|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Випускна кваліфікаційна робота магістра: методика підготовки, написання та захисту НАСОА
Випускна кваліфікаційна робота магістра: методика підготовки, написання та захисту НАСОА« Назад
Випускна кваліфікаційна робота магістра: методика підготовки, написання та захисту НАСОА 29.01.2015 15:36
Корінько М.Д.Пантелеєв В.П. Корінько О.М. Малюга Н.М. Теловата М.Т. Петраковська О.В.
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА: МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ, НАПИСАННЯ ТА ЗАХИСТУ
Навчальний посібник
Третє видання доповнене
Київ – 2012 УДК 378.22(078)
Рецензенти: Дем’яненко М.Я. - доктор економічних наук, професор, академік УААН, Національний центр «Інститут аграрної економіки»; Нападовська Л.В. – доктор економічних наук, професор, Торгівельно – економічний університет. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки магістра зі спеціальності „Облік і аудит” (лист від 19.01.07 № 1.4/18-Г-97). Третє видання доповнене рекомендовано до друку Вченою радою Національної академії статистики, обліку та аудиту, протокол № ____ від __01.2012р. Випускна кваліфікаційна робота магістра: методика підготовки, написання та захисту: Навчальний посібник для випускників вищих учбових закладів освітньо-кваліфікаційного рівня повної вищої освіти – «магістр» / Корінько М.Д., Пантелеєв В.П., Корінько О.М., Малюга Н.М., Теловата М.Т., Петраковська О.В. – Київ, 2012. - 118 с. Підготовка третього видання Навчального посібника має за мету – надання допомоги випускникам вищого учбового закладу освітньо-кваліфікаційного рівня повної вищої освіти – «магістр» у підготовці, написанні та захисту випускної роботи магістра з урахуванням змін, які відбулися з моменту опублікування другого видання. З урахуванням «Болонського процесу», який займає чільне місце у сучасній структурі вищої освіти України, освітньо-кваліфікаційний рівень магістра означає наявність повної вищої освіти. Таким чином «магістр» у процесі навчання, отримує теоретичні знання та практичні навички управлінської (науково-педагогічної), науково-дослідної діяльності і своєю випускною роботою офіційно захищає результати власних наукових та практичних досліджень, для оцінки державною екзамиенаційною комісією освітньо-кваліфікаційного рівня повної вищої освіти з метою присвоєння нею випускнику вищого навчального закладу ступеню «магістр». У посібнику наведено практичні рекомендації стосовно саме:
Посібник містить рекомендовану кафедрою бухгалтерського обліку Національної академії статистики, обліку та аудиту, тематику випускних робіт магістра, розроблену з урахуванням змін у законодавстві та наявної практики у питаннях обліку, аналізу та аудиту. Посібник розрахований для практичного використання студентами, які отримують освітньо-кваліфікаційний рівень «магістра», викладачів – наукових керівників та рецензентів випускних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».
УДК 378.22(078)
ISBN 966-8998-30-8
@ Корінько М.Д., Пантелєєв В.П., Корінько О.М., Малюга Н.М., Теловата М.Т., Петраковська О.В. 2012.
Від авторів Мета посібника.
Визнання України державою з ринковою економікою покладає на вищу школу додаткові вимоги до покращання якості підготовки фахівців і особливо такої її складової як освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» з метою виховання у них потреби у застосуванні наукового пошуку при розв’язанні виникаючих задач у практичній професійній діяльності. Метою даного навчального посібника є надання кваліфікованих методичних та практичних порад магістрантам під час підготовки до написання магістерської роботи, написання самого тексту випускної роботи та прилюдного захисту магістерської роботи. Висвітлення досвіду науково-дослідницької діяльності та отримання практичних навиків у професійній діяльності, у процесі підготовки магістрантів, вміння застосовувати у дослідженнях методи використання джерел з обліку, аналізу та аудиту та організації раціональної наукової праці. Навчальний посібник розкриває методику підготовки до написання, процес написання та організацію захисту випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальністю 8.03050901 «Облік і аудит». Основні положення посібника можуть бути використані також і магістрантами інших спеціальностей з урахуванням інтерпретації щодо досліджень та практичних навичок. Наведені рекомендації стануть своєрідним орієнтиром для серйозних, вдумливих і наполегливих магістрантів, які прагнуть отримати значні теоретичні та практичні знання як у період навчання, так і при підготовці випускної роботи, з метою їх використання у подальшій практичній та науковій роботі. Призначення посібника. Автори вважають, що посібник буде корисним для викладачів, керівників випускних робіт магістрантів, самих випускників навчальних закладів системи вищої освіти в Україні освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Подяка і вдячність. При підготовці навчального посібника використано праці значної кількості фахівців вищої школи, використані джерела яких подано у списку рекомендованої літератури. Автори висловлюють подяку співробітникам кафедр: бухгалтерського обліку, теорії бухгалтерського обліку, аудиту Національної академії статистики, обліку та аудиту за окремі пропозиції стосовно покарщання змісту посібника. Автори усвідомлюють, що невблаганний плин часу та зростання вимог до вищої школи не дають повної можливості гарантувати відсутність помилок, які можливо мають місце і залишилися непоміченими, а тому несуть повну відповідальність за них без перекладання відповідальності на причетних до видання посібника осіб. Сподіваємося що використання цього видання стане у нагоді:
Корінько М.Д., д.е.н., професор Пантелєєв В.П., д.е.н., доцент Корінько О.М. к.б.н., доцент Малюга Н.М. д.е.н., професор Теловата М.Т. д.е.н., професор Петраковська О.В. к.е.н, доцент
ЗМІСТ
Передмова.....................................................................................................................7
Розділ 1. Ступінь магістра у системі освіти, магістерська робота як вид наукового дослідження 1.1. Характеристика рівнів освіти в Україні………………………………………...9 1.2. Ступінь магістра: історія питання…………………………………………… .11 1.3. Магістерська робота як вид наукового дослідження…………………………13 1.4. Обов’язки магістранта та наукового керівника………………………………15 1.5. Написання тез і статей у процесі підготовки магістерської роботи………...16
Розділ 2. Основні етапи підготовки до написання магістерської роботи 2.1. Вибір теми і розробка структури (плану) магістерської роботи…………….21 2.2. Пошуки джерел інформації та обробка фактичного матеріалу за темою магістерської роботи...................................................................................................28
Розділ 3. Написання та оформлення тексту магістерської роботи 3.1. Написання тексту магістерської роботи: вимоги до структурних частин,,,,,45 3.1.1. Вступ…………………………………………………………………………..45 3.1.2. Розділи роботи………………………………………………………………...45 3.1.3. Висновки………………………………………………………………………53 3.1.4. Список використаних джерел………………………………………………..64 3.1.5. Додатки до основного тексту магістерської роботи………………………..67 3.2. Оформлення тексту магістерської роботи…………………………………… 73 3.2.1. Загальні вимоги до оформлення рукопису………………………………… 73 3.2.2. Нумерація матеріалів рукопису……………………………………………...75 3.2.3. Ілюстрації у тексті роботи…………………………………………………....77 3.2.4. Таблиці та їх оформлення…………………………………………..………..77 3.2.5. Формули та їх написання………………………………...…………………..78 3.2.6. Посилання на першоджерела у тексті роботи………………………………79 3.2.7. Скорочення у тексті роботи………………………………………………….80
Розділ 4. Порядок та процедура захисту магістерської роботи 4.1. Підготовка магістерської роботи до попереднього захисту на кафедрі........ 82 4.2. Попередня експертиза (попередній захист) магістерської роботи на кафедрі…………………………………………………………….............................84 4.3. Рецензування магістерської роботи..................................................................84 4.4. Процедура прилюдного захисту магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.............................................................................85
Післямова…………………………………………………………………………. .90 Додатки……………………………………………………………………………...91 Список використаних джерел…………………………………………………...119
Передмова
Випускна кваліфікаційна робота магістра (випускна робота магістра) завершує процес навчання студентів Академії, виконує кваліфікаційну функцію, надає можливість оцінки рівня опанування студентом навчальної програми за спеціальністю бухгалтерський облік, аналіз та аудит і відображає вміння магістра вести науковий пошук, а також самостійно вирішувати поставлену перед ним наукову проблему. У процесі підготовки до написання випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» викликає безліч задач і проблем, що потребують відповідей та рішень. Випускна робота магістра є самостійним, завершеним науковим дослідженням студента з проблем бухгалтерського обліку, економічного аналізу, аудиту, ревізії та контролю; має внутрішню єдність, сукупність теоретичних і практичних положень, висновків і рекомендацій, що виносяться на прилюдний захист. Підготовка, написання та захист магістерської роботи — це перші самостійні кроки «магістранта» у наукових дослідженнях обраної галузі науки і від того, наскільки вони будуть професійними, багато в чому залежать майбутні досягнення «магістрів» у практичній роботі, а за їх бажанням і у науковій з наступним отриманням наукового ступеня кандидата наук відповідної спеціальності. Зміст роботи складає результати досліджень «магістром» теорії та практики обліку, аналізу, контролю та аудиту за визначеними напрямами; розробку нових методичних підходів до вирішення поставленого завдання. Випускна робота магістра засвідчує вміння магістранта коротко, логічно та аргументовано викладати матеріал дослідження. До основних завдань, які вирішуються у процесі виконання випускної роботи магістра відносяться:
Саме тому автори, при підготовці навчального посібника, поставили за мету надати кваліфіковані методичні та практичні поради «магістрантам» для підготовки до написання випускної магістерської роботи та прилюдного її захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Розділ 1 Ступінь магістра в системі освіти, магістерська робота як вид наукового дослідження
1.1. Характеристика рівнів освіти в Україні
Основними законами, які регулюють освіту в Україні, є Закон України “Про освіту” та Закон України “Про вищу освіту”. Названі закони визначають освітні і освітньо - кваліфікаційні рівні. Освітній рівень вищої освіти – це її характеристика з ознаками сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає визначеному освітньо - кваліфікаційному рівню. Освітньо-кваліфікаційні рівні визначені відповідно до державного стандарту вищої освіти та характеризують сформованість у особи професійних інтелектуальних якостей, визначають її розвиток як особистості. Кваліфікація – рівень знань та навичок, необхідний для виконання робіт визначеної складності за відповідною професією чи спеціальністю. Відповідно до Закону України “Про освіту” встановлено такі освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні: - освітні рівні: 1) початкова загальна освіта; 2) базова загальна середня освіта; 3) повна загальна середня освіта; 4) професійно - технічна освіта; 5) базова вища освіта; 6) повна вища освіта; - освітньо-кваліфікаційні рівні: 1) кваліфікований робітник; 2) молодший спеціаліст; 3) бакалавр; 4) спеціаліст; 5) магістр. Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо - кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення рівня кваліфікації. Структура вищої освіти в Україні визначається Законом України “Про вищу освіту” і включає два рівні: базову та повну освіту, та чотири освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Структура вищої освіти в Україні Молодший спецiалiст – освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень вищої освiти особи, яка на базі повної загальної середньої освiти здобула неповну вищу освiту, спецiальнi вмiння та знання, достатнi для здiйснення функцiй визначеного рiвня професiйної дiяльностi, які передбаченi для первинних посад у визначеному видi економiчної дiяльностi. Бакалавр – освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень вищої освіти особи, яка на базі повної загальної середньої освiти здобула базову вищу освiту, фундаментальнi й спецiальнi вмiння та знання щодо узагальненого об’єкта працi (дiяльностi), достатнi для виконання завдань та обов’язкiв (робiт) визначеного рiвня професiйної дiяльностi, які передбаченi для первинних посад у визначеному видi економiчної дiяльностi. Спецiалiст – освiтньо - квалiфiкацiйний рiвень вищої освiти особи, яка на базі освiтньо - квалiфiкацiйного рiвня бакалавра здобула повну вищу освiту, спецiальнi вмiння та знання, достатнi для виконання завдань та обов’язкiв (робiт) визначеного рiвня професiйної дiяльностi, які передбаченi для посад у визначеному видi економiчної дiяльностi. Магiстр – освiтньо - квалiфiкацiйний рiвень вищої освiти особи, яка на базі освiтньо - квалiфiкацiйного рiвня бакалавра або спеціаліста здобула повну вищу освiту, спецiальнi вмiння та знання, достатнi для виконання професiйних завдань та обов’язкiв (робiт) iнновацiйного характеру визначеного рiвня професiйної дiяльностi, які передбаченi для керівних посад у визначеному видi економiчної дiяльностi.
1.2. Ступінь магістра: історія питання
Магістр (лат. magnus – великий, magister – начальник, вчитель) – назва ряду посад в Давньому Римі. У давні часи слово “магістр” означало у Візантії – високий придворний титул, у Західній Європі середніх віків – голову католицького духовно-лицарського ордену. Пізніше в Європі великий магістр (гросмейстер) – голова католицького духовно-лицарського ордену (а також голова масонської великої ложі). У середні віки науковий ступінь магістра (magister artium liberalium) присвоювався викладачам “семи вільних мистецтв” (граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика). Магістрат (лат. magistratus) – 1) у Стародавньому Римі державна посада, представник влади; 2) у деяких країнах міське управління; 3) у Великобританії і Франції – суддя; 4) у США ступінь усіх державних урядовців, в тому числі й судових. У дореволюційній Росії ступінь магістра існував на всіх факультетах університетів, крім медичного, і особи, які одержали його, мали право керувати кафедрою. Ступені магістра фармації і магістра ветеринарії були вищими в цих галузях науки. Ступінь магістра присуджувався після закінчення університету, складання усного іспиту з визначеної галузі науки і публічного захисту дисертації, схваленого факультетом. У порядку виключення до випробувань на ступінь магістра допускались особи, які мали докторський диплом зарубіжного університету. Ті, хто витримали випробування, але не захистили дисертацію, називались магістрантами. За видатні магістерські дисертації присуджувався ступінь доктора. На сучасному етапі “магістр” означає проміжний освітньо-кваліфікаційний рівень між бакалавром і науковим ступенем кандидата наук. За кордоном ступінь магістра присуджується особам, які закінчили університет або прирівнений до нього заклад освіти (з академічним ступенем бакалавра), пройшли додатковий курс протягом 1-2 років, склали спеціальні іспити і захистили дисертацію. Перелік і зміст дисциплін для іспитів, а також вимоги до обсягу дисертації встановлюються самими університетами та іншими вищими навчальними закладами. В англо - американській системі освіти магістр наук – другий ступінь кваліфікації. Для отримання цього ступеня необхідно мати ступінь бакалавра та пройти додатковий курс навчання протягом 1-2 років; у деяких університетах, крім того, вимагається захистити дисертацію. Кваліфікація магістра приблизно така ж, як і у випускників ВНЗ України з 5-річним терміном навчання, які захистили дипломну роботу чи дипломний проект в державній екзаменаційній комісії. У США найчастіше зустрічаються ступені магістра гуманітарних наук (МА) та магістра природничих наук (МS), хоча є і магістри педагогіки (М.Ed), магістри витонченого мистецтва (МFA), магістри лірики (М. Mas), магістри управління бізнесом (М.В.А.) тощо. Ступінь магістра в англійському університеті – це дозвіл на ведення практики. З самого початку присудження цього ступеня передбачалося отримання дозволу вести теологічну практику, але зараз ступінь магістра присуджується у найрізноманітніших галузях знань: управління справами, у комерції, прикладному мовознавстві, ґрунтознавстві, комп’ютеризації тощо.
