
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ МІСТА
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ МІСТА« Назад
УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ МІСТА 20.02.2016 01:43
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет економіки та управління
Кафедра макроекономіки та державного управління
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань дисципліни Управління економічним потенціалом міста освітній ступінь бакалавр галузь знань «Менеджмент і адміністрування» спеціальність «Менеджмент» спеціалізація Менеджмент державних установ»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________________ І. Й. Малий
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2015
Зміст 1. Вступ. 2. Тематичний план дисципліни. 3. Зміст дисципліни за темами. 4. Плани занять: 4.1. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання. 4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання. 4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період. 5. Самостійна робота студентів. 6. Поточний і підсумковий контроль знань: 6.1. Очна форма навчання: - Карта самостійної роботи студента. - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни). 6.2. Заочна форма навчання: - Карта самостійної роботи студента. - Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки (дисципліни). 7. Рекомендована література (основна і додаткова).
1. ВСТУП
Метою дисципліни є формування системи теоретичних і прикладних знань про методи і процеси управління формуванням, функціонуванням та розвитком економічного потенціалу міста як збалансованої соціально-економічної системи, набуття практичних навичок проведення комплексного аналізу і діагностики рівня використання економічного потенціалу міста як основи ефективного управління. Завдання дисципліни полягає у тому, щоб дати студентам комплекс знань про економічний потенціал міста, сформувати у них навички територіального мислення, навчити користуватися набутими навичками і знаннями для вирішення завдань, пов'язаних з управлінням економічним потенціалом міста. Предметом дисципліни є методи і процеси управління економічним потенціалом міста. Дисципліна посідає важливе структурно-логічне місце в навчальному процесі підготовки фахівців. Вона викладається після вивчення дисциплін “Макроекономіка”, та «Державне регулювання економіки», «Статистика», «Регіональна економіка» та «Просторова економіка» , «Національна економіка» Під час вивчення дисципліни студент повинен засвоїти наступні знання та отримати такі уміння:
Професійні компетенції, формування яких забезпечуються на основі вивчення дисципліни «Управління економічним потенціалом міста»
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
Дисципліна «Управління економічним потенціалом міста» є дисципліною циклу професійної підготовки. Для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» вона є вибірковою навчальною дисципліною. Згідно з навчальними планами загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення дисципліни «Управління економічним потенціалом міста» для студентів усіх форм навчання, становить 150 год. Для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» денної форми навчання передбачено лекцій – 14 год., семінарських занять — 28 год., індивідуальних занять —15год., самостійної роботи студентів — 93 год. На заочні формі навчання контактні заняття — 14 год., а індивідуальні заняття становлять 15 год., самостійна робота студентів – 121 год. (табл. 2.1). Відповідно до сучасної концепції організації навчального процесу важливим засобом оволодіння студентами навчальним матеріалом є їх самостійна робота. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого — спонукає студентів до формування в себе таких рис, як самодисциплінованість, відповідальність, наполегливість, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок, передбачених навчальною програмою дисципліни. Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосовно того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, а які рекомендується вивчити самостійно за допомогою відповідних літературних джерел.
Таблиця 2.1. Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять, год.
3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. системна характеристика міста
Основні поняття та їх визначенняМісто— складне соціально-територіальне утворення, до якого крім природного і матеріально-речового компонентів входять населення, виробництво і споживання матеріальних благ, тому воно і вивчається багатьма суспільними, економічними та географічними науками. Мегаполіс (від грец. μεγας, родовий відмінок μεγαλου — великий і πολης — місто) — будь-яке місто з населенням більше мільйона мешканців. Урбанізована форма міського розселення, що склалася стихійно, розповсюджена у кількох високорозвинених країнах та обумовлена високою концентрацією населення. Рурбанізація - процес розповсюдження міських форм і умов життя на сільську місцевість, розвиток тут промисловості, сфери обслуговування (поєднання лат. «urbanus» – «міський» і англійського «rural» – «сільський»). Субурбанізація — це розвиток міських агломерацій за рахунок прискореного росту насе-лення зовнішньої зони. Урбанізація – це соціально-економічний процес, для якого характерною є географічна обумовленість і вираженість у просторі який супроводжується підвищенням ролі міст у житті країни чи регіону. Офіційний статус міста — це положення міста в системі адміністративно-територіального поділу. Міське середовище — це середовище повсякденної життєдіяльності населення, що включає в себе характер трудової діяльності людини, організацію повсякденної діяльності на території міста, особливості демографічної поведінки і ін. Тема 2. економічний потенціал міста: сутність, структура
