Економіка природокористування і охорони довкілля МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Вступ

Курсова робота має на меті дати студентам практичні навички з виконання розрахунків екологічних зборів та платежів підприємств-природокористувачів по областях (регіонах) та підприємствах України та вміння з оцінювання ефективності природоохоронних заходів що застосовуються в областях і підготувати студентів до виконання відповідного розділу дипломної роботи. Тема «Економічна оцінка екологічної ситуації області (регіону, підприємства) та ефективність впровадження природоохоронних заходів на території»

1. Склад і зміст курсової роботи.

Курсова робота має включати такі складові:

1. Титульний аркуш.
2. Вихідні дані для роботи (не є обов¢язковою).
3. Вступ.
4. Розділ 1. Загальна характеристика області (регіону) чи підприємства.
5. Розділ 2. Дослідження екологічної ситуації області (регіону), підприємства.

2.1.Аналіз стану водних, лісових, земельних ресурсів та розрахунки зборів за спеціальне використання їх в області за останні три роки.

2.2. Аналіз стану навколишнього середовища та розрахунки зборів за його забруднення в області за останні три роки.

2.3. Аналіз стану скидів стічних вод в та системи каналізації населених пунктів за останні три роки.

2.4. Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів на території області (регіону), підприємства.

1.  Розділ 3. Пропозиції щодо удосконалення екологічної ситуації в області (регіоні), підприємства.
2. Висновки та пропозиції.
3. Перелік літератури.
4. Додатки.

1.1.   Титульний аркуш

Титульний аркуш оформлюється відповідно до стандартних вимог щодо оформлення курсових робіт і повинен містить дані, які розташовані у такій послідовності: а) найменування міністерства; б) повну і скорочену назву організації; в) повне найменування роботи; г) відомості про виконавця роботи та керівника; д) рік виконання роботи. Приклад оформлення титульного аркушу наведено у додатку А.

1.2.   Завдання на виконання курсової роботи

Завдання на виконання курсової роботи заповнюється студентом під керівництвом викладача при отриманні індивідуального варіанту вихідних даних для курсової роботи. Завдання повинно бути підписано викладачем та студентом. Вихідні дані відповідно індивідуальному варіанту завдання надаються в електронному вигляді, форма і місце розташування якого обумовлюється викладачем. (по підприємствах обраних галузей відповідних областей (регіонів))

1. Вихідні дані для роботи

Ця складова не є обов’язковою. При наявності можливості, студент може роздрукувати вихідні дані до курсової роботи. Це звільняє його від необхідності наводити вихідні дані на початку кожного розрахункового розділу курсової роботи.

1.  Вступ

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність теми курсової роботи, її практичне і теоретичне значення, сформулювати мету та задачі роботи, визначити методи їх рішення. Крім того, у вступі вказується, на яких матеріалах виконується дослідження, надається стисла характеристика об’єкта дослідження, вказуються очікувані результати дослідження та можливість їх подальшого застосування.

При написанні вступу рекомендується додержуватися наступної послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями обраної задачі обґрунтовують актуальність та доцільність роботи. При висвітленні стану досліджуваної проблеми слід назвати авторів, які внесли найбільш значний вклад в розробку проблеми, основні закони і нормативні акти, на яких базується робота. Обґрунтування актуальності не повинно бути багатослівним.

Мета і задачі роботи. Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету. Задачі, які ставляться в роботі, повинні відповідати цілям дослідження. Як правило, виходячи із завдань дослідження, будується структура роботи. Тому завдання дослідження відповідають змісту розділів і підрозділів курсової роботи.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. В курсовій роботі об’єктом дослідження є підприємство (організація, установа), за матеріалами яких виконується робота.

Предмет дослідження – конкретна проблема, що міститься в межах об'єкта дослідження. Предмет дослідження визначає тему курсової роботи.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Слід перелічити використані методи дослідження з посиланням на конкретні завдання, що виконувалися за допомогою цих методів.

