|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ« Назад
ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 19.02.2016 16:51
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Київський національний економічний університет імені Вадима ГЕТЬМАНА» Факультет економіки та управління Кафедра макроекономіки та державного управління
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИщодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань
з дисципліни “ЕКОНОМІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ”
Київ 2015
Укладач:
Тищенко О.П., доктор економічних наук, професор кафедри макроекономіки та державного управління.
Рецензенти:
Радіонова І.Ф., доктор економічних наук, професор кафедри макроекономіки та державного управління.
Чистов С.М., кандидат економічних наук, доцент кафедри макроекономіки та державного управління.
ЗМІСТ 1. Вступ ............................................................................................................. 4 2. Тематичний план дисципліни ................................................................... 9 3. Зміст дисципліни за темами ...................................................................... 11 4. Плани занять ............................................................................................. 29 4.1. Плани лекцій ……………………………………………………………. 29 4.2. Плани семінарських (практичних, лабораторних) занять очної форми навчання …………………………………………………………………... 32 4.3. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання ….. 41 4.4. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період ……………………………………………………………….. 45 5. Самостійна робота студентів ................................................................... 46 6. Поточний і підсумковий контроль знань ………………………………… 49 6.1. Очна форма навчання .…………………………………………………. 49 Карта самостійної роботи студента ..…………………………………... 49 Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни ………………………………………………………………………... 50 6.2. Заочна форма навчання .………………………………………………. 70 Карта самостійної роботи студента ..…………………………………... 70 Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни ……………………………………………………………………....... 71 6.3. Підсумковий контроль знань .……… ……………………..…………. 73 7. Рекомендована література (основна і додаткова) ……………………….. 75
1. ВСТУП
Метою дисципліни є розкриття ролі, основних цілей, методів та теоретико-методичних основ аналізу соціально-економічних процесів, що відбуваються на регіональному рівні національної економіки, дати студентам теоретичні знання та практичні навички з методики проведення аналізу регіонального розвитку. Завданнями дисципліни є забезпечення студентів знаннями та навичками стосовно:
Об’єктом дисципліни єсоціально-економічні процеси, що відбуваються на регіональному рівні національної економіки. Предметом дисципліни єметодологія та методика аналізу розвитку окремих регіонів як складової частини національної економіки. Після вивчення дисципліни студент повинен знати основні поняття, сутність термінів, які застосовуються при здійсненні аналізу регіонального розвитку національної економіки та його оцінці; методику визначення основних індикаторів, що характеризують стан природно-ресурсного потенціалу регіону, рівень його економічного розвитку та фінансового забезпечення; методичні основи аналізу інвестиційних процесів в регіоні, екологічного стану; методологічні аспекти оцінки та аналізу рівня життя населення в регіоні та виявлення диспропорцій у соціально-економічному розвитку на регіональному рівні. Студент повинен вміти застосовувати набуті знання в своїй практичній роботі та самостійно оцінювати та аналізувати стан та рівень регіонального розвитку національної економіки в цілому, а також її окремих складових (регіонів): виконувати розрахунки показників, що характеризують окремі сторони рівня регіонального розвитку, визначати основні структурні співвідношення в соціально-економічному розвитку регіону, аналізувати розвиток окремих видів діяльності, рівень фінансового забезпечення та екологічний стан в окремому регіоні; комплексно оцінювати вплив різноманітних факторів динаміку рівня життя населення в конкретному регіоні, обґрунтовувати адресні управлінські рішення щодо підвищення ефективності регіонального розвитку. Перелік глобальних компетеностей, формування яких забезпечуються на основі вивчення науки «Економічне оцінювання регіонального розвитку»
Перелік загальних компетеностей, формування яких забезпечуються на основі вивчення науки «Економічне оцінювання регіонального розвитку»
Перелік спеціальних (фахових) компетентностей, формування яких забезпечуються на основі вивчення науки «Економічне оцінювання регіонального розвитку»
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
Дисципліна «Економічне оцінювання регіонального розвитку» є дисципліною циклу професійної підготовки. Для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» вона є вибірковою навчальною дисципліною відповідно до індивідуального навчального плану. Згідно з навчальними планами загальний обсяг годин, який виділяється для вивчення дисципліни «Економічне оцінювання регіонального розвитку» для студентів усіх форм навчання, становить 150 год. (5 кредитів). Для студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» денної форми навчання передбачено лекцій – 14 год., семінарських занять — 28 год., індивідуальних занять — 15 год., самостійна робота студентів — 93 год. На заочній формі навчання контактні заняття складають 14 год., індивідуальні заняття - 15 год., самостійна робота студентів – 140 год. (табл. 2.1). Відповідно до сучасної концепції організації навчального процесу важливим засобом оволодіння студентами навчальним матеріалом є їх самостійна робота. З одного боку, вона збільшує студентам час, вільний від обов’язкових занять, що дає їм можливість ефективно використовувати бюджет свого часу. З іншого — спонукає студентів до формування в себе таких рис, як самодисциплінованість, відповідальність, наполегливість, кмітливість тощо. Все це створює передумови для кращого засвоєння знань та отримання навичок, передбачених навчальною програмою дисципліни. Тематичний план допомагає студентові зорієнтуватися стосовно того, які теми дисципліни будуть розглядатися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, а які рекомендується вивчити самостійно за допомогою відповідних літературних джерел.
Табл. 2.1. Розподіл навчального часу за формами навчання та видами занять, год.
3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. теоретичні основи оцінки регіонального розвитку
1. Сутність та основні теорії регіонального розвитку. Визначення регіонального розвитку в економічній літературі. Еволюція наукових досліджень проблем регіонального розвитку. Провідні наукові школи з дослідження динаміки та проблем регіонального розвитку. Класифікація та зміст основних теорій регіонального зростання та розвитку. Неокласичні теорії регіонального зростання та розвитку. Теорії кумулятивного зростання та розвитку. Сучасні теорії регіонального зростання та розвитку. Основні чинники регіонального розвитку.
2. Критерії та показники оцінки й аналізу регіонального розвитку. Сутність та відмінність понять регіональне зростання та регіональний розвиток. Кількісні показники регіонального розвитку та їх зміст. Якісні показники регіонального розвитку та їх зміст. Критерії регіонального розвитку в сучасних умовах. Економічні критерії регіонального розвитку. Соціальні критерії регіонального розвитку. Показники оцінки ефективності регіонального розвитку.
3. Мета та завдання дисципліни «аналіз та оцінка регіонального розвитку». Оцінка та аналіз регіонального розвитку як констатація стану розвитку регіону. Оцінка та аналіз регіонального розвитку як вихідна інформація для прийняття управлінських рішень та обґрунтування перспективних напрямів розвитку регіону. Основні завдання дисципліни: наукове обґрунтування перспектив розвитку регіонів; визначення та оцінка внутрішніх резервів регіонального розвитку; моніторинг прийнятих управлінських рішень.
Основні поняття та їх визначення
Критерій - істотна, визначальна ознака, на підставі якої проводиться оцінка, визначення або класифікація предмета, явища, процесу. Мета – ідеальний чи реальний предмет свідомого або несвідомого прагнення суб’єкта; кінцевий результат, на досягнення якого свідомо спрямований певний процес.
Мета регіонального аналізу – констатація та оцінка стану розвитку регіону та підготовка вихідної інформації для прийняття управлінських рішень щодо перспектив його розвитку.
Об’єкт регіонального економічного аналізу - регіон різного таксономічного рівня: країна, автономна республіка, область, район, будь-який населений пункт. Предмет регіонального економічного аналізу – сукупність соціально-економічних процесів, що відбуваються в регіоні, та їх вплив на ефективність функціонування регіональної системи, а також на рівень та якість життя населення регіону. Показник - узагальнена характеристика будь-якого об’єкту, процесу чи його результату, поняття чи їх властивостей, яка, як правило, виражається у кількісному виразі. Регіональний економічний аналіз – сукупність методів та прийомів, пов’язаних з дослідженням економічних процесів в їх взаємозв’язку, що складаються під впливом об’єктивних економічних законів і факторів суб’єктивного характеру на певній території; Регіон у національній економіці – це окрема самостійна система господарювання, яка має чітко визначені кордони території, власні органи управління, матеріальну і фінансову базу і, як правило, визначається законодавчими актами держави, виходячи з її стратегічних і тактичних цілей та завдань. Регіональний розвиток – це такий режим функціонування регіональної системи, яка забезпечує позитивну динаміку усіх параметрів господарства регіону, збалансоване відтворення ресурсного, економічного, соціально-демографічного потенціалу та підвищення рівня й якості життя населення, а також інших змін у регіонах.
Тема 2. МЕТОДологія ОЦІНКИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
1. Системний аналіз як основа здійснення оцінки регіонального розвитку. Сутність системного аналізу як методології дослідження складних об’єктів. Поняття системи та її властивостей. Регіон як складна соціально-економічна система. Методологічні принципи оцінки та системного аналізу регіонального розвитку. Характеристика основних принципів системного аналізу: планомірності, «провідної ланки», конкретності та дієвості, об’єктивності.
2. Зміст основних методів оцінки та аналізу регіонального розвитку. Метод декомпозиції системи, його сутність та сфера його застосування. Використання статистичних методів в системному аналізі регіонального розвитку. Балансовий метод як інструмент аналізу регіонального розвитку. Сутність методу перехресних порівнянь та доцільність його використання. Зміст методів евристичних та експертних оцінок. Застосування імітаційного та економіко-математичного моделювання в аналізі та оцінці регіонального розвитку.
