|
|
Главная \ Методичні вказівки \ УПРАВЛІННЯ В КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІЙ СЛУЖБІ
УПРАВЛІННЯ В КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІЙ СЛУЖБІ« Назад
УПРАВЛІННЯ В КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІЙ СЛУЖБІ 13.07.2015 03:27
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
П.М. Ісаков
УПРАВЛІННЯ В КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІЙ СЛУЖБІ
Навчально-методичний комплекс
Київ 2014 ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
П.М. Ісаков
УПРАВЛІННЯ В КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІЙ СЛУЖБІ
Навчально-методичний комплекс
Київ 2014 ББК Х628.4 И-85 Рецензенти: Кальченко Т.Л., кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної Академії внутрішніх справ, полковник міліції Пузирьов М.С., кандидат юридичних наук, начальник науково-дослідної лабораторії науково-дослідного центру Інституту кримінально-виконавчої служби, майор внутрішньої служби Автор: Ісаков П.М., кандидат історичних наук, старший викладач кафедри кримінально-виконавчого права Інституту кримінально-виконавчої служби, підполковник внутрішньої служби
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту кримінально-виконавчої служби від 2014 року (протокол № )
Ісаков П.М. Управління в кримінально-виконавчій службі: И-85 навч.-метод. комплекс /Ісаков П.М. -К.: Ін-т крим.-викон. служби, 2014.- с. Подано тематичний план, програму курсу, плани семінарських занять, ситуативні та практичні завдання, тестові завдання, перелік питань до заліку, список рекомендованої літератури з врахуванням практичних аспектів для підготовки курсантів з навчальної дисципліни «Управління в кримінально-виконавчій службі». Для викладачів, курсантів, студентів вищих навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України. ББК Х628.4
© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014 © Ісаков П.М., 2014
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….5
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН…………………………………………………………9
ПРОГРАМА КУРСУ…………………………………………………………...11
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ……………………….……………….13
СИТУАТИВНІ ЗАДАЧІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ…………………..20
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ………………………………………………………...31
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ…………………………………………….50
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 52
ВСТУП
Програма вивчення навчальної дисципліни «Управління в кримінально-виконавчій службі» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму «Правознавство». Науковими і методичними основами курсу є системно-діяльнісний підхід, а також принципи цілісності і взаємодоповнення. Роль і місце проблем управління в підготовці фахівців для системи ДКВС України визначається тим, що в складних процесах перебудови основ життя українського суспільства вона допомагає керівникам усвідомлено займати тверду життєву і професійну позицію у вирішенні задач з виконання кримінальних покарань. Важливість дисципліни для працівників ДКВС України визначається тим, що вона служить світоглядною і методологічною підставою вирішення управлінських проблем. Навчальний матеріал з інших дисциплін дозволяє конкретизувати й уточнювати зміст положень щодо управління. Загальною методичною вимогою вивчення курсу є вироблення особистого відношення курсантів до базових проблем управління на основі осмислення навчальної і наукової літератури. Основною рекомендацією із самостійного одержання і поглиблення знань з дисципліни може служити опрацювання та критичне осмислення літератури, що рекомендується, підготовка схем і порівняльних таблиць. Найбільш ефективними прийомами вивчення дисципліни є розгляд типових і нестандартних управлінських ситуацій та їх осмислення. При вивченні основоположних проблем управління варто виробляти навички самостійного формулювання питань до прочитаного матеріалу і можливих опонентів, застосовувати модельні ситуації. Контроль за засвоєнням знань здійснюється шляхом опитування і написання модульних контрольних робіт на семінарських заняттях, вирішення практичних завдань під час проведення практичних занять, проведення модульного контролю, складання заліку. Навчально-методичним забезпеченням самостійної та індивідуальної роботи курсантів служить перелік питань для самостійної підготовки, що передбачені планами семінарських занять, а також список літератури до теми. Міждисциплінарні зв’язки: з кримінально-виконавчим правом, адміністративним правом, конституційним правом, цивільним правом, трудовим правом, теорією держави та права, теорією управління, юридичною деонтологією, адміністративним процесом, державним будівництвом і самоврядуванням, психологією управління, філософією права, філософією. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
Мета навчальної дисципліни: - оволодіння курсантами основними положеннями теорії, методології та практики управління органами і установами виконання покарань для досягнення ефективності в управлінській діяльності та результативності управлінських рішень, створення умов для реалізації єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; засвоєння курсантами методичного змісту сучасного управління; основних типів, принципів і законів управління; формування культури управлінської діяльності, розвиток духовності, соціальної відповідальності майбутніх керівників, усвідомлення ними творчого та інноваційного характеру управлінської діяльності; - виховання у курсантів поважного ставлення до законів, нормативно-правових документів ДКВС України, високих етичних норм та етичної культури поведінки. Предметом вивчення навчальної дисципліни є коло соціально-правових, психологічних та організаційно-технічних аспектів управлінських відносин у діяльності спеціально створених апаратів та спеціально призначених посадових осіб щодо упорядкування системи органів і установ виконання покарань, забезпечення її оптимального функціонування і розвитку з метою ефективного вирішення завдань з реалізації єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, що поставлені перед нею.. Завдання навчальної дисципліни: - комплексне оволодіння теоретичними знаннями, вивчення та вільне орієнтування у нормативно-правовій базі, набуття відповідних навичок та вміння їх використання на практиці у галузі управлінської діяльності органів і установ виконання покарань; - виховання культури управлінської діяльності, творчої особистості майбутніх керівників; - формування оптимального, творчого потенціалу, найвищої продуктивності праці, здатності працювати в складних і конкурентних умовах; - обґрунтування соціальної адекватності управлінців, соціального партнерства, соціальної відповідальності керівників. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми курсанти повинні: - знати: - теоретико-правові основи державного управління в сфері виконання покарань; - функції, принципи та методи управлінської діяльності органів і установ виконання покарань; - цілі державного управління, проблеми визначення та їх постановку в органах і установах виконання покарань; - організацію процесу управління в органах і установах виконання покарань; - підходи до добору та управління персоналом, формування команди для досягнення поставлених цілей; - сутність та значення управлінських рішень, їх види та організацію виконання (реалізацію) управлінських рішень; - документаційне забезпечення управлінської діяльності. - уміти: - використовувати отримані теоретичні та практичні управлінські знання під час практичної діяльності в органах і установах виконання покарань, - аналізувати та визначати проблеми управлінської діяльності в органах і установах виконання покарань; - застосовувати нормативно-правову базу у процесі управлінської діяльності в органах і установах виконання покарань; - аналізувати нормативно-правові акти, що регламентують управлінську діяльність в органах і установах виконання покарань; - орієнтуватися в основних методах і системах управління, обґрунтовано вибирати найефективніші, системи та методи управління; - оцінювати сталість функціонування об’єкту управління в умовах конфліктних ситуацій та виокремити шляхи їх усунення; - обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт з попередження виникнення надзвичайних, конфліктних ситуацій в сфері управління; - творчо мислити, вирішувати складні проблеми інноваційного характеру й приймати продуктивні рішення у сфері управління, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, а також досягнень науково-технічного прогресу; - ефективно застосовувати професійні знання різних типів, принципів і закономірностей управління; знати специфіку взаємодії суб’єкта і об’єкта управління, взаємної відповідальності між ними; - працювати в складних і конкурентних умовах; - орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в сфері управління; - забезпечити координацію зусиль різних підрозділів в попередженні виникнення конфліктних ситуацій та усунення їх наслідків; - обґрунтовувати та методично забезпечувати проведення навчання серед підлеглих працівників з питань підвищення ефективності управлінської діяльності; - надавати допомогу та консультації працівникам та підлеглим з практичних питань управлінської діяльності; - оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення конфліктних, суперечливих ситуацій за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам підрозділу щодо підвищення рівня управлінської діяльності; - застосовувати комплексний підхід до вирішення управлінських проблем, аналізу типових і нестандартних управлінських ситуацій, прийняття виваженого і вольового рішення в управлінській діяльності, використання інноваційних управлінських технологій; - практично застосовувати етичні норми у відносинах в колективі та фаховій діяльності; - заповнювати найбільш поширені у практиці органів і установ виконання покарань управлінські документи. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин/3 кредити ECTS.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУ
Змістовий модуль 1. Теоретично-правові основи державного управління у сфері виконання покарань. Тема 1. Історія виникнення, предмет та завдання управління Історія виникнення управління. Перша управлінська революція. Друга управлінська революція. Третя управлінська революція. Четверта управлінська революція. П’ята управлінська революція. Основні теорії управління. Підхід на основі виділення різних шкіл в управлінні. Наукове управління. Класична або адміністративна школа в управлінні. Школа людських стосунків. Наука управління або кількісний підхід. Процесний підхід. Системний підхід. Ситуаційний підхід. Предмет управління. Поняття та особливості кримінально-виконавчої служби України як об’єкту управління.
