|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Управління перестрахувальними операціями
Управління перестрахувальними операціями« Назад
Управління перестрахувальними операціями 27.02.2014 23:40
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ПЕРЕСТРАХУВАЛЬНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ»
5.1. Карта самостійної роботи студентів 5.2. Перелік завдань та форми організації СРС при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни 5.3. Завдання для виконання на базах практики (для дисциплін, що вивчаються при проходженні практики) 5.4. Перелік індивідуальних завдань (тематика рефератів, есе, наукових робіт, розрахункових завдань, контрольних робіт для студентів заочної форми навчання) 6.Система поточного і підсумкового контролю якості знань з дисципліни 6.1. Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань студентів з дисципліни (за формами навчання) 6.2. Порядок підсумкового контролю знань 6.3. Зразок екзаменаційного білета
1.Вступ
Дисципліна “Управління перестрахувальними операціями” є складовою навчального плану підготовки магістрів зі спеціальності “Страховий менеджмент”. ЇЇ вивчення спрямоване на формування у майбутнього фахівця в галузі страхової справи знань з питань управління перестрахувальною діяльністю страхової організації. Вона є логічним продовженням і доповненням питань, розглянутих в курсах “Страхування”, “Страхові послуги”, «Фінанси страхових організацій», які вивчались студентами на ступені підготовки бакалавра. Метою дисципліни є послідовне формування у студентів знань основних положень теорії і практики перестрахування та механізму управління ним. У процесі викладання дисципліни вирішуються такі завдання: ¨ з’ясування студентами необхідності, економічної сутності і ролі перестрахування в умовах становлення вітчизняного страхового ринку; ¨ висвітлення організації та шляхів розвитку ринку перестрахування, напрямів регулювання державою перестрахувальної діяльності; ¨ дослідження сучасних форм організації перестрахувального захисту закордоном та визначення найбільш прийнятних для застосування на вітчизняному страховому ринку; ¨ ознайомлення з етапами укладання і ведення перестрахувальної угоди, основними положеннями договору перестрахування; ¨ вивчення особливостей перестрахування ризиків окремих видів страхування, шляхів поліпшення фінансової стійкості страховиків за допомогою перестрахувальних операцій; ¨ засвоєння студентами законодавчих і нормативних актів, які регулюють діяльність перестраховиків в Україні та за її межами. Предметом дисципліни є економічні відносини, що виникають у процесі управління перестрахувальними операціями між суб’єктами страхового ринку. В результаті вивчення дисципліни „Управління перестрахувальними операціями” студенти повинні знати: - економічну природу перестрахування, його функції та принципи, роль перестрахування в розвитку страхового ринку; - закордонний досвід державного регулювання перестрахувальної діяльності; - найбільш прийнятні на вітчизняному страховому ринку форми і методи перестрахувального захисту; - особливості укладання і ведення перестрахувальних угод, застереження договорів пропорційного і непропорційного перестрахування. - тенденції в розвитку світового ринку перестрахування; - сучасний стан та шляхи подальшого розвитку перестрахування в Україні і його законодавчого забезпечення. Уміти: - на матеріалах страхової компанії визначати можливість якісних змін у страховому портфелі компанії при застосуванні тих чи інших договорів перестрахування; - розраховувати частки належних перестраховикам премій та їх долі у виплатах страхового відшкодування за пропорційними і непропорційними договорами; - здійснити аналіз перестрахувальної діяльності окремої страхової компанії за досліджуваний період; - застосовувати розроблені методики щодо визначення надійності партнера-перестраховика; - розробити варіант перестрахувальної програми страховика, обґрунтувати чинники, які доцільно брати до уваги страховиком при опрацюванні програм перестрахувального захисту; Професійні компетенції, якими мають володіти випускникиспеціальності «Фінанси і кредит» за програмою «Страховий менеджмент» при вивченні дисципліни «Управління перестрахувальними операціями»:
1.1. Аналізувати страховий портфель страхової компанії у розрізі страхових сум, виплат страхового відшкодування (профіль ризиків) 1.2. Визначати потребу страховика у проведенні перестрахувальних операцій. 1.3.Аналіз ефективності організації надання перестрахувальних послуг 1.4. Проводити аналіз відхилень фактичних показників від планових за результатами проходження перестрахувальних договорів. 1.5.Проводити дослідження щодо вибору оптимальної перестрахувальної програми захисту страхового портфеля 1.6.Вести моніторинг ефективності перестрахувальних послуг. 1.7.Оцінювати поточний фінансовий стан та перспективи розвитку страховика, його фінансове забезпечення, ділову репутацію, як майбутнього партнера в перестрахувальних відносинах. 1.8.Аналізувати фактори впливу на встановлення рівня власного утримання страховика 1.9. Визначати оптимальне власне утримання за страховим портфелем (облігаторне перестрахування) та за окремими ризиками (факультативне перестрахування). 1.10.Аналізувати фактори від яких залежить розмір комісійної винагороди в перестрахуванні. 1.11.Андерайтинг запропонованих страховиком (цедентом) ризиків у перестрахування. 1.12.Проводити дослідження сучасних форм організації перестрахувального захисту закордоном та визначати найбільш прийнятні для застосування на вітчизняному страховому ринку. 1.13.Оцінювати доцільність використання вітчизняними страховиками послуг закордонних перестраховиків. 2.Планово-проектні
2.1.Визначати витрати на розробку і реалізацію послуги в перестрахуванні. 2.2.Планувати доходи і витрати страховика при здійсненні операцій з перестрахування. 2.3.Визначати розмір депозитної премії в непропорційному перестрахуванні з подальшим її перерахунком за результатами проходження договорів перестрахування. 2.4.Розробляти проект договору облігаторного або факультативного перестрахування із застосуванням певних застережень, притаманних цим договорам 2.5.Прогнозувати величину прибутку за результатами проходження договорів перестрахування. 2.6.Розробляти проект програми перестрахувального захисту страхового портфеля компанії на пропорційній (непропорційній) основі. 2.7.Здійснювати обґрунтування проектів програм перестрахувального захисту страхового портфеля компанії. 3.Організаційні 3.1.Управляти витратами на розробку і реалізацію перестрахувальної послуги. 3.2.Організовувати діяльність з управління страховими і фінансовими ризиками страховика (перестраховика). 3.3.Координувати діяльність з підготовки і складання попередніх положень перестрахувальних договорів. 3.4.Організація роботи страховика з перестрахувальними брокерами. 3.5.Організувати роботу страховика по опрацюванню нових перестрахувальних програм. Перестрахування за видами страхування. 3.6. Вести роботу страховика (перестраховика) з укладання і обслуговування договорів перестрахування. 3.7.Виконувати роботу страховика щодо заповнення ковернотів та бордеро-премій (бордеро-збитків). 3.8. Виконувати роботу перестрахувального брокера. 3.9. Здійснювати розрахунки належних перестраховикам часток премій та їх долі у виплатах страхового відшкодування за пропорційними і непропорційними договорами. 3.10. Організація роботи страховика з розрахунку комісійних і тантьєми за договорами перестрахування. 4.Контрольні 4.1.Контролювати дотримання фінансового і страхового законодавства при здійсненні операцій з перестрахування. 4.2.Контролювати порядок здійснення операцій з перестрахування в країні та за її межами. 4.3.Слідкувати за дотриманням умов перестрахувальних договорів. 4.4.Контролювати виконання основних показників перестрахувальної діяльності страховика (перестраховика). 4.5.Контролювати можливість якісних змін у страховому портфелі компанії при застосуванні тих чи інших договорів перестрахування. 5.Обліково-статистичні 5.1. Складання балансу вхідного і вихідного перестрахування. 5.2.Складання звіту про фінансові результати проведення операцій з перестрахування. 5.3.Написання аналітичної записки щодо результатів перестрахувальної діяльності компанії. 5.4.Вести облік надходжень до страховика бордеро-премій і бордеро-збитків, ковернотів. 6.Науково-дослідницькі 6.1. Підготовка доповідей до виступу на наукових конференціях з питань страхування і перестрахування. 6.2. Виконувати наукові роботи з перестрахування під методичним керівництвом досвідченого науковця. 6.3. Виконувати прикладні дослідження з перестрахувальної діяльності і впроваджувати їх результати. 7.Навчально-методичні 7.1. Викладати економічні дисципліни у закладах загальної середньої освіти, професійно-технічних і вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації. 7.2.Готувати методичне забезпечення для викладання економічних дисциплін у навчальних закладах. 7.3.Розробляти методичне забезпечення для викладання дисципліни «Управління перестрахувальними операціями». 7.4.Виконувати обов’язки асистента з викладання економічних дисциплін у вищих закладах освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації. 7.5.Готувати методичне забезпечення в страховій компанії для навчання та перевірки знань з питань перестрахування.
