Завдання для контрольних робіт з філософії для студентів заочної форми навчання

Завдання для контрольних робіт з філософії для студентів заочної форми навчання 18.12.2015 14:12

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  "Львівська ПОЛІТЕХНІКА"

ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНИХ І СОЦІАЛЬНИХ НАУК

 

                  Кафедра філософії

 

 

 

 

 

 

 

Завдання для контрольних робіт з філософії

для студентів заочної форми навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Обговорено та схвалено на засіданні кафедри філософії

          Протокол №___ від "___" _______________2014 р.

 

          Завідуючий кафедрою Д.Ф.Н. проф. В.Л. Петрушенко

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ.

 

            У відповідності до навчальної програми студенти заочної форми навчання повинні виконати контрольну роботу. Основним завданням контрольної роботи є ознайомлення студентів з основними ідеями та оригінальними текстами видатних представників світової та української філософії, вироблення навиків самостійного розгляду світоглядних та методологічних проблем пізнання і людського життя, усвідомлення значення духовних пошуків у свідомому регулюванні власної життєдіяльності. Методика виконання завдання передбачає поєднання проблемного підходу до вивчення основних філософсько-світоглядних питань із самостійним опрацюванням студентами оригінальних філософських текстів.

            Контрольна робота складається з 5 завдань, серед яких два завдання 1-го рівня складності, два завдання 2-го рівня складності і одне завдання 3-го рівня складності. У завданнях 1-го рівня складності вимагається довести або спростувати запропоновані вам твердження, які можуть бути правильними чи неправильними. Довести, якщо твердження вважаєте правильним; спростувати, якщо твердження, на вашу думку, неправильне. Завдання 2-го рівня складності мають тестовий характер. Вимагається вибрати правильну відповідь з декількох запропонованих варіантів. Свій вибір треба стисло обґрунтувати. Звертаємо вашу увагу на те, що правильним може бути не тільки один варіант відповіді. Їх може бути два й більше, правильними можуть бути, навіть, всі варіанти відповіді. Наприклад: Основна проблематика давньогрецької натурфілософії - це

     а) пізнання природних явищ;

     б) буття людини та її щастя;

     в) пошук першооснов світу.

    Правильна відповідь а) і в), тому що натурфілософія у перекладі означає філософія природи. Закономірно, що в центрі давньогрецької натурфілософії стояло питання про пізнання світу і космосу в цілому, через що давньогрецьку філософію називають космоцентричною. Насамперед давньогрецьких філософів цікавило питання про першооснову і першопричини всього сущого, про те, що лежить в основі всіх існуючих речей. Однак погляди давньогрецьких філософів з цього приводу розійшлися... У завданнях 3-го рівня складності вимагається пояснити і прокоментувати наведені вислови або цитати різних філософів. Потрібно висловити своє ставлення до наведених ДУМОК, дати їм свою оцінку, вказати чи ви погоджуєтесь з висловленою думкою, чи ні і чому. З метою кращої перевірки міри засвоєння матеріалу до останніх завдань можуть додаватися тестові питання, відповідь на які повинна бути обґрунтована у тексті роботи. в).  Відповідь на кожне завдання повинна займати 3-5 сторінок шкільного зошита. Писати слід чітким розбірливим почерком на сторінках які мають нумерацію, поля для зауважень викладача, певні інтервали між рядками. На обкладинці треба вказати своє прізвище та ініціали, назву і номер академічної групи, номер свого студентського квитка. Наприкінці роботи необхідно вказати список використаної літератури (не менше 4-5 назв), оформлений згідно бібліографічних вимог. Наприклад: Петрушенко В. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акр. – Львів: «Новий світ-2000», 2002. – 544с.

 

     Контрольну роботу слід подати на рецензування не пізніше як за 15 днів до початку заліково-екзаменаційної сесії. Студенти, які вчасно не виконали контрольну роботу, не допускаються до іспиту.

 

          Увага! Як вибирати контрольну роботу!

     Завдання контрольної роботи обираються у відповідності до наведеної далі таблиці. При цьому необхідно враховувати першу літеру свого прізвища та останню цифру залікової

книжки, які повинні співпадати із вказаними в таблиці.

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1-ого рівня складності, у яких вимагається

обгрунтувати або спростувати наведені твердження.

 

1.   Філософія - це сфера інтелектуальної діяльності, яка забезпечує вироблення засобів людського життєвого самовизначення. – Чи можна таким      чином визначити філософію?

2.  Філософія - це наука про науку, тобто про виникнення наукового знання, його розвиток та    роль у суспільстві. - Чи можна таким чином визначити філософію?

3.  Філософія - це вчення про мораль та гідні вчинки людини. – Чи можна таким чином визначити філософію?

4.  Філософія - не наука, а наука - не філософія.

5.  Предмет філософії постійно змінювався, тому ніхто неможе дати його адекватного визначення.

6.  Оскільки філософія є любов до мудрості, то всі мудрі люди є філософами.

7.  Не варто займатися філософією, бо філософські проблеми не мають відношення до реального життя людини.

8.  Не варто займатися філософією, бо філософські проблеми не мають вирішення.

9.  Філософські проблеми називають вічними тому, що у них збирається  і концентрується історичний досвід свідомого вирішення  глибинних світоглядних питань.

10. Інженеру філософія не потрібна, бо він уже склався як спеціаліст.

11. Центральною світоглядною проблемою є співвідношення "людина  - природа".

12. По відношенню до світогляду філософія постає теоретичною формою світогляду, що спрямована на його критичний аналіз.

13. Світогляд має не тільки людина, але й високоорганізовані тварини.

14  Кожна людина має свій світогляд і свою філософію.

15. Міфологічний світогляд передбачає протистояння людини та природи. Чи мають місце міфи усвідомості сучасної людини?

16. Міфологія базується на дискурсивному мисленні, а філософія постає синкретичним духовним утворенням.

17. Аксіологія - це філософська наука про норми та правила людської поведінки.

18. Антропологія - філософське вчення, яке всі світоглядні проблеми розглядає крізь призму людини, у залежності від її природи, потреб та  властивостей.

19. Гносеологія - це філософське вчення про особливості, принципи  і правила буття людини в світі.

20. Онтологія - це філософське вчення про особливості буття та розвитку природних об'єктів.

21.В розвитку античної філософії виділяють 2 основні етапи: натурфілософський та елліністичний.

22. Діалектичне вчення Геракліта започаткувало філософське вчення про розвиток. Що вам відомо про діалектику?

23. Згідно із Сократом, зло чинеться через незнання. - Як він аргументує свою позицію? Чи поділяєте його думку?

24. Платон у розумінні буття стоїть на позиції здорового глузду, вважаючи, що світ речей визначає світ ідей.

25. Арістотель поділяє думку свого вчителя Платона, що світ речей  є тінню світу ідей.

26 В історії середньовічної філософії виділяють 2 основних етапи: апологетику та патристику.

27. Основна риса середньовічної філософії - це теоцентризм.

28. Середньовічна філософія розглядала теологію як прислужницю філософії.

29. Схоластика - це період найвищого розквіту середньовічної філософії.

30. Середньовічна містика визнавала можливість пізнання Бога за допомогою розуму, а схоластика піддавала його буття сумніву.

31. Філософія європейського Відродження поділяється на два основних періоди - гуманістичний та натурфілософський.

32. Ренесансний гуманізм обґрунтував думку про високу цінність земного життя та земних вчинків людини.

33. В епоху Відродження панував гуманізм і була відсутня натурфілософія.

34. Найвизначнішим представником ренесансного платонізму був Микола Кузанський.

35. Основна проблема ренесансної натурфілософії - це антропоцентризм.

