ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ 13.07.2015 03:20

 

УДК 159.9.07(075)

ББК 88.1я7

Л41

 

 

Рецензенти:

 

Кирилюк І. М. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології Інституту педагогіки й психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Терещенко Л. А. - кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психології навчання Інституту психології імені          Г. С. Костюка НАПН України.

Сахнік О. В. – кандидат психологічних наук, начальник науково-дослідної лабораторії №2 НДЦ Інституту кримінально-виконавчої служби.

 

 

  Рекомендовано до друку Методичною радою Інституту кримінально-виконавчої служби від 22 квітня 2014 року (протокол № 8).

 

 

 

 

         Левенець А. Є. Експериментальнапсихологія: Навчально-методичний комплекс / А. Є. Левенець. – К.: Ін-т крим.-викон. служби, 2014. – 51 с.

 

 

 

 

У навчально-методичному комплексі пропонується структура та зміст навчальної дисципліни «Експериментальна психологія» фахової підготовки курсантів  ІІ курсу факультету психології Інституту кримінально-виконавчої служби.

Виокремлено тематичний план, програму курсу, плани семінарських та практичних занять, запропоновані ситуативні (практичні) завдання, тестові завдання, перелік питань до екзамену, список рекомендованої літератури згідно з вимогами Болонського процесу щодо навчання у вищих навчальних закладах.

 

 

ББК 88.1я7

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

© А. Є. Левенець, 2014

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП ..........................................................................................................................................4

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................5

 

ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................8

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ...............................................15

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ........................................................................30

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ..............................................................................................................36

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ....................................................................................46

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................................50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

         Дисципліна «Експериментальна психологія» відноситься до циклу базових професійно-орієнтованих дисциплін і вивчається в першому семестрі другого курсу за спеціальністю 6.030102 "Психологія".

Фундаментальна мета дисципліни полягає у створенні умов для засвоєння курсантами цілісної системи знань з питань розвитку експериментального методу в дослідженні психіки, розкритті сутності та принципів експериментального дослідження психіки, його структури, етапів та типів експерименту; розгляду основних складових експерименту: змінні, гіпотези, планування, обробка та інтерпретація результатів дослідження; у формуванні та розвитку професійно та особистістно важливих якостей майбутніх фахівців.

У результаті вивчення даного курсу -

курсант повинен знати:

• предмет та завдання експериментальної психології;
• основні методологічні принципи та етапи психологічного дослідження;
• види гіпотез та можливості їх перевірки;
• види змінних та методи їх контролю;
• основні елементи теорії виміру в психології та методи психологічного виміру;
• методи кількісної та якісної обробки експериментальних даних;
• соціально-психологічні та етичні аспекти наукового дослідження;
• основні характеристики квазіексперименту, кореляційного та факторного експерименту.

курсант повинен вміти:

• застосовувати експериментальний метод у дослідженні психіки;
• висувати гіпотези про причинно-наслідкові зв’язки між фактами;
• операціоналізувати теоретичні гіпотези в експериментальні;
• планувати експериментальне дослідження;
• контролювати змінні;
• формувати репрезентативні вибірки;
• обчислювати, аналізувати та представляти експериментальні дані;
• готувати наукові звіти за результатами дослідження.

Курс «Експериментальна психологія» тісно пов’язується з окремими темами таких навчальних дисциплін, як «Математичні методи в психології», «Загальна психологія», «Соціальна психологія», «Психодіагностика», «Диференційна психологія», «Педагогічна психологія», «Вікова психологія» тощо.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Форма контролю – екзамен.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назви тем	Нормативний обсяг годин	з них																				Технічні засоби/ дидактичні засоби				Взаємозв’язок тем, що вивчаються, з іншими темами та дисциплінами (назва дисципліни, номер теми й вид заняття)
			Всього годин з викладачем	з них									Самостійна та індивідуальна робота			з них
				Лекцій		Семінарських занять		Практичних занять		Модульна контрольна робота						Самостійна робота			Індивідуальна робота
Змістовний модуль №1. Теоретичні та методологічні основи експериментальної психології
1	ТЕМА 1.1Становлення і розвиток експерименталь-ного методу в психології	18	6	2		2		2					12			6			6				Ноутбук, мультимедійний проектор				Історія психології, Тема 2.1, лекція
2	ТЕМА 1.2 Структура та принципи наукового дослідження. Провідні загальнонаукові дослідницькі методи	18	6	2		2		2					12			6			6				Ноутбук, мультимедійний проектор				Соціальна психологія, Тема 1.2, лекція
3	ТЕМА 1.3 Етика експери- ментального психологічного дослідження	18	6	2		2		2					12			6			6				Ноутбук, мультимедійний проектор				Основи психологіч ного консультування, Тема 1.3, лекція
Змістовий модуль №2. Методи наукового дослідження
4	ТЕМА 2.1 Експеримент як метод психологічного дослідження	18	6	2		2		2							6			6				Ноутбук, мультимедійний проектор
5	ТЕМА 2.2 Архівні та організаційні методи психологічного дослідження. Вимірювання	18	6	2		2		2							6			6				Ноутбук, мультимедійний проектор				Соціальна психологія, Тема 1.2, лекція
6	ТЕМА 2.3 Неексперимен- тальні методи психологічного дослідження	18	6	2		2		2							6			6				Ноутбук, мультимедійний проектор				Соціальна психологія, Тема 1.2, лекція
Змістовий модуль №3. Нормативи експериментального методу в психології
7	ТЕМА 3.1 Підготовчий етап експери-ментального дослідження	14	6	2	2		2							4			4				Ноутбук, мультимедійний проектор
8	ТЕМА 3.2 Нормативи експериментального дослідження. Гіпотеза	14	6	2	2		2							4			4			Ноутбук, мультимедійний проектор
9	ТЕМА 3.3 Змінні у психологічному експерименті	16	12	4	4		4							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор
10	ТЕМА 3.4 Валідність експерименту	10	6	2	2		2							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор
Змістовий модуль №4. Основи планування експериментального психологічного дослідження
11	ТЕМА 4.1 Психологія психологічного експерименту	10	6	2	2		2							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор
12	ТЕМА 4.2 Основні принципи побудови експериментальних схем	10	6	2	2		2							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор
13	ТЕМА 4.3 Класифікація експериментальних планів	10	6	2	2		2							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор
14	ТЕМА 4.4 Планування експерименту.	10	6	2	2		2							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор
Змістовий модуль №5. Експериментальні плани
15	ТЕМА 5.1 Експериментальні та неекспери-ментальні плани	16	12	4	4		4							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор
16	ТЕМА 5.2 Інтерпретація, висновок та оформлення в експериментальному дослідженні	10	6	2	2		2							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор
17	ТЕМА 5.3 Статистичні методи в психологічних вимірюваннях	16	12	4	4		4							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор				Математична статистика, Тема 2.3, лекція
Змістовий модуль №6. Статистичні методи. Практика досліджень.
18	ТЕМА 6.1 Кореляційні дослідження у психології	10	6	2	2		2							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор				Математична статистика, Теми 2.1 та 2.2, лекції
19	ТЕМА 6.2 Окремі методи експериментальних досліджень сприйняття, формування умовних реакцій	14	6	2	2		2							4			4			Ноутбук, мультимедійний проектор				Загальна психологія, Тема 2.1, лекція
20	ТЕМА 6.3 Окремі методи експериментальних досліджень пам'яті, мотиваційної динаміки	10	6	2	2		2							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор				Психофізіологія, Тема 2.2, лекція
21	ТЕМА 6.4 Окремі методи експериментальних досліджень у соціальній психології	10	6	2	2		2							2			2			Ноутбук, мультимедійний проектор				Соціальна психологія, Тема 1.2, лекція
	Всього годин	288	144	48	48		48							72			72
Підсумковий контроль - екзамен

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

 

 

 

Змістовий модуль №1. Теоретичні та методологічні основи експериментальної психології.

 

Тема 1.1 Місце і роль експериментальної психології в системі наукового знання.

          Передумови запровадження експериментального методу в психологію: розвиток філософії, досягнення в біології, фізіології та нейрофізіології.

Етапи становлення експериментального методу в психології: долабораторний та лабораторний. Роль основних напрямів психологічної науки у становленні психо­логічного експерименту: фізіологічної та інтроспективної методології у вигляді вундтівської експериментальної психофізіології та ряду її різновидів; експериментальної інтроспекції, започаткованої вюрцбурзькою школою; французького патопсихологічного підходу, біхевіоризму і гештальтпсихології, діалектико-матеріалістичного підходу у вітчизняній психології.

Розвиток експериментального дослідження психіки у вітчизняній і зарубіжній психології. Українська психологічна школа, відкриття експериментальних психологічних лабораторій у Харківському, Львівському, Новоросійському університетах, використання експериментального методу дослідження психіки в роботах Г. Костюка, С. Максименка.

Предмет і завдання експериментальної психології. Експериментальний метод у психології на сучасному етапі.

      

Тема 1.2 Методологія і методи експериментальної психології.

Процедура наукового дослідження, етапи: підготовчий, планування конкретного дослідження, проведення дослідження, кількісної та якісної обробки даних, інтерпретація результатів та формулювання висновків. Типи досліджень: фундаментальні, прикладні, монодисциплінарні, міждисциплінарні, однофакторні чи аналітичні дослідження, пошукові та критичні дослідження, уточнюючі, відтворюючі. Принципи наукового дослідження психіки: загальні (детермінізму, єдності свідомості та діяльності, розвитку, об'єктивності, системнос­ті, або цілісного вивчення психічних явищ) та спеціальні (репрезентативності об'єкта дослідження, валідності, надійності, інваріантності результату, ізоморфізму, єдності теорії, експерименту і практики, проектування). Класифікація методів дослідження. Моделювання як метод психологічного дослідження: сутність методу моделювання; специфіка та основні напрями психологічного моделювання (моделювання психіки, психологічне моделювання та психологічний тренінг).

 

 

 

Тема 1.3 Етика експериментального психологічного дослідження.

Етичні проблеми в роботі психолога. Етичні принципи проведення психологічних досліджень. Правила психологічних досліджень за Етичним кодексом психолога Товариства психологів України (1990 р.).

Поняття добровільної інформованої згоди. Структура та функції (інформативна, етично-правова, організаційна) згоди на участь в психологічному дослід­женні.

Роль дослідника в науковому дослідженні. Етичні принципи проведення досліджень на тваринах.

Наукове шахрайство та чистота експерименту. Види наукового шахрайства: фабрикації результатів, фальсифікації отриманих даних, плагіату. Правове регулювання психологічних досліджень (Конституція України, Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України) .

 

Змістовий модуль №2. Методи наукового дослідження.

 

Тема 2.1. Експеримент як метод психологічного дослідження.

    Місце експерименту в дослідженні психічної реальності. Сутність експериментального методу та його види. Підходидо розуміння особливостей організації екс­перименту в психології: інструментальний (функціональний) підхід (Л. Виготський), діяльнісний підхід (О. Леонтьєв), генетико-моделюючий підхід (С. Максименко), соціаль­но-психологічний (С. Рубінштейн, Б. Ломов), вчинковий підхід.

Лабораторний експеримент. Природний експеримент. Формувальний експеримент. Оперативний експеримент. Переваги та проблеми експериментального дослідження психіки.Комунікатив­ні артефакти:ефект Пігмаліона (Розенталя), ефект аудиторії Р. Зайонца, ефект плацебо, ефект первинності.Засоби уникненняартефактів: дез­інформація досліджуваних, маскування експериментального впливу ("сліпий " метод), подвійний "слі­пий" метод, неінформування асистента експе­риментатора.

 

Тема 2.2 Архівні та організаційні методи психологічного дослідження. Вимірювання.

