ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ 26.11.2015 15:12

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

 

 

 

Г. П. ГОЛУБНИЧА
Л. І. ПАНАСЕНКО

 

 

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

 

 

 

Навчальний посібник

 

 

Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник
для студентів вищих навчальних закладів

 

 

 

 

УДК 658.14/.17(075.8)
ББК 65.053я73
Г62

Рецензенти:
д-р екон. наук, проф. Є.В. Мних,
д-р екон. наук, проф. Р.М. Моторин,
д-р екон. наук, проф. Н.І. Дорош

Затверджено Вченою радою
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
5 березня 2007 року

Голубнича, Г. П.

Г62 Економічний аналіз : навчальний посібник / Г. П. Голубнича,
Л. І. Панасенко. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський
університет", 2008. – 309 с.
ISBN 978-966-439-155-6

 

Висвітлено теоретико-методологічні засади та практику економічного аналізу діяльності українських підприємств в умовах ринкової економіки. Викладено базові теоретичні положення сучасного економічного аналізу, надано основні методики економічного аналізу довгострокових активів, запасів, забезпеченості працівниками, виплат і оплати праці, фінансового стану підприємства та його зміни, фінансових результатів діяльності підприємства і рентабельності. Наво-дяться розв'язання господарських ситуацій і коментарі щодо порядку застосу-вання аналітичної інформації стосовно діяльності підприємств з метою прийняття конкретних управлінських рішень. Комплексний підхід до викладення матеріалу полегшує його засвоєння.
Для студентів, які вивчають економічний аналіз, а також може бути корис-ним для фахівців, хто застосовує методологію та організацію економічного аналізу для отримання правдивої, повної неупередженої аналітичної інформації та її розкриття.

 

УДК 658.14/.14.17(075.8)
ББК 65.053я73

 

Гриф надано Міністерством освіти і науки України
(лист № 1.4/18-Г-132 від 17.01.08)

 

ISBN 978-966-439-115-6  Голубнича Г. П., Панасенко Л. І., 2008
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка
ВПЦ "Київський університет", 2008

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

 

В умовах ринкової економіки вирішальне значення має прийнят-тя обґрунтованих і оперативних управлінських рішень, що немож-ливо без якісно проведеного економічного аналізу господарської дія-льності підприємства, який дозволяє не лише оцінити результати діяльності, а й виявити закономірності та зв'язки між економічними явищами і процесами і на цій базі спрогнозувати їхній можливий результат і динаміку.
Кваліфіковані аналітики повинні добре володіти сучасними методами об'єктивного комплексного аналізу всіх показників діяльності підприємства. У мінливому ринковому середовищі на перший план виходять ґрунтовні знання теорії економічного аналізу, його методології, практичних методик, що дозволяє пристосуватися до змін як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі господарської діяльності підприємства і проводити якісне обґрунтування управлінських рішень.
Пропонований навчальний посібник присвячено питанням методологічних засад і методик економічного аналізу в умовах ринкової організації економіки: у ньому розглядається сутність економічного аналізу, предмет та об'єкти аналітичних досліджень, роль, сучасні завдання, види економічного аналізу, основні методики економічного аналізу господарської діяльності підприємства з урахуванням інфляційних процесів. Для полегшення сприйняття матеріал ілюструється господарськими ситуаціями, розрахунковими завданнями тощо.
Навчальний посібник включає такі змістові модулі: "Теоретичні засади підготовки, надання та розкриття аналітичної інформації", у субмодулях якого розглядається економічний аналіз як економічна інформаційна система управління підприємством, предмет, метод і прийоми аналізу господарської діяльності підприємства; другий змістовий модуль "Аналіз майна підприємства та функціональних складових основних господарських процесів" включає прикладні методики аналізу основних засобів у складі довгострокових активів підприємства, аналізу в управлінні запасами, аналізу продукції, аналізу забезпеченості працівниками, виплат і продуктивності праці; у третьому змістовому модулі "Аналіз фінансового стану та фінансових результатів діяльності підприємства" викладаються методики аналізу фінансового стану та його змін, аналізу фінансових результатів господарської діяльності. Субмодулі побудовані структурно логічно, включають кейси, питання для самоконтролю знань і тести з правильними відповідями, запитання для повторення матеріалу і запитання для дискусії; четвертий змістовий модуль "Практикум" розроблений для відпрацювання практичних навичок застосування методик економічного аналізу в процесі виконання лабораторних робіт у комп'ютерних класах. У кінці навчального посібника надається глосарій основних термінів з урахуванням термінології Міжнародних стандартів фінансової звітності, Міжнародних стандартів аудиту.
Даний посібник має практичну цінність для навчального процесу, оскільки сприяє засвоєнню студентами основних методик економічного аналізу господарської діяльності підприємства в умовах ринкової економіки.
Передмова, кейси 3, 4 субмодуля 1.1, кейси 4, 5 субмодуля 1.2, глосарій підготовлено спільно авторами; кейси 1, 2 субмодуля 1.1, кейси 1, 2, 3 субмодуля 1.2, змістовий модуль 2 та змістовий модуль 4 підготувала Г.П. Голубнича, змістовий модуль 3 – Л.І. Панасенко.

 

 

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Теоретичні засади підготовки, надання та розкриття
аналітичної інформації

 

 

СУБМОДУЛЬ 1.1

Економічний аналіз як економічна
інформаційна система управління
підприємством

 

Мета субмодуля: дослідження інформаційної парадигми сучасного економічного аналізу; засвоєння студентами змісту поняття "економічний аналіз" як процесу формування економічних інформаційних систем, що мають свої особливі риси, закони, принципи і тенденції розвитку в умовах ринкової економіки; придбання студентами знання основних якісних характеристик аналітичної інформації, її взаємозв'язків з іншими видами економічної інформації, а також принципів і правил надання і розкриття аналітичної інформації; розгляд дискусійності сучасних теоретико-методологічних і практичних проблем економічного аналізу; відпрацювання студентами практичних навичок надання критичної оцінки різним поглядам стосовно питань методології та організації економічного аналізу в процесі опрацювання наукової й навчальної літератури, а також навичок формування аналітичної інформації на різних етапах роботи аналітика; дослідження взаємозв'язків економічного аналізу з іншими науками.
Основні положення субмодуля: поняття економічного аналізу та визначення його місця в системі управління підприємством; мета економічного аналізу; зміст та функції економічного аналізу господарської діяльності; користувачі аналітичної інформації та характеристика їхніх груп; якісні характеристики аналітичної інформації; класифікація аналітичної інформації; економічний аналіз у системі наук.
Сфера застосування субмодуля: теоретико-методологічна підготовка студентів економічних спеціальностей класичних університетів із питань сутності, мети, функцій та видів економічного аналізу; сукупність знань стосовно теоретичних засад побудови інформаційно-ана¬літичних систем у процесі виконання аналітичної роботи фахівцями з обліку, менеджменту, маркетингу, фінансів, бюджетування тощо.
Економічний аналіз – це вид інтелектуальної діяльності, зміст якої полягає в побудові інформаційно-аналітичних моделей індивідуального відтворення економічних ресурсів у межах конкретних господарських систем.
Процеси економічної глобалізації вимагають прозорості сучасних фінансових і ресурсних ринків і відповідно потоків грошових коштів і товарів, для чого поступово створюються однакові умови і можливості отримання економічної інформації різними суб'єктами господарської діяльності. Ті юридичні та фізичні особи, які використовують аналітичну інформацію з метою прийняття рішень, належать до користувачів аналітичної інформації. Новий етап розвитку міжнародного розподілу праці та міжнародної кооперації фінансової й господарської діяльності є загальною передумовою створення таких однакових умов отримання інформації, незважаючи на існування великої кількості особливостей в організації та функціонуванні механізмів виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних, нематеріальних та інших обмежених господарських ресурсів на кожному підприємстві. Світова практика господарювання свідчить, що важливою складовою економічної інформації стала аналітична інформація, її різнорівневі аналітично-інформаційні системи, у тому числі й локальні, які існують у межах функціонуючого підприємства. На сучасному етапі теорія і практика економічного аналізу перебувають під впливом активізації трансформаційних процесів, у першу чергу в його інформаційній базі на макро- і мікрорівнях, а саме бухгалтерській (обліковій) і статистичній інформації, та формуванні обліково-аналітич¬них інформаційних систем. Це вимагає гармонізації методологічних засад (принципів, правил, методів, наукового ін-струментарію) аналізу різних економічних і соціальних об'єктів, а також адаптації законодавчо-нормативної бази економічного аналі-зу до вимог Європейської Спільноти. В Україні, на відміну від євро-пейських країн, історично-першими видами сучасного економічного аналізу були бухгалтерський і статистичний аналізи, які існували самостійно до кінця 30-х рр. XX ст. Аналіз в умовах ринкової організації економіки вимагає в першу чергу врахування впливу вартісних оцінок на формування елементів локальних аналітично-інфор¬маційних систем і відповідних комплексно-аналітичних показників рівня і динаміки різноманітних об'єктів та їхніх організаційно-економічних систем, що постійно утворюються в процесі господарської діяльності підприємств та управління нею.

 

Вас запрошено взяти участь у конкурсі на заміщення вакансії на посаду аналітика підприємства, яке є провідним на відповідному сегменті світового ринку товарів. Тому, готуючись до співбесіди, Вам необхідно засвоїти складові інформаційної парадигми сучас-ного економічного аналізу діяльності підприємства; розуміти сутність і знати особливості економічного аналізу господарської діяльності, уміти формувати його мету, змістовні складові й характеризувати особливості інформаційного середовища аналітичної діяльності та визначати умови і фактори утворення аналітично-інформаційних систем у процесі управління підприємством.
Поняття "аналіз" грецького походження – analyzis, і в широкому розумінні цього слова означає "розділяти". У свою чергу, поняття "інформація" латинського походження – information, і спектр його перекладу в сучасній економічній літературі дуже широкий, але спершу інформацію розглядали як форму пояснення, поняття, повідомлення, уяву. Наприкінці XIX ст., про що свідчать архіви Інституту рукописів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, поняття "інформація" уже використовувалося фахівцями Київського університету св. Володимира як повідомлення, надання даних стосовно конкретної діяльності або конкретного стану речей для потреб управління. Вважається, що зміст поняття "інформація" як повідомлення фактів, надання статистичних даних щодо стану справ одними фахівцями іншим з конкретною метою зберігався до середини XX ст. У цей же період інформація стає загальнонауковим поняттям. Наприкінці XX ст. у зв'язку з розробкою і впровадженням Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів аудиту термін "інформація" починають активно використовувати в обліково-аналітичних науках, статистиці та в менеджменті. Поєднання понять "аналіз" та "інформація" у межах сучасного економічного аналізу є базовим методологічним принципом аналітичної діяльності та аналітичних досліджень. Видатний український учений Є.Є. Слуцький, який навчався у Київському університеті св. Володимира, запропонував поєднувати поняття "аналіз" з процесом отримання відомостей, тобто, застосовуючи сучасну термінологію, із формуванням інформації. На думку вченого, основними продуктами аналітичної діяльності можуть бути тільки ті елементи, які фактично існують в економічному житті окремо і можуть бути реально включені в комбінації з різними іншими елементами в різноманітні поєднання (синтез). Практика свідчить, що такими універсальними елементами поступово стають інформаційні ресурси.
Аналіз є змістом і універсальним інструментом інтелектуальної діяльності людини практично в усіх сферах буття. Інформація, її конкретні форми та носії – інформаційні ресурси як теоретико-методологічного спрямування (теорії, концепції, принципи, категорії), так і практичного (показники, інші повідомлення про явища, процеси, факти тощо) належать до складових предмета аналізу. Відповідно, конкретні форми
економічної інформації безпосередньо утворюють складові предмета економічного аналізу. Таким чином, у процесі економічного аналізу відбувається трансформація видів економічної інформації (або інформаційних систем) в аналітичну інформацію (аналітично-інформаційні системи), а в процесі використання результатів економічного аналізу, навпаки, аналітична інформація (аналітично-інформаційні системи) тран-сформуються в інші види економічної інформації або економічні інформаційні системи. Слід зауважити, що інтелектуальна діяльність є складовою процесу відтворення ресурсів життєдіяльності людей. Тому економічний аналіз як особливий інструмент і зміст конкретних видів інтелектуальної діяльності у сфері господарювання притаманний кожному процесу праці (діяльності), забезпечуючи здіснення як кожної господарської операції, так і всіх господарських процесів відтворення ресурсів (господарських засобів) і джерел їхнього формування.
Відповідно до Господарського кодексу України господарська діяль-ність – це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що самостійно, ініціативно, систематично, на власний ризик здійснюється суб'єктами господарювання для досягнення економічних і соціальних результатів і з метою одержання прибутку, називається підприємництвом, а суб'єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність, яка здійснюється без мети одержання прибутку, – це некомерційна гос-подарська діяльність. Тому економічний аналіз розподіляється на аналіз підприємницької діяльності та аналіз некомерційної господарської діяльності. У процесі економічного аналізу господарської діяльності аналізуються як найбільш глибинні, так і прості форми відносин, що утворюють зміст самої господарської діяльності.
Зміст господарської діяльності, як визначено у Господарському кодексі України, утворюють господарські відносини, сферу яких становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. До господарсько-виробничих належать майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності; до організаційно-господарських – відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю; до внутрішньогосподарських – відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами. Суб'єктами аналізу господарської діяльності є суб'єкти господарської діяльності, між якими утво-рюються господарські відносини, а саме:
 юридичні особи, господарські організації, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку;
 фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без гро-мадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці).
 Найбільш поширеною організаційною формою господарювання є підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, і всі структурні елементи, що його утворюють (а саме: відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків тощо) аналізуються також із позицій господарських відносин і видів діяльності. У сучасних умовах в Україні існують такі види та організаційні форми підприємств:
 приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);
 підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);
 комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;
 державне підприємство, що діє на основі державної власно-сті;
 підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).
В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом, що вимагає й особливих підходів до методології та організації економічного аналізу господарської діяльності. Якщо в статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить не менше 10 %, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, у статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить 100 %, вважається іноземним підприємством.
Особлива увага приділяється економічному аналізу господарської діяльності корпоративних підприємств. У сучасному розподілі секторів економіки відповідно до системи національних рахунків корпоративний являє собою найпотужнішу, найдинамічнішу структуру. Корпорація – це інституційна одиниця, яку створюють спеціально з метою ринкового виробництва товарів і послуг і яка є джерелами прибутку чи іншої фінансової вигоди для своїх власників. Корпорація може утворюватися двома або більше засновниками за їхнім спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їхнього спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів і ризиків підприємства. До корпоративних підприємств відносять кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, у тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб. Корпорації перебувають у приватній власності акціонерів і пайовиків, відповідальність кожного з яких обмежена розміром капіталу, вкладеного в акції. Найсучасніші методики економічного аналізу застосовуються саме підприємствами корпоративного сектора, і в першу чергу фінансово-промисловими групами (ФПГ). ФПГ – різновид політико-економічних груп (ПЕГ), що сформувався внаслідок установлення великими бізнес-угрупованнями контролю над певними сегментами промисловості через систему політико-адміністративного патронажу. ФПГ тяжіють до опанування повного циклу виробництва – від отримання сировини до збуту готової продукції. Елементом структури ФПГ зазвичай є власний банківський капітал. В Україні на сьогоднішній день діє приблизно 70 українських та іноземних груп підприємств. Виділяють три основні типи груп підприємств:
 транснаціональна група – це група із двома або більше підприємствами, розташованими в різних країнах;
 група підприємств-резидентів – це така група, у якій підприємства, що входять до її складу, розташовані на одній території;
 частина транснаціональної групи підприємств, розташованих на національній території.
Особливі правила і методики має економічний аналіз господарської діяльності малих і середніх підприємств. Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, у яких середньооблікова кількість працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. На відміну від малих великими підприємствами визнаються підприємства, у яких середньооблікова кількість працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Усі інші підприємства визнаються середніми. У межах самого ж підприємства для економічного аналізу важливо виділяти його виробничі структурні підрозділи: виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо та функціональні структурні підрозділи апарату управління: управління, відділи, бюро, служби тощо.
Мета економічного аналізу полягає в наданні суб'єктами госпо-дарювання правдивої, повної та неупередженої аналітичної інфор-мації конкретним її користувачам для прийняття економічних, у першу чергу управлінських, рішень, а також бізнес-рішень, інвес-тиційних рішень, ділових рішень. Відповідно до мети завданнями аналітичної діяльності є:
1. Формування інформаційної бази аналізу.
2. Формування безпосередньо аналітичної інформації, що включає до свого змісту аналітичну обробку базових даних та їхню трансформацію в систему аналітичних даних; пояснення до отриманих аналітичних даних; підготовку висновків і пропозицій щодо подальшого аналітичного дослідження об'єкта чи об'єктів.
Генезис економічного аналізу показує, що завжди метою форму-вання аналітичної інформації було інформаційне забезпечення процесу управління та його складових сегментів. Управління – конкретний вид інтелектуальної діяльності, метою якої є збереження капіталу у фінансовій або фізичній формі, отримання прибутку та інших економічних вигод. Зміст управління розглядається як сукупність функцій, що здійснюють особи, яким довірено нагляд, контроль і керування процесами відтворення обмежених ресурсів підприємства. Структуру управління на підприємстві з урахуванням та узагальненням діючої сучасної практики господарювання можна зобразити такою сегментною схемою, яка дає можливість показати взаємозв'язки економічного аналізу з іншими системоутворювальними сегментами: бюджету-ванням (плануванням), системою бухгалтерського обліку (обліковою системою), звітністю, аудитом, системою внутрішнього контролю, механізмом прийняття економічних (управлінських) рішень (рис. 1).
Система бухгалтерського обліку на підприємстві – головна складова інформаційної системи підприємства, у межах якої відбувається виявлення, вимірювання, реєстрація, накопичення, узагальнення, зберігання та передача інформації стосовно його господарської діяльності зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття економічних рішень. Системи бухгалтерського обліку створюються з метою ідентифікації, збирання, аналізу, розрахунку, класифікації, реєстрації, узагальнення і відображення господарських операцій та інших подій господарської діяльності. Бухгалтеру для складання бухгалтерської проводки необхідно проаналізувати господарські операції з позиції збільшення, зменшення активів, капіталу, зобов'язань, доходів, витрат, а також змін у фінансових результатах, розрахунків. Тому до змісту господарського обліку, складовою якого є й бухгалтерський облік, поряд із спостереженням, вимірюванням, реєстрацією входять такі елементи наукового апарату економічного аналізу, як групування та узагальнення.

Рис. 1. Сегментна структура управління підприємством

Звітність підприємства – основне джерело базової (вихідної) інформації з метою подальшого аналізу бізнесової діяльності підприємства для великої кількості користувачів, оскільки вони не мають можливості отримати потрібну додаткову детальнішу інформацію. Звітність підприємства включає до свого складу перш за все фінансову звітність та основні її форми: Баланс підприємства (за Міжнародними стандартами фінансової звітності, МСФЗ – звіт про фінансовий стан підприємства), звіт про фінансові результати (за МСФЗ – звіт про прибутки та збитки), звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал (за МСФЗ – звіт про зміни у власному капіталі), Примітки до річної фінансової звіт-ності, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, консолідована і зведена фінансова звітність об'єднання підприємств, додаток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами". Звітність складається з використанням таких аналітичних інструментів, як узагальнення, деталізація, групування уже аналітично первинно обробленої облікової інформації, у результаті чого формуються обліково-аналітичні ін-формаційні системи управління підприємством.
Планування, бюджетування, складання кошторисів і про-гнозування є інструментами розробки загальної стратегії та детального підходу щодо очікуваного характеру, часу, обсягу видів діяльності суб'єкта господарювання, яку не можна здійснити без застосування аналітичних методів і прийомів. Між іншим, на великому підприємстві щорічно складаються понад два десятки бюджетів. Одночасно із застосуванням конкретних методів і прийомів економічного аналізу проводиться необхідне коригування уже розроблених бюджетів, планів, кошторисів.
Аудит – це аудиторська перевірка фінансових звітів підприємств з використанням аналітичних методів обробки економічної інформації, що має на меті надання аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені ці фінансові звіти (у всіх суттєвих аспектах) відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності. Про значення економічного аналізу для здійснення аудиторської діяльності свідчить розробка і впровадження окремого Міжнародного стандарту аудиту 520 "Аналітичні процедури", мета якого полягає у встановленні стандартів і наданні рекомендацій щодо застосування аналітичних процедур під час аудиторської перевірки. Аналітичні процедури – це процедури, які складаються з аналізу важливих коефіцієнтів і тенденцій та подальшого вивчення результатів відхилень і взаємозв'язків, які суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від передбачуваних сум. У процесі аудиторської перевірки може бути використаний широкий спектр аналітичних методів: від простого порівняння до комплексного аналізу із застосуванням складних методів і методик. Аналітичні методи обробки інформації використовуються у процесі підготовки аудиторського висновку, який є результатом аудиторської діяльності, проведеної відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту та чинного законодавства України. Крім того, до складу аудиторських послуг входять консультації з питань аналізу господарської діяльності підприємств.
Система внутрішнього контролю – це політика і процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб'єкта господарювання з метою забезпечення правильного та ефективного ведення господарської діяльності, у тому числі дотримання політики управлінського персоналу, збереження активів, запобігання шахрайству і помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності й повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації. В основу контрольної функції контролерів незалежно від виду економічного контролю покладено такий метод економічного аналізу, як порівняння. До складу функцій, які здійснюють суб'єкти економічного контролю, входить аналітична функція як окрема самостійна функція.
Прийняття рішень керівництвом (а також менеджерами) здійснюється завдяки аналітичності інформації, отриманої з усіх сегментів, тобто надходженню інформації в такому вигляді, який полегшує аналіз господарської діяльності підприємства, дозволяє всебічно дослідити причинно-наслідкові зв'язки, що виникають у процесі такої діяльності.
Існуючі взаємозв'язки економічного аналізу з іншими сегментами управління мають теоретичну та емпіричну спрямованість. Теоретична спрямованість розглядається як сукупність принципів, методів, правил, методик економічного аналізу, які безпосередньо використовуються або впливають на розробку методологічних засад формування та функціонування інших сегментів системи управління. Емпірична спрямованість обумовлена тим, що жоден із сегментів не може ефективно функціонувати без такого особливого конкретного виду інтелектуальної діяльності, як аналітична діяльність. Одночасно висновки і пропозиції, отримані за результатами аналізу, використовуються фахівцями з планування (бюджетування), обліку, звітності, аудиту, внутрішнього контролю, вищою ланкою управління підприємством.
Економічний аналіз у системі управління підприємством виконує такі функції: інформаційну, оціночну, контрольну, забезпечення прозорості господарської діяльності, стабілізуючу, пошуково-прогностич¬ну, методологічну.
Інформаційна функція економічного аналізу полягає в забезпе-ченні аналітичною інформацією про стан та використання обмеже-них ресурсів підприємства, їхніх джерел, доходів і витрат, а також фінансових результатів діяльності підприємства юридичних і фізичних осіб – користувачів цієї інформації.
Оціночна функція економічного аналізу полягає в розрахунку ві-дносних показників та інших оціночних параметрів, які дають можливість визначити фінансовий стан підприємства, прибутковість чи збитковість діяльності підприємства, оцінити положення підприємства відносно попередніх періодів або порівняно з аналогічними вітчизняними та іноземними підприємствами за один і той же період. У ході аналізу для оцінки результатів та ефективності роботи підприємства одержують аналітичні оціночні показники. Аналітична оцінка – це оцінка, яка надається за результатами економічного аналізу в процесі узгодження з даними планування, обліку, контролю, аудиту. Сучасні технології економічного аналізу дають можливість забезпечити наукове обґрунтування аналітичних оцінок, що має важливе значення для оцінки акціонерних товариств, інвестицій тощо.
Контрольна функція економічного аналізу полягає в тому, що методами економічного аналізу (порівняння, діагностика, балансовий метод тощо) здійснюється контроль за дотриманням законодавства в процесі господарської діяльності, за обліком, зберіганням, ефективністю виробничого споживання, реалізацією обмежених ресурсів підприємства, джерелами їхнього надходження, доходами, витратами, фінансовими результатами, податками, зборами та платежами. Методи економічного аналізу є невід'ємною складовою методик проведення усіх видів економічного контролю. Так, під час здійснення перевірки контролер за допомогою аналітичних методів обробки економічної інформації встановлює негативні факти, робить висновок, що фактична інформація стосовно діяльності суб'єкта господарювання суперечить прийнятій обліковій чи фінансовій, чи іншій економічній політиці підприємства.
Функція економічного аналізу щодо забезпечення прозорості господарської діяльності полягає в наданні користувачам якісної аналітичної інформації, яка відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, Міжнародних стандартів фінансової звітності та Міжнародних стандартів аудиту і тим самим створює однакові умови для її розкриття. Подальший розвиток ця функція економічного аналізу отримає в процесі застосування проектів міжнародних стандартів економічного аналізу, робота над якими триває вже довгий час.
Стабілізуюча функція економічного аналізу полягає у впливі якісної аналітичної інформації на прийняття ефективних економічних рішень, що забезпечує стабільність положення підприємства на фінансових, товарних, ресурсних та інших ринках і зменшення ризиків.
Пошуково-прогностична функція економічного аналізу поля-гає у виявленні як позитивних, так і негативних процесів, явищ, фактів господарської діяльності та наданні інформації про можливості й тенденції їхнього подальшого розвитку.
Методологічна функція економічного аналізу полягає в забез-печенні всього комплексу взаємопов'язаних із ним економічних наук аналітичним науковим апаратом дослідження.

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Розкрийте зміст поняття "аналітичність" економічної ін-формації.
Завдання 2. Укажіть функції економічного аналізу, які можна віднести до класичних, що були властиві економічному аналізу на всіх етапах його існування, а які притаманні тільки сучасному економічному аналізу.

 

Обіймаючи посаду аналітика на підприєм¬стві і виконуючи відповідні функції, потрібно знати, з якими фахівцями – користувачами аналітичної інформації Ви будете спілкуватися. Відповідно виникає потреба розуміти основні професійні або інші інтереси конкретних груп користувачів аналітичної інформації, щоб формувати для них якісну (зрозумілу, доречну, достовірну, порівняльну) інформацію. Необхідно розрізняти поняття "формування аналітичної інформації" та "розкриття аналітичної інформації", а також "зберігання", "передача" та "надання" аналітичної інформації.
Економічний аналіз як і облік проводиться на підприємствах постійно і стосується не тільки основних господарських процесів, але й елементарних господарських операцій. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття економічних рішень виходить далеко за межі окремих підприємств і навіть країн світу. Таке різноманіття моделей формування, передачі та розкриття аналітичної інформації вимагає розробки єдиних критеріїв якості аналітичної інформації, стандартизації та гармонізації, а в деяких випадках і уніфікації принципів, правил і процедур її надання і розкриття. Відповідно до мети економічний аналіз утворює аналітико-інформаційне забезпечення прийняття економічних рішень, що служить головним критерієм класифікації користувачів аналітичної інформації.
Власники підприємства (акціонери): до сфери їхніх інтересів входить та аналітична інформація, яка допомагає їм визначитися з прийняттям рішення стосовно купівлі, утримання чи продажу акцій (інвестицій у капітал підприємства) та оптимальних термінів і ціни їхньої реалізації (або купівлі).
Власники облігацій: до сфери їхніх інтересів входить та аналітична інформація, яка допомагає їм прийняти рішення стосовно купівлі, утримання чи продажу облігацій підприємства.
Як акціонерам, так і власникам облігацій потрібна аналітична інформація стосовно фінансових результатів діяльності підприємства та його дивідендної політики, аналітична оцінка суми прибутку та суми дивідендів, що підлягають розподілу, а також результати аналізу фінансового стану та його прогноз на майбутнє. Інвестори прагнуть прийняти ті ділові рішення, які перш за все пов'язані з рухом їхніх індивідуальних капіталів, тому вони вимагають ще додаткової інформації за результатами фінансового аналізу руху індивідуальних капіталів інвесторів.
Кредитори: до сфери їхніх інтересів входить та аналітична інформація, яка дає їм можливість оцінити забезпеченість позичкового капіталу ресурсами (активами) підприємства.
Інвестори та кредитори утворюють групу головних користувачів аналітичної інформації. Аналітична інформація для них є корисною з погляду прийняття бізнесових рішень про інвестування вільного або потенційно вільного капіталу в конкретне підприємство. Сам процес прийняття ділового рішення щодо інвестування капіталу передбачає, по-перше, прийняття рішень про розподіл капіталу на основі аналітичної інформації; по-друге, прийняття рішень щодо захисту своїх вимог (або підвищення цих вимог) до ресурсів – активів підприємства за результатами аналізу стану та руху цих активів. Для суб'єктів головної групи користувачів на основі аналітичної інформації формується таким чином вихідна база даних – сукупності даних, що їх спільно засто-совують різні інвестори та кредитори для різних цілей, необхідних для прийняття ділових рішень. Не менш важливою для цієї групи користувачів є аналітична інформація щодо оцінки ефективності управління підприємством і системи підзвітності керівництва.
Група всіх інших користувачів аналітичної інформації вклю-чає такі суб'єкти.
Державна податкова адміністрація України: до сфери її ін-тересів входить аналітична інформація, що дає можливість виконати такі основні функції, як контроль за своєчасністю і повнотою сплати податків та інші контрольні функції, а також здійснити аналітичну, організаційну, консультативну, законотвірну, правозахисну, роз'яснювальну функції.
Державний комітет із статистики України: до сфери його інтересів входить аналітична інформація, яка забезпечує формування макроекономічних показників.
Фондові біржі, інвестиційні компанії: до сфери їхніх інтересів входить аналітична інформація, яка допомагає їм прийняти до про-дажів найбільш ліквідні акції.
Клієнти: до сфери їхніх інтересів входить аналітична інформа-ція щодо безперервності діяльності підприємства і відповідного за-безпечення їх із боку підприємства ресурсами, роботами, послуга-ми, товарами.
Страхові компанії: до сфери їхніх інтересів входить аналітична інформація, за допомогою якої вони обирають собі клієнтів і яка забезпечує зменшення ризиків.
Аудиторські компанії: до сфери їхніх інтересів входить аналі-тична інформація, визначена Міжнародними стандартами аудиту.
Консалтингові компанії: до сфери їхніх інтересів входить ана-літична інформація, яка має попит на інформаційному ринку і є для них товаром.
Територіальна громада: до сфери їхніх інтересів входить аналітична інформація, яка розкриває внесок підприємств, що розміщуються на її території, у підвищення добробуту громадян (аналітична інформація щодо динаміки заробітної плати, збільшення робочих місць, природоохоронної – екологічної діяльності, обсягів діяльності підприємств, здійснення патронажу серед місцевих постачальників).
Керівництво підприємства: до сфери його інтересів входить аналітична інформація, у тому числі й конфіденційна, яка стосу-ється відтворення ресурсів підприємства, їхніх джерел і господар-ських процесів.
Працівники та профспілки: до сфери їхніх інтересів входить аналітична інформація, яка дає можливість порівняти їхню заробітну плату з доходами вищої ланки управління підприємством, визначити рівень, стабільність і динаміку заробітної плати і виплат працівникам.
Визначення якісних характеристик аналітичної інформації базу-ється на таких підходах:
 управлінський (менеджерський) підхід;
 вимоги Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), Міжнародних стандартів аудиту (МСА) до якості обліково-аналітичної інформації. МСФЗ і МСА узагальнюють практику формування обліково-аналітичної інформації найбільш розвинутих облікових європейських систем.
Основними якісними характеристиками аналітичної інформації є:
 зрозумілість її для користувачів;
 доречність забезпечення інформаційних потреб користувачів під час прийняття ними управлінських рішень; при цьому аналітична інформація має бути суттєвою, тобто її пропуск або неправильне відображення можуть вплинути на зміст і якість управлінського рішення, прийнятого на її базі;
 достовірність аналітичної інформації – відсутність суттєвих помилок та упередженості, що дає можливість користувачам застосовувати її при прийнятті управлінських рішень. Для забезпечення достовірності інформація має правдиво відображати тенденції, закономірності, події, процеси, операції, які вона розкриває чи розкриватиме; бути нейтральною, тобто не впливати на прийняття управлінського рішення із заздалегідь визначеним результатом; бути повною в межах суттєвості й витрат на її формування та отримання;
 зіставність аналітичної інформації дає можливість порівняти економічні показники господарської діяльності підприємства за різні періоди часу або декількох підприємств за один період часу;
 конфіденційність – без дозволу клієнта або у випадках, передбачених чинним законодавством України, аналітична інформація не може бути надана третій особі протягом певного періоду.

Завдання для самоконтролю

Завдання 3. Розробіть блок-схему груп користувачів аналітичної інформації (суб'єктів економічного аналізу) на прикладі відкритого акціонерного товариства (ВАТ).
Завдання 4. Назвіть основні аналітичні функції, які виконує бух-галтерія підприємства.

 

Для проведення економічного аналізу, виконання конкретних завдань з метою задоволення потреб користувачів, аналітику треба знати, які види економічного аналізу можна застосовувати на практиці, їхні характерні риси, критерії, за якими проводиться їхнє впорядкування, для розроблення плану і програми проведення аналітичної роботи. Дані питання в умовах ринкової економіки розглядаються по-новому, тому треба звернути особливу увагу на нетрадиційні підходи до визначення та характеристик окремих видів економічного аналізу.
Наявність значної кількості видів і напрямів економічного аналізу вимагає їхньої класифікації за певними ознаками. Класифікація видів економічного аналізу має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань, раціональної організації й розробки методики проведення. В економічній літературі для цього використовуються різні ознаки, найпоширеніші з яких наведено в табл. 1.

Таблиця 1
Класифікація видів економічного аналізу
Групувальна ознака Вид аналізу Характеристика
Об'єкт
дослідження Макроекономічний Вивчає економічні явища і процеси на рівні світової й національної економіки та її окремих галузей або регіонів
Мікроекономічний (аналіз господарської та інших видів еко-номічної діяльності) Досліджує економічні явища і процеси на рівні окремих первинних ланок економічної системи
Вид
економічної діяльності
та галузь За видом економіч-ної діяльності від-повідно до Класи-фікатора видів еко-номічної діяльності Здійснюється з урахуванням специфіки окремих видів економічної діяльності
За видами економічної діяльності відпо-відно до структури господарської діяль-ності підприємства Здійснюється з урахуванням специфіки опера-ційної (виробничої), інвестиційної, фінансової діяльності та надзвичайних подій
Теорія економічного аналізу Теоретична та методологічна база аналізу всіх видів діяльності підприємства
Час Перспективний (прогнозний) Проводиться до здійснення господарських опе-рацій
Ретроспективний (наступний) Здійснюється після виконання господарських операцій. Поділяється на оперативний і підсумковий
Оперативний
(ситуаційний) Проводиться у процесі виробництва або відразу після виконання господарських операцій за короткі відрізки часу (зміну, добу, тиждень або декаду)
Підсумковий
(заключний) Здійснюється за звітними календарними періо-дами часу
Простір Внутрігосподарсь-кий Досліджує діяльність лише певного підприємства та його структурних підрозділів
Міжгосподарський Вивчає діяльність кількох підприємств для об'є-ктивнішої оцінки її ефективності
Суб'єкт
аналізу Внутрішній
(управлінський) Здійснюється внутрішніми службами підприємства для отримання достовірної інформації про стан підприємства та результати його діяльності
Зовнішній Виконується зовнішніми юридичними або фізи-чними особами, зацікавленими в діяльності під-приємства
Зміст Комплексний Усебічно вивчає господарську діяльність підпри-ємства
Тематичний Вивчає окремі аспекти господарської діяльності підприємства, найактуальніші на певний мо-мент
Форма дослі-джуваних
економічних відносин Техніко-економічний Вивчає взаємодію технічних та економічних процесів і вплив їх на економічні результати діяльності, його проводять технічні служби під-приємства
Фінансово-економічний Досліджує фінансові результати діяльності підп-риємства та його фінансовий стан. Він здійсню-ється фінансовими службами підприємства, фінансовими органами та банками
Соціально-економічний Вивчає взаємозв'язок соціальних та економічних процесів, взаємозалежність їх і вплив на результати господарської діяльності. Здійснюється економічними службами, соціологічними лабораторіями, статистичними органами
Форма дослі-джуваних економічних відносин Економіко-статистичний Виконується статистичними органами для ви-вчення масових суспільних явищ на різних рів-нях управління
Економіко-екологічний Вивчає взаємодію екологічних та економічних процесів, пов'язаних зі збереженням і поліпшен-ням довкілля та витратами на екологію. Цей аналіз здійснюється органами охорони довкілля й економічними службами підприємства
Маркетинговий Спрямований на дослідження зовнішнього сере-довища, ринків сировини та збуту готової продукції, її конкурентоспроможності, попиту, комерційного ризику, формування цінової політики, розробку тактики й стратегії маркетингової діяльності. Він здійснюється маркетинговою службою підприємства
Інвестиційний Здійснюється для розробки програми та оцінки ефективності інвестиційної діяльності підприємства
Методика вивчення об'єктів Зіставний Базується на якісних порівняльних характерис-тиках та експертних оцінках досліджуваних явищ і процесів
Факторний Досліджує ступінь чутливості економічних явищ до зміни різних факторів, що на них впливають
Діагностичний (екс-прес-аналіз) Діагностує стан економіки підприємства на базі типових ознак, характерних для певних еконо-мічних явищ, що дозволяє швидко і досить точ-но встановити характер порушень без додатко-вих витрат часу та коштів
Фундаментальний Поглиблене комплексне дослідження суті економічних явищ із використанням математичного апарату та іншого складного інструментарію
Маржинальний Метод оцінки й обґрунтування управлінських рішень на базі поділу витрат на постійні та змінні, дослідження причинно-наслідкових взаємозв'язків обсягу реалізації, собівартості й прибутку
Економіко-математичний Дозволяє обрати оптимальний варіант розв'я-зання економічних завдань, виявити резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок повнішого використання наявних ре-сурсів

Детермінований Використовується для вивчення функціональних зв'язків економічних явищ і процесів
Стохастичний Застосовується для вивчення імовірнісних зв'яз-ків економічних явищ і процесів
Методика вивчення об'єктів Функціонально-вартісний Досліджує виконувані об'єктом функції й методи реалізації їх із метою виявлення невідповідності між важливістю функції та витратами на її виконання і пошуку альтернативного варіанта реалізації цієї функції
Ступінь
охоплення
досліджува-них об'єктів Суцільний Базується на дослідженні всієї сукупності даних
Вибірковий Ґрунтується на дослідженні частини сукупності даних із поширенням зроблених висновків на всю сукупність
Періодичність Періодичний Здійснюється регулярно, через певні проміжки часу, частковим видом його є моніторинг – постійне і безперервне дослідження функціонування об'єкта в конкретному господарському середовищі
Разовий Проводиться у разі виникнення нагальної потре-би в ньому, а не планується попередньо

Кожний із розглянутих видів аналізу (табл. 1) має відмінності у змісті, організації й методиці проведення.
Найчастіше користуються поділом економічного аналізу за суб'єктами аналізу та часовою ознакою, тому зупинимося на них детальніше.
За суб'єктами аналіз поділяється на:
 зовнішній економічний аналіз, що проводиться зовнішніми користувачами інформації й базується в основному на даних публічної фінансової звітності, іншій інформації, доступній широкому загалу зацікавлених фізичних та юридичних осіб;
 внутрішній аналіз, що здійснюється внутрішніми службами підприємства з використанням повної інформації про результати його діяльності й дозволяє оперативно керувати господарськими процесами, удосконаленням організації виробництва і праці, ціноутворенням, підвищенням конкурентоспроможності, використанням ресурсів тощо.
Метою зовнішнього аналізу є визначення концепції економічного розвитку, протоколів ділового партнерства. У методичному плані він проводиться з широким використанням статистичних прийомів аналізу, економіко-математичних методів і моделей, порівняльного аналізу.
Внутрішній економічний аналіз використовує все розмаїття при-йомів і методів факторного аналізу. Він виконується за такими на-прямами: аналіз виробничої програми; аналіз забезпеченості ресур-сами та ефективності їхнього використання; аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції; аналіз технічного й соціального розвитку; аналіз фінансових результатів і фінансового стану підприємства, аналіз інвестицій. Такий аналіз спрямований на виявлення внутрішніх резервів економічного зростання та обґрунтування заходів щодо їхньої мобілізації. Результати внутрішнього аналізу оформляються у вигляді оперативних планів-графіків, аналітичних відомостей, пояснювальних записок тощо і є комерційною таємницею.
За часовою ознакою виділяються такі види економічного аналізу.
Попередній (прогнозний, стратегічний, перспективний) аналіз ви-конується до здійснення господарських операцій з метою обґрунту-вання управлінських рішень і планових завдань, прогнозування майбутнього та оцінки очікуваного виконання плану, запобігання небажаним результатам.
За направленістю аналітико-прогностичні роботи поділяються на три групи:
 аналіз впливу (сканування) макросередовища;
 аналіз середовища прямого впливу;
 внутрішньоорганізаційний аналіз.
Сканування макросередовища включає аналіз політико-правового, економічного, соціального й технологічного становища в країні (цей аналіз отримав назву PEST-аналіз за першими літерами напрямів його проведення).
Аналіз середовища прямого впливу складається з аналізу безпосе-реднього оточення підприємства – галузі, покупців і конкурентів і включає такі етапи, як збір і попередня обробка даних про узагаль-нювальні характеристики ринків; сегментація ринку (профільний аналіз); поглиблений аналіз товару з погляду його технічного рівня, конкурентоспроможності, тенденцій руху цін і собівартості; визна-чення і тестування цільових ринків збуту.
Аналіз зовнішнього оточення підприємства (макросередовища та середовища прямого впливу) дозволяє ідентифікувати можливості й загрози з його боку для діяльності підприємства.
Внутрішньоорганізаційний аналіз проводиться з метою визначення ефективних і неефективних видів діяльності підприємства і розробки заходів щодо посилення перших і нейтралізації впливу других. Особливість такого аналізу полягає в деталізації за окремими підрозділами, центрами відповідальності та оцінці їхнього внеску в загальні досягнення. Починається він з вибору основних параметрів, що характеризують стан підприємства, ефективність його діяльності та конку-рентоспроможність. Далі виявляються найважливіші фактори, що впливають на ці параметри, і визначається динаміка обраних показників, отримані тренди екстраполюються на майбутнє. Відбувається прогностична оцінка, що базується на припущенні про появу нових суттєвих факторів або зміну співвідношення чинних.
Визначаються критичні проблеми, фактори розвитку і перспективні напрями діяльності, тобто формується стратегічний фокус (за допомогою методу експертних оцінок, портфельних методів, якісного аналізу тощо).
На завершення формуються стратегічні індикативні плани.
Ретроспективний (наступний) аналіз проводиться після закінчення господарського циклу робіт. Із наступного аналізу виділяється оперативний аналіз, що відбувається безпосередньо в процесі виробництва або відразу після здійснення господарських операцій, за підсумками якого оперативно приймаються управлінські рішення. Важливими ознаками його є висока оперативність і відносна неточність результатів аналізу. У складі наступного аналізу виділяють також підсумковий (заключний) аналіз, призначений для комплексної оцінки діяльності суб'єкта господарювання. Його називають також періодичним, оскільки він найчастіше проводиться за поточними періодами звітності. Сут-тєвим недоліком такого аналізу є те, що виявлені резерви стосуються минулого періоду і не можуть бути мобілізовані в май-бутньому.

Завдання для самоконтролю

Завдання 5. Укажіть суб'єкти зовнішнього економічного аналізу акціонерного товариства відкритого типу.
Завдання 6. Укажіть суб'єкти внутрішнього економічного аналізу малого підприємства.
Завдання 7. Укажіть основні напрями зовнішнього фінансового аналізу діяльності підприємства.
Завдання 8. Розробіть блок-схему взаємозв'язку фінансового та управлінського аналізу.

 

Аналітику підприємства для надання якісної аналітичної інформації потрібно також вивчити взаємозв'язки економічного аналізу з іншими науками, характеристика яких міститься у даному кейсі.
Історія розвитку методології та організації економічного аналізу вказує на існування тісних його взаємозв'язків з іншими науками, причому цей зв'язок двобічний: з одного боку, економічний аналіз використовує здобутки цих наук, з іншого – дає поштовх до їхнього подальшого розвитку (рис. 2). Існування взаємозв'язків такого типу є відображенням одного з найважливіших принципів методології наукових досліджень – використання результатів дослідження одного об'єкта декількома суміжними науками. Великий внесок у розробку цього принципу наукового дослідження зробив видатний український вчений Є.Є. Слуцький у своїй випускній роботі "Теория предельной полезности", за яку в Київському університеті св. Володимира отримав золоту медаль. Є.Є. Слуцький відмічав, що за-стосування такого методологічного підходу є прикладом використання на найвищому рівні абстракції одного з методів наукових досліджень – синтезу. У результаті відбувається узагальнення конкретних видів наукових досліджень (кооперація інтелектуальної діяльності) відносно одного й того ж об'єкта, що дає можливість комплексно вивчити особливості його структури, якісні елементи, характерні риси тощо.
Перш за все, економічний аналіз базується на знаннях економічної теорії як підґрунтя для розвитку всіх економічних наук. У свою чергу, узагальнення результатів аналітичних досліджень дає можливість установлювати нові тенденції та закономірності економічного розвитку, уводити нові поняття та категорії.
Економічний аналіз діяльності конкретного підприємства має проводитися з урахуванням специфіки виду економічної діяльності, до якого воно належить. Це передбачає знання особливостей функціонування підприємств різних видів економічної діяльності. З іншого боку, поглиблений економічний аналіз дозволяє вчасно ідентифікувати зміни, які відбуваються у результаті розвитку ринкових відносин, науково-технічного прогресу і надає інформацію для розвитку самих видів економічної діяльності.

Рис. 2. Взаємозв'язок економічного аналізу
діяльності підприємства з іншими науками

При проведенні аналітичних досліджень використовуються облікова інформаційна база та розроблені статистикою методи, такі як індексний, групування, вибірковий, способи аналізу рядів динаміки, розрахунку середніх і відносних величин, багатомірні статистичні методи тощо. Інформаційні потреби ж аналізу викликають появу нових або вдосконалення існуючих форм статистичної звітності, результати аналізу дають можливість установлювати тенденції та пропорції масових економічних явищ, що вивчаються статистикою. Знання порядку фінансування та кредитування підприємств дозволяє грамотно проводити економічний аналіз, з іншого боку, узагальнення результатів фінансової та кредитної політики дозволяє зробити їх більш ефективними та впливовими на розвиток економіки країни. Для всіх економічних наук з метою розкриття аналітичної інформації важливо враховувати особливості методології економічного аналізу – сукупності принципів, правил, закономірностей формування та моделювання аналітично-інформаційних систем на макро- і мікрорівнях стосовно індивідуального відтворення обмежених фі-нансових, матеріальних, нематеріальних, трудових, інформаційних, інших інтелектуальних, біологічних, інвестиційних ресурсів госпо-дарської діяльності, їхніх джерел і результатів.
Економічний аналіз, крім того, пов'язаний із суміжними науками, перш за все математичними. Теорія і практика використання математичних методів в економічних дослідженнях, які проводяться в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, мають глибокі історичні корені. Так, Є.Є. Слуцький вважав необхідним застосування математичного методу в процесі проведення наукових досліджень у галузі економіки, пов'язуючи це з обов'язковим забезпеченням вимірності об'єктів дослідження. Учений зауважує, що без математичного аналізу він завагався б показати дійсний взаємозв'язок теорії попиту та пропозиції й теорії витрат. І далі Є. Слуцький робить висновок, що використання математичного методу є логічною передумовою ви-міру, а не навпаки, і розглядає ті величини, які підкоряються основним математичним аксіомам. У подальшому цей принцип застосовано до визначення критеріїв визнання елементів обліково-аналітичних систем (активів, капіталу, зобов'язань, доходу та витрат), коли достовірна вартісна оцінка розглядається як необхідна умова включення об'єкта до складу одного з основних елементів і дослідження його як обліково-аналітичної категорії, яка містить конкретну економічну інформацію.
Використання у процесі проведення економічного аналізу новітніх досягнень математичних наук підвищує обґрунтованість, точність та оперативність його результатів. У свою чергу потреби аналізу ставлять нові завдання у розвитку математики: такі дисципліни, як теорія розкладів, теорія управління запасами, математичне програмування тощо виникли як відповідь на потреби практики.
Важливими суміжними науками, знання яких необхідно враховувати при аналізі, є технології виробництва. У той же час зміни та вдосконалення їх відбуваються на базі результатів аналітичних досліджень.
Отже, проведення економічного аналізу і перш за все аналізу гос-подарської діяльності передбачає глибокі знання багатьох економіч-них і суміжних наук, що гарантує його високу якість.

Рішення завдання 1
Аналітичність інформації – це властивість інформації форму-вати інформаційну базу для проведення економічного аналізу та утворювати умови для застосування методів і прийомів економі-чного аналізу господарської діяльності підприємств.

Рішення завдання 2
До класичних функцій економічного аналізу господарської дія-льності підприємств належать інформаційна і контрольна функції.
До сучасних функцій економічного аналізу господарської діяль-ності підприємств належать: оціночна, забезпечення прозорості го-сподарської діяльності, стабілізуюча, пошуково-прогностична, ме-тодологічна.

Рішення завдання 3

Рис. 3. Користувачі аналітичної інформації

Рішення завдання 4
Бухгалтер з обліку запасів аналізує: наявність, структуру, ди-наміку запасів порівняно з обсягами реалізації; рух запасів; обо-ротність запасів і терміни їхнього збереження; вплив вартості за-пасів на фінансові результати; дані щодо відходів виробництва; раціональність та ефективність використання запасів.
Бухгалтер з обліку основних засобів і довгострокових активів аналізує: наявність, склад, технічний стан і рух основних засобів, інших довгострокових матеріальних і нематеріальних активів; ра-ціональність і ефективність використання основних засобів та ін-ших довгострокових активів; фінансові та капітальні інвестиції; знос довгострокових активів; умови забезпечення збереження майна підприємства; вплив використання основних засобів на фі-нансовий стан підприємства; узагальнює резерви збільшення ви-робничої потужності.
Бухгалтер з обліку праці та її оплати аналізує: забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів трудовими ресур-сами; використання робочого часу; форми і системи оплати праці та мотивації якісної праці; вплив якості праці та її оплати на фі-нансові показники діяльності підприємства; раціональність та ефективність використання трудових ресурсів підприємства.
Бухгалтер з обліку грошових коштів аналізує в потрібному роз-різі: наявність і рух грошових коштів у касі підприємства та на рахунках у банках у національній та іноземній валюті; грошові кошти в дорозі; виконання бюджету коштів; грошові потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Бухгалтер з обліку витрат виробництва, калькуляції собівартості та випуску готової продукції аналізує: фактичні витрати за елементами, статтями калькуляції, істотні й несуттєві відхилення та їхні причини; показники випуску готової продукції (якість, ритмічність, номенклатура).
Бухгалтер з обліку продажів продукції аналізує: вплив зміни залишків нереалізованої продукції на обсяг реалізації; прибутковість реалізованої продукції; вплив продажів у кредит на обсяги реалізації; стан розрахунків з покупцями та замовниками, іншими дебіторами, отриманими короткостроковими чи довгостроковими векселями.
Бухгалтер з обліку доходів і фінансових результатів аналізує: доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності; вплив факторів на фінансові результативні показники діяльності підприємства.
Бухгалтер з обліку податків і платежів аналізує: повноту і своє-часність сплати податків і платежів, які здійснює підприємство.
Бухгалтер з обліку кредитів і позик аналізує: різні джерела фі-нансування підприємства в частині запозичених коштів; залучення кредитів та їхнє погашення; вплив факторів на залучення підп-риємством кредитів, позик; розрахунки з постачальниками та під-рядниками, різними кредиторами; видані короткострокові чи дов-гострокові векселі; власний капітал і забезпечення зобов'язань; до-ходи майбутніх періодів.

Рішення завдання 5
До суб'єктів зовнішнього економічного аналізу акціонерного то-вариства відкритого типу належать:
1) акціонери;
2) власники облігацій;
3) кредитори;
4) державні податкові органи;
5) банки;
6) фондові біржі;
7) інвестиційні компанії;
8) державні органи статистики;
9) страхові компанії;
10) клієнти;
11) інвестиційні, консалтингові, аудиторські компанії.

Рішення завдання 6
До суб'єктів внутрішнього економічного аналізу діяльності підп-риємства належать:
1) керівництво компанії, підприємства, фірми;
2) головний бухгалтер, працівники бухгалтерії;
3) аудитори;
4) зовнішні консультанти;
5) контролери.
Рішення завдання 7
Зовнішній фінансовий аналіз включає до свого змісту:
1) аналіз майна підприємства та джерел його формування;
2) аналіз фінансової стійкості, ліквідності й платоспроможності;
3) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства і рентабельності.

Рішення завдання 8
Економічний аналіз господарської діяльності поєднує фінансовий, управлінський аналіз та аналіз нефінансових показників (див. рис. 4).

Рис. 4. Структура економічного аналізу
господарської діяльності підприємства

Найважливішою загальною проблемою фінансового та управлінського (внутрішнього) аналізу в сучасних умовах стає оцінка рівня організації, якості, джерел фінансування природоохоронної діяльності. Тому українські підприємства необхідно забезпечити відповідними методиками проведення не тільки екологічного обліку, але й екологічного аналізу.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Укажіть суб'єкти внутрішнього економічного аналізу діяль-ності акціонерного підприємства:
а) органи державної статистики;
б) фондові біржі;
в) консалтингові компанії;
г) менеджери.
Тест 2. Економічний аналіз в Україні розглядається як:
а) вид практичної діяльності;
б) окрема економічна дисципліна;
в) галузь науки;
г) усі відповіді правильні.
Тест 3. Відповідно до суб'єктів використання аналітичної інфор-мації виділяють такий вид економічного аналізу:
а) внутрішній, зовнішній;
б) суцільний, порівняльний, вибірковий;
в) оперативний, поточний, перспективний;
г) повний, тематичний.
Тест 4. До користувачів аналітичної інформації про діяльність пі-дприємства не належать:
а) органи державної статистики;
б) науковці;
в) бухгалтери;
г) немає жодної правильної відповіді.
Тест 5. Зміст економічного аналізу полягає в:
а) дослідженні економічних процесів, явищ і закономі-рностей їхніх взаємозв'язків;
б) дослідженні окремих видів діяльності та їхніх нас-лідків;
в) дослідженні окремих підприємств;
г) дослідженні технологій виробництва.
Тест 6. У чому полягає науково-методологічна сутність аналізу:
а) в оцінці діяльності людей і суспільства в цілому;
б) у вивченні явищ природи та суспільства;
в) у диференціації та групуванні властивостей, явищ, процесів, показників;
г) у відображенні загальних якостей об'єктів дослі-дження.
Тест 7. Економічну систему держави в процесі аналітичних дослі-джень поділяють на:
а) мегарівень;
б) мезорівень;
в) національну економіку;
г) макрорівень, мікрорівень.
Тест 8. Що привело до появи економічного аналізу як окремої еко-номічної науки:
а) поглиблення суспільного розподілу праці;
б) поява нових потреб в аналізі економічних явищ і про-цесів;
в) зростання світового товарообороту;
г) збільшення обсягів бухгалтерської звітності.
Тест 9. До складу основних функцій економічного аналізу належать:
а) оцінювальна, діагностична, пошукова, забезпечення прозорості господарської діяльності, методологічна;
б) діагностична, контрольна, оцінювальна, нормотворча, стабілізуюча;
в) інформаційна, оцінювальна, контрольна, забезпе-чення прозорості господарської діяльності, стабілізуюча, пошуково-прогностична, методологічна;
г) оцінювальна, нормотворча, методологічна.
Тест 10. З якими сегментами системи управління на підприємстві взаємодіє економічний аналіз:
а) облікова система, звітність, аудит, система внутрі-шнього контролю, прийняття управлінських рішень;
б) бюджетування, облік, аудит, контроль, прийняття управлінських рішень, моделювання;
в) планування, облікова система, звітність, аудит, сис-тема внутрішнього контролю, прийняття управлінських рішень;
г) планування, звітність, аудит, внутрішній контроль, прийняття управлінських рішень.
Тест 11. Господарська діяльність це:
а) діяльність суб'єктів господарювання, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції з метою збере-ження капіталу у фізичній формі;
б) діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспіль-ного виробництва, спрямована на виготовлення та ре-алізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність;
в) діяльність суб'єктів господарювання, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції з метою отри-мання прибутку;
г) немає жодної правильної відповіді.
Тест 12. До складу головних користувачів аналітичної інформації включають:
а) кредиторів, акціонерів, працівників і профспілки;
б) акціонерів, аудиторів, страхові компанії;
в) інвесторів, кредиторів;
г) власників акцій, облігацій, податкові служби.
Тест 13. Показники економічного аналізу за економічним змістом класифікуються на:
а) кількісні, якісні;
б) загальні, часткові;
в) абсолютні, відносні;
г) факторні, результатні.
Тест 14. До складових зовнішнього економічного аналізу діяльності акціонерного підприємства не відносять:
а) аналіз майна і джерел його формування;
б) діагностику фінансово-економічного стану підприємства;
в) аналіз ліквідності та платоспроможності;
г) аналіз фінансової стійкості.
Тест 15. До складу завдань економічного аналізу не включають:
а) дослідження виконання планів і нормативів вико-ристання матеріальних ресурсів;
б) розробку оптимальних управлінських рішень;
в) розрахунок показників технічного стану основних засобів підприємства;
г) пошук внутрішніх резервів виробництва.
Тест 16. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства це:
а) деталізація та узагальнення економічної інформації;
б) моделювання інформації щодо джерел господарських засобів;
в) вид інтелектуальної діяльності, зміст якої полягає в побудові інформаційно-аналітичних моделей індивіду-ального відтворення обмежених економічних ресурсів у межах господарських систем;
г) немає жодної правильної відповіді.
Тест 17. Функція економічного аналізу в забезпеченні прозорості господарської діяльності полягає в наданні користувачам:
а) якісної аналітичної інформації, яка відповідає вимо-гам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Міжнародних стандартів аудиту і тим самим забезпечує однакові умови для її розкриття;
б) якісної аналітичної інформації, яка відповідає вимо-гам національних стандартів бухгалтерського обліку;
в) якісної аналітичної інформації, яка є достовірною, зіставною, зрозумілою;
г) якісної економічної інформації.
Тест 18. Стабілізуюча функція економічного аналізу полягає у:
а) забезпеченні користувачів достовірною, зіставною, зрозумілою інформацією;
б) впливі результатів економічного аналізу на прийняття економічних рішень користувачами;
в) впливі якісної аналітичної інформації на прийняття ефе-ктивних економічних рішень, що забезпечує стабільність на фінансових, товарних, ресурсних та інших ринках;
г) немає жодної правильної відповіді.
Тест 19. Методологічна функція економічного аналізу полягає у:
а) розробці принципів, методик проведення економіч-ного аналізу;
б) забезпеченні всього комплексу взаємопов'язаних із ним економічних наук аналітичним науковим апаратом дослідження;
в) розробці практичних методик проведення економі-чного аналізу діяльності підприємства;
г) немає жодної правильної відповіді.
Тест 20. Укажіть суб'єкти, які не є користувачами інформації, що надає зовнішній економічний аналіз діяльності акціонерного підприємства:
а) працівники бухгалтерії;
б) кредитори;
в) керівництво підприємства;
г) акціонери.

Матриця відповідей на тести
№ тесту а б в г
1 +
2 +
3 +
4 +
5 +
6 +
7 +
8 +
9 +
10 +
11 +
12 +
13 +
14 +
15 +
16 +
17 +
18 +
19 +
20 +

Завдання для повторення

1. Укажіть види економічного аналізу та надайте їхню харак-теристику.
2. Приведіть позитивні приклади впровадження міжнародного досвіду проведення економічного аналізу бізнесової діяльності.
3. Розкрийте зміст організаційних засад проведення економіч-ного аналізу на підприємстві.
4. Охарактеризуйте місце економічного аналізу в системі еко-номічних наук.
5. Доведіть, що раціональне та ефективне використання обме-жених ресурсів підприємства є найважливішою проблемою еко-номічного аналізу.
6. Покажіть практичне значення економічного аналізу в умовах ринкової економіки.
7. Поясніть, яким чином аналітичні інформаційні системи служать засобом прийняття управлінських рішень (бізнес-рішень, ділових рішень) щодо обмежених ресурсів підприємства та засобом їхньої реалізації.
8. Визначте, з якою метою проводиться економічний аналіз біз-несової діяльності.
9. Розкрийте зміст методу економічного аналізу.
10. Перелічіть функції, які виконує економічний аналіз у системі управління підприємством.
11. Розкрийте зміст понять "причина" і "фактор" бізнесової дія-льності.
12. Укажіть, у чому полягає необхідність класифікації факторів діяльності підприємства.
13. Визначте зміст поняття "резерви виробництва".
14. Укажіть, чим обумовлена необхідність класифікації резервів виробництва.
15. Розкрийте зміст і призначення поточного аналізу.
16. Розкрийте сутність і призначення перспективного аналізу бі-знесової діяльності.
17. Перерахуйте можливості, які створює аналітична інформація для поліпшення корпоративного управління.
18. Укажіть, за якими ознаками здійснюється класифікація видів економічного аналізу.
19. Укажіть, у чому різниця між зовнішнім і внутрішнім еконо-мічним аналізом.
20. Укажіть, які види економічного аналізу виділяються за часо-вою ознакою. Охарактеризуйте кожний із них.

Тематичне спрямування та завдання для дискусії

1. Основні погляди на проблеми:
 економічний аналіз і ринок;
 економічний аналіз, бухгалтерський облік та аудит;
 економічний аналіз і маркетинг.
2. Роль економічного аналізу в системі: "факти фінансово-господарської діяльності – економічна теорія – прийняття управлін-ських рішень".
3. Економічний аналіз діяльності підприємств різних форм власності різних видів діяльності.
4. Чи є економічний аналіз "лабораторною" наукою?
5. Еволюція визначення змісту поняття "економічний аналіз".
6. Механізми впливу аналітичної інформації на ефективність управлінських рішень.

 

 

СУБМОДУЛЬ 1.2

Предмет, метод і прийоми
економічного аналізу

 

 

Мета субмодуля: засвоєння студентами предмета, методу економічного аналізу; придбання студентами знання основних об'єктів економічного аналізу; розгляд структури інформаційної бази економічного аналізу; відпрацювання студентами практичних навичок застосування прийомів і методів економічного аналізу.
Основні положення субмодуля: предмет економічного аналізу та його об'єкти; метод економічного аналізу; аналітична, облікова, статистична, обліково-аналітична, фінансова, економічна інформація; прийоми та методи економічного аналізу, характеристика їхніх груп.
Сфера застосування субмодуля: теоретична підготовка студентів економічних спеціальностей класичних університетів із питань предмета, об'єктів, принципів економічного аналізу; сукупність знань і практичних навичок стосовно методів і прийомів економічного аналізу.

 

Кожна наука має об'єкт і предмет дослідження. Один і той же об'єкт може розглядатися різними науками, але кожна з них має свій предмет, під яким розуміють певну частину об'єктивної дійсності, що вивчається лише даною наукою. Якщо об'єкт дослідження показує, що саме вивчається, то предмет характеризує те, що цікавить дану науку в цьому об'єкті.
Господарська діяльність підприємства є об'єктом дослідження різних наук: економічної теорії, макро- та мікроекономіки, менеджменту, статистики, бухгалтерського обліку, економічного аналізу тощо. Предмет же дослідження у цих наук різний. Економічний аналіз вивчає ті аспекти діяльності підприємства, які допомагають установити, чому воно досягло тих або інших результатів, має певний фінансовий стан та організаційно-технічний рівень, які чинники і якою мірою на це вплинули. Пізнання причинно-наслідкових зв'язків у господарській діяльності дає можливість з'ясувати сутність економічних явищ і процесів, використати отриману аналітичну інформацію для наукового обґрунтування управлінських рішень.
При визначенні об'єкта, суб'єкта та предмета економічного аналізу слід звернути увагу на те, що в науковій і навчальній літературі даються різні тлумачення цих понять. Предметом економічного аналізу є методологія та організація формування, накопичення, обробка, документування, зберігання і передача аналітичної інформації.
Об'єктом економічного аналізу є економічні явища, факти і процеси, що відбуваються на різних організаційних рівнях економіки. До об'єктів економічного аналізу належать господарські системи, форми організації конкретних видів господарської діяльності, їхні складові елементи та структура (господарські засоби, джерела їхнього формування, господарські процеси, результати діяльності), що встановлюються, розвиваються і змінюються на різних організаційних рівнях, а також зовнішнє середовище, яке впливає на процеси відтворення цих систем, економічні явища і процеси як складові індивідуального відтворення обмежених ресурсів підприємства; економічна інформація стосовно цих об'єктів, яка є основою надання характеристик їхнього стану та динаміки. Виходячи з особливостей сучасного інформаційного забезпечення економічного аналізу, основними об'єктами економічного аналізу є базові елементи виміру фінансового стану підприємства та результатів його діяльності: довгострокові активи, запаси, короткострокові ліквідні активи, акціонерний капітал, зобо-в'язання (у тому числі й з оплати праці), прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, чистий та нерозподілений прибуток.

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Укажіть особливості визначення предмета економі-чного аналізу в умовах ринкової економіки. Проведіть порівняльний аналіз основних визначень предмета економічного аналізу, які містяться в економічній літературі.

 

Для методологічного та організаційного забезпечення процесів формування аналітичної інформації аналітику необхідно знати принципи формування та розкриття аналітичної інформації й володіти відповідними практичними навичками їхнього застосу-вання під час проведення аналізу.
Сучасний економічний аналіз базується на таких принципах:
Системність – розгляд досліджуваного об'єкта як складної системи окремих, взаємопов'язаних між собою та зовнішнім середовищем елементів.
Комплексність – дослідження усіх аспектів діяльності підприємства та всебічне вивчення причинно-наслідкових залежностей.
Об'єктивність, точність економічного аналізу, що забезпечується використанням достовірної інформації й точними аналітичними розрахунками.
Єдність інформації – однаковість даних про одне й те ж явище, що надходять із різних джерел.
Достатність (Sufficiency) в аналізі – критерій кількості аналітичних показників, розрахунків, висновків.
Регламентація, яка передбачає розробку обов'язкового мінімуму таблиць і вихідних форм аналізу для кожного виконавця.
Оперативність економічного аналізу – уміння швидко і вчасно проводити аналіз у таких обсягах і тоді, коли виникає потреба в об-ґрунтуванні та впровадженні управлінських рішень.
Планомірність, систематичність економічного аналізу – це пла-нування аналітичної роботи із чітким розподілом обов'язків між ви-конавцями.
Ефективність економічного аналізу – перевищення вигод від отриманої аналітичної інформації над витратами, пов'язаними з проведенням економічного аналізу.

 

Знання особливостей методу економічного аналізу відповідає потребам теоретико-мето¬дологічного та організаційного забезпечення проведення аналізу.
Метод економічного аналізу – це сукупність прийомів практичного дослідження господарських процесів, обробки даних плану, бюджету, кошторисів, бухгалтерського обліку, звітності та інших джерел інформації. Поняття методу економічного аналізу пов'язано з такими поняттями, як:
 Методологія або методологічні вимоги до аналізу – це прин-ципи і правила планування та проведення аналітичної роботи; обґрунтованість аналітичних оцінок; доцільність вибору методики і техніки аналізу; повне інформування клієнта;
 Методика економічного аналізу – це сукупність конкретних прийомів, способів і засобів, що застосовуються у процесі проведення економічного аналізу в заздалегідь визначеній послідовності для досягнення поставленої мети.
Характерними особливостями методу економічного аналізу є:
1. Використання системи показників, що всебічно характеризують господарську діяльність.
2. Вивчення причин зміни цих показників, виявлення та вимір взаємозв'язку між ними з метою забезпечення високого рівня ефективності діяльності підприємства.
Основними рисами методу економічного аналізу, як видно з ви-значення, є розгляд досліджуваних явищ і процесів у динаміці, си-стемний підхід, що полягає в комплексному вивченні багатобічних зв'язків і взаємозумовленості дії внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на перебіг цих процесів, кількісний вимір впливу кожного фактора і всієї сукупності з метою виявлення та мобіліза-ції невикористаних резервів.