36. В онтології Нового часу історично склалися три течії: емпіризм, раціоналізм і сенсуалізм.

37. У філософії Нового часу  на чільне місце вийшло питання про метод істинного пізнання.

38. Р.Декарт продовжував розвивати індуктивний метод Ф.Бекона у філософії Нового часу.

39. Дж.Локк обстоював думку, що розум людини є "чистою дошкою" ("табула раса"). Як називається позиція, що дотримується такої точки зору? В чому її переваги та недоліки?

40..Більшість просвітників вважали, що найпершою умовою людського буття постає розповсюдження знань, а серед усіх знань найбільшу значущість мають знання моральних норм і принципів.

41. Німецька класична філософія є завершальним етапом у розвитку європейської класичної філософії.

42. У творчості І.Канта виділяють два основних етапи – критичний і післякритичний.

43. "Коперниканський переворот" І.Канта у філософії - це те ж  саме, що й "категоричний імператив" І.Канта.

44. Г.Гегель продовжував розвивати принципи метафізичної філософії.

45. Філософія Л.Фейєрбаха є першою докладно розробленою теорією  діалектики як вчення про розвиток. Що вам ще відомо про діалектику?

46. Виникнення некласичної філософії зумовила криза капіталістичного суспільства у XIX ст.

47. При переході від класичної філософії до некласичної особливих змін у характері філософування не відбулося.

48. Особливістю некласичної філософії стало те, що вона акцентує свою увагу на ірраціональних,позарозумних чинниках.

49. Першим звернув увагу на роль ірраціональних чинників у житті  людини німецький філософ А.Шопенгауер.

50. Філософська концепція Ф.Ніцше за своїм змістом є по сутті аморальною.

51. Філософія XX ст. характеризується своєю одностайною відданістю традиціям класичної філософії.

52. Основна особливість філософії ХХ ст. - це її надзвичайна тематична  та методологічна строкатість.

53. Серед численних напрямків філософії XX ст. заслуговують уваги тільки сцієнтиські.

54. Найвпливовішим напрямком антропологічної філософії XX ст. були персоналізм та прагматизм.

55. Основна мета феноменології Е.Гусерля - перетворити філософію у точну науку.

56. Українська філософія відображає особливості українського національного менталітету.

57. Філософські пошуки в Україні княжої доби відзначаються схильністю до моральних повчань та абстрактних теоретичних конструювань.

58. Філософські курси Києво-Могилянської академії відзначалися оригінальністю, оскільки не зазнали впливу  західноєвропейської філософії.

59. Г.Сковороду називають "українським Сократом" тому, що у його  філософії відобразилися особливості світосприйняття українського народу.

60. Теорія "кордоцентризму" Г.Сковороди та П.Юркевича підняла українську філософію на рівень західноєвропейської філософії.

61 В Україні XIX ст. філософія існувала автономно, відокремлено від мистецтва та громадсько-політичних рухів.

62. П.Куліш був автором оригінальної філософської концепції "хутірської України", що закликала українців зберігати традиційні патріархальні форми суспільного життя.

63. Ів. Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу культивування політичної еліти.

64. Вчення про "ноосферу" як орозумнену частину біосфери було запроваджено у філософську думку України В.Винниченком.

65. Українська філософія у ХХ ст. успішно розвивалась лише за межами радянської України у діаспорі.

66. Поняття "буття" є вихідною і визначальною філософською категорією.

67. Людині треба знати не про буття взагалі, а його конкретні прояви.

68. Поняття "буття", "існування" та "життя" є тотожними.

69. Некласична онтологія розглядає буття як найперше предметнее спрямування свідомості.

70. Сучасна наука вивчає різні прояви (рівні, форми, види) буття.

71. Існує дві основні концепції походження людини - еволюційна та  креаціоністська.

72. Особою можна назвати тільки особливу, переважно видатну людину.

73. Найвища людська цінність - це життя.

74. Сенс людського життя визначається природними потребами людини.

75. Людина прагне стати безсмертною, незважаючи на свою смертність.

76. Природа людської свідомості зумовлена будовою та розмірами мозку.

77. Вивчення людської свідомості ускладнюється її недоступністю для безпосереднього

     спостереження та відсутністю надійної інструментальної бази.

78. Поведінка більшості людей визначається позасвідомими чинниками.

79. Пізнання за сутністю та змістом є процесом отримання та перероблення будь-якої інформації.

80. Об'єктом чуттєвого пізнання постають зв'язки, функції та відношення дійсності, а об'єктом раціонального пізнання - окремі властивості речей.

81. Чуттєве пізнання здійснюється у формі понять та умовиводів.

82. Досвід, експеримент, практика - це види раціонального рівня пізнання.

83. Єдино виправданим видом пізнання постає наукове.

84.Знання можуть бути помилковими, а істина - завжди достовірна.

85. Істина може бути здобутком лише наукового пізнання.

86. Суспільство - це сукупність людей, що мешкають на певній території та говорять одною мовою.

87. Суспільство виникло з метою забезпечення спільного виживання людей.

88. Соціальна філософія досліджує природу суспільства та місце людини в ньому.

89. Взаємодія суспільства та природи є необхідною умовою суспільного поступу.

90. Духовне життя суспільства повністю залежить від економічних чинників.

91. У кожній культурі поєднуються національні та загальнолюдські елементи.

92. Культура - це не тільки вихованість та вічливість людини.

93. Культура виконує багато функцій, але основна з них – це  ілюзорно-компенсаторна.

94. Поняття "культура" та "цивілізація" співпадають за своїм змістом, але не тотожні.

95. основною ознакою цивілізації слід вважати появу письма та держави.

96. Для науково-технічного прогресу не існує ніяких меж, ні перепон.

97. Техніка - це спеціальні засоби, що полегшують та покращують умови життя людини.

98. Технічний поступ несе загрозу для існування природи та людства.

99. Розвиток постіндустріального суспільства визначається його технічним станом.

100. В умовах інформаційного суспільства найбільшою глобальною проблемою людства постає інформаційна.

 

Завдання 2-ого рівня складності, у яких вимагається обрати

правильні варіанти відповіді та обгрунтувати їх. Звертаємо вашу

увагу на те, що правильними можуть бути не тільки один,

але й більше варіантів відповіді. Правильними можуть бути,

навіть, всі варіанти відповіді.

 

101. Характерною рисою філософського мислення є те, що

     а) філософія намагається через доведення та аргументацію виводити свої положення на

         рівень розуміння;

     б) філософія прагне увічнювати свої висновки і поставати в ролі програми соціальної

         діяльності.

     в) філософія розробляє методи наукового пізнання, які можуть використовувати інші   науки.

 

102. Зміст світогляду визначається наступним колом проблем:

     а) природне - соціальне;

     б) людина - суспільство;

     в) людина - світ.

 

103. у Зміст світогляду включаються:

     а) знання про світ, спродуковані природознавством;

     б) знання, принципи, переконання, що є  життєвими орієнтирами людини;

     в) вірування, підсвідомі прагнення та пристрасті.

 

104. До найперших складових світогляду слід віднести:

     а) знання про природні закони, інформацію;

     б) правила, закони та норми людської поведінки.

     в) ідеали, переконання, принципи, погляди, знання.

 

105. По відношенню до світогляду філософія постає:

     а) однією із його складових;

     б) філософія та світогляд - тотожні;

     в) теоретичною формою світогляду, що спрямована на його критичний аналіз.

 

106. Характерною рисою міфологічного світогляду є:

    а) віра в мудрість Творця.

    б) сприйняття людини як органічної частини природи.

    в). намагання логічно аналізувати явища дійсності.