Архівні методи дослідження: сутність архівних методів, контент-аналіз.

Організаційні методи дослідження: порівняльний організаційний метод, комплексний організаційний метод, лонгітюдний організаційний метод, метод поперечних зрізів.

 Вимірювання як метод психологічного дослідження: сутність теорії вимірювань, психологічне вимірювання в експерименті, процес шкалювання і характеристика шкал. Шкали: метричні (інтервальні шкали, шкали від­ношень) та неметричні (номінативні шкали, шкали порядку), процентильні, відсоткові, стати­стичні та ін.

 

 

 

Тема 2.3 Неекспериментальні методи психологічного дослідження.

Соціально-психологічний метод дослідження. Соціометрія як різновид соціально-психологічного методу, параметрична та не параметрична форми, групові індекси, колективні та індивідуальні види соціограм, недоліки методу. Групова оцінка особистості (ГОО) як різновид соціально-психологічного методу.

Спостереження як метод психологічного дослідження, переваги та недоліки.

Інтерв'ювання як різновид усного опитувального діагностичного методу. Види інтерв'ю. Послідовність проведення інтерв'ю. Різновиди питань інтерв'юєра. Телефонне опитування. Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу. Класифікація питань анкети, види анкет, композиція анкет. Експертне оцінювання як різновид опитувального діагностичного методу. Послідовність процесу експертного оцінювання. Ефекти процесу оцінювання.

 

Змістовий модуль №3. Нормативи експериментального методу в психології.

 

Тема 3.1 Підготовчий етап експериментального дослідження.

         Постановка проблеми експериментального дослідження, базові характеристики наукової проблеми. Типи проблем. Джерела наукових проблем. Джерела експериментальних ідей. Поради знаходження.

         Теоретичний аналіз проблеми, етапи теоретичного аналізу. Визначення актуальності, чинники. Мета дослідження, різновиди. Програма експериментального дослідження, функції, етапи. Визначення завдань, об'єкту та предмету дослідження. Експериментальна вибірка, критерії її формування (змістовий,еквівалентності досліджуваних, репрезентативності), методи формування вибірки, правила.

 

Тема 3.2 Нормативи експериментального дослідження. Гіпотеза.

Нормативи експериментального дослідження, парадигми.

Поняття про гіпотезу в науковому дослідженні психіки. Види гіпотез у психологічному дослідженні. Індуктивний та дедуктивний методи створення теорії.

Принцип фальсифікованості та верифікованості наукової гіпотези. Теоретичні та емпіричні гіпотези. Експериментальна гіпотеза та її особливості. Функціональний, структурний та диференціальний підхід дослідження відношень, що задані в експериментальній гіпотезі (П. Фресс).

Різновиди гіпотез. Експериментальні та статистичні гіпотези; 0-гіпотеза. Помилки 1-го і 2-го роду при перевірці статистичних гіпотез. Емпіричні залежності й експериментальні ефекти.

 

 

 

Тема 3.3 Змінні у психологічному експерименті.

          Поняття змінної; види змінних. Незалежна змінна. Залежна змінна. Відношення між змінними. Побічні змінні. Варіації ситуації та варіації особистості як незалежні змінні. Вербальна та невербальна поведінка досліджуваного як залежна змінна. Чутливість залежної змінної, ефект стелі та ефект підлоги. Фактор часу, фактор завдання та суб’єктивний фактор як побічні змінні.

 Характеристика змінних, відношення між змінними. Проблема ізоляції і контролю змінних. Експериментальний контроль, контроль незалежної та додаткових змінних (елімінація, стандартизація умов, балансування, контрбалансування, рандомізація), артефакти та їх джерела, методи уникнення. Критерії якості виміру змінних.

 

Тема 3.4 Валідність експерименту.

Сутність валідності експериментального дослідження. Види валідності експериментального дослідження: внутрішня, зовнішня, операційна, конструктна, «здорового глузду», статистична, індивідуальна.

Внутрішня валідність експерименту, характеристики, типи, чинники порушення за Д. Т. Кембеллом, способи контролю. Зовнішня валідність експерименту, чинники порушення за Д. Т. Кембеллом, способи контролю.

 

Змістовий модуль № 4. Основи планування експериментального психологічного дослідження.

 

Тема 4.1 Психологія психологічного експерименту.     

Особистість експериментатора і його діяльність у дослідженні.Роль інструкції, різновиди: нейтральна та мотивуююча. Ефекти про­цесу експерименту (фонові артефакти). Варіанти спотворювального впливу експериментатора на результати дослідження, види контролювання впливу експериментатора.

Досліджуваний як суб'єкт експериментального процесу. Особистість досліджуваного і ситуація психологіч­ного експерименту. Типи ситуацій щодо участі досліджуваного в експе­рименті та вибору поведінки. Внутрішня організація експерименту. Соціально-психологічні ефекти, що спричинюють появу артефактів у дослідженні. Методи уникнення впливу досліджуваного на ре­зультати експерименту. Контролювання артефактів в експерименті.

 

Тема 4.2 Основні принципи побудови експериментальних схем.

Поняття «планування експерименту», експериментального плану, експериментальної схеми. Схеми встановлення зв'язку незалежної і залежної змінних: метод згоди і метод розрізнення. Різновиди експериментальних схем: міжгрупова, інтраіндивідуальна, змішана, кросіндивідуальна, їх переваги та недоліки.

Підходи до планування психологічного експерименту: класичний та статистичний. Форми планування: змістове та формальне.

Кодування схеми дослідження.Символи та графічні позначення за Д. Т. Кемпбеллом. Принципи формування експериментальних планів. Стратегії експериментального дослідження: констатуюча, формуюча, зіставлення.

        

Тема 4.3 Класифікація експериментальних планів.

Класифікація експериментальних планів: зі кількістю впливів, шкал вимірювання, умов проведення, істинності та ін.

Плани істинних експериментів: План для двох рандомізованих груп із тестуванням після дії. Експериментальний план для кількох рандомізованих груп з різними рівнями незалежної змінної і тестуванням після випробування. Переваги і недоліки рандомізованих експериментальних планів з декількома рівнями незалежної змінної. План для двох рандомізованих груп із попереднім і підсумковим тестуванням (граничним контролем). План для чотирьох рандомізованих груп з контролем ефектів попереднього тестування (План Соломона).

 

Тема 4.4 Планування експерименту. Факторні експериментальні плани.

Плани для співвіднесених груп. Переваги і недоліки планів для співвіднесених груп.

Вибір експериментального плану.

Сутність факторного плану. Категоризація факторних планів: факторні плани для двох незалежних змінних та двох рівнів (2х2), варіант плану 3х2, варіант плану 3х3. Планування за методами „латинського квадрату” та „греко-латинського квадрату”. Ротаційні факторні плани, варіант плану 3х2х3. Переваги та недоліки факторних експериментальних планів.

 

Змістовий модуль № 5. Експериментальні плани.

 

Тема 5.1.1 Експериментальні та неекспериментальні плани.

Доекспериментальні плани: дослідження одиничного випадку (ХО), план із попереднім і підсумковим тестуванням однієї групи, план для двох нееквівалентних груп із тестуванням після дії

Квазіекспериментальні плани як компроміс між реальністю та „строгістю” методологічних принципів. Плани експериментів для нееквівалентних груп. План із попереднім і підсумковим тестуванням різних рандомізованих груп.

Плани дискретних часових серій: плани дискретних часових серій для однієї групи, плани дискретних часових серій для двох нееквівалентних груп. Плани ex-post-facto.

 

Тема 5.1.2 Експериментальні та неекспериментальні плани.

Компьютерізований психологічний експеримент, переваги та недоліки. Особливості опосередкованих Інтернетом експериментальних досліджень, переваги та недоліки.

Кроскультурне експериментальне дослідження, різновиди, засоби контролю достовірності результатів. Психогенетичне експериментальне дослідження, методи проведення. Лонгітюдне експериментальне дослідження, схеми проведення.

 

Тема 5.2 Інтерпретація, висновок та оформлення в експериментальному дослідженні.

Інтерпретаційні методи, інтерпретація результатів. Пояснення та узагальнення результатів. Види пояснень та узагальнень в психології. Артефактні висновки.

Характерні помилки інтерпретації. Вимоги до змісту та форми висновків.

Форма представлення результатів дослідження (графік, граф, діаграма, полігон розподілу, гістограма). Вимоги до оформлення наукової статті.

 

Тема 5.3.1 Статистичні методи в психологічних вимірюваннях.

Сутність статистичного методу. Методи описової статистики. Методи статистичного висновку. Методи перетворення даних. Аналіз первинних статистик. Розподіл емпіричних даних. Статистичне групування.

 

Тема 5.3.2 Статистичні методи в психологічних вимірюваннях.

Використання непараметричної та параметричної статистик під час опрацювання емпіричних даних. Нормальний розподіл. Непараметричні статистичні методи. Найпростіші математико-статистичні обчислювальні міри центральної тенденції: середнє, мода, медіана. Параметричні статистичні методи: середнє арифметичне, середнє квадратичне відхилення, варіаційний розмах. Сутність статистичної значущості отриманого показника.

 

Змістовий модуль №6. Статистичні методи. Практика досліджень.

 

Тема 6.1Кореляційні дослідження у психології.

Поняття про кореляційне дослідження, діаграма розсіювання. Види кореляції: аутохронні, синхронні, перехресно-відстрочені, лінійні, нульові, нелінійні кореляції. Кореляційний зв’язок, коефіцієнт кореляції, порівняння результатів виміру змінних різної розмірності.

Плани кореляційного дослідження: порівняння двох груп, одномірне дослідження однієї групи в різних умовах, дослідження попарно еквівалентних груп, багатомірне кореляційне дослідження, структурне дослідження, лонгітюдне дослідження.

Обробка та інтерпретація даних кореляційного дослідження.

Планування кореляційних досліджень в кроскультурній психології та психогенетиці.

 

 

 

Тема 6.2 Окремі методи експериментальних досліджень сприйняття, формування умовних реакцій.

Вимірювання сприйняття. Оцінювання валідності перцептивних реакцій. Основні психофізичні методи та їх застосування.

Класичне зумовлювання. Оперантне зумовлювання. Спроба теоретичного узагальнення основних концептуальних положень класичного та оперантного зумовлювання в теорії Халла-Спенса.

 

Тема 6.3 Окремі методи експериментальних досліджень пам'яті, мотиваційної динаміки.

Характеристика класичних підходів до вивчення вер­бального навчання і пам'яті. Підходи до вивчення вербального навчання і структу­ри пам'яті з позицій теорії опрацювання інформації. Вивчення особливостей короткочасної пам'яті (КЧП). Вивчення особливостей тривалої пам'яті (ТП). При­йом варіювання рівнів опрацювання інформації.

Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник). Дослідження феномену заміщення (заміщуваної діяльності). Дослідження феномену психічного перенасичення. Дослідження рівня домагань.

 

Тема 6.4 Окремі методи експериментальних досліджень у соціальній психології.

Афіліація. Формування вражень про риси особистості інших людей. Атрибуція. Зміна ставлення. Формування позитивних стосунків та атракції. Агресія. Альтруїзм. Когнітивний дисонанс. Соціальний вплив. Соціальна фасилітація. Джерела артефактів в експериментах із експериментальної психології. Способи вимірювання залежної змінної в експериме­нтах із соціальної психології.

 

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

Тема 1.1 Становлення і розвиток експериментального методу в психології.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Передумови запровадження експерименту в психології.
2. Етапи становлення експериментального методу в психології.
3. Роль основних напрямів психологічної науки у становленні психо­логічного експерименту.
4. Розвиток експериментального дослідження психіки у вітчизняній і зарубіжній психології.
5. Предмет і завдання експериментальної психології.
6. Експериментальний метод у психології на сучасному етапі.