Якість проведення економічного аналізу взагалі та в тому числі економічного аналізу господарської діяльності підприємства за-лежить від якості його інформаційної бази.
Для аналізу господарської діяльності використовуються різні джерела інформації: нормативно-правові, планові, договірні, облікові, звітні та аналітичні.
Нормативно-правова документація – це закони держави, підза-конні акти, укази президента, постанови уряду і місцевих органів влади, накази вищих органів управління, акти ревізій і перевірок, рішення арбітражу і судових органів, рекламації, накази і розпоря-дження керівництва підприємства.
Планова документація містить плани організаційно-господарського та соціально-економічного розвитку підприємства, бізнес-плани, плани-графіки виконання окремих робіт, нормативні документи, технологічні карти, норми виробітку, тарифні ставки, розцінки, положення про нарахування та видачу зарплати, розпорядження тощо.
Договірна документація включає господарські договори і додатки до них, угоди, державні замовлення та контракти тощо.
Облікова документація – це форми бухгалтерського, управлінського та статистичного обліку, первинні документи.
Звітна документація відображає результати виконання планових завдань на певну дату.
Позаоблікова документація складається із рішень загальних зборів колективу, ради трудового колективу підприємства, матеріалів дослідження передового досвіду, отриманих із різних джерел інформації, технічної та технологічної документації, матеріалів спеціальних обстежень стану виробництва на окремих робочих місцях, усної інформації, отриманої під час різних зустрічей на ділову тему.
Відносно об'єкта дослідження інформація може бути внутрішньою або зовнішньою. Внутрішня інформація містить дані статистичного, бухгалтерського, управлінського обліку та звітності, планові та нормативні дані, розроблені на підприємстві тощо.
Зовнішня інформація надходить на підприємство із зовнішніх джерел – це нормативно- та господарсько-правові документи, дані статистичних збірників, періодичних і спеціальних видань, конференцій, круглих столів, інших ділових зустрічей тощо.
Щодо предмета вивчення інформація поділяється на основну, без якої неможливо провести економічний аналіз, та допоміжну, що до-зволяє провести детальніший аналіз.
За періодичністю надходження інформацію можна поділити на регулярну, що надходить у зазначені терміни, та епізодичну, яка збирається при появі потреби в ній.
Відносно процесу обробки інформація може бути первинною або вторинною. Первинна інформація міститься у даних первинного обліку, інвентаризацій, обстежень, вторинна є результатом обробки первинної інформації.
Організація інформаційного забезпечення має відповідати таким вимогам, як аналітичність, об'єктивність, єдність, оперативність, раціональність.
Аналітичність інформації передбачає надходження інформації в такому вигляді, який полегшує аналіз господарської діяльності підприємства, дозволяє всебічно дослідити причинно-наслідкові зв'язки, що виникають у процесі такої діяльності. Саме потреби аналізу перш за все викликають необхідність внесення змін до звітної інформації. Зокрема, розвиток міжнародних зв'язків дав поштовх розробці нових національних стандартів бухгалтерського обліку.
Під об'єктивністю інформації розуміють достовірність відображення у ній реальних економічних явищ, фактів і процесів. Результати аналізу, що базуються на недостовірній інформації, утрачають сенс.
Єдність інформації означає, що дані про одне й те ж явище, що надходять із різних джерел, мають бути однаковими. Для уникнення дублювання кожне економічне явище має фіксуватися лише один раз, а інформація про нього використовуватися для різних потреб (обліку, аналізу, планування тощо).
Оперативність інформації передбачає її своєчасне надходження до аналітика, що досягається застосуванням найновіших засобів зв'язку, обробкою її за допомогою комп'ютерних технологій тощо. Додержання цього принципу суттєво впливає на дієвість та ефективність економічного аналізу, оскільки надає можливість оперативно впливати на основні господарські процеси (постачання, виробництво, реалізацію) за їхніми результатами, змінювати ситуацію на краще.
Раціональність інформації передбачає знаходження оптимального співвідношення між повнотою інформаційного опису процесів, що відбуваються на підприємстві, і витратами на збирання, зберігання та використання цих даних.
Головним джерелом інформації для зовнішнього економічного аналізу є форми фінансової звітності.
Важливу роль у забезпеченні належної якості аналітичної роботи відіграє її методичне забезпечення. Відповідальним за цей напрям роботи є фахівець, який керує аналітичною роботою на підприємстві. Він повинен бути в курсі найновіших досягнень у цьому напрямі, оперативно адаптувати їх до умов свого підприємства та впроваджувати найприйнятніші з них, здійснювати підготовку та підвищення кваліфікації кадрів з економічного аналізу.
У ринкових умовах на більшості підприємств аналітична робота повністю або частково комп'ютеризована. Сучасні інформаційні технології дозволяють підвищити продуктивність праці аналітиків, звільнивши їх від рутинних розрахунків і тим самим збільшивши час на творче осмислення отриманих результатів; по-друге, повніше досліджувати економічні явища і процеси; нарешті, підвищити оперативність і якість аналізу господарської діяльності.

Завдання для самоконтролю

Завдання 2. Сформуйте інформаційну базу економічного аналізу господарської діяльності для виконання лабораторних завдань практикуму.

 

Практичне застосування методології економічного аналізу можливе лише на базі розвинутого його наукового апарату. Методи і прийоми формування аналітичної інформації утворюють науковий апарат економічного аналізу.
Прийоми групуються за такими напрямами.
Аналітична обробка інформаційних даних включає в себе попередню оцінку діяльності об'єкта аналізу за допомогою так званих традиційних способів економічного аналізу та факторний аналіз – розкриття причинно-наслідкових зв'язків процесів і явищ.
Традиційні способи – це способи, притаманні не лише економічному аналізу, а такі, що широко застосовуються для вивчення та обробки інформації в будь-яких дослідженнях. До них належать використання абсолютних і відносних величин, порівняння, статистичні методи, графічний, табличний тощо.
Прийоми факторного аналізу поділяються на способи детермінованого факторного аналізу (балансовий або сальдовий метод, елімінування, прийом пайової участі, пропорційного ділення, деталізації та узагальнення, логарифмічний, інтегральний та ін.), способи стохастичного факторного аналізу (кореляційно-регресійний аналіз, дисперсійний, компонентний, багатомірний факторний аналіз, кластерний тощо) та способи оптимізації показників (економіко-математичні методи).
На особливу увагу заслуговують такі прийоми економічного аналізу, як деталізація та елімінування. Видатний український учений Є.Є. Слуцький указував на необхідність використання складних систем деталізації та елімінування як аналітичних методів. Є.Є. Слуцький на прикладі дослідження складного економічного явища "обміну" показав необхідність деталізації об'єкта до найпростіших елементів, розглядаючи такий розподіл як рух до дійсності. Він показав, що застосування цих методів є доцільним для дослідження багаторівневих економічних систем (економічних явищ, процесів, понять, законів). Застосування деталізації та елімінування в аналізі складних систем дає можливість не змішувати конкретні явища, процеси тощо з іншими явищами, процесами та уявляти ці об'єкти ясно і відокремлено. Між тим, деталізація і елімінування як продукти міркування і конс-труювання надають достовірну інформацію, коли виконується головний, на думку Є.Є. Слуцького, принцип аналізу – можливість виділення окремих більш або менш самостійних елементів.
Аналіз тих або інших показників, економічних явищ, процесів, фактів, ситуацій починається з використання абсолютних і від-носних величин.
Для отримання узагальнених характеристик економічних явищ, визначення результатів господарської діяльності в часі або просторі застосовують середні величини. Вони дають можливість порівняти ознаки, що вивчаються на різних сукупностях, охарактеризувати зміну варіюючого у часі показника. За способами обчислення відрізняють середню арифметичну просту та зважену, середню хронологічну, середню геометричну та середню гармонійну.
Рядами динаміки (часовими рядами) називається ряд чисел, що характеризують зміну величин у часі. Аналіз їх дозволяє виявити закономірності зміни процесу або явища та зробити висновки щодо тенденцій розвитку.
Для урахування "старіння" показників у часі використовується метод експоненційного згладжування. Найбільш об'єктивну оцінку тенденції часового ряду дає аналітичне згладжування часових рядів за допомогою рівнянь трендів.
Одним з найважливіших та найпоширеніших прийомів аналізу є порівняння – загальнонауковий метод пізнання, у процесі якого досліджуване явище зіставляється з уже відомими, вивченими раніше, для виявлення загальних рис або відмінностей між ними.
Вибір бази порівняння визначається метою аналізу.
Горизонтальний порівняльний аналіз застосовується для визначення абсолютних ( х) і відносних ( Іх) відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового, які розраховуються за формулами:
х = х1 – х0,
Іх = 100%
Іх = 100% - 100% = 100%
де х1, х0 – відповідно фактичний та базовий рівні досліджуваного показника; Іх, Іх – відповідно (у відсотках) рівень фактичного значення показника відносно базового та відхилення фактичного значення досліджуваного показника від базового.
Вертикальний порівняльний аналіз дозволяє дослідити структуру економічних явищ і процесів шляхом розрахунку питомої ваги частин в єдиному цілому, співвідношення частин цілого між собою, а також впливу факторів на рівень результативних показників, порівнюючи їхню величину до та після зміни відповідного фактора.
Трендовий аналіз використовується при дослідженні рядів динаміки і дозволяє визначити тенденцію зміни показників за декілька років.
При аналізі сукупності економічних явищ з однаковими ознаками використовується прийом групування, який полягає в поділі сукупності об'єктів на якісно однорідні групи за певними ознаками і дозволяє виявити взаємозв'язок між окремими економічними явищами з метою вивчення структури, складу та динаміки розвитку, визначення середніх величин та їхнього змісту. Групування бувають типологічні, структурні та аналітичні.
Типологічні групування використовують для аналізу діяльності од-норідних підприємств або видів виробництва, структурні – при групуванні якісно однорідних економічних явищ за ознакою схожості їхньої економічної природи, аналітичні – для розкриття суті середніх величин, виявлення взаємозв'язків, взаємозалежностей та взаємодії економічних явищ.
При проведенні аналізу широко використовується табличний спосіб відображення аналітичних даних, що є формою раціонального викладення інформації, будучи виразніше та наочніше словесного тексту. Матеріал таблиці дозволяє системно подати аналітичні дані, за допомогою яких можна простежити зв'язок між досліджуваними показниками, компактне та більш логічне і послідовне розміщення яких порівняно із текстовим викладом прискорює досягнення пізнавального ефекту.
Графічний спосіб відображення аналітичних даних полягає в наочному зображенні показників, чисел за допомогою геометричних знаків, рисунків та інших графічних засобів і має як ілюстративне, так і аналітичне значення, дозволяючи вивчити структуру, динаміку явищ, взаємозв'язки між показниками, проаналізувати та узагальнити інформацію. Завдяки графікам аналітичний матеріал стає більш зрозумілим і легким для сприйняття.
Важливою складовою дослідження економічних явищ і процесів є факторний аналіз – вивчення впливу окремих чинників (факторів) на результативний показник. Для здійснення такого аналізу передусім слід побудувати факторну модель – математичну формулу, що описує зв'язок результативного показника і факторів, вплив яких потрібно дослідити.
Якщо між показником і факторами існує функціональний зв'язок, тобто показник змінюється лише залежно від зміни факторів, будується детермінована модель. Прикладом може бути залежність виробітку одного робітника від обсягу виробництва і кількості робітників.
Зв'язок, при якому одному значенню фактора може відповідати кілька значень показника, називається стохастичним, або ймовір-нісним, наприклад залежність виробітку одного робітника від стажу роботи, кваліфікації, умов праці тощо. Побудова стохастичних моделей здійснюється на базі кількісної оцінки статистичних даних.
Детерміновані факторні моделі бувають чотирьох видів.
В адитивних моделях досліджуваний показник зображується, як сума факторів, наприклад, витрати на виробництво як сума витрат за економічними елементами або калькуляційними статтями.
У мультиплікативних моделях результативний показник вира-жається через добуток факторів, наприклад, витрати на виробниц-тво як добуток кількості виготовленої продукції на собівартість одиниці продукції.
Кратні моделі будуються, якщо результативний показник є част-кою від ділення одного фактора на інший, наприклад, рентабельність активів є відношенням прибутку до середньорічної вартості активів.
Змішані моделі є комбінацією попередніх видів моделей, наприклад, якщо подати вартість активів у вигляді суми необоротгих та оборотних активів, рентабельність активів описуватиметься змішаною моделлю.
Найпоширенішими методами детермінованого факторного аналізу є методи елімінування (усунення, виключення), які ґрунтуються на припущенні, що всі фактори змінюються незалежно один від іншого, тому вплив кожного фактора вивчається окремо, зафіксувавши інші фактори на певному рівні. У цих методах послідовно вивчається вплив кожного фактора, причому вже досліджені фактори фіксуються на фактичному рівні, а інші залишаються на базовому. Зважаючи на це, слід дотримуватися визначеної послідовності зміни факторів, тому у факторній моделі спочатку записуються кількісні фактори (від більш загальних до часткових), потім структурні й, нарешті, якісні. Зміна послідовності розгляду факторів приводить до зміни ре-зультатів.
Метод елімінування може бути представлений у варіантах: ланцюгових підстановок, абсолютних та відносних різниць, індексного методу.
Прийом ланцюгових підстановок є універсальним і застосовується в усіх видах факторних моделей. Він полягає в послідовній заміні базового значення фактора його фактичною величиною, решта показників вважається незмінною. Така заміна зветься підстановкою, для кожної з них виконують усі дії, передбачені розрахунковою формулою. Так, для мультиплікативної моделі S = x y z отримуємо підстановки:
.
Ступінь впливу певного фактора виявляється послідовним відні-манням від кожного результату попереднього:
.
Метод абсолютних різниць застосовується у мультиплікативних та змішаних моделях типу у = а (b – с) та у = (а – b) с.
Наприклад, для мультиплікативної моделі S = x y z вплив зміни факторів на результативний показник визначається таким чином:


,
де ∆х = хф – хб; ∆у = уф – уб; ∆z = zф – zб.
Для моделей типу формули розрахунку впливу факторів мають такий вигляд:
,
а для моделей типу Y = (а – b) с – такий:
.
Метод відносних різниць застосовується лише в мультиплікативних моделях, якщо вихідні дані надаються у відносних величинах.
Наприклад, якщо маємо мультиплікативну модель у = а × b × с, то
.
Аналогічно розраховують ∆b% і ∆с%. Вплив факторів розраховується таким чином:
;
;
.
Тобто, вплив першого фактора визначається множенням базової величини результативного показника на відносний приріст першого фактора у відсотках і діленням на 100; усіх наступних – множенням суми базової величини результативного показника та зміни його за рахунок впливу попередніх факторів на приріст даного фактора у відсотках і діленням на 100.
Індексний метод ґрунтується на використанні індексів і застосовується для змішаних моделей типу , де q, p – відповідно кількість та ціна продукції
В абсолютному вираженні відхилення від плану становить (індекс 0 означає планові дані, а індекс 1 – фактичні):
.
Слід зазначити, що при визначенні впливу факторів на результа-тивний показник якісні (інтенсивні) фактори, які входять до розрахункової формули, фіксуються на рівні базового періоду, а кількісні – на рівні звітного.
Вплив зміни фізичного обсягу виробництва на результативний показник розраховується як
,
а вплив зміни цін на показник розраховується, як
.
Застосування індексного методу обмежується тим, що за його допомогою досить зручно аналізувати двофакторну модель зазначеного виду.
Важливим методологічним питанням в економічному аналізі є розробка та обґрунтування системи показників, що найбільш повно та об'єктивно відображають сутність досліджуваних економічних явищ.
За економічним змістом досліджуваних явищ і процесів показники поділяються на кількісні та якісні. За характером відображення аналізованих процесів розрізняють натуральні показники, які виражають розмір явища у фізичних одиницях виміру (обсяг, довжина, вага); умовно-натуральні, що використовуються у багатономенклатурному виробництві для узагальненої характеристики обсягів виробництва та реалізації продукції (умовне блюдо в харчовій промисловості, умовна пара взуття у взуттєвій промисловості, умовний літальний апарат у цивільній авіації тощо), вартісні – показують величину економічних об'єктів і процесів у вартісному виразі (ціна, собівартість, прибуток); трудові – характеризують витрати праці та її ефектив-ність (трудомісткість, продуктивність праці). За способом виміру розрізняють абсолютні й відносні показники. Об'ємні, або абсолютні показники характеризують певне явище безвідносно інших економічних явищ або процесів, виражаються у грошових, натуральних вимірниках або через трудомісткість (обсяг випущеної продукції в гривнях, виробнича площа в метрах квадратних, витрати праці в людино-годинах). Відносні показники характеризують співвідношення абсолютних показників і виражаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (відсоток виконання договору щодо поставки продукції, коефіцієнт оновлення основних засобів, індекс цін). За ступенем охоплення виділяють загальні та часткові, специфічні показники. Загальні показники використовують для характеристики результатів роботи всіх галузей економіки (вартість готової продукції, продуктивність праці, рентабельність). Часткові є специфічними для окремих галузей (марка сталі, калорійність кам'яного вугілля, урожайність сільськогосподарських культур). При вивченні причинно-наслідкових зв'язків показники поділяються на результативні та факторні. Це групування не є постійним, воно залежить від конкретних ситуацій, мети аналізу. Наприклад, при оцінці змін прибутку від реалізації продукції показник собівартості готової продукції розглядають як факторний. Водночас при вивченні витрат на виробництво собівартість розглядають як результативний показник, що залежить від багатьох факторів виробництва. Якщо показник розглядається як результат дії одного або кількох чинників і є об'єктом дослідження, то при вивченні взаємозв'язку він вважається результативним. Показники, які визначають стан результативного показника і виступають як причини зміни його величини, називають факторними.
За способом формування розрізняють показники:
1) нормативні (норми витрат сировини, матеріалів, палива, норми амортизації, ціни);
2) планові (дані планів соціально-економічного розвитку підприємства, завдання підрозділам);
3) договірні (передбачені в угодах на поставку сировини, матеріалів, палива тощо);
4) облікові (дані бухгалтерського, статистичного та оперативно-го обліку);
5) звітні (дані бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності);
6) аналітичні (оціночні), які одержують у ході аналізу для оцінки результатів та ефективності роботи підприємства.
Усі показники, що використовуються в аналізі, взаємопов'язані і взаємозумовлені. Вони вивчаються у комплексі, що передбачає відповідну їхню систематизацію.
Система показників – це впорядкована їхня множина, у якій ко-жен показник дає кількісну чи якісну характеристику господарської діяльності, має властивості зведеності й подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх.
Показники вихідних умов діяльності підприємства оцінюють, по-перше, наявність необхідних матеріальних і фінансових ресурсів для діяльності підприємства та виконання його виробничої програми, недостатня кількість яких може бути загрозою як для реалізації планів підприємства, так і його існування у цілому; по-друге, організаційно-технічний рівень підприємства, що охоплює структуру і рівень організації виробництва та управління, рівень концентрації й спеціалізації виробництва, тривалість виробничого циклу, прогресивність технологічних процесів, технічну та енергетичну озброєність праці, якість продукції тощо; по-третє, рівень маркетингової діяльності з вивчення попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, ринків збуту, організації торгівлі та реклами тощо.
Збалансоване використання усіх видів показників дає можливість надати об'єктивну оцінку діяльності підприємства та її результатів.

Завдання для самоконтролю

Завдання 3. Визначте алгоритм розрахунку впливу факторів на динаміку узагальнювального показника методом ланцюгових під-становок. Схема формули такого показника:
А = В х С х Д.
Завдання 4. Укажіть, до якої групи прийомів економічного ана-лізу належить спосіб абсолютних різниць.
Завдання 5. Визначте алгоритм розрахунку впливу факторів на динаміку узагальнювального показника методом абсолютних різ-ниць. Схема формули такого показника:
А = В х С х Д.

Рішення завдання 1
Порівняння визначень предмета економічного аналізу дає мож-ливість установити, що вимогам інформаційного суспільства більше відповідає визначення предмета економічного аналізу як форму-вання, накопичення, обробка, документування, зберігання і переда-ча аналітичної інформації. Більшість же авторів тлумачать предмет економічного аналізу як причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів господарської діяльності в їхній взаємодії.

Рішення завдання 2
Для виконання лабораторних робіт у комп'ютерному класі сту-денти складають окрему папку "Інформаційна база економічного аналізу господарської діяльності підприємства", до якої входять:
 склад фінансової звітності підприємств;
 склад статистичної звітності підприємств;
 склад податкової звітності підприємств;
 фінансова звітність конкретного підприємства.

Рішення завдання 3
№
розрахунку №
підстановки Розрахунок Проміжне значення узагальнювального показника (А) Вплив
фактора
1 – Вб х Сб х Дб Аб –
2 1 Вф х Сб х Дб А1 А1 – Аб
3 2 Вф х Сф х Дб А2 А2 – А1
4 3 Вф x Сф x Дф Аф Аф – А2
*б – базовий рівень;
ф – фактичний рівень.

Рішення завдання 4
Прийом абсолютних різниць належать до групи прийомів, за-стосування яких дає можливість визначити вплив факторів на результат їхньої взаємодії.

Рішення завдання 5
№
розрахунку №
підстановки Розрахунок Вплив
фактора
1 1 Δ В х Сб х Дб В
2 1 Вф х Δ С х Дб С
3 2 Вф х Сф х Δ Д Д
*б – базовий рівень;
ф – фактичний рівень;
Δ – різниця між фактичним і базовим рівнем.
Тести для самоконтролю

Тест 1. Принцип оперативності економічного аналізу означає:
а) уміння здійснювати економічний аналіз для обґрун-тування та впровадження управлінських рішень;
б) уміння швидко і вчасно проводити аналіз у таких обсягах і тоді, коли виникає потреба в обґрунтуванні та впровадженні управлінських рішень;
в) уміння аналізувати;
г) уміння швидко і вчасно використовувати інформа-ційну базу аналізу.
Тест 2. До облікових джерел інформації економічного аналізу не відносять:
а) баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал;
б) звіт про фінансовий стан підприємства, звіт про фі-нансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал;
в) примітки до річних фінансових звітів;
г) бізнес-плани.
Тест 3. Принцип єдності інформації в економічному аналізі означає:
а) однаковість інформації;
б) однаковість явищ, процесів, фактів;
в) однаковість даних про одне й те ж явище (процес, факт), що надходять із різних джерел;
г) однаковість різних джерел інформації.
Тест 4. Система показників це:
а) упорядкована їхня множина, у якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику певного аспекту господарської діяльності, має властивості зведеності й подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх;
б) їхня множина, у якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику господарської діяльності;
в) їхня множина, у якій кожен показник пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх;
г) упорядкована їхня множина, у якій кожен показник має властивості зведеності.
Тест 5. Системність як принцип формування аналітичної інфор-мації означає:
а) дослідження окремих елементів об'єкта;
б) дослідження пропорцій економічного розвитку;
в) розгляд досліджуваного об'єкта як складної системи окремих, взаємопов'язаних між собою та зовнішнім середовищем елементів;
г) розгляд досліджуваного об'єкта як складної системи окремих, не взаємопов'язаних між собою та зовнішнім середовищем елементів.
Тест 6. Нормативно-правова документація як інформаційне дже-рело економічного аналізу це:
а) закони держави, підзаконні акти, укази президента, постанови уряду та місцевих органів влади;
б) накази вищих органів управління, акти ревізій і пе-ревірок;
в) рішення арбітражу та судових органів, рекламації, накази та розпорядження керівництва підприємства;
г) усе зазначене вище.
Тест 7. Принцип ефективності економічного аналізу означає:
а) перевищення витрат від його проведення над
вигодами;
б) перевищення вигод від його проведення над
витратами;
в) перевищення суттєвості над витратами;
г) проведення аналізу в межах мети та завдань.
Тест 8. Планомірність, систематичність як принцип економічного аналізу це:
а) планування аналітичної роботи;
б) розподіл обов'язків між виконавцями;
в) планування аналітичної роботи із чітким розподілом обов'язків між виконавцями;
г) планування інформаційної бази аналізу із чітким роз-поділом обов'язків між виконавцями.
Тест 9. Планова документація як інформаційне джерело економі-чного аналізу містить:
а) плани організаційно-господарського та соціально-економічного розвитку підприємства;
б) бізнес-плани, плани-графіки виконання окремих ро-біт, нормативні документи, технологічні карти, норми виробітку;
в) тарифні ставки, розцінки, положення про нараху-вання та видачу зарплати, розпорядження;
г) усе зазначене вище.
Тест 10. При вивченні причинно-наслідкових зв'язків показники поділяються на:
а) результативні та факторні;
б) результативні;
в) факторні;
г) планові.
Тест 11. Комплексність як принцип формування аналітичної ін-формації означає:
а) дослідження окремих аспектів діяльності підприємст-ва та вивчення їхніх причинно-наслідкових залеж-ностей;
б) розгляд досліджуваного об'єкта як складної системи окремих, взаємопов'язаних між собою та зовнішнім середовищем елементів;
в) дослідження причинно-наслідкових залежностей;
г) дослідження усіх аспектів діяльності підприємства та всебічне вивчення причинно-наслідкових залежностей.
Тест 12. Формування, накопичення, обробка, документування, зберігання і передача аналітичної інформації це:
а) об'єкт дослідження економічного аналізу господар-ської діяльності підприємства;
б) метод економічного аналізу господарської діяльності підприємства;
в) предмет економічного аналізу господарської діяль-ності підприємства;
г) джерело інформації економічного аналізу господар-ської діяльності підприємства.
Тест 13. Об'єктом дослідження економічного аналізу є:
а) метод економічного аналізу господарської діяльності підприємства;
б) система бухгалтерського обліку та фінансової звіт-ності на підприємстві;
в) джерело інформації економічного аналізу господар-ської діяльності підприємства;
г) економічні явища і процеси, що відбуваються на рі-зних організаційних рівнях економіки.
Тест 14. Метод економічного аналізу це:
а) сукупність прийомів дослідження господарських про-цесів, обробки джерел інформації;
б) система обліково-аналітичної інформації та комплекс відповідних даних;
в) розробка таблиць і вихідних форм аналізу для кожного виконавця;
г) використання достовірної інформації й точних аналі-тичних розрахунків.
Тест 15. За ступенем охоплення показники поділяються на:
а) загальні та часткові, специфічні;
б) загальні та часткові;
в) специфічні;
г) загальні та часткові, специфічні та комплексні.
Тест 16. Виходячи з особливостей сучасної інформаційної бази економічного аналізу господарської діяльності підприємства, основними об'єктами економічного аналізу є:
а) базові елементи фінансового стану підприємства;
б) базові елементи результатів діяльності підприємства;
в) базові елементи виміру фінансового стану підпри-ємства та результатів його діяльності;
г) статистична звітність.
Тест 17. Регламентація як принцип економічного аналізу передба-чає:
а) розробку обов'язкового максимуму таблиць і вихідних форм аналізу для кожного виконавця;
б) розробку таблиць і вихідних форм аналізу для кожного виконавця;
в) розробку таблиць і вихідних форм аналізу для усіх виконавців;
г) розробку обов'язкового мінімуму таблиць і вихідних форм аналізу для кожного виконавця.
Тест 18. Принцип достатності в економічному аналізі це:
а) використання фінансової інформації та відповідних аналітичних розрахунків;
б) базові елементи виміру фінансового стану підприєм-ства та результатів його діяльності;
в) критерій кількості аналітичних показників, розрахун-ків, висновків;
г) критерій якості аналітичних показників, розрахунків, висновків.
Тест 19. Принцип об'єктивності й точності економічного аналізу означає:
а) використання статистичної інформації та відповідних аналітичних розрахунків;
б) використання достовірної інформації й точних аналі-тичних розрахунків;
в) використання управлінської інформації та відповід-них аналітичних розрахунків;
г) використання фінансової інформації та відповідних аналітичних розрахунків.
Тест 20. До об'єктів економічного аналізу господарської діяльності підприємства належать:
а) господарські системи; типи організації конкретних видів господарської діяльності, їхні складові елементи і структура, зовнішнє середовище, яке впливає на процеси відтворення цих систем, економічні явища і процеси, які формують складові процесів індивідуального відтворення;
б) економічна інформація;
в) господарські засоби, джерела їхнього формування, господарські процеси, результати діяльності;
г) усе зазначене вище.

Матриця відповідей на тести
№ тесту а б в г
1
2 + +
3 +
4 +
5 +
6 +
7 +
8 +
9 +
10 +
11 +
12 +
13 +
14 +
15 +
16 +
17 +
18 +
19 +
20 +

Завдання для повторення

1. Розкрийте сутність предмета економічного аналізу господар-ської діяльності підприємства.
2. Розкрийте сутність методу економічного аналізу господарської діяльності підприємства.
3. Дайте визначення об'єкта економічного аналізу господарської діяльності підприємства.
4. Назвіть основні групи об'єктів економічного аналізу госпо-дарської діяльності підприємства.
5. Дайте характеристику базових елементів виміру фінансового стану підприємства і результатів його діяльності, що належать до об'єктів економічного аналізу господарської діяльності підприємст-ва.
6. Укажіть, які господарські процеси є об'єктами економічного аналізу господарської діяльності підприємства.
7. Охарактеризуйте основні принципи економічного аналізу, їхній розвиток.
8. Дайте класифікацію способів і прийомів економічного аналізу.
9. Покажіть роль абсолютних, середніх, відносних величин в економічному аналізі господарської діяльності.
10. Назвіть ознаки, за якими класифікуються показники в еко-номічному аналізі господарської діяльності.
11. Дайте загальну характеристику системи спеціальних прийомів і способів економічного аналізу.
12. Укажіть призначення й умови застосування способу порів-няння.
13. Укажіть призначення й умови застосування способу угрупо-вань.
14. Розкрийте сутність, достоїнства і недоліки способу ланцюгових підстановок.
15. Укажіть призначення й умови застосування індексного методу.
16. Визначте призначення й умови застосування в аналізі діяльності підприємства інтегрального методу.
17. Охарактеризуйте умови, які застосовуються для цілей аналізу балансового методу.
18. Наведіть приклади використання економіко-математичних методів в економічному аналізі.
19. Охарактеризуйте способи аналізу часових рядів економічних показників.
20. Охарактеризуйте систему показників комплексного аналізу господарської діяльності підприємства.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Аналіз майна підприємства
та функціональних
складових основних
господарських процесів

 

СУБМОДУЛЬ 2.1

Аналіз основних засобів у складі
довгострокових активів підприємства

 

Мета субмодуля: забезпечення засвоєння студентами теоретич-них засад аналізу стану і використання основних засобів у складі довгострокових активів підприємства, виробничого і наукового потенціалу підприємства, впливу їхнього стану і рівня використання на результати господарської діяльності, розуміння студентами особливостей методик аналізу основних засобів в умовах ринкової організації економіки; сприяння розвитку у студентів умінь і навичок аналітичної роботи за даним напрямом, у тому числі узагальненню міжнародного досвіду, надання оцінки природоохоронних функцій основних засобів підприємства.
Основні положення субмодуля: система аналітичних оцінок і напрями моделювання аналітичної інформації стосовно відтворення основних засобів як складової довгострокових активів підприємства, основного капіталу і капіталу у фізичній формі в умовах дії законів ринку, що вимагає застосування відповідних методик та організаційних засад проведення економічного аналізу з метою інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття стандартних управлінських рішень щодо забезпечення і використання об'єктів основних засобів на підприємстві.
Сфера застосування субмодуля: підготовка студентами (а також фахівцями з обліку, менеджменту, маркетингу, фінансів, бюджетування тощо) аналітичної, облікової та іншої економічної інформації щодо забезпечення (надходження), руху, використання та вибуття основних засобів у складі довгострокових активів підприємства, виробничого капіталу та капіталу у фізичній формі.
Об'єктом аналітичного дослідження даного субмодуля є обліково-аналітична категорія "основні засоби" як складова довгострокових активів підприємства. Із позицій економічної сутності основні засоби слід аналізувати як "засоби праці", "засоби виробництва", тобто з використанням економічних категорій. В умовах ринкової економіки основні засоби також аналізуються і з позицій відтворення капіталу, тобто як ринкова економічна категорія – основний капітал. Ринкові бізнес-аналітичні оцінки основних засобів мають практичне і теоретико-методологічне значення, будучи базовими для концепції капіталу у фізичній формі, а також концепцій збереження капіталу у фізичній формі й визначення прибутку (збитку). Викладені вище теоретико-методоло¬гічні підходи необхідно враховувати при побудові конкретних організаційно-інформаційних моделей економічного аналізу основних засобів.
Підготовча аналітична робота проводиться обліковцями вже на етапі формування інформаційної бази аналізу в процесі включення об'єкта засобів праці (або виробництва) до складу основних засобів. Основні засоби як аналітична та облікова категорія – це матеріальні довгострокові активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, передавання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік). Функціонуючи у складі довгострокових активів, основні засоби впливають на якість формування структури господарських засобів підприємства, основного капіталу та безпосередньо самих довгострокових активів відповідно до балансу, до складу яких входять:
1. Нематеріальні активи.
2. Незавершене будівництво.
3. Основні засоби.
4. Довгострокові біологічні активи.
5. Довгострокові фінансові інвестиції.
6. Довгострокова дебіторська заборгованість.
7. Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості.
8. Відстрочені податкові активи.
9. Гудвіл.
10. Інші необоротні активи.
Частково до введення в експлуатацію основні засоби можуть перебувати у складі незавершеного будівництва, до якого належать незакінчені й не прийняті замовником об'єкти (будівельно-монтажні роботи), що також є об'єктами аналізу. У ході аналізу необхідно враховувати, що в умовах автоматизації та комп'ютеризації господарських процесів існують певні структурні залежності між основними засобами та нематеріальними активами – немонетарними активами, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців) і до яких належать: права користування природними ресурсами; права користуванням майном; права на знаки для товарів і послуг; авторські й суміжні з ними права; незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи; інші нематеріальні активи.
У процесі кругообігу індивідуального капіталу основні засоби набувають форми основного капіталу, що є складовою виробничого капіталу, яка функціонує в натуральній формі засобів виробництва і зберігає свою споживчу вартість протягом кількох виробничо-технологічних циклів, частинами, у міру зносу (амортизації), переносячи свою вартість на новостворену продукцію (товари, роботи, послуги) і також частинами повертаючись на підприємство у складі доходу (виручки) від реалізації у вигляді амортизації.
Результати обліково-аналітичного процесу формування інформаційних потоків щодо відтворення основних засобів використовуються для визначення капіталу у фізичній формі. Відповідно до фізичної концепції капітал у фізичній формі – це капітал як виробнича потужність, продуктивність підприємства, основана, наприклад, на одиницях продукції за день. Фізичне визначення капіталу пов'язано з особливостями інформаційних потреб користувачів облікової й аналітичної інформації та визначенням фінансового результату на базі концепції збереження фізичного капіталу. Прибуток згідно із цією концепцією визнається тільки тоді, якщо фізична виробнича потужність або продуктивність підприємства (або ресурси чи кошти, необхідні для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам і внесків власників протягом цього періоду. Таким чином, у процесі аналізу необхідно враховувати, що основні засоби по своїй суті: по-перше, активи – тобто ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому; по-друге, довгострокові (або за існуючою формою № 1 баланс – необоротні) активи – активи, призначені для використання протягом більше 12 місяців із дати балансу або одного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців, і поступово переносять свою вартість на виготовлену продукцію, роботи, послуги (у податковому обліку ще додатково встановлена вартісна межа для об'єктів основних фондів – їхня вартість має перевищувати 1000 грн); по-третє, основний капітал; по-четверте, базова обліково-аналітична категорія для визначення капіталу у фізичній формі й відповідного до нього фінансового результату.
Інформаційною базою аналізу служить у першу чергу облікова ін-формація з оперативного, фінансового, управлінського, податкового та статистичного обліку: форма № 1 "Баланс" або "Звіт про фінансовий стан підприємства", форма № 2 "Звіт про фінансові результати" і додаткова інформація про їхнє використання, форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" (розд. 2 "Основні засоби"), форма № ОЗ-1 "Акт (накладна) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів", форма № ОЗ-2 "Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів", форма № ОЗ-3 "Акт на списання основних засобів", форма № ОЗ-4 " Акт на списання автотранспортних засобів", форма № 2-кб (потужності), дані про пе-реоцінку основних засобів, форма № ОЗ-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів", форма № ОЗ-7 "Опис інвентарних карток з обліку основних засобів", форма № ОЗ-8 "Картка обліку руху основних засобів", форма № ОЗ-9 " Інвентарний список основних засобів (за місцем їхнього знаходження, експлуатації)", інформація про амортизаційні відрахування: форма № ОЗ-11 річна "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)", форма № ОЗ-14 "Розрахунок амортизації основних засобів", форма № ОЗ-16 "Розрахунок амортизації по автотранспорту", позабалансовий рахунок 09 "Амортизаційні відрахування", Журнал 4 із рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 13 "Знос (амортизація) необоротних активів", Головна книга із зазначених рахунків, податкова звітність: Декларація про прибуток і Декларація з податку на додану вартість, інформація про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг, проектно-кошторисна, технічна документація, а також дані бізнес-плану підприємства, плану технічного розвитку.

 

Підприємству "Бухгалтер", що займається виробництвом кондитерських виробів і фруктових соків, з метою вдосконалювання процесу виготовлення яблучного соку запропоновано проект заміни старого преса новим.
Із технічних даних обладнання відомо, що для одержання 1000 л натурального яблучного соку потрібно сировини:
старий прес – 1431 кг;
новий прес – 1220 кг;
середня ціна 1 кг сировини – 2,5 грн.
Споживання електроенергії й води вважати однаковим у разі ви-користання старого і нового устаткування.
З метою постановки питання щодо заміни старого преса необхідно за допомогою експрес-аналізу і таких прийомів економічного аналізу, як групування та порівняння, визначити попередній економічний ефект від заміни старого преса новим на основі первинної економічної інформації:
1. Економія на сировині в разі заміни устаткування:
1431 – 1220 = 211 (кг).
2. Економія витрат на закупівлю сировини в разі заміни устаткування на 1000 л соку:
211 х 2,5 = 527,5 (грн).
Розрахунок витрат на закупівлю сировини можна також здійснити за іншою методикою:
старий прес: 1431 х 2,5 = 3 577,5 (грн),
новий прес: 1220 х 2,5 = 3 050 (грн).
Економія витрат на виробництво 1000 літрів соку в частині витрат на закупівлю сировини дорівнює 527,5 грн.
За результатами попереднього експрес-аналізу проблема заміни старого преса новим для підприємства "Бухгалтер" є актуальною і потребує подальшого вивчення на основі складнішої й детальнішої аналітичної інформації. Тому далі за допомогою системи аналітичних розрахунків необхідно продовжити дослідження проблеми збереження або заміщення об'єкта основних засобів на підприємстві. Для цього потрібно провести аналітичне порівняння існуючого варіанта використання основних засобів із запропонованим проектом. Правильне розв'язання проблеми дозволить уникнути невиправдане вкладення інвестицій в основні засоби (авансування капіталу підприємства), неефективну експлуатацію основних засобів, їхнє передчасне руйнування і буде сприяти оптимізації виробничих потужностей підприємства, забезпеченню повного їхнього використання, що пов'язано з рівнем і динамікою собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), отри-манням позитивного фінансового результату (прибутку), забезпеченням рентабельності, фінансової стійкості, платоспроможності тощо. Виробнича потужність визначається як максимально можливий випуск продукції за реально наявного обсягу виробничих ресурсів, досягнутого рівня техніки, технології та організації виробництва на підприємстві й вимірюється у людино-годинах, машино-годинах, обсязі виробленої (або реалізованої) продукції як у вартісних, так і в натуральних ви-мірниках. На динаміку виробничої потужності впливають внутрі-шні й зовнішні фактори, пов'язані з прогресом техніки, технології, організації праці та виробництва, розвитком їхнього наукового за-безпечення, надходженням інвестицій.

Для надання керівництву детальнішої інформації щодо рівня забезпеченості підприємства основними засобами аналітику необхідно проаналізувати наявність, склад і технічний стан основних засобів ВАТ "Бухгалтер".
Відповідно до затвердженого бюджету, бізнес-плану і виробничої програми підприємство "Бухгалтер" та його структурні підрозділи мають бути забезпечені визначеними основними засобами (потужностями) в необхідній кількості за основними групами й об'єктами для того, щоб підприємство виконало договори щодо постачання продукції, робіт, послуг у необхідній кількості й відповідної якості, отримало дохід, прибуток, досягло оптимальної рентабельності й поступового розвитку. До складу показників структури основних засобів у першу чергу включаються основні засоби основного виду діяльності (це такі основні засоби, які беруть участь у процесі виробництва понад 12 місяців, зберігають свою натуральну форму, переносять свою вартість на виготовлену продукцію (товари, роботи, послуги) поступово, частинами у формі амортизаційних відрахувань); основні виробничі засоби інших видів діяльності, до яких належать основні засоби торгівлі, сільськогосподарського виробництва в межах промислового під-приємства; інші необоротні матеріальні активи (напр., бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату тощо). Структура основних засобів також має формуватися за видами діяльності: основні засоби звичайної діяльності підприємства з розподілом на основну, інвестиційну, фінансову та іншу звичайну діяльність; основні засоби, пов'язані з над-звичайною діяльністю. Основні промислово-виробничі засоби основного виду діяльності визначають виробничу потужність підприємства. Подальша деталізація показників структури основних засобів включає до свого змісту відокремлення їхньої активної й пасивної частин: активні – робочі машини та обладнання, пасивні – будівлі виробничого призначення, склади. Порівняння зміни фактичної наявності основних засобів і особливо їхньої активної частини з плановими показниками надає інформацію про рівномірність забезпечення підприємства ос-новними засобами. Аналіз складу основних засобів проводиться у динаміці за декілька років або щомісячно протягом року методами вертикального і горизонтального аналізу (табл. 2).
Підготовка висновку за результатами аналізу щодо прогресивності зміни складу і структури основних засобів на підприємстві має базуватися на таких закономірностях: по-перше, найбільшу питому вагу повинні мати основні засоби виробничого призначення, які безпосередньо беруть участь у виробництві продукції (товарів, робіт, послуг); по-друге, темпи зростання активної частини основних засобів мають бути вищими, ніж темпи зростання пасивної частини і постійно опереджати їх; по-третє, кількість машин і обладнання має зростати найвищими темпами порівняно з іншими групами основних засобів виробничого призначення. Для отримання додаткової інформації щодо прогресивності структури основних засобів підприємства "Бухгалтер" необхідно порівняти їх із середніми та найліпшими показниками підприємств даного виду діяльності.

Таблиця 2
Зміна складу і структури основних засобів підприємства "Бухгалтер"
за період із "_"____200Х року по "_"____200Х+n року
Показники На початок
періоду На кінець
періоду Відхилення (+, –)
сума, тис. грн питома вага, % сума, тис. грн питома вага, % у вартісних показниках, тис. грн у питомій вазі, % у відсотках до стану на початок року
1. Усі основні засоби
у т. ч.: 3 637 192 100,00 3 663 990 100,00 +26 798 х +0,74
1.1. Основні за-соби виробничо-го призначення 3 105 593 85,38 3 132 429 85,49 +26 836 +0,11 +0,86
1.1.1. Будинки та споруди 931 678 30,00 720 453 23,00 –211 225 –7,00 –22,67
1.1.2. Машини та обладнання 1 863 356 60,00 2 224 025 71,00 +360 669 +11,00 +19,36
1.1.3. Транспор-тні засоби 217 393 7,00 156 621 5,00 –60 772 –2,00 –27,95
1.1.4. Інші групи основних засобів 93 167 3,00 31 324 1,00 –61 843 –2,00 –66,38
1.2. Основні за-соби інших ви-дів діяльності 212 640 5,85 249 834 6,82 +37 194 +0,97 +17,49
1.3. Інші необо-ротні матеріаль-ні активи 318 959 8,77 281 727 7,69 –37 232 –1,08 –11,67

Склад основних засобів перебуває під впливом таких процесів: зміни в технічному стані, інтенсивність вибуття, зміни вікового складу, динаміка надходження, відновлення, яким можна дати кількісну оцінку з використанням аналітичних коефіцієнтів:

Для підприємства "Бухгалтер" розрахунок проводиться за даними табл. 3. Як свідчать дані таблиці, коефіцієнт зносу досить високий, але він поза межею його критичного значення (критичне значення: > 0,5).
У попередньому році коефіцієнт зносу відповідно становив:
на початок року 0,41, на кінець року 0,44.
Таблиця 3
Аналіз технічного стану основних засобів підприємства "Бухгалтер"
за період із "_"____200Х року по "_"____200Х+n року
Показники На початок року, тис. грн На кінець року, тис. грн
1 Основні засоби (первісна вартість) 3 637,192 3 663,990
2 Знос основних засобів 1 657,989 1 704,154
3 Коефіцієнт зносу 0,4558 0,4650

Результати розрахунків показують, що у звітному році коефіцієнт зносу на кінець періоду зріс порівняно з початком періоду, що є негативною характеристикою динаміки і на що необхідно звернути увагу під час коригування технічної політики підприємства та в процесі оперативного управління відтворенням основних засобів.

Між коефіцієнтом зносу та коефіцієнтом придатності існує певний взаємозв'язок:
Коефіцієнт зносу + Коефіцієнт придатності = 1.
Відповідно на підприємстві "Бухгалтер" на початок року коефіцієнт придатності становив 0,5442 і на кінець року – 0,535. Динаміка показника підтверджує висновок щодо погіршення технічного стану основних засобів підприємства "Бухгалтер".

В аналізованому періоді вартість вибулих за звітний період основних засобів становила 21,959 тис. грн, а вартість основних засобів на початок цього періоду – 3637,192 тис. грн відповідно, коефіцієнт вибуття дорівнює 0,006.

За звітний період вартість вибулих основних засобів підприємства "Бухгалтер" становила 48,757 тис. грн, а вартість основних засобів на кінець періоду – 3663,990 тис. грн, відповідно до формули розрахунку коефіцієнт оновлення становить 0,013.
Вище значення коефіцієнта оновлення порівняно з коефіцієнтом вибуття показує істотний недолік в управлінні відтворенням основних засобів: оновлення головним чином проводиться за рахунок пасивної частини основних засобів (будівництво нових будинків, споруд тощо). Разом із тим слід підкреслити досить низьке значення обох коефіцієнтів руху основних засобів, що говорить про відсутність динамічних процесів якісно-структурного поліпшення основних засобів підприємства.
Оновлення активної частини основних засобів підприємство може проводити за рахунок додаткових інвестицій (інвестиційна діяльність), амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів, прибутку, що залишається в його розпорядженні. На підприємстві постійно треба мати аналітичну інформацію про склад і динаміку джерел оновлення активної частини основних засобів і надавати аналітичні оцінки використання цих джерел (позитивні й негативні). Далі аналіз вікового складу основних засобів проводиться за видами обладнання (або інших об'єктів основних засобів) з указівкою конкретних вікових груп: до 1 року; від 1 року до 3; від 3 років до 5; від 5 років до 10; від 10 років до 20, понад 20 років і встановленням середнього віку обладнання. Цей аналіз завершує оцінку складу, технічного стану основних засобів та їхньої динаміки як у цілому по підприємству, так і в окремих його підрозділах. Таким чином, у процесі аналізу технічного стану на підставі отриманих узагальнювальних та окремих показників формується аналітична інформація, яка дає можливість на наступному етапі оцінити загальний рівень використання основних засобів на підприємстві, установити позитивні та негативні тенденції змін у використанні основних засобів, внутрішні й зовнішні фактори, що на них впливають.
На підприємстві "Бухгалтер" структура основних засобів оцінюється як задовільна, у той же час технічний стан і динаміка активної частини основних засобів перебуває в критичному стані. Якщо врахувати також, що 60 % машин і устаткування має термін служби понад 20 років, то питання про відновлення активної частини основних засобів вимагає подальшого вивчення та аналітичного дослідження.
Отримані результати аналізу забезпеченості й технічного стану основних засобів виробничого призначення можна доповнити узагальнювальними показниками:

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. ВАТ "Будівельник" спеціалізується на виробництві цементу і будівельних матеріалів. За даними піврічної звітності встановлено:
(тис. грн)
Основні засоби на початок року (залишкова вартість) 237 592
Основні засоби (залишкова вартість) на 1 липня 239 953
Уведено в дію основних засобів у I півріччі 118 796
Вибуло в I півріччі 28 511
Знос на початок року 104 045
Знос на 1 липня 104 329
Потрібно проаналізувати рух основних засобів ВАТ "Будівельник" за звітний період.
Аналіз структури та стану основних засобів логічно продовжуєть-ся аналізом їхнього використання. На основі даних фінансової й статистичної звітності підприємства "Бухгалтер" потрібно надати оцінку рівня використання наявних у підприємства основних засобів, за допомогою спрощеного дво-, а також три- та чотирифак-торних комплексів.
Аналіз використання основних засобів виробничого призначення варто починати з визначення норми прибутку (прибутку від звичайної діяльності до оподаткування або чистого прибутку) на авансовані основні засоби, яка розраховується за такою формулою:

Віддача основних засобів з прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на підприємстві "Бухгалтер" становила
у звітному році: 667,336 тис. грн : 3 078,768 тис. грн = 0,22;
у попередньому році: 143,457 тис. грн : 77,994 тис. грн = 1,84,
тобто відбулося зниження показника на 1,62 пункти.
Віддача активної частини основних засобів з прибутку від звичайної діяльності до оподаткування є об'єктивно вищою:
у звітному році: 667,336 тис. грн : 1 581,121,5 тис. грн = 0,42;
у попередньому році: 143,457 тис. грн : 35,344,5 тис. грн = 4,059,
тобто також відбулося зниження показника на 3,639 пункти.
Показник норми прибутку на авансовані основні засоби варто доповнити такими якісними показниками використання основних засобів: віддача основних засобів із продукції (виготовленій або реалізованій), показник вартості основних засобів (або машин і обладнання) на 1000 грн виробленої продукції. За допомогою прийомів елімінування розраховується вплив факторів на динаміку узагальнювальних показників. Для розрахунку такого показника віддачі основних засобів виробничого призначення використовується формула спрощеного двофакторного комплексу:
,
де А – віддача основних засобів виробничого призначення із продукції (або прибутку); В – питома вага машин і обладнання; С – віддача машин і обладнання із продукції (або прибутку).
Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок або абсолютних різниць, установлюється кількісний вплив зміни питомої ваги машин і устаткування та їхньої віддачі на динаміку узагальнювального показника – віддачі основних засобів виробничого призначення із продукції (або прибутку). Вихідні дані узагальнюються в аналітичній табл. 4.
Розрахунок:
1) Вплив зміни питомої ваги машин і обладнання:
0,060357 х 2,0317 = 0,12263 (грн);
2) Вплив зміни віддачі машин і обладнання:
(–0,6191) х 0,513557 = –0,31794 (грн).
Баланс факторів:
–0,1954 ≈ 0,12263 + (–0,31794).
–0,1954 ≈ –0,19531.
Таким чином, зростання питомої ваги машин і обладнання забезпечило зростання віддачі основних засобів на 0,12 грн, а зниження віддачі машин і обладнання – зниження віддачі основних засобів на 0,32 грн.

Таблиця 4
Аналіз впливу окремих факторів на віддачу
основних засобів підприємства "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За
попередній
період Фактично
за звітний
період Відхилення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1 913 368 2 233 460 +320 092
2 Середньорічна вартість основних засо-бів виробничого призначення, тис. грн 2 077 994 3 078 768 +1 000 774
у тому числі машин та обладнання, тис. грн 941 746,9 1 581 121,5 +639 374,6
3 Питома вага вартості машин і облад-нання у загальній вартості основних засобів виробничого призначення (із точністю до 0,0001) 0,453200 0,513557 +0,060357
4 Віддача основних засобів виробничого призначення з продукції (із точністю до 0,001), грн 0,9208 0,7254 –0,1954
5 Віддача машин і обладнання з проду-кції (із точністю до 0,001), грн 2,0317 1,4126 –0,6191
6 Норма прибутку від звичайної діяль-ності до оподаткування на авансовані основні засоби (Віддача основних за-собів виробничого призначення з при-бутку від звичайної діяльності до опо-даткування), грн 0,2615 0,22 –0,0415
7 Норма прибутку від звичайної діяль-ності до оподаткування на авансовані машини та обладнання (Віддача машин і обладнання з прибутку від звичайної діяльності до оподат-кування), грн 0,5771 0,42 –0,1571

Динаміка віддачі основних засобів і машин та обладнання позначилася на динаміці обсягу виробництва і реалізації продукції.
За допомогою трифакторного комплексу та прийому абсолютних різниць установлюється, скільки продукції було недовироблено в результаті зниження віддачі машин і обладнання.
Формула трифакторного комплексу:
Обсяг виробництва =
= Середня вартість основних засобів (балансова вартість) х
х Питома вага машин і обладнання х
х Віддача машин і обладнання з продукції (або прибутку).
Розрахунок:
Δ обсягу продукції =
3 078 768 тис. грн х 0,513557 х (–0,6191) = –978 873,161 (тис. грн).
Далі з використанням того ж прийому розраховується, скільки було недоотримано прибутку від звичайної діяльності до оподаткування у результаті зниження віддачі машин і устаткування:
Δ прибутку =
3 078 768 тис. грн х 0,513557 х (–0,1571) = –248 394,401 (тис. грн).
Таким чином, для підприємства "Бухгалтер" є характерним різке зниження ефективності використання основних засобів із найважливішого якісного показника – віддачі.
Показником, зворотним віддачі основних засобів, є показник ємності продукції з основних засобів, який показує вартість основних засобів у складі вартості продукції обсягом в 1 тис. грн.
Для розрахунку ефективності використання виробничої потужності в економічному аналізі застосовуються такі показники:
Кпотуж. використ. = Фактичний (плановий) річний обсяг виробленої
продукції/Середньорічна виробнича потужність підприємства;
Кзавантаж. інтенсивн. = Середньодобовий випуск продукції/Середньодобова
виробнича потужність;
Кзавантаж. екстенсивн. = Фактичний або плановий фонд робочого
часу/Розрахунковий фонд робочого часу, прийнятий д
ля визначення виробничої потужності.
Зазначені показники характеризують ступінь використання виробничих потужностей.
Ступінь використання виробничої площі (натуральний еквівалент маси основних засобів) визначається за допомогою показника виходу продукції на 1 м2 виробничої площі:
Квикорист. = Випуск продукції/Загальна площа;
або
Квикорист. = Випуск продукції/Площа, на якій розміщено устаткування.
У результаті зростання показників рівня використання виробничої площі (не враховуючи впливу інших факторів) можна отримати додатковий випуск продукції або знизити її собівартість.
До складу критеріїв ефективності використання основних засобів належить і оцінка їхнього впливу на динаміку витрат на виробництво.

Завдання для самоконтролю

Завдання 2. Вихідні дані по підприємству ВАТ "Будівельник" за І півріччя поточного року
Показники I півріччя поперед-нього року I півріччя звітного року Відхилення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 152 253 130 119 –22 134
2 Середня вартість основних засобів виробничого приз-начення, тис. грн
у т. ч.:

1 064

238 772,5

+237 708,5
машин і обладнання, тис. грн 410 89 826 +89 416
Потрібно розрахувати вплив факторів на зміну віддачі основних засобів.

 

Використовуючи дані про витрати підприємства "Бухгалтер" (табл. 5), дати оцінку ефективності витрат, пов'язаних з експлуатацією основних засобів.
До складу витрат, які несе підприємство в процесі експлуатації основних засобів, входять витрати, пов'язані з ремонтом основних засобів, їхнім технічним обслуговуванням, модернізацією, реконструкцією, іншими заходами щодо підтримки основних засобів у робочому стані. Крім того, у процесі використання основних засобів підприємство споживає економічні вигоди, що втілені в них як в активах, у результаті чого зменшується поступово залишкова вартість основних засобів шляхом нарахування та накопичення амортизації. Амортизаційні відрахування – систематичний розподіл вартості основних засобів, що амортизується, протягом строку їхньої корисної експлуатації, і яка переноситься на виготовлену продукцію (товари, роботи, послуги). Не амортизується тільки земля. Для визначення суми амортизаційних відрахувань здійснюють розрахунки або беруть відомості про використання груп і об'єктів основних засобів. Методи нарахування амортизації та строк корисної експлуатації основних засобів установлюються підприємством самостійно на основі аналітичних розрахунків, виходячи з особливостей надхо-дження економічних вигод від експлуатації основних засобів, потужності або продуктивності, очікуваного фізичного і морального зносу, правових або подібних обмежень на експлуатацію основних засобів. Фізичний знос – це поступова втрата основними засобами своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей унаслідок їхнього використання у виробництві, а також у стані бездіяльності, у результаті дії природних сил (корозія металу, вивітрювання) і надзвичайних подій. Чим інтенсивніше експлуатуються основні засоби, тим швидшим буде їхній фізичний знос. Для визначення фізичного зносу використовуються два методи: за паспортними даними про очікувану тривалість експлуатації (кількість виконаних робіт), або за даними обстежень технічного стану основних засобів. Отримати цю інформацію можна за результатами інвентаризації та переоцінки основних засобів. Моральний знос – це знецінення об'єктів основних засобів унаслідок нових наукових і технічних досягнень, яке може статися ще задовго до повного їхнього фізичного зносу. До основних форм морального зносу належать утрата основними засобами їхньої вартості внаслідок здешевлення їхнього виробництва або появи на ринку основних засобів, вищих класом за якісними характеристиками.

Таблиця 5
Витрати на утримання основних засобів
на підприємстві "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За кошторисом, тис. грн За фактом, тис. грн Відхилення, тис. грн
1. Утримання виробничого облад-нання та інших робочих місць 572 153 68 066 –4 087
2. Поточний ремонт виробничого обладнання, транспортних засобів 879 524 81 195 +1 671
3. Накопичена амортизація виробничого обладнання і транспортних засобів 53 494 53 493 –1

Як показують дані, незадовільний віковий склад устаткування сприяв перевитратам на його ремонт на суму 1 671 тис. грн, не ви-конано затверджений кошторисом обсяг робіт з утримання виробничого устаткування та інших робочих місць. Таким чином, питання про заміну старого устаткування новим залишається актуальним. Із метою розв'язання поставленої проблеми необхідно далі проаналізувати тенденції у співвідношенні накопиченої амортизації до основного капіталу та обсягу продажів. Так, на підприємстві "Бухгалтер" відношення накопиченої амортизації до основного капіталу в І півріччі звітного року становило
19 319 тис. грн : 1 077 569 тис. грн = 0,018;
у ІІ півріччі звітного року –
38 878 тис. грн : 2 001 199 тис. грн = 0,0194.
Низьке значення показників свідчить про недостатній обсяг накопиченої амортизації порівняно з реальним зносом основних засобів, незважаючи на те, що складається тенденція зростання даного показника. Зростання вартості основних засобів у відносному виразі в ІІ півріччі порівняно з І півріччям становило 176 %, а зростання накопиченої амортизації – 101,2 %.
Відношення накопиченої амортизації до обсягу продажів у І пів-річчі звітного року становило
19 319 тис. грн : 1 476 677 тис. грн = 0,013;
у ІІ півріччі звітного року –
38 878 тис. грн : 126 875 тис. грн = 0,306.
Середньорічне значення показника наближається до середнього його значення для підприємств даного виду діяльності в результаті сформованої сприятливої тенденції в ІІ півріччі, пов'язаної зі збіль-шенням амортизаційних відрахувань у два рази. Додатково можуть бути використані дані про елементи операційних витрат (табл. 6).

Таблиця 6
Елементи операційних витрат на підприємстві "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники І півріччя ІІ півріччя Відхилення (+, –)
тис. грн питома вага, % тис. грн питома вага, % абсолютне, тис. грн питомої ва-ги, % у % до стану на початок року темпи зрос-тання
1. Матеріальні витрати 1 273 200 70,24 1 623 489 70,93 +350 289 +0,69 +27,51 1,275
2. Витрати на оплату праці 252 780 13,95 254 705 11,13 +1 925 –2,82 +0,76 1,0076
3. Відрахування на соціальні захо-ди 78 977 4,36 173 273 7,57 +94 296 +3,21 +119,4 2,194
4. Амортизація 19 319 1,06 38 878 1,70 +19 559 +0,64 +101,24 2,0124
5. Інші витрати 188 272 10,39 198 363 8,67 +10 091 –1,72 +5,36 1,0536
Разом 1 812 548 100,00 2 288 708 100,00 +476 160 0 +26,27 +1,2627

Основні засоби є найважливішою складовою частиною не тільки довгострокових, а взагалі всіх активів підприємства і суттєво впли-вають на оцінку майнового стану підприємства. Для аналізу місця і значення основних засобів у структурі активів підприємства необхідно зробити спеціальне аналітичне групування статей активу балансу для проведення вертикального і горизонтального аналізу.

 

Для подальшого аналізу необхідно дослідити співвідношення динаміки вартості основних засобів і вартості активів підприємства "Бухгалтер", використовуючи форми річної фінансової звітності підприємства і дані аналітичних табл. 7 і 8.
Загальний висновок: у звітному році відбулося зменшення вартості основних засобів та їхньої питомої ваги у складі активів підприємства. Головними причинами цього стали: 1) зростання зносу основних засобів, у результаті чого його питома вага відносно первісної вартості збільшилася на 2 %; відносно величини на початок року знос також зріс на 2,8 %; а співвідношення зростання зносу і залишкової вартості до первісної вартості основних засобів стало на 0,32 відсоткових пункти на користь зносу (відповідно 2,02 % і 1,7 %).
Рух основних засобів у межах активів підприємства суттєво впливає на фінансову стійкість підприємства.

Таблиця 7
Аналітичне групування й оцінка статей активу балансу
підприємства "Бухгалтер" методами горизонтального
і вертикального аналізу за 200Х рік
Актив балансу На початок року На кінець року Відхилення (+,-)
тис. грн питома вага,
% тис. грн питома вага, % в абсолютних
величинах,
тис. грн питомої ваги,
% у % до величини
на початок року,
% темпи зростання (зниження)
1 Активи – усього 2 758 044 100,00 3 722 292 100,00 +964 248 0,00 +34,96 1,350
1.1. Довгостро-кові активи 2 014 478 73,00 2 008 153 53,95 –6 325 –19,10 –0,31 0,997
1.2. Оборотні активи 743 566 27,00 1 714 139 46,05 +970 573 +19,10 +130,53 2,305

Таблиця 8
Аналітичне групування та оцінка статей імобілізованих активів
ВАТ "Бухгалтер" методами горизонтального і вертикального аналізу за 200Х рік
Статті балансу На початок року На кінець року Відхилення (+, –)
тис. грн питома вага,
% тис. грн питома вага,
% в абсолютних величинах,
тис. грн питомої ваги,
(%) у %
до величини на початок року,
% темпи
зростання
(зниження)
1.1. Основні засоби із залишкової вартості
(без обладнання) 1 979 203 98,25 1 959 836 97,594 –19 367 –0,656 –0,9785 0,99
1.2. Знос 1 657 989 х 1 704 154 х +46 165 х +2,78 1,028
1.3. Первісна вартість 3 637 192 х 3 663 990 х +26 798 х +7,37 1,007
2.1. Нематеріальні
активи із залишкової
вартості 31 793 1,58 23 571 1,174 –8 222 –0,406 –25,86 0,74
2.2. Накопичена амор-тизація 4 651 х 12 830 х +8 179 х +175,855 2,76
2.3. Первісна вартість 36 444 х 36 401 х –43 х –0,118 0,999
3. Незавершене будів-ництво 114 0,0057 114 0,0057 0,00 0,00 0,00 0,00
4. Обладнання (залиш-кова вартість) 1 060 0,0526 22 249 1,108 +21 189 +1,0554 +1998,96 20,99
5. Довгострокові фінан-сові інвестиції 2 308 0,1146 2 383 0,1187 +75 0,00 +3,25 1,0325
Усього 2 014 478 100,00 2 008 153 100,00 –6325 0,00 –0,314 0,997
Завдання для самоконтролю

Завдання 3. Вихідна інформація для аналізу місця і значення основних засобів в активах ВАТ "Будівельник"
(тис. грн)
Показники На початок
звітного року На 1 липня
звітного року
1. Усього активів 50 354 71 316
2. Основні засоби і необоротні активи 27 221 29 563
3. Оборотні активи 23 133 41 753
3.1. Матеріальні оборотні активи 11 433 26 082
3.2. Грошові кошти та їхні еквіваленти 3 323 583
3.3. Поточна дебіторська заборгова-ність 8 372 15 088
Потрібно: проаналізувати місце і значення основних засобів в активах підприємства.

 

Дати оцінку фінансової стійкості підприємства "Бухгалтер" з основних засобів з метою подальшого порівняння отриманих ре-зультатів із прогнозними аналогічними показниками для нового устаткування.
Для отримання інформації щодо заміни старого устаткування новим необхідно: 1) побудувати прогнозно-аналітичну модель динаміки фінансової стійкості підприємства "Бухгалтер" із нових основних засобів за п'ять років із розбивкою на півріччя; 2) скласти баланс підприємства "Бухгалтер" в агрегованому вигляді за останні роки (теж із розбивкою на півріччя, для прикладу див. табл. 9); 3) побудувати прогнозно-аналітичну модель динаміки фінансової стійкості підприємства "Бухгалтер" з основних засобів без заміни устаткування за п'ять років із розбивкою на півріччя; 4) порівняти отримані результати фактичної та прогнозної динаміки.
На підставі даних табл. 9 визначається фінансова стійкість підприємства "Бухгалтер", при цьому враховується, що для фінансово стійкого положення підприємства на відповідних сегментах ринку характерним є співвідношення
Z < = (IПас + ДЗ) – ОЗ,
де ОЗ – залишкова (балансова) вартість основних засобів; IПас – підсумок першого розділу пасиву балансу; ДЗ – довгострокові зобов'язання; Z – запаси.

Таблиця 9
Баланс підприємства "Бухгалтер"
в агрегованому вигляді станом на "__"____________200Х року
(тис. грн)

Статті агрегованого балансу Умовні позна-чення На поча-ток року На кінець року
1.Необоротні активи
1.1. Основні засоби із залишкової вартості
1.2. Довгострокові фінансові інвестиції
1.3. Інші необоротні активи
ОЗ
ДФІ
ІНА
1 979 203
2 308
32 967
1 959 836
2 383
45 934
Усього за розд. І IА 2 014 478 2 008 153
2. Поточні активи та витрати майбутніх періодів
2.1. Грошові кошти
2.2. Поточна дебіторська заборгованість
2.3. Запаси
2.4. Інші поточні активи
ГК
Дб
Z
ІА
12 101
220 649
503 457
6 759
2 974
716 022
992 330
2 813
Усього за розд. ІІ II–IIIА 743 566 1 714 139
БАЛАНС Бс 2 758 044 3 722 292
1. Власний капітал
1.1. Статутний капітал
1.2. Інші елементи власного капіталу
СК
ІВК
2 447 355
0
2 480 025
1 238
Усього за розд. І IП 2 447 355 2 481 263
2. Зобов'язання
2.1. Поточні зобов'язання
2.2. Довгострокові зобов'язання
2.3. Інші види зобов'язань
ПЗ
ДЗ
ІЗ
303 957
6 732
0
1 238 529
2 500
0
Усього за розд. ІІ II–VП 310 689 1 241 029
БАЛАНС Бс 2 758 044 3 722 292

Розрахунок на початок року:
ОЗ = 1 979 203 тис. грн;
IПас = 2 447 355 тис. грн;
ДЗ = 6 732 тис. грн;
Z = 503 457 тис. грн;
(IПас + ДЗ) – ОЗ = 474 884 тис. грн;
Z > (IПас + ДЗ) – ОЗ.
Розрахунок на 1 липня звітного року:
ОЗ = 2 110 741 тис. грн;
IПас = 2 754 099 тис. грн;
ДЗ = 5 802 тис. грн;
Z = 694 139 тис. грн;
(IПас + ДЗ) – ОЗ = 649 160 тис. грн;
Z > (IПас + ДЗ) – ОЗ.
Розрахунок на кінець року:
ОЗ = 1 959 836 тис. грн;
IПас = 2 481 263 тис. грн;
ДЗ = 2 500 тис. грн;
Z = 992330 тис. грн;
(IПас + ДЗ) – ОЗ = 523 927 тис. грн;
Z > (IПас + ДЗ) – ОЗ.
Таким чином, відповідно до розрахунків оцінки фінансової стійкості за показниками основних засобів підприємства "Бухгалтер" характеризується як фінансово нестійке. У разі, коли динаміка фінансової стійкості з основних засобів змінилася протягом звітного періоду, необхідно провести щоквартальний аналіз і визначити часову межу суттєвої зміни фінансової стійкості.
Отриманий результат доповнюється оцінкою оборотності основних засобів, що розраховується за формулою

де А – оборотність основних засобів; В – чистий дохід (виручка) від реалізації; С – середня вартість основних засобів.
Тривалість одного обороту основних засобів у днях залежно від періоду, за який проводиться аналіз, розраховується за формулою

Для підприємства "Бухгалтер" у звітному році цей показник становив 0,725, а тривалість обороту – 503 дні. Порівняно з попереднім роком відбулося зниження коефіцієнта оборотності основних засобів у 12 разів, що викликало збільшення тривалості одного обороту на 463 дні. Потрібно також порівняти показники із середніми за видом діяльності. Якщо значення цих показників на підприємстві відповідає або вище середнього за видом економічної діяльності, то виробничі потужності використовуються ефективно, завантаженість їх висока. Тому для збільшення обсягів виробництва і реалізації потрібна заміна старого устаткування новим і додаткові інвестиції.
Отримані результати аналізу доповнюються показниками обертання дебіторської та кредиторської заборгованості:

.
Ефективність використання основних засобів в умовах ринку характеризується також показником їхньої ліквідності, який розраховується за формулою

де А – коефіцієнт ліквідності основних засобів; В – основні засоби із залишкової (балансовій) вартості; С – поточні зобов'язання підприємства.
Для підприємства "Бухгалтер" на початок року ліквідність основних засобів становила

на 1 липня року, що аналізується, –

на кінець року –

Таким чином, ліквідність основних засобів поступово знижувалася протягом усього року.
Найбільш загальним фінансовим показником ефективності вико-ристання основних засобів є рентабельність авансованих основних засобів. Для її аналізу необхідно розробити табл. 10, у якій містяться вихідні дані.

Таблиця 10
Вихідні дані для розрахунку показників
і факторів загальної рентабельності основних засобів
підприємства "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Одиниці
виміру За попередній
період За звітний
період
1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції тис. грн 1 988 891 2 744 752
2. Прибуток (збиток) від звичайної дія-льності до оподаткування тис. грн 543 457 667 336
3. Середня вартість основних засобів тис. грн 2 077 994 3 650 591
4. Середня вартість матеріальних обо-ротних активів тис. грн 588 207 747 893,5
5. Загальна рентабельність (збитковість) основних засобів
% 20,383 15,172

Загальна рентабельність основних засобів знизилася на 5,21 %. Факторний аналіз динаміки рентабельності проводиться з використанням трифакторного комплексу методом ланцюгових підстановок.
Вихідною для факторного аналізу є формула

де Р – загальна рентабельність основних засобів, %; Е – прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у відсотках до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції; М – коефіцієнт віддачі як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньої вартості основних засобів; К – коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньої вартості цих активів.

