|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЮРИДИЧНА ЛОГІКА
ЮРИДИЧНА ЛОГІКА« Назад
ЮРИДИЧНА ЛОГІКА 13.07.2015 04:24
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
Л.М.Дубчак
ЮРИДИЧНА ЛОГІКА
Навчально-методичний комплекс
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
Л.М.Дубчак
ЮРИДИЧНА ЛОГІКА
Навчально-методичний комплекс
КИЇВ – 2014 УДК 16:34: 355.233:34](076) ББК 87.4:67;68:67 С Д79
Рекомендовано до друку методичною радою Інституту (протокол № ____ від «____»_________________2014 р.
Дубчак Л.М. Юридична логіка: Навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 28 c.
Рецензенти:
Михайленко Роман Володимирович, доцент кафедри філософії права та юридичної логіки Національної Академії внутрішніх справ, кандидат філософських наук, доцент. Губарєв Сергій Володимирович, старший викладач кафедри загально-юридичних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат юридичних наук.
Відомості про автора:
Дубчак Л.М. – доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат філософських наук.
Ó Л.М.Дубчак, 2014-02-14 Ó Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014 ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН……………………………………………………... ПРОГРАМА КУРСУ………………………………………………………... ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ……………….. СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ……………………………… ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ……………………………………………………… ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ…………………………………………… СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………
ВСТУП Сучасний стан розвитку незалежної української держави ставить нові вимоги до діяльності юристів в Державній пенітенціарній службі, до формування їх правової та професійної культури. У формуванні професійної культури юриста значне місце займає логічна культура мислення, вихованню якої сприяє вивчення навчальної дисципліни «Юридична логіка». Фундаментальною метою дисципліни є формування філософського світогляду, виховання логічної культури майбутнього юриста, розвиток його логічного мислення. Предметно-видовими цілями є вивчення основних форм та законів абстрактного мислення, отримання істинного нового вивідного знання та засвоєння методів доказового обґрунтованого міркування. Загально-функціональними цілями вивчення навчальної дисципліни є: - набуття навичок свідомо використовувати форми мислення, основні закони, принципи та правила логічного мислення, методи формальної логіки; - закріплення навичок доказового, аргументованого, переконливого та несуперечливого мислення; - формування формально-логічних навичок та прийомів логічної культури, логічного стилю та способу мислення.
Згідно з освітньо-професійною програмою «Юридична логіка» є нормативною навчальною дисципліною, вивчається з першого семестру першого курсу та є дисципліною обов’язкового вибору. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 2 кредити, що дорівнює 72 години. Структурно навчальна дисципліна складається із 2 змістовних модулів, рівень засвоєння якого визначається за результатами двох поточних модульних контролів. Навчальна дисципліна «Юридична логіка» тісно пов’язується з окремими темами таких навчальних дисциплін, як філософія, риторика, культура професійного мовлення. Курс юридичної логіки побудований так, щоб процес вивчення тем йшов від більш простого до більш складного. Але необхідно пам’ятати, що не засвоївши попередні розділи, неможливо переходити до наступних, оскільки всі вони зв’язані між собою. Для закріплення знань після вивчення кожної теми теоретичного курсу необхідне розв’язання відповідних задач, які розроблені з метою уточнення та поглиблення розуміння кожної проблеми. Це дасть можливість краще засвоїти ті чи інші логічні прийоми, виробити вміння творчо застосовувати правила та закони логіки в своїй професійній діяльності.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Форма підсумкового контролю – залік.