2.Специфіка змісту економічного потенціалу міста. Структура економічного потенціалу міста: динамічна, функціональна, ресурсна. Територіальні обмеження та інтегративні властивості економічного потенціалу міста. 3.Науково-методичні підходи до визначення структури економічного потенціалу міста як системи. Ресурсна (факторна) структура економічного потенціалу міста. Динамічна структура потенціалу. Об’єктивні та суб’єктивні складові економічного потенціалу. Показники оцінки ефективності використання економічного потенціалу: максимальна ефективність міського господарства, коефіцієнт використання економічного потенціалу. Основні поняття та їх визначенняЕкономічні ресурси - (від франц. Ressource допоміжний засіб) - джерела, засоби забезпечення виробництва. Економічний потенціал — можливості економічної системи освоювати, переробляти національне багатство для задоволення суспільних потреб. Економічний потенціал — це сукупність ресурсів, використання яких забезпечує та визначає можливості досягнення певних результатів. Економічний потенціал міста — сукупна здатність системи здійснювати виробничо-господарську діяльність, випускати товари та послуги, задовольняти індивідуальний та суспільний попит, забезпечувати розвиток виробництва та на цій основі потреб городян зокрема та суспільства в цілому.. Інвестиційний потенціал міста — здатність залучати у виробництво та ефективно використовувати інвестиційні ресурси, які є джерелом інвестиційного потенціалу. Інноваційний потенціал міста — це здатність міста, як окремої економічної одиниці в певних економічних та політичних умовах використовувати власний науково-технічний потенціал, створювати новації, отримувати новації чи проміжні результати ззовні, спираючись на наявну інфраструктуру міста і сформовану інноваційну культуру, доводити їх до кінцевого споживача. Національне багатство — сукупність ресурсів країни та нагромаджених благ, які є в її розпорядженні та можуть використовуватися для виробництва продукції, надання послуг та забезпечення життєдіяльності людей. Потенціал інфраструктури міста — здатність забезпечувати нормальне функціонування та розвиток міста, його економічного потенціалу в цілому та окремих складових зокрема. Природно-ресурсний потенціал міста— сукупність природних ресурсів, які можуть бути використані з врахуванням тенденцій науково-технічного прогресу. Трудовий потенціал міста — сукупна здатність працездатного населення міста забезпечити виробництво максимального обсягу товарів та послуг у конкретних соціально-економічних умовах. Тема 3. Оцінювання потенціалу містоутворюючих галузей
Основні поняття та їх визначенняМістоутворюючі галузі — галузі, продукція та послуги яких здатні залучати до міста грошові потоки, які відповідають потокам товарів та послуг. Містообслуговуючі галузі — галузі, що забезпечують нормальне функціонування місто утворюючих галузей називаються тема 4. оцінювання потенціалу містообслуговуючих галузей
Основні поняття та їх визначенняЖитлово-комунальне господарство — галузь, а вірніше, сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення країни в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії. Транспортна система — це системне поєднання транспортної інфраструктури (шляхи сполучення, вокзали, морські та аеропорти), транспортних підприємств, власне транспортних засобів (потягів, автомобілів, морських та річкових суден, літаків) та системи управління.
тема 5. природно-ресурсний та трудовий потенціал міста 1. Місто як частина регіонального та національного економічного простору. Історичні та геополітичні фактори формування природно-ресурсного потенціалу. Економіко-географічне положення. Взаємозв’язок основних факторів, що впливають на економіко-географічне положення. Природні ресурси та існуючі підходи до їх класифікації. 2. Процедури оцінки природно-ресурсного потенціалу міста. Показники рівня ефективності використання природно-ресурсного потенціалу міста. Методи економічної оцінки ефективності використання природніх ресурсів: валової продуктивності, рентний, відновлювальної вартості, витратний, результативний. Переваги та недоліки використання різних методів оцінки. Методичні підходи до виявлення «вузьких міст» у ресурсному забезпечення розвитку міста. 3. Трудовий потенціал як демоутворюючий фактор розвитку міста. Сукупність кількісних параметрів, які характеризують сучасне населення міста - потенціал населення території. «Затратний» та «результативний» методи оцінки трудового потенціалу. Особливості впливу трудового потенціалу на процеси економічного розвитку. 