1.3. Магістерська робота як вид наукового дослідження
Найбільш відповідальний етап при підготовці магістранта – написання магістерської роботи. Магістерська робота – це випускна кваліфікаційна робота наукового змісту, що має внутрішню єдність і відображає хід і результати дослідження за обраною темою. Вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки й техніки, а її тема – бути актуальною. Ступінь магістра – це не вчений, а академічний ступінь, який відображає, насамперед, освітній рівень випускника вищого навчального закладу та свідчить про наявність у нього вмінь і навичок, притаманних науковцю - початківцю. Магістерська робота є самостійним науковим дослідженням і відноситься до навчально - дослідних робіт. Від інших наукових праць магістерську роботу відрізняє те, що вона у системі науки виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується до публічного захисту й одержання академічного ступеня. У цьому зв’язку основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації і, насамперед, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Якість підготовки магістерської роботи студентом, який навчається за фахом бухгалтера, значною мірою залежить від рівня володіння прийомами наукових досліджень. У магістерській роботі проявляється здатність і підготовленість студента теоретично осмислити актуальність обраної теми, її науково - прикладну цінність, можливість виконання самостійного наукового дослідження і застосування отриманих результатів у практичній діяльності підприємства, на основі матеріалів якого виконувалось дослідження. Тематика магістерських робіт має бути тісно пов’язана з тематикою наукових робіт кафедри та інтересами підприємства, з використанням матеріалів якого студент виконує роботу. Магістерська робота – це не переказ викладеного матеріалу у літературних джерелах, а самостійна дослідна робота. До неї входять: а) виявлення проблеми, що не отримала достатнього висвітлення у літературі; б) підбір нових джерел інформації та повідомлення на цій основі нових надбань; в) встановлення нових зв’язків між відомими явищами; г) нова постановка відомої проблеми; д) оригінальні висновки; е) рекомендації про використання результатів дослідження як у теоретичному, методичному, так і практичному спрямуванні. Зміст магістерської роботи характеризують оригінальність, унікальність і неповторність матеріалу, що наводиться. Основою змісту є принципово новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей, або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій чи у зовсім іншому аспекті. В найбільш систематизованому вигляді зміст роботи фіксує як вихідні передумови наукового дослідження, так і весь його хід та отримані при цьому результати. У роботі не просто описуються наукові факти, а наводиться їх всебічний аналіз, розглядаються нетипові ситуації, висвітлюються наявні альтернативи і причини вибору однієї з них. При написанні магістерської роботи студент повинен обов’язково посилатися на джерела, з яких запозичені матеріали або окремі результати досліджень, із зазначенням авторів таких джерел. У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів та бездоказових тверджень. Обов’язковим є застосування практичних матеріалів діяльності підприємств. Магістерська робота представляється у виді, за яким надається можливість оцінювання того, наскільки повно висвітлені й обґрунтовані положення, які містяться в ній, висновки і пропозиції, їх новизна і значимість. Сукупність отриманих у такій роботі результатів повинна свідчити про наявність у її автора навичок наукової роботи в обраній сфері професійної діяльності.
1.4. Обов’язки магістранта та наукового керівника
З метою професійної наукової допомоги для підготовки магістерської роботи призначається науковий керівник як правило, доктор наук або кандидат наук, який має досвід підготовки науковців. Науковий керівник надає науково - методичну допомогу магістранту з питань написання магістерської роботи за наступними напрямами:
Науковий керівник зобов’язаний:
Магістрант зобов’язаний:
1.5. Написання тез і статей у процесі підготовки магістерської роботи
У процесі виконання магістерської програми студент повинен підготувати тези за темою дослідження. Теза (в перекладі з грецької – твердження) – це будь-яке чітко сформульоване положення, достовірність якого необхідно аргументувати, обґрунтувати, довести. Висловлюючи у виступах, дискусіях свою професійну позицію науковець представляє декілька ідей, положень, тверджень. Такі ідеї, насамперед, повинні бути тісно між собою пов’язані, не суперечити одна одній. Така сукупність поєднаних між собою ідей, тверджень, пропозицій, поглядів, будучи стисло викладеною, набуває вигляду тез. Тези доповіді – це опубліковані до початку наукової конференції (семінару, з’їзду, симпозіуму, конгресу) матеріали, які містять короткий, точний та послідовний виклад основних аспектів наукової доповіді (статті або іншої наукової праці). Вони фіксують науковий пріоритет автора, містять матеріали, не викладені в інших публікаціях. Підконференцією розуміють збори, наради представників наукових, громадських та інших організацій для обговорення і розв’язання певних питань. Конференції можуть проводитися на різних рівнях, з різним контингентом учасників тощо (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Види конференцій Важливо, щоб під час проведення конференцій молоді науковці знайомилися з найважливішими, необхідними для їх роботи питаннями. Студентські конференції. Підготовка до студентської конференції складається з наступних етапів: & ознайомлення з тематикою, метою та завданнями конференції, питанями, які винесені для обговорення, уточнення часу і місця проведення конференції; & вибір теми доповіді, формулювання її назви, постановка мети і завдань; & підбір необхідної літератури, її вивчення та опрацювання; & підготовка доповіді для виступу і тез для публікації у науковому збірнику. На всіх етапах підготовки до конференції доцільним є консультування з науковим керівником, викладачами облікових кафедр. Рекомендований обсяг тез наукової доповіді – 2 - 3 сторінки друкованого тексту через 1,5 - 2 інтервали. Схематично структура тез наукової доповіді може мати наступний вигляд: теза – обґрунтування – доказ – аргумент – результат – перспективи. У тезах повинні бути представлені лише ключові, центральні ідеї і положення майбутньої доповіді чи повідомлення. Незначні і другорядні деталі повинні бути виключені. Це саме головне і одночасно саме складне. Особливо для починаючого дослідника, для якого, як відомо, не існує другорядних деталей. У практичній діяльності це дійсно так. Але для наукових досліджень допускається абстракція, хоча вона є завжди достатньо умовною. У тезах можна розмістити окремі цифрові дані, особливо отримані особисто автором. Практикою розроблено правила підготовки тез наукової доповіді: & прізвище автора та його ініціали, інші дані, які доповнюють відомості про автора; & коротка назва тез доповіді (відображення головної ідеї, думки, положення – 2 - 5 слів); & виклад суті тез доповіді за схемою: актуальність проблеми, стан розробки проблеми (вчені, які досліджували дану проблему), наявність проблемної ситуації, необхідність її вивчення, удосконалення з огляду на сучасний стан її розробки, основна ідея, положення, результати та методи їх отримання дослідження, висновки, їх значення для розвитку теорії та практики. Формулювання кожної тези починається з нового рядка. Кожна теза містить самостійну думку, що висловлюється коротко та без наведення конкретних прикладів. У зв’язку з тим, що будь-яка наукова конференція проводиться за визначеною, але достатньо широкою проблематикою, завжди виникає необхідність конкретизації теми свого виступу. Конкретизація повинна, відповідати цілям і завданням конференції, яка базується на теоретичному і практичному досвіді, який має автор; масштабі стандарту, який обирається (доповідь чи стисле повідомлення). У процесі виконання магістерської програми студент повинен підготувати наукову статтю за темою дослідження. Наукова стаття – це самостійна праця, яка містить у собі певну кількість наукової інформації, здобутої у результаті проведених досліджень; оригінальна робота з викладення результатів наукових досліджень. Пишуть її згідно плану, розробленого автором, виходячи з результатів проведеного дослідження. Публікація дає пріоритет в авторстві. Вона створює практично необмежену аудиторію для вченого. Наукова стаття подається до редакції наукового видання у завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам’ятки авторам. У деяких журналах публікуються вимоги до структури статті. Структуру наукової статті можна представити у такому вигляді (табл. 1.1). Таблиця 1.1 Структура наукової статті
Оптимальний обсяг наукової статті складає – 6 - 12 сторінок (0,5-0,7 друкованих аркушів). При написанні наукової статті потрібно дотримуватися наступних правил: & у правому верхньому куті розміщуються ініціали та прізвище автора, вказуються відомості, що доповнюють дані про автора; & назва статті повинна стисло відбивати її головну ідею (якомога менше слів), має бути зазначений код за УДК; & слід уникати стилю наукового звіту або науково - популярної статті; & повинні переважати розповідні речення (необхідно уникати риторичних); & не слід перевантажувати речення цифрами; перелік елементів слід розпочинати з нового рядка, відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою; & прийнятним є використання різних видів переліку: спочатку, на початку, спершу, потім, далі, нарешті; по - перше, по - друге; на першому етапі, на другому етапі тощо; & правильно використовувати цитати: у лапках, з посиланням на джерело; зазначаючи основну ідею, а потім прізвище автора, який вперше її висловив; & усі посилання на думки авторів подаються на початку статті, а основну її частину присвячують викладенню власних думок; для підтвердження достовірності власних висновків і рекомендацій не слід наводити висловлювання інших вчених, оскільки це свідчить про те, що ідея автора не нова, а була відома раніше й не підлягає сумніву; & стаття повинна завершуватися чітко викладеними висновками та пропозиціями (рекомендаціями). Статті дискусійного, публіцистичного характеру можуть бути виконані в довільній формі.
Розділ 2 Основні етапи підготовки до написання магістерської роботи
2.1. Вибір теми і розробка структури (плану) магістерської роботи
Науковий рівень магістерської роботи має відповідати академічному рівню і програмі освіти в магістратурі, що визначає відповідні межі вибору теми магістерської роботи.. Для підготовки випускної роботи магістра за тему обирається одна із актуальних проблем бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю та аудиту господарсько - господарської діяльності підприємств, організацій і бюджетних установ. Тематика випускних робіт магістрів (див. додаток А) розробляється і щорічно оновлюється випусковою кафедрою у відповідності до вимог кваліфікаційної характеристики магістра та стандарту освіти із спеціальності «Облік і аудит». Студент має право самостійно обирати тему роботи магістра згідно із затвердженою кафедрою тематикою і напрямами дослідження, які сформувалися у студента за роки навчання. Магістрант має право запропонувати власну тему дослідження за умови відповідного обґрунтування доцільності її розробки. Дублювання студентами обраних тем випускних робіт магістрів є недоцільним, аналогічно як і виконання однієї теми випускної роботи магістра декількома студентами з однієї теми на базі одного підприємства. Кафедрою запропоновано перелік основних наукових проблем, за якими магістрант має можливість обирати та обґрунтовувати актуальність обраної ним із запропонованих тем магістерської роботи. Вибір теми магістерської роботи — це важливий етап підготовки для написання роботи, оскільки він спрямовує дослідження магістра, конкретизує об'єкт і предмет дослідження, формулює алгоритм дослідження, засвідчує рівень наукової і професійної підготовки. Вибір теми – перший, а тому визначальний етап дослідження. Послідовність процесу формування теми дослідження подано на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Процес формування теми дослідження
Тема повинна бути обрана свідомо, а інтерес до теми, прагнення вирішити поставлене наукове завдання, супроводжують дослідника у процесі досягнення мети. Потрібно зважати на досвід у обраному напрямі знань, попередні напрацювання, наявність власних творчих ідей, досвід виступів у наукових гуртках або на зборах фахівців та науковців із науковими повідомленнями. У процесі вибору теми наукового дослідження можна скористатися наступними прийомами: 1) Дослідити стан наукових розробок, що дає змогу усвідомити зміст теми, тобто її зв’язок із загальними тенденціями розвитку досліджуваного об’єкта та предмета, загальними закономірностями науки, що його вивчає. Для цього необхідно виділити: & знання, висвітлені науковцями і перевірені практикою; & питання, які недостатньо розроблені й потребують наукового обґрунтування (дискусійні); & нерозв’язані питання, що зафіксовані у літературних джерелах, запропоновані практикою або виникли на стадії вибору теми. 2) Ознайомитися з новими результатами досліджень у суміжних областях науки і техніки, що дозволяє знайти нові і часто неочікувані рішення, адже наука бухгалтерського обліку розвивається за тими тісними зв’язками, які вона вміє встановлювати з суміжними дисциплінами, вмілим залученням до застосування методів інших наук. 3) Оцінити стан розробки методів дослідження. При цьому слід звернути особливу увагу на можливість використання методів інших наук, які застосовуються у суміжних областях, для вивчення “своєї” галузі знань. 4) Здійснити перегляд відомих наукових рішень за допомогою нових методів, з нових теоретичних позицій, під новим кутом зору, на більш високому рівні з урахуванням нових, істотних фактів, виявлених дослідником. Для формування теми слід скласти перелік питань, що будуть основою змісту дослідження і розділити їх на такі групи: 1) питання, розробка яких в літературі отримала загальне визнання науковців та практичних працівників; 2) питання, які розроблені недостатньо і потребують подальшого опрацювання; 3) нерозроблені питання, які з’явилися у порядку їх постановки або які випливають із висновків проведених досліджень. На підставі групування питань формулюються вузлові питання теми та розділи роботи. Важливе значення має відповідність теми спеціалізації наукового колективу, учасником якого є даний дослідник. Кожний науковий колектив (вищий навчальний заклад, науково-дослідний інститут, відділ, кафедра) спеціалізується на розробці проблем визначеної тематики. Відповідність профілю навчального закладу – критерій вибору теми дослідження, який включає в себе спеціалізацію наукової установи чи навчального закладу, наявність кадрів за профілем роботи, матеріально - технічної бази. Така спеціалізація сприяє нагромадженню колективного досвіду, підвищенню теоретичного рівня, якості та економічній ефективності розробок, скороченню термінів виконання дослідження. У процесі формулювання теми наукової праці слід уникати таких недоліків (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Недоліки у формулюванні теми дослідження
Враховуючи основні напрями наукових досліджень, визначені критерії вибору теми, вивчення літератури для визначення теоретичних основ і генезису питання, конкретизації призначення і змісту досліджень магістрантом остаточно формується тема випускної кваліфікаційної роботи магістра. За академічний період освіти у вищій школі студент виконує певну кількість індивідуальних робіт, рефератів, курсових робіт і набуває відповідних навичок вибору, розкриття теми і є позитивним, якщо вибір теми магістерської роботи надає можливість використати набутий досвід і продовжити дослідження за темою, яка є поглибленням і конкретизацією раніше виконаних академічних видів робіт. Випускники магістратури із заочною формою навчання вибір теми магістерської роботи обирають відповідно до сфери своєї професійної діяльності з урахуванням тематики магістерських робіт кафедри. Закріплення за магістрантами тем магістерських робіт проводиться на підставі особистої заяви (див. додаток Б) кожного випускника магістратури, розглядається на засіданні випускової кафедри та затверджується наказом ректора навчального закладу. Редакційно формулювання теми може уточнюватися у процесі написання магістерської роботи, але в межах обраної проблеми наукового дослідження. По завершенні вибору та узгодження теми випускної магістерської роботи студент отримує завдання (див. додаток Ж) та розробляє її структуру (складає план). Структура (від латинського structura — побудова, розташування) випускної магістерської роботи — це взаємозв'язок, логічне розташування складових частин тексту, побудова, склад випускної магістерської роботи. За структурою випускна магістерська робота містить такі складові (табл.2.1):
- перший розділ (з висновками до нього); - другий розділ (з висновками до нього); - третій розділ (з висновками до нього); - четвертий розділ (з висновками до нього); - п’ятий розділ (з висновками до нього);
Більш повне розкриття змісту основних складових випускної магістерської роботи висвітлено у підрозділі 3.1.
Таблиця 2.1 Складові випускної магістерської роботи
Продовження табл. 2.1
2.2. Пошуки джерел інформації та обробка фактичного матеріалу за темою магістерської роботи
Організація та здійснення досліджень значною мірою залежать від складу, змісту та характеру джерел інформації, які для цього використовуються. Джерела інформації, які використовуються у сучасних наукових дослідженнях, досить різноманітні. Зокрема, у дослідженнях, пов’язаних з розвитком бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту, удосконаленням окремих їх аспектів, основними джерелами інформації є: спеціальна наукова література, література з узагальнення і розповсюдження вітчизняного та зарубіжного досвіду, опубліковані матеріали державної статистики, дані фінансової звітності. Класифікацію друкованих джерел інформації наведено на рис. 2.5.
