|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Вікова психологія
Вікова психологія« Назад
Вікова психологія 22.09.2015 10:08
272 УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ
Кафедра психології та педагогіки
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
дисципліни
для студентів напряму підготовки “Психологія” освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр (денна, заочна)
Київ 2013
Підготовлено доктором психологічних наук, професором кафедри психології та педагогіки Власовою О.І.
Затверджено на засіданні кафедри психології та педагогіки Протокол № 1 від 29.08.2013.
Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань
Власова О.І. Навчальна програма дисципліни “Вікова психологія” (для бакалаврів). — К.: УСЗ, 2013 — 22 с.
Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Вікова психологія”, плани семінарських занять, питання для самоконтролю, вказівки до виконання контрольних робіт, теми контрольних робіт, список літератури.
Університет сучасних знань УСЗ, 2013
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Вікова психологія – розділ психології, де досліджується онтогенетичний розвиток психіки, його якісні етапи та закономірності переходу від одного етапу до іншого. Предметом дитячої психології є розкриття загальних закономірностей психічного розвитку в онтогенезі, встановлення вікових періодів цього розвитку і причин переходу від одного періоду до іншого. Вікова психологія розгалужується на дитячу психологію, психологію підлітка, психологію юності, психологію дорослої людини та геронтопсихологію. Дитяча психологія, у свою чергу, тісно пов’язана з педагогічною психологією, фізіологією вищої нервової діяльності, віковою психофізіологією, дефектологією і педагогікою. Здобутки дитячої психології використовуються при організації дошкільного виховання та навчально-виховного процесу у школі. Основними напрямами досліджень вікової психології є: розкриття психологічного змісту послідовних етапів онтогенезу; вивчення вікової динаміки психічних процесів з урахуванням впливу на індивідуальний розвиток людини культурно-історичних, етнічних і соціально-економічних умов; статево-вікові і типологічні властивості. Однією із центральних проблем вікової психології є проблема навчання і психічного розвитку у їхньому взаємозв’язку. В основу навчальної дисципліни “Вікова психологія” покладені, по-перше, закордонні теорії розвитку особистості; по-друге, класичні теорії психічного розвитку, що склалися у вітчизняній психології і які спираються на положення про “присвоєння” індивідом матеріальної та духовної культури, створеної людством; і, по-третє, опис структури, динаміки та особливостей всіх вікових періодів онтогенезу людини. Для ілюстрації тих чи інших теоретичних положень широко застосовуються приклади з практики. Мета навчальної дисципліни: сформувати в студентів цілісне уявлення про закономірності психічного розвитку людини та психологічні особливості кожного вікового періоду від внутрішньоутробного до старості і вмирання. Основні завдання навчальної дисципліни: розширити знання студентів в галузі теоретичної та прикладної психології; навчити застосовувати здобуті знання для розв’язання практичних проблем навчання й виховання. Основні поняття: автономна мова, акселерація, афективні діти, вік немовляти, вищі психічні функції, внутрішня моторика, вік, вікова криза, генезис психічних функцій, гра, діяльність, дитинство, дошкільний вік, егоцентризм дитячого мислення, егоцентрична мова Едипів комплекс, екзистенціальна криза, екстеріорізація, захисні механізми особистості, зона найближчого розвитку, інтеріорізація, когнітивний розвиток, комплекс пожвавлення, модус органу, молодший шкільний вік, навчання, негативізм дитячий, новонародженість, об’єктні стосунки немовляти, онтогенез, періодизація, предметна гра, психічного розвитку, підлітковий вік, пренатальний розвиток, провідна діяльність, розвиток психіки в онтогенезі, ранній вік, рання обдарованість, рефлекс Робінзона, рівень актуального розвитку, рольова гра дітей, сензитивні періоди розвитку, середа, соціалізація, соціальна ситуація розвитку, спадковість, спостереження, стадії психо-сексуального розвитку, танатофобія, формування людських потреб в онтогенезі, формуючий експеримент, юнацький вік.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Рівень знань студентів оцінюється за чотирьох бальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”. “Відмінно” виставляється за умов, якщо студент демонструє вільне володіння питаннями програми, безпомилково виконує практичні завдання. Студент повинен правильно відповісти на два теоретичних запитання та розв'язати задачу. За своєю формою відмінна відповідь повинна бути логічною, матеріал викладатися чітко, впевнено. “Добре” виставляється за умови, коли студент дає повні правильні відповіді на два питання, при цьому допускає неповне висвітлення одного з питань, або при дачі правильних, але недостатньо повних відповідей на два питання, розв'язання задачі обов'язкове. “Задовільно” виставляється за умови, коли студент дає відповідь на одне питання, або недостатньо висвітлює два теоретичних питання та допускає помилки при розв'язанні практичного завдання. “Незадовільно” виставляється в тих випадках, коли студент демонструє некомпетентність у більшості питань програми, слабо володіє лексикою дисципліни.
Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ»
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ «ВіКОВА ПСИХОЛОГІЯ»
Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи дослідження вікових особливостей психіки Тема 1. Передумови виникнення та історія розвитку вікової психології Ставлення до дітей та осіб похилого віку в історичній перспективі. Антична філософія віку: іонічне коріння античних поглядів на вік людини; класифікація Піфагора; Гіппократ і поняття про клімактеричні періоди; астрономічність античної свідомості. Уявлення про вік у періоди Середньовіччя, Ренесансу, Просвітництва й Романтизму: зміна функції сім’ї, що відбулася у Середні віки; ренесансне відкриття людини як “п’ятого елементу” всього сутнього; аристотелізм поглядів Відродження (Я.А. Коменський, Дж. Локк та його теорія “чистої дошки”); педагогічні погляди Ж.-Ж. Руссо, К. Гельвеція, та інших представників епохи Просвітництва. Початок розробки проблеми віку з наукових позицій (ХІХ ст.): Ж. Шарко як фундатор наукової геронтології; педагогічні погляди К.Д.Ушинського; зародження дитячої психології у працях В. Прейєра; розробки проблематики вікової психології у працях вітчизняних вчених кінця ХІХ - поч. ХХ ст. Література: [1-15, 17, 25, 28, 32, 39, 41-47].
Тема 2. Вікова психологія як наукова дисципліна. Специфіка досліджень Предмет, об’єкт та завдання вікової психології на сучасному етапі розвитку. Інтра- та інтердисциплінарні зв’язки вікової психології. Перспективи розвитку вікової психології. Сфера практичної діяльності вікового психолога. Спостереження, його види, вимоги до нього: первинність спостереження як метода дослідження; зауваження до цього методу у вигляді суб’єктивізму та складнощів стандартизації. Експеримент та його види: обмеженість експериментального методу у питанні походження досліджуваних функцій. Стратегія формування психічних явищ – видатне досягнення радянської дитячої психології; авторство Л.С.Виготського. Тестові методики, їх різновиди: проективні тести, питальники тощо; проективна гіпотеза та аналіз продуктів діяльності. “Близнюковий” метод: методологічні особливості. Етика наукового дослідження у віковій психології. Література: [2, 4, 6, 9, 12-29, 31, 33, 38-43, 46, 49].
Тема 3. Поняття «розвиток» у віковій психології Біогенетичний принцип у психології: вплив еволюційної теорії Ч. Дарвіна; біогенетичний закон Е. Геккеля; теорія рекапітуляції Ст. Холла; ембріологічні та психологічні заперечення класичного біогенетичного закону; роль біогенетичного закону в історії науки. Нормативний підхід до дослідження розвитку людини: праці А. Гезелла; Л. Термен та поняття коефіцієнту інтелекту; програма дослідження креативності Дж. Гілфорда та Е. Торенса. Біхевіористський підхід: питання про співвідношення процесів навчання та розвитку. Теорія трьох ступенів розвитку дитини: інстинкт, дресура, інтелект; перехід задоволення “з кінця на початок”; критика теорії К. Бюлера з боку К. Лоренца. Концепції конвергенції двох факторів розвитку людини: К. Кофка та принцип структурності; роботи В. Штерна. Підходи до аналізу внутрішніх причин психічного розвитку дитини: роботи Т. Шнейрла, А. Валлона, Х. Вернера та ін. Поняття літичних та критичних періодів у розвитку. Принципова відмінність розвитку дитини від розвитку дитинчат тварин. Сутність наукової полеміки про феномен та рушійні сили онтогенетичного розвитку людини. Спадковість та середовище: генетика поведінки; рівні оточуючого середовища; проблема взаємодії спадковості та середовища у розвитку людини. Література: [3, 6, 8, 12, 17, 19, 22, 27, 29, 33, 37, 41, 47].
