|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Економіка праці та соціально-трудові відносини
Економіка праці та соціально-трудові відносини« Назад
Економіка праці та соціально-трудові відносини 30.08.2016 03:30
Міністерство освіти і науки УкраїниЖитомирський державний технологічний університет
Кафедра управління персоналом і економіки праці
Маслова С.О., Обіход С.В.
ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
Навчально-методичний посібник до самостійного вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 0501 „Економіка і підприємництво”, 0502 „Менеджмент”
Затверджено на засіданні кафедри управління персоналом і економіки праці Протокол №2 від19 вересня 2008р.
Житомир, 2009 Маслова С.О. Обіход С.В.Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчально-методичний посібник до самостійного вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форм навчання напряму підготовки 0501 „Економіка і підприємництво”, 0502 „Менеджмент”.– Житомир: ЖДТУ, 2009. – 156 с. Рецензенти:
Мельничук Д.П., зав. кафедри управління персоналом і економіки праці, к.е.н., доцент Валінкевич Н.В., доцент кафедри економіки, к.е.н., доцент
ЗМІСТ
Вступ
Трансформування економіки України та перехід до ринкових відносин супроводжується суттєвими перетвореннями в соціально-трудовій сфері, які зачіпають інтереси багатьох людей – суб’єктів цих відносин. Це висуває певні вимоги до спеціалістів економічного профілю, яким належить вирішувати надзвичайно складні й важливі завдання, пов’язані з використанням праці, підвищенням її ефективності у суспільному виробництві, розв’язанням конфліктів, що виникають на різних рівнях. З цього приводу в навчальних планах вузів важливе місце відводиться курсу “Економіка праці та соціально-трудові відносини”, мета якого – ознайомити студентів з основами економіки праці, формуванням, розвитком та регулюванням соціально-трудових відносин, доходів населення і оплати праці, стимулюванням оптимального використання людських ресурсів і підвищенням продуктивності праці у ринкових умовах господарювання в Україні та міжнародному співтоваристві. Завдання дисципліни полягають у: – висвітленні теоретико-методологічних та соціально-економічних аспектів сучасних проблем економіки праці й соціально-трудових відносин; – формуванні у студентів практичних навичок і вмінь щодо дослідження трудової сфери, управління працею та регулювання відносин у соціально-трудовій сфері; – розвитку здібностей до науково-дослідної роботи, самостійності і відповідальності у роботі; – формуванні професійних здібностей у майбутніх фахівців щодо вирішення проблем економіки праці й соціально-трудових відносин. Після опанування дисципліни “Економіка праці та соціально-трудові відносини” студент повинен знати: – сутність категорії “праця” та її характеристики, зміст і характер праці; – сутність та структуру людських ресурсів, поняття економічно активного населення; основи формування, використання та розвитку людського капіталу; – сучасне розуміння сутності, сторін, суб’єктів і органів соціально-трудових відносин на виробничому, територіальному, галузевому і національному рівнях; – види, типи та рівні соціально-трудових відносин; методи регулювання соціально-трудових відносин; – основні функції та роль держави у становленні досконалих соціально-трудових відносин; нормативно-правове забезпечення функціонування соціально-трудових відносин, роль трудового законодавства; – роль та функції найманих працівників в системі соціально-трудових відносин; еволюцію, сучасний стан та проблеми профспілкового руху в Україні; – роль роботодавців у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин; – сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки; форми та принципи соціального партнерства; нормативно-правову базу соціального партнерства в Україні; – механізм договірного регулювання соціально-трудових відносин, призначення та функції колективного договору; – механізм функціонування та регулювання ринку праці; – засади державної політики зайнятості та сучасні тенденції у сфері зайнятості; – сутність безробіття та його вплив на стан соціально-трудових відносин; – сутність поділу і кооперації праці; – сутність, зміст, принципи та складові організації праці; – трудові показники, їх взаємозв’язок і вплив на ефективність діяльності суб’єктів господарювання; – структуру доходів населення, сутність номінальних і реальних доходів; поняття і чинники рівня життя; – сутність заробітної плати як соціально-економічної категорії ринкової економіки і основні форми трудових доходів найманих працівників; – чинники, що впливають на рівень і динаміку заробітної плати; – сутність, напрями, показники моніторингу соціально-трудової сфери; – міжнародні акти про економічні, соціальні й культурні права людини; – цілі, завдання, структуру Міжнародної організації праці (МОП) в сучасному світі; зміст нормотворчої діяльності МОП; – актуальні проблеми розвитку соціально-трудових відносин в Україні у контексті світового досвіду. Після вивчення дисципліни “Економіка праці та соціально-трудові відносини” студент повинен вміти: – визначати та аналізувати структуру людських ресурсів, чисельність економічно активного населення, сучасну демографічну ситуацію в Україні та оцінювати її вплив на стан і розвиток людських ресурсів; – проводити оцінку сучасного трудового потенціалу України, визначати перспективи його розвитку і ефективність його використання; – аналізувати систему соціально-трудових відносин на різних рівнях, які представляють сторону роботодавців та сторону найманих працівників; застосовувати різні методи регулювання соціально-трудових відносин в умовах становлення ринкової економіки; – проводити оцінку стану соціального партнерства в Україні та визначати напрями його розвитку, шляхи удосконалення на виробничому рівні; – вести колективні переговори та укладати колективний договір на підприємстві, в організації, установі різних форм власності і господарювання; – працювати з джерелами статистичної інформації, вибирати статистичні дані для аналізу ринку праці, зайнятості і безробіття населення, оплати праці, формування доходів і витрат; – оцінювати кон’юнктуру сучасного ринку праці, визначати сучасні тенденції у сфері зайнятості; – визначати потребу підприємства в кадрах, планувати чисельність працівників підприємства в розрізі окремих спеціальностей; – вибирати найбільш ефективну форму і системи організації оплати праці на підприємстві; визначати чинники, що впливають на рівень і динаміку заробітної плати; – аналізувати використання фонду заробітної плати, обґрунтовувати необхідність та ефективність преміювання працівників підприємства; – вибирати оптимальні режими праці і відпочинку на виробництві; – аналізувати ефективність використання робочої сили на підприємстві, розраховувати показники продуктивності праці; виявляти резерви підвищення продуктивності праці, визначати заходи, спрямовані на використання цих резервів; – володіти методами вивчення робочого часу, аналізувати раціональність його використання, пропонувати заходи оптимізації використання робочого часу; – проводити моніторинг соціально-трудової сфери; – застосовувати міжнародні трудові норми в Україні. Метою пропонованих методичних рекомендацій є допомога студентам в організації самостійної роботи з вивчення курсу “Економіка праці та соціально-трудові відносини”, якнайкращому оволодінні теоретичним матеріалом та набуття ними практичних навичок з дослідження ринку праці, організації і планування праці, аналізу її ефективності на підприємстві, розвитку соціально-трудових відносин.
Тематичний план вивчення дисципліни “Економіка праці та соціально-трудові відносини”
Зміст тем курсу “Економіка праці та соціально-трудові відносини”
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади вивчення дисципліниТема 1. Економіка праці й соціально-трудові відносини як напрям наукових досліджень та навчальна дисципліна
Формування і розвиток предмета дисципліни “Економіка праці та соціально-трудові відносини”. Мета, завдання, об’єкт, предмет, методологія й інформаційна база вивчення дисципліни. Місце і значення дисципліни для фундаментальної підготовки бакалаврів. Науково-методологічні засади дисципліни. Структура і логіка курсу. Взаємозв’язки з іншими дисциплінами та науками: економічними, правовими, соціологічними, філософськими, математичними, управлінськими та психологічними. Праця й соціально-трудові відносини як предмет наукового економічного дослідження. Сучасний етап економіко-трудових досліджень.
Тема 2. Праця як сфера життєдіяльності та основний фактор виробництва
Сутність категорії “праця” та її соціально-економічні характеристики. Роль праці у розвитку людини і суспільства. Праця як об’єкт вивчення дисципліни. Діяльність та види діяльності. Трудова діяльність. Сутність та принципи трудової діяльності. Сутність відношення до праці та задоволення працею. Процес праці. Елементи процесу праці. Функції елементів праці. Роль праці в суспільстві та житті людини. Зміст, характер і види праці. Еволюція праці як чинника виробництва. Праця і науково-технічний прогрес.
Розділ 2. Економічні і соціальні компоненти трудового потенціалу. Ринок праці як сфера трудової реалізації людини
Тема 3. Ринок праці в економічній системі
Ринок праці як підсистема ринкової економіки, його взаємозалежність з ринками капіталів, товарів та послуг, житла, інформації, землі, цінних паперів тощо. Ринок праці: сутність та основні складові. Функції ринку праці. Класичний, неокласичний, кейнсіанський, монетаристський, інституціоналістський та марксистський підходи до аналізу ринку праці. Типи та види ринків праці. Сегментація ринку праці за різними ознаками. Механізм функціонування ринку праці. Попит і пропозиція на ринку праці. Кон’юнктура ринку праці. Гнучкість ринку праці. Інфраструктура ринку праці. Національні ринки праці: співвідношення внутрішнього і зовнішнього. Регулювання ринку праці. Пасивна і активна політика на ринку праці. Державна служба зайнятості, її роль у регулювання ринку праці.
Тема 4. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
Населення як демоекономічна категорія. Відтворення населення і його характеристики (показники). Природний, соціальний і механічний рухи. Демографічна та соціальна мобільність населення. Трудові ресурси як соціально-економічна і статистична категорія. Структура людських ресурсів. Економічно активне і економічно неактивне населення. Економічно активне населення як носій соціально-трудових відносин. Зміни у менталітеті індивідуумів, груп, верств населення в сучасних умовах. Формування їхніх нових соціальних функцій, соціально-трудової поведінки, взаємних вимог, способів і форм узгодження інтересів. Трудовий потенціал: сутність, структура, показники. Трудовий потенціал суспільства, підприємства та окремої людини. Формування і розвиток трудового потенціалу. Проблеми формування і розвитку трудового потенціалу України. Взаємозв’язок показників, що характеризують населення, людські ресурси, трудовий потенціал. Людський капітал як соціально-економічна категорія. Розвиток і використання людського капіталу. Інвестиції в людський капітал. Динаміка змін у структурі населення України і світового співтовариства.
Тема 5. Соціально-трудові відносини як система
Еволюція поняття і сучасне розуміння сутності соціально-трудових відносин. Місце соціально-трудових відносин у системі відносин ринкової економіки. Гуманізація праці. Концепція гідної праці. Поняття системи в економіці та в соціально-трудовій сфері. Загальна характеристика системи соціально-трудових відносин. Сторони, суб’єкти і органи соціально-трудових відносин: загальна характеристика, рівні соціально-трудових відносин. Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин: організаційні аспекти. Взаємодія і співробітництво сторін, суб’єктів і органів, що представляють інтереси держави, роботодавців і найманих працівників як основа механізму функціонування системи соціально-трудових відносин. Держава (органи законодавчої і виконавчої влади) як суб’єкт соціально-трудових відносин. Основні функції та роль держави у становленні досконалих соціально-трудових відносин. Зарубіжний досвід участі держави в регулюванні соціально-трудових відносин, оцінювання доцільності й необхідності його використання в Україні. Роботодавці та об’єднання роботодавців, їх завдання, функції та роль у становленні й регулюванні соціально-трудових відносин. Нормативно-правова база діяльності роботодавців та їхніх об’єднань. Наймані працівники в системі соціально-трудових відносин. Особлива роль найманих працівників як сторони і суб’єкта соціально-трудових відносин. Представницькі органи найманих працівників. Сучасний стан профспілкового руху в Україні. Наймані працівники та професійні спілки як суб’єкти соціально-трудових відносин в практиці країн з розвиненою ринковою економікою. Характеристики предмета соціально-трудових відносин на різних рівнях. Принципи функціонування системи соціально-трудових відносин. Типи соціально-трудових відносин. Характеристика методів регулювання соціально-трудових відносин за умов централізованої планової та ринкової економіки. Моделі соціально-трудових відносин у світовій практиці. Критерії оцінювання рівня розвитку соціально-трудових відносин. Якість трудового життя як узагальнена оцінка відносин у сфері праці. Формування і регулювання соціально-трудових відносин в сучасних умовах.
Тема 6. Соціальне партнерство
Сутність соціального партнерства як особливого типу соціально-трудових відносин та його роль у функціонуванні ринкової економіки. Умови виникнення соціального партнерства. Форми та принципи соціального партнерства. Характеристика суб’єктів соціального партнерства. Договірне регулювання соціально-трудових відносин як провідна складова соціального партнерства. Місце підприємства в системі суспільного виробництва і соціально-трудових відносин. Мета і предмет соціального партнерства на підприємстві (організації). Форми соціального партнерства: спільні консультації, переговори, укладення колективного договору, розв’язання трудових спорів (конфліктів) за участі сторін, участь найманих працівників в управлінні виробництвом, обмін необхідною інформацією, контроль за виконанням спільних домовленостей тощо. Колективний договір і його призначення та функції. Структура колективного договору і його основні положення. Робота комісії з підготовки проекту договору. Сторони переговорного процесу. Правила ведення переговорів. Процедура підписання колективного договору, внесення змін і доповнень. Контроль за виконанням колективного договору і відповідальність за ухилення від участі у переговорах та за порушення і невиконання колективного договору. Нормативно-правова база соціального партнерства в Україні. Оцінка стану соціального партнерства в Україні та напрями його розвитку. Зарубіжний досвід соціального партнерства, сучасні його форми, тенденції розвитку. Зарубіжний досвід соціального партнерства на підприємстві (організації). Шляхи вдосконалення соціального партнерства на виробничому рівні.
Тема 7. Соціально-трудові відносини зайнятості
Зайнятість як соціально-економічна категорія і передумова формування соціально-трудових відносин. Види і форми зайнятості. Законодавство України про зайнятість. Безробіття як соціально-економічне явище: сутність, типи, соціально-економічні наслідки. Підходи до визначення поняття та рівня безробіття. Види безробіття. Закон Оукена. Безробіття та інфляція. Соціально–економічна оцінка рівня безробіття. Визначення статусу безробітного. Генеральні, галузеві і регіональні угоди, їх значення в забезпеченні ефективної зайнятості. Колективний договір і його роль у регулюванні соціально-трудових відносин зайнятості. Індивідуальний трудовий договір як форма регулювання відносин зайнятості. Державна політика зайнятості та її принципи. Державні гарантії в сфері зайнятості. Основні напрямки державної політики в галузі зайнятості населення. Програми сприяння зайнятості. Система органів і служб зайнятості. Сутність та спрямованість соціального захисту населення. Соціальний захист громадян від безробіття. Соціальне страхування та його основні види. Принципи та джерела соціального страхування. Пенсійне забезпечення: сутність та умови надання пенсій. Типи пенсійних систем. Роль держави у системі пенсійного забезпечення. Сучасні тенденції у сфері зайнятості. Глобалізація економіки та її вплив на зайнятість. Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
Розділ 3. Організаційні, економічні й соціальні компоненти процесу праці Тема 8. Організація і нормування праці
Сутність, зміст і значення організації праці. Принципи організації праці. Характеристика елементів організації праці. Завдання та форми організації праці. Організація праці на макро- і мезорівнях. Характеристика складових організації праці на рівні підприємства. Поділ та кооперування праці на підприємстві. Організація праці на робочому місці. Режим праці та відпочинку. Законодавче регулювання робочого часу і часу відпочинку. Умови праці: сутність і значення. Удосконалення умов праці. Державна система охорони праці в Україні. Взаємозв’язок організації праці з організацією виробництва. Нормування праці як провідна складова її організації. Функції нормування праці. Нормування як засіб регламентування трудової діяльності. Класифікація витрат робочого часу. Норми затрат праці. Принципи і методи нормування праці. Призначення та класифікація нормативів із праці. Характеристика норм праці. Методи вдосконалення норм праці. Критерії і показники ефективності організації праці.
Тема 9. Продуктивність і ефективність праці
Поняття продуктивності та ефективності. Сутність продуктивності праці та її значення для соціально-економічного розвитку суспільства. Взаємозв’язок продуктивності і продуктивності праці. Показники і методи виміру продуктивності праці. Принципи управління продуктивністю. Умови, фактори зростання продуктивності праці та їх класифікація. Науково-технічний прогрес та його вплив на підвищення продуктивності праці. Взаємозв’язок між динамікою технічної озброєності і продуктивністю праці. Удосконалення організації виробництва і праці як чинник підвищення продуктивності праці. Роль людського фактора у підвищенні продуктивності праці. Резерви зростання продуктивності праці та їх класифікація. Взаємозв’язок факторів і резервів продуктивності праці. Методи виявлення і практичної реалізації резервів зростання продуктивності праці. Економічне обґрунтування заходів щодо використання резервів зростання продуктивності праці.