Тема 2. Механізм державного управління в сфері виконання покарань Цілі державного управління. Проблеми визначення та поставлення цілей управління. Мета й ефективність управління. Поняття та сутність функцій управління. Класифікація функцій управління. Загальні функції управління: аналіз, прогнозування, планування, організація, регулювання, контроль. Пізнавально-програмуючі функції управління. Організаційно-регулюючі функції управління. Принципи управління. Загальні принципи управління. Спеціальні принципи управління. Сутність та значення організації і управління кримінально-виконавчою службою України. Правові засади організації та управління кримінально-виконавчою службою України.
Тема 3. Методи та принципи управління Поняття та класифікація методів управління. Пізнавально-програмуючі методи управління. Системний підхід як загальний метод дослідження та управління. Системний аналіз. Метод моделювання. Методи дослідження операцій. Організаційно-регулюючі методи управління. Адміністративні методи. Економічні методи. Психологічні методи.
Змістовий модуль 2. Організація процесу управління в органах і установах виконання покарань.
Тема 4. Зміст процесу управління Загальна характеристика процесу управління. Місце процесів управління в системі управління. Підходи до аналізу процесу управління. Змістовний аналіз процесу управління. Організаційний аналіз процесу управління. Технологічні характеристики процесу управління. Правове та психологічне трактування процесу управління. Процес соціального управління. Змістовна характеристика. Техніка управління. ефективність управління. Особливості управління пенітенціарною системою України в сучасних умовах.
Тема 5. Підходи до добору та організації роботи з персоналом Умови прийняття обґрунтованих організаційних рішень. Види управління. Етапи управління персоналом. Основні аспекти роботи з персоналом. Концепція людських ресурсів. Складові управління персоналом. Цілі управління персоналом. Японська система добору персоналу. Американська система добору персоналу. Західноєвропейська система добору персоналу. Методи підбору персоналу. Кадрове забезпечення діяльності пенітенціарної системи України.
Тема 6. Управління і раціональне використання персоналу Фактори індивідуальних особливостей працівника. Фактори ефективної організаційної діяльності. Види стимулювання. Стадії самоорганізації працівника. Основні чинники керування колективом. Заходи підвищення кваліфікації працівника. Методи проведення індивідуальної виховної роботи. Техніка отримання незалежних характеристик. Формування керівником команди для досягнення поставлених управлінських цілей. Організаційна діяльність керівника. Проблеми управління. Етапи створення команди. Фактори формування особистості. Стадії зрілості колективу. Соціально-психологічна згуртованість. Умови формування морально-психологічного клімату.
Змістовий модуль 3. Поняття управлінських рішень та процес їх реалізації в органах і установах виконання покарань.
Тема 7. Підготовка прийняття та організація управлінських рішень Сутність та властивості управлінського рішення. Класифікація управлінських рішень. Вимоги до управлінських рішень. Управлінський цикл. Перший етап управлінського циклу: підготовка та прийняття управлінського рішення. Другий етап управлінського циклу: організація виконання (реалізація) управлінського рішення.
Тема 8. Поняття документаційного забезпечення управління і діловодства Документаційне забезпечення управління. Діловодство. Види документів. Документування та документообіг. Системи діловодства. Вимоги до управлінських документів. Організація та ведення діловодства в установах виконання покарань.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Історія виникнення, предмет та завдання управління. Навчальний час 2 години Питання для обговорення 1. Передумови виникнення науки управління та стисла історія управління. 2. Основні теорії управління. 3. Предмет, об’єкт, структура та завдання науки управління. Поняття та особливості кримінально-виконавчої служби України як об’єкту управління. Література 6-11,15,16,28,30
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: 1. Спроби наукового осмислення систем і процесів управління. 2. Історична хронологія розвитку явища управління. 3. Зарубіжні підходи, які зробили істотний внесок в розвиток теорії та практики управління. 4. Основні аспекти науки управління. 5. Основні тенденції розвитку кримінально-виконавчої служби України як об’єкту управління. 6. Система управління організацією. 7. Поняття «пенітенціарна система».
Тема 2. Механізм державного управління в сфері виконання покарань. Навчальний час 4 години Питання для обговорення до семінару 1 (2 години): 1. Проблеми визначення та постановлення цілей управління. 2. Мета й ефективність управління. 3. Поняття та сутність функцій управління. Класифікація функцій управління. Питання для обговорення до семінару 2 (2 години): 4. Сутність та значення організації і управління кримінально-виконавчою службою України. 5. Правові засади організації та управління кримінально-виконавчою службою України. Література 1,4,6-11,15,16,28,30
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: 1. Загальна функція управління: аналіз. 2. Загальна функція управління: прогнозування. 3. Загальна функція управління: планування. 4. Загальна функція управління: організація. 5. Загальна функція управління: регулювання. 6. Загальна функція управління: контроль. 7 Пізнавально-програмуючі функції управління. 8. Організаційно-регулюючі функції управління.
Тема 3. Методи та принципи управління. Навчальний час 2 години Питання для обговорення 1. Поняття та класифікація методів управління. 2. Пізнавально-програмуючі методи управління. 3. Організаційно регулюючі методи управління 4. Поняття та закономірності формування принципів управління. 5. Класифікація та характеристика принципів управління. Література 1,4,6-11,15,16,28,30
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: 1. Метод системного аналізу в управлінні. 2. Метод моделювання в управлінні. 3. Система принципів управління. 4. Характеристика загальних принципів управління. 5. Характеристика спеціальних принципів управління. 6. Закономірності формування принципів управління. 7. Характеристика принципів управління. Тема 4. Зміст процесу управління. Навчальний час 2 години Питання для обговорення
Література 1,4,6-11,15,16,28,30
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: 1. Місце процесів управління в системі управління. 2. Підходи до аналізу процесу управління. 3. Змістовний аналіз процесу управління. 4. Організаційний аналіз процесу управління. 5. Технологічні характеристики процесу управління. 6. Правове та психологічне трактування процесу управління. 7. Техніка управління.
Тема 5. Підходи до добору та організації роботи з персоналом. Навчальний час 4 години Питання для обговорення до семінару 1 (2 години): 1. Основні аспекти роботи з персоналом. 2. Концепція людських ресурсів. 3. Напрями (системи) добору персоналу. Питання для обговорення до семінару 2 (2 години): 4. Методи підбору персоналу. 5. Кадрове забезпечення діяльності пенітенціарної системи України. Література 1,4,6-11,15,16,28,30 Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: 1. Умови прийняття обґрунтованих організаційних рішень. 2. Етапи управління персоналом. 3. Основні аспекти роботи з персоналом, концепція людських ресурсів. 4. Цілі управління персоналом. 5. Системи добору персоналу. 6. Методи підбору персоналу. 7. Система професійної підготовки персоналу пенітенціарної системи України. 8. Алгоритм процесу відбору претендентів на посаду.
Тема 6. Управління і раціональне використання персоналу. Навчальний час 4 години Питання для обговорення до семінару 1 (2 години): 1. Фактори ефективної організаційної діяльності. 2. Фактори індивідуальних особливостей працівника. 3. Стадії самоорганізації працівника. Питання для обговорення до семінару 2 (2 години): 4. Методи проведення індивідуальної виховної роботи. 5. Формування керівником команди для досягнення поставлених перед організацією цілей. Етапи створення команди. 6. Фактори формування особистості. 7. Стадії зрілості колективу. Література 1,4,6-11,15,16,28,30 Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: 1. Види стимулювання. 2. Основні чинники керування колективом. 3. Заходи підвищення кваліфікації працівника. 4. Техніка отримання незалежних характеристик. 5. Організаційна діяльність керівника. 6. Проблеми управління. 7. Соціально-психологічна згуртованість. 8. Умови формування морально-психологічного клімату.