Тема 4. Глибинна психологія про розвиток дитячої особистості Міф про Едіпа як модель стосунків у трикутнику батько-мати-дитина. Захисні механізми особистості на прикладі фобії маленького Ганса: заміщення, звертання, регресія тощо. Поняття про лібідо. Боротьба Ероса і Танатоса. Стадії психо-сексуального розвитку дитини за З.Фрейдом: оральна, анальна, фалічна, латентна та генітальна. Обумовленість культурних особливостей тих чи інших народів специфікою догляду за дітьми у ранньому віці. Індивідуальна психологія А. Адлера: поняття про комплекс неповноцінності; механізми компенсації та гіперкомпенсації тощо. Аналітична психологія К.Г.Юнга про конфлікти дитячої душі: поняття архетипу та колективного несвідомого стосовно дитячої психіки. Праці Г.Фрейд: акцент на психології “Я”; доповнення класичного ряду захисних механізмів. Первинні об’єктні стосунки немовля у теорії М. Кляйн: поняття персекуторної тривоги та “гарних або поганих грудей”. Ранній емоційний розвиток немовля за Д. Віннікоттом: поняття “досить хорошої матері”. Поняття групової ідентичності та егоідентичності в епігенетичній психології Е .Еріксона. Стадії життєвого шляху особистості: їх завдання; форми егоідентичності на кожній із них. Поняття модусу органу і модальності поведінки. Ритуали у людському суспільстві: критерії ритуальних дій; стадії ритуалізації. Література: [2-19, 22, 25, 28, 34, 36, 42, 48].
Тема 5. Формування поведінки дитини з позицій теорій соціального навчання Дослідження Н. Мілера і Дж. Долларда: поняття соціалізації; критичні періоди соціалізації. Зв’язок виховання і розвитку у роботах Р. Сірса: фази розвитку дитини; фактори, що сприяють формуванню залежної поведінки тощо. Критичні періоди соціалізації: експерименти Харлоу, етологічні дослідження К. Лоренца тощо. Заохочення і покарання як умови формування нової поведінки: розрізнення первинного й умовного підкріплення за Б. Скінером; концепція Дж. Аронфілда. Роль наслідування у формуванні нової поведінки (А. Бандура): навчання за допомогою спостереження; проміжні процеси класичної схеми S – R. Дитина і дорослий: експерименти Дж. Гевірца та Д .Баера. Родина як фактор розвитку поведінки дитини: дослідження У. Бронфенбреннера. Література: [3-9, 12, 16, 19, 23, 25, 29, 31, 33, 36, 39, 45, 47].
Тема 6. Вчення Ж. Піаже про психічний розвиток дитини Ключові поняття концепції Ж. Піаже: взаємовідношення цілого і частини; принцип рівноваги; ідея трансформації; ідея конструкції; процеси асиміляції та акомодації. Відкриття егоцентризму дитячого мислення. Відкриття стадій інтелектуального розвитку дитини; рівні розвитку дитини (рефлекторний, перцептивний, сенсомоторний, інтуїтивний, конкретно-операційний, формально-операційний). Розвиток моральної свідомості особистості за Л. Колбергом: доморальний рівень, конвенційна мораль, автономна мораль; види орієнтації особистості на кожній стадії. Література: [2, 7, 13, 16, 18, 20, 23, 25, 29, 36, 40].