Тема 10. Політика доходів і оплата праці
Економічні закони, що регулюють розподільчі відносини в ринковій економіці. Структура доходів населення та шляхи їх формування. Номінальні і реальні доходи. Рівень життя: поняття і чинники, що його визначають. Показники, що характеризують рівень життя населення. Індекс людського розвитку: методологія визначення, призначення, сфера використання. Якість населення країни і персоналу підприємства. Методика вимірювання коефіцієнту життєздатності нації. Витрати населення. Структура витрат населення. Диференціація доходів та витрат населення. Коефіцієнт Джіні та крива Лоренца. Заробітна плата як соціально-економічна категорія ринкової економіки і основна форма доходів найманих працівників. Сутність і діалектика взаємозв’язку категорій “вартість робочої сили”, “ціна робочої сили”, “витрати роботодавця на робочу силу”, “необхідний продукт”, “заробітна плата”. Функції заробітної плати. Чинники, що впливають на рівень і динаміку заробітної плати. Значення, необхідність і принципи диференціації заробітної плати. Організація заробітної плати, її елементи і принципи. Характеристика елементів організації заробітної плати на підприємстві. Зміст та призначення тарифної системи оплати праці працівників. Роль тарифної системи в плануванні та регулюванні заробітної плати. Основні елементи тарифної системи оплати праці. Розробки та застосування ЄТС. Застосування “гнучкого тарифу” та “плаваючих окладів”. Безтарифна оплата праці. Форми і системи заробітної плати. Організація преміювання працівників. Показники та умови преміювання керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців. Кількісні та якісні показники преміювання робітників. Макроекономічний механізм регулювання заробітної плати. Законодавчі та нормативні документи, на основі яких здійснюється державне регулювання зарплати. Визначення мінімальної заробітної плати та рівня прожиткового мінімуму. Індексація доходів. Компенсаційні виплати. Сутність договірного регулювання заробітної плати. Соціально-економічна необхідність договірного регулювання заробітної плати на рівні підприємства. Тема 11. Планування праці
Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами. Трудові показники, їх взаємозв’язок і вплив на ефективність діяльності суб’єктів господарювання. Мета та завдання планування трудових показників. Види планів з праці. Планування праці на макро- і мезорівнях. Показники праці як складова бізнес-плану. Методи планування трудових показників на рівні підприємства. Розроблення планів з продуктивності праці. Основні етапи планування продуктивності праці. Аналіз трудомісткості. Планування трудомісткості за окремими її видами і в цілому. Методи розрахунку чисельності працівників по окремих категоріях. Визначення додаткової потреби працівників. Методи планування фонду заробітної плати. Планування середньої заробітної плати.
Тема 12. Аналіз, звітності і аудит у сфері праці
Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері. Значення економічного аналізу в сфері праці. Сутність і значення аудиту в сфері праці. Напрями, етапи і методи проведення аудиту в сфері праці. Ефективність аудиту в сфері праці. Звітність показників з праці: статистична, оперативна. Періодичність і напрями використання звітності.
Тема 13. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
Сутність моніторингу соціально-трудової сфери і його концептуальні положення. Завдання моніторингу соціально-трудової сфери і його напрями: соціально-демографічні та міграційні процеси, ринок праці, зайнятість, безробіття; соціально-трудові процеси на підприємствах (організаціях); умови й охорона праці; доходи та рівень життя населення, професійно-кваліфікаційний рівень та конкурентоспроможність робочої сили; соціально-психологічний клімат в трудових колективах; задоволеність соціально-трудовими відносинами. Органи та об’єкти моніторингу соціально-трудової сфери. Інформаційна база моніторингу соціально-трудової сфери. Методика вибірки об’єктів дослідження і системи показників моніторингу соціально-трудової сфери. Реєстрові системи як складова соціально-економічного моніторингу. Зарубіжний досвід проведення моніторингу соціально-трудової сфери.
Розділ 4. Міжнародні аспекти розвитку соціально-трудових відносин Тема 14. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
Міжнародна організація праці (МОП) у сучасному світі: цілі, завдання, структура. Пріоритетні напрями діяльності МОП на сучасному етапі. Тристороннє представництво в структурі органів МОП. Організація діяльності МОП. Механізм нормотворчої діяльності МОП. Основні напрями вдосконалення нормотворчої діяльності МОП на сучасному етапі. Міжнародні акти про економічні, соціальні й культурні права людини. Застосування міжнародних трудових норм в Україні. Проблеми розвитку національного трудового законодавства та інтеграції соціально-трудових відносин у систему відносин, визнану світовим співтовариством. Сучасні світові тенденції розвитку соціально-трудових відносин. Глобалізація світової економіки та її вплив на соціально-трудову сферу. Глобалізація національних економік та уніфікація трудових норм. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин. Зарубіжний досвід регулювання відносин у сфері зайнятості. Еволюція політики доходів і досвід їх регулювання в зарубіжних країнах. Зарубіжний досвід розвитку виробничої демократії, її форми в зарубіжних країнах. Соціальне планування на зарубіжних підприємствах. Актуальні проблеми розвитку соціально-трудових відносин в Україні у контексті світового досвіду.
Плани семінарсько-практичних занять та методичні вказівки для самостійної роботи
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади вивчення дисципліни Тема 1. „Економіка праці та соціально-трудові відносини” як напрям наукових досліджень та навчальна дисципліна
Терміни і поняття Економіка, економіка праці, праця, соціально-трудові відносини, суспільні відносини, людина, особистість.
Питання для обговорення
Завдання
Література
Тема2. Праця як сфера життєдіяльності та основний фактор виробництва
Терміни і поняття Діяльність, трудова діяльність, праця, конкретна праця, абстрактна праця, жива праця, минула праця, індивідуальна праця, суспільна праця, зміст праці, характер праці, процес праці.
Питання для обговорення 1.Діяльність та види діяльності. 2.Особливості праці як виду діяльності. 3.Зміст та характер праці. 4.Характеристика видів праці. 5.Процес праці та його складові елементи. 6.Роль праці в житті людини та суспільства. 7.Основні положення про працю, які закріплені у законодавстві України.
Завдання 1. Дайте визначення категорії „діяльність”. Розкрийте зміст основних видів діяльності (табл. 2.1). Таблиця 2.1 Основні види діяльності та їх особливості
2. Наведіть у таблиці 2.2 побутові та наукові уявлення про працю (обов’язково вказати автора та джерело). Таблиця 2.2 Побутові та наукові вислови про працю
3. Назвіть особливості трудової діяльності. Які функції виконує людина у процесі праці? 4. Визначити види праці за наступними ознаками: – умови праці; – методи залучення до праці; – засоби та способи праці; – предмети та продукти праці; – час витрат праці; – зміст праці; – характер праці. Розкрийте сутність кожного виду праці. 5. Дайте характеристику найманої праці. Чим наймана праця відрізняється від підприємницької праці та самозайнятості? 6. З метою визначення особливостей найманої праці заповніть таблицю 2.3. Кого можна вважати найманим працівником? Таблиця 2.3
Тести 1. Праця – це: а) процес взаємодії людини та природи, який обслуговує певні відносини між його учасниками; б) процес поєднання людини та засобів праці; в) процес поєднання предметів та засобів праці; г) немає вірної відповіді. 2. Праці притаманні такі функції: а) задоволення потреб; б) створення матеріальних благ; в) фактор суспільного процесу; г) усі перераховані вище. 3. Процес праці включає елементи: а) робоча сила; б) робоча сила, предмет праці, засоби праці; в) предмет та засоби праці; г) робоча сила та предмет праці. 4. Залежно від змісту праці розрізняють такі її види: а) фізична, розумова; б) конкретна праця; в) жива, минула; г) усі перераховані вище. 5. Зміст праці: а) характеризує працю з точки зору суспільних відносин виробництва; б) виражає розподіл конкретних трудових функцій на робочому місці; в) характеризує форми та методи організації праці; г) характеризує результат праці. 6. Діяльність – це процес: а) реалізації фізичного та розумового потенціалу людини, що впливає засобами праці на предмет праці з метою створення матеріальних та духовних благ, задоволення особистих та суспільних потреб; б) розумовий процес, який здійснюється людиною з метою виробництва товарів та послуг; в) перетворення ресурсів природи на матеріальні, нематеріальні й духовні блага. г) поєднання людини та технічних засобів. 7. Наймана праця – це: а) самостійна, ініціативна, економічна діяльність, яка орієнтована на отримання прибутку; б) трудова послуга, яку працівник надає роботодавцю та, опосередковано, суспільству в цілому, отримує за це винагороду, набуває певного статусу; в) якісна ознака поведінки найманого працівника як суб’єкта соціально-трудових відносин, які виникають з приводу реалізації його трудового потенціалу; г) види робіт або послуг, які людина вимушена виконувати під загрозою покарання. 8. Як співвідноситься категорія „праця” з категоріями „діяльність” та „робота”? а) взаємопов’язані, але самостійні соціально-економічні категорії; б) праця – це будь-який вид діяльності; в) праця – це робота; г) категорії „праця”, „діяльність” та „робота” є однаковими. 9. Які з вище названих ознак не відносяться до характеру праці? а) спосіб реалізації трудового потенціалу (самозайнятість, наймана праця, підприємницька праця); б) спосіб мотивації праці (за бажанням, необхідністю, примусом); в) технічне та технологічне оснащення виробництва, кваліфікаційна складність робіт; г) форми та способи поєднання робочої сили з засобами виробництва. 10. З позицій соціального змісту процес праці характеризують: а) творча та репродуктивна праця; б) фізична та розумова праця; в) абстрактна та конкретна праця; г) проста та складна.
Теми доповідей 1. Сучасний стан праці в Україні. 2. Праця як вид діяльності в історичному аспекті.
Література: 1. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці й соціально-трудові відносини. – К; 2004. – 440 с. 2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. – К, 2004. – 535 с. 3. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. пос. / Під ред. Є.П. Михайлова. – К.; 2005. – 240 с. 4. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини. – К., 2004. – 432 с. 5. Завіновська Г.Т. Економіка праці. – К., 2003. – 300 с. 6. Остапенко Ю.М. Экономика труда. – М., ИНФРА., 2003. 7. Основи економічної теорії / За редакцією С.В. Мочерного. – К., 1997.
Розділ 2. Економічні і соціальні компоненти трудового потенціалу. Ринок праці як сфера трудової реалізації людини Тема 3. Ринок праці в економічній системі
Терміни і поняття Праця, ринок праці, робоча сила, індивідуальна робоча сила, сукупна робоча сила, ціна робочої сили, сукупний попит на робочу силу, індивідуальний попит на робочу силу, пропозиція робочої сили, кон’юктура ринку праці, зовнішній ринок праці, внутрішній ринок праці, прихований ринок праці, сегментація ринку праці.
Питання для обговорення
Завдання: 1. Наведіть різні погляди вчених на функції ринку праці. За результатами аналізу заповніть таблицю 3.1. Таблиця 3.1 Сутність ринку праці
2. Назвіть суб’єктів ринку праці та опишіть механізм їхньої взаємодії. 3. З метою визначення ролі найманих працівників та роботодавців на ринку праці заповніть таблицю 3.2. 4. Що таке кон’юнктура ринку праці? Які форми її прояву? Дайте їй характеристику. 5. Визначте основні етапи становлення ринку праці в Україні. 6. Назвіть умови ефективного функціонування ринку праці. Які фактори негативно впливають на ефективне функціонування українського ринку праці? Результати аналізу наведіть в таблиці 3.3. Таблиця 3.2 Цілі, інтереси та потреби на ринку праці головних його суб’єктів
Таблиця 3.3
7. Які фактори та яким чином впливають на формування та розвиток ринку праці? Відповідь оформіть у вигляді таблиці 3.4. Таблиця 3.4 Класифікація факторів впливу на ринок праці
Тести 1. До суб’єктів ринку праці належать: а) роботодавець, найманий працівник, держава; б) роботодавець – держава; в) роботодавець та найманий працівник; г) найманий працівник та держава. 2. Важливою ознакою становлення ринку праці є: а) мобільність робочої сили; б) стабільність робочої сили; в) розгалуженість робочої сили; г) немає вірної відповіді. 3. Складовими частинами ринку праці є: а) сукупний попит та сукупна пропозиція робочої сили; б) робоча сила та її ціна; в) робоча сила та попит на неї; г) немає правильної відповіді. 4. Система відносин на ринку праці складається з відносин: а) між найманим працівником і роботодавцем; б) між суб’єктами ринку праці і профспілками, асоціаціями роботодавців, службою зайнятості; в) між суб’єктами ринку праці і державою; г) усіх перерахованих вище. 5. Яка головна мета політики регулювання ринку праці? а) збільшення кількості робочих місць; б) ліквідація безробіття будь-якими шляхами; в) стимулювання процесу структурної перебудови економіки та перерозподілу вивільнених працівників; г) немає вірної відповіді. 6. Який з наведених шляхів регулювання на ринку праці є найбільш ефективним з точки зору поліпшення ситуації у сфері зайнятості? а) створення нових робочих місць та сприяння малому та середньому бізнесу; б) виплата допомоги по безробіттю; в) збільшення кількості тимчасових робочих місць з низькою оплатою праці. г) організація оплачуваних громадських робіт. 7. Первинний ринок – це: а) система соціально-трудових відносин, яка обмежена рамками одного підприємства, де адміністративні правила визначають розміщення робочої сили та ціну на неї. б) ринок, для якого характерні стабільний рівень зайнятості, високий рівень заробітної плати, можливості професійного зростання, прогресивна технологія та ін. в) система соціально-трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками у регіоні, країні, галузі; г) система відносин між найманим працівником та роботодавцем з приводу встановлення ціни на робочу силу. 8. Що є причиною сегментації ринку праці? а) інфраструктура ринку праці; б) політико-економічні та соціальні фактори розвитку суспільства; в) існування різноманітних форм власності та статусу зайнятості в економіці; г) відмінності регіонів та територій за природними та економічними умовами. 9. Яка з перерахованих функцій не належить до функцій ринку праці? а) організація зустрічі роботодавців та найманих працівників; б) забезпечення конкуренції на ринку як між роботодавцями, так і між найманими працівниками; в) забезпечення прожиткового мінімуму людині; г) сприяння зайнятості населення. 10. Які з наведених факторів не впливають на пропозицію робочої сили? а) демографічні процеси; б) потреби особистості; в) стан економічної кон’юктури; г) процеси міграції.
Теми доповідей
Література
Тема 4. Трудові ресурси та трудовий потенціал суспільства
Терміни і поняття Населення, відтворення населення, природний рух населення, міграція населення, соціальний рух населення, економічний рух населення, економічно активне населення, економічно неактивне населення, трудові ресурси, відтворення трудових ресурсів, баланс трудових ресурсів, трудовий потенціал, персонал підприємства, робітники, керівники, службовці, персональний менеджмент, професійна орієнтація, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів.
Питання для обговорення 1. Людські ресурси та людський капітал. 2. Населення, склад і показники руху населення. 3. Сутність економічно активного і економічно неактивного населення. 4. Сутність та соціально-економічна характеристика трудових ресурсів. 5. Відтворення населення та трудових ресурсів. 6. Трудовий потенціал та його оцінка. 7. Характеристика та особливості трудового потенціалу: – працівника; – підприємства; – суспільства.
Завдання:
Таблиця 4.1 Характеристика природного руху населення, тис. осіб
Таблиця 4.2 Характеристика механічного руху населення, тис. осіб
Таблиця 4.3 Характеристика трудових ресурсів регіону, тис. осіб
а) промислово-виробничий персонал – 980 чол., з них: – робітники основні – 450 чол.; – допоміжні – 400 чол. – учні – 8 чол. – керівники й фахівці – 80 чол. – молодший обслуговуючий персонал і охорона – 22 чол. – службовці – 20 чол. б) персонал непромислових організацій підприємства – 20 чол. 8. Проаналізувати трудовий потенціал підприємства та оцінити його зміни (табл. 4.4). Таблиця 4.4
Продовження табл. 4.4
9. Середньооблікова кількість працівників підприємства за рік становить 600 чол. Протягом року звільнено за власним бажанням 37 чол., за порушення трудової дисципліни – 5 чол., пішли на пенсію – 11 чол.; вступили до навчальних закладів 13 чол., переведено на інші посади та в інші підрозділи підприємства 30 чол. Визначити коефіцієнт вибуття кадрів, коефіцієнт плинності кадрів.
