|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Етика та естетика
Етика та естетика« Назад
Етика та естетика 15.10.2016 08:02
НАЦІОНАЛЬНААКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛIН
Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Етика та естетика» (за вимогами кредитно-модульної системи навчання)
КИЇВ – 2011 Етика та естетика // Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни. – Навчально-науковий інститут права та підприємництва Київської національної Академії внутрішніх справ. 2011 р. - 43 с.
Укладачі: Дубчак Л.М., старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін. Протокол № 1 від 26.08.2011 року
Завідувач кафедри О.М. Цапко
Схвалено методичною радою ННІПП КНУВС Начальник НМЦ полковник міліції
ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
1. Структура робочої програми навчального курсу «ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА» (за вимогами кредитно-модульної системи)
ПЕРЕДМОВА
Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю. Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Етика та естетика» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів. Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури. Мета: - знання про етику та естетику як філософські науки, основні етичні та естетичні категорії. - вміння оперувати термінологією етичними та естетичними категоріями, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в соціальному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення етики та естетики. МЕТОДИ НАВЧАННЯ: словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, експериментальний, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль. 2. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ 2.1. У зв’язку з тим, що вивчення етика та естетики в юридичних закладах є обов’язковим, і ґрунтуючись на багаторічному досвіді викладання її у вузах системи МВС України, а також з урахуванням наданого Радам вузів права самостійно встановлювати бюджет часу та зміст програми, курс розраховано на вивчення в обсязі 108 годин аудиторних, семінарських і практичних занять. У програмі реалізується раціональне поєднання загальноосвітнього та професійного навчання студентів, максимальне наближення курсу до специфіки правознавчого фаху. Її доповнено теоретичним матеріалом, значимим із точки зору інтенсифікації діяльності в різних галузях юридичної практики. Увага у вивченні предмета повинна приділятись світоглядним та духовно-практичним аспектам відношення людини до світу. Значний історико-філософський курс, представлений в програмі дозволяє прослідити становлення етики та естетики не тільки в світоглядному аспекті, а й у методологічному. Знання методології пізнавального процесу є необхідним для юриста-правознавця.
1.Курс підготовки бакалаврів. Кількість кредитів, відповідно до ECTS — 1 (за спеціальності “Право”). Загальна кількість годин — 108 годин Змістовних модулів для факультетів за спеціальністю “право” - 3. Змістовних модулів для факультетів за спеціальністю “психологія” - 3. 2.2. Курс читається для студентів спеціальності
0601 Право. .... Психологія 3.1. Характеристика навчального курсу.
Етика та естетика читається на факультетах за спеціальністю ”право” та “психологія” на другому курсі протягом протягом ІІ семестру і включає такі види занять як лекції, семінари та самостійна робота Вивчення курсу завершується заліком. На семінарські заняття виносяться теми, які націлюють студентів на всебічне і дискусійне обговорення тем. На заняттях передбачено виступи з рефератами та фіксованими виступами, що неодмінно приводить до активізації пізнавальної діяльності учасників семінару. При підготовці до семінарських занять, студенти можуть ознайомитись з кафедральними методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності ННІПП КНУВС. Кожен студент зобовязаний відпрацювати всі пропущені лекції і семінари з лектором або викладачем на семінарському занятті у встановлений ними час, незалежно від причин пропуску занять. Лекцій з дисципліни “Етика та естетика” - 20 годин. На семінарські та практичні заняття виносяться ті проблеми, що потребують більш глибокого осмислення та детального обговорення і відзначаються певною складністю. Їх вивчення здійснюється шляхом всебічного і детального розгляду на семінарських заняттях, виходячи з лекційного і самостійно опрацьованого матеріалу під час вивчення рекомендованої літератури. На семінарських заняттях активно застосовується обговорення реферативних доповідей, що дає можливість студентам через більш детальне заглиблення в проблемне питання розібратися в ньому і, відповідно, засвоїти тему та набрати додаткові бали за модульно-рейтинговою технологією навчання. До семінарських занять студенти можуть ознайомитися з кафедральними, дидактичними матеріалами та методичними розробками, а також з навчальною та науковою літературою, яка є в наявності в бібліотеці ННІПП КНУВС та інших бібліотеках м.Києва. Самостійна робота є індивідуальним видом роботи кожного студента над першоджерелами та навчальними посібниками і підручниками. Самостійна робота оцінюється викладачем за результатами виступів на семінарах, конференціях та при проведенні практичних занять. В рамках курсу “Етика та естетика” самостійна робота складає 54 годин. Контроль за сомостійною роботою студентів здійснюєься після вивчення модуля. Студентам також виділяється час для консультацій з викладачами кафедри. Модульно-рейтинговий контроль. Кожен студент, відповідно до програми курсу, після завершення вивчення модуля зобовязаний здати модульний контроль (в письмовій формі чи в компютерному класі) і отримати відповідні бали. Підсумковий рейтинговий бал за дисципліну визначається в кінці курсу і служить основою для визначення підсумкової оцінки за дисципліну. Підсумковий контроль курсу “Етика та естетика” проходить у формі заліку.
3.2. В результаті вивчення дисципліни випускник інституту повинен: Знати:
Вміти:
Мати навички:
Бути ознайомленим: - з історією етичної та естетичної думки.