4. Оцінка трудового потенціалу міста. Аналіз соціально-демографічних характеристик трудового потенціалу міста. Вікові особливості процесу відтворення робочої сили та міграція населення. Методичні підходи до виявлення диспропорцій і недовикористаних можливостей трудового потенціалу міста. Основні поняття та їх визначенняБезробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення. Відтворення робочої сили — це процес підтримання та відновлення розумових і фізичних здібностей особи до праці. Він охоплює також заміну працівників, котрі вибувають з виробничого процесу внаслідок старіння, виробничих травм та інших причин. Еконо́міко-географі́чне поло́ження — один із видів загального географічного положення — це положення певного економіко-географічного об'єкта щодо інших об'єктів, які мають для нього господарське значення . Людський капітал – сукупність якостей, які визначають продуктивність праці і можуть стати джерелами доходу для людини, сім’ї, підприємства та суспільства (здоров’я, природні здібності, освіта, професіоналізм, мобільність якості). Міграція населення — переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час. Приро́дні ресу́рси — це однорідні складові природи, що є елементами екосистеми і придатні для задоволення певних потреб людини. Продуктивність праці — узагальнюючий показник, який показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Робоча сила – сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини до праці, які вона використовує на виробництві (кожного разу, коли виробляє матеріальні цінності). Статистична інформація – це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя. Трудовий потенціал – це інтегральна оцінка кількісних і якісних характеристик економічно активного населення. Тема 6. інвестиційно-інноваційний потенціал міста 1. Фінансова основа інвестиційного потенціалу. Фінансова система міста: зміст, структура. Фактори інвестиційної привабливості міста. Інвестиційний клімат в країні та його вплив на муніципальний рівень. 2. Інвестиційні ресурси міста. Структура інвестиційних ресурсів міста. Реальний капітал та грошові засоби. Інвестиційні ресурси та інвестиційний потенціал: співвідношення категорій. Методи оцінки ефективності використання інвестиційних ресурсів міста. 3. Інноваційний потенціал та ефективність його використання. Показники рівня розвитку інноваційного потенціалу міста. Методичні підходи до оцінки інноваційного потенціалу міста 4. Механізми взаємодії та взаємовпливу інноваційного та інвестиційного потенціалів. Закономірності формування інвестиційно-інноваційного потенціалу. Інноваційний потенціал як фактор інвестиційної привабливості міста. вплив інвестиційної привабливості міста на темпи розвитку його інноваційного потенціалу. Основні поняття та їх визначенняІнвестиційна привабливість міста — це сукупність політичних, соціальних, інституціональних, екологічних, макро- і мікроекономічних умов функціонування міста, що забезпечують стабільність інвестиційної діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів. Інвестиційний клімат — це сукупність політичних, соціально-економічних, фінансових, соціально-культурних, організаційно-правових і географічних факторів, які притаманні певній країні і визначають привабливість її для іноземного інвестора. Інноваційна діяльність — діяльність, спрямована на використання та конкретизацію результатів наукових досліджень і розробок для розширення та оновлення номенклатури і підвищення якості продукції з наступною ефективною реалізацією її на внутрішньому та зовнішньому ринках. Інновація — кінцевий результат упровадження досягнень НТП з метою отримання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або іншого ефекту. Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Головними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Науковий результат — нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень і зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо. Науково-технічна діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Головними її формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання їх. Науково-технічний прогрес — історично обумовлений процес удосконалення засобів, предметів, технічних методів і форм організації праці й виробництва на основі широкого використання досягнень науки; процес накопичення знань, кількісного та якісного розвитку продуктивних сил. Прикладні наукові дослідження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей. Фундаментальні наукові дослідження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їхнього взаємозв’язку. Тема 7. Соціальний потенціал міста 1. Соціальний потенціал міста. Методи оцінки та індикатори соціального розвитку міста. Система індикаторів: світовий та вітчизняний досвід. 2. Добробут міського населення. Методики оцінки рівня добробуту населення. Муніципальні індекси розвитку людського потенціалу. Якість життя населення як комплексний показник рівня розвитку соціального потенціалу міста. 3. Комунікативна складова соціального потенціалу міста. Сутність комунікативної складової. Основні поняття та їх визначенняБезробіття - це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці Добробут — ступінь задоволення певних потреб людини, характеризує забезпеченість населення необхідними матеріальними і духовними благами; залежить від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин; виражається системою показників, що характеризують рівень життя населення. Індекс розвитку людського потенціалу — індекс для порівняльної оцінки бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя й інших показників країни. Інфраструктура — це сукупність складових частин якого-небудь об'єкту, які мають підпорядкований допоміжний характер та забезпечують умови для нормальної діяльності об'єкту в цілому. Житлово-комунальне господарство — галузь, а вірніше, сукупність галузей, що забезпечують життя і роботу населення території в нормальних умовах, а також