Економіка підприємства

Економіка підприємства 06.08.2015 09:24

ЕФЕКТИВНІСТЬ
ДІЯЛЬНОСТІ
Розділ 1
МАТЕРІАЛЬНІ
І НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ

 

1.1. Визначення та аналіз видової структури матеріальних активів підприємства. Користуючись вихідними даними, наведеними в табл. 1.1, необхідно визначити функціонально-видову структуру матеріальних активів акціонерного товариства (АТ) «Арма».
Зробити висновок щодо тенденції зміни структури матеріальних активів підприємства за аналізований період.
Таблиця 1.1
РОЗМІР МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ АТ «АРМА»
НА КІНЕЦЬ ВІДПОВІДНОГО РОКУ, тис. грн.
Елементи
матеріальних активів 1996 1997 1998
(оцін-ка) 1999
(оцін-ка) 2000
(оцін-ка)
Виробничі фонди:
основні 16850 17100 17800 18900 19800
оборотні 4550 4700 4950 5800 6700
Майно соціального призначення 4300 4250 4050 3900 3200
Разом матеріальні активи 25700 26050 26800 28600 29700
1.2. Визначення функціонально-групової структури виробничих основних фондів державного підприємства «Інтеграл». Склад виробничих основних фондів підприємства «Інтеграл» на кінець відповідного року за окремими групами наведено в табл. 1.2. Визначити функціонально-групову структуру основних фондів підприємства у відсотках до їх загального обсягу за відповідні роки.
Таблиця 1.2
БАЛАНСОВА ВАРТІСТЬ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ДЕРЖАВНОГО
ПІДПРИЄМСТВА «ІНТЕГРАЛ» за 1996—2000 рр., млн грн.
Група
основних фон-дів Видові елементи
основних фондів групи 1996 1998
(оцінка) 2000
(оцін-ка)
Перша Будівлі, споруди й передавальні пристрої 39,55 41,53 44,02
Друга Автомобільний транспорт, прилади та інструмент, офісне обладнання 5,45 5,89 6,77
Третя Інші основні фонди 20,80 23,38 27,21
Загальна балансова вартість основних фондів 65,80 70,80 78,00
1.3. Оцінка виробничих основних фондів за первісною і залишковою вартістю. Балансова вартість виробничих основних фондів акціонер¬ного товариства «Полімермаш» на початок 1998 р. становила 70 млн грн. Протягом травня й вересня 1998 р. будуть уведені в дію нові основні фонди вартістю відповідно 750 та 1650 тис. грн. Окрім того, за раніше укладеною угодою із зарубіжною фірмою буде придбана у жовтні того самого року нова автоматична лінія вартістю 2200 тис. дол. США. Витрати на її транспортування та монтаж становитимуть 10 % вартості імпортної техніки. У жовтні цього самого року мають бути виведені з експлуатації через повне фізичне спрацювання машини та устаткування на загальну суму 2,5 млн грн. Економічне спрацювання (амортизація) виробничих основних фондів на початок 1999 р. досягне 40 %. Для розрахунків 1 долар США дорів¬нює 3,54 гривні.
Обчислити:
1) середньорічну вартість виробничих основних фондів підприємства в 1998 році;
2) первісну (балансову) і залишкову вартість основних фондів підприємства на початок 1999 року.
1.4. Розрахунки та аналіз показників ефективності відтво-рення виробничих основних фондів підприємства «Росток».
Використовуючи вихідну інформацію (табл. 1.3) про ступінь економічного спрацювання та рух (оновлення, вибуття) виробничих основних фондів цього підприємства за останні кілька років, визначити: 1) середньорічну вартість основних фондів та їх динаміку за кілька років; 2) коефі¬цієнти економічного спрацювання, вибуття, екстенсивного та інтенсивного оновлення основних фондів за оцінюваний період. При розрахунках узяти до уваги, що середньорічний обсяг виробничих основних фондів, які вводяться і вибувають, дорівнює 35 % загального обсягу введених та вибулих таких фондів.

Таблиця 1.3
ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОГО СПРАЦЮВАННЯ ТА РУХУ
ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА «РОСТОК», тис. грн., за роками
Показник 1996 1997 1998 1999
(оцін-ка)
Вартість основних фондів на початок року 75300   
Сума накопиченої амортизації на кінець року 22590 27265 31760 36480
Рух основних фондів:
уведення 7500 8200 8900 9500
вибуття 3765 4500 4620 4750
1.5. Визначення ступеня техніко-економічного застарівання ус¬таткування підприємства. За даними табл. 1.4 визначити ступінь техніко-економічного застарівання (морального спрацювання) існуючого обладнання моделі «Х» на вітчизняному підприємстві.

Таблиця 1.4
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ОБЛАДНАННЯ «Х»
ПОРІВНЯНО З НАЙКРАЩИМ СВІТОВИМ ЗРАЗКОМ
Показник Обладнання, що порівнюється
вітчизняне («Х») світовий зразок
Продуктивність, штук/рік 1035 2550
Ціна, дол. США 500 1000
1.6. Визначення балансової вартості групи основних фондів підприємства. Вихідні дані для визначення балансової вартості групи основних фондів підприємства «Весна» наведено в табл. 1.5. Розрахувати балансову вартість групи основних фондів підприємства «Весна» на початок трьох звітних років.
Таблиця 1.5
ВИХІДНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ БАЛАНСОВОЇ ВАРТОСТІ
ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА «ВЕСНА»,
тис. грн., за роками
Показник 1996 1997 1998
Балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному
58500


Сума витрат підприємства:
• на придбання нових основних фондів 4600 5000 5800
• на здійснення капітального ремонту основних фондів 2500 2400 2700
• на реконструкцію виробничих приміщень і модер-нізацію устаткування
3750
3980
4250
Вартість виведених з експлуатації основних фондів про-тягом року, що передував звітному
2925
3100
3400
Сума амортизаційних відрахувань у році, що передував звітному
4590
4850
5200
1.7. Визначення норми амортизаційних відрахувань на нове устаткування.
Обчислити норму амортизаційних відрахувань на придбане нове устаткування (кілька токарних верстатів), балансова вартість якого становить 3500 тис. грн. Ліквідаційна його вартість прогнозується на рівні 5 % балансової (повної) вартості, а нормативний термін експлуатації — 8 років.
1.8. Обчислення норми амортизаційних відрахувань за умови різних методів амортизації. Меблевий комбінат придбав нову технологічну лінію для виготовлення однотипних дерев’яних заготовок (деталей) вартістю 362 тис. грн. Витрати на транспортування й монтаж технологічної лінії становили 10 тис. грн. Прогнозований нормативний термін експлуатації технологічної лінії — 10 років, а ліквідаційна її вартість — 12 тис. грн.
Визначити норму амортизаційних відрахувань для технологічної лінії за умови застосування рівномірної і подвійно-залишкової амортизації засобів праці; з’ясувати, який з названих методів амортизації економічно вигідніший для меблевого комбінату.
1.9. Визначення річної суми амортизаційних відрахувань від-критого акціонерного товариства (ВАТ) «Енергія». Це товариство об’єднує у своєму складі головне підприємство і три філії, що розташовані на території однієї й тієї самої області України. Дані про балансову вартість і рух основних фондів у структурних підрозділах цієї фірми наведено в табл. 1.6. Середньорічну вартість заново введених у дію і виведених з експлуатації основних фондів у розрахунковому році можна взяти в розмірі 40 % загальної вартості введених та виведених матеріальних активів цього виду.
Таблиця 1.6
БАЛАНСОВА ВАРТІСТЬ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ВАТ «ЕНЕРГІЯ» НА ПОЧАТОК
ЗВІТНОГО РОКУ, ЇХ УВЕДЕННЯ В ДІЮ І ВИВЕДЕННЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ, тис. грн.
Структурний підрозділ Балансова вар-тість Уведено в дію Виведено з експлуатації
Головне підприємство 20550 2400 1150
Філія № 1 14400 1500 700
Філія № 2 16100 1900 850
Філія № 3 12450 1450 690
Разом по ВАТ «Енергія» 63500 7250 3390
Відсоткове співвідношення окремих груп основних фондів за виробничими підрозділами ВАТ «Енергія» подано в табл. 1.7. Норми амортизаційних відрахувань від балансової вартості окремих груп основних фондів становлять, %: перша група — 5; друга група — 25; третя група — 15.
Таблиця 1.7
СТРУКТУРА ОСНОВНИХ ФОНДІВ ВАТ «ЕНЕРГІЯ» ЗА ЙОГО
ВИРОБНИЧИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ У РОЗРАХУНКОВОМУ РОЦІ, % ДО ПІДСУМКУ
Група основних фондів Головне підприємство Філія № 1 Філія № 2 Філія № 3
Перша 48,5 45,6 47,7 46,8
Друга 9,6 10,4 10,8 9,9
Третя 41,9 44,0 41,5 43,3
Разом 100,0 100,0 100,0 100,0
Визначити середньорічну вартість основних фондів і суму амортизаційних відрахувань у розрахунковому році в АТ «Енергія».
1.10. Визначення щорічних сум амортизаційних відрахувань за умови застосування прискореної амортизації. АТ «Атек» прийняло рі¬шення про застосування прискореної амортизації основних фондів третьої групи згідно з чинним законодавством України. Вартість основних фондів, що за новою класифікацією належать до третьої групи і придбані після набуття чинності відповідного законодавчого акта України, становить 6 млн грн. У разі застосування методу прискореної амортизації амортизаційні відраху¬вання обчислюються у відсотках від балансової вартості за такими нормами по роках експлуатації основних фондів: 1-й — 15; 2-й — 30; 3-й — 20; 4-й — 15; 5-й — 10; 6-й, 7-й — 5.
Методом прискореної амортизації основних фондів третьої групи визначити щорічні суми амортизаційних відрахувань протягом семи років їх експлуатації. Зробити висновок щодо економічної доцільності застосування методу прискореної амортизації основних фондів.
1.11. Обчислення та аналіз динаміки фондовіддачі (за продукцією і прибутком). Розмір виробничих основних фондів та їх рух (уведення, виведення) за кілька років, а також обсяги виробленої товарної продукції та отриманого валового прибутку за відповідні роки на державному підприємстві «Буревісник» наведено у табл. 1.8. Для перерахунку абсолютних показників уведення в дію й виведення з експлуатації основних фондів можна застосувати коефіцієнт 0,45.
Обчислити середньорічну вартість виробничих основних фондів, фондовіддачу (за товарною продукцією й прибутком), а також зробити висновок щодо динаміки фондовіддачі на підприємстві «Буревісник».
Таблиця 1.8
ОСНОВНІ ФОНДИ, ТОВАРНА ПРОДУКЦІЯ ТА БАЛАНСОВИЙ ПРИБУТОК
ПІДПРИЄМСТВА «БУРЕВІСНИК» за 1997—2000 рр., тис. грн.
Показник 1997 1998 (оцінка) 1999
(про-гноз) 2000 (прогноз)
Виробничі основні фонди на початок року 165000   
Уведення в дію нових основних
фондів 16200 5100 9400 17000
Виведення з експлуатації спрацьова-них основних фондів
8800
6500
7000
7500
Загальний обсяг товарної продукції 328245 316980 324100 342650
Балансовий прибуток 30350 36890 42150 48460
1.12. Визначення впливу рівня використання виробничих основних фондів на обсяг вироблюваної продукції. Звітні показники виробничих основних фондів, товарної і чистої продукції АТ «Над-
дніпрянка» за 3 роки наведено у табл. 1.9.
Таблиця 1.9
СЕРЕДНЬОРІЧНА ВАРТІСТЬ ВИРОБНИЧИХ ОСНОВНИХ ФОНДІВ,
ОБСЯГ ТОВАРНОЇ І ЧИСТОЇ ПРОДУКЦІЇ В АТ «НАДДНІПРЯНКА»
за 1995—1999 рр., тис. грн.
Показник 1995 1997 1999
(оцін-ка)
Середньорічна вартість виробничих основних фон-дів 37400 42800 54500
Товарна продукція 104750 136960 201650
Чиста продукція 19800 27710 40730
Розрахувати показник фондовіддачі (за товарною і чистою продукцією) та проаналізувати її динаміку за 1995—1999 рр.; визначити ступінь впливу фондовіддачі та середньорічної вартості основних фондів на збільшення обсягів товарної і чистої продукції у 1997 та 1999 роках.
1.13. Аналітична оцінка впливу окремих чинників на рівень фондовіддачі (ефективність використання основного капіталу). В АТ «Сигма плюс» обсяг товарної продукції в діючих і порівнянних цінах у звітному році дорівнював відповідно 2968 тис. грн. і 2962 тис. грн. При цьому середньорічна вартість основних фондів становила 510 тис. грн., а її приріст — 17 тис. грн.
Визначити кількісний вплив зміни оптових цін на продукцію та середньорічної вартості основних фондів на рівень фондовіддачі (ефек¬тивність використання основного капіталу).
1.14. Визначення рівня фондовіддачі за двома результативними показниками. Середньорічна вартість виробничих основних фондів підпри¬ємства «Промбізнес» дорівнює 2500 тис. грн. У звітному (базовому) році обсяг виготовленої продукції досяг 950 т. Оптова ціна за одну тонну становить 3000 грн., а рівень рентабельності продукції — 20 %. Наступного року передбачається збільшити середньорічну вартість основних фондів на 3 % і випуск продукції на 10 %, а витрати на виробництво зменшити на 2 %.
Обчислити розмір фондовіддачі за продукцією і прибутком у базовому та розрахунковому роках.
1.15. Визначення впливу конкретних чинників на зміну фондовіддачі. Економічні показники виробничо-господарської діяльності АТ «Ракурс» наведено в табл. 1.10.
Таблиця 1.10
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ АТ «РАКУРС»
Показник Звітний рік Розрахунковий рік
Товарна продукція, тис. грн. 12640 19970
Виробничі основні фонди, тис. грн. 9540 17770
Персонал, чол. 1095 1115
Продуктивність праці, тис. грн. 11,54 17,91
Фондовіддача, грн. 1,32 1,16
Розрахувати абсолютну зміну фондовіддачі під впливом продуктивності праці, чисельності персоналу й вартості виробничих основних фондів.
1.16. Обчислення показника фондомісткості продукції в базовому й розрахунковому роках. Вартість основних фондів підприємства «Ромтекс» на початок базового року становила 5860 тис. грн. З 1 травня того ж року введено в дію нових основних фондів на суму 980 тис. грн., а з 1 жовтня виведено з експлуатації спрацьованих основних фондів на суму 1360 тис. грн. Рівень фондовіддачі в базовому році становив 1,12 грн. У розрахунковому році передбачається збільшити обсяг реалізованої продукції на 15 %, а середньорічну вартість основних фондів на 8 %.
1. Визначити рівень фондомісткості продукції в базовому й розрахунковому роках.
2. Обчислити абсолютну та відносну зміни фондомісткості за рахунок динаміки обсягу реалізованої продукції та середньорічної вартості основних фондів.
1.17. Визначення узагальнюючого показника рівня викорис-тання основних фондів. Виробничі основні фонди фірми «Про-мекс» на початок розрахункового року становили 5229 тис. грн. У перших числах липня того ж року фірма придбала нові основні фонди вартістю 557 тис. грн., а на початку листопада вивела з експлуатації фізично спрацьовані основні фонди вартістю 127 тис. грн. У розрахунковому році обсяг товарної продукції має становити 24760 тис. грн., а рівень рентабельності продукції — 12 %.
Визначити обсяг випуску продукції і розмір прибутку в розрахунку на 1 грн. вартості основних фондів.
1.18. Кількісна оцінка фондовіддачі, фондомісткості продукції та фондоозброєності праці. На підприємстві «Борекс» вартість основних фондів на початок звітного року становила 8136 тис. грн. З 1 травня того самого року виведено основних фондів на загальну суму 1235 тис. грн., а з 1 листопада введено в дію нових основних фондів вартістю 1450 тис. грн. Обсяг реалізованої продукції становив 9132 тис. грн., а загальна чисельність працівників — 250 чоловік.
Розрахувати:
1) середньорічну вартість основних фондів;
2) фондовіддачу і фондомісткість продукції;
3) фондоозброєність праці (підприємства).
1.19. Обчислення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування. Результати разового обстеження рівня позмінного екстенсивного використання металорізальних верстатів у виробничих цехах машинобудівного підприємства «Веркон» наведено в табл. 1.11.
Таблиця 1.11
НАЯВНИЙ ПАРК МЕТАЛОРІЗАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ, ФІЗИЧНИХ
ОДИНИЦЬ, І РІВЕНЬ ЇХ ЕКСТЕНСИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ
НА ПІДПРИЄМСТВІ «ВЕРКОН»
Виробничий цех Кількість
установлених верстатів Кількість верстатів, що пра-цювали
протягом зміни Кількість відпра-цьованих верста-то-год за зміну
першої другої першої другої
Механічний цех № 1 125 100 85 700 520
Механічний цех № 2 108 98 75 690 450
Механічний цех № 3 117 105 88 670 530
Інструментальний цех 24 20 15 140 84
Ремонтно-механічний цех 16 14 10 95 56
Разом по підприємству 390 337 273 2295 1640
1. Визначити коефіцієнти змінності роботи металорізальних верстатів по окремих цехах і підприємству в цілому двома способами (без урахування та з урахуванням внутрішньозмінних втрат робочого часу).
2. Порівнявши розрахункові показники, зробити висновок про те, який із застосованих способів визначення коефіцієнта змінності роботи устаткування точніше характеризує екстенсивний рівень його використання.
1.20. Визначення коефіцієнта змінності роботи групи устаткування. На механічній дільниці ремонтного цеху підприємства «Росток» установлено 14 одиниць металорізальних верстатів, з них токарних — 5; фрезерних — 4; свердлильних — 2; шліфувальних — 3. За місяць, в якому було 22 робочих дня, фактично верстатами відпрацьовано 2750 верстато-год, у тому числі токарними — 1540; фрезерними — 575; свердлильними — 270; шліфувальними — 365 верстато-год.
Визначити коефіцієнти змінності роботи по кожній групі металорізальних верстатів і середній коефіцієнт змінності роботи устаткування на механічній дільниці ремонтного цеху.
1.21. Визначення та аналіз виробничо-технологічної струк-тури оборотних фондів фірми. На основі вартісних оцінок деяких елементів оборотних фондів фірми «Німб» в зазначені роки (табл. 1.12) визначити виробничо-технологічну їх структуру та проаналізувати динаміку протягом останніх трьох років (1997—1999 рр.).

Таблиця 1.12
ВАРТІСТЬ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОБОРОТНИХ ФОНДІВ
ФІРМИ «НІМБ» за 1997—1999 рр., тис. грн.
Оборотні фонди 1997 1998 1999 (оцінка)
• Виробничі запаси: 6390 6834 7656
• сировина, основні й допоміжні матеріали 3700 3980 4327
• паливо й пальне 235 275 324
• куповані напівфабрикати 940 1050 1276
• тара 256 286 328
• ремонтні вузли й деталі 386 430 464
• малоцінні інструменти 427 460 487
• господарський інвентар 446 353 450
• Незавершене виробництво й напівфабрика-ти власного виготовлення
2250
2470
2850
• Видатки майбутніх періодів: 760 896 1094
• витрати на підготовку виробництва та осво-єння випуску нових виробів
468
586
738
• витрати на раціоналізацію й винахідництво 198 210 250
• витрати на придбання науково-технічної та економічної інформації й передплату періо-дичних видань

94

100

106
Разом 9400 10200 11600
1.22. Розрахунки показників ефективності використання чавунних і сталевих литих заготовок на машинобудівному підприємстві. Акціонерне товариство «Нафтохіммаш» виробляє складні машини НХМ-1200 для хімічної промисловості. Переважна більшість деталей для цієї машини виготовляється з чавунних і сталевих литих заготовок. Вихідні дані для визначення рівня ефективності використання таких конструкцій-них матеріалів при виготовленні окремих деталей наведено в табл. 1.13.
Розрахувати:
1) нормативні й фактичні коефіцієнти використання металу по кожній деталі;
2) економію (перевитрату) металу в розрахунку на запланований і фактичний випуск сукупності деталей на підприємстві.
Таблиця 1.13
ЧИСТА МАСА, ПИТОМА ВИТРАТА МЕТАЛУ ТА РІЧНИЙ ВИПУСК
ОКРЕМИХ ДЕТАЛЕЙ МАШИНИ НХМ-1200
Шифр деталі Чиста маса,
кг Питома витрата металу, кг Річний випуск деталей, шт.
нормативна фактична запланова-ний фактичний
НХМ-1210 30 36 45,0 800 880
НХМ-1220 24 30 37,5 1600 1760
НХМ-1230 12 15 21,0 2400 2640
НХМ-1240 21 25 24,2 3200 3520
НХМ-1250 18 27 25,8 1600 1760
НХМ-1260 15 19 22,2 800 880
1.23. Визначення оптимальної партії закупівлі матеріалів. У наступному році фірма «Вікторія» має закупити для потреб виробництва 97 т конструкційних матеріалів. Ціна матеріалу становить 6000 грн./т. Витрати, пов’язані з розміщенням замовлення, контролем проходження рахунків на оплату, прийманням товару (витрати з обслуговування партії товару), дорівнюють 5000 грн., а витрати на зберігання матеріалів — 18 % вартості середньорічного виробничого їх запасу.
Визначити оптимальний розмір партії матеріалів, що мають бути закуплені фірмою «Вікторія».
1.24. Обчислення оптимального розміру партії комплектуючих виробів і ритмічності постачання. Потреба підприємства «Соната» в комплектуючих виробах становить 50000 одиниць на рік. Ціна одного комплектуючого виробу — 10 грн. Витрати підприємства на обслуговування придбання комплектуючих виробів (розміщення замовлення, оформлення документів, контроль за проходженням розрахун¬ків, приймання виробів за кількістю та якістю тощо) дорівнюють 2000 грн. в розрахунку на кожну партію. Витрати на зберігання закупову-ваних комплектуючих виробів (орендна плата за складські приміщення, оплата праці оперативного персоналу складів, втрата ресурсів у процесі зберігання, відсотки за кредит у разі фінансування закупівлі за рахунок кредитних ресурсів тощо) становлять 18 % середньої вартості запасів комплектуючих виробів.
Визначити оптимальний розмір партії комплектуючих виробів і ритмічність їх постачання.
1.25. Визначення вартості нематеріальних активів підприємства. За даними балансу нематеріальні активи підприємства становлять 3100 грн., у тому числі вартість: навчальної програми — 1500 грн.; програмного забезпечення — 600 грн.; придбаної ліцензії — 1000 грн. З метою наближення балансової величини нематеріальних активів до ринкової їх вартості провідні фахівці підприємства вважають, що необхідно провести переоцінку окремих елементів цих активів на підставі таких вихідних даних.
1. Навчальну програму розроблено спеціалістами підприємства, використовується вона для підвищення кваліфікації та перенавчання працівників інших підприємств галузі на комерційних (платних) засадах. Вартість навчання за програмою одного слухача дорівнює 384 грн. Слухачі навчаються в групах по 15 чоловік. Тривалість одного навчального циклу дорівнює 4 мі¬сяці. Прибутковість навчаль-ного процесу — 10 %. Життєвий цикл програми — 2 роки.
2. Витрати на створення програмного забезпечення включають: заро¬бітну плату з нарахуванням — 500 грн.; матеріальні витрати — 80 грн.; амортизацію обладнання та інші витрати — 50 грн. Ринкова ціна програмного забезпечення на 27 % перевищує витрати на його створення.
3. Ліцензія на виробництво окремого вузла, що є комплектуючою одиницею виготовлюваного підприємством виробу, придбана за 1000 грн. За умовою угоди між ліцензіаром і ліцензіатом підприємство має сплачувати роялті (періодичні відрахування від вартості виготовленої за ліцензією продукції) розміром 700 грн. протягом чотирьох років.
4. Застосовувана в розрахунках дисконтна ставка становить 24%.
Визначити ринкову вартість нематеріальних активів підприємства.
1.26. Обчислення загальної вартості нематеріальних активів концерну та щорічних амортизаційних відрахувань від їх балансової вартості. Науково-виробничий концерн «Славутич» протягом останніх двох років істотно збільшив власні нематеріальні активи. На початок розрахункового року їх балансова вартість становила 234700 грн.
Визначити на кінець розрахункового поточного року накопичену балансову вартість нематеріальних активів і щорічну суму амортизаційних відрахувань згідно з чинним законодавством, використавши таку вихідну інформацію.
1. Науково-виробничий концерн розробив і має намір продати в поточному році близько 2000 примірників навчальної комп’ютерної програми для вищих навчальних закладів України. Орієнтовно продажна ціна одного примірника програми становитиме 250 грн.
2. Відома зарубіжна виробнича фірма спорідненої галузі запропонувала концерну придбати право на користування її товарним знаком, що має стабільний високий попит на вітчизняному ринку. Концерн після відповідних економічних розрахунків погодився придбати товарний знак з 1 липня поточного року. Комерційна ціна товарного знака — 15 тис. дол. США. На середину розрахункового року офіційний курс 1 дол. США прогнозується на рівні 3,54 грн.
3. Концерн прийняв рішення купити «ноу-хау» у сфері виробництва важливого конструкційного вузла конкретного виготовлюваного ним виробу в зарубіжної великої фірми аналогічного науково-виробничого профілю. Відповідна ліцензійна угода має бути підписана до 1 квітня розрахункового року. Вартість ліцензії на право використання «ноу-хау» дорівнює 25 % від річного обсягу продажу певного виду продукції, що має досягти у грудні поточного року 200 тис. грн.
1.27. Визначення граничної ціни придбання ліцензії на право використання освоєних зарубіжною фірмою конструкції і тех-нології виготовлення нового виробу. Вітчизняна виробнича фірма «Лан» з’ясовує доцільність придбання ліцензії на право використання конструкції і технології виготовлення нового виробу замість його випуску на основі власних науково-технічних розробок. Прогнозований річний обсяг виробництва продукції — 2000 фізичних одиниць. Очікувана собівартість одиниці власного виробу має становити 1300 грн., а виробу, виготовленого на основі ліцензії, — менша на 30 %. Нормативна рентабельність виготовлюваної фірмою продукції, що включається в продажну її ціну, дорівнює 20 %.
Визначити граничну (економічно виправдану) ціну ліцензії за умови, що вона не може перевищувати 75 % річного валового прибутку, одержуваного від виробництва виробів на основі дозвільної ліцензії.