3. Статистична база регіонального аналізу та оцінки ефективності регіонального розвитку . Сутність поняття «інформація». Статистична інформація та її джерела стосовно тенденцій регіонального розвитку. Проблема співставності статистичних даних. Взаємозв’язок економічних та соціальних показників, що характеризують регіональний розвиток. Основні показники, що використовуються при оцінці та аналізі регіонального розвитку. Валовий регіональний продукт як узагальнюючий показник регіонального розвитку. Джерела для міжнародних співставлень ефективності регіонального розвитку. Проблема удосконалення статистичної бази з питань оцінки регіонального розвитку в Україні.
4. Технологія проведення оцінки та аналізу регіонального розвитку. Етапи та види робіт, що здійснюються в процесі оцінки та аналізу регіонального розвитку. Компетенція органів державної влади та інших інституцій при проведенні оцінки та аналізі проблем регіонального розвитку.
Основні поняття та їх визначення
Агрегування – це операція об’єднання декількох елементів в єдине ціле, протилежна до декомпозиції. Балансовий метод - метод розрахунків, що уможливлює узгодження між потребами та засобами для їх забезпечення. Декомпозиція – розподіл системи на підсистеми, кожна з яких розглядається у якості самостійного об’єкта. Декомпозиція системи - розподіл соціально-економічної територіальної системи, що вивчається, на елементи або підсистеми, спрощення системи, необхідне для з’ясування взаємозв’язків між елементами; Евристика - мистецтво знаходження істини і є системою логічних і методичних правил теоретичного дослідження. Економіко-математична модель - стисле вираження найсуттєвіших економічних взаємозв’язків досліджуваних об’єктів (процесів) у вигляді математичних функцій, нерівностей і рівнянь Інформація — це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Побудова системи – визначення кількості компонентів системи, які необхідні для нормального функціонування й досягнення її цілей; структуризація компонентів за рівнями ієрархії та встановлення зв’язків між ними. Розвиток системи – процес удосконалення системи на основі вивчення механізму конкуренції, законів відтворення, розвитку потреб, економії часу тощо, які забезпечують виживання системи. Система – цілісний комплекс взаємопов’язаних компонентів, яким притаманна особлива єдність із зовнішнім середовищем, який являє собою підсистему системи більш високого рівня. Єдність системи із зовнішнім середовищем визначає її взаємозв’язок з дією об’єктивних економічних законів. Системний аналіз – аналіз на основі всебічного вивчення, із застосуванням наукових підходів її властивостей з метою виявлення сильних і слабких сторін системи, її можливостей та загроз, формування стратегії функціонування й розвитку. Системний підхід – методологія дослідження об’єктів як систем. Статистична інформація – це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя. Структура системи – сукупність компонентів системи, що знаходяться у певній упорядкованості та поєднують локальні цілі задля найкращого досягнення головної (глобальної) цілі системи. Кількість компонентів системи та їх зв’язків має бути мінімальним, але достатнім для виконання головної цілі системи. Ціль системи – кінцевий стан системи чи її виходу, до якого вона прагне в силу своєї структурної організації.
Тема 3. МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ 1. Проблеми регіонального розвитку та класифікація проблемних регіонів. Зовнішні та внутрішні фактори, що призводять до проблем у соціально-економічному розвитку регіонів. Сутність поняття «проблемний регіон». Класифікація проблемних регіонів. Характерні ознаки та підходи щодо визначення депресивних територій. Моніторинг депресивних територій. Типологізація проблемних територій. Відсталі та кризові регіони в національній економіці. Особливості моніторингу відсталих та кризових регіонів.
2. Сутність та причини виникнення диспропорцій у регіональному розвитку. Нерівномірність соціально-економічного розвитку регіонів та система показників, що її характеризують. Сутність поняття «регіональні соціально-економічні диспропорції». Критерії визначення диспропорційності регіонального розвитку. Нормативно-правові основи регулювання соціально-економічних диспропорцій на регіональному рівні. Оцінка регіональних диспропорцій в національній економіці України.
3. Моніторинг територій з особливим статусом. Види територій зі спеціальним статусом. Особливості моніторингу територій зі спеціальним статусом. Спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку. Аналіз показників функціонування територій зі спеціальним статусом. Оцінка ефективності запровадження особливих бюджетних режимів на проблемних територіях та територіях з особливим статусом.
4. Оцінка та аналіз показників економічної безпеки регіону. Поняття економічної безпеки регіону та її критерії. Необхідність моніторингу економічної безпеки регіону. Система показників, що характеризують економічну безпеку регіону.
Основні поняття та їх визначення
Депресивні території – це такі просторово локальні утворення, в яких з економічних, політичних, соціальних, екологічних та інших причин перестають діяти стимули саморозвитку, отже немає підстав розраховувати на самостійний вихід з кризової ситуації. Економічна безпека регіону – це сукупність поточного стану, умов, факторів, що характеризують стабільність і поступальний рух розвитку регіону, який органічно інтегрований в економіку країни як відносно самостійна структура. Моніторинг - комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом та тенденціями розвитку природних та техногенних процесів. Особливі бюджетні режими - комплекс податково-бюджетних заходів, які направлені на утворення в депресивних і відсталих районах сприятливого інвестиційного клімату з метою активізації приватного національного і залучення іноземного капіталу (створення СЕЗ). Спеціальна економічна зона (СЕЗ) — територія, в межах якої відповідним законом України встановлюється і діє спеціальний правовий режим господарської діяльності та спеціальний порядок застосування і дії законодавства України. Територія пріоритетного розвитку - територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, незадовільний стан зайнятості населення і на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць.
Тема 4. ОЦІНКА нормативно-правового та інституційного забезпечення регіонального розвитку 1. Державна система управління регіональним розвитком. Роль держави в управлінні регіональним розвитком. Регіональна політика як складова державної економічної політики. Проблема узгодження загальнодержавних та місцевих інтересів. Система органів управління регіональним розвитком. Центральні та місцеві органи управління регіональним розвитком. Недержавні інституції в системі управління регіональним розвитком. Законодавство України з питань управління регіональним розвитком. Розподіл повноважень щодо управління регіональним розвитком між центральними та місцевими органами державної влади та їх законодавче закріплення. Недоліки існуючої системи управління регіональним розвитком та шляхи їх усунення. Необхідність подальшого удосконалення законодавчо-нормативної бази з питань регулювання регіонального розвитку.
2. Компетенція органів державної влади в галузі управління регіональним розвитком та аналіз чинної нормативно-правової бази щодо її забезпечення. Компетенція Верховної Ради України в питаннях регулювання регіонального розвитку. Компетенція Кабінету Міністрів України в питаннях регулювання регіонального розвитку. Функції міністерства економічного розвитку та торгівлі в забезпеченні ефективного регіонального розвитку. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон України) та його повноваження у регулюванні регіонального розвитку. Роль місцевого самоврядування в управлінні регіональним розвитком. Аналіз повноважень органів державної влади з питань регулювання регіонального розвитку, закріплених в чинному законодавстві. Проблема дублювання функцій органами державної влади і управління в питаннях регулювання регіонального розвитку.
3. Аналіз ефективності нових форм управління регіональним розвитком. Угоди щодо регіонального розвитку як інструмент підвищення його ефективності. Аналіз виконання чинних угод щодо регіонального розвитку. Оцінка впливу регіональних угод на показники регіонального розвитку в розрізі окремих регіонів країни.
4. Роль недержавних інституцій в підвищенні ефективності регіонального розвитку. Агентства регіонального розвитку та їх роль у забезпеченні розвитку окремих територій. Оцінка ефективності діяльності агентств регіонального розвитку. Основні поняття та їх визначення
Місцеве управління – управління, спрямоване на вирішення питань місцевого значення на рівні областей та адміністративних районів. Система управління регіональним розвитком – сукупність органів державної влади й управління та недержавних інституцій, які виконують певні функції, спрямовані на підвищення ефективності регіонального розвитку. Регіональна політика – складова державної економічної політики, сукупність організаційно-правових та економічних заходів, здійснюваних державою у сфері регіонального розвитку. Управління – свідоме регулювання регіонального розвитку з метою підвищення його ефективності. Угода щодо регіонального розвитку – документ, що укладається між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською або Севастопольською міською радою з метою узгодження діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері державного стимулювання розвитку регіонів.
Тема 5. ОЦІНКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ
1. Природно-ресурсний потенціал регіону: його склад та економічна оцінка. Визначення поняття «природно-ресурсний потенціал регіону» та його складові. Оцінка складу, структури, ефективності використання природно-ресурсного потенціалу регіону. Сутність економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону та підходи щодо її визначення.
2. Методика оцінки окремих видів природно-ресурсного потенціалу: земельні ресурси. Алгоритм розрахунку економічної оцінки земельних ресурсів. Особливості економічної оцінки земель сільськогосподарського призначення та міської території.
3. Методика оцінки окремих видів природно-ресурсного потенціалу: лісові ресурси. Алгоритм здійснення економічної оцінки лісових ресурсів.
4. Методика оцінки окремих видів природно-ресурсного потенціалу: водні ресурси. Алгоритм здійснення економічної оцінки водних ресурсів.
5. Комплексна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону з врахуванням усіх його складових. Алгоритм здійснення комплексної економічної оцінки природо-ресурсного потенціалу регіону. Аналіз показників економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону. та його використання при обґрунтуванні управлінських рішень щодо підвищення ефективності його використання.