 

Література до теми:

3, 5, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Історія розвитку вітчизняної експериментальної психології наприкінці ІХ та на початку ХХ століть.
• Ø Особливості експериментального підходу в вітчизняній психології.
  • Ø Історія розвитку зарубіжної експериментальної психології наприкінці ІХ та на початку ХХ століть.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Визначте передумови становлення експериментального методу в психології.

2. Поясніть, чому перші експерименти у психології в основному були про­ведені в рамках психофізіології?

3. Яким був внесок основних напрямів психологічної науки в ста­новлення і розвиток експерименту в психології? Наведіть при­клади.

4. Визначте особливості становлення і розвитку експериментально­го дослідження психіки у вітчизняній психології.

5. Яким чином можна трактувати предмет експериментальної психології на сучасному етапі його розвитку?

6. Які основні завдання вирішує експериментальна психологія?

7. Поясніть, чому розробка типології психологічного експерименту є важ­ливим завданням експериментальної психології?

8. Назвіть основні тенденції розвитку сучасної експериментальної психології.

 

Тема 1.2 Структура та принципи наукового дослідження. Провідні загальнонаукові дослідницькі методи.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Процедура наукового дослідження. Типи досліджень.
2. Принципи наукового дослідження психіки (загальні та спеціальні).
3. Класифікація методів дослідження.
4. Моделювання як метод психологічного дослідження:

-       сутність методу моделювання;

-       специфіка та основні напрями психологічного моделювання (моделювання психіки, психологічне моделювання та психологічний тренінг).

 

Література до теми:

3, 5, 8, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Методи соціально-психологічної діагностики особистості.
  • Ø Процедура наукового дослідження.
  • Ø Психологічне тестування.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Назвіть етапи наукового дослідження.
2. Визначте, які типи наукових досліджень вам відомі?
3. Розкрийте принципи наукових досліджень ви знаєте?
4.  Проаналізуйте існуючі класифікації методів психологічного дослідження.
5. Розкрийте сутність методу психологічного моделювання.
6. Яка специфіка та основні напрями психологічного моделювання?

 

Тема 1.3 Етика експериментального психологічного дослідження.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Етичні проблеми в роботі психолога.
2. Етичні принципи проведення психологічних досліджень.
3. Поняття добровільної інформованої згоди.
4. Роль дослідника в науковому дослідженні.
5. Етичні принципи проведення досліджень на тваринах.
6. Наукове шахрайство та чистота експерименту.
7. Правове регулювання психологічних досліджень

 

Література до теми:

3, 5, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Етичні принципи проведення досліджень з людьми.
• Ø Етичні принципи проведення досліджень з тваринами.
• Ø Сучасні етичні стандарти та кодекси в роботі психолога в Україні та за кордоном.
• Ø Етичні засади діяльності практикуючого психолога.

 

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Назвіть провідні етичні проблеми в роботі психолога.
2. Які існують етичні принципи проведення психологічних досліджень – на людях, на тваринах?
3. Розкрийте особливості статусу добровільної інформованої згоди піддослідного.
4. Сутність ролі дослідника в науковому дослідженні?
5. Визначте різновиди наукового шахрайства.
6. Проаналізуйте правове регулювання психологічних досліджень.

 

Тема 2.1 Експеримент як метод психологічного дослідження.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Місце експерименту в дослідженні психічної реальності.
2. Сутність експериментального методу та його види.
3. Лабораторний експеримент.
4. Природний експеримент.
5. Формувальний експеримент.
6. Оперативний експеримент.
7. Переваги та проблеми експериментального дослідження психіки.

 

Література до теми:

3, 5, 10, 12, 13, 14, 16, 18.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Співвідношення теорії та експерименту в психології.
• Ø Спостереження як метод емпіричного дослідження.
• Ø Інтерпретаційні методи психологічного дослідження.
• Ø Види експериментів в психологічному дослідженні.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Поясніть, що таке експеримент?

2. Які різновиди експерименту ви знаєте, їх специфіка?

3. У чому полягають переваги експерименту як методу психології порівняно із спостереженням?

4. Які труднощі виникають у процесі експериментального дослі­дження психіки?

5. Поясніть, які комунікативні артефакти можуть виникнути у процесі взає­модії експериментатора з досліджуваним?

6. Визначте, які засоби використовують для запобігання комунікативним артефактам у психологічному експериментуванні?

7. Проаналізуйте, які етичні проблеми виникають у експериментальних дослідженнях?

 

 

Тема 2.2 Архівні та організаційні методи психологічного дослідження. Вимірювання.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Архівні методи дослідження:

-         сутність архівних методів;

-         контент-аналіз.

2. Організаційні методи дослідження:

- порівняльний організаційний метод;

- комплексний організаційний метод;

- лонгітюдний організаційний метод;

- метод поперечних зрізів.

3. Вимірювання як метод психологічного дослідження:

- сутність теорії вимірювань;

- психологічне вимірювання в експерименті;

- процес шкалювання і характеристика шкал.

 

Література до теми:

1, 3, 5, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Метод аналізу продуктів діяльності в психології.
• Ø Контент-аналіз в психологічних дослідженнях.
• Ø Організаційні дослідження в психології.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Визначте сутність архівних методів.
2. Розкрийте, в чому специфіка порівняльного організаційного методу?
3. Проаналізуйте, в чому специфіка комплексного організаційного методу?
4. В чому специфіка лонгітюдного організаційного методу?
5. В чому специфіка методу поперечних зрізів?
6. Визначте сутність теорії вимірювань.
7. Визначте, які шкали застосовують в психологічних дослідженнях?

 

Тема 2.3 Неекспериментальні методи психологічного дослідження.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Соціально-психологічний метод дослідження.

2. Соціометрія як різновид соціально-психологічного методу.

3. Групова оцінка особистості (ГОО) як різновид соціально-психологічного методу.

4. Спостереження як метод психологічного дослідження.

5. Інтерв'ювання як різновид усного опитувального діагностичного методу.

1. Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу.
2. Експертне оцінювання як різновид опитувального діагностичного методу.

Література до теми:

2, 3, 5, 10, 12, 13, 14, 16, 20.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Метод спостереження в експериментальному дослідженні.
• Ø Метод анкетування в експериментальному дослідженні.
• Ø Метод бесіди та інтерв'ю в експериментальному дослідженні.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Визначте специфіку соціально-психологічного методу дослідження.
2. Розкрийте сутність методу соціометрії.
3. Визначте специфіку методу групової оцінки особистості?
4. Сутність спостереження?
5. В чому полягає специфіка телефонного опитування, на відміну від письмового?
6. Назвіть правила складання анкети.
7. Розкрийте сутність та етапи застосування методу експертного оцінювання.

 

Тема 3.1 Підготовчий етап експериментального дослідження.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1.   Постановка проблеми експериментального дослідження.
   1. Теоретичний аналіз проблеми. Визначення актуальності.
   2. Мета дослідження.
   3. Програма експериментального дослідження.
   4. Визначення завдань, об'єкту та предмету дослідження.
   5. Експериментальна вибірка, її формування.

 

Література до теми:

3, 5, 8, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Експериментальна вибірка (порядок формування).
• Ø Етапи експериментального дослідження (визначення та схеми).

Завдання до самостійної роботи:

1. Проаналізуйте наявний зв'язок між об'єктом та предметом дослідження.

2. Поясніть сутність програми проведення експериментального дослідження.

3. Визначте правила кількісного формування експериментальної вибірки.

4. Проаналізуйте категоріальне співвідношення між метою та завданнями експерименту.

 

Тема 3.2 Нормативи експериментального дослідження. Гіпотеза.        

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Нормативи експериментального дослідження.
2. Поняття про гіпотезу в науковому дослідженні психіки. Види гіпотез у психологічному дослідженні.
3. Принцип фальсифікованості та верифікованості наукової гіпотези.
4. Експериментальна гіпотеза та її особливості.
5. Експериментальні та статистичні гіпотези; 0-гіпотеза.
6. Помилки 1-го і 2-го роду при перевірці статистичних гіпотез.
7. Емпіричні залежності й експериментальні ефекти.

   

Література до теми:

3, 5, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Статистична гіпотеза, порядок її доведення.
• Ø Експериментальна гіпотеза (визначення та схеми).

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Поясніть сутність принципів фальсифікованості та верифікованості наукових гіпотез.
2. Визначте види гіпотез у психологічному експерименті. На­ведіть приклади.
3. Назвіть ознаки гіпотези, яку можна перевірити у психологіч­ному експерименті.
4. Проаналізуйте взаємозв'язок між теоретичними, експеримен­тальними та статистичними гіпотезами.
5. Поясніть, що таке нуль-гіпотеза?
6. Аргументуйте, чому в експерименті з дослідження психіки фактично перевіря­ються щонайменше три гіпотези, хоча спочатку дослідник фор­мулює тільки одну?
7. Співвіднесіть альфа-рівень статистичного рішення у психологічному експерименті з ризиком помилок 1-го і 2-го роду. На­ведіть приклади.
8. Яким чином зменшення надійності експериментальних даних впливає на величину відмінності між середніми показниками, що вимагається для відхилення нуль-гіпотези?
9. Поясніть, у чому полягає асиметрія висновків в експериментальному дослідженні психіки?

 

Тема 3.3 Змінні в психологічному експерименті. Контроль змінних.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Поняття змінної; види змінних.
2. Незалежна змінна. Залежна змінна.
3. Відношення між змінними. Побічні змінні.
4. Проблема ізоляції і контролю змінних.
5. Критерії якості виміру змінних.

 

Література до теми:

3, 5, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Змінні в психологічному експерименті (визначення та схеми).
• Ø Артефакти в психологічному експерименті.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Поясніть поняття "змінна".

2. Які види змінних виокремлюють в експериментальному дослідженні психіки? Наведіть приклади.

3. Поясніть, у чому полягає відмінність додаткової змінної від незалежної.

4. Визначте, що таке "контроль" змінних? Якою є процедура контролю незалежної змінної?

5. Яким чином можна контролювати побічні змінні у психологічному експерименті?

6. Поясніть, для чого у психологічному експерименті застосовується процедура контрбалансування.

 

Тема 3.4 Валідність експериментального дослідження.

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Сутність валідності експериментального дослідження.
2. Види валідності експериментального дослідження.
3. Внутрішня валідність експерименту.
4. Зовнішня валідність експерименту.

 

Література до теми:

3, 5, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Види валідності в експерименті та їх забезпечення.

Завдання до самостійної роботи:

1. Поясніть поняття "валідність".

2. Визначте види валідності, що виокремлюють в експериментальному дослідженні психіки. Наведіть приклади.

3. Визначте та поясніть фактори підвищення внутрішньої валідності.

4. Визначте те та поясніть фактори підвищення зовнішньої валідності.

 

Тема 4.1 Психологія психологічного експерименту.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Особистість експериментатора і його діяльність у дослідженні. Роль інструкції.

2. Ефекти про­цесу експерименту (фонові артефакти).

1. Досліджуваний як суб'єкт експериментального процесу.
2. Особистість досліджуваного і ситуація психологіч­ного експерименту.
3. Внутрішня організація експерименту. Соціально-психологічні ефекти, що спричинюють появу артефактів у дослідженні.
4.  Методи уникнення впливу досліджуваного на ре­зультати експерименту. Контролювання артефактів в експерименті.

 

Література до теми:

3, 5, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Вплив особистості експериментатора на «чистоту» експерименту.

Завдання до самостійної роботи:

1. Охарактеризуйте особливості поведінки та діяльності експери­ментатора в експерименті.