Практичне значення одержаних результатів. Наводять рекомендації щодо практичного використання одержаних результатів, а також очікуваний ефект від впровадження результатів дослідження.

Інформаційне забезпечення результатів дослідження. Інформаційною базою для виконання курсової роботи є вітчизняні та закордонні фахові видання, статистичні дані, матеріали преси та фактичні дані щодо діяльності об’єкту дослідження, інші інформаційні джерела.

1. Розділ 1. Загальна характеристика області (регіону).

Розділ повинен включати повний опис економічної діяльності області, її основних підприємств-забруднювачів. В разі наявності роздрукованих вихідних даних до курсової роботи (див 2) наводиться тільки посилання на відповідний пункт вихідних даних. В обов’язковому порядку необхідно навести посилання на реальне джерело вихідних даних на підприємстві щодо фактичного використання водних ресурсів та лімітів.

1. Розділ 2. Дослідження екологічної ситуації області (регіону), підприємства

Зазначений розділ поділяється на підрозділи:

2.1.Аналіз стану водних, лісових, земельних ресурсів та розрахунки зборів за спеціальне використання їх в області за останні три роки.

2.3. Аналіз стану навколишнього середовища та розрахунки зборів за його забруднення в області за останні три роки.

2. 4. Аналіз стану скидів стічних вод в системи каналізації населених пунктів  за останні три роки.

2.5. Оцінка ефективності впровадження природоохоронних заходів на території області (регіону), підприємства.

Рекомендації до написання підрозділів подано нижче.

5.1.   Розрахунки зборів за спеціальне використання водних, лісових, земельних ресурсів

Використання поверхневих або підземних вод є найбільш поширеним видом використання природних ресурсів. Рекомендації щодо виконання розрахунків наведені в розділі 10 цих методичних вказівок.

Розділ повинен включати:

а)      Вихідні дані до виконання розрахунків. В разі наявності роздрукованих вихідних даних до курсової роботи (див 2) наводиться тільки посилання на відповідний пункт вихідних даних. В обов’язковому порядку необхідно навести посилання на реальне джерело вихідних даних на підприємстві щодо фактичного використання водних ресурсів та лімітів.

б)      Розрахунок по кожному з видів спеціального використання водних, лісових, земельних ресурсів. В залежності від завдання розрахунок може включати збір за спеціальне використання води, лісів, землі. У розрахунку повинні бути наведені:

• Розрахункові залежності з посиланням на відповідні пункти нормативного документу з чітким позначенням нормативного документа.
• Обґрунтування нормативів збору з посиланням на відповідні таблиці нормативного документа з чітким позначенням нормативного документа.
  • Розрахунки суми зборів по кожному виду водокористування, лісокористування, землекористування.

в)      Загальна сума збору.

5.2.   . Розрахунки зборів за забруднення навколишнього природного середовища

В цьому розділі курсової роботи мають бути наведені розрахунки зборів за :

• Викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення
• Викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення
• Скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти
• Розміщення відходів

Рекомендації щодо виконання розрахунків наведені в розділі 10 цих методичних вказівок.

Розділ повинен включати:

1. Розрахунки по кожному з видів зборів, які оформлюються у вигляді окремих підрозділів (2.1.1, 2.2.2 ¼) курсової роботи. Кожен підрозділ повинен включати:

• Вихідні дані до виконання розрахунків. В разі наявності роздрукованих вихідних даних до курсової роботи (див 2) наводиться тільки посилання на відповідний пункт вихідних даних. В обов’язковому порядку необхідно навести посилання на реальне джерело вихідних даних на підприємстві щодо фактичних показників викидів/скидів/відходів та лімітів.
• Розрахункові залежності з посиланням на відповідні пункти нормативного документу з чітким позначенням нормативного документа.
• Обґрунтування нормативів збору з посиланням на відповідні таблиці нормативного документа з чітким позначенням нормативного документа.
• Обґрунтування всіх використаних в розрахунку коефіцієнтів з посиланням на відповідні таблиці або пункти нормативного документа з чітким позначенням нормативного документа та інших використаних джерел інформації.
• Розрахунки суми збору (бажано використовувати табличну форму (див. розділ 13).