3.3. Модульний тематичний план
Методичні рекомендації з навчальної дисципліни “Етика та естетика” містять організаційно-методичні рекомендації, поради та завдання щодо проведення семінарських і практичних занять, а також самостійної роботи. Призначені для студентів факультету права та підприємництва зі спеціальностей “Правознавство” а “Психологія” Київського інституту внутрішніх справ. 3.4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS
Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів: М1 = М0+К1+…Кп, де
М0 - початкова максимальна «вартість» змістовного модуля в балах, яку можна отримати під час поточного тестування. Вона становить 90 балів. Максимальна бальна оцінка змістовного модуля (100 балів) досягається шляхом додавання «вартості» коефіцієнтів (К1+…Кп), які враховують якість аудиторної роботи та творчої діяльності.
Таблиця бальних коефіцієнтів
Зразок розрахунку:
Початкова вартість (модульного контролю) модуля (М0) = 90 балів Результат модульного тестування = 50 балів К1 - «5», «4», «3» = 12 балів – оцінки, отримані на семінарах модулях К2 – постійно = +1 бали К3 –поза терміном = – 1 бал М1 = 50+12+1–1 = 62 бали Якщо оцінка за М1 становить менше 60 балів модульний контроль проводиться повторно. Незадовільні оцінки , пропуски семінарських та практичних занять вважаються відпрацьованими за результатами модульного контролю. Підсумковий рейтинг (в балах) за навчальну дисципліну (заліковий кредит) визначається за формулою: А). За умови не складання студентом заліку R д1 = Rм + ДБ , де Rд1 - підсумковий (загальний) рейтинг за дисципліну Rм – підсумковий модульний рейтинг, що визначається як середнє арифметичне (сума балів всіх модульних контролів поділена на їх кількість) ДБ – додаткові бали за навчально-творчу діяльність (реферат, наукова робота (з виступом або без нього) тощо). Їх види та «вартість» визначаються кафедрою. Студент протягом семестру може підготувати не більше одного реферату чи наукової роботи з дисципліни. Якщо сума балів R д 1 складає більше 60 балів, студент може отримати залік без їх складання. У разі отримання меншої суми балів або бажання підвищення підсумкового рейтингу з дисципліни, складання заліку, обов'язкове.
Б). За умови складання заліку. Rд1 + БВ R д = ------------, де 2 БВ – «бальна вартість» заліку максимально становить 100 балів. Його пропонуються проводити у формі тестування . Тести складаються з вибіркових завдань всіх модульних контролів. Зразок розрахунку : R д1 = 80 балів БВ = 70 балів
80 + 70 R д = ------------ = 75 балів, що дорівнює оцінці добре 2 До заліку допускаються студенти , які позитивно склали всі передбачені модульні контролі.
4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА” для студентів юридичного факультету та факультету права та підприємництва зі спеціальностей “Правознавство” та “Психологія”
5. Література. Етика. Основна. 1. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. - М.: Гардарики, 2000. 2. Малахов В.А. Етика. - К.: Либідь, 2002. 3. Етика. Навч. посіб. / Аболіна Т., Єфименко В. та ін. – К.,1992. 4. Етика. Навч. посіб. За ред. В.О.Лозового. – К., 2002. 5. Прибутько П.С., Дубчак Л.М. Етика. - К.: Вид-во Паливода А.В., 2006. - 180 с.
Додаткова.
Естетика. Основна.
Додаткова.
6. Зміст змістовних модулів та тем програми
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Етика як філософська наука.
Тема 1. Предмет, структура і функції етики як науки. Лекційне заняття – 2 Семінарське заняття – 2 Самостійна робота – 4 Дана тема є вступною частиною в рамках філософської науки “Етика”. Основна її мета – ознайомити студентів з предметом та основною проблематикою науки, її категоріальним апаратом, а також історією становлення науки етики. У першому питанні необхідно з'ясувати суть понять етики та моралі; визначити структуру етичного знання; навчитися розрізняти поняття мораль і моральність, охарактеризувати регулятивно-консервативну функцію моралі. У вивченні теми важливо проаналізувати історичний розвиток моралі і охарактеризувати феномен моральної кризи сучасності. Дати визначення етики як практичної філософії. Також важливо заглибитися в підвалини етичної думки. Розкрити багатоманітність античної етики. Особливу увагу звернути на арістотелівську концепцію блага; невід'ємність етики від ідеалів відкритого суспільства і калокагатії; охарактеризувати концепцію “золотої середини”. При вивченні теми необхідно розібратися в основних тенденціях в розвитку класичної етичної думки; визначити її суттєві риси: антропоцентризм, раціоналізм, гуманізм, помірність, імперативність. Вершиною класичної етичної думки стала кантівська етика належного. Необхідно проаналізувати вчення Канта про абсолютний моральний закон. Етика ХХ — початку ХХІ ст.: традиція та некласичність. Завдання та проблеми етики. Мораль та соціальні інститути. Мораль і звичай. Мораль і право. Мораль і політика.