6. Аналіз ефективності використання окремих складових природно-ресурсного потенціалу в регіоні. Аналіз структури використання земельних в розрізі окремих користувачів. Аналіз структури використання водних ресурсів в розрізі окремих споживачів. Показники ефективності використання окремих видів природних ресурсів та алгоритм їх розрахунку. Обґрунтування управлінських рішень щодо підвищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу регіону.
Основні поняття та їх визначення
Баланс земельних ресурсів регіону – розрахунок у формі шахової таблиці, що відображає структуру земель регіону на початок і кінець року та трансформацію їх протягом року. Водогосподарський баланс регіону – розрахунок можливого водоспоживання за окремими напрямами, узгоджений з прогнозним обсягом водних ресурсів регіону. Лісовкрита площа – частка площі регіону, вкритої лісом, у загальній площі регіону. Природно – ресурсний потенціал регіону – сукупність природних ресурсів та природних умов, які можуть бути використані в господарській діяльності регіону з врахуванням досягнень науково-технічного прогресу. Природні ресурси – елемент національного багатства, який включає в себе тіла й сили природи (земля, корисні копалини, ліси, вода та ін.), які використовуються (чи можуть бути використані) у виробничій чи іншій діяльності з метою задоволення потреб людського суспільства.
Тема 6. оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону
1. Система основних загальноекономічних показників розвитку регіону. Підходи щодо оцінки економічних і соціальних процесів в регіоні. Сутність та зміст історичного, синхронного та прогностичного підходів щодо оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіону. Перелік основних кількісних показників, що використовуються для аналізу рівня економічного розвитку регіону та їх зміст (кількість населення, трудові ресурси, обсяги ВРП, обсяги основного капіталу тощо). Показники, що використовуються для аналізу та оцінки рівня соціального розвитку регіону (обсяги виробництва і споживання матеріальних благ і послуг на душу населення, розвиток соціальної інфраструктури, рівень доходів населення тощо) та їх зміст.
2. Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону за допомогою кількісних та якісних показників. Методика здійснення кількісного аналізу рівня соціально-економічного розвитку регіону. Розрахунок показників середньорічних темпів зростання, приросту та відхилень за основними показниками. Особливості здійснення оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіону за допомогою якісних показників. Оцінка факторів, що впливають на показники якості соціально-економічного розвитку регіону.
3. Аналіз динамічних якостей регіону. Зміст, порядок та етапи проведення аналізу динамічних якостей регіону. Оцінка ступеню стабільності регіональної структури. Аналіз процесу економічного зростання в регіоні. Аналіз стадій інвестиційного циклу. Аналіз мультиплікативного ефекту регіонального розвитку.
4. Аналіз структури економічної діяльності в регіоні. Сутність та завдання структурного аналізу виробництва в регіоні. Оцінка рівня диверсифікації виробництва. Показники рівня галузевої диверсифікації та концентрації в регіоні. Зміст та алгоритм аналізу структури економічної діяльності в регіоні за класифікацією видів економічної діяльності. Етапи та методи аналізу економічної діяльності в регіоні. Аналітичні методи, метод апріорного ранжування, метод факторного аналізу, метод дисперсійного аналізу та особливості їх застосування при здійсненні аналізу економічної діяльності в регіоні.
Основні поняття та їх визначення
Аналітичні показники економічного потенціалу – показники, що характеризують соціально-економічний розвиток переважно з кількісної сторони. Історичний підхід щодо оцінки економічних і соціальних процесів в регіоні – порівняння показників соціально-економічного розвитку регіону в минулому та сучасному періодах. Синхронний підхід щодо оцінки економічних і соціальних процесів в регіоні- порівняння показників соціально-економічного розвитку регіону та країни в сучасному періоді. Прогностичний підхід щодо оцінки економічних і соціальних процесів в регіоні- порівняння показників соціально-економічного розвитку регіону в сучасному та майбутньому періодах. Рівень диверсифікації виробництва – показник, що характеризує наявність та відносну рівномірність розвитку в регіоні окремих видів економічної діяльності.
Тема 7. ОЦІНКА інвестиційнОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В РЕГІОНІ
1.Оцінкаінвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості регіону. Сутність та зміст понять «інвестиційний потенціал регіону», «інвестиційна привабливість регіону», «інвестиційний клімат в регіоні», «інвестиційний імідж регіону». Оцінка обсягів та структури інвестиційного потенціалу регіону. Суб’єкти регіональної інвестиційної діяльності. Аналіз потенційних інвестиційних можливостей в розрізі окремих суб’єктів регіональної інвестиційної діяльності.
2. Оцінка ефективності державного управління інвестиційним процесом в регіоні. Регіональний інвестиційний менеджмент. Роль органів державної влади щодо підвищення інвестиційного клімату, інвестиційного іміджу, інвестиційної привабливості регіону. Способи оцінки конкретних заходів органів державної влади щодо підвищення ефективності управління інвестиційним процесом в регіоні. Аналіз ефективності стимулюючих заходів держави щодо активізації інвестиційних процесів в регіоні. Регіональні інвестиційні програми, їх завдання та перелік основних показників. Оцінка та аналіз виконання регіональних інвестиційних програм.
3. Аналіз та оцінка основних джерел інвестицій в економічний розвиток регіону. Джерела інвестиційних коштів в регіоні. Оцінка та аналіз структури джерел інвестиційних коштів в регіоні. Об’єкти інвестиційної діяльності. Аналіз структури інвестицій в розрізі об’єктів інвестиційної діяльності. Оцінка ефективності інвестицій в розрізі окремих джерел. Оцінка та аналіз обсягів та структури державних та недержавних інвестицій. Оцінка обсягів амортизаційних нарахувань як потенційного джерела інвестицій в економічний розвиток регіону.
4. Аналіз динаміки та структури капітальних інвестицій та інвестицій в основний капітал. Сутність та відмінність понять «капітальні інвестиції» та «інвестиції в основний капітал». Оцінка та аналіз динаміки капітальних інвестицій та інвестицій в основний капітал в регіоні. Аналіз структури капітальних інвестицій та інвестицій в основний капітал в регіоні за окремими джерелами фінансування: державні інвестиції, недержавні інвестиції, кошти населення. Аналіз обсягів та структури інвестицій за напрямами та видами економічної діяльності. Аналіз обсягів та структури інвестицій в житлове будівництво та в розвиток об’єктів соціальної інфраструктури.
5. Аналіз динаміки та структури прямих іноземних інвестицій в економіку регіону. Оцінка інвестиційної привабливості регіону для іноземних інвесторів. Оцінка обсягів та аналіз динаміки прямих іноземних інвестицій в економіку регіону. Аналіз обсягів прямих іноземних інвестицій за країнами походження. Аналіз структури прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності та в розрізі окремих населених пунктів регіону.
Основні поняття та їх визначення
Інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестицій в основний капітал - витрати на капітальне будівництво (нове будівництво, включаючи розширення діючих підприємств, будівель і споруд; їх технічне переоснащення і реконструкцію; підтримання діючих потужностей); витрати на придбання машин та обладнання без здійснення капітального будівництва. Інвестиційна діяльність — сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави з реалізації інвестицій. Інвестиційна привабливість регіону — це сукупність чинників (політичних, економічних, правових, соціальних, екологічних та ін.), які зумовлюють поведінку діючих та потенційних суб’єктів інвестиційної діяльності (інвесторів) щодо вкладення інвестицій у розвиток економіки регіону. Інвестиційний імідж — це відображення інвестиційного клімату, який складається під впливом процесів, що відбуваються на макроекономічному рівні держави та на рівні окремих її регіонів, що безпосередньо впливає на рівень і темпи залучення інвестицій. Інвестиційний клімат — це умови, які сприяють (гальмують) процесам інвестиційної діяльності у конкретному регіоні та у країні в цілому. Інвестиційний клімат може оцінюватись як сприятливий або несприятливий та змінюватись у напрямі його покращання або погіршення. Інвестиційний потенціал регіону — це можливість та готовність суб’єктів господарювання до здійснення інвестиційної діяльності на території регіону, тобто вкладення інвестицій у розвиток його економіки. Капітальні інвестиції - інвестиції в основний капітал (основні засоби), інші необоротні матеріальні активи; витрати, пов’язані з поліпшенням об’єкта, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об’єкту, і, на суму яких збільшується первісна вартість основних засобів (капітальний ремонт будівель, споруд, машин та обладнання); інвестиції у необоротні нематеріальні активи, а також витрати на формування основного стада.
Пряма інвестиція – це категорія міжнародної інвестиційної діяльності, яка відображає прагнення інституційної одиниці – резидента однієї країни здійснювати контроль або суттєвий вплив на діяльність підприємства, що є резидентом іншої країни.
Тема 8. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РегіональнОГО РОЗВИТКУ
1. Оцінка та аналіз фінансового потенціалу регіону. Сутність понять «фінансовий потенціал регіону», «регіональні фінанси» та «фінансові ресурси регіону». Оцінка фінансового потенціалу та обсягу фінансових ресурсів регіону. Аналіз структури фінансового потенціалу регіону. Аналіз показників динаміки фінансового потенціалу та фінансових ресурсів регіону. Комплексна оцінка фінансового стану регіону.