2. Які методи для контролю артефактів, пов'язаних з експеримен­татором можна застосовувати у процесі проведення експерименту?

3. Поясніть можливість впливу досліджуваного на валідність екс­перименту.

4. Які артефакти, пов'язані з досліджуваним, виокремлюють в експериментальній психології?

 

Тема 4.2 Основні принципи побудови експериментальних схем.

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Поняття «планування експерименту», експериментального плану, експериментальної схеми.
2. Підходи до планування психологічного експерименту.Планування змістове та формальне.
3. Кодування схеми дослідження. Символи та графічні позначення. Принципи формування експериментальних планів.
4. Стратегії експериментального дослідження.

 

Література до теми:

3, 5, 7, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Принципи планування експерименту.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрийте поняття «планування експерименту», експериментального плану, експериментальної схеми.

2. Які існують підходи до планування психологічного експерименту?

3. Визначте принципи формування експериментальних планів.

4. Розкрийте систему кодування схеми експериментального дослідження.

5. Поясніть поняття «планування змістове» та «формальне».

6. Визначте, які існують стратегії експериментального дослідження?

 

Тема 4.3 Класифікація експериментальних планів.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Класифікація експериментальних планів.
2. Плани істинних експериментів:

1)      План для двох рандомізованих груп із тестуванням після дії.

2)      Експериментальний план для кількох рандомізованих груп з різними рівнями незалежної змінної і тестуванням після випробування.

3)      Переваги і недоліки рандомізованих експериментальних планів з декількома рівнями незалежної змінної.

4)      План для двох рандомізованих груп із попереднім і підсумковим тестуванням (граничним контролем).

5)      План для чотирьох рандомізованих груп з контролем ефектів попереднього тестування (план Соломона).

 

Література до теми:

3, 5, 7, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Плани істинних експериментів.
• Ø План Соломона.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрийте класифікацію експериментальних планів.

2. Охарактеризуйте план для двох рандомізованих груп із тестуванням після дії.

3. Поясніть експериментальний план для кількох рандомізованих груп з різними рівнями незалежної змінної і тестуванням після випробування.

4. Назвіть переваги і недоліки рандомізованих експериментальних планів з декількома рівнями незалежної змінної.

5. Розкрийте суть плану для двох рандомізованих груп із попереднім і підсумковим тестуванням (граничним контролем).

6. Охарактеризуйте план для чотирьох рандомізованих груп з контролем ефектів попереднього тестування (план Соломона).

 

Тема 4.4 Планування експерименту. Факторні експериментальні плани.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Плани для співвіднесених груп. Переваги і недоліки планів для співвіднесених груп.
2. Вибір експериментального плану. Сутність факторного плану.
3. Категоризація факторних планів.
4. Основні ефекти і взаємодія змінних в факторних планах. Переваги та недоліки факторних експериментальних планів.

 

Література до теми:

3, 5, 7, 10, 12, 13, 14, 16, 19, 22, 23.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Факторне дослідження.
• Ø Кореляційне дослідження.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрийте сутність планів для співвіднесених груп, їх переваги і недоліки.

2. Охарактеризуйте сутність факторного плану.

3. Поясніть принцип категоризації факторних планів.

4. Розкрийте основні ефекти і взаємодію змінних в факторних експериментах.

5. Поясніть переваги і недоліки факторних експериментальних планів.

 

Тема 5.1.1 Експериментальні та неекспериментальні плани.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Доекспериментальні плани:

-         дослідження одиничного випадку (ХО);

-         план із попереднім і підсумковим тестуванням однієї групи;

-         план для двох нееквівалентних груп із тестуванням після дії.

1. Квазіекспериментальні плани. Плани експериментів для нееквівалентних груп. План із попереднім і підсумковим тестуванням різних рандомізованих груп.
2. Плани дискретних часових серій. Плани дискретних часових серій для однієї групи. Плани дискретних часових серій для двох нееквівалентних груп. Плани eх-post-factо.

 

Література до теми:

3, 5, 7, 10, 12, 13, 14, 16, 19, 23.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Доекспериментальні плани.
• Ø Квазіекспериментальне дослідження.
• Ø Дослідження ex-post-facto.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрийте сутність доекспериментальних планів.
2. Охарактеризуйте план із попереднім і підсумковим тестуванням однієї групи.

3. Поясніть план для двох нееквівалентних груп із тестуванням після дії.

1. Розкрийте сутність квазіекспериментальних планів.

5. Розкрийте сутність планів експериментів для нееквівалентних груп.

6. Поясніть етапи проведення планів дискретних часових серій.

1. Охарактеризуйте плани eх-post-factо.

 

Тема 5.1.2 Експериментальні та неекспериментальні плани.

1. Компьютерізований психологічний експеримент.
2. Особливості опосередкованих Інтернетом експериментальних досліджень.
3. Кроскультурне експериментальне дослідження.
4. Психогенетичне експериментальне дослідження.
5. Лонгітюдне експериментальне дослідження.

 

Література до теми:

3, 5, 7, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Проведення експериментальних досліджень за допомогою Інтернет.
• Ø Психогенетичні експериментальні дослідження.
• Ø Кроскультурні експериментальні дослідження.
• Ø Лонгітюдні експериментальні дослідження.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрийте сутність компьютерізованого психологічного експерименту.
2. Розкрийте сутність особливостей опосередкованих Інтернетом експериментальних досліджень.
3. Чи можна кроскультурні й психогенетичні дослідження вважати квазіекспериментом? Чому?
4. Що виступає незалежною змінною в лонгітюдному дослідженні психіки?
5. Поясніть когортно-послідовний план дослідження, розроблений К.Шайє.

 

Тема 5.2 Інтерпретація, висновок та оформлення в експериментальному дослідженні.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1.Інтерпретаційні методи, інтерпретація результатів.

2.Пояснення та узагальнення результатів.

3.Види пояснень та узагальнень в психології. Артефактні висновки.

4.Характерні помилки інтерпретації.

5.Вимоги до змісту та форми висновків. Форма представлення результатів дослідження (графік, граф, діаграма, полігон розподілу, гистограма).

6.Вимоги до оформлення наукової статті.

 

Література до теми:

3, 5, 7, 10, 12, 13, 14, 16, 22.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Стилістика оформлення наукових праць.
• Ø Графічне представлення статистичних результатів психологічного дослідження.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Поясніть, у чому полягає сутність інтерпретації результатів експеримен­тального дослідження психіки?

2. З яких етапів складається інтерпретація експериментальних ре­зультатів?

3. Перелічіть фази пояснення, спрямовані на обґрунтування кау­зальних зв'язків в "істинному" експерименті.

4. Назвіть засоби обробки даних в експериментальному дослід­женні психіки.

5. У чому полягає сутність контролю за висновком при інтерпре­тації даних психологічного експерименту?

6. Які існують типи психологічного пояснення в експерименті? Який тип пояснення, на вашу думку, є найбільш адекватним? Обґрунтуйте відповідь.

7. Аргументуйте, чи завжди отримання даних на користь експериментальної гіпотези забезпечує можливість її прийняття? Чому?

8. Як можна інтерпретувати "негативний" результат експеримен­ту?

9. Назвіть обмеження для узагальнення результатів експерименту в психології. Які існують можливості їх подолання?

10. Перелічіть можливі помилки узагальнення експериментальних даних. Наведіть приклади.

 

Тема 5.3.1 Статистичні методи в психологічних вимірюваннях.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1.Сутність статистичного методу. Види методів математико-статистичного аналізу. Методи описової статистики.

2. Методи статистичного висновку. Методи перетворення даних.

3. Аналіз первинних статистик. Розподіл емпіричних даних.

4. Статистичне групування.

 

Література до теми:

3, 5, 7, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Методи статистики в психології.

Завдання до самостійної роботи:

1. У чому полягає сутність статистичного методу?

2. Перелічіть види методів математико-статистичного аналізу та дайте їх характеристику.

3. Яким чином відбувається аналіз первинних статистик?

4. Перелічіть види статистичного групування та дайте їх характеристику.

 

 

Тема 5.3.2 Статистичні методи в психологічних вимірюваннях.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Використання непараметричної і параметричної статистик. Критерії параметричності експериментальних даних.
2.  Непараметричні статистичні методи.Середнє, мода, медіана та ін.
3. Параметричні статистичні методи: середнє арифметичне, середнє квадратичне відхилення, варіаційний розмах.
4. Сутність статистичної значущості отриманого показника.

 

Література до теми:

3, 5, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Параметричні та непараметричні статистики в психології.

Завдання до самостійної роботи:

1. Поясніть, у чому полягають відмінності використання непараметричної і параметричної статистик?

2. Розкрийте критерії параметричності експериментальних даних.

3. Як розраховуються параметричні статистичні методи аналізу даних?

4. Як розраховуються непараметричні статистичні методи аналізу даних?

 

Тема 6.1Кореляційні дослідження у психології.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Поняття про кореляційне дослідження, діаграма розсіювання.

2. Види кореляції. Кореляційний зв’язок, коефіцієнт кореляції, порівняння результатів виміру змінних різної розмірності.

3. Плани кореляційного дослідження.

4. Обробка та інтерпретація даних кореляційного дослідження.

5. Планування кореляційних досліджень в кроскультурній психології та психогенетиці.

 

Література до теми:

3, 5, 10, 12, 13, 14, 16.

 

Пропоновані теми доповідей, рефератів:

• Ø Застосування коефіцієнту кореляції Спірмена в психологічних дослідженнях.
• Ø Застосування коефіцієнту кореляції Пірсона в психологічних дослідженнях.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Поясніть сутність поняття "кореляція".

2. Назвіть міри зв'язку в кореляційному дослідженні й особли­вості їхнього дослідження на шкалі інтервалів, порядку, номі­нальній шкалі тощо.

3. Чи може коефіцієнт кореляції виступати як спосіб визначення впливу незалежної змінної на залежну? Чому?

4. Яким чином можна використати коефіцієнт кореляції в емпі­ричному дослідженні психіки?

5. У чому полягають відмінності між кореляційним дослідженням і квазіекспериментом?

 

Тема 6.2 Окремі методи експериментальних досліджень сприйняття, формування умовних реакцій.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Вимірювання сприйняття. Оцінювання валідності перцептивних реакцій. Основні психофізичні методи та їх застосування.

2. Класичне зумовлювання. Оперантне зумовлювання. Спроба теоретичного узагальнення основних концептуальних положень класичного та оперантного зумовлювання в теорії Халла-Спенса.

Література до теми:

5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 22 .

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Психологічні дослідження сенсорно-перцептивних феноменів.
• Ø Психологічні дослідження формування умовних реакцій.

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрийте сутність класичного експерименту з вимірювання сприйняття.

2. Розкрийте сутність класичного експерименту з оцінювання валідності перцептивних реакцій

3. Розкрийте сутність класичного експерименту з дослідження психофізичної закономірності Вебера-Фехнера.

4. В чому полягає відмінності в експериментальних дослідженнях класичного та оперантного зумовлювання формування умовних реакцій?

5. Навести приклади класичних експериментів з загальної, вікової та психології особистості.

 

Тема 6.3 Окремі методи експериментальних досліджень пам'яті, мотиваційної динаміки.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Характеристика класичних підходів до вивчення вер­бального навчання і пам'яті. Підходи до вивчення вербального навчання і структу­ри пам'яті з позицій теорії опрацювання інформації. Вивчення особливостей короткочасної пам'яті (КЧП). Вивчення особливостей тривалої пам'яті (ТП). При­йом варіювання рівнів опрацювання інформації.

2. Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник). Дослідження феномену заміщення (заміщуваної діяльності). Дослідження феномену психічного перенасичення. Дослідження рівня домагань.

 

Література до теми:

5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 21, 22 .

