
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО
ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО« Назад
ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО 23.01.2016 03:50
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра теорії та історії держави і права
ЗЕМЕЛЬНЕ право
Навчально-методичний комплекс
Київ – 2013
УДК 314(477) ББК 66.2(4УКР)
Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради ВНЗ «Національна академія управління» Протокол № 1 від 19.09. 2013 р.
Рецензенти: Гусарєв Станіслав Дмитрович –начальник кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ, доктор юридичних наук, професор; Мурашин Олександр Геннадійович– завідувач кафедрою теорії та історії держави і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України
Укладач: Рябець Катерина Анатоліївна –кандидат юридичних наук, доцент
Земельне право: Навчально-методичний комплекс // К.А. Рябець. – К.: Національна академія управління, 2013 – 50 с.
Навчально-методичний комплекс “Земельне право” являє собою посібник, який пропонується використовувати студентам юридичного факультету та іншим зацікавленим особам для оволодіння правовими знаннями в галузі використання, охорони та відтворення земель.
УДК 314(477) ББК 66.2(4УКР)
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2013
ЗМІСТ
1. ПЕРЕДМОВА
Земля як об'єкт ринкових відносин має багатофункціональне призначення, тому укладання угод із земельними ділянками регулюється конституційними нормами та земельним правом, а також цивільним законодавством з урахуванням лісового, водного, екологічного та іншого спеціального законодавства. Більше того, земля як унікальний природний ресурс має особливий юридичний статус. Перехід до демократичних методів управління в умовах становлення ринку зумовив необхідність нового підходу до правового регулювання земельних відносин, пов’язаного зі скасуванням централізму та монополії державної власності на землю, активним включенням певної частини земельних відносин в ринкову економіку з урахуванням їх особливостей, викликаних тим, що земля виконує передусім екологічні функції. Між тим даний чинник диктує необхідність науково обґрунтованого реформування земельних відносин, оскільки від цього залежить вирішення інших соціально-економічних та правових проблем. У сучасних умовах формування державності та правової системи України актуального значення набуває підготовка грамотних фахівців-правознавців в галузі використання, охорони та відтворення земель. Вивчення студентами юридичних спеціальностей навчальної дисципліни «Земельне право України» є важливим елементом комплексної системи юридичної освіти. Завдяки саме цій дисципліні набуваються вміння щодо практичної реалізації норм земельного законодавства.
Ухвалено: Вченою радою НАУ від 30 серпня 2012 року, протокол № 4
2. Порядок оцінювання знань студентів
І. Загальні положення
1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).
1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.
2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F). 2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті. На іспиті оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів. 2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є: - відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій; - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів). При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань. 2.5. Структура поточної успішності (50 балів). а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів; в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів; г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів. д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність». 2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань
Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність. У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту. 2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано». У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. 2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.
ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS
Затверджено: Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» Матвійчук В.К., д.ю.н., професор
« » вересня 2013 р.
ВНЗ «Національна академія управління»
ЗЕМЕЛЬНЕ право
ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Галузь знань 0304 “Право” Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»
Київ-2013
Розроблено та внесено: на засідання кафедри теорії та історії держави і права, протокол № 9 від 20 червня 2013 р.
Розробники програми: Рябець К.А., к.ю.н., доцент
Завідувач кафедри : Гіда Є.О, д.ю.н., професор
Затверджено та схвалено радою юридичного факультету академії до друку, протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.
Декан факультету: Нікітін Ю.В., д.ю.н., професор
ВСТУП
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Земельне право» складена відповідно до освітньої-професійної програми підготовки «бакалавр» напряму 6.030401 “Правознавство”. Предмет дисципліни – земельні правовідносини, що виникають в галузі використання, охорони та відтворення земель. Програма навчальної дисципліни складається з двох модулів: 5-й семестр Модуль І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Змістовний модуль 1. Поняття та система земельного права. Змістовний модуль 2. Правові основи використання земель. Модуль 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА. Змістовний модуль 3. Правовий режим земель окремих категорій.
