УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК 23.01.2016 03:49

 

 

2. Назви тем, їх зміст, обсяг у годинах лекційних і семінарських (практичних) занять

 

Навчально-тематичний план дисципліни

Назви змістових модулів і тем		Кількість годин
		денна форма											Заочна форма
		усього			у тому числі								усього	у тому числі
					л			п			с.р.			л		п	с.р.
Змістовий модуль 1. Економічний зміст, організація управлінського обліку
Тема 1. Мета, зміст і організація управлінського обліку			8		1		1			6			9,5	0,5		-	9
Тема 2. Склад, класифікація витрат і методи їх  обліку			8		1		1			6			9,5	0,5		-	9
Тема 3. Облік витрат за елементами			10		2		1			7			9,5	0,5		-	9
Тема 4. Облік витрат діяльності			10		2		1			7			9,5	0,5		-	9
Змістовий модуль 2. Удосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
Тема 5. Калькулювання собівартості продукції	11			2		2			7			10			1	-	9
Тема 6. Облік доходів і результатів діяльності	11			2		2			7			10			1	-	9
Тема 7. Управління витратами і стратегічний управлінський облік	11			2		2			7			11			1	-	10
Тема  8. Аналіз взаємозв`язку витрат, обсягу діяльності та прибутку.	11			2		2			7			10			1	-	9
Тема 9. Бухгалтерська звітність.	11			2		2			7			11			1	-	10
Тема   10.Управлінський аспект обліку активів підприємства.	11			2		2			7			10			1	-	9
Тема 11. Аналіз релевантності інформації для прийняття управлінських рішень.	11			2		2			7			10			1	-	9
Тема  12. Сучасний стан та перспективи розвитку управлінського обліку.	10			2		1			7			10			1	-	9
Тема 13. Облік і контроль за центрами відповідальності.	11			2		2			7			10			1	-	9
Тема 14. Бюджетування і контроль.	10			2		1			7			11			1	-	10
Всього:	144			26		22			96			144			12	-	132

 

 

 

3. Зміст дисциплін за модулями і темами

 

Модуль 1. Економічний зміст, організація управлінського обліку

 

1. Мета, зміст і організація управлінського обліку

Економічний зміст управлінського обліку, його суть та етапи розвитку. Управлінський, фінансовий і податковий облік, їх відмінності і взаємозв’язок. Предмет, об’єкти та метод управлінського обліку. Принципи та функції управлінського обліку, його місце в системі управління.

Організація управлінського обліку: побудова обліку, процес формування облікової інформації за рівнями управління, функції бухгалтерів у веденні управлінського обліку.

 

2. Склад, класифікація витрат і методи їх обліку

Облік витрат, їх визнання і характеристика. Відображення витрат на рахунках бухгалтерського обліку. Класифікація витрат і методика їх обліку. Поведінка витрат. Суть обліку витрат. Вичерпані та невичерпані витрати. Прямі та непрямі витрати. Витрати на продукцію та витрати періоду. Основні та накладні витрати. Релевантні та нерелевантні витрати. Постійні та змінні витрати. Дійсні та можливі витрати. Маржинальні та середні витрати. Контрольовані та неконтрольовані витрати. Об’єкти та методи обліку витрат.

 

3. Облік витрат за елементами

Елементи і статті витрат, їх економічна суть та характеристика. Групування витрат за елементами. Відображення в обліку матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації та інших видів витрат.

 

4. Облік витрат діяльності 

Загальна схема обліку витрат діяльності. Облік операційних та не операційних витрат. Облік собівартості реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг. Облік загальновиробничих витрат. Облік адміністративних витрат. Облік витрат на збут. Облік інших витрат операційної діяльності. Облік фінансових витрат. Облік втрат від участі в капіталі. Облік інших неопераційних витрат. Облік надзвичайних витрат.

 

 

Модуль 2. Удосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції

 

5. Калькулювання собівартості продукції

Поняття собівартості продукції. Суть і види калькулювання. Методи калькулювання собівартості продукції: простий, позамовний, попередільний, нормативний.

Основна, супутня та побічна продукція і зворотні відходи. Облік основного і допоміжних виробництв. Види допоміжних виробництв. Облік і контроль за центрами відповідальності. Система обліку і калькулювання за повними витратами (стандарт-кост). Система обліку і калькулювання за змінними витратами (директ-костинг).

 

6. Облік доходів і результатів діяльності

Економічний зміст доходів і результатів діяльності. Їх склад. Визначення доходів та їх облік в системі бухгалтерських рахунків. Система записів по обліку доходів і результатів діяльності. Вплив методики калькулювання на формування фінансових результатів. Результати діяльності центрів відповідальності – методика обліку, визначення та сфера використання.

 

 

7. Управління витратами і стратегічний управлінський облік

Повна собівартість продукції. Цільова калькуляція собівартості. Функціональний менеджмент. Реінженіринг бізнес-процесів. Витрати на якість. Управління витратами і ланцюжок вартості.

Встановлення зразків. Менеджментський аудит. Система “точно в строк”.

Поняття стратегічного обліку. Аналіз беззбитковості виробництва. Визначення мети і показників функціонування підприємства. Фінансова і споживча перспектива. Перспектива внутрішніх бізнес-планів і росту.

 

      8. Аналіз взаємозв`язку витрат, обсягу діяльності та прибутку.

   Сутність методу "витрати – обсяг - прибуток".Точка беззбиткової (поріг рентабельності). Маржинальний запас міцності.Операційний важіль.Застосування методу "витрати – обсяг - прибуток" для визначення бажаного рівня  обсягу реалізації і прибутку.

 

9. Бухгалтерська звітність

Склад бухгалтерської звітності, порядок її складання, перевірки та подання. Поняття та види внутрішньої звітності.

Використання фінансової та внутрішньої звітності для управління підприємством.

 

    10.Управлінський аспект обліку активів підприємства.

     Управлінський облік активів підприємства.Управлінський облік необоротних активів.Управлінський облік запасів.Управлінський облік коштів, розрахунків та інших активів.

 

 

11. Аналіз релевантності інформації для прийняття управлінських рішень.

       Значення облікової інформації для прийняття управлінських рішень.Характеристика та порядок формування релевантної та нерелевантної інформації.Формування інформації для прийняття рішень у процесі постачання.

Формування інформації для прийняття рішень у процесі виробництва.Формування інформації для прийняття рішень у процесі реалізації.

 

 

12. Сучасний стан та перспективи розвитку управлінського обліку.

Комп’ютеризація управлінського обліку. Його зв’язок з іншими дисциплінами.

Розвиток управлінського обліку в умовах його комп’ютеризації.Зв’язок бухгалтерського обліку з плануванням, прогнозуванням, бюджетуванням та контролінгом .Сучасний стан розвитку управлінського обліку.Взаємозв’язок управлінського і фінансового обліку. Стан та майбутнє розвитку управлінського обліку.

 

 

13. Облік і контроль за центрами відповідальності. 

Поняття і принципи виділення відповідальності. Основні принципи встановлення відповідальності менеджерів (керівників) центрів. Класифікація центрів відповідальності.Класифікація центрів відповідальності за функціональною ознакою.

 

 

 14. Бюджетування і контроль.