ПРОГРАМА КУРСУ
Змістовний модуль 1. Основи традиційної логіки ТЕМА 1. Предмет і значення логіки . Визначення логіки як філософської науки. Функції логіки. Визначення предмету логіки та юридичної логіки зокрема. Мислення як предмет логіки та складова свідомості. Абстрактно-теоретичне та чуттєво-емпіричне мислення. Абстрактне мислення як предмет логіки. Рівні дослідження мислення в логіці. Логіка висловлювання. Логіка предикатів. Логічні форми мислення. Поняття, судження, умовивід як форми абстрактного мислення. Закони логіки. Метод формалізації: його логічна сутність, можливості та широта його використання. Значення логічних форм мислення в юридичній практиці. Логіка і мова. Поняття природної і штучної мови. Знак як головний елемент мови. Семіотика як наука про знаки. Розділи семіотики. Історичні етапи розвитку логіки як науки: традиційний та сучасний. Загальна традиційна (аристотелівська) логіка. Роль Аристотеля в зародженні логіки як філософської науки. Схоластична логіка (VI – XV ст.). Роль Френсіса Бекона у розвитку логіки. Формальна і неформальна логіка. Сучасна логіка: а) передісторія сучасної логіки; б) період алгебри логіки; в) період розробки логіки як теорії обґрунтування математики; г) період розробки металогіки, логічної семантики, некласичної логіки. Г.Фреге як засновник сучасної логіки. Значення вивчення юридичної логіки в практичній діяльності юриста. Абраам Франц «Правова логіка». Про зв'язок юриспруденції та логіки.
ТЕМА 2. Поняття як форма мислення. Поняття як форма мислення. Поняття та слово. Структура поняття. Зміст та обсяг поняття. Ознаки поняття в логіці: відмітні та невідмітні ознаки, суттєві та несуттєві; родові та видові, похідні, випадкові. Методи визначення ознак в логіці: аналіз та абстрагування. Обсяг поняття. Частини обсягу поняття. «Закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття» Пор-Рояля (XVII ст.). Види понять за змістом. Порівняні і непорівнянні поняття. Сумісні та несумісні поняття. Види понять за обсягом. Відношення між поняттями. Типи відношень між сумісними поняттями: рівнозначність, підпорядкування, перетин. Типи відношень між несумісними поняттями: співпідпорядкування, суперечності, протилежності. Логічні операції з поняттями. Обмеження та узагальнення поняття. Поділ понять. Додавання, множення і віднімання понять (їх обсягів). Дефініція (визначення) поняття. Види визначень понять: номінальні та реальні; явні та неявні. Правила визначення поняття.
ТЕМА 3. Судження та його роль в діяльності юриста. Загальна характеристика судження. Логічна структура судження. Схема логічної структури судження. Судження та речення. Судження та висловлювання. Види значень суджень. Зміст судження. Смисл судження. Змістовне значення суджень в різних логічних системах. Гносеологічні теорії істини. Кореспондентська теорія істини: «Аристотеля-Тарського». Види та структура суджень. Прості та складні судження. Види простих суджень за характером предиката: атрибутивні, екзистенційні, релятивні та модальні судження. Структура елементарних атрибутивних суджень. Категоричні та некатегоричні прості судження. Поділ простих суджень за якістю суб’єктів: стверджувальні та заперечні. Поділ простих суджень за кількістю суб’єктів: одиничні, загальні та часткові. Класифікація суджень за «логічним квадратом». «Кола Ейлера» як спосіб зображення відношень між термінами судження. Кванторні судження. Поняття «модальні судження». Основні види модальних суджень: алетичні, епістемічні, деонтичні, аксіологічні і темпоральні. Різновиди модальностей в різних видах модальних суджень. Складні судження, створені за допомогою логічних сполучників. Кон’юкція, слабка і сильна диз’юнкція, матеріальна імплікація, еквіваленція. Роль та місце сполучника заперечення у складних судженнях. Відношення між судженнями. Порівнянні та непорівнянні судження. Відношення сумісності та несумісності суджень. «Логічний квадрат» як спосіб подачі наглядної інформації про відношення між судженнями. Логічні відношення між простими судженнями. Відношення між сумісними судженнями: А) відношення еквівалентності, Б) відношення підпорядкування, В) відношення часткової сумісності (субконтрарності, перетину). Відношення між несумісними поняттями: Г) відношення протилежності, Д) відношення непротиріччя (несуперечності).
