
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Економіка підприємства
Економіка підприємства« Назад
Економіка підприємства 19.05.2015 10:04
Міністерство освіти Та науки України ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ»
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇдо виконання курсових робіт з дисципліни «Економіка підприємства» (для студентів денної, заочної та дистанційної форм навчання)
Викладач: к.е.н. Трофименко О. О.
Київ — 2014
ЗМІСТ
I. Мета і завдання написання курсової роботи - 3 - II. Загальні вимоги до курсової роботи - 3 - III. Добір літератури та виклад змісту курсової роботи - 3 - IV. Тематика курсових робіт - 3 - V. Розрахункове завдання - 3 - 5.1. Складання калькуляцій на продукцію, що виробляється - 3 - 5.1.1. Визначення обсягів капітальних вкладень в основні засоби - 3 - 5.1.2. Розрахунок та розподіл амортизаційних відрахувань - 3 - 5.2. Визначення беззбиткового обсягу продажів - 3 - 5.3. Встановлення резервів зниження собівартості продукції за рахунок економії матеріальних витрат, або підвищення продуктивності праці робітників - 3 - 5.4. Оцінка доцільності участі в інвестиційному проекті - 3 - 5.4.1. Обчислення інвестицій в оборотні кошти - 3 - 5.4.2. Ефективність інвестиційних проектів характеризують такі показники: - 3 - VІ. Захист та оцінювання курсової роботи - 3 - VІІ. Рекомендована література - 3 -
I. Мета і завдання написання курсової роботиЗабезпечення сталого розвитку національної економіки значною мірою залежить від реалізації виробничого потенціалу її промислового сектору. У цьому процесі важливу роль відіграють підвищення ефективності функціонування вітчизняних підприємств будь-якого розміру та організаційно-правової форми. У зв’язку з цим посилюються вимоги до теоретичної підготовки та вмінь до застосування набутих знань на практиці спеціалістами всіх служб підприємств, а особливо фінансово-економічної. Адже для ефективного управління виробничо-комерційною діяльністю сучасних господарюючих суб’єктів, незалежно від їх галузевої приналежності, необхідні висококваліфіковані економісти. На сучасному етапі становлення економічної освіти з’явилися нові вимоги щодо підготовки спеціалістів. Так, неможливо уявити професіонала без глибоких теоретичних знань, а також без практичних навичок виконання різних видів економічної діяльності. Саме для високоякісного оволодіння студентами матеріалу з дисципліни “Економіка підприємства” призначені дані “Методичні вказівки”. Набуття необхідних знань, формування економічного світогляду, розвиток аналітичних вмінь та навичок майбутніх спеціалістів з економіки та фінансів забезпечується під час виконання курсової роботи з дисципліни „Економіка підприємства”. Написання курсової роботи спрямоване на поглиблення знань, одержаних студентами під час лекційних та практичних занять з курсу „Економіка підприємства”, удосконалення розрахунково-аналітичних прийомів, необхідних під час пошуку додаткових резервів розвитку господарюючих суб’єктів, а розвиток вміння самостійно узагальнювати економічну інформацію, виокремлюючи найсуттєвіші її складові, та формулювати логічно завершені висновки. Виконання курсової роботи має сприяти глибшому розумінню студентами механізму дії економічних законів на рівні конкретного підприємства з урахуванням об’єктивних реалій сьогодення, як на макро-рівні держави, так і з урахуванням мега-економічних чинників, що діють на міждержавному рівні. А тому для написання курсової роботи студент повинен не тільки ретельно опрацювати матеріал підручника, але й ґрунтовно вивчити законодавчі акти з питань економічних відносин, опрацювати матеріали періодичних та наукових видань з проблем економічних відносин в ринкових умовах. В ході виконання курсової роботи студент повинен самостійно підібрати та вивчити літературу з обраної теми, здійснити аналіз запропонованої економічної ситуації та зробити узагальнюючі висновки стосовно ефективності реалізації теоретичних положень під час вирішення актуальних питань управління господарськими процесами на рівні виробничо-торговельного підприємства. II. Загальні вимоги до курсової роботиУ відповідності до навчального плану студент виконує курсову роботу. Починати її написання рекомендується після того, коли з основних питань дисципліни “Економіка підприємства” у студента буде сформовано чітке розуміння сутності основних понять та взаємозв’язків між ними, оскільки в курсовій роботі мають бути викладені основні теоретичні положення, які свідчать про засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу. Важливим етапом виконання курсової роботи є вибір теми, яку студент обирає самостійно, відповідно до власних уподобань та ступеня розуміння сутності економічної проблематики певної теми. Обираючи тему курсової роботи, студент має враховувати можливості щодо якомога глибшого ознайомлення із відповідними теоретичними матеріалами та її безпосереднім втіленням в практику господарюючих підприємств. Курсова робота складається з теоретичного та розрахункового завдання. Виконуючи курсову роботу, студенту необхідно показати вміння коротко, чітко, правильно викладати засвоєний навчальний матеріал, використовуючи його в практичних розрахунках. В процесі підготовки та виконання курсової роботи потрібно вивчити рекомендовану літературу, нові законодавчі акти, нормативні та інструктивні матеріали з питань господарської діяльності, які друкуються в періодичних виданнях. Вступ (1 стор.) розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. У вступі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності. Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми треба чітко, аргументовано обґрунтувати актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Необхідно кількома реченнями висловити сутність проблеми або проблемної ситуації, що обумовлює актуальність написання курсової роботи. При цьому обов’язково повинна бути проаналізована ступінь висвітлення проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі. Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують не на саму мету, а на засіб її досягнення. Приклади. Метою курсової роботи є: – розгляд теоретичних положень та удосконалення практичних рекомендацій щодо удосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємства в умовах нестабільного середовища; – формування теоретичних підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів формування стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок. Завдання дослідження. Зазначаються конкретні завдання з окремих частин курсової роботи, послідовність і зміст яких визначають фактично майбутню структуру курсової роботи. Формулювання цих завдань має бути в наказовій формі, тобто починатися зі слів: «Провести аналіз...», «Обґрунтувати...», «Дослідити...», «Визначити...», «Оптимізувати...», «Розробити...» тощо. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Визначення предмета дослідження практично є конкретизацією наукової проблеми, що випливає із завдань дослідження. Наприклад. Об’єкт дослідження – система управління об’єктами права інтелектуальної власності на сучасних підприємствах. Тоді предмет дослідження – теоретичні та прикладні аспекти системи управління інтелектуальною власністю на машинобудівних підприємствах України. Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перерахувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Наприклад, методологічну основу курсової роботи можуть становити наступні методи: історико-логічний, абстрактно-логічний, узагальнення, порівняння, соціологічних спостережень, аналізу, системного аналізу, статистико-економічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний, економіко-математичний і т.д., тобто загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах економічної науки та були використані для розкриття певного підрозділу курсової роботи. В теоретичній частині висвітлюються сутність, актуальність та необхідність даної теми. Виклад матеріалу доцільно супроводжувати графіками та малюнками, які розміщуються по тексту. При висвітленні теоретичної частини не допускається просте відтворення тексту підручника, книги чи іншого джерела. При викладенні основних положень, визначень, дефініцій необхідно зазначати джерело інформації, яке було використане при підготовці теоретичного узагальнення. Всі формули і розрахунки, наведені в теоретичній частині мають бути підкріплені числовими даними, які були отримані під час виконання розрахункової частини роботи, або змодельованими і обґрунтованими на підставі вихідних даних виконуваного варіанту роботи Виконання розрахункової частини має супроводжуватися необхідним коментарем отриманих результатів, поясненням застосованих у формулах умовних позначок, аналізом розрахункових показників, висновками та пропозиціями щодо удосконалення планування певного ресурсу. У загальному вигляді курсова робота оформляється в такому порядку: - титульна сторінка, оформлена відповідно до зразка (додаток 1); - зміст; - вступ; - основна теоретична частина (містить три відповідні підпункти); - розрахункова частина розрахунок беззбиткового обсягу реалізації продукції підприємства з виробництва будівельних матеріалів, визначення економічної ефективності заходів зі зниження собівартості продукції та визначення доцільності інвестиційного проекту (містить відповідні підпункти); - висновки та рекомендації; - список використаної літератури, оформлений відповідно до вимог (див. список рекомендованої літератури). Курсова робота повинна бути виконана чітко та оформлена охайно. Обсяг курсової роботи складає 35 - 40 сторінок друкованого тексту, (висота шрифту 12 Аriаl для Microsoft Word, 1,5 інтервал ). Сторінки необхідно пронумерувати у правому верхньому кутку, обов’язково на них залишити поля для зауважень викладача. Виклад матеріалу основної теоретичної частини роботи слід здійснювати у відповідності з планом, який розробляється після ознайомлення з літературними джерелами з обраної теми та розміщується в курсовій роботі перед вступом. Ретельно, логічно складений план є стрижневою частиною курсової роботи, оскільки висвітлення теоретичних положень обраної теми виконується у відповідності з питаннями плану. В цілому план має включати лише ті питання. які безпосередньо стосуються теми і дають змогу повністю розкрити її. Під час написання курсової роботи варто використати наступну схему плану: Вступ, в якому наводиться актуальність теми, визначення переліку завдань курсової роботи та методів, що застосовуються під час дослідження. Перший розділ, що містить виклад теоретичних та методологічних питань за темою курсової роботи і їхню практичну значимість. В цьому розділі слід навести існуючі підходи до обраної проблеми, сформульовані різними представниками сучасних вітчизняних та зарубіжних наукових шкіл. Другий розділ — виконання розрахункової задачі, який передбачає не тільки розв’язання запропонованого завдання, але й аналіз діяльності підприємства з точки зору обраної проблеми. Третій розділ — формулювання способів та розробка заходів, спрямованих на поліпшення економічного становища в аспекті досліджуваного економічного явища чи проблеми. Висновки, в яких викладаються основні результати дослідження, формулюються остаточні висновки стосовно виконаного дослідження, як теоретичного так і розрахунково-практичного. Нижче наведено приклад плану курсової роботи: Тема: „Організація оплати праці та шляхи її удосконалення” Вступ…………………………………………………………………………………………3 Розділ 1. Теоретичні засади організації оплати праці………………………………4 1.1. Мотивація трудової діяльності як спосіб винагороди за працю й фактор заохочення до підвищення її продуктивності……………………………………………………………………..4 1.2. Організація оплати праці на підприємствах різних форм власності та галузей діяльності…………………………………………………………………..8 1.3. Аналіз ефективності діючих систем і форм заробітної плати…………..12 Розділ 2. Розрахункова частина……………………………………………….………16 2.1.Складання калькуляцій на продукцію………………………………………………...16 2.2. Беззбитковий обсяг продажів…………………………………………………..........20 2.3. Встановлення резервів зниження собівартості продукції за рахунок підвищення продуктивності праці робітників ………………………………………………………….25 2.4. Оцінка доцільності участі в інвестиційному проекті……………………………………………………………………………………….......29 Розділ 3. Удосконалення організації оплати праці на базовому підприємстві……………………………………………………………………………………...32 3.1. Рекомендації та обґрунтування щодо напрямів удосконалення організації оплати праці на підприємстві……………………………………………………..............................32 3.2. Методи підвищення ефективності використання людського капіталу базового підприємства……………………………………………………………………………………..35 Висновки…………………………………………………………………………………………...39 Список використаної літератури……………………………………………………………40 Таблиці, графічний матеріал, формули. Рисунки, таблиці розташовують після першого посилання на них у тексті, або не далі як на наступній сторінці. На рисунки та таблиці у тексті роблять посилання скороченням слів та порядковим номером – табл.1.2 (друга таблиця першого розділу), рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). На всі таблиці та рисунки повинні бути посилання в тексті. У разі повторного посилання вказують у скороченому вигляді – «див. табл. 1.3».
Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць для уточнення та зручності порівняння показників. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею і друкують жирним шрифтом малими літерами (крім першої великої) симетрично до тексту, як показано на рис. 2.1. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Слово «Таблиця» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть: «Продовження таблиці ___» із зазначенням номера таблиці. Назва таблиці розміщується зліва (вирівнювання по ширині з абзацним відступом). Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст, а також умови часу (роки, півріччя, квартали, місяці) та місця (конкретна організація, галузь, економічна сфера тощо).