Розділ 2
ОБОРОТНІ КОШТИ

 

2.1. Визначення та аналіз функціонально-технологічної структури оборотних коштів виробничого підприємства. Складові елементи оборотних коштів АТ «Світоч» наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
ВАРТІСТЬ ОКРЕМИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОБОРОТНИХ КОШТІВ АТ «СВІТОЧ»
ТА ЇХ ДИНАМІКА ПРОТЯГОМ 1996—2000 рр., тис. грн.
Елементи обігових коштів 1996 1997 1998 1999
(про-гноз) 2000
(про-гноз)
1. Виробничі запаси 25750 25150 25210 25340 25490
2. Незавершене виробництво 6400 6570 7100 7200 7100
3. Напівфабрикати власного ви¬готовлення
4330
4430
4530
4570
4540
4. Витрати майбутніх періодів 2150 2090 2450 3240 3500
5. Залишки готової продукції 5620 5700 5800 5880 5820
6. Відвантажена продукція 3500 3730 3830 4200 4650
7. Грошові кошти на розраху-нковому рахунку
3220
2620
2815
2910
3780
8. Дебіторська заборгованість 2020 1410 1460 1550 2040
9. Інші оборотні кошти 660 700 905 1160 1280
Разом 53650 52400 54100 56050 58200
1. Розрахувати загальну структуру оборотних коштів (співвідношен¬ня оборотних фондів і фондів обігу).
2. Визначити елементну структуру оборотних коштів АТ «Світоч».
3. Виявити тенденцію змін у структурі оборотних коштів підприємства.
2.2. Визначення нормативу виробничих запасів конструкційного матеріалу. Розрахувати норматив виробничих запасів конструкційного матеріалу СМ-030 у натуральному та вартісному вираженні, користуючись наведеними далі вихідними даними.
1. Згідно з виробничою програмою підприємства споживання конструкційного матеріалу становить 4680 т за рік.
2. Часовий інтервал поставки матеріалу на підприємство дорівнює 30 днів.
3. Оформлення термінового замовлення з метою одержання матеріалу в конкретного постачальника потребує трьох днів, а термін доставки й вивантаження його у споживача — ще 6 днів.
4. Підготовка матеріалу до використання у виробничому процесі триває 2 дні.
5. Середньодобова витрата конструкційного матеріалу становить 18 т, а договірна ціна 1 т цього матеріалу — 780 грн.
2.3. Обчислення нормативу оборотних коштів у виробничі за¬паси основних матеріалів і напівфабрикатів.
Визначити норматив оборотних коштів у виробничі запаси основ¬них матеріалів і напівфабрикатів кількох видів, коли відомо, що згідно з планом у IV кварталі розрахункового року має бути випущено виробів ВДО-15 — 200 шт., ВДО-16 — 50 шт. Решту потрібних для розрахунків вихідних даних наведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ НОРМАТИВУ ОБОРОТНИХ
КОШТІВ У ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ ОСНОВНИХ
МАТЕРІАЛІВ І НАПІВФАБРИКАТІВ
Показник Шифр окремих видів матеріалів
РКП-350 РКП-360 СЛ-120 ОСЛ-150
Норма витрати
на виріб ВДО-15, кг 100 200 10 10
на виріб ВДО-16, кг 200 150 30 50
Ціна договірна, грн./т 80 50 180 1000
Інтервал між поставками, діб 20 30 60 90
Транспортний запас, діб 5 — 5 10
2.4. Визначення нормативу оборотних коштів у незаверше-ному виробництві конкретного виробу. Виробнича фірма освоїла виготовлення нового виробу А, валові витрати на виробництво (собівартість) якого становлять 4000 грн. Згідно з виявленим ринковим попитом річна виробнича програма нового виробу сформована в розмірі 900 од. За встановленою технологією тривалість виробничого циклу становить 4 дні. Вартість сировини й матеріалів, обробка (переробка) яких започатковується в перший день виробничого циклу, дорівнює 60 % валових витрат на виробництво (собівартості) нового виробу А. Решта витрат по днях виробничого циклу розподіля-ється рівномірно. Кількість робочих днів у році — 250.
Визначити норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві нового виробу А.
2.5. Обгрунтування нормативу оборотних коштів у незавершеному виробництві підприємства.
Визначити норматив оборотних коштів у незавершене виробництво державного підприємства «Ватра» на підставі наведених далі вихідних даних для розрахунків.
1. Річний обсяг вироблюваної продукції у розрахунковому році має скласти 12000 одиниць (шт.), а валові витрати на виробництво (собі¬вартість) одиниці продукції — 345 грн.
2. Тривалість виробничого циклу становитиме 7 днів.
3. Поточні витрати розподіляться за днями виробничого циклу так: одноразові витрати (витрати першого дня виробничого циклу) — 65 %; рівномірно наростаючі витрати решти днів виробничого циклу — 35 % від загальної собівартості одного виробу. (Вважати, що рік має 250 робочих днів).
2.6. Визначення коефіцієнта наростання поточних вит-рат.
Обчислити коефіцієнт наростання витрат, використовуваний для визначення нормативу оборотних коштів у незавершеному виробництві, за наведених далі умов виробничо-господарської діяльності підприємства «Зоря».
1. У структурі виробничої собівартості вироблюваної підпри-ємством продукції частка сировини становить 20 %, основних матеріалів — 30 %, купованих напівфабрикатів — 35 %, заробітної плати та інших операційних видатків — 15 %.
2. Тривалість виробничого циклу за існуючою технологією вироб¬лення продукції становить 30 календарних днів.
3. Поточні витрати розподіляються так: а) на сировину та основні матеріали — протягом перших 10 днів; б) на куповані напівфабрикати —протягом останніх 10 днів; в) витрати на оплату праці та інші операційні видатки — рівномірно протягом усіх 30 днів виробничого циклу.
2.7. Формування нормативу оборотних коштів державного підприємства. Сформувати з допомогою конкретних розрахунків норматив оборотних коштів державного підприємства «Буран» на наступний за звітним рік, використавши наведену далі вихідну інформацію.
1. Середній виробничий запас сировини, основних матеріалів і купованих напівфабрикатів на підприємстві у звітному році становив 16 днів. Проведені попередні розрахунки показали, що поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення виробництва й упорядкування (відновлення) кооперувальних зв’язків з іншими постачальниками дозволить скоротити інтервал поставок матеріаль¬них ресурсів на 0,7 доби. Крім того, на 0,3 доби зменшиться інтервал поставок завдяки поліпшенню роботи (руху) транспорту. У кошторисі витрат на виробництво в розрахунковому році на сировину, основні матеріали та напівфабрикати виділено 41280 тис. грн.
2. У звітному році на кожний мільйон гривень товарної продукції було витрачено допоміжних матеріалів на суму 30 тис. грн. Згодом є
можливість зменшити питомі витрати допоміжних матеріалів на 5 %. Фактичний обсяг товарної продукції досяг 112900 тис. грн. У розрахунковому році обсяг виробництва продукції має збільшитися на 20 %. Раніше допоміжні матеріали завозилися на підприємство в середньому один раз на два місяці. Середній запас допоміжних матеріалів намічено скоротити на 5 днів.
3. Звітного року фактичний запас палива на підприємстві був таким, що його вистачило б на 28 діб, або на 25 % перевищувало б нормативний запас цього виду ресурсу. Через майбутні зміни в умовах поставляння палива його нормативний запас має скоротитися на 3 доби. За розробленим кошторисом виробництва передбачаються витрати на паливо у загальній сумі 7420 тис. грн.
4. Вартісний норматив оборотних коштів на запасні частини для ремонту технологічного устаткування у звітному році становив 4 коп. у розрахунку на кожну гривню вартості устаткування і транспортних засобів. Збільшення міжремонтного періоду та інші організаційно-технічні заходи уможливлять зменшення цього нормативу на 5 %. Як показали розрахунки, у наступному році очікувана серед¬ньорічна вартість устаткування і транспортних засобів становитиме 42000 тис. грн.
5. Валові витрати на виробництво (собівартість) товарної продукції у IV кварталі розрахункового року мають становити 24800 тис. грн. За відповід¬ний квартал звітного року фактична норма залишків незавершеного виробництва дорівнювала в середньому 5,3 доби. У розрахунковому році ця норма має бути скоригована з урахуванням 5%-го скорочення тривалості виробничого циклу. Коефіцієнт наростання витрат становитиме 0,8.
6. По підприємству в цілому оборотні кошти в запасах тари й залишках швидкоспрацьовуваного інструменту, пристроїв та інвентаря у звітному році становили відповідно 62 і 380 тис. грн. Розрахунками доведено необхідність збільшення нормативів за згаданими елементами оборотних коштів відповідно на 12 та 8 %.
7. На початок розрахункового року очікуваний залишок витрат (видатків) майбутніх періодів дорівнює 700 тис. грн. За складеним кошторисом витрат видатки майбутніх періодів становитимуть 8000 тис. грн. Протягом розрахункового періоду валові витрати на вироб¬ництво (собівартість) товарної продукції становитимуть 4150 тис. грн. цих видатків.
8. За IV квартал звітного року залишки готових виробів на складі підприємства були такі: нормативні — 3,5 доби, фактичні — 4 доби. У розрахунковому році норма на відвантаження продукції становитиме не півтора, а лише один день.
2.8. Уточнення потреби підприємства в оборотних коштах на наступний за звітним рік. У звітному році приватним підприємством «Берізка» було реалізовано (продано на ринку) продукції на загальну суму 1200 тис. грн. за наявності середньорічної суми оборотних коштів 800 тис. грн. У наступному році передбачається збільшити обсяг продажу продукції на 8 %. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів має збільшитися на 20 %.
Уточнити для наступного за звітним року потребу підприємства «Берізка» в оборотних коштах і можливе вивільнення цих коштів за рахунок планового прискорення їх оборотності.
2.9. Визначення тривалості одного обороту оборотних коштів підприємства. Очікується, що в поточному році обсяг реалізованої продукції підприємства, яке працює нормально, має становити 200 млн грн., а середній залишок нормованих оборотних коштів — 25 млн грн.
Визначити кількість оборотів і тривалість одного обороту оборотних коштів підприємства.
2.10. Обчислення суми вивільнення (економії) оборотних ко-штів фірми. За прогнозними розрахунками фірма, що випускає товари народного споживання, у звітному періоді мала виробити товар¬ної продукції на загальну суму 1200 тис. грн. за наявності оборот¬них коштів у межах 150 тис. грн. Фактично за наявності тих самих оборотних коштів фірма спромоглася випустити і реалізувати власної продукції на суму 1320 тис. грн.
Визначити суму вивільнення (економії) оборотних коштів фірми.
2.11. Розрахунок необхідної суми оборотних коштів малого підприємства й можливий розмір їх вивільнення. У звітному році мале підприємство «Автосервіс» надало послуг власникам легкових автомобілів на суму 100 тис. грн. При цьому середньорічна сума оборотних коштів становила лише 8340 грн. За наявності незадоволеного попиту на автопослуги мале підприємство в наступному за звіт¬ним році має намір збільшити обсяг надаваних послуг на 12 %, а обо-
ротність оборотних коштів прискорити на 16 %.
Розрахувати потребу малого підприємства з надання автопослуг у оборотних коштах та можливу суму їх вивільнення за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності.
2.12. Визначення показників оборотності та вивільнення оборотних коштів внаслідок кращого їх використання. Протягом звітного року акціонерне товариство «КІП» виробило й реалізувало товарної продукції на суму 900 тис. грн. Середньорічний залишок оборотних коштів становив 180 тис. грн. У наступному розрахунковому році обсяг реалі-зованої продукції має бути збільшений на
14 %. Крім того, розроблені організаційно-економічні заходи з підвищення ефективності виробництва дозволять скоротити оборотність оборотних коштів приблизно на 12 днів.
На підставі наведених даних обчислити показники оборотності оборотних коштів АТ «КІП», а також можливий обсяг їх вивільнення завдяки зазначеним організаційно-економічним заходам.
2.13. Обчислення рівня ефективності використання оборотних коштів фірми та обсягу додаткового їх залучення у звітному році. Визначити ефективність використання оборотних коштів фірми «Роксолана» та обсяг додаткового їх залучення у звітному році, користуючись наведеними далі вихідними даними.
Середньорічна сума оборотних коштів цієї фірми дорівнює 650 тис. грн., а виторг від реалізації виробленої продукції — 2925 тис. грн. Коефіцієнт завантаження оборотних коштів становить 0,15; оборотність їх — 52 дні.
2.14. Розрахунок суми вивільнення оборотних коштів по виробничих підрозділах та акціонерному товариству в цілому. На під¬ставі вихід¬них даних, наведених у табл. 2.3, обчислити можливу суму вивільнення оборотних коштів у АТ «Авангард».
Таблиця 2.3
ОБСЯГ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ОБОРОТНІСТЬ ОБОРОТНИХ
КОШТІВ ВИРОБНИЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ АТ «АВАНГАРД»
Виробничий підрозділ Обсяг реалізованої продукції
у звітному році, тис. грн. Тривалість одного обороту оборотних коштів, дні
очікувана фактична
Головне підприємство 25850 24 20
Бородянська філія 8600 30 26
Таращанська філія 6550 36 32
2.15. Визначення оборотності та економії оборотних коштів підприємства. Мале підприємство «Сяйво» у звітному році очікувало реалізувати товарної продукції на суму 1500 тис. грн. за наявності оборотних коштів розміром 300 тис. грн. З остаточним переходом на ринкові умови господарювання підприємство здійснило кілька ефективних організаційно-технічних заходів, що уможливило скоротити тривалість одного обороту оборотних коштів на 27 днів.
Визначити:
1) число оборотів оборотних коштів і заплановану тривалість одного обороту;
2) умовну економію оборотних коштів за рахунок здійснення організаційно-технічних заходів.
2.16. Визначення приросту ефективності використання оборотних коштів за рахунок здійснення технічних заходів. Визначити зміну рівня ефективності використання оборотних коштів, якщо завдяки запровадженню нової технології обробки коефіцієнт використання матеріалу підвищився з 0,52 до 0,67. Решта техніко-економічних показників виробництва були такі: 1) чиста маса виробу — 54,2 кг; 2) щоденний випуск виробів — 24 шт.; 3) договірна ціна 1 т матеріалу — 38300 грн.; 4) транспортно-заготівельні витрати — 32 % від вартості матеріалів; 5) середній інтервал поставки матеріалів — 20 днів; 6) норма страхового запасу — 25 % від поточного запасу матеріалів.

2.17. Розрахунок рівня ефективності використання оборотних коштів у по¬рівнюваних періодах. Визначити рівень ефективності використання оборотних коштів фірми за показником числа їх оборотів, якщо обсяг реалізації товарної продукції за два суміжні роки становив 25300 і 28400 грн., а середньо¬річна сума оборотних коштів дорівнювала відповідно 3370 та 3600 грн.

2.18. Обчислення показників оборотності оборотних коштів і розміру їх вивільнення завдяки раціональнішому використанню в розрахунковому році. У 1998 році приватне підприємство «Березань» виготовило й продало через власний магазин продукції на суму 640 тис. грн. Середній залишок оборотних коштів становив 160 тис. грн. У 1999 році було передбачено збільшити обсяг продажу товарів власного виробництва на 12,5 %, а тривалість одного обороту скоротити на 12 днів.
На підставі наведених вихідних даних визначити показники оборотності оборотних коштів (кількість оборотів, тривалість одного обороту), а також розмір умовного їх вивільнення в разі раціональнішого використання в розрахунковому році.

2.19. Визначення можливого обсягу випуску продукції за не-змін¬ного розміру оборотних коштів. У звітному році на новоствореному приватному підприємстві «Радунь» реалізовано товарної продукції на 20 тис. грн. при середніх залишках оборотних коштів 4700 грн. Визначити можливий випуск продукції в наступному за звітним році за незмінного обсягу оборотних коштів та зменшеної на 14 днів тривалості одного їх обороту.

2.20. Визначення суми вивільнюваних оборотних коштів. За попередній рік фірма виконала ремонтні роботи на загальну суму 240 тис. грн. Середньорічний залишок оборотних коштів становив 20 тис. грн. Наступного року прогнозується збільшити обсяг робіт на 60 тис. грн. Здійснення кількох організаційно-технічних заходів уможливить скорочення тривалості одного обороту оборотних коштів на 10 %.
Обчислити суму оборотних коштів, що вивільняються.
Розділ 3
ІНВЕСТИЦІЇ

 

3.1. Визначення та аналіз елементно-технологічної структури виробничих інвестицій (капітальних вкладень). За перспективним планом розвитку промисловості будівельних матеріалів в одній із областей України передбачено спорудити два дробильно-сортувальні заводи з виробництва гравію потужністю відповідно 400 і 600 тис. м3/рік. Для цього виділено 8200 тис. грн. капітальних вкладень.
1. Визначити загальну кошторисну вартість споруджуваних заводів, коли відомо, що протягом останніх років питомі капітальні вкладення в розрахунку на 1000 м3 гравію по підприємствах планованої потужності становили відповідно 9250 і 7500 грн.
2. Розрахувати відносну елементно-технологічну структуру капі¬тальних вкладень окремо по кожному заводу, спираючись на вихідні дані, наведені в табл. 3.1. Порівняти цю структуру із середньою на промислових підприємствах України за останні 10 років (витрати на будівельно-монтажні роботи — 35—40 %, на придбання устаткування — 45—50 %, інші капітальні роботи і витрати — 10—20 %) і зробити висновок щодо її раціональності.
Таблиця 3.1
АБСОЛЮТНА ЕЛЕМЕНТНО-ТЕХНОЛОГІЧНА СТРУКТУРА КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ ДВОХ ДРОБИЛЬНО-СОРТУВАЛЬНИХ ЗАВОДІВ, тис. грн.
Показник Потужність заводу, тис. м3
400 600
Витрати на будівельно-монтажні роботи 1400 1750
Витрати на придбання устаткування 2040 2300
Інші капітальні роботи і витрати 260 450
Разом 3700 4500

3.2. Обчислення необхідного розміру капітальних вкладень з використанням нормативної питомої їх величини. Виявлений у процесі маркетингового дослідження попит внутрішнього ринку на продукцію підпри¬ємства «Біомедскло» становить 120000 одиниць (штук). Виробнича потужність підприємства на початок розрахункового року становить 80000 одиниць. Очікуваний коефіцієнт використання виробничої потужності протягом наступних трьох років не перевищуватиме 0,85. З метою повного задоволення потреб ринку у продукції цього підприємства передбачається протягом трьох років ввести в дію відповідні виробничі потужності. За попередніми розрахунками, норматив питомих капітальних вкладень на забезпечення приросту 1000 одиниць становить 150 тис. грн.
Використавши зазначений норматив, визначити розмір капітальних вкладень, що забезпечить приріст обсягу продукції підприємства «Біомедскло», достатній для повного задоволення попиту внутрішнього ринку.

3.3. Розрахунок необхідного обсягу основного та оборотного капіталу для започаткування бізнесової діяльності. Невелика група підприємців має намір створити товариство з обмеженою відповідальністю, яке вироблятиме і реалізовуватиме лічильники виробничого призначення «Сатурн». Для цього потрібно знайти та орендувати придатне для виробничо-господарської діяльності приміщення; закупити офісні меблі й господарський інвентар загальною вартістю
300 тис. грн.; придбати виробниче устаткування на суму 700 тис. грн.
У розрахунку на одиницю продукції матеріальні витрати становитимуть 48 грн., а інші змінні витрати — 32 грн. Усі витрати на виробництво розподіляються рівномірно протягом виробничого циклу. Придбання сировини і виготовлення виробів здійснюється щодня партіями по 200 штук. Ціна реалізації одиниці продукції — 130 грн.
Матеріальні ресурси перебуватимуть у виробничих запасах протягом 20 днів, а в незавершеному виробництві — 10 днів. Запас готової продукції на складі підприємства має бути розрахований приблизно на 4 доби. Комерційний кредит під половину щоденної реалізації продукції братиметься терміном на 60 днів. Сума орендної плати за користування приміщенням становитиме 20 тис. грн., а створюваний резерв грошових коштів — 10 тис. грн.
Обчислити загальну потребу підприємців у основному та оборот¬ному капіталі для започаткування бізнесової діяльності.

3.4. Визначення необхідної суми капіталу і кредиту на закупів¬лю матеріалів для започаткування бізнесу. Підприємець має намір створити невелику виробничо-торговельну фірму. З цією метою він бере в оренду потрібні приміщення та виробничі потужності. Як показали попередні розрахунки, протягом першого року господарювання показники бізнесової діяльності можуть бути такі:
1) виторг від реалізації продукції — 1660 тис. грн.;
2) витрати на придбання устаткування — 100 тис. грн.;
3) витрати на закупівлю матеріалів — 800 тис. грн.;
4) оплата праці — 200 тис. грн.;
5) орендна плата, яка вноситься щоквартально, — 80 тис. грн.;
6) готівка в касі підприємства — 250 грн.;
7) кількість оборотів оборотних коштів — 6;
8) податок на додану вартість (ПДВ) — 20 %;
9) термін, на який бажано одержати кредит, — 3 місяці;
10) кредитування покупців: 50 % обсягу реалізації — за готівку; 25 % — на умовах одномісячного і 25 % — на умовах двомісячного кредиту.
Визначити необхідну підприємцеві загальну суму власного капіталу та кредиту на закупівлю матеріалів для започаткування нового бізнесу.

3.5. Визначення загального обсягу капітальних вкладень у розвиток підприємства. Вихідна інформація для потрібних розрахунків по підприємству «Орбіта»:
1. Балансова вартість виробничих основних фондів підприємства на початок розрахункового періоду досягла 120 млн грн., у тому числі активної їх частини — 45 %. Середній нормативний (економічно виправданий) строк експлуатації активної частини основних фондів становить 10 років, а пасивної — 25 років. Протягом розрахункового п’ятирічного періоду середньорічний приріст основних фондів підприємства має становити 6 %, у тому числі активної їх частини — 9 %. Коефіцієнти вибуття основних фондів залежно від строку екс-плуатації і темпів приросту наведено в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
РЕКОМЕНДОВАНІ КОЕФІЦІЄНТИ ВИБУТТЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ
ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКУ ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ТЕМПІВ ПРИРОСТУ
Строк експлуата-ції, років Темпи приросту, %
1 3 6 9
3 0,3300 0,3235 0,3141 0,3050
5 0,1960 0,1884 0,1774 0,1671
10 0,0956 0,0872 0,0759 0,0658
15 0,0621 0,0538 0,0429 0,0341
25 0,0354 0,0274 0,0182 0,0118

Витрати, що не збільшують вартості основних фондів, дорівнюють 5 % тих капітальних вкладень, що спрямовуються на відшкодування вибуття основних фондів.
2. Попит внутрішнього ринку на продукцію підприємства становитиме 80 тис. т на кінець розрахункового періоду. Виробнича потужність підприємства на початок розрахункового періоду дорівнювала 65 тис. т. Очікуваний коефіцієнт використання виробничої потужності впродовж цього періоду в середньому дорівнюватиме 0,87. Необхідні виробничі потужності протягом розрахункового періоду вводитимуться в таких розмірах, % до підсумку: перший і другий рік — по 15, третій і четвертий — по 20, п’ятий — 30. Відповідно до нормативів нововведені виробничі потужності освоюються протягом двох років, у тому числі в рік уведення в дію — на 60 %. За існуючими нормами питомі капітальні вкладення становлять 900 грн. у розрахунку на 1 т приросту виробничої потужності.
3. З метою подальшого нарощування виробничих потужностей під¬приємства в наступному за розрахунковим періоді передбачається на останній рік розрахункового періоду створити заділ з основних фондів вартістю 18 млн грн. При цьому середній коефіцієнт готовності виробничих об’єктів, що перебуватимуть у будівельному заділі протягом останнього року розрахункового періоду, дорівнюватиме 0,15.
Визначити:
1) необхідний обсяг капітальних вкладень у відшкодування виведених основних фондів і підтримку існуючого рівня виробництва;
2) обсяг реальних інвестицій задля забезпечення приросту вироб¬ничої потужності підприємства;
3) розмір капітальних вкладень для створення будівельного заділу;
4) загальний обсяг капітальних вкладень, необхідних для технічного розвитку підприємства в розрахунковому періоді.
3.6. Обчислення економічного ефекту капіталомісткого заходу на виробничих підприємствах концерну. Практична реалізація розробленого спеціалістами-винахідниками технічного заходу забезпечує на під¬приємствах концерну «Укральянс» зниження собівартості (валових витрат на виробництво) одиниці продукції з 12 до 10 грн. Для здійснення цього заходу потрібно 200 тис. грн. капітальних вкладень. Річна програма випуску виробів після запровадження технічного за-ходу розширилася, і тепер згідно з нею окремі підприємства концерну мають випустити, тис. штук: фірма «Алекс» — 10; компанія «Троянда» — 12; спільне підприємство «Україна-Сіменс» — 50. Внутрішня ставка дохідності інвестицій становить 0,15.
Визначити економічний ефект капіталомісткого технічного заходу і ступінь його ефективності за кожним підприємством концерну «Укральянс».
3.7. Визначення найефективнішого вирішення виробничо-гос¬по¬дарського завдання. Потрібно на підставі економічних розрахунків відшукати найефективніший варіант вирішення виробничо-господарського завдання, використовуючи методи зведених витрат і ланцюговий. Вихідні дані наведено в табл. 3.3.
Таблиця 3.3
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ НАЙЕФЕКТИВНІШОГО
ВИРІШЕННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОГО ЗАВДАННЯ
Показник Варіанти
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
Капітальні вкладення, тис. грн. 600 640 670 690 675
Собівартість річного випуску продукції, тис. грн. 500 490 485 480 487
Нормативний коефіцієнт дохідності інвестицій 0,20 0,20 0,20 0,20 0,20
3.8. Обгрунтування найефективнішого варіанта капітальних вкладень у різні форми розширеного відтворення основних фондів. Збільшення випуску продукції до необхідних обсягів, аби повніше задовольнити потреби ринку, може бути досягнуто за рахунок реконструкції діючого підприємства або спорудження нового. Техніко-економічні показники можливих форм збільшення обсягів виробництва подано в табл. 3.4.

Таблиця 3.4
ВИЗНАЧАЛЬНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЮЧОГО
(НЕРЕКОНСТРУЙОВАНОГО, РЕКОНСТРУЙОВАНОГО)
І НОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Показник Діюче підприємство Споруджуване під-приємство
до
реконструк-ції після
реконструкції
Річний обсяг продукції, штук 11000 30000 19000
Собівартість одиниці продукції, грн. 210 205 190
Договірна ціна одиниці продукції, грн. 250 250 250
Капітальні вкладення, грн. — 57600 79800
Нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій
0,15
0,15
0,15

1. Розрахувати прибутковість (рентабельність) виробничих інвес¬тицій (капітальних вкладень) і вироблюваної продукції у разі різних форм збільшення обсягів виробництва.
2. На підставі цих розрахункових показників визначити найвигід¬ніший варіант інвестування виробничих об’єктів.

3.9. Визначення найефективнішого варіанта інвестування придбання нового верстата. Виробничій фірмі «Атланта» запропоновано придбати на вибір один із двох токарних верстатів. Експлуатація того чи іншого металообробного верстата дає змогу зменшити операційні витрати (кошторис витрат) згаданої виробничої фірми. Проте це зменшення за варіантами придбання нової техніки різне, що підтверджується даними табл. 3.5. Вартість верстатів після п’яти років їх експлуатації має дорівню¬вати нулю. Застосовувана при розрахунках чистої теперішньої вартості дисконтна ставка ста-новить 12 %.
Економічними розрахунками обгрунтувати, який із двох нових верстатів вигідніше придбати фірмі.
Таблиця 3.5
РОЗМІР ІНВЕСТИЦІЙ НА ПРИДБАННЯ
ТА ЗМЕНШЕННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ
У ПРОЦЕСІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ НОВИХ ВЕРСТАТІВ, грн.
Показник Верстат ТВ-210 Верстат ТВ-250
Сума інвестицій на придбання верстатів 20000 25000
Річна економія операційних витрат про-тягом року:
• першого 4000 8000
• другого 6000 6000
• третього 6000 5000
• четвертого 7000 6000
• п’ятого 6000 8000

3.10. Визначення порівняльної ефективності капітальних вкладень у листопрокатне виробництво. На основі вивчення матеріальних балансів установлено, що потреба внутрішнього й зовнішнього ринків у тонкому сталевому листі на 3 млн т перевищує виробничі можливості вітчизняного металургійного комбінату, який є монополістом в Україні по випуску цього виду продукції. Спеціалісти комбінату запропонували кілька варіантів нарощування виробничої потужності листопрокатного виробництва, аби покрити дефіцит цього виду продукції.
Варіант 1-й. Реконструкція кількох діючих листопрокатних станів, що дозволить збільшити випуск тонкого листа на 3 млн т. При цьому потрібні капітальні вкладення становитимуть 90 млн грн., а собівартість (валові витрати на виробництво) річного випуску продукції — 126 млн грн.
Варіант 2-й. Спорудження напівбезперервного прокатного стану, здатного забезпечити випуск 2,5 млн тонкого листа на рік, і реконструкція двох діючих листопрокатних станів. Капітальні вкладення в нове будівництво дорівнюватимуть 85 млн грн., а в реконструкцію — 15 млн грн. Що ж до собівартості річного випуску продукції, то вона становитиме відповідно 102 і 21 млн грн.
Варіант 3-й. Спорудження нового безперервного прокатного стану, потужність якого забезпечить потрібний випуск додаткової кількості тонкого листа. При цьому необхідні капітальні вкладення становитимуть 105 млн грн., а собівартість усього річного обсягу продукції — 120 млн грн.
Визначити двома способами найефективніший варіант нарощування виробничої потужності листопрокатного виробництва, враховуючи, що нормативний (прийнятний для інвестора) коефіцієнт прибутковості капітальних вкладень дорівнює 0,16.
3.11. Обчислення порівняльної та абсолютної ефективності капітальних вкладень у розвиток виробництва мінеральних добрив. За прогнозними розрахунками, протягом наступних п’яти років є потреба збільшити обсяг виробництва на комбінаті фосфатних мінеральних добрив «Азот» до 400 тис. т з одночасним поліпшенням їх якості. Цьому сприятиме запровадження нової технології, що уможливить підвищення вмісту у кінцевому продукті поживної речовини (P2O5) із 45 до 50 %. Нарощування виробничої потужності до необхідного середньорічного значення можливе в разі реконструкції або розширення діючого виробництва із запроваджен¬ням нової технології. При цьому капітальні та поточні витрати за варіан-тами будуть помітно різними, що видно з даних, наведених у табл. 3.6.
Таблиця 3.6
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОБГРУНТУВАННЯ
НАЙРАЦІОНАЛЬНІШОГО ВАРІАНТА ІНВЕСТУВАННЯ
РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ
Показник Одини-ця
вимірю-вання Технологія виробництва
Існуюча Нова
реконструкція діючого підп-риємства розширення діючого підприємст-ва
Річний обсяг виробництва мінеральних добрив
тис. т
200
400
200
Собівартість виробництва 1 т добрив
грн.
800
750
770
Оптова ціна 1 т добрив при вмісті P2O5:
грн.

45 % 990 — —
50 % — 1090 1090
Питомі капітальні вкладення грн./т 1100 720 950
Економічними розрахунками визначити найраціональніший варіант нарощування виробничої потужності комбінату «Азот» і за ним обчислити абсолютну ефективність капітальних вкладень. У розрахунках узяти до уваги, що економічно прийнятні коефіцієнти порівняльної і загальної (абсолют¬ної) ефективності капітальних вкладень становлять відповідно 0,14 і 0,16.
3.12. Визначення чистої дисконтної вартості й внутрішньої норми окупності інвестицій. Один з інвестиційних проектів, що підлягає практичній реалізації, має план платежів (надходжень), наведений у табл. 3.7.
Таблиця 3.7
РОЗМІР ПЛАТЕЖІВ (НАДХОДЖЕНЬ) ЗА РОКАМИ
РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ, тис. грн.
Порядковий номер року 0 1 2 3 4 5
Платежі, надходження – 2000 + 700 + 800 + 900 + 600 + 600

Обчислити:
1) чисту дисконтну вартість на основі розрахункової відсоткової ставки у 20 % і 25 % річних;
2) внутрішню норму дохідності реальних інвестицій.