Тести1. Населення – це: а) сукупність людей, що проживає на певній території та є джерелом для праці, споживачем, що формує попит; б) сукупність осіб, яка володіє фізичними та розумовими здібностями і знаннями, які необхідні для здійснення корисної діяльності; а також особи старше та молодше працездатного віку, які працюють; в) сукупність фізичних та духовних якостей людини, які використовуються у процесі виробництва товарів і послуг; г) сукупність осіб, яка володіє фізичними та розумовими здібностями до праці. 2. До економічно активного населення належать: а) учні, студенти денних навчальних закладів; б) пенсіонери за віком; в) безробітні від 15 до 70 років; г) немає вірної відповіді. 3. Трудовий потенціал – це: а) сукупність розумових та фізичних здібностей людини; б) сукупність кількісних і якісних характеристик, здібностей і можливостей трудоактивного населення, які реалізуються в межах і під впливом існуючої системи відносин; в) діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту; г) здатність людини ініціативно та оперативно застосовувати на практиці знання, вміння та навички. 4. Міграція – це: а) природний рух населення внаслідок народжуваності та смертності; б) механічне прибуття та вибуття населення на певну територію під впливом певних причин; в) зміни різних соціальних структур населення (освітньої, професійної, національної та ін.). г) немає вірної відповіді. 5. Межі працездатного віку встановлюються: а) виходячи з циклу економічного розвитку суспільства; б) міжнародними нормами та стандартами; в) законодавчими актами країни; г) нормативними документами конкретного підприємства. 6. Людські ресурси – це: а) сукупність соціокультурних та особисто-психологічних якостей людей; б) штатний склад організації, який включає в себе найманих працівників, власників підприємства, що працюють та співвласників, які виконують управлінські, виробничі, господарські та інші функції; в) головна продуктивна сила суспільства, що включає в себе працездатну частину населення країни, яка здатна приймати участь у суспільно-корисній діяльності з метою виробництва матеріальних та духовних благ; г) сукупність осіб віком від 15 до 70 років, які зайняті у народному господарстві країни. 7. Людський капітал характеризує: а) кількість та якість праці, які має суспільство при даному рівні розвитку науки та техніки; б) сукупність якостей, що визначають продуктивність та є джерелом доходу для людини, родини, підприємства й суспільства; в) здібності людини до праці; г) спілкування, співпрацю, взаємодопомогу та довіру у процесі трудової діяльності.
а) робітники цехів, їдальні та підсобного господарства; б) робітники цехів, інженерно-технічний персонал, працівники охорони та учні; в) працівника дитячого садка й бази відпочинку; г) працівники цехів та їдальні.
а) скорочується; б) збільшується; в) не змінюється; г) може і скорочуватися, і збільшуватися.
а) капітал здоров’я; б) трудовий капітал; в) організаційно-підприємницький капітал; г) фізичний капітал.
Методичні вказівки до розв’язування задач Коефіцієнт народжуваності визначається як відношення кількості народжених (Н) на даній території за певний проміжок часу до загальної кількості населення (ч) в розрахунку на 1000 осіб населення:
Кнар = Н / ч × 1000.
Коефіцієнт смертності – визначається як відношення кількості померлих (II) на даній території за певний проміжок часу до загальної чисельності населення (ч) в розрахунку на 1000 душ населення:
Ксм = П / ч × 1000.
Коефіцієнт шлюбності – визначається як відношення кількості зареєстрованих шлюбів (III) на даній території за певний проміжок часу до загальної чисельності населення (ч) в розрахунку на 1000 душ населення:
Кшл : = Ш / ч × 1000.
Коефіцієнт розлучень – визначається як відношення кількості розлучень (Р) на даній території за певний проміжок часу до загальної чисельності населення (ч) в розрахунку на 1000 душ населення:
Кр = Р / ч × 1000.
Коефіцієнт прибуття визначається як відношення кількості прибулих на дану територію за рік (Пр) до середньорічної чисельності населення даної території (чсер) в розрахунку на 1000 душ населення:
Кпр = Пр / чсер × 1000.
Коефіцієнт вибуття визначається як відношення кількості вибулих з даної території за рік (В) до середньорічної чисельності населення даної території (чсер) у розрахунку на 1000 душ населення:
Квиб = В / чсер × 1000.
Коефіцієнт механічного приросту – визначається як відношення різниці прибулих і вибулих з даної території за рік (Пр – В) до середньорічної чисельності населення даної території (чсер), в розрахунку на 1000 душ населення:
Кмех.прир. = (Пр - В) / чсер × 1000.
Коефіцієнт механічного обороту – визначається як відношення суми прибулих і вибулих з даної території за рік (Пр + В) до середньорічної чисельності населення даної території (чсер), в розрахунку на 1000 душ населення:
Кмех.об. = (Пр + В) / чсер × 1000.
Трудові ресурси – це працездатне населення (чоловіки у віці 16–59 р. та жінки 16–54 р.) зайняте в різних сферах суспільно корисної праці і навчанні з відривом від виробництва (чпрац.) за винятком непрацюючих інвалідів праці та війни І та II груп і осіб, які отримують пенсію на пільгових умовах (чнепрац). До трудових ресурсів також відносять населення старше (чпенс.) і молодше (чпідл.) працездатного віку, якщо воно зайняте в суспільному виробництві:
ТР = чпрац - чнепрац + чпенс + чпідл.
Абсолютний приріст трудових ресурсів визначається як різниця між чисельністю трудових ресурсів на кінець певного періоду (ТРк.п.) та початок певного періоду (ТРп.п.):
ТРприр. = ТРк.п - ТРп.п
Темпи росту трудових ресурсів – це відношення абсолютної величини чисельності трудових ресурсів на кінець певного періоду до їх величини на початок періоду:
Тр. = ТРк.п / ТРп.п Темпи приросту визначаються за формулою:
Тпр= ТРк.п / ТРп.п – 1. Теми доповідей1. Характеристика населення України як джерела ресурсів для праці. 2. Трудовий потенціал України та його використання. 3. Людський капітал, особливості його формування та використання в сучасних умовах. 4. Стан трудових ресурсів в Україні та особливості їх використання.
Література 1. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці. – К.: Знання, 2000. 2. Васильченко В.С. та інші. Управління трудовим потенціалом. – К., 2005. – 403 с. 3. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. – К., 2004. – 535 с. 4. Завіновська Г.Т. Економіка праці. – К., 2003. 5. Єсінова Н.Г. Економіка праці і соціально-трудові відносини. – К., 2004. 6. Лібанова Е.М., Мельничук Д.П. Ринок праці в економічній системі. – ЖІТІ, 2002. 7. Качан Є.П., Шушпанов Д.Г. Управління трудовими ресурсами. – К., 2005. – 358 с. 8. Петюх В.М. Ринок праці – К.: КНЕУ, 1999. 9. Рофе А.И., Збышко Б.Г., Ишин В.В. Рынок труда, занятости населения, экономика ресурсов для труда. – М., 1997. 10. Экономика труда / Под ред. Г.Р. Погасяна. – М., 1991.
Тема 5. Соціально-трудові відносини як система
Терміни і поняття Гуманізація праці, гідна праця, соціально-трудові відносини, солідарність, субсидіарність, патерналізм, соціальне партнерство, конфлікт, дискримінація, конкуренція, соціальна політика, соціальний захист, соціальна допомога, якість трудового життя.
Питання для обговорення
Завдання 1. Дайте характеристику типам соціально-трудових відносин та заповніть таблицю 5.1. Таблиця 5.1
2. Зробити порівняльний аналіз типів соціально-трудових відносин: патерналізм та соціальне партнерство.
3. Які причини викликають існування дискримінації, конфлікту, конкуренції як типів соціально-трудових відносин?
4. Назвіть фактори, що впливають на формування соціально-трудових відносин. Дайте їм характеристику та заповніть таблицю 5.2. Таблиця 5.2 Фактори формування соціально-трудових відносин
5. Що виступає предметом соціально-трудових відносин? Розкрийте зміст предметів соціально-трудових відносин.
6. За якими показниками можна охарактеризувати якість трудового життя з точки зору: – працівника; – підприємства; – суспільства?
7. Проаналізувати зміст системи соціальних гарантій в Україні. Зробити висновки про її переваги та недоліки (табл. 5.3). Таблиця 5.3
Продовження табл. 5.3
Тести 1. Розрізняють наступні рівні соціально-трудових відносин? а) загальний та одиничний; б) індивідуальний, колективний, змішаний; в) суспільний та приватний; г) немає правильної відповіді. 2. Принцип патерналізму характеризується: а) сумісною відповідальністю людей, яка ґрунтується на особистій відповідальності й згоді, однодумності та спільності інтересів; б) головною роллю держави у регулюванні соціально-трудових відносин; в) загостренням протиріч у трудових відносинах; г) необґрунтованим, невиправданим обмеженням прав і можливостей суб’єктів соціально-трудових відносин. 3. Виберіть типи соціально-трудових відносин: а) колективізм; б) співпраця; в) солідарність; г) організованість. 4. Принцип субсидіарності характеризується: а) головною роллю держави у регулюванні соціально-трудових відносин; б) прагненням працівників до самостійності і самореалізації, запобіганням перенесення відповідальності на інших суб’єктів; в) загостренням протиріч у трудових колективах; г) пошуком і досягненням соціального консенсусу. 5. На індивідуальному рівні відбувається взаємодія суб’єктів соціально-трудових відносин за напрямами: а) найманий працівник–роботодавець; б) найманий працівник–держава; в) об’єднання найманих працівників – об’єднання роботодавців; г) об’єднання найманих працівників – об’єднання роботодавців – держава. 6. Як класифікуються соціально-трудові відносини? Вкажіть неправильну відповідь. а) соціально-трудові відносини, що пов’язані з організацією та ефективністю праці; б) соціально-трудові відносини, що пов’язані з використанням предметів та засобів праці; в) соціально-трудові відносини зайнятості; г) соціально-трудові відносини, що виникають з приводу винагороди за працю. 7. Які типи соціально-трудових відносин небажані для соціально-орієнтованої ринкової економіки? а) солідарність; б) субсидіарність; в) соціальне партнерство; г) дискримінація. 8. Який з показників не має прямого відношення до оцінки якості трудового життя? а) рівень організації праці; б) розподіл заробітку; в) використання робочого часу; г) ступінь рівності у розподілі власності. 9. У чому виявляється адаптивність людини до конкретного трудового середовища? Вкажіть правильну відповідь. а) у ефективності праці; б) у підвищенні активності людини; в) у задоволеності працею; г) у всіх вище зазначених пунктах. 10. Якому з рішень можна надати перевагу як способу виходу з конфлікту? а) механічне знищення конфлікту; б) виділення з конфлікту; в) взаємне примирення сторін конфлікту; г) розгляд конфлікту на зборах трудового колективу.
Теми доповідей
Література
Тема 6. Соціальне партнерство
Терміни і поняття Соціальне партнерство, трипартизм, генеральна угода, галузева угода, регіональна угода, колективний договір, трудовий договір, трудова угода, контракт, соціальний діалог, соціальне страхування, виробнича демократія.
Питання для обговорення
Завдання
Таблиця 6.1 Види угод, що формують систему соціального партнерства
Таблиця 6.2
Тести 1. Соціальне партнерство – це: а) система взаємозв’язків між окремими працівниками на підприємстві; б) форма співпраці між підприємствами різних форм власності з метою забезпечення ефективної зайнятості; в) система взаємозв’язків між найманими працівниками, трудовим колективом підприємства, профспілками – з одного боку, роботодавцями та їх об’єднаннями – з другого, та державою з регулювання соціально-трудових відносин; г) немає вірної відповіді. 2. До суб’єктів соціального партнерства належать: а) держава та міжнародні організації; представники уряду, організацій роботодавців та профспілок на національному та галузевому рівнях; роботодавець, наймані працівники та профспілковий комітет підприємства; б) Міжнародна організація праці та держава; в) роботодавець та Уряд; г) наймані працівники підприємства та роботодавець. 3. Основними формами соціального партнерства є: а) поділ праці, кооперування, організація праці, оплата праці; б) спільні консультації, колективні переговори, виробнича демократія, спільні розв’язування колективних трудових спорів; в) посилення мотивації праці, стимулювання праці, подолання монополізму на ринку праці, соціальна злагода в суспільстві; г) індивідуальна та колективна. 4. Держава у системі соціального партнерства відіграє роль: а) роботодавця та законодавця; б) роботодавця, законодавця, арбітра, координатора, соціального гаранта; в) роботодавця, законодавця, арбітра, власника, координатора, представника найманих працівників; г) законодавця. 5. Колективний договір – це: а) правовий акт, що укладається з метою регулювання соціально-трудових відносин на підприємстві між найманими працівниками та роботодавцем для узгодження їхніх інтересів; б) формальний і строковий трудовий договір; в) внутрішній та нормативний документ підприємства, де зазначений перелік посад, що є на цьому підприємстві, чисельність працівників за кожною із них і розміри їхніх місячних посадових окладів; г) нормативний документ, що укладається між найманим працівником та роботодавцем щодо умов виконання певної роботи. 6. Скільки сторін може приймати участь у соціальному партнерстві? а) тільки дві; б) тільки три; в) як дві, так і три; г) більше трьох. 7. Що є об’єктом соціального партнерства? а) працівники; б) держава; в) соціально-трудові відносини; г) роботодавці.
а) мінімальні соціальні гарантії оплати праці та доходів; б) форми та системи оплати праці, що використовуються для різних категорій та груп працівників; в) розміри тарифних ставок та посадових окладів за ступенями робіт та посадами працівників; г) режими роботи, тривалість робочого часу та відпочинку на підприємстві.
а) професійні спілки та інші органи, що представляють інтереси найманих працівників та власників засобів виробництва; б) органи Міністерства праці та соціальної політики України; в) Уряд країни; г) фінансові органи.
а) консультації; б) наради; в) переговори; г) симпозіуми.
Теми доповідей
Література
Тема 7. Соціально-трудові відносини зайнятості
Терміни і поняття Зайнятість населення, рівень зайнятості, повна та неповна зайнятість, вторинна та первинна зайнятість, тимчасова зайнятість, сезонна зайнятість, нерегламентована зайнятість, безробіття, відкрите безробіття, приховане безробіття, фрикційне безробіття, структурне безробіття, технологічне безробіття, конверсійне безробіття, сезонне безробіття, циклічне безробіття, інституційне безробіття, застійне безробіття, закон Оукена, крива Філіпса, рівень безробіття, державне регулювання зайнятості, активні та пасивні заходи регулювання зайнятості, програми сприяння зайнятості.
Питання для обговорення 1. Соціально-економічна сутність зайнятості. 2. Форми зайнятості та їх характеристика. 3. Причини та сутність безробіття. 4. Види безробіття. 5. Показники зайнятості та безробіття. 6. Соціально-економічні наслідки безробіття. 7. Регулювання зайнятості населення: мета та інструменти. Завдання 1. Як змінилась структура зайнятих в економіці у звітному періоді, якщо в галузях народного господарства в цьому періоді було зайнято 22,97 млн. осіб, в тому числі у сфері матеріального виробництва 13,09 млн. осіб, у сфері послуг 9,88 млн. осіб. Відповідно у базисному періоді – 13,77 млн. осіб і 9,98 млн. осіб. 2. Розрахуйте рівень безробіття на кінець звітного періоду, якщо чисельність економічно активного населення становить 26,49 млн. осіб, серед них безробітних – 3,15 млн. осіб. 3. Якщо рівень безробіття становить 8%, то якими темпами має зростати ВВП, щоб знизити безробіття до 5,9%: а) за 1 рік? б) за 2 роки? 4. Проаналізувати зайнятість населення Україні за останні 3 роки за різними ознаками, використовуючи статистичні довідники. 5. Проаналізувати стан безробіття в Україні за останні 3 роки, використовуючи статистичні довідники. 6. В чому полягає сутність закону А. Оукена і яке практичне значення він має в сучасних умовах? 7. На основі закону України „Про зайнятість населення” дати відповідь на питання: а)хто вважається зайнятим? б) хто вважається безробітним? в) яку роль відіграють розміри допомоги по безробіттю, тривалість виплати цієї допомоги, умови її надання? г) яку роль відіграє держава у системі соціально-трудових відносин зайнятості? д) з якою метою створюється державна служба зайнятості? е)які функції у галузі сприяння зайнятості повинні виконувати професійні спілки та роботодавці? ж) які заходи здійснює держава, проводячи: – активну політику зайнятості? – пасивну політику зайнятості?
