Управління витратами

Управління витратами  23.11.2013 05:53

1. ОПИС ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ»

 

Особливостями становлення ринкових відносин в нашій країні є посилення впливу таких чинників як жорстка конкурентна боротьба, технологічні зміни, комп`ютеризація обробки економічної інформації, зміни у податковому законодавстві, зміни відсоткових ставок і курсів валют на фоні інфляції. І саме в цих умовах перед керівниками підприємницьких структур особливої важливості набуває вирішення головної проблеми: як підвищити ефективність управління матеріальними і нематеріальними ресурсами з  метою посилення конкурентних позиції власної справи. На це запитання може дати відповідь ефективна система управління витратами, яка дасть змогу найбільш раціонально провести розподіл матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Навчальна дисципліна «Управління витратами» відноситься до циклу професійної підготовки в системі підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» в галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» за напрямом підготовки – 6.030504 «Економіка підприємства».

Дисципліна «Управління витратами» вивчає процес цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцями та носіями за постійного контролю рівня витрачання ресурсів і стимулювання економії.

Особливо актуальна проблема управління витратами для вітчизняних підприємств, які нині перебувають на складному етапі реструктуризації та адаптації до ринкового середовища з урахуванням міжнародних вимог і правил. Так, упровадження положень (стандартів) бухгалтерського обліку, розроблених згідно із міжнародними стандартами, підвищує вимоги до кваліфікації спеціалістів економічного профілю. На підприємстві вони повинні самі формувати систему управління витратами, опрацьовувати методичну базу планування, обліку витрат, калькулювання продукції тощо. Отже, у навчальному процесі з підготовки фахівців цим питанням має приділятися належна увага.

Мета вивчення дисципліни: формування здатностей самостійно мислити приймати управлінські рішення, виконувати комплексні економічні розрахунки для ефективного здійснення господарської діяльності на рівні підприємств.

Завданням вивчення дисципліни є: вивчення господарських процесів, що відбуваються у виробничо-комерційних системах підприємств; закріплення комплексу економічних знань і засвоєння досягнень теорії й практики управління підприємством.

Предмет: теоретико-методологічні основи щодо економічного механізму управління витратами  підприємства.

Компетенції, які потрібно розвинути в студента при вивченні дисципліни:

1. Розуміння економічної категорії «витрати», її класифікації та методологічних основ побудови системи управління витратами.
2. Опанувати практичні методи стратегічного управління витратами.
3. Здатність використовувати знання з організаційно-економічного механізму управління витратами на підприємствах на практиці.
4. Навчитися реалізовувати можливі напрями зниження витрат виробництва в сучасних умовах.

В результаті вивчення курсу студенти повинні:

знати:

– чинне законодавство, яке регламентує управління витратами;

– теоретичні основи системи управління витратами;

вміти:

– організувати й застосовувати на підприємстві прогресивні системи калькуляції;

– розробляти і впроваджувати в практику господарювання системи управління витратами, включаючи функції прогнозування, планування та нормування витрат та контролю за місцями їх виникнення;

– оцінювати економічну ефективність впровадження моделі управління витратами на основі центрів відповідальності, спираючись на систему бюджетування;

– проводити самостійну пошукову роботу з науковою, навчальною літературою та електронними джерелами інформації на задану тему, узагальнювати результати у вигляді творчої роботи.

 

 

 

 

 

 

 

2. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ»

 

Кредитні модулі	Змістові модулі	Розподіл часу
		Аудиторні	Самостійна робота	Загальний
1	2	3	4	5
МОДУЛЬ 1. Теоретико-методологічні основи формування витрат на підприємстві
	Змістовий модуль № 1.1
№1	Лекції
	Тема 1. Витрати як об’єкт управління на підприємстві	2	1	3
	Тема 2. Система управління витратами та їх формування за центрами відповідальності	4	1	5
	Разом	6	2	8
	Практичні заняття
	Тема 1. Витрати як об’єкт управління на підприємстві	2	4	6
	Тема 2. Система управління витратами та їх формування за центрами відповідальності	2	4	6
	Тема 3. Аналіз системи «Витрати - випуск - прибуток» як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень	4	2	6
	Разом	8	10	18
	Розділи для самостійного вивчення
	Тема 3. Аналіз системи «Витрати - випуск - прибуток» як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень	-	4	4
	Разом	-	4	4
	Контрольна модульна робота (підготовка)	-	4	4
	Разом змістовий модуль № 1.1	14	20	34
	Змістовий модуль № 1.2
	Лекції
	Тема 4. Економічний механізм  визначення матеріальних витрат для управління і контролю	4	1	5
	Тема 5. Економічний механізм визначення необоротних матеріальних і нематеріальних активів	2	1	3
	Разом	6	2	8
	Практичні заняття
	Тема 4. Економічний механізм  визначення матеріальних витрат для управління і контролю	4	6	10
	Тема 5. Економічний механізм визначення необоротних матеріальних і нематеріальних активів	2	2	4
	Тема 6. Калькуляція собівартості продукції	4	2	6
	Разом	10	10	20
	Розділи для самостійного вивчення
	Тема 6. Калькуляція собівартості продукції	-	4	4
	Разом	-	4	4
	Контрольна модульна робота (підготовка)	-	4	4
	Разом змістовий модуль № 1.2	16	20	36
	Разом кредитний модуль № 1	30	40	70
МОДУЛЬ 2. Економічний механізм управління витратами на підприємстві
№2	Змістовий модуль № 2.1
	Лекції
	Тема 7. Економічний механізм  формування витрат, не пов’язаних з виробничою собівартістю	6	1	7
	Тема 8. Контроль витрат і стимулювання економії ресурсів	4	1	5
	Разом	10	2	12
	Практичні заняття
	Тема 7. Економічний механізм  формування витрат, не пов’язаних з виробничою собівартістю	4	4	8
	Тема 8. Контроль витрат і стимулювання економії ресурсів	4	2	6
	Тема 9. Оптимізація операційної системи підприємства за критерієм витрат	4	2	6
	Разом	12	8	20
	Розділи для самостійного вивчення
	Тема 9. Оптимізація операційної системи підприємства за критерієм витрат	-	6	6
	Разом	-	6	6
	Контрольна модульна робота (підготовка)	-	4	4
	Разом змістовий модуль № 2.1	22	20	42
	Змістовий модуль № 2.2
	Лекції
	Тема 10. Методологічні основи витратної політики за умов функціонування інформаційних систем	2	1	3
	Тема 11. Аналіз і оцінка ефективності управління витратами виробництва	2	1	3
	Разом	4	2	6
	Практичні заняття
	Тема 10. Методологічні основи витратної політики за умов функціонування інформаційних систем	2	4	6
	Тема 11. Аналіз і оцінка ефективності управління витратами виробництва	2	2	4
	Тема 12. Шляхи вдосконалення методів обліку і контролю витрат виробнитва	4	2	6
	Разом	8	8	16
	Розділи для самостійного вивчення
	Тема 12. Шляхи вдосконалення методів обліку і контролю витрат виробництва	-	6	6
	Разом	-	6	6
	Контрольна модульна робота (підготовка)	-	4	4
	Разом змістовий модуль № 2.2	12	20	32
	Разом кредитний модуль № 2	34	40	74
	Разом з дисципліни	64	80	144

 

 

 

3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

 

Модуль 1. Теоретико-методологічні основи формування витрат на підприємстві

 

Тема 1. Витрати як об’єкт управління на підприємстві

Організаційно-економічний механізм управління витратами на підприємстві. Поняття «витрати». Витрати як процес формування і використання ресурсів. Різновиди витрат. Витрати у натуральному і грошовому вимірі. Грошові видатки і витрати, що формують вартість продукції. Витрати і собівартість продукції.

Класифікація витрат і її практичне значення. Різноманітність витрат і їх групування за певними ознаками. Сумарні витрати підприємства і витрати на одиницю продукції. Середні та граничні (маржинальні) витрати. Прямі та непрямі витрати. Змінні та постійні витрати, їх різновиди, методи розмежування їх. Регульовані та нерегульовані витрати для певного рівня управління. Явні та неявні (альтернативні) витрати. Практичне застосування класифікації витрат в управлінні їх динамікою і прийнятті господарських рішень.

Структура витрат і фактори, що її визначають. Різні напрями визначення структури витрат та їх практичне значення. Видова (елементна) структура витрат, її особливості в різних галузях економіки. Вплив співвідношення прямих і непрямих витрат на точність калькулювання. Структура витрат залежно від їх реакції на масштаби ділової активності, використання її для обґрунтування підприємницьких рішень. Зміна структури витрат під впли­вом технічних, організаційних, економічних факторів.

 

Тема 2. Система управління витратами та їх формування за центрами відповідальності

Функції і побудова системи управління витратами. Управління витратами як процес цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцями і носіями за постійного контролю їх рівня та стимулювання зниження. Важливість обґрунтування рівня витрат і контролю формування їх за центрами відповідальності. Функціональний аспект системи управління витратами: нормування, планування, облік, аналіз витрат, стимулювання їх зниження. Організаційна система управління витратами на підприємствах.

Місця витрат і центри відповідальності. Поняття «місця витрат». Ієрархічна структура місць витрат на підприємстві. Центри відповідальності за витрати (центри витрат) і центри прибутку. Мета диференціації витрат за місцями їх формування і центрами відповідальності: контроль витрат, персоніфікація відповідальності за їх рівень, підвищення точності обчислення витрат за їх носіями. Вимоги до організації центрів відповідальності: гомогенність результатів, можливість однозначного обчислення витрат, наявність персональної відповідальності за регульовані витрати. Функціональний і територіальний критерії організації центрів відповідальності.

 

Тема 3. Аналіз системи «Витрати - випуск - прибуток» як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень

Сутність і передумови аналізу системи «витрати–випуск–прибуток» (CVP). Зв’язок витрат, обсягу виробництва (операційної діяльності) та прибутку. Економічне значення моделювання та аналізу цього співвідношення. Спрощена модель лінійних співвідношень за CVP-аналізу та графічна інтерпретація її. Показники, що обчислюються та аналізуються за CVP-аналізу. Розподіл витрат на змінні та постійні. Роль маржинального прибутку в аналізі та прийнятті рішень.

Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності. Вплив постійних витрат на прибутковість діяльності підприємства. Рівноважний (беззбитковий) обсяг операційної діяльності (виробництва). Визначення беззбиткового обсягу операційної діяльності у натуральному і грошовому вимірі. Беззбитковість і безпека діяльності підприємства та його підрозділів. Обчислення рівня економічної безпеки підприємства.

Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат. Значення управління прибутком і факторами його формування. Визначення рівня операційної активності (обсягу виробництва), що забезпечує цільовий прибуток. Залежність прибутку від операційної активності. Операційний ліверидж (важіль), визначення його та застосування в оперативному аналізі.

 

Тема 4. Економічний механізм  визначення матеріальних витрат

для управління і контролю

Управління матеріальним ресурсами. Структура матеріальних витрат. Обчислення потреби у матеріальних ресурсах. Нормативи витрат. Методи нормування витрат матеріальних ресурсів. Задачі аналізу використання матеріальних ресурсів. Вимоги до аналізу. Показники використання матеріальних ресурсів матеріалоємність, матеріаловіддача коефіцієнт використання матеріальних ресурсів.

Система регулювання запасів. Взаємозв’язок розмірів запасів матеріалів та ефективності роботи підприємства. Функції управління виробничими запасами.

Управління витратами на оплату праці. Основна заробітна плата. Додаткова заробітна плата. Структура заробітної плати. Тарифна система оплати праці. Тарифна сітка. Тарифні ставки. Тарифно-кваліфікаційні характеристики. Мінімальна заробітна плата та її функції. Відрядна та почасова форми оплати праці. Системі оплати праці.

 

Тема 5. Економічний механізм визначення необоротних

матеріальних і нематеріальних активів

Визначення витрат підприємства, пов’язаних з використанням необоротних активів. Особливості обліку та оцінки основних засобів. Первісна, залишкова, ліквідаційна вартості. Термін корисного використання об’єкту. Методи нарахування амортизації та їх використання для формування витрат.

Визнання та оцінка нематеріальних активів, їх складові. Необхідність аналітичної та професійної оцінки об’єктів інтелектуальної власності. Ринкова, інвестиційна вартості об’єкту. Витратний, прибутковий (дохідний), ринковий (порівняльний) підходи щодо оцінки досліджуваної категорії.

 

Тема 6. Калькуляція собівартості продукції

Роль і методи калькулювання. Роль калькулювання в управлінні витратами. Калькуляційні одиниці (носії витрат) на підприємстві. Проектно-кошторисні, планові, нормативні, фактичні каль­куляції, їх призначення і зв’язок. Залежність точності калькулювання від частки прямих витрат у загальній їх сумі. Калькулювання на основі неповних і повних витрат. Залежність методів калькулювання від особливостей виробництва продукції. Специфіка калькулювання в одно-, багатопродуктовому виробництві, у виробництві з комплексною переробкою сировини. Обчислення собівартості одиниці продукції в однопродуктовому, одно- і багатостадійному виробництві.

Калькулювання у багатопродуктовому виробництві. Диференціація витрат на прямі та непрямі калькуляційні статті щодо кожної калькуляційної одиниці. Статті прямих витрат і методика обчислення їх. Проблеми розподілу непрямих (загальних) витрат між різними виробами. Бази розподілу непрямих витрат й умови застосування їх. Розподіл загальновиробничих витрат. Методи розподілу адміністративних витрат і витрат на збут у разі калькулювання за повними витратами. Калькулювання у комплексних (сумісних) виробництвах. Особливості підприємств з комплексною переробкою сировини. Основні та супутні продукти у комплексних виробництвах. Загальний технологічний процес і загальні витрати до моменту відокремлення продуктів. Прямі витрати на стадіях переробки окремих продуктів. Порядок розроблення калькуляцій. Проблема роз­поділу загальних витрат між спільно виготовлюваними продуктами. Методи такого розподілу і його суб’єктивний характер. Розподіл загальних витрат на основі єдиного натурального показника обсягу виробництва. Недоліки та обмеженість застосування цього методу. Метод розподілу витрат за допомогою індивідуальних коефіцієнтів розподілу загальних витрат.

Прогнозування собівартості продукції на етапах її розроблення та освоєння виробництва. Відсутність нормативної бази для визначення собівартості продукції на етапах її розроблення та необхідність застосування методів приблизних обчислень. Параметричні методи визначення собівартості виробів та умови застосування їх. Методи: питомих показників, баловий, кореляційний, агрегатний. Застосування експертних оцінок і методу структурної аналогії собівартості. Залежність собівартості нових складних виробів від ступеня освоєння виробництва. Закономірність динаміки собівартості виробу на етапі освоєння виробництва, використання її для прогнозування рівня витрат

 

Модуль 2. Економічний механізм управління витратами на підприємстві

Тема 7. Економічний механізм  формування витрат, не пов’язаних з виробничою собівартістю

Витрати на управління підприємством. Методика формування адміністративних витрат. Витрати підприємства на реалізацію (збут) продукції. Витрати підприємства від здійснення іншої операційної діяльності. Витрати фінансової діяльності. Витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю. Втрати від участі в капіталі. Втрати від надзвичайних подій. Втрати від виплати дивідендів.

 

Тема 8. Контроль витрат і стимулювання економії ресурсів

Облік і звітність як елементи контролю витрат. Роль контролю витрат у підтриманні режиму економії. Організаційна побудова системи обліку витрат і руху матеріальних цінностей. Диференціація і повнота обліку регульованих витрат за місцями їх формування. Оснащеність місць витрат засобами обліку безперервних форми звітності.

Методи контролю витрат. Порівняння фактичних витрат з плановими. Умови порівнянності фактичних і планових витрат за певний період. Необхідність перерахування планових витрат на фактичний обсяг продукції. Особливості контролю рівня витрат за нормативної системи обліку (стандарт-кост). Облік та аналіз відхилень фактичних витрат від нормативних за центрами відповідальності.

Стимулювання економії ресурсів. Необхідність стимулювання персоналу підприємства щодо економного використання ресурсів і оптимальних витрат. Форми стимулювання залежно від величини економії, яку можна спрямувати на преміювання за зниження витрат. Розподіл премії між учасниками заходу з економії витрат.

 

Тема 9. Оптимізація операційної системи підприємства

за критерієм витрат

Регулювання та оцінювання виробничих запасів, адаптація операційної системи до зміни її завантаження та обґрунтування форми придбання устаткування.

Роль виробничих запасів у забезпеченні операційної діяльності підприємства.  Необхідність ефективного управління запасами матеріалів різного виду. Своєчасне замовлення і поставка потрібних матеріалів на склад підприємства з мінімальними витратами на підтримування запасів. Організація забезпечення матеріалами підрозділів підприємства згідно зі встановленою програмою їх діяльності, відповідними нормами та лімітами.

Вплив режиму поставки матеріалів і порядку їх зберігання на складі на величину витрат. Залежність фінансових показників результативності роботи підприємства від розміру партії поставки матеріалів. Зворотний ефект при зменшенні партій поставок матеріалів.  Визначення оптимальної партії поставки матеріалів, яка забезпечує мінімальні транспортно-заготівельні витрати та витрати на зберігання їх запасів.

 

Тема 10. Методологічні основи витратної політики за умов функціонування інформаційних систем

Реалізація сучасних інформаційних технологій на основі використання раціональних методів вирішення обліково-аналітичних задач. Етапи розробки витратної політики підприємства.Формалізація фінансової схеми організації. Розподіл на центри відповідальності. Проектування системи документобігу, створення регламенту документобігу.

Формулювання вимог інформаційно-аналітичної системи управління виробничими витратами LACSPC. Концепція побудови LACSPC.

Причини виникнення розходжень і помилок облікових даних: політичного, методологічного та технологічного характеру.

 

Тема 11. Аналіз і оцінка ефективності управління витратами виробництва

Обгрунтування системи показників, що характеризують ефективність управління витратами виробництва. Показники матеріаломісткості, зарплатоємності, енергоємності та прибутковості витрат.

Аналіз і оцінка ефективності управління витратами виробництва за відхиленнями від норм і нормативів. Причини відхилень у витрачанні матеріалів, по продуктивності праці, по ставці заробітної плати, по обсягах виробництва, по валовому прибутку, по ціні реалізації та за обсягами реалізації. Методичні підходи до визначення розмірів відхилень.

 

Тема 12. Шляхи вдосконалення методів обліку і контролю витрат виробництва

Створення прозорої інформаційної політики підприємства, яка характеризує фактичні витрати виробництва. Вибір методів обліку витрат на виробництві.

Вдосконалення бухгалтерської звітності відповідно до міжнародних вимог. Стратегічне управління виробництвом.

Мотиваційні аспекти зниження витрат виробництва на вітчизняних підприємствах.

* * *

Основними етапами засвоєння змісту дисципліни «Управління витратами» є: організація індивідуальної роботи (для студентів денної форми навчання) та самостійна робота студентів усіх форм навчання.

Для студентів денної форми навчання планується індивідуальна робота, яка полягає в проведенні консультації з викладачем, ліквідації заборгованості з окремих тем дисципліни, написанні й захисті розрахунково-графічної роботи та рефератів.

