Юракадемія Одеса 26.07.2013 19:36
Задача № 1
М., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за місцем свого проживання, безпричинно побив свою дружину Т., завдаючи удари руками і ногами в різні частини тіла і заподіявши їй легкі тілесні ушкодження. Т. втекла з дому до домоволодіння голови села, просила викликати працівників міліції.
Недочекавшись приїзду працівників міліції, Т. повернулася додому і зайшовши в одну з кімнат, побачила, що позаду неї знаходиться її чоловік – М., який тримав в руках сокиру і погрожував її вбити. Потім М. кинув у неї сокиру, але Т. відхилилась, і сокира впала на підлогу. Чоловік кинувся до неї, але спіткнувся, і вона відштовхнула його. Він впав, а коли почав підійматись Т. схопила сокиру і вдарила нею кілька разів по голові М. Від нанесених ран М. помер.
Суд визнав Т. винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України і призначив покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнив засуджену Т. від відбування покарання, якщо вона на протязі 2-х років не винить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.
До кримінальної відповідальності Т. притягувалась вперше, за місцем проживання характеризувалась позитивно, щиросердно покаялась у вчиненні злочину.
Питання: Чи правильно суд призначив покарання з урахуванням положень Загальної та Особливої частин КК України?
Задача № 2
Ж. був затриманий за незаконне зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено – макову солому, масою у перерахунку на суху речовину 233 г та концентрат з макової соломи, загальною масою у перерахунку на суху речовину 0,349 г, без мети збуту для власного вживання, які він незаконно придбав, знайшовши в сусідньому під’їзді житлового будинку.
В судовому засіданні підсудний Ж. свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю.
Суд засудив Ж. за ч. 1 ст. 309 КК України до двох років обмеження свободи, мотивуючі застосування цього виду покарання наступним чином:
„^ Призначаючи міру покарання, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчинених злочинів, особу винного і обставини справи.
Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання Ж. судом не встановлено.
Враховуючі вищевикладене, а також те, що Ж. раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства”.
Питання: Якої помилки припустився суд, мотивуючі застосування обраного виду покарання?
Задача № 3
Бухгалтер сільської ради К. по видатковому касовому ордеру № 17 отримала в НТЦ „Земля і люди” грошові кошти в сумі 2000 грн. В якості благодійної фінансової допомоги на ремонт сільського будинку культури. Отримані готівкою кошти в сумі 2000 грн. К. не оприбуткувала в касі сільської ради, а використала на власний розсуд.
Суд призначив К. покарання за ч. 1 ст. 191 КК України в вигляді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік.
Обираючи підсудній вид та розмір покарання, як пом’якшуючі обставини суд врахував те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, повністю відшкодувала завдані матеріальні збитки, на її утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей.
Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачав.
Питання: Чи правильно зробив суд, обравши покарання у вигляді обмеження волі, тоді як санкція статті передбачає і менш суворі види покарання.
^ Контрольне завдання для слухачів з прізвищами від „З” до „О”
Теоретичне завдання
1. Види покарань за кримінальним законодавством України та в науці кримінального права
2. Особливості призначення покарання неповнолітнім.
Тестове завдання
^ 1. Яку обставину, що обтяжує покарання суд обов’язково повинен врахувати?
а) вчинення групових хуліганських дій без попередньої змови (ч.2 ст.296 КК);
б) повторне порушення правил дорожнього руху, що призвело до загибелі пішохода (ч.2 ст.286 КК);
в) вчинення крадіжки з використанням 10-річної особи.
^ 2. Які види покарань можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові?
а) обмеження волі і виправні роботи;
б) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і штраф;
в) штраф і позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
^ Практичне завдання
Задача № 1
Підсудний К., достовірно знаючи про те, що Д. є неповнолітнім, запропонував скоїти йому крадіжку грошей з металевого сейфа агрегатного приміщення ТОВ „Автотранс”, тим самим втягнувши його в злочинну діяльність.
Підсудні попередньо домовились про те, що крадіжку буде скоювати К., а Д. надасть для цього знаряддя, які будуть сприяти вчиненню злочину. Того ж дня К. за допомогою Д. вчинив злочин.
Вироком суду К. був засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 4-х років позбавлення волі, а також за ст. 304 КК України до 2-х років позбавлення волі.
Питання: Яке остаточне покарання має призначити суд?
Задача № 3
Неповнолітній Г. о 16 годині, перебуваючи на вулиці міста, на грунті неприязних стосунків умисно наніс декілька ударів дерев’яною палицею по руках С. В результаті чого С. отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді зламу діафізу правої ліктьової кістки.
Дії винного суд кваліфікував за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров’я.