2. Аналіз системи фінансового забезпечення регіону. Джерела фінансових ресурсів регіону та їх оцінка. Аналіз структури фінансового забезпечення регіону (державний бюджет, місцеві бюджети територіальних одиниць регіону різного рівня). Аналіз зведеного бюджету регіону. Аналіз ролі місцевих бюджетів у фінансовому забезпеченні регіонального розвитку.
3. Аналіз структури доходів та витрат регіону. Баланс фінансових ресурсів регіону. Аналіз структури доходів регіону. Оцінка та аналіз бюджетних ресурсів регіону в розрізі окремих джерел надходжень. Оцінка рівня фінансової самостійності регіону. Аналіз структури та ролі позабюджетних фондів у забезпеченні регіонального розвитку. Аналіз структури надходжень коштів від іноземних інвесторів та оцінка їх ролі у вирішенні проблем регіонального розвитку. Аналіз інших джерел фінансових ресурсів регіону (кошти населення, фінансові ресурси підприємств та організацій, кредитні ресурси, трансферти). Аналіз структури видатків регіону за напрямами. Аналіз структури видатків на забезпечення регіонального економічного розвитку. Аналіз структури видатків на здійснення власних та делегованих повноважень.
4. Аналіз фінансової самодостатності регіону. Поняття фінансової автономії та фінансової самодостатності регіону. Оцінка рівня фінансової самостійності регіону. Аналіз податкоспроможності регіону. Аналіз вертикальних та горизонтальних дисбалансів на регіональному рівні. Аналіз обсягів та структури міжбюджетних відносин на регіональному рівні.
Основні поняття та їх визначення
Баланс фінансових ресурсів – це комплексний прогнозний розрахунок, у якому відображається обсяг утворюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки держави. Вертикальні фіскальні дисбаланси- невідповідність між обсягами фінансових ресурсів того чи іншого рівня влади, регіонального або місцевого, і обсягами завдань і обов'язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенції між центральною, регіональною та місцевою владою. Горизонтальний фіскальний дисбаланс- це невідповідність між обсягами фінансових ресурсів однієї або кількох територіальних одиниць одного рівня обсягу завдань, які на них покладаються і які забезпечуються іншими територіальними одиницями цього рівня. Державна регіональна фінансова політика — сукупність заходів держави у галузі фінансів, спрямованих на вдосконалення регіональної структури економіки та розв’язання фінансових проблем регіонів. Дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує. Коефіцієнт вирівнювання — коефіцієнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, які передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, з метою зміцнення дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування. Місцевий бюджет – це план формування та використання фінансових Міжбюджетні відносини — відносини між державою, АР Крим і місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених законодавством. Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Нормативи відрахувань до місцевих бюджетів загальнодержавних податків — процент, що визначає частку загальнодержавних податків, яка зараховується до міських бюджетів. Затверджуються Верховною Радою України. Податкоспроможність території – це показник, який характеризує абсолютний обсяг ВВП, що виробляється в її межах на душу населення, і який може бути об’єктом комунального оподаткування. Фінанси регіону (регіональні фінанси) – це система економічних взаємовідносин, яка забезпечує формування централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів та їх використання на забезпечення потреб економічного і соціального розвитку регіонів. Фінансова база регіонів — це сукупність усіх можливих джерел формування доходів органів місцевої державної влади, що використовуються для покриття витрат, необхідних для виконання наданих їм повноважень.
Тема 9. ОЦІНКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В РЕГІОНІ ТА РИНКУ ПРАЦІ
1. Аналіз демографічної структури та динаміки населення в регіоні. Аналіз показників відтворення населення в регіоні. Оцінка та аналіз показників природного приросту населення та його міграційного руху (внутрішньорегіональна, міжрегіональна та міждержавна міграція). Аналіз та оцінка обсягів та структури імміграції в регіон. Аналіз статево-вікової та національної структури населення. Аналіз урбаністичної структури населення та його оцінка.
2. Методика оцінки перспективної чисельності та структури населення регіону. Використання методів регресивного та кореляційного аналізу при визначенні перспективної чисельності та структури населення регіону. Проста регресія. Множинна регресія. Коваріаційний аналіз. Сфера використання результатів розрахунку перспективної чисельності населення для обґрунтування управлінських рішень.
3. Аналіз регіонального ринку праці. Поняття регіонального ринку праці. Оцінка ємності регіонального ринку праці. Оцінка та аналіз стану ринку праці та його структури. Аналіз показників динаміки та структури безробіття в регіоні. Аналіз причин безробіття в регіоні. Оцінка та аналіз рівня економічної активності населення в регіоні. Підходи щодо оцінки рівня зайнятості населення в неформальному секторі економіки. Основні поняття та їх визначення
Безробітні (за методологією МОП) – особи у віці 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: а) не мали роботи (прибуткового заняття); б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню, тобто робили конкретні кроки протягом названого періоду з метою знайти оплачувану роботу за наймом чи на власному підприємстві; в) були готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу. Економічно активне населення - населення обох статей віком від 15 до 70 років включно, яке впродовж певного періоду часу забезпечує пропозицію робочої сили на ринку праці. Міське і сільське населення. До міського населення відносять осіб, які проживають у міських поселеннях, до сільського – які проживають у сільській місцевості. Міські поселення – це населені пункти, затверджені законодавчими актами як міста та селища міського типу. Всі інші населені пункти – сільські. Наявне населення - населення, яке знаходиться на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово проживаючих. До постійного населення – населення, яке постійно проживає на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх. Природний приріст ( скорочення) населення – різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих. Рівень безробіття (за методологією МОП) Рб – показник, що розраховується як відношення ( у відсотках) кількості безробітних певної вікової групи до економічно активного населення ( робочої сили) відповідного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки. Розраховується за формулою:
Рб=Б/Еа*100%=(Б/(З+Б))*100% , де Б – кількість безробітних; Еа – кількість економічно активного населення. Рівень економічної активності (РЕа) – виступає відносним показником щодо питомої ваги робочої сили. Визначається як відношення ( у відсотках) кількості економічно активного населення віком 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. Розраховується за формулою: РЕа=Еа/Н*100%, де Еа – кількість економічно активного населення; Н – загальна кількість населення. Рівень зайнятості ( Рз) – є основним відносним показником щодо аналізу зайнятого населення, що розраховується як відношення (у відсотках) кількості зайнятого населення віком 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою. Рівень зайнятості визначається за формулою: Рз=З/Н*100%, де З – кількість зайнятого населення; Н – загальна кількість населення. Рівень участі зайнятого населення у неформальному секторі економіки - визначається як відношення (у відсотках) кількості зайнятих у неформальному секторі економіки віком 15–70 років до всього зайнятого населення зазначеного віку або за відповідною соціально-демографічною ознакою.
Тема 10. оцінка рівня життя населення та розвитку соціальної сфери
1. Поняття людського розвитку та методологія його вимірювання. Зміст понять «людський розвиток» та «рівень життя населення». Міжнародна методологія вимірювання людського розвитку. Методика розрахунку показників з оцінки людського розвитку. Оцінка людського розвитку за допомогою індексу розвитку людського потенціалу. Особливості оцінки людського розвитку на регіональному рівні. Методика побудови індексів регіонального людського розвитку. Аналіз динаміки показників рівня життя населення в регіоні.
2. Аналіз матеріального добробуту населення. Система показників з оцінки матеріального добробуту населення. Вибіркові обстеження умов життя населення. Аналіз структури доходів населення. Аналіз структури споживання населенням матеріальних благ і послуг. Оцінка та аналіз динаміки заощаджень населення в регіоні. Підходи щодо оцінки тіньових доходів населення в регіоні. Аналіз бідності та майнового розшарування населення в регіоні.
3. Аналіз розвитку соціальної інфраструктури регіону. Поняття соціальної інфраструктури. Склад соціальної інфраструктури регіону. Аналіз показників динаміки розвитку соціальної інфраструктури регіону. Аналіз витрат на розвиток матеріальної бази соціальної сфери. Оцінка рівня забезпеченості населення різними видам послуг, що надаються установами соціальної сфери. Аналіз рівня, доступності та якості послуг населенню регіону, що надаються медичними, освітніми та оздоровчими установами.
Основні поняття та їх визначення
Добробут - забезпеченість населення необхідними для життя матеріальними й духовними благами. До них належать предмети, послуги й умови, що задовольняють певні людські потреби. Індекс людського розвитку (Ілр) — спеціальний сукупний індекс, який на підставі відповідних показників дає узагальнювальну оцінку людського прогресу. Людський розвиток — це процес розширення можливостей людей обирати шляхи і засоби підвищення якості (стандартів) власного життя. Рівень життя - міра задоволення фізичних, духовних і соціальних потреб людей, забезпеченість населення споживчими благами. Виражається системою кількісних і якісних показників, що відображають різні його сторони: загальним об'ємом споживаних матеріальних благ і послуг з розрахунку на душу населення, рівнем вжитку продуктів харчування і непродовольчих товарів, а також послуг; реальними доходами населення ; розміром оплати праці, суспільних фондів вжитку ; тривалістю робочого і вільного часу; житловими умовами; показниками освіти, охорони здоров'я, культури і ін. Соціальна інфраструктура - комплекс галузей, які безпосередньо пов'язані зі створенням загальних умов для відтворення робочої сили і забезпечення нормальної життєдіяльності людей. Ця сфера охоплює освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт і зв'язок, культуру, побутове обслуговування. Тема 11. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В РЕГІОНІ
1. Поняття екологічного стану регіону та показники його оцінки. Визначення екологічного стану. Система показників оцінки екологічного стану регіону. Оцінка впливу господарської діяльності в регіоні на стан окремих видів природних ресурсів. Інтегральна оцінка екологічної ситуації в регіоні.