Тема 7. Л.С. Виготський і радянська школа вікової психології Культурно-історичний підхід до дослідження психіки дитини: закони психічного розвитку (закон метаморфози у дитячому розвитку, закон нерівномірності дитячого розвитку, закон розвитку вищих психічних функцій); навчання як рушійна сила розвитку; поняття зони найближчого розвитку. Наукова дискусія Л.С.Виготського з Ж. Піаже: різниця у поглядах на природу егоцентризму. Подальші кроки по шляху, відкритому Л.С.Виготським: дослідження харківської школи: теорія О.Леонтьєва: поняття провідної діяльності; праці А.В .Запорожця; роботи П.І.Зінченко; П.Я.Гальперін: дослідження предметного, операційного змісту діяльності; внесок Л.І. Божович. Розвиток ідей Л.С. Виготського у концепції Д.Б. Ельконіна: критерії розгляду психологічного віку: соціальна ситуація розвитку, головний вид діяльності, основні новоутворення, криза. Періодизація розвитку особистості за А.В.Петровським: поняття референтної групи; фази становлення особистості у групі (адаптація, індивідуалізація, інтеграція). Література: [1-17, 19, 27, 33, 39, 45, 47].
Тема 8. Пренатальний розвиток і пологи Пренатальний розвиток: запліднення; періоди пренатального розвитку: гермінальний, фетальний; тенденції розвитку. Вплив середовища на пренатальний розвиток: аналіз ступеня ризику для плода; захисні фактори. Пологи: процес пологів (прелімінарна стадія та власне пологи); новонароджений (його відчуття, зовнішній вигляд та розміри, період пристосування до нових умов життя, шкала Апгар для оцінки стану новонароджених). Теорія травми народження О. Ранка. Досвід дітонародження. Розвиток сім’ї: подружжя стає батьками; поняття бондингу. Література: [3-16, 18, 28, 36, 42-47].
Тема 9. Перші два роки життя Фізичний розвиток немовляти. Стадія новонародженості: можливості новонародженого; навчання та звикання. Фізичний та моторний розвиток. Роль харчування. Сенсорний та перцептивний розвиток: стратегії дослідження; особливості зору; слухове сприйняття; смак, нюх та дотикальні відчуття; процеси інтеграції. Діти, що потребують спеціального догляду: незрілі новонароджені; група ризику. Когнітивний та мовний розвиток немовляти. Когнітивний розвиток: сенсомоторний період; гра з предметами; константність об’єктів; пам’ять; символічна репрезентація; критика теорії Ж. Піаже; перцептивна організація та перцептивні категорії. Мовний розвиток: аспекти мови; процес оволодіння мовою. Початок мовного розвитку: дословесний період; перші слова; двослівні речення. Умови раннього когнітивного та мовного розвитку: середовище, що сприятливе для інтелектуального зростання; роль батьків та вихователів; депривація та неблагополучні сім’ї. Рання інтервенція. Психо-соціальний розвиток немовляти. Перші стосунки з оточуючими; розвиток звички до когось; типові реакції. Патерни ранніх стосунків: якість стосунків; порушення емоційних зв’язків; діти, що потребують особливого догляду. Батьки, брати, сестри та сімейна система. Розвиток особистості на другому році життя: довіра та відчуття безпеки; соціальні еталони та культурні значення; автономія, дисципліна та просоціальна поведінка; розвиток «Я»; Гарвардська програма сімейного виховання дошкільників. Зайнятість батьків: соціальна екологія виховання; денний догляд за немовлятами. Роль емоційного зв’язку з матір’ю. Основні принципи виховної системи “Лоцци” (Е. Піклер). Діти, що потребують спеціального нагляду. Література: [3-16, 18, 28, 36, 42-47].