3.13. Визначення чистої теперішньої вартості й внутрішньої ставки дохідності проекту диверсифікації виробництва. Компанія «Довгань-Україна» прийняла рішення диверсифікувати власне виробництво з метою модифікації свого стратегічного розвитку та зміцнення позицій на зовнішньому ринку. Згідно з попередніми розрахунками для реалізації цього проекту компанії потрібні інвестиції на загальну суму 560 тис. грн. Інформацію щодо їх розподілу та очікуваних грошових потоків за роками реалізації інвестиційного про-
екту наведено в табл. 3.8.
Таблиця 3.8
ІНВЕСТИЦІЇ І ГРОШОВІ ПОТОКИ
ЗА РОКАМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА, тис. грн.
Рік реалізації проекту Виробничі
інвестиції Очікувані грошові
потоки
1-й 122 —
2-й 227 —
3-й 161 —
4-й — 218
5-й — 231
6-й 50 216
7-й — 364
8-й — 364
9-й — 360
10-й — 352
11-й — 352

Визначити:
1) чисту теперішню вартість проекту (NPV) за умови, що необхідна норма прибутку становить 15 і 30 %;
2) внутрішню ставку дохідності інвестиційного проекту (IRR).
3.14. Оцінка ефективності інвестиційного проекту організа-
ції виробництва нового виду продукції. Акціонерне товариство «Імпульс» планує реалізувати інвестиційний проект вартістю 100 тис. грн., практичне здійснення якого спрямовано на організацію виробництва нового виду продукції. Фінансування проекту здій¬снюватиметься на початок першого року його реалізації. Очікуються такі грошові потоки на кінець року: 1-го — 50 тис. грн.; 2-го — 40 тис. грн.; 3-го — 50 тис. грн. За розрахунковий період береться початок 4-го року.
Визначити:
1) майбутню чисту приведену вартість інвестиційного проекту за дисконтної ставки 4 і 25 %;
2) внутрішню ставку дохідності проекту;
3) термін окупності вкладених інвестицій.

3.15. Економічна оцінка доцільності реалізації проекту започат¬кування виробництва нового продукту. Компанія «Тронка» планує розпочати виробництво нового продукту підвищеної якості замість застарі¬лого й такого, що не має попиту на внутрішньому ринку. За попередньою оцінкою інвестора, на практичну реалізацію цього проекту необхідно витратити протягом першого року інвестиційного циклу 700 тис. грн., а другого року — 1000 тис. грн. Очіку-
ється, що протягом життєвого циклу інвестиційного проекту можливі грошові потоки розподілятимуться за роками так: кінець 2-го року — 250 тис. грн., кінець 3-го року — 300 тис. грн., кінець кожного наступного року (з 4-го по 10-й включно) — 400 тис. грн. Хоч інвестиційний проект може бути дієздатним і через 10 років, виробнича компанія вважає за доцільне обмежити економічні розрахунки саме цим періодом.
1. Відповісти на запитання:
• чому дорівнюватиме чиста поточна вартість проекту, якщо дис¬контна ставка становитиме 15 %?
• як зміниться ситуація, якщо дисконтна ставка дорівнюватиме
10 %?
2. Розрахувати внутрішню норму прибутковості проекту і термін окупності інвестицій.

3.16. Визначення оцінних показників ефективності інвесту-вання проекту, згідно з яким має зрости обсяг виробництва і підвищитися техніко-експлуатаційні та естетичні параметри вироблюваної продукції. Акціонерне товариство відкритого типу «Струм-прилад» спеці¬алізується на виробленні електропобутової техніки. Адміністрацією ВАТ досліджується доцільність збільшення виробничих потужностей і можливість підвищення техніко-експлу¬атаційних та естетичних параметрів виготовлюваних виробів. Задля практичної реалізації цієї підприємницької ідеї необхідно фінансування, обсяг і джерела якого наведено в табл. 3.9. Зауважимо, що кредити беруться (надаються) на початку кожного року, а поверта-
ються в кінці року однаковими за розміром платежами.
Таблиця 3.9
НЕОБХІДНИЙ ОБСЯГ І МОЖЛИВІ ДЖЕРЕЛА
ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ
У РОЗВИТОК ВАТ «СТРУМ-ПРИЛАД», тис. грн.
Рік Необхідний обсяг
капітальних вкладень Джерела фінансування
Власні Позикові
1998 800 200 600 на 3 роки під 10 % річних
1999 500 — 500 на 2 роки під 12 % річних
2000 250 150 100 на 2 роки під 11 % річних

Динаміку випуску продукції за роками прогнозованого періоду наведено в табл. 3.10.
Таблиця 3.10
ПРОГНОЗ ОБСЯГУ ПРОДУКУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ВИРОБІВ
У ВАТ «СТРУМ-ПРИЛАД» НА 1999—2005 рр., тис. штук
Вид продукції 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Тостер 8 12 16 20 24 30 30
Міксер 12 16 20 20 20 20 20
Фритюрниця 5 10 15 20 20 20 20
Очікувані витрати на виробництво і реалізацію та ціна одиниці окремих видів продукції наведено в табл. 3.11. Поточні витрати на виробництво й реалізацію продукції подані без урахування сум амортизаційних відрахувань.
Таблиця 3.11
РОЗРАХУНКОВІ ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО Й РЕАЛІЗАЦІЮ
ТА ДОГОВІРНА ЦІНА ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ ВАТ «СТРУМ-ПРИЛАД», грн.
Назва виробу Витрати на виробництво
й реалізацію одиниці продукції Договірна ціна
Тостер 72 80
Міксер 41 45
Фритюрниця 238 250
Зауважимо, що наприкінці 1999 р. можна буде продати части-ну
обладнання фірми залишковою вартістю 80 тис. грн. За розрахунковий береться 1998 р.
Визначити:
1) чисту теперішню вартість проекту (NPV) за умови, що дисконт¬на ставка дорівнюватиме 15 і 10 %;
2) термін окупності та індекс рентабельності інвестицій, необ-хідних для практичної реалізації проекту;
3) дисконтну ставку, за якої NPV дорівнюватиме нулю.

3.17. Визначення привабливості та економічної ефективності інвестиційного проекту фірми. Виробнича фірма «Хартрон» розробляє невеликий інвестиційний проект, реалізація якого в практиці господарювання впродовж чотирьох років може забезпечити грошові доходи (пото¬ки), що дорівнюють відповідно 6000, 4000, 3000 і 2000 грн.
Чи є прийнятним економічно цей проект, якщо дисконтна ставка встановлена на рівні 10 %, а початкові інвестиції дорівнюють 9000 грн.? Щоб правильно відповісти на це запитання, потрібно розрахувати індекс прибутковості інвестиційного проекту.

3.18. Розрахунок чистого приведеного доходу від реалізації інвестиційного проекту. Виробничо-торговельна фірма «Техноцентр БМВ» вирішила створити сучасний центр з технічного обслуговування і продажу легкових автомобілів зарубіжного виробництва. Як показали попередні розра¬хунки, реалізація проекту потребує витрат інвестиційних ресурсів, але зможе забезпечити грошові надходження в розмірах, що їх відбиває табл. 3.12.
Таблиця 3.12
ГРОШОВІ ВИТРАТИ І НАДХОДЖЕННЯ
ЗА ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПРОЕКТОМ СТВОРЕННЯ
ТЕХНІЧНОГО ЦЕНТРУ БМВ, тис. грн.
Рік Інвестиційні витрати Грошові надходження
1997 2480 —
1998 4320 —
1999 5970 —
2000 1730 1800
2001 — 2300
2002 — 3600
2003 — 8480
Разом 14500 16180

Обчислити:
1) чистий приведений дохід від реалізації інвестиційного проекту за умови застосування дисконтної ставки, яка дорівнює 10 %;
2) індекс дохідності інвестиційного проекту.
3.19. Обгрунтування економічної доцільності реалізації інвестиційного проекту фірми за показниками розміру чистого приведеного доходу, індексу рентабельності й терміну окупності інвес¬тицій. Компанія «Агропродукти», що спеціалізується на переробці овочів і фруктів, вирішила розширити свою діяльність, розпочавши виробництво та збут кетчупу, який входить до складу традиційно використовуваних українськими та іноземними покупцями томатних приправ до різних страв.
Маркетингове дослідження показало, що впродовж перших трьох років (з моменту початку виробництва) є можливим реалізувати щорічно 15500 тис. упаковок місткістю 0,45 л кожна за ціною 1,5 грн., що на 20—30 % нижча порівняно з цінами конкурентів. Починаючи з четвертого року виробництва, компанія планує збільшити обсяги реалізації продукції за рахунок експортних поставок у країни близького зарубіжжя (приблизно 15 % загального обсягу виробництва попереднього року), а також наростити обсяг продажу кетчупу через мережу власних фірмових магазинів (до 20 % обсягу продукції, ви-готовленої третього року).
Собівартість однієї упаковки кетчупу становить 1,37 грн., а щорічна сума амортизаційних відрахувань дорівнює 400 тис. грн. Податок на прибуток — 30 %.
Реалізація проекту передбачає придбання та встановлення устаткування на суму 3450 тис. грн. у 1997 році, а на початку 1998 року — закупівлю сировини і пакувальної тари вартістю 2600 тис. грн. Дисконтна ставка дорівнює 10 %.
Обмеживши розрахунковий період 2003 роком, обгрунтувати доціль¬ність реалізації проекту за такими економічними показниками: 1) чистим приведеним доходом (NPV); 2) індексом рентабельності інвестицій (PI); 3) терміном окупності капітальних вкладень.
3.20. Вибір найефективніших інвестиційних проектів, здійсню¬ваних одночасно. Виробнича фірма «Борисфен» оцінює кілька можливих інвестиційних ситуацій. Перша з них передбачає організацію виробництва нової партії алюмінієвого посуду, друга — розширення виробництва керамічних печей, а третя — розробку нової високоякісної мікрохвильової печі. Насправді йдеться про три різні проекти, за кожним з яких обсяг необхідних інвестицій та очікувані грошові потоки відбиває табл. 3.13.
Таблиця 3.13
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ МОЖЛИВИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ
ПРОЕКТІВ ВИРОБНИЧОЇ ФІРМИ «БОРИСФЕН», грн.
Проект Необхідний обсяг інвести-цій Поточна вартість майбутніх грошових потоків
1-й 200000 290000
2-й 115000 185000
3-й 270000 400000
Якщо одночасно реалізувати 1-й і 2-й проекти, то економії ресурсів і збільшення надходжень не буде, оскільки в цьому разі необхідний обсяг інвестицій та розмір грошових потоків дорівнюють сумі відповідних показників обох проектів.
За умови одночасного здійснення 1-го й 3-го проектів можна досягти економії інвестиційних ресурсів, оскільки один з видів виробничого устаткування, що його фірма має придбати, може використовуватися в обох технологічних процесах. Загальний обсяг інвестицій, необхідний для здійс¬нення 1-го й 3-го проектів, становить 440 тис. грн.
Якщо ж реалізовувати 2-й і 3-й проекти, то економії ресурсів можна досягти завдяки маркетинговій діяльності. Очікувана поточна вартість майбутніх грошових потоків у разі одночасного здійснення цих двох проектів дорівнюватиме 620 тис. грн.
Зрештою, в разі прийняття рішення щодо одночасної реалізації всіх трьох проектів можуть спостерігатися мультипліковані економічні ефекти. Але тоді додаткові витрати інвестиційних ресурсів, необхідних на розширення цього підприємства, становитимуть 95 тис. грн., оскільки його виробничі площі не дозволяють одночасно здійснити всі три проекти. Натомість у цій ситуації загальна сума грошових потоків (надходжень) збільшиться на 30 тис. грн.
Економічно обгрунтувати висновок про те, якому інвестиційному проекту чи якій сукупності таких проектів доцільно надати перевагу.

3.21. Визначення суми фінансових ресурсів, одержаних акціонерною компанією від продажу акцій. Підприємство «Київтранс¬енерго» стало акціонерною компанією (АК) відкритого типу. Нещодавно воно випустило багато акцій, номінальна вартість кожної — 1 грн. Внаслідок цього створений статутний фонд ВАК «Київтранс-
енерго» становитиме 40407000 грн.
В АК працює 800 осіб. Певна частина акцій насамперед має бути реалізована серед працівників компанії за приватизаційні сертифікати, вартість кожного дорівнює 500 грн. Із соціальних фондів компанії кожному її працівникові виділено 500 грн. на купівлю акцій. За рахунок цих фондів будуть придбані й так звані акції на посаду. Останні не видаватимуться на руки, а дивіденди за ними виплачуватимуться працівникові доти, доки він обійматиме певну посаду. Скажімо, президент компанії матиме 1000 таких акцій, 9 начальників відділів і цехів — по 500 акцій кожний.
9203 пакети акцій, по 500 штук у кожному, передбачено реалізувати в регіональному центрі сертифікаційних аукціонів за приватизаційні сертифікати, а решту акцій вирішено продати на аукціоні за грошові кошти.
Визначити, скільки грошових коштів матиме ВАК «Київтранс¬енерго» від продажу своїх акцій, якщо їх прибутковість має становити 35 % на рік, а ставка позикового відсотка — 30 %.
3.22. Розрахунок розміру дивідендів за акціями акціонерного товариства. Статутний капітал ЗАТ «Червона рута» дорівнює 200 тис. грн. Чистий прибуток за III квартал розрахункового року становив 1500 тис. грн. Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів на виплату дивідендів за акціями товариства буде спрямовано 20 % чистого прибутку. Номінальна вартість однієї акції — 10 грн.
Визначити розмір дивідендів у відсотках за акціями ЗАТ «Червона рута» за умови ринкової вартості акції, якщо плата за користування короткостроковим кредитом становить 40 % від його загальної суми.

3.23. Обчислення очікуваного інвестором розміру дивідендів через рік і віддачі на вкладений капітал. Акціонерне товариство «Світлана» за результатами діяльності за звітний рік виплатило своїм акціонерам дивіден¬ди за одну акцію в розмірі 40 грн. У майбутньому є можливість щорічно збільшувати розмір дивідендів на 6 %. Важливо зазначити, що в поточному році реалізаційна ціна акцій АТ на фондовому ринку досягла 380 грн.
Обчислити розмір дивідендів через рік, а також віддачу капіталу, на які очікує інвестор.

3.24. Обгрунтування економічної доцільності придбання акцій підприємства інвестором. Потенційний інвестор отримав пропозицію щодо придбання акцій великого металургійного комбінату. Вартість однієї акції становить 10 грн. У проспекті емісії акцій наведено прогноз, за яким через п’ять років вартість акцій зросте вдвічі.
Обгрунтувати доцільність чи недоцільність придбання запропонованих акцій підприємства за умови, що існують альтернативні варіанти вкладення капіталу з рівнем його дохідності, який дорівнює 10 %, використовуючи два способи — обчислення майбутньої і теперішньої вартості доходу.

3.25. Визначення економічної ефективності реалізації інвес-тиційного проекту придбання нових швейних машин. Товариство з обмеже¬ною відповідальністю «Соната», що спеціалізується на пошитті чоловічого верхнього одягу, вирішило придбати нові продуктивніші швейні машини. Згідно з розрахунками, виконаними на цьому підприємстві, для реалізації цього проекту необхідно взяти в комерційному банку кредит загальною сумою 12 тис. грн. Життєвий цикл проекту становить один рік. Реалізація цього інвестиційного проекту до кінця розрахункового року дозволяє повер¬нути кредит банку і забезпечити приплив чистих грошових коштів (надход¬жень) на суму 1500 грн. Зрештою, пошуки банку-кредитора закінчилися тим, що було виявлено можливості одержати кредит під 10 % річних.
1. Обгрунтувати економічну доцільність реалізації розглянутого інвестиційного проекту.
2. Порівняти цей проект з іншими аналогічними проектами (задачі 3.14 і 3.17).

3.26. Визначення ефективності інвестиційних проектів за окремими показниками. Розроблено три інвестиційні проекти, що мають вихідні параметри, наведені в табл. 3.14. При розрахунках узяти дисконтну ставку на рівні 10 %.
Таблиця 3.14
ВИХІДНІ ЕКОНОМІЧНІ ПАРАМЕТРИ
ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
Проект Інвестиції («–») і грошові потоки («+») за рік, тис. грн.
Перший
(розрахунковий) Другий Третій Четвертий П’ятий
1-й – 1000 + 750 + 500 0 0
2-й – 1000 + 350 + 350 + 350 + 350
3-й – 500 + 180 + 180 +180 + 180

Обгрунтувати економічну ефективність інвестиційних проектів за такими показниками:
1) чистим приведеним доходом;
2) рівнем рентабельності інвестицій;
3) внутрішньою нормою дохідності проекту.

3.27. Визначення ефективності підприємницького проекту придбання, експлуатації і продажу невеликого заводу керамічного посуду. За власною ініціативою група підприємців розглядає можливість придбати на аукціоні невеликий завод керамічного посуду. Вартість цього підприємства становитиме щонайбільше 15000 тис. грн. Крім того, за попередніми розрахунками, для модернізації цього підприємства впродовж першого року його експлуатації необхідно витратити ще 500 тис. грн. Проте при цьому очікується, що протягом наступних восьми років, починаючи з другого, функціону¬вання заводу забезпечуватиме щорічні грошові надходження в розмірі 2500 тис. грн. На початку дев’ятого року експлуатації заводу передбачається його продаж за залишковою вартістю, яка, за розрахунками, дорівнюватиме 8000 тис. грн. Рівень дохідності проданої нерухомості становитиме не менш як 10 %. За розрахунковий узяти перший рік реалізації інвестиційного про-екту.
Обчислити:
1) чистий приведений дохід;
2) індекс рентабельності проекту;
3) термін окупності вкладеного капіталу;
4) внутрішню норму дохідності інвестицій.
3.28. Оцінка ефективності кількох інвестиційних проектів і вибір найпривабливішого з них. Українська асоціація продовольчого машино¬будування, яка об’єднує 22 підприємства та організації, здійснює інвести¬ційне проектування (розробку, оцінювання й вибір найефективніших інвестиційних проектів). На її замовлення розроблено три інвестиційні проекти для виробничого об’єднання «Полтавмаш» і Білопільського та Смі-лянського машинобудівних заводів.
Вихідні показники для подальших розрахунків за кожним із трьох інвестиційних проектів наведено в табл. 3.15 — 3.17.
Таблиця 3.15
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ
ДЛЯ БІЛОПІЛЬСЬКОГО МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ
Показник Квартал
1998 р. 1999 р.
III IV I II III IV
1. Інвестиції, грн. 200000 — — — — —
2. Обсяг виробництва, шт.:
• лінія напівпотрошіння птиці 2 5 5 10 10 10
• цех з виготовлення м’яс-них консервів — 10 15 15 15 15
• установка рибо- і жиро-борошномельна 10 5 — — 10 10
3. Валові витрати на виро-бництво, грн.:
• лінії напівпотрошіння птиці 20412 20412 20412 20412 20412 20412
• цеху з виготовлення м’ясних консервів — 55080 55080 55080 55080 55080
• установки рибо- і жиро-борошномельна 111695 111695 — — 111695 111695
4. Продажна ціна на оди-ницю продукції, грн.:
• лінія напівпотрошіння птиці 25200 25200 25200 25200 25200 25200
• цех з виготовлення м’яс-них консервів — 64800 64800 64800 64800 64800
• установка рибо- і жиро-борошномельна 148926 148926 — — 148926 148926
5. Амортизаційні відраху-ван¬ня, грн. 7500 7500 7500 7500 7500 7500
6. Податок на прибуток, грн. 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0
7. Дисконтний множник 1,0 0,9804 0,9612 0,9423 0,9239 0,9058

Таблиця 3.16
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ВИРОБНИЧОГО
ОБ’ЄДНАННЯ «ПОЛТАВМАШ»
Показник Квартал
1998 р. 1999 р.
III IV I II III IV
1. Інвестиції, грн. 78000
2. Обсяг виробництва, шт.:
• маслоробний цех 2 2 4 4 4 4
• мінімолокозавод 4 — — 4 4 4
• сироробний цех — 6 — — 5 5
• фермерське молокопере-робне підприємство
10
—
—
10
10
10
3. Валові витрати на ви-робництво, грн.:
• маслоробного цеху 45380 45380 45380 45380 45380 45380
• мінімолокозаводу 33170 — — 33170 33170 33170
• сироробного цеху — 62820 — — 62820 62820
• фермерського молокопе-реробного підприємства
94000
—
—
94000
94000
94000
4. Продажна ціна одиниці продукції, грн.:
• маслоробний цех 49439 49439 49439 49439 49439 49439
• мінімолокозавод 36000 — — 36000 36000 36000
• сироробний цех — 67525 — — 67525 67525
• фермерське молокопере-робне підприємство
96200
—
—
96200
96200
96200
5. Амортизаційні відраху-вання, грн.
2850
2850
2850
2850
2850
2850
6. Податок на прибуток, грн. 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0
7. Дисконтний множник 1,0 0,9804 0,9612 0,9423 0,9239 0,9058
1. Оцінити ефективність кожного інвестиційного проекту за загальноприйнятими показниками (чистою теперішньою вартістю, чистим прибутком, коефіцієнтом прибутковості й терміном окупності інвестицій).
2. Проранжирувати інвестиційні проекти за основними оцінними показниками та визначити найоптимальніший із них за ступенем ефективності.
Таблиця 3.17
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ СМІЛЯНСЬКОГО
МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ
Показник Квартал
1998 р. 1999 р.
III IV I II III IV
1. Інвестиції, грн. 140000 — — — — —
2. Обсяг виробництва, шт.:
• устаткування для отри-мання високосортного бо-рошна «Фермер»

—

2

3

3

4

4
• млин агрегатний валь-цьовий — — 2 2 — —
• борошномельний ком-плекс з вальцьовим мли-ном
—
5
5
—
—
—
• агрегат борошномельний вальцьовий
—
4
6
4
4
4
3. Валові витрати на ви-роб¬ництво, грн.:
• устаткування для отри-ман¬ня високосортного бо-рош¬на «Фермер»

—

102400

102400

102400

102400

102400
• млина агрегатного валь-цьо¬вого
—
—
206640
206640
—
—
• борошномельного комп-лексу з вальцьовим млином
—
76800
76800
—
—
—
• агрегату борошномель-ного вальцьового
—
119097
119097
119097
119097
119097
4. Продажна ціна одиниці продукції, грн.:
• устаткування для отри-мання високосортного бо-рошна «Фермер»

—

126420

126420

126420

126420

126420
• млин агрегатний вальцьовий — — 252000 252000 — —
• борошномельний ком-плекс з вальцьовим мли-ном
—
96000
96000
—
—
—
• агрегат борошномельний вальцьовий
—
126480
126480
126480
126480
126480
5. Амортизаційні відраху-ван¬ня, грн.
5250
5250
5250
5250
5250
5250
6. Податок на прибуток, грн. 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0 30,0
7. Дисконтний множник 1,0 0,9804 0,9612 0,9423 0,9239 0,9058
Розділ 4
НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ
ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПРОГРЕС

 

4.1. Вартісна оцінка результатів та ефективності використання нових засобів праці. Нові засоби праці призначені для випуску одного виду продукції у двох сферах національної економіки. Раціональний термін експлуатації нових засобів праці, які випускаються впродовж трьох років, становить 5 років. При цьому продуктивність нових засобів праці змінюється в часі, що підтверджують дані, наведені в табл. 4.1.
Таблиця 4.1
ДИНАМІКА ПРОДУКТИВНОСТІ НОВИХ ЗАСОБІВ ПРАЦІ ВПРОДОВЖ
РАЦІОНАЛЬНОГО ТЕРМІНУ ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЇ, ФІЗИЧНИХ ОДИНИЦЬ (шт.)
Продуктивність Рік експлуатації
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
У першій сфері використання 1100 1000 900 700 500
У другій сфері використання 400 350 300 250 200
Обсяги випуску й використання нових засобів праці за сферами використання та ціна одиниці продукції, що випускається за їх допомогою, наведено в табл. 4.2.
Таблиця 4.2
ОБСЯГИ ВИПУСКУ Й ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ЗАСОБІВ ПРАЦІ
ТА ЦІНА ОДИНИЦІ ВИГОТОВЛЮВАНИХ ЗА ЇХ ДОПОМОГОЮ ВИРОБІВ
Показник Рік випуску та експлуатації засобів праці
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й
Обсяг випуску нових засобів праці, одиниць
1250
750
500





Обсяг використання но¬вих засобів праці, шт.:
у першій сфері  250 500 1000 1000 1000 750 500
у другій сфері  1000 1500 1500 1500 1500 500 
Ціна одиниці продукції, що виготовляється, грн.:
у першій сфері  35 35 40 40 40 40 40
у другій сфері  10 10 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5
Дати вартісну оцінку основних результатів та ефективності використання нових засобів праці.
4.2. Обгрунтування доцільності застосування нової технології зварювання. На автомобільному заводі змонтовано нову автоматичну лінію складання кузова легкового автомобіля. Це дозволило використати у виробництві досконалішу технологію зварювання окремих деталей, яка забезпечує суттєве підвищення продуктивності праці й зниження поточних валових витрат.
Завдяки застосуванню нової технології зварювання валові витрати на виробництво (собівартість) одиниці продукції зменшились з 3680 до 3520 грн. Оптова ціна одиниці продукції становить 4100 грн.
Нову автоматичну лінію розраховано на випуск 120 тис. кузовів щоро-ку. На її придбання і введення в дію вкладено 75280 тис. грн. інвестицій.
Обгрунтувати економічну доцільність застосування нової технології зварювання кузова легкового автомобіля, розрахувавши:
1) коефіцієнт економічної ефективності (прибутковості) реалізації технологічного проекту;
2) строк окупності капітальних вкладень;
3) рівень рентабельності нової автоматичної лінії.
4.3. Визначення ефективності запровадження прогресивного способу ультразвукової обробки печатних (штампованих) плат. На приладобудівному підприємстві «Мікроприлад» запроваджено прогресивний спосіб ультразвукової обробки за допомогою інструмента, що обертається, отворів у штампованих платах із ситалу. Це до-зволило суттєво підвищити продуктивність праці, знизити собівартість обробки плат і зменшити втрати від браку продукції.
Порівняльні техніко-економічні показники за базовим і новим технологічним процесом наведено в табл. 4.3.
Таблиця 4.3
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ
ВІД ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ОБРОБКИ
ДРУКОВАНИХ ПЛАТ
Показник Одиниця ви-мірювання Технологічний процес
базовий новий
Річний обсяг виготовлення друкованих плат шт. 8000 8000
Трудомісткість свердління однієї печатної плати хв. 110 22
Погодинна тарифна ставка грн. 0,75 0,75
Коефіцієнт, що враховує доплати до основної заробітної плати і відрахування на соціальне страхування

—

1,45

1,45
Річна витрата інструменту шт. 5000 400
Ціна одиниці інструмента грн. 8,0 27,5
Закінчення табл. 4.3
Показник Одиниця ви-мірювання Технологічний процес
базовий новий
Коефіцієнт амортизації та експлуатації ін-струменту
—
1,25
1,25
Потужність електродвигунів кВт 2,8 0,9
Коефіцієнт використання електродвигунів за часом і потужністю
—
0,76
0,68
Тариф на електроенергію грн./(кВт•год) 0,07 0,07
Балансова вартість устаткування грн. 28000 40000
Виробнича площа, яку займає устаткування м2 8,0 4,0
Вартість одиниці виробничої площі грн. / м2 1500 1500
Амортизаційні відрахування від вартості:
• устаткування % 15,0 15,0
• виробничої будівлі % 5,0 5,0
Дійсний річний фонд часу роботи устатку-вання год 1860 1860
Вартість однієї машино-год роботи устатку-вання
грн. / год
0,45
0,20
Собівартість однієї печатної плати (до її свердління)
грн.
8,50
8,50
Коефіцієнт, що враховує втрати від браку — 0,4 0,2
Визначити річний економічний ефект використання нового способу обробки печатних плат, якщо нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій становить 0,1.

4.4. Розрахунок економічного ефекту від уведення в дію установки для приготування рідкорухомої суміші. На машинобудівному підприємстві «Аверс» замість глиняних стержнів, що застосовувалися у ливарному виробництві, використано винахід — установку для приготування рідкорухомої суміші. Це уможливило зниження трудомісткості виготовлення стержнів, усунути їх теплове сушіння, зменшити витрати стисненого повітря, пиломатеріалів і чорних металів для виробництва каркасів. Вихідну інформацію для розрахунку економічного ефекту від використання зазначеного винаходу наведено в табл. 4.4.
Обчислити загальну суму інвестицій в освоєння виробництва рідкорухомої суміші для ливарного цеху і величину економічного ефекту за кожний розрахунковий рік п’ятирічного періоду. На підставі порівняння витрачених інвестиційних ресурсів та очікуваного економічного ефекту зробити висновок щодо ефективності використання нових матеріалів у ливарному виробництві.
Таблиця 4.4
ПОРІВНЯЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ПРОЦЕСІВ ВИГОТОВЛЕННЯ
ГЛИНЯНИХ СТЕРЖНІВ І РІДКОРУХОМИХ СУМІШЕЙ
Показник Базовий рік (ви-ро-бництво глиняних стержнів) Рік використання винаходу технології приготування рідкорухомої суміші
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й
Обсяг виробництва ча-вунного литва, т
15000
15100
15600
16500
18000
20000
Вартість камерної су-шар¬ки, грн.:
• повна 70000 — — — — —
• залишкова 30000 — — — — —
• ліквідаційна 2500 — — — — —
Вартість установки для приготування рідкору-хо¬мої суміші (з урахуванням доставки та монтажу), грн.

 

—

 

320000

322500

325000

327500

330000
Собівартість виготов-лення стержнів у розра-хунку на 1 т литва, грн.