 

107. Філософський світогляд передбачає:

     а) логічну і фактологічну обурунтованість;

     б) наявність суперечностей і необурунтованих тверджень;

     в) синкретизм, еклектизм і суб'єктивізм.

 

108. Філософію можна визначити наступним чином:

     а) філософія - це мистецтво виживати і вмирати;

     б) філософія - це теоретична форма природознавства;

     в) філософія - це сфера інтелектуальної діяльності, що покликана виробляти засоби        людського життєвого самовизначення.

 

 109. Складності визначення предмету філософії обумовлені:

     а) тим, що взаємини людини із світом історично мінливі;

     б) тим, що весь історичний досвід людського самоосмислення включається у зміст

         філософського знання;

     в) тим, що філософія працює в сфері духовного, яке не можна фіксувати фізично.

 

 

 

110. В структуру філософського знання входять:

     а) космологія, онтологія та астрономія;

     б) онтологія, антропологія, психологія та педагогіка;

     в) онтологія, гносеологія, логіка, соціальна філософія.

 

111. Антична філософія в своїй основі була:

     а) космоцентрична;

     б) антропоцентрична;

     в) теоцентрична.

 

112. Основна проблематика давньогрецької натурфілософії - це

     а) пізнання природних явищ;

     б) буття людини та її щастя;

     в) пошук першооснов світу.

 

113. Платон покладає в основу речей вічні та незмінні ідеї, тому що:

     а) у світі нічого не виникає із нічого і нікуди не зникає;

     б) тільки за такої умови ми можемо перейти від сприйняття речей до їх мислення;

     в) справжнє буття є вічним та незмінним.

 

114. Новаторство Арістотеля полягало в тому, що він розробив:

     а) науку про закони та форми правильного мислення - логіку;

     б) вчення про чотири причини всього сущого;

     в) вчення про душу.

 

115. Філософські школи пізньої античності:

     а) продовжили вдосконалення античної натурфілософії;

     б) розробляли вчення про найкращу державу;

     в) намагались надати кожному окремому індивіду засоби життєвого самоутвердження.

 

116. Для позиції стоїцизму як напряму пізньої античної філософії було характерним:

     а) визнання людини вільною і незалежною від обставин;

     б) визнання невблаганної дії закону долі та можливості людини;

     в) проголошення самовладності людської свободи волі, що не стримувалася ніякими

         чинниками.

 

117. У середньовічній філософії дискусії про універсалії (загальні поняття) вели наступні

       дві течії:

     а) монізм і дуалізм.

     б) патристика та неоплатонізм;

     в) номіналізм та реалізм;

     г) емпіризм та раціоналізм.

 

 118. Теорія "подвійної істини" у пізньому середньовіччі по сутті була:

     а) спробою використати ідеї античної філософії для обЄрунтування християнського

        світобачення;

     б) спробою обЄрунтувати можливість автономного розвитку науки та теології;

     в) спробою довести відносність будь-яких знань.

 

119. Вершиною у розвитку середньовічної філософії був:

     а) номіналізм;

     б) реалізм;

     в) томізм.

 

120. Особливістю середньовічної філософії було те, що вона:

     а) розвивалась у діалозі з іншими науками;

     б) розробила і впорядкувала християнську догматику;

     в) обслуговувала теологію, надаючи їй інструменти інтелектуальної діяльності.

 

121. За найпершими світоглядними орієнтирами епоха європейського Відродження була:

     а) епохою християнського світобачення;

     б) епохою світського, атеїстичного світобачення;

     в) епохою секуляризованого мислення.

 

122. Епоха Відродження за своїм світоглядом:

     а) не вийшла за межі християнського світобачення, але змінила його змістові наголоси;

     б) відкинула християнство, запровадивши мислення "здорового глузду";

     в) ревно сповідувала засади християнства.

 

 

123. Характерними особливостями епохи Відродження стало:

     а) повернення до засад античного світобачення;

     б) повне подолання релігійного світогляду;

     в) радикальні зміни у світорозумінні людей.

 

124. Характерними ознаками ренесансного гуманізму слід вважати:

     а) опору на факти та ясну логіку;

     б)піднесення значущості земного життя людини та її самовдосконалення як особистості;

     в) наголос на тому, що людина є перш за все творчою істотою;

     г) сповідання принципу співвідношення макрокосму та мікрокосму.

 

125. Концепція єдиної світової душі, загальної світової симпатії та гармонії була на першому  плані в концепціях:

     а) гуманізму;

     б) натурфілософії;

     в) ренесансного неоплатонізму;

     г) неотомізму.

 

126. До загальних особливостей розвитку філософії в епоху Нового часу слід віднести:

     а) виникнення національних та регіональних філософій;

     б) розвиток філософії в діалозі з іншими науками;

     в) вихід філософського знання на новий рівень диференціації та систематизації.

 

127. Мислення "здорового глузду" передбачає:

     а) цінування розуму як найвищої частини людського інтелекту;

     б) мислення з позиції користі й  прибутку;

     в) опору на факти та ясну і чітку логіку.

 

128. Емпіризм - це позиція у методології, що характеризується:

     а) найпершим цінуванням розумових дедуктивних виведень;

     б) визнанням існування в людському розумі вроджених ідей;

     в) прагненням виводити наукові теорії із загальних філософських принципів.

     г) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях

 

 

129. Сенсуалізм в теорії пізнання виходить з принципу:

     а) сенс є лише в тому, що є корисним;

     б) питання про сенс життя є найпершим для людини;

     в) немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях.

     г) визнанням вирішальної ролі відчуттів у пізнанні;

 

130. Однією з головних проблем Європейського Просвітництва було:

     а) пошуки засад світобудови;

     б) дослідження глибинних засад людського суспільства;

     в) побудова цілісних систем філософського знання.

 

131. Німецька класична філософія:

     а) доводила, що наука може сама пояснити всі процеси реальності;

     б) збагатила науку принципами активності, розвитку, системності та рефлексії;

     в) вважала, що людиною рухають позарозумні чинники.

 

132. Сутність "коперниканського перевороту" І.Канта у філософії полягає в тому, що:

     а) І.Кант висунув і обурунтував теорію походження сонячної системи;

     б) І.Кант поставив людину і людське пізнання у залежність від законів природи;

     в)  І.Кант доводив, що в основі пізнання лежить людська розумова активність.

 

133. За І.Кантом, пізнання є процес, у якому:

     а) вирішальна роль належить дедукції розуму, тому необхідно мати незаперечне вихідне

         положення;

     б) вроджені ідеї відіграють вирішальну роль у формуванні знання;

     в) чуття постачає матеріал пізнання, розсудок оперує категоріями, а розум ідеями.

 

134. У своїй філософській концепції Г.Гегель доводив, що причинами руху та розвитку

        постають:

     а) зовнішні чинники - взаємодія абсолютної ідеї з природою;

     б) внутрішні чинники - суперечності як єдність та боротьба  внутрішніх протилежностей;

     в) взаємодія мікро, макро та мегапроцесів.

 

 

 

135. За Л.Фойєрбахом до сутнісних сил людини слід віднести:

     а) силу почуття, силу розуміння та силу бажання;

     б) сили зв'язку людини з Богом;

     в) любов, спілкування та єдність з природою.

 

136. Некласична філософія на відміну від класичної:

     а) вважала, що філософія постає найпершим та найефективнішим виявленням людського

         розуму;

     б) доводила, що людиною керують нерозумні та позарозумні чинники;

     в) обурунтовувала думку про можливості людини пізнати саму сутність буття.