Тема 2/1. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості. Лекційне заняття – 4 Семінарське заняття – 2 Самостійна робота – 4
Моральна свідомість та моральна самосвідомість. Структура моральної самосвідомості: принципи, норми, уявлення, поняття. Добро та благо. Добро — провідна ідея моральної свідомості. Моральне зло, його види, походження, сутність, субстанційність. Взаємовідношення добра і зла. Естетизація зла. Добро та милосердя. Моральний обовязок. Моральна відповідальність. Етичний зміст категорії справедливості. Проблема справедливості як конкретизація суспільного блага. Справедливість за Аристотелем, Марксом, Роулзом. Ствердження справедливості в професійній діяльності юриста (правоохоронця, слідчого, психолога)
Тема 2/2. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості.
Моральні цінності та святість. Сенс життя. Філософське осмислення феномену смерті. Життя як дарунок і відповідь. Життя як святиня. Сенс життя та щастя. Ціннісні орієнтації та життєва позиція особистості в боротьбі за ствердження загальнолюдських цінностей. Індивідуалізм та альтруїзм. Патріотизм. Мужність. Сенс життя, свобода і громадяський обовязок. Усвідомлення ризику і ставлення до смерті. Честь і гідність. Історичні зміни поняття гідності. Гідність, гордість, гордовитість. Совість та сором. Розкаяння.
Тема 3. Категорії моральної діяльності і моральних відносин. Лекційне заняття – 2 Семінарське заняття – 2 Самостійна робота – 4
Етичний аспект проблеми свободи. Свобода як цінність людського буттяю Свобода волі, свобода вибору, свобода дії. Свобода та відповідальність. Свобода та справедливість. Моральні проблеми людської діяльності. Вчинок. Співвідношення цілей і засобів. Мотив і результат дії. Діяльність та світовідношення. Подвиг. Толерантність, доброзичливість. Співчуття. Жаль та милосердя. Повага як передумова морального спілкування. Повага і пошана. Цінності добра та любові. Етичний зміст категорії дружби.
Тема 4. Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етика. Етика юриста. Лекційне заняття – 2 Семінарське заняття – 2 Самостійна робота – 4 Сучасні теоретичні пошуки в етиці. Парадигма спілкування в сучасній культурі. Спілкування як царина людської моральності. Діалогічність та монологічність особистості. Проблема створення глобальної етики. Екологічна етика. А.Швейцер: етика “благоговіння перед життям”. Г.Йонас: постмодерна етика відповідальності. А Макінтайр: опозиція ліберального індивідуалізму і аристотелівської традиції. Т.Адорно: неокантіанські етичні штудії і неможливість єдиної етичної теорії. Етика вченого. Доброчинність. Політико-правова етика. Моральна ціна політичних рішень. Прогнозування, непопулярні політичні рішення і етика відповідальності. Насильство і держава. Психологічне насильство. Доброчинність. Етика і медицина. Етична експертиза болючих проблем сучасності: тероризм, евтаназія, суїцид, клонування, трансплантація донорських органів та ін. Етика юриста.
Змістовний модуль ІІ. Естетика як філософська наука. Тема 5. Предмет естетики, історія і теорія проблеми Лекційне заняття – 2 Семінарське заняття – 4 Самостійна робота – 4
Дана тема є вступною частиною курсу “Естетика”. Основна її мета – ознайомити студентів з предметом та основною проблематикою курсу, його категоріальним апаратом, а також історією становлення науки естетики. У першому питанні необхідно дати визначення естетики як науки, зокрема розглянути естетику як науку про становлення і розвиток чуттєвої культури людини, проаналізувати багатоманітність предмету естетики, а також прослідкувати історичну динаміку становлення термінології, де важливу роль зіграли давньогрецькі поняття: “ейсетикос” – почуттєвий; “естаномай”, “естаноме”, “естасі” – почуття, процес вироблення власного ставлення до сприйнятого, його якісна оцінка. Також важливо визначити місце естетики в структурі міжпредметних зв’язків, розглянути особливості взаємозв’язку естетики та філософії, естетики та етики, естетики та мистецтвознавства, естетики та психології. При розгляді другого питання необхідно звернути увагу на давню історію становлення проблематики науки, а також на те, що формування предмета естетики відбувалося в межах спершу міфологічної свідомості, а остаточно – в філософському знанні. Велика заслуга в становленні проблематики естетичної науки, виробленні понятійного апарату належить старогрецькій філософії, представниками якої були Піфагор, Алкмеон, Емпедокл, Сократ, Платон, Арістотель. Саме вони розробили перші естетичні теорії. Особливий внесок в розвиток естетичного знання здійснили мислителі середньовіччя /Августин Блаженний, Фома Аквінський/ та епохи Відродження /Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюкер та ін/. Отже, особливості естетичної думки епох середньовіччя та Відродження необхідно розкрити в наступних питаннях теми. Рекомендуємо звернути увагу і на специфіку естетичних поглядів Нового часу, зокрема естетику класицизму, яка зіграла важливу роль в соціально-культурному житті тодішньої епохи. Розкриваючи питання про становлення естетики як самостійної науки, необхідно визначити роль А.-Г.Баумгартена в утвердженні естетики як теорії чуттєвого пізнання. Саме йому належить введення терміна “естетика” в науковий вжиток. В питанні про розвиток нового розуміння предмета естетики в умовах XVIII – XIX ст. важливо розглянути естетичні концепції І.Канта, Г.-В.Ф.Гегеля та К.Маркса. Особливий інтерес в даній темі представляють естетичні напрями Новітнього часу, які здійснили особливий вплив на всю художню культуру ХХ ст. Проаналізуйте суть концепції психоаналітичної естетики, феноменологічної естетики та екзистенційної естетики.
