
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЕКОНОМІКА ПРАЦІ та СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
ЕКОНОМІКА ПРАЦІ та СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ« Назад
ЕКОНОМІКА ПРАЦІ та СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ 16.08.2016 19:40
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Факультет управління персоналом, соціології та психології Кафедра управління персоналом та економіки праці
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи ________________ А.М. Колот "___" _________ 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ, ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ З НАУКИ
"ЕКОНОМІКА ПРАЦІ та СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ" освітній ступінь бакалавр галузі знань «економіка та підприємництво» спеціальність «для всіх крім6.030505»
Завідувач кафедри ________________ А.М. Колот “___” ___________2016 р.
Начальник навчально-методичного відділу ________________ Т.В. Гуть “___” ___________2016 р.
Київ КНЕУ 2016
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН Згідно з навчальним планом бюджет навчального плану на вивчення науки становить 120 годин (для денної форми навчання), в тому числі лекції – 22 год., семінарські (практичні) заняття – 32 год., індивідуально-консультативна робота – 23 год., самостійна робота – 100 год., підсумковий контроль – 4 год. Тематичний план науки наведено в табл. 1. Таблиця 1 Тематичний план
4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
Навчальна робота студента заочної форми навчання в міжсесійний період, відповідно до карти самостійної роботи (див. пункт 8.2), передбачає підготовку і виконання: - підготовка до контактних занять; - підготовка до виконання модульних (контрольних) завдань; - виконання індивідуальних домашніх розрахункових, аналітичних, нормативно-правових завдань тощо; - підготовка аналітичної записки за заданою тематикою; - критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою; - написання есе за заданою тематикою; - аналіз взаємозв’язку категорій та понять за заданою тематикою; - презентація результатів наукового дослідження. Всі завдання самостійної роботи студентів за вибором студента, виконуються у встановлені терміни, з відповідною максимальною оцінкою( та захистом результатів роботи) та передбачають певні форми звітності щодо їх виконання. Аналітична записка та розрахункове завдання виконуються кожним без винятку студентом у процесі вивчення дисципліни, завдання 1- 6 є альтернативними. Номер завдання відповідає номеру студента в журналі. Тема аналітичної записки визначається викладачем для кожного студента в групі. Перелік завдань та варіанти розрахункових завдань подано окремим файлом на внутрішньому сайті університету. Кожен студент повинен роздрукувати для себе Карту самостійної роботи (див. пункт 8.1,8.2), та на власний розсуд визначитись з вибірковим елементом самостійної роботи, щоб набрати необхідну кількість балів за поточну успішність. Після виконання завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у Журналі обліку поточної успішності студентів та враховуються як кількість балів за поточну успішність в навчальній роботі. Домашнє індивідуальне завдання виконується студентами у міжсесійний період, здається і захищається викладачеві за графіком «Дня заочника». Вимоги до виконання завдань розкрито у пункті 5, 5.1-5.6. Порядок оцінювання зазначено у пункті 8. З графіком проведення індивідуально-консультативної роботи студент може ознайомитися на кафедрі (каб. 319, І корп.) чи на стенді біля кафедри. Консультативна робота викладачами для заочників здійснюється за графіком у вечірній час не раніше 17-00.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ Самостійна робота студентів - один з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних навчальних занять. Головною метою самостійної роботи є закріплення, розширення та поглиблення набутих у процесі аудиторної роботи знань, вмінь та навичок, а також самостійне вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, затвердженими кафедрою. Самостійна робота студентів над навчальною дисципліною "Економіка праці й СТВ" для всіх спеціальностей включає такі форми: - підготовка до семінарських (практичних) занять; - підготовка до виконання модульних (контрольних) завдань; - підготовка питань які виносяться на самостійне опрацювання; - виконання індивідуальних домашніх розрахункових завдань; - підготовка аналітичних записок за заданою тематикою; - критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою; - аналіз взаємозв’язку категорій та понять за заданою тематикою; - презентація результатів наукового дослідження. Всі завдання самостійної роботи студентів за вибором студента, виконуються у встановлені терміни, з відповідною максимальною оцінкою( та захистом результатів роботи) та передбачають певні форми звітності щодо їх виконання. Для денної форми навчання завдання 1.1 виконуються кожним без винятку студентом у процесі вивчення дисципліни, завдання 2.1-2.6 є альтернативними. Для заочної форми навчання підготовка аналітичної записки та виконання розрахункових завдань виконуються всіма студентами, завдання 1-6 є альтернативними. Тему аналітичної записки встановлює викладач. Перелік завдань для самостійної роботи представлені у Карті самостійної роботи студентів, яка включається до "Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань", що розміщуються на сайті КНЕУ. Кожен студент повинен роздрукувати для себе Карту самостійної роботи, та на власний розсуд визначитись з вибірковим елементом самостійної роботи, щоб набрати необхідну кількість балів за поточну успішність. Після виконання обов’язкових та вибіркових завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у Журналі обліку поточної успішності студентів та враховуються як кількість балів за поточну успішність в навчальній роботі.
