
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА« Назад
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА 14.05.2015 23:42
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота — це самостійне науково-практичне дослідження, яке дає змогу оцінити якість знань студента, його вміння застосовувати їх на практиці. Курсова робота має бути надрукована на аркушах паперу формату А-4 (210*297 мм), (шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал 1,5). Текст друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве-30 мм, праве-10 мм, верхнє та нижнє -20мм, а також абзац 1,27см. Робота повинна містити вступ, теоретичну частину, практичну частину, висновки та список використаних джерел. Під час виконання курсової роботи необхідно враховувати:
Постановка задачі курсової роботи Визначити ефективність виробництва продукції на підприємстві до і після залучення інвестицій та вибрати кращий з варіантів інвестування.
Зміст курсової роботи Курсова робота складається з розділів:
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА Теоретична частина містить обґрунтовані на основі останніх публікацій (за останні 3 роки) теоретичних положень з обраної тематики. Обов’язковим є перелік використаних джерел та наявність графічного матеріалу (таблиць, рисунків). Обсяг теоретичної частини не менше 20 сторінок. Перелік теоретичних питань:
Вихідні дані до ВИКОНАННЯ курсової роботи
Методичні вказівки до виконання ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ
Для визначення видової структури основних виробничих фондів підприємства розраховують (за даними дод. 1) питому вагу кожної їх групи у загальній вартості фондів підприємства:
де Ii — питома вага і-ї групи основних фондів (відповідно до Податкового кодексу України); Bn — вартість основних виробничих фондів по підприємству в цілому; Bni — первина вартість і-ї групи основних виробничих фондів на початок року, грн. Розподіл основних фондів за групами наведено в дод. 4. Після визначення структури основних фондів підприємства зробити висновок: чи є ця структура прогресивною та зробити припущення щодо галузевої приналежності підприємства.
2. Визначення річної потреби обігових коштів підприємства Річна потреба в обігових коштах підприємства визначається за формулою:
де Рі – середньодобова витрата і-го елемента обігових коштів (дод. 2)., Тц — тривалість періоду, діб (приймаємо рівним 365 діб).
3. Визначення кошторису витрат виробництва готової продукції та собівартості одиниці продукції
Кошторис витрат (в гривнях) на річний обсяг готової продукції визначається за формулою: S = SB + SHB , (3) де SB — виробничі витрати, грн.; SHB — невиробничі витрати, грн. Виробничі витрати: SВ = Sпр. + Sнпр , (4) де Sпр, Sнпр – відповідно прямі та непрямі витрати, грн. Прямі витрати: Sпр = Sмв + Sоп + Sам + Sрем + Sсоц + Sін , (5) де Sмв — матеріальні витрати (умовно прийняти 50 % від річної потреби обігових коштів – (Сріч), Sоп — витрати на оплату праці основних робітників (в роботі вважати, що робітники знаходяться на відрядній оплаті праці). Відрядну заробітну плату можна визначити за формулою: SОП = Q • Hзп , (6) де Q — плановий обсяг продукції, од; (дод. 3), Нзп — норматив заробітної платні на одиницю продукції за відрядною розцінкою, грн/од. (дод. 3).
Амортизаційні відрахування( Sам). У статтю “Амортизаційні відрахування” входять витрати на амортизацію основних фондів, які безпосередньо беруть участь у виготовленні продукції, тобто від групи основних фондів “Машини та обладнання” або інші транспортні засоби. Відрахування на амортизацію інших груп основних фондів враховується в статті “Інші виробничі витрати”. Розрахунок витрат на амортизацію проводять за рівномірним методом. Згідно з законом основні виробничі фонди поділяються на 16 груп, для кожної потрібно визначити норму амортизації за нормативним терміном служби (дод.4).
