції — 240 грн. Визначити прибуток у складі торговельної надбавки.

9. Собівартість виробу — 75 грн, рентабельність — 20 %, ставка акцизного збору — 10 %, ПДВ — 20 %, торговельна надбавка — 30 % ціни посередника, роздрібна ціна — 195 грн, прибуток у складі націнки посередника — 5 грн. Визначити витрати обігу посередника з реалізації одиниці продукції.

10. Собівартість виробу — 300 грн, рентабельність — 50 %, роздріб­на ціна 1380 грн, торговельна надбавка 15 % ціни виробника, ПДВ — 20 %. Визначити ставку акцизного збору (%), за якою в ціні встановлений цей податок.

 

Розрахункові завдання до теми  5.

 

1. Підприємство уклало договір на виробництво 1,5 тис. виробів на суму 75 тис. грн. Сума постійних витрат на виконання замовлення дорів­нює 27 тис. грн, а змінні витрати на одиницю продукції — 20 грн. Визначити точку беззбитковості.

2. Підприємство може укласти договір на виробництво партії виробів за ціною одиниці 20 грн. Постійні витрати дорівнюють 140 тис. грн, а змінні на одиницю продукції — 9 грн. На яку кількість продукції потрібно укласти договір, щоб підприємство отримало прибуток у розмірі 80 тис. грн?

 

Розрахункові завдання до теми 6.

 

1. Ціна базового двигуна — 240 грн, а його потужність 40 кВт. Виробник планує підвищити якість продукції на 25 %. Визначити орієнтовну ціну нового виробу, якщо коефіцієнт гальмування дорівнює 0,9.

2. Підприємство виробляє 25 тис. виробів за ціною 40 грн за штуку. Повні витрати на виробництво продукції становлять 800 тис. грн, а постійні дорівнюють 500 тис. грн. Визначити прибуток від реалізації такої партії продукції, якщо ціна виробу зменшиться на 5 %, а обсяг продажу зросте на 4 %.

 

 

 

 

 

Розрахункові завдання до теми 7.

 

1. Контрактна вартість договору — 38 тис. дол. США, фактич­ні витрати з транспортування та страхування вантажу до митного кордону, що не ввійшли до контрактної ціни — 2 тис. дол., курс НБУ — 8 грн за 1 дол. США, мито — 20 %, митні збори — 5 дол., ставка акцизного збору — 50 %, ПДВ — 20 %. Визначити імпортну ціну (ціну придбання) товару.

2. Контрактна вартість придбаного фірмою автомобіля з об’ємом двигуна 2500 см³ становить 25 тис. дол. США, мито — 0,4 євро за 1 см³, ставка акцизного збору — 0,6 євро за 1 см³, митні збори — 0,2 %, курс НБУ — 5 грн за 1 дол. США і 4,8 грн за 1 євро, ПДВ — 20 %. Визначити ціну придбання автомобіля.

3. Контрактна вартість 500 т дизельного палива становить 105 тис. дол. США, ставка акцизного збору 30 євро за 1000 кг, мито 1,5 євро за 1000 кг, митні збори — 0,2 %, курс НБУ — 8 грн за 1 дол. США і 10 грн за 1 євро, ПДВ — 20 %. Визначити ціну придбання даної партії товару.

 

Розрахункові завдання до теми 8.

 

1. Підприємство щорічно випускає 90 тис. виробів і реалізує їх за ціною 50 грн за штуку. Змінні витрати на одиницю продукції становлять 20 грн. Визначити беззбиткову зміну обсягу реалізації за умови зниження ціни на 10 %.

2. Внаслідок зниження ціни виробу з 30 до 28 грн обсяг реалізації збільшився з 300 до 350 тис. шт. Визначити додатковий прибуток від збільшення продажу, якщо змінні витрати на одиницю продукції дорівнюють 13 грн.

3. Обсяг виробництва становить 240 тис. шт., ціна одиниці — 75 грн, а змінні витрати в її складі дорівнюють 20 грн. Підприємство планує знизити ціну на 8 % і одночасно, придбавши дешевшу сировину, зменшити змінні витрати на 1 грн. Визначити беззбиткову зміну продажу.