1. Розрахунок загальної суми збору за забруднення навколишнього природного середовища.

5.3.   Розрахунок плати за скид стічних вод в системи каналізації населених пунктів

Плата за скид стічних вод в системи каналізації населених пунктів не є екологічним платежем, але зазвичай може складати суттєву частину витрат підприємства. Бажання скоротити ці витрати може бути підставою для втілення водозберігаючих та водоочисних заходів.

В разі, якщо відповідно до вихідних даних до курсової роботи, підприємство не здійснює скиди стічних вод у системи каналізації, цей розділ курсової роботи не виконується.

Рекомендації щодо виконання розрахунків наведені в розділі 4 цих методичних вказівок.

Розділ повинен включати:

1. Вихідні дані до виконання розрахунків. В разі наявності роздрукованих вихідних даних до курсової роботи (див 2) наводиться тільки посилання на відповідний пункт вихідних даних. В обов’язковому порядку необхідно навести посилання на реальне джерело вихідних даних на підприємстві щодо фактичних показників кількості і якості стічних вод.

• Розрахункові залежності з посиланням на відповідні пункти нормативного документу з чітким позначенням нормативного документа.
• Обґрунтування всіх використаних в розрахунку коефіцієнтів з посиланням на відповідні таблиці або пункти нормативного документа з чітким позначенням нормативного документа та інших використаних джерел інформації.
• Розрахунки плати

5.4.   Оцінка економічної ефективності природоохоронного заходу

Рекомендації щодо виконання оцінки наведені в розділі 5 цих методичних вказівок.

Розділ повинен включати:

1. Опис заходу. В разі наявності роздрукованих вихідних даних до курсової роботи (див 2) наводиться тільки посилання на відповідний пункт вихідних даних.
2. Розрахункова методика оцінки.
3. Джерела економічних вигод (ефектів) в разі втілення заходу
4. Детальні обґрунтовані розрахунки величини економічних вигод (ефектів) з посиланням на необхідні нормативні документи та інші джерела інформації.
5. Розрахунок оцінки економічної ефективності природоохоронного заходу.
6. Висновок про економічну доцільність/недоцільність втілення природоохоронного заходу. В разі доцільності, навести суму річного економічного ефекту або термін окупності заходу.

6. Розділ 3. Пропозиції щодо удосконалення екологічної ситуації в області (регіоні) , на підприємстві

В даному розділі студент на основі проведеного аналізу має сформулювати власні пропозиції, щодо впровадження ефективних природоохоронних заходів на території аналізованої області (регіону) чи підприємства. Пропозиції мають бути чітко сформульованими та обгрунтованими.

7. Висновки і пропозиції

Висновки і пропозиції наводяться в окремому розділі курсової роботи і є стислим викладанням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної задачі, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті курсової роботи та поставлених у вступі завдань, а також пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у рекомендаційному розділі. У висновках не можуть з’явитися пропозиції, які не було розглянуто у рекомендаційному розділі.

Формулювання висновків доцільно проводити у наступній послідовності.

У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі розкривають методи вирішення поставленої в курсовій роботі задачі, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. Крім того, необхідно навести якісні та кількісні показники здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання та можливості впровадження одержаних результатів в практичній діяльності підприємства - об’єкта дослідження.

За своїм змістом і формою вони повинні бути чітко викладені, аргументовані і співвіднесені з вже відомими науково-практичними розробками.

У висновках необхідно також відобразити особистий вклад автора курсової роботи в розв’язання досліджуваної задачі.

8. Перелік літератури

Перелік літератури вимагає розміщення усіх використаних джерел інформації. Він  може містити до 25 назв. Посилання на них мають наводитись у вигляді порядкового номеру за списком джерел у квадратних дужках (наприклад, [15]).

9. Додатки

Додатки до курсової роботи мають містити допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи:

- інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою;

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- реальні документи підприємства.