165

128

126

124

120

116

4.5. Визначення вартісної оцінки основних результатів використання нових предметів праці. Спираючись на вихідну інформацію, наведену в табл. 4.5, визначити вартісну оцінку основних результатів використання нових предметів праці в кількох виробничих сферах.
Таблиця 4.5
ОБСЯГ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ПРЕДМЕТІВ
ПРАЦІ ТА ЦІНИ ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ
Показник Сфера використання предметів праці
Перша Друга Третя Четвер-та
Обсяг застосування нових пред-метів праці, кг
70000
20000
20000
16000
Витрата предметів праці на оди-ницю продукції, кг
2,0
2,5
1,0
3,2
Ціна одиниці продукції, грн. 40,0 30,0 25,0 65,0

4.6. Обгрунтування найефективнішого заходу щодо запровад¬ження нової техніки. На промисловому підприємстві стало можливим здійснити кілька варіантних заходів, які передбачають використання нової техніки. За попередніми розрахунками, на момент закінчення періоду освоєння (на початок розрахункового року) очікуваний випуск продукції за допомогою нової техніки становитиме 2000 штук.
Використовуючи вихідні дані, наведені в табл. 4.6, визначити:
1) найефективніший варіант здійснення технічного заходу;
2) річний економічний ефект від практичної реалізації найефективнішого варіанта.
Таблиця 4.6
ПОТОЧНІ ВАЛОВІ ВИТРАТИ ТА ПИТОМІ
ІНВЕСТИЦІЇ ЗА ОКРЕМИМИ ВАРІАНТАМИ
ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ ТЕХНІКИ
Показник Базовий
варіант Варіант впровадження нової техніки
1-й 2-й 3-й
Поточні валові витрати на ви-робництво (собівартість) оди-ниці продукції, грн.

1900

1500

1250

1150
Інвестиції (капітальні вкладен-ня) на одиницю продукції, грн.
2600
2000
3000
4000
Нормативний коефіцієнт при-бутковості інвестицій
0,15
0,15
0,15
0,15

4.7. Розрахунок річного економічного ефекту від застосування алмазно-розточувального верстата моделі ОС-2340. Застосування алмазно-розточувального верстата моделі ОС-2340 повністю виключає виробничий брак у процесі обробки деталі «А». На основі вихідної інформації, наведеної у табл. 4.7, потрібно визначити річний економічний ефект від використання алмазно-розточувального верстата моделі ОС-2340 для механічної обробки деталі «А».
Таблиця 4.7
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ
ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВИКОРИСТАННЯ
АЛМАЗНО-РОЗТОЧУВАЛЬНОГО ВЕРСТАТА
Показник Одиниця
виміру Металорізальний верс-тат
діючий новий
Річний випуск деталі «А» шт. 27000 27000
Балансова вартість верстата грн. 5150 25900
Продуктивність верстата шт. / год 24 30
Коефіцієнт використання верстата в часі для обробки деталі «А»
—
0,76
0,63
Річний фонд часу на програму год 1164 900
Норма амортизаційних відрахувань на реновацію
%
15,0
15,0
Закінчення табл. 4.7
Показник Одиниця
виміру Металорізальний верс-тат
діючий новий
Встановлена потужність електродвигуна кВт 12,25 16,20
Коефіцієнт використання електродвигуна — 0,7 0,7
Тариф на електроенергію грн./(кВтгод) 0,07 0,07
Погодинна тарифна ставка грн. 0,75 0,62
Додаткова заробітна плата % 12 12
Відрахування на соціальне страхування % 37 37
Тривалість ремонтного циклу років 6 9
Категорія ремонтної складності одиниць 11 10
Вартість капітального ремонту одиниці ремонтної складності устаткування
грн.
42,5
28,2
Втрати від браку в розрахунку на одини-цю продукції
грн.
0,245
—

4.8. Визначення річного економічного ефекту від випуску і використання нового металообробного верстата. Внаслідок здійснення науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт створено нову модель металообробного верстата, продуктивність і довговічність якого відповідно у 2 та 1,5 раза більші порівняно з аналогічним верстатом, що випускався раніше. Зведені витрати по новому верстату становлять 60 тис. грн., а по замінюваному — 15 тис. грн. Додаткові супутні інвестиції споживачів у процесі використання нового верстата дорівнюватимуть 3 тис. грн. Економія споживача за 5 років на поточних експлуатаційних витратах у процесі використання нового верстата порівняно із замінюваним становитиме 29 тис. грн.
Належить розрахувати річний економічний ефект виробника і споживача від заміни верстатів на нову модель, якщо передбачається замінити 12 верстатів.
4.9. Визначення ефективності заміни діючого устаткування верстатами з програмним управлінням. Для виготовлення деталі «кронш¬тейн» у механічному цеху машинобудівного підприємства застосовується таке фрезерне устаткування: 8 верстатів моделі МФП-09, 3 верстати моделі 6Н10 і 3 верстати моделі 6Н12П. Технологи й економісти підпри¬ємства обгрунтували доцільність повної заміни застарілого фрезерного устаткування механічного цеху 6 новими верстатами з програмним управлінням моделі 9ФСП, які здатні забезпечити випуск продукції у дотеперішньому обсязі. Економі-чні показники впровадження верстатів з програмним управлінням зазначено в табл. 4.8. Нормативний мінімальний коефіцієнт прибутковості інвестицій для покупців устаткування становить 0,12.
Таблиця 4.8
КІЛЬКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗАМІНИ ФРЕЗЕРНИХ ВЕРСТАТІВ
НА МАШИНОБУДІВНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
Показник Одиниця вимірю-вання У процесі заміни верстатів
МФП-09 6Н10 6Н12П
Кількість старих верстатів, замі-нюваних одним новим за продук-тивністю фізичних
одиниць
2
3
3
Інвестиційні ресурси для прид-бання нового верстата грн./вер-стат
22000
21000
20000
Зниження собівартості річного обсягу продукції грн./вер-стат
4000
6000
6000

Визначити:
1) річний економічний ефект, очікуваний споживачем за умови заміни діючих верстатів новими моделями;
2) термін окупності інвестиційних ресурсів для придбання нових верстатів з програмним управлінням.

4.10. Аналітична оцінка ефективності освоєння виробництва і використання нової конструкції токарного напівавтомата. Спеціалізована конструкторська фірма «Юніон» розробила на замов¬лення одного з верстатобудівних заводів України нову конструкцію токарно-копіюваль¬ного напівавтомата з програмним управлінням. Порівняно з аналогічним верстатом попередньої моделі, що викори-стовується як аналог процесу техніко-економічного обгрунтування, новий напівавтомат продуктивніший на 25 %, чистота обробки деталей на ньому вища на 10 %, а точність — на 20 %.
Проектування та організація виробництва верстата-аналога і нової конструкції потребують інвестицій на суму відповідно 290 і 340 тис. грн. Поточні валові витрати на виготовлення верстата-аналога становитимуть 13800 грн., нового верстата — 15700 грн. Очікувані строки служби верстатів є однаковими і становлять 7 років. Річна виробнича програма випуску нових напівавтоматів передбачена на рівні 500 фізичних одиниць. Норма амортизаційних відрахувань установлена на рівні 15 % від балансової вартості верстатів. У сфері експлуатації разові й поточні витрати у розрахунку на один верстат наведено в табл. 4.9. Економічно прийнятний коефіцієнт прибутковості (ефективності) капітальних вкла-
день — 0,16.
Таблиця 4.9
РАЗОВІ Й ПОТОЧНІ ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ
ВИТРАТИ НА ОДИН НОВИЙ НАПІВАВТОМАТ, грн.
Показник Верстат-аналог Новий
верстат
Разові витрати (капітальне вкладення) — разом 23400 26200
Зокрема:
• вартість устаткування 17000 18900
• витрати на транспортування устаткування 800 850
• вартість будівельно-монтажних робіт 1600 1250
• витрати на налагодження устаткування 2350 3150
• інші разові витрати на освоєння устаткування 1650 2050
Собівартість (валові витрати на виробництво) річ-ного обсягу робіт на одному верстаті
36800
45900
На підставі наведених показників і необхідних розрахунків дати оцінку ефективності освоєння виробництва та використання у технологічних процесах нового токарно-копіювального на-півавтомата.
4.11. Визначення річного економічного ефекту від застосування нового виду фарби. Підготовлено до освоєння виробництво нового виду зеленої фарби, застосування якої у споживача дозволяє зменшити її витрату в розрахунку на один виріб з 5 до 4 кг. Новий вид фарби використовується для оздоблення готових виробів за допомогою спеціального апарата — фарбопульта з річною продуктивністю (фарбуванням) 20000 виробів. Річна виробнича програма підприємств-споживачів фарби передбачає випуск 4000000 штук виробів. Решту вихідної інформації, потрібної для відповідних економічних розрахунків, наведено в табл. 4.10.
Таблиця 4.10
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ОСВОЄННЯ ВИРОБНИЦТВА І ВИКОРИСТАННЯ
НОВОГО ВИДУ ФАРБИ
Показник Одиниця вимірю-вання Вид фарби
існуючий новий
Собівартість (валові витрати на виробництво) 1 т фарби
грн.
3680
3960
Продажна ціна 1 т фарби грн. 4120 4500
Відпускна ціна фарбопульта грн. — 1200
Зменшення поточних експлуатаційних витрат у споживача нової фарби в розрахунку на один ви-ріб
коп.
—
21
Середньогалузевий коефіцієнт прибутковості інвестицій
—
—
0,14
Обчислити:
1) госпрозрахунковий економічний ефект освоєння виробництва нового виду зеленої фарби;
2) госпрозрахунковий економічний ефект, очікуваний споживачами, від використання нової фарби в розрахунку на річну програму випуску пофарбованих виробів.

4.12. Розрахунок річного економічного ефекту від заміни одного конструкційного матеріалу іншим. Замість труб, виготовлюваних з вуглецевої сталі, започатковано виробництво й використання поліетиленових труб, здатних подовжити термін експлуатації трубопроводів з 4 до 12 років. При цьому продуктивність трубопроводів не змінюється. Планований обсяг використання поліетиленових труб становить 300 км на рік. Витрати підприємства-продуцента і галузей-споживачів наведено в табл. 4.11.
Таблиця 4.11
ВИТРАТИ НА ВИРОБЛЕННЯ Й ЗАСТОСУВАННЯ
СТАЛЕВИХ І ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТРУБ, грн.
Показник Труби
сталеві поліетиле-нові
Підприємство-продуцент
• Валові витрати на вироблення (собівартість)
одного погонного метра труб
72,0
108,0
• Питомі капітальні вкладення у виробництво труб 98,0 156,0
Галузі-споживачі
• Річні експлуатаційні витрати (обслуговування,
поточний ремонт тощо)
14,0
12,0
• Витрати на монтажні і випробувальні роботи 167,0 140,0
Визначити економічний ефект від заміни труб з вуглецевої сталі на поліетиленові труби, що одержуватиме:
а) підприємство-продуцент поліетиленових труб;
б) галузі-споживачі нових труб;
в) народне господарство України в цілому.
4.13. Визначення окремих показників ефективності використання пластмас замість металу на машинобудівних підприємствах. Вихідні дані для розрахунків містяться в табл. 4.12.
Користуючись цими даними, визначити:
1) ступінь зниження трудомісткості деталей з пластмас та
умовне вивільнення робітників, якщо річний фонд часу одного робітника становить 1800 год, а коефіцієнт виконання норм ви-робітку — 1,12;
2) загальну абсолютну економію металу за його видами внаслідок переходу на вироблення пластмасових деталей замість металевих;
3) абсолютні й відносні масштаби зниження собівартості продукції на кожному підприємстві й у цілому на трьох підприємствах.
Таблиця 4.12
КІЛЬКІСНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЗАМІНИ
ВИГОТОВЛЕННЯ МЕТАЛЕВИХ ДЕТАЛЕЙ НА ПЛАСТМАСОВІ
Показник Одиниця вимірювання Підприємство
АТ «Атек» АТ «Веркон» АТ «Рос-ток»
Кількість найменувань дета-лей, переведених на виготов-лення з пластмаси замість металу

—

24

42

34
Трудомісткість виготовлен-ня деталей:
нормо-год
• до переведення 15320 61960 42030
• після переведення 3400 9280 10520
Потреба в пластмасах на річ-ну виробничу програму
т
17,8
16,2
25,4
Економія металу в розраху-нку на кожну тонну викори-станих пластичних мас:

т
• кольорові метали 1,05 0,14 0,48
• сталь 2,04 1,60 1,80
• чавун 0,86 3,80 0,60
Валові витрати на вироб-
ництво (собівартість) річного ви¬пуску деталей:

тис. грн.
• до переведення 625,7 1098,4 920,8
• після переведення 245,1 430,6 488,0

4.14. Розрахунок річного економічного ефекту від виробниц-тва і використання пластмасових деталей замість металевих. В одному з виробничих об’єднань приладобудівного профілю для виготовлення апарата АТФ-20 почали застосовувати ряд пластмасових деталей замість металевих. Це уможливило значне зниження валових витрат на виробництво (собівартість) одиниці виробу. Для виробництва пластмасових деталей було придбано й встанов-
лено спеціальне устаткування. Вивільнені верстати використо-вуються на іншій виробничій дільниці механічного цеху. Решту вихідних даних для відповідних економічних розрахунків наве-дено в табл. 4.13.
Таблиця 4.13
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ЗАСТОСУВАННЯ ДЕТАЛЕЙ З ПЛАСТМАС У ВИРОБНИЧОМУ
ОБ’ЄДНАННІ ПРИЛАДОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ
Показник Одиниця вимірю-
вання Виготовлення деталей
металевих пластмасо-вих
Річний обсяг випуску продукції А шт. 24000 24000
Кількість деталей на одиницю продукції шт. 50 50
Норма витрати матеріалу кг 0,3 0,06
Ціна 1 кг матеріалу з урахуванням транспо-ртних витрат
грн.
2,5
7,5
Витрати за окремими елементами собівартості одиниці продукції (без вартості матеріалів):
грн.
• заробітна плата з відрахуваннями на со-ціальне страхування

6,80
1,66
• амортизаційні відрахування 2,18 3,26
• витрати на утримання, експлуатацію та поточний ремонт устаткування
0,98
0,21
Додаткові капітальні вкладення грн.  35000
Залишкова вартість вивільненого устатку-вання грн. 24000 
Обчислити:
1) розмір елементів валових витрат на виробництво (собівартості) одиниці продукції за порівнюваними варіантами виготовлення деталей;
2) річний економічний ефект від виготовлення й використання пласт¬масових деталей замість металевих.
4.15. Визначення економічного та соціального ефекту від виробництва й застосування сталевого штампозварюваного радіатора змієвидного типу. Науково-дослідний і проектний інститут розробив, а машинобудівне об’єднання започаткувало виготовлення сталевого штампозварюваного радіатора змієвидного типу та автоматичну лінію для його випуску. Порівняно з виробництвом чавунних радіаторів підприємство-продуцент отримує за умови випуску сталевих радіаторів економічний ефект внаслідок економії металу, зниження трудомісткості продукції і зменшення інвестиційних ресурсів для організації виготовлення нових виробів.
Започаткування виготовлення сталевих радіаторів сприяє значному поліпшенню умов праці. У радіаторному виробництві в розрахунку на 1 млн еквівалентних квадратних метрів (екм) працює 335 основних і допоміжних робітників. В умовах випуску чавунних радіаторів 30 % робітників виконує особливо шкідливі для здоров’я й важкі роботи.
Про відповідний економічний і соціальний ефект цієї новації у промисловому виробництві свідчить така інформація.
1. Виробництво сталевих радіаторів змієвидного типу забезпечує зниження валових витрат (собівартості) у розрахунку на 1 млн екм випуску радіаторів на 1200 тис. грн. і зменшення капітальних вкладень на 2800 тис. грн.
2. Додаткова заробітна плата з нарахуваннями за роботу в особливо важких і шкідливих для здоров’я умовах праці, а також відповідні пільги становлять 28 коп. за одну нормо-год.
3. Трудомісткість виготовлення 1000 тис. екм радіаторів з чавуну становить 2000 нормо-год.
4. У виробництві сталевих радіаторів відсутні роботи з важкими умовами праці.
5. Економія капітальних вкладень в охорону праці дорівнює 2540 тис. грн.
Використовуючи наведені вихідні дані, визначити економічний і соціальний ефект від започаткування виробництва та використання нових сталевих радіаторів замість чавунних.

4.16. Обчислення економічної ефективності впровадження автоматичної лінії на виробничому підприємстві. В акціонерному товаристві «Поршень» уведено в дію нову автоматичну лінію для механічної обробки кришок підшипників двигуна. Техніко-еконо¬мічна характеристика цієї лінії подається далі.
1. Річна виробнича програма дільниці по виготовленню кришок становить 300000 комплектів. Нова автоматична лінія розрахована на випуск такої самої кількості виробів.
2. У діючому виробництві кришки підшипників обробляють 24 ро¬бітники на 12 металорізальних верстатах. Заробітна плата основних робітників за відрядними розцінками становить 14 коп. у розрахунку на один комплект кришок, додаткова заробітна плата — 10 %, відрахування на соціальне страхування — 37 %. Автоматичну лінію обслуговуватимуть 4 робітники і 2 налагоджувальники; середня заробітна плата кожного з них дорівнює 240 грн. на місяць.
3. Встановлена потужність електродвигунів 12 верстатів — 82 кВт, а автоматичної лінії — 100 кВт. Коефіцієнт використання електродвигунів у часі становить 0,7, а за потужністю — 0,63. На автоматичній лінії коефіцієнт інтегрального використання електродвигунів дорівнює 0,56. Тариф за електроенергію — 0,07 грн. за 1 кВтгод. Корисний фонд часу роботи устаткування становить 4000 год на рік.
4. Використовувані для обробки деталей металорізальні верстати мають 130 ремонтних одиниць (РО), а нова автоматична лінія — 140 РО. Тривалість ремонтного циклу — 6 років, впродовж яких проводяться один капітальний, два середніх і шість малих ремонтів. Собівартість (валові витрати на проведення) у розрахунку на одну ремонтну одиницю становить: капітального ремонту — 56 грн., середнього — 24 грн., малого — 8 грн.
5. Відновна вартість діючих верстатів — 32800 грн. Витрати на виготовлення і монтаж автоматичної лінії (договірна ціна) — 160000 грн. Демонтаж і монтаж діючих металорізальних верстатів — 1200 грн. Амортизаційні відраху¬вання дорівнюють 15 % від вартості устаткуван¬ня та 5 % від вартості виробничої праці. Виробнича площа, що її займає діюче устаткування, становить 170 м2, а автоматична лінія — 90 м2.
Вартість 1 м2 виробничої площі дорівнює 600 грн.
6. Термін окупності інвестицій не повинен перевищувати 6 років.
Треба визначити ефективність уведення в дію нової автоматичної лінії.

4.17. Визначення річного економічного ефекту від уведення в дію автоматичної лінії замість потокової. На машинобудівному підприємстві «Універсалмаш» впровадження автоматичної лінії замість потокової забезпечило зниження трудомісткості виготовлення деталей і зменшення інших витрат дало змогу вивільнити виробничу площу. Основні вихідні показники, що змінюються, наведено в табл. 4.14.
Таблиця 4.14
ЗМІНЮВАНІ ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ВНАСЛІДОК
ЗАМІНИ ДІЮЧОЇ ПОТОКОВОЇ ЛІНІЇ НА АВТОМАТИЧНУ
Показник Одиниця вимі-рю¬вання Лінія
потокова автоматична
Річний випуск деталей шт. 82000 120000
Балансова вартість устаткування грн. 32000 48000
Кількість одиниць устаткування — 14 12
Потужність електродвигунів устаткування кВт 96 148
Виробнича площа, що її займає технологі-чне устаткування
м2
192
112
Інтегральний коефіцієнт використання елек-тродвигунів
—
0,56
0,72
Річний фонд часу роботи устаткування год 4015 3725
Трудомісткість виготовлення однієї деталі год 0,2 0,05
Вартість машино-год роботи устаткування грн. 0,288 0,466
Вартість різального інструменту на одну верстато-год роботи устаткування
грн.
0,216
0,324

Додаткова інформація, необхідна для розрахунків:
• вартість одиниці виробничої площі — 500 грн.;
• погодинна тарифна ставка — 0,75 грн.;
• коефіцієнт доплат до заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування — 1,51;
• умовно-постійні витрати на річний випуск деталей — 52150 грн.;
• норма амортизаційних відрахувань від вартості:
устаткування — 15 %;
виробничих будівель — 5 %;
• тариф на електроенергію — 0,07 грн./кВт.
Обчислити річний економічний ефект від уведення в дію на підприємстві автоматичної лінії замість потокової.

4.18. Розрахунок економічної ефективності запровадження прогресивної технології обробки металу (штампування деталей). На кількох машинобудівних підприємствах України запроваджено штампування деталей на електричних кривошипних пресах замість штампування на парових молотах. Техніко-економічні показники зазначених способів виготовлення окремих деталей наведено в табл. 4.15.
Таблиця 4.15
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДВОХ
СПОСОБІВ ШТАМПУВАННЯ ОКРЕМИХ ДЕТАЛЕЙ
(СЕРЕДНІ ПО КІЛЬКОХ ПІДПРИЄМСТВАХ)
Назва
деталі Штампування
на парових молотах на електричних кривошипних пресах
Витрата металу на 1000 штук поковок, кг Коефіці-єнт вико-ристання
металу Трудоміст¬кість штампу-вання на 1000 штук поковок, год Витрата металу на 1000 штук поковок, кг Коефіці-єнт вико-ристання
металу Трудоміст¬кість штампу-вання на 1000 штук по-ковок, год
Вилка 3100 0,630 7,9 1890 0,785 5,108
Колінчас-тий вал
18900
0,725
13,6
14900
0,825
7,400
Підшипник 1400 0,786 6,2 1080 0,798 5,604
Важіль 1200 0,640 3,8 840 0,742 3,408
Шестерня 4800 0,690 7,2 3860 0,720 5,165
Середньорічна виробнича програма випуску окремих деталей становить, штук: вилок — 450000, колінчастих валів — 230000, підшипників —160000, важелів — 680000, шестерень — 820000.
Користуючись наведеними даними, визначити:
1) розмір економії і зменшення втрат металу завдяки переходу на штампування прогресивнішим способом;
2) зниження трудомісткості виробів і вивільнення робочої сили за умови, що річний корисний фонд часу одного робітника становить 2016 годин.
4.19. Обгрунтування економічної доцільності використання нових електродів для зварювальних робіт. Україна зазнавала гострого дефіциту рутилового концентрату, що використовувався як основа технологічного покриття найпоширеніших марок електродів. Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України після виконання комплексу наукових досліджень запропонував використовувати для виготовлення нових електродів ільменитовий концентрат одного з вітчизняних родовищ.
Лабораторні випробування й дослідно-промислова перевірка електродів АНО-6М показали, що за комплексом властивостей такі електроди максимально наближені до електродів з покриттям рутилового типу, а собівартість їх виготовлення в середньому на 10 % менша. Порівняльні показники щодо обсягів виробництва і собівартості виробів на кількох українських підприємствах, які освоїли виготовлення нових електродів марки АНО-6М замість раніше продукованих електродів марки АНО-4, зазначено у табл. 4.16.
Обчислити загальний річний економічний ефект від запровадження нових електродів АНО-6М на кількох підприємствах України.
Таблиця 4.16
СЕРЕДНЬОРІЧНИЙ ОБСЯГ І СОБІВАРТІСТЬ ВИГОТОВЛЕННЯ
ПОРІВНЮВАНИХ ЕЛЕКТРОДІВ ДЛЯ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНИХ РОБІТ
Назва підприємства Середньорічний
обсяг випуску електродів АНО-6М, т Собівартість виготов-лення
електродів, грн. / т
АНО-4 АНО-6М
ВАТ «Завод пускових двигунів» 8,5 2620 2360
АТЗТ «Металовироби» 9,8 2690 2520
Державне підприємство «Будмашина» 5,7 2580 2250
Сталепрокатний завод «Калібр» 14,0 2600 2380
Разом 38,0  
4.20. Обчислення показників економічної ефективності комплексної механізації виробничих процесів на молочному заводі. Внаслідок проведення технічного переозброєння і здійснення комплексної механізації виробничих процесів на молочному заводі «Рось» поліпшилась технологія виробництва молочних продуктів, суттєво збільшився їх добовий випуск, розширився асортимент та суттєво підвищилась якість продукції.
Виробнича потужність заводу (у перерахунку на молоко, що підлягає переробці) збільшилась з 3500 до 5000 тонн, а коефіцієнт її використання збільшився з 0,86 до 0,94. Суттєве підвищення якості продуктів уможливило отримання в розрахунку на кожну тонну молочної продукції 60 грн. додаткового прибутку. Решту вихідних показників, необхідних для відповідних розрахунків, наведено в табл. 4.17.
Таблиця 4.17
ВАЛОВІ ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО РІЧНОГО ОБСЯГУ
ПРОДУКЦІЇ ТА ВАРТІСТЬ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ДО І ПІСЛЯ
КОМПЛЕКСНОЇ МЕХАНІЗАЦІЇ МОЛОЧНОГО ЗАВОДУ «РОСЬ», грн.
Показник До здійснення комплексної механізації Після здійснення комплексної
механізації
Валові витрати на виробництво (собівартість) річного обсягу продукції за елементами, що змі-нюються:
• заробітна плата робітників з нарахуванням 232992 330672
• електроенергія 31455 89481
• охолоджувальні матеріали 140573 156424
• утримання й ремонт устаткування 97322 198215
• амортизаційні відрахування 172500 401250
Умовно-постійна частина витрат на виробництво продукції
468958
468958
Вартість устаткування й засобів механізації 1150000 2675000
Коефіцієнт прибутковості інвестиційних ресурсів 0,2 0,2
На підставі наведених вихідних даних визначити:
1) валові витрати на виробництво (собівартість) одиниці продукції за порівнюваними варіантами ситуації на заводі;
2) термін окупності додаткових інвестицій у здійснення комплекс¬ної механізації виробництва;
3) річний економічний ефект від здійснення механізації молочного заводу.
4.21. Визначення ефективності застосування накатувального верстата для обробки великих валів. Основні техніко-економічні показники порівнюваних технологій обробки великих валів такі.
1. За діючою технологією великі вали підлягають обточуванню й накатуванню з метою зниження втомлюваності металу. Токарна обробка валів здійснюється на токарних верстатах 1Д63, а для накатування використовуються пружинні трироликові головки, що встанов¬люються на спеціальних верстатах. Застосування накатувального верстата дозволяє обійтися без попередньої обробки поверхні валів на токарних верстатах.
2. За застосовуваною технологією кожний вал перед накатуванням має проходити механічну обробку, внаслідок якої знімається шар металу масою 10 кг. Вартість 1 т металу становить 630 грн. За новою технологією розмір заготовки вала зменшується на шар металу, що знімається.
3. Завдяки зниженню трудомісткості зменшується вартість обробки вала в розмірах, наведених у табл. 4.18.
Таблиця 4.18
РОЗЦІНКИ НА ОБРОБКУ ВАЛІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ, коп.
Вид обробки Розцінка на один вал за технологією
діючою новою
Токарна обробка 87 —
Накатування середньої частини вала 27 27
Накатування шийок 66 33
Разом 180 60
4. Вартість роботи інструмента для механічної обробки валів у розрахунку на одну деталь наведено в табл. 4.19.
Таблиця 4.19
ВАРТІСТЬ РОБОТИ МЕТАЛООБРОБНОГО ІНСТРУМЕНТА
ЗА ДІЮЧОЮ І НОВОЮ ТЕХНОЛОГІЯМИ ОБРОБКИ ВАЛІВ, коп.
Назва інструмента Вартість роботи інструмента за технологією
діючою новою
Різець прохідний 36 —
Ролик накатувальний 34 23
Разом 70 23
5. Вихідну інформацію для визначення витрат на електроенергію, утримання і ремонт устаткування подано в табл. 4.20.
Таблиця 4.20
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТ
НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ, УТРИМАННЯ Й РЕМОНТ УСТАТКУВАННЯ
ЗА ПОРІВНЮВАНИМИ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ
Показник Одиниця ви-мірювання Технологічний процес
діючий новий
Кількість верстатів — 40 10
Потужність одного верстата кВт 10 50
Група ремонтної складності верстата — 13 15
Кількість ремонтів на рік в розрахунку на одну ремонтну одиницю:
• середніх — 0,3 0,2
• малих — 0,9 0,8
Вартість ремонту однієї ремонтної одиниці: грн.
• середнього 45 45
• малого 16 16
Річний фонд часу роботи одного верстата год 4000 4000
Інтегральний коефіцієнт використання ус-таткування
—
0,56
0,64
Вартість 1 кВтгод електроенергії коп. 7,0 7,0
Кількість мастила, необхідного на один верстат для одного заливу
кг
8
120
Щорічна кількість заливів мастила — 6 4
Вартість 1 кг мастила коп. 30 30
6. Передбачуваний щорічний випуск великих валів у середньому складає 120 тис. шт.
7. Інвестиційні ресурси (вартість устаткування та інших видів основних фондів) за порівнюваними (діючою і новою) технологіями відповідно становлять 408 та 420 тис. грн.
Користуючись вихідними даними:
1) розрахувати за порівнюваними варіантами технології обробки продуктивність устаткування, річні експлуатаційні витрати, зведені витрати з урахуванням коефіцієнта прибутковості інвестицій, що дорівнює 0,15;
2) зробити загальний висновок щодо ефективності запровадження нової технології обробки валів.
4.22. Оцінка ефективності організації виготовлення комплек¬туючих вузлів для пральної машини-автомата «Либідь». Київський державний авіаційний завод «Авіант» розробив і приступив до реалізації технічного проекту, що передбачає організацію серійного виробництва комплектуючих вузлів для нової пральної машини. Нині на цьому підприємстві триває освоєння виробництва пральної машини ПМА-5ФБ «Либідь» за ліцензією італійської фірми «Siltal». Випуск виробу, що є конкурентоспроможним на світовому ринку, стримується незадовільними поставками кількох комплектуючих вузлів з інших країн. Тому прийнято рішення орга¬нізувати власне виготовлення п’яти комплектуючих вузлів: 1) електромеханічного командоапарата; 2) клемного з’єднувача; 3) кнопко¬вої панелі; 4) реле датчиків температури; 5) реле тиску.
Загальний кошторис витрат на проектування та організацію виробництва необхідних вузлів має бути визначений на основі його окремих статей, наведених у табл. 4.21.
Таблиця 4.21
ОКРЕМІ СТАТТІ КОШТОРИСУ ВИТРАТ НА ПРОЕКТУВАННЯ
ТА ОРГАНІЗАЦІЮ ВИГОТОВЛЕННЯ КОМПЛЕКТУЮЧИХ
ВУЗЛІВ ДЛЯ ПМА «ЛИБІДЬ», тис. грн.
Стаття витрат 1997 р. 1998 р.
1. Будівельно-монтажні роботи 21,5 300,0
2. Вартість комплекту спеціального устаткування 150,0 1100,0
3. Розробка технічної документації 288,7 220,3
4. Перепланування й налагодження технологічного устаткування — 748,7
5. Витрати на доробку та уточнення технічної документації пе-ред початком серійного виготовлення вузлів
49,8
294,5
6. Виготовлення початкового комплекту спеціальної оснастки — 655,0
7. Придбання контрольно-перевірної апаратури і вимірю-вальних приладів спеціального призначення
—
133,8
8. Виготовлення та випробування установочної партії вузлів 60,5 216,0
9. Інші інвестиційні витрати 89,5 221,7
Достатніх власних коштів задля фінансування технічного проекту завод «Авіант» не має, що змушує вдатися до їх позичення. Щорічну потребу в кредиті та умови його одержання ілюструє табл. 4.22.
Таблиця 4.22
НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО ПРОЕКТУ
КРЕДИТ, УМОВИ ЙОГО НАДАННЯ І ПОВЕРНЕННЯ
Показник 1997 р. 1998 р. Разом
Потреба в кредиті, тис. грн. 660 3890 4550
Відсоткова ставка за кредит, % 17,5 35,0 —
Тривалість користування кредитом, місяців 1 12 13
Період погашення кредиту, місяців — 12 12
Сума погашення кредиту, тис. грн. — 4550 4550
Розмір деяких калькуляційних статей за окремими комплектуючими вузлами для ПМА «Либідь», а також обсяги виготовлення останніх і продажні ціни на них наведено у табл. 4.23.
Таблиця 4.23
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ ПОВНОЇ
СОБІВАРТОСТІ КОМПЛЕКТУЮЧИХ ВУЗЛІВ
І ПРИБУТКУ ВІД НОВОГО ВИРОБНИЦТВА
Показник Комплектуючий вузол
Електро-механічний ко-мандо-апарат Клемний з’єднувач Кнопкова панель Реле дат-чиків тем-ператури Реле тиску
Статті калькуляційних ви-трат, грн./шт.:
• прямі матеріальні ви-трати 17,57 2,00 3,65 5,08 5,15
• заробітна плата 1,81 0,14 0,35 0,55 0,39
• відрахування на соціа-льне страхування
0,67
0,05
0,13
0,20
0,14
• витрати на ремонт та ут-римання устаткування
0,86
0,04
0,16
0,31
0,14
• цехові витрати 1,07 0,03 0,19 0,49 0,12
• загальнозаводські ви-трати 1,23 0,06 0,20 0,50 0,18
• інші виробничі витрати 1,68 0,14 0,32 0,33 0,25
• позавиробничі витрати 0,11 0,01 0,02 0,03 0,03
Річний випуск вузлів,
тис. шт. 250 250 250 500 250
Продажна ціна, грн./шт. 37,50 3,71 7,52 11,23 9,60
Використовуючи наведені показники, розрахувати:
1) загальну суму інвестицій, необхідну для проектування та організації виготовлення комплектуючих вузлів на Київському держав¬ному заводі «Авіант»;
2) розмір сплати відсотків за користування кредитом (за роками і загальний);
3) валові витрати на виготовлення (собівартість) комплектуючих виробів (вузлів);
4) річний виторг і розмір прибутку від реалізації технічного проекту;
5) річний економічний ефект від реалізації проекту організації власного виробництва комплектуючих вузлів для ПМА «Либідь»;
6) термін окупності інвестицій, вкладених в організацію нового виробництва, за рахунок чистого прибутку (за вирахуванням податку на прибуток у розмірі 30 %).