Тема 6/1. Основні естетичні категорії
Лекційне заняття – 4 Семінарське заняття – 4Самостійні робота – 2
Мета даної тема – ознайомити курсантів з основними категоріями науки естетики. В першому питанні необхідно визначити місце категорій в естетичній теорії, розкрити особливості розвитку естетичних категорій. Важливою категорією естетичної науки є “прекрасне”. Проаналізуйте погляди античних мислителів на природу прекрасного, а саме Платона (ідеалістичні погляди на прекрасне), Аристотеля (шукав об’єктивні умови прекрасного). Суттєвий внесок в розуміння категорії прекрасне здійснили представники німецької класичної філософії, зокрема І.Кант та Г.-В.Ф.Гегель. Розкрийте суть концепції І.Канта про красу як доцільність предмета та Гегеля про “прекрасне” в природі і художньо “прекрасне”. Поясність ідею прекрасного як довершеності. Розкрийте зміст категорії “потворне” та дайте аналіз її історичних модифікацій. Поясніть, в чому полягає моральний зміст потворного, та чому потворне є необхідним моментом суспільного життя. В рамках даної теми необхідно з’ясувати суть співвідношення категорій “піднесене”, “героїчне” та “низьке”. Розкрийте діалектичний характер естетичної дії “піднесеного”. Визначте: в чому полягає духовне подолання “піднесеного”, і який моральний зміст “піднесеного”. Цікавою проблемою в даному питанні є співвідношення “піднесеного” і “героїчного”. Розкрийте суспільний зміст героїчного. Чому прийнято вважати, що героїзм є розумним поривом. Проаналізуйте зв’язок героїчної особистості та героїчної епохи. Розгляньте проблеми: героїзм як вияв загального інтересу; герої як соціальні міфи; історичні типи героїв. Розкрийте зміст категорії “низьке” в історії естетики. Чому “низьке” прийнято вважати сферою несвободи людини, адже звідси – діалектика “піднесеного” і “низького” виступають як діалектика свободи і несвободи.
Тема 6/2. Естетичні категорії трагічне і комічнеПри розгляді першого питання важливо розкрити естетичний зміст категорії “трагічне”, внутрішню структуру трагічного, проаналізувати проблему трагічного конфлікту. Вирішення проблеми трагічного конфлікту передбачає аналіз його історичних форм та способів їх розв’язання. В питанні про трагічне необхідно зупинитися на проблемі історичної та особистої трагедії, оскільки вони мають різне суспільне значення. Важливою теоретичною проблемою тут є також проблема трагічного героя. На завершення, необхідно розкрити особливості трактування трагічного в художній культурі ХХ ст. В питанні про комічне необхідно розкрити його естетичний зміст, пояснити суть комічного як усвідомленої свободи, визначити внутрішню структуру комічного, проаналізувати проблему комічного конфлікту. Вирішення проблеми комічного конфлікту передбачає аналіз типів комічних конфліктів. Розкрийте особливість проблеми комічного героя.
Тема 7. Мистецтво в системі людської життєдіяльності
Лекційне заняття – 2 Семінарське заняття – 2 Самостійні робота – 4 Мета даної теми – дати визначення мистецтву, з’ясувати предмет мистецтва, його функції, проаналізувати основні концепції походження мистецтва. Необхідно звернути увагу на безпосередність естетичного споглядання істини і художнього мислення в образах в мистецтві, а також на засоби творення художніх образів: метафори, художній символ, алегорію. Важливим завданням в даній темі є пояснення суті мистецтво в структурі людської життєдіяльності. Для цього необхідно обґрунтувати спосіб буття мистецтва, пояснити поняття “художня культура суспільства”, визначити закономірності художнього розвитку. Останнє питання передбачає висвітлення проблеми видової специфіки мистецтва. Тут необхідно звернути увагу на наступні класифікації мистецтв: видовищні та невидовищні мистецтва; зображувальні та не зображувальні мистецтва; часові, просторові та просторово-часові мистецтва; прості та складні мистецтва; мистецтва, які призначені для утилітарної мети та мистецтва, які не призначені для цієї мети.
Тема 8. Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу Лекційне заняття – 2 Семінарське заняття – 2 Самостійна робота – 4
Мета даної теми – проаналізувати творчість як естетичний феномен.
В першому питанні важливо спробувати дати визначення творчості, звернути увагу на різні його тлумачення, охарактеризувати різні структурні елементи творчості, з’ясувати природу і роль у творчому процесі фантазії, натхнення, інтуїції, уяви. Необхідно показати значення “нового” в творчості, з’ясувати видову специфіку творчості (художня, наукова та технічна творчості як основні види творчості). В наступному питанні необхідно проаналізувати, як проблема творчості вирішувалася в історії теоретичної думки в гуманітарних науках: психології, етиці, філософії, мистецтвознавстві. Особливе місце в представленій темі займає проблема природи творчої особистості. В цьому питанні необхідно розглянути проблему художньої обдарованості, талановитості, геніальності, з’ясувати взаємозв`язок природжених і набутих здобутків, співвіднести поняття “ремісник”, “майстер”, “митець”. Цікавим в рамках даного питання виступає проблема дитячої обдарованості. На завершення необхідно розглянути питання творчого процесу (від задуму до його реалізації). Звернути увагу на особливості творчого процесу в різних видах мистецтвах.
