
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА
ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА« Назад
ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА 13.07.2015 04:35
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСИЦПЛІН
О.М. Косьмій
ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА
Навчально-методичний комплекс
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
О.М. Косьмій
ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА
Навчально-методичний комплекс (для курсантів юридичного факультету)
К И Ї В 2014
УДК17+111.852:355.233:34](076) ББК 87.7;87.8;68:67 К72
Рецензенти: Т. В. Гороховська, кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ. Ю. М. Кравченко, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. П. С. Чурмантаєв, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри спеціальної підготовки Інституту кримінально-виконавчої служби.
Відомості про автора: Косьмій О.М. – старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат політичних наук.
Рекомендовано до друку методичною радою Інституту кримінально-виконавчої служби від 19 травня 2014 року (протокол № 9).
Навчально-методичний комплекс розрахований на курсантів ІІ курсу юридичного факультету Інституту кримінально-виконавчої служби освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр.
ББК 87.7;87.8;68:67 © О.М.Косьмій, 2014 © Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014
ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................5
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН.....................................................................................6
ПРОГРАМА КУРСУ.............................................................................................7
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ……………..…….9
СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ..................................................16
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.....................................................................................20
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ......................................................................22
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..............................................24
ВСТУП Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Етика та естетика» складений з урахуванням сучасних досліджень у галузі філософського знання, а також у тісному взаємозв’язку з юридичними дисциплінами. «Етика та естетика» виступає одним із базових навчальних предметів, що формує світогляд, систему цінностей та допомагає орієнтуватись людині у світі. Етичне знання структуроване та показане в єдності його філософських засад, історичної спадкоємності, конкретно-наукового змісту та нормативних висновків. Основним предметом етики як філософської науки є мораль, що розглядається як особливе явище, соціальний інститут і зміст духовного життя людини. Етика розкриває роль моралі у соціальному та духовному житті сучасного суспільства, у становленні й розвитку особистості. Естетика — це наука, яка органічно поєднує багатовікову історію із сучасною інтерпретацією таких складних проблем, як естетичне почуття, прекрасне, досконале, трагічне, комічне. Сучасна естетика виступає як метатеорія мистецтва і визначає шляхи формування досконалої людської чуттєвості, впливає на художню культуру суспільства. Активно взаємодіючи з суміжними науками, зокрема з етикою і психологією, естетика сприяє виявленню творчих можливостей людини, її морально-етичного потенціалу. Даний курс тісно пов’язаний з такими дисциплінами як «Філософія», «Соціологія», «Політологія», «Юридичне деонтологія», «Історія української культури» та ін. Метою і завданнями навчальної дисципліни «Етика та естетика» є оволодіння курсантами знань про основоположні категорії етики та естетики, з'ясування необхідного і загального в нескінченній багатоманітності виявів моралі, визначення сутності моралі, вивчення сфери естетичного як специфічного прояву ціннісного відношення між людиною і світом. Структура курсу містить один модуль. За змістом навчальну дисципліну «Етика та естетика» можна поділити на два блоки. У першому розглядається предмет, структура та функції етики як науки, категорії моральної свідомості та моральної діяльності, новітні теоретичні пошуки у царині етики, особливості юридичної та етики працівника пенітенціарної служби. Друга частина спрямована на вивчення естетики як науки, основних її категорій, ролі мистецтва в системі людської життєдіяльності, дослідження художньої творчості та розгляд основних художніх стилів і напрямів. Після вивчення даної дисципліни курсанти повинні знати: - предмет етики та естетики як філософських наук; - історію становлення етичної та естетичної думки; - основні категорії етики та естетики, художні напрями в мистецтві. Також курсанти повинні вміти: - оцінити ситуацію морального вибору і морального конфлікту, визначити шляхи їх розв’язання та при потребі ступінь професійного ризику; - обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт з попередження виникнення конфліктних ситуацій у сфері професійної діяльності. Формою підсумкового контролю є залік.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.