 

137. В міркуваннях А.Шопенгауера світ постає лише людським уявленням тому, що:

     а) інтуїція та уявлення постають найпершими здібностями людського інтелекту;

     б) людина може вести розмови лише про сприйняте нею;

     в) реально існують тільки відчуття людини.

 

138. Датський філософ С.Кіркегор вважав:

     а) людське внутрішнє переживання життя єдиним предметом філософії;

     б) що людину слід вивчати з допомогою науки і психології;

     в) всі явища дійсності лише різними проявами життя.

 

139. Філософську концепцію Ф.Ніцше називають "філософією життя" тому, що:

     а) проводила відмінність між життям та буттям людини;

     б) розглядала всі процеси дійсності як різні виявлення життя;

     в) вважала життя найбільш зрілою формою космічних процесів.

 

140. Поняття позитивного у філософії О.Конта позначало:

     а) спостережуване, зрозуміле та корисне;

     б) економічно ефективне;

     в) добро як перший моральний принцип людини.

     г) те ж саме, що й добро в етиці.

 

 

 

 

141. Особливістю марксистської філософії було те, що:

     а) вона була матеріалістичною в розумінні природи, але ідеалістичною в розумінні

         суспільного розвитку;

     б) стояла на матеріалістичних позиціях в розумінні природи, суспільства та людського

         мислення;

     в) поширила закони діалектики на розвиток природи, суспільства та людського мислення.

 

142. До загальних особливостей філософії ХХ ст. можна віднести:

    а) її надзвичайну тематичну та методологічну строкатість;

    б) її відданість традиціям класичної філософії;

     в) тісне переплетення в ній класичних та некласичних традицій;

     г) негативне ставлення до історично попередньої філософії.

 

143. До напрямів наукової філософії XX ст. належать:

     а) неопозитивізм;                 г) неотомізм;

     б) аналітична філософія;     д) неокантіанство.

     в) антропологія;

        (дайте коротку характеристику наукової філософії).

 

144. Верифікувати наукове судження у філософії неопозитивізму означає:

     а) встановити його відповідність законам логіки;

     б) віднайти хоча б один факт, що йому суперечить;

     в) логічно вивести всі можливі наслідки;

     г) чітке відмежування науки від хибних або сумнівних знань.

 

145. Аналітична філософія вважала своїм найпершим завданням:

     а) проведення аналізу вихідних понять певної теорії з метою звести їх до атомарних

        суджень;

     б) аналіз мови та термінології науки;

     в) здійснення процедури верифікації;

     г) виявлення архетипів колективного несвідомого.

 

 

 

 

146. Феноменологічна філософія Е.Гусерля виходила з припущення, що:

     а) через феномен виходить у з'явлення ноумен;

     б) феномен постає результатом дії речей-в-собі на органи чуттів людини;

     в) феномен є тим, чим він є, що за ним не стоїть ніяка інша реальність;

     г) феномен - це те, що виходить за межі повсякденного, що є незвичним та оригінальним.

 

147. Всебічне вивчення людини як найпершого предмету філософії постало метою у:

     а) антропософії;              г) феноменології;

     б) психоаналізі;              д) неотомізмі.

     в) філософській антропології;

 

148. Найбільша заслуга З.Фройда у філософії полягає в тому, що він:

     а) підпорядкував несвідоме свідомому;

     б) завдяки відкриттю та окресленню змісту та меж несвідомого пояснив

         розуміння ряду чинників людської поведінки;

     в) ініціював розгортання так званої "сексуальної революції" у ХХ ст.;

     г) завдяки відкриттю несвідомого зміг пояснити багато явищ людської психіки.

 

149. Філософія екзистенціалізму зосередилася насамперед на окресленні людського буття:

     а) за допомогою науки та наукової термінології;

     б) через його відношення до світу природного буття;

     в) в його соціальних та психологічних якостях;

     г) через його внутрішнє людське сприйняття та переживання.

 

150. Найвпливовішою релігійною течією філософії XX ст. вважається:

     а) неопозитивізм;       г) теософія;

     б) неотомізм;              д) тейярдизм.

     в) неофройдизм;

 

151. Як особливий напрям духовної діяльності українська філософія виникає:

     а) на урунті поступового розвитку слов'янської міфології;

     б) на основі розвитку освіти та писемності в Київській Русі;

     в) внаслідок навчання русичів у європейських закладах освіти;

     г) разом із запровадженням християнства візантійського типу;

     д) на основі давніх священних слов'янських текстів.

     Поясніть особливості становлення української філософії.

 

152. Професійна філософія в Україні виникає:

     а) в монастирях та монастирських школах;

     б) в університетах;

     в) в церковних братських школах;

     г) в Києво-Могилянській академії;

     д) завдяки діяльності Г.Сковороди.

 

 153. Для ідейного спрямування українського гуманізму характерним було:

     а) реабілітація цінності земного життя та інтерес до суспільно-історичної проблематики;

     б) підвищений інтерес до природознавства та точних наук;

     в) прагнення протиставити духовно заглиблене православ'я католицизму;

     г) застосування даних точних наук до вивчення людини.

 

154. Філософські курси Києво-Могилянської академії являли собою:

     а) оригінальні філософські концепції, розроблені її професорами;

     б) найновіші курси західноєвропейської схоластики, запозичені українськими   мислителями;

     в) типові курси західноєвропейської філософії із вкрапленнями новітніх даних науки в

         інтерпретації українських мислителів.

 

155. Для філософії Г.Сковороди властивими були вчення:

     а)релігійно-реформаційні;

     б) матеріалістичні;

     в) "філософія серця";

     г) "трьох світів";

     д) "спорідненої праці".

 

156. Під поняттям ґсерце" П.Юркевич розуміє:

     а) факт єдності людини з природою;

     б) поняття, яке синтезує розум, почуття, волю;

     в) поняття, яке характеризує емоційне сприйняття світу;

     г) поняття, яке характеризує раціонально-абстрактний спосіб сприйняття світу.

 

157. У ХІХ ст. в Україні філософія розвивалася:

     а) винятково в університетах;

     б) як в навчальних закладах, так і в літературі та громадсько-політичних рухах;

     в) тільки в Києво-Могилянській академії.

 

158. Досить оригінальну філософську концепцію особливої небезпеки "непомітного зла"

        сформулював:

     а) П.Куліш;

     б) Т.Шевченко;

     в) М.Гоголь.

 

159. До найперших філософсько-світоглядних ідей Т.Г.Шевченка можна віднести:

     а) ідею органічної спорідненості людини та природи;

     б) ідею віри в кінцеву перемогу вищої божественної справедливості;

     в) ідею матеріальної єдності світу;

     г) ідею народу як найпершого суверенного суб'єкта історії;

     д) ідею відокремлення автентичної народної культури від впливів інших культур.

 

160. Д.Донцов в своїх міркуваннях припускав, що:

     а) народ повинен вчинити загальний бунт проти національного поневолення;

     б) тільки національна еліта здатна виконати роль чинника національного звільнення;

     в) національна еліта - це герої-вожді, що нагадують "надлюдину" у вченні Ф.Ніцше.

 

 

161. Поняття "буття" в історії філософії позначалося за допомогою наступних категорій:

     а) архе;                      г) еманація;

     б) атрибут;                д) модус;

     в) екзистенція;         е) субстанція.

 

162. Поняття "буття" у філософії має багатофункціональний характер оскільки виконує

        наступні функції:

     а) воно окреслює найперші умови осмислення дійсності, виводячи міркування за межі

         конкретних форм сущого;

     б) воно вказує природознавству напрями вивчення дійсності;

     в) воно постає підставою для сенсоутворення, оскільки вказує на найперші та найширші

        орієнтири людського свідомого відношення до дійсності;

     г) воно дозволяє здійснювати адекватні визначення основних понять науки;

    д) воно виводить будь-яке мислення на рівень гранично широкого узагальнення.