Форму подачі робіт (електронну чи друковану) визначає викладач за власним вибором та повідомляє на першій лекції. Власну електронну адресу викладач повідомляє студентам у випадку електронної подачі робіт. Електронні роботи студент має право відправляти на електронну пошту тільки з дозволу викладача.
Довідкова інформація:
5.1. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯТема 1. "Економіка праці та соціально-трудові відносини" як наука та напрям наукових досліджень
Тема 3. Система соціально-трудових відносин та їх регулювання
Тема 5. Трудовий потенціал. Людський капітал
Тема 6. Трудова діяльність: кількісні та якісні характеристикиПитання для самостійного опрацювання
Тема 7. Продуктивність праці
Тема 8. Організація, нормування та раціоналізація праці
Тема 9. Оплата праці
Тема 10. Планування та аналіз трудових показників
Тема 11. Інформаційне забезпечення, звітність і аудит у сфері праці
5.2. ПІДГОТОВКА АНАЛІТИЧНИХ ЗАПИСОК ЗА ЗАДАНОЮ ТЕМАТИКОЮ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ЗАПИСКИ №1 Аналітична записка готується відповідно до плану, який, на думку студента, зможе більш повно та всебічно розкрити запропоновану тему (див. приклад аналітичної записки). Теми для підготовки аналітичної записки, об’єднано у 7 блоків: - Доходи населення; - Заробітна плата працівників; - Економічна активність населення та її рівень; - Зайнятість населення та її рівень; - Безробіття та його рівень; - Потреба підприємств у працівниках; - Працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян.
В межах кожного з блоків можливе виконання 27 тем відповідно до окремих територіально-адміністративних одиниць України (24 області, м. Київ,). Блок тем обирає викладач. Зміст аналітичної записки має включати наступні розділи: - розділ 1 – систематизація, узагальнення теоретичних аспектів проблеми - визначення основного поняття, розкриття економічних, соціальних, правових та організаційних аспектів проблеми; - розділ 2 – аналіз статистичної інформації за даними офіційного сайту Держкомстату - www.ukrstat.gov.ua, додаткової статистичної та фактичної інформації про стан та фактори впливу на явища і процеси в певній адміністративно-територіальній одиниці; - розділ 3 – розробка пропозицій щодо вирішення проблеми в певній адміністративно-територіальній одиниці на основі першого та другого розділів.
Структурно аналітична записка містить: - титульний аркуш;
Метою аналітичної записки є надання вичерпної і переконливої аргументації для обґрунтування поданих пропозицій щодо вирішення виявлених проблем.
Обсяг роботи має бути настільки великим, наскільки це потрібно для надання докладної і переконливої аргументації, але не більше 5-10 сторінок. Також слід пам’ятати про необхідність стисло і конкретно викласти основні положення виступу. Зміст – це загальна схема структури документа, яка складається з системи заголовків і підзаголовків. Заголовки повинні бути конкретними. Зміст повинен відповідати обраній темі та поставленим завданням. Вступ – є скороченою версією всього документа, він повинен бути коротким (до 1 сторінки). У вступі повинно бути зазначено: в чому полягає актуальність обраної теми, окреслено основне коло питань, які будуть висвітлені у дослідженні, мета дослідження, його завдання та основна ідея. Вступ повинен давати можливість швидко зрозуміти, про що буде йти мова у аналітичній записці. Також слід зазначити матеріали, які використані. В основній частині стисло і конкретно вказуються висновки з окресленого кола питань, які висвітлюють тему, зазначаються наявні проблеми та вказуються шляхи їх вирішення, пропозиції студентів. Пропозиції можуть бути розроблені студентами як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах, періодичній, насамперед галузевій пресі. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і насамперед практичну цінність. При описі наявних проблем слід зазначити суть проблеми, яка досліджується, умови та причини її виникнення, навести аргументи на користь того, що проблема вимагає певних дій для її розв’язання. При цьому слід запропонувати можливі варіанти (альтернативи) вирішення наявних проблем, аргументацію на користь обраної альтернативи, довести, що запропоноване альтернативне її вирішення якнайкраще підходить для результативного її розв’язання. Важливим елементом аналітичної записки є висновки та пропозиції, які синтезують основні результати дослідження, окреслюють запропонований курс дій щодо розв’язання проблеми. В цій частині досягається кінцева мета аналітичного документа, висвітлюються лише важливі результати аналізу, зазначаються практичні кроки, які доцільно зробити для впровадження запропонованої альтернативи. Також додається список використаних документальних та літературних джерел. Слухач зобов'язаний використати законодавчі та нормативні акти, документи і матеріали Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, навчальну та сучасну спеціальну літературу із запропонованої теми. Текстова частина аналітичної записки оформлюється за допомогою комп’ютера відповідно до ДСТУ 3008-95. Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (розмір 14). Текст необхідно розміщати на аркуші, дотримуючись таких розмірів полів: ліве – 25 мм, верхнє і нижнє – 20 мм; праве – 20 мм. Щільність тексту повинна бути однаковою. Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, ОСНОВНА ЧАСТИНА, ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА) друкуються симетрично до тексту великими літерами. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці в аналітичній записці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, другою – зміст. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерація починається з третьої сторінки (з вступу). Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки. Використана література. Першоджерела, включені до списку, повинні мати бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, необхідних та достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа. Бібліографічний опис регламентується ДСТУ 2394-94. Список використаної літератури складається у встановленій послідовності:
Літературні джерела вміщуються у список в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Книги і брошури слід записувати у такій формі: прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, обсяг (кількість сторінок). Міста Москва, Київ позначаються першими літерами: М., К., а назви інших міст подаються повністю. Журнальні та газетні статті треба записувати так: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи газети. Оцінювання аналітичної записки здійснюватиметься за наступними критеріями:
Приклад змісту та оформлення аналітичної записки наведено нижче.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Тема: Заборгованість із виплати заробітної плати в Автономній Республіці Крим за 2005 – 2010 рр.
