ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ 23.01.2016 04:10

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

 

 

Кафедра міжнародної економіки та підприємництва

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ 2011

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

Обговорено і схвалено на засіданні кафедри міжнародної економіки та підприємництва

(Протокол № 41 від 20 червня 2011 року)

 

Укладач:

Белінська Яніна Василівна, доктор економічних наук

 

 

ЗМІСТ

 

	Тематичний план	3
	Зміст дисципліни по темах	4
	Робоча програма	17
	Плани лекцій	19
	Плани семінарських занять	25
6.	Регламент контролю засвоєння навчального матеріалу для студентів денної форми навчання	29
7.	Рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів	34
8.	Методичні вказівки з виконання контрольних робіт студентами заочної форми навчання	47
9.	Питання для підготовки до іспиту	50
10.	Список рекомендованої літератури	53

 

 

Ó НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ УПРАВЛIННЯ. 2011

1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Тема 1.	ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ КУРСУ
Тема 2.	Економічна думка і господарські форми стародавнього світу
Тема 3.	Становлення і розвиток феодальної системи господарства. Економічна думка середньовіччя.
Тема 4.	Господарство українських земель у V-XV cт. Економічна думка України доби середньовіччя.
Тема 5.	Генезис капіталізму. Мануфактурний період світової економіки (XVI – XVIII). Економічне вчення меркантилізму
Тема 6.	Господарство українських земель в умовах панування феодальної системи (XVI - перша половина ХІХст.)
Тема 7.	Епоха переходу до індустріального суспільства (кінець XVIII - ХІХ cт.). Розвиток класичної школи політичної економії
Тема 8.	Еволюція класичної політичної економії в першій половині XIX століття. Завершення класичної традиції
Тема 9.	Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів
Тема 10.	Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії
Тема 11.	Економічний розвиток України після скасування кріпацтва до першої світової війни Економічна думка в Україні та Росії.
Тема 12.	Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія
Тема 13.	Маржиналізм. Неокласична течія в економічній теорії
Тема 14.	Інституціоналізм та економічні умови його зародження.
Тема 15.	Господарство провідних країн світу в міжвоєнний період (1919-1939рр.) Кейнсіанство та його особливості
Тема 16.	Розвиток провідних індустріальних країн у другій половині ХХ ст. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.
Тема 17.	Сучасні теорії розвитку суспільства. Економічні концепції західноєвропейської соціал-демократії
Тема 18.	Розвиток радянської економічної думки. Економіка України у складі СРСР та у період незалежності.

2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ПО ТЕМАХ

 

Економічна історія та історія економічної думки – це історія спроб зрозуміти дію економіки, що базується на ринкових операціях, шляхом органічного поєднання історичного та логічного методів дослідження. Вони вивчають економічні погляди, які пройшли складний шлях від поверхового тлумачення економічних явищ до формування економічних теорій, учень в специфічних історичних умовах. Особливістю розвитку економічної науки є відсутність чіткого переходу від меншої до більшої достовірності, відсутність істини, яка залишається вірною назавжди. Тож саме спіральний процес розвитку економічних теорій та певних форм господарювання теорій є предметом дослідження економічної історії економічних учень.

Вивчення економічної історії економічних учень потрібне не лише для глибшого розуміння закономірностей економічного розвитку і минулого економічної науки, а й для усвідомлення сучасних економічних теорій та поглибленого розуміння економічних механізмів. Знання різних економічних теорій допомагає зрозуміти складність та взаємозалежність всіх економічних змінних та уникнути властивої людині схильності шукати простих, але не завжди правильних шляхів вирішення складних проблем.

Накопичуючи конкретні історичні факти та аналізуючи економічні процеси, які відбувались у різні епохи, простежуючи історичний розвиток економічних ідей, економічна історія дозволяє краще зрозуміти сучасні господарські проблеми і передбачити зміну форм господарювання в майбутньому.

Мета дисципліни - поглиблене вивчення та творче осмислення основних етапів і напрямів розвитку економічних учень, вивчення господарської діяльності людства в історичному розвитку, починаючи від стародавніх часів до сьогодення.

Завдання курсу:

• поглиблення знань з економічної історії та теорії;
• формування уявлень про закономірність і тенденції розвитку економічної думки та форм господарювання;
• аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямів в економічну теорію;
• вивчення еволюції форм господарської діяльності людства;
• розгорнута характеристика сучасних економічних концепцій та систем господарювання.

 

 

Тема 1. Предмет і завдання курсу

 

Предмет історії економічних учень та економічної історії — процес виникнення, розвитку, боротьби і зміни систем економічних поглядів. Концепції періодизації економічного розвитку.

Метод історії економічних учень. Роль і завдання економічної історії. Періодизація і структура курсу.

Значення історії економічних учень для оволодіння культурою економічного мислення, розуміння його альтернативності для творчого сприйняття політичної економії і розвитку економічної науки її цілому.

 

Тема 2. Економічна думка і господарські форми стародавнього світу

 

Етапи господарської діяльності первісного суспільства. Виникнення землеробства, скотарства, зародження ремесла. Типи стародавніх цивілізацій. Характер взаємодії людини та природи

Економічний розвиток держав Стародавнього Сходу. Особливості східного рабства. Економічна думка Стародавнього Сходу. Економічна думка Стародавнього Єгипту. Закони царя Хаммурапі. Економічна думка Стародавньої Індії. «Артхашастра». Економічна думка Стародавнього Китаю. Конфуціанство, легізм, даосизм, моізм, трактат «Гуань-цзи».

Господарство Стародавньої Греції. Господарство Античного Риму. Економічна думка античного світу. Стародавня Греція—Ксенофонт, Платон, Арістотель. Стародавній Рим — Катон, Гракхи, Варрон, Колумслла.

Внутрішня та зовнішня торгівля. Гроші, кредит, податки. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор’я.

 

Тема 3. Становлення і розвиток феодальної системи господарства. Економічна думка середньовіччя

 

Причини занепаду рабовласницької системи. Зародження протофеодальних відносин. Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.

Основні ознаки феодального господарства. Форми феодального землеволодіння: алод, бенефіцій, феод. Агрокультура і сільськогосподарські знаряддя праці. Феодальне місто, його виникнення та економічна роль.

Галузева структура середньовічного ремесла, значення його цехової організації. Переростання ремесла у дрібнотоварне виробництво. Внутрішня та зовнішня торгівля. Торгові гільдії. Гроші. Банки. Податки.

Особливості економічного розвитку в V-XVст. Франції, Англії, Німеччини.

Економічна думка середньовіччя в Західній Європі. «Салічеська правда». «Капітулярій про вілли». Економічні погляди каноністів. Фома Аквінський.

 

Тема 4. Господарство українських земель у V-XV cт. Економічна думка України доби середньовіччя

 

Особливості генези і розвитку феодального господарства в українських землях. Характер землеволодіння та сільськогосподарського виробництва у V-XII ст. Категорії залежного населення.

Міста і ремесло. Торгівля. Гроші. Доходи князів Київської Русі.

Економічні причини феодального роздроблення східнослов’янських земель. Вотчинне і селянське господарство. Дворища і громади.

Економічні наслідки монголо-татарської навали. Форми економічної залежності в умовах монголо-татарського іга.

Зміна у земельних відношеннях з початком польсько-литовської доби. Посилення влади феодалів та закріпачення селянства. Категорії селян. Відродження ремесел та розвиток міст у XIV-XV ст. Пожвавлення торгівлі. Податки.

Економічна думка України доби середньовіччя. «Руська правда». «Повісті, временних літ». «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Галицько-Волинський літопис. Полемічні рукописи 80-х рр. XVI ст.

 

Тема 5. Генезис капіталізму. Мануфактурний період світової економіки (XVI – XVIII ст.). Економічне вчення меркантилізму

 

Передумови та економічні наслідки великих географічних відкриттів кінця XV - початку XVІ cт.

Криза натуральної системи господарювання і початок становлення ринкового господарства. Особливості зародження капіталізму у різних країнах.

Історія первісного нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати. Особливості процесу первісного нагромадження в Англії і Нідерландах.

Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі. Галузева структура промислового виробництва. Стан земельних відносин. Аграрний переворот в Англії та його наслідки. Продовольча революція XVIII ст.

Економічне значення буржуазних революцій в Нідерландах (1566-1609рр.), Англії (1640-1650рр.), Франції (1789-1794рр.) та війни за незалежність у Північній Америці (1775-1783рр.)

         Фінанси, грошовий обіг та кредит у мануфактурний період.

Політика меркантилізму і протекціонізму. Теорія грошового балансу раннього меркантиліз­му. В.Стаффорд (Англія), Г.Скаруффі (Італія). Теорія торговельно­го балансу пізнього (мануфактурного) меркантилізму. Т.Мен (Англія), А.Монкретьєн (Франція). Економічна політика меркантилізму і сучасність.

 

Тема 6. Господарство українських земель в умовах панування феодальної системи (xvi - перша половина xixcт.)

 

Адміністративний поділ, площа і населення українських земель в складі Речі Посполитої. Розподіл земельної власності. Аграрна реформа 1557 р. Розвиток фільваркового господарства. Закріпачення селян. Категорії селян та їх майнове розшарування. Розміри феодальної ренти. Наслідки татарських набігів та турецької експансії.

Адміністративно-територіальний поділ Гетьманської і Слобідської України. Міграційні процеси і освоєння нових земель. Козацьке, церковне і селянське землеволодіння. Остаточне закріпачення селян у другій половині XVIII ст. Зміна правового статусу козацької старшини. Місячина і робота за наймом.

Рівень агрокультури на українських землях. Галузева структура сільськогосподарського виробництва.

Господарство Запорозької Січі. Колонізація причорноморських і приазовських степів та Криму у другій половині XVIII ст.

Ідеї меркантилізму в українській соціально-економічній думці кінця XVII — початку XVIII ст. Грабянка та С.Величко—ідеологи козацької старшини..

Збільшення товарності сільського господарства, обезземелення селянства та еволюція форм феодальної ренти у першій половині XIXст. Визрівання передумов скасування феодально-кріпосницької системи.

Закарпаття, Галичина і Буковина під владою Габсбургів. Реформи Йосифа II.

Розвиток ремесла на українських землях. Цехові ремісники і партачі. Сільські ремесла і промисли. Виникнення нових міст і збільшення міського населення. Демографічна і територіальна статистика.

Зародження мануфактурного виробництва. Вотчинні, посесійні та орендні мануфактури. Галузева структура промисловості. Торгівля, фінансово-податкові системи і грошовий обіг.

 

Тема 7. Епоха переходу до індустріального суспільства (кінець xVIII - ХІx cт.). Зародження і розвиток класичної школи політичної економії

 

Суть промислової революції і її роль у розвитку продуктивних сил. Передумови та наслідки промислового перевороту в Англії. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині та США. Англія - світовий економічний лідер. Свобода торгівлі (фрітредерство).

Загальна характеристика класичної політичної економії. У.Петті — основоположник класичної політичної економії в Англії. Теорія цінності. Заробітна плата. Земельна рента і ціна землі. Залишки меркантилістських уявлень у Петті.

Особливості економічного розвитку Франції XVII—XVIII ст. і їх відображення в поглядах П.Буагільбера. Критика меркантилізму та захист сільського господарства. Теорії цінності, багатства, грошей.

Фізіократи — представники класичної політичної економії у Франції другої половини XVIII ст. Ф.Кене і А.Тюрго. Розвиток фізіократами економічної теорії Буагільбера. Фізіократи про еквівалентний обмін. Вчення фізіократів про чистий продукт, продуктивну і непродуктивну працю. Аналіз капіталу. Визначення класової структури суспільства. Проблема відтворення суспільного продукту. «Економічна таблиця» Ф.Кене. Радикальні буржуазні реформи А.Тюрго.

Економічне вчення А.Сміта. А.Сміт - економіст мануфактурного періоду. Вчення про розподіл праці. Теорія цінності. Вчення про доходи: заробітну плату, прибуток, земельну ренту. Визначення капіталу. Проблема відтворення. Вчення про продуктивну і непро­дуктивну працю.

Економічне вчення Д.Рікардо. Д.Рікардо - економіст епохи промислового перевороту. Теорія цінності. Трактування капіталу. Вчення про прибуток, заробітну плату. Теорія земельної ренти. Гроші. Проблема відтворення і реалізації.

 

Тема 8. Еволюція класичної політичної економії в першій половині XIX століття. Завершення класичної традиції

 

Передумови трансформації класичної політекономії на межі XVIII — XIX ст. Економічна теорія у Франції. Політична економія Ж.Б.Сея. Вчення про три фактори виробництва. Теорія ринкової рівноваги. Закон попиту та пропозиції. Теорія реалізації. Ф.Бастіа. Теорії «послуг» і «економічних гармоній», теорія розподілу суспільного продукту.

Політична економія в Англії. Економічні концепції Т.Р.Мальтуса. Теорія народонаселення, реалізації, економічного зростання. Трактування земельної ренти. Н.Сеніор. Теорії «утримання», «відносної та граничної корисності», «попиту та пропозиції», «суб'єктивної вартості». Економічні погляди Д.Мілля та Д.Мак-Кулоха. Завершення класичної політичної економії у працях Дж.С.Мілля. Праця Дж.С.Мілля «Принципи політичної економії». Синтез економічних теорій вартості, капіталу, прибутку, ренти. Теорія відтворення. Теорії попиту і пропозиції, корисності. Теорія економічної рівноваги. Теорії монополії і конкуренції.