постачання підприємств галузей народного господарства необхідними ресурсами води, газу, тепла й електроенергії. Зайнятість населення — це діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Соціальний розвиток — це процес життєдіяльності людства та його складових частин (рас, мегаетносів, етносів, субетносів) у навколишньому природному середовищі, який зумовлений як свободою людської волі, так і об'єктивними закономірностями. Сталий розвиток — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Транспортна система — це системне поєднання транспортної інфраструктури (шляхи сполучення, вокзали, морські та аеропорти), транспортних підприємств, власне транспортних засобів (потягів, автомобілів, морських та річкових суден, літаків) та системи управління. Якість життя — ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини. Якість інфраструктури міста - сукупність параметрів галузей інфраструктури, що задовольняють фізіологічні, соціальні та духовні потреби людини, а також виробничі потреби фірм, організацій, установ, що знаходяться на території міста. Тема 8. інтегральна оцінка економічного потенціалу міста1. Сутність оцінки економічного потенціалу міста на основі інтеграційного підходу. Сутність, мета та задачі інтегральної оцінки. Основні методичні підходи до узагальнених оцінок. Процедури групування показників: стимулятори та дестимулятори. 2. Напрями проведення інтегральної оцінки економічного потенціалу міста. Методики інтегральної оцінки ефективності використання економічного потенціалу: максимальна ефективність міського господарства, коефіцієнт використання економічного потенціалу. Пропорційність та диспропорційність у рівнях розвитку складових економічного потенціалу міста. 3. Джерела інвестицій. Класифікація джерел інвестицій: власні фінансові ресурси інвестора; позичкові фінансові кошти інвестора; залучені фінансові кошти; бюджетні 3. Методичні підходи до проведення порівняльних оцінок рівня використання економічного потенціалу міст. Порівняння рівня використання економічного потенціалу за його основними параметрами. Особливості проведення порівняння міст різних країн. Основні поняття та їх визначенняДестимулятори — це показники, збільшення яких спричиняють погіршення оцінки роботи. Загальний коефіцієнт емерджентності економічного потенціалу — це показник оптимальності співвідношення участі у циклі суспільно-економічного відтворення всіх компонентів ресурсів та відображає комплексне, найбільш повне, та ефективне залучення компонентів економічного потенціалу у суспільне виробництво. Показник сумарного економічного потенціалу регіону — це сума економічних оцінок локальних потенціалів у грошовому вираженні. Стимулятори — це показники, збільшення яких покращує загальну оцінку роботи об'єкта дослідження. Тема 9. Система управління економічним потенціалом муніципальних утворень
Основні поняття та їх визначенняУправлінський потенціал міста — сукупність всіх видів ресурсів, якими володіє і які використовує регіональна система управління з метою збільшення економічного потенціалу території. Тема 10. Система управління розвитком міста та його конкурентоспроможність 1. Сутність конкурентоспроможності економічної системи. Конкурентоспроможність та конкурентоздатність економічної системи. Світові оцінки рівня конкурентоспроможності країни та специфіка їх застосування на муніципальному рівні. 2. Методичні підходи до оцінки конкурентного положення міста. Принципи оцінки конкурентоспроможності. Методичні основи оцінки конкурентоздатності економічної системи. Фактори, що визначають рівень конкурентоспроможності економіки міста. 3. Національна та муніципальна конкурентоспроможність. Потенціал міста як основа його конкурентоспроможності. Параметри економічного потенціалу, які визначають рівень конкурентоспроможності міста. Вплив національної конкурентоспроможності на муніципальну конкурентоздатність. 4. Механізми управління конкурентоспроможністю міста. Сутність ефективного управління конкурентоспроможністю міста. Механізми узгодження інтересів та цілей суб’єктів конкурентоспроможності міста. Завдання управління конкурентоспроможністю міста на різних рівнях управління: державному, регіональному, муніципальному. Основні поняття та їх визначенняКонкурентні переваги міста - це характеристики, властивості міста, які створюють для нього певні переваги над прямими конкурентами-містами. Конкурентоспроможність - це здатність об'єкта, що характеризується отупінню реального чи потенційного задоволення ним певної потреби у порівнянні з аналогічними об'єктами. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію у порівнянні з аналогічними об’єктами. Конкурентоспроможність міста — це сукупність властивостей, притаманних економіці міста, які визначають здатність міста конкурувати з іншими містами. Ефективне управління конкурентоспроможністю міста — це оптимальний розподіл повноважень, ресурсів та відповідальності між органами виконавчої влади центрального і регіонального рівнів та органами місцевого самоврядування. Тема 11. Управлінський аспект відновлення економічного потенціалу міста
Основні поняття та їх визначенняПотреби — це необхідність для людини таких умов, що забезпечують її існування і самозабезпечення. Закон зростання потреб — закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб людей (або особистим споживанням), розвиток яких (зв'язків) спричиняє появу нових потреб та засобів їх задоволення.