Тема 7. Підготовка прийняття та організація управлінських рішень. Навчальний час 2 години Питання для обговорення 1. Сутність і властивості управлінського рішення. 2. Класифікація управлінських рішень. 3. Загальне уявлення про управлінський цикл. Література 1,4,6-11,15,16,28,30
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: 1. Вимоги до управлінських рішень. 2. Управлінський цикл. 3. Перший етап управлінського циклу: підготовка та прийняття управлінського рішення. 4. Другий етап управлінського циклу: організація виконання (реалізація) управлінського рішення.
Тема 8. Поняття документаційного забезпечення управління і діловодства. Навчальний час 2 години Питання для обговорення 1. Правові та організаційні аспекти документаційного забезпечення управління та діловодства. 2. Загальні вимоги до найбільш поширених у практиці органів і установ виконання покарань управлінських документів. 3. Організація та ведення діловодства в установах виконання покарань. Література 1,4,6-11,15,16,28,30
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: 1. Документаційне забезпечення управління. 2. Документування та документообіг. 3. Системи діловодства. 4. Вимоги до управлінських документів.
СИТУАТИВНІ ЗАДАЧІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
СИТУАТИВНІ ЗАДАЧІ Задача 1. 1. Голова ДПтС України з метою підвищення продуктивності виробництва Бучанської ВК №85 видав наказ про ліквідацію підсобного господарства та створення цеху з виробництва деталей для тракторів. Оцініть правомірність дій Голови ДПтС України?
Задача 2. З метою забезпечення виконання завдання ДКВС наказом Голови ДПтС України створено районний відділ кримінально-виконавчої інспекції у м. Києві. Оцініть правомірність дій Голови.
Задача 3. З метою забезпечення виконання завдання ДКВС наказом голови ДПтС України створено та затверджено положення про територіальний орган управління в місті Севастополі. Оцініть правомірність дій Голови ДПтС України.
Задача 4. Після перевірки якості підготовки матеріалів про умовно-дострокове звільнення засуджених в одній із установ виконання покарань управління ДПтС України в Сумській області ініціювало проведення службового розслідування по фактам систематичного порушення чинних норм законодавства та притягнення до відповідальності винних посадових осіб. Адміністрація УВП проігнорувала дану вказівку та обійшлася усним попередженням винних посадових осіб. Який принцип управління порушено адміністрацією УВП?
Задача 5. На посаду інспектора з контрольно-аналітичної роботи в управлінні ДПтС України претендують два кандидати, що відповідають холеричним та флегматичним типам темпераменту. Розглядаючи тип темпераменту головним критерієм працевлаштування, хто з кандидатів буде головним претендентом?
Задача 6. До виховної колонії надійшов наказ начальника територіального органу управління ДПтС України про створення дільниці СІЗО на території даної колонії. Оцініть правомірність наказу? Який принцип управління застосовується у даних відносинах? Задача7. У зв’язку з виробничою необхідністю наказом територіального органу управління ДПтС України в Тернопільської області в одній з колоній створено підприємство УВП. Оцініть правомірність дій керівництва територіального органу управління ДПтС України.
Задача 8. Між працівниками УВП в процесі виконання функціональних обов’язків виник конфлікт інтересів на ґрунті особистої неприязні. Який спосіб вирішення конфлікту повинен бути застосований керівником: педагогічний чи адміністративний? Наведіть визначення терміну «конфлікт інтересів».
Задача 9. Голова ДПтС України звільнив з посади керівника територіального органу управління ДПтС України в Сумській області без погодження з Міністром юстиції України. Оцініть правомірність дій Голови ДПтС України.
Задача 10. Начальник установи виконання покарань передав у оренду незадіяне приміщення адміністративної будівлі установи приватному підприємцю для здійснення господарської діяльності. Оцініть правомірність дій начальника установи.
Задача 11. На кожній нараді начальник територіального органу управління ДПтС України в присутності працівників щоразу піднімаючи одного й того ж начальника УВП виражався грубо, нецензурно, ображав, принижував і постійно наголошував на його некомпетентності і недоліках в роботі. Які принципи та методи управління порушуються в даній ситуації?
Задача 12. Начальник виправної колонії на прохання начальника слідчого ізолятора через значне перевантаження цієї установи видав наказ, згідно з яким створив у колонії дільницю слідчого ізолятора. Оцініть правомірність дій начальника колонії.
Задача 13. Із територіального управління ДПтСУ в Сумській області до однієї з установ виконання покарань надійшла вказівка про направлення на семінар-нараду до м. Полтава керівників планово-економічних відділів (ПЕВ). На момент надходження вказівки у ПЕВ УВП перебувало 3 співробітників (двоє з яких вільнонаймані працівники та один атестований, новопризначений випускник інституту, в установі лише 2 тижні). Керівництвом установи було прийнято рішення про направлення атестованого співробітника, про що його було повідомлено напередодні від’їзду («більше відправити нікого, там нічого такого не буде, поїдеш на людей подивишся 3 дні, але за свій рахунок, бо грошей у касі немає»). Які вимоги до управлінського рішення порушені?
Задача 14. Голова ДПтС України звільнив одного із своїх заступників. Чи правомірні дії Голови ДПтС України?
Задача 15. Прем’єр-міністр України за поданням Міністра юстиції України призначив керівника центрального органу виконавчої влади (Голову ДПтС України), що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та його Першого заступника. Оцініть правомірність даного призначення?
Задача 16. Голова ДПтС України призначив нового керівника територіального органу управління ДПтС України за погодженням з Міністром юстиції України. Оцініть правомірність даного призначення.
Задача 17. Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, погодженим з Міністром юстиції України та Головою ДПтС України, призначив Першого заступника Голови ДПтС України. Оцініть правомірність дій даної призначення.
Задача 18. Кабінет Міністрів України затвердив за поданням Голови ДПтС України, погодженням з Міністром юстиції України, «Положення про створення територіального органу управління ДПтС України в Чернігівській області». Оцініть правомірність даної ситуації.
Задача 19. Гранична чисельність персоналу ДПтС України на 2014 рік визначена та затверджена Міністерством юстиції України за поданням Голови ДПтС України. Оцініть правомірність даної ситуації.
Задача 20. Начальник УВП своїм наказом вніс зміни до штатної структури, ввівши посаду коменданта. Чи правомірні дії начальника установи?
Задача 21. Начальник УВП уклав договір з підприємством, яке діє на території Російської Федерації, на продаж сувенірних виробів, які виробляються майстернею установи. Сума договору – 25 тисяч гривень, умовою поставки товару є 100 % оплата. Даний договір погодив юрисконсульт установи. Оцініть правомірність даної ситуації.
Задача 22. Начальник одного з територіального органу управлінь ДПтС України не дав можливості новопризначеному начальнику установи виконання покарань створити свою команду, діючи за принципом «розділяй і володарюй»; ставлячи начальнику УВП надскладні завдання і дуже обмежені строки для їх виконання, що фактично унеможливлювало їх виконання в законний спосіб, не давав начальнику установи всіх повноважень і можливостей, постійно «ставлячи палки в колеса». Успіхи начальника УВП не помічались і не заохочувались. Через невиконання деяких нереальних завдань за три місяці перебування на посаді на новопризначеного начальника УВП правами начальника територіального органу управління ДПтС України було накладено три дисциплінарних стягнення («попередження», «догана», «сувора догана»), після чого останній заявив начальнику УВП – «я тебе з’їм» і невдовзі ти отримаєш від мене попередження про неповну посадову відповідність і звільнення з посади, або я тебе «посаджу». Чи відповідають дії начальника територіального органу управління ДПтС України прийнятій в ДПтС України західноєвропейській моделі управління і концепції «людських ресурсів»? Свою відповідь обґрунтуйте.