Економічний розвиток США від утворення незалежної держави до громадянської війни. Соціально-економічні причини і наслідки громадянської війни. Особливості політичної економії в США. Теорії національної економіки та протекціонізму Г.Ч.Кері.

 

Тема 9. Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів

 

С.Сісмонді як критик «економічної ортодоксії» (класичної школи). Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у пра­цях С.Сісмонді. С.Сісмонді про предмет і метод політекономії. Вчення С.Сісмонді про вартість, гроші, капітал, прибуток. Теорія відтворення і криз. Проповідь принципу державного втручання.

Економічне вчення П.Ж.Прудона. Теорія «конституйованої вартості». Ідея «робочих грошей» і проект реформування суспільства через реформування обміну.

Соціалісти-рікардіанці У.Томпсон. Дж.Грей, Дж.Брей, Т.Годскін. Економічні погляди К.Родбертуса. Теорія вартості. Земельна рента у визначенні Родбертуса. Проблема розподілу. Теорія криз. Ідея «державного соціалізму».

Ф.Лассаль і його економічна програма. «Залізний закон заробітної плати». Ф.Лассаль про необхідність втручання держави в суспільно-економічні процеси.

Історичні умови виникнення утопічного соціалізму в Західній Європі (початок XIX ст.) і його загальна характеристика.

Концепція А.Сен-Сімона, його критика капіталізму. Проект нової індустріальної системи.

Історична концепція Ш.Фур'є. Фур'є як критик капіталізму. Вчення про асоціацію.

Особливості англійського утопічного соціалізму. Практична діяльність Р.Оуена. Оуен про перетворення суспільства. Проект «трудових грошей» і «справедливого обміну».

 

Тема 10. Виникнення і розвиток марксистської

 економічної теорії

 

Економічний розвиток континентальної Європи у другій третині XIXст. Історичні умови зародження і початок формування марксистсь­кої політичної економії в 40—50 рр. XIX ст.

Розробка К.Марксом і Ф.Енгельсом економічної теорії капіталізму. Структура і основні проблеми І, II і III томів «Капіталу» К.Маркса. Теоретичні проблеми IV тому «Капіталу».

Питання економічної теорії в працях К.Маркса і Ф.Енгельса 70—90-х років.

Розвиток В.І. Леніним марксистської політичної економії.

Марксизм і сучасність.

Суть реформізму і ревізіонізму. Економічні концепції основопо­ложників ревізіонізму Е.Бернштейна, К.Каутського, Р.Гільфердінга.

Еволюція реформізму. Концепція «демократичного соціалізму» як теоретична платформа соціал-реформізму.

 

Тема 11. Економічний розвиток України після скасування кріпацтва до першої світової війни Економічна думка в Україні та Росії

 

Основні положення та економічні наслідки аграрної реформи 1861 року. Капіталістична еволюція поміщицьких та селянських господарств.

Столипінська аграрна реформа. Характеристика розвитку землеробства і тваринництва. Спеціалізація і товарність сільськогосподарського виробництва.

Початок промислового перевороту на Україні. Промислове піднесення кінця XIX ст. Становлення залізорудної, вугільної та металургійної промисловості. Будівництво залізниць. Зародження машинобудування. Розвиток українських міст. Створення монополістичних об’єднань і акціонерних товариств. Роль іноземного капіталу.

Реформування аграрних відносин на західноукраїнських землях. Галузева структура сільського господарства.

Особливості промислового розвитку західноукраїнських земель. Технічне переоснащення нафтодобувної промисловості. Значення видобутку солі.

Чисельність, структура і добробут населення. Еміграція до США і Канади. Торгівля, фінанси, гроші, кредит.

Соціально-економічні ідеї народництва. Економічна програма революційних народників. Економічні концепції ліберального народництва. В.Воронцов, С.Южаков, М.Михайловський, М.Даніельсон. Економічні погляди О.Герцена і М.Огарьова. Економічна система М.Чернишевського.

Відображення економічного вчення К.Маркса в працях російських економістів. Дискусія навколо «Капіталу» К.Маркса.

Розвиток політичної економії в Росії наприкінці XIX — поч. XX ст. А.Чупров, М.Каблуков, Ю.Жуковський, І.Іванюков, І.Кауфман, А.Міклашевський, В.Дмитрієв.

Суспільно-економічна думка в Україні в дореформений період. Антикріпосницькі ідеї в працях Я.Козельського, В.Каразіна, А.Скальковського, Д.Журавського.

Економічні ідеї М. Драгоманова.

Революційно-демократичний напрям суспільно-економічної думки. Економічні погляди С. Подолинського. Економічні ідеї революційного народництва.

Розвиток політичної економії в Україні. Т.Степанов, М.Бунге, І.Вернадський, М.Вольський, А.Антонович, І.Цехановецький, М.Коссовський, Д.Піхно, Р.Орженцький, О.Білімович, Є.Слуцький, М.Туган-Барановський.

 

Тема 12. Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія

 

Економічний розвиток Німеччини у другій половині ХІХ ст. Причини її відсталості. Особливості аграрного розвитку. “Пруський” та “американський” шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Економічні погляди Ф.Ліста. Метод дослідження. Тлумачення капіталу. Проблеми зайнятості та інвестицій. Доктрина «індустріального виховання нації». Ідеї протекціонізму.

Концепції історичної школи. Предмет і метод дослідження. Опозиція класичній школі, критика гедонізму. Інституціоналізм історичної школи. В.Рошер, К.Кнісс, Б.Гільдебранд.

Нова історична школа. Критика методу класичної політичної економії. Дослідження соціальних проблем, ролі соціальних інститутів. Започаткування соціал-націоналістичних ідей. Теорії державного регулювання економіки, Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер.

Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму. Р.Штаммлер, Р.Штольцман.

 

Тема 13. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії

 

Виникнення маржиналізму. Проблеми економічної рівноваги. Започаткування основ теорії граничної корисності. Г.Госссн, Й.Тюнен, Ж.Дюпюї, А.Курно.

Австрійська школа граничної корисності. Предмет і метод дослі­дження. Теоретичні погляди К.Менгера, Є.Бем-Баверка, Ф.Візера.

Формування неокласичної традиції в західній політичній економії в другій половині ХІХ — на поч. XX ст.

Кембрідзька школа. Економічна теорія А.Маршалла. Синтез піс-лярікардіанської політекономії і маржиналізму. Теорії корисності, ціни, «попиту та пропозиції», «економічної рівноваги». Розвиток неокласичної традиції в працях А.Пігу та Р.Хоутрі. Перегляд нео­класичної теорії ринку.

Американська школа маржиналізму в політичній економії. Теорії «статики та динаміки», «граничної продуктивності» Д.Б.Кларка. Категорії заробітної плати, ціни, процента, прибутку, закон спадної прибутковості.

Економічні концепції шведської (стокгольмської) школи. К.Вікселль, Г.Кассель.

Математична школа в політичній економії. Економічна рівновага. Ринкове саморегулювання. Теоретичні моделі Л.Вальраса, В.Парето.

Еволюція теорій прибутку та підприємництва.

 

Тема 14. Інституціоналізм та економічні умови його зародження

 

Прогрес світової науки, техніки та технології виробництва. Структурні зміни в промисловості. Загострення взаємин людини і природи. Монополізація економіки. Показники економічного розвитку провідних країн світу протягом останньої третини XIX - на початку XXст.

Виникнення інституціонального напряму Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.

Теорії соціально-орієнтованого та свідомо сформованого суспільства. Ідеї соціального плюралізму. В.Зомбарт, М.Вебер.

Американський інституціоналізм початку XX ст. та його головні напрямки. Соціально-психологічний інституціоналізм Т.Веблена. Соціально-правовий інституціоналізм Дж.Р.Коммонса.

Кон'юнктурно-статистичний інституціоналізм У.Мітчелла. Дж.М.Кларка. Соціально-технологічний інституціоналізм.

Неоінституціоналізм.

 

Тема 15. Господарство провідних країн світу в міжвоєнний період (1919-1939 рр.). Кейнсіанство та його особливості в різних країнах

 

Економічні наслідки першої світової війни і їх вплив на повоєнний розвиток США, Англії, Франції, Німеччини. Версальський договір 1919р.

Плани Дауеса та Юнга, їх суть і мета.

Світова економічна криза 1929-1933рр. Наслідки економічної кризи для США. Початок державного регулювання економіки. “Новий курс” Ф.Д.Рузвельта.

Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції. Мілітаризація економіки Японії та Німеччини.

Історичні умови виникнення кейнсіанства.

Теоретична система Дж.М.Кейнса. Метод дослідження. Макро-економічний аналіз. Трактування Дж.М.Кейнсом причин порушення рівноваги капіталістичної економіки. «Основний психологічний закон». Теорія мультиплікатора.

Економічна програма Дж.М.Кейнса. Державне регулювання економіки. Основні важелі державного впливу на економіку.

Поширення кейнсіанства і його особливості в різних країнах.

Американський варіант кейнсіанства. А.Хансен, С.Харріс. Інвестиційна теорія циклу. Принцип акселератора.

Кейнсіанство у Франції. Г.Ардан. В.Перру.

Кейнсіанство у Швеції. Г.Мюрдаль. Е.Вігфорс.

Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Теорії «економічної динаміки» Р.Харрода (Англія) та «економічного зростання» Є.Домара (США).

Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, Т.Сраффа, Н.Калдор. Проблеми зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях.

Кейнсіанська теорія і економічна політика.

 

Тема 16. Розвиток провідних індустріальних країн у другій половині ХХ ст. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм

 

Вплив другої світової війни на економіку провідних країн. Особливості повоєнного економічного розвитку. План Маршалла. Інтеграційні процеси в економіці. Розпад колоніальної системи. Посилення державного регулювання.

Науково-технічна революція. Зрушення в галузевій структурі промисловості.

Економічний розвиток провідних країн світу у 50-60рр. Реформи Л.Эрхарда. Економічне відродження ФРН. Реформування економіки Японії і Франції.

Еволюція неокласичної теорії у XX ст. Перегляд неокласичної концепції ринку. Теорії монополії та конкуренції. Дж.Робінсон, Е.Чемберлін, Й.Шумпетер.

Консервативна неокласика. Неокласичні теорії економічного зростання. Вчення про виробничу функцію. Функція Кобба-Дгласа. Багатофакторні моделі економічної динаміки. Р.Солоу, Дж.Мід.

Виникнення і загальна характеристика неолібералізму, його різні форми. «Лондонська», «фрайбурзька», «паризька», «чиказька» школи.

Лондонська школа неолібералізму. Ф.Хайєк.

Неолібералізм у Німеччині. Фрайбурзька школа ордолібералізму. Теорія порядків. В.Ойкен і його концепція «ідеальних типів господарських систем». В.Рьопке, А.Мюллер-Армак, Л.Ерхард. Теорії «соціального ринкового господарства» та «сформованого суспільства».

Чиказька школа монетаризму. Монетарна модель циклу М. Фрідмена.

Неокласичне відродження. «Економіка пропозиції». А.Лаффер, К.Мандел. Теорія «раціональних очікувань». Т.Сарджент, Р.Лукас, С.Фішер.

Неокласичний синтез. П.Самуельсон.

Досвід практичного застосування рекомендацій неокласичної теорії в економіці різних країн.

 

Тема 17. Сучасні теорії розвитку суспільства

 

Закономірності і наслідки НТП. Зростання воєнних витрат і формування військово-промислового комплексу. Індустріалізація сільськогосподарського виробництва.

“Нові індустріальні країни”, причини їх швидкого економічного піднесення.

Динаміка міжнародних економічних відносин і основні риси світового господарства в 90- ті роки ХХ ст. Вплив на світову економіку розпаду СРСР та світової соціалістичної системи господарства.

Економіка країн, що йдуть некапіталістичним шляхом розвитку.

Еволюція теорій трансформації капіталізму під впливом НТР. Поява концепцій технологічного детермінізму. Теорія «стадій економічного зростання» У.Ростоу. Концепції «індустріального суспільства» П.Дракера (США), Р.Арона, «технологічного суспільства» Ж.Еллюля (Франція).

Теорії «конвергенції». «Нове індустріальне суспільство» Д.Гелбрейта. Теорія трансакційних витрат.

Економічна теорія прав власності Р.Коуз (США). Теорії трансформації капіталізму. «Народний капіталізм». «Колективний капіталізм» Г.Мінза та А.Берлі.

Концепції футурології, «Постіндустріальне суспільство» Д.Белла. «Супер індустріальне суспільство» А.Тоффлера. Суспільство «нової цивілізації», «цілісної гуманної цивілізації». Футурологія і глобальне моделювання.

Моделі «змішаного економічного ладу»: німецька, французька, скандинавська, лейбористська.

 

Тема 18. Розвиток радянської економічної думки. Економіка України у складі СРСР та у період незалежності

 

Наслідки першої світової війни для української економіки.

Соціально-економічна політика Центральної Ради. Брестський мирний договір. Економічні заходи уряду гетьмана П.Скоропадського та Директорії.

Економічна політика більшовиків у 1919-1920рр. (політика “воєнного комунізму”). План “ГОЭЛРО”.

Нова економічна політика і її значення для відбудови народного господарства.

Позитивні і негативні наслідки індустріалізації та колективізації. Голодомор 1933 року.