Самостійна робота студентів полягає у: конспектуванні текстів лекцій; виконання практичних завдань; ознайомленні зі змінами нормативно-правової бази, сучасними літературними джерелами з питань обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків; підготовці й виконанні завдань до блочно-модульного контролю; підготовці реферату за обраною темою (крім студентів-заочників); підготовці до підсумкового контролю (іспиту).       

 

4. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

Модуль І. Теоретико-методологічні основи формування витрат на підприємстві

 

Тема 1. Витрати як об’єкт управління на підприємстві

1. Економічна категорія витрат, їх важливість в системі ефективного управління сучасним підприємством.

2. Класифікація витрат і її практичне значення.

3. Структура витрат і фактори, що її визначають.

 

Тема 2. Система управління витратами та їх формування за центрами відповідальності

1. Сутність, значення та роль системи управління витратами.

2. Функції і особливості побудови системи управління витратами.

3. Місця витрат і центри відповідальності.

 

Тема 3. Аналіз системи «Витрати - випуск - прибуток» як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень

1. Сутність і передумови аналізу системи «витрати–випуск–прибуток» (CVP).

2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.

3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.

 

Тема 4. Економічний механізм  визначення матеріальних витрат для управління і контролю

1. Управління матеріальним ресурсами.

2. Система регулювання запасів.

3. Управління витратами на оплату праці.

 

Тема 5. Економічний механізм  визначення необоротних матеріальних і нематеріальних активів

1. Визначення витрат підприємства, пов’язаних з використанням необоротних активів.
2. Поняття інтелектуального капіталу та практичні підходи до його оцінки.
3. Визнання та оцінка нематеріальних активів, їх складові.

 

Тема 6. Калькуляція собівартості продукції

1. Роль і методи калькулювання.

2. Калькулювання у багатопродуктовому виробництві.

3. Калькулювання у комплексних (сумісних) виробництвах.

4. Прогнозування собівартості продукції на етапах її розроблення та освоєння виробництва.

 

Тема 7. Економічний механізм  формування витрат, не пов’язаних з виробничою собівартістю

1. Сутність, значення та особливості виникнення витрат на управління підприємством.
2. Методичні підходи щодо формування адміністративних витрат.
3. Витрати підприємства на реалізацію (збут) продукції.
4. Витрати підприємства від здійснення іншої операційної діяльності.

 

Тема 8. Контроль витрат і стимулювання економії ресурсів

1. Облік і звітність як елементи контролю витрат.

2. Методи контролю витрат.

3. Стимулювання економії ресурсів.

 

Тема 9. Оптимізація операційної системи підприємства за критерієм витрат*

1. Регулювання та оцінювання виробничих запасів, адаптація операційної системи до зміни її завантаження та обґрунтування форми придбання устаткування.

2. Управління запасами матеріалів різного виду і призначення.

3. Вплив режиму поставки і зберігання матеріалів на складі в запасах на величину витрат.

 

Тема 10. Методологічні основи витратної політики за умов функціонування інформаційних систем*

1. Реалізація сучасних інформаційних технологій на основі використання раціональних методів вирішення обліково-аналітичних задач.
2. Етапи розробки витратної політики підприємства.
3. Формулювання вимог інформаційно-аналітичної системи управління виробничими витратами LACSPC.
4. Причини виникнення розходжень і помилок облікових даних: політичного, методологічного та технологічного характеру.

 

Тема 11. Аналіз і оцінка ефективності управління витратами виробництва*

1. Обгрунтування системи показників, що характеризують ефективність управління витратами виробництва.
2. Аналіз і оцінка ефективності управління витратами виробництва за відхиленнями від норм і нормативів.
3. Причини відхилень у витрачанні матеріалів: за продуктивністю праці, за ставкою заробтіної плати, за обсягами виробництва, за валовим прибутком, за ціною та обсягами реалізації.
4. Методичні підходи до визначення розмірів відхилень.

 

Тема 12. Шляхи вдосконалення методів обліку і контролю витрат виробнитва*

1. Значення прозорої інформаційної політики на підприємстві в контексті фактичних витрат виробнитва.
2. Вдосконалення бухгалтерської звітності відповідно до міжнародних вимог.
3. Мотиваційні аспекти зниження ивтрат виробництва на вітчизняних підприємствах.

*теми до самостійного вивчення

 

 

 

5. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Витрати як об’єкт управління на підприємстві

План заняття:

1. Витрати: економічна сутність категорії..

2. Класифікація витрат і її практичне значення.

3. Структура витрат і фактори, що її визначають.

Питання до обговорення:

1. Витрати як процес формування і використання ресурсів.
2. Витрати у натуральному і грошовому вимірі.
3. Грошові видатки і витрати, що формують собівартість продукції.
4. Витрати і собівартість продукції.
5. Різноманітність витрат і їх групування за певними ознаками.
6. Сумарні витрати підприємства і витрати на одиницю продукції.
7. Середні та граничні (маржинальні) витрати.
8. Прямі та непрямі витрати.
9. Змінні та постійні витрати, їх різновиди, методи їх розподілу.

10. Регульовані та нерегульовані витрати для певного рівня управління.

11. Явні та неявні (альтернативні) витрати.

12. Різні напрями визначення структури витрат та їх практичне значення.

13. Видова (елементна) структура витрат, її особливості в різних галузях економіки.

14. Вплив співвідношення прямих і непрямих витрат на точність калькулювання.

15. Зміна структури витрат під впливом технічних, організаційних, економічних факторів.

 

Тема доповіді:

1. Практичне застосування класифікації витрат в управлінні їх динамікою і прийнятті господарських рішень.
2. «Витрати» чи «затрати»: дискусії науковців.
3. Структура витрат залежно від їх реакції на масштаби ділової активності, використання її для обґрунтування господарських рішень.
4. Екологічні витрати: сутність та значення.

 

Література: [6;12;15;17;27;31;41;58;80;82;84].

Тема 2. Система управління витратами та їх формування за центрами відповідальності

План заняття:

1. Сутнісна характеристика системи управління витратами та її роль  системі управління господарською діяльністю підприємства

2. Функції і особливості побудови системи управління витратами.

2. Місця витрат і центри відповідальності.

Питання до обговорення:

1. Важливість обґрунтування рівня витрат і контролю формування їх за центрами відповідальності.
2. Управління витратами як процес цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцями і носіями за постійного контролю їх рівня та стимулювання зниження.
3. Функціональний аспект системи управління витратами: нормування, планування, облік, аналіз витрат, стимулювання їх зниження.
4. Організаційна система управління витратами на підприємствах.
5. Ієрархічна структура місць витрат на підприємстві.
6. Центри відповідальності за витрати (центри витрат) і центри прибутку.
7. Функціональний і територіальний критерії організації центрів відповідальності.

 

Тема доповіді:

1. Мета диференціації витрат за місцями їх формування і центрами відповідальності: контроль витрат, персоніфікація відповідальності за їх рівень, підвищення точності обчислення витрат за їх носіями.
2. Вимоги до організації центрів відповідальності: гомогенність результатів, можливість однозначного обчислення витрат, наявність персональної відповідальності за регульовані витрати.

 

Література: [6;12;15;17;31;37;41;42;58;80;82;84].

 

Тема 3. Аналіз системи «Витрати - випуск - прибуток» як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень

План заняття:

1. Характеристика і передумови аналізу системи «витрати–випуск–прибуток» (CVP).

2. Особливості аналізу рівноваги та безпеки операційної діяльності.

3. Визначення залежності прибутку від операційної активності та структури витрат.

 

Питання до обговорення:

1. Зв’язок витрат, обсягу виробництва (операційної діяльності) та прибутку. Економічне значення моделювання та аналізу цього співвідношення.
2. Спрощена модель лінійних співвідношень за CVP-аналізу та графічна інтерпретація її.
3. Показники, що обчислюються та аналізуються за CVP-аналізу.
4. Вплив постійних витрат на прибутковість діяльності підприємства.
5. Рівноважний (беззбитковий) обсяг операційної діяльності (виробництва).
6. Визначення беззбиткового обсягу операційної діяльності у натуральному і грошовому вимірі.
7. Беззбитковість і безпека діяльності підприємства та його підрозділів.
8. Значення управління прибутком і факторами його формування.
9. Залежність прибутку від операційної активності.

10. Операційний ліверидж (важіль), його визначення та застосування в оперативному аналізі.

 

Тема доповіді:

1. Особливості обчислення рівня економічної безпеки підприємства.
2. Проблеми визначення рівня операційної активності (обсягу виробництва), що забезпечує цільовий прибуток.

 

Література: [6;12;15;17;31;41;58;80;81;82;84;85;91].

Тема 4. Економічний механізм  визначення матеріальних витрат для управління і контролю

План заняття:

1. Особливості управління матеріальним ресурсами.

2. Економічний механізм регулювання запасів на підприємстві.

3. Управління витратами на оплату праці: сутнісна характеристика.

Питання до обговорення:

1. Структура матеріальних витрат.
2. Обчислення потреби у матеріальних ресурсах.
3. Нормативи витрат.
4. Методи нормування витрат матеріальних ресурсів.
5. Задачі аналізу використання матеріальних ресурсів.
6. Вимоги до аналізу формування та використання матеріальних ресурсів.
7. Показники використання матеріальних ресурсів матеріалоємність, матеріаловіддача коефіцієнт використання матеріальних ресурсів.
8. Взаємозв’язок розмірів запасів матеріалів та ефективності роботи підприємства.
9. Функції управління виробничими запасами.

 

Тема доповіді:

1. Управління виробничими запасами: зарубіжний досвід.
2. Інформаційне забезпечення аналізу використання матеріальних ресурсів.

 

Література: [6;12;15;17;23;24;31;41;58;67;68;78;80;82;84]

 

Тема 5. Економічний механізм  визначення необоротних матеріальних і нематеріальних активів

План заняття:

1. Визначення витрат підприємства, пов’язаних з використанням необоротних активів.
2. Інтелектуальний капітал: сутність та його оцінка.
3. Визнання та оцінка нематеріальних активів, їх складові.

Питання до обговорення:

1. Особливості обліку та оцінки основних засобів.
2. Первісна, залишкова  ліквідаційна вартості.
3. Визначення терміну корисного використання об’єкту.
4. Методи нарахування амортизації та їх використання для формування витрат.
5. Ринкова та інвестиційна вартості об’єкту.
6. Витратний, прибутковий (дохідний), ринковий (порівняльний) підходи щодо оцінки досліджуваної категорії.

Тема доповіді:

1. Необхідність аналітичної та професійної оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
2. Оцінка інтелектуального капіталу: зарубіжний досвід.

 

Література: [6;12;15;17;23;24;31;41;58;67;68;78;80;82;84].

 

Тема 6. Калькуляція собівартості продукції

План заняття:

1. Сутнісна характеристика калькулювання.

2. Визначення ролі калькулювання в управлінні витратами.

3.Особливості калькулювання у багатопродуктовому виробництві.

4. Калькулювання у комплексних (сумісних) виробництвах.

5. Прогнозування собівартості продукції на етапах її розроблення та освоєння виробництва.

Питання до обговорення:

1. Роль калькулювання в управлінні витратами.

2. Калькуляційні одиниці (носії витрат) на підприємстві.

3. Проектно-кошторисні, планові, нормативні, фактичні калькуляції, їх призначення і зв’язок.

4. Залежність точності калькулювання від частки прямих витрат у загальній їх сумі. Калькулювання на основі неповних і повних витрат.

5. Залежність методів калькулювання від особливостей виробництва продукції.

6. Специфіка калькулювання в одно-, багатопродуктовому виробництві, у виробництві з комплексною переробкою сировини.

7. Обчислення собівартості одиниці продукції в однопродуктовому, одно- і багатостадійному виробництві.

8. Диференціація витрат на прямі та непрямі калькуляційні статті щодо кожної калькуляційної одиниці.

9. Статті прямих витрат і методика обчислення їх.

1. Проблеми розподілу непрямих (загальних) витрат між різними виробами.
2. Розподіл загальновиробничих витрат.
3. Методи розподілу адміністративних витрат і витрат на збут у разі калькулювання за повними витратами.
4. Особливості підприємств з комплексною переробкою сировини. Основні та супутні продукти у комплексних виробництвах.
5. Загальний технологічний процес і загальні витрати до моменту відокремлення продуктів.
6. Прямі витрати на стадіях переробки окремих продуктів.
7. Порядок розроблення калькуляцій.
8. Розподіл загальних витрат на основі єдиного натурального показника обсягу виробництва.
9. Метод розподілу витрат за допомогою індивідуальних коефіцієнтів розподілу загальних витрат.
10. Відсутність нормативної бази для визначення собівартості продукції на етапах її розроблення та необхідність застосування методів приблизних обчислень.
11. Параметричні методи визначення собівартості виробів та умови застосування їх.
12. Методи: питомих показників, баловий, кореляційний, агрегатний.

 

Тема доповіді:

1. Проблема розподілу загальних витрат між спільно виготовлюваними продуктами.
2. Особливості застосування експертних оцінок і методу структурної аналогії собівартості.
3. Залежність собівартості нових складних виробів від ступеня освоєння виробництва.

 

Література: [6;8;12;15;17;23;24;30;31;41;58;67;68;78;80;82;84].

 

Модуль 2. Економічний механізм управління витратами на підприємстві

 

Тема 7. Економічний механізм  формування витрат, не пов’язаних з виробничою собівартістю

План заняття:

1. Сутність, значення та особливості виникнення витрат на управління підприємством.
2.  Методичні підходи щодо формування адміністративних витрат.
3. Витрати підприємства на реалізацію (збут) продукції.
4. Витрати підприємства від здійснення іншої операційної діяльності, витрати фінансової діяльності.
5. Витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю.
6. Втрати від участі в капіталі.
7. Втрати від надзвичайних подій.
8. Втрати від виплати дивідендів.

Питання до обговорення:

1. Витрати на управління підприємством.
2. Методика формування адміністративних витрат.
3. Витрати підприємства на реалізацію (збут) продукції.
4. Витрати підприємства від здійснення іншої операційної діяльності.
5. Витрати фінансової діяльності.
6. Особливості формування витрат, які пов’язані з інвестиційною діяльністю.
7. Витрати від участі в капіталі: сутнісна характеристика.
8. Витрати від надзвичайних подій.
9. Характеристика витрати від виплати дивідендів.

 

Тема доповіді:

1. Шляхи оптимізації адміністративних витрат виробничого підприємства.
2. Особливості управління витратами  на збут в сучасних умовах господарювання.

 

Література: [6;12;15;17;19;23-26;31;41;58;67;68;78;80-84].

 

Тема 8. Контроль витрат і стимулювання економії ресурсів

План заняття:

1. Економічна сутність контролю витрат на підприємстві.

2. Облік і звітність як елементи контролю витрат.

2. Роль та методи контролю витрат на підприємстві.

3. Стимулювання економії ресурсів: суть та характеристика основних форм.

Питання до обговорення:

1. Роль контролю витрат у підтриманні режиму економії.
2. Організаційна побудова системи обліку витрат і руху матеріальних цінностей.
3. Диференціація і повнота обліку регульованих витрат за місцями їх формування.
4. Оснащеність місць витрат засобами обліку безперервних форми звітності.
5. Порівняння фактичних витрат з плановими.
6. Умови порівнянності фактичних і планових витрат за певний період.
7. Необхідність перерахування планових витрат на фактичний обсяг продукції.
8. Облік та аналіз відхилень фактичних витрат від нормативних за центрами відповідальності.
9. Відшкодування витрат виробника шляхом продажу продукції на ринку.

10. Собівартість продукції як база ціни та її нижня межа.

11. Залежність прибутку від рівня витрат.

12. Особливості впливу змінних і постійних витрат на величину прибутку.

13. Мінімізація витрат, пов’язаних з основною діяльністю підприємства, – важливий фактор забезпечення його прибутковості.

14. Внутрішньофірмові ціни та їх роль у формуванні витрат і прибутку підрозділів.

15. Форми стимулювання залежно від величини економії, яку можна спрямувати на преміювання за зниження витрат.

 

Тема доповіді:

1. Особливості контролю рівня витрат за нормативної системи обліку (стандарт-кост).
2. Витрати як база ціни і фактор прибутковості.
3. Необхідність стимулювання персоналу підприємства щодо економного використання ресурсів і оптимальних витрат.
4. Особливості розподілу премії між учасниками заходу з економії витрат.

 

Література: [6;7;12;15;17;23;24;31;41;58;67;68;78;80;82;84;96].

Тема 9. Оптимізація операційної системи підприємства за критерієм витрат

План заняття

1. Регулювання та оцінювання виробничих запасів.
2.  Адаптація операційної системи до зміни її завантаження та обґрунтування форми придбання устаткування.
3. Управління запасами матеріалів різного виду і призначення.
4. Вплив режиму поставки на величину витрат.
5. Вплив зберігання матеріалів на складі в запасах на величину витрат.

Питання до обговорення:

1. Для чого на підприємстві створюються запаси матеріалів?
2. У чому полягає сутність системи управління запасами?
3. Визначення оптимальної величина запасу.
4. Які витрати виникають у процесі заготівлі та зберігання запасів?
5. У чому полягає сутність системи управління запасами «точно за часом»?
6. Методи оцінювання запасів.
7. За яких умов доцільно застосовувати метод «перший-перший» (FIFO)? У чому його специфіка?
8. Поясність сутність методу «останній-перший» (LIFO).
9. У чому особливості методу оцінювання вибуття матеріалів за середньозваженою собівартістю?

10. У чому полягає сутність адаптації операційної системи і для чого вона здійснюється?

11. Параметри і форми адаптації.

12. В якій послідовності здійснюється адаптація устаткування?

13. Поясніть процедуру адаптації устаткування за допомогою функцій граничних витрат.

14. Які є форми придбання устаткування, в чому їх особливості, переваги і вади?

15. Що входить до складу лізингових платежів (орендної плати)?

16. Наведіть формулу обчислення загальних витрат на лізинг і викуп устаткування в поточній вартості.

17. Наведіть формулу обчислення загальних витрат на купівлю обладнання за рахунок кредиту в поточній вартості.

18. Як визначаються річні та загальні платежі за допомогою коефіцієнтів ануїтету поточної вартості?

 

Тема доповіді:

1. Характеристика можливих шляхів адаптації операційної системи до зміни її завантаження.
2. Витрати на лізинг: особливості обрахунку.

 

Література: [6;12;15;17;23;24;31;41;58;67;68;78;80;82;84].

 

Тема 10. Методологічні основи витратної політики за умов функціонування інформаційних систем

План заняття

1. Реалізація сучасних інформаційних технологій на основі використання раціональних методів вирішення обліково-аналітичних задач.
2. Етапи розробки витратної політики підприємства.
3. Формулювання вимог інформаційно-аналітичної системи управління виробничими витратами LACSPC.
4. Причини виникнення розходжень і помилок облікових даних: політичного, методологічного та технологічного характеру.

Питання до обговорення:

1. Чому при управлінні витратами на підприємстві доцільно використовувати системний підхід?
2. Що таке організаційно-економічний механізм управління витратами на підприємстві?
3. Що є цілями управління витратами на підприємстві?
4. Які інструменти можна використати при управлінні витратами на підприємстві?
5. Які чинники впливають на систему управління витратами?
6. Які методи можна використовувати при впровадженні системи управління витратами?
7. В чому заключається функціональний підхід до системи управління витратами?
8. За допомогою яких показників можна оцінити ефективність системи управління витратами на підприємстві?
9. Які елементи можна виділити в системі управління витратами підприємства?

