Економіка довкілля і природних ресурсів 23.07.2015 02:26

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

 

 

Кафедра фінансів і економіки природокористування

 

 

06-03-84

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання магістерських робіт студентами

спеціальності 8.18010017 «Економіка довкілля і природних ресурсів» спеціалізації «Економіка екологічно чистого виробництва»

та  «Економіка природокористування»

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано методичною комісією за напрямом підготовки

 8.18010017 «Економіка довкілля і природних ресурсів»

протокол № 8 від 25 квітня 2014 р.

 

 

 

 

 

Рівне – 2014

 

Методичні вказівки до виконання магістерських робіт студентами спеціальності 8.18010017 «Економіка довкілля і природних ресурсів» спеціалізації «Економіка екологічно чистого виробництва» та «Економіка природокористування» / В.І. Павлов, Т.Л. Меліхова,    Н.П. Миськовець – Рівне : НУВГП, 2014. – 44 с.

Упорядники:

В.І. Павлов, д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів і економіки природокористування;

Т.Л. Меліхова, к.геогр.н., доцент кафедри фінансів і економіки природокористування;

Н.П. Миськовець, асистент кафедри фінансів і економіки природокористування.

Відповідальний за випуск: В. І. Павлов, д.е.н., професор, завідувач кафедри фінансів і економіки природокористування, заслужений економіст України.

ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................. 3

1. Методологічні засади наукового пошуку під час виконання магістерської  роботи  5

2. Загальний порядок виконання магістерської роботи................... 7

2.1. Вибір теми та об’єкта дослідження........................................ 7

2.2. Формулювання мети та основних завдань............................. 9

2.3. Пошук та опрацювання інформації....................................... 10

2.4. Складання плану.................................................................... 12

2.5. Написання тексту (виклад матеріалу).................................. 13

2.6. Графічне оформлення отриманих результатів.................... 14

2.7. Подання магістерської роботи науковому керівнику та рецензентам.. 14

2.8. Захист та оцінювання магістерської роботи........................ 16

3. Вимоги до виконання магістерської роботи............................... 17

3.1. Основні етапи наукового дослідження................................. 17

3.2. Вимоги до змісту магістерської роботи............................... 18

3.3. Структура магістерської роботи........................................... 19

3.4. Вимоги до оформлення магістерської роботи..................... 25

3.5. Порядок підготовки виступу та презентації магістерської роботи....... 30

Рекомендована література.............................................................. 33

Додатки............................................................................................ 34

© В.І. Павлов, Т.Л. Меліхова,          Н.П. Миськовець, 2014

© НУВГП. 2014

ВСТУП

 

Завершальним етапом підготовки фахівців за спеціальністю 8.18010017 – «Економіка довкілля і природних ресурсів» (освітньо-кваліфікаційний рівень – магістр) є підготовка та захист магістерської роботи. Вона має навчально-дослідницький характер, рівень підготовки якої свідчить про ступінь засвоєння студентом здобутих знань, сприяє формуванню вміння самостійно вирішувати професійно-прикладні задачі в практичній діяльності.

Магістерська робота є кваліфікаційною науковою роботою, що виконується студентом самостійно, на основі проведених ним досліджень. В ній повинні бути сформульовані та обґрунтовані наукові положення, сукупність яких можна назвати як нову ідею або теоретичне й прикладне обґрунтування проблеми, що має відповідне значення для окремої галузі знань.

Магістерська робота виконується на базі теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи, пов’язаної із розробкою конкретних задач прикладного характеру. Виконання магістерської роботи повинно підтвердити спроможність студента генерувати й обґрунтовувати нові наукові та практичні ідеї, розраховані на близьку або далеку перспективу.

Магістерська робота повинна бути результатом закінченого наукового дослідження, мати внутрішню єдність і свідчити про те, що автор володіє сучасними методами наукових досліджень, вміє самостійно приймати рішення, в т. ч. із застосуванням комп’ютерної техніки.

Виконання магістерської роботи має за мету:

систематизацію, закріплення і поглиблення теоретичних та практичних знань за відповідним напрямом вищої освіти та формування навичок застосування цих знань під час вирішення конкретних наукових і практичних завдань;

розвинути навички самостійної дослідної роботи та оволодіти методикою теоретичних, експериментальних і науково-практичних досліджень, що використовується під час виконання роботи;

набуття навичок аналізу результатів досліджень, формулювання нових висновків і положень та їх прилюдного захисту.

У процесі виконання магістерської роботи студенти вдосконалюють і розвивають такі навички та вміння:

- самостійно формулювати проблему дослідження;

- визначати мету, завдання, предмет та об’єкт дослідження;

- здійснювати пошук і підбір необхідної наукової інформації;

- аналізувати факти і події, пов’язані з діяльністю галузей, регіонів та підприємств;

- логічно і аргументовано висловлювати свої думки, пропозиції та робити висновки;

- правильно оформляти науково-довідковий матеріал;

- публічно захищати підготовлену роботу (робити наукові повідомлення, відповідати на запитання, захищати свою точку зору),

Досягнення мети магістерської роботи передбачає виконання таких завдань:

1)    систематизацію, закріплення та розширення теоретичних і практичних навичок, вміння аналізувати ефективність використання природних ресурсів і природоохоронної діяльності підприємств;

2)   використання отриманих знань при самостійному вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних і виробничих завдань в сфері природокористування;

3)        розвиток навичок самостійної роботи, оволодіння методологією дослідження та економічного моделювання при вирішенні поставлених проблем і питань.

Теоретичні положення магістерської роботи мають підкріплюватися аналізом конкретних даних із використанням фактичного матеріалу. Факти дають можливість в результаті їх детального вивчення та порівняння сформулювати ідеї, пропозиції, висновки.

Показником високої якості підготовки магістра є розробка ним реальної магістерської роботи, яка виконана на матеріалах конкретного підприємств, або їх структурних підрозділів, а пропозиції й висновки повністю або частково можуть бути використані у практичній діяльності і сприятимуть раціональному використанню природних ресурсів та підвищенню ефективності природоохоронної діяльності.

Магістерська робота виконується під контролем наукових керівників, яких студенти вибирають попередньо, залежно від запропонованої їм тематики.

Метою цих методичних рекомендації є надання необхідної методичної допомоги студенту в організації підготовки, оформленні та захисті магістерської роботи. В основу даної методичної роботи покладено вимоги державних стандартів щодо оформлення складових роботи та рекомендації, що містяться в різних довідкових матеріалах.

1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ НАУКОВОГО ПОШУКУ

 ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

Для студентів, які працюють над магістерською роботою, важливо не лише добре знати основні положення, що характеризують роботу як кваліфікаційну, наукову, але й мати уявлення про методологію наукового пошуку.

Наукове дослідження від творчого задуму до кінцевого оформлення наукової праці здійснюється індивідуально. Але можна визначити загальні методологічні принципи до його проведення:

- всезагальний універсальний взаємозв’язок, який потребує всебічного обліку зв’язків і залежностей досліджуваного об’єкта;

- діалектичне протиріччя (за дотримання формально логічного протиріччя);

- єдність якості і кількості, якісного і кількісного підходів у наукових дослідженнях;

- діалектичне заперечення.

Успіх виконання магістерської роботи залежить від вміння студента обрати найбільш результативні методи дослідження, оскільки саме вони дозволяють досягти поставленої у роботі мети.

Методи наукового пізнання. Розрізняють загальні та спеціальні методи дослідження. Загальні методи використовуються протягом всього дослідницького процесу, в різноманітних наукових сферах. Вони поділяються на:

методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);

методи, що виконуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівні дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання та інше);

методи теоретичного дослідження (від абстрактного до конкретного та інші).

Спеціальні методи характерні для певних сфер наукового знання. Вони мають специфічний характер, тому що розробляються та удосконалюються в конкретних, спеціальних науках. Це - соціологічні, економіко-статистичні, картографічні та інші методи.

Текст наукової роботи відрізняється від іншого логічністю. Тому, які б помилки, з точки зору логіки, не зробили автори магістерських робіт, завжди можна довести, що кожна помилка зводиться у кінцевому результаті до порушення вимог того чи іншого логічного закону: закону тотожності, закону протиріччя та закону достатності.

Значна частина наукової інформації носить характер суджень, виведених із інших міркувань. Логічним засобом отримання таких суджень є розумова діяльність, за допомогою якої із декількох міркувань виводяться висновки, певним чином пов’язані із вихідними. Усі висновки класифікують як індуктивні і дедуктивні.

Узагальнюючи накопичений емпіричний матеріал, індукція є основою для висування уявлень про причину явищ, що досліджуються, а дедукція теоретично обґрунтовує отримані індуктивним шляхом висновки та перетворює їх у вірогідні знання.

В наукових дослідженнях часто об’єктом дослідження виступають одиночні неповторні за індивідуальними характеристиками предмети та явища, при оцінці яких ускладнюється використання як дедуктивних, так і індуктивних суджень. В такому випадку використовують аналогію як метод дослідження.

Особливо важливого значення в науковому тексті набуває судження про причинну залежність. Основна вимога до наукових досліджень – вміння доказати власні судження та спростувати доводи опонентів. Це досягається за допомогою аргументування, побудованого на законах логіки.

Аргументування – це логічний процес, під час якого обґрунтовується правильність міркування. Аргументація досягає мети, коли дотримуються правила доказу. В процесі наукового пошуку можливі такі випадки:

- втрати тезису – сформулювавши тезис, дослідник забуває його і переходить до іншого, пов’язаного із першим, внаслідок чого губиться вихідна думка;

- повної заміни тезису – після висунення певного положення, доказується інше, близьке за значенням, положення, тобто замінюється одне міркування іншим;

- часткової заміни тезису – в ході доведення змінюється початковий тезис.

Щоб аргументи були переконливими, необхідно:

1)  в якості аргументів використовувати тільки доведені положення;

2)      аргументи мають бути автономні, тобто доведені незалежно;

3)      аргументи не повинні бути суперечливими;

4)  аргументи у сукупності повинні бути такими, щоб з них виходив доведений тезис.

2. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ
МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

Магістерська робота є результатом вивчення комплексу навчальних дисциплін та проведення наукового дослідження. Зміст основних етапів виконання і захисту магістерської роботи такий:

1. Вибір теми та об’єкта дослідження на основі вивчення проблеми в цілому.

2. Формування мети та основних завдань магістерської роботи.

1.  Пошук та опрацювання інформації.
2.  Складання плану роботи на основі групування та систематизації зібраних матеріалів.
3.  Написання тексту та доопрацювання рукопису.
4.  Графічне оформлення отриманих результатів.
5.  Подання магістерської роботи керівнику та рецензентам.
6.  Захист магістерської роботи.