Народне господарство УРСР у другій половині 30-х років.

Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки і економічна політика її уряду. Анексія західноукраїнських земель Польщею, Румунією та Чехословаччиною. Стан промисловості і сільського господарства. Добробут населення. Негативний вплив світової економічної кризи 1929-1933рр.

Соціально-економічні наслідки приєднання західноукраїнських земель до УРСР.

Економічна думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20—30рр. Розробка теорії сільськогосподарської кооперації в працях А.В.Чаянова та інших. Теорія «довгих хвиль» М.Д.Кондратьєва.

Розвиток економічної думки в повоєнний період. Економічна дискусія 1951—1952 рр. Створення підручника з політичної економії. Проблеми політичної економії капіталізму та соціалізму у працях радянських економістів. Спроба створити основи цілісної системи політичної економії соціалізму.

Внесок українських економістів у розвиток економічної теорії.

Господарські і людські втрати України в роки другої світової війни.

Повоєнна відбудова народного господарства. Голод 1946-1947рр. Грошова реформа 1947 року. Колективізація та індустріалізація на західноукраїнських землях.

Структурні зрушення у народному господарстві України в 50-х - першій половині 60-х років. Створення раднаргоспів.

Економічні реформи 1965р. та їх результативність.

Застійні явища в економіці 70-х - 80-х років і спроби її реформування. “Перебудова”.

Науково-технічний прогрес, інвестиційна політика. Урбанізація. Проблеми зростання добробуту і розвитку соціальної сфери.

Економіка незалежної України. Проблеми і труднощі реформування економіки. Роль і місце України в світогосподарських зв’язках.

Українська економічна перспектива.

 

 

3. РОБОЧА ПРОГРАМА

 

4. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Економічна думка і господарські

 форми стародавнього світу

 

Трипільська культура. Економічний розвиток східнослов’янських племен до Vст. н.е.

Типи стародавніх цивілізацій. Характер взаємодії людини та природи.

Економічний розвиток держав Стародавнього Сходу. Особливості східного рабства. Господарство Стародавньої Греції. Господарство Античного Риму.

Особливості економічних знань в стародавньому світі (Єгипет, Індія, Китай, Греція та Рим).

 

Тема 2. Становлення і розвиток феодальної системи господарства. Економічна думка середньовіччя

 

1. Основні ознаки феодального господарства.
2. Форми феодального землеволодіння: алод, бенефіцій, феод.
3. Феодальне місто, його виникнення та економічна роль. Галузева структура середньовічного ремесла, значення його цехової організації.
4. Внутрішня та зовнішня торгівля. Торгові гільдії. Гроші. Банки. Податки.
5. Особливості економічного розвитку. Франції, Англії, Німеччини в V- XV ст.
6. Економічні погляди Ф.Аквінського.

 

Тема 3. Генезис капіталізму. Мануфактурний період світової економіки (XVI – XVIII ст.). Економічне вчення меркантилізму

 

1. Передумови та економічні наслідки великих географічних відкриттів кінця XV - початку XVІ cт.
2. Історія первісного нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати.
3. Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
4. Стан земельних відносин. Аграрний переворот в Англії та його наслідки. Продовольча революція XVIII ст.
5. Економічне значення буржуазних революцій в Нідерландах (1566-1609рр.), Англії (1640-1650рр.), Франції (1789-1794рр.) та війни за незалежність у Північній Америці (1775-1783рр.)
6. Теоретичні положення раннього меркантилізму.
7. Економічна концепція пізнього меркантилізму.

 

Тема 4. Епоха переходу до індустріального суспільства (кінець xVIII - ХІx cт.). Зародження і розвиток класичної школи політичної економії

 

1. Передумови та наслідки промислового перевороту в Англії. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині та США.
2. Загальна характеристика класичної політичної економії.
3. Переваги та недоліки теорії фізіократів.
4. Основні здобутки У.Петті.
5. Особливості економічного розвитку Франції XVII—XVIII ст. і їх відображення в поглядах П.Буагільбера.
6. Економічне вчення А.Сміта.
7. Д.Рікардо – послідовник та опонент А.Сміта.

 

Тема 5. Еволюція класичної політичної економії в першій половині XIX століття. Критичний напрям політичної економії

 

1. Теоретична концепція Т.Мальтуса.
2. Економічний синтез в працях Дж.С.Мілля.
3. Теоретичні погляди Ж.Б.Сея.
4. Особливості політичної економії в США.
5. Економічна ортодоксія С.Сісмонді.
6. Вчення “дрібнобуржуазного ідеолога” П.Ж.Прудона.
7. Економічна програма та практична діяльність Ф.Лассаля.

 

Тема 6. Формування соціалістичних ідей

 

1. Економічний розвиток континентальної Європи у другій третині XIX ст.
2. Джерела та особливості розвитку утопічних ідей.
3. Колективізм А.Сен-Сімона.
4. Історична концепція та асоціаціонізм Ш.Фур’є.
5. Р.Оуен: теоретик і практик.
6. Теоретичні проблеми “Капіталу” К.Маркса.
7. Розвиток В.І.Леніним марксистської політичної економії.

Тема 7. Економічний розвиток України після скасування кріпацтва до першої світової війни. Економічна думка в Україні та Росії

 

1. Основні положення та економічні наслідки аграрної реформи 1861 року.
2. Столипінська аграрна реформа.
3. Початок промислового перевороту на Україні. Промислове піднесення кінця XIX ст.
4. Створення монополістичних об’єднань і акціонерних товариств. Роль іноземного капіталу.
5. Обґрунтування “селянського соціалізму” в працях О.Герцена, М.Огарьова, М.Чернишевського.
6. Соціально-економічні ідеї народництва, його особливості в Україні.
7. Внесок українських вчених у світову економічну думку (М.Драгоманов, І.Франко, М.І.Туган-Барановський, Є.Слуцький).

 

Тема 8. Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія

 

1. Економічний розвиток Німеччини у другій половині ХІХ ст. Причини її відсталості.
2.  “Пруський” та “американський” шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
3. Система національної політичної економії в працях Ф.Ліста.
4. Особливості історичної школи в Німеччині.
5. “Нова” історична школа (Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер).
6. Теоретична концепція соціального напряму (Р.Штаммлер, Р.Штольцман).

 

Тема 9. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії

 

1. Сутність маржиналістської революції.
2. Австрійська школа.
3. Становлення неокласичного синтезу: кембріджська школа.
4. Американська концепція маржиналізму.
5. Модель рівноваги Л.Вальраса. “Теорія добробуту” В.Парето.
6. Еволюція теорій прибутку та підприємництва.

 

 

 

Тема 10.Інституціоналізм та економічні умови його зародження

 

1. Економічний розвиток провідних країн світу протягом останньої третини XIX - на початку XXст. Прогрес світової науки, техніки та технології виробництва.
2. Загострення взаємин людини і природи. Монополізація економіки.
3. Загальна характеристика інституціоналізму.
4. Критичні ідеї соціально-психологічного інституціоналізму Т.Веблена.
5. Соціально-правовий та кон’юнктурно-статистичний інституціона-лізм (Дж.Р.Коммонс, У.Мітчелл, Дж.М.Кларк).
6. Неоінституціоналізм.

 

Тема 11. Господарство провідних країн світу в міжвоєнний період (1919-1939рр.)

 

1. Економічні наслідки першої світової війни і їх вплив на повоєнний розвиток США, Англії, Франції, Німеччини.
2. Плани Дауеса та Юнга, їх суть і мета.
3. Світова економічна криза 1929-1933рр. Початок державного регулювання економіки.

 

Тема 12. Кейнсіанство та його особливості в різних країнах

 

1. Теоретична система Дж.М.Кейнса.
2. Сутність теорії ефективного попиту та принципу мультиплікатора.
3. Особливості кейнсіанства у Франції та Швеції.
4. Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Дія принципу акселератора.
5. Посткейнсіанство.

 

Тема 13-14. Розвиток провідних індустріальних країн у другій половині ХХ ст. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.

 

1. Економічний розвиток провідних країн світу у 50-60рр. Реформи Л.Эрхарда. Економічне відродження ФРН.
2. План Маршалла.
3. Неокласична теорія та її основні напрямки.
4. Консервативна неокласика.
5. Лондонська, фрайбурзька та паризька школи неолібералізму.
6. Чиказька школа монетаризму.
7. Неокласичне відродження. Новаторські ідеї “економіки пропозиції” та “раціональних очікувань”.
8. Неокласичний синтез.

 

Тема 15. Сучасні теорії розвитку суспільства

 

1. Міжнародні економічні відносини і основні риси світового господарства в 90- ті роки ХХ ст.
2. Технологічний детермінізм і теорії конвергенції.
3. Концепції футурології.
4. Економічні теорії добробуту.
5. Моделі змішаного економічного ладу.

 

Тема 16. Розвиток радянської економічної думки

 

1. Наслідки першої світової війни для української економіки.
2. Економічна політика більшовиків у 1919-1920рр. (політика “воєнного комунізму”).
3. Нова економічна політика і її значення для відбудови народного господарства.
4. Позитивні і негативні наслідки індустріалізації та колективізації. Голодомор 1933 року.
5. Післявоєнний розвиток України.
6. Розвиток радянської економічної думки (Теорія “довгих хвиль” М.Д.Кондратьєва. План “сільськогосподарської кооперації” О.Чаянова).

 

5. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Тема 1. Форми господарювання і економічна думка стародавнього світу. Становлення і розвиток феодальної системи господарства.

 

1. Трипільська культура. Економічний розвиток східнослов’янських племен до Vст. н.е.
2. Економічний розвиток держав Стародавнього Сходу. Особливості східного рабства.
3. Господарство Стародавньої Греції. Господарство Античного Риму.
4. Особливості економічних знань в стародавньому світі (Єгипет, Індія, Китай, Греція та Рим).
5. Основні ознаки феодального господарства. Форми феодального землеволодіння: алод, бенефіцій, феод.
6. Феодальне місто, його виникнення та економічна роль. Галузева структура середньовічного ремесла, значення його цехової організації.
7. Вплив християнства на формування економічної думки в середньовіччі (Ф.Аквінський).

 

ЛІТЕРАТУРА: 1.с.5-27; 2. С.16-33; 8. С.9-31; 25. С.3-54; 26.с.7-41; 34.с.7-25; 35.с.12-135; 60.с.5-26; 72.с.9-28.

 

Тема 2. Генезис капіталізму. Мануфактурний період світової економіки (XVI – XVIII ст.). Економічне вчення меркантилізму

 

1. Передумови та економічні наслідки великих географічних відкриттів кінця XV - початку XVІ cт.
2. Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
3. Аграрний переворот в Англії та його наслідки. Продовольча революція XVIII ст.
4. Економічне значення буржуазних революцій в Нідерландах (1566-1609рр.), Англії (1640-1650рр.), Франції (1789-1794рр.) та війни за незалежність у Північній Америці (1775-1783рр.)
5. Спільні та відмінні риси економічної концепції раннього і пізнього меркантилізму.

 

ЛІТЕРАТУРА: 1.с.28-52; 2.с.34-127; 9.с.32-59, 82-135; 16; 18.с.18-101, 117-140; 25.с.55-88; 26.с.42-74; 29; 34.с.26-55; 35.с.136-180; 47; 50; 53; 60.с.32-57; 72.с.30-75.

Тема 3. Епоха переходу до індустріального суспільства (кінець xVIII - ХІx cт.). Зародження і розвиток класичної школи політичної економії

 

1. Передумови та наслідки промислового перевороту в Англії. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині та США.
2. Загальна характеристика класичної політичної економії.
3. Основні здобутки У.Петті.
4. Економічне вчення А.Сміта.
5. Д.Рікардо – послідовник та опонент А.Сміта.
6. П.Буагільбер та його теоретичні погляди.
7. Переваги та недоліки теорії фізіократів.

 

Тема 4. Еволюція класичної політичної економії в першій половині XIX століття. Критичний напрям політичної економії.

 

1. Теоретична концепція Т.Мальтуса.
2. Економічний синтез в працях Дж.С.Мілля.
3. Теоретичні погляди Ж.Б.Сея.
4. Особливості політичної економії в США.
5. Економічна ортодоксія С.Сісмонді.
6. Вчення “дрібнобуржуазного ідеолога” П.Ж.Прудона.
7. Економічна програма та практична діяльність Ф.Лассаля.

 

ЛІТЕРАТУРА: 1.с.53-70; 2.с.161-238; 9.с.136-205; 18.с.102-115; 25.с.89-139; 26.с.75-94; 34.с.56-66; 35.с.184-223; 42; 60.с.58-61; 72.с.83-96.

 

Тема 5. Формування соціалістичних ідей

 

1. Економічний розвиток континентальної Європи у другій третині XIXст.
2. Джерела та особливості розвитку утопічних ідей.
3. Колективізм А.Сен-Сімона.
4. Історична концепція та асоціаціонізм Ш.Фур’є.
5. Р.Оуен: теоретик і практик.
6. Теоретичні проблеми “Капіталу” К.Маркса.
7. Розвиток В.І.Леніним марксистської політичної економії.

 

ЛІТЕРАТУРА: 4.с.322-353; 18.с.165-207; 25.с.153-174; 35.с.223-269; 55; 72.с.134-142.

1.с.71-83; 9.с.207-274; 18.с.351-372; 25.с.175-215; 26.с.110-137; 34.с.67-81; 35.с.270-309; 37; 38; 60.с.85-90; 72.с.97-111.