Таблиця 11
Вихідні дані для факторного аналізу динаміки загальної рентабельності
основних засобів підприємства "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Вихідні дані Проміжні показ-ники рентабельно-сті для аналітич-них розрахунків
за
попередній рік за
звітний рік 1-й 2-й
Е) Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у відсотках до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції 27,3246 24,3000 27,3246 27,3246
М) Коефіцієнт віддачі основних засобів як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньої вартості основних засобів 0,9571 0,7500 0,7500 0,7500
К) Коефіцієнт оборотності матеріальних оборотних активів як відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції до середньої вартості цих активів 3,3813 3,6700 3,3813 3,6700
Р) Загальна рентабельність основних засобів 20,3839 15,1875 16,7738 17,0161

Загальна рентабельність знизилася на 5,1964 пунктів. На динаміку показника вплинули:
1) зниження коефіцієнта віддачі
16,7738 – 20,3839 = –3,6101 (пунктів);
2) зростання коефіцієнта обертання
17,0161 – 16,7738 = 0,2423 (пунктів);
3) зміна прибутку від звичайної діяльності до оподаткування:
15,1875 – 17,0161 = –1,8286 (пунктів);
Баланс факторів:
–5,1964 = (–3,6101) + 0,2423 + (–1,8286);
–5,1964 = –5,1964.
Як показують розрахунки, зниження ефективності використання основних засобів призвело до зниження загальної рентабельності.
У розглянутих методиках аналізу віддачі основних засобів замість показника первісної вартості основних засобів можна використовувати показник залишкової їхньої вартості. Але при цьому необхідно особливу увагу приділити амортизаційній політиці підприємства та її змінам.
За підсумками аналізу складу, технічного стану і використання основних засобів підприємства "Бухгалтер" можна зробити попередній висновок про необхідність заміни старого устаткування (преса) новим.
Таким чином, аналіз основних засобів включає два послідовно зв'язаних і відносно самостійних етапи: аналіз наявності, динаміки, складу і технічного стану основних засобів; аналіз використання основних засобів та їхньої економічної ефективності. Кожний із цих етапів має свою мету, обсяг поставлених завдань, які необхідно виконати для досягнення мети. Мета першого етапу – дати всебічну характеристику об'єкта дослідження; завдання полягають у тому, щоб, використовуючи систему натуральних, вартісних, абсолютних і відносних показників, виявити динаміку кількісних і якісних характеристик основних засобів, що дасть можливість зіставити отриману аналітичну інформацію з аналогічною інформацією інших підприємств. У процесі аналітичних досліджень на першому етапі одночасно нако-пичується інформація для другого етапу економічного аналізу. Досліджуючи, наприклад, зміну балансової вартості основних засобів із бухгалтерського балансу, можна одержати оцінки стосовно фінансового стану підприємства. Мета другого етапу – виявити тип відтворення основних засобів підприємства і визначити економічну ефективність використання основних засобів. Для цього необхідна специфічна організаційно-інформаційна модель аналізу, система фінансових та економічних показників.

Завдання для самоконтролю

Завдання 4. Визначте оборотність основних засобів і коефіцієнт ліквідності основних засобів, використовуючи дані фінансової звітності ВАТ "Будівельник". Додаткова інформація:
 чистий дохід (виручка) від реалізації – 100 403 тис. грн;
 короткострокові зобов'язання на кінець періоду –
343 174 тис. грн.

Рішення завдання 1
Розрахунок найважливіших коефіцієнтів, що характеризують рух основних засобів ВАТ "Будівельник":
Коефіцієнт зносу на 1 липня становив –
.
Коефіцієнт зносу на початок року –
.
Коефіцієнт придатності на 1 липня –
1 – 0,303 = 0,697.
Коефіцієнт вибуття –
.
Коефіцієнт оновлення –

Значення коефіцієнта зносу високе і близьке до критичного (> 0,5). Велике випередження коефіцієнта відновлення коефіцієн-том вибуття свідчить про те, що відновлення основних засобів здійснюється за рахунок введення в дію головним чином основних засобів, що становлять їхню пасивну частину. У даному випадку це розробка й освоєння нових кар'єрів із видобутку мергелю. Одночасно на підприємстві потрібно відновлювати активну частину основних засобів через високий ступінь їхнього зносу.

Рішення завдання 2
Показники I півріччя
попереднього
року I півріччя
звітного року
Питома вага вартості машин і обладнання у загальній вартості основних засобів виробничого призначення

Віддача основних засобів виробничого призначення

Віддача машин і обладнання

Вплив факторів:
1) зниження питомої ваги машин і обладнання:
(–0,0091) x 371,349 = –3,37928 (грн);
2) зниження віддачі машин і обладнання:
0,3762 x (–369,9) = –139,15638 (грн).
Баланс факторів:
0,4738 – 143,095  (–3,37928) + (–139,15638).
–142,62  –142,54.

Рішення завдання 3
Показники На початок року На кінець року Відхилення (+, –) Темпи зростання, %

абсолютна
величина, тис. грн питома вага, % абсолютна
величина, тис. грн питома вага, % абсолютних величин, тис. грн питомої ваги, % у відсотках до вели-чин на початок року у відсотках до змін загальної величини
активів
1. Активи,
усього, тис. грн 50 354 100,00 71 316 100,00 +20 962 0,00 +41,63 +100,00 141,63
1.1. Основні засоби
та інші довгострокові ак-тиви, тис. грн 27 221 54,06 29 563 41,45 +2 342 –12,61 +8,60 +11,20 108,60
1.2. Оборотні активи, тис. грн 23 133 45,94 41 753 58,55 +18 620 +12,61 +80,49 +88,80 180,49

Рішення завдання 4
Оборотність основних засобів на кінець періоду –

Коефіцієнт ліквідності основних засобів на кінець періоду –

Ситуаційна задача

Визначте економічну ефективність використання основних за-собів до введення в дію нового конвеєра і з урахуванням введення нового конвеєра в ІІ півріччі, використовуючи інформацію з фінансової звітності ВАТ "Будівельник" (або іншого підприємства відповідно до індивідуального завдання) за І півріччя поточного року. Первісна вартість нового обладнання 200 тис. грн.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Розрахуйте коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів, у тому числі основних засобів виробничого призначення та їхньої активної частини, використовуючи такі дані (зробити відповідні висновки).
(тис. грн)
Показники Наявність
на початок
року Надійшло
та введено в дію у звіт-ному році Вибуло
у звітному році Наявність на кінець року
Усього основ-них засобів
у т. ч.:
60 000
1 600
7 000
?
основних засо-бів виробничо-го призначення 45 000 660 6 800 ?
із них:
машини та обладнання 20 000 400 200 ?
Довідка: за даними балансу підприємства, знос основних засобів виробничого призначення становить на початок року 996 тис. грн, на кінець року – 1 103 тис. грн.
Укажіть правильну відповідь:
а) 0,017; 0,13; 0,0017; 0,2; 0,0101; 0,1167
б) 0,029; 0,17; 0,17; 0,002; 0,29; 0,0198;
в) 0,029; 0,1167; 0,017; 0,1511; 0,0198; 0,0100;
г) 0,029; 0,02; 0,012; 0,028.
Тест 2. Проаналізуйте показники технічної озброєності праці та вплив на їхню зміну окремих факторів, використовуючи такі да-ні:
Показники На початок
минулого року На початок звітного року
Основні засоби (балансова вар-тість), тис. грн 1 800 1 600
Середньооблікова кількість ро-бітників, зайнятих в усіх змінах 3 650 3 700
Коефіцієнт змінності робітників 1,8 1,7
Укажіть правильну відповідь:
а) 27,4; 25,4;
б) 0,274; 0,254;
в) 0,493; 0,432;
г) 0,888; 0,735.
Тест 3. Визначте вплив змін величини активної частини основних засобів виробничого призначення та їхнього використання на відхилення віддачі всіх основних засобів, використовуючи такі дані:
Показники Попередній рік Звітний рік
Випуск продукції, тис. грн 5 048 44 336
Середньорічна вартість основ-них засобів виробничого приз-начення, тис. грн.
у т.ч.:

1 583,8

4 949,5
машини та обладнання, тис. грн 758 1 684
Укажіть правильну відповідь:
а) 0,9214; 6,6911;
б) 3,27; 4,25;
в) 1,5; 5,6;
г) –0,926; 6,688.
Тест 4. Як називається період часу, протягом якого на підприємстві планується використовувати основні засоби:
а) амортизація;
б) термін авансування капіталу;
в) термін корисного використання;
г) термін зносу основних засобів.
Тест 5. За якою із формул не можна розрахувати віддачу основних засобів:
а) ;
б) ;
в) ;
г) .
Тест 6. Що не належить до довгострокових активів підприємства:
а) основні засоби;
б) дебіторська заборгованість за роботи;
в) незавершене будівництво;
г) довгострокові фінансові інвестиції.
Тест 7. Одним із найважливіших факторів зростання обсягів ви-робництва є:
а) збільшення довгострокової кредиторської заборго-ваності;
б) збільшення відстрочених податкових активів;
в) забезпечення підприємства основними засобами в необхідній кількості;
г) жодної правильної відповіді.
Тест 8. Завдання аналізу основних засобів включають:
а) оцінку рівня забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами і рівня використання їх за узагальнювальними і частковими показниками;
б) установлення причини зміни технічного рівня ОЗ;
в) розрахунок впливу використання основних засобів на обсяг виробництва продукції та інші показники;
г) усі зазначені вище відповіді правильні.
Тест 9. Які з указаних нижче інформаційних джерел використо-вуються для аналізу основних засобів:
а) звіт про рух грошових коштів;
б) баланс;
в) план рахунків;
г) штатний розклад.
Тест 10. Основний капітал це:
а) складова виробничого капіталу, яка функціонує в на-туральній формі засобів виробництва, зберігає свою споживчу вартість протягом кількох виробничо-техно-логічних циклів, частинами переносить свою вартість на новостворену продукцію (товари, роботи, послуги), яка також частинами повертається на підприємство у складі доходу (виручки) від реалізації у вигляді аморти-зації.
б) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, передавання в оренду іншим особам або для здійснення ад-міністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких не більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік);
в) частина капіталу, що представлена предметами праці та заробітною платою, яка втрачає свою споживчу вартість за один виробничий цикл, і вартість якої повністю включається у вартість продукції (робіт, послуг, товарів);
г) жодної правильної відповіді.
Тест 11. До невиробничих основних засобів належать:
а) житлові будинки та інші об'єкти соціально-культур-ного і побутового обслуговування, які перебувають на балансі промислового підприємства;
б) машини та устаткування;
в) капітальні вкладення;
г) довгострокові фінансові інвестиції.
Тест 12. За яким методом визначається фізичний знос:
а) на підставі паспортних даних про можливу тривалість експлуатації;
б) за даними обстежень технічного стану основних засобів;
в) правильні відповіді а) і б);
г) документування.
Тест 13. Укажіть правильне визначення терміна "амортизаційні відрахування":
а) те ж саме, що і знос;
б) частина вартості основних засобів, яка переноситься на виготовлену продукцію;
в) максимально можливий випуск продукції при реально наявному обсязі виробничих ресурсів;
г) ліквідаційна вартість.
Тест 14. На віддачу основних засобів впливають:
а) коефіцієнт придатності;
б) коефіцієнт оновлення;
в) коефіцієнт приросту основних засобів;
г) обсяг виробництва.
Тест 15. Висновок стосовно ефективності використання основних засобів робиться на підставі показника:
а) динаміки капітальних вкладень;
б)обсягу виробництва;
в) коефіцієнта вибуття;
г) віддачі основних засобів.
Тест 16. Розрахуйте вплив факторів на динаміку віддачі основних засобів, використовуючи дані таблиці.
Показники За поперед-ній період Фактично за звітний період Відхилення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 713 368 2 233 460 +1 520 092
2 Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн 77 994 3 078 768 +3 000 774
у тому числі:
машини та обладнання, тис. грн 35 344,5 1 581 121,5 +1 545 777
3 Питома вага машин і обладнання у загальній вартості основних засобів (із точністю до 0,0001) 0,4532 0,7079 +0,2547
4 Віддача основних засобів з про-дукції (із точністю до 0,001), грн 9,1460 0,7254 –8,4206
5 Віддача машин і обладнання з продукції (із точністю до 0,001), грн 20,1833 1,4126 –18,7707
6 Віддача основних засобів із при-бутку від звичайної діяльності до оподаткування, грн 1,84 0,22 –1,62
7 Віддача машин і обладнання з прибутку від звичайної діяльнос-ті до оподаткування, грн 4,10 0,42 –3,68
Укажіть правильну відповідь.
Найменування фактора а б в г
? 2,1 13,2878 –13,2878 0,00
? 5,1407 0,00 5,1407 5,1407
? –13,2878 5,1407 0,00 0,00
? 0,00 0,00 0,00 –13,2878
Тест 17. Визначте відхилення в абсолютних величинах показника обсягу продукції (П) за рахунок зміни віддачі основних засобів (W):
а) Δ П = W1 х ОЗ1 – W0 х ОЗ1;
б) Δ П = W0 х (ОЗ1 – ОЗ0);
в) Δ П = П0 х (ОЗ1 – ОЗ0);
г) Δ П = W0 х ОЗ0 – W1 х ОЗ1,
де ОЗ – середня вартість основних засобів.
Тест 18. До факторів, які впливають на динаміку загальної рента-бельності основних засобів, не відносять:
а) коефіцієнт віддачі основних засобів;
б) виробничу потужність;
в) прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
г) коефіцієнт обертання матеріальних оборотних акти-вів.
Тест 19. Для фінансово стійкого положення підприємства на відповідних сегментах ринку характерним є такі співвідношення:
а) Z > = (IПас + ДЗ) – ОЗ;
б) ОЗ < = (IПас + ДЗ) – Z;
в) Z < = (IПас + ДЗ) – ОЗ;
г) ДЗ < = (IПас + ОЗ) – Z,
де ОЗ – залишкова вартість основних засобів; IПас – підсумок першого розділу пасиву балансу; ДЗ – довгострокові зобов'язан-ня; Z – запаси.
Тест 20. Для позитивних змін у складі й структурі основних засобів характерно:
а) темпи зростання пасивної частини основних засобів мають бути вищими, ніж темпи зростання активної ча-стини, і опереджати їх;
б) кількість машин і обладнання не повинна зростати найвищими темпами порівняно з іншими групами основних засобів виробничого призначення;
в) найбільшу питому вагу мають основні засоби ви-робничого призначення;
г) надходження основних засобів має перевищувати вибуття основних засобів.

Матриця відповідей на тести
№ тесту а б в г
1 +
2 +
3 +
4 +
5 +
6 +
7 +
8 +
9 +
10 +
11 +
12 +
13 +
14 +
15 +
16 +
17 +
18 +
19 +
20 +

Завдання для повторення

1. Укажіть, чим відрізняються поняття "основні засоби" і "ос-новний капітал".
2. Перелічіть основні показники, які характеризують рівень ор-ганізації виробництва на підприємстві.
3. Укажіть складові елементи необоротних активів.
4. Визначте основні засоби згідно з національними П(с)БО.
5. Покажіть різницю між основним та оборотним капіталом.
6. Розкрийте зміст поняття "виробнича потужність".
7. Надайте характеристику ринку основних засобів виробничого призначення.
8. Укажіть основні завдання аналізу технічного стану основних засобів.
9. Назвіть джерела інформації для аналізу основних засобів.
10. Укажіть основні критерії класифікації основних засобів, які використовуються в економічному аналізі.
11. Наведіть приклади розрахунків ефективності використання основних засобів, у тому числі устаткування.
12. Назвіть особливості вартісної оцінки стану основних засобів в умовах інфляції та гіперінфляції.
13. Перелічіть показники оцінки майна підприємства.
14. Назвіть особливості методики оцінки основних засобів підп-риємства при зміні форм власності.
15. Укажіть специфіку аналізу основних засобів різних видів економічної діяльності.
16. Укажіть, що нового вносять ринкові процеси у зміст методик аналізу використання основних засобів підприємства.
17. Наведіть приклади з міжнародної практики, пов'язані з під-вищенням ефективності використання основних засобів (основного капіталу).
18. Надайте основні характеристики сучасного ринку засобів виробництва в Україні.
19. Перелічіть показники, які характеризують технічний рівень виробництва.
20. Наведіть приклади розрахунків економічного ефекту від упровадження нової техніки.
21. Перелічіть показники, які характеризують рівень механізації та автоматизації виробництва.
22. Визначте мету і завдання аналізу використання основних за-собів на підприємствах різних видів економічної діяльності.
23. Назвіть основні етапи аналізу основних засобів, а також за-вдання кожного етапу.
24. Наведіть приклади методик аналізу структури і руху основних засобів.
25. Установіть послідовність оцінки довгострокових активів пі-дприємства в умовах існування їхнього активного ринку.
26. Перелічіть коефіцієнти, що характеризують стан основних засобів.
27. Перелічіть показники, що характеризують рівень викорис-тання основних засобів на підприємстві.
28. Перелічіть показники, що характеризують рівень викорис-тання обладнання.
29. Перелічіть фінансові показники, що характеризують ефек-тивність використання обладнання на підприємстві.
30. Перелічіть показники, що використовуються в аналізі техні-чного стану основних засобів.
31. Дайте визначення амортизаційних відрахувань.
32. Укажіть різницю між моральним і фізичним зносом основних засобів.

 

 

СУБМОДУЛЬ 2.2

Аналіз в управлінні запасами

 

Мета субмодуля: вироблення у студентів на основі засвоєння ними теоретичних питань аналізу управління матеріальними запасами практичних навичок і уміння аналізувати забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами, рух запасів сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів тощо; уміння оцінювати матеріалоємність і визначати її вплив на результати діяльності підприємства.
Основні положення субмодуля: аналіз матеріальних запасів за обсягом, структурою, динамікою, періодичністю надходження та вибуття; спрощені та складні факторні комплекси аналізу використання матеріальних запасів; аналіз ризиків, пов'язаних із реалізацією матеріальних запасів.
Сфера застосування субмодуля: підготовка аналітичної, обліково-аналітичної та іншої економічної інформації щодо забезпечення (надходження), руху, використання та вибуття запасів у складі поточних активів підприємства та робочого капіталу.
Запаси є об'єктом економічного аналізу господарської діяльності підприємства і одночасно економічною, аналітичною та обліковою категорією. Тому в основу формування організаційно-інформаційної моделі аналізу покладено зміст обліково-аналітичної категорії "запаси" – це матеріальні оборотні активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством. Окремі види запасів формують групу виробничих запасів, до якої входять сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, покупні напівфабри-кати та інші матеріальні цінності, малоцінні та швидкозношувані предмети, а також окремі групи поточних біологічних активів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів. Таким чином, організаційно-інформаційна модель аналізу запасів включає:
 аналіз надходження запасів на підприємство (як результат минулих подій);
 аналіз використання запасів у виробництві;
 аналіз іншого вибуття запасів;
 аналіз надходження економічних вигод як результат використання запасів.
Запаси – одна із найбільш змістовних обліково-аналітичних категорій оборотних активів підприємства. Інформація про них міститься у первинних документах: формі № М-1 "Журнал обліку вантажів, що надійшли", формі № М-2 "Довіреність", формі № М-3 "Журнал обліку виданих довіреностей", формі № М-4 "Прибутковий ордер", формі № М-7 "Акт про прийняття матеріалів", формі № М-8 "Лімітно-забірна картка (на одне найменування матеріалу та багатократний відпуск)", формі № М-9 "Лімітно-забірна картка (для багатократного відпуску двох-п'яти найменувань матеріалів)", формі № М-10 "Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів", формі № М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів", формі № М-12 "Картка складського обліку матеріалів", формі № М-13 "Реєстр приймання-здачі документів", формі № М-14 "Відомість обліку залишків матеріалів на складі", формі № М-15 "Акт про приймання обладнання", формі № М-16 "Акт приймання-передачі обладнання до монтажу", формі
№ М-17 "Акт про встановлені дефекти обладнання", формі № М-22 "Акт на списання матеріалів відкритого зберігання", формі № М-28 "Лімітно-забірна карта (для будівельних організацій)"; накопичується на синтетичних рахунках класу 2 "Запаси" Плану рахунків, у розд. 2 активу Балансу, Примітках до річної фінансової звітності, статистичній та податковій звітності.

 

Існування в умовах ринкової економіки цілої низки об'єктивних процесів, пов'язаних із рухом капіталу та обмежених ресурсів підприємств, викликає необхідність усебічно ана¬лізувати матеріальні запаси.
Проведення аналітичної роботи в процесі управління матеріальними запасами обумовлено тим, що запаси сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів тощо є частиною робочого капіталу підприємства, і кошти, що в них укладені, на визначений період виключаються з обороту і не направляються на інші цілі для вирішення інших питань. Тому потрібно постійно підтримувати запаси на оптимальному рівні з позицій забезпечення ефективності руху робочого капіталу. На рівень запасів впливають різні умови і фактори виробництва, постачання та реалізації, такі як, наприклад, технологічна або організаційна специфіка виробничого процесу; наявність альтернативних джерел сировини, матеріалів; нестабільність цін на сировину й інші види матеріальних запасів.
Аналіз позитивних і негативних рис великих і малих партій запасів дає можливість прийняти попереднє рішення стосовно оптимального розміру партій запасів на підприємстві. Великі партії запасів утворюють меншу ймовірність зупинки виробництва через несвоєчасні постачання сировини, матеріалів та інших виробничих запасів, а звідси і зниження ризику, пов'язаного з невиконанням зобов'язань перед клієнтами з постачання продукції. Великі партії запасів також дають можливість одержати економію витрат у результаті надання постачальником торговельної знижки та оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів. Великі партії запасів в умовах високих темпів інфляції й неплате-жів дозволяють знизити рівень ризику і нестабільності фінансово-господарської діяльності підприємства. У той же час малі партії запасів дають можливість одержати економію на їхньому зберіганні; для них менша ймовірність псування й у цілому зниження якості запасів. Однак найбільшою перевагою малих партій запасів є те, що з обороту робочого капіталу виключаються порівняно невеликі суми коштів.
Об'єктивною причиною проведення аналізу запасів є також існування ризиків у процесі отримання економічних вигод від використання запасів, що головним чином пов'язано з реалізацією готової продукції.

 

Необхідно надати аналітичну оцінку запасів сировини і матеріалів, що належать підприємству "Бухгалтер", за обсягом (у вартісному виразі), структурою, динамікою. Вихідні дані для аналізу містяться у табл. 12 (графи 1, 2, 4). Аналіз проводитися методами горизонтального і вертикального аналізу, отримані дані заносяться до табл. 12.

Таблиця 12
Горизонтальний та вертикальний аналіз
запасів підприємства "Берізка" за 200Х рік
Запаси На початок
періоду На кінець періоду Відхилення (+, –)
тис. грн питома вага, % тис. грн питома вага, % абсо-лютн., тис. грн питомої ваги, % у відсотках до стану
на початок періоду, % у відсотках до зміни
узагальнювального
показника, %
1. Сировина,
усього
у т. ч.:
1 850
48,05
310
43,66
–1 540
–4,39
–83,20
–49,00
1.1. Яблука сорту А 300 16,22 100 32,26 –200 +16,04 –66,70 –13,00
1.2. Яблука сорту Б 450 24,32 50 16,13 –400 –8,19 –88,90 –26,00
1.3. Сливи 600 32,43 60 19,35 –540 –13,08 –90,00 –35,00
1.4. Груші 500 27,03 100 32,26 –400 +5,23 –80,00 –26,00
2. Матеріали 2 000 51,95 400 56,34 –1600 +4,39 –80,00 –51,00
3. Усього запасів си¬ровини і матеріа-лів 3 850 100,00 710 100,00 –3 140 0,00 –81,56 –100,00

За даними табл. 12 запаси на кінець періоду різко скоротилися: із 3 850 тис. грн до 710 тис. грн. Відбулися істотні зміни й у структурі запасів. Найбільшу питому вагу на кінець періоду мали матеріали – 56,3 %. Далі дається детальніша аналітична оцінка динаміки кожної складової запасів. Отримані результати аналізу використовуються в процесі здійснення контролю за станом запасів, при плануванні запасів і відповідному коригуванні планів (бюджетів, кошторисів).

Підприємство "Берізка" постійно проводить закупівлю скла, що використовується у виробництві меблів. Потрібно проаналізувати вплив факторів на витрати, пов'язані із запасами, визначити економічно виправдану кількість одиниць у запасах (EOQ) і рівень запасів, що вимагає оформлення чергового замовлення.
Для розв'язання поставлених завдань слід використати такі дані: потреба в запасах на рік – 200 кв. м; 1 кв. м скла коштує 100 грн; витрати на оформлення одного замовлення – 120 грн; кількість квадратних метрів скла в запасах – 50 кв. м; витрати на збереження однієї одиниці (1 кв. м скла) за рік – 10 % від вартості одиниці запасу. Також існує постійна потреба в запасах упродовж поточного періоду; витрати на одне замовлення постійні; витрати на збереження однієї одиниці запасу постійні; ціна дефіциту відсутня, оскільки контролюється потреба і період очікування (те-рмін, що потрібний постачальнику для здійснення постачання).
Формування аналітичної інформації щодо повної вартості запасів необхідне в першу чергу для інформаційного забезпечення планування і контролю запасів. Отримані висновки допоможуть раціональніше та ефективніше використовувати оборотні кошти підприємства, вкладені в запаси. Найважливіше завдання, що вирішується у ході аналізу, – це зведення до мінімуму витрат, пов'язаних із запасами.
Для підприємства "Берізка" проводяться такі додаткові розрахунки:
1) вартість запасів = 200 х 100 = 20 (тис. грн);
2) витрати, пов'язані з оформленням замовлень = 120 х = 480 (грн);
3) витрати на збереження запасів = (0,1 х 100 грн) х = 250 (грн);
4) витрати, пов'язані із запасами = 20 тис. грн + 480 грн + 250 грн = = 20,73 тис. грн.
Щоб зменшити витрати, пов'язані із запасами (рис. 5), необхідно:
 скоротити потреби в запасах за рахунок введення у дію нового обладнання, нових технологій тощо;
 знизити вартість одиниці запасу;
 знизити витрати на одне замовлення;
 сформувати оптимальний обсяг замовлення;
 знизити витрати на збереження запасів;
 зменшити втрачені економічні вигоди від вкладень коштів у запаси (ціна вкладень у запаси);
 усунути дефіцит або втрати, пов'язані з відсутністю запасів (неодержаний прибуток, втрата клієнтів).

Рис. 5. Складові елементи витрат, пов'язаних із запасами

У числі перерахованих заходів аналізу матеріальних запасів на особливу увагу заслуговує визначення оптимального обсягу замовлення (EOQ). Для розрахунку EOQ використовується формула
EOQ = .
Найбільш раціональна кількість квадратних метрів скла в одному замовленні для підприємства "Берізка":
EOQ = = 70 (кв. м.)
Таким чином, щоразу потрібно оформляти замовлення на 70 кв. м скла. Частота оформлення замовлень (З) розраховується за формулою
.
Для підприємства "Берізка" частота оформлення замовлень становить
= 3 (рази на рік).
Загальна вартість запасів для підприємства "Берізка" з урахуванням формування оптимальної кількості одиниць у запасах визначається таким чином:

Це на 37 грн дешевше, ніж первісна сума витрат.
Взаємозв'язок між аналізованими змінними величинами можна визначити графічним методом (рис. 6).

Рис. 6. Взаємозв'язок повної вартості запасів, витрат на збереження,
витрат на оформлення замовлення та кількості одиниць у запасі

Мінімальний рівень запасів, що вимагає оформлення чергового замовлення на рік (ROL), розраховується за формулою
.
Для підприємства "Берізка" мінімальний рівень запасів становить 50 кв. м:
.
Точку поновлення замовлень можна зобразити графічно (рис. 7).
Рекомендується у деяких випадках (несвоєчасність постачань, зростання продуктивності праці) формувати страховий (буферний) запас.
Наприклад, якщо для підприємства "Берізка" буде передбачений буферний запас (15 кв. м), то оформляти нове замовлення необхідно, коли рівень запасів досягне 35 кв. м.

Рис. 7. Визначення точки поновлення замовлень (*)

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Підприємству "Яблунька" для виробництва яблучного соку необхідно 20 т яблук. Вартість 1 т яблук – 250 грн, витрати на оформлення замовлення – 100 грн, витрати на збереження 1 т яблук – 20 % від вартості 1 т яблук; величина запасу становить 4 т.
Потрібно визначити:
а) вартість запасів;
б) оптимальний обсяг замовлення;
в) мінімальну повну вартість запасів;
г) частоту оформлення замовлень за період із липня по жовтень включно;
д) мінімальний рівень запасів, що вимагає оформлення замов-лення, якщо період випередження становить 1 тиждень (побудувати графік точки поновлення замовлень);
е) побудувати графік взаємозв'язку вартості запасів, витрат на збереження; витрат, пов'язаних із замовленнями й економічно виправданої кількості одиниць в одному замовленні.

Найскладнішою проблемою в аналізі вибуття запасів є вибір раціонального методу оцінки вибуття. Складність та актуальність проблеми полягає в тому, що вартість вибулих запасів впливає на величину витрат на виробництво продукції (товарів, робіт, послуг) та величину фінансового результату (безпосередньо валового при-бутку або валового збитку). Тому, перш ніж визначитися з обліковою політикою підприємства в частині методів оцінки вибуття запасів, необхідно провести порівняльний аналіз впливу оцінок вибуття запасів на фінансові результати господарської діяльності.
Підприємство протягом року постійно поповнювало запаси това-рів. Закупівлі становили:
 І квартал – 20 од. по 30 грн,
 ІІ квартал – 20 од. по 25 грн,
 ІІІ квартал – 30 од. по 30 грн,
 ІV квартал – 10 од. по 35 грн.
Продажі відповідно становили:
 І квартал – 15 од. по 35 грн,
 ІІ квартал – 5 од. по 48 грн,
 ІІІ квартал – 25 од. по 35 грн,
 ІV квартал – 5 од. по 30 грн.
Потрібно визначити вартість запасів на кінець року, використовуючи методи FIFO (перше надходження, перше вибуття або оцінка за першим надходженням), середньозваженої вартості матеріалів (AVCO), і показати вплив різних методів оцінки вибуття запасів на величину фінансових результатів. На початок року запаси були відсутні.
1. Оцінка запасів методом FIFO (перше надходження, перше ви-буття або оцінка по першій покупці).
Розрахунок вартості запасів після кожної операції:

Дата Надходження Вибуття Запаси Сума
І квартал 20 од. по 30 грн 15 од. по 30 грн 5 од. по 30 грн 150 грн
ІІ квартал 20 од. по 25 грн 5 од. по 5 грн 20 од. по 25 грн 500 грн
ІІІ квартал 30 од. по 30 грн 20 од. по 25 грн
5 од. по 30 грн 25 од. по 30 грн 750 грн
ІV квартал 10 од. по 35 грн 5 од. по 30 грн 20 од. по 30 грн
10 од. по 35 грн

30 од. 600 грн
350 грн

950 грн

Отже, у запасах на кінець року залишилося 30 од. товарів по 35 грн за одиницю загальною вартістю 950 грн, а вибуло запасів загальною вартістю 1,275 тис. грн.
2. Метод середньозваженої вартості (AVCO). Відповідно до цього методу після кожного надходження товарів перераховується середня вартість одиниці товару в запасах. Наступне вибуття товарів здійснюється за цією ціною до моменту нового надходження товарів, коли проводиться перерахунок середньої вартості одиниці товару.

Дата Надходження Вибуття Середня
вартість одиниці запасу, грн Кількість
одиниць у
запасах на кінець
періоду Загальна вартість запасів на кінець періоду, грн
І квартал 20 од. по 30 грн 15 од. по 30 грн 30,00 5 150,00
ІІ квартал 20 од. по 25 грн 5 од. по 26 грн 26,00 20 520,00
ІІІ квартал 30 од. по 30 грн 25 од. по 28,4 грн 28,40 25 710,00
ІV квартал 10 од. по 25 грн 5 од. по 27,4 грн 27,40 30 822,86

На складі залишилися запаси в кількості 30 одиниць загальною вартістю 822,86 грн.
Чим більша величина вартості вибулих запасів, тим є меншою величина валового та оподатковуваного прибутку.
Для підприємства, що аналізують, річний дохід (виручка) від реалізації становив: 15 х 35 + 5 х 48 + 25 х 35 + 5 х 30 = 1, 79 (тис. грн).
Відповідно до методик міжнародної практики аналізу валовий прибуток розраховується за формулою
Продажі – (Закупівлі – Кінцевий запас).

Порівняльна таблиця валового прибутку, грн
Показники FIFO AVCO
Продажі 1 790 1 790
Закупівлі 2 350 2 350
Кінцевий запас 950 822,86
Валовий прибуток 390 262,86

Таким чином, на величину валового прибутку безпосередньо впливає метод, яким оцінюється вибуття запасів. Відповідно до міжнародних норм обраний для оцінки запасів метод підприємство має застосовувати впродовж мінімум одного року. На вибір методу оцінки вибуття запасів також впливає розвиток системи страхування ризиків.

Завдання для самоконтролю

Завдання 2. Потрібно визначити вартість запасів сировини
"З-1" і "З-2" на кінець січня методом FIFO, ураховуючи наведену нижче інформацію. Для виробництва виробу А використовується 10 кг сировини "З-1", 20 кг сировини "З-2"; для виробництва виробу Б – відповідно 5 і 40 кг.
Протягом січня було виготовлено 100 виробів А і 200 виробів Б.
На початок січня на складі залишилося 600 кг сировини "З-1" за ціною 20 грн за 1 кг і 4 500 кг сировини "З-2" за ціною 10 грн за 1 кг. У січні були поповнені запаси сировини "З-1" на 1 600 кг за ціною 25 грн за 1 кг і "З-2" на 7 200 кг за ціною 12 грн за 1 кг.

 

Перехід до ринкових умов господарювання вимагає аналітичних досліджень нових об'єктів, до яких належать і стандартні витрати. Тому важливою складовою аналізу запасів вважається розрахунок стандартних витрат.
Стандартні витрати на сировину і комплектуючі розраховуються за формулою

де А – стандартні витрати на сировину та комплектуючі; В – прогнозна потреба в сировині; С – прогнозні витрати на придбання однієї одиниці сировини.
Стандартне споживання визначається, виходячи із специфіки технології виробництва продукції. Показником стандартного споживання сировини, матеріалів тощо є кількість кожного виду ресурсів, що буде використаний у виробництві конкретного виду продукції з урахуванням кінцевих відходів.
Стандартні витрати на придбання одиниці сировини визначаються з урахуванням зміни цін на цю сировину протягом майбутнього періоду, можливих проблем з реалізацією продукції, постачанням сировини, матеріалів, що комплектують.
У бланку калькуляції стандартних виробничих витрат на продук-цію А підприємства "Берізка" містяться такі дані:

Сировина Кількість, кг Ціна одиниці, грн Цехи Усього
1 2 3
C 1 20 5 100
C 2 30 4 120
C 3 10 10 100
Витрати на сировину 320

Таким чином, стандартні витрати на сировину для продукції А становлять 320 грн. Отримані розрахунки є базовими для проведення порівняльного аналізу ефективності використання сировини, матеріалів, а також для коригувань планових пока-зників.

Актуальним напрямом аналізу запасів в умовах ринкової економіки залишається застосування типових для українських підприємств методик оцінки ефективності використання запасів (рис. 8).
Для виконання завдань даного кейсу необхідно розглянути типову господарську ситуацію, що склалася на підприємстві "Беріз-ка".

Рис. 8. Складові аналізу ефективності використання запасів

Отримано такі дані про господарську діяльність підприємства "Берізка":
(тис. грн)
Показники На початок 200Х р. На кінець 200Х р.
Виробничі запаси
у т. ч.: 80 000 60 000
Сировина та матеріали 65 000 34 000
Незавершене виробництво 500 6 000
Готова продукція 10 000 20 000

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції в попередньому році становив 200 000 тис. грн, у звітному – 300 000 тис. грн; собівартість реалізованої продукції в попередньому році становила 180 000 тис. грн, у звітному – 220 000 тис. грн; матеріальні витрати зросли у звітному році на 19 000 тис. грн (із 135 000 до 154 000 тис. грн).
Потрібно дати оцінку ефективності використання запасів.
На підприємстві "Берізка" протягом року виробничі запаси скоротилися на 20 000 тис. грн або на 25 %; найважливішою їхньою складовою частиною є запаси сировини і матеріалів, які також скоротилися на 31 000 тис. грн або на 48 %; незавершене виробництво збільшилося на 5 500 тис. грн або на 20 %, запаси готової продукції зросли у два рази. Дані аналізу показують різні зміни найважливіших складових запасів: зростання незавершеного виробництва і готової продукції та зменшення запасів сировини і матеріалів. Така динаміка змінних величин указує на можливе зниження темпів зростання виробництва, появу труднощів зі збутом готової продукції.
Якщо ж виникає тенденція випереджального росту запасів сиро-вини і матеріалів, то це говорить про нераціональне накопичення їхніх запасів та ймовірність їхнього морального зносу.
На підприємстві "Берізка" у звітному році порівняно з попереднім реалізація зросла на 50 %, а обсяги запасів скоротилися на 25 %. Таке співвідношення величин дає можливість позитивно оцінити систему управління запасами на підприємстві. Однак той факт, що запаси готової продукції за темпами зростання випереджають реалізацію, говорить про недостатню увагу до питань вивчення попиту на продукцію, відповідних сегментів ринку, а також якості продукції.
Із метою отримання повнішої аналітичної інформації стосовно ефективності використання запасів необхідно проаналізувати показники оборотності запасів.
Оборотність виробничих запасів розраховується за формулою

де А – коефіцієнт оборотності виробничих запасів; В – витрати на виробництво продукції (у частині матеріальних витрат), що реалізована; С – середня величина виробничих запасів.
На підприємстві "Берізка" у звітному періоді оборотність виробничих запасів становила три рази на рік:

Коефіцієнт оборотності запасів доповнюється показником терміну зберігання запасів, що розраховується за формулою

де F – термін зберігання запасів; А – коефіцієнт оборотності запасів.
На підприємстві "Берізка" у звітному періоді термін зберігання запасів становив 122 дні.
Слід зазначити низьку оборотність запасів на підприємстві, що може призвести до морального їхнього зносу. Одночасно високий показник оборотності матеріальних запасів може вказувати на існування їхнього дефіциту, що викликає уповільнення темпів виробництва і невиконання зобов'язань перед клієнтами.
Також необхідно враховувати, що в умовах високих темпів інфляції економічно виправданим є низьке значення коефіцієнта оборотності запасів.
Традиційно на практиці економічного аналізу проводиться оцінка якості використання матеріальних ресурсів за показником матеріалоємності, що розраховується як відношення матеріальних витрат до обсягу виробленої продукції.
На підприємстві, що аналізується, у звітному періоді матеріалоємність становила 0,497, тобто з 1 грн спожитих матеріальних ресурсів вихід продукції дорівнював 49,7 коп. У попередньому році матеріалоємність була вищою і становила 52 коп. Порівнюючи показники, можна зробити висновок, що відбулося якісне поліпшення використання матеріальних ресурсів у звітному періоді.
Зниження матеріалоємності сприяє зниженню собівартості в частині матеріальних витрат і збільшенню обсягу виробництва.

Таблиця 13
Оцінка впливу зміни матеріалоємності продукції
на динаміку собівартості й обсягу виробництва продукції
на підприємстві "Берізка" за 200Х р.
Показники Попередній рік Фактично за звітний рік Відхилення (+, –)
1 Матеріалоємність продукції, грн 0,52 0,497 –0,023
2 Зростання (+) чи зменшення (–) собівартості в частині матеріальних витрат у результаті зміни матеріалоєм-ності, тис. грн
(рядок 1 графа 5 х фактичний обсяг продукції звітного року) х х –7 130
3 Збільшення (+), зниження (–) обсягу продукції в результаті зміни матеріалоємності, тис. грн
(рядок 2 графа 5 : рядок 1 графа 3) х х +13 711,5

Таким чином, зниження матеріалоємності стало фактором зниження собівартості продукції й збільшення обсягу виробництва продукції.

Рішення завдання 1
а) Визначаємо вартість запасів за найважливішими складо¬вими:
 вартість запасів буде: 20 х 250 = 50 (тис. грн)
 витрати, пов'язані з оформленням замовлень = (грн)
 витрати на збереження запасів будуть: (грн).
Вартість запасів становитиме: 50 тис. грн + 500 грн + 100 грн = 50,6 тис. грн.
б) Оптимальний обсяг замовлення
EOQ = = 9 (т).
Отже, щораз потрібно оформляти замовлення на 9 т яблук.
в) Мінімальна вартість запасів буде:
20 х 250 + 100 х + 0,2 х 250 х  5,448 (тис. грн).
Мінімальна вартість запасів з урахуванням оптимального обсягу замовлення на 152 грн менше, ніж попередня вартість.
г) Частота оформлення замовлень за липень – жовтень становить
З =  2 (рази).
д) Мінімальний рівень запасів, що вимагає оформлення,
ROL = = 2,5 (т).

Рис. 9. Визначення точки поновлення замовлень (*)

Рішення завдання 2
Оцінка методом FIFO вибуття запасів сировини "З-1".
Запаси на початок січня становили:
600 х 20 = 12 (тис. грн).
У січні поповнено запаси на 1 600 х 25 = 40 (тис. грн).
Витрачено на виготовлення виробу А
10 кг х 100 = 1000 кг.
На виготовлення виробу Б –
5 кг х 200 = 1000 кг.
Аналіз руху запасів сировини "З-1":
Запаси
на початок 600 по 20 грн = 12 тис. грн Витрачено на виріб А:
600 по 20 грн = 12 тис. грн
і 400 по 25 грн = 10 тис. грн
на виріб Б:
1 000 по 25 грн = 25 тис. грн
Разом витрачено: 2 000 кг си-ровини на суму 47 тис. грн
Поповнення
запасів 1 600 по 25 грн = 40 тис. грн
Разом
у наявності 2 200 кг вартістю 52 тис. грн

На складі залишилося 200 кг сировини "З-1" на суму 5 тис. грн.
Оцінка методом FIFO вибуття запасів сировини "З-2".
На виробництво виробу А було витрачено
20 х 100 = 2 000 (кг).
На виготовлення виробу Б було витрачено
40 х 200 = 8 000 (кг).
Аналіз руху запасів сировини "З-2":
Запаси на по-чаток періоду 4500 по 10 грн = 45 тис. грн Витрачено на виріб А:
2 000 по 10 грн = 20 тис. грн
на вироб Б:
2 500 по 10 грн = 25 тис. грн
і 5 500 по 12 грн = 66 тис. грн
Разом витрачено: 10 000 кг
сировини на суму 111 тис. грн
Поповнення запасів 7200 по 12 грн = 86,4 тис. грн
Разом
у наявності 11700 кг вартістю 131,4 тис. грн
На складі залишилося 1 700 кг сировини "З-2" на суму 20,4 тис. грн.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Припущення про те, що сировина, яка надійшла раніше, бу-де реалізована першою, відповідає методу:
а) нормування;
б) AVCO;
в) FIFO;
г) ідентифікованої собівартості.
Тест 2. Чому дорівнює вартість залишків запасів на кінець року, якщо запаси оцінюються методом AVCO.
Надходження запасів:
Січень: 20 од. по 25 грн;
Березень: 20 од. по 20 грн;
Травень: 20 од. по 25 грн;
Вибуття запасів:
Лютий: 15 од.;
Квітень: 5 од.;
Вересень: 15 од.;
Жовтень: 5 од.;
а) 395 грн;
б) 415 грн;
в) 364,50 грн;
г) 460 грн.
Тест 3. Виробнича собівартість запасів включає:
а) прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати;
б) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, інші витрати;
в) матеріальні витрати, витрати на оплату праці, прямі витрати, загальновиробничі витрати;
г) загальновиробничі витрати, витрати на відрядження, змінні витрати.
Тест 4. Якщо залишок запасів на початок періоду становить 3,5 тис. грн, залишок запасів на кінець періоду становить 4,5 тис. грн, чистий дохід (виручка) від реалізації – 80 тис. грн, витрати на виробництво реалізованої продукції – 75 тис. грн, то кількість днів збереження запасів становитиме:
а) 2 дні;
б) 19 днів;
в) 20 днів;
г) 30 днів.
Тест 5. Визначте вплив динаміки матеріалоємності продукції на змі-ну собівартості та обсягу продукції, використовуючи такі дані:
Показники ІІ квартал
200Х року ІІІ квартал
200Х року
Продукція, тис. грн 100 000 120 000
Матеріальні витрати, тис. грн 60 000 70 000
а) 3 400 тис. грн; –2 040 тис. грн;
б) –13 368 тис. грн; 2 228 тис. грн;
в) 25 080 тис. грн; –2 900 тис. грн;
г) немає жодної правильної відповіді.
Тест 6. Виробничі запаси включають:
а) запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, гото-вої продукції;
б) запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, то-варів, незавершеного виробництва;
в) запаси товарів;
г) запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів.
Тест 7. Частиною робочого капіталу підприємства є:
а) запаси сировини;
б) запаси матеріалів;
в) запаси напівфабрикатів;
г) усе зазначене вище.
Тест 8. Аналітична оцінка запасів сировини і матеріалів за обсягом (у вартісному виразі), структурою, динамікою здійснюється:
а) методом абсолютних різниць;
б) методом горизонтального і вертикального аналізу;
в) методами елімінування;
г) балансовим методом.
Тест 9. Якщо виникає тенденція випереджального росту запасів сировини і матеріалів порівняно з обсягами виробництва, то це свідчить про:
а) накопичення запасів та ймовірності їхнього фізичного зносу;
б) неоптимальні обсяги виробництва;
в) зростання рентабельності;
г) нераціональне накопичення запасів та ймовірності їхнього морального зносу.
Тест 10. До переваг великих партій запасів належать:
а) економія витрат у результаті надання постачальником торговельної знижки та на оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів; з обороту робочого капіталу виключаються відносно невеликі суми коштів; менша ймовірність зупинки виробництва через несвоєчасне постачання сировини, матеріалів;
б) менша ймовірність зупинки виробництва через не-своєчасне постачання сировини, матеріалів; економія на зберігання запасів; економія витрат у результаті на-дання постачальником торговельної знижки та на офор-млення замовлень на постачання матеріальних ресурсів;
в) менша ймовірність зупинки виробництва через не-своєчасне постачання сировини, матеріалів; зменшення ризиків, пов'язаних з невиконанням зобов'язань перед клієнтами з постачання продукції; економія витрат у результаті надання постачальником торговельної знижки та на оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів;
г) збільшення ризиків, пов'язаних з невиконанням зобо-в'язань перед клієнтами з постачання продукції.
Тест 11. До переваг малих партій запасів належать:
а) виключення з обороту робочого капіталу невеликих сум коштів; можливість економити на збереженні за-пасів; менша ймовірність псування і в цілому зниження якості запасів;
б) виключення з обороту робочого капіталу великих сум коштів; менша ймовірність зупинки виробництва через несвоєчасне постачання сировини, матеріалів;
в) до обороту робочого капіталу включаються великі суми коштів;
г) правильні відповіді: а) та б).
Тест 12. Укажіть недоліки великих партій запасів:
а) з обороту робочого капіталу виключаються великі суми коштів; більша ймовірність псування і в цілому зниження якості запасів;
б) більша ймовірність зупинки виробництва через не-своєчасне постачання сировини, матеріалів; зменшення ризиків, пов'язаних з невиконанням зобов'язань перед клієнтами з постачання продукції;
в) економія витрат у результаті надання постачальником торговельної знижки та на оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів;
г) до обороту робочого капіталу включаються великі суми коштів.
Тест 13. Укажіть недоліки малих партій запасів:
а) з обороту робочого капіталу виключаються великі суми коштів; більша ймовірність псування і в цілому зниження якості запасів;
б) більша ймовірність зупинки виробництва через не-своєчасне постачання сировини, матеріалів; збільшення ризиків, пов'язаних з невиконанням зобов'язань перед клієнтами з постачання продукції;
в) економія витрат у результаті надання постачальни-ком торговельної знижки та на оформлення замовлень на постачання матеріальних ресурсів;
г) відсутність економії на зберіганні запасів.
Тест 14. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розрахову-ється як:
а) відношення витрат на виробництво продукції, що ре-алізована до середньої величини матеріальних запасів;
б) відношення середньої величини матеріальних запасів до витрат на виробництво продукції, що реалізована;
в) відношення середньої величини матеріальних запасів до витрат на збут продукції, що реалізована;
г) відношення середньої величини матеріальних запасів до витрат на реалізацію продукції.
Тест 15. Показник матеріалоємності продукції розраховується як:
а) відношення обсягу виробленої продукції до матеріа-льних витрат;
б) відношення валового прибутку до матеріальних ви-трат;
в) відношення чистого прибутку до матеріальних ви-трат;
г) відношення матеріальних витрат до обсягу виробленої продукції.
Тест 16. Оцінка якості використання матеріальних ресурсів про-водиться з використанням:
а) показника матеріалоємності;
б) показника віддачі матеріалів;
в) показника оборотності матеріалів;
г) показника обсягу виробництва.
Тест 17. В умовах високих темпів інфляції економічно виправданим є:
а) високе значення коефіцієнта оборотності запасів;
б) низьке значення коефіцієнта оборотності запасів;
в) нульове значення коефіцієнта оборотності запасів;
г) усе зазначене вище.
Тест 18. До втрат, пов'язаних із відсутністю запасів, відносять:
а) дефіцит запасів;
б) зростання витрат на збереження запасів;
в) неодержаний прибуток, втрата клієнтів;
г) зростання витрат на одне замовлення.
Тест 19. Зменшити потреби в запасах можна шляхом:
а) формування оптимального обсягу замовлення;
б) введення у дію нового обладнання, нових технологій;
в) зниження вартості одиниці запасу;
г) усунення дефіциту.
Тест 20. Зменшити витрати, пов'язані із запасами, можна шляхом:
а) зменшення потреби в запасах за рахунок уведення в дію нового обладнання, нових технологій;
б) зменшення утрачених економічних вигод від вкладень коштів у запаси (ціна вкладень у запаси);
в) зниження витрат на збереження запасів;
г) усе зазначене вище.

Матриця відповідей на тести
№ тесту а б в г
1 +
2 +
3 +
4 +
5 +
6 +
7 +
8 +
9 +
10 +
11 +
12 +
13 +
14 +
15 +
16 +
17 +
18 +
19 +
20 +

Завдання для повторення

1. Укажіть завдання, які ставляться на кожному етапі аналізу забезпеченості й використання матеріальних ресурсів підприємс-тва.
2. Перелічіть показники, що характеризують рівень забезпече-ності підприємства матеріальними ресурсами.
3. Надайте характеристику інформаційній базі аналізу забез-печеності й використання матеріальних ресурсів.
4. Укажіть фактори, що впливають на матеріалоємність продук-ції.
5. Наведіть розрахунок кількісного впливу зміни матеріалоєм-ності на собівартість продукції.
6. Надайте алгоритм розрахунку кількісного впливу викорис-тання матеріальних ресурсів на кінцеві результати господарської діяльності підприємства.
7. Наведіть приклади розрахунку показників, що характеризують ефективність використання матеріальних ресурсів.
8. Надайте характеристику товарно-сировинних бірж в умовах ринкової економіки.
9. Покажіть сутність і значення оцінки запасів методами FIFO, AVCO.
10. Визначте стандартні витрати матеріальних ресурсів і пока-жіть їхнє значення для аналізу запасів.
11. Визначте витрати, пов'язані з оформленням замовлень і по-кажіть, як вони розраховуються.
12. Визначте витрати на збереження запасів і наведіть приклади їхнього розрахунку.
13. Визначте мінімальний рівень запасів, потрібний для оформ-лення замовлення.
14. Визначте точку поновлення замовлень і наведіть приклади її розрахунку.
15. Покажіть практичне значення аналізу використання відходів виробництва.
16. Укажіть, до якої категорії варто віднести матеріальні ресурси – до основного капіталу, оборотного капіталу. Як це впливає на інформаційну базу аналізу?
17. Визначте рівень забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами.
18. Назвіть особливості оцінки рівня забезпеченості матеріаль-ними ресурсами в умовах інфляції та гіперінфляції.
19. Наведіть приклади методик аналізу ефективності викорис-тання матеріальних ресурсів.
20. Порівняйте методики аналізу забезпеченості й використання матеріально-технічних ресурсів підприємств різних форм власності та різних видів економічної діяльності.

 

 

СУБМОДУЛЬ 2.3

Аналіз забезпеченості працівниками,
оплати та продуктивності праці

 

 

Мета субмодуля: засвоєння студентами теоретичних основ аналізу забезпеченості підприємства працівниками, ефективності використання сукупної робочої сили підприємства, якості праці, впливу кількісних та якісних трудових показників на результати господарської діяльності, специфіки аналізу трудових показників в умовах ринку; вироблення у студентів уміння і навичок аналітичної роботи за визначеними напрямами, а також узагальнення міжнародного досвіду.
Основні положення субмодуля: аналіз ринкових показників потреби підприємства в трудових ресурсах і джерел їхнього покриття; аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами; праця як функція робочої сили; формування якісних показників використання трудових ресурсів і відповідні методики факторного аналізу; аналіз розрахункових відносин із працівниками; моделі факторного аналізу динаміки фонду оплати праці; поняття "виплати працівникам" та особливості їхнього аналізу; побудова та аналіз системи збалансованих трудових показників: фінансових, планово-економічних, виробничих, маркетингових та інших економічних показників.
Сфера застосування субмодуля: забезпечення системи внутрі-шнього контролю, аудиту, планування та прийняття управлінських рішень аналітично-обліковою інформацією про кількість, склад, рух сукупної робочої сили підприємства, виплати і продуктивність праці; підготовка пропозицій та іншої аналітичної інформації для власника (керівника) підприємства щодо раціонального та ефективного використання трудових ресурсів.
Забезпечення раціонального та ефективного використання трудових ресурсів є найважливішим напрямом підвищення якості господарських процесів та їхніх складових елементів як у межах діяльності окремих підприємств, так і на рівні національної економіки. Тому оцінка ефективності відтворення сукупної робочої сили працівників підприємства (компанії, фірми тощо) та оцінка якості праці в умовах ринкових відносин є основними й одними з найбільш актуальних положень даного субмодуля. Із переходом на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ 19 "Винагороди працівникам") та введенням відповідних міжнародних систем формування обліково-аналі¬тичної інформації до категоріального апарату економічного аналізу включаються такі поняття, як людський капітал, винагороди працівникам, виплати працівникам, класифікація виплат, забезпечення майбутніх виплат. Інформаційна база аналізу в сучасних умовах складається із 1) основних форм бухгалтерських документів з обліку основного складу підприємства та обліку нарахування і виплати заробітної плати: форма № П-1 "Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу", форма № П-2 "Особова картка", форма № П-5 "Наказ (ро-зпорядження) про переведення на іншу роботу", форма № П-8 "На-каз (розпорядження) про припинення трудової угоди", форма № П-13 "Табель обліку використання робочого часу", форма № П-49 "Розрахунково-платіжна відомість", форма № П-51 "Розрахункова відомість", форма № П-53 "Платіжна відомість", форма № П-54 "Особовий рахунок"; 2) обліково-фінансової інформації (форма № 2 "Звіт про фінансові результати" (розд. 2. "Елементи операційних витрат"), інформації на синтетичних рахунках класу 8 Плану рахунків "Витрати за елементами"; 3) статистичної інформації, яка міститься у формах статистичної звітності підприємств ("Звіт із праці" форма 2-ПВ, "Кількість окремих категорій працівників підприємства і підготовка кадрів" форма 6-ПВ та ін.), а також публікуються у статистичних збірниках та в засобах масової інформації; 4) обліково-управлінської інформації, яка формується у межах аналітичного або управлінського обліку; 5) обліково-податкової інформації, формування якої здійснюється відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (витрати на оплату праці у складі валових витрат), Закону України "Про оподаткування доходів фізичних осіб".
У процесі аналізу забезпеченості працівниками виплат і продуктивності праці використовуються такі методи та прийоми економічного аналізу, як групування, порівняння, коефіцієнтний метод, горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, прийоми елімінування, балансовий метод. Найбільш ефективні методи аналізу визначаються залежно від виду інформаційної бази та конкретних завдань аналізу.

 

Створюється нове підприємство з виробництва кондитерських виробів і фруктових соків "Яблунька".
Відомо, що витрати на виробництво продукції становитимуть 427,4 тис. грн. З метою попереднього техніко-економічного обґрун-тування бізнес-плану необхідно визначити такі ринкові показники, як потреба в трудових ресурсах, джерела її покриття та кількість працівників, яку підприємство може найняти на момент відкриття.
Для розв'язання поставленої проблеми використовується додаткова інформація:
1) питома вага коштів на оплату праці у витратах (за видом економічної діяльності);
2) показники середньої заробітної плати і доходів працівників (за видом економічної діяльності);
3) мінімальний розмір заробітної плати;
4) мінімальний прожитковий рівень;
5) показники середнього рівня продуктивності праці (за видом економічної діяльності);
6) регіональні особливості щодо рівня доходів і продуктивності праці.
Найважливішою характеристикою коштів на оплату праці є їхня оцінка як складового елемента операційних витрат і виробничої собівартості. Вихідні дані для аналізу містяться у формах бухгалтерських документів та у формах фінансової, статистичної, податкової звітності.
За даними статистики відомо, що в аналізованому періоді серед-ньомісячна заробітна плата по регіону становила 0,86 тис. грн, а за видом економічної діяльності – 0,73 тис. грн.
Отже, у межах кошторису підприємство "Яблунька" з урахуванням умов зовнішнього середовища його функціонування може максимально виділити на фонд оплати праці, за умови, що максимальна питома вага витрат на оплату праці становить 32,9 %, 140,6146 тис. грн, а мінімально за умови, що мінімальна питома вага витрат на оплату праці становить 27 %, 115,398 тис. грн.
Отже, кількість працівників, що зможе найняти підприємство, буде в межах:
1) максимальна кількість – 193;
2) мінімальна кількість – 158.
Такий аналіз дозволяє зробити висновок, що на аналізованому підприємстві виробництво є достатньо трудомістким, і вивчення проблем і резервів поліпшення трудових показників для нього утворює один із найважливіших напрямів пошуку шляхів підвищення ефективності. У межах отриманих розрахунків, як правило, остаточно визначається необхідна кількість працівників, яка є основою не тільки для складання бізнес-плану в частині потреб підприємства в трудових ресурсах і джерел їхнього покриття, а і штатного розкладу підприємства. Для забезпечення виконання трудового законодавства на підприємствах складається штатний розклад – необхідний кадровий документ для кожної юридичної особи, у якому визначено штатний склад (перелік посад) з указівкою коду з класифікації професій; кількість штатних одиниць; суми посадових окладів (тарифні ставки) і надбавки (доплати) відповідно до затвердженого на підприємстві Положення про оплату праці; інформація про премії; величину фонду оплати праці. Штатним розкладом також визначаються функціональні обов'язки фахівців і робітників.
На кінцеві результати встановлення необхідної кількості працівників також впливають: рівень безробіття у регіоні, що дозволяє знижувати ціну робочої сили; темпи інфляції; загальні тенденції рівня життя у регіоні; потенційні конкуренти; тенденції та закономірності динаміки коштів на оплату праці в умовах ринкової економіки; поточна господарська ситуація у регіоні й тенденції її розвитку. Сучасна ринкова організація економіки включає прикладні методики розробки систем оплати праці для підприємств з урахуванням особливостей формування постійної частини заробітної плати на основі аналізу цінності посади або робочого місця та змінної частини заробітної плати на основі аналізу досягнення мети діяльності підприємства в цілому, окремих його підрозділів, кожного працівника, а також узагальнювальних показників ефективності діяльності всіх категорій працівників підприємства.

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Складіть штатний розклад для підприємства "Яблу-нька" в межах запланованого кошторису витрат на оплату праці, якщо відомо, що питома вага робітників становить 81,3 %; служ-бовців – ? %; керівників – 2 %; спеціалістів – 10 %.

 

Завершується черговий фінансовий рік діяльності підприємства "Яблунька".
Потрібно проаналізувати динаміку і структуру коштів на оплату праці.
Аналізуючи динаміку і структуру коштів на оплату праці, необхідно враховувати достатньо велику кількість проблем з оплати праці, що накопичилися на сучасних підприємствах, і в першу чергу заборгованість із виплати заробітної плати, яка вимагає проведення факторного аналізу структури фонду оплати праці та додаткового факторного аналізу заборгованості з оплати праці за формами оплати праці, категоріями працівників, термінами виплат. У процесі аналізу динаміки та структури фонду оплати праці необхідно обов'язково встановити, за рахунок якої частини – основної чи додаткової зростає фонд оплати праці. Якщо зростання відбувається головним чином за рахунок додаткової, то така ситуація є вкрай небезпечною як для економіки підприємства, так і для економіки держави – оплачується не новостворена вартість, а просто виплачуються додаткові кошти із джерел, які теж треба проаналізувати. Аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів виник-нення та зростання-зменшення заборгованості з оплати праці за необхідності може бути деталізований з урахуванням впливу суб'єктивних процесів-факторів (напр., політика держави щодо регулювання оплати праці) та об'єктивних процесів-факторів (поточна ситуація в економіці держави, регіону і тенденції її розвитку). Актуальним стає і розробка сучасної методології аналізу всіх видів заборгованостей, пов'язаних з виплатами працівникам, а не тільки із заробітною платою. Це і заборгованість із нарахувань та утримань, дебіторська заборгованість за розрахунками з оплати праці, зобов'язання підприємства перед працівниками з оплати праці, які необхідно в процесі аналізу деталізувати на прострочені, непрострочені, відстрочені, внутрішні, зовнішні, поточні, довгострокові. При цьому обов'язково враховується, що зобов'язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ре-сурсів, що втілюють у собі економічні вигоди, тому погашення зобов'язань з оплати праці може одночасно стати і зменшенням для підприємства майбутньої економічної вигоди, якщо не забезпечити раціональне та ефективне використання трудових ресурсів і впровадження ефективних систем оплати праці й розрахунків з оплати праці. Сучасні облікові системи повністю забезпечують інформаційною базою проведення такого економічного аналізу.
Формування динаміки і структури коштів на оплату праці перебуває під впливом багатьох факторів та субфакторів їхньої оцінки. Для визначення впливу найбільш простих із них, кількісних: середньої заробітної плати і середньооблікової кількості працівників, використовуються спрощений двофакторний комплекс та інформація з аналітичної табл. 14.

Таблиця 14
Динаміка коштів на оплату праці
на підприємстві "Яблунька " за 200Х рік
Показники Поперед-ній рік Звітний рік без ураху-вання ін-фляції Звітний рік з ура-хуванням інфляції Відхилення (+, –)
графа 3 – графа 2 графа 4 – графа 2
1 2 3 4 5 6
1. Фонд оплати праці,
тис. грн 2 261,450 4 386,816 1 555,712 +2 125,366 –705,738
2. Середньооблікова кіль-кість працівників, осіб
у т. ч.:
310
256
х
–54
х
робітники, особи 283 245 х –38 х
3. Середня заробітна плата:
одного працівника, тис. грн 7,295 17,136 6,077 +9,841 –1,218
одного робітника, тис. грн 7,991 17,905 6,350 +9,914 –1,641

За даними, наведеними в табл. 14, середньорічна заробітна плата одного працівника у звітному році без урахування інфляції дорівнювала 17,136 тис. грн, що на 9,841 тис. грн більше, ніж у попередньому році. Однак з урахуванням інфляції реально середньорічна заробітна плата одного працівника була тільки на рівні 6,077 тис. грн, що на 1,218 тис. грн менше, ніж у попередньому році. Середньорічна заробітна плата одного робітника становила 7,991 тис. грн у попередньому році й 17,905 тис. грн (без урахування інфляції) – у звітному році, тобто зросла на 9,914 тис. грн. З урахуванням інфляції реальні зміни такі: середньорічна заробітна плата одного робітника зменшилася на 1,641 тис. грн і реальний її розмір становив 6,35 тис. грн.
Використовуючи формулу спрощеного двофакторного комплексу
ФОП = Ч х ЗП середня,
де ФОП – фонд оплати праці; Ч – середньооблікова кількість працівників або робітників; ЗП середня – середньорічна заробітна плата одного працівника (або одного робітника), методом абсолютних різниць розраховується вплив факторів кількості й середньорічної заробітної плати на динаміку фонду оплати праці:
1. Вплив без урахування інфляції:
а) скорочення кількості працівників підприємства на 54 особи:
ΔФОПкільк. = (–54) х 7,295 = –393,93 (тис. грн);
б) збільшення середньорічної заробітної плати одного працівника:
ΔФОП сер. з/п = 256 х 9,841 = 2 519,296 (тис. грн)
Баланс факторів:
4 386,816 – 2 261,45 ≈ (–393,93) +
2 519,296;
2 125,366 = 2 125,366.
Таким чином, за рахунок скорочення кількості працівників фонд оплати праці зменшився на 393,93 тис. грн, а за рахунок зростання середньорічної заробітної плати одного працівника зріс на 2 519,296 тис. грн.
Аналогічно виконуються розрахунки для робітників:
а) скорочення кількості робітників на 38 осіб:
ΔФОПкільк. = (–38) х 7,991 = –303,658 (тис. грн);
б) збільшення середньорічної заробітної плати:
ΔФОП сер. з/п = 245 х 9,914 = 2 428,93 (тис. грн).
Баланс факторів:
4386,725 тис. грн – 2 261,453 тис. грн =
= (–303,658 тис. грн) + 2 428,93 тис. грн;
2 125,272 тис. грн = 2 125,272 тис. грн.
2. Розрахунки з урахуванням інфляції:
а) скорочення кількості працівників на 54 особи:
ΔФОПкільк. = (–54) х 7,295 = –393,93 (тис. грн);
б) зниження середньорічної заробітної плати одного працівника:
ΔФОП сер. з/п = 256 х (–1,218) = – 311,808 (тис. грн).
Баланс факторів:
1555,712 – 2 261,45  (–393,93) +
(–311,808);
–705,738 = –705,738.
Для подальшого аналізу середньорічної заробітної плати одного робітника необхідні додаткові дані: співвідношення оплати праці робітників та управлінського персоналу. За додатковою інформацією відомо, що на підприємствах корпоративного сектора економіки заробітна плата робітників у декілька разів нижче заробітної плати управлінського персоналу. Тому законодавчо необхідно встановити норму такого співвідношення, як це роблять країни ЄС: заробітна плата управлінського персоналу має бути вищою за заробітну плату робітників у межах 20–30 %.
Поряд із кількісними факторами на динаміку коштів на оплату праці впливають і якісні фактори. Для детальнішого факторного аналізу динаміки фонду оплати праці використовується багатофакторний комплекс.
Вихідна формула для розрахунку:
,
де ФОП – фонд оплати праці за відповідний період; (витрати + валовий П) – чистий дохід від реалізації (ЧД); З/п середня – середня заробітна плата одного працівника; ПР праці – продуктивність праці (або виробіток) одного працівника (середньорічна).
Останній показник далі можна деталізувати:

де d – питома вага робітників у середньообліковій кількості працівників; ПРсер – середньорічна продуктивність праці (або виробіток) одного робітника.
Способом ланцюгових підстановок і за даними табл. 15 проводиться факторний аналіз динаміки фонду оплати праці.

Таблиця 15
Вихідні дані для аналізу впливу якісних
факторів на динаміку виробітку працівників і робітників
на підприємстві "Яблунька" за 200Х рік
Показники Попередній рік Звітний рік
без урахування
інфляції Звітний рік
з урахуванням
інфляції Відхилення (+, –)
Без урахування ін-фляції З урахуванням
інфляції
Фонд оплати праці, тис. грн 2261,500 4386,900 1555,600 +2 125,400 –705,900
Середньооблікова кількість працівників, осіб 310 256 x –54 x
Середньооблікова кількість робітників, осіб 283 234 x –49 x
Середньорічна заробітна пла-та одного працівника, тис. грн 7,295 17,136 6,077 +9,841 –1,218
одного робітника, грн 7,991 18,747 6,648 +10,756 –1,343
Питома вага робітників у загальній кількості працюю-чих 0,9129 0,9140 x +0,0011 x
Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн 4 586,000 11456,000 4 062,300 +6 870,000 –523,700
Валовий прибуток (збиток), тис. грн 301,000 –107,000 –37,940 –408,000 –338,940
Середньорічний виробіток на одного працівника, тис. грн 14,790 44,750 15,870 +29,960 +1,080
Середньорічний виробіток на одного робітника, тис. грн 16,200 48,960 17,360 +32,760 +1,160

Розрахунки без урахування інфляції:
1) Вплив зростання чистого доходу (виручки) від реалізації на 68,70 тис. грн
1-й розрахунок (без підстановок):
(тис. грн);
2-й розрахунок, 1-ша підстановка:
(тис. грн);
ΔФОП = 5650,93 – 2262,15 = 3 388,78 (тис. грн);
2) Вплив зростання середньорічної заробітної плати одного працівника на 9,841 тис. грн:
3-й розрахунок, 2-га підстановка:
(тис. грн);
ΔФОП = 13274,07 – 5650,93 = 7 623,14 (тис. грн);
3) Вплив зростання питомої ваги робітників у середньообліковій кількості працівників на 0,0011 пунктів:
4-й розрахунок, 3-я підстановка:
(тис. грн);
ΔФОП = 13258,1 – 13274,07 = –15,97 (тис. грн);
4) Вплив зростання середньорічної продуктивності праці одного робітника на 32,76 тис. грн:
5-й розрахунок, 4-та підстановка:
(тис. грн);
ΔФОП = 4 386,87 – 13 258,1 = –8 871,23 (тис. грн.);
Баланс факторів:
4 386,9 – 2 261,5  3 388,78 + 7 623,14 + (–15,97) + (–8 871,23);
2 125,4  2 124,7.
Таким чином:
1) у результаті зростання обсягу реалізації ФОП зріс;
2) у результаті зростання середньорічної заробітної плати одного працюючого ФОП зріс;
3) у результаті збільшення питомої ваги робітників у складі працюючих ФОП зменшився;
4) у результаті зростання середньорічної продуктивності праці ФОП також зменшився.
Таким чином, наявність протиріч у динаміці коштів на оплату праці вимагає додаткового аналізу особливостей впливу окремих факторів і системи стимулювання на підприємстві.
Використовуючи попередню методику факторного аналізу і скориговані з урахуванням інфляції вартісні показники, визначається вплив факторів на ФОП в умовах інфляції. За результатами розрахунків можна зробити висновки, що ФОП змінився з одночасним зменшенням обсягу доходу від реалізації продукції, середньорічної заробітної плати одного працюючого, збільшенням питомої ваги робітників у складі працюючих, збільшенням середньорічного виробітку. Зростання питомої ваги робітників і зростання середньорічного виробітку сприяли зменшенню розмірів фонду оплати праці.
Отримані результати аналізу дають можливість зробити висновки стосовно співвідношення середньорічної заробітної плати одного робітника та середньорічної заробітної плати управлінського персоналу. Також, якщо на аналізованому підприємстві при зростанні виробітку та продуктивності праці спостерігається зниження середньорічної заробітної плати (перерахунок з урахуванням інфляції), то потребується проведення подальшого детальнішого аналізу впливу отриманих фактів. Зростання продуктивності праці веде до зниження витрат, у тому числі й витрат на робочу силу. Тому закономірно, що витрати на основну заробітну плату знижуються. Однак одночасно мають зростати ви-трати, пов'язані з додатковою оплатою більш якісної праці.
На середньорічну продуктивність праці одного робітника впливає рівень використання робочого часу:

де А – середньорічна продуктивність праці одного робітника; В – кількість днів, відпрацьованих одним робітником; С – тривалість робочого дня; D – середньогодинна продуктивність праці одного робітника.
Способом абсолютних різниць і на підставі даних табл. 16 визначається вплив використання робочого часу і средньогодинної продуктивності праці одного робітника на динаміку фонду оплати праці (з урахуванням інфляції).

