ЕКОЛОГІЯ 19.08.2015 07:02

3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Предмет, методи і завдання курсу «Екологія»

Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування

Тема 3. Сталий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля

Тема 4. Екологічні проблеми раціонального впливу природних ресурсів

Тема 5. Господарський механізм управління процесом природокористу­вання

Тема 6. Екологічний моніторинг та система екологічної інформації

Тема 7. Економічні методи управління у сфері раціонального природокористування та охорони довкілля

Тема 8. Економічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів

Тема 9. Планування раціонального природокористування та охорони довкілля

Тема 10. Екологічна експертиза та її організація

Тема 11. Науково-технічний прогрес та економіка природокористування

Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України

Тема 13. Світовий досвід і міжнародне співробітництво в охороні навколишнього природного середовища

 

Тема 1. Предмет, метод і завдання екології

Екологія як комплексна наука про взаємодію живих організмів з компонентами довкілля. Роль живих організмів, насамперед людини, в екосфері планети. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці ХХ ст. Сучасний комплекс екологічних наук. Методи вивчення екології: традиційні та нові, зокрема матеріалістична діалектика як загальний метод і методологічна основа дослідження концепцій сталого розвитку, статистичний, балансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічний, еколого-економічного моделювання та ін.

 

Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування.
Екосистеми та їхня структура

Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В.І.Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері.

Поняття про природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні. Принципи раціонального природокористування.

 

Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля

Сталий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова. Конференції глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2003 р) та їх висновки. Стратегія сталого розвитку України. Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної, і нафто-хімічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів.

Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів.

Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди.

Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.

 

Тема 4. Еколого-економічні проблеми
використання природних ресурсів

Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Екологічні проблеми надмірної розорюваності території, гідромеліорації земель та хімізації сільського господарства.

Водні ресурси України. Запаси прісної води, їх територіальний розподіл та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального використання водних ресурсів. Проблеми малих річок в Україні та способи їх вирішення. Мінеральні ресурси України. Види ресурсів. Забезпеченість країни. Обмеженість і вичерпність. Раціональне використання і охорона надр. Вторинне ресурсоспоживання. Атмосфера та її структура. Джерела забруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю, двоокисом сірки та азоту.

Біологічні ресурси України та проблеми раціонального їх використання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння.

Економічна оцінка природних ресурсів. Теоретичні основи економічної оцінки природних ресурсів. Зв’язок економічної оцінки природних ресурсів з їх обмеженістю, неоднаковим впливом ресурсів різної якості та місцеположення, на продуктивну силу праці, ефективність суспільного виробництва.

 

Тема 5. Господарський механізм управління природокористуванням
та правове регулювання охорони довкілля

Нинішній етап розвитку цивілізації та необхідність удосконалення управління природокористуванням та охороною довкілля. Пріоритетність природоохоронних інтересів. Форми власності та особливості організації управління природокористуванням. Подолання відомчого підходу і залишкового принципу у виділенні матеріальних і фінансових ресурсів, створення ефективного економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності.

Управління природокористуванням як система моніторингу, планування, панівного й госпрозрахункового механізму.

Організаційна структура управління природоохоронною сферою. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України а Державний комітет природних ресурсів України. Завдання і функції. Природоохоронні органи на місцях. Відповідальність і завдання інших органів влади у сфері раціонального природокористування та охорони довкілля.

Роль громадськості і засобів масової інформації у природоохоронній діяльності. Громадські організації охорони природи.

Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності. Об’єкти правової охорони природи (довкілля в цілому, природні ресурси, окремі природні об’єкти, природні комплекси).

Законодавство України та інші нормативні акти з питань природокористування та охорони довкілля. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства.

 

Тема 6. Екологічний моніторинг
та система екологічної інформації

Екологічний моніторинг і його види. Роль екологічної паспортизації підприємств у визначенні їхнього впливу на довкілля і в контролі за дотриманням природоохоронних норм і правил у процесі господарської діяльності. Зміст і структура паспорта підприємств.

Нормативи і стандарти якості довкілля. Нормування охорони атмосферного повітря. Регламентація якості довкілля через гранично допустимі концентрації (ГДК), гранично допустимі викиди (ГДВ), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовано безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах. Нормування споживання і відведення галузей народного господарства. Ліміти споживання і відведення води. Контроль за використанням норм. Нормування паливно-енергетичних ресурсів.

Система екологічної інформації. Статистика стану, охорони і раціонального використання надр, земельних, водних та інших ресурсів.

 

Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням
та охороною довкілля

Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Заохочувальні, регулюючі та каральні економічні методи. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за  ресурси. Види платежів за ресурси: платежі за право користуватися ресурсами; відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; компенсаційні платежі за вилучення ресурсів із цільового призначення; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів; платежі за використання ресурсу під відходи. Нормативи платежів за природні ресурси.

Збитки від забруднення довкілля та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів довкілля. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів.

Інвестиційно-інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування. Фонд охорони природи: джерела накопичення та напрями використання.

 

Тема 8. Економічна та соціальна ефективність
природоохоронних заходів

Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону довкілля. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, скорочення затрат на лікування тощо.

Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.

 

Тема 9. Планування природокористування
та охорони навколишнього природного середовища

Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю.

 

Тема 10. Науково-технічний прогрес та економіка
природокористування

Науково-технічний прогрес та його вплив на використання природних ресурсів і стан довкілля. Можливість науково-технічного прогресу у справі економії ресурсів і захисту середовища проживання людей.

Методи охорони довкілля від шкідливих викидів. Еколого-економічні проблеми впровадження очисних споруд на підприємствах.