Існує певна логічна схема підготовки письмової роботи, що виходить із самої суті навчально-дослідницького завдання (додаток А).

 

2.1. Вибір теми та об’єкта дослідження

Важливим та відповідальним етапом у написанні магістерської роботи є вибір теми дослідження.

Теми магістерських робіт розробляється на кафедрі фінансів і економіки природокористування та затверджується ректором університету. Тема магістерської роботи повинна бути пов’язана з напрямами наукових досліджень, що проводяться на кафедрі.

Визначаючи тему магістерської роботи, важливо врахувати знання студента в обраній сфері, попередні дослідженні, наявність власних творчих задумів, виступи на наукових конференціях.

Необхідно врахувати не лише її актуальність в науковому та практичних аспектах, але й наявність літературних джерел. Крім того, вона повинна надати студенту можливість показати себе дослідником.

Тема магістерської роботи має становити інтерес для студента, бути пов’язаною з його діяльністю і сприяти максимальному використанню здобутих раніше знань і практичного досвіду. Студент самостійно вибирає тему згідно запропонованої тематики (орієнтовний перелік тем магістерських робіт подано у додатку Б). Студент може запропонувати свою тему, але при цьому він повинен обґрунтувати викладачу-керівнику доцільність її дослідження.

У визначенні теми магістерської роботи доцільно обирати завдання порівняно вузького плану, щоб можна було її глибоко опрацювати. Істотну допомогу при обранні теми надасть ознайомлення з аналітичними оглядами і статтями в спеціальній періодиці та консультації із спеціалістами-практиками. При виборі теми важливо визначити питання використання природних ресурсів і охорони довкілля, що мало досліджені.

Вибір теми здійснюється на підставі таких критеріїв: актуальність, новизна, перспективність, відповідність профілю навчання студента та тематичній спрямованості науково-дослідної роботи кафедри.

Обравши тему, необхідно з’ясувати, в чому полягає ідея вибраного дослідження, новизна і актуальність теми, її практичне значення. Це значно полегшить оцінку теми, що обирається.

Вказуючи на новизну ідеї (теми), не можна забувати відоме положення, що не все нове є обов’язково прогресивним, як і не все старе – консервативним. Але правильно відмічено, що нове несе в собі усе прогресивне старого, тому за ним майбутнє.

Наукова новизна, зазначена у магістерській роботі, дає автору право на використання поняття «вперше» при характеристиці отриманих ним результатів проведеного дослідження. Наукова новизна – це теоретичні положення, сформульовані вперше та змістовно обґрунтовані, або методичні рекомендації, що впроваджені в практику та впливають на досягнення соціально-економічних результатів.

Практичне значення обраної теми залежить від того, який характер має конкретне наукове дослідження.

Якщо магістерська робота носить методологічний характер, то її практичне значення полягатиме в публікації результатів дослідження в наукових статтях, апробації їх на науково-практичних конференціях, використанні наукових розробок в навчальному процесі, участі дослідника в розробці екологічних програм.

Якщо робота носить методичний характер, то її практична цінність полягатиме у розробці науково обґрунтованих моделей, методів і засобів оцінки природних ресурсів, вдосконалення раціонального природокористування та впровадження природоохоронних заходів.

Якщо магістерська робота передбачатиме наукове обґрунтування шляхів оптимізації використання природних ресурсів або впровадження природоохоронних заходів, то вона носитиме прикладний характер і матиме також практичне значення.

Якщо за одною темою бажають виконувати магістерську роботу кілька студентів, то це питання вирішує завідувач кафедри. При цьому перевага надається тому студенту, який має кращу теоретичну підготовку та ділові якості.

Будь-яке зміна назви роботи можлива тільки зі згоди керівника. Не допускається виконання магістерської роботи за однією темою, або за спорідненими темами та матеріалами одного і того ж підприємства (організації) кількома студентами. Тема магістерської роботи повинна вказувати на проблему, що досліджується, бути чітко сформульованою та відповідати обраній спеціальності.

Об’єкт дослідження визначається відповідно до мети та конкретних завдань, що мають бути розв’язані в процесі дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього повинна спрямовуватися основна увага магістранта. Студент повинен обґрунтувати обрану ним тему, показати її актуальність, вибір об’єкта та предмета дослідження.

Після вибору теми та об’єкта дослідження студент пише заяву для затвердження її на кафедрі (зразок заяви наведено в додатку В).

 

2.2. Формулювання мети та основних завдань

Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання та стиль викладу. Правильне визначення мети роботи дозволить студенту виділити в ній основний напрям дослідження, систематизувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань. Приклади визначення мети магістерської роботи:

-    розкрити та обґрунтувати сучасні підходи до підвищення ефективності впроваджуваних природоохоронних заходів та розробити модель їх впровадження на конкретному підприємстві;

-    дослідити ефективність екологічного менеджменту державними природоохоронними органами та запропонувати модель удосконалення державного управління природокористуванням;

-    провести еколого-економічну експертизу та моделювання інвестиційних процесів в конкретній галузі, або на конкретному підприємстві;

-    здійснити еколого-економічну оцінку та запропонувати модель реалізації інноваційних процесів використання природних ресурсів конкретним підприємством.   

Узагальненою метою магістерської роботи є поглиблене вивчення і моделювання напрямів вирішення окремої проблеми на базі систематизації теоретичних досліджень, використання практичного досвіду та впровадження ресурсозберігаючих і природоохоронних заходів на конкретному підприємстві.

Мета роботи повинна бути тісно пов’язана з її назвою. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв’язати в процесі виконання магістерської роботи. Завдання повинні конкретизувати мету роботи, а їх визначення пов’язане з назвами підрозділів.

 

2.3. Пошук та опрацювання інформації

Розумова праця пов’язана з пошуком інформації. Вміння швидко її знаходити є важливою умовою продуктивності та якості роботи дослідника. Під «джерелом наукової інформації» розуміється документ, що містить в собі певне дані. Документальні джерела несуть в собі основний обсяг відомостей, які використовуються у практичній діяльності. Усі документальні джерела наукової інформації поділяються на первинні та вторинні. В первинних документах містяться наукові та спеціальні відомості, у вторинних – результати аналітичної та логічної обробки первинних документів.

Критеріями оцінки документальних джерел інформації є повнота і достовірність даних, терміни їх публікації, наявність теоретичних обґрунтувань та критичних матеріалів, можливість їх отримання.

Знайомство із літературою розпочинається з визначення напряму наукового дослідження, що знаходить своє відображення в темі та робочому плані магістерської роботи. Перед початком роботи студент повинен ознайомитися із розкриттям його теми в загальних джерелах (підручниках, посібниках), а потім опрацювати спеціалізовану літературу (монографії, статті) вітчизняних та зарубіжних авторів. Пошуку літератури допоможуть бібліотечні картотеки.

Слід пам’ятати, що безсистемний пошук забирає багато часу та не дає гарантії повноти отриманих результатів.

Для полегшення своєї роботи студент може створити власну картотеку опрацьованої літератури, в якій кожне джерело слід записувати на окрему картку, зазначаючи в ній всі дані про працю - прізвище та ініціали автора; назву підручника, монографії чи статті; рік видання, назву видавництва чи журналу та кількість сторінок.

Для повноцінного висвітлення теоретичної частини магістерської роботи рекомендується використовувати не менше 70 літературних джерел. Із опрацьованої літератури за темою магістерської роботи використовується не вся інформація, а лише та, що має безпосереднє відношення до теми та є найбільш корисною. Потрібно збирати лише наукові факти, що характеризуються такими властивостями, як новизна, точність та достовірність. Слід вибирати авторитетні джерела та точно вказуючи, звідки взято матеріали.

Особливою формою подання матеріалу є цитати, які використовуються з метою запобігання перекручень думки автора першоджерела та для ідентифікації поглядів при співставленні різноманітних точок зору. У всіх випадках кількість використовуваних цитат має бути оптимальною. Отже, опрацювання літератури є процесом творчого пошуку і обробки, правильний підбір літератури є передумовою якісного написання магістерської роботи.

Збір наукової інформації необхідно поєднувати з аналізом опрацьованого матеріалу. Працюючи з літературою, потрібно робити не лише виписки у вигляді цитат (з детальним посиланням на джерело), але й записувати власні думки, які виникають при опрацюванні матеріалу. Це полегшить написання тексту роботи.

Окрім теоретичної інформації студент повинен опрацювати  фактичний матеріал, що характеризує об’єкту дослідження (конкретне підприємство). Для цього студент повинен володіти навичками і вмінням аналізувати звітні та статистичні дані.

Завданням аналізу є оцінка результатів господарської діяльності підприємства за останні три-п’ять років; виявлення чинників, в тому числі використання природних ресурсів та впровадження природоохоронних заходів, які позитивно чи негативно вплинули на показники його роботи. Це дозволить прийняти рішення про необхідність вдосконалення природокористування на підприємстві.

Джерелами інформації для проведення аналізу є:

-       баланс підприємства, ф. 1;

-       звіт про фінансові результати, ф. 2;

-       звіт про фінансово-майновий стан, ф. 3;

-       звіт з праці, ф. І-ПВ, ф.3-ПВ;

-       звіт про витрати на виробництво продукції та послуг, ф.5-С;

-       звіт про наявність та рух основних фондів, їх амортизацію (знос), в тому числі природоохоронного призначення ф. 11-ОФ;

-       зведена таблиця основних показників, ф. 22;

-       плани та звіти про використання природних ресурсів та впровадження природоохоронних заходів;

-       звіти про плату за використання природних ресурсів та екологічні податки за забруднення навколишнього природного середовища;

-       матеріали маркетингових екологічних досліджень;

-       матеріали спеціалізованих досліджень.

Результати проведеного аналізу відображаються в аналітичній частині магістерської роботи. В магістерській роботі студент може використовувати результати, отримані ним при виконанні курсових робіт, проходженні виробничої та переддипломної практики.

Інформаційний матеріал доцільно ілюструвати цифровими і графічними даними, посилаючись при цьому на джерела.

 

2.4. Складання плану

План магістерської роботи відбиває її структури, під якою розуміється порядок компонування окремих частин роботи. Орієнтовану структуру магістерської роботи наведено в додатку Г.

Чим раніше складений план, тим більш цілеспрямовано виконується робота. При розробці плану слід виділити два головних етапи: складання попереднього і остаточного варіантів плану.