ТЕМА 4. Закони логіки висловлювань. Поняття закону. Природні закони, нормативні закони, закони логіки. Загальна характеристика законів логіки. Формально-логічний закон як тотожно-істинна формула. Логічний закон, логічне протиріччя, висловлювання, що виконується. Метод таблиць істинності як один із спеціальних методів виявлення законів логіки за їхньою формальною структурою. Закони тотожності. Логічна формула закону тотожності: A є A, або A=A. Закон непротиріччя (несуперечності). Суть принципу несуперечності і особливості його реалізації в законі непротиріччя. Логічна формула закону несуперечності: А не є не-А. Закон виключеного третього. Принцип логічної послідовності логічних висловлювань. Закон виключеного третього. Логічна формула закону виключеного третього: A_A. Логіко-математичний запис: «АÚ~А» Закон достатньої підстави. Логічна формула закону достатньої підстави: А є тому, що є В, де А є наслідком, а В – підставою цього наслідку. Логіка-математична формула: А É В. Значення дотримання принципів правильного мислення у сфері діяльності юриста, зокрема при виконанні професійних обов’язків в кримінально-виконавчій службі. Змістовний модуль 2. Умовивід та доведення як форми мислення
ТЕМА 5. Умовивід як форма мислення. Загальна характеристика умовиводу. Структура умовиводу: засновки, висновки, логічний зв'язок. Види умовиводів по мірі обґрунтованості: демонстративні та правдоподібні (недемонстративні) умовиводи. Види умовиводів по кількості засновків: безпосередні і опосередковані. Види безпосередніх умовиводів: перетворення, обернення, протиставлення предикатові, умовивід за «логічним квадратом». Види умовиводів по характеру зв’язку: дедуктивні, індуктивні, традуктивні (аналогія). Правила виводу в дедуктивних умовиводах. Правила прямого та непрямого виводу. Індуктивний умовивід. Повна і неповна індукція. Традуктивний умовивід (аналогія). Простий категоричний силогізм. Різновиди фігур простого категоричного силогізму. Модуси простого категоричного силогізму. Загальні правила простого категоричного силогізму. Спеціальні правила простого категоричного силогізму. Визначення умовного силогізму. Види умовних силогізмів за наявністю умовних суджень: умовно-категоричні та чисто-умовні умовиводи. Види умовно-категоричних умовиводів: modus ponensтаmodus tollens. Визначення розділового умовиводу. Різновиди розділового умовиводу: розділово-категоричні та умовно-розділові умовиводи. Види розділово-категоричного умовиводу: modus tollendo ponens та modus ponendo tollens.
ТЕМА 6. Логічні основи теорії аргументації Визначення поняття аргументації. Доведення і спростування як складові аргументації. Структура доведення: теза, аргументи, демонстрація. Основні та підпорядковані тези. Різновиди аргументів: факти, закони, аксіоми тощо. Форми демонстрації: дедуктивні та індуктивні умовиводи. Основні види доведення: пряме і непряме доведення. Пряме доведення в логіці висловлювань. Непрямі доведення: апагогічне і розділове доведення. Використання різних доведень у юридичній практиці. Логічні помилки як форми міркування. Види логічних помилок: паралогізми та софізми. Формально-логічні парадокси: логічні парадокси (апорії) та антиномії. Спростування як логічна операція. Види спростування. 1) Спростування тези (фактами; шляхом доказів істинності нової тези; шляхом виведення з тези наслідків, які суперечать дійсності). 2) Спростування аргументів (встановлення хибності аргументів; встановлення недостатності аргументів відносно тез; виникнення сумнівів в істинності аргументів; виникнення сумнівів в надійності джерела аргументів). 3) Спростування демонстрації. Правила доведення і спростування. Правила і помилки щодо тези. Визначення помилки «підміни тези». Різновиди помилки «підміни тези»: «аргументація до особистості», «аргументація до публіки», «хто багато доводить, той нічого не доводить». Правила, які стосуються аргументів. Правила щодо демонстрації.