КИЇВ-2010
ЗМІСТ Вступ
1.1.Сутність заборгованості із заробітної плати: економічні, соціальні, правові та політичні аспекти. 1.2.Фактори впливу на розміри заборгованості із заробітної плати. 2. Аналіз заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим. 2.1. Аналіз заборгованості із виплати заробітної плати. 2.2. Характеристика основних причин заборгованості із заробітної плати. 3. Пропозиції щодо зниження розмірів заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.
ВСТУП
Актуальністьобраної теми полягає в необхідності вироблення адекватних сучасним умовам підходів до зниження розмірів заборгованості із заробітної плати. Метою дослідження є обґрунтування пропозицій прикладного характеру щодо зниження рівня заборгованості із заробітної плати у Автономній Республіці Крим. Завданнями данного дослідження є:
Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти виникнення заборгованості із заробітної плати та розробки пропозицій щодо зниження її розміру в Автономній Республіці Крим. Об'єктом дослідження є оплата праці в Автономній Республіці Крим. У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, газетні статті, методи економічних досліджень тощо.
Розділ 1. Теоретичні основи виникнення заборгованості із заробітної плати
1.1. Сутність заборгованості із заробітної плати: економічні, соціальні, правові та політичні аспекти
Заборгованість з виплати заробітної плати – це сума своєчасно невиплаченої заробітної плати всім категоріям працівників, а саме: штатним працівникам; сумісникам та працюючим за договорами; звільненим працівникам. При цьому заборгованою вважається сума, яка включає усі нарахування у грошовій та натуральній формі із фонду оплати праці, що належить до виплати, тобто за винятком обов’язкових утримань (податок на доходи з фізичних осіб та сума зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), яка не виплачена до 1-го числа місяця, наступного за звітним. Дані узгоджуються з кредиторською заборгованістю, зокрема простроченою. Заборгованість з виплати заробітної плати може утворюватися за рахунок власних коштів підприємства, а також місцевого та Державного бюджетів. Економічні аспекти заборгованості із виплати заробітної плати. Несвоєчасні виплати заробітної плати штучно обмежуючи сукупний попит в економіці, в короткостроковому періоді позитивно впливають на загальний рівень цін, стримуючи інфляцію попиту, проте в довгостроковому періоді, стримуючи збут товарів, вкрай негативно впливають на виробництво, знижують ВВП та обумовлюють інфляцію витрат за рахунок подорожчання одиниці продукції, що її виробляюь в умовах зниження обсягу виробництва. Заборгованість з виплати заробітної плати знижує рівень інфляції, але частка цього фактора, за оцінками експертів, не перевищує 20%. Соціальні аспекти заборгованості із виплати заробітної плати. Заборгованість із виплати заробітної плати на індивідуальному рівні призводить до значного зниження рівня життя населення – погіршення якості харчування, неможливості оплачувати житлово-комунальні послуги тощо. Це, своєю чергою, зумовлює отримання неофіційних доходів в тіньовому секторі економіки. Крім того, на суспільному рівні наслідком заборгованості із виплати заробітної плати є зниження податкових надходжень, скорочення обсягів надання суспільних послуг, скорочення обсягів надходжень до соціальних фондів, що відповідно унеможливлює соціальний захист окремих категорій населення. Правові аспекти заборгованості із виплати заробітної плати. Статтею 43 Конституції України визначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Частиною третьою статті 15 Закону України від 24.03.95 № 108 "Про оплату праці" (далі - Закон № 108) передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (стаття 22 Закону № 108). Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (стаття 24 Закону № 108). У разі втрати працівниками частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати, провадиться компенсація відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Питання щодо виплати компенсації працівникам врегульовано із січня 2001 року Законом України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Законом України від 21.09.2000 № 1979 "Про внесення змін до Кримінального Кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення" встановлена кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення термінів виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі. З метою забезпечення своєчасної виплати заробітної плати прийнято Закон України від 21.10.2004 № 2103 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" (далі - Закон № 2103), яким внесено зміни до статті 97 Кодексу законів про працю України та статті 15 Закону № 108, відповідно до яких для власника підприємства або уповноваженого ним органу встановлено обов'язок першочергової виплати заробітної плати перед іншими