Безвідходні технології як основний важіль охорони довкілля від техногенного впливу. Основні напрями безвідходних виробництв: комплексне використання сировини, створення замкнених газо- та водооборотних систем, розроблення і впровадження принципово нових технологій та вдосконалення існуючих процесів і виробництв. Еколого-економічні проблеми використання біотехнологій.

Ресурсозбереження – один із основних напрямів інтенсифікації виробництва. Проблеми зниження ресурсо-, водо-, матеріало- та енергомісткості виробництва. Енергозберігаючі технології – важливий напрям науково-технічного прогресу. Нові види енергії.

 

Тема 11. Екологічна експертиза та її організація

Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій в інших країнах.

Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України

Екологічні проблеми України, пов’язані з функціонуванням металургійного, хімічного, паливно-енергетичного та агропромислового комплексів. Екологічні зони Чорнобильської АЕС, Придніпров’я, Донбасу, Криму, Північного Причорномор’я, Полісся і Карпат. Проблеми охорони та раціонального використання земельних і лісових ресурсів України. Проблема поліпшення водозабезпечення населення України.

 

Тема 13. Світовий досвід і міжнародне співробітництво
у сфері охорони навколишнього природного середовища

Організаційна структура управління раціональним природокористуванням та охоронного довкілля у США, Японії, Канаді.

Екологічне регулювання в інших країнах: основні принципи й підходи. Законодавство про охорону довкілля. Структура державного управління природоохоронними програмами.

Економічні важелі управління природокористування. Державне фінансування охорони довкілля. Проблеми використання та відтворення відновлювальних природних ресурсів. Роль ресурсозбереження у вирішення проблем природокористування США, Канади, Японії та інших країн.

Міжнародне співробітництво в царині охорони довкілля. Зусилля, що спрямовуються в різних країнах на поліпшення екологічної ситуації. Міжнародні природоохоронні організації та асоціації. Екологічне виховання населення.

 

4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Заняття № 1

«Стійкий розвиток і екологічні проблеми окремих галузей економіки»

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – обізнаність з екологічними проблемами окремих галузей економіки, які виникають за нинішнього рівня розвитку НТП.

а)  інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу;

б)  міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді);

в)  системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.

 

Студент повинен уміти:

• визначити зміст поняття «стійкий розвиток» та проаналізувати роль екологічної, економічної та соціально складової в стійкому розвитку планети, країни, регіону;
• оцінювати зміни в екосистемах, які супроводжують розвиток теплових, гідравлічних та атомних електростанцій на даному етапі розвитку науково-технічного прогресу;
• аналізувати причини формування зон екологічного ризику в металургійних районах України та зробити рекомендації шляхів для їх подолання;
• з’ясувати низку причин виникнення небезпечних екологічних ситуацій в регіонах хіміко-лісового комплексу;
• оцінювати екологічні наслідки екстенсивного та інтенсивного сільськогосподарського виробництва;
• орієнтуватися у напрямах розвитку альтернативного сільського господарства;
• проаналізувати основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою;
• оцінювати вплив великих міст на біосферу.

 

 

Теоретичні питання

1. Сталий розвиток: екологічна, соціальна та економічна складова.
2. Екологічні проблеми паливно-енергетичного комплексу.
3. Екологічні проблеми металургійного комплексу. Причини формування зони екологічного ризику в металургійних районах України .
4. Екологічні проблеми хімічної промисловості. Специфіка впливу на довкілля підприємств основної хімії та хімії органічного синтезу.
5. Екологічні наслідки екстенсивного сільськогосподарського виробництва.
6. Екологічні проблеми гідромеліорацій.
7. Машинна деградація ґрунтів та причини її виникнення.
8. Екологічні проблеми хімізації сільськогосподарського виробництва.
9. Основні напрями взаємодії транспортних систем з екосистемами.
10. Вплив великих міст на біосферу. Специфіка міста як середовища проживання.

 

Навчальні завдання

1. Проаналізуйте екологічні та економічні проблеми України, які виникли від розвитку гідравлічних електростанцій на Дніпрі.
2. Прослідкуйте як позначається на якості екосистем робота теплових електростанцій, які працюють а) на вугіллі; б) на мазуті; в) на природному газі.
3. Проаналізуйте , як позначився розвиток атомних електростанцій на екологічній ситуації в Україні та окремих її регіонів. З’ясуйте, які регіони і яких країн підпали під вплив аварії на Чорнобильській АЕС.
4. Знайдіть основні причини, які приводять до виникнення машинної деградації ґрунтів.
5. З’ясуйте , за яких умов можливий розвиток альтернативного сільськогосподарського виробництва в Україні.

 

Форми проведення

1. Розгляд дискусійних питань про розвиток атомної та теплової енергетики в Україні.
2. Дискусія щодо переваг використання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин та можливостей альтернативного сільського господарства в Україні.
3. Мозковий штурм на тему: « Вплив міських екосистем на якість людського життя».
4. Експрес контроль щодо засвоєння основних проблем стійкого розвитку та екологічних проблем окремих галузей економіки.

 

Інформаційне забезпечення

1. Таблиці із статистичними матеріалами щодо забруднення повітря в окремих областях та містах України.
2. Таблиці із статистичними даними щодо утворення твердих відходів промисловими об’єктами України.
3. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.