ТЕМА 1. Етика як філософська наука Становлення етики як науки. Об’єкт і предмет етики. Основні завдання етики як науки. Етика у структурі філософських наук. Мораль як практично-оціночний спосіб відношення людини до дійсності. Мораль і моральність. Етичні вчення Стародавньої Греції. Морально-етичні традиції Середньовіччя. Етика епохи Відродження. Етична думка Нового часу. Етичні ідеї французького Просвітництва. Етика марксизму. Етична думка в Україні. ТЕМА 2. Моральна свідомість Поняття та структура моральної свідомості. Моральна норма, моральні принципи, моральний ідеал, моральні мотиви, духовні цінності. Добро і зло як загально - ціннісні категорії моральної свідомості. Добро і благо. Змістовно-ціннісні способи визначення добра: гедонізм, утилітаризм, евдемонізм, прагматизм, еволюціонізм, релятивізм. Зло і антиблаго. Моральний обов’язок. Відповідальність. Відплатна і розподільча справедливість. Честь і гідність. Совість і сором. Сенс життя і ставлення до смерті. ТЕМА 3. Моральна діяльність та відносини Проблема моральної свободи. Свобода дії, свобода творчості, свобода самореалізації, свобода вибору. Роль волі в житті людини. Волюнтаризм і фаталізм. Моральний вчинок. Подвиг. Ризик у моральному виборі. Толерантність у системі моральних відносин. Етична категорія співчуття: співрадість і співстраждання. Повага і пошана. Милосердя. Ціннісна природа дружби. Поняття любові в етиці. ТЕМА 4. Етика юриста та працівника пенітенціарної служби Особливості формування прикладної етики. Професійна етика. Професіоналізм як моральна риса особистості. Співвідношення загального та індивідуального у професійній етиці. Етика юриста. Моральна та правова відповідальність юриста. Етика працівника пенітенціарної служби. Основні положення «Кодексу етики та службової поведінки персоналу ДКВС». Етичні аспекти конфлікту інтересів у службовій діяльності. Етичні засади запобігання і протидії корупції.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
ТЕМА 5. Історія естетики Становлення предмету естетики. Естетика і етика, естетика і мистецтвознавство, естетика і психологія. Антична естетика. Катарсис, мімезис, калокагатія. Естетика Середньовіччя. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження. Естетика доби Просвітництва у Європі. Естетика Новітнього часу.
ТЕМА 6. Естетична свідомість Структура естетичної свідомості. Сутність поняття «естетичне». Естетичне сприйняття. Естетична почуття: формування та закономірності вияву. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетична теорія: закономірності становлення. Єдність морального та естетичного. Поняття «міра», «гармонія», «краса». Принцип «золотого перетину». Формування естетичної культури особистості. ТЕМА 7. Категорії естетичного відношення Категорія «прекрасне» в історії естетичної думки. Концепції прекрасного. Потворне як антипод прекрасного. Піднесене. Низьке. Героїчне. Зародження трагедії. Морально-етичний зміст трагічного. Комічне як категорія естетики. Форми комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, гротеск, насмішка, шарж та ін. Естетична міра комічного. ТЕМА 8. Соціальна природа та функції мистецтва Предмет і функції мистецтва. Теорії походження мистецтва: надлишкової енергії, гри і розваг, еволюційна. Художньо-образна система мистецтва. Типізована та індивідуалізована образністю. Форма і зміст у мистецтві. Видова специфіка мистецтва. Принципи класифікації мистецтв. Образотворчі, виражальні та синтетичні мистецтва. Основні види мистецтва: література, музика, танець, театр, кіномистецтво, образотворче мистецтво: архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. Художня культура суспільства. ТЕМА 9. Художня творчість Сутність творчості. Види творчості: наукова, технічна, художня. Пряма та опосередкована художня творчість. Теорії творчості: Платона, Арістотеля, Ч.Ломброзо, Г.Россолімо, І.Я.