10. Розкрийте поняття економічної політики підприємства у сфері формування витрат.

 

Тема доповіді:

1. Економічна політики у сфері управління витратам: сутність та перспективи.
2. Витратна політика – минуле чи майбутнє?

 

Література: [6;12;15;17;23;24;31;41;58;67;68;78;80;82;84;86].

 

Тема 11. Аналіз і оцінка ефективності управління витратами виробництва

План заняття

1. Обгрунтування системи показників, що характеризують ефективність управління витратами виробництва.
2. Аналіз ефективності управління витратами виробництва за відхиленнями від норм і нормативів.
3. Оцінка ефективності управління витратами виробництва за відхиленнями від норм і нормативів
4. Причини відхилень у витрачанні матеріалів, по продуктивності праці, по ставці заробтної плати, по обсягах виробництва, по валовому прибутку, по ціні реалізації та за обсягами реалізації.
5. Методичні підходи до визначення розмірів відхилень.

Питання до обговорення:

1. Що таке планування витрат підприємства?
2. Які витрати включаються до виробничої собівартості? Які не включаються? Чим це зумовлено, поясніть.
3.  Що таке собівартість реалізованої продукції? Чим вона відрізняється від виробничої?
4.  Які існують методи розрахунку собівартості продукції? У чому їх сутність?
5.  Дайте характеристику загального підходу до класифікації витрат підприємства.
6.  Яким чином класифікують виробничі витрати за економічними елементами?
7.  Як класифікуються операційні витрати з метою визначення фінансового результату діяльності підприємства?
8.  Як класифікуються операційні витрати з метою обґрунтування прийняття економічних рішень підприємства?
9.  Які витрати підприємства відносять до змінних? Дайте характеристику поведінки змінних витрат.
10.  Які витрати підприємства відносять до постійних? Дайте характеристику поведінки постійних витрат.
11.  Що називають беззбитковим обсягом виробництва або порогом рентабельності та яким чином він обчислюється?
12.  Що називають запасом фінансової міцності підприємства та яким чином він обчислюється?

 

Тема доповіді:

1. Шляхи підвищення ефективності управління витратами: зарубіжний досвід.
2. Проблеми оцінювання ефективності управління витратами в Україні.

 

Література: [6;12-17;23;24;31;41;58;67;68;78;80;82;84;88;95;98].

 

Тема 12. Шляхи вдосконалення методів обліку і контролю витрат виробництва

План заняття

1. Механізм та особливості створення прозорої інформаційної політики підприємства, яка характеризує фактичні витрати виробництва.
2. Вдосконалення бухгалтерської звітності відповідно до міжнародних вимог.
3. Мотиваційні аспекти зниження витрат виробництва на вітчизняних підприємствах.

Питання до обговорення:

1. Які інструменти можна використати при вдосконаленні управління витратами на підприємстві?
2. Які чинники впливають на систему управління витратами?
3. Які методи можна використовувати при впровадженні системи управління витратами?
4. В чому заключається функціональний підхід до системи управління витратами?
5. За допомогою яких показників можна оцінити ефективність системи управління витратами на підприємстві?
6. Які елементи можна виділити в системі управління витратами підприємства?
7. Розкрийте поняття економічної політики підприємства у сфері формування витрат
8. У чому полягає економічна сутність собівартості продукції?
9. Чим відрізняються валові витрати від собівартості?
10. Які основні принципи класифікації витрат виробництва?
11. Що таке кошторис виробництва і навіщо він потрібен?
12. Розкрийте поняття групування витрат за економічними елементами
13. Що таке планування витрат підприємства?

 

Тема доповіді:

1. Огляд міжнародних вимог до бухгалтерської звітності підприємства в питаннях витрат.
2. Необхідність групування витрат за економічними елементами.

 

Література: [6;7;12-17;23-26;31;41;58;67;68;78;80;82;84;96].

 

6. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ТА СИТУАЦІЇ

 

Задача 1. Розрахуйте фактичний та плановий рівні витрат на 1 грн. товарної продукції і відсоток його зміни. За умови якщо план випуску продукції А − 4800 т/рік, а продукції Б − 2000 т/рік при собівартості продукції А – 60 тис. грн./т, а продукції Б – 32 млн. грн./ т. Випуск продукції при цьому збільшено на 10%, а її собівартість знижено на 8%. Оптова ціна продукції А − 72 тис. грн./т, а продукції Б – 41,2 тис. грн./т.

Задача 2. Відповідно до табличних даних визначити:

- зниження собівартості порівняльної товарної продукції;

- рівень витрат на 1 грн. товарної продукції;

- відсоток зниження собівартості, передбаченого у плані на розрахунковий період.

 

 

Показники	Вироби
	А	Б	В
Обсяг випуску у звітному періоді, шт./рік	2000	4000	5000
Обсяг випуску у плановому періоді, шт./рік	4000	8600	5000
Собівартість за звітом, грн./шт.	40	56	72
Собівартість за планом, грн./шт.	38	50	64
Оптова ціна виробу, грн./шт.	49	63,6	81,4

 

Задача З. розрахувати фактичний та плановий рівні витрат на 1 грн. товарної продукції підприємства, їх зміну у відсотках. Визначити фінансові результати діяльності підприємства звітного року, якщо:

- підприємство випускає 1000 тонн продукції на рік із собівартістю − 100 грн./т.;

- на наступний рік планується збільшити випуск продукції на 10% та знизити її собівартість на 8%;

- оптова ціна продукції − 175 гривень за тонну.

Задача 4. Визначити вплив зростання продуктивності праці на рівень собівартості продукції ТОВ «Зоря», якщо:

спеціалізація виробництва забезпечила підвищення продуктивності праці на 16%;

заробітна плата зросла на 8%;

собівартість товарної продукції підприємства – 800 тис. грн.;

фонд заробітної плати − 260 тис. грн.

Задача 5. Відповідно до звітних даних підприємства «Елін» одержана економія матеріалів за рахунок зниження норм витрат на 7% та за рахунок зниження цін на 6%. Собівартість товарної продукції становила 690 млн. грн., а витрати на матеріали − 394 млн. грн. Необхідно визначити вплив зазначених факторів на собівартість продукції.

Задача 6. Визначити вплив на собівартість продукції збільшення її випуску на 30%, за умови:

- планується зростання постійних витрат на 5%;

- загальна сума постійних витрат – 10 млн. грн.;

- собівартість товарної продукції − 30 млн. грн.

Задача 7. Розрахуйте відпускну ціну на одиницю товару та суму акцизного збору. Відомо, що виробнича собівартість становить 200 грн., комерційні витрати − 70 грн., рентабельність виготовлення продукції − 2,5%, ставка акцизного збору − 20%. Врахувати ПДВ.

Задача 8. Підприємство «Спектр» виготовляє побутову техніку. Собівартість виготовлення кольорового телевізора − 600 грн.; витрати обігу − 60 грн., роздрібна ціна − 1200 грн., а торговельна надбавка − 20%. Розрахуйте:

а) суму торговельної знижки;

б) суму прибутку;

в) суму ПДВ;

г) рентабельність виробу.

Задача 9. Необхідно визначити суму загальновиробничих витрат, яку необхідно включити до собівартості одиниці виробу. Відомо, що:

- сума загальновиробничих витрат − 75 тис. грн.;

- основна заробітна плата виробничих робітників цеху – 42,5 тис. грн.;

- виготовлення одного виробу оплачується за відрядною розцінкою 5 грн.

Задача 10. Обчислити беззбитковий обсяг виробництва, якщо загальна річна виробнича потужність підприємства становить 25 тис. одиниць продукції. Постійні витраті підприємства становлять 17 тис. грн. Змінні витрати на одиницю продукції – 3  грн. Виручка від реалізації всієї продукції становить 70 тис. грн. Яким буде цей обсяг, якщо постійні витрати підприємства зменшаться/зростуть на 4%?

Задача 11. Обчислити беззбитковий обсяг виробництва та визначити яким буде цей обсяг, якщо ціна продукції: а) зросте на 3%; б) знизиться на 3%?

Загальна річна виробнича потужність підприємства становить 10000 одиниць продукції. Річні постійні витрати підприємства − 12 тис. грн. Змінні витрати на одиницю продукції − 3,5 грн. Виручка від реалізації продукції – 60 тис. грн.

Задача 12. Обчислити беззбитковий обсяг виробництва продукції для ТОВ «ЛАЙМ».

Річні витрати підприємства становлять: витрати на оплату праці основних працівників з нарахуванням на неї − 150 тис. грн., витрати сировини та матеріалів − 450 тис. грн., адміністративні витрати − 210 тис. грн., витрати на рекламу та утримання фірмового магазину − 95 тис. грн. Річна потужність підприємства становить 15 тис. одиниць продукції, виручка від їх реалізації − 1080 тис. грн.

Задача 13. У звітному році собівартість товарної продукції становила 890 тис. грн., частка основної заробітної плати виробників − 20%, матеріальних витрат − 40%. На плановий рік передбачено зниження матеріальних витрат на 3% та зростання продуктивності праці одного працюючого на 10%. Також планується зростання середньої заробітної плати одного працюючого на 4%. Визначити вплив зазначених факторів на собівартість продукції у плановому році.

Задача 14. Підприємство «Грін +» виготовило за рік 7,5 тис. одиниць виробу А, 9 тис. одиниць виробу Б, 12,2 тис. одиниць виробу В. Витрати на основну заробітну плату робітників, що зайняті у виробництві виробів, становили: А – 30 тис. грн., Б – 34 тис. грн., В – 37 тис. грн. Річні накладні витрати підприємства – 150 тис. грн. Розподіліть накладні витрати між видами продукції та визначіть суму накладних витрат, що будуть включені до собівартості одного виробу.

Задача 15. Розрахуйте, на скільки відсотків заплановано знизити собівартість продукції у плановому році, якщо: у базовому році обсяг товарної продукції становив 30 млн. грн., витрати на її виготовлення − 23 млн. грн.; обсяг товарної продукції на плановий рік – 28 млн. грн., витрати на її виготовлення – 25 млн. грн.

Задача 16. Приватне підприємство «Мікс» за звітний рік виготовило 3500 виробів загальною собівартістю 92 тис. грн., причому частка основної заробітної плати виробничих робітників становить 22%.

Визначити розмір загальновиробничих витрат, що були включені в калькуляцію собівартості одиниці продукції, якщо їхня загальна сума дорівнює 55 тис. грн.

Задача 17. ПАТ «Електронікс» у звітному році мало такі витрати в розрахунку на один виріб, грн.:

-          сировина й матеріали, енергія технологічна − 162;

-          основна заробітна плата виробничих робітників − 126;

-          додаткова заробітна плата виробничих робітників – 40;

-          відрахування у фонди соціальних заходів – 37,3%;

-          витрати на утримання та експлуатацію устаткування − 60;

-          купівельні вироби і напівфабрикати − 9;

-          загальновиробничі витрати − 14,6;

-          загальногосподарські витрати − 20;

-          інші виробничі витрати − 7;

-          позавиробничі (комерційні) витрати − 83.

На підставі наведених даних необхідно розрахувати:

-          абсолютні величини прямих і непрямих витрат на виробництво продукції;

-          виробничу та повну собівартість виготовлення одиниці продукції;

-          відсоткове співвідношення прямих і непрямих витрат у структурі повної собівартості одиниці продукції.

Задача 18. Складіть калькуляцію собівартості одиниці продукції А ТОВ «Лідер» на основі наведених даних:

- за попередніми розрахунками витрати конструкційних матеріалів на одиницю виробу мають становити, кг: сталі − 3; бронзи − 1. Купівельна ціна цих матеріалів дорівнює відповідно 890 і 3600 грн./т.;

- основна заробітна плата виробничих робітників становитиме в собівартості 4 грн., додаткова заробітна плата − 16% основної;

- відрахування на соціальні заходи встановлені на рівні 37,3% основної та додаткової заробітної плати;

- витрати на експлуатацію й утримання устаткування очікуються в розмірі 30% матеріальних витрат;

- загальновиробничі витрати − 55% основної заробітної плати.

Задача 19. На підприємстві «Галекспо» випускаються товари, на виготовлення одиниці яких витрачається 60 кг чавуну. Купівельна ціна чавуну − 770 грн./т. Технологічно неминучі відходи металу становлять 30 % від його маси. Основна заробітна плата в розрахунку на одиницю продукції дорівнює 9 грн., додаткова заробітна плата − 12% від основної зарплати, а відрахування на соціальні заходи − 40% суми основної та додаткової заробітної плати. Загальновиробничі витрати на підприємстві становлять 2050 тис. грн., загальногосподарські − 730 тис. грн. Загальна сума заробітної плати основних виробничих робітників за відрядними розцінками − 1200 тис. грн. Позавиробничі витрати передбачаються в розмірі 3 % величини виробничої собівартості виробу. Очікуваний прибуток у розрахунку на одиницю продукції має дорівнювати 12% її повної собівартості.

Визначити повну собівартість і відпускну ціну одиниці виготовлюваного на підприємстві виробу.

Задача 20. Обсяг реалізації продукції приватного підприємства «Фурсов» з урахуванням кон'юнктури ринку може дорівнювати 20 тис. од. Відпускна ціна одиниці продукції становить 250 грн. Змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції − 100 грн., а постійні витрати на весь річний випуск продукції – 600 тис. грн.

Обчислити на основі наведених даних:

а) точку беззбитковості виробництва (використавши аналітичний і графічний методи розрахунків);

б) додатковий розмір прибутку, який одержить підприємство за умови скорочення змінних витрат на 8% і постійних витрат − на 210 тис. грн.

Задача 21. Відомо, що виробнича потужність підприємства, яке виробляє один вид продукції, становить 1 млн. од. на рік, а надходження від реалізації виробів − 2800 тис. грн. Постійні витрати на виробництво складають 980 тис. грн., змінні витрати – 1,4 млн. грн.

Визначити точку беззбитковості виробництва на ПАТ «МТК».

Задача 22. За 2010 рік підприємством реалізовано 20 тис. одиниць продукції. Виробнича собівартість одиниці − 180 грн. Річні витрати з реалізації продукції становлять 800 тис. грн. Рентабельність до повної собівартості складає 10%.

Визначити оптову ціну підприємства (без ПДВ) одиниці продукції.

Задача 23. Витрати на виробництво одиниці продукції за економічними елементами становлять:

- матеріальні витрати − 500 грн. (без ПДВ);

- витрати на оплату праці − 287 грн.;

- відрахування на соціальні заходи − 102 грн.;

- амортизація основних засобів − 40 грн.;

- інші витрати − 50 грн.;

- рівень рентабельності − 20%.

Визначити вільну відпускну ціну на продукцію з врахуванням ПДВ.

Задача 24. Повна собівартість мікрохвильової печі становить 400 грн. Постачальникам за матеріальні ресурси сплачено ПДВ в сумі 75 грн., рівень рентабельності мікрохвильової печі − 25%, надбавка до оптової ціни за додаткові умови гарантії − 20%, торговельна надбавка − 25% до вільної відпускної ціни з ПДВ.

Визначити роздрібну ціну на мікрохвильову піч.

Задача 25. Визначити роздрібну ціну на виріб. Виробнича собівартість виробу − 50 грн., витрати на збут − 6, планова рентабельність − 15%, націнка збутових організацій − 3%, націнка торговельних організацій − 12%. Врахувати ПДВ.

Задача 26. Мале приватне підприємство «Яна» виготовило й реалізувало в базовому році 2080 од. виробів одного виду. Ціна реалізації одиниці виробу становить 50 грн., а повна собівартість його виробництва та продажу − 28 грн. Співвідношення змінних і постійних витрат на виробництво продукції дорівнює 56 і 44%. Дослідження ринку показали, що, якщо знизити ціну виробу на 1 грн., тобто до 49 грн., то обсяг продажу продукції може бути збільшений на 8%. Виробничі потужності підприємства можуть забезпечити таке збільшення обсягу виробництва продукції.

Прийняти рішення щодо доцільності зниження відпускної ціни виробу.

Задача 27. Структура собівартості за статтями калькуляції виходячи з розрахунку 1000 одиниць продукції має вигляд:

сировина і матеріали – 5 тис. грн.;

паливо та електроенергія – 2,2 тис. грн.;

оплата праці основних робітників – 3,3 тис. грн.;

нарахування на оплату праці − згідно діючого законодавства;

загальновиробничі витрати − 350 грн.;

загальногосподарські витрати − 20% до оплати праці основних робітників.

Розрахувати прибуток від продажу одиниці виробу, якщо норма прибутку становить 15%.

Задача 28. За звітний рік підприємство «Томас» мало такі показники діяльності: обсяг вироблених та реалізованих виробів склав 30 тис. одиниць, постійні витрати при цьому становили 420 тис. грн., а змінні − 510 тис. грн. Оптова ціна виробника (без ПДВ), встановлена на такий виріб, 45 грн.

Скільки виробів додатково потрібно виготовити і реалізувати в наступному році, якщо підприємство бажає збільшити свій прибуток на 10%?

Задача 29. Собівартість товарної продукції на підприємстві за звітний рік склала 1,2 млн. грн., фактичний обсяг товарної продукції за оптовими цінами підприємства – 1,4 млн. грн. Планом передбачається зниження витрат на 1 гривню товарної продукції на 0,3 грн.

Визначити витрати на 1 гривню товарної продукції у звітному та плановому роках.

Задача 30. Визначити виробничу та повну собівартість продукції підприємства, якщо відомо, що витрати на одиницю виробу складають (грн.):

- основні матеріали − 55;

- зворотні відходи − 1,8;

- допоміжні матеріали − 8;

- покупні напівфабрикати − 10;

- паливо − 6;

- енергія – 6;

- основна зарплата виробничих робітників − 35;

- додаткова зарплата виробничих робітників − 10%;

- вирахування із заробітної плати − 40%;

- витрати на утримання та експлуатацію устаткування − 14,3;

- загально виробничі витрати − 75%;

- позавиробничі витрати − 6%.

Задача 31. За звітними даними собівартість товарної продукції підприємства склала 12,6 млн. грн., витрати на сировину й матеріали − 8,4 млн. грн. На наступний рік планується зменшити використання матеріалів за рахунок зниження норм споживання на 7% та планується зростання цін на сировину й матеріали на 10%.

Використовуючи індексний метод, визначити вплив вказаних чинників на собівартість продукції, а також можливу собівартість товарної продукції у плановому році.

Задача 32. На ПАТ «Ліна» передбачається збільшити обсяг виробництва і продажу продукції на 5 млн. грн. Відомо, що коефіцієнт маржинального прибутку дорівнює 0,35. Як це вплине на величину прибутку? Відповідь обґрунтуйте.

Задача 33. Розрахувати процент зниження витрат на виробництво продукції використовуючи наступні дані:

 

Виріб	Обсяг випуску продукції, шт.	Собівартість виробу, грн.	Оптова ціна продукції, грн.
А	12000	124,0	155,0
Б	8000	136,2	170,3

 

Передбачено, що обсяг виробництва виробу А збільшиться наступного року на 30%, а виробу Б − на 12%.

Задача 34. На дільниці встановлено 5 верстатів. Працює 12 чоловік. Трудомісткість одиниці продукції 0,6 машино/годин або 0,9 людино/годин.