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Психологічні дослідження мнемічних процесів.
• Ø Дослідження мислення, мови й інтелекту.
• Ø Експерименти з дослідження уваги.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрийте сутність класичних підходів до вивчення вербального навчання і пам'яті

2. Розкрийте сутність застосування теорії опрацювання інформації у вивченні вербального навчання і структури пам'яті

3. Розкрийте сутність класичних експериментально-психологічних досліджень мотиваційної динаміки.

4. Наведіть приклади класичних експериментів з медичної психології та психології бізнесу.

 

Тема 6.4 Окремі методи експериментальних досліджень у соціальній психології.

 

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Афіліація. Формування вражень про риси особистості інших людей. Атрибуція. Зміна ставлення.

2. Формування позитивних стосунків та атракції. Агресія. Альтруїзм. Когнітивний дисонанс.

3. Соціальний вплив. Соціальна фасилітація.

4. Джерела артефактів в експериментах із експериментальної психології. Способи вимірювання залежної змінної в експериме­нтах із експериментальної психології.

 

Література до теми:

5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 16, 21, 22 .

 

Пропоновані теми рефератів:

• Ø Психологічні дослідження соціальних феноменів.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Наведіть приклади класичних експериментів з соціальної психології.
2. Які етичні порушення відбувались в «десяти найжорстокіших дослідах у психології»?

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ

 

Завдання 1.

Вихідні дані. Експериментальну тварину годували в камері Скінера, коли вона була голодною, а через певний час через ка­меру, коли тварина входила до неї, пропускали електричний струм. У тварини виникали ознаки нерішучості, коли вона насту­пного разу опинялася біля камери голодною.

1. Яке ключове поняття визначає проблему, що вивчалася в цьому дослідженні?

2. Які фактори зумовлювали стан нерішучості у тварини?

3. До якої предметної галузі психології належить це дослі­дження?

4. Дайте операційне визначення поняття «конфлікт» у термі­нах тенденцій «наближення» — «запобігання».

5. Наскільки проведений експеримент відповідає принципам етичності.

                                                                                    

Завдання 2.

Для якісного обрахування експериментального дослідження, психологу необхідно визначити типи шкал, що він планує використовувати.

Як називається шкала …:

1. В якій кількісні показники свід­чать про розбіжності типу «менше — більше»?

2. Що визначає величину, у двічі, тричі менше, ніж еталон.

3. Утворюється шляхом встановлення якісної однорідності ознаки. Еквівалентним об'єктам дають однакові «імена».

4. Визначає величину відмінностей між об'єктами у вияві властивостей, через порівняння.

 

Завдання 3.

Обрати психологічну проблему та розробити програму експериментального дослідження згідно етапів експериментального дослідження та визначення необхідних складових кожного етапу.

 

Завдання 4.

Оберіть відповідь на питання: чим більша вибірка, тим вищою буде:

а) статистична значущість наукових результатів;

б) наукова значущість;

в) як наукова, так і статистична значущість.

 

Завдання 5.

 У 1948 р. американські дослідники С. Еш і Г. Віткін під час експерименту, в процесі якого досліджувані по­винні були встановити вертикально стержень, запропонований на екрані на фоні дещо нахиленої вбік рамки, помітили такі розбіж­ності між досліджуваними при виконанні ними тесту в недостат­ньо освітленому приміщенні: окремі суб'єкти успішно впоралися із завданням, а деякі сприймали стержень як розташований вер­тикально, коли він був нахилений у той самий бік, що й рамка.

1. До якої предметної сфери належить це дослідження?
2. Як формулюється проблема дослідження?
3. Якою є незалежна змінна в дослідженні?
4. Визначте залежну змінну дослідження.
5. Яка змінна контролювалася у дослідженні?

 

Завдання 6.

        Для дисертаційного дослідження вимагають провести експеримент з високою зовнішньою валідністю.

1. Чому, поясніть.
2. Які причини порушення зов­нішньої валідності в експерименті?
3. Як можна контролювати зовнішню валідність?

 

Завдання 7.

Дослідник відібрав три групи досліджуваних; досліджуваним однієї з них перед випробуванням дали кофеїн (у вигляді таблетки), другої — плацебо, а досліджуваним третьої не давали таблеток.

Досліджувані всіх трьох груп виконували тести на перевірку ефективності диференціації певних сигналів при їх зоровому сприйнятті. Освітлення у приміщенні для всіх груп було однаковим.

1. Чи містить це дослідження всі ознаки експерименту? Якщо так, перелічіть ці ознаки.
2. Як ви сформулюєте експериментальну гіпотезу?
3. Як потрібно було відбирати досліджуваних?
4. Скільки незалежних змінних було в дослідженні?
5. Яка змінна була залежною?
6. Яка змінна контролювалася?
7. Які статистичні критерії потрібно вибрати для підтвер­дження або спростування гіпотези дослідження? В якому поряд­ку їх слід використовувати?
8. Для яких двох із трьох вибраних груп доцільно порівнюва­ти середні показники ефективності диференціації сигналів:

• для групи, що вживала кофеїн, і для групи, що вживала пла­цебо;
• для групи, що вживала кофеїн, і для групи, що не вживала таблеток;
• для групи, що вживала плацебо, і для групи, що не вживала таблеток.

Примітка: з перелічених варіантів відповідей на останнє за­питання правильні дві. Які саме? Поясніть, чому.

 

Завдання 8.

1.Назвіть три основні джерела артефактів в експеримен­тальному дослідженні. Наведіть приклади кожного з них.

2. Зазначте, які ефекти призводять до зниження надійності експериментальних даних через поведінку досліджуваного та дослідника:

1)  «ефект Хотторна»;

2)    «ефект Пігмаліона»;

3)    «ефект плацебо»;

4)    «ефект аудиторії».

 

Завдання 9.

Вам необхідно провести власний експеримент. Визначте методи уникнення впливу досліджуваного на ре­зультати експерименту.

 

Завдання 10.

Припустимо, психолог намагається оцінити ефективність спеціальної навчальної програми в двох різних міс­тах. В одному місті діти, які мають певні вади у розвитку пізна­вальних можливостей, навчаються у звичайних класах разом із дітьми, що не мають таких вад, і отримують спеціальну допомогу вчителя. В іншому місті таких дітей навчають у відповідних спе­ціальних класах.

Після визначення того, що діти з вадами у розвитку в обох мі­стах мають однакові показники інтелекту (IQ) і не відрізняються соціально-економічним статусом їхніх сімей, дослідник пропонує стандартизований тест для перевірки навичок читання.

1. Чи є дослідження експериментом? Якщо ні, то до якого типу досліджень його можна віднести? Чим воно відрізняється від експерименту?

1. Яку незалежну змінну було обрано в дослідженні?
2. Які змінні контролювалися?
3. Яка змінна була залежною?
4. Яка стратегія дослідження використана (констатувальна, формувальна, зіставлення)?

 

Завдання 11.

Уявіть, що Ви конструюєте тест. Зазначте, яку стратегію дослідження ви обрали б для визначення надійності тесту й чому:

а)  констатувальна;

б) формувальна;

в)  зіставлення.

 

Завдання 12.

        Зазначте, які з наведених нижче визначень відповіда­ють поняттям «крос-індивідуальна схема контролю» та «міжгрупова схема контролю»:

А. Кожен досліджуваний перебуває в усіх умовах, які вивчаються в експерименті;

В. Кожен досліджуваний перебуває тільки в одній з кількох експериментальних умов.

 

Завдання 13.

У класичному дослідженні Ф. Крейка і Е. Тульвінга досліджуваних повідомляли, що метою експерименту є вивчення сприйняття вербальної інформації, реагувати на яку пропонували якнайшвидше. При кожній експериментальній спробі досліджуваному показували за допомогою тахістоскопа певне слово на період 200 мс.

Перед експозицією слова експериментатор ставив досліджу­ваному запитання щодо певних характеристик слова, а саме: яким шрифтом воно надруковане; чи римується воно зі словом, що з'являлося на екрані, і чи є слово назвою предмета одягу (або належить до іншої широкої групи слів). Під час експерименту ре­єстрували латентний період реакції на кожне слово (від його по­яви на екрані до натискання досліджуваним кнопки «так» чи «ні» у відповідь на запитання, що передувало появі слова). Після здій­снення експерименту несподівано для досліджуваних перевіря­лося запам'ятовування слів.

1. Яка проблема вивчалася в цьому експерименті?
2. З якою метою досліджуваного повідомляли на початку експе­рименту, що буде вивчатися сприйняття вербальної інформації»?
3. Якою була незалежна змінна експерименту?Як було операціоналізовано цю змінну?
4. Якою була залежна змінна? Як її можна операціоналізувати?
5. Чи підтвердилася теоретична гіпотеза експерименту? Як її формулювали?
6. Сформулюйте експериментальну гіпотезу дослідження.
7. Яким був експериментальний план дослідження?

 

Завдання 14.

У 1958 р. американські психологи виконали кла­сичне дослідження, під час якого досліджувані (студенти вузу) сприймали з екрана слова — назви національностей (німець, швед, датчанин та ін.) у поєднанні з іншими словами, що мали або позитивну, або негативну конотацію. У такий само спосіб подавалися слова — власні імена.

Одне й те саме слово — назву національності (чи ім'я) пода­вали в одній з груп зі словами, що мали позитивну конотацію, а в іншій — негативну.

Експериментальне дослідження завершувалося ранжуванням слів — назв національностей (чи імен) за семибальною шкалою оцінки «приємне — неприємне».

1. Яка наукова проблема вивчалася у дослідженні?

1. Який метод до вивчення обраної проблеми був застосований автором?
2. Які стимульні слова виконували в дослідженні роль незале­жної змінної?
3. Якою була залежна змінна і як вона операціоналізувалася?

 

Завдання 15.

У 1970 р. американські психологи С. Кайслер і Р. Берал здійснили експериментальне дослідження. На поча­тку дослідження молодим чоловікам, залученим до експеримен­ту, пропонували виконати досить складний тест на інтелект.

Після цього половині досліджуваних повідомили, що вони ви­конали тест дуже добре, а іншим — що вони погано впоралися із завданнями тесту.

Після тестування досліджуваним пропонували відпочити у кафетерії, розташованому в тому самому приміщенні, де здійс­нювався експеримент. До досліджуваних підходила приваблива дівчина (помічник експериментатора), одягнута або дуже модно, або скромніше.

У результаті експерименту було встановлено, що чоловіки, яких повідомили, що вони успішно виконали тест на інтелект, частіше виявляли ознаки «романтичної» поведінки до дівчини, одягнутої модно, ніж до дівчини, одягнутої скромніше.

Чоловіки, яким повідомили, що вони не впоралися із завдан­нями тесту, частіше виявляли ознаки «романтичної» поведінки до дівчини менш привабливої (скромно одягнутої).

1. Скільки незалежних концептуальних змінних було в дослідженні? Які саме?

2. Скільки залежних змінних було дослідженні?

3. Скільки незалежних операційних змінних було вико­ристано в експерименті?

4. За допомогою яких способів експериментатор мані­пулював незалежними змінними

5. Запропонуйте можливі операційні змінні для залеж­ної концептуальної змінної «романтична» поведінка

6. Яким був експериментальний план дослідження?

7. Скільки груп досліджуваних було створено?

8. Яку теоретичну гіпотезу було висунуто в дослід­женні?

9. Як формулювалися експериментальні гіпотези дослі­дження?

10. Як формулювалася альтернативна статистична гіпо­теза дослідження?

11.До якої предметної сфери психології належить до­слідження?

 

Завдання 16.

