УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

МОДУЛЬ 1
«ОРГАНІЗАЦІЯ, УПРАВЛІННЯ, ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТІВ»

 

Практичне заняття 1.1

Загальна характеристика управління проектами. Обґрунтування доцільності проекту.  

План

1. Визначення проекту, типи проектів, життєвий цикл проекту, фази та критичні точки виконань проектів.

2. Структура проекту, оточення проекту і його учасники. 

3. Розробка концепції проекту, види аналізу проекту.

4. Показники ефективності проекту.

Література: [1], [3], [4], [7], [8], [9], [22], [23], [26].

Методичні рекомендації

Метою цього заняття є вивчення сутності проекту, управління проектами. У результаті підготовки до практичного заняття 1.1 студент повинен знати типи проектів, життєвий цикл проекту, фази проекту, структуру проекту, оточення проекту, учасників проекту.

Необхідно розкрити поняття концепції проекту, структури проекту: технічний аналіз, комерційний аналіз, екологічний аналіз, організаційний аналіз та соціальний аналіз. 

Слід звернути увагу на показники ефективності проекту, а саме: очікування зміни вартості грошей у часі, приведений прибуток, внутрішня норма прибутковості, термін окупності інвестицій, коефіцієнт ефективності інвестицій.

Контрольні завдання

1. Назвіть основні фази життєвого циклу проекту.

2. Охарактеризуйте основних учасників проекту.

3. Опишіть види проектного аналізу.

4. Розкрийте зміст показників чистий дисконтований дохід, індекс доходності та внутрішня норма доходності. 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1.2

Основні форми організаційної структури проектів. Загальні підходи до планування та контролю проектів.

План

1. Базові засади створення організаційної структури проекту.

2. Основні форми проектних структур.

3. Планування реалізації проекту.

4. Розробка проектно-кошторисної документації.

Література: [1], [3], [4], [7], [8], [9], [22], [23], [26].

Методичні рекомендації

Метою цього заняття є набуття знань щодо особливостей побудови зовнішніх організаційних структур проекту, а саме: форма проектної команди, матрична організація, гібридна організаційна структура, структура модульного зв’язку. Основні форми внутрішньої структури: внутрішня функціональна, внутрішня матрична структура, дивізіональна структура, федеральна організація та централізована/децентралізована форма організації великих проектів. Після вивчення теоретичних питань практичного заняття 1.2 студент повинен уміти будувати організаційні структури проекту. 

Необхідно розкрити цілі, призначення та види планів, етапи процесу планування параметри календарних та сіткових графіків.

Контрольні завдання

1. Охарактеризуйте зовнішню організаційну структуру проекту, розробку та освоєння виробництва інноваційного продукту.   

2. Обґрунтуйте внутрішню організаційну структуру для проекту реструктуризації підприємства.

3. Назвіть види планів за ступенем охоплення робіт.

4. Поясність зміст проектного планування.

 

Практичне заняття 1.3

Структуризація проекту. Сіткове та календарне планування проектів.

План

1. Сутність і функції структуризації проекту.

2. Розробка структури проекту та його кодування.

3. Загальна характеристика і види сіткових графіків.

4. Календарне планування проектів.

Література: [1], [3], [4], [6],[7], [8], [9], [10], [22], [23], [26].

Методичні рекомендації

Метою цього заняття є ознайомлення та засвоєння методологічних основ структуризації проекту,  в тому числі організаційна структура проекту, робоча структура проекту та витратна структура проекту. Після вивчення теоретичних питань практичного заняття 1.3 студент повинен уміти будувати односпрямовану, двоспрямовану та триспрямовану структуру проекту.   

Необхідно розкрити поняття графіків передування та стрілчастих, порядок їх побудови і показники, переваги і додаткові можливості графіків, а також види календарних планів, діаграми Ганта.

Контрольні завдання

1. Охарактеризуйте методи структуризації проекту.  

2. Назвіть принципи системи кодування проектів.  

3. Перерахуйте основні етапи розробки календарних планів.

4. Поясність різницю між діаграмами передування і стрілчастими графіками.  

 

 

Практичне заняття 1.4

Планування ресурсів, витрат і проектного бюджету. Контроль за виконанням проекту.

План

1. Поняття ресурсів, їх види.

