МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА МАРКЕТИНГУ

КАФЕДРА РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Науково-методичною радою університету

Протокол № ____ від _____ 2014 р.

 

Голова НМР ______________ А.М. Колот

 

 

 

Методичні матеріали

щодо змісту та організації  самостійної роботи студентів,

 поточного і підсумкового контролю їх знань з науки

«ЕКОЛОГІЯ»

для студентів 3 курсу

галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»,

напрям підготовки «Психологія»

спеціалізація «Психологія»

 

 

 

Завідувач кафедри регіональної економіки

______________ О.В. Ольшанська

протокол № 4 від 4 червня 2014 р.

 

Начальник навчально-

методичного відділу

______________Т.В. Гуть

«_____»_______________2014 р.

 

 

Київ КНЕУ 2014

1. ВСТУП

Робоча програма науки «Екологія» включає теми, які охоплюють наукові засади формування екосистем різного ієрархічного рівня, принципи раціонального природокористування та основні етапи природокористування в Україні з початку ХХ століття, які формувались під впливом певних галузей господарства на довкілля, зміни в екосистемах України під впливом антропогенної діяльності. В основі курсу — вивчення основних закономірностей функціонування екосистем та напрямів їх трансформації під впливом антропогенної діяльності, а також - механізму управління природокористуванням та специфіки впливу таких його важелів як організаційно-адміністративні, правові, економічні, превентивні (планування раціонального використання природних ресурсів та екологічна експертиза господарської діяльності, а також екологічний аудит) заходи. Заключним етапом вивчення дисципліни є ознайомлення студентів із зарубіжним досвідом окремих країн Західної Європи, США та Японії в управлінні природокористуванням та основних напрямків виходу із екологічної кризи.

Значення науки «Екологія» полягає у поглибленні фундаментальної підготовки економістів, у формуванні екологічної свідомості.

Основні завдання вивчення науки «Екологія» полягають:

• вивченні основних закономірностей функціонування екосистем та напрямах їх трансформації під впливом антропогенної діяльності; усвідомленні, що антропоцентричний тип мислення, ідеологія споживача та підкорювача природи уже призвели до виникнення глобальної екологічної кризи;
• ознайомленні необхідними  умовами стійкого розвитку та екологічними принципами раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля;
• обізнаності з основними екологічними проблемами,  що були породжені діяльністю людини, в тому числі з регіональними екологічними проблемами України,  шляхами і методами їх вирішення;
• у засвоєнні студентами специфіки екологічно орієнтованого управління усіх рівнів – державного, регіонального і корпоративного – як необхідної обов’язкової умови переходу до стійкого розвитку;
• у засвоєнні механізму управління природокористуванням та специфіки впливу його важелів – адміністративних, правових, економічних, превентивних та інших;
• у поглибленому  вивченні особливостей впливу економічних методів управління;
• у набутті студентами важливих знаннєвих і практичних компетенцій.

До важливих знаннєвих компетенцій слід віднести обізнаність з трьома групами законодавчо-закріплених регуляторів екологічної поведінки підприємців, які виконують стимулюючі, регулювальні та «каральні» або примусові функції, зокрема, оптимальність застосування податків і штрафів, державних субсидій і кредитів, заставної системи, екологічного страхування, специфіки створення ринку природних ресурсів, удосконалення ціноутворення тощо.

До практичних компетенцій слід віднести:

• оволодіння студентами існуючими методиками розрахунку платежів за забруднення різних компонентів довкілля та визначення економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів;
• вміння самостійно оцінювати можливості вирішення еколого-економічних проблем та оптимізації стану довкілля;
• вміння моделювати різні ситуації, виробляти стратегію досягнення мети, прогнозувати можливий розвиток екологічної ситуації та розробляти шляхи вирішення проблем.

Програма курсу «Екологія» передбачає лекції, семінарські заняття та виконання  індивідуальних та самостійних завдань.

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ «Екологія»

для студентів денної форми навчання

 

 

3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Предмет, методи і завдання науки «Екологія».

Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування.

Тема 3. Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля.

Тема 4. Екологічні проблеми раціонального використання природних ресурсів.

Тема 5. Господарський механізм управління процесом природокористу­вання та специфіка його формування на державному, регіональному та локальному рівнях.

Тема 6. Екологічний моніторинг та система екологічної інформації. Нормування якості довкілля.

Тема 7. Економічні методи управління у сфері раціонального природокористування та охорони довкілля. Економічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів.

Тема 8. Планування раціонального природокористування та охорони довкілля. ТЕРКСОПи та етапи їх розробок.

Тема 9. Екологічна експертиза та її організація. Екологічний менеджмент.

Тема 10.  Екологічний аудит та екологічний маркетинг як інструменти у досягненні екологічно стійкого розвитку.

Тема 11. Науково-технічний прогрес та економіка природокористування.

Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України.

Тема 13. Світовий досвід і міжнародне співробітництво в охороні навколишнього природного середовища.

 

Тема 1. Предмет, метод і завдання екології

Екологія як комплексна наука про взаємодію живих організмів з компонентами довкілля. Роль живих організмів, насамперед людини, в екосфері планети. Предмет вивчення екології на час формування її як науки і наприкінці ХХ ст. Чинники, які вплинули на розширення предмету вивчення екології. Сучасний комплекс екологічних наук. Методи вивчення екології: традиційні та нові, зокрема матеріалістична діалектика як загальний метод і методологічна основа дослідження концепцій сталого розвитку, статистичний, балансовий, порівняльний, аерокосмічні, картографічний, еколого-економічного моделювання, метод SWOT та ін.

 

Тема 2. Наукові основи раціонального природокористування.
Екосистеми та їхня структура

Екосистеми як визначальне поняття в екології. Потоки енергії як речовини в екосистемах. Види екосистем. Специфіка впливу антропогенних факторів на екосистеми. Геосфера як найбільша екосистема планети. Вчення В.І.Вернадського про біосферу, ноосферу. Самовідновлювальні властивості біосфери та їхня обмеженість. Роль живої речовини в біосфері. Специфічні особливості ролі людини в біосфері.

Поняття про природокористування. Етапи природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування. Концепції безплатності та невичерпності природних ресурсів. Затратно-результатна концепція, її неспроможність та наслідки. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів. Специфіка нинішнього етапу природокористування в Україні. Принципи раціонального природокористування.

 

Тема 3. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля

Стійкий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складова. Конференції глав держав і урядів у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоганнесбурзі (2003 р) та їх висновки. Стратегія стійкого розвитку України. Зростання масштабів виробництва та його вплив на довкілля. Промисловий комплекс і проблеми раціонального природокористування. Галузі промисловості, які визначають за наявних технологій високий рівень забруднення. Екологічні проблеми теплової, атомної та гідроенергетики, чорної та кольорової металургії, видобувної, хімічної   та промисловості будівельних матеріалів.

Особливості впливу агропромислового комплексу на довкілля. Екологічна оцінка окремих ланок АПК. Екологічні проблеми  механізації сільського господарства: причини виникнення машинної деградації ґрунті Екологічні проблеми розвитку тваринницьких комплексів.

Транспортна система як джерело забруднення довкілля. Основні напрями взаємодії транспортних систем з геосферою. Проблема раціонального використання земельних ресурсів під транспортні споруди.

Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля. Урбанізація. Розвиток міст і проблеми використання відходів.

 

Тема 4. Еколого-економічні проблеми
використання природних ресурсів

Земельні ресурси України. Структура земельного фонду та його зміни. Основні види впливу людини на земельні ресурси. Екологічні проблеми надмірної розорюваності території, гідромеліорації земель та хімізації сільського господарства.

Водні ресурси України. Запаси прісної води, їх територіальний розподіл та економічна оцінка. Обсяги та структура споживання води в Україні. Проблеми раціонального використання водних ресурсів. Проблеми малих річок в Україні та способи їх вирішення. Мінеральні ресурси України. Види ресурсів. Забезпеченість країни. Обмеженість і вичерпність. Раціональне використання і охорона надр. Вторинне ресурсоспоживання. Атмосфера та її структура. Джерела забруднення атмосфери двоокисом і оксидом вуглецю,двоокисом сірки та азоту. Наслідки забруднення цими речовинами.

Біологічні ресурси України та проблеми раціонального їх використання. Рекреаційні ресурси та їх використання, специфіка їх господарського освоєння.

Економічна оцінка природних ресурсів. Теоретичні основи економічної оцінки природних ресурсів. Зв’язок економічної оцінки природних ресурсів з їх обмеженістю, неоднаковим впливом ресурсів різної якості та місцеположення, на продуктивну силу праці, ефективність суспільного виробництва.

 

Тема 5. Господарський механізм управління природокористуванням
та правове регулювання охорони довкілля

Нинішній етап розвитку цивілізації та необхідність удосконалення управління природокористуванням та охороною довкілля. Пріоритетність природоохоронних інтересів. Форми власності та особливості організації управління природокористуванням.

Механізм управління природокористуванням, його основні важелі та проблеми організації в Україні. Специфіка його формування на глобальному, державному, регіональному та локальному рівнях. Стійкий розвиток та проблеми узгодження та підпорядкування систем управління різного рівня. Принцип субсидіарності та його використання при прийнятті управлінських рішень.

Організаційна структура управління природоохоронною сферою. Міністерство екології та природних ресурсів України: завдання і функції. Природоохоронні органи на місцях. Відповідальність і завдання інших органів влади у сфері раціонального природокористування та охорони довкілля.

Роль громадськості і засобів масової інформації у природоохоронній діяльності. Громадські організації охорони природи.

Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності. Об’єкти правової охорони природи (довкілля в цілому, природні ресурси, окремі природні об’єкти, природні комплекси).

Законодавство України та інші нормативні акти з питань природокористування та охорони довкілля. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства.

Тема 6. Екологічний моніторинг
та система екологічної інформації

Екологічний моніторинг і його види. Роль екологічної паспортизації підприємств у визначенні їхнього впливу на довкілля і в контролі за дотриманням природоохоронних норм і правил у процесі господарської діяльності. Зміст і структура паспорта підприємств.

Нормативи якості довкілля. Види нормативів якості: санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні нормативи. Нормування охорони атмосферного повітря. Регламентація якості довкілля через гранично допустимі концентрації (ГДК),  гранично допустимі рівні електромагнітного, шумового, радіаційного забруднення. Виробничі нормативи: гранично допустимі викиди (ГДВ) та гранично допустимі скиди (ГДС) та їх використання для нарахування податків і штрафів за забруднення. Використання комплексних нормативів для обмеження антропогенного навантаження на природно-ресурсний потенціал. Нормування споживання і відведення галузей народного господарства. Ліміти споживання і відведення води. Контроль за використанням норм. Нормування паливно-енергетичних ресурсів.

Система екологічної інформації. Статистика стану, охорони і раціонального використання надр, земельних, водних та інших ресурсів.

 

Тема 7. Економічні методи управління
природокористуванням та охороною довкілля

Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів і критерії їхньої ефективності. Заохочувальні, регулюючі та каральні економічні методи. Економічна оцінка природних ресурсів як основа для визначення плати за  ресурси. Види платежів за ресурси: платежі за право користуватися ресурсами; відшкодування затрат на відтворення природних ресурсів; рентні платежі за експлуатацію природних джерел; компенсаційні платежі за вилучення ресурсів із цільового призначення; штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів; платежі за використання ресурсу під відходи. Нормативи платежів за природні ресурси в Україні та в деяких зарубіжних країнах.