4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Семінарські та практичні заняття з дисципліни застосовуються на всіх формах навчання. Метою семінарських і практичних занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих тем дисципліни. Поряд з цим під час деяких семінарських і практичних занять передбачається проведення модульного контролю, тобто перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу певного модуля дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі модульних тестів. Методику їх побудови та критерії оцінювання результатів тестового опитування наведено у розділі 9. На семінарські та практичні заняття виносяться лише найважливіші й найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно. Оскільки на заочній формі навчання обсяг годин, виділених на семінарські і практичні заняття, є незначним, то нижче подаються плани семінарських і практичних занять лише на денній та вечірній формах навчання. Тема 1. «Системна характеристика міста»ЗАНЯТТЯ 1Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. завданняСформувати компетентності
план заняття
2. Проведення обговорення основних теоретичних підходів до сутності та змісту категорії «місто» 3. Проведення порівняльного аналізу концептуальних засад основних теорій виникнення міст. 4. Обговорення особливостей розгляду міста як об’єкту економічної оцінки. Інформаційне забезпечення [3,4,5,6]
Тема 2. «Економічний потенціал міста: сутність, структура» ЗАНЯТТЯ 2Вид заняття. Семінар-дискусія. завданняСформувати компетентності · структурування елементів економічного потенціалу міста
план заняття1.Проаналізувати основні теоретичні концепції визначення змісту потенціалу економічної системи. 2. Дослідити специфіки змісту економічного потенціалу міста. 3. Провести дискусію щодо особливостей застосування різних науково-методичних підходів до визначення структури економічного потенціалу міста як системи 4. Провести вихідний контроль Інформаційне забезпечення [1,2,4,7,8]
Тема 3. «Оцінювання потенціалу місто утворюючих галузей» ЗАНЯТТЯ 3Вид заняття. Семінар-дискусія. ЗавданняСформувати компетентності
план заняття
Інформаційне забезпечення [19,26,27,28,29,30]
Тема 4. «Оцінювання потенціалу містообслуговуючих галузей» ЗАНЯТТЯ 4Вид заняття. Семінар-дискусія. ЗавданняСформувати компетентності
план заняття
Інформаційне забезпечення [3,410] ЗАНЯТТЯ 5Модульна контрольна робота №1
Тема 5. «Природно-ресурсний та трудовий потенціал міста» Заняття 6 Вид заняття. Семінар-розв’язання проблемних завдань ЗавданняСформувати компетентності
план заняття1. Визначити особливостей аналізу міста як частина регіонального та національного економічного простору. 2. Провести алгоритмізації процедури оцінки природно-ресурсного потенціалу міста. 3. Надати змістової характеристики основних параметрів трудового потенціалу. 4.Визначити основних показників трудового потенціалу міста, що використовуються у вітчизняній статистичній системі. 5. Виконати аналіз трудового потенціалу міста та дати оцінку рівня ефективності його використання. Здійснити оцінку природно-ресурсного потенціалу міста Інформаційне забезпечення [3,4,14,24]
Тема 6. «Інвестиційно-інноваційний потенціал міста» ЗАНЯТТЯ 7Вид заняття.. Семінар-розв’язання проблемних завдань ЗавданняСформувати компетентності
план заняття1. Визначення фінансових основ інвестиційного потенціалу міста 2. Сформувати структуру інвестиційних ресурсів міста 3. Визначення сутності інноваційного потенціалу та алгоритмізація процедури оцінки ефективність його використання 4.Дослідження механізму взаємодії та взаємовпливу інноваційного та інвестиційного потенціалів. 5. Провести аналіз наявного інвестиційно-інноваційного потенціалу міста. Здійснити оцінку ефективності його використання із залученням даних світових рейтингів. Інформаційне забезпечення [1,7,16,26,27,28,29,30]
Тема7. «Соціальний потенціал міста» ЗАНЯТТЯ 8Вид заняття. Семінар-дискусія. ЗавданняСформувати компетентності
план заняття 1. Визначити сутність та структуру соціального потенціалу міста. 2. Провести змістовий аналіз категорії «добробут міського населення». 3. Оцінити параметри сталості соціального потенціалу міста. 4. Визначити особливості комунікативної складової соціального потенціалу міста Інформаційне забезпечення [5,7,8,12,22]
Тема 8. «Інтегральна оцінка економічного потенціалу міста» ЗАНЯТТЯ 9.1Вид заняття. Семінар-дискусія. ЗавданняСформувати компетентності
план заняття
3. Сформувати основні напрями проведення інтегральної оцінки економічного потенціалу міста. 4. Визначити особливості використання методичних підходів до проведення порівняльних оцінок рівня використання економічного потенціалу міст. 5. Провести аналіз наявного економічного потенціалу міста. Здійснити оцінку ефективності його використання із залученням даних світових та вітчизняних рейтингів. Інформаційне забезпечення [5,7,8,31-45] ЗАНЯТТЯ 10Вид заняття. Семінар-розв’язання проблемних завдань ЗавданняСформувати компетентності
план заняття1. Провести аналіз наявного економічного потенціалу міста. Здійснити оцінку ефективності його використання із залученням даних світових та вітчизняних рейтингів. Інформаційне забезпечення [19,26,27,28,29,30, 31-45]
Тема 9. « Система управління економічним потенціалом муніципальних утворень» ЗАНЯТТЯ 11 Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. ЗавданняСформувати компетентності