2. Розробка бюджету проекту.

3. Модель планування і контролю проекту.

4. Звітування і контроль за змінами.

Література: [1], [3], [4], [6],[7], [8], [9], [10], [22], [23], [26].

Методичні рекомендації

Метою цього заняття є набуття знань щодо етапів, засобів і джерел фінансування проекту та розробка бюджету проекту.  Після вивчення теоретичних питань практичного заняття 1.4 студент повинен уміти визначати та застосовувати методи аналізу виконання проекту.  

Необхідно розкрити взаємозв’язок планування у контролю проектів, елементи цієї моделі, а також принципи системи звітування за замінами. Реєстр змін.

Контрольні завдання

1. Охарактеризуйте засоби фінансування проекту.

2. Визначте складові проектного планування. 

3. Назвіть етапи процесу проведення контролю.  

4. Перерахуйте основні види контролю.

 

МОДУЛЬ 2 «СИСТЕМА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ»

 

Практичне заняття 2.1

Управління ризиками в проектах.  Управління якістю проекту.

План

1. Основні поняття та визначення ризику, параметри ризиків. 

2. Методи аналізу ризику та невизначеності, реєстр ризиків.

3. Концепція управління якістю.

4. Забезпечення якості в управлінні проектами.

Література: [3], [4], [6], [7], [8], [9], [10], [13], [19], [22], [23], [24], [26].

Методичні рекомендації

Метою практичного заняття є набуття знань щодо сутності, видів, опису ризиків та комплексу інструментів для зниження ризику проекту. Після вивчення практичного заняття 2.1 студент повинен вміти застосовувати методи управління ризиком та методи його ліквідації чи зниження.

Слід звернути увагу на метод системного управління якістю стандарти системи ISO, сутність управління якістю проекту та контроль якості проекту.

Контрольні завдання

1. Назвіть методи аналізу ризику. Реєстр ризиків.

2. Охарактеризуйте ранжування ризиків за ступенем вірогідності, важливості і пріоритетності.  

3. Перерахуйте етапи розробки і впровадження системи управління якістю.  

4. Розкрийте роль проект-менеджера у забезпеченні якості на основних етапах проекту.

 

Практичне заняття 2.2

Організація проведення торгів за проектами. Формування і розвиток проектної команди.

План

1. Основні положення, класифікація торгів.

2. Функції учасників торгів.  

3. Створення проектної команди.

4. Психологічні аспекти проект-менеджменту.

Література: [3], [4], [6], [7], [8], [9], [10], [13], [19], [22], [23], [24], [26].

Методичні рекомендації

Метою практичного заняття є набуття знань щодо процедур конкурсних торгів із закупівель. Після вивчення практичного заняття 2.2 студент повинен знати процедури закупівлі, етапи закупівлі, класифікацію підрядних торгів, учасників торгів,  процедуру торгів та типи контрактів.

Слід звернути увагу на людський чинник і методи практичної психології у проект-менеджменті та на організаційну структуру проектної команди: етапи створення команди, характеристику ефективної команди, проблеми розвитку команди та робота  команди із зовнішнім середовищем проекту та чинниками ризику.

Контрольні завдання

1.Стисло охарактеризуйте види процедури закупівель.  

2. Розкрийте принципи організації постачання проекту.

3. Назвіть етапи створення проектної команди.

3.Охарактеризуйте основні критерії оцінки ефективності діяльності менеджера проекту.

 

Практичне заняття 2.3

Моніторинг процесу управління проектом.

План

1. Загальна характеристика автоматизованих систем управління проектом.

2. Модель проекту в автоматизованих системах управління проектами.

Література: [2], [3], [4], [7], [8], [9], [10], [13], [14], [15], [22], [23], [24], [26].

Методичні рекомендації

Метою практичного заняття є набуття знань з автоматизованих систем управління проектами, а саме їх елементи функціональні можливості. Після вивчення практичного заняття 2.3 студент повинен знати засоби проектування структури робіт проекту і планування за методом критичного шляху, засоби планування ресурсів і витрат, засоби контролю за ходом виконання проекту та засоби графічного подання структури проекту і створення різних звітів за проектом.

Слід звернути увагу на модель управління проектом, що будується на основі трьох елементів: структури робіт, структури ресурсів та матриці призначення ресурсів на роботи проекту.