ТЕМА 7. Логіка побудови та перевірки версій Визначення гіпотези як різновиду тези. Логічна характеристика версії як одного з видів гіпотези. Специфічні риси версії за справою, які відрізняють її від науково-пізнавальної гіпотези. Етапи побудови та перевірки версій: аналіз окремих фактів і відношень між ними; синтез фактів; висунення припущення. Характеристика умовиводів, за допомогою яких аналізують факти (дедуктивні, індуктивні та за аналогією). Основні види версій. Аналіз змісту загальних та часткових версій. Етапи перевірки версій (1) дедуктивне виведення висновків, що випливають із версії; 2) зіставлення логічно виведених висновків із фактами з метою спростування або підтвердження версії). Логічні механізми аналізу наявних даних. Визначення набору версій через приведення до диз’юнктивної нормальної форми. Види диз’юнктивних нормальних форм: звичайна, досконала та скорочена. Значення встановлення причинно-наслідкових зв’язків між різними обставинами у слідчій справі. Індуктивні методи виявлення причинних зв’язків між явищами: 1) метод єдиної подібності, 2) методи єдиної відмінності, 3) поєднаний метод подібності й відмінності, 4) метод супутніх змін, 5) метод залишків. Процедури, які необхідні для підвищення істинності значення версії до «1» (верифікацію), чи його пониження до «0» (фальсифікацію). Види верифікації (пряма, епістемічна, теоретична, непряма) та фальсифікації (пряма та непряма).
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА 1. Предмет і значення логіки. Питання, які розглядаються на семінарі:
Література до теми: І. 1-11. ІІ. 1-10. ІІІ. 1-10. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
ТЕМА 2. Поняття як форма мислення Питання, які розглядаються на семінарі: 1. Загальна характеристика поняття як форми мислення. 2. Види понять. Логічна характеристика понять. 3. Типи відношень між поняттями. 4. Операції з поняттями: 4.1. Обмеження й узагальнення понять; 4.2. Операція поділу понять. Правила поділу понять; 4.3. Додавання, множення і віднімання понять (точніше — їх обсягів); 4.4 Операція визначення поняття. Правила визначення понять.
Література до теми: ІІ. 1-10. ІІІ. 1-10. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
ТЕМА 3. Судження та його роль в діяльності юриста Питання, які розглядаються на семінарі:
Література до теми: ІІ. 1-10. ІІІ. 1-10. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Питання, які розглядаються на практичному занятті.
Завдання для практичного заняття 1. Знайдіть суб'єкт, предикат і зв'язку в судженнях: - «Присуд – вид судового рішення». - «Справа обвинувачуваного П. буде розглянута наступного тижня». - «Обвинувачуваний не попереджується про відповідальність за подання неправдивих свідчень». - «Свідок К. є родичем потерпілого». - «Право регулює суспільні відносини».
2. Які з наведених простих суджень є атрибутивними, а які судженнями відношення? - «Будь-який закон є джерелом права». - «Кожен курсант має дотримувати закону» - «Ганс Кельзен є автором теорії «чистого права». - «Ні один мій знайомий не є злочинцем».
3. Визначте кількість і якість суджень; до якого виду суджень (А, Е, І або О) відноситься кожне наступне: -«Ніхто із суддів не має права утриматися від голосування». - «Будь-який договір – угода». - «Деякі договори – відплатні». - «Більшість юристів мають вищу освіту». 4. Визначте вид судження щодо кількості і якості (А, Е, І або О), визначіть розподіленість термінів і відтворіть за допомогою кіл відношення між S і Р: - «Жоден із установлених слідством фактів не був спростований». - «Усі свідки попереджаються про відповідальність за подання неправдивих свідчень». - «Судове рішення не може бути умовним». - «Кожна кримінальна справа має свій предмет доказу». - «Багато злочинів чиниться навмисно». - «Замах на вбивство може бути тільки з прямим наміром».
5. Визначте вид судження за змістом предиката: - «Особа, що здійснила напад на потерпілу, набагато старша, нїж К.» - «Злочинів, у яких ні на що не посягають, не існує». - «Висновок експерта є видом доказу». - «Суб'єктивне право існує». - «Ніж, яким Скоєне вбивство, довший від ножа, знайденого у підозрюваного». - «Норми права мають примусовий характер».
6. Визначте вид судження за об'єктивною і логічною модальністю: - «У кожній справі можливо кілька версій». - «Вбивство, можливо, скоєне Івановим». - «Крадіжка скоєна вночі». - «Крадіжка із магазину № 17 могла бути вчинена однією особою». - «Постріл із цієї рушниці можливий». - «Постріл зроблено, очевидно, із цієї рушниці». - «Співучасть із необережності неможлива».
7. Наведіть приклади категоричних суджень, які знаходились б: А) у відношенні протиріччя; Б) у відношенні протилежності; В) у відношенні підпорядкування; Г) у відношенні часткової збіжності; Д) у відношенні еквівалентності.
8. Користуючись правилами логічного квадрата, установіть, якими (істинними чи хибними) будуть судження Е, І, О, якщо істинним є судження: - «Будь-який злочин є суспільно небезпечний». - «Будь-який злочин підлягає покаранню». - «Всі злочинці мають нести покарання».. - «Всі діти потребують належного догляду батьків».
а) еквівалентності; г) протиріччя; б) часткової сумісності; д) протилежності. в) логічного слідування; ТЕМА 4. Закони логіки висловлювань. Питання, які розглядаються на практичному занятті: 1. Поняття закону логіки. 2. Закон тотожності. 3. Закон несуперечності. 4. Закон виключеного третього. 5. Закон достатньої підстави. Достатні підстави.
Література до теми: І. 1-3, 5. ІІ. 1-10. ІІІ. 1-10. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Завдання для практичного заняття: 1. Навести приклади порушення законів тотожності, несуперечності, виключеного третього та достатньої підстави.
ТЕМА 5. Умовивід як форма мислення. Питання, які розглядаються на семінарі:
Література до теми: ІІ. 1-10. ІІІ. 1-10. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
Питання, які розглядаються на практичному занятті. 1. Види умовиводів. 2. Дедуктивні умовиводи. 3. Простий категоричний силогізм. 4. Умовиводи з умовними та розділовими судженнями
Завдання для практичного заняття 1. ВИДИ УМОВИВОДІВ 1. Визначити вид умовиводу: 1) Пограбовано банк. У підвалі громадянина М. знайдено пістоліт, яким погрожували працівниками банку. Звідси висновок, що громадянин М. причетний до злочину 2) До магазину надійшов новий товар. Дослідивши кожен ящик товару, експерт виявив їх пошкодження.
2. Сформулюйте висновок та здійсніть аналіз умовиводу: «незнання законів не звільняє громадян від юридичної відповідальності. Громадянин N не знає законів». Висновок: ?
3. Визначте, в якому з наведених прикладів висновок зроблено у формі індукції, і в якому прикладі у формі дедукції: а) І Микола, і Петро, і Андрій були учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Отже, всі троє молодих людей були учасниками ліквідації аварії на ЧАЕС. б) Оскільки всі курсанти прийняли присягу народу України, то і курсант Опанасенко теж прийняв присягу народу України.
4. Наведіть приклади умовиводів за аналогією.
2. ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ. 1. У наведених прикладах визначте менший, більший і середній терміни; менший і більший засновки: а) Всі злочинці несуть кримінальну відповідальність. Громадяни С. і П. вчинили злочин. Отже, громадяни С. і П. несуть кримінальну відповідальність..
2. Приведіть в приклад строгу та нестрогу дедукції.
Простий категоричний силогізм. 3. Визначте фігуру силогізму і напишіть структуру кожного силогізму у вигляді формули. 1) Усі громадяни України правоздатні. Микола – громадянин України. Отже, Микола правоздатний.
3. УМОВИВОДИ З УМОВНИМИ ТА РОЗДІЛОВИМИ СУДЖЕННЯМИ 1. Чи будуть істинними висновки, здобуті за схемами; а) Якщо не А, то В. А. Отже, В; б) Якщо А, то не В не В. Отже, не А; в) S є або р1, або Р2, або Р3. S не є Р1. Отже, S є Р2.
ТЕМА 6. Логічні основи теорії аргументації.
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Література до теми: ІІ. 1-10. ІІІ. 1-10. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
ТЕМА 7. Логіка побудови та перевірки версій. Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Література до теми: ІІ. 1-10. ІІІ. 1-10. IV. 1-5.
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи:
СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ Ситуативне завдання № 1. Визначити, яким є судження за об’єднаною класифікацією за якістю і кількістю. “Всі люди … прагнуть справедливості”.
Ситуативне завдання № 2. Визначити, яким є судження за об’єднаною класифікацією за якістю і кількістю “Деякі соціальні дії є злочинними”.
Ситуативне завдання № 3. Визначити, яким є судження за об’єднаною класифікацією за якістю і кількістю “Жодна дитина не є осудна”
Ситуативне завдання № 4. Визначте терміни (суб’єкт, предикат та логічну зв’язку) судження: «Хабар – це злочин».
Ситуативне завдання № 5. Визначте, якими є терміни (розподілені чи нерозподілені) у судженні «Усі адвокати (S) є юристами (Р)».
Ситуативне завдання № 6. Визначити терміни судження та їх розподіленість. «Деякі юристи (S) є адвокатами (Р»).
Ситуативне завдання № 7. Визначте, якими є терміни (розподілені чи нерозподілені) у судженні: «Верховна Рада (S) є законотворчим органом влади(Р)».
Ситуативне завдання № 8. Перевірте логічну спроможність наступних суджень за допомогою «логічного квадрату». Зазначте, чи у зазначеному прикладі допущені помилки, якщо так, то у чому вони полягають. «Вірно, що усі злочини є суспільно-небезбечними, значить невірно, що деякі злочини не є суспільно-небезпечними».
Ситуативне завдання № 9. Перевірте логічну спроможність наступних суджень за допомогою «логічного квадрату». Зазначте, чи у зазначеному прикладі допущені помилки, якщо так, то у чому вони полягають. «Вірно, деякі люди є злочинцями, значить, невірно, що деякі люди не є злочинцями».
Ситуативне завдання № 10. Зробить перетворення судження «Деякі юнаки не є курсантами юридичного факультету ІКВС»
Ситуативне завдання № 11. Зробити обернення судження: «Достоєвський (S) – автор роману “Злочин і покарання” (Р)
Ситуативне завдання № 12. Зробити протиставлення предикату наступного судження «Всі співробітники кримінально-виконавчої служби є правоздатними».
Ситуативне завдання № 13. Визначити терміни простого категоричного силогізму.
«Усі злочинці (М) несуть покарання (Р) - більший засновок Усі вбивці (S) – злочинці (М) - менший засновок Усі вбивці (S) несуть покарання (Р) – висновок»
Ситуативне завдання № 14. Зробіть висновок про правильність силогізму: «Будь-яке пограбування – злочин Ця людина не є грабіжником Ця людина не є злочинцем»
Ситуативне завдання № 15. Запишіть у вигляді формул наступний умовивід та встановіть, чи є він правильним (відповідь обґрунтуйте). «Якщо день сонячний, то в курсантів ІКВС буде стройова підготовка. День сонячний. Отже, в курсантів ІКВС буде стройова підготовка.». Ситуативне завдання № 16. Запишіть у вигляді формул наступний умовивід та встановіть, чи є він правильним (відповідь обґрунтуйте) «Якщо водій створив аварійно-небезпечну ситуацію, то він порушив правила дорожнього руху Водій створив аварійно-небезпечну ситуацію. Отже, він порушив правила дорожнього руху.
Ситуативне завдання № 17. Вкажіть кванторне слово і логічну зв’язку судження, якщо зазначено тип судження: 1. (Е) … хабар … правочинна дія 2. (А) … прокурори … юристи 3. (І) … правопорушення … злочинами 4. (Е) … військовий … цивільним 5. (О) … спортсмен …чемпіонами Олімпійських ігор 6. (І) … адвокат …юрист 7. (Е) … благочинність … злочин 8. (О) … закони … такими, що втратили силу 9. (І) … злочинці … неосудними 10. (О) … істини … спростувати
Ситуативне завдання № 18. Визначити модус категоричного силогізму:
Будь-який злочин (М) карається (Р). Кожна крадіжка (S) є злочином (М). Кожна крадіжка (S) карається (Р).
Ситуативне завдання № 19. Визначити модус категоричного силогізму: Будь-який злочин (Р) є кримінально карним (М). Деякі правопорушення (S) не є кримінально карними (М). Деякі правопорушення (S) не є злочинами (Р).
Ситуативне завдання № 20. Чиє даний приклад простого категоричного силогізму логічно правильним?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬ 1 1. ЛОГІКА ЯК НАУКА ДОСЛІДЖУЄ: A. процеси міркування як складну динамічну систему B. форми і закони мислення, відношення між мисленням та предметною дійсністю C. умови, причини розвитку і функціонування мислення D. природничо-матеріальне забезпечення процесів мислення E. історію розвитку людських знань
2. ЗАСНОВНИКОМ КЛАСИЧНОЇ ЛОГІКИ СТАВ: A. Фалес B. Піфагор C. Аристотель D. Гегель
3. ЛОГІЧНА ПРАВИЛЬНІСТЬ ДУМКИ — ЦЕ: A. адекватне відображення у свідомості людини певної ситуації, що існує в реальності B. правильне сприйняття предмета за допомогою органів відчуттів C. відсутність будь-яких сумнівів D. відповідність думки законам і формам мислення E. інтуїтивна очевидність
4. ЛОГІЧНА ІСТИННІСТЬ ДУМКИ — ЦЕ: A. інтуїтивна очевидність B. відповідність думки законам і формам мислення C. адекватне відображення у свідомості людини певної ситуації, що існує в реальності D. правильне сприйняття предмета за допомогою органів відчуттів E. відсутність будь-яких сумнівів
5. ВКАЖІТЬ, ЯКИЙ ВЧЕНИЙ ВВІВ У ЛОГІКУ КВАНТОРИ: A. П. Абеляр B. Г. Фреге C. Р. Карнап D. Б. Рассел E. Ф. Бекон
6. ПРЕДМЕТИ ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ В МИСЛЕННІ У ФОРМІ: A. судження B. поняття C. умовиводу D. доведення
7. ОБСЯГ ПОНЯТТЯ — ЦЕ: A. одна з логічних операцій над поняттями B. один з видів понять C. сукупність ознак D. сукупність предметів, наділених зазначеними в понятті ознаками E. слово, яке означає поняття
8. СУДЖЕННЯ — ЦЕ: A. сукупність слів, які фіксують зв’язки предметів з їх ознаками, або відношення між предметами B. один з методів пізнання дійсності C. одна з форм абстрактного мислення людини, що розкриває зв’язки предметів з їх ознаками, або відношення між предметами D. одна з форм емпіричного відображення дійсності E. множина предметів дійсності
9. ЗА ЯКІСТЮ СУДЖЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА: A. атрибутивні та релятивні B. одиничні, часткові та загальні C. стверджувальні та заперечні D. істинні та хибні E. прості та складні
10. ЗА КІЛЬКІСТЮ СУДЖЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬ НА: A. атрибутивні та релятивні B. одиничні, часткові та загальні C. стверджувальні та заперечні D. істинні та хибні E. прості та складні
МОДУЛЬ 2 1. УМОВИВІД — ЦЕ: A. одна з форм емпіричного відображення дійсності B. одна з форм абстрактного мислення людини C. слово, в якому фіксуються ознаки предметів D. множина предметів дійсності E. один з методів пізнання дійсності
2. ІНДУКЦІЯ ДОСЯГАЄТЬСЯ МІРКУВАННЯМ: A. від загального до загального B. від часткового до часткового C. від загального до часткового D. від часткового до загального
3. ДЕДУКЦІЯ – ЦЕ: А. метод пізнання, що ґрунтується на формально-логічному умовиводі, який дає можливість одержати загальний висновок на основі окремих фактів (рух нашого мислення від часткового, окремого до загального) В. метод, який полягає в одержанні часткових висновків на основі знання якихось загальних положень (рух нашого мислення від загального до часткового, окремого)
4. УМОВИВІД ПО АНАЛОГІЇ Є ПЕРЕХОДОМ ВІД ЗНАННЯ: A. більш загального до менш загального B. менш загального до більш загального C. одиничного до одиничного D. деякого загального до рівного загальному
5. В ПРОСТОМУ КАТЕГОРИЧНОМУ СИЛОГІЗМІ НАЯВНІ: A. два терміни B. три терміни C. чотири терміни D. п’ять термінів
6. В ПРОСТОМУ КАТЕГОРИЧНОМУ СИЛОГІЗМІ НАЯВНІ: A. два засновки B. три засновки C. чотири засновки D. п’ять засновків
7. ДОВЕДЕННЯ, З ПОГЛЯДУ СУЧАСНОЇ ЛОГІКИ, — ЦЕ: A. сукупність упорядкованих фактів B. одна з форм мислення людини, за допомогою якої на основі одних знань розкривається істинність або хибність інших знань C. одна з форм емпіричного відображення дійсності D. логічний засіб фіксації міркувань людини
8. ТЕЗА — ЦЕ: A. завжди істинне судження (тавтологія) B. фіксована певним чином (наприклад, завдяки фотозйомці) подія; яку можна використовувати як аргумент під час доведення C. певне положення, істинність або хибність якого обґрунтовується в доведенні D. предмет дійсності, що фіксується органами чуттів E. парадоксальне судження науки, яке обґрунтовується в доведенні
9. АРГУМЕНТИ — ЦЕ: A. логічні суперечності B. вид понять, в обсягах яких узагальнюється більше одного предмета C. положення, істинність яких обґрунтовується у процесі доведення D. певне положення, істинність або хибність якого обґрунтовується в доведенні E. положення, з яких виводиться істинність або хибність тези
10. СПРОСТУВАННЯ — ЦЕ: A. порушення законів логіки B. один із видів доведення, в якому обґрунтовується хибність тези C. непряме доведення (таке, що “відводить у бік”), в якому істинність тези доводиться шляхом підтвердження хибності антитези D. певне положення, істинність або хибність якого обґрунтовується в доведенні E. один із видів доведення, в якому обґрунтовується істинність тези
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИБазова І. Першоджерела 1. Аристотель. Перша Аналітика / / Зібрання творів. – М.: Видавництво «Думка», 1998. – т. 2. – С.117-254. 2. Аристотель. Друга Аналітика / / Зібрання творів. – М.: Видавництво «Думка», 1998 – т. 2. – С.255-346. 3. Аристотель. Метафізика // Зібрання творів. – М: Видавництво «Думка», 1998 – т. 1. – С.63-308. 4. Бэкон Ф. Новый Органон. // Сочинения в двух томах. – Т. 2. – М.: Мысль (Философское наследие), 1978. – 569 с. 5. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. Наука логика: В 3 тт. – М., 1974. – Т.1. 6. Декарт Р. Міркування про метод: щоб правильно спрямовувати свій розум і відшуковувати істину в науках. / Рене Декарт; пер. Андрушко В., Гатальська С. – К.: Тандем, 2001. – 104 с. 7. Лейбниц Г.В. Теория познания, методология, логика и общая теория науки. // Лейбниц Г. В. Сочинения, в четырёх томах. – Серия: Философское наследие. – М.: Мысль, 1984. – 734 с. 8. Поппер К. Логика и рост научного знания (избранные работы). / К. Поппер – М.: Прогресс, 1983. – 605 с. 9. Потебня А. А. Мысль и язык. / А.А. Потебня– К.: Синто, 1993. – 191 с. 10. Рассел Б. Введение в математическую философию. / Б. Рассел – М.: Гносис, 1996. – 240 с. 11. Фреге Г. Логика и логическая семантика: сборник трудов. // Пер. с нем. Б.В.Бирюкова под. ред. З.А.Кузичевой: Учебное пособие для студентов вузов. – М.:Аспект Пресс, 2000. – 512 с.
ІІ. Підручники.
IІІ. Навчальні посібники
IV. Енциклопедії та словники
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||