 

Тема 6. Економічний розвиток України після скасування кріпацтва до першої світової війни Економічна думка в Україні та Росії.

 

1. Аграрна реформа 1861 року.
2. Столипінська аграрна реформа.
3. Початок промислового перевороту на Україні. Промислове піднесення кінця XIX ст.
4. Обґрунтування “селянського соціалізму” в працях О.Герцена, М.Огарьова, М.Чернишевського.
5. Соціально-економічні ідеї народництва, його особливості в Україні.
6. Внесок українських вчених у світову економічну думку (М.Драгоманов, І.Франко, М.І.Туган-Барановський, Є.Слуцький).

 

ЛІТЕРАТУРА: 1.с.198-218; 2; 25.с.266-292; 26.с.330-383; 34.с.137-150; 56; 60.с.27-31; 60.с.61-68; 15; 20; 21; 22; 23; 25.с.293-337; 32; 33; 44; 61.

 

Тема 7. Історична школа.

 

1. Економічний розвиток Німеччини у другій половині ХІХ ст. Причини її відсталості. “Прусський” та “американський” шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
2. Система національної політичної економії в працях Ф.Ліста.
3. Особливості “старої” та “молодої” історичної школи в Німеччині.
4. Теоретична концепція соціального напряму в економічній науці.

 

ЛІТЕРАТУРА: 18.с.210-227, 298-320; 25.с.216-237; 26.с.138-159; 35.с.310-318; 54.с.23-55; 60.с.134-144; 72.с.143-149.

 

Тема 8. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії.

 

1. Сутність маржиналістської революції.
2. Австрійська школа.
3. Становлення неокласичного синтезу: кембріджська школа.
4. Американська концепція маржиналізму.
5. Особливості шведської (стокгольмської) школи.
6. Модель рівноваги Л.Вальраса.
7. “Теорія добробуту” В.Парето.

 

ЛІТЕРАТУРА: 1.с.84-99; 9.с.275-526; 10; 11; 19; 25.с.238-265; 26.с.175-311; 34.с.82-136; 35.с.337-467; 39; 43; 54.с.145-233; 60.с.113-119; 72.с.150-189; 1.с.127-139; 3; 5; 9.с.527-585; 17; 26.с.214-289; 40; 46; 60.с.105-283; 64; 65; 72.с.235-292.

 

Тема 9. Інституціоналізм

 

1. Економічний розвиток провідних країн світу протягом останньої третини XIX - на початку XXст. Прогрес світової науки, техніки та технології виробництва.
2. Загальна характеристика інституціоналізму.
3. Критичні ідеї соціально-психологічного інституціоналізму Т.Веблена.
4. Соціально-правовий та кон’юнктурно-статистичний інститут-ціоналізм.
5. Неоінституціоналізм.

 

ЛІТЕРАТУРА: 6; 11; 14; 25.с.454-497; 34.с.203-212; 41; 52; 54.с.56-144; 60.с.134-144; 72.с.190-212.

 

Тема 10. Господарство провідних країн світу в міжвоєнний період (1919-1939рр.) Кейнсіанство та його особливості в різних країнах

 

1. Економічні наслідки першої світової війни.
2. Плани Дауеса та Юнга, їх суть і мета.
3. Світова економічна криза 1929-1933рр.
4. Теоретична система Дж.М.Кейнса. Сутність теорії ефективного попиту та принципу мультиплікатора.
5. Особливості кейнсіанства у Франції та Швеції.
6. Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Дія принципу акселератора.
7. Посткейнсіанство.

 

ЛІТЕРАТУРА: 1.с.163-175; 9.с.607-646; 25.с.338-370; 26.с.481-566; 28; 34.с.151-178; 35.с.468-493; 54.с.234-286; 60.с.91-94; 60.с.127-133; 72.с.213-225.

 

 

 

Тема 11. Розвиток провідних індустріальних країн у другій половині ХХ ст. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм

 

1. Особливості повоєнного економічного розвитку провідних країн.
2. План Маршалла.
3. Неокласична теорія та її основні напрямки. Консервативна неокласика.
4. Лондонська, фрайбурзька та паризька школи неолібералізму.
5. Чикагська школа монетаризму.
6. Неокласичне відродження. Новаторські ідеї “економіки пропозиції” та “раціональних очікувань”.
7. Неокласичний синтез.

 

Тема 12. Сучасні теорії розвитку суспільства

 

1. Технологічний детермінізм.
2. Теорії конвергенції.
3. Концепції футурології.
4. Економічні теорії добробуту.
5. Економічні концепції соціал-демократії: реформізм та ревізіонізм.
6. Моделі змішаного економічного ладу.

 

Тема 13. Розвиток радянської економічної думки. Економіка України у складі СРСР та у період незалежності

 

1. Наслідки першої світової війни для української економіки.
2. Економічна політика більшовиків у 1919-1920рр. (політика “воєнного комунізму”).
3. Нова економічна політика і її значення для відбудови народного господарства.
4. Позитивні і негативні наслідки індустріалізації та колективізації. Голодомор 1933 року.
5. Післявоєнний розвиток України.
6. Розвиток радянської економічної думки. Теорія “довгих хвиль” М.Д.Кондратьєва. План “сільськогосподарської кооперації” О.Чаянова.
7. Перспективи розвитку України.

 

 

 

 

6. РЕГЛАМЕНТ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

6.1. Загальні положення

Оцінювання знань студентів здійснюється у відповідності до шкали, яка застосовується у ВНЗ „Національна академія управління”(див.табл.1).

Таблиця 1.

Оцінка за бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою	Оцінка у формі заліку	Оцінка за шкалою ЕСТS
90 - 100	5 (відмінно)	зараховано	А
80 – 89	4 (добре)	зараховано	В
70 – 79	4 (добре)	зараховано	С
60 – 69	3 (задовільно)	зараховано	D
35 – 59	3 (задовільно)	зараховано	E
21 – 34	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	Не зараховано з можливістю повторного складання	FX
0 – 20	2 (незадовільно ) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	Не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

6.2. Характеристика складових навчального процесу вивчення курсу та їх оцінювання

Порядок, встановлений відповідним наказом ректора НАУ, передбачає можливість диференційованого підходу до формування 100 - бальної оцінки з окремих дисциплін, що об’єктивно обумовлено специфікою їх викладання. Весь програмний матеріал курсу «Історія економічних вчень» поділяється на два модулі: 1)«Еволюція форм господарювання та економічної думки до кінця ХІХ століття» (теми 1-8 курсу); 2) «Сучасні економічні школи та течії» (теми 9-15 курсу), які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань згідно темам модулів та опанування їх студентами денної форми навчання включають такі складові: 1) лекції; 2) семінарські заняття; 3) тести; 4) есе.

Лекції та семінарські заняття проводяться за загально-академічними правилами в аудиторний час за розкладом. Відвідування лекцій та семінарів є обов’язковим, що контролюється викладачем та куратором курсу, які по завершенню семестру оцінюють дану складову максимально 10 балами. Якщо студент з будь-яких обставин мав пропуски, його оцінки розраховуються за простою пропорцією, виходячи із сумарної кількості лекцій та семінарських занять. Так, якщо під час семестру було 16 лекцій і 10 семінарів (разом 26), а студент відвідав 12 лекцій і 8 семінарів (разом 20), то його оцінка відвідування складає 8.3 балу; результат за арифметичними правилами округлюється до цілої цифри і дорівнює 8 балам.

Другою складовою комплексної оцінки студента є його активність на семінарських заняттях, під час яких впродовж семестру він може отримати максимально 10 балів. Результати роботи кожного студента (виступи, доповнення, коментарі, участь у дискусії, грамотно поставлені запитання тощо) визначаються викладачем на семінарах індивідуально. Тобто після будь-якого заняття кожен студент має в журналі оцінку від 0 до, наприклад, 10 балів за вдалий виступ. Виходячи з конкретних обставин, ці показники можуть коригуватися викладачем. Оцінки у 0, 3,4,5 балів передбачають наступне:

ü   відмінному рівню (5 балів) відповідає правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;

ü   задовільному рівню (3-4 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел;

ü   незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

 

Враховуючи обмежену кількість аудиторних семінарських занять, наявність певної заздалегідь визначеної кількості балів у студента за кожний модуль не є обов’язковим. Активність визначається тільки по завершенню семестру. Водночас, крім виступів, число яких об’єктивно лімітоване питаннями планів семінарських занять, за нормальної практики кожен може накопичувати бали за рахунок всіх інших форм активності на семінарах.

Третьою складової семестрової комплексної оцінки є тестові завдання, виконання яких відбувається протягом семестру, і сумарна оцінка за які може становити від 0 до 10 балів. Переведення оцінок у загальну сумарну оцінку за тестами відбувається наступним чином: отримання протягом семестру середньої оцінки від 0 до 2,5 балів – 0 балів за шкалою ЕСТS; від 2,6 до 4 балів – 5 балів за шкалою ЕСТS; від 4 до 5 балів – 10 балів за шкалою ЕСТS.

Четвертий елемент поточної оцінки знань студента – виконання 2-х контрольних робіт, максимальна оцінка за кожну з яких становить 10 балів. Перша контрольна робота проводиться після вивчення першого навчального модуля, друга – після вивчення другого навчального модуля. Повторне написання контрольних робіт не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому контрольній з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Студенти, що не з’явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті, що не були присутніми на додатковому, матимуть нульову оцінку.

П’ятий елемент (вибірковий) загальної оцінки становлять результати, отримані за есе з тематики Модулів які дають максимально 10 балів (5 балів – написання і оформлення результатів, 5 – захист). Тему есе визначає викладач, який проводить практичні та семінарські заняття. Як форма самостійної роботи, есе є різновидом індивідуального творчого дослідження, в якому в стислому вигляді висвітлюється сутність проблеми або дається наукова порівняльна характеристика явищ, категорій, теорій тощо. Причому, найважливішим у науковому есе є формулювання власної позиції, оцінки, шляхів вирішення проблеми тощо. Тексту есе передує простий план, що має здебільшого три пункти. В кінці есе подається список літературних джерел (10 найменувань орієнтовно), які були використані для написання роботи. Обсяг наукового есе становить 4,5 – 5,0 аркушів тексту на папері формату А4. В друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків кожному. Для цього зазвичай використовується шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядковий інтервал значенням 1,5. Якщо текст написаний від руки власноруч, то обсяг роботи збільшується в 1,5 – 2,0 рази в залежності від індивідуальних особливостей написання. Подається викладачу через куратора курсу у заздалегідь визначний термін, але не пізніше п’ятниці другого тижня після проведення семінару з останньої теми модуля, тобто строк написання дорівнює не менш ніж двома тижням. Якщо есе подане із запізненням, то за кожен день після встановленого строку з оцінки за роботу знімається один бал. Після 10 днів прострочки есе не приймаються. При подачі есе куратору останній проставляє дату на титульній сторінці і засвідчує її своїм підписом. Якщо студент не зміг вчасно підготувати есе з поважних обставин, це питання вирішується викладачем із кожним персонально. В межах академічної групи теми не повинні дублюватися, що регулюється старостою академічної групи.

Таким чином, комплексна оцінка поточної успішності студентів розраховується як сума вищезгаданих складових, і її максимальна величина потенційно дорівнює 50 балам, а саме:

 

1. Відвідування	- 10
2. Активність на семінарах	- 20
3. Тестові завдання	- 10
4. Модульний контроль	- 20 (2Х10)
5. Написання і захист есе (вибіркова частина)	- 10
Разом:	60

 

5. Іспит з дисципліни “Економічна історія та економічних вчень” проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, складеними в повній відповідності з програмою дисципліни, які доводяться до студентів на початку навчального року.

Іспит проводиться потоком в письмовій формі за розкладом, що доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. До іспиту допускаються всі студенти незалежно від кількості балів за результатами проміжних контрольних заходів.

Тривалість іспиту – 2 (дві) астрономічні години.

Іспит проводиться комісією, в склад якої входять лектор потоку, викладачі, що проводять заняття, співробітники кафедри, які необхідні для організації іспиту.

Екзаменаційний білет містить 4 теоретичні завдання. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за такою шкалою: 10; 5, 0 балів. Результати іспиту додаються до оцінки поточної успішності студентів і заносяться в відомість, перетворюючись на оцінки національної шкали за табл.1.

 

 

1. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Перехід до ринкової економіки та розвиток нових форм економічних процесів зумовлює необхідність поглибленого вивчення історичного розвитку різних форм господарювання і теоретичних засад та практичних рекомендацій різних економічних шкіл щодо закономірностей функціонування сучасної економічної системи. Саме із ознайомлення з історією виникнення та розвитку основних економічних форм підходів до сутності і методів управління економічними процесами починається розуміння глибинних процесів, що відбуваються в економіці України. Тож ґрунтовне освоєння курсу історії економічних вчень набуває особливого значення.

Велике значення цей курс має для студентів заочної форми навчання. Це пояснюється необхідністю поєднання теоретичних знань із практичною діяльністю, використання набутих знань для підвищення власної кваліфікації та використання нових ідей для удосконалення організації виробничого процесу на своєму підприємстві.