Матеріали додатків не зараховуються в загальний обсяг роботи і не обмежується кількістю. Їх відбір повинен здійснюватися, виходячи із забезпечення найбільш повного розкриття і обґрунтування проведених досліджень.

10. Рекомендації щодо розрахунків зборів за спеціальне використання водних ресурсів

Розрахунки здійснюються на основі таких нормативних документів:

1.)    «Інструкція про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» затверджена Наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України і Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 231/539/118/219 від 01.10.99 (з подальшими змінами).

2.)    Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування» № 836 від 18.05.1999 р. (з подальшими змінами).

Означені документи з останніми змінами доступні для користування студентами: в глобальній комп’ютерній мережі Internet на сайті zakon.rada.gov.ua

Інструкція № 231/539/118/219 від 01.10.99 містить методику розрахунку. При її використанні слід звернути увагу на відмінності у розрахунку збору за забір води в межах встановленого лиміту та поза межами ліміту. Зверніть також увагу на те, хто і з якою періодичністю здійснює розрахунок та оплату збору і куди перераховується цей збор.

Постанова КМУ № 836 від 18.05.1999 містить нормативи збору за спеціальне використання поверхневих і підземних вод. Зверніть увагу на відмінності в принципі визначенні нормативів збору для поверхневих і підземних вод, а також відмінності в нормативах збору при використанні вод підприємствами житлово-комунального господарства та іншими водокористувачами.

1. Рекомендації щодо розрахунків зборів за забруднення навколишнього природного середовища

Розрахунки здійснюються на основі таких нормативних документів:

1.)    «Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України № 162/379 19.07.99 р. (з подальшими змінами)

2.)    «Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 1.03.1999 р. (з подальшими змінами)

Означені документи з останніми змінами доступні для користування студентами: в глобальній комп’ютерній мережі Internet на сайті zakon.rada.gov.ua

Інструкція  № 162/379 19.07.99 р. містить методику розрахунку суми зборів за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення, за скиди стічних вод в поверхневі водні об’єкти та за розміщення відходів. При її використанні зверніть увагу на такі обставини:

а)       При перевищені лімітів на скиди стічних вод і розміщення відходів збор за понадлімітний обсяг забруднення справляється у п’ятикратному розмірі.

б)      В зв’язку з відміною у 2004 р. лімітів на викиди, розрахунок збору за викиди відрізняється від розрахунків за скиди і розміщення відходів.

З’ясуйте також,  хто і з якою періодичністю здійснює розрахунок та оплату збору і куди перераховується цей збор.

Порядок КМ України № 303 від 1.03.1999 р. містить нормативи збору та коригуючі коефіцієнти, що використовуються при розрахунку збору. При його використанні зверніть увагу на наступне:

а)       При визначенні коригуючого коефіцієнту К_нас, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту, поточну інформацію про чисельність жителів можна отримати з мережі Internet.

б)      При визначенні коригуючого коефіцієнту К_ф, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту, рекомендується орієнтуватися на адміністративний статус населеного пункту - обласний центр, міста обласного значення (підпорядкування), районні центри, тощо. Інформацію про це можна отримати з політичної карти України або з мережі Internet.

в)      При визначенні коригуючого коефіцієнту Кт, який враховує розташування місця розміщення відходів, зверніть увагу, що при його визначенні враховується відстань до найближчого населеного пункту, а не до міста, де розташоване підприємство. (Так, Дергачівський полігон, куди вивозяться відходи від низки Харківських підприємств, хоч і розташований на відстані більше 15 км від Харкова, але знаходиться на відстані менше 3 км від меж м. Дергачі і тому для нього має застосовуватися  Кт=3).

г)       Якщо відходи передаються іншому користувачу для будь яких цілей (включаючи їх переробку та утилізацію), збор за них не сплачується, якщо вони передаються не рідше одного разу на квартал. Якщо термін їхнього накопичування на підприємстві перевищує один квартал, підприємство має сплачувати збір як за розміщення відходів на своїй території.