Попередній план складається зазвичай після затвердження теми роботи та загального ознайомлення студента з основними літературними джерелами. Остаточний варіант у вигляді розгорнутого плану із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи узгоджується з керівником. Після затвердження план стає обов’язковим документом. Зміна плану допускається лише за згодою керівника. Якщо виникає розбіжність у студента і його керівника, то остаточне рішення приймає завідувач кафедри. План магістерської роботи повинен містити вступ, теоретичну, аналітичну, проектну і спеціальну частини (розділи), висновки та пропозиції, список використаних джерел та додатки. Доцільно ділити частини (розділи) на підрозділи. Кожна частина (розділ) є складовим елементом теми, а підрозділи – елементом розділу. Тому назви теми роботи, її розділів та підрозділів не повинні співпадати.

Формулювання назв тем та розділів повинно відповідати певним вимогам. До них належать конкретність, відсутність двозначності, небагатослівність. Виконані розділи магістерської роботи студент подає на розгляд керівнику і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і, в разі потреби, допрацьовує.

 

2.5. Написання тексту (виклад матеріалу)

Найбільш складною частиною роботи для студента є аналіз та узагальнення зібраних матеріалів, написання самого тексту. Типовою помилкою студента є спроба виконати письмову роботу, використовуючи 2-3 літературних джерел, переписуючи з них частини тексту. Так можна підготувати реферат, виступ на семінарському занятті. Але магістерська робота виконана шляхом списування, не отримає високої оцінки. Тому текст роботи студенту слід складати самостійно на базі зібраних та опрацьованих матеріалів. Матеріал роботи студент повинен викладати послідовно, логічно взаємопов’язувати окремі його частини щоб повністю розкрити тему. Для цього необхідно вивчити сучасні теоретичні і методичні розробки, розглянути і творчо осмислити наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми роботи. На основі аналізу емпіричних і звітних даних та особистих узагальнень студент повинен сформулювати висновки, показати досягнуті підприємством успіхи, виділити існуючі недоліки, а також навести свої пропозиції щодо подальшого покращення діяльності об’єкта дослідження.

Перший варіант рукопису потрібно доопрацювати, а саме:

-       критично уточнити зміст;

-       перевірити правильність оформлення;

-       здійснити редагування тексту.

Уточнення змісту починається з загальної оцінки його побудови. Слід перевірити, наскільки логічно та послідовно викладений матеріал, чи достатньо аргументовані окремі положення, формулювання та визначення. Після усунення структурних дефектів оцінюються обсяг роботи та логічність викладення матеріалу.

Наступний етап – перевірка правильності оформлення рукопису, що здійснюється відповідно до певних вимог, викладених у п. 3.2. Це стосується усіх елементів рукопису: цитування, оформлення таблиць та ілюстративних матеріалів і складання бібліографічних покажчиків.

Завершальний етап – літературна правка або редагування, основними завданнями якого є:

- досягнення єдиного стилю викладення матеріалу;

- перевірка правильності орфографії і стилістики.

Студенту доцільно набирати на комп’ютері роботу самому, що допоможе виявити помилки та виправити їх.

 

2.6. Графічне оформлення отриманих результатів

Вимогою до захисту магістерської роботи є наявність графічної частини. Слід зазначити, що робота значною мірою виграє, якщо при її публічному захисті використовуються грамотно складені і оформлені наочні матеріали – плакати (графіки, схеми, таблиці). Графічна частина повинна відповідати темі магістерської роботи та складатися з 8-12 листів (слайдів).

Зображення схем, графіків, рисунків повинно бути чітко виконане та відповідати методичним вимогам, що пред’являються до такого типу робіт. Лінії та надписи мають бути виразними та видними в далині. Назву схеми або таблиці слід розташовувати у верхній частині листа. Усі умовні позначення повинні бути розшифровані та наведені на листі (слайді). Листи (слайди) повинні бути пронумеровані відповідно до роздаткового матеріалу. 

 

2.7. Подання магістерської роботи науковому керівнику та рецензентам

Керівники магістерських робіт пропонуються кафедрою фінансів і економіки природокористування та призначаються ректором університету. Науковими керівниками повинні бути доктори та кандидати наук.

Для надання допомоги студенту в підготовці магістерської роботи науковий керівник, при необхідності, може залучати консультантів з окремих розділів роботи за рахунок ліміту часу, відведеного йому на наукове керівництво магістерською роботою. Інформація про консультантів вказуються на титульній сторінці магістерської роботи. Консультантами з окремих розділів магістерської роботи можуть призначатися професори, доценти, наукові працівники та викладачі вищих навчальних закладів, висококваліфіковані фахівці. Консультанти перевіряють відповідну частину виконаної студентом роботи та підписують її.

Науковий керівник систематично контролює правильність виконання студентом усіх розділів магістерської роботи та строки її завершення відповідно до встановлених календарним планом робіт термінів. Перебіг написання магістерської роботи відображається в спеціальних графіках, які знаходяться на кафедрі. Керівник в процесі контролю заповнює картку обліку індивідуальної роботи студента з підготовки магістерської роботи, Завершена та підписана студентом магістерська робота подається для підпису консультантам і науковому керівнику не пізніше, ніж за 15 днів до дати захисту. Керівник підписує перевірену ним магістерську роботу на титульному аркуші розрахунково-пояснювальної записки та складає у письмовому вигляді відгук на роботу студента.

Відгук наукового керівника повинен містити  короткий аналіз проведеного дослідження, відображати його теоретичний рівень та  обґрунтованість рекомендацій, елементи новизни та висновок про допуск магістерської роботи до захисту.

Для винесення рішення про допуск магістерської роботи до захисту створюється комісія з викладачів, призначена завідувачем кафедри, які ретельно перевіряють завершені роботи. Комісію очолює завідувач кафедри, який на підставі позитивного рішення комісії підписує магістерські роботи і видає студенту направлення на рецензію. Рецензенти магістерських робіт призначаються завідувачем кафедри. Рецензентами можуть бути провідні викладачі кафедр вищих навчальних закладів, вчені, висококваліфіковані спеціалісти відповідних галузей або сфер діяльності.

Рецензент подає розгорнутий письмовий відгук (рецензію) на магістерську роботу, в якому відображає: оцінку актуальності обраної теми та ступінь її обґрунтованості; повноту реалізації поставлених цілей та завдань дослідження; правильність плану; знання та використання студентом літературних джерел. В рецензії зазначається наскільки грамотно розкриваються питання плану магістерської роботи, чи обґрунтовано і аргументовано зроблені висновки та практичні рекомендації. Звертається увага на якість оформлення роботи. На вимогу рецензента студент зобов’язаний подати необхідні пояснення з усіх питань магістерської роботи.

Рецензент оцінює роботу за стобальною шкалою. Негативна рецензія на магістерську роботу не є основою для відсторонення її від захисту.

Студенти, які не представили у встановлений строк магістерську роботу або отримали рішення комісії про невідповідність роботи до встановлених вимог, до захисту не допускаються. До магістерської роботи додаються відгук наукового керівника та рецензія. Без них робота до захисту не допускається.

 

2.8. Захист та оцінювання магістерської роботи

Захист магістерської роботи здійснюється студентом перед Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) на відкритому засіданні. Тези доповіді студент готує заздалегідь.

Після оголошення на засіданні ДЕК прізвища, ім’я та по батькові студента, теми його магістерської роботи, студент доповідає, причому доповідь повинна бути тривалою (10-15 хвилин) і змістовною, У доповіді студенту слід розкрити актуальність обраної теми, дати характеристику об’єкта і предмета дослідження та доповісти про отримані результати, навести основні висновки і пропозиції, які він сформулював під час дослідження обраної теми.

Під час доповіді необхідно звертати увагу членів ДЕК на демонстраційний матеріал, коротко пояснюючи його зміст, а також на пропозиції, сформульовані студентом. Після доповіді студент відповідає на питання членів ДЕК та присутніх на захисті. Далі зачитуються відгуки наукового керівника і рецензентів. Наприкінці студенту надається слово для відповіді на зауваження наукового керівника і рецензентів роботи. Після закритого засідання ДЕК голова комісії оголошує результати захисту магістерських робіт, які оцінюються за стобальною шкалою. При оцінюванні враховуються теоретичний рівень та практичне значення роботи, правильність формулювання цілей та завдань дослідження, самостійність та повнота їх рішень, оформлення, вміння студента доповідати на захисті, його власні розробки та правильність відповідей на питання, вміння відстоювати свою думку, вести наукову дискусію. Студенти, які не подали до розгляду магістерську роботу в передбачений термін, або подали, але не отримали допуск до захисту, а також ті, хто одержав під час захисту незадовільну оцінку, відраховуються з університету. До повторного захисту магістерська робота може бути прийнята не раніше, ніж через рік, за умови її переробки або доопрацювання. Повторне проходження усієї процедури допуску магістерської роботи до захисту є обов’язковим.

 

 

3. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

3.1. Основні етапи наукового дослідження

 

Наукові дослідження в магістратурі мають більш поглиблений, в порівнянні з бакалавратом, характер. Разом з тим, загальна схема їх проведення є однаковою для різних науково-дослідних робіт. Основними етапами наукового дослідження:

3.1.1. Вибір напряму дослідження, пошук і опрацювання спеціальної літератури, підготовка бібліографії з короткою анотацією вибраних джерел. Уточнення (конкретизація) напряму дослідження. Слід зауважити, що роботу з літературою, особливо з періодичною, студент повинен проводити протягом всього періоду навчання.

3.1.2. Формування загальної концепції дослідження, методики та інструментарію. Складання плану та визначення логіко-структурної схеми і календарного плану виконання роботи.

3.1.3. Вибір об’єкта дослідження. Загальна діагностика об’єкта, конкретизація теми магістерської роботи.

Формування завдання та деталізація програми збирання матеріалів, вибір методів аналізу інформації, методик обчислення показників, методів обґрунтування рекомендацій.

3.1.4. Формування теоретико-методологічних основ досліджуваної проблеми. Узагальнення існуючих концепцій, поглиблений аналіз та оцінка основних методичних підходів до розроблення проблеми. Систематизація процедур та методичних прийомів. Аналіз еволюції досліджуваної проблеми та підходів до її вирішення.

3.1.5. Еколого-економічна діагностика об’єкта дослідження. Поглиблений аналіз та оцінка показників, що характеризують стан об’єкта з точки зору поставленої проблеми.

3.1.6. Обґрунтування можливих напрямів вирішення проблеми в конкретних умовах. Побудова сценаріїв перебігу подій у зовнішньому середовищі близького та далекого впливу; визначення зон ризику та засобів запобігання втрат. Моделювання результатів пропонованих рішень. Прогнозні оцінки результатів діяльності об’єкта за запропонованими варіантами, їх порівняльний аналіз, вибір найбільш прийнятного.