Тести 1. В умовах ринкової економіки розрізняють таку зайнятість: а) структурна та циклічна; б) загальна та галузева; в) продуктивна, раціональна, ефективна; г) активна та неактивна. 2. З метою регулювання зайнятості держава використовує наступні заходи: а) активні; б) активні та пасивні; в) пасивні; г) немає вірної відповіді. 3. Повна ефективна зайнятість – це: а) економічно доцільна, вигідна зайнятість; б) достатність робочих місць для всіх добровільно бажаючих працювати; в) зайнятість, яка законно зареєстрована в офіційній економіці; г) стабільність трудових відносин та стаціонарність робочого місця. 4. Головна мета сучасного суспільства: а) розвиток людини; б) підвищення ефективності суспільної праці; в) безпека навколишнього суспільства; г) безпечні умови праці. 5. Державна служба зайнятості в Україні складається з: а) 5 рівнів; б) 2 рівнів; в) 3 рівнів; г) 1 рівня. 6. Головна мета професійного навчання: а) підвищення ефективності заходів по роботі з роботодавцями та найманими працівниками; б) успішне вирішення загальних проблем зайнятості; в) сприяння працевлаштуванню незайнятих громадян; г) підвищення розмірів винагороди за працю. 7. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів: а) державного фонду сприяння зайнятості; б) вітчизняних роботодавців; в) Міністерства праці та соціальної політики; г) найманих працівників. 8. За статусом зайнятості населення класифікація не передбачає виділення: а) найманих працівників; б) безробітних; в) роботодавців; г) працюючих на індивідуальній основі. 9. До природного безробіття відносять: а) інституційне, фрикційне, структурне; б) циклічне, технологічне; в) хронічне; г) професійне. 10. Державна служба зайнятості – це: а) біржа праці; б) відділ кадрів; в) система захисту працездатного населення від безробіття; г) система, що забезпечує підвищення кваліфікації кадрів. Методичні вказівки до розв’язування задач Рівень зайнятості – розраховується як співвідношення чисельності зайнятих (Чз) до чисельності трудових ресурсів (ТР):
Рз = Чз / ТР × 100%.
Структура зайнятості розраховується таким чином:
Кз = Чзі / Чзаг × 100%,
де Кз – частка і-ї групи зайнятих; Чзі – чисельність і-ї групи зайнятих; Чзаг – загальна чисельність зайнятих. Рівень безробіття за визначенням МОП:
Рб = Б / Еа × 100%,
де Б – кількість безробітних згідно з методикою МОП; Еа – кількість економічно активного населення. Рівень безробіття за офіційною системою обліку України:
Рб = Бз / Чпрац × 100%,
де Бз – кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості; Чпрац – кількість працездатного населення у працездатному віці.
Теми доповідей 1. Соціально-економічні проблеми зайнятості в Україні. 2. Проблеми безробіття в Україні. 3. Регулювання зайнятості населення. 4. Зарубіжний досвід регулювання зайнятості населення.
Література
Розділ 3. Організаційні, економічні й соціальні компоненти процесу праці Тема 8. Організація і нормування праці
Терміни і поняття: Організація праці, поділ праці, кооперація праці, елементи організації праці, організація робочих місць, умови праці, охорона праці, нормування праці, нормативи, норма праці, норми виробітку, норми обслуговування, норми часу, норми чисельності, норма керованості, методи нормування, структура норм часу, режим праці і відпочинку.
Питання до обговорення:
Завдання 1. Дайте визначення організації праці на підприємстві. Визначте мету організації праці. Охарактеризуйте елементи, з яких складається система організації праці на підприємстві. 2. Дайте визначення робочого місця. За якими ознаками класифікуються робочі місця? Побудуйте схему класифікації робочих місць. 3. Що таке умови праці на робочому місці? Охарактеризуйте основні фактори, які визначають умови праці. Заповніть таблицю 8.1. Таблиця 8.1 Характеристика умов праці
4. Дайте визначення нормування праці. Побудуйте систему класифікації норм затрат праці.
5. Надайте характеристику методам вивчення змісту праці і затрат робочого часу і заповніть таблицю 8.2: Таблиця 8.2 Характеристика методів вивчення змісту праці і затрат робочого часу
6. На підставі Кодексу законів про працю України дайте відповідь на наступні питання: 6.1. Якою є нормальна тривалість робочого часу? Для яких категорій працюючих встановлена скорочена тривалість робочого часу? 6.2. Якою є тривалість роботи у нічний час? Яким категоріям працівників заборонена праця у нічний час? 6.3. Якою є тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів? 6.4. Що таке надурочна робота та які обмеження надурочних робіт встановлені згідно КЗпП України? 6.5. Які соціальні гарантії передбачені за роботу в надурочний час, у світкові і неробочі дні, у нічний час? 6.6. Які норми часу і відпочинку регламентуються КЗпП України? 6.7. Які заохочувальні заходи передбачені для працівників підприємств, установ і організацій з метою забезпечення трудової дисципліни? Які заходи передбачені за порушення трудової дисципліни? 6.8. Які права мають підприємства, установи і організації в оплаті праці? 6.9. Визначте особливості праці молоді згідно КЗпП України. 6.10. Наведіть обмеження праці жінок, передбачені КЗпП України. 7. В результаті впровадження заходів з наукової організації праці собівартість одиниці продукції зменшилась з 35,4 до 29 грн. Обсяг продукції, яка випускається за рік – 2500 одиниць. Витрати на впровадження заходів у розрахунку на 1 рік складає 32000 грн. Визначити: 1) економічну ефективність впровадження заходів; 2) термін окупності витрат. 8. Визначити норму часу на партію деталей, якщо: основний час (То) – 5 хв.; допоміжний час (Тдоп.) – 2,6 хв.; час на обслуговування робочого місця (Тобсл) – 0,15 хв.; час на відпочинок працівника (Твідп) – 0,22 хв.; підготовчо-завершальний час (Тпз) на одиницю продукції – 0,5 хв. Кількість деталей у партії – 90 шт. 9. Визначити рівень виконання норм виробітку, якщо працівник протягом місяця виготовив: 1) деталей “А” – 120 штук, за норми часу – 1,2 н/годин на деталь; 2) деталей “В” – 30 штук, за норми часу – 2,3 н/годин на деталь; 3) деталей “С” – 11 штук, за норми часу – 0,7 н/годин на деталь. При цьому було відпрацьовано 23 робочі дні, тривалість зміни – 8 годин.
10. Обробити лист спостереження індивідуальної фотографії робочого часу (табл. 8.3). Зробити звіт однойменних затрат часу, фактичний баланс робочого часу та визначити коефіцієнти використання робочого часу, можливе підвищення продуктивності праці при ліквідації втрат часу. Розробити конкретні заходи, направлені на ліквідацію втрат часу та обґрунтувати їх.
Таблиця 8.3 Лист спостереження індивідуальної фотографії робочого часу
Продовження табл.8.3
Дані спостереження занести в таблицю 8.4. Таблиця 8.4 Баланс робочого часу
11. Як зміниться норма часу (%, хв), якщо норма виробітку збільшилася з 75 до 83 деталей за зміну. Тривалість зміни – 480 хв. 12. Визначте норму часу на партію деталей, якщо: ü основний час – 7 хв.; ü допоміжний час – 1,7 хв.; ü час обслуговування – 0,5 хв.; ü час на відпочинок – 0,28 хв.; ü час підготовчо-завершальної роботи на партію деталей 54 шт. – 30 хв. 13. Визначте норму штучно-калькуляційного часу, якщо: ü основний час – 7 хв.; ü допоміжний час – 2,2 хв.; ü час обслуговування робочого місця – 3% від оперативного часу; ü час на відпочинок – 7% від оперативного часу; ü підготовчо-завершальний час на зміну – 43 хв. ü Тривалість зміни – 480 хв. 14. Розрахувати норму обслуговування за 8-годинну робочу зміну за таких умов: підготовчо-завершальний час – 10 хв., відпочинок – 30 хв. за зміну; норма часу обслуговування – 10 хв. на одиницю устаткування; обслуговування проводиться 2 рази протягом зміни, норма часу на перехід складає 1 хв. 15. Розрахувати норму виробітку та норму часу для секретаря-друкарки, якщо складність роботи вище звичайної на 15%; нормативи часу на підготовчо-завершальну роботу та відпочинок складають 30 хв. за зміну; вставляння та розкладання аркушів – 1 хв.; друкування тексту – 10,5 хв. однієї сторінки. 16. Розрахувати норму виробітку верстатника, що обслуговує 10 автоматів з штампування, якщо годинна продуктивність автомата – 8000 шт. за годину. Коефіцієнт використання часу роботи устаткування складає 0,94. Час пасивного спостереження перевищує нормативи на відпочинок та особисті потреби.
Методичні рекомендації до розв’язування задач: Міра праці – це сукупно необхідні затрати робочого часу, які складаються в умовах ринку, тобто це – величина ринкових затрат та затрати абстрактної праці. Норма праці – це еталон, з яким порівнюються фактичні затрати праці з метою встановлення їх раціональності. Норма часу – це конкретне вираження міри праці на кожному підприємстві (може бути більшою або меншою за міру праці). Визначає величину і структуру затрат робочого часу, необхідних для виконання певної роботи. Норма часу – це кількість робочого часу, яка необхідна для одиниці певної роботи (операції) одним працівником або групою працівників у найбільш раціональних для даного підприємства організаційних, технічних, господарських умовах з урахуванням передового виробничого досвіду (людино-години, людино-хвилини, людино-секунди):
НЧ = Тпз + Топ + Тобс. + Твоп + Тпотп Топ = То + Тдоп.
де Тпз – підготовчо-завершальний час; Топ – час оперативної роботи; То – час основної роботи; Тдоп. – час допоміжної роботи; Тобс – час обслуговування робочого місця; Твоп – час перерв на відпочинок, особисті потреби; Тпотп – регламентовані перерви з організаційно-технічних причин (Тпр). Норма штучного часу – затрати робочого часу (окрім підготовчо-завершального), які встановлюються на операцію або на одиницю виробу:
Тшт = Топ + Тобс. + Твоп + Тпотп
Штучно-калькуляційний час, тобто затрати на одиницю продукції, визначаються за формулою:
де n – кількість виробів у партії. Норма часу на виготовлення всієї партії виробів або виконання всього завдання визначається таким чином:
Тпарт. = Тпз + Тшт × n або
Норма виробітку – це кількість натуральних (штук, метрів, тонн) або умовних одиниць, які повинні бути виготовлені за одиницю часу (зміну, місяць) у певних організаційних умовах одним або групою працівників відповідної кваліфікації:
де Нч – встановлена норма праці (норма часу) на одиницю продукції; Тзм – змінний робочий час.
Якщо підготовчо-завершальний час, час на обслуговування робочого місця, на особисті потреби і відпочинок нормуються на зміну, норма виробітку обчислюється за формулами:
Рівень виконання норм виробітку (НВ) обчислюється діленням загального обсягу виконаних нормо-годин на фонд робочого часу за певний період (місяць, рік) у % або за формулою:
де Qі – обсяг виготовленої продукції і-того виду за певний час; n – кількість видів продукції; Нчі – норма часу за виготовлення одиниці виробу; Д – тривалість періоду (відпрацьовано днів); Тзм – тривалість зміни (годин). Норма обслуговування – це встановлення кількості одиниць обладнання (число робочих місць, квадратних метрів площі й та ін.), яке повинно обслуговуватися одним працівником або групою працівників відповідної кваліфікації при певних організаційно-технічних умовах протягом зміни. Норма часу обслуговування – це кількість часу, необхідна за певних організаційно-технічних умов на обслуговування протягом зміни обладнання, квадратного метра виробничої площі тощо:
де Нч.о. – норма часу на обслуговування одиниці обладнання, одиниці виробничої площі; К – коефіцієнт, що враховує виконання додаткових функцій, які не враховані нормою часу, а також на відпочинок і особисті потреби. Норматив чисельності – це встановлена розрахункова величина, яка визначає чисельність працівників для виконання одиниці конкретної роботи або обслуговування конкретних об’єктів. Норма чисельності працюючих – це чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, яка необхідна для виконання виробничого завдання:
де О – загальна кількість одиниць обладнання, що обслуговується; Но – норма обслуговування. Для аналізу використання робочого часу складається баланс робочого часу і розраховуються наступні показники: 1) коефіцієнт використання змінного часу (Квик):
де Тпз – підготовчо-завершальний час; Топ – оперативний час; Тоб – час обслуговування робочого місця; Твоп – час на відпочинок та особисті потреби; Тзм – тривалість зміни (або спостереження). 2) коефіцієнт втрат робочого часу з організаційно-технічних причин:
де Тпр – час простоїв з організаційних причин. 3) коефіцієнт втрат робочого часу в зв’язку з порушенням трудової дисципліни:
де Тптд – втрати робочого часу в зв’язку із порушенням трудової дисципліни. 4) коефіцієнт можливого підвищення продуктивності праці при умові ліквідації прямих витрат робочого часу:
де Топ – оперативний час. Організація праці впливає на техніко-економічні та соціальні показники діяльності підприємства. Річний економічний ефект (Ер) від впровадження певного заходу визначається:
Ер = (С1 – С2)Q2 ― ЕнЗод,
де С1, С2 – собівартість одиниці продукції до і після впровадження заходів; Q2 – річний обсяг випуску продукції після впровадження певного заходу в натуральному виразі; Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності; Зод – одноразові витрати на розробку та впровадження даного заходу. Термін окупності додаткових витрат:
Зростання продуктивності праці визначається за формулою:
де Еч – економія (вивільнення) чисельності працюючих після впровадження заходу (осіб); Чсер – розрахункова середньоспискова чисельність працюючих по дільниці, цеху, підприємству (осіб). Розраховується на обсяг виробництва для планового періоду, виходячи з виробітку базового періоду. Коефіцієнт ефективності заходу розраховується як обернена величина терміну окупності:
Між зміною норми виробітку і норми часу існує залежність: ; ; де у – процент зростання норми виробітку; х – процент зниження норми часу.
Тести 1. Поділ праці на підприємстві – це: а) розрахунок норм витрат праці на виробництво продукції і послуг; б) групування і комбінування працівників у виробничий колектив; в) розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями; г) немає вірної відповіді. 2. Кооперування праці – це: а) розрахунок норм витрат праці на виробництво продукції і послуг; б) групування і комбінування працівників у виробничий колектив; в) розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями; г) немає вірної відповіді. 3. Виберіть з нижченаведених виробничі фактори умов праці: а) температура, вологість; б) рівень механізації і автоматизації виробництва; в) режими праці і відпочинку; г) краса виробничого середовища; д) взаємовідносини в трудовому колективі. 4. Виберіть з нижченаведених соціальні фактори умов праці: а) стиль керівництва; б) рівень механізації і автоматизації виробництва; в) режими праці і відпочинку; г) краса виробничого середовища; д) взаємовідносини в трудовому колективі. 5. Час основної роботи – це: а) час безпосереднього перетворення предмета праці; б) час управління обладнанням; в) час на догляд робочого місця, пов’язаний з виконанням змінного завдання; г) час, який витрачається на підготовку до виконання завдання, і дії, пов’язані з його завершенням. 6. Допоміжний час – це: а) час безпосереднього перетворення предмета праці; б) час управління обладнанням; в) час на догляд робочого місця, пов’язаний з виконанням змінного завдання; г) час, який витрачається на підготовку до виконання завдання, і дії, пов’язані з його завершенням. 7. Виберіть елементи, які належать до робочого часу: а) час підготовчо-завершальної роботи; б) основний час; в) допоміжний час; г) час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни. 8. У ринковій економіці нормування праці – це: а) визначення трудових витрат певної кількості і якості (змісту), необхідних для виробництва чи будь-якого перетворення матеріального продукту чи послуги; б) визначення обсягу робіт певної якості (змісту), який працівник має виконати за ціну своєї робочої сили відповідно з його кваліфікацією; в) правильні обидва визначення а) і б); г) немає правильної відповіді. 9. Метод вивчення робочого часу, що базується на безперервному спостереженні та вимірюванні всіх витрат робочого часу протягом певного періоду, - це: а) метод моментних спостережень; б) метод безпосередніх замірів; в) фотографія робочого часу; г) хронометраж; д) немає правильної відповіді. 10. Між нормою часу і нормою виробітку існує залежність: а) прямо пропорційна; б) зворотно пропорційна; в) залежність відсутня; г) немає правильної відповіді.
Теми доповідей
10. Впровадження новітніх технологій як умова підвищення продуктивності праці.