Збитки від забруднення довкілля та врахування їх під час нарахування платежів за викиди забруднювальних речовин. Види збитків. Методи визначення економічних збитків. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів і методи їх визначення. Платежі за викиди забруднювальних речовин. Податки за забруднення компонентів довкілля. Штрафи за перевищення допустимих викидів та аварійні викиди. Плата за розміщення відходів.

Інвестиційно-інноваційна політика в царині охорони довкілля і раціонального природокористування.  використання. Місцеві, регіональні та державний фонд охорони природи:  джерела накопичення та напрями  використання.

Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Показники економічної і соціальної ефективності природозахисних витрат. Чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону довкілля. Економічна ефективність природозахисних затрат на попередження втрат продукції внаслідок захворюваності, від скорочення виплат із фонду соціального страхування, скорочення затрат на лікування тощо. Повний економічний ефект від впровадження природозахисних заходів: методи його нарахування. Повні економічні результати від впровадження природозахисних заходів , їх структура та  специфіка розрахунків.

 

Тема  8. Планування природокористування
та охорони навколишнього природного середовища

Передпланові прогнозні розроблення. Довгострокові державні програми охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Принципи і методи планування. Збалансованість використання природних ресурсів. Територіальні схеми раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Основні етапи розроблення комплексних схем. Планування охорони земельних і водних ресурсів. Охорона повітряного басейну. Планування охорони і раціонального використання лісових ресурсів. Розроблення плану з організації заповідників, природних парків, ботанічних садів. Планування відтворення рибних запасів. Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. Визначення потреб у природоохоронному устаткуванні та приладах контролю.

 

Тема 9. Екологічна експертиза та її організація.
Екологічний менеджмент

Аналіз управління розвитком продуктивних сил України і можливість погодження економічних та екологічних інтересів суспільства. Концепція екологічної експертизи. Мета, завдання, засоби та організація екологічної експертизи. Суб’єкти та об’єкти державної екологічної експертизи. Екологічна експертиза проектів підприємств, проектів зміни природного середовища на регіональному рівні, екологічна експертиза технологій, матеріалів та речовин, які надходять на споживчий ринок. Екологічна експертиза зовнішньої діяльності державних, кооперативних та інших підприємств, об’єднань і організацій в інших країнах.

Екологічний менеджмент, його роль в системі управління природокористуванням. Співставлення систем управління та екологічного менеджменту. Метод SWOT-аналізу сильних і слабких сторін діяльності підприємства, його можливостей та ризиків. Досвід організації екологічного менеджменту в компаніях  Японії та США.

 

Тема 10. Екологічний аудит та екологічний маркетинг

Екологічний аудит. Мета і завдання, суб’єкти та об’єкти  екологічного аудита. Принципи екологічного аудита. Типи екологічного аудита. Основні етапи проведення екологічного аудита. Звіт про екологічний аудит та його структура. Проблеми практичного проведення екологічного аудиту в сучасних умовах України.

Екологічний  маркетинг:суб’єкти, об’єкти , основні завдання.

Екологічні стандарти та їх використання в практиці управління природокористуванням. Серія міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту та екологічного аудиту. Стандарти систем управління в Україні.

 

Тема 11. Науково-технічний прогрес та економіка
природокористування

Науково-технічний прогрес та його вплив на використання природних ресурсів і стан довкілля. Можливість науково-технічного прогресу у справі економії ресурсів і захисту середовища проживання людей.

Методи охорони довкілля від шкідливих викидів. Еколого-економічні проблеми впровадження очисних споруд на підприємствах.

Безвідходні технології як основний важіль охорони довкілля від техногенного впливу. Основні напрями безвідходних виробництв: комплексне використання сировини, створення замкнених газо- та водооборотних систем, розроблення і впровадження принципово нових технологій та вдосконалення існуючих процесів і виробництв. Еколого-економічні проблеми використання біотехнологій.

Ресурсозбереження – один із основних напрямів інтенсифікації виробництва. Проблеми зниження ресурсо-, водо-, матеріало- та енергомісткості виробництва. Енергозберігаючі технології – важливий напрям науково-технічного прогресу. Нові види енергії.

 

Тема 12. Регіональні екологічні проблеми України

Екологічні проблеми України, пов’язані з функціонуванням металургійного, хімічного, паливно-енергетичного та агропромислового комплексів. Екологічні зони Чорнобильської АЕС, Придніпров’я, Донбасу, Криму, Північного Причорномор’я, Полісся і Карпат. Проблеми охорони та раціонального використання земельних і лісових ресурсів України. Проблема поліпшення водозабезпечення населення України.

 

Тема 13. Світовий досвід і міжнародне співробітництво
у сфері охорони навколишнього природного середовища

Організаційна структура управління раціональним природокористуванням та охоронного довкілля у США, Японії, Канаді.

Екологічне регулювання в інших країнах: основні принципи й підходи. Законодавство про охорону довкілля. Структура державного управління природоохоронними програмами.

Економічні важелі управління природокористування. Державне фінансування охорони довкілля. Проблеми використання та відтворення відновлювальних природних ресурсів. Роль ресурсозбереження у вирішення проблем природокористування США, Канади, Японії та інших країн.

Міжнародне співробітництво в царині охорони довкілля. Зусилля, що спрямовуються в різних країнах на поліпшення екологічної ситуації. Міжнародні природоохоронні організації та асоціації. Екологічне виховання населення.

 

4. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

4.1. Плани семінарських занять

Заняття № 1

«Наукові засади раціонального природокористування та природоохоронних процесів»

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – обізнаність з основними етапами природокористування в Україні та критеріями економічної оцінки ресурсів кожного етапу.

а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу;

б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді);

в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.

 

Студент повинен уміти:

• розрізняти специфіку окремих етапів природокористування в Україні та об’єктивність критеріїв економічної оцінки природних ресурсів;
• аналізувати помилковість таких критеріїв економічної оцінки як витрати на освоєння природних ресурсів та результати від їх використання;
• проаналізувати об’єктивність диференційної ренти як критерію економічної оцінки природних ресурсів;
• з’ясувати необхідну умову та причини формування диференційної ренти;
• розрізняти суть окремих принципів раціонального природокористу­вання.

Теоретичні питання

1. Екосистеми, їх структура. Види екосистем.
2. Екосфера як найбільша екосистема. Вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу.
3. Основні етапи природокористування в Україні та критерії економічної оцінки природних ресурсів.
4. Затратно-результатна концепція економічної оцінки природних ресурсів та її помилковість.
5. Особливості нинішнього етапу природокористування.
6. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів.
7. Принципи раціонального природокористування.

 

Навчальні завдання

1. Проаналізувати роль окремих чинників, які посилили вплив на екосистеми у ХХ столітті.
2. Ознайомитися з основними положеннями вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу.
3. Визначити та проаналізувати основні критерії економічної оцінки природних ресурсів, які висувалися на кожному етапі природокористування в Україні.
4. Проаналізувати та пояснити наслідки якого етапу природокористування привели до кризових явищ у розвитку України?
5. 5.   Визначити та проаналізувати комплекс чинників, необхідних для впровадження принципів раціонального природокористування.

 

Форми проведення

1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання змісту основних понять і теоретичних засад раціонального природокористування.
2. Розгляд окремих дискусійних питань щодо критеріїв економічної оцінки природних ресурсів, які висувались на кожному етапі (обговорення виступів, доповнення до теми доповіді, запитання до доповідача).
3. Мозковий штурм: «Принцип нульового рівня споживання природних ресурсів» та можливості його запровадження в Україні».
4. Дискусія щодо можливостей застосування принципів раціонального природокористування в Україні.

 

Інформаційне забезпечення

1. Схема сучасних екологічних наук.
2. Схема «Структурні особливості екосистем».
3. Схема: «Етапи природокористування в Україні та критерії економічної оцінки природних ресурсів кожного етапу».
4. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.

 

Література:

1. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології:теорія та практикум: навч. посібник. – К.: Лібра, 2006.
2. Гончарова О.В. Экология для бакалавров: учеб. пособие. – Ростов –на-Дону: Феникс, 2013.
3. Екологія:Підручник. / С.І.Дорогунцов, К.Ф.Коценко, М.А.Фесик та ін..- К.:КНЕУ, 2005.
4. Екологія: навч.-метод. Посібник/ С.І. Дорогунцов , К.Ф.Коценко, О.К.Аблова та ін.. – К.:КНЕУ, 2005.
5. Регіональна економіка: навч. метод. посібник для самост. вивчення дисципліни. За заг. ред.. М.І.Фащевськго, О.В.Ольшанської. – К.:КНЕУ, 2010.
6. Регіональна економіка: тексти лекцій./ за заг.ред. М.І.Фащевського, О.В.Ольшанської. – К.:КНЕУ, 2009.
7. Коценко К.Ф., Аблова О.К. Управління природокористуванням. – К.:КНЕУ, 2013.

Рівень оцінювання знань

5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі».

4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування.

3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.

 

Заняття № 2

«Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля»

(2години)

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність– знання особливостей екологічних проблем, які виникають внаслідок розвитку окремих ланок економіки при нехтуванні екологічними вимогами.

а) інструментальні компетентності – навики управління інформацією та здатність до аналізу та синтезу;

б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді);

в) системні компетентності – дослідницькі навики і уміння; здатність працювати самостійно; здатність породжувати нові ідеї.

Студент повинен уміти:

• визначити щільність зв’язків в ланцюгу: антропогенний вплив - сповільнення механізму самовідновлення біосфери – порушення динамічної рівноваги в екосфері Землі – економічна та екологічна криза;
• розрізняти особливості впливу на довкілля окремих галузей промисловості, транспорту, сільського господарства, систем розселення;
• окреслювати межі  регіонів екологічної напруги в Україні , що виникли внаслідок нехтування екологічними вимогами при розміщенні та розвитку підприємств паливної , гідравлічної та атомної енергетики,  чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості;
• визначати межі впливу транспортних магістралей на довкілля;
• орієнтуватися в напрямах зменшення антропогенного  впливу на окремі компоненти довкілля.

 

Теоретичні питання:

1. Основні умови та принципи стійкого розвитку.

2. Чинники, що обумовили посилення антропогенного впливу на біосферу.

1. Промисловий комплекс та його вплив на довкілля.
2. Причини, які зумовили формування зон екологічної напруги в Україні при розвитку окремих видів енергетики, металургії, хімічної промисловості.
3. Екологічні наслідки в Україні  нераціональної гідромеліорації, хімізації та використання важкої сільськогосподарської техніки.
4. Основні напрями взаємодії транспортних систем з геосферою.
5. Екологічні проблеми урбанізації.

 

 

Навчальні завдання

1. Проаналізувати викиди забруднюючих речовин та діоксину вуглецю в атмосферне повітря  України та її регіонів від стаціонарних та пересувних  джерел забруднення .
2. Визначити, розвитком яких галузей економіки викликані  значні  обсяги  викидів діоксину сірки, діоксину азоту, метану , оксиду вуглецю, сажі в атмосферу.
3. Розрахуйте обсяги викидів, які припадають на одну особу в регіонах України за рік. З’ясуйте причини, які зумовили значну диференціацію регіонів України у викидах.
4. Розрахуйте та проаналізуйте структуру викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря України за видами економічної діяльності.