Тема 10. Раннє дитинство (від двох до шести років) Фізичний та когнітивний розвиток. Фізичний розвиток: зміни у розмірах та пропорціях тіла; розвиток головного мозку; розвиток навичок руху; середовище як джерело небезпеки. Когнітивний розвиток: доопераційне мислення; інформаційна модель когнітивного розвитку. Розвиток мови: розширення граматики; нові слова та поняття; вплив мови батьків; дитячі розмови; діалекти; білінгвізм. Гра та навчання: види гри; гра та когнітивний розвиток. Психо-соціальний розвиток. Конфлікти розвитку та поведінка подолання. Когнітивний підхід до психо-соціального розвитку: “Я” - концепція; соціальні поняття та норми; гендерні схеми. Сімейне середовище: стилі батьківської поведінки; брати та сестри; навчання дисципліні та саморегуляції. Література: [3-17, 22, 27, 29, 34, 39, 45, 48, 49].
Тема 11. Роль гри, малюнка та казки у становленні психіки дитини. Специфіка переддошкільного віку “Homo Ludens” Й.Хейзінга. Гра як ведучий тип діяльності (Д.Б.Ельконін). Стадії розвитку образотворчої діяльності за К .Річчі. Погляди К.Г. Юнга та Е. Берна на природу казки. Дослідження гри у працях Б. Беттельхейма. Основні психічні новоутворення дошкільного віку. Лінії розвитку кінця дошкільного віку. Проблема готовності до шкільного навчання. Методики діагностики рівня готовності до школи: практичний та етичний аспекти. Література: [1-7, 9, 15, 19, 23, 31, 35, 39, 44, 47, 49]. Тема 12. Середнє дитинство Фізичний та когнітивний розвиток у середньому дитинстві. Фізичний і моторний розвиток: фізичне зростання і морфо-функціональні зміни; внутрішні зміни; розвиток рухових навичок; здоров’я, хвороби та нещасні випадки; створення умов для фізичного розвитку. Мислення на рівні конкретних операцій: когнітивні здібності першокласника; теорія Ж. Піаже та педагогіка. Інформаційний підхід до когнітивного розвитку: роль пам’яті; поняття про метапізнання. Мовний розвиток: мова та грамотність. Вчення та мислення у процесі шкільного навчання: нові вимоги та очікування до дитини; формування вміння вчитися та критично мислити; успіхи у школі; статеві особливості та успіхи у навчанні; вплив батьків на шкільні успіхи дітей. Проблема нездатності до навчання: дислексія; синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Психо-соціальний розвиток у середньому дитинстві. Теоретичні підходи до розвитку у середньому дитинстві. Вплив сім’ї: взаємовідношення батьків та дітей; зміни у характері сім’ї; діти і розлучення батьків; жорстокість по відношенню до дітей. Соціальне знання: розвиток соціального пізнання; уявлення дітей про дружбу; моральні судження та їх аргументація. Стосунки з однолітками та соціальна компетентність: функції дружби; групи ровесників; «свої», чужі та упередження. Література: [1-5, 7-15, 26, 29, 31, 36, 39, 45, 49].
Тема 13. Підлітковий та юнацький вік Фізичний та когнітивний розвиток.Отроцтво і юність у культурному та історичному контекстах. Фізичний розвиток: фізичне зростання та морфо-функціональні зміни; зміни у зовнішності та адаптація до них підлітків; реакція батьків на зміни у зовнішності та поведінці підлітків. Статева ідентичність та сексуальна поведінка: розвиток сексуальних установок; розвиток сексуальної поведінки та сексуальних стосунків; сексуальне насильство та сексуальна поведінка підлітків; юнацький гомосексуалізм. Юні батьки: причини вагітності у підлітковому та юнацькому віці; наслідки раннього материнства та батьківства. Когнітивні зміни в отроцтві та юності: абстрактне мислення; інформаційний підхід до когнітивного розвитку у підлітковому та юнацькому віці; зміни у діапазоні та змісті мислення. Психосоціальний розвиток у підлітковому та юнацькому віці. Завдання розвитку в отроцтві та юності: незалежність та взаємозалежність; формування ідентичності. Підлітки у сім’ї: комунікація між поколіннями; зміни у традиційній сім’ї; залишення батьківської сім’ї. Ровесники, друзі та соціальне середовище: соціальне порівняння; тісна дружба та близькі стосунки; клікі, компанії та усамітнення; ровесники та батьки. Цінності, ідеали та альтернативи способу життя: прийняття рішень у соціальному контексті; переоцінка цінностей в отроцтві та юності; ризик у підлітковому та юнацькому віці; вживання наркотиків. Стрес, депресія та поведінка подолання: депресія та інші розлади; фактори, що впливають на розвиток депресії та копінгу. Інтеграція особистості. Література: [3-16, 19. 26, 29, 32, 36, 40, 44, 47, 48].