Таблиця 16
Вихідні дані для факторного аналізу
продуктивності праці та ФОП на підприємстві "Яблунька" за 200Х рік
Показники Попередній
період Фактично
за звітний період Відхилен-ня (+, –)
1. Обсяг продукції, тис. грн 4 586,00 11 456,00 +68,70
2. Середньооблікова кількість робіт-ників, осіб 283 234 –49
3. Середньорічна продуктивність праці одного робітника, тис. грн
(рядок 5 х рядок 6 х рядок 7) 16,205 48,957 +32,752
4. Відпрацьовано всіма робітниками, тис. людино-годин 513,928 408,096 –105,832
5. Середня кількість днів, відпрацьо-ваних одним робітником за рік 227 218 –9
6. Тривалість робочого дня, годин 8 8 0
7. Средньогодинна продуктивність праці одного робітника, грн 8,9234 28,0718 +19,1484

Вплив на динаміку середньорічної продуктивності праці та ФОП факторів:
а) зменшення середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником:
 П. Праці одного роб. = (–9) х 8 х 8,9234 = –0,6424848 (тис. грн);
Зміни фонду оплати праці з урахуванням інфляції:
(тис. грн);
(тис. грн);
ΔФОПотд = ФОП1 – ФОПбаз = 1735,554 – 1666,74 = 68,81024 тис. грн
б) тривалість робочого дня не змінилася, тому вплив не визначається;
в) зміна средньогодинної продуктивності праці без урахування інфляції:
ΔП. Праці одного роб. = 218 х 8 х 19,1484 = 33,394809 (тис. грн).
Зміни фонду оплати праці з урахуванням інфляції:
(тис. грн);
ΔФОПП.Т. середньогод. = ФОП2 – ФОП1 = 1555,8183 – 1735,554 = –179,7357 (тис. грн).
Баланс факторів:
Для факторного аналізу продуктивності праці:
32,752 = (–0,6424848) + 33,395;
32,752 = 32,752.
Для факторного аналізу фонду оплати праці з урахуванням інфляції:
1 555,6 – 2 261,5  (–258,33) + (–334,57) + (–2) + 68,81024 + (–179,7357)
–705,9  –705,83.
За отриманими розрахунками можна зробити висновки. Цілоденні втрати робочого часу зросли несуттєво, за рахунок цього збільшення фонду оплати праці становило 68,81 тис. грн. Зростання середньогодинної продуктивності праці сприяло зменшенню ФОП на 179,74 тис. грн. Отже, зростання продуктивності праці відбулося у формі зростання інтенсивності праці, тому за рахунок цього фактора зменшився фонд оплати праці; по-друге, зріс рівень експлуатації робітників: продуктивність їхньої праці зросла навіть з урахуванням інфляції, але одночасно загальна сума коштів на оплату праці зменшилася. У таких випадках в економічній літературі робиться висновок про незалеж-ність оплати праці від якості праці. Але слід зазначити, що в цьому випадку зростає також і питома вага додаткової праці порівняно з необхідною. По-третє, на підприємстві не відбулося реального підвищення якості праці, коли одночасно зростає показник продуктивності праці й зменшується показник витрат на виробництво продукції.
У попередньому році підприємство "Яблунька" одержало 107 тис. грн збитку. Отже, продукція не є достатньо конкурентосп-роможною на ринку. Тому і відбуваються втрати праці. Собівартість реалізованої продукції виявилася вищою, ніж чистий дохід (виручка) від реалізації: 11 563 тис. грн проти 11 456 тис. грн, різниця 107 тис. грн – збиток. Таким чином, підвищення продуктивності праці у формі зростання інтенсивності праці ще не означає зростання якості праці. Зменшення кількості працівників у свою чергу теж привело до зростання інтенсивності праці, її економії, що позначилося на економії коштів на оплату праці, тобто на зменшенні фонду оплати праці. Додатково необхідно проаналізувати динаміку витрат на оплату праці у структурі операційних витрат.

Завдання для самоконтролю

Завдання 2. Визначте вплив на продуктивність праці одного працюючого зміни питомої ваги робітників у складі працівників і продуктивності праці одного робітника, використовуючи такі дані:

Показники Попередній період Фактично
за звітний
період
1 Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн 5 048 44 336
2 Середньооблікова кількість працівників, осіб
у т. ч.: 585 605
робітників, осіб 482 560

 

Провести оперативний аналіз складу коштів на оплату праці за жовтень 200Х р. на підприємстві "Яблунька" та їхнього розподілу.
Для оперативного аналізу використовуються дані оперативного обліку на підприємстві за жовтень 200Х р. На підставі цих даних складається аналітична таблиця з елементами вертикального і горизонтального аналізу. До складу показників таблиці необхідно включити:

Утримано із заробітної плати обов'язковий збір до Пенсійного фонду (% – ?):
 працівників основного виробництва;
 працівників управління ділянками;
 адміністративного персоналу;
 працівників відділу збуту.
Утримано із заробітної плати збір до Фонду соціального страхування із тимчасової втрати працездатності (% – ?):
 працівників основного виробництва;
 працівників управління ділянками;
 адміністративного персоналу;
 працівників відділу збуту.
Утримано із заробітної плати збір до Фонду загальнообов'язкового держа-вного соціального страхування України на випадок безробіття (% – ?):
 працівників основного виробництва;
 працівників управління ділянками;
 адміністративного персоналу;
 працівників відділу збуту.
Утримано із заробітної плати податок із доходів фізичних осіб (% – ?)
Утримано із заробітної плати профспілкові внески (1 %)
Інші утримання
Отримано кошти в банку для виплати заробітної плати
Виплачено заробітну плату
Депоновано суми несвоєчасно отриманої заробітної плати

Для більш наочного надання отриманих за результатами аналізу даних рекомендується побудувати діаграми і графіки.
Загальні висновки за рішенням кейса 3:
1) у складі коштів на оплату праці перше місце посідає основна заробітна плата, що відповідає міжнародним стандартам;
2) 27,4 % коштів, призначених на оплату праці, спрямовується на утримання.
Подальші висновки залежать від конкретних цілей і завдань аналізу.

Таблиця 17
Розподіл коштів на оплату праці
на підприємстві "Яблунька" в жовтні 200Х року
Показники Цех № 1 Цех № 2
тис. грн у відсот-ках до підсумку тис. грн у відсот-ках до підсумку
1. Нараховано заробітну плату пра-цівникам 624,31 100,00 171,29 100,00
2. Податок із доходів фізичних осіб 93,65 15,00 25,69 15,00
3. Утримання до пенсійного фонду 12,42 0,5 та 2,00 3,408 0,5 та 2,00
4. Інша поточна дебіторська заборго-ваність у частині боргу працівників 76,67 12,28 5,82 3,40
5. Утримання внесків на соціальне страхування від безробіття та від непрацездатності 12,45 0,5; 0,5
та 1,00 3,42 0,5; 0,5
та 1,00
6. Утримання для відшкодувань не-стачі й розкрадань 2,12 0,34 0,76 0,44
7. Утримання профспілкових внесків 6,24 1,00 17,13 1,00
8. Усього утримано 203,55 32,60 56,23 32,83

 

Проаналізуйте економічну ефективність використання коштів на оплату праці одного працівника (середньої винагороди одного працівника), використовуючи дані табл. 15.
Показник середньої винагороди одного працівника аналізується у динаміці та в зіставленні з іншими показниками:
Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного працівника
у попередньому році дорівнював (тис. грн);
у звітному році (без урахування інфляції) – (тис. грн);
у звітному році (з урахуванням інфляції) – (тис. грн);
Прибуток від реалізації на одного працівника
у попередньому році дорівнював (тис. грн);
у звітному році збиток на одного працівника без урахування інфляції становив
(тис. грн);
з урахування інфляції –
(тис. грн).
Оборотний капітал на одного працівника
у попередньому році становив
(тис. грн);
у звітному році (без урахування інфляції) –
(тис. грн);
у звітному році (з урахуванням інфляції) –
(тис. грн).
Одержані результати аналізу більше стосуються внутрішнього, управлінського аналізу, ніж зовнішнього, фінансового. Тому надалі їх необхідно зіставити із середніми показниками по підприємствах даного виду економічної діяльності. Виходячи з оприлюднених статистичних даних, визначається співвідношення середніх величин доходу на одного працівника (у розрахунку за рік, місяць) по підприємству та по країні в цілому. Отримані аналітичні розрахунки доповнюються графіками.
У процесі аналізу економічних показників виробництва та стиму-лювання праці на особливу увагу заслуговує досягнуте на підприємстві співвідношення між темпами зростання середньої заробітної плати і темпами зростання продуктивності праці. Вищі темпи зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання заробітної плати – елементарна вимога ефективного розвитку економіки, передумова зниження багатьох видів витрат (у тому числі й витрат на оплату праці) на одиницю продукції. Міжнародна практика свідчить про те, що дотримання обґрунтованого співвідношення – об'єктивна потреба. За дотриманням правильного співвідношення між темпами зростання середньої заробітної плати і продуктивності праці з виробленої продукції встановлено державний контроль у багатьох розвинутих країнах світу, особливо в країнах ЄС. Щорічно публікуються дані про фактично досягнуте співвідношення у кожній країні й по всьому співтовариству в цілому. У деяких країнах заохочується випереджальний ріст продуктивності праці й призначаються штрафи за випереджальний ріст заробітної плати. Наприклад, у Швеції забороняється передбачати в колективних договорах зростання заробітної плати, що випереджає передбачений урядовими програмами.

Завдання для самоконтролю

Завдання 3. Використовуючи дані таблиці, проведіть порівня-льний аналіз динаміки показників оплати праці, продуктивності праці та окремих фінансових показників.

Показники 1-й рік 2-й рік
1 Фонд оплати праці, тис. грн 1 120 140 000
2 Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн 367 000 460 000
3 Валовий прибуток, тис. грн 23 000 32 000
4 Оборотний капітал, тис. грн 176 000 190 000
5 Середньооблікова кількість працівників, осіб 41 48

Рішення завдання 1
Категорії працівників Максимальна кількість Мінімальна кількість
1 Робітники 157 128
2 Службовці 13 11
3 Керівники 4 3
4 Спеціалісти 19 16
5 Усього 193 158

Рішення завдання 2
Доповнимо таблицю необхідними аналітичними розрахунками:
Показники Попередній період Звітний період Відхилення
(+, –)
Питома вага робітників у зага-льній кількості працівників, % 82,393 92,561 10,168
Виробіток на одного працівни-ка, тис. грн
у т. ч.:
8,629
73,2826
64,65
робітника, тис. грн 10,473 79,1714 68,6984
1) вплив збільшення питомої ваги робітників:
0,1068 х 10,473 ≈ 1,065 (тис. грн);
2) вплив збільшення виробітку на одного робітника:
92,561 х 68,6984 ≈ 63,588 (тис. грн)
Баланс факторів:
64,65  1,065 + 63,588;
64,65  64,653.
Рішення завдання 3
1) Дохід на одного працівника:
1-й рік: (тис. грн);
2-й рік: (тис. грн).
Збільшення на 0,632 тис. грн.
2) Оборотний капітал на одного працівника:
1-й рік: (тис. грн);
2-й рік: (тис. грн).
Зменшення на 0,335 тис. грн.
3) Середня заробітна плата одного працівника:
1-й рік: (грн);
2-й рік: (грн).
Збільшення на 185,293 грн.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Визначте на підставі наведених нижче даних вплив факторів на зміни середньорічної продуктивності праці одного робітника:
Показники Базовий період Звітний період
1. Середня кількість днів,
відпрацьованих одним робітником 286 280
2. Середня тривалість робочого дня, годин 7,0 6,9
3. Cередньогодинна продуктивність праці одного робітника, грн 4,0 4,5
Укажіть правильну відповідь:
а) –16,8; 11,2; 9,66;
б) –168; –112; 966;
в) –20; –15; –50;
г) 168; –112; –966.
Тест 2. Укажіть якісний фактор, що впливає на динаміку фонду оплати праці:
а) прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
б) кількість працівників;
в) чистий дохід від реалізації;
г) продуктивність праці.
Тест 3. За якою із наведених нижче формул не можна розрахувати виробіток:
а) ;
б) ;
в) ;
г) немає жодної правильної відповіді.
Тест 4. Визначте вплив факторів на виробіток, використовуючи такі дані:
Показники За попередній період Фактично
за звітний період
1. Обсяг продукції, тис. грн 152253 130119
2. Середньооблікова кількість працівників, осіб
у т. ч.:
360
330
робітників 284 271
Укажіть правильну відповідь:
а) 17,26; –45,95;
б) –45,95; 17,26;
в) –17,26; 45,95;
г) 16,619; –45,9415.
Тест 5. Проведіть факторний аналіз фонду оплати праці, викорис-товуючи такі дані:
Показники Попередній рік Звітний рік
1. Середньооблікова кількість працівників, осіб 200 100
2. Середня заробітна плата одного працівника, тис. грн 800 1000
Укажіть правильну відповідь:
а) –20 тис. грн; 60 тис. грн;
б) 20 тис. грн; –80 тис. грн;
в) –80 тис. грн; 20 тис. грн;
г) 60 тис. грн; 80 тис. грн.
Тест 6. Укажіть формулу для розрахунку відхилення в абсолютних величинах показника обсягу продукції (П) за рахунок виробітку (W):
а) Δ П = W1Τ1 – W0Τ1;
б) Δ П = W0 х (Τ1 – Τ0);
в) Δ П = П0 х (Τ1 – Τ0);
г) Δ П = W0Τ0 – W1Τ1.
Т – середньооблікова кількість працівників.
Тест 7. Визначте вплив факторів на зміну обсягу виробництва, використовуючи такі дані:
Показники Попередній рік Фактично за звітний період Відхилення (+, –)
Обсяг продукції, тис. грн 2460 3240 ?
Кількість відпрацьованих годин одним робітником за рік, тис. людино-годин 1640 1800 ?
Середньогодинний виробіток одного робітника, тис. грн 1,5 1,8 ?
Укажіть правильну відповідь:
а) 240 тис. грн; 540 тис. грн;
б) 492 тис. грн; 288 тис. грн;
в) 540 тис. грн; 288 тис. грн;
г) 492 тис. грн; 240 тис. грн
Тест 8. Аналітична формула рівності підсумків правої та лівої сторін називається:
а) аналітична таблиця;
б) балансовий метод;
в) групування;
г) порівняння.
Тест 9. До обліково-фінансових інформаційних джерел аналізу праці та її оплати належать:
а) форма № 2 "Звіт про фінансові результати" (розд. I "Фінансові результати"), інформація на синтетичних рахунках класу 8 "Витрати за елементами";
б) інформація на синтетичних рахунках класу 9 "Витра-ти діяльності";
в) форма № 2 "Звіт про фінансові результати" (розд. 2 "Елементи операційних витрат"), інформація на синте-тичних рахунках класу 8 "Витрати за елементами";
г) форма № 1 "Баланс".
Тест 10. Для оперативного аналізу складу коштів на оплату праці та їхнього розподілу використовуються:
а) дані оперативного обліку; методи вертикального і горизонтального аналізу;
б) дані фінансового обліку; вертикальний аналіз;
в) дані фінансового обліку; методи вертикального і го-ризонтального аналізу;
г) дані податкового обліку; методи вертикального і го-ризонтального аналізу.
Тест 11. Ефективне і раціональне використання трудових ресурсів характеризується:
а) вищими темпами зростання заробітної плати порів-няно з темпами зростання продуктивності праці;
б) високими темпами зростання заробітної плати і те-мпами зростання продуктивності праці;
в) вищими темпами зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання заробітної плати;
г) немає жодної правильної відповіді.
Тест 12. Середня винагорода одного працівника аналізується в динаміці та в зіставленні з показниками:
а) чистий дохід (виручка) від реалізації на одного пра-цівника; валовий прибуток на одного працівника;
б) чистий дохід (виручка) від реалізації на одного пра-цівника; валовий прибуток на одного працівника; обо-ротний капітал на одного працівника;
в) валовий прибуток на одного працівника; оборотний капітал на одного працівника;
г) дохід (виручка) від реалізації на одного працівника; валовий прибуток на одного працівника; оборотний ка-пітал на одного працівника.
Тест 13. На кінцеві результати визначення необхідної кількості працівників додатково впливають:
а) рівень безробіття; темпи інфляції; загальні тенденції рівня життя; потенційні конкуренти; мінімальний прожитковий рівень;
б) темпи інфляції; загальні тенденції рівня життя; регі-ональна технічна політика; поточна господарська си-туація в регіоні й тенденції її розвитку;
в) мінімальний розмір заробітної плати; темпи інфляції; загальні тенденції рівня життя; регіональна технічна політика;
г) рівень безробіття; темпи інфляції; загальні тенденції рівня життя; потенційні конкуренти; поточна госпо-дарська ситуація в регіоні й тенденції її розвитку.
Тест 14. До обліково-податкових інформаційних джерел аналізу трудових ресурсів підприємства належать:
а) форма № 2 "Звіт про фінансові результати" (розд. 1. Фінансові результати);
б) інформація, формування якої здійснюється відповідно до Закону України "Про податок із доходів фізичних осіб";
в) форма № 1 "Баланс";
г) інформація, формування якої здійснюється відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість".
Тест 15. Спрощений комплекс факторного аналізу виробітку одного працівника включає такі показники:
а) питома вага робітників; продуктивність праці одного робітника;
б) питома вага робітників; продуктивність праці одного працівника;
в) питома вага працівників; продуктивність праці одно-го робітника;
г) питома вага працівників; продуктивність праці одного працівника.
Тест 16. Укажіть методи та прийоми економічного аналізу, які ви-користовуються в аналізі забезпеченості підприємства праців-никами, виплат працівникам і продуктивності праці:
а) методи аналізу в управлінні запасами;
б) інвентаризація;
в) групування, порівняння, коефіцієнтний метод, го-ризонтальний та вертикальний аналіз, прийоми елімі-нування;
г) спостереження.
Тест 17. Із переходом на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ 19. Винагороди працівникам) та введенням відповідних міжнародних систем формування обліково-аналітичної інформації до категоріального апарату економічного аналізу включаються поняття:
а) оборотний капітал, винагороди працівникам, виплати працівникам, класифікація виплат, забезпечення майбутніх виплат;
б) людський капітал, винагороди працівникам, виплати працівникам, класифікація виплат, забезпечення майбутніх виплат;
в) основний капітал, оборотний капітал, людський ка-пітал;
г) заробітна плата; винагороди працівникам, виплати працівникам.
Тест 18. Які показники становлять спрощений комплекс факторного аналізу фонду оплати праці:
а) чистий дохід (виручка) від реалізації; середня заро-бітна плата одного працівника; питома вага робітників у загальній кількості працівників; середньорічна про-дуктивність праці одного робітника;
б) середня заробітна плата одного працівника; серед-ньорічна продуктивність праці одного робітника;
в) чистий дохід (виручка) від реалізації; середньооблі-кова кількість працівників;
г) середньооблікова кількість працівників; середня за-робітна плата одного працівника.
Тест 19. На динаміку середньорічної продуктивності праці одного робітника впливають:
а) кількість днів, відпрацьованих одним робітником; тривалість однієї зміни; середньогодинна продуктив-ність праці одного робітника;
б) кількість днів, відпрацьованих усіма робітниками; тривалість робочого дня; середньогодинна продуктив-ність праці одного робітника;
в) кількість днів, відпрацьованих одним робітником; тривалість робочого дня; середньогодинна продуктив-ність праці одного робітника;
г) немає жодної правильної відповіді.
Тест 20. До статистичних інформаційних джерел аналізу складу та динаміки працівників на підприємстві належать:
а) "Звіт із праці" форма 2-ПВ, форма № 2 "Звіт про фінансові результати" (розд. 2. "Елементи операційних витрат");
б) "Кількість окремих категорій працівників підприєм-ства і підготовка кадрів" форма 6-ПВ; інформація на синтетичних рахунках класу 8 "Витрати за елементами" Плану рахунків;
в) інформація, що публікується у статистичних збірни-ках, інформація на синтетичних рахунках класу 9 "Ви-трати діяльності" Плану рахунків;
г) "Звіт із праці" форма 2-ПВ, "Кількість окремих кате-горій працівників підприємства і підготовка кадрів" форма 6-ПВ.

Матриця відповідей на тести
№ тесту а б в г
1 +
2 +
3 +
4 +
5 +
6 +
7 +
8 +
9 +
10 +
11 +
12 +
13 +
14 +
15 +
16 +
17 +
18 +
19 +
20 +

Завдання для повторення

1. Розкрийте зміст поняття "забезпеченість підприємства праців-никами".
2. Поясніть, як співвідносяться поняття "праця" і "робочий час", "праця" і "робоча сила".
3. Визначте зміст поняття "ринок робочої сили". Укажіть головні особливості його аналізу.
4. Назвіть основні завдання аналізу праці й заробітної плати.
5. Надайте характеристику інформаційної бази економічного аналізу кількості, складу і структури працівників на підприємстві.
6. Розрахуйте за даними умовного прикладу абсолютні й відносні зміни середньооблікової кількості працівників.
7. Визначте приховане безробіття. Укажіть, як його аналізувати.
8. Визначте коефіцієнт плинності кадрів і фактори, які впли-вають на його динаміку.
9. Визначте оптимальний склад і структуру працівників підп-риємства, використовуючи умовний приклад.
10. Визначте зміст поняття "продуктивність праці".
11. Укажіть, під впливом яких умов і факторів (внутрішніх і зо-внішніх) перебуває динаміка продуктивності праці.
12. Поясніть, чи існує специфіка аналізу трудових показників на підприємствах різних форм власності, різних видів економічної діяльності. Наведіть приклади.
13. Укажіть методики аналізу праці та її оплати з міжнародної практики.
14. Укажіть, яким чином податкова політика держави впливає на показники фонду оплати праці та зміст його економічного аналізу. Чи виконує сьогодні фонд оплати праці стимулюючу функцію? Як на цей процес впливає інфляція, гіперінфляція, зростання цін та інші фактори?
15. Поясніть, чи стала робоча сила товаром із розвитком ринкових відносин. Яким чином це відображається в економічному аналізі?
16. Укажіть основні складові елементи процесу формування ін-формаційної бази економічного аналізу забезпеченості підприєм-ства працівниками й оплати їхньої праці.

 

 

СУБМОДУЛЬ 2.4

Аналіз виробництва
та реалізації продукції

 

Мета субмодуля: формування у студентів комплексного підходу до аналізу виробництва і реалізації продукції на основі засвоєння теоретико-методологічних засад аналізу; відпрацювання практичних аналітичних і управлінських навичок щодо забезпечення ефективності процесів виробництва та реалізації продукції.
Основні положення субмодуля: мета, завдання, категоріальний апарат, інструментарій, практичні методики економічного аналізу складових елементів процесу виробництва та процесу реалізації продукції.
Сфера застосування субмодуля: підготовка студентами (а також фахівцями з обліку, менеджменту, маркетингу, фінансів, бюджетування тощо) аналітичної, обліково-аналітичної й іншої економічної інформації для оцінки процесів ефективності виробництва та реалізації продукції.
Двома головними складовими економічного аналізу, які формують зміст субмодуля, є, по-перше, теоретико-методологічна та організаційна база і методики аналізу виробництва продукції; по-друге, теоретико-методологічна та організаційна база і методики аналізу реалізації продукції. Основою життєдіяльності людей було і залишається виробництво (продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг). Виробництво являє собою сукупність процесів трансформації економічних (у першу чергу, вартісних), інформаційних, технічних, технологічних (натурально-речових і нематеріальних), організаційних і суспільних складових елементів, що утворюють його зміст, у результаті чого створюються матеріальні, нематеріальні, інформаційні продукти для забезпечення потреб людей. Процес реалізації – це визнання сус-пільством понесених підприємством у процесі виробництва витрат через купівлю та споживання продуктів його виробництва, що дає можливість виробнику отримати дохід, позитивний фінансовий ре-зультат – прибуток, забезпечити збереження і накопичення власного капіталу. Завданнями аналізу виробництва та реалізації продукції є:
 Визначення оптимального обсягу виробництва і продажу продукції;
 Визначення оптимального асортименту продукції та відповідної потребам споживачів якості продукції;
 Аналіз впливу витрат, пов'язаних із виробництвом і реалізацією, на фінансові результати діяльності.
Методологічні засади аналізу виробництва та реалізації продукції в сучасних умовах базуються на категоріальному апараті таких локальних економічних інформаційних систем, як "продукція", "виробництво" і "реалізація". Базовими категоріями субмодуля є: Асортимент (assortment); Валова додана вартість (gross added value); Готова продукція (finished commodity); Комплектність виробництва (complete of production); Напівфабрикати (semi-manufactured goods); Продукція (production); Проміжне споживання (intermediate consumption); Процес промислового виробництва (process of industrial production); Ритмічність виробництва (smooth production flow); Товар (commodity), Реалізація.

Розробіть інформаційне та організаційне забезпечення проведення аналізу виробництва та реалізації продукції, використовуючи фінансову, статистичну та іншу звітність пі-дприємства.
В умовах ринкової організації економіки кон'юнктура, потреби і вимоги ринку безпосередньо впливають на масштаби виробництва та реалізації, прийняття рішень стосовно того, яку продукцію, у якому обсязі виробляти, кому краще її реалізувати і в які терміни. В основу класифікації видів продукції та їхнього аналізу покладено класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД) – складову систему національних класифікаторів. КВЕД розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 04.05.93 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". КВЕД, виходячи з його методологічних засад, принципів побудови та призначення, являє собою статистичну класифікацію, розроблену з метою систематизації й групування великих обсягів економічної та соціальної інформації в стандартний формат. Об'єктами класифікації в КВЕД є види еконо-мічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокрем-лених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців тощо). На вищих рівнях вони групуються в галузі.
Аналіз виробництва та реалізації продукції на підприємстві проводиться за такими напрямами:
 оцінка якості планування виробництва, напруженості та об-ґрунтованості планів діяльності як у цілому по підприємству, так і в окремих його виробничих підрозділах;
 оцінка виконання планів виробництва продукції й реалізації продукції, аналіз динаміки обсягів виробництва;
 факторний аналіз;
 аналіз взаємозв'язків обсягу виробництва, реалізації, асортименту, якості продукції;
 використання результатів аналізу в прийнятті управлінських рішень.
Об'єктами аналізу є готова продукція, незавершене виробництво, товари. Готова продукція – це продукція, яка виготовлена на підп-риємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якіс-ним характеристикам, передбаченим договором або іншим норма-тивно-правовим актом. Незавершене виробництво – це продукція, яка не відповідає наведеним вище вимогам (крім браку), та роботи, не прийняті замовником. Товари – це матеріальні цінності, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Між тим, підприємство-покупець може внести або не вносити суттєві зміни у фізичну форму товарів (напр., комплектування у технічні або технологічні системи), що необхідно враховувати при проведенні аналізу.
Інформаційну базу аналізу формує облікова, статистична, планова та інша інформація оперативного характеру. Головний масив вихідної інформації створює облікова інформація, що міститься у первинних документах; на синтетичних рахунках класу 2 "Запаси" Плану рахунків (рахунок 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 28 "Товари", 25 "Напівфабрикати") і синтетичних рахунках класу 8 "Витрати за елементами", класу 9 "Витрати діяльності", класу 7 "Доходи і результати діяльності"; оборотних відомостях; формі № 1 "Баланс", формі № 2 "Звіт про фінансові результати". Так, наприклад, оборотна відомість до рахунку 26 "Готова продукція" містить таку інформацію.

Таблиця 18
Оборотна відомість до синтетичного рахунку 26 "Готова продукція"
Код про-дукції Найменування готової проду-кції Одиниці виміру Ціна, грн Залишок
на початок місяця Надходження Використання Залишок на кінець місяця
кількість, т сума, тис. грн кількість, т сума, тис. грн кількість, т сума, тис. грн кількість, т сума, тис. грн
014831 кокс т 178,00 30 5,34 2343 417,054 2327 414,026 46 8,188

Інформація про залишок на початок місяця береться з оборотної відомості за попередній період, інформація про залишок на кінець місяця порівнюється з інформацією складського обліку. Готова продукція у фінансовій звітності (формі № 1 "Баланс", формі № 2 "Звіт про фінансові результати") оцінюється за фактичною собівартістю. Між показниками виробленої та реалізованої продукції існує певний зв'язок, для відображення якого складається баланс продукції (табл. 19).
Використовуючи різновид балансового методу – сальдовий метод економічного аналізу, можна розрахувати показники реалізованої готової продукції або виробленої готової продукції:
Реалізована готова продукція дорівнює: Залишки готової продукції на складі та відвантажена продукція на початок періоду + Вироблена готова продукція – Залишки готової продукції на складі та відвантажена продукція на кінець періоду.
Вироблена готова продукція дорівнює: Реалізована готова продукція + Залишки готової продукції на складі та відвантажена продукція на кінець періоду – Залишки готової продукції на складі та відвантажена продукція на початок періоду.
Усі показники, включені до балансу продукції, оцінюються за ви-робничою собівартістю.

Таблиця 19
Баланс продукції ВАТ "Кокс" за 200Х рік
Показники Тис. грн
Залишки готової продукції на складі та відвантажена продукція на початок періоду
8
Вироблена готова продукція 2200
Усього 2208
Реалізована готова продукція 2150
Залишки готової продукції на складі та відвантажена продукція на кінець періоду
58
Усього 2208

Відхилення від балансу можуть бути за рахунок виявлених під час інвентаризації надлишків або нестач; внутрішньгосподарське споживання продукції; втрата продукцією своїх якісних властивостей. На підприємстві можуть складатися плановий і фактичний баланси продукції.
Оперативний облік і звітність надають інформацію щодо випуску продукції за день, декаду по цехах і підприємству в цілому.
Отриману облікову інформацію за необхідності деталізують за допомогою вибіркових даних із первинного обліку та первинних документів.
До необлікових джерел інформаційної бази аналізу належать матеріали перевірок податковою інспекцією, ревізій, інвентаризацій, внутрішнього та зовнішнього аудиту; результати санітарного та лабораторного контролю; планова інформація; нормативні матеріали; інформація зі ЗМІ тощо.
Відповідно до методологічних засад формування облікової інфор-мації щодо виробництва продукції (товарів тощо) на підприємстві на синтетичних та аналітичних рахунках бухгалтерського обліку об'єкти аналізу деталізовані таким чином:
 незавершене виробництво: за видами виробництва та видами напівфабрикатів;
 готова продукція: за видами готової продукції;
 товари: товари на складі, товари в торгівлі, товари на комі-сії;
 напівфабрикати: за місцем зберігання;
 брак у виробництві: за місцем зберігання.
Готова продукція є складовою оборотних активів підприємства і відповідно інформація про неї відображається у Балансі за фактич-ною виробничою собівартістю (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати), яка розраховується тільки наприкінці періоду (місяця). Між тим, рух готової продукції відбувається постійно – щодня (виробництво, відпуск, відвантаження, реалізація), тому для поточного аналізу може бути використана планова виробнича собівартість.
Увесь комплекс завдань, поставлених перед виробництвом продукції, об'єднується у виробничу програму підприємства, яка також є джерелом інформації для аналізу. У виробничій програмі підприємства наводиться інформація щодо ринкового середовища виробничої діяльності та реалізації (сегменти ринку, насиченість продукцією, конкурентоспроможність продукції); укладених договорів із клієнтами; антимонопольного та іншого державного регулювання виробництва і реалізації продукції; використання резервів виробництва і реалізації продукції.

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Дайте характеристику структури інформаційної джерельної бази аналізу виробництва і реалізації продукції.

 

На практиці найбільш розповсюдженими є методики аналізу динаміки та методики аналізу виконання плану виробництва продукції; проведення аналізу впливу факторів на динаміку показників виробництва. Використовуючи інформаційну базу ВАТ "Кокс", яке займається коксохімічним виробництвом, необхідно проаналізувати динаміку і рівень виконання плану виробництва коксу.
На першому етапі аналізу обсягу виробництва продукції дається оцінка виконання плану виробництва підприємством у цілому і в розрізі його основних виробничих одиниць; виконання плану за місяцями і кварталами звітного періоду, що дає можливість установити причини виникнення негативних фактів і визначити шляхи їх усунення. Аналіз випуску продукції здійснюється на кінець поточного місяця у цілому, щоденно, за поточний місяць наростаючим підсумком.
Отримані дані за необхідності (у разі суттєвих відхилень) порівнюються з показниками попередніх періодів за декілька років; із даними інших підприємств виду економічної діяльності. Особливістю проведення порівняльного аналізу в умовах інфляції є те, що в аналізі використовуються, як правило, натуральні показники, а для вартісних застосовуються методи коригування звітних показників.
За наявності суттєвих відхилень у динаміці обсягів виробництва необхідно провести факторний аналіз, досліджуючи окремо вплив внутрішніх і зовнішніх факторів.
Основу якісної аналітичної інформації щодо динаміки обсягів виробництва закладають планові показники. Фахівцями з планування та бюджетування проводиться аналіз напруженості планового завдання, мета якого полягає в оптимізації планового завдання з обсягів виробництва продукції з подальшою конкретизацією аналітичної інформації відповідно до структури та асортименту. Рівень напруженості планового завдання розраховується за формулою
Випуск продукції за планом
Середньорічна виробнича потужність підприємства
Якщо, наприклад, обсяг випуску продукції за планом дорівнює 548 980 тис. грн, а середньорічна виробнича потужність підприємства – 582 066 тис. грн, то рівень напруженості планового завдання становить 0,9432 або 94,32 %. Таким чином, можна зробити попередні висновки:
 по-перше, план із випуску продукції не є напруженим;
 по-друге, існують резерви зростання обсягу виробництва продукції:
582 066 тис. грн х 0,0568 = 33 061,349 тис. грн;
 по-третє, головною причиною ненапруженого планового за-вдання або неефективного використання виробничої потуж-ності підприємства є високий рівень зносу основних засобів.
Результати аналізу рівня напруженості планового завдання та наступного аналізу виконання плану є базовими для коригування планових показників.
Отримана попередня аналітична інформація доповнюється аналізом виконання договорів.

Таблиця 20
Вихідні дані для аналізу виконання договорів ВАТ "Кокс" за 200Х рік
Наймену-вання продукції Випуск
продукції, т Ціна за одиницю відповідно договорів Випуск у цінах,
прийнятих у договорах, тис. грн Зараховується до складу
виконання договірних зобов'язань,
тис. грн
за пла-ном фак-тично грн, коп за планом (графа 3 х графу 5) фактично (графа 4•х графу 5) (менше
зі значень граф 6, 7)
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Кокс 268,8 270,5 146,2 39 300 39 548 39 300
2 Бензол 14,47 10 118,87 1 720,0489 1 188,7 1 188,7
3 Азотні до-брива 10,35 10,7 362,12 3 747,942 3 874,684 3 747,9
4 Разом Х Х Х 44 767,5 44 611,38 44 236,6

Відсоток виконання договірних зобов'язань становить:
(44 236 : 44 767,5) х 100 % = 98,81 %.
Для оцінки виконання плану випуску продукції відповідно до поставлених завдань та аналізу динаміки виробництва продукції розробляються аналітичні таблиці різного ступеня складності (табл. 21; табл. 22). За даними табл. 22 можна зробити висновок, що на ВАТ "Кокс" погіршується використання потужностей: 100,35 : 100,52 х х 100 % – 100 % = –0,17 %.
Таблиця 21
Виконання плану випуску продукції ВАТ "Кокс" за 200Х рік
Показники За планом 200Х рік,
тис. грн Фактично за 200Х рік, тис. грн Фактично за попередній рік (тис. грн) У відсотках до плану 200Х року
I півріччя II півріччя із початку року I півріччя II півріччя із початку року I півріччя II півріччя із початку року до попе-реднього року
Обсяг
виробленої продукції 75 340 76890 152230 82194 77830 160024 143527 109,10 101,20 105,10 111,50

Таблиця 22
Динаміка виробництва продукції ВАТ "Кокс" за 200Х рік
Показники Фактично, тис. грн Абсолютний
приріст, тис. грн Темпи
зростання, %
за поперед-ній рік за звітний рік
Обсяг виробленої продукції 552 066 553 971 +1 905 100,35
Середньорічна ви-робнича потужність 579 080 582 066 +2 986 100,52

Завдання для самоконтролю

Завдання 2. Укажіть особливості аналізу динаміки обсягу вироб-ництва продукції в умовах ринкової економіки.
Завдання 3. Назвіть можливі причини зміни плану виробництва продукції.

 

Практика проведення аналітичної роботи свідчить, що найбільш складною частиною аналізу виробництва та реалізації продукції є аналіз асортименту і структури випуску продукції, аналіз якості продукції, факторний аналіз впливу зміни якості на обсяг випуску продукції. Завдання даного кейса полягає в тому, щоб за інформацією про якісні характеристики продукції ВАТ "Кокс" розглянути основні прикладні методики аналізу.
Асортимент продукції слід розглядати як перелік усіх видів продукції, що виробляється на підприємстві, із зазначенням обсягів випуску. Кількість і різноманітність продукції характеризується номенклатурою випуску. Структура розглядається як співвідношення (здебільшого у відсотках) окремих виробів у загальному обсязі виробництва. Зміна асортименту проти планового веде до асортиментних, а структури випуску – структурних зрушень. Ці явища завжди пов'язані одне з одним, що знаходить свій прояв в асортиментно-структурних зрушеннях у випуску продукції.
Розрахунок впливу якості виробленої продукції у ВАТ "Кокс" здійснюється за всіма видами продукції, що випускається на підприємстві, за конкретний період (квартал, рік, але частіше місяць). Після цього узагальнюються результати з усього випуску.

Таблиця 23
Номенклатура продукції ВАТ "Кокс" у 200Х році
Вид продукції Код виду
продукції Марка,
модель, сорт Номенклатур-ний номер Ціна за 1 т
(виробника), грн Роздрібна
(договірна) ціна за 1 т, грн Код
призначення
Кокс металургійний (доменний) 01 25–60 мм 010831 184 175 Виробниче
Кокс пековий 02 КПЭ-ІІ 023274 252 190 Виробниче

Номенклатурою користуються такі служби ВАТ "Кокс":
1) диспетчерська – для контролю за виконанням графіка випуску продукції;
2) цехи – для контролю за асортиментом випуску і для випису-вання накладних під час здачі готової продукції на склад;
3) відділ маркетингу – для контролю за можливістю виконання договірних поставок;
4) бухгалтерія – для аналітичного обліку та складання обліково-аналітичних зведень і звітності;
5) юридичний відділ.
До складу показників якості на підприємствах різних видів економічної діяльності відносять відповідно і різні показники, серед яких сортність, марочність, присутність консервантів, термін зберігання тощо.
У таблиці наведено інформацію, за якою слід визначити виконання плану випуску продукції ВАТ "Кокс", використовуючи такі показники:
1. Випуск продукції (коксу) у вартісному та кількісному вимір-никах у цілому та за окремими сортами (марками).
2. Структура планового і фактичного випуску коксу за окремими марками.
За результатами аналізу можна зробити висновок про виконання плану за якістю коксу, оскільки:
 збільшилася питома вага випуску коксу 10–25 мм, незважаючи на незначне зниження виробництва коксу сорту 25–60 мм;
 відсоток виконання плану у вартісному вимірі дещо випере-джає відсоток виконання плану в натуральному вимірі.

Таблиця 24
Аналіз виконання плану сортності коксу у ВАТ "Кокс" за лютий 200Х року
Сорт
(марка) Ціна реаліза-ції,
грн Плановий випуск Фактичний випуск Виконання плану
Кількість,
тис. т Сума, тис. грн Питома вага у натуральному вигляді, % Кількість,
тис. т Сума, тис. грн Питома вага в натуральному вигляді, % За кількістю За вартістю
Кокс
25–60 мм 185 3,9 721,5 47,90 4,15 767,75 47,40 106,40 106,40
Кокс
10–25 мм 134 3,3 442,2 40,50 3,70 495,80 42,30 112,10 112,10
Кокс
0–10 мм 86 0,94 80,84 11,60 0,90 77,40 10,30 95,70 95,70
Усього продукції – 8,14 1 244,54 100,00 8,75 1 340,95 100,00 107,50 107,50

Далі необхідно визначити вплив зміни якості коксу на обсяг реалізованої продукції.
1-й спосіб. Визначається середня собівартість одиниці продукції без урахування сорту:
За планом = 1 244,54 : 8,14 = 152,89 (грн).
Фактично = 1 340,95 : 8,75 = 153,25 (грн).
За рахунок забезпечення сортності (марочності) коксу на кожній тонні продукції збільшується її середня вартість у середньому на 0,36 грн (153,25 грн – 152,89 грн), а загальний випуск коксу – на 3,15 тис. грн.
За аналізований період фактичний обсяг реалізованої продукції перевищує плановий на 96,41 тис. грн (1 340,95 – 1 244,54 ), у тому числі:
 вплив якісного показника (середньої вартості продукції незалежно від сорту):
(153,25 грн – 152,89 грн) х 8,75 тис. т = 3,15 (тис. грн);
 вплив кількісного показника (обсягу):
(8,75 тис. т – 8,14 тис. т) х 152,89 грн = 93,26 (тис. грн).
Баланс відхилень:
3,15 тис. грн + 93,26 тис. грн = 96,41 тис. грн,
96,41 = 96,41 тис. грн.
2-й спосіб. У плановому відділі ВАТ "Кокс" при оцінці якості про-дукції використовують показник середнього коефіцієнта сортності, для розрахунку якого визначають вартість коксу за ціною коксу марки 25–60 мм.

 

Таблиця 25
Оцінка якості продукції у ВАТ "Кокс" за 200Х рік
Сорт
(марка) Ціна
реалі-зації,
грн Плановий випуск Фактичний випуск Виконання плану
кількість, тис. т вартість, тис. грн кількість, тис. т вартість, тис. грн за
кількістю,
% за
вартістю,
%
Кокс
25–60 мм 185 3,9 721,5 4,15 767,75 106,4 106,4
Кокс
10–25 мм 134 3,3 442,2 3,7 495,8 112,1 112,1
Кокс
0–10 мм 86 0,94 80,84 0,9 77,4 95,7 95,7
Загалом – 8,14 1 244,54 8,75 1 340,95 107,5 107,8
За ціною 25–60 мм 185 8,14 1 505,9 8,75 1 618,75 107,5 107,5

На основі даних табл. 25 розраховується плановий коефіцієнт сортності:
Кспл = Вартість за планом/Вартість за ціною сорту 25–60 мм,
де Кспл – плановий коефіцієнт сортності.
Для ВАТ "Кокс" плановий коефіцієнт сортності становить 0,8246:
Кспл = 1244,54/1505,0 = 0,8264.
Аналогічно визначається фактичний коефіцієнт сортності:
Ксф = Вартість за фактом/Вартість за ціною сорту 25–60 мм,
де Ксф – фактичний коефіцієнт сортності.
Для ВАТ "Кокс" фактичний коефіцієнт сортності вищий, ніж пла-новий і становить 0,8284:
Ксф = 1340,95/1618,75 = 0,8284.
Отже, можна зробити висновок, що за рахунок певних чинників (якість сировини, технологія тощо) план із якості продукції ВАТ "Кокс" виконало на 100,24 %, що більше ніж 100 %:
0,8284/0,8264 = 100,24 %.
Використовуючи спосіб відносних різниць, розраховуються показники впливу якості на зміну обсягу реалізації.

Показник Відсоток вико-нання плану Відсоткова різниця Вплив на обсяг
реалізації, тис. грн
1. Коефіцієнт сортності (0,8284/0,8264)*100 % = 100,24 % 100,24 – 100 = 0,24 % (0,24*1244,54)/100 = 3
2. Виконання плану у варті-сному вимірі (2340,95/1244,54)*100 % = 107,75 % 107,75 – 100 = 7,75 % (7,75*(1244,4 + 2))/100 = 93,5

Баланс відхилень:
3 тис. грн + 93,5 тис. грн = 96,5 тис. грн.
За наближеним підрахунком:
1 341 тис. грн – 1 244,5 тис. грн = 96,5 тис. грн,
96,5 = 96,5 тис. грн.
Таблиця 26
Вплив якості коксу на обсяг виробленої продукції у ВАТ "Кокс" за 200Х рік
Показники Відсоток виконання плану, % Відсоткова різниця, % Вплив на обсяг продукції, тис. грн Фактор, який
здійснює вплив
1. Виконання плану в натура-льному виразі 109,02 (109,02 – 100) = 9,02 9,02*1163,7
100
=104, 9657 Кількість вироблено-го коксу
2. Виконання плану у вартіс-ному виразі 108,60 (108,6 – 109,02) =
–0,42 0,42*1163,7 100
= –4, 8875 Середня ціна 1 т коксу

Із розрахунків, наведених у табл. 26, можна зробити висновок, що навіть незначне зниження якості коксу приводить до зменшення вартості коксу на 4,8875 тис. грн.

Завдання для самоконтролю

Завдання 4. Назвіть основні причини асортиментно-структурних зрушень у процесі виробництва продукції. На які показники можуть впливати ці зрушення?

 

Реалізація продукції (товарів, робіт, послуг) є заключним процесом циклу відтворення обмежених ресурсів підприємства і передує забезпеченню здійснення таких циклів. В умовах ринкової організації економіки попередній аналіз реалізації проводиться головним чином із використанням інформаційної бази, сформованої за даними фінансового обліку та звітності. Із метою проведення детальнішого аналізу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) необхідно розширити інформаційну базу за рахунок даних податкового обліку та звітності, а також даних статистичної звітності. Форма № 2 фінансової звітності підприємства "Звіт про фінансові результати" дає можливість розробити аналітичну таблицю для аналізу доходів, витрат і фінансових результатів, пов'язаних із реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) із застосуванням методів горизонтального та вертикального аналізу.
Із використанням розширеного горизонтального методу аналізу або аналізу трендів визначаються головні тенденції й відхилення, пов'язані з динамікою процесу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і фінансових результатів діяльності підприємства та його складових.

Таблиця 27
Аналіз доходу від реалізації та фінансових результатів діяльності
ВАТ "Кокс" у 200Х році методом горизонтального аналізу
Показники Фактично
за звітний період,
тис. грн За
попередній період,
тис. грн Відхилення (+, –)
тис. грн відсоток до попереднього року
1 Дохід (виручка) від реаліза-ції продукції 2730 2400 +330 +13,75
2 Непрямі податки, збори та платежі (580) (510) (+70) (+13,725)
3 Чистий дохід (виручка) від реалізації 2150 1890 +260 +13,76
4 Собівартість реалізованої продукції (1200) (1340) (–140) (–10,45)
5 Валовий прибуток (збиток) 950 550 +400 +72,73
6 Витрати на збут, адміністра-тивні витрати (5) (4) (+1) (+25,00)
7 Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток, збиток) 945 546 +399 +73,08
8 Доходи інших видів діяльності 20 15 +5 +33,33
9 Витрати інших видів діяль-ності 10 9 +1 +11,11
10 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування 955 552 +403 +73,01
11 Податок на прибуток (240) (140) (+100) (+71,43)
12 Чистий прибуток (збиток) 715 412 +303 +73,54

Таблиця 28
Аналіз доходу від реалізації та фінансових результатів діяльності
ВАТ "Кокс" у 200Х році методом вертикального аналізу
Показники Фактично за звітний період, тис. грн За
попередній період,
тис. грн Фактично за звітний період, % За
попередній період, %
1 Дохід (виручка) від реалі-зації продукції 2730 2400 100,00 100,00
2 Непрямі податки, збори та платежі (580) (510) (21,24) (21,25)
3 Чистий дохід (виручка) від реалізації 2150 1890 78,76 78,75
4 Собівартість реалізованої продукції (1200) (1340) (43,96) (55,83)
5 Валовий прибуток (зби-ток) 950 550 34,80 22,92
6 Витрати на збут, адмініст-ративні витрати (5) (4) (0,20) (0,17)
7 Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток, збиток) 945 546 34,60 22,75
8 Доходи інших видів діяль-ності 20 15 0,70 0,63
9 Витрати інших видів дія-льності (10) (9) (0,40) (0,38)
10 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування 955 552 35,00 23,00
11 Податок на прибуток (240) (140) (8,80) (5,83)
12 Чистий прибуток (збиток) 715 412 26,20 17,17

У наступних субмодулях викладаються методики факторного аналізу валового прибутку (збитку), а також аналізу рентабельності продукції, що є складовими прикладних методик аналізу реалізації продукції в умовах ринкової економіки.

Рішення завдання 1
Інформаційну базу аналізу виробництва і реалізації продукції можна сформувати у вигляді двох потужних блоків: облікова інформаційна база та необлікова інформаційна база.

Рішення завдання 2
В умовах ринкової економіки аналіз динаміки обсягу виробни-цтва проводять з урахуванням аналітичної інформації щодо оцінки виконання договорів; оцінки впливу конкурентного середовища та інших зовнішніх ринкових факторів.

Рішення завдання 3
Зменшення (зростання) попиту на ринку продукції, зміна цінової політики підприємства; зростання (зниження) цін на сировину, паливо.

Рішення завдання 4
Основними причинами асортиментно-структурних зрушень у процесі виробництва продукції є результат взаємодії зміни асор-тименту та структури, які головним чином впливають на показники обсягу виробництва і реалізації продукції.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Які показники обсягу виробництва в першу чергу необхідно використовувати в аналізі в умовах інфляції:
а) натуральні;
б) грошові;
в) трудові;
г) умовні.
Тест 2. Фактори, які впливають на виробництво та реалізацію продукції на макрорівні, належать до групи:
а) екстенсивних;
б) інтенсивних;
в) зовнішніх;
г) внутрішніх.
Тест 3. Процес заміни застарілих зразків продукції на сучасніші та технічно досконаліші або випуск принципово нової продукції визначається як:
а) нововведення;
б) інновації;
в) модернізація виробництва;
г) оновлення асортименту.
Тест 4. Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується:
а) як частка вироблених нових видів продукції до за-гальної вартості готової продукції;
б) як частка вироблених нових видів продукції до час-тки застарілої продукції;
в) як частка вироблених стандартизованих видів про-дукції до загальної вартості готової продукції;
г) немає правильної відповіді.
Тест 5. Продукцію, у якій допускаються певні, несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог, класифікують як:
а) якість;
б) сортність;
в) клас;
г) ранг.
Тест 6. Назвіть види браку продукції:
а) повний і частковий;
б) поправний і непоправний;
в) поворотний і безповоротний;
г) абсолютний і відносний.
Тест 7. Чітку, стійку і збалансовану діяльність підприємства, яка дає можливість рівномірно випускати продукцію і відповідно виконувати свої зобов'язання перед споживачами, характеризує показник:
а) ритмічності;
б) збалансованості;
в) виваженості;
г) плановості.
Тест 8. Джерелом інформації для аналізу напівфабрикатів власного виробництва є:
а) баланс підприємства;
б) дані на синтетичному рахунку 22 "Напівфабрикати;
в) оперативна інформація;
г) усі відповіді правильні.
Тест 9. Назвіть показник, що характеризує пропорційність, збалансованість виготовлення окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів і забезпечує нормальний процес виготовлення готових виробів:
а) комплектність;
б) номенклатура;
в) сортність;
г) асортимент.
Тест 10. Джерелом інформації для аналізу незавершеного виробни-цтва є:
а) баланс підприємства;
б) залишки на синтетичному рахунку 23 "Виробництво";
в) оперативна інформація;
г) усі відповіді правильні.
Тест 11. Як визначається продукція, що зазнала вже певних видів переробки, але ще не є готовою до споживання:
а) напівфабрикати;
б) сировина;
в) товари;
г) готова продукція.
Тест 12. Ресурси, предмети, продукти, придбані підприємством з метою подальшого обміну, це:
а) готова продукція;
б) товар;
в) сировина;
г) напівфабрикати.
Тест 13. До інформаційної бази аналізу виробництва і реалізації продукції належать:
а) дані оперативного, бухгалтерського, статистичного об-ліку;
б) плани;
в) фінансова звітність;
г) усі відповіді правильні.
Тест 14. Система адресних завдань з обсягу, структури та асорти-менту виробництва продукції, параметрів конкурентоспромо-жності та рівня використання виробничого потенціалу це:
а) стратегія виробництва;
б) виробнича програма;
в) тактика виробництва;
г) виробничі плани.
Тест 15. Яким чином співвідносяться категорії "асортимент" і "но-менклатура"?:
а) ці категорії рівнозначні;
б) вужчим поняттям є асортимент випуску;
в) вужчим поняттям є номенклатура випуску;
г) це неспоріднені категорії.
Тест 16. До завдань аналізу виробництва та реалізації продукції належать:
а) визначення оптимального обсягу виробництва і продажу продукції;
б) визначення оптимального асортименту продукції та відповідної потребам споживачів якості продукції;
в) розрахунок впливу витрат, пов'язаних із виробниц-твом і реалізацією, на фінансові результати діяльності;
г) усі відповіді правильні.
Тест 17. Показник номенклатури продукції використовують в аналі-зі:
а) диспетчерська підприємства, відділ маркетингу, це-хи, бухгалтерія, юридичний відділ;
б) керівництво підприємством;
в) акціонери;
г) кредитори.
Тест 18. Джерелом інформації для аналізу готової продукції є:
а) баланс підприємства;
б) дані синтетичного рахунку 26 "Готова продукція";
в) оперативна інформація;
г) усі відповіді правильні.
Тест 19. До інформаційної бази попереднього аналізу реалізації про-дукції в умовах ринкової економіки відносять:
а) дані фінансового обліку та звітності, податкового обліку та звітності, статистичної звітності;
б) дані статистичної звітності;
в) дані фінансового обліку та звітності;
г) усі відповіді правильні.
Тест 20. Ритмічність виробництва аналізується у взаємозв'язку з:
а) номенклатурою;
б) комплектністю;
в) сортністю;
г) асортиментом.

Матриця відповідей на тести

№ тесту а б в г
1 +
2 +
3 +
4 +
5 +
6 +
7 +
8 +
9 +
10 +
11 +
12 +
13 +
14 +
15 +
16 +
17 +
18 +
19 +
20 +
Завдання для повторення

1. Укажіть, чим відрізняється аналіз обсягу виробництва про-дукції в натуральному виразі від аналізу обсягу виробництва про-дукції у вартісному виразі.
2. Назвіть основні чинники зменшення обсягів виробництва в умовах ринкової економіки.
3. Назвіть основні напрями аналізу обсягу виробництва про-дукції.
4. Назвіть показники, які використовуються в аналізі обсягу виробництва продукції.
5. Укажіть, за якими напрямами проводиться аналіз асортимен-ту та структури випуску продукції.
6. Визначте порядок розрахунку коефіцієнтів асортиментності та структури випуску продукції.
7. Перелічіть основні методи економічного аналізу, які застосо-вуються в аналізі сортності продукції.
8. Укажіть особливості аналізу браку продукції.
9. Назвіть порядок розрахунку коефіцієнта ритмічності.
10. Укажіть, чи існує різниця між поняттями "комплектність ви-робництва" і "комплектність продукції". Якщо існує, то в чому по-лягає її зміст?
11. Назвіть основні чинники, що впливають на ритмічність випуску продукції.
12. Укажіть послідовність проведення аналізу залишків незавер-шеного виробництва.
13. Назвіть показники, які характеризують ритмічність виробниц-тва та випуску продукції.
14. Перелічіть основні складові інформаційної бази аналізу вироб-ництва і реалізації продукції.

 

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

Аналіз фінансового стану
та фінансових результатів
діяльності підприємства

 

 

CУБМОДУЛЬ 3.1

Аналіз фінансового
стану підприємства

 

Мета субмодуля: засвоєння студентами питань щодо сутності оцінки фінансового стану підприємства та складових такого аналізу, набуття навичок дослідження основних показників аналізу фінансового стану підприємства, у тому числі таких, які мають дискусійний характер; роботи з науковою літературою з питань економічного аналізу, бухгалтерського обліку та аудиту; вироблення у студентів уміння давати критичну оцінку різним поглядам на спірні питання та формулювати свій підхід до цих питань.
Основні положення субмодуля: система аналітичних оцінок і напрями формування аналітичної інформації стосовно оцінки фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості, резервів підвищення ефективності діяльності підприємства шляхом проведення раціональної фінансової політики.
Сфера застосування субмодуля: підготовка аналітичної інфор-мації щодо оцінки показників фінансового стану підприємства, їх-нього факторного аналізу та визначення резервів його поліпшення.
Фінансовий стан (Financial position) – це економічна категорія, що відбиває стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку на певний момент часу.
Фінансовий стан підприємства – це показник його фінансової конкурентоспроможності і виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами.
Він описується системою показників, що дозволяють оцінити:
а) наявність, розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів;
б) оптимальність структури пасивів підприємства, його фінансову незалежність і ступінь фінансового ризику;
в) оптимальність структури активів підприємства і ступінь виробничого ризику;
г) оптимальність структури джерел формування оборотних ак-тивів;
д) платоспроможність та інвестиційну привабливість підприємства;
е) ризик банкрутства (неплатоспроможності) суб'єкта господа-рювання;
ж) запас його фінансової стійкості (зону беззбиткового обсягу продажів).
Аналіз фінансового стану є постійною необхідністю для кожного підприємства. Головними його завданнями є:
 якісна оцінка фінансового стану;
 вивчення факторів, що впливають на фінансовий стан;
 виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності;
 з'ясування можливостей підвищення ефективності функціо-нування підприємства за допомогою раціональної фінансової політики;
 оцінка напрямів розвитку з огляду на потреби у фінансових ресурсах;
 розробка заходів з оптимізації структури фінансових ресурсів та ефективного використання їх;
 надання інформації для прийняття управлінських рішень щодо поліпшення фінансового стану підприємства.
Залежно від цілей та обсягу аналізу можна виділити такі види аналізу:
 експрес-діагностика підприємства;
 комплексний аналіз фінансової діяльності підприємства;
 підготовка інформації для обґрунтування доцільності інвестицій.
Експрес-аналіз і комплексний аналіз фінансового стану підприємства розрізняються відповідно до широти аналізу; глибини дослідження; ступеня деталізації вивчення різних аспектів діяльності підприємства.
Експрес-діагностика ґрунтується на вивченні поточних аспектів діяльності підприємства, дає миттєвий погляд на ситуацію і призначена для пошуку і виділення найбільш важливих і складних проблем у керуванні фінансами, її основним завданням є звуження масштабів пошуку проблем та їхнього розв'язання.
Цей вид аналізу передбачає досить швидке отримання результату з наступним проведенням додаткових аналітичних досліджень за виділеними напрямами.
Комплексний аналіз фінансової діяльності підприємства розглядає всі напрями його діяльності з погляду стратегічного розвитку бізнесу.
Методика проведення цих видів аналізу відрізняється тим, що в комплексному аналізі додається попередня оцінка економічного і фінансового стану підприємства і деталізується аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.
Попередній огляд економічного і фінансового стану підприємства здійснюється у межах комплексного аналізу і включає такі напрями дослідження:
1) характеристику загальної спрямованості фінансово-госпо-дарської діяльності підприємства;
2) характеристику макроекономічного середовища;
3) характеристику галузі.
Далі аналіз проводять за такою схемою:
 Оцінка та аналіз економічного потенціалу підприємства
o Оцінка майнового стану:
 вертикальний аналіз балансу;
 горизонтальний аналіз балансу;
 аналіз якісних змін у майновому стані;
 аналіз структури і динаміки оборотних коштів.
o Оцінка наявності негативних статей у звітності.
o Оцінка фінансового стану:
 оцінка ліквідності;
 оцінка фінансової стійкості.
 Оцінка та аналіз результатів фінансово-господарської діяль-ності підприємства:
o оцінка ділової активності;
o оцінка рентабельності;
o факторний аналіз рентабельності (лише для комплексного аналізу);
o оцінка положення на ринку цінних паперів;
o вертикальний аналіз фінансових результатів;
o комплексна оцінка результатів діяльності за методикою "Дюпон";
o оцінка виробничої (основної) діяльності підприємства (лише для комплексного аналізу);
o оцінка ефективності використання ресурсів (лише для комплексного аналізу);
o оцінка положення на ринку цінних паперів;
o оцінка ефективності податкової політики (лише для ком-плексного аналізу).
 Висновки та рекомендації.
Показники фінансового стану розраховуються на базі основних форм бухгалтерської звітності.
Наведені вище аспекти аналізу показників описують різні боки діяльності підприємства, даючи змогу визначити найбільш серйозні його проблеми. Для оцінки тенденції зміни показників слід розглядати їх у динаміці.
Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства вчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан і навпаки.
Інформаційною базою аналізу фінансового стану є фінансова звітність підприємства, на основі якої здійснюється розрахунок системи показників, загальновживані групи яких наведено на рис. 10.

Рис. 10. Групи розрахункових показників
для оцінки фінансового стану підприємства

Для розробки стратегії розвитку підприємства перед аналітиком поставлено завдання здійснити аналіз зміни обсягу, структури та динаміки активів підприємства за такими даними (табл. 30).
Для проведення аналізу слід пригадати, що аналіз майнового стану підприємства – це аналіз активів балансу, які відображають характер використання капіталу підприємства, показують суму засобів (майна підприємства), потрібних для його функціонування у різних формах діяльності.
Класифікацію активів наведено в табл. 31.
Завданнями аналізу активів є:
 оцінка стану, структури та динаміки зміни активів підприємства;
 оцінка впливу зміни активів на фінансовий стан підприємства;
 виявлення причин, негативних і позитивних тенденцій зміни активів підприємства;
 аналіз ефективності функціонування активів підприємства.

Таблиця 30
Аналіз зміни обсягу, структури та динаміки активів підприємства
Види активів На початок року На кінець року Зміна за рік
тис. грн % тис. грн % тис. грн %
Необоротні,
у т. ч.: 3562,2 83,27 3388,7 77,22 –173,5 –4,9
незавершене будівництво
основні засоби 42,2
3520,0 0,99
82,29 42,2
3346,5 0,96
76,26 –
–173,5
0,03
Оборотні,
у т. ч.: 715,2 16,72 998,9 22,76 283,7 –4,9
виробничі запаси
незавершене виробництво
готова продукція
товари
короткострокова
дебіторська заборгованість
– гроші та їхні еквіваленти 218,2
16,9
431,9
38,6

9,1
0,5 5,80
0,39
10,10
0,90

0,21
0,01 215,8
33,7
581,3
6,5

161,6
0 4,92
0,77
13,25
0,15

3,68
0 –2,4
16,8
149,4
–32,1

152,5
–0,5 39,7
1,1
0,38
3,15

0,75
3,47
Витрати майбутніх періодів 0,7 0,7
Усього активів 4277,4 100 4388,3 1100 110,9 2,6

Таблиця 31
Класифікація активів підприємства
Ознака
класифікації Види активів Складові
Форма функці-онування Матеріальні Основні засоби
Незавершене виробництво
Незавершене будівництво
Запаси готової продукції
Інші матеріальні цінності
Нематеріальні Права на використання окремих видів приро-дних ресурсів
Патентні права на використання винаходів
Права на товарний знак чи товарну марку
Права на використання програмних продуктів тощо
Фінансові Грошові активи в національній та іноземній валюті
Усі форми дебіторської заборгованості
Фінансові інвестиції
Характер участі в господар-ському обороті Необоротні
(довготермінові) Нематеріальні активи
Основні засоби
Довгострокові фінансові інвестиції
Довгострокова дебіторська заборгованість
Інші необоротні активи
Оборотні
(короткотермінові) Запаси
Поточні фінансові інвестиції
Короткострокова дебіторська заборгованість
Грошові кошти та їхні еквіваленти
Інші оборотні активи
Характер
обслуговування Операційні Основні виробничі засоби
Нематеріальні активи операційної діяльності
Оборотні операційні активи
Інвестиційні Реальні інвестиції
Коротко- та довгострокові фінансові вкладен-ня
Джерела
формування Валові Сформовані за рахунок власного та залучено-го капіталу
Чисті Утворені лише за рахунок власного капіталу
Чутливість
до інфляційних процесів Монетарні Грошові кошти
Депозити
Короткострокові фінансові вкладення
Засоби в розрахунках
Немонетарні Основні засоби
Запаси
Готова продукція
Незавершене будівництво
Товари
Рівень
ліквідності Абсолютно ліквідні Грошові кошти в національній та іноземній валюті
Високоліквідні Поточні фінансові інвестиції
Короткострокова дебіторська заборгованість
Середньоліквідні Усі форми дебіторської заборгованості, крім короткострокової та безнадійної
Готова продукція
Низьколіквідні Запаси матеріальних ресурсів
Незавершене виробництво
Незавершене будівництво
Основні засоби
Нематеріальні активи
Довгострокові фінансові вкладення
Неліквідні Безнадійна дебіторська заборгованість
Витрати майбутніх періодів

Дослідження активів підприємства (табл. 30) свідчить про:
а) приріст активів на 110,9 тис. грн, або 2,6 %. Приріст активів з урахуванням індексу інфляції характеризує зміцнення економічного потенціалу підприємства;
б) зростання частки оборотних активів із 16,7 % до 22,8 %, що позитивно впливає на зміцнення фінансового стану за раху-нок підвищення віддачі авансованого капіталу через прискорення оборотності оборотних коштів;
в) зміну частки активів підприємства за ознакою ліквідності. Негативним є зростання дебіторської заборгованості на 152,5 тис. грн, яке веде до відволікання коштів підприємст-ва з обороту, а також відсутності на кінець року грошових коштів та їхніх еквівалентів.

 

За даними табл. 30 та "Звіту про фінансові результати" (дод. 2) проаналізувати необоротні та оборотні активи підприємства.
Суперечливі результати оцінки фінансового стану, отримані на базі аналізу загальної суми активів, свідчать про необхідність дета-лізації отриманих даних шляхом аналізу окремих видів активів.
Аналіз необоротних активів з метою оцінки фінансового стану включає дослідження їхньої динаміки, структурних зрушень та ефективності використання.
Динаміка зміни основних засобів свідчить про зміну економічного потенціалу підприємства (у нашому випадку – зменшення можливостей продуктивної діяльності на 4,9 %) та ступінь окупності основного капіталу (за ступенем зношуваності). Детально ці питання розглянуто в попередньому модулі.
Вплив ефективності використання активів підприємства на зміну його фінансового стану можна визначити за показниками рентабельності активів (ROA), віддачі активів, що визначаються відношенням валового доходу підприємства (Дв) до середньої величини активів (А) та швидкості оновлення операційних необоротних активів (Sна), розглянутими в модулі 2. Для нашого підприємства ці показники становлять:
на початок року відповідно 8,8 %, 2,31 грн та 3 роки;
а на кінець року – 9,6 %, 2,27 грн та 2,7 роки.
Фінансовий стан підприємства суттєво залежить від раціонального розміщення та ефективності використання оборотних активів. Стійка структура оборотних активів є ознакою стабільно працюючого підприємства. Проте структурні зрушення можуть оцінюватися по-різному залежно від того, чи віддзеркалюють вони стратегію розвитку підприємства, чи зумовлені зовнішніми чинниками, передусім інфляцією. В умовах інфляції підприємство більше зацікавлено в прискоренні оборотності оборотних засобів і зменшенні частки монетарних активів, що швидко знецінюються.
Аналіз наявності, складу та структури запасів здійснюють шля-хом порівняння з нормативним рівнем, оскільки як надлишок, так і нестача запасів спричиняють погіршення фінансового стану. Рівень запасів практично стабільний (зменшився на 1,1 %), що позитивно характеризує фінансовий стан.
Порядок розрахунку нормативів виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції й товарів розглянуто в попередньому модулі. Незавершене виробництво зросло майже вдвічі, а готова продукція – на 35 %, що зумовлено сезонністю попиту на продукцію підприємства. Реальнішу картину можна отримати, здійснивши порівняння цих показників за відповідні періоди минулих років.
Обсяг, структура та якість дебіторської заборгованості є важливим чинником зміни фінансового стану підприємства.
Дебіторська заборгованість може бути довгостроковою, що вини-кає за майно, передане в оренду, забезпечена довгостроковими век-селями і належить до необоротних активів, і поточною, що є оборот-ним активом і може бути пов'язана з реалізацією продукції (загальна заборгованість і та, що забезпечена векселями) і не пов'язана (заборгованість за виданими авансами, розрахунками з бюджетом, із нарахованих доходів, внутрішніх розрахунків тощо).
За термінами погашення виокремлюють заборгованість, за якою термін сплати не настав, не сплачену у визначений термін заборгованість і ту, за якою минув термін позовної давності.
Аналіз розпочинається з оцінки складу, структури та динаміки дебіторської заборгованості. Необґрунтоване зростання дебіторської заборгованості негативно впливає на фінансовий стан. На нашому підприємстві дебіторська заборгованість головним чином за товари, роботи, послуги суттєво зросла на кінець періоду, що певною мірою визначається укладанням кількох великих угод із постачання продукції зарубіжним фірмам. Головну увагу слід звернути на наявність простроченої дебіторської заборгованості, особливо резерву сумнівних боргів.
Методику розрахунку показників оборотності дебіторської заборгованості розглянуто в кейсі 6.
Якісну оцінку дебіторської заборгованості здійснюють, розрахову-ючи коефіцієнт і середній термін простроченої дебіторської заборго-ваності, частку резерву сумнівних боргів у загальній сумі дебіторської заборгованості, питому вагу вексельних розрахунків у загальній сумі дебіторської заборгованості, питому вагу безнадійної заборгованості в загальній величині простроченої заборгованості та оборотність дебіторської заборгованості.
Зростання дебіторської заборгованості внаслідок збільшення обсягу продажів вважається виправданим, а викликане нераціональною кредитною політикою, неплатоспроможністю покупців тощо оцінюється негативно.
Добрий фінансовий стан підприємства характеризується постій-ною наявністю грошових коштів та їхніх еквівалентів (наймобільні-шої частини оборотних активів) на поточному рахунку підприємства. Оптимальна сума їх визначається діловою активністю підприємства та обґрунтованістю їхньої щоденної потреби, зазвичай вона дорівнює 3-4-денному обороту.
Короткострокові фінансові інвестиції – еквіваленти грошових коштів – досліджують за методикою аналізу інвестиційної діяльності.

