ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ 13.07.2015 03:08

 

УДК...........

ББК .............

С....

 

 

Рекомендовано до друку методичною радою Інституту

(протокол № __ від „  ” _______ 2014 р.)

 

 

 

 

  М.О.Сова. Юридична психологія: Навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 17 с.

 

 

 

 

 

 

 

                               Рецензенти:   

               

   Тимошенко Ю.П., кандидат юридичних наук, доцент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомості про автора:

Сова М.О. – завідувач кафедри пенітенціарної педагогіки та психології Інституту кримінально-виконавчої служби, доктор педагогічних наук, доцент.

 

 

 

                        © М.О.Сова, 2014

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП ....................................................................................................................5

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН........................................................................................6

 

ПРОГРАМА КУРСУ.............................................................................................7

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ............................9

 

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ..................................................13

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ........................................................................................14

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ.....................................................................15

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...........................................17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Упродовж останніх років Україна намагається модернізувати вищу освіту в контексті євроінтеграції. Так, зокрема, приєднання у 2005 році нашої держави до країн-учасниць Болонського процесу передбачає не тільки суцільне визнання його принципів, але й прийняття зобов’язань щодо здійснення комплексу заходів нормативно-правового спрямування.

Фундаментальною метою дисципліни є оволодіння теоретичними знаннями щодо проявів і використання психічних закономірностей і психологічних особливостей у сфері правового регулювання і юридичної діяльності, а також закріплення практичних навичок для їх застосування у конкретних життєвих ситуаціях.

Предметно-видовими цілями є розширити уявлення про психологічні можливості досягнення ефективної професійної діяльності в сучасних умовах правових відносин;

Загально-функціональними цілями є формування в усього загалу тих, хто навчається:

• набути вміння використовувати отримані в процесі засвоєння даного курсу знання у професійній діяльності майбутніх юристів;
• визначити закономірності психологічних стосунків та поведінки людей в умовах права;
• оволодіти психологічними методами формування правової свідомості, культури та поведінки;
• заохочувати особистості до розвитку самоконтролю й самодисципліни за вимогами права.

Дисципліна «Юридична психологія» вивчається у другому семестрі третього курсу і відноситься до циклу професійно-орієнтованих дисциплін. Юридична психологія тісно пов’язується з окремими темами таких навчальних дисциплін, як загальна психологія, пенітенціарна психологія, філософія тощо.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Форма контролю – залік.

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Назви тем	Нормативний обсяг годин	з них													Технічні засоби/ дидактичні засоби	Взаємозв’язок тем, що вивчаються, з іншими темами та дисциплінами (назва дисципліни, номер теми й вид заняття)
			Всього годин з викладачем		з них								Самостійна та індивідуальна робота	з них
					Лекцій		Семінарських занять		Практичних занять		Модульна контрольна робота			Самостійна робота	Індивідуальна робота
Змістовий модуль 1. Юридична психологія як науково-практична дисципліна
1.	Тема 1. 1Юридична психологія: предмет, завдання та місце в системі наукових знань	8	4		2		2						4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Загальна психологія Тема 1 лекція
2.	Тема 1.2. Загально психологічні основи юридичної психології	12	4		2		2						8	4	4	Ноутбук, мультимедійний проектор	Загальна психологія Тема 1 лекція
3.	Тема 1.3. Соціально-психологічні основи юридичної психології	12	4		2		2						8	4	4	Ноутбук, мультимедійний проектор	Соціальна психологія Тема 1 лекція
Змістовий модуль 2. Кримінальна психологія
4.	Тема 2.1. Психологія злочину	12	8		4		4						4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Правознавство Тема 2 лекція
5.	Тема 2.2. Психологія особистості злочинця	8	4		2		2						4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Загальна психологія Тема 3 лекція
6	Тема 2.3. Психологічна характеристика злочинних груп	14	8		4		4						6	2	4	Ноутбук, мультимедійний проектор	Загальна психологія Тема 5 лекція
Змістовий модуль 3. Судова і пенітенціарна психологія
7	Тема 3.1. Психологічні основи попереднього розслідування	14		6		2		2		2			8	4	4	Ноутбук, мультимедійний проектор	Загальна психологія Тема 5 лекція
8	Тема 3.2. Психологія судового процесу	14		6		2		2		2			8	4	4	Ноутбук, мультимедійний проектор	Загальна психологія Тема 5 лекція
9	Тема 3.3. Психологічна консультація і судово-психологічна експертиза	16		10		4		4		2			4	2	2	Ноутбук, мультимедійний проектор	Психологічне консультування Тема 1 лекція
6.	Форма контролю – іспит
7.	Всього годин	108		54		24		24		6			54	26	38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

Змістовий модуль 1. Юридична психологія як науково-практична дисципліна

 

Тема 1. Юридична психологія: предмет, завдання та місце

в системі наукових знань

 

Юридична психологія як галузь психологічних знань і як навчальна дисципліна. Предмет юридичної психології. Місце юридичної психології в системі психологічної науки та права. Зв’язки юридичної  психології із загальною, соціальною та іншими галузями психології,  а також з цивільним, кримінальним правом і процесом, криміналістикою та кримінологією. Зв’язки юридичної психології із судовою психіатрією та кримінальною патопсихологією. Основні етапи становлення та розвитку юридичної психології: рання історія юридичної психології (ІV ст. до н. е. — перша пол. ХІХ ст.), становлення юридичної психології як самостійної науки (кінець ХІХ — поч. ХХ ст.), розвиток юридичної психології у ХХ ст., сучасний стан юридичної психології. Методологічні, природничо-наукові та правові основи юридичної психології. Об’єкти досліджень. Психологічний бік стосунків між людьми з приводу застосування правових норм. Психічні особливості діяльності, пов’язаної із застосуванням права. Зміст та система юридичної психології. Завдання та сучасні проблеми юридичної психології як міждисциплінарної галузі знань. Методи юридичної психології. Вивчення документального матеріалу. Вивчення процесу та продуктів діяльності. Анкетування. Біографічний метод. Метод узагальнення незалежних характеристик. Межі використання методів юридичної психології у кримінальному процесі. Використання досягнень юридичної психології в галузях соціальної та юридичної практики.

Література

[1–4; 7; 8; 10–12; 14; 16; 18; 20–26;46; 47; 53; 57; 59]

 

Тема 2.Загальнопсихологічні основи юридичної психології

 

Пізнавальні психічні процеси (відчуття, сприйняття, уява, пам’ять,

мислення, уявлення, увага, мова) та урахування їх закономірностей

юристом у професійній діяльності. Емоції, почуття, психічні стани об’єктів юридичної діяльності та їх психолого-правова оцінка. Стани психічної напруги. Адаптаційний синдром. Стрес і стадії його розвитку. Фрустрація, її зв’язок з агресивною поведінкою, насильницькими злочинами проти особи, скоєнням самогубств. Афект та його діагностичні ознаки. Встановлення афекту в осіб, які скоїли насильницькі злочини проти особистості. Симуляція афекту та способи її виявлення. Страждання, їх зв’язок з іншими емоційними та психічними станами. Значення страждань при визначенні моральної шкоди потерпілому. Поняття особистості в психології та правовій науці.

Спрямованість, правосвідомість, мотиваційна сфера, ієрархія потреб у  структурі особистості суб’єктів правозастосувальної діяльності. Проблема вивчення особистості у професійній діяльності юриста.

Література

[1–4, 7; 8; 10–12; 14; 16; 18; 20–26; 42; 61; 77]

 

Тема 3.Соціально-психологічні основи юридичної психології

 

Соціально-психологічні явища. Психологія спілкування, спільної діяльності та конфлікту. Спілкування та його різновиди. Сутність і завдання професійного спілкування юриста, його основні засоби. Психолого-правова характеристика професійного спілкування юриста. Особливості комунікативних дій у діяльності юриста. Розвиток професійно важливих комунікативних якостей юриста. Вивчення й оцінка особистості, яка цікавить юриста. Схеми сприйняття й оцінки іншої людини. Фактори ситуації знайомства. Невербальні засоби комунікації у вивченні іншої людини. Психологічні фактори та прийоми встановлення і розвитку психологічних контактів у спілкуванні. Психологічні особливості отримання необхідної інформації від свідків, потерпілих, підозрюваних та звинувачених. Поняття психологічної техніки професійного спілкування. Прийоми професійного спілкування (накопичення згоди, виклик, психологічне “прогладжування”, відволікання уваги тощо). Психологічні труднощі та бар’єри спілкування та їх подолання. Правомірний психологічний вплив юриста на об’єкти професійного спілкування. Застосування методик психологічного захисту в ситуаціях юридичної діяльності. Поняття, соціально-психологічна характеристика соціальних груп. Психологія виникнення та розвитку груп. Психологічна сутність соціальних норм. Групова динаміка. Лідерство та керівництво. Соціалізація та розвиток особистості. Правова соціалізація та правослухняна поведінка особистості. Психологія нормативної поведінки. Феномен конформізму. Психологічні умови дієвості правових норм. Соціально-психологічні особливості діяльності юриста. Психологічна структура діяльності юриста (потреби, мотиви, цілі, засоби, кінцевий результат). Професіограми професіональної діяльності юриста. Сторони професійної діяльності юриста: пізнавальна, комунікативна, конструктивна, організаційна, засвідчувальна, виховна. Психологія вирішення розумових задач у процесі розслідування і судового розгляду справ. Психологічні особливості прийняття рішень у галузях юридичної діяльності. Психологічні особливості вирішення юристом організаційно-управлінських питань. Професійна деформація та шляхи її подолання. Психологічні аспекти підвищення ефективності праці юристів.

Література

[1–4; 7; 8; 10–12; 14; 16; 18; 20–26; 73; 78]

 

 

Змістовий модуль II. Кримінальна психологія

 

Тема 4.Психологія злочину

 

Предмет та завдання кримінальної психології. Психологія злочинної поведінки. Взаємодія об’єктивних і суб’єктивних факторів здійснення злочину. Структурно-психологічний аналіз злочинної дії. Психологічні аспекти стадій злочину. Особливості вольових та емоційних процесів при підготовці та скоєнні злочинів. Психологія співучасті. Поняття мотиваційної сфери злочину. Співвідношення мотиву, цілі та результату при злочині з необережності та вчиненні злочину умисно.

Література

[1–4; 7–9; 10–14; 16–18; 20–26;

29; 36; 48; 57; 61]

 

Тема 5. Психологія особистості злочинця

 

Особистість правопорушника як спеціальний об’єкт психологічного дослідження. Детермінанти формування особи злочинця. Психологічні особливості особистості злочинця. Підходи до класифікації особистості злочинця. Вивчення особистості правопорушника, його мотиваційної сфери при попередньому розслідуванні, розгляді справи у суді. Усвідомлення порушення норм. Психологія вини. Психологія потерпілого. Психологічне дослідження особистості потерпілого та його діяльності. Роль жертви у генезі злочину, її міжособистісні зв’язки та стосунки зі злочинцем. Психологічний аналіз свідчень потерпілого. Проблеми неповнолітніх у кримінальній психології. Підліток і злочин. Психологічний аналіз особистості неповнолітнього правопорушника. Мотивація злочинної поведінки неповнолітніх. Гендерні особливості злочинної поведінки.

Література

[1–4; 7–14; 16; 18; 20–26; 28–31; 50; 51; 56; 59; 61; 69; 74]

 

Тема 6. Психологічна характеристика злочинних груп

 

Психолого-правова оцінка злочинних формувань (груп), їхньої протиправної діяльності. Типи злочинних формувань. Структура злочинних формувань. Психологічні особливості злочинних груп за участі неповнолітніх. Соціально-психологічна характеристика організованої злочинності. Психологічні методи боротьби з груповою злочинністю.

Література

[1–4; 7–14; 16; 18; 20–26; 32;41; 46; 57; 62]

 

Змістовий модуль III. Судова психологія

 

Тема 7. Психологічні основи попереднього розслідування

 

Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності. Особливості мислення слідчого. Професійна інтуїція і логічні процеси. Психологія оцінки доказів слідчим. Взаємодія внутрішнього переконання та правосвідомості. Психологічні особливості огляду місця події. Встановлення за матеріальними слідами структури злочинної поведінки, суб’єктивного боку злочину, психологічних особливостей особистості злочинця. Психологічні характеристики обшуку і вилучення. Психологічні фактори, що впливають на вибір способів приховування об’єктів. Застосування слідчим психологічних прийомів під час обшуку. Психологія слідчого експерименту, відтворення обстановки та обставин події. Психологія допиту. Психологічні особливості допиту у безконфліктній ситуації. Види питань, особливості їх впливу на психіку допитуваного. Прийоми активізації пам’яті у допитуваного. Психологічні аспекти допиту потерпілого. Психологічні аспекти допиту свідків. Психологічні особливості допиту у конфліктній ситуації. Психологічні аспекти очної ставки. Психологічні аспекти пред’явлення до впізнання. Психологічні ознаки неправдивих показань. Психологічні особливості розслідувань у справах неповнолітніх.

Література

[1–4; 7; 8; 10–12; 14; 16; 18; 20–26; 30; 35;38; 40; 42; 45; 50; 56; 57; 60; 61; 63; 67; 70; 75; 86]

 

Тема 8. Психологія судового процесу

 

Психологічна структура судової діяльності. Загальна структура пізнавальної діяльності суду. Психолого-правова характеристика процесу пізнання, встановлення істини у судовому засіданні. Судові версії. Конструктивна діяльність суду. Психологічні особливості перевірки фактів, оцінки доказів, встановлення істини складом суду. Комунікативна підструктура у діяльності суддів при розгляді кримінальних та цивільних справ. Психологічні особливості судового допиту. Судова мова, вимоги до неї. Фактори, що впливають на комунікативну поведінку учасників процесу в суді. Психологічні засоби впливу на підсудного. Загальна психологічна характеристика судового процесу. Психологія судових дебатів. Психологічні основи виховної функції судового процесу.Формування переконання і винесення вироку судом. Суспільна значущість судових рішень. Психологічні особливості прийняття рішення суддею. Ефект психологічної установки та його роль у процесі прийняття судових рішень. Виховне значення судового вироку.Психологія взаємодії людей у сфері цивільно-правової регуляції. Цивільно-правове регулювання як фактор організації суспільних відносин. Цивільне право та формування ринкової психології. Психологічна характеристика цивільно-правового договору.Психологічні аспекти цивільного процесу. Позиції сторін у цивільному процесі та їх комунікативна активність. Психологічні аспекти підготовки цивільних справ до судового розгляду. Психологічні аспекти організації судового засідання і судового ритуалу. Психологія міжособистісної взаємодії у цивільному процесі. Психологія діяльності судді у цивільному судочинстві. Психологічні аспекти діяльності адвоката у цивільному судочинстві. Психологія судової промови у цивільному судочинстві. Психологічні аспекти пізнання судом обставин справи та винесення судових рішень. Проблема справедливості судових рішень.Психологічні особливості діяльності господарського суду. Психологічні передумови успішності проведення переговорів при вирішенні спорів у господарському суді.

Література

[1–8; 10–12; 14; 16; 17; 18; 20–26; 34; 47; 57; 59; 61; 65; 71]

 

 

 

Тема 9. Психологічна консультація і судово-психологічна

експертиза

 

Використання психолога як консультанта на попередньому слідстві. Залучення психолога як спеціаліста при проведенні слідчих дій. Загальний предмет судово-психологічної експертизи (СПЕ). Окремі предмети судово-психологічної експертизи. Приводи для обов’язкового призначення судово-психологічної експертизи та постановка питань до СПЕ. Приводи факультативного призначення СПЕ. Компетенція СПЕ. Завдання СПЕ. Види судово-психологічних експертиз. СПЕ емоційних станів. СПЕ потерпілих у справах про сексуальні злочини. Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи. СПЕ визначення здатності неповнолітнього правопорушника розуміти значення вчинюваних дій. Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза. СПЕ у справах про пригоди, пов’язані з керуванням технікою. Підготовка та призначення СПЕ при попередньому слідстві, у судовому засіданні при розгляді кримінальних справ та при вирішенні цивільно-правових спорів. Методика проведення СПЕ. Етапи проведення та оформлення результатів СПЕ. Оцінка, використання висновку СПЕ слідчим, захисником, судом.

Література

[1–4; 7; 8; 10–12; 14; 16; 18–27; 33; 43; 44; 49; 52; 54; 55; 57; 58; 61]

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

ТЕМА 1.1; 1.2   Теоретичні засади юридичної психології

 

Питання, які розглядаються на семінарі:

1. Методологічні, природничо-наукові та правові основи юридичної психології.
2. Основні етапи становлення та розвитку юридичної психології.
3. Завдання та сучасні проблеми юридичної психології як міждисциплінарної галузі знань.
4. Методи юридичної психології.
5. Використання методів юридичної психології у кримінальному процесі.

 

Література до теми:

1. Андросюк В. Г., Казміренко Л. І., Кондратьєв Я. Ю. та ін. Юридична психологія. — К., 1999.
2. Бандурка А. М., Бочарова С. Н., Землянская Е. В.Юридическая психология. — Харьков, 2002.
3. Бедь В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — Львів: Новий світ-2000; К.: Каравела, 2002. — 376 с.
4. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология. — М., 2000.
5. Юридична психологія: Підручник / За заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Мойсеєва. — К.: КНТ, 2007.

 

Пропоновані теми рефератів:

1.Юридична психологія в системі наукових знань.

2.Система юридичної психології.

3.Основні етапи становлення та розвитку юридичної психології.

4.Розвиток та сучасний стан вітчизняної юридичної психології.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрийте зміст та систему юридичної психології.
2. Проаналізуйте психічні особливості діяльності, пов’язаної із застосуванням права.
3. Охарактеризуйте метод вивчення документального матеріалу та метод узагальнення незалежних характеристик.
4. Як використовуються методи юридичної психології у кримінальному процесі?

 

 

 

ТЕМА 1.3.Загальні основи юридичної психології

 

Питання, які розглядаються на семінарі:

1. Пізнавальні психічні процеси (відчуття, сприйняття, уява, пам’ять,

мислення, уявлення, увага, мова) та урахування їх закономірностей юристом у професійній діяльності.

1. Емоції, почуття, психічні стани суб’єктів юридичної діяльності та їх психолого-правова оцінка.
2. Стани психічної напруги. Адаптаційний синдром. Стрес і стадії його розвитку.
3. Поняття особистості в психології та правовій науці.

 

Література до теми:

1. Андросюк В. Г., Казміренко Л. І., Кондратьєв Я. Ю. та ін. Юридична психологія. — К., 1999.
2. Бандурка А. М., Бочарова С. Н., Землянская Е. В.Юридическая психология. — Харьков, 2002.
3. Бедь В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — Львів: Новий світ-2000; К.: Каравела, 2002. — 376 с.
4. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология. — М., 2000.
5. Юридична психологія: Підручник / За заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Мойсеєва. — К.: КНТ, 2007.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Зв’язок юридичної психології з галузями права.
2. Загальнопсихологічні основи юридичної психології.
3. Соціально-психологічні основи юридичної психології.
4. Психологічна характеристика діяльності юриста (на вибіркурсанта: юрисконсульта, слідчого, адвоката, судді та ін).

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Розкрийте поняття особистості в психології та правовій науці.
2. Змоделювати структуру особистості суб’єктів правозастосувальної діяльності.
3. Підготувати доповідь: «Проблема вивчення особистості у професійній діяльності юриста».

 

 

 

ТЕМА 2.1. Психологія злочину

 

Питання, які розглядаються на семінарі:

1. Предмет та завдання кримінальної психології.
2. Психологія злочинної поведінки.
3. Психологічні аспекти стадій злочину.
4. Особливості вольових та емоційних процесів при підготовці та скоєнні злочинів.

 

Література до теми:

1. Антонян Ю. М., Гульдан В. В. Криминальная патопсихология. — М., 1991.
2. Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. Психология преступника и расследования преступлений. — М., 1996.
3. Баронін А. С.Психологічний профіль вбивць: Посіб. з кримінальної психології та криміналістики. — К., 2001.
4. Васильев В. Л.Психологическая культура прокурорско-следственной деятельности. — СПб., 1998.
5. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. — Харьков, 1978.
6. Кримінологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та ін.; За заг. ред О. М. Джужи. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Психологія злочинного діяння.
2. Психологія організованої злочинності.
3. Психологічна характеристика злочинів.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Знайти взаємодію об’єктивних і суб’єктивних чинників здійснення злочину.
2. Зробити структурно-психологічний аналіз злочинної дії.
3. Розкрити поняття мотиваційної сфери злочину.
4. Встановити співвідношення мотиву, цілей та результату при вчиненні злочину умисно.

 

 

 

 

ТЕМА  2.2. Психологія особистості злочинця

Питання, які розглядаються на семінарі:

1. Особистість правопорушника як спеціальний об’єкт психологічного дослідження.
2. Психологічні особливості особистості злочинця.
3. Психологія потерпілого.
4. Проблеми неповнолітніх у кримінальній психології.

 

Література до теми:

1. Антонян Ю. М., Гульдан В. В. Криминальная патопсихология. — М., 1991.
2. Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. Психология преступника и расследования преступлений. — М., 1996.
3. Баронін А. С.Психологічний профіль вбивць: Посіб. з кримінальної психології та криміналістики. — К., 2001.
4. Васильев В. Л.Психологическая культура прокурорско-следственной деятельности. — СПб., 1998.
5. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. — Харьков, 1978.
6. Кримінологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та ін.; За заг. ред О. М. Джужи. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Психологічна характеристика особистості правопорушника.

1. 2.  Психологічні особливості особистості злочинця.
2. Психологія потерпілого.

4. Проблема неповнолітніх у кримінальній психології.

5. Роль жертви у генезі злочину.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Знайти детермінанти формування особистості злочинця.
2. Підготувати поетапний проект психологічного дослідження особистості потерпілого та його діяльності.
3. Виявити мотивацію злочинної поведінки неповнолітніх.
4. Виявити гендерні особливості злочинної поведінки.

 

 

 

 

Тема 2.3.Психологічна характеристика злочинних груп

Питання, які розглядаються на семінарі:

1. Психолого-правова оцінка злочинних формувань (груп). їхньої протиправної діяльності.
2. Типи злочинних формувань.
3. Структура злочинних формувань.
4. Психологічні особливості злочинних груп за участі неповнолітніх.

 

Література до теми:

1. Антонян Ю. М., Гульдан В. В. Криминальная патопсихология. — М., 1991.
2. Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. Психология преступника и расследования преступлений. — М., 1996.
3. Баронін А. С.Психологічний профіль вбивць: Посіб. з кримінальної психології та криміналістики. — К., 2001.
4. Васильев В. Л.Психологическая культура прокурорско-следственной деятельности. — СПб., 1998.
5. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. — Харьков, 1978.
6. Кримінологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та ін.; За заг. ред О. М. Джужи. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Психолого-правова оцінка протиправної діяльності злочинних формувань (груп).
2. Соціально-психологічна характеристика організованої злочинності.
3.  Психологічні методи боротьби з груповою злочинністю.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Дати психолого-правову оцінку злочинних формувань.
2. Виявити типи злочинних формувань.
3. Проаналізувати структуру злочинних формувань.
4. Виявити психологічні особливості злочинних груп за участі неповнолітніх.

 

 

 

 

 

ТЕМА  3.1. Психологічний аналіз слідчої діяльності

 

Питання, які розглядаються на семінарі:

1. Функціонально-психологічний аналіз слідчої діяльності.

2.  Психологічні чинники огляду місця події.

3.  Психологічна сутність пред'явлення для впізнання.

4.Урахування психологічних чинників відтворення обстановки та обставин події.

5. Психологічні особливості проведення обшуку.

 

Література до теми:

 

1. Андросюк В. Г., Казміренко Л. І., Кондратьєв Я. Ю. та ін. Юридична психологія. — К., 1999.
2. Бандурка А. М., Бочарова С. Н., Землянская Е. В.Юридическая психология. — Харьков, 2002.
3. Бедь В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — Львів: Новий світ-2000; К.: Каравела, 2002. — 376 с.
4. Васильев В. Л.Юридическая психология: Учебник. — М., 2003.
5. Васильев В. Л.Судебная психология: Психологический практикум для следователей. — Л., 1979.
6. Медведєв В. В.Кримінальна психологія: Підручник — К.: Атака, 2004. — 368 с.

Пропоновані теми рефератів:

1. Психологія слідчих дій.
2. Судово-психологічна експертиза у кримінальних справах.
3. Судово-психологічна експертиза у цивільних справах.
4. Психологічна характеристика учасників судового процесу.
5. Психологічні проблеми цивільного судочинства.
6. Функціонально-психологічний аналіз слідчої діяльності.
7. Психологічні чинники огляду місця події.
8. Психологічна сутність пред'явлення для впізнання.
   1. Психологічні чинники відтворення обстановки та обставин події.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Виявити типи завдань при розслідуванні злочину.
2. Проаналізувати психологічні особливості проведення обшуку.
3. Знайти детермінанти огляду місця події.
4. Підготувати поетапний проект відтворення обстановки та обставин події.

 

 

 

 

ТЕМА  3.2.  Психологічні особливості допиту

 

Питання, які розглядаються на семінарі:

1. Психологічна характеристика інформаційно-комунікативних слідчих дій.

2. Психологічна сутність пред'явлення для впізнання.

3.  Психологічні особливості допиту.

4. Психологічні аспекти очної ставки.

 

Література до теми:

1. Андросюк В. Г., Казміренко Л. І., Кондратьєв Я. Ю. та ін. Юридична психологія. — К., 1999.
2. Бандурка А. М., Бочарова С. Н., Землянская Е.В. Юридическая психология. — Харьков, 2002.
3. Бедь В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — Львів: Новий світ-2000; К.: Каравела, 2002. — 376 с.
4. Васильев В. Л.Юридическая психология: Учебник. — М., 2003.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Психологічна характеристика інформаційно-комунікативних слідчих дій.
2. Етапи інформаційно-комунікативних слідчих дій.
3.  Психологічну сутність пред'явлення для впізнання.
4.  Психологічні особливості допиту.

5. Психологічні аспекти очної ставки.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Підготувати поетапний  психологічний проект допиту.
2. Підготувати поетапний  психологічний проект очної ставки.

 

Тема 3.3. Психологічна консультація і судово-психологічна експертиза

Питання, які розглядаються на семінарі:

1. Використання психолога як консультанта на попередньому слідстві. .
2. Загальний предмет судово-психологічної експертизи (СПЕ).
3. Види судово-психологічних експертиз. СПЕ емоційних станів.
4. Методика проведення СПЕ.

 

Література до теми:

1. Андросюк В. Г., Казміренко Л. І., Кондратьєв Я. Ю. та ін. Юридична психологія. — К., 1999.
2. Бандурка А. М., Бочарова С. Н., Землянская Е.В. Юридическая психология. — Харьков, 2002.
3. Бедь В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — Львів: Новий світ-2000; К.: Каравела, 2002. — 376 с.
4. Васильев В. Л.Юридическая психология: Учебник. — М., 2003.

Пропоновані теми рефератів:

1. Залучення психолога як спеціаліста при проведенні слідчих дій.
2. Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи.
3. Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза.
4. Етапи проведення та оформлення результатів СПЕ. Оцінка, використання висновку СПЕ слідчим, захисником, судом.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Назвати окремі предмети судово-психологічної експертизи.
2. Вияивти приводи для обов’язкового призначення судово-психологічної експертизи та постановка питань до СПЕ.
3. Розкрити СПЕ емоційних станів.
4. Охарактеризувати СПЕ визначення здатності неповнолітнього правопорушника розуміти значення вчинюваних дій.
5. Розкрити підготовку та призначення СПЕ при попередньому слідстві, у судовому засіданні при розгляді кримінальних справ та при вирішенні цивільно-правових спорів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

ТЕМА  3.1. Психологічні чинники відтворення обстановки

 та обставин події

 

Питання, які розглядаються на практичному занятті :

1. Психологічні чинники відтворення обстановки та обставин події.
2.  Різновидивідтворення обстановки та обставин події.
3.  Психологічні стани особистості при відтворенні обстановки та обставин події.
4. Психологічні особливості проведерння обшуку.

 

Література до теми:

Основна:

1. Андросюк В. Г., Казміренко Л. І., Кондратьєв Я. Ю. та ін. Юридична психологія. — К., 1999.
2. Бандурка А. М., Бочарова С. Н., Землянская Е.В. Юридическая психология. — Харьков, 2002.
3. Бедь В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — Львів: Новий світ-2000; К.: Каравела, 2002. — 376 с.
4. Васильев В. Л.Юридическая психология: Учебник. — М., 2003.

 

Додаткова:

1. Баронін А. С. Психологічний профіль вбивць: Посіб. з кримінальної психології та криміналістики. — К., 2001.
2. Васильев В. Л. Психология осмотра места преступления. — Л., 1986.
3. Комаров В. С. Психологические основы очной ставки. — Харьков, 1976.
4.  Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. — Харьков, 1978.
5. Ратинов А. Р., Ефимова Н. И. Психология допроса обвиняемого. — М., 1988.
6. Филонов Л. Б. Психологические способы изучения личности обвиняемого. — М., 1983.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Психологічі чинники відтворення обстановки та обставин події.
2. Різновидивідтворення обстановки та обставин події.
3. Психологічні стани особистості при відтворенні обстановки та обставин події.
4.  Психологічні особливості проведення обшуку.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. Підготувати поетапний  психологічний проект проведерння обшуку.
2. Законспектувати посібник Бароніна А. С. «Психологічний профіль вбивць» (Баронін А. С. Психологічний профіль вбивць: Посіб. з кримінальної психології та криміналістики. — К., 2001).

 

ТЕМА 3.2.Психологічні засади адвокатської діяльності

 

Питання, які розглядаються на практичному занятті :

1. Психологічна структура адвокатської діяльності.

2. Психологічна підготовленість адвоката.

3. Психологічні аспекти захисної промови адвоката.

 

Література до теми:

Основна:

1. Бандурка А. М., Бочарова С. Н., Землянская Е. В.Юридическая психология. — Харьков, 2002.
2. Дулов А. В. Судебная психология. — Минск, 1995.
3. Медведєв В. В.Кримінальна психологія: Підручник — К.: Атака, 2004. — 368 с.
4. Юридична психологія: Підручник / За заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Мойсеєва. — К.: КНТ, 2007.

Додаткова:

1. Комаров В. С. Психологические основы очной ставки. — Харьков, 1976.
2. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. — Харьков, 1978.
3. Кудрявцев И. А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза. — М., 1988.
4. Столяренко А. М. Психологические приемы в работе юриста. — М., 2000.

 

Пропоновані теми рефератів:

1.  Психологічна структура адвокатської діяльності.
2.  Психологічна підготовленість адвоката.
3.  Виявити психологічні аспекти захисної промови адвоката.

 

Завдання до самостійної роботи:

1. 1.  Розкрити сутність поняття «професійна деформація».
2. Що Ви розумієте під «загальною культурою адвоката»?
3. Вказати помилки, що допускаються молодими адвокатами.

 

 

 

 

 

ТЕМА 3.3.  Психолого-педагогічні засади профілактичної діяльності

 

Питання, які розглядаються на практичному занятті :

1. Функціонально-психологічна характеристика профілактичної діяльності.
2. Психологічні особливості профілактичної діяльності.
3. Психологічний зміст та опосередкування функціональних обов'язків дільничного інспектора міліції.

 

Література до теми:

 

1. Антонян Ю. М., Гульдан В. В. Криминальная патопсихология. — М., 1991.
2. Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. Психология преступника и расследования преступлений. — М., 1996.
3. Бедь В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — Львів: Новийсвіт-2000; К.: Каравела, 2002.
4. Васильев В. Л. Психологическая культура прокурорско-следственной деятельности. — СПб., 1998.
5. Илларионов В. П. Переговоры с преступниками. — М., 1993.
6. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. — Харьков, 1978.
7. Морозов О. М. Психологія особистості: оперативна аудіовізуальна діагностика: Навч. посіб. — К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. — 328 с.

 

Пропоновані теми рефератів:

1. Функціонально-психологічна характеристика профілактичної діяльності .
2. Психологічні особливості профілактичної діяльності.
3. Психологічний зміст та опосередкування функціональних обов'язків дільничного інспектора міліції.

 

Завдання до самостійного роботи:

1. Розкрити ефективні заходи індивідуально-профілактичного впливу на раніше засуджених.

1. Вивчити заходи індивідуальної профілактики.

 

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1. Розкрийте зміст та систему юридичної психології.
2. Проаналізуйте психічні особливості діяльності, пов’язаної із застосуванням права.
3. Охарактеризуйте метод вивчення документального матеріалу та метод узагальнення незалежних характеристик.
4. Як використовуються методи юридичної психології у кримінальному процесі?
5. Розкрийте поняття особистості в психології та правовій науці.
6. Змоделювати структуру особистості суб’єктів правозастосувальної діяльності.
7. Підготувати доповідь: «Проблема вивчення особистості у професійній діяльності юриста».
8. Знайти взаємодію об’єктивних і суб’єктивних чинників здійснення злочину.
9. Зробити структурно-психологічний аналіз злочинної дії.
10. Розкрити поняття мотиваційної сфери злочину.
11. Встановити співвідношення мотиву, цілей та результату при вчиненні злочину умисно.
12. Знайти детермінанти формування особистості злочинця.
13. Підготувати поетапний проект психологічного дослідження особистості потерпілого та його діяльності.
14. Виявити мотивацію злочинної поведінки неповнолітніх.
15. Виявити гендерні особливості злочинної поведінки.
16. Дати психолого-правову оцінку злочинних формувань.
17. Виявити типи злочинних формувань.
18. Проаналізувати структуру злочинних формувань.
19. Виявити психологічні особливості злочинних груп за участі неповнолітніх.
20. Виявити типи завдань при розслідуванні злочину.
21. Проаналізувати психологічні особливості проведення обшуку.
22. Знайти детермінанти огляду місця події.
23. Підготувати поетапний проект відтворення обстановки та обставин події.
24. Підготувати поетапний  психологічний проект допиту.
25. Підготувати поетапний  психологічний проект очної ставки.
26. Назвати окремі предмети судово-психологічної експертизи.
27. Вияивти приводи для обов’язкового призначення судово-психологічної експертизи та постановка питань до СПЕ.
28.  Розкрити СПЕ емоційних станів.
29. Охарактеризувати СПЕ визначення здатності неповнолітнього правопорушника розуміти значення вчинюваних дій.
30. Розкрити підготовку та призначення СПЕ при попередньому слідстві, у судовому засіданні при розгляді кримінальних справ та при вирішенні цивільно-правових спорів.
31. Підготувати поетапний  психологічний проект проведерння обшуку.
32. Законспектувати посібник Бароніна А. С. «Психологічний профіль вбивць» (Баронін А. С. Психологічний профіль вбивць: Посіб. з кримінальної психології та криміналістики. — К., 2001).
33. 33.                     Розкрити сутність поняття «професійна деформація».
34. Що Ви розумієте під «загальною культурою адвоката»?
35. Вказати помилки, що допускаються молодими адвокатами.
36. 36.  Розкрити ефективні заходи індивідуально-профілактичного впливу на раніше засуджених.
37. Вивчити заходи індивідуальної профілактики.

 

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Вибрати вірну відповідь:

1.Предмет юридичної психології - це:

а) злочин, особа злочинця після його засудження;

б) психічне явище. Механізми і закономірності людської психіки в системі «людина – право»;

в) особливості розвитку і прояву психологічних закономірностей пов’язаних з почепом діяльності по здійсненні правосуддя;

г)  психологічні основи особистості і діяльності в умовах правового регулювання, система «людина право» головною ланкою в якій є особистість як суб’єкт діяльності;

д) все перераховане.

2. Завдання юридичної психології це:

а) розкриття психологічної сутності фундаментальних понять і категорій права;

б) розробка методик (і нових методів) теоретичних і прикладних досягнень у галузі;

в) психологічне дослідження особистості злочинця. Розкриття мотивації злочинної поведінки;

г) розробка соціально психологічних основ профілактики;

д) все перераховане.

3. Принцип системного підходу в юридичній психології припускає:

А. розгляд явища яке вивчається, яка системи тобто як відмежованої множини взаємодіючих елементів;

Б. визначення складу структури організації елементів і частин системи виявлення провідних взаємодій між ними;

В. виявлення зовнішніх зв’язків системи виділення серед них головних;

Г. визначення функції і її роль серед інших систем;

Д. виявлення на цій основі закономірностей і тенденцій;

Є. все перераховане.

4. Основними проблемами є:

А. психологія правової соціалізації

Б. психологічні умови ефективності правових норм

В. асоціальні стереотипи поведінки

Психологічні аспекти ефективні правотворчості

Д. все перераховане.

5. Правова соціалізація включає в себе:

А. засвоєння критерії оцінок критично юридично значимих ситуацій;

Б. вивчення законів і соціальних вимог які визначають міру можливої  і належної поведінки;

В. усвідомлення своїх праві обов’язків і способів їх реалізації;

Г. оволодіння необхідними соціальними навичками шляхом навчання того як користуватися правовими знаннями, вимогами;

Є. все перераховане.

6. Основні ознаки правосвідомості:

А.  правосвідомість не kbit відображає соціальну реальність але і активно на неї впливає;

Б. в якості механізму право свідомості виступає мовно-розумова діяльність;

В. правосвідомість не може існувати без конкретного носія людської особистості;

Г. правосвідомість не kbit відбиває правовий досвід особистості але і мотивує поведінку,виконує функцію регулятора поведінки;

Д. все перераховане.

7. Правосвідомість особистості це

А. сукупність правовиз знань та вмінь

Б. оціночні судження до норм права (позитивні, нейтральні, негативні)

В. наявність психологічної установки на право послушну поведінку, звички до виконання норм і нестерпного ставлення до правопорушників

Г. ціннісні установки особистості

Д. все перераховане.

8. Сім’ї, для яких характерні дефекти правової соціалізації це

А. криміногенна та аморальна

Б. не повна сім’я з дефектами в структуру

В’ю проблемна сім’я

Г. псевдо благополучна сім’я з неправильними методами виховання

Є. все перераховане.

9. Біологічні умови до протиправної поведінки це

А. патологія біологічних потреб (сексуальне викривлення)

Б. спадкові захворювання

В. неврастенія

Г. психопатія та інші нервово психічні захворювання

Д. все перераховане.

10. Мотивація виконує наступні функції:

А. причино відображальну (формується у взаємодії соціального середовища та особистості):

Б. спонукальну (штовхає людину до активності)

В. смислоутворюючу (мають для індивіда особистісне значення)

Г. регулятивну (спрямовує дії людини у відповідності з актуальним бажанням)

Д. контролюючі( виступає в якості еталонної складової в процесі співставлення індивідом бажаних і тих, що досягаються результатом своїх дій)

Є. все перераховане.

11. Мотиви злочинної поведінки

А. їх особливість заклечається у вузько особистісних спонуканнях. Які протиставлені більш високим суспільними інтересам

Б. переважання матеріальних та вітальних ( природних ) спонукань над духовними

В. домінування спонукань типу потягів а не обов’язку

Г. панування спонукань з найближчими цілям. А не життєво важливими перспективами

Д. низький рівень спонукань в ієрархічній системі цінностей офіційно прийнятих суспільством

Є. все перераховане.

12. Психологія огляду vcwz події це

А. невизначеність сklxj інформації

Б. невідкладний характер

В. розподілення та переключення уваги слідчого
Г. перевантаження оперативної уваги і висока психологічна напруженість

Д. поєднання в діяльності слідчого пізнавального елементу (сприйняття обстановки, фактів; виявлення причинного зв’язку; висунення версій)

Є. все перераховане.

13. Способи приховування злочину

А. маскування

Б. фальсифікація (створення хибних слідів)

В. інсценування (комбінація маскування і фальсифікації)

Г. приховування і знищення інформації

Д. все перераховане.

14. Хитроці обшукуваного

А. переключення уваги на інші предмети

Б. провокація

В. брехлива співпраця

Г. використання не доступних місць

Д. скарження на стан здоров’я

Є. все перераховане.

15. Приводами для обов’язкового призначення судово-психологічної експертизи є

А розумова відсталість не повнолітнього

Б. статеві злочини

В. сумніви в здібностях особи правильно сприймати важливі для слідства обставини і давати по них правильні свідчення

Г. ознаки вкрай підвищеного і раптово виниклого емоційного перенапруження. Яке проявляється в злочинній дії

Д. все перераховане.

16. Мотиви закритості при допиті це

А. страх покарання

Б. боязнь помсти співучасників

В. сором за вчинене

Г. бажання приховати істині подробиці

Д. антипатія не приязнь до слідчого

Є. все перераховане.

17. Фактори, що впливають на свідків в ході допиту це

А. фізичні умови сприйняття події

Б. психофізичні особливості

В. психічний стан в ході допиту

Г. індивідуальний тип пам’яті і якості інтелекту

Д. все перераховане.

18. Мотиви обманних показів свідка

А. родинні обов’язки, неправдиве зрозуміле почуття дружби

Б. особиста зацікавленість свідка (ненависть, заздрість ті ін..)

В. почуття співчуння до потерпілого

Г. бажання приховати інші подробиці

19. Серед виділених сторін юриста зокрема cлідчого, cудді має більшу питому вагу:

А. соціальна

Б. пізнавальна (пошукова)

В. комунікативна

Г. організаційна

Д. засвідчу вальна

20. Структура пізнавальної діяльності суду

А. вивчення доказових факторів та оцінка всіх обставин кримінальної справи

Б. перевірка на достовірність версій

В. співставлення моделі події (юридичного факту) і певної норми кримінального закону

Г. вивчення особистості підсудного, потерпілого, свідка та інших осіб.

Д. вивчення поведінки осіб, що знаходяться в зоні.

Є. все перераховане.

21. ПАсихологічні засоби ефективного впливу на підсудного

А. використання окремих факті,а з життя підсудного

Б. спростування помилкових уявлень про причини , що привили його до кримінальної відповідальності

В. спростування розрахунку піддослідного на безнаказаність

Г. встановлення істини по справі

Д. все перераховане.

 

22. Структура промови державного обвинувачувача має слідуючі компоненти

А. вступна частина та виклад фактичних обставин діяння

Б. аналіз та оцінка зібраних в справі доказів

В. обґрунтування класифікація злочину і характеристика злочинця і потерпілого

Г. аналіз причин і умов, що спаяли злочину

Д. зняття емоційного напруження

Є. все перераховане.

23. Структура захисної промови адвокати має структуру

А. вступ та аналіз фактичних обставин справи

Б. аналіз особистісних особливостей підзахисного

В. аналіз мотивів учинення діяння підзахисного

Г. нав’язування трудомістких слідчих дії

Д. аналіз норм законодавства і висновок

Є. все перераховане.

24.Об’єктивні передумови розвитку підприємництва це

А. права господаря власності від будь яких посягань

Б. рівноправність усіх форм власності

В. мотиваційна сфера, потреба самореалізації

Г. майново-розпорядницька самостійність при організація господарських зв’язків

Д. офіційна фінансова політика держави по відношенню до приватного бізнесу

Є. все перераховане.

25. Особливостями цивільних правовідносин є

А. правомочні вимоги (можливість жадати від забов’язаного суб’єкта виконання ним своїх обов’язків)

Б. правомочності на захист (можливість вимагати використання державно примусових заходів у випадку порушення суб’єктом права

Г. цілі мотиви. Почуття, рішення переконання

Д. все перераховане.

26. Консультація з юридичної психології дається у таких питаннях

А. між індивідуальні відмінності, типологія осіб специфічні прояви поведінки та діяльності окремих психологічних типів

Б. окремі психологічні феномени, стани, процеси їх наявність чи відчутність в ситуації вчинення злочину

В. вікові особливості психологічного розвитку, зміни динаміки та темпу пізнавальних емоційно-вольвих прочесів на різних етапах становлення та розвитку особи

Г. рекомендації, щодо заходів психологічного впливу на особу з метою впливу встановлення психологічного контакту

Д. сумніви в оригінальності тексту

Є. все перераховане.

27. Судово-психологічна експертиза проводиться тоді коли спостерігається

А. невизначеність, химерність мотивації поведінки підозрюваного, свідка, обвинувачуваного, потерпілого

Б. вміння виявляти розумну настороженість і увагу до ризику, небезпеки, несподіваності

В. не відповідність характеру поведінки цілям і мотивам вчиненого

Г. різко вираженні характерологічні особливості об’єкта (в’ялість або активність, замкненість або ейфорія)

Д. все перераховане.

28. Недоліки судово-присихологічної експертизи

А. даний вид експертизи не має наукових засад

Б. експерти не застосовували обов’язкових для даного виду дослідження методик

В. наукові положення і дані викликає сумнів

Г. висновок експертів обґрунтовані не на психологічних знаннях і не на даних науки

Д. висновки базуються не на конкретних результатах, а на середніх даних

Є. все перераховане.

29. Компетенція судово психологічної експертизи в цивільному процесі

А. установлення психологічних факторів укладання угод

Б. установлення психологічної сумісності дітей та опікунів

В. установлення професійної придатності з урахуванням психологічних особливостей

Г. встановлення не дійсних угод (суперечка про заповіти та договори дарування)

Д. встановлення індивідуально психологічних особливостей свідків здатності їх правильно сприймати події та факти, які мають значення для справи і давати про неї адекватні покази та ін.

Є. все перераховане.

30. Компетенція психологічної експертизи справа про адміністративні правопорушення це

А. установлення фізіологічного афекту у момент вчинення правопорушення

Б. визначення психологічної можливості свідка та потерпілого вірно сприймати обставини вчиненого правопорушення

В. визначення інтелектуального порушення неповнолітнього, психологічногоо та психічного інфантилізму

Г. виявлення особистісних якостей правопорушення, що виявляється у вчиненому правопорушення

Д. установлення психологічних особливостей водія транспортних засобів при порушенні ним встановлених правил, а також того як ці якості позначилися в правопорушенні

Є. все перераховане.

31. На відміну від психологічного експерименту психодіагностика допомагає виявляти і оцінити

А. зовнішні змани

Б. незалежні змінні

В. артефакти

Г. додаткові змінні

Д. залежні змінні

32.  Який вид психологічного вимірювання визначається порівнянням тестового показника розвитку властивостей під експертного середньогоруповим рівнем

А. нормативне

Б. критеріальне

В. іпсативне

Г. імовірнісне

Д. десятинне

33. Яка з перерахованих психотехнологій предназначена для виявлення індивідуальної свідомості під експертних

А. стандартизованим метод дослідження особистості Л. Собчик

Б. репертуарні решітки Дж Келлі

В. тест малюнкових фрустрацій С.Розинцвейн

Г. тест тематичної аперцепції Мюррея

Д. соціометрія Морено

34. Кримінальна психологія - це

А. галузь соціальної психології яка вивчає психологічні особливості осіб, що скоїли злочин

Б. галузь юридичної психології яка вивчає психологічний механізм правопорушень на психологія правопорушників, проблеми утворення, структури та функціонування утворення злочинних груп

В. особлива частина загальної психології, яка вивчає психологічний механізм правопорушень та і психологія правопорушників, проблеми утворення проблеми утворення, структури та функціонування утворення злочинних груп

Г. галузь юридичної психології яка вивчає психологію порушників засуджених до позбавлення волі за скоєння злочину

Д. галузь юридичної психології яка вивчає психологічні механізми та психологічні особливості розгляду кримінальних справ у судах

35. Причини злочинності це

А. результат складної взаємодії особистості та середовища

Б. наслідки відсутності належного контролю за дітьми з боку батьків

В. стан розвитку економіки в країні

Г. сучасні умови розвитку демократії

Д. результат виховання та навчання підлітків

36. що не входить до основних етапів формування злочинної поведінка

А. пошуковий

Б. мотиваційний

В. цілепокладаючий

Г. операційний

37. Злочинна група це

А. анти суспільне об’єднання 3 і більше неповнолітніх для скоєння злочину

Б. державне об’єднання 2 і більше осіб для отримання прибутку шляхом здійснення кримінальної діяльності

В. недержавне об’єднання 3 і більше підприємців для розвитку своєї справи

Г. об’єднання 3 і більше осі для спільного скоєння злочину

Д. анти суспільне об’єднання 2 і більше осіб для спільного вчинення злочинне, що є єдиним, особливим об’єктом людської діяльності

38. Що не належить до причин обєднання декількох осіб у злочинну групу:

А. не можливість вчинити злочин самому

Б. спільність інтересів

В. особисті неформальні зв’язки у минулому та їх характер

Г. прийняті в групі загальні норми поведінки, що визначають та групову злочинну діяльність

Д. брак належно соціального контролю в суспільстві

39. Що не належить до закономірності формування та розвитку злочинних груп:

А. добровільність

Б. наявність зброї

В. удосконалення як функціональної структури

Г. заміна емоційних стосунків на ділові

Д. розширення сфер впливу

40. Злочин - це

А. складний акт вольової поведінки, що являє собою суспільну небезпеку та трактується законом, як злочинний

Б. вид професійної діяльності, яка карається правовими актами держава

В. закінчена дія яка трактується як злочинна

Г. особливий психічний стан людини який створює небезпу навколишнього середовища.

Д. емоційні прояви особистості які трактуються зрідно законодавства як злочинні

41. Що не входить до чотирьох груп прагнень:

А. до результату дії

Б. до самих дій

В. до злочинної поведінка

Г. до спілкування

Д. до спілкування

42. Що є провідним чинником, що визначає злочинну поведінку:

А. порушення житлових умов

Б. порушення соціалізації

В. порушення соціальної угоди у суспільстві

Г. порушення соціальних гарантій

Д. порушення прав громадянина.

43. Психологічний вплив це:

А. застосування фізичних методів до отримання необхідної інформації

Б. спілкування з особами від яких необхідно отримати інформації

В. активна цілеспрямована діяльність спрямована на зміну психіки

44.Розкриття злочинів – це:

А. один з найбільш екстремальних видів правоохоронної діяльності

Б. один із способів встановлення істини

В. вид гуманітарної підготовки фахівців

Г. спосіб існування певних категорій громадян

Д. використання спеціальних знань у професійній діяльності фахівчіф з гуманітарною освітою

45. Що належить до комунікативних слідчих  дій:

А. огляд місця подій

Б. обшук

В. затримання

Г. перевірка свідчень на місці

Д. допит

46. Що є об’єктом дослідження судово-психологічної експертизи:

А. контроль за психічним станом звинувачуваного

Б. психологічні вияви людини, що не виходять за норми

В. психологічна патологія

Г. вивчення рівня фізичного розвитку

Д. психічні стани людини під час судового процесу

47. Судово-психологічна експертиза є напрямом:

А. криміналістики

Б. кримінології

В. загальної психології

Г. юридичної психології

Д. соціальної психології

48. Теоретичною базою для юридичної психології є:

А. криміналістика

Б. конфліктологія

В. кримінальний процес

Г. кримінальне право

Д. загальна психологія

Є. психологія в особливих умовах.

49. Що не входить до підготовки допиту

А. створення інформаційної бази

Б. вивчення особи допитуваного

В. отримання консультації експертів

Г. складання плану допиту

Д. попередження керівнитство про проведення допиту.

50. Від чого залежить ефективність проведення судово-психологічної експертизи:

А. від компетентності і професіоналізму експертів

Б. від психічного стану слідчого який призначає СПЕ

В. від кримінального досвіду обстежуваного

Г. від професійного рівня cyддів які розглядають справу

Д. від психічного стану свідків.

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

1. Предмет юридичної психології.

2. Завдання юридичної психології.

3. Система юридичної психології.

4. Методологічні принципи в юридичній психології.

5. Методи юридичної психології.

6. Завдання юридичної психології як міждисциплінарної галузі знань.

7. Використання досягнень юридичної психології в галузях соціальної та юридичної практики.

8. Зародження юридичної психології.

9. Основні етапи становлення та розвитку юридичної психології.

10. Формування психологічної школи права на початку XX ст. (Л. Петражицький).

11. Історія вітчизняної юридичної психології.

12. Сучасний стан та проблеми вітчизняної юридичної психології.

13. Поняття особистості у психології та правовій науці.

14. Пізнавальні психічні процеси та урахування їх закономірностей юристом у професійній діяльності.

15. Емоції, почуття, психічні стани об'єктів юридичної діяльності та їх психолого-правова оцінка.

16. Проблема вивчення особистості у професійній діяльності юриста.

17. Фрустрація, її зв'язок з агресивною поведінкою, насильницькими злочинами проти особи, скоєнням самогубств.

18. Значення страждань при визначенні моральної шкоди потерпілому.

19. Психологічна характеристика праці юриста.

20.  Психологічні особливості пізнавальної діяльності юриста.

21.  Особливості комунікативних дій в діяльності юриста.

22. Психологічні особливості прийняття рішень галузях юридичної діяльності.

23. Психологічні особливості вирішення юристом органпаційно-управлінських питань.

24. Розвиток професійно важливих комунікативних якостей юриста.

25. Професійна деформація юриста та шляхи її подолання.

26. Психологічні аспекти підвищення ефективносгі праці юристів.

27. Психологія взаємодії людей у сфері цивільно-правової регуляції.

28. Психологічні аспекти цивільного процесу.

29. Психологічні особливості діяльності господарського суду.

30. Цивільне право та формування ринкової психології.

31. Психологічні аспекти діяльності адвоката у цивільному судочинстві.

32. Предмет та завдання кримінальної психології.

33. Психологія злочинного діяння.

34. Індивідуально-психологічні причини злочинної поведінки.

35. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки.

36. Психологічна структура злочинного діяння.

37. Психологічні наслідки здійсненого злочину.

38. Особистість злочинця як об'єкт психологічного дослідження.

39. Соціально-психологічна типологія злочинця.

40. Психологія потерпілого.

41. Психологія організованих злочинних формувань (груп).

42. Психологічний аналіз особистості неповнолітнього правопорушника.

43. Психологічні методи боротьби з груповою злочинністю.

44. Психологія допиту потерпілого.

45. Психологія допиту підозрюваного.

46. Психологія допиту звинуваченого.

47. Психологія допиту свідків.

48. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.

49. Психологія огляду місця події.

50. Психологія обшуку.

51. Психологія виїмки.

52. Психологія слідчого експерименту.

53. Психологія відтворення обстановки.

54. Психологія відтворення обставин події.

55. Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності.

56. Психологічні особливості розслідувань у справах неповнолітніх.

57. Застосування слідчим психологічних прийомів під час обшуку.

58. Психологічні ознаки неправдивих покітиь при допиті.

59. Використання  психолога   у   якості   консультанта  на   попередньому слідстві.

60. Залучення психолога у якості спеціаліста під час проведення слідчих дій.

61. Загальний предмет судово-психологічної експертизи (СПЕ).

62. Окремі предмети судово-психологічної експертизи?

63. Приводи для обов'язкового призначення судово-психологічної експертизи.

64. Приводи факультативного призначення СПЕ.

65. Компетенція СПЕ.

66. Завдання СПЕ.

67. Види судово-психологічних експертиз.

68. СПЕ емоційних станів.

69. СПЕ потерпілих у справах про сексуальні злочини.

70. Експертиза соціально-психологічних особливостей членів злочинної групи.

71. СПЕ визначення здатності неповнолітнього правопорушника розуміти значення вчинюваних дій.

72. Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза.

73. СПЕ у справах про пригоди, пов'язані з керуванням технікою.

74. Підготовка та призначення СПЕ при попередньому слідстві.

75. Підготовка та призначення СПЕ у судовому засіданні під час розгляду кримінальних справ.

76.   Підготовка та призначення СПЕ при вирішенні цивільно-правових спорів.

77. Методика проведення СПЕ.

78. Етапи проведення та оформлення результатів СПЕ.

79. Оцінка, використання висновку СПЕ слідчим.

80. Оцінка, використання висновку СПЕ захисником.

81. Оцінка, використання висновку СПЕ судом.

82. Психологічна структура судової діяльності.

83. Загальна психологічна характеристика судового процесу.

84. Психологічні особливості подання свідчень у суді.

85. Формування переконання і винесення вироку судом.

86. Психологія судових дебатів.

87. Психологія винесення вироку.

88. Предмет і завдання пенітенціарної психології.

 89. Психологія особистості засудженого.

90. Соціально-психологічна характеристика груп засуджених.

91. Соціальна реадаптація звільненого.

92. Каяття злочинця як психічний акт самооцінки й самоосуду індивідом своєї поведінки.

93. Методи психологічного впливу на засуджених з метою їх ре соціалізації

 

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Андросюк В. Г., Казміренко Л. І., Кондратьєв Я. Ю. та ін. Юридична психологія. — К., 2012.
2. Бандурка А. М., Бочарова С. Н., Землянская Е. В.Юридическая психология. — Харьков, 2002.
3. Бедь В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — Львів: Новий світ-2000; К.: Каравела, 2012. — 376 с.
4. Васильев В. Л.Юридическая психология: Учебник. — М., 2003.
5. Васильев В. Л.Судебная психология: Психологический практикум для следователей. — Л., 1979.
6. Дулов А. В. Судебная психология. — Минск, 1975.
7. Еникеев М. И. Основы общей и юридической психологии. — М., 1996.
8. Еникеев М. И. Юридическая психология. — М.: Норма, 2000.
9. Зелинский А. Ф. Криминальная психология. — К., 1999.
10. Коновалова В. Е. Правовая психология. — Харьков, 1997.
11. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Підручник. — К., 2011.
12. Костицкий М. В.Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические вопросы. — К., 1990.
13. Медведєв В. В.Кримінальна психологія: Підручник — К.: Атака, 2004. — 368 с.
14. Мостовая И. М.Юридическая психология. — К., 1998.
15. Пирожков В. Ф. (в соавт.) Исправительно-трудовая психология. — Рязань, 1985.
16. .Прикладная юридическая психология / Под ред. А. М. Столяренко. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.
17. Ратинов А. Р.Судебная психология для следователей. — М., 1967.
18. Романов В. В. Юридическая психология: Учебник. — М., 2000.
19. Ситковская С. Д.Судебно-психологическая експертиза. — М., 1980.
20. Словник термінів з юридичної психології / За ред. Я. Ю. Кондратьєва. — К., 2011.
21. Чуфаровский Ю. В.Основы юридической психологии. — М., 1995.
22. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология. — М., 2000.
23. Шиханцов Г. Г. Юридическая психология. — М., 1998.
24. Энциклопедия юридической психологии / Под ред. А. М. Столяренко. — М., 2003.
25. Юридическая психология: Хрестоматия / Сост. Т. Н. Курбатова. — СПб., 2001.
26. Юридична психологія: Підручник / За заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Мойсеєва. — К.: КНТ, 2013.

 

Додаткова

1. Алікіна Н. В. та ін. Психологічна експертиза в слідчій практиці. — К., 1993.
2. Антонян Ю. М., Бородин С. В. Преступность и психические аномалии. — М., 1987.
3. Антонян Ю. М., Гульдан В. В. Криминальная патопсихология. — М., 1991.
4. .Антонян Ю. М., Еникеев М. И., Эминов В. Е. Психология преступника и расследования преступлений. — М., 1996.
5. Баронін А. С.Психологічний профіль вбивць: Посіб. з кримінальної психології та криміналістики. — К., 2001.
6. Башкатов И. П.Психология групп несовершеннолетних правонарушителей (социально-психологические особенности). — М., 1993.
7. Бедь В. В. Юридична психологія: Навч. посіб. — Львів: Новийсвіт-2000; К.: Каравела, 2002.
8. Брусиловский А. Е.Судебно-психологическая экспертиза. — Харьков, 1929.
9. Васильев В. Л.Психологическая культура прокурорско-следственной деятельности. — СПб., 1998.
10. Васильев В. Л. Психология осмотра места преступления. — Л., 1986.
11. Глоточкин А. Д., Пирожков В. Ф.Исправительно-трудовая психология. — М., 1974.
12. Гуров А. И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. — М., 1990.
13. Дубинин Н. П., Кравец И. И., Кудрявцев В. Н.Генетика. Поведение. Ответственность. — М., 1989.
14. Еникеев М. И.Основы общей и юридической психологии. — М., 1996.
15. Илларионов В. П. Переговоры с преступниками. — М., 1993.
16. Ковалев А. Г. Психологические основы исправления правонарушителя. — М., 1968.
17. Комаров В. С. Психологические основы очной ставки. — Харьков, 1976.
18. .Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності. — Палермо, 2000.
19. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. — Харьков, 1978.
20. .Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза. — Львов, 1987.
21. Коченов М. М. Судебно-психологическая экспертиза. — М.,1977.
22. Кравченко О. В., Тимченко О. В., Христинко В. Є. Психологічне забезпечення діяльності ОВС в ризиконебезпечних ситуаціях оперативно-службової діяльності: Навч. посіб. — Х., 2002.
23. Кримінологія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та ін.; За заг. ред О. М. Джужи. — К.: Юрінком Інтер, 2002.
24. Кудрявцев В. Н.Закон, поступок, ответственность. — М., 1986.
25. Кудрявцев В. Н.Правовое поведение: норма и паталогия. — М., 1982.
26. Кудрявцев И. А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза. — М., 1988.
27. Липман О. Психология лжи. — Харьков, 1996.
28. Личность преступника как объект психологического исследования. — М., 1979.
29. Медведев В. С. Проблеми професійної деформації працівників ОВС. — К., 2003.
30. Медведєв В. С. Вітчизняна юридична психологія: віхи становлення // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. — 2002. — No 7.
31. Мельник В. В., Цыцарев С. В., Яковлев Я. М. Основы судебно-психологической экспертизы по уголовным делам. — Л., 1987.
32. Мельник М. І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства. — К., 2000.
33. Морозов О. М.Психологія особистості: оперативна аудіовізуальна діагностика: Навч. посіб. — К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. — 328 с.
34. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — К.: Каннон; А. С. К., 2002. — 1104 с.
35. Обозов Н. Н., Щёкин Г. В. Психология работы с людьми. — К., 1998.
36. Орзих М. Ф.Личность и право. — М., 1975.
37. Печерский В. В. Допрос несовершеннолетней потерпевшей напредварительном следствии и в суде. Изнасилование: Монография  / В. В. Печерский, С. Ю. Ревтова. — Гродно: ГрГУ, 2003. — 260 с.
38. Професійнапсихологія в органах внутрішніх справ / В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко, В. С. Медведєв, Г. О. Юхновець. — К., 1995.
39. Психологічні особливості організованих злочинних об’єднань (використання психологічних знань у протидії організованій злочинності) // За заг. ред. Я. Ю. Кондратьєва. — К., 2002.
40. Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей. — М., 1967.
41. Ратинов А. Р., Ефимова Н. И. Психология допроса обвиняемого. — М., 1988.
42. Робоча книга пенітенціарного психолога / За заг. ред. В. М. Синьова, В. С. Медведєва. — К., 2000.
43. Сергеич П. Искусство речи на суде. — М., 1991.
44. Словарь психолога-практика / Сост. С. Ю. Головин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Харвест, 2003.
45. Столяренко А. М.Психологические приемы в работе юриста. — М., 2000.
46. Тарарухин С. А. Преступное поведение. — М., 1974.
47. Филонов Л. Б. Психологические способы изучения личности обвиняемого. — М., 1983.
48. .Филонов Л. Б.Тренинги делового общения сотрудников органов внутренних дел с различными категориями граждан. — М., 1993.
49. Фрезе А. У. Очерки судебной психологии. — Казань, 1974.
50. Хохряков Г. Ф. Парадоксы тюрьмы: проблемы, дискуссии, предложения. — М., 1991.

.Хохряков Г. Ф. Социальная среда и личность. — М., 1982