Задача 23. Під час тимчасової відсутності протягом однієї години начальника установи виконання покарань його перший заступник на прохання одного із підлеглих підписав за начальника УВП документ та супровідного листа до нього, поставивши у відповідному місці прийменник "За" і правобічну похилу риску перед найменуванням посади. Оцініть правомірність даної ситуації.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Тема № 3. Методи та принципи управління Навчальний час 2 години Завдання 1. Визначте особливості поєднання комплексу методів управління. В чому полягає мистецтво керівника скласти ефективну комбінацію використання методів управління для ефективного досягнення поставлених завдань? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 2. Охарактеризуйте та визначте класифікацію пізнавально-програмуючих методів управління. В чому полягає подвійний характер методів цієї групи? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 3. Дайте характеристику системного підходу як загального методу дослідження та управління, етапам системного підходу при використанні даного методу в управлінні. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 4. Сформулюйте поняття системного аналізу. В чому полягає особливість системного аналізу як елемента методу системного підходу? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 5. Охарактеризуйте метод моделювання як вид загальнонаукових методів управління, його призначення, сутність моделі як засобу наукового пізнання та основні функції моделі. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 6. Охарактеризуйте методи дослідження операцій. В чому полягає основна мета дослідження операцій? Визначте сфери управління, в яких дослідження операцій сприятиме одержанню кращих кінцевих результатів. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 7. Охарактеризуйте та визначте класифікацію організаційно-регулюючих методів управління. Яким чином забезпечується безпосередній вплив на функціонування та поведінку керованих об’єктів і осіб в результаті використання методів цієї групи? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 8. Розкрийте сутність адміністративних методів. Охарактеризуйте види методів даної категорії. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 9. Розкрийте сутність економічних методів. В чому полягає використання економічних законів при застосуванні економічних методів управління? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 10. Розкрийте сутність психологічних методів. Яким чином використання соціально-психологічних факторів впливає на процес формування та розвитку колективу? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 11. Визначте поняття принципів управління як елементу механізму управління. З’ясувати співвідношення понять «закон», «закономірність» та «принцип». Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 12. Наведіть класифікацію принципів управління, посилаючись на думки різних авторів. Охарактеризуйте загальні та спеціальні принципи управління. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Тема № 4. Зміст процесу управління Навчальний час 2 години Завдання 1. Дайте загальну характеристику процесу управління. Проаналізуйте підходи до аналізу процесу управління. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 2. В чому полягає сутність технологічних характеристик процесу управління? Визначте правове та психологічне трактування процесу управління. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 3. В чому полягає потреба у виокремленні комплексного підходу до процесу управління? Відповідь обґрунтуйте. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 4. На скільки доцільним є виділення видів процесу управління? Відповідь обґрунтуйте. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 5. Визначте особливості організаційної характеристики процесу управління. Відповідь обґрунтуйте. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 6. Визначте особливості змістовної характеристики процесу управління. Відповідь обґрунтуйте. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 7. Визначте компоненти технологічної характеристики процесу управління. Відповідь обґрунтуйте. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 8. В чому полягає ефективність управління як основного показника досконалості управління? Від яких факторів залежить ефективність управління? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 9. Ви – начальник установи виконання покарань. Як Ви розумієте термін «управління установою виконання покарань»? Відповідь обґрунтуйте.
Завдання 10. Ви – начальник установи виконання покарань. Виділіть спеціальні ознаки, на основі яких здійснюється управління діяльністю УВП, які і обумовлюють особливості управління в цій системі. Відповідь обґрунтуйте.
Тема № 5. Підходи до добору та організації роботи з персоналом Навчальний час 2 години Завдання 1. Визначте основні аспекти роботи з персоналом. Проаналізуйте взаємозв’язок системи управління з управлінським персоналом. Що являється найважливішим? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 2. З’ясуйте суть аспектів, що характеризують складність і багатогранність роботи з персоналом. Відповідь обґрунтуйте. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 3. В чому полягає суть концепції «людських ресурсів»? Визначте аспекти роботи з персоналом. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 4. Які особливості японської системи добору персоналу? На скільки доцільним є підбор персоналу в умовах українського сьогодення по чинникам вищезазначеної системи? Відповідь обґрунтуйте.
Завдання 5. Які особливості американської системи добору персоналу? На скільки доцільним є підбор персоналу в умовах українського сьогодення по чинникам вищезазначеної системи? Відповідь обґрунтуйте.
Завдання 6. Які особливості західноєвропейської системи добору персоналу? На скільки доцільним є підбор персоналу в умовах українського сьогодення по чинникам вищезазначеної системи? Відповідь обґрунтуйте.
Завдання 7. Дайте характеристику методів підбору персоналу. Яким критеріям потрібно віддавати перевагу при підборі персоналу керівником: об’єктивними чи суб’єктивними? Відповідь обґрунтуйте.
Завдання 8. Проаналізуйте ст. 16 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України». Чи достатній, на Вашу думку, перелік вимог до персоналу кримінально-виконавчої служби, наведений у даному нормативно-правовому акті? Відповідь обґрунтуйте.
Завдання 9. Аргументовано прокоментуйте думку, висловлену Джеймсом Мак-Манусом, за словами якого ми ніколи не навчимось поважати права ув’язнених, якщо не почнемо по справжньому поважати права в’язничного персоналу.
Завдання 10. Визначте основні напрямки кадрової політики в системі органів та установ виконання покарань в сучасних умовах. Дайте обґрунтований аналіз.
Завдання 11. Проаналізуйте принципи системи професійної підготовки персоналу ДКВС України. Що, на Вашу думку, необхідно запровадити в цій царині з метою покращення ситуації?
Завдання 12. Проаналізуйте процес відбору претендентів на посаду, який зараз існує в ДКВС України. Що б Ви запропонували для його покращення?
Тема № 6. Управління і раціональне використання персоналу Навчальний час 2 години Завдання 1. Проаналізуйте фактори ефективної організації діяльності. Чи потребує на даний час вдосконалення ефективної організації діяльності? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 2. Яким чином наявний досвід працівника впливатиме на ефективність його діяльності після призначення на посаду? В чому полягає особливість даного питання? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 3. В чому полягають особливості використання факторів індивідуальних особливостей працівника? Яким чином правильне використання може вплинути на ефективність діяльності? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 4. Охарактеризуйте види стимулювання працівника. Який вид стимулювання є найефективнішим в організації діяльності? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 5. Яким чином самоорганізація працівника впливає на ефективність його діяльності? На скільки доцільно керівнику приділяти увагу цьому питанню? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 6. Проаналізуйте доцільність застосування керівником методів індивідуально-виховної роботи. Які види методів індивідуально-виховної роботи виділяє наука управління? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами. Як керівник одного зі структурних підрозділів УВП практично застосуйте один із методів індивідуально-виховної роботи.
Завдання 7. Дайте характеристику такому методу індивідуально-виховної роботи, як діагностична бесіда. Який результат передбачає ефективне використання даного методу? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами. Як керівник одного зі структурних підрозділів УВП практично застосуйте зазначений метод.
Завдання 8. Дайте характеристику такому методу індивідуально-виховної роботи, як спостереження. Проаналізуйте всі сторони даного методу на відповідність результатів дійсності. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами. Як керівник одного зі структурних підрозділів УВП практично застосуйте зазначений метод.
Завдання 9. Дайте характеристику стимулювання як методу індивідуально-виховної роботи. Визначте перешкоди у реалізації даного методу. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 10. Які ставляться цілі під час використання методу вивчення документації? Яким чином результати проведення даного методу впливають на подальше проведення індивідуально-виховної роботи? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 11. На скільки ефективним є метод переконання та в чому полягає особливість його використання? Яким чином наявність недостовірної інформації про працівника може впливати на результати переконання? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами. Як керівник одного зі структурних підрозділів УВП практично застосуйте зазначений метод.
Завдання 12. На скільки важливим є питання формування керівником команди для досягнення поставлених цілей? Проаналізуйте використання даного процесу у кримінально-виконавчій службі. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 13. В чому полягає особливість формування керівником команди? Яким чином брак інформації про працівників впливатиме на ефективність організації діяльності та які наслідки може створити в процесі формування команди? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Тема № 7. Підготовка прийняття та організація управлінських рішень Навчальний час 2 години
Завдання 1. Проаналізуйте сутність та властивості управлінського рішення. В чому полягає особливість управлінського рішення? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 2. Наведіть класифікацію управлінських рішень. Які використовуються методи розробки управлінських рішень? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 3. Яким чином відповідність управлінського рішення впливає на його ефективність? Які вимоги ставляться до управлінського рішення? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 4. В чому полягає особливість управлінського циклу як складової технології управління та яким чином дотримання вимог управлінського циклу впливає на ефективність управлінського рішення? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 5. Проаналізуйте технологічну модель управлінського циклу. На які результати можна очікувати за результатами дотримання технологічної моделі управлінського циклу? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 6. Проаналізуйте стадії етапу підготовки та прийняття управлінського рішення як першого етапу управлінського циклу. На скільки доцільним є дотримання стадій підготовки управлінського рішення? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 7. Проаналізуйте другий етап управлінського циклу. В чому полягає особливість реалізації управлінського рішення? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Завдання 8. Дайте характеристику стадіям організації виконання управлінського рішення. Наскільки важливим є послідовність виконання стадій виконання управлінських рішень в їх логічній послідовності? Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. ЯКЕ З НИЖЧЕ НАВЕДЕНИХ ВИЗНАЧЕНЬ Є ПРАВИЛЬНИМ? A. управління - функція будь-яких систем (біологічних, технічних, соціальних), що забезпечує збереження їх структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію її програми, цілі; B. управління - функція організованих систем (біологічних, технічних, соціальних), що забезпечує збереження їх структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію її програми, цілі; C. управління - функція будь-яких систем (біологічних, технічних, соціальних), що забезпечує збереження їх структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію її програми, цілі, протидію ентропії; D. управління - функція організованих систем (біологічних, технічних, соціальних), що забезпечує збереження їх структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію її програми, цілі, протидію ентропії.