Орієнтовний розподіл часу за формами навчання та видами занять наведений нижче:
* вечірня форма відсутня ** заочна форма додатково 20 год ( 13 год - іспит; 7 год – контрольні).
3.Програма дисципліни та рекомендована література
Тема 1 Економічна сутність і значення перестрахування Виникнення та розвиток перестрахування. Визначення потреби страховика у проведенні перестрахувальних операцій. Економічна сутність перестрахування, особливості взаємовідносин сторін при здійсненні перестрахувальних операцій. Класифікація перестрахування. Порівняльна характеристика перестрахування і співстрахування. Переваги перестрахування у порівнянні зі співстрахуванням. Основні функції перестрахування. Принципи перестрахування (принцип страхового інтересу, принцип відшкодування збитку в межах реально завданих втрат, принцип найвищої сумлінності), їх характеристика. Роль перестрахування в забезпеченні фінансової стійкості страховика. Збільшення місткості страховика за допомогою перестрахувальних операцій.
Тема 2 Регулювання перестрахувальної діяльності Регулювання перестрахувальної діяльності учасниками ринку перестрахування і державою. Відмінності в країнах щодо регулювання державою діяльності спеціалізованих перестрахувальних компаній (країни, де страховий нагляд не розповсюджується діяльність професійних перестраховиків; країни, де страховий нагляд розповсюджується в повній формі; проміжні форми). Основні моделі доступу іноземних перестраховиків на національний ринок (вільний та регульований доступ). Підходи щодо регульованого доступу перестраховиків. Регулювання державою престрахувальної діяльності цедентів (непрямий метод регулювання). Порядок проведення перестрахувальних операцій в Україні. Діюча законодавча база перестрахування. Порядок та вимоги вітчизняного законодавства щодо здійснення перестрахувальних операцій із залученням послуг перестраховиків-нерезедентів або їх посередників Порядок погодження договорів перестрахування з нерезидентами. Особливості оподаткування перестрахувальних операцій в Україні.
Тема 3 Ринок перестрахування Поняття ринку перестрахування. Огляд світового ринку перестрахування, попит і пропозиція перестрахування. Останні тенденції на міжнародному ринку перестрахування. Суб’єкти ринку перестрахувальних операцій, взаємовідносини між ними. Звичайні страхові компанії та спеціалізовані перестрахувальні компанії. Посередники на перестрахувальному ринку. Роль брокера в перестрахуванні, його функції. Об’єднання в перестрахуванні, перестрахувальні пули. Аналіз сучасного стану перестрахування в Україні. Проблеми та перспективи розвитку вітчизняного ринку перестрахування. Оцінка доцільності використання вітчизняними страховиками послуг закордонних перестраховиків. Аналіз вхідного і вихідного перестрахування.
Тема 4 Власне утримання страховика Сутність поняття „власного утримання” в перестрахуванні. Встановлення оптимального розміру власного утримання страховика. Необхідність регламентації розміру власного утримання (державою або учасниками перестрахування). Фактори, які слід враховувати при визначенні рівня власного утримання. Способи визначення власного утримання. Визначення портфельного власного утримання страховика. Визначення власного утримання страховика за окремими ризиками (в залежності від виду ризику; в залежності від тарифу і т. ін.). Випадки з нульовим власним утриманням страховика (фронтирування).
Тема 5 Договір перестрахування Етапи укладання і ведення перестрахувальної угоди. Особливості укладання факультативної угоди. Ковернота – документ-пропозиція у факультативному перестрахуванні. Особливості укладання облігаторної угоди. Використання бордеро-премій та бордеро-збитків в облігаторному перестрахуванні, їх зміст. Загальні положення перестрахувальних договорів. Розгляд спірних питань. Умови дії та розірвання перестрахувального договору. Визначення терміну дії відповідальності перестраховика. Виключення з покриття. Застереження про слідування рішенням та діям компанії-цедента. Документообіг і рахунки. Застереження про помилки і упущення. Комісія і тантьєма. Застереження про касовий збиток. Застереження про сплату збитків. Застереження про депозит резерву премії. Комісійна винагорода в перестрахуванні. Фактори від яких залежить розмір комісійної винагороди. Види комісій: оригінальна комісія, перестрахувальна і брокерська. Методи розрахунку перестрахувальної комісії (фіксований відсоток, ковзна шкала комісії). Тантьєма, призначення її в договорі. База і способи розрахунку тантьєми.
Тема 6 Методи перестрахування Методи перестрахування, їх характеристика. Облігаторне (договірне) перестрахування. Основні якості, переваги і недоліки даного методу. Факультативне перестрахування. Основні якості, переваги і недоліки даного методу. Порівняльна характеристика методів перестрахування. Поєднання методів перестрахування. Факультативно-облігаторне перестрахування, сутність його і застосування. Перестрахування за допомогою пулу. Види пулів.
Тема 7 Пропорційне перестрахування. Види договорів
Форми організації перестрахувального захисту. Пропорційне і непропорційне перестрахування. Пропорційне перестрахування, його сутність. Види договорів. Квотний договір. Основні риси, переваги і недоліки. Застосування квотних договорів. Договір ексцедента суми. Основні риси, переваги і недоліки. Поняття „ексцеденту” в договорах перестрахування. Місткість ексцедентного договору. Застосування договору ексцедента суми. Квотно-ексцедентний договір, його особливості і доцільність використання.
Тема 8 Непропорційне перестрахування. Види договорів.
Непропорційне перестрахування, його сутність і призначення. Особливості перестрахування. Види непропорційних договорів. Договір ексцедента збитку: сутність та призначення. Факультативний ексцедент збитку. Діючий і катастрофічний ковер, їх характеристика і застосування. Поєднання катастрофічного і ризикового ексцедента збитку, його використання. Договір ексцедента збитковості (stop loss), призначення його і особливості при укладанні договору.
Тема 9 Специфічні особливості непропорційних договорів
Специфічні застереження непропорційних договорів. Застереження щодо структури захисту і частки перестраховика за конкретним договором. Визначення поняття кінцевого нетто-збитку в непропорційних договорах. Елементи кінцевого нетто-збитку. Призначення „погодинного” застереження в договорі катастрофічного ексцедента збитку. Застереження про відновлення вичерпаного договору. Умови відновлення. Розрахунок відновлюваної премії (prorate capita; prorate temporize). Вплив інфляції на урегулювання збитків в непропорційному перестрахуванні. Застереження про індекс стабільності. Тема 10 Розрахунок премії перестраховику в непропорційному перестрахуванні
Розрахунок премії в облігаторних непропорційних договорах. Характеристика чинників, які впливають на ціну перестрахувального захисту. Види XL премій (мінімальна депозитна премія, диференційована та фіксована XL премія). Визначення ставки XL премії. Методи розрахунку ставки премії (метод „гарячої вартості”, сценарний та структурний метод). Особливості розрахунку ставки перестрахувальної премії за факультативним ексцедентом збитку. Тема 11 Перестрахування за видами страхуванняМайнове перестрахування. Перестрахування вогневих та будівельно-монтажних ризиків. Морське і авіаційне перестрахування. Особливості перестрахування життя та від нещасних випадків. Перестрахування відповідальності: авіаційних, морських перевезень, автотранспорту. Професійна відповідальність. Перестрахування екологічних ризиків. Рекомендована література