Призначаючи покарання суд врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого Г. злочину, що до тяжких не відноситься, дані про особу підсудного, який характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, думку потерпілого, який на суворому покаранні не наполягає.
Враховуючи це, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання неповнолітнього підсудного Г. можливе без ізоляції його від суспільства та призначає покарання у межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, із застосуванням ст. 104 КК України.
Питання: Чи повинен суд, призначаючи покарання, враховувати думку потерпілого? Чи правильно суд визначив мету покарання? Чи були насправді підстави для звільнення підсудного від відбування покарання?
^ Контрольне завдання для слухачів з прізвищами від „П” до „Я”
Теоретичне завдання
1. Особливості призначення покарання спеціальним суб’єктам (жінкам, службовим особам, військовослужбовцям, інвалідам, особам похилого віку тощо).
2. Кримінально-правові наслідки вчинення злочину.
Тестове завдання
1. Яке з перерахованих покарань не застосовується до військовослужбовців:
а) штраф;
б) громадські роботи;
в) арешт.
^ 2. Коли штраф може бути призначений як додаткове покарання?
а) коли особа, яка вчинила злочин не може відбувати покарання у виді громадських робіт;
б) якщо його спеціально передбачено в санкції статті Особливої частини КК або при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням;
в) якщо його спеціально передбачено в санкції статті Особливої частини КК і особа завдала вчиненим злочином матеріальну шкоду власнику майна.
^ Практичне завдання
Задача № 1
Згідно рішення суду з підсудного Р. на користь його дружини були стягнуті аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку на утримання неповнолітньої дитини, про що був виданий виконавчий лист і переданий на виконання до Державної виконавчої служби.. Однак підсудний, починаючи з часу стягнення аліментів (15 листопада 2004 р.) і по березень 2006 р. ухилявся від сплати аліментів. Працюючи в приватній фірмі, офіційно отримував мінімальний розмір заробітної плати, справжній заробіток приховував, на виклики до виконавчої служби не з’являвся, внаслідок чого за станом на 6 березня 2006 р. розмір заборгованості по сплаті аліментів складав 2273,79 грн.
Суд визнав Р. винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, і призначив йому покарання у вигляді 120 годин громадських робіт.
Р. вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризувався позитивно, свою вину визнав і щиро покаявся.
Питання: Чи справедливим є вид та розмір покарання? Чи була необхідність в притягненні винного до кримінальної відповідальності та реальному відбуванні покарання?
Задача № 2
З., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в будинку С., вчинив змах на зґвалтування останньої. З метою подолати опір потерпілої З. спричинив С. легкі тілесні ушкодження.
Вироком суду З. був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15, 152 ч. 1 КК України. Йому було призначено покарання в вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців.
Обираючи підсудному вид та розмір покарання як обтяжуючу покарання обставину суд врахував те, що злочин був вчинений у стані алкогольного сп’яніння. Як пом’якшуючу покарання обставину, суд врахував думку потерпілої, яка просила суд суворо не карати підсудного.
Питання: Чи доцільним є застосування обраного виду та розміру покарання у даному випадку? Відповідь обґрунтуйте.
Задача № 3
Приблизно о 21 годині К., знаходячись за місцем свого проживання, разом зі своїм батьком та раніше йому знайомим Я. Розпивали спиртні напої. Приблизно о 22 годині на прохання свого батька К. вирішив провести Я. додому. Коли вони вийшли на вулицю між ними на грунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, під час якої Я. наніс удар палицею по плечу К. Розлютившись, із метою помсти, К. наніс удар правою рукою в обличчя Я. від якого той упав. Після цього К. почав наносити численні удари ногами лежачому і безпорадному Я., оскільки той був без ноги, по тулубу, голові і в живіт. При цьому Я. не чинив опору К. та не звав на допомогу. Злякавшись того, що факт побиття Я. можуть побачити сусіди, К. відтягнув потерпілого на перехрестя вулиці в темне місце, де наніс ще декілька ударів ногами по тулубу і голові потерпілого, після цього знайшов камінь, котрим наніс п’ять ударів в голову потерпілого Я., усвідомлюючи, що наносить удари в життєво-важливі органи, бажаючи смерті потерпілого.
Суд визнав К. винним за ч. 1 ст. 115 КК України і призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років.
Призначаючи покарання, суд врахував те, що підсудний К. вчинив особливо тяжкий злочин, як особа, характеризується посередньо, раніше судимий, судимість в установленому законом порядку погашена, не працюючий.
Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудного К., суд визнав щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Питання: Чи дотримувався суд принципу справедливості, призначаючи мінімальний розмір покарання, передбачений санкцією статті, за вчинений злочин?