2. ЯКЕ З НИЖЧЕ НАВЕДЕНИХ ВИЗНАЧЕНЬ Є ПРАВИЛЬНИМ? A. соціальне управління - будь-який вплив на суспільство для впорядкування, збереження, вдосконалення і розвитку його певної якісної специфіки; B. соціальне управління - цілеспрямована дія на суспільство для впорядкування, вдосконалення і розвитку його певної якісної специфіки; C. соціальне управління - цілеспрямована дія на суспільство для впорядкування, збереження, вдосконалення і розвитку його певної якісної специфіки; D. соціальне управління - будь-який вплив на суспільство для впорядкування, вдосконалення і розвитку його певної якісної специфіки.
3. ДО ОСНОВНИХ ЕТАПІВ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ: А. збір і обробка інформації; її аналіз, діагноз і прогноз, систематизація (синтез), встановлення на цій основі мети; вироблення рішення; послідовна конкретизація загального рішення у вигляді планерування, програмування, проектування, вироблення конкретних управлінських рішень; організація діяльності для виконання рішення; контроль за цією діяльністю; збір і обробка інформації про результати діяльності; В. збір і обробка інформації; її аналіз, діагноз і прогноз, систематизація (синтез), встановлення на цій основі мети; вироблення рішення; послідовна конкретизація загального рішення у вигляді планерування, організація діяльності для виконання рішення; контроль за цією діяльністю; збір і обробка інформації про результати діяльності; С. збір і обробка інформації; її аналіз, діагноз і прогноз, систематизація (синтез), встановлення на цій основі мети; вироблення рішення; послідовна конкретизація загального рішення у вигляді планерування, програмування, проектування, вироблення конкретних управлінських рішень; контроль за цією діяльністю; збір і обробка інформації про результати діяльності; D. збір і обробка інформації; її аналіз, діагноз і прогноз, систематизація (синтез); вироблення рішення; послідовна конкретизація загального рішення у вигляді планерування, програмування, проектування, вироблення конкретних управлінських рішень; організація діяльності для виконання рішення; контроль за цією діяльністю; збір і обробка інформації про результати діяльності.
4. ЯКУ КІЛЬКІСТЬ УПРАВЛІНСЬКИХ РЕВОЛЮЦІЙ ВИДІЛЯЄ НАУКА «ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ»? А. дві управлінські революції; В. три управлінські революції; С. п’ять управлінських революцій; D. наука «Основи управління» не має підстав для твердження про управлінські революції.
5. ЩО НЕ Є ПРЕДМЕТОМ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ? А. управлінські відносини; В. тенденції розвитку практики управління; С. методи та технології управління; D. механізми навчання співробітників.
6. ДО НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ЩОДО ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ УПРАВЛІННЯ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ: А. процесний підхід; В. системний підхід; С. підхід з позиції виділення різних шкіл в управлінні; D. кількісний підхід.
7. СКІЛЬКИ ІСНУЄ ОСНОВНИХ ЕТАПІВ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ? А. 4; В. 5; С. 6; D. 7.
8. ПИТАННЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ ЗАЙМАЛИСЬ ПРЕДСТАВНИКИ: А. школи наукового управління; В. адміністративної школи управління; С. класичної школи управління; D. школи людських стосунків.
9. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ? А. цілеспрямований процес; В. ситуативність реалізації; С. безперервність в часі і просторі; D. глибокий аналіз, розробка і постановлення визначених цілей.
10. ВИРОБЛЕННЯМ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ В ЦІЛОМУ ЗАЙМАЛИСЬ ПРЕДСТАВНИКИ: А. школи наукового управління; В. адміністративної школи управління; С. класичної школи управління; D. школи людських стосунків.
11. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО КЛЮЧОВИХ ВИЗНАЧЕНЬ МЕТИ УПРАВЛІННЯ? А. стан об’єкта управління, який задовольняє потребам системи, що керує; В. бажаний стан чи рух об’єкта або системи управління; С. об’єктивне уявлення особи, яка відповідає за вибір управління, про ті мотиви, якими слід керуватися при виборі керівних впливів; D. результат діяльності, який вимагається і який моделює бажаний стан.
12. ПРЕДСТАВНИКИ ЯКОЇ ШКОЛИ ЗРОБИЛИ ВНЕСОК У ТЕОРІЮ УПРАВЛІННЯ, ВИДІЛИВШИ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ? А. школи наукового управління; В. класичної школи управління; С. адміністративної школи управління; D. школи людських стосунків.
13. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ Є ВИМОГОЮ ДО МЕТИ УПРАВЛІННЯ? А. формулювання мети в поняттях, термінах стану, який реально досягнути; В. чітка визначеність мети; С. ясне формулювання необхідних і достатніх умов реалізації цілей; D. опрацювання шляхів усунення перешкод на шляху досягнення мети.
14. ОБ′ЄКТОМ НАУКИ УПРАВЛІННЯ Є: А. людська поведінка та механізм впливу на неї; В. розвиток принципів управління; С. управління як реальний феномен; D. відбір працівників та забезпечення їхнього навчання.
15. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ВИДІВ УПРАВЛІННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ХАРАКТЕРУ ПОСТАВЛЕНОЇ МЕТИ? А. комплексне управління; В. програмне управління; С. ситуаційне управління; D. цільове управління.
16. ЯКЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЯВЛЯЄТЬСЯ НАЙБІЛЬШ ТОЧНИМ У ВИЗНАЧЕННІ ПРЕДМЕТУ НАУКИ УПРАВЛІННЯ? А. певне коло об’єктивних закономірностей соціального управління, які торкаються соціально-правових, психологічних та організаційно-технічних аспектів управлінських відносин у різних сферах суспільного життя; В. людська поведінка та механізм впливу на неї, управління і організація управління; С. суспільні відносини, які складаються в зв’язку із здійсненням реально необхідної функції – управління суспільством та його складовими – різними соціальними системами; D. поглиблення розуміння складних управлінських проблем завдяки розробці та використанню моделей.
17. МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ – ЦЕ: А. сукупність засобів і принципів управління; В. сукупність засобів і методів управління; С. сукупність принципів і методів управління; D. сукупність засобів, принципів і методів управління.
18. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ЯКІ СТАВЛЯТЬСЯ ПЕРЕД НАУКОЮ УПРАВЛІННЯ: А. скорочення ресурсів, необхідних для виконання тієї чи іншої управлінської функції; В. поліпшення якості управлінських робіт удосконаленням форм та методів їх виконання, скороченням термінів виконання робіт; С. поліпшення умов праці службовців, турбота про їх здоров’я і виховання; D. регулювання суспільних відносин, які складаються в зв’язку із здійсненням реально необхідної функції – управління суспільством та його складовими – різними соціальними системами.
19. ВИБІР МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД: А. оточуючого середовища; В. якості персоналу і реальної наявності тих чи інших засобів (інструментів) управління; С. методики управлінської моделі; D. масштабу управління, цілей.
20. НАУКА УПРАВЛІННЯ ВЗАЄМОДІЄ З НАСТУПНИМИ НАУКАМИ ПРО СУСПІЛЬСТВО: А. психологією; В. філософією; С. економічною теорією; D. усі відповіді правильні.
21. МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЗА ХАРАКТЕРОМ ВПЛИВУ БУВАЮТЬ: А. економічні; В. адміністративні (організаційно-розпорядчі); С. культурологічні; D. соціально-психологічні.