Рекомендована література
Тема 9. Ефективність і продуктивність праці
Терміни і поняття Праця, продуктивність, ефективність, рентабельність, ефективність праці, інтенсивність праці, продуктивність праці, виробіток, трудомісткість, показники виробітку, резерви зростання продуктивності праці, чинники зростання продуктивності праці, рентабельність витрат на персонал. Питання для обговорення
Завдання 1. За схемою, поданою на рисунку 9.1, поясніть сутність термінів „продуктивність” і „продуктивність праці”. 2. Назвіть та охарактеризуйте основні методи вимірювання продуктивності праці. Назвіть переваги і недоліки методів вимірювання продуктивності праці. Заповніть порівняльну таблицю 9.1. Таблиця 9.1 Методи вимірювання продуктивності праці
Рис. 9.1. Принципова схема вимірювання і системи показників продуктивності
3. Визначити трудомісткість одиниці продукції за зміну. Відомо, що на виробництві протягом зміни було вироблено 24 одиниці продукції А, трудомісткість виготовлення якої становить 27,5 хв., і 112 одиниць продукції В із трудомісткістю 13 хв. 4. Визначити планову технологічну трудомісткість виробу А, якщо на початок планового періоду технологічна трудомісткість одиниці складала 4 нормо–години. Заплановано виготовлення 2000 виробів “А”. В результаті впровадження організаційно-технічних заходів трудомісткість загального випуску продукції знижена на 400 нормо-годин. 5. У результаті проведення маркетингових досліджень встановлено, що ринок кондитерських виробів розширюється, тому на підприємстві планується збільшити випуск продукції з 50 млн. грн. до 55 млн. грн., а виробіток продукції на одного працівника – з 12,5 тис. до 13,5 тис. грн. Визначити: 1) чисельність працівників у звітному і плановому періодах; 2) приріст обсягів виробництва за рахунок збільшення продуктивності праці і чисельності робітників. 6. Діяльність виробничого підприємства, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції, характеризується даними, наведеними в таблиці 9.2. Таблиця 9.2 Виробничі показники аграрного підприємства
Розрахувати показники: продуктивності праці, фондоозброєності, фондовіддачі. Проаналізувати отримані результати. 7. Визначити зростання продуктивності праці за валовою, товарною, чистою, нормативною чистою продукцією на основі даних таблиці 9.3. Отримані дані проаналізувати. Таблиця 9.3 Показники діяльності підприємства
8. У цеху підприємства виготовляється однорідна продукція, чисельність працівників цеху в базисному періоді та звітному складає 55 осіб та 50 осіб відповідно. Обсяг продукції характеризується даними, які наведені у таблиці 9.4. Використовуючи різні методи визначити рівень та динаміку продуктивності праці в цеху. Зробити висновки. Таблиця 9.4 Показники діяльності підприємства
9. На основі даних, які наведені у таблиці 9.5 розрахувати показники продуктивності праці по підприємству та проаналізувати їх динаміку. Таблиця 9.5 Показники діяльності підприємства
Методичні вказівки до розв’язування задач Виробіток – це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу і розраховується:
де В – виробіток; Q – обсяг виробленої продукції; Т – час, витрачений на виробництво продукції; Ч – чисельність працівників. Трудомісткість – це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції і розраховується за формулою:
Виділяють такі методи обчислення продуктивності праці: 1) натуральний – характеризується показниками виробітку, обчисленими в одиницях фізичного обсягу. Приклади натуральних показників: виробіток, трудомісткість. 2) вартісний метод – показники продуктивності праці обчислюються як співвідношення виробленої продукції в грошових одиницях до витрат робочого часу. Приклади вартісних показників продуктивності праці: а) валова продукція (ВП) у поточних або співставних цінах у розрахунку на одного працівника за певний період; б) товарна продукція (ТП) в поточних цінах – це вироби і роботи промислового характеру, що повністю закінчені й ті, що можуть бути реалізовані, але не враховуються зміни залишків незавершеного виробництва, цикл виготовлення яких перевищує 2 місяці; в) реалізована продукція в поточних цінах у розрахунку на одного працівника (РП). Реалізованою вважається продукція, оплачена покупцями або збутовою організацією; г) нормативна вартість обробітку (НВО) – визначається як сума нормативних затрат на обробку кожного виробу, які визначаються, виходячи з даних калькуляції за статтями: основна і додаткова заробітна плата працівників, відрахування на соціальне страхування, цехові витрати та інші витрати в розрахунку на одного працівника за певний проміжок часу; д) нормативна чиста продукція (НЧП) в розрахунку на одного працівника за певний проміжок часу – це грошова оцінка трудомісткості виробничої програми або вартісна оцінка товарної продукції підприємства. 3) трудовий метод виміру продуктивності праці використовується в умовах випуску на підприємстві різноманітної незавершеної продукції. Як сумарник використовуються нормо-години, тобто кількість праці в людино-годинах, яка потрібна за нормами для виготовлення одиниці продукції. З метою визначення динаміки або характеристики, виконання плану з продуктивності праці розраховують певні відносні та абсолютні показники, серед яких: 1) індивідуальний індекс продуктивності:
де Q1 ,Q0 – відповідно обсяг виробленої продукції в натуральному вираженні за звітний або базисний періоди, Т1, Т0 – затрати робочого часу на виробництво всієї продукції відповідно за звітний та базисний періоди. 2) абсолютний приріст обсягів виробництва за рахунок росту продуктивності праці (∆QПП) розраховується як добуток приросту продуктивності праці за аналізований період на кількість працівників за базисний (звітний) період (Чзв):
=(ППпл – ППзв) ×Чзв
де ППпл, ППзв - продуктивність праці, відповідно, у плановому і звітному періодах. 3) абсолютний приріст обсягів виробництва за рахунок збільшення кількості працівників (∆QЧ) визначається як різниця між загальним приростом продукції (∆Q) і приростом продукції за рахунок росту продуктивності праці (∆QПП):
∆QЧ = ∆Q ― ∆QПП,
Тести 1. Найважливішим узагальнюючим показником економічної ефективності праці є: а) прибуток; б) рентабельність; в) продуктивність; г) матеріалоємність. 2. Якими показниками визначається продуктивність праці: а) виробітком і нормою часу; б) виробітком і трудомісткістю; в) трудомісткістю і фондоозброєністю праці; г) нормою чисельності і нормою часу. 3. Існують такі методи виміру продуктивності праці: а) грошовий, натуральний і вартісний; б) натуральний, вартісний і трудовий; в) вартісний, натуральний, умовно-натуральний; г) немає правильної відповіді. 4. Який з показників відноситься до трудових показників продуктивності праці: а) верстатозмінність; б) матеріаломісткість; в) трудомісткість; г) фондомісткість. 5. Фактори підвищення продуктивності праці це: а) сукупність всіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника; б) можливості підвищення продуктивності праці, які вже виявлені, але не використані; в) правильні відповіді а) і б); г) немає вірної відповіді. 6. Резерви підвищення продуктивності праці – це: а) сукупність всіх рушійних сил і причин, що визначають динаміку цього показника; б) можливості підвищення продуктивності праці, які вже виявлені, але не використані; в) відповіді пунктів а) і б) вірні; г) немає вірної відповіді. 7. Виберіть з перелічених факторів підвищення продуктивності праці такі, що належать до організаційно-економічної групи: а) рівень кваліфікації працівників; б) соціально-психологічний клімат в колективі; в) удосконалення поділу та кооперації праці; г) удосконалення організації робочих місць; д) модернізація обладнання. 8. Виберіть з перелічених факторів підвищення продуктивності праці такі, що належать до матеріально-технічної групи: а) підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва; б) використання нових ефективних видів сировини; в) творча ініціатива; г) покращання умов праці і відпочинку. 9. Виберіть з перелічених факторів підвищення продуктивності праці такі, що належать до соціально-економічної групи: а) компетентність, відповідальність; б) використання нових ефективних видів сировини; в) мотивація; г) впровадження передових методів та прийомів праці. 10. У звітному році обсяг випуску продукції становив 650 млн. грн., середньооблікова чисельність робітників – 150 осіб. У наступному році планується підвищити обсяги випуску продукції на 10 % та скоротити середньооблікову чисельність робітників на 5 %. Трудомісткість продукції становитиме: а) 0,12; б) 0,08; в) 0,2; г) немає правильної відповіді.
Теми доповідей
Рекомендована література
Тема 10. Політика доходів і оплата праці
Терміни і поняття Соціальна політика, соціальні гарантії, соціальний захист, прожитковий мінімум, бюджет прожиткового мінімуму, мінімальний споживчий бюджет, рівень життя, дохід, джерела доходів, структура доходів працівника, оплата праці, елементи організації оплати праці, заробітна плата, функції заробітної плати, мінімальна заробітна плата, принципи організації заробітної плати, структура заробітної плати, основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, надбавки і доплати до тарифних ставок, форми заробітної плати, системи заробітної плати, тарифна система оплати праці, безтарифна модель оплати праці, тарифна сітка, тарифна ставка, тарифно-кваліфікаційні довідники.
Питання для обговорення
Завдання 1. На основі статистичних даних проаналізувати рівень доходів і оплати праці працівників Житомирської області, України в цілому. Зробити висновки, побудувати відповідні графіки і діаграми. 2. Підготувати реферативний матеріал з публікацій по проблемам бідності в Україні, структурі доходів населення, формування середнього класу тощо. 3. Наведіть різні погляди та охарактеризуйте поняття „рівень життя”, „якість життя”. За результатами аналізу заповніть таблицю 10.1. Таблиця 10.1 Характеристика рівня життя населення
4. Дайте визначення категорії «заробітна плата». Поясніть різницю сутності заробітної плати для найманого працівника і роботодавця. Заповніть таблицю 10.2. Таблиця 10.2 Характеристика категорії “заробітна плата”
5. Назвіть принципи та функції заробітної плати. Охарактеризуйте їх. За схемою, наведеною на рисунку 10.1, розкрийте зв’язок принципів організації заробітної плати та функцій заробітної плати.
Принципи Функції
Рис. 10.1. Взаємозв’язок принципів організації і функцій заробітної плати 6. Назвіть причини диференціації оплати праці. Доведіть необхідність державного регулювання заробітної плати. Назвіть мінімальні гарантії держави у сфері оплати праці. 7. За даними, які наведені у таблиці 10.3 та 10.4 проаналізуйте стан доходів населення за певний проміжок часу. Таблиця 10.3 Розподіл загального обсягу грошових доходів по 20-відотковим групам населення (%)
Таблиця 10.4 Розподіл загального обсягу наявних доході по 10-відотковим групам населення у ІІІ періоді (%)
Продовження табл. 10.4
Дайте відповіді на питання: 1. З якою метою розраховується коефіцієнт фондів? 2. Що показує коефіцієнт Джині?
8. Мінімальна заробітна плата становить 545 грн. Побудувати тарифну сітку, якщо середньомісячний фонд робочого часу становить 170,4 год. На підприємстві виконуються чотири види робіт: І вид – роботи найбільш складні і відповідальні, для них тарифні ставки на 47% перевищують тарифні ставки ІV виду робіт; ІІ вид – складні і відповідальні роботи, тарифні ставки перевищують на 25% тарифні ставки ІV виду робіт; ІІІ вид – середні за складністю роботи, тарифні ставки перевищують на 10% тарифні ставки ІV виду робіт. Для всіх видів робіт відрядники тарифікуються на 6% вище, ніж погодинники. Тарифні коефіцієнти по розрядах наведено у таблиці 10.5: Таблиця 10.5 Тарифні коефіцієнти
Результати розрахунків занесіть у таблицю 10.6: Таблиця 10.6 Розрахункова тарифна сітка
9. На підставі даних таблиці 10.7 розрахувати прямий фонд заробітної плати. Годинна тарифна ставка першого розряду – 5,45 грн. Таблиця 10.7 Дані для розрахунку
10. Розрахувати річний тарифний фонд заробітної плати робітників-погодинників за даними, які наведені в таблиці 10.8: Таблиця 10.8 Дані для розрахунку
11. Розрахувати місячну заробітну плату робітника 6 розряду при погодинно-преміальній системі оплати праці з нормованим завданням. Погодинна тарифна ставка робітника – 3,95 грн. Відпрацьовано протягом місяця 176 год., рівень виконання нормованого завдання – 100%. Доплата за умови праці – 10%, за професійну майстерність – 15%, премія за якісне виконання завдання –20%. Додаткова оплата за виконання нормованого завдання становить 30% до погодинної частки заробітної плати. 12. Розрахувати заробітну плату робітника за відрядно-преміальної системи оплати праці на основі наступних даних: норма витрат праці – 0,4 людино-год. на один виріб; розцінка на виріб – 0,56 грн. Відпрацьовано 176 людино-год., вироблено 485 виробів. Премія нараховується за виконання норм – 10 %, за кожний відсоток перевиконання – 1,5 % відрядного заробітку. 13. Оцінити роботу працівників, в оплаті праці яких застосовується коефіцієнт трудової участі (КТУ). У бюро працює 4 особи. Сума премії по бюро, нарахована за місяць згідно з Положенням про преміювання, становить 1520 грн. Посадові оклади працівників, а також величина КТУ наведені в таблиці 10.10. Таблиця 10.10 Розрахунок заробітної плати працівників бюро
14. Слюсар-ремонтник, праця якого оплачується за непрямою відрядною системою оплати, обслуговує трьох основних робітників. Його денна тарифна ставка – 180 грн., змінна норма виробітку обслуговуваних ним основних робітників – по 10 виробів. Фактично основними робітниками виготовлено за місяць 700 одиниць продукції. Визначити непряму відрядну розцінку та відрядний заробіток за місяць. 15. Бригада виконала акордне завдання за 21 день замість передбачених 24 днів. Пряма відрядна заробітна плата, передбачена завданням, становить 5680 грн. При цьому було зекономлено матеріальних ресурсів на суму 4120 грн. Розрахувати загальну суму зарплати бригади, якщо за виконання завдання у строк виплачується премія в розмірі 10% відрядного заробітку, а за кожен процент скорочення строку – по 0,5% заробітку. Премія за економію матеріальних ресурсів виплачується у розмірі 30% фактичної суми економії. 16. Місячний посадовий оклад економіста 1200 грн. за тривалості робочого дня 8 год. За графіком ним має бути відпрацьовано 22 дні, один з яких святковий, що не співпадає з вихідним, а фактично йому був наданий лист непрацездатності на 4 дні, один з яких передсвятковий. З фонду матеріального заохочення економісту нарахована премія в розмірі 20% фактичного заробітку. Обчислити місячну заробітну плату економіста. 17. Розрахувати середню заробітна плату і середній дохід працівника та визначити питому вагу заробітку у доході працівника на основі даних таблиці 10.11. Зробити висновки. Таблиця 10.11 Дані для розрахунку
18. Бригада працівників у складі 6 чоловік зайнята збиранням електродвигунів. На підставі даних таблиці 10.12 визначити заробіток кожного члена бригади при застосуванні відрядно-преміальної системи пропорційно відпрацьованому часу. Таблиця 10.12 Дані для розрахунку
19. В таблиці 10.13 наведені дані про заробітну плату та доходи працівників ВАТ. Колишнє державне підприємство було реорганізовано у відкрите акціонерне товариство шляхом викупу його за рахунок прибутку, який був зароблений у період орендного підряду. Цінні папери (акції) розподілені пропорційно трудовому внеску працівників, що затверджено на загальних зборах трудового колективу. Дивіденди на даному підприємстві виплачуються щокварталу у розмірі 10% вартості акцій. На ВАТ розроблена соціальна програма, яка передбачає: безкоштовні обіди, оплату дорогих операцій, лікування та інші лікарські послуги, оплату навчання, відпочинку, виплату премій одиноким пенсіонерам, дотації одиноким матерям, надання безкоштовного житла. Таблиця 10.13 Динаміка соціальних показників розвитку ВАТ
1. Розрахуйте середній дохід одного працівника ВАТ. 2. Назвіть джерела фінансування соціальної програми ВАТ. 3. Розрахуйте питому вагу виплат, які складають дохід працівника згідно даних наведених у таблиці 10.13. 4. Проаналізуйте структуру доходу одного працівника. Внесіть свої пропозиції.
Методичні вказівки до розв’язування задач Організація заробітної плати на підприємстві базується на основі: – розподілу функцій і робіт; – нормування праці; – тарифної системи; – форм і систем оплати праці. Тарифна система включає в себе тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій, тарифну сітку та тарифну ставку. Тарифна сітка – це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації. Кожному кваліфікаційному розряду відповідає тарифний коефіцієнт, який показує у скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку І розряду. Тарифна ставка – ціна на різноманітні види праці на ринку робочої сили; міри праці певної складності, тобто ціна праці робітника певної професії та кваліфікації. Тарифні ставки інших розрядів визначаються множенням тарифної ставки І розряду на тарифний коефіцієнт певного розряду:
СР = СІ × Кр,
де СР – тарифні ставки інших розрядів; СІ – тарифна ставка І розряду; Кр – тарифний коефіцієнт. Існують дві форми оплати праці – відрядна та погодинна, які базуються на тарифній системі.