Тема 14. Феномен дитячої обдарованості. Проблеми дефектології Багатогранність обдарованості: особливості пізнавальних процесів; психо-соціальні аспекти; фізичні характеристики обдарованості. Вразливість обдарованих дітей. Особливості поведінки та “Я” - концепції обдарованих дітей. Побоювання успіху в обдарованих дівчат за М. Хорнер. Особливості розвитку обдарованої дитини у ранньому дитинстві. Напрями розвитку творчих здібностей в обдарованих дітей. Діагностика дитячої обдарованості: стандартизовані методи вимірювання інтелекту; тести досягнень для дошкільників; тести на перцептивний та моторний розвиток; тести оцінки соціального розвитку; вимірювання творчих здібностей. Роль соціального оточення у виявленні та розвитку творчих здібностей дитини. Концептуальні моделі, що використовуються педагогами при роботі з обдарованими дітьми: “Вільний клас”, “Структура інтелекту”, “Три види збагачення навчальної програми”, “Таксономія цілей навчання”, когнітивно-афективна модель Ф. Уільямса. Якості, що необхідні педагогу для роботи з обдарованими дітьми; проблема відбору вчителів. Особливості афективного розвитку обдарованих дітей. Історичні аспекти: теорія Ч. Ломброзо про зв’язок геніальності та божевільності. Порушення поведінки та розвитку у дитячому та підлітковому віці: класифікація. Проблеми діагностики. Нозологія порушень та методи інтервенції: агресивність; порушення уваги та гіперактивність; соціальна невпевненість та тривожні розлади; аутизм. Профілактика та медіаторний підхід. Сімейна інтервенція. Література: [1-7, 9-14, 17, 19, 22, 27, 29, 35, 38, 42, 46, 49].
Тема 15. Рання зрілість Фізичний та когнітивний розвиток у ранній зрілості. Розвиток у період дорослості: поняття вікового годинника; вміння долати критичні життєві ситуації. Фізичний розвиток у ранній дорослості: фізична сила та витривалість; фізична норма та здоров’я; репродуктивні можливості; сексуальність у ранній дорослості. Спадкоємність та зміни у пізнанні: когнітивне зростання та спад; «стадії» студентського мислення; діалектичне мислення - мислення за межами формальних операцій; гнучке використання дорослого інтелекту. Дослідження періодів та завдань дорослого розвитку: завдання розвитку у ранній дорослості; лонгітюдні дослідження розвитку дорослих; періодизація життя чоловіка за Д. Левінсоном; періодизація життя жінки; теорія «Я», що розвивається Р.Кегана. Психосоціальний розвиток у ранній дорослості. Особистість, сім’я та робота: особисте “Я”: ідентичність, близькість та генеративність; людина як працівник. Встановлення близьких стосунків: трикомпонентна теорія любові Р Стернберга; утворення пари та розвиток стосунків; самотні люди. Батьківство як фактор особистісного розвитку: сімейний цикл; перехід до батьківства; виховання дитини та зміна батьківських ролей. Професійний цикл: етапи професійного шляху; вибір професії та професійна підготовка; прихід на роботу та професійна адаптація; зміцнення, збереження та зміни кар’єри. Робота та стать: особливості жіночої праці; різниця у праці чоловіків та жінок; мотиви та значення праці у житті жінок; міфи та стереотипи, що впливають на ставлення до працюючих жінок; сім’ї, де працюють обидва подружжя. Сім’я, робота та образ життя: зміна ставлення до сімейного життя; зміна ставлення до роботи; сумісництво роботи та сімейного життя. Література: [3-17, 19, 26, 29, 34, 38, 39, 40, 42, 47].