1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Мета вивчення курсу земельного права ґрунтується на оволодінні знаннями щодо його особливостей, основних понять, інститутів та галузей. Дисципліна «Земельне право України» передбачає також отримання навиків роботи з нормативно-правовими актами земельного законодавства.1.2. Завданням курсу земельного права є отримання студентами знань про: - поняття та основні категорії земельного права; - структуру та систему земельного права; - функції та завдання науки земельного права; - основні законодавчі та нормативно-правові документи, що регулюють земельні правовідносини; - основні напрями земельної політики держави; - нормативно-правові документи, що закріплюють право власності на землю та право землекористування; - перспективи розвитку земельного права. 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: - основи земельного права; - основні поняття і їх сутність; - зміст положень основних нормативно-правових актів земельного законодавства; - правову систему земельних відносин. вміти: - аналізувати положення нормативно-правових актів земельного законодавства; - робити висновки щодо земельних правовідносин; - здійснювати пошук правової інформації щодо вирішення земельно-правових проблем. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин.
3. ПРОГРАМА КУРСУ
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Модуль І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Змістовний модуль 1. Поняття та система земельного права
Тема 1. Поняття земельного права Історичні умови виникнення і розвитку земельного права. Періодизація розвитку земельного права на території України. Земельно-правові відносини і розвиток земельного права України після набуття незалежності. Соціально-економічні передумови розвитку земельного права. Юридичні форми земельного права та їх особливості. Поняття і предмет земельного права. Функціональні особливості земельного права. Класифікаційні ознаки земельного права. Принципи земельного права.
Тема 2. Джерела земельного права Поняття джерел земельного права. Особливості джерел земельного права. Класифікація джерел земельного права. Конституційні засади земельного права. Форми джерел земельного права. Закони як джерела земельного права. Земельний кодекс України в системі джерел земельного права. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права. Постанови Уряду як джерела земельного права. Нормативні акти міністерств і відомств як джерела земельного права. Стандарти та інші нормативно-технічні документи та їх співвідношення з джерелами земельного права.
Тема 3. Земельні правовідносини Поняття та особливості земельних правовідносин. Види земельних правовідносин. Структура земельних правовідносин. Земельні матеріальні правовідносини та земельні процесуальні правовідносини. Спеціальні земельні правовідносини. Суб'єкти та об'єкти земельних правовідносин. Зміст земельних правовідносин. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
Тема 4. Юридична відповідальність за земельні правопорушення Поняття та види юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства. Особливості відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки. Особливості відповідальності за псування та забруднення земель. Порядок правової охорони земель та проблеми його вдосконалення. Правові форми відповідальності у системі земельного права. Механізм реалізації відповідальності у системі земельного права. Поняття та класифікація земельних правопорушень. Склад земельних правопорушень. Відшкодування збитків, заподіяних порушенням земельного законодавства.
Змістовний модуль 2. Правові основи використання земель
Тема 5. Право власності на землю Поняття, зміст та основні ознаки права власності на землю. Право власності на землю як об'єктивна та суб'єктивна категорії. Основні риси права власності на землю. Конституційні засади права власності на землю в Україні. Виникнення і припинення права власності на землю. Земля як об’єкт права власності. Суб’єкти права власності на землю. Форми права власності на землю в Україні. Співвідношення форм права власності на землю. Проблеми гармонізації форм права власності на землю в Україні до міжнародно-правових принципів і норм.
Тема 6. Право землекористування Поняття, зміст та характерні особливості права землекористування. Види і форми права землекористування. Правове регулювання оренди земель. Юридична природа орендних земельних відносин. Підстави виникнення права землекористування. Суб'єкти права землекористування. Об'єкти права землекористування. Підстави зміни і припинення права землекористування.
Модуль 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Змістовний модуль 3. Правовий режим земель окремих категорій
Тема 7. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення Поняття і склад правового режиму земель сільськогосподарського призначення. Визначення земель сільськогосподарського призначення. Правові форми використання земель сільськогосподарського призначення. Особливості управління в галузі використання, відтворення та охорони земель сільськогосподарського призначення.
Тема 8. Правовий режим земель житлової та громадської забудови Поняття і склад земель житлової та громадської забудови, особливості їх правового режиму. Законодавство, що визначає правовий режим земель житлової та громадської забудови. Функціональний поділ земель житлової та громадської забудови. Правовий статус земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та гаражного будівництва. Правовий статус земельних ділянок житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів. Правовий статус земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків.