22. ЩО ЛЕЖИТЬ В ОСНОВІ ЦІЛЕЙ-ЗАВДАНЬ? А. в них відображається призначення системи в зовнішньому світі; В. відображення загальних інтересів колективу, призначеного здійснювати поставлену ціль-завдання; С. цілі власно системи як відносно автономного утворення відображають її прагнення зберегти свою стабільність та цілісність, рівновагу у взаємодії із навколишнім середовищем; D. усі відповіді правильні.
23. СТРУКТУРУ УПРАВЛІНСЬКИХ ЗНАНЬ МОЖНА ПОДАТИ У ВИГЛЯДІ: А. 4 блоків; В. 5 блоків; С. 6 блоків; D. 7 блоків.
24. ЩО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ЕТАПІВ ФОРМУВАННЯ МЕТИ УПРАВЛІННЯ? А. виділення необхідних обставин, закономірних станів системи та включення їх в мету управління; В. визначення можливих, але небажаних обставин та станів, яких слід уникати та від яких треба відмежовувати мету управління; С. організаційна перебудова системи управління, приведення її у відповідність до вибраної мети або перебудови існуючої системи управління, пристосування її до поставленої мети; D. визначення можливих та бажаних обставин та станів і включення їх в мету управління.
25. СКІЛЬКИ ІСНУЄ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ (ЗА А. ФАЙОЛЕМ)? А. 10; В. 12; С. 13; D. 14.
26. НАЙБІЛЬШ ТОЧНО ВИЗНАЧАЄ РЕЗУЛЬТАТ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ: А. відповідність правил діяльності поставленій меті; В. відповідність діяльності посадових осіб встановленим правилам; С. правильно поставлена мета; D. доручення виконання завдань професіоналу свої справи.
27. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ (ЗА А. ФАЙОЛЕМ)? А. єдність керівництва; В. єдність культурних матриць об’єкта і суб’єкта управління; С. єдність розпорядництва; D. єдність персоналу.
28. ЯКЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ УПРАВЛІННЯ Є НАЙБІЛЬШ ТОЧНИМ? А. це особливий вид діяльності спеціально створених апаратів та спеціально призначених посадових осіб щодо упорядкування системи органів і установ, забезпечення її оптимального функціонування і розвитку з метою ефективного вирішення завдань, що поставлені перед нею; В. процес, в якому люди (члени організації) діють згідно з певними правилами, використовуючи різні предмети матеріального світу і керуючись власними уявленнями про цілі, яких треба досягти; С. організаційна перебудова системи управління, приведення її у відповідність до вибраної мети або перебудови існуючої системи управління, пристосування її до поставленої мети; D. вплив управляючої системи на керовану.
29. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ЗАГАЛЬНИХ ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ? А. гласність; В. гуманізм; С. гендерна рівність; D. розподіл влад.
30. ДО ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ: А. аналіз та прогнозування; В. планування та організація; С. регулювання та контроль; D. усі відповіді правильні.
31. СПЕЦІАЛЬНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ (ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ) ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ТАКІ ПІДГРУПИ: А. побудови системи управління; В. проведення корегування процесу управління; С. здійснення процесу управління; D. здійснення процесу співставлення результатів поставленій меті.
32. ЯКОГО ВИДУ ЗАГАЛЬНОГО АНАЛІЗУ НЕ ІСНУЄ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТРИВАЛОСТІ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПЕРІОДУ? А. аналіз за тривалий період; В. поточний аналіз; С. позачерговий аналіз; D. частковий аналіз.
33. ДО ЯКОЇ ПІДГРУПИ СПЕЦІАЛЬНИХ ПРИНЦИПІВ УПРАВЛІННЯ ВІДНОСИТЬСЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПРИНЦИП? А. побудови системи управління; В. проведення корегування процесу управління; С. здійснення процесу управління; D. здійснення процесу співставлення результатів поставленій меті.
34. ЯКА ХАРАКТЕРНА РИСА ТАКОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЯК ПРОГНОЗУВАННЯ НЕ ВІДПОВІДАЄ ДІЙСНОСТІ? А. орієнтовна; В. нормативна; С. безперервна; D. попереджувальна.
35. СКІЛЬКИ ВИДІЛЯЮТЬ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ? А.10; В. 15; С. 18; D. 20.
36. ПРИНЦИП АКТУАЛЬНОСТІ ПЛАНУВАННЯ ПОЛЯГАЄ В НАСТУПНОМУ: А. всі заходи плану повинні перебувати у відповідному правовому полі; В. заходи плану роботи мають бути спрямовані, насамперед, на вирішення важливих питань підвищення ефективності діяльності органів, що потребують невідкладного розв’язання; С. заходи плану повинні враховувати реальні можливості їх виконання; D. у плані чітко сформульовані завдання, що стоять перед органом або установою, заходи, які виконуватимуться особовим складом, строки виконання кожного такого заходу і його виконавець або особа, яка відповідає за виконання.
37. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ХАРАКТЕРНИХ ВИМОГ, ЯКІ ВИСУВАЮТЬСЯ ДО ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ? А. в необхідних випадках мати правове оформлення, одержувати закріплення в різних нормативних документах; В. відповідати меті соціального управління і відображати основні властивості, зв'язки і відносини управління; С. ґрунтуватися на формально-онтологічних законах глобального розвитку; D. враховувати тимчасові і територіальні аспекти процесів соціального управління.
38. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ СТАТИСТИЧНОЮ ТА ІНШОЮ ЗВІТНІСТЮ Є ФОРМОЮ НАСТУПНОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ: А. прогнозування; В. аналіз; С. контроль та облік; D. організація.
39. ЯКІ ОСНОВНІ АСПЕКТИ МОЖНА ВИДІЛИТИ В ЗМІСТІ НАУКИ УПРАВЛІННЯ? А. соціально-правовий; В. психологічний; С. організаційно-технічний; D. культурологічно-космологічний.
40. ЯКА ФОРМА КОНТРОЛЮ НЕ ВИДІЛЯЄТЬСЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТАДІЙ РОЗГЛЯДУ КОНТРОЛЬНОГО ПИТАННЯ? А. загальна; В. попередня; С. поточна; D. подальша.
41. ЯКІ З НИЖЧЕ НАВЕДЕНИХ ОСНОВНИХ ВИДІВ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ? А. прогнозування; В. організація; С. контроль; D. співвіднесення результатів та мети.
42. НАУКА УПРАВЛІННЯ НЕ ВИДІЛЯЄ НАСТУПНОЇ ГРУПИ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ: А. правової; В. організаційної; С. організаційно-технічної; D. технічної.
43. СКІЛЬКИ МОЖНА ВИДІЛИТИ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЗАГАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ЗАЛЕЖНО ВІД ТРИВАЛОСТІ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПЕРІОДУ? А. 3; В. 4; С. 5; D. 6.
44. ЗАГАЛЬНИЙ, ЗАГАЛЬНОНАУКОВИЙ, СПЕЦІАЛЬНОНАУКОВИЙ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО НАСТУПНОЇ ГРУПИ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ: А. пізнавально-програмуючі методи управління; В. організаційно-регулюючі методи управління; С. соціальні методи управління; D. адміністративні методи управління.
45. НА ЯКУ КІЛЬКІСТЬ ПОСЛІДОВНО І ЛОГІЧНО ПОВ′ЯЗАНИХ ЕТАПІВ МОЖНА РОЗДІЛИТИ ПРОЦЕС ВИВЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ? А. 3; В. 4; С. 5; D. 6.
46. СУТНІСТЬ СПЕЦІАЛЬНОНАУКОВИХ МЕТОДІВ ПОЛЯГАЄ В НАСТУПНОМУ: А. розроблення тією чи іншою галуззю знання для вирішення своїх завдань; В. логічні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, висунення гіпотез), евристичні та інші прийоми розумової діяльності; С. дослідження та пізнання складних об’єктів (систем) в усіх сферах науки, техніки, управління тощо; D. особливий пізнавальний процес, коли суб’єкт замість безпосереднього об’єкта пізнання вибирає чи створює схожий із ним допоміжний об’єкт-замісник (модель), досліджує його, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення.
47. ЯКА КІЛЬКІСТЬ ЛОГІЧНО ПОСЛІДОВНИХ ОПЕРАЦІЙ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПРИ ПРОГОНОЗУВАННІ? А. 5; В. 6; С. 7; D. 8.