Тема 16. Середня зрілість Фізичний та когнітивний розвиток у середній зрілості: Розвиток у середньому віці: міф про кризу середини життя. Збереження та зміна фізичних можливостей у середньому віці: психофізіологічні та морфо-функціональні зміни; менопауза та клімактерій; сексуальність у середньому віці. Здоров’я та хвороби: головні хвороби середнього віку; кумулятивні ефекти життєвих звичок; фінансове становище та здоров’я; стрес та хвороби. Збереження та зміна когнітивних можливостей у середньому віці: поняття того, що тече, та кристалізованого інтелекту; досвід та майстерність; когнітивні навички та середовище. Психо-соціальний розвиток у середній дорослості. Спадкоємність та зміни у розвитку особистості; чоловіки у середині життя; жінки у середині життя. Сім’я та друзі (міжособистісний аспект): положення між двома поколіннями: стосунки з дорослими дітьми та стосунки із старіючими батьками; виховання онуків; дружні стосунки в перспективі життєвого шляху. Зміни у сім’ї: розлучення та повторний шлюб; сім’ї з дітьми від попереднього шлюбу. Стабільність та зміни у професійній сфері: переоцінка кар’єрних досягнень у середині життя; зміна роботи та робочий стрес. Література: [3, 7, 12, 18, 25, 28, 32, 41, 45, 49].
Тема 17. Пізня зрілість Фізичний та когнітивний розвиток у пізній дорослості. Старіннясьогодні: ейджизм та стереотипи; чотири десятиліття пізньої дорослості. Фізичні аспекти старіння: морфо-функціональні зміни у старості; здоров’я, хвороби та харчування. Причини старіння: спадковість та фактори оточуючого середовища; теорії старіння. Когнітивні зміни у процесі старіння: пізнавальні здібності у пізній дорослості. Зниження інтелекту у старечому віці. Психо-соціальний розвиток у пізній дорослості. Особистість та старіння: поняття щасливої старості; стабільність та зміни у пізній дорослості; завдання розвитку у пізній дорослості. Зміна статусу у зв’язку із виходом на пенсію: фізичні, економічні та соціальні умови; рішення про вихід на пенсію. Сімейні та особистісні відношення: період закінчення виховної діяльності; догляд за хворою дружиною; удови та удовиці; брати, стосунки з братами, сестрами та друзями. Поняття задоволення життям. Соціальні стереотипи та особливості адаптації. Психічні розлади у пізній зрілості: деменції; депресивні розлади; тривожні розлади; соматизовані розлади. Методи їх діагностики та інтервенції. Література: [1-14, 19, 23, 27, 29, 32, 36, 38, 39, 43, 47].
Тема 18. Закінчення життєвого циклу. Психологія вмирання та смерті Думки про смерть та страх смерті: заперечення смерті; стурбованість смертю та значення смерті. Перед обличчям власної смерті: стадії пристосування до вмирання; смерть як фінальна стадія людського розвитку; альтернативні шляхи вмирання. У пошуках гуманної смерті: практика хоспісів; проблема права на смерть. Горе та пристосування до важкої втрати: процес сумування; втрата близької людини у крос-культурній перспективі; значення ритуалів та звичаїв. Завершення повного життєвого Література: [3, 5-17, 20, 25, 28, 36, 47].
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи дослідження вікових особливостей психіки
Семінарське заняття 1. Передумови виникнення та історія розвитку вікової психології
Література: [1-15, 17, 25, 28, 32, 39, 41-47].
Семінарське заняття 2. Вікова психологія як наукова дисципліна. Специфіка досліджень
Література: [2, 4, 6, 9, 12-29, 31, 33, 38-43, 46, 49].