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. За даними "Балансу підприємства" (дод. 2) проана-лізувати активи підприємства.

 

На основі даних витягу з пасиву балансу (табл. 32) проаналізувати фінансову незалежність підприємства.
Головними завданнями аналізу пасивів балансу, де містяться дані про джерела фінансування активів підприємства, є:
 аналіз обсягу і динаміки капіталу підприємства;
 дослідження структури капіталу та її зміни;
 аналіз складу та структурних змін власного і залученого капіталів;
 пошук резервів зростання капіталу, підвищення його віддачі та зміцнення фінансової стійкості підприємства.
Фінансова незалежність підприємства (Financial independence) – це його здатність вільно маневрувати грошовими коштами для забезпечення безперебійного процесу фінансово-господарської діяльності, а також оновлення і розширення виробництва.
Показниками фінансової незалежності є:
Коефіцієнт фінансової автономії, або фінансової незалежності, або власності (autonomy ratio) – питома вага власного капіталу в його загальній сумі.
Стандартне значення цього коефіцієнта не повинно бути нижчим за 50 %. Зростання його є свідченням зміцнення фінансової стійкості підприємства.
Коефіцієнт фінансової залежності, або концентрації залученого капіталу (Debt Ratio) – частка позикового капіталу в загальній валюті балансу. Зростання його є свідченням посилення залежності від зовнішніх інвесторів.
Плече фінансового важеля, або коефіцієнт фінансового ризику (Debt/Equity Ratio) – відношення позикового капіталу до власного. У галузях із низьким коефіцієнтом оборотності капіталу плече фінансового важеля не повинно перевищувати 0,5, в інших – може бути вище за 1.

Таблиця 32
Аналіз джерел фінансування активів підприємства
Види пасивів На початок року На кінець
року Зміна за рік
тис. грн % тис. грн % тис. грн %
1. Власний капітал
у т. ч.:
статутний капітал
додатковий вкладений капі-тал
резервний капітал
нерозподілений прибуток (не-покритий збиток)
2. Забезпечення наступних
витрат і платежів
3. Довгострокові зобов'язання
4. Поточні зобов'язання
у т. ч.:
кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
Поточні зобов'язання
за розрахунками:
з одержаних авансів
із бюджетом
із позабюджетних платежів
із страхування
з оплати праці
Інші поточні зобов'язання
Доходи майбутніх періодів 4047,2

56,4
3949,6
41,2

–

–
96,0
134,2

41,8

6,4
28,0
1,9
22,8
31,9
1,4
– 94,62

1,32
92,34
0,96

–

–
2,24
3,14

0,98

1,50
0,65
0,44
0,53
0,75
0,03
– 3976,1

56,4
3962,5
41,2

(84,0)

–
80,7
331,5

109,1

1,2
46,8
13,3
28,9
67,0
65,2
– 90,61

1,29
90,30
0,93

–

–
1,84
7,55

2,49

0,3
1,07
0,30
0,66
1,53
1,49
– –71,1

0
12,9
0

–84,0

–
–15,3
197,3

67,3

–5,2
18,8
11,4
6,1
35,1
63,8
– –4,01

–0,03
–2,04
–0,03

–

–
–0,40
4,41

1,51

–1,47
0,42
0,14
0,13
0,78
1,46
–
Усього пасивів 4277,4 100 4388,3 100 110,9 Х

Коефіцієнт довгострокової заборгованості (Debt/(Equity + Debt)) – це частка від ділення довгострокових зобов'язань на суму власного капіталу і довгострокових зобов'язань.
Коефіцієнт самофінансування – відношення суми самофінансованого доходу (реінвестований прибуток + амортизація) до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових доходів.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (Flexibility ratio) ви-значає частку власного капіталу, вкладену в оборотні активи. Пози-тивною тенденцією є зростання даного показника.
Мультиплікатор капіталу (Equity multiplier) – це відношення активів до власного капіталу.
Дані табл. 32 свідчать про те, що:
1. Протягом року капітал зріс на 110,9 тис. грн, головну части-ну його (90,6 % на кінець року) становив власний капітал, сума якого знизилася на 71,1 тис. грн, а питома вага – на 4,01 %. Висока частка власного капіталу свідчить про економічну незалежність підприємства та інвестиційну привабливість. З іншого боку, рентабельність власного капіталу зазвичай збільшується при залученні позикових коштів.
2. Відсутність довгострокових залучень коштів може свідчити про недовіру кредиторів і характеризує незадовільність фінансового стану.
3. Поточні зобов'язання зросли на 197,3 тис грн і становили у структурі капіталу 7,55 % проти 3,14 % на початок року, із них майже третину посідала кредиторська заборгованість, що негативно вплинуло на фінансову стійкість підприємства.
4. Власний капітал зменшився за рахунок непокритого збитку, що є свідченням погіршення фінансового стану.
5. Показник фінансової стійкості підприємства в кілька разів перевищує нормативне значення. Різке зниження даного коефіцієнта в кінці року обумовлено зростанням суми позик коштів майже в 2,5 рази.
Згідно з даними табл. 33 на кожну гривню вкладених в активи підприємства власних коштів на початок року припадало 3 коп. позикових коштів, на кінець року – 8 коп. Тобто підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.

Таблиця 33
Аналіз динаміки коефіцієнтів автономії,
фінансової стійкості та фінансового ризику
Показники На початок
року На кінець
року
Власні кошти, тис. грн 4143,2 4056,8
Позичені кошти, тис. грн 134,2 331,5
Загальна сума джерел коштів, тис. грн 4277,4 4388,3
Коефіцієнт автономії 0,969 0,924
Темпи росту коефіцієнта автономії, % – 95,36
Коефіцієнт фінансової стійкості 30,87 12,24
Темпи росту коефіцієнта фінансової стійкості, % – 39,65
Коефіцієнт фінансового ризику 0,03 0,08
Темпи росту коефіцієнта фінансового ризику, % 266,67

6. Зростання власного оборотного капіталу, що визначається як різниця вартості оборотних активів і поточних зобов'язань, із 581,0 тис. грн (715,2 – 134,2) до 667,4 тис. грн (998,9 – 331,5) су-проводжувалося падінням його частки у власному капіталі із 81,24 % до 66,81 %, що характеризує зниження мобільності власно-го капіталу і погіршує фінансовий стан.

Завдання для самоконтролю

Завдання 2. За даними "Балансу підприємства" (дод. 2) здійснити оцінку пасивів підприємства.

 

За даними табл. 30 та 32 проаналізувати фінансову стійкість підприємства.
Фінансова стійкість підприємства (Finan¬cial stability) – це здатність його функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у мінливому внутрішньому і зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість у межах припустимого рівня ризику.
Вона характеризує ступінь ефективності управління фінансовими ресурсами і визначається оптимальним співвідношенням між активами та джерелами формування засобів виробництва.
Фінансова стійкість підприємства значною мірою залежить від показників забезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами їхнього формування.
Запасами (Reserves) на промислових підприємствах вважаються виробничі запаси, готова продукція, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, строк погашення яких менший за 12 місяців.
До планових джерел фінансування (ПДФ) (normal liquidity sources) належать власні оборотні кошти, короткострокові кредити банків під виробничі запаси, заборгованість постачальникам, отримані від покупців аванси, доходи майбутніх періодів, термін отримання яких менший за 12 місяців.
Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники:
1) Власний оборотний капітал (ВОК), або робочий чистий капітал (NWC – net working capital) – різниця вартості оборотних активів (ОА) і поточних зобов'язань (ПЗ), або капіталу і резервів (Кір) і необоротних активів (НА):
ВОК = ОА – ПЗ = КіР – НА.
Зростання цього показника, що характеризує чистий оборотний капітал, свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. Для аналізованого підприємства значення цього показника на початок і кінець звітного періоду становить відповідно:
ВОК0 = 715,2 – 134,2 = 581,0 тис. грн;
ВОК1 = 998,9 – 331,5 = 667,4 тис. грн.
2) Власні й довгострокові джерела формування запасів і витрат (ВД) розраховуються як сума власного оборотного капіталу і довгострокових зобов'язань (ДЗ):
ВД = ВОК + ДЗ.
3) Основні джерела формування запасів і витрат (ОД) визначаються шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позичкових коштів (КПК):
ОД = ВД + КПК.
Наше підприємство не отримувало банківських кредитів, тому два останні показники збігаються з ВОК.
Наявність джерел формування запасів характеризується трьома показниками забезпеченості запасів відповідними джерелами:
1) Надлишок (+) або нестача (–) власного оборотного капіталу (∆ ВОК):
∆ ВОК = ВОК – З,
де З – запаси.
Для аналізованого підприємства значення цього показника на початок і кінець звітного періоду становить відповідно:
∆ ВОК0 = 581,0 – (218,2 + 16,9 + 431,9) = –86,0 тис. грн,
∆ ВОК1 = 667,4 – (215,8 + 33,7 + 581,3 + 0,7) = –164,1 тис. грн.
2) Надлишок (+) або нестача (–) власних і довгострокових джерел формування запасів (∆ ВД):
∆ ВД = ВД – З.
3) Надлишок (+) або нестача (–) загальної величини основних джерел формування запасів (∆ ОД):
∆ ОД = ОД – З.
Існують чотири типи фінансової стійкості.
1. Абсолютна стійкість фінансового стану забезпечується, якщо запаси і витрати менше суми планових джерел їхнього форму-вання, а коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат плановими джерелами засобів (k) більше одиниці:
З < ВОК + К,
k = (ВОК + К)/З >1,
де К – кредити банків і кредиторська заборгованість за товари.
2. Нормальна стійкість фінансового стану така, за якої гаранту-ється платоспроможність підприємства, задається умовою:
З = ВОК + К,
k = (ВОК + К)/З =1.
3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан – стан, за якого порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Дтим) в оборот підприємства (резервного фонду, фонду нагромадження і споживання), кредитів банку на тимчасове поповнення оборотних коштів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською тощо:
З = ВОК + К + Дтим,
k = (ВОК + К + Дтим,)/З = 1.
4. Кризовий фінансовий стан (підприємство перебуває на межі банкрутства), за якого
З > ВОК + К + Дтим,
k = (ВОК + К + Дтим,)/З < 1.
Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів з оплати праці, позичок банку, пос-тачальників, бюджету тощо.
Для аналізованого підприємства співвідношення на початок і кі-нець звітного періоду становить відповідно
667,0 > 581,0 + 41,8 + 41,2 = 664,0;
831,5 > 667,4 + 109,1 + 41,2 = 817,7.
Як бачимо, якщо на початок року використання резервного фонду в розмірі 41,2 тис. грн. майже утримало підприємство в нестійкому фінансовому становищі, то на кінець року такий захід уже не дав потрібного результату, і підприємство опинилося у кризовому фінансовому становищі. Але рівновагу платіжного балансу можна відновити за рахунок затримки виплати заробітної плати або інших платежів.
З метою визначення рівня фінансової стійкості підприємства оцінимо також показники, які характеризують забезпеченість запасів і затрат відповідними джерелами їхнього фінансування.
Як видно з даних табл. 34, на підприємстві у звітному році спостерігалася нестача коштів для формування запасів і затрат. Це спричинено недостатнім обсягом власних оборотних коштів і повною відсутністю у підприємства довгострокових кредитів. Протягом року загальна нестача джерел фінансування скоротилася із 82,8 тис. грн. до 60,8 тис. грн. Але не слід трактувати це як позитивну тенденцію, оскільки скорочення спричинено значною мірою збільшенням кредиторської заборгованості. У випадку одночасної вимоги погашення боргу з боку кредиторів підприємство опиниться у дуже скрутному становищі.

Таблиця 34
Зведена таблиця показників забезпеченості запасів
і затрат джерелами формування, тис. грн
Показники На початок року На кінець року
Джерела формування власних оборотних коштів 4143,2 4056,8
Необоротні активи 3562,2 3388,7
Власні оборотні кошти 581,0 668,1
Довгострокові пасиви – –
Власні та довгострокові позикові джерела формування запасів і затрат 581,0 668,1
Короткострокові пасиви 41,8 109,1
Загальна величина джерел формування запасів і затрат 622,8 777,2
Загальна величина запасів 705,6 838,0
Надлишок (+) або нестача (–) власних джерел форму-вання запасів і затрат –124,6 –169,9
Надлишок (+) або нестача (–) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат –124,6 –169,9
Надлишок (+) або нестача (–) загальної величини дже-рел формування запасів і затрат –82,8 –60,8

Таким чином, підприємство перебуває в нестійкому фінансовому стані. З одного боку, воно має достатньо високу частку власних коштів у загальній сумі джерел їхнього формування і досить високий рівень незалежності від зовнішнього фінансування, а з іншого – цих коштів не вистачає для забезпечення виробничих запасів і затрат.
Стійкість фінансового стану може бути відновлена шляхом:
 прискорення оборотності капіталу в поточних активах, у ре-зультаті чого відбудеться відносне його скорочення на грив-ню товарообігу;
 обґрунтованого зменшення запасів і витрат (до нормативу);
 поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрі-шніх і зовнішніх джерел.
При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати запас його фінансової стійкості (зону беззбитковості). Із цією метою всі витрати підприємства поділяються на змінні й постійні, визначається сума маржинального доходу та його частка у виручці від реалізації продукції.
Маржинальний дохід розраховується як сума валового прибутку і постійних витрат, або різниця між виручкою і сумою змінних витрат.
Беззбитковий обсяг продажів, або критичний обсяг реалізації, або точка беззбитковості, або поріг рентабельності – визначається сумою реалізації, необхідною для відшкодування витрат підприємства. При цьому обсязі підприємство не матиме ні прибутку, ні збитку.
Поріг рентабельності = (Постійні витрати в собівартості
реалізованої продукції)/ Маржинальний дохід на одиницю продукції
Якщо відомо поріг рентабельності, то неважко розрахувати зону безпеки (safety area), яка відображає граничну величину можливого зменшення обсягу продажу без ризику понести збитки і аналізується з використанням абсолютного та відносного показників.
Абсолютний показник – це запас міцності (Safety Ratio):
Запас міцності = Виручка – точка беззбитковості.
У літературі зустрічаються два відносних показники, що характе-ризують зону безпеки. Один із них - запас фінансової стійкості (ЗФС):
Запас фінансової стійкості = Запас міцності/Виручка × 100 %.
Він показує максимальну кількість відсотків, на яку підприємство може зменшити обсяг продажу, залишаючись беззбитковим.
Другий відносний показник – коефіцієнт запасу міцності (Factor of Safety Ratio) – відношення запасу міцності до точки беззбитковості:
Коефіцієнт запасу міцності = Запас міцності/Точка беззбитковості.
Цей коефіцієнт показує, у скільки разів запас міцності перевищує беззбитковий обсяг реалізації.
Зона безпеки залежить від зміни виручки і беззбиткового обсягу продажів. Виручка ж може змінитися за рахунок кількості реалізованої продукції, її структури і середніх реалізаційних цін, а беззбитковий обсяг продажів – за рахунок суми постійних витрат, структури продажів, відпускних цін і питомих змінних витрат.
Запас фінансової стійкості можна зобразити графічно.
На осі абсцис відкладається обсяг реалізації продукції, на осі ординат – постійні, змінні витрати і виручка. Перетинання лінії виручки і витрат і є порогом рентабельності. У цій точці виручка дорівнює витратам. Вище її – зона прибутку, нижче – зона збитків. Зона безпеки – це відрізок осі ординат між проекціями на неї точок беззбитковості й досягнутої виручки. Для одного виробу запас міцності можна розрахувати у фізичних одиницях виміру. Графічно він дорівнюватиме довжині відрізку осі абсцис між проекціями на неї точки беззбитковості і досягнутої виручки.
Наприклад, виробництво продукції заплановано в обсязі 500 шт., ціна виробу (p), тис. грн: – 40, постійні витрати (C) – 3000; змінні витрати на одиницю виробу (V) – 15. Визначити точку беззбитковості та зону безпеки підприємства.
У точці беззбитковості виручка дорівнює витратам. Позначимо через q критичний обсяг реалізації, тоді
,
звідки
,
.
У нашому випадку
шт.

Рис. 11. Визначення точки беззбитковості та запасу безпеки

Запас міцності у грошовому вимірі дорівнює:
Запас міцності = 40 тис. грн.
У фізичних одиницях виміру він становить 500 – 120 =380 шт.
Розрахуємо запас фінансової стійкості:
,
тобто досягнуту виручку можна зменшити на 76 % без ризику отри-мати збитки.
Коефіцієнт беззбитковості
,
що свідчить про те, що зона безпеки більше ніж утричі перевищує беззбитковий рівень продажів.

Завдання для самоконтролю

Завдання 3. За даними "Балансу підприємства" (дод. 2) здійснити оцінку його фінансового стану.

 

За даними табл. 30, 32 здійснити аналіз ліквідності балансу підприємства та його платоспроможності.
Головним критерієм визначення фінансового стану підприємства є його платоспроможність (solvency) – це здатність готівковими коштами своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Аналіз платоспроможності необхідний як для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, так і для зовнішніх інвесторів.
Оцінка платоспроможності зовнішніми інвесторами здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, яка визначається часом, необхідним для перетворення їх у готівкові кошти.
Ліквідність балансу (balance sheet liquidity) – це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, термін перетво-рення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.
Ліквідність підприємства (unity liquidity) – це загальніше поняття, оскільки підприємство за наявності відповідного іміджу в діловому світі й достатньо високого рівня інвестиційної привабливості може залучити кошти сторонніх юридичних та фізичних осіб.
Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів активу, згрупованих за ступенем зменшення ліквідності, із короткостроковими зобов'язаннями з пасиву, які групуються за ступенем терміновості їхнього погашення.
Усі активи залежно від швидкості перетворення їх у кошти умовно поділяються на такі групи (складові кожної з них наведено в табл. 31):
А1. Абсолютно ліквідні активи (рядки 010, 220–240 Балансу).
А2. Активи, що швидко реалізуються (рядки 150, 160, 170, 180, 210, 220 Балансу).
А3. Активи, що повільно реалізуються (рядки 100,120–140, 250, 270).
А4. Активи, що важко реалізуються (рядки 010,020, 030 Балансу).
Перші три групи належать до поточних активів підприємства.
Пасиви балансу групуються за зростанням термінів погашення зобов'язань таким чином:
1. Найбільш термінові (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, інші короткострокові зобов'язання (рядки 530–610 Балансу), а також позики, не погашені в зазначені терміни (за даними додатків до фінансової звітності).
2. Короткострокові (П2) – короткострокові кредити банків та інші позики, які підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати (рядки 500–520 Балансу).
3. Довгострокові (П3) – довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви (рядок 480 Балансу).
4. Постійні пасиви (П4) – власний (акціонерний) капітал, забезпечення наступних витрат і платежів і доходи майбутніх періодів (рядки 380, 430, 630 Балансу).
Для визначення ліквідності балансу зіставляються результати з кожної групи активів і пасивів.
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо: А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4.
Невиконання якоїсь із перших трьох нерівностей свідчить про відхилення ліквідності балансу від абсолютної.
Результати аналізу ліквідності балансу підприємства (табл. 35) свідчать про його недостатню ліквідність.

Таблиця 35
Агрегований баланс для аналізу ліквідності, тис. грн
Актив На початок року На кінець року Пасив На початок року На кінець року
А1 0,5 – П1 134,2 331,5
А2 9,1 161,6 П2 – –
А3 705,6 838,0 П3 – –
А4 3562,2 3388,7 П4 4143,2 4056,8
Баланс 4277,4 4388,3 Баланс 4277,4 4388,3

Так, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових зо-бов'язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори водно-час поставлять вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі роз-рахуватися в повному обсязі та в кінцевому підсумку буде змушено користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним – дебіторською заборгованістю). У даному випадку це був би найбільш імовірний вихід, тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоч підприємство в цілому забезпечено оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в дебіторську заборгованість і в активи, які повільно реалізуються.
Для визначення ступеня ліквідності розрахуємо відповідні показ-ники. Показники ліквідності застосовують для оцінки спроможності підприємства виконувати свої короткострокові зобов'язання:
1. Власний оборотний капітал (ВОК), розглянутий у кейсі 4.
Для нормальної діяльності підприємство обов'язково повинно мати в необхідному обсязі власні оборотні кошти. Нестача їх веде до зростання змінної частини оборотних активів, сформованої за рахунок короткострокових зобов'язань підприємства, що свідчить про посилення фінансової залежності підприємства, отже, нестійкий фінансовий стан.
2. Коефіцієнт покриття або загальної ліквідності, або поточної ліквідності (Current Ratio) дає загальну оцінку платоспроможності й розраховується таким чином:
Кзл = (Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів)/
(Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів).
До всіх показників ліквідності доходи і витрати майбутніх періодів включаються у тій частині, яка буде зароблена або витрачена протягом операційного циклу підприємства або, якщо він менше року – протягом року, починаючи з дати складання балансу.
Цей коефіцієнт характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю (1,5–2,5). Зростання його – позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах, структури і якості активів, тривалості операційного циклу тощо.
3. Коефіцієнт швидкої, або миттєвої ліквідності, проміжного покриття, суворої ліквідності, критичної ліквідності, кислот-ного тесту, лакмусового папірця (Quick (Acid-Test) Ratio) роз-раховується за формулою:
Кпл = (Оборотні активи – Запаси + Витрати майбутніх періодів)/
(Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів).
В іноземній літературі наводиться орієнтовне (найнижче) значення цього показника – 1 або 0,7 – 1, але воно суттєво залежить від складу оборотних активів: при збільшенні частки грошових коштів та їхніх еквівалентів задовільне значення може бути меншим.
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) (Absolute Ratio) – найбільш жорсткий критерій ліквідності підприємства – показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити на дату складання балансу, хоча не за всіма боргами наступним часом настане термін сплати.
Кал = (Грошові кошти та їхні еквіваленти + Поточні фінансові інвестиції)/
(Поточні зобов'язання + Доходи майбутніх періодів).
Він використовується при здійсненні зовнішнього фінансового аналізу. Більше значення цього коефіцієнта свідчить про вищу ймовірність погашення боргів. Проте раціональне управління грошовими потоками підприємства може забезпечити його платоспроможність і за відносно низького значення цього коефіцієнта. Тому загальних рекомендацій щодо його значення не існує, хоч у деяких джерелах пропонується як орієнтир мінімальне значення 0,2–0,5.
5. Коефіцієнт захищеного періоду (Safe Period ratio) визначає, скільки днів підприємство зможе існувати при форс-мажорних обставинах, коли грошові потоки зменшуються:
Кзп = Оборотні активи/Середньоденні операційні витрати.
6. Коефіцієнт співвідношення кредиторської й дебіторської заборгованості:
Кпз = Поточна кредиторська заборгованість/
Поточна дебіторська заборгованість.
7. Коефіцієнт власних оборотних коштів:
КВОК = Чистий оборотний капітал/Усього активів.
8. Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів:
Кман = (Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції)/
Чисті оборотні активи.
9. Частка оборотних коштів в активах:
Чок = Поточні активи/Валюта балансу.
10. Частка запасів у поточних активах:
Чзап = Запаси/Поточні активи.
11. Частка чистих оборотних активів у покритті запасів:
Чо/з = Чисті оборотні активи/Запаси.
Для оперативного внутрішнього аналізу поточної платоспромож-ності складається платіжний календар, у якому, з одного боку, під-раховують наявні та очікувані платіжні засоби, а з іншого – платіжні зобов'язання на цей же період.
Для визначення поточної платоспроможності необхідно платіжні засоби на відповідну дату порівняти із зобов'язаннями на цю ж дату. Ідеальний варіант, якщо коефіцієнт буде дорівнювати одиниці або трохи більше.
Причинами неплатоспроможності можуть бути:
 невиконання плану з виробництва та реалізації продукції;
 завищена собівартість продукції;
 невиконання плану з прибутку;
 неправильне використання оборотного капіталу;
 значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість;
 зниження платоспроможності клієнтів і партнерів;
 високий рівень податків та інфляційні процеси;
 сплачені штрафи, накладені санкції тощо...
Результати розрахунків показників ліквідності та платоспроможності аналізованого підприємства, наведені в табл. 36, характеризують рівень ліквідності підприємства за аналізований період як не досить високий, що свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства.
Так, коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року дуже низький, його значення показує, що тільки 0,4 % короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. На кінець року значення даного коефіцієнта дорівнює нулю через відсутність грошових коштів.
Коефіцієнт миттєвої ліквідності теж має низьке значення, яке в декілька разів нижче оптимального. На кінець періоду цей показник трохи підвищився і становив 0,49. Це зумовлено збільшенням дебіторської заборгованості. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків (характеризуючи ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів), тенденція до збільшення свідчить на користь підприємства.
Отже, як бачимо, показники абсолютної й миттєвої ліквідності набагато нижчі нормативних значень. Це викликано перевищенням темпів росту поточної заборгованості над темпами росту ліквідних коштів підприємства.
Високими лишаються тільки показники загальної ліквідності. Але вони також мають тенденцію до зменшення. На жаль, високі показники загальної ліквідності свідчать не про стабільний фінансовий стан підприємства та ефективність його діяльності, а про наявність у підприємства понаднормативних виробничих запасів, що не є позитивною рисою при аналізі фінансового стану підприємства.

Таблиця 36
Результати розрахунків показників ліквідності
та платоспроможності аналізованого підприємства
Показники На початок року На кінець року
Грошові кошти, тис. грн 0,5 –
Дебіторська заборгованість, тис. грн 9,1 161,6
Запаси і затрати, тис. грн 705,6 838,0
Поточні зобов'язання, тис. грн 134,2 331,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,004 –
Коефіцієнт миттєвої ліквідності 0,07 0,49
Коефіцієнт загальної ліквідності 5,33 3,02
Коефіцієнт співвідношення кредиторської й дебіторської заборгованості 14,75 2,05
Коефіцієнт власних оборотних коштів 13,58 15,21
Коефіцієнт маневреності власних оборот-них коштів 0,09 –
Частка оборотних коштів в активах 16,72 15,21
Частка запасів у поточних активах 0,93 0,83
Частка чистих оборотних активів у покрит-ті запасів 0,87 0,80

Загальний коефіцієнт покриття підприємства протягом усього періоду, що аналізується, залишався досить високим і перевищував нормативне значення. Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 5,33 грн поточних активів; на кінець періоду – 3,02 грн.
Відбувається також значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської. Але слід відмітити тенденцію цього показника до зниження. Так, на кінець періоду він зменшився на 86,10 %. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції й розрахунках із постачальниками.
Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність підприємства. Через брак ліквідних коштів воно не здатне покрити короткострокових зобов'язань. Більшість коштів підприємства мобілізовані у виробничі запаси і затрати, які є важко реалізованими активами, і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.
Причинами нестачі ліквідних оборотних засобів є збитковість діяльності підприємства, що веде до нестачі власних джерел для самофінансування, а також відволікання коштів у дебіторську заборгованість.

Завдання для самоконтролю

Завдання 4. За даними "Балансу підприємства" (дод. 2) оцінити його ліквідність.

 

Для розробки стратегії підприємства поставлено завдання проаналізувати ділову та ринкову активність підприємства.
Аналіз показників ділової активності (Activity analysis) дозволяє визначити ефективність використання підприємством ук-ладених у нього коштів і шляхи підвищення результативності.
Основними показниками є показники оборотності та капіталовід-дачі, що відображають інтенсивність використання засобів підприємства та ефективність керування ними.
Аналіз ділової активності здійснюється за такими напрямами:
1. Аналіз оборотності дебіторської та кредиторської заборгова-ностей:
1.1. Коефіцієнт оборотності (Tunover Ratio) дебіторської забор-гованості – частка від ділення доходу від реалізації на середню величину дебіторської заборгованості.
Цей показник дозволяє визначити, скільки разів протягом періоду, який аналізують, обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів) і характеризує ефективність кредитного контролю з боку підприємства.
1.2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості – частка від ділення собівартості на кредиторську заборгованість.
1.3. Період погашення дебіторської (кредиторської) заборговано-сті – тривалість одного обороту (Collection Period) – частка від ділення тривалості періоду на коефіцієнт оборотності.
1.4. Частка сумнівної дебіторської заборгованості – відношення резерву сумнівних боргів до дебіторської заборгованості.
2. Аналіз оборотності оборотних коштів:
2.1. Коефіцієнт забезпечення власним оборотним капіталом – частка від ділення власних оборотних коштів на обігові активи.
2.2. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів – частка від ді-лення доходу від реалізації на оборотні кошти.
2.3. Період обороту оборотних коштів – частка від ділення тривалості періоду на коефіцієнт оборотності.
2.4. Коефіцієнт забезпечення оборотних коштів – частка від ділення оборотних коштів на дохід від реалізації.
2.5. Коефіцієнт вивільнення засобів з обороту – частка від ділення добутку чистої виручки від реалізації продукції та зміни коефіцієнта закріплення оборотних коштів на оборотні кошти.
2.6. Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів (Flexibility Ratio) – частка від ділення коштів на власні оборотні кошти.
2.7. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними коштами – частка від ділення власних оборотних коштів на запаси.
2.8. Коефіцієнт покриття запасів – частка від ділення джерел покриття запасів на запаси.
3. Аналіз ресурсовіддачі:
3.1. Коефіцієнт обороту основних засобів – частка від ділення чистої виручки від реалізації продукції на основні засоби.
3.2. Коефіцієнт оборотності запасів – частка від ділення собівартості реалізації на запаси.
3.3. Період зберігання запасів – частка від ділення тривалості періоду на коефіцієнт оборотності.
3.4. Період операційного циклу – сума періодів зберігання запасів і погашення дебіторської заборгованості.
3.5. Період фінансового циклу – різниця періодів операційного циклу і погашення кредиторської заборгованості.

ТУТ ВСТАВКА ТАБЛИЦІ З КОМЕНТАРЯМИ

Аналіз ринкової активності здійснюється для акціонерних компа-ній, зареєстрованих на фондових біржах і які реалізують там свої акції. Для розрахунку показників ринкової активності (Market Value Rations) необхідна додаткова інформація, тому наведемо лише перелік цих показників:
 прибуток на акцію;
 цінність акції;
 дивідендна прибутковість акції;
 дивідендний вихід;
 облікова (книжкова) ціна акцій;
 коефіцієнт котирування акції.
Порядок їхнього розрахунку розглядається у кейсі 5 субмодуля 3.2.

Завдання для самоконтролю

Завдання 5. За даними "Балансу підприємства" та "Звіту про фінансові результати" (дод. 2) розрахувати показники ділової ак-тивності підприємства і здійснити їхній аналіз.

 

З метою визначення ефективності діяльності підприємства проаналізувати показники рентабельності.
У той час як показники оборотності характеризують інтенсивність використання коштів підприємства, за допомогою показників рентабельності здійснюється оцінка ефективності їхнього використання.
Зростання рентабельності позитивно впливає на фінансовий стан підприємства. Найважливіше значення при аналізі фінансового стану мають показники, для зручності згруповані таким чином:
1. Показники аналізу загальної прибутковості:
 Маржа (норма) прибутку визначає ефективність основної діяльності й розраховується як частка від ділення чистого прибутку на виручку від реалізації.
 Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяль-ності – частка від ділення прибутку від звичайної діяльності на вартість активів.
 Рентабельність активів за чистим прибутком – частка від ділення чистого прибутку на вартість активів.
 Рентабельність виробничих засобів – частка від ділення чис-того прибутку на вартість виробничих засобів.
 Рентабельність реалізації за прибутком від реалізації – част-ка від ділення прибутку від реалізації на виручку.
 Рентабельність реалізації за прибутком від операційної ді-яльності – частка від ділення прибутку від операційної дія-льності на виручку.
2. Показники аналізу прибутковості капіталу:
 Рентабельність активів (ROA) – частка від ділення чистого прибутку на середню величину валюти балансу.
 Рентабельність власного капіталу (ROE) – частка від ділення чистого прибутку на середню величину власного капіталу.
 Коефіцієнт реінвестування – частка від ділення реінвестованого капіталу на суму чистого прибутку.
 Коефіцієнт економічного зростання – частка від ділення реінвестованого капіталу на суму власного капіталу.
 Співвідношення сплачених відсотків і прибутку – частка від ділення витрат на сплату відсотків на прибуток від звичайної діяльності.
3. Показники трансформації капіталу
 Рентабельність основних/оборотних засобів – частка від ді-лення чистого прибутку на середню величину засобів.
 Оборотність активів (коефіцієнт трансформації) – частка від ділення чистої виручки від реалізації продукції на вар-тість активів.
 Період окупності капіталу – відношення вартості активів до чистого прибутку.
 Період окупності власного капіталу – відношення вартості власного капіталу до чистого прибутку.
Для розробки рекомендацій для прийняття управлінських рішень слід здійснювати факторний аналіз зазначених показників за схемою, поданою в субмодулі 3.2.

Завдання для самоконтролю

Завдання 6. За даними "Балансу підприємства" і "Звіту про фі-нансові результати" (дод. 2) розрахувати показники прибутковості підприємства та здійснити їхній аналіз.

 

Перед аналітиком поставлено завдання дослідити ймовірність банкрутства підприємства. Антикризове управління підприємством передбачає використання науково-обґрунтованих моделей прогнозування банкрутства підприємства.
Під банкрутством (Bancrutcy) розуміють документально підтвер-джену нездатність суб'єкта господарювання платити за своїми зобов'язаннями і фінансувати основну поточну діяльність у зв'язку з відсутністю коштів.
Банкрутство може бути випадковим, спричиненим надзвичайними обставинами, навмисним, що є результатом спеціального приховування власного майна з метою невиконання зобов'язань перед кредиторами, і необережним (найпоширенішим), яке є наслідком неефективної роботи, здійснення ризикованих операцій.
Основні підходи до діагностики ймовірності банкрутства ґрунту-ються на аналізі:
 широкої системи ознак банкрутства;
 обмеженого кола показників;
 інтегральних показників.
Прикладом першого підходу є класифікація основних ознак банк-рутства відповідно до рекомендацій Комітету з узагальнення аудіювання (Великобританія) (табл. 37).

Таблиця 37
Характеристика основних ознак можливості банкрутства
Свідчення можливості погір-шення фінансового стану Свідчення можливості банкрутства в найближчо-му майбутньому
Відсутність диверсифікації
ризиків Значні повторювані втрати в господарській дія-льності
Втрата ключових контрагентів Наявність хронічно простроченої заборгованості
Втрата досвідчених менеджерів Низькі значення коефіцієнтів ліквідності, що ма-ють тенденцію до спадання
Низький рівень інвестиційної та інноваційної політики Нестача власного оборотного капіталу
Збої в постачанні, виробництві, збуті Вихід коефіцієнта фінансового ризику за безпечні межі
Неефективні довгострокові
угоди Хронічне спадання коефіцієнта оборотності капі-талу
Наявність понаднормованих запасів сировини та готової продукції
Невигідні умови залучення капіталу
Невигідні зміни в портфелі замовлень
Зниження ринкової вартості акцій підприємства

Перевагою такого підходу є комплексний та системний підхід, а недоліками – складність прийняття рішень, низька інформативність розрахованих показників, суб'єктивність прогнозу.
Прикладом другого підходу є діюча в Україні "Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій", розроблена для надання методичної допомоги фахівцям міністерств, відомств, податкових органів у прийнятті рішень щодо визнання підприємств платоспроможними (неплатоспроможними).
Згідно із цим документом підприємство визнається неплатоспро-можним, якщо виконується хоча б одна з умов:
 коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду нижчий від нормативного значення;
 коефіцієнт забезпеченості підприємства власними оборотними коштами (частка власного оборотного капіталу у вартості оборотних активів) на кінець звітного періоду нижчий від нормативного значення;
 коефіцієнт поновлення (втрати) платоспроможності менший за одиницю.
Способи визначення перших коефіцієнтів розглянуто в кейсах 4, 5.
Якщо значення перших двох коефіцієнтів менші від нормативних (відповідно 2 і 0,1), але спостерігається тенденція їхнього зростання, розраховується коефіцієнт поновлення платоспроможності (Кпп) за період у 6 місяців:
Кпп = ,
де Кпл1 та Кпл0 – відповідно фактичне значення коефіцієнта ліквідності в кінці й на початку звітного періоду; Кпл норм – нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності; 6 – період поновлення платоспроможності, міс.; Т – звітний період, міс.
Значення цього коефіцієнта більше за одиницю, свідчить про реальну можливість поновлення платоспроможності, а менше за одиницю – про відсутність такої можливості.
Якщо фактичний рівень коефіцієнта поточної ліквідності не менше нормативного значення, але існує тенденція його спадання, визначається коефіцієнт втрати платоспроможності за тримісячний період:
Квп =
Значення Квп > 1 є свідченням реальної можливості збереження платоспроможності протягом трьох місяців. Протилежне співвідно-шення указує на критичну ситуацію на підприємстві, що може призвести до банкрутства.
Суттєвими недоліками такого підходу є, по-перше, те, що коефіцієнти поточної ліквідності та забезпеченості власним оборотним капіталом дублюють один одного. Якщо розраховувати коефіцієнт поточної ліквідності без урахування доходів і витрат майбутніх періодів, то за рівнем одного із коефіцієнтів легко знайти значення іншого:
Квок = 1 – ; Кпл = .
По-друге, нормативні значення цих показників не можуть бути єдиними, а мають ураховувати специфіку галузей економіки, розміри підприємств тощо.
Тому дана методика може бути корисною лише для попередньої оцінки платоспроможності підприємства, яка має доповнюватися розглянутими вище показниками ефективності використання капіталу, ділової активності та фінансової стійкості.
Імовірність поточної загрози банкрутства визначається за допо-могою коефіцієнта абсолютної платоспроможності, менше за одини-цю значення якого свідчить про незадовільний фінансовий стан.
Рівень майбутньої загрози банкрутства характеризується коефі-цієнтами поточної платоспроможності та автономії, тенденція до зниження рівня яких протягом кількох періодів є попередженням про можливість банкрутства в майбутньому. Чим нижчі їхні значення, тим швидше ця загроза може реалізуватися.
Оптимальні значення цих коефіцієнтів визначаються галузевими особливостями та розміром підприємства.
Третій підхід до оцінки фінансової стабільності полягає в застосуванні інтегральних показників, розрахованих на базі:
 скорингових моделей;
 багатомірного рейтингового аналізу;
 мультиплікативного дискримінантного аналізу тощо.
Сутність методики кредитного скорингу, запропонованої амери-канським економістом Д. Дюраном у 40-х рр. ХХ ст., полягає у кла-сифікації підприємств за ступенем ризику з урахуванням фактичного рівня показників фінансової стійкості та визначеного на основі експертних оцінок їхнього рейтингу в балах.
За рейтингом платоспроможності підприємства поділяються на п'ять класів.
Вищий клас – абсолютно стійка платоспроможність. Висока кредитоспроможність, що передбачає застосування кредитних і відсоткових пільг.
Перший клас – висока платоспроможність і кредитоспроможність з невеликими відхиленнями від норми за окремими показниками і періодами. Підприємству можуть бути надані кредитні й відсоткові пільги. Продаж цінних паперів можливий вище за номінал.
Другий клас – мають місце ознаки фінансового напруження, несвоєчасних платежів, однак потенційно можливе їхнє подолання. Підприємство кредитоспроможне, але в певних випадках необхідним є надійне забезпечення. Продаж цінних паперів можливий за номіналом.
Третій клас – підприємство підвищеного ризику. Кредитоспромо-жність обмежена (тільки під надійне забезпечення). Можливий про-даж цінних паперів нижче номіналу.
Четвертий клас – підприємство неплатоспроможне, перспектив стабілізації немає. Строк заборгованості перевищує три місяці, стан на межі банкрутства. Можуть бути надані тільки цільові кредити під надійні гарантії. Висновки про рейтинг підприємства носять суворо індивідуальний характер і приймаються на основі експертного вивчення інформації.
Кожному оціночному показникові присвоюється певна кількість балів відповідно до його фактичного значення за спеціально розроб-леною шкалою оцінювання; підсумок балів з усіх показників порівнюється з межами класів і робиться висновок про належність підприємства до одного із них.
Багатомірний рейтинговий аналіз включає такі етапи:
1) Обґрунтування системи оціночних показників, збирання да-них і формування матриці вихідних даних.
2) Стандартизацію показників шляхом ділення кожного елемента стовпчика, що містить значення відповідного показника, на максимальне значення цього показника.
3) Визначення рейтингу кожного підприємства за формулою
Rj = a1 x1j2 + …+ anxnj2,
де xij2 – піднесене до квадрата стандартизоване значення i-го показника для j-го підприємства; ai – ваговий коефіцієнт i-го показника, визначений експертним шляхом.
4) Сортування рейтингових оцінок за спаданням, якщо обрано такі показники, зростання яких позитивно впливає на фінансовий стан, і за зростанням – в іншому випадку.
Мультиплікативний дискримінантний аналіз на Заході вважається одним із найважливіших інструментів системи раннього прогнозування банкрутства.
При цьому фахівці з економічно розвинених країн використовують дво-, п'яти- та семифакторну модель оцінки ступеня ризику банкрутства підприємства.
Найчастіше для прогнозування ймовірності банкрутства використовують аналітичну "модель Альтмана", розроблену в 60-ті рр. відомим західним економістом Едвардом Альтманом. Ця модель є алгоритмом інтегральної оцінки загрози банкрутства великих компаній, що котирують свої акції на біржах, і передбачає визначення так званого Z-рахунку за формулою
Z = 1,2 X1 + 1,4 X2 + 3,3 X3 + 0,6 X4 + X5,
де X1 – (оборотні активи – поточні зобов'язання)/підсумок балансу; X2 – чистий прибуток/загальна вартість активів; X3 – прибуток до виплат/загальна вартість активів; X4 – ринкова вартість ак-цій/зобов'язання; X5 – виручка/загальна вартість активів.
Підприємства, у яких значення цього показника перевищує 2,99, – фінансово стійкі, є меншим за 1,81 – безумовно неплатоспроможні, інтервал від 1,81 до 2,99 є зоною невизначеності.
Для компаній, акції яких не котируються на біржі, Е. Альтманом пізніше був запропонований інший варіант Z-рахунку:
Z = 0,717 X1 + 0,847 X2 + 3,107 X3 + 0,42 X4 + 0,995 X5,
де X4 – балансова вартість власного капіталу/зобов'язання.
При Z > 1,23 ризик банкрутства мінімальний, при зменшенні його ризик банкрутства зростає.
Застосування цієї моделі в країнах із розвинутою ринковою економікою показало її високу ефективність, проте спроба використовувати такий підхід у вітчизняній практиці натрапила на певні труднощі через невідповідність економічним умовам України.
Деякі фахівці вважають можливим використання цієї моделі, але за умови коригування меж показника відповідно до наших реалій.
Модель Спрінгейта передбачає розрахунок показника:
Z = 1,03 X1 + 3,07 X2 + 0,66 X3 + 0,4 X4,
де X1 – оборотні активи/підсумок балансу; X2 – прибуток до ви-плат/загальна вартість активів; X3 – прибуток до виплат/поточні зобов'язання; X4 – виручка/загальна вартість активів.
При Z < 0,862 підприємство є потенційним банкрутом.
Модель Ліса (Великобританія) описується формулою
Z = 0,063 X1 + 0,092 X2 + 0,057 X3 + 0,001 X4,
де X1 – оборотні активи/загальна вартість активів; X2 – прибуток від реалізації/загальна вартість активів; X3 – нерозподілений прибуток/загальна вартість активів; X4 – власний капітал/позиковий капітал.
При Z < 0,037 підприємство є потенційним банкрутом.
Модель Таффлера (Великобританія) має такий вигляд:
Z = 0,53 X1 + 0,13 X2 + 0,18 X3 + 0,16 X4,
де X1 – прибуток до виплат/поточні зобов'язання; X2 – поточні акти-ви/зобов'язання; X3 – поточні зобов'язання/загальна вартість активів; X4 – інтервал кредитування.
При Z > 0,3 підприємство має хороші довгострокові перспективи.
Модель Creditmen передбачає розрахунок за формулою
Z = 25 X1 + 25 X2 + 10 X3 + 20 X4 + 20 X5,
де X1 – високоліквідні активи/поточні зобов'язання; X2 – власний капітал/зобов'язання; X3 – високоліквідні активи/загальна вартість активів; X4 – виручка/дебіторська заборгованість; X5 – вируч-ка/кредитор¬ська заборгованість.
Підприємства, у яких значення цього показника перевищує 100 – фінансово стійкі, є меншим за 100 – недостатньо стійкі, граничне значення 100 є характерним для нормальної фінансової ситуації.
Модель R (Росія) має такий вигляд:
R = 0,838 X1 + X2 + 0,054 X3 + 0,63 X4,
де X1 – оборотні активи/загальна вартість активів; X2 – чистий прибуток/власний капітал; X3 – виручка/загальна вартість активів; X4 – чистий прибуток/сумарні витрати.
Передбачена така градація ймовірності банкрутства:
Максимальна (90–100 %) при R < 0;
Висока (60–90 %) при 0 < R < 0,18;
Середня (35–50 %) при 0,18 < R < 0,32;
Низька (15–20 %) при 0,32 < R < 0,42;
Мінімальна (до 10 %) при R > 0,42.
Універсальна дискримінантна модель, на думку деяких авторів, є найбільш прийнятною для українських підприємств:
Z = 1,5 X1 + 0,08 X2 + 10 X3 + 5 X4 + 0,3 X5 + 0,1 X6,
де X1 – cash-flow/зобов'язання; X2 – загальна вартість активів/зобов'я¬зання; X3 – чистий прибуток/загальна вартість активів; X4 – чистий прибуток/виручка; X5– – виробничі запаси/виручка; X6 – виручка/загальна вартість активів.
При Z > 2 підприємству не загрожує банкрутство, при 1 < Z < 2 фінансова стійкість порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутства можна уникнути, при 0 < Z < 1 підприємство може збанкрутувати в разі нездійснення санаційних заходів, при Z < 0 підприємство є напівбанкрутом.
Ученими країн СНД проводилися власні розробки з пошуку адек-ватного інструментарію, який би дозволяв попереджати кризові си-туації у фінансовому становищі підприємства. Прикладом такого підходу є, зокрема, п'ятифакторна модель, запропонована Г.В. Савицькою для сільськогосподарських підприємств.
Як свідчить досвід, безпосереднє використання моделей у практиці українських підприємств без пристосування їх до специфіки конкретних галузей та особливостей національної економіки може призвести до значних помилок.

Рішення завдання 1
Показник На початок року На кінець року Відхилення
тис. грн % тис. грн % тис. грн %
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 1,2 0,003 1,2 0,003 – –
первісна вартість 1,8 1,8 – –
Знос (0,6) (0,6) – –
Основні засоби:
залишкова вартість 41485,8 99,997 44529,9 99,997 3044,1 7,34
первісна вартість 84096,6 88393,8
Знос (42610,8) (43863,9)
Усього за розд. 1 41487,0 100 44531,1 100 3044,1 7,34
Частка необоротних активів у валюті балан-су 66,72 64,10 –2,62
ІІ. Оборотні активи 20675,1 24841,0 4166,0
Частка оборотних ак-тивів у валюті балансу 33,25 35,76 2,36
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 17,1 101,6 84,5
Частка витрат майбутніх періодів у валюті балансу 0,03 0,14 0,11
Баланс 62179,2 100 69473,7 100 7294,5 1,7

Отже, активи підприємства зросли на 7294,5 тис. грн, або на 11,7 %, це стосувалося усіх складових, причому оборотні активи зростали випереджальними темпами, що призвело до збільшення їх-ньої частки із 33,25 % на початок року до 35,76 % на кінець, такі зрушення позитивно впливають на фінансовий стан підприємства.
Підприємство характеризується значною часткою основних засобів у складі необоротних активів (99,997 %), решту становлять нематеріальні активи, інші складові необоротних активів на даному підприємстві відсутні. При цьому знос основних засобів на початок року становив 50,67 %, ужиті заходи призвели до зменшення його частки до 49,62 %, нематеріальні активи зношені на третину.
Результати аналізу оборотних активів, подані в таблиці, свідчать про погіршення фінансового стану внаслідок зростання на 43,68 % виробничих запасів, зростання усіх видів дебіторської заборгованості, крім заборгованості з розрахунків із бюджетом, зменшенням грошових коштів у національній валюті, яке, проте, компенсовано зростанням їх в іноземній валюті.

Показник На початок року На кінець року Відхилення
тис. грн % тис. грн % тис. грн %
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 4877,9 23,59 7008,7 28,21 2130,8 43,68
незавершене
виробництво 129,8 0,63 138,9 0,56 9,1 7,01
готова продукція 2438,9 11,80 2491,4 10,03 52,5 2,15
Товари 1685,3 8,15 1170,6 4,71 –514,7 –30,54
Дебіторська заборгова-ність за товари, робо-ти, послуги:
чиста реалізаційна вар-тість 44,6 0,22 55,6 0,22 11,0 24
первісна вартість 42,8 52,9
резерв сумнівних боргів (1,8) (2,7)
Дебіторська заборгова-ність за розрахунками:
із бюджетом 418,7 2,03 167,5 0,67 –251,2 –60
за виданими авансами 10966,3 53,04 13530,7 54,50 2564,4 23,38
інша поточна дебітор-ська заборгованість 67,9 0,33 140,1 0,56 72,2 106,33
Грошові кошти та їхні еквіваленти:
у національній валюті 11,3 0,05 2,6 0,01 –8,7 –77,00
в іноземній валюті - 134,9 0,54 134,9 100
інші оборотні активи 34,4 0,17 – – –100
Усього за розд. ІІ 20675,1 100 24841,0 100 4166,0 20,15

Рішення завдання 2
Показники На початок року На кінець року
Джерела формування власних оборотних коштів 48281,5 44708,6
Власні оборотні кошти 6777,4 75,9
Довгострокові пасиви – 1327,8
Власні та довгострокові позикові джерела формування запасів і затрат 6777,4 1403,7
Поточні зобов'язання 13897,7 24765,1
Загальна величина джерел формування за-пасів і затрат 20675,1 26168,8
Загальна величина запасів 9131,9 10809,6
Надлишок (+) або нестача (–) власних джерел формування запасів і затрат –2354,5 –10733,7
Надлишок (+) або нестача (–) власних і дов-гострокових позикових джерел формування запасів і затрат –2354,5 –9405,9
Надлишок (+) або нестача (–) загальної вели-чини джерел формування запасів і затрат +11543,2 +15359,2

Загальна величина запасів не забезпечена ні власними оборот-ними коштами, ні сумою власних коштів і довгострокових залучень, а рівновага платіжного балансу забезпечується несвоєчасним виконанням поточних зобов'язань, тобто фінансовий стан оціню-ється як кризовий.

Рішення завдання 3
Актив На початок року На кінець року Пасив На початок року На кінець року
А1 11,3 137,5 П1 9892,7 14309,5
А2 11497,5 13893,9 П2 4005,0 10455,6
А3 9183,4 10911,2 П3 – 1327,8
А4 41487 44531,1 П4 48281,5 43380,8
Баланс 62179,2 69473,7 Баланс 62179,2 69473,7

На початок року А1 < П1; А2 > П2; А3 < П3; А4 < П4.
На кінець року А1 < П1; А2 > П2; А3 > П3; А4 < П4. Баланс не є абсолютно ліквідним через нестачу грошових коштів та їхніх ек-вівалентів для виконання поточних зобов'язань за розрахунками.
Рішення завдання 4
Показники На початок року На кінець року
Грошові кошти, тис. грн 11,3 137,5
Дебіторська заборгованість, тис. грн 11497,7 13893,9
Запаси і затрати, тис. грн 9131,9 10809,6
Поточні зобов'язання, тис. грн 13897,7 24765,1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,0008 0,006
Коефіцієнт миттєвої ліквідності 0,83 0,57
Коефіцієнт загальної ліквідності 1,49 1,01
Коефіцієнт співвідношення кредитор-ської й дебіторської заборгованості 1,21 1,78
Коефіцієнт власних оборотних коштів 0,33 0,02
Коефіцієнт маневреності власних обо-ротних коштів 3,03 50
Частка оборотних коштів в активах 0,33 0,36
Частка запасів у поточних активах 0,44 0,44
Частка чистих оборотних активів у по-критті запасів 0,74 0,007
Результати свідчать про недостатню ліквідність підприємства, лише коефіцієнт загальної ліквідності перевищує 1, проте має те-нденцію до спаду.

Рішення завдання 5
Моментні показники ділової активності наведено в таблиці.

Показники На початок року На кінець року
Частка сумнівних боргів у дебіторській заборгованості 0,04 0,05
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами 0,33 0,02
Коефіцієнт власних оборотних коштів 0,33 0,02
Коефіцієнт маневреності власних обо-ротних коштів 3,03 50
Частка забезпеченості запасів власними оборотними коштами 0,74 0,007
Коефіцієнт покриття запасів 2,26 2,42

Розрахунок інтервальних показників дав такі результати. Кое-фіцієнт оборотності дебіторської заборгованості за звітний період становив 3,33, а кредиторської – 2,61, період погашення першої – 108 днів, а другої – 138 днів.
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів – 0,54, а закріплення – 1,85.
Коефіцієнт обігу основних засобів – 0,97, коефіцієнт оборотності запасів – 1,89, а період їхнього зберігання – 190 днів, відповідно пе-ріод операційного циклу – 298 днів, а фінансового – 161 день.
Результати свідчать про недостатню ділову активність.

Рішення завдання 6
Маржа прибутку становить: 4005,0/50276,8 = 0,080.
Прибутковість активів за прибутком від звичайної діяльності та-ка: 5721,4/0,5*(62179,2 + 69473,7) = 0,087, а за чистим прибутком – 4005,0/62826,45 = 0,064, прибутковість виробничих засобів: 4005,0/0,5*(41485,8 + 44529,9) = 0,093, прибутковість реалізованої продукції за прибутком від реалізації: 23037,4/50276,8 = 0,458, а за прибутком від операційної діяльності: 5792,2/50276,8 = 0,115.
ROA = 4005,0/62826,45 = 0,064 ROE = 0,087.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Оберіть правильну складову формули розрахунку рентабе-льності продажу:
Рп. = 100 %,
де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції;
в) прибуток від реалізації; г) чистий прибуток.
Тест 2. Оберіть правильну складову формули розрахунку рентабе-льності активів:
Ракт. = 100 %,
де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції;
в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування.
Тест 3. Оберіть правильну складову формули розрахунку рентабе-льності основного капіталу:
Рок = 100 %,
де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції;
в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування.
Тест 4. Оберіть правильну складову формули розрахунку рентабе-льності власного капіталу:
ROE = 100 %,
де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції;
в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування.
Тест 5. Оберіть правильну складову формули розрахунку рентабе-льності функціонуючого капіталу:
Ракт = 100 %,
де Y: а) власний капітал; б) власний капітал і довгострокові зобов'язання; в) довгострокові зобов'язання; г) активи, П – прибу-ток.
Тест 6. Оберіть правильну складову формули оцінки ефективності всіх засобів, що є в розпорядженні фірми:
Е зас = ,
де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції; в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування, А – ак-тиви.
Тест 7. Оберіть правильну складову формули оцінки ефективності всіх засобів, вкладених в основний капітал (ОК):
Еок = ,
де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції;
в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування.
Тест 8. Оберіть правильну складову формули оцінки оборотності обо-ротних засобів (ОА):
Коб = ,
де X: а) валовий прибуток; б) виручка від реалізації продукції;
в) прибуток від реалізації; г) прибуток до оподаткування.
Тест 9. Оберіть правильну складову формули визначення ступеня фінансової незалежності фірми від зовнішніх джерел фінансу-вання:
Кнез. = ,
де X: а) власний капітал; б) виручка від реалізації продукції;
в) прибуток від реалізації; г) залучений капітал, А – активи.
Тест 10. Оберіть правильну складову формули визначення відно-шення зовнішніх і власних джерел фінансування (ВК):
К відн. = ,
де Х: а) залучений капітал; б) виручка від реалізації продукції;
в) валюта балансу; г) прибуток до оподаткування.
Тест 11. Оберіть правильну складову формули розрахунку коефіці-єнта залучення капіталу:
Кзк = ,
де ЗК – залучений капітал; Х: а) власний капітал, б) поточні зо-бов'язання; в) валюта балансу; г) функціонуючий капітал.
Тест 12. Оберіть правильну складову формули коефіцієнта залежності:
Кзал = ,
де: а) Х – залучений капітал; У – валюта балансу; б) Х – залу-чений капітал; У – власний капітал; в) Х – власний капітал; У – валюта балансу; г) Х – залучений капітал; У – функціонуючий капітал.
Тест 13. Оберіть правильну складову формули коефіцієнта манев-реності:
Кман = ,
де: а) Х – залучений капітал; У – валюта балансу; б) Х – залуче-ний капітал; У – власні оборотні засоби; в) Х – джерела форму-вання власних оборотних засобів; У – власний капітал;
г) Х – власні оборотні засоби; У – джерела фінансування власних оборотних засобів.
Тест 14. Оберіть правильну складову формули коефіцієнта фінан-сової стабільності:
Кфс = ,
де: а) Х – залучений капітал; У – валюта балансу; б) Х – залуче-ний капітал; У – оборотні засоби; в) Х – залучений капітал; У – власний капітал; г) Х – власний капітал; У – залучений капітал.
Тест 15. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо:
а) А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4;
б) А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 = П4;
в) А1 > П1, А2 < П2, А3 > П3, А4 > П4;
г) А1 > П1, А2 > П2, А3 < П3, А4 < П4,
де А1 – абсолютно ліквідні активи; А2 – швидкореалізовані ак-тиви; А3 – повільно реалізовані активи; А4 – важко реалізовані активи; П1 – найбільш термінові короткострокові зобов'язання; П2 – середньострокові; П3 – довгострокові; П4 – власний (акці-онерний) капітал.
Тест 16. Оберіть правильні складові формули коефіцієнта абсолю-тної ліквідності:
Кал = ,
де: а) Х – грошові кошти та їхні еквіваленти + поточні фінансові інвестиції; У – поточні зобов'язання; б) Х – оборотні засоби; У – зо-бов'язання підприємства; в) Х – грошові кошти та їхні еквівален-ти + поточні фінансові інвестиції; У – поточні зобов'язання + до-ходи майбутніх періодів; г) Х – зобов'язання підприємства; У – грошові кошти та їхні еквіваленти + поточні фінансові інвес-тиції.
Тест 17. Оберіть правильні складові формули коефіцієнта проміжної ліквідності:
Кпокр = ,
де: а) Х – грошові кошти та їхні еквіваленти + поточні фінансові інвестиції; У – поточні зобов'язання; б) Х – оборотні активи – за-паси + витрати майбутніх періодів; У – поточні зобов'язання + до-ходи майбутніх періодів; в) Х – грошові кошти та їхні еквіваленти + поточні фінансові інвестиції; У – поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів; г) Х – оборотні активи + витрати майбутніх періодів; У – поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів.
Тест 18. Оберіть правильні складові формули коефіцієнта покриття:
Кпр лікв.= ,
де: а) Х – оборотні активи + витрати майбутніх періодів; У – поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів; б) Х – залу-чений капітал; У – поточні зобов'язання; в) Х – оборотні активи – запаси + витрати майбутніх періодів; У – поточні зобов'язання + доходи майбутніх періодів; г) Х – власні оборотні засоби; У – поточні зобов'язання.
Тест 19. Оберіть правильні складові формули запасу фінансової стійкості:
ЗФС = (Х – У) ÷ У × 100,
де: а) Х – виручка; У – поріг рентабельності; б) Х – ціна; У – но-рма маржинального доходу; в) Х – виручка; У – витрати; г) Х – ціна; У – поріг рентабельності;
Тест 20. Фінансовий стан має абсолютну стійкість, якщо так спів-відносяться запаси і витрати (В), сума планових джерел їхнього формування (Дпл) та тимчасово вільних коштів (Дтим):
а) В < Дпл, б) В = Дпл, в) В = Дпл + Дтим, г) В > Дпл + Дтим.

Матриця відповідей на тести
№ тесту а б в г
1 +
2 +
3 +
4 +
5 +
6 +
7 +
8 +
9 +
10 +
11 +
12 +
13 +
14 +
15 +
16 +
17 +
18 +
19 +
20 +

Завдання для повторення

1. У чому полягає зміст аналізу фінансового стану підприємства?
2. З якою метою проводиться аналіз фінансового стану підп-риємства?
3. Назвіть основні принципи аналізу фінансового стану підп-риємства.
4. У якій послідовності здійснюється аналіз фінансового стану підприємства?
5. Що є основою для характеристики показників аналізу фінансового стану?
6. Про що свідчить аналіз майна підприємства?
7. Назвіть основні показники ефективності використання ак-тивів підприємства.
8. Як розраховуються показники фінансової сталості?
9. Які основні заходи зі збільшення оборотності оборотних за-собів?
10. Назвіть особливості оперативного аналізу фінансового стану підприємства.
11. Які методи прогнозування можливого банкрутства вам відомі?
12. Чим відрізняється зовнішній і внутрішній аналіз фінансового стану?
13. Як класифікуються активи підприємства?
14. У чому полягають завдання аналізу активів?
15. Як класифікуються пасиви підприємства?
16. У чому полягають завдання аналізу пасивів?
17. Як оцінюється фінансова стійкість підприємства?
18. Що розуміють під платоспроможністю підприємства?
19. У чому відмінність понять "ліквідність" і "платоспроможність"?
20. Як визначається ліквідність балансу?
21. Які коефіцієнти ліквідності вам відомі?
22. Які показники характеризують фінансову незалежність?
23. Як оцінюється ділова активність підприємства?
24. Які показники характеризують ринкову активність підпри-ємства?
25. Які групи показників використовують при аналізі фінансового стану?
26. Що є причинами неплатоспроможності?
27. Які шляхи поновлення платоспроможності вам відомі?
28. Який взаємозв'язок існує між коефіцієнтами оборотності й закріплення?
29. Що характеризує коефіцієнт маневреності?
30. Як визначити період зберігання запасів?
31. Чим відрізняються періоди операційного і фінансового циклів?
32. Що таке коефіцієнт економічного зростання?
33. Що розуміють під маржею прибутку?
34. Як розраховується коефіцієнт маневреності власного капі-талу?
35. Як визначається коефіцієнт фінансового ризику?
36. Як пов'язані між собою коефіцієнт оборотності й коефіцієнт за-кріплення?
37. Які основні шляхи збільшення оборотності?

CУБМОДУЛЬ 3.2

Аналіз фінансових результатів
діяльності підприємства

 

 

Мета субмодуля: засвоєння студентами теоретичних засад ви-значення показників фінансових результатів і рентабельності, набуття ними навичок роботи з науковою літературою з досліджуваних проблем, критичного її огляду та вироблення й обґрунтування свого погляду на спірні питання, формування у студентів вмінь і навичок аналітичних досліджень фінансових результатів.
Основні положення субмодуля: система аналітичних оцінок і напрями формування аналітичної інформації стосовно створення та використання прибутку підприємства, рентабельності його діяльності, впливу факторів на досліджувані показники, пошуку резервів поліпшення фінансових результатів діяльності та підготовки інформації для прийняття відповідних управлінських рішень.
Сфера застосування субмодуля: підготовка студентами аналі-тичної, облікової та іншої економічної інформації щодо розрахунку фінансових результатів діяльності підприємства, їхнього факторного аналізу і визначення резервів збільшення прибутку та рентабельності.
Об'єктом аналітичного дослідження даного субмодуля є обліково-аналітична категорія "фінансові результати", а предметом – порядок формування і використання прибутку підприємства, а також причинно-наслідкові зв'язки прибутку та рентабельності з факторами, що впливають на них.
Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою одержаного прибутку і рівнем рентабельності.
Прибуток є одним з узагальнювальних оціночних показників діяльності підприємств. Підприємство отримує прибуток головним чином від реалізації продукції та від інших видів діяльності (комерційної, лізингу тощо).
Під прибутком розуміють суму, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
Доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активів чи зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення капіталу за рахунок його вилучення чи розподілу власниками.
Прибуток виконує дві найважливіші функції:
1) характеризує кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, розмір його грошових нагромаджень;
2) є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства (податок на прибуток – найважливіший елемент доходів державного бюджету).
Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування. Із нього сплачуються податки. Підприємства зацікавлені в зростанні величини прибутку або принаймні стабілізації її на певному рівні. Тому прибуток виступає основним показником ефективності виробництва.
Основна мета управління прибутком підприємства – забезпечення зростання його суми і рівня, а також ефективний його розподіл за напрямами економічного розвитку. Згідно з визначеною метою об'єк¬том управління виступають як формування прибутку підприємства, так і його розподіл.
Джерелами інформації для аналізу фінансових результатів є:
 дані фінансової звітності (форма 1 "Баланс", форма 2 "Звіт про фінансові результати", форма 4 "Звіт про власний капі-тал", форма 5 "Примітки до фінансової звітності");
 дані бухгалтерського обліку (журнал 5 "Облік витрат", журнал 6 "Облік доходів і результатів діяльності");
 статистична звітність (форма 5-с "Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт і послуг)", форма 1-б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість", форма 6 "Рентабельність окремих видів продукції");
 планові дані.
Загальний фінансовий результат діяльності підприємства є сумою фінансових результатів, отриманих за такими напрямами.
Операційна діяльність підприємства – це основна його діяльність (тобто операції, пов'язані з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу), а також інші види діяльності (крім інвестиційної та фінансової).
Інвестиційна діяльність – придбання і реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів коштів.
Фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.
Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їхньої вартості.
Фінансова діяльність підприємства – діяльність, що приводить до зміни розміру і складу власного і залученого капіталу.
Звичайна діяльність підприємства – кожна основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.
Прибуток – це частина чистого доходу, яку безпосередньо одержу-ють суб'єкти господарювання після реалізації продукції. Процес формування фінансових результатів подано на рис. 12.

Рис. 12. Формування фінансових результатів

При аналізі використовуються такі показники прибутку:
 валовий прибуток;
 прибуток від операційної діяльності;
 прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;
 чистий прибуток;
 прибуток від реалізації продукції, робіт і послуг;
 прибуток від іншої реалізації;
 фінансові результати від позареалізаційних операцій.
Для визначення оподатковуваного прибутку необхідно з прибутку звітного періоду до оподаткування відрахувати:
 зміну величини прибутку в результаті коригування його для потреб оподаткування;
 дохід підприємства від цінних паперів, пайової участі у спільних підприємствах та інших фінансових операціях, що обкладається податком за спеціальними ставками й утримується із джерела його виплати;
 прибуток, на який підприємство має податкові пільги відповідно до чинного податкового законодавства.
Сума податку на прибуток (Пп) може змінитися за рахунок величини оподатковуваного прибутку (Поп) і ставки податку (kn):
.
Зміну суми податку за рахунок першого фактора визначають та-ким чином:
.
Вплив другого фактора розраховують за формулою
.
Чистий прибуток – це різниця між виручкою від реалізації (після сплати податків) та повною собівартістю реалізованої продукції. Отже, збільшення обсягу реалізації продукції й зменшення її собівартості безпосередньо впливають на розмір прибутку підприємства.
Показники обсягу реалізації, рівня рентабельності та величини прибутку залежать від маркетингової, виробничої, фінансової та постачальницької діяльності.
Основні завдання аналізу фінансових результатів.
1. Аналіз обґрунтованості плану досягнення фінансових результатів.
2. Оцінка динаміки показників прибутку і рентабельності.
3. Аналіз виконання планових показників із прибутку і рентабельності.
4. Визначення та вимір впливу факторів на відхилення планових показників із прибутку і рентабельності.
5. Виявлення резервів поліпшення фінансових результатів діяльності підприємств та обґрунтування заходів з їхньої мобілізації.
6. Систематичний контроль виконання планів реалізації продукції та одержання прибутку.
7. Аналіз розподілу і використання прибутку.
Загальна модель аналізу фінансових результатів включає в себе дослідження:
 формування прибутку (збитку) від звичайної діяльності (у тому числі операційної, інвестиційної та фінансової) та надзвичайної діяльності;
 розподілу прибутку;
 показників рентабельності (капіталу, інвестицій, витрат).
Важливим методичним аспектом аналізу є забезпечення порівнянності показників.

 

На базі витягу зі "Звіту про фінансові результати" товариства з обмеженою відповідальністю, що займається оптовою торгівлею (табл. 38), визначити показники прибутку і дати загальну оцінку їхнього складу та динаміки.
Основним узагальнювальним показником фінансових результатів діяльності підприємства є чистий прибуток, алгоритм формування якого наданий у "Звіті про фінансові результати" і передбачає також послідовний розрахунок інших абсолютних показників фінансових результатів (прибутку або збитку).