       Правильні відповіді підкресліть і обурунтуйте.

 

163. Центральною проблемою некласичної онтології постало:

     а) питання про ефективні методи пізнання світу;

     б) питання створення світу;

     в) питання тенденцій, законів суспільного розвитку;

     г) питання сенсу людського існування.

 

164. Проблема буття у некласичній філософії передбачає його тлумачення в якості:

     а) найпершого вияву чистої свідомості;

     б) найпершої та необхідної умови відношення мислення до будь-чого;

     в) емінентної причини;

     г) єдності еманації та еволюції;

     д) тривалості.

 

165. Людські виміри проблеми буття окреслюються наступним чином:

     а) буття постає найпершим предметом людського пізнання;

     б) буття постає вищою людською цінністю та мірою людської відповідальності за  наслідки своїх дій;

     в) буття людини постає частиною буття як такого;

     г) через поняття буття людина прирівнюється до інших видів сущого.

 

166. Для входження в людський спосіб буття людині насамперед потрібно:

     а) їсти, пити та одягатися;

     б) виробляти засоби соціально-культурної діяльності;

     в) включитися в соціальні зв'язки та відносини для оволодіння елементарними навичками   соціально-культурної поведінки.

 

167. У наслідок взаємодії між природним та соціальним в людині:

     а) вперше було висвітлено сутність та особливості як природного, так і соціального;

     б) природне починає виявляти свої нові грані завдяки тому, що соціальне включає у свій

        зміст усвідомлення;

     в) виникає одвічний конфлікт між природними потягами людини та нормами соціальної

         поведінки, оскільки природне є первинним та більш потужним, ніж соціальне.

 

168. Поняття "людина" фіксує:

     а) унікальну здатність людини бути розумною;

     б) особливий вид живих істот;

     в) те, чим людина відрізняється від всього іншого.

 

169. До суттєвих рис людської особи відноситься:

     а) здатність творити нове, досі невідоме;

     б) бути об'єктом і суб'єктом соціальних відносин;

     в) займати особливе місце у суспільних відносинах;

     г) мати сформований особливий духовний світ;

     д) демонструвати високий рівень інтелекту.

 

170. Визначальною ознакою особистості є:

     а) характер, темперамент, психічні особливості;

     б) виконання людиною певних соціальних ролей;

     в) наявність внутрішнього духовного стрижня;

     г) здатність людини поставати суб'єктом;

     д) особливе місце у суспільних відносинах.

 

171. Поняття "цінностей" передбачає:

     а) введення предметів у відносини "людина - світ";

     б) визначення економічних витрат на виготовлення певної продукції;

     в) фіксацію значущості будь-чого для людини;

     г) розгляд певних предметів та явищ під кутом зору стратегічних життєвих завдань та

         мотивів діяльності людини.

 

172. Поняття "антропогенез" відповідає наступним твердженням:

     а) виникнення людини;

     б) сукупність генетичних ознак людини;

     в) загальнолюдська історія;

     г) розділ науки про людину;

     д) відповідає терміну "людський ген".

 

173. Особливий, небіологічний тип людської поведінки виявляється в тому, що людина:

     а)  не діє за схемою "стимул-реакція";

     б)  має розвинену і спеціалізовану нервову систему;

     в)  діє цілеспрямовано.

 

174.До істотних характеристик свідомості слід віднести:

     а) відображення речей, явищ дійсності;

     б) вміння входити у стосунки із будь-чим та здатність все розумно оцінювати;

     в) створення цілеспрямованої схеми реконструкції дійсності;

     г) адаптація до зміни оточуючого середовища.

 

175. Поняття "ідеальне" у філософії слід трактувати як:

     а) прагнення людини до вищого та кращого;

     б) спосіб існування образів та уявлень людської свідомості;

     в) досконале, неперевершене;

     г) доведення характеристик сущого до гранично можливих еталонних вимірів.

 

 

176. За своїм найпершим значенням пізнання це:

   а) продукування інформації;

   б) процес взаємодії свідомості та дійсності, результатом якого постають знання та    уявлення;

   в) взаємодія суб'єкту та об'єкту.

 

177. До основних видів пізнання слід віднести:

     а) чуттєве пізнання, раціональне мислення та досвід;

     б) життєво-досвідне, наукове та художньо-мистецьке пізнання;

     в) емпіричне та абстрактно-логічне пізнання.

 

178. Вкажіть, які судження відображають позицію агностицизму і чому?

     а) людство ніколи не буде знати про все;

     б) всі наукові теорії є неповним знанням про дійсність;

     в) в науці існують проблеми, які неможливо вирішити;

     г) "річ в собі" принципово не може бути пізнаною;

     д) всі наші знання є гіпотезами.

 

179. До сучасних концепцій істини можна віднести:

     а) софістична;                 г) когерентна;

     б) евристична;                д) концептуальна;

     в) кореспондентська;     е) метафізична.

 

180. Наукова картина світу передбачає:

     а) цілісне бачення реальності філософією на основі даних наук;

     б) поєднання даних різних наук для якомога повнішого окреслення процесів дійсності;

     в) системну єдність процесів дійсності на основі її найперших законів;

     г) подання дійсності такою, якою вона постає перед людиною.

 

181. До кола проблем філософії історії насамперед слід віднести:

     а) виділення основних епох історії;

     б) оцінка ролі економічних чинників в історії;

     в) окреслення ролі особи в історії;

     г) аналіз впливу психології на хід історії;

     д) дослідження механізмів суспільного поступу.

 

182. Соціальні процеси відрізняються від природних тим, що:

     а) природні процеси ніким не створені, а соціальні творяться людьми;

     б) природні процеси відбуваються стихійно, без заздалегідь спланованої мети, а соціальні   процеси - цілеспрямовані;

     в) природні процеси є наслідком дії стихійних сил, а в суспільстві діють люди, наділені

         свідомістю.

 

183. Поняття історії передбачає:

     а) органічну вписаність людини у природно-космічний процес на основі того, що історія

         є лише частиною природи;

     б) принципову відмінність від природно-космічного процесу на основі реалізації   людиною своєї свободи;

     в) часткове співпадіння природних та соціальних процесів.

 

 

184. Найпершою ознакою культури можна вважати:

     а) таку людську поведінку, в якій відчувається вишкіл;

     б) створення чогось нового;

     в) змінений природний стан речей ("другу природу").

 

185. За своєю соціальною функцією культура постає:

     а) сукупністю нагромаджених людством багатств;

     б) сукупністю створених людством мистецьких шедеврів;

     в) матеріалізацією творчих самовиявлень людини;

     г) своєрідним "генетичним кодом" людськості.

 

186. Між культурою та цивілізацією існує наступний взаємозв'язок:

     а) культура і цивілізація завжди вороже протистоять одна одній, оскільки поява  цивілізації означає вступ культури в період занепаду;

    б) цивілізація є "тілом" культури, а культура - духом цивілізації;

    в) Цивілізація характеризує собою досягнення в суспільстві стабільного стану існування,   створення умов нагромадження історичного досвіду, тому між цивілізацією і культурою повинно існувати внутрішнє узгодження;

     г) культура і цивілізація - одне й те ж саме.

 

187. До основних проблем філософії науки та техніки можна віднести наступні:

     а) природа та взаємодія науки та техніки;

     б) вплив науки і техніки на прояви сутнісних сил людини;

     в) вплив науки і техніки на зміни людського світобачення та самоусвідомлення.

