Житлове право 09.09.2018 11:29

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

 

 

 

 

 

 

2808 Методичні вказівки

до проведення семінарських занять з курсу

«Житлове право»

для студентів спеціальностей 5.060101,

6.030402 «Правознавство»

усіх форм навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми

Видавництво Сум ДУ

2010

Методичні вказівки до проведення семінарських занять з курсу «Житлове право» / Укладач М.М. Рєзнік. – Суми: Видавництво Сум ДУ, 2010. -  42с.

 

 

 

Кафедра права

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Мета і завдання викладання дисципліни

 

Вивчення й аналіз складних питань сфери правового регулювання житлових відносин є метою та предметом курсу «Житлове право»

Метою  вивчення курсу «Житлове право» є надання майбутнім юристам системних знань, умінь та практичних навичок, що необхідні їм для виконання своїх обов’язків, систематизації законодавчого та нормативного матеріалу за юридичною силою, у порядку підлеглості, з’ясування взаємозв’язку між нормами чинного Житлового кодексу та іншими законодавчими актами України, які деталізують правову регламентацію окремих інститутів житлового права, а також розвинення навичок та вмінь здійснювати аналітичний пошук взаємозв’язаних відомостей щодо цього.

Зазначена дисципліна вивчає закономірності правового регулювання в житловій сфері, сукупність правових норм, що регулюють відносини, пов’язані із задоволенням потреб у житлі, управління житловим фондом, забезпеченням його схоронності, експлуатацією і ремонтом, практики застосування житлових норм та термінологію.

Програмою «Житлового права» передбачено вісім  годин семінарських занять, на які виносяться вузлові питання з регулювання житлової сфери. Головна мета семінарських занять – залучити студентів до активного обговорення теоретичних питань, прищепити їм навички творчого мислення, навчити самостійно формулювати і чітко висловлювати свої думки, аналізувати правову базу із питань теми. Студентам під час підготовки до семінарських занять з курсу «Житлове право» необхідно використовувати підручники, навчальні посібники, наукові статті, методичні вказівки, конспекти лекцій, а головне – нормативно-правові акти.

 

 

4

Теми семінарських занять

 

Тема 1. Поняття, предмет і принципи житлового права України.

План

1. Конституційні права на житло.
2. Предмет і метод правового регулювання житлового права України.
3. Принципи житлового права.
4. Поняття житлового законодавства України та його структура.

Ключові поняття

Конституція України, житлове право, особисті житлові права, державна житлова політика, житлові правові норми, житлові правовідносини, принципи житлового права,   житлове законодавство,  Житловий кодекс, Цивільний кодекс України.

Запитання для контролю

1. Охарактеризуйте особливості житлового законодавства.
2.  Як розвивалося житлове законодавство в Україні?
3. Назвіть сучасні тенденції розвитку житлового законодавства.
4. Конституційне право на житло, його значення та  зміст.
5. Визначте, за допомогою яких правових форм забезпечується конституційне право на житло.
6. Дайте визначення поняття суб’єктивного права громадянина на житло.
7. Житлове законодавство – комплексна галузь законодавства України.
8. Дайте визначення предмета житлового права.
9. Назвіть методи правового регулювання житлових відносин.
10. Назвіть джерела житлового права.
11. Як співвідносяться житлове право і цивільне право.

5

12.  Дайте визначення поняття «житлові правовідносини», назвіть їх види.
13.  Назвіть суб’єкти та об’єкти житлового права.
14. Визначте основні права та обов’язки громадян, іноземних громадян і осіб без громадянства у житловій сфері.

 

Завдання до теми 1

 

1. Поясність, які з наведених повноважень державних органів належать до сфери регулювання житлового законодавства:

• видача ордера на заселення житлової площі;
• надання дозволу на спорудження будинку;
• здійснення реконструкції будинку;
• затвердження програми соціально-економічного та культурного розвитку району;
• здійснення контролю за дотримання законодавства в житловій сфері.

2.  Громадянин Карпенко для здійснення підприємницької діяльності взяв кредит у банку під заставу нерухомості – трикімнатної приватизованої квартири. Карпенко вчасно кредит не повернув, і банк здійснив стягнення на заставлене майно. Новий власник, який придбав квартиру, вимагає виселення Карпенка, його дружини та  двох неповнолітніх дітей.

Як вирішити справу?

3. Громадянин Яковлєв звернувся до суду з позовом до с.-г. підприємства « Русь» про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що у квітні 1999 року він уклав договір підряду на ремонт житлового будинку із ремонтно-монтажною дільницею цього підприємства. Проте ремонт виконаний не був.

Тому Яковлєв просить стягнути з підприємства 150 тис.грн.

Як вирішити справу?

 

6

4. Мовчан був опікуном малолітнього Федоренка. Дружина Мовчана доручила йому продати приватизовану однокімнатну квартиру, яку вона отримала у спадщину. Мовчан вирішив купити цю квартиру для свого підопічного.

Чи буде дійсна ця угода? Якими правовими нормами вона регулюється?

5. Громадянка Ковальчук звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка з вимогою поділу будинку. Для обґрунтування своїх вимог Ковальчук послалася на Цивільний кодексу України та рішення Господарського обласного суду.

Заперечуючи позов, колишній чоловік посилався на Житловий кодекс та рішення сільської ради про виділення земельної ділянки під забудову. Відповідач вважав, що суд обов’язково повинен врахувати Постанову  ВСУ від 12 квітня 1985р. та Положення про пільги для військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їхніх сімей, затв. Постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981р.

Як вирішити справу?

6. У червні 1998р. Єгоров звернувся до суду з позовом до Твердохліб про визнання недійсним договору дарування приватизованої квартири. Він  зазначив, що за домовленістю Твердохліб мала придбати на його ім’я будинок, а він – подарувати відповідачці належну йому та члена його родини квартиру. Ним умови договору виконано, а Твердохліб – ухиляється.

Відповідачка позов не визнала і звернулася із зустрічним про визнання недійсним договору купівлі – продажу квартири, який був між ними укладений на суму 15 тис. грн.

Як вирішити справу?

 

Список рекомендованих джерел

1. Конституція України.
2. Житловий кодекс України. – Х.: ТОВ « Одісей», 2009. – 96с.

7

3. «Концепція державної житлової політики», схвалена Постановою ВРУ від 30 червня 1995р. за № 25/ 95.
4. Постанова КМУ «Про Концепцію розвитку  житлово-комунального господарства в Україні»  від 27 лютого 1995 р. за  №  150.
5. Концепція розвитку житлово–комунального господарства в Україні.
6. Указ Президента України  «Про прискорення реформування житлово-комунального господарства».

 

 

 

Тема 2. Житловий фонд України та його юридична класифікація.