Таблиця 38
Вихідні дані для аналізу показників прибутку
Показник Звітний період, тис. грн Попередній період, тис. грн Зміна проти попе-реднього періоду
сума, тис. грн %
Чистий дохід (виручка) від реалі-зації продукції
79742,27
41897,3
?
?
Собівартість реалізованої проду-кції (40510,9) (18859,9) ? ?
Валовий прибуток ? ? ? ?
Інші операційні доходи 326,0 47,4 ? ?
Адміністративні витрати (3369,1) (1276,4) ? ?
Витрати на збут (25501,7) (15912,1) ? ?
Собівартість реалізованої продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут

?

?

?

?
Прибуток від реалізації ? ? ? ?
Інші операційні витрати (250,4) (41,4) ? ?
Прибуток від операційної
діяльності ? ? ? ?
Інші фінансові доходи 770,9 162,7 ? ?
Інші доходи 6,0 21,6 ? ?
Фінансові витрати (279,9) (46,4) ? ?
Інші витрати (5,3) (8,7) ? ?
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування ? ? ? ?
Податок на прибуток від звичайної діяльності ? ? ? ?
Чистий прибуток ? ? ? ?
Дослідження абсолютних показників фінансових результатів здійснюється шляхом горизонтального аналізу, що передбачає визначення зміни показників за аналізований період, та вертикального, який вивчає зміну структури показників.
Розрахунок невідомих показників прибутку та їхній горизонталь-ний аналіз дає такі результати (табл. 39).
Дані таблиці свідчать про значне зростання чистого прибутку за рахунок суттєвого збільшення прибутку від операційної діяльності.
За даними вертикального аналізу прибутку від звичайної діяльності проаналізуємо його структуру (табл. 40).
Специфікою даного підприємства є те, що воно не має фінансових результатів від участі в капіталі, а найбільшу частку в прибутку від звичайної діяльності становить прибуток від операційної діяльності (у звітному періоді 95,5 %), дещо пожвавилася фінансова діяльність, що привело до зростання її питомої ваги в прибутку від звичайної діяльності до майже 4,5 %, але така незначна частка свідчить про необхідність приділяти головну увагу саме операційній діяльності.

Таблиця 39
Аналіз показників прибутку
Показник Звітний
період, тис. грн Попередній період, тис. грн Зміна проти попе-реднього періоду
сума, тис. грн %
Валовий прибуток 39231,3 23037,4 16193,9 70,3
Прибуток від реалізації 10360,5 5848,9 4511,6 77,1
Прибуток від операцій-ної діяльності 10436,1 5854,9 4581,2 78,2
Прибуток від звичайної діяльності до оподатку-вання 10927,8 5984,1 4943,7 82,6
Податок на прибуток від звичайної діяльності 2731,95 1496,03 1235,92 82,6
Чистий прибуток 8195,85 4488,07 3707,78 82,6

Таблиця 40
Структура прибутку від звичайної діяльності
Показник Звітний період, тис. грн Попередній період, тис. грн Частка, % за Зміна у структурі, %
звітний період попередній період
Прибуток від опе-раційної діяльнос-ті 10436,1 5854,9 95,5 97,84 –2,34
Прибуток від фі-нансової діяльнос-ті 491,0 116,3 4,49 1,94 2,55
Інші прибутки 0,70 12,90 0,01 0,22 –0,21
Прибуток від зви-чайної діяльності 10927,8 5984,1 100 100 Х

Завдання для самоконтролю

Завдання 1. За даними "Звіту про фінансові результати" (дод. 2) здійсніть оцінку складу та динаміки прибутку підприємства.

 

Перед аналітиком поставлено завдання дослідити операційний прибуток за такими даними (табл. 41).
Прибуток від операційної діяльності включає в себе фінансові результати від реалізації продукції, робіт і послуг, від іншої реалізації, доходи та видатки від позареалізаційної діяльності.
Фінансовий результат основної операційної діяльності промислового підприємства визначається як різниця виручки від реалізації продукції в діючих цінах (без ПДВ та акцизного збору) та повної собівартості реалізованої продукції.

Таблиця 41
Вихідні дані для аналізу прибутку від операційної діяльності
Склад операційного прибутку Попередній рік Звітний рік
сума, тис. грн сума планова, тис. грн сума фактична, тис. грн
Операційний прибуток 5854,9 10400,2 10436,1
Прибуток від реалізації продукції 5848,9 10000,1 10360,5
Позареалізаційні
фінансові результати 6,0 400,1 75,6

Прибуток до оподаткування – це різниця між прибутком від операційної діяльності та сумою прибутку, що не оподатковується податком на прибуток, а також суми пільг із податку на прибуток відповідно до податкового законодавства.
Чистий прибуток – це прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій та відрахувань.
Величина прибутку від операційної діяльності, оподатковуваного та чистого прибутків визначається такими факторами, як обсяг реалізації; її структура; ціни на продукцію; собівартість реалізованої продукції.
Розмір прибутку залежить і від облікової політики підприємства, що формується адміністрацією. До методів обліку, здатних впливати на фінансові результати, належать:
а) зміна вартісних меж віднесення майна до основних засобів і малоцінних і швидкозношуваних предметів, що може відби-тися на сумі поточних витрат і прибутку;
б) зміна методу визначення прибутку від реалізації (за моментом відвантаження або моментом сплати);
в) амортизаційна політика;
г) вибір методу оцінки матеріальних запасів (LIFO, FIFO тощо).
Для аналізу фінансових результатів діяльності необхідно вивчити склад операційного прибутку, динаміку та виконання плану за звіт-ний рік (табл. 42, 43).

Таблиця 42
Аналіз структури операційного прибутку
Склад операційного прибутку Структура, %
минулого року планова звітна
Операційний прибуток 100 100 100
Прибуток від реалізації продукції 99,9 96,2 99,3
Позареалізаційні фінансові результати 0,1 3,8 0,7

З аналітичних таблиць ми бачимо, що:
 по-перше, в операційному прибутку більше 99 % становить прибуток від реалізації продукції, і хоч його частка зменшилася відносно попереднього року на 0,6 %, але не досягла заплановано рівня у 96,2 %;
 по-друге, план з операційного прибутку перевиконано на 0,35 %, а відносно минулого року зростання становило 78,2 %;
 по-третє, прибуток від реалізації продукції зріс порівняно з минулим роком на 77,1 %, а відносно плану – на 3,6 %, позареалізаційні фінансові результати поліпшилися відносно минулого року на 69,6 %, а планові показники недовиконані на 81 %.

Таблиця 43
Аналіз складу, динаміки та виконання плану операційного прибутку
Склад
операційного
прибутку Попередній рік Звітний рік Відхилення
сума, тис. грн сума
планова, тис. грн сума
фактична, тис. грн від попере-днього року від плану
тис. грн % тис. грн %
Операційний
прибуток 5854,9 10400,2 10436,1 4581,2 78,2 5,9 0,35
Прибуток від реалі-зації продукції 5848,9 10000,1 10360,5 4511,6 77,1 360,4 0,6
Позареалізаційні фінансові результа-ти 6,0 400,1 75,6 69,6 1160 4,5 81

Завдання для самоконтролю

Завдання 2. За даними "Звіту про фінансові результати" (дод. 2) здійсніть аналіз операційного прибутку.

На підприємстві проведено роботу з поліпшення якості продукції з метою зростання її реалізації, але це призвело до збільшення її собівартості. Оцініть доцільність такого кроку за даними табл. 44.
Більшу частину прибутку підприємство отримує від реалізації продукції, робіт і послуг. У процесі аналізу слід вивчити динаміку, виконання плану прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг і визначити фактори, що впливають на зміну суми прибутку, головними з яких є:
 обсяг реалізації продукції;
 структура готової продукції;
 собівартість продукції;
 рівень середніх реалізаційних цін.
Обсяг реалізації продукції залежить від обсягу виробництва та випуску продукції. Залежно від облікової політики обсяг реалізації визначається з відвантаження чи сплати за реалізовану продукцію. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку, зростання ж реалізації збиткової продукції зменшує суму прибутку.

Таблиця 44
Дані для факторного аналізу прибутку
від реалізації продукції, робіт та послуг (тис. грн)
Показник Плановий Фактичний за плановими
цінами і витратами Фактичний
Виручка від реалі-зації продукції 900 1000 1260
Собівартість реалі-зованої продукції 500 560 780
Прибуток від реалі-зації продукції 400 440 480

Вплив структури готової продукції на фінансові результати визначається тим, що збільшення частки більш рентабельної продукції в загальному обсязі її реалізації сприяє зростанню прибутку.
Собівартість продукції – це грошовий вираз витрат, які здійснює підприємство на підготовку, випуск і реалізацію продукції. При зниженні собівартості продукції, якщо це не погіршує її якості, зростає сума прибутку.
Зміна рівня середніх реалізаційних цін прямо пропорційно відо-бражається на сумі прибутку.
Для аналізу фінансових результатів від реалізації продукції розрахуємо вплив наведених факторів на суму прибутку.
Із таблиці можна зробити висновок, що сума прибутку від реалізації збільшилася на 80 тис. грн або на 20 % ((480–400)/400*100 %).
Виконання плану з реалізації становить 140 % (1260/900*100 %). Для розрахунку впливу обсягу і структури випуску продукції на ве-личину прибутку слід від планового прибутку, перерахованого на фактичний обсяг і структуру, відняти планову суму прибутку:
440 – 400 = 40 тис. грн.
Вплив лише зміни обсягу реалізації визначається множенням планової величини прибутку на відносне відхилення у виконанні плану:
400*40/100 = 160 тис. грн.
Для визначення впливу лише структурного фактора слід від їх-нього спільного впливу відняти вплив обсягу реалізації:
40 – 160 = –120 тис. грн.
Зміна суми прибутку залежно від повної собівартості розрахову-ється шляхом порівняння фактичної суми витрат із плановою, перерахованою на фактичний обсяг реалізації:
780 – 560 = 220 тис. грн.
Прибуток зменшився на 220 тис. грн за рахунок збільшення собі-вартості реалізованої продукції.
Вплив рівня середніх реалізаційних цін на суму прибутку визнача-ється як різниця між фактичною виручкою від реалізації та плано-вою, перерахованою на фактичний випуск:
1260 – 1000 = 260 тис. грн.
Отже, прибуток від реалізації продукції зріс на 80 тис. грн, у тому числі за рахунок зростання цін на 260 тис. грн, збільшення обсягу реалізації – на 160 тис. грн, зміна структури реалізації на користь менш рентабельної продукції спричинила зменшення прибутку на 120 тис. грн, а зростання собівартості призвело до втрат у розмірі 220 тис. грн.

Завдання для самоконтролю

Завдання 3. Здійсніть факторний аналіз прибутку від реалізації продукції за такими даними:

Показник Базовий рік Звітний рік
Виріб А Виріб Б Виріб В Виріб А Виріб Б Виріб В
Обсяг реалізації, одиниць 9800 10000
Структура реалізації, % 40 35 25 50 20 30
Ціна за одиницю, грн 190 165 138 200 160 140
Собівартість одиниці про-дукції, грн 185 155 136 180 150 137
Прибуток від реалізації окремих виробів, тис. грн 19600 34300 4900 100000 20000 9000
Усього прибутку від реалі-зації, тис. грн 58800 129000

Необхідно проаналізувати виконання плану прибутку від реалізації окремих видів продукції та здійснити його факторний аналіз (табл. 45).
Отримані дані свідчать про те, що планові показники прибутку перевищені по підприємству на 392 тис. грн, або на 13,8 %, у тому числі із продукції В – на 404 тис. грн, або 24,5 %, за рахунок невиконання плану з виробу А втрати прибутку становили 12 тис. грн.
Факторний аналіз виконується методом ланцюгових підстановок за такою моделлю:
Пi = qi (pi – ci),
де Пi – прибуток від реалізації і-го виду продукції; qi – обсяг реалізації і-го виду продукції; pi – ціна і-го виду продукції; сі – собівартість і-го виду продукції.
Результати розрахунків подамо у вигляді табл. 46.

Таблиця 45
Аналіз виконання плану прибутку
Вид продукції Кількість Ціна Собівар-тість Прибуток Виконання
плану, % Відхилення від плану
план факт план факт план факт план факт тис. грн %
А 100 99 50 52 38 40 1200 1188 99,0 –12 –1
В 150 158 56 60 45 47 1650 2054 124,5 404 24,5
Усього 250 257 – – – – 2850 3242 113,8 392 13,8

Таблиця 46
Факторний аналіз прибутку від реалізації окремих видів продукції
Вид
продукції № підс-тановки Розрахунок Проміжне значення узагаль-нювального показника (А) Вплив
факторів
А 0 П0 = q0 (p0 – c0) П0 = 100 (50 – 38) = 1200

1 П1 = q1 (p0 – c0) П1 = 99* (50 – 38) = 1188
–12
2 П2 = q1 (p1 – c0) П2 = 99 (52 – 38) = 1386
198
3 П3 = q1 (p1 – c1) П3 = 99 (52 – 40) = 1188
–198
В 0 П0 = q0 (p0 – c0) П0 = 150 (56 – 45) = 1650

1 П1 = q1 (p0 – c0) П1 = 158 56 – 45) = 1650
88
2 П2 = q1 (p1 – c0) П2 = 158 60 – 45) = 1650
632
3 П3 = q1 (p1 – c1) П3 = 158 (56 – 47) = 1650
–316
Усього 388

Як бачимо, виробництво продукції А є збитковим за рахунок ви-сокої собівартості виробів, що призвело до зменшення прибутку на 198 тис. грн, зростання собівартості було, проте, покрито відповід-ним збільшенням ціни, але зменшення обсягу реалізації дало втрати в розмірі 12 тис. грн, що й визначило загальний результат із продукції А. Прибуток від реалізації продукції В становив 404 тис. грн, який був отриманий за рахунок зростання ціни (632 тис. грн) та обсягу реалізації (88 тис. грн). Збільшення собівартості призвело до втрати прибутку в розмірі 316 тис. грн. В обох випадках прибуток найбільш суттєво збільшився за рахунок зростання ціни і зменшився за рахунок собівартості, це й визначає напрями пошуку резервів поліпшення ситуації. Передусім слід з'ясувати, чи було підвищення собівартості, спрямоване на зростання якості, що дозволило підвищити ціни, або це є свідченням неефективної роботи підприємства.

Завдання для самоконтролю

Завдання 4. За такими даними здійсніть аналіз прибутку від реалізації окремих видів продукції.

Вид продукції Кількість Ціна Собівартість
план факт план факт план факт
А 100 96 50 48 42 40
В 130 138 66 67 55 57
С 250 257 40 42 34 35
D 210 208 57 58 48 46

 

Проаналізуйте виконання плану прибутку від іншої операційної діяльності та інших видів діяльності.
Фінансові результати від операційної діяльності складаються не лише з результатів від реалізації продукції, а й від іншої операційної діяльності, які визначаються як сальдо інших операційних доходів і витрат. Перелік інших операційних доходів і витрат наведено в табл. 47.
При аналізі резервів зростання прибутку від іншої операційної діяльності оцінюють кожну складову таких доходів чи витрат, визначаючи їхню динаміку, виконання плану та вплив на них внутрішніх і зовнішніх факторів.
Крім операційної діяльності, підприємство може здійснювати інвестиційну та фінансову діяльність.

Таблиця 47
Склад інших операційних доходів і витрат
Інші операційні доходи Інші операційні витрати
дохід від операційної оренди собівартість реалізованих виробничих запасів,
дохід від операційних курсових різниць витрати від операційних курсових
різниць
відшкодування раніше списаних активів відрахування для забезпечення наступ-них операційних витрат
дохід від списання кредиторської забор-гованості збитки від списання безнадійної дебітор-ської заборгованості
дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) витрати від знецінення запасів
збитки від нестачі матеріальних ціннос-тей
прибутки минулих років, виявлені у звіт-ному році збитки минулих років, виявлені у звітно-му році
отримані економічні санкції тощо визнані економічні санкції тощо

Фінансові результати від інвестиційної діяльності утворюються за реальними та фінансовими інвестиціями. Завданнями аналізу прибутку від реальних інвестицій є:
1) оцінка динаміки та структури прибутку від реальних інвестицій;
2) оцінка виконання плану з прибутку;
3) факторний аналіз зміни прибутку від реальних інвестицій;
4) визначення напрямів підвищення їхньої прибутковості.
Планові завдання та очікувана динаміка прибутку від реальних інвестицій визначаються на передпроектній стадії, фактичні ре-зультати відрізняються від прогнозованих унаслідок зміни таких факторів, як обсяг інвестування (І), структура інвестицій ( ), рен-табельність інвестицій (R).
Аналіз впливу цих факторів на фінансові результати від реальних інвестицій можна здійснити методом абсолютних різниць за такою моделлю:
,
де ПІ – прибуток від реальних інвестицій; I – обсяг інвестування; – частка j-го проекту в загальній сумі інвестування; Rj – рентабельність j-го інвестиційного проекту.
Для визначення впливу обсягу інвестування (О) на зміну прибутку від реальних інвестицій (Пі0) треба відхилення фактичного обсягу інвестування від базового ( ) помножити на базову структуру ( ) та базовий рівень рентабельності реальних інвестицій (Rj0)

Для розрахунку впливу структурних зрушень ( ) на зміну прибутку від реальних інвестицій (Пістр) треба відхилення фактичної частки кожного проекту від базової ( ) помножити на фактичний обсяг фінансування (І1) та базовий рівень рентабельності реальних інвестицій (Rj0):
= .
Вплив рентабельності інвестицій на зміну прибутку від реального інвестування ( ПіR) визначається множенням відхилення фактичної рентабельності інвестицій від базової ( ) на фактичні значення обсягу фінансування (І1) та його структури ( ):
.
Аналіз прибутку (збитку) від фінансових інвестицій полягає в оцінці результатів використання цінних паперів (акцій, облігацій, ощадних сертифікатів, векселів) і здійснюється на запит внутрішніх і зовнішніх користувачів.
Прибуток від придбаних акцій формується за рахунок дивідендів (отримання частини розподіленого прибутку підприємства) та можливості продажу акцій на фондовій біржі за ціною, вищою за ціну придбання. Ставки дивідендів і курсова вартість акцій формуються під впливом багатьох факторів. До внутрішніх факторів належать зміна розміру чистого прибутку, величини кредитів і термінів їхньої виплати, політика підприємства щодо розподілу прибутку та виплати дивідендів тощо.
Зовнішніми факторами можуть бути стан податкової та амортизаційної політики держави, рівень відсоткової ставки за кредит, стан кредитного ринку, кон'юнктура фондового ринку тощо.
Курс акцій (Ка) залежить від суми дивідендів і відсоткової ставки за кредит
,
де Д – сума дивідендів, тис. грн; Кр – відсоткова ставка за кредит, % або
,
де Цн – номінальна ціна акції, грн; Нд – норма дивіденду, %.
Ці формули доцільно використовувати за умов стабільної економіки та рівноваги попиту і пропозиції акцій.
Сума дивідендів залежить від зміни кількості акцій та зміни ставки дивіденду на одну акцію. Критерієм вибору певного варіанта придбання акцій є вигідність їхньої купівлі (допустима ціна – Цв), яку розраховують відношенням суми дивідендів (Д) до норми прибутку на одну акцію (Нп)
.
Допустима норма прибутку розраховується зазвичай на основі ставки відсотків за ощадними вкладами або на рівні прибутковості державних короткотермінових облігацій. Крім того, для акціонерних компаній, які зареєстровані на фондових біржах і реалізують там свої акції, розраховуються розглянуті в кейсі 8 субмодуля 3.1 показники:
Прибуток на акцію (Па) (Earning Per Share) – це сума чистого прибутку за вирахуванням дивідендів за привілейованими акціями (Пч*), що припадає на одну звичайну акцію:
Па = .
Цінність акції (Price/Earning Ratio – P/E) – це відношення ринкової ціни акції (Цр) до доходу на акцію (Па) – характеризує попит на акції компанії:
.
Дивідендна прибутковість акції (Dividend Yield) визначається від-ношенням дивідендів на одну акцію (Да) до ринкової ціни акції (Цр)і є прямим ефектом від володіння нею:
.
Дивідендний вихід (Dividend Payout) – це відношення дивідендів на одну акцію до доходу на акцію. Він характеризує частку чистого прибутку, виплаченого акціонерам у вигляді дивідендів. Розмір його залежить від інвестиційної політики фірми:
.
Облікова (книжкова) ціна акцій (Book Value Per Share) – це величина чистих активів (власний капітал – капітал за привілейованими акціями) (Ач), що припадає на одну звичайну акцію:
.
Коефіцієнт котирування акції (Кк) (Market – to-Book Ratio) – це відношення ринкової ціни акції до її облікової ціни:
.
Факторний аналіз цих показників на базі детермінованих факторних моделей дозволяє оцінити вплив кожного фактора на результативний показник з метою розробки варіантів заходів для поліпшення значення показника. Розрахунок показників прибутковості акцій є розд. 3 "Звіту про фінансові результати".
Прибуток від облігацій господарюючих суб'єктів або держави отримують залежно від виду облігацій або у вигляді відсотків на облігацію, або за рахунок різниці між ціною їхнього придбання та викупу.
Прибуток підприємства за отриманими векселями (Пвек) обчислю-ють таким чином:
,
де Свек – сума векселя, грн; ів – річна дисконтна ставка, %.
Відсотковий дохід за депозитами (Пд) визначається сумою депозитних вкладів (Вд) і середнім рівнем депозитного відсотка ( ):
.
Прибуток від придбання депозитних сертифікатів дисконтного типу визначається як різниця між ціною погашення і ціною придбання.
Прибуток (збиток) від фінансової діяльності виникає внаслідок:
 реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних та інших необоротних активів;
 ліквідації необоротних активів;
 отриманого доходу від неопераційних курсових різниць і від безоплатно одержаних оборотних активів;
 уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій тощо.
Фінансові результати від реалізації необоротних активів визнача-ються кількістю проданого майна, його балансовою вартістю та ціною реалізації, а також ефектом від прискорення оборотності капіталу.
У процесі аналізу необхідно дати оцінку обґрунтованості фінансових операцій відповідно до інтересів господарюючого суб'єкта і розробити заходи, спрямовані на зменшення збитків і втрат від позареалізаційних операцій та зростання прибутку від фінансових вкладень.

Завдання для самоконтролю

Завдання 5. За наведеними даними здійсніть аналіз прибутку від інвестиційної діяльності, якщо планові інвестиції становили 600 тис. грн, які розподілялися між двома інвестиційними проектами у співвідношенні 3 : 2, рентабельність яких відповідно прогнозувалася на рівні 15 і 10 %, фактичні дані: інвестиції – 620 тис. грн, розподіл їх між проектами 1 : 1, рентабельність 12 і 14 %.

 

Управління прибутком може здійснюватися не лише шляхом зміни факторів, що впливають на нього, а й за рахунок лівериджу, під яким розуміють важіль впливу на зміну структури активів і пасивів для зростання прибутку.
Керівництво підприємства доручило аналітичній групі оцінити варіанти фінансування бізнесу та визначити вплив лівериджу на показники прибутку за такими даними (табл. 48).
Таблиця 48
Розрахунок показників лівериджу
Показники Варіант 1 Варіант 2
1. Усього капіталу 1000 1000
2. Власний капітал 1000 500
3. Позиковий капітал – 500
4. Дохід 700 700
5. Змінні витрати 400 400
6. Маржинальний дохід (р.4–р.5) 300 300
7. Постійні витрати 100 100
8. Валовий прибуток 200 200
9. Відсотки за кредит (10 %) – 50
10. Прибуток до оподаткування 200 150
11. Податок на прибуток (25 %) 50 37,5
12. Чистий прибуток 150 112,5
13. Виробничий ліверидж (р.6/р.10) 1,5 2,0
14. Фінансовий ліверидж (р.8/р.10) 1,0 1,3

Існують три види лівериджу.
Виробничий (операційний) ліверидж характеризує потенційну можливість впливати на прибуток підприємства шляхом зміни структури собівартості продукції й обсягу її випуску. Обчислюється відношенням темпів приросту валового прибутку (ΔП %) до темпів приросту обсягу продажів у натуральних, умовно-натуральних одиницях або у вартісному виразі (ΔQ %):
Квл = (ΔП%)/(ΔQ %).
Він показує ступінь чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва. При високому значенні навіть незначна зміна обсягу виробництва продукції приводить до істотної зміни прибутку.
На практиці визначення коефіцієнта операційного лівериджу часто здійснюється за такою формулою:
Квл = Маржинальний дохід/Прибуток до оподаткування.
Чим більший коефіцієнт операційного лівериджу, тим більша величина зростання прибутку, з одного боку, і більший ризик, пов'язаний з можливою нестачею коштів для покриття поточних витрат, з іншого.
Фінансовий ліверидж – це потенційна можливість впливати на прибуток підприємства шляхом зміни обсягу і структури власного і позикового капіталу. Виміряється відношенням темпів приросту чистого прибутку (ΔПч %) до темпів приросту валового прибутку (ΔП %):
Кфл = (ΔПч %)/(ΔП %).
Розрахунок фінансового лівериджу здійснюється за такою формулою:
Кфл = Валовий прибуток/(Валовий прибуток – Відсотки за позиками)
Зростання фінансового лівериджу супроводжується підвищенням ступеня фінансового ризику, пов'язаного з можливою нестачею коштів для виплати відсотків за кредитами і позиками.
Виробничо-фінансовий ліверидж – добуток рівнів виробничого і фінансового лівериджів – відбиває загальний ризик, пов'язаний з можливою нестачею засобів для відшкодування виробничих витрат і фінансових витрат з обслуговування зовнішнього боргу.
Значення операційного лівериджу свідчить про те, що зростання обсягу реалізації на 1 % веде до зростання прибутку на 1,5 % у пер-шому варіанті і на 2 % – у другому. Фінансовий ліверидж за відсутності позикових коштів дорівнює одиниці, а для другого варіанта становить 1,3, що означає перевищення в 1,3 рази відсотків зростання чистого прибутку відносно валового.
Отже, другий варіант, що передбачає залучення позикового капі-талу, приведе до кращих фінансових результатів.

Завдання для самоконтролю
Завдання 6. Визначте вплив лівериджу на прибуток за умови, що капітал становить 800 тис. грн, у тому числі 25 % – залучений під 20 % річних, дохід – 500 тис. грн, змінні витрати – 350 тис. грн, а постійні – 50 тис. грн.

 

Ефективність політики управління прибутком підприємства ви-значається не тільки результатами його формування, але й харак-тером його розподілу, який впливає на його результативність.
Розподіл прибутку виконується згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. зі змінами та доповненнями, інструктивними і методичними вказівками Міністерства фінансів України, статутом підприємства.
Мета аналізу розподілу прибутку – установити, наскільки раціонально розподіляється і використовується прибуток з позиції самозростання капіталу і самофінансування підприємства.
Завдання аналізу розподілу прибутку залежать від виду аналізу. При внутрішньому аналізі основним завданням є пошук резервів зростання чистого прибутку. Для його вирішення в процесі аналізу вивчаються:
 формування оподаткованого прибутку;
 фактори формування і динаміка податків;
 пропорції й конкретні напрями розподілу прибутку, а також шляхи найбільш раціонального розміщення створеного прибутку;
 фактори формування, розподілу і використання чистого прибутку.
Розподіл прибутку ґрунтується на дотриманні трьох принципів:
1. Виконання зобов'язань перед державним бюджетом.
2. Забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні найвищих результатів за найменших витрат.
3. Накопичення власного капіталу.
Розподіл прибутку визначається об'єктивними та суб'єктивними факторами. До об'єктивних належать:
 правові обмеження (зміна нормативно-правової бази відрахувань із прибутку за ставками оподаткування);
 податкова система (зміна структури пільг в оподаткуванні);
 зміна граничних рівнів рентабельності при ціноутворенні;
 середня ринкова норма прибутку на інвестований капітал;
 альтернативні зовнішні джерела формування фінансових ресурсів;
 темп інфляції;
 стадія кон'юнктури товарного ринку;
 "прозорість" фондового ринку.
Суб'єктивні – це зміни політики вищої адміністрації стосовно ставок дивідендних виплат, реінвестування, матеріального заохочення тощо. До цих факторів також можна віднести:
 менталітет власників підприємства;
 рівень рентабельності діяльності;
 інвестиційні можливості реалізації високоприбуткових проектів;
 необхідність прискорення завершення розпочатих інвестиційних програм і проектів;
 альтернативні внутрішні джерела формування фінансових ресурсів;
 стадію життєвого циклу підприємства;
 рівень ризиків здійснюваних операцій і видів діяльності;
 рівень коефіцієнта фінансового лівериджу;
 рівень концентрації управління;
 кількість персоналу і чинні програми його участі в прибутку;
 рівень поточної платоспроможності підприємства.
Чистий прибуток є одним із найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства. Кількісно він становить різницю між сумою прибутку до оподаткування і сумою внесених до бюджету податків із прибутку, економічних санкцій та інших обов'язкових платежів підприємства, які покриваються за рахунок прибутку.
Чистий прибуток використовують відповідно до статуту підприємства. За його рахунок інвестують виробничий розвиток, виплачують дивіденди акціонерам підприємства, створюють резервні та страхові фонди тощо. Розподіляючи чистий прибуток, cлід намагатися оптимізувати пропорції між капіталізованою і споживаною сумами його з метою забезпечення:
а) необхідного обсягу інвестицій для виробничого розвитку;
б) необхідної норми доходності на інвестований капітал власникам підприємства.
Основними факторами, що визначають обсяг капіталізованого та споживаного прибутку, є:
 зміна суми чистого прибутку (Пч);
 зміна частки відповідного напряму використання чистого прибутку (kвідр).

Рис. 13. Основні напрями розподілу прибутку підприємства

Зміна суми відрахувань за рахунок приросту прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства (Фnі), визначатиметься так:
∆ ,
де Пчо і Пч1 – базова і фактична сума прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, тис. грн; knio – базовий коефіцієнт відрахування за і-м напрямом.
Зміна суми відрахувань за рахунок зміни коефіцієнтів відрахування з прибутку за і-м напрямом (∆Фкі) визначатиметься так:
∆ ,
де knі1 – фактичний коефіцієнт відрахування із прибутку за і-м на-прямом.
За даними таблиці коефіцієнти відрахування від чистого прибутку становлять у базовому році відповідно, %: 15 (11,25 : 0,75), 44,5 (33,37 : 0,75) і 40,5 (30,38 : 0,75), а у звітному – 31,48, 46,55, 21,97.

Таблиця 49
Аналіз розподілу прибутку
Показники Базовий період Звітний період Зміна щодо
базового періоду
сума, тис. грн частка в сумі
прибутку
до оподаткування, % сума, тис. грн частка в сумі
прибутку
до оподаткування, % сума, тис. грн частка в сумі
прибутку
до оподаткування, %
1. Прибуток до оподатку-вання 5984,1 100 10927,8 100 4943,7 –
2. Сума податку на прибуток 1496,03 25,0 2731,95 25 1235,92 –
3. Економічні санкції – – – – – –
4. Відрахування на добро-чинні цілі – – – – – –
5. Прибуток, що залишається у розпорядженні підпри-ємства, у тому числі:
- виплата дивідендів
- реінвестований прибуток
- інші цілі

4488,07
673,2
1997,19
1817,68

75
11,25
33,37
30,38

8195,85
2580,25
3815,0
1800,6

75
23,61
34,91
16,48

3707,78
1907,05
1707,81
182,98

+12,36
–0,3
–13,9

Отже, сума виплати дивідендів зросла на 1907,05 тис. грн, у тому числі за рахунок приросту чистого прибутку – на 3707,78 0,15 = 556,167 тис. грн, зміни коефіцієнта відрахувань на ці потреби – на (0,3148 – 0,15) 1350, 676 тис. грн, сума реінвестованого прибутку, відповідно, на 1817,91 тис. грн, у тому числі за рахунок першого фактора – на 1649,962 тис. грн (3707,78 0,445), другого – 168,015 тис. грн (0,4655 – 0,445) ), виплати на інші цілі зменшилися на 17,08 тис. грн, у тому числі за рахунок приросту чистого прибутку зросли на 1501,651 тис. грн (3707,78 0,405), а внаслідок зміни коефіцієнта відрахувань зменшилися на 1518,691 тис. грн (0,2197 – 0,405) ).
Одержані результати показують внесок кожного фактора у формування суми капіталізованого і спожитого прибутку, що важливо для акціонерів, найманого персоналу і менеджерів підприємства.
За результатами аналізу робляться висновки щодо можливостей розробки ефективнішої політики управління процесом формування й використання прибутку.

 

Про ефективність використання ресурсів підприємства, здатність одержувати прибутки та дохід свідчать показники рентабельності, які відображають як фінансовий стан, так і ефективність управління господарською діяльністю, наявними активами та вкладеним власним капіталом. Ці показники використовують для оцінки діяльності підприємства та як інстру-мент в інвестиційній політиці й ціноутворенні. Рентабельність (прибутковість) – це відносний показник, який виражається у відсотках або коефіцієнтах і характеризує частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат.
Показники рентабельності можна поділити на кілька груп, які ха-рактеризують:
 окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;
 прибутковість продажів;
 прибутковість капіталу та його складових частин.
Рентабельність виробничої діяльності (окупності витрат) – від-ношення прибутку від реалізації продукції до виплати відсотків і податків (Пр) або чистого прибутку (Пч) до суми витрат із реалізації продукції (Вр) – показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися у цілому по підприємству, окремих його підрозділах і видах продукції.
.
Даний показник залежить від трьох факторів першого рівня:
 структури реалізованої продукції ( i);
 собівартості (ci);
 середніх цін (pi).
Факторна модель аналізу рентабельності виробничої діяльності має такий вигляд:
Rв = .
За допомогою ланцюгових підстановок і даних табл. 50 розрахуємо вплив факторів першого порядку на зміну рівня рентабельності. Розрахуємо структуру випуску. Планом передбачалося таке співвідношення випуску: продукція А – 40 % (100 : 250 100), продукція В – 60 %, фактично реалізація становила: продукція А – 38,5 % (99 : 257 100), продукція В – 61,5 %.
R0 = (0,4 (50 – 38) + 0,6 (56 – 45)/(0,4 38 + 0,6 45) = 27 %
R1 = (0,385 (50 – 38) + 0,615 (56 – 45)/(0,385 38 + 0,615 45) = 26,9 %.
R2 = (0,385 (52 – 38) + 0,615 (60 – 45)/(0,385 38 + 0,615 45) = 34,5 %.
R3 = (0,385 (52 – 40) + 0,615 (60 – 47)/(0,385 40 + 0,615 47) = 28,5 %.
∆R = R3 – R0 = 28,5%- 27,0% = +1,5 %.
∆R = R1 – R0 = 26,9 – 27,0 = –0,1 %.
∆Rр = R2 – R1 = 34,5 – 26,9 = +7,6 %.
∆RС = R3 – R2 = 28,5 – 34,5 = –6,0 %.
Одержані результати свідчать про те, що план за рівнем рентабельності перевиконано лише за рахунок підвищення цін, що дало зростання рентабельності на 7,6 %, решта факторів призвели до зменшення рентабельності, зокрема зростання собівартості – на 6,0 %, зменшення питомої ваги більш рентабельного виду продукції – на 0,1 %.
За тими ж даними проведемо факторний аналіз рентабельності з кожного виду продукції (табл. 50).

Таблиця 50
Факторний аналіз рентабельності окремих видів продукції
Вид продукції Середня ціна реалізації, тис. грн Собівартість одиниці про-дукції, тис. грн Рентабельність, % Відхилення
від плану
планова умовна фактична загальне за рахунок
план факт план факт ціни собівар-тості
А 50 52 38 40 31,5 36,8 30,0 –1,5 5,3 –6,8
В 56 60 45 47 24,4 33,3 27,7 +3,3 8,9 –5,6

Факторна модель виглядає таким чином:
Rі = (рі – сі)/сі.
За продукцією А:
R0 = (50 – 38)/38*100 % = 31,5 %
R1 = (52 – 38)/38*100 % = 36,8 %
R2 = (52 – 40)/40 *100 % = 30,0 %
План із рівня рентабельності виробу А не виконано в цілому на 1,5 %. За рахунок підвищення цін він зріс на 5,3 %, а за рахунок підвищення собівартості знизився на 6,8 %.
За продукцією В:
R0 = (56 – 45)/45*100 % = 24,4 %.
R1 = (60 – 45)/45*100 % = 33,3 %.
R2 = (60 – 47)/47*100 % = 27,7 %.
План із рівня рентабельності виробу В перевиконано на 3,3 %. За рахунок підвищення цін рівень рентабельності зріс на 8,9 %, а за рахунок збільшення собівартості зменшився на 5,6 %.
Рентабельність операційної діяльності (Rод) характеризує окуп-ність витрат в операційній діяльності й розраховується як відношення прибутку від операційної діяльності до виплати відсотків і податків (Под) до загальної суми витрат на операційну діяльність (Вод):
.
Рентабельність інвестиційних проектів (ROI) – це відношення прибутку від інвестиційної діяльності (ПІД) до суми інвестиційних витрат (ВІД):
ROI = і.
Рентабельність продажу (обороту) – комерційна маржа – відно-шення прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг (Пр) або чистого прибутку (Пч) до суми отриманого чистого доходу (Дч) – характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку має підприємство з гривні продаж. Розраховується в цілому по підприємству і окремих видах продукції:
Rо =
Даний показник також залежить від трьох факторів першого рів-ня:
 структури реалізованої продукції ( i);
 собівартості (ci);
 середніх реалізаційних цін (pi).
Факторна модель аналізу рентабельності продажу має такий ви-гляд:
Rв = .
За допомогою ланцюгових підстановок і даних табл. 51 розрахуємо вплив факторів першого порядку на зміну рівня рентабельності, використавши розраховані вище дані стосовно структури продажу.
R0 = (0,4 (50 – 38) + 0,6 (56 – 45)/(0,4 50 + 0,6 56) = 21,3 %.
R1 = (0,385 (50 – 38) + 0,615 (56 – 45)/(0,385 50 + 0,615 56) = 21,2 %.
R2 = (0,385 (52 – 38) + 0,615 (60 – 45)/(0,385 52 + 0,615 60) = 25,7 %.
R3 = (0,385 (52 – 40) + 0,615 (60 – 47)/(0,385 52 + 0,615 60) = 22,2 %.
∆ R = R3 – R0 = 22,2% – 21,3% = +0,9 %.
∆ R = R1 – R0 = 21,2 – 21,3 = –0,1 %.
∆ Rр = R2 – R1 = 25,7 – 21,2 = +4,5 %.
∆ RС = R3 – R2 = 22,2 – 25,7 = –3,5 %.
План із рівня рентабельності продажу перевиконано на 0,9 % за рахунок збільшення ціни реалізованої продукції 4,5 % і недовико-нано на 3,5 % за рахунок збільшення собівартості реалізованої про-дукції й на 0,1 % за рахунок структурних зрушень у бік менш при-буткової продукції.
Аналіз рівня рентабельності продажів окремих видів продукції подано в табл. 51. Факторна модель виглядає таким чином:
Rі = (рі – сі)/рі.

Таблиця 51
Факторний аналіз рентабельності продажів окремих видів продукції
Вид продукції Середня ціна реалізації, тис. грн Собівартість одиниці проду-кції, тис. грн Рентабельність, % Відхилення від плану
планова умовна фактична загальне за рахунок
план факт план факт ціни собівар-тості
А 50 52 38 40 24,0 26,9 23,1 –0,9 2,9 –3,8
В 56 60 45 47 19,6 25,0 21,7 +2,1 5,4 –3,3

За продукцією А:
R0 = (50 – 38)/50 100 % = 24,0 %.
R1 = (52 – 38)/52 100 % = 26,9 %.
R2 = (52 – 40) /52 100 % = 23,1 %.
∆ R = R2 – R0 = 23,1 % – 24,0 % = –0,9 %.
∆ Rр = R1 – R0 = 26,9 – 24,0 = +2,9 %.
∆ RС = R2 – R1 = 23,1 – 26,9 = –3,8 %.
План із рівня рентабельності виробу А не виконано в цілому на 0,9 %. За рахунок підвищення цін він зріс на 2,9 %, а за рахунок підвищення собівартості знизився на 3,8 %.
За продукцією В:
R0 = (56 – 45)/56 100 % = 19,6 %.
R1 = (60 – 45)/60 100 % = 25,0 %.
R2 = (60 – 47)/60 100 % = 21,7 %.
∆ R = R2 – R0 = 21,7 % – 19,6 = +2,1 %.
∆ Rр = R1 – R0 = 25,0 – 19,6 = +5,4 %.
∆ RС = R2 – R1 = 21,7 – 25,0 = –3,3 %.
План із рівня рентабельності виробу В перевиконано на 2,1 %. За рахунок підвищення цін рівень рентабельності зріс на 5,4 %, а за рахунок збільшення собівартості зменшився на 3,3 %.
Рентабельність капіталу – відношення прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу або окремих його складових: власного, залученого, основного, оборотного, виробничого капіталу.
Рентабельність сукупного капіталу (активів) (ROA) – це відно-шення чистого прибутку (Пч) до середньорічної вартості активів (А):
.
Рентабельність виробничого капіталу (Rвк) – це відношення прибутку від операційної діяльності або чистого прибутку (Пч) до середньорічної вартості основних засобів (ОЗ) і матеріальних оборотних засобів (ОбЗ). Для розрахунку даного показника застосовується така модель:
.
Рентабельність власного капіталу (ROE) – відношення суми чис-того прибутку до середньорічної вартості власного капіталу (Кв):
.
Скориставшись методом розширення факторної системи, помно-жимо чисельник і знаменник формули на вартість активів (А):

де ROA – рентабельність активів підприємства; МК – мультиплікатор капіталу (фінансовий важіль).
Розширити факторну модель ROE можна за рахунок розкладання на складові частини показника ROA, помноживши чисельник і зна-менник формули на дохід:
.
Підставивши отримане значення у формулу рентабельності власного капіталу, маємо:

де Ro – рентабельність обороту (маржа прибутку); kоб – коефіцієнт оборотності активів.
Даний взаємозв'язок, що носить назву рівняння Дюпона, показує залежність між рентабельністю власного капіталу і сукупного капіталу підприємства та ступенем фінансового ризику. Згідно із цим рівнянням рентабельність власного капіталу визначається маржею прибутку (що характеризує виробничу ефективність), оборотністю активів (що визначає управлінську ефективність) і мультиплікатором капіталу (що характеризує ефективність фінансової політики).
Ефективність використання позикового капіталу оцінюється за допомогою ефекту фінансового важеля (ЕФВ), який розраховується за такою формулою:
ЕФВ = (ROA – Цзку) ЗК/ВК,
де ROA – економічна рентабельність сукупного капіталу після сплати податків (відношення суми чистого прибутку і відсотків за кредит з урахуванням податкового коректора до середньорічної суми активів), %; Цзку – уточнена середньозважена ціна залучених коштів з урахуванням податкової економії, %:
Цзку = Відс. (1 – кп)/ЗК,
де Відс. – відсотки та інші витрати, пов'язані із залученням позикового капіталу; кп – коефіцієнт оподаткування прибутку, ЗК, ВК – відповідно середня сума залученого і власного капіталу; ЗК/ВК – плече фінансового важеля.
Ефект фінансового важеля (ЕФВ) характеризує, на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу за рахунок залучення позикових коштів.
Якщо рентабельність активів перевищує ціну залученого капіталу, ефект фінансового важеля буде додатним числом і збільшуватиметься при зростанні суми залучених коштів.
Якщо ж рентабельність активів менша за ціну залученого капіталу, ефект фінансового важеля матиме від'ємне значення, у такому разі залучення коштів призведе до збитків.

Завдання для самоконтролю

Завдання 7. За даними дод. 2 розрахуйте показники рентабель-ності та здійсніть факторний аналіз рентабельності власного капі-талу підприємства. Додаткова інформація: середньорічна вартість активів у попередньому періоді становила 6050,0 тис. грн, власного капіталу – 3025 грн.

 

Розрахуйте резерви зростання прибутку від реалізації продукції та рентабельності за даними табл. 52.
Виходячи із формули прибутку
П = ∑qi × (pi – ci),
зрозуміло, що на обсяг прибутку підприємства безпосередньо впливають такі фактори, як обсяг реалізації продукції, її ціна та собівартість.
Резерв зростання прибутку внаслідок зміни обсягу реалізації ви-значається таким чином:
,
де R↑qі – раніше виявлений резерв збільшення обсягу виробництва і-го виробу; (pi1 – ci1) – фактичний прибуток на одиницю продукції.

Таблиця 52
Резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції
Вид
продукції Резерв збільшення обсягу реалізації, шт. Фактична сума прибутку на 1 шт., грн Резерв зростання суми прибутку, грн
А 120 12 1440
В 100 13 1300
Усього 220 – 2740

 Резерв зростання прибутку за рахунок зниження собівартості продукції, робіт і послуг:
,
де R↓сi – резерв зниження собівартості і-ї продукції; qM – можливий обсяг реалізації з урахуванням резервів зростання.

Таблиця 53
Резерви зростання прибутку за рахунок зниження собівартості продукції
Вид
продукції Резерв зниження
собівартості одиниці
продукції, грн Запланований обсяг реалізації продукції, шт. Резерв зростання суми прибутку, грн
А 5 220 1100
В 8 250 2000
Усього – – 3100

 Резерв зростання прибутку за рахунок збільшення ціни вна-слідок поліпшення якості готової продукції буде
.

Таблиця 54
Резерви зростання прибутку за рахунок поліпшення якості продукції А
Ґатунок
продукції Відпускна ціна
за одиницю,
грн Частка, % Зміна
середньої ціни
реалізації, грн
фактична можлива відхилення
Вищий 54 70 80 +10 +5,4
Перший 50 10 15 +5 +2,5
Другий 48 20 5 –15 –7,2
Усього – 100 100 – +0,7

Згідно з табл. 53 запланований обсяг реалізації становить 220 одиниць, а середня ціна внаслідок збільшення виробництва продукції вищого та першого ґатунків зросла на 70 коп., отже, резерв зростання прибутку за рахунок реалізації високоякісної продукції становить
R Пp = 220 × (0,1 × 54 + 0,05 × 50 – 0,15 × 48) = 220 × 0,7 = 154 грн.
Для усіх видів продукції формула матиме такий вигляд:
,
де αij – частка j-го сорту і-го виду продукції.
Виявлені резерви зростання прибутку за кожним напрямом зво-дяться у підсумкову таблицю.
Аналогічно підраховуються резерви зростання рівня рентабель-ності. Так, основними джерелами підвищення рівня рентабельності продукції є збільшення прибутку від реалізації та зменшення собі-вартості продукції:
R = ,
де Rм, Rф – відповідно можлива та фактично досягнута рентабель-ність; Пм, Пф – відповідно можлива та фактична сума прибутку; См, Сф – відповідно можливий рівень собівартості з урахуванням резервів його зменшення та фактичний; Qм – можливий рівень реалізації з урахуванням виявлених резервів; Сім – можливий рівень собівартості і-го виду продукції з урахуванням резервів його зменшення.

Таблиця 55
Узагальнення резервів зростання суми прибутку, грн
Джерело резервів Вид продукції Усього
А В
Збільшення обсягу реалізації 1440 1300 2740
Поліпшення якості готової продукції 154 236 390
Зниження собівартості продукції 1100 2000 3100
Усього 2694 3536 6230

Резерв підвищення рівня рентабельності виробу А становить:
(1188 + 2694)/(220 × (40 – 5)) – 1188/(100 × 40) =
= 0,504 – 0,297 = 0,207 = 20,7 %.
З виробу В:
(2054 + 3536)/(250 × (47 – 8)) – 2054/250 × 47 =
= 0,573 – 0,175 = 0,398 = 39,8 %.
Резерв підвищення рівня рентабельності операційного капіталу визначається за формулою:

де Поп – сума прибутку від операційної діяльності до виплати відсотків і податків; R Пр – резерв зростання прибутку від реалізації продукції; Коп – фактична середньорічна сума основного та оборотного капіталу у звітному періоді; R Коп – резерв скорочення суми операційного капіталу внаслідок прискорення оборотності; Копд – додаткова сума капіталу, необхідна для освоєння резервів зростання прибутку.
Після виявлення резервів розробляються заходи з їхньої мобілізації.

Рішення завдання 1
Показник Звітний період, тис. грн Попередній період, тис. грн Зміна проти поперед-нього періоду
сума, тис. грн %
Валовий
прибуток 23037,4 9323,2 13714,2 147,1
Прибуток від опе-раційної діяльнос-ті 5792,2 713,5 5078,7 711,8
Прибуток від зви-чайної діяльності до оподаткування 5721,4 709,5 5011,9 706,4
Податок на прибу-ток від звичайної діяльності 1430,4 177,4 1253,0 706,3
Чистий прибуток 4291,0 532,1 3758,9 706

Аналіз структури прибутку від звичайної діяльності свідчить про те, що він менше прибутку від операційної діяльності, за рахунок якого на підприємстві покриваються збитки від інших видів діяльності.

Рішення завдання 2
Аналіз прибутку від операційної діяльності показує його зростан-ня (тис. грн) на: 5078,7, у тому числі за рахунок валового прибутку на 13714,2, інших операційних доходів – на 4,7, а також негативно-го впливу зростання адміністративних витрат на 907,1, витрат на збут – на 7672,3, інших операційних витрат – на 60,8, що в сумі зменшило прибуток на 8640,2.

Рішення завдання 3
Факторний аналіз, здійснений методом ланцюгових підстановок, дає такі результати:
П0 = 9800 (0,4 (190 – 185) + 0,35 (165 – 155) + 0,25 (138 – 136)) = = 58800 грн.
П1 = 10000 (0,4 (190 – 185) + 0,35 (165 – 155) + 0,25 (138 – 136)) = 60000 грн.
П2 = 10000 (0,5 (190 – 185) + 0,2 (165 – 155) + 0,3 (138 – 136)) = = 51000 грн.
П3 = 10000 (0,5 (200 – 185) + 0,2 (160 – 155) + 0,3 (140 – 136)) = = 97000 грн.
П4 = 10000 (0,5 (200 – 180) + 0,2 (160 – 150) + 0,3 (140 – 137)) = = 129000 грн.
Зміна прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації стано-вить (тис. грн) 1,2 (П1 – П0), унаслідок структурних зрушень – 9,0 (П2 – П1), зміни ціни – 46,0 (П3 – П2), собівартості – 32,0 (П4 – П3).

Рішення завдання 4
Факторний аналіз, здійснений методом абсолютних різниць, дає такі результати:
Зміна прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації становить:
з продукції A: – 32 грн (96 – 100)* (50 – 42),
з продукції B: +88 грн (8*11),
з продукції С: +42 грн (7*6),
з продукції D: –18 грн (–2*9),
унаслідок зміни ціни відповідно (грн): –192 (96*(–2)); 138 (138*1); 514 (257*2); 208(208*1), через зміну собівартості: – +192(96*2); –276(138*2); –257(257*1); +416(208*2).

Рішення завдання 5
Виробничий ліверидж становив 2,5, а фінансовий – 1,7.
Рішення завдання 6
За методом абсолютних різниць маємо такі результати впливу на прибуток (тис. грн) зміни:
 обсягу інвестицій 20 (0,6 0,15 + 0,4 0,10) = 2,6;
 структури інвестицій 620 (–0,1 0,15 + 0,1 0,10) = = –3,1;
 їхньої рентабельності 620 (0,5 (–0,03) + 0,5 (+0,04)) = = 3,1.

Рішення завдання 7
Показники Значення
1. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн 41897,3
2. Прибуток від операційної діяльності, тис. грн 5792,2
3. Чистий прибуток, тис. грн 4005,0
4. Витрати на виробництво і реалізацію продукції, тис. грн 36048,4
5. Витрати операційної діяльності 36109,5
6. Прибуток від реалізації продукції, тис. грн (п. 1 – п. 4) 5787,8
7. Середньорічна вартість активів, тис. грн 65826,45
8. Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн 43007,85
9. Середньорічна вартість матеріальних оборотних акти-вів, тис. грн 9920,75
10. Середньорічна вартість власного капіталу, тис. грн 45832,15
11. Рентабельність виробничої діяльності за прибутком від реалізації, % (п. 6/п. 4) 16,056
12. Рентабельність виробничої діяльності за чистим при-бутком, % (п. 3/п. 4) 11,110
13. Рентабельність операційної діяльності, % (п. 2/п. 5) 16,041
14. Рентабельність обороту за прибутком від реалізації, % (п. 6/п. 1) 13,814
15. Рентабельність обороту за чистим прибутком, % (п. 3/п. 1) 9,559
16. Рентабельність активів, % (п. 3/п. 7) 6,084
17. Рентабельність виробничого капіталу, % (п. 2/(п. 8 + п. 9)) 10,943
18. Рентабельність власного капіталу, % (п. 3/п. 10) 8,738
19. Коефіцієнт оборотності активів (п. 1/п. 7) 0,636
20. Мультиплікатор капіталу (п. 7/п. 10) 1,436

За формулою Дюпона дослідимо рентабельність власного капіта-лу.
Рентабельність обороту попереднього періоду становила 2,149 % (494,2/22993,0), коефіцієнт оборотності активів – 1,9, мультипліка-тор капіталу – 1,21, рентабельність власного капіталу – 4,942 %.
Зростання рентабельності власного капіталу за рахунок збіль-шення рентабельності обороту становило: (9,559 – 2,149) 1,9 1,21 = 17,5036 %, унаслідок зменшення коефіцієнта оборотності активів – 9,559 (0,636 – 1,9) 1,21 = –14,620 %, за рахунок збільшення мультиплікатора капіталу – 9,559 0,636 (1,436 – 1,210) = 1,374 %.

Тести для самоконтролю

Тест 1. Інформація про напрями використання прибутку міститься у:
а) балансі;
б) звіті про фінансові результати;
в) звіті про рух грошових коштів;
г) звіті про власний капітал.
Тест 2. Сума прибутку від реалізації продукції та позареалізаційних фінансових результатів становить:
а) валовий прибуток;
б) прибуток від операційної діяльності;
в) прибуток від звичайної діяльності;
г) чистий прибуток.
Тест 3. Вплив структури продажу на прибуток від реалізації ви-значається за такою формулою:
а) ;
б) ;
в) ;
г) .
Тест 4. Частка від ділення маржинального доходу на прибуток до оподаткування визначає:
а) комерційну маржу;
б) маржу прибутку;
в) виробничий ліверидж;
г) фінансовий ліверидж.
Тест 5. Ризик, пов'язаний з можливою нестачею коштів для відш-кодування виробничих витрат і фінансових витрат з обслуго-вування зовнішнього боргу, характеризується:
а) виробничим лівериджем;
б) операційним;
в) фінансовим лівериджем;
г) виробничо-фінансовим лівериджем.
Тест 6. Для продукції, середня ціна реалізації якої становить: пла-нова – 30 грн, фактична – 28 грн, а собівартість відповідно 26 і 27 грн, рентабельність дорівнює:
а) планова: 15,4 %, фактична: 3,7 %
б) планова: 13,0 %, фактична: 3,57 %
в) планова: 15,4 %; фактична: 3,62 %.
г) планова: 13,0 %; фактична: 3,7 %.
Тест 7. Вплив зміни ціни за даними тесту 6 становить:
а) 7,4 %
б) –4,3 %
в) –7,69 %
г) 6,32 %.
Тест 8. Підприємство випускає два види продукції, дані про які подано в таблиці.
Вид
продукції Середня ціна реалі-зації, тис. грн Собівартість оди-ниці продукції Структура реалізації, %
план факт план факт план факт
А 30 28 26 27 75 50
В 50 53 48 47 25 50
Залежність рентабельності продажу від структури випуску становить:
а) –1,5 %;
б) –2,5 %;
в) +1,1 %;
г) –0,5 %.
Тест 9. За тими ж даними вплив зміни ціни на рентабельність продажу становить:
а) 0,36 %;
б) –0,74 %;
в) 1,14 %;
г) 0,74 %
Тест. 10. За тими ж даними вплив зміни собівартості на рентабе-льність продажу становить:
а) +2,15 %;
б) +2,73 %;
в) –1,14 %;
г) –1,23 %
Тест 11. Оберіть правильні складові формули виробничого лівери-джу:
Квир. лев. = Х/У,
де: а) Х – темп приросту чистого прибутку; У – темп приросту обсягу продажів;
б) Х – темп приросту валового прибутку; У – темп при-росту обсягу продажів
в) Х – темп приросту обсягу продажів; У – витрати;
г) Х – темп приросту чистого прибутку; У – темп при-росту валового прибутку.
Тест 12. Оберіть правильні складові формули фінансового лівери-джу:
Кфін. лев. = Х/У,
де: а) Х – темп приросту чистого прибутку; У – темп приросту обсягу продажів;
б) Х – темп приросту валового прибутку; У – темп при-росту обсягу продажів;
в) Х – темп приросту обсягу продажів; У – темп приросту валового прибутку;
г) Х – темп приросту чистого прибутку; У – темп при-росту валового прибутку.

Матриця відповідей на тести
№ тесту а б в г
1 +
2 +
3 +
4 +
5 +
6 +
7 +
8 +
9 +
10 +
11 +
12 +

Завдання для повторення

1. Що є метою управління прибутком?
2. Які джерела інформації використовуються для аналізу фі-нансових результатів?
3. Назвіть основні завдання аналізу фінансових результатів?
4. Які показники прибутку використовуються при аналізі?
5. Який склад прибутку від операційної діяльності?
6. Що включається до прибутку від звичайної діяльності?
7. Які фактори впливають на зміну суми прибутку від реалізації продукції?
8. Як визначається вплив структури реалізації на прибуток підприємства?
9. Яким чином розраховується вплив ціни та собівартості на прибуток підприємства?
10. Що включається до складу інших операційних доходів і ви-трат і як визначається їхній вплив на фінансові результати?
11. Як здійснюється аналіз фінансових результатів від інвести-ційної діяльності?
12. Які види цінних паперів вам відомі та як розраховуються фі-нансові результати від їхнього використання?
13. Як здійснюється аналіз фінансових результатів від фінан-сової діяльності?
14. Які види лівериджу вам відомі й що вони характеризують?
15. Як можна впливати на прибуток, використовуючи ліверидж?
16. Як на практиці визначається коефіцієнт операційного лівериджу?
17. Як розраховується коефіцієнт фінансового лівериджу?
18. Яких принципів слід дотримуватися при розподілі прибутку?
19. Які фактори впливають на розподіл прибутку?
20. За якими основними напрямами розподіляється прибуток підприємства?
21. Яким чином здійснюється аналіз розподілу прибутку?
22. Як класифікуються показники рентабельності?
23. Як розраховуються основні показники рентабельності?
24. За якими факторними моделями досліджується вплив чин-ників на рентабельність продукції, обороту та капіталу?
25. Що є основними джерелами резервів зростання прибутку?
26. За якою методикою розраховуються резерви зростання прибутку?
27. Як визначаються резерви підвищення рівня рентабельності?
28. Як пов'язані між собою фінансовий ліверидж і фінансова стійкість?
29. Як пов'язані між собою рентабельність активів і власного капіталу?
30. Які показники пов'язує між собою рівняння Дюпона?
31. Взаємозв'язок прибутку і грошових потоків.
32. Що розуміють під виробничо-фінансовим лівериджем?
33. Що розуміють під мультиплікатором капіталу?
34. Чим відрізняються дивідендний вихід і дивідендна прибут-ковість акцій?
35. Чим відрізняються цінність акції та її облікова ціна?

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4

Практикум

 

У процесі навчання студенти повинні оволодіти теоретичними основами економічного аналізу господарської діяльності підприємства, засвоїти зміст курсу, уміти визначити його предмет, метод, об'єкти дослідження, джерела економічної інформації, досліджувати взаємозв'язки з іншими економічними науками, знати і вміти застосовувати спеціальні прийоми та методи аналізу, практичні методики аналізу, відповідну законодавчо-нормативну базу, міжнародний досвід.

 

 

Практичні (лабораторні) завдання
з економічного аналізу господарської
діяльності підприємства

 

Практичні та лабораторні заняття з економічного аналізу господарської діяльності підприємства проводяться згідно з наданими в практикумі завданнями і відповідають порядку та змісту Змістових модулів 1. "Теоретичні засади підготовки, надання та розкриття аналітичної інформації", 2. "Аналіз майна підприємства та функціональних складових основних господарських процесів", 3. "Аналіз фінансового стану та фінансових результатів діяльності підприємства". Аналіз проводиться за напрямами, що відповідають змістовим модулям 1–3.
У процесі виконання практичних (лабораторних) завдань з економічного аналізу господарської діяльності підприємства студенти повинні оволодіти методами, прийомами та технікою економічного аналізу показників господарської діяльності підприємств в умовах ринкової економіки. Послідовність виконання практичних (лабораторних) завдань:
1. Засвоєння лекційного матеріалу за темами курсу щодо особливостей практичних методик аналізу економічних об'єктів.
2. Вивчення порядку застосування основних практичних мето-дик аналізу економічних об'єктів.
3. Опрацювання рекомендованої літератури з питань економічного аналізу господарської діяльності підприємства.
4. Ознайомлення із завданнями відповідного варіанта, визна-чення порядку розв'язання завдань, у тому числі й з використанням комп'ютерних технологій.
5. Визначення економічної сутності аналітичних показників, розроблення та складання аналітичних таблиць, проведення розрахунків і здійснення інших видів аналітичної обробки економічної інформації.
6. Розроблення пропозицій та висновків на основі глибокого осмислення суті результатів економічного аналізу.
7. Оформлення відповідно до вимог порядку розв'язання прак-тичних завдань.
8. Складання списку використаної літератури, законодавчо-нормативних актів та інших додаткових джерел інформації.
У процесі виконання практичних (лабораторних) завдань студенти розглядають конкретні господарські ситуації відповідно до різних груп господарських засобів і видів діяльності підприємств, що виробляють промислові та споживчі товари (виконують роботи, надають послуги) в умовах ринкової економіки. Перше практичне (лабораторне) заняття проводиться за темою "Формування інформаційної бази економічного аналізу".

 

 

Вихідна інформація
для виконання практичних
(лабораторних) завдань

 

Корпорація "Економіст" має намір придбати контрольний пакет акцій ВАТ "Бухгалтер", яке займається виробництвом обладнання. Тому для прийняття економічного рішення стосовно того, купувати чи не купувати акції, треба провести економічний аналіз надходження, руху, вибуття обмежених ресурсів (матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) та їхнє використання у ВАТ "Бухгалтер", застосовуючи всю необхідну для аналізу інформаційну базу, традиційні прийоми економічного аналізу, способи та прийоми факторного аналізу, ефективно побудувати роботу аналітиків та організувати впровадження результатів аналізу. З метою отримання необхідної для прийняття економічного рішення аналітичної інформації треба в першу чергу оволодіти базовими знаннями з економічного аналізу господарської діяльності підприємства і практичними навичками використання прийомів економічного аналізу, організації й проведення економічного аналізу на підприємстві, формування інформаційно-джерельної бази. Для практичного відпрацювання методів аналізу студентам запропонована бухгалтерська (фінансова) інформація з бухгалтерської звітності підприємств і додаткова економічна інформація із форм статистичної звітності й фінансових звітів ВАТ "Бухгалтер" (дод. 1). На підставі цієї інформаційної бази необхідно показати вміння використовувати практичні методики економічного аналізу різних об'єктів господарської діяльності ВАТ "Бухгалтер".

 

 

МОДУЛЬ 1

Теоретичні засади підготовки, надання
та розкриття аналітичної інформації

I ВАРІАНТ

Завдання 1
Використовуючи метод групування, визначте закономірності зміни обсягів виробництва з кожної групи підприємств.

Таблиця 1
Групи підприємств за обсягом виробництва за місяць ____________ 200Х року
Групи підприємств за обсягом
виробництва за січень, тис. грн Кількість
підприємств Обсяг виробництва
за січень, тис. грн
До 25 19 380
25–39 18 520
40–59 15 850
60–79 17 1185
80–99 9 820
100–200 12 1750
Понад 200 25 4500

На підставі даних табл. 1 зробити групування підприємств відповідно до обсягів виробництва в табл. 2.

Таблиця 2
Групування підприємств за обсягом виробництва за місяць ________ 200Х року
Групи підприємств за обсягом виробництва за січень, тис. грн Кількість
підприємств Обсяг виробництва
за січень, тис. грн
? ? ?
? ? ?
? ? ?
? ? ?
N? ? ?

Визначити обсяг виробництва в середньому по підприємству (тис. грн.) із кожної групи:
І група: ...... тис. грн;
ІІ група: ..... тис. грн;
ІІІ група: .... тис. грн;
ІV група: ... тис. грн;
N група: .... тис. грн.
Зробити висновки та пропозиції. Побудувати діаграми.

Завдання 2
Використовуючи сальдовий метод, розрахувати витрати на виробництво продукції за рік.

Таблиця 3
Баланс продукції ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
(тис. грн)
Показники За фактичною
виробничою собівартістю
Залишки готової продукції на початок року
Витрати на виробництво продукції за рік
Незавершене виробництво продукції на початок року
Усього
Виявлені інвентаризацією залишки продукції
?

2,00
Усього ?
Залишки готової продукції на кінець року
Собівартість реалізованої продукції у звітному році
Незавершене виробництво продукції на кінець року
Усього
Виявлені інвентаризацією нестачі та псування про-дукції на складі

 

2,00
Усього ?

Залишки готової продукції на початок року – Баланс (форма 1) рядок 130 на початок періоду.
Незавершене виробництво продукції на початок року – Баланс (форма 1) рядок 120 на початок періоду.
Витрати на виробництво продукції за рік – ?
Собівартість реалізованої продукції – Звіт про фінансові результати (форма 2) рядок 040 за звітний період – графа 3 та за попередній період – графа 4.
Залишки готової продукції на кінець року – Баланс (форма 1) рядок 130 на кінець періоду.
Незавершене виробництво продукції на кінець року – Баланс (форма 1) рядок 120 на кінець періоду.
Витрати на виробництво продукції = залишки готової продукції на кінець періоду + собівартість реалізованої продукції – залишки готової продукції на початок періоду + незавершене виробництво продукції на кінець періоду – незавершене виробництво продукції на початок періоду.

Завдання 3
Використовуючи метод усунення впливу інфляції на вартісні показники за допомогою застосування коефіцієнта знецінення та дані табл. 4:
1. Визначте реальну величину та реальну динаміку власного капіталу ВАТ "Бухгалтер".
2. За результатами розрахунків побудуйте графіки.
3. Зробіть висновки.

Таблиця 4
Власний капітал ВАТ "Бухгалтер" за 200Х-1 – 200Х роки
Показники 200Х-1 рік 200Х рік
на
початок періоду на
кінець періоду на
початок
періоду на
кінець періоду
1 Власний капітал, тис. грн 22000,50 24000,00 24000,00 28000,00
2 Індекс зростання цін х 1,05 х 1,15

Завдання 4
Побудуйте сітковий графік і розрахуйте його параметри за такими даними:

Робота tоч Робота tmin tнв tmax
3,4 2 1,2 1  2
3,6 5 1,3 1 3 5
4,7 4 2,4 2 5 8
5,7 3 2,5 2  4
6,7 3

Результати проаналізуйте.

Завдання 5
Використовуючи інформацію, надану в табл. 5:
1. Обчисліть трудові показники за попередній та звітний періоди;
2. Проаналізуйте динаміку трудових показників;
3. Проаналізуйте вплив факторів на обсяг продукції, використовуючи методи:
 інтегральний;
 логарифмічний.
4. Зробіть порівняння результатів аналізу та відповідні висновки.

Таблиця 5
Вплив використання робочого часу і середньогодинної продуктивності праці на динаміку продуктивності праці одного робітника у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попе-редній період Фактично
за звітний
період Відхи-лення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1174,82 1522,53 ?
2 Середньооблікова кількість робітників, осіб 284 271 ?
3 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів, тис. ? ? ?
4 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин, тис. ? ? ?
5 Кількість відпрацьованих днів одним робі-тником за рік 100 120 ?
6 Тривалість робочого дня, годин 6,8 6,9 ?
7 Середньогодинний виробіток одного робіт-ника, грн ? ? ?

II ВАРІАНТ

Завдання 1

Таблиця 1
Групи підприємств за обсягом виробництва за місяць ______________ 200Х року
Групи підприємств за обсягом виробництва за січень, тис. грн Кількість
підприємств Обсяг виробництва
за січень, тис. грн
До 20 12 210
20–25 7 157,5
25–30 15 412,5
30–40 3 105
40–60 10 500
60–70 5 325
70–80 7 525
80–100 9 810
100–200 11 1650
Понад 200 14 3500

На підставі даних табл. 1 зробіть групування підприємств відповідно до обсягів виробництва в табл. 2.

Таблиця 2
Групування підприємств за обсягом виробництва за місяць ________ 200Х року
Групи підприємств за обсягом виробництва за січень, тис. грн Кількість
підприємств Обсяг виробництва
за січень, тис. грн
? ? ?
? ? ?
? ? ?
? ? ?
N? ? ?

Визначте обсяг виробництва в середньому по підприємству (тис. грн) з кожної групи:
І група: ........ тис. грн;
ІІ група: ....... тис. грн;
ІІІ група: ...... тис. грн;
ІV група: ...... тис. грн;
N група: ....... тис. грн.
Зробити висновки і пропозиції. Побудувати діаграми.

Завдання 2

Таблиця 3
Баланс продукції ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
(тис. грн)
Показники За фактичною
виробничою собівартістю
Залишки готової продукції на початок року
Витрати на виробництво продукції за рік
Незавершене виробництво продукції на початок року
Усього
Виявлені інвентаризацією залишки продукції
?

0,90
Усього ?
Залишки готової продукції на кінець року
Собівартість реалізованої продукції у звітному році
Незавершене виробництво продукції на кінець року
Усього
Виявлені інвентаризацією нестачі та псування про-дукції на складі

 

0,90
Усього ?