Тема 9. Правовий режим земель водного фонду Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму земель водного фонду. Законодавство, що визначає режим земель водного фонду. Особливості правового режиму земель водного фонду. Суб’єкти, об’єкти, зміст та підстави виникнення, зміни і припинення права користування землями водного фонду. Правові форми використання земель водного фонду. Порядок використання земель водного фонду. Поняття управління в галузі використання, відновлення та охорони земель водного фонду. Органи управління в галузі використання, відтворення та охорони земель водного фонду.
Тема 10. Правовий режим земель оздоровчого призначення Поняття і склад земель оздоровчого призначення та особливості їх правового режиму. Законодавство, що визначає правовий режим оздоровчого призначення. Цільове призначення курортних земель. Законодавство, що визначає правовий режим курортних земель. Підстави та порядок відведення земель для створення та розвитку курортів. Особливості правового режиму земель курортів у межах зон округів їх санітарної (гірничо-санітарної) охорони. Об’єкти та суб’єкти права власності на землі оздоровчого призначення.
Тема 11. Основи лісового законодавства і права Визначення лісового права. Система та особливості джерел лісового права. Форми права власності на ліси. Суб’єкти і об’єкти права власності на ліси. Види права лісокористування. Суб’єкти і об’єкти права лісокористування. Правові основи охорони лісового фонду. Система та повноваження органів державного управління у лісовій сфері. Особливості різних видів юридичної відповідальності за лісові протиправні діяння.
Примітка. Програма нормативної навчальної дисципліни визначає місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і умінь. Програма нормативної навчальної дисципліни є складовою державного стандарту вищої освіти.
Затверджено: Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» Матвійчук В.К., д.ю.н., професор
« » вересня 2013 р.
ВНЗ «Національна академія управління» Кафедра теорії та історії держави і права
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО»
Галузь знань 0304 “Право” Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” Юридичний факультет
Київ-2013
Робоча програма з дисципліни «Земельне право» для студентів за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство»
Розроблено та внесено: на засідання кафедри теорії та історії держави і права, протокол № 9 від 20 червня 2013 р.
Розробник програми: Рябець К.А., к.ю.н., доцент.
Завідувач кафедри : Гіда Є.О., д.ю.н., професор
Затверджено та схвалено радою юридичного факультету академії до друку, протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.
Декан факультету: Нікітін Ю.В., д.ю.н., професор
5. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ «ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО»
Земельне право України є основною галуззю національної правової системи, оскільки регулює основоположні, фундаментальні суспільні відносини стосовно землі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю. Норми земельного права створюють надійні юридичні засади для різноманітного використання земель, створення належного правового простору для відтворення та охорони земель, реалізації та захисту прав суб’єктів земельних правовідносин. Виняткова роль належить земельному праву у зв’язку з розширенням використання землі як інтегрованого і диференційованого об’єкта правового регулювання, врахування її функціонального призначення як основного засобу виробництва у сільському, лісовому та інших галузях господарювання, як операційної бази системи розселення, шляхів і розміщення продуктивних сил та умови, місця, джерела і засобу формування системи біосфери (сфери життя) людини та інших живих організмів і неживої біоти. Земельне право спрямоване на поглиблення знань студентів про природні та набуті земельні права людини, зокрема про можливі права власності громадян, юридичних осіб, народу і держави або уповноважених ними осіб на землю, розуміння необхідності виваженої юридичної кваліфікації форм реалізації та захисту юридичних земельних прав. Вивчення земельного права України – важлива і невід’ємна частина еколого-правової освіти студентів юридичних вузів і факультетів. Особливого значення набуває знання земельного права в сучасний період – час становлення, розвитку і зміцнення державності, прискорення реформування земельних правовідносин в Україні. Курс «Земельне право» побудований відповідно до методологічних і методичних засад земельного права та з урахуванням потреб правозастосовчої практики з тим, щоб сформувати у студентів сталі теоретичні знання та сприяти оволодінню навичками наукового застосування земельно-правових норм до конкретних життєвих обставин. При вивченні змісту навчальної дисципліни студенти повинні в обов’язковому порядку знайомитись із змістом програми навчальної дисципліни та робочої програми з навчальної дисципліни. При вивченні зазначених документів студент повинен звернути увагу на розподіл часу по темам та форми занять з них. Особливу увагу рекомендується звернути на тематику та обсяг виконання завдань, рекомендованих для самостійної роботи. Також студентам необхідно звернути увагу на особливості індивідуальної роботи та чітко запам’ятати, що вона включає в себе консультації з методики складання таблиць, схем, логічних ланцюжків; характеристику методики написання письмових, самостійних робіт, рефератів, доповідей та наукових робіт; підготовку з питань до модульного контролю, іспиту тощо.