Важливою складовою глибокого засвоєння основних теоретичних засад і практичних проблем історії економічних вчень є самостійна робота студентів. Головне полягає не в механічному запам’ятовуванні основних положень окремих економічних течій та шкіл, характеристик економічного розвитку різних країн в певний історичний період, а в умінні самостійно, логічно аргументувати свою відповідь. Для цього при вивченні матеріалу слід зіставляти різні наукові точки зору на певне явище, прослідкувати еволюцію певних підходів до вирішення економічних проблем, вчитися обмірковувати проблеми господарської практики, розуміти їх реальні причини та знаходити можливі шляхи вирішення. На цій основі необхідно навчитися аналізувати, робити узагальнення, виділяти головні та суттєві риси, розуміти історичний та логічний розвиток економічних ідей, обґрунтовувати висновки.

Основними етапами організації самостійної роботи є:

1. Пошук літератури з дисципліни в цілому та її окремих тем зокрема з використанням бібліографічного підбору літератури, який наведено після кожної теми. При цьому слід виділяти основний підручник, додаткову літературу і першоджерела для поглибленого вивчення теми.

2. З’ясування, якою мірою навчальна програма курсу відповідає змісту наявних у студента підручників і, за необхідності, підбір додаткових джерел інформації (монографії, брошури, статті тощо).

3. Ознайомлення з матеріалами лекції, літературними першоджерелами – їх детальне вивчення, конспектування, виділення головних положень, закономірностей тощо.

4. Осмислення змісту окремих питань теми в контексті цілісної структури курсу, зв’язку економічного напряму та школи з попереднім розвитком економічної думки.

5. Розгляд питань для самостійної перевірки знань по темі, що вивчається. Це допоможе краще засвоїти матеріал, який викликає певні труднощі.

6. Намагання опанувати (після вивчення окремих тем) матеріал певного розділу курсу в цілому. При цьому основну увагу слід зосередити на головних ідеях, положеннях, недоліках конкретної економічної школи, еволюції поглядів її представників у сучасному світі.

Після вивчення курсу студенти зможуть зрозуміти сутність та причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і господарських процесів в контексті їх розуміння різними економічними школами, закономірності виникнення та розвитку окремих економічних напрямів, зорієнтуватися в різних підходах і рекомендаціях щодо регулювання функціонування ринкового механізму, ознайомитися з найважливішими особливостями сучасних економічних концепцій, вивчити теоретичні засади сучасної економічної політики. Набутті знання є базою для вивчення інших економічних дисциплін – макро- та мікроекономіки, міжнародної економіки тощо.

 

СТУДЕНТ ПОВИНЕН

Знати:

¨     представників, основні теоретичні положення і рекомендації щодо здійснення економічної політики певних економічних шкіл і напрямів;

¨     специфіку економічного розвитку окремих країн в різні історичні періоди;

¨     теоретичні і практичні передумови виникнення та закономірності розвитку основних економічних ідей та положень;

¨     механізм дії основних економічних законів і рекомендації щодо їх використання їх людьми у процесі господарської діяльності з позицій окремих економічних течій;

¨     переваги та недоліки окремих економічних шкіл і напрямки еволюції їх основних положень.

 

Вміти:

¨     логічно і аргументовано викласти сутність і закономірності економічного розвитку певної країни,

¨     сутність поглядів економічної школи або течії;

¨     пояснити особливості історичних етапів розвитку певних економічних ідей у контексті функціонування конкретної соціально-економічної системи суспільства;

¨     використовувати набуті теоретичні знання для пояснення причин та наслідків реальних процесів з точки зору окремої економічної школи;

¨     розкрити зв’язок певних політичних заходів із програмою економічної школи;

¨     приймати обґрунтовані рішення щодо вибору шляхів вирішення економічної проблеми згідно з рекомендаціями певної економічної школи.

Вивчення дисципліни базується на знаннях, отриманих за програмою середньої освіти в процесі вивчення гуманітарних, фундаментальних та загальноосвітніх дисциплін.

 

7.1. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ:

 

1. 1.     Поясніть, що розумів Арістотель під “економікою” і “хремастикою”?
2. 2.     Які два виду “справедливих цін” обґрунтував Ф.Аквінський
3. 3.     Політика протекціонізму у сучасній економіці.
4. 4.     Поясніть зміст наступного положення фізіократів: “Промисловість і торгівля існують тільки завдяки сільському господарству. Сільське господарство постачає сировину для промисловості і товари для торгівлі і оплачує як ту, так і іншу”.
5. 5.     Що розуміється під “догмою Сміта”?
6. 6.     В яких економічних питаннях Д.Рікардо не погоджувався з А.Смітом?
7. 7.     Поясніть зміст наступного положення фізіократів: “Промисловість і торгівля існують тільки завдяки сільському господарству. Сільське господарство постачає сировину для промисловості і товари для торгівлі і оплачує як ту, так і іншу”.
8. 8.     Чи правильними були розрахунки Т.Мальтуса? Наведіть докази як на користь, так і проти його теорії народонаселення.
9. 9.     Розкрийте сутність “закона Сея”.

10. Чому С.Сісмонді пропонував обмежити розвиток капіталізму?

11. В чому полягала ідея “народного банку” П.Ж.Прудона?

12. Що означає термін “утопія”?

13. Чи відповідають методи впровадження утопічних теорій їхній меті досягнення загальної справедливості та рівності?

14. Розкрийте сутність теорії “перетворених форм” К.Маркса.

15. Що таке “селянський соціалізм”?

16. Чим українське народництво відрізнялось від російського?

17. Як М.Туган-Барановський розумів взаємозв’язок цін та грошей в обігу?

18. Ідеї якої економічної школи були розвинуті представниками історичної школи?

19. Як економічний закон розумівся в “старій” та “молодій” історичній школі?

20. Сформулюйте закон спадної граничної корисності і спадної граничної продуктивності.

21. З поглядами якого економіста середньовіччя схожа психологічна теорія процента Е.Бем-Баверка?

22. Хто до Л.Вальраса розробляв теорію економічної рівноваги?

23. В чому полягає динамічний характер економічної теорії Й.Шумпетера?

24. Назвіть відмінності неоінституціоналізму від інституціоналізму.

25. Наведіть приклад неоіституціонального підходу до якогось суспільного явища.

26. Економічні та політичні рекомендації Дж.Кейнса мають короткостроковий чи довгостроковий характер?

27. Чи бажана інфляція в економічній теорії Дж.Кейнса?

28. В кейнсіанській теорії гроші відіграють активну чи пасивну роль?

29. В чому схожість поглядів представників посткейнсіанства і марксизму?

30. Чим “спонтанний” порядок Ф.Хайека відрізняється від “конкурентного” порядку В.Ойкена?

31. Назвіть відмінності неокласичних теорій економічного зростання від неокейнсіанських.

32. В монетаристській теорії гроші відіграють активну чи пасивну роль? Чи можуть гроші впливати на реальні змінні?

33. Ваші особисті враження від “Економікса” П.Самуельсона.

34. Які особливості розвитку сучасного суспільства зумовили виникнення теорій технологічного детермінізму?

35. Економічні теорії добробуту мають колективістський чи індивідуалістичний характер?

36. Радянська економічна думка: ідеалізм чи матеріалізм?

37. Які особливості побудови селянського господарства в Радянському Союзі називає О.Чаянов?

 

7.2. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ ТА ПРОКОМЕНТУЙТЕ НИЖЧЕНАВЕДЕНІ ВИСЛОВИ З ПОЗИЦІЇ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ І ГОСПОДАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ

1. “Гроші – це велике колесо обігу” (А.Сміт).
2. “незручність виникає не тому, що виробляється занадто багато, а тому, що виробляють не те, що потрібно”. (Ж.Б.Сей)
3. “Підвищення вартості праці неможливе без відповідного зменшення прибутку” (Д.Рікардо).
4. Населення незмінно зростає там, де зростає виробництво засобів до існування, поки цей процес не наштовхнеться на могутні й очевидні перешкоди. (Т.Мальтус).
5. „Для створення цінності необхідно щоб з корисністю поєдналася рідкість не абсолютна, а тільки відносна” (Є.Бем-Баверк)
6. „Проста людина застосовує вчення по граничну корисність на практиці набагато краще, ніж формувала це вчення політична економія”. (Є.Бем-Баверк)
7. „Нерівномірність багатства.. – серйозний деф кут у нашому економічному улаштуванні” (А.Маршалл)
8. „Кожне збільшення капіталу і праці, вкладених в опрацювання землі, породжує в загально пропорційно менше збільшення кількості одержаного продукту, якщо тільки зазначене збільшення не збіглося в часі з удосконаленням агротехніки. (А.Маршалл).
9. „Виробництво – має співвідноситись із суспільним доходом, і ті, хто заохочує до безмежного виробництва, не турбуючись про те, щоб визначити цей дохід, штовхають націю до загибелі, сподіваючись відкрити їй шлях до багатства (С.Сісмонді).
10. „Народи можуть банкрутувати і від того, що витрачають дуже багато, і від того, що витрачають дуже мало”. (С.Сісмонді).
11. „Золотий вік людства не позаду нас, а попереду” (К.А.Сен-Сімон)
12. „Промисловий клас повинен зайняти лідируюче становище тому що він найважливіший, тому, що він може обходитися без усіх інших класів, але ніякий інший клас не може обходитися без нього, тому що він існує своїми власними силами і своєю власною працею” (К.А.Сен-Сімон)
13. Одного економічного ідеалу не можу бути для народів, так само сукня не шиється за однією міркою”.(В.Рошер).
14. Жоден закон, одна політична установа, жодна форма правління не можуть бути однаково застосовані до всіх народів і на всіх ступенях розвитку. (.Гільдебрант).
15. Моральні норми і традиції, а не інтелект і розважливий розум дозволи людям піднятися над рівнем дикунів. (Т.Веблен)
16. Життєвий рівень має природу звички. Він є буденним мірилом і визначає звичний порядок реагування на визначені стимули. (Т.Веблен).

 

7.3. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Торгівля стародавнього світу.
2. Причини кризи античної системи господарювання.
3. Економічні проблеми в працях вчених античного світу.
4. Торгові гільдії
5. Економічна роль феодального міста
6. Економічні погляди Ф.Аквінського
7. Наслідки великих географічних відкриттів.
8. Фінанси, банки і капіталізм.
9. Торгова політика меркантилізму

10. Економічне значення буржуазних революцій

11. Джерела, методи та результати первісного нагромадження капіталу.

12. Теорія вартості А.Сміта

13. Теорія абсолютних переваг Д.Рікардо

14. Специфічність поглядів школи фізіократів

15. Промисловий переворот (Англія, Франція, Німеччина, США)

16. Теорія трьох факторів виробництва Сея

17. С. Сісмонді – представник дрібнобуржуазної течії

18. Оригінальність теорії вартості Прудона

19. Теорія криз Т. Мальтуса

20. Методи встановлення і підтримання «справедливого» устрою суспільства Ш.Фур’є

21. Практична діяльність Р.Оуена

22. Концепція вартості К.Маркса

23. Розвиток В.І.Леніним марксистської політичної економії

24. Столипінська аграрна реформа.

25. Українська економіка кінця ХІХ сторіччя

26. Роль іноземного капіталу в розвитку промисловості України (ХІХ ст.)

27. Економічні поглядиМ.І.Туган-Барановського

28. Соціально-економічні ідеї народництва, його особливості в Україні.

29. “Прусський” та “американський” шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

30. Ідея «економічного виховання нації» в працях Ф.Ліста.

31. Спільні та відмінні риси «старої» та «молодої» історичної школи

32. Психологічна теорія відсотку Е.Бем-Баверку

33. Недоліки теорії економічної рівноваги Л.Вальраса

34. Теорія інноваційного розвитку економіки Й.Шумпетера

35. Особливості методології маржиналізму

36. Причини виникнення неокласичного синтеза

37. Соціально-психологічний інституціоналізм Т.Веблена.

38. Соціально-правовий інституціоналізм Дж.Р.Коммонса.

39. Кон'юнктурно-статистичний інституціоналізм У.Мітчелла.

40. Д.Гелбрейта. Теорія трансакційних витрат.

41. Економічна теорія прав власності Р.Коуз (США

42. «Основний психологічний закон» Дж.М.Кейнса

43. Теорія мультиплікатора.

44. Основні важелі державного впливу на економіку за Дж.М.Кейнсом.

45. Американський варіант кейнсіанства. А.Хансен, С.Харріс. Принцип акселератора.

46. Теорії «економічної динаміки» Р.Харрода (Англія) та «економічного зростання» Є.Домара (США).

47. Проблеми зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях (Дж.Робінсон, Т.Сраффа, Н.Калдор).

48. Вплив другої світової війни на економіку провідних країн. План Маршалла.

49. Економічне відродження ФРН (реформи Л.Эрхарда).

50. Теорії монополії та конкуренції (Дж.Робінсон, Е.Чемберлін, Й.Шумпетер).

51. Вчення про виробничу функцію. Функція Кобба-Дугласа.

52. Лондонська школа неолібералізму (Ф.Хайєк).

53. Фрайбурзька школа ордолібералізму. Теорія порядків.

54. В.Ойкен і його концепція «ідеальних типів господарських систем».

55. Теорії «соціального ринкового господарства» та «сформованого суспільства».

56. Монетарна модель циклу М. Фрідмена.

57. Ідеї «економіки пропозиції» (А.Лаффер, К.Мандел).

58. Теорія «раціональних очікувань» (Т.Сарджент, Р.Лукас, С.Фішер).