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА 1.Закон України “Про страхування” //Законодавство України про страхування: Збірник нормативних актів.-К.: АТІКА, 1999.-464 с.,С.18-39. 2.Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування” // Вісник Верховної Ради. – 2001. - №7. 4.Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від 12 липня 2001 року. // Україна-business. – 2001. - № 35, 4-11 вересня. 5.Цивільний кодекс України. – К.: Парламентське видання, 2003. – 252 с. 6. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 26 грудня 2002 року// Інвестгазета. -2003. -28 січня. 7.Постанова КМУ „Про затвердження Порядку вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента” – від 4 лютого 2004 року - №124. 8.Порядок надання страховиками (цедентами, перестраховиками) інформації про укладені договори перестрахування зі страховиками (перестраховиками) – нерезидентами до Держфінпослуг. Затверджено Держфінпослуг 04 червня 2004 року №914 // www.dfp.gov.ua// Нормативно-правова база. 9.Порядок погодження у Держфінпослуг України договорів перестрахування перестраховиками-нерезидентами для перерахування (купівлі) валюти страховиками-резидентами та страховими (пере страховими) брокерами-резидентами. Затверджено Держфінпослуг 03 червня 2005 року №4123 //www.dfp.gov.ua// Нормативно-правова база. 10.Розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків нерезидентів» - №2885 від 3 грудня 2004 року. // www.dfp.gov.ua // Нормативно-правова база. 11.Розпорядження Держфінпослуг «Про погодження договорів перестрахування з нерезидентами» - №19 від 21.01.2005 року. // www.dfp.gov.ua // Нормативно-правова база. 12.Розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження вимог до гарантійного депозиту філії страховика-нерезидента» - №6244 від 19.09.2006 року. // www.dfp.gov.ua // Нормативно-правова база. 13. Гаманкова О.О.Ринок страхових послуг України: теорія, методологія, практика: Монографія. – К.: КНЕУ, 2009. – 283 с. 14.Гварлиани Т.Е., Балакирева В.Ю.Денежные потоки в страховании. –М.: Финансы и статистика, 2004. – 376 с. 15.Журавлев Ю.М., Секерж И.Г. Страхование и перестрахование (теория и практика). – М.:Издательский центр СО «Анкил», 1993. – 184 с., С.170. 16.Залетов О.М. Страхування UA. Навчальний посібник. – К.: Міжнародна агенція «BeeZone», 2003. – 320 с. 17.Камынкина М.Г., Солнцева Е.Е. Перестрахование. Практическое руководство для страховых компаний.- М.: АО ДИС, 1994. - 137 с., С.13. 18.Нечипорук Л.В. Страховий ринок, закономірності становлення та розвитку в умовах глобалізації: Монографія. – Х.: - Право, 2010. – 280 с. 19.Пфайффер Кристоф. Введение в перестрахование. - Кельн, 2000.–91 с. 20.Страхування: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. –К.: Знання, 2008 – 1019 с. 21.Страхування: Підручник / Керівник авт. кол. і наук ред. С.С.Осадець. Вид. 3-тє без змін – К.: КНЕУ, 2006.- 604 с. 22.Страхование: принципы и практика / Составитель Дэвид Бланд : Пер. с англ.- М.: Финансы и статистика, 1998.- 416 с.: ил. Пер. изд.: Insurance: Principles and Practice. Compled by David Bland.- The Chartered Insurance Institute, Great Britain, 1993. 23.Страхування: теорія і практика: навчально-методичний посібник / Внукова Н.М., Успаленко В.Т., Временко Л.В. та ін../ За заг.ред. проф..Внукової Н.М.- Харків: Бурун Книга, 2004 - 376 с. 24.Страхове право України. Підручник для вищих навчальних закладів / Д.П. Біленчук, П.Д. Біленчук, О.М.Зальотов, М.І. Клименко. / За ред.проф. П.Д.Біленчука і президента Ліги ЛСОУ О.Ф.Філонюка.- К.: АТІКА, 1996. – 368 с. 25.Страховий менеджмент : підручник / [С.С.Осадець, О.В. Мурашко, В.М. Фурман та ін.]; за наук.ред.д-ра екон.наук, проф.С.С. Осадця. – К.: КНЕУ, 2011. – 333, [3] с. 26.Сухов В.А. Государственное регулирование финансовой устойчивости страховщиков.- М.: Анкил, 1995. – 112 с. 27.Шумелда Я.Страхування: Навч.посіб. для студ.екон.спец. – 2-ге вид., перероб. І доп.- Тернопіль: Джура, 2007. – 296 с. 28.Экономика страхования и перестрахования.- М.: Анкил, 1996. - 224 с.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА 1. Волошина А. Вітчизняний ринок перестрахування як система багатосторонніх відносин // Страхова справа. – 2007. - №1. – С.30 -31. 1. Гульченко А.С. Контроль за убытками в перестраховании // Финансы.- 2002.- №7.– С.49-51. 2. Дедиков С. Проблемы правового регулирования перестрахования в России // Страховое ревю. – 2001. -№10. – С.35-41. 3. Дедиков С.В. “Кассовый убыток” как зеркало российского перестрахования // Финансы. – 2001.- №4. - С. 56-59. 7. Коваленко И. Перестрахование и мировой страховой рынок после 11 сентября 2001 года // Финансовые услуги. – 2002. -№7-8. – С.54-55. 8. Коваленко И.В.Выбор концепции перестрахования – либеральный или почвенический // Ринок перестрахування: реалії та шляхи вдосконалення. Матеріали науково-практичної конференції 24 травня 2001 року.– К.:ЛСОУ.- 2001. – С.57-60. 9.Комадовська В.С.Проблеми перестрахувальних операцій зі страхування життя / В.С.Комадовська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – Київ, 2006. - №81-82.- С. 84-86. 10.Комадовська В.С. Необхідність здійснення перестрахувальних операцій та управління ними при страхуванні життя / В.С. Комадовська // Ринок цінних паперів України. – Київ, 2011. - №3-4. – С.9-14. 11.Лукинов А. Открытие перестраховочного рынка Бразилии // Страховое дело.- 2000.- №8.- С.36-37. 12.Перестрахування в 2006 році.// Страхова справа. - №4. – 2006.- с.42-43. Маруженко Д.С. Концептуальні засади визначення перестрахування як специфічної фінансової послуги / Д.С.Маруженко // Наукові праці НДФІ. – 2007. Вип. 2 (39). – С.181-194. 13.Маруженко Д.С.Перестрахування як складова стратегічного плану страхової компанії: матеріали Науково-практ. конф.[«Розвиток фінансової системи України в умовах економічної глобалізації»]. – К.: НДФІ, 2008. – 218 с. – С.36-40. 14. Слюсаренко О. Необходимо оптимальное соотношение между долями рисков // Финансовые услуги. – 2002. -№7-8. – С.40-41. 15. Татаріна Т.В. Державне регулювання перестраховувальної діяльності // Вісник Тернопільської академії народного господарства.- Тернопіль: Економічна думка, 2001. –№15.- С. 75-76. 16.Татаріна Т.В. Проблеми розвитку перестрахування в Україні та шляхи їх вирішення // “Економіка: проблеми теорії та практики”: Зб. наук. пр. - Випуск №148. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С.46-50. 17.Татаріна Т.В. Особливості перестрахування ризиків у нерезидентів // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль: Економічна думка, 2002.-№1. – С.67-72. 18.Татаріна Т.В. Перестрахування в розвитку міжнародного співробітництва // Фінанси України. – 2001. - № 11. – С.127- 130. 19. Турбина К. Современный перестраховочный рынок в условиях глобализации // Финансы. –2000.- № 6. – С.45-48. 20. Турбина К.Е. Тенденции развития мирового рынка страхования.- М.: Анкил, 2000, - 320 с., С. 40. 21.Тюгаєва С.Глобальний ринок перестрахування у 2006 році // Страхова справа. – 2007. - №1. – С.8-21. 22.Шумелда Я., Сухецька О. Місткість вітчизняного перестраховувального ринку можна збільшити // Україна –Business.- 2001.- №23. – С.3. 23.Звіти Нацкомфінпослуг за 2008, 2009, 2010, 2011, 2012 роки// www.dpf.gov.ua
4.Плани та завдання до практичних (семінарських) занять
План, компетентності та порядок проведення семінарських занять за денною формою відсутні, оскільки в навчальних планах магістрів проведення практичних занять не передбачається. Заочна форма навчання (6 год. – практичних) Тема 4. Власне утримання страховика (2 год) План 1.Встановлення оптимального рівня власного утримання страховика, регламентація його розміру. 2. Чинники, які слід враховувати цеденту при визначенні власного утримання. 3. Визначення портфельного власного утримання страховика. 4. Визначення власного утримання за окремими ризиками. 5.Нульове власне утримання страховика (фронтирування). Компетентності та порядок проведення семінарського заняття
- знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел; - встановлювати причинно-наслідкові зв’язки за основними категоріями та поняттями (власне утримання, нульове власне утримання, рівень власного утримання); - виявляти чинники, які слід враховувати при визначенні власного утримання страховика; - визначати оптимальний рівень власного утримання, регулювання його рівня законодавством; - розуміти особливості визначення портфельного власного утримання; - розуміти особливості визначення власного утримання за окремими ризиками. 2. Порядок проведення семінарського заняття: - підготовити визначені викладачем питання щодо сутності поняття власного утримання, регламентації його розміру в законодавстві; - з’ясувати вплив чинників на встановлення рівня власного утримання страховика; - оволодіти навичками щодо визначення портфельного власного утримання компанії; - оволодіти навичками щодо визначення власного утримання за окремими ризиками; - на конкретних прикладах з’ясувати рівень засвоєння студентами особливостей обчислення власного утримання за видами договорів. 4. Література: 1;5;10;15;17;19;20;21;24; 25; 26; 27; 28. Додаткова: 14; 20; 22.