План

1. Поняття житлового приміщення та його характеристика.
2. Сутність і характеристика житлового фонду.
3. Управління житловим фондом

Ключові поняття:

            Житловий фонд, жилі будинки, квартири, підсобні приміщення, приватний житловий фонд, житловий фонд колективної власності, державний житловий фонд, комунальний житловий фонд, житловий фонд загального призначення, соціального та спеціального призначення.

Запитання для контролю

1. Юридична класифікація жилих будинків і жилих    приміщень.
2. Житловий фонд України, його призначення.
3. Поняття житлового фонду України, його характеристика.
4. Приватний житловий фонд, його структура, особливості регулювання житлових відносин у цьому фонді.
5. Поняття житлового фонду як об’єкта колективної власності.

 

8

6. Державний житловий фонд, його поділ на житловий фонд місцевих рад (комунальний житловий фонд) і відомчий житловий фонд.
7. Особливості виникнення житлових правовідносин у державному житловому фонді.
8. Порядок виключення з житлового фонду жилих будинків і житлових приміщень.
9. Порядок переведення жилих будинків у нежилі.

 

Завдання до теми 2

 

1. Український державний НДІ проблем інвалідності подав позов до суду до гр. Бандури про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, яке належить інституту, посилаючись на те, що відповідачка незаконно займає це приміщення з 2003р. Бандура подала зустрічний позов про визнання її права на  користування спірним приміщенням, зазначивши, що інститут вселив її туди 2004р. у встановленому законом порядку й вона набула право користування цим приміщенням.

Яке рішення повинен ухвалити суд?

2. Гуртожиток заводу «Поліграфмаш» розташований на території м. Обухова. Проти заводу порушили справу про банкрутство. Для відновлення платоспроможності керівництво підприємства запропонувало мешканцям викупити за балансовою вартістю житло, яке вони займають. Працівники не погодилися і звернулися за роз’ясненням:

а) яка доля відомчого житла у разі банкрутства, зміни власності або ліквідації підприємства;

б) яким чином здійснюється  передача відомчого житлового фонду до комунальної власності;

в) яке майно передається, оскільки будинок обслуговувала заводська котельня?

 

9

3. До житлового будинку, не завершеного будівництва і не зданого в експлуатацію, вселилася сім'я Хромових, вважаючи, що квартира № 21 має належати їй.

Адміністрація підприємства подала позов до суду про виселення. Заперечуючи проти позову, Хромов повідомив, що  стоїть на черзі пільговиків, крім того, у квартирі він зробив певні поліпшення.

Як розв’язати ситуацію?

4. Громадянин Ярема приватизував належну йому двокімнатну квартиру на першому поверсі п’ятиповерхового будинку. З часом він почав займатися підприємницькою діяльністю, зробив окремий вхід і розташував кафе.

Чи правомірно діяв Ярема? Проаналізуйте ситуацію.

5. Громадянин Руденко разом із сім’єю проживав на дев’ятому поверсі дев’ятиповерхового будинку. Його квартиру постійно заливало після дощу. У квартирі з’явився грибок, діти захворіли на астму. Громадянин Руденко неодноразово звертався до ЖЕКу, але поточні ремонти н виправили ситуацію. Руденко вимагає надати йому нове житло.

Як повинна бути вирішена ця проблема?

6. Громадянка Литвин 10 років проживала в приміщенні, розташованому на території школи. Після звільнення з посади прибиральниці директор школи запропонував їй виселитися. Громадянка Литвин не погодилася і  звернулася до місцевої райдержадміністрації з проханням приватизувати займану нею площу. Директор школи пояснив, що спірне  приміщення до житлового фонду не належить і передане було для тимчасового перебування.

Чи має житлові права Литвин на зазначену житлову площу?

 

Список рекомендованих джерел

1. Житловий кодекс України. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 96с.

 

10

2. Постанова Ради Міністрів УРСР «Про порядок  обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень не придатними для проживання» від 26.04.1984 № 189.
3. ЗУ «Про передачу об’єктів права державної та  комунальної власності» від 03.03.1998.
4. ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям ЗУ «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності».
5. Постанова КМУ «Про поетапну передачу  у комунальну власність об’єктів соціальної сфери,  з житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності» від 05.09.1996 № 1060.
6. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій» від 06.11.1995 № 891.
7. Постанова КМУ «Про поетапну передачу у комунальну власність територіальних громад великих міст (з населенням понад 100 тис.чол.) об’єктів теплопостачання споживачів житлово – комунальної сфери» від 25.12.1998 № 2074.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

Тема 3. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та забезпечення таких осіб житловими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду

План

1. Загальні положення про квартирний облік.
2. Підстави та порядок взяття громадян на квартирний облік і зняття з обліку.
3. Порядок надання громадянам житлових приміщень.

Ключові поняття

            Квартирний облік, місце проживання, розподіл жилих приміщень, надання жилих приміщень, заселення жилих приміщень, черговість громадян, позачергове надання жилих приміщень, поліпшення житлових умов, норма житлової площі, додаткова житлова площа, ордер на жиле приміщення.  

Запитання для контролю

1. Умови і підстави прийняття громадян на квартирний облік.
2. Правові підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов.
3. Поняття облікової норми.
4.  Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов за місцем їх роботи.
5.  Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов за місцем їх проживання.
6. Підстави зняття з квартирного обліку громадян.
7. Підстави виключення з квартирного обліку.
8. Порядок надання жилих приміщень.
9. Випадки надання громадянам жилої площі незалежно від перебування на обліку для поліпшення житлових умов.
10.  Першочергове надання жилих приміщень.
11.  Позачергове  надання жилих приміщень.
12.  Норма жилої площі, її значення.

 

12

13.  Співвідношення норми жилої площі, що надається громадянам, з іншими нормами.
14.  Вимоги, що ставляться до жилих приміщень.
15.  Надання жилих приміщень у квартирі де проживають два або більше наймачів.
16.  Особливості порядку надання жилих приміщень у будинках, що належать до колективного житлового фонду.
17.  Заселення жилих приміщень у будинках, що споруджені із залученням коштів підприємств, установ і організацій.
18.  Ордер на жиле приміщення.
19.  Співвідношення ордера на жиле приміщення з рішенням про його надання.
20.  Правові підстави визнання ордера на жиле приміщення недійсним.