 

188. Під технікою прийнято розуміти:

     а) спеціальні засоби, що полегшують та покращують умови життя людини;

     б) засоби, які сприяють збільшенню ефективності людської діяльності;

     в) будь-які штучні знаряддя та засоби діяльності.

 

189. Сучасна технологічна  революція (або "третя хвиля") передбачає:

     а) революцію у засобах обробки, зберігання та передавання інформації;

     б) створення машин нового покоління;

     в) зміну способів забезпечення людства предметами споживання;

     г) перехід від діяльності, що базувалась на зовнішньому втручанні в хід природних  процесів, до діяльності, що регулює та спрямовує такі процеси із середини.

 

190. Глобальними проблемами сучасної цивілізації можна назвати ті, що:

     а) були породжені розвитком індустріального суспільства;

     б) так чи інакше зачіпають інтереси всього людства;

     в) виникли внаслідок зовнішнього втручання людини в хід природних процесів;

     г) виникли тоді, коли людська діяльність за своїми масштабами зрівнялася з масштабами

        загальнопланетних процесів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3-го рівня складності, у яких вимагається

пояснити і прокоментувати наведені вислови або цитати різних

філософів. Потрібно висловити своє ставлення до наведених

висловів, дати їм свою оцінку, вказати чи ви погоджуєтесь з

висловленою думкою, чи ні і чому. З метою кращої перевірки міри

засвоєння матеріалу до останніх завдань можуть додаватися

тестові питання, відповідь на які повинна бути обгрунтована у

тексті роботи.

 

     191. Чи згідні ви з твердженням: "Всі люди - філософи" (К.Поппер). - Поясніть свою думку і розкрийте структуру світогляду та його функції. Оберіть ознаки, характерні для

філософського світогляду?

    А) віра в одуховленість всього сутнього.

    Б) перевага аналітичного розуму над вірою.

    В) вільний пошук істини.

    Г) довіра до авторитетів.

    Д)намагання все піддавати сумніву.

 

            192. Поясніть співвідношення філософії та світогляду, на основі наведеної нижче цитати. Висвітліть особливості буденного та філософського світогляду. - "Перше, що ви повинні зрозуміти, якщо хочете стати філософом - це те, що більшість людей живе маючи світогляд, який не піддається раціональній перевірці і що світогляд однієї людини може не суміщатися зі світоглядом іншої людини, і вони обоє можуть бути праві. Погляди людей, в

основному формуються таким чином, щоб вони відчували себе комфортно, затишно, а істина їх хвилює постільки по скільки" (Б.Рассел).

    

      193. Прокоментуйте твердження Арістотеля: "Той, хто любить міфи, є в певному розумінні філософом, бо міф створюється на основі здивування". - Як ви можете пояснити це твердження? Чи згідні ви з ним? Аргументуйте свою позицію. Визначте відміності між міфологічним та філософським світоглядом.

 

     194. Познайомившись із наведеним нижче твердженням, охарактеризуйте особливості філософського та релігійного світогляду: "Знання того, що ми можемо знати, є філософія; покірність і гіпотеза там, де закінчується знання, є релігія" (І.Рахель).

 

     195. Поясніть думку Арістотеля:"Всі люди від природи прагнуть знання. Вони почали філософувати, втікаючи від незнання" - Як давньогрецькі філософи визначали філософію, її

сенс та призначення.

    

     196. "Мета чи призначення філософії полягає у тому, що завдяки їй ми можемо використовувати для своєї користі плановані нами дії, і на основі наших знань та в міру сил і

здібностей планомірно викликати ці дії для примноження життєвих благ... Знання є лише шлях до сили... І метою будь-якого умоспоглядання в кінцевому рахунку є певні дії чи практичний успіх" (Т.Гоббс). - Чи згідні ви із таким тлумаченням завдань та функцій філософії? Які аргументи можна навести на підтвердження таких міркувань або для їх спростування?

 

     197.Як ви розумієте твердження Арістотеля, що філософія постійно шукає саму себе? Чим зумовлена змінність предмету філософії?

 

    198. Порівняйте та прокоментуйте наступні твердження: "Філософія є щось таке, що торкається кожного" М.Хайдеггер). "Заради чого вартує філософствувати, як не заради наших сучасників? І якщо ми не знаходимо певного вирішення їхніх сумнівів, то для чого це філософствування?" (Кардинал Мерс'є). - Висвітліть світоглядну роль філософії.

    

   199. Виходячи з особливостей філософського типу світогляду, порівняйте та прокоментуйте два висловлювання М.Хайдеггера: "Яка твоя мета у філософії? - Показати мусі вихід із мухоловки". "Одне із найскладніших завдань філософа знайти де тисне черевик" (М.Хайдегер).

 

     200. З'ясувавши особливості філософської рефлексії, поясніть вислів: "Що ж таке філософія сьогодні, як не критична робота думки над самою собою" (П.М.Фуко).

 

     201. Порівняйте наведені вислови і вкажіть особливості філософського мислення: "Філософ зобов'язаний сумніватися, сумніватися і сумніватися і саме тоді запитувати, коли ніхто не запитує, ризикуючи стати посьміховищем для натовпу" (Л.Шестов). "...Ніколи не приймати за істине нічого, чого б я не прийняв таким з очевидністю, тобто ретельно уникати поспішності та упередженості і включати у свої судження тільки те, що видається моєму розуму настільки ясним та чітким, що ніяким чином не зможе призвести до сумніву" (Р.Декарт).

 

     202." Питання про основу та мету світу, про ставлення світу та людини до Бога - питання, розв'язання яких передбачає припущення ідеї, бентежать із непереборною енергією загальнолюдську свідомість раніше і перш за будь - яку науку; вони виникають у свідомості з необхідністю не з тимчасового інтересу, а як завдання суто духовні, що торкаються споконвічних потреб людства" (П.Юркевич). - Чи згідні ви з таким тлумаченням причин виникнення філософії?Поясніть особливості виникнення філософії.

 

     203. Висвітліть роль філософії у житті сучасної людини та суспільства, виходячи із слівТ.Маколея: "На думку Платона, людина створена для філософії, на думку Бекона - філософія для людини."

 

     204. Порівняйте наведені нижче вислови і зробіть необхідні висновки про особливості філософського мислення: "Плем'я філософів та кожний філософ зокрема є немовби мимовільними мучениками людської жаги істиності" (Ф.Сідонський). "Філософія - солодке молоко у нещасті" (В.Шекспір).

 

     205. Уважно прочитайте наведений нижче текст: "Розмірковування про активність людини, живе усвідомлення спільного творення, роздуми про положення людини та її долю,

про її поведінку, спосіб життя, найбільш жива пройнятість всією драматичністю життєвого досвіду - це і є філософія" (К.Салютатті). - Визначіть функції філософії, про які йдеться у

наведеному уривку та охарактеризуйте їх. Які ще функції філософії Вам відомі?

     206. Порівняйте та прокоментуйте наступні твердження: "Праця у філософії -це значною мірою праця над самим собою" (Л.Вітгенштайн). "Торжество над самим собою є вінцем філософії" (Діоген Синопський(. - Визначіть функції філософії, про які тут йдеться та охарактеризуйте їх. Які ще функції філософії вам відомі?

    

    207. Порівняйте та поясніть наступні твердження: "Мета філософії - логічне прояснення думок" (Л.Вітгенштайн). "Завдання філософії не заспокоювати, а бентежити" (Л.Шестов). -

Визначіть функції філософії, про які тут йдеться та охарактеризуйте їх. Назвіть інші функції філософії.