Тема 7. Пропорційне перестрахування. Види договорів (1 год) План 1. Пропорційне перестрахування, його сутність, види договорів. 2. Квотний договір: сутність, переваги, недоліки і застосування. 3.Поняття „ексцедента”, „лінії”. Місткість ексцедентного договору. 4. Договір ексцедента суми: сутність, переваги, недоліки і застосування. 5. Квотно-ексцедентний договір, сутність та використання. Компетентності та порядок проведення семінарського заняття 1.Компетентності: - знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел; - встановлювати причинно-наслідкові зв’язки за основними категоріями та поняттями (квота, лінія, ліміт перестраховика, ексцедент за договором, місткість ексцедентного договору); - досліджувати особливості, переваги та недоліки квотного договору; - досліджувати особливості, переваги та недоліки договору ексцедента суми; - досліджувати особливості, переваги та недоліки квотно-ексцедентного договору; - визначати сферу застосування пропорційних договорів. 2. Порядок проведення семінарського заняття: - підготовити визначені викладачем питання щодо сутності пропорційних договорів; - з’ясувати переваги, недоліки кожного з пропорційних договорів та сферу їх використання; - оволодіти навичками щодо обчислення часток власного утримання та ліміту перестраховика, місткості за пропорційними договорами. 4. Література: 7;10;15; 26; 27; 28. Додаткова: 9;10.
Тема 8. Непропорційне перестрахування. Види договорів (2 год.). План 1. Непропорційне перестрахування, його особливості. 2. Договір ексцедента збитку. 3.Порівняння договору ексцедента збитку та договору ексцедента суми: схожість та відмінності. 4.Діючий і катастрофічний ковер, їх застосування. 5.Договір ексцедента збитковості, особливості при укладанні договору. Компетентності та порядок проведення семінарського заняття 1.Компетентності: - знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел; - встановлювати причинно-наслідкові зв’язки за основними категоріями та поняттями (пріоритет, леєр, місткість ексцедентного договору, агрегатний ліміт); - досліджувати особливості, переваги та недоліки договору ексцедента збитку; - досліджувати різновиди ексцедента збитку: по події (катастрофічний) і по ризику (ризиковий); - досліджувати особливості, переваги та недоліки договору ексцедента збитку; - визначати сферу застосування непропорційних договорів. 2. Порядок проведення семінарського заняття: - підготовити визначені викладачем питання щодо сутності непропорційних договорів; - з’ясувати переваги, недоліки кожного з непропорційних договорів та сферу їх використання; - оволодіти навичками щодо обчислення часток виплат сторін договору по збитках за непропорційними договорами. 4. Література: 7;10;15; 26; 27; 28. Додаткова: 1;3.
Тема 9. Специфічні особливості непропорційних договорів (1год.) План 1.Застереження щодо структури захисту і частки перестраховика за конкретним договором. 2.Застереження про кінцевий нетто-збиток. Елементи кінцевого нетто-збитку. 3.Погодинне застереження, його використання. 4. Індексне застереження. Призначення та поетапність розрахунків. 5.Застереження про відновлення вичерпаного договору. Умови відновлення. Розрахунок відновлюваної премії. Компетентності та порядок проведення семінарського заняття 1.Компетентності: - знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел; - встановлювати причинно-наслідкові зв’язки за основними категоріями та поняттями (відновлювана премія, депозитна премія, кінцевий нетто-збиток, погодинне застереження); - досліджувати зміст застережень непропорційних договорів; - визначати механізм обчислення перестрахувальної премії за договорами непропорційного перестрахування. 2. Порядок проведення семінарського заняття: - підготовити визначені викладачем питання щодо сутності застережень непропорційних договорів; - на конкретних прикладах розраховувати перестрахувальну премію на основі різних методів обчислення ставки XLпремії; - оволодіти навичками щодо обчислення часток виплат сторін договору по збитках за непропорційними договорами використовуючи індекси на дату виплат. 4. Література: 7;10;15; 26; 27; 28. Додаткова: 1;3.
6.1. Карта самостійної роботи студентів
Карта самостійної роботи студентів є основою в організації СРС за дисципліною «Управління перестрахувальними операціями». Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт (табл..1). Студенти, що приступають до вивчення дисципліни «Управління перестрахувальними операціями» на першому занятті мають бути проінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента. Після цієї одержання інформації, кожен студент роздруковує для себе Карту самостійної роботи студента із «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни», що розміщені на сайті університету, обирає індивідуальні завдання. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА З ДИСЦИПЛІНИ «Управління перестрахувальними операціями» Денна форма
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА З ДИСЦИПЛІНИ «Управління перестрахувальними операціями» Заочна форма
5.2. Перелік завдань та форми організації СРС при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни Самостійна робота над навчальною дисципліною „Управління перестрахувальними операціями” для студентів включає: - опрацювання теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу; - вирішення і письмове оформлення задач за темами „Пропорційне перестрахування. Види договорів”; „Непропорційне перестрахування. Види договорів”; „Специфічні особливості непропорційних договорів”; «Розрахунок премії перестраховику в непропорційному перестрахуванні»; - систематика вивченого матеріалу курсу перед заліком (денна), іспитом (заочна); - вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання (приведені нижче); - виконання індивідуальних завдань під час проходження практики в страховій організації (денна форма). - підготовка та виконання модульного завдання (денна і заочна форми); - написання контрольної роботи (заочна форма); - виконання індивідуальних завдань, передбачених картою СРС (денна форма).
Перелік питань за темами курсу для самостійного опрацювання студентами: 1.Історія розвитку перестрахувальних відносин. 2.Переваги перестрахування у порівнянні зі співстрахуванням. 3.Характеристика принципів перестрахування. 4.Перестрахування як один із важливіших чинників збільшення фінансової стійкості страховика. 5.Збільшення місткості страховика за допомогою перестрахувальних операцій. 6.Регулювання перестрахувальної діяльності у розвинутих країнах. 7.Вільний та регульований доступ іноземних перестраховиків на національний ринок. 8.Діюча законодавча база перестрахування. 9.Оподаткування перестрахувальних операцій в Україні. 10. Оцінка доцільності перестрахування ризиків у нерезидентів. 11.Тенденції розвитку світового ринку перестрахування. 12.Альтернативне перестрахування. 13. Роль посередників в перестрахуванні ризиків. 14.Чинники, які враховують вітчизняні страховики при визначенні розміру власного утримання за окремими ризиками. 15.Регламентація розміру власного утримання страховика. 16.Застосування сліпу, ковернотів при укладанні факультативних договорів перестрахування. 17. Застосування бордеро-премій та бордеро-збитків при укладанні облігаторних договорів перестрахування. 18.Поняття акцепту коверноти. Акцепт з офертою. 19.Розірвання договору перестрахування з попереднім і без попереднього повідомлення. 20. Визначення відповідальності перестраховика. 21. Застереження пропорційних договорів. 22. Застереження непропорційних договорів. 23.Виключення перестрахувального договору. 24.Особливості регулювання збитків. Дії сторін при настанні страхового випадку. 25.Види комісій в договорах перестрахування. 26.Способи розрахунку тантьєми в пропорційних договорах перестрахування. 27. Порівняльна характеристика методів перестрахування. 28. Поєднання методів перестрахування, їх застосування. 29. Застосування квотних договорів і договорів ексцедента суми. 30. Місткість ексцедентного договору. Поняття «ексцеденту». 31. Особливості непропорційного перестрахування. 32. Діючий ковер, його характеристика. 33. Катастрофічний ковер, його характеристика. 34. Поєднання катастрофічного та ризикового ексцедента збитку: переваги і особливості застосування. 35. Факультативний ексцедент збитку: сутність та використання. 36. Особливості при укладанні договору ексцедента збитковості. 37. Застосування договору ексцедента збитковості. 38. Призначення погодинного застереження в катастрофічних покриттях. Студент, працюючи самостійно над питаннями курсу „Управління перестрахувальними операціями” повинен керуватись конспектом лекцій (хоча ряд питань в ньому поданий у дуже стислій формі за браком часу), розгорнутою програмою дисципліни, переліком рекомендованої основної та додаткової літератури. Обов’язковим при вивченні даної дисципліни є розгляд законодавчих та нормативних актів, якими регулюються страховики при здійсненні перестрахувальних операцій в Україні.
5.3. Завдання для виконання на базах практики
Після вивчення теоретичних основ даної дисципліни студенти досліджують, аналізують і оцінюють практику здійснення перестраховувальних операцій на базах практики. Кожен студент виконує свій варіант завдання, який обирає самостійно з чотирьох варіантів таким чином, щоб на одній базі практики одні й ті ж самі варіанти завдань у різних студентів не повторювались.