Системи відрядної форми оплати праціПри відрядній формі оплата праці проводиться за нормами і розцінками, встановленими виходячи з розряду виконуваних робіт. Розрізняють такі системи відрядної форми оплати праці: 1) пряма відрядна; 2) непряма відрядна; 3) відрядно-преміальна; 4) відрядно-прогресивна; 5) акордна; 6) акордно-преміальна. При прямій відрядній системі оплати праці заробіток працівника (Зпвс) розраховується за формулою:
Зпвс = Р×Q,
де Q – кількість одиниць виробленої продукції; Р – розцінка за одиницю продукції, яка визначається двома способами:
або
де С – погодинна тарифна ставка; Нвир – норма виробітку; Нч – норма часу на виготовлення одиниці продукції. Відрядний фонд оплати праці бригади розраховується за формулою:
Звс = Сгод × Нч × Нф,
де Сгод – середня погодинна ставка (середньо-арифметична величина); Нч – норма часу на виконання завдання; Нф – фактично виконане завдання (в натуральних одиницях). При непрямій відрядній системі заробіток працівників залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що ним обслуговуються. Вона застосовується для оплати праці допоміжних робітників і розраховується за формулою:
Зпнвс = С × t × Квн,, де С – погодинна тарифна ставка допоміжних працівників; t – фактично відпрацьована кількість годин цим працівником; Квн – середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіх працівників, що обслуговуються. Він розраховується:
де Вс – виробіток в середньому на одного працівника; Нв – змінна норма виробітку, шт. При відрядно-преміальній системі заробіток працівника включає відрядний заробіток Зпвс і премії за досягнення результатів П:
Зпвп = Зпвс + П
Премія за перевиконання планового завдання (Пвп) буде розраховуватись за формулою:
де Пр – розмір премії у відсотках за перевиконання планового завдання; К – коефіцієнт виконання планового завдання. Загальний заробіток, наприклад бригади, при відрядно-преміальній системі розподіляються між окремими працівниками як правило пропорційно їх тарифному заробітку. При відрядно-прогресивній системі робота, виконана в межах встановленої норми (Нз), оплачується за звичайними розцінками (Рз), а робота, виконана понад норми (Нп), – за прогресивно зростаючими розцінками (Рп): Зпвпрог = Нз × Рз + Нп × Рп.
При акордній системі оплати праці розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт із визначенням терміну виконання. Заробіток при цьому розраховується за формулою:
Зпакор = Сінд × tпл + Спід (tпл – tф),
де Сінд – індивідуальна погодинна тарифна ставка; tпл – плановий час виконання робіт; Спід – підвищена тарифна ставка; tф – фактичний час виконання робіт. Акордно-преміальна система оплати праці передбачає ще і премії за якісне і дострокове виконання робіт.
Системи почасової форми оплати праці При почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає не вироблена працівником продукція, як при відрядній, а відпрацьований час. Заробіток нараховується згідно з його тарифом або посадовим окладом за фактично відпрацьований час. Розрізняють такі системи погодинної оплати праці: 1) проста почасова система; 2) почасова-преміальна; 3) оплата праці за місячними посадовими окладами. Проста почасова (Зпр.поч) – заробіток залежить від тарифної ставки, що відповідає присвоєному працівникові тарифному розряду та відпрацьованому часу. Розраховується за формулою:
Зпр. поч. = С × t, де С – тарифна ставка; t – відпрацьований час. Почасово-преміальна оплата залежить від тарифної ставки (С), відпрацьованого часу (t) та премії за досягнення певних кількісних або якісних показників (П):
Зпоч-.прем = С × t + П
Оплата праці за місячними посадовими окладами застосовується для працівників організації, робота яких має стабільний характер. Вона може бути простою та преміальною. Для обчислення місячного заробітку спеціаліста визначається кількість фактично відпрацьованого часу (ФРЧм):
ФРЧм = Др × Тр,
де Др – кількість робочих днів, яка має бути відпрацьована за графіком протягом місяця (годин); Тр – тривалість робочого дня, годин. Заробітна плата спеціаліста за фактично відпрацьований час може бути розрахована:
де ПО – посадовий оклад спеціаліста (грн.) ФРЧ(норм) – фонд робочого часу, встановлений згідно законодавства (дні); ФРЧ(факт) – фонд робочого часу фактично відпрацьований за місяць (дні) Фонд основної оплати праці формується таким чином:
ЗПосн = ЗПфвч + ЗПнв +ЗПсв,
де ЗПфвч – зарплата за фактично відпрацьований робочий час; ЗПнв – оплата за дні участі у конференції; ЗПсв – оплата в святкові дні, за умов, коли свята не співпадають з вихідним днем. За умов преміальної системи оплати праці розмір премії визначається:
П = ЗПосн × Пр,
де Пр – розмір премії у відсотках. Місячна заробітна плата спеціаліста з урахуванням преміальних виплат розраховується:
ЗПміс = ЗПосн + П
При колективній системі оплати праці заробіток працівника розподіляється за кінцевими результатами роботи між членами бригади за допомогою коефіцієнту трудової участі (КТУ). Приведену заробітну плату (гр. 4 табл. 10.10) по кожному працівнику визначити як добуток його коефіцієнту трудової участі (гр. 3 табл. 10.10) та посадового окладу (гр. 2 табл. 10.10). Для нарахування премії необхідно вирахувати коефіцієнт, що характеризує величину сумарного заробітку на 1 грн. загальної приведеної зарплати:
К = (З + П) / Зприв
Заробіток кожного працівника (гр.6 табл. 10.10) визначається як добуток коефіцієнта К на його наведену заробітну плату (гр. 4 табл. 10.10). Тести 1. Вартість придбаних матеріальних і культурно-побутових благ на суму доходу, що знаходиться у розпорядженні, з урахуванням цін на товари і послуги - це: а) сукупні доходи; б) реальні доходи; в) економічно необґрунтовані нетрудові доходи; г) немає правильної відповіді. 2. Рівень життя – це: а) комплексна соціально-економічна категорія, що відображає рівень розвитку фізичних, духовних і соціальних потреб, ступінь їх задоволення і умови в суспільстві для розвитку та задоволення цих потреб; б) категорія, що відображає рівень розвитку фізичних, духовних і соціальних потреб та умови в суспільстві для розвитку і задоволення цих потреб; в) економічна категорія, що характеризує ступінь задоволення соціальних потреб людей; г) немає правильної відповіді. 3. Мета державного регулювання доходів полягає у: а) повному використанні сукупного робочого часу; б) забезпеченні всіх працівників робочим місцем, що відповідає кваліфікації працівника; в) перерозподілі доходів через держбюджет шляхом диференційованого оподаткування різних верств одержувачів доходів і соціальних виплат; г) немає правильної відповіді. 4. Винагорода за виконану роботу згідно з установленими нормами праці - це: а) основна заробітна плата; б) додаткова заробітна плата; в) інші заохочувальні та компенсаційні виплати; г) немає правильної відповіді. 5. Закінчіть фразу: “Соціальна функція заробітної плати відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між:...”: а) приватним і державним секторами економіки; б) працюючими і безробітними; в) найманими працівниками і власниками засобів виробництва; г) немає правильної відповіді. 6. Основою організації оплати праці є: а) тарифна система; б) тарифна сітка; в) тарифна ставка; г) немає правильної відповіді. 7. Основна заробітна плата - це: а) винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи й особливі умови праці; б) виплати за підсумками роботи за рік; в) премії і компенсації; г) винагорода за виконану роботу відповідно до чинного законодавства. 8. При почасовій оплаті праці мірою праці виступає: а) вироблена працівником продукція; б) відпрацьований час; в) кількість одиниць обладнання, яку обслуговує працівник; г) немає вірної відповіді. 9. Мірою праці при відрядній формі заробітної плати виступає: а) час, витрачений на виготовлення продукції; б) виготовлена працівником продукція; в) виконаний обсяг робіт; г) немає правильної відповіді. 10. Відрядно-прогресивна система оплати праці визначається як: а) множення кількості виробленої продукції на розцінку за одиницю продукції; б) оплата праці включає, окрім відрядного заробітку, премії за досягнуті результати; в) робота, виконана в межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, а робота, виконана понад норму, оплачується за зростаючими розцінками; г) розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт. 11. Відрядно-преміальна система оплати праці визначається як: а) оплата праці, що включає, окрім відрядного заробітку, премії за досягнуті результати; б) множення кількості виробленої продукції на розцінку за одиницю продукції; в) робота, виконана в межах встановленої норми, оплачується за звичайними розцінками, а робота, виконана понад норму, оплачується за зростаючими розцінками; г) заробіток працівника залежить від результатів праці робітників, що ним обслуговуються. 12. Непряма відрядна система оплати праці – це: а) множення кількості виробленої продукції на розцінку за одиницю продукції; б) оплата праці, що включає, окрім відрядного заробітку, премії за досягнуті результати; в) розмір заробітку встановлюється за виконання всього комплексу робіт; г) заробіток працівника залежить від результатів праці робітників, що ним обслуговуються. 13. Основу доплат за умови праці становить показник: а) комфортність праці; б) важкість праці; в) нормування праці; г) немає правильної відповіді. 14. До матеріальних стимулів відносяться: а) публічне визнання заслуг; б) оплата праці грошима, товарами, іншими матеріальними цінностями; в) створення умов для творчості; г) немає правильної відповіді.
Теми доповідей
Рекомендована література
Тема 11. Планування праці
Терміни і поняття
Планування, планування в сфері праці, види планів з праці, трудові показники, методи планування трудових показників, план з продуктивності праці, план з фонду заробітної плати, план з чисельності персоналу, планування соціального розвитку.
Питання для обговорення
Завдання
1. Проаналізуйте систему показників, що входять до типової структури плану з праці (див. Рис.11.1). Охарактеризуйте послідовність складання плану з праці.
Рис.11.1. Типова структура плану з праці та система показників, що його формують 2. Трудові показники підприємства знаходять втілення в усій сукупності планів, які розробляються на підприємстві. Наведіть класифікацію планів за різними ознаками та заповніть таблицю 11.1: Таблиця 11.1 Трудові показники, що використовуються у планах підприємства
3. Назвіть основні трудові показники в плануванні праці і фактори, які на них впливають. Заповніть таблицю 11.2: Таблиця 11.2 Характеристика факторів, які впливають на трудові показники діяльності підприємства
4. Що ви розумієте під соціальним розвитком трудового колективу? Як здійснюється його планування? 5. За наведеними в таблиці 11.3 даними розрахувати чисельність адміністративно-управлінського персоналу із застосуванням формули Розенкранца. Таблиця 11.3 Вихідні дані для розрахунків
Продовження табл. 11.3
6. Планова річна виробнича програма становить 50500 виробів. Норма часу на виробництво одного виробу – 1,5 год. На одного працівника у плановому періоді припадає 108 днів вихідних і святкових, середня тривалість щорічної відпустки – 23 дні, невиходи через хворобу – 3 дні, інші невиходи – 5 днів. Середня тривалість робочої зміни – 7,8 години. Розрахувати планову чисельність основних працівників підприємства. 7. На основі даних таблиці 11.4 проаналізувати плановий і фактичний баланс робочого часу. Результати розрахунків внести до таблиці. Визначити чинники, що мали вплив на фактичне використання робочого часу. Таблиця 11.4 Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника підприємства
Продовження табл. 11.4
Визначити чисельність слюсарів-ремонтників, якщо норма обслуговування для них складає 200 одиниць обладнання у зміну на одного працівника; на підприємстві є 2000 одиниць стандартного обладнання. Підприємство працює у 2 зміни. 8. Підприємство виготовляє вироби з пластмаси шляхом лиття. Річний обсяг виробництва – 900 тис. виробів. Трудомісткість одного виробу – 0,35 н/годин. Тривалість робочої зміни – 8 годин при однозмінному режиму роботи. Внутрішньозмінні втрати часу з вини працівників – 1,5%, а нерегламентовані простої – 3%. Процент виконання норм виробітку 105%. Робітник відпрацював 242 дні, що дорівнює 1849 годинам. Визначити необхідну кількість робітників-відрядників. Методичні вказівки до розв’язування задач Планову чисельність працівників на основі трудомісткості визначають за формулою: , де – планова чисельність робітників-відрядників; – планова трудомісткість виробничої програми, нормо-годин; – плановий ефективний фонд часу одного працівника, годин; – плановий коефіцієнт виконання норм. Планування чисельності адміністративно-управлінського персоналу здійснюється за формулою Розенкранца, яка має вигляд: , де Чауп – чисельність адміністративно-управлінського персоналу певної професії; n – кількість видів організаційно-управлінських робіт, які визначають завантаження певної категорії спеціалістів; mі – середня кількість дій (розрахунків, обробка замовлень, переговорів тощо) в межах і-го виду робіт за встановлений період часу (наприклад, за рік); ti – час, необхідний для виконання одиниці в межах і-го виду робіт; Т – робочий час спеціаліста згідно з трудовим договором (контрактом) за відповідний період календарного часу, прийнятий у розрахунках; Кнрч – коефіцієнт необхідного розподілу часу; Кфрч – коефіцієнт фактичного розподілу часу; tр – час на різні роботи, що їх неможливо врахувати в попередніх планових розрахунках. Коефіцієнт необхідного розподілу часу (Кнрч) розраховують за формулою:
Кнрч= Кдр × Кв × Кп,
де Кдр – коефіцієнт, який враховує витрати на додаткові роботи, заздалегідь не враховані в часі, необхідному для визначення процесу, як правило, знаходиться в межах 1,2-1,4; Кв – коефіцієнт, який враховує витрати часу на відпочинок співробітників протягом робочого дня; здебільшого дорівнює 1,12; Кп – коефіцієнт перерахунку фактичної чисельності в облікову. Планування чисельності працівників, які виконують роботи, що мають норми обслуговування, здійснюється за формулою: , де – кількість об'єктів обслуговування; – кількість змін на добу; – коефіцієнт перерахунку фактичної чисельності в планову, визначається діленням номінального фонду робочого часу на плановий (фактичний); – норма обслуговування, тобто кількість одиниць обладнання, розмір виробничих площ, які обслуговуються одним або групою працівників.
Тести 1. Найважливішими завданнями планування праці є: а) створення сприятливих умов для роботи персоналу і підвищення рівня оплати праці; б) забезпечення повної зайнятості та високої продуктивності праці; в) досягнення високої якості трудового життя працівників; г) всі відповіді вірні. 2. План з праці є важливим розділом стратегічного плану та всієї сукупності планових документів підприємства і складається з: а) плану підвищення продуктивності праці, фондовіддачі та матеріаловіддачі, плану основних фінансових показників; б) плану чисельності персоналу, обсягів основних виробничих та невиробничих фондів підприємства, обігових коштів підприємства; в) плану підвищення продуктивності праці, плану по фонду оплати праці, плану з організації праці, плану чисельності персоналу; г) плану обсягів виробництва та вартості виробленої продукції, виробітку та трудомісткості, планів щодо оплати праці та соціальних виплат на персонал. 3. До основних трудових показників традиційно відносять: а) продуктивність праці, чисельність працівників, фонд заробітної плати, середню заробітну плату; б) виробіток в натуральному, вартісному та трудовому вимірі, плинність кадрів, умови праці; в) загальні витрати робочого часу, частку фондів споживання у прибутку, міжкваліфікаційну диференціацію заробітної плати працівників; г) немає вірної відповіді. 4. Планування заробітної плати охоплює: а) планування чисельності кадрів та середньої заробітної плати за різними категоріями персоналу; б) планування фонду заробітної плати працівників підприємства і середньої заробітної плати; в) планування виробітку і трудомісткості виробничої програми і фонду оплати праці; г) всі відповіді вірні. 5. Процес планування чисельності персоналу включає в себе три етапи. Знайдіть зайвий: а) оцінка наявної робочої сили; б) визначення норм обслуговування та управління; в) оцінка майбутніх потреб у робочій силі; г) розробка програм задоволення потреб у відповідних працівниках. 6. Основною метою планування продуктивності праці на підприємстві є: а) пошук резервів, використання яких дозволило б досягти економії витрат на робочу силу і цим забезпечити конкурентноздатність; б) розрахунок впливу факторів на величину продуктивності праці; в) розрахунок економії чисельності працівників; г) розрахунок кращого використання робочого часу працівників. 7. Формула Розенкранца застосовується для визначення чисельності: а) працівників-погодинників; б) працівників-відрядників; в) непромислового персоналу; г) адміністративно-управлінського персоналу. 8. Підприємство створене та почало працювати з 21 січня, чисельність працюючих 210 осіб. Середньооблікова чисельність за січень дорівнює: а) 21; б) 10; в) 75; г) 210. 9. У звітному році обсяги випуску продукції становлять 650 млн. грн., середньооблікова чисельність працівників – 150 осіб. У наступному році планується підвищити обсяги випуску продукції на 10% та скоротити середньооблікову чисельність працівників на 5%. 9.1. Виробіток на одного працівника за планом складає: а) 4; б) 5; в) 8; г) 15. 9.2. Планова трудомісткість продукції складає: а) 0,23; б) 0,199; в) 0,12; г) 0,8. 10. Планова трудомісткість робіт на рік складає 638 тис. нормо-год. Річний плановий фонд робочого часу одного робітника – 230 днів, а коефіцієнт виконання норм виробітку – 1,02. підприємство працює в одну зміну, тривалість якої 8 годин. Облікова чисельність робітників (чоловік): а) 230; б) 185; в) 346; г) 340.