платежами, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. До прийняття Закону № 2103 норми цих законів не визначали позачерговості виплати заробітної плати порівняно з іншими платежами, що, у свою чергу, не гарантувало своєчасності її виплати в порушення вимог статті 43 Конституції України. Однак зміни до законів України та інших нормативних актів досі не внесені, що призвело до виникнення правової неузгодженості норм Закону № 2103 з нормами чинного законодавства стосовно внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Мінпраці з 2004 року проводиться робота над проектом Закону України "Про захист грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця", яким передбачено визначити правові, фінансові, організаційні засади та обсяги компенсації працівникам втраченої у зв'язку з ліквідацією підприємства-банкрута заробітної плати та інших грошових виплат, передбачених законодавством про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та утворити державний цільовий фонд - Фонд гарантованих трудових виплат України(далі - Фонд), який має бути сформовано за рахунок збору, що сплачується роботодавцями, у відсотках до фонду оплати праці, благодійних внесків та інших надходжень відповідно до законодавства. Норми законопроекту поширено на кредиторів-працівників, грошові вимоги яких визнані господарським судом погашеними за недостатністю майна ліквідованого підприємства-банкрута та на всіх роботодавців, на яких не поширюється дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Законопроект неодноразово доопрацьовувався та надсилався на розгляд до зацікавлених міністерств і відомств, сторін соціального партнерства. Однак і на теперішній час його не погоджено.
1.2. Фактори впливу на розміри заборгованості із заробітної плати Серед факторів впливу на розміри заборгованості із заробітної плати слід виділити:
Розділ 2. Аналіз заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.
2.1. Аналіз заборгованості із виплати заробітної плати. Як видно з табл. 1, сума заборгованості із виплати заробітної плати в Автономній республіці Крим становить у січні 2010 року 74,5 млн грн, що є сьомим результатом у рейтингу серед областей. Потягом 2005-2010 рр. динаміка суми заборгованості із виплати заробітної плати характеризувалася тенденцію до зростання, виключенням є 2008 рік, протягом якого її розмір зменшився на 8 п.п. З метою визначення відповідності тенденцій зміни суми заборгованості із виплати заробітної плати в Автономній Республіці Крим загальноукраїнським тенденціям в табл.1 було розраховано коефіцієнти росту даного показника в цілому по Україні. Порівняння тенденцій дає змогу зробити висновок, що тенденції зміни суми заборгованості в Автономній республіці Крим мають свої особливості, що, на нашу думку, може бути викликано особливостями її регіонального розвитку. Для підтвердження даної гіпотези в табл.1 було проаналізовано тенденцію зміни суми заборгованості із виплати заробітної плати у Львівській області. Так, динаміка цієї зміни відповідає загальноукраїнським тенденціям, що підтверджує висновок про наявність особливостей регіонального розвитку, що впливають на суму заборгованості із заробітної плати З метою визначення впливу на суму заборгованості із заробітної плати в умовах світової фінансової кризи такого фактора як ефективність діяльності місцевих органів влади було виконано порівняння тенденцій зміни цього показника протягом січня-травня 2010 року в цілому по Україні, Автономній Республіці Крим та областях. Як видно з табл. 2, по-перше, недивлячись на погіршення внаслідок світової фінансової кризи економічної ситуації у всіх областях, тенденції зміни заборгованості із виплати заробітної плати у 22 регіонах (20 областях, у м. Києві та м. Севастополі) відрізняються від
Таблиця 1
Динаміка заборгованості із виплати заробітної плати в Автономній Республіці Крим
за період 2005 - 2010 рр.
Таблиця 2Динаміка заборгованості із виплати заробітної плати протягом січня –травня 2010 року
загальноукраїнських, виключення становлять Запорізька, Полтавська, Рівненська та Черкаська області; по-друге, області в межах східних, західних, північних, південних та центральних регіонів України теж більшою мірою мають відмінні тенденції у зміні заборгованості із виплати заробітної плати. Важливою групою факторів впливу на розміри заборгованості із виплати заробітної плати є економічні. Так, економіку АР Крим майже на 50 % (47,9%) складають підприємства металургії, машинобудування та хімічної промисловості. Саме ці сфери економічної діяльності найбільше постраждали від світової фінансової кризи, тому ця група факторів є також визначальною щодо динаміки суми заборгованості із виплати заробітної плати. Таким чином, можна зробити висновок, що ефективність місцевих органів влади відноситься до одного з основних факторів впливу на суму заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.