   Планування господарської діяльності як одна з функцій управлінського обліку. Сутність бюджетування і види бюджетів (кошторисів), що складаються на підприємстві. Принципи розробки бюджетів діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. 4.      Плани лекцій

 

Модуль 1. Економічний зміст, організація управлінського обліку

 

Тема 1. Мета, зміст і організація управлінського обліку

1.Суть, значення, необхідність  управлінського обліку та етапи його розвитку.

2.Характеристика управлінського, фінансового та податкового обліків.

3.Користувачі бухгалтерської інформації.

4.Предмет, об’єкти та метод управлінського обліку.

5.Принципи та функції управлінського обліку, його місце в системі управління.

6.Організація управлінського обліку: побудова обліку, процес формування облікової інформації за рівнями управління, функції бухгалтерів у веденні управлінського обліку.

 

 

Тема 2. Склад, класифікація витрат і методи їх обліку

 

1.Визнання витрат і їх характеристика.

2.Відображення витрат на рахунках бухгалтерського обліку.

3.Класифікація витрат і методика їх обліку.

4.Поведінка витрат.

5.Суть обліку витрат.

6.Класифікація витрат для оцінки запасів та визначення фінансового результату.

7.Класифікація витрат для прийняття управлінських рішень.

8.Класифікація витрат для контролю і регулювання.

 

Тема 3. Облік витрат за елементами

 

1.Групування витрат за елементами і статтями.

2.Відображення в обліку матеріальних витрат.

3.Відображення в обліку витрат на оплату праці.

4.Відображення в обліку витрат на соціальні заходи.

5.Відображення в обліку амортизації.

6.Відображення в обліку інших витрат операційної діяльності.

 

Тема 4. Облік витрат діяльності 

 

1.Загальна схема обліку витрат діяльності.

2.Облік собівартості реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг.

3.Облік загальновиробничих витрат.

4.Облік адміністративних витрат.

5.Облік витрат на збут.

6.Облік інших витрат операційної діяльності.

7.Облік фінансових витрат.

8.Облік втрат від участі в капіталі.

9.Облік інших неопераційних витрат.

1. Облік надзвичайних витрат.

 

Модуль 2. Удосконалення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції

 

Тема 5. Калькулювання собівартості продукції

 

1.Поняття собівартості продукції.

2.Суть і види калькулювання. Методи калькулювання собівартості продукції.

3.Основна, супутня та побічна продукція і зворотні відходи.

4.Облік основного і допоміжних виробництв.

5.Види допоміжних виробництв.

6.Облік і контроль за центрами відповідальності.

7.Система обліку і калькулювання за повними витратами (стандарт-кост). Система обліку і калькулювання за змінними витратами (директ-костинг).

 

Тема 6. Облік доходів і результатів діяльності

 

1.Визнання і класифікація доходів.

2.Використання рахунків для обліку доходів.

3.Облік доходів від реалізації.

4.Облік інших операційних доходів.

5.Облік доходу від участі в капіталі.

6.Облік інших фінансових доходів.

7.Облік інших доходів.

8.Облік надзвичайних доходів.

9.Облік фінансових результатів.

 

Тема 7. Управління витратами і стратегічний управлінський облік

 

1. Повна собівартість продукції.
2. Цільова калькуляція собівартості.
3. Функціональний менеджмент.
4. Управління витратами і ланцюжок вартості.
5. Поняття стратегічного обліку.
6. Аналіз беззбитковості виробництва.
7. Визначення мети і показників функціонування підприємства.
8. Фінансова і споживча перспектива.
9. Бюджетування і контроль.
10.  Види бюджетів, їх значення, порядок складання і контроль за їх виконанням.

 

 

Тема 8. Аналіз взаємозв`язку витрат, обсягу діяльності та прибутку.

     1. Сутність методу "витрати – обсяг - прибуток".

     2. Точка беззбиткової (поріг рентабельності).

     3. Маржинальний запас міцності.

     4. Операційний важіль.

     5. Застосування методу "витрати – обсяг - прибуток" для визначення бажаного рівня                 обсягу реалізації і прибутку.

 

 

Тема 9. Бухгалтерська звітність

 

1. Загальні вимоги до бухгалтерської звітності.
2. Класифікація звітності.
3. Подання звітності.
4. Поняття та види внутрішньої звітності.

Використання фінансової та внутрішньої звітності для управління підприємством

 

 

Тема 10.Управлінський аспект обліку активів підприємства.

 

1. Управлінський облік активів підприємства.
2. Управлінський облік необоротних активів.
3. Управлінський облік запасів.
4. Управлінський облік коштів, розрахунків та інших активів.

 

 

    Тема 11. Аналіз релевантності інформації для прийняття управлінських рішень.

1        Значення облікової інформації для прийняття управлінських рішень.

2        Характеристика та порядок формування релевантної та нерелевантної інформації.

3        Формування інформації для прийняття рішень у процесі постачання.

4        Формування інформації для прийняття рішень у процесі виробництва.

5        Формування інформації для прийняття рішень у процесі реалізації.

 

 

Тема 12. Сучасний стан та перспективи розвитку управлінського обліку.

 

1. Комп’ютеризація управлінського обліку. Його зв’язок з іншими дисциплінами.
2. Розвиток управлінського обліку в умовах його комп’ютеризації
3. Зв’язок бухгалтерського обліку з плануванням, прогнозуванням, бюджетуванням та контролінгом .
4. Сучасний стан розвитку управлінського обліку.
5. Взаємозв’язок управлінського і фінансового обліку.
6. Стан та майбутнє розвитку управлінського обліку.

 

  Модуль 3. Бюджетування і контроль витрат.

 

Тема 13. Облік і контроль за центрами відповідальності.

 

1 Поняття і принципи виділення відповідальності.

2 Основні принципи встановлення відповідальності менеджерів (керівників) центрів.

3. Класифікація центрів відповідальності.

4 Класифікація центрів відповідальності за функціональною ознакою.

 

 

Тема 14. Бюджетування і контроль.

 

1 Планування господарської діяльності як одна з функцій управлінського обліку.

2 Сутність бюджетування і види бюджетів (кошторисів), що складаються на підприємстві.

3 Принципи розробки бюджетів діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Плани семінарських (практичних) занять

 

Модуль 1. Економічний зміст, організація управлінського обліку

Тема 1. Мета, зміст і організація управлінського обліку

 

1. Суть, значення, необхідність  управлінського обліку та етапи його розвитку.

2. Характеристика управлінського, фінансового та податкового обліків. Користувачі бухгалтерської інформації.

3. Предмет, метод та об’єкти управлінського обліку.

4. Принципи управлінського обліку.

 

Предметом управлінського обліку є сукупність процесів виробничо-господарської діяльності, які відображаються в системі узагальнення облікової інформації виходячи з вимог контролю, аналізу, планування, прогнозування, забезпечення ухвалення обґрунтованих і ефективних управлінських рішень на всіх етапах управління.

Об'єктами управлінського обліку виступають витрати й результати, що реєструються у процесі виробничо-господарської діяльності підприємства.

Під методом управлінського обліку розуміється сукупність прийомів і способів оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку, що відповідають специфіці та потребам системи контролю і управління діяльністю підприємства. Сукупність прийомів і процедур може змінюватися залежно від цілей управління. Проте можна виділити наступні основні й найважливіші інструменти управлінського обліку: документація, контроль, оцінка, калькуляція, рахунки, аналіз, прогнозування, бюджетне планування, звітність, інформування.