 

Література

1. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум: навчальний посібник. – К.: Лібра, 2006.
2. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Хвесик М.А. та ін. Екологія. Підручник для економічних вищих навчальних закладів і факультетів. К.:КНЕУ, 2005. –С. 44–113.
3. Кучерявий В.П. Екологія. Підр. для студентів ВУЗів. – Львів:СВІТ, 2001.
4. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням. Підр. / Л.Г.Мельник. – Суми: Університетська книга, 2006.
5. Статистичний щорічник України. Київ:Вид. «Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана» , 2010.
6. Царенко О.М., Несвєтов О.О. , Кадацький М.О. Основи екології та економіка природокористування. Суми: Університетська книга, 2004.

 

Рівень оцінювання знань

10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі».

8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування.

6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.

 

Заняття № 2

«Господарський механізм управління природокористуванням та природоохоронними процесами»

(2 години)

                                  Мета заняття – удосконалити:          

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування окремих важелів механізму управління природокористуванням.

а)  інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу

б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді);

в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.

 

Студент повинен уміти:

• розрізняти специфіку методів, які притаманні окремим важелям механізму управління природокористуванням;
• визначати зміст понять «екологічний моніторинг» та « нормативи якості середовища проживання»;
• розмежовувати види та рівні екологічного моніторингу;
• провести аналіз зв’язків розвитку екологічного моніторингу та екологічної ситуації, яка сформувалася в Україні та її регіонах;
• оцінювати роль екологічного законодавства у функціонуванні механізму управління природокористування;
• виявити причини, які спонукали залучити до системи екологічного моніторингу в Україні всі управлінські структури, які пов’язані з використанням природних ресурсів;
• визначати рівень забруднення окремих компонентів довкілля, виходячи із даних фонової концентрації забруднення;
• визначати рівень забруднення атмосфери речовинами, яким властивий ефект сумації.

 

Теоретичні питання

1. Основні важелі механізму управління природокористуванням та зв’язки між ними.
2. Адміністративна ланка управління природокористуванням, специфіка її роботи в Україні та в окремих зарубіжних країнах.
3. Правове регулювання природокористування та охорони довкілля. види правової відповідальності за порушення екологічного законодавства.
4. Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.
5. Нормативи та стандарти якості довкілля.
6. Система екологічної інформації в Україні та необхідність її вдосконалення.

 

Навчальні завдання

1. Проаналізувати взаємопов’язаність основних важелів механізму управління природокористування.
2. Розкрити суть екологічного моніторингу та з’ясувати його роль у функціонуванні механізму управління природокористування.
3. Визначити коло завдань екологічного моніторингу локального, регіонального, державного та глобального рівнів.
4. Проаналізувати специфіку використання в практиці управління нормативів якості довкілля: санітарно-гігієнічних, виробничих та комплексних.

 

Творчі завдання

1. Порівняти організаційну структуру екологічного моніторингу в Україні та в окремих розвинених країнах Західної Європи чи Північної Америки.
2. Сформулювати проблеми в організації екологічного моніторингу в Україні, які гальмують успішне функціонування механізму управління природокористуванням.
3. Порівнюючи використання нормативів якості довкілля в окремих зарубіжних країнах, з’ясуйте, які із них доцільно використовувати в практиці управління природокористуванням в Україні.

 

Форми проведення

1. Семінар-розв’язання проблемних завдань щодо вдосконалення механізму управління природокористуванням в Україні.
2. Семінар-дискусія з елементами аналізу територіальної організації екологічного моніторингу в Україні.
3. Семінар-вирішення ситуаційних вправ на співставлення фонової концентрації забруднення повітря в окремих населених пунктах України з гранично допустимою концентрацією.
4. Тест-контроль щодо знання змісту основних понять з механізму управління природокористуванням.

 

Інформаційне забезпечення

1. Схема «Механізм управління природокористуванням та його основні важелі».
2. Схема «Організаційна структура управління природокористуванням та природоохоронними процесами в США».
3. Схема «Організаційна структура екологічного моніторингу в Україні».
4. Таблиця «Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у атмосфері населених пунктів».
5. Таблиця «Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового використання».
6. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.

 

Література

1. Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. – К.: Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів, 2003.
2. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Хвесик М.А. та ін. Екологія. Підручник для економічних вищих навчальних закладів і факультетів. К.:КНЕУ, 2005.
3. Дубас Р.Г. Економіка природокористування. Навч. посібник. Київ, КНТ, 2009.
4. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року (із наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – № 41. Ст. 546.
5. Регіональна економіка: Тексти лекцій. / Ольшанська О.В., Фащевський М.І., Білоконь І.В. та ін. За заг. ред. Фащевського М.І., Ольшанської О.В. – К.:КНЕУ, 2009.

 

Рівень оцінювання знань на 2 занятті:

10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу.

8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України.

6 балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.

Заняття № 3

«Економічні методи управління природокористуванням»

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – засвоєння ролі економічних методів у механізму управління природокористуванням:

а)  інструментальні компетентності: базові загальні знання; прийняття рішень;

б) міжособистісні компетенції: взаємодія (робота в команді);

в) системні компетенції: здатність застосовувати знання на практиці; здатність працювати самостійно.

 

Студент повинен уміти:

• розрізняти специфіку дії окремих видів економічних методів управління природокористуванням;
• розрізняти види платежів за ресурси та за забруднення окремих компонентів довкілля;
• розмежовувати поняття натуральних, соціальних, престижних та економічних збитків за забруднення довкілля;
• нараховувати обсяги економічних збитків у залежності від параметрів забруднення та компонентів довкілля;
• визначати економічну ефективність впровадження природозахисних заходів.

Теоретичні питання:

1. Види економічних методів управління природокористуванням.
2. Платежі за ресурси, їх види та нормативи.
3. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування.
4. Збитки від забруднення довкілля, їх види.
5. Економічні збитки від забруднення окремих компонентів довкілля, їх види та методика нарахування.
6. Методи визначення економічної ефективності від впровадження природоохоронних заходів.