Контрольні завдання

1. Назвіть основні структурні елементи програмного забезпечення управління проектами.

2. Охарактеризуйте модель проекту в автоматизованих системах управління проектами.

 

 

ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ «ПЛАНУВАННЯ РОБІТ ПРОЕКТУ»

 

1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Враховуючи, що для успішної роботи над проектом менеджеру треба швидко опрацювати значний масив інформації, життєво необхідним стає такий спеціальний інструмент, як сітковий графік. Сіткове планування дає змогу відповісти на  запитання: скільки часу потрібно, щоб виконати всі роботи за проектом; якими є календарні терміни виконання окремих робіт, субпроектів; як розподіляється потреба у різних ресурсах упродовж викоонання проекту?

  Сіткове планування полягає у створенні логічних схем послідовності виконання проектних робіт і визначенні тривалості цих робіт та проекту в цілому з метою подальшого контролю.

Сіткове планування полягає у побудові сіткового графіка та обчисленні його параметрів.

Сітковий графік – це графічне подання робіт проекту, яке відбиває їх послідовність та взаємозв’язок. 

Під час виконання домашнього завдання студенти набувають практичних навичок побудови стрілчастого та графіку передування, закріплюють теоретичні знання з структуризації проекту.

Домашнє завдання є також найважливішим етапом у підготовці студентів до дипломного проектування, дає інструмент для вирішення практичних завдань в області економіки, організації і управління виробництвом на підприємстві.

 

2. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ

1. Домашнє завдання виконується індивідуально по варіантах завдання й оформляється на зброшурованих стандартних аркушах паперу (формат 4), що заповнюються тільки з однієї сторони, сторінки необхідно пронумерувати і  залишити поля для зауважень викладача.

2. Титульний аркуш  слід оформляти за встановленим зразком (додат. 1).

3. Пояснювальна записка може містити як друкований, так і рукописний матеріал.  При цьому для числових результатів розрахунків обов`язково треба вказувати одиниці виміру значень наведених величин і пояснювати за допомогою яких формул вони отримані. Треба також пояснювати,  які вихідні дані  використовувалися при розрахунках за формулами.

4. У пояснювальній записці мають бути:

- вихідні дані за варіантом із зазначенням одиниць виміру;

- мета і завдання домашнього завдання;

- результати розрахунку у формі, що є зручною для студента;

- висновки і рекомендації за результатами розрахунків.

5. Назви основних розділів пояснювальної записки рекомендується наводити відповідно до переліку тих задач, що вирішуються у домашньому завданні.

6. Всі вихідні дані та результати  розрахунків всіх показників рекомендується наводити у табличній формі. Якщо таблиці заповнюються вручну, рекомендується заздалегідь заготувати для цього незаповнені бланки.

 

3. ЗМІСТ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Метою домашнього завдання є практичне втілення теоретичних знань щодо побудови сіткових графіків. Для досягнення цієї мети в контрольній роботі вирішуються такі завдання:

- побудувати сіткові графіки проекту з визначенням усіх параметрів: код роботи, тривалість роботи, ранній початок, пізній  початок, раннє закінчення, пізнє закінчення, запас часу;

- визначити критичний шлях проекту, загальну тривалість проекту, запас часу щодо некритичних робіт;

- побудувати діаграму Ганта.

 

4. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ

ВИХІДНІ ДАНІ

На основі даних ( Додаток 2,3,4) побудувати:

1. графік передування з визначенням усіх параметрів;
2. стрілчастий графік проекту;
3. діаграму Ганта.

 

6. ПОРЯДОК  ВИКОНАННЯ  ЗАВДАННЯ

6.1. Побудова й обчислення графіка передування

До побудови сіткової діаграми потрібно визначити звязки між роботами, які можуть бути двох типів:

- послідовні, коли одна робота виконується після іншої;

- паралельні, коли декілька робіт можуть бути виконуватися одночасно.

Сіткові графіки будуються зліва направо графічним зображенням проектних робіт та означенням логічних звязків між ними.

Припустимо, що ми розробляємо проект впровадження бухгалтерської системи для невеликої бухгалтерії.