 

Творчі завдання

1. Проаналізувати залежності між зростанням населення на земній кулі, збільшенням обсягів використання природних ресурсів та забрудненням геосфери.
2. Аналізуючи таблиці викидів забруднюючих речовин, виділіть регіони, де обсяги викидів від пересувних  джерел перевищують викиди від стаціонарних. Поясніть причини.
3.   Вкажіть на низку причин, що зумовили  тенденцію потепління клімату на планеті. Чи можливо сповільнити ці процеси?
4.  Проаналізуйте, які види альтернативної енергії можливо розвивати в Україні.

Форми проведення

1. Експрес-контроль щодо знання  впливу окремих галузей економіки за існуючих технологій на довкілля України.
2. Розгляд окремих дискусійних питань щодо напрямів розвитку металургійного комплексу України як галузі спеціалізації за умов дотримання екологічних вимог (обговорення виступів, доповнення до теми доповіді, запитання до доповідача).
3. Мозковий штурм: «За яких умов можливе нарощування потужностей атомної енергетики в Україні?».

Інформаційне забезпечення:

1. Таблиця 1. «Викиди забруднюючих речовин та діоксину вуглецю в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за регіонами України»
2. Таблиця 2:Основні джерела забруднення атмосфери України.
3. Таблиця 3 :Викиди забруднюючих речовин та діоксину вуглецю в атмосферне повітря України від пересувних джерел забруднення за регіонами.
4. Таблиця 4. Викиди забруднюючих речовин та діоксину вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за видами економічної діяльності.

 

Рівень оцінювання знань

5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі».

4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування.

3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.

 

Література:

1. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології:теорія та практикум: навч. посібник. – К.: Лібра, 2006.
2. Гончарова О.В. Экология для бакалавров: учеб. пособие. – Ростов –на-Дону: Феникс, 2013.
3. Екологія:Підручник. / С.І.Дорогунцов, К.Ф.Коценко, М.А.Фесик та ін. – К.:КНЕУ, 2005.
4. Екологія: навч.-метод. Посібник/ С.І. Дорогунцов , К.Ф.Коценко, О.К.Аблова та ін.. – К.:КНЕУ, 2005.
5. Регіональна економіка: навч. метод. посібник для самост. вивчення дисципліни. За заг. ред.. М.І.Фащевськго, О.В.Ольшанської. – К.:КНЕУ, 2010.
6. Регіональна економіка: тексти лекцій./ за заг.ред. М.І.Фащевського, О.В.Ольшанської. – К.:КНЕУ, 2009.
7. Коценко К.Ф., Аблова О.К. Управління природокористуванням. – К.:КНЕУ, 2013.

Заняття № 3

«Механізм управління природокористуванням
та природоохоронними процесами»

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування окремих важелів механізму управління природокористуванням.

а)  інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу

б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді);

в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.

 

Студент повинен уміти:

• розрізняти специфіку методів, які притаманні окремим важелям механізму управління природокористуванням;
• здійснювати порівняльну характеристику, виявляючи спільні та відмінні риси в організаційній структурі управління природокористуванням України, США, Німеччина та Японія;
• визначати зміст понять «екологічний моніторинг» та « нормативи якості середовища проживання»;
• розмежовувати види та рівні екологічного моніторингу;
• провести аналіз зв’язків розвитку екологічного моніторингу та екологічної ситуації, яка сформувалася в Україні та її регіонах;
• оцінювати роль екологічного законодавства у функціонуванні механізму управління природокористування;
• виявити причини, які спонукали залучити до системи екологічного моніторингу в Україні всі управлінські структури, які пов’язані з використанням природних ресурсів;
• визначати рівень забруднення окремих компонентів довкілля, виходячи із даних фонової концентрації забруднення;
• визначати рівень забруднення атмосфери речовинами, яким властивий ефект сумації.

Теоретичні питання

1. Основні важелі механізму управління природокористуванням та зв’язки між ними.
2. Адміністративна ланка управління природокористуванням, специфіка її роботи в Україні та в окремих зарубіжних країнах.
3. Правове регулювання природокористування та охорони довкілля. види правової відповідальності за порушення екологічного законодавства.
4. Екологічний моніторинг. Види та рівні моніторингу.
5. Нормативи та стандарти якості довкілля.
6. Система екологічної інформації в Україні та необхідність її вдосконалення.

Навчальні завдання

1. Проаналізувати взаємопов’язаність основних важелів механізму управління природокористування.
2. Розкрити суть екологічного моніторингу та з’ясувати його роль у функціонуванні механізму управління природокористування.
3. Визначити коло завдань екологічного моніторингу локального, регіонального, державного та глобального рівнів.
4. Проаналізувати специфіку використання в практиці управління нормативів якості довкілля: санітарно-гігієнічних, виробничих та комплексних.

Творчі завдання

1. Порівняти організаційну структуру екологічного моніторингу в Україні та в окремих розвинених країнах Західної Європи чи Північної Америки.
2. Сформулювати проблеми в організації екологічного моніторингу в Україні, які гальмують успішне функціонування механізму управління природокористуванням.
3. Порівнюючи використання нормативів якості довкілля в окремих зарубіжних країнах, з’ясуйте, які із них доцільно використовувати в практиці управління природокористуванням в Україні.

 

Форми проведення

1. Семінар-розв’язання проблемних завдань щодо вдосконалення механізму управління природокористуванням в Україні.
2. Семінар-дискусія з елементами аналізу територіальної організації екологічного моніторингу в Україні.
3. Семінар-вирішення ситуаційних вправ на співставлення фонової концентрації забруднення повітря в окремих населених пунктах України з гранично допустимою концентрацією.
4. Тест-контроль щодо знання змісту основних понять з механізму управління природокористуванням.

 

Інформаційне забезпечення

1. Схема «Механізм управління природокористуванням та його основні важелі».
2. Схема «Організаційна структура управління природокористуванням та природоохоронними процесами в США».
3. Схема «Організаційна структура екологічного моніторингу в Україні».
4. Таблиця «Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у атмосфері населених пунктів».
5. Таблиця «Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового використання».
6. Перелік основних термінів і понять за темою заняття.

 

Література

1. Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. – К.: Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів, 2003.
2. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Хвесик М.А. та ін. Екологія. Підручник для економічних вищих навчальних закладів і факультетів. К.:КНЕУ, 2005.
3. Дубас Р.Г. Економіка природокористування. Навч. посібник. Київ, КНТ, 2009.
4. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року (із наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – № 41. Ст. 546.
5. Регіональна економіка: Тексти лекцій. / Ольшанська О.В., Фащевський М.І., Білоконь І.В. та ін. За заг. ред. Фащевського М.І., Ольшанської О.В. – К.:КНЕУ, 2009.

 

Рівень оцінювання знань на  занятті:

5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії та аналіз зв’язків між важелями механізму управління, формулювання пропозицій з розв’язання проблемних завдань, правильну відповідь на теоретичні питання,правильне використання всіх завдань тест-аналізу.

4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, пропозицію шляхів вирішення проблем з відривом від реальності економічного розвитку України.

3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, а завдання тест-контролю правильно виконані були частково.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз зв’язків між важелями механізму управління природокористування, зробити порівняльний аналіз територіальної організації екологічного моніторингу в Україна та зарубіжних країнах, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання тест-контролю.

Заняття 4

Економічні методи управління у сфері раціонального природокористування та охорони довкілля.

(4 години)

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування економічних методів  управління природокористуванням.

а)  інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу

б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді);

в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.

 

Студент повинен уміти:

• · розрізняти специфіку впливу економічних методів управління: заохочувальних, регулюючих та примусових;
• · розраховувати обсяги економічних збитків від забруднення атмосфери, виходячи із параметрів забруднення;
• · використовувати методику нарахування обсягів платежів за забруднення окремих компонентів довкілля;
• нараховувати податки і штрафи за забруднення;

 

Теоретичні питання

1. Економічні методи управління природокористування та їх види.
2. Платежі за ресурси, їх види та нормативи.
3. «Зелені» податки: їх види,  стимулююча та регулююча роль в управління природокористуванням.
4. Платежі за забруднення , їх види та критерії нарахування.
5. Економічні збитки від забруднення компонентів довкілля та методи їх визначення.
6. Фонди охорони довкілля:джерела накопичення та напрями використання.
7. Економічна та соціальна ефективність від впровадження природоохоронних заходів.

Навчальні завдання

1. Проаналізувати, які економічні методи  управління спрямовані на вилучення доходів;
2. Проаналізувати, які економічні методи управління спрямовані на збільшення доходів.
3. З’ясувати специфіку, роль і види  так званих  «зелених» податків.

Творчі завдання

1. Порівняйте економічні методи управління природокористуванням, які використовуються в Україні, з досвідом розвинених країн Західної Європи та Північної Америки. Зробіть висновки про можливість застосування зарубіжного досвіду в Україні.
2. Проаналізуйте, за яких умов в Україні можна використовувати принцип «бульбашок», поширений в США і запровадити торгівлю квотами на викиди.
3. Проаналізуйте, як існуючі обсяги платежів за ресурси позначаються на їх раціональному використанні.
4. Порівняйте нормативи платежів за земельні, водні та лісові ресурси, які використовуються в Україні, з нормативами платежів в інших країнах.

 

Форми проведення

1. Семінар-дискусія на тему «Зарубіжні ринкові методи управління природокористуванням  та природоохоронною діяльністю та можливість їх використання в Україні».
2. Експрес опитування щодо оволодіння специфікою економічними методами управління та специфікою нарахування економічних збитків від забруднення окремих компонентів довкілля.
3. Мозговий штурм на тему: «Пряме і непряме регулювання цін на ресурси як система заходів впливу на економічні інтереси суб’єктів».

4. Дискусія щодо ефективності використання окремих видів економічних методів управління природокористуванням в Україні, таких як платежі за забруднення довкілля при аварійних викидах, штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів тощо.

1. Ситуаційні вправи – розрахунки обсягів економічних збитків в конкретних виробничих ситуаціях, а саме – на підприємстві, яке забруднює окремі компоненти довкілля – повітря, воду та ґрунти.

 

Виробнича ситуація 1.

Хімічне підприємство з вартістю основних промислово-виробничих фондів 700 млн. грн. є причиною концентрації пилу в повітрі над промисловим майданчиком – 1,20 мг/м3, населеним пунктом з чисельністю жителів 220 тис. жителів  -0,60 мг/м3, а над  300 га сільськогосподарських угідь – 0,30 мг/м3. Обрахувати обсяг економічних збитків та обсяги платежів за забруднення, які повинні надійти до Державного та місцевих фондів охорони довкілля.

 

Виробнича ситуація 2.

Комбінат кольорової металургії з вартістю основних промислово-виробничих фондів 900 млн. грн.. є причиною концентрації сірчаного ангідриду  над населеним пунктом  300 тис. жителів - 0,35 мг/м3 повітря, над промисловим майданчиком – 0,8 мг /м3 , а над лісовими угіддями площею 100 га – 0,20 мг /м3 повітря. Обрахувати  обсяг економічних збитків та обсяги платежів за забруднення, які повинні надійти до Державного та місцевих фондів охорони довкілля.

Виробнича ситуація 3.