Мета вивчення курсу земельного права ґрунтується на оволодінні знаннями щодо його особливостей, основних понять, інститутів та галузей. Дисципліна «Земельне право України» передбачає також отримання навиків роботи з нормативно-правовими актами земельного законодавства.
Завданням курсу земельного права є отримання студентами знань про: - поняття та основні категорії земельного права; - структуру та систему земельного права; - функції та завдання науки земельного права; - основні законодавчі та нормативно-правові документи, що регулюють земельні правовідносини; - основні напрями земельної політики держави; - нормативно-правові документи, що закріплюють право власності на землю та право землекористування; - перспективи розвитку земельного права.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: - основи земельного права; - основні поняття і їх сутність; - зміст положень основних нормативно-правових актів земельного законодавства; - правову систему земельних відносин.
вміти: - аналізувати положення нормативно-правових актів земельного законодавства; - робити висновки щодо земельних правовідносин; - здійснювати пошук правової інформації щодо вирішення земельно-правових проблем.
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Змістовний модуль 1. Поняття та система земельного права
Тема 1. Поняття земельного права Історичні умови виникнення і розвитку земельного права. Періодизація розвитку земельного права на території України. Земельно-правові відносини і розвиток земельного права України після набуття незалежності. Соціально-економічні передумови розвитку земельного права. Юридичні форми земельного права та їх особливості. Поняття і предмет земельного права. Функціональні особливості земельного права. Класифікаційні ознаки земельного права. Принципи земельного права.
Тема 2. Джерела земельного права Поняття джерел земельного права. Особливості джерел земельного права. Класифікація джерел земельного права. Конституційні засади земельного права. Форми джерел земельного права. Закони як джерела земельного права. Земельний кодекс України в системі джерел земельного права. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права. Постанови Уряду як джерела земельного права. Нормативні акти міністерств і відомств як джерела земельного права. Стандарти та інші нормативно-технічні документи та їх співвідношення з джерелами земельного права.
Тема 3. Земельні правовідносини Поняття та особливості земельних правовідносин. Види земельних правовідносин. Структура земельних правовідносин. Земельні матеріальні правовідносини та земельні процесуальні правовідносини. Спеціальні земельні правовідносини. Суб'єкти та об'єкти земельних правовідносин. Зміст земельних правовідносин. Підстави виникнення, зміни та припинення земельних правовідносин.
Тема 4. Юридична відповідальність за земельні правопорушення Поняття та види юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства. Особливості відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки. Особливості відповідальності за псування та забруднення земель. Порядок правової охорони земель та проблеми його вдосконалення. Правові форми відповідальності у системі земельного права. Механізм реалізації відповідальності у системі земельного права. Поняття та класифікація земельних правопорушень. Склад земельних правопорушень. Відшкодування збитків, заподіяних порушенням земельного законодавства.
Змістовний модуль 2. Правові основи використання земель
Тема 5. Право власності на землю Поняття, зміст та основні ознаки права власності на землю. Право власності на землю як об'єктивна та суб'єктивна категорії. Основні риси права власності на землю. Конституційні засади права власності на землю в Україні. Виникнення і припинення права власності на землю. Земля як об’єкт права власності. Суб’єкти права власності на землю. Форми права власності на землю в Україні. Співвідношення форм права власності на землю. Проблеми гармонізації форм права власності на землю в Україні до міжнародно-правових принципів і норм.
Тема 6. Право землекористування Поняття, зміст та характерні особливості права землекористування. Види і форми права землекористування. Правове регулювання оренди земель. Юридична природа орендних земельних відносин. Підстави виникнення права землекористування. Суб'єкти права землекористування. Об'єкти права землекористування. Підстави зміни і припинення права землекористування.