Побудова й обчислення параметрів графіка передування здійснюється у шість етапів:

1-й етап. Визначення переліку й послідовності виконання робіт. Безпосередньо перелік робіт можна отримати з робочої структури проекту, проте вона не показує, у якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи. Тому логічні зв’язки між ними повинен встановити сам менеджер. Код роботи також встановлює сам менеджер. Інформацію заносимо до таблиці 1.

 

Таблиця 1

 

Код роботи	Назва роботи	Попередня робота	Тривалість роботи
111	Вибір системи	-	15
121	Придбання програмного забезпечення	111	7
122	Створення проекту мережі	111	7
123	Придбання комп’ютерів та сітьового обладнання	111	15
131	Навчання адміністратора та програміста	122	5
132	Монтаж локальної мережі	122;123	20
133	Встановлення ПЗ на комп’ютери	121;123	5
141	Встановлення сітьового ПЗ, налаштування мережі	131;132; 133	25
151	Введення початкових даних в інформаційну базу	141	40
152	Навчання персоналу	141	30
161	Передача в експлуатацію	151;152	5
Разом			174

 

2-й етап. Графічна побудова графіка передування та відображення тривалості робіт.

 Визначається час, який потрібен на виконання проекту. Менеджер проекту розподіляє роботи, що виконуються водночас та паралельно. Креслимо графік передування із зображенням робіт та логічних зв’язків між ними. Розміщення на графіку умовних позначок наведено на рис. 1.

 

 

Рис.1. Розміщення параметрів графіка передування

 

Таким чином, результатом другого кроку є графік передування з кодуванням робіт та означенням їх тривалості.

 

	7
121

 

	5
133

 

 

	40
151

 

 

 

 

 

	15
111

 

	5
161

 

	5
131

 

	25
141

 

 

	7
122

 

	30
152

 

	20
132

 

	15
123

 

 

 

 

3-й етап. Визначаємо ранні строки початку і  завершення проектних робіт на основі прямого аналізу графіка передування за формулами:

РЗ = РП + t - 1;

РПi + 1 = РЗ + 1,

РПi + 1 - ранній початок роботи і + 1.

Ранній початок (РП) - найбільш ранній можливий термін початку роботи.

Раннє закінчення (РЗ) - найбільш ранній можливий термін завершення роботи.

Потрібно їх обчислити прямим проходженням від першої до останньої роботи проекту.

Щоб визначити, коли розпочинається наступна, треба знайти ранні закінчення усіх попередніх робіт, а потім скористатися правилом: при проведенні обчислень ранніх термінів, як що певна робота виконується після кількох попередніх, ранній термін початку цієї роботи визначається з огляду на найпізніший з ранніх термінів закінчення попередніх робіт.

Показник раннього завершення останньої роботи дає можливість визначити тривалість усього проекту. Якщо ж – проект завершується декількома паралельними роботами, то тривалість проекту визначається як найбільша величина з ранніх термінів завершення решти робіт.

 

16	7	22
121

 

31	5	35
133

 

 

76	40	115
151

 

 

 

 

 

1	15	15
111

 

116	5	120
161

 

23	5	27
131

 

51	25	75
141

 

 

16	7	22
122

 

76	30	105
152

 

31	20	50
132

 

16	15	30
123

 

 

 

4-й етап. Визначаємо пізні строки початку і завершення проектних робіт на основі зворотного аналізу графіка передування за формулами:

ПП = ПЗ – t + 1;

ПЗ_{i – 1} = ПП_i – 1.

Пізній початок (ПП) - найпізніший можливий термін початку роботи, після якого затримка вплине на строк завершення виконання усього проекту.

Пізнє закінчення (ПЗ) - найпізніший можливий термін завершення роботи.

Обчислюючи пізні терміни, користуються правилом: якщо після певної роботи йдуть дві паралельні, то пізнє завершення цієї роботи визначається з огляду на найбільш ранній з пізніх початків наступних робіт.

 

16	7	22
121
24		30

 

31	5	35
133
46		50

 

 

76	40	115
151
76		115

 

 

 

 

1	15	15
111
1		15

 

116	5	120
161
116		120

 

23	5	27
131
31		50

 

51	25	75
141
51		75

 

 

16	7	22
122
24		30

 

76	30	105
152
86		115

 

31	20	35
132
31		50

 

16	15	30
123
16		30

 

 

 

5-й етап. Визначаємо критичний шляху і запас часу по роботах.

Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення збігаються, називають критичними, тобто запас часу = 0.

Роботи, у яких ранні й пізні терміни початку і закінчення не збігаються, називають некритичними, тобто запас часу ≠ 0.

Критичний шлях утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший з усіх існуючих у проекті шляхів, який показує найменший час, який потрібно, аби повністю виконати усі роботи за проектом.

Некритичні роботи мають запас часу. Запас часу (ЗЧ) - це той максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не змінилась тривалість реалізації усього проекту. Він обчислюється за формулами:

                          ЗЧ = ПП – РП                                                

або

                          ЗЧ = ПЗ – РЗ.                                                

Якщо менеджер хоче скоротити термін виконання проекту, він має прагнути до скорочення термінів виконання передусім критичного шляху.

 

 

16	7	22
121
24	8	30

 

31	5	35
133
46	15	50

 

 

76	40	115
151
76	0	115

 

 

 

 

1	15	15
111
1	0	15

 

116	5	120
161
116	0	120

 

23	5	27
131
31	23	50

 

51	25	75
141
51	0	75

 

 

16	7	22
122
24	8	30

 

76	30	105
152
86	10	115

 

31	20	50
132
31	0	50

 

16	15	30
123
16	0	30

 

 

 

Критичний шлях = 111,123,132,141,151,161=120 днів.

 

6.2. Побудова стрілчастого графіку

Етап 1. Визначення переліку робіт.

В результаті аналізу визначаємо перелік робіт по проекту і оцінимо їх тривалість у днях.

Результати вносимо в таблицю 2.

Таблиця 2

№ п/п	Назва роботи	Тривалість, днів
1	Початок проекту	-
2	Вибір системи	15
3	Придбання програмного забезпечення (ПЗ)	7
4	Створення проекту мережі	7
5	Придбання компютерів та сітьового обладнання	15
6	Навчання адміністратора та програміста	5
7	Монтаж локальної мережі	20
8	Встановлення ПЗ на компютери	5
9	Встановлення сітьового ПЗ, налаштування мережі	25
10	Введення початкових даних в інформаційну базу	40
11	Навчання персоналу	30
12	Передача в експлуатацію	5
13	Кінець проекту	-
Разом		174

 

Етап 2. Визначення взаємозвязку між роботами.

Для кожної роботи з табл. 1 потрібно встановити номера тих робіт, до закінчення яких вона не може бути розпочата. Результат заносимо в таблицю 3.

Таблиця 3

№ п/п	Назва роботи	Попередня робота
1	Початок проекту	-
2	Вибір системи	1
3	Придбання програмного забезпечення	2
4	Створення проекту мережі	2
5	Придбання компютерів та сітьового обладнання	2
6	Навчання адміністратора та програміста	4
7	Монтаж локальної мережі	4;5
8	Встановлення ПЗ на компютери	3;5
9	Встановлення сітьового ПЗ, налаштування мережі	6;7;8
10	Введення початкових даних в інформаційну базу	9
11	Навчання персоналу	9
12	Передача в експлуатацію	10;11
13	Кінець проекту	12

 

 Етап 3. Побудова стрілчастого графіку робіт.

Кожна робота табл. 2 на стрілчастому графіку зображується у вигляді стрілки (звідси і пішла назва цього графіка), а логічні звязки між роботами встановлюються так званими подіями, які зображуються у вигляді кіл, що свідчать про початок і закінчення тієї чи іншої роботи. Кола з’єднуються стрілками. Результат відображен на рисунку 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.2. Стрілчастий графік проекту впровадження бухгалтерської системи

 

 

Етап 4. Розрахунок раннього часу початку робіт.

У відповідності з схемою наведеною на рис.2. розраховуємо ранній час початку робіт. Враховуємо тривалість робіт з табл.3., а також їх взаємозвязок, який відображений на рис.2.

Розрахунки починаються з першої і закінчуються останньою роботою проекту. Послідовність розрахунків наведена в табл.4. результат показує, що тривалість проекту становить 120 днів.