Залишки готової продукції на початок року – Баланс (форма 1) рядок 130 на початок періоду.
Незавершене виробництво продукції на початок року – Баланс (форма 1) рядок 120 на початок періоду.
Витрати на виробництво продукції за рік – ?
Собівартість реалізованої продукції – Звіт про фінансові результати (форма 2) рядок 040 за звітний період – графа 3 та за попередній період – графа 4.
Залишки готової продукції на кінець року – Баланс (форма 1) рядок 130 на кінець періоду.
Незавершене виробництво продукції на кінець року – Баланс (форма 1) рядок 120 на кінець періоду.
Витрати на виробництво продукції = залишки готової продукції на кінець періоду + собівартість реалізованої продукції – залишки готової продукції на початок періоду + незавершене виробництво продукції на кінець періоду – незавершене виробництво продукції на початок періоду.

Завдання 3

Таблиця 4
Власний капітал ВАТ "Бухгалтер" за 200Х-1 – 200Х роки
Показники 200Х-1 рік 200Х рік
на початок періоду на кінець
періоду на початок періоду на кінець
періоду
1 Власний капітал, тис. грн 22000,50 24000,00 24000,00 28000,00
2 Індекс зростання цін х 1,05 х 1,15

Завдання 4
Побудуйте сітковий графік і розрахуйте його параметри за такими даними:

Робота tоч Робота tmin tнв tmax
1,3 1 1,2 2  4
2,3 4 1,4 2 5 8
2,6 2 3,7 4  8
3,5 2 5,7 1 3 5
4,5 5
6,7 3

Результати проаналізуйте.
Завдання 5

Таблиця 5
Вплив використання робочого часу і середньогодинної продуктивності праці на динаміку продуктивності праці одного робітника у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попередній період Фактично за звітний період Відхилення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 823,75 2246,50 ?
2 Середньооблікова кількість робітників, осіб 237 220 ?
3 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів, тис. ? ? ?
4 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин, тис. ? ? ?
5 Кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік 100 120 ?
6 Тривалість робочого дня, годин 6,8 6,9 ?
7 Середньогодинний виробіток одного робітника, грн ? ? ?

III ВАРІАНТ

Завдання 1

Таблиця 1
Групи підприємств за обсягом виробництва за місяць ___________ 200Х року
Групи підприємств за обсягом виробництва за січень, тис. грн Кількість
підприємств Обсяг виробництва
за січень, тис. грн
До 15 14 300
15–24 5 100
25–34 20 425
35–44 7 250
45–64 18 960
65–94 19 1400
95–104 9 825
105–205 10 2500
Понад 205 4 9050

На підставі даних табл. 1 зробіть групування підприємств відповідно до обсягів виробництва в табл. 2.

Таблиця 2
Групування підприємств за обсягом виробництва за місяць ________ 200Х року
Групи підприємств за обсягом виробництва за січень, тис. грн Кількість
підприємств Обсяг виробництва
за січень, тис. грн
? ? ?
? ? ?
? ? ?
? ? ?
N? ? ?
Визначте обсяг виробництва в середньому по підприємству (тис. грн) по кожній групі:
І група: ........ тис. грн;
ІІ група: ....... тис. грн;
ІІІ група: ...... тис. грн;
ІV група: ...... тис. грн;
N група :....... тис. грн.
Зробіть висновки та пропозиції. Побудуйте діаграми.

Завдання 2

Таблиця 3
Баланс продукції ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
(тис. грн)
Показники За фактичною виробни-чою собівартістю
Залишки готової продукції на початок року
Витрати на виробництво продукції за рік
Незавершене виробництво продукції на початок року
Усього
Виявлені інвентаризацією залишки продукції
?

3,00
Усього ?
Залишки готової продукції на кінець року
Собівартість реалізованої продукції у звітному році
Незавершене виробництво продукції на кінець року
Усього
Виявлені інвентаризацією нестачі та псування проду-кції на складі

3,00
Усього ?

Залишки готової продукції на початок року – Баланс (форма 1) рядок 130 на початок періоду.
Незавершене виробництво продукції на початок року – Баланс (форма 1) рядок 120 на початок періоду.
Витрати на виробництво продукції за рік – ?
Собівартість реалізованої продукції – Звіт про фінансові результати (форма 2) рядок 040 за звітний період – графа 3 та за попередній період – графа 4.
Залишки готової продукції на кінець року – Баланс (форма 1) рядок 130 на кінець періоду.
Незавершене виробництво продукції на кінець року – Баланс (форма 1) рядок 120 на кінець періоду.
Витрати на виробництво продукції = залишки готової продукції на кінець періоду + собівартість реалізованої продукції – залишки готової продукції на початок періоду + незавершене виробництво продукції на кінець періоду – незавершене виробництво продукції на початок періоду.

Завдання 3

Таблиця 4
Власний капітал ВАТ "Бухгалтер" за 200Х-1 – 200Х роки
Показники 200Х-1 рік 200Х рік
на початок періоду на кінець періоду на початок періоду на кінець періоду
1 Власний капітал, тис. грн 22000,50 24000,00 24000,00 28000,00
2 Індекс зростання цін х 1,15 х 1,25

Завдання 4
Побудуйте сітковий графік і розрахуйте його параметри за такими даними:

Робота tоч Робота tmin tнв tmax
1,3 3 1,2 2  4
2,3 5 1,4 2 5 8
2,6 3 3,7 4  8
3,5 2 5,7 1 3 5
4,5 4
6,7 1

Результати проаналізуйте.

Завдання 5

Таблиця 5
Вплив використання робочого часу і середньогодинної продуктивності праці на динаміку продуктивності праці одного робітника у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Поперед-ній
період Фактично за звітний період Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1140,88 3542,03 ?
2 Середньооблікова кількість робітників, осіб 871 841 ?
3 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів, тис. ? ? ?
4 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин, тис. ? ? ?
5 Кількість відпрацьованих днів одним робіт-ником за рік 80 82 ?
6 Тривалість робочого дня, годин 8 8 ?
7 Середньогодинний виробіток одного робіт-ника, грн ? ? ?

IV ВАРІАНТ

Завдання 1

Таблиця 1
Групи підприємств за обсягом виробництва за місяць ______________ 200Х року
Групи підприємств за обсягом виробництва за січень, тис. грн Кількість
підприємств Обсяг виробництва
за січень, тис. грн
До 10 2 18
10–24 16 300
25–39 10 300
40–54 4 155
55–69 15 800
70–84 5 380
85–99 7 650
100–119 9 980
120–134 11 1285
Понад 135 14 24000

На підставі даних табл. 1 зробіть групування підприємств відповідно до обсягів виробництва в табл. 2.

Таблиця 2
Групування підприємств за обсягом виробництва за місяць ________ 200Х року
Групи підприємств за обсягом виробництва за січень, тис. грн Кількість
підприємств Обсяг виробництва
за січень, тис. грн
? ? ?
? ? ?
? ? ?
? ? ?
N? ? ?
Визначте обсяг виробництва в середньому по підприємству (тис. грн) з кожної групи:
І група: ...…… тис. грн;
ІІ група: ........ тис. грн;
ІІІ група: ....... тис. грн;
ІV група: ....... тис. грн;
N група: ........ тис. грн.
Зробіть висновки та пропозиції. Побудуйте діаграми.

Завдання 2

Таблиця 2
Баланс продукції ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
(тис. грн)
Показники За фактичною виробни-чою собівартістю
Залишки готової продукції на початок року
Витрати на виробництво продукції за рік
Незавершене виробництво продукції на початок року
Усього
Виявлені інвентаризацією залишки продукції ?
?
?
?
1,50
Усього ?
Залишки готової продукції на кінець року
Собівартість реалізованої продукції у звітному році
Незавершене виробництво продукції на кінець року
Усього
Виявлені інвентаризацією нестачі та псування проду-кції на складі ?
?
?
?

1,50
Усього ?

Залишки готової продукції на початок року – Баланс (форма 1) рядок 130 на початок періоду.
Незавершене виробництво продукції на початок року – Баланс (форма 1) рядок 120 на початок періоду.
Витрати на виробництво продукції за рік – ?
Собівартість реалізованої продукції – Звіт про фінансові резуль-тати (форма 2) рядок 040 за звітний період – гр. 3 та за попередній період – гр. 4.
Залишки готової продукції на кінець року – Баланс (форма 1) рядок 130 на кінець періоду.
Незавершене виробництво продукції на кінець року – Баланс (форма 1) рядок 120 на кінець періоду.
Витрати на виробництво продукції = залишки готової продукції на кінець періоду + собівартість реалізованої продукції – залишки готової продукції на початок періоду + незавершене виробництво продукції на кінець періоду – незавершене виробництво продукції на початок періоду.

Завдання 3

Таблиця 4
Власний капітал ВАТ "Бухгалтер" за 200Х-1 – 200Х роки
Показники 200Х-1 рік 200Х рік
на початок
періоду на кінець
періоду на початок
періоду на кінець
періоду
1 Власний капітал, тис. грн 22000,50 24000,00 24000,00 28000,00
2 Індекс зростання цін х 1,25 х 1,35

Завдання 4
Побудуйте сітковий графік і розрахуйте його параметри за такими даними:

Робота tоч Робота tmin tнв tmax
3,4 3 1,2 1  2
3,6 3 1,3 1 3 5
4,7 4 2,4 2 5 8
5,7 5 2,5 2  4
6,7 2

Результати проаналізуйте.
Завдання 5

Таблиця 5
Вплив використання робочого часу і середньогодинної продуктивності праці на динаміку продуктивності праці одного робітника у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Поперед-ній
період Фактично за звітний період Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 3468,34 14537,00 ?
2 Середньооблікова кількість робітників, осіб ? ? ?
3 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів, тис. ? ? ?
4 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин, тис. ? ? ?
5 Кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік 92 100 ?
6 Тривалість робочого дня, годин 6,8 6,9 ?
7 Середньогодинний виробіток одного робітника, грн ? ? ?

V ВАРІАНТ

Завдання 1

Таблиця 1
Групи підприємств за обсягом виробництва за місяць ______________ 200Х року
Групи підприємств за обсягом виробництва за січень, тис. грн Кількість
підприємств Обсяг виробництва
за січень, тис. грн
До 5 12 55
5–24 8 120
25–54 5 250
55–74 4 285
75–94 12 890
95–114 3 320
115–134 10 1250
135–154 8 1380
155–175 4 750
Понад 175 25 4500

На підставі даних табл. 1 зробіть групування підприємств відповідно до обсягів виробництва в табл. 2.

Таблиця 2
Групування підприємств за обсягом виробництва за місяць ________ 200Х року

Групи підприємств за обсягом виробництва за січень, тис. грн Кількість
підприємств Обсяг виробництва
за січень, тис. грн
? ? ?
? ? ?
? ? ?
? ? ?
N? ? ?
Визначте обсяг виробництва в середньому по підприємству (тис. грн) з кожної групи:
І група: ......….. тис грн;
ІІ група: ......… тис грн;
ІІІ група: ........ тис. грн;
ІV група: ........ тис. грн;
N група: ......... тис. грн.
Зробіть висновки та пропозиції. Побудуйте діаграми.

Завдання 2

Таблиця 2
Баланс продукції ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
(тис. грн)
Показники За фактичною
виробничою собівартіс-тю
Залишки готової продукції на початок року
Витрати на виробництво продукції за рік
Незавершене виробництво продукції на початок ро-ку
Усього
Виявлені інвентаризацією залишки продукції ?
?
?
?
3,20
Усього ?
Залишки готової продукції на кінець року
Собівартість реалізованої продукції у звітному році
Незавершене виробництво продукції на кінець року
Усього
Виявлені інвентаризацією нестачі та псування про-дукції на складі ?
?
?
?

3,20
Усього ?

Залишки готової продукції на початок року – Баланс (форма 1) рядок 130 на початок періоду.
Незавершене виробництво продукції на початок року – Баланс (форма 1) рядок 120 на початок періоду.
Витрати на виробництво продукції за рік – ?
Собівартість реалізованої продукції – Звіт про фінансові резуль-тати (форма 2) рядок 040 за звітний період – гр. 3 та за попередній період – гр. 4.
Залишки готової продукції на кінець року – Баланс (форма 1) рядок 130 на кінець періоду.
Незавершене виробництво продукції на кінець року – "Баланс" (форма 1) рядок 120 на кінець періоду.
Витрати на виробництво продукції = залишки готової продукції на кінець періоду + собівартість реалізованої продукції – залишки готової продукції на початок періоду + незавершене виробництво продукції на кінець періоду – незавершене виробництво продукції на початок періоду.

Завдання 3

Таблиця 4
Власний капітал ВАТ "Бухгалтер" за 200Х-1 – 200Х роки
Показники 200Х-1 рік 200Х рік
на початок періоду на кінець періоду на початок періоду на кінець періоду
1 Власний капітал, тис. грн 22 000,500 24 000,000 24 000,000 28 000,000
2 Індекс зростання цін х 1,35 х 1,45

Завдання 4
Побудуйте сітковий графік і розрахуйте його параметри за такими даними:

Робота tоч Робота tmin tнв tmax
3,4 3 1,2 1  2
3,6 2 1,3 1 3 5
4,7 4 2,4 2 5 8
5,7 5 2,5 2  4
6,7 4

Результати проаналізуйте.

Завдання 5

Таблиця 5
Вплив використання робочого часу і середньогодинної продуктивності праці на динаміку продуктивності праці одного робітника у ВАТ "Бухгалтер"

Показники Поперед-ній
період Фактично за звітний період Відхилення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн ? ? ?
2 Середньооблікова кількість робітників, осіб ? ? ?
3 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів, тис. ? ? ?
4 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин, тис. ? ? ?
5 Кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік 220,00 225,00 ?
6 Тривалість робочого дня, годин 8,00 8,1 ?
7 Середньогодинний виробіток одного робіт-ника, грн ? ? ?

 

 

МОДУЛЬ 2

Аналіз майна підприємства
та функціональних складових
основних господарських процесів

I ВАРІАНТ

Завдання 1
Використовуючи інформацію, надану в табл. 1:
1. Проаналізуйте наявність, склад і структуру основних засобів.
2. Дайте оцінку динаміки складу основних засобів.
3. Обчисліть показники технічного стану основних засобів:
 Коефіцієнт оновлення = рядок 2 "Введено в дію основних засобів" : рядок 4 "Наявність основних засобів на кінець пері-оду".
 Коефіцієнт вибуття = рядок 3 "Вибуло у звітному році": рядок 1 "Наявність основних засобів на початок періоду".
4. На основі розрахунків зробіть висновки щодо зміни технічної політики керівництва підприємства.

Таблиця 1
Аналіз наявності та руху основних засобів ВАТ" Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Усього, тис. грн У тому числі
промислово-
виробничі невиробничі
тис. грн % тис. грн %
1 Наявність основних засобів на початок періоду, тис. грн ? ? 100,00 ? ?
2 Надійшло у звітному році,
у тому числі введено в дію
основних засобів, тис. грн
308,79
308,79 ? 100,00 ? ?
3 Вибуло у звітному році
у тому числі із зносу, тис. грн 285,11
285,11 ? 100,00
100,00 ? ?
4 Наявність основних засобів
на кінець періоду, тис. грн ? ? 100,00 ? ?
5 Відхилення, тис. грн
(рядок 4 – рядок 1) ? ? ? ? ?

Завдання 2
Використовуючи інформацію, надану в табл. 2:
1. Обчисліть показники ефективності використання основних засобів.
2. Проаналізуйте динаміку показників ефективності використання основних засобів, укажіть на особливості економічного змісту показників.
3. Використовуючи спосіб абсолютних різниць, проаналізуйте вплив факторів на динаміку віддачі основних засобів.
Формула для факторного аналізу:
Віддача основних засобів = рядок 4 "Питома вага вартості машин і обладнання у загальному обсязі основних засобів" х рядок 6 "Віддача машин і обладнання".
4. Зробіть розрахунки впливу факторів на віддачу основних засобів способом ланцюгових підстановок, проведіть порівняння двох способів елімінування.

Таблиця 2
Аналіз впливу окремих факторів на віддачу основних засобів
ВАТ " Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Попередній період Фактично за звітний період Відхилення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1174,82 1522,53 ?
2 Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн
у т. ч.:
1335,47
1356,24
?
машини і обладнання, тис. грн 700,00 988,26 ?
3 Питома вага вартості машин і обладнання у загальному обсязі основних засобів (із точністю до 0, 0001), % (рядок 3 : рядок 2) ? ? ?
4 Віддача основних засобів (із точністю до 0,001), грн (рядок 1 : рядок 2) ? ? ?
5 Віддача машин і обладнання (із точністю до 0,001), грн (рядок 1 : рядок 3) ? ? ?

Завдання 3
Використовуючи інформацію, надану в табл. 3 і 4:
1. Обчисліть показники за попередній і звітний періоди та проміжні показники загальної рентабельності основних засобів.
2. Зробіть висновки стосовно динаміки показників.
3. Проведіть факторний аналіз динаміки показника загальної рентабельності основних засобів підприємства методом ланцюгових підстановок.
4. За результатами аналізу зробіть висновки стосовно ефективності використання основних засобів підприємства.

Таблиця 3
Вихідні дані для розрахунку показників і факторів загальної рентабельності основних засобів ВАТ "Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Одиниці виміру За попере-дній період За звітний період
1 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції тис. грн 1174,82 1522,53
2 Фінансові результати від звичайної діяльно-сті до оподаткування тис. грн ? ?
3 Середньорічна вартість основних засобів тис. грн ? ?
4 Середньорічна вартість матеріальних обо-ротних активів тис. грн ? ?

Таблиця 4
Вихідні дані для факторного аналізу динаміки показника загальної
рентабельності основних засобів ВАТ "Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Вихідні дані Проміжні показни-ки рентабельності для аналітичних розрахунків
попередній період звітний період 1-й 2-й
Е) Фінансові результати від звичай-ної діяльності до оподаткування у відсотках до чистого доходу (вируч-ки) від реалізації ? ? ? ?
М) Коефіцієнт віддачі (Чистий дохід (виручка) від реалізації : середня вартість основних засобів) ? ? ? ?
К) Коефіцієнт оборотності (Чистий дохід (виручка) від реалізації : се-редня вартість матеріальних оборо-тних коштів) ? ? ? ?
Р) Загальна рентабельність ? ? ? ?

Завдання 4
Використовуючи метод групування, складіть Баланс ВАТ "Бухгал-тер" за 200Х р. в агрегованому вигляді. Інформаційну базу для проведення аналізу наведено в дод. 1.

Таблиця 5
Баланс ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік в агрегованому вигляді
(тис. грн)
АКТИВ Умовні
значення На початок періоду На кінець періоду
1. Основні засоби та інші статті розд. I Активу Балансу "Необоротні активи"
1.1. Основні засоби із залишкової вартості
1.2. Довгострокові фінансові інвестиції
1.3. Інші статті розд. I Активу Балансу "Необоротні активи"

ОЗ
ДФІ

ІНА розд. І

?
?

?

?
?

?
Усього за розд. I IАБ ? ?
2. Поточні активи
2.1. Грошові кошти
2.2. Розрахунки з дебіторами
2.3. Запаси
2.4. Інші статті поточних активів розд. ІІ–ІІІ Активу Балансу
ГК
ДБ
З
ІПА розд. II–III
?
?
?

?
?
?
?

?
Усього за розд. ІІ II–III АБ ? ?
БАЛАНС Б-с ? ?
ПАСИВ
1. Власний капітал
1.1.Статутний капітал
1.2. Нерозподілений прибуток
1.3. Інші статті розд. I–II Пасиву Ба-лансу
СК
НП
ІП I–II
?
?
?
?
?
?
Усього за розділом І I–II ПБ ? ?
2. Залучений капітал
2.1. Поточні зобов'язання
2.2. Довгострокові зобов'язання
2.3. Інші статті розд. III–IV–V Пасиву Балансу
ПЗ
ДЗ
ІП III–IV–V ПБ
?
?

?
?
?

?
Усього за розд. ІІ III–IV–V ПБ ? ?
БАЛАНС Б-с ? ?

Завдання 5.
Використовуючи інформацію, надану в табл. 6:
1. Обчисліть показники за попередній і звітний періоди.
2. Зробіть висновки стосовно динаміки показників.
3. Проведіть аналіз динаміки показника матеріалоємності продукції.
4. Дайте оцінку впливу зміни матеріалоємності на динаміку собівартості та обсягу продукції.
5. За результатами аналізу зробіть висновки стосовно ефективно-сті використання матеріальних ресурсів підприємства. Обґрунтуйте вибір оптимального варіанта забезпечення та використання матері-альних ресурсів.

Таблиця 6
Оцінка впливу зміни матеріалоємності на динаміку собівартості
та обсягу продукції у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Попере-дній рік Фактично за звітний рік Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1174,82 1522,53 ?
2 Матеріальні витрати, тис. грн 750,20 881,03 ?
3 Матеріалоємність продукції (рядок 2 : рядок 1), грн з грн
?
?
?
4 Збільшення (+), або зменшення (–) собівартості продукції в частині матеріальних витрат у результаті змін матеріалоємності, тис. грн (рядок 3 графа 5 х фактичний обсяг продукції звітного року) х х ?
5 Збільшення (+), або зменшення (–) обсягу про-дукції в результаті змін матеріалоємності, тис. грн (рядок 4 графа 5 : рядок 3 графа 3)

х

х

?

Завдання 6
Використовуючи інформацію, надану в табл. 6:
1. Обчисліть показники продуктивності праці за попередній та звітний періоди.
2. Дайте оцінку динаміки продуктивності праці.
3. Проаналізуйте вплив трудових факторів на обсяг готової продукції.
4. Проаналізуйте вплив змін у складі працюючих на динаміку продуктивності праці.
5. Надайте пропозиції щодо підвищення продуктивності праці на підприємстві.

Таблиця 7
Аналіз продуктивності праці у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попере-дній
період Фактично за звітний період Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1174,82 1522,53 ?
2 Середньооблікова кількість працівників, осіб
у т. ч.: 360 330 ?
робітників 284 271 ?
3 Частка робітників у складі всіх працівників ? ? ?
4 Середньорічний виробіток продукції на одного працівника (рядок 1 : рядок 2), тис. грн ? ? ?
5 Середньорічний виробіток продукції на одного робітника (рядок 1:рядок 2-а), тис. грн ? ? ?

Завдання 7.
Використовуючи інформацію, надану в табл. 8:
1. Обчисліть трудові показники за попередній та звітний періоди.
2. Проаналізуйте динаміку трудових показників.
3. Проаналізуйте вплив факторів на обсяг продукції, використовуючи методи:
 ланцюгових підстановок;
 абсолютних різниць;
 інтегральний;
 логарифмічний.
4. Зробіть порівняння результатів аналізу та відповідні висновки.

Таблиця 8
Вплив використання робочого часу і середньогодинної продуктивності праці на динаміку продуктивності праці одного робітника у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попере-дній
період Фактично за звітний період Відхи-лення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1174,82 1522,53 ?
2 Середньооблікова кількість робітників, осіб 284 271 ?
3 Загальна кількість відпрацьованих усіма робі-тниками людино-днів, тис. ? ? ?
4 Загальна кількість відпрацьованих усіма робі-тниками людино-годин, тис. ? ? ?
5 Кількість відпрацьованих днів одним робітни-ком за рік 100 120 ?
6 Тривалість робочого дня, годин 6,8 6,9 ?
7 Середньогодинний виробіток одного робітника, грн ? ? ?

Завдання 8
Використовуючи інформацію, надану в табл. 9:
1. Обчисліть показники за попередній та звітний періоди.
2. Дайте оцінку динаміки трудових і фінансових показників.
3. Проаналізуйте зв'язок показників: кошти на оплату праці, чис-тий прибуток, виручку від реалізації, використовуючи кореляційно-регресійний аналіз.
4. Зробіть відповідні висновки.
5. За результатами аналізу побудуйте графіки.

Таблиця 9
Вихідні дані для аналізу взаємозв'язку трудових показників і оплати праці з фінансовими показниками у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попередній період
(200Х рік) Звітний
період (200Х+1 рік) 200Х-1 рік 200Х-2 рік 200Х-3 рік 200Х-4 рік 200Х-5 рік
1 Кошти на оплату праці, тис. грн 200,04 300,70 178,5 150,9 142,5 135,1 100,9
2 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн 38,58 40,8 33,5 30,1 22,5 15,3 5,0
3 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн 1174,82 1522,53 909,8 800,5 756,6 598 390,8
4 Оборотні активи, тис. грн 1239,64 ? 1122 1099 987 796 689,8
5 Середньооблікова кількість працівників, осіб 360 330 365 372 379 383 395
6 Середньооблікова кількість робітників, осіб 284 271 298 312 324 340 345
7 Середньорічна заробітна плата одного працівника, грн ? ? ? ? ? ? ?
8 Середньорічна заробітна плата одного робітника, грн ? ? ? ? ? ? ?
9 Фінансовий результат від звичайної діяльності до опо-даткування на одного пра-цівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
10 Фінансовий результат від звичайної діяльності до опо-даткування на одного робіт-ника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
11 Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного праців-ника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
12 Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного робітни-ка, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
13 Середньорічні оборотні ак-тиви на одного працівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
14 Середньорічні оборотні ак-тиви на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
15 Частка робітників у складі працівників ? ? ? ? ? ? ?
16 Середньорічний виробіток продукції на одного праців-ника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
17 Середньорічний виробіток продукції на одного робітни-ка, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
Завдання 9
Використовуючи метод порівняння та інформацію, надану в табл. 10:
1. Проаналізуйте виконання виробничого завдання з продуктивності праці.
2. Визначте динаміку продуктивності праці у ВАТ "Бухгалтер".
3. Установіть, чи є у ВАТ "Бухгалтер" резерви зростання продуктивності праці порівняно з передовим підприємством галузі ВАТ "Фінансист" (вважається, що ВАТ "Бухгалтер" і ВАТ "Фінансист" виготовляють продукцію в однакових умовах).
4. За результатами розрахунків побудуйте графіки.
5. Зробіть висновки.

Таблиця 10
Вихідні дані для порівняння показників продуктивності праці
та оплати праці у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За даними
підприємства
ВАТ "Бухгалтер" За даними найкращого підприємства галузі ВАТ "Фінансист
"фактично за 200Х рік Аналогічне
підприємство галузі фактично за 200Х рік Середньо галузеві
показники
фактично за 200Х рік
фактично за по-передній рік план
на 200Х рік фактично
за 200Х рік
1 Продуктивність праці одного робітника (тис. грн/1 робітника) 3,200 3,400 3,477 9,961 4,500 5,000
2 Середньорічна заробітна пла-та одного робітника (тис. грн/1 робітника) 12,000 19,220 19,242 31,314 15,400 20,850

Таблиця 11
Порівняльний аналіз показників продуктивності праці
та оплати праці у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Порівняно
з попереднім роком Порівняно з найкращим підприємством галузі
ВАТ "Фі-нансист"
фактично за 200Х рік Порівняно з аналогічним підприємством галузі фактично за 200Х рік Порівняно із середньогалузевими даними
фактично за 200Х рік
план факт
1 Продуктивність праці одного пра-цівника (тис. грн/1 працівника) ? ? ? ? ?
2 Середньорічна заробітна плата одного працівника (тис. грн/ 1 пра-цівника) ? ? ? ? ?

Завдання 10
Використовуючи прийом структурного групування та дані табл. 2 "Звіт про фінансові результати " дод. 1:
1. Визначте структуру операційних витрат та їхню динаміку у ВАТ "Бухгалтер".
2. За результатами розрахунків побудуйте діаграми.
3. Зробіть висновки.

Таблиця 12
Структура операційних витрат та їхня динаміка
у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х-1 – 200Х роки
Показники Структура операційних витрат, 200Х-1 рік, % Структура операційних витрат, 200Х рік, % Відхилення (+, –)
1 Матеріальні затрати ? ? ?
2 Витрати на оплату праці ? ? ?
3 Відрахування на соціальні заходи ? ? ?
4 Інші операційні витрати ? ? ?
5 Амортизація ? ? ?
6 Разом ? ? ?

II ВАРІАНТ

Завдання 1

Таблиця 1
Аналіз наявності та руху основних засобів ВАТ" Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Усього, тис. грн У тому числі
промислово-
виробничі невиробничі
тис. грн % тис. грн %
1 Наявність основних засобів на початок періоду, тис. грн ? ? 87,10 ? 12,90
2 Надійшло у звітному році
у т. ч.:
введено в дію основних засобів, тис. грн 20,8

20,8

? 100,00

100,00

?

?
3 Вибуло у звітному році
у т. ч.:
із зносу, тис. грн 0,159

0,159

?

100,00

?

?
4 Наявність основних засобів на кінець періоду, тис. грн ? ? ? ? ?
5 Відхилення, тис. грн (рядок 6 – рядок 1) ? ? ? ? ?
 Коефіцієнт оновлення = рядок 2 "Введено в дію основних засо-бів": рядок 4 "Наявність основних засобів на кінець періоду"
 Коефіцієнт вибуття = рядок 3 "Вибуло у звітному році": рядок 1 "Наявність основних засобів на початок періоду".
Завдання 2

Таблиця 2
Аналіз впливу окремих факторів
на віддачу основних засобів ВАТ " Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Попере-дній пе-ріод Фактично
за звітний період Відхи-лення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 823,75 2246,50 ?
2 Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. 21,51 523,62 ?
3 у тому числі машини і обладнання, тис. грн 6,79 140,40 ?
4 Питома вага вартості машин і обладнання у загальному обсязі основних засобів (із точністю до 0,0001), % (рядок 3 : рядок 2) ? ? ?
5 Віддача основних засобів (із точністю до 0,001), грн (рядок 1 : рядок 2) ? ? ?
6 Віддача машин і обладнання (із точністю до 0,001), грн (рядок 1 : рядок 3) ? ? ?

Віддача основних засобів = рядок 4 "Питома вага вартості машин і обладнання у загальному обсязі основних засобів" х рядок 6 "Віддача машин і обладнання".

Завдання 3

Таблиця 3
Вихідні дані для розрахунку показників і факторів загальної рентабельності основних засобів ВАТ "Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Одиниці виміру За попере-дній період За звітний період
1 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції тис. грн 823,75 2246,50
2 Фінансові результати від звичайної діяльно-сті до оподаткування тис. грн ? ?
3 Середньорічна вартість основних засобів тис. грн ? ?
4 Середньорічна вартість матеріальних обо-ротних активів тис. грн ? ?

Таблиця 4
Вихідні дані для факторного аналізу динаміки показника загальної рентабель-ності основних засобів ВАТ "Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Вихідні дані Проміжні показники рентабельності для аналітичних розра-хунків
попере-дній період звіт-ний
період 1-й 2-й
Е) Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування у відсотках до чистого доходу (виручки) від реалізації ? ? ? ?
М) Коефіцієнт віддачі (Чистий дохід (виру-чка) від реалізації: середня вартість основ-них засобів) ? ? ? ?
К) Коефіцієнт оборотності (Чистий дохід (виручка) від реалізації: середня вартість матеріальних оборотних коштів) ? ? ? ?
Р) Загальна рентабельність ? ? ? ?

Завдання 4

Таблиця 5
Баланс ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік в агрегованому вигляді
(тис. грн)
АКТИВ Умовні
позначення На початок періоду На кінець періоду
1. Основні засоби та інші статті I розділу Активу Балансу "Необоротні активи"
1.1. Основні засоби із залишкової вартості
1.2. Довгострокові фінансові інвестиції
1.3. Інші статті розд. І Активу Балансу "Не-оборотні активи"

ОЗ
ДФІ

ІНА розд. І

?
?

?

?
?

?
Усього за розд. I IАБ ? ?
2. Поточні активи
2.1. Грошові кошти
2.2. Розрахунки з дебіторами
2.3. Запаси
2.4. Інші статті поточних активів розд. ІІ–ІІІ Активу Балансу
ГК
ДБ
З
ІПА
розд. II–III
?
?
?

?
?
?
?

?
Усього за розд. ІІ II–III АБ ? ?
БАЛАНС Б-с ? ?
ПАСИВ
1. Власний капітал
1.1.Статутний капітал
1.2. Нерозподілений прибуток
1.3. Інші статті розд. I–II Пасиву Балансу
СК
НП
ІП I–II
?
?
?
?
?
?
Усього за розд. І I–II ПБ ? ?
2. Залучений капітал
2.1. Поточні зобов'язання
2.2. Довгострокові зобов'язання
2.3. Інші статті розд. III–IV–V Пасиву Бала-нсу
ПЗ
ДЗ
ІП III–IV–V ПБ
?
?
?
?
?
?
Усього за розд. ІІ III–IV–V ПБ ? ?
БАЛАНС Б-с ? ?

Завдання 5

Таблиця 6
Оцінка впливу зміни матеріалоємності на динаміку собівартості
та обсягу продукції у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За попе-редній рік Фактично за звітний рік Відхи-лення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 823,75 2246,50 ?
2 Матеріальні витрати, тис. грн 400,70 1000,73 ?
3 Матеріалоємність продукції (рядок 2 : рядок 1), грн. із грн
?
?
?
4 Збільшення (+), або зменшення (–) собівартості продукції в частині матеріальних витрат у результаті змін матеріалоємності, тис. грн (ря-док 3 графа 5 х фактичний обсяг продукції звітного року)

 

х

 

Х

 

?
5 Збільшення (+), або зменшення (–) обсягу про-дукції в результаті змін матеріалоємності, тис. грн (рядок 4 графа 5 : рядок 3 графа 3)

х

х

?

Завдання 6

Таблиця 7
Аналіз продуктивності праці у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попере-дній
період Фактично за звітний період Відхи-лення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн ? ? ?
2 Кількість працівників, осіб
у т. ч.: 328 293 ?
робітників 237 220 ?
3 Частка робітників у складі всіх працівників ? ? ?
4 Середньорічний виробіток продукції на одно-го працівника (рядок 1 : рядок 2), тис. грн ? ? ?
5 Середньорічний виробіток продукції на одно-го робітника (рядок 1 : рядок 2-а), тис. грн ? ? ?

Завдання 7

Таблиця 8
Вплив використання робочого часу і середньогодинної продуктивності праці на динаміку продуктивності праці одного робітника у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попе-редній період Фактично за звітний період Відхи-лення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 823,75 2246,50 ?
2 Середньооблікова кількість робітників, осіб 237 220 ?
3 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітни-ками людино-днів, тис. ? ? ?
4 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітни-ками людино-годин, тис. ? ? ?
5 Кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік 100 120 ?
6 Тривалість робочого дня, годин 6,8 6,9 ?
7 Середньогодинний виробіток одного робітника, грн ? ? ?
Завдання 8

Таблиця 9
Вихідні дані для аналізу взаємозв'язку трудових показників і оплати праці
з фінансовими показниками у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попередній
період (200Х рік) Звітний період (200Х + 1 рік) 200Х-1 рік 200Х-2 рік 200Х-3 рік 200Х-4 рік 200Х-5 рік
1 Кошти на оплату праці, тис. грн 150,00 600,5 143,3 139,23 137,9 125,3 114,2
2 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн 181,00 ? 133,5 129,9 125,2 119,78 115,5
3 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн ? ? 819,5 790 772,3 750,1 712,1
4 Оборотні активи, тис. грн ? ? 110,5 95,2 93,12 90,8 85,3
5 Середньооблікова кількість працівників, осіб 328 293 369 401 457 489 512
6 Середньооблікова кількість робітників, осіб 237 220 245 278 289 309 345
7 Середньорічна заробітна плата одного працівника, грн ? ? ? ? ? ? ?
8 Середньорічна заробітна плата одного робітника, грн ? ? ? ? ? ? ?
9 Фінансовий результат від звичайної діяльності до опо-даткування на одного пра-цівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
10 Фінансовий результат від звичайної діяльності до опо-даткування на одного робіт-ника, тис грн ? ? ? ? ? ? ?
11 Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного праців-ника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
12 Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного робітни-ка, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
13 Середньорічні оборотні активи на одного працівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
14 Середньорічні оборотні активи на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
15 Частка робітників у складі працівників ? ? ? ? ? ? ?
16 Середньорічний виробіток продукції на одного праців-ника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
17 Середньорічний виробіток продукції на одного робітни-ка, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
Завдання 9

Таблиця 10
Вихідні дані для порівняння показників продуктивності праці
та оплати праці у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За даними
підприємства
ВАТ "Бухгалтер" За даними найкращого
підприємства галузі
ВАТ "Фінансист"
фактично за 200Х рік Аналогічне
підприємство галузі
фактично за 200Х рік Середньогалузеві
показники фактично
за 200Х рік
фактично за попередній рік план на 200Х рік фактично
за 200Х рік
1 Продуктивність праці одного робітника (тис. грн/1 робітника) 4,200 4,400 4,300 9,800 4,355 4,898
2 Середньорічна заробітна плата одного робітника (тис. грн/1 робітника) 24,000 28,220 29,242 40,314 28,994 30,850

Таблиця 11
Порівняльний аналіз показників продуктивності праці
та оплати праці у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Порівняно
з поперед-нім роком Порівняно із найкращим підприємст-вом
галузі ВАТ "Фінансист"
фактично за 200Х рік Порівняно з аналогічним
підприємст-вом галузі
фактично за 200Х рік Порівняно
із середньогалузевими
даними
фактично за 200Х рік
План Факт
1 Продуктивність праці одного пра-цівника (тис. грн/1 працівника) ? ? ? ? ?
2 Середньорічна заробітна плата одного працівника (тис. грн/1 працівника) ? ? ? ? ?

Завдання 10
Використовуючи прийом структурного групування та дані табл. 3 "Звіт про фінансові результати" дод. 1, виконайте відповідні завдання.

Таблиця 12
Структура операційних витрат та їхня динаміка
у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х-1 – 200Х роки
Показники Структура опе-раційних витрат, 200Х-1 рік, % Структура опе-раційних витрат, 200Х рік, % Відхи-лення
(+, –)
1 Матеріальні затрати ? ? ?
2 Витрати на оплату праці ? ? ?
3 Відрахування на соціальні захо-ди ? ? ?
4 Інші операційні витрати ? ? ?
5 Амортизація ? ? ?
6 Разом ? ? ?

III ВАРІАНТ

Завдання 1

Таблиця 1
Аналіз наявності та руху основних засобів ВАТ" Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Усього,
тис. грн У тому числі
промислово-виробничі невиробничі
тис.
грн % тис. грн %
1 Наявність основних засобів на початок періоду, тис. грн 1427 ? 100,00 ? ?
2 Надійшло у звітному році
у т. ч.:
введено в дію основних засобів, тис. грн 14,8

14,8 ? 100,00 ? ?
3 Вибуло у звітному році
у т. ч.:
із зносу, тис. грн 144,2

100,00 ? 100,00 ? ?
4 Наявність основних засобів на кінець періоду, тис. грн ? ? ? ? ?
5 Відхилення, тис. грн (рядок 4 – рядок 1) ? ? ? ? ?

 Коефіцієнт оновлення = рядок 2 "Введено в дію основних засобів" : рядок 4 "Наявність основних засобів на кінець пері-оду".
 Коефіцієнт вибуття = рядок 3 "Вибуло у звітному році" : рядок 1 "Наявність основних засобів на початок періоду".

Завдання 2

Таблиця 2
Аналіз впливу окремих факторів на віддачу основних засобів
ВАТ " Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Попере-дній період Фактично
за звітний період Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1140,88 3542,03 ?
2 Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн у т.ч.: 587,025 18215,045 ?
машини та обладнання, тис. грн 288,23 9544,68 ?
3 Питома вага вартості машин і обладнання у загальному обсязі основних засобів (із точні-стю до 0, 0001),% (рядок 3 : рядок 2) ? ? ?
4 Віддача основних засобів (із точністю до 0,001), грн. (рядок 1 : рядок 2) ? ? ?
5 Віддача машин і обладнання (із точністю до 0,001), грн. (рядок 1 : рядок 3) ? ? ?

Віддача основних засобів = рядок 4 "Питома вага вартості машин і обладнання у загальному обсязі основних засобів" х рядок 6 "Віддача машин і обладнання".

Завдання 3

Таблиця 3
Вихідні дані для розрахунку показників і факторів загальної рентабельності основних засобів ВАТ "Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Одиниці виміру За попере-дній період За звітний період
1 Чистий дохід (виручка) від реалізації про-дукції тис. грн 1140,88 3542,03
2 Фінансові результати від звичайної діяль-ності до оподаткування тис. грн ? ?
3 Середньорічна вартість основних засобів тис. грн ? ?
4 Середньорічна вартість матеріальних оборотних активів тис. грн ? ?

Таблиця 4
Вихідні дані для факторного аналізу динаміки показника загальної
рентабельності основних засобів ВАТ "Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Вихідні дані Проміжні показники рентабельності
для аналітичних
розрахунків
попередній
період звітний
період 1-й 2-й
Е) Фінансові результати від звичай-ної діяльності до оподаткування у відсотках до чистого доходу (вируч-ки) від реалізації ? ? ? ?
М) Коефіцієнт віддачі (Чистий дохід (виручка) від реалізації : середня вартість основних засобів) ? ? ? ?
К) Коефіцієнт оборотності (Чистий дохід (виручка) від реалізації : се-редня вартість матеріальних оборо-тних коштів) ? ? ? ?
Р) Загальна рентабельність ? ? ? ?

Завдання 4

Таблиця 5
Баланс ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік в агрегованому вигляді
(тис. грн)
АКТИВ Умовні
позначення На початок періоду На кінець періоду
1. Основні засоби та інші статті розд. І Активу балансу "Необоротні активи"
1.1. Основні засоби із залишкової вартості
1.2. Довгострокові фінансові інвестиції
1.3. Інші статті розд. І Активу балансу "Необоротні активи"

ОЗ
ДФІ

ІНА розд.І

?
?

?

?
?

?
Усього за розд. I IАБ ? ?
2. Поточні активи
2.1. Грошові кошти
2.2. Розрахунки з дебіторами
2.3. Запаси
2.4. Інші статті поточних активів розд. ІІ–ІІІ Активу балансу
ГК
ДБ
З
ІПА розд. ІІ–ІІІ
?
?
?

?
?
?
?

?
Усього за розд. ІІ II–III АБ ? ?
БАЛАНС Б-с ? ?
ПАСИВ
1. Власний капітал
1.1.Статутний капітал
1.2. Нерозподілений прибуток
1.3. Інші статті розд. I–II Пасиву балансу
СК
НП
ІП I–II
?
?
?
?
?
?
Усього за розд. І I–II ПБ ? ?
2. Залучений капітал
2.1. Поточні зобов'язання
2.2. Довгострокові зобов'язання
2.3. Інші статті розд. III–IV–V Пасиву балансу
ПЗ
ДЗ
ІП III–IV–V ПБ
?
?
?
?
?
?
Усього за розд. ІІ III–IV–V ПБ ? ?
БАЛАНС Б-с ? ?

Завдання 5

Таблиця 6
Оцінка впливу зміни матеріалоємності на динаміку собівартості
та обсягу продукції у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За попе-редній рік Фактично
за звітний рік Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1140,88 3542,03 ?
2 Матеріальні витрати, тис. грн 130,61 1000,82 ?
3 Матеріалоємність продукції (рядок 2 : рядок 1), грн із грн.
?
?
?
4 Збільшення (+), або зменшення (–) собівартості продукції в частині матеріальних витрат у ре-зультаті змін матеріалоємності, тис. грн (стр. 3 гр. 5 х фактичний обсяг продукції звітного ро-ку)

х

х

?
5 Збільшення (+), або зменшення (–) обсягу про-дукції в результаті змін матеріалоємності, тис. грн (рядок 4 графа 5 : рядок 3 графа 3)

х

х

?
Завдання 6

Таблиця 7
Аналіз продуктивності праці у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Поперед-ній
період Фактично
за звітний період Відхи-лення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1140,88 3542,03 ?
2 Середньооблікова кількість працівників, осіб
у т. ч.: 328 293 ?
робітників 237 220 ?
3 Частка робітників у складі всіх працівників ? ? ?
4 Середньорічний виробіток продукції на одно-го працівника (рядок 1 : рядок 2), тис. грн ? ? ?
5 Середньорічний виробіток продукції на одно-го робітника (рядок 1 : рядок 2-а), тис. грн ? ? ?

Завдання 7

Таблиця 8
Вплив використання робочого часу і середньогодинної продуктивності праці на динаміку продуктивності праці одного робітника у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Поперед-ній
період Фактично за звітний період Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1140,88 3542,03 ?
2 Середньооблікова кількість робітників, осіб 871 841 ?
3 Загальна кількість відпрацьованих усіма робіт-никами людино-днів, тис. ? ? ?
4 Загальна кількість відпрацьованих усіма робіт-никами людино-годин, тис. ? ? ?
5 Кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік 80 82 ?
6 Тривалість робочого дня, годин 8 8 ?
7 Середньогодинний виробіток одного робітника, грн ? ? ?

Завдання 8

Таблиця 9
Вихідні дані для аналізу взаємозв'язку трудових показників і оплати праці
з фінансовими показниками у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Попередній
період
(200Х рік) Звітний
період
(200Х + 1 рік) 200Х-1 рік 200Х-2 рік 200Х-3 рік 200Х-4 рік 200Х-5 рік
1 Кошти на оплату праці, тис. грн 100,00 570,00 50,3 49,5 46,3 45,1 43,8
2 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн ? ? 760,9 730,5 690,00 598,54 460,2
3 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн ? ? 900,5 898,00 705,55 659,5 600,7
4 Оборотні активи, тис. грн ? ? 3789,1 3623,5 3567,9 3400,5 3560,1
5 Середньооблікова кіль-кість працівників, осіб 328 293 356 370 398 425 469
6 Середньооблікова кіль-кість робітників, осіб 237 220 249 260 289 309 338
7 Середньорічна заробітна плата одного праців-ника, грн ? ? ? ? ? ? ?
8 Середньорічна заробітна плата одного робітника, грн ? ? ? ? ? ? ?
9 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування на одного працівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
10 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
11 Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного працівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
12 Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
13 Середньорічні оборотні активи на одного пра-цівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
14 Середньорічні оборотні активи на одного робіт-ника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
15 Частка робітників у складі працівників ? ? ? ? ? ? ?
16 Середньорічний виробі-ток продукції на одного працівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
17 Середньорічний виробі-ток продукції на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?

Завдання 9

Таблиця 10
Вихідні дані для порівняння показників продуктивності праці
та оплати праці у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За даними
підприємства
ВАТ "Бухгалтер" За даними найкращого підприємства галузі
ВАТ "Фінансист"
фактично за 200Х рік Аналогічне
підприємство галузі фактично за 200Х рік Середньогалузеві
показники фактично
за 200Х рік
фактично
за попередній рік план
на 200Х рік фактично
за 200Х рік
1 Продуктивність праці одного робітника (тис. грн/1 робітни-ка) 2,250 3,320 3,400 8,962 3,365 3,890
2 Середньорічна заробітна плата одного робітника (тис. грн/ 1 робітника) 23,955 27,750 26,00 36,950 26,050 25,980

Таблиця 11
Порівняльний аналіз показників продуктивності праці
та оплати праці у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Порівняно
із поперед-нім роком У порівнянні з найкращим підприємством галузі
ВАТ "Фінансист"
фактично за 200Х рік У порівнянні
з аналогічним
підприємством галузі
фактично за 200Х рік У порівнянні з середньо галузевими даними
фактично за 200Х рік
План Факт
1 Продуктивність праці одного працівника (тис. грн/1 пра-цівника) ? ? ? ? ?
2 Середньорічна заробітна пла-та одного працівника (тис. грн/1 працівника) ? ? ? ? ?

Завдання 10.
Використовуючи прийом структурного групування та дані табл. 4 "Звіт про фінансові результати" дод. 1, виконайте відповідні завдання.

Таблиця 12
Структура операційних витрат та їхня динаміка
у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х-1 – 200Х роки
Показники Структура опе-раційних витрат, 200Х-1 рік, % Структура опе-раційних витрат, 200Х рік, % Відхи-лення
(+, –)
1 Матеріальні затрати ? ? ?
2 Витрати на оплату праці ? ? ?
3 Відрахування на соціальні заходи ? ? ?
4 Інші операційні витрати ? ? ?
5 Амортизація ? ? ?
6 Разом ? ? ?

IV ВАРІАНТ

Завдання 1

Таблиця 1
Аналіз наявності та руху основних засобів ВАТ" Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Усього,
тис. грн У тому числі
промислово-
виробничі невиробничі
тис.
грн % тис.
грн %
1 Наявність основних засобів на поча-ток періоду, тис. грн 19368 ? 98,00 ? 2,00
2 Надійшло у звітному році,
у т. ч.:
введено в дію основних засобів, тис. грн 1895

1895

?

68,80

?

31,20
3 Вибуло у звітному році
у тому числі із зносу, тис. грн 3697
2202 ? 82,90 ? ?
4 Наявність основних засобів на кінець періоду, тис. грн ? ? ? ? ?
5 Відхилення, тис. грн (рядок 4 – рядок 1) ? ? ? ? ?

 Коефіцієнт оновлення = рядок 2 "Введено в дію основних засобів" : рядок 4 "Наявність основних засобів на кінець пері-оду".
 Коефіцієнт вибуття = рядок 3 "Вибуло у звітному році" : рядок 1 "Наявність основних засобів на початок періоду".

Завдання 2

Таблиця 2
Аналіз впливу окремих факторів на віддачу основних засобів
ВАТ " Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Попередній період Фактично за звітний період Відхилення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 3468,34 14537,00 ?
2 Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн 124,92 28027,27 ?
у т. ч.
машини і обладнання, тис. грн 48,145 10538,26 ?
3 Питома вага вартості машин і обладнання у загальному обсязі основних засобів (із точністю до 0,0001), % (рядок 3 : рядок 2) ? ? ?
4 Віддача основних засобів (із точністю до 0,001), грн (рядок 1 : рядок 2) ? ? ?
5 Віддача машин і обладнання (із точністю до 0,001), грн (рядок 1 : рядок 3) ? ? ?

Віддача основних засобів = рядок 4 "Питома вага вартості машин і обладнання у загальному обсязі основних засобів" х рядок 6 "Віддача машин і обладнання".

Завдання 3

Таблиця 3
Вихідні дані для розрахунку показників і факторів загальної рентабельності основних засобів ВАТ "Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Одиниці виміру За попере-дній період За звітний період
1 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції тис. грн 3468,34 14537,00
2 Фінансові результати від звичайної дія-льності до оподаткування тис. грн ? ?
3 Середньорічна вартість основних засобів тис. грн ? ?
4 Середньорічна вартість матеріальних оборотних активів тис. грн ? ?

Таблиця 4
Вихідні дані для факторного аналізу динаміки показника загальної рентабель-ності основних засобів ВАТ "Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Вихідні дані Проміжні показники рентабельності для аналітичних розрахунків
попере-дній період звіт-ний
період 1-й 2-й
Е) Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування у відсотках до чистого доходу (виручки) від реалізації ? ? ? ?
М) Коефіцієнт віддачі (Чистий дохід (ви-ручка) від реалізації : середня вартість основних засобів) ? ? ? ?
К) Коефіцієнт оборотності (Чистий дохід (виручка) від реалізації : середня вартість матеріальних оборотних коштів) ? ? ? ?
Р) Загальна рентабельність ? ? ? ?
Завдання 4

Таблиця 5
Баланс ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік в агрегованому вигляді
(тис. грн)
АКТИВ Умовні
позначення На початок періоду На кінець періоду
1. Основні засоби та інші статті розд. I Активу Балансу "Необоротні активи"
1.1. Основні засоби із залишкової вартості
1.2. Довгострокові фінансові інвестиції
1.3. Інші статті розд. I Активу Балансу "Не-оборотні активи"

ОЗ
ДФІ

ІНА розд. I

?
?

?

?
?

?
Усього за розд. І IАБ ? ?
2. Поточні активи
2.1. Грошові кошти
2.2. Розрахунки з дебіторами
2.3. Запаси
2.4. Інші статті поточних активів розд. II–III Активу Балансу
ГК
ДБ
З
ІПА розд. II–III
?
?
?

?
?
?
?

?
Усього за розд. ІІ II–III АБ ? ?
БАЛАНС Б-с ? ?
ПАСИВ
1. Власний капітал
1.1.Статутний капітал
1.2. Нерозподілений прибуток
1.3. Інші статті розд. I–II Пасиву Балансу
СК
НП
ІП I–II
?
?
?
?
?
?
Усього за розд. І I–II ПБ ? ?
2. Залучений капітал
2.1. Поточні зобов'язання
2.2. Довгострокові зобов'язання
2.3. Інші статті розд. III–IV–V Пасиву Бала-нсу
ПЗ
ДЗ
ІП III–IV–V ПБ
?
?
?
?
?
?
Усього за розд. ІІ III–IV–V ПБ ? ?
БАЛАНС Б-с ? ?

Завдання 5

Таблиця 6
Оцінка впливу зміни матеріалоємності на динаміку собівартості та обсягу продукції у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За попе-редній рік Фактично за звітний рік Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 3468,34 14537,00 ?
2 Матеріальні витрати, тис. грн 1400,98 4650,00 ?
3 Матеріалоємність продукції (рядок 2 : рядок 1), грн із грн
?
?
?
4 Збільшення (+), або зменшення (–) собівартості продукції в частині матеріальних витрат у результаті змін матеріалоємності, тис. грн (рядок 3 графа 5 х фактичний обсяг продукції звітного року)

х

х

?
5 Збільшення (+), або зменшення (–) обсягу продукції в результаті змін матеріалоємності, тис грн. (рядок 4 графа 5 : рядок 3 графа 3)

х

х

?
Завдання 6

Таблиця 7
Аналіз продуктивності праці у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попе-редній
період Фактично за звітний період Відхилення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 3468,34 14537,00 ?
2 Середньооблікова кількість працівників, осіб
у т. ч.: 2027 1695 ?
робітників 1517 1421 ?
3 Частка робітників у складі всіх працівників ? ? ?
4 Середньорічний виробіток продукції на одного працівника (рядок 1 : рядок 2), тис. грн ? ? ?
5 Середньорічний виробіток продукції на одного робітника (рядок 1 : рядок 2-а), тис. грн ? ? ?

Завдання 7

Таблиця 8
Вплив використання робочого часу і середньогодинної продуктивності праці на динаміку продуктивності праці одного робітника у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Поперед-ній
період Фактично за звітний період Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 3468,34 14537,00 ?
2 Середньооблікова кількість робітників, осіб ? ? ?
3 Загальна кількість відпрацьованих усіма робі-тниками людино-днів, тис. ? ? ?
4 Загальна кількість відпрацьованих усіма робі-тниками людино-годин, тис. ? ? ?
5 Кількість відпрацьованих днів одним робітни-ком за рік 92 100 ?
6 Тривалість робочого дня, годин 6,8 6,9 ?
7 Середньогодинний виробіток одного робітни-ка, грн ? ? ?

Завдання 8

Таблиця 9
Вихідні дані для аналізу взаємозв'язку трудових показників і оплати праці
з фінансовими показниками у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Попередній
період (200Х рік) Звітний період
(200Х + 1 рік) 200Х-1 рік 200Х-2 рік 200Х-3 рік 200Х-4 рік 200Х-5 рік
1 Кошти на оплату праці, тис. грн 840,00 2500,74 756,7 650,9 633,5 420,7 318,2
2 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподатку-вання, тис. грн ? ? 750,30 794,60 700,50 654,40 300,12
3 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн ? ? 1090,42 1190,90 1070,50 1035,40 995,79
4 Оборотні активи, тис. грн 1234,5 3560,73 1189,30 1023,55 989,91 901,90 870,50
5 Середньооблікова кіль-кість працівників, осіб 2027 1695 2050 2075 2100 2130 2155
6 Середньооблікова кіль-кість робітників, осіб 1517 1421 1596 1620 1669 1689 1701
7 Середньорічна заробіт-на плата одного пра-цівника, грн ? ? ? ? ? ? ?
8 Середньорічна заробіт-на плата одного робіт-ника, грн ? ? ? ? ? ? ?
9 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування на одного працівника, тис. грн. ? ? ? ? ? ? ?
10 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
11 Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного працівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
12 Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
13 Середньорічні оборотні активи на одного пра-цівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
14 Середньорічні оборотні активи на одного робі-тника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
15 Частка робітників у складі працівників ? ? ? ? ? ? ?
16 Середньорічний виробі-ток продукції на одного працівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
17 Середньорічний виробі-ток продукції на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?

Завдання 9

Таблиця 10
Вихідні дані для порівняння показників продуктивності праці
та оплати праці у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За даними
підприємства
ВАТ "Бухгалтер" За даними найкращого
підприємства галузі
ВАТ "Фінансист"
фактично за 200Х рік Аналогічне
підприємство галузі
фактично за 200Х рік Середньогалузеві
показники фактично
за 200Х рік
фактично
за попередній рік план на 200Х рік фактично
за 200Х рік
1 Продуктивність праці одного робітника (тис. грн/1 робітника) 5,250 5,455 5,522 10,000 5,500 5,525
2 Середньорічна заробітна плата одного робітника (тис. грн/1 робітника) 30,850 36,900 37,000 50,150 36,950 37,250

Таблиця 11
Порівняльний аналіз показників продуктивності праці
та оплати праці у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Порівняно
з попереднім роком Порівняно з найкращим підприємством галузі
ВАТ "Фінансист"
фактично за 200Х рік Порівняно з аналогічним підприємством галузі
фактично за 200Х рік Порівняно
із середньогалузевими
даними фактично
за 200Х рік
План Факт
1 Продуктивність праці одного працівника (тис. грн/1 пра-цівника) ? ? ? ? ?
2 Середньорічна заробітна плата одного працівника (тис. грн. /1 працівника) ? ? ? ? ?

Завдання 10
Використовуючи прийом структурного групування та дані табл. 5 "Звіт про фінансові результати" дод. 1, виконати відповідні за-вдання.

Таблиця 12
Структура операційних витрат та їхня динаміка
у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х-1 – 200Х роки
Показники Структура операційних витрат,
200Х-1 рік, % Структура операційних витрат,
200Х рік % Відхи-лення (+, –)
1 Матеріальні затрати ? ? ?
2 Витрати на оплату праці ? ? ?
3 Відрахування на соціальні заходи ? ? ?
4 Інші операційні витрати ? ? ?
5 Амортизація ? ? ?
6 Разом ? ? ?

V ВАРІАНТ

Завдання 1

Таблиця 1
Аналіз наявності та руху основних засобів ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Усього,
тис. грн У тому числі
промислово-виробничі невиробничі
тис.
грн % тис.
грн %
1 Наявність основних засобів на початок періоду, тис. грн ? ? 98,00 ? ?
2 Надійшло у звітному році
у т. ч.:
введено в дію основних засобів, тис. грн 129,00

120,00 ? 100,00 ? ?
3 Вибуло у звітному році
у т. ч.:
із зносу, тис. грн 255,00

200,00 ? 100,00

100,00 ? ?
4 Наявність основних засобів на кінець періоду, тис. грн ? ? 97,43 ? ?
5 Відхилення, тис. грн (рядок 4 – рядок 1) ? ? ? ? ?
 Коефіцієнт оновлення = рядок 2 "Введено в дію основних засобів" : рядок 4 "Наявність основних засобів на кінець пері-оду".
 Коефіцієнт вибуття = рядок 3 "Вибуло у звітному році" : рядок 1 "Наявність основних засобів на початок періоду".

Завдання 2

Таблиця 2
Аналіз впливу окремих факторів на віддачу основних засобів
ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Попере-дній
період Фактично за звітний період Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1946,00 2345,00 ?
2 Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн 788,00 4842,00 ?
у т. ч.:
машини і обладнання, тис. грн 158,00 915,00 ?
3 Питома вага вартості машин і обладнання у загальному обсязі основних засобів (із точністю до 0, 0001), % (рядок 3 : рядок 2) ? ? ?
4 Віддача основних засобів (із точністю до 0,001), грн (рядок 1: рядок 2) ? ? ?
5 Віддача машин і обладнання (із точністю до 0,001), грн (рядок 1 : рядок 3) ? ? ?

Віддача основних засобів = рядок 4 "Питома вага вартості машин і обладнання у загальному обсязі основних засобів" х рядок 6 "Віддача машин і обладнання".

Завдання 3

Таблиця 3
Вихідні дані для розрахунку показників і факторів
загальної рентабельності основних засобів ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Одиниці виміру За попере-дній період За звітний період
1 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції тис. грн 1946,00 2345,00
2 Фінансові результати від звичайної діяль-ності до оподаткування тис. грн ? ?
3 Середньорічна вартість основних засобів тис. грн ? ?
4 Середньорічна вартість матеріальних обо-ротних активів тис. грн ? ?

Таблиця 4
Вихідні дані для факторного аналізу динаміки показника загальної
рентабельності основних засобів ВАТ "Бухгалтер " за 200Х рік
Показники Вихідні дані Проміжні
показники
рентабельності
для аналітичних розрахунків
попе-редній період звітний
період 1-й 2-й
Е) Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування у відсотках до чистого доходу (виручки) від реалізації ? ? ? ?
М) Коефіцієнт віддачі (Чистий дохід (виручка) від реалізації : середня ва-ртість основних засобів) ? ? ? ?
К) Коефіцієнт оборотності (Чистий дохід (виручка) від реалізації : середня вартість матеріальних оборотних коштів) ? ? ? ?
Р) Загальна рентабельність ? ? ? ?

Завдання 4

Таблиця 5
Баланс ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік в агрегованому вигляді
(тис. грн)
АКТИВ Умовні
позначення На початок періоду На кінець періоду
1. Основні засоби та інші статті розд. I Активу Балансу "Необоротні активи"
1.1. Основні засоби із залишкової вартості
1.2. Довгострокові фінансові інвестиції
1.3. Інші статті розд. I Активу Балансу "Необоротні активи"

ОЗ
ДФІ

ІНА розд. I

?
?

?

?
?

?
Усього за розд. I IАБ ? ?
2. Поточні активи
2.1. Грошові кошти
2.2. Розрахунки з дебіторами
2.3. Запаси
2.4. Інші статті поточних активів розд. II–III Активу Балансу
ГК
ДБ
З
ІПА розд. II–III
?
?
?

?
?
?
?

?
Усього за розд. ІІ II–III АБ ? ?
БАЛАНС Б-с ? ?
ПАСИВ
1. Власний капітал
1.1.Статутний капітал
1.2. Нерозподілений прибуток
1.3. Інші статті розд. I–II Пасиву Балансу
СК
НП
ІП I–II
?
?
?
?
?
?
Усього за розд. І I–II ПБ ? ?
2. Залучений капітал
2.1. Поточні зобов'язання
2.2. Довгострокові зобов'язання
2.3. Інші статті розд. III–IV–V Пасиву Бала-нсу
ПЗ
ДЗ
ІП III–IV–V ПБ
?
?
?
?
?
?
Усього за розд. ІІ III–IV–V ПБ ? ?
БАЛАНС Б-с ? ?

Завдання 5

Таблиця 6
Оцінка впливу зміни матеріалоємності на динаміку собівартості та обсягу продукції у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За попе-редній рік Фактично за звітний рік Відхи-лення (+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1946,00 2345,00 ?
2 Матеріальні витрати, тис. гр 981,00 1076,00 ?
3 Матеріалоємність продукції (рядок 2 : рядок 1), грн із грн ? ? ?
4 Збільшення (+), або зменшення (–) собівартості продукції в частині матеріальних витрат у результаті змін матеріалоємності, тис. грн (рядок 3 графа 5 х фактичний обсяг продукції звітного року) х х ?
5 Збільшення (+), або зменшення (–) обсягу продук-ції в результаті змін матеріалоємності, тис. грн (рядок 4 графа 5 : рядок 3 графа 3) х х ?
Завдання 6

Таблиця 7
Аналіз продуктивності праці у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попередній
період Фактично за звітний період Відхи-лення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн 1946,00 2345,00 ?
2 Середньооблікова кількість працівників, осіб
у т. ч.: 120 110 ?
а) робітників 96 94 ?
3 Частка робітників у складі всіх працівників ? ? ?
4 Середньорічний виробіток продукції на одно-го працівника (рядок 1 : рядок 2), тис. грн ? ? ?
5 Середньорічний виробіток продукції на одно-го робітника (рядок 1 : рядок 2-а), тис. грн ? ? ?

Завдання 7

Таблиця 8
Вплив використання робочого часу і середньогодинної продуктивності праці на динаміку продуктивності праці одного робітника у ВАТ "Бухгалтер"
Показники Попере-дній період Фактично за звітний період Відхи-лення
(+, –)
1 Обсяг продукції, тис. грн ? ? ?
2 Середньооблікова кількість робітників, осіб ? ? ?
3 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітни-ками людино-днів, тис. ? ? ?
4 Загальна кількість відпрацьованих усіма робітни-ками людино-годин, тис. ? ? ?
5 Кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік 220,00 225,00 ?
6 Тривалість робочого дня, годин 8,00 8,1 ?
7 Середньогодинний виробіток одного робітника, грн ? ? ?

Завдання 8

Таблиця 9
Вихідні дані для аналізу взаємозв'язку трудових показників і оплати праці
з фінансовими показниками у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники Попередній
період
(200Х рік) Звітний період (200Х + 1 рік) 200Х-1 рік 200Х-2 рік 200Х-3 рік 200Х-4 рік 200Х-5 рік
1 Кошти на оплату праці, тис. грн 273,00 385,00 265,00 250,00 200,50 190,00 157,50
2 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн ? ? 600,56 595,25 590,80 499,50 456,20
3 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн ? ? 1878,56 1790,50 1456,33 1012,22 1009,54
4 Оборотні активи, тис. грн ? ? 2211,00 2010,90 1899,50 1790,20 1600,30
5 Середньооблікова кіль-кість працівників, осію 120 110 129 138 145 156 180
6 Середньооблікова кіль-кість робітників, осіб 96 94 90 100 115 124 135
7 Середньорічна заробітна плата одного праців-ника, грн ? ? ? ? ? ? ?
8 Середньорічна заробітна плата одного робітника, грн ? ? ? ? ? ? ?
9 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування на одного працівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
10 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
11 Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного працівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
12 Чистий дохід (виручка) від реалізації на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
13 Середньорічні оборотні активи на одного пра-цівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
14 Середньорічні оборотні активи на одного робіт-ника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
15 Частка робітників у складі працівників ? ? ? ? ? ? ?
16 Середньорічний виробі-ток продукції на одного працівника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
17 Середньорічний виробі-ток продукції на одного робітника, тис. грн ? ? ? ? ? ? ?

Завдання 9

Таблиця 10
Вихідні дані для порівняння показників продуктивності праці
та оплати праці у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік
Показники За даними підп-риємства
ВАТ "Бухгалтер" За даними найкращого
підприємства галузі
ВАТ "Фінансист"
фактично за 200Х рік Аналогічне підприємство
галузі фактично
за 200Х рік Середньогалузеві
показники фактично
за 200Х рік
фактично
за попередній рік план на
200Х рік фактично
за 200Х рік
1 Продуктивність праці одного робітника (тис. грн/1 робітника) 16,5 17,0 17,67 24,863 18,0 20,0
2 Середньорічна заробітна плата одного робітника (тис. грн/1 ро-бітника) 12,0 12,2 12,275 18,9 12,7 13,0

Таблиця 11. Порівняльний аналіз показників продуктивності праці та оплати праці у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х рік

Показники Порівняно
з попереднім роком У порівнянні з найкращим підприємством галузі
ВАТ "Фінансист"
фактично за 200Х рік У порівнянні з аналогічним підприємством галузі
фактично за 200Х рік У порівнянні
із середньогалузевими
даними фактично за 200Х рік
План Факт
1 Продуктивність праці одного працівника (тис. грн/1 пра-цівника) ? ? ? ? ?
2 Середньорічна заробітна плата одного працівника (тис. грн/ 1 працівника) ? ? ? ? ?

Завдання 10.
Використовуючи прийом структурного групування та дані табл. 6 "Звіт про фінансові результати" дод. 1, виконати відповідні завдання.

Таблиця 12. Структура операційних витрат та їхня динаміка
у ВАТ "Бухгалтер" за 200Х-1 – 200Х роки
Показники Структура операційних витрат,
200Х-1 рік, % Структура операційних витрат,
200Х рік, % Відхилення
(+, –)
1 Матеріальні затрати ? ? ?
2 Витрати на оплату праці ? ? ?
3 Відрахування на соціальні заходи ? ? ?
4 Інші операційні витрати ? ? ?
5 Амортизація ? ? ?
6 Разом ? ? ?

 

 

МОДУЛЬ 3

Аналіз фінансового стану
та фінансових результатів
діяльності підприємства

I ВАРІАНТ

Завдання
За даними фінансової звітності (дод. 1, табл. 1, 2) проаналізуйте фінансовий стан підприємства, фінансові результати діяльності та рентабельність, зробіть висновки, надайте пропозиції.

II ВАРІАНТ

Завдання
За даними фінансової звітності (дод. 1, табл. 1, 3) проаналізуйте фінансовий стан підприємства, фінансові результати діяльності та рентабельність, зробіть висновки, надайте пропозиції.

III ВАРІАНТ

Завдання
За даними фінансової звітності (дод. 1, табл. 1, 4) проаналізуйте фінансовий стан підприємства, фінансові результати діяльності та рентабельність, зробіть висновки, надайте пропозиції.

IV ВАРІАНТ

Завдання
За даними фінансової звітності (дод. 1, табл. 1, 5) проаналізуйте фінансовий стан підприємства, фінансові результати діяльності та рентабельність, зробіть висновки, надайте пропозиції.