Припустимо, дослідник поставив перед собою мету з'ясувати, як впливає алкоголь на ефективність виконання сенсорно-моторних реакцій, наприклад реакцій на появу черво­ного світла. Для цього він запросив 10 досліджуваних, яким було запропоновано випити перед участю в експерименті різну кіль­кість келихів пива.

1. Як називається тип дослідження (пошуковий, критичний, уточнюючий, відтворюючий), за допомогою якого було встановлено тип зв'язку між двома змінними, що вимірювалися?

2. За допомогою якого графічного способу здебільшого відо­бражають результати таких досліджень?

3. Як можна операціоналізувати змінні, що вивчалися у дослід­женні?

4.  Який тип зв'язку, на вашу думку, існує між змінними?

5.    Який статистичний критерій використовують для оцінки
достовірності зв'язку між змінними?

 

 

 

Завдання 17.

Припустимо, ви збираєтесь дослідити вплив інфо­рмації агресивного характеру на емоційний стан дітей молодшого віку. Певний час у літературі стверджувалося, що діти до восьми років нібито емоційно не чутливі до агресивно забарвленої інфор­мації. Це твердження базувалося на інтерв'ю з дітьми та їхніми ба­тьками після того, як діти передивилися відповідні мультфільми. Як ви сплануєте експериментальне дослідження для перевірки твер­дження про нечутливість дітей до агресивної інформації?

Відповіді на запропоновані нижче запитання допоможуть вам це зробити.

1. Скільки груп досліджуваних доцільно відібрати для цього експерименту і якою має бути техніка відбору?
2. Якою може бути незалежна змінна?
3. Яку мінімальну кількість рівнів незалежної змінної треба забезпечити?
4. Якщо в інтерв'ю після показу мультфільмів не виявлено змін у стані дітей, яке фізіологічне вимірювання варто передба­чити в експерименті, щоб точніше зафіксувати рівень емоційного збудження дитини?
5. В яких одиницях вимірюється операційна залежна змінна в цьому експерименті?
6. Який критерій треба використати для статистичної перевір­ки гіпотези?

 

Завдання 18.

За допомогою рисунків проілюструйте такі типи зв'яз­ку між змінними:

1. Негативний лінійний;
2. Позитивний лінійний;
3. Відсутність зв'язку;
4. Нелінійний.

 

Завдання 19.

Припустимо, вам потрібно перевірити, чи відріз­няється латентний період реакції на появу простого зорового сти­мулу від відповідного періоду реакції вибору між двома чи кіль­кома стимулами. Сплануйте таке дослідження.

 

Завдання 20.

Самостійно сплануйте дослідження для вивчення найстарішої і найбільш фундаментальної проблеми в соціальній психології, а саме — впливу присутності інших людей на виконання індивідом певного завдання (дії), на його поведінку загалом:

1. Визначте змінні (залежні та незалежні); запропонуйте підхо­ди до їх операціоналізації;
2. Виберіть та обґрунтуйте експериментальний план і засоби експериментального контролю додаткових змінних;
3. Визначте тип дослідження (пошуковий, критичний, уточнюючий, відтворюючий), сформулюйте його гіпотезу.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

Змістовий модуль 1. Теоретичні та методологічні основи експериментальної психології

 

 

1. ПОНЯТТЯ ПРО ПСИХОМЕТРІЮ ВВІВ У ВЖИТОК:
2. П. Фресс
3. Г. Гельмгольц
4. X. Вольф
5. Й. Мюллер

 

1. БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПСИХІКИ РОЗПОЧА­ЛОСЯ ЗАВДЯКИ УСПІХАМ:
2. психології
3. біології
4. фізіологічної оптики й акустики
5. нейрофізіології

 

1. ПЕРШИМИ ВЧЕНИМИ-ЕКСПЕРИМЕНТАТОРАМИ У ПСИХОЛОГІЇ СТАЛИ:
2. фізики
3. хіміки
4. нейробіологи
5. патологоанатоми

 

1. «ХРЕЩЕНИЙ БАТЬКО» ЕП, ПЕРШИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ПСИХОЛОГ, ЗАСНОВНИК ПЕРШОЇ У СВІТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ:
2. Г. Гельмгольц
3. М. Бернштейн
4. Е. Крепелін
5. В. Вундт

 

1. ГАЛУЗЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ, ЯКА РОЗКРИВАЄ УМОВИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ, ПРИНЦИПИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІКИ:
2. експериментальна психофізіологія
3. експериментальна психологія
4. експериментальна психіатрія
5. експериментальна антропологія

 

1. ДОСЛІДЖЕННЯ, ЯКІ ПРОВОДЯТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ МЕТОДІВ І МЕТОДИК, ЩО ДОЗВОЛЯЮТЬ ВЧЕНИМ ОХОПИТИ МАКСИМАЛЬНУ КІЛЬКІСТЬ ЗНАЧУЩИХ ПАРАМЕТРІВ РЕАЛЬНОСТІ НАЗИВАЮТЬСЯ:
2. комплексними
3. аналітичними
4. фундаментальними
5. міждисциплінарними

 

1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК СПРОБА ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ, ЯКА ЩЕ НЕ ВИРІШУВАЛАСЯ ПОДІБНИМ МЕТОДОМ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
2. критичні дослідження
3. пошукові дослідження
4. уточнюючі дослідження
5. відтворюючі дослідження

 

1. ДОСЛІДЖЕННЯ, МЕТОЮ ЯКИХ Є ВСТАНОВЛЕННЯ МЕЖ, В ЯКИХ ТЕОРІЯ ПЕРЕДБАЧАЄ ФАКТИ Й ЕМПІРИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ:
2. критичні дослідження
3. уточнюючі дослідження
4. пошукові дослідження
5. відтворюючі дослідження

 

1. ПРИНЦИП, МЕТОЮ ЯКОГО Є ЗАБЕЗ­ПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НА ВЕЛИКІ ГРУПИ ЛЮДЕЙ:
2. розвитку
3. репрезентативності
4. системнос­ті
5. детермінізму

 

1. МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ ЗА ПОДІБНІСТЮ ФУНКЦІЙ МОДЕЛІ:
2. психологічне моделювання
3. моделювання психіки
4. функціонально-структурного моделювання
5. структурно функціонального моделювання

 

Змістовий модуль 2. Методи наукового дослідження

 

1.ЗГІДНО ЗАГАЛЬНІЙ СХЕМІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІЧНОЇ РЕАЛЬНОСТІ, НАУКОВА ПРОБЛЕМА ВИПЛИВАЄ З:

1. об’єкта дослідження
2. предмета дослідження
3. припущення
   1. практичної задачі

 

1. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ – ЦЕ:
2. ідеальне дослідження
3. валідне дослідження
4. засноване на теорії
5. засноване на досвіді

 

1. ЕМПІ­РИЧНИЙ МЕТОД АКТИВНОГО ВТРУЧАННЯМ У СИТУАЦІЮ ДО­СЛІДНИКА:
2. опитування
3. експеримент
4. спостереження
5. вивчення продуктів діяльності

 

1. ЕКСПЕРИМЕНТ З НАЯВНІСТЮ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КОНТРОЛЬНОЇ ГРУП НАЗИВАЄТЬСЯ:
2. паралельним
3. суміжним
4. послідовним
5. комплексним
6. системним

 

1. ЕКСПЕРИМЕНТИ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ ДО І ПІСЛЯ ПОДІЇ, НАЗИВАЮТЬСЯ:
2. паралельним
3. суміжним
4. послідовним
5. комплексним
6. системним

 

1. ВПЕРШЕ ЗАПРОПОНУВАВ ПРИРОДНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ:
2. П. Ковалевський
3. І. Сікорський
4. О. Лазурський
5. М. Ланге

 

1. ЕФЕКТ, ЯКИЙ ВИНИКАЄ УНАСЛІДОК НАВІЮВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАТОРА НА ПІДДОСЛІДНОГО:
2. Розенталь
3. подвійної суб'єктивності
4. аудиторії
5. плацебо

 

1. ЕКСПЕРИМЕНТ, ЩО СПРЯМОВАНИЙ НА РОЗВИТОК НОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ, НАЗИВАЄТЬСЯ:
2. природній
3. лабораторний
4. формувальний
5. операційний

 

1. ОСНОВИ ФОРМУВАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ РОЗРОБИВ:
2. М. Бернштейн
3. П. Гальперін
4. Л.С.Виготський
5. В.Вундт

 

1. ЕФЕКТ, ЯКИЙ ВИНИКАЄ УНАСЛІДОК ПРИСУТНОСТІ ЕКСПЕРИМЕНТАТОРА, ІНШИХ ЛЮДЕЙ Й ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ЗМІНОЮ ПОВЕ­ДІНКИ ДОСЛІДЖУВАНОГО:
2. подвійної суб'єктивності
3. плацебо
4. фасаду
5. аудиторії

 

 

Змістовий модуль 3. Нормативи експериментального методу в психології

 

1. ЩО ОЗНАЧАЄ, ЩО ПРОБЛЕМА ПОВИННА БУТИ ОПЕРАЦІОНАЛІЗОВАНОЮ:
2. визначеною
3. повинні застосовуватись операції мислення
4. обдуманою
5. доступною експериментальному вивченню і кількісно­му вимірюванню

 

1. ОЧІКУВАНИЙ КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ, ЩО ВИЗНАЧАЄ ЗАГАЛЬНУ СПРЯМОВАНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ:
2. мета
3. задача
4. висновок
5. заключення

 

1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПРОЦЕСІВ І МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАН-НЯ ПСИХІКИ – ЦЕ:
2. об’єкт дослідження
3. предмет дослідження
4. мета дослідження

 

1. ПСИХІЧНИЙ ФЕНОМЕН, ЩО ДОСЛІДЖУЄ ВЧЕНИЙ – ЦЕ:
2. об’єкт дослідження
3. предмет дослідження
4. мета дослідження
5. результат дослідження

 

1. БУДЬ-ЯКА ВИБІРКА, ЩО ТОЧНО ВІДОБРАЖАЄ ПОПУЛЯЦІЮ, З ЯКОЇ ЇЇ ВІДІ­БРАЛИ, Є:
2. репрезентативною
3. не репрезентативною
4. експериментальною

 

1. МЕТОД ВИПАДКОВОГО ВИБОРУ ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ, ДРУГА НАЗВА:
2. стратометричний
3. рандомізація
4. попарного відбору
5. реальні групи

 

1. МЕТОД ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ, ВІДПОВІДНО ДО ЯКОГО ГЕНЕРАЛЬНУ СУКУПНІСТЬ РОЗГЛЯДАЮТЬ ЯК СУКУПНІСТЬ ГРУП, ЩО МАЮТЬ ПЕВНІ ХАРАК­ЕРИСТИКИ:
2. реальної групи
3. попарного відбору
4. рандомізація
5. стратометричний

 

1. МЕТОД ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ, ДЕ ДОСЛІДЖУВАНІ НЕ ПРЕДСТАВЛЯ­ЮТЬ ВСІХ ПАРАМЕТРІВ ГЕНЕРАЛЬНОЇ СУКУПНОСТІ:
2. стратометричний
3. наближеного моделювання
4. рандомізація
5. попарного відбору

 

1. КАУЗАЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК – ЦЕ ЗВ’ЯЗОК:
2. між об’єктом й предметом
3. між дослідником й піддослідним
4. між причинами
5. між наслідками
6. між причинами й наслідками

 

1. ВНУТРІШНЬО НЕСУПЕРЕЧЛИВА СИСТЕМА ЗНАНЬ ПРО РЕАЛЬНІСТЬ:
2. проблема
3. теорія
4. парадигма

 

 

Змістовий модуль 4. Основи планування експериментального психологічного дослідження

 