Теми доповідей
Рекомендована література
Тема 12. Аналіз, звітність, аудит у сфері праці
Терміни і поняття Економічний аналіз в соціально-трудовій сфері, показники аналізу і планування праці, звітність показників з праці, аудит у сфері праці, етапи аудиту в сфері праці, методи аудиту в сфері праці, напрями аудиту в сфері праці, показники оцінки умов праці, експрес-аналіз.
Питання для обговорення
Завдання 1. Розкрити значення та завдання аналізу ефективності використання трудових ресурсів в практиці господарювання. Заповнити запропоновану схему 12.1. 2. Перерахувати джерела інформації, необхідні для аналізу ефективності використання трудових ресурсів та заповнити таблицю 12.1.
Рис. 12.1. Основні завдання, об’єкти та етапи аналізу використання трудових ресурсів.
Таблиця 12.1 Інформаційна база для аналізу ефективності використання трудових ресурсів
Продовження табл.12.1
3. Проаналізуйте забезпеченість підприємства трудовими ресурсами за даними таблиці 12.2. Зробіть висновки. Таблиця 12.2 Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
4. Проаналізуйте кваліфікаційний рівень робітників підприємства на основі даних таблиці 12.3. Зробіть висновки та відповідні пропозиції.
Таблиця 12.3 Кваліфікаційні вимоги до робіт і фактичний склад робітників
5. За даними таблиці 12.4 проаналізуйте рух робочої сили підприємства. Зробіть відповідні висновки та пропозиції. Таблиця 12.4 Характеристика руху трудових ресурсів на підприємстві
Продовження табл. 12.4
6. Проаналізувати вплив факторів на обсяг випуску продукції підприємства. Розраховані показники внести до таблиці 12.5. За результатами аналізу зробити висновки. Таблиця 12.5 Оцінка впливу чинників на виконання завдання з випуску продукції на підприємстві
7. На основі наведених даних таблиці 12.6 зробити комплексну оцінку використання живої праці.
Таблиця 12.6 Вихідні дані для розрахунків
Для виконання даного завдання необхідно розрахувати: 1) індекси обсягів виробництва продукції, чисельності працюючих, середньорічної продуктивності праці, фонду заробітної плати, середньорічної, середньоденної, середньочасової заробітної плати на 1 працюючого, використання змінного часу, річного часу, трудомісткості; 2) проаналізувати співвідношення заробітної плати та середнього виробітку на чол.-день, чол.-рік, чол.-годину. Аналіз здійснюється шляхом оцінки встановленого плану, оцінки виконання плану та порівняння результатів звітного та базисного періодів. 8. Розробити алгоритм здійснення аудиторської перевірки: а) формування кадрової політики на підприємстві; б) планування та використання персоналу; в) профорієнтаційної роботи та адаптації персоналу; г) мотивації та стимулювання праці; д) організації праці на підприємстві. 9. Заповнити форми звітності з праці умовного підприємства. Проаналізувати їх. Методичні вказівки до розв’язування задач Відповідність кваліфікації робітників складності виконуваних робіт визначається на підставі порівняння показників середнього розряду робітників і середнього розряду робіт. Узагальнюючим показником, що характеризує кваліфікаційний склад робітників, є середній тарифний коефіцієнт. Розрахунок здійснюється за формулою: , де ТКП – середній тарифний коефіцієнт робітників; ЧPi – чисельність робітників кожного розряду; TКi – тарифний коефіцієнт відповідного розряду; п – кількість розрядів. Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається аналогічно за формулою середньозваженої через трудомісткість робіт. Крім того, обчислюється середній розряд робіт (РР) за наступною формулою: , де РМ – менший розряд з двох суміжних, між якими знаходиться значення середнього тарифного коефіцієнта; – середній тарифний коефіцієнт робіт за виробом; ТКм – тарифний коефіцієнт, менший за два суміжні; ТКБ – тарифний коефіцієнт, більший за два суміжні. Середній розряд робітників (РП) визначається аналогічно: , Після оцінки результатів проведених розрахунків можливі наступні висновки: 1) якщо фактичний середній тарифний розряд робітників нижче за плановий і середній тарифний розряд робіт, то це може призвести до зниження якості продукції (робіт, послуг), зниження її конкурентоспроможності та збільшення собівартості за рахунок додаткових витрат на реалізацію, рекламу, рекламації і, відповідно, зменшення прибутку; 2) якщо середній розряд робітників вище середнього тарифного розряду робіт, то це призводить до непродуктивних виплат (так як робітникам здійснюють доплату за використання їх на менш кваліфікованих роботах, що збільшує собівартість і, відповідно, зменшує прибуток). Для характеристики руху персоналу підприємства розраховують і аналізують динаміку наступних показників: 1. Коефіцієнт обороту з приймання (КОП) – відношення чисельності прийнятих за період (ЧППР) до середньоспискової чисельності працюючих за той же період (ЧПС):
КОП = ЧППР / ЧПС
2. Коефіцієнт обороту з вибуття (звільнення) (КОВ) – відношення чисельності працівників, які вибули за період (ЧПВ) до середньоспискової чисельності за той же період (ЧПС):
КОЗ = ЧПВ / ЧПС
3. Коефіцієнт плинності (КП) – відношення чисельності працівників, які вибули за період з причин, що характеризують надлишковий оборот (ЧПНО) – за власним бажанням і порушення трудової дисципліни, до середньоспискової чисельності працюючих за той же період (ЧПС):
КП = ЧПНО / ЧПС.
4. Коефіцієнт постійності кадрів (КПК) – відношення чисельності працівників, які пропрацювали весь період (ЧПВП), до середньоспискової чисельності працюючих за той же період:
КПК = ЧПВП / ЧПС
Аналізуючи рух робочої сили, визначаються причини звільнення працівників (за власним бажанням, через порушення трудової дисципліни, навчання, переїзд на нове місце проживання тощо). Факторна модель випуску продукції під впливом трудових факторів має вигляд:
В = ЧР х Д х Т х W
де В – випуск продукції; ЧР – чисельність робітників; Д – кількість відпрацьованих днів 1-им робітником; Т – тривалість робочої зміни; W – середньогодинний виробіток. Для аналізу впливу факторів використаємо спосіб абсолютних різниць. Послідовність розрахунків при цьому способі така: – розраховується абсолютне відхилення кожного фактора і результативного показника; – вплив кожного фактора розраховується множенням абсолютного відхилення фактора на незмінне значення інших факторів з факторної моделі:
±ΔВЧР = ±ΔЧР х Дп х Тп х Wп ±ΔВД = ЧРф х (Дф – Дп) х Тп х Wп ±ΔВТ = ЧРф х Дф х (Тф – Тп) х Wп ±ΔВW = ЧРф х Дф х Тф х (Wф – Wп)
Тести 1. Трудові показники, що підлягають аналізу на підприємстві: а) фонд заробітної плати і середня заробітна плата; б) промислово-виробничий персонал і непромислова група персоналу; в) продуктивність праці; г) всі відповіді вірні. 2. Аналіз трудових показників на підприємстві проводиться: а) щороку; б) щомісяця; в) щоденно; г) немає правильної відповіді. 3. Основна мета аналізу продуктивності праці полягає у: а) виявленні резервів її зростання; б) виявленні ступеня виконання виробничих планів; в) виявленні причин зміни структури персоналу; г) немає правильної відповіді. 4. Головною метою аудиту трудової сфери є: а) оцінка легітимності діяльності профспілок з регламентації соціально-трудових відносин; б) оцінка ефективності діяльності керівництва; в) аналіз ефективності системи заробітної плати на підприємстві; г) виявлення проблем економного та ефективного використання ресурсів праці, дослідження їх причин, надання необхідних рекомендацій з їх усунення. 5. Джерелом інформації для аудиторської перевірки служить: а) документація та звіти, надані відділами праці та заробітної плати, плановими відділами, бухгалтерією, відділом кадрів; б) всі відповіді вірні; в) опитування та інтерв’ю працівників підприємства; г) немає правильної відповіді. 6. Об’єктом аудиту в соціально-трудовій сфері виступає: а) чисельність і структура руху штатних працівників в цілому по підприємству та його підрозділах у динаміці за окремі періоди; б) трудовий колектив, персонал підприємства та принципи його організації, управління та діяльності; в) склад, чисельність та діяльність профспілок з налагодження соціального партнерства між працівниками та керівництвом підприємства за аналізований період; г) немає правильної відповіді. 7. Аудит трудової сфери можна розглядати у наступних аспектах: а) економічному, організаційно-технологічному, соціально-психологічному; б) правовому, виробничому, управлінському; в) стратегічному; г) немає правильної відповіді. 8. Соціально-психологічний аспект аудиту трудової сфери – це: а) оцінка й аналіз соціально-трудових показників на підприємстві (аналіз документації); б) оцінка соціально-трудових відносин на підприємстві (шляхом проведення анкетування та інтерв’ю персоналу); в) визначення конкурентоспроможності підприємства в трудовій сфері (шляхом порівняння показників з аналогічними на інших підприємствах або середніми по галузі); г) немає правильної відповіді. 9. Систематичний аудит – це такий, що: а) проводиться за заздалегідь встановленим регламентом за певний період часу; б) проводиться згідно з оперативними розпорядження керівництва; в) проводиться в установлений час і повторюється через певний проміжок часу; г) немає правильної відповіді. 10. Аудит, що проводиться за однією проблемою та в аналіз включено всі об’єкти, – це: а) локальний аудит; б) тематичний аудит; в) повний аудит; г) немає правильної відповіді. 11. Аудит у сфері праці на підприємстві здійснює: а) керівник підприємства; б) головний бухгалтер підприємства; в) податковий інспектор; г) немає правильної відповіді. 12. Аудит у трудовій сфері здійснюється за класичними напрямками: а) економічним, організаційним, технічним; б) правовим, управлінським, виробничим; в) плановим, стратегічним; г) немає вірної відповіді.
Теми доповідей
Рекомендована література
Тема 13. Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
Терміни і поняття Моніторинг, система моніторингу, моніторинг соціально-трудової сфери, напрями моніторингу соціально-трудової сфери, переписи населення, соціологічне дослідження, етапи соціологічного дослідження, функції соціологічних досліджень, об’єкт і предмет дослідження, вибіркові обстеження домогосподарств, вибіркові обстеження та перепис підприємств.
Питання для обговорення
Завдання 1. Дайте визначення моніторингу соціально-трудової сфери. Сформулюйте основні завдання моніторингу соціально-трудової сфери. 2. Охарактеризуйте основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери та заповніть таблицю 13.1. Таблиця 13.1 Характеристика напрямів моніторингу соціально-трудової сфери
3. Поясніть термін «соціологічне дослідження». За якими ознаками класифікуються види соціологічних досліджень? Складіть схему “Види соціологічних досліджень”. 4. Розташуйте в логічній послідовності основні етапи проведення соціологічного дослідження та охарактеризуйте їх: – аналіз соціологічної інформації, підготовка висновків і пропозицій; – розробка програми дослідження; – обробка зібраної соціологічної інформації; – добір первинної соціологічної інформації; – підготовка звіту про результати дослідження. 5. Назвіть основні методи добору інформації у дослідженні соціально-трудової сфери. Охарактеризуйте їх та заповніть таблицю 13.2. Таблиця 13.2 Характеристика методів добору інформації
6. Які показники, на Вашу думку, аналізуються в межах моніторингу соціально-трудової сфери на рівні: а) підприємства; б) соціально-демографічної та професійної групи населення; в) галузей економіки?
Тести 1. До основних завдань моніторингу соціально-трудової сфери не відноситься: а) спостереження за станом соціально-трудової сфери та отримання оперативної інформації про неї; б) оцінювання ефективності й повноти реалізації законів та інших нормативних актів із соціально-трудових питань; в) попередження негативних тенденцій, які ведуть до формування і розвитку соціальних конфліктів; г) немає правильної відповіді. 2. До напрямів моніторингу соціально-трудової сфери не відносяться: а) демографічні та міграційні процеси; б) техніко-технологічний рівень виробництва на підприємствах, в установах та організаціях різних форм власності; в) умови та охорона праці; г) немає правильної відповіді. 3. Найбільш оперативним способом добору первинної соціологічної інформації є: а) соціометричний тест; б) інтерв’ю; в) анкетування; г) експеримент. 4. При анкетному опитуванні питання за структурою розподіляють на: а) відкриті, закриті, напівзакриті; б) напіввідкриті, напівзакриті, закриті; в) закриті, відкриті, напіввідкриті; г) немає правильної відповіді. 5. Відомості про стать і вік респондента містяться в: а) основній частині анкети; б) вступній частині; в) демографічній частині; г) немає правильної відповіді. 6. Інтерв’ю - це метод одержання інформації шляхом: а) опосередкованої бесіди інтерв’юера з респондентом; б) цілеспрямованої бесіди інтерв’юера з респондентом; в) безпосередньої бесіди інтерв’юера з респондентом на певну тему; г) немає правильної відповіді. 7. Правильні відповіді є досить відносними, тому ускладнюють можливість об’єктивного оцінювання певних знань, умінь при використанні такого методу добору інформації, як: а) спостереження; б) соціометричної картки; в) тестування; г) немає правильної відповіді. 8. За метою дослідження соціологічні дослідження поділяються на: а) суцільні і вибіркові; б) разові і періодичні; в) конкретні і теоретичні; г) когортні і панельні. 9. Когортні і панельні соціологічні дослідження класифікуються за наступною ознакою: а) за об’єктом дослідження; б) за метою дослідження; в) за періодичністю проведення; г) за повнотою дослідження. 10. Теоретичні соціологічні дослідження спрямовані на: а) виявлення загальних соціальних закономірностей, розробку методології досліджень тощо; б) розв’язання конкретних проблем у соціально-трудовій сфері; в) вивчення стану об’єкта на певний момент; г) вірна відповідь відсутня. 11. Анкетне опитування – це: а) метод одержання інформації через бесіду інтерв’юера з респондентом на певну тему; б) систематизоване збирання інформації в респондентів за допомогою заздалегідь розробленого переліку питань; в) цілеспрямована і систематична фіксація процесів і явищ соціально-трудової сфери; г) вивчення різноманітних документів; 12. Метод спостереження – це: а) метод одержання інформації через бесіду інтерв’юера з респондентом на певну тему; б) систематизоване збирання інформації в респондентів за допомогою заздалегідь розробленого переліку питань; в) цілеспрямована і систематична фіксація процесів і явищ соціально-трудової сфери; г) опитування з метою виявлення психологічного клімату в колективі.
Теми доповідей
Рекомендована література
Розділ 4. Міжнародні аспекти розвитку соціально-трудових відносин Тема 14. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
Терміни і поняття Міжнародна організація праці (МОП), адміністративна рада, галузеві комітети, Міжнародна конференція праці, Міжнародне бюро праці, Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень, Міжнародний навчальний центр, сфери діяльності МОП, конвенції та рекомендації МОП, міжнародний кодекс праці, нормотворча діяльність.