2.2. Характеристика основних причин заборгованості із заробітної плати.
Основними причинами заборгованості в цілому по Україні є:
Отже, переважна більшість чинників зростання заборгованості із виплати заробітної плати є наслідком відсутності ефективної системи управління підприємствами та належного контролю з боку відповідних органів державної влади.Дані висновки підтверджують гіпотезу те, що в п.2.1. було визначено, що основними факторами впливу на заборгованість із виплати заробітної плати є ефективність діяльності в першу чергу місцевих органів влади. Так, наприклад, це стосується: - регіональних тимчасових комісій з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, ефективність яких суттєво відрізнялася як за кількісними (кількість засідань), так і за якісними показниками (зменшення суми заборгованості із заробітної плати); - регіональних відділень Держнаглядпраці, гранична чисельність працівників яких занчно нижче необхідної для здійснення ними своїх обов’язків (на одного інспектора з праці припадає в середньому 14427 субєктів господарювання при річному нормативі 60). Крім того, важливими причинами заборгованості із виплати заробітної плати є причини організаційно-правового характеру: - суперечливість законодавства про оподаткування, яке з одного встановлює рівність платників податків, а з іншого боку, встановило правову норму про бюджетне відшкодування ПДВ в першочерговому порядку підприємствам із заборгованістю із виплати заробітної плати, що зумовило штучну заборгованість. Своєю чергою, Автономна Республіка Крим взагалі не отримала бюджетного відшкодування ПДВ. - практика накладання штрафів судами, що менші за мінімальні розміри, передбачені ст. 41 КУ про адміністративні правопорушення.
Розділ 3. Пропозиції щодо зниження розмірів заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.
Відповідно до виявлених основних причин заборгованості із виплати заробітної плати, пропозиціями щодо її зменшення є: - нормативно-правового характеру: погодження законопроекту "Про захист грошових вимог працівників у разі банкрутства роботодавця"; внесення змін до законодавчих актів відповідно до Закон України від 21.10.2004 № 2103 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати"; - організаційного характеру: підвищення ефективності контролю за дотриманням законодавства про своєчасну виплату заробітної плати (збільшення чисельності інспекторів з праці, посилення контролю за ефективністю діяльності тимчасових комісій з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат); - економічного характеру: стабілізація фінансової системи в країні, протекціоністські заходи щодо сприяння виробництву та реалізації продукції підприємств машинобудування, металургії та хімічної промисловості.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ АНАЛІТИЧНОЇ ЗАПИСКИ №2 Аналітична записка готується відповідно до плану, який, на думку студента, зможе більш повно та всебічно розкрити запропоновану тему. Із запропонованих тем студент вибирає одну. При виборі теми 1 та 2 студент обирає відповідну область чи країну, узгоджуючи свій вибір з викладачем (для уникнення дуьлювання). Метою аналітичної записки є формулювання, виявленої у результаті проведеного аналізу, проблеми у сфері оплати праці, а також висновків та обгрунтованих пропозицій щодо вирішення виявленої проблеми. Орієнтовка тематика для написання аналітичної записки 1. Рівень та структура заробітної плати в області (на вибір студента); 2. Рівень та стуктура заробітної плати в Україні (для аналізу студент може обрати іншу країну, попередньо узгодивши з викладачем). 3. Формування фонду оплати праці: проблеми та перспективи. Структура аналітичної записки повинна складатися з наступних частин:
Обсяг роботи повинен не перевищувати 8 сторінок. Анотація. В анотації коротко викладається суть змісту документа, цілі та завдання роботи, обгрунтування та отримані результати. Розмір анотації не повинен перевищувати 0,5 сторінки формату А4. Вступ. Включає в себе кілька складових частин, які не виділяються підзаголовками, але присутні в обов'язковому порядку. Вступ включає в себе постановку проблеми (тобто її призначення, характеристику основних методологічних принципів при її вивченні, чітко сформульовану мету, причини і підстави дослідження, коло питань, що підлягають розгляду). Роз'яснюється, яка методика використовувалася при обробці інформації. В основній частині викладається суть дослідження. У логічній послідовності дається виклад досліджуваних питань теми (виділених, як правило, в підрозділи) на основі самостійного вивчення джерел і залучення, де це необхідно, дослідницької та іншої літератури. Поетапний аналіз та узагальнення. Висування гіпотез, версій і їх обгрунтування. При описі наявних проблем слід зазначити суть проблеми, яка досліджується, умови та причини її виникнення, навести аргументи на користь того, що проблема вимагає певних дій для її розв’язання. При цьому слід запропонувати можливі варіанти (альтернативи) вирішення наявних проблем, аргументацію на користь обраної альтернативи, довести, що запропоноване альтернативне її вирішення якнайкраще підходить для результативного її розв’язання. Важливим елементом аналітичної записки є висновки та пропозиції, які синтезують основні результати дослідження, окреслюють запропонований курс дій щодо розв’язання проблеми. В цій частині досягається кінцева мета аналітичного документа, висвітлюються лише важливі результати аналізу, зазначаються практичні кроки, які доцільно зробити для впровадження запропонованої альтернативи. Висновки. Наприкінці аналітичної записки повинні бути обов'язково висновки і пропозиції. Будуються вони на підставі результатів аналізу матеріалів, наведених