1. ФОНОВИЙ АРТЕФАКТ, ЩО ҐРУНТУЄТЬСЯ НА СПОСТЕРЕЖЕННІ, ЩО ЛЮДИ ВИСОКО ОЦІНЮЮТЬ ТОЧНІСТЬ ТАКИХ ОПИСІВ ЇХ ОСОБИСТОСТІ, ЯКІ, ЯК ВОНИ ВВАЖАЮТЬ, СТВОРЕНІ ІНДИВІДУАЛЬНО ДЛЯ НИХ:

1. ефект Розенталя
2. ефект доктора Фокса
3. ефект Пігмаліона
4. еффект Барнума

 

2. ФОНОВИЙ АРТЕФАКТ, ЯКИЙ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ВИРАЗНІСТЬ ЛЕКТОРА МОЖЕ ЗА­ВУАЛЮВАТИ БЕЗПРЕДМЕТНІСТЬ І ВИГАДАНІСТЬ МАТЕРІ­АЛУ ЛЕКЦІЇ:

1. ефект Розенталя
2. ефект доктора Фокса
3. ефект Пігмаліона
4. еффект Барнума

 

1. СПОСІБ КОНТРОЛЮ ВПЛИВУ ЗОВ­НІШНІХ («СТОРОННІХ») ЗМІННИХ, КОЛИ ДОСЛІДЖУВАНИЙ ОПИНЯЄТЬСЯ В РІЗНИХ УМОВАХ ПОСЛІДОВНО, І ПОПЕРЕДНІ УМОВИ МОЖУТЬ ЗМІНЮВАТИ ЕФЕКТ ДІЇ НАСТУПНИХ Є СПОСОБОМ:
2. елімінація
3. балансування
4. рандомізація
5. контрбалансування
6. створення константних умов

 

1. СПОСІБ КОНТРОЛЮ ВПЛИВУ ЕКСПЕРИМЕНТАТОРА НА ДОСЛІДЖЕННЯ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ВИПАДКОВИЙ ВІДБІР ОДНАКО­ВОЇ КІЛЬКОСТІ УЧАСНИКІВ У ВСІ ГРУПИ:
2. рандомізація
3. блокова рандомізація
4. балансування
5. контрбалансування
6. елеменація

 

1. СПОСІБ КОНТРОЛЮ ВПЛИВУ ЕКСПЕРИМЕНТАТОРА НА ДОСЛІДЖЕННЯ, ЗА ЯКИМ УЧАСНИКІВ ГРУПУЮТЬ НА ОСНО­ВІ ПОПЕРЕДНІХ ВИМІРЮВАНЬ ТАК, ЩОБ У КОЖНІЙ ГРУПІ БУЛА ОДНАКОВА КІЛЬКІСТЬ ОСІБ ІЗ ПЕВНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ:

A. блокова рандомізація

1. балансування
2. контрбалансування

D. попарне порівняння

1. постекспериментальний відбір

 

1. СПОСІБ КОНТРОЛЮ ВПЛИВУ ЕКСПЕРИМЕНТАТОРА НА ДОСЛІДЖЕННЯ, ЗА ЯКИМ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИ­МЕНТУ З АНАЛІЗУ УСУВАЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ ОСІБ, ЯКІ ПРОВОКУ­ЮТЬ НЕЕКВІВАЛЕНТНІСТЬ ГРУП:

A. блокова рандомізація

1. балансування
2. контрбалансування

D. попарне порівняння

1. постекспериментальний відбір

 

1. ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ ЗАПОЧАТКУВАВ:
2. Д.-Т. Кемпбелл
3. К. Пірсон
4. Р.-Е. Фішер
5. П. Фресс

 

1. ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОДНОМУ АБО ДЕКІЛЬКОМ ПІДДОСЛІДНИХ ВСІХ ДОСЛІДЖУВАНИХ РІВНІВ НЗ – ЦЕ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА СХЕМА:
2. міжгрупова
3. крос індивідуальна
4. інтраіндивідуальна
5. змішана

 

1. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА СХЕМА, ПРИ ЯКІЙ ДЕЯКІ ЗМІННІ Є МІЖГРУПОВИМИ, А ДЕЯКІ ІНТРАІНДИВІДУАЛЬНИМИ:
2. міжгрупова
3. крос індивідуальна
4. інтраіндивідуальна
5. змішана

 

1. ПРЕД'ЯВЛЕННЯ КОЖНОГО РІВНЯ (КОЖНОЇ З УМОВ) НЗ РІЗНИМ ГРУПАМ ПІДДОСЛІДНИХ – ЦЕ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА СХЕМА:
2. міжгрупова
3. крос індивідуальна
4. інтраіндивідуальна
5. змішана

 

 

Змістовий модуль 5. Експериментальні плани

 

1. В ЦЬОМУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПЛАНІ ВІДСУТНІ МОЖЛИВОСТІ КОНТРО­ЛЮВАННЯ ЗАГРОЗ ВАЛІДНОСТІ:
   1. доекспериментальні плани
   2. якісні експериментальні плани
   3. плани істинних експе­риментів
   4. квазіекспериментальні плани

 

1. ДО ВИДІВ ДОЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ПЛАНІВ НЕ НАЛЕЖИТЬ:
   1. дослід­ження одиничного випадку
   2. план із попереднім і під­сумковим тестуванням однієї групи
   3. план для двох нееквівалентних груп із тестуванням після дії
   4. для двох рандомізованих груп із тестуванням після дії

 

1. СТРАТЕГІЮ ЕКСПЕРИМЕНТУВАННЯ З ОДНИМ ДОСЛІДЖУВА­НИМ У ВИГЛЯДІ ЧАСОВИХ СЕРІЙ РОЗРОБИВ:
2. Р.-Е. Фішер
3. Б.-Ф. Скіннер
4. К. Пірсон
5. Д.-Т. Кемпбелл

 

1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ КВАЗІЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ СФОРМУЛЮВАЛИ:
2. Д.-Т. Кемпбелл і Д.-Р. Кокс
3. Д.-Т. Кемпбелл і Р.-Е. Фішер
4. Р.-Е. Фішер і К.Пірсон
5. П. Фресс і Д.-Т. Кемпбелл

 

1. НЕ НАЛЕЖИТЬ ДО ТИПУ КВАЗІЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ПЛАНІВ:
   1. плани експериментів для нееквівалентних груп
   2. плани для двох нееквівалентних груп із тестуванням після дії
   3. плани дискретних часових серій
   4. план із попереднім і підсумко­вим тестуванням різних рандомізованих груп

 

1. НЕЗАЛЕЖНОЮ ЗМІННОЮ Є ПЕВНА РЕАЛЬНА ПОДІЯ ІЗ ЖИТТЯ ДОСЛІДЖУВАНИХ, ЦЕ ПЛАН:
   1. доекспериментальний
   2. квазіекспериментальний
   3. істинний
   4. eх-post-factо
   5. план Соломона

 

1. ДО РІЗНОВИДІВ ГЕНЕТИЧНОГО МЕТОДУ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ МЕТОД:
2. найближчого сусіда
3. прийомних родичів
4. близнюків
5. генеалогічний

 

1. ДЖЕРЕЛОМ АРТЕФАКТІВ В ЛОНГІТЮДНОМУ КВАЗІЕКСПЕ-РИМЕНТАЛЬНОМУ ДОСЛІДЖЕННІ НЕ ВВАЖАЄТЬСЯ ЗМІННА:
2. віку досліджуваних
3. часу виміру
4. періодичності
5. когорти

 

1. СХЕМА ЛОНГІТЮДУ, ЗА ЯКОЮ ДЛЯ ОДНІЄЇ Й ТІЄЇ Ж КОГОРТИ ЗАЛЕЖНА ЗМІННА ВИМІРЮЄТЬСЯ В РІЗНОМУ ВІЦІ Й РІЗНІ ПРОМІЖКИ ЧАСУ, ПРИЧОМУ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ЗМІШУВАННЯ ВІКУ ТА ЧАСУ ВИМІРУ:
2. порівняльно-вікова
3. класична
4. тимчасового запізнення
5. когортно-послідовна

 

1. СХЕМА ЛОНГІТЮДУ, ЗА ЯКОЮ ДОСЛІДЖУЮТЬСЯ ПІДДОСЛІДНІ ОДНОГО ВІКУ В РІЗНІ ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ:
2. порівняльно-вікова
3. класична
4. тимчасового запізнення
5. когортно-послідовна

 

Змістовий модуль 6. Статистичні методи. Практика досліджень

 

1. ЩО Є ЗАЛЕЖНОЮ ЗМІННОЮ (ЗЗ) ПРИ ВИМІРЮВАННІ СПРИЙНЯТТЯ:
2. перцептивні реакції індивіда
3. характеристики зовнішнього середовища
4. умови, в яких сприймається об'єкт
5. психологічні процеси, що супроводжують процес сприйняття

 

1. СТРАТЕГІЯ ПРОВЕДЕННЯ КОРЕЛЯЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДІБНА ДО:
   1. доекспериментальних планів
   2. планів істинних експериментів
   3. квазіекспериментальних планів

 

1. ЗАКОН ЄРКСА - ДОДСОНА Є ПРИКЛАДОМ КОРЕЛЯЦІЇ:
   1. лінійної
   2. нульової
   3. нелінійної
   4. випадкової

 

1. МЕЖАМИ КОЕФІЦІЄНТУ КОРЕЛЯЦІЇ Є:
   1. від 0 до 3
   2. від -1 до 0
   3. від -1 до +1

 

1. ВИД КОРЕЛЯЦІЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ, В МЕЖАХ ВІД ''–'' 0 ДО ''–'' 0,3 НАЗИВАЄТЬСЯ:
   1. зворотній й високий
   2. зворотній середній
   3. зворотній малий

 

1. ЗНАЧУЩІСТЬ КОЕФІЦІЄНТА КОРЕЛЯЦІЇ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:
   1. прий­нятого рівня значущості
   2. кількості використаних змінних
   3. величини вибірки

 

1. ЯКЩО ЗРОСТАННЯ РІВНЯ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ЗНИЖЕННЯМ РІВ­НЯ ІНШОЇ, ТО ЦЕ КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ'ЯЗОК:
   1. зворотній
   2. нульовий
   3. прямий

 

1. ЯКЩО ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СЕРІЇ РІЗНИХ ТЕСТОВИХ ВИПРОБУВАНЬ МОЖЛИВЕ ПІДВИЩЕННЯ КОМПЕ­ТЕНТНОСТІ УЧАСНИКА ЕКСПЕРИМЕНТУ, ГОВОРЯТЬ ПРО ЕФЕКТ:
   1. послідовності
   2. фонових дій і природного розвитку
   3. научуваності
   4. взаємодії процедури тестування і складу групи

 

1. ЕФЕКТ, ЩО СПРИЧИНЮЄТЬСЯ НЕКОНТРОЛЬОВАНОЮ ДИНАМІ-КОЮ СТАНУ ДОСЛІДЖУВАНОГО В ПРОЦЕСІ ЕКСПЕРИМЕНТУ:
   1. послідовності
   2. фонових дій і природного розвитку
   3. научуваності
   4. взаємодії процедури тестування і складу групи

 

1. ЕФЕКТ НЕЗАВЕРШЕНОЇ ДІЇ (ЕФЕКТ Б.В. ЗЕЙГАРНИК) ПІДТВЕРЖУЄ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ:
   1. Еміля Мейо
   2. Чарльза Кулі
   3. Курта Левіна
   4. Гюстава Лебона

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ

 