Варіанти завдань для виконання на базах виробничої практики Варіант 1. 1. Здійснити аналіз перестраховувальної діяльності компанії за три останні роки послідовно розкриваючи такі питання: 1.1. Визначення місця страхової компанії на страховому ринку України (проаналізувати частку страховика у надходженнях страхових премій, страхових виплатах. Розрахувати частку у сплачених статутних фондах, страхових резервах, прибутку). 1.2. Визначення частки перестрахувальних операцій (вихідне перестрахування) у надходженнях страхової премії компанії; 1.3. Визначення частки виплат страхового відшкодування перестраховиків у страхових виплатах компанії. 1.4. Структура перестрахувального портфеля (вхідного і вихідного) за видами страхування; 1.5. Вхідне і вихідне перестрахування, баланс перестрахувальних операцій (за преміями і виплатами); 1.6. Порівняння темпів зростання перестрахувальних операцій з страховими; 1.7. Порівняння рівня виплат в перестрахуванні (вхідному і вихідному) і страхуванні. Зробити висновки і пропозиції. 2. Дослідити та довести за допомогою статистики необхідність застосування в страховій компанії перестрахувальних операцій для збільшення місткості страховика, для забезпечення його фінансової стійкості та надійності. 3. Етапи укладання облігаторної перестрахувальної угоди. Загальна схема прийняття ризиків в облігаторі. Умови дії і розірвання облігаторних договорів. Застосування бордеро-премій та бордеро-збитків при укладанні і веденні перестрахувальних угод (в додатках приклади облігаторних договорів, заповнені студентом бордеро-премій та бордеро-збитків). 4. Розрахунок премій та часток страхових відшкодувань цедентів та перестраховиків за пропорційними договорами перестрахування: окремо по квотному договору і по договору ексцедента суми.
Варіант 2.
1. Здійснити аналіз перестраховувальної діяльності компанії за три останні роки послідовно розкриваючи такі питання: 1.1. Визначення місця страхової компанії на страховому ринку України (проаналізувати частку страховика у надходженнях страхових премій, страхових виплатах. Розрахувати частку у сплачених статутних фондах, страхових резервах, прибутку). 1.2. Визначення частки перестрахувальних операцій (вихідне перестрахування) у надходженнях страхової премії компанії; 1.3. Визначення частки виплат страхового відшкодування перестраховиків у страхових виплатах компанії. 1.4. Структура перестрахувального портфеля (вхідного і вихідного) за видами страхування; 1.5. Вхідне і вихідне перестрахування, баланс перестрахувальних операцій (за преміями і виплатами); 1.6. Порівняння темпів зростання перестрахувальних операцій з страховими; 1.7. Порівняння рівня виплат в перестрахуванні (вхідному і вихідному) і страхуванні. Зробити висновки і пропозиції. 2. Правове регулювання перестрахувальної діяльності вітчизняних страховиків з перестраховиками-нерезидентами (на матеріалах страхової компанії дослідити, якими нормативно-законодавчими актами, положеннями керуються українські страховики при здійсненні перестрахувальних операцій з іноземними партнерами). 3. Етапи укладання факультативної перестрахувальної угоди. Загальна схема прийняття ризиків у факультативі. Умови дії і розірвання факультативних договорів. Застосування сліпу, коверноту при укладанні і веденні факультативних перестрахувальних угод (в додатках приклади договорів у факультативі, заповнені студентом, сліпи, коверноти). 4. Розрахунок премій і часток страхового відшкодування за непропорційними договорами перестрахування: в договорах ексцедента збитку.
Варіант 3.
1. Здійснити аналіз перестраховувальної діяльності компанії за три останні роки послідовно розкриваючи такі питання: 1.1. Визначення місця страхової компанії на страховому ринку України (проаналізувати частку страховика у надходженнях страхових премій, страхових виплатах. Розрахувати частку у сплачених статутних фондах, страхових резервах, прибутку). 1.2. Визначення частки перестрахувальних операцій (вихідне перестрахування) у надходженнях страхової премії компанії; 1.3. Визначення частки виплат страхового відшкодування перестраховиків у страхових виплатах компанії. 1.4. Структура перестрахувального портфеля (вхідного і вихідного) за видами страхування; 1.5. Вхідне і вихідне перестрахування, баланс перестрахувальних операцій (за преміями і виплатами); 1.6. Порівняння темпів зростання перестрахувальних операцій з страховими; 1.7. Порівняння рівня виплат в перестрахуванні (вхідному і вихідному) і страхуванні. Зробити висновки і пропозиції. 2. На матеріалах страхової компанії обґрунтувати можливість якісних змін у страховому портфелі компанії при застосуванні тих чи інших форм та методів, видів договорів перестрахувального захисту. 3. На основі даних бази практики визначити фактори, які враховуються при встановленні власного утримання страховика. Розрахувати власне утримання за страховим портфелем з конкретного виду страхування (портфельне власне утримання). 4. Вибір перестраховика з погляду його надійності. Застосування страховиком методики, критеріїв для визначення надійності партнера-перестраховика.
Варіант 4.
1. Здійснити аналіз перестраховувальної діяльності компанії за три останні роки послідовно розкриваючи такі питання: 1.1. Визначення місця страхової компанії на страховому ринку України (проаналізувати частку страховика у надходженнях страхових премій, страхових виплатах. Розрахувати частку у сплачених статутних фондах, страхових резервах, прибутку). 1.2. Визначення частки перестрахувальних операцій (вихідне перестрахування) у надходженнях страхової премії компанії; 1.3. Визначення частки виплат страхового відшкодування перестраховиків у страхових виплатах компанії. 1.4. Структура перестрахувального портфеля (вхідного і вихідного) за видами страхування; 1.5. Вхідне і вихідне перестрахування, баланс перестрахувальних операцій (за преміями і виплатами); 1.6. Порівняння темпів зростання перестрахувальних операцій з страховими; 1.7. Порівняння рівня виплат в перестрахуванні (вхідному і вихідному) і страхуванні. Зробити висновки і пропозиції. 2. Дослідити партнерські зв’язки страховика з вітчизняними перестраховиками та перестраховиками–нерезидентами. Прокоментувати: 2.1. Динаміку переданої перестрахувальної премії за кордон, виплати відшкодування перестраховиками-нерезидентами, розрахувати темпи зростання цих показників; 2.2. Частку переданих страхових премій за договорами перестрахування вітчизняним перестраховикам та іноземним партнерам; 2.3. Структуру перестрахувального портфеля компанії за видами страхування відповідно переданих закордон перестрахувальних премій; Зробити висновки та пропозиції щодо поліпшення перестрахувальної діяльності компанії з перестраховиками-нерезидентами. 3. На основі даних бази практики визначити фактори, які враховуються при встановленні власного утримання страховика. Визначити власне утримання за окремими ризиками. 4. Комісійна винагорода в перестрахуванні. Приклад розрахунку премії перестраховика з врахуванням комісійних в пропорційних договорах.
Методичні вказівки щодо оформлення і подання звіту про виконання практичних завдань
Завдання для виконання на базах практики складається з 4-х пунктів, кожен з яких оцінюється окремо. Перший пункт завдання (за номером один) у всіх однаковий, але аналіз перестрахувальної діяльності кожен студент робить за статистичними матеріалами страхової компанії, де він проходить практику. У кожному із завдань потрібно: - сформулювати мету і завдання дослідження; - розкрити теоретичні положення питання, які досліджуються; - оцінити отримані результати, зробити висновки та якісні пропозиції. Завдання студент виконує у письмовій формі на стандартних аркушах формату А4. На титульному аркуші студент записує назву міністерства, університету, факультету, кафедри. Нижче робиться запис: Звіт про виконання практичних завдань з дисципліни “Управління перестрахувальними операціями” студента (прізвище, ініціали, шифр академічної групи) і обов’язково вказується варіант завдання. Обсяг звіту про виконання практичних завдань має бути в межах 30 сторінок. Одержані кафедрою звіти студентів оцінюються викладачем у семиденний термін. Обов’язково відбувається захист практичних завдань відповідно визначеного кафедрою терміну.