3.1.7. Формування висновків про ефективність запропонованого рішення з урахуванням сучасних умов та на перспективу.

За змістом магістерська робота носить навчально-дослідницький характер. Орієнтовну структуру та зміст магістерської роботи наведено в додатку Г.

3.2. Вимоги до змісту магістерської роботи

 

3.2.1. Актуальність теми. Актуальність у перекладі з латинської мови означає важливість, практична значущість проблеми, що розглядається. Магістерська робота може претендувати на актуальність тільки тоді, коли її тема відповідає сучасним потребам функціонування підприємства, організації, галузі, регіону, а питання, що розкриваються в роботі, важливі для соціально-економічного та екологічно безпечного розвитку регіону. Тематика магістерських робіт формується, з урахуванням: освітньо-кваліфікаційної характеристики магістра; наукового напряму кафедри; актуальних проблем соціально-економічного та екологічно безпечного розвитку країни.

3.2.2. Достатній теоретичний рівень. Ця вимога передбачає, що студент повинен розкрити обрану тему магістерської роботи на сучасному рівні розвитку науки економіка довкілля і природокористування. При цьому слід використовувати такі підходи й наукові знання, що пояснюють різні аспекти природокористування з позицій сьогодення. Крім того, студент повинен розкрити основні поняття і терміни, що стосується проблеми магістерського дослідження та  включати в роботу тільки об’єктивні факти і достовірні дані.

3.2.3. Дослідницький характер. У магістерській роботі повинні міститись елементи дослідження, які передбачають:

• вивчення достатньої кількості опублікованих джерел (книг, статей та інших розробок ) вітчизняних та зарубіжних авторів;
• систематизацію та аналіз різних думок і підходів, формування власної точки зору на проблему, що розглядається;
• порівняння теоретичних поглядів вчених і практичної діяльності вітчизняних і зарубіжних підприємств (фірм); розроблення висновків та рекомендацій.

Цьому значною мірою сприятиме наявність аналітичного матеріалу та практичного досвіду студента.

3.2.4. Наявність у роботі достатньої кількості практичного матеріалу. Досвід показує, що студенти часто притримуються крайніх позицій: одні включають в роботу лише теоретичні концепції та підходи, а інші – викладають (а іноді лише описують) конкретні приклади з діяльності підприємств (організацій або різних аспектів регіонального розвитку). Необхідно розумно поєднувати теорію і практичний матеріал. Конкретні приклади потрібно підтверджувати теоретичними положеннями.

3.2.5. Практична спрямованість. Сенс даної вимоги полягає в тому, щоб тісно ув’язати теоретичні положення з реальними завданнями раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, які стоять перед суб’єктами господарювання. Студентові корисно поставити перед собою питання: «Для чого я виконую магістерську роботу саме на дану тему?». І якщо відповіддю на поставлене питання будуть практичні рекомендації або пропозиції, а ефективність їх буде підтверджена розрахунками, тоді практична спрямованість роботи за обраною темою буде досягнута.

 

3.3. Структура магістерської роботи

 

Структурно магістерська робота повинна складатися із наступних елементів:

3.3.1. Титульного аркуша, оформлення якого не потребує особливих пояснень.

3.3.2. Анотації до магістерської роботи, яка подається після індивідуального завдання на українській та англійській мові.

Анотація (від лат. Anotatio – зауваження) – це коротка узагальнена характеристика роботи, основне призначення якої подати уявлення про роботу, щоб рекомендувати її певному колу читачів. Тому в анотації не вимагається викладення змісту роботи. Вона новинка містити стислу характеристику магістерської роботи. Мова в анотації має бути лаконічною, речення повинні мати просту конструкцію. Обсяг анотації - 10-15 рядків тексту.

3.3.3. Змісту магістерської роботи. В ньому вказуються назви розділів та підрозділів згідно з планом та сторінки, на яких вони розміщені. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки тексту. Скорочувати або подавати їх в іншому формулюванні та послідовності порівняно із заголовками у тексті не допускається.

3.3.4. Вступу, де обґрунтовуються актуальність та практичне значення обраної теми, чітко формулюються мета і завдання роботи, визначаються об’єкт, предмет і методологія дослідження та інформаційна база.

Таким чином, вступ є відповідальною частиною магістерської роботи, оскільки він не лише орієнтує читача на наступне розкриття теми, але й містить усі необхідні характеристики. Розглянемо основні частини вступу до роботи більш докладно.

Актуальність – є обов’язковою вимогою до дослідницької роботи. Те, як автор роботи вміє обрати тему та наскільки правильно він цю тему розуміє та оцінює з точки зору сучасності і соціального значення, характеризує його професійну підготовленість. Розкриття актуальності повинно бути стислим і конкретним. Достатньо в межах 2-3 сторінки машинописного тексту показати головне, з чого й буде видно актуальність обраної теми.

Щоб читачу роботи сповістити про стан розробки теми, складається короткий огляд літератури, який у підсумку повинен привести до висновку, що саме дана тема потребує подальшої розробки (дослідження).

Огляд літератури за обраною темою повинен показати основне знайомство дослідника з спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, відокремлювати головне, оцінювати виконане раніше іншими дослідниками. Матеріали такого огляду слід систематизувати в логічному зв’язку та послідовності.

Оскільки магістерська робота присвячується порівняно «вузькій» темі, то огляд робіт попередників слід робити лише з питань обраної теми, а не проблеми в цілому. В такому огляді не потрібно викладати все відоме досліднику з прочитаного матеріалу. Але усі цінні публікації, що мають пряме відношення до теми роботи, повинні бути названі та критично оцінені.

Іноді автор роботи, не знайшовши у доступній йому літературі необхідних відомостей, бере на себе сміливість стверджувати, що саме йому належить перше слово в обраній тематиці, але пізніше це не підтверджується. Такі відповідальні висновки можна робити лише після всебічного огляду літературних джерел та консультацій з керівником магістерської роботи.

Після визначення проблеми дослідження потрібно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати на конкретні завдання, які потрібно вирішити відповідно до мети дослідження. Це, зазвичай, робиться у формі перерахувань (вивчити..., проаналізувати..., встановити... і т.п.).

Формування цих завдань необхідно робити ретельно, оскільки їх рішення повинне складати зміст розділів роботи.

Обов’язковим елементом вступу є формулювання об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт - це процес або. явище, що створює проблемну ситуацію та обране для вивчення. Предмет - це те, що знаходиться в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що служить предметом дослідження, який визначає тему магістерської роботи.

Обов’язковим елементом вступу до роботи є наведення методів дослідження, що служать інструментом в отриманні фактичного матеріалу і є необхідною умовою досягнення мети.

У вступі наводяться також інші елементи наукового процесу, наприклад, зазначається на якому конкретному матеріалі виконано роботу. Тут також подається характеристика основних джерел отримання інформації (офіційних, наукових, літературних).

Наприкінці вступної частини бажано розкрити структуру роботи, тобто подати перелік її структурних елементів та обґрунтувати послідовність їх розташування.

3.3.5. Теоретико-методологічна частина містить огляд сучасного стану теорії, методології та практичної реалізації проблем, що є предметом дослідження. Вона розробляється з використанням спеціальної літератури, нормативно-законодавчої документації, фінансово-статистичної інформації, досвіду інших країн, макро- і мікроекономічних об’єктів, систематизації методичних прийомів. Розглядаються такі аспекти проблеми: поняття предмету дослідження – категорії та характеристики процесу; його взаємозв’язок з іншими економічними категоріями, характеристиками та процесами; показники; фактори; алгоритми; формули розрахунків; еволюція досліджуваної проблеми та підходів до її розв’язання, передумови розв’язання проблеми дослідження; ступінь новизни проблеми та інше. Дослідження доцільно проводити на засадах порівняння, тобто враховувати динаміку розвитку об’єкта дослідження в світовій та вітчизняній економіці. Результатами теоретично-методологічної частини повинна бути певна теоретико -  методологічна модель (графічна, словесна, математична і т.д.) пошуку шляхів вирішення завдання, яке поставлено у магістерській роботі. Ця модель може бути достатньо узагальненою, але вона повинна мати наскрізний характер, тобто алгоритм цієї моделі використовується для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині, обґрунтування проектної частини, пропозицій і висновків.

В теоретико-методологічній частині повинна бути не тільки текстова інформація (погляди інших авторів), а й висловлена власна думка студента щодо конкретного положення. Власне ставлення до  поглядів інших авторів подається за допомогою певних конструкцій, наприклад: «не можна не погодитись з думкою...», «слушно вважати...», «як справедливо вважав...», «правомірно стверджувати...».

3.3.6. Аналітична частина містить економічну діагностику об’єкта дослідження, тобто поглиблений аналіз та оцінку показників, що характеризують стан об’єкта з точки зору поставленої проблеми.

Аналітичний матеріал в роботі подається послідовно за двома напрямами: 1) загальна, організаційна і економічна характеристика об’єкта дослідження; 2) поглиблений аналіз інформації, пов’язаної з проблемою дослідження. Перший напрям аналізу має спільні риси для всіх тем магістерських робіт незалежно від їх особливостей.

При виконанні магістерської роботи може виявитися, що проектні пропозиції відносяться за методикою економічного обґрунтування до різних груп. Це обумовлює необхідність проведення «комбінованого» аналізу.

Методологія аналізу базується на теоретичних знаннях отриманих студентами при вивченні дисциплін: «Економіка довкілля і природокористування», «Екологічний менеджмент», «Моніторинг еколого-економічних систем», «Еколого-економічний аналіз інвестиційних процесів», «Оцінювання природних ресурсів і нерухомості», «Моделювання та програмування системних характеристик в екологічній сфері» та використанні довідкової літератури. Форма подання аналітичного матеріалу довільна (словесна, графічна, таблична, у вигляді блок-схем), але з обов’язковою відповідністю моделі, що розроблена в теоретичній частині.

Вихідними даними для аналізу є технічна та економічна документація підприємства і статистична інформація державних установ.

Аналітична частина носить дослідницький характер, тому, поряд з проектною частиною, вона є основою магістерської роботи. Вона базується на проведенні комплексних досліджень предмета та об’єкта, їх стану у різні періоди часу. Важливою умовою є дослідження факторів, що визначають стан предмета та об’єкта дослідження, за матеріалами, які відображають цей стан у динаміці за кілька попередніх років і його вплив на ефективність виробничої, інноваційної та природоохоронної діяльності підприємства.