 

     208. Про яку функцію філософії йдеться у наступному твердженні: "Філософіяє медициною душі" (М.т.Цицерон).Поясніть свою думку.

 

     209. " Даремне вчення того філософа.яке не зціляє душу від будь-якої недуги". Прокоментуйте думку Епікура і вкажіть про яку функцію філософії тут йдеться. Охарактеризуйте інші функції філософії.

 

     210. Виходячи з філософської позиції Сократа, поясніть його вислів: "Хто мудрий, той і добрий". - Чи згідні Ви з думкою Сократа?

 

     211. "...Філософія та поезія стоять на протилежних вершинах, але говорять одне й те саме" (М.Хайдеггер). - Як ви можете пояснити це твердження? Чи згідні ви з ним? Охарактеризуйте особливості філософського та мистецького освоєння світу.

 

     212. "Філософія не може бути плідною, якщо вона відділена від науки" (Б.Рассел). - Поясніть співвідношення філософії з іншими гуманітарними та точними науками.

 

     213. Прокоментуйте наведений нижче вислів. Що стало, на вашу думку, причиною такого твердження? Яка роль філософії серед інших наук в сучасному світі? - "Філософія похожа на короля Ліра, який роздав дітям все своє майно і тоді мусів змиритися з тим, що його немов жебрака викинули на вулицю" (В.Віндельбанд).

 

     214. "Філософи подібні до зірок, що дають мало світла, бо знаходяться надто високо" (Ф.Бекон). "Філософія не дає безцінних результатів, але вивчення філософії дає безцінні

результати" (Т.Котарбінський). - Порівняйте та прокоментуйте дані афоризми. Поясніть в чому полягає специфіка філософської діяльності? Чим філософія відрізняється від інших наук?

 

     215. Порівнявши наведені нижче твердження, висвітліть співвідношення філософії та природничих наук: "Філософія завжди вважається світильником для всіх наук..." (Ф.Патріці).

"Філософія обмежує спірну територію науки" (Л.Вітгенштайн).

 

     216. "Філософія робить людину повністю людиною" (В.Соловйов). - Поясніть роль філософії у становленні людської особистості.

 

     217.Чи згідні Ви з наведеною нижче класифікацією типів філософії? Який принцип покладено в основу цієї класифікації і чи можна її доповнити іншими типами філософії? - "Все, що ми знаємо про філософію, або що видається за таку, можна поділити на п'ять основних видів: емпіризм, матеріалізм, скептицизм, пантеїзм та ідеалізм. Емпіризм знає лише досвід чуттєвих сприйняттів і тому все виводить із досвіду. Матеріалізм все пояснює із матерії, приймає матерію як щось перше, як джерело всіх речей. Скептицизм заперечує будь-яке знання, будь-яку філософію. Пантеїзм визначає всі речі однією і тією ж безкінечною єдністю без будь-якої відмінності... Ідеалізм все виводить із одного духу, пояснює виникнення матерії із духу, або ж підкорює йому матерію" (Ф.Шлегель).

 

     218. До якого типу філософування - класичного чи некласичного- слід віднести наведене далі розуміння буття: "Оскільки буття відкривається тільки людині та через її мислення, то осягнення буття - це спроба прилучитися до істинного існування , віднайдення самобутності, свободи" - Поясніть свою відповідь.

 

     219. Поясніть твердження: "Людина сама обирає свій спосіб буття на тлі абсолютної випадковості, але вона тримає в своїх руках усі зв'язки із світом "(Ж.-П. Сартр) і розкрийте

специфіку та проблематичність людського буття.

 

     220. Прокоментуйте твердження М.Шелера: "Якщо тварина одвічно і всебічно залежить від природних потягів та прив'язана до конкретного середовища, умов свого життя, то людина є вільною, незалежною істотою, поведінка якої строго і однозначно не зумовлюється природною доцільністю, що дає їй можливість ставитись до предмету своєї творчості з певною поміркованістю"

- В чому полягають особливості людського буття в світі (відкритість, проблематичність) та вихідні характеристики людської діяльності? Виберіть твердження, які характеризують

істотність людини:

     а) людина - діяльна істота, яка активно перетворює оточуючий світ;

     б) людина - природна істота, що адаптується до середовища на основі інстинктів;

     в) людина - природна істота, наділена потягами та задатками;

     г) людина - духовна істота, здатна рефлектувати себе та  інших людей.

 

     221. Який різновид свободи поданий у Наведеному фрагменті - зовнішня внутрішня, негативна позитивно-творча, вірогідна свобода, свобода волі, свобода дій? Обгрунтуйте ваш вибір.

     "Не в уявній незалежності від законів природи полягає свобода, а в пізнанні цих законів і в заснованій на цьому знанні можливості планомірно змушувати закони природи діяти

задля певних цілей... Свобода волі, отже, значить ніщо інше, як здатність приймати рішення із знанням справи... Свобода полягає в заснованому на пізнанні необхідності природи пануванні над нами самими та над природою..." (Ф.Енгельс)

 

     222. Поясніть вислів: "Людина приречена бути вільною" (Ж.-П.Сартр).- В чому полягають особливості людського буття на думку екзистенціалістів? Яке пояснення свободи є визначальним для філософії екзистенціалізму.

     а) свобода - це подолання зовнішніх перешкод;

     б) свобода - це можливість здійснювати самостійний вибір;

     в) свобода - це пізнана необхідність;

     г) свобода - це слідувати в діяльності голосу розуму, здоров'я, совісті проти  ірраціональних пристрастей;

     д) свобода - це слідувати божим заповіддям.

 

     223. Опираючись на особливості середньовічного і ренесансного розуміння людини, розкрийте зміст твердження: "Людина може сягати Бога, а може стати нижчою від худоби"

(Леонардо да Вінчі).

 

     224. Познайомившись з наступним твердженням, висвітліть особливості середньовічного та ренесансного розуміння людини. Які риси людини в даних твердженнях виходять на перший план? - "Я вміщую тебе у центр світу, щоби звідти тобі було зручніше оглядати все, що є в світі. Я не зробив тебе ні небесним, ні земним, ні смертним, ні безсмертним, щоби ти сам, вільний та славний майстер, сформував себе за тим взірцем, якому віддаєш

перевагу" (Піко делла Мірандола).

 

     225. "Що таке людина? Ангел, звір, порожнеча, світ, ніщо, оточене Богом, наповнене Богом, потребуюче Бога, здатне стати  Богом, якщо цього захоче" (Бернуллі). - Поясніть думку  Бернуллі. Чи згідні ви з таким трактуванням людини? Як ви  розумієте біологічну неспеціалізованність людини?

 

     226. "Людина - це лише тростина, найслабша істота із усіх, але вона - мисляча тростина. Щоб її знищити не потрібно всього Всесвіту: достатньо каплі води чи пориву вітру. Але нехай природа знищить людину. Вона все одно вища за Всесвіт, бо  усвідомлює, що прощається із життям, а він ні" (Б.Паскаль). -  Прокоментуйте дану цитату і зробіть висновки щодо особливостей становища людини у світі. Чим людина відрізняється від інших живих істот? Чи дійсно людина є "вінцем творіння"?

 

     227. "Межі моєї мови означають межі мого світу" (Л.Вітгенштайн). - Прокоментуйте афоризм і поясніть зв'язок мови із внутрішнім і зовнішнім світом людини.

 

     228. "Свідомість є, з одного боку, усвідомлення предмету, а з другого боку, усвідомлення самої себе: свідомість того, що для неї є істинне, і усвідомлення свого знання про це" (Гегель). - Виходячи із змісту цього твердження, охарактеризуйте основні ознаки (прояви) свідомості. Яка з характеристик є істотною ознакою свідомості?