Модуль 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Змістовний модуль 3. Правовий режим земель окремих категорій
Тема 7. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення Поняття і склад правового режиму земель сільськогосподарського призначення. Визначення земель сільськогосподарського призначення. Правові форми використання земель сільськогосподарського призначення. Особливості управління в галузі використання, відтворення та охорони земель сільськогосподарського призначення.
Тема 8. Правовий режим земель житлової та громадської забудови Поняття і склад земель житлової та громадської забудови, особливості їх правового режиму. Законодавство, що визначає правовий режим земель житлової та громадської забудови. Функціональний поділ земель житлової та громадської забудови. Правовий статус земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та гаражного будівництва. Правовий статус земельних ділянок житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів. Правовий статус земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків.
Тема 9. Правовий режим земель водного фонду Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму земель водного фонду. Законодавство, що визначає режим земель водного фонду. Особливості правового режиму земель водного фонду. Суб’єкти, об’єкти, зміст та підстави виникнення, зміни і припинення права користування землями водного фонду. Правові форми використання земель водного фонду. Порядок використання земель водного фонду. Поняття управління в галузі використання, відновлення та охорони земель водного фонду. Органи управління в галузі використання, відтворення та охорони земель водного фонду.
Тема 10. Правовий режим земель оздоровчого призначення Поняття і склад земель оздоровчого призначення та особливості їх правового режиму. Законодавство, що визначає правовий режим оздоровчого призначення. Цільове призначення курортних земель. Законодавство, що визначає правовий режим курортних земель. Підстави та порядок відведення земель для створення та розвитку курортів. Особливості правового режиму земель курортів у межах зон округів їх санітарної (гірничо-санітарної) охорони. Об’єкти та суб’єкти права власності на землі оздоровчого призначення. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Модуль 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Змістовний модуль 3. Правовий режим земель окремих категорій
ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
САМОСТІЙНА РОБОТА
7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-виховних завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності. Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів. Засоби навчання - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання, технічні засоби тощо). При викладенні курсу «Земельне право» використовуються наступні методи навчання: Методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод. Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція. Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу). Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань). Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою. Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці (наприклад, знаряддя вчинення злочину або засоби вчинення злочину, місце вчинення злочину тощо). Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо). Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра. Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, у роботі «Юридичної клініки», під час рольових або ділових ігор тощо. Практична робота спрямована на використання набутих знань у вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів. Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо). Структурний метод навчання за характером логіки пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод. Аналітичний метод передбачає мисленневий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак (наприклад, склад злочину, елементи складу злочину тощо). Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого (наприклад, ознак злочину для розуміння поняття злочину). Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного (наприклад, загальний об'єкт злочину, потім родовий і нарешті безпосередній об'єкт злочину тощо). Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький. Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді; 2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань); Метод проблемного викладу знань є перехідним від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуацію та пропонує студентам її розв’язати). Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання. Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).
8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЬ
Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття є однією із форм аудиторних навчальних занять. Кількість годин, відведених на семінарські заняття з дисципліни «Земельне право», визначається навчальним планом. Теми семінарських занять наведені у робочій програмі з курсу. Семінарське заняття спрямоване на глибоке та повне розкриття студентами певної проблеми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури. На семінарських заняттях студенти глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Систематична підготовка до семінару з «Земельного права» привчає до самостійної роботи з першоджерелами, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою, періодичними та довідковими виданнями. Для виступу на семінарському занятті студенти готують усні відповіді на поставлені запитання, реферати. Під час занять створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів, для набуття уміння виступати, логічно висловлюватись, колективно обговорювати гострі проблеми, обстоювати власну точку зору, аргументувати свою позицію. Для ґрунтовного засвоєння першоджерел з «Земельного права» необхідно вдумливо конспектувати їх, вдаючись до різних видів запису - витяги, тези, цитати і т.д. Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями. Семінарські заняття з «Земельного права» базуються не лише на матеріалі, який міститься в лекційному курсі, але й підбивають підсумок самостійної роботи з рекомендованою літературою. Використовуючи рекомендовану літературу, студент повинен засвоїти основні положення теми, відповідну термінологію. Особливу увагу слід звернути на сутність відповідного поняття по кожній темі, на теоретичне обґрунтування основних позицій, правову базу. Для закpiплення вивченого матеpiалу студент повинен дати відповіді на контpольнi запитання. Рекомендується звернутися до додаткової лiтеpатуpи. Згідно з п. 3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року за № 1074, п. 2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є практичне заняття. Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям. Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. 9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Початкова літера прізвища студента |
Номер темиконтрольної роботи |
|
К, Е |
3 |
|
Д, Р |
11 |
|
Щ, Ш |
4 |
|
С, Ж, Й |
8 |
|
І, Ї, Я |
1 |
|
Ю, Л |
12 |
|
А, Ч |
2 |
|
Б, Ф |
13 |
|
Ц, Х |
7 |
|
М, В |
5 |
|
О, У |
10 |
|
Є, Н |
14 |
|
Г, З |
6 |
|
П, Т |
9 |
13. Тематика контрольних робіт
(для студентів заочної форми навчання)
Тема 1. Поняття земельного права
План
Вступ
Висновок
Тема 2. Місце земельного права в системі права
План
Вступ
Висновок
Тема 3. Правове забезпечення земельної реформи
План
Вступ
Висновок
Тема 4. Джерела земельного права
План
Вступ
Висновок
Тема 5. Земельні правовідносини
План
Вступ
Висновок
Тема 6. Право власності на землю
План
Вступ
Висновок
Тема 7. Право землекористування
План
Вступ
Висновок
Тема 8. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
План
Вступ
Висновок
Тема 9. Оренда земель сільськогосподарського призначення
План
Вступ
Висновок
Тема 10. Правові особливості договору оренди земель сільськогосподарського призначення
План
Вступ
Висновок
Тема 11. Правове регулювання меліорації земель
План
Вступ
Висновок
Тема 12. Державне регулювання у галузі охорони та використання земель
План
Вступ
Висновок
Тема 13. Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства
План
Вступ
Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності.
Види юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
Висновок
Тема 14. Відповідальність за порушення зобов’язань у земельній галузі
План
Вступ
Висновок
Модуль І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Змістовний модуль 1. Поняття та система земельного права
Тема 1. Поняття земельного права
Самостійна робота –7 годин
Тема 2. Джерела земельного права
Самостійна робота – 7 годин
Самостійна робота – 7 годин
Самостійна робота – 7 годин
Змістовний модуль 2. Правові основи використання земель
Тема 5. Право власності на землю
Самостійна робота –6 годин
Самостійна робота – 6 годин
Модуль 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
Змістовний модуль 3. Правовий режим земель окремих категорій
Тема 7. Правовий режим земель сільськогосподарського призначення
Самостійна робота – 7 годин
Самостійна робота – 7 годин
Тема 9. Правовий режим земель водного фонду
Самостійна робота – 7 годин
Самостійна робота – 7 годин
Модуль І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
1. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо:
а) володіння землею;
б) користування землею;
в) володіння, користування і розпорядження землею.
2. Суб'єктами земельних відносин є:
а) лише громадяни України;
б) лише громадяни іноземних держав;
в) лише органи місцевого самоврядування та органи державної влади;
г) громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
3. Об'єктами земельних відносин є:
а) землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї);
б) лише землі в межах території України;
в) лише земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
4. Земельні відносини регулюються:
а) лише Конституцією України та Земельним кодексом України;
б) лише Земельним кодексом України;
в) Конституцією України, Земельним кодексом Украіни, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
5. Завданням земельного законодавства є:
а) володіння, користування і розпорядження землею;
б) регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель;
в) лише регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян України.
6. Земельне законодавство базується на принципі:
а) поєднання особливостей використання землі лише як територіального базису та природного ресурсу;
б) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;
в) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
7. До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить:
а) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;
б) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель;
в) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад.
8. До повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить:
а) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;
б) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;
в) встановлення та зміна меж сіл, селищ.
9. До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить:
а) розпорядження землями територіальної громади міста;
б) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах;
в) встановлення і зміна меж районів і міст.
10. До повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить:
а) розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад;
б) вирішення земельних спорів;
в) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл;
г) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель.
11. Повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються:
а) Верховною Радою України;
б) міськими радами;
в) обласними радами;
г) Кабінетом Міністрів України.
12. До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) вирішення земельних спорів;
в) внесення до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад пропозицій щодо встановлення і зміни меж районів, міст, селищ, сіл;
г) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель.