2. Аналіз заходів з ефективного використання та охорони окремих видів природних ресурсів в регіоні. Аналіз та оцінка показників динаміки й структури використання територіальних ресурсів регіону. Аналіз використання міських територій та заходів з їх охорони й упорядкування. Аналіз показників розвитку територій під зеленими насадженнями. Аналіз використання сільськогосподарських земель та земель іншого призначення. Оцінка стану водних ресурсів регіону та рівня їх забруднення. Аналіз структури водоспоживання, водовідведення та рівня забруднення водного басейну різними категоріями водоспоживачів (промисловими, сільськогосподарськими підприємствами, комунальним господарством). Аналіз показників розвитку лісового господарства в регіоні. Аналіз показників забруднення охорони атмосферного повітря в розрізі стаціонарних та пересувних джерел забруднення.
3. Аналіз динаміки та структури витрат на природоохоронну діяльність. Аналіз динаміки та структури витрат на охорону земельних ресурсів. Аналіз динаміки та структури витрат на водоохоронну діяльність. Аналіз динаміки та структури витрат на лісоохоронну діяльність. Аналіз динаміки та структури витрат на охорону атмосферного повітря. Аналіз динаміки та структури витрат на природоохоронну діяльність в розрізі джерел фінансування.
4. Аналіз ефективності діяльності органів державного управління з охорони навколишнього природного середовища. Оцінка та аналіз ефективності заходів з встановлення лімітів на використання окремих видів природних ресурсів, на викиди (скиди) забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище. Оцінка ефективності заходів з контролю за дотриманням природоохоронного законодавства. Аналіз обсягів надходжень коштів від використання природних ресурсів та від забруднення навколишнього природного середовища та напрямів їх використання на природоохоронні заходи.
Основні поняття та їх визначення
Екологічна безпека — це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та виникнення небезпеки для здоров'я людини. Ліміти використання природних ресурсів - граничні обсяги, в межах яких дозволяється спеціальне природних ресурсів. Охорона довкілля - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки. Спеціальне використання природних ресурсів – надання громадянам, підприємствам, установам і організаціям у володіння, користування або оренду природних ресурсів на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ
4.1. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Перед початком лекційного курсу викладач повинен зробити короткий вступ до дисципліни «Економічне оцінювання регіонального розвитку» в якому мають бути висвітлені такі питання: роль дисципліни в підготовці фахівців з менеджменту, особливості дисципліни, структурне навантаження студента по дисципліні, навчально-методичне забезпечення, форми контролю. На лекції виносяться не всі питання навчальної програми, а лише вузлові і такі, зміст яких суттєво змінився порівняно з навчальним посібником. Питання, які не виносяться на лекції, мають бути опрацьовані студентами самостійно з використанням базових навчального та навчально-методичного посібника та інших джерел, що містяться у списку рекомендованої літератури .
4.1. Плани лекцій для студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра зі спеціалізації «Менеджмент державних установ»
1. Лекція на тему: «Теоретичні основи оцінки регіонального розвитку», «Методологія оцінки регіонального розвитку» – (2 год.). Питання, які виносяться на лекцію: 1. Сутність та основні теорії регіонального розвитку. 2. Критерії та показники оцінки й аналізу регіонального розвитку. 3. Мета та завдання дисципліни «аналіз та оцінка регіонального розвитку». 4. Основні поняття регіонального економічного аналізу. 5. Системний аналіз як основа здійснення оцінки регіонального розвитку. 6. Зміст основних методів оцінки та аналізу регіонального розвитку. 7. Технологія проведення оцінки та аналізу регіонального розвитку.
2. Лекція на тему: «Моніторинг регіональних ситуацій та регіональних проблем» – (2 год.). Питання, які виносяться на лекцію: 1. Проблеми регіонального розвитку та класифікація проблемних регіонів.. 2. Сутність та причини виникнення диспропорцій у регіональному розвитку. 3. Моніторинг територій з особливим статусом. 4. Оцінка та аналіз показників економічної безпеки регіону.
3. Лекція на тему: «Оцінка нормативно-правового та інституційного забезпечення регіонального розвитку», «Оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону» – (1 год.). Питання, які виносяться на лекцію: 1. Державна система управління регіональним розвитком. 2. Компетенція органів державної влади в галузі управління регіональним розвитком та аналіз чинної нормативно-правової бази щодо її забезпечення. 3. Аналіз ефективності нових форм управління регіональним розвитком. 4. Роль недержавних інституцій в підвищенні ефективності регіонального розвитку.
4. Лекція на тему: «Оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону»– (1 год.). Питання, які виносяться на лекцію: 1. Природно-ресурсний потенціал регіону: його склад та економічна оцінка. 2. Методика оцінки окремих видів природно-ресурсного потенціалу регіону. 3. Комплексна оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону з врахуванням усіх його складових. 4. Аналіз ефективності використання окремих складових природно-ресурсного потенціалу в регіоні.
5. Лекція на тему: «Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону» – (2 год.). Питання, які виносяться на лекцію: 1. Система основних загальноекономічних показників розвитку регіону. 2. Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону за допомогою кількісних та якісних показників. 3. Аналіз динамічних якостей регіону. 4. Аналіз структури економічної діяльності в регіоні.
6. Лекція на тему: «Оцінка інвестиційної привабливості та інвестиційних процесів в регіоні» – (2 год.). Питання, які виносяться на лекцію: 1. Оцінкаінвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості регіону. 2. Оцінка ефективності державного управління інвестиційним процесом в регіоні. 3. Аналіз та оцінка основних джерел інвестицій в економічний розвиток регіону. 4. Аналіз динаміки та структури капітальних інвестицій та інвестицій в основний капітал. 5. Аналіз динаміки та структури прямих іноземних інвестицій в економіку регіону.
7. Лекція на тему: «Оцінка фінансового забезпечення регіонального розвитку» – (1 год.). Питання, які виносяться на лекцію: 1. Оцінка та аналіз фінансового потенціалу регіону. 2. Аналіз системи фінансового забезпечення регіону. 3. Аналіз структури доходів та витрат регіону. 4. Аналіз фінансової самодостатності регіону.
8. Лекція на тему: «Оцінка демографічної ситуації в регіоні та ринку праці» – (1 год.). Питання, які виносяться на лекцію: 1. Аналіз демографічної структури та динаміки населення в регіоні. 2. Методика оцінки перспективної чисельності та структури населення регіону. 3. Аналіз регіонального ринку праці.
9. Лекція на тему: «Оцінка рівня життя населення та розвитку соціальної інфраструктури» – (1 год.). Питання, які виносяться на лекцію: 1. Поняття людського розвитку та методологія його вимірювання. 2. Аналіз матеріального добробуту населення. 3. Аналіз розвитку соціальної інфраструктури регіону.
10. Лекція на тему: «Оцінка екологічної ситуації в регіоні» – (1 год.). Питання, які виносяться на лекцію: 1. Поняття екологічного стану регіону та показники його оцінки. 2. Аналіз заходів з ефективного використання та охорони окремих видів природних ресурсів в регіоні. 3. Аналіз динаміки та структури витрат на природоохоронну діяльність. 4. Аналіз ефективності діяльності органів державного управління з охорони навколишнього природного середовища.
4.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Семінарські та практичні заняття з дисципліни застосовуються на всіх форм ах навчання. Метою семінарських і практичних занять є поточна перевірка рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з окремих тем дисципліни. Поряд з цим під час деяких семінарських і практичних занять передбачається проведення модульного контролю, тобто перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу певного модуля дисципліни. Модульний контроль проводиться у формі модульних тестів. Методику їх побудови та критерії оцінювання результатів тестового опитування наведено у розділі 8. На семінарські та практичні заняття виносяться лише найважливіші й найскладніші питання дисципліни. Решту питань студенти опрацьовують самостійно. При використанні літературних джерел слід брати до уваги, що всі вони, як правило, різняться за логічною побудовою навчального матеріалу, визначеннями економічних категорій тощо. У зв’язку з цим доцільно віддавати перевагу підручникам, які є базовими для університету, підготовленим провідними викладачами кафедри макроекономіки та державного управління (Т. О. Стеценко, О.П. Тищенко. Управління регіональною економікою. — К.: КНЕУ, 2009; Т.О. Стеценко. Аналіз регіональної економіки. – К.: КНЕУ, 2002). Слід також мати на увазі, що підручники з часом старіють. Тому лише в лекціях викладач може оперативно висвітлювати зміни в макроекономічній теорії та практиці.
Плани семінарських занять для студентів, що навчаються за освітньо-професійною програмою бакалавра зі спеціалізації «Менеджмент державних установ» ЗАНЯТТЯ 1Тема 1. «Теоретичні основи оцінки регіонального розвитку» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 8 Вид семінарського заняття. Семінар – розгорнута бесіда. Завдання. Сформулювати компетенції: — засвоєння сутності та змісту базових понять регіонального розвитку та регіонального економічного аналізу; — вміння використовувати кількісні та якісні показники оцінки й аналізу регіонального розвитку; — розуміти сутність та вміння застосовувати критерії оцінювання ефективності регіонального розвитку.