Знайти максимально можливий обсяг випуску продукції за рік якщо у році 250 робочих днів, підприємство працює у 2 зміни по 8 годин. Коефіцієнт використання режимного фонду роботи обладнання 0,94. Втрати робочого часу працівником 5 %. Коефіцієнт виконання норми 1,1.

Задача 35. Через неритмічне постачання матеріалів підрозділів виникли простої в розмірі 2300 люд/год. Середня тарифна годинна ставка 4,50 грн. А середній  годинний виробіток товарної продукції  18,8 грн. Рентабельність продукції 25%. Додаткова оплата праці 14% від основної. Відрахування на соціальні заходи 39,5. Визначити розмір збитків підрозділів (сума оплати праці за простої і сума недоотриманого прибутку).

Задача 36. Визначити витрати на 1 грн. вартості виробленої продукції, якщо відомо що матеріальні витрати складають 80% собівартості продукції, або 3290 тис. грн. А вартість виробленої продукції 5800 тис. грн.

Задача 37. Визначити як зміниться собівартість продукції, якщо:

-  матеріальні витрати в базовому році становлять 3млн. грн. Планується приріст 3%;

-  оплата праці 600 тис. грн., приріст 5%;

-  відрахування на соціальні заходи 37,3% (планується зниження на 5%);

-  амортизаційні відрахування 3580 тис. грн., приріст 1%;

-  інші витрати 180 тис. грн., приріст 2%

Задача 38. За планом на рік підрозділ повинен виготовити і поставити на склад готову продукцію в розмірі 2400 одиниць, наступний підрозділ за технологічним маршрутом – 1840 одиниць.

Норматив міжцехового запасу 250 одиниць. Фактичний запас 150 одиниць.

Знайти необхідну кількість верстатів та робітників у підрозділі, якщо трудомісткість одиниці продукції 6,6 машино/годин, 7,2 людино/годин. 250 днів в 2 зміни по 8 годин. Витрати робочого часу працівниками складає 3% ,обладнання 5%, коефіцієнт виконання норми 1,1.

Задача 39. Річні витрати підприємства становлять: витрати на оплату праці основних працівників з нарахуваннями на неї 130 тис. грн. Витрати на сировину і метеріали 430 тис. грн, адміністративні витрати 190 тис. грн. Витрати на рекламу та отримання фірмового магазину 85 тис. грн. Річна потужність підприємства становить 10 тис. одиниць продукції. Виручка від їх реалізації 980 тис. грн.

Обчислити беззбитковий обсяг продукції для цього підприємства.

Задача 40. Загальна річна виробнича потужність підприємства становить 8 тис. од. продукції. Річні постійні витрати підприємства 10 тис. грн. Змінні витрати на одиницю продукції 2,5 грн. Виручка від реалізації 8 тис. од. продукції  становить 40 тис. грн.

Обчислити беззбитковий обсяг виробництва. Яким буде цей обсяг, якщо ціна продукції:

а) зросте на 3%

б) – знизиться на 5%?

Задача 41. Виробнича потужність підприємства яке виробляє один вид продукції становить 700 тис. один. на рік, а надходження від реалізації виробів 2650 тис. грн. Постійні витрати на виробництво складають 950 тис. грн. Змінні витрати – 1410 тис. грн.

Визначити точку беззбитковості виробництва на промисловому підприємстві.

Задача 42. Підприємтво «Сміла» виготовляє і реалізує в середньому за рік 34 тис. виробів по ціні 70 грн. Змінні витрати на один виріб 50 грн. Річні постійні витрати 350 тис. грн. Скільки треба виготовляти виробів, щоб за даних умов одержати 250 тис. грн. прибутку за рік.

Задача 43. ПАТ «Протон» за рік планує виготовити основної продукції на 14500 тис. грн. та надати послуг промислового характеру на 560 тис. грн. Вартість вироблених напівфабрикатів складе 40 тис. грн., з яких 90 % буде використано для власних потреб. Обсяг незавершеного виробництва за рік зросте з 2500 до 3600 тис. грн. Залишки готової продукції на складі підприємства очікуються: 600 тис. грн. на початок року та 1050 тис. грн. на його кінець. Вартість матеріальних витрат і сума амортизаційних відрахувань разом становитимуть 70% товарного випуску. Рентабельність продукції заплановано на рівні 10%.

Визначити обсяг товарної, валової, чистої й реалізованої продукції, а також собівартість реалізованої продукції.

Задача 44. Обчислити обсяг валової, товарної, реалізованої і чистої продукції на основі наступних даних:

 

Задача 45.  На основі наведених у таблиці показників розвитку корпорації «ЛЕО», визначити зміну обсягу товарної продукції у розрахунковому році порівняно зі звітним, а також вплив на неї динаміки продуктивності праці та чисельності працюючих.

 

 

 

Показники	Од. виміру	Звітний рік	Розрахунковий рік
Обсяг товарної продукції	тис.грн.	2100	2800
Продуктивність праці персоналу	тис.грн./ос.	25	30

 

Задача 46. ПАТ «Агата» виробляє радіоприймачі. Повна собівартість приймача становить 22 грн., з яких на змінні витрати припадає 80%. Відпускна ціна виробу буде встановлена на рівні 30 грн., а річна програма випуску 18000 шт.

Визначити:

а) критичний обсяг виробництва й реалізації продукції та коефіцієнт безпеки виробництва;

б) необхідний для отримання прибутку у розмірі 25000 грн. обсяг виробництва й продажу приймачів.

Задача 47. Підприємство «Укрвимірювач» виготовляє за рік продукції на 1450 тис. грн. Витрати на оренду приміщень та їх утримання становить 130 тис. грн., видатки на управління, інженерне і виробничо-господарське обслуговування, амортизацію устаткування − 250 тис. грн. за рік, змінні витрати складають 850 тис. грн.

Розрахуйте коефіцієнт маржинального прибутку, точку беззбитковості та коефіцієнт безпеки виробництва.

Задача 48. Завод виробляє продукцію, на виготовлення якої витрачається метал за чистою масою 100 кг., при цьому відходи становлять 5% від чистої витрати. Ціна металу 2500 грн./т. Виріб обробляють у ливарному і механічному цехах. Витрата енергії та палива на один виріб складає 7 грн. Основна зарплата у ливарному цесі 23 грн., а у механічному 30 грн. Додаткова зарплата становить 8% основної, а відрахування до фондів соціального страхування складають 37,3%. Річна сума загальновиробничих витрат 650 тис. грн., а загальногосподарських 930 тис. грн. Сукупний розмір зарплати основних робітників підприємства за відрядними розцінками обчислюється 800 тис.грн. Позавиробничі витрати оцінюються на рівні 2% виробничої, а запланований прибуток 10% повної собівартості одного виробу.

Знайти собівартість і відпускну ціну виробу.

Задача 49.  Обчисліть відпускні ціни виробів А та Б якщо відомо наступне. Для виготовлення виробів використовується текстиль та фурнітура. Загальні витрати матеріалів на один виріб становлять: на А: текстилю − 1,5, фурнітури − на 0,9 грн.; на виріб Б: йде 2,2 м текстилю та фурнітури на 0,75 грн. Ціна текстилю становить 23 грн./м . При виробництві виробів відходи текстилю становлять близько 10%, й реалізуються за ціною 0,85 грн./м . Основна зарплата виробничих робітників на виріб, відповідно, 15 і 18 грн., а додаткова − 12% від основної. Норматив відрахувань до фондів соціального страхування становить 37,3%. Планом передбачено виготовити по 25 тис. виробів у рік. Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування заплановані кошторисом у сумі 620 тис.грн., загальновиробничі − 850 тис. грн., загальногосподарські витрати − 1200 тис. грн у рік. Позавиробничі витрати складають 5% виробничої собівартості виробів. Норма прибутку на один виріб становить 5% повної собівартості. Врахувати ПДВ.

Задача 50. У звітному році підприємство реалізувало 80 тис. т. продукції за ціною 620 грн./т. (з ПДВ). Величина сукупних поточних витрат на виробництво й реалізацію продукції становила 12100 тис. грн. Середньорічна вартість основних засобів складала 8400 тис. грн., а оборотних коштів − 3500 тис. грн. Врахувати ПДВ.

У розрахунковому році підприємство планує збільшити натуральний обсяг виробництва й реалізації продукції на 15%, при цьому величина сукупних витрат має зрости на 1450 тис. грн. Ринкова ситуація вимагатиме зниження ціни підприємства на 5%.

Як зміниться величина чистої рентабельності активів у розрахунковому році порівняно зі звітним, якщо ставка податку на прибуток становить 25%?

Задача 51. ТОВ «Антарес» за рік виготовило й реалізувало продукції на суму 8500 тис. грн. Середньорічна величина основних засобів підприємства склала 3190 тис. грн., інших позаоборотних активів 210 тис. грн., виробничих запасів 580 тис. грн., дебіторської заборгованості 605 тис. грн., а грошових коштів 115 тис.грн. Рівень рентабельності продукції досяг 18%. Визначити рентабельність активів, виробництва та показники ефективності використання оборотних коштів.

Задача 52. Визначити чи вигідно виробнику знизити ціну на 0,15 грн., якщо поточна ціна товару 2,95 грн. Планується реалізувати 950 тис. одиниць. Відомо, що конкуренти теж планують зниження ціни. Коефіцієнт цінової еластичності попиту – 1,6.

 

 

7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

 

Група підприємців вирішили створити власну справу. Провівши моніторинг існуючого ринку було обрано видом діяльності виробництво шин для автомобілей. Однією з позицій товарного асортименту підприємства шинної галузі промисловості є шини 175/70 R-13 БЛ-85, які призначені для автомобіля марки «Dawoo Lanos». Така продукція користується стабільним попитом через насиченість вітчизняного автомобільного ринка даним товаром. Для виробництва 1000 таких автопокришок необхідно залучити наступні види матеріалів, численний перелік яких наводиться разом з нормами їх витрат та закупівельними цінами.

1.1.   Основні матеріали:

каучук марок НК-1С - 804,6 кг за ціною 5 грн / кг, СКІ-3 - 1042,1 кг (5,4 грн / кг), СКМС-ЗОАРК - 1376,0 кг (4,42 грн / кг), СКС-30АРК-15БР - 0,7 кг (3,8 грн / кг); найрит марки А - 0,5 кг (7 грн / кг); бутилкаучук БК-1675 - 15,7 кг (5,6 грн / кг); хлорбутил - 0,5 кг (6,2 грн / кг); СКД 2ГР ЗК - 298,6 кг 4,9 грн / кг); каучук латексу СКД-1 - 7,9 кг (5 грн / кг); каучук латексу ВП-107 - 3,4 кг (8 грн / кг); регенерат - 0,4 кг (1,68 грн / кг); білила цинкові - 166,7 кг (5,2 грн / кг); технічний вуглець марок П-234 (ПМ-100) - 2,2 кг (1,48 грн / кг), П-245 - 1181,9 кг (1,68 грн / кг), ГІ-514 (ПМ-50) - 873,3 кг (1,36 грн / кг); корд анідний - 1323,4 м² (4,70 грн / м²); металевий корд - 561,2 м² (6,2 грн / м²); бязь - 6,3 м² (3,03 грн / м²); капронова тканина - 1,2 м² (4,76 грн / м²); проволока - 286 кг (3,5 грн / кг).

1.2.   Допоміжні матеріали:

ангідрид фталевий - 10,5 кг (2,58 грн / кг); нафтонат - 5,8 (42 грн / кг); сантогард - 4,3 кг (24 грн / кг); кислота бензойна - 3,8 кг (4,6 грн / кг); віск - 26 кг (2,96 грн / кг); діафен - 50,9 кг (20 грн / кг); резорцин - 1,2 кг (19 грн / кг); ацетонаніл - 26,1 кг (7,2 грн / кг); гексол - 5,3 кг (13,2 грн / кг); сульфенамід М - 25,2 кг (14,2 грн / кг); сульфенамід Ц - 14,2 кг (11,4 грн / кг); амберол - 0,8 кг (27,6 грн / кг); дітіодиморфолин - 11,8 кг (13,2 грн / кг); октофор Н - 4,4 кг (8 грн / кг); октофор Н 10S- 0,3 кг (13 грн / кг); сірка мелена - 14,1 кг (0,44 грн / кг); сірка полімерна - 113,6 кг (8,4 грн / кг); каніфоль - 73,2 кг (3,6 грн / кг); масло ПН-6 - 115,8 кг (0,6 грн / кг); масло мінеральне - 1,3 кг (7,4 грн / кг); мазут - 2,5 кг (0,32 грн / кг); кислота олеїнова - 3,8 кг (2,6 грн / кг); пара­фін технічний - 0,1 кг (3,8 грн / кг); ренацит - 0,8 кг (35 грн / кг); смола природна - 90,9 кг (2 грн / кг); стеарин технічний - 63,6 кг (5 грн / кг), бітум - 14,7 кг (1 грн / кг), рубракс - 2,3 (1 грн / кг), смола епоксидна - 9,1 кг (17 грн / кг), метафениленбіомалеїн - 0,1 кг (0,86 грн / кг), модифікатор РУ - 10,5 кг (19,6 грн / кг), модифікатор АРУ - 1,7 кг (15,2 грн / кг), поліетилен - 10,4 кг (0,1 грн / кг), пігмент жовтий - 0,1 кг (2,1 грн / кг), фарба штемпельна жовта - 0,2 кг (12,44 грн / кг), каолін - 213,1 кг (0,1 грн / кг), крейда - 23 кг (2 грн / кг), слюда - 24 кг (5 грн / кг), тальк - 24,3 кг (0,8 грн / кг), бензин - 91,2 кг (1 грн / кг), їдкий натр - 0,2 кг (0,06 грн / кг), клей декстриновий - 0,4 кг (0,18 грн / кг), масло МС – 3,3 кг (12 грн / кг), емульсія – 4,4 кг (0,22 грн / кг), мило – 10,3 кг (1,9 грн / кг), скипидар – 0,6 кг (3,8 грн / кг), формалін – 1,6 кг (0,54 грн / кг), етилацетат – 0,1 кг (грн / кг), концентрат апатиту – 5,3 кг (0,02 грн / кг).

1.3. Енергія на технологічні цілі – 49360 кВт-годин за ціною 0,156 грн. / кВт-годину.

1.4 Для виробництва пропонується придбати наступні елементи матеріально-технічної бази, перелік яких представлено в додатку Б.

1.5. Оплату праці основних робітників планується проводити за прямою відрядною системою, на основі даних, прдставлених в Додатку Г.

 

Методичні вказівки до розв’язання задачі

Розрахунок доцільно розпочати з  дослідження структури основних  фондів та розподілення їх по групам згідно нормативно-правової бази. Згідно Податкового Кодексу України нематеріальні активи поділяються на шістнадцять видів, для кожного з яких розроблені мінімально допустимі строки корисного використання (додаток В). Вихідні дані для цього представлені у додатку Б та В. Розподіливши основні фонди по групам, необхідно представити їх структуру в таблиці, де зазначається співвідношення груп основних фондів у відсотках. На основі такої таблиці можна побудувати діаграму, що сприятиме кращому графічному сприйняттю дослідження. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається   діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення  залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року  або  первісної  вартості  на  дату  початку нарахування  амортизації та річної норми амортизації.  Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею  та результатом  кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума  амортизації  визначається як добуток залишкової вартості об'єкта  на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об'єкта і подвоюється. Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як  добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.   Кумулятивний коефіцієнт розраховується  діленням кількості років,  що залишаються до кінця строку корисного використання  об'єкта  основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як  добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

В контрольній роботі розрахунок витрат на амортизацію проводять за прямолінійним методом. Норми амортизацій необхідно визначити самостійно для кожного об’єкту основних засобів згідно ст. 145 Податкового кодексу України.

Отже, загальна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:      

АВ= å АВ_ni                                               (1)

де і – групи основних фондів;

АВ – амортизаційні відрахування.

АВ nі – річні норми амортизаційних відрахувань для кожного об’єкту основних засобів.

Наступним кроком є визначеня суми матеріальних витрат, вихідною базою для обрахунку яких є потреба в матеріальних ресурсах, представлена в умові задачі.

Кошторис витрат на річний обсяг готової продукції визначається за формулою:

С = С_B + С_HB , грн.                                  (2)

де С_B – виробничі витрати, грн.;

 С_HB – невиробничі витрати, грн.

 

Виробничі витрати визначаються

С_вир = С_пр + С_нпр,                                                      (3)

де С_пр, С_нпр – відповідно прямі та непрямі витрати, грн.

Прямі витрати визначаються

Спр = Смв + Соп + Сам + Срем + Ссоц + Сін , грн           (4)

де     С_мв – матеріальні витрати;

С_оп – витрати на оплату праці основних робітників (в роботі вважати, що робітники знаходяться на відрядній оплаті праці);

Сам – амортизаційні відрахування;

Срем – витрати на технічне обслуговування та ремонт основних фондів;

Ссоц – витрати на соціальні заходи;

Сін – інші витрати.

Відрядну заробітну плату можна визначити по формулі:

СОП = ОВ x Hn                                                       (5)

де ОВ – плановий обсяг продукції, од; (додаток Г);

Н_n – відрядна розцінка на одиницю продукції, грн/од. (додаток Г).

Витрати на технічне обслуговування та ремонт основних фондів обчислюються по формулі :

С_рем = С_ам · R_рем,   грн.                 (6)

де R_рем – коефіцієнт, якій враховує витрати на технічне обслуговування та ремонт (приймається в роботі рівним 0,1 від витрат по амортизації);

С_{ам –} амортизаційні відрахування.

Розрахунок витрат по статті на соціальні заходи виконують за формулою:

С_соц = С_on · R_{соц ,}                                                       (7)

де С_оп – витрати на оплату праці;

R_соц – коефіцієнт витрат на соціальні заходи (приймають рівним 37,3% від фонду оплати праці виробничих працівників).

До відрахувань на соціальні заходи належить єдиний соціальний внесок  – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за  діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 2-3, ст.11 ) {Із змінами, внесеними згідно з Кодексом № 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010 р.)                      

Інші виробничі витрати обчислюються по формулі:

С_ін = R_і (С_мв + С_on + С_ам  +С_рем+ С_соц ), грн                               (8)

де R_і – коефіцієнт, який враховує розмір інших витрат (прийняти 20%).

До складу непрямих витрат включаються: витрати на утримання та експлуатацію будівель, споруд, устаткування; оплата праці керуючого та обслуговуючого персоналу, а також загальновиробничі, загальногосподарські та інші поточні витрати.

Непрямі витрати визначаються за формулою:

С_нпр = С_{пр  *}   К_нп                                          (9)

де С_пр – прямі витрати;

К_{нпр —}  коефіцієнт непрямих витрат (в роботі прийняти 0,6).

Невиробничі витрати в роботі прийняти – 15 % від суми прямих та непрямих витрат. Невиробничі витрати пов’язані з процесом реалізації готової продукції: витрати на упаковку, транспортування продукції, комісійні збори та витрати, пов’язані зі збутом продукції.

Собівартість одиниці продукції розраховується за формулою:

С_од = С / ОВ, грн/од.                                 (10)

де С – річний кошторис витрат , грн.;

ОВ – об’єм продукції, що виробляється за рік , од. (додаток 4).