Франка. Природа творчої особистості: ідея антропологічного зв’язку з творчим потенціалом, ідея компенсації, ідея наслідування (успадкування), ідея ранньої обдарованості, ідея соціального підкріплення. Обдарованість. Талант. Геніальність. Творчий процес: фантазія, натхнення, інтуїція, уява. ТЕМА 10. Художні стилі, напрями і течії Художні стилі XVII – XVIII ст. Класицизм (драматургія – Корнель, Расін, Мольєр; живопис – Нікола Пуссен). Бароко (драматургія – Кальдерон; живопис – Пітер Рубенс; музика – опера). Рококо (живопис – Франсуа Буше, Жан Оноре Фрагонар). Художні стилі ХІХ ст. Реалізм в мистецтві ХІХ ст. Романтизм. Сентименталізм. Французький імпресіонізм в живопису (Едуард Мане, Клод Моне, Огюст Бенуар). Післяімпресіоністична традиція в художній культурі (Ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезан, Тулуз-Лотрек). Пошуки європейських митців на початку ХХ ст. Футуризм (Ф.-Т. Марінетті), кубізм (П.Пікассо, Ф.Леже), абстракціонізм (К. Малевич, В. Кандінський). Експресіонізм. Сюрреалізм.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА 1. Етика як філософська наука
Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми:
2, 3, 16, 19, 21, 42, 43, 46, 48, 49, 52, 53, 58.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи:
ТЕМА 2. Моральна свідомість
Питання які розглядаються на семінарі: 1. Елементи моральної свідомості: моральна норма, моральні принципи, моральні мотиви, духовні цінності. 2. Добро і зло як загально-ціннісні категорії моральної свідомості. 3. Об'єктивні категорії моральної свідомості: обов'язок, відповідальність, справедливість. 4. Сенс життя і ставлення до смерті як суб'єктивні категорії моральної свідомості.
Література до теми:
16, 19, 21, 25, 35, 43, 46, 48, 49, 52, 53,55, 58.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи: 1.Справедливість і свобода. 2.Честь та гідність як категорії моральної самосвідомості. 3.Щастя як суб'єктивна категорія моральної свідомості.
ТЕМА 3. Моральна діяльність та відносини
Питання які розглядаються на семінарі: 1. Поняття свободи. Проблема свободи вибору. 2. Вчинок і подвиг як основоположні категорії моральної діяльності. 3. Толерантність, співчуття, повага, пошана. 4. Милосердя, дружба, любов.
Література до теми:
8, 13, 16, 19, 21, 41, 43, 46, 49, 52, 53, 58, 60.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи: 1.Мета і засоби її досягнення. 2. Становлення поняття любові у етичній думці. 3. Повага і пошана у діяльності працівника пенітенціарної системи. 4. Насильство і мораль.
ТЕМА 4. Етика юриста та працівника пенітенціарної служби
Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми:
1, 7, 9, 10, 12, 14, 15, 24, 27-29, 33, 36, 47, 54, 57, 59.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи:
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
ТЕМА 5. Історія естетики
Питання які розглядаються на семінарі: 1.Антична естетика: закономірності розвитку і основні ідеї. 2. Естетика Середньовіччя. 3. Загальні тенденції розвитку естетики Відродження. 4. Естетика Класицизму та Просвітництва. 5.Естетика Новітнього часу.
Література до теми:
4, 5, 11, 20, 22, 32, 34,37-39, 56.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи:
У межах даної теми курсантам пропонується самостійно переглянути фільм «Історія мистецтва».
ТЕМА 6. Категорії естетичного відношення
Питання які розглядаються на семінарі: 1.Естетичний зміст категорій “прекрасне” і “потворне”. 2.Категорії “піднесене”, “героїчне”, “низьке” їх співвідношення. 3. Естетичний смисл категорії “трагічне” та “комічне”.
Література до теми:
11, 18, 19, 20, 22, 23,29, 30, 32, 38, 40, 45.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи:
ТЕМА 8. Соціальна природа та функції мистецтва
Питання які розглядаються на семінарі:
Література до теми:
6, 11, 19, 20, 22, 32, 38, 45, 50.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи: 1.Історична динаміка функцій мистецтва. 2.Нерівномірний розвиток видів мистецтва в різні епохи. 3.Особливості розвитку українського мистецтва.