Рис. 2.5. Класифікація джерел інформації Навчальні матеріали – це видання з економічних дисциплін, призначених для підготовки фахівців у галузі економіки, економічної освіти працівників підприємств тощо. За видами видань навчальну літературу поділяють на підручники, навчальні і практичні посібники, програмно-методичні та навчально-методичні матеріали. Підручник – навчальне видання, яке містить систематизоване викладення навчальної дисципліни (її розділу, частини), відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України в якості даного виду видання. Навчальні посібники – друковані, графічні, наочні та інші матеріали (книги, таблиці, карти, картини, макети, моделі, діапозитиви, кінофільми тощо), які використовуються у процесі навчання з метою забезпечення кращого засвоєння учнями знань, вмінь і навиків, можуть бути офіційно затвердженими Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України в якості даного виду видання. Практичні посібники – це видання, розраховані на задоволення потреб окремих категорій фахівців галузей економіки в їх повсякденній практичній діяльності з питань бухгалтерського обліку, статистики, аудиту, фінансів, планування й організації виробництва. У навчальних матеріалах містяться загальноприйняті положення щодо тих чи інших питань, характерних для даного етапу розвитку галузі науки. Для дослідника-науковця наукові матеріали є цінними на початковому етапі досліджень тим, що надають найбільш загальне уявлення про питання, які визначено для дослідження. Недоліком навчальних матеріалів є відсутність у них критичної оцінки досліджень попередників наукових досліджень. На відміну від навчальних матеріалів, наукові матеріали містять проблеми, критичні зауваження та погляди, які не обов’язково співпадають із загальноприйнятими. Група інших матеріалів представлена науково-популярними, рекламними, патентно-ліцензійними, бібліографічними, виробничими, довідковими матеріалами тощо. Науково-популярні матеріали – це брошури та книги з економічних питань, призначені для пропаганди економічних знань, пояснення економічної політики держави на сучасному етапі серед широкого кола читачів зайнятих, насамперед, у матеріальному виробництві. Рекламні джерела інформації – відомості про вироби, послуги, які пропонуються з метою залучення покупця. Патентно-ліцензійні джерела інформації – права на використання інтелектуальної власності, трудову діяльність у певній сфері виробництва або бізнесу. Бібліографічні джерела економічної інформації – сукупність літературно-оформлених робіт, випущених видавництвами або депонованих у закладах науково-технічної інформації. Вони депонуються, тобто здаються на зберігання, і на запити видаються користувачам у вигляді копій або мікрофільмів, звітів про виконані науково-дослідні роботи, статей, рефератів та інших робіт, які представляють інтерес для вузького кола дослідників. Довідники – довідкові видання, які носять прикладний, практичний характер, мають систематизовану структуру, побудовані за алфавітом заголовків статей. Довідкова література, призначена для різних фактографічних довідок, складається з двох великих груп: & видання на допомогу науковим працівникам і спеціалістам різних галузей економіки, викладачам і студентам ВНЗ, керівному складу підприємств, тобто широкому загалу фахівців незалежно від виконуваних ними виробничих функцій. До цієї групи належать енциклопедії, словники, довідники з народного господарства, календарі господарника, хроніки економічних подій тощо; & література для визначених категорій фахівців напрямів діяльності у галузях економіки. Ця група довідкової літератури складається із довідників і різних нормативних матеріалів, необхідних економістам підприємств промисловості, будівництва, сільського господарства, торгівлі, транспорту, бухгалтерам та іншим фінансовим працівникам, статистикам, профспілковому активу. Значна кількість довідників призначена для використання у повсякденній роботі економістами з праці. До них відносять загальні та галузеві довідники з праці й заробітної плати, що ознайомлюють з основною термінологією галузі, економіки праці та трудового права, тарифно-кваліфікаційні довідники, призначені для встановлення кваліфікаційних розрядів робітникам, ступеня складності тих чи інших робіт і забезпечення нормування оплати праці. Наукові матеріали видаються у вигляді дисертацій, монографій, узагальнюючих наукових праць, збірників статей, в яких висвітлюються різні проблеми економічних наук, розробляються питання розвитку господарства країни. Вони містять нову наукову інформацію, яка використовується у дослідженнях економіки та в узагальненому вигляді включається до нормативних документів. Дисертація (від лат. dissertation – міркування, дослідження) – є кваліфікованою науковою роботою у галузі науки, яка має внутрішню єдність і містить сукупність наукових результатів, наукових положень, що висуваються автором для публічного захисту та свідчать про його особистий внесок у розвиток науки, його якості науковця і дає право на здобуття вченого ступеня кандидата або доктора наук. Монографія – це наукова праця у вигляді книги, яка містить повне або поглиблене дослідження однієї проблеми чи теми, належить одному або декільком авторам. Розрізняють два види монографій – наукові та практичні. Наукова монографія – це науково-дослідна праця, предметом викладу якої є вичерпне узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми або теми з критичним його аналізом, визначенням вагомості, формулюванням нових наукових концепцій. Монографія фіксує науковий пріоритет, забезпечує суспільство первинною науковою інформацією, призначена для висвітлення наукового змісту та результатів дисертаційного дослідження. Звіт з науково-дослідних робіт (НДР) – науково-технічний документ, який містить систематизовані дані про науково-дослідну роботу, описує процес чи результати науково-технічного дослідження. Звіт з НДР є рукописною працею, яка оформляється і розмножується в обмеженій кількості екземплярів (від трьох до п’яти). Обсяг звіту може коливатись від декількох аркушів, які оформлюються у вигляді брошури, до декількох сотень аркушів, які оформлюються у вигляді однієї чи декількох книг. Стаття – відомості обсягом у декілька машинописних сторінок, опубліковані у науковому чи науково-популярному журналі, збірнику наукових праць чи газеті. Реферат (від лат. referre – доповідати, повідомляти) – короткий виклад (усний або письмовий) наукової праці, вчення, змісту книги, результатів наукового дослідження. Тези – короткий виклад основних положень дослідження, лекції, доповіді, твору. Тези доповідей наукової конференції – науковий неперіодичний збірник, який містить опубліковані до початку конференції матеріали попереднього характеру (анотації, реферати доповідей і (або) повідомлень). Для дослідника-науковця наукові матеріали мають велику цінність з огляду на те, що науковець-дослідник може ознайомитися з різними підходами та трактуваннями тих чи інших питань, критикою поглядів інших авторів, а також науковою новизною, характерною для науки на конкретному етапі її розвитку. Законодавчі та нормативні акти видаються органами законодавчої та виконавчої влади різних рівнів у вигляді законів, наказів, інструкцій, положень (стандартів) бухгалтерського обліку тощо, і містять основні норми й правила та є основою для здійснення будь-якої діяльності. Закон – виданий у встановленому порядку загальнообов’язковий акт найвищого органу державної влади, який має вищу юридичну силу. Наказ – акт управління, що видається керівниками міністерств, відомств, відділів і управлінь виконкомів місцевих Рад народних депутатів, а також керівниками підприємств, установ та організацій. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку – нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам. Інструкція – 1) нормативний акт, що видається міністерствами, керівниками інших центральних і місцевих органів державного управління в межах їх компетенції на основі та задля виконання законів, указів, постанов і розпоряджень Уряду й актів вищих органів державного управління; 2) збір правил, що регламентують виробничо-технічну діяльність. Статистичні матеріали – відомості про розвиток галузей економіки, наведені у виді таблиць, узагальнених у щорічних статистичних збірниках, що видаються Державною службою статистики України. Статистичні матеріали складаються з економічних, демографічних, соціальних та інших матеріалів. Крім видань вітчизняної статистики у наукових, у тому числі і технічних бібліотеках доступні для користування статистичні видання інших країн. За періодичністю випуску друковані видання поділяють на одноразові (книги) і періодичні (журнали, газети). Книги – неперіодичні багатосторінкові друковні твори обсягом понад 48 сторінок друкованого тексту. Комп’ютеризація інформаційної діяльності сприяла створенню електронних книг, які широко використовуються у наукових дослідженнях та педагогічному процесі вищих і середніх навчальних закладів. Брошура – друкований твір невеликого обсягу (1-3 друкованих аркушів), без твердого переплетення, який містить інформацію наукового стилю. Важливим бібліотечним джерелом оперативної економічної інформації, що використовується у наукових дослідженнях, є періодичні видання. До них відносять газети та журнали, що висвітлюють питання економічної науки або ряду її основних галузей. Кожне періодичне видання має свого видавця: відомство, науково-дослідний заклад, юридичних або фізичних засновників. Журнал (від фр. le journal) – видання у вигляді блоку скріплених у корінці аркушів друкованої інформації встановленого (нормативними документами) формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання, в обкладинці чи переплетенні, що виходить щотижня, щодекади, щомісяця, один раз на два тижні, на два місяці, щоквартально, щорічно чи рідше. Газета (від італ. gazetta – назва дрібної монети) – періодичне, переважно щоденне або щотижневе друковане видання, яке містить різноманітні матеріали з висвітлення поточних подій суспільно-політичного, культурного й економічного життя, у вигляді одного чи декількох аркушів друкованої інформації встановленого формату без скріплення, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання. До рукописних документів відносять носії інформації, які не пройшли редакційно-видавничу обробку і не виготовлені поліграфічним способом (науково-технічні звіти, документи обліку господарської діяльності, дисертації та ін.). Особливим видом рукописних документів є депоновані твори, які використовуються як носії інформації в процесі наукових досліджень. Депонованими називаються наукові роботи, виконані індивідуально або в співтоваристві та розраховані на обмежене коло користувачів. Депонування здійснюється централізовано органами науково-технічної інформації, функції яких в Україні виконує Інститут науково-технічної і економічної інформації. Відомості про депоновані твори оперативно наводяться у реферативних та інших журналах. Депонування здійснюється з метою ознайомлення вчених і спеціалістів з рукописами статей, оглядів, монографій, матеріалів конференцій, з’їздів, нарад і симпозіумів вузькоспеціального характеру, які недоцільно видавати для читання особами, які не відносяться до вузькоспеціалізованих фахівців (як книги, журнали, брошури). Методика пошуку необхідної інформації складається з декількох етапів та передбачає пошук відповідей на чотири основні питання, які повинен ставити перед собою дослідник: що?, де?, як (яким чином) шукати?, як опрацювати? (рис. 2.6).
Рис. 2.6. Етапи роботи з літературними джерелами
Важливо мати вичерпну уяву про всі види джерел інформації, що дозволить використовувати їх повніше. Однак не можна розуміти це як пораду завжди та у будь-якому випадку звертатися до всіх бібліографічних джерел одночасно. При їх значній кількості та одноманітності здійснити це нереально. У зв’язку з чим рекомендується обирати з них ті, які у найбільшому ступені відповідали б конкретним завданням пошуку. Безсистемний пошук завжди забирає багато часу та не дає гарантії його повноти. Цілі та умови пошуку документальних джерел інформації настільки різні, що жодної єдиної схеми бути не може. Підхід до пошуку літератури може залежати від того, в якій послідовності її пропонується вивчати: у хронологічному, або зворотно-хронологічному порядку, коли ознайомлюються спочатку з новітніми видавництвами, а потім вже переходять до раніших за часом публікацій. Порядок пошуку літератури представлено нижче (рис. 2.7).
Рис. 2.7. Пошук літератури у друкованих виданнях та бібліотечних каталогах Можна скласти схему пошуку документальних джерел інформації відповідно до конкретних цілей, орієнтуючись у бібліотечних каталогах бібліотеки, послугами якої користується дослідник. Знання видів каталогів, наявних у бібліотеці, буде недостатнім для дослідника, якщо він не володіє інформацією про види читальних залів, передбачених у бібліотеці, які надають можливість опрацьовувати необхідні джерела. Така інформація необхідна досліднику, щоб знати, в якому з них він зможе отримати необхідне джерело та працювати з ним.
Інформаційні технології відіграють важливу роль у всіх сферах діяльності, у тому числі й у наукових дослідженнях. Сучасні технології дозволяють здійснювати пошук інформації через мережу Internet за допомогою пошукових систем, в тому числі і у бібліотеках. Мережа Internet є глобальною системою з’єднаних комп’ютерних мереж, складовими якої є електронна пошта та всесвітня мережа www. Головним принципом використання Internet є відкритість, що надає можливість замінювати програмне та апаратне забезпечення без суттєвих змін в обчислювальній системі, а також дозволяє використовувати широкий діапазон технічних засобів різної потужності. Останніми роками з’явилась і набула широкого розповсюдження нова служба Internet – всесвітня павутина (World Wide Web, або WWW). WWW – всесвітньо розподілена база гіпертекстових документів. На кожному комп’ютері, що має постійне підключення до Internet, можна розмістити документи, які планується зробити загальнодоступними. Тоді цей комп’ютер стає Web-сервером. Для перегляду змісту серверів користувач повинен мати спеціальну програму – Web-браузер (Web browser, МФА: [wɛb ˈbraʊ.zə(ɹ), -zɚ]; стар. броузер) — програме забезпечення для пошуку та перегляду веб-сайтів, тобто для запиту веб-сторінок (переважно із Сітки), їх обробки....) При здійсненні пошуку необхідної інформації в Internet є декілька методів. По-перше, слід скористатися каталогами Internet-ресурсів, що містять вже згруповану інформацію у вигляді посилань на Web - сервери. Прикладами таких англомовних каталогів є www.yahoo.com, www.altavista.com, www.google.com, російських – www.rambler.ru, www.yandex.ru, українських – www.meta-ukraine.com. З використанням Internet можна знайти книги, журнали, дисертації, автореферати та іншу потрібну для підготовки випускної роботи магістра літературу. Корисність цього способу полягає у тому, що можна працювати з каталогами різних бібліотек без відриву від роботи. Перед відвіданням бібліотеки для роботи з літературою проводиться пошук джерел, який можна здійснювати як у систематичному, так і у алфавітному каталогах. У процесі пошуку інформації в Internet - бібліотеках використовуються загальні правила пошуку інформації в електронних базах даних. Наприклад, за допомогою Internet (www.nbuv.gov.ua) можна здійснювати пошук інформації в електронній базі Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського –http://www.nbuv.gov.ua/library/sitemap.html – наводиться перелік багатьох Національних бібліотек світу, сайти яких можна переглянути, вибравши певну країну. Порядок роботи з друкованими та електронними джерелами інформації наведено на рис. 2.8.
Рис. 2.8. Порядок роботи з джерелами інформації
У процесі роботи із друкованими та електронними джерелами інформації дослідник робить виписки окремих речень або абзаців. При цьому слід уникати накопичення матеріалу, що не стосується обраної теми та об’єкта дослідження. Досвід свідчить, що близько 30-40 % літературних джерел, початково відібраних за їх назвою, виявляються некорисними при роботі над темою випускної роботи магістра. На такі джерела варто писати короткі анотації з оглядом і критикою. Це дозволить надалі, якщо виникне потреба, використати їх у першому розділі роботи при огляді джерел або повернутися до них для більш детального опрацювання. У процесі роботи над джерелами формуються власні висновки, оцінки, узагальнення, передбачення у використанні інформації. Коли виписки здійснюються рукописним способом, їх необхідно записувати й виділяти у тексті позначками на полі у квадратних дужках або записувати іншим кольором. У цьому випадку окремі положення краще фіксувати на аркушах паперу тільки з одного боку, залишаючи великі поля для записів. Це надає змогу у необхідних випадках робити додаткові вставки, паралельні виписки з інших книг для порівняння, а також викладу власної думки із досліджуваного питання. З цією метою можна використати картки з картону або цупкого паперу, наприклад, перфокартки, які зручно групувати за однорідністю питань, які вивчаються, з метою уникнення викладу у огляді літератури концепції кожного автора окремо. Доцільно робити кольорові або шрифтові виділення нотатків. Однак у сучасних умовах набагато краще та зручніше використовувати для роботи над текстом персональний комп’ютер та спеціальне програмне забезпечення – текстові редактори, наприклад, Microsoft Word. При використанні комп’ютера процес початкового накопичення інформації значно спрощується. Виписки можна робити власноручно, записуючи текст у відповідний текстовий файл. Приклад
Конспектування опрацьованих джерел інформації з питань обліку фінансових інвестицій як послідовне виконання задач дослідження. Задача 1. Дослідити та проаналізувати сутність ключового поняття(ть) з теми дослідження. Крок 1. Необхідно опрацювати спеціальну літературу з бухгалтерського обліку, іншу економічну, філософську, філологічну літературу тощо, довідкові видання (словники, довідники, енциклопедії тощо) і навести визначення понять різними авторами. Опрацювання літератури оформлюється у вигляді таблиці (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Розкриття терміну “фінансові інвестиції” в літературних джерелах
*Тут і далі номер за списком використаних літературних джерел Крок 2. Необхідно оформити опрацьовані дані. Результати опрацювання даних можна оформити у вигляді таблиці (табл. 2.3). Таблиця 2.3. Дефініції поняття “фінансові інвестиції”
За результатами аналізу вищенаведеного матеріалу, потрібно сформувати критичну оцінку дефініцій, визначити проблеми, які можуть виникнути у процесі аналізу підходів різних авторів, вчених, та навести власну думку щодо визначення ключового поняття з теми дослідження. Задача 2. Провести огляд літературних, періодичних джерел, законодавчих та нормативних актів з питань обліку стосовно теми дослідження. Крок 1. Дослідження змісту навчальних посібників та підручників з розбивкою за питаннями теми, що досліджується, доцільно оформити у таблиці наступного вигляду (табл. 2.4).