 

Навчальні завдання:

1. Визначити, чим відрізняються економічні збитки від забруднення довкілля від натуральних, соціальних, престижних та інших видів збитків.
2. Оволодіти методами визначення обсягу економічних збитків у залежності від параметрів забруднення та розрахунків економічної ефективності впровадження природозахисних заходів, розв’язавши чотири типи задач:

Задача 1. Комбінат чорної металургії викидає щороку в атмосферу на висоту 215 м 5 тис. т пилу, 2 тис. т оксиду азоту, 3 тис. т оксиду вуглецю, 5 тис. т оксидів сірки. Підрахувати ефективність впровадження очисних споруд на комбінаті, які дозволять зменшити викиди пилу до 1 тис. т, оксиду вуглецю – до 0,4 тис. т, оксиду азоту до 0,5 тис. т, оксиду сірки – до 0,2 тис. т, якщо вартість їх впровадження – 2 млн. грн., експлуатаційні витрати 400 тис. грн. на рік, строки окупності – 10 років, чисельність населення в населеному пункті, де розташований комбінат, – 292 тис. чол.

Задача 2. Сміттєзвалище великого міста з населенням понад 1 млн. чол. Розташоване в зоні Степу і щороку приймає близько 100 тис. т побутових відходів, які вилучають 0,5 га землі щороку.

Обрахувати обсяг економічних збитків, які завдано економіці існуванням цього сміттєзвалища за 5 років.

Задача 3. Хімічне об’єднання “Поліхлорвініл” скидає щороку в малу річку 15 тис. тон органічних сполук та 20 тис. т завислих часток. Обрахувати економічну ефективність впровадження нової технологічної лінії на комбінаті, яка дозволить зменшити скид органічних сполук до 2 тис. т, а завислих часток – до 3 тис. т, якщо вартість впровадження нової технологічної лінії – 10 млн. грн.., експлуатаційні витрати – 2 млн. грн.., строки окупності – 8 років, крім того відомо, що об’єднання розташовано в регіоні з великим дефіцитом води.

Задача 4. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово-виробничих фондів 100 млн. грн. Обумовлює концентрацію сірчаного ангідриду над промисловим майданчиком – 0,6 мг у куб. м повітря, над містом з населенням 200 тис. чол. – 0,4 мг, над полем площею 100 га – 0,3 мг. Визначити економічну ефективність впровадження сірко поглинаючого пристрою, який дозволить зменшити концентрацію сірчаного ангідриду над майданчиком – до 0,2 мг, над містом до 0,10 мг, над полем – до 0,05 мг у куб. М повітря, якщо вартість впровадження пристрою – 20 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,5 млн. грн. на рік, строки окупності – 7 років.

 

Творчі завдання:

1. Порівняйте економічні методи управління природокористуванням, які використовуються в Україні, з досвідом розвинених країн Західної Європи та Північної Америки. Зробіть висновки про можливість застосування зарубіжного досвіду в Україні.
2. Порівняйте нормативи платежів за земельні, водні та лісові ресурси, які використовуються в Україні, з нормативами платежів в інших країнах. Проаналізуйте, як існуючі обсяги платежів за ресурси позначаються на їх раціональному використанні.

 

Форми проведення:

1. Дискусія щодо ефективності використання окремих видів економічних методів управління природокористуванням в Україні , таких як платежі за забруднення довкілля при аварійних викидах, штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів тощо.
2. Семінар вирішення ситуаційних вправ – розрахунки обсягів економічних збитків в конкретних виробничих ситуаціях, а саме – на підприємстві, яке забруднює окремі компоненти довкілля – повітря, воду та ґрунти.
3. Метод міні-кейсів – студентам пропонується вирішення реальної ситуації на підприємстві-забруднювачі шляхом конкретних розрахунків: а) з позицій підприємства – визначення чистого економічного ефекту від впровадження природозахисних заходів; б) з позицій суспільства – розрахунки повних економічних результатів від впровадження природозахисних заходів.
4. Контрольна робота з вирішення конкретної виробничої ситуації на пошуки економічної ефективності впровадження природозахисних заходів.

 

Інформаційне забезпечення:

1. Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об’єктів та підземних вод; Нормативи плати за земельні ресурси України.
2. Базові нормативи плати за скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти та викиди в повітря.
3. Величини коефіцієнтів, які враховують місце розташування джерела забруднення, висоту викиду в атмосферу, скиди стічних вод у водойми.
4. Обсяги викидів (скидів) забруднюючих речовин окремими промисловими підприємствами України.

 

Література:

1. Базові нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України. Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища України. К.: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. – 1993. – 22 с.
2. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Хвесик М.А. та ін. Екологія. Підручник для економічних вищих навчальних закладів і факультетів. К.:КНЕУ, 2005.
3. Дорогунцов С.І. , Коценко К.Ф., Аблова О.К. та ін. Екологія. Навчально-методичний посібник. К.:КНЕУ, 2009.
4. Методика розрахунку розмірів відшкодувань збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: Наказ Міністерства екологічної безпеки України від 18.05.95. №37 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1995. №11.
5. Методика розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря: Наказ Міністерства екологічної безпеки від 18.05.95.3 38 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. 1995. – №11.

 

Рівень оцінювання знань на 3 занятті:

10 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне вирішення задачі.

8 балів – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, а при вирішенні задачі визначає тільки обсяги економічних збитків.

6                        балів – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а при вирішенні задачі – викладено теоретичний хід розв’язку.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не здійснив розв’язок задачі.