Змістовний модуль ІІІ. Художні методи та стилі в мистецтві.
Тема 9. Художньо-естетичні пошуки в історії мистецтва від витоків до Нового часу
Семінарське заняття – 2 Практичне заняття - 4 Самостійні робота – 12
Художні стилі XVII – XVIII ст. Класицизм (драматургія – Корнель, Расін, Мольєр; живопис – Нікола Пуссен). Бароко (драматургія – Кальдерон; живопис – Пітер Рубенс; музика – опера). Рококо (живопис – Франсуа Буше, Жан Оноре Фрагонар). Художні стилі ХІХ ст. Реалізм в мистецтві ХІХ ст. Романтизм. Сентименталізм. Французький імпресіонізм в живопису (Едуард Мане, Клод Моне, Огюст Бенуар). Післяімпресіоністична традиція в художній культурі (Ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезан, Тулуз-Лотрек).
Тема 10. Художні стилі та напрямки в мистецтві ХХ — ХХІ ст.
Практичне заняття – 2 Самостійна робота – 14
Художня культура ХХ ст. Аналіз політичної, суспільної ситуації в Європі. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток мистецтва. Виникнення і розвиток нових видів мистецтва (кіно). Формалістичні пошуки європейських митців на початку ХХ ст. Тенденція до абсолютизації ролі форми в створенні художнього твору, свідоме експериментування з художньою формою в футуризмі (Ф.-Т. Марінетті), кубізмі (П.Пікассо, Ф.Леже), абстракціонізмі (К. Малевич, Василь Кандінський). Експресіонізм як мистецтво вираження внутрішнього світу людини. Етапи розвитку експресіонізму, специфіка його прояву в різних видах мистецтва. Сюрреалізм як “надреалістичне” мистецтво. Історія становлення сюрреалізму. Роль З.Фрейда, С.Далі в розробці теорії сюрреалізму. Сюрреалізм і художні процеси в сучасному європейському мистецтві.
7. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. ЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА НАУКА
Тема 1. Предмет, структура і функції етики як науки.
Лекційне заняття — 2 години.Семінарське заняття – 2 годиниСамостійна робота — 4 години. План
Основні поняття до теми Етика, мораль, моральність, оптативна форма моралі, імперативна форма моралі, предмет етики, структура моралі, функції моралі, звичай, право.
Питання та завдання для самоконтролю:
Питання і завдання для дискусії: 1. Етична доктрина релігії (на вибір) — конфіціанства, буддизму, християнства, мусульманства, іудаїзму. 2. Вище благо в етиці Аристотеля. 3. Охарактеризуйте парадокс моральної оцінки і парадокс моральної поведінки. 4. Кантівський етичний абсолютизм.
Теми рефератів, доповідей 1. Мораль та право в античну епоху. 2. Ідеали лицарства. 3. Феодально-станова моральність. 4. Етика міщанства. 5. Етика прав людини.
Самостійна робота 1. (4 години) Основоположні напрямки етичної думки в ХХ ст.
Джерела та література. Основна.
Додаткова. 1. Гусейнов А.А., Ирлитц Г. Краткая история этики. М., 1987. - С.527 — 531. 2. Гусейнов А.А., Дубко Е.Л. Этика. М.: Нардарики, 2000. - С.195 — 214, 246 — 288.
Тема 2. Категорії моральної свідомості і моральної самосвідомості. Лекційне заняття — 4 години.Семінарське заняття – 4 годиниСамостійна робота — 2 години. План1. Елементи моральної свідомості: моральна норма, моральні принципи, моральні мотиви, духовні цінності. 2. Добро і зло як загально-ціннісні категорії моральної свідомості. 3. Обєктивні категорії моральної свідомості: обовязок, відповідальність, справедливість.
Основні поняття до теми Моральна свідомість, моральна норма, моральні принципи, моральні мотиви, духовні цінності, добро, зло, обовязок, відповідальність, справедливість, зрівняльна справедливість, розподільча справедливість, честь, гідність, совість, сором, ставлення до смерті, сенс життя.
Питання та завдання для самоконтролю: 1. Назвіть елементи моральної свідомості і охарактеризуйте їх. 2. Які підходи до співвідношення добра і зла визначилися в історії етичної думки? 3. Які підходи до змістовно-ціннісного визначення добра склалися в історії філософської думки? 4. Як співвідносяться між собою такі поняття яка благо-добро-користь-істина-справедливість? 5. Які види справедливості розрізняв Аристотель? 6. Яке обгрунтування справедливості дав Дж.Ролз? 7. Дати характеристику кантівському осмисленню морального обов'язку.
Питання для дискусії: 1. Історичні дискусії про справедливість. 2. Які причини походження морального зла? 3. В чому складність визначення міри моральної відповідальності? 4. Совість і сором як категорії моральної самосвідомості. 5. Поясніть, чому пошук сенсу життя завжди індивідуальний і нескінченний. 6. Яке ставлення до смерті повинен виробити співробітник ОВС з огляду на високу конфліктність роботу і небезпеку для життя?
Теми рефератів, доповідей
Самостійна робота 2. (2 год.) Проблема справедливості в сучасній історії.