Промислове підприємство, розташоване в обласному центрі і з населенням 292 тис. чол. здійснювало викиди в атмосферу: сірчистого ангідриду 12 тонн, аміаку – 0,7 тонни, свинцю та його сполук 0,007 тонн, формальдегіду – 0,017 тонн за рік. Підрахувати економічні збитки за  забруднення атмосфери та визначити обсяги платежів для даного промислового підприємства до Державного фонду та до місцевих фондів охорони довкілля, якщо відомо, що ліміти викидів для нього становили: сірчистого ангідриду – 11,8 тонн, аміаку – 0,60 тонни, свинцю та його сполук 0,0055 тонн, формальдегіду – 0,015 тонн на рік, а коефіцієнт кратності за понадлімітні викиди становить 5.

 

Виробнича ситуація 4.

Рейсовий автобус районного центру з населенням 19 тис. жителів, використовує в середньому 42 тонни дизельного палива, легковий автомобіль – 65 тонн  етильованого бензину на рік.  Обрахувати платежі за забруднення для власників  автобуса і легкового автомобіля за забруднення довкілля.

 

Виробнича ситуація 5.

Нафтопереробний завод, розташований в обласному центрі в басейні Сіверського Дінця, скидає у річку 0,5 тонни нафтопродуктів, 16 тонн завислих часток. Обрахувати обсяг платежів за забруднення, які повинно сплачувати підприємство, якщо відомо, що ліміти його скидів по нафтопродуктах – 0,1 тонни, а по завислих речовинах – 14 тонн, коефіцієнт кратності збору дорівнює 5. Визначити суму платежів до Державного фонду та до місцевого бюджету охорони довкілля.

 

Виробнича ситуація 6.

Промислове підприємство розмістило на грунті на відстані 2 км від населеного пункту на звалищі, яке не забезпечує повного виключення забруднення атмосферного повітря і водних об’єктів,  1000 штук люмінесцентних ламп, 60 тонн 1 класу відходів. Розрахувати платежі за забруднення  від розміщення відходів, якщо ліміти розміщення люмінесцентних ламп – 500 штук, а відходів 1 класу небезпечності – 20 тонн. Визначити обсяги платежів для даного промислового підприємства до державного фонду  та до місцевих бюджетів.

 

Виробнича ситуація 7.

Промислове підприємство, розташоване в басейні р. Дніпро, у Черкаській області, у своїй діяльності використовує ресурси загальнодержавного значення із змішаних джерел. Установлений ліміт для підприємства 1100  кубічних метрів, з них 638 кубічних метра – із поверхневих та 462 кубічних метра – із  джерел підземних вод. Підприємство використало за рік 1500 кубічних метра, з них 900 куб м із поверхневих, 600 – із підземних вод. Підрахувати обсяг платежів за використання водних ресурсів та виплати до Державного та до місцевого бюджетів.

 

Виробнича ситуація 8.

Електростанція розташована в басейні річки Південний Буг. За звітний період обсяг води, пропущений через турбіни, становить 80 млн.куб метрів. Крім цього, електростанція має дозвіл на спеціальне використання поверхневих водних ресурсів місцевого значення, установлений ліміт - 800 куб метрів за рік. Електростанція використала 1300 куб метрів місцевих вод. Обрахувати обсяг платежів для даної електростанції за використання водних ресурсів.

1. Міні-кейс – вирішення реальної ситуації на підприємстві-забруднювачі шляхом конкретних розрахунків:

а) з позицій підприємства – визначення чистого економічного ефекту від впровадження природозахисних заходів;

б) з позицій суспільства – розрахунки повних економічних результатів від впровадження природозахисних заходів.

2. Контрольна робота з вирішення конкретної виробничої ситуації на пошуки економічної ефективності впровадження природозахисних заходів.

 

Задача 1. Комбінат чорної металургії викидає щороку в атмосферу на висоту 215 м 5 тис. т пилу, 2 тис. т оксиду азоту, 3 тис. т оксиду вуглецю, 5 тис. т оксидів сірки. Підрахувати ефективність впровадження очисних споруд на комбінаті, які дозволять зменшити викиди пилу до 1 тис. т, оксиду вуглецю – до 0,4 тис. т, оксиду азоту до 0,5 тис. т, оксиду сірки – до 0,2 тис. т, якщо вартість їх впровадження – 2 млн. грн., експлуатаційні витрати 400 тис. грн. на рік, строки окупності – 10 років, чисельність населення в населеному пункті, де розташований комбінат, – 292 тис. чол.

 

Задача 2. Хімічне об’єднання “Поліхлорвініл” скидає щороку в малу річку 15 тис. тон органічних сполук та 20 тис. т завислих часток. Обрахувати економічну ефективність впровадження нової технологічної лінії на комбінаті, яка дозволить зменшити скид органічних сполук до 2 тис. т, а завислих часток – до 3 тис. т, якщо вартість впровадження нової технологічної лінії – 10 млн. грн.., експлуатаційні витрати – 2 млн. грн.., строки окупності – 8 років, крім того відомо, що об’єднання розташовано в регіоні з великим дефіцитом води.

 

Задача 3. Хімічне підприємство з вартістю основних промислово-виробничих фондів 100 млн. грн. Обумовлює концентрацію сірчаного ангідриду над промисловим майданчиком – 0,6 мг у куб. м повітря, над містом з населенням 200 тис. чол. – 0,4 мг, над полем площею 100 га – 0,3 мг. Визначити економічну ефективність впровадження сірко поглинаючого пристрою, який дозволить зменшити концентрацію сірчаного ангідриду над майданчиком – до 0,2 мг, над містом до 0,10 мг, над полем – до 0,05 мг у куб. М повітря, якщо вартість впровадження пристрою – 20 млн. грн., експлуатаційні витрати – 0,5 млн. грн. на рік, строки окупності – 7 років.

 

Інформаційне забезпечення

1. Таблиці з даними про існуючі нормативи платежів за водні, земельні та лісові ресурси.

2. Таблиці з даними про питомі економічні збитки викидів і скидів токсичних речовин в атмосферу, ґрунт та водойми.

3 Таблиці з даними коефіцієнтів-поправок,  які враховують кількість населення, в населеному пункті, де розташоване підприємство-забруднювач, забезпечення регіону водою та типи ґрунтів, на яких складуються відходи.   

 

Рівень оцінювання знань

5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі».

4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування.

3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.

 

Заняття № 5

«Планування раціонального природокористування та охорони довкілля».

(2 години)

 

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність – обізнаність із специфікою функціонування планування як превентивного методу управління природокористуванням

а)  інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу

б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді);

в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.

 

Студент повинен уміти

• · розрізняти поточне та перспективне планування;
• · визначати, які принципи планування раціонального використання природних ресурсів порушено в розміщенні продуктивних сил окремих регіонів України;
• · використовуючи методи еколого-економічного моделювання, обґрунтувати основні напрями розвитку паливно-енергетичного та агропромислового  комплексів України.

 

Теоретичні питання:

1. Сутність та основні завдання планування раціонального природокористування та охорони довкілля.
2. Передпланові наукові прогнозні розробки та їх специфіка.
3. Територіальні комплексні  схеми охорони природи та етапи їх розробок.
4. Принципи планування раціонального використання природних ресурсів.
5. Методи планування.
6. Показники раціонального використання природних ресурсів та охорони в комплексних територіальних планах.

 

Навчальні завдання:

1.  Проаналізувати роль планування як превентивного важелю управління природокористування.
2. Порівняти його переваги з функціонуванням інших важелів  механізму управління природокористування.
3. Проаналізувати роль окремих етапів розробки Територіальних комплексних схем охорони природи.

 

Творчі завдання:

1. Проаналізуйте властивості системи планування , яка була притаманна соціалістичному способу виробництва. Які з них властиві перехідному періоду економіки України?
2. Проаналізуйте, чи можна за допомогою системи планування:

-       попередити причини виникнення екологічних ризиків?

-       запобігти власне самим екологічним ризикам?

-       максимально послабити їх наслідки?

 

Форми проведення

1. Семінар-розв’язання проблемних завдань щодо вдосконалення системи планування раціонального природокористування в Україні. 
2. Семінар-дискусія: «Принципи планування та їх порушення при розміщенні продуктивних сил в Україні».
3. Тест-контроль щодо знання ролі планування як превентивного методу управління  природокористуванням.

 

Інформаційне забезпечення:

Таблиці динаміки використання природних  ресурсів в Україні, в тому числі вторинних ресурсів.

 

Рівень оцінювання знань

5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі».

4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування.

3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.

 

Література

1. Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. – К.: Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів, 2003.
2. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Хвесик М.А. та ін. Екологія. Підручник для економічних вищих навчальних закладів і факультетів. К.:КНЕУ, 2005.
3. Дубас Р.Г. Економіка природокористування. Навч. посібник. Київ, КНТ, 2009.
4. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року (із наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – № 41. Ст. 546.
5. Регіональна економіка: Тексти лекцій. / Ольшанська О.В., Фащевський М.І., Білоконь І.В. та ін. За заг. ред. Фащевського М.І., Ольшанської О.В. – К.:КНЕУ, 2009.
6. Коценко К.Ф., Аблова О.К. Управління природокористуванням. -    Ніжин: ТОВ «Вид.»Аспект-Поліграф», 2013.

 

 

Заняття 6.

« Екологічна експертиза та її організація. Екологічний менеджмент»

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність– розуміння ролі екологічної експертизи та екологічного менеджменту в механізмі управління природокористуванням.

а)  інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу

б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді);

в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.

 

Студент повинен уміти:

• розрізняти суб’єкти та об’єкти державної екологічної експертизи;
• розрізняти функції державної та громадської експертизи;
• розрізняти поняття «управління природокористуванням» та екологічний менеджмент;
• користуватись методом SWOT-аналізу для визначення сильних і слабких сторін, можливостей та загроз підприємства;
• розрізняти поняття «екологічна стандартизація» та «екологічне нормування».

Теоретичні питання:

1. Екологічна експертиза, мета, завдання, принципи.
2. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи.
3. Досвід проведення екологічної експертизи в США.
4. Екологічний менеджмент, його суть та чинники, які вимушують до його організації.
5. Об’єкти та суб’єкти екологічного менеджменту.
6. Досвід організації екологічного менеджменту на підприємствах в зарубіжних країнах.
7. Екологічні стандарти та їх використання в практиці управління природокористуванням.

 

Навчальні завдання:

1. Розкрити суть екологічного менеджменту та з’ясувати його роль в практиці управління природокористуванням.
2. Порівняти поняття «управління природокористуванням» та «екологічний менеджмент», знайти спільні та відмінні риси.
3. Проаналізуйте причини, які вимушують підприємство випускати екологічно чисту продукцію і звести до мінімуму вплив підприємства на довкілля.

 

Творчі завдання:

1. Проаналізуйте, як формувалася система екологічних стандартів у світовій практиці та в Україні.
2. Розкрийте суть екологічного менеджменту як ланки управління природокористуванням.
3. Вивчити досвід організації екологічного менеджменту на підприємствах Японії та США.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання специфіки ролі в механізмі управління природокористуванням екологічного менеджменту.

2. «Мозковий штурм» на тему «Спільні та відмінні риси управління природокористування та екологічного менеджменту».

3. Мозковий штурм на тему: «Причини, які вимушують підприємства випускати екологічно чисту продукцію та звести до мінімальних показників вплив підприємства на довкілля».

4. Дискусія щодо ефективності використання SWOT-аналізу для виявлення екологічних ризиків для підприємства.