 

2. Розрахунок показників ефективності виробництва

До системи показників ефективності діяльності підприємства відносяться валова виручка, валовий прибуток, прибуток (операційний і чистий), рентабельність продукції.

Валова виручка (валовий дохід) від реалізації готової продукції визначається в залежності від вартості одиниці та обсягу продукції за формулою:

ВД = Вод * ОР,                                          (11)

де В_од – вартість одиниці продукції, грн/од.;

ОР – річний обсяг готової продукції.

Чистий дохід ( виручка) від реалізації продукції  визначається за формулою:

                           ЧД = В – ПДВ= В/1,2                              (13)

де ПДВ – податок на додану вартість ( 20%).

Валовий прибуток підприємства розраховується за формулою:

ВП = ЧД – Св, грн.                                     (14)

де ЧД – виручка від продажу продукції, грн.;

Св –  виробничі витрати (табл. 1).

Операційний прибуток підприємства (оподатковуваний):

ОП = ВП  – Снв,                                       (15)

де ВП – сума валового прибутку;

Снв – невиробничі витрати.

Чистий прибуток (прибуток після оподаткування) – прибуток, що поступає в розпорядження підприємства після сплати податків:

ЧП = ОП – ПнП                                      (16)

де ОП – операційний (оподатковуваний) прибуток;

ПнП – податки та обов’язкові платежі (ставка податку на прибуток згідно законодавства, %).

Рентабельність продукції визначається за формулою:

Рп = (ЧП / СРП) ▪ 100%,                            (17)

Де Пч – чистий прибуток за певний період, грн.;

СРП – собівартість реалізованої продукції, грн.

Після проведених розрахунків зробити відповідні висновки та надати можливі пропозиції по вдосконаленню діяльності підприємства.

Обгрунтувати беззбитковий обсяг виробництва на основі “CVP”-аналізу. Результати представити у вигляді таблиць 1 та 2.

 

 

 

Таблиця 1

Поточні витрати на реалізацію проекту виробництва

Види витрат	Значення, грн
1. Прямі матеріальні витрати, в т.ч.
-сировина і матеріали
-допоміжні матеріали
-паливо й енергія та технологічні цілі
-втрати від нестач у межах норм природного збитку
2. Прямі трудові витрати, в т.ч.
-заробітна плата
3. Витрати, повязані із соціальним забезпеченням-єдиний соціальний внесок
4. Амортизація,в т.ч.:    4.1.Амортизація основних фондів    4.2. Поточний ремонт основних фондів
5. Інші витрати, повязані з обслуговуванням виробничого процесу
6. Непрямі витрати, повязані з виробничим процесом
7. Виробничі витрати
8. Невиробничі витрати, в тому числі
РАЗОМ валові витрати(п.7+п.8)

                    Таблиця 2

Показники ефективності реалізації проекту виробництва

Показники	Значення показника
Обсяг продажу продукції, тис.од.
Виробничі витрати, тис.грн.
Валові витрати, тис.грн
Собівартість одиниці продукції, грн.
Ціна одиниці продукції,грн.
Валова виручка,тис.грн.
Чистий дохід від реалізації продукції, тис.грн.
Операційний прибуток, тис.грн.
Чистий прибуток, тис.грн.

 

 

 

 

 

 

 

8. ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

 

Тема. Оптимізація операційної системи підприємства

за критерієм витрат

1. Регулювання та оцінювання виробничих запасів, адаптація операційної системи до зміни її завантаження та обґрунтування форми придбання устаткування.

2. Управління запасами матеріалів різного виду і призначення.

3. Вплив режиму поставки і зберігання матеріалів на складі в запасах на величину витрат.

 

Тема. Методологічні основи витратної політики за умов функціонування інформаційних систем*

1. Реалізація сучасних інформаційних технологій на основі використання раціональних методів вирішення обліково-аналітичних задач.
2. Етапи розробки витратної політики підприємства.
3. Формулювання вимог інформаційно-аналітичної системи управління виробничими витратами LACSPC.
4. Причини виникнення розходжень і помилок облікових даних: політичного, методологічного та технологічного характеру.

 

Тема. Аналіз і оцінка ефективності управління витратами виробництва*

1. Обгрунтування системи показників, що характеризують ефективність управління витратами виробництва.
2. Аналіз і оцінка ефективності управління витратами виробництва за відхиленнями від норм і нормативів.
3. Причини відхилень у витрачанні матеріалів, по продуктивності праці, по ставці заробтної плати, по обсягах виробництва, по валовому прибутку, по ціні реалізації та за обсягами реалізації.
4. Методичні підходи до визначення розмірів відхилень.

 

Тема. Шляхи вдосконалення методів обліку і контролю витрат виробнитва

1. Створення прозорої інформаційної політики підприємства, яка характеризує фактичні витрати виробнитва.
2. Вдосконалення бухгалтерської звітності відповідно до міжнародних вимог.
3. Мотиваційні аспекти зниження витрат виробництва на вітчизняних підприємствах.

 

 

9. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ

 

Під час вивчення дисципліни студенти в обов’язковому порядку самостійного готують реферат за темами з рекомендованого переліку, які узгоджені з викладачем.

Реферат має бути грамотно викладений і відповідати нижчезазначеним вимогам оформлення. Він повинен включати титульну сторінку, план реферату (зміст), вступ, виклад основного матеріалу відповідно до плану, висновки, список використаних під час підготовки джерел, додатки (при необхідності).

Реферат має бути надрукований (чи написаний від руки) чітко, розбірливо, без помилок та виправлень, з одного боку білого паперу формату А4. Загальний обсяг реферату (включаючи список використаних літературних джерел та додатки) 20 - 25 сторінок (25 – 28 сторінок від руки), надрукованих 1,5 інтервалом шрифтом Times New Roman розміром 14 пунктів.

Аркуш реферату повинен мати поля: ліве - 30 мм, верхнє - 20 мм, праве - 20 мм, нижнє - 20 мм. Нумеруються всі сторінки роботи до останньої, враховуючи ілюстрації та додатки, без пропусків, повторів і літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра "1" не ставиться. Номер сторінки проставляється з права в нижньому полі.

Текстреферату необхідно ілюструвати схемами, графіками, таблицями, які також виконуються на стандартних аркушах паперу формату А4.

Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту зрозумілості. Усі ілюстрації називають рисунками і нумерують послідовно. Номер і назву рисунка пишуть під графічним зображенням. Ілюстративний матеріал розміщують у тексті одразу після посилання на нього.

На інформацію, яка запозичена з інших джерел, а також на цитати, що наводяться в тексті, мають бути зроблені посилання. Їх наводять одразу після закінчення цитати в квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідні сторінки джерела, наприклад, [1, с. 15-20].

Оцінювання реферату та його захист оцінюється за наступною шкалою:

 

 

 

 

 

Бали	Оцінка	Характеристика
10	Відмінно	Оформлення реферату відповідає вимогам. Матеріал, що викладений, повністю розкриває тему. Студент вільно володіє питанням, що розглядається.
7-9	Добре	Оформлення реферату відповідає вимогам. Матеріал, що викладений, розкриває тему. Студент добре володіє викладеним матеріалом (можливі деякі неточності).
4-6	Задовільно	Оформлення реферату відповідає вимогам. Матеріал, що викладений, недостатньо розкриває тему. Студент достатньо володіє питанням, що розглядається.
0-3	Незадовільно	Оформлення реферату не відповідає вимогам. Матеріал, що викладений, не розкриває тему. Студент не володіє питанням, що розглядається.

 

У випадках, коли студент отримує незадовільну оцінку, йому необхідно доопрацювати та переоформити реферат відповідно до зауважень та вимог. Після чого захистити реферат повторно.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1.Еволюція наукових поглядів щодо управління витратами на підприємстві.

2.Теорія витрат А. Сміта, Д. Рікардо.

3. Вчення про справедливу ціну У. Петті.

4. Теорія трьох факторів виробництва Ж.-Б. Сея.

5.Теорія трудової вартості К. Маркса.

6.Суб’єктивна теорія витрат альтернативних можливостей А. Маршалла.

7.Витрати як економічна категорія, значення та роль в процесі управління підприємством.

8.Загальноекономічна та планово-облікова системи класифікації витрат.

9.Групування витрат виробничої собівартості за статтями калькулювання.

10. Витрати виробництва та обігу: сутнісна характеристика.

11. Організація управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможності підприємства.

12. Напрямки покращення організації управління витратами.

13. Сутність та значення системи управління витратами в забезпеченні ефективності діяльності підприємства.

14. Функціональний механізм системи управління витратами.

15. Характеристика складових елементів системи управління витратами на підприємстві.

16. Формування виробничих витрат за місцями їх виникнення.

17. Формування виробничих витрат за центрами відповідальності.

18. Інформаційне забезпечення управління витратами.

19. Стимулювання зниження витрат на виробничому підприємстві.

20. Основні завдання функціональних служб з питань управління витратами.

21. Інформаційне забезпечення аналізу витрат на виробництво.

22. Особливості аналізу прямих та непрямих витрат.

23. Оперативний аналіз собівартості продукції.

24. Місце бюджетування в системі управління витратами.

25. Особливості та порядок складання плану витрат підрозділу підприємства.

26. Характеристика основних методів розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між підрозділами основного виробництва.

27. Внутрішня (трансфертна) ціна та методи її формування на підприємстві.

28. Фактори впливу зовнішнього та внутрішнього середовища бізнесу на рівень ціни.

29. Фактори, що формують рівень собівартості продукції на підприємстві.

30. Поняття собівартості продукції та її застосування в ціноутворенні.

31. Визначення мінімального розміру ціни на основі врахування змінних та умовно-постійних витрат.

32. Роль калькулювання в управлінні витратами.

33. Параметричні методи визначення собівартості виробів та умови їх застосування.

34. Сутнісна характеристика систем «директ-костингу», «стандарт-косту» та контролінгу.

35. Завдання системи управління товарно-матеріальними запасами.

36. Оцінка та методи визначення потреб у виробничих запасах.

37. Управління витратами на оплату праці.

38. Визначення витрат підприємства, пов’язаних з використанням необоротних активів.

39. Економічний механізм управління нематеріальними активами.

40. Економічний механізм  формування витрат, не пов’язаних з виробничою собівартістю.

41. Аналіз системи «Витрати - випуск - прибуток» як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень.

42. Удосконалення системи управління витратами підприємства.

     

 

10. КОНТРОЛЬНА РОБОТА ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

Кожен студент заочної форми навчання повинен виконати контрольну роботу з дисципліни «Управління витратами». Тільки після її виконання, перевірки та зарахування студент допускається до іспиту.

Контрольна робота складається з двох теоретичних питань та практичної частини. Сутність цього завдання полягає в тому, щоб студент самостійно розібрався в обраних питаннях та зробив вірні розрахунки і висновки до них. Для цього необхідно користуватись рекомендованими підручниками та посібниками, законодавчими та нормативними документами.

При виборі варіанту контрольної роботи студент керується двома останніми цифрами з номеру залікової книжки та таблицями (див. табл. 1-2).

Перелік завдань до кожного з варіантів наведений нижче.

Таблиця 1

Таблиця вибору варіанту контрольної роботи

	Остання цифра № залікової книжки
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Передостання цифра № залікової книжки
0,1,2	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
3,4	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
5,6,7	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
8,9	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

 

І. Теоретична частина

Перелік контрольних завдань за варіантами:

Варіант 1,11,21

Теоретична частина: дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Поняття витрат як економічної категорії

2. Особливості формування витрат за центрами відповідальності

Варіант 2,12,22

Теоретична частина: дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Класифікація витрат та її практичне значення

2. Функції і особливості побудови системи управління витратами

Варіант 3,13,23

Теоретична частина: дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Організаційно-економічний механізм управління витратами на підприємстві

2. Беззбитковість і безпека діяльності підприємства та його підрозділів

Варіант 4,14,24

Теоретична частина: дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Сутність, значення та роль системи управління витратами в системі управління господарською діяльністю підприємства

2. Проектно-кошторисні, планові, нормативні, фактичні калькуляції, їх призначення і зв’язок

Варіант 5,15,25

Теоретична частина: дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Сутність і передумови аналізу системи «витрати—випуск—прибуток» (CVP)

2. Методика формування адміністративних витрат

Варіант 6,16,26

Теоретична частина: дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Економічний механізм  визначення матеріальних витрат для управління і контролю

2. Сутнісна характеристика систем «директ-костингу», «стандарт-косту» та контролінгу

Варіант 7,17,27

Теоретична частина: дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Економічний механізм управління витратами на оплату праці

2. Напрямки вдосконалення системи управління витратами підприємства

Варіант 8,18,28

Теоретична частина: дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Визначення витрат підприємства, пов’язаних з використанням необоротних активів

2. Стимулювання економії ресурсів та політика ресурсозбереження на підприємстві

Варіант 9,19,29

Теоретична частина: дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Калькуляція собівартості продукції

2. Особливості формування витрат підприємства на реалізацію (збут) продукції

Варіант 10,20,30

Теоретична частина: дайте розгорнуту відповідь на питання

1. Економічний механізм  формування витрат, не пов’язаних з виробничою собівартістю

2. Визнання та оцінка нематеріальних активів, їх складові

 

ІІ. Практична частина

Умова задачі представлена в розділі 7 «Завдання для самостійної

розрахунково-графічної роботи».

 

Вимоги до виконання контрольної роботи

Робота виконується в шкільному зошиті або ж на стандартних аркушах формату А4. Зразок титульного аркушу наведений в додатках (див. Дод. А).

Обсяг контрольної роботи має складатись з 20-25 сторінок зошита чи 8-15 машинописних сторінок формату А4. Вимоги до машинописного тексту: шрифт Times New Roman кегль 12, інтервал між рядками – 1,5, всі поля – 20 мм. Обов’язковою є наявність списку використаної літератури.

Робота здається в деканат не пізніше ніж за 10 днів до початку сесії. До іспиту (заліку) допускаються студенти із зарахованою контрольною роботою.

 

 

 

11. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО ТА

ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ПЕРЕВІРКИ РІВНЯ

ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

1. Витрати, які не можна віднести безпосередньо на конкретні види продукції у багато продуктовому виробництві:

а) прямі

б) непрямі

в) постійні

2. В класичній  політичній економії суб’єктивну теорію витрат альтернативних можливостей розглядав:

а) К.Маркс

б) Ф.Візер

в) Ж.-Б. Сей

3. Які витрати потрібно додати до виробничої собівартості продукції, щоб отримати собівартість реалізованої продукції:

а) загальновиробничі

б) на сировину, матеріали, паливо

в) витрати періоду

4. Структура витрат на виробництво продукції – це:

а) склад витрат і частка кожного елемента в їх загальному обсязі

б) склад витрат за їх статтями

в) співвідношення витрат у їх обсязі

5. Які витрати входять до складу витрат періоду:

а) на рекламу

б) на утримання дитячих закладів

в) транспортні

6. Витрати, відносна зміна яких більша за відносну зміну обсягу виробництва:

а) пропорційні

б) прогресуючі

в) прямі

7. Які витрати належать до умовно постійних:

а) електроенергія на освітлення

б) електроенергія на технологічні потреби

в) сировина й матеріали

8. Які витрати відносять до умовно-постійних:

а) сировина й матеріали

б) куповані напівфабрикати

в) вся заробітна плата

9. Серед класиків класичної політекономії теорію трудової вартості розвивав:

а) У.Петті

б) К.Маркс

в) Ж.-Б. Сей

10. Витрати, що характеризують нереалізований дохід від альтернативного використання ресурсів, це - :

а) явні

б) неявні

в) не релевантні

11. До собівартості продукції відносять:

а) поточні витрати на виробництво;

б) капітальні витрати;

в) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;

г) витрати на сировину і заробітну плату персоналу.

12. Витрати, що характеризують нереалізований дохід від альтернативного використання ресурсів, це - :

а) явні

б) неявні

в) не релевантні

13. Витрати, відносна зміна яких дорівнює відносній зміні обсягу виробництва:

а) пропорційні

б) прогресуючі

в) нерелевантні

14. Калькуляція собівартості продукції складається:

а) на визначений період

б) за статтями витрат

в) за економічними елементами

15. Витрати, які можна безпосередньо віднести на конкретні види продукції, це -

а) пропорційні

б) прямі

в) постійні

16. Основними шляхами зниження собівартості продукції є :

а) підвищення фондовіддачі

б) підвищення якості продукції

в) збільшення обсягу реалізації

17. Витрати на 1 гривню товарної продукції визначаються к відношення:

а) прибутку до собівартості продукції

б) собівартості продукції до її вартості в оптових цінах промисловості

в) собівартості продукції до її вартості в оптових цінах підприємства

18. Доцільність зміни обсягу виробництва продукції оцінюють  на основі витрат:

а) загальних

б) граничних

в) ціни виробів

19. Витрати, що не залежать від обсягу виробництва:

а) явні

б) постійні

в) прямі

20. Повна собівартість продукції більша від виробничої на суму:

а) поза виробничих витрат

б) прибутку

в) зміни залишків незавершеного виробництва

21. Система управління витратами була створена в США:

а) кінець ХХ ст..

б) ІІ половина XVIII ст..

в) ІІ половина  ХІХ ст..

22. Під системою розуміють:

а) сукупність об’єктів, компонентів або довільної природи., які утворюють цілісність в певному контексті.

б) сукупність стійких у часі зв’язків між елементами.

в) сукупність об’єктів, які не входять у склад системи, але впливають на її поведінку.

23. В системі управління витратами розрізняють аспекти:

а) функціональний, організаційний, мотиваційний.

б) мотиваційний, стимулюючий, організаційний.

в) стимулюючий, функціональний, організаційний.

24. Організаційний аспект системи управління витратами пов’язаний з:

а) пошуком шляхів до зниження витрат.

б) визначення місць формування витрат і центрів відповідності.

в) усуненням небажаних відхилень у виконанні планових завдань.

25. Мотиваційний аспект системи управління витратами полягає в:

а) визначення місць формування витрат і центрів відповідності

б) усуненням небажаних відхилень у виконанні планових завдань.

в) спонуканні працівників до дотримання ними встановлених планом витрат.

26. До загальних критеріїв управління витратами не належить принцип:

а) безперервності.

б) мінімальної трудомісткості.

в) надійності.

27. Концепцію центрів відповідальності на якій базується сучасний підхід до організації управління витратами на підприємстві сформульовано:

а) Б.Гейтсем

б) Ж.А.Хігінсоном

в) У.Петті

28. Центр відповідальності – це:

а) структурна одиниця системи управління національною економікою

б) елемент діяльності підприємств, який очолює певна особа.

в) всі відповіді вірні.

29. Центрами, які виробляють та реалізовують виробничу продукцію, є центри:

а) інвестицій

б) прибутку

в) витрат

30. Віднесення постійних витрат організації безпосередньо на фінансовий результат притаманний методу:

а) директ-кост

б) стандарт-кост

в) АВС

31. Для визначення точки беззбитковості використовують методи:

а) аналітичний, математичний, графічний

б) валового прибутку, графічний, математичний

в) експертних оцінок, графічний, математичний

32. Метод валового прибутку передбачає визначення у процесі CVP-аналізу:

а) оперативного лівериджу

б) інвестиційної привабливості

в) фінансової стійкості

33. Прибуток, що надходить в розпорядження підприємства після сплати всіх податків, називають:

а) операційним

б) чистим

в) балансовим

34. Об’єкт калькулювання, це :

а) виріб

б) робоче місце

в) суб’єкт господарювання

35. Маржинальний прибуток — це:

а) виручка (дохід) від продажу продукції;

б) різниця між виручкою і змінними витратами;

в) різниця між виручкою і постійними витратами;

г) різниця між виручкою і загальними (сукупними) витратами;

д) сума заробітної плати та операційного прибутку.