ТЕМА 9. Художня творчість
Питання які розглядаються на семінарі: 1. Суть проблеми “творчість”. 2.Проблема творчої особистості: обдарованість, талановитість, геніальність. 3.Творчий процес: фантазія, натхнення, інтуїція, уява.
Література до теми:
11, 17, 19, 20, 22, 32, 38, 45.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання до самостійної роботи: 1.Теорії творчості. 2.Природа творчої особистості. 3. Художня творчість у теоретичних дослідженнях сучасних естетиків.
ТЕМА 10. Художні стилі, напрями і течії
Питання які розглядаються на семінарі: 1.Поняття художнього стилю і напрямку. 2.Бароко, класицизм, рококо як основоположні художні стилі XVII – XVIII cт.
4.Імпресіонізм та постімпресіонізм як відхід від канонів класичного мистецтва.
Література до теми:
11, 19, 20, 22, 32, 38, 44, 45.
Пропоновані теми рефератів: 1.Основні тенденції художньо-естетичної свідомості кін. ХІХ – поч. ХХ ст. 2.Експресіонізм та сюрреалізм. 3.Авангард як феномен художньої культури. 4.Модерн та постмодерн. 5.Тоталітарні режими і їх слід в житті суспільства та в мистецтві. 6. Масова культура і контркультура. Завдання до самостійної роботи: Підготовка коротких повідомлень, мультимедійних презентацій та рефератів за власним вибором або за вибором викладача:
Стародавнього Єгипту, Індії, Китаю, Японії, Греції, Риму, Візантії, Київської Русі. Античний стиль (ХІІ – І в. до н.е.), романський стиль (Х – ХІІ), руський стиль (ХІV - ХVІ), стиль Відродження (ХІV - ХVІ), бароко (ХVІ – ХVІІІ), рококо (ХVІІІ), класицизм (кін. ХVІІІ – поч. ХІХ), український класицизм (ХІХ), ампір (1804-1830), неоготика (кінець ХІХ), неоренесанс (сер. ХІХ), еклектизм (ІІ пол. ХІХ), модерн (кін. ХІХ – поч. ХХ), авангардистська архітектура (ХХ), функціоналізм (ХХ).
Італія ХІV - ХVІІІ ст.: Джотто (1266\67-1337); Мазаччо (1401-1428); Донатело (1386-1466); Ботічеллі (1445-1466); Леонардо да Вінчі (1452-1519); Рафаель (1483-1520); Мікеланджело (1475-1564); Джордоне (1477-1510); Тиціан (1485-1576); Веронезе (1528-1588); Тинторетто (1518-1584); Караваджо (1573-1610). Іспанія ХVІ ст.: Ель Греко (1541-1614), Веласкес (1599-1660), Гойя (1746-1828) Німеччина ХVІ ст.: Дюрер (1471-1528), Гольбейн (1497-1543). Нідерланди ХVІ ст.: Рубенс П. (1577-1640), Ван Дейк (1599-1682), Броувер А. (1605-1638). Голландія ХVІІ ст.: Рембрандт (1606-1669), Рейсдаль (1628-1682), Рейнольдс (1723-1792), Ф. Хальс (1580-1666), Тернер (1775-1851). Франція ХVІІ –ХІХ ст.: Пуссен М, (1594-1665), Ватто А. (1684-1721), Фальконе Е. (1716-1791), Шарден Ж. (1699-1799), Гудон Ж. (1741-1828), Делакруа Е. (1789-1863), Милле Ж.Ж. (1814-1875), Коро К. (1796-1775), Мане Е. (1832-1883), Моне К. (1840-1926), Сера П. (1859-1891), Ренуар О. (1841-1919), Дега Е. (1834-1917), Роден О. (1840-1917), Ван-Гог (1853-1890), Сезанн П. (1839-1906), Писсаро (1830-1903). Росія ХІV-ХХ ст.: Грек Ф. (1330-1415), Рубльов А. (1370-1430), Растреллі Б.К. (1675-1744), Рокотов Ф.С. (1735-1808), Левицький Д.