Таблиця ____ - _______________________________ (номер) (назва таблиці)
Рисунок 2.1 – Макет таблиці Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. У заголовках стовпців і рядків обв’язково зазначаються одиниці вимірювання, у яких наведено відповідну до них цифрову інформацію. Для одиниць вимірювання може бути окремо передбачений рядок (стовпчик), який розміщується безпосередньо поряд з рядком (стовпчиком) із заголовками. Якщо всі дані таблиці мають одну одиницю вимірювання, її вказують один раз, відокремлюючи комою після назви, або праворуч, над верхньою обмежувальною лінією в дужках чи без них. Одиниці вимірювання слід зазначати, дотримуюючись загальноприйнятих правил скорочення слів. Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. Але за необхідності допускається їх пендикулярне щодо рядків розміщення. Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша, тобто використовувати функцію альбомного комп’ютерного друку. За таких умов, назва таблиці повинні розміщуватись з боку брошурування сторінки. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують на наступних сторінках, позначають як “Продовження таблиці __”, повторюючи при цьому її форму. У разі поділу таблиці на частини допускається її боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому, обв’язково нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці. Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. При цьому номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, “Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою літери позначення додатка. Наприклад, “Таблиця В.1” – перша таблиця у додатку В. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які містять слово “таблиця” із зазначенням її номера. Наприклад, “За даними, наведеними у табл. 3.2”. В таблиці використовують шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал – 1. Зразок оформлення таблиці, що характеризує фінансово-економічний стан підприємства, наведено у табл. 2.1.
Таблиця 4.1 – Фінансово-економічний стан підприємства
(наступна сторінка) Продовження таблиці 2.1.
* – згідно даних бізнес-плану розвитку підприємства на 2011р.
У разі необхідності по тексту чи до таблиць оформлюють примітки, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані. Примітки нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток декілька на одному аркуші, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1. ... 2. ... Якщо примітка одна, її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку. Графічний матеріал. Графічний матеріал – рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у курсовій роботі з метою ілюстрації властивостей або характеристик об’єкта, а також для ліпшого розуміння змісту тектовового викладення того чи іншого питання. На графічний матеріал обов’язково мають бути посилання в тексті роботи. Розміщувати графічний матеріал треба безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. За наявності у роботі таблиць, які доповнюють графічний матеріал, їх слід розміщувати одразу (або на наступній сторінці) після графічного матеріалу. Графічний матеріал повинен мати тематичну назву, яку розміщують під ним. За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані (примітки, посилання на джерела інформації тощо). Графічний матеріал позначають словом «Рисунок ___». Наприклад, «Рисунок 3.2 – Структура витрат виробництва кінцевого продукту підприємства «ХХХ». Назва рисунку розміщується посередині і друкується звичайним шрифтом. Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки з зазначенням пояснювальних даних на кожній сторінці: «Рисунок ___, аркуш ___». Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою, наприклад, “Рисунок 3.2” – другий рисунок третього розділу. Приклад оформлення графічного матеріалу представлено на рис. 2.2.
Рисунок 2.2 – Семантична схема сутності термінів Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Наприклад, “Рисунок В.3” – третій графічний матеріал у додатку В. Допускається виконання великих рисунків на аркушах формату А3, відповідно згорнувши їх для брошурування роботи. Але звичайно такі рисунки виносять у додатки. Формули.Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, посередині сторінки. Формули за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою: (2.3) означає, що це 3-тя формула 2-го розділу. Номер зазначають на рівні формули або рівняння в круглих дужках, у крайньому правому положенні на рівні відповідної формули. Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою літери позначення додатка. Наприклад: “…відповідно до формули (В.1) додатка В ...”. Символи (умовні позначення) величин, які є складовими формул, слід використовувати відповідно встановленим стандартам або загально прийнятним скороченням. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де» без двокрапки після нього. Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. Підставляти чисельні значення в початковий аналітичний вираз категорично забороняється. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак "х". Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Приклад: Чиста теперішня вартість розраховується за формулою (2.3): , (2.3) де Bt – валовий дохід за рік t; Ct – повні витрати за рік t; t – відповідний рік дії проекту; n – загальна кількість років реалізації проекту; і – ставка дисконту [7, с. 121]. Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках. Наприклад: “Розрахуємо чисту теперішню вартість проекту згідно формули (2.3)”.