 

Завдання до теми 3

1.  Громадянин Радченко працював у швейно-трикотажному об'єднанні "Зірка". У 1990 році він перейшов працювати на швейну фабрику № 1, що входила до об'єднання, де 12 січня був узятий на квартирний облік. У серпні 1990 року він отримав на себе і дружи­ну кімнату площею 41 кв. м у загальній квартирі, але з черги зня­тий не був. 28 травня 1992 року Радченко переводом повернувся на роботу в об'єднання "Зірка". 30 червня 1992 року він подав заяву про надання йому ізольованої площі, посилаючись на те, що його сім'я збільшилася у зв'язку з народженням дітей-близнюків. Крім того, він ставив питання про надання йому квартири позачергово на тій підставі, що він належить до II категорії осіб, які постражда­ли внаслідок Чорнобильської катастрофи. На квартирний облік він був прийнятий 12 вересня 1992 року на загальних підставах. З та­ким рішенням Радченко не погодився і звернувся до адвоката з проханням дати роз'яснення:

1) з якого часу він вважається прийнятим на квартирний облік;

2) чи має він право отримати квартиру позачергово;

13

3) яким вимогам повинна відповідати квартира, яку він одер­жить?

2. Громадянка Рожок перебувала на черзі для отримання жилої площі з 1989 року. У червні 1993 року за рішенням власника і проф­спілкового комітету вона з квартирного обліку була знята як така, що на облік взята помилково: у зв’язку з виїздом на інше постійне місце проживання сім'ї сина вона залишилася в однокімнатній квартирі одна і за нормами жилої площі житлом забезпечена.

Вважаючи, що за станом здоров'я вона має право на додаткову жилу площу і з урахуванням того, що з обліку її зняли безпідставно, Рожкова оскаржила рішення власника і профспілкового комітету.

В якому порядку повинен вирішуватись її спір і яке рішення не­обхідно прийняти?

3. Сім'я Іришків, яка складається з чоловіка, дружини, сина 12 років і дочки 6 років, займає двокімнатну квартиру площею 24 кв.м. У 1990 році сім'я була взята за місцем проживання на квартирний облік для отримання трикімнатної квартири. У травні 1992 року Іришки приватизували займану ними квартиру, але з черги зняті не були. У серпні 1993 року їм була надана однокімнат­на квартира площею 18 кв.м. Іришко відмовився від отримання цієї квартири і звернувся зі скаргою до міської держадміністрації щодо надання їм трикімнатної квартири.

Який порядок вирішення цього спору і яке рішення необхідно прийняти?

4. Судді районного суду на підставі ст. 46 ЖК України поза чергою, після обрання на цю посаду в Нахімовському районі м. Севастополя, надане жиле приміщення на сім'ю з чотирьох осіб.

Після укладення шлюбу дочкою та народження близнюків роз­мір жилої площі, що припадає на кожного члена сім'ї, став таким, що виникла потреба у поліпшенні житлових умов.

Після обрання на цю саму посаду в Залізничний район суддя звер­нувся   до   державної  адміністрації  району  із  заявою  про

14

забезпечен­ня його жилим приміщенням поза чергою, як це передбачено ст. 46 ЖК України.

У задоволенні клопотання судді відмовлено з посиланням на те, що пільгами, передбаченими ст. 46 ЖК України, він вже скористав­ся при обранні на цю посаду в Нахімовському районі, подальше поліпшення житлових умов може бути проведене в загальному по­рядку.

Чи правильною є відмова в поліпшенні житлових умов?

5. Громадянин Драгомирецький пред'явив позов до державної адміністрації міста і громадянина Сабса про визнання ордера не­дійсним та виселення його сім'ї з квартири.

Позивач зазначав, що 20 липня 1993 року на підставі рішення державної адміністрації від 3 липня 1993 року він одержав ордер на квартиру в будинку № 56 по вул. Зеленій, а          22 липня 1993 року піс­ля закінчення опоряджувальних робіт його сім'я вселилася в квар­тиру. 10 серпня 1993 року рішенням цієї самої державної адміністрації на цю квартиру був виданий ордер сім'ї  Сабса, яка також вселилася у квартиру. Позивач просив визнати цей ордер недійсним та виселити сім'ю Сабса із квартири.

Державна адміністрація пред'явила позов до Драгомирецького про визнання ордера від 20 липня 1993 року недійсним, посилаю­чись на те, що цей ордер був виданий помилково. Рішенням районного суду в позові Драгомирецькому відмовле­но, позов державної адміністрації задоволений і ордер на ім'я Дра­гомирецького від 20 липня 1993 року визнано недійсним.

Відмовляючи в позові Драгомирецькому, суд послався на те, що наймодавець вправі до заселення квартири скасувати або змінити своє рішення, що Драгомирецький не мешкав у спірній квартирі і не уклав із житловим органом договору найму, не реалізувавши тим самим ордера до вселення. Оскаржуючи рішення, Драгомирецький посилався на те, що піс­ля одержання ордера   він   з   дружиною,  як  і  всі  майбутні  жителі   бу­динку,

15

допомагали прибирати, мити і фарбувати вікна і підлогу, він вставив свій замок у двері спірної квартири, що підтвердили до­питані судом свідки.

Чи правильно вирішено спір судом?

6. Громадянка Мальцева в інтересах підопічного пред'явила державній адміністрації району вимогу про зобов'язання надати позачергово жиле приміщення, посилаючись на те, що після смерті батьків він був розміщений до дитячого будинку, про що вона не знала. В даний час, встановивши над ним опіку, вона забрала ди­тину з дитячого закладу, але квартиру, в якій підопічний проживав з батьками, надано іншій сім'ї.

Відмовивши в задоволенні вимоги, адміністрація району посла­лася на те, що квартиру підопічному буде надано по досягненні ним повноліття й у разі, якщо він повернеться до попереднього міс­ця проживання. На сьогоднішній день Мальцева вправі поселити підопічного в квартиру, наймачем якої вона є.

Чи правомірні дії державної адміністрації району і чи вправі Мальцева вимагати забезпечення житлом підопічного?

 

Теми рефератів

1. Поняття житлового фонду України, його характеристика, при­значення та складові частини. Законодавче регулювання при­ватизації державного житлового фонду.

2. Умови, підстави і порядок прийняття громадян на квартирний облік.

3. Наслідки штучного погіршення житлових умов.

4. Перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Зняття з обліку.

5. Черговість надання громадянам жилих приміщень.

6. Умови першочергового та позачергового надання жилих при­міщень.

7.  Норма жилої площі.

 

16

8. Розмір жилого приміщення, що надається громадянам. Право на додаткову жилу площу.

9. Вимоги, що ставляться до жилих приміщень.

10.Умови і порядок надання жилого приміщення, що звільнилося у квартирі.

11.Юридичне значення ордера. Підстави, порядок і наслідки ви­знання ордера недійсним.

12. Контроль за станом квартирного обліку.