Джерела та література. Основна. 1. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. - М.: Гардарики, 2000. 2. Малахов В.А. Етика. К.: Либідь, 2002.
Додаткова.
Тема 3. Категорії моральної діяльності і моральних відносин Лекційне заняття — 2 години.Семінарське заняття – 2 годиниСамостійна робота — 4 години.
План1. Поняття свободи. Проблема свободи вибору. 2. Вчинок і подвиг як основоположні категорії моральної діяльності. 3. Толерантність, співчуття, повага, пошана. 4. Милосердя, дружба, любов.
Основні поняття до теми Моральна діяльність, моральна свобода, свобода, свобода вибору, свобода дії, вчинок, подвиг, толерантність, співчуття, повага, пошана, милосердя, дружба, любов. Питання та завдання для самоконтролю: 1. Розкрийте етичний зміст категорій вчинок і подвиг. 2. Розкрийте етичний аспект категорії свободи вибору. 3. Яке моральне значення співчуття? 4. Яке місце займає толерантність у системі моральних відносин? 5. Яке місце займає поняття любові в етиці?
Питання для дискусії:
Теми рефератів, доповідей 1. Проблема морального вибору в професійній етиці юриста. 2. Свобода, необхідність та відповідальність в моральному виборі слідчого, адвоката, судді.
Самостійне заняття 3. (4 години) Проблема свободи в етичних концепціях. Джерела та література Основна.
Додаткова.
Тема 4. Новітні теоретичні пошуки. Проблеми прикладної етики. Етика юриста Лекційне заняття — 2 години.Семінарське заняття – 2 годиниСамостійна робота — 4 години. План1. Парадигма спілкування в сучасній культурі 2. Етика глобалізму. 3. Екологічна етика. 4. Етика “благоговіння перед життям” А.Швейцера. 5. Етика юриста.
Основні поняття до теми Парадигма спілкування, спілкування, діалог, етика глобалізму, екологічна етика, “благоговіння перед життям” Питання та завдання для самоконтролю: 1. Розрізніть поняття діалог, спілкування, комунікація. 2. Які причини формування етики “глобалізму”? 3. Розкрийте предмет і завдання етики за поглядами А.Швейцера; назвіть праці. 4. Які ідеї лежать в основі екологічної етики? 5. Визначити основні постулати професійної етики юриста. 6. Охарактеризуйте сучасні теоретичні пошуки в етиці. Питання для дискусії: 1. Чи можна вважати ввічливість суто зовнішньою характеристикою моральної вдачі людини? 2. Які моральні та правові наслідки порушення вимог професійної етики? 3. Чи можна говорити про вікові особливості моралі (мораль молодого і зрілого покоління). 4. Гендерна класифікація моралі.
Теми рефератів, доповідей
Самостійне заняття 4. (4 години) Етичні проблеми сучасного українського суспільства..
Джерела та література. Основна.
Додаткова. 1. Адорно Теодор В. Проблемы философии морали. М.: Республика, 2000. - 239 с. 2. Макинтайр А. После добродетели: Исследования теории морали. М.: Академический проект, 2000. - 384 с. 3. Йонас Г. Етика відповідальності. - К.: Либідь, 2001. - 324 с.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ЕСТЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА НАУКА Тема 5. Предмет естетики, історія і теорія проблеми Лекційне заняття – 2 Семінарське заняття – 4 Самостійна робота – 2 План1. Етимологія терміну естетика. 2. Становлення предмету естетики. 3. А.Г. Баумгартен як засновник естетики. 4. Розвиток нового розуміння предмета естетики в умовах ХVІІІ-ХІХ ст. 5. Естетичні напрями Новітнього часу (ХХ ст.) 6. Естетика в структурі суміжних наук.
Основні поняття до теми ейсетикос, естаномай , естесі, естетика, філософська наука, естетика і психологія, естетика і етика, естетика і мистетцвознавство.
Питання та завдання для самоконтролю: 1. Що вкладається в зміст поняття “естетика”? 2. Які функції виконує естетика як наука? 3. Яке місце займає естетика в структурі міжпредметних зв`язків? 4. Як відбувалося становлення естетичної проблематики в античні часи? 5. В чому суть естетичної теорії Платона? 6. На яких позиціях стояв в своїй естетичній концепції Аристотель? 7. Хто є засновником естетики як науки? Коли оформилася наука естетика? 8. Яке місце займала естетика в структурі філософських наук, розробленої А.Г. Баумгартеном? 9. Яка роль І.Канта і Г.В.Ф. Гегеля в розробці естетичних проблем? 10. Які школи і течії заявляють про себе в естетичній науці в ХІХ – ХХ ст.?
Питання для дискусії: 1. Які особливості середньовічних естетичних поглядів? 2. Який внесок здійснили митці епохи Відродження в становлення естетичної науки? 3. В чому суть естетичних поглядів психоаналізу? 4. Охарактеризуйте концепцію феноменологічного напрямку в естетиці. 5. Розкрийте естетико-філософську концепцію екзистенціалізму. Визначте поняття “екзистенція”. Теми рефератів, доповідей 1. Аристотель як перший теоретик естетики. 2. Естетика західноєвропейського середньовіччя. 3. Італійське Відродження як новий етап в історії естетики. 4. Естетику класицизму. 5. Естетика Просвітництва. Головні представники та ідеї. 6. Естетика романтизму. Основні ідеї і художня практика. 7. Німецька класична естетика. 8. Три стадії розвитку мистецтва по Г.-В.Ф. Гегелю. 9. Ф.Ніцше як предтеча нонкласики. 10. Екзистенціалізм в естетиці. 11. Структуралізм і естетика. 12. Специфіка розвитку психоаналітичної естетики.