Документація як інструмент бухгалтерського обліку в системі управлінського обліку виконує функцію носія інформації. На основі документації відбуваються аналіз і систематизація первинної інформації, встановлення взаємозв'язку між об'єктами обліку в системі управлінської бухгалтерії.

Контроль як інструмент управлінського обліку забезпечує взаємозв'язок і взаємодію різних операцій і процесів у системі виробничих відносин. Він покликаний забезпечувати ефективність результатів діяльності як окремих служб і підрозділів підприємства, так і їх керівників. На основі своєчасного виявлення причин і винуватців відхилень від установлених норм і нормативів управлінський контроль виявляє несприятливі умови або явища, оцінює доцільність і законність рішень, які ухвалюються, і результатів їх виконання.

Взаємодія управлінського і фінансового обліку досягається на основі:

– спадкоємності й комплексного використання первинної облікової інформації;

– єдності норм і нормативів, а також нормативно-довідкової інформації в цілому з доповненням інформації одного виду обліку даними іншого;

– одноразової фіксації усієї початкової змінної інформації в первинному обліку;

– взаємопроникнення методів або їх елементів;

– єдиного підходу до розробки завдань управлінського і фінансового обліку виробництва при проектуванні або вдосконаленні систем автоматизованого управління виробництвом.

Література [1-10;12;14;17]

 

 

 

 

Тема 2. Класифікація і поведінка витрат

 

1.Облік витрат, їх визнання і характеристика.

2.Відображення витрат на рахунках бухгалтерського обліку.

3.Класифікація витрат і методика їх обліку.

 

Одним з основних об'єктів управлінського обліку є витрати, які є вартістю ресурсів, що використовуються для отримання прибутку або досягнення інших цілей підприємства. До витрат відносять вартість матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для виробництва тієї чи іншої продукції або послуг.

Витрати підприємства, понесені в процесі виробництва будь-якого виду продукції (надання послуг), виражені в грошовій формі, називають собівартістю.

У практичній діяльності підприємств в рамках управлінського обліку можуть розраховуватися наступні види собівартості: технологічна, виробнича, планова (нормативна), реалізованої продукції, операційної діяльності і звичної діяльності.

Технологічна собівартість – усі витрати, які безпосередньо пов'язані з певним видом продукції, що випускається. Її розрахунок пов'язаний з розподілом витрат на прямі й непрямі.Під виробничою собівартістю продукції (робіт, послуг) розуміються поточні

витрати підприємства на її виробництво, які виражені у грошовій формі.Планова (нормативна) собівартість – це нормативні витрати ресурсів на виробництво конкретного виду продукції у майбутньому (планованому) періоді, розраховані на підставі існуючих норм витрачання ресурсів, стандартів і технічних умов, які встановлені для певного виду продукції.

Собівартість реалізованої продукції складається з частини виробничої собівартості, що припадає на реалізовану продукцію, понаднормових витрат і нерозподіленої частини постійних загальновиробничих витрат.

Собівартість операційної діяльності є аналогом повної (заводської) собівартості і відображає всі витрати на виробництво та реалізацію продукції, а також інші витрати, пов'язані із здійсненням операційної діяльності.

Найекономічніший і доцільний підхід до побудови системи обліку витрат і калькуляції собівартості – це виділення типових груп управлінських рішень (наприклад, контроль за трудовитратами або використанням матеріалів) і вибір відповідних до них об'єктів обліку витрат (наприклад, продукція або підрозділ).

 

Література [1-10;14;20-30]

 

 

 

Тема 3. Калькулювання собівартості продукції

 

1.Поняття собівартості продукції.

2.Суть і види калькулювання.

3.Елементи і статті витрат.

4.Методи калькулювання собівартості продукції: простий, позамовний, по передільний, нормативний.

5.Основна, супутня та побічна продукція і зворотні відходи.

6.Облік основного і допоміжних виробництв. Види допоміжних виробництв.

7.Облік і контроль за центрами відповідальності.

 

 

Процес калькуляції є розрахунком собівартості продукції з використанням прийомів обліку витрат на виробництво. Результатом калькуляції як процесу є складання калькуляції, що є розрахунком витрат на одиницю виробленої продукції. Калькуляцію використовують для досягнення наступних цілей:

- встановлення рівня беззбитковості ціни, тобто яку ціну на продукцію або послуги слід встановити, щоб підприємство могло відшкодувати понесені витрати;

- контролю витрат у виробництві, тобто який підрозділ використовує ресурси найефективніше;

- розрахунку прибутковості, рентабельності й прибутковості носіїв витрат.

Наприклад, якщо облік носіїв витрат здійснюється за окремими замовниками, то який замовник приносить підприємству найбільшу частку прибутку. Від структури калькуляції залежить порядок калькуляційного обліку, система планових розрахунків і характеристика одержуваної в результаті інформації про собівартість продукту. При цьому ступінь розкриття витрат в калькуляції залежить від точності виділення в ній окремої статі.

Існують такі варіанти побудови калькуляцій:

- за економічними елементами витрат (що витрачено);

- за статтями собівартості (куди витрачено);

- комбінований, включає групування витрат за елементами і статтями

собівартості.

При калькуляції собівартості за економічними елементами застосовують п'ять комплексних статей:

- матеріальні витрати (за вирахуванням зворотних відходів і попутної продукції) – вартість сировини і матеріалів, напівфабрикатів, робіт виробничого характеру, палива і енергії;

- витрати на оплату праці – основна і додаткова зарплата;

- відрахування на соціальні заходи – відрахування на соціальне і пенсійне  страхування;

- амортизація основних засобів і нематеріальних активів;

- інші витрати – орендна плата, обов'язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банків, податку, що включаються в собівартість продукції, ремонт основних засобів і т.д

Література: [1-15]

 

 

 

Тема 4. Удосконалення обліку витрат і калькулювання      

              собівартості продукції

 

1.Міжнародний досвід з обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.

2.Система обліку і калькулювання за повними витратами (стандарт-кост).

3.Система обліку і калькулювання за змінними витратами (директ-костинг).

 

За роллю в технологічному процесі виготовлення продукції і цільовим призначенням витрати підприємства підрозділяються на: основні й накладні.

Основними є витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виготовлення продукції. До них відносяться витрати, що входять до складу технологічної собівартості виробів (вартість сировини, матеріалів і напівфабрикатів; вартість палива і енергії, витрачених на технологічні цілі; витрати на оплату праці виробничих робітників і відрахування на соціальні потреби; витрати з експлуатації виробничих машин і устаткування та ін.). Накладні витрати утворюються у зв'язку з організацією, обслуговуванням виробництва, реалізацією продукції і управлінням. Вони складаються з комплексних загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат. Їх величина залежить від організації виробничо-комерційної діяльності, ділової політики адміністрації, тривалості звітного періоду та інших чинників. Розподіл витрат на основні й накладні заснований на тому, що в собівартість продукції повинні включатися тільки виробничі витрати. Вони формують виробничу собівартість виробу і використовуються для розрахунку собівартості одиниці продукції. Накладні витрати використовують для забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції, а також функціонування підприємства як господарської одиниці, в зв'язку з чим виникає необхідність їх розподілу між окремими видами об'єктів витрат пропорційно обраній базі (кількість виробленої продукції, прямі витрати, основна заробітна плата основних виробничих робітників і т.д.)