Таблиця 2.4. Питання щодо обліку інвестиційної діяльності, розглянуті в навчально-практичній літературі
Крок 2. Необхідно здійснити аналіз одержаних даних. Для узагальнення результатів аналізу даних по питаннях, які розглядалися у навчальній та навчально-практичній літературі з бухгалтерського обліку, можна використати таблицю 2.5. Таблиця 2.5. Узагальнені дані про питання, що розглядалися в навчально-практичній літературі з бухгалтерського обліку
Крок 3. Результати дослідження змісту періодичних видань доцільно оформити у табл. 2.6, зазначивши короткий зміст досліджуваних статей. Таблиця 2.6. Питання щодо обліку фінансових інвестицій, які розглядалися у періодичних виданнях
Питання, які розглядалися у періодичних виданнях з обліку з обраної теми дослідження, можна узагальнити у табл. 2.7. Таблиця 2.7. Питання, які розглядалися в періодичних виданнях з обліку фінансових інвестицій
Крок 4. Результати дослідження нормативної бази, що регулюють питання з теми дослідження, доцільно оформити у вигляді наведеної нижче таблиці (табл. 2.8). Таблиця 2.8. Нормативні акти, що регулюють питання фінансових інвестицій
Крок 5. Досліджуючи ступінь розкриття питань з обраної теми уматеріалах конференцій, доцільно оформити таблицю наступної форми (табл. 2.9).
Таблиця 2.9. Стан висвітлення обліку фінансових інвестицій в матеріалах науково-практичних конференцій
Опрацювавши наведений вище матеріал, необхідно навести результати аналізу та сформувати висновок з розкриття у різних літературних джерелах досліджуваного питання та рівень його законодавчого регулювання, пропозиції щодо наукового розкриття та нормативного регулювання питання дослідження. Задача 3. Навести порівняльну характеристику національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів фінансової звітності щодо обліку об’єкту, що досліджується. Крок 1. Результати аналізу стандартів для зручності оформлюється у вигляді табл. 2.10. Таблиця 2.10. Порівняльна характеристика П(С)БО та МСФЗ з обліку фінансових інвестицій
Посторінкові покажчики джерел. В організації наукового дослідження не потрібно поспішати відразу ж конспектувати прочитане, а доцільно складати посторінкові покажчики до джерел, які вивчаються. Застосовують такий засіб обробки джерел як складання посторінкового списку (покажчика) цитат, які намагаються виписати. Потім, закінчивши читання книги, роблять виписки або складають конспект, супроводжуючи його власними коментарями. Посторінкові покажчики допомагають тематично згруповувати матеріал джерела з метою його критичного аналізу та формування висновків за результатами дослідження. Умовно їх можна назвати планами-покажчиками. У той же час за своїм значенням це короткі покажчики – конспекти джерел. Значення посторінкових покажчиків джерел надають можливість, не відволікаючись на деталізацію, зберігати загальне враження про прочитане, краще усвідомити зміст джерела або концепцію автора, допомагають відібрати необхідний матеріал для його конспектування та дослідження, забезпечують можливість на будь-якому етапі роботи швидко повернутися до визначених місць джерела, зробити або доповнити виписки та конспекти. Також вони сприяють порівняльному критичному аналізу та тематичному групуванню матеріалу. Найбільш трудомісткий і відповідальний етап роботи над темою магістерської роботи — це дослідження практики діяльності підприємств, установ, організацій (тобто об'єкта дослідження), аналіз, узагальнення досвіду, оскільки цей етап вимагає від магістранта проявів самостійності, володіння навичками і методами наукового дослідження, вміння робити узагальнення і формувати висновки, розробляти пропозиції та надавати рекомендації з вдосконалення діяльності об'єкта дослідження. На професійному рівні консультативно-наукову допомогу на цьому етапі магістерського дослідження надає науковий керівник магістерської роботи. У процесі збирання теоретичних та практичних матеріалів у магістранта накопичується значний за обсягами власний архів з теми магістерської роботи, який доцільно зберігати у окремих файлах з метою його подальшого використання на завершальному етапі оформлення магістерської роботи. Розділ 3 Написання та оформлення тексту магістерської роботи 3.1. Написання тексту магістерської роботи: вимоги до структурних частин
3.1.1. Вступ
Вступмістить такі складові:
1) Актуальність теми дослідження Обґрунтування актуальності обраної теми – важливий етап будь-якого дослідження. Вміння обґрунтувати актуальність теми характеризує науковий рівень дослідника, ступінь його підготовленості та навики висвітлення необхідних фактів і представлення їх у сприйнятному виді. Під актуальністю теми розуміється її значимість, тобто необхідність та невідкладність її розгляду для потреб розвитку економіки держави, галузі, підприємства. В цьому відношенні велику роль відіграє система пріоритетів у наукових дослідженнях. Чіткого критерію для визначення ступеня актуальності не існує. Головним пріоритетом виступає можливість забезпечення найбільшого економічного ефекту. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо декількома реченнями висловити головне – сутність проблеми, якою і буде обґрунтовуватися актуальність теми. 2) Аналіз останніх досліджень Необхідно навести стислий перелік науковців та наукових колективів, які здійснили значний внесок у розвиток обраного напряму дослідження, коротку характеристику отриманих результатів. Матеріал можна подати у такій редакції: «Пошукам напрямів вирішення проблем і проблемних питань обліку, аналізу і аудиту (вказується напрям дослідження) присвятили свої наукові праці … Ними досліджені і розкриті …, розроблено … Розглянутий склад вчених - фахівців обліково - аналітичного спрямування, тематика виконаних ними наукових досліджень і отримані результати свідчать про наявність в Україні значного наукового потенціалу. Але зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі діяльності суб’єкті господарювання зумовлюють потребу у подальших дослідженнях, розвитку і удосконаленню положень з обліку, аналізу і аудиту (напрям дослідження)». Приклад Дослідженням проблем бухгалтерського обліку в умовах інфляції займалися вітчизняні та зарубіжні вчені: Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, М.Ф. Ван Бреда, І.В. Ганіна, П.Й. Девіс-Фрайді, Р.Г. Каспіна, Г.Г. Кірейцев, В.В. Ковальов, М.Д. Корінько, Р.М. Коршикова, С.О. Левицька, Л.Г. Ловінська, М.В. Мазур, Н.М. Малюга, Д. Міддлтон, М.Я. Остап’юк, М.В. Новікова, У.С. Норбі, В.Ф. Палій, Д.О. Панков, В.М. Пархоменко, С. Петков, Н.А. Прокоф’єва, У.Ю. Рощектаєва, Р. Суіні, Е.С. Хендріксен, Р. Чемберс. Вирішенню проблемних питань, пов’язаних з обліковим і звітним відображенням інфляційного впливу, присвячено ряд кандидатських дисертацій російських вчених (Ю.В. Гусєвої, В.М. Євсєєва, Н.М. Жирної, С.В. Колчугіна, Ю.Ю. Корольова, А.С. Логинова, Н.А. Прокоф’євої, У.Ю. Рощектаєвої, Р.С. Ушакова). Результати вищезазначених досліджень є досить важливі, однак, ряд проблемних питань залишилися поза увагою вчених, а саме: відсутність теоретичних засад та необхідність удосконалення методологічного інструментарію бухгалтерського обліку для відображення впливу інфляційних процесів; розробка способів розкриття впливу змін вартості грошової одиниці у бухгалтерській звітності; відсутність єдиних підходів до аналітичних оцінок фінансового стану в умовах інфляційних процесів. 3) Мета і завдання дослідження Мета дослідження – це запланований результат. Результат має бути конструктивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту з кращими, ніж було раніше, показниками якості або процесу її досягнення. Досягнення поставленої мети є обов’язковим, а на завершальному етапі дослідження необхідно перевірити, чи відповідають висновки поставленій меті. Мета формулюється лаконічно і повинна точно виражати те основне, що намагається зробити дослідник, конкретизується та розкривається у завданнях дослідження. Завдання визначають для реалізації мети дослідження. Завдання випускної роботи магістра повинні логічно витікати із його загальної мети і розглядатися як основні етапи роботи магістранта. Формулювання завдань здійснюється у вигляді певного набору підпитань. Приклад “Виходячи з вказаної мети дослідження, його основними завданнями є: 1) виявити…, 2) розробити…, 3) експериментально перевірити …” тощо. Єдиного стандарту формулювання завдань бути не може, але, частіше за все: перше із завдань, що висувається, пов’язане з виявленням змісту, природи, структури, законів функціонування і розвитку об’єкта, що вивчається; друге завдання націлене на розкриття загальних способів перетворення об’єкта, на побудову його моделей; третє завдання – на створення, розробку конкретних методик бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту, практичних рекомендацій і т.д. Слід пам’ятати, що завдання дослідження повинні бути оцінені за своєю значимістю. Не варто захоплюватися кількістю завдань – це зазвичай призводить до громіздкої роботи, неповного вирішення поставлених завдань. Отже, формулювання мети й визначення завдань наукового дослідження – один із найважливіших творчих етапів розв’язання проблеми. Мета і завдання дослідження повинні бути чітко викладені, передбачати розробки нових концепцій (напрямів) розвитку або удосконалення існуючої методології чи створення нових методик. 4) Об'єкт дослідження На початковому етапі наукового дослідження необхідно визначити, вибрати його об’єктну область. Такою об’єктною областю може бути або сфера практичної діяльності, або її відображення у сфері наукової проблематики. Вибір об’єктної області визначається такими факторами, як її актуальність, новизна та перспективність, а також суб’єктивними факторами: освітою, досвідом, здібностями, інтересами, складом знань дослідника, його зв’язком з тим або іншим науковим колективом та керівником, характером професійної діяльності. Об’єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію, обрану для дослідження. Відповідно, це та сукупність зв’язків, відносин та властивостей, яка існує об’єктивно у теорії та практиці та виступає джерелом необхідної для дослідника інформації. Поняття “об’єкт дослідження” не тотожне поняттю “об’єктивна реальність”. В якості об’єкта пізнання визначаються ті зв’язки, відносини, властивості реального об’єкта, які включені до процесу пізнання. Будь - який об’єкт дослідження – це певна сукупність властивостей та відносин, яка існує, об’єктивно, незалежно від дослідника, але ним відображається. 5) Предмет дослідження Предмет дослідження визначається відповідно до обраної теми випускної магістерської роботи і спрямовує дослідницьку роботу магістранта на поглиблене вивчення тієї частини відносин функціонування об'єкта, яка дає можливість магістранту досягти мети і сформулювати узагальнені висновки та пропозиції. Об’єкт та предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне та часткове (див. рис. 3.1). У визначенні об’єкту виділяється та його частина, яка виступає предметом дослідження. Саме на нього спрямовується основна увага дослідника. Предмет дослідження визначає спрямування наукової роботи, окреслює її межі.
Рис. 3.1. Співвідношення між об’єктом і предметом наукового дослідження Отже, об’єкт слід розглядати як об’єктивно існуючу частину матеріального світу, а предмет – як кут зору на об’єкт, вивчення певних його якостей, властивостей, можливостей використання. При виборі об’єкта дослідження найбільш типовими помилками, що допускають деякі дослідники є: а) заміна об’єкта дослідження предметом, плутанина у розумінні їх суті; б) розуміння об’єкта як категорії більш вузької, ніж предмет; в) об’єднання об’єкта і предмета дослідження в єдине ціле; г) змішування категорій “об’єкт дослідження” і “об’єкт бухгалтерського обліку”. Приклад У наукових роботах, що підготовлені за спеціальністю “Облік та аудит”: & об’єктом дослідження може виступати господарська діяльність підприємств певної галузі (але не самі підприємства), порядок та побудова бухгалтерського обліку і особливості проведення аудиту звітності таких підприємств, сукупність операцій, що утворюють той чи інший вид діяльності тощо; & предметом дослідження може бути сукупність теоретичних, методичних та практичних питань (проблем) бухгалтерського обліку (аналізу, аудиту, ревізії, контролю, бухгалтерської експертизи), пов’язаних із об’єктом дослідження. 6) Методи дослідження Особливу увагу слід звернути на методологію дослідження, тобто комплекс наукових методів, за допомогою яких проводилися дослідження та були досягнуті поставлені мета і завдання. Критерії оцінки правильності застосованої методології пов’язані з оцінкою методів і способів, які використовуються при дослідженні. Вона є необхідною і обов’язковою умовою отримання достовірних результатів. Методи дослідження повинні відповідати поставленій у роботі меті, матеріалу, який підлягає опрацюванню, типу дослідження тощо. Наукові дослідження у сфері бухгалтерського обліку, аналізу, аудиту базуються на використанні методів теоретичного пізнання (індукція, дедукція (гіпотетико - дедуктивний, аксіоматико - дедуктивний), аналіз, синтез, формалізація, аксіоматичний метод, системний підхід, моделювання, еклектичний метод), метатеоретичного пізнання (фальсифікаціонізм К. Поппера, концепція парадигм Т.С. Куна, концепція науково-дослідницьких програм І. Лакатоса, методологічний анархізм П. Фейерабенда) та емпіричного пізнання (спостереження, вимірювання, порівняння, систематизація, класифікація, аналогія та ін.). Пізнання господарської діяльності підприємств з метою формування інформаційних ресурсів обґрунтування і прийняття управлінських рішень здійснюється за допомогою спеціальних елементів методу бухгалтерського обліку: інвентаризація, документування, оцінка, калькулювання, рахунки, подвійний запис, баланс, звітність. При наведенні та поясненні методів дослідження необхідно зазначити, у процесі вирішення якого завдання вони застосовувались. Приклад Так, методи наукового дослідження з питань обліку і контролю лізингових операцій можна описати наступним чином: “...Теоретичні основи лізингу досліджувалися із застосуванням методів індукції та дедукції. За допомогою цих методів визначено загальний напрям розвитку теорії і практики лізингової діяльності. З використанням методу причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно - наслідкового методу виявлено причини відсутності окремих класифікаційних ознак лізингу для потреб бухгалтерського обліку та обґрунтовано потребу в їх виділенні. Метод порівняння застосовувався при визначенні відмінностей у стані обліку лізингових операцій в Україні та за кордоном. 7) Інформаційна база дослідження Дослідження не починається з «чистого листа», а базується на вже існуючих розробках, які мають різні форми втілення – наукові публікації, навчальні видання, нормативні документи, статистичні дані, звітна інформація тощо. У вступі необхідно відзначити, на основі якої інформаційної бази проведене дослідження. Зважаючи, що магістерська робота належить до наукових творів, вона повинна базуватися передусім на змісті наукових видань а вже потім слід наводити законодавчі та нормативні акти, інші джерела. Приклад Інформаційною базою дослідження є праці класиків економічної науки, провідних сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем бухгалтерського обліку, економічного аналізу і аудиту, законодавчі та нормативні документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку, офіційні матеріали органів законодавчої та виконавчої влади; статистичні дані (звіти й офіційні дані органів державної, регіональної, відомчої статистики, фінансова та статистична звітність суб’єктів господарювання України); довідкові та інформаційні видання професійних організації, Інтернет-ресурси. 8) Практичне значення одержаних результатів
У роботі, що має теоретичне значення, необхідно навести відомості про використання результатів досліджень або пропозиції щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, — відомості про можливості практичного застосування одержаних результатів або пропозиції щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів дослідження при виконанні випускної магістерської роботи, необхідно навести інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання. 9) Наукова новизна дослідження Наукова новизна характеризує внесок дослідника в розвиток науки, вказує, що нового отримано за результатами його дослідження. Наукова новизна включає нові теоретичні положення, розроблені особисто автором. До них відносять: формулювання розроблених концепцій, систем, моделей, процесів в сфері дослідження; розробку критеріїв та показників ефективності різноманітних видів діяльності; опис нових, невідомих раніше в науці понять; визначення закономірностей та тенденцій розвитку науки. Виділяють три рівні наукової новизни: 1) перетворення, додаткове обґрунтування відомих даних або докорінна їх зміна; 2) поглиблення, деталізація, розширення, доповнення відомих ідей та пропозицій; 3) поширення відомих даних на новий клас об’єктів та систем, їх конкретизація. Відмінність одержаних результатів від відомих раніше має бути обґрунтованою, ступінь новизни – чітко окресленим. Розкриття наукової новизни повинне бути чітким, основні положення сформульовані розгорнуто та доступно для читачів. У науковій новизні одержаних результатів повинні бути зазначені нові наукові положення, запропоновані особисто магістрантом; показана відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описаний ступінь новизни. В економічних дослідженнях дуже важливим є стисле і коректне формулювання елементів наукового внеску та їх новизни у вступній частині роботи. Передусім, потрібно сформулювати загальний результат проведеного дослідження, тобто декількома фразами розкрити досягнення поставленої мети. Далі кожному елементу наукової новизни доцільно надати порядковий номер. Це дасть змогу зрозуміти, скільки конкретних ідей, розробок, висновків, пропозицій сформував та захищає магістрант. Слід враховувати, що особистий науковий внесок магістранта оцінюється не кількістю елементів новизни, а їх вагомістю для науки, обґрунтованістю. Досвід показує, що на захист випускної магістерської роботи, за звичай, виноситься 2-5 елементів наукової новизни. Формулюючи наукову новизну, дослідник може використати такі вислови: “уточнено економічну сутність понять...”; “вперше формалізовано…”; “розроблений метод…, що відрізняється від…”; “виведена залежність між…”; “досліджена поведінка… і показано…”; “доопрацьований (відомий) метод… в частині… і розповсюджений на новий клас систем…”; “створена концепція, що узагальнює … і розвиває…”; “досліджений новий ефект…”; “розроблена нова система з використанням нового принципу…”; “вперше одержано…”; “удосконалено…”; “отримало подальший розвиток…”. 10) Апробація результатів дослідження Результати наукових досліджень підлягають апробації через їх обговорення на семінарах, конференціях, оприлюднення та експериментальне впровадження. У вступі після слів: «Основні положення магістерської роботи доповідалися і обговорювалися ...» необхідно перерахувати конференції, у яких брав участь магістрант, зазначаючи назву кожної конференції, місце (заклад, установу тощо), дату і місто проведення. Бажаною і такою, що високо оцінюється, є інформація про апробацію результатів магістерської роботи на базовому підприємстві, на матеріалах якого виконувалося дослідження, а також участь магістранта у науково - методичній роботі кафедри при виконанні відповідних науково-дослідницьких та навчально-методичних видів робіт (з конкретизацією особистого внеску). 11) Публікації У ході виконання магістерської програми студент повинен підготувати наукову статтю за темою дослідження. Для молодого науковця важливим є опанування технікою написання статей і підготовки доповідей на конференції не тільки з позиції задоволення вимог щодо рівня публікацій, але й з точки зору сприйняття їх читачами та слухачами. А тому необхідно навчитися досягати визначеної логіки побудови доповіді або статті, відповідності вимогам до їх форми, стилю та мови. Опублікувати статтю – означає зробити результати проведеного дослідження надбанням фахівців, які використовують цю інформацію у своїй роботі. Писати слід просто й зрозуміло, не забуваючи про кінцеву мету – використання матеріалів статті іншими дослідниками. 12) Структура та обсяг випускної роботи. Цей пункт вступу повинен мати наступний вид: «Магістерська робота викладена на ... сторінках друкованого тексту, ілюструється ... рисунками і ... таблицями та складається зі вступу, ... розділів, висновків, списку використаних джерел із ... найменувань і ... додатків на ... сторінках». 3.1.2. Розділи роботи