36. Коефіцієнт маржинального прибутку обчислюється як відношення останнього до:

а) операційного прибутку;

б) загальних (сукупних) витрат;

в) змінних витрат;

г) виручки від продажу продукції (доходу);

д) постійних витрат.

37. У точці беззбитковості маржинальний прибуток дорівнює:

а) виручці від продажу продукції (доходу);

б) операційному прибутку;

в) постійним витратам;

г) нулю;

д) змінним витратам.

38. За зміни обсягу виробництва і продажу операційний прибуток змінюється:

а) на величину маржинального прибутку;

б) пропорційно зміні обсягу продажу;

в) на величину змінних витрат;

г) на величину відносного зменшення постійних витрат;

д) на величину зміни загальних витрат.

39.Операційний ліверидж (операційна залежність) визначається відношенням:

а) постійних витрат до обсягу продажу (доходу);

б) змінних витрат до постійних;

в) маржинального прибутку до операційного прибутку;

г) маржинального прибутку до обсягу продажу;

д) операційного прибутку до маржинального прибутку.

40. У разі збільшення частки постійних витрат у загальній їх сумі операційний ліверидж:

а) не змінюється;

б) зростає;

в) зменшується;

г) зростає у разі збільшення частки готівкових постійних витрат;

д) зменшується у разі збільшення частки готівкових постійних витрат.

41. Загальна сума матеріальних витрат залежить від::

а) обсягу і структури

б) рівня матеріальних витрат на одиницю продукції

в) асортименту, якості і ціни матеріальних ресурсів.

42. Оптимальною партією поставок матеріалів, які регулярно витрачаються на виробництво, є  така, що потребує:

а) мінімальних витрат на придбання і зберігання

б) мінімальної складової площі

в) мінімальних витрат на придбання

43. Матеріальні запаси  - це:

а) запаси на складах, в процесі виробництва

б) готова продукція

в) незавершене виробництво

г) запаси в дорозі

44. Управління запасами - це:

а) визначення кількості запасів і терміну їх придбання

б) контроль за видачею запасів

в) організація роботи складів

г) розподіл фінансових ресурсів

45. До основних систем заробітної плати не належить:

а) відрядно-преміальна

б) погодинна проста

в) непряма відрядна

г) непряма погодинна

46. Частка фонду оплати праці у собівартості визначається відношенням:

а) суми фонду оплати праці до чисельності персоналу

б) суми фонду оплати праці до собівартості продукції

в) суми фонду оплати праці до обсягу товарної продукції

47. Витрати на додаткову заробітну плату визначаються у співвідношенні до:

а) операційних витрат 

б) основної заробітної плати 

в) премій

г) собівартості виробництва

48. Максимально припустимий абсолютний розмір витрат сирови­ни, матеріалів, а також витрат живої праці на виготовлення одиниці продукції-це:

а) норма

б) норматив

в) нормування

г) система техніко-економічних норм

49. На основі яких нормативів підрозділам підприємства відпускаються матеріали на місяць, декаду і зміну, затверджуються розцінки по заробітній платі, будуються поточні графіки виробництва, оцінюються результати праці робітників?

а) оперативних нормативів

б) середньорічних нормативів

в) перспективних нормативів

г) правильної відповіді немає

50. Які нормативи визначають найбільш ефективне використання ресурсів підприємства і його підрозділів на майбутні планові періоди:

а) оперативні нормативи

б) середньорічні нормативи

в) перспективні нормативи

г) всі вищеперелічене

51. Первісна вартість – це вартість:

а) у рік введення основних засобів у експлуатацію;

б) у рік переоцінки;

в) з урахуванням зносу за період експлуатації;

г)балансова за вирахуванням ліквідаційної вартості.

52. Відновна вартість – це вартість:

а) у рік введення основних засобів у експлуатацію;

б) у рік переоцінки;

в) з урахуванням зносу за період експлуатації;

г) первісна або переоцінена за вирахуванням ліквідаційної вартості.

53. Вартість, що амортизується – це вартість:

а) у рік введення основних засобів у експлуатацію;

б) у рік переоцінки;

в) з урахуванням зносу за період експлуатації;

г) первісна або переоцінена за вирахуванням ліквідаційної вартості.

54. Залишкова вартість – це вартість:

а) у рік введення основних засобів у експлуатацію;

б) у рік переоцінки;

в) з урахуванням зносу за період експлуатації;

г) первісна або переоцінена за вирахуванням ліквідаційної вартості.

55. Ліквідаційна вартість – це:

а) первісна вартість;

б) відновна вартість;

в) залишкова за строк експлуатації;

г) залишкова в кінці строку служби.

56. Прямолінійний метод нарахування амортизації забезпечує:

а) рівномірний розподіл амортизаційних відрахувань за роками експлуатації;

б) залежить від обсягу виробництва продукції за кожний рік і терміну служби основних засобів;

в) розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за подвійною нормою амортизації від залишкової вартості;

г) залежить від норми амортизаційних відрахувань і залишкової вартості основних засобів;

д) використовує в якості норм амортизації кумулятивний коефіцієнт.

57. Виробничий метод нарахування амортизації забезпечує:

а) рівномірний розподіл амортизаційних відрахувань за роками експлуатації;

б) залежить від обсягу виробництва продукції за кожний рік і терміну служби основних засобів;

в) розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за подвійною нормою амортизації від залишкової вартості;

г) залежить від норми амортизаційних відрахувань і залишкової вартості основних засобів;

д) використовує в якості норм амортизації кумулятивний коефіцієнт.

58. Метод зменшення залишкової вартості забезпечує:

а) рівномірний розподіл амортизаційних відрахувань за роками експлуатації;

б) залежить від обсягу виробництва продукції за кожний рік і терміну служби основних засобів;

в) розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за подвійною нормою амортизації від залишкової вартості;

г) залежить від норми амортизаційних відрахувань і залишкової вартості основних засобів;

д) використовує в якості норм амортизації кумулятивний коефіцієнт.

59. Метод прискореного зменшення залишкової вартості забезпечує:

а) рівномірний розподіл амортизаційних відрахувань за роками експлуатації;

б) залежить від обсягу виробництва продукції за кожний рік і терміну служби основних засобів;

в) розрахунок амортизаційних відрахувань ведеться за подвійною нормою амортизації від залишкової вартості;

г) залежить від норми амортизаційних відрахувань і залишкової вартості основних засобів;

д) використовує в якості норм амортизації кумулятивний коефіцієнт.

60. Кумулятивний метод нарахування амортизації забезпечує:

а) рівномірний розподіл амортизаційних відрахувань за роками експлуатації;

б) залежить від обсягу виробництва продукції за кожний рік і терміну служби основних засобів;

61. Витрати на модернізацію основних виробничих засобів:

а) включають до виробничої собівартості готової продукції;

б) збільшують первісну вартість основних засобів;

в) відносять до валових витрат у сумі, яка не перевищує 10 % сукупної балансової вартості груп основних фондів.

62. Витрати на ремонт основних виробничих засобів:

а) включають до виробничої собівартості готової продукції;

б) збільшують первісну вартість основних засобів;

в)відносять до валових витрат у сумі, яка не перевищує 10% сукупної балансової вартості груп основних фондів.

63. Собівартість продукції — це:

а) витрати праці на виробництво і реалізацію продукції

б) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції

в) виражені в грошовій формі витрати на виробництво і реалізацію продукції

г) витрати на виробництво і прибуток підприємства
64. Калькуляція собівартості продукції складається:

а) в розрізі комплексних статей

б) за економічними елементами

в) за статтями витрат

г) на визначений період

д) на калькуляційну одиницю

65. Які витрати потрібно додати до цехової собівартості продукції, щоб отримати виробничу собівартість:

а) майбутніх періодів

б) на сировину, матеріали, паливо

в) цехові

г) позавиробничі

д) на утримання й експлуатацію обладнання

е) загальнозаводські

66. Які з перелічених елементів не входять до виробничої собівартості:

а) сировина й основні матеріали

б) заробітна плата основних виробничих робітників

в) амортизаційні відрахування

г) витрати на підготовку кадрів

д) витрати на збут?

67. Яка з відповідей правильна:

а) структура собівартості продукції однакова в усіх галузях суспільного виробництва

б) структура собівартості продукції не є однаковою в усіх галузях народного господарства

в) структура собівартості продукції для певної галузі незмінна за часом

68. Калькулювання – це обчислення собівартості продукції:

а) валової

б) товарної

в) реалізованої

г) окремих її видів

69. Собівартість, що відображає фактичні витрати на виробництво реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку, - це:

а) планова собівартість

б) фактична собівартість

в) нормативна собівартість

г) кошторисна собівартість

д) виробнича собівартість

70. Собівартість, при якій витрати на виробництво і реалізацію продукції розраховують на основі поточних норм витрат ресурсів, - це:

а) планова собівартість

б) фактична собівартість

в) нормативна собівартість

г) кошторисна собівартість

д) місячна собівартість

71. За яким методом калькулювання може здійснюватися обчислення собівартості окремих виробів:

а) нормативним

б) параметричним

в) розрахунково-аналітичним

г) всіма вищепереліченими

д) немає правильної відповіді

72. Якщо витрати на проектований виріб встановлюються, виходячи із залежності їх рівня від зміни техніко-економічних параметрів виробу, - це:

а) нормативний метод калькулювання

б) параметричний метод калькулювання

в) розрахунково-аналітичний метод калькулювання

г) аналітичний метод калькулювання

д) немає правильної відповіді

73. Об’єктами калькулювання на підприємстві виступають:

а) кожен вид продукції, що випускається

б) видатки майбутніх періодів

в) загальний обсяг виробництва продукції

г) роботи і послуги, надані іншим підприємствам

74. Повна собівартість продукції більша від виробничої на суму:

а) прибутку

б) зміни залишків незавершеного виробництва

в) позавиробничих витрат

75. Як взаємопов'язані собівартість і ціна?

а) собівартість є базою ціни товару

б) собівартість є обмеженням виробництва продукції, ринкова ціна якої нижча від собівартості

в) відповіді "а" і "б" доповнюють одна одну

г) вони ніяк не пов'язані

76. В собівартість продукції включають:

а) витрати на виробництво продукції

б) витрати на збут продукції

в) витрати на обслуговування і управління цими процесами

г) усі відповіді правильні

77. За рахунок прибутку відшкодовуються і не включаються у виробничу собівартість:

а) непродуктивні витрати (від браку, нестач і псування)

б) витрати від порушення вимог (умов) договорів іншими підприємствами

в) відповіді "а" і "б" правильні

г) жодна відповідь не є правильна

78. Собівартість реалізованої продукції складається:

а) виробничої собівартості готової продукції, реалізованої протягом звітного періоду

б) нерозподілених постійних загальновиробничих витрат

в) понаднормових виробничих витрат

г) усіх перелічених витрат

79. Згідно з чинним законодавством поняття інвестицій визначається як:

а) сукупність грошових потоків підприємства, яка використовується ним  для одержання прибутку

б) грошовий вираз матеріальних і нематеріальних активів підприємства

в) вкладення коштів у відтворення основних засобів

г) сукупність всіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкт підприємницької діяльності з метою створення прибутку або досягнення соціального ефекту

д) різноманітні фінансові інструменти

80. За частотою контрольних операцій контроль може бути:

а) підсумковим

б) поточним

в) разовим

г) попереднім

81. До основних завдань контролю витрат належать:

а) відстеження динаміки факторів витрат

б) здійснення регулювання факторів

в) аналіз відхилень у виконанні планових завдань

82. Оптова ціна підприємства визначається на основі собівартості:

а) зональної

б) середньогалузевої

в) індивідуальної

83. Яка із цін включає отриманий ефект від підвищення якості продукції:

а) максимальна

б) мінімальна

в) роздрібна

г) оптова

84. Максимальна ціна товару визначається:

а) величиною попиту на товар

б) цінами конкурентів на аналогічний товар

в) монопольним статусом фірми

г) обліком та аналізом витрат

д) повною собівартістю, прибутком та величиною економічного ефекту

85. Мінімальна ціна товару визначається:

а) рівнем витрат підприємства та його прибутком

б) обліком та аналізом витрат

в) монопольним статусом фірми

г) повною собівартістю, прибутком підприємства та величиною економічного ефекту

86. Ціна ­– це:

а) норма обміну товару на гроші

б) грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і збут продукції

в) грошовий вираз суми витрат виробництва, прибутку і непрямих податків

г) грошовий вираз вартості товару

87. Роздрібна ціна складається з:

а) оптової ціни промисловості

б) постачальницько-збутової націнки

в) торговельної надбавки

88. За способом встановлення ціни поділяють на:

а) тверді (постійні) ціни

б) поточні ціни

в) ковзні, гнучкі

г) сезонні

д) ступінчаті

89. Оптимальною партією поставок матеріалів, які регулярно витрачаються у виробництві, є така, що потребує:

а) мінімальних витрат на придбання і зберігання;

б) мінімальної складської площі;

в) мінімальної кількості транспортних засобів;

г) мінімальних витрат на придбання;

д) мінімальних витрат на зберігання.

90. Для оцінювання вибуття виробничих запасів підприємство може застосовувати протягом року:

а) один з методів оцінювання за кожним видом (групою) виробничих запасів;

б) один з двох визначених на початок року методів оцінювання запасів;

в) різні методи оцінювання для окремих видів (груп) виробничих запасів;

г) лише метод «останній—перший» (LIFO);

д) лише метод «перший—перший» (FIFO).

91. За умов інфляції для оцінювання вибуття запасів доцільно застосовувати метод:

а) «перший—перший» (FIFO);

б) «останній—перший» (LIFO);

в) середньозваженої собівартості;

г) нормативних витрат;

д) ідентифікованої собівартості.

92. Оцінювання вибуття із запасів оригінальних матеріалів здійснюється за методом:

а) «перший—перший» (FIFO);

б) «останній—перший» (LIFO);

в) середньозваженої ціни;

г) нормативної собівартості;

д) ідентифікованої собівартості.

93. Адаптація устаткування до зміни обсягу виробництва здійснюється для:

а) збільшення обсягу виробництва;

б) підвищення продуктивності праці;

в) мінімізації експлуатаційних витрат;

г) збільшення завантаження устаткування;

д) скорочення простоїв устаткування.

94. До основних параметрів адаптації устаткування належать:

а) кількість устаткування, потужність його двигунів і час роботи;

б) кількість устаткування, час та інтенсивність (продуктивність) його роботи;

в) потужність двигунів і час роботи устаткування;

г) пропускна спроможність устаткування в машино-годинах;

д) кількість устаткування і потужність його двигунів.

95. Оптимальною є така інтенсивність роботи устаткування, за якої:

а) продуктивність устаткування максимальна;

б) максимально використовується потужність двигунів верстата;

в) час машинної роботи максимальний;

г) витрати на одиницю роботи (продукції) мінімальні;

д) витрати на одиницю часу роботи (машино-годину) мінімальні.

96. За зростання інтенсивності роботи устаткування витрати на одиницю продукції (функція «витрати—результат»):

а) зростають на всьому діапазоні інтенсивностей;

б) спочатку знижуються, а потім зростають, тобто функція витрат має -подібну форму;

в) спочатку зростають, а потім знижуються, тобто функція витрат має -подібну форму;

г) залишаються незмінними;

д) знижуються на всьому діапазоні інтенсивностей.

97. Розподіл роботи між однотипними машинами з різними функціями «витрати—результат» у процесі адаптації операційної системи здійснюється в такій послідовності:

а) від більш продуктивних до менш продуктивних машин;

б) у порядку спадної продуктивності машин;

в) від машини з меншими граничними витратами за адаптації її за інтенсивністю до досягнення нею рівня витрат наступної машини за адаптації її за часом;

г) від машини з меншими граничними витратами без урахування їх зміни в процесі адаптації;

д) послідовність розподілу роботи не впливає на загальну величину витрат, тому може бути довільною.

98. Основними складовими лізингових платежів (орендної плати) є:

а) амортизаційні відрахування та лізинговий дохід (дохід на капітал);

б) амортизаційні відрахування та експлуатаційні витрати;

в) амортизаційні відрахування та витрати на ремонт;

г) витрати на страхування майна та ремонт;

д) витрати на страхування майна та лізинговий дохід.

99. За порівняння альтернативних варіантів придбання устаткування (лізинг, купівля за кредит) економічно вигіднішим вважається той, який забезпечує:

а) мінімальні річні платежі;

б) мінімальний відсоток річного доходу (орендний дохід, відсоток за кредит);

в) лінійну амортизацію;

г) мінімальні загальні витрати у теперішній вартості;

д) максимальний термін оплати вартості устаткування.

100. Ануїтетними вважаються платежі, які протягом певної кількості років:

а) поступово зменшуються;

б) поступово зростають;

в) однакові;

г) спочатку зростають, а потім зменшуються;

д) спочатку зменшуються, а потім зростають.

101. Маржинальний прибуток — це:

а) виручка (дохід) від продажу продукції;

б) різниця між виручкою і змінними витратами;

в) різниця між виручкою і постійними витратами;

г) різниця між виручкою і загальними (сукупними) витратами;

д) сума заробітної плати та операційного прибутку.

102. Коефіцієнт маржинального прибутку обчислюється як відношення останнього до:

а) операційного прибутку;

б) загальних (сукупних) витрат;

в) змінних витрат;

г) виручки від продажу продукції (доходу);

д) постійних витрат.

103. У точці беззбитковості маржинальний прибуток дорівнює:

а) виручці від продажу продукції (доходу);

б) операційному прибутку;

в) постійним витратам;

г) нулю;

д) змінним витратам.

104. За зміни обсягу виробництва і продажу операційний прибуток змінюється:

а) на величину маржинального прибутку;

б) пропорційно зміні обсягу продажу;

в) на величину змінних витрат;

г) на величину відносного зменшення постійних витрат;

д) на величину зміни загальних витрат.

105. У поточному періоді підприємство виробляє і продає продукції на 400 000 грн за змінних витрат у сумі 240 000 грн. У наступному періоді передбачається збільшити обсяг виробництва
і продажу продукції на 100 000 грн. Завдяки цьому приріст прибутку в гривнях становитиме:

а) 100 000;

б) 50 000;

в) 20 000;

г) 30 000;

д) 40 000.

106. Операційний ліверидж (операційна залежність) визначається відношенням:

а) постійних витрат до обсягу продажу (доходу);

б) змінних витрат до постійних;

в) маржинального прибутку до операційного прибутку;

г) маржинального прибутку до обсягу продажу;

д) операційного прибутку до маржинального прибутку.

107. У разі збільшення частки постійних витрат у загальній їх сумі операційний ліверидж:

а) не змінюється;

б) зростає;

в) зменшується;

г) зростає у разі збільшення частки готівкових постійних витрат;

д) зменшується у разі збільшення частки готівкових постійних витрат.