 

Список рекомендованих джерел

1. Житловий кодекс України. – Х.: ТОВ «Одісей», 2009. – 96с.
2. Постанова Ради Міністрів УРСР «Про затвердження обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР»  від 11.12.1984 № 470.
3. ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12. 1992.
4. ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.1997 № 540/ 97-ВР.
5. Наказ МОЗ УРСР «Про затвердження переліку хронічних захворювань, при яких особи, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї» від 08.02.1985 №52.
6. Постанова КМУ «Про порядок надання  додаткової жилої площі особам, які внаслідок Чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям – інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім’ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1» від 31.12.1996 № 1589.
7. Правила бронювання жилих приміщень, затв. Постановаю Ради Міністрів УРСР від 09.09.1981 № 342.

 

 

17

8. Розпорядження КМУ «Про бронювання та придбання жилих приміщень для осіб, які мають право на громадянство при поверненні в Україну» від 24.12.1997 № 44р.

 

Тема 4. Користування житловими приміщеннями: за договором найму у будинках державного і громадського житлового фонду; на підставі членства ЖБК; службовим житловим приміщенням; гуртожитками.

План

1. Загальна характеристика договору наймання житлового приміщення, його форма, порядок укладання і сторони.
2. Право на отримання житлового приміщення в будинках ЖБК.
3. Користування службовими житловими приміщеннями
4. Нормативне регулювання користування гуртожитками.

Ключові поняття

      Власники жилих будинків, власники квартир, наймачі, орендарі, володільці квартир, житлова площа в гуртожитках, користувачі гуртожитками, житлове приміщення, житлово – будівельні кооперативи.

Запитання для контролю:

1. Особливості користування жилими приміщеннями за умов існування договору оренди приміщення.
2. Правове регулювання орендних житлових відносин.
3. Форма і зміст договору оренди жилого приміщення.
4. Підстави припинення договору оренди жилого приміщення, наслідки припинення, а також розірвання договору оренди жилого приміщення.
5. Договір найму жилого приміщення. Співвідношення договорів найму та оренди жилого приміщення.
6. Суб’єкти  права на жиле приміщення за договором його найму.
7. Сторони у договорі найму жилого приміщення.
8. Поняття члена  сім’ї  і наймача житлового приміщення.

18

9. Права і обов’язки членів  сім’ї наймача.
10.  Визначення предмета договору найму житлового приміщення.
11.  Зміни договору найму житлового приміщення, умови і правові підстави таких змін.
12.  Порядок користування жилим приміщенням.
13.  Збереження права на жиле приміщення за громадянами у разі їх тимчасової відсутності.
14.  Бронювання жилих приміщень.
15.  Договір піднайму жилого приміщення. Його форма і зміст.
16. Умови за яких договір піднайму жилого приміщення не може бути укладений.
17. Підстави припинення і розірвання договору піднайму жилого приміщення.
18. Тимчасові жильці. Виселення піднаймачів і тимчасових жильців у разі припинення договору найму жилого приміщення.

 

Завдання до теми 4

 

1. Одного разу від протягу побилися шибки вікон, що бу­ли відчинені. Технік-наглядач, якого викликав квартиронаймач, за­пропонував не тільки вставити скло, а й пофарбувати віконні рами, двері, зробити побілку, хоча протягом шести років користування одержаною квартирою таких вимог з боку житлово-експлуата­ційної контори на ставилося.

Чи законні вимоги техніка-наглядача ЖЕКу? Які обов'язки з утримання жилого приміщення мають наймодавець і наймач жило­го приміщення?

2. Херсонський бавовняно-прядильний комбінат подав у квітні 1993 р. позов до громадянина Гришка про визнання недійсним до­говору найму жилого приміщення і виселення, зазначаючи, що жи­тлово-комунальний відділ комбінату без відома   і   рішення   керівниц­тва   та   профспілкового   комітету 

19

1987 р. уклав договір найму на двокімнатну квартиру з відповідачем, який проживав у ній тимча­сово.

Заперечуючи проти позову, Гришко посилався на те, що договір найму з ним укладений після від'їзду наймача жилого приміщення на інше постійне місце проживання. Він сумлінно протягом п'яти років виконував обов'язки за договором, вносив квартирну плату, зробив у квартирі ремонт.

Як вирішити спір?

3. Громадянка Пушкарьова подала позов до колишнього чоло­віка про визнання його таким, що втратив право на жилу площу на підставі ст. 71 ЖК України, вважаючи, що він без поважних при­чин майже рік не проживає у квартирі.

Розглядаючи спір, суд дійшов висновку, що відповідач перейшов на інше місце проживання до іншої жінки, з якою вступив у факти­чний шлюб, і тому втратив право на жилу площу на підставі ст. 107 ЖК України, і з цих підстав задовольнив позов Пушкарьової.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що у квартирі він не проживає вимушено у зв'язку з перешкодами, що їх чинить позивачка, і з метою уникнення сварок та скандалів, що їх вчиняє вона при появі його на квартирі. На підтвердження цього він подав до суду довідки з РВВС, рішення товариського суду, яким була встановлена така поведінка Пушкарьової. Заперечував відпо­відач і постійне проживання в іншої жінки, подавши до суду дого­вір піднайму, згідно з яким він займає одну кімнату в цій квартирі.

Чи правильно вирішив суд спір?

4. У зв'язку із розірванням шлюбу громадянин Кирилець звер­нувся до житлових органів із заявою про зміну умов договору най­му жилого приміщення, займаного з колишньою дружиною і доч­кою. Він зазначав, що спірна квартира площею 27 кв. м має ізольо­вані кімнати, одну з яких площею 8 кв. м він просив виділити йому в користування.

 

20

Відмовляючи у задоволенні заяви, державна адміністрація райо­ну послалася на те, що за розміром кімната не відповідає частині жилої площі, яка припадає на нього у квартирі, що з урахуванням незначного розміру підсобних приміщень рішення щодо зміни умов договору найму приймати недоцільно.

Чи правильною є відмова в задоволенні заяви Кирильця?

5. Громадянин Жуков подав заяву про зміну договору найму жилого приміщення і визнання наймачем його сина. Державна ад­міністрація відмовила у задоволенні заяви, пославшись на відсут­ність у сина постійного місця роботи і ускладнення у зв'язку з цим в оплаті житла.

Чи правильною є відмова в зміні договору найму?

6. Громадянин Роднєв з колишньою дружиною Астаховою та дочкою проживали у трикімнатній квартирі жилою площею 49 кв. м. Після розлучення Астахова з дочкою займала дві кімнати жилою площею 37 кв. м, а Роднєв — ізольовану кімнату жилою площею 12 кв. м.

Пославшись на те, що його частка жилої площі становить 16,3 кв. м, а в квартирі є ізольована кімната жилою площею 16кв.м, Роднєв звернувся до суду з позовом про зміну договору найму і виділення в його користування зазначеної кімнати.

Заперечуючи проти позову, Астахова посилалася на те, що про­тягом чотирьох років після розлучення склався порядок фактично­го користування квартирою, згідно з яким вона з дочкою стали проживати у двох кімнатах, і оскільки Роднєв користувався кімна­тою площею 12 кв. м, вважала, що саме ця кімната повинна бути виділена в його користування.