48. МЕТОД СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ПОЛЯГАЄ В НАСТУПНОМУ: А. з урахуванням всієї сукупності економічних та соціально-політичних умов чітко сформулювати цілі соціальної системи і з’ясувати їхню ієрархію до початку будь-якої діяльності, пов’язаної з прийняттям рішень, особливо стратегічного характеру; В. встановити конкретні взаємопов’язані завдання для кожного рівня та ланки управління, виходячи з його внеску в досягнення загальної мети, що планується, з погодженням строків, потрібних та наявних ресурсів на єдиній інформаційній, методичній та процедурній основі; С. здійснити виділення та розподіл матеріальних, фінансових і людських ресурсів з урахуванням пріоритетності цілей та напрямів діяльності, їх взаємозв’язку та фактора часу; D. загальний метод дослідження та пізнання складних об’єктів (систем), який використовується в усіх сферах науки, техніки, управління тощо.
49. НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ ПРОГНОЗУВАННЯ: А. орієнтовна; В. нормативна; С. онтологічна; D. попереджувальна.
50. КІЛЬКІСТЬ ЕТАПІВ ПРИ ВИКОРИСТАННІ В УПРАВЛІННІ МЕТОДУ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ: А. чотири; В. три; С. кількість не встановлена; D. кількість встановлюється в залежності від масштабу діяльності суб’єкта управління. 51. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ПРИНЦИПІВ ПРОГНОЗУВАННЯ? А. послідовності; В. верифікації; С. рентабельності; D. варіантності.
52. ПІД МОДЕЛЛЮ РОЗУМІЄТЬСЯ: А. процес створення та дослідження моделі; В. основний інструмент обов’язкового характеру для виконавців, а його невиконання тягне за собою юридичну відповідальність; С. об’єкт будь-якої природи (мислено уявлена або матеріально реалізована система), котрий, відображаючи чи відтворюючи в певному смислі об’єкт дослідження, здатний заміщати його так, що вивчення моделі дає нову інформацію про об’єкт; D. особливий пізнавальний процес, метод теоретичного та практичного опосередкованого пізнання.
53. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ ПЛАНУВАННЯ? А. спадковість; В. стабільність; С. контрольованість; D. адекватність.
54. ЯКУ ФУНКЦІЮ НЕ ВИКОНУЮТЬ МОДЕЛІ? А. описова функція; В. передбачувальна функція; С. пояснювальна функція; D. нормативна функція.
55. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ОСНОВНИХ ФОРМ КОНТРОЛЮ ЗА СПОСОБОМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСТАННЬОГО? А. інспекторський; В. автоматизований; С. зональний; D. вибірково-кущовий.
56. ЯКУ НЕ ВИДІЛЯЮТЬ ГРУПУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-РЕГУЛЮЮЧИХ МЕТОДІВ? А. адміністративні (організаційно-розпорядчі); В. економічні; С. адміністративні (нормативно-зобов’язувальні); D. психологічні (соціально-психологічні). 57. ВЧЕННЯ ПРО СТРУКТУРУ, ЛОГІЧНУ ОРГАНІЗАЦІЮ, МЕТОДИ І ЗАСОБИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ЦЕ: А. методологія управління; В. основні моделі управління; С. дискурс управління; D. система управління персоналом.
58. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ? А. аналітична діяльність; В. систематизація існуючих знань про об’єкт управління; С. діагностика проектування; D. прийняття ефективних управлінських рішень.
59. МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ, ЩО БАЗУЄТЬСЯ НА РОЗПОДІЛІ СКЛАДНИХ ОБ′ЄКТІВ НА ГРУПИ (КЛАСИ) ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОДНОРІДНИХ ГРУП УПРАВЛІНСЬКИХ ЯВИЩ – ЦЕ: А. аналіз функціональний; В. аналіз кореляційний; С. аналіз типологічний; D. аналіз факторний.
60. В КОНТЕКСТІ ЯКИХ З НИЖЧЕ НАВЕДЕНИХ ПРИНЦИПІВ НЕ СЛІД АНАЛІЗУВАТИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ? А. детермінізму; В. синергетичності; С. системності; D. комплексності.
61. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ХАРАКТЕРИЗУЄ СУТНІСТЬ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННІ? А. досягнення поставлених цілей при мінімальних витратах по засобах порівняльного аналізу альтернативних шляхів і методів, досягнення мети і здійснення відповідного вибору; В. формування цілей і з'ясування їхньої ієрархії до початку будь-якої діяльності, зв'язаної з управлінням, особливо з прийняттям рішень; С. квантифікація мети, методів і засобів їхнього досягнення, заснована не на часткових критеріях, а на широкій і всебічній оцінці всіх можливих результатів діяльності. D. методологія комплексного дослідження причинно-наслідкових зв'язків окремих рушійних сил розвитку економічних та соціальних явищ та процесів, в якому робиться аналіз на пізнанні залежних факторів чи функцій.
62. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО МЕТОДІВ ОЦІНКИ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ? А. поліфункціональний метод; В. ранжування; С. метод графічного профілю; D. метод еталонів.
63. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВХОДИТЬ ДО ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ? А. функціонально-вартісна діаграма; В. функціонально-вартісний аналіз системи управління персоналом; С. функціонально-селекційний аналіз конгруентності системи управління персоналом; D. функціональні зв'язки управління.
64. ЦІЛЕСПРЯМОВАНИЙ РОЗВИТОК РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ ІНСТИТУТІВ (СИСТЕМИ ЦІННІСНИХ УСТАНОВОК, ЗРАЗКІВ І НОРМ ПОВЕДІНКИ, СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ОРГАНІЗАЦІЙ) ПО УПОРЯДКУВАННЮ, ФОРМАЛІЗАЦІЇ І СТАНДАРТИЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ЗВЯЗКІВ, ВЗАЄМОДІЇ ОСОБИСТОСТЕЙ, ВІДНОШЕНЬ МІЖ СОЦІАЛЬНИМИ ГРУПАМИ І СПІЛЬНОТАМИ, СИСТЕМАМИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ – ЦЕ: А. системне регулювання; В. інституційне регулювання; С. соціально-управлінське регулювання; D. соціально-комплексне регулювання.
65. ЩО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО ДО МОДЕЛЕЙ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ КОНЦЕПЦІЇ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ? А. модель формалізованого стратегічного управління; В. модель ситуативного управління; С. модель принципологічного управління; D. модель динамічно-гуманістичного управління.
66. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО ТРАДИЦІЙНА КОНЦЕПЦІЯ СТИЛЮ КЕРІВНИЦТВА НЕ ВВАЖАЛА ОДНИМ З ГОЛОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ? А. система заохочень та стимулювання персоналу; В. форми контролю; С. оцінювання виконання рішень; D. розподіл відповідальності.
67. У МЕЖАХ ТРАДИЦІЙНОЇ КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВИОКРЕМЛЮЮТЬСЯ НАСТУПНІ СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА: А. авторитарний; В. демократичний; С. ліберальний; D. інноваційний.
68. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ Є ФОРМОЮ ТОТАЛІТАРНОГО КЕРІВНИЦТВА? А. харизматична; В. автократична; С. патріархальна; D. партикулярна.
69. НА ПРАКТИЦІ ВИДІЛЯЮТЬ НАСТУПНІ РІЗНОВИДИ ДЕМОКРАТИЧНОГО СТИЛЮ: А. консультативний; В. колегіальний; С. партисипативний; D. толерантний.
70. ПРИ СПІВТВОРЧІЙ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ВІД ЛІБЕРАЛЬНОГО ТИПУ ЗАПОЗИЧЕНО: А. створення надійних і стійких засобів керування; В. можливість індивідуального самовираження; С. наявність механізмів, що забезпечують рівність можливостей усіх; D. для оформлення й реалізації проекту рішення управлінські повноваження й відповідальність делегуються визначеним особам.
71. КОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В УПРАВЛІННІ ПЕРЕДБАЧАЄ НАЯВНІСТЬ НАСТУПНОЇ КІЛЬКОСТІ ОСНОВНИХ ЕТАПІВ: А. 2; В. 4; С. 5; D. 6.
72. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЯК ЗАСІБ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ НА ТАКОМУ РІВНІ: А. визначення цілей; В. прийняття рішень стосовно дій; С. встановлення контролю за досягненням намічених цілей і забезпечення необхідних коригувальних заходів; D. всі варіанти неправильні.