Релевантні й нерелевантні витрати. Такий розподіл витрат застовано на аналізі залежності витрат від специфіки, рішень які ухвалюються керівництвом підприємства.

Релевантними (тобто істотними, значними) є витрати, розмір яких може бути змінений унаслідок ухвалення певного управлінського рішення. Зокрема, витрати минулих періодів не можуть бути релевантними, оскільки вплинути на них вже не можна. У той же час альтернативні витрати (упущена вигода) є рельовантними для ухвалення управлінських рішень щодо вибору певного варіанта дій.

Нерелевантні витрати – це витрати, що не залежать від ухвалення рішення. Наприклад, розглядається питання про вихід на новий ринок, що дозволить збільшити об'єм продаж на 10 000 одиниць.

 

Література : [1-17;20-30]

 

Тема 5. Основи стратегічного управлінського обліку

 

1.Суть стратегічного управлінського обліку.

2.Аналіз беззбитковості виробництва.

3.Бюджетування і контроль.

4.Види бюджетів, їх значення, порядок складання і контроль за їх виконанням.

Місія компанії трансформується у конкретні цілі діяльності, які потім втілю­ються за допомогою відповідних корпоративних стратегій.

Стратегія (Strategy) — це набір політик, процедур і підходів до бізнесу для забезпечення довгострокового успіху.

Розроблення та реалізація конкурентоздатної стратегії є головним завданням стратегічного менеджменту.

Стратегічний менеджмент (Strategic Management) — це розроблення стійкої конкурентної позиції, в якій конкурентні переваги компанії забезпечують по­стійний успіх.

В узагальненому вигляді процес стратегічного менеджменту наведено на рис. 9.1.

Ефективний стратегічний менеджмент потребує надійного інформаційного забезпечення.

Таким інформаційним забезпеченням є стратегічний управлінський облік.

Стратегічний управлінський облік (Strategic Managerial Accounting) — це система управлінського обліку, спрямована на прийняття стратегічних управ­лінських рішень.

Література [1-10;14;16]

 

 

Тема 6. Облік доходів і результатів діяльності

 

1.Визнання і класифікація доходів.

2.Використання рахунків для обліку доходів.

3.Облік доходів від реалізації.

4.Облік інших операційних доходів.

5.Облік доходу від участі в капіталі.

6.Облік інших фінансових доходів.

7.Облік інших доходів.

8.Облік надзвичайних доходів.

9.Облік фінансових результатів.

 

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

 

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

 

б) інші операційні доходи;

 

в) фінансові доходи;

 

г) інші доходи:

 

д) надзвичайні доходи.

 

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 ''Звіт про фінансові результати";

 

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

 

- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

 

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

 

- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

 

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

 

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

 

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

 

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

 

- можливості достовірної оцінки доходу;

 

- імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;

 

- можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

 

- можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

 

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:

 

- вивченням виконаної роботи;

 

- визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

 

- визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат.

 

Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

 

Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

 

Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”

 

Цільове фінансування, що отримане як компенсація витрат (або збитків), яких вже зазнало підприємство, або з метою негайної фінансової підтримки підприємства без майбутніх пов'язаних із цим витрат, визнається доходом того періоду, в якому утворилася дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням.

 

Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:

 

- імовірне надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією;

 

- дохід може бути достовірно оцінений.

 

Такий дохід має визнаватися у такому порядку:

 

- проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами;

 

- роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди;

 

- дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

 

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

 

Література:[1-10;13;17]

 

 

 

Тема 7. Управління витратами і стратегічний управлінський облік

 

1. Повна собівартість продукції.
2. Цільова калькуляція собівартості.
3. Функціональний менеджмент.
4. Управління витратами і ланцюжок вартості.
5. Поняття стратегічного обліку.
6. Аналіз беззбитковості виробництва.
7. Визначення мети і показників функціонування підприємства.
8. Фінансова і споживча перспектива.
9. Бюджетування і контроль.
10. Види бюджетів, їх значення, порядок складання і контроль за їх виконанням.

Собівартість продукції - це вираження у грошовій формі поточних витрат підприємства на підготовку виробництва продукції, її виготовлення і збут. Для забезпечення беззбиткової виробничо-господарської діяльності підприємства ці витрати повинні відшкодовуватись за рахунок виручки від продажу виготовленої продукції (наданих послуг, виконаних робіт). Собівартість продукції є одним з найбільш багатогранних показників господарської діяльності підприємств. Зниження собівартості продукції є найважливішим чинником розвитку економіки підприємства. Собівартість продукції відображує рівень витрат підприємства на її виробництво і комплексно характеризує ефективність використання ним ресурсів, організаційний і технічний рівень виробничого процесу, рівень продуктивності праці тощо. Розрізняють собівартість продукції індивідуальну і галузеву. Індивідуальнa собівартість продукції характеризує витрати конкретного підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Застосовують їі при плануванні й оцішованні діяльності конкретного підприємства. Галузева собівартість відбиває середньогалузеві витрати на виробництво і реалызацію продукції.З метою здійснення економічного аналізу рівня витрат підприємства розрізняють собівартість продукції нормативну, планову, фактичну і кошторисну. Нормативна собівартість продукції формується з витрат на виробництво і реалізацію продукції, які визначають за діючими нормами витрат ресурсів. Планову собівартість визначають перед початком планового періоду за прогресивними нормами витрат ресурсів і діючих цін на ресурси в момент складання плану. Найчастіше їі приймають нижчою від нормативної собівартості або такою, що дорівнює їй. Фактична собівартість відбиває фактичні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку. Вона може бути нижчою від планової собівартості або перевищувати їі. Бюджетування – це, з одного боку, процес складання планів і кошторисів, а з другого – технологія фінансового планування, обліку і контролю доходів і витрат, що одержуються від бізнесу на всіх рівнях управління, яка дозволяє аналізувати прогнозовані фінансові показники з метою підвищення фінансової обгрунтованості ухвалюваних управлінських рішень. Бюджетування виконує різні функції внутрішньо фірмового планування:

– бюджет як економічний прогноз є основою для прийняття планових рішень при розробці стратегічних напрямів діяльності підприємства;

– бюджет є основою для контролю фактичних результатів діяльності компанії;

– бюджет як засіб координації є виражений у вартісних показниках план в галузі виробництва, закупівель сировини або товарів, реалізації продукції, інвестиційної діяльності і т.д.;

– бюджет як основа для постановки завдання стимулює керівництво ухвалювати рішення завчасно, до початку діяльності на цей період.

Основними принципами бюджетування є:

– безперервне складання і коригування бюджетів;

– уніфікація форматів, процедур і регламентів;

– використання постулатів фінансового менеджменту в поєднанні з національною специфікою діяльності.

При побудові системи бюджетування на підприємстві виділяють такі об'єкти обліку:

– центри прибутку;

– центри доходів;

– центри витрат;

– центри інвестицй і т.п.

Література:[1-10;20]

 

Тема 8. Бухгалтерська звітність

 

1. Загальні вимоги до бухгалтерської звітності.
2. Класифікація звітності.
3. Подання звітності.
4. Поняття та види внутрішньої звітності.
5. Використання фінансової та внутрішньої звітності для управління підприємством

Від того, як організовано бухгалтерський облік на підприємстві, як він виконує свої контрольні функції, значною мірою залежить рівень економічної роботи. Чим раціональніше організовано бухгалтерський облік у господарстві, чим менше він потребує затрат праці облікових працівників, тим більше залишається у них часу для аналізу і контролю.Раціональною вважають таку організацію, за якої облік може найбільш успішно виконувати поставлені перед ним завдання при найменших затратах засобів і праці.