108. Підприємство виробляє і продає продукції на 200 000 грн, його загальні витрати становлять 150 000 грн, у тому числі постійні — 50 000 грн. Коефіцієнт безпеки операційної діяльності становить:

а) 1,0;

б) 0,25;

в) 0,75;

г) 0,5;

д) 0,3.

109. Для стимулювання продажу продукції підприємство переводить оплату агентів зі збуту з почасової (окладної) системи на комісійну (у відсотках до обсягу продажу). Внаслідок цього точка беззбитковості:

а) зросте;

б) не зміниться;

в) знизиться;

г) не можна точно сказати;

д) може змінитися залежно від низки інших факторів.

110. У поточному році підприємство одержало  600 000 грн операційного прибутку. В наступному році передбачається збільшити обсяг виробництва і продажу продукції на 25 %. За операційного лівериджу 2,0 прибуток в плановому році становитиме (грн):

а) 900 000;

б) 750 000;

в) 1 200 000;

г) 720 000;

д) 800 000.

 

 

 

 

12. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ НА ІСПИТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ»

 

1. Організаційно-економічний механізм управління витратами на підприємстві.
2. Класифікація витрат і її практичне значення.
3. Структура витрат і фактори, що її визначають.
4. Зміна структури витрат під впливом технічних, організаційних, економічних факторів.
5. Сутність, значення та роль системи управління витратами в системі управління господарською діяльністю підприємства
6. Функції і особливості побудови системи управління витратами.
7. Місця витрат і центри відповідальності.
8. Мета диференціації витрат за місцями їх формування і центрами відповідальності: контроль витрат, персоніфікація відповідальності за їх рівень, підвищення точності обчислення витрат за їх носіями.
9. Вимоги до організації центрів відповідальності: гомогенність результатів, можливість однозначного обчислення витрат, наявність персональної відповідальності за регульовані витрати.

10. Функціональний і територіальний критерії організації центрів відповідальності.

11. Сутність і передумови аналізу системи «витрати—випуск—прибуток» (CVP).

12. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.

13. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.

14. Операційний ліверидж (важіль), його визначення та застосування в оперативному аналізі.

15. Управління матеріальним ресурсами.

16. Система регулювання запасів.

17. Управління витратами на оплату праці.

18. Визначення витрат підприємства, пов’язаних з використанням необоротних активів.

19. Поняття інтелектуального капіталу та практичні підходи до його оцінки.

20. Визнання та оцінка нематеріальних активів, їх складові.

21. Особливості обліку та оцінки основних засобів.

22. Первісна, залишкова  ліквідаційна вартості.

23. Визначення терміну корисного використання об’єкту.

24. Методи нарахування амортизації та їх використання для формування витрат.

25. Необхідність аналітичної та професійної оцінки об’єктів інтелектуальної власності.

26. Ринкова та інвестиційна вартості об’єкту.

27. Витратний, прибутковий (дохідний), ринковий (порівняльний) підходи щодо оцінки досліджуваної категорії.

28. Роль і методи калькулювання.

29. Калькулювання у багатопродуктовому виробництві.

30. Калькулювання у комплексних (сумісних) виробництвах.

31. Прогнозування собівартості продукції на етапах її розроблення та освоєння виробництва.

32. Специфіка калькулювання в одно-, багатопродуктовому виробництві, у виробництві з комплексною переробкою сировини.

33. Обчислення собівартості одиниці продукції в однопродуктовому, одно- і багатостадійному виробництві.

34. Диференціація витрат на прямі та непрямі калькуляційні статті щодо кожної калькуляційної одиниці.

35. Метод розподілу витрат за допомогою індивідуальних коефіцієнтів розподілу загальних витрат.

36. Відсутність нормативної бази для визначення собівартості продукції на етапах її розроблення та необхідність застосування методів приблизних обчислень.

37. Параметричні методи визначення собівартості виробів та умови застосування їх.

38. Залежність собівартості нових складних виробів від ступеня освоєння виробництва.

39. Сутність, значення та особливості виникнення витрат на управління підприємством.

1. 40.  Методичні підходи щодо формування адміністративних витрат.

41. Витрати підприємства на реалізацію (збут) продукції.

42. Витрати підприємства від здійснення іншої операційної діяльності.

43. Витрати фінансової діяльності.

44. Витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю.

45. Втрати від участі в капіталі.

46. Втрати від надзвичайних подій.

47. Втрати від виплати дивідендів.

48. Облік і звітність як елементи контролю витрат.

49. Методи контролю витрат.

50. Стимулювання економії ресурсів.

51. Роль контролю витрат у підтриманні режиму економії.

52. Організаційна побудова системи обліку витрат і руху матеріальних цінностей.

53. Диференціація і повнота обліку регульованих витрат за місцями їх формування.

54. Оснащеність місць витрат засобами обліку безперервних форми звітності.

55. Порівняння фактичних витрат з плановими.

56. Умови порівнянності фактичних і планових витрат за певний період.

57. Необхідність перерахування планових витрат на фактичний обсяг продукції.

58. Особливості контролю рівня витрат за нормативної системи обліку (стандарт-кост).

59. Облік та аналіз відхилень фактичних витрат від нормативних за центрами відповідальності.

60. Витрати як база ціни і фактор прибутковості.

61. Об’єктивна умова виробництва – відшкодування витрат виробника шляхом продажу продукції на ринку.

62. Собівартість продукції як база ціни та її нижня межа.

63. Залежність прибутку від рівня витрат.

64. Особливості впливу змінних і постійних витрат на величину прибутку.

65. Мінімізація витрат, пов’язаних з основною діяльністю підприємства, – важливий фактор забезпечення його прибутковості.

66. Внутрішньофірмові ціни та їх роль у формуванні витрат і прибутку підрозділів.

67. Обгрунтування системи показників для оцінки системи управління витратами

68. Аналіз і оцінка ефективності управління витратами виробництва на основі відхилень від норм і нормативів

69. Основні причин появи відхилень від норм і нормативів

70. Необхідність стимулювання персоналу підприємства щодо економного використання ресурсів і оптимальних витрат.

71. Форми стимулювання залежно від величини економії, яку можна спрямувати на преміювання за зниження витрат.

72. Розподіл премії між учасниками заходу з економії витрат.

1. 73.  Послідовність розробки і впровадження системи управління витратами виробництва

74. Мета диференціації витрат за місцями їх формування і центрами відповідальності.

75. Вимоги до організації центрів відповідальності

76. Персональна відповідальність за регульовані витрати.

77. Функціональний і територіальний критерії організації центрів відповідальності.

78. Шляхи вдосконалення методів обліку і контролю витрат виробництва

 

 

13. КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Важливою складовою будь-якого навчального процесу є контроль знань студентів. Основними завданнями контролю знань є оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу дисципліни; інформування студентів про якість їх роботи над вивченням дисципліни; мотивація студентів до активної роботи протягом семестру; аналіз успішності та вплив викладача на процес самостійної роботи студентів і ефективність навчального процесу в цілому.

За допомогою контролю можна виміряти й оцінити здобуті студентами у процесі навчання знання, уміння та навички, тому він відіграє важливу роль у забезпеченні належного рівня підготовки фахівців.

При вивченні дисципліни «Управління витратами» застосовується поточний і підсумковий контроль знань студентів. Зазначені форми контролю є взаємопов'язані й організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру і забезпечити об'єктивне оцінювання їх знань.

В процесі поточного контролю здійснюється перевірка запам’ятовування та розуміння програмного матеріалу набуття вміння і навичок конкретних розрахунків та обґрунтувань, опрацювання, публічного та письмового викладу певних питань дисципліни.

Поточний контроль здійснюється в двох формах:

1) контроль систематичності та активності роботи студентів протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни;

2) модульний контроль (у формі письмової контрольної роботи. Зміст контрольних робіт на кожний навчальний рік визначається спільно керівником дисципліни і викладачем, що проводить практичні заняття).

Оцінка за кожною з цих форм поточного контролю протягом семестру розподіляється наступним чином:

 

Виконання домашніх завдань	Від 0 до 15 балів
Вивчення питань за програмою дисципліни	Від 0 до 25 балів
Підготовка реферату	Від 0 до 10
Захист розрахунокво-графічної роботи	Від 0 до 20 балів
Модульний контроль (МРК)	Від 0 до 10 балів
Участь в науковій роботі університету	Від 0 до 20 балів

 

Підсумковий контроль знань студентів з даної дисципліни  проводиться у формі іспиту. Об'єктом контролю знань є результати виконання письмових екзаменаційних завдань. Завдання іспиту полягає у перевірці розуміння студентами програмного матеріалу дисципліни в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатність творчо використовувати накопичені знання при розв'язанні практичних проблем діяльності підприємства.

Екзаменаційне завдання містить 2 теоретичні питання і задачу-ситуацію. Всі складові екзаменаційного завдання приблизно однакової складності й оцінюються за єдиною шкалою. Результати іспиту оцінюються у діапазоні від 0 до 60 балів з інтервалом у 10 балів. Відповідь на кожне питання і розв'язання задачі оцінюється за шкалою 20, 10, 5, 0 балів.

До екзаменаційної відомості заносяться результати поточного контролю та іспиту і виставляється підсумкова оцінка за 100 - та 4 - бальною шкалою та шкалою ECTS в порядку, наведеному в таблиці:

 

Оцінка за шкалою університету	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕСTS
76-100	5 (відмінно)	A
64-75	4 (добре)	B
51-63		C
39-50	3 (задовільно)	D
26-38		E
13-25	2 (незадовільно, з обов’язковим перескладанням окремих модулів)	FX
0-12	2 (незадовільно, з обов’язковим  перескладанням повного курсу)	F

 

14. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. 1.  Аткинсон Э.А. Управленческий учет / Э.А. Аткинсон, Р.Д. Банкер, Р.С. Каплан. – М.: Вильямс, 2005. – 880 с.
2. 2.   Балабанов В.А. Основы финансового менеджмента / В.А. Балабанов. – М.: ФиС, 2007. – 458 с.
3. 3.  Бандура О.М. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / О.М. Бандура, М.Я. Коробов, П.І. Орлов, К.Я. Петрова – К.: Либідь, 2002. – 460 с.
4. 4.   Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств / М.Д.  Білик // Фінанси підприємств. – 2005. – № 3.
5. 5.   Болховітінова О.Ю. Амортизація як елемент розрахунку зведеного балансу фінансових ресурсів (методологія прогнозних обчислень) / О.Ю. Болховітінова // Економіка і прогнозування. – 2005. – № 1. – С. 77–91.
6. 6.   Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Н.М. Бондар. – К.: АСК, 2004. – 400 с.
7. 7.   Бутинець Т.А. Внутрішній контроль: елементи організації системи  / Т.А. Бутинець // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку. – 2009. – Вип.2. – С. 21–24.
8. 8.   Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – 7-е вид., доп. і перероб. – Ж.: ПП «Рута», 2006. – 832 с.
9. 9.   Василенко В.А. Стратегічне управління: Навчальний посібник / В.А. Василенко, Т.І. Ткаченко. – К.: ЦУЛ, 2003. – 396 с.
10. 10.     Виговська Н.Г. Господарський контроль в соціально орієнтованій економіці: проблеми теорії і методології: Монографія / Н.Г. Виговська. – Житомир: ЖДТУ, 2006. – 288 с.
11. 11.     Виговська Н.Г. Господарський контроль в Україні: теорія, методологія, організація: Монографія / Н.Г. Виговська. – Житомир: ЖДТУ, 2008. – 532 с.
12. 12.    Гетьман О.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студ. ВНЗ / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. – К.: ЦНЛ, 2006. – 488 с.
13. 13.    Голов С. Фінансовий облік: Підручник / С. Голов, І. Костюченко, І. Кравченко. – К.: Лібра, 2005. – 980 с.
14. 14.    Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV.
15. 15.    Грещак М.Г. Управління витратами: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / М.Г. Грещак, О.С. Коцюба. – К.: КНЕУ, 2002. – 131 с.
16. 16.    Гришко Н. Місце процесу управління витратами в діяльності промислового підприємства / Н. Гришко // Економіст. – 2006. – № 11.
17. 17.    Давидович І.Є. Управління витратами: Навчальний посібник. – 2-е вид., перероб. і доп. / І.Є. Давидович – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 228 с.
18. 18.    Демченко С.Ф. Організаційно-правове забезпечення раціонального використання матеріальних ресурсів в Україні: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. к. юр. н. за спец. 12.00.07 / С.Ф. Демченко; [Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України]. – К., 1999. – 22 с. – Рукопис.
19. 19.    Дишко І.Ю. Теоретичні аспекти сутності і класифікації адміністративних витрат / І.Ю. Дишко, Ю.Ю. Штулер // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 5(107). – С. 222–227.
20. 20.    Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Учебное пособие для вузов / Пер. с англ. под ред. Н.Д. Эрнашвили; Предисловие проф. П.С. Безруких. – 3-е изд. пер. и доп. – М.: Аудит Юнити, 1998. – 783 с.
21. 21.    Екологічний менеджмент: Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. – К.: Знання, 2006. – 366 с.
22. 22.    Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Ж.: Рута, 2003. – 680 с.
23. 23.    Економіка підприємства: Навчальний посібник / За ред. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, Б.М. Сердюка. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. – 780 с.
24. 24.    Економіка підприємства: Навчальний посібник / За ред. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ,2001. – 457 с.
25. 25.    Економіка підприємства: теорія і практикум: Навчальний посібник /За ред. Н.Г. Міценко, О.І. Ященко. – Львів: «Магнолія-2006», 2008. – 688 с.
26. 26.    Єськов О. Удосконалення системи обліку і розподілу витрат на промислових підприємствах / О. Єськов, І. Смірнова // Персонал.  –  2006. – № 10. – С.42.
27. 27.    Замула І.В. Бухгалтерський облік екологічної діяльності у забезпеченні стійкого розвитку економіки: Монографія / І.В. Замула. – Ж.: ЖДТУ, 2010. – 440 с.
28. 28.    Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навчальний посібник  / І.В. Зятковський. – К.: Кондор, 2003. – 386 с.
29. 29.    Иохин В.Я. Экономическая теория / В.Я. Иохин. – М.: Юрист, 2000. – 816 с.
30. 30.    Іванов Ю. Реформована собівартість (калькулювання у промисловості) / Ю. Іванов, Є. Котлярів // Бухгалтерія. – 2001.
31. 31.    Іванюта П.В., Лугівська О.П. Управління ресурсами і витратами / За ред. д. е. н., проф. С.М. Іванюти. – К.: ЦНЛ, 2009. – 320 с.
32. 32.    Імаї К. Кайдзен: ключ до успіху японських компаній / К. Імаї. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 250 с.
33. 33.    Інвестування: Навчальний посібник / За ред. В.М. Гриньової. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. – 402 с.
34. 34.    Клименко С. М., Дуброва О. С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навчальний посібник / С.М. Клименко, О.С. Дуброва. – К.: КНЕУ, 2005. – 252 с.
35. 35.    Ковтун О.І. Стратегія підприємства / О.І. Ковтун. – Львів: ЛКА, 2004. – 385 с.
36. 36.    Кондукова Э.В. АВС: себестоимость без искажении / Э.В. Кондукова. – М.: Эксмо, 2008. – 288 с.
37. 37.    Контроль и система внутрипроизводственного хозрасчета / Б.И. Валуев, Л.П. Горлова, В.В. Муравская и др. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 239 с.
38. 38.      Котенко Т.Ю. Аналіз витрат як складова управління на підприємствах будівельної галузі / Т.Ю. Котенко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 6(108). – С. 118–121.
39. 39.    Крайник О.П. Економіка підприємства: Навчальний посібник / О.П. Крайник, Є.С. Барвінська. – Л.: Інтелект-захід, 2005. – 296 с.
40. 40.    Крамаренко В.І. Менеджмент: Навчальний посібник / В.І. Крамаренко. – К.: ЦУЛ, 2000. – 248 с.
41. 41.    Крушельницька О.В. Управління витратами: Навчальний посібник / О.В. Крушельницька. – Ж.: ЖДТУ,2005. – 196 с.
42. 42.      Круш П.В. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посібник / П.В. Круш, С.О. Тульчинська, Р.В. Тульчинський, С.О. Кириченко, О.В. Кривда, О.П. Кавчиш. – К.: ЦУЛ, 2008. – 206 с.
43. 43.    Куцик П.О. Облік і контроль витрат за центрами відповідальності / П.О. Куцик // Вісник ЛКА. – 1999. – № 6.
44. 44.    Либерман И.А. Управление затратами / И.А. Либерман. – М.: ИЦ «Март», 2006. – 624 с.
45. 45.    Макконнелл К.Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика. – Т.1. / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. – Таллин: АО «Реферто», 1995. – 400 с.
46. 46.    Манів З.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник / З.О. Манів – К.: Знання, 2004. – 580 с.
47. 47.    Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник / Л.Г. Мельник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 367 с.
48. 48.    Мельник Л.Г. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Л.Г. Мельник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 412 с.
49. 49.    Методологія наукових досліджень в парадигмі синергетики: Монографія / Є.І. Ходаківський, В.К. Данилко, Ю.С. Цал-Цалко. За заг. ред. д.е.н. Є.І. Ходаківського. – Ж.: ЖДТУ, 2009. – 340 с.
50. 50.    Михайлова Т. Виробнича собівартість: деякі проблеми визначення  / Т. Михайлова, Ю. Миловидова // Торгівля і ринок України. – 2002. – № 13.
51. 51.       Мортіков В. Альтернативні витрати: теорія і проблеми її застосування / В. Мортіков // Економіка України. – 2010. – № 1. – С. 29–36.
52. 52.    Нарибаев К.Н. Организация бухгалтерского учета в США / К.Н. Нарибаев. – М.: Финансы, 1979. – 152 с.
53. 53.    Національні стандарти бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік – 2007. – № 18.
54. 54.    Олійник О.В. Витрати в системі бухгалтерського обліку: теорія, методика, практика (на прикладі підприємств промисловості нерудних матеріалів): Дисертація на здобуття наук. ступ. к.е.н. за спец. 08.06.04 / О.В. Олійник; [Тернопільська академія народного господарства] – Т., 2002. – Рукопис.
55. 55.    Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства /О.О. Орлов. – К.: Вища школа, 2001. – 334 с.
56. 56.       Основи економічної теорії: Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Круша, В.І. Депутат, С.О. Тульчинської. – К.: Каравела, 2008. – 448 с.
57. 57.    Палий В.Ф. АСУ и проблемы теории бухгалтерского учета / В.Ф. Палий, Я.В. Соколов. – М.: ФиС. – 1998. – 224 с.
58. 58.    Панасюк В.М. Витрати виробництва: управлінський аспект / В.М. Панасюк. – Тернопіль: Астон, 2005. – 288 с.
59. 59.    Партин Г.О. Бюджетування в системі управління витратами підприємства /Г.О. Партин // Фінанси України. – 2003. – № 5.
60. 60.        Партин Г.О. Формування стратегічної моделі управління витратами підприємства  / Г.О. Партин // Фінанси України. – 2004. – № 11.
61. 61.    Пархоменко В. Облік амортизації /В. Пархоменко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – № 6. – С. 21–22.
62. 62.    Плєшонкова Л. Виробнича собівартість і калькулювання промислової продукції  /Л. Плєшонкова // Баланс. – 2001. – № 7 (26).
63. 63.    Податковий кодекс України. – К.: ДП «ІВЦ ДПА України», 2010. – 336 с.
64. 64.    Поленко В.Н. Управління валовим доходом торгового підприємства: Підручник / В.Н. Поленко. – К.: КТСІ, 2003.
65. 65.    П(С)БО 16 «Витрати».
66. 66.    Правдюк Н.Л. Розвиток методів обліку витрат відповідно до вимог управління виробництвом біопалива / Н.Л. Правдюк, Я.П. Іщенко // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. – 2010. – Вип. 42. – С. 154–160.
67. 67.     Примак Т.О. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Т.О. Примак. – К.: Вікар, 2006. – 219 с.
68. 68.    Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР // КПС «Ліга Закон».7. – Режим доступу: www.liga.kiev.ua.
69. 69.    Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України від 12.12.2001 р. № 2658-ІІІ // КПС «Ліга Закон».7. – Режим доступу: www.liga.kiev.ua.
70. 70.    Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. № 1264-XII // КПС «Ліга Закон».7. – Режим доступу: www.liga.kiev.ua.
71. 71.    Проскура К.П. Вплив амортизації на фінансування вітчизняних підприємств / К.П. Проскура, Г.О. Зінов’єв, О.М. Капустян //Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 6 (108). – С. 144–150.
72. 72.    Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник / М.С. Пушкар. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 628 с.
73. 73.    Салига С.Я. Фінансовий менеджмент / С.Я. Салига, Н.В. Дацій, С.О. Корецький. – К.: ЦНЛ, 2009. – 274 с.
74. 74.    Семенов Г.А. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Г.А. Семенов. – К.: ЦНЛ, 2005. – 328 с.
75. 75.    Сопко В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник / В.В. Сопко, В.П. Завгородній. – К.: КНЕУ, 2004. – 411 с.
76. 76.    Столяр Л.Г. Контроль витрат за допомогою розробки бюджетів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/stolyar-lg-kontrol-vitrat-za-dopomogoyu-rozrobki-byudzhetiv/.
77. 77.    Сук П. Групування витрат виробництва в умовах ринку  / П.Сук // Економіка АПК. – 2000. – № 1.
78. 78.    Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник / Г.М. Тарасюк, Л.І. Шваб. – Ж.: ЖДТУ, 2003. – 580 с.
79. 79.    Тарасюк М.В. Бюджетування в торговельних підприємствах та об’єднаннях: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. к.е.н. за спец. 08.06.01 / М.В. Тарасюк; [Київський національний торговельно-економічний університет] – К., 2005. – 20 с. – Рукопис.
80. 80.    Трубочкина М.И. Управление затратами предприятия: Учебное пособие / М.И. Трубочкина. – М.: Инфра, 2004. – 217 с.
81. 81.    Турило А.М. Управління витратами підприємства: Навчальний посібник для вузів / А.М. Турило, Ю.Б. Кравчук, А.А. Турило. – К.: ЦУЛ, 2006. – 118 с.
82. 82.    Управление затратами на предприятии: Учебник / В.Г. Лебедев, Т.Г. Дроздова, В.П. Кустарев и др; под. общ. ред. Г.А. Краюхина. – СПб: «Издательский дом «Бизнес-пресса»», 2000. – 277 с.
83. 83.    Ходаківський Є.І. Психологія управління: Підручник / Є.І. Ходаківський, Ю.В. Богоявленська, Т.П. Грабар. – 3-є вид. перероб. та доп. – К.: ЦУЛ, 2011. – 664 с.
84. 84.    Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства / Ю.С. Цал-Цалко. – К.: ЦУЛ, 2002. – 647 с.
85. 85.     Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз: Підручник / Ю.С. Цал-Цалко. – К.: ЦУЛ, 2008. – 566 с.
86. 86.    Чаюн І.О., Бондар І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування / І.О. Чаюн, І.Ю. Бондар. – К.: КНТЕУ, 2000. – 126 с.
87. 87.    Чумаченко Н.Г. Методы учета и калькулирования себестоимости промышленной продукции / Н.Г. Чумаченко. – М.: Финансы, 1965. – 124 с.
88. 88.    Шандора Н.В. Створення ефективної системи управління витратами підприємств / Н.В. Шандора // Фінанси України. – 2003. – № 7.
89. 89.    Шандора Н.В. Методичні основи організації управління витратами / Н.В. Шандора // Фінанси України. – 2003. – № 12.
90. 90.     Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. посіб. / Л.І. Шваб. – К.: Каравела, 2005. – 568 с.
91. 91.    Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник / З.Є. Шершньова. – К.: КНЕУ, 2004. – 699 с.
92. 92.    Шеховцова В.А. Системний підхід до управління накладними витратами підприємств / В.А. Шеховцева // Економіка та держава. – 2008. – № 7.
93. 93.    Шмандій В.М. Управління природоохоронною діяльністю: навчальний посібник / В.М. Шмандій, І.О. Солошин. – К.: ЦНЛ, 2004. – 296 с.
94. 94.    Шматько В.Г. Екологія і організація природоохоронної діяльності: Навчальний посібник / В.Г. Шматько, Ю.В. Нікітін. – К.: КНТ, 2008. – 304 с.
95. 95.    Шумило Ю.О. Уточнення теоретичної сутності категорії витрат в управлінні підприємством / Ю.О. Шумило // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 3.
96. 96.     Щеголькова С.В. Удосконалення організації внутрішнього контролю в управлінні витратами машинобудівного підприємств: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. к.е.н. за спец. 08.00.04 / С.В. Щеголькова; [Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України]. – К., 2004. – 20 с. – Рукопис.
97. 97.    Яругова А. Управленческий учет: опыт экономически развитых стран / А. Яругова. – Перев. с пол. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 237 с.
98. 98.    Яценко В. Методи прогнозування виробничих витрат / В. Яценко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 5.

