|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ« Назад
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 20.02.2015 16:34
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Інститут економіки та менеджменту Факультет менеджменту та логістики Кафедра економічної теорії
Т.Біленко, А.Чапкіс, В. Клименко
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»
для студентів напряму 6.030601 «Менеджмент»
Київ – 2011
Рекомендовано Вченою радою Інституту економіки та менеджменту Національного авіаційного університету, протокол №__ від «____»_________2011 р.
Рецензент: В.О. Рибалкін – доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Національного авіаційного університету.
Біленко Т.І., Чапкіс А.Б., Клименко В.В. Методичні рекомендації до написання курсової роботи з навчальної дисципліни «Економічна теорія» для студентів спеціальності напряму 6.030601 «Менеджмент» – К.: НАУ, 2011. – 25 с.
У методичних рекомендаціях окреслюються значення, мета, основні завдання та послідовність здійснення окремих етапів курсової роботи, надаються рекомендації щодо змісту роботи, нормативні правила організації праці студента над курсовою роботою та порядок захисту. Розраховано на студентів вищих навчальних закладів.
ЗМІСТ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Курсова робота – важлива форма самостійного опанування студентами циклу професійно-орієнтованих дисциплін з економічної теорії. Метою її написання є закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного аналізу конкретного фахового завдання. Виконання курсової роботи – це один із засобів підвищення ефективності вивчення економічних наук, що стимулює розвиток творчого мислення, підвищує навички самостійної науково-дослідницької роботи, надає можливість використати отримані знання на практиці. Написання курсової роботи сприяє поглибленню вивчення класичних творів з економічної теорії, державних законодавчих актів і програмних документів, наукових праць вітчизняних та зарубіжних економістів, вмінню аналізувати статистичний та фактичний матеріал, застосовувати відповідні методи і прийоми наукової роботи. Дослідження певної економічної проблеми передбачає вихід за рамки підручника, базується на ознайомленні, аналізі та узагальненні широкого кола додаткових джерел (монографій, періодичних видань, статистичної та навчально-методичної літератури). Результати конкретного дослідження виносяться на прилюдний захист. Такий підхід вимагає не лише добре володіння теоретичним матеріалом, а й сприяє вмінню відстоювати свої переконання, наукові погляди, пов’язувати загальні теоретичні положення з сучасністю, профілем своєї майбутньої спеціальності. Під час захисту курсової роботи студенти вчаться стисло й доступно викладати основні результати свого дослідження, виробляти в собі навички публічного виступу й ведення наукової полеміки. Такі здобутки допомагають при самостійній підготовці доповідей, рефератів, публічних виступів, формують необхідні якості для участі у творчих дискусіях.
2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
Курсова робота виконується державною мовою на одну з тем, затверджених кафедрою, та погоджену з науковим керівником. Дублювання тем в одній навчальній групі або на курсі однієї навчальної спеціальності не припустиме. Робота має бути виконана і здана на кафедру до встановленого терміну. Виконання роботи починається зі складання плану, який узгоджується з науковим керівником. У процесі роботи над літературою план курсової роботи може бути скорегований. Курсова робота повинна складатися з: титульного аркуша, змісту, вступу, основної частини, висновків і пропозицій, списку використаних джерел, можливих додатків (таблиць, схем, діаграм тощо). Титульний аркуш курсової роботи (додаток А)містить найменування вищого навчального закладу; назву курсової роботи; курс та групу, в якій навчається студент; прізвище, ім’я, по батькові студента; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік. Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, зокрема вступу, висновків, списку використаної літератури, додатків та ін. Вступ (до 3 сторінок) розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі розглядається актуальність поставленої проблеми, її сутність і стан; коло питань, що будуть аналізуватися в основній частині роботи; ступінь розробки проблеми вітчизняними та зарубіжними дослідниками; визначається предмет, об’єкт, мета і завдання дослідження, його методологічна основа, практичне значення, зв'язок з іншими проблемами економічної теорії та економіки, інформаційна база досліджень. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і є підставою для дослідження. За змістом об’єкт є частиною практичної діяльності або наукового знання. Предмет є частиною об’єкту дослідження, він конкретизує спрямування наукового пошуку. Мета роботи відображає той науковий результат, який має бути отриманий на підставі проведеного дослідження. Завдання курсової роботи формулюються, як правило, у відповідності із послідовністю розв’язання проблем, визначених планом наукового дослідження. Формулювання змісту завдань може бути здійснене у наступному вигляді: “вивчити...”, “виявити...”, “дослідити...”, “визначити...”, “розробити...”, “обґрунтувати...”, “перевірити...”, “вдосконалити...” тощо. Методи дослідження обираються у відповідності до теми та мети курсової роботи і визначаються на підставі концепцій, здобутків певних наукових шкіл та відповідних теоретико-методологічних спрямувань. Інформаційну базу досліджень складають законодавчі та нормативні документи, офіційні статистичні матеріали, літературні джерела, а також дані практичної діяльності конкретних підприємств, установ та організацій. В основній частині роботи, яка зазвичай складається із двох-трьох розділів, що в свою чергу поділяються на відповідні підпункти (параграфи), досліджується суть і форми прояву економічних процесів, повною мірою розкривається тема роботи. В даній частині роботи студент повинен викласти основні теоретичні положення роботи, доповнити їх сучасним конкретним матеріалом, розглянути різні точки зору стосовно вибраної проблеми, обґрунтувати власні погляди, відповісти на питання, поставлені у плані роботи, довести вміння застосовувати прикладні методи дослідження для аналізу економічних явищ та процесів. У першому розділі міститься огляд літературних джерел. На його підставі викладаються основні теоретичні положення теми та методика дослідження. Виходячи із сучасного рівня теоретичної та практичної розробки обраної для дослідження теми, визначаються дискусійні та невирішені її аспекти. При огляді літератури в першу чергу варто використовувати новітні видання, зокрема, наукові статті із періодичних видань останніх років, монографії, матеріали засідань круглих столів, конференцій тощо. У другому розділі відповідно до обраної проблеми досліджується сучасний стан розвитку господарських процесів у державі. В цьому розділі слід провести аналіз статистичної звітності за останні роки, даних моніторингу та загального економічного стану країни (у контексті поставленого питання). Необхідним є також урахування можливих політичних та соціальних умов розвитку. З урахуванням результатів проведеного аналізу визначаються головні економічні тенденції і перспективи подальшого розвитку об’єкта дослідження, розробляються шляхи його оптимізації, умови подолання або попередження негативних наслідків. Студенти мають сформулювати власну думку щодо сутності проблеми дослідження. Такі пропозиції можна оформити окремо у третьому розділі. Кожний розділ повинен закінчуватись коротким висновком щодо проблем, які аналізуються. Робота має бути доповнена таблицями, діаграмами, графіками, відповідними порівняннями автора тощо. У висновках курсової роботи (до 3 сторінок) необхідно зробити певні узагальнення у вигляді коротких тез, викласти основні висновки, практичні рекомендації та пропозиції, до яких дійшов автор при дослідженні обраної теми. Список використаних джерел наводиться в роботі у відповідності до стандартів бібліотечної діяльності та видавничої справи. У додатки доцільно винести допоміжний матеріал (таблиці, рисунки, методики, нормативні акти та ін.), тобто різноманітну деталізовану інформацію, яка, у разі її подання в основній частині, значно перевантажує основний текст. Однією з найважливіших вимог до курсової роботи є її самостійне, творче виконання. Зміст роботи має логічно й повно розкривати всі питання плану, відповідати темі дослідження. Робота пишеться простою, зрозумілою мовою. Речення мають бути якомого коротшими. Слід уникати «книжкових» висловлень, заплутаних фраз, штампованих висловів, застосування великої кількості довгих цитат. Студент має самостійно формувати власні думки, не допускати повторень, уникати протиріч між окремими теоретичними положеннями, цифрами і практичним матеріалом, що наводяться. Потрібно уважно слідкувати, щоб робота не носила поверхневий «описовий» характер. Недопустимим є несамостійне виконання курсової роботи, коли її текст частково або повністю переписується з підручників, брошур, журнальних статей, коли він занадто загромаджений цитатами, прикладами, фактами, цифровим матеріалом без будь-якого аналізу, висновків.
3. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ЗАХИСТ
Написання курсової вимагає певної системи. Першим етапом є вибір теми. Тема курсової роботи обирається самостійно з тематики, що розроблена та затверджується кафедрою. При виборі теми варто враховувати можливості одержання відповідної інформації при опрацюванні літературних джерел, статистичних даних, що кількісно ілюструють сучасний стан відповідної проблеми, а також можливості пошуку інформації в мережі Internet. Після визначення теми дослідження студент консультується з науковим керівником. Ознайомлення з матеріалом, що стосується теми курсової роботи, слід починати з перегляду відповідних розділів підручників та іншої наукової літератури. При цьому слід уяснити найбільш узагальнюючі, уточнені положення з проблеми, що аналізується. Ураховуючи зібраний фактичний матеріал, студент самостійно складає розгорнутий план курсової роботи із зазначенням основних розділів і підрозділів та подає його науковому керівнику. Зважаючи на зауваження, студент уточнює, доповнює й у разі необхідності доопрацьовує структурні елементи роботи. Складений на даному етапі план роботи – це важливий показник вивчення студентом основної літератури, його вміння виділяти найсуттєвіше в проблемі. Слід мати на увазі, що всі питання плану повинні являти собою єдине ціле, систему, в якій кожний пункт був би розвитком й доповненням попереднього. Вважається неправильним, коли один параграф плану присвячений головному, суттєвому питанню теми, а інші – малозначущим, другорядним, що мають часткове значення. Формулювання питань плану не повинно дублювати назву теми роботи. Наступним етапом є складання списку літератури (бібліографії) дослідження. Для цього слід використати систематичні та предметні (тематичні) каталоги бібліотек, а також огляди змісту економічних журналів та тижневиків. Обов’язковим є використання іноземних джерел. Список літератури повинен містити не менше 35 назв. Однією з форм роботи над літературними джерелами є збір та обробка фактів і статистичних даних. З усіх фактів і цифр, які є в літературі, що вивчається, слід виписувати лише ті, які мають безпосереднє відношення до теми роботи. При цьому доцільно не тільки відбирати цифри та факти, але й узагальнювати дані з різних джерел, порівнювати їх, аналізувати. Цифровий матеріал, що використовується в роботі, повинен бути співставним, згрупованим, а у разі потреби – складеним у таблиці. Таблиці повинні бути негроміздкими, зручними та зрозумілими для огляду та аналізу, мати порядковий номер, заголовок, посилання на джерела інформації. Також бажано складати та використовувати графіки, діаграми, схеми, що дозволяють більш наочно ілюструвати соціально-економічні процеси та закономірності, які аналізуються в роботі. Результатом вивчення та осмислення спеціальної літератури з теми дослідження повинно стати відпрацювання чіткої логіки курсової роботи й складання її остаточного, уточненого плану, який в обов’язковому порядку затверджується науковим керівником. У відповідності з планом студентом пишеться чорновий варіант роботи, який надається науковому керівнику для попереднього рецензування. Враховуючи зауваження викладача, студент пише чистовий, остаточний варіант плану й тексту роботи, правильно їх оформлюючи. Належним чином оформлена курсова роботи повинна бути здана на кафедру за два тижні до захисту роботи для рецензування науковим керівником. У рецензії науковий керівник відображає свою оцінку курсової роботи, звертаючи увагу на наступні критерії: відповідність змісту і структури курсової роботи затвердженій темі та визначеному плану, ступінь самостійності проведених наукових досліджень, здатність студента аналізувати та критично оцінювати фактичний матеріал, дієвість, реальність та практична значимість поданих рекомендацій, рівень виконання вимог до оформлення. У випадку незадовільної оцінки робота має бути перероблена відповідно до зауважень керівника й повторно подана на розгляд у зазначений термін. Курсова робота, що отримала позитивну рецензію, допускається до захисту. Заключним етапом є прилюдний захист курсової роботи. Захист проходить відкрито перед спеціальною комісією, призначеною кафедрою, у складі двох-трьох викладачів за участю наукового керівника курсової роботи, в присутності всіх студентів групи, у терміни, визначені кафедрою або деканатом. Під час захисту студент повинен розкрити в усній доповіді основний зміст розглянутих положень, обґрунтувати свою точку зору з викладених питань, відповісти на запитання, поставлені членами комісії та іншими присутніми. Виступ студента має бути старанно підготовленим, коротким і ємним, тривати не більше 6 – 7 хвилин. У залежності від результатів захисту, попередня оцінка може змінюватися або затверджуватися. Тільки після виконання та позитивного прилюдного захисту курсової роботи студенти допускаються до складання іспиту з дисципліни, з якої виконувалася курсова робота. Студентам, які не захистили курсову роботу, призначається повторний захист у вказаний термін. Курсові роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року і потім списуються в уставленому порядку.
4. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Оцінювання результатів виконання та захисту курсової роботи здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до критеріїв, наведених у табл.1. Таблиця 1. Критерії оцінювання результатів виконання та захисту курсової роботи
Максимальну кількість балів за дотримання кожного із критеріїв визначає кафедра з урахуванням затвердженої рейтингової системи оцінювання діючої робочої навчальної програми та її можливого коригування. Підсумкова оцінка за виконання та захист курсової роботи визначається у балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS відповідно до загальноєвропейських вимог: А - «відмінно», «В» - «дуже добре», С -«добре», D - «задовільно», Е - «достатньо», FX - «незадовільно» (з можливістю повторного виконання та захисту). Підсумкова модульна рейтингова оцінка, отримана студентом за результатами виконання та захисту курсової роботи, заноситься до відомості модульного контролю, навчальної картки та залікової книжки студента.