д)      Нормативи збору за викиди/скиди/розміщення відходів розраховуються як добуток базового нормативу збору (відповідно до таблиць 1.1-1.9), коригуючого коефіцієнту 2,373 та індексів споживчих цін за попередні роки, починаючи з 2006 р (якщо він перевищує 100%). Так, наприклад, при сплаті збору за викид аміаку в 2007 р, норматив збору для нього буде дорівнювати  15´2,373´1,116=39,72 грн/т., де 15 грн/т - базовий норматив збору для аміаку (табл. 1.1); 1,116 – індекс споживчих цін (інфляції) за 2006 р. (111,6% ).

1. Рекомендації щодо розрахунків плати за скид стічних вод в системи каналізації населених пунктів

Розрахунки здійснюються на основі «Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів» затвердженої наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 р.

Документ доступний для користування студентами: в глобальній комп’ютерній мережі Internet на сайті zakon.rada.gov.ua

При використанні Інструкції зверніть увагу на відмінності розрахунку при наявності/відсутності понаддоговірних обсягів скиду та наявності/відсутності понаднормативних забруднень. Також з’ясуйте, хто здійснює розрахунок плати, з якою періодичністю здійснюється оплата та куди надходить плата.

1. Рекомендації щодо виконання оцінки економічної ефективності

природоохоронного заходу

Наразі в Україні відсутня законодавчо регламентована методика оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів. Тому наведена в цьому розділі методика є однією з можливих. Студенти можуть застосовувати інші методики з посиланням на відповідне літературне джерело.

Одним з можливих є підхід, при якому розробка і втілення природоохоронного заходу розглядається як інвестиційний проект. В якості одного з показників ефективності інвестиційного проекту розглядається показник чистої сучасної вартості (net present value).

де NPV – показник чистої сучасної вартості; t – рік з початку виконання проекту (за нульовий приймається поточний рік); B_t – економічна вигода (ефект, здобуток) від втілення проекту в році t; C_t – витрати на реалізацію проекту в році t; r – норма дисконту.

Проект вважається інвестиційно привабливим (природоохоронний заход економічно ефективним), якщо існує такий рік Т, при якому NPV>0. Значення Т визначає термін окупності природоохоронного заходу.

1. Приклад оформлення розрахункового підрозділу

курсової роботи

2.1 Розрахунок суми збору за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Підприємства розташовані у Львівській обл. Фактичні значення викидів забруднюючих речовин відповідно до даних форми статистичної звітності 2-тп (повітря) складають:

Відповідно до п.6.1 Інструкції №162/379 від 19.07.99 розрахунок суми збору здійснюється за формулою

де  М_і - фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т); Н_бі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн./т); К_нас - коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного  пункту; К_ф - коригуючий коефіцієнт, який встановлюється залежно від народно-господарського значення населеного  пункту

Відповідно до Наказу КМУ №303 від 1.03.1999 платники збору за забруднення навколишнього природного середовища починаючи з 1 січня 2007 р. проводять індексацію його нормативів за формулою

Н_і = Н_п × І / 100,

де Н

_і

 - проіндексований норматив збору у поточному  році, гривень за 1 тонну (1 одиницю); Н

_п

 - базовий норматив збору, гривень за 1 тонну (1 одиницю); І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків. 

Базовими вважаються значення нормативів збору на 31 грудня 2011 р., які 2011 році розраховуються з коефіцієнтом 2,373 відносно до базових нормативів збору, що визначаються на основі таблиць 1.1 – 1.3 Отже, у 2007 р. норматив збору розраховуються як 

де Н

_бi

 – базовий норматив збору, який визначається на основі таблиць 1.1 – 1.3 Наказу; 1,116 – індекс споживчих цін за 2006 р. І = 111,6% (pda.currency.in.ua).

            К

_нас

 визначається на основі табл. 2.1 Наказу  К

_нас

 = 1 , так як чисельність населення  м. Ізюм дорівнює 54,6 тис. чол. (www.kharkivoda.gov.ua).