План заняття:
1. Про порядок поточного і підсумкового контролю знань студентів з дисципліни «Економічне оцінювання регіонального розвитку». 2. Усне опитування, з’ясування рівня розуміння студентами термінів і понять даної теми. 3. Здійснити класифікацію показників, які використовуються для оцінки й аналізу регіонального розвитку. 4. Визначити критерії оцінювання ефективності регіонального розвитку. Інформаційне забезпечення:
ЗАНЯТТЯ 2Тема 2. «Методологія оцінки регіонального розвитку» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 10 Вид семінарського заняття. Дискусія з елементами аналізу. Завдання. Сформулювати компетенції: — володіти змістом основних методів оцінки та аналізу регіонального розвитку та мати практичні навички щодо практичного застосування їх інструментарію; — уміння формулювати запитання по запропонованій темі дискусії; — вміти використовувати статистичну базу регіонального аналізу з метою оцінки ефективності регіонального розвитку; — формулювати й аргументувати пропозиції щодо удосконалення методики та порядку здійснення оцінки та аналізу регіонального розвитку.
План заняття:
Інформаційне забезпечення:
ЗАНЯТТЯ 3Тема 3. «Моніторинг регіональних ситуацій та регіональних проблем» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 8
Вид семінарського заняття. Робота в малих творчих групах. Завдання. Сформулювати компетенції: — розуміти сутність та причини виникнення диспропорцій у регіональному розвитку; — володіти методикою здійснення моніторингу відсталих та кризових регіонів; — здійснювати оцінку ефективності запровадження особливих бюджетних режимів на проблемних територіях та територіях з особливим статусом; — володіти системою показників, що характеризують економічну безпеку регіону;
План заняття:
Інформаційне забезпечення:
ЗАНЯТТЯ 4Тема 4. «Оцінка нормативно-правового та інституційного забезпечення регіонального розвитку» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 8
Вид семінарського заняття. Семінар – конференція. Завдання. Сформулювати компетенції: — розуміти компетенцію органів державної влади в галузі управління регіональним розвитком; — вміти здійснювати оцінка впливу регіональних угод на показники регіонального розвитку в розрізі окремих регіонів країни; — оцінювати роль недержавних інституцій в підвищенні ефективності регіонального розвитку.
План заняття:
Інформаційне забезпечення:
сфері соціально-економічного розвитку регіонів.
ЗАНЯТТЯ 5Тема 5.«Оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 9
Вид семінарського заняття. Міні-кейс. Завдання. Сформулювати компетенції: — володіти основними методами оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону; — вміти визначати та обґрунтовувати за результатами здійсненої оцінки пріоритети у використанні природно-ресурсного потенціалу регіону; — володіти методикою розрахунку показників ефективності використання складових природно-ресурсного потенціалу регіону.
План заняття:
Інформаційне забезпечення:
1. Розрахункові завдання. ЗАНЯТТЯ 6 Тема 6.«Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 8
Вид семінарського заняття. Міні-кейс. Завдання. Сформулювати компетенції: — вміти аналізувати основні загальноекономічні показники розвитку регіону та оцінювати наявні тенденції; — вміти визначати та обґрунтовувати за результатами здійсненої оцінки пріоритети у використанні економічного потенціалу регіону; — володіти методикою розрахунку показників ефективності використання складових економічного потенціалу регіону.
План заняття:
Інформаційне забезпечення:
1. Розрахункові завдання.
ЗАНЯТТЯ 7«Модульна контрольна робота № 1. Розв’язання практичних завдань.» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 0 Зміст1. Модульна контрольна робота № 1 за темами 1-6. 2. Практичне заняття.
Інформаційне забезпечення:
ЗАНЯТТЯ 8Тема 7. «Оцінка інвестиційної привабливості та інвестиційних процесів в регіоні» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 9 Вид семінарського заняття. Робота в малих творчих групах. Завдання. Сформулювати компетенції: — засвоєння методики оцінки інвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості регіону; — вміння аналізувати та оцінювати основні джерела інвестицій в економічний розвиток регіону; — вміння аналізувати та оцінювати динаміку й структуру капітальних інвестицій, інвестицій в основний капітал, прямих іноземних інвестицій;
План заняття:
Інформаційне забезпечення:
ЗАНЯТТЯ 9Тема 8. «Оцінка фінансового забезпечення регіонального розвитку » Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 8
Вид семінарського заняття. Міні-кейс. Завдання. Сформулювати компетенції: — вміння здійснювати оцінку та аналіз фінансового потенціалу регіону; — проведення оцінки фінансової самодостатності регіону.
План заняття:
Інформаційне забезпечення:
1. Розрахункові завдання.
ЗАНЯТТЯ 10Тема 9. «Оцінка демографічної ситуації в регіоні та ринку праці»
Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 8
Вид семінарського заняття. Семінар – дискусія. Завдання. Сформулювати компетенції: — розуміти сутність та завдання регіональної демографічної соціальної політики, політики зайнятості; — володіти методичними підходами щодо оцінки перспективної чисельності та вікової структури населення; — вміння аналізувати та оцінювати стан ринку праці на регіональному рівні;
План заняття:
Інформаційне забезпечення:
1. Нормативна та статистична база з питань аналізу та оцінки демографічної ситуації, ситуації на ринку праці на регіональному рівні. ЗАНЯТТЯ 11Тема 10. «Оцінка рівня життя населення та розвитку соціальної інфраструктури»
Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 9
Вид семінарського заняття. Робота в малих творчих групах. Завдання. Сформулювати компетенції: — володіти методичними підходами щодо оцінки та аналізу матеріального добробуту населення в регіоні; — виконувати обґрунтування щодо розвитку соціальної інфраструктури регіону.
План заняття:
Інформаційне забезпечення:
ЗАНЯТТЯ 12
Тема 11. «Оцінка екологічної ситуації в регіоні» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 8
Вид семінарського заняття. Дискусія з елементами аналізу. Завдання. Сформулювати компетенції: —володіти інструментарієм оцінки та аналізу екологічної ситуації в регіоні; —володіти та вміти аналізувати динаміку та структуру витрат на природоохоронну діяльність; — вміння здійснювати аналітичні розрахунки.
План заняття:
Інформаційне забезпечення:
ЗАНЯТТЯ 13«Модульна контрольна робота №2. Розв’язання практичних завдань.» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 0 Зміст1. Модульна контрольна робота № 1 за темами 7-11. 2. Практичне заняття.
Інформаційне забезпечення:
ЗАНЯТТЯ 14«Контроль виконання індивідуальних робіт» Кількість годин: аудиторні заняття — 2 самостійна робота — 0
Зміст1. Контроль виконання індивідуальних робіт (аналітичні (критичні) огляди наукових публікацій; аналітичні звіти власних наукових досліджень; презентації у програмі Power Point).
Інформаційне забезпечення:
1. Виконані індивідуальні роботи.
4.3. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
ЗАНЯТТЯ 1Тема 1. «Теоретичні основи оцінки регіонального розвитку». Тема 2. «Методологія оцінки регіонального розвитку». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 2Тема 3. «Моніторинг регіональних ситуацій та регіональних проблем». Тема 4. «Оцінка нормативно-правового та інституційного забезпечення регіонального розвитку».
Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 3Тема 5.«Оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону». Тема 6.«Оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону».
Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення. Розрахункові завдання.
ЗАНЯТТЯ 4Тема 7. «Оцінка інвестиційної привабливості та інвестиційних процесів в регіоні». Тема 8.«Оцінка фінансового забезпечення регіонального розвитку».
Кількість годин: аудиторні заняття — 2
Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 5Тема 9.«Оцінка демографічної ситуації в регіоні та ринку праці». Тема 10. «Оцінка рівня життя населення та розвитку соціальної інфраструктури». Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 6Тема 11. «Оцінка екологічної ситуації в регіоні».
Кількість годин: аудиторні заняття — 2
Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
Інформаційне забезпечення.
ЗАНЯТТЯ 7Теми 1–11 Кількість годин: аудиторні заняття — 2 Завдання. Сформувати компетентності:
План заняття.
4.4. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
У міжсесійний період студент заочної форми заняття має:
Індивідуальна робота за власним вибором студента передбачає виконання таких видів робіт:
Зміст і система оцінювання роботи студента у міжсесійний період викладені у розділах 8.2.1 і 8.2.2. Студент має самостійно обрати форму індивідуальної роботи за власним вибором і погодити її з викладачем під час Дня заочника. Звіт про виконання аналітичного завдання має бути виконаний у письмовій формі. Індивідуальне завдання (реферат, есе, переклад тексту), а також звіт про виконання індивідуальної роботи за власним вибором виконуються в електронній формі.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студента (СРС) – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Вона є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Самостійна робота студентів над дисципліною «Економічне оцінювання регіонального розвитку» може включати різні форми,які визначаються робочою навчальною програмою залежно від мети, завдань та змісту науки (дисципліни), зокрема:
Семінарські (практичні) заняття передбачають обов’язкове використання інноваційних технологій та проводитися у формах:
Перелік завдань для СРС, форми звітності, терміни виконання та максимальна оцінка за її результати представлені в Карті самостійної роботи студента. Всі завдання СРС поділяються на обов’язкові та вибіркові. До обов’язкових належать завдання, які студент зобов’язаний виконати під час опанування даної дисципліни (підготовка до семінарських занять, підготовка до модульної контрольної роботи тощо). До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів (написання реферату, есе тощо). Карта самостійної роботи студентів (Карта СРС)є основою організації СРС з кожної науки (дисципліни). Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних, лабораторних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Карта самостійної роботи студентів є обов’язковою складовою робочої навчальної програми науки та «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», що розміщуються на сайті університету. Студенти, що приступають до вивчення науки (дисципліни), на першому занятті мають бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи: термінів виконання завдань, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію про розміщені на сайті університету «Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю знань з науки (дисципліни)», в структуру яких включена Карта самостійної роботи студента. До відома студентів має бути доведений такий порядок планування та організації самостійної роботи:
Семінарське (практичне, лабораторне) заняття може об’єднувати декілька тем з науки. Для оцінювання знань студентів важливо визначити оптимальну кількість видів контролю і його форми в межах заняття так, щоб присутній на занятті студент мав реальну можливість заробити бали (за всіма видами контролю) на кожному занятті за умови належної підготовки.