 

 

5. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАЛІК
з дисципліни «ЕКОЛОГІЯ»

1. Предмет, методи та завдання вивчення екології для економістів.
2. Особливості сучасного етапу природокористування в Україні.
3. Затратно-результатна концепція економічної оцінки природних ресурсів.
4. Екологічні проблеми теплових електростанцій.
5. Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання.
6. Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою.
7. Особливості середовища проживання у великих містах.
8. Екологічне законодавство України та механізм його чинності.
9. Платежі за ресурси, їхні види та нормативи.
10. Економічні збитки від забруднення гідросфери, їхні види та методи нарахування.

 

Практичні завдання, що виносяться
на підсумковий модульний контроль з дисципліни «Екологія»

 

Задача № 1

Дніпропетровський металургійний комбінат скидає в р.Дніпро 70 тис.т. забруднювальних речовин, з яких:

важких металів – 28 тис.т.

завислих часток – 30 тис.т.

органічних сполук – 12 тис.т.

Визначити обсяг економічних збитків від забруднення води  та обсяг штрафних платежів комбінатом за забруднення водного середовища.

 

Задача № 2

Комбінат кольорової металургії викидає в атмосферу на висоту 210м, сірчаного ангідриду 40 тис. т, фтористих сполук 20 тис. т, оксиду вуглецю 60 тис. т.

Визначити обсяг економічних збитків від забруднення атмосфери.

 

Задача № 3

Сміттєзвалище м. Харкова поповнюється щорічно 15 тис.т твердих відходів, які вилучають із сільськогосподарського виробництва 0,5 га землі за рік. Визначити обсяг економічних збитків від забруднення навколишнього середовища, якщо відомо, що сміттєзвалище функціонує 10 років.

 

Задача № 4

Комбінат чорної металургії в м. Кривий Ріг викидає щороку в атмосферу: пилу - 5 тис.т  оксиду азоту – 2 тис.т ; оксиду вуглецю – 5 тис.т;  оксиду сірки – 4 тис.т.

Підрахувати економічну ефективність впровадження очисних споруд на комбінаті, які дозволяють зменшити викиди: пилу-до 1 тис. т, оксиду вуглецю-до 0,4 тис. т, оксиду азоту-до 0,5тис.т, оксиду сірки - 0,2 тис. т якщо вартість їх впровадження – 2 млн. грн., експлуатаційні витрати – 400 тис. грн.. на рік, строки окупності – 10 років, чисельність населення в м. Кривий Ріг – 737 тис. чоловік.

 

Задача № 5

Хімічне підприємство скидає щороку в малу річку: кислот – 30 тис.т, завислих часток – 20 тис.т, органічних сполук – 10 тис.т

Обрахувати економічну ефективність  впровадження нової технологічної лінії на комбінаті, яка дозволить зменшити скид кислот до 3 тис.т, завислих часток до 3 тис.т і органічних сполук до 2 тис.т, якщо вартість впровадження нової технологічної лінії – 10 млрд. грн., експлуатаційні витрати 2 млн. грн., строк окупності – 8 років, крім того відомо що об”єднання розташоване в регіоні з великим дефіцитом води.

 

Задача № 6

Промислове підприємство з обсягом основних промислово-виробничих фондів 200 млн. грн.. є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком – 0,8 мг/м³ населеним пунктом з чисельністю жителів 400 тис. чол. – 0,55 мг/м³ та над 300 га сільськогосподарських угідь – 0,6 мг/м³

Зниження викидів можна досягти шляхом спорудження сірко поглинаючої установки, вартість будівництва якої 20 млн. грн., експлуатаційні витрати – 5 млн. грн. – до 0,5 мг/м³ над промисловим майданчиком, 0,3 мг/м³ над сільськогосподарськими угіддями та населеним пунктом – 0,1 мг/м³, строк окупності – 8 років.

Обґрунтуйте економічну ефективність впровадження на підприємстві природо захисних заходів.

 

Типові завдання (питання), що виносяться на перший модуль

1. Предмет, методи і завдання курсу «Екологія».
2. Екологічні проблеми атомної енергетики.
3. Принципи раціонального природокористування.
4. Машинна деградація ґрунтів та вирішення її в умовах України.

 

Типові завдання, що виносяться на другий модуль

1. Види економічних методів управління.
2. Механізм управління природокористуванням та його основні важелі.
3. Державна екологічна експертиза: суб’єкти та об’єкти.

4. Розв’язати задачу:

Хімічне підприємство скидає щороку в малу річку: кислот – 30 тис.т, завислих часток – 20 тис.т, органічних сполук – 10 тис.т

Обрахувати економічну ефективність впровадження нової технологічної лінії на комбінаті, яка дозволить зменшити скид кислот до 3 тис.т, завислих часток до 3 тис.т і органічних сполук до 2 тис.т, якщо вартість впровадження нової технологічної лінії – 10 млрд. грн., експлуатаційні витрати 2 млн. грн., строк окупності – 8 років, крім того відомо що об’єднання розташоване в регіоні з великим дефіцитом води.