 

 

Таблиця 4

№п/п	Попередня робота	Ранній початок	Тривалість	Розрахунок	Раннє завершення
1	-	-	-	-	0
2	1	0	0	0+0	0
3	2	0	15	0+15	15
4	2	0	15	0+15	15
5	2	0	15	0+15	15
6	4	15	7	15+7	22
7	4 5	15 15	7 15	15+7; 15+15	Мах 30
8	3 5	15 15	7 15	15+7 15+15	Мах 30
9	6 7 8	22 30 30	5 20 5	22+5 30+20 30+5	Мах 50
10	9	50	25	50+25	75
11	9	50	25	50+25	75
12	10 11	75 75	40 30	75+40 75+30	Мах 115
13	12	115	5	115+5	120

 

Етап 5. Розрахунок пізнього часу початку робіт

Використовуючи тривалість робіт і стрілчастий графік, розраховуємо пізній час початку робіт. Розрахунки починаються з останньої роботи проекту і закінчуються першою. Результати розрахунків наведені в табл.5.

 

Таблиця 5

№п/п	Попередня робота	Пізній час початку	Тривалість	Розрахунок	Пізнє завершення
13	-	-	-	-	120
12	13	120	5	120-5	115
11	12	115	30	115-30	85
10	12	115	40	115-40	75
9	10 11	75 85	25	75-25 85-25	Мін 50
8	9	50	5	50-5	45
7	9	50	20	50-20	30
6	9	50	5	50-5	45
Продовження табл.5
5	7 8	30 45	15	30-15 45-15	Мін 15
4	6 7	45 30	7	45-7 30-7	Мін 23
3	8	45	7	45-7	38
2	3 4 5	38 23 15	15	38-15 23-15 15-15	Мін 0
1	2	0	0	0-0	0

 

Етап 6. Розрахунок резерву часу робіт.

Резерв часу дорівнює різниці між пізнім і раннім часом початку робіт. Заповнимо в табл.6 значення і різницю.

Таблиця 6

№ п/п	Ріннє завершення	Пізнє завершення	Резерв часу
1	0	0	0
2	0	0	0
3	15	38	23
4	15	23	8
5	15	15	0
6	22	45	23
7	30	30	0
8	30	45	15
9	50	50	0
10	75	75	0
11	75	85	10
12	115	115	0
13	120	120	0

 

Етап 7. Знаходження критичного шляху

Критичний шлях являє собою роботи з нульовим резервом часу. Відображемо на стрілчастому графіку критичний шлях пунктирними лініями. Результат на рис.3.

 

 

Рис.3 Критичний шлях проекту впровадження інформаційної системи

 

 

 

 

6.3  Побудова діаграми Ганта

Діаграма Ганта - це тип діаграм, який використовується для ілюстрації плану, графіка робіт за будь-яким проектом.

Діаграма Ганта представляє собою відрізки (графічні плашки), розміщені на горизонтальній шкалі часу. Кожен відрізок відповідає окремому завданню або підзадачі. Завдання і підзадачі, складові плану, розміщуються по вертикалі. Початок, кінець і довжина відрізка на шкалі часу відповідають початку, кінцю і тривалості завдання.

На деяких діаграмах Ганта також показується залежність між завданнями.

Діаграма Гантта є наочним джерелом такої проектної інформації, як: які роботи є критичними, які – некритичним; який запас часу мають некритичні роботи; коли мають розпочинатися і завершуватися за планом проектні роботи; якими є логічні зв’язки між роботами; яким є фактичне виконання робіт на певну дату. 

На умові попередніх завдань будуємо діаграму Ганта.

Для складання календарного плану нам потрібно:

-        дата початку проекту;

-        список учасників проекту та їх розподіл по роботах.

В якості дати початку проекту використовуємо 1.09.12 - понеділок. А розподіл виконавців по роботах наведено в табл.7.