4.23. Визначення ефективності виробництва фруктози з меляси замість виготовлення її з цукру. У світовій практиці фруктоза, яка є необхідним компонентом лікувального харчування хворих на цукровий діабет і схильних до нього осіб, виготовляється в основному з цукру. Вченими Української державної академії харчових технологій розроблено та запатентовано у 1993 році нову технологічну схему одержання фруктози з меляси — відходу цукрового виробництва. Дотепер в Україні та інших країнах СНД фруктоза не продукується, хоч річна потреба цих країн в цілому та України зокрема в цьому продукті становить відповідно 30 і 6 тис. тонн. Виробництво фруктози з меляси передбачається створити на Півненському цукровому заводі Сумської області. Для цього будуть уведені в дію додаткові виробничі потужності й частково використовуватимуться діючі. Новий виробни¬чий цех користуватиметься існуючими на цукровому заводі комунікація-ми, водо-, енерго- та теплопостачальними системами.
Необхідні інвестиційні ресурси за елементами кошторисної вартості проекту започаткування нового виробництва складають, гривень: 1) проектування — 250300; 2) будівельно-монтажні роботи — 780700; 3) вартість придбання і монтажу спеціального устаткування — 989100; 4) створення початкового запасу матеріальних ресурсів — 290500; 5) інші інвестиційні витрати — 146400.
Розміри окремих калькуляційних статей поточних витрат на альтернативне виробництво фруктози наведено в табл. 4.24.
Обсяг виготовлення фруктози з меляси становитиме орієнтовно 660000 кг на рік. Приблизно половина загального обсягу річного випуску продукції експортуватиметься в інші країни. Прогнозована ціна 1 кг нового продукту становитиме на ринку: світовому — 2,3 дол. США, вітчизняному — 3,48 грн. Для перерахунку іноземної валюти (доларів) у гривні використовувати співвідношення, що складається на певну дату розрахункового періоду.
Таблиця 4.24
РОЗРАХУНКОВІ ВЕЛИЧИНИ ОКРЕМИХ СТАТЕЙ КАЛЬКУЛЯЦІЇ
ВИРОБНИЦТВА 1 кг ФРУКТОЗИ З ЦУКРУ І МЕЛЯСИ
НА ПІВНЕНСЬКОМУ ЦУКРОВОМУ ЗАВОДІ, грн.
Статті поточних витрат Вихідна сировина
для виробництва фрукто-зи
цукор меляса
Сировина й матеріали 1,77 1,10
Енергія технологічна 0,18 0,16
Основна й додаткова заробітна плата виробничих ро-бітників
0,26
0,22
Відрахування на соціальне страхування 0,11 0,08
Утримання та експлуатація виробничого устаткування 0,13 0,10
Загальновиробничі (цехові) витрати 0,31 0,28
Загальногосподарські (загальнозаводські) витрати 0,44 0,41
Позавиробничі витрати 0,06 0,05
На основі наведених вище показників щодо організації продукуван-
ня фруктози з меляси на Півненському цукровому заводі визначити:
1) необхідну для організації нового виробництва загальну суму інвестиційних ресурсів;
2) відносну величину зниження валових витрат на виробництво фізичної одиниці фруктози з меляси замість її виготовлення з цукру;
3) рентабельність фруктози, виготовлюваної за можливими технологічними схемами (з меляси чи цукру);
4) коефіцієнт прибутковості й термін окупності інвестицій, що будуть витрачені на створення нового виробництва на Півненському цукровому заводі.

4.24. Обгрунтування економічної ефективності автоматизації закладення виробленого простору рудника. Задля закладання виробленого гірничого простору в процесі видобутку залізної руди на замовлення гірничорудного комбінату спеціалісти галузі розробили автоматизований закладний комплекс. Він забезпечуватиме автоматизоване управління технологічними процесами закладних робіт, включаючи контроль і регулювання параметрів приготовлю-ваного та транспортованого розчину.
Капітальні витрати на створення й придбання засобів автома-
тизованого контролю, регулювання та управління наведено в табл. 4.25. Монтаж устаткування складатиме приблизно 10 % від
його ціни створення чи прид¬бання. Експлуатаційні витрати на автоматизацію контролю, регулювання та управління становитимуть 24800 грн. на рік.
Таблиця 4.25
ТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ ТА АПАРАТУРА ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ
ЗАКЛАДЕННЯ ВИРОБЛЕНОГО ПРОСТОРУ РУДНИКА
Назва обладнання Кількість Вартість одиниці, грн.
1. Апаратура автоматичного управління насосами, комплектів
1
2350
2. Блочний регулювальний пристрій, шт. 1 3400
3. Виконавчий механізм, шт. 21 52
4. Витратомір, шт. 2 2600
5. Датчик для знаходження місць закупорювання тру-бопроводу, шт.
50
96
6. Індикатор рівня для сипких матеріалів, шт. 15 120
7. Кабель і дріт, м погонної довжини 8500 0,75
8. Манометр для вимірювання тиску в трубопроводі, шт. 3 100
9. Саднометричний рівнемір, шт. 6 960
10. Система центрального дистанційного управління процесом закладних робіт, комплектів
1
21800
11. Тепловий пристрій для контролю руху розчину в трубопроводі, шт.
4
420
12. Флуктуаційний пристрій для контролю руху цеме-нту в трубопроводі, шт
2
750
13. Щільномір, шт. 1 970
Завдяки автоматизації закладних робіт вивільнюється 18 осіб обслуговуючого персоналу з річним фондом заробітної плати 51840 грн. Відра¬хування на соціальне страхування складають 37 %.
Обчислити термін окупності капітальних вкладень у засоби автоматизації. Зробити висновок щодо економічної доцільності автоматизації процесу закладення виробленого простору рудника, якщо нормативний термін окупності інвестиційних ресурсів у металургійній промисловості України не перевищує 6 років.

4.25. Розрахунок показників економічної ефективності запровадження безперервного розливання сталі. На одному з металургійних заводів України замість існуючого мартенівського виробництва передбачається збудувати новий електросталеплавильний цех з установками безперервного розливання сталі. За умови організації безперервного розливання сталі обсяг її виробництва збільшиться з 360 до 480 тис. т. У процесі порів¬няння варіантів має бути врахова¬но, що при збереженні існуючого мартенівського виробництва не¬обхідні 120 тис. т металу можуть бути отримані додатково в порядку кооперування з іншого металургійного підприємства. Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності використання установки безперервного розливання сталі наведено в табл. 4.26.
Таблиця 4.26
РІЧНИЙ ВИПУСК ПРОДУКЦІЇ, СОБІВАРТІСТЬ ОДНІЄЇ ТОННИ
МЕТАЛУ І ЗАГАЛЬНІ КАПІТАЛЬНІ ВКЛАДЕННЯ ЗА УМОВИ
ІСНУЮЧОЇ ТА НОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
Показник Одиниця вимірю-вання Технологія
існуюча нова
Річний випуск продукції тис. т 360 480
Собівартість 1 т металу: грн.
• на даному заводі 215 —
• на заводі, що поставляє метал на умовах ко-операції
204
—
• за проектом — 165
Капітальні вкладення: тис. грн.
• по даному заводу 11300 —
• по заводу-суміжнику 6200 —
• за проектом — 21900

Галузева норма прибутковості інвестицій становить 16 %.
Визначити:
1) собівартість річного випуску продукції і суму зведених витрат за порівнюваними варіантами технології виробництва сталі;
2) суму річного економічного ефекту від запровадження технології безперервного розливання сталі;
3) термін окупності інвестицій у будівництво нового електросталеплавильного цеху.

4.26. Визначення економічної ефективності автоматизації управління конверторним процесом. Річний обсяг конверторно-го виробництва сталі становить 1200000 тонн. Запровадження
системи автоматизованого управління конверторним процесом дозволить збільшити обсяг виплавки сталі з кожного конвертора на 2,8 % і знизити валові витрати на виробництво (собівартість)
1 т сталі зі 186 до 184 грн. Інвестиції, витрачені на автоматиза-
цію управління конверторним процесом, склали 340000 грн. Га-
лузевий нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій ста-
новить 0,16.
Треба визначити розрахунковий коефіцієнт прибутковості інвестицій в автоматизацію конверторного виробництва сталі й зробити загальний висновок щодо ступеня ефективності запровадження автоматизованого управління конверторним процесом.

4.27. Розрахунок річного економічного ефекту від запровад-ження в прокатне виробництво автоматизованого контролю товщини сталевого листа. З метою запровадження автоматизованого вимірювання товщини сталевого листа в прокатному виробництві одного з металургійних комбінатів України конструктори про-
ектного інституту розробили нову модель спеціального приладу. Останній забезпечує стабільнішу роботу прокатного стана, збільшення швидкості прокатування на 25 %, змен¬шення на 20 % вимірювальних похибок (порівняно з процесом вимірю¬вання за допомогою найкращого приладу вітчизняного виробництва, що виконує аналогічні функції). Витрати, пов’язані з проектуванням, виготовленням, уведенням в дію та експлуатацію нового приладу й приладу-аналога, представлено в табл. 4.27.
Таблиця 4.27
ВИТРАТИ НА ПРОЕКТУВАННЯ, ВИРОБЛЕННЯ
ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ПОРІВНЮВАНИХ ПРИЛАДІВ
ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ТОВЩИНИ СТАЛЕВОГО ЛИСТА, грн.
Показник Новий прилад Прилад-аналог
Витрати на проектування приладу 130000 84000
Валові витрати на виготовлення (собівартість) приладу 7000 4600
Продажна ціна приладу 7980 5060
Транспортні витрати 300 200
Монтажні операції 900 650
Пусконалагоджувальні роботи 1800 975
Інші витрати на підготовку приладу до експлуатації 1200 515
Експлуатаційні витрати на один прилад 960 1200

Норма амортизаційних відрахувань становить 15 % від балансової вартості приладу. Строк служби приладів: нового — 7 років, аналога — 5 років. За прогнозними розрахунками, річна потреба в нових приладах становить 250 шт. Прилад-аналог виготовлявся в кількості 100 од. на рік. Нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій дорівнює 0,16.
Обчислити окремо госпрозрахункову (для сфери виробництва) і народногосподарську економічну ефективність вироблення та використання нового приладу для автоматизованого вимірювання товщини сталевого листа в прокатному виробництві.

4.28. Обгрунтування економічної ефективності та оптимальних меж концентрації ливарного виробництва.
1. Обчислити економічну ефективність концентрації ливарного виробництва на основі вихідних даних, наведених у табл. 4.28.
2. Визначити оптимальні межі концентрації ливарного виробниц¬тва, виходячи із показників табл. 4.29.
Таблиця 4.28
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЛИВАРНОГО ЦЕХУ
МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ Й СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО
ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
Показник Одиниця ви-мірювання Базовий ливарний цех машинобудівного заводу Спеціалізоване ливарне виробництво
Річний обсяг виробництва т 5000 40000
Чисельність персоналу чоловік 250 800
Загальна виробнича площа м2 4500 10000
Питомі капітальні вкладення грн. 150 138
Валові витрати на виробницт-во (собівартість) 1 т литва
грн.
400
340
Таблиця 4.29
ЗАЛЕЖНІСТЬ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
ВІД ОБСЯГІВ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА, %
Показник Обсяг виробництва, т/рік
5000 20000 40000 60000
Питомі капітальні вкладення на 1 т литва 100 96 92 86
Валові витрати на виробництво (собівартість) 1 т литва
100
95
85
80
Середній радіус перевезень готової продукції 100 250 500 1000
Зведені витрати в розрахунку на 1тонно-км 100 90 80 75
4.29. Визначення залежності техніко-економічних показників ремонтних підприємств від їх розмірів. Науковцями НДІ економіч¬ного розвитку проведено обстеження ремонтних підприємств України, які є юридичними особами і знаходяться на самостійному балансі, з метою вивчення рівня концентрації виробництва. На основі статистичної інформації за звітний рік визначено середні розміри підприємств кількох груп за обсягом вироблюваної продукції, вартістю матеріальних активів (основних фондів) і чисельністю персоналу (див. табл. 4.30).
Таблиця 4.30
ГРУПИ СЕРЕДНІХ РОЗМІРІВ РЕМОНТНИХ ПІДПРИЄМСТВ
УКРАЇНИ ЗА ОБСЯГОМ ПРОДУКЦІЇ, ВАРТІСТЮ ОСНОВНИХ
ФОНДІВ І ЧИСЕЛЬНІСТЮ ПЕРСОНАЛУ
Група підприємств Обсяг випуску продукції, тис. грн. Середній розмір ремонтних підприємств
за обсягом про-
дукції, тис. грн. за вартістю основних фондів, тис. грн. за чисельністю персоналу, осіб
I До 1500 980 860 75
II 1501—3000 2379 2016 160
III 3001—7500 5187 4208 310
IV 7501—15000 10682 8642 560
V Понад 15000 42190 33264 1800
Згідно з наведеними вихідними показниками:
1) розрахувати по кожній групі ремонтних підприємств рівень продуктивності й фондоозброєності праці, фондовіддачі;
2) визначити співвідношення цих розрахункових показників за кожною наступною та першою групою ремонтних підприємств;
3) зробити загальний висновок щодо існування залежності окремих техніко-економічних показників від розміру ремонтних підприємств.

4.30. Оптимізація розміру заводу по виробництву баштових кра¬нів середньої вантажопідйомності. Необхідні для економічних розрахун¬ків вихідні техніко-економічні показники наведено в табл. 4.31. У процесі розрахунків використати нормативний коефіцієнт прибутковості інвести¬цій, який становить 0,20.
Таблиця 4.31
ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЗАВОДУ
ПО ВИРОБНИЦТВУ БАШТОВИХ КРАНІВ РІЗНОЇ
ПОТУЖНОСТІ
Показник Розмір заводу з виробництва кранів, шт./рік
500 1500 3000
Капітальні вкладення в будівництво заводу, тис. грн.
3480
8000
14100
Валові витрати на виробництво (собі-вартість) одиниці продукції, грн.
17570
17220
17090
Транспортні витрати на доставку оди-ниці продукції до споживача, грн.
360
910
1850
Продажна ціна одиниці продукції, грн. 19850 19975 20180
Чисельність персоналу, чол. 225 500 900

1. Визначити оптимальний розмір заводу з виробництва баштових кранів середньої вантажопідйомності.
2. Розрахувати економічну ефективність будівництва заводу з виробництва баштових кранів оптимального розміру.

4.31. Обгрунтування найекономічнішого розміру машинобудів¬ного заводу.
1. За розрахунками Міністерства промислової політики України, річна потреба народногосподарського комплексу в машинах типу «А» складає 18000 одиниць. Існуючі виробничі потужності (з урахуванням мож¬ливостей реконструкції заводів галузі й використання наявних внутрішньовиробничих резервів) зможуть забезпечити випуск 15000 таких машин на рік. Отже, для повного задоволення потреби в машинах типу «А» необхідно збільшити їх випуск на 3000 одиниць на рік. Це можна зробити шляхом нового будівництва. Мінімальний розмір машинобудівного заводу, який забезпечує належне використання устаткування, становить вироблення 500 машин щорічно. Відтак, треба збудувати 6 підприємств мінімального розміру або меншу кількість потужніших заводів. При цьому потрібно враховувати територіальний розподіл готових виробів, місцезнаход¬ження джерел сировини й матеріалів, зниження собівартості продукції на місці її виробництва в процесі його концентрації, величину транспортних витрат залежно від більшої чи меншої концентрації виробництва.
2. За такої економічної ситуації можуть бути опрацьовані варіанти спорудження нових заводів, дані про які вміщено в табл. 4.32. При цьому поточні й капітальні витрати першого варіанта (спорудження підприємства мінімаль¬ного розміру) наведено в табл. 4.33.

Таблиця 4.32
ВАРІАНТИ СПОРУДЖЕННЯ ЗАВОДІВ
РІЗНОЇ ПОТУЖНОСТІ ТА ОБСЯГІВ ВИРОБНИЦТВА
Варіант Кількість заводів, од. Виробнича потужність заводу
з випуску машин типу «А», фіз. од./рік
1-й 6 500
2-й 4 750
3-й 3 1000
4-й 2 1500
5-й 1 3000
Таблиця 4.33
ПОТОЧНІ Й КАПІТАЛЬНІ ВИТРАТИ
СПОРУДЖЕННЯ ЗАВОДУ МІНІМАЛЬНОГО РОЗМІРУ
Показник Одиниця
вимірю-вання Сума
Собівартість одиниці продукції грн. 5180
У тому числі:
• заробітна плата 1400
• матеріальні витрати 2980
• амортизація 420
• транспортні витрати 380
Капітальні вкладення в спорудження нового заводу тис. грн. 24600

3. Техніко-економічні показники виробництва машин типу «А» на підприємствах різних розмірів характеризуються даними, наведеними в табл. 4.34.
На підставі наведених вихідних показників визначити най-раціо¬нальніший розмір машинобудівного заводу, враховуючи, що норматив¬ний термін окупності інвестиційних ресурсів у галузі становить 6 років.

Таблиця 4.34
ВИТРАТНІ ПОКАЗНИКИ МАШИНОБУДІВНИХ
ЗАВОДІВ РІЗНИХ РОЗМІРІВ, У % ДО ПЕРШОГО ВАРІАНТА
Показник Розмір підприємства з випуску машин, шт./рік
500 750 1000 1500 3000
Собівартість (валові витрати на виро-б¬ництво) одиниці продукції — разом





У тому числі:
• заробітна плата 100 96 92 84 80
• матеріальні витрати 100 100 94 94 94
• амортизація 100 98 96 85 81
• транспортні витрати 100 130 170 220 280
Капітальні вкладення в спорудження нового заводу
100
140
170
260
500
4.32. Визначення рівня спеціалізації і кооперування машинобудів¬ного об’єднання. В об’єднанні «Укрмашпром» випуск різних видів продукції в натуральному й грошовому виразі характеризується даними табл. 4.35. Витрати на одну гривню товарної продукції у звітному році склали 90 коп., а в розрахунковому році передбачено їх знизити до 85 коп. У звітному році в порядку кооперування було закуплено виробів і напівфабрикатів на загальну суму 86 млн грн. Внаслідок значного розширення кооперованих зв’язків у розрахунковому році обсяг зовнішніх поставок комплектуючих виробів має зрости в 1,6 раза.
Таблиця 4.35
ОБСЯГИ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ
В ОБ’ЄДНАННІ «УКРМАШПРОМ» У ЗВІТНОМУ РОЦІ
Назва продукції Випуск у звітному
році Ціна за
одиницю продукції,
грн. Збільшення випуску продукції у плановому році, % до звітного
Автомобільні вантажні марки, шт.
А 6000 34500 120
Б 2000 42600 —
В 1000 40000 130
Автомобільні причепи двовісні, шт. 4000 12400 125
Автомобільні напівпричепи, шт. 4000 8900 140
Спеціальні важковізні причепи, шт. 800 20400 115
Тракторні причепи, шт. 6000 6000 120
Автомобільні запасні частини, шт. 24000  150
Верстати металорізальні, шт. 500 14000 —
Ковальсько-пресове устаткування, шт. 400 16000 —
Нестандартне устаткування, тис. грн. 8000  —
Оснащення та інструмент, тис. грн. 3600  110
Сільськогосподарські машини, тис. грн. 4000  —
Потрібно:
1) розрахувати коефіцієнти спеціалізації і кооперування в порів¬нюваних (звітному й розрахунковому) періодах;
2) визначити зміну рівня спеціалізації об’єднання в розрахунковому (плановому) році.

4.33. Визначення ефективності спеціалізації і кооперування акціонерного товариства «КС-Авторемонт». Користуючись вихідними показниками, наведеними в табл. 4.36, необхідно ви-значити:
1) зміни рівня спеціалізації і кооперування виробництва в АТ «КС-Авторемонт»;
2) економічну ефективність зміни рівня спеціалізації та кооперування авторемонтного виробництва.
Таблиця 4.36
ВИХІДНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІН РІВНЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
І КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА АТ «КС-АВТОРЕМОНТ»
Показник Одиниця вимірю-
вання Рік
звітний розрахунко-вий
Товарна продукція тис. грн. 34450 48220
Обсяг капітального ремонту і вироб-ництва запасних частин
тис. грн.
24800
37200
Випуск запасних частин для ремонту:
• автодвигунів шт. 250000 400000
• вантажних автомобілів шт. 170000 150000
Використання запасних частин, отри-муваних в порядку кооперованих пос-тавок для ремонту:
• автодвигунів шт. 150000 300000
• вантажних автомобілів шт. 80000 200000
Середня собівартість однієї запчастини власного вироблення для ремонту:
• автодвигунів грн. 4,00 3,75
• вантажівок грн. 3,00 2,70
Середня продажна ціна однієї запчас-тини, отримуваної в порядку кооперу-вання для ремонту:
• автодвигунів грн. 2,50 2,50
• вантажівок грн. 1,50 1,50
4.34. Визначення економічної ефективності підвищення рівня спеціалізації виробництва автомобільних кранів. Внаслідок підвищення рівня спеціалізації заводу з виготовлення автомобільних кранів шляхом зняття з виробництва продукції, що не відповідає його профілю, було досягнуто значного економічного ефекту. На підвищення рівня спеціалізації під-приємства було витрачено 1800 тис. грн. На спеціалізоване виготовлення автомобільних кранів завод перейшов з 1 жовтня розрахункового року. Техніко-економічні показники виробни-цтва автомобільних кранів наведено в табл. 4.37.
Таблиця 4.37
ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ
ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЦТВА АВТОКРАНІВ
ДО Й ПІСЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ЙОГО СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
Показник Одиниця вимірю-вання До здійснення спеціалізації Після здійснення спеціалізації
Випуск автомобільних кранів щорічно
шт.
3800
6000
Валові витрати на виробницт-во (собівартість) одного крана
грн.
11820
10340
Продажна ціна одного авто-мобільного крана
грн.
13500
13500
Транспортні витрати на дос-тавку одного крана споживачу
грн.
750
900

На підставі наведених вихідних даних визначити:
1) відносне збільшення випуску автомобільних кранів, після проведення спеціалізації підприємства;
2) зростання обсягу прибутку й рівня рентабельності виготов-лення автокранів;
3) термін окупності інвестицій, вкладених у проведення спеці-а¬лізації заводу.

4.35. Визначення економічної ефективності підвищення рі-вня спеціалізації інструментального виробництва. Основні техніко-економічні показники вироблення окремих видів метало-обробного інструменту на комплексних машинобудівних і спеці-алізованих інструментальних заводах України представлено в
табл. 4.38.
На їх основі належить визначити:
1) можливе підвищення рівня спеціалізації інструментального виробництва у 2002 році;
2) очікуване збільшення прибутковості спеціалізованого інструмен¬тального виробництва в розрахунковому році.