III. Добір літератури та виклад змісту курсової роботиПісля складання плану та погодження його із науковим керівником чи викладачем дисципліни „Економіка підприємства” необхідно з’ясувати стан вивчення даної проблеми на сучасному етапі розвитку економічної науки, що не тільки допоможе сформулювати власну точку зору на обране для дослідження економічне явище, але й дозволить чітко визначити напрями дослідження та структуру курсової роботи. Під час добору літератури особливу увагу слід звернути на першоджерела, що стосуються теми, періодичні видання, і, особливо, на наукові статті. Під час ознайомлення з літературою особливу увагу слід звертати на рік видання того чи іншого літературного джерела чи законодавчого акту. Список використаних літературних джерел та інших матеріалів необхідно систематизувати та розмістити після заключної частини тексту курсової роботи. Зібраний, вивчений та опрацьований матеріал з теми курсової роботи слід узгодити з планом, при необхідності уточнивши останній. Викладаючи матеріал курсової роботи потрібно обґрунтувати актуальність обраної теми, розкрити теоретичну значимість питань, які висвітлюються в курсовій роботі, зробити аналіз фактичного матеріалу, який допоможе з’ясувати економічну сутність проблеми, зробити чіткі висновки. Таблиці і розрахунки повинні супроводжуватися висновками, які випливають з аналізу наведених у них даних. При цьому основну увагу слід звертати на пошук резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності. Зміст роботи має відповідати питанням тем і викладатися у логічній послідовності. У роботі, як зазначалося раніше, не може бути повторів та надмірного відтворення цілих абзаців підручників та іншої літератури. Цитати повинні бути короткими та органічно пов’язуватися з основним текстом. На використані у роботі цифрові дані (статистичні, зокрема), цитати, таблиці, схеми (якщо їх було відтворено у тому ж вигляді, як і в першоджерелі шляхом сканування, або механічного перемальовування) мають бути посилання із зазначенням джерел. Порядок оформлення посилань наступний (див. Додаток Б): - безпосередньо після цитати в тексті у квадратних дужках вказується порядковий номер джерела в списку літератури, а після коми — номери сторінок на яких розміщено текст цитати, таблицю, малюнок, наприклад [12, 67];
- для книг: вказується перший автор (ініціали після прізвища), повна назва, тип книги в квадратних дужках, всі автори (ініціали до прізвища), номер тому, частини, міста видання та видавництва, рік видання, кількість сторінок (зазвичай ці відомості наведено у книзі на другій сторінці), приклад оформлення: Федулова І. В. Обґрунтування напрямів інноваційного розвитку підприємств хлібопекарної галузі : [моногр.] / І. В. Федулова. — К. : НУХТ, 2009. — 512 с. - для статей: перший автор статті (ініціали після прізвища), її повна назва, далі [текст], спеціальний розділовий знак /, після якого знову всі автори статті (ініціали до прізвища), далі спеціальний розділовий знак //, назва журналу, рік і номер видання, номер сторінок, на яких розміщено статтю. Між кожним із перелічених показників розділові знаки — крапка і довге тире „. — ”, наприклад: Трофименко О. О. Методичні підходи до оцінювання потенціалу енергозбереження : [текст] / О. О. Трофименко // Агросвіт. – 2010. – № 14. – С. 57–60 , АБО ЯКЩО СТАТТЯ РОЗМІЩЕНА В ІНТЕРНЕТ-ЖУРНУЛІ: Трофименко О. О. Світові тенденції застосування та виробництва електроенергії з використанням відновлювальних джерел енергії : [електронний ресурс] / О. О. Трофименко // Ефективна економіка. – 2010. –№ 10. – Режим доступу до журналу: http//www.economy.nayka.com.ua Увага!! Якщо літературне першоджерело на російській мові АБО ІН. МОВАХ, то й у списку літератури відомості про нього наводяться мовою оригіналу.
Для отримання позитивної оцінки за курсову роботу необхідно дотримання наступних вимог: а) наявність складного плану (основна частина роботи містить не менше, ніж 3 розділи, кожен з яких має по 2 і більше підрозділів); б). підрозділи курсової роботи повинні мати приблизно однаковий обсяг; в). обов’язковою умовою є аналіз та посилання на 2 і більше статей із фахових видань (опрацювання публікацій з обраної теми, розміщених у журналах „Економіка України”, „Фінанси України”, „Актуальні проблеми економіки”, „Економіка і прогнозування”, „Економіка розвитку”, „Економіст” і под. за 2010 — 2013 роки.). Також доцільно використати матеріали наукових монографій. г).наявність 3-х схем (і більше), складених СТУДЕНТОМ ВЛАСНОРУЧ. Такі схеми є підтвердженням набутого вміння структурувати теоретичний матеріал та встановлювати зв’язки між фактами, явищами, властивостями. Схема повинна містити не менше 7 текстових блоків, бажано, щоб схеми були виконані у кількох розділах роботи. Виконану курсову роботу студент подає у встановлений термін на кафедру для рецензування. IV. Теми курсових робіт
11. Форми та джерела відтворення основних засобів у промисловості. 12. Проблеми формування і використання оборотного капіталу суб’єктами підприємництва. 13. Основні напрями зниження матеріаломісткості продукції. 14. Фінансові ресурси підприємства, їх використання та джерела відтворення. 15. Інформаційні системи і технології та їх вплив на ефективність діяльності підприємств. 16. Гнучкість виробництва та засоби її досягнення. 17. Тривалість виробничого циклу та її вплив на економіку підприємства. 18. Капітальне будівництво: планування, проектування і фінансування різних способів ведення будівельно-монтажних робіт. 19. Науково-технічний потенціал підприємства в умовах ринку. 20. Маркетинг в системі управління підприємством. 21. Формування політики збуту продукції на підприємстві. 22. Стратегії планування діяльності підприємства. 23. Бізнес-план підприємства: проблеми розробки і контролю за виконанням. 24. Форми оплати праці і їх вибір у конкретних умовах виробництва.
26. Методи управління якістю продукції на підприємствах в умовах ринку. 27. Інвестиційна політика підприємства. 28. Виробнича програма підприємства: складові частини та механізм обґрунтування. 29. Собівартість продукції як показник ефективності роботи підприємства. 30. Система управління витратами на підприємстві.
33. Сучасні напрями ефективного використання матеріальних ресурсів підприємства. 34. Методи запобігання банкрутству підприємства. 35. Економічна безпека підприємства та механізм її підвищення. 36. Економіко-організаційний механізм підвищення виробничого потенціалу 37. Стратегічний розвиток підприємства: сутність, методи управління.