При дослідженнях використовують методи теорії ймовірності, математичної статистики, моделювання, соціальних досліджень (опитування, анкетування) та інші. Результатами досліджень можуть бути емпіричні, графічні та інші залежності, моделі, схеми та структури, економічні, соціальні та екологічні рішення.

Магістрант повинен продемонструвати вміння проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи та інші методи наукового пізнання, давати наукову характеристику явищам і процесам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень.

3.3.7. Проектна частина включає матеріали з розроблення, обґрунтування, моделювання та оцінки ефективності проектних пропозицій (природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів), спрямованих на вирішення проблеми, обумовленої темою магістерської роботи, на конкретному об’єкті (підприємстві, галузі, регіоні).

Проектні пропозиції (природоохоронні та ресурсозберігаючі заходи) визначаються на альтернативних засадах. Конкретний зміст проектної частини наводиться в анотації до магістерської роботи.

Оформляючи проектну частини слід дотримуватися таких вимог:

-            матеріал в проектній частині розміщується в такій послідовності: формулювання мети і потреби у впровадженні організаційного, природоохоронного або ресурсозберігаючого заходу, з посиланням на теоретичну та аналітичну частини; проектні пропозиції (опис змісту заходу та обґрунтування наслідків його впровадження); характеристика передумов впровадження запропонованих заходів; розрахунок потрібних матеріальних і фінансових ресурсів та економічної ефективності для кожного заходу; зведений розрахунок економічної, екологічної та соціальної  ефективностей.

-            проектні розрахунки проводяться на альтернативних засадах, тобто, окремі рішення та елементи проектних пропозицій повинні розроблятися у декількох (більш як один) варіантах. Форма альтернативності залежить від різновиду магістерської роботи -наприклад, можуть розроблятися різні варіанти досягнення однієї мети з обґрунтуванням умов доцільності кожного з варіантів; проводитися розрахунки окремих частин заходів для різних економічних умов зовнішнього середовища (зміна банківських процентів, темпів інфляції тощо); розроблятися декілька варіантів заходів (їх частини) з обґрунтуванням наслідків впровадження кожного з варіантів заходу.

Відмінності в проектних розрахунках обумовлені специфікою тем магістерських робіт. Тому вони проявляються як в складі так і в  змісті проектних пропозицій, а також в способі оцінки економічних, екологічних та соціальних результатів їх впровадження.

Пропоновані заходи розробляються з додержанням вимог комплексності і обґрунтованості. Вони можуть складатися з різних елементів - технічних, організаційних, економічних та інших. Вибір елементів і змісту заходу залежить від специфіки діяльності об’єкта дослідження. Заходи повинні спиратися на результати теоретичної та аналітичної частини магістерської роботи та індивідуальні завдання, затверджені кафедрою.

Звичайно, усі частини магістерської роботи мають органічно пов’язуватися між собою: теоретичні та методичні положення повинні бути відправними моментами для аналізу економічних, соціальних та екологічних показників досліджуваного об’єкта, результати проведеного аналізу слугують основою для викладення проектних пропозицій та розробки заходів.

Кожний розділ (частина) магістерської роботи має самостійне значення, але всі вони повинні бути підпорядковані основній меті, завданням та направленості теми.

3.3.8. Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» виконується відповідно до напряму теми вашого дослідження для конкретної галузі чи підприємства та згідно вимог Методичних вказівкок до виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» в дипломних роботах, проектах та магістерських роботах для студентів усіх спеціальностей за освітньо – кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» та «магістр» /В.Л. Филипчук, М.В. Бернацький, О.С. Шаталов. – Рівне: НУВГП, 2013. – 21 с. Консультує та затверджує відповідність даного розділу  кафедра охорони праці та безпеки життєдіяльності.

3.3.9. Висновки та пропозиції формуються у магістерській роботі з використанням результатів, отриманих при виконанні теоретичної, аналітичної і проектної частин. Вони містять у собі короткий виклад проведених досліджень та перелік запропонованих заходів, їх результатів, оцінку економічної, соціальної та екологічної ефективностей, характеристику ступеня досягнення мети, поставленої у магістерській роботі.

3.3.10.        Список літературних джерел, що були використані при написанні магістерської роботи, розміщується в алфавітному порядку.

У літературних джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети. Кожне літературне джерело, що включається у список, повинно мати відображення у рукопису дослідження. Якщо автор магістерської роботи робить посилку на які-небудь факти або цитує роботи інших авторів, то він повинен обов’язково вказати, звідки було взято наведені матеріали. Не слід включати в бібліографічний список роботи, що фактично не використовувалися.

3.3.11.        Додатки, до яких слід включати допоміжні матеріали (звіти, декларації, таблиці допоміжних цифрових даних, ілюстрації, схеми допоміжного характеру тощо). На початку додатків симетрично до тексту друкується слово «ДОДАТКИ». Кожний додаток починають з нової сторінки, у правому верхньому куті пишуть слово «Додаток». Додаток повинен мати тематичний заголовок. Якщо у магістерській роботі міститься кілька додатків, їх послідовно нумерують літерами української абетки та після крапки арабськими цифрами (наприклад: «Додаток А.1»). Сторінки в додатках нумерують у межах одного додатка. Посилання на додатки в текстовій частині є обов’язковим.

За необхідністю до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для розкриття теми магістерської роботи:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- інструкції і методики, які розроблені в процесі виконання магістерської роботи;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- графіки, діаграми;

- документи бухгалтерської звітності.

3.3.12.        Графічна частина містить 8-12 листів (слайдів). Зміст листів  (слайдів) регламентується персональним завданням. Листи (слайди) графічної частини повинні бути взаємоузгодженими.

 

3.4. Вимоги до оформлення магістерської роботи

 

Важливою вимогою до магістерської роботи є грамотність оформлення, що підвищує її якість. У роботі не повинно бути граматичних та стилістичних помилок. Необхідно дотримуватись правил цитування, оформлення зносок, списку використаної літератури. Крім того, виконання цієї вимоги виховує у студента, культуру оформлення наукових праць, яка може знадобитись йому в майбутній науковій та практичній діяльності.

3.4.1 Загальний обсяг магістерської роботи, включаючи додатки та список літературних джерел, повинен складати 100 - 120 друкованих сторінок через 1,5 інтервалу. Шрифт – Times New Roman, 14пт.

3.4.2. Аркуш форматом А 4 розміром 297x210 мм повинен мати поля: ліворуч – 25, верхнє – 20, праворуч – 15, нижнє – 20 мм. 

3.4.3. Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок дипломної роботи, не проставляючи його номера (додаток Д). На титульній сторінці повинні, бути підписи керівника та завідувача кафедри. Далі підшивають завдання на дипломну роботу (додаток Ж), анотацію та перелік умовних скорочень. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Перед анотацією у лівому верхньому кутку наводять УДК, далі розміщують анотацію та ключові слова українською та англійською мовами.

На першій сторінці вступу заповнюється кутовий штамп.

 

 

3.4.4. Сторінки записки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації всього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Титульний аркуш відносять до загальної нумерації сторінок, але номер сторінок на ньому не проставляють. На наступній сторінці проставляється цифра «2». У змісті роботи потрібно вказувати тільки початкову сторінку кожного розділу (підрозділу).

3.4.5. Магістерська робота має бути написана (або надрукована) чітко, розбірливо, без помилок та виправлень  з одного боку аркушу. Текстова частина повинна бути написана пастою одного кольору – чорного, синього – за винятком титульної сторінки, таблиць, графіків, формул, для яких застосовується тільки чорний колір чорнила.

3.4.6. Текст роботи поділяється на розділи, підрозділи і підпункти. Такі структурні частини магістерської роботи, як «ЗМІСТ». «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не мають порядкового номера. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть не мати заголовків. Заголовки розділів слід розташувати посередині рядка і писати (друкувати) великими (прописними) літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і писати (друкувати) маленькими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим і дорівнювати 10 мм. Якщо заголовки складаються з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Заголовки структурних частин магістерської роботи друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу (1,0-1,25 мм.). Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом та між назвами розділу та підрозділу – один полуторний рядок. Кожну структурну частину дипломної роботи починають з нової сторінки, а між підрозділами залишають один рядок.

Текст магістерської роботи повинен ілюструватись кресленнями, малюнками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами, таблицями та формулами. Вибір виду ілюстрації залежить від змісту матеріалу та поставленої мети. Кількість ілюстрацій, які розмішуються у магістерській роботі, повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності та конкретності. Ілюстрації, формули та таблиці слід подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті.

3.4.7. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається порядкового номера розділу і порядкового номера ілюстрації в межах розділу (наприклад Рис. 3.1.).

Ілюстрації та таблиці, розміщені на окремих сторінках магістерської роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більші від формату А4, враховують як одну сторінку та розмішують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.

Усі наведені у роботі ілюстрації, таблиці та формули повинні супроводжуватись текстовим роз’ясненням. Після ілюстрацій і  таблиць пропускається один рядок.

 

 

3.4.8. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок. Формули і рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою. Номер формули або рівняння зазначають в дужках на рівні формули в кінці рядка з правої сторони.

Приклад: «Амортизаційні відрахування» (АВ) визначаються за формулою:

                                                                            (3.1)

 

де Н_АВ - норма амортизаційних відрахувань, %;

Ф_Н - початкова (балансова) вартість основних фондів, гри.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

3.4.9. Таблиці розмішують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Краї таблиці не повинні виходити за межі текстового поля. Розмір шрифта у таблицях може бути 12 або 14 пт. без виділень жирним чи курсивом.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою і проставляється в правому верхньому куті над відповідним заголовком. При цьому, знак «№» перед цифрами не ставиться. Кожна таблиця повинна мати назву, котру розмішують над нею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на іншу сторінку. У такому випадку назву вмішують тільки над її першою частиною, нумерують графи і переносять їх нумерацію на наступну сторінку. Справа зверху сторінки пишуть «продовження табл.» і зазначають номер таблиці. У випадку, якщо таблиця розміщена на одній сторінці, номера граф не проставляються. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини та розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки.

Звичайно таблиця складається із таких елементів: порядкового номера та тематичного заголовка, боковика, заголовків вертикальних граф, горизонтальних рядків (основної частини, тобто прографки). За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення предметів, які в ній характеризуються), розмішують у боковику чи заголовках вертикальних граф, а логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок). – у прографці. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка.

Приклад побудови та оформлення таблиці:

Таблиця 1.1

Назва таблиці

(боковик)                                                           (прографка)

 

Заголовки в таблиці починають з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком і з великої, якщо вони мають самостійне значення. В кінці заголовків, підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. Увесь текст в таблиці вирівнюють по центру чи по лівому краю.