Г. (1735-1822), Боровиковський В.Л. (1757-1825), Кипренський О.А. (1728-1836), Щедрін С.Ф. (1791-1830), Брюллов К.П. (1799-1852), Айвазовський І.К. (1817-1900), Іванов О. (1806-1858), Венеціанов О.Г. (1780-1847), Федотов П.А. (1815-1852), Перов В.Г. (1833-1882), Крамський І.М. (1837-1867), Ге М.М. (1831-1894), Шишкін І.І. (1832-1898), Васильєв Ф.О. (1850-1873), Куїнджі А.І. (1842-1910), Репін І.Ю. (1844-1930), Суріков В.І. (1848-1916), Левітан І.І. (1860-1900), Серов В.О. (1865-1911), Врубель М.О. (1856-1910), Реріх М.К. (1874-1947), Грабар М.Е. (1872-1960), Богаєвський К.Ф. (1872-1943), Волошин М.О. (1877-1932), Глазунов С.І. (1930), Шилов А. (1947). Україна ХІХ-ХХ ст.: Шевченко Т.Г. (1814-1861), Жемчужнікова Л.М. (1828-1912), Слатіон О.Г. ( 1855-1933), Трутовський К.О. (1826-1893), Кузнецов М.Д. (1850-1893), Костанді О.О. (1852-1921/1912), Мурашко О.О. (1875-1919), Труш І.І. (1869-1941), Бурачек М.Г. (1875-1942), Судковський Р.Г. (1850-1916), Світославський С.І. (1857-1931), Світлицький Г.П. (1872-1931), Пімоненко М.К. (1862-1912), Васильківський С.І. (1854-1917), Левченко П.О. (1856-1917), Скадовський М.Л. (1846-1892), Лодиженський Г.О. (1853-1916), Самокиш М.С. (1860-1944), Крижицький К.Я. (1858-1911), Малевич К.(1878-1933), Бойчук М. (1882-1939).
Італія:Вівальді А. (1678-1714), Паганіні Н. (1782-1840), Россіні Д. (1792-1868), Доніцетті Г. (1797-1848), Белліні В. (1801-1835), Верді Д (1813-1901), Леонковалло Р. (1858-1919). Німеччина:Гендель Г.Ф. (1685-1759), Бах І.С. (1685-1750), Бетховен Л.В. (1770-1827), Вебер К.М. (1786-1826), Шуман Р. (1810-1856), Вагнер Р. (1813-1883), Брамс І. (1833-1897). Австрія:Гайдн І. (1732-1809), Моцарт В.А. (1756-1791), Шуберт Ф. (1799-1828), Штраус І. (1804-1849), Штраус І. (1825-1899). Франція:Берліоз Г. (1803-1869), Гуно Ш. (1818-1893), Оффенбах Ж. (1819-1880), Сен-Санс К. (1835-1921), Бізе Ж. (1838-1875), Дебюссі К. (1862-1918), Равель М. (1875-1937). Чехія: Глюк Х. (1714-1787), Сметана Б. (1824-1884). Польща: Огинський М. (1765-1833), Шопен Ф. (1810-1849). Угорщина: Ліст Ф. (1811-1896), Кальман І. (1882-1953). Норвегія: Гріг Е. (1843-1907). Росія: Глінка М.Ю. (1804-1857), Драгомижський О. (1813-1869), Балакірєв М.А. (1836-1910), Рубінштейн А.Г. (1829-1894), Бородін О.П. (1833-1887), Мусоргський М.П. (1839-1881), Римський-Корсаков М.А. (1844-1908), Чайковський П.І. (1840-1893), Рахманінов С.В. (1873-1943), Скрябін О.Н. (1871-1915), Прокофьєв С.С. (1891-1953), Кабалевський Д.Б. (1904-1987), Шостакович Д.Д. (1906-1975), Дунаєвський І.О. (1900-1953). Україна: Бортнянський Д.С. (1751-1825), Гулак-Артемовський С.С. (1813-1873), Нищинський М.В. (1832-1896), Лисенко М.В. (1842-1912), Аркас М.М. (1853-1909), Сокальський П.П. (1832-1887), Людкевич С.Ф. (1879-1979), Леонтович Н.Д. (1887-1921), Лятошинський Б.Н. (1894-1968), Ревуцький Л. (1889-1977), Стеценко К.Г. (1882-1922), Степович Я.С. (1883-1921), Смолич М.В. (1888-1968), Мейтус Ю.С. (1903-1973), Свєшніков А.Г. (1908-1962).
СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ Завдання 1. Німецький філософ І.Кант писав: « … чини так, щоб ти завжди ставився до людства як у своїй особі, так і в особі будь-кого іншого також як до мети й ніколи не ставився б до нього тільки як до засобу». Про який тип моралі йдеться?
Завдання 2. Здійснення крадіжки особою, яка засуджує шахрайство є проявом моралі чи моральності особи?
Завдання 3. Курсанти під час обіду отримали однакові порції незалежно від успіхів у навчанні та сумлінності при виконанні інших доручень. Визначте тип справедливості?
Завдання 4. У сучасному суспільстві панує думка, що добром є володіння якнайбільшою кількістю корисних речей. Як називається таке розуміння добра?
Завдання 5. Чи можлива ситуація, коли норми права не відповідають нормам моралі у певному суспільстві? Порівняйте норми моралі та норми права.
Завдання 6. Особа не піклується про своїх дітей, має алкогольну залежність та свариться з оточуючими. Сусідка засуджує такі дії даної особи у розмові зі своєю коліжанкою. На якому рівні моральної свідомості відбуваються її роздуми?
Завдання 7. Чи можна назвати моральним вчинком допомогу товариша перенести важкі речі?
Завдання 8. Екологічні проблеми є одними із основних загроз сучасності, що зумовило формування екологічної етики, проте західна екологічна свідомість є досить антропоцентристською. У чому ж проявляється антропоцентризм екологічної думки?
Завдання 9. Особа похилого віру є невиліковно хворою та зазнає страждань через постійні свою хворобу: болі, обмеженість у русі та ін. Проаналізуйте з етичної та юридичної точок зору проблему евтаназії.
Завдання 10. Проаналізуйте етичні категорії обов'язок, честь і гідність, а також моральні принципи
Завдання 11. Проаналізуйте етичну категорію добра у діяльності юриста та працівника правоохоронних органів.
Завдання 12. Сучасний бельгійський живописець Люк Тюйманс нарочито неякісно натягує полотна, недбало та невиразно пише фрагменти різноманітних об'єктів, банальні образи, які здаються моторошними й таємничими. Художник використовує фарбу, в яку часто додає бруд, пісок і пилюку. Чи можна розглядати сучасне мистецтво у дихотомії прекрасне-потворне?
Завдання 13. Прочитайте уривок з роботи В.Нестайка «Тореодори із Васюківки»: Раптом машина зупинилася. - Ну, приїхали. Вилазьте, шерлоки холмси, - сказав старшина Паляничко. Вилiзли ми. Тюрму очима шукаємо. Щось не видно. Праворуч церква, а прямо - великий сiрий будинок з колонами, на театр схожий. Невже в Києвi така тюрма? Тiльки встигли ми про це подумати, як мiлiцiонер, i каже: - Оце, хлопцi, Iсторичний музей, де зараз весь ваш клас разом з учителькою. Ходiмо пошукаємо їх. А то вони, певно, хвилюються, думають, що ви зовсiм загубилися. "Так он воно що! - радiсно попiдстрибували нашi душi. - Так ви, значить, не в тюрму нас, товаришу Паляничко. А в музей, до Галини Сидорiвни! Ох, який же ви молодчинка, який же ви хороший чоловiк!" У яких категоріях естетики можна проаналізувати даний твір?
Завдання 14. Пригадайте Ваші улюблені музичні твори. Чи можна віднести музику до зображувальних видів мистецтв?