 

Таблиця 7

№	Назва роботи	Виконавці
1	Початок проекту	-
2	Вибір системи	Головний бухгалтер Менеджер
3	Придбання програмного забезпечення	Головний бухгалтер Програміст
4	Створення проекту мережі	Менеджер  Технік
5	Придбання комп’ютерів та сітьового обладнання	Програміст Технік
6	Навчання адміністратора та програміста	Менеджер Програміст
7	Монтаж локальної мережі	Технік
8	Встановлення ПЗ на комп’ютери	Програміст
9	Встановлення сітьового ПЗ, налаштування мережі	Менеджер Програміст
10	Введення початкових даних в інформаційну базу	Головний бухгалтер Бухгалтер Програміст
11	Навчання персоналу	Головний бухгалтер Бухгалтер Менеджер Програміст
12	Передача в експлуатацію	Головний бухгалтер Менеджер Програміст Технік
13	Кінець проекту	-

 

Етап 1. Підготовка бланка календарного плану

Бланк являє собою прямокутну систему координат, в якій по осі абсцис відкладаються календарні дати, а по осі ординат - номери робіт проекту у зворотному порядку (зверху вниз). Оскільки відома тільки дата початку проекту, вона і відкладається на осі абсцис. 

 

  Етап 2. Планування робіт першої черги

До робіт першої черги відносяться всі роботи проекту, що не мають попередників. Їх початок збігається з початком усього проекту. У нашому проекті такою роботою є Початок проекту, але оскільки це робота нульовою тривалості, до першої черги можна віднести наступну безпосередньо за нею роботу Вибір системи.

Виконуємо розрахунок дат початку і закінчення робіт. При цьому враховуємо наступні правила:

1. робота починається на початку робочого дня і закінчується на початку наступного за її закінченням робочого дня;

2. робочі дні повинні відповідати календарем робочого часу організації з урахуванням офіційних святкових днів (для визначеності приймемо календар з п'ятиденним робочим тижнем і вихідними в суботу та неділю).

Після виконання розрахунків відкладаємо на календарному плані лінії тривалості робіт. При цьому робота позначається ромбиком. Кожна робота з'єднується з попередниками пунктирною лінією.

 

Етап 3. Планування робіт другої черги

До другої черги належать роботи, які починаються безпосередньо після робіт, запланованих на попередньому етапі. До них відносяться Придбання програмного забезпечення, Створення проекту мережі і Придбання комп'ютерів і мережевого устаткування.

Виконуємо розрахунок дат початку і закінчення цих робіт і наносимо їх на календарний план згідно правилами, переліченими на попередньому етапі.

 

Етап 4. Планування робіт третьої черги

До третьої черги відносяться роботи, які починаються безпосередньо після робіт, запланованих на попередньому етапі. До них відносяться Навчання адміністратора і програміста, Монтаж локальної мережі та Установка ПЗ на комп'ютери.

Виконуємо розрахунок дат початку і закінчення цих робіт і наносимо їх на календарний план.

Тут при плануванні у робіт-попередників з'являються резерви часу, які позначаються тонкою лінією зі стрілками. Резерв наноситься на малюнок тільки в тому випадку, коли між закінченням попередньої і початком запланованої роботи немає жодної зв'язку попередньої роботи, позначуваної пунктирною стрілкою. Так на рис.3  показаний резерв для роботи 3. Для роботи ж 4 резерв не може бути показаний, оскільки після її закінчення плануються роботи 6 і 8, причому робота 6 починається безпосередньо після її закінчення.

 

Етап 5. Планування робіт четвертої черги

До четвертої черги належать роботи, які починаються безпосередньо після робіт третьої черги. До них відноситься тільки одна робота Установка мережевого ПЗ, Налаштування мережі.

Виконуємо розрахунок дат початку і закінчення цієї роботи і наносимо її на календарний план. Тут у робіт-попередників 7 і 8 з'являються тимчасові резерви.

 

Етап 6. Планування робіт п'ятої та наступних черг

До п'ятої черги відносяться роботи Введення початкових даних в інформаційну базу і Навчання персоналу, які безпосередньо слідують за роботою Установка мережевого ПЗ, Налаштування мережі. Тут же ми сплануємо роботи наступних черг Передача в експлуатацію і Кінець проекту.

Виконуємо розрахунок дат початку і закінчення цих робіт і наносимо їх на календарний план. При розрахунку будемо вважати період 31.12.09 - 10.01.10 неробочими днями.

 

Етап 7. Нанесення на календарний план виконавців

Останнім етапом складання календарного плану є нанесення на нього переліку виконавців, що виконують заплановані роботи. Виконавці перераховуються вище лінії тривалості роботи. Остаточний вигляд календарного плану зображений на рис.3.

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Графік Ганта