план заняття 1. Розгляд управлінського потенціалу як основи ефективного управління економікою міста. 2. Дослідження особливостей муніципального утворення як об’єкту державного управління. 3. Визначення інституціональних основ муніципального самоврядування. 4. Дослідження світової практики управління економічним потенціалом міста 5. Проведення вихідного контролю Інформаційне забезпечення [3,4,5,31-45]
Тема 10. «Система управління розвитком міста та його конкурентоспроможність» ЗАНЯТТЯ 12 Вид заняття. Семінар-дискусія. ЗавданняСформувати компетентності
план заняття1.Визначити сутність конкурентоспроможності економічної системи. 2. Дослідити основні методичні підходи до оцінки конкурентного положення міста та виявити їх специфічні особливості. 3. Визначити особливості підвалин національної та муніципальної конкурентоспроможності. 4. Дати характеристику механізмам управління конкурентоспроможністю міста. 5. Визначити рівень конкурентоспроможності економіки міста на основі результатів вітчизняних та зарубіжних рейтингових оцінок. Інформаційне забезпечення [5,7,31-45]
Тема 11. «Управлінський аспект відновлення економічного потенціалу міста» ЗАНЯТТЯ 13Вид заняття. Семінар-дискусія. ЗавданняСформувати компетентності
план заняття
Інформаційне забезпечення [7,8,9,21] Заняття 14 Модельна контрольна робота №2
4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Тема 1. «Системна характеристика міста» Тема 2. «Економічний потенціал міста: сутність, структура» ЗАНЯТТЯ 1Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. завданняСформувати компетентності
· знаходити та аналізувати інформацію з різноманітних джерел структурування елементів економічного потенціалу містаплан заняття
Тема 3. «Оцінювання потенціалу місто утворюючих галузей» Тема 4. «Оцінювання потенціалу містообслуговуючих галузей»
ЗАНЯТТЯ 2Вид заняття. Семінар-мозковий штурм ЗавданняСформувати компетентності
план заняття
Інформаційне забезпечення [3,4,10,19,26,27,28,29,30]
Тема 5. «Природно-ресурсний та трудовий потенціал міста» Тема 6. «Інвестиційно-інноваційний потенціал міста»
Заняття 3 Вид заняття. Семінар-розв’язання проблемних завдань ЗавданняСформувати компетентності
план заняття
Інформаційне забезпечення [3,4,14,24,1,7,16,26,27,28,29,30]
Тема7. «Соціальний потенціал міста» ЗАНЯТТЯ 4Вид заняття. Семінар-дискусія. ЗавданняСформувати компетентності
план заняття 1. Визначити сутність та структуру соціального потенціалу міста. 2. Провести змістовий аналіз категорії «добробут міського населення». 3. Оцінити параметри сталості соціального потенціалу міста. 4. Визначити особливості комунікативної складової соціального потенціалу міста 5. Вихідний контроль Інформаційне забезпечення [5,7,8,12,22]
Тема 8. «Інтегральна оцінка економічного потенціалу міста» ЗАНЯТТЯ 5Вид заняття. Семінар-розв’язання проблемних завдань. ЗавданняСформувати компетентності
план заняття
3. Сформувати основні напрями проведення інтегральної оцінки економічного потенціалу міста. 4. Визначити особливості використання методичних підходів до проведення порівняльних оцінок рівня використання економічного потенціалу міст. 5. Провести аналіз наявного економічного потенціалу міста. Здійснити оцінку ефективності його використання із залученням даних світових та вітчизняних рейтингів. Інформаційне забезпечення [5,7,8,19,26,27,28,29,30, 31-45]
Тема 9. « Система управління економічним потенціалом муніципальних утворень» Тема 11. «Управлінський аспект відновлення економічного потенціалу міста» ЗАНЯТТЯ 6 Вид заняття. Семінар-розгорнута бесіда. ЗавданняСформувати компетентності
план заняття
Інформаційне забезпечення [3,4,5,7,31-45]
ЗАНЯТТЯ 7Модульна контрольна робота
4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
У міжсесійний період студент заочної форми заняття має підготуватися до модульної контрольної роботи, а також:
Індивідуальна робота за власним вибором студента передбачає виконання таких видів робіт:
Зміст і система оцінювання роботи студента у міжсесійний період викладені у розділі 8 Студент має самостійно обрати форму індивідуальної роботи за власним вибором (або реферат, або есе, або переклад тексту з іноземної мови на українську) і погодити її з викладачем під час Дня заочника. Звіт про виконання аналітичного завдання має бути виконаний у письмовій формі. Індивідуальне завдання (реферат, есе, переклад тексту), а також звіт про виконання індивідуальної роботи за власним вибором виконуються в електронній формі.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студента (СРС) — це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРСє важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Самостійна робота студентів над дисципліною «Державне регулювання економіки» може включати різні форми,які визначаються робочою навчальною програмою залежно від мети, завдань та змісту дисципліни, зокрема:
Семінарські (практичні) заняття передбачають обов’язкове використання інноваційних технологій та проводитися у формах:
Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Всі завдання СРС поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студент зобов’язаний виконати під час опанування даної дисципліни (підготовка до семінарських занять, підготовка до модульної контрольної роботи тощо). До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів (написання реферату, есе тощо). Карта самостійної роботи студентів (Карта СРС)є основою організації СРС з кожної науки (дисципліни). Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних, контактних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. У тих випадках коли, семінарські (практичні, лабораторні) заняття мають тренувальний характер і передбачають виконання розрахункових робіт, набуття проектно-аналітичних здатностей, підготовку до виконання модульних контрольних робіт, проведення ділової гри, комплексного тренінгу тощо поточна робота на цьому занятті може не оцінюватися, а бути об’єктом діагностики навчальних досягнень на наступному семінарському (практичному, лабораторному) занятті. Карта самостійної роботи студентів є обов’язковою складовою робочої навчальної програми науки та «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни», що розміщуються на сайті університету. Студенти, що приступають до вивчення науки (дисципліни), на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента. До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації самостійної роботи:
Семінарське (практичне, лабораторне) заняття може об’єднувати декілька тем з науки. Для оцінювання знань студентів важливо визначити оптимальну кількість видів контролю і його форми в межах заняття так, щоб присутній на занятті студент мав реальну можливість заробити бали (за всіма видами контролю) на кожному занятті за умови належної підготовки.
Види самостійної роботи студентів та форми контролю
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
6.1.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
6.1.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з ДИСЦИПЛІНИ
6.1.2.1. Порядок та критерії оцінювання знань студентів
Оцінювання знань студентів господарсько-правової спеціалізації з дисципліни «Державне регулювання економіки» здійснюється на основі результатів поточної успішності (залік). Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю. Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу з дисципліни – 100 балів. Оцінювання знань студентів здійснюється експертними методами. При оцінюванні усіх видів діяльності студентів застосовуються такі критерії:
6.1.2.2.Об’єкти поточного контролю знань студентів денної форми навчання Поточний контроль здійснюється під час семінарських, практичних та індивідуальних занять. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання є: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях; б) виконання розрахункових завдань; в) виконання модульних контрольних робіт г) виконання завдань для самостійної роботи. . 6.1.2.3.Оцінювання рівня знань та активності роботи на семінарських (практичних) заняттях Виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях Під час контролю виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягають: а) рівень знань, продемонстрованих у відповідях і виступах на семінарських (практичних) заняттях; б) результати виконання і захисту звіту про виконання розрахункових завдань. Максимальна оцінка за виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях протягом семестру – 30 балів.
Оцінювання рівня знань студента, продемонстрованих у відповідях на семінарських (практичних) заняттях Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за відповіді на семінарських (практичних) заняттях протягом семестру – 50. Кількість балів, яку може набрати студент за відповіді на одному семінарському (практичному) занятті – 4 або 5. Оцінювання здійснюється за такими критеріями: Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Отримані студентом бали викладач переносить у свій журнал, в журнал обліку роботи академічної групи та в систему електронного обліку поточної успішності студентів. Кількість балів, отриманих студентом на кожному семінарському (практичному) занятті, сумується і включається в загальну суму балів поточної успішності. У разі відсутності студента на семінарських заняттях з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати завдання, передбачені планом семінарських занять, і одержати відповідні оцінки. Відпрацювання пропущених занять має відбутися до останнього семінарського (практичного) заняття під індивідуально-консультативної роботи викладача.6.1.2.4.Оцінювання виконання індивідуальних завдань Максимальна кількість балів за виконання індивідуального – 20. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:
Своєчасність подачі студентом індивідуального завдання на перевірку включається в критерій оцінювання. Реферат Реферат готується та оформлюється згідно до вимог, викладених у Методичних рекомендацій до виконання науково-дослідної роботи та оформлення її результатів. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
Есе Есе готується та оформлюється згідно до вимог, викладених у Методичних рекомендацій до виконання науково-дослідної роботи та оформлення її результатів. ТЕМАТИКА ЕСЕ
Інші види індивідуальних завдань Окремими видами індивідуальних завдань з дисципліни є Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою і Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою проблематикою. Такі індивідуальні завдання видаються студентам за бажанням, як альтернатива виконанню реферату або есе. Проблематика літературних джерел визначається викладачем і погоджується зі студентом під час першого семінарського заняття. Оформлення Перекладу літературних джерел іншомовного походження і Реферування літературних джерел за заданою проблематикою здійснюється у такому ж порядку, як і оформлення реферату (есе). Виконані індивідуальні завдання підлягають презентації під час семінарських занять.