(7)
де На – норма амортизації, Тн – нормативний термін служби основних фондів, що встановлюється в Податковому кодексі. Таким чином розмір амортизаційних відрахувань за пропорційним методом визначається за формулою:
де BМ- вартість основних виробничих фондів по групах 4 і 5, грн; На а - річна норма амортизаційних відрахувань активних основних засобів, %. Витрати на технічне обслуговування та ремонт основних фондів Sрем обчислюється в гривнях за формулою
Sрем = Sам · kрем , (9) де Sама — амортизаційні відрахування активних основних засобів,;kрем — коефіцієнт, якій враховує витрати на технічне обслуговування та ремонт ( в роботі приймається 0,35 від витрат по амортизації). Витрати на соціальні заходи (Sсоц) Розрахунок витрат по статті на соціальні заходи виконують за формулою: Sсоц = Son · kсоц , (10)
де kсоц — коефіцієнт витрат на соціальні заходи (приймають рівним 36,88% від фонду оплати праці виробничих працівників). У курсовій роботі при розрахунку єдиного соціального внеску(ЄСВ) враховують ступінь ризику (для працівників транспортної галузі), тоді ЄСВ =36,88%. Інші виробничі витрати ( Sін)
Sін = Rі (Sмв + Son + Sсоц+ Sрем )+ Sам, (11)
де Rі — коефіцієнт, який враховує розмір інших витрат (прийняти 20%);Saм - амортизаційні відрахування інших груп основних фондів (пасивних)
де і – групи основних фондів;n — річні норми амортизаційних відрахувань, %; Вhi — вартість основних виробничих фондів по групах основних фондів підприємства, грн.
Непрямі витрати До складу непрямих витрат входять: витрати на утримання та експлуатацію будівель, споруд, устаткування, оплата праці керуючого та обслуговуючого персоналу, а також загально виробничі, загальногосподарські та інші поточні витрати. Непрямі витрати визначаються за формулою:
Sнп = Sп * Кнп , (13) де Sп — прямі витрати; Кнп - коефіцієнт непрямих витрат (в роботі прийняти 0,6). Невиробничі витрати: в роботі прийняти 5% від суми прямих та непрямих витрат. Невиробничі витрати пов’язані з процесом реалізації готової продукції: витрати на упаковку, транспортування продукції, комісійні збори та витрати, пов’язані зі збутом продукції. Результати подати у вигляді таблиці (дод. 5). Собівартість одиниці продукції розраховується за формулою: Sод = S / Q, (14) де S – річний кошторис витрат , грн.; Q - об’єм продукції, що виробляється за рік, од. (дод. 3).
4. Розрахунок показників ефективності виробництва.
До системи показників ефективності діяльності підприємства відносяться:
Валовий дохід (виручка) від реалізації продукції визначається залежно від вартості одиниці та обсягу продукції за формулою: ВД = Цод*Q , (15)
де Цод – вартість одиниці продукції, грн/од.; Q – річний обсяг готової продукції. Вартість одиниці продукції в роботі визначається за формулою: Цод= Sод +Sод m, (16)
де Sод - собівартість одиниці продукції, грн/од; m – коефіцієнт, який враховує нормативний прибуток (в роботі приймається 30%). Чистий дохід підприємства визначається за формулою:
ЧД = ВД-ПДВ, (17) де ВД – дохід (виручка) від продажу продукції, грн.; ПДВ – сума податку на додану вартість (з 01.01.2014 року – 17 % від доходу (виручки) від продажу продукції). Валовий прибуток (збиток) підприємства розраховується за формулою: ВП=ЧД-Sв, (18) де ЧД – чистий дохід від продажу продукції, грн.; Sв – виробнича собівартість товарної продукції. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування: ЗП=ВП- Sнв (19) де ВП – валовий прибуток (збиток), грн., SНВ – невиробничі витрати (дод. 5). Чистий прибуток: ЧП = ЗП-П , (20) де Пб – балансовий прибуток, П – сума податку на прибуток (з 01.01 2014 року - 18% від прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування); Рентабельність продукції визначається за формулою: R = ВП /S·100%, (21) де ВП - валовий прибуток (збиток), грн; S – повна собівартість товарної продукції (кошторис), грн.