Чи заслуговують на увагу доводи Астахової?

 

Теми рефератів

1. Правові форми користування житловим приміщенням.

2. Особливості користування житловим приміщенням на умовах до­говору оренди.

 

21

3. Форма і зміст договору оренди житлового приміщення.

4. Поняття договору найму житлового приміщення.

5.Сторони договору найму житлового приміщення, їх права та обов'язки.

6. Поняття члена сім'ї наймача житлового приміщення. Права та обов'язки членів сім'ї наймача.

7. Плата за користування житловим приміщенням.

8.Умови і порядок обміну житлового приміщення. Примусовий об­мін.

9.Збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми гро­мадянами. Бронювання житлового приміщення.

10.Договір піднайму житлового приміщення, його форма і зміст. Права і обов'язки піднаймачів. Припинення договору піднай­му.

11.Тимчасові жильці.

12. Зміна договору найму житлового приміщення.

13.  Поняття і призначення службового приміщення.

14.  Порядок надання службового жилого приміщення.

15. Права та обов'язки наймача службового житлового приміщення, членів його сім'ї.

16.  Порядок надання житлової площі в гуртожитках.

17. Права і обов'язки користувачів житлової площі в гуртожитках.

 

Список рекомендованих джерел

1.  Житловий кодекс України. – Х.: ТОВ «Одісей», 2009. – 96с.
2. Постанова Ради Міністрів УРСР «Про затвердження  обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР»  від 11.12.1984 № 470.
3. Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР.
4. Правила бронювання жилих приміщень, затв. Постановаю Ради Міністрів УРСР від 09.09.1981 № 342.

 

22

5. Житлове право України : навч. посібник / М. К. Галянтич. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 480с. 
6. Житлове право України : навч. посібник / за ред.                   В.С. Гопанчук. – К.: Істина, 2003. – 208с.

 

Тема  5. Обмін житлових приміщень та його особливості

План

1. Загальна характеристика права на обмін житла.
2. Порядок укладання договору про обмін житловими приміщеннями.

Ключові поняття

            Наймач, орендар, договір міни, учасники обміну, договір обміну, примусовий обмін жилого приміщення, квартира, житловий будинок, житло.

Запитання для контролю

1. Обмін жилими приміщеннями. Нормативне регулювання порядку обміну жилими приміщеннями.
2. Умови, за якими обмін жилими приміщеннями не дозволяється.
3. Предмет договору обміну жилих приміщень.
4. Перелік необхідних документів для здійснення

обміну.

5. Правила обміну жилих приміщень.
6. Порядок проведення примусового обміну .
7. Зміст, порядок укладання та розірвання угоди про обмін жилих приміщень.
8. Ордер як підстава набрання чинності згоди на обмін жилого приміщення.
9. Предмет обміну житла.
10.  Документи, що подаються при одержанні ордерів у разі обміну жилими приміщеннями.

 

 

 

23

Завдання до теми 5

1. Громадянка Алієва подала позов до своєї дочки Вернидуб про примусовий обмін квартири. Позивачка зазначала, що               2008 р. з дочкою та онукою вселилися у порядку обміну в двокімнатну квартиру житловою площею 29 кв. м з метою об’єднання в одну сім’ю. Після цього відповідачка з дочкою почали створювати неможливі умови для сумісного проживання. Обміняти квартиру відповідачка відмовляється. За запропонованим варіантом примусового обміну  вона має переселитися в кімнату площею 18 кв. м комунальної квартири, а відповідачка з дочкою – в однокімнатну ізольовану квартиру житловою площею 19 кв. м. 

Запитання: чи має право Алієва вимагати примусовий обмін квартири; за яким умов обмін житлових приміщень не допускається; яке рішення повинен ухвалити суд?

2. У березні 2008 р. громадяни Васильєва і Сотник звернулися з позовом до громадянка Сергєєвої та членів її сім’ї про визнання недійсним обмін житлових приміщень. Позивачі зазначали, що мешкали разом у чотирикімнатній квартирі в Луганську. У жовтні 2006 р. з дозволу міськвиконкому вони здійснили обмін цього житла на дві однокімнатні квартири, в яких мешкали відповідачі. Отримавши обмінні ордери, Васильєва вселилася у квартиру № 14, а Сотник -168. Після вселення позивачі виявили приховані недоліки, які не були помітні під час огляду перед обміном. Крім того відповідачі не виконали своїх зобов’язань, пов’язаних з ремонтом приміщень. Посилаючись на те, що вони уклали зазначену угоду внаслідок помилки, позивачі просили суд визнати угоду недійсною та повернути сторони до попереднього стану.

Запитання: які правовідносини виникають під час обміну житла і якими нормативними документами вони регулюються; за яких умов припускається обмін квартири; чи буде визнано ордер на обмін житла за наведених обставин недійсним; чим відрізняються договори обміну та міни?

24

3. У липні 2004р. громадянка Світланова звернулася до суду з позовом до громадянина Горобця про примусовий обмін трикімнатної квартири. Позивачка зазначала, що після розірвання шлюбу з Горобцем спільне проживання з ним стало неможливим, і просила в порядку примусового обміну пересилити відповідача в кімнату готельного типу площею           12,9 кв. м, тоді б вона з двома неповнолітніми дітьми перейшла б у двокімнатну квартиру площею 28,2 кв. м, а наймачі цих житлових приміщень з’їхалися б у спірну квартиру.

Запитання: що таке примусовий обмін житла і в яких випадках він допускається; які інтереси мешканців повинні бути враховані при примусовому обміні; які обставини повинен встановити суд для оцінки варіантів обміну; яке рішення повинен ухвалити суд?

Список рекомендованих джерел

1.  Житловий кодекс України. – Х.: ТОВ « Одісей», 2009. – 96с.
2. Постанова Ради Міністрів УРСР «Про затвердження Правил обміну жили приміщень в УРСР» від 31.01.1986 № 31.
3. Правила обміну жилих приміщень в УРСР.
4. Житлове право України : навч. посібник / М. К. Галянтич. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 480с. 
5. Житлове право України : навч. посібник / за ред.                В.С. Гопанчук. – К.: Істина, 2003. – 208с.

 

Тема 6.  Приватизація державного житлового фонду. Утримання приміщень житлового фонду.

План

1. Правове регулювання приватизації державного житлового фонду.
2. Правовий режим користування житловими приміщеннями в будинках

( квартирах) приватного житлового фонду.

 

25

Ключові поняття

            Приватизація державного житлового фонду, об’єкти приватизації, безоплатна приватизація, житловий фонд підприємств, ремонт, капітальний ремонт, реконструкція, громадський житловий фонд, житловий фонд військових поселень, житловий фонд на територіях заповідників, парків, приватизація допоміжних приміщень жилого будинку, ремонт приватизованого житла, реприватизація житла, доприватизація житла.