 

Інформаційне забезпечення:

1. Таблиця співставлення систем «управління природокористуванням» та «екологічного менеджменту».
2. Таблиця «Приклад матриці SWOT-аналізу екологічної складової діяльності підприємства.
3. Таблиця екологічних стандартів ДСТУ, які використовуються в Україні.

 

Література:

1. Управління природокористуванням. Навч. посіб. / Коценко К.Ф., Аблова О.К. –  Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграаф», 2013.
2. Анисимов А.В. Экологический менеджмент. Учебник. Ростов-на –Дону: Феникс, 2009.
3. Вічечич А.М., Вайданович Т.В., Дідович І.І., Дідович А.П. Екологічний маркетинг. Навч. посібник. – Львів: Укр. ДЛТУ, 2002.
4. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика). – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2000.
5. ДСТУ ISO 14010-97. «Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем».
6. Екологічний менеджмент і аудит. Навч. посіб. /Під ред.. Рижкова С.С.. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2009.

 

Рівень оцінювання знань

5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне вирішення задачі.

4 бали – студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, а при вирішенні задачі визначає тільки обсяги економічних збитків.

3 бали – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання .

 

Заняття 7

«Екологічний аудит та екологічний маркетинг».

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність– розуміння ролі екологічного аудиту та екологічного  маркетингу в   управління природокористуванням.

а)  інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу

б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді);

в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.

 

Студент повинен уміти:

• розрізняти об’єкти та суб’єкти екологічного аудиту;
• розрізнять специфіку завдань зовнішнього та внутрішнього екологічного аудиту;
• вияснити суть поняття «екологічний маркетинг»;
• з’ясувати роль екологічного маркетингу в управлінні природокористу­ванням.

 

Теоретичні питання:

1. Екологічний аудит, його суть, об’єкти, суб’єкти.
2. Принципи екологічного аудиту.
3. Добровільний та обов’язковий аудит. Внутрішній і зовнішній аудит.
4. Процедура проведення екологічного аудиту.
5. Екологічний маркетинг: суб’єкти, об’єкти .
6. Рівні екологічного маркетингу: глобальний, державний, регіональний та локальний.
7. Види екологічного маркетингу за виконуваними функціями.
8. Організація екологічного маркетингу в зарубіжних країнах.

 

 

Навчальні завдання:

1. Проаналізуйте причини, які вимушують підприємство випускати екологічно чисту продукцію і звести до мінімуму вплив підприємства на довкілля.
2. Розкрити суть екологічного аудиту, розмежувати його об’єкти та суб’єкти.
3. Розкрити специфіку екологічного маркетингу.

 

Творчі завдання:

1. Розкрийте етапи проведення екологічного аудиту в зарубіжній практиці управління природокористуванням.
2. Розкрийте  роль   маркетингу в системі екологічного менеджменту.
3. Ознайомтесь із специфікою загального та екологічного маркетингу.

 

Форми проведення:

1. Усне опитування або експрес-контроль щодо знання специфіки ролі в механізмі управління природокористуванням екологічного аудиту, екологічного маркетингу.

2. Мозковий штурм на тему: «Організація екологічного маркетингу та її роль у виробництві екологічно чистої продукції».

 .

Інформаційне забезпечення:

1. Таблиця екологічних стандартів ДСТУ, які використовуються в Україні.
2. Таблиця «Етапи проведення екологічного аудиту на підприємствах зарубіжних країн».

 

Література:

1. Управління природокористуванням. Навч. посіб. / Коценко К.Ф., Аблова О.К. – К.:КНЕУ, 2012.
2. Анисимов А.В. Экологический менеджмент. Учебник. Ростов-на –Дону: Феникс, 2009.
3. Вічечич А.М., Вайданович Т.В., Дідович І.І., Дідович А.П. Екологічний маркетинг. Навч. посібник. – Львів: Укр. ДЛТУ, 2002.
4. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика). – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2000.
5. ДСТУ ISO 14010-97. «Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем».
6. Екологічний менеджмент і аудит. Навч. посіб. /Під ред.. Рижкова С.С.. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2009.

 

Рівень оцінювання знань

5 балів – студент отримує за активну участь у дискусії, правильну відповідь на теоретичні питання, правильне виконання всіх завдань експрес опитування, суттєву участь у «мозковому штурмі».

4 бали– студент отримує за участь у дискусії, неточну відповідь на теоретичні питання, суттєву участь у «мозковому штурмі», переважно правильне використання завдань експрес – опитування.

3 бал – студент отримує в тому випадку, коли його виступ був слабо аргументований, вказував на поверховість знань, некоректними були відповіді на теоретичні питання, частково правильно виконав завдання експрес-опитування.

0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, неправильно виконав завдання експрес-опитування.

 

Заняття № 8.

«Науково-технічний прогрес та економіка природокористування»

(2 години)

Мета заняття – удосконалити:

• навчально-пізнавальну компетенцію;
• ціннісно-смислову компетенцію;
• інформаційну компетенцію студентів.

Ключова компетентність –  розуміння основних напрямів  розвитку НТП на довкілля та ролі НТП у вирішенні багатьох екологічних проблем.

а)  інструментальні компетентності – базові загальні знання; здатність до аналізу та синтезу

б) міжособистісні компетентності – взаємодія (робота в команді);

в) системні компетентності: здатність до навчання,здатність породжувати нові ідеї.

 

Студент повинен уміти:

• визначати основні напрями НТП для розвитку продуктивних сил України та її регіонів;
• аналізувати комплекс причин, які перешкоджають більш широкому використанню в Україні ресурсозбереження;
• аналізувати причини, які гальмують впровадження альтернативних видів енергії;
• аналізувати причини, які гальмують впровадження біотехнологій.

 

Теоретичні питання:

1. Науково-технічний прогрес і головні складові його впливу на довкілля.

2. Безвідходні технології як основний напрям НТП у раціональному природокористуванні.

3. Комплексне використання сировини.

4. Використання вторинних  ресурсів як прогресивний напрям НТП.

5. Біотехнології: пошуки у вирішенні глобальних проблеми людства.

 

Навчальні завдання:

1. Проведіть аналіз можливостей впровадження безвідходних технологій в Україні.

2. З’ясуйте причини , які гальмують більш широке впровадження ресурсо- та енергозбереження в Україні.

3. Проаналізуйте, чому впровадження очисних споруд на промислових об’єктах  не може вирішити проблем забруднення довкілля.

4. Наведіть приклади та підготуйте презентацію про впровадження безвідходних технологій  в Україні.

 

Творчі завдання:

1. Ознайомтесь з досвідом  використання вторинних ресурсів у країнах Західної Європи.

2. Підготуйте презентацію впровадження біотехнологій в Україні,  країнах Західної Європи, США та Японії: а) в промисловості; б) в сільському господарстві; в) в медицині.

Форми проведення:

1. Експрес-контроль щодо основних напрямів НТП, які зменшують антропогенне навантаження на довкілля;

2. Дискусія відносно ролі очисних споруд на промислових підприємствах у вирішенні екологічних проблем України.

3. Дискусія на тему: чи можуть водооборотні системи вирішити проблему зниження використання води на промислових підприємствах.

 

Інформаційне забезпечення

Таблиці та схеми використання промислових та побутових відходів в Україні.

Література

1. Веклич О.О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні. – К.: Український інститут досліджень навколишнього середовища і ресурсів, 2003.
2. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Хвесик М.А. та ін. Екологія. Підручник для економічних вищих навчальних закладів і факультетів. К.:КНЕУ, 2005.
3. Дубас Р.Г. Економіка природокористування. Навч. посібник. Київ, КНТ, 2009.
4. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року (із наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – № 41. Ст. 546.
5. Регіональна економіка: Тексти лекцій. / Ольшанська О.В., Фащевський М.І., Білоконь І.В. та ін. За заг. ред. Фащевського М.І., Ольшанської О.В. – К.:КНЕУ, 2009.
6. Коценко К.Ф., Аблова О.К. Управління природокористуванням. – Ніжин: ТОВ «Вид. Аспект-Поліграф», 2013.

 

 

5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.

          Самостійна робота студентів включає:

• опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу;
• вивчення окремих тем, винесених на самостійне опрацювання;
• підготовка до семінарських занять;
• підготовка до модульних і контрольних робіт;
• виконання індивідуальних  завдань та ін.

З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань  та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).

Виконання індивідуальних завдань є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, одержаних в процесі навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем науки. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:

• відповідність змісту реферату обраній темі;
• глибина розкриття всіх пунктів плану реферату;
• самостійність викладу основного змісту реферату;
• уміння коротко і, водночас, глибоко усно розкрити зміст теми реферату;
• уміння відповідати на поставлені із теми реферату питання.

Домашнє письмове завданняполягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з тем науки.

Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок.

Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією; вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи.

Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою.

Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:

• обрати питання та погодити його з викладачем;
• систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання (літературні джерела підбираються студентами самостійно);
• підготувати огляд літературних джерел у надрукованому вигляді (обсяг 8—10 сторінок тексту; структура: титульна сторінка, текст, список опрацьованої літератури).

Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.

Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу.

Виконання творчого завданняпередбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.

Однією з форм індивідуальних навчальних завдань є виконання студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам науки. Комп’ютерна презентація – це набір ілюстрованих кадрів, об’єднаних спільною темою та підготовлених для екранної демонстрації. В кожному кадрі може знаходитись різна інформація: текст, карти, графіки, таблиці, діаграми, схеми, знімки, малюнки тощо. Студентські роботи зі створення комп’ютерних презентацій виконуються за допомогою Power Point та обов’язково у відповідності дидактичним принципам подання та засвоєння матеріалу. Створення комп’ютерних презентацій складається з таких етапів.

Підбір інформації:

• · Опрацювання всіх доступних джерел інформації. Для комп’ютерних презентацій можуть бути використані підручники, навчальні посібники, монографії, довідники та енциклопедичні видання, наукова, науково-популярна література, статистичні довідники, атласи, фотографії, мультимедійна продукція на компакт-дисках або Інтернет-ресурси. Отримана інформація набирається у форматі MS World як єдиний документ.
• · Систематизація інформації, створення порядку оформлення матеріалу в певній послідовності відповідно до теми й плану презентації.
• · Робота з текстом, за необхідністю – скорочення, вибір основних визначень, понять, категорій та інших, необхідних для аналізу досліджуваної теми текстових матеріалів.
• · Підбір ілюстрацій – один з найважливіших аспектів роботи. Створюючи комп’ютерні презентації, слід враховувати особливості сприйняття інформації з екрану. Інформація, яка представлена в наглядному або графічному вигляді з мінімум тексту, сприймається значно краще. Крім того, поняття та абстрактні положення доводяться до свідомості краще лише тоді, коли вони підкреслені конкретними фактами, образами. Підбір ілюстрацій здійснюється не тільки в Інтернеті, але й, як зазначалось вище, з колекцій власних фото, ілюстрацій, поліграфічних видань. Необхідною умовою підготовки презентацій є використання сканера для введення ілюстрацій в комп’ютер. Цифрові знімки, відео-фрагменти можна одразу вводити в комп’ютер, кадрувати й вставляти в презентацію.