5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
5.1. Загальні вимоги до оформлення
Остаточний варіант курсової роботи має бути набраний на комп’ютері. Текст курсової роботи повинен бути надрукований з одного боку окремих аркушів паперу стандартного формату (А4). Закреслення, довільні скорочення (крім загальновживаних), будь-які вставки та незрозумілі позначення не дозволяються. Оптимальний обсяг курсової роботи – 30-35 сторінок (без урахування титульного листа, змісту, списку використаних джерел та додатків). При оформленні використовують шрифт Times New Roman 14 розміру з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи відстані від краю листа таких розмірів: лівий – 25-30 мм, правий – 10-15 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм. Сторінки мають бути пронумеровані. Першою сторінкою є титульний лист, другою – зміст, третьою – вступ і т.д. Номер сторінки на титульному аркуші не вказують. На інших сторінках – проставляють у правому верхньому куті аркушу без крапки в кінці. Структуру курсової роботи відображає її зміст (додаток Б), де напроти кожної структурної частини плану праворуч зазначаються відповідні сторінки тексту. Кожна структурна частина роботи («ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ») починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин варто розташовувати в центрі та писати великими літерами без крапки в кінці. Необхідно витримати пропорції обсягу всіх частин курсової роботи. Зокрема, вступ і висновки разом не повинні перевищувати 15-20 % її загального обсягу. Заголовки підрозділів (параграфів) друкуються маленькими літерами, крім першої великої, з абзацу. Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу повинна дорівнювати подвійному міжрядковому інтервалу. Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», потім друкують заголовок розділу. Підрозділ нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу порядкового номера підрозділу.
5.2. Оформлення таблиць, рисунків та формул
Курсова робота має містити таблиці та рисунки. Рисунки, схеми, графіки і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше. Якщо останні не вміщуються на даній сторінці, то їх доцільно перенести на наступну, а на сторінці з першим посиланням потрібно продовжувати текст, тобто не залишати білих плям на аркуші. Таблиці і рисунки, розміри яких займають всю сторінку А4, виносяться в ДОДАТКИ. Рисунки позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу. Номер рисунку повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунку, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Рис. 1.2» – другий рисунок першого розділу, «Рис. 2.1» – перший рисунок другого розділу. Після номеру зазначається назва рисунку, розміщена послідовно під ілюстрацією. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з рисунком, можна вказати на нього: «... як це видно з рис. 1.2» або «.... як це показано на рис. 1.2».
Зразок оформлення рисунку
Рис. 1.2 Фази економічного циклу Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).
Зразок оформлення таблиці
Таблиця (номер) Назва таблиці
Джерело: [1, с. 3] або складено автором на основі [5, с. 10], [12, с. 46]. Заголовок кожної графи таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – із маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і із великих, якщо вони є самостійними Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву розміщують тільки над її першою частиною. В іншій частині визначають нумерацію колонок, починаючи з першої. Над перенесеною частиною таблиці розміщують визначення її номеру за таким зразком: “Продовження табл. 2.1”. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Праворуч від формули у круглих дужках потрібно зазначити її номер, що складається з номеру розділу та порядкового номеру формули. Наприклад, (2.5) – п’ята формула другого розділу.
5.3. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні курсової роботи необхідно давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться у тексті. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилання на джерела слід зазначати порядковим номером за списком літератури, виділеним двома квадратними дужками ([ ]), наприклад, «…у працях [11, с. 15]» із зазначенням – номеру джерела у списку літератури (перша цифра) та номеру сторінки, з якої взято матеріал (друга цифра). Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений укладачем. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело; ґ) якщо необхідно виявити ставлення автора до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання; д) якщо автор, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – М.Х.), (підкреслено мною. – М.Х.), (розбивка моя. – М.Х.).
5.4. Оформлення списку використаних джерел та додатків
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується в кінці видання. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін. Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, або у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Джерела в списку, за появою посилань, треба розміщувати у наступному порядку:
Відомості про джерела, які включено до списку, необхідно давати згідно з вимогами Державного стандарту. Особливості оформлення різних видів літературних джерел наведені у додатку В. Додатки оформлюють як продовження видання на наступних його сторінках, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток....» і велика літера, що позначає додаток. У випадку, коли додаток перевищує обсяг однієї сторінки, то на кожній наступній сторінці вгорі праворуч пишуть “Продовження додатку … (позначення буквою)”. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.
6. ПРИБЛИЗНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
7. ДОДАТКИ
Додаток А Зразок титульної сторінки
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Інститут економіки та менеджменту Факультет менеджменту та логістики Кафедра економічної теорії
КУРСОВА РОБОТА з навчальної дисципліни «Економічна теорія»
на тему: «_______________________________________» (назва теми курсової роботи)
Виконав(ла): студент(ка) ____ курсу ____ групи
_____________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)
Науковий керівник: _____________________________ (прізвище, ініціали, науковий ступінь та вчене звання)
Київ – рік
Додаток Б Зразок змісту курсової роботи
ЗМІСТ
Додаток В Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||