Заголовки граф та рядків в таблиці повинні бути лаконічними. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, а також виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Якщо текст у графі таблиці вживається кілька разів і складається з одного слова, його можна замінити лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів не слід. Досить обережно слід ставитися також до вертикальної графи «Примітки». Така графа потрібна лише тоді, коли містить дані, що стосуються більшості рядків таблиці. Коли цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Усі наведені в таблицях дані мають бути достовірними, однорідними і такими, що можуть зіставитися, в основу їх групування покладають лише суттєві ознаки.

3.4.10. Посилання в тексті на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у роботах [1-7] ...». При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. Слід писати: «... у розділі 2 ...», «дивись 4.6 ...», «... за 3.1.5 ...», «... відповідно 2.3.1 ...», «... на рисунку 2.2 ...», «... у таблиці 3.5 ...», «... за формулою (2.5)», «... у рівняннях (1.3) - (1.7) ...», «... у Додатку Б.1».

3.4.11. Додатки слід оформляти як продовження записки на його наступних сторінках або у вигляді окремої частини. Кожен додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок.

Якщо в записці використовується документ, що має самостійне значення і оформляється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у записці без зміни оригіналу. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині пишуть слово «Додаток А» (додатки нумерується великими літерами української абетки) і його назву (за наявності), у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію.

Аркуші магістерської роботи слід прошнурувати, пронумерувати і зшити у тверду обкладинку.

 

3.5. Порядок підготовки виступу та презентації магістерської роботи

 

Перше та найголовніше, з чого звичайно починається підготовка студента до захисту магістерської роботи – це його робота над виступом за результатами проведеного дослідження у формі доповіді, яка має розкрити сутність, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

За структурою доповідь можна умовно поділити на три частини, кожна з яких є самостійним смисловим блоком, хоча в цілому вони логічно взаємопов'язані у характеристиці змісту дослідження. Перша частина доповіді в основних моментах повторює вступ до дипломної роботи. Її рубрики відповідають тим смисловим аспектам, за якими висвітлюється актуальність обраної теми, дається опис наукової проблеми, а також формулюється мета дипломної роботи. Тут також необхідно вказати методи, завдяки яким отримано фактичний матеріал дипломної роботи, і повідомити про її склад і загальну структуру.

Після першої вступної частини йде друга – найбільша за обсягом, яка у послідовності, встановленій логікою проведеного дослідження, характеризує кожен розділ диплому. Особливу увагу приділяють кінцевим результатам, критичним зіставленням та оцінкам.

Завершується доповідь заключною частиною, яка будується за висновками до дипломної роботи. Тут доцільно перерахувати загальні висновки з її тексту (не повторюючи часткові узагальнення, зроблені під час висвітлення в доповіді розділів основної частини) основні рекомендації та ефект від їх впровадження.

Коли текст доповіді складено, доцільно продумати відповіді на можливі запитання та зауваження. При підготовці до захисту та відповідей на запитання бажано ще раз уважно переглянути весь текст дипломної роботи, зробити необхідні позначки на її сторінках, вкласти у потрібних місцях закладки. Особливу увагу слід приділити аналітичним таблицям, графікам і схемам, які містять у наочній і концентрованій формах найбільш значущі результати виконаної студентом праці. Частину з них бажано підготувати таким чином, щоб мати змогу демонструвати їх без особливих труднощів і їх було видно всім присутнім.

Захист магістерської роботи відбувається на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Він повинен мати характер наукової дискусії з докладним аналізом достовірності, обґрунтованості всіх висновків і рекомендацій наукового та практичного характеру, що містяться в дипломній роботі, і відбуватися в обстановці високої вимогливості, принциповості, дотримання наукової етики.

Свій виступ студент може подати у формі читання (а краще переказу) тексту доповіді, покликаної показати високий рівень теоретичної підготовки, ерудицію та здатність дохідливо викладати основні результати проведеного дослідження. Доповідь повинна починатись зі звертання: «Шановний голово! Шановні члени Державної екзаменаційної комісії! Присутні...». Коротко обґрунтовується актуальність наукової проблеми, мету та завдання наукових досліджень. Далі викладається зміст роботи.

У прикінцевій частині доповіді викладаються основні результати та висновки дипломної роботи, їх реалізація, можливі шляхи подальшого використання. Будувати свій виступ слід, зосередивши увагу в основному на нових теоретичних і прикладних положеннях, розроблених пропозиціях та порівнянні їх із уже відомими і впровадженими.

Серед інших рекомендацій підготовки до виступу варто виділити наступні:

­  тексті доповіді не повинен перевищувати 2 сторінок А4 формату, без урахування ілюстрацій;

­  усі цифри в тексті слід записувати тільки словами, щоб не довелося підраховувати кількість нулів і розрядів,

­   структурні частини та ключові слова слід виділити;

­  необхідно залишати великі відступи, щоб можна було доповнити виступ зауваженнями;

­  варто повторювати іменники, уникаючи займенників, використовувати прості слова та речення, не переобтяжувати текст складнопідрядними реченнями.

Під час виступу слід використовувати додаткові графічні матеріали (схеми, таблиці, графіки, діаграми і т. ін.), а також спеціально підготовлені слайди презентації.

При підготовці презентації слід врахувати наступне:

­  фон слайдів повинен бути світлим, а шрифт – темним;

­  слайди повинні змінюватися після сигналу, решту ж ефектів на слайді – автоматично;

­  загальне оформлення та шрифти повинні бути однаковими та відповідати діловому стилю;

­   ілюстрації, формули та таблиці оформлюються як і в дипломній роботі, однак нумерація їх є наскрізною і містить лише одну арабську цифру;

­  не слід використовувати складні та звукові ефекти.

Друковані інформаційно-аналітичні матеріали повинні містити таку ж інформацію, що і слайди мультимедійної презентації. Зразок титульної сторінки роздаткового матеріалу наведено у додатку Е. На всіх решту аркушах слід заповнити кутовий штамп, який проставляється справа внизу.

Оскільки не тільки зміст доповіді, а й характер її переказу, впевненість у відповідях на поставлені запитання значною мірою визначають оцінку захисту.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Борейко В. І Економіка довкілля та природокористування: Навч. посібник. – Рівне: НУВГП, 2011. – 255 с.

2. Борщевський  П.П.,  Чернюк  Л.Г.,  Якушик  І.Д.  Природокористування  в агропромисловому комплексі України(територіальний аспект). - К.: РВПС України НАН України, 1998. - 80с.

3. Бриндзя О.З. Теоретико-методологічні передумови раціонального землекористування /О. З. Бриндзя // Економіка природокористування і охорони довкілля. – К. : РВПС України НАН України, 2008. – С. 237–246.

4. Балацкий О.Ф. Антология экономики чистой среды. – Суми: ИТД «Университетская книга», 2007. – 272 с.

5. Батлук В.А., Гогіташвілі Г.Г., Яцюк Р.А.Охорона праці. Підручник. – Л.: 2005. – 332 с.

6. Водний кодекс України (від 21 вересня 2000 року N 1990-III).

7. Гайдуцький П.І. Україні потрібна нова аграрна політика // Економіка АПК. – 2005. -№10. – с.3

8. Галушкіна Т.П. Економіка природокористування: Навчальний. посібник.. – Харків: Бурун-Книга, 2009.

9. Гадзевич О. І. Основи економічного аналізу і діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства : [навч. посібник] / О. І. Гадзевич. –– К.: Кондор, 2004. –– 180 с.

10. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступ : http:// zakon.rada.gov.ua.

11. Грицюк П.М. Аналіз, моделювання та прогнозування динаміки врожайності озимої пшениці в розрізі областей України : монографія / П. М. Грицюк. – Рівне 2010. – 350 с.

12. Гіроль М.М., Бернацький М.В., Хомко В.Є. Охорона праці у водопровідно-каналізаційному господарстві.: Навч. посібник /За ред. Гіроля М.М. К.: - ІВНВКП «Укргеліотех», 2010. – 308 с.

13. Дорогунцев С.І. Екосередовище і сучасність. Природне середовище у сучасному вимірі : монографія / [С.І. Дорогун-цев, М.А. Хвесик, Л.М. Горбач та ін.]. – К.: Кондор, 2006. – Т. 1. – 424 с.

14. Добряк Д.С. Класифікація та еколобезпечне використання сільськогосподарських земель /Д. С. Добряк, О. П. Канаш, І. А. Розумний. – К. : Ін-т землеустрою УААН, 2001. – 308 с.

15. Данилишин Б. М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України /Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов, В. С. Міщенко. – К. : РВПС України, НАН України, 1999.– 716 с.

16. Дубас Р.Г Економіка природокористування: Навчальний посібник. – Київ: МП Леся, 2007. – с.342.

17. Дорогунцов С. І. Оптимізація природокористування. В 5-ти т. Т.1. – Київ: Кондор, 2004. – 291 с.

18. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф, Хвесик М.А. та ін. Екологія: Підручник. — К.: КНЕУ, 2005. — с.246.

19. Екологічні  проблеми  землеробства/  І.Д.Примак,  Ю.П.Манько, Н.М.Рідей та ін.; [За ред.І.Д.Примака]. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 456 с.

20. Закон України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року N 1699-III.

21. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-Ш (зі змінами та доповненнями). - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/

22. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по збереженню родючості ґрунтів»  від 4 червня 2009 року № 1443-VI  / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

23. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

24. Закон України «Про екологічну експертизу» від 18 лютого 1995 року № 8 / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

25. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року, № 2707-ХІІ / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

26. Закон України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 року № 962-IV / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

27. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 26 червня 1991 р. № 41 / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

28. Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 IV / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

29. Закон Ураїни «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

30. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 04.06.2004 № 1877-IV. зі змінами та доповненнями від 11.08.2013 р./ Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1877-15

31. Закону «Про тваринний світ» від 13.12.2001 № 2894ю // Відомості Верховної Ради України від 05.04.2002 — 2002 р., № 14, стаття 97.

32. Законом України «Про захист рослин» від 14.10.1998 № 180-XIV зі змінами та доповненнями від  09.12.2012, підстава 5462-17 Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/180-14.

33. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

34. Інформаційна взаємодія природних і соціальних систем: (Монографія) / Немець К. А.; ПП „НУЦІО КримАрт”., Харків. 2005. – 426 с.

35. Ігнатенко М.Г. Екологія і економіка природокористування : навч. посіб. / М.Г. Ігнатенко, В.О. Малєєв. – Херсон : Айлант, 2008. – 287 с.

36. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР .

37. Кримінальний Кодекс України вiд 05.04.2001 № 2341-III.

38. Костенко Т.Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства : навчальний посібник / Т.Д. Костенко [та ін.]. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 400 с.

39. Колотило Д.М. Екологія і економіка: Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 2005.  – с.389.

40. Кухнюк О.М., Кусковець С.Л., Сурговський М.В., Прокопчук Н.М. Практикум з охорони праці/ навчальний посібник. Рівне 2011.

41. Кучма М.М. Цивільна оборона (цивільний захист) / М.М. Кучма. - Львів: Магнолія, 2007. – 362 с.

42. Набока М. Біоенергія. Чи готова країна перейти на альтернативні джерела енергії? / М. Набока, Н. Шерстюк - К. : Радіо Свобода, 2009. - С. 3-4.

43.Москальова В.М.Основи охорони праці. Підручник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 672 с.

44. Мороз П.І., Екологічні проблеми раціонального природокористування : навч. посіб. / П.І. Мороз, І.С. Косенко. — Л. : Престиж Інформ, 2009. — 282 с.

45. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – с.289.

46. Методичні вказівки до оформлення магістерських (дипломних) робіт / В.І. Павлов, Н.М. Кондрацька. – Рівне : НУВГП, 2011. – 32 с.

47. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів / Затв. наказом міністерства охорони НПС та ядерної безпеки України від 18.05.2001р. № 37.

48. Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення НПС України / Екологічний вісник України. Інформаційний бюлетень. -  №1, 2003.

49. Мельник Л.Г., Шапочка М.К. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – с.210.

50. Основи екології. Екологічна економіка та управління природо-користуванням: Підручник / За заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника та к.е.н., проф. М. К. Шапочки. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 759 с.

51. Моделювання і прогнозування стану навколишнього середовища: навч.посібник. Ковальчук П. І. – К.: Либідь, 2003. – 2008с.

52. Мізюк Б.М. Стратегічне управління: Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Львів: Магнолія плюс, 2006. – 392.

53. Основи органічного виробництва : навч. посіб. / [Стецишин П. О., Рекуненко В. В., Пандус В. В. та ін.]. – Вінниця : Нова Книга. 2008. – 528 с.

54. Охорона праці в галузі за редакцією Ярошевської В.М. – К., ВДП. 2004.

55. Павлов В.І., Борейко В.І., Меліхова Т.Л. Економіка природокористування: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. – Рівне: НУВГП, 2008. – 136 с

56. Павлов В. І., Корецький Ю. М. Інноваційний потенцал регіону: діагностика та реалізація: (Монографія). Ред. кол.: Долішній М.І. (відп. ред.), Юрій С. І., Панчишин В. Г. – Луцьк: Надстир’я, 2004. – 244 с.

57. Павлов В.І., Економіко-корпоративні основи підприємств / В.І. Павлов, І.І. Пилипенко, Н.В. Павліха, І.С. Скороход, О.Я. Кравчук, О.А. Мишко: Навчальний посібник. – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2005. – 378 с.

58. Павлов В.І., Мишко О.А., Пилипенко І.І., Павліха Н.В., Скороход І.С., Кравчук О.Я. Регламентація функціональних служб корпоративних підприємств: Навчальний посібник. – Київ , 2006.

59. Павлов В.І., Мишко О.В. Трансформація систем управління якістю товарів в Україні: Монографія. Рівне: НУВГП, 2009. – с. 122.

60. Питулько В.М. Экономическая экспертиза: Учебник – Москва: Academa, 2005. – с.172.

61. Петрунів І.І., Сеньків Г.Й., Костюк М.М. Вплив довготривалого застосування органічних, мінеральних добрив та вапнування  на  продуктивність  сільськогосподарських  культур.  Перед  гірське  та  гірське  землеробство  і  тваринництво.  Л.: Оброшино, 2001. – Вип. 43, ч.1. – С. 161-165.

62. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ / [Електронний ресурс]. // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.

63. Постанова «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь» від 2 листопада 2011 р. № 1134  / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

64. Постанова Верховної Ради України «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

65. Постанова Верховної Ради України «Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні» від 20 лютого  2003 року № 565-IV / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

66. Постанова КМУ «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» від 17 вересня 1996 року № 1147 / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

67. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» від 1 березня 1999 року № 303 / Верховна Рада України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.rada.gov.ua.

68. Постанова Кабінету міністрів України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 р. зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/3392-17/page.

69. Методичні вказівки до виконання практичної роботи на тему: «Визначення коефіцієнта захисту захисних споруд цивільної оборони» з дисципліни «Цивільна оборона» студентами денної та заочної форми навчання всіх спеціальностей / Шаталов О.С., Кусковець С.Л. – Рівне: НУВГП, 2010. – 36 с. (064-160).

70. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 880-р. Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року. Офіційний вісник України. – 2007. – № 79. – С. 171–179.

71. Словарь современных экономических и правовых терминов / [авт. сост. В. Н. Шимов, А. Н. Тур, Н. В. Страхи др. ; под.ред. В. Н. Шимова В. С. Каменкова. -Минск : Амалфея, 2002. - 816 с.

72. Сайко В. Ф. Системи обробітку ґрунту в Україні. / В. Ф. Сайко, А. М. Малієнко. – К.:ВД«ЕКМО». 2007. – 44 с.

73. Третяк А. М. Земельні ресурси України та їх використання / А. М. Третяк, Д. Бабміндра. – К.: ТОВ ЦЗРУ, 2003. – 143 с.

74. Хвесик М. А. Інституціональне забезпечення землекористування: теорія і практика : монографія / М. А. Хвесик, В. А. Голян. – К. : Кн. вид-во НАУ, 2006. – 260 с.

75. Хвесик М.А. Сучасні напрями економічного забезпечення раціонального природокористування в Україні / за наук. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф. М.А. Хвесика, д.г.-м.н., проф. С.О. Лизуна; Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України». – К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2013. – 64 с.

76. Цивільний Кодекс України вiд 16.01.2003 № 435-IV.

77. Царенко О.М., Щербань В.П., Тархов П.В., Економіка та менеджмент екологізації АПК : Монографія. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2002.—256с.

78. Царенко О. М., Несвєтов О. О., Кадацький М. О. Основи екології та економіки природокористування. – Суми, 2001. – 326 с.

79. Царенко О. М., Злобін Ю. А. Екологічна економіка. – Суми: Університетська книга, 2006. – 368 с.

80. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявський Г.О. Екологічне управління : Підручник -  Київ : Либідь, 2004. – с. 47.

 

Додаток А

Логічна схема дослідження

 

Етапи дослідження	Зміст етапів
1. Вивчення проблеми в цілому.	1. Визначення мети дослідження. 2. Встановлення об’єкту дослідження. 3. Вивчення відомого про об’єкт дослідження. 4. Постановка проблеми. 5. Вивчення предмету дослідження.
ІІ. Реалізація плану дослідження.	6. Висування гіпотези. 7. Побудова плану дослідження. 8. Письмове викладання фактів та аргументів, що підтверджують гіпотезу.
ІІІ. Підсумовування – висновки.	9. Перевірка гіпотези. 10. Визначення значення знайденого рішення проблеми для розуміння об’єкту в цілому. 11. Вивчення сфери застосування знайденого рішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Орієнтовний перелік тем магістерських робіт за спеціальністю 8.18010017  «Економіка довкілля і природних ресурсів»

спеціалізація «Економіка природокористування»

 

1. Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження природоохоронних заходів підприємствами водогосподарського комплексу (на прикладі …).
2. Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження природоохоронних заходів підприємствами сільськогосподарського комплексу (на прикладі …).
3. Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження природоохоронних заходів підприємствами хімічної галузі економіки країни (на прикладі …).
4. Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження природоохоронних заходів підприємствами лісогосподарської галузі економіки країни (на прикладі …).
5. Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження природоохоронних заходів підприємствами промислового комплексу (на прикладі …).
6. Визначення ефективності та моделювання процесів екологічного менеджменту державних природоохоронних органів (на прикладі …).
7. Еколого-економічна експертиза та моделювання інвестиційних процесів (на прикладі …).
8. Еколого-економічна оцінка та моделювання інноваційних процесів у водному господарстві (на прикладі …).
9. Еколого-економічна оцінка та моделювання інноваційних процесів використання земельних ресурсів (на прикладі …).
10. Еколого-економічна оцінка та моделювання інвестиційних процесів використання енергетичних ресурсів (на прикладі …)
11. Еколого-економічні оцінка та моделювання природоохоронних заходів підприємствами транспортної галузі(на прикладі …)..
12. Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження природоохоронних заходів підприємствами пов’язані з роботою деревообробної галузі (на прикладі …).
13. Еколого-економічна оцінка та моделювання природоохоронних заходів підприємствами теплоенергетики (на прикладі …).
14. Моделювання впровадження природоохоронних заходів підприємствами житлово-комунального господарства (на прикладі ).

Додаток Б -1

Орієнтовний перелік тем магістерських робіт за спеціальністю 8.18010017  «Економіка довкілля і природних ресурсів»

спеціалізація «Економіка екологічно чистого виробництва»

 

1. Економічна оцінка та обґрунтування ефективності реалізації екологічно чистої продукції сільського господарства (на прикладі …).
2. Моделювання та обґрунтування заходів щодо ефективності виробництва екологічно чистої продукції підприємствами харчової промисловості (на прикладі …).
3. Еколого-економічна експертиза та моделювання інвестиційних процесів щодо впровадження екологічно чистого виробництва (на прикладі …).
4. Еколого-економічна оцінка та моделювання інноваційних процесів розвитку чистого виробництва у промисловості (на прикладі …).
5. Еколого-економічна оцінка та моделювання інноваційних процесів розвитку чистого виробництва у сільському господарстві (на прикладі …).
6. Еколого-економічна оцінка процесів використання вторинних ресурсів при виробництві продукції та моделювання заходів щодо впровадження екологічно чистих матеріалів (на прикладі …).
7. Еколого-економічна оцінка та моделювання інвестиційних процесів використання вторинних ресурсів (на прикладі …).
8. Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження екологічно чистого виробництва в енергетиці (на прикладі …).
9. Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження природоохоронних заходів підприємствами агропромислового комплексу при виробництві екологічно чистої продукції (на прикладі).
10. Визначення ефективності та моделювання процесів екологічного менеджменту державних природоохоронних органів (на прикладі …).
11. Економічна оцінка та моделювання виробництва екологічно чистої рибної продукції на підприємствах рибогосподарського комплексу при (на прикладі …).
12.  Еколого-економічні оцінка та моделювання процесів локалізації, зберігання та переробки промислових і побутових відходів (на прикладі …).
13. Еколого-економічна оцінка та обґрунтування ефективності впровадження чистих технологій при виробництві будівельних матеріалів (на прикладі …).
14. Організаційно-правовий та економічний механізм розвитку екологічно чистого виробництва.
15. Формування і розвиток ринку екологічно чистої продукції (сільського господарства).