Основна частина Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обгрунтуванням застосованих методів досліджень. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Розділи основної частини містять: — огляд літератури за темою та вибір напрямку дослідження; — виклад загальної методики й основних методів досліджень; — матеріали стажування чи практики; — проведені теоретичні дослідження; — аналіз і узагальнення результатів досліджень. В огляді літератури магістрант окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, він повинен назвати ті питання, які є невирішеними, і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми, навести коротке резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Магістрант обґрунтовує вибір напрямку досліджень, наводить методи вирішення завдань та їх порівняльні оцінки, розробляє загальну методику проведення дослідження. У магістерській роботі розкриваються методи розрахунків, гіпотези, що розглядаються, викладаються результати власних досліджень автора, з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Магістрант зобов’язаний давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх додаткових досліджень, негативні результати, які зумовлюють необхідність припинення подальших досліджень. Основну частину роботи рекомендується висвітлити у п’яти розділах. У першому розділі надається характеристика базового підприємства, де вказується форма власності, основний вид діяльності, його галузеві особливості, які впливають на побудову обліку, аналізу та аудиту, а також аналіз основних техніко-економічних показників діяльності за звітний період, аналізується виробнича, фінансова та загально – економічна інформація, на підставі якої визначається рівень ефективності діяльності підприємства. Доцільно навести аналітичну таблицю, яка розкриває основні техніко - економічні показники, які комплексно характеризують господарсько - фінансову діяльність підприємства за звітний період. Визначається прибутковість та конкурентоспроможність продукції. На підставі даних балансу підприємства надається оцінка його фінансового стану. Попередньо слід дати оцінку достовірності фінансової звітності співставленням залишків на рахунках бухгалтерського обліку (дані Головної книги) зі звітом підприємства за формою № 1 «Баланс». Надається характеристика майна підприємства, власного та запозиченого капіталу, розраховуються показники, які характеризують фінансову стійкість та ліквідність, виявляються їх тенденції. Обов`язковим підрозділом даного розділу є «Аналіз фінансового стану підприємства», у якому із використанням фінансових коефіцієнтів проводиться аналіз фінансового стану (див. додаток К). Матеріали розділу необхідно ілюструвати цифровими даними відповідної галузі економіки України. Інформацію беруть з статистичних довідників, монографій, статей, наукових збірників. У висновках надають пропозиції щодо покращення ефективності роботи підприємства і його фінансового стану зокрема. У процесі дослідження не обмежуються наведеною послідовністю здійснення розрахунків та обґрунтувань. Можуть бути використані різні моделі, які надають можливість відстежити динаміку розвитку підприємства і на підставі проведених досліджень запропонувати відповідні рішення. Обов'язковим є використання ЕОМ для розрахунків коефіцієнтом, які надають можливість здійснити оцінку фінансового стану. У розділі розкриваються загальні теоретичні положення випускної магістерської роботи, економічний зміст об'єкту дослідження, його роль і місце в господарсько-фінансовій діяльності, а також вплив зовнішнього і внутрішнього середовища на результати роботи підприємства. Надається характеристика нормативно - правових документів, які регламентують бухгалтерський облік і аудит об’єкта дослідження, досліджується облікова політика підприємства. Обов'язковим є посилання на останню редакцію Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996 - ХУ від 16.07.1999 р. та Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125-XII. Перелік інструктивних та нормативних матеріалів доцільно навести у виді таблиці та винести у додатки. У розділі наводиться критичний огляд літературних джерел по темі дослідження, на підставі чого обґрунтовується методика обліку, аналізу та аудиту. Студент опрацьовує навчальну та спеціальну літературу за темою випускної роботи. Рекомендується критично оцінювати публікації вітчизняних та зарубіжних авторів у виданнях. Необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми, остаточно, на підставі проведеного дослідження літературних джерел, обґрунтувати та сформулювати доцільність мети та задач дослідження. У розділі розкривається стан розвитку галузі, регіону України, до якої відноситься підприємство, за останні 3 роки (наприклад, місто, район, область, група областей тощо). Висновком до розділу є обґрунтування методики дослідження. У другому розділі особливу увагу магістрант повинен приділити недолікам обліку, обґрунтуванню пропозицій щодо удосконалення його методики та організації. Теоретичні положення окремих підрозділів підтверджують даними з практики роботи базового підприємства. У процесі висвітлення рівня організації бухгалтерського обліку надається інформація про його стан та характеризується:
У розділі розглядається методика і техніка ведення аналітичного та синтетичного обліку. Характеристику стану обліку об’єкту дослідження доцільно розкривати виходячи з наступного плану:
У процесі розкриття вищезазначених питань необхідно посилатися на заповненні форми первинних документів, фінансової звітності, зведених облікових регістрів (наведених у додатках до випускної магістерської роботи) з використанням табличного та графічного матеріалу по тексту роботи. Аналітичний бухгалтерський облік у випускній магістерській роботі повинен бути тісно пов'язаний з первинним обліком. Необхідно навести взаємозв'язок аналітичного та синтетичного обліку. По тексту розкриваються питання ведення податкового та управлінського обліку об’єкту дослідження. Доцільно бухгалтерські записи оформити у вигляді таблиці 3.1. Таблиця 3.1 Відображення операцій, пов`язаних з об`єктом дослідження в системі бухгалтерського та податкового обліку
По тексту випускної магістерської роботи наводяться форми періодичної та річної фінансової звітності, методика і техніка їх складання, порядок і термін подання. Висвітлюється стан використання Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Студентом обґрунтовуються пропозиції щодо вдосконалення методики та організації обліку, складання звітності з використанням вітчизняного і зарубіжного досвіду та ЕОМ. Пропозиції можуть бути спрямовані на запровадження нових форм і методів обліку (для прикладу: на персоніфікацію облікових робіт, яка передбачає раціоналізацію робочих місць і розподіл облікових робіт між виконавцями; удосконалення інформаційної бази обліку, що передбачає уніфікацію систем облікових показників і документів). Висвітлюється рішення задач обліку на ПЕОМ. Розглядаючи напрями удосконалення обліку, необхідно зазначити мету, призначення запропонованих заходів, критерії зростання ефективності роботи підприємства внаслідок реалізації пропозицій магістранта. Формуються висновки до 2 розділу. У третьому розділі роботи необхідно детально проаналізувати дані за обраною темою. Зміст розділу залежить від теми, розробленого плану та методики, яку обрано для дослідження на методичних засадах, визначених у теоретичній частині, на прикладі реальних матеріалів базового підприємства. Важливими складовими розділу є: - розрахунок впливу окремих факторів на зміну показників ефективності, - виявлення резервів, - обґрунтування варіантів управлінських рішень, - прогнозування наступних змін у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, здійснити обробку інформації базового підприємства, згрупувати її за суттєвими ознаками. Виявити напрями змін та можливого розвитку економічного явища. Аналіз показників за темою дослідження розглядається у взаємозв'язку з іншими показниками, які характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. Проведення економічного аналізу здійснюється на підставі аналітичних таблиць, які застосовують для наочного показу методики аналітичних розрахунків, отримання результатів аналізу, групування показників і виявлених резервів. Форму таблиць та їх майбутній зміст доцільно передбачати заздалегідь, тобто до початку аналізу явищ. Обов'язковим у процесі виконання розділу є проведення наукових досліджень і використання математичних методів та ЕОМ. Вони можуть бути використані для встановлення залежності зв'язків, оцінки впливу факторів, або як складова частина аналітичних розрахунків, оцінки ефективності. Для проведення розрахунків і висвітлення матеріалу користуються стандартним програмним забезпеченням: текстовими редакторами, електронними таблицями, пакетом прикладних програм «Статграф» та комплексом інших прикладних програм. Результати рішення аналітичних задач на ЕОМ наводять у додатках і описують по тексту випускної магістерської роботи. Особливу увагу при написанні роботи слід приділити застосуванню в аналізі графічних методів, які у поєднанні з комп'ютерною обробкою забезпечують достатню наочність отриманих результатів аналізу. У розділі наводиться оцінка досліджуваних показників звітного періоду та аналізується їх динаміка за декілька звітних періодів, встановлюються причини відхилень та формулюються відповідні висновки. Дослідження здійснюється від загального до детального, розглядаються узагальнюючі, підсумкові показники, а потім часткові. Виконуючи завдання оперативного аналізу (залежно від теми), проводять аналіз відповідних показників за короткі терміни часу періоди (добу, тиждень, місяць). З метою виявлення закономірностей, тенденцій розвитку явищ, які досліджуються, доцільним є проведення аналізу рядів динаміки за допомогою ЕОМ, на підставі якого здійснюється прогнозування показників на майбутнє. Обов’язковим у дослідженні є використання методу деталізації економічних показників за структурними підрозділами, видами продукції (робіт, послуг), центрами відповідальності, часовими періодами, окремими спеціальними ознаками і складовими (залежно від теми випускної магістерської роботи). У цьому підрозділі необхідно зіставити фактичні показники досліджуваного явища базового підприємства з аналогічними показниками інших підприємств даної галузі, а також із середньогалузевими показниками. Доцільно здійснити порівняння з показниками кращих вітчизняних та зарубіжних досягнень у галузі здійснення діяльності базовим підприємством, за окремими показниками аналізу об`єкту дослідження. Необхідно використовувати інформацію зі спеціальних періодичних видань, статистичних довідників, а також оцінок експертів. Доцільно використовувати порівняння фактичних показників роботи підприємства з теоретично можливими. Визначають фактори, які здійснюють вплив на рівень економічних показників, наводиться кількісна оцінка їх впливу на відхилення від планових показників та динаміку змін. Для визначення впливу факторів необхідно застосовувати метод моделювання (детермінованого чи стохастичного), з використанням ЕОМ (мультиплікативні моделі, кореляційно-регресивний аналіз тощо). За результатами факторного аналізу формують відповідні висновки. З метою деталізації аналізу та виявлення резервів необхідно розрахувати вплив на рівень відповідних показників не лише факторів першого порядку, а факторів другого та наступних порядків. Обов'язковим є визначення причин відхилень за показниками, факторами, здійснення прогнозування їх зміни у залежності від умов діяльності. Обов’язковим є: - узагальнення практичного матеріалу, який розкрито у попередніх розділах, - на його основі здійснення формулювання пропозицій щодо підвищення аналітичності обліку та удосконалення методики аналізу; - виявлення втрачених можливостей, наявних резервів підвищення ефективності виробництва; - розробка заходів, спрямованих на підвищення ефективності управлінської діяльності та роботи підприємства в цілому. Кожна пропозиція повинна бути розглянута з точки зору її ефективності та впливу на результати діяльності підприємства . У процесі виконання завдань по розділу в цілому, не є обов’язковим дотримання суворо визначеної послідовності розрахунків та обґрунтувань. Доцільним є використання різних моделей з метою дослідження динаміки розвитку явища, яке досліджується та на підставі проведеного дослідження зробити висновки та внести пропозиції. Сформульовані висновки повинні бути у виді:
Третій розділ є відображенням прикладного характеру дослідження. Саме тому у ньому розкривається зміст запропонованих методик, які спрямовано на удосконалення управління об’єктом дослідження у цілому, та обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності окремих аспектів господарсько-фінансової діяльності підприємства та системи його управління. У даному розділі висвітлюється розгорнутий аналіз діяльності та аналіз фінансового стану об’єкта дослідження за останні 3 роки: (використовуються показники ліквідності, платоспроможності, рентабельності, капіталовіддачі, продуктивності праці та ін). Викладаються висновки до 3 розділу. У четвертому розділі випускної роботи магістрант, в якості аудитора досліджує напрями діяльності підприємства, його організаційну структуру, процес управління суб’єктом господарювання, а також систему внутрішнього контролю та систему бухгалтерського обліку. Висвітлення вищезазначеного матеріалу починається з опису системи аудиту в Україні – незалежний та внутрішній аудит, правова база аудиту, міжнародні стандарти аудиту, види аудиту. Обов`язковим є посилання на Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. № 3125-XII у його останній редакції. В Україні надання аудиторських послуг здійснюється на підставі договору. Процес оформлення договору необхідно відобразити з урахуванням типів існуючих договорів у відповідності до діючої законодавчої та нормативної бази. Зразок заповненого договору між підприємством і аудиторською фірмою (аудитором - підприємцем) є обов’язковим додатком у складі випускної магістерської роботи. Вивчення об'єкту дослідження доцільно проводити на основі складених студентом - аудитором тестів та анкет, необхідно визначити суттєвість та розрахувати рівень аудиторського ризику. Особлива увага приділяється складанню календарного плану, програми аудиту та бюджету часу. Магістрант виконуючи дослідження по темі цього розділу використовує нормативно - правову базу, яка регламентує проведення аудиту. Обов’язково розкривається зміст Міжнародних стандартів аудиту за останньою редакцією, які використано у роботі. Магістрантом проводиться аудит об’єкту дослідження відповідно до стратегії аудиту, поставленої мети, завдань, джерел аудиту, обґрунтованої методики, описаної у першому розділі випускної роботи. Забезпечується узгоджений зв'язок стратегії, плану, програми аудиту та етапів перевірки. Виконання аудиторської перевірки супроводжується складанням робочих документів, збором аудиторських доказів, які у подальшому використовуються для формування звіту аудитора. У процесі виконання аудиту використовується ЕОМ для таких цілей:
У кінці підрозділу (або кожного з підрозділів) формулюються відповідні висновки . Розділ завершується формулюванням узагальнюючого висновку про перспективу господарсько-фінансової діяльності підприємства. Практичне значення пропозицій і рекомендацій студента підтверджується техніко - економічними розрахунками та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, котрий прогнозується від впровадження пропопозицій на базовому підприємстві. Складаються висновки до 4 розділу. У п’ятому розділі роботи магістрант розробляє інструкції з охорони праці та пожежної безпеки для базового підприємства, визначає економічні наслідки виробничого травматизму та професійних захворювань і здійснює паспортизацію санітарно - технічного стану робочих місць. Розробити інструкцію з охорони праці та пожежної безпеки для досліджуваного підприємства потрібно з урахуванням типів існуючих інструктуцій та згідно з діючої нормативної бази. Зразок розробленої інструктуції є обов’язковим додатком магістерської роботи. Розробляти інструкцію доцільно після: - вивчення технологічного процесу, виявлення можливих небезпечних та шкідливих виробничих факторів, - визначення відповідності обладнання, пристосувань та інструментів до вимог безпеки; - вивчення матеріалів, які можуть бути використані при розробці інструкцій (нормативних документів, технічної літератури, навчальних посібників та ін.); - вивчення розпоряджень і наказів по Міністерству (відомству) з приводу аварій, нещасних випадків на підприємствах галузі; - проведення аналізу виробничого травматизму, аварійних ситуацій, професійних захворювань на підприємстві. Магістрант, виконуючи дослідження за темою цього розділу, використовує нормативно - правову базу, яка регламентує розроблення інструкції з охорони праці та пожежної безпеки та здійснення паспортизації санітарно - технічного стану робочих місць. Виконання цього розділу супроводжується складанням робочих документів, збором доказів щодо виявлення можливих небезпечних та шкідливих виробничих факторів, травматизму, тощо. Використовуються бланки робочих документів, наведені у методичних матеріалах з охорони праці до написання розділу магістерської роботи. У процесі виконання цього розділу використовується ЕОМ для наступних цілей:
У кінці підрозділу (або кожного з підрозділів) формулюються відповідні висновки. Заключна частина розділу формується за результатами перевірки умов праці на підприємстві. Магістрант:
Розділ завершується формулюванням узагальнюючого висновку щодо поліпшення умов та перспектив з охорони праці на підприємстві. Практичне значення пропозицій і рекомендацій студента підтверджується техніко-економічними розрахунками та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, котрий прогнозується на даному підприємстві за рахунок зменшення травматизму та виробничих небезпек. Робляться висновки до 5 розділу.