номер залікової книжки 31 1V. Розрахункове завданняУ розрахунковій частині курсової роботи студентам потрібно буде виконати такі 4 завдання: - економічно обґрунтувати рівень ціни продукції підприємства, - визначити беззбитковий обсяг реалізації виробів, - встановити резерви зниження собівартості продукції - оцінити доцільність участі в інвестиційному проекті. Підприємство-об’єкт розрахунків спеціалізується на виготовленні бетонних виробів, номенклатура яких складається з 3-х позицій. Річна виробнича потужність підприємства становить Vвип=90+5•n тис м3, де n — остання цифра номеру залікової книжки. Асортимент підприємства нараховує, крім товарного бетону (шифр Ж) ще 2 види виробів. Їх склад та обсяг теж визначається за двома останніми цифрами залікової книжки: - Спочатку це двоцифрове число (утворене двома останніми цифрами номеру залікової книжки) потрібно розділити на 3. Залишок від ділення визначає шифр першого виду продукції: 0—А, 1—Б, 2—В. Обсяг випуску цього виду продукції (щойно встановленому Вами) складає Vвипі1=35+3•n, де n — остання цифра номеру Вашої залікової книжки; - Потім це ж саме двоцифрове число (утворене двома останніми цифрами номеру залікової книжки) потрібно розділити на 2. Залишок від ділення визначає шифр першого виду продукції: 0—Г, 1—Д. Обсяг випуску цього виду продукції (щойно встановленому Вами) складає Vвипі1=45+n, де n — остання цифра номеру Вашої залікової книжки; У табл. Д.1 наведено норми витрат і вартість основних ресурсів, які використовуються у виробництві бетонних та залізобетонних виробів, спільні для всіх варіантів. Під час розрахунку собівартості та ціни одиниці продукції підприємства (завдання № 1) використовується показник S — загальна площа будівлі головного виробничого корпусу і прилеглої території, тис. м2. Її величина також визначається згідно із цифрами номеру Вашої залікової книжки: S= 3,8+0,75•m+10•n, де m — передостання цифра номеру Вашої залікової книжки; n — остання цифра номеру Вашої залікової книжки. Таблиця Д.1 - Норми витрат, норми запасів та вартість основних ресурсів, які використовуються у виробництві бетону та залізобетону
Для виконання завдань № 1 та № 2 слід уточнити асортимент продукції підприємства: адже в умовах задачі подано інформацію стосовно двох видів продукції, сумарний обсяг випуску яких є нижчим за виробничу потужність підприємства. Різниця між загальним обсягом випуску та виробництвом 2-х видів виробів, поданих в умові — це обсяг виробництва товарного бетону. Тобто номенклатура підприємства у всіх, без винятку, варіантів містить третю позицію — товарний бетон (шифр якого Ж), а обсяг випуску обчислюється так:
Під час складання калькуляцій на продукцію (зокрема трудомісткості робіт та витрат на оплату праці основних робітників, що в свою чергу є базою для розподілу накладних витрат) використовується показник річного випуску продукції в умовно-натуральних кубометрах (Оупр). Річний випуск продукції в умовно-натуральних кубометрах Оупр є сумою обсягів виробництва окремих видів продукції помножених на відповідний коефіцієнт складності, kсклі (значення цих коефіцієнтів по кожному виду продукції наведено в таблиці з табл. Д.1: , число 3 над знаком суми свідчить про 3 асортиментні позиції виробничої програми підприємства. Увага! Під час розрахунки точки беззбитковості підприємства використовується показник питомої ваги кожного виду продукції () в загальному обсязі випуску, який визначають діленням потужності по окремому виробу і товарного бетону (відповідно до номеру Вашого варіанту: VвипА, абоVвипБ, абоVвипВ, або VвипГ, або VвипД іVвипЖ на загальний обсяг випуску продукції Vвип:
Звичайно, Таким чином, виконанню чотирьох завдань контрольної роботи має передувати обчислення параметрів виробничої програми, зразок якого наведено у таблиці 1.
Таблиця 1 - Параметри виробничої програми підприємства
5.1. Складання калькуляцій на продукцію, що виробляється5.1.1. Визначення обсягів капітальних вкладень в основні фонди1. Балансова вартість основних фондів, К, визначається на підставі укрупнених показників витрат на: С1 — вартість заміщення (відповідний обсяг будівельно-монтажних робіт чи викупу аналогічних приміщень) виробничого корпусу; С2 — вартість заміщення об’єктів допоміжного та обслуговуючого призначення; С3 — вартість заміщення об’єктів загальнозаводського призначення; О1 — придбання та монтаж технологічного устаткування; О2 — придбання ЕОМ та офісного обладнання; О3 — придбання офісних меблів, легкового транспорту: К= С1+С2+С3+О1+О2+О3 С1=Сод•S, де S — загальна площа будівлі головного виробничого корпусу і прилеглої території, тис. м2., яка приймається відповідно до вихідних даних Вашого варіанту. Сод — укрупнений показник вартості будівельно-монтажних робіт на 1м2 будівлі (або ринкова вартість 1м2 аналогічної виробничої площі). Для розрахункової роботи цей показник спільнО для всіх варіантів приймається в сумі 3500,00 грн./м3 (У подальшому ця величина коригуватиметься на індекс цін, який студент визначає на підставі офіційних статистичних даних та погоджує з викладачем) Також спільнО для всіх варіантів вартість допоміжних об’єктів складає 50%, а вартість загальнозаводських об’єктів 80% вартості заміщення головного виробничого корпусу. Вартість технологічного устаткування (О1) пропорційна річній виробничій потужності підприємства (Vвип, яка також приймається відповідно до вихідних даних Ващого варіанту (методику визначення див. вище)) і розраховується за формулою: О1=Оод•Vвип, Де Оод — укрупнений показник витрат на устаткування в розрахунку на одиницю виробничої потужності. Для розрахункової роботи цей показник спільнО для всіх варіантів приймається в сумі 260,00 грн. Також спільнО для всіх варіантів вартість ЕОМ та офісного обладнання складає 0,9%, а вартість офісних меблів та легкового транспорту складає 1,1% вартості технологічного устаткування. 5.1.2. Розрахунок та розподіл амортизаційних відрахуваньАмортизаційні відрахування визначаються за нормами встановленими у відсотках від балансової вартості груп основних засобів, які є спільними для всіх варіантів і наведені у таблиці 2. Увага! Ця таблиця являє собою шаблон розрахунку амортизаційних відрахувань. Розподіл амортизаційних відрахувань поміж комплексних статей витрат (таблиця 2 — зразок, що теж має бути в роботі) виконується так: - Амортизаційні відрахування від вартості головного виробничого корпусу й об’єктів допоміжного призначення включаються до складу загальновиробничих витрат; - Амортизаційні відрахування від вартості загальнозаводських об’єктів, ЕОМ, офісного обладнання і легкового автотранспорту включаються до складу загальногосподарських витрат; - Амортизаційні відрахування від вартості технологічногоустаткування включаються у витрати на утримання й експлуатацію устаткування Таблиця 2 - Розрахунок амортизаційних відрахувань