Таблиця 4.38
ЦІНА, СОБІВАРТІСТЬ ТА ОБСЯГИ ВИРОБЛЕННЯ
ОКРЕМИХ ВИДІВ ІНСТРУМЕНТУ НА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ
І КОМПЛЕКСНИХ ЗАВОДАХ УКРАЇНИ
Інструмент Продажна ціна за оди-ницю продукції, грн. 1997 р. 2002 р.
Підприємства Підприємства
Комплексні Спеціалізовані Комплексні Спеціалізовані
Обсяг випуску, тис. шт. Собівар¬тість, грн./од. Обсяг випуску, тис. шт. Собівар¬тість, грн./од. Обсяг ви-пуску, тис. шт. Собівар-тість, грн./од. Обсяг випуску, тис. шт. Собівар-тість, грн./од.
Зенкер чотиризубовий на-садний 7,95 600 21,15 3000 7,05 700 17,44 7500 6,20
Калібр різьбовий (пробка) 4,80 1280 14,54 6000 3,60 500 10,60 9000 3,40
Мітчик гайковий довгий 1,20 14600 2,96 10000 0,98 9000 2,84 22000 0,96
Ніж до фрези зі сталі 0,60 42000 6,80 25000 0,48 20000 5,90 52000 0,45
Плашка кругла 1,00 11000 7,58 22000 0,74 5400 7,04 44000 0,72
Різець токарний прохідний 2,20 31000 6,54 15000 1,76 14000 6,02 40000 1,64
Розгортка ручна циліндрична 1,80 2700 8,40 8000 1,56 1500 7,72 17000 1,48
Скоба одностороння гра-нична 2,90 1300 8,51 4000 2,40 500 7,96 12000 2,20
Фреза дискова тристо-роння 3,40 21000 12,60 9000 3,08 1100 12,36 28900 2,80

4.36. Визначення економічної ефективності централізації та спеціалізації виробництва металовиробів. На машинобудівних підпри¬ємствах «Артем», «Версан», «Ковента» і «Метало-Прима», що функціонують на території однієї області, обсяг виробництва та собівартість металовиробів власного виробництва характеризуються даними, наведеними в табл. 4.39.
Таблиця 4.39
РІЧНИЙ ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА Й СОБІВАРТІСТЬ МЕТАЛОВИРОБІВ
ВЛАСНОГО ВИГОТОВЛЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОДНІЄЇ ОБЛАСТІ
Показники за видами продукції Підприємства
«Артем» «Версан» «Ковен-та» «Метало-Прима»
Річний обсяг виробництва, тонн
• болти 32,5 25,8 22,6 84,0
• гайки — 20,4 24,8 26,2
• шайби — 3,8 8,4 3,2
• шпильки — 16,2 20,5 21,8
Валові витрати на виробництво (собівартість) 1 т, грн.
• болти 546 1180 458 410
• гайки — 900 1646 820
• шайби — 1160 634 356
• шпильки — 1180 1060 400
В облдержадміністрації розроблено підприємницький проект централізації і спеціалізації продукування металовиробів на підприємстві «Метало-Прима». Валові витрати на виробництво (собівартість) 1 т металовиробів мають знизитися: болтів і шпильок — на 10 %, гайок — на 20 %, шайб — на 25 %. Централізація виготовлення металовиробів на підпри¬ємстві «Метало-Прима» потребуватиме додаткових інвестицій у сумі 360 тис. грн. Натомість використання вивільнюваних виробничих площ на підпри¬ємствах «Артем», «Версан» і «Ковента» забезпечить економію інвестицій¬них ресурсів на суму 90 тис. грн. У процесі розрахунків використати нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій, який дорівнює 0,2.
Економічними розрахунками довести доцільність та ефективність централізації виробництва металовиробів на підприємстві «Метало-Прима».
4.37. Обгрунтування ефективності організації спеціалізованого виробництва інструменту. Пропонується зробити розрахунки економіч¬ної ефективності передбаченої організації на одному з машинобудівних заводів базового спеціалізованого цеху з виробництва токарних різців, спираючись на наведені далі вихідні показники.
1. Потужність спеціалізованого цеху з виробництва токарних різців становитиме 800 тис. шт. на рік, що повністю забезпечить потребу в ін¬струменті підприємств галузі, які розташовані в даному регіоні України.
2. Середні валові витрати на вироблення (собівартість) одного різця на підприємствах галузі до організації централізованого їх виробництва ста-новили 2,96 грн., у тому числі: основні матеріали й напівфабрикати —
1,26 грн., витрати на оплату праці — 1,08 грн., інші витрати — 0,62 грн.
3. Рівень поточних витрат за окремими статтями собівартості одного токарного різця, вироблюваного в спеціалізованому цеху, порівняно з витратами на вироблення різців за умов дрібносерійного виробництва має становити: основні матеріали й куповані напівфабрикати — 68 %, заробітна плата з нарахуваннями — 24 %, інші витрати — 28 %.
4. Трудомісткість вироблення одного різця у середньому на заво¬дах галузі дорівнювала 1,36 нормо-год, а на спеціалізованій дільни-
ці — 0,08 нормо-год.
5. В інструментальних цехах заводів галузі виробництва токарних різців було зайнято 200 робітників, які виробляли за рік 420 т продукції, а в спеціалізованому цеху, за розрахунками, — усього 48 працівників, з них 41 робітник і 7 управлінців. Продуктивність праці має зрости в 10 разів.
6. Випуск продукції з одиниці устаткування має збільшитися з 3,5 до 16,15 т/рік, а кількість потрібного устаткування для вироблення такого самого обсягу продукції повинно зменшитися зі 120 до 26 одиниць. Середня ціна одиниці устаткування становить 9000 грн.
7. Капітальні витрати на організацію спеціалізованого виробництва різців, за попередніми розрахунками, будуть такі: вартість проектних робіт — 230 тис. грн., будівельно-монтажних робіт — 390 тис. грн., устаткування — 580 тис. грн., виготовлення спеціальної оснастки й нестандартного обладнання — 920 тис. грн. Коефіцієнт прибутковості інвестицій — 0,18.
Остаточні результати розрахунків важливіших техніко-економіч¬них показників організації спеціалізованого виробництва токарних різців звести в підсумкову таблицю. Скласти коротку пояснювальну записку щодо розв’язання задачі.
4.38. Розрахунок ефективності спеціалізації швейного об’єднання «Таврія». Виробниче швейне об’єднання «Таврія», до складу якого входять головне підприємство, кілька фабрик і філій, продукує жіночі сукні та фартухи. Нещодавно об’єднання стало відкритим акціонерним товариством — ВАТ «Таврія». З метою ефективнішого господарювання в умовах ринку в об’єднанні розроблено проект удосконалення органі¬зації виробництва, який передбачає впорядкування предметної спеціалізації виробничих підрозділів (фабрик, філій) скороченням номенклатури виробів у розрахунку на один виробничий підрозділ і ліквідації нераціонального дублювання випуску продукції, а також здійснення спеціалізації виробництва за видами використовуваних тканин. Такі зміни в організації виробництва внаслідок його спеціалізації підтверд¬жуються показниками, наведеними в табл. 4.40.

 

 

АСОРТИМЕНТ, ОБСЯГ ВИПУСКУ І СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ
Виробничі
підрозділи
ВАТ Асортимент виробів, шт.
До спеціалізації Після
Готові сукні Фартухи Готові
шерстяні бавовняні шовкові шерстяні бавовняні шовкові шерстяні бавовняні
Головне
підприємство 40000 60000 10000 — 10000 5000 95000 —
Фабрики:
• «Таврія-1» 30000 40000 — 30000 20000 — — 110000
• «Таврія-2» 45000 — 35000 8000 15000 80000 — —
• «Таврія-3» — 8000 15000 20000 60000 — — —
• «Таврія-4» 10000 12000 — 40000 — 40000 — —
Філії:
• ФГП-1 20000 — 18000 5000 — 12000 55000 —
• ФГП-2 — 10000 — 60000 — — — —
• ФГП-3 — 60000 — — 40000 — — 90000
Разом 145000 190000 78000 163000 145000 137000 150000 200000

 

 

 

Таблиця 4.40
ДО І ПІСЛЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА У ВАТ «ТАВРІЯ»
Собівартість одиниці продукції
до спеціалізації, грн.
спеціалізації
сукні Фартухи Готові сукні Фартухи
шовкові шерстяні бавовняні шовкові шерстяні бавовняні шовкові шерстяні бавовняні шовкові

— — — — 58 12,6 26,4 — 5,7 11,4

— — — — 66 15,6 — 9,8 5,4 —
80000 — — 139000 62 — 24,0 10,6 5,1 11,0
— — 147000 — — 16,8 28,0 10,8 4,6 —
— 85000 — — 68 17,2 — 9,6 — 11,8

— — — — 60 — 26,6 10,3 — 11,2
— 80000 — — — 15,8 — 9,7 — —
— — — — — 15,4 — — 5,3 —
80000 165000 147000 139000      

Передбачуване вдосконалення організації виробництва шляхом його спеціалізації не вимагає додаткових капітальних вкладень. Транспортні витрати внаслідок спеціалізації виробництва в цілому по ВАТ «Таврія» збільшаться з 2 до 4 % виробничих валових витрат на виробництво (собі¬вартості) річного обсягу продукції. Собівартість виготовлення виробів у виробничих підрозділах ВАТ внаслідок їх предметної спеціалізації, за попередніми розрахунками, має зменшитися в таких розмірах: суконь, вироблюваних із шерстяних, бавовняних і шовкових тканин, відповідно на 6,9 та 8 %; фартухів з тих самих тканин — на 5, 7 і 8 %.
Визначити річну економію поточних витрат у вигляді абсолютного зниження собівартості продукції внаслідок спеціалізації вироб¬ництва.
4.39. Вибір форми виробництва чи придбання в порядку кооперованих зв’язків комплектуючих деталей. Перед підприємством «Інфоприлад», яке започаткувало й активно нарощує виробництво електроустаткування, постала дилема: виготовляти за допомогою власного устаткування необхідні для комплектування готових приладів 2500 штук деталей КД-10250 або ж придбавати їх у порядку кооперованих зв’язків за договірною ціною 37 грн. за одиницю.
Якщо буде прийнято рішення щодо виготовлення деталей
КД-10250 самим підприємством «Інфоприлад», то валові витрати на їх виробництво в необхідній кількості становитимуть за окремими елементами, грн.:
• прямі матеріальні витрати — 40000;
• прямі витрати на оплату праці — 20000;
• змінні накладні витрати — 15000;
• постійні витрати — 50000.
Знайти економічно вигідний варіант комплектування готових виробів деталями КД-10250.
4.40. Визначення економічної ефективності комбінування виробництва на гірничохімічному комбінаті. До основних видів малотранс¬портабельних відходів гірничохімічного комбінату належать хвости плавок, що містять сірку, і вапняки. Річний обсяг вапняків становить 5000 тис. т, в перспективі він перевищить 6000 тис. т. За існуючої технології вапняки не оброблюються, а безпосередньо складаються у відвали. На утримання відвального господарства комбінат щорічно витрачає понад 700 тис. грн. Проектна собівартість (валові витрати на виготовлення) однієї тонни молотого вапняку, що є цінним продуктом для вапнування кислих грунтів, в умовах комбінату дорівнює 0,84 грн., а на відокремлених (автономних) підприємствах — 8,96 грн.
Потреба в молотому вапняку території, яка має радіус до 500 км, складає 2000 тис. т. Для задоволення цієї потреби існують два можливі способи: 1) створення вапнякового виробництва в складі діючого гірничо¬хімічного комбінату потужністю 2200 тис. т з коефіцієнтом її використання 0,91; 2) започаткування двох відокремлених підприємств з видобутку і розмелу вапняку потужністю 1100 тис. т кожне. При цьому витрати на перевезення продукту зменшуються вдвічі.
Капітальні вкладення в створення двох відокремлених підприємств становлять 27000 тис. грн. Вартість основних фондів виробництва молотого вапняку в складі гірничохімічного комбінату не перевищуватиме 7500 тис. грн., а транспортні витрати — 0,2 грн. в розрахунку на 1 тонно-км і вартість вантажно-розвантажувальних робіт — 30 коп./т.
Використовуючи наведені вихідні показники, визначити найдоцільніший варіант задоволення потреби народного господарства України в молотому вапняку та економічну ефективність його здійснення. У розрахунках використати мінімально достатній коефіцієнт прибутковості інвестицій на рівні 0,16.
4.41. Визначення ефективності диверсифікації виробництва в АТЗТ «Книга». У київському АТЗТ «Книга» з метою підвищення ефективності господарювання прийнято рішення щодо диверсифікації виробництва шляхом започаткування нового виробництва — виготовлення пакетів для рідких продуктів.
Продажна ціна технологічної лінії з виробництва пакетів для рідких продуктів, що включає безпосередньо вартість устаткування і таро-пакувальних робіт, становить 55000 грн. Витрати на транспортування технологічної лінії від продуцента до місця її експлуатації дорівнюють 7 % від продажної ціни комплекту устаткування, а витрати на монтажні та пусконалагоджувальні роботи — 5 % від вартості технологічної лінії. Норматив обігових коштів у запасні частини для устаткування, який зараховується до загальної величини необхідних інвестиційних ресурсів, встановлено на рівні 3 % від його балансової вартості.
Паспортна продуктивність технологічної лінії дорівнює 5000 пакетів на добу, а коефіцієнт використання потужності — 0,96. У розрахунковому році має бути 250 робочих днів.
Валові витрати на виробництво (собівартість) однієї тисячі пакетів складаються з таких елементів: прямих матеріальних витрат — 53,5 грн.; витрат на оплату праці з нарахуваннями і відрахуваннями на соціальне страхування — 15,6 грн.; інших витрат — 6,5 грн. Відпускна ціна однієї тися¬чі пакетів дорівнюватиме 110 грн. Податок на прибуток становитиме 30 %.
Обчислити необхідний обсяг, коефіцієнт прибутковості й термін окупності інвестицій (капітальних вкладень) у диверсифікацію виробництва в АТЗТ «Книга».

4.42. Обгрунтування економічної доцільності диверсифікації виробничої діяльності друкарні. Глибока економічна криза в усіх галузях економіки України негативно вплинула на виробничу діяльність Радивіловської районної друкарні. Завантаження виробничої потужності цієї друкарні протягом 1994—1997 рр. зменшилося з 82 до 49,6 %, а фактичний виторг від продажу власної продукції знизив¬ся більш ніж удвічі (з 3600 до 1770 тис. грн.). З метою виходу з важкої економічної ситуації і поліп¬шення фінансового стану Радивілов-ської друкарні розроблено бізнес-план диверсифікації її виробничої діяльності, який передбачає організацію виробництва кількох нових видів продукції — фольги, пергаменту, ламіно-ваного та етикетного паперу. Для виготовлення нових виробів потрібно придбати спеціальну високопродуктивну машину Е250-S та інше обладнання вартістю 180 тис. грн. Транспортні витрати й пусконалагоджувальні роботи вимагають додатково 20 тис. грн. грошових коштів.
Очікувані обсяги виробництва, поточні витрати і договірні ціни на нові види продукції, яка виготовлятиметься на машині Е250-S, наведено в табл. 4.41. Решта необхідних для розрахунків показників становлять: різні амортизаційні відрахування — 15 % балансової вартості комплекту устаткування; повернення позики і сплата відсот¬ків за користування кредитом — по 135 тис. грн. впродовж перших двох років розрахункового періоду; податок на прибуток — 30 % від його загальної суми.
Таблиця 4.41
ВИХІДНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
ВИРОБНИЦТВА НОВИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ НА МАШИНІ Е250-S
Види і показники
виробництва продукції 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р.
Фольга
• Обсяг виробництва на рік, тис. м погонної довжини
6220
10368
10388
10412
10440
• Валові витрати на вироб-ництво 1 м погонної дов-жини продукції, коп.
2,7
2,6
2,6
2,5
2,5
• Договірна ціна за 1 м по-гонної довжини продукції, коп.
3,2
3,3
3,3
3,4
3,4
Пергамент
• Обсяг виробництва на рік, тис. м погонної довжини
5920
10150
10150
10300
10300
• Валові витрати на вироб-ництво 1 м погонної дов-жини продукції, коп.
2,0
1,9
1,9
1,8
1,8
• Договірна ціна за 1 м по-гонної довжини продукції, коп.
2,4
2,5
2,5
2,6
2,6
Закінчення табл. 4.41
Види і показники
виробництва продукції 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р.
Папір ламінований
• Обсяг виробництва на рік, тис. м погонної довжини
6080
10240
10280
10340
10340
• Валові витрати на вироб-ництво 1 м погонної довжи-ни продукції, коп.
3,6
3,5
3,5
3,4
3,4
• Договірна ціна за 1 м по-гонної довжини продукції, коп.
4,5
4,6
4,6
4,7
4,7
Папір етикетний
• Обсяг виробництва на рік, тис. етикеток
130500
210600
216800
222400
230400
• Валові витрати на вироб-ництво однієї етикетки, коп.
0,40
0,38
0,38
0,37
0,37
• Договірна ціна однієї ети-кетки, коп.
0,48
0,48
0,48
0,49
0,49

На підставі наведених вихідних показників:
1) розрахувати збільшення виручки від продажу власної продукції за два роки розрахункового періоду порівняно з 1997 р.;
2) обчислити чистий прибуток і грошовий потік за кожний рік окремо та за весь розрахунковий період;
3) визначити коефіцієнт прибутковості й термін окупності ін-вестицій, вкладених в організацію виготовлення нових видів продукції;
4) зробити загальний висновок щодо доцільності диверсифікації діяльності та поліпшення фінансового стану Радивіловської районної друкарні.

4.43. Розрахунок і зіставлення фактично досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва. У табл. 4.42 наведено вихідні показники для оцінювання організаційно-технічного рівня виробництва в акціонерному товаристві «Техномаш».
Рекомендовані коефіцієнти вагомості інтегральних технічного та організаційного рівнів виробництва становлять відповідно 0,55 і 0,45.
1. Обчислити інтегральний організаційно-технічний рівень вироб¬ництва в окремі роки.
2. Зробити висновок щодо зміни організаційно-технічного рівня виробництва в АТ «Техномаш» за аналітично оцінюваний період.
Таблиця 4.42
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ
ВИРОБНИЦТВА В АТ «ТЕХНОМАШ»
Показник Вагомість показника Значення показника
норма-тивне фактичне
1998 р. 1999 р. 2000 р.
Технічний рівень
виробництва
1. Рівень механізації та авто-матизації виробництва
0,50
0,75
0,40
0,63
0,72
2. Рівень прогресивності тех-нологічних процесів
0,25
0,80
0,45
0,65
0,75
3. Середній вік технологічних процесів, років
0,10
3,0
5,0
4,5
4,2
4. Середній строк експлуатації технологічного устаткування, років
0,08
5,0
8,2
7,5
7,0
5. Фондоозброєність праці персоналу, тис. грн./чол.
0,07
25,0
17,0
19,8
20,7
Організаційний рівень
виробництва
6. Рівень спеціалізації вироб-ництва
0,15
0,95
0,83
0,90
0,92
7. Рівень кооперування виро-б¬ництва
0,08
0,60
0,45
0,50
0,57
8. Коефіцієнт змінності ро-боти технологічного устат-кування
0,10
2,2
1,8
1,85
1,95
9. Укомплектованість підпри-ємства персоналом
0,15
100,0
85,0
90,0
94,8
10. Частка виробничих робіт-ників у загальній чисельності персоналу

0,10

45,0

37,5

42,0

44,6
11. Коефіцієнт плинності кад-рів 0,15 0,09 0,26 0,18 0,12
12. Витрати робочого часу, % 0,05 2,0 7,5 5,0 4,0
13. Коефіцієнт ритмічності ви¬робництва
0,10
0,90
0,63
0,75
0,84
14. Коефіцієнт пропорційності процесів за потужністю
0,07
0,95
0,83
0,89
0,92
15. Коефіцієнт безперервності виробничих процесів
0,05
0,80
0,70
0,75
0,80
Розділ 5
ТЕХНІЧНИЙ РОЗВИТОК
І ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ

 

5.1. Визначення і порівняння фондоозброєності та механоозброєності праці на підприємствах. На підставі вихідних показників, наведених у табл. 5.1:
1) розрахувати рівень фондо- і механоозброєності праці та його динаміку за порівнювані роки по кожному підприємству;
2) порівняти розраховані показники й зробити загальний висновок щодо рівня фондо- та механоозброєності праці на зазначених під¬приємствах.
Таблиця 5.1
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ
РІВНЯ ФОНДО- І МЕХАНООЗБРОЄНОСТІ
ПРАЦІ НА ОКРЕМИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Показник Київський державний завод автоматики ім. Г. І. Петровського Київське акціонерне товариство
«Оболонь» Акціонерне
товариство
«Цегла Трипілля»
Базовий рік Розрахун¬ко¬вий рік Базовий рік Розрахун¬ко¬вий рік Базовий рік Розра-хун¬ко-вий рік
Балансова вартість виробничих основ-них фондів, тис. грн.

13695

68491

167700

179100

15875

15602
У тому числі:
вартість машин та ус¬таткування, тис. грн.
6294
29146
77142
82386
6670
6864
Загальна чисельність персоналу, чол.
3574
3070
1680
1700
397
374
У тому числі:
робітників, чол. 2860 2488 1346 1360 332 316
5.2. Визначення та аналіз рівня прогресивності технології на підприємствах. На одногалузевих підприємствах «Прогрес» і «Ровента» застосовуються різноманітні технологічні процеси, які характеризуються техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 5.2.
Для визначення інтегрального рівня технології треба прийняти наступну вагомість окремих показників: коефіцієнт використання металу — 0,45; частина заготовчої стадії технології — 0,35; частка продукції, виготовлюваної за новою технологією — 0,20.
Таблиця 5.2
ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ
ПРОЦЕСІВ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ВАТ «ПРОГРЕС» І «РОВЕНТА»
Показник ВАТ «Прогрес» ВАТ «Ровента»
1996 р. 1998 р. 2000 р. 1996 р. 1998 р. 2000 р.
Трудомісткість річної про-грами виробів за стадіями технології, тис. нормо-год:
• заготовча 2016 2174 2387 1142 1302 1494
• механообробна 3024 2985 2984 2592 2381 2301
• складальна 2160 2121 2089 1066 1177 1285
• разом 7200 7280 7460 4800 4860 4980
Трудомісткість продукції, виготовлюваної за допомо-гою нових технологічних процесів, тис. нормо-год

1510

1675

1865

768

884

986
Коефіцієнт використання ме¬талу 0,68 0,70 0,71 0,64 0,65 0,67
1. Визначити структуру стадій технологічних процесів за трудо¬місткістю й частку продукції, виготовлюваної за допомогою нових технологічних процесів за відповідні роки на обох підприємствах.
2. Обчислити інтегральний рівень технології за зазначеними в табл. 5.2 показниками у ВАТ «Прогрес» і «Ровента» та індекс його зростання за 1996—2000 рр.
5.3. Обчислення інтегрального коефіцієнта технічного рівня металорізальних верстатів у машинобудівному об’єднанні. Машинобудівне об’єднання «Квазар-СТ» випускає спеціальну техніку для внутрі¬шнього і зовнішнього ринків. Для виконання щорічної виробничої програми на ньому використовується кілька груп металорізальних верстатів — токарних, свердлильних, фрезерних, шліфувальних та інших, кількісний склад і техніко-експлуатаційні показники яких наведені в табл. 5.3.
За експертною оцінкою, коефіцієнти вагомості (значущості) техніко-експлуатаційних показників становлять: коефіцієнт продуктивності — 0,25; коефіцієнт ремонтомісткості — 0,15; коефіцієнт питомої металомісткості — 0,2; частка прогресивних видів — 0,2; частка технічно та економічно застарілого — 0,2.
Обчислити:
1) середні значення коефіцієнтів продуктивності, ремонтомісткості й пи¬томої металомісткості, а також частки прогресивних видів, технічно та еконо¬мічно застарілого устаткування за групою металорізальних верстатів у цілому;
2) інтегральний показник технічного рівня окремих груп і загального парку металорізальних верстатів об’єднання «Квазар-СТ».
Таблиця 5.3
КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД І ТЕХНІКО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ
ПОКАЗНИКИ ОКРЕМИХ ГРУП МЕТАЛОРІЗАЛЬНИХ
ВЕРСТАТІВ ОБ’ЄДНАННЯ «КВАЗАР-СТ» ЗА СТАНОМ
НА ПОЧАТОК РОЗРАХУНКОВОГО РОКУ
Показник Групи металорізальних верстатів
Токарні Свердлиль-ні Фрезерні Шліфу-вальні Інші
1. Кількість фізичних одиниць, що перебу-вають в експлуатації, шт.
172
58
76
44
65
2. Коефіцієнт продуктивності порівняно з найкращими світовими зразками аналогіч-ного устаткування

0,76

0,82

0,78

1,05

0,66
3. Коефіцієнт ремонтомісткості (відношення кількості ремонтів до прогнозованого строку експлуатації)

1,1

1,0

1,2

0,9

0,9
4. Коефіцієнт питомої металомісткості порів-няно з найкращими світовими зразками
0,80
0,74
0,82
0,76
0,84
5. Частка прогресивних видів у загальній кі-лькості устаткування групи
0,20
0,15
0,12
0,14
0,08
6. Частка технічно та економічно застарілого в загальному парку групи устаткування
0,60
0,64
0,58
0,68
0,72

5.4. Визначення рівня й динаміки механізації та автоматизації виробництва на підприємствах. Користуючись вихідними даними, наведеними в табл. 5.4, обчислити значення та динаміку зміни таких показників на окремих підприємствах:
1) ступеня охоплення робітників механізованою працею;
2) частки працівників, які використовують на своїх робочих місцях персональні комп’ютери;
3) загального ступеня охоплення персоналу підприємства механі¬зованою працею;
4) частки обсягу продукції, вироблюваної за допомогою автоматизованих засобів праці;
5) інтегрального коефіцієнта механізації та автоматизації вироб-
ництва.
Таблиця 5.4
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ Й ДИНАМІКИ
МЕХАНІЗАЦІЇ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
Показник Машинобудівні підприємства
«Борець» «Катек» «Славутич»
Базо-вий рік Прог-нозова-ний рік Базо-вий рік Прог-нозова-ний рік Базо-вий рік Прог-нозова-ний рік
Загальна чисельність персоналу, чол.
2600
2660
1240
1280
680
730
Чисельність вироб-ни¬чих робітників, чол.
2240
2280
1030
1060
560
600
Чисельність робітни-ків, зайнятих механізо-ваною та автоматизо-ваною працею, чол.

1440

1720

610

660

310

400
Чисельність праців-ників, які використо-ву¬ють на своїх робочих місцях персональні комп’ютери, чол.

 

26

 

60

 

34

 

74

 

22

 

46
Загальний обсяг то-варної продукції, тис. грн.
27600
30100
18100
19800
12400
14200
Обсяг продукції, ви-роблюваний за допомогою автоматизованих засобів праці, тис. грн. 6900 9630 3800 7120 3600 4800
При розрахунках останнього показника рекомендується використати такі коефіцієнти значущості: загальний ступінь охоплення персоналу підприємства механізованою працею — 0,65; частка обсягу продукції, вироблюваної за допомогою автоматизованих засобів праці — 0,35.

5.5. Інтегральна оцінка рівня технічного розвитку підпри-ємства. Окремі показники, що викорстовуються для інтегральної оцінки досягнутого і прогнозованого рівня технічного розвитку трьох одногалузевих підприємств — ВАТ «Атлантис», «Верховина», «Зірка-Центр», наведено в табл. 5.5.
Дати інтегральну оцінку рівня технічного розвитку кожного відкритого акціонерного товариства й визначити його найвищий рівень серед трьох зазначених підприємств, ураховуючи такі коефіцієнти вагомості наведених у таблиці показників: першого — 0,15; другого й третього — 0,25; четвертого — 0,35.
Таблиця 5.5
ВИХІДНІ СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ
ОЦІНКИ СТАНУ ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ ТРЬОХ ПІДПРИЄМСТВ
Показник Відкрите акціонерне товариство
«Атлантис» «Верховина» «Зірка-Центр»
Базо-вий рік Прог-нозова-ний рік Базо-вий рік Прог-нозова-ний рік Базо-вий рік Прог-нозова-ний рік
1. Рівень фондоозб-роєності праці щодо середньогалузевого по¬казника

0,86

0,92

0,78

0,84

0,76

0,88
2. Коефіцієнт рівня прогресивності техно-логії

0,454

0,492

0,516

0,548

0,420

0,488
3. Коефіцієнт техніч-ного рівня використо-вуваного парку устат-кування

0,672

0,696

0,708

0,732

0,664

0,703
4. Загальний коефі-цієнт механізації та автоматизації вироб-ничо-управлінських процесів

 

0,488

 

0,564

 

0,436

 

0,514

 

0,428

 

0,532

5.6. Визначення ефективності застосування високопродуктив¬ного холодновисаджувального автомата. На одному з машинобудівних заводів України гайки масою 0,058 кг кожна й річним випуском 9200 тис. штук раніше вироблялися на 10 токарних шести¬шпиндельних автоматах 1А240-6 та вертикально-свердлильному двошпиндельному верстаті «Герберт». При цьому коефіцієнт викорис¬тання металу не перевищував 0,456.
З метою економії металопрокату й зниження трудомісткості деталей у виробництво запроваджено прогресивний технологічний процес вироблення гайок на високопродуктивному холодновисад¬жувальному автоматі, який забезпечив збільшення коефіцієнта використання металу до 0,614, вивільнення 5 основних робітників, виведення з експлуатації та реалізацію зайвих 11 одиниць метало¬різального устаткування.
Внаслідок здійснення цього технічного заходу вдалося значно змен¬шити поточні витрати на продукування (собівартість) гайок. Вихідні показники, необхідні для розрахунку зміни величини окремих статей витрат на виробництво в умовах використання нового технологічного процесу замість базового, наведено в табл. 5.6 — 5.8.
Таблиця 5.6
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ВАРТОСТІ
ОСНОВНИХ МАТЕРІАЛІВ (МЕТАЛУ) І РЕАЛІЗОВАНИХ ВІДХОДІВ
Показник Договірна ціна 1 т, грн. Маса, кг
Базове
виробництво Нове
виробництво Базове
виробництво Нове
виробництво
Метал 400 360 0,127 0,094
Реалізовувані відходи 46 58 0,069 0,036
Таблиця 5.7
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ
ВИТРАТ НА СИЛОВУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ
Устаткування Встановлена
потужність, кВт Кількість
одиниць Коефіцієнт
використання
електродвигунів Ефективний річний фонд часу роботи устаткування, год Відпскна ціна кВт•год електроенергії, грн.
за по-туж-ністю за
часом
Базове виробництво
Токарний верстат 16,2 10 0,6 0,8 4015 0,04
Свердлильний верстат 8,5 1 0,6 0,8 4015 0,04
Нове виробництво
Холодновисаджувальний автомат
40,0
2
0,6
0,8
3725
0,04
Таблиця 5.8
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ
ВИТРАТ НА ПОТОЧНИЙ РЕМОНТ І ТЕХНІЧНЕ
ОБСЛУГОВУВАННЯ УСТАТКУВАННЯ
Устаткування Кіль-кість одиниць Складність ремонту одиниці устаткування, ремонтних одиниць Річні витрати
на одну ремонтну одиницю, грн.
електро-технічної частини механі-ч¬ної
час-тини електро-технічної частини механіч-ної
частини
Базове виробництво
Токарний шестишпин-дельний автомат моделі 1А240-6

10

31,5

38

23,4

65,1
Вертикально-свердлиль-ний верстат «Герберт»
1
3,0
15
23,4
65,1
Нове виробництво
Холодновисаджуваль¬ний автомат
2
12
63
23,4
65,1
При обчисленні витрат на оплату праці основних робітників взяти до уваги, що: розцінка на вироблення однієї гайки в умовах нового виробництва зменшується з 0,65 до 0,37 коп.; додаткова заробітна плата, включаючи розмір премії, і відрахування на соціальне страхування з переходом на нову технологію не змінюються, вони становлять відповідно 42 і 37 %.
Витрати на інструмент мають бути визначені з огляду на стій-кість, допустимого числа відновлень і прямих витрат на виготов-лення інстру¬менту. Відшкодування фізичного спрацювання інструменту в розрахунку на одну деталь до переходу на нову технологію становило 0,36 коп., а після переходу — 0,42 коп.
Балансова вартість одного шестишпиндельного автомата моделі 1А240-6 дорівнює 33200 грн., вертикально-свердлильного верстата «Гер¬берт» — 1200 грн., а холодновисаджувального автомата — 370100 грн. Нова норма амортизаційних відрахувань на реновацію металообробного устаткування встановлена на рівні 15 % від його балансової вар-тості.
Обчислити:
1) річну економію від зниження собівартості продукування гайок за допомогою холодновисаджувального автомата;
2) річний економічний ефект від запровадження нової технології вироблення гайок, якщо середньогалузевий норматив прибутковості використання нового устаткування становить не менш як 15 % його балансової вартості;
3) термін окупності інвестицій на придбання двох холодновисаджувальних автоматів.