Робота з Power Point передбачає такі етапи:

• · Копіювання базової інформації з MS Word. Матеріал теми розбивається на чіткі закінчені фрагменти, логічно пов’язані один з одним. Основним елементом презентації є слайд (кадр), в який вмонтовані окремі зображення та авторський текст.
• · До базового тексту додаються ілюстрації, які бажано розміщувати за розміром на цілий слайд.
• · Робота з текстом. Power Point містить комплект шаблонів слайдів із стандартними шрифтами, заголовками, фоном, розміткою графічних елементів і тексту, що визначають єдність дизайну презентації. Крім того, студенти можуть самі, «з чистого листа» конфігурувати слайд, застосовуючи оригінальний дизайн, розташувати графічні елементи та текст відповідно до їхнього змісту.
• · Структуризація тексту. Використовуючи Smart Art (функцію Power Point), доповнити текст схемами, таблицями, графіками, діаграмами, які супроводжуються коментаріями та аналізом, що розривають їхній зміст. Використання слайдів зі схемами, діаграмами, графіками й таблицями є надзвичайно важливим елементом презентацій з тем регіональної економіки для вирішення поставлених перед аудиторією проблем, кількісних та якісних ілюстрацій об’єктів. Необхідність включення статистичних ілюстрацій пов’язана, перш за все, з їхньою методичною цінністю.
• · Загальний огляд презентації, оцінювання її наочності та інформативності. Слайди повинні контрастувати за кольоровим рішенням та наповненням, не втомлювати сприйняття.

Комп’ютерна презентація дозволяє в рамках одного засобу навчання реалізовувати практично всі види вербального і наочного подання матеріалу за рахунок використання:

• · статичних візуальних засобів (текстів, карт, фотографій, малюнків, схем, графіків, таблиць);
• · динамічних візуальних засобів (мультиплікації, відео);
• · аудіо–засобів (музичних, шумових, текстового супроводу та їхніх сполучень для озвучення пропонованого на дисплеї тексту).

Використання такого інтерактивного методу навчання як створення студентами комп’ютерних презентацій, присвячених різним темам науки, сприяє підвищенню ролі сприйняття та формуванню стійких асоціативних зорових образів та розвитку творчих здібностей студентів

Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт.

Науково-дослідна робота студентів з регіональної економіки відбувається у формі їхньої участі у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах.

Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок.

В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

 

Тематика індивідуальних навчальних завдань
по темах, що виносяться на самостійне вивчення студентів

1. Основні напрями і форми антропогенного впливу на довкілля.
2. Екологічні проблеми теплових електростанцій, можливості нарощування їхніх потужностей в Україні.
3. Еколого-економічні проблеми функціонування гідравлічних електростанцій. Специфічні особливості екологічних проблем на Дніпрі.
4. Екологічні проблеми атомних електростанцій.
5. Альтернативні джерела енергії та можливості їхнього використання в Україні.
6. Екологічні проблеми чорної та кольорової металургії. Зони екологічної кризи в Україні, що виникли внаслідок надмірної концентрації металургійного виробництва.
7. Екологічні проблеми галузей основної хімії.
8. Екологічні проблеми хімії органічного синтезу та хімії полімерних матеріалів.
9. Екологічні проблеми будівельного комплексу.
10. Еколого-економічні наслідки екстенсивного шляху розвитку сільського господарства в Україні.
11. Екологічні проблеми гідромеліорацій.
12. Екологічні наслідки хімізації сільськогосподарського виробництва.
13. Екологічні наслідки механізації. Машинна деградація грунтів і причини її виникнення.
14. Альтернативне сільське господарство, його специфіка й особливості розвитку в Україні та за кордоном.
15. Екологічні проблеми галузей обробної ланки АПК.
16. Транспорт як значне джерело шуму. Основні заходи боротьби з шумом, що застосовуються в Україні та за кордоном.
17. Транспорт — один із найбільших споживачів палива у ХХ ст.
18. Транспорт як один із найбільших забруднювачів біосфери.
19. Проблеми використання земельних ресурсів під шляхи й транспортні споруди.
20. Вплив великих міст на довкілля. Екологічні проблеми урбанізації.
21. Природні ресурси та проблеми вичерпності окремих видів природних ресурсів.
22. Проблеми раціонального використання водних ресурсів у промисловості й комунальному господарстві та способи їх вирішення.
23. Проблеми раціонального використання водних ресурсів у сільському господарстві та способи їх вирішення.
24. Проблеми малих річок України, причини їх виникнення та способи вирішення.
25. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів.
26. Лісові ресурси, їх роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери.
27. Основні способи раціонального використання лісових ресурсів у промисловості.
28. Особливості розміщення галузей господарства в рекреаційних районах.
29. Екологічні наслідки антропогенного впливу на атмосферу та способи їх знешкодження.

 

6. ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА

Індивідуально-консультативна робота зі студентами відбувається згідно з розкладом консультацій викладача. Під час індивідуальних консультацій викладач надає методичні рекомендації щодо вивчення тем науки «Регіональна економіка» та відповідає на питання студентів, формулює індивідуальні завдання з тем, які студенти мають опрацювати самостійно.

На кожному консультаційному занятті викладач може проводити опитування з метою з’ясування рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, що виноситься на самостійне вивчення. Крім того, викладачем надаються консультації щодо розв’язання задач, аналізу статистичних матеріалів, підготовки студентами домашніх письмових завдань (пошуково-аналітичних, розрахункових або творчих робіт) та контроль за їхнім виконанням, а також з’ясовуються всі незрозумілі студентам питання. Окремі консультаційні заняття можуть бути присвячені підготовці до написання модульних завдань, яка полягає в ознайомленні студентів з темами й можливим переліком питань, що виносяться на модуль (звертається особлива увага на складні та важливі завдання), з вимогами щодо оцінювання модульних контрольних робіт.

Індивідуально-консультативна робота здійснюється у наступних формах:

• індивідуальних занять;
• консультацій;
• перевірки виконання завдань, що винесені як на поточний контроль, так і на самостійне опрацювання студентами.

 

7. МЕТОДИКИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

Активізація процесу навчання студентів під час вивчення науки «Екологія» передусім передбачає використання викладачами під час проведення лекційних та семінарських занять результатів як власних наукових розробок, так і результатів досліджень провідних науково-дослідних установ України та зарубіжних країн з екологічних проблем  та управління природокористуванням, що дозволяє постійно оновлювати навчальний матеріал сучасними науковими теоріями, методологічними підходами, статистичними та фактичними даними.

Основними методами активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів під час вивчення науки «Екологія» є: проблемні лекції, міні-лекції, семінари-дискусії, «мозковий штурм», прес-конференції ділові ігри, експрес-опитування, міні- або тест-контролі, виконання пошуково-аналітичних або творчих завдань, комп’ютерні (мультимедійні) презентації, участь у науково-дослідній роботі (наукових студентських конференціях, олімпіадах), інші інтерактивні технології.

Теоретичний блок науки «Екологія» передбачає викладання матеріалу із застосуванням проблемних лекцій та міні-лекцій. Для цього використовуються наочний структурований матеріал у вигляді схем, графіків, порівняльних таблиць, діаграм в електронному вигляді з використанням комп’ютерної техніки (мультимедійних презентацій). Структурований матеріал дає можливість студентам оптимально засвоювати особливості предмета вивчення.

Важливою формою сучасних активних методів навчання є семінари-дискусії з найбільш гострих сучасних екологічних проблем . Прикладом можуть слугувати теми для дискусій (дебатів) студентів на семінарських заняттях: «Стійкий розвиток та екологічні проблеми окремих галузей економіки України», «Механізм управління природокористуванням та напрями вдосконалення його роботи» та багато інших тем.

Одним із ефективних методів активізації навчання є метод «мозкового штурму (або атаки)», який дозволяє студентам за короткий проміжок часу висунути найбільшу кількість можливих аргументів, пропозицій та шляхів вирішення будь-якого питання з проблем регіонального розвитку України. Використання такого методу доцільно, наприклад, у вивченні таких тем: «Економічні методи управління природокористування»; «Екологічна експертиза та екологічний менеджмент» та ін.

Ефективним методом активізації навчання є також широке обговорення проблемних питань у вигляді «прес-конференцій», що надає студентам можливість висловлювати своє бачення шляхів вирішення проблем або ставити питання викладачеві. Використовувати такий метод можна при вивченні тем: «Екологічний аудит та екологічний маркетинг»,

, «Світовий досвід управління природокористуванням».

Важливими методами активізації навчання студентів є робота в малих групах, яка передбачає проведення досліджень з певних питань науки та обговорення їх на семінарському занятті. Для цього визначається напрямок дослідження, який може стати темою презентації, яка готується студентом або групою студентів (2—4) та обговорюється на семінарі-дискусії. Така презентація може бути виконана студентами за допомогою комп’ютерних технологій, що сприяє активізації процесу навчання, підвищує зацікавленість та рівень підготовки студентів у вивченні регіональних екологічних  проблем  України. Використовуються різноманітні форми презентацій: слайд-шоу, ілюстрації, діаграми, графіки, порівняльні таблиці, виконані за допомогою комп’ютерних технологій.

Одним із методів активізації навчального процесу є науково-дослідна робота студентів (підготовка доповідей на наукові студентські конференції, олімпіади з актуальних проблем науки, конкурси на найкращу студентську наукову роботу та ін.). Проблеми, які досліджуються в науково-дослідних роботах студентів, значно розширюють коло питань науки, що, в свою чергу, дає можливість поглибити знання студентів з проблем регіонального розвитку України.

Підвищують мотивацію до систематичного навчання студентів такі форми сучасних технологій активізації навчального процесу, як експрес-опитування, міні- або тест-контролі. Завдяки ним забезпечується постійний та активний контроль знань, оскільки передбачається опитування всіх студентів на кожному семінарі (час виконання студентами таких завдань складає 10—20 хвилин).

Використання сучасних технологій активізації навчання сприяє поглибленню мотивації студентів до навчально-пізнавальної діяльності, що виявляється в необхідності вміти аналізувати наукову інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу, навчитись формулювати та правильно виражати власну думку, доводити власну точку зору, вміти аргументувати та дискутувати, виробляти стратегію досягнення мети. Все це забезпечить майбутнім фахівцям-економістам належну базу для самовдосконалення та формування інноваційних якостей їхньої особистості.