Замість буквених позначень слід підставити результати Ваших обчислень у завданні 1.1. і виконати потрібні обчислення. Витрати на утримання та ремонт устаткування спільнО для всіх варіантів становлять 70%, інші ОВЗ — 50% суми амортизаційних відрахувань. Таблиця 3 - Розподіл амортизаційних відрахувань поміж комплексних статей витрат
1.3. Розрахунок виробничих витрат на продукцію Витрати на виготовлення одиниці продукції визначають шляхом розробки калькуляції. Витрати поділяються на прямі та непрямі, залежно від способу включення їх у калькуляцію. До прямих належать витрати, які безпосередньо можна віднести на собівартість того чи іншого виду продукції: затрати сировини і матеріалів, палива та електроенергії на технологічні потреби (їх суму визначають множенням витрат ресурсів на одиницю продукції та їх вартість, норми витрат матеріалів та ціни на них, наведено у табл. Д.1, ці показники спільні для всіх варіантів); заробітна плата робітників відрядників. Відповідні статті калькуляції мають назву «сировина і матеріали» та «Заробітна плата основних робітників». Змінні витрати зі статті «Вартість допоміжних матеріалів» — спільнО для всіх варіантів становить 7% вартості сировини і матеріалів. Транспортно-заготівельні витрати (також змінні) спільнО для всіх варіантів становить 18% сумарної вартості основних і допоміжних матеріалів. До статті «Основна і додаткова заробітна плата» включається заробітна плата основних виробничих робітників. Її обчислюють множенням чисельності основних робітників на середньорічну суму зарплати основного робітника:
Чисельність робітників (Чов) обчислюють за формулою:
Чо.в. — чисельність основних робітників-відрядників; Тсум — сумарна трудомісткість виробничої програми; Фд — дійсний фонд робочого часу робітника, який у 2013 році дорівнює 2004 год. та уточнюється у відповідності із показниками, чинними на дату написання курсової роботи Квн — очікуваний коефіцієнт виконання норм:
сумарна трудомісткість виробничої програми є добутком річного випуску продукції в умовно-натуральних кубометрах Оупр та нормативної трудомісткості виготовлення 1 умовно-натурального кубометру бетону (яка спільнО для всіх варіантів становить 5 нормо-годин): Тсум=Оупр•5н/год. Результат чисельності робітників (і всіх інших працівників) заокруглюють до більшого цілого числа. Річний випуск продукції в умовно-натуральних кубометрах Оупр є сумою обсягів виробництва окремих видів продукції помножених на відповідний коефіцієнт складності (було обчислено в підсумку таблиці № 1). При цьому сума граф 5 та 7 менша за показник графи 3. Величина розбіжності — це обсяг випуску товарного бетону, тобто продукції із шифром Ж). Коефіцієнти складності, разом із нормами витрат матеріалів, наведено у табл. Д.1. (яка спільна для всіх варіантів). Середньорічна сума заробітної плати () спочатку визначається за окремий місяць. Її обчислюють множенням мінімальної заробітної плати () на тарифний коефіцієнт, згідно із розрядом складності робіт та коефіцієнт, який враховує надбавки і компенсаційні виплати, тобто додаткову зарплату. спільнО для всіх варіантів добуток обох коефіцієнтів становить 2,5. Мінімальна заробітна плата згідно із законом про Держбюджет України змінюється по окремих періодах 2013 року, зокрема згідно із статтею 7 з 1 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати 1147 грн гривень, з 1 грудня 2013 року - 1218 гривень на місяць. Звичайно, такі умови є спільними для всіх варіантів, проте розмір мінімальної заробітної плати має уточнюватися студентом відповідно до законодавства, чинного на момент написання курсової роботи та погоджуватись із викладачем) На стадії проектування розподіл загального фонду заробітної плати робітників поміж видами виробів (Зпосн.і) виконується на підставі даних про річний фонд зарплати, річну виробничу програму та трудомісткість окремих виробів, враховану за допомогою коефіцієнта складності:
Відповідно до закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування єдиного внеску на суму зарплати становить 38,52 % (відповідно до класу професійного ризику для будівництва, в т.ч. бетонних робіт 52).
отриманий показник витрат на основну зарплату на виріб () множать на ставку єдиного внеску. (Єдиний внесок встановлено станом на 2013р. У подальшому ця величина коригуватиметься на індекс цін, який студент визначає на підставі офіційних статистичних даних та погоджує з викладачем) До непрямих витрат належать видатки на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі та загальногосподарські витрати, тобто ті, які не можна безпосередньо визначити за окремим різновидом продукції. Видатки з утримання та експлуатації устаткування, загальновиробничі та загальногосподарські витрати визначають шляхом складання кошторисів (за зразком таблиць 4, 5, 6). Після чого розраховують їх відсоткове відношення до заробітної плати робітників: kуст, kз-вир , kз-госп Складаючи калькуляцію витрат на окремі вироби, слід обчислити 3 статті непрямих витрат: «Утримання та експлуатація обладнання», «Загальногосподарські витрати», «Загальновиробничі витрати». Показники цих статей є добутком та відповідно kуст, kз-вир , kз-госп Стаття «Позавиробничі витрати» включає витрати на збут і визначається як 4,5% (спільна для всіх варіантів) заводської собівартості, яка є сумою прямих і непрямих витрат. Сума прямих, непрямих витрат та позавиробничих видатків становить повну собівартість виробу. Ціна визначається додаванням до витрат нормативу прибутку, який складає (10+n)%, де n — остання цифра номеру Вашої залікової книжки.