Основні передумови раціональної організації обліку на підприємстві такі:

вивчення структури, особливостей технології й організації виробництва;

вивчення структури підприємства, умов роботи його виробничих підрозділів, постачальницької і збутової діяльності забезпечує правильну організацію обліку господарських процесів;

встановлення взаємовідносин окремих підрозділів підприємства з бухгалтерією;

визначення порядку документації господарських операцій і документообігу, реєстрації господарських операцій в системі рахунків синтетичного й аналітичного обліку, методики калькулювання собівартості продукції, порядок узагальнення облікової інформації.

Вивчення законодавчих і нормативних актів щодо обліку і звітності. Бухгалтерський облік на підприємствах і в організаціях є складовою ланкою в загальній системі народногосподарського обліку. Тому він повинен здійснюватися відповідно до чинних законодавчих актів, затверджених урядом, та нормативних актів Міністерства фінансів і Держкомстату України про порядок організації обліку на окремих ділянках (наприклад, про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; про ведення касових операцій; про порядок складання звітів і балансів тощо), а також галузевих інструкцій (наприклад, щодо планування, обліку і калькулювання собівартості продукції тощо). Тільки у такому випадку буде забезпечена єдність методології обліку й одержання звітної інформації, необхідної для контролю, аналізу й оперативного управління як окремим господарством, так і економікою країни в цілому.

Література:[1-10;12;15]

 

 

 

 

Тема 9. Управлінський аспект обліку активів підприємства.

 

1. Управлінський облік активів підприємства.
2. Управлінський облік необоротних активів.
3. Управлінський облік запасів.
4. Управлінський облік коштів, розрахунків та інших активів.

 

Дослідження теоретичних основ управління оборотними активами свідчить про те, що багато питань залишаються дискусійними. При визначенні сутності оборотних активів слід зазначити, що в економічній літературі немає єдиного трактування цього поняття. В якості синонімів використовуються терміни: оборотний капітал, оборотні кошти, мобільні кошти, поточні активи. У зарубіжних джерелах є поняття: власний оборотний капітал, робочий капітал, чистий оборотний капітал. Щоб обґрунтовано й повно визначити сутність оборотних коштів підприємства, потрібно врахувати основні риси, що характеризують цю категорію.

I.Грошові ресурси, вкладені до оборотних виробничих фондів і фондів обігу для забезпечення безперервного виробництва і реалізації виробленої продукції.

Оборотні кошти – це грошові кошти, що знаходяться в розпорядженні об'єднання для створення запасів сировини, матеріалів і інших матеріальних цінностей. (Роштейн Л.О.)

Оборотний капітал – грошові кошти й мобільні активи, які перетворяться в грошові кошти впродовж одного виробничого циклу, що забезпечує безперервність виробничого процесу виробництва й обороту та отримання прибутку. (Зелгавілс І.В., Парфаняк П.О., Усатов І.А.)

II. Активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені в гроші.

Оборотні активи – група мобільних активів із періодом використання до одного року, що безпосередньо обслуговують операційну діяльність підприємства і внаслідок високого рівня їх ліквідності мають забезпечувати його платоспроможність за поточними фінансовими зобов'язаннями. (Білик М.Д.)

Оборотний капітал – це частина активів підприємства, яка включає оборотні кошти та короткострокові фінансові інвестиції. (Володькіна М.В.)

III. Авансована вартість у оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

Оборотний капітал (оборотні кошти) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди й у фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку. (Поддєрьогін А.М.)

Оборотний капітал – інвестиція фірми у короткострокові активи – готівку, ліквідні цінні папери, товарно-матеріальні запаси і рахунки дебіторських заборгованостей. (Брігхем Є.)

Виявлено основні відмінності понять "оборотні активи", "оборотні кошти", "оборотний капітал",які полягають в тому, що:

- склад оборотних коштів і оборотних активів не збігається;

- оборотні (мобільні) активи споживаються і витрачаються у процесі виробництва, тобто переносять свою вартість на готову продукцію; а оборотні кошти як найбільш ліквідні ресурси "не витрачаються і не споживаються", тому що вони авансовані у виробництво;

- тривалість періоду функціонування оборотних активів називається операційний цикл, оборотних коштів – кругообіг;

- вартісна величина оборотних коштів не може бути рівної величини оборотних активів;

- величина оборотного капіталу свідчить про те, наскільки основна діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами;

- оборотний капітал розкриває процес пошуку джерел фінансування оборотних активів.

Рекомендації щодо удосконалення управління оборотними активами підприємства:

передбачає надання рекомендацій щодо удосконалення системи управління оборотними активами підприємства з урахуванням попереднього аналізу методів й напрямків формування управління оборотними активами підприємства.

Література:[1-10]

 

    Тема 10. Аналіз релевантності інформації для прийняття управлінських рішень.

1. Значення облікової інформації для прийняття управлінських рішень.
2. Характеристика та порядок формування релевантної та нерелевантної інформації.
3. Формування інформації для прийняття рішень у процесі постачання.
4. Формування інформації для прийняття рішень у процесі виробництва.
5. Формування інформації для прийняття рішень у процесі реалізації.

 

Прийняття рішень - це заключна стадія управління. Основні етапи прийняття управлінських рішень:

- виявлення проблеми;

- попереднє формулювання мети та завдань;

- збір і аналіз інформації стосовно завдань, які покликані розв’язати певну проблему;

- визначення ключових факторів і вихідних характеристик для розв’язання проблеми з урахуванням існуючих обмежень та сильних сторін;

- уточнення та остаточне формулювання мети;

- обґрунтування та розробка формалізованої моделі проблеми, яку належить вирішити;

- розробка варіантів рішення проблеми та вибір оптимального варіанта вирішення проблеми;

- економічне обґрунтування вибраного варіанта рішення, погодження та остаточне затвердження рішення, реалізація рішення, контроль та оцінка виконання рішення.

До ключових принципів прийняття управлінських рішень відносяться:

- відповідність прийнятих рішень інтересам усіх груп зацікавлених осіб;

- орієнтація на ключові чинники успіху (витрати, якість, час, інновації);

- безперервне удосконалення;

- аналіз ланцюга цінностей і ланцюга поставок;

- аналіз зміни стратегії на різних стадіях розвитку бізнесу, в основу якого

покладена крива життєвого циклу продукції.

Система управлінського обліку повинна бути спрямована на інформаційне забезпечення підвищення ефективності діяльності підприємства, а також на те, щоб при прийнятті управлінських рішень були враховані інтереси всіх зацікавлених осіб (акціонерів, споживачів, менеджерів, постачальників, кредиторів, суспільства). Управлінський облік відіграє ключову роль у дотриманні менеджерами підприємства перелічених нижче принципів. Орієнтація на споживача. Максимально повне забезпечення потреб споживачів

- це основа успіху будь-якої організації. Кожен працівник повинен спрямовувати свою діяльність на постійне підвищення цінності товару для споживача. Орієнтація на ключові чинники успіху. Постійна орієнтація на ключові чинники успіху здатна забезпечити не лише стабільність, але й подальший розвиток кожному підприємству. Це проявляється у наступному: - постійне скорочення витрат на виробництво (надання послуг);

- отримання споживачами тільки якісного товару;

- прагнення до скорочення часу на розробку нових продуктів та їх виходу на ринок, термінів постачання продукції та задоволення потреб споживачів.