 

Інноваційні навчальні технології з науки, що використовуються
в поточному навчальному році чи плануються до використання

Наука «Екологія»

Вид інноваційної навчальної технології, що застосовується

 

Тема	На лекціях		На семінарських  (практичних) заняттях
	В поточному році	Запланована з наступного навчального року	В поточному році	Запланована з наступного навчального року
Тема 1.  Предмет, метод і завдання  науки « Екологія»	Проблемна лекція	Проблемна лекція з елементами діалогу	—	—
Тема 2. Наукові засади раціонального природокористування	Проблемна лекція	Проблемна лекція з елементами діалогу	Дискусія на тему: « Критерії економічної оцінки природних ресурсів»	Мозковий штурм «порушення законів взаємодії суспільства і природи та кризові явища в Україні»
Тема 3.  Стійкий розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на довкілля	Проблемна лекція	Проблемна лекція	Дискусія на тему: «можливості подальшого розвитку атомної енергетики в Україні»	Мозковий  штурм на тему: «Чи можливе зменшення забруднення довкілля при подальшому розвитку   теплової енергетики в Україні
Тема 5. Господарський механізм управління природокористуванням та правові методи	з Розгляд дискусійних питань з проблем вдосконалення механізму управління природокористуванням в Україні елементами діалогу	Проблемна лекція з використанням дискусійних елементів  . Дискусія щодо виконуваних функцій спеціальних уповноважених органів України та США Можливість використання зарубіжного досвіду для вдосконалення механізму управління природокористуванням в Україні»	Семінар-розв’язання проблемних завдань щодо вдосконалення механізму управління в Україні   Дискусія на тему: Особливості організаційної структури управління природокористуванням  у високорозвинених країнах	Дискусія на тему: «принцип субсидіарності» та специфіка його прояву в Україні
Тема 6. Екологічний моніторинг та система екологічної інформації	Проблемна лекція.	Проблемна лекція. Розгляд окремих дискусійних питань	Мозковий штурм: «Можливості використання комбінованого показника забруднення повітря в Україні»	Семінар-розв’язання проблемних завдань щодо вдосконалення територіальної організації екологічного моніторингу в Україні.
Тема 7. Економічні методи управління природокористуванням.	Проблемна лекція. Розгляд окремих дискусійних питань	Проблемна лекція з елементами діалогу	Семінар вирішення ситуаційних вправ- виробничих ситуацій.	Семінар вирішення ситуаційних вправ – виробничих ситуацій. Робота в малих групах.
Тема 8. Планування раціонального природокористування як превентивний важіль механізму управління природокористуванням	Проблемна лекція з елементами діалогу.	Проблемна лекція. Обговорення дискусійних питань.	Дискусія на тему: «Вплив ТЕРКСОПів на якість розробки планових завдань»	Дискусія на тему: Порушення принципів планування раціонального природокористування як причина загострення кризових явищ в Україні»
Тема 10. Екологічна експертиза та екологічний  менеджмент	Проблемна лекція	Проблемна лекція з елементами діалогу	Мозковий штурм на тему: «Спільні та відмінні риси екологічного менеджменту та управління природокористуванням	—
Тема 11. Екологічний аудит та екологічний маркетинг і їх роль в системі управління природокористуванням	Проблемна лекція	Проблемна лекція з елементами діалогу	Дискусія щодо використання SWOT- аналізу екологічної складової діяльності підприємства	Мозковий штурм на тему: «Причини, які вимушують підприємства вивчати попит на екологічно чисту продукцію»
Тема  12.  Науково-технічний прогрес та економіка природокористування	Проблемна лекція з елементами діалогу.	Проблемна лекція	Дискусія на тему: «можливості використання промислових та комунальних відходів в Україні»	«Мозковий штурм» на тему: «Основні причини та наслідки невикористання побутових відходів в Україні»

 

 

8. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ.

Оцінювання знань студентів з науки «Екологія» здійснюється на основі результатів заліку (ПМК).

Поточний контроль знань студентів

Мета поточного контролю

Поточний модульний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів, що здійснюється в ході аудиторних (лекцій, семінарських занять) та індивідуальних занять, перевірки самостійно виконаних студентами індивідуальних завдань, передбачених навчальною програмою дисципліни.

Поточний модульний контроль знань студентів оцінюється від 0 до 100 балів.

Оцінювання роботи студентів здійснюється на семінарських заняттях - дискусіях, у формах «мозкового штурму», «прес-конференції»,  під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання  контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні- або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

Рівень знань студентів під час роботи на семінарських заняттях оцінюється від 0 до 70 балів.

Серед обов’язкових завдань студент виконує модульні контрольні роботи. Модуль – це проміжний контроль знань студентів у формі письмової  роботи, яка охоплює усі або більшість тем навчальної програми. З дисципліни «Екологія» студенти пишуть дві  модульні контрольні роботи. Модулі проводяться за графіком на семінарських заняттях і  оцінюються в 10—8—6—0 балів за кожний. Завдання модулів включають як теоретичні питання, так і тестові завдання різного рівня складності.

Самостійна робота студентів включає:

• опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу;
• вивчення окремих тем, винесених на самостійне опрацювання;
• підготовка до семінарських занять;
• підготовка до модульних і контрольних робіт;
• виконання індивідуальних  завдань та ін.

З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань; аналітичний огляд наукових публікацій; виконання творчих завдань  та науково-дослідна робота (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).

Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових  та аналітичних) завдань з різних тем курсу.

Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, консультує окремо кожного студента.

Обсяг реферату не повинен перевищувати 10—12 сторінок. Вимоги до оформлення реферату: наявність плану, логічна послідовність викладу матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на  джерела інформації, висновків та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:

• відповідність змісту реферату обраній темі;
• глибина розкриття всіх пунктів плану реферату;
• самостійність викладу основного змісту реферату;
• уміння коротко і, водночас, глибоко усно розкрити зміст теми реферату;
• уміння відповідати на поставлені із теми реферату питання.

Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих завдань або інших індивідуальних навчально-дослідних завдань з  тем дисципліни.

Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення сказаного іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють поглибити розкриття питань. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані  джерела інформації. Текст повинен включати вступ, відповіді на всі питання плану, висновки та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового завдання не повинен перевищувати 10 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — 20 сторінок.

Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити асоціативно, а не репродуктивно; володіння економічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки з вибраної теми. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи.

Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити  студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною ними тематикою.

Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:

• обрати питання та погодити його з викладачем;
• систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання  (літературні джерела підбираються студентами самостійно);
• підготувати огляд літературних джерел у надрукованому вигляді (обсяг 8—10 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, текст, список опрацьованої літератури).

Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, тоді студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.

Критерієм оцінювання огляду літературних джерел є кількість опрацьованих джерел та якість систематизації матеріалу.

Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.

Науково-дослідна робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовці конкурсних робіт.

Науково-дослідна робота студентів з регіональної економіки відбувається у формі їхньої участі  у наукових студентських конференціях та студентських олімпіадах та конкурсах.

Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем — науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Об’єм доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—8 сторінок, на конкурс — 25—30 сторінок.

В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Форми поточного контролю

Поточний модульний контроль здійснюється під час проведення семінарських, практичних та самостійних (індивідуальних) заняттях. Основними формами поточного контролю з дисципліни є проведення семінарів-дискусій, ділових ігор, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань, а також експрес-опитування, тест-контроль, модульний контроль, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.

 

Оцінювання результатів поточного модульного контролю

Об’єкти поточного контролю

Об’єктом поточного модульного контролю знань студентів є наступні види навчальної діяльності:

• · активність роботи студентів, якість виконання завдань та відповідей на семінарських заняттях протягом семестру;
• · якість виконання контрольних робіт, в тому числі, експрес-опитування, міні- або тест-контролю знань;
• · виконання модульних завдань;
• · підготовка творчих завдань, рефератів та інших індивідуальних навчально-дослідних завдань;
• · участь в наукових конференціях.

Порядок оцінювання результатів поточного модульного контролю

Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення семінарських занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), під час експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах.

Поточний контроль знань студентів денної і вечірньої форм навчання включає активність їхньої роботи на семінарських заняттях-дискусіях, якість виконання контрольних робіт, в тому числі, у формі експрес-опитування, тест-контролю, виконання модульних завдань та написання рефератів за заданою тематикою або інші форми  самостійної (індивідуальної) роботи.

За активну участь у семінарських заняттях студент може отримати від 0 до 40 балів на денній та вечірній формах навчання. Оцінювання таких занять відбувається за шкалою:

10 балів — студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкривав теоретичні та прикладні питання дисципліни, розв’язував правильно задачі.

8 балів — студент отримує, якщо в цілому виявив достатні знання з теоретичних і прикладних питань дисципліни, але допускав незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускався несуттєвих помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, допускав несуттєві помилки у розрахунках та ін.

6 балів — студент отримує в тому випадку, коли його відповідь була слабо аргументована, вказувала на поверховість знань, деякі твердження були помилковими, якщо студент виявив недостатні знання літературних джерел, допустив суттєві помилки у розрахунках та ін.

0 балів — студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні  та прикладні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не розв’язав задачі та ін.

За інший вид обов’язкових завдань у вигляді експрес-опитування або тест-контролю студент отримує максимально 10 балів (1 заняття в діапазоні 0—6—8—10 балів) на денній та вечірній формах навчання. Виконання контрольних робіт, в тому числі, тест-контролів або експрес-опитування в залежності від помилок і недоліків у відповідях (незначні, грубі чи немає відповіді на одне або всі питання), оцінюється як за високий рівень знань – 10 балів, достатній  – 8 балів або задовільний – 6 балів, так і за недостатній рівень знань – 0 балів.

 За виконання та презентацію (захист) розрахункового, аналітичного, творчого завдання, комп’ютерної  мультимедійної презентації — від 0 до 10 балів (1 заняття в діапазоні 0—6—8—10 балів). Оцінюється виконання такого завдання в залежності від глибини відповіді, кількості обробленої інформації, наявності аналітичних висновків.

За виконання вибіркових завдань на денній та вечірній формах навчання студент може отримати максимально 10 балів — 2 завдання для самостійного опрацювання, кожне з яких оцінюється максимально в 5 балів в діапазоні 0—3—4—5 балів. 

З метою перевірки поточної навчальної роботи студентів за допомогою модульного контролю весь навчальний матеріал дисципліни поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює теми 1—5, другий — теми 6—10. Під час виконання завдань 2-ого модульного контролю студент демонструє не тільки рівень засвоєння теоретичних знань з економічних методів управління природокористуванням, але й методик визначення платежів за природні ресурси та нарахування податків і штрафів за забруднення окремих компонентів довкілля шляхом розв’язання задач з конкретними виробничими ситуаціями.

Модульні завдання виконуються в аудиторії на семінарському занятті. Протягом семестру студент має виконати два модульних завдання, що дає йому змогу максимально отримати 20 балів. За виконання однієї модульної контрольної роботи з курсу «Екологія» студент може отримати максимально 10 балів (0—6—8—10 балів).  

10 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань.

8 балів студент отримує  у випадку, якщо він  достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними та  недостатньо обґрунтованими або за невиконання одного завдання модуля та ін.

6 балів  студент отримує за невиконання двох завдань модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях.

0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом трьох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань дисципліни.

Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 10 балів, які враховуються як виконання вибіркових завдань.

Максимальна кількість балів, які можуть отримати студенти за дисципліну «Екологія» складає 100 балів.

Загальне підсумкове оцінювання з дисципліни

Загальний підсумковий бал з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного модульного контролю знань і не може перевищувати 100 балів.

В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного модульного контролю за 100-бальною системою та в системі ECTS.

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та в шкалу за системою ECTS для фіксації в нормативних документах університету, здійснюється таким чином:

 

 

8.1. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ОХОПЛЮЄ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ З НАУКИ «ЕКОЛОГІЯ»

1. Основні напрямки та форми антропогенного впливу на довкілля.

2. Екологічні проблеми функціонування теплових електростанцій.

3. Еколого-економічні проблеми гідравлічних електростанцій. Специфіка екологічних проблем функціонування каскаду ГЕС на Дніпрі.

4. Екологічні проблеми функціонування атомних електростанцій.

5. Альтернативні джерела енергії та можливості їхнього використання в Україні.

6. Екологічні проблеми чорної та кольорової металургії. Зони екологічної кризи в Україні, що виникли внаслідок надмірної концентрації металургійного виробництва.

7. Екологічні проблеми галузей основної хімії.

8. Екологічні проблеми галузей хімії органічного синтезу та хімії полімерів.

9. Екологічні проблеми галузей будівельного комплексу.

10. Еколого-економічні наслідки екстенсивного ведення сільського господарства.

11. Екологічні проблеми гідромеліорації.