Види самостійної роботи студентів та форми контролю
6.1. ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ
Порядок та критерії оцінювання знань студентів
Оцінювання знань студентів спеціалізації «Менеджмент державних установ» з дисципліни «Економічне оцінювання регіонального розвитку» здійснюється на основі результатів поточної успішності та виконання індивідуальних завдань. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені. Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу з дисципліни – 100 балів. За поточну успішність студент може отримати максимум 70 балів, за виконання індивідуальних завдань – 30 балів. Оцінювання знань студентів викладачами здійснюється експертними методами. При оцінюванні усіх видів діяльності студентів застосовуються такі критерії:
Завдання поточного контролю
Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, що здійснюється в ході аудиторних та індивідуальних занять, а також перевірки самостійно виконаних студентами завдань. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу, вироблених навичок здійснення економічних розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст тем, умінь публічно та письмово презентувати певний матеріал.
Об’єкти поточного контролю знань студентів очної форми навчання Об’єктами поточного оцінювання знань студентів є: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях; б) виконання модульних контрольних робіт; в) виконання індивідуальних завдань.
Оцінювання рівня знань та активності роботи на семінарських (практичних) заняттях Під час контролю виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях оцінюванню підлягає рівень знань, продемонстрованих у відповідях на семінарських (практичних) заняттях. Максимальна сумарна оцінка за роботу під час семінарських занять – 40 балів. Кількість балів, яку може набрати студент за відповіді на кожному семінарському (практичному) занятті, відображена у Карті самостійної роботи. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Ці бали – реально зароблені оцінки під час проведення семінарських занять викладач переносить у свій журнал, в журнал обліку роботи академічної групи та в систему електронного обліку поточної успішності студентів. Кількість балів, отриманих студентом на кожному семінарському (практичному) занятті, підсумовуються і включається в загальну суму балів поточної успішності. У разі відсутності студента на семінарських заняттях з об’єктивних причин, він має право за дозволом декана виконати завдання, передбачені планом семінарських занять, і одержати відповідні оцінки. Відпрацювання пропущених занять має відбутися до останнього семінарського (практичного) заняття під час індивідуально-консультативної роботи викладача.
Модульні контрольні роботи
Навчальний матеріал дисципліни «Економічне оцінювання регіонального розвитку» поділяється на два модулі. Перший модуль охоплює 1–6 теми; другий – 7–11 теми. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування тем певного модулю. Контрольні роботи проводяться у формі тестів. Перша модульна контрольна робота проводиться на 7-му семінарському занятті; друга – на 13-му. Максимальна кількість балів за виконання кожної модульної контрольної роботи – 15.
Оцінювання здійснюється за такими критеріями:
Модульні завдання складені у комбінованій формі, включають завдання теоретичного, тестового і розрахункового характеру.
ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Тема 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ.
Тема 2. МЕТОДологія ОЦІНКИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Тема 3. МОНІТОРИНГ РЕГІОНАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
За якими показниками доцільно здійснювати оцінку регіональних диспропорцій в національній економіці України?
Тема 4. ОЦІНКА нормативно-правового та інституційного забезпечення регіонального розвитку
Тема 5. ОЦІНКА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ
Тема 6. оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіону
Тема 7. ОЦІНКА інвестиційнОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В РЕГІОНІ
Тема 8. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РегіональнОГО РОЗВИТКУ
Тема 9. ОЦІНКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В РЕГІОНІ ТА РИНКУ ПРАЦІ
Тема 10. оцінка рівня життя населення та розвитку соціальної сфери
Тема 11. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В РЕГІОНІ
ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАВДАНЬ
Розрахункове завдання №1. Складіть водогосподарський баланс регіону, виходячи з таких умов:.
Поверхневий стік, можливий для використання в області, становитиме у прогнозному році 700 тис. куб. м; експлуатаційні запаси підземних вод становлять 450 тис. куб. м; води повторного використання – 12 тис. куб. м; потреби у воді окремих галузей економіки становитимуть: промисловості – 410 тис. куб. м; сільського господарства – 212 тис. куб. м; комунально-побутове споживання – 520 тис. куб. м; інші потреби, включаючи безповоротні втрати води – 50 тис. куб. м. Ураховуючи виконані розрахунки, прийміть управлінське рішення стосовно збільшення чи зменшення обсягів водопостачання в прогнозованому році.
Розрахункове завдання №2. Складіть земельний баланс регіону та визначте площу сільськогосподарських угідь на кінець прогнозного року, виходячи з таких умов: Загальна площа земель на початок сільськогосподарського року становила 1600 тис.га., у тому числі сільськогосподарських угідь - 70%; протягом року очікується відвести під будівництво шляхів і промислових споруд 2 тис.га та під багаторічні насадження 1,5 тис.га. земель залишиться без змін
Розрахункове завдання №3. 3. Розрахуйте рівень зареєстрованого безробіття, виходячи з таких даних: кількість трудових ресурсів області - 1400 тис.чол., чисельність працездатного населення у працездатному віці - 1360 тис.чол., кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості - 40,8 тис. чол.
Розрахункове завдання №4. Розрахуйте додаткову потребу в робочій площі лікарняних корпусів, якщо визначена за нормативами кількість ліжок по області та нормативна площа на одне ліжко наведена в табл.
Розрахункове завдання №5.
Визначте потрібні обсяги виробництва цегли в регіоні складіть її баланс який передбачається на регіональному ринку: обсяг будівельно-монтажних робіт у регіоні - 75 млн. грн.; витрати цегли на 1 тис. грн. будівельно-монтажних робіт = 200 шт.; на капітальний і поточний ремонт споруд за заявками місцевих споживачів буде використано 30 млн. шт.; інші потреби регіонів склали в минулому 10% від її витрат на будівельно-монтажні роботи; господарства, попит споживачів інших регіонів 5 млн. шт.; надходження цегли з інших регіонів не очікується; Залишки цегли на початок і кінець року виробників - 3 млн. шт.
Розрахункове завдання №6. Визначіть обсяг роботи міського пасажирського транспорту, яку він виконує за рік, користуючись наступними даними: чисельність населення міста 420 тис., транспорту рухливість населення 2, а середня відстань перевезення пасажира складає 3 км.
Розрахункове завдання №7. Маємо такі дані: кількість учнів у школах регіону на 1 вересня нового навчального року складе у І - ІV класах 33,6 тис., а в V - Х класах 120 тис. осіб; прогнозна наповнюваність класів - 28 учнів у І-ІV класах та 25 учнів у V - ХІ класах; коефіцієнт змінності роботи шкіл передбачається знизити з 1,3 у попередньому навчальному році до 1,2 у наступному році. Визначте потребу в шкільних приміщеннях.
Розрахункове завдання №8. Розрахуйте нормативним методом прогнозний обсяг, вантажних перевезень на t + 3 рік, використовуючи дані табл.7.3
Розрахункове завдання № 9.
Розрахуйте прогнозний норматив платних послуг на душу населення, визначте обсяг платних послуг і-тої галузі та прогноз основі даних , наведених у табл.:
Розрахункове завдання № 10.
Складіть районний баланс виробництва і споживання зерна на основі наступної інформації: обсяг виробництва зерна в прогнозному році становитиме 2 млн.т., залишки у виробників складають на початок року 400 тис.т., а на кінець 410 тис. т; місцеве споживання зерна протягом року передбачається в розмірі 1300 тис.т, а завозу з інших регіонів не буде. Скільки зерна буде вивезено за межі регіону?
Індивідуальне комплексне розрахункове завдання
Кожен студент має підготувати звіт про виконання індивідуального комплексного розрахункового завдання та захистити його. Мета розрахункових завдань – поглиблення та деталізація теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи, і на цій основі прищеплення практичних умінь та навичок. Виконуючи розрахункове завдання, кожен студент має здійснити розрахунки, аналіз і зробити висновки щодо економічного і соціального розвитку України по відповідному напрямку політики. Для виконання завдання слід використати дані Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 р., Закону України «Про Державний бюджет України, на відповідний рік», Стратегій економічного і соціального розвитку регіонів, сайтів державних органів України, статистичних збірок та інших інформаційних джерел.
Максимальна кількість балів за виконання індивідуальних розрахункових завдань – 15. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:
Своєчасність подачі студентом індивідуального розрахункового завдання на перевірку включається в критерій оцінювання.
Тематика ІНДИВІДУАЛЬНИХ КОМПЛЕКСНИХ розрахункових завдань
Тема розрахункового завдання закріплюється за студентом на 1-му семінарському (практичному) занятті. Студент обирає розрахункове завдання за таким номером, який відповідає номеру його прізвища в алфавітному списку студентів академічної групи. Звіт про виконання розрахункового завдання має бути правильно оформлений. Текст повинен розміщуватися на одній сторінці аркуша паперу формату А4. Шрифт – Times New Roman. Розмір шрифту – кегль 14. Поля: зверху, знизу та зліва – 2,5 см: справа – 1 см. Міжрядковий інтервал – 1. До звіту входять титульний аркуш та основна частина. Основна частина звіту виконується у вільній формі обсягом 10–12 сторінок. Зразок титульної сторінки наведений нижче.
Реферат
Реферат (есе) має бути правильно оформлений. Текст реферату (есе) повинен розміщуватися на одній сторінці аркуша паперу формату А4. Шрифт – Times New Roman. Розмір шрифту – кегль 14. Поля: зверху, знизу та зліва – 2,5 см: справа – 1 см. Міжрядковий інтервал – 1. Нумерація сторінок має бути наскрізною: номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульній сторінці реферату (есе) номер сторінки не проставляють. Кожний студент вибирає тему реферату (есе) за таким номером, який відповідає номеру його прізвища в алфавітному списку студентів академічної групи. Зразок титульної сторінки наведений нижче. Максимальна кількість балів за виконання реферату (есе) – 5. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:
Своєчасність подачі студентом реферату (есе) на перевірку включається в критерій оцінювання.
Методичні вимоги до підготовки реферату
Реферат – стисле розкриття у письмовій формі певного питання, яке здійснюється на основі узагальнення відповідних матеріалів. В рефераті слід розкрити актуальність теми, охарактеризувати стан предмету дослідження, визначити й аргументувати проблеми функціонування певної системи або державного управління та регулювання (залежно від назви теми), а також сформулювати пропозиції щодо їх удосконалення. Для написання реферату студент обов’язково має використати додаткові літературні джерела, а саме: монографії; наукові статті, опубліковані у періодичних економічних виданнях; сучасні статистичні та аналітичні матеріали та ін. Реферат комплектують у такій послідовності: титульна сторінка, основна частина, список літератури. Обсяг реферату – 8–10 сторінок.
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
Зразок титульної сторінки звіту про виконання індивідуальних комплексних розрахункових завдань (реферату, есе)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима ГЕТЬМАНА
ЗВІТ ПРО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО КОМПЛЕКСНОГО РОЗРАХУНКОВОГО ЗАВДАННЯ (РЕФЕРАТ, ЕСЕ)
з дисципліни «Економічне оцінювання регіонального розвитку»
на тему.................................................................................................................................................. ................................................................................................................................................................ ................................................................................................................................................................
студента (-ки) факультету……………………………………………………….………………
……-го курсу, спеціальності …………, ……… групи
................................................................................................................................................................ (Прізвище, ім'я, по батькові)
Викладач ................................................................................................................................................................ (Науковий ступінь, звання) (Прізвище, ініціали)
Оцінка ……… балів
"……"……………201…р.
…………………………… (підпис викладача)
КИЇВ – 201…
Есе
Есе – вільний за композицією твір невеличкого обсягу, в якому висвітлюються індивідуальні враження і міркування з конкретного питання. Есе виконує студент як альтернативу щодо виконання реферату. Обсяг есе – до 5-ти сторінок.
ТЕМАТИКА ЕСЕ
Індивідуальна робота
Студент обирає вид індивідуальної роботи за власним бажанням. Видами індивідуальної роботи є:
Максимальна кількість балів за зміст та презентацію виконання індивідуальної роботи – 10. Оцінювання здійснюється за такими критеріями:
Своєчасність подачі студентом виконаного індивідуального завдання на перевірку включається в критерій оцінювання.
Аналітичний (критичний) огляд публікацій
Для анотування літературних джерел за заданою проблематикою студент має погодити з викладачем і обрати проблему наукового та практичного характеру у сфері економічного оцінювання регіонального розвитку. Після цього обрати чотири-п’ять публікацій за обраною проблематикою (статей у наукових виданнях). Анотування – процес аналітично-синтетичного опрацювання інформації, мета якого – отримання узагальненої характеристики документа, що розкриває логічну структуру і зміст. Анотації використовуються для стислої характеристики наукової статті, монографії, дисертації тощо, а також у видавничій, інформаційній та бібліографічній діяльності. Анотації виконують дві основні функції: – сигнальну (подається важлива інформація про документ, що дає можливість встановити основний його зміст і призначення, вирішити, чи варто звертатися до повного тексту праці); – пошукову (анотація використовується в інформаційно-пошукових, зокрема, автоматизованих системах, для пошуку конкретних документів). Анотація складається з двох частин: бібліографічного опису і власне тексту. Анотація не розкриває зміст наукового джерела, а лише інформує про наукове джерело певного змісту й характеру. Анотація дозволяє користувачеві скласти достатнє й об'єктивне попереднє уявлення про незнайому для нього наукову публікацію і тим самим допомагає в пошуку, відборі та систематизації потрібної інформації. За функціональним призначенням анотації бувають довідкові та рекомендаційні. Довідкова анотація уточнює заголовок і повідомляє відомості про автора, зміст, жанр та інші особливості документа, що відсутні в бібліографічному описі. Рекомендаційна анотація покликана активно пропагувати, зацікавлювати, переконувати в доцільності прочитання документа, тому в рекомендаційних анотаціях є дидактична спрямованість, педагогічні рекомендації, методичні поради тощо, за обсягом вони ширші, аніж довідкові. За обсягом та глибиною розрізняють анотації описові та реферативні. Описові анотації, узагальнено характеризуючи зміст первинного документа і подаючи перелік основних тем, що в ньому відображені, відповідають на питання: про що повідомляється у документі? Реферативні анотації не тільки подають перелік основних тем, а й розкривають їх зміст. Вони відповідають на два питання: про що повідомляється в основному документі? що саме з цього приводу повідомляється? Текст анотації вирізняється лаконічністю, високим рівнем узагальнення інформації, що представлена в первинному документі. У тексті анотації не варто використовувати складні синтаксичні конструкції, що перешкоджають сприйняттю тексту. План аналізу документа під час складання довідкової анотації: 1. Відомості про автора. 2. Відомості про форму (жанр) тексту. 3. Предмет, об'єкт або тема. 4. Характеристика змісту анотованого документа. 5. Характеристика довідкового апарату видання. 6. Цільове й читацьке призначення документа. План аналізу документа під час складання рекомендаційної анотації: 1. Відомості про автора. 2. Характеристика анотованого твору. 3. Оцінка твору. 4. Характеристика художньо-поліграфічного та редакційно-видавничого оформлення. 5. Цільове й читацьке призначення документа.
6.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Довідкова інформація:
порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки
Контактні заняття
На заочній формі навчання розподіл балів за поточний контроль (під час контактних занять) та контроль за виконання позааудиторних індивідуальних завдань (у міжсесійний період) встановлений у співвідношенні 50 : 50:
Оцінювання роботи студента під час кожного контактного заняття здійснюється за такими критеріями:
Обов’язкові позааудиторні індивідуальні завдання та індивідуальна робота за власним вибором студента
У міжсесійний період студент заочної форми заняття має підготуватися до екзамену, а також:
Методичні поради і тематика індивідуальних комплексних розрахункових завдань наведена у розділі 8.1.2.6. Індивідуальне завдання виконується у формі або реферату, або есе, або перекладу літературного джерела іншомовного походження по проблемам державного регулювання економіки на українську мову. Методичні поради і тематика рефератів наведена у розділі 8.1.2.7. Методичні поради і тематика есе наведена у розділі 8.1.2.9. Студент має самостійно обрати форму індивідуального завдання (тему реферату або есе) і погодити її з викладачем під час Дня заочника. Індивідуальна робота за власним вибором студента передбачає виконання одного з наведених нижче видів робіт:
Студент має самостійно обрати форму індивідуальної роботи за власним вибором і погодити її з викладачем під час Дня заочника. Методичні поради до виконання анотації літературних джерел за проблематикою державного регулювання економіки наведені у розділі 8.1.2.11. Для підготовки презентаційних матеріалів у програмі Power Point студент має представити 10-12 слайдів по темі або обраного аналітичного завдання, або по темі обраного реферату чи есе. В університеті передбачений обов’язковий захист індивідуальних завдань, які виконуються студентом заочної форми навчання в міжсесійний період. При оцінюванні виконання індивідуальних завдань 50% балів виставляється за зміст передбачених робіт; 50% – за результатами їхнього захисту. Інформація про форми подання результатів виконання позааудиторних обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань, про терміни їх подання і реєстрації, про форми контролю, а також про сумарну кількість балів за виконання завдань наведені у Карті самостійної роботи студента заочної форми навчання (Розділ 8.2.1). Оцінювання виконання завдань, що виконують у міжсесійний період здійснюється за такими критеріями:
6.3. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ
Підсумкова оцінка знань студентів
Підсумковий рівень знань студентів оцінюється за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») та шкалою ECTS. Оцінка «зараховано» виставляється студенту, якщо він за всіма видами завдань, зазначеними у карті самостійної роботи студента, набрав 60 балів і більше. Оцінка «не зараховано» виставляється студенту, якщо він набрав менше 60 балів. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в двохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Ліквідація академічної заборгованості
Система ліквідації академічної заборгованості з дисципліни має такий зміст. Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно виконати усі завдання, передбачені для студентів денної та заочної форми навчання. Студенти, які набрали за результатами поточної та підсумкової успішності від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни.
7. рекомендована література
Основна література
Додаткова література
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||