3.1.3. Висновки
Заключна частина констатує ступінь реалізації цілей та завдань, поставлених у вступі, науково - теоретичну та практичну цінність виконаної магістерської роботи. Висновок – це розумова операція, за допомогою якої за певною кількістю заданих суджень виводиться інше судження, що визначеним чином пов’язане з вихідним. Усі висновки можна класифікувати як індуктивні та дедуктивні. Формулювання висновків і пропозицій – найскладніший етап дослідження, який розпочинають після завершення дослідження і отримання певних результатів. Висновки, пропозиції та рекомендації повинні бути обґрунтованими та конструктивними. Вони викладаються як після кожного розділу, так і після всієї роботи в цілому. У зв’язку з великим значенням даної частини наукової праці і відповідальністю при їх формулюванні, магістрант, перш ніж робити висновки, повинен перевірити завершеність кожної окремої частини роботи і доказовість аргументації у масштабі всієї роботи у цілому. Лише після цього слід формулювати висновки за сутністю поставленої проблеми, з побічних питань і питань практичного значення, використання отриманих результатів. Висновки повинні бути короткими та чіткими, надавати повне уявлення про зміст, значення, обґрунтованість та ефективність розробок. Із формулювань повинні бути виключені загальні фрази та слова. Пишуться висновки тезисно, за пунктами, і повинні відобразити основні положення з теорії питання та результатів проведеного аналізу, а також за всіма запропонованими напрямами вирішення досліджуваної проблеми з оцінкою їх ефективності. У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, одержані у процесі дослідження, які повинні включати характеристику сучасного стану розгляду поставленої в роботі наукової проблеми, методи її вирішення та значення для науки і практики. Не можна допускати, щоб висновки формулювалися у вигляді анотації. Наукові висновки формуються більш грунтовно, ніж формулювання наукових положень, які захищаються. Пропозиції щодо практичного використання наданих висновків при вирішені конкретного завдання в певних умовах повинні бути перспективними. Слід враховувати не тільки існуючі умови, але й зміни, які повинні або можуть відбуватися найближчим часом. Оцінюючи висновки за розділами, слід враховувати виконання ряду вимог (рис.3.2).
Рис. 3.2. Вимоги до висновків за розділами Висновки за результатами дослідження складаються на основі висновків за всіма розділами та повинні відповідати на питання, які поставлені у магістерській роботі (відповідно до поставленої мети, завдань, сформульованої новизни). Висновки починаються з формулювання наукового завдання або проблеми, їх значення для науки і практики, за вирішення яких магістрант претендує на присвоєння кваліфікації. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання, далі розкривають методи вирішення поставлених у роботі мети і завдань, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями. У заключній частині необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, навести рекомендації щодо їх використання. За побудовою спочатку оцінюється загальний висновок щодо отриманих результатів і вирішених завдань у цілому, після чого оцінюється тезисна характеристика результатів, одержаних при вирішенні конкретних завдань. Найбільш розповсюджені помилки при написанні висновків: & реферативний характер: перераховується, що зроблено магістрантом у розділі, наприклад, “Проведено огляд літератури, виділено завдання дослідження”; & висновки за розділами та у заключній частині магістерської роботи не передають змісту самих розділів, не надають можливості оцінити глибину науково-дослідних результатів; & не відображено у висновках всіх завдань, поставлених у вступі до роботи, відсутність цілої низки положень наукової новизни. Обов’язково слід вказувати обмеження, за яких висновки є справедливими, можуть бути перераховані і такі умови, за яких вони не тільки неправильні, але й навіть шкідливі. Обсяг висновку, як правило, складає одну двадцяту частину загального обсягу роботи. У висновках висвітлюються рекомендації щодо використання з підтвердженням щодо їх впровадження (див. додаток П).
3.1.4. Список використаних джерел
Список використаних джерел у випускній роботі магістра – це ключ до джерел, які використовував магістрант при її написанні. За належним оформленням такого списку можна оцінювати наукову етику та культуру магістранта, ступінь його обізнаності стосовно розкриття проблеми, яка вивчається у наявній літературі. Список джерел відображає рівень підготовленості магістранта за обраною темою дослідження. У ньому відслідковується робота магістранта по формуванню інформації для обґрунтування актуальності обраної теми, визначення її новизни, вивчення практичних розробок та їх аналіз. Магістрант повинен продемонструвати вміння працювати з інформацією, здійснювати її пошук та відбір, проводити аналіз отриманої інформації, опрацьовувати та застосовувати її. Формування та оформлення списку використаних джерел є тривалим процесом, який здійснюється постійно при написанні магістерської роботи. Найчастіша і найгрубіша помилка магістранта – відкладати цю роботу на останні дні аж до здачі магістерської роботи на кафедру. Важливо приділити належну увагу даному розділу і скласти його у відповідності до вимог. Починати вивчення літератури слід із загальної інформації за обраною темою магістерської роботи, тобто з підручників, посібників та монографій, далі переходити до публікацій більш вузької тематики. Доцільно проаналізувати наукові публікації, розміщені у фахових виданнях НАСОА, збірниках наукових конференцій, проведених НАСОА. Але не слід цим обмежуватися і обов’язково вивчити публікації у фахових виданнях України («Бухгалтерських облік і аудит», «Економіка України», «Вісник аудитора України», «Статистика України», «Облік і фінанси АПК», «Все про бухгалтерський облік» тощо) та інших країн, інших ВНЗ України (наприклад, Вісник ЖДТУ: Економічні науки), опрацювати інформацію розміщену на сайтах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (www.nbuv.gov.ua), Національної парламентської бібліотеки України (www.nplu.org), бібліотеки НАСОА. Доцільним також є вивчення авторефератів кандидатських і докторських дисертацій, захищених за економічними спеціальностями (зокрема, 08.00.09 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит), які пов’язані з темою та поставленими завданнями магістерської роботи. Вже на цьому етапі слід починати складати список використаних джерел. За результатами опрацювання джерел уточнюється коло завдань за темою магістерської роботи, які формулюються у вступі до роботи для досягнення поставленої мети дослідження, наводиться зміст їх вирішення в основній частині, результати вирішення завдань коротко подаються у висновках до кожного розділу та у загальних висновках до магістерської роботи. Бібліографічний список розміщується після висновку і є однією із складових роботи, яка відображає самостійну творчу роботу магістранта та надає можливість оцінювання рівня проведеного дослідження. Існують різні способи та вимоги до групування літератури в списку використаних джерел. Групування матеріалів залежить від характеру самої праці, її призначення й мети. Відомі такі способи групування літературних джерел: & алфавітний; & у порядку появи посилань у тексті; & хронологічний; & систематичний; & топографічний; & за видами літературних джерел; & за розділами наукової праці. Охарактеризуємо способи групування літературних джерел, які використовуються найчастіше. 1. Алфавітний спосіб. Прізвища авторів і заголовки (якщо автор не вказаний) розміщуються за алфавітом. Іноземні джерела зазвичай розміщують за алфавітом після переліку всіх джерел мовою наукової праці. Спочатку наводяться джерела мовами, що викладено на кирилиці, після них – джерела, мова яких викладена на латиниці. Цей спосіб групування літератури є найбільш зручним для користування і аналізу власне списку. 2. У порядку появи посилань у тексті. Широко використовується у наукових працях (дисертаціях, наукових статтях). Джерела наводяться у порядку згадування і посилання на них у тексті роботи. Література загального характеру, яка має відношення до всіх розділів, може бути наведена на початку списку. 3. Хронологічний порядок групування. Застосовується, як правило, у працях історичного характеру, коли необхідно показати історію розвитку та рівень вивчення питання, розвитку науки або хронологію подій. Використані джерела розташовуються у хронологічному порядку їх опублікування. 4. Систематичний спосіб. Розташування літературних джерел відбувається за окремими сферами знань, питаннями та темами їх логічної підпорядкованості. Спочатку вказується література загального характеру, яка охоплює широке коло питань, а потім - за окремими проблемами. Матеріали, які стосуються тієї чи іншої проблеми, вказуються в алфавітному або хронологічному порядку. 5. Топографічний порядок групування. Полягає у групуванні літератури за місцями, яким вона присвячена: за країнами, областями, містами, селищами тощо. Цей спосіб групування літератури застосовується у роботах географічного, країнознавчого та краєзнавчого характеру. 6. За видами літературних джерел. Полягає у групуванні літературних джерел у списку за їх видами. Наприклад, нормативно-правові акти, книжкові видання, публікації у періодичних виданнях, матеріали із Інтернету, іншомовні джерела тощо. Нумерація може бути як наскрізною, так і у межах виділених видових літературних груп. 7. За розділами наукової праці. Розташування літературних джерел відбувається за кожним розділом наукової праці окремо в алфавітному порядку. На початку списку може бути наведена література загального характеру, яка стосується всіх розділів роботи. Для формування списку використаних джерел у магістерській роботі пріоритетними є алфавітний та видовий способи групування. Варіант 1. Список використаних літературних джерел розміщується в алфавітному порядку з їх наскрізною нумерацією. Варіант 2. Джерела у списку наводяться за видами у такому порядку: І. Нормативно-правові акти. Розташовувати такі джерела слід за значимістю документів – Конституція України, Міжнародні угоди, кодекси, закони, укази Президента, розпорядження Кабінету міністрів України, накази і розпорядження органів виконавчої влади, регламенти, технічні умови, державні класифікатори, основоположні стандарти, інші підзаконні нормативно-правові акти. Нормативні джерела слід використовувати та наводити у списку в їх останній редакції. ІІ. Наукова та навчальна література й інші джерела. Сюди включаються книги, монографії, наукові статті, наукові доповіді, матеріали конференцій та симпозіумів, дисертації, автореферати, магістерські роботи, підручники, навчальні посібники, енциклопедії, словники, довідники, електронні ресурси, Інтернет-джерела, фінансові звіти й статистичні матеріали. Розташовуються такі джерела в алфавітному порядку. Нумерація має бути наскрізною за обома розділами списку використаних джерел. Бібліографічний опис – це сукупність бібліографічних відомостей про документ (його складову частину чи групу документів), які наведені за певними правилами, необхідні та достатні, і є результатом аналітико-синтетичної обробки інформації. Дані для складання опису беруться безпосередньо з видання. Обов’язковими елементами бібліографічного опису є: основний заголовок, автори, повторність видання, місто, назва видавництва, рік видання, номер видання для періодичних видань, обсяг (кількість сторінок для книг або діапазон сторінок для статей). Вимоги до джерел, що наводяться в списку літератури магістерської роботи 1. Актуальність, сучасність джерел. Література має відповідати сучасному стану розвитку економіки та бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту, а тому переважна більшість джерел має бути новою – 3-5 років до року захисту магістерської роботи. Звичайно, не слід ігнорувати тематичні джерела більш ранніх років видання, адже їх опрацювання характеризує ступінь дослідженості магістрантом обраної теми. Історична література (до 1990 рр.) не повинна перевищувати 30 % загальної кількості джерел. 2. Відповідність темі магістерської роботи. Предметна спрямованість використаних при написанні магістерської роботи і наведених у списку джерел має стосуватися обраної теми дослідження. 3. Наукова спрямованість використаних джерел. У магістерській роботі слід мінімально використовувати навчальну літературу – підручники та навчальні посібники. Основну увагу при підготовці оглядового підрозділу слід приділяти науковій літературі – це монографії, наукові статті у спеціалізованих виданнях, матеріали та тези доповідей на наукових конференціях, наукові звіти тощо. Це підвищить наукову цінність виконаної магістерської роботи. 4. Згадування джерела у тексті роботи. На джерела, що наводяться у списку використаної літератури, мають бути посилання за результатами згадування в основному тексті магістерської роботи. 5. Кількість джерел у списку використаної літератури магістерської роботи має налічувати 80 - 110 позицій. Декілька порад для уникнення помилок при оформленні списку використаних літературних джерел. 1. При зазначенні автора джерела на початку слід вказувати його прізвище, а вже потім ініціали (це є одною з найбільш розповсюджених помилок при оформленні списку). 2. При включенні до списку джерел авторів з однаковим прізвищем їх слід розташовувати в алфавітному порядку їхніх ініціалів. Наукові праці одного автора розташовують за алфавітом їх назв, у випадку необхідності наведення декількох видань одної книги – за хронологією їх випуску. 3. Кількість сторінок книги слід вказувати з маленької літери після цифр (2012. – 121 с.). Якщо використовувалася стаття, то слід вказувати нумерацію сторінок розташування цієї статті у збірнику або журналу. У такому випадку нумерація вказується з великої літери перед цифрами (2012. – № 4. – С. 49-55). 4. Назву видавництва у списку літератури не слід брати у лапки (це також є одною з найбільш розповсюджених помилок при оформленні списку). 5. Переклад назви книги не здійснюється – все подається мовою оригіналу (яким користувався магістрант). 6. Обов’язково слід дотримуватися порядку оформлення відповідних умовних знаків (крапка, крапка і тире, кома, двокрапка, крапка з комою, коса риска, подвійна коса риска, квадратні дужки). Наприкінці обов’язково слід ставити крапку (виключення – Інтернет-джерела). 7. Закони та підзаконні акти, інші нормативні джерела слід використовувати та подавати у списку в їх останній редакції (плюс дата та джерело його першого опублікування). 8. При нумерації джерел у списку літератури не слід використовувати абзаци. Зразок оформлення списку використаних джерел (див. додаток Л). 3.1.5. Додатки до основного тексту магістерської роботи Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщують їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформляють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток розпочинають з нової сторінки. Додатки повинні мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами, з першої — великої, симетрично відносно тексту сторінки. У середині рядка, над заголовком, малими літерами, з першої — великою друкується слово «Додаток А » і велика літера, що позначає його номер. Перший додаток позначається як додаток А. Кожний наступний додаток послідовно позначається наступною великою літерою української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад:
При оформленні додатків окремою частиною (книгою), на титульному аркуші, під назвою роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ». Текст кожного додатка в разі потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка і перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 — другий розділ додатка А; В.3.1 — підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщенні в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 — другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) — перша формула додатка А.