            К

_ф

 визначається на основі табл. 2.2 Наказу. К

_ф

 = 1,25 так як м. Ізюм є містом обласного значення. (www.kharkivoda.gov.ua)

Забруднююча речовина

Фактичний викид М

, т/рік

Базовий норматив визначається на основі

Базовий 

норматив

Проіндексований базовий норматив Н

, грн./т

М

×Н

,

грн./рік

Табл. 1.1

КН

ОБРВ

Оксид вуглецю

124,928

+

3

7,94

991,93

Кислота сірчана

0,00006

2

131

346,92

0,02

Пил коксу

0,034

0,1

80

211,86

7,20

Пил мармуру

0,158

572

1514,81

239,34

РАЗОМ

1238,49

^*

 -  Для забруднюючих речовин, на які  не  встановлено клас небезпечності та орієнтовно-безпечний рівень  впливу,  нормативи збору  встановлюються як за викиди забруднюючих речовин I класу небезпечності

П_вс = 1238,49×1×1,25 = 1548,11 грн./рік

15. Вимоги щодо порядку, строків виконання та оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна бути оформлена відповідно до вимог стандарту університету «Система організації навчального процесу. Текстова і графічна документація», розробленого на підставі та у відповідності до вимог Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки, структура і правила оформлення”. Затвердженого Методичною  радою інституту, протоколом  № 3 від 20.11.2008.

Курсова робота повинна мати таку структуру: вступ, теоретичний розділ, аналітично-дослідницький розділ, проектно-рекомендаційний розділ, висновки і пропозиції.

Зміст курсової роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до теми, що досліджується, студент, самостійно або за рекомендацією керівника, добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.), відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

План курсової роботи має бути складним і містити: вступ; три розділи, кожен з яких повинен мати свою назву  і складатися  не менш як з двох підрозділів; висновки і пропозиції, список літератури та додатки.

Обсяг курсової роботи – 35-40 друкованих або 40 – 45 написаних від руки сторінок формату А4 (210 х 297).

Послідовність комплектації сторінок курсової роботи:

– титульний аркуш;

– зміст;

– перелік умовних позначень (за необхідністю);

– вступ (2-3 сторінки);

– теоретичний розділ (до 25% загального обсягу курсової роботи);

– аналітично-дослідницький розділ із застосуванням ЕОМ (в межах 30 – 35% загального обсягу курсової роботи);

– проектно-рекомендаційний розділ (до 30% від загального обсягу курсової  роботи);

– висновки і пропозиції (2-3 сторінки);

– перелік літератури;

– додатки.

При написанні роботи слід забезпечити наукову, чітку побудову, логічну послідовність викладання матеріалу, без орфографічних і синтаксичних помилок. Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел неприпустиме.

16. Організація проектування і захист курсової роботи

Виконання курсової роботи здійснюється студентом самостійно в позааудиторний час згідно з обраною темою в обсязі, що передбачений індивідуальним завданням. Завдання на курсове проектування видається кожному студенту керівником курсової роботи до початку виконання курсової роботи.

На початку семестру викладач-керівник курсової роботи проводить вступне заняття, на якому визначає мету та задачі курсового проектування, її значення в підготовці майбутнього фахівця, знайомить з напрямом та тематикою курсової роботи, повідомляє про графік консультацій.

Консультації проводяться згідно з графіком, що складений керівником курсової роботи, і відповідають строкам виконання основних розділів курсової роботи. Під час консультацій студент узгоджує (коригує) з керівником план роботи, задає запитання, подає частини роботи, що виконана, на рецензування. Викладач відповідає на запитання студента, робить зауваження по змісту та оформленню роботи, надає методичну допомогу.

Студенту необхідно ретельно враховувати всі зауваження керівника і своєчасно усувати всі вказані недоліки. Систематична праця над курсовою роботою є запорукою якісного її виконання та успішного захисту.

Після остаточного рецензування роботи керівник дає студентові дозвіл на чистове оформлення роботи.