12. Екологічні наслідки хімізації сільськогосподарського виробництва.

13. Екологічні наслідки механізації. Машинна деградація ґрунту та причини її виникнення.

14. Альтернативне сільське господарство, його специфіка, особливості розвитку в Україні та за кордоном.

15. Екологічні проблеми галузей обробної ланки АПК.

16. Транспорт як значне джерело шуму. Основні заходи боротьби з шумом, що застосовуються в Україні та за кордоном.

17. Транспорт як один із найбільших споживачів палива у ХХ сторіччі.

18. Основні напрямки взаємодії транспортних систем з біосферою.

19. Проблеми використання земельних ресурсів під шляхи та транспортні споруди.

20. Вплив великих міст на довкілля. Екологічні проблеми урбанізації.

21. Особливості середовища проживання у великих містах.

22. Проблеми раціонального використання водних ресурсів у промисловості й комунальному господарстві та шляхи їхнього вирішення.

23. Проблеми раціонального використання водних ресурсів у сільському господарстві та шляхи їхнього вирішення.

24. Проблеми малих річок України, причини їхнього виникнення та можливі шляхи вирішення.

25. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів.

26. Лісові ресурси та їх роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери.

27. Основні способи раціонального використання лісових ресурсів у промисловості.

28. Особливості розміщення галузей господарського комплексу в рекреаційних районах.

29. Екологічні наслідки антропогенного впливу на атмосферу та способи їхнього знешкодження.

30. Нормативи та стандарти якості компонентів довкілля.

31. Предмет вивчення екології на час її виникнення та на початку ХХІ століття.

32. Фактори, які вплинули на розширення предмету вивчення екології.

33. Методи дослідження екологічних проблем: традиційні і нові. Завдання екології для економістів.

34. Екосистеми та їх структура. Види екосистем.

35. Екосфера як найбільша екосистема. Вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу.

36. Основні етапи природокористування в Україні та критерії економічної оцінки природних ресурсів.

37. Затратно-результатна концепція економічної оцінки природних ресурсів та її помилковість.

38. Особливості нинішнього етапу природокористування.

39. Диференційна рента як об’єктивний критерій економічної оцінки природних ресурсів.

40. Принципи раціонального природокористування.

41. Основні важелі механізму управління та зв’язки між ними.

42. Специфіка формування управління природокористуванням на глобальному, державному, регіональному та локальному рівнях.

43. Структура державного апарату управління природокористуванням та природоохоронною діяльністю в Україні.

44. Повноваження та функції Міністерства екології та природних ресурсів України.

45. Принцип субсидіарності як керівний принцип при  розмежуванні повноважень між центральними , регіональними та місцевими органами влади.

46. Екологічне законодавство та механізм його чинності.

47. Види відповідальності за екологічні правопорушення.

48. Екологічний моніторинг, його завдання  та функції.

49. Принципи екологічного моніторингу.

50. Види та рівні екологічного  моніторингу.

51. Проблеми організації екологічного моніторингу в Україні.

52. Нормативи якості окремих компонентів довкілля та їх застосування в управління природокористуванням.

53. Санітарно-гігієнічні, виробничі та комплексні нормативи та їх специфіка.

54. Економічні методи як необхідний важіль управління, специфіка та збалансованість використання заохочувальних, регулюючих та примусових методів.

55. Платежі за ресурси,їх види та нормативи.

56. «Зелені» податки, їх види, стимулююча та регулююча ролі.

57. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування.

58. Збитки від забруднення довкілля , види збитків та врахування їх при нарахуванні платежів за забруднення. 

59. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об’єктів, ґрунтів та методи їх визначення у залежності від параметрів забруднення.

60. Економічна та соціальна ефективність від запровадження природоохоронних заходів.

61. Поточне і перспективне планування раціонального використання природних ресурсів та природоохоронної діяльності.

62. Територіальні комплексні схеми охорони природи (ТЕРКСОПи) та етапи їх розробок.

63. Принципи планування.

64. Методи планування.

65. Основні розділи з раціонального використання природних ресурсів та природоохоронної діяльності в комплексному територіальному плані розвитку.

66. Екологічна експертиза. Види експертизи.

67. Суб’єкти  та об’єкти державної екологічної експертизи.

68. Проблеми організації державної екологічної експертизи в Україні.

69. Досвід проведення державної екологічної експертизи   в зарубіжних країнах.

70. Екологічний менеджмент. Чинники, які зумовлюють організацію екологічного менеджменту на підприємстві.

71. Досвід організації екологічного менеджменту в компаніях Японії та США.

72. Екологічний аудит. Внутрішній та цільовий аудит. Мета і завдання.

73. Об’єкти та суб’єкти екологічного аудиту. Основні етапи його проведення.

74. Екологічні стандарти та їх використання в практиці управління природокористуванням.

75. Екологічний маркетинг.

76. Головні складові впливу  НТП на використання природних ресурсів та охорони довкілля.

77. Еколого-економічні проблеми впровадження очисних споруд.

78. Безвідходні технології як основний важіль економії ресурсів та охорони довкілля.

79. Основні напрями безвідходних технологій та ресурсозбереження.

80. Вторинні ресурси та ефективність їх використання.

81. Енергозбереження – важливий напрям НТП. Нові види енергії.

82. Еколого-економічні проблеми використання біотехнологій.

 

ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАЛІК
з дисципліни «ЕКОЛОГІЯ»

1. Предмет, методи та завдання вивчення екології для економістів.
2. Особливості сучасного етапу природокористування в Україні.
3. Затратно-результатна концепція економічної оцінки природних ресурсів.
4. Екологічні проблеми теплових електростанцій.
5. Машинна деградація ґрунтів, причини та шляхи подолання.
6. Основні напрями взаємодії транспортних систем з біосферою.
7. Особливості середовища проживання у великих містах.
8. Екологічне законодавство України та механізм його чинності.
9. Платежі за ресурси, їхні види та нормативи.
10. Економічні збитки від забруднення гідросфери, їхні види та методи нарахування.

 

Практичні завдання, що виносяться
на підсумковий модульний контроль з дисципліни «Екологія»

Задача № 1

Дніпропетровський металургійний комбінат скидає в р.Дніпро 70 тис.т. забруднювальних речовин, з яких:

важких металів – 28 тис.т.

завислих часток – 30 тис.т.

органічних сполук – 12 тис.т.

Визначити обсяг економічних збитків від забруднення води  та обсяг штрафних платежів комбінатом за забруднення водного середовища.

Задача № 2

Комбінат кольорової металургії викидає в атмосферу на висоту 210м, сірчаного ангідриду 40 тис. т, фтористих сполук 20 тис. т, оксиду вуглецю 60 тис. т.

Визначити обсяг економічних збитків від забруднення атмосфери.

Задача № 3

Сміттєзвалище м. Харкова поповнюється щорічно 15 тис.т твердих відходів, які вилучають із сільськогосподарського виробництва 0,5 га землі за рік. Визначити обсяг економічних збитків від забруднення навколишнього середовища, якщо відомо, що сміттєзвалище функціонує 10 років.

Задача № 4

Комбінат чорної металургії в м. Кривий Ріг викидає щороку в атмосферу: пилу - 5 тис.т  оксиду азоту – 2 тис.т ; оксиду вуглецю – 5 тис.т;  оксиду сірки – 4 тис.т.

Підрахувати економічну ефективність впровадження очисних споруд на комбінаті, які дозволяють зменшити викиди: пилу-до 1 тис. т, оксиду вуглецю-до 0,4 тис. т, оксиду азоту-до 0,5тис.т, оксиду сірки - 0,2 тис. т якщо вартість їх впровадження – 2 млн. грн., експлуатаційні витрати – 400 тис. грн.. на рік, строки окупності – 10 років, чисельність населення в м. Кривий Ріг – 737 тис. чоловік.

Задача № 5

Хімічне підприємство скидає щороку в малу річку: кислот – 30 тис.т, завислих часток – 20 тис.т, органічних сполук – 10 тис.т

Обрахувати економічну ефективність впровадження нової технологічної лінії на комбінаті, яка дозволить зменшити скид кислот до 3 тис.т, завислих часток до 3 тис.т і органічних сполук до 2 тис.т, якщо вартість впровадження нової технологічної лінії – 10 млрд. грн., експлуатаційні витрати 2 млн. грн., строк окупності – 8 років, крім того відомо що об’єднання розташоване в регіоні з великим дефіцитом води.

Задача № 6

Промислове підприємство з обсягом основних промислово-виробничих фондів 200 млн. грн.. є причиною концентрації сірчаного ангідриду в повітрі над промисловим майданчиком – 0,8 мг/м³ населеним пунктом з чисельністю жителів 400 тис. чол. – 0,55 мг/м³ та над 300 га сільськогосподарських угідь – 0,6 мг/м³

Зниження викидів можна досягти шляхом спорудження сірко поглинаючої установки, вартість будівництва якої 20 млн. грн., експлуатаційні витрати – 5 млн. грн. – до 0,5 мг/м³ над промисловим майданчиком, 0,3 мг/м³ над сільськогосподарськими угіддями та населеним пунктом – 0,1 мг/м³, строк окупності – 8 років.

Обґрунтуйте економічну ефективність впровадження на підприємстві природо захисних заходів.

 

Типові завдання (питання), що виносяться на перший модуль

1. Предмет, методи і завдання курсу «Екологія».
2. Екологічні проблеми атомної енергетики.
3. Принципи раціонального природокористування.
4. Машинна деградація ґрунтів та вирішення її в умовах України.

 

Типові завдання, що виносяться на другий модуль

1. Види економічних методів управління.
2. Механізм управління природокористуванням та його основні важелі.
3. Державна екологічна експертиза: суб’єкти та об’єкти.

4. Розв’язати задачу:

Хімічне підприємство скидає щороку в малу річку: кислот – 30 тис.т, завислих часток – 20 тис.т., органічних сполук – 10 тис.т.

Обрахувати економічну ефективність впровадження нової технологічної лінії на комбінаті, яка дозволить зменшити скид кислот до 3 тис.т., завислих часток до 3 тис.т. і органічних сполук до 2 тис.т., якщо вартість впровадження нової технологічної лінії – 10 млрд. грн., експлуатаційні витрати 2 млн. грн., строк окупності – 8 років, крім того відомо що об’єднання розташоване в регіоні з великим дефіцитом води.

 

8.2. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Для підсумкового контролю у формі заліку (ПМК)

 

з дисципліни «Екологія»

Денна форма навчання

№ семінарського заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських  занять	Макси­мальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських заняттях
Змістовий модуль №1
Заняття № 1	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда	10
Заняття № 2	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар «мозковий штурм»	10
Заняття № 3	Відпрацювання виконання конкретних  виробничих ситуацій	Міні-кейс	20
Усього  балів за роботу  на семінарських заняттях			40
За виконання модульних (контрольних) завдань
Модуль №1	Написання модульної контрольної роботи		10
Модуль №2	Написання модульної контрольної роботи		10
Усього  балів за модульний контроль			20
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань (оцінка на вибір двох завдань)
1. Написання реферату (есе)			10
2. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій  з проблем механізму управління природокористуванням в зарубіжних країнах			10
3. Підготовка презентації з проблем екологічного менеджменту, екологічного аудиту, екологічного маркетингу, екологічної сертифікації			20
Усього  балів за виконання індивідуальних завдань			40
Разом балів за  СРС			100