5.7. Оцінювання ефективності використання автоматичної лінії з виготовлення стрем’янки ресори вантажного автомобіля. На автомобільному заводі «КрАЗ» за базовим технологічним процесом стрем’янки ресори вантажного автомобіля виробляються в кількох виробничих цехах. Спочатку прутковий матеріал розрубують на заготовки, які піддають попередній токарній обробці. Потім центральну частину заготовки обробляють на карбувальному пресі з попереднім нагріванням у газовій печі. Заготовку далі згинають на спеціаль-ному штампувальному пресі. Після операції згинання заготовку стрем’янки подають на термічну обробку, яка включає загартування, відпускання і правлення, а також очищення тер-мічно обробленої заготовки від окалини у спеціальній камері. Заключною операцією є нарізування різьби на різьбонарізних токарних напівавтоматах. Транспортування заготовок від одного цеху до іншого здійснюється за допомогою автонавантажувача або ж вантажного автомобіля.
За умови нового технологічного процесу повний цикл обробки стрем’янок здійснюватиметься на комплексній автоматичній лінії. На цій лінії мають застосовувати прогресивний технологічний процес нагрівання заготовок на установці СВЧ. Операція різьбонарізування має здійснюватися через різьбонакочування замість традиційного способу одержання різьби, що зумовить помітну економію ме-талопрокату (понад 370 т на рік).
Впровадження автоматичної лінії з вироблення стрем’янок спричинює зміну поточних витрат на основні матеріали, оплату праці основних робітників, електроенергію, амортизацію, поточний ремонт і технічне обслуговування, утримання виробничої площі, міжцехове транспортування заготовок.
Вихідні показники для обчислення загальної економії від зни-ження валових витрат (за окремими їх елементами) наведено в табл. 5.9. Загальна балансова вартість устаткування, що застосовується для вироблення стрем’янок, становить 352000 грн., а ціна придбання автоматичної лінії разом з витратами на транспортування і монтаж — 480900 грн. Нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій в устаткування дорівнює 0,16.
Таблиця 5.9
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ
РІЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ВІД ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ВИРОБЛЕННЯ
СТРЕМ’ЯНОК РЕСОРИ ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ, грн.
Стаття витрат Технологічний процес вироблення
стрем’янок ресори
діючий (базовий) новий (прогресивний)
Основні матеріали 1281760 1160970
Заробітна плата основних робі-тників з нарахуваннями
149080
66070
Електроенергія (потужна та ос-вітлювальна)
7876
15700
Амортизаційні відрахування на реновацію:
• устаткування 55156 72135
• виробничих будівель 6680 8290
Поточний ремонт і технічне обслуговування устаткування
18680
20100
Утримання виробничої площі 13460 14780
Транспортні витрати 25420 —
На підставі наведеної вихідної інформації обчислити:
1) загальну величину річної економії валових витрат від впровад¬жен¬ня нової технології виготовлення стрем’янок;
2) річний економічний ефект від застосування нового технологіч¬ного процесу вироблення стрем’янок;
3) термін окупності інвестицій у придбання автоматичної лінії за рахунок отриманої економії валових витрат на виробництво продукції.
5.8. Визначення ефективності заміни ручного на механізоване змащення ступиць задніх коліс вантажного автомобіля. На автоскладальному підприємстві «Південь-Авто» процес змащення чотирьох роликопідшипників ступиць задніх коліс вантажного автомобіля здійс¬нювався раніше шляхом заповнення об’ємів у ступиці вручну лопаткою. Суттєвим недоліком такого технологічного процесу є неякісне за¬повнення ступиці мастилом, великі втрати його при виконанні робіт.
Задля підвищення технічного рівня і культури виробництва було спроектовано, виготовлено та впроваджено в практику складання
вантажівок чотири пристрої з відповідними ємностями для мастила. Пристрої стаціонарно закріплені поряд з конвеєром; головки для
змащування, що зв’язані з дозатором спеціальними шлангами, підвішені на монорельсах і спроможні рухатися разом зі складальним конвеєром.
Внаслідок запровадження нового організаційно-технічного заходу норма витрати мастила в розрахунку на один автомобіль зменшилася з 2,0 до 0,8 кг. Договірна ціна 1 кг мастила ЯНЗ-2 становить 0,56 грн. Річний обсяг виробництва задніх мостів дорівнює 146800 штук.
Балансова вартість одного пристрою складає 12200 грн. Норма амортизаційних відрахувань на реновацію такого технічного пристрою встановлена на рівні 15 % від його балансової вартості щоріч¬но. Рівень прибутковості інвестиційних ресурсів, необхідних для здійснення нового технічного заходу, має становити не менш як 0,14. Мастило надходить на підпри¬ємство у спеціальних бочках вартістю 29,5 грн. та місткістю 160 кг. Бочки повертають продуценту цього мастила за ціною, що дорівнює 9,40 грн.
Обчислити загальну економію поточних витрат, річний економіч¬ний ефект і термін окупності інвестицій у здійснення нового організаційно-технічного заходу.

5.9. Обгрунтування доцільності впровадження автоматизованої складально-зварювальної лінії на автомобільному заводі. На автомо¬більному заводі «Автопотяг-М» донедавна верхній корпус карбюратора двигуна збирали на складальних стендах уручну. Для міжопераційної передачі цього вузла використовували стрічковий конвеєр. Різьбові з’єднання оператор загвинчував за допомогою пневматичного інструмента.
З метою підвищення продуктивності праці спроектовано автоматизовану складально-зварювальну лінію оригінальної конструкції, яка оснащуватиметься чотирма автоматичними маніпуляторами і лазерною зварювальною установкою. Складання виробів за новим технологічним процесом здійснюється на пристроях-супутниках, що переміщуються по транспортній системі з приводними роликовими конвеєрами. Усі технологічні операції виконуються на виносних позиціях, розташованих на додаткових гілках транспортної системи, яка функціонує паралельно з основною технологічною трасою. Для передавання супутників
з основної технологічної траси на додаткові гілки застосовуються спеціальні секції зсунення. Перед позиціями розташовано пристрої зчитування, що відбирають супутники з потрібним номером коду.
На складально-зварювальній лінії автоматично виконуються: переда¬ча деталей; загвинчування клапана, штуцера і пробки; контрольні операції; зварювання повітряної заслінки з вісями на лазерній установці. Автоматиза¬ція складання верхнього корпуса карбюратора спричинила вивільнення від ручної праці 6 слюсарів механоскладальних робіт. Натомість, внаслідок застосування складнішого устаткування, збільшуються витрати на електроенергію, поточний ремонт і технічне обслуговування, амортизаційні відрахування.
Вихідні дані для розрахунків, якими можна обгрунтувати економічну доцільність впровадження автоматизованої складально-зва¬рювальної лінії, наведено в табл. 5.10.
Таблиця 5.10
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОЦІЛЬНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СКЛАДАЛЬНО-ЗВАРЮВАЛЬНОЇ ЛІНІЇ
Показник Складаль-ний стенд Автоматизо-вана лінія
Річний обсяг виробництва, шт. 320000 320000
Розцінка за одиницю виробу, коп. 13,2 4,5
Додаткова заробітна плата, % 10,0 10,0
Премія, % 25,0 25,0
Відрахування на соціальне страхування, % 37,0 37,0
Встановлена потужність електродвигунів, кВт — 3,2
Коефіцієнт використання електродвигунів:
• за часом — 0,8
• за потужністю — 0,6
Ефективний річний фонд часу роботи устаткування, год — 3725
Тариф за використання 1 кВт•год електроенергії, грн. — 0,038
Складність ремонту устаткування, рем. од.:
• механічної частини 6 13
• електротехнічної частини — 25
Витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування 1 рем. од. устаткування, грн.:
• механічної частини 59,7 59,7
• електротехнічної частини — 14,8
Амортизаційні відрахування, % 25,0 15,0
Балансова вартість устаткування, грн. 39700 176500
Визначити річний економічний ефект від впровадження автоматизованої складально-зварювальної лінії на автомобільному заводі «Автопотяг-М», якщо мінімально прийнятний коефіцієнт прибутковості інвестицій дорівнює 0,12.
5.10. Визначення ефективнішого варіанта спорудження нового заводу. Запропоновано два варіанти спорудження нового заводу з техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 5.11.
Таблиця 5.11
ВИХІДНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
ДВОХ ВАРІАНТІВ СПОРУДЖЕННЯ НОВОГО ЗАВОДУ
Показник Варіанти спорудження заводу
1-й 2-й
Річний обсяг виробництва, т 90000 136000
Капітальні вкладення, грн. 3960000 4500000
Собівартість річного випуску продукції, грн. 3250000 3510000
Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень 0,15 0,15
Довести економічно, який варіант спорудження нового заводу є ефективнішим.
5.11. Обгрунтування пункту розміщення нового промислового підприємства. Потреба внутрішнього ринку в продукції «А» становить 600000 шт./рік. Така потреба може бути задоволена через кілька років за умови спорудження нового підприємства потужністю 700000 шт. необхід¬них виробів при коефіцієнті її використання 0,86. У процесі техніко-економічного обгрунтування регіону роз¬міщення нового підприємства встановлено, що на його вибір впливають не лише різні за величиною капітальні вкладення й валові витрати на виробництво продукції, а й транспортні витрати на доставку готових виробів до споживачів.
На підставі даних, що наведені в табл. 5.12, необхідно визначити регіон (пункт) будівництва нового підприємства, який є економічно найдоцільнішим. При розрахунках застосувати нормативний коефіцієнт ефективності виробничих капітальних вкладень, що становить 0,12.
Таблиця 5.12
ВИХІДНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОЗМІЩЕННЯ
НОВОГО ПІДПРИЄМСТВА В ПЕВНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ
Регіон
будівництва
підприємства Потужність промислового підприємства, тис. шт. Питомі капі-тальні вкла-дення, грн. Валові витра-ти на вироб-ництво оди-ниці про-дукції, грн. Питомі тран-спортні ви-трати на дос-тавку продукції, грн.
Північ (Соснівка) 700000 500 56 5
Південь (Яблунів-ка) 700000 580 40 9
Захід (Верховиця) 700000 450 60 10
5.12. Визначення ефективнішого варіанта реконструкції виробничого підприємства. Реконструкцію великого підприємс-
тва передбачається здійснити за одним з двох проектних рішень впродовж 6 років, враховуючи наявність власних інвестиційних ресурсів і необхідність посту¬пового нарощування виробничої потужності. Загальний обсяг капітальних вкладень у реконструк-
цію підприємства за першим варіантом проектного рішення ста-новить 1000 тис. грн., за другим — 900 тис. грн. Розподіл
капітальних вкладень у часі за можливими варіантами проектних рішень і коефіцієнти приведення інвестицій за чинником часу
наведено в табл. 5.13.
Таблиця 5.13
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ
ЕФЕКТИВНІШОГО ВАРІАНТА РЕКОНСТРУКЦІЇ
ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА
Показник Порядковий рік періоду реконструкції
1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й
Розподіл капітальних вкла-день за варіантами проект-них рішень, тис. грн.
• першим 80 120 150 170 230 250
• другим 250 220 190 130 60 50
Коефіцієнт приведення інве-с¬тицій за чинником часу
1,000
0,926
0,857
0,794
0,680
0,583

Собівартість річного випуску продукції за першим варіантом проектного рішення дорівнює 200 тис. грн., а за другим — 250 тис. грн.
Визначити найефективніший варіант реконструкції виробничого підприємства, якщо нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій встановлено на рівні 0,15.

5.13. Обгрунтування ефективності реконструкції приватного підприємства. Після кількох років виробничої діяльності приватного підприємства «Лідер-К» за умов ринку й жорсткої конкуренції на ньому прийнято рішення щодо докорінної його реконструкції з метою у декілька разів збільшити обсяг виробництва продукції, яка має величезний ринковий попит. Основні техніко-економічні показники цього підприємства до й після докорінної реконструкції наведено в табл. 5.14.
За допомогою економічних розрахунків довести прийнятний рівень ефективності реконструкції приватного підприємства «Лі-дер-К».
Таблиця 5.14
ВИХІДНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОБГРУНТУВАННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ РЕКОНСТРУКЦІЇ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІДЕР-К»
Показник До реконс-трукції Після реконс-трукції
Виробнича потужність підприємства, т 100000 900000
Річний випуск продукції, т 90000 820000
Валові витрати на виробництво одиниці продукції, грн. 18,0 12,0
Ціна одиниці продукції, грн. 18,5 18,5
Питомі капітальні вкладення, грн. — 19,0
Нормативний термін окупності інвестицій — 5

5.14. Визначення найефективнішого варіанта будівництва нового заводу. Проектні варіанти будівництва нового підприємства передбачають показники обсягу капітальних вкладень і валових витрат на виробництво (собівартості) продукції, які наведено в табл. 5.15.
Таблиця 5.15
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИБОРУ НАЙЕФЕКТИВНІШОГО
ВАРІАНТА БУДІВНИЦТВА НОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Показник Варіанти будівництва заводу
1-й 2-й 3-й
Кошторисна вартість будівництва заводу, тис. грн. 12800 13600 14000
Валові витрати на виробництво (собівартість) оди-ниці продукції, грн.
116
112
110
Обсяг річного випуску продукції, тис. шт. 42000 44000 45000
Нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій 0,2 0,2 0,2
На підставі відповідних економічних розрахунків визначити, який варіант будівництва нового заводу є найефективнішим серед можливих варіантів спорудження виробничого об’єкта.
5.15. Оцінка економічної доцільності передбаченого технічного переозброєння заводу залізобетонних виробів. Завод залізобетонних виробів щорічно випускає 40000 м3 збірних залізобетонних конструкцій. Передбачається здійснити технічне переозброєння заводу заміною частини технологічного устаткування новим, більш продуктивним. Внаслідок здійснення такого технічного заходу валові витрати на виробництво (собівартість) 1 м3 збірного залізобетону знизяться з 40 до 35 грн. На технічне переозброєння підприємства потрібно буде витратити 2300 тис. грн. інвестиційних ресурсів. Невелику кількість зайвого устаткування вартістю 300 тис. грн. (за залишковою вартістю), за попередньою домовленістю, має бути продано іншому підприємству для виробничого призначення.
Нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень в технічне переозброєння підприємств промисловості будівельних матеріалів становить 0,14.
З’ясувати, чи є передбачуване технічне переозброєння заводу залізо¬бетонних виробів економічно виправданим.

5.16. Визначення абсолютної ефективності інвестування в розширення й реконструкцію виробничих об’єктів. Програмою технічного розвитку виробничого об’єднання «Офісні меблі» на 1998—2002 рр. передбачено подальше нарощування виробничих потужностей з метою повнішого задоволення потреб внутрішнього ринку. На це потрібно буде витратити 80 млн грн. капітальних вкладень. У 1997 р. отриманий виробничим об’єд¬нанням прибуток становив 24 млн грн., а у 2002 р., за попередніми розрахунками, він збільшиться до 56 млн грн. З загального приросту прибутку 75 % його буде забезпечено за рахунок інвестування технічного розвитку об’єднання. Нормативний коефіцієнт прибутковості інвестицій у технічний розвиток виробничих підприємств меблевої промисловості на найближчу перспективу встановлено на рівні 0,2.
Визначити рівень абсолютної ефективності інвестицій у технічний розвиток виробничого об’єднання «Офісні меблі» на найближчі п’ять років.

5.17. Економічне обгрунтування варіанта реконструкції і роз¬ширення діючого підприємства. На замовлення дирекції діючого підпри¬ємства розроблено проект його реконструкції і розширення. Відповідно до проекта виробнича потужність підприємства та річний випуск мають зрости в кілька разів. Економічні показники цього підприємства до й після реконструкції порівняно з варіантом нового будівництва наведено в табл. 5.16.
Таблиця 5.16
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ РЕКОНСТРУКЦІЇ І РОЗШИРЕННЯ
ДІЮЧОГО ПІДПРИЄМСТВА
Показник Діюче підприємство Нове будів-
ництво
до
реконструкції після
реконструкції
Виробнича потужність, тис. шт. 240 720 720
Річний випуск продукції, тис. шт. 216 660 640
Собівартість одиниці продукції, грн. 35,0 24,5 22,8
Відпускна ціна одиниці продукції, грн. 37,0 37,0 37,0
Питомі капітальні вкладення (на одиницю потужності), грн.
32,0
38,0
50,0
У розрахунках взяти до уваги норматив ефективності капітальних вкладень, що становить 0,16.
Економічно обгрунтувати доцільність включення до титульного списку капітального будівництва галузі реконструкцію й розширення діючого підприємства.

5.18. Розрахунок ефективності модернізації технологічної лінії на деревообробному комбінаті. Цех деревообробного комбінату виробляє 36000 м3 деревностружкових плит на рік. Розроблено проект модернізації технологічної лінії по виготовленню деревноструж¬кових плит з урахуванням ринкового попиту на цю продукцію. Після модернізації технологічної лінії випуск деревностружкових плит має збільшитися на 9000 м3/рік. На основі даних, наведених у табл. 5.17, визначити доцільність та ефективність модернізації технологіч¬ної лінії на деревообробному комбінаті.
Таблиця 5.17
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОЦІЛЬНОСТІ
ТА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЛІНІЇ
НА ДЕРЕВООБРОБНОМУ КОМБІНАТІ
Показник До модернізації Після модернізації
Річний випуск деревностружкових плит, м3 36000 45000
Собівартість (валові витрати на виробниц-тво) річного випуску плит, тис. грн.
5440
6600
Продажна ціна 1 м3 деревностружкових плит, грн.
165
165
Капітальні вкладення в модернізацію тех-нологічної лінії, тис. грн.
—
600
Балансова вартість виробничих основних фондів, тис. грн.
4800
5400

5.19. Визначення економічного ефекту від скорочення терміну спорудження виробничого об’єкта. У процесі будівництва великого текстильного комбінату підрядна будівельна організація, засто-
совуючи передову технологію і прогресивні методи організації спорудження виробничого об’єкта, скоротила термін виконання буді-
вельно-монтажних робіт на 6 місяців.
Визначити економічний ефект від дострокового введення в дію основних виробничих фондів і зниження кошторисної вартості будівництва об’єкта на основі даних табл. 5.18. При економічних розрахунках обсяг уведення в дію основних виробничих фондів прийняти на рівні кошторисної вартості будівництва об’єкта. Нор¬мативний коефіцієнт загальної ефективності капітальних вкладень становить 0,16.
Таблиця 5.18
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТУ
ВІД СКОРОЧЕННЯ СПОРУДЖЕННЯ ТЕКСТИЛЬНОГО КОМБІНАТУ
Показник Значення показника
проектне фактичне
Кошторисна вартість будівництва комбінату, тис. грн. 48000 48000
У тому числі будівельно-монтажні роботи, тис. грн. 24000 24000
Норматив накладних витрат, % 20 20
Умовно-постійні витрати (у складі нормативу накладних витрат), %
60
60
Тривалість виконання будівельно-монтажних робіт, міся-ців 24 18

5.20. Економічне обгрунтування доцільності капітального ре¬монту, модернізації та заміни спрацьованих і застарілих машин. Користуючись техніко-економічними показниками, наведеними в табл. 5.19, по кожній машині зробити розрахунки і на їх підставі визначити економічно найдоцільніший варіант: 1) капітальний ремонт машини; 2) суміщені в часі капітальний ремонт і модернізація машини; 3) заміна спрацьованої та за-старілої машини.
Таблиця 5.19
ВИХІДНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ЕКОНОМІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬ-НОСТІ КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ, КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ
З МОДЕРНІЗАЦІЄЮ АБО ЗАМІНИ СПРАЦЬОВАНОЇ І ЗАСТАРІЛОЇ МАШИНИ
Показник Одиниця вимірю-вання Машина
ТС-1260 ФС-1540 ШС-2050
Вартість однотипної нової машини грн. 2400000 3200000 4000000
Продуктивність у першому циклі експлуатації: тис.
деталей
• нової однотипної машини 120 190 240
• капітально відремонтованої машини
80
140
170
• капітально відремонтованої і модернізованої машини
100
150
180
Тривалість ремонтного циклу ма-шини:
місяців
• нової однотипної 42 36 48
• капітально відремонтованої 34 29 38
• капітально відремонтованої і модернізованої
36
30
43
Втрати від недоамортизації дію¬чої машини у випадку її заміни
грн.
656000
480000
900000
Закінчення табл. 5.19
Показник Одиниця вимірю-вання Машина
ТС-1260 ФС-1540 ШС-2050
Вартість капітального ремонту діючої машини
грн.
600000
1280000
1050000
Вартість суміщених у часі капі-таль¬ного ремонту і модернізації діючої машини

грн.

980000

1600000

1750000
Валові витрати на виробництво (собівартість) однієї тисячі дета-лей, виготовлених на машині:

грн.
• старій (капітально відремон-тованій)
2620000
2980000
3183000
• модернізованій 2606000 2970000 3182000
• новій 2598000 2930000 3180000
5.21. Визначення середньорічної величини й коефіцієнта викорис¬тання виробничої потужності чавуноливарного цеху машинобудівного заводу. Виробнича потужність чавуноливарного цеху заводу «Тайфун» станом на 1 січня розрахункового року становила 15000 т чавунного литва. З 1 травня розрахункового року введено в дію два плавильних агрегати потужністю 1200 т литва, а з 1 серпня цього ж року виведено з експлуатації один плавильний агрегат потужністю 540 т литва. Середньорічна виробнича потужність чавуно-ливарного цеху за звітний рік становила 14000 т литва. Впродовж розрахункового року вироблено 13500 т литва.
Пропонується визначити:
1) середньорічну виробничу потужність чавуноливарного цеху за розрахунковий рік;
2) приріст середньорічної потужності чавуноливарного цеху в розрахунковому році порівняно зі звітним роком;
3) вихідну потужність чавуноливарного цеху на початок наступного за розрахунковим року;
4) коефіцієнт використання виробничої потужності чавуноливар¬ного цеху в розрахунковому році.
5.22. Обчислення виробничої потужності дільниці механічного цеху. На дільниці механічного цеху встановлено й діють 20 токар¬них верстатів. Трудомісткість обробки однієї деталі на токарному верстаті становить 0,25 нормо-год. Дільниця працює у двозмінному режимі, тривалість однієї зміни дорівнює 8 год. Число неробочих днів у розрахунко¬вому році — 107. Регламентовані простої устаткування становлять 5 % від режимного фонду часу. Очікуваний коефіцієнт використання токарних верстатів дорівнює 0,85.
Обчислити величину виробничої потужності дільниці механічного цеху й річну кількість оброблених на токарних верстатах деталей.

5.23. Визначення виробничої потужності механічного цеху машинобудівного підприємства. В механічному цеху машинобудів¬ного підприємства «Омега» нараховується три групи діючих верстатів: револьверних — 16 одиниць; стругальних — 12 одиниць; шліфувальних — 8 одиниць. Норма часу на обробку одиниці виробу в кожній групі верстатів дорівнює відповідно 1,5, 1,12 і 0,75 години.
Потрібно визначити виробничу потужність механічного цеху, якщо відомо, що режим роботи устаткування двозмінний, тривалість зміни — 8 годин. Регламентовані простої устаткування складають 6 % від режимного фонду часу, а число робочих днів становить 252 на рік.

5.24. Розрахунок виробничої потужності металообробного цеху підприємства й коефіцієнта її використання. У металооброб¬ному цеху промислового підприємства «Віта-пром» діє 100 однотипних верстатів. З 1 вересня розрахункового року встановлено ще 30 верстатів, а з 1 липня виведено з експлуатації 8 одиниць устатку-
вання. На цьому підприємстві усталеним є двозмінний режим роботи устаткування при тривалості зміни — 8 годин. Число робочих днів на рік складає 250. Регламентована величина простоїв устаткування, спричинених його ремонтом і профілактичним обслуговуванням, становить 7 % режимного фонду часу. Продуктивність одного верстата в середньому дорівнює 5 деталей на годину. Запланований обсяг випуску виробів протягом року — 1720000 деталей.
1. Визначити величину виробничої потужності металообробного цеху.
2. Розрахувати очікуваний коефіцієнт використання виробничої потужності.

5.25. Визначення виробничої потужності складальної дільниці машинобудівного підприємства. Визначити виробничу потужність складальної дільниці машинобудівного підприємства, користуючись вихідними даними:
1) корисна площа складальної дільниці становить 200 м2;
2) зайнята під виріб площа дорівнює 3,5 м2, а робоча зона для складання одного виробу — 30 % від його площі;
3) тривалість складання одного виробу — 12 днів;
4) режимний фонд часу роботи дільниці — 265 днів/рік.

5.26. Визначення виробничої потужності технологічної лінії. Меблева фабрика придбала нову технологічну лінію для вироблення м’яких куточків. Тривалість виготовлення одного виробу на технологічній лінії становить 8 годин. Технологічна лінія має бути введена в експлуатацію на початку IV кварталу розрахункового року з 76 робочими днями. Режим роботи лінії — двозмінний. Очікується, що до кін¬ця розрахункового року буде вироблено 125 м’яких куточків.
1. Розрахувати величину виробничої потужності технологічної лінії у IV кварталі розрахункового року.
2. Обчислити коефіцієнт використання виробничої потужності нової технологічної лінії.

5.27. Обчислення величини виробничої потужності підприємства і випуску продукції. Визначити виробничу потужність підприємства на початок кожного року розрахункового періоду, середньорічну її величину і випуск продукції на основі даних, наведених у табл. 5.20.
Таблиця 5.20
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ
ПОТУЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА І ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ
Показник Базовий рік Розрахунковий рік
1-й 2-й 3-й
Виробнича потужність на початок року, тис. шт. 600   
Приріст виробничої потужності за рахунок ор-ганізаційно-технічних доходів, тис. шт.
20
40
50
150
Вибуття виробничих потужностей, тис. шт. 10 20 30 20
Коефіцієнт для перерахунку абсолютного вве-дення і вибуття виробничої потужності в се-редньорічну величину

0,40

0,45

0,50

0,40
Коефіцієнт використання середньорічної ви-робничої потужності
0,75
0,78
0,80
0,85

5.28. Визначення виробничої потужності металургійного ком¬бінату. Розрахувати виробничу потужність доменного, сталеплавиль¬ного і прокатного цехів металургійного комбінату, використавши наведену вихідну інформацію.
1. Виплавлення чавуну здійснюється в 4 домнах об’ємом 1300 м3 кожна. Режим роботи — безперервний. Коефіцієнти використання корисного об’єму доменних печей у звітному році за квартал максимальної продуктивності наведено в табл. 5.21. У розрахунковому році перед¬бачається підвищити продуктивність доменних печей за рахунок:
• підвищення температури і вологості доменного дуття (на домнах № 1—3 — на 6 %, домні № 4 — на 4 %);
• підвищення тиску газу на колошникові (на домнах № 1—3 — на 1 %, на домні № 4 — на 2 %);
• повнішого офлюсування агломерату (на домнах № 1 і № 4 — на 5 %, а № 2 та № 3 — на 4 %).
Таблиця 5.21
ФАКТИЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ ВИКОРИСТАННЯ КОРИСНОГО
ОБ’ЄМУ ДОМЕННИХ ПЕЧЕЙ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМБІНАТУ
У ЗВІТНОМУ РОЦІ
Дом-на Декада кварталу У серед-ньому за квартал
1 2 3 4 5 6 7 8 9
№ 1 0,740 0,738 0,737 0,732 0,728 0,714 0,714 0,711 0,722 0,726
№ 2 0,795 0,730 0,703 0,705 0,705 0,723 0,732 0,733 0,735 0,722
№ 3 0,765 0,760 0,740 0,725 0,699 0,697 0,729 0,731 0,702 0,730
№ 4 0,685 0,670 0,669 0,666 0,682 0,700 0,698 0,697 0,690 0,685

У розрахунковому році мають бути проведені капітальний ремонт домни № 2 тривалістю 30 діб і малий ремонт решти домен тривалістю три доби.
2. Сталеплавильний цех має: 4 мартени з площею поду 66 м2 і тоннажем 185 т кожний; 8 мартенів з площею поду 75 м2 і тоннажем 370 т кожний. Режим роботи — безперервний.
Передбачено здійснити у розрахунковому році капітальний ремонт мартенівських печей № 9—12 тривалістю 25 діб, решти печей — холодний ремонт тривалістю 10 діб. Простої на гарячих ремонтах становитимуть 4 % від номінального часу.
За рахунок проведення різних організаційно-технічних заходів у розрахунковому році передбачено:
• збільшити масу плавки на мартенівських печах № 1—4 зі 185 до 200 т, а на мартенах № 5—12 — з 370 до 400 т;
• зменшити тривалість однієї плавки на печах № 1—4 з 8,5 до 8 год, а на мартенах № 5—12 — 12,8 до 12 год.
3. Прокатне виробництво металургійного комбінату має блю-мінг-слябінг «1150» і тонколистовий стан «1700». Режим роботи — безперерв¬ний. Годинну продуктивність і простої прокатних станів наведено в табл. 5.22.
Таблиця 5.22
ГОДИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ПРОСТОЇ
ПРОКАТНИХ СТАНІВ МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМБІНАТУ
Прокатний стан Годинна про-дуктивність, тонн Простої в ремонті
капітальному, діб поточному, % від номінального часу
Блюмінг-слябінг «1150» 425 23 7
Тонколистовий стан «1700» 390 23 9

5.29. Визначення розміру і коефіцієнта використання виробничої потужності ткацької фабрики. Ткацька фабрика «Ярославна» оснащена ткацькими верстатами, кількість яких на початок розрахункового року становила 500 штук, і працює у дві зміни. З 1 квітня розрахункового року передбачається встановити 80 нових верстатів, а з 1 серпня цього ж року вивести з експлуатації 30 верстатів. Число робочих днів на рік дорівнює 260. Тривалість регламентованих простоїв ткацьких верстатів у ремонтах становить 6 % від річного режимного фонду часу. У розрахунковому році передбачено виготовити 7800 тис. м тканини. Продуктивність одного ткацького верстата складає 4 м тканини за годину.
Визначити виробничу потужність ткацької фабрики «Ярославна» і рівень її використання.