59. “Нові індустріальні країни”, причини їх швидкого економічного піднесення.

60. Динаміка міжнародних економічних відносин і основні риси світового господарства в 90- ті роки ХХ ст.

61. Вплив на світову економіку розпаду СРСР та світової соціалістичної системи господарства.

62. Концепцій технологічного детермінізму.

63. Теорія «стадій економічного зростання» У.Ростоу.

64. «Нове індустріальне суспільство» Д.Гелбрейта.

65. Економічна теорія прав власності Р.Коуз (США).

66. Теорії трансформації капіталізму. «Народний капіталізм». «Колективний капіталізм» Г.Мінза та А.Берлі.

67. Концепції футурології і глобальне моделювання.

68. Моделі «змішаного економічного ладу»: німецька, французька, скандинавська, лейбористська.

69. Економічна політика більшовиків у 1919-1920рр. (політика “воєнного комунізму”).

70. Нова економічна політика і її значення для відбудови народного господарства.

71. Позитивні і негативні наслідки індустріалізації та колективізації. Голодомор 1933 року.

72. Розвиток кооперації в Україні.

73. Особливості кризи економіки України в 90-х роках ХХ ст.

74. Еволюція кредитної і банківської системи незалежної України.

75. Перспектива використання природно-рекреаційного потенціалу України.

 

7.4.ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗА ОСНОВНИМИ ТЕМАМИ КУРСУ:

 

1. Вартість товару за А.Смітом визначається як сума зарплати, ренти і прибутку:

а) так; б) ні.

2. За А. Смітом праця у сфері послуг є продуктивною:

а) так; б) ні.

3. Поділ праці за А.Смітом породжує схильність до обміну:

а) так; б) ні.

4. “ Видима рука” ринку за А.Смітом – це:

а) дія законів попиту і пропозиції;

б) економічний егоїзм індивіда;

в) регулювання державою господарського життя;

г) економічне шпигунство.

5. Кому адресувалися слова А.Сміта: “Деякі глибоко мислячі лікарі думали, що для здоров’я політичного організму необхідні суворий режим дієти і регламентація”?

а) У. Петті; б) Ф.Кене; в) П.Буагільбер; г) А.Тюрго.

6. Теорія реалізації суспільного продукту Ж.Б.Сея називається “законом ринків”:

а) так; б) ні.

7. Який фактор виробництва є зайвим у три факторній теорії виробництва Ж.Б.Сея?

а) праця; б) капітал; в) організація; в) земля.

 

8. кваліфікована праця, яка оплачується високими заробітками, за Ж.Б.Сеєм, формує:

а) клас рант’є;

б) середній клас;

в) клас посередників;

г) клас менеджерів-професіоналів.

9. За Д.Рікардо вартість товару прямо залежить від його корисності:

а) так; б) ні.

10. Найбільш сприятливим режимом існування економіки Д. Рікардо вважав:

а) вільну конкуренцію; б) монополію; в) олігопонію; г) монопсонію.

11. За Д.Рікардом “природна ціна праці” – це:

а) грошова величина;

б) сумарна вартість відпрацьованих годин;

в) плата за природні здібності робітника;

г) кількість споживчих благ, які можна придбати за ці гроші.

12. Т.Мальтус був прихильником “хлібних законів”:

а) так; б) ні.

13. На думку Т.Мальтуса війни є необхідним і сприятливим чинником, що перешкоджає зростанню людства:

а) так; б) ні.

14. Який рецепт розв’язання криз надвиробництва не належить Т.Мальтусу?

а) наявність “третіх осіб”;

б) формування ефективного попиту;

в) регулювання державою процесу виробництва;

г) утримання зарплати на природному рівні.

15. Яка перешкода зростання людності відноситься до природних?

а) утримування від шлюбу;

б) атмосфера великих міст;

в) моральна стриманість;

г) геній людського розуму.

16. Вчення С.Сісмонді в європейській економічній думці першої половини ХІХ ст. отримало назву „економічний романтизм”:

а) так; б) ні.

17. Для розмежування малих і великих ферм С.Сісмонді пропонував критерій наявності в господарстві робочої худоби:

а) так; б) ні.

18. Предметом політекономії С.Сісмонді вважає:

а) природу багатства, способи його створення, порядок розподілу та феномен зникнення;

б) матеріальний добробут людей, який залежить від держави;

в) економічну поведінку індивідів;

г) природу виробництва та розподілу багатства.

19. За С.Сісмонді свобода конкуренції приводить до:

а) зростання народонаселення; б) покращання становища робітників;

в) розвитку торгівлі; г) руйнування дрібного виробництва.

20. Модифікований варіант теорії „третіх осіб” С.Сісмонді розвиває:

а) Ж.Б.Сей; б) Д.Рікардо; в) Т.Мальтус; г) Ж.Тюрго.

21. До „третіх осіб” С.Сісмонді відносив:

а) промислових підприємців; б) науковців, військових і священиків; в) найманих робітників;

г) дрібних виробників (ремісників, селян).

22. Завдяки еволюційно-історичному підходу, вчення К.А. Сен-Сімона суттєво відрізняється від інших ідей утопізму:

а) так;. б) ні.

23. Утопія Сен-Сімона впроваджувалася на практиці:

а) так; б) ні.

24. Яка з перелічених рис не притаманна новому суспільству К.А.Сен-Сімона:

а) всі люди повинні працювати; б) не буде експлуатації людини людиною;

в) не буде панувати принцип: від кожного за здібності, кожній здібності за її діла;

г) буде панувати гармонія ринкових сил попиту та пропозиції.

25. Кого не можна віднести до послідовників К.А.Сен-Сімона:

а) Базара; б) Анфатена; в) Фур’є; г) Перейра.

26. На скільки класів поділяв суспільство К.А.Сен-Сімон?

а) 2; б) 3; в) 4; г) 5.

27. Яку складову суспільного розвитку не виділяв К.А.Сен-Сімон?

а) технічний прогрес; б) політика; в) економіка; г) знання.

28. Хто фінансував наукову діяльність К.А.Сен-Сімона:

а) землевласники; б) банкіри; в) капіталісти; г) король.

29. Який процес економічного розвитку передбачив К.А.Сен-Сімон?

а) індустріалізм; б) комунізм; в) імперіалізм; г) соціалізм.

30. Яким має бути політичний устрій суспільства індустріалів?

а) монархія; б) колективне управління; в) анархія; г) диктатура.

31. Історична школа виступала проти соціалістичного вчення:

а) так; б) ні.

32.В.Зомбарт брав участь у розробці економічної програми А.Гітлера:

а) так; б) ні.

33. Хто з названих економістів не належав до засновників історичної школи?

а) В.Рошер; б) К.Кніс; в) Б.Гільдебрант; г) І.Кант.

34. Яка з цих фаз в історії господарського розвитку, за Б.Гільдебрантом, є зайвою?

а) натуральне господарство середніх віків; б) грошове господарство; в) товарне господарство; г) кредитне господарство.

35. Кредитне господарство Б. Гільдебрант ототожнює з

а) плановою економікою; б) ринковою економікою; б) олігополією; г) перехідно економікою.

36. Дж.Коммонс – прихильник еволюціоналізму:

а) так; б) ні.

37. Ринок без інституціоналізації породжує тіньову економіку і корупцію:

а) так; б) ні.                                    

1. 38.      Який інститут із нижченаведених лежить в основі соціально-психологічного інституціоналізму:

а) школа; б) суди; в) інстинкт; г) гроші.

39. Хто засновник Гарвардського барометра кон’юнктури?

а) У.Мітчел; б) Ф.Перру; в) Т.Веблен; г) У.Гамільтон.

40. Методологія інституціоналістів найбільше спільних рис має з методологією:

а) чиказької школи; б) історичної школи; в) класичної школи; г) критичної школи.

41. Інституціоналізм можна охарактеризувати як:

а) теорія контролю суспільства над економікою; б) теорія монополізації ринку; в) теорія реалізації і криз; г) теорія економічного зростання.

42. Кого з інституціоналістів називали „американським Марксом”?

а) Т.Веблена; б) Дж.Коммонса; в) У.Мітчела; г) Р.Коуза.

43. Т.Веблен у своїх працях на перший план висував:

а) соціальні чинники; б) юридичні норми; в) правові норми; г) психологічні і біологічні фактори.

44. В основі схеми фаз еволюції господарського розвитку Б.Гільдебранта лежав принцип:

а) розподілу; б) купівлі-продажу; в) обміну; г) рівноваги.

45. Австрійська школа виділяла поняття простої і абстрактної корисності благ:

а) так; б) ні.

46. Головним об’єктом дослідження представників австрійської шкли є індивідуальне господарство

а) так; б) ні.

47. На думку О. Бем-Баверка первинними факторами виробництва є:

а) праця і капітал; б) праця і земля; в) земля і капітал; г) капітал і організація.

48. Хто з представників австрійської школи виконував обов’язки міністра фінансів?:

а) К.Менгер; б) Ф.Візер; в) Є.Бем-Баверк; г) Ф.Й. Шумпетер.

49. Хто у своїй науковій діяльності використав термін „господарства Робінзона”?

а) Є.Бем-Баверк; б) Ф.Візер; в) П. К.Менгер; г) Т.Веблен.

50. Яка економічна школа не поділяла принципів маржиналізму?:

а) австрійська; б) кембріджська; в) лозаннська; г) історична.

51. Хто є автором закону насиченості потреб?

а) Є.Бем-Баверк; б) К.Менгер; в) А.Пігу; г) Г.Госсен.

52. Яку одиницю кількісного вимірювання корисності запровадили австрійці?:

а) зуфріден; б) ютиль; в) генуфт; г) консюме.

53. „Економікс” – це наука, що вивчає людство в його повсякденному житті:

а) так; б) ні.

54. А.Маршал запровадив в науку поняття „репрезентативна фірма”::

а) так; б) ні.

55. Хто ввів поняття споживчий надлишок?

а) А.Маршалл; б) А.Пігу; в) К.Менгер; г) Р.Дж.Хоутрі.

56. Яким терміном А.Маршал запропонував замінити термін „політична економія”?

а) „аналітична економія”; б) „економікс”; в) „економіка”; г) „математична економія”.

57. Розмір середньої фірми за А.маршалом збільшується зі зростанням:

а) чисельності працівників; б) обсягу прибутку фірми; в) сукупного обсягу виробництва г) обсягу витрат і капіталу.

58. Що вивчає „економікс" А.Маршала?

а) родинні основи ведення домашнього господарства; б) внутрішні залежності буржуазних відносин виробництва;

в) економічні закони розподілу багатства;

г) людство в його повсякденному житті.

59. Хто з економістів ввів поняття короткостроковий та довгостроковий періоди:

а) А.Маршалл; б) К.Менгер; в) А.Сміт; г) У.Мітчел.

 

 

7.5. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

 

1. Бор М.З. История мировой экономики: конспект лекций. – 2-е изд.перераб. и дополн.- М.: Издательство “Дело и Сервис”, 2000.
2. Конотопов М.В., Сметанин С.И. История экономики: Учебник для вузов. – М.: Академический Проект, Изд-во научно-образовательной литературы РЭА, 1999.
3. Лановик Б.Д., Лазаревич М.В., Чайковський В.Ф. Економічна історія: Курс лекцій /За ред. Б.Д.Лановика.- 2-ге вид., перероб.- К.: Вікар, 2000.
4. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія господарства: Україна і світ. - К.: Вища школа, 1995.
5. История мировой экономики: Учебник для вузов / Под ред. Г.Б.Поляка, А.Н.Марковой. – М.: ЮНИТИ, 1999.
6. История экономики: Учебник /Под общ.ред.проф.О.Д.Кузнецовой и проф. И.Н.Шапкина. – М.: ИНФРА-М, 2000.
7. 7.     Тимошина Т.М. Экономическая история зарубежних стран: Ученбное пособие / Под ред. проф.М.Н.Чепурина. – М.: Юридический Дом «Юстицинформ», 2000.

 

 

8. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ СТУДЕНТАМИ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

 

7.1. Виконання контрольної роботи з курсу “Економічна історія та економічних вчень” є важливим етапом засвоєння дисципліни студентами заочної форми навчання. Метою контрольної роботи є поглиблення, систематизація і закріплення теоретичних знань з економічної історії та історії економічних вчень.

Номер варіанту контрольної роботи визначається останньою цифрою номеру залікової книжки студента.

Контрольна робота повинна бути логічно структурована, тобто викладена за відповідним планом, який належним чином розкриває зміст теми. Текстовий матеріал, якщо це потрібно, ілюструється цифровими даними, графіками, таблицями, схемами тощо, оформленими за встановленими правилами. Обов’язковим є посилання на джерела використаних у роботі і положень і даних.

Обсяг контрольної роботи приблизно 20-25 сторінок друкованих аркушів форма А4. У кінці роботи подається список використаної літератури. Оформлену належним чином контрольну роботу студент здає в установлений термін в навчальний відділ академії. При позитивній оцінці роботи викладачем, який її перевіряє, вона зараховується. У випадку негативної оцінки робота потребує доопрацювання і повної перевірки.

При позитивній оцінці контрольна робота зараховується, при негативній - підлягає доопрацюванню і повторній перевірці.