Самостійне заняття 5. (2 год.) Становлення естетичних уявлень східних слов’ян.
Джерела та література Основна.
Додаткова. 1. Аристотель. Поетика. – К., 1967. 2. Бояджиев Г.Н. Вопрос о классицизме XVII века. Драматургия и театр. // Ренессанс. Барокко. Классицизм. – М. 3. Буало Н. Поэтическое искусство. – М., 1957. 4. Гегель Г.В. Эстетика. В 4-х т. – М., 1968-1973. 5. Декарт Р. Избр. произв. М., 1950. 6. Западноевропейская эстетика ХХ в. – М., 1991.Фрагменты из ранних греческих философов. – М., 1989. – С.5-32. 7. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст. К., 1997. 8. Левчук Л. Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2002. 9. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978. 10. Овсянников М.Р. История эстетической мысли. – М., 1978. 11. Франко І. Із секретів поетичної творчості. // Твори: В 20-ти тт. – К., Т.16,1950-1956. 12. Шкуратова Н.Б. Проблема катарсису: історичний аспект. // Етика, естетика і теорія культури. – К., 1992, № 35. 13. Эстетика Ренессанса: Антология. – В 2-х т. – М., 1980.
Тема 6/1. Основні естетичні категорії.
Лекційне заняття — 4 години.Семінарське заняття – 4 годиниСамостійна робота — 2 години. План
Основні поняття до теми Естетична категорія, естетична свідомість, естетичне почуття, естетичний смак, категорії естетичне, прекрасне, потворне, піднесене, героїчне, низьке.
Питання та завдання для самоконтролю:
Питання для дискусії: 1. Як здійснювався розвиток естетичних категорій в історії? 2. Як розрізнити естетичний смак і художній смак? 3. Чи є абсолютні критерії прекрасного? 4. Що сьогодні характеризує героя, а що — знаменитість?
Теми рефератів, доповідей
Джерела та література. Основна. 1. Борев Ю. Эстетика: Учебник. – М., 2002. – С. 2. Бычков В.В. Эстетика: Учебник. – М., 2002. 3. Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. – М., 2002. 4. Левчук Л. Естетика: Навч. посібник. – К., 2000. 5. Левчук Л.Т., Панченко В.І., Кучерюк Д.Ю. та ін. Естетика. К, 2010.
Додаткова.
Разделы: «Прекрасное в природе и человеческом обществе в мире», «Единство и правда в прекрасном», «Комическое».
Тема 6/2. Естетичні категорії трагічне і комічне
План1. Естетичний смисл категорії “трагічне”. 2. Естетична категорія комічне. 3. Система відтінків комічного.
Основні поняття до теми Трагічне, жахливе, піднесене, героїчне, комічне, сміх, гротеск, сарказм, іронія, насмішка, жарт.
Питання та завдання для самоконтролю:
Питання для дискусії: 1. Як співвідносяться свобода і необхідність у трагічній колізії? 2. Які критерії оцінки піднесеного та героїчного вчинку? 3. Які морально-правові основи піднесеного та героїчного в діяльності юриста? 4. Які форми набуває комічне в житті?
Теми рефератів, доповідей 1. Моделі трагічного в історії культури. 2. Трагічне в ХХ ст. 3. Система відтінків комічного. 4. Іронія в історії і сучасності.
Самостійне заняття 6. (2 години) Особливості трактування трагічного в художній культурі ХХ ст.
Джерела та література Основна. 1. Борев Ю. Эстетика: Учебник. – М., 2002. 2. Бычков В.В. Эстетика: Учебник. – М., 2002.
Додаткова. 1. Маркс К., Энгельс Ф. Об искусстве. – М., 1983. В 3 т. – Т.1.: Разделы: «Трагическое и комическое в реальной истории», «Проблема революционной трагедии», «Идеалистическое понимание трагического». 2. Канарский А. Категории эстетики как ступень развития искусства и эстетической практики человека» // Этика и эстетика: Сборник. – 1990, № 33. 3. Орлова Т.И. Исторический генезис художественной культуры и проблема категориальных атрибутов. // Этика и эстетика: Сборник. – 1990, № 33. 4. Хруковский Н.И. Основные эстетические категории. Опыт систематизации. – Минск. 1974. 5. Любимова Т.Б. Трагическое как эстетическая категория. – М., 1989. 6. Любимова Т.Б. Комическое. Его виды и жанры. – М., 1995. 7. Михайлов М.И. Основные эстетические категории: опыт систематизации. – М., 1990. 8. Лосев А.Ф., Шестаков В.П. История эстетических категорий. – М., 1965.
Тема 7. Мистецтво в системі людської життєдіяльності
Лекційне заняття – 2 Семінарське заняття – 2 Самостійні робота – 4
План1. Предмет і функції мистецтва. 2. Теорії походження мистецтва. 3. Художньо-образна система мистецтва. 4. Видова специфіка мистецтва (видовищні, зображувальні, прикладні мистецтва) 5. Художня культура суспільства: теорія проблеми.