 

 

6. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Для підсумкового контролю у формі заліку (ПМК)

 

з дисципліни «Екологія»

Денна форма навчання

№ семінарського заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських  занять	Макси­мальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях
Змістовий модуль №1
Заняття № 1	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда	10
Заняття № 2	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар «мозковий штурм»	10
Заняття № 3	Відпрацювання виконання конкретних  виробничих ситуацій	Міні-кейс	20
Усього  балів за роботу  на семінарських заняттях			40
За виконання модульних (контрольних) завдань
Модуль №1	Написання модульної контрольної роботи		10
Модуль №2	Написання модульної контрольної роботи		10
Усього  балів за модульний контроль			20
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (оцінка на вибір двох завдань)
1. Написання реферату (есе)			10
2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій  з проблем механізму управління природокористуванням в зарубіжних країнах			10
3. Підготовка презентації з проблем екологічного менеджменту, екологічного аудиту, екологічного маркетингу, екологічної сертифікації			20
Усього  балів за виконання індивідуальних завдань			40
Разом балів за  СРС			100

 

 

Заочна форма навчання

Сесійний період
№ занять			Контакті заняття ( теми відповідно до робочої програми)		Форма занять  і контролю			Макс кіл-ть балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1		Тема 1. Предмет, методи і завдання курсу «Екологія»			Установча лекція (конспект)					2
		Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування			Лекція (конспект)					2
		Тема 3. Сталий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля			Самостійне опрацювання (експрес-опитування)					3
2		Тема 4. Екологічні проблеми раціонального впливу природних ресурсів			Лекція (конспект)					2
		Тема 5. Господарський механізм управління процесом природокористу­вання			Самостійне опрацювання (експрес-опитування)					2
		Тема 6. Екологічний моніторинг та система екологічної інформації			Лекція (конспект)					4
3		Тема 7. Економічні методи управління у сфері раціонального природокористування та охорони довкілля			Лекція (конспект)					4
		Тема 8. Економічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів			Самостійне опрацювання (експрес-опитування)					2
4		Тема 9. Планування раціонального природокористування та охорони довкілля			Лекція (конспект)					3
		Тема 10. Екологічна експертиза та її організація			Лекція (конспект)					3
		Тема 11. Науково-технічний прогрес та економіка природокористування			Лекція (конспект)					3
		Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України			Лекція (конспект)					2
		Тема 13. Світовий досвід і міжнародне співробітництво в охороні навколишнього природного середовища			Лекція (конспект)					2
Усього за контактні заняття										35
За виконання модульних завдань
5	Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота					Поточний модульний контроль			15
Усього балів за контактні заняття									50
Міжсесійний період
За виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань
Види занять				Форма подання		Термін подання реєстрації	Форма контролю				максим. кіл-ть балів
Домашнє індивідуальне завдання з екології (кейси, реферати)				(письмова або електронна)		(число, рік подання  на кафедру на електронну почту викладача)	Захист і обговорення результатів  за графіком «Для заочник»				20
Домашнє індивідуальне завдання з екології (кейси, реферати)				(письмова або електронна)		(число, рік подання  на кафедру на електронну почту викладача)	Захист і обговорення результатів  за графіком «Для заочника»				20
За виконання  індивідуальних робіт за виборами (1–го завдання)
1. Аналітичний (критичний) огляд нових наукових публікацій з екології та управління природокористуванням				(письмова або електронна)		Індивідуально викладачу за графіком «Для заочника»	Захист і обговорення результатів за графіком «Для заочника»				10
2. Підготовка презентацій по вибраній студентом темі				(письмова або електронна)		Індивідуально викладачу за графіком «Для заочника»	Захист і обговорення результатів за графіком «Для заочника»				10
3.Участь у науковій конференції, підготовці наукових публікацій по тематиці науки «Екологія»				(письмова або електронна)		Індивідуально викладачу за графіком « Для заочника»	Захист і обговорення результатів за графіком «Для заочника»				10
Усього балів за виконання поза аудиторних індивідуальних завдань											50
Разом											100

 

 

7. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ»

 

7.1. Поточний контроль знань студентів

7.1.1. Мета поточного контролю

Поточний модульний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів, що здійснюється в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни.

Поточний модульний контроль знань студентів оцінюється від 0 до 100 балів.

         Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських заняттях - дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції»,  під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання  контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні- або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

Рівень знань студентів під час роботи на семінарських заняттях оцінюється від 0 до 70 балів.

Серед обов’язкових завдань студент виконує модульні контрольні роботи. Модуль – це проміжний контроль знань студентів у формі письмової  роботи, яка охоплює усі або більшість тем навчальної програми. З дисципліни «Екологія» студенти пишуть дві  модульні контрольні роботи. Модулі проводяться за графіком на семінарських заняттях і  оцінюються в 10—8—6—0 балів за кожний. Завдання модулів включають як теоретичні питання, так і тестові завдання різного рівня складності.

Самостійна робота студентів включає:

• опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу;
• вивчення окремих тем, винесених на самостійне опрацювання;
• підготовка до семінарських занять;
• підготовка до модульних і контрольних робіт;
• виконання індивідуальних  завдань та ін.

З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань  та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).

Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових  та аналітичних) завдань з різних тем курсу.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на  джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:

• відповідність змісту реферату обраній темі;
• глибина розкриття всіх пунктів плану реферату;
• самостійність викладу основного змісту реферату;
• уміння коротко і, водночас, глибоко усно розкрити зміст теми реферату;
• уміння відповідати на поставлені із теми реферату питання.

Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з  тем дисципліни.

Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані  джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок.

Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи.

Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити  студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою.

Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:

• обрати питання та погодити його з викладачем;
• систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання  (літературні джерела підбираються студентами самостійно);
• підготувати огляд літературних джерел у надрукованому вигляді (обсяг 8—10 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, текст, список опрацьованої літератури).

Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.

Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу.

Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.

Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт.

Науково-дослідна робота студентів з регіональної економіки відбувається у формі їхньої участі  у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах.

Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок.