13. До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) вирішення земельних спорів;
в) реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель.
14. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин належить:
а) розпорядження землями територіальних громад;
б) вирішення земельних спорів;
в) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;
г) здійснення державної екологічної експертизи землекористування.
15. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить:
а) внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації;
б) розпорядження землями територіальних громад;
в) здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель.
Модуль 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВА
1. Землі фермерського господарства можуть складатися із:
а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
б) земельних ділянок, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві приватної власності;
в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди;
г) земельної ділянки, що належить на праві користування фермерському господарству як юридичній особі.
2. Для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки на праві власності можуть мати:
а) лише громадяни України;
б) особи без громадянства;
в) лише громадяни України та іноземні громадяни.
3. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись:
а) лише для закладання багаторічних плодових насаджень;
б) лише для вирощування сільськогосподарських культур;
в) для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
4. На земельних ділянках, наданих для городництва не допускається:
а) зведення тимчасових споруд для зберігання інвентарю та захисту від непогоди;
б) закладання багаторічних плодових насаджень;
в) спорудження капітальних будівель і споруд.
5. До земель житлової та громадської забудови належать:
а) земельні ділянки, призначені для закладання багаторічних плодових насаджень;
б) земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування;
в) земельні ділянки поза меж населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
6. Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва можуть передаватися:
а) за плату у власність;
б) безоплатно у користування;
в) лише в оренду;
г) безоплатно у власність або надаватися в оренду.
7. Житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються:
а) безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації;
б) за плату у власність;
в) безоплатно у користування.
8. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування:
а) підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками;
б) тільки працівникам цих підприємств, установ та організацій;
в) працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа.
9. Землі природно-заповідного фонду – це:
а) землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей;
б) земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування;
в) землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів;
г) ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
10. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати:
а) лише у державній власності;
б) лише у комунальній власності;
в) лише у приватній власності;
г) у державній, комунальній та приватній власності.
11. До земель іншого природоохоронного призначення належать:
а) земельні ділянки водно-болотних угідь, що не віднесені до земель лісового і водного фонду;
б) земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність;
в) земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
12. До земель оздоровчого призначення належать:
а) землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей;
б) земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування;
в) землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
13. На землях оздоровчого призначення забороняється:
а) будь-яка діяльність;
б) діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню;
в) діяльність, яка може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.
14. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються:
а) округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони;
б) лише зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони;
в) лише округи санітарної (гірничо-санітарної) охорони;
г) огородження зелено-жовтого кольору.
15. Землі оздоровчого призначення можуть перебувати:
а) лише у державній власності;
б) лише у комунальній власності;
в) лише у приватній власності;
г) у державній, комунальній та приватній власності.
1. Рябець К.А. Земельне право [навчально-методичний комплекс] / К.А. Рябець – К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2013. – 47 с.
Структурними частинами навчально-методичного комплексу є:
1. Програма навчальної дисципліни.
2. Робоча програма, до якої входять:
2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка);
2.2. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять;
2.3. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять;
2.4. Тестові завдання;
2.5. Екзаменаційні білети (окрема папка);
2.6. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка);
2.7. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка);
2.8. Фонд законодавчих та інструктивних матеріалів (окрема папка та електроний варіант);
2.9. Методичні вказівки та тематика науково-дослідних робіт студентів (НДРС) (окрема папка);
2.10. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.
Нормативно-правові акти
10. Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.03 р. / / ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
Основна
14. Аграрное, земельное и экологическое право Украины: Особенные части учеб. курсов: учебное пособие / Под общ. ред. А. А. Погребного; Одесская нац. юрид. академия. – Х.: Одиссей, 2007. – 559 с.
15. Берлач А. І. Правове забезпечення земельної та аграрної реформ в Україні / А. І. Берлач // Право України. –1998. – № 11. – С.125–128.
16. Берлач А. І. Організаційно-правові проблеми становлення орендних відносин в Україні / А. І. Берлач // Право України. – 1999. – № 2. – С.15–18.
17. Бусуйок Д. В. Способи встановлення обмежень прав на землю за законодавством України: теоретичний аспект / Д. В. Бусуйок // Юридична Україна. – 2005. – № 2. – С.60–63.