Запитання для контролю

1. Правові підстави виникнення житлових відносин  у  приватному житловому фонді.
2. Законодавче регулювання приватизації державного житлового фонду.
3. Механізм приватизації державного житлового фонду.
4. Правові підстави виникнення права приватної власності на житло.
5. Документи, необхідні для приватизації.
6. Строки приватизації.
7. Обмеження приватизації.
8. Приватизація будинку, що потребує ремонту.
9. Порядок приватизації громадського житлового фонду.
10. Порядок та правовий зміст ремонту приватизованого житла.
11. Поняття приватизації та доприватизації.
12. Момент виникнення права власності в процесі приватизації.
13. Правовий зміст поняття «реприватизація».

 

Завдання до теми 6

1. Громадянин Шкідченко з 2000р. є наймачем однокімнатної квартири у відомчому будинку. Загальна площа квартири 40 кв. м Шкідченко маючи намір приватизувати займане      житло,     звернувся     до     працівників    юридичної

26

консультації: чи має він право на приватизацію займаного житла; в якому порядку здійснюється приватизація; який строк підготовки та оформлення документів про приватизацію; з якого моменту переходить право власності на житло та які документи підтверджуватимуть це право; чи зміниться порядок утримання приватизованого житла; які правові наслідки настають, якщо у квартирі прописані інші члени сім’ї,  які не дають згоди на приватизацію житла; чи повинен він сплачувати гроші за приватизацію.

2. Сім’я Біленків у складі 4 осіб – чоловіка, дружини, сина з дружиною - мешкає в трикімнатній квартирі державного житлового фонду площею 62 кв. м. Син проходить альтернативну військову службу. Чоловік хоче приватизувати квартиру.

Запитання: роз’ясніть порядок приватизації цієї квартири; хто буде власником приватизованої квартири; чи зміняться порядок та умови приватизації, якщо у сина і невістки наймача народилася дитина, яку прописали у цій квартирі; чи можлива приватизація, якщо не всі члени сім’ї бажають приватизувати квартиру; чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що будинок внесено до плану реконструкції.

3. Сім’я Зеленюків, яка складається з чоловіка, дружини, сина 12 років, дочки 6 років, займає двокімнатну квартиру площею 24 кв. м. У 2008 р. сім'ю було взято на квартирний облік для отримання трикімнатної квартири. У травні 2009 р. вони приватизували займану ними квартиру. У серпні 2009 р. їм була надана однокімнатна квартира 18 кв. м Зеленюк відмовився.

Запитання: чи правомірні вимоги Зеленюка; в якому порядку має бути вирішений цей спір; яке рішення необхідно ухвалити?

4. Валентина народилася через місяць після приватизації батьками квартири. Батько через 3 місяці після розлучення вирішив продати свою частку, але нотаріус відмовився посвідчити договір на купівлю – продаж частини квартири.

27

Запитання: чи є Валентина співвласницею квартири; чи мають право батьки відчужувати належну їм квартиру і в якому порядку; які особливості регулювання відносин батьків і неповнолітніх дітей у житловій сфері; висловіть свою позицію щодо рішення нотаріуса.

5. У вересні 2001р. квартирне управління м. Києва звернулося з позовом про виселення сімї  Калини у складі 4 осіб з двокімнатної квартири площею 40,3 кв. м у трикімнатну квартиру 41,8 кв. м. В обґрунтуванні було зазначено, що будинок підлягає капітальному ремонту. У зустрічному позові Калина виявила бажання приватизувати квартиру, оскільки раніше держадміністрація їй відмовила  із зазначених причин.

Запитання: чи може Калина здійснити приватизацію зазначеної квартири; які документи необхідні для проведення ремонту; яке рішення має ухвалити суд?

6. У квітні 2005р. гр. Лисиця звернувся до суду з позовом до відгодівельного підприємства «Лубенський» про приватизацію житла, яке вони займають. Позивач зазначив, що з вересня 1992р. він працював на цьому підприємстві, у зв’язку з чим йому було надано двокімнатну квартиру, яка належить підприємству. Лисиця припинив трудові відносини, оскільки є інвалідом другої групи. Посилаючись на те, що він має намір приватизувати житло, в якому мешкає, а відповідач незаконно відмовив у цьому, позивач просив задовольнити його вимоги про усунення перешкод у приватизації квартири.

Запитання: чи підлягає службове житло приватизації; які об’єкти житлового фонду можуть бути приватизовані, які ні; як вирішити справу.

 

Список рекомендованих джерел

1. ЗУ «Про приватизацію державного житлового  фонду»  від 19.06.1992 № 2482-12.

 

 

28

2. Постанова КМУ «Про механізм  впровадження ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» від 08.10.1992 № 572.
3. Порядок  надання наймачам одноквартирних  будинків і квартир будинків, включених  до планів ремонту, компенсації за непроведений ремонт.
4. Порядок участі в організації та фінансуванні ремонту  приватизованих жилих будинків їх колишніх власників.
5. Порядок визначення коефіцієнтів споживчої якості  квартир ( будинків), що підлягають приватизації.
6. Порядок виплати грошової компенсації наймачам за заміну займаних квартир на квартири меншої площі.
7.  Положення Державного комітету України по житлово – комунальному господарству «Про порядок передачі квартир ( будинків) у власність громадян» від 15.09.1992 № 56.
8. Постанова КМУ «Про порядок передачі у приватну власність громадян незавершених будівництвом будинків садибного типу» від 28.06.1997 № 637.
9. Положення «Про порядок передачі у приватну власність громадян незавершених будівництвом будинків садибного типу».
10.  Наказ Державного комітету України по житлово – комунальному господарству «Про затвердження Тимчасового положення про порядок передачі громадянами житла, що перебуває їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов» від 01.06.1995 № 24.
11.  Наказ державного комітету з будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб» від 09.06.1998 № 121.
12.  ЗУ «Про приватизаційні папери» від 06.03.1992 № 2173-12.

 

29

13.  Постанова КМУ «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» від 26.03.1993 № 305.
14.  Постанова ВРУ « Про затвердження коефіцієнта

конверсії приватизаційних майнових сертифікатів і житлових чеків».

 

Тема 7. Правові основи створення та функціонування об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

План

1. Правові засади створення і діяльності об’єднання та асоціації співвласників багатоквартирних будинків.
2. Управління неподільним та загальним майном житлового комплексу.
3. Правовий статус та власність членів об’єднань.
4. Забезпечення  утримання будинку і прибудинкової території.
5. Органи управління об’єднання.
6. Ліквідація, реорганізація об’єднання, страхування їхнього майна та застосування відповідальності за порушення законодавства про об’єднання.