     а) відображувати речі, явища дійсності;

     б) здійснювати процеси мислення;

     в) цілеспрямовано створювати схеми реконструкції дійсності;

     д) здійснювати адаптацію до оточення.

 

     229. "Мозок палеолітичної людини не відрізняється суттєво та за своєю структурою від мозку сучасної людини. І в той же час немає ніякого сумніву, що розум людини із палеоліту не може витримати порівняння із розумом сучасної людини. Звідси випливає, що розум є складна соціальна структура, побудована як для людини нашого часу, так і для людини палеоліту, на тому ж самому нервовому субстраті, але за різних соціальних обставин" (В.Вернадський). - На яку важливу особливість свідомості вказує тут український мислитель? Чи згідні ви з тим, що розум постає соціальною структурою?

     230. Опираючись на філософске вчення про істину, прокоментуйте наступні слова П.Гассенді: "Оскільки не може бути нічого прекраснішого... ніж досягнення істини, то, очевидно, варто займатися філософією, яка і є пошук істини".

 

     231. Поясніть роль філософії у формуванні наукової картини світу, виходячи з наступної цитати: "Філософія подібна на високу альпійську дорогу, до якої веде крута й вузька стежина, всіяна гострим камінням і тернами. Чим вище стежина піднімається вгору, тим пустельнішою вона стає... Проте досягнувши до самої вершини, він бачить перед собою весь світ" (А.Шопенгауер).

 

     232.Теза "Наука сама собі філософія" була проголошена:

     а) К.Марксом;           в) Ф.Ніцше;

     б) Ф.Енгельсом;         г) К.Фогтом;

     д) О.Контом.

- Чи згідні ви з тим, що філософія не виявляє необхідних ознак науки?

 

      233. Визначіть авторство і поясніть твердження одного з філософів перехідного періоду від класичної до некласичної філософії: "...Ми вважаємо, безсумнівно, недоступним і безглуздим шукання так званих причин як первинних, так і кінцевих"

     а) Шопенгауер;          г) Конт;

     б) Кіркегор;                д) Енгельс.

     в) Ніцше;

 

     234. Визначіть приналежність наведеного далі вислову до певного напряму філософії ХХ ст.: "Існує лише одна справді серйозна філософська проблема - проблема самогубства. Вирішити, чи вартує життя того, щоб прожити, означає дати відповідь на фундаментальне питання філософії. Усе інше Ж чи має світ три виміри, чи керується розум дев'ятьма або дванадцятьма категоріями,- усе це є другорядним":

     а) до неопозитивізму;

     б) до екзистенціалізму;

     в) до неотомізму.

 

     235. Порівняйте наступні твердження: "Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчуттях" - Дж. Лок. "В інтелекті немає нічого такого, чого б раніше не було у відчуттях, крім самого інтелекту" - Г. Ляйбніц".- Визначіть філософську позицію, яка формулюється

у наведених твердженнях. Визначіть також, що насправді є джерелом пізнання. Відповідь обурунтуйте.

     а) сенсуалізм;

     б) раціоналізм;

     в) інтуїтивізм.

 

     236. Визначіть філософську позицію, яку формулює наступний вислів: "Мислю - значить існую" - Поясніть свій вибір.

     а) емпіризм;

     б) інтенціоналізм;

     в) раціоналізм.

   

 237. Визначіть філософську позицію, яку формулює наступний вислів: "Сприймати - значить існувати" - Поясніть свій вибір.

     а) раціоналізм;

     б) інтуїтивізм;

     в) сенсуалізм.

    

   238. Визначіть, девізом якого напрямку філософії Нового Часу може стати наведений афоризм, дайте стислу характеристику його особливостей. - "Не плакати, не сміятися, не ненавидіти, а розуміти!" (Б.Спіноза).

     а) стоїцизм;

     б) скептицизм;

     в) раціоналізм.

 

     239. Поясніть вислів І.Канта: "Думки без змісту пусті, споглядання без понять сліпі". Як і чому, на думку Канта, можливий синтез чуттєвості і розсудку? Що є основою пізнання? В  чому полягає активний характер пізнання?

 

     240. Розкрийте зміст твердження Канта: "Розсудок не черпає свої закони з природи, а приписує їх їй". - В чому полягає активний характер процессу пізнання?

 

     241. "Природа визначила людей для свободи, тобто, для діяльності" (Г.Фіхте). - Який принцип філософії Фіхте відображений у даному висловлюванні? До якого напрямку філософії можна віднести його творчість?

     242. Істина не є ні матеріалізм, ні ідеалізм, ні фізіологія, ні психологія; істина - це тільки антропологія  В чому ж полягає мій метод? В тому, щоб через посередництво людини звести усе надприродне до природи та через посередництво природи усе надлюдське звести до людиниµ" (Л.Фейєрбах). - Прокоментуйте вислів Л.Фейєрбаха і поясніть сутність антропологічного принципу у його філософії.

 

     243. "Знання, котре не ґрунтується на релігійній вірі - це не знання, але й релігійна віра без знання - це лише вогонь, що пожирає" (Джон Коттон). - Виходячи з наведеного афоризму, розкрийте взаємозв'язок між вірою і знанням у сучасній релігійній філософії.

 

     244. "В основі людської культури лежать два принципи: панування над природою і обмеження наших інстинктів. Трон володаря несуть зв'язані раби... І горе, якщо звільнити їх: трон буде перекинуто, а володаря будуть копати ногами..." (З.Фройд).- Прокоментуйте даний вислів і зробіть висновки щодо функцій культури. Які визначення культури вам відомі?

 

     245. Із наведених нижче життєвих гасел виділіть ті, які сповідував Г.Сковорода і поясніть їх:

     а) "Проживи непомітно!";

     б) "Пізнай самого себе!";

     в) "Добре прожив той, хто добре ховався";

     г) "Світ ловив мене, але не спіймав";

     д) "Подяка блаженній природі за те, що потрібне зробила  неважким, а важке непотрібним".

 

     246. Прокоментуйте вислів Г.Сковороди: "Кинь копернікові сфери, поглянь у сердечні печери". - Як український філософ визначав предмет і функції філософії?

 

     247. "Філософія, або любов до мудрості, скеровує усе коло справ своїх до тієї мети, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, світлість думкам, чи голові всього". -

Прокоментуйте цей вислів Г.Сковороди, визначіть специфіку та функції філософського знання. Яку з відомих функцій він мав на увазі?

 

     248. Прокоментуйте твердження Сковороди, виходячи з його вчення про двонатурність світу: "Вічність є твердінь, що завжди всюду твердо стоїть, та усю тлінь немов одежу носить"; "Бог - це невидима натура, яка утримує в русі "часову машину" Всесвіту. Бога порівнюють із математиком, геометром, гончарем і художником. У стародавні часи його йменували "буттям речей", "часом", "долею", "вічністю"".

 

     249. Ознайомтесь із поглядами Г.Сковороди на властивості людини і її життєву долю та прокоментуйте наведений вислів: "Не можна знайти щастя поза собою; істинне щастя перебуває всередині нас. Безперервно думай, щоб пізнати себе... Оце ж і є бути щасливим - пізнати, знайти самого себе."

 

     250. Прокоментуйте наступне твердження Г.сковороди: "Голова всього в людині - людське серце. Воно є найточніша людина в людині, а все інше - околиця А що таке серце, як не душа? Що таке душа, як не бездонна думок безодня? Що таке думка, як не корінь, насіння й зерно всієї нашої видимої натури і зовнішності? Тому-то, бачиш, людина, яка втратила сердечний спокій, загубила свою голову і свій корінь."