6.1.2.5.Модульні контрольні роботи Навчальний матеріал дисципліни «Управління економічним потенціалом міста» поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1–4 теми; другий – 5-11 теми. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування тем певного модулю. Контрольні роботи проводяться у формі тестів. Перша модульна контрольна робота проводиться на 5-му семінарському занятті; друга – на 14-му. Максимальна кількість балів за виконання кожної модульної контрольної роботи – 15. За результатами двох модульних контрольних робіт студент максимально може отримати 30 балів. На денній формі навчання модульні завдання виконуються студентами в аудиторії під час семінарських (практичних) занять, На заочній формі навчання модульні завдання виконуються в аудиторії після закінчення семінарських (практичних) занять, які передують проведенню іспиту з даної дисципліни. Кожен модуль для студентів включають теоретичні та тестові питання, опрацювання проблемної ситуації. Виконання кожного модульного тесту студентами денної форми навчання по спеціалізації «Менеджмент державних установ» оцінюється в діапазоні від 0 до 15 балів за такими критеріями:
Зразок модульного завдання МОДУЛЬ Варіант Х Теоретичні питання
Тестові запитання
Проблемні ситуації
6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
6.2.1. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Довідкова інформація:
6.2.2. порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
8.2.2.1. Контактні заняття
На заочній формі навчання розподіл балів за результати поточного контролю та та виконання завдань у міжсесійний період встановлений у співвідношенні 50 : 50:
Оцінювання роботи студента під час кожного контактного заняття здійснюється за такими критеріями:
6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАВДАНЬ Розрахункове завдання №1. Дати оцінку природно-ресурсному потенціалу міста. скласти зведений баланс складових природно-ресурсного потенціалу міста. Розрахункове завдання №2. Оцінити трудовий потенціал міста на основі основник кількісних показників та якісних параметрів. Дати оцінку рівню використання наявних трудових ресурсів. Розрахункове завдання №3. Скласти зведений баланс фінансових ресурсів міста. Дати оцінку внутрішнім джерелам інвестицій. Розрахункове завдання №4. На основі даних про інвестиційну привабливість оцінити потенційні здатності до залучення зовнішніх інвестицій. Розрахункове завдання №5. На основі даних про діяльність суб’єктів міської економіки оцінити рівень інноваційної активності міста. Розрахункове завдання №6. Охарактеризувати соціальний потенціал міста через оцінювання добробуту населення та результатів розрахунку муніципального індексу розвитку людського потенціалу. Розрахункове завдання №7. Оцінити рівень розвитку потенціалу інфраструктури. Розрахункове завдання №8. На основі результатів попередніх розрахунків дати інтеграційну оцінку економічного потенціалу міста. Розрахункове завдання № 9. Визначити рівень конкурентоспроможності міста, на основі результатів порівняння інтегральної оцінки економічного потенціалу. Виділити фактори, які формують його конкурентні переваги. Розрахункова завдання № 10. Оцінити ефективність функціонування управлінського потенціалу міста, використовуючи дані інтеграційної оцінки та конкурентної позиції міста. обґрунтувати основні напрями управлінського відновлення економічного потенціалу. Розрахункове завдання № 11. Оцінити потенціал місто обслуговуючих галузей міста Розрахункове завдання №12. Дати характеристику функціональній структурі міста.
6.4. ПІДСУМКОВА ОЦІНКА З ДИСЦИПЛІНИ
Результати поточної успішності оцінюється за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») та шкалою ECTS. Оцінка «зараховано» виставляється студенту, якщо він набрав 60 балів і більше. Оцінка «не зараховано» виставляється студенту, якщо він набрав менше 60 балів. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в двохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
7. рекомендованА літературА
7.1. Основна література
7.2. Додаткова література
http://www.ukrstat.gov.ua
http://www. gks.ru\regl\bll_36\main.htm
http://www.statictik-portal.de
http://focus.ua/society/241851/
http://pages.eiu.com/rs/eiu2/images/EIU_BestCities.pdf
http:// www.transparency.org
http://www.berlin-partner.de/fileadmin/chefredaktion/pdf/studien-rankings/2011_en_European-Cities-Monitor.pdf
http://www.scribd.com/doc/28444403/European-Cities-and-Regions-of-the-Future-2010-11
http://www.innovation-cities.com/innovation-cities-index-top-cities-for-innovation-2011/1649
http://www.mastercard.com/us/company/en/insights/pdfs/2008/MCWW_EMI-Report_2008.pdf
http://www.citymayors.com/economics/usb-ipod-index.html
http://www.managementthinking.eiu.com/globe-shopper-city-index-europe.html
http://www.citymayors.com/statistics/expensive-cities-world.html
http://www.citymayors.com/economics/expensive_cities2.html
http://info.worldbank.org/governance/wgi/pdf/wgidataset.xlsx
http://www.mercer.com/press-releases/quality-of-living-report-2011
http://www. unpan.org
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||