7.2. Особливості регламенту викладання та контролю знань для студентів заочної форми навчання

Лекції для студентів-заочників проводиться за загально-академічними правилами відповідно до планів та графіків екзаменаційних сесій. Поряд із загальними вимогами щодо якості фахової підготовки студентів, однаковими для всіх форм навчання, специфіка викладання курсу для студентів-заочників обумовлює наступну організацію навчального процесу і кінцеву оцінку знань за складовими: 1) відвідування лекцій під час сесій – максимально 10 балів; 2) виконання контрольної роботи, що містить 2 питання (по 20 балів за кожне (разом – 40 балів)); 3) екзамен як фінальний контроль, що складається письмово за графіком сесії. Екзаменаційне завдання містить 2 питання в межах програмного матеріалу тем курсу.. Таким чином, загальна кінцева оцінка формується як сума:

1)       відвідування – 10

2)       контрольна робота – 30

3)       екзамен – 60

 РАЗОМ: - 100

 

 

 

Варіант 1

1. Економічна політика меркантилізму.
2. Концепція футурології.
3. Феодальне місто, його економічна роль.
4. «Прусський» та «американський» шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

 

Варіант 2

1. Переваги й недоліки теорії фізіократів.
2. Загальна характеристика інституціоналізму.
3. Історія первісного нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати.
4. Господарство Запорозької Січі.

 

Варіант 3

1. Д.Рікардо: послідовник та опонент А.Сміта.
2. Монетарна модель циклу М.Фрідмена.
3. Характер землеволодіння та сільськогосподарського виробництва в Україні у V-XII ст. Категорії залежного населення
4. Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. в Німеччині, Англії, Франції.

 

Варіант 4

1. Економічні вчення соціалістів-утопістів.
2. Кейнсіанська модель регулювання економіки.
3. Економічні наслідки монголо-татарської навали. Форми економічної залежності в умовах монголо-татарського іга.
4. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель в складі Речі Посполитої. Аграрна реформа 1557 р.

 

Варіант 5

1. Економічні проблеми “Капіталу” К.Маркса.
2. Модель загальної рівноваги Л.Вальраса.
3. Збільшення товарності сільського господарства, обезземелення селянства та еволюція форм феодальної ренти в Україні у першій половині XIXст. Визрівання передумов скасування феодально-кріпосницької системи.
4. Промислове піднесення України кінця XIXст.

 

 

Варіант 6

1. Економічні теорії добробуту.
2. Соціально-економічні погляди народництва. Його особливості в Україні.
3. Створення монополістичних об’єднань і акціонерних товариств. Роль іноземного капіталу
4. Нова економічна політика і її значення для відбудови народного господарства України.

 

Варіант 7

1. Внесок історичної школи в економічну теорію.
2. Неокласичні теорії економічного зростання.
3. Реформування аграрних відносин на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ ст. Галузева структура сільського господарства.
4. Позитивні і негативні наслідки індустріалізації та колективізації. Голодомор 1933 року.

 

Варіант 8

1. Особливості маржиналізму в Австрії, США, Великобританії.
2. Економічні ідеї М.Драгоманова та І.Франка.
3. Адміністративно-територіальний поділ Гетьманської і Слобідської України у другій половині XVIII ст. Козацьке, церковне і селянське землеволодіння.
4. Економічна політика більшовиків у 1919-1920рр. (політика “воєнного комунізму”).

 

Варіант 9

1. Основні положення теорій “економіки пропозиції” та “раціональних очікувань”.
2. Теорії державного регулювання економіки.
3. Економічні причини другої світової війни у 1941-1945 рр.
4. Повоєнна відбудова народного господарства. Голод 1946-1947рр. Грошова реформа 1947 року.

 

Варіант 10

1. Моделі змішаного економічного ладу: німецька, французька, скандинавська, лейбористська.
2. Еволюція теорій прибутку і підприємництва.
3. Світова економічна криза 1929-1933рр. Наслідки економічної кризи для США. Початок державного регулювання економіки. “Новий курс” Ф.Д.Рузвельта.
4. 4.       Застійні явища в економіці СРСР 1970-х - 80-х років і спроби її реформування. “Перебудова”

 

9. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ

 

1. Економічні проблеми в працях вчених Древньої Греції та Риму.
2. Економічні погляди Ф.Аквінського.
3. Особливості раннього та пізнього меркантилізму.
4. Основні здобутки У.Петті.
5. П.Буагільбер та його погляди.
6. Фізіократи (Ф.Кене, А.Тюрго) та їх вчення.
7. Економічне вчення А.Сміта.
8. Економчна концепція Д.Рікардо.
9. Теорія трьох факторів виробництва Ж.Б.Сея.

10. Економічна концепція Т.Р.Мальтуса.

11. Теорії національної економіки та протекціонізму Г.Ч.Кері.

12. Економічне вчення С.Сисмонді.

13. Критичний напрям політекономії (П.Ж.Прудон, К.Робертус, Ф.Лассаль).

14. Концепція А.Сен-Сімона.

15. Історична концепціяЖ.Фур’є.

16. Практична діяльність Р.Оуена.

17. Структура і основні проблеми “Капіталу” К.Маркса.

18. Розвиток В.І.Леніним марксистської політичної економії.

19. .Соціально-економічні ідеї народництва.

20. Економічна концепція М.Драгоманова.

21. Внесок українських вчених у розвиток політичної економії.

22. Економічні погляди Ф.Ліста.

23. Концепції “старої” і “нової” історичної школи.

24. Соціальний напрям у політичній економії (Р.Штаммлер, Р.Штольцман).

25. Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.

26. Соціально-психологічний інституціоналізм Т.Веблена

27. Кон'юнктурно-статистичний інституціоналізм У.Мітчелла. Дж.М.Кларка

28. Неоінституціоналізм.

29. Австрійська школа граничної корисності.

30. Кембріджська школа маржиналізму (А.Маршалл).

31. Американська школа маржиналізму (Д.Б.Кларк).

32. Математична школа в політичній економії. Теорії загальної рівноваги (Л.Вальрас, В.Парето).

33. Теоретична система Дж.М.Кейнса.

34. Американський варіант кейнсіанства (А.Хансен, С.Харріс).

35. Кейнсіанство у Франції та Швеції (Г.Ардан. В.Перру, Г.Мюрдаль).

36. Неокейсіанські теорії економічного зростання Р.Харрода Є.Домара.

37. Посткейнсіанство (Дж.Робінсон, Т.Сраффа, Н.Калдор)

38. Лондонська школа неолібералізму (Ф.Хайєк).

39. Неолібералізм у Німеччині (В.Ойкен, В.Рьопке, А.Мюллер-Армак, Л.Ерхард).

40. Чиказька школа монетарізму (М. Фрідмен).

41. Неокласичний синтез П.Самуельсона.

42. Економіка пропозиції та теорія раціональних очікувань.

43. Теорії конвергенції.

44. Економічна теорія прав власності Р.Коуз (США).

45. Теорія «стадій економічного зростання» У.Ростоу.

46. «Постіндустріальне суспільство» Д.Белла.

47. «Супер індустріальне суспільство» А.Тоффлера. .

48. Концепції футурології.

49. Характеристика основних етапів господарського розвитку первісного суспільства.

50. Типи стародавніх цивілізацій.

51. Основні риси економічного розвитку рабовласницьких держав Сходу.

52. Господарство Стародавньої Греції.

53. Римський тип рабовласницького господарства.

54. Економічні причини занепаду рабовласницької системи.

55. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор’я.

56. Форми феодального землеволодіння. Агрокультура середньовіччя.

57. Середньовічні міста Західної Європи як центри ремесел, торгівлі, кредиту.

58. Земельні відносини та основні категорії залежних селян в Київській Русі.

59. Особливості господарського розвитку українських земель в другій половині XIV-XVст. в складі Польського королівства і Великого князівства Литовського.

60. Ремісництво Київської Русі, його відмінності від західноєвропейського.

61. Внутрішня та зовнішня торгівля Київської Русі. Роль українських земель в торговельних зв’язках Польського королівства і Великого князівства Литовського.

62. Економічні наслідки великих географічних відкриттів.

63. Історія первісного нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати.

64. Особливості мануфактурного періоду розвитку промисловості європейських країн і США.

65. Буржуазні революції в Нідерландах, Англії, Франції та війна за незалежність у Північній Америці, їх роль у розвитку капіталізму.

66. Форми землеволодіння на правобережних, західноукраїнських землях та Слобожанщині у XVI-XVIIIст.

67. Господарство Запорозької Січі.

68. Виникнення мануфактур в Україні, їх різновидності. Галузева структура промисловості.

69. Генезис капіталізму в Україні.

70. Суть і наслідки промислового перевороту. Особливості промислового перевороту у Великобританії, Німеччині, США.

71. “Прусський” та "американський” шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

72. Монополізація економіки на зламі XIX-XXст.

73. Завершення формування світового ринку.

74. Передумови, основні етапи та наслідки промислового перевороту в Україні.

75. Економічні та соціальні наслідки аграрних реформ 1848 і 1861рр.

76. Суть і значення столипінської аграрної реформи.

77. Зародження і розвиток кооперативного руху в Україні.

78. Економічні наслідки першої світової війни і їх вплив на повоєнний розвиток США, Англії, Франції, Німеччини.

79. Плани Дауеса та Юнга, їх суть і мета.

80. Світова економічна криза 1929-1933рр. і шляхи виходу з неї.

81. Мілітаризація економіки Німеччини, Японії, Радянського Союзу напередодні другої світової війни.

82. Соціально-економічна політика в Україні у 1918-1920рр.

83. Економічне відродження в Україні в 20-х роках XXст. НЕП.

84. Мета і наслідки індустріалізації та колективізації в Україні.

85. Економічні наслідки другої світової війни.

86. Чинники “економічного дива” Німеччини і Японії у 50 - 60-х рр. XXст.

87. Економіка нових індустріальних країн.

88. Економічні і людські втрати України у роки другої світової війни.

89. Основні показники соціально-економічного розвитку України за радянської доби.

90. Економіка незалежної України, проблеми і труднощі її реформування.

91. Роль і місце України у світовому господарстві наприкінці XXст.

 

 

10. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Базова література

1. Березин И.С. Краткая история экономического развития. Учебное пособие. – М.: Русская Деловая Литература, 1998.
2. Бор М.З. История мировой экономики: конспект лекций. – 2-е изд.перераб. и дополн.- М.: Издательство “Дело и Сервис”, 2000.
3. Злупко С. Історія економічної теорії: [підручник]. – 2-ге вид., випр. і доп. /– К.: Знання, 2005. – 719 с.
4. Злупко С. Економічна історія України: [навчальний посібник] / Злупко С. – К.: Знання, 2006. – 367 с.
5. .Історія економічних учень : Підручник / За ред.. В.Д.Базилевича.- К. : Знання, 2004. 597 с.
6. История мировой экономики: Учебник для вузов / Под ред. Г.Б.Поляка, А.Н.Марковой. – М.: ЮНИТИ, 1999.
7. История экономики: Учебник /Под общ.ред.проф.О.Д.Кузнецовой и проф. И.Н.Шапкина. – М.: ИНФРА-М, 2000.
8. Корнійчук Л. Історія економічної думки України: [навчальний посібник] / Злупко С. – К.: КНЕУ, 2004. – 431 с.
9. Лановик Б. Економічна історія України i свiту: [підручник] / Злупко С. – 8-е вид. – К.: Вікар, 2006. – 495 с.

10. Лановик Б.Д., Лазаревич М.В., Чайковський В.Ф. Економічна історія: Курс лекцій /За ред. Б.Д.Лановика.- 2-ге вид., перероб.- К.: Вікар, 2000.

11. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія господарства: Україна і світ. - К.: Вища школа, 1995.

12. Лісовицький В. Історія економічних вчень: [навчальний посібник] / Злупко С. – К.: ЦУЛ, 2004. – 220 с.

13. Мочерний С. Історія економічних вчень. Сучасна економічна думка: [навчальний посібник] / С.Мочерний. – Л.: Новий Світ-2000, 2006. – 488 с.

14. Тимошина Т.М. Экономическая история зарубежних стран: Ученбное пособие / Под ред. проф.М.Н.Чепурина. – М.: Юридический Дом «Юстицинформ», 2000.

15. Українська економічна думка: [хрестоматія] / Упоряд. С.М. Злупко. – К.: Знання, 2007. – 694 с.

16. Черкашина Н. Економічна історія: [навчальний посібник] / Злупко С. – К.: ЦУЛ, 2003. – 193 с.

17. Юхименко П. Економічна історія: [навчальний посібник] / Злупко С. – 2-е вид. – К.: Вікар, 2006. – 341 с.