Безперервне удосконалення. Для досягнення конкурентних переваг підприємство повинно постійно вдосконалювати свою діяльність за різноманітними аспектами: збільшення обсягів діяльності, скорочення витрат, уникнення рекламацій на продукцію, своєчасне постачання продукції (товару), покращення якості продукції (послуг), які залежать від специфіки діяльності підприємства. Етапи ланцюга цінностей і ланцюга поставок. Такий аналіз потоку продукції (товарів, послуг) і інформації передбачається на кожному із процесів - від виробника до кінцевого споживача. При цьому кожен процес повинен

додавати більшу цінність та вартість продукту, ніж витрати на їх здійснення, а за кожну додану вартість споживач повинен хотіти заплатити. У процесі аналізу з метою управління витратами та збільшення цінності товару (продукції, послуг) особливу увагу слід приділяти координації дій на всьому ланцюзі Цінностей, тобто всіх підприємств і підрозділів, які задіяні у цьому процесі. Етапи зміни стратегії на різних стадіях розвитку бізнесу. Управлінський облік повинен дозволити визначити наскільки ефективно працює організація з погляду різних груп інтересів. Дотримання цього принципу пов'язане з можливим конфліктом інтересів різних груп користувачів. Тому пріоритетом повинно вважатись дотримання стратегічних цілей підприємства і оптимальне поєднання інтересів різних груп зацікавлених осіб.

Література:[1-10]

 

Тема 11. Сучасний стан та перспективи розвитку управлінського обліку.

 

1. Комп’ютеризація управлінського обліку. Його зв’язок з іншими дисциплінами.
2. Розвиток управлінського обліку в умовах його комп’ютеризації
3. Зв’язок бухгалтерського обліку з плануванням, прогнозуванням, бюджетуванням та контролінгом .
4. Сучасний стан розвитку управлінського обліку.
5. Взаємозв’язок управлінського і фінансового обліку.
6. Стан та майбутнє розвитку управлінського обліку.

 

Будь-які інновації у сфері інформаційних технологій найперше впливають на існуючі інформаційні системи. Управлінський облік, як інформаційна система управління підприємством, не є виключенням.Розвиток технологій призводить до того, що менеджмент може отримувати набагато більше різної інформації, ніж раніше – цьому сприяє поширення Інтернету, сховищ даних тощо. Постачати ж цю інформацію – швидко й оперативно – повинні, насамперед, фахівці з обліку. Однак, щоб постачати більшу кількість інформації, потрібно більше часу і зусиль витрачати на пошук та обробку вихідних даних, аналіз і підготовку звітів. Усе це, без сумніву, впливає на управлінський облік і діяльність людей, що займаються ним. Ще один приклад – конкуренція між фірмами за цінами, якістю, швидкістю доставки, сервісу та ряду інших показників. Щоб ефективно керувати, менеджери повинні мати відповідні індикатори за кожним з перерахованих чинників, а таку інформацію найкраще можуть підготувати саме спеціалісти з управлінського обліку.

Щоб належним чином забезпечити потреби менеджменту, протягом останніх років “арсенал” управлінського обліку поповнився низкою нових інструментів. Дослідження, проведені відомим вченим А. Бімані,свідчать, що на сьогоднішній день найбільш популярними інструментами управлінського обліку, які широко запроваджуються у багатьох країнах світу, є облік за стадіями життєвого циклу продукту (life cycle costing), збалансована система показників (Balanced Scorecard), калькулювання за видами операцій (activity-based costing), управління за цільовою собівартістю (target costing).

Усі перераховані вище теми належать до сфери стратегічного управлінського обліку, який являє собою широкомасштабний підхід, орієнтований на майбутнє і спрямований у зовнішнє середовище. Стратегічний управлінський облік вирішує також низку внутрішніх проблем організації, пов'язаних з використанням нефінансових показників.

Література:[1-10]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Організація самостійної роботи студентів

 

Самостійною роботою студентів є поглиблене вивчення літературних джерел, нормативних документів, підготовки до семінарських занять, написання рефератів.

Контроль за якістю самостійної роботи здійснюється шляхом оцінювання знань по кожній темі.

 

7. Індивідуальні завдання

 

Індивідуальні завдання є однією з форм навчального процесу.

Теми  індивідуальних завдань:

1. Сутність управлінського обліку, етапи його розвитку.

2. Взаємозв’язок управлінського, фінансового та податкового обліку.

3. Облік витрат на рахунках.

4. Облік загальновиробничих витрат.

5. Класифікація витрат в бухгалтерському обліку.

6. Облік адміністративних витрат.

7. Суть і види калькуляції.

8. Облік витрат за елементами.

9. Облік витрат на збут.

10. Класифікація витрат в управлінському обліку.

11. Облік витрат за статтями.

12. Облік і контроль за центрами відповідальності.

13. Облік витрат і обчислення собівартості продукції і фінансових результатів за системою стандарт-костинг.

14. Облік витрат і обчислення собівартості продукції і фінансових результатів за системою директ-костинг.

15. Суть стратегічного управлінського обліку.

16. Облік витрат допоміжних виробництв.

17. Облік електропостачання (допоміжне виробництво).

18. Облік витрат вантажного автотранспорту (допоміжне  виробництво).

19. Облік роботи ремонтної майстерні (допоміжне виробництво).

20. Облік основного виробництва.

      21 Поняття і принципи виділення відповідальності.

      22.Основні принципи встановлення відповідальності менеджерів (керівників)                   центрів.

     23. Класифікація центрів відповідальності.

     24. Класифікація центрів відповідальності за функціональною ознакою.

      25. Планування господарської діяльності як одна з функцій управлінського обліку.

       26.Сутність бюджетування і види бюджетів (кошторисів), що складаються на підприємстві.

 

 

 

 

 

 

 

8. Методика активізації процесу навчання

 

Для активізації навчального процесу при вивченні дисципліни застосовуються проблемні лекції, практичні заняття, семінари – дискусії; підсумкові оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності.

Активізація навчально-виховного процесу вимагає застосовувати усі форми навчальної роботи. Пропоновані інструменти, засоби і прийоми та методичні вказівки спрямовані на оволодіння теорією, методологією і практичними навиками дослідницької діяльності. Комплекс методичних рекомендацій до кожного семінарського заняття та організації самостійної роботи охоплюють пропоновану тематику наукових рефератів, контрольних проблемно поставлених запитань і тестових завдань. Практичні завдання передбачають оволодіння методологією науково-дослідної діяльності, дотримання алгоритму підготовки структурних елементів магістерських робіт.

 

9. Тести з курсу

 

Виберіть правильну відповідь з запропонованих нижче:

 

1.Управлінський облік- це:

А) процес виявлення,вимірювання,накопичення інформації,що використовується для оцінки можливих тенденцій розвитку між організаціями;

Б)процес виявлення,вимірювання,накопичення,аналізу, підготовки та перепідготовки інформації,що використовується управлінською ланкою для планування та контролю виробничих ситуацій і оцінки можливих тенденцій розвитку всередині організації;

В)сукупність інформації,що використовується управлінською ланкою для планування та контролю виробничих ситуацій.