Питання для обговорення
Завдання 1. Наведіть та охарактеризуйте структуру Міжнародної організації праці. 2. Назвіть завдання та цілі Міжнародної організації праці. 3. Перелічіть та охарактеризуйте основні напрями діяльності Міжнародної організації праці. Заповніть таблицю 14.1:
Таблиця 14.1 Характеристика напрямів діяльності Міжнародної організації праці
4. Розкрийте основні напрямки діяльності Міжнародного інституту соціально-трудових відносин. 5. Які функції покладаються на Міжнародний навчальний центр? 6. Підготуйтеся до дискусії на тему: “Глобалізація світової економіки та її вплив на соціально-трудову сферу”. Мета дискусії полягає в наступному: 6.1. Розкрити сутність глобалізації світової економіки та її ознак. Результати дослідження занесіть в таблицю. Таблиця 14.2 Сутність і значення глобалізації
6.2. Проаналізувати міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин: – застосування тарифних угод; – практику ведення колективних переговорів; – систему соціального партнерства. Звернути увагу на суттєві відмінності в механізмі соціально-трудових відносин, зокрема, системи соціального партнерства. 6.3. Розкрити вплив глобалізації на формування світового ринку праці. 6.4. Запропонувати пропозиції щодо використання зарубіжного досвіду розвитку соціально-трудових відносин в Україні. 7. Дайте визначення міжнародної трудової міграції. Які основні причини її виникнення та існування? Обґрунтуйте вплив міжнародної трудової міграції на економіку країн-учасників. Чи є корисною міграція трудових ресурсів для країни-донора? Поясніть Вашу думку. Результати Вашого дослідження занесіть у таблицю 14.3. Таблиця 14.3 Вплив міжнародної трудової міграції на країни-учасниці
9. Охарактеризуйте основні моделі регулювання соціально-трудових відносин. За визначеними критеріями (межі державного втручання в економіку, методи регулювання соціально-трудових відносин, рівень централізації переговорів) побудуйте таблицю розбіжностей моделей соціально-трудових відносин країн (Україна, США, Великобританія, Швеція тощо).
Тести 1. Міжнародну організацію праці створено: а) 1909 року; б) 1919 року; в) 1999 року; г) 1929 року. 2. “Міжнародний трудовий кодекс” складається з: а) конвенцій; б) рекомендацій; в) конвенцій і рекомендацій; г) немає правильної відповіді. 3. Конвенції та рекомендації спрямовано на захист прав: а) працівників; б) роботодавців; в) працівників і роботодавців; г) немає правильної відповіді. 4. МОП стала спеціалізованим закладом ООН у: а) 1938 р. б) 1946 р. в) 1958 р. г) немає правильної відповіді. 5.Найвищим органом МОП є: а) Міжнародне бюро праці; б) Адміністративна рада; в) Міжнародна конференція праці; г) вірна відповідь відсутня. 6.Періодичність скликання Адміністративної ради МОП: а) два рази на рік; б) три рази на рік; в) чотири рази на рік; г) вісім разів на рік. 7.До складу Адміністративної ради входять: а) представники уряду і представники профспілок; б) представники профспілок і представники підприємців; в) представники уряду і підприємців; г) представники уряду, підприємців та профспілок. 8. Міжнародне бюро праці - це: а) постійний секретаріат МОП; б) установа, метою якої є сприяння поглибленому вивченню проблем праці та методів їх вивчення; в) основний виконавчий орган МОП; г) вірна відповідь відсутня. 9.Міжнародний інститут соціально-трудових відносин здійснює такі програми: а) органи праці та економічний розвиток; б) органи праці та нові системи організації виробництва; в) взаємодія різних установ; г) навчальна діяльність; д) видавнича діяльність; е) відповіді пунктів 1-5 правильні; ж) відповіді пунктів 1-4 правильні. 10. У межах програми “Органи праці та нові системи організації виробництва” дослідження проводяться у напрямах: а) трудових норм, інтернаціоналізації економіки, перспектив самостійного розвитку на регіональному рівні; б) розробки системи показників різних видів установ з праці, аналізу організаційних змін в установах з праці, дослідження ролі установ з праці у боротьбі з бідністю; в) обговорення питань соціальної політики, проведення лекцій, курсів з діяльності та процедур МОП; г) всі відповіді вірні. 11.У межах програми “Органи праці та економічний розвиток” дослідження проводяться у напрямах: а) трудових норм, інтернаціоналізації економіки, перспектив самостійного розвитку на регіональному рівні; б) розробки системи показників різних видів установ з праці, аналізу організаційних змін в установах з праці, дослідження ролі установ з праці у боротьбі з бідністю; в) обговорення питань соціальної політики, проведення лекцій, курсів з діяльності та процедур МОП; г) всі відповіді вірні. Теми доповідей
Рекомендована література
Завдання до контрольної роботи для студентів заочної форми навчання
Студенти заочної форми навчання виконують контрольну роботу з дисципліни „Економіка праці та соціально-трудові відносини”. Мета написання контрольної роботи полягає у поглибленні знань з окремих питань курсу, формуванні вміння застосовувати їх у конкретній ситуації: аналіз соціально-трудової сфери України, ринку праці та розв’язування проблем, що існують на фірмах та підприємствах України з питань праці. Контрольна робота складається з одного теоретичного питання та двох практичних завдань, при виконанні яких рекомендується ознайомитися із законодавчо-нормативною базою України у сфері праці та соціально-трудових відносин, використовувати дані статистичних збірників України та Житомирської області, а також матеріали статистичної звітності з праці підприємства, на якому працює студент. Номер варіанта контрольної роботи визначається за останньою цифрою номера залікової книжки та першою літерою прізвища. Теоретичне завдання обирається за першою цифрою, номер першого практичного завдання вказується в дужках (див.табл.). Друге практичне завдання виконується на основі статистичної звітності з праці по конкретному підприємству. В кінці контрольної роботи подається список використаної літератури, ставиться дата виконання контрольної роботи та підпис студента. До екзамену (заліку) з курсу „Економіка праці та соціально-трудові відносини” допускаються студенти, контрольна робота яких оцінена позитивно.
Таблиця вибору теоретичного питання та першого практичного завдання на контрольну роботу
Теоретичні питання
11.Механізм функціонування ринку праці.
49. Основні положення преміювання працівників. 50. Доплати та надбавки до заробітної плати.
Практичне завдання 1. На підставі законодавчих та нормативних актів Україні, даних статистичних щорічників України або Житомирської області виконати наступне завдання (згідно Вашого варіанта). Статистичні дані наводити у вигляді таблиць, графіків, діаграм. Зробити відповідні розгорнуті висновки.
10.Проаналізувати міграційний рух населення Житомирської області за останні 3 роки. 11.Проаналізувати соціальний рух населення України за останні 3 роки. 12.Проаналізувати соціальний рух населення Житомирської області за останні 3 роки. 13.Проаналізувати економічний рух населення України за останні 3 роки. 14.Проаналізувати економічний рух населення Житомирської області за останні 3 роки. 15.Проаналізувати чисельність та структуру економічно активного населення України за останні 3 роки. 16.Проаналізувати чисельність та структуру економічно активного населення Житомирської області за останні 3 роки. 17.Проаналізувати чисельність та структуру економічно неактивного населення України за останні 3 роки. 18.Проаналізувати чисельність та структуру економічно неактивного населення Житомирської області за останні 3 роки. 19.Проаналізувати зайнятість населення України за останні 3 роки в цілому та за окремими ознаками (наймані працівники підприємств, установ та організацій; зайняті у промисловості, сільському господарстві, інших галузях). 20.Проаналізувати зайнятість населення Житомирської області за останні 3 роки в цілому та за окремими ознаками (наймані працівники підприємств, установ та організацій; зайняті у промисловості і сільському господарстві). 21.Проаналізувати зміни у чисельності та структурі зайнятого населення України за видами економічної діяльності за останні 3 роки. 22.Проаналізувати зміни у чисельності та структурі зайнятого населення Житомирської області за видами економічної діяльності за останні 3 роки. 23.Проаналізувати зміни у чисельності та структурі найманих працівників за видами економічної діяльності за останні 3 роки в Україні. 24.Проаналізувати зміни у чисельності та структурі найманих працівників за видами економічної діяльності за останні 3 роки в Житомирській області. 25.Проаналізувати економічну активність населення за статтю та віковими групами за 2 роки в Україні (наприклад, 2003 та 2007 роки). 26.Проаналізувати економічну активність населення за статтю та віковими групами за 2 роки в Житомирській області (наприклад, 2003 та 2007 роки). 27.Проаналізувати рівень зайнятості населення за статтю та місцем проживання за 2 роки в Україні (наприклад, 2003 та 2007 роки). 28.Проаналізувати рівень зайнятості населення за статтю та місцем проживання за 2 роки в Житомирській області(наприклад, 2003 та 2007 роки). 29.Проаналізувати безробіття в Україні за останні 3 роки. 30.Проаналізувати безробіття в Житомирській області за останні 3 роки. 31.Проаналізувати зміни у чисельності та структурі безробітних за тривалістю незайнятості в Україні за два роки. 32.Проаналізувати зміни у чисельності та структурі безробітних за тривалістю незайнятості в Житомирській області за два роки. 33.Проаналізувати зміни у чисельності та структурі безробітних за тривалістю пошуку роботи в Україні за два роки. 34.Проаналізувати зміни у чисельності та структурі безробітних за тривалістю пошуку роботи в Житомирській області за два роки. 35.Проаналізувати зміни у чисельності та структурі безробітних за причинами незайнятості за два роки в Україні. 36.Проаналізувати зміни у чисельності та структурі безробітних за причинами незайнятості за два роки в Житомирській області. 37.Проаналізувати тривалість зареєстрованого безробіття за останні 5 років в Україні. 38.Проаналізувати тривалість зареєстрованого безробіття за останні 5 років в Житомирській області. 39.Проаналізувати працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян за видами економічної діяльності за останні 3 роки в Україні. 40.Проаналізувати працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян за видами економічної діяльності за останні 3 роки в Житомирській області. 41.Проаналізувати зміни в попиті та пропозиції робочої сили на зареєстрованому ринку праці за професійними групами за останні 3 роки в Україні. 42.Проаналізувати зміни в попиті та пропозиції робочої сили на зареєстрованому ринку праці за професійними групами за останні 3 роки в Житомирській області. 43.Проаналізувати зайнятість молоді за видами економічної діяльності за останні 3 роки в Україні. 44.Проаналізувати зайнятість молоді за видами економічної діяльності за останні 3 роки в Житомирській області. 45.Дати визначення кон’юнктури ринку праці та на основі статистичної звітності по Україні визначити її тип. Відповідь обґрунтувати. 46.Дати характеристику інфраструктури ринку праці в Україні. На основі статистичної звітності по Україні оцінити її діяльність за останні 3 роки. 47.Проаналізувати показники зайнятості та безробіття населення України за останні 3 роки. 48.Проаналізувати показники зайнятості та безробіття населення Житомирської області за останні 3 роки. 49.Проаналізувати організацію соціального захисту населення в трудовій сфері в Україні. 50.Державна служба зайнятості: її завдання та результати діяльності на сучасному етапі в Україні. 51.В якій ролі Ви виступаєте на ринку праці? Охарактеризувати основні документи, які регламентують Ваш стан і взаємовідносини на ринку праці. 52.Проаналізувати потреби та інтереси найманих працівників та роботодавців як суб’єктів соціально-трудових відносин. 53.Яку роль відіграє держава–Україна в соціально-трудових відносинах? Відповідь обґрунтувати. 54.Яку роль у системі соціального партнерства відіграєте Ви як найманий працівник? Відповідь обґрунтувати. 55.Поясніть значення колективного договору на Вашому підприємстві. Охарактеризуйте основні його положення. 56.Проаналізувати режим праці і відпочинку на Вашому підприємстві. Зробити висновки щодо виконання вимог чинного законодавства. 57.Проаналізувати рівень та структуру доходів населення України за останні 3 роки. 58.Проаналізувати рівень та структуру витрат населення України за останні 3 роки. 59.Проаналізувати рівень та структуру доходів населення Житомирської області за останні 3 роки. 60.Проаналізувати рівень та структуру витрат населення Житомирської області за останні 3 роки. 61.Проаналізувати рівень та динаміку середньої й мінімальної заробітної плати в Україні за останні 3 роки та порівняти їх з прожитковим мінімумом за відповідний період. 62.Проаналізувати основні положення про працю, що закріплені чинними законодавчими актами України. 63.Проаналізувати динаміку та структуру номінальної заробітної плати найманих працівників за видами економічної діяльності в Україні за останні 3 роки. 64.Проаналізувати зміни у номінальній заробітній платі працівників за статтю за видами економічної діяльності за 2 роки (наприклад, 2003 і 2007 роки) в Україні. 65.Проаналізувати динаміку і структуру витрат домогосподарств за основними статтями споживчих витрат за два роки (наприклад, 2003 і 2007 роки) в Україні. 66.Проаналізувати динаміку і структуру грошових доходів домогосподарств України. 67.Проаналізувати структуру сукупних ресурсів домогосподарств за останні 3 роки в Україні. 68.Проаналізувати динаміку та структуру номінальної заробітної плати найманих працівників за видами економічної діяльності за останні 3 роки в Житомирській області. 69.Проаналізувати зміни у номінальній заробітній платі працівників за статтю за видами економічної діяльності за 2 роки (наприклад, 2003 і 2007 роки) в Житомирській області. 70.Проаналізувати динаміку і структуру витрат домогосподарств за основними статтями споживчих витрат за два роки (наприклад, 2003 і 2007 роки) в Житомирській області. 71.Проаналізувати динаміку і структуру грошових доходів домогосподарств в Житомирській області. 72.Проаналізувати структуру сукупних ресурсів домогосподарств за останні 3 роки в Житомирській області.
Практичне завдання 2. На основі статистичної звітності підприємства (Звіт з праці – форма 1-ПВ та Звіт про використання робочого часу – форма 3-ПВ), на якому Ви працюєте, проаналізуйте за звітний період: – рух працівників підприємства; – використання робочого часу; – фонд оплати праці. Розрахуйте середньомісячну заробітну плату по підприємству та порівняйте її з мінімальною і середньою заробітною платою в Україні, середньою заробітною платою в Житомирській області, прожитковим мінімумом. Зробіть відповідні висновки. Перелік питань до підсумкового контролю знань (іспиту, заліку)
Список рекомендованої літератури Основна література
10. Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Конференцією праці, 1957 – 1990, Т.2. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1991. 11. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда. Учебник для вузов. М. ЮНИТИ, 1999 - 407с. 12. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2-4. – 440 с. 13. Генкин Б.М. Экономика и социология труда. Учебник для вузов. М. Издательская группа НОРМА – ИНФРА. М, 1999 - 384 с. 14. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 559 с. 15. Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. Основи економіки праці. Навчальний посібник. Київ “Знання-Прес”, 2001 – 313с. 16. Економіка праці і соціально-трудові відносини: Навч.посібник / Під ред.. проф. Є.П. Михайлова – Київ:ЦНЛ, 2005 – 240 с. 17. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навчальний посібник – К: Кондор, 2004 – 432 с. 18. Єсінова Н.І. Економіка праці: Навч. посібник – Харків: Академія, 1999. – 176 с. 19. Завіновська Г.Т. Економіка праці. Навчальний посібник. К: КНЕУ. 2000. – 200 с. 20. Калина А.В. Економіка праці. – К.: МАУП, 2004. – 272 с. 21. Карпіщенко О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006. – 264 с. 22. Маслова С.О., Мельничук Д.П. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч.посібник – Житомир: ЖДТУ, 2007. – 190 с. 23.Махсма М.Б. Єкономіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. Посібник – К.: Вид-во Європейського університету, 2003. – 188 с. 24. Остапенко Ю.М. Экономика труда. Учебное пособие. – М.: ИНФРА – М., 2003. – 268 с. 25. Рощин С.Ю., Разумова Т.О. Экономика труда: экономическая теория труда: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М., 2001. – 400 с. Додаткова література 1.Абрамов В.М., Данюк В.М., Гриненко А.М., Колот А.М., Чернов В.Ю. Нормування праці – К.: 1995 2.Васильченко В.С., Гриненко А.М., Грішнова О.А., Керб Л.П. Управління трудовим потенціалом: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2005. – 403 с. 3.Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій. Навч. посібник. За ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного. К.: КНЕУ, 1999 – 328 с. 4.Економіка підприємства. Підручник. За заг. ред. С.Ф. Покропивного. Вид. 2 - ге, переорб. та доп. К: КНЕУ, 2000. – 528 с. 5.Качан Є.П. Шушпанов Д.Г. Управління трудовими ресурсами: Навч. посібник – К.: Видавничий Дім ”Юридична книга”, 2005. – 358 с. 6.Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 331 с. 7.Колот А.М. Проблеми становлення та розвитку соціально-трудових відносин в Україні // Україна: аспекти праці. –2000. – №3. 8.Колот А.М. Проблеми розбудови національної моделі соціально-трудових відносин // Україна: аспекти праці – 2002. – №5. 9.Колот А.М. Оплата праці на підприємстві – організація та удосконалення.–К.: 1997–742 с.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||