18. Гребенюк М. В. Правове регулювання викупу (вилучення) земельних ділянок сільськогосподарського призначення для суспільних потреб // Вісник Прокуратури. – 2006. – № 8. – С.89–93.
19. Земельне право України: підручник / За ред. О. О. Погрібного, І. І. Каракаша. – К.: Істина, 2003. – 448 с.
20. Земельне право. Практикум: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Возняк Р. П., Губені Ю. Е., Ступень М. Г., Зварич О. І. - Л. : Ліга-Прес, 2012. - 218 с.
21. Каракаш І. Земельна реформа в Україні та Румунії: порівняльний аспект / І. Каракаш, А. Арнаут // Право України. – 2005. – № 11. – С.141–144.
22. Ковтун М. Г. Земельне право: курс лекцій / М. Г. Ковтун. – К.: Юмана, 2001. – 207 с.
23. Корнєв Ю. В. Земельне право: навч. посіб. для студентів ВНЗ / Ю. В. Корнєв, М. О. Мацелик. – К.: ЦУЛ, 2009. – 240 с.
24. Кулинич П. Ринок земель як об’єкт правового регулювання / П. Кулинич // Право України. – 2005. – № 11. – С.39– 43.
25. Курило В. І. Основи земельного права України: навч. посібник / В. І. Курило, Т. С. Моторіна. – К.: Магістр-ХХI сторіччя, 2006. – 160 с.
26. Мачуська І. Б. Земельне право: навч. посібник / І. Б. Мачуська. – К.: КНЕУ, 2007. – 280 с.
27. Мірошніченко А. М. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України (за станом нормативно-правових актів і судової практики на 15 січня 2009 рік) / А. М. Мірошніченко. – К.: Правова єдність, 2009. – 495 с.
29. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / За ред. В. В. Медведчука. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 654 с.
30. Носік В. В. Право власності на землю Українського народу: монографія / В. В. Носік. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
31. Рябець К. А. Управління процесом реалізації права власності на землю / К. А. Рябець // МЕНЕДЖМЕНТ: збірник наукових праць. – К.: Міжгалузевий інститут управління МОН, 2003. – Вип. 2. – С. 134–137.
32. Рябець К. Адміністративно-правове регулювання охорони навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів: актуальні проблеми / К. Рябець // Право України. – 2006. – № 3. – С. 97–100.
33. Рябець К. А. Земля як об’єкт права власності Українського народу: збірник праць студентів та молодих учених / К. А. Рябець – К.: МІУ, 2008. – Вип. 3. – С. 9–11.
34. Рябець К. А. Удосконалення адміністративно-правового регулювання забезпечення конституційного права громадян України щодо користування природними об’єктами права власності народу / К. А. Рябець // Актуальні проблеми прав людини та держави в умовах світової глобалізації: збірник наукових праць. – К.: НАУУ, 2006. – С. 38–40.
35. Рябець К. Проблеми адміністративно-правового регулювання у формуванні ринку землі / К. Рябець // Адвокатура. – 2007. – № 6. – 7 с.
36. Рябець К. Розвиток правового регулювання діяльності особистих селянських господарств у незалежній Україні / К. Рябець // Судоустрій і судочинство в Україні. – 2007. – № 1. – С. 84–87.
37. Семчик В. І. Земельне право України: підручник для студ. юрид. спец. вищ. нав. закладів / В. І. Семчик, П. Ф. Кулинич, М. В. Шульга. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2008. – 600 с.
38. Шеремет А. П. Земельне право України: навчальний посібник / А. П. Шеремет. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 631 с.
39. Шульга М. В. Земельне право України / М. В. Шульга. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 366 с.
Навчально-методичне видання
Кафедра теорії та історії держави і права
земельне право
Навчально-методичний комплекс
Відповідальний технічний редактор:
Цаплюк І.В.
Підп.до друку. 30.09.2013. Формат вид. 60х801/16
Папір офсет. № 1. Офс. друк. Гарн. «ArialCyr»
Ум. друк. арк. 9,21. Обл.-вид. арк. 8,79.
Тираж 300 пр.
03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10
Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40
E-mail: nam@nam.kiev.ua
Інтернет: www.nam.kiev.ua
Комментариев пока нет
Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.