2.Процес формування й розвитку управлінського обліку поділяється на таку кількість етапів:

А)три;

Б)чотири;

В)П`ять.

3.Загальну систему обліку застосовують такі підприємства:

А)які випускають однорідну продукцію;

Б)сфери торгівлі та послуг;

В)Сфери послуг,торгівлі,невеликі промислові,що випускають однорідну продукцію.

4.За оцінкою запасів та визначенням фінансового результату витрати класифікуються так:

А)вичерпні та невичерпні;на продукцію;періоду;прямі та непрямі;основні та накладні;

Б)за елементами і статтями калькуляції;

В)вичерпні та невичерпні,на продукцію,періоду;постійні та змінні.

5.Витрати,що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішень,тобто майбутні,-це:

А)можливі;

Б)нерелевантні;

В)релевантні.

6.Маржинальними називаються такі витрати:

А)на виробництво додаткової одиниці продукції

Б)майбутні;

В)які зобов’язують сплату грошей або витрачення інших активів.

7.До центрів відповідальності належать такі:

А)центри витрат та інвестицій;

Б)центри власних і залучених інвестицій;

В)центри витрат,прибутку,інвестицій.

8.Центр прибутку - це:

А)цех,відділ,дільниця,бригада;

Б)магазин,секція,кіоск;

В)дочірня компанія

9.Центр інвестицій контролює такі показники:

А) витрати,доходи,інвестиції;

Б)інвестиції;

В)витрати,доходи.

10.Накладні витрати розподіляються між замовленнями:

А)щомісяця;

Б)щокварталу;

В)щороку.

11.Вибір калькуляційної одиниці залежить:

А)від особливостей організації виробництва продукції,що випускається;

Б)від економічного стану підприємства на поточний період;

В) від особливостей технологічного процесу.

12.Фактична собівартість замовлення розраховується шляхом підсумування всіх витрат:

А) за твердими цінами;

Б)випуску за твердими цінами;

В)випуску за фіксованими цінами.

13.Стандартами бухгалтерського обліку передбачено визначення собівартості продукції тільки за такими витратами:

А)адміністративними;

Б)виробничими;

В)збутовими.

14.Калькулювання за замовленнями - це система калькулювання:

А)продукції за кожним індивідуальним  виробом;

Б)продукції на основі обліку витрат за кожним окремим виробом чи партією виробів;

В)витрат на основі обліку витрат за окремим виробом чи партією виробів.

15.До методів «директ-костінгу» належать такі:

А)простий та розвинений;

Б)розвинений;

В)простий.

16.Методом обліку змінних витрат є такий:

А) «Директ-костинг»

Б) «Стандарт-костинг»

17.Основними оцінюючими показником методів обліку витрат і калькулювання собівартості є такий:

А)маржинальний дохід;

Б)дохід від реалізації;

В)дохід від інвестиційної діяльності.

18.Однорідними є такі секції:

А)які випускають два та більше видів продукції;

Б)діяльність якої вимірюється спільною одиницею роботи;

В)які займаються реалізацією продукції.

19.До однорідних належать такі секції:

А)основні та тимчасові;

Б)допоміжні;

В)основні та допоміжні.

20.Варіантами відображення витрат на рахунках бухгалтерського обліку в системі «стандарт-костинг» є такі:

А)часткова система;

Б)однорідна та подвійна системи;

В)часкова,однорідна та подвійна системи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10. Система поточного і підсумкового контролю

 

Перелік питань, що охоплює зміст робочої програми курсу “Управлінський облік”

1.Класифікація систем управлінського і фінансового обліку.

2.Користувачі бухгалтерської інформації.

3.Визнання витрат.

4.Сутність управлінського обліку, етапи його розвитку.

5.Взаємозв’язок управлінського, фінансового та податкового обліку.

6.Облік витрат на рахунках.

7.Облік загальновиробничих витрат.

8.Класифікація витрат в бухгалтерському обліку.

9.Відображення витрат з використанням рахунків класів 8 і 9.

1.  Облік адміністративних витрат.
2.  Суть і види калькулювання.
3.  Облік витрат за елементами.
4.  Принципи управлінського обліку.
5.  Облік витрат на збут.
6.  Облік інших витрат операційної діяльності.
7.  Облік фінансових витрат, втрат від участі в капіталі і надзвичайних витрат.
8.  Облік інших витрат.
9.  Відображення витрат з використанням рахунків класу 8.
10.  Відображення витрат з використанням рахунків класу 9.
11.  Класифікація витрат в управлінському обліку.
12.  Характеристика релевантних та нерелевантних витрат.
13.  Характеристика прямих та непрямих витрат.
14.  Характеристика постійних та змінних витрат.
15.  Характеристика маржинальних та середніх витрат.
16.  Характеристика можливих і дійсних витрат.
17.  Методи оцінки запасів.
18.  Облік витрат за статтями.
19.  Облік сировини і матеріалів.
20.  Облік і контроль за центрами відповідальності.

30. Облік палива й енергiї на технологiчнi цiлi.

31. Облік зворотнiх вiдходів.

32.  Облік основної заробiтної плати.

33. Облік додаткової заробiтної плати.

34.  Облік вiдрахувань на соцiальне страхування.

35.   Облік витрат на утримання та експлуатацiю устаткування.

36.  Облік втрат вiд браку.

37. Види бюджетів, їх значення, порядок складання і контроль за їх виконанням.

38. Облік супутньої продукції.

39. Облік витрат за кореспондуючими рахунками.

40. Методи обліку витрат.

41. Позамовний метод обліку витрат.

42. Попередільний метод обліку витрат.

43. Нормативний метод обліку витрат.

44. Системи калькулювання собівартості продукції.

45. Облік витрат і обчислення собівартості продукції і фінансових результатів за системою стандарт-кост.

46. Облік витрат і обчислення собівартості продукції і фінансових результатів за системою директ-костинг.

47. Облік амортизації.

48. Аналіз беззбитковості виробництва.

49. Облік витрат майбутніх періодів.

50. Облік незавершеного виробництва.

51. Первинні документи по обліку витрат.

52. Класифікація видів діяльності.

53. Функціональне калькулювання собівартості продукції.

54. Змішаний метод обліку витрат.

55. Суть стратегічного управлінського обліку.

56. Облік витрат допоміжних виробництв.

57. Облік електропостачання (допоміжне виробництво).

58. Облік витрат вантажного автотранспорту (допоміжне  виробництво).

59. Облік роботи ремонтної майстерні (допоміжне виробництво).

  60. Облік основного виробництва.

  61.Аналіз облікової інформації при прийнятті управлінських рішень.

  62.Спільні риси і відмінності фінансового та управлінського обліку.

  63.Історичні етапи формування та розвитку управлінського обліку.

  64.Планування господарської діяльності як одна з функцій управлінського    обліку.

  65.Сутність бюджетування і види бюджетів (кошторисів), що складаються на    підприємстві.

66. Принципи розробки бюджетів діяльності.

67.Управлінський облік активів підприємства.

68.Управлінський облік необоротних активів.

69.Управлінський облік запасів.

70.Управлінський облік коштів, розрахунків та інших активів.

71.Значення облікової інформації для прийняття управлінських рішень.

72.Характеристика та порядок формування релевантної та нерелевантної інформації.

73.Формування інформації для прийняття рішень у процесі постачання.

74.Формування інформації для прийняття рішень у процесі виробництва.

75.Формування інформації для прийняття рішень у процесі реалізації.