3.2. Оформлення тексту магістерської роботи
3.2.1. Загальні вимоги до оформлення рукопису
Після завершення етапу підготовки до написання магістерської роботи магістрант приступає до безпосереднього написання рукопису магістерської роботи. Роботу виконують з використанням комп'ютера друкують на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм), через 1,5 міжрядкових інтервали, шрифтом Times New Roman. Кегель шрифту — 14. Обсяг випускної роботи магістра має бути у межах 6-6,5 друкованих аркуша (120—140 сторінок). Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве— 25 мм (без врахування відступу на брошурування, додатково – 10 мм), праве— 15 мм, верхнє — 20 мм, нижнє — 20 мм. Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору, середньої жирності. Щільність тексту має бути однаковою. Математичні формули наводяться у редакторі формул Microsoft Equation 3.0. Графіки виконуються з використанням редактора Micrograft ABC. Діаграми – у «Діаграма Microsoft Excel» або у «Діаграма Microsoft Graph». Схеми в MS Organization Charter 2.0 або Micrograft ADC Flor Charter. Допускається вписування у текст роботи окремих іншомовних слів, формул, умовних знаків чорнилом, тушшю, пастою чорного кольору, щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилено у процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою та нанесенням на тому ж місці, або між рядками виправленого тесту (фрагмента рисунка) машинописним способом. Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними); їх включають до загальної нумерації сторінок роботи і розміщують у додатках. Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Заголовки структурних частин роботи: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами, шрифт «напівжирний» симетрично до тексту. Відстань між заголовком структурної частини роботи та заголовком підрозділу має бути 2 інтервали. Кожну структурну частину роботи (розділ) розпочинають з нової сторінки. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацу (відступ 1,25 мм), шрифт «напівжирний». Крапку у кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (окрім першої великої) з абзацного відступу, у розрядці, у підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовку пункту) та текстом має бути 2 інтервали.
3.2.2. Нумерація матеріалів рукопису
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш (див. додаток З), який включають до загальної кількості сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Пояснювальну записку, завдання на випускну роботу, зміст не нумерують. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, а друкують назву розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового розділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад 2.1. (перший підрозділ другого розділу). Потім, у тому ж рядку, — заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад 1.2.3. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім, у тому ж рядку, — заголовок пункту. Підпункти нумерують у межах кожного пункту, за такими ж правилами, як пункти. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно надавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації та таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або схему, розміри яких більші ніж формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях, після згадування у тексті, або у додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.», нумерують послідовно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номеру ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують під ілюстрацією. Якщо у роботі наведено одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, наведених у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.5» (п’ята таблиця першого розділу). Назву таблиці виділяють шрифтом «напівжирний». Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку), слово «Таблиця» і її номер вказують один раз справа, над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.», і вказують номер таблиці, наприклад - «Продовження табл. 1.5». Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули у розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша, на рівні відповідної формули, в круглих дужках, наприклад (3.4) (четверта формула третього розділу). Формули виділяють - шрифт «напівжирний». Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1... 2... Якщо є одна примітка, її не нумерують, а після слова «Примітка» ставлять крапку.
3.2.3. Ілюстрації у тексті роботи
Якість ілюстрацій має забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері. У роботі необхідно використовувати лише штрихові ілюстрації та оригінали фотознімків. Фотознімки розміром, меншим за формат А4, мають бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. У разі потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (текст під рисунками) (див. додаток М).
3.2.4. Таблиці та їх оформлення
Цифровий матеріал оформлятися у вияді таблиць.Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» розпочинають з великих літер, підзаголовки — з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не меншою за 8 мм. Приклад побудови таблиці: Таблиця (номер) Назва таблиці
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш (сторінку). При перенесенні таблиці на інший аркуш назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини та розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку у кожній частині таблиці повторюють її голову, у другому — бічну. Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі — лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не потрібно. Якщо цифрові або інші дані у будь-якому рядку таблиці не наводять, то в ньому ставлять прочерк.
3.2.5. Формули та їх написання
Значення символів і числових коефіцієнтів треба пояснювати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі з нового рядка ( наприклад, (1.1.). Рівняння і формули відділяти від тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного рядка. Якщо рівняння не розміщується на одному рядку, його необхідно перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:) з повторення такого знака на наступному рядку.
3.2.6. Посилання на першоджерела у тексті роботи
Питання, вивченню яких присвячена робота або на висновках яких розробляються проблеми та завдання, при написанні роботи магістрант повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати, які наводяться в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилання зазначають на останні наукові видання та публікації. На більш ранні видання можна посилатися лише у тих випадках, якщо у них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, то у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке зроблено посилання у роботі. Посилання по тексту роботи на джерела потрібно зазначають порядковим номером за переліком посилань і виділяють квадратними дужками, наприклад «у працях [1—7]». Допускаються посилання на джерела у спеціально зроблених виносках наприкінці сторінки (нижньому колонтитулі), оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням порядкового номера. Приклад. Цитата у тексті «Операційні витрати включають всі витрати, окрім собівартості реалізованих товарів, які виникають у процесі функціонування підприємства... « [22]. Відповідний опис у переліку посилань: 22. Б. Нідлз, Х. Андерсон, Д. Колдуелл. Принципи бухгалтерського обліку: серія по бухгалтерському обліку і аудиту. – М. Фінанси та статистика, 2002.-С.76. Відповідне наведення виноски: [22] Б. Нідлз, Х. Андерсон, Д. Колдуелл. Принципи бухгалтерського обліку: серія по бухгалтерському обліку і аудиту. – М. Фінанси та статистика, 2002.-с.76. Рекомендується в основному тексті або у заключних абзацах розділів надавати посилання на особисті наукові публікації (статті, тези) магістранта. Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад «рис. 2.5.». Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «у формулі (2.1.)». На всі таблиці, які наведено у випускній роботі магістра роблять посилання у тексті, при цьому слово «таблиця» у тексті пишуть скорочено, наприклад «у табл. 1.5». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації вказують скорочено слово «дивись», наприклад «див. табл. 3.5».
3.2.7. Скорочення у тексті роботи
У наукових працях зустрічаються скорочення. Скорочений запис слів використовується з метою скорочення обсягу тексту, що обґрунтовано прагненням його мінімізації обсягу з метою надання максимуму інформації. При скороченому записі слів використовується три основних способи: & залишається тільки перша (початкова) буква слова (рік – р.); & відкидається закінчення, суфікс і залишається частина слова (радянський – рад.); & пропускається декілька букв у середині слова, замість яких ставиться дефіс (університет – ун-т). Скорочення повинно закінчуватися на приголосну, а не на голосну (якщо тільки вона не початкова буква в слові, окрім букви “і”). У науковому тексті зустрічаються наступні види скорочень: & літерні абревіатури; & складноскорочені слова; & умовні графічні скорочення за початковими літерами слів; & умовні графічні скорочення за частинами слів і початковими літерами. Крім того, у наукових текстах і формулах найбільш поширеними є літерні позначення. Вони повинні відповідати затвердженим стандартам та іншим існуючим нормативним документам. В ідеальному варіанті у кожній роботі повинна бути створена така система, в якій кожній букві відповідає одна величина, і навпаки, кожна величина наводиться однією буквою. Перелік скорочень, символів, спеціальних термінів та умовних позначень наводиться у магістерській роботі в тих випадках, коли вони не загальноприйняті, а загальна їх кількість становить понад 20 і кожне з них повторюється у тексті не менш як 3-5 раз.
Розділ 4 Порядок та процедура захисту магістерської роботи
4.1. Підготовка магістерської роботи до попереднього захисту на кафедрі
Відповідно до індивідуального плану написання рукопису магістерської роботи, магістрант у встановлені строки подає науковому керівникові відповідні розділи та завершену роботу у цілому. Науковий керівник опрацьовує рукопис випускної роботи магістра, за наявності зауважень проводить роз’яснення їх суті магістранту і повертає роботу для доопрацювання. Магістрант, після доопрацювання рукопису магістерської роботи відповідно до зауважень і рекомендацій наукового керівника, надає завершений варіант магістерської роботи науковому керівникові на предмет отримання відгуку та дозволу на попередній захист магістерської роботи на кафедрі (за 30 днів до початку роботи Державної екзаменаційної комісії).
4.2. Попередня експертиза (попередній захист) магістерської роботи на кафедрі
Попередній захист магістерської роботи відбувається на кафедрі за виконання обов'язкових умов та вимог: — наявності повного завершеного тексту рукопису магістерської роботи; — підготовленого тексту виступу магістранта для захисту своєї роботи з представленням ілюстративного (демонстраційного) матеріалу; — присутності наукового керівника та його висновків щодо стану магістерської роботи та рівня підготовки магістранта до попереднього захисту. Попередній захист магістерської роботи відбувається прилюдно, у присутності членів кафедри та магістрантів з метою попередньої апробації (експертизи) роботи та отримання допуску до захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Процедура попереднього захисту складається з: а) подання на розгляд засідання 100 відсотків магістерської роботи у роздрукованому вигляді; б) доповіді автора, в якій стисло викладається мета, зміст попереднього дослідження, проблеми та завдання, викладені у роботі з поданням для покращення наочності ілюстративного (демонстраційного) матеріалу; в) обговорення роботи, під час якої магістрант надає відповіді на запитання. Попередній захист вважається успішним, якщо магістерська робота за змістом та оформленням відповідає вимогам вищої школи в Україні, магістрант повністю володіє знаннями щодо проведеного дослідження та результатами самостійно підготовленої випускної роботи. Під час попереднього захисту можуть бути виявлені окремі недоліки у підготовці як самого тексту випускної роботи, так і рівня знань магістранта стосовно дослідження. За таких умов всі рекомендації щодо вдосконалення магістерського дослідження заносяться до протоколу попереднього захисту і визначаються терміни повторного попереднього захисту. Магістерська робота не допускається до попереднього захисту у разі порушення магістрантом вимог щодо змісту, оформлення та порядку підготовки роботи до захисту, а саме: — надана науковому керівникові на перевірку, або на будь-який інший етап проходження з порушенням встановлених календарним планом строків; — тема не була погоджена з науковим керівником, не розглянута на засіданні кафедри та не затверджена наказом по академії; — випускна робота виконана несамостійно, має чітко виражений компілятивний характер; — структура не відповідає вимогам; — відсутнє науково-теоретичне, методичне та економічне обгрунтування запропонованих рекомендацій; — висновки не підтверджують логіку процесу дослідження; — оформлення випускної роботи не відповідає встановленим вимогам. Після успішного проходження попереднього (та за потреби повторного), захисту випускна магістерська робота брошурується, підписується магістрантом, візується науковим керівником та завідувачем кафедри і допускається до прилюдного захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії (не пізніше ніж за 3 дні до початку роботи Державної екзаменаційної комісії) .
4.3. Рецензування магістерської роботи
Кожна випускна магістерська робота, до моменту прилюдного захисту на засіданні Державної екзаменаційної комісії, має пройти внутрішнє і зовнішнє рецензування. Внутрішнє рецензування оформляється у вигляді подання з обгрунтуванням актуальності, самостійності, завершеності, наукового рівня, теоретичного і практичного значення одержаних магістрантом результатів дослідження обраної теми і рекомендацією наукового керівника магістерської роботи до її прилюдного захисту. Подання готується деканатом і підписується особисто науковим керівником магістерської роботи (див. додаток М). Зовнішнє рецензування здійснює рецензент з іншої установи (базового підприємства) (див. додаток Н), де є відповідні фахівці за напрямом дослідження відповідно до теми магістерської роботи (гол.бухгалтер, керівник). Рецензент дає попередню оцінку, оскільки остаточно магістерська робота оцінюється державною комісією у процесі прилюдного захисту її на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Рецензія готується рецензентом у довільній формі, але у ній рецензент має висвітлити: — актуальність для теорії та практики теми магістерської роботи, коректність редакційного формулювання теми; — чіткість структурування та логічність викладання матеріалу у роботі; — наукову новизну результатів досліджень за темою магістерської роботи; — самостійність, творчий підхід магістранта до опрацювання і дослідження теоретичного і фактичного матеріалу; — завершеність дослідження за обраною темою; — вміння критично аналізувати опубліковані наукові праці вчених з напряму відповідної галузі науки; — мову і стилістичний рівень рукопису роботи; — оформлення науково-довідкових джерел; — рівень оформлення магістерської роботи в цілому. Рецензент відзначає і формулює виявлені у роботі недоліки, невикористані магістрантом можливості, наводить власні рекомендації стосовно можливості використання результатів дослідження за темою випускної магістерської роботи.
4.4. Процедура прилюдного захисту магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії Прилюдний захист магістерської роботи відбувається на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) відповідно до затвердженого керівництвом закладу вищої освіти графіка (дат) засідань ДЕК. Механізм підготовки магістранта до захисту магістерської роботи орієнтовано зводиться до такого: — готується письмовий текст виступу, який має висвітлити: актуальність і значення результатів дослідження теми роботи для сучасної теорії та практики, мету дослідження, об'єкт і предмет дослідження, рівень викладення результатів дослідження у тексті магістерської роботи, пропозиції щодо наукових і практичних шляхів вирішення проблем; — готуються відповіді магістранта у письмовій формі на зауваження рецензента і наукового керівника до випускної магістерської роботи; — готується ілюстративний (демонстраційний) матеріал до ключових моментів виступу магістранта, на які він має посилатися під час захисту своєї випускної магістерської роботи. Під час захисту студент використовує ілюстративний (демонстраційний) матеріал, який готується у вигляді презентації і надається членам ДЕК. Структура демонстраційного матеріалу: - Лист 1 - Титульний лист (див. додаток Т); - Лист 2 - Зміст роботи; - Лист 3 і наступні - основні результати за етапами роботи, відображені у рисунках і таблицях. Ілюстративний (демонстраційний) матеріал до захистувипускної роботи магістра надається на аркушах формату А4, вкладається у файли, які скріплені у пластиковій папці у кількості не менше 5 примірників. На цьому важливому етапі підготовки магістранта до захисту випускної роботи магістра необхідне наукове консультування та допомога наукового керівника. Алгоритм процедури захисту магістерської роботи наведено на рис.4.1.