73. ЕМОЦІОНАЛЬНА ПРИХИЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ДО ПЕВНОГО ОБ′ЄКТА, ЯКИЙ ЧЕРЕЗ ЦЮ ПРИХИЛЬНІСТЬ ВПЛИВАЄ НА ОРГАНІЗАЦІЙНУ ПОВЕДІНКУ ЛЮДИНИ – ЦЕ: А. стратифікація; В. класифікація; С. психологізація психічних типів співробітника; D. ідентифікація.
74. ЯКИМ ВВАЖАЄТЬСЯ ОПТИМАЛЬНЕ СПІВВІДНОШЕННЯ ІНТРА- І ІНФРАФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ? А. 1/2; В. 1/3; С. 1/4; D. 2/2.
75. ЯКИМ ВВАЖАЄТЬСЯ ОПТИМАЛЬНЕ СПІВВІДНОШЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ОРІЄНТАЦІЙ? А. 1/2; В. 1/3; С. 1/4; D. 2/2.
76. УПОРЯДКОВАНІСТЬ ЯК ПРИНЦИП РОЗВИТКУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ В УМОВАХ РИНКУ ОЗНАЧАЄ: А. взаємозв'язки між функціональними підрозділами і різними рівнями управління; В. виконання однакового об'єму робіт в рівні проміжки часу і регулярність повторення функцій управління персоналом; С. загальна методична основа проведення робіт по формуванню системи управління персоналом на різних її рівнях і різними спеціалістами, стандартне їх оформлення; D. пристосування системи управління до змінюваних цілей організації і умов їх роботи.
77. ПОСТКЛАСИЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ В СФЕРІ ЗАЛУЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ КЛЮЧОВИМ Є НАСТУПНИЙ ФАКТОР: А. грошові стимули; В. преференції в пенсійному забезпеченні; С. активний пошук ефективних працівників; D. гарантування підвищення освітнього рівня.
78. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ ІДЕЙ НЕ Є ТАКОЮ ГРУПОЮ КОНЦЕПЦІЙ? А. концепції людських ресурсів; В. концепції людських відносин; С. концепція патерналізму; D. концепція глобалізму.
79. МЕТОЮ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ Є: А. забезпечення наявності потрібних людей в потрібному місці і в потрібний час; В. сполучення людських ресурсів, кваліфікації і потенціалів із стратегією і цілями організації; С. досягнення компромісу між економічними і соціальними партнерами; D. вертикальне управління підлеглими.
80. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ОСНОВНИХ РІЗНОВИДІВ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ КРИЗИ? А. регресивна; В. пасивна; С. реактивна; D. превентивна.
81. ВПЕРШЕ ТЕРМІН «ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА» ЗАСТОСОВАНО В: А. 1769 р.; В. 1779 р.; С. 1789 р.; D. 1799 р.
82. ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНУ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ» БУЛО ПРИЙНЯТО В: А. 2003 р.; В. 2004 р.; С. 2005 р.; D. 2006 р.
83. В ЯКОМУ РОЦІ УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ БУЛО УТВОРЕНО ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ? А. 1991 р.; В. 1996 р.; С. 1997 р.; D. 1998 р.
84. В ЯКОМУ РОЦІ БУЛО ПРИЙНЯТО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ЗАГАЛЬНУ СТРУКТУРУ І ЧИСЕЛЬНІСТЬ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»? А. 2000 р.; В. 2001 р.; С. 2004 р.; D. 2005 р.
85. В ЯКОМУ РОЦІ БУЛО СТВОРЕНО ДЕРЖАВНУ ПЕНІТЕНЦІАРНУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ? А. 2005 р.; В. 2009 р.; С. 2010 р.; D. 2011 р.
86. СКІЛЬКИ ІСНУЄ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ? А. 4; В. 5; С. 6; D. 7.
87. СКІЛЬКИ ІСНУЄ ВИДІВ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ? А. 4; В. 5; С. 6; D. 7.
88. СКІЛЬКИ КОМПОНЕНТІВ ВКЛЮЧАЄ В СЕБЕ ТЕХНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ? А. 3; В. 4; С. 5; D. 6.
89. КІБЕРНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИЗНАЧЕНИЙ ВИЯВЛЯТИ: А. процес перетворення інформації - від стадії здобування інформації до стадії її логічної обробки; В. технологію процесу управління з точки зору загальних законів взаємодії управляючої та керованої підсистем, характеру регулятора, типу зворотного зв'язку і т. ін.; С. знаряддя та засоби праці, що призначені для виконання інформаційних перетворень у процесі управління; D. агрегування технічних засобів та систем (створення мереж передачі даних, автоматизованих систем управління, розробка та виробництво технічних комплексів засобів оргтехніки та ін.).
90. В САМОМУ ЗАГАЛЬНОМУ ВИГЛЯДІ ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ МОЖЕ БУТИ ВИРАЖЕНА ЗА ДОПОМОГОЮ ФОРМУЛИ: А. Еу = Рк × Ву; В. Еу = Рк + Ву; С. Еу = Рк : Ву; D. Еу = Рк - Ву.
91. ЩО З НИЖЧЕ НАВЕДЕНОГО НЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ? А. виробниче; В. профільне; С. ситуаційне; D. проблемно-цільове.
92. СКІЛЬКИ ГРУП ВИМОГ, З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТИХ ЧИ ІНШИХ ПРОФЕСІЙ, ВИРІЗНЯЄ СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ ДО ПРАЦІВНИКА, А ТАКОЖ СПОСОБИ ВИЯВЛЕННЯ ЙОГО ЯКОСТЕЙ? А. 3; В. 4; С. 5; D. 6.
93. В ЯКОМУ РОЦІ ВПЕРШЕ СИСТЕМАТИЗОВАНО ВНЕСЕНО ПЕРЕЛІК ПРОФЕСІЙ ДКВС УКРАЇНИ В КЛАСИФІКАТОР ПРОФЕСІЙ? А. 2008 р.; В. 2009 р.; С. 2010 р.; D. 2011 р.
94. В ЯКОМУ РОЦІ В УКРАЇНІ БУЛО СТВОРЕНО ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ? А. 2008 р.; В. 2009 р.; С. 2010 р.; D. 2011 р.
95. СКІЛЬКИ СКЛАДОВИХ «АЛГОРИТМУ» ПРОЦЕСУ ВІДБОРУ ПРЕТЕНДЕНТІВ НА ПОСАДУ? А. 5; В. 6; С. 7; D. 8. 96. В ЯКОМУ РОЦІ БУЛО ПРИЙНЯТО ПОСТАНОВУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ №1922, ЯКОЮ ЗАТВЕРДЖУВАЛОСЬ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦІЙ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ? А. 1999 р.; В. 2000 р.; С. 2001 р.; D. 2002 р.
97. В ЯКОМУ РОЦІ БУЛО ПРИЙНЯТО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ»? А. 1991 р.; В. 1992 р.; С. 1993 р.; D. 1994 р.
98. ЯКИМ НАКАЗОМ І КОЛИ ДПтС УКРАЇНИ БУЛО ЗАТВЕРДЖЕНО ТИПОВІ ІНСТРУКЦІЇ З ДІЛОВОДСТВА В ОРГАНАХ, УВП, СІЗО І НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО СФЕРИ УПРАВЛІННЯ ДПтС УКРАЇНИ? А. №119 від 29.02.2011 р.; В. №109 від 29.02.2013 р.; С. №119 від 29.02.2012 р.; D. №109 від 29.02.2012 р.
99. ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНА РЕЄСТРАЦІЯ ДОКУМЕНТІВ ДОПУСКАЄТЬСЯ В УСТАНОВАХ З РІЧНИМ ДОКУМЕНТООБІГОМ: А. 50 тис. документів і більше; В. 100 тис. документів і більше; С. 150 тис. документів і більше; D. 200 тис. документів і більше.
100. СКІЛЬКИ ПРОЦЕДУР СХЕМАТИЧНО МОЖНА ВИДІЛИТИ В ТЕХНОЛОГІЧНІЙ МОДЕЛІ УПРАВЛІНСЬКОГО ЦИКЛУ (ГЛОБАЛЬНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ)? А. 3; В. 4; С. 5; D. 6.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ
Список рекомендованої літератури
Основні законодавчі та нормативно-правові акти:
Базова:
Допоміжна:
Навчальне видання
Павло Миколайович ІСАКОВ
УПРАВЛІННЯ В КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧІЙ СЛУЖБІ
Навчально-методичний комплекс для викладачів, курсантів, студентів вищих навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||