 Ключові поняття

            Товариство співвласників, статут об’єднання власників, власність членів об’єднання співвласників, членство в об’єднанні співвласників, права членів об’єднання, обов’язки членів об’єднання, права і обов’язки об’єднання, органи управління об’єднання, ліквідація та реорганізація об’єднання.

Запитання для контролю

1. Об’єднання співвласників будинків (квартир), його повноваження і обов’язки щодо схоронності будинків (квартир).
2. Правове становище співвласників багатоквартирного будинку.
3. Організація  та діяльність співвласників багатоквартирного будинку.
4. Реєстрація та порядок створення об’єднань співвласників.

30

5. Органи управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та їх повноваження.
6.  Права та обов’язки членів об’єднання.
7. Права та обов’язки об’єднань співвласників  багатоквартирного будинку.

 

Завдання до теми 7

1. Унаслідок стихійного лиха у чотириквартирному будинку пошкодило дах, у стінах з’явилися тріщини, побилися шибки. У будинку частина квартир була приватизована. Працівники ЖКГ, яких викликали квартиронаймачі, запропонували здійснити ремонт власними силами. Які обов’язки мають співвласники приватизованого будинку? Які обов’язки з утримання житла мають наймодавець і наймач?
2. Ініціативна група членів ЖБК звернулася до юриста місцевої ради з проханням дати відповіді на такі запитання: чи може ЖБК реорганізуватися в об’єднання співвласників багатоквартирного будинку і як це зробити; що таке об’єднання співвласників і які переваги воно надає; яка мета створення та його правове становище?
3. У багатоповерховому будинку державного житлового фонду 30% квартир приватизовано. Ініціативна група мешканців цього будинку виявила бажання створити об’єднання співвласників. Чи можуть вони створити об’єднання; які вимоги висуваються для створення об’єднання співвласників; як зареєструвати об’єднання співвласників?
4. У будинку, де всі квартири приватизовані, створено товариство власників. Місцева райдержадміністрація вимагає перереєструвати його у товариство співвласників багатоквартирного житлового будинку. Частина мешканців відмовляється брати участь у загальних зборах. Яка нормативна база визначає організацію і діяльність товариства співвласників? Які права та обов’язки членів об’єднання? Які права та обов’язки особи, яка не бажає вступити до об’єднання?

31

5. У зв’язку з незадовільним станом обслуговування будинку товариство співвласників вирішило змінити організацію, що обслуговувала будинок (ЖЕК) на іншу. Які особи утримують будинок? Які права та обов’язки співвласників багатоквартирного житлового будинку? Які органи управління створюються в об’єднанні і які вони мають обов’язки? Яке майно належить членам товариства співвласників? 
6. Товариство співвласників багатоквартирного будинку звернулося до місцевої райдержадміністрації з вимогою виділити прилеглу територію для влаштування автомобільної стоянки. Їм було відмовлено, оскільки територія належить до комунальної власності міста. Чи обґрунтовані заперечення адміністрації? Яке майно належить товариству співвласників? Як розв’язати ситуацію.

 

Список рекомендованих джерел

1. Житловий кодекс України. – Х.: ТОВ «Одісей», 2009. – 96с.
2. ЗУ « Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»  від 29.11.2001 № 2866-3.
3. Правила користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затв. Постановою КМУ від 08.10.1992  № 572.
4. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про порядок організації та діяльності об’єднань, що створюються власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні» від 31.07.1995 № 588.
5. Положення « Про порядок організації та діяльності об’єднань, що створюються власниками для управління, утримання і використання майна житлових будинків, яке перебуває у загальному користуванні».
6. Наказ Державного комітету України по житлово –комунальному господарству, Фонд Державного майна України

32

«Про затвердження Типового статуту об’єднання (товариства) співвласників багатоквартирного будинку» від 05.04.1996               № 28/389.

7. Типового статуту об’єднання (товариства) співвласників багатоквартирного будинку.
8. Положення про порядок державної реєстрації об’єднань   (товариства) співвласників багатоквартирних будинків.
9. Лист Державної податкової адміністрації України «Щодо оподаткування співвласників багатоквартирних будинків»  від 07.04.1999  №5257/7/15-12177
10.  Наказ Державного комітету України по житлово – комунальному господарству «Про затвердження Положення про порядок відшкодування власникам житла витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду і збирання платежів з населення» від 17.10.1996 № 87.
11.  Положення про порядок відшкодування власникам житла витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду і збирання платежів з населення.
12.  Постанова КМУ «Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій» від 22.06.1998 № 939.
13.  Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження Типового положення про порядок конкурсного відбору підприємств для утримання житлових будинків і прибудинкових територій та Типового договору на утримання житлових будинків і прибудинкових територій» від 07.09.1998 № 194.

 

 

 

 

33

Тема 8. Правові підстави та умови виселення громадян із житлових приміщень.

План

1. Виселення із житлових приміщень осіб, які проживають за договором наймання, піднаймання та тимчасових мешканців.
2. Правові підстави виселення з гуртожитків.
3. Виселення із службових житлових приміщень.

Ключові поняття

Переобладнання квартир, перепланування, капітальний ремонт, жиле приміщення на час ремонту, виселення наймача на час ремонту, витрати наймача, пов’язані з переселенням, виселення громадян, підстави виселення, надання іншого жилого приміщення.

Запитання для контролю

1. Законодавчі гарантії забезпечення стабільності права громадян на жиле приміщення.
2. Підстави і порядок виселення громадян із жилих приміщень.
3. Виселення з наданням іншого упорядкованого жилого приміщення.
4. Забезпечення наймачів іншими жилими приміщеннями у зв’язку з капітальним ремонтом будинків.
5. Вимоги щодо упорядкованості жилого приміщення.
6. Виселення з наданням іншого жилого приміщення.
7.  Вимоги, яким мають відповідати інші жилі приміщення, що надаються громадянам при виселенні.
8. Порядок забезпечення жилими приміщення громадян, які проживають у належних їм на праві власності будинках (квартирах), у зв’язку з вилученням земельної ділянки для державних і громадських потреб, знищення будинку, а також при втраті квартири, під час проведення капітального  ремонту будинку або при істотному зменшенні (збільшенні) його площі.
9. Виселення громадян, які самовільно зайняли жиле приміщення.

34

10.  Виселення громадян у зв’язку із визнанням ордера на жиле приміщення недійсним.
11.  Правові підстави виселення із службових жилих приміщень.
12.  Правові підстави виселення із гуртожитків.

 

Завдання до теми 8

 

1. Громадянин Максимов із сім'єю проживав у квартирі в м. Львові. У зв'язку з переїздом до м. Стрия і одержанням там квар­тири він здав займану у м. Львові квартиру житловим органам, яка була надана сім'ї Савка.