* Наявність всіх необхідних документів, оформлених відповідно до вимог, перевіряється до початку захисту секретарем Державної екзаменаційної комісії ** Обговорення результатів захисту випускної роботи відбувається в кінці роботи Державної екзаменаційної комісії, а не після кожного захисту *** Якщо студент не погоджується з оцінкою, він може заявити про це до затвердження протоколу засідання Державної екзаменаційної комісії Рис. 4.1. Процедура захисту магістерської роботи Після виступу магістранта проводиться наукова дискусія, у якій мають право брати участь всі присутні на прилюдному захисті випускної роботи магістра. Члени Державної екзаменаційної комісії та особи, які запрошені на захист, в усній формі можуть ставити запитання з проблем, які вирішувалися у процесі дослідження та написання випускної роботи магістра, стосовно методів дослідження, уточнювати результати та процес дослідження тощо. Доцільним для отримання детальної інформації для оцінки членами Державної екзаменаційної комісії випускної роботи магістра, освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки магістранта є виступ наукового керівника, який висвітлює процес підготовки магістрантом випускої роботи, характеризує рівень знань та вмінь магістранта. Після закінчення дискусії, за бажанням магістранта, йому може бути надане заключне слово, яким завершується основна частина процедури прилюдного захисту випускної роботи магістра. Результати оцінки прилюдного захисту випускної роботи магістра визначаються на закритому засіданні членів Державної екзаменаційної комісії. Рішення про оцінку роботи приймається простою більшістю голосів членів комісії, які беруть участь у засіданні. Враховується теоретичний рівень і практичне значення роботи, використані джерела, знання магістрантом основних положень щодо вирішення проблем за темою випускної роботи магістра, які висвітлені у літературі, правильність постановки цілей і задач дослідження, самостійність і повнота їх вирішення, оформлення, а також вміння студента представити на прилюдному захисті сутність і зміст своєї роботи, правильність відповідей на поставлені запитання, вміння відстоювати свою позицію, вести наукову дискусію. При оцінці результатів написання випускної роботи магістра виходять з того, що магістрант повинен вміти: & формулювати мету й завдання дослідження; & складати план дослідження; & вести пошук у літературних джерелах із застосуванням сучасних інформаційних технологій; & використовувати сучасні методи наукового дослідження, виходячи із завдань конкретного дослідження; & обробляти отримані дані, аналізувати та синтезувати їх на основі відомих літературних джерел; & оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог у вигляді звітів, рефератів, статей. & При недостатньому рівні написання випускної роботи магістра комісія може рекомендувати роботу на доопрацювання і надати її для повторного захисту через рік. При встановленні плагіату на повторний захист випускна робота магістра роботи не допускається. & Після оголошення всім присутнім визначених членами Державної екзаменаційної комісії оцінок, головуючий повідомляє про те, що магістранти отримують освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, і закриває засідання Державної екзаменаційної комісії. Державна екзаменаційна комісія приймає також рішення про видачу магістрам диплому з відзнакою та надання рекомендації для навчання в аспірантурі. Для студентів, які не захистили роботу у встановлені строки з поважних причини, підтверджених документально, головою ДЕК може бути призначений окремий прилюдний захист у дні графіку засідання комісії. Захищені випускні роботи здаються на випускаючу кафедру та зберігаються в архіві протягом 5-ти років. Представник навчального закладу (секретар ДЕК) веде протоколи захисту, записує оцінки у відомостях, які зберігаються у вищому навчальному закладі. Відомість підписується головою та членами ДЕК. Секретар ДЕК після захисту магістерських робіт здає відомість у навчальну частину, де вона реєструється у журналі обліку магістерських робіт. Магістранти, які не захистили випускних робіт магістра, не отримують право на отримання диплому магістра. Таким магістрантам видається довідка встановленого зразка про проходження навчання у вищому навчальному закладі за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Критерії оцінки захисту магістерських робіт «Відмінно» — випускна робота магістра повністю відповідає вимогам галузевих стандартів вищої освіти без зауважень Державної екзаменаційної комісії. «Добре» — випускна робота магістра відповідає вимогам галузевих стандартів вищої освіти з окремими зауваженнями Державної екзаменаційної комісії до оформлення магістерської роботи. «Задовільно» — випускна робота магістра відповідає вимогам галузевих стандартів вищої освіти із зауваженнями Державної екзаменаційної комісії до оформлення, змісту та прилюдного захисту випускної роботи магістра. «Незадовільно» — випускна робота магістра не відповідає вимогам галузевих стандартів вищої освіти, наявні значні суттєві зауваження Державної екзаменаційної комісії до оформлення, змісту та прилюдного захисту випускної роботи магістра.
Післямова
Навчальний посібник надає можливість впевнитись у тому, що підготовка до захисту магістерської роботи — це складний науковий творчий процес. Позитивний офіційний захист випускної магістерської роботи засвідчує, що особа завершила курс навчання і отримала повну вищу освіту. Особливість отримання освітньо - кваліфікаційного рівня «магістр» полягає у тому, що це є першим кроком у науковій діяльностіий, який може бути використаний у процесі підготовки до написання дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата, а потім і доктора наук з відповідної галузі науки. Рекомендовано магістрантам, які прийняли рішення щодо зв'язку свого майбутнього з науковою, педагогічною чи управлінською діяльністю, більш раціонально та доцільно використовувати час навчання у магістратурі. Окрім освітньо-кваліфікаційної підготовки, за період навчання у магістратурі магістрантам надається право і можливість здати іспити, опублікувати власні наукові результати дослідження у наукових виданнях, доповісти їх на міжнародних, всеукраїнських конференціях, симпозіумах, круглих столах тощо. Увагу акцентовано на читачів і особливо магістрантів щодо написання та захисту випускних магістерських робіт, що було одним із бажань авторського колективу у створенні методичних рекомендацій навчального посібника для важливого та надзвичайно перспективного творчого шляху майбутніх магістрів.
Додатки:
Додаток А
Тематика випускних робіт магістрів на 2012-2014 н.р. по кафедрі«Бухгалтерський облік» зі спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит»
Примітка. За бажанням студент може обирати іншу тему випускної роботи магістра, яка не зазначена у вищенаведеному переліку, за попереднім узгодженням із науковим керівником та завідувачем кафедри з обов’язковою умовою надання відповідного обґрунтування актуальності та доцільності обраної теми.
Додаток Б Заступнику завідувача кафедри бухгалтерського обліку д.п..н., професору Теловатій М. Т.
студента(ки) факультету «Обліку та аудиту» спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит» група _____, код (_______) П.І.П. _________________________________ (друкованими літерами)
Тел. ___________________________
Заява
Прошу затвердити тему випускної роботи на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»: __________________________________ _______________________________________________________________ за номером ____
Об’єкт дослідження ________________________________________________
«____» _______________ 201_ р. __________________ (підпис)
Додаток В Національна академія статистики, обліку та аудиту факультет обліку та аудиту кафедра бухгалтерського обліку
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр Спеціальність 8.03050901 « Облік і аудит»«ЗАТВЕРДЖУЮ»Завідувач кафедри бухгалтерського обліку
_______________________________ “____” _________________20___року
З А В Д А Н Н ЯНА випускНу РОБОТУ СТУДЕНТа
_________________________________________________________________________________________________(прізвище, ім’я, по батькові) 1. Тема роботи________________________________________________________ _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ керівник роботи_______________________________________________________, ( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) затверджені наказом вищого навчального закладу від “___”_________20__року №_ 2. Строк подання студентом роботи_______________________________________ 3.Вихідні дані до роботи _____________________________________________________________________ _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень) ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 6. Консультанти розділів роботи
7.Дата видачі завдання__________________________________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент _________ ______________________ ( підпис ) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи _____________ ______________________________ ( підпис ) (прізвище та ініціали)
Додаток Д
Державна служба статистики Національна академія статистики обліку та аудиту
Факультет обліку та аудиту
Кафедра бухгалтерського обліку
Випускна робота магістра
на тему: «Теоретичні та методичні засади обліку, аналізу і аудиту амортизації основних засобів та інших необоротних матеріальних активів підприємства»
Київ – 201 Додаток Е
Державна служба статистики Національна академія статистики обліку та аудиту
ЗаочнО - ДИСТАНЦІЙНЕвідділення
Кафедра бухгалтерського обліку
Випускна робота магістра на тему: «_____________________________________________»
КИЇВ – 201_
Додаток Ж
ЗМІСТ
Вступ РОЗДІЛ 1. Теоретико - методичні основи обліку, аналізу та аудиту кредитних операцій 1.1. Еволюція поняття “кредитні операції ” та основні тенденції розвитку їх обліку…………………………………………………………………………………… 1.2. Класифікація кредитних операцій……………………………………………… 1.3. Нормативно – правова база регулювання та огляд літературних джерел з обліку, аналізу і аудиту кредитних операцій………………………………………… 1.4. Організаційні структури управління ТОВ «Барвінок» та аналіз основних показників його діяльності………………………………………………………......... Висновки до розділу 1……………………………………………………………........ РОЗДІЛ 2. Організація та методика обліку кредитних операцій ТОВ «Барвінок» 2.1. Оцінка стану аналітичного та синтетичного обліку кредитних операцій, відображення інформації в облікових регістрах…………………………………… 2.2. Загальні аспекти організації обліку ТОВ «Барвінок»………………………… 2.3. Аналіз стану використання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку…………………………………………………………………………………… 2.4. Відображення інформації про кредитні операції у звітності підприємства…………………………………………………………………………… 2.5. Пропозиції з удосконалення обліку кредитних операцій……………………… Висновки до розділу 2……………………………………………………………........ РОЗДІЛ 3. Організація та методика аналізу кредитних операцій ТОВ «Барвінок» 3.1. Суть організаційно-інформаційної моделі аналізу кредитних операцій……, 3.2. Методика аналізу кредитних операцій «Барвінок»…………………………… 3.3. Напрями удосконалення організації і методики аналізу кредитних операцій………………………………………………………………………………… Висновки до розділу 3……………………………………………………………........ РОЗДІЛ 4. Організація та методика аудиту кредитних операцій ТОВ «Барвінок» 3.1. Система аудиту в Україні………………………………………………………… 3.2. Організація аудиту кредитних операцій………………………………………,,, 3.2. Методика аудиту кредитних операцій………………………………………… 3.3 Напрями удосконалення організації і методики аудиту кредитних операцій………………………………………………………………………………… Висновки до розділу 4 ………………………………………………………………... Розділ 5. Забезпечення охорони праці працівників ТОВ «Барвінок» 5.1. Порядок розроблення інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки на підприємств…………………………………………………………………………….. 5.2. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму (професійного захворювання) на досліджуваному підприємстві…………………………………… 5.3. Паспортизація санітарно-технічного стану робочих місць……………………. Висновки до розділу 5……………………………………………………………........ Висновки та пропозиції……………………………………………………………… Список використаних джерел………………………………………………………. Анотації………………………………………………………………………………... Додатки ………………………………………………………………………………..
Додаток З
П Е Р Е Л І К У М О В Н И Х П О З Н А Ч Е Н Ь
ВВП — внутрішній валовий продукт ВНП — валовий національний продукт ВРС — вартість робочої сили ДРЕ — державне регулювання економіки ДП — державний вплив ЕПЛ — економічні права людини ЕЗЕ — економічне зростання економіки ЄС — Європейський Союз ЄР — Європейська Рада ЄК — Європейська Комісія ЄЕК — Європейська Економічна Комісія ТАСІС — Програма технічної допомоги Європейського Союзу новим незалежним державам УПС — Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС МРЕ — макроекономічне регулювання економіки МП — міжнародне право ME — міжнародна економіка НІП — Національна індикативна програма COT — Світова організація торгівлі СГ — Світове господарство ГАТТ — Генеральна угода з тарифів і системи торгівлі у світі ТРІПС — Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності СОТ ATP — Азіатсько-тихоокеанський регіон
Додаток К
ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ Таблиця 1
Аналіз структури і динаміки активів ТОВ "Барвінок" за 2009 – 2011 рр. (тис. грн.)
Рис. 1. Динаміка активу балансу ТОВ "Барвінок" за 2009-2011 рр.
Таблиця 2 Аналіз структури і динаміки пасивів ТОВ "Барвінок" за 2009 – 2011 рр. (тис. грн.)
Рис. 2. Структура пасиву балансу ТОВ "Барвінок" за 2009 р.
Рис. 3. Структура пасиву балансу ТОВ "Барвінок" на 31.12.2011 р.
Таблиця 3
Алгоритм розрахунку основних показників майнового стану підприємства
Таблиця 4 Алгоритм розрахунку основних показників ліквідностіпідприємства
Таблиця 5
Алгоритм розрахунку показників рентабельності підприємства
Таблиця 6 Алгоритм розрахунку показників платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства
Таблиця 7 Алгоритм розрахунку показників ділової активності підприємства
Додаток Л
Зразок оформлення списку використаних джерел
1) Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову 2) Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.-К.: КНЕУ, 2001.-334с. 3) Нападовська Л. В. Собівартість в умовах реформування національного бухгалтерського обліку. Вчені записки: Наук. збірник.-Вип.4/Відп. ред. В. С. Савчук. –К.: КНЕУ, 2002. - С. 109-114. 4) Mellerowicz K. Rosten und Kostenrechnung.-Band 1.-5 Auflage.-Berlin-New York, 2001.-576p. 5) Obert R. Reflexion sur I’utilite du comptable dans I’entreprise//Travail et Metodes.-1979.-V.32.-№3.-P.78-80.
Додаток М Національна академія статистики, обліку та аудиту
ПОДАННЯ ГОЛОВІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇЩОДО ЗАХИСТУ Випускної РОБОТИ
Направляється студент(ка) ______________________ до захисту випускної роботи за напрямом підготовки _8.03050901_ спеціальністю _«Облік і аудит»_ на тему: ______________________________________________________________________ Випускна робота і рецензія додаються. Декан факультету __Червона С.П.___ ________________________ (підпис) Довідка про успішність____________ за період навчання на факультеті обліку та аудиту з 201_ року до 201_ року повністю виконала навчальний план за напрямом підготовки, спеціальністю з таким розподілом оцінок за: національною шкалою: відмінно 0,0 %, добре 0,0%, задовільно 0,0%; шкалою ECTS: А 0,0 %; В 0,0 %; С 0,0 %; D 0,0%; Е 0,0%. Методист факультету ___________ Ратушна Т.В. (підпис)
Висновок керівника випускної роботи Студент(ка)______________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Керівник роботи ________________________ (підпис) “____”_______________________201_ року
Висновок кафедри про випускну роботу Випускна робота розглянута. Студент(ка) ____________________________________ допускається до захисту даної роботи в Державній екзаменаційній комісії.
Завідувач кафедри бухгалтерського обліку ______________ Пантелеєв В.П. (підпис) “______”______________________201_року
Додаток Н
РЕЦЕНЗІЯ на випускну роботу магістра студента (ки) _______________________ на тему ___________________________________________________________________ __________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________
Рецензент ______________________________ (вчений ступінь, звання, посада) М.П. ______________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) «____»__________201_р. _____________ (підпис)
ДОВІДКА* (акт про впровадження)
Пропозиції (рекомендації) студента (ки) ________________________ за результатами магістерського дослідження на тему «_________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________» прийняти до впровадження (впроваджені) на _______________________________. (назва підприємства) Очікуваний економічний ефект від впровадження ___________________ (тис. грн.) (або соціальний ефект __________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________).
Керівник підприємства ___________ __________________________ (підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)
М.П.
Додаток Р Державна служба статистики Національна академія статистики, обліку та аудиту
факультет обліку та аудиту
кафедра бухгалтерського обліку
Пояснювальна запискадо випускної роботи магістра на тему___________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________
Виконав: студент ___курсу, групи______ спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит»
_____________________________________________________________ (прізвище та ініціали)
Керівник ___________________________ (прізвище та ініціали)
Рецензент___________________________ (прізвище та ініціали)
Київ – 201_
Додаток С
Приклад анотації до випускної роботи магістра АНОТАЦІЯ
Петренко О.А. Облік, аналіз і аудит розрахунків з бюджетом. – Рукопис. Випускна робота магістра за спеціальністю 8.03050901 “Облік і аудит” – Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2011. Випускна робота магістра присвячена дослідженню проблем бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту розрахунків з бюджетом підприємств. В роботі науково обґрунтовані теоретичні засади становлення та розвитку платежів до бюджету, дано оцінку діючій системі розрахунків з бюджетом. Внесені пропозиції щодо уніфікації окремих бухгалтерських реєстрів і створення єдиної інформаційної бази для фінансової і податкової звітності. Досліджено формування облікової інформації для визначення податкових зобов’язань і обґрунтовано методи щодо точнішого визначення величини платежів. Розроблені нові підходи щодо аналізу розрахунків з бюджетом, які дозволяють приймати відповідні управлінські рішення спрямовані на поліпшення фінансового стану підприємницьких структур. Внесено пропозиції щодо удосконалення класифікації аудиторських дій з метою точнішого визначення податкових зобов’язань у процесі здійснення господарської діяльності. Ключові слова: податкові зобов’язання, фінансова звітність, розрахунки з бюджетом, аудиторські дії, бухгалтерські реєстри, економічний аналіз.
Додаток Т
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИНАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
ФАКУЛЬТЕТ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
ІЛЮСТРАТИВНИЙ (ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ) МАТЕРІАЛ до доповіді випускної роботи магістра
на тему: “ Організація та методика обліку, аналізу та аудиту кредитних операцій банку”
Студентки 6 курсу, групиденної форми навчання за спеціальністю 8.03050901 “Облік і аудит” Петренко Наталії Володимирівни Керівник: к.е.н., доцент Василенко І.І.
Київ – 201_ р.
Список використаних джерел
Навчальний посібник
д.е.н., проф. М.Д. Корінько д.е.н., проф. В.П. Пантелеєв к.е.н., доцент О.М. Корінько д.е.н., проф. Н.М. Малюга д.п.н., проф. М.Т. Теловата к.е.н, доцент О.В. Петраковська
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА: МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ, НАПИСАННЯ ТА ЗАХИСТУ
Навчальне видання для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» із спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит»
Редактор ________________________
Комп’ютерна верстка і дизайн ____________________
Підписано до друку __.__. 201_ року
Формат 60х80 1/16. Папір офсетний. Гарнітура Ukrainian. Ум. друк. арк. _____. Обл.-вид. арк. ____.
Тираж 500 прим. Зам. №_____.
Видання надруковано з оригінал-макета, підготовленого ____________
Реєстраційне свідоцтво ДК № ____ від __.___.20___.
ПОСЛЕДНИЙ ВАРИАНТ КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||