5.4. Перелік індивідуальних завдань (тематика рефератів, есе, наукових робіт, розрахункових завдань, контрольних робіт для студентів заочної форми навчання) Аналіз публікацій за темами:
1.Порівняльна характеристика співстрахування і перестрахування. 2.Роль перестрахування у забезпеченні фінансової стійкості страховика. 3.Збільшення місткості страховика за допомогою перестрахувальних операцій. 4.Аналіз функцій перестрахування, їх характеристика. 5.Дослідження особливостей в регулюванні державою перестрахувальних операцій. 6.Обгрунтування правових норм, що регулюють діяльність цедентів в країні (закордонний досвід). 7. Обґрунтування правових норм, що регулюють діяльність перестраховиків в країні (закордонний досвід). 8.Аналіз останніх тенденцій на світовому ринку перестрахування. 9.Аналіз підходів до встановлення власного утримання за окремими ризиками. 10.Узагальнення теоретичних підходів щодо визначення економічної сутності перестрахування. 11.Уніфікація перестрахувальних угод: необхідність та доцільність. 12.Розбіжності у трактуванні умов пропорційних договорів учасниками перестрахування. 13.Розбіжності у трактуванні умов непропорційних договорів учасниками перестрахування. 14.Дослідження сфери використання пропорційних договорів. 15. Дослідження сфери використання непропорційних договорів. 16.Вплив інфляції на врегулювання збитків в непропорційному перестрахування. 17. Використання ризикового і катастрофічного ексцедентів збитку, їх поєднання. 18.Проблеми в оподаткуванні перестрахувальних операцій в Україні. 19.Вибір надійного партнера по перестрахуванню: необхідність та доцільність рейтингування. 20.Дослідження проблем посередників в перестрахувальній діяльності. 21.Аналіз суб’єктів ринку перестрахування, взаємовідносини між ними. 22.Професійний перестраховик на вітчизняному страховому ринку: проблеми і перспективи його функціонування.
Кейс-метод передбачає розгляд виробничих ситуацій, конфліктних випадків, проблемних ситуацій, що дає можливість наблизити процес навчання до реальної діяльності по майбутньому фаховому спрямуванню студентів.
Тема 4 Власне утримання страховика
Завдання 1. На основі бухгалтерської звітності та вивчення договорів перестрахування визначити дотримання страховою компанією вимог вітчизняного законодавства щодо обов’язкового перестрахування об’єктів, страхова сума за якими перевищує 10% сплаченого статутного фонду, страхових резервів та вільних резервів страховика.
Завдання 2 Показати залежність між ризиковою надбавкою у структурі нетто-ставки і розміром власного утримання. Дослідити, чи є верхня межа величини ризикової надбавки, що впливає на конкурентноздатність компанії на ринку страхових послуг.
Завдання 3. Розкрити вірогідні закономірності у перестрахуванні через аналіз співвідношення між динамікою і обсягом страхових виплат та власним утриманням цедента.
Тема 10. Непропорційне перестрахування. Види договорів. Застосовуючи статистичні дані розробити оптимальну перестрахувальну програму для страхової компанії „Добробут”, що дасть змогу стабілізувати портфель компанії, забезпечити її фінансову стійкість. Аналіз страхового портфеля компанії “Добробут” по страхуванню автотранспортних засобів за 2011-2012 роки (USD)
Приклади типових тестових завдань:
ТИПОВІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 1.Перестрахувальний пул – це: а) добровільне об”єднання, що формується за рахунок відрахувань з суми страхових внесків страхувальників з метою забезпечення захисту інтересів страхувальників у разі банкутства страховиків; б) добровільне об’єднання страхових компаній з метою співстрахування значних ризиків згідно умов і тарифів; в) добровільне об’єднання страховиків, яке передбачає, що окремі страховики випускають поліси самостійно, утримують узгоджену частку по ризиках, а решту передають в пул.
2.Які з принципів в страхуванні застосовують і в перестрахуванні? а) принцип суброгації; б) принцип відшкодування збитків в межах реально завданих втрат; в) принцип сумлінності; г) принцип причинно-наслідкового зв’язку збитку та події.
3.Чи вірним є твердження, що перестрахувальний пул діє як посередник, розподіляючи передані в перестрахування ризики ? а) так; б) ні. 4.Чинники, які спонукають до створення державних перестрахувальних компаній: а) для того, щоб запобігти витоку валюти за кордон; б) для перестрахування значних, небезпечних ризиків; в) для збільшення об’єму операцій з перестрахування.
6.Призначення тантьєми в перестрахувальних договорах: а)форма заохочування перестраховиком цедента за надану участь в перестрахувальних договорах; б) форма заохочування перестрахувальником перестраховика за надану участь в перестрахувальних договорах.
7.Під ретроцесією в перестрахуванні розуміють: а) передачу ризику або його частини цедентом перестраховику; б) повторну передачу ризика або його частини перестраховиком іншим компаніям.
8.В проведенні перестрахувальних операцій бордеро-премій - це: а) документ-пропозиція, що надсилається цедентом перестраховику і містить основні характеристики ризику; б) перелік ризиків, що підпадає під дію договору перестрахування і систематично надсилається цедентом перестраховику; в) перелік збитків, що підпадає під дію договору перестрахування і надсилається цедентом перестраховику при настанні страхових подій.
9.Які терміни застосовуються для опису суми, утриманної цедентом при укладанні договору перестрахування? а) франшиза; б) приоритет; в) власне утримання; г) рівень безпеки; д) перший ексцедент.
10.Місткість перестрахувального договору – це: а) сума власного утримання страховика; б) ліміт перестрахувального покриття; в) сума власного утримання страховика та перестрахувального покриття.
11.Які чинники впливають на встановлення рівня власного утримання страховика? а) територіальна розпиленість об”єктів страхування; б) кількість ризиків, що приймається на страхування; в) середня доходність або середня збитковість по окремим видам страхування.
12.Чи має право в перестрахуванні страховик самостійно приймати участь у ліквідації збитків? а) так, якщо іншого не передбачено договором; б) ні, тільки з перестраховиком.
13. Якщо при укладанні і підписанні договору перестрахування приймають участь дві різні країни, то учасники будуть керуватися законодавством: а) країни цедента; б) країни перестраховика; в) країни цедента або перестраховика, але це потрібно зазначити в договорі перестрахування.
14.Переваги факультативного методу перестрахування полягають у наступному: а) більш висока ставка комісійної винагороди; б) легкість в управлінні; в) індивідуальна увага, що приділяється індивідуальним ризикам. г) ніяких переваг.
15.Поясніть сутність факультативно-облігаторного договору: а) перестрахувальник передає, а перестраховик має прийняти фіксовану частку кожного ризику; б) перестраховик приймає ризики, що є вищі за утримання перестрахувальника; в) перестрахувальник може за бажанням передати ризик перестраховику, а перестраховик обов’язково має прийняти цесію; г) перестрахувальник може за бажанням передати ризик перестраховику, а перестраховик має прийняти або відхилити ризик.
16.В яких випадках використовується ІІ договір ексцедента суми? а) використовується для небезпечних ризиків; б) використовується як альтернатива до І договору ексцедента суми; в) використовується в тому випадку, коли І договір ексцедента суми не може задовольнити позовів.
Розрахункові завданняЗавдання 1 Страхова компанія має квотний облігаторний договір з власним утриманням 40 % від 100 тис. ум. од.; облігаторний договір на базі І ексцедента суми на 10 ліній; ІІ договір ексцедента суми на 5 ліній. Який максимальний ризик може бути прийнятий страховиком на страхування з врахуванням умов перестраховувального захисту? Завдання 2 Страхова організація приймає на страхування ризик в 100 тис. ум.од. Страховик має наступний перестраховувальний захист: І договір ексцедента суми на 10 ліній; ІІ договір ексцедента суми на 3 лінії. Власне утримання страховика за даним ризиком складає 5 тис. ум.од. Частина ризику, що залишилась перестрахована за факультативним договором на квотній основі.Розрахувати страхове відшкодування за кожним з трьох перестраховувальних договорів, якщо трапився збиток, розмір якого складає 50 тис. ум.од. Завдання 3 Страховик захищає портфель по автотранспортному страхуванню на основі договору ексцедента збитку: І договір ексцедента збитку 100 тис. ум.од.понад 50 тис ум.од. ІІ договір ексцедента збитку 200 тис. ум.од.понад 150 тис.ум.од. Перестраховик А приймає на свою відповідальність 7,5% по договору І ексцедента і 12,5% за кожним ризиком по договору ІІ ексцедента. Страховик повідомляє перестраховиків про збиток в сумі 380 тис. ум.од. Розподілити збитки між перестраховиком А і страховиком. Завдання 4 Страховик захищає свій портфель договором ексцедента збитковості. Пріоритет складає 80% збитковості, відповідальність перестраховика встановлена на рівні 40% збитковості. Рівень збитковості за 2008 рік складає 70%; за 2009 рік – 100%; за 2010 рік – 140%. Розподілити збитки між сторонами перестрахувального договору. Завдання 5 Страховик має комбіноване покриття за договором ексцедента збитку 400 тис.ум.од понад 200 тис. ум.од., покриваючи захистом страхування цивільної відповідальності власників автотранпортних засобів. Збиток протягом доби складає : по вантажній машині – 250 тис. ум.од.; по легковим автомобілям - 650 тис.ум.од. Розподілити збитки між цедентом і перестраховиком.
Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання Студент виконує контрольну роботу, що складається з двох завдань (практичне і теоретичне), які оцінюються у 10 балів. Перше завдання (за номером один) у всіх однакове. Друге завдання (за номерами 2-10) розподіляється відповідно до початкової літери прізвища студента. Студенти, прізвища яких починаються з букви „А”; ”Б”; „В” пишуть роботу №2; „Г”; „Д”; „Е”; „Є” - №3; „Ж”, „З”; „І”- №4; „К”; „Л”- №5; „М”; „Н”; „О” - №6; „П”; „Р”; „С”-№7; „Т”; „У”; „Ф”- №8; „Х”; „Ц”; „Ч”; „Ш”- №9; „Щ”; „Ю”; „Я”-№10. В окремих випадках за обґрунтованою заявою студента тема завдання може бути змінена науковим керівником. Всі завдання студент виконує письмово. У кожному з них необхідно: ¨ Сформулювати мету і завдання вибраної проблеми дослідження. ¨ Розкрити теоретичні положення проблеми, що досліджується. ¨ За отриманими результатами зробити висновки. При виконанні контрольних завдань студентам необхідно працювати з літературними джерелами: підручниками, посібниками, періодичними виданнями, статистичним матеріалом страхових організацій; засвоїти ряд законодавчих, нормативних актів, які регулюють діяльність перестраховиків в Україні.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ: 1. Здійснити аналіз сучасного стану перестрахування в Україні за три останні роки послідовно розкриваючи такі питання: 1.1. Визначення частки перестрахувальних операцій (вихідне перестрахування) у надходженнях страхової премії по страховому ринку; 1.2. Визначення частки виплат страхового відшкодування перестраховиків у страхових виплатах страховиків. 1.3. Структура перестрахувального портфеля (вихідного) за галузями страхування; 1.4. Порівняння темпів зростання перестрахувальних операцій з страховими; 1.5. Порівняння рівня виплат в перестрахуванні і страхуванні. 1.6.Дослідити партнерські зв’язки вітчизняних страховиків з перестраховиками–нерезидентами. Прокоментувати: 1.6.1. Динаміку переданої перестрахувальної премії за кордон, виплати відшкодування перестраховиками-нерезидентами, розрахувати темпи зростання цих показників; 1.6.2. Частку переданих страхових премій за договорами перестрахування іноземним партнерам; 1.6.3.Структуру перестрахувального портфеля компанії за галузями страхування відповідно переданих закордон перестрахувальних премій; Зробити висновки і пропозиції.
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 1.Сутність перестрахування, його відмінності від співстрахування. 2. Роль перестрахування у розвитку страхового ринку. 3.Регулювання державою діяльності цедентів та перестраховиків (вітчизняних та іноземних). Діюча законодавча база перестрахування в Україні. 4.Необхідність та доцільність перестрахування ризиків у нерезидентів. 5.Огляд світового ринку перестрахування, тенденції його розвитку. 6.Визначення оптимального рівня власного утримання страховика, чинники що впливають на його розмір. Способи встановлення рівня власного утримання (портфельне та за окремими ризиками). 7. Етапи укладання облігаторної перестрахувальної угоди. Загальна схема прийняття ризиків в облігаторі. Умови дії і розірвання облігаторних договорів. Застосування бордеро-премій та бордеро-збитків при укладанні і веденні перестрахувальних угод. 8. Етапи укладання факультативної перестрахувальної угоди. Загальна схема прийняття ризиків у факультативі. Умови дії і розірвання факультативних договорів. Застосування сліпу, коверноту при укладанні і веденні факультативних перестрахувальних угод. 9. Вибір перестраховика з погляду його надійності. Застосування страховиком методики, критеріїв для визначення надійності партнера-перестраховика. 10. Комісійна винагорода в перестрахуванні. Приклад розрахунку премії перестраховика з врахуванням комісійних в пропорційних договорах.
6.Система поточного і підсумкового контролю якості знань з дисципліни 6.1. Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань студентів з дисципліни (за формами навчання) Об’єктом поточного оцінювання результатів самостійної роботи студентів студентів (денна форма навчання) є: а) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; б) виконання модульної контрольної роботи; в) виконання індивідуального завдання на базі проходження практики. Контроль виконання завдань для самостійного опрацювання. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягає: - самостійне опрацювання тем в цілому або окремих питань науки; - аналітичний розгляд наукової публікації; - переклад іноземних текстів за темами, погодженими з викладачем; - пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою; - підготовка доповіді на наукову конференцію; - підготовка презентації за заданою темою. ü Письмові роботи у вигляді розгляду наукових публікацій, перекладів, доповідей оцінюються з огляду на їх зміст та оформлення. Оцінка залежить також від рівня презентації студентом своєї роботи при співбесіді з викладачем під час консультації. Виконання модульних контрольних робіт. При виконанні модульних завдань оцінюванню підлягають: - відповідь на теоретичне питання; - результат тестування; - рішення задачі. Завдання для модульного контролю складаються з 3 питань (1 теоретичне питання, 1 тестове завдання, 1 задача). Оцінка виконання кожного модульного завдання визначається у балах: 0; 6; 8; 10. (залік – денна форма навчання). “0” балів виставляється при відсутності студента на модульному контролі або при відсутності правильної відповіді на всі 3 завдання модуля; “6” балів виставляється при правильній відповіді на 1 і 2 завдання модуля; “8” балів виставляється при правильній відповіді на 2 завдання модуля або є незначні зауваження по 1-2 завданнях; “10” балів виставляється при правильній відповіді на 3 завдання модуля. Поточний контроль знань включає також виконання студентами індивідуального завдання за матеріалами страхових компаній під час проходження практики. Поточний контроль включає перевірку викладачами якості виконання практичних завдань на базах практики. Контроль здіснюється у процесі захисту студентами на кафедрі цих завдань. Оцінювання практичних завдань здійснюється у відповідності до рівня дотримання методичних вказівок до виконання робіт виходячи із максимальної оцінки 50 балів. Найбільш складніше перше комплексне завдання, яке оцінюється максимально у 20 балів, останні 3 – по 10 балів. Варіанти завдань представлені у попередніх розділах робочої програми. За результатами оцінювання засвоєння студентами теоретичного матеріалу та виконання практичних завдань визначається рівень засвоєння всього програмного матеріалу і виставляється підсумкова кількість балів. Порядок поточного контролю знань студентів заочної форми навчання Об’єктом оцінювання самостійної роботи студентів заочної форми навчання по дисципліні «Управління перестрахувальними операціями» за якою навчальним планом передбачений іспит є: а) контрольна письмова робота. Максимальна оцінка – 10 балів; б) виконання модульного завдання в аудиторії під час проведення семінарських (практичних) занять. Максимальна оцінка – 10 балів.
Оцінювання розділів контрольної роботи представлені в таблиці нижче. Оцінка розділів контрольної роботи студентів заочної форми навчання
Теоретична частина. Має продемонструвати здатність студента здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні узагальнення, висловлювати власну точку зору з досліджуваного питання. Практична частина. В контрольній роботі студент використовує статистичні дані (оформлені в таблицях, графічному матеріалі). Представлені дані мають бути проаналізовані, виявлені тенденції розвитку вітчизняного перестрахувального ринку. Література. Контрольна робота має містити перелік літературних джерел, на які спирається студент при її написанні (законодавчі акти, що регулюють діяльність страховиків і які можна віднести до теми роботи, монографії, підручники, статті періодичних видань, адреса сайтів з яких залучені фактичні дані тощо). Всі завдання студент виконує письмово. У кожному з них необхідно: ¨ Сформулювати мету і завдання вибраної проблеми дослідження. ¨ Розкрити теоретичні положення проблеми, що досліджується. ¨ За отриманими результатами зробити висновки. При виконанні контрольних завдань студентам необхідно працювати з літературними джерелами: підручниками, посібниками, періодичними виданнями, статистичним матеріалом страхових організацій; засвоїти ряд законодавчих, нормативних актів, які регулюють діяльність перестраховиків в Україні.