основній частині, але не повторюють їх, а узагальнюють. Основні вимоги до висновків: - висновки повинні бути логічно взаємозв'язані з основним текстом аналітичної записки; - не допускаються прямі повторення тексту аналітичної записки та висновки, які не обгрунтовані основним текстом; - висновки повинні характеризувати розглянутий період або явище; - текст висновків повинен бути коротким. Обсяг підсумкового висновка не повинен перевищувати однієї сторінки. Пропозиції. Виходячи з висновків, вказується перелік заходів, пропозицій або їх варіанти для запобігання причин, наслідків тієї чи іншої проблеми, а також подаються пропозиції щодо вирішення виявленої проблеми та унеможливлення її появи в майбутньому. Пропозиції можуть бути розроблені студентами як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах, періодичній, насамперед галузевій пресі. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і насамперед практичну цінність. Також додається список використаних документальних та літературних джерел. Слухач зобов'язаний використати законодавчі та нормативні акти, документи і матеріали Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, навчальну та сучасну спеціальну літературу із запропонованої теми. Текстова частина аналітичної записки оформлюється за допомогою комп’ютера відповідно до ДСТУ 3008-95. Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (розмір 14). Текст необхідно розміщати на аркуші, дотримуючись таких розмірів полів: ліве – 25 мм, верхнє і нижнє – 20 мм; праве – 10 мм. Щільність тексту повинна бути однаковою. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, дальше – всі інші частини записки, між якими залишають пробіл в три інтервали. На окремому листку тільки титульний аркуш. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки. Використана література. Першоджерела, включені до списку, повинні мати бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, необхідних та достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа. Бібліографічний опис регламентується ДСТУ 2394-94. Список використаної літератури складається у встановленій послідовності:
Літературні джерела вміщуються у список в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Книги і брошури слід записувати у такій формі: прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, обсяг (кількість сторінок). Міста Москва, Київ позначаються першими літерами: М., К., а назви інших міст подаються повністю. Журнальні та газетні статті треба записувати так: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи газети. Оцінювання аналітичної записки здійснюватиметься за наступними критеріями:
5.3. ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ДЛЯ КРИТИЧНОГО ОГЛЯДУ НАУКОВИХ ПУБЛІКАЦІЙ*
трудових відносин в Україні.
зобов’язань в системі соціального партнерства в Україні.
демографічної політики.
України.
підприємстві.
праці працівників підприємства.
у прибутках та капіталі підприємства.
персоналу підприємства.
регулювання. Вибіркове завдання 2.1. повинно містити обґрунтування актуальності обраної теми, критичний самостійний аналіз літературних джерел, нормативно-правового забезпечення, власні висновки про позитивні та негативні тенденції по досліджуваному процесу, можливі наслідки.
5.4. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ АНАЛІТИЧНОГО ЗАВДАННЯ «ЕФЕКТИВНІСТЬ НОРМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА»
Виконання аналітико-правового завдання «Ефективність норм трудового законодавства» спрямоване на оцінювання ефективності норм трудового законодавства за системою критеріїв, а саме: - відповідність світовому рівню (наявність аналогів норми трудового права в законодавстві інших країн, в Конвенціях (Рекомендаціях) МОП, в тому числі ратифікованих в Україні); - наявність відповідальності за невиконання даної норми трудового законодавства; - наявність та ефективність механізму контролю за виконанням даної норми трудового законодавства, а також розробку пропозицій щодо удосконалення змісту та механізму реалізації даної норми трудового законодавства. Норми трудового права, які пропонуються студентам для оцінювання ефективності, розподіляються за блоками відповідно до певних нормативно-правових актів, наприклад, Закону України «Про оплату праці». Певний блок в межах академічної групи обирається викладачем. Виконане дослідження оформлюється звітом про результати виконання аналітико-правового завдання, який включає: - титульний аркуш; - завдання – визначення норми трудового законодавства, яка підлягатиме оцінюванню ефективності; - результати оцінювання ефективності норми трудового законодавства за критеріями; - пропозиції щодо удосконалення змісту та механізму реалізації норми трудового законодавства; - список використаної літератури. Текстова частина звіту оформлюється за допомогою комп’ютера відповідно до ДСТУ 3008-95. Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (розмір 14). Текст необхідно розміщати на аркуші, дотримуючись таких розмірів полів: ліве – 25 мм, верхнє і нижнє – 20 мм; праве – 20 мм. Щільність тексту повинна бути однаковою. Заголовки структурних частин роботи (ЗАВДАННЯ, РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НОРМИ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ТА МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМИ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА) друкуються симетрично до тексту великими літерами. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, другою – завдання. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерація починається з другої сторінки. Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки. Використана література. Першоджерела, включені до списку, повинні мати бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, необхідних та достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа. Бібліографічний опис регламентується ДСТУ 2394-94. Список використаної літератури складається у встановленій послідовності:
Літературні джерела вміщуються у список в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Книги і брошури слід записувати у такій формі: прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, обсяг (кількість сторінок). Міста Москва, Київ позначаються першими літерами: М., К., а назви інших міст подаються повністю. Журнальні та газетні статті треба записувати так: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи газети. Оцінювання звіту здійснюватиметься за наступними критеріями:
6.ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНА РОБОТА З графіком проведення індивідуально-консультативної роботи студент може ознайомитися на кафедрі (каб. 319, І корп.) чи на стенді біля кафедри. Консультативна робота викладачами для заочників здійснюється за графіком у вечірній час не раніше 17-00. До індивідуально-консультаційної роботи відноситься: консультування та захист домашніх індивідуальних завдань, що виконуються студентами у міжсесійний період; консультування щодо підготовки завдань по проблемним лекціям, підготовки до семінарських та контактних занять; консультування з питань науково-дослідницької роботи у межах проектів кафедри; консультації щодо підготовки розрахунково-аналітичних вправ, тренінгів, кейсів та інше Для очної форми навчання захист домашніх індивідуальних робіт відбувається за графіком у «Дні заочника» у терміни передбачені робочою програмою.
7. МЕТОДИКИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
Для активізації процесу навчання студентів викладач повинен творчо застосовувати різноманітні навчальні технології та засоби: ü на лекціях чітко та зрозуміло структурувати матеріал; зосереджувати увагу студентів на проблемних питаннях; наводити конкретні приклади практичного застосування отриманих знань; звертатись до зарубіжного досвіду вирішення окремих проблем; заохочувати студентів до критичного сприймання нового матеріалу замість пасивного конспектування; використовувати наочні матеріали, схеми, таблиці, моделі, графіки; використовувати технічні засоби навчання: проектор, відеозаписи, слайди тощо; ü на семінарських , практичних , контактних заняттях запроваджувати різні навчальні технології: обговорення проблем, дискусії; мозковий штурм; кейс-методи; презентації; аналіз конкретної виробничої ситуації; роботу в малих групах; рольові та ділові ігри; банки візуального супроводження; письмовий контроль знань; індивідуальне та групове опитування; перехресну перевірку завдань самими студентами з наступною аргументацією виставленої оцінки тощо. Обов’язковими елементами активізації навчальної роботи студентів мають стати чіткий контроль відвідування студентами занять, заохочення навчальної активності, справедлива диференціація оцінок.
Кращих студентів викладач повинен залучати до науково-дослідницької роботи на кафедрі.
8.2 ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ Таблиця 2.2 самостійної роботи студента з науки «_Економіка_праці та соціально-трудові відносини_» для студентів всіх напрямів підготовки (спеціальностей ), крім 6505 освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Форму подачі робіт (електронну чи друковану) визначає викладач за власним вибором та повідомляє на першій лекції. Власну електронну адресу викладач повідомляє студентам у випадку електронної подачі робіт. Електронні роботи студент має право відправляти на електронну пошту тільки з дозволу викладача.
Кожен студент повинен роздрукувати для себе Карту самостійної роботи, та на власний розсуд визначитись з вибірковим елементом самостійної роботи, щоб набрати необхідну кількість балів за поточну успішність. Після виконання обов’язкових та вибіркових завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у Журналі обліку поточної успішності студентів та враховуються як кількість балів за поточну успішність в навчальній роботі. Контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів складається з двох етапів: - поточного контролю роботи студентів; - підсумкового контролю (іспит). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.
Контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів складається з двох етапів: - поточного контролю роботи студентів; - підсумкового контролю (іспит). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.
Поточний контроль знань студентів Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення науки на семінарських та практичних заняттях і проводиться у терміни, які визначаються календарним планом науки. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація). Поточний контроль здійснюється за шкалою від 0 до 50 балів (включно) відповідно до навчальної карти самостійної роботи студентів. Контроль систематичності виконання самостійної роботи та активності на семінарських та практичних заняттях Поточний контроль активності та систематичності роботи на семінарських та практичних заняттях здійснюється за встановленим розкладом. Для студентів заочної форми навчання відводиться 8 контактних занять. Вони оцінюються в 2 бали (6 занять) та 3 бали (2 заняття). Таким чином, максимальна кількість балів, яку можуть набрати студенти заочної форми навчання 20 балів. Об’єктами поточного контролю знань студентів є: ü систематичність, активність, своєчасність та результативність роботи над вивченням програмного матеріалу науки, у т.ч. виконання домашніх завдань та розв’язання задач; ü виконання завдань для самостійного опрацювання; ü виконання модульного завдання.
Контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання Перелік індивідуальних завдань для самостійного опрацювання для студентів різних форм навчання подано у карті самостійної роботи (табл.2). Метою завдання 1.1 з карти самостійної роботи (табл.2.2)є підготовка аналітичної записки за заданою тематикою з використанням статистичних даних. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за завдання 1.1 складає 10 балів (із захистом результатів роботи). Крім завдання для студентів усіх форм навчання передбачені завдання на вибір 1 -6 (табл. 2.2) для заочної форми навчання. Студенти мають вибрати одне із запропонованих вибіркових завдань. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за виконання кожного із зазначених завдань складає 5 балів( із захистом результатів роботи). Максимальна кількість балів, яку може студент отримати за завдання для самостійного опрацювання складає 20 балів для заочної форми навчання. Кожне індивідуальне завдання з карти самостійної роботи для самостійного опрацювання передбачає захист студентами групи відповідно до встановленого графіку на контактних заняттях або як індивідуально-консультативна робота або «Дня заочника»(для заочної форми навчання) . Роботи мають бути здані студентами відповідно до терміну встановленого викладачам, але не пізніше ніж за два тижні до початку сесії. Завдання для самостійного опрацювання (табл 2.2 для заочної форми навчання) оцінюються за критеріями: r самостійності виконання; r логічності та деталізації викладу матеріалу; r повноти й глибини виконання поставленого завдання; r наявності ілюстрацій (таблиці, рисунки, схеми тощо); r наявності власних висновків, пропозицій, бачень; r вірності розрахунків (якщо завдання передбачає розрахунки); r кількості використаних джерел (не менше трьох); r використання актуальної реальної статистичної та фактичної інформації; r відображення практичного досвіду; r наявності критичного огляду літературних джерел; r правильності оформлення. Завдання "Вирішення розрахункових завдань"(з таблиці 2.2 для заочної форми навчання) оцінюються за критеріями:
ризиків;
Загальні вимоги до оформлення індивідуальних завдань. Завдання виконуються державною мовою у терміни, зазначені у карті самостійної роботи та конкретизовані викладачем. Матеріали повинні бути надруковані на комп’ютері (Шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1,5) на білому папері стандартного формату А4. Кожна сторінка обмежується полями: зліва – 25 мм.; справа- 15 мм, згори – 20 мм., знизу – 20 мм. Аркуші зшиваються у папку. Обов’язкові та вибіркові завдання мають бути за обсягом не менше 7-9 сторінок. Оформлення титульного аркушу здійснюється відповідно до зразка, наведеного у додатку 2. За титульним аркушем розміщуються умови завдання. Останній аркуш – список використаної літератури ( не менше п’яти). У випадку, якщо студент не виконав аналітичну записку й розрахункове завдання (табл. 2.2) та (або) жодного з завдань 2.1-2.6(табл. табл 2.2) , то за даний вид самостійної роботи він отримує 0 балів.
Загальна сума балів за поточний контроль складається із балів, які студент отримав за роботу над вивченням програмного матеріалу дисципліни (на семінарських та практичних заняттях) та балів, отриманих за виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання. За рішенням викладача додаткові бали (до 5) за поточну успішність можуть присуджуватись за позанавчальну наукову діяльність студентів – участь у конференціях, підготовку наукових публікацій тощо. При цьому загальна кількість балів, що вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності за поточну роботу не може перевищувати 50 балів для студентів денної та заочної форм навчання . Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни.
Підсумковий контроль знань студентів Об’єктом контролю знань студентів у формі іспиту є виконання письмових завдань. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання. Результати іспиту студентів заочної форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів. Екзаменаційний білет містить 5 завдань.
Завдання екзаменаційного білету оцінюються за шкалою:
Критерії оцінювання знань студента на іспиті
В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище). До екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту з урахуванням попередніх вимог. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
За такого порядку система ліквідації академзаборгованостей має такий зміст:
9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
9. 1. Основна література
30. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник / С. М. Пилипенко, М. В. Горобинська, Л. І. Піддубна [та ін.] ; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. - Харків : Вид-во ХНЕУ, 2008. - 296 с.
9.2. Додаткова література61. Рофе А.И. Экономика и социология труда: учеб. пособие / А. И. Рофе. - М. : МИК, 1996. - 128 с.
67. Современная экономика труда/ ред. В. В. Куликов. - М. : Финстатинформ, 2001. - 660 с.
* За погодженням з викладачем студент може підготувати доповідь на іншу тему, якої немає у цьому переліку. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||