5.30. Визначення виробничої потужності бавовняного комбінату. Вихідна технічна та економічна інформація для необхідних розрахунків:
1. Бавовняний комбінат «Дарина» на початок розрахункового року мав на своєму балансі 6000 прядильних веретен і 250 ткацьких верстатів. Протягом року передбачено: ввести в дію 480 веретен і 26 верстатів; вивести з експлуатації 180 веретен та 12 верстатів. При цьому коефіцієнт перерахунку абсолютних розмірів уведення і вибуття в середньорічні величини дорівнює 0,5.
2. Комбінат працює 5 днів на тиждень. Режим роботи — тризмінний. Дані щодо очікуваних простоїв технологічного устаткування в ремонтах наведено в табл. 5.23.
3. Рівень годинної продуктивності устаткування, досягнутий на кращих споріднених підприємствах галузі, становить:
• у прядінні — 780 кіло-номерів на 1000 веретен за умови середнього номеру пряжі, що дорівнює 40;
• у ткацтві — 12500 уточних ниток у розрахунку на один верстат за умови щільності по утку 25 ниток на 1 см тканини.
Таблиця 5.23
ТРИВАЛІСТЬ КАПІТАЛЬНИХ І ПОТОЧНИХ
РЕМОНТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ
НА КОМБІНАТІ «ДАРИНА»
Вид устаткування Простої в ремонті
капітальному, год поточному, % номінального часу
Прядильна машина 280 2,0
Ткацький верстат 120 2,5

Належить визначити:
1) виробничу потужність прядильного і ткацького виробництва бавовняного комбінату «Дарина»;
2) виробничу програму комбінату (виробництво пряжі і сирових тканин) за умови використання потужності на 90 %.
Розділ 6
ОРГАНІЗАЦІЯ І ТЕХНІЧНЕ
ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА

 

6.1. Визначення тривалості операційного циклу обробки партії деталей у механічному цеху промислового підприємства. У механічному цеху промислового підприємства технологічний процес обробки партії деталей включає кілька операцій, за якими норма часу і кількість верстатів зазначені в табл. 6.1.
Таблиця 6.1
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ТРИВАЛОСТІ
ОПЕРАЦІЙНОГО ЦИКЛУ ОБРОБКИ ПАРТІЇ ДЕТАЛЕЙ
Показник Операція
1 2 3 4 5 6 7
Норма часу на виконання операції, хв 3 8 6 6 2 3 6
Кількість верстатів, задіяних у процесі операційної обробки, од.
1
2
3
2
1
1
2
На підставі вихідних показників визначити тривалість операційного циклу обробки партії деталей зі 100 штук за умови послідовного, паралельного та паралельно-послідовного поєднання технологічних операцій, а також поштучної передачі оброблюваних деталей з однієї операції на іншу.
6.2. Обчислення тривалості циклу і побудова графіка виконання технологічних операцій обробки деталей при послідовному виді їх руху. Розмір партії оброблюваних деталей становить 3 штуки. Технологічний процес обробки деталей складається з чотирьох операцій, кожна з яких має таку норму часу виконання: перша — 2 хв, друга — 1 хв, третя — 3 хв, четверта — 2,5 хв. Кожна технологічна операція здійснюється на одному виді металообробних верстатів.
1. Обчислити тривалість циклу технологічних операцій обробки деталей при послідовному виді їх руху.
2. Побудувати графік виконання технологічних операцій у часі.

6.3. Розрахунок тривалості циклу і побудова графіка здійснення технологічних операцій обробки за умови паралельного їх поєднання. Належить розрахувати тривалість циклу технологічних операцій і побудувати графік виконання за умови застосування паралельного виду руху оброблюваних деталей, якщо:
1) розмір партії деталей становить 3 штуки;
2) деталі з однієї технологічної операції на іншу передаються поштучно;
3) технологічний процес механічної обробки деталей охоплює 4 операції, норма виконання кожної з яких становить: першої — 2 хв, другої — 4 хв, третьої — 1 хв, четвертої — 3,5 хв;
4) кожну технологічну операцію виконують робітники на окремому верстаті.
6.4. Визначення тривалості циклу обробки та побудова графіка виконання технологічних операцій при паралельно-послідовному виді руху деталей. Потрібно визначити тривалість технологічного циклу обробки дета¬лей і побудувати графік здійснення операцій у часі при паралельно-послідов¬ному їх поєднанні, користуючись такою вихідною інформацією:
• партії оброблюваних деталей формуються розміром три штуки;
• передавання деталей з операції на операцію здійснюється поштучно;
• кожна технологічна операція виконується на окремому різнотип¬ному металорізальному верстаті;
• нормативна трудомісткість виконання технологічних операцій ста¬новить: першої — 3 хв, другої — 2 хв, третьої — 1 хв, четвертої — 2 хв.
6.5. Обчислення скорочення тривалості механічної обробки пар¬тії деталей внаслідок переходу від послідовного до паралельно-пос¬лідовного поєднання операцій. Партія деталей складається з 12 штук та обробляється послідовно. Технологічний процес обробки деталей охоп¬лює 6 операцій, кожна з яких виконується на окремому верстаті. Норма часу на виконання окремих технологічних операцій становить, хв: пер-шої — 4; другої — 6; третьої — 6; четвертої — 2; п’ятої — 5; шостої — 3.
Необхідно обчислити скорочення тривалості механічної обробки партії деталей, що спричинене переходом від послідовного до паралельно-послідовного виконання технологічних операцій.
6.6. Визначення тривалості і побудова графіка технологічного циклу обробки партії деталей при різних способах поєднання операцій. Потрібно: а) визначити тривалість технологічного циклу обробки партії деталей з чотирьох штук при послідовному, паралельному і послідовно-паралельному поєднанні операцій; б) побудувати графік процесу обробки, якщо тривалість виконання операцій t має наступні значення за часом, у хвилинах: t1 = 8; t2 = 4; t3 = 3; t4 = 10; t5 = 5; t6 = 6. При розрахунках узяти до уваги, що кожна технологічна операція виконується на окремому металообробному верстаті.
6.7. Розрахунок загальної тривалості технологічного і виробничого циклів обробки партії деталей за умови застосування різних видів їх руху від операції до операції. У механічному цеху обробка деталей здійснюється партіями з використанням послідовного, паралельно-послідовного та паралельного видів їх руху. Розмір оброблюваної партії деталей становить 15 штук, а транспортної партії — 5 деталей. Нормативна тривалість окремих технологічних операцій (відповідно першої, другої і третьої) дорівнює дві, три та чотири з половиною хвилини. Середній міжопераційний час перерв складає
2 хв. На першій і другій операціях задіяно по одному верстату, а на третій — два верстати. Природні процеси за обраною технологією здійснюються протягом 30 хв. Робота механічного цеху органі¬зована у дві зміни по 8 год кожна. Коефіцієнт використання двозмінного фонду робочого часу — 0,706.
Обчислити тривалість технологічного і виробничого циклів механічної обробки деталей, що є складальними одиницями вузлів готових виробів.
6.8. Обчислення тривалості виробничого циклу в календарних днях за умови використання послідовного поєднання технологічних операцій. Обчислити загальну тривалість виробничого циклу обробки деталей за умови послідовного поєднання операцій на основі таких вихідних показників:
1) коефіцієнт календарності часу (співвідношення календарних і робочих днів у певному проміжку часу) — 1,4;
2) партія оброблюваних деталей — 15 штук;
3) норма часу обробки деталі по операціях: перша — 6 хв; друга — 4 хв; третя — 7 хв; четверта — 3 хв; п’ята — 8 хв;
4) кількість верстатів (робочих місць) по операціях: першій і другій — по одному; решті — по два;
5) середній міжопераційний час перерв — 2 хв;
6) режим роботи устаткування — двозмінний; тривалість робочої зміни — 8 год;
7) тривалість природних процесів — 30 хв.
6.9. Визначення тривалості технологічного циклу обробки деталей при паралельному їх русі з операції на операцію. Визначити тривалість технологічного циклу обробки 60 деталей при паралельному поєднанні операцій, якщо заготовки передаються з операції на операцію партіями по 6 штук, а технологічний процес обробки деталей складається з чотирьох операцій тривалістю: t1 — 15 хв;
t2 — 10 хв; t3 — 2 хв; t4 — 8 хв.
6.10. Розрахунок тривалості операційного і виробничого циклів обробки деталей за умови застосування послідовного та паралельного видів поєднання операцій. Необхідно розрахувати тривалість операційного і виробничого циклів обробки деталей при послідовному та паралельному видах поєднання технологічних операцій, коли відомо, що:
• передавана партія деталей складається з 15 штук;
• норми витрат часу на виконання кожної з трьох технологічних операцій становлять відповідно 30, 90 і 48 хв;
• час на підготовку виробництва становитиме 1,5 год, а середній між¬операційний час — 20 хв;
• усі інші елементи витрат часу в циклі становлять 30 % від тривалості технологічного часу обробки.
6.11. Визначення зменшення тривалості обробки деталей внаслідок удосконалення технологічного процесу. Партія деталей із 20 штук обробляється на відповідних верстатах з використанням паралельно-послідовного поєднання технологічних операцій. Технологія обробки деталей охоплює сім операцій з такою тривалістю, хв: t1 = 8; t2 = 5; t3 = 4; t4 = 3; t5 = 9; t6 = 2; t7 = 6.
Здійснені організаційно-технічні заходи уможливили вдосконалення технологічного процесу. Внаслідок цього тривалість 1-ї та 5-ї операцій зменшилася відповідно на 2 та 4 хв.
Потрібно визначити, на скільки хвилин зміниться (скоротиться) загальна тривалість обробки партії деталей.
6.12. Обчислення зміни тривалості технологічного циклу оброб-
ки партії деталей внаслідок об’єднання операцій. Партія з 10 деталей обробляється на кількох металорізальних верстатах при послідовно-пара¬лельному виді їх руху від однієї операції до іншої. Технологічний процес обробки деталей складається з 6 операцій такої тривалості:
1-ї — 2 хв; 2-ї — 9 хв; 3-ї — 5 хв; 4-ї — 8 хв; 5-ї — 3 хв; 6-ї — 4 хв.
Знайдена можливість об’єднати 5-ту і 6-ту операції в одну (п’яту) без зміни тривалості кожної окремо.
Обчислити розмір скорочення загальної тривалості виготовлення партії деталей.
6.13. Розрахунок зміни тривалості технологічного і виробничого циклів обробки деталей внаслідок поділу окремих операцій. На одній з виробничих дільниць механічного цеху виготовляються деталі партіями по 30 штук кожна. Застосовуваний спосіб поєднання технологічних операцій — послідовний. Тривалість міжопераційних перерв складає 10 хв. Норма часу на виконання окремих операцій становить: 1-ї — 2 хв; 2-ї — 5 хв; 3-ї — 12 хв; 4-ї — 8 хв. При цьому 4-та операція виконується на двох верстатах. Встановлений режим роботи дорівнює двом змінам по 8 год кожна. Коефіцієнт переведення робочих днів у календарні становить 0,7.
Чи зміниться тривалість технологічного і виробничого циклів обробки деталей, якщо з метою поліпшення якості виготовлення першу операцію буде розділено на дві операції однакової тривалості — по одній хвилині кожна?
6.14. Оптимізація схеми розташування металообробних вер-
статів на виробничій дільниці механічного цеху за критерієм міні¬мізації вантажопотоку. На виробничій дільниці обробляються чотири деталі (А, Б, В, Г) і виконуються три операції (токарна, фрезерна, свердлильна). Відповідно до цього облаштовано три робочі місця (верстати). Деталі мають однаковий склад технологічних операцій, але різ¬ні маршрути обробки. Середня відстань транспортування деталей від одного верстата до іншого становить 3 м. Місячну програму випуску деталей, їх масу і маршрути обробки наведено в табл. 6.2.
Таблиця 6.2
ВИХІДНІ ПОКАЗНИКИ ЩОДО ОБРОБКИ ОКРЕМИХ
ДЕТАЛЕЙ НА ВИРОБНИЧІЙ ДІЛЬНИЦІ МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ
Де-таль Програма обробки на місяць, шт. Маса, кг Порядковий номер операції
одиниці місячної програми токарної фрезерної свердлиль-ної
А 100 0,2 20 2 3 1
Б 120 0,1 12 2 1 3
В 130 0,3 39 1 3 2
Г 140 0,3 42 1 3 2
На основі відповідних аналітичних оцінок і розрахунків потрібно оптимізувати схему розміщення металообробних верстатів на виробничій дільниці механічного цеху за критерієм мінімізації вантажопотоку.
6.15. Визначення ритму конвеєра безперервно-потокової лінії. На виробничому підприємстві за добу виготовляється 1000 деталей. Транспортна партія деталей становить 25 штук. Цех підприємства працює за тризмінним режимом роботи. Тривалість робочої зміни становить 8 год. Прогнозовані технологічні втрати деталей у процесі їх виготовлення дорівнюють 2 % від місячної програми випуску.
Необхідно визначити ритм конвеєра безперервно-потокової лінії.
6.16. Обчислення основних параметрів потокової лінії з розпо¬дільним конвеєром. На підприємстві введено в дію нову потокову лінію з розподільним конвеєром. На ній започатковано обробку 450 фланців на добу. Потокова лінія функціонує дві зміни на добу. Тривалість робочої зміни становить 8,2 години. Хода конвеєра дорівнює 1,5 м. Норми часу на виконання окремих операцій наведено в табл. 6.3. Технологічні втрати в процесі виготовлення не передбачаються.
Таблиця 6.3
НОРМАТИВНА ТРУДОМІСТКІСТЬ ОПЕРАЦІЙ
З ВИГОТОВЛЕННЯ ФЛАНЦІВ НА ПОТОКОВІЙ ЛІНІЇ
Операція 1 2 3 4 5 6 7
Норма часу, хв 12,0 10,8 23,4 13,0 5,8 10,8 5,4
На основі вихідних даних:
1) розрахувати такт потокової лінії, число робочих місць на ній і необхідну чисельність робітників;
2) визначити тип та основні параметри (швидкість руху і довжини робочої частини) конвеєра;
3) обчислити загальну тривалість циклу обробки деталей.
6.17. Визначення довжини конвеєра безперервно-потокової лінії виробничого підприємства. Визначити довжину конвеєра без-
перервно-потокової лінії виробничого підприємства, якщо:
• такт технологічної лінії дорівнює 5 хв;
• тривалість виконання першої операції становить 3 хв, другої операції — 4 хв і третьої операції — 5 хв;
• відстань між центрами двох суміжних робочих місць на конвеєрі дорівнює 2 м.
6.18. Розрахунок коефіцієнта завантаження робочих місць безперервно-потокової лінії виробничої дільниці. На виробничій дільниці підприємства діє безперервно-потокова лінія, яка щодобово виготовляє 500 деталей. Виробнича дільниця працює в три зміни. Тривалість кожної з них — 8 год. Норма часу на виконання перед¬бачених технологією операцій становить відповідно: першої — 2 хв; другої — 4 хв; третьої — 6 хв. Регламентовані перерви становлять 30 хв за зміну, а технологічні втрати виготовлюваних деталей —
3 % від добового випуску деталей.
Треба розрахувати коефіцієнт завантаження робочих місць безперерв¬но-потокової лінії.
6.19. Обчислення такту безперервно-потокової лінії та кількості робочих місць на окремих операціях. Обчислити такт безперервно-потокової лінії і кількість робочих місць на окремих технологічних операціях, якщо відомо, що:
1) на лінії виготовляється 400 деталей за дві восьмигодинні зміни робочого дня;
2) регламентовані технологічні перерви за зміну складають 20 хвилин, а передбачені технологічні втрати деталей у процесі їх вироблення — 5 % від одноденної програми випуску виробів;
3) тривалість виконання окремих операцій становить: першої — 9,2 хв; другої — 8 хв; третьої — 17 хв.
6.20. Визначення такту потокової лінії, необхідної кількості верстатів і чисельності робітників, а також коефіцієнта завантаження останніх. Механічна обробка деталі здійснюється на переривчасто-потоковій лінії, що працює у дві восьмигодинні зміни. Одноденний обсяг випуску становить 856 деталей. Технологічний процес обробки деталей наведено в табл. 6.4.
Таблиця 6.4
ТРИВАЛІСТЬ ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ОПЕРАЦІЙ І НОРМА
ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ПОТОКОВОЇ ЛІНІЇ
Номер операції Найменування операції Тривалість операції, хв Норма обслугову-вання верстатів, шт.
1 Фрезерно-центрова 0,9 1
2 Токарна 1,1 1
3 Фрезерна 1,9 1
4 Накатна 4,4 2
5 Токарно-накатна 4,4 2
Потрібно визначити: а) такт переривчасто-потокової лінії; б) необхідну кількість робочих місць (верстатів); в) облікову чисельність робітників (верстатників); г) коефіцієнт завантаження робітників (верстатників) у часі.
6.21. Розрахунок такту, швидкості й довжини конвеєра та площі виробничої дільниці. Необхідно розрахувати: 1) такт, швидкість і довжину конвеєрної лінії; 2) площу виробничої дільниці, на якій розміщується конвеєр. Вихідна інформація для відповідних розрахунків:
• змінне завдання виробничої дільниці становить 100 готових виробів (великогабаритних) машин;
• конвеєрна лінія працює у дві восьмигодинні зміни;
• протягом робочої зміни конвеєр зупиняється за встановленою технологією на 20 хв;
• довжина готового виробу (машини), що складається на виробни¬чій дільниці, дорівнює 4 м, а відстань між суміжними виробами — 1 м;
• на конвеєрній лінії облаштовано 20 робочих місць;
• ширина конвеєра складає 3 м, проходи з двох його боків — 2 м.
6.22. Обчислення швидкості конвеєра (безперервно-поток-ової лінії). Належить розрахувати швидкість конвеєра (безперервно-потокової лінії) на основі наступних вихідних показників:
1) продуктивність конвеєра (лінії) — 600 деталей на добу;
2) режим роботи — двозмінний; тривалість робочої зміни — 8 год;
3) технологічні перерви протягом зміни — 40 хв;
4) передбачені технологічні витрати оброблюваних деталей — 5 %;
5) хода конвеєра — 1,75 м.
6.23. Визначення ритму конвеєра (безперервно-потокової лінії). Виробниче підприємство має безперервний (тризмінний) режим роботи. На діючому конвеєрі протягом доби виготовляється 1000 деталей. При цьому транспортна партія складається з 25 виробів. На технологічні перерви в кожну зміну відводиться 10 хв. Передбачувані технологічні втрати деталей не перевищують 2 % від добового їх випуску.
Пропонується визначити ритм конвеєра (потокової лінії).

6.24. Розрахунок робочих тактів і тривалості обробки окремих деталей на змінно-потоковій лінії. У механічному цеху вироб¬ничого підприємства функціонує змінно-потокова лінія, на якій виготовляється три деталі. Місячну програму випуску й трудоміст¬кість обробки деталей наведено в табл. 6.5. Потокова лінія працює за двозмінним восьмигодинним режи¬мом роботи. Число робочих днів у розрахунковому місяці дорівнює 22. Втрати часу на переналагоджування лінії становлять 5 % від режимного фонду.
Таблиця 6.5
МІСЯЧНА ПРОГРАМА ВИПУСКУ ДЕТАЛЕЙ
І ТРУДОМІСТКІСТЬ ЇХ ВИГОТОВЛЕННЯ НА ЗМІННО-ПОТОКОВІЙ ЛІНІЇ
Показник Виготовлювана деталь
А Б В
Програма випуску деталей у розрахунковому місяці, шт. 10000 15000 20000
Нормативна трудомісткість обробки однієї деталі, хв 10 20 15
Визначити:
1) робочі такти обробки деталі кожного найменування;
2) тривалість обробки деталей кожного найменування у робочих змінах.
6.25. Обчислення такту прямоточної лінії, необхідної кількості та коефіцієнта завантаження робочих місць за окремими операціями. Треба обчислити такт прямоточної лінії по обробці втулок, необхідну кількість робочих місць (металообробних верстатів) і коефіцієнт їх завантаження за технологічними операціями на основі наведеної далі вихідної інформації.
Прямоточна лінія по механічній обробці втулок працює у робочі дні за двозмінним графіком звичайної тривалості (по 8 год). Денний випуск становить 700 остаточно оброблених втулок. Технологічний процес складається з 5 операцій. Тривалість кожної з них становить: перша — 1 хв; друга — 0,5 хв; третя — 3 хв; четверта — 2 хв; п’ята — 2,5 хв.
6.26. Визначення тривалості ремонтного циклу й міжремонт¬них періодів металообробного верстата. На машинобудівному підприємстві ВАТ «Веркон» експлуатується певна сукупність різнотипного металообробного устаткування. Нещодавно підприємство придбало 20 нових металорізальних верстатів, для яких застосовується типова структура ремонтного циклу, тобто перелік і послідовність певних видів ремонтів (капітальних — К, середніх — С, поточних — П): К – П – П – С – П – П – С – П – П – К.
Дійсний річний фонд часу роботи устаткування становить 3950 годин, а оперативний час (без урахування простоїв устаткування в ремонті) — 70 % від дійсного фонду часу.
Визначити тривалість ремонтного циклу і міжремонтних періо-
дів металообробного устаткування, враховуючи нормативний оперативний час роботи одного верстата протягом ремонтного циклу (16800 годин) та кількох чинників, що впливають на тривалість останнього через коефіцієнти: 1) виду оброблюваного матеріалу (Квом = 0,75); 2) застосовуваного інструменту (Кзі = 0,7); 3) класу точності устаткування (Ккту = 0,8); 4) строку служби устаткування (Кссу = 0,8); 5) довговічності устаткування (Кду = 1,0); 6) категорії маси устаткування (Ккму = 1,7).
6.27. Визначення тривалості ремонтного циклу, міжремонтного і технічного обслуговування металорізального верстата. На підпри¬ємстві введено в дію новий металорізальний верстат підвищеної точності (Ккту = 1,5), типової категорії за масою (Ккму = 1,0). Верстат використо¬вується для обробки заготовок з різних мате¬ріалів (Квом = 0,75) за допомо¬гою типового інструмента (Кзі = 1,0). Він встановлений на одній з виробничих дільниць механічного цеху у вересні 1998 р. Тому коефіцієнти строку служби й довго¬вічності (Кссу, Кду) дорівнюють одиниці.
Режим роботи нового верстата — двозмінний. Річний дійсний фонд часу його роботи становить 3950 годин, а частка оперативного часу в дійсному фонді — 75 %. Відповідно до структури ремонтного циклу для цього типу устаткування передбачено проведення п’яти поточних ремонтів і технічних обслуговувань.
На підставі наведених вихідних показників: 1) розрахувати тривалість ремонтного циклу, міжремонтного і технічного обслуговування; 2) скласти графік виконання ремонтів і технічного обслуговування металорізального верстата на 1998—1999 рр.
6.28. Розрахунок річного обсягу робіт ремонтно-механічного цеху і чисельності робітників-ремонтників. Трудомісткість одиниці категорії складності ремонту механічної та електричної частин устаткування становить відповідно 50 і 12,5 нормо-год. Дійсний річний фонд часу роботи одного робітника складає 1740 годин. Необхідна кількість ремонтів парку устаткування різних категорій складності протягом розрахункового року наведена в табл. 6.6.
Таблиця 6.6
КАТЕГОРІЯ СКЛАДНОСТІ РЕМОНТУ ОКРЕМИХ ГРУП
УСТАТКУВАННЯ І КІЛЬКІСТЬ РЕМОНТІВ У РОЗРАХУНКОВОМУ РОЦІ
Категорія складності ремонту окремих груп устаткування
6
8
10
12
22
32
Кількість ремонтів у розрахунковому році 15 5 18 20 3 2
Обчислити:
1) річний обсяг робіт ремонтно-механічного цеху підприємства у нормо-год;
2) середньооблікову чисельність ремонтників (слюсарів та елект¬риків окремо).

6.29. Обчислення річної витрати свердел і потреби в них на наступний рік. Потрібно обчислити річний обсяг витрати свердел і потребу в них підприємства на наступний рік, якщо:
• робоча довжина використовуваного інструмента становить 36 мм;
• товщина шару металу, що знімається з ріжучої частини свердла у процесі його переточування, дорівнює 3 мм;
• стійкість свердла складає 60 хв;
• коефіцієнт несвоєчасного виходу з ладу інструменту має ну-льо¬ве значення;
• машинний час роботи свердла при обробці однієї деталі — 5 хв;
• річна програма випуску деталей — 120000 шт.;
• передбачуваний оборотний фонд інструменту на початок розрахункового року становить 400 штук, а фактичний запас на 1 жовт¬ня поточного року — 200 штук.
• у четвертому кварталі розрахункового року на підприємство має надійти 150 свердел.

6.30. Визначення норми запасу на центральному інструмен-таль¬ному складі підприємства та обсягу чергового замовлення інструменту. Механічний цех виробничого підприємства щомісяч¬но витрачає 250 токарних різців. Мінімальний (страховий) запас на центральному інструмен-тальному складі становить 25 штук цього виду інструменту. Технологічний цикл виготовлення і доставки необхідної партії інструменту становить 15 днів (0,5 місяця).
На підставі наведених даних визначити:
1) норму запасу інструменту (токарних різців) на центральному інструментальному складі підприємства;
2) розрахунковий обсяг замовлення інструменту.

6.31. Обчислення норми запасу (точки замовлення) і максимальний обсяг замовлення інструменту. Потрібно обчислити норму запасу (точку замовлення) інструменту та найбільший обсяг
його замовлення, якщо відомо: середньомісячний розмір споживання інструменту становить 100 штук. Проміжок часу від моменту документального оформлення замовлення до надходження замовленого інструменту на склад підприємства становить 1 місяць. Най¬менша (допустима) норма складського запасу інструменту дорівнює 50 штук, а часовий інтервал між двома суміжними замовленнями — 3 місяці.
6.32. Розрахунок річної потреби підприємства у відповідному виді інструменту. Середньорічне споживання одного із застосовуваних видів інструменту на виробничому підприємстві складає 1500 одиниць. Оборотний фонд цього виду інструменту на розрахунковий рік становить 800 штук. За розрахунками заводських спеціалістів, фактичний запас інструменту на початок останнього кварталу поточ¬ного року має досягти 400 одиниць. На початку грудня розрахункового року очікується надходження на склад підприємства партії ін-струменту в розмірі 300 штук.
Визначити річну потребу підприємства у використовуваному виді інструменту.

6.33. Визначення потрібної кількості електрокарів для транспортування готової продукції підприємства. На виробничому підпри¬ємстві продуковані вироби перевозяться зі складального цеху на склад готової продукції за маятниковим маршрутом. Упаковані вироби транспортуються в спеціальних піддонах на відстань до 500 м. Маса одного виробу дорівнює 25 кг. На одному піддоні розміщується 8 виробів. Вантажо-підйомність електрокара становить 0,5 т. Середня швидкість руху електрокара складає 4 км/год. На вантажно-розвантажувальні роботи однієї партії готових виробів, вміщуваної на одному електрокарі, відводиться в середньому 12 хв. Коефіцієнт використання транспортного засобу в часі — 0,9, а режим роботи — двозмінний. Середньодобовий вантажопотік досягає 30 т за зміну.
Визначити кількість електрокарів, необхідних для транспортування готової продукції на підприємстві.

6.34. Обчислення необхідної кількості піддонів та електронавантажувачів для здійснення транспортних робіт на підприємстві. Потрібно обчислити необхідний парк вантажних піддонів та електронавантажувачів вантажопідйомністю 1 т для здійснення міжцехових перевезень вантажів механоскладального виробництва на основі наведеної далі вихідної інформації.
1. Річні вантажопотоки за окремими типорозмірами піддонів, що застосовуються для вантажоперевезень, наведено в табл. 6.7.
Таблиця 6.7
ТИПИ ВИКОРИСТОВУВАНИХ ПІДДОНІВ
І РІЧНИЙ ВАНТАЖООБІГ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Тип піддону Статичне навантаження
одного піддона, т Річний вантажообіг,
тис. т
П1 1,0 40
П2 0,5 30
П3 0,25 30
2. З піддонів типорозмірів П2 і П3 формуються пакети статичного навантаження по 1 т. Середньотехнічна швидкість руху електронавантажувача становить 3,6 км/год. Середня відстань переміщення піддонів дорівнює 110 м.
3. Коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу становить одиницю. Середня тривалість одного вантажно-розвантажувального циклу не перевищує 10 хв. Коефіцієнт технічної готовності парку електронавантажувачів — 0,9.

6.35. Оцінка ритмічності роботи виробничого підприємства. Випуск продукції виробничими підрозділами підприємства за декадами розрахункового місяця представлено в табл. 6.8.
Таблиця 6.8
ЗАПЛАНОВАНИЙ І ФАКТИЧНИЙ ОБСЯГ
ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
ЗА ДЕКАДАМИ РОЗРАХУНКОВОГО МІСЯЦЯ, тис. грн.
Показник Декада Усього
за місяць
перша друга третя
Обсяг продукції:
• запланований 1600 1600 1600 4800
• фактичний 400 800 4000 5200

1. Обчислити коефіцієнт ритмічності випуску продукції.
2. Аналітично оцінити рівень ритмічності випуску продукції в розрахунковому місяці.