Таблиця 4 - Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання
Відсоток до заробітної плати основних робітників: Таблиця 5 - Кошторис загальновиробничих витрат
Відсоток до заробітної плати основних робітників:
Таблиця 6 - Кошторис загальногосподарських витрат
Відсоток до заробітної плати основних робітників: Зразок калькуляції загальних витрат на виготовлення виробу з бетону наведено у таблиці 6. Увага! Оскільки асортимент підприємства нараховує 3 види виробів, Вам необхідно скласти 3 калькуляції (на кожний з виробів, в т.ч. товарний бетон). Таблиця 7- Калькуляція № 3* Загальних витрат на виготовлення 1м3 товарного бетону
* Калькуляції №№1,2 — відповідно до інших асортиментних позицій бетонних виробів, згідно із Вашим варіантом. **Склад підпунктів визначається відповідно до норм витрат ресурсів на одиницю конкретного виду продукції відповідно до табл. Д.1. Після складання розрахунків витрат на одиницю продукції та обчислення відпускних цін складають розрахунок вартісних показників річної виробничої програми (зразок у табл. 8). У цій таблиці виокремлено змінні витрати, які змінюються пропорційно обсягу виробництва (тобто це — прямі витрати). До таких витрат умовно можна віднести суму показників 4 — 8 відповідних калькуляцій. Різниця між повною собівартістю та змінними витратами — це постійній витрати (А), величина яких майже не залежить від обсягу випуску та реалізації продукції: А=підсумок гр.6 табл.7 — підсумок гр.7 табл.7 Такий розподіл витрат потрібний для визначення беззбиткових обсягів продажу підприємства, яке виконується у завданні № 2. Таблиця 8 - Розрахунок вартісних показників річної програми підприємства
Річна сума постійних витрат підприємства: А=підсумок гр.6 табл.7 — підсумок гр.7 табл.7= 5.2. Визначення беззбиткового обсягу продажівВ умовах багатономенклатурного виробництва беззбитковий обсяг продажу визначається як середньозважений за всіма видами продукції. Тобто спочатку обчислюється натуральний обсяг продукції у кубометрах в цілому по всіх бетонних виробах, який потім слід помножити на питому вагу кожної виду продукції у загальній потужності. Розрахунок беззбиткового обсягу реалізованої продукції в натуральному вираженні виконується за алгоритмом таблиці 9. Увага! Питому вагу кожного виду продукції () визначають діленням потужності по окремому виробу і товарного бетону (відповідно із номером Вашого варіанту: VвипА, абоVвипБ, абоVвипВ, або VвипГ, або VвипД, або VвипЕ іVвипЖ на загальний обсяг випуску продукції Vвип:
Vвип — це дані з умови, а не скоригований випуск в умовних кубометрах (Не переплутайте!!! , Vвип на коефіцієнти складності не коригується!) Середньозважений беззбитковий обсяг необхідно проілюструвати графічно. Замість буквених позначень на рисунку повинні бути обчислені Вами числа, середньозважені ціни 1 м3 продукції (Цзв), змінних витрат на 1 м3 виробів (Взмзв) та постійних витрат (А). Формули обчислень наступні: , .
Таблиця 9 - Розрахунок беззбиткового обсягу продаж бетонних виробів
Обчисліть максимально можливий валовий прибуток підприємства (відповідно до даних Вашого варіанту) за формулою:
Без цього розрахунку та графіку Роботу не буде зараховано!
Рис. 1. - Зразок графічної інтерпретації точки беззбитковості підприємства 5.3. Встановлення резервів зниження собівартості продукції за рахунок економії матеріальних витрат, або підвищення продуктивності праці робітниківДля формулювання обґрунтованих рекомендацій та розробки ефективних заходів щодо зниження витрат на виробництво продукції слід скористатися наступними формулами. - зменшення собівартості за рахунок зміни норм витрат матеріалів та цін на них,: , де Ів.м., Іц — індекси зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці відповідно; — частка матеріальних витрат у собівартості продукції, % - зменшення собівартості продукції за рахунок зростання продуктивності праці: , де Із.п., Іпр — індекси зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці відповідно; — частка витрат на оплату праці у собівартості продукції, % - зменшення собівартості за рахунок зміни умовно-постійних витрат,: , де Іу.п., ІQ — індекси зростання умовно-постійних витрат та обсягу продукції відповідно; — частка умовно-постійних витрат у собівартості продукції,% За результатами виконаних обчислень необхідно зробити висновок про пріоритетність впровадження розроблених Вами пропозицій поліпшення перебігу господарської діяльності відповідно до змін умов функціонування підприємства. 5.4. Оцінка доцільності участі в інвестиційному проектіПідприємство має можливість збільшити обсяги доходів шляхом участі у інвестиційному проекті, пов’язаному із спорудженням виробничих потужностей. Попередні експертні оцінки свідчать, що за будь-яких умов введені потужності приноситимуть по завершенні 1-го року експлуатації доходи у розмірі 460%, 2-го року — 480%, 3-го року — 440% загальної суми постійних та змінних витрат підприємства, (тобто виручки від беззбиткового обсягу реалізації бетонних виробів, який було обчислено на попередньому етапі розрахунків). По завершенні 3-х років експлуатації нових потужностей планується їх продаж за ціною, рівною понесеним витратам на їх спорудження та монтаж. Вартість будівництва ВБуд у 4 рази перевищує вартість капітальних вкладень в основні і оборотні засоби: , де К — сумарний обсяг капітальних вкладень в основні фонди, обчислений у п.1, Ноз — величина інвестицій в оборотні кошти, розрахунок якої буде роз’яснено нижче, у п. 4.1. Проектом будівництва передбачено, що на спорудження виробничого об’єкту необхідно два роки, причому у першому році витрати становитимуть 70% вартості проекту, у другому — 30%. Увага! Відсоткові показники (460%, 480%, 440% та ін. ) спільні для всіх варіантів. Особливості надходжень грошових потоків від такого інвестиційного проекту наступні а) розрахунки з будівельними організаціями та доходи від нових виробничих потужностей надходитимуть щорічно наприкінці року, при цьому темпи інфляції є незначними, а тому альтернативна ставка доходності не зміниться; б) розрахунки з будівельними організаціями здійснюються на умовах передоплати, тобто на початку першого та другого років проекту, а доходи від нових виробничих потужностей надходитимуть щорічно наприкінці року, при цьому темпи інфляції щороку підвищуватимуть альтернативну ставку доходності на 2%. Висновки слід підкріпити розрахунками, використавши нижченаведені формули. В умовах очікуваного сталого річного темпу інфляції застосовують постійну річну ставку дисконту і теперішню вартість отриманих у майбутньому грошових потоків обчислюють за формулою: , де РV — теперішня вартість майбутніх грошових потоків від інвестиційного проекту; СFt — грошовий потік, очікуваний у році t від реалізації проекту, грн.; r — річна ставка дисконтування (у вигляді десяткового дробу); t — кількість років; — коефіцієнт коригування майбутніх сум грошових потоків. Увага! річна ставка дисконтування r складає (20+n)%, де n — остання цифра номеру Вашої залікової книжки