В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

 

Тематика індивідуальних навчальних завдань (рефератів)
по темах, що виносяться на самостійне вивчення студентів

1. Основні напрями і форми антропогенного впливу на довкілля.
2. Екологічні проблеми теплових електростанцій, можливості нарощування їхніх потужностей в Україні.
3. Еколого-економічні проблеми функціонування гідравлічних електростанцій. Специфічні особливості екологічних проблем на Дніпрі.
4. Екологічні проблеми атомних електростанцій.
5. Альтернативні джерела енергії та можливості їхнього використання в Україні.
6. Екологічні проблеми чорної та кольорової металургії. Зони екологічної кризи в Україні, що виникли внаслідок надмірної концентрації металургійного виробництва.
7. Екологічні проблеми галузей основної хімії.
8. Екологічні проблеми хімії органічного синтезу та хімії полімерних матеріалів.
9. Екологічні проблеми будівельного комплексу.
10. Еколого-економічні наслідки екстенсивного шляху розвитку сільського господарства в Україні.
11. Екологічні проблеми гідромеліорацій.
12. Екологічні наслідки хімізації сільськогосподарського виробництва.
13. Екологічні наслідки механізації. Машинна деградація грунтів і причини її виникнення.
14. Альтернативне сільське господарство, його специфіка й особливості розвитку в Україні та за кордоном.
15. Екологічні проблеми галузей обробної ланки АПК.
16. Транспорт як значне джерело шуму. Основні заходи боротьби з шумом, що застосовуються в Україні та за кордоном.
17. Транспорт — один із найбільших споживачів палива у ХХ ст.
18. Транспорт як один із найбільших забруднювачів біосфери.
19. Проблеми використання земельних ресурсів під шляхи й транспортні споруди.
20. Вплив великих міст на довкілля. Екологічні проблеми урбанізації.
21. Природні ресурси та проблеми вичерпності окремих видів природних ресурсів.
22. Проблеми раціонального використання водних ресурсів у промисловості й комунальному господарстві та способи їх вирішення.
23. Проблеми раціонального використання водних ресурсів у сільському господарстві та способи їх вирішення.
24. Проблеми малих річок України, причини їх виникнення та способи вирішення.
25. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів.
26. Лісові ресурси, їх роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери.
27. Основні способи раціонального використання лісових ресурсів у промисловості.
28. Особливості розміщення галузей господарства в рекреаційних районах.
29. Екологічні наслідки антропогенного впливу на атмосферу та способи їх знешкодження.

 

 

 

7.1.2. Форми поточного контролю

Поточний модульний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) заняттях. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

 

7.1.3. Оцінювання результатів поточного модульного контролю

Об’єкти поточного контролю

Об’єктом поточного модульного контролю знань студентів є наступні види навчальної діяльності:

• · активність роботи студентів, якість виконання завдань та відповідей на семінарських заняттях протягом семестру;
• · якість виконання контрольних робіт, в тому числі, експрес-опитування, міні- або тест-контролю знань;
• · виконання модульних завдань;
• · підготовка творчих завдань, рефератів та інших індивідуальних навчально-дослідних завдань;
• · участь в наукових конференціях.

Порядок оцінювання результатів поточного модульного контролю

Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), під час експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Поточний контроль знань студентів денної і вечірньої форм навчання включає активність їхньої роботи на семінарських заняттях-дискусіях, якість виконання контрольних робіт, в тому числі, у формі експрес-опитування, тест-контролю, виконання модульних завдань та написання рефератів за заданою тематикою або інші форми  самостійної (індивідуальної) роботи.

За активну участь у семінарських заняттях студент може отримати від 0 до 40 балів на денній та вечірній формах навчання. Оцінювання таких занять відбувається за шкалою:

10 балів — студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкривав теоретичні та прикладні питання дисципліни, розв’язував правильно задачі.

8 балів — студент отримує, якщо в цілому виявив достатні знання з теоретичних і прикладних питань дисципліни, але допускав незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускався несуттєвих помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, допускав несуттєві помилки у розрахунках та ін.

6 балів — студент отримує в тому випадку, коли його відповідь була слабо аргументована, вказувала на поверховість знань, деякі твердження були помилковими, якщо студент виявив недостатні знання літературних джерел, допустив суттєві помилки у розрахунках та ін.

0 балів — студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні  та прикладні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не розв’язав задачі та ін.

За інший вид обов’язкових завдань у вигляді експрес-опитування або тест-контролю студент отримує максимально 10 балів (1 заняття в діапазоні 0—6—8—10 балів) на денній та вечірній формах навчання. Виконання контрольних робіт, в тому числі, тест-контролів або експрес-опитування в залежності від помилок і недоліків у відповідях (незначні, грубі чи немає відповіді на одне або всі питання), оцінюється як за високий рівень знань – 10 балів, достатній  – 8 балів або задовільний – 6 балів, так і за недостатній рівень знань – 0 балів.

 За виконання та презентацію (захист) розрахункового, аналітичного, творчого завдання, комп’ютерної  мультимедійної презентації — від 0 до 10 балів (1 заняття в діапазоні 0—6—8—10 балів). Оцінюється виконання такого завдання в залежності від глибини відповіді, кількості обробленої інформації, наявності аналітичних висновків.

За виконання вибіркових завдань на денній та вечірній формах навчання студент може отримати максимально 10 балів — 2 завдання для самостійного опрацювання, кожне з яких оцінюється максимально в 5 балів в діапазоні 0—3—4—5 балів. 

З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів за допомогою модульного контролю весь навчальний матеріал дисципліни поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює теми 1—5, другий — теми 6—10. Під час виконання завдань 2-ого модульного контролю студент демонструє не тільки рівень засвоєння теоретичних знань з економічних методів управління природокористуванням, але й методик визначення платежів за природні ресурси та нарахування податків і штрафів за забруднення окремих компонентів довкілля шляхом розв’язання задач з конкретними виробничими ситуаціями.