V ВАРІАНТ

Завдання
За даними фінансової звітності (дод. 1, табл. 1, 6) проаналізуйте фінансовий стан підприємства, фінансові результати діяльності та рентабельність, зробіть висновки, надайте пропозиції.
Додаток 1

Витяг із фінансового звіту ВАТ "Бухгалтер"

Таблиця 1
Витяг із балансу ВАТ "Бухгалтер".
Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2
К О Д И
Дата (рік, мі-сяць, число) | | 01
Підприємство Бухгалтер ______ за ЄДРПОУ
Територія м. Київ ______ за КОАТУУ
Форма власності Колективна власність_____ за КФВ
Орган державного управління _________________ за СПОДУ
Галузь машинобудування ______________________ за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності _____________________ за КВЕД
Одиниця виміру: тис. грн.______________________ Контрольна сума
Адреса м. Київ, вул. Студентська, 55

Баланс
на 31 грудня 200Х року
Форма № 1 Код за ДКУД 1801001

 

Продовження табл. 1
АКТИВ Код
рядка I варіант II варіант III варіант
на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 010 56,02 55,82
накопичена амортизація 012 () () () () (3,51) (4,21)
первісна вартість 011 59,58 59,53
Незавершене будівництво 020 4,23 0,8 1,7 1,7
Основні засоби:
алишкова вартість 030 133,47 135,24 26,98 29,83 1706,07 4483,28
нос 032 (104,45) (104,29) (229,43) (25,99) (8872,51) (6548,52)
первісна вартість 031 237,92 239,53 497,41 54,82 2593,58 11034,8
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вар-тість) 035
первісна вартість 036
накопичена амортизація 037 () () () () () ()
Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковують за методом участі в капіталі інших підприємств 040 120,27 1778,77
інші фінансові інвестиції 045
Довгострокова дебіторська заборго-ваність 050
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості 055
Первісна вартість інвестиційної не-рухомості 056
Знос інвестиційної нерухомості 057
Відстрочені податкові активи 060
Гудвіл 065
Інші необоротні активи 070
Гудвіл при консолідації 075
Усього за розд. І 080 133,47 135,24 27,21 29,63 18326,06 6319,07
Продовження табл. 1
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси 100 89,84 159,75 1209,24 1252,06
Поточні біологічні активи 110
Незавершене виробництво 120 4,45 24,99 1599,66 1152,12
Готова продукція 130 124,30 220,65 13,9 69,043 1058,8 2729,99
Товари 140 16,83 36,14 10,59 32,027 159,07 267,13
Векселі одержані 150
Дебіторська заборгованість за това-ри, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160 282,23 1310,68 81,6 112,32 1551,24 1714,46
первісна вартість 161
резерв сумнівних боргів 162 () () () () () ()
Дебіторська заборгованість за розра-хунками:
з бюджетом 170 38,24 13,86 20,62
за виданими авансами 180 4,81 3,96 1,6 37,54
із нарахованих доходів 190
із внутрішніх розрахунків 200
Інша поточна дебіторська заборго-ваність 210 49,04 1381,60 0,57 1,02 872,3 1132,33
Поточні фінансові інвестиції 220
Грошові кошти та їхні еквіваленти:
у національній валюті 230 19,85 13,03 33,23 5,83 222,39 65,17
у т.ч. в касі 231
в іноземній валюті 240 1226,71 422,15
Інші оборотні активи 250 8,16
Усього за розд. II 260 808,05 3384,83 231,33 417,52 7920,03 8743,57
III. Витрати майбутніх періодів 270 300,3 362,88
IV. Необоротні активи та групи вибуття 275
Баланс 280 2143,52 4741,07 503,54 713,16 26546,39 15425,52
I. Власний капітал
Статутний капітал 300 17,94 36,25 367,52 444,32 1424,12 1424,12
Пайовий капітал 310
Додатковий вкладений капітал 320 1461,46 1212,82 23558,87 11171,27
Інший додатковий капітал 330
Продовження табл. 1
ПАСИВ Код
рядка I варіант II варіант III варіант
на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду
Резервний капітал 340 38,85 60,26 114,13 124,32
Нерозподілений прибуток (непокри-тий збиток) 350
Неоплачений капітал 360 ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( )
Вилучений капітал 370 ( ) ( ) ( ) ( ) ( ) ( )
Накопичена курсова різниця 375
Усього за розд. I 380 1518,25 1309,33 367,52 444,32 25097,12 12719,71
ІІ. Забезпечення наступних
витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400
Інші забезпечення 410
Цільове фінансування 420
Усього за розд. ІІ 430
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 440
Інші довгострокові фінансові зобо-в'язання 450
Відстрочені податкові зобов'язання 460
Інші довгострокові зобов'язання 470
Усього за розд. ІІІ 480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500
Поточна заборгованість за довго-строковими зобов'язаннями 510
Векселі видані 520
Кредиторська заборгованість за то-вари, роботи, послуги 530 523,38 3267,59 11,31 22,36 463,74 572,4
Поточні зобов'язання за розрахунка-ми:
з одержаних авансів 540 22,76 44,99
із бюджетом 550 19,63 38,79 23,66
із позабюджетних платежів 560 2,39 4,72 69,68 113,69
ПАСИВ Код
рядка I варіант II варіант III варіант
на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду
із страхування 570 11,48 10,99 9,1 17,99 62,76 65,55
з оплати праці 580 35,99 33,72 89,99 313,65
з учасниками 590 46,28 25,5 70,83 139,99
із внутрішніх розрахунків 600
із необоротними активами та групами вибуття 605
Інші поточні зобов'язання 610 8,14 93,94 763,1 1616,86
Усього за розд. IV 620 1620,14 3431,74 136,02 268,84 1449,27 2705,81
V. Доходи майбутніх періодів 630
Баланс 640 2143,52 4741,07 503,54 713,16 26546,39 15425,526

Продовження табл. 1
АКТИВ Код рядка IV варіант V варіант
на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду
I. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 010
накопичена амортизація 012 () () () ()
первісна вартість 011
Незавершене будівництво 020 162,31 162,31 9 12
Основні засоби:
залишкова вартість 030 7356,12 48698,41 570 4411
знос 032 (13853,16) (109081,6) (488) (3815)
первісна вартість 031 21209,28 157780,01 1058 8226
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишко-ва) вартість 035
первісна вартість 036
накопичена амортиза-ція 037 () () () ()
Довгострокові фінансові інвестиції, які обліковують за методом участі в капіталі інших підприємств 040
Інші фінансові інвестиції 045
Довгострокова дебіторська заборгованість 050
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості 055
Первісна вартість інвес-тиційної нерухомості 056
Знос інвестиційної неру-хомості 057
Відстрочені податкові активи 060
Гудвіл 065
Інші необоротні активи 070
Гудвіл при консолідації 075
Усього за розд. І 080 7518,43 48860,72 579 4423
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси 100
Поточні біологічні активи 110 2139,84 2688,18 330 757
Незавершене виробництво 120 482,08 548,5
Готова продукція 130 1539,01 760,99
Товари 140 135,09 203,46
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна
вартість 160 611,44 888,39 1215 1768
первісна вартість 161
резерв сумнівних бор-гів 162 () () () ()
Дебіторська заборгова-ність за розрахунками:
із бюджетом 170 3
за виданими авансами 180 370,38 299,63 2 4
із нарахованих доходів 190
із внутрішніх розраху-нків 200
Інша поточна дебіторська заборгованість 210 286,97 2260,04 267 460
Поточні фінансові інвес-тиції 220
Грошові кошти та їхні еквіваленти:
у національній валюті 230 37,16 28,12 75 66
у т.ч. в касі 231
в іноземній валюті 240 0,94 84,55
Інші оборотні активи 250 69
Усього за розд. II 260 5602,91 7761,86 1958 3058
III. Витрати майбутніх періодів 270 323,79 816,6
IV. Необоротні активи та групи вибуття 275
Баланс 280 13445,13 57439,18 2537 7481
ПАСИВ Код рядка IV варіант V варіант
на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду
I. Власний капітал
Статутний капітал 300 259,03 259,03 53 76
Пайовий капітал 310
Додатковий вкладений капітал 320 9243,11 50846,76 1331 5446
Інший додатковий капітал 330
Резервний капітал 340 151,05 151,05
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 687
Неоплачений капітал 360 ( ) ( ) ( ) ( )
Вилучений капітал 370 ( ) ( ) ( ) ( )
Накопичена курсова різ-ниця 375
Усього за розд. I: 380 9653,19 51256,84 1384 5522
ІІ. Забезпечення насту-пних витрат і платежів
Забезпечення виплат пер-соналу 400
Інші забезпечення 410
Цільове фінансування 420
Усього за розд. ІІ 430
ІІІ. Довгострокові зобо-в'язання
Довгострокові кредити банків 440
Інші довгострокові фінан-сові зобов'язання 450
Відстрочені податкові зобов'язання 460
Інші довгострокові зобо-в'язання 470
Усього за розд. ІІІ 480
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'я-заннями 510
Векселі видані 520 31
Кредиторська заборгова-ність за товари, роботи, послуги 530 2032,89 3881,31 839 1245
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів 540
із бюджетом 550 475,3 1438,64 182 190
із позабюджетних пла-тежів 560 1,47 147,16 26 47
із страхування 570 92,87 84,73 3
з оплати праці 580 120,09 111,4 29 4
з учасниками 590 417,12 20 31
із внутрішніх розраху-нків 600
із необоротними активами та групами вибуття 605
Інші поточні зобов'язання 610 1069,32 101,98 54 411
Усього за розд. IV 620 3791,94 6182,34 1153 1959
V. Доходи майбутніх періодів 630
Баланс 640 13445,13 57439,18 2537 7481

Керівник __________________________________

Головний бухгалтер__________________________

Таблиця 2
Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3
К О Д И
Дата
/рік, місяць, число/ | | 01
Підприємство Бухгалтер____________ за ЄДРПОУ
Територія _____________м. Ки-їв_____________ за КОАТУУ
Орган державного управління ____________ за СПОДУ
Галузь машинобудування за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності _______________ за КВЕД
Одиниця виміру: тис. грн. ________________ Контрольна сума
Звіт про фінансові результати (витяг зі звіту, I варіант)
за 12 місяців 200Х р.

Форма № 2 Код за ДКУД 1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття Код рядка За звітний період За поперед-ній період
Дохід (виручка) від реалізації продукції (това-рів, робіт, послуг) 010 1827,04 1409,78
Податок на додану вартість 015 304,51 234,96
Акцизний збір 020
025
Інші вирахування з доходу 030
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 1522,53 1174,82
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 1281,73 1036,24
Валовий:
прибуток
050 240,8 138,58
збиток 055
Інші операційні доходи 060
Адміністративні витрати 070
Витрати на збут 080
Інші операційні витрати 090
Фінансові результати від операційної
діяльності:
прибуток
100
збиток 105
Дохід від участі в капіталі 110
Інші фінансові доходи 120
Інші доходи 130
Фінансові витрати 140
Втрати від участі в капіталі 150
Інші витрати 160
Фінансові результати від звичайної
діяльності до оподаткування:
прибуток
170 240,8 138,58
збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180
Фінансові результати від звичайної
діяльності:
прибуток
190
збиток 195
Надзвичайні:
доходи
200
витрати 205
Податки з надзвичайного прибутку 210
Чистий:
прибуток
220
збиток 225

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період
Матеріальні затрати 230 881,03 750,20
Витрати на оплату праці 240 300,70 200,04
Відрахування на соціальні заходи 250 93,40 60,10
Амортизація 260 200,00 120,00
Інші операційні витрати 270 9,6 1,94
Разом 280 1481,73 1136,24

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Середньорічна кількість простих акцій 300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 320
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 330
Дивіденди на одну просту акцію 340

Керівник __________________________________

Головний бухгалтер__________________________

Таблиця 3
Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3
К О Д И
Дата
/рік, місяць, число/ | | 01
Підприємство Бухгалтер за ЄДРПОУ
Територія м. Київ за КОАТУУ
Орган державного управління ___________ за СПОДУ
Галузь машинобудування за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності_______________ за КВЕД
Одиниця виміру: тис. грн _______________ Контрольна сума
Звіт про фінансові результати (витяг зі звіту, II варіант)
за 12 місяців 200Х р.

Форма № 2 Код за ДКУД 1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття Код рядка За звітний період За попере-дній період
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 2695,8 988,5
Податок на додану вартість 015 449,3 164,75
Акцизний збір 020
025
Інші вирахування з доходу 030
Чистий дохід (виручка)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 2246,50 823,75
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 1800,73 542,75
Валовий:
прибуток
050
445,77
281,00
збиток 055
Інші операційні доходи 060
Адміністративні витрати 070
Витрати на збут 080
Інші операційні витрати 090
Фінансові результати від операційної
діяльності:
прибуток
100
445,77
281,00
збиток 105
Дохід від участі в капіталі 110
Інші фінансові доходи 120
Інші доходи 130
Фінансові витрати 140
Втрати від участі в капіталі 150
Інші витрати 160
Фінансові результати від звичайної
діяльності до оподаткування:
прибуток
170
445,77
281,00
збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180
Фінансові результати від звичайної
діяльності:
прибуток
190
збиток 195
Надзвичайні:
доходи
200
витрати 205
Податки з надзвичайного прибутку 210
Чистий:
прибуток
220
збиток 225

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника Код рядка За звітний період За попере-дній період
Матеріальні затрати 230 1000,73 400,70
Витрати на оплату праці 240 600,50 150,00
Відрахування на соціальні заходи 250 180,00 48,00
Амортизація 260 280,70 44,00
Інші операційні витрати 270 18,8 0,05
Разом 280 1900,73 642,75

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті Код рядка За звітний період За попере-дній період
Середньорічна кількість простих акцій 300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 320
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 330
Дивіденди на одну просту акцію 340

Керівник __________________________________

Головний бухгалтер__________________________

Таблиця 4
Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3
К О Д И
Дата
/рік, місяць, число/ | | 01
Підприємство Бухгалтер за ЄДРПОУ
Територія м. Київ за КОАТУУ
Орган державного управління ____________ за СПОДУ
Галузь машинобудування за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності _______________ за КВЕД
Одиниця виміру: тис. грн _________________ Контрольна сума
Звіт про фінансові результати (витяг зі звіту, III варіант)
за 12 місяців 200Х р.

Форма № 2 Код за ДКУД 1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття Код рядка За звітний період За попере-дній період
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 4250,436 1369,056
Податок на додану вартість 015 708,406 228,176
Акцизний збір 020
025
Інші вирахування з доходу 030
Чистий дохід (виручка)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 3542,03 1140,88
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 1948,42 168,61
Валовий:
прибуток 050 1593,61 972,27
збиток 055
Інші операційні доходи 060
Адміністративні витрати 070
Витрати на збут 080
Інші операційні витрати 090
Фінансові результати від операційної
діяльності:
прибуток
100 1593,61 972,27
збиток 105
Дохід від участі в капіталі 110
Інші фінансові доходи 120
Інші доходи 130
Фінансові витрати 140
Втрати від участі в капіталі 150
Інші витрати 160
Фінансові результати від звичайної
діяльності до оподаткування:
прибуток

170 1593,61 972,27
збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180
Фінансові результати від звичайної
діяльності:
прибуток
190
збиток 195
Надзвичайні:
доходи
200
витрати 205
Податки з надзвичайного прибутку 210
Чистий:
прибуток
220
збиток 225

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Найменування показника Код рядка За звітний період За попере-дній період
Матеріальні затрати 230 1000,82 130,61
Витрати на оплату праці 240 570,00 100,00
Відрахування на соціальні заходи 250 160,5 25,00
Амортизація 260 310,00 12,00
Інші операційні витрати 270 7,1 1,00
Разом 280 2048,42 268,61

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Середньорічна кількість простих акцій 300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 320
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 330
Дивіденди на одну просту акцію 340

Керівник __________________________________

Головний бухгалтер__________________________

Таблиця 5
Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3
К О Д И
Дата
/рік, місяць, число/ | | 01
Підприємство Бухгалтер за ЄДРПОУ
Територія м. Київ за КОАТУУ
Орган державного управління ___________ за СПОДУ
Галузь машинобудування за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності ______________ за КВЕД
Одиниця виміру: тис. грн. _______________ Контрольна сума
Звіт про фінансові результати (витяг зі звіту, IV варіант)
за 12 місяців 200Х р.

Форма № 2 Код за ДКУД 1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття Код рядка За звітний період За поперед-ній період
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 17444,40 4162,008
Податок на додану вартість 015 2907,40 693,668
Акцизний збір 020
025
Інші вирахування з доходу 030
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 14537,00 3468,34
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 9570,74 2588,98
Валовий:
прибуток
050
4966,26
879,36
збиток 055
Інші операційні доходи 060
Адміністративні витрати 070
Витрати на збут 080
Інші операційні витрати 090
Фінансові результати від операційної
діяльності:
прибуток
100
4966,26
879,36
збиток 105
Дохід від участі в капіталі 110
Інші фінансові доходи 120
Інші доходи 130
Фінансові витрати 140
Втрати від участі в капіталі 150
Інші витрати 160
Фінансові результати від звичайної
діяльності до оподаткування:
прибуток
170
4966,26
879,36
збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180
Фінансові результати від звичайної
діяльності:
прибуток
190
збиток 195
Надзвичайні:
доходи
200

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період
Матеріальні затрати 230 4650,00 1400,98
Витрати на оплату праці 240 2500,74 840,00
Відрахування на соціальні заходи 250 850,00 220,00
Амортизація 260 1200,00 220,00
Інші операційні витрати 270 470,00 8,00
Разом 280 9670,74 2688,98

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Середньорічна кількість простих акцій 300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 320
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 330
Дивіденди на одну просту акцію 340

Керівник __________________________________

Головний бухгалтер__________________________

Таблиця 6
Додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3
К О Д И
Дата
/рік, місяць, число/ | | 01
Підприємство ______________
Бухгалтер ______________ за ЄДРПОУ
Територія м.Київ______________ за КОАТУУ
Орган державного управління ___________ за СПОДУ
Галузь машинобуду-вання_________ за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності ______________ за КВЕД
Одиниця виміру: тис. грн. _______________ Контрольна сума
Звіт про фінансові результати (витяг зі звіту, IV варіант)
за 12 місяців 200Х р.

Форма № 2 Код за ДКУД 1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття Код рядка За звітний період За поперед-ній період
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 2814 2335,2
Податок на додану вартість 015 469 389,2
Акцизний збір 020
025
Інші вирахування з доходу 030
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 2345,00 1946,00
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 1525,00 1258,00
Валовий:
прибуток 050 820,00 688,00
збиток 055
Інші операційні доходи 060
Адміністративні витрати 070
Витрати на збут 080
Інші операційні витрати 090
Фінансові результати від операційної
діяльності:
прибуток
100

820

688,00
збиток 105
Дохід від участі в капіталі 110
Інші фінансові доходи 120
Інші доходи 130
Фінансові витрати 140
Втрати від участі в капіталі 150
Інші витрати 160
Фінансові результати від звичайної
діяльності до оподаткування:
прибуток
170

820

688,00
збиток 175
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180
Фінансові результати від звичайної діяль-ності:
прибуток
190
збиток 195
Надзвичайні:
доходи
200

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Найменування показника Код рядка За звітний
період За попередній період
Матеріальні затрати 230 1076,00 981,00
Витрати на оплату праці 240 385,00 273,00
Відрахування на соціальні заходи 250 109,00 87,55
Амортизація 260 45,00 15,45
Інші операційні витрати 270 10,00 1,00
Разом 280 1625,00 1358,00

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Середньорічна кількість простих акцій 300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 320
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 330
Дивіденди на одну просту акцію 340

Керівник __________________________________

Головний бухгалтер__________________________

Додаток 2

БАЛАНС ПІДПРИЄМСТВА
на 31 грудня 200Х рік (ВИТЯГ)

Актив Код
рядка На початок зві-тного періоду На кінець звіт-ного періоду
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість 010 1,2 1,2
первісна вартість 011 1,8 1,8
Знос 012 (0,6) (0,6)
Незавершене будівництво 020
Основні засоби:
залишкова вартість 030 41485,8 44529,9
первісна вартість 031 84096,6 88393,8
Знос 032 (42610,8) (43863,9)
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підпри-ємств 040
Інші фінансові інвестиції 045
Довгострокова дебіторська заборго-ваність 050
Відстрочені податкові активи 060
Інші необоротні активи 070
Усього за розд. І 080 41487 44531,1
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
Виробничі запаси 100 4877,9 7008,7
Тварини на вирощуванні та відгоді-влі 110
Незавершене виробництво 120 129,8 138,9
Готова продукція 130 2438,9 2491,4
Товари 140 1685,3 1170,6
Векселі одержані 150
Дебіторська заборгованість
за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160 44,6 55,6
Первісна вартість 161 42,8 52,9
Резерв сумнівних боргів 162 (1,8) (2,7)
Дебіторська заборгованість
за розрахунками:
із бюджетом 170 418,7 167,5
за виданими авансами 180 10966,3 13530,7
із нарахованих доходів 190
із внутрішніх розрахунків 200
Інша поточна дебіторська заборго-ваність 210 67,9 140,1
Поточні фінансові інвестиції 220
Грошові кошти та їхні еквіваленти:
у національній валюті 230 11,3 2,6
у т.ч. в касі 231
в іноземній валюті 240 134,9
Інші оборотні активи 250 34,4
Усього за розд. ІІ 260 20675,1 24841
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 270 17,1 101,6
Баланс 280 62179,2 69473,7
Пасив Код
рядка На початок зві-тного періоду На кінець звіт-ного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал 300 1640,1 1640,1
Пайовий капітал 310
Додатковий вкладений капітал 320 8814 8814
Інший додатковий капітал 330 24256,8 18301,9
Резервний капітал 340 330,7 410,1
Нерозподілений прибуток (непокри-тий збиток) 350 13239,9 14214,7
Неоплачений капітал 360 () ()
Вилучений капітал 370 () ()
Усього за розд. І 380 48281,5 43380,8
ІІ. Забезпечення наступних ви-трат і платежів
Забезпечення виплат персоналу 400
Інші забезпечення 410
Цільове фінансування 420
Усього за розд. ІІ 430
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків 440
Інші довгострокові фінансові зобо-в'язання 450
Відстрочені податкові зобов'язання 460 247,5
Інші довгострокові зобов'язання 470 1080,3
Усього за розд. ІІІ 480 1327,8
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500
Поточна заборгованість за довго-строковими зобов'язаннями 510
Векселі видані 520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 4005,0 10455,6
Поточні зобов'язання за розрахун-ками:
з одержаних авансів 540 216,3 4956,4
із бюджетом 550 7116,7 499,5
із позабюджетних платежів 560 608,5 414,1
із страхування 570 141,9 95,7
з оплати праці 580 263,6 3840,7
з учасниками 590 659,6 1209,5
Із внутрішніх розрахунків 600
Інші поточні зобов'язання 610 886,1 3293,6
Усього за розд. ІV 620 13897,7 24765,1
V. Доходи майбутніх періодів 630
Баланс 640 62179,2 69473,7

Додаток 2

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
за 200Х рік (ВИТЯГ)

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття Код рядка За звітний період За попере-дній період
1 2 3 4
Дохід (виручка) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) 010 50276,8 27591,6
Податок на додану вартість 015 (8379,5) (4598,6)
Акцизний збір 020 – –
025 – –
Інші вирахування з доходу 030 – –
Чистий дохід (виручка) від реалізації проду-кції (товарів, робіт, послуг) 035 41897,3 22993
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 (18859,9) (13669,8)
Валовий:
Прибуток 050 23037,4 9323,2
Збиток 055 – –
Інші операційні доходи 060 4,7 –
Адміністративні витрати 070 (1276,4) (369,3)
Витрати на збут 080 (15912,1) (8239,8)
Інші операційні витрати 090 (61,4) (0,6)
Фінансові результати від операційної
діяльності:
прибуток 100 5792,2 713,5
збиток 105 – –
Дохід від участі в капіталі 110 – –
Інші фінансові доходи 120 2,7 –
Інші доходи 130 1,6 1,5
Фінансові витрати 140 (56,4) (5,5)
Витрати від участі в капіталі 150 – –
Інші витрати 160 (18,7) –
Фінансові результати від звичайної
діяльності до оподаткування:
прибуток 170 5721,4 709,5
збиток 175 – –
Податок на прибуток від звичайної діяльнос-ті 180 (1716,4) (215,3)
Фінансові результати від звичайної
діяльності:
прибуток 190 4005,0 494,2
збиток 195 – –
Надзвичайні:
доходи 200 – –
витрати 205 – –
Податки із надзвичайного прибутку 210 – –
Чистий:
прибуток 220 4005,0 494,2
збиток 225 – –
ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
Найменування показника Код рядка За звітний
період За попередній
період
Матеріальні затрати 230 49,1 –
Витрати на оплату праці 240 530,2 207,9
Відрахування на соціальні заходи 250 143,4 78,7
Амортизація 260 1420,4 184,6
Інші операційні витрати 270 21178,1 16778,7
Разом 280 29321,2 17249,9

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Назва статті Код рядка За звітний період За попередній період
Середньорічна кількість простих акцій 300 – –
Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 – –
Чистий прибуток (збиток) на одну
просту акцію 320 – –
Скоригований чистий прибуток
(збиток) на одну просту акцію 330 – –
Дивіденди на одну просту акцію 340 – –

ГЛОСАРІЙ

 

 

Абсолютна стійкість фінансового стану – це такий стан, за якого запаси і витрати (В) менше суми планових джерел їхнього формування (Дпл) : В < Дпл, а коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат плановими джерелами засобів (К) більше одиниці : К = Дпл/В>1.
Абсолютний приріст – характеристика того, на скільки одиниць збільшився або зменшився порівнюваний рівень відносно базисного.
Адитивна факторна система – система, у якій результативний показник поданий як сума факторів.
Аналіз – термін грецького походження analyzis за своїм змістом означає розділяти.
Аналітичні (оціночні) показники – такі, які одержують у ході аналізу для оцінки результатів та ефективності роботи підприємства.
Аналітичні групування – такі, які служать для розкриття суті середніх величин, виявлення взаємозв'язків, взаємозалежностей та взаємодії економічних явищ.
Аналітичність інформації – надходження інформації в такому вигляді, який полегшує аналіз господарської діяльності підприємства, дозволяє всебічно дослідити причинно-наслідкові зв'язки, що виникають у процесі такої діяльності.
Анюїтет – грошовий потік, у якому надходження у кожному періоді однакові.
Асортимент – сукупність різновидів продукції різного найменування, що відрізняються техніко-економічними показниками.
Баланс часу роботи устаткування включає: календарний фонд часу – максимально можливий час роботи устаткування (кількість календарних днів у звітному періоді множиться на 24 год і на кількість одиниць установленого устаткування); режимний фонд часу (кількість одиниць установленого устаткування множиться на кількість робочих днів звітного періоду і на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності); плановий фонд (час роботи устаткування за планом. Відрізняється від режимного часом знаходження устаткування у плановому ремонті й на модернізації) – фактичний фонд відпрацьованого часу.
Балансовий прийом – прийом аналізу, який застосовується для виміру впливу факторів на узагальнювальний показник при їхній адитивній функціональній залежності. Вплив факторів визначається шляхом порівняння планових і звітних балансів за відхиленнями.
Вартісні показники – такі, що показують величину економічних об'єктів і процесів у вартісному виразі.
Вертикальний порівняльний аналіз – дослідження структури економічних явищ і процесів шляхом розрахунку питомої ваги частин в єдиному цілому, співвідношення частин цілого між собою, а також впливу факторів на рівень результативних показників.
Вибірковий аналіз – аналіз, що ґрунтується на вивченні лише певної частини сукупності даних із поширенням зроблених висновків на всю сукупність.
Вимірні фактори – такі, зміну яких можна визначити кількісно.
Виробнича програма – це система адресних завдань з обсягу, структури та асортименту виробництва продукції, параметрів конкурентоспроможності та рівня використання виробничого потенціалу.
Виробничий ліверидж – потенційна можливість впливати на прибуток підприємства шляхом зміни структури собівартості продукції й обсягу її випуску. Обчислюється відношенням темпів приросту валового прибутку (ΔП %) до темпів приросту обсягу продажів у натуральних, умовно-натуральних одиницях або у вартісному виразі (ΔVРП %) : Кпл = (ΔП %)/(ΔVРП %). Показує ступінь чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва. При високому значенні навіть незначна зміна обсягу виробництва продукції приводить до істотної зміни прибутку.
Виробничо-економічні фактори – такі, що характеризують повноту та ефективність використання ресурсів підприємства і кінцеві результати його роботи.
Виробничо-технологічні показники якості визначають витрати у сфері виробництва:
 трудомісткість;
 матеріалоємність: загальна, структурна, питома, відносна;
 енергоємність (витрати енергії на одиницю продукції): парова енергія,
 збірність або блоковість для простоти монтажу.
 стандартизація та уніфікація (визначає ступінь конструктивної однаковості виробів).
Виробничо-фінансовий ліверидж – добуток рівнів виробничого і фінансового лівериджів – відбиває загальний ризик, пов'язаний з можливою нестачею засобів для відшкодування виробничих витрат і фінансових витрат з обслуговування зовнішнього боргу.
Відносна величина виконання плану – це відношення фактичного рівня показника до планового, зазвичай виражене у відсотках.
Відносна величина динаміки – це відношення фактичного зна-чення показника поточного періоду до його рівня у поперед-ньому періоді (темп росту), виражене у відсотках або коефіціє-нтах. Залежно від бази порівняння ці величини можуть бути базисними, коли кожен рівень динамічного ряду порівнюється з базисним періодом, або ланцюговими – при порівнянні кож-ного наступного показника з попереднім.
Відносна величина ефективності – відношення ефекту до ресур-сів або витрат.
Відносна величина інтенсивності – ступінь поширення певного явища у відповідному середовищі.
Відносна величина координації – це співвідношення частин цілого між собою.
Відносні величини планового завдання – відношення планового рівня показника поточного року до фактичного рівня минулого року або середнього за кілька попередніх років.
Відносні величини (показники) – величини, що характеризують зміну абсолютних показників у часі або просторі. Виражаються коефіцієнтами, відсотками, проміле, індексами або цілими числами.
Внутрішні фактори – це ті, які залежать від діяльності підприємства і на які воно може активно впливати.
Внутрішній аналіз – аналіз, що здійснюється внутрішніми службами підприємства для отримання достовірної інформації про стан підприємства та результати його діяльності.
Внутрішня інформація – це дані статистичного, бухгалтерського, управлінського обліку та звітності, планові та нормативні дані, розроблені на підприємстві тощо.
Внутрішньогосподарський аналіз – дослідження діяльності певного підприємства та його структурних підрозділів.
Вторинна інформація – це результат обробки первинної інформа-ції.
Галузевий економічний аналіз – дослідження економічних явищ і процесів з урахуванням специфіки окремих галузей економіки.
Горизонтальний порівняльний аналіз – визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового.
Господарські резерви – це можливості кращого використання матеріально-технічних і трудових ресурсів через удосконалення техніки, технології та організації виробництва, праці й управління.
Графічний спосіб відображення аналітичних даних полягає в наочному представленні показників, чисел за допомогою геометричних знаків, малюнків та інших графічних засобів.
Групування витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції, указує, куди, на які цілі і в яких розмірах використано ресурси.
Дедукція – спосіб дослідження від загального до часткового.
Деталізація – один з основних прийомів в економічному аналізі, що дає можливість усебічно дослідити зміст економічного явища, виявити та виміряти ступінь впливу основних факторів на результативний показник, полягає в поділі узагальнювального показника на окремі складові. Ступінь розчленування залежить від поставленої мети дослідження, наявності достовірної інформації, можливостей поділу. Важливим при цьому є поступовість розчленування узагальнювальних показників.
Детермінований аналіз – аналіз, що використовується для вивчення функціональних зв'язків економічних явищ і процесів.
Дисконтування грошових надходжень – визначення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків.
Діагностична функція економічного аналізу реалізується при встановленні причинно-наслідкових змін системи, кількісному вимірі та якісній оцінці впливу факторів на її розвиток.
Діагностичний (експрес-аналіз) – це спосіб діагностики стану економіки підприємства на базі типових ознак, характерних для певних економічних явищ, що дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушень без додаткових витрат часу та коштів.
Дієвість економічного аналізу передбачає можливість активного впливу на хід виробництва шляхом своєчасного виявлення недоліків у роботі, резервів підвищення ефективності виробництва та надання відповідної інформації керівництву.
Договірна документація включає господарські договори і додатки до них, угоди, державні замовлення та контракти тощо.
Договірні показники – ті, що передбачені в угодах на поставку си-ровини, матеріалів, палива тощо);
Документування аналізу – принцип оформлення результатів аналітичної діяльності, аналітичних оцінок.
Допоміжна інформація – це та, що дозволяє провести більш дета-льний аналіз.
Допоміжні показники продуктивності праці – витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних ро-біт за одиницю часу.
Достатність в аналізі – критерій кількості аналітичних показни-ків, розрахунків, висновків
Другорядні фактори – ті, що не мають значного впливу на дослі-джуваний показник.
Економіко-екологічний аналіз – аналіз, що вивчає взаємодію екологічних та економічних процесів, пов'язаних зі збереженням і поліпшенням довкілля та витратами на екологію. Здійснюється органами охорони довкілля та економічними службами підприємства.
Економіко-математичний аналіз – аналіз, що дозволяє обрати оптимальний варіант розв'язання економічних задач, виявити резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок повнішого використання наявних ресурсів.
Економіко-статистичний аналіз – аналіз, що виконується статистичними органами з метою вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління.
Економічний аналіз – науковий спосіб пізнання суті економічних явищ і процесів шляхом поділу їх на складові частини і вивчення у розмаїтті взаємозв'язків і взаємозалежностей.
Експлуатаційні показники якості: призначення (характеризують ступінь відповідності виробу його цільовому призначенню); надійності (характеризуються безвідмовністю, довговічністю, ремонтопридатністю, збереженістю); ергономічності (пристосованості до антропометричних, фізіологічних та інженерно-психо¬логічних властивостей людини); екологічності; естетичності; патентно-правові (характеризуються кількістю і вагомістю нових винаходів).
Екстенсивні фактори – такі, що пов'язані зі збільшенням, поширенням, наприклад, зростання обсягу виробництва за рахунок залучення додаткових робітників тощо.
Елементи витрат: матеріальні витрати (сировина і матеріали, куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, електрична та теплова енергія), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних засобів, інші витрати...
Епізодична інформація – така, яка збирається при появі потреби в ній.
Ефективність використання фонду заробітної плати оціню-ється такими показниками на одиницю продукції: обсяг виробництва продукції; сума виручки; сума валового, чистого та реінвестованого прибутку.
Ефективність економічного аналізу – перевищення вигод від його проведення над витратами.
Єдність інформації – однаковість даних про одне й те ж явище, що надходять із різних джерел.
Загальне число аритмічності – сума абсолютних значень відхи-лень у частці від одиниці від плану у зв'язку як із недовиконанням, так і перевиконанням.
Загальні показники – ті, що використовують для характеристики результатів роботи всіх галузей економіки (вартість готової продукції, продуктивність праці, рентабельність).
Запас фінансової стійкості (зона безпеки) – виражена у відсотках частка від ділення різниці між виручкою і порогом рентабельності на виручку. Він характеризує максимальну кількість відсотків,. На яку підприємство може зменшити обсяг продажу, залишаючись беззбитковим.
Запит – це звернення за інформацією до обізнаних осіб у межах суб'єкта господарювання або за його межами.
Звітна документація відображає результати виконання планових завдань на певну дату.
Звітні джерела інформації – дані бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності.
Зворотний факторний аналіз – це конструювання функції, що міс-титиме комплексну оцінку певного економічного процесу або явища, на базі набору показників, що характеризують їх із різ-них боків, і вбере в себе основні характеристики усіх або більшості розглянутих показників.
Змінні фактори – такі, що діють лише протягом певного періоду (освоєння нових видів продукції, проведення цільової рекламної кампанії тощо).
Зовнішні фактори – ті, які існують у зовнішньому середовищі і на які діяльність підприємства або зовсім не впливає (фактори макросередовища), або впливає опосередковано (фактори середовища безпосереднього впливу).
Зовнішній аналіз – аналіз, що виконується зовнішніми юридичними або фізичними особами, зацікавленими в діяльності підприємства.
Зовнішня інформація – це нормативно- та господарсько-правові документи, дані статистичних збірників, періодичних і спеціальних видань, конференцій, круглих столів, інших ділових зустрічей тощо, які надходять на підприємство із зовнішніх джерел.
Інвестиційний аналіз – аналіз, що здійснюється для розробки про-грами та оцінки ефективності інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання.
Індексний метод – метод, що ґрунтується на використанні індексів. Вплив кожного фактора на результативний показник визначається шляхом віднімання від чисельника розрахункової формули індексу зміни результативного показника за рахунок цього фактора її знаменника. При цьому якісні (інтенсивні) фактори, які входять до формули, фіксуються на рівні базового періоду, а кількісні – на рівні звітного.
Індивідуальні (приватні) фактори – такі, що є специфічними для певної галузі або підприємства.
Індивідуальні показники продуктивності праці – витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду (трудомісткість продукції), випуск продукції окремого виду в натуральному виразі за один людино-день або людино-годину.
Індукція – спосіб переходу від знання окремих фактів до знання загального.
Інтенсивні фактори – такі, які характеризують напруженість, зусилля, наприклад, збільшення обсягу випуску в результаті підвищення продуктивності праці.
Кількісний (факторний) аналіз – аналіз, що досліджує ступінь чутливості економічних явищ до зміни різних факторів, що на них впливають.
Кількісні показники – показники, що характеризують кількісний бік досліджуваного явища.
Класифікація показників рентабельності: показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів; показники, що характеризують прибутковість продажу; показники, що характеризують дохідність капіталу та його частин.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) – найбільш жорсткий критерій ліквідності підприємства – показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності погасити на дату складання балансу, хоча не за всіма цими боргами настане термін сплати.
Коефіцієнт варіації – відношення середньоквадратичного відхи-лення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до планового завдання : .
Коефіцієнт виконання плану з асортименту розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску продукції, зарахованого у виконання плану з асортименту, на загальний плановий випуск продукції (продукція, виготовлена понад план або не передбачена планом, не враховується у виконання плану з асортименту).
Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) – це частка від ділення суми оборотних активів та витрат майбутніх періодів на суму поточних зобов'язань та доходів майбутніх періодів.
Характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'я-зань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його – позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника залежить від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах і встановлюється ним самостійно.
Коефіцієнт проміжної (швидкої) ліквідності – це частка від ді-лення суми оборотних активів (за вирахуванням запасів) та витрат майбутніх періодів на суму поточних зобов'язань та доходів майбутніх періодів. Найнижче прийнятне значення цього показника дорівнює 1.
Коефіцієнт ритмічності – це відношення фактичного, але не вище планового, завдання з випуску продукції або її питомої ваги до планового випуску: Критм = (min{Qпл, Qф})/Qпл.
Коефіцієнти структури пасивів підприємства: Коефіцієнт фі-нансової автономії – питома вага власного капіталу в його загальній сумі. Коефіцієнт фінансової залежності – частка позикового капіталу в загальній валюті балансу. Плече фінансового важеля або коефіцієнт фінансового ризику – відношення позикового капіталу до власного. У галузях, де низький коефіцієнт оборотності капіталу, плече фінансового важеля не повинно перевищувати 0,5, в інших галузях може бути вище 1. Коефіцієнт самофінансування – відношення суми самофінансованого доходу (реінвестований прибуток + амортизація) до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових доходів.
Комбінована (змішана) факторна система – система, у якій ре-зультативний показник поданий як комбінація декількох систем (мультиплікативної, адитивної або кратної).
Комплексний аналіз – аналіз, що передбачає всебічне вивчення господарської діяльності підприємства.
Комплексність економічного аналізу передбачає дослідження усіх аспектів діяльності підприємства та всебічне вивчення причинно-наслідкових залежностей.
Конфіденційність аналітичної інформації – принцип аналітичної діяльності, відповідно до якого аналітик без дозволу клієнта або у випадках, передбачених чинним законодавством України, не має права надавати інформацію третій особі.
Кратна факторна система – система, у якій результативний по-казник поданий як частка від ділення одного фактора на інший.
Кризовий фінансовий стан (підприємство на грані банкрутства) – це стан, за якого запаси і витрати перевищують суму планових та тимчасово вільних джерел засобів. Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів з оплати праці, постачальникам, бюджету, позичкам банку і т. д.
Ліквідність балансу – можливість суб'єкта господарської діяльності перетворити активи в готівку та погасити свої платіжні зобов'язання. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів з активу, згрупованих за ступенем зниження ліквідності: А1 – абсолютно ліквідні активи (векселі одержані, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти), А2– активи, що швидко реалізуються (готова продукція, товари відвантажені, поточна дебіторська заборгованість), А3– активи, що повільно реалізуються (виробничі запаси, незавершене виробництво), А4 – активи, що важко реалізуються (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво), із короткостроковими зобов'язаннями за пасивом, які групуються за ступенем терміновості їхнього погашення: найбільш термінові (П1), середньострокові (П2), довгострокові (П3), власний (акціонерний) капітал (П4). Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо: А1>П1, А2>П2, А3>П3, А4<П4.
Макроекономічний аналіз – дослідження економічних явищ і про-цесів на рівні світової та національної економіки, її окремих галузей або регіонів.
Маржинальний аналіз – це метод оцінки та обґрунтування управ-лінських рішень на базі поділу витрат на постійні та змінні, дослідження причинно-наслідкових взаємозв'язків обсягу реалізації, собівартості й прибутку.
Маркетинговий аналіз – аналіз, спрямований на дослідження зовнішнього середовища підприємства, ринків сировини і збуту готової продукції, її конкурентоспроможності, попиту на продукцію, комерційного ризику, формування цінової політики, розробку тактики та стратегії маркетингової діяльності. Здійснюється маркетинговою службою підприємства.
Математична модель – наближений математичний опис процесів функціонування досліджуваних систем, що являє собою записані в математичній формі співвідношення для критерію, відображене через керовані змінні, і обмеження, що можуть накладатися на ці змінні. Зміст критерію визначається сутністю оптимізаційної задачі.
Матеріальні ресурси включають фінансові й фізичні (необоротні активи та предмети праці) ресурси.
Мета аналізу – висловлення аналітиком висновку відповідно до потреб користувачів аналітичної інформації.
Метод абсолютних різниць – різновид методу ланцюгових підстановок, що застосовується в мультиплікативних і змішаних моделях типу у = а х (b – с). Вплив зміни кожного фактора на результативний показник визначається шляхом заміни в розрахунковій формулі значення фактора на його абсолютне відхилення, фактори, що йдуть у розрахунковій формулі до досліджуваного фактора, беруться за своїм фактичним значенням, а після – за базовим.
Метод відносних різниць – різновид методу ланцюгових підстано-вок, що застосовується лише в мультиплікативних моделях, як-що вихідні дані подано у відносних величинах. При цьому вплив першого фактора визначається множенням базової величини результативного показника на відносний приріст першого фактора у відсотках і діленням на 100; усіх наступних – множенням суми базової величини результативного показника та зміни його за рахунок впливу попередніх факторів на приріст даного фактора у відсотках і діленням на 100.
Метод економічного аналізу – це діалектичний підхід до вивчення господарських процесів в їхньому становленні й розвитку; системне та комплексне дослідження їх шляхом уявного розчленування на складові частини, виділення окремих властивостей і зв'язків з визначенням кількісного впливу позитивних і негативних чинників, виявленням резервів поліпшення економічної ситуації та напрямків їхньої мобілізації.
Методи елімінування – прийоми факторного аналізу, які ґрунту-ються на припущенні, що всі фактори змінюються незалежно один від іншого, спочатку один, потім два і т. д., решта факто-рів вважається незмінною, а результат спільного впливу факторів приєднується до впливу останнього (якісного) фактора. До них належать методи ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць, індексний.
Методи оцінки виконання плану з асортименту: 1) за середнім відсотком асортиментності; 2) за найменшим відсотком асортиментності; 3) за часткою найменувань виробів із повним виконанням плану в загальній кількості асортиментних позицій; 4) поєднання другого і третього методів.
Методика – це сукупність конкретних прийомів, способів і засобів, що застосовуються в процесі проведення економічного аналізу в заздалегідь визначеній послідовності для досягнення поставленої мети.
Міжгалузевий економічний аналіз (теорія економічного аналізу) – це теоретична та методологічна база аналізу господарської дія-льності в усіх галузях національної економіки.
Міжгосподарський аналіз – дослідження економічних явищ і процесів на кількох підприємствах, що дає можливість дати об'єктивнішу оцінку ефективності їхньої діяльності.
Мікроекономічний аналіз (аналіз господарської діяльності) – дослідження економічних явищ і процесів на мікрорівні, тобто рівні окремих первинних ланок економічної системи.
Модель факторної системи – математична формула, що виражає реальні зв'язки між аналізованими явищами.
Моніторинг – постійне і безперервне дослідження функціонування об'єкта в конкретному господарському середовищі.
Мультиплікативна факторна система – система, у якій резуль-тативний показник подано як добуток факторів.
Наступний (ретроспективний) аналіз – дослідження економічних явищ і процесів, що відбувається після їхнього здійснення.
Натуральні показники – такі, що виражають розмір явища у фізичних одиницях виміру.
Науковий характер економічного аналізу передбачає застосування найсучасніших методів економічного дослідження, знань і досягнень інших наукових дисциплін.
Невимірні фактори – такі, що не піддаються безпосередньому ви-міру, наприклад, створення сприятливого морально-психологіч¬ного клімату в колективі, поліпшення побутових умов працівників, рівень підготовки персоналу.
Негативні фактори – такі, що можуть протидіяти поліпшенню результативного показника.
Нейтралізація впливу вартісного фактора (ціни або собівар-тості) на обсяг виробництва продукції досягається перерахунком фактичного обсягу виробництва за базовими цінами або фактичних витрат за базовою собівартістю.
Нейтралізація впливу структурного фактора – перерахунок фактичного обсягу виробництва на структуру базового періоду і порівняння отриманих обсягів виробництва.
Нейтралізація впливу якісного фактора – приведення як базового, так і фактичного обсягів виробництва до стандартної якості і порівняння отриманих обсягів виробництва.
Нейтралізація об'ємного фактора здійснюється шляхом перера-хунку базових показників відповідно до фактичного обсягу ви-робництва.
Нематеріальні активи поділяються на технологічні (патенти, ав-торські права, ноу-хау, торгові секрети, розвиненість дослідни-цької інфраструктури, кількість і кваліфікація науково-технічних працівників тощо) і репутацію фірми.
Непродуктивні витрати праці – витрати робочого часу на виго-товлення продукції, яка виявилася бракованою , виправлення браку, а також у зв'язку з відхиленнями від технологічного процесу
Непрямі показники оцінки виконання плану з ритмічності – наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв за виною господарюючого суб'єкта, втрати від браку.
Нормальна стійкість фінансового стану – така, за якої гарантується платоспроможність підприємства, тобто запаси і витрати дорівнюють плановим джерелам запасів.
Нормативні показники – норми витрат сировини, матеріалів, па-лива, норми амортизації, ціни.
Нормативно-правова документація – це закони держави, підза-конні акти, укази президента, постанови уряду і місцевих органів влади, накази вищих органів управління, акти ревізій і перевірок, рішення арбітражу і судових органів, рекламації, накази та розпорядження керівництва підприємства.
Об'єкт аналізу – інформація, конкретні її форми та носії – інформаційні ресурси (концепції, теорії, системи, показники, суспільні та економічні системи, явища, процеси, ресурси, чинники тощо)
Об'єкти аналізу собівартості продукції: повна собівартість товару і за елементами витрат; витрати на одну гривню товару; собівартість окремих виробів; окремі статті витрат.
Об'єкти економічного аналізу – це економічні явища та процеси, які відбуваються на різних рівнях економіки, зокрема об'єктом аналізу господарської діяльності є зовнішні та внутрішні умови, у яких вона здійснюється, результати та наслідки цієї діяльності, виражені через показники, що характеризують організаційно-технічний рівень, фінансовий стан підприємства і результати його діяльності.
Об'єктивні фактори – такі, що існують як об'єктивна реальність.
Об'єктивність інформації – достовірність відображення в ній реальних економічних явищ і процесів.
Об'єктивність, точність економічного аналізу забезпечується ви-користанням достовірної інформації й точними аналітичними розрахунками.
Об'ємні, або абсолютні, показники – ті, що характеризують певне явище безвідносно до інших економічних явищ або процесів, виражаються у грошових, натуральних вимірниках або трудомісткості.
Облікова документація – це форми бухгалтерського, управлінського та статистичного обліку, журнали виконання робіт, інші первинні документи.
Одномірний порівняльний аналіз – це порівняння кількох об'єктів за одним показником або одного чи кількох показників одного об'єкта.
Оперативний аналіз – ретроспективний аналіз, який проводиться безпосередньо в процесі виробництва або відразу після вико-нання господарських операцій за короткі відрізки часу (зміну, добу, тиждень або декаду).
Оперативність економічного аналізу – уміння швидко і вчасно проводити аналіз у таких обсягах і тоді, коли виникає потреба в обґрунтуванні та впровадженні управлінських рішень.
Оперативність інформації – її своєчасне надходження до аналітика, що досягається застосуванням найновіших засобів зв'язку, обробкою її на ПЕОМ тощо.
Основна інформація – це та, без якої неможливо проаналізувати даний предмет.
Основні фактори – такі, що мають вирішальний вплив на досліджуваний показник за даних обставин.
Оцінювальна функція економічного аналізу – це визначення відповідності стану економічної системи цільовим параметрам і потенційним можливостям її функціонування.
Первинна інформація – це така, що міститься у даних первинного обліку, інвентаризацій, обстежень.
Первинні фактори – такі, що містяться у відповідній документа-ції.
Перевірка – вид обліково-аналітичної діяльності (функція), що надає аналітику можливість установити негативні факти, які приводять до висновку, що фактична інформація стосовно діяльності суб'єкта господарювання суперечить прийнятій ним обліковій, фінансовій чи іншій економічній політиці.
Період знаходження капіталу в готовій продукції – час зберігання готової продукції на складах з моменту прибуття з виробництва до відвантаження – визначається, як частка від ділення добутку середнього сальдо за рахунком "Готова продукція" і днів періоду на суму кредитового обороту за рахунком "Готова продукція".
Період оборотності дебіторської заборгованості – час між від-вантаженням товарів і одержанням за них готівки від клієнтів – частка від ділення добутку середніх залишків заборгованості за рахунками дебіторів і днів періоду на суму кредитового обороту за рахунками дебіторів.
Період оборотності запасів – час зберігання їх на складі від моменту прибуття до передачі у виробництво – визначається як частка від ділення добутку середнього сальдо за рахунками виробничих запасів і днів періоду на суму кредитових оборотів за рахунками виробничих запасів.
Період перебування капіталу в готівці – це частка від ділення добутку середніх залишків вільної готівки і днів періоду на суму кредитового обороту за рахунками коштів.
Періодичний аналіз – аналіз, що здійснюється через певні промі-жки часу.
Перспективний (попередній, прогнозний) аналіз – дослідження економічних явищ і процесів до здійснення господарських операцій.
Перспективні резерви – резерви, що потребують великих інвестицій і значного часу на підготовчі роботи і можуть бути реалізовані внаслідок значних перетворень.
Підсумковий (заключний) аналіз – ретроспективний аналіз, що здійснюється за звітними календарними періодами часу (місяць, квартал, півріччя, рік).
Планова документація містить плани організаційно-господар-ського та соціально-економічного розвитку підприємства, біз-нес-плани, плани-графіки виконання окремих робіт, нормативні документи, технологічні карти, норми виробітку, тарифні ставки, розцінки, положення про нарахування та видачу зарплати, розпорядження тощо.
Планові джерела інформації – дані планів соціально-економічного розвитку підприємства, завдання підрозділам тощо.
Планомірність, систематичність економічного аналізу – це планування аналітичної роботи із чітким розподілом обов'язків між виконавцями.
Планування – розробка загальної стратегії й детального підходу щодо очікуваного характеру, часу, обсягу видів діяльності суб'єкта господарювання.
Платоспроможність – це можливість готівковими коштами своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Аналіз платоспроможності необхідний як для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, так і для зовнішніх інвесторів.
Подовження факторної системи – спосіб перетворення кратної факторної системи, що полягає в подовженні чисельника шля-хом заміни одного або більше факторів їхньою сумою.
Позаоблікова документація складається із рішень загальних збо-рів колективу, ради трудового колективу підприємства, матері-алів дослідження передового досвіду, отриманих із різних дже-рел інформації, технічної та технологічної документації, матеріалів спеціальних обстежень стану виробництва на окремих робочих місцях, усної інформації, одержаної під час різних зустрічей на ділову тему.
Позитивні фактори – такі, що можуть впливати на результативний показник у бажаному напрямку, тобто позитивно.
Показник структури – це питома вага частини в цілому, виражена у відсотках або коефіцієнтах.
Показники аналізу платоспроможності: Коефіцієнт автономії (незалежності) = ВК/ВБ (у межах від 50 до 60 %), Коефіцієнт залучення капіталу = ЗК/ВБ (менше 40 %), Коефіцієнт залежності = ЗК/ВК (максимально припустиме значення - 0,5), Коефіцієнт забезпеченості необоротних активів власним капіталом = Необоротні активи/(ВК + Довгострокові зобов'язання), Коефіцієнт маневреності = Власні оборотні засоби/Сума джерел їхнього формування, Коефіцієнт фінансової стабільності = ВК/ЗК, де ВК – власний капітал, ЗК – залучений, ВБ – підсумок балансу.
Показники використання часу роботи устаткування: коефіцієнт використання календарного фонду часу: Ккф = Тф/Тк, коефіцієнт використання режимного фонду часу: Крф = Тф/Тр, коефіцієнт використання планового фонду часу: Кпф = Тф/Тп, питома вага простоїв у календарному фонді: ПВп = Пр/Тк, де Тф, Тп, Тр, Тк – відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу устаткування, Пр – простої устаткування.
Показники руху основних засобів: Коефіцієнт оновлення основних засобів – частка від ділення вартості основних засобів, що надійшли протягом року, на вартість основних засобів на кінець періоду. Термін оновлення основних засобів – частка від ділення вартості основних засобів на початок періоду на вартість основних засобів, що надійшли протягом року. Коефіцієнт вибуття основних засобів – частка від ділення вартості основних засобів, що вибули протягом року, на вартість основних засобів на початок періоду. Коефіцієнт приросту основних засобів – частка від ділення вартості приросту основних засобів на вартість основних засобів на початок періоду
Показники узагальнювальної характеристики ефективності використання основних засобів: рентабельність (відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів), віддача (відношення вартості готової або реалізованої продукції після відрахування ПДВ, акцизів до середньорічної вартості основних виробничих засобів), капіталоємність (зворотний показник віддачі), питомі капітальні вкладення на одну гривню приросту виробництва.
Показники якості – це кількісна характеристика властивостей продукції, що становлять її якість: окремі (оцінюють лише одну властивість ); комплексні (дві, три і більше властивостей), сигнальні.
Порівняння – загальнонауковий метод пізнання, у процесі якого досліджуване явище зіставляється з уже відомими, вивченими раніше для виявлення загальних рис або відмінностей між ними.
Поріг рентабельності – відношення суми постійних витрат у складі собівартості реалізованої продукції до маржинального доходу на одиницю продукції.
Постійно діючі фактори – такі, що завжди впливають на дослі-джуваний показник.
Поточні резерви – такі, які можна реалізувати у звітному та най-ближчому плановому періоді без значних інвестицій.
Похідні фактори – такі, які отримують із первинних шляхом певних математичних перетворень.
Пошукова функція економічного аналізу виконується при виявленні резервів і потенційних можливостей зміни і розвитку економічної системи, обґрунтуванні заходів з їхньої мобілізації.
Предмет економічного аналізу – причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів господарської діяльності в їхній взаємодії.
Прийом ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні базового значення фактора його фактичною величиною при незмінності решти показників і визначенні ступеня впливу кожного фактора шляхом послідовного віднімання із кожного наступного результату попереднього. Така заміна, число яких на одиницю перевищує число факторів, включених до розрахункової функції, зветься підстановкою. Фактори мають бути розташовані в жорсткій послідовності: спочатку кількісні фактори (від більш загальних до часткових), потім структурні, насамкінець - якісні. Зміна послідовності підстановки призводить до зміни результатів.
Приховані резерви – ті, що виявлені через порівняння з іншими об'єктами.
Прості (елементарні) фактори – такі, що не піддаються деталізації.
Прямий факторний аналіз – це виявлення окремих факторів, що впливають на зміну результативного показника, установлення форми залежності між показником і факторами та впливу кожного з них на зміну результативного показника.
Прямі показники оцінки виконання плану з ритмічності – ко-ефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, числа аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду в місячному випуску, питома вага виготовленої продукції за кожен місяць у квартальному випуску, питома вага випущеної продукції за кожний квартал у річному обсязі виробництва.
Разовий аналіз – аналіз, що не планується попередньо, а здійсню-ється у разі виникнення нагальної потреби в ньому.
Ранжування – розташування явищ (факторів) у порядку зростання (зменшення) за будь-якою притаманною їм властивістю. Ранг – це показник, що характеризує порядкове місце оцінюваного об'єкта (фактора) в групі інших об'єктів.
Раціональність інформації – знаходження оптимального співвід-ношення між повнотою інформаційного опису процесів, що відбуваються на підприємстві, і витратами на збір, зберігання та використання цих даних.
Регламентація – розробка обов'язкового мінімуму таблиць і вихід-них форм аналізу для кожного виконавця.
Регулярна інформація – це та, що надходить у зазначені терміни.
Результативні показники – такі, що розглядаються як результат дії одного або кількох чинників.
Рентабельність виробничої діяльності – відношення валового або чистого прибутку до суми витрат із реалізації продукції – показує, скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Може розраховуватися у цілому по підприємству, окремих його підрозділах і за окремими видами продукції.
Рентабельність власного капіталу – відношення суми чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу. Рентабельність власного капіталу (ROE)) тісно пов'язана з рентабельністю сукупного капіталу (ROA), будучи добутком частки чистого прибутку у валовому прибутку, рентабельності активів та мультиплікатору капіталу. Даний взаємозв'язок показує залежність між ступенем фінансового ризику і прибутковістю власного капіталу.
Рентабельність капіталу – відношення валового, чистого прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу або окремих його складових: власного, залученого, основного, оборотного, виробничого капіталу.
Рентабельність продажу (обороту) – відношення прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг або чистого прибутку до суми отриманої виручки – характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку має підприємство з гривні продаж. Розраховується у цілому по підприємству і за окремими видами продукції.
Ресурси (фр. ressources) означає засоби, запаси, можливості, джерела будь-чого.
Ритмічність виробництва – це чітка і збалансована діяльність виробництва, яка дає змогу рівномірно випускати продукцію і виконувати свої зобов'язання перед споживачами, – це випуск однакової кількості продукції за будь-які однакові проміжки робочого часу.
Розширення факторної системи – спосіб перетворення кратної факторної системи, що полягає у множенні чисельника і зна-менника на один або більше нових показників.
Ряд динаміки (часовий ряд) – це ряд чисел, що характеризують зміну величин у часі.
Середньорічний виробіток одного працівника залежить від питомої ваги робітників у загальній кількості працюючих, кількості робочих днів та їхньої середньої тривалості, а також середньогодинного виробітку продукції одним робітником.
Середньорічний виробіток одного робітника залежить від двох груп факторів: І група – фактори, що впливають на трудоміст-кість продукції, такі як технічний рівень виробництва, організація виробництва, непродуктивні витрати робочого часу. ІІ група – фактори, пов'язані зі зміною вартісної оцінки одиниці продукції у зв'язку зі зміною структури продукції та рівня кооперованих поставок.
Сигнальні показники якості: наявність рекламацій і претензій, виданих підприємству; сума штрафів за поставку неякісної продукції; зменшення рівня сортності; відхилення у якості виконаних операцій; наявність і обсяги браку;
Синтез – метод пізнання явищ, предметів і процесів шляхом об'єд-нання їхніх складових частин в єдине ціле.
Система показників – це впорядкована їхня множина, у якій ко-жен показник дає кількісну чи якісну характеристику певного виду господарської діяльності, має властивості зведеності й подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх.
Система показників оцінки фінансового стану підприємства характеризує: а) наявність і розміщення капіталу, ефективність і інтенсивність його використання; б) оптимальність структури пасивів підприємства, його фінансову незалежність і ступінь фінансового ризику; в) оптимальність структури активів підприємства і ступінь виробничого ризику; г) оптимальність структури джерел формування оборотних активів; д) платоспроможність та інвестиційну привабливість підприємства; е) ризик банкрутства (неплатоспроможності) суб'єкта господарювання; ж) запас його фінансової стійкості (зону беззбиткового обсягу продажів).
Системність економічного аналізу – розгляд досліджуваного об'єкта як складної системи окремих, взаємопов'язаних між собою та зовнішнім середовищем елементів.
Складні (комплексні) фактори – такі, що складаються із кількох простих.
Скорочення факторної системи – створення нової факторної системи шляхом ділення чисельника і знаменника на один і той же показник.
Соціально-економічний аналіз – аналіз, що досліджує взаємозв'язок соціальних та економічних процесів, їхню взаємозалежність і вплив на результати господарської діяльності. Цей аналіз здійснюється економічними службами, соціологічними лабораторіями, статистичними органами.
Соціально-економічні фактори – такі, які створюють необхідні умови для високопродуктивної роботи персоналу (або гальму-ють ці процеси).
Способи визначення виконання плану за сортністю: 1) спосіб першосортних одиниць; 2) спосіб середньозважених цін; 3) порівняння відсотків виконання плану у вартісному і нату-ральному виразі.
Спостереження – нагляд за процесом або процедурою, що їх вико-нують інші особи.
Статистична вибірка – це будь-який підхід до здійснення вибірки, який має такі характерні риси: а) випадковий добір елементів вибірки; б) використання теорії ймовірностей для оцінювання результатів вибірки, у тому числі оцінювання ризиків, пов'язаних із вибіркою. Підхід до вибірки, який не має характерних ознак а) і б), вважається нестатистичною вибіркою.
Стохастичний аналіз – аналіз, що застосовується для вивчення імовірнісних зв'язків економічних явищ і процесів.
Структурні групування застосовують, коли групуються якісно од-норідні економічні явища за ознакою схожості їхньої економіч-ної природи.
Структурні фактори – такі, що описують структуру явища (асортимент випуску, співвідношення різних категорій працівників у загальній кількості промислово-виробничого персоналу).
Суб'єкти економічного аналізу – економічні служби, фізичні та юридичні особи (господарські, фінансові, аудиторські організації тощо), які проводять економічний аналіз.
Суб'єктивні фактори – такі, які залежать від бажання людей та їхніх дій.
Суцільний аналіз – аналіз, що базується на дослідженні всієї сукупності даних.
Тематичний аналіз – аналіз, що вивчає окремі види господарської діяльності, найбільш актуальні на певний момент.
Техніко-економічний аналіз – аналіз, що вивчає взаємодію технічних та економічних процесів на підприємстві та їхній вплив на економічні результати діяльності, його проводять технічні служби підприємства.
Типологічні групування використовують для аналізу діяльності однорідних підприємств або видів виробництва.
Традиційні способи економічного аналізу – це ті, які широко застосовуються і в інших дисциплінах для вивчення та обробки інформації.
Трендовий аналіз рядів динаміки – визначення тенденції зміни показників за декілька років.
Трудові показники – такі, що характеризують витрати праці та її ефективність.
Трудомісткість – витрати робочого часу на одиницю або весь обсяг виробленої продукції.
Узагальнення – це прийом, зворотний деталізації.
Узагальнювальні показники продуктивності праці – середньорічний, середньоденний, середньогодинний виробіток продукції одним робітником, а також середньорічний виробіток на одного працюючого у вартісному виразі.
Умовно-натуральні показники – такі, що використовуються у ба-гатономенклатурному виробництві для узагальненої характеристики обсягів виробництва і реалізації продукції.
Уніфікація – це створення типових методик та інструкцій, вихідних форм і таблиць, стандартних програм, єдиних критеріїв оцінки, що забезпечує зіставність результатів аналізу, підвищує об'єктивність оцінки діяльності внутрішньогосподарських підрозділів, скорочує витрати часу на аналіз і сприяє підвищенню його ефективності.
Управління – інтелектуальна діяльність, метою якої є збереження капіталу у фінансовій або фізичній формі.
Управлінський персонал (Management) – керівні працівники та інші особи, які виконують управлінські функції.
Фактори – рушійні сили, причини будь-якого процесу або явища.
Фактори n-го порядку – такі, що безпосередньо впливають на фактори попередніх порядків і через них (опосередковано) на результативний показник.
Фактори другого порядку – ті, що безпосередньо впливають на фактори першого порядку і через них (опосередковано) на результативний показник.
Фактори першого порядку – ті, що безпосередньо впливають на результативний показник.
Факторна система – сукупність факторних і результативних показників, пов'язаних одним причинно-наслідковим зв'язком.
Факторний аналіз – це методика комплексного і системного ви-вчення та виміру впливу факторів на величину результативних показників.
Факторні показники – такі, що визначають стан результативного показника і виступають як причини зміни його величини.
Фінансова (бухгалтерська) звітність – основне джерело отри-мання доказової інформації (або інформації для подальшого аналізу) про бізнес підприємства для великої кількості користувачів, оскільки вони не мають практичної можливості отримати потрібну додаткову детальнішу інформацію.
Фінансова стійкість підприємства – це здатність суб'єкта госпо-дарювання функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів у мінливому внутрішньому і зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість у межах припустимого рівня ризику.
Фінансовий ліверидж – потенційна можливість впливу на прибуток підприємства шляхом зміни обсягу і структури власного і позикового капіталу. Вимірюється відношенням темпів приросту чистого прибутку (Δ ЧП %) до темпів приросту валового прибутку (ΔП %): Кфл = (Δ ЧП %)/(ΔП %). Зростання фінансового лівериджу супроводжується підвищенням ступеня фінансового ризику, пов'язаного з можливою нестачею коштів для виплати відсотків за кредитами і позиками.
Фінансовий стан підприємства – це економічна категорія, що відбиває стан капіталу в процесі його кругообігу і здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку на фіксований момент часу. Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства вчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан і на-впаки.
Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку і рівнем рентабельності. Прибуток – це частина чистого доходу, який безпосередньо отримують суб'єкти господарської діяльності після реалізації продукції, а також від інших видів діяльності. Формування прибутку відображається у "Звіті про фінансові результати", а використання – у "Звіті про власний капітал", де передбачаються: виплати власникам, спрямування прибутку до статутного капіталу, відрахування до резервного капіталу. Показники рентабельності повніше, ніж прибуток, відображають кінцеві результати діяльності, тому що їхня величина показує співвідношення ефекту з використаними ресурсами.
Фінансово-економічний аналіз – аналіз, що досліджує фінансові результати діяльності підприємства та його фінансовий стан, здійснюється фінансовими службами підприємства, фінансовими органами та банками.
Фонд робочого часу залежить від кількості робітників (Кр), кількості відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (Т).
Формальне розкладання факторної системи – спосіб перетворення кратної факторної системи, що полягає в подовженні знаменника шляхом заміни одного або більше факторів їхньою сумою.
Фундаментальний аналіз – поглиблене комплексне дослідження суті економічних явищ з використанням математичного апарату та іншого складного інструментарію.
Функція – зовнішній вияв властивостей об'єкта в певних умовах.
Хитливий (передкризовий) фінансовий стан – стан, за якого по-рушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Дтим) в оборот підприємства (резервного фонду, фонду нагромадження і споживання), кредитів банку на тимчасове поповнення оборотних коштів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською тощо: В = Дпл + Дтим, К = (Дпл + Дтим)/В = 1.
Часткові показники – такі, що є специфічними для окремих галу-зей (марка сталі, калорійність кам'яного вугілля, урожайність сільськогосподарських культур).
Явні резерви – негативні відхилення і втрати, відображені у звітності.
Якісний аналіз – аналіз, що базується на якісних порівняльних характеристиках та експертних оцінках досліджуваних явищ і процесів.
Якісні показники – це ті, що відображають суттєві особливості й властивості досліджуваних явищ, рівень їхнього розвитку, використання ресурсів, ефективність діяльності.
Якість продукції – поняття, що характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Багров В.П., Багрова І.В. Економічний аналіз: Навч. посіб. – К.: Центр навч. літ., 2006. – 160 с.
2. Баканов Н.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 656 с.
3. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Практикум: Навч. посіб. – Житомир: ЖІТІ, 2004. – 416 с.
4. Дорош Н.І. Аудит: теорія і практика. – К.: Знання, 2006. – 495 с.
5. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. – К.: Знання, 2004. – 190 с. (Вища освіта XXI століття).
6. Ковалев А.И. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебник. – М., 2000. – С. 3–48.
7. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 2000. – С. 160–198.
8. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: Знання, КОО, 2000. – С. 9–83.
9. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2003. – 278 с.
10. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підруч. – К.: Центр навч. літ., 2003. – 411 c.
11. Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Під-ручн. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 514 с.
12. Панасенко Л.І. Аналіз господарської діяльності у Збройних си-лах України: теоретичні засади економічного аналізу: Навч. посіб. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2005. – 110 с.
13. Панасенко Л.І., Голубнича Г.П. Теорія економічного аналізу: Навч. посіб. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2007. – 243 с.
14. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. – Тернопіль: Екон. думка, 2004. – 416 с.
15. Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Петряєва З.Ф. Курс економічного аналізу: Підручник / За ред. І.Ф. Прокопенка. – Х.: Легас, 2004. – 384 с.
16. Савицька Г.В. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. – К.: Знання, 2004. – 654 с.
17. Слуцький Є. Теория предельной полезности. – К.: Ін-тут руко-писів Нац. біб-ки України ім. В.І. Вернадцького. – 1410 с.
18. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. – К.: Алеута, 2003. – 485 с.

Навчальне видання

 

ГОЛУБНИЧА Галина Петрівна
ПАНАСЕНКО Людмила Іванівна

 

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

 

Навчальний посібник

 

 

 

 

Редактор Л.Воронцова

 

 

 

Оригінал-макет виготовлено Видавничо-поліграфічним центром "Київський університет"

 

 

Підписано до друку 18.03.03. Формат 70х1001/16. Вид. № 144. Гарнітура Bookman. Папір офсетний.
Друк офсетний. Наклад 200. Ум. друк. арк. 25,0. Обл.-вид. арк. 22,1. Зам. № 28-4579.

Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет"
01601, Київ, б-р Т.Шевченка, 14, кімн. 43,
 (38044) 239 32 22; (38044) 239 31 72; тел./факс (38044) 239 31 28.
Свідоцтво внесено до Державного реєстру ДК № 1103 від 31.10.02.