Оцінювання контрольної роботи Оцінка домашньої письмової роботи, враховуючи наявність всіх підрозділів, здійснюється наступним чином. а) 10 балів - студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників; б) 8 балів - студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене недостатньо глибоко, в занадто стислій формі; в) 6 балів - студент не повністю відповідає на поставлене питання. У відповіді відсутні необхідні докази та аргументи. Деякі відповіді на питання містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу. Відсутність одного з підрозділів роботи. г) 0 балів - студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. У відповіді відсутні необхідні докази та аргументи. Зроблені висновки не відповідають загально визначеним, є помилковими. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Відповідь є повністю ідентичною тексту підручника чи конспекту або повністю ідентичною відповіді іншого студента на це ж саме питання. Критерії оцінювання роботи студентів за окремими видами письмових завдань при поточному та підсумковому контролі Критерії оцінки теоретичних питань10 балів - студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників; 8 балів - студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене недостатньо глибоко, в занадто стислій формі; 6 балів – студент в основному володіє знанням матеріалу, але у розкритті змісту питань ним були допущені значні помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене недостатньо, в занадто стислій формі; 0 балів - студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. У відповіді відсутні необхідні докази та аргументи. Зроблені висновки не відповідають загально визначеним, є помилковими. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Відповідь є повністю ідентичною тексту підручника чи конспекту або повністю ідентичною відповіді іншого студента на це ж саме питання. Критерії оцінки задач10 балів - студент дає повну, вичерпну відповідь. Вона складається з правильного арифметичного результату; доцільного і логічного теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків; вірного посилання (за необхідністю) на відповідні законодавчі та нормативні акти; 8 балів - студент розв`язує задачу без теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків; теоретичне обґрунтування зроблене, хід розв`язання вірний, але є арифметична помилка у розрахунках; 6 балів - студент розв`язує задачу без теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків, є помилки у розрахунках; вірне розв’язання тільки однієї частини завдання; 0 балів - студент зовсім не розв`язує задачі або розв`язує її невірно; опис розв`язання є повністю ідентичним опису розв`язання подібної задачі іншим студентом. Критерії оцінки тестових завданьТестове завдання оцінюється як окреме питання наступним чином: 10 балів - студент правильно відповів на 4 - 5 питань тестового завдання; 8 балів - студент правильно відповів на 3 питання тестового завдання; 6 балів - студент правильно відповів на 2 питання тестового завдання; 0 балів - студент правильно відповів на 1 питання тестового завдання або не відповів вірно на жодне.
6.2. Порядок підсумкового контролю знань За денною формою навчання по дисципліні передбачений ПМК. Оцінка по заліку має складатись з результатів оцінювання знань студентів за виконання: а) завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; б) модульної контрольної роботи; в) індивідуального завдання на базі проходження практики. Оцінювання кожного з завдань приведені вище (Карта СРС). За результатами оцінювання засвоєння студентами теоретичного матеріалу та виконання практичних завдань визначається рівень засвоєння всього програмного матеріалу і виставляється підсумкова кількість балів. Загальна максимальна оцінка може становити 100 балів.
ЗРАЗОК МОДУЛЬНОГО ЗАВДАННЯ ВАРІАНТ
1.Застереження про касовий збиток в договорі перестрахування.
2. Тестове завдання 1.Які з принципів страхування застосовуються і в перестрахуванні? а) принцип страхового інтересу; б) принцип суброгації; в) принцип причинно-наслідкового зв’язку між збитком і подією; г) принцип відшкодування збитків; д) принцип сумлінності.
2.Перестраховувальний пул – це : а) добровільне об’єднання, що формується за рахунок відрахувань з суми страхових внесків страхувальників з метою забезпечення захисту інтересів страхувальників у разі банкрутства страховиків; б) добровільне об’єднання страхових компаній з метою співстрахування значних ризиків згідно умов і тарифів; в) добровільне об’єднання страховиків, яке передбачає, що окремі страховики випускають поліси самостійно, утримують узгоджену частку по ризиках, а решту передають в пул.
3. Які чинники впливають на встановлення рівня власного утримання страховика? а) територіальна розпиленість об”єктів страхування; б) кількість ризиків, що приймається на страхування; в) середня доходність або середня збитковість по окремим видам страхування.
4. Згідно вітчизняного законодавства кожна страхова компанія, яка приймає на страхування крупний ризик, страхова сума за яким перевищує 10% від розміру її статутного фонду, страхових резервів та сформованих вільних резервів повинна даний ризик: а) відхилити; б) перестрахувати у іншого страховика; в) поділити даний ризик з іншими страховими компаніями на умовах співстрахування.
5.Потреба в перестрахуванні ризиків виникає у страхових компаніях внаслідок: а) можливої кумуляції збитків за однією катастрофічною подією; б) однорідного портфелю ризиків страховика; в) дуже крупного ризику.
3. Задача Побудувати діаграму за наступною програмою: І ексцедент : 300 тис. ум.од. понад 100 тис. ум.од. ІІ ексцедент: 200 тис. ум.од. понад 400 тис.ум.од. ІІІ ексцедент: 100 тис.ум.од. понад 600 тис. ум. од. Як буде розподілений збиток в 650 тис. ум.од. між сторонами?
Заочною формою навчання по дисципліні передбачений іспит (зразок екзаменаційного білета приведений нижче). При виставленні підсумкової оцінки до уваги беруться бали за поточний контроль (контрольна робота) і виставляється загальна оцінка за 100 бальною шкалою. Бальна система оцінювання переводиться у традиційну для фіксації оцінки шкалою: “відмінно”(А) - 90-100 балів; “добре (В) - 80-89 балів; “добре (С) - 70-79 балів; “задовільно” (Д) - 66-69; “задовільно” (Е) - 60-65; “незадовільно” з можливістю повторного складання (FX) - якщо набирає 21-59 балів; “незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни (F) - якщо набирає 0-20 балів.
6.3. Зразок екзаменаційного білета ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр Напрям підготовки «Фінанси і кредит» Семестр 9 Дисципліна «Управління перестрахувальними операціями»
Екзаменаційний білет №
1.Економічна сутність і значення перестрахування. 2.Способи встановлення власного утримання страховика. 3. Квотно-ексцедентний договір: сутність та застосування. 4. Оподаткування перестрахувальних операцій в Україні. 5.Особливості непропорційного перестрахування у порівнянні з пропорційним. 6.Застереження про помилки і упущення в договорі перестрахування. 7. Задача Розрахувати виплати по збитках між страховою компанією-цедентом і перестраховиками, застосовуючи індексацію. Застосовувався договір 50 тис. понад 200 тис. ум.од. Позов врегульований в сумі 90 тис.ум.од. Базовий індекс - 118; на дату урегулювання збитків індекс становив 144.
8. Задача Цедент утримує 100 тис. ум.од. і має договір ексцедента суми на 5 ліній. Власне утримання страховик перестраховує договором ексцедента збитку 10 тис. понад 90 тис. Розрахувати суму виплати цедента, якщо протягом дії перестрахувального покриття відбулася страхова подія, а збиток становив 650 тис. ум.од.
9. Тестове завдання. 1. До переваг договору ексцедента суми можні віднести: а) найвища комісія в порівнянні з іншими договорами; б) можливість цедентом встановлювати ліміт власного утримання з врахуванням свого фінансового становища; в) простота і нетрудомісткість в обробці ризиків;
2.Що означає договір перестрахування з 60 % квотою? а) цедент приймає до 60 % кожного ризику; б) цедент приймає до 40 % кожного ризику; в) перестраховик приймає до 60% кожного ризику; г) перестраховик приймає до 40% кожного ризику.
3.Чинники, які спонукають до створення державних перестраховувальних компаній: а) для того, щоб запобігти витоку валюти за кордон; б) для перестрахування значних, небезпечних ризиків; в) для збільшення об’єму операцій з перестрахування.
4.Потреба в перестрахуванні ризиків виникає у страхових компаніях внаслідок: а) можливої кумуляції збитків за однією катастрофічною подією; б) однорідного портфелю ризиків страховика; в) дуже крупного ризику.
5.Власне утримання може бути визначено страховиком ( цедентом): а) по одному ризику; б) по групі страхових полісів; в) по групі ризиків; г) по страховому полісу.
10.Тестове завдання. 1.Які з принципів в страхуванні є, також базуючими і в перестрахуванні? а) принцип суброгації; б) принцип відшкодування збитків в межах реально завданих втрат; в) принцип сумлінності; г) принцип сприяння.
2.Чи вірним є твердження, що перестрахувальний пул діє як посередник, розподіляючи передані в перестрахування ризики ? а) так; б) ні.
3.До переваг договору ексцедента збитку можна віднести : а) простота в обробці і застосуванні ; б) меньші витрати по обслуговуванню договорів; в) найвища комісія в порівнянні з іншими договорами.
4.Який із видів договорів перестрахування потребує точного визначення часу прояву страхової події? а) договір ексцедента збитковості; б) договір катастрофічного ексцедента збитку; в) договір ризикового ексцедента збитку; г) договір, який поєднує ризиковий і катастрофічний ексцедент збитку
5.Хто може припинити дію договору перестрахування? а) страховик (цедент); б) судові органи; в) страхувальник; г) перестраховик; д) Уповноважений орган нагляду за страховою діяльністю.
Затверджено на засіданні кафедри страхування Протокол № від ________ 201__ року Завідувач кафедри Екзаменатор КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||