 

 

 

 

15. ГЛОСАРІЙ

 

Адміністративні витрати – це загальногосподарські витрати, спрямовані на управління підприємством в цілому та його обслуговування. Вони займають досить велику питому вагу серед операційних витрат, що не включаються до виробничої собівартості продукції.

Амортизація основних фондів – процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. 

Безповоротними називаються відходи, які неможливо або недоцільно використовувати при існуючій техніці, технології та організації виробництва (розпил, чад).

Бюджетування – метод внутрішнього контролю витрат передбачає складання бюджетів за різними напрямами діяльності підприємства в цілому, а також для окремих підрозділів – центрів відповідальності.

Виробничий ліверидж – економічний метод управління прибутком підприємства, заснований на оптимізації співвідношення постійних та змінних витрат, характеризує приріст прибутку на одиницю приросту обсягу виробництва та обчислюється як відношення маржинального прибутку до прибутку.

Витрати виробництва – зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Витрати від участі в капіталі розглядаються як своєрідні витрати, хоч за своїм економічним змістом являють собою збитки від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства.

Витрати звітного періоду визнаються або як зменшення активів, або як збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати на збут продукції (робіт, послуг) – витрати, які формуються за рахунок витрат на пакування і затарювання готової продукції, на її транспортування, перевалку і страхування, на утримання основних засобів, пов’язаних з реалізацією товару, витрат на рекламу та дослідження ринку, комісійні винагороди торговим агентам, продавцям фірмових магазинів.

Внутрішній контроль – інструмент управління діяльністю підприємства, який здійснюється на підприємстві і не залежить від зовнішніх факторів, метою якого є забезпечення впевненості керівництва (власників) щодо досягнення в діяльності підприємства належних показників фінансових результатів, економії витрат, ефективності та результативності діяльності відповідно до поставлених завдань, достовірності управлінської звітності.

Внутрішньою (трансфертною) ціною є ціна, за якою продукція (робота, послуги) одного центру відповідальності (підрозділу) підприємства передається іншому.

Дивіденди – платіж, який провадиться юридичною особою на користь власників корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у зв’язку з розподілом частини її прибутку.

Дивідендна політика – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються власниками підприємства для нарахування та виплати собі доходу за рахунок чистого прибутку.

До інших операційних витрат, що не включаються у виробничу собівартість продукції, відносять суми безнадійної дебіторської заборгованості, втрати від операційної курсової різниці (зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями, пов’язаними з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об’єктів соціально-культурного призначення, собівартість реалізованих виробничих запасів та деякі інші витрати.

До прямих матеріальних витрат включають вартість тих матеріальних ресурсів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (продукції, робіт, послуг або виду діяльності підприємства). У промисловості – це сировина й основні матеріали, що утворюють основу виробленої продукції, купівельні напівфабрикати, допоміжні матеріали.

Економічний елемент – економічно однорідний вид витрат; серед них розрізняють: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші витрати.

Економічний механізм управління витратами на підприємстві – сукупність методів, способів, стимулів і важелів регулювання економічних процесів з метою підвищення їх ефективності, а складовою частиною цього загального економічного механізму є економічний механізм формування виробничих витрат, оскільки без нього неможливо формувати ефективність виробництва.

Загальні корпоративні витрати–витрати підприємства на прийом представників іноземних країн та делегацій, представників інших підприємств, що запрошені з метою встановлення та підтримання співробітництва, витрати на організацію прийомів, презентацій, свят з придбанням та врученням відповідних подарунків та презентів або ж з роздачею (безкоштовною) зразків товарів чи наданням послуг з метою їх реклами, витрати, що пов’язані з проведенням річних зборів.

Загальновиробничі витрати – витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, бригадами, фермами, дільницями, відрахування на соціальні заходи та медичне страхування вказаного апарату, витрати на службові відрядження персоналу цехів, бригад тощо), амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення, орендну плату за основні засоби та інші необоротні активи зазначеного призначення, витрати на вдосконалення технології й організації виробництва, витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень.

Заробітна плата – це виражена в грошовій формі частина сукупного продукту, що виплачується працівникові відповідно до витраченої ним праці.

Зворотні відходи – відходи, які можуть бути використані підприємством або реалізовані на сторону (обрізки, стружки).

Змінними витратами називають такі витрати, величина яких безпосередньо залежить від обсягів виробництва продукції, до яких відносять вартість сировини, витрати на добрива, паливно-мастильні матеріали, технічний огляд та ремонт техніки, транспортні витрати на перевезення і доробку продукції, витрати на оплату праці найманих працівників та працівників підприємства, які виконують збиральні роботи і роботи, пов’язані з використанням ресурсів.

Інвестиційна вартість (активу) – вартість активу для конкретного  інвестора чи групи інвесторів при визначених цілях інвестування.

Калькулювання собівартості – це визначення розміру витрат у грошовому виразі на виробництво одиниці певного виду робіт (послуг) по окремих видах витрат.

Контрольовані витрати – витрати, на величину яких керівник відповідного рівня управління може впливати повністю або справляти на них істотний вплив. Отже, ці витрати є контрольованими і можуть бути збільшені або зменшені менеджерами залежно від виробничих потреб.

Матеріаловіддача – показник, який характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів та обчислюється як відношення обсягу виготовленої продукції у грошовому вимірі до загальної суми матеріальних витрат.

Матеріаломісткість продукціїє вартісним показником, який відображає рівень матеріальних витрат підприємства (без амортизації) на одиницю продукції або на одну гривню виготовленої продукції.

Матеріальні  ресурси – частина оборотних фондів підприємства, тобто тих засобів   виробництва, що повністю споживаються в кожному виробничому циклі, цілком переносять свою вартість на готову продукцію і в процесі виробництва змінюють  або втрачають свої споживчі властивості.

Надзвичайні витрати – витрати, що виникають у результаті появи надзвичайних подій, які відрізняються від звичайної діяльності, і не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному наступному періоді.

Неконтрольовані витрати – витрати, що здійснюються незалежно від волі керівника відповідного рівня управління, а отже, не залежать від нього та працівників.

Нематеріальні активи – немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуються з метою використання протягом більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Необоротні матеріальні засоби (активи) підприємства – це сукупність майнових цінностей, які багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності.

Неосновні (необов’язкові) витрати – витрати, без яких виробництво продукції можливе, але з меншою ефективністю.

Непрямими є витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо на певний об’єкт обміну витрат, належать до кількох (багатьох) видів продукції і їх потрібно розподіляти між об’єктами обліку пропорційно вибраній базі (пряма заробітна плата робітників).

Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов’язаний сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема у разі прострочення виконання.

Оптимальний розмір партії поставки – обсяг матеріальних ресурсів, на придбання i зберігання якого сукупні витрати підприємства є мінімальними.

Основні витрати безпосередньо пов’язані з технологічним процесом. Без них виробництво даного виду продукції неможливе.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій.

Пенею називається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов’язується сплатити кредиторові за кожний день прострочення виконання зобов’язання. Пеня обчислюється у відсотках від суми зобов’язання.

Постійні витрати – витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді, до яких відносять: амортизацію техніки і приміщень, орендну плату за ресурси, земельний податок, заробітну плату постійних працівників, страхові платежі, загальновиробничі витрати в галузі, ремонт приміщень.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Продуктивні витрати – передбачені технологією та організацією виробництва Непродуктивні – необов’язкові, що виникають у результаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.

Прямі витрати – витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо на конкретний об’єкт витрат (вид продукції) економічно можливим способом, такими є витрати на заробітну плату, насіння, корми, мінеральні та органічні добрива, на амортизацію та поточний ремонт спеціалізованих основних засобів.

Ринкова вартість (активу) – грошова сума, за яку відбувся б продаж активу на дату оцінки зацікавленим продавцем зацікавленому покупцю в результаті комерційної угоди після проведення належного маркетингу, при якій кожна зі сторін мала б всю необхідну інформацію.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів та сумою торгової націнки на ці товари.

Ставка капіталізації – дільник, що застосовується для перетворення величини прибутку чи грошового потоку за один період часу в показник вартості.

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Точка беззбитковості – обсяг витрат, при якому підприємство не має ні прибутку, ні збитку.

Управління витратами – взаємопов’язаний комплекс робіт, які формують коригуючі впливи на процес здійснення витрат під час господарської діяльності підприємства, спрямовані на досягнення оптимального рівня (в межах допустимих відхилень) витрат в усіх підсистемах підприємства за виконання в них робіт.

Фінансові витрати – витрати на виплату відсотків за користування кредитами і за випущені облігації та витрати за фінансовою орендою.

Центр відповідальності – організаційна структурна одиниця системи управління економікою (структурно- і технологічно відособлений підрозділ), керівник якого наділений правом ухвалення рішень щодо використання ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових); володіє повноваженнями, достатніми для забезпечення досягнення поставленої мети; відповідає за виконання встановлених планів і контрольних показників, зокрема у підрозділах, що йому підпорядковуються (центрах відповідальності нижчого рівня).

Центрами виручки є маркетингові (збутові) підрозділи, які відповідають лише за обсяги й ціни реалізації продукції.

Центри витрат – підрозділи, які несуть відповідальність за витрати.

Центри інвестицій –  підрозділи, що наділяються правом ухвалювати інвестиційні рішення.

Центри прибутку виробляють та реалізують вироблену продукцію, а відтак несуть і найповнішу відповідальність за собівартість, ціни та прибуток.

Штрафом називається визначена договором грошова сума, яку боржник зобов’язується сплатити кредиторові у заздалегідь визначеному розмірі або у відсотковому відношенні до суми договору.

 

 

16. ДОДАТКИ

 

Додаток А

 

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Житомирський державний технологічний університет

 

 

                                                                                 Кафедра економіки

 

 

Контрольна робота

з дисципліни

«УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ»

 

 

Варіант № __

 

 

 

Роботу виконав:                                                   студент __ курсу

                                                           групи ____

                                                ПІБ

№ залікової книжки

_________________

                  

Роботу перевірив:                                                              ПІБ викладача

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Житомир, 20__

Додаток Б

 

Наявність основних виробничих фондів на 1 січня поточного року, тис.грн.

 

Види основних фондів	Номер варіанта
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Приміщення цеху	6060	4647	2212	4547	1229	3456	5689	3490	2679	6734
Виробниче устаткування та верстати	689	547	316	491	182	456	623	489	352	723
Потокова лінія (конвеєр)	8745	6736	3209	6582	2002	1965	7789	2345	3478	8956
Транспортні засоби	43124	32999	15121	30356	9526	10235	40456	25678	17478	44890
Інструмент, прилади, інвентар	619	418	170	442	121	256	589	265	196	725
Електронно-обчислювальні машини	1245	1023	570	1079	490	1025	1460	1280	880	1545
Інші основні засоби	9090	6840	3282	6729	2108	5456	7780	5669	3545	9014
Види основних фондів	Номер варіанта
	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Будівельні споруди	6045	4047	2202	4447	2329	2456	5779	3485	3679	4734
Передавальні пристрої	670	530	320	445	202	356	667	453	552	823
Машини та обладнання	6745	4536	3509	6782	2482	3965	6989	5845	5978	3956
Транспортні засоби	43704	32459	15156	35856	9826	10795	30456	29878	17878	46590
Інструмент, прилади, інвентар	659	448	570	402	181	254	489	465	190	795
Електронно-обчислювальні машини	1895	1563	670	1349	458	1345	1434	1267	832	1535
Інші основні засоби	9074	6380	3722	6389	2758	5490	7750	5640	3845	9634
Види основних фондів	Номер варіанта
	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
Будівлі	6800	4207	2602	4807	1909	3306	5299	3080	2509	6504
Передавальні пристрої	670	565	363	489	137	420	650	439	347	754
Машини та обладнання	8905	6806	3609	6502	2402	1805	7709	2405	3308	8806
Транспортні засоби	43904	32950	15601	30506	9306	10705	40206	25708	17808	44900
Інструмент, прилади, інвентар	650	490	500	479	521	456	509	465	396	795
Електронно-обчислювальні машини	1205	1303	510	1809	450	1475	1490	1470	810	1485
Інші основні засоби	9690	6950	3692	6939	2698	5946	7290	5909	3325	9534

                           

 

Додаток В

 

Норми амортизації для нарахування амортизаційних відрахувань

 

Група основних фондів	Мінімально допустимі строки  корисного використання, років
група 1 - земельні ділянки	-
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані будівництвом	15
група 3 - будівлі,	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 - машини та обладнання, з них	5
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або  програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі  стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500  гривень	2
група 5 - транспортні засоби	5
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 - тварини	6
група 8 - багаторічні насадження	10
група 9 -  інші основні засоби	12
група 10 - бібліотечні фонди	-
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи	-
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 - природні ресурси	-
група 14  - інвентарна тара	6
група 15 - предмети прокату	5
група 16 - довгострокові  біологічні активи	7

                                                                                                 

 

Додаток Г

 

Дані для розрахунку заробітної плати

 

Варіант	Обсяг продукції, ОВ тис.од.	Норматив заробітної плати на одиницю продукції, грн/од.
1	240	37,0
2	720	24,5
3	350	32,1
4	460	26,8
5	570	30,5
6	680	28,4
7	360	32,8
8	420	27,5
9	280	30,4
10	530	29,7
11	290	27,5
12	360	29,5
13	450	30,3
14	510	31,9
15	620	32,8
16	730	33,7
17	250	34,2
18	370	35,8
19	470	36,2
20	560	37,4
21	630	29,3
22	710	28,5
23	270	29,3
24	330	30,6
25	440	31,5
26	550	32,8
27	660	33,6
28	770	34,2
29	240	35,8
30	370	36,6