 

Додаток В

Зразок оформлення заяви на затвердження теми магістерської роботи

 

Завідувачу кафедри

фінансів і економіки природокористування

проф. Павлову В.І.

студента VІ курсу спеціальності 

8.18010017  «Економіка довкілля та природних ресурсів», спеціалізація «Економіка природокористування»,

або  спеціалізація «Економіка екологічно чистого виробництва»

групи______________________

___________________________

^{(прізвище, ім’я та по батькові студента)}

 

 

Заява

Прошу затвердити тему магістерської роботи «Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження природоохоронних заходів ДП ДГ «Білокриницьке»» та призначити науковим керівником доцента кафедри фінансів та економіки природокористування, к.геогр.н. Меліхову Тамару Леонтіївну.

 

«___»  _________201_ р.                               _____________

^{(підпис студента)}

 

Не заперечую

____________  Меліхова Т.Л.

^підпис

 

Обов’язковою вимогою до заяви є згода керівника щодо обраної теми магістерської роботи.

Додаток Д

Орієнтована структура та зміст магістерської роботи за спеціальністю 8.18010017 – «Економіка довкілля і природних ресурсів» спеціалізація «Економіка природокористування»

на тему: «Еколого-економічна оцінка та моделювання інноваційних процесів розвитку чистого виробництва у сільському господарстві (на прикладі ДП ДГ «Білокриницьке»)»

 

Вступ…………………………………………………………......3-5 ст.

Розділ 1  (теоретико-методологічна частина)………….....25-30ст.

Теоретико-методологічні засади економічного регулювання екологічної діяльності сільськогосподарських підприємств.

1.1. Економічна сутність, форми, складові та об’єкти природокористування усільському господарстві

1.2. Нормативно-правові основи використання природних ресурсів та регулювання процесу впровадження і розвитку екологічно чистого виробництва

1.3.Світовий досвід впровадження і розвитку екологічно чистого виробництва у сільськогосподарському секторі економіки

Розділ 2 (аналітична частина)……………………………… 25-30ст.

Аналіз ефективності фінансово-економічної та екологічної діяльності ДП ДГ «Білокриницьке»

2.1. Характеристика господарської діяльності та структура управління підприємства (необхідно виділити та більш ґрунтовно дослідити діяльність підрозділів, які відповідають за раціональне використання природних ресурсів та охоронну навколишнього природного середовища на підприємстві).

2.2. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства (за останні три – п’ять років) (доходу, прибутку, рентабельності, використання основних фондів, оборотних активів, фінансових та трудових ресурсів підприємства).

2.3. Оцінка використання ресурсозберігаючих технологій, природних ресурсів і природоохоронної діяльності підприємства (дослідження ефективності використання природних ресурсів і природоохоронної діяльності підприємства та її впливу на  фінансово-економічні показники суб’єкта господарювання).

Розділ 3 (проектна частина) ………………………………...25-30ст

Моделювання процесу удосконалення управління екологічно безпечною і ресурсозберігаючою діяльністю підприємства.

3.1. Обґрунтування рекомендованих до впровадження на підприємстві природоохоронних заходів.

3.2. Визначення економічної, екологічної та соціальної ефективності впроваджуваних природоохоронних заходів.

3.3. Економіко-математичне забезпечення вибору кращого із альтернативних та реалізації вибраних для впровадження природоохоронних

Розділ 4……………………………………………………......20-25ст.

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях  на ДП ДГ «Білокриницьке»

Висновки та пропозиції…………………………………….......3-5ст.

Список використаних літературних джерел………………8-10 ст.

Додатки.

Графічна частина           8 – 12 листів (слайдів).

 

Додаток Д -1

Орієнтована структура та зміст магістерської роботи за спеціальністю 8.18010017

 «Економіка довкілля і природних ресурсів»

 спеціалізація «Економіка екологічно чистого виробництва»

на тему: «Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження природоохоронних заходів підприємством сільськогосподарського комплексу (на прикладі ДП ДГ «Білокриницьке»)»

 

Вступ…………………………………………………………......3-5 ст.

Розділ 1  (теоретико-методологічна частина)………….....25-30ст.

Теоретико-методологічні основи системного управління природокористуванням у сільськогосподарському комплексі.

1.1. Економічна сутність, форми, складові та об’єкти природо-користування усільському господарстві

1.2. Нормативно-правові основи використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища у аграрному секторі

1.3.Світовий досвід забезпечення раціонального природокористування у сільськогосподарському секторі економіки

Розділ 2 (аналітична частина)……………………………… 25-30ст.

Аналіз ефективності фінансово-економічної та природоохоронної діяльності ДП ДГ «Білокриницьке»

2.1. Характеристика господарської діяльності та структура управління підприємства (необхідно виділити та більш ґрунтовно дослідити діяльність підрозділів, які відповідають за раціональне використання природних ресурсів та охоронну навколишнього природного середовища на підприємстві).

2.2. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства (за останні три – п’ять років) (доходу, прибутку, рентабельності, використання основних фондів, оборотних активів, фінансових та трудових ресурсів підприємства).

2.3. Оцінка використання природних ресурсів і природоохоронної діяльності підприємства (дослідження ефективності використання природних ресурсів і природоохоронної діяльності підприємства та її впливу на  фінансово-економічні показники суб’єкта господарювання).

Розділ 3 (проектна частина) ………………………………...25-30ст.

Моделювання процесів удосконалення управління екологічно безпечною і ресурсозберігаючою діяльністю підприємства

3.1. Проект впровадження на підприємстві екологічно чистого виробництва.

3.2. Визначення економічної, екологічної та соціальної ефективності впроваджування екологічно чистих технологій виробництва

3.3. Економіко-математичне забезпечення реалізації вибраних для впровадження екологічно чистих технологій виробництва.

Моделювання процесів удосконалення управління екологічно безпечною і ресурсозберігаючою діяльністю підприємства ДП ДГ «Білокриницьке»

Розділ 4……………………………………………………......20-25ст.

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях  на ДП ДГ «Білокриницьке»

Висновки та пропозиції…………………………………….......3-5ст.

Список використаних літературних джерел………………8-10 ст.

Додатки.

Графічна частина           8 – 12 листів (слайдів).

 

Примітка:

1.)            під час виконання магістерської роботи за даним варіантом обов’язковою умовою є розробка проекту (бізнес-плану) щодо впровадження екологічно чистих технологій та виробництв;

2.)          чисте виробництво повинне мати одну чи більше з перелічених ознак:

ü    використання меншої кількості сировини;

ü    використання утилізованих матеріалів;

ü    скорочення кількості типів матеріалів для спрощення утилізації відходів;

ü    скорочення використання пакувальних матеріалів;

ü    використання відновлюваних джерел енергії;

ü    відмова від хлормістких пластиків і розчинників,

ü    скорочення споживання енергії та природних ресурсів (земля, вода, біоресурси тощо);

ü    скорочення кількості відходів;

ü    застосування матеріалів, ресурсів, компонентів, які можна використовувати повторно;

ü    зниження рівня шуму і поширення запахів.

 

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

 

Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і права

 

Кафедра фінансів і економіки природокористування

 

 

 

 

Пояснювальна записка

до дипломної роботи

освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»

на тему: Моделювання та обґрунтування ефективності впровадження природоохоронних заходів ДП ДГ «Білокриницьке»

 

 

 

                                                                     Виконала: студентка 7 курсу

                                                                     денної форми навчання

                                                                     спеціальності 8.18010017

                                                                     «Економіка довкілля та

                                                                     природних ресурсів»,

                                                                     спеціалізація «Економіка

                                                                     природокористування»

                                                                     Янчук Ірина Вікторівна

 

                                                                      Керівник:

                                                                     к.геогр.н., доцент кафедри

                                                                     фінансів і економіки

                                                                     природокористування

                                                                     Меліхова Тамара Леонтіївна

                                                                     

                                                                     Рецензент:

                                                                    д.е.н., професор кафедри

                                                                    фінансів і економіки

                                                                    природокористування

                                                                    Павлов Володимир Іванович

Рівне – 20__ року

Додаток Е

Зразок відгуку наукового керівника на магістерську роботу

 

ВІДГУК

наукового керівника на магістерську роботу

Студента групи_______________

_______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема  роботи____________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

Науковий керівник________________________________________

Актуальність теми________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

Об’єкт дослідження_______________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

Характеристика теоретичного рівня, наявність самостійних розробок і практичної значимості роботи       

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

Зауваження і недоліки_____________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

Загальний висновок керівника______________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

 

Науковий керівник_____________________ (_________________ )

(прізвище, ім’я, по батькові)

„__ „ _______________   201_ р.

Додаток Ж

Зразок рецензії на магістерську роботу

 

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут економіки, менеджменту та права

_______________________________________________________

 

РЕЦЕНЗІЯ

на магістерську роботу

 

П.І.П.:__________________________________________________

Тема:__________________________________________________       

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

 

Кількість сторінок записки: ______ Кількість листів креслень:____

 

Коротка характеристика дипломної роботи на прийнятих рішень:

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

а) висновок про відповідність дипломної роботи завданню:

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

б) характеристика виконання кожного розділу роботи, ступінь використання студентом останніх досягнень науки та техніки і передових методів роботи:__________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

в) негативні особливості виконання роботи:________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

г) позитивні сторони:__________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

д) оцінка графічного оформлення та пояснювальної записки до роботи:

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

е) відгук про роботу в цілому:___________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

ж) інші зауваження:____________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

з) оцінка бакалаврської роботи:__________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

_______________________________________________________

 

Рецензію склав:__________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

 

«____»                                       20__ р.

Додаток К

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ Титльного аркуша

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

 

Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і права

Кафедра фінансів і економіки природокористування

 

„Допустити до захисту”

Завідувач кафедри фінансів і

економіки природокористування

д.е.н.,

 

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ 

до магістерської роботи

на тему:

«_______________________________

_______________________»

 

 

Виконав (ла):

студент(ка) 6-го курсу _ групи

за спеціальністю

8.18010017 «Економіка довкілля і природних ресурсів» , спеціалізація «Економіка природокористування»

денної форми навчання

________________________

 

Керівник:

________ кафедри фінансів і економіки природокористування

_____________________________

 

 

 

Рівне – 201_