Завдання 15. До якого виду скульптури можна віднести гору Рашмор у Південній Дакоті?
Завдання 16. Для якої теорії походження мистецтва властиве наступне пояснення його виникнення: «На перших порах людство в пошуках житла і їжі при постійній зовнішній загрозі використовувало всю природну енергію. І лише із часом, пройшовши шлях поступової адаптації з полегшенням її фізичного існування, вона не використовувала всієї енергії, яка, відповідно, стала перетворюватися в надлишкову. Наслідком цього стало її тяжіння до неутилітарної зайнятості – гри і творчої діяльності».
Завдання 17. Художник пише репродукції картин, чи можна вважати його роботу творчістю?
Завдання 18. Ви знаходитесь біля Андріївської церкви у м. Києві. У якому архітектурному стилі вона побудована?
Завдання 19. Ви знаходитесь у Парижі поблизу Собору паризької богоматері. У якому архітектурному стилі він побудований?
Завдання 20. В якому стилі побудовано центральний корпус Київського національного університету імені Траса Шевченка?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 1. НА ЕМПІРИЧНОМУ РІВНІ ЕТИКА А. досліджує сутнісний зміст моралі у філософських категоріях В. виокремлює факти із повсякденного життя, що стосуються моралі С. вивчає закони діалектики
2. ФОРМИ МОРАЛІ А. екстенсивна та інтенсивна В. кількісна і якісна С. оптативна та імперативна
3. СКЛАДОВИМИ СТРУКТУРИ МОРАЛІ Є А. моральна свідомість і моральна практика В. моральні відносини і думки С. моральні сподівання та очікування
4. РІВНІ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ А. емоційно-чуттєвий та раціонально-теоретичний В. хибна та істинна С. звична і незвичайна
5. НАЙБІЛЬШ ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ (ГУМАНІЗМ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ, ЗАКОННІСТЬ) А. моральна свідомість В. моральні принципи С. моральні почуття
6. ВНУТРІШНЯ, СУБ’ЄКТИВНА РУШІЙНА СИЛА, ЩО ВИРАЖАЄ ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ СУБ’ЄКТА У ПЕВНІЙ ДІЇ A. моральний мотив B. оптативна мораль C. моральні відносини
7. СЕНС ДОБРА ПОЛЯГАЄ В ОТРИМАННІ КОРИСТІ В МЕЖАХ КОНЦЕПЦІЇ A. утилітаризму B. гедонізму C. евдемонізму
8.ВИДИ СПРАВЕДЛИВОСТІ A. відплатна і розподільча B. оптативна та імперативна C. бажана і реальна
9. ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ПРИЧИНОЮ СТАНОВЛЕННЯ КАТЕГОРІЇ «ЕСТЕТИЧНЕ» Є ДЕВАЛЬВАЦІЯ КАТЕГОРІЇ «ПРЕКРАСНЕ» А.вірне В. невірне
10. ГУМОР, ІРОНІЯ. САРКАЗМ – ЦЕ ФОРМИ А. трагічного В. комічного С. морального
11. ДО ЗОБРАЖУВАЛЬНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА НАЛЕЖИТЬ А. живопис В. музика С. архітектура
12. СОЮЗ РІВНОПРАВНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА, ЩО СКЕРОВАНІ ДО ОДНІЄЇ МЕТИ І У РЕЗУЛЬТАТІ ДАЮТЬ НОВУ ХУДОЖНЮ ЯКІСТЬ А. моральний ідеал В. художній смак С. синтез мистецтв
13. ЗАСОБАМИ ВИРАЖЕННЯ У МУЗИЦІ ВИТУПАЮТЬ А. слова В. звуки С. жести
14. ПОЄДНАННЯ ВСІХ ЕЛЕМЕНТІВ КАРТИНИ У ЄДИНЕ ЦІЛЕ А. колорит В. фактура С. композиція
15.ГРАВЮРА І ЕСТАМП – ЦЕ ВИДИ А. графіки В. літератури С. музики
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||