4. Річне виробництво продукції на підприємстві дорівнює 400 тис. виробів, ціна одиниці продукції — 17 грн, а змінні витрати в її складі дорівнюють 7 грн. Враховуючи зростання попиту та подорожчання сировини, що зумовить збільшення змінних витрат на 0,5 грн, підприємство планує підвищити ціну своєї продукції до 20 грн. Визначити беззбиткову зміну продажу.

5. Щорічний обсяг виробництва сягає 140 тис. виробів, ціна одиниці продукції — 60 грн, змінні витрати в її складі дорівнюють 22 грн. Підприємство планує зменшити ціну на 5 % і придбати нове обладнання на суму 252 тис. грн з нормативним терміном експлуатації 6 років. Визначити беззбиткову зміну продажу.

6. Ціна виробу становить 35 грн, а змінні витрати в її складі дорівнюють 14 грн. Конкурент зменшив ціну аналогічної продукції на 9 %. Визначити беззбиткову зміну продажу при пасивному ціноутворенні.
6.4. ПІДСУМКОВА ОЦІНКА З ДИСЦИПЛІНИ

 

Результати поточної успішності оцінюється за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») та шкалою ECTS.

Оцінка «зараховано» виставляється студенту, якщо він набрав 60 балів і більше.

Оцінка «не зараховано» виставляється студенту, якщо він набрав менше 60 балів.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в двобальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

 

 

 

7. рекомендована література

 

7.1. Основна література

 

1. Закон України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VІ.
2. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.
3. Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на окремі товари (продукцію)» від 11.07.1996 р. № 313/96-ВР.
4. Закон України «Про єдиний митний тариф» від 05.02.1992 р. № 2097-XXI.
5. «Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень». Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 р. № 135.
6. «Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами». Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819.
7. «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)». Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548.
8. «Про удосконалення порядку формування цін». Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. № 1998.
9. «Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів та виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню», затверджений наказом Міністерством охорони здоров’я та Міністерством економіки України від 01.08.1997 р.
10. «Перелік соціально значущих товарів і послуг, за якими органи державного контролю за цінами проводиться постійний моніторинг цін і тарифів на споживчому ринку регіонів (відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 13.06.2002 р.).
11. Артус М.М. Функціонування системи цін у фінансовому механізмі ринкової економіки. _ К.: Новий світ, 2000.
12. Баздникин А.С. Цены и ценообразование. – М.: Юрайт, 2010.
13. Гладких Д. Держава як суб’єкт цінового регулювання / Банківська справа. — 1998. — № 4.
14. Козлова И. Е., Энтов Р. М. Теория цены. — М.: Прогресс, 1990.
15. Котлер Ф., Армстронг Г. и др. Основы маркетинга: Пер. с англ. — 2-е европ. изд. — М.; СПб; К.: Вильямс, 1999.
16. Липсиц И. К. Ценообразование: Ученик. —  М.: Магистр, 2009.
17. Литвиненко Я.В. Сучасна політика ціноутворення: Навч. посібник. – К.: МАУП,2001.
18. Міжнародні правила по тлумаченню термінів «Інкотермс» // Урядовий кур’єр. — 1994. — № 177—178.
19. Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика. — К.: КНЕУ, 2001.
20. Управління зовнішньоекономічною діяльністю / Під ред. А. І. Кре­дісова. — К.: ВІРА-Р, 1998.

 

 

7.2. Додаткова література

 

1. Верхоглядова Н., Ільїна С. та ін. Основи ціноутворення. – К.: Кондор , 2007.
2. Герасименко В. В. Ценовая политика фирмы. — М.: Финстатинформ, 1995.
3. Пінішко В.С. Ціни і ціноутворення: Навч. посібник, - Львів, Інтелект –Захід, 2006.
4. Слепов В. А., Лавров С. И. Цены мирового рынка. Особенности ценообразования. — СПб.: ЛФЗИ, 1991.
5. Уткин Э. А. Цены, ценообразование, ценовая политика. — М.: ЭКМОС, 1999.
6. Цацулин А. Н. Ценообразование в системе маркетинга. — М.: Флинт, 1997.
7. Цены и ценообразование: Учебник для вузов / Под ред. И. К. Са­лимжанова. — М.: Финстатинформ, 1999.
8. Цены и ценообразование: Учебник для вузов / Под ред. В. Е. Есипова. — СПб.: Интер, 1999.
9. Шкварчу Л.О. Ціни і ціноутворення. – К.: Кондор, 2003.