1. Передумови запровадження експерименту в психології.
   1. Етапи становлення експериментального методу в психології.
   2. Роль основних напрямів психологічної науки у становленні психо­логічного експерименту.
   3. Розвиток експериментального дослідження психіки у вітчизняній і зарубіжній психології.
   4. Предмет і завдання експериментальної психології.
   5. Експериментальний метод у психології на сучасному етапі.
   6. Процедура наукового дослідження. Типи досліджень.
   7. Принципи наукового дослідження психіки (загальні та спеціальні).
   8. Класифікація методів дослідження.
   9. Моделювання як метод психологічного дослідження: сутність методу моделювання.
   10. Специфіка та основні напрями психологічного моделювання (моделювання психіки, психологічне моделювання та психологічний тренінг).
   11. Етичні проблеми в роботі психолога.
   12. Етичні принципи проведення психологічних досліджень.
   13. Поняття добровільної інформованої згоди.
   14. Роль дослідника в науковому дослідженні.
   15. Етичні принципи проведення досліджень на тваринах.
   16. Наукове шахрайство та чистота експерименту.
   17. Правове регулювання психологічних досліджень.
   18. Місце експерименту в дослідженні психічної реальності.
   19. Сутність експериментального методу та його види.
   20. Лабораторний експеримент.
   21. Природний експеримент.
   22. Формувальний експеримент.
   23. Оперативний експеримент.
   24. Переваги та проблеми експериментального дослідження психіки.
   25. Архівні методи дослідження: сутність архівних методів
   26. Контент-аналіз.
   27. Організаційні методи дослідження: порівняльний організаційний метод та комплексний організаційний метод.
   28. Організаційні методи дослідження: лонгітюдний організаційний метод та метод поперечних зрізів.
   29. Вимірювання як метод психологічного дослідження: сутність теорії вимірювань, психологічне вимірювання в експерименті.
   30. Процес шкалювання і характеристика шкал.
   31. Соціально-психологічний метод дослідження.
       1. Соціометрія як різновид соціально-психологічного методу.
       2. Групова оцінка особистості (ГОО) як різновид соціально-психологічного методу.
       3. Спостереження як метод психологічного дослідження.
       4. Інтерв'ювання як різновид усного опитувального діагностичного методу.
       5. Анкетування як різновид письмового опитувального діагностичного методу.
       6. Експертне оцінювання як різновид опитувального діагностичного методу.
       7. Постановка проблеми експериментального дослідження.
       8. Теоретичний аналіз проблеми. Визначення актуальності. Мета дослідження.
       9. Програма експериментального дослідження.
          1. Визначення завдань, об'єкту та предмету дослідження.
          2. Експериментальна вибірка, її формування.
          3. Нормативи експериментального дослідження.
          4. Поняття про гіпотезу в науковому дослідженні психіки. Види гіпотез у психологічному дослідженні.
          5. Принцип фальсифікованості та верифікованості наукової гіпотези.
          6. Експериментальна гіпотеза та її особливості.
          7. Експериментальні та статистичні гіпотези; 0-гіпотеза.
          8. Помилки 1-го і 2-го роду при перевірці статистичних гіпотез.
          9. Емпіричні залежності й експериментальні ефекти.
          10. Поняття змінної; види змінних.
          11. Незалежна змінна. Залежна змінна.
          12. Відношення між змінними. Побічні змінні.
          13. Проблема ізоляції і контролю змінних.
          14. Критерії якості виміру змінних.
              1. Сутність валідності експериментального дослідження.
              2. Види валідності експериментального дослідження.
              3. Внутрішня валідність експерименту.
              4. Зовнішня валідність експерименту.
              5. Особистість експериментатора і його діяльність у дослідженні. Роль інструкції.
                 1. Ефекти про­цесу експерименту (фонові артефакти).
                 2. Досліджуваний як суб'єкт експериментального процесу.
                 3. Особистість досліджуваного і ситуація психологіч­ного експерименту.
                 4. Внутрішня організація експерименту. Соціально-психологічні ефекти, що спричинюють появу артефактів у дослідженні.
                 5. Методи уникнення впливу досліджуваного на ре­зультати експерименту. Контролювання артефактів в експерименті.
                 6. Поняття „планування експерименту”, експериментального плану, експериментальної схеми.
                    1. Підходи до планування психологічного експерименту. Планування змістове та формальне.
                    2. Кодування схеми дослідження. Символи та графічні позначення. Принципи формування експериментальних планів.
                    3. Стратегії експериментального дослідження.
                    4. Класифікація експериментальних планів
                       1. Плани істинних експериментів:
                       2. План для двох рандомізованих груп із тестуванням після дії.
                       3. Експериментальний план для кількох рандомізованих груп з різними рівнями незалежної змінної і тестуванням після випробування.
                       4. Переваги і недоліки рандомізованих експериментальних планів з декількома рівнями незалежної змінної.
                       5. План для двох рандомізованих груп із попереднім і підсумковим тестуванням (граничним контролем).
                       6. План для чотирьох рандомізованих груп з контролем ефектів попереднього тестування (план Соломона).
                       7. Доекспериментальні плани: дослідження одиничного випадку (ХО),
                       8. План із попереднім і підсумковим тестуванням однієї групи,
                       9. План для двох нееквівалентних груп із тестуванням після дії
                       10. Квазіексперимент як компроміс між реальністю та „строгістю” методологічних принципів: дослідження post factum, дослідження ex-post-facto.
                       11. Факторні плани: факторні плани для двох незалежних змінних та двох рівнів (2х2), - варіант плану 3х3, варіант плану 2х2х2.
                       12. Факторні плани: планування за методами „латинського квадрату” та „греко-латинського квадрату”.
                       13. Кореляційне дослідження та його планування, види планів кореляційного дослідження.
                       14. Інтерпретаційні методи, інтерпретація результатів.
                       15. Пояснення та узагальнення результатів.
                       16. Види пояснень та узагальнень в психології. Артефактні висновки.
                       17. Характерні помилки інтерпретації.
                       18. Вимоги до змісту та форми висновків. Форма представлення результатів дослідження (графік, граф, діаграма, полігон розподілу, гістограма).
                       19. Вимоги до оформлення наукової статті.
                       20. Сутність статистичного методу. Методи описової статистики. Методи статистичного висновку.
                       21. Методи перетворення даних. Аналіз первинних статистик. Розподіл емпіричних даних. Статистичне групування.
                       22. Використання непараметричної та параметричної статистик під час опрацювання емпіричних даних. Нормальний розподіл. Непараметричні статистичні методи.
                       23. Найпростіші математико-статистичні обчислювальні міри центральної тенденції. Параметричні статистичні методи.
                       24. Поняття про кореляційне дослідження, діаграма розсіювання.
                       25. Види кореляції. Кореляційний зв’язок, коефіцієнт кореляції, порівняння результатів виміру змінних різної розмірності.
                       26. Плани кореляційного дослідження.
                       27. Обробка та інтерпретація даних кореляційного дослідження.
                       28. Планування кореляційних досліджень в кроскультурній психології та психогенетиці.
                       29. Вимірювання сприйняття. Оцінювання валідності перцептивних реакцій. Основні психофізичні методи та їх застосування.
                       30. Класичне зумовлювання. Оперантне зумовлювання. Спроба теоретичного узагальнення основних концептуальних положень класичного та оперантного зумовлювання в теорії Халла-Спенса.
                       31. Характеристика класичних підходів до вивчення вер­бального навчання і пам'яті. Підходи до вивчення вербального навчання і структу­ри пам'яті з позицій теорії опрацювання інформації. Вивчення особливостей короткочасної пам'яті (КЧП). Вивчення особливостей тривалої пам'яті (ТП). При­йом варіювання рівнів опрацювання інформації.
                       32. Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник). Дослідження феномену заміщення (заміщуваної діяльності). Дослідження феномену психічного перенасичення. Дослідження рівня домагань.
                       33. Афіліація. Формування вражень про риси особистості інших людей. Атрибуція. Зміна ставлення. Формування позитивних стосунків та атракції.
                       34. Агресія. Альтруїзм. Когнітивний дисонанс. Соціальний вплив. Соціальна фасилітація.
                       35. Джерела артефактів в експериментах із експериментальної психології. Способи вимірювання залежної змінної в експериме­нтах із експериментальної психології.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Алмаев Н. А. Применение контент-анализа в исследованиях личности: методические вопросы / Н. А. Алмаев. – М.: Институт психологии, 2012. – 165 с.
2. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование / А. Анастази, С.Урбина. – СПб.: Питер, 2001. – 688 с.

3. Бондарчук О.І. Експериментальна психологія: Курс лекцій / О.І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2003. – 120 с.

4. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. Н. Словарь-справочник по психоло­гической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, Морозов С. Н. – СПб.: Питер, 2001. – 528 с.

1. Галян О.І. Експериментальна психологія: навч. посіб. / О.І. Галян. – К.: Академвидав, 2012. – 400 с.
2. Гічан І. С., Гічан. О. І. Експериментальна психологія: практикум / І. С. Гічан, О. І. Гічан. – К.: [б.в.], 2004. – 180 с.
3. Горбунова В. В. Експериментальна психологія в схемах і табли­цях. Навчальний посібник / В. В. Горбунова. – Житомир, 2005. – 94 с.
4. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента / Р. Готтсданкер. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 464 с.
5. Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирова­ние / Дж. Гудвин. – СПб.: Питер, 2004. – 558 с.

10. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология / В.Н. Дружинин. – 2-е изд., доп. – СПб.: Питер, 2000. – 320 с.

11.Квасова Ю. А. Экспериментальная психология: практикум / Ю.А. Квасова. – Набережные Челны: НИСПТиР, 2012. – 59 с.

12. Корнилова Т. В. Введение в психологический эксперимент / Т.В. Корнилова. – 2-е изд. – М.: Изд-во МГУ, 2001. – 256 с.

13. Корнилова Т. В. Экспериментальная психология: учебник для бакалавров / Т.В. Корнилова. – М.: Юрайт, 2013. – 640 с.

14.Кравчук С. Л. Експериментальна психологія: теорія і практика психологічного експерименту: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / С.Л. Кравчук. – К.: Київський університет, 2008. – 286 с.

15. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях / Д. Кэмпбелл. – СПб.: Соц.-психол. центр, 1996. – 392 с.

1. Максименко С. Д., Носенко Е. Л. Експериментальна психологія. Підручник / С.Д. Максименко, Е.Л. Носенко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 360 с.

17. Максименко С. Д., Носенко Е. Л. Експериментальна психоло­гія (дидактичний тезаурус). Навч. посібник / С.Д. Максименко, Е.Л. Носенко. – К.: МАУП, 2002. – 128 с.

18. Мартин Д. Психологические эксперименты / Д. Мартин – СПб.: Еврознак, 2002. –480 с.

19. Методы исследования в психологии: квазиэксперимент: Учеб. пособие для вузов / Под ред. Т. В. Корниловой. – М.: Форум, 1998. – 296 с.

1. Панова Т. В. Общая и экспериментальная психология: наблюдение: [учебно-методическое пособие] / Т. В. Панова. - Пенза: ПГПУ, 2012 – 43 с.
2. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной пси­хологии: Учеб. пособие // Под общей ред. Крылова А. А., Маничева С. А. – СПБ.: Питер, 2000. – 560 с.
3. Солсо Р. Л., Джонсон Х. Х., Бил М. К. Экспериментальная психоло­гия: практический курс / Р. Л. Солсо, Х. Х. Джонсон, М. К. Бил. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. – 528 с.
4.  Эксперимент и квазиэксперимент в психологии: Учебное посо-
   бие / Под ред. Т. В. Корниловой. – СПб.: Питер, 2004. – 254 с.

 

Науково-практичне видання

 

 

Анна Євгенівна Левенець

 

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬнА ПСИХОЛОГІЯ

Навчально-методичний комплекс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Папір офсетний. Обл.-вид. 3,5 Ум. друк. арк. 3,25. Тираж 100 прим