Модульні завдання виконуються в аудиторії на семінарському занятті. Протягом семестру студент має виконати два модульних завдання, що дає йому змогу максимально отримати 20 балів. За виконання однієї модульної контрольної роботи з курсу «Екологія» студент може отримати максимально 10 балів (0—6—8—10 балів).  

10 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань.

8 балів студент отримує  у випадку, якщо він  достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними та  недостатньо обґрунтованими або за невиконання одного завдання модуля та ін.

6 балів  студент отримує за невиконання двох завдань модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях.

0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом трьох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань дисципліни.

Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 10 балів, які враховуються як виконання вибіркових завдань.

Максимальна кількість балів, які можуть отримати студенти за дисципліну «Екологія» складає 100 балів.

 

7.2. Загальне підсумкове оцінювання з дисципліни

Загальний підсумковий бал з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного модульного контролю знань і не може перевищувати 100 балів.

В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного модульного контролю за 100-бальною системою та в системі ECTS.

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та в шкалу за системою ECTS для фіксації в нормативних документах університету, здійснюється таким чином:

 

 

 

 

 

Студенти, які набрали за результатами поточного модульного контролю від 0 до 59 балів, після належної підготовки, мають право, з дозволу декана, повторно скласти залік.

 

8. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Барбашова Н.В. Екологічне право України: Навч. Посібник/Донецька держ. Академія управління. –Донецьк, Апекс, 2003, - 392 с.
2. Білобран О., Котляренко В. Управління у сфері охорони довкілля та  природокористування в Україні: Проблеми та шляхи їх вирішення. – К.:ВЕГО «МАМА -86», 2003. – 160 с.
3. Гурська Г.А. Поняття екологічного аудиту та його співвідношення із суміжними поняттями. // Держава і право. 2008. № 3. С. 469 – 473.
4. Земельне та екологічне законодавство України: Навч. посіб. / Козьмук П.Ф., Сушинський І.В. – Чернівці: Букрек, 2006. – 278 с.
   1. Дьомін В.О. Вступ до екологічної політики. К.:Тандем, 2000. – 194 с.
   2. Екологічне управління:Підручник/Ред.В.Я. Шевчук, Ю.М.Саталкін,Г.О.Білявський та ін.. – К.:Либідь, 2004.- 432 с.
   3. Екологія: Підручник / С.І.Дорогунцов, К.Ф.Коценко, М.А.Хвесик та ін.. – К.:КНЕУ, 2005. – с.141 -189.
   4. Екологія:Навч.-метод. посіб. для самост. вивч.дисципліни /С.І.Дорогунцов, К.Ф.Коценко, О.К.Аблова та ін.. – Вид.3-тє. – К.:КНЕУ, 2006. –с.37 – 51.
   5. Екологічна безпека: управління, моніторинг, контроль. Посібник. – К.: КНТ, Дакор, Основа, 2007. – 412с.
      1. Экономика и экология: Учебник // Под ред. Н.Н. Агапова. – М.: Изд-во Рос.экон.акад., 2000, - с. 94-114.
      2. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» // Відомості Верховної Ради України. -1991, - № 41.
      3. Закон України про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки.//Відом. Верховної Ради України. 2000. №47.-405 с.
      4. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього середовища: В 3 т. – Чернівці: Вид. журн. «Зелена Буковина», 1996.
      5. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України.// Відом. Верховної Ради, - 1996. - №30, ст..141.
      6. Кучерявий В.П. Екологія. – Л.Світ, 2001, - 500 с.
      7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища у 2000році.  К.: Вид. Раєвського, 2001. – 184 с.
      8. Гофман К.Г. Экономическая оценка природных ресурсов в условиях социалистической экономики. Вопросы теории и методологии. – М.: Наука, 1977. – С.52-84.
      9. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності. К.: Геопринт, 2000. – 411 с.
      10. Екологія: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2006. – 104 с.
      11. Екологія: Підручник / С.І.Дорогунцов, К.Ф.Коценко, М.А.Хвесик та ін. – К.:КНЕУ, 2005. – 371с.
      12. Лукьянчиков Н.Н., Потравній И.М. Єкономика и организация природопользования.  - М.:Тройка,2000, - 454 с.
      13. Мельник Л.Г. Экономические  проблемы  воспроизводства природной среды.- Харьков, Изд-во при ХГУ “Вища школа”, 1988, - 159 с.
      14. Методи оцінки екологічних втрат / За ред.. Я.Г.Мельника та О.І.Карінцевої. – Суми: Університетська книга,2004. – 288 с.
      15. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.// довідник з питань з питань економіки та фінансування природокористування та природоохоронної діяльності. К.: Вид-во Геопринт, 2000.
      16. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.// Довідник з питань економіки та фінансування природокористування та природоохоронної діяльності. К.: Вид-во Геопринт, 2000, с. 168-195.
      17. Методика розрахунку розмірів  відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних  викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.// довідник з питань економіки та фінансування природокористування та природоохоронної діяльності. К.: Вид-во Геопринт, 2000, с. 199-211.
      18. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 1999 року № 836 «Про затвердження нормативів збору за спеціальне використання водних ресурсів та  збору за користування  водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту». //К.: Вид-во Геопринт, 2000, с.220-225.
      19.  Правдюк Н.Л. Екологічний аудит як інструмент управління природокористуванням//Вісник Сумського національного аграрного університету. 2007. — №4. — С. 299—304.