5.4.1. Обчислення інвестицій в оборотні коштиДо розрахунку приймається частка нормованих оборотних коштів, яка призначається до створення початкових виробничих запасів та витрат. Вартісний норматив оборотних коштів () є сумою нормативів запасів оборотних коштів у матеріальних запасах (), незавершеному виробництві () і готовій продукції ():
Норматив оборотних коштів у виробничих запасах () визначається як добуток середньодобового споживання матеріалів у вартісному виразі та норми запасу в днях. У норму запасу включаються: - підготовчий запас; - поточний запас; - резервний запас. Для визначення середньодобового обсягу виробництва () приймається 360 днів на рік. Денний обсяг виробництва продукції і-го виду обчислюється за формулою:
у табл. Д.1 наведено спільні для всіх варіантів норми запасів матеріальних ресурсів у днях, а алгоритм їх обчислення вміщено в таблиці 10. Таблиця 10 - Норматив оборотних засобів у виробничих запасах
35% — спільно для всіх варіантів Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві () залежить від тривалості виробничого циклу (Тц), обсягу виробленої продукції та витрат на її виробництво (=підсумок гр.6 табл.8):
Для підприємств збірного залізобетону Тц=1,5 доби (спільно для всіх варіантів) Для розрахунку нормативу оборотних коштів у готовій продукції на складі () враховують тривалість її комплектації (Ткомпл), і також повну собівартість (=підсумок гр.6 табл.8) Для підприємств збірного залізобетону Ткомпл=10 діб (спільно для всіх варіантів) і
Сумарний норматив інвестицій в оборотні кошти () разом із обсяг капітальних вкладень в основні фонди визначають величину початкових інвестицій підприємства, яку необхідно застосовувати при обґрунтуванні доцільності участі в інвестиційному проекті (наступне завдання, № 4.2.) 5.4.2. ефективність інвестиційних проектів характеризують такі показники:- Чиста теперішня вартість характеризує загальну абсолютну величину ефекту від реалізації інвестицій. Вона обчислюється як різниця між теперішньою вартістю майбутніх грошових потоків, отриманих протягом періоду експлуатації об’єкта інвестування та сумою початкових інвестицій: NРV=РV—ІП, де NРV — чиста теперішня вартість проекту, грн.; РV — теперішня вартість грошового потоку, грн.; ІП — початкові інвестиції, грн.. Якщо чиста теперішня вартість проекту перевищує нуль, то проект може бути схваленим як прибутковий, якщо ж вона має від’ємне значення або дорівнює нулеві — проект слід відхилити, оскільки його реалізація завдасть збитків, або не принесе доходу на вкладений капітал. - індекс прибутковості (ІR) порівнює теперішню вартість майбутніх грошових потоків із початковими інвестиціями: Проект, який має індекс прибутковості, більший за одиницю схвалюється як прибутковий, а менший від одиниці — відхиляється. В цілому цей показник подібний до показника чистої теперішньої вартості; Розрахунки оформити у вигляді таблиць № 11 та № 12 за нижчеподаним зразком. Таблиця 11 - Динаміка грошових потоків від реалізації інвестиційного проекту
Таблиця 12 - Показники ефективності проекту за різних умов змін економічної ситуації діяльності підприємства:
VІ. Захист та оцінювання курсової роботиЗахист курсової роботи передбачений для перевірки знань студента та оцінки правильності її виконання. На захисті студент повинен виявити вміння обґрунтовувати економічні обчислення, показувати глибоке розуміння виконаної курсової роботи та здатність встановлювати зв’язки між дослідженнями економічних законів, викладених у теоретичній частині, та розрахунками бізнес-ситуації на підприємстві з виробництва будівельних матеріалів, виконаними у практичній частині. Курсова робота здається на перевірку керівнику не пізніше, ніж за 2 тижні до встановленого дня захисту. Під час захисту студент повинен стисло викласти результати розрахунків та висновки, відповісти на питання керівника. Підсумкова модульно-рейтингова оцінка, отримана студентом за результатом захисту курсової роботи за шкалою ECTS і традиційною національною шкалою, заноситься до екзаменаційної відомості та залікової книжки студента (табл. 13). Оцінювання курсової роботи здійснюється у 2 етапи: оцінка якості виконання теоретичного матеріалу та написання практичної частини – 60 балів; оцінка захисту – 40 балів. Основні критерії оцінки курсової роботи: доведення актуальності обраної теми, наявність зв’язку з проблемами удосконалення діяльності вітчизняних підприємств; звертання до великої кількості спеціалізованих літературних джерел, у тому числі періодичних; глибина вивчення основної проблеми роботи; повнота вирішення поставлених завдань і розкриття змісту теми роботи; використання економіко-математичних методів при написанні практичної частини роботи; використання законодавства України; наявність самостійних висновків і ступінь їх обґрунтованості; правильність і повнота відповідей студента на усні питання керівника під час захисту курсової роботи.
Таблиця 13 - Критерії оцінювання курсової роботи
VІІ. Рекомендована літератураНормативна література
5. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2464-17
6. Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки
Основна література Література з економіки підприємства за 2011-2014 рр. , а також,
Додаткова література
Додаток А Зразок титульної сторінки курсової роботи Міжнародний університет фінансів Кафедра економіки підприємства
курсова робота
з дисципліни «Економіка підприємства»
на тему: “ ” (назва теми)
Студента (ки) 2 курсу групи ___ напряму підготовки 6.030504 _______________________
Керівник: кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства Трофименко О. О.
Підсумкова оцінка. Національна шкала ________________ Кількість балів ____________________ ECTS ____________________________
Члени комісії ___________ _____________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
______________ _______________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
______________ _______________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
Київ – 20___ рік
Додаток Б Приклад оформлення бібліографічного опису у списку літературних джерел
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||