5. Обґрунтування та вибір кращого варіанта інвестиції
У даній частині роботи потрібно визначити на основі аналітичної оцінки вихідних показників і певних економічних розрахунків доцільності реалізації одного з проектів. В розрахунках по реалізації проектів потрібно використати дані оціненої діяльності досліджуваного підприємства (додаток 8) з урахуванням умов реалізації проектів у майбутньому. Поточні витрати відповідають кошторису витрат. Валовий прибуток 1-го року реалізації проекту в цьому випадку розраховується за формулою:
ВП= ВД-S- (ВД-S)*ПДВс (22) де ВД – дохід (виручка) від продажу продукції, грн.; S – річний кошторис витрат, грн; ПДВс – ставка податку на додану вартість (з 01.01.2014 року – 17 % від доходу (виручки) від продажу продукції). Валовий прибуток змінюється відповідно до зміни умов реалізації проектів. Теперішня вартість грошового потоку складається із суми валового прибутку та амортизації. Перший варіант інвестування – залучений. Загальна сума інвестицій згідно з варіантом (додаток 6) вносять на початку першого року інвестиційного проекту. Інвестиційний проект розрахований на 10 років. Підприємство повинно повертати інвестиції, починаючи з 3 року. У зв’язку зі збільшенням обсягу продукції на 1% щорічно, внаслідок введення нового обладнання враховується зниження собівартості продукції на другому році інвестування. Доля зниження наведена в дод.6 Другий варіант інвестування – чистий прибуток підприємства, розрахований в п. 4. Частина грошей, що не вистачає до необхідної суми (дод. 6) - позичається. Але відсоток, під який береться додаткова сума, приймається в 1,2 рази більшим, ніж в першому варіанті, оскільки чим менша сума інвестування, тим більше відсоток на капітал. У зв’язку зі збільшенням обсягу продукції на 2% щорічно, внаслідок введення нового обладнання враховується зниження собівартості продукції на другому році інвестування. Доля зниження наведена в дод.6 Початкові інвестицій повертаються у формі виплат по кредиту. Визначення ефективності інвестиційних рішень проводиться шляхом приведення загальних величин капіталу і грошового потоку до теперішньої чи майбутньої вартості шляхом дисконтування за допомогою економічних показників ефективності інвестицій. Обґрунтування кращого варіанта інвестицій здійснюється за наступними показниками: чистий дисконтний прибуток, термін окупності, рентабельність інвестицій та внутрішня ставка рентабельності. Під час розрахунку ЧДП з валової виручки за відповідний рік вираховуються витрати на виробництво продукції (кошторис витрат). Розрахунок виплат боргу та відсотків за кредит розраховуються за прикладом, що наведено в додатку 9. Чистий дисконтний прибуток визначається за формулою:
(23)
де ЧДП — чистий дисконтний прибуток, грн.; ВВ — вигоди, грн.; В — витрати, грн.; t — період розрахунку; r — ставка дисконту, %; N — горизонт розрахунку (N=10) Значення коефіцієнта 1/(1+r)t наведені в дод. 7. Розрахунок чистого дисконтного прибутку проводиться в табличній формі за ставками 5, 12, 20 відсотків для кожного проекту (дод. 10). Вигоди складаються з щорічної валової виручки та суми всіх амортизаційних відрахувань. Витрати складаються з поточної собівартості продукції (кошторису витрат) та загальної суми повернення кредиту. Якщо ЧДП > 0,– проект ефективний. І навпаки, якщо ЧДП < 0 – проект не ефективний. Рентабельність інвестицій – являє собою відношення суми зведених ефектів до суми капітальних вкладень:
(23)
де ПІ – сума початкових інвестицій (додаток 6); ВВ — вигоди, грн.; В — витрати, грн.; t — період розрахунку; r — ставка дисконту, %; N — горизонт розрахунку (N=10) Цей показник дає можливість порівнювати варіанти інвестиційних проектів за максимумом показника. Якщо ЧДП > 0, то ІП >1, – проект ефективний. І навпаки, якщо ЧДП < 0, то ІП<1, –проект не ефективний.
Термін окупності визначається за формулою:
(24)
де ВВ — вигоди, грн.; В — витрати, грн.; t — період розрахунку; r — ставка дисконту, %; N — горизонт розрахунку (N=10).
Внутрішня норма рентабельності дає відповідь на питання, яка гранично допустима ставка дисконтування забезпечує життєздатність проекту. Тобто це така норма дисконту, за якої величина зведених дисконтних ефектів дорівнює зведеним капітальним вкладенням. Якщо розрахункове значення більше відсоткової ставки по кредиту, то проект визначають доцільним і навпаки. Особливості показника: він не завжди існує; може мати більше одного розв’язку (цьому випадку рекомендується використовувати найбільше значення). Внутрішня ставка рентабельності визначається шляхом розв’язання рівняння: (25) де rвнр - внутрішня ставка рентабельності, ВВ — вигоди, грн.; В — витрати, грн.; t — період розрахунку; r — ставка дисконту, %; N — горизонт розрахунку (N=10), Внутрішню норму рентабельності можна розрахувати графічно за допомогою дослідження динаміки ЧДП.
За результатами проведених розрахунків складають порівняльну таблицю економічних показників та будують графік розрахунку внутрішньої ставки рентабельності за альтернативними проектами. Роблять висновок: який із запропонованих варіантів інвестування більш ефективний для підприємства. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |