Захист майнових прав суб’єктів господарювання

ПРОГРАМА  НАВЧАЛЬНОЇ  ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1 Загальні теоретичні засади правової охорони та захисту майнових прав суб’єктів господарювання

 

Тема 1. Загальні засади правової охорони майнових прав суб’єктів господарювання   (4 год.)

Дана тема присвячена визначенню поняття захисту прав суб’єктів господарювання, як однієї з найважливіших та актуальних категорій теорії господарського та господарсько-процесуального права. Досліджується мета та підстави правової охорони та захисту майнових прав суб’єктів господарювання, співвідношення понять «захист» та «охорона», визначено місце захисту прав суб’єктів господарювання в системі охоронних правовідносин. Об’єктом захисту визнається суб’єктивне право та охоронюваний законом інтерес суб’єкта господарювання. В темі досліджуються поняття та види майнових прав суб’єктів господарювання, підстави виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання, гарантії майнових прав суб’єктів господарювання, що декларуються державою. Розглядається система органів, що створені державою з метою забезпечення  захисту та охорони прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.

 

Тема 2. Способи, форми та засоби захисту майнових прав суб’єктів господарювання .(9 год.)

Тема присвячена дослідженню цивільно-правових та господарсько-правових способів захисту майнових прав суб’єктів господарювання до яких віднесено способи, визначені ст. 16 ЦК України та 20 ГК України та іншими нормами, що визначають специфіку реалізації способів захисту в окремих видах правовідносин. Визначаються особливості застосування окремих способів захисту в господарських правовідносинах. Серед форм захисту, як процесуальної категорії права виділяються юрисдикційна (судова та несудова) та неюрисдикційна форми захисту. Досліджується коло суб’єктів, що беруть участь у забезпеченні та реалізації права на захист майнових прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. В межах дослідження судової форми захисту досліджуються проблемні питання розмежування підвідомчості справ за участю суб’єктів владних повноважень господарським та адміністративним судам. Значна увага приділяється альтернативним формам захисту майнових прав суб’єктів господарювання як ефективній формі позасудового вирішення господарських спорів, що заснована на врахуванні інтересів сторін та добровільному виконанні рішення, узгодженого сторонами і здатна зменшити прояви корупції, навантаження на суди та органи державної виконавчої служби та підвищити розрахункову дисципліну. Серед основних засобів захисту майнових прав суб’єктів господарювання визначено позов, претензію, заяву, скаргу; досліджено особливості адміністративного позову як засобу захисту майнових прав суб’єктів господарювання.

 

Тема 3. Строки здійснення та захисту майнових прав суб’єктів господарювання (4 год.)

В цій темі досліджується поняття строку як категорії, що має важливе значення в механізмі здійснення та захисту прав. Строком є момент або період в часі з якими закон пов’язує виникнення, зміну та припинення правовідносин, необхідність здійснення передбачених законом або договором дій, можливість примусового здійснення порушеного права. Здійснюється класифікація строків за критеріями та досліджуються особливості окремих видів строків в господарських правовідносинах. Визначається правила обчислення строків. Розглядається поняття, порядок розрахунку та перебігу позовної давності як строку захисту порушеного майнового права або законного інтересу суб’єкта господарювання.

 

Змістовий модуль 2. Захист майнових прав суб’єктів господарювання в окремих видах господарських відносин

Тема 4. Захист майнових прав суб’єктів господарювання у відносинах власності (9 год.)

В даній темі розглядаються загальні засади охорони та захисту права власності як абсолютного та основного речового права суб'єкта господарювання  на майно та похідних речових прав на майно суб’єктів господарювання, суб’єктний склад досліджуваних правовідносин. Серед способів захисту права власності виділяються та  досліджуються речево-правові (позов про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), позов про витребування грошей і цінних паперів на пред’явника); позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (негаторний позов); визнання права власності, позов про виключення майна з опису;  позов про виключення майна співвласника у разі виділу, поділу та продажу спільного майна), зобов’язально-правові (позов про витребування майна від особи, якій воно було передано у користування за договором; позов про відшкодування завданої власникові шкоди; позов про повернення майна, що придбане або збережене за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав), спеціальні (позов про визнання угоди недійсною; вимога власника про заборону дій, які можуть порушити його право;  вимога до органів державної влади і управління про захист інтересів власника від правомірного або неправомірного втручання (стаття 393 ЦК України), способи захисту права власності померлих осіб, визнаних безвісно відсутніми або оголошених померлими) та превентивні способи захисту. Основною формою захисту права власності є судова. Досліджуються особливості захисту права державної та комунальної власності та права власності на цінні папери.

 

Тема 5. Захист майнових прав інтелектуальної власності (4 год.)

Дана тема присвячена дослідженню особливостей захисту майнових прав інтелектуальної власності і законних інтересів суб’єктів господарювання на об’єкти промислової власності. Визначається поняття та система захисту прав інтелектуальної власності, її еволюція; патентна система охорони прав суб’єктів господарювання (принципи, суб’єктно-об’єктний склад), особливості охорони та захисту окремих об’єктів промислової власності за законодавством України; дії, що визнаються порушенням прав інтелектуальної власності, форми, способи та засоби захисту прав інтелектуальної власності. Основною формою захисту в цих правовідносинах є юрисдикційна: судова і адміністративний порядок. Досліджується особливості застосування окремих способів захисту майнових прав інтелектуальної власності в господарських відносинах. Значна увага присвячується охороні прав інтелектуальної власності в рамках міжнародних угод.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

№ теми	Назва теми	Кількість годин
		Лекції	Практичні	Самостійна робота
ЗМІСТОВИЙ Модуль 1. Загальні теоретичні засади правової охорони та захисту майнових прав суб’єктів господарювання
1	Загальні засади правової охорони майнових прав суб’єктів господарювання	2	2
2	Способи, форми та засоби захисту майнових прав суб’єктів господарювання	5	4	2
3	Строки здійснення та захисту майнових прав суб’єктів господарювання	2	2	1
Модульна контрольна робота 1			0,5*
ЗМІСТОВИЙ Модуль 2. Захист майнових прав суб’єктів господарювання в окремих видах господарських відносин
4	Захист майнових прав суб’єктів господарювання у відносинах власності	4	5	2
5	Захист майнових прав інтелектуальної власності	4	4	2
Підсумкова модульна контрольна робота			0,5*
Всього		17	17	7

 

Загальний обсяг 72 год.

в тому числі:  

Лекції – 17 год.

Практичні – 17 год.

Самостійна робота – 8 год.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Загальні теоретичні засади правової охорони та захисту майнових прав суб’єктів господарювання (9 годин)

 

Тема 1. Загальні засади правової охорони майнових прав суб’єктів господарювання

 

Лекція 1. Загальні засади правової охорони майнових прав суб’єктів господарювання (2 год.)

1. Поняття, мета та підстави правової охорони та захисту майнових прав суб’єктів господарювання.
2. Поняття та види майнових прав суб’єктів господарювання
3. Підстави виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання.
4. Гарантії майнових прав суб’єктів господарювання.

5.   Система органів захисту та охорони прав і законних інтересів суб’єктів господарювання

 

Практичне заняття 1 (семінар) (2 год.)

Теоретичні питання:

1. Теоретичні підходи до визначення поняття захист майнових прав суб’єктів господарювання.

2. Мета та підстави захисту майнових прав суб’єктів господарювання.

3. Місце захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання в охоронних правовідносинах.

1. Поняття та види майнових прав суб’єктів господарювання.
2. Підстави виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання.
3. Гарантії майнових прав суб’єктів господарювання.

7.   Система органів захисту та охорони прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.

 

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення поняття «захист суб’єктивного права».

2. Як співвідносяться поняття «захист» та «охорона» суб’єктивного права.

3. Визначте місце захисту майнового права суб’єкта господарювання в системі охоронних правовідносин.

4. Дайте визначення поняття «охоронюваний законом інтерес».

5. Назвіть основні майнові права суб’єктів господарювання.

6. Наведіть основні підстави виникнення майнових прав суб’єктів господарювання.

7.  Наведіть основні види речових прав суб’єктів господарювання на майно.

8. Які гарантії майнових прав на законодавчому рівні декларує держава.

9. Яка система органів, створена державою для забезпечення реалізації майнових прав та законних інтересів суб’єтів господарювання.

 

Проблемні теми для обговорення

1. Співвідношення правової охорони та захисту прав суб’єктів господарювання.

2.Конституційні основи правової охорони прав суб’єктів господарювання.

3.Правова природа права на захист як субєктивного права субєкта господарювання.

4.Категорія «охоронюваний законом інтерес» як об’єкт захисту прав суб’єктів господарювання.

5.Речові права суб’єктів господарювання на чуже майно: поняття, види зміст.

6. Правова природа корпоративних прав.

 

Нормативно-правові  акти:

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради України.  – 1996.  – № 30. – Ст. 141.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.

Господарський процесуальний кодекс України від 06 листопада 1991 р. № 1798 –XII / Відомості Верховної Ради України.  –  1992.  – № 6.  – ст.56.

Про господарські товариства: Закон  України від від 19 вересня 1991 р. № 1576-XII / Відомості Верховної Ради України. - 1991.- № 49. - Ст. 682.

Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. (в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р.) / Відомості Верховної Ради України.  – 2006.  – № 7.  – Ст. 84.

Про заставу: Закон України від 02 жовтня 1992 р. / Відомості Верховної Ради України.  – 1992.  – № 47.  – Ст. 642.

Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 року (в редакції від 01 червня 2000 року із наст, змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №37. – Ст.307.

Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 року / Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст.34.

Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 року / Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.

Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради України.  – 1996.  – № 36.  – Ст. 164.

Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 року / Відомості Верховної Ради України. −  1999. − № 24. − Ст. 207.

Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України від 6 червня 1999 року / Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 32. –Ст.267.

Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 17 січня 2002 року / Офіційний вісник України. – 2002. – № 7. – Ст.278.

Про іпотеку: Закон України від 05 червня 2003 р. / Відомості Верховної Ради України.  – 2003.  – № 38.  – Ст. 313

Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати: Закон України від 19 червня 2003 р. / Відомості Верховної Ради України. – 2004.– № 1.– Ст. 1.

Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон  України від 19 червня 2003 р.  / Відомості Верховної Ради України. – 2003.– № 52.– Ст. 377.

Про фінансовий лізинг: Закон України від 16 грудня 1997 р. (в ред. від 11 грудня 2003 р.) / Відомості Верховної Ради України. − 2004. − N 15. − Ст.231.

Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України  від 01 липня 2004 року № 1952 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2004.  – N 51.  – Ст.553.

Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р.  / Офіційний Вісник України. – 2006. – N 13. – Ст. 857.

Про холдингові компанії в Україні: Закон України від 15 березня 2006 року / Відомості Верховної Ради України. −  2006. − № 34. − Ст. 291.

Про управління об’єктами державної власності: Закон України від 21 вересня 2006 року №185 –V / Відомості Верховної Ради України. – 2006.  – N 46.  – Ст.456

Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2008 року / Відомості Верховної Ради України. − 2008.  – №50−51. – Ст. 384.

Про депозитарну систему України: Закон України від 6 липня 2012 р. № 5178 –VI / Відомості Верховної Ради. – 2013.  – № 39.  – Ст. 517.

Роз’яснення порядку реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна залежно від форми власності: Лист Міністерства юстиції України від 11 січня 2007року  №19−32/2 // Бізнес: законодавство та практика  – 2007. − № 7. − С. 16

Рішення Конституційного суду України від 9 лютого 1999 р. № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) / Офіційний вісник України. – 1999. - № 7. - Ст. 255

Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 р. N 18-рп/2004 у справі № 1 –10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)/ Офіційний вісник України. - 2004. - № 50. - Ст. 3288.

 

Рекомендована література:

Абова Т.Е. Охрана хозяйственных прав предприятий / Т.Е. Абова. – М., 1975. – 216 с.

Господарське право: Практикум / В. С. Щербина (кер. авт. кол.), Г. В. Пронська, О. М. Вінник та інші; За заг. ред. В. С. Щербини. – 2 –е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 416 с.  

Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданських прав / В. П. Грибанов. – изд. 2 –е, стереотип. – М. : Статут, 2001. – 411 с.

Ершова И.В. Проблемы правого режима государственного имущества в хозяйственном обороте: теоретические основы и пути совершенствования / И.В. Ершова. − М.: Юриспруденция, 2001. – 304 с.

Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / О. А. Беляневич, О. М. Вінник, В. С. Щербина [та ін.];/ за заг. ред. Г.Л. Знаменського, В.С. Щербини. – 3-тє вид., переробл. і. допов. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 776 с.

Притика Ю.Д. Теоретичні проблеми захисту прав учасників цивільних правовідносин в третейському суді: дисс. на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук: : спец. 12.00.03 / Ю.Д. Притика. - К., 2006. – 630 с.

Щербина В.С. Господарське право: Підручник / В.С. Щербина. − 3−тє вид., перероб. і доп. − К.: Юрінком Інтер, 2012. – 776 с.

Щербина В.С. Проблеми захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання (матеріально-правовий та процесуальний аспекти)  / В.С. Щербина // Українське комерційне право 2007.  – №8 . – С. 12 –20.

 

Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:

 

1. Представники школи цивільного права (Вітрянський В.В., Грибанов В.П., Братусь С.Н.) право на захист  визначають як:

А) складову будь-якого суб’єктивного права;

Б) самостійне суб’єктивне прав, яке виникає в момент порушення чи оспорювання  охоронюваного законом суб’єктивного права;

В) підтримують обидві зазначені точки зору (варіанти А та Б вірні).

 

2. Об’єктом захисту є:

А)  суб’єктивне цивільне право;

Б) охоронюваний законом інтерес;

В) визначені законом форми та способи захисту прав суб’єктів господарювання;

Г) варіанти А та Б вірні.

Д) варіанти, А,Б,В вірні.

 

3. Підстави виникнення майнових прав та обов’язків суб’єкта господарювання:

А)  угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, що йому не суперечать;

Б) акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом;

В) створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом;

Г) заподіяння шкоди іншій особі;

Д) придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;

Є) варіанти А, Б, В, Д вірні

Ж) варіанти А –Д вірні

З) власна відповідь_____________________________________.

 

Тема 2 . Способи, форми та засоби захисту майнових прав суб’єктів господарювання (5 год.).

Лекція 2. Способи захисту майнових прав суб’єктів господарювання (5 год.).

1. Поняття способу захисту суб’єктивного майнового права.
2. Класифікація способів захисту майнових прав суб’єктів господарювання.
3. Характеристика окремих видів способів захисту майнових прав суб’єктів господарювання.

4. Господарсько-правові  санкції як способи захисту майнових прав суб’єктів господарювання

 

Практичне заняття 2 (4 год.)

Теоретичні питання:

1. Поняття способу захисту суб’єктивного майнового права.
2. Класифікація способів захисту майнових прав суб’єктів господарювання.

3. Визнання права як спосіб захисту.

4. Визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів як спосіб захисту.

5. Визнання недійсними господарських угод як спосіб захисту.

6. Відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій як способи захисту

7. Застосування оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій як способи захисту.

 

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення способу захисту суб’єктивного майнового права.

2. Які основні способи захисту майнових прав суб’єктів господарювання ви знаєте.

3. Визначте підставу позову про визнання права.

4. Назвіть підставу визнання недійсними актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів.

5. Визначте предмет позову про недійсними актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів.

6. Які господарсько-правові санкції можуть  застосовуватись до порушника майнового права суб’єкта господарювання.

 

Типові завдання бліц-опитування

1. В яких відносинах може застосовуватись такий спосіб захисту як визнання права?

2. Чи можуть бути визнані недійсними рішення загальних зборів акціонерів?

3. Назвіть підставу визнання недійним акту органу державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів.

4. Що є підставою застосування оперативно-господарських санкцій?

 

Лекція 3. Форми захисту майнових прав суб’єктів господарювання.

1. Поняття та класифікація форм захисту майнових прав суб’єктів господарювання.
2. Судова юрисдикційна форма захисту прав суб’єктів господарювання.
3. Несудова юрисдикційна форма захисту прав суб’єктів господарювання.
4. Захист прав нотаріусом.
5. Самозахист як форма захисту прав суб’єктів господарювання.
6. Альтернативні форми захисту прав суб’єктів господарювання.

 

Практичне заняття 3

Теоретичні питання:

1. Форма захисту майнових прав суб’єктів господарювання: поняття, види.

2. Судова юрисдикційна форма захисту прав суб’єктів господарювання.

3. Несудова юрисдикційна форма захисту прав суб’єктів господарювання.

4. Захист прав нотаріусом.

5. Самозахист як форма захисту прав суб’єктів господарювання.

6. Альтернативні форми захисту прав суб’єктів господарювання.

7. Медіація.

 

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення форми захисту суб’єктивного майнового права.

2. За яким критерієм здійснюється класифікація форм захисту майнових прав суб’єктів господарювання?

3. Визначте порядок застосування судової форми захисту прав суб’єктів господарювання.

4. Визначте місце третейських судів в судовій системі.

5. Назвіть основних суб’єктів, що забезпечують реалізацію юрисдикційної форми захисту.

6. Які альтернативні форми захисту майнових прав суб’єктів господарювання ви знаєте?

7. Наведіть відомі вам способи захисту майнових прав суб’єктів господарювання нотаріусом.

8. В яких випадках може застосовуватись самозахист права суб’єктом господарювання?

 

Типові завдання бліц-опитування

1. До якої форми захисту належить вирішення спорів третейським судом?

2. Що таке медіація?

3. Які переваги та недоліки альтернативних форм захисту майнових прав суб’єктів господарювання?

 

Лекція 4. Засоби захисту майнових прав суб’єктів господарювання.

1. Засоби захисту майнових прав суб’єктів господарювання: поняття, види.

2. Позов як універсальний засіб захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

3. Превентивний судовий захист (запобіжні заходи, превентивний позов).

4. Адміністративний позов.

 

Практичне заняття 4

Теоретичні питання:

1. Засоби захисту майнових прав суб’єктів господарювання: поняття, види.

2. Позов як універсальний засіб захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

3. Превентивний судовий захист (запобіжні заходи, превентивний позов).

4. Адміністративний позов.

 

Контрольні запитання та завдання:

1. Який порядок подання позову до господарського суду?

2. Які справи підвідомчі адміністративним судам?

3. Які підстави звернення з превентивним позовом?

4. В яких спорах та з якою метою застосовуються запобіжні заходи?

 

Типові завдання бліц-опитування:

1. Що таке превентивний позов?

2. Які особливості позовної форми провадження?

 

Проблемні теми для обговорення до теми 2:

1. Основні підходи до визначення поняття способу захисту суб'єктивних цивільних прав у сучасній доктрині права.

2. Класифікація способів захисту прав суб’єктів господарювання: колізії норм ГК України та ЦК України.

3. Практика застосування визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів як способу захисту.

4. Визнання недійсними господарських угод як спосіб захисту: проблеми теорії та практики.

5. Відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій як способи захисту: практичні проблеми застосування.

6. Застосування оперативно-господарських в лізингових зобов’язаннях.

7. Адміністративно-господарських санкцій як способи захисту у відносинах захисту економічної конкуренції.

7. Поняття, сутність та переваги судової форми захисту майнових прав суб’єктів господарювання.

8. Проблеми розмежування юрисдикції господарських та адміністративних судів.

9. Третейське судочинство як альтернативна юрисдикційна форма захисту прав суб’єктів господарювання.

10. Захист прав суб’єктів господарювання АМК України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

11. Міжнародний досвід впровадження альтернативних форм захисту прав суб’єктів господарювання.

12. Превентивний судовий захист в теорії та на практиці.

13. Адміністративний позов: поняття, юридична природа, суб’єктно-об’єктний склад.

 

Задача 1

Підприємство - вантажоодержувач звернулося до господарського суду із позовом до автотранспортного підприємства про відшкодування збитків, завданих внаслідок недостачі 45 ящиків рибних консервів на загальну суму 57 тис. грн., що виникла при транспортуванні вантажу. Судом було встановлено, що представник автоперевізника відмовився складати комерційний акт про недостачу вантажу, а прохання вантажоодержувача надіслати іншого представника для підписання акту залишилися без відповіді. Тому відповідний акт був складений комісією у складі посадових осіб вантажоодержувача і того ж дня надісланий автоперевізнику цінним листом. Автоперевізник відмовився визнати акт, оскільки він не був підписаний його представником і складений не в день прибуття вантажу, а наступного дня.

Дайте оцінку діям сторін.

Яким судам підвідомчий зазначений спір?

Які способи захисту застосовано позивачем і чи є вони належними в умовах ситуації, що виникла при виконанні договору?

Яке рішення має винести суд?

 

Задача 2.

Приватне підприємство (ПП), що спеціалізувалося на посередницькій діяльності у сфері оптової торгівлі, укладало господарські договори у спрощеній формі шляхом обміну факсами, в яких зазвичай визначалися предмет договору (без належної конкретизації), орієнтовна ціна та такі ж орієнтовні терміни виконання договірних зобов’язань.

За одним за таких договорів контрагент ПП  ТОВ «Ранок», на думку директора приватного підприємства, не виконав своє зобов’язання щодо поставки плащів, замінивши їх зимовими куртками тієї ж кількості, що і передбачалося договором, хоча в телефонних розмовах директор ПП неодноразово наголошував на першочерговість поставки саме плащів.

 Приватне підприємство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з свого контрагента (1) заподіяних збитків у сумі вартості непоставлених плащів та (2) штрафних санкцій у розмірі 20% вартості непоставлених пальт, посилаючись на ч. 2 ст. 231 ГК України та Положення про поставки товарів народного споживання. ТОВ «Ранок» проти позову заперечувало, посилаючись на відповідність здійсненої поставки умовам договору щодо його предмету, який визначався як «верхній одяг для осінньо-зимового періоду», а також на відсутність положень про штрафні санкції в договорі та неправомірність застосування позивачем положень ч. 2 ст. 231 ГК України та акту СРСР –  Положення про поставки. Крім того, відповідач (ТОВ «Ранок») у своєму відзиві на позовну заяву зауважив про невжиття позивачем досудового порядку розгляду спору.

Які способи захисту порушених прав належить застосувати сторонам в даному правовідношенні?

Чи є в даному випадку підстави для застосування господарсько-правової відповідальності?

Чи вірно застосував позивач норми матеріального права? За яких умов може застосовуватися положення ч. 2 ст. 231 ГК України?

Які заходи могли б попередити виникнення подібного спору?

Розв’яжіть цю ситуацію з посиланням на норми чинного законодавства України.

 

Задача 3

Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку відмовила ПуАТ «Астра» у реєстрації випуску та інформації про випуск акцій другої емісії, посилаючись на порушення емітентом законодавства, зокрема, положення про неприпустимість збільшення статутного фонду АТ до повної його сплати (тобто до повної оплати акцій попередніх емісій). ПуАТ «Астра» наполягало на реєстрації випуску та інформації про випуск, оскільки за допомогою додаткової емісії прагнуло поліпшити свій фінансовий стан і попередити настання неплатоспроможності, що реально йому загрожувала.

Чи правомірними є дії НКЦПФР? Обґрунтуйте свою відповідь.

Чи може ПуАТ «Астра» оскаржити рішення НКЦПФР? Визначте підвідомчість зазначеної категорії справ.

Які способи та засоби захисту своїх прав може застосувати ПуАТ «Астра» в даній ситуації?

 

Задача 4

Розглядаючи спір про визнання незаконним рішення загальних зборів акціонерів, господарський суд встановив, що частка акціонера В. у статутному капіталі товариства становить 2 відостки. Акціонер В. просив визнати незаконним рішення загальних зборів, оскільки він не був персонально повідомлений про їх скликання, а тому не зміг взяти участі у прийнятті рішень. Представник акціонерного товариства заперчив позов у зв’язку з тим, що товариство має власну веб-сторінку у мережі Інтернет, на якій своєчасно була розміщена інформація про скликання загальних зборів акціонерів. Окрім того, інформація про проведення загальних зборів була опублікована у центральних та місцевих засобах інформації. Також представник відзначив, що рішення, яке просить визнати незаконним акціонер В., було прийнято більшістю у 77 відсотків голосів. Це, на його думку, означає, що акціонер В. навіть у разі присутності на зборах не зміг би вплинути на результат голосування.

Чи може акціонер оскаржити рішення загальних зборів?

Який спосіб захисту застосовано в даній ситуації?

Визначте підвідомчість зазначеної категорії справ.

Дайте правовий аналіз доводів сторін та вирішить спір по суті.

 

Задача 5

Рішенням третейського суду було вирішено спір між текстильним комбінатом «Русь» і оптово-торговельної компанією «Нордік» про виконання договору поставки. Третейський суд зобов'язав текстильний комбінат «Русь» відшкодувати оптово-торгівельній компанії «Нордік» понесені нею збитки в сумі 125 тис. грн., завдані через поставку неякісної текстильної продукції. Однак текстильний комбінат «Русь» відмовився виконати рішення суду, посилаючись на те, що не був повідомлений про місце розгляду справи.

Оптово-торгівельна компанія «Нордік» звернулася до господарського суду з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, вказавши , що текстильний комбінат «Русь» у процесі розгляду справи змінив свою юридичну адресу не повідомивши про це позивача, і тому повістки направлялися за колишньою адресою.

1. Дайте поняття і правову природу третейського суду?

2. Які справи підвідомчі третейському суду?

3. У яких випадках відбувається оскарження рішення третейського суду?

4. Яка процедура примусового виконання рішення третейського суду?

5. Оцініть дії позивача. Чи можливо в даному випадку примусове виконання рішення третейського суду?

 

Задача 6.

До господарського суду звернулася із позовом фізична особа - спадкоємець учасника господарського товариства із вимогою про зобов’язання прийняти  її до   складу  засновників  господарського  товариства  та  усунення перешкод в користуванні часткою  у  статутному  фонді  товариства.  Позов судом задоволено повністю. Відповідач оскаржив рішення суду, аргументуючи це тим, що такий спір не може розглядатися в порядку  господарського судочинства.

Чи підлягає скарга відповідача задоволенню, а рішення – скасуванню? Відповідь аргументуйте.

 

Задача 7.

Прокурор району із позовом до ДП “***” в інтересах держави в особі районної державної адміністрації, Ш-ської сільської ради про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, оскільки відповідачем не виконані зобов’язання щодо внесення плати за оренду землі. Рішенням господарського суду у задоволенні позову про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено. В решті позов залишено без розгляду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд послався на те, що відповідно до п. 6 договору земельної ділянки сторона, яка має намір достроково припинити дію або розірвати договір, повинна письмово попередити іншу сторону про такий намір, що у даному випадку не було виконано. Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду було скасовано, позов прокурора задоволено і договір оренди земельної ділянки розірвано. При цьому апеляційний суд, оцінюючи п. 6 договору, визнав ці умови договору як різновид досудового врегулювання спору, недотримання якого, на думку суду, не може бути  перешкодою для судового розгляду спору та захисту порушеного права орендодавця.

Дайте характеристику інституту досудового врегулювання господарських спорів з огляду на рішення Конституційного Суду від 09.07.2002.

Яким судам підвідомча зазначена категорія справ? Дослідіть питання розмежування компетенції господарських та адміністративних судів при розгляді справ, що випливають з земельних правовідносин.

Які підстави участі прокурора в господарському судочинстві?

Оцініть правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права у цій справі.

 

Нормативно-правові акти:

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради України.  – 1996.  – № 30. – Ст. 141.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.

Господарський процесуальний кодекс України від 06 листопада 1991 р. № 1798 –XII  / Відомості Верховної Ради України.  –  1992.  – № 6.  – ст.56.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747–IV / Відомості Верховної Ради України. – 2005.  – № 35 –36, № 37.  – Ст.446.

Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. (в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р.) / Відомості Верховної Ради України.  – 2006.  – № 7.  – Ст. 84.

Про нотаріат: Закон України від 02 вересня 1993 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1993.  – N 39.  – Ст.383.

Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листопада 1993 р. № 3659 –XII / Відомості Верховної Ради України. – 1993.  – N 50.  – ст.472.

Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 1994 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 25. – Ст. 198.

Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.

Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань: Закон України від 22 листопада 1996 р. / Відомості Верховної Ради України.  – 1997.  – N 5.  – Ст. 28.

Про внесення змін до деяких законів України, що передбачають безспірне списання (стягнення) коштів за рахунок юридичних осіб та фізичних осіб  – суб'єктів підприємницької діяльності: Закон України від 18 листопада 1997 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1998.  – N 10.  – Ст.36.

Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. № 606 –XIV / Відомості Верховної Ради України.  –1999 . – N 24.  – Ст.207.

Про державну виконавчу службу: Закон України від 24 березня 1998 р. № 202/98 –ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1998.  – N 36 –37.  – Ст.243.

Про державне регулювання ринку цінних паперів: Закон України Закон від 30 жовтня 1996 р. № 448/96 –ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1996.  – N 51.  – Ст.292.

Про захист економічної конкуренції: Закон України 11 січня 2001 р. №2210–III / Відомості Верховної Ради України.  – 2001.  – N 12.  – Ст.64.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності: Закон України від 22 травня 2003 р. № 850 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003.  – N 35.  – ст.271.

Про третейські суди: Закон України від 11 травня 2004 року №1701 –IV / Відомості Верховної Ради України. - 2004. – № 35. – Ст. 412.

Про доступ до судових рішень: Закон України від 22 грудня 2005 р. // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 73–74. – 18 квітня 2006 р.

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р. / Офіційний вісник України.  – 2006.  – № 12.  – Ст. 792.

Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України від 05 квітня 2007 р. № 877 –V / Відомості Верховної Ради України. – 2007.  – N 29.  – Ст.389.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів: Закон України від 05 березня 2009 р. №1076 –VI / Відомості Верховної Ради України.  – 2009.  – N 30.  – ст.421. 

Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 р. № 2453–VI / Відомості Верховної Ради України. – 2010.  – N 41 –42, N 43, N 44 –45 . – Ст.529

Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження рішення третейського суду та видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду: Закон України від 3 лютого 2011 року № 2980 –VI / Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 33. – Ст. 331

Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам: Закон України від 3 лютого 2011 року № 2983 –VI / Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 33. – Ст. 334.

Про затвердження Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2008 р. № 1040  / Офіційний вісник України. - 2008. - №93. - Ст. 3068.

Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011 / Офіційний вісник України 2011.  – № 94.  – Ст. 3415

Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, організації: Рекомендації Міністерства юстиції України від 15 січня 1996 р. № 2. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002323 –96.

Рішення Конституційного Суду України від 2 липня 2002 р. № 13–рп/2002 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства “Концерн Стирол” щодо офіційного тлумачення положення абзацу першого пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (справа про оспорювання актів у господарському суді) / Офіційний вісник України. – 2002. - №32. Ст. 1510.

Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року № 8 – рп/2010 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів «найвищий судовий орган», «вищий судовий орган», «касаційне оскарження», які містяться у статтях 125, 129 Конституції України / Офіційний вісник України. – 2010. – № 21. – Ст. 882.

Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10–рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17  Кодексу адміністративного судочинства України / Офіційний вісник України. – 2010. – № 27. – Ст. 1069.

Рішення Конституційного Суду України від 24 лютого 2004 р. № 3–рп/2004 у справі № 1 –8/2004  за конституційним зверненням спільного підприємства «Мукачівський плодоовочевий консервний завод» про офіційне тлумачення положення пункту 10 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» (справа про виконання рішень третейських судів) / Офіційний вісник України. – 2004. - №9. - Ст. 536.

Рішення Конституційного Суду України від 11 травня 2005 р. № 4 – рп/2005 у справі за конституційним зверненням закритого акціонерного товариства «Оболонь» та громадянина Винника Віктора Володимировича про офіційне тлумачення положень частини другої статті 28 Закону України «Про господарські товариства», пункту 1, абзацу першого пункту 5 статті 4 Закону України «Про власність» (справа про права акціонерів ЗАТ) / Вісник Конституційного Суду України. – 2005. – № 2. – Ст.23–29.

Рішення Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року № 1–рп/2008 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) / Офіційний Вісник України. – 2008. – № 28. – Ст. 903.

Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 р. №8–рп/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої ст. 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) / Офіційний вісник України. – 2002. - №20. - Ст. 993.

Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 р. № 15–рп/2002 у справі за конституційним  зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) / Офіційний вісник України. – 2002. – № 28. – Ст. 1333.

Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 р. № 19–рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) / Офіційний вісник України. – 2004. – № 49. – стор. 62. – Ст. 3220.

Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р.  № 7–рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) / Офіційний вісник України. – 2009. - № 32. - Ст. 1084.

Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 р. № 18–рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) / Урядовий кур’єр. – 15 грудня 2004 р. – № 239.

Рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2011 року № 9–рп/2011 у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) // Офіційний вісник України. – 2011. – № 60. – Ст. 2418.

Рішення Конституційного суду України від 11 липня 2013 р. № 7–рп/2013 у справі 1 –12/2013 за конституційним зверненням громадянина Козлова Дмитра Олександровича щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»  / Офіційний вісник України .  – 2013.  – № 57. – Ст. 2062.

Про судове рішення: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. № 11 / Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1972 –2002. Офіційне видання/ [заг. ред. В. Т. Маляренка]. – К. : Видавництво А.С.К., 2003. – С. 256.

Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. № 9 / Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1972–2002. Офіційне видання/ [заг. ред. В. Т. Маляренка]. – К. : Видавництво А.С.К., 2003. – С. 251.

Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 р. № 9  / Постанови Пленуму Верховного Суду України. 1972 –2002. Офіційне видання/ [заг. ред. В.Т.Маляренка]. – К. : Видавництво А.С.К., 2003. – С.9–10.

Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 // Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 2.

Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами: Інформаційний лист Верховного Суду України від 26 грудня 2005 року № 3.2. –2005. [Електронний ресурс] // Комп’ютерна правова система “Законодавство України”: правова серія «Інфодиск». – Режим доступу: http: // www.infodisk.com.ua.

Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 4.

Про практику розгляду судами корпоративних спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: //www.scourt.gov.ua

Практика застосування судами Закону України «Про третейські суди»: Узагальнення судової практики Верховного Суду України від 11 лютого 2009 р.  // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – №10.

Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України): Лист Вищого господарського суду вiд 06.08.2008 р. № 01–8/471. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_471600-08.

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів: Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02–5/35. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.zakon.nau.ua/doc/?code=v5_35800-00

Про деякі питання практики забезпечення позову: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12 грудня 2006 р. № 01–8/2776. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2776600-06

Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 20 квітня 2007 р. № 01–8/251.  [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_251600-07

Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України «Про третейські суди»: Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 11 квітня 2005 р. № 04–5/639. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0639600-05

Про деякі питання практики визначення підсудності справ та передачі справ з одного господарського суду до іншого господарського суду: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 26 березня 2002 р. № 01–8/350 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_350600-02

Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів: Інформаційний лист Вищого господарського суду України 02 квітня 2009 р. №01 –08/194.  [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_194600-09‎

Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України: Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 28 березня 2002 р. № 04 –5/365. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_365600-02

Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій: Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 р. № 04 –5/608 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_608600-02‎

Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 18 листопада 2003 р. № 01–8/1427 (в редакції інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24 липня 2008 р. № 01–8/451) // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_451600-08‎

Про деякі питання практики застосування статті 20 Господарського процесуального кодексу України: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 03 серпня 2007 р. № 01–8/622. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_140600-10.

Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права: Лист Вищого господарського суду України від 14 грудня 2007 р. № 01 –8/973. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_973600-07‎.

Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин: Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28 грудн 2007 р. № 04–5/14. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_190600-09.

Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України): Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.01.2010 р. № 01–08/12. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_001600-10‎.

Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства: Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 02 лютого 2010 р. № 04–06/15 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua/laws/show/v06_1600-10‎.

Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України): Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 09 березня 2010 р. № 01–08/129. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_129600-10.

Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 р. № 01–08/140. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_140600-10‎.

Про деякі питання практики застосування розділу XII –2 Господарського процесуального кодексу України: Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 11 жовтня 2010 р. № 2. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002600-10.

Про Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо оскарження рішення третейського суду та видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 04 березня 2011 р. № 01–06/216 / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_216600-11.

Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин: Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 17 травня 2011 р. № 6. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11‎.

Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам: Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 24 жовтня 2011 р. №10  // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-11.

Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 р. № 01–06/1623/2011. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1623600-11.

Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 р. № 01–06/1624/2011. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1624600-11‎.

Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову: Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 р. № 16 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/go/v0016600-11.

Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції: Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 р. № 18. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/go/v0018600-11.

Про деякі питання практики вирішення господарськими судами спорів про визнання недійсними правочинів (господарських договорів): Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 28 травня 2013 р. № 11. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/go/v0011600-13

Про практику застосування адміністративними судами приписів Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення юрисдикції адміністративних справ (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України): Оглядовий лист Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2007 р. № 1329/9/1/13–07. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.vasu.gov.ua/ua/generalization_court_practice.

html?_m=publications&_t=rec&id=1150

 

Законодавство ЄС:

Європейський кодекс поведінки медіатора (European Code of Conduct for Mediators) // [Електронний ресурс]. Режим доступу: ec.europa.eu/civiljustice/adr/adr_ec_code_conduct_en.pdf

О некоторых аспектах посредничества (медиации)  в гражданских и коммерческих спорах: Директива № 2008/52/ЕС Европейского парламента и Совета // Офіційний вісник Європейського Союзу. – 2008. - L 136/3

 

Рекомендована література до теми 2:

Абова Т. Е. Иск – универсальное средство защиты права / Т. Е. Абова // Избранные труды. Гражданский и арбитражный процесс. Гражданское и хозяйственное право. – М.: Статут, 2007. – С. 192–200.

Амельченко М. В. Защита прав субъектов хозяйствования в судебном процессе и в исполнительном производстве / М. В. Амельченко. – Донецк: Дельта, 2003. – 196 с.

Андрійцьо В.Д. Примусове виконання обов'язку в натурі як спосіб захисту цивільних прав : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / В.Д. Андрійцьо / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. –  К., 2004. –  18 с.

Антонюк О.І. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист : Автореф. дис... канд. юрид. наук:12.00.03 / О.І. Антонюк / Нац. ун-т внутр. справ. –  Х., 2004. –  20 с.

Аушева О.В. Захист прав суб'єктів господарювання від порушень органами державної влади: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / О.В. Аушева ; НАН України. Ін-т екон.-прав. дослідж. –  Донецьк, 2007. –  18 с.

Бевзенко В. М. Участь в адміністративному судочинстві України суб’єктів владних повноважень: правові засади, підстави та форми : монографія / В. М. Бевзенко. – К. : Прецедент, 2010. – 475 с.

Беляневич О.А. Захист прав суб’єктів господарювання у відносинах з органами державної влади. / Система органів державного управління та регулювання у сфері підприємницької діяльності. Монографія/ За ред. акад.. НАПрН України, д.ю.н. В.С. Щербини. – Київ: НДІ приватного права і підприємництва НАПРН України, 2010.

Беляневич В. Е. Арбітражне судочинство: визнання недійсними актів державних та інших органів: навч. посіб. / В. Е. Беляневич. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2001. – 304 с.

Беляневич В. Е. Господарський процесуальний кодекс України: (із змінами і допов. станом на 1 серпня 2011 р.): наук.-практ. коментар / В. Е. Беляневич. – Видання третє. – К.: Юстініан, 2011. – 1160 с.

Боднар Т. В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві: монографія /Т. В. Боднар. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 272 с.

Вершинин А.П. Способы защиты гражданських прав в суде: дисс. в виде научного доклада д-ра юрид. наук / Вершинин А.П. – СПб., 1998. – 56 с.

Витрянский В.В. Судебная защита гражданских прав : автореф. дисс. д.ю.н.: 12.00.03/ В.В. Витрянский. – М., 1996.

Господарське судочинство в Україні: Судова практика. Застосування процесуальних норм / [відп. ред. Б. І. Шицький]. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005. – 472 с.

Гражданское право в 2 т. Том І: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов.  – 2-е изд., перераб. и доп.  – М.: Издательство БЕК, 2000. – 704 с.

Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав / В.П. Грибанов.  М.: «Статут», 2000.  – 411 с.

Демченко С. Ф. Теоретичні аспекти становлення і розвитку економічного судочинства в Україні / С. Ф. Демченко. – К.: Вид-во «Преса Україна», 2009. – 240 с.

Кот О. Захист прав суб’єктів підприємництва в третейських судах / О. Кот // Українське комерційне право. – 2007. – № 8. – С. 70–78.

Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. – 3-є вид., перероб. і доп. / [за ред. О. В Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – Т. І. – 832 с.

Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України / О. М. Пасенюк (кер. авт. кол.), О. Н. Панченко, В. Б. Авер’янов [та ін.] ; за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 704 с

Притика Д.М. Правові засади організації і діяльності органів господарської юрисдикції та шляхи їх удосконалення: Монографія / Д.М. Притика. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 328 с.

Притика Ю.Д. Проблеми захисту цивільних прав та інтересів у третейському суді: монографія / Ю.Д. Притика. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 636 с.

Рожкова М.А. Средства и способы правовой защиты сторон коммерческого спора / М.А. Рожкова. – М.: Волтерс Клувер, 1996. – 416 с.

Щербина В.С. Адміністративно-господарські санкції в системі заходів господарсько-правової відповідальності / В.С. Щербина// Вісник господарського судочинства.  – 2006.  – № 2.  – С. 180 –185.

 

Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:

 

1. Способи захисту це:

а) матеріально-правові заходи;

б) процесуально-правові заходи;

в) форми захисту;

г) інструменти захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

 

2. Способами захисту є:

а)  визнання права;

б) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів;

в) визнання дійсними рішень загальних зборів акціонерів товариства;

г) визнання недійсними господарських угод;

д) присудження до виконання обов’язку в натурі;

є) відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій;

ж) застосування оперативно-господарських санкцій;

з) варіанти А – Ж вірні;

і) варіанти А, Б, Г, Д вірні

к) власна відповідь ___________.

 

3. Способи захисту цивільних прав, визначені ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України можуть застосовуватись:

а) судом;

б) судом та третейським судом;

в) судом, третейським судом, іншим компетентним органом в несудовій формі.

 

4. Справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб підвідомчі:

а) загальним судам;

б) адміністративним судам;

в) господарським судам;

г) третейським судам;

д) варіанти б,в, г вірні;

є) варіанти в,г вірні.

ж) власна відповідь.

 

5. Медіація це:

а) позасудове врегулювання спорів із залучення професійних осіб, які сприяють примиренню;

б) досудове врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів;

в) мирова угода у господарському процесі;

г) угода про передачу справи на розгляд третейського (арбітражного) суду;

д) позасудове врегулювання спорів в компетентному державному органі.

 

 

Тема 3. Строки здійснення та захисту майнових прав суб’єктів господарювання (2 год.).

Лекція 5. Строки здійснення та захисту майнових прав суб’єктів господарювання (2 год.).

1. Поняття строку.

2.       Правила обчислення строків.

1. Види строків.

4.      Строки здійснення прав та виконання обов’язків.

5.      Позовна давність.

 

Практичне заняття 5 (2 год.)

 

Теоретичні питання:

1. Поняття строку.

2.       Правила обчислення строків.

1. Види строків.

4.      Строки здійснення прав та виконання обов’язків.

5.      Позовна давність.

 

Контрольні запитання та завдання:

1. Дайте визначення понять «строк» та «термін» за законодавством України.

2. Які правила обчислення строків?

3. Що таке гарантійний строк?

4. До який вимог застосовуються спеціальні строки позовної давності в 1 рік?

5. Які строки можуть бути поновлені судом?

 

Типові завдання бліц-опитування:

1. Коли закінчується трирічний строк позовної давності, який почав текти 1 квітня 2013 року?

2. Які підстави поновлення строку позовної давності?

3. Який строк позовної давності застосовується до вимог про виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу?

4. Що таке строк придатності?

 

Задача 1.

ПуАТ «Хімзавод» з початку свого відкриття після реконструкції, що відбулося 1 вересня 1998 р., скидав у озеро, розташоване біля заводу, неякісно очищені стоки. Представники громадськості систематично зверталися до різноманітних органів влади (держави та місцевого самоврядування), органів масової інформації, проте безуспішно, оскільки директор заводу досить ефективно протягом багатьох років використовував свій статус народного депутата України, ділові та родинні зв’язки, аби уникнути відповідальності. Нарешті, після чергового звернення до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке після резонансної телепередачі про забрудненні хімзаводом унікального озера, 21 вересня 2007 р. організувало проведення екологічної експертизи і за її результатами застосувало адміністративно-господарські санкції у формі заборони на здійснення ВАТ «Хімзавод» господарської діяльності до усунення виявлених порушень в очисних спорудах. Мешканці прилеглих до озера будинків, утворивши громадське об'єднання «За чисте озеро», у жовтні 2008 року звернулися до суду з позовом про стягнення з ПуАТ «Хімзавод» 250 млн. грн. – як компенсації за шкоду,  заподіяну протягом 1998 – 2008 років озеру та навколишнім мешканцям (вартість очищення озера від забруднення відходами хімічного виробництва – наскільки це можливо за сучасних технологій), насадження навколо озера лісопосадок та створення інфраструктури відпочинку для мешканців прилеглих місцевостей.

Відповідач проти позову заперечував, наполягаючи на пропущенні строку позовної давності.

Позивач наполягав на позовних вимогах, посилаючись на: а) протидію відповідача у проведенні екологічної експертизи і появу реальної можливості отримати документальні докази (в т.ч. акт експертизи) лише після втручання у вересні 2007 р. засобів масової інформації (насамперед, телебачення) та Мінприроди; б) тривалий характер порушення, негативний результат якого з роками лише накопичувався, загрожуючи  загибелі озера як унікальної екосистеми; в) значну суспільну вагу відновлення озера; г) на порушення ВАТ «Хімзавод» публічних інтересів, ігнорування ним вимог природоохоронного законодавства, прав та законних інтересів мешканців будинків, розташованих на прилеглій до озера території, на чисту воду (вода в місцевому водогоні була з озера, і навіть після очищення не відповідала встановленим вимогам), на користування природними об’єктами для відпочинку.

Яким судам підвідомча зазначена категорія справ?

Визначте та оцініть способи, засоби та форми захисту прав, вжиті сторонами конфлікту в даній ситуації?

Чи заслуговують на увагу посилання відповідача на пропуск строку позовної давності? Який строк позовної давності застосовується до зазначених вимог?

Чи можуть за одне порушення застосовуватися адміністративно-господарські санкції та відшкодування збитків?

Які межі господарсько-правової відповідальності?

Дайте оцінку діям сторін зазначених відносин та спрогнозуйте результат розгляду справи в суді.

 

Задача 2.

Міська рада м. Чернівців прийняла рішення від 1 березня 1996 року про надання приватному підприємству у постійне користування земельної ділянки з визначенням її цільового призначення: будівництво адміністративної будівлі. У 1998 році рішенням міської ради приватному підприємству тимчасово дозволено влаштувати на виділеній земельній ділянці автостоянку. У 2005 році міська рада на підставі ст. 416 Цивільного кодексу України прийняла рішення про припинення права користування земельною ділянкою для забудови.

Приватне підприємство у 2009 році звернулося до господарського суду з позовом, в якому, покликаючись на ст. 20 Господарського кодексу України, вимагало визнати недійсним рішення Чернівецької міської ради від 2005 року на тій підставі, що ст. 416 ЦК України не може бути правовою підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Господарський суд відмовив приватному підприємству в задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку позовної давності, вказавши на те, що Цивільним кодексом України не передбачено такого способу захисту порушених прав як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

Яким судам підвідомча зазначена категорія справ?

Визначте та оцініть способи, засоби та форми захисту прав, вжиті сторонами конфлікту в даній ситуації?

Який строк позовної давності застосовується до зазначених вимог?

Чи правомірним є рішення суду? Дайте правову оцінку.

 

Задача 3.

В серпні поточного року громадянин Т. придбав в універмазі за зниженою ціною телевізор випуску семирічної давності, який не був у використанні і не мав встановленого терміну придатності. На початку наступного року під час чергового включення телевізор вибухнув, внаслідок чого було пошкоджено особисте майно Т. на суму 20 тис. грн. З ініціативи потерпілого було проведено технічну експертизу телевізора, яка встановила наявність конструктивних недоліків товару. Т. звернувся до виробника телевізора з вимогою відшкодувати заподіяну йому шкоду.

Виробник дав відповідь заявнику в якій відмовив йому у відшкодуванні.

Визначте поняття «термін придатності».

Чим регулюється порядок визначення термінів придатності на вказаний вид продукції? Визначте термін придатності телевізора.

Дайте правовий аналіз ситуації. Яке рішення має винести суд?

 

Нормативно-правові акти:

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради України.  – 1996.  – № 30. – Ст. 141.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.

Господарський процесуальний кодекс України від 06 листопада 1991 р. № 1798 –XII  / Відомості Верховної Ради України.  –  1992.  – № 6.  – ст.56.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747–IV / Відомості Верховної Ради України. – 2005.  – № 35 –36, № 37.  – Ст.446.

Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. (в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р.) / Відомості Верховної Ради України.  – 2006.  – № 7.  – Ст. 84.

Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства: Закон України від 20 грудня 2011 р. № 4176 –VI / Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 29. – Ст. 340.

Рішення Конституційного суду України від 03 липня 2012 р. № 14–рп/2012 у справі за конституційним зверненням приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „VD MAIS“ щодо офіційного тлумачення положень статті 786 Цивільного кодексу України / Офіційний вісник України.  – 2012.  – № 52. – Ст. 2094.

Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів: Постанова Пленуму Вищого Господарського суду України від 29 травня 2013 р. № 10 // Податки та бухгалтерський облік.  – 2013.  – № 58.  – Стор. 13.

Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань: Оглядовий лист Вищого Господарського суду України від 29 квітня 2013 р. № 01–06/767/2013. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/1198/

 

Рекомендована література:

Беляневич В. Е. Господарський процесуальний кодекс України: (із змінами і допов. станом на 1 серпня 2011 р.): наук.-практ. коментар / В. Е. Беляневич. – Видання третє. – К.: Юстініан, 2011. – 1160 с.

Грибанов В. П. Сроки в гражданском праве [текст] / В. П. Грибанов.  – М.: 1967. – 438 с.

Гуйван П.Д. Позовна давність: монографія / П.Д. Гуйван. – Х.: Право, 2012. – 448 с.

Луць В. В. Строки в цивільних правовідносинах / В. В. Луць. – Львів: ЛДУ, 1992. – 108 с.

Науково-практичний коментар Господарського кодексу України [текст]: За заг. ред. В. К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.

 

Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:

1. Строком є:

а) певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення;

б) певний  момент у часі, з  настанням  якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

 

1. Загальний строк позовної давності, що почав текти 1 квітня 2013, закінчиться:

а) 31 березня 2016 р.

б) 31 березня 2014 р.

в) 1 квітня 2016р.

 

Модуль 2 Захист майнових прав суб’єктів господарювання в окремих видах господарських відносин (8 годин)

 

Тема 4. Захист майнових прав суб’єктів господарювання у відносинах власності ( 4 год.)

Лекція 6. Захист майнових прав суб’єктів господарювання у відносинах власності (4 год.).

1. Загальні засади охорони та захисту права власності.

2. Поняття та загальна характеристика способів та форм захисту права власності та інших речових прав суб’єктів господарювання.

3. Особливості захисту права державної та комунальної власності

4. Захист права власності на цінні папери.

 

Практичне заняття 6 (5 год.)

Теоретичні питання:

1. Загальні засади охорони та захисту права власності.

2. Поняття та загальна характеристика способів та форм захисту права власності та інших речових прав суб’єктів господарювання.

3. Особливості захисту права державної та комунальної власності

4. Захист права власності на цінні папери.

 

Контрольні запитання та завдання:

1. Які особливості застосування способу визнання права у відносинах щодо захисту права власності та  інших речових прав суб’єкта господарювання?

2. Які речево-правові способи захисту права власності ви знаєте?

3. Що таке віндикаційний позов?

4. Що є предметом негаторного позову?

5. Які строки встановлені для звернення до суду з негаторним позовом?

6. Які особливості розгляду справ про визнання права власності за участі профспілкових організацій, зал залізниць?

7. Назвіть зобов’язально-правові способи захисту?

8. Що таке конкуренція способів захисту та яким чином вона вирішується?

9. Які особливості захисту права державної та комунальної власності?

10. Який спосіб захисту може бути застосований при втраті цінного паперу на пред’явника?

11. На підставі аналізу чинного законодавства наведіть приклади визначення меж здійснення права власності.

 

Типові завдання бліц-опитування:

1. Яким судам підвідомчі спори про визнання права власності на майно?

2. Яким чином відновити право на втрачений цінних папір на пред’явника?

3. Чи можна звернутись до суду з негаторним позовом після припинення правопорушення?

4. Чи можуть бути витребувані за віндикаційним поховом  гроші та цінні папери?

5. Розкрийте зміст поняття «власність зобов’язує».

 

Практичні завдання:

 

Задача 1

У фермера Богуненка М.М. було викрадено трактор. Через деякий час Богуненко М.М. у крамниці автозапчастин виявив двигун та деякі інші номерні агрегати з свого трактора. Фермер подав до крамниці позов про витребування знайдених агрегатів, які в нього були викрадені. Адміністрація крамниці заявила, що придбала зазначені речі на ринку автозапчастин у фізичної особи.

Яке рішення має прийняти суд? Які умови подання віндикаційного позову?

 

Задача 2

ТОВ «Альфа» і ТОВ «Омега» були співвласниками будинку, який належав їм на праві власності. ТОВ «Омега», яке знаходилось на другому поверсі, збудувало веранду. ТОВ «Альфа» звернувся з позовом до суду про її знесення. У позовній заяві представник ТОВ «Альфа» обґрунтував, що веранда перекриває природне освітлення належної ТОВ «Альфа» кімнати, і це змушує користуватись електроосвітленням.

Чи підлягає позов задоволенню? Чи змінилося б рішення суду в разі, якщо  ТОВ «Омега» було би власником всього будинку, а ТОВ «Альфа» - орендарем першого поверху цього будинку?

 

Задача 3

ЗАТ «Надія» звернулося із позовом до Товариства покупців кафе «Україна» про усунення перешкод у користуванні приміщенням кафе. 6 травня 2005 р. Товариство покупців придбало за договором купівлі-продажу цілісний майновий комплекс кафе «Україна» в порядку приватизації. Згодом за рішенням господарського суду Івано-Франковської області цей договір було визнано недійсним.

4 березня 2007 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України і ЗАТ «Надія» було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, щодо якого раніше угоду купівлі-продажу було визнано недійсною. Однак Товариство покупців продовжувало займати приміщення кафе, посилаючись на те, що Фонд держмайна не повернув йому кошти.

Яке рішення має винести суд?. Обгрунтуйте свою відповідь посилаючи на норми чинного законодавства України.

 

Задача 4

Між ТОВ «Агенство нерухомості» та ПуАТ «Комерційний банк «Хрещатик» було укладено договір оренди нежитлового приміщення. Після закінчення строку дії договору ПуАТ «Комерційний банк «Хрещатик»відмовився звільнити орендоване приміщення та повернути його власнику, наполягаючи на пролонгації договору оренди на новий строк у зв’язку з істотним поліпшенням орендованого майна, переплануванням та переобладнання його під приміщення філії банку.

Дайте правову оцінку ситуації. Який з способів захисту права власності повинен обрати позивач - ТОВ «Агенство нерухомості»?

Задача 5

Київська міська рада професійних спілок звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації та підприємства Дитячо-юнацький учбово-спортивний центр профспілок м. Києва «Авангард» про визнання права власності позивача на об’єкт нерухомого майна спортивного призначення та про вимогу зобов’язати Головне управління оформити право власності позивача на зазначені об’єкти і видати свідоцтво про право власності.

Представник Головного управління позов в частині вимог до нього не визнав і пояснив, що позивач на момент подання позову не звертався за оформленням права власності і спору щодо цього між позивачем і Головним управлінням не існувало.

Які особливості розгляду спорів про захист права власності позовом про визнання права власності?

Яке рішення має винести суд? Обгрунтуйте свою відповідь посилаючи на норми чинного законодавства України.

 

Задача 6

Міністерства транспорту зветнулось з позовом до суду до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради, третя особа –  галузеве об’єднання «Південно-західна залізниця» про визнання права власності на майновий комплекс по вул. Уманській, 5 в м. Києві. В процесі розгулу справи судом було встановлено:

- 29.08.1961 р. рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 1457 відведено Київському міському відділенню Південно-Західної залізниці Міністерства шляхів сполучення СРСР земельну ділянку по вул. Уманській, 5 під будівництво централізованої бухгалтерії приміщення;

- 20.04.1981 р. рішенням цього ж органу № 633 дозволено будівництво 5-поверхової вставки між існуючими приміщеннями та надбудову 5-го поверху поверхової частини приміщення по вул. Уманській, 5 в м. Києві;

- згідно з технічним паспортом, виданим Київським міським БТІ, та іншими документами підтверджується балансова належність спірного майна Державному територіально-галузевому об’єднанню «Південно-Західна залізниця» (третя особа у справі);

- Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» за власний рахунок утримує зазначені будівлі, самостійно здійснює їх обслуговування та ремонт, тобто здійснює експлуатацію будівель, однак докази введення в експлуатацію відсутні.

Відповідач у відзиві на позовну заяву підтриманому в судовому засідання зазначив про відсутністю доказів оспорювання чи невизнання ним права власності на спірне майно, а отже відсутні й підстави для визнання права власності на майно залізниці в силу ст. 392 ЦК, оскільки право позивача не порушено.

Яким судам підвідомча зазначена категорія справ?

В чому особливості провадження в справах про визнання права власності держави на нерухоме майно залізниць?

Яке рішення має винести суд? Обгрунтуйте свою відповідь посилаючи на норми чинного законодавства України.

 

Нормативно-правові акти:

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради України.  – 1996.  – № 30. – Ст. 141.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.

Господарський процесуальний кодекс України від 06 листопада 1991 р. № 1798 –XII  / Відомості Верховної Ради України.  –  1992.  – № 6.  – ст.56.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747–IV / Відомості Верховної Ради України. – 2005.  – № 35 –36, № 37.  – Ст.446.

Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. (в редакції Закону України від 1 грудня 2005 р.) / Відомості Верховної Ради України.  – 2006.  – № 7.  – Ст. 84.

Про обернення майна Компартії України та КПРС на державну власність: Закон України від 20 грудня 1991 р.  / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 13. – Ст. 181.

Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10 квітня 1992 р. № 2269–XII ( в ред. Закону України від 14 березня 1995 р. № 98/95–ВР) / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 30. - Ст.416. 

Про нотаріат: Закон України від 02 вересня 1993 р. / Відомості Верховної Ради України. – 1993.  – N 39.  – Ст.383.

Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні: Закон України від 30 жовтня 1996 р.  / Відомості Верховної Ради України .  – 1996.  – № 51.  – Ст. 292.

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97–ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. - Ст.170.

Про державну виконавчу службу: Закон України від 24 березня 1998 р. № 202/98–ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1998.  – N 36 –37.  – Ст.243.

Про оренду землі: Закон України від 6 жовтня 1998 р. № 161–XIV (в редакції Закону України від 2 жовтня 2003 р. № 1211– IV) / Відомості Верховної Ради України. – 1998. - N46-47. - Ст. 280.

Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 р. № 606 –XIV / Відомості Верховної Ради України.  –1999 . – N 24.  – Ст.207.

Про введення мораторію на примусову реалізацію майна: Закон України від 21 листопада 2001 р. / Відомості Верховної Ради України. – 2002. - N10. - Ст.77.

Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 1 липня 2004 р. / Відомості Верховної Ради України. – 2004. - N51. -- Ст. 553.

Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 р. / Офіційний вісник України. – 2006. – N 13. – Ст. 857.

Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації профспілок України: Закон України від 22 лютого 2007 р. / Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 21. – Ст. 286.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів: Закон України від 25 грудня 2008 року / Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 23. – Ст. 278.

Про управління об’єктами державної власності: Закон України від 21 вересня 2006 р. N 185 –V / Відомості Верховної Ради України. – 2006. – N 46. – Ст.456.

Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності: Закон України від 17 листопада 2009 р.  / Офіційний Вісник України. – 2009. - №97. Ст. 3326.

Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану: Закон України від 17 травня 2012 р. / Відомості Верховної Ради. – 2013. - № 15. - Ст.99.

Про депозитарну систему України: Закон України від 6 липня 2012 р.  / Відомості Верховної Ради України. 2013. - № 39. - Ст. 517.

Про право власності на окремі види майна: Постанова Верховної Ради України від 17 червня 1991 року / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 35. - Ст. 517.

Про майнові комплекси і фінансові ресурси громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України: Постанова Верховної Ради України від 10.04.1992 р.  / Відомості Верховної Ради. – 1992. - № 29. - Ст. 407.

Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам: Постанова Кабінету Міністрів України  від 19 квітня 1993 р. № 284 / Відомості Верховної Ради. – 1993. - №8 - Ст. 265.

Про право власності на майно державних підприємств, об'єднань, установ та організацій: Постанова Президії Верховної Ради України від 06 лютого 1992 р. № 2104-XII / Відомості Верховної Ради України. 1992. - № 19 - Ст. 268.

Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР: Постанова Верховної Ради України від 04 лютого 1994 р. № 3943-XII / Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 24. – Ст.185.

Про затвердження Типового договору оренди землі: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 / Офіційний вісник України. – 2004. - №9. - Ст. 527.

Щодо захисту прав власників цінних паперів при здійсненні депозитарного обліку: Рішення ДКЦПФР  вiд 11 лютого 2003 р. № 64  // Офіційний вісник України. - 2003. - № 10. - Ст. 449.

Рішення Конституційного суду України від 11 листопада 2008 р. у справі № 1-46/2008 . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v025p710-08

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності: Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 2 квітня 1994 р. [текст] // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України.  – 1996.  – № 1.  – С. 158 –164.

Про судову практику в справах про виключення майна з опису: Постанова Пленуму Пленум Верховного Суду України від 27 серпня 1976 р. (з наступними змінами). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-92

Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/go/v0005700-95‎

Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Постанова Пленуму Пленум Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua/go/v0009700-09

Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом: Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України №01 –8/98 від 31.01.2001 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi –bin/laws/main.cgi?nreg=v898800 –01.

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендними правовідносинами: Лист Вищого арбітражного суду України від 12 квітня 2001 р. № 01–8/442  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_442800-01

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням земельного законодавства: Лист Вищого господарського суду України від 16 листопада 2001 р. № 01–8/1228. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1228600-01‎.

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів: Роз’яснення Президії ВАСУ № 02 –5/35 від 26.01.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua/laws/show/v5_35800-00‎.

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок: Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 30 листопада 2007 р. № 01–8/918. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua/laws/show/va918600-07‎.

Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами: Лист Вищого господарського суду України від 1 січня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001600-10

Щодо обов'язкових для всіх судів України правових позицій: Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2012 р.  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. zakon.rada.gov.ua/go/n0001740-12

Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права: Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2012 р. № 10–1391/0/4–12. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/go/v1391740-12‎

Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав: Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2013р. № 24–150/0/4 –13  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sc.gov.ua/ua/2013_rik.html

 

Рекомендована література:

 

Ахметьянова З.А. Вещное право: Учебник / З.А. Ахметьянова. – М.: Статут, 2011. – 360 с.

Беляневич О.А. Проблема превентивного захисту прав у господарському судочинстві та його меж / О. А. Беляневич // Українське комерційне право.  – 2011.  – № 11.  – С. 27 –35.

Беляневич О.А. Захист права власності позовом про визнання (на прикладі ст.. 392 ЦК України) / О.А. Беляневич // Вісник господарського судочинства. – 2012. - №2. – С. 263 – 272.

Берестова І.Е. Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / І.Е. Берестова / Нац. ун-т внутр. справ. –  Х., 2004. –  20 с.

Болокан І.В. Зобов'язально-правові та спеціальні засоби захисту права власності в підприємницькій діяльності : автореф. дис... канд. юрид. наук:12.00.03 / І.В. Болокан / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. –  К., 2008. –  20 с.

Гражданское право. Часть I. Учебник / Под ред. Ю.К. Толстого, А.П.Сергеева.  – М.: Изд –во ТЕИС, 1996.  – 552 с.

Дзера О.В. Загальні засади охорони та захисту права власності / О.В. Дзера / Особливості захисту суб’єктивних цивільних прав: Монографія / За заг. ред.. акад.. О.Д. Крупчана та В.В. Луця. – К.: НДІ приватного права і підприємництва НАПрН Украни, 2012. – 400 с.

Дзера І. О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні / Дзера І. О. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 256 с.

Домусчі С. Д. Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, за цивільним законодавством України [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / С.Д. Домусчі; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». - О., 2011. - 218 арк.

Ершова И.В. Проблемы правого режима государственного имущества в хозяйственном обороте: теоретические основы и пути совершенствования / И.В. Ершова. − М.: Юриспруденция, 2001. – 304 с.

Первомайський О. О. Особливості захисту права державної та комунальної власності / О.О. Первомайський / Особливості захисту суб'єктивних цивільних прав. Монографія. К., 2012.

Шевченко Я.М. Власник і право власності / Я.М. Шевченко. – К.: Наукова думка, 1994. – 205 с.

 

Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:

1. До речево-правових способів захисту права власності належать:

а) позов про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов);

б) позов про витребування грошей і цінних паперів на пред’явника;

в) позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (негаторний позов);

г) визнання права власності;

д) позов про виключення майна з опису;

є) варіанти а,б,в,г,д вірні;

ж) варіанти а,в вірні.

 

2. Негаторний позов це:

а) позов про усунення порушення у здійсненні права власності, які не пов’язані з позбавленням володіння майном;

б) позов про витребування майна з чужого незаконного володіння;

в) позов про визнання права власності;

г) позов про виключення майна з опису;

д) позов про визнання договору недійним.

 

3. Спосіб відновлення права власності на втрачений іменний цінний папір у документарній формі:

а) звернення до емітента або уповноважений ним особи про видачу дубліката цінного паперу;

б) звернення з позовом про  витребування майна з чужого незаконного володіння;

в) звернення з позовом про визнання права власності.

 

 

Тема 5. Захист майнових прав інтелектуальної власності (4 год.).

 

Лекція 7. Захист майнових прав інтелектуальної власності (2 год.).

1. Поняття та система захисту прав інтелектуальної власності. Патентна система.

2. Дії, що визнаються порушенням прав інтелектуальної власності

3. Форми захисту прав інтелектуальної власності

 

Практичне заняття 7 (2 год.)

Теоретичні питання:

1.  Поняття та система захисту прав інтелектуальної власності. Патентна система.

2.  Дії, що визнаються порушенням прав інтелектуальної власності

3. Форми захисту прав інтелектуальної власності

4. Способи захисту прав інтелектуальної власності.

 

Лекція 8. Захист майнових прав інтелектуальної власності (2 год.)

1. Засоби захисту прав інтелектуальної власності.

2. Охорона прав інтелектуальної власності в рамках міжнародних угод (угода TRIPS)

3. Способи захисту прав інтелектуальної власності.

 

Практичне заняття 8 (2 год.)

Теоретичні питання

1. Засоби захисту прав інтелектуальної власності.

2. Охорона прав інтелектуальної власності в рамках міжнародних угод (угода TRIPS)

Модульне тестування.

 

Контрольні запитання та завдання:

1. Дайте характеристику поняття “захист права інтелектуальної власності”.

2. Дайте характеристику механізмів захисту права інтелектуальної власності в Україні.

3. Яка інфраструктура створена в Україні для забезпечення реалізації норм законодавства щодо захисту права інтелектуальної власності?

4. Які існують форми захисту права інтелектуальної власності?

5. Визначте особливості юрисдикційної форми захисту права інтелектуальної власності.

6. Дайте характеристику неюрисдикційної форми захисту права інтелектуальної власності”.

7. Наведіть перелік та дайте характеристику цивільно-правових способів захисту права інтелектуальної власності.

8. Наведіть перелік та дайте характеристику майнових прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та комерційну таємницю.

9. Надайте перелік та характеристику майнових прав на комерційні позначення.

10. Охарактеризуйте процедуру звернення власника права інтелектуальної власності до суду щодо порушення його права та процедуру розгляду судової справи.

11. Охарактеризуйте процедуру вжиття судом запобіжних заходів за зверненням власника права інтелектуальної власності щодо порушення його права.

 

Типові завдання бліц-опитування:

1. Які органи розглядають справи про порушення прав інтелектуальної власності?

2. Розкрийте зміст права на використання товарного знаку.

3. Яким судам підвідомчі справи про порушення прав інтелектуальної власності?

4. Які запобіжні заходи  можуть  застосовуватись у справах про захист прав інтелектуальної власності?

 

Практичні завдання:

Задача 1.

Працівники технологічної лабораторії НДІ сільського господарства Петренко та Кучеренко у встановленому законом порядку визнані авторами винаходу – нового хімічного засобу для боротьби із шкідниками рослин, що був ними розроблений під час роботи в лабораторії. В суд надійшли позови від завідувача лабораторії Іванченка та співробітника цієї ж лабораторії Грищенка, які вимагали включення їх до числа співавторів. В позовній заяві Іванченка зазначалося, що ним як завідувачем лабораторії здійснювалося загальне керівництво всіма дослідами, які і завершилися створенням нової речовини. В позові Грищенко зазначалося, що саме він підказав Петренку і Кучеренку головну ідею винаходу, оскільки саме він провів велику роботу з пошуку та аналізу аналогів винаходу, результати якої він передав відповідачам.

Чи підлягають задоволенню позовні вимоги?

 

Задача 2.

До господарського суду звернулося підприємство «Авентіс» із позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності та підприємства «Коуел» про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг. Зареєстрований знак є словесним позначенням «Nunhems», яке призначене для маркування товарів по 31 класу (насіння рослин). Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що зареєстрований знак не відповідає умовам надання правової охорони і може ввести споживачів в оману щодо особи, яка виготовляє товар (цією особою є голландська компанія “Nunhems Zaden B.V.”). Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на те, що « Nunhems Zaden B.V.» надала дозвіл підприємству «Коуел» на реєстрацію позначення « Nunhems « в англійській та російській або українській версіях.

Чи підлягають позовні вимоги задоволенню?

 

Задача 3.

Компанія «Rothmans Cigaretten GMBH» здійснила в Україні міжнародну реєстрацію товарного знака «Рresident». Протягом тривалого часу цей зареєстрований знак в Україні не використовувався.

Заінтересовані особи звернулися до Вищого господарського суду України з позовною заявою про припинення чинності міжнародної реєстрації в зв'язку з «недостатнім використанням».

В процесі розгляду позовної заяви з'ясувалося, що знак « Рresident « досить широко використовується в Україні, але іншою особою – компанією “Papastratos”.

Відповідач до суду не з'явився і пояснень до позову не надав.

1. Що означає термін «недостатнє використання»?
2. Чи можуть треті особи використовувати зареєстрований знак для товарів та послуг?
3. Яке рішення має винести суд по цій справі?

 

Задача 4

У 1993 році компанія „Хуго Босс АГ” зареєструвала в Міжнародному бюро Світової організації інтелектуальної власності знак для товарів та послуг „Baldessarini HUGO BOSS” для товарів 34 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг „Тютюн; приналежності для паління; сірники” із строком дії міжнародної реєстрації 20 років. В Україні цей знак було взято під охорону з 20 липня 1993 року, а відомості про початок його дії було опубліковано 18 жовтня 1993 року У травні 1999 року компанія „Реемстма Сигареттенфабрикен Гмбх” подала позов до компанії „Хуго Босс АГ” (третя особа на стороні відповідача − Державне патентне відомство України) із вимогами про дострокове припинення на території України дії міжнародної реєстрації знака для товарів 34−го класу Міжнародної класифікації товарів та послуг та про зобов’язання Державного патентного відомства України повідомити про це Міжнародне бюро Світової організації інтелектуальної власності. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що компанія „Хуго Босс АГ” протягом тривалого часу не використовує в Україні зареєстрований товарний знак. Власне ж реєстрацію товарного знака, на думку позивача, було здійснено для того, щоб перешкодити використанню марки „BOSS” для тютюнових виробів.

1. Чи має обмеження строк, по закінченню якого дії свідоцтва на товарний знак, що не використовується на території України , може бути припинено у судовому порядку? Що вважається використанням товарного знака?

2. Чи є правомірним встановлення необхідності використання власником свого майна (товарного знака)? Як у цьому контексті можна охарактеризувати дії компанії „Хуго Босс АГ”?

3. Яке рішення має прийняти суд?

 

Задача 5

У серпні 1999 року закрите акціонерне товариство «Альфа Капітал Україна» звернулось до арбітражного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська фінансова компанія «Альфа-Капітал». У позові ЗАТ «Альфа Капітал Україна» вимагало припинення використання ТОВ «Українська фінансова компанія «Альфа-Капітал» у своєму найменуванні словосполучення «Альфа Капітал», посилаючись на те, що останнє є зареєстрованим за позивачем товарним знаком для всім класів Міжнародної класифікації товарів та послуг. Суд відмовив ЗАТ «Альфа Капітал Україна» у позові, зазначаючи, зокрема, що відповідач зареєстрований у формі ТОВ, а не ЗАТ. Крім того, позивачем не надано підтвердження того, що використання відповідачем товарного знака позивача призводить до змішування із його діяльністю, а тому це не може вважатись недобросовісною конкуренцією.

1. Яким чином здійснюється реєстрація права власності на фірмове (комерційне) найменування?

2. Чи має значення різниця у організаційно-правових формах сторін спору?

3. Чи заслуговує на увагу факт ненадання позивачем доказів того, що використання його товарного знака призводить до змішування із діяльністю відповідача?

4. Чи вірним є рішення суду?

 

Задача 6.

До господарського суду звернувся Артемівський завод шампанських вин із позовом до Київського заводу шампанських вин про припинення незаконного використання товарного знака, зареєстрованого на ім'я позивача. В позові зазначалося, що відповідач незаконно використовує на етикетках своєї продукції, що є аналогічною продукції позивача (ігристі вина) і також експортується до Німеччини, позначення «Кrimsekt». Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що позначення “Кrimsekt” слід вважати загальновідомим, оскільки німецько-українські та німецько-російські словники подають його як усталене словосполучення, що означає «кримські вина» або «ігристі вина».

1. Які знаки вважаються загальновідомими і чи може бути позначення «Кrimsekt» визнане таким?
2. Чим відрізняються позначення загальновідомі від позначень загальновживаних?
3. Чи відповідає умовам надання правової охорони позначення «Кrimsekt»?
4. Дайте оцінку доводам сторін і вирішите цю справу.

 

Нормативно-правові акти:

Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. / Відомості Верховної Ради України.  – 1996.  – № 30. – Ст. 141.

Кодекс про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-X / Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. - Додаток до № 51. - Ст.1122.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435 –IV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.

Господарський процесуальний кодекс України від 06 листопада 1991 р. № 1798 –XII / Відомості Верховної Ради України.  –  1992.  – № 6.  – ст.56.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747–IV / Відомості Верховної Ради України. – 2005.  – № 35 –36, № 37.  – Ст.446.

Митний кодекс України від 13.03.2012 р. N 4495-VI / Відомості Верховної Ради України.  2012. - № 44-45, № 46-47, № 48. - Ст.552.

Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 21 квітня 1993 р. № 3116–XII (в ред. Закону України від 17 січня 2002 р. № 2986–III) / Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 21. – Ст.218.

Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 року / Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст.345.

Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 року (в редакції від 01 червня 2000 року із наст, змінами) / Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №37. – Ст.307.

Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 року (із наст, змінами) / Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст.34.

Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 року (із наст, змінами) / Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.

Про лікарські засоби: Закон України від 4 квітня 1996 р. № 123/96–ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1996. - N 22. - Ст. 86.

Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 р. № 236/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст.80.

Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 р. № 270/96–ВР (в ред. від 11 липня 2003 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - N 39. - Ст. 181.

Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем: Закон України від 5 листопада 1997 р. № 621/97–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 8. – Ст.28.

Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України від 6 червня 1999 року (із наст, змінами) / Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 32. –Ст.267.

Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних / Закон України від 23 березня 2000 р. № 1587–III / Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 24. - Ст.183

Про авторське право і суміжні права: Закон України від 11 липня 2001 року ( в ред. від 11 липня 2001 р.) / Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 43. – Ст.214.

Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування: Закон України від 1 січня 2002 р. № 2953–III / Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 17. - Ст.121.

Про охорону прав на сорти рослин: Закон України від 17 січня 2002 року /Офіційний Вісник України. – 2002. – № 7. – Ст.278.

Про затвердження переліку відомостей, що не становлять комерційної таємниці: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року №611  / ЗПУ. – 1993. – №12. – Ст.269.

Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених): Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 р. № 545  (із наст. змінами) // ЗПУ. – 1994. – № 11. – Ст.278.

Про затвердження переліку підстав для призупинення митного оформлення товарів, щодо яких правовласником не подано заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності, за ініціативою митного органу: Постанова Кабінету Міністрів України 21 травня 2012 р. № 432 / Офіційний вісник України. – 2012. - № 40. - Ст. 1527.

Про затвердження Регламенту апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності: Наказ Міністерства освіти і науки України від 15 вересня 2003 року № 622 / Офіційний вісник України. – 2003. – № 40. – Ст.2148.

Про затвердження порядку визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності: Наказ Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 2005р. № 228  / Офіційний вісник України. –  2005. –  № 19. – Ст. 1007.

Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 р. № 5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10

Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 р. № 12. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.zakon.rada.gov.ua/go/v0012600-12

Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності: Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 р. № 5  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/go/v0005600-12‎

Щодо застосування господарськими судами законодавства у розгляді справ, пов'язаних із захистом права на об'єкти інтелектуальної власності: Лист Вищого господарського суду України від 14 січня 2004 р. № 05–3/31 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v3_31600-04‎

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на промислових зразок та прав на раціоналізаторську пропозицію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищім господарським судом України): Інформаційний лист ВГСУ від 17 квітня 2006р. №01−8/844  // Інтелектуальна власність. − 2006. − №9. − С. 18 − 29.

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельну марку): Оглядовий лист Вищого Господарського суду України  від 17 квітня 2006 р. № 01–8/847 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_847600-06‎.

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок та прав на раціоналізаторську пропозицію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України): Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 14 лютого 2007 р. № 01–8/78 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/laws/show/v8_78600-07‎.

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист права власності на комерційне найменування: Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 17.04.2006 р. № 01-8/845. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/400/

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності: Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/974 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/403/

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торговельні марки): Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 22.01.2007 р. № 01-8/24 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/410/

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності: Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 23 грудня 2008 р. № 01-8/735 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/411/

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності: Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 27 червня 2008 р. № 01-8/383/1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/414/

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності: Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 30 червня 2009 р. № 01-08/411/1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/756/

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти промислової власності: Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 15 липня 2010 р. № 01-08/415 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/832/

Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності: Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 04 квітня 2012 р. № 01-06/417/2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/983/

Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об’єкти інтелектуальної власності (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ): Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 19 листопада 2013 р. № 01-06/1658/2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://vgsu.arbitr.gov.ua/news/1323/

 

Міжнародні нормативно-правові акти:

Конвенція, що засновує Всесвітню Організацію Інтелектуальної власності від 14 липня 1967 р. // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998.

Паризька конвенція з охорони промислової власності від 20 березня 1883 року (переглянута у Брюсселі 14 грудня 1900 р., у Вашингтоні 2 червня 1911 р., у Гаазі 6 листопада 1925 р., у Лондоні 2 червня 1934 р., у Лісабоні 31 жовтня 1958 р., у Стокгольмі 14 липня 1967 р., змінена 2 жовтня 1979 р.) // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998.

Договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 р. // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998.

Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури від 28 квітня 1977 р. // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998.

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків. Підписана в Мадриді 14 квітня 1891 року // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998.

Договір про закони щодо товарних знаків. Підписаний у Женеві 27 жовтня 1994 року // Збірник нормативних актів з питань промислової власності. – К.: «Вища школа», 1998.

Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин від 2 грудня 1961 р., переглянута в м. Женева 10 листопада 1972 р., 23 жовтня 1978 р. та 19 березня 1991 р.// Офіційний вісник України. – 2006. – № 34. – Ст. 2418.

Найробський договір про охорону олімпійського символу від 26 вересня 1981 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.wipo.int/treaties/en/ip/Nairobi/trtdocs_wo018.html

Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 р., переглянута в Стокгольмі 14 липня 1967 р. і в Женеві 13 травня 1977 р. і змінена 28 вересня 1979 р., приєднання України Закон № 1762–III ( 1762–14 ) від 01.06.2000 р. http://www. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/995_066.

Угода про торговельні аспекти права інтелектуальної власності (Угода TRIPS) (прийнята Світовою організацією торгівлі 15 квітня 1994 року). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/go/981_018‎.

 

Рекомендована література:

Андрощук Г. О., Довгий С. О., Дроб'язко В. С, Жаров В. О., Захарченко Т. Г. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: Наук. - практ. вид.: Т. 3: Промислова власність. / Академія правових наук України; Державне патентне відомство України / О.Д. Святоцький (ред.), В.О. Жаров (ред.) –  К. : Видавничий Дім «ІнЮре», 1999. - 656 с.

Господарське судочинство в Україні: Судова практика. Захист прав інтелектуальної власності / Відп. ред. В.С. Москаленко. – К.: Праксіс, 2007. – 408 с.

Жаров В.О. Захист права інтелектуальної власності. Захист авторського права і суміжних прав. Захист права промислової власності. Навчальний посібник / В.О. Жаров. – К.: ЗАТ “Інститут інтелектуальної власності”, 2003. – 64 с.

Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. − Науч.-практ.изд.: В 4 т. / Под общ. ред. А.Д. Святоцкого. – К.: Ин Юре, 1999.

Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. –  624 c.

Право інтелектуальної власності: Акад. курс: Підруч. для студ. вищих навч.закладів / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський та ін.; За ред.О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького.  – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 696 с.

Право інтелектуальної власності. Науково-практичний коментар до ЦК України − К.: Юрінком Інтер, 2006. − 312 с.

Охорона промислової власності в Україні: Монографія / За ред. О.Д. Святоцького, В.Л. Петрова – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – 400 с.

 

Приклади контрольних запитань та завдань модульної контрольної роботи:

1.Антимонопольний комітет України у справах про недобросовісну конкуренцію може приймати рішення про:

а) визнання факту недобросовісної конкуренції;

б) припинення недобросовісної конкуренції;

в) офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;

г) накладання штрафів;

д) вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням і копій виробів іншого господарюючого суб’єкта (підприємця);

є) скасування або зміну центральними та місцевими органами державної виконавчої влади прийнятих ними неправомірних актів і розірванні укладених ними угод;

ж) варіанти а, б, в, г, д, є вірні;

з) варіанти а, б, в, г, д вірні;

і) власна відповідь_________.

2. Які основні способи захисту права інтелектуальної власності і охоронюваних законом інтересів застосовуються в судовому порядку:

а) визнання права інтелектуальної власності;

б) визнання недійсним ліцензійного договору;

в) самозахист права

г) припинення використання винаходу без згоди його автора;

д) вилучення та знищення контрафактної продукції;

є) зміна умов авторського договору на вимогу автора у вигляді реакції на порушення з боку видавця);

ж) дострокове розірвання договору оренди у випадку його порушення;

з) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

і) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;

к) варіанти а – і вірні;

л) варіанти а,б, г, д, є,з, і вірні;

м) власна відповідь_____________

---