Семінарське заняття 3. Поняття «розвиток» у віковій психології
Література: [3, 6, 8, 12, 17, 19, 22, 27, 29, 33, 37, 41, 47].
Семінарське заняття 4. Глибинна психологія про розвиток дитячої особистості
Література: [2-19, 22, 25, 28, 34, 36, 42, 48].
Семінарське заняття 5. Формування поведінки дитини з позицій теорій соціального навчання
Література: [3-9, 12, 16, 19, 23, 25, 29, 31, 33, 36, 39, 45, 47, 50].
Семінарське заняття 6. Вчення Ж. Піаже про психічний розвиток дитини
Література: [2, 7, 13, 16, 18, 20, 23, 25, 29, 36, 40].
Семінарське заняття 7. Л.С. Виготський і радянська школа вікової психології
Література: [1-17, 19, 27, 33, 39, 45, 47].
Семінарське заняття 8. Пренатальний розвиток і пологи
Література: [3-16, 18, 28, 36, 42-47].
Семінарське заняття 9. Перші два роки життя
Література: [3-16, 18, 28, 36, 42-47].
Семінарське заняття 10. Раннє дитинство (від двох до шести років)
Література: [3-17, 22, 27, 29, 34, 39, 45, 48, 49].
Семінарське заняття 11. Роль гри, малюнка та казки у становленні психіки дитини. Специфіка переддошкільного віку
Література: [1-7, 9, 15, 19, 23, 31, 35, 39, 44, 47, 49].
Семінарське заняття 12. Середнє дитинство
Література: [1-5, 7-15, 26, 29, 31, 36, 39, 45, 49].
Семінарське заняття 13. Підлітковий та юнацький вік
Література: [3-16, 19. 26, 29, 32, 36, 40, 44, 47, 48, 50].
Семінарське заняття 14. Феномен дитячої обдарованості. Проблеми дефектології
Література: [1-7, 9-14, 17, 19, 22, 27, 29, 35, 38, 42, 46, 49].
Семінарське заняття 15. Рання зрілість
Література: [3-17, 19, 26, 29, 34, 38, 39, 40, 42, 47].
Семінарське заняття 16. Середня зрілість
Література: [3, 7, 12, 18, 25, 28, 32, 41, 45, 49].
Семінарське заняття 17. Пізня зрілість
Література: [1-14, 19, 23, 27, 29, 32, 36, 38, 39, 43, 47-50].
Семінарське заняття 18. Закінчення життєвого циклу. Психологія вмирання та смерті
Література: [3, 5-17, 20, 25, 28, 36, 47].
ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Виконання контрольних робіт студентами передбачає розвиток у них навичок теоретичного аналізу наукової літератури та узагальнення даних про особливості психічного розвитку в онтогенезі. Тему контрольної роботи студенти обирають самостійно. Контрольна робота оформлюється на сторінках формату А4 і має таку структуру: титульний аркуш, де вказуються прізвище, ім’я, по батькові студента, домашня адреса та номер групи, назва дисципліни та тема, за якою виконана контрольна робота, прізвище та ініціали викладача, що читає дисципліну; план роботи із зазначенням основних змістових блоків висвітленої в роботі теми; вступ, де обґрунтовується актуальність теми та її значення для діяльності практичного психолога; список літератури (не менше 5 джерел). У тексті обов’язковими є посилання на використану літературу. На останній сторінці ставиться дата виконання роботи та підпис студента. Роботу потрібно здати в навчальну частину в зазначений термін.
ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна:
16. Шаповаленко И.В. Возрастная психология. (Психология развития и возрастная психология.) М.: Гардарики, 2008 - 349 с.Додаткова:
ЗМІСТ
Пояснювальна записка 3 Тематичний план дисципліни 5 Зміст дисципліни 6 Плани семінарських занять 13 Вказівки до виконання контрольної роботи 17 Теми контрольних робіт 17 Питання до екзамену 18 Список рекомендованої літератури 21
УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ 03150 м.Київ-150, вул. Велика Васильківська 57/3 КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||