Основні поняття до теми Мистецтво, види мистецтва, видовищні і невидовищні мистецтва; просторові, часові, просторово-часові мистецтва; живопис, архітектура, музика, література, театр, кіно, прикладні мистецтва; зображувальні і незображувальні, художня культура.
Питання та завдання для самоконтролю:
Питання для дискусії: 1. Художньо-образна система мистецтва. 2. В чому природа мистецтва?. 3. Порівняти погляди Платона і Аристотеля на природу мистецтва.
Теми рефератів, доповідей
Самостійне заняття 7. (4 години) Мистецтво і мораль: історія проблеми і її сучасний стан.
Джерела та література. Основна.
Додаткова.
Гл. 2: «Искусство как познание», Гл. 3: «Искусство как прием».
Т.ІІІ, гл.13: «Бытие в себе, бытие для нас, бытие для себя»; Т.IV, гл.16: «Борьба искусства за свое освобождение».
Тема 8. Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу
Лекційне заняття — 2 години.Семінарське заняття – 2 годиниСамостійна робота — 4 години. План1. Суть проблеми “творчість”. 2. Творчий процес: фантазія, натхнення, інтуїція, уява. 3. Проблема творчої особистості: обдарованість, талановитість, геніальність.
Основні поняття до теми Творчість, ремесло, фантазія, натхнення, інтуїція, уява, обрадованість, дитяча обдарованість, талановитість, геніальність.
Питання та завдання для самоконтролю:
Питання для дискусії: 1. Що є предметом художнього відображення? 2. Що є критерієм художньої творчості? 3. В чому особливості дитячої обдарованості? 4. Чи впливає на творчість вікова зрілість людини?
Теми рефератів, доповідей
Самостійне заняття 8. (4 години) Дитяча геніальність: історія проблеми. Джерела та література Основна.
Додаткова.
Змістовний модуль ІІІ. ХУДОЖНІ МЕТОДИ ТА СТИЛІ В МИСТЕЦТВІ Тема 9. Художньо-естетичні пошуки в мистецтві від витоків до Нового часу. Семінарське заняття – 2 годиниПрактичні заняття — 4 години Самостійна робота — 12 годин. План1. Поняття художнього стилю і напрямку. 2. Єдинність художнього стилю 3. Бароко, класицизм, рококо як основоположні художні стилі XVII – XVIII cт. 4. Художні стилі кінця XVIII – XIX ст.: романтизм, реалізм, натуралізм. 5. Імпресіонізм та постімпресіонізм як відхід від канонів класичного мистецтва. Основні поняття до теми Художній стиль, художній напрям, бароко, класицизм, рококо, романтизм, реалізм, натуралізм, імпресіонізм, постімпресіонізм.
Питання та завдання для самоконтролю: 1. Які художні напрями в мистецтві XVII – XIX ст. ви знаєте? 2. Охарактеризуйте кожен з художніх стилів, які мали місце в історії мистецтва протягом бароко XVII – XIX ст. (бароко, класицизм, рококо, романтизм, реалізм, натуралізм, імпресіонізм, постімпресіонізм).
Теми рефератів, доповідей
Самостійне заняття 9. (12 годин) Художньо-естетичні напрямки XVII – XVIII ст.
Джерела та література Основна.
Тема 10. Художньо-естетичні пошуки в історії мистецтва ХХ — початку ХХІ ст. Семінарське заняття – 2 годиниПрактичне заняття — 2 години Самостійна робота — 14 годин. План1. Нові парадигми в мистецтві. Авангард. 2. Основні напрямки авангарду. А) експресіонізм; Б) кубізм; В) абстракціонізм; Г) футуризм; Д) сюрреалізм.
Практичне заняття. (2 години) Художньо-естетичні напрямки початку ХХ ст. (відеоперегляд документального фільму “Всесвітня історія живопису”). Серії:
Основні поняття до теми Модернізм, авангард, експресіонізм, кубізм, абстракціонізм, футуризм, суююреалізм, дадаїзм.
Питання та завдання для самоконтролю: 1. Як соціально-політична обстановка в суспільстві вплинула на розвиток мистецтва в кін. ХІХ – ХХ ст. 2. Які художні принципи відстоювали художники кубізму? 3. Що являє собою футуризм в мистецтва? 4. Поясність художньо-естетичний смисл мистецтва сюрреалізму. 5. Яку роль у розвитку сюрреалізму відіграли політичні події в Європі першої половини ХХ ст.? 6. Поясність художньо-естетичний смисл мистецтва експресіонізму. 7. В чому художньо-естетичний смисл мистецтва, створеного художниками абстракціонізму?
Питання для дискусії:
Теми рефератів, доповідей
Самостійне заняття 10. (14 годин) Російський та український авангард.
Джерела та література Основна. 1. Борев Ю. Эстетика: Учебник. – М., 2002. 2. Бычков В.В. Эстетика: Учебник. – М., 2002. 3. Кривцун О.А. Эстетика: Учебник. – М., 2002. 4. Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ ст.: Навч. посібник. – К., 1997. 5. Левчук Л. Естетика: Навч. посібник. – К., 2000.
Додаткова.
8. ПИТАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАЛІКУ з курсу “ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА”
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||