76.Комп’ютеризація управлінського обліку. Його зв’язок з іншими дисциплінами.

77.Розвиток управлінського обліку в умовах його комп’ютеризації

78.Зв’язок бухгалтерського обліку з плануванням, прогнозуванням, бюджетуванням та контролінгом .

79.Сучасний стан розвитку управлінського обліку.

80.Взаємозв’язок управлінського і фінансового обліку.

81.Стан та майбутнє розвитку управлінського обліку.

82. Поняття і принципи виділення відповідальності.

83.Основні принципи встановлення відповідальності менеджерів (керівників) центрів.

84.Класифікація центрів відповідальності.

85. Класифікація центрів відповідальності за функціональною ознакою.

 

 

 

 

Приклад типових завдань, що виноситься на іспит:

 

1. Відображення витрат з використанням рахунків класу 8.
2. Взаємозв’язок управлінського, фінансового та податкового обліку.
3. Задача:

Використовуючи дані, наведені в таблиці, розрахуйте собівартість реалізованих товарно-матеріальних запасів (ТМЗ) в серпні і залишок ТМЗ на 31 серпня методом ФІФО

Дата	Зміст запису	Кількість	Собівартість, грн.
			одиниці	всього
1.08	Залишок на 1.08	800	1,30
14.08	Куплено	500	1,60
18.08	Реалізовано
31.08	Залишок на 31.08	450

 

11. Критерії оцінювання знань студентів

Контроль знань студентів здійснюється на семінарських і практичних заняттях та на іспиті. Для поточного контролю передбачено два залікових модулі: 1-й модуль – теми 1-4; 2-й модуль – теми 5-8.

Ступінь вивчення дисципліни відображається в балах, максимальна кількість балів по дисципліні 100, в тому числі за кожний модуль – 30 балів і за складання іспиту – 40 балів.

30 балів за модуль може бути виставлено студенту, який приймав активну учать у семінарських заняттях, правильно відповів на тестові питання, виконав і охайно оформив реферат. Кількість балів викладач фіксує у журналі.

Оцінка на іспиті ставиться студенту залежно від кількості отриманих ним балів по дисципліні, а саме:

60-75 балів – оцінка 3;

76-90 балів - оцінка 4;

91-100 балів – оцінка 5.

Студент, який за час вивчення дисципліни отримав менше 20 балів, до складання іспиту не допускається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12. Основна і додаткова література

 

Основна:

1. Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

2. Базась М.Ф., Захожай В.Б., Базась В.М., Матюха М.М. // Бухгалтерський облік у галузях економіки. Підручник. К. – 2004.

3. Базась М.Ф., Базась Є.Ф., Матюха М.М. // Основи бухгалтерського (фінансового) та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Навчальний посібник. К. – 2007.

 

Додаткова:

1. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій. Затверджений наказом міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291.
2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій. Затверджена наказом міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291.
3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1-33.
4. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) в пр. омисловості. Затверджено наказом Державного комітету промислової політики України від 2 лютого 2001 р.№47. 
5. Бухгалтерський облік за національними стандартами. Терн.: Економічна думка, 2000 - 236 с.
6. Гаценко О.П. Управлінський облік. Навч.посіб. для дистанційного навчання /За наук. ред. Ю.В. Ніколенка.-К.: Університет “Україна”, 2008.-359 с.
7. Атамас П.Й. Управлінський облік: Навч. посібник. (2-ге вид.). – К.: ЦУЛ, 2009. – 440с.
8. 10.Васюренко О.В., Сердюк Л.В., Сидоренко О.М.та ін. Облік і аудит у банках Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. За ред. О.В. Васюренка. - К.: Знання, 2008. - 623 с. - (Вища освіта ХХІ століття).
9. 9.      Волкова І. А. Фінансовий облік - І: навч. посіб. / І.А.Волкова. - К.: ЦУЛ, 2008. - 228 с.
10. Г.М.Давидова. Первинна документація і регістри бухгалтерського обліку: Навч. посіб. – К.: "Знання", 2010. – 479с.
11. Давидов Г.М. Облікова політика: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. – К.: Знання, 2010. – 479с.
12. Давидов Г.М., Кужельний М.В..Аудит: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К., 2009. - 495 с.
13. Давидов Г.М., Шалімова Н.С. Звітність підприємств: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2010. – 623с.
14. Давидов Г.М.,. Кужельний М.В Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навч. посіб. – К.: "Знання", 2009. – 495с.
15. Дікань Л.В., Голуб Ю.О., Синюгіна Н.В. Державний аудит: Навч. посіб. - К., 2011. - 503 с.
16. Дікань Л.В. Фінансово-господарський контроль: Навч. посіб. - К., 2010. - 395 с.
17. Крупка Я.Д., Задорожний З.В., Мельник Р.О. Облік у будівництві: Підручник. - К.: Знання, 2008. - 631 с.
18. Кучеренко Т.Є., Уланчук В.С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посіб. для ВНЗ. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: "Знання", 2008. – 492с.
19. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. - 3-3 тє вид., перероб.і доп.- Київ: Вид-во Центр учбової літератури, 2009.- 670с.
20. Нашкерська Г. Методологія і практика оцінювання у фінансовому обліку. Монографія. - Львів:Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - 426 с.
21. Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Беленкова М.І.та ін. / За ред. проф. М.Ф.Огійчука. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами. Підручник – 6-те вид., перероб. і допов. – К.: Алерта, 2011. – 1042 с.
22. Oстап’юк М.Я., Лучко М.Р., Даньків Й.Я. Історія бухгалтерського обліку Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. К.: Знання, 2009. - 278 с. - (Вища освіта ХХІ століття).
23. Плескач В.Л., Затонацька Т.Г. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Підручник. - К., 2011. - 718 с.
24. Рядська В.В. Аудит: навч. посіб. / В.В. Рядська, Я.В. Петраков. - К.: ЦУЛ, 2008. - 416 с..
25. Сук Л.К., Сук П.Л. Бухгалтерський облік: Навч.посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К., 2008. - 507 с.
26. Сук Л.К., Сук П.Л. Фінансовий облік: Навчальний посіб. – К.: Знання, 2010. – 629с.
27. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність - К.: Алерта, 2011. – 5-тє видання. – 996 с. Підручник. Затверджено МОН України.
28. Ткаченко Н.М. Єдиний соціальний внесок. Нарахування та сплата. – К.: Алерта 2011. – 88 с..
29. Усач Б.Ф. Облік і аудит у банках: Навч.посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: "Знання", 2008. – 263с.
30. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - Київ: Знання, 2008. - 535 с.
31. Швець В.Г. Управлінський облік: Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. – К.: "Знання", 2008. – 535с.
32. Швець В.Є. Основи бухгалтерського обліку та судово-бухгалтерської експертизи. Підручник. - К.: Каравела, 2008. - 240 с.
33. Шевчук В.Р. Стратегічний управлінський облік. Навчальний посібник. - К.:Алерта, 2009. - 176 с.
34. Янчева Л.М., Макеєва З.О. Аудит: Теорія і практика. – К.: "Знання", 2009. – 33
35. www.president.gov.ua.
36. www.rada.gov.ua.
37. www.nau.kiev.gov.ua.
38. www.kmu.gov.ua.
39. www.bank.gov.ua.
40. www.minfin.gov.ua.
41. www.ukrstat.gov.ua.