Оформлена належним чином і зброшурована робота подається не менш ніж за 3 тижні до кінця семестру.

Керівник роботи отримує курсову роботу, перевіряє її та приймає рішення про допуск до захисту. Результатом перевірки курсової роботи є рецензія керівника.

Попередньо курсова робота може бути оцінена таким чином:

• робота допускається до захисту;
• робота допускається до захисту за умов усунення таких недоліків, як... (вказуються недоліки по змісту та оформленню);
• робота не допускається до захисту через те, що  ... (тему розкрито недостатньо повно; оформлення роботи не відповідає діючим стандартам).

Після перевірки курсова робота повертається студентові. До захисту повинні бути усунені всі недоліки, що вказані в рецензії керівника.

Захист курсової роботи відбувається в комісії, що складається з завідуючого кафедрою та викладачів кафедри. Захист курсової роботи демонструє не тільки вміння студента самостійно виконувати курсові дослідження, але й дає уявлення членам комісії про ступінь володіння студентом теоретичним матеріалом, про його вміння застосовувати одержані теоретичні знання під час виконання практичних завдань та про рівень підготовки майбутнього фахівця з маркетингу в цілому.

Під час доповіді студент називає тему і мету проведеного дослідження; підкреслює актуальність, наукову та практичну цінність теми; коротко передає суть роботи та її результати. Під час доповіді не слід повністю переказувати зміст усіх розділів і техніку проведення розрахунків. Основна увага повинна бути приділена практичній частині роботи, особистому внеску автора курсової роботи в дослідження, що проведене. У кінці виступу необхідно зробити висновки і сформулювати конкретні пропозиції з подальшого розвитку задачі, що вирішувалася, а також доповісти про можливість практичного застосування результатів досліджень. Доповідь повинна бути чіткою, логічно побудованою, емоційною. Тривалість доповіді не повинна перевищувати 10 хвилин.

При захисті курсової роботи автор повинен давати чіткі аргументовані відповіді на запитання членів комісії та присутніх на захисті і робити пояснення по зауваженнях, що було зроблено.

17. Критерії оцінювання виконання та захисту курсових робіт

Цілісна (завершена) курсова робота становити окремий заліковий кредит та оцінюється по  100 бальній системі за наступними критеріями:

- повнота використання теоретичного матеріалу для обґрунтування напрямку дослідження, актуальності тематики  та мети дослідження – від 0 до 20 балів (включно);

- повнота і відповідність аналітично-розрахункової частини напрямку дослідження - від 0 до 20 балів (включно);

- обґрунтування висновків та пропозицій – від 0 до 20 балів (включно); 

- використання в роботі сучасних методів дослідження та сучасних інформаційних технологій – від 0 до 10 балів (включно);

- виступ студента при захисті роботи (презентація) – від 0 до 10 балів (включно);

-  відповіді на запитання при захисті – від 0 до 10 балів (включно);

  оформлення відповідно до вимог стандарту НУ «ЛП» – від 0 до 10 балів (включно);

Список рекомендованих джерел

1. ДСТУ ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів та настанови для їх застосування, К: Держстандарт України, 1997,31 с.
2. Белмане И., Далхаммар К. Системы экологического менеджмента: Практическое пособие по внедрению СЭМ в соответствии с требованиями международного Стандарта ИСО 14001. Лунд, 2002. - 196 с.
3. ДСТУ ISO 14004-97. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення; Введ. 18.08.97. - К.: Держстандарт України, 1997. - 34 с.
4. Екологічне управління: Підручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін. - К.: Либідь, 2004. - 432 с.
5. Лук'янчиков Н.Н., Потравный И.М. Экономика и организация природопользования: Учебник для вузов. - 2-е изд., перераб. И доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.- 454 с.
6. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2002. - 346 с.
7. Менеджмент організацій: Підручник / За заг. ред. Л.І. Федулової. - К.: Либідь, 2003.-448 с.
8. Монт О., Плепис А., Дуркин М. Экологическое управление и более чистое производство. - Лунд, МИИЭЭ, 2002.