 

Додаткова література

 

1. Агапова И.И. История экономической мысли. Курс лекций.- М.: Тандем, 1998.
2. Альтер Л.Б. Буржуазная политическая зкономия США. — М.: Наука, 1971.
3. Аникин А.В. Путь исканий: Социально-экономические идеи в России до марксизма. — М.: Политиздат, 1990.
4. Аникин А. В. Юность науки: жизнь й идеи мыслителей-экономистов до Маркса. — М.: Политиздат, 1985.
5. Антология зкономической классики: В 2 т. / Сост. Й. А. Столяров.—М.: МП «Зконов»-«Ключ», 1993.
6. Афанасьев В.С. Буржуазная зкономическая мысль ЗО—80 годов XXвека. (Очерк теории). — М.: Экономика, 1986.
7. Бем-Баверк Е. Основы теории ценности хозяйственных благ. — СПб, 1903.
8. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе.—М.: Дело ЛТД, 1994.
9. Блауг М. Методология экономической науки, или Как экономисты объясняют: Перевод с англ. / Блауг М. – М.; 2004. – 416 с.
10. Браунипг П. Современные экономические теории — буржуазные концепции /Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика, 1987.
11. Бухарин Н. Й. Политическая экономия рантьє: Теория ценности и прибыли австрийской школы. — М.: Орбита, Моск. фил., 1988.
12. Веблен Г. Теория праздного класса. — М.: Прогресс, 1984.
13. Волков Ю. В. Очерк теории развития буржуазной политэкономии. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1988.
14. Всемирная история экономической мысли: В 6 т. — М.: Мысль, 1987.
15. Гелбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества. — М.: Прогресе, 1979.
16. Горкіна Л. П. Нариси з історії політичної економії в Україні: Остання третина XIX — перша третина XX ст. — К.: Наук. думка, 1994.
17. Дроздов В. В. Франсуа Кенэ. (Французский экономист XVIII в.). —М.: Экономика, 1988.
18. Жаме Э. История экономической мысли XX в.—М.: Изд-во иностр. л-ры, 1959.
19. Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений. — М.: Экономика, 1995.
20. Зибер Н.И. Избранные экономические произведения: В 2 т. — М.: Соцэкгиз, 1969.
21. З історії економічної думки в Україні. — К.: Вид-во Акад. наук УРСР, 1961.
22. Злупко С. М. Економічна думка на Україні. Нариси з історії еко­номічної думки на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст. — Львів: Вид-во Львів, ун-ту, 1969.
23. Злупко С. М. Михайло Туган-Барановський. Український еко­номіст світової слави. — Львів: Каменяр, 1993.
24. Історія економічної думки України: Навч. посібник / Васильє­ва Р. X. та ін.—К.:Либідь, 1993.
25. Історія економічної думки: Навчальний посібник для студентів економічних вузів і факультетів / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко та ін. — К.: Фенікс, 1996.
26. Історія економіччних учень. Підручник/Корнійчук Л.Я. та інші/- К.: КНЕУ, 1999.
27. История экономических учений. /Под ред. В.Автономова, О.Ананьина, И.Макашевой: Учебное пособие/ - М.: Инфра-М, 2000.
28. История экономических учений / Учеб. пособие для экон. спец. вузов: В 2 ч. / Василевский Е.Г. и др. — М.: Изд-во МГУ, 1989.
29. Кейнс Дж.М. Избранные произведения: Пер.с англ. — М.: Экономика, 1993.
30. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения. — М.: Соцэк­гиз, 1960.
31. Кларк Дж.Б. Распределение богатства. — М.; Л., 1934.
32. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. — М.: Экономика, 1989.
33. Корнійчук Л.Я., Метко І.Н. Економічні погляди С.А. Подолинського. — К.: Вид-во АН УРСР, Ін-т економіки, 1958.
34. Корнійчук Л.Я. Суспільно-економічна думка в Україні в 70-х ро­ках XIX ст. — К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1971.
35. Костюк В.Н. История экономических учений. – М.: Изд-во – Центр, 1998.
36. Лойберг М.Я. История экономики: Учебное пособие. - М.: ИНФРА - М, 1997.
37. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. – М.: Дело, 1996.
38. Макконнелл Кэмпбелл Л, Брю Стенли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т. / Пер. с англ. — М.: Республика, 1992.
39. Маркс К. Капитал. Т. І—III. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. — 2-е изд.—Т.23—25.
40. Маркс К. Теории прибавочной стоимости. IVтом Капитала//Маркс К., Энгельс Ф. Соч. — 2-е изд. — Т. 26 , ч. 1—3.
41. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3 т. — М.: Про­гресс. Универс, 1993.
42. Мешко І.Н. Історія економічних вчень. «Основні течії західноєв­ропейської та американської економічної думки» /Навч. посібник.—К.: Наук. думка, 1994.
43. Мизес Л. Бюрократия. Запланированный хаос. Антикапи-талистическая ментальность /Пер. с англ. — М.: Дело, 1993.
44. Милль Дж.С. Основы политической экономии. — М.: Прогресс, 1990.
45. Митчелл У. Экономические циклы: Проблема и ее постановка.—М.; Л, 1930.
46. Нариси з історії економічної думки в Україні. — К.: Вид-во Акад. наук УРСР. 1956.
47. Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер.с нем / Общ. ред. Л.Й.Цедилина й др. — М.: Прогресс. Универс, 1995.
48. Отмахов П.А. Современная американская политэкономия: (Вопросы методологии). —М.: Изд-во МГУ, 1991.
49. Петти В. Экономические и статистические работы. — М.: Соцэкгиз, 1961.
50. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: В 2 т. — М.: Прогресс, 1985.
51. Реуэль А.Л. История экономических учений. Учебное пособие, — М.: Высш. шк., 1972.
52. Рикардо Давид. Сочинения. — М.: Соцэкгиз, 1961.
53. Робинсон Дж.В. Экономическая теория несовершенной конкуренции. — М.: Прогресс, 1986.
54. Самуэльсон П., Нордхаус В. Экономикс. — М.: Прогресс, 1994.
55. Смит Адам. Исследование о природе и причинах богатства народов.—М.: Соцэкгиз, 1962.
56. Сєлигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. —М.: Прогресс, 1968.
57. Сен-Симон А. Избранные сочинения: В 2 т. —М.; Л., 1948.
58. Современная экономическая мысль /Общ. ред. В.С.Афанасьева, Р.М.Энтова. —М.: Прогресс, 1981.
59. Социальное рыночное хозяйство и его применение: Теория Альфреда Мюллер-Армака, обоснованная геологически и политологически, дополненная предложениями по применению / В крит. изложении Георга Бласко. — К.: Культ, центр «Світовид», 1992.
60. Такаши Нєгиши. История экономической теории. — М.: АО «Аспект-Прогресс», 1995.
61. Титова Н.Е. История экономических учений: Курс лекций. – М.: владос, 1997.
62. Туган-Барановський М. І. Політична економія: Курс популяр­ний. — К.: Наук. думка, 1994,
63. Хайек Ф.А. Пагубная самонадеянность: Ошибки социализма / Под ред. У.У.Бартли. — М.: Новости при участии изд-ва «Саtaiiaxy», 1992.
64. Харрис Л. Денежная теория / Пер. с англ. — М.: Прогресc, 1990.
65. Хикс Дж.Р. Стоимость капитал. — М.: Прогресc, 1993.
66. Цаголов Н.А. Вопросы истории политической экономии. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.
67. Чаянов А. В. Избранные произведения. — М.: Моск. рабочий, 1989.
68. Чемберлин Э.X. Теория монополистической конкуренции. — М.: Изд-во иностр. л-ры, 1959.
69. Чернышевский Н.Г, Избранные экономические произведения. — М.: Гос. изд. полит. лит., 1948— 1949. —Т. 1—3.
70. Шумпетер Й.А. Капитализм, социализм и демократия: Пер.с англ.—М.: Экономика, 1995.
71. Шумпетер Й. Теория экономического развития. — М.: Прогресс, 1982.
72. Экономическая теория: Хрестоматия /Сост. Е.Ф.Борисов —М.: Высш. шк., 1995.
73. Ядгаров Я.С. История экономических учений. — М.: Экономика, 1996.
74. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV-XVIIIвв.: В 3 т. - М.: Прогресс, 1986-1992.
75. Ван дер Вее Герман. История мировой єкономики: 1945-1990. / Пер с фр. – М.: Наука, 1994.
76. Витте С.Ю. Конспект лекций о народном и государственном хозяйстве, читанных его императорскому высочеству великому князю Михаилу Александровичу в 1900-1902 годах. – М.: Фонд экономической книги «Начала», 1997.
77. Гиббинс Г. История торговли Европы. Перев. с англ. - СПб. А.В.Ермолаева, 1900.
78. Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР. Дожовтневий період. – К.: Вища школа, 1970.
79. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В II т., 12 кн. - К.: Наук.думка, 1991-1996.
80. Економічна історія: Навч.-метод.посібник для самост.вивчення дисц. / Н.О.Тимочко, О.А.Пучко, Л.М.Рудомьоткіна та інш.- К.:КЕНУ, 2001.
81. История Европы с древнейших времен до наших дней: В 8 т. - М.: Наука, 1988.
82. История мировой экономики: Хозяйственные реформы 1920-1990 годов. / Под ред.проф.А.Н.Марковой. - М.: Закон и право, 1995.
83. Історія народного господарства Української РСР: У 3-х т., 4-х кн. / АН УРСР, Ін-т економіки; Голов.ред. І.І.Лукінов. - К.: Наукова думка, 1983-1987.
84. Коропецький І.С. Дещо про минуле, недавнє минуле та сучасне української економіки. - К.: Либідь, 1995.
85. Лященко П.И. История народного хозяйства СССР: В 3т. - М.: ГИЗ, 1947-1956.
86. Лортикян Э.Л. История экономических реформ: Мировой опыт второй половины ХІХ-ХХ вв.- Харьков: Консум, 1999.
87. Неровня Т.Н. История экономики в вопросах и ответах.- Ростов н/Д: «Феникс», 1999.
88. Панченко П.П. та ін. Аграрна історія України: Навчальний посібник. - К.: Просвіта, 1996.
89. Розенберг Н., Бирдцелл Л.Е. Как Запад стал богатим. Экономическое преобразование индустриального мира.- Пер.с англ. – Новосибирск, «Экор», 1995.
90. Субтельний О. Україна: історія. / Пер. з англ. Ю.І.Шевчука; Вст.ст.С.В.Кульчицького. - К.: Либідь, 1991.
91. Тицкий С.И. Всемирная история денег, кредита и банков. - К.: Крещатик, 1997.
92. Царенко О.М., Захарчук А.С. Економіка України і світу. Курс лекцій: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво “Університецька книга”, 2000.
93. Чунтулов В.Т., Кривцова Н.С., Чунтулов А.В., Тюшев В.А. Экономическая история СССР: Учебник. – М.: Высшая школа, 1987.
94. Экономическая история капиталистических стран: Учебное пособие. / Под ред.В.Т.Чунтулова и В.Г.Сарычева. - М.: Высшая школа, 1985.

 

ПЕРЕЛІК WEB-РЕСУРСІВ

Органи державного управління і національні інститути

Офіційна сторінка Президента України www.president.gov.ua

Урядовий портал Кабінету Міністрів України www.kmu.gov.ua

Національний банк України www.bank.gov.ua

Міністерство економіки України www.me.gov.ua

Міністерство фінансів України www.minfin.gov.ua

Національні науково-дослідні інститути та центри

Національний інститут стратегічних досліджень www.niss.gov.ua

Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова www.uceps.org

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій www.ier.kiev.ua

База українського законодавства в Інтернет www.lawukraine.com

Наукові та електронні бібліотеки в Україні

Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського www.nbuv.gov.ua

Національна парламентська бібліотека www.alpha.rada.kiev.ua

Електронна бібліотека Львівської комерційної академії www.dev.lac.lviv.ua/lib

Наукова бібліотека імені Максимовича www.lib-gw.univ.kiev.ua

Наукова бібліотека Донецького університету www.library.dongu.donetsk.ua

Луганська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.Горького www.library.lg.ua

Дніпропетровська обласна наукова бібліотека www.libr.dp.ua

Вінницька державна обласна універсальна наукова бібліотека імені К.А.Тімірязєва www.library.vinnitsa.com

Львівська електронна бібліотека імені В.Стефаника www.lsl.lviv.ua

Одеська державна наукова бібліотека імені М.Горького www.ognb.odessa.ua

Велика економічна бібліотека www.economics.com.ua

Електронна бібліотека www.lib.com.ua

Міжнародні економічні і фінансові організації

Міжнародний валютний фонд(МВФ) (The International Monetary Fund) www.imf.org

Організація об’єднаних націй (ООН) (UnitedNationsOrganization) www.un.org

Світова організація торгівлі (СОТ) (The World Trade Organization) www.wto.org

Група Світового банку (The World Bank Group) www.worldbank.org

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) (International Bank for Reconstruction and Development) www.worldbank.org/ibrd

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) (The Multilateral Investment Guarantee Agency) www.miga.org

Міжурядові організації

Конференція ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) (UnitedNationsConferenceon Trade and Development) www.unctad.org

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) (The Organization for Economic Cooperation and Development) www.oecd.org

Науково-дослідні, інформаційні та статистичні центри

Статистична служба Європейської комісії (Євростат) www.europa.eu.int

Органи державної статистики

U.S. Department of the Treasury www.ustreas.gov

Bureau of the Public Debt T-Bill, Notes and Bonds www.publicdebt.treas.gov

U.S. Bureau of Economic Analysis www.bea.doc.gov

U.S. Department of Commerce www.doc.gov

National Bureau of Economic Research www.nber.org

Investment Company Institutewww.ici.org

Joint Economic Committee www.house.gov

Statistics Canada www.statcan.ca

U.K. Office of National Statistics www.ons.gov.uk

Japan Economic Planning Agency www.epa.go.jp

German Federal Statistical Office www.statistik-bund.de

German Finance Ministry www.bundesfinanzministerium.de

German Federal Economics Office www.bawi.de

Макроекономічні індикатори

Business Cycle Indicators www.globalexposure.com

Economic Information Systems www.econ-line.com

Dismal Scientist-UK www.dismal.com