Через деякий час син Максимова, який навчався в аспірантурі у м. Києві, подав позов про визнання виданого громадянину Савку ордера недійсним і його виселення, посилаючись на те, що своєї згоди на переїзд до м. Стрия він не давав, в ордер на жилу площу був внесений батьком без його відома.

Чи підлягають задоволенню вимоги?

У разі, якщо суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, яке жиле приміщення і яким органом повинно бути надане Савку?

2. Громадянин Сачинський з сім'єю з чотирьох осіб перебував на обліку для поліпшення житлових умов під першим номером, а сім'я Мольченка з п'яти осіб також перебувала на обліку, але під третім номером. Під час розподілу жилої площі ордер на трикімнатну квартиру було видано Мольченку як такому, що більше потребує поліпшення житлових умов.

Сачинський подав позов про визнання виданого Мольченку ор­дера недійсним і виселення, вважаючи, що виданий він з порушен­ням правил про черговість надання громадянам жилих приміщень (ст. 43 ЖК України).

Заперечуючи проти позову, Мольченко зазначав, що він із сім'єю зовсім не має житла, діти часто  хворіють,  а  Сачинський

 

35

проживає в однокімнатній квартирі, тому з урахуванням цих об­ставин квартира надана йому обґрунтовано.

Яке рішення повинен винести суд?

 3. На підставі рішення державної адміністрації м. Хуста на сім'ю громадянина Пирога було видано ордер на квартиру у відом­чому будинку ВО "Прикарпаттрансгаз". Як з'ясувалося пізніше, перед одержанням квартири подружжя Пиріг подарувало належний їм на праві власності будинок брату дружини Огнянику.

Прокурор міста подав позов про визнання ордера недійсним і виселення. Як вирішити спір? У разі задоволення вимог - яким ор­ганом і яке жиле приміщення може бути надане для виселення?

4. Виробниче об'єднання "Стахановвугілля", вважаючи надан­ня сім'ї громадянина Позднякова квартири на підставі розпоря­дження директора шахти і керівництва об'єднання незаконним, по­дало позов про виселення. Заперечуючи проти позову, Поздняков посилався на те, що будь-яких відомос­тей про потребу в поліпшенні житлових умов, які не відповідають дійсності, він не подавав, квар­тира надана йому як кадровому працівнику шахти, а в попередній квартирі залишилася проживати сім'я дочки, яка заперечує проти вселення і подала позов про визнання його з дружиною такими, що втратили право на жилу площу у зв'язку з непроживанням на ній більше року.

Як вирішити спір?

5. Перебуваючи на обліку для поліпшення житлових умов, гро­мадянин Варга до однокімнатної квартири прописав матір, яка проживала у власному будинку в селі, але була включена сином до ордера на одержання квартири.

Заперечуючи проти визнання одержаного ордера недійсним і виселення, Варга зазначав, що надана йому квартира навіть без врахування проживання матері за своєю площею знаходиться в межах встановленої ст. 47 ЖК України норми жилої площі (по 13,1 кв. м на кожного члена сім'ї).

36

Яке рішення може постановити суд?

6. Громадянка Антошина з сином 10 років проживала в будин­ку державного фонду, що підлягав знесенню, і займала одну кімна­ту в загальній квартирі жилою площею 17 кв. м.

Для відселення їй надана однокімнатна ізольована з усіма виго­дами квартира жилою площею 19 кв. м, і у зв'язку з відмовою одержати її житловий орган подав позов про виселення.

Яке рішення слід постановити? Чи вплине зазначена обставина на вирішення питань про обмін чи зміну договору найму?

 

Теми рефератів

 1.  Підстави і наслідки припинення договору оренди жилого при­міщення. Розірвання договору оренди жилого приміщення.

2. Підстави розірвання договору найму жилого приміщення.

3. Порядок та підстави виселення з жилого приміщення.

4. Підстави виселення з наданням громадянам іншого упорядкова­ного жилого приміщення.

5. Вимоги, що висуваються до упорядкованого жилого приміщен­ня.

6. Підстави виселення з наданням громадянам іншого жилого приміщення.

7.  Вимоги, що висуваються до іншого жилого приміщення.

8.  Підстави виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення.

9.  Умови виселення громадян у разі визнання ордера недійсним.

 

Список рекомендованих джерел

1. Житловий кодекс України. – Х.: ТОВ «Одісей», 2009. – 96с.
2. Комментарий к Правилам учета граждан, нуждающихся в улучшении    жилищных    условий,   и   предоставлении   жилых

 

37

помещений в УССР /  М.А. Голодный и др. – К. : Политиздат, 1989.

3. Житлове законодавство України / Укл. М.Г. Галянтич, Г.І. Коваленко. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
4. Коваленко Г.І., Грабець Н.Ф.  Ключові проблеми житлової політики. – К. : ДАЖКГ Держбуду України, 2001.
5. Коваленко Г.І. Приватна власність на житло: Закон і рішення. – К.: ДАЖКГ Держбуду України, 2001.

 

Тема 9. Відповідальність за порушення житлового законодавства. Порядок розгляду та вирішення житлових спорів.

План

1. Юридична відповідальність за порушення житлового законодавства.
2. Загальна характеристика житлових спорів.

Ключові поняття

Види відповідальності, захист у житловій сфері, нотаріальне посвідчення відчуження квартири, адміністративний захист, судовий захист, виконання рішень, категорії справ, які розглядаються в судовому порядку.

Запитання для контролю

1. Співвідношення понять “охорона та захист житлових прав".
2. Види відповідальності за неналежне використання житлового фонду та інші порушення житлового законодавства.
3. Відшкодування збитків, заподіяних житловому фонду.
4. Порядок розгляду і вирішення житлових спорів.
5. Підвідомчість розгляду і вирішення житлових спорів.
6. Судовий порядок розгляду житлових спорів.
7. Розгляд житлових спорів господарським судом.
8. Порядок розгляду житлових спорів у адміністративному порядку.
9. Порядок та підстави звернення стягнення на житло.

38

10. Поняття культурної спадщини та способи її захисту.

 

Список рекомендованих джерел

1. Житловий кодекс України. – Х.: ТОВ «Одісей», 2009. – 96с.
2. Господарський процесуальний кодекс України.
3. Цивільно-процесуальний кодекс України.
4. ЗУ «Про судоустрій» від 07.02.2002р. № 3018-3.
5. ЗУ «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000р. № 1805-3.
6. Постанова Пленуму ВСУ «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»  від 12.04.1985р. № 2.
7. ЗУ «Про виконавче провадження».
8. Постанова Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про житлово – будівельні кооперативи» від 18.09.1987р. № 9.
9.  Постанова Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 № 7.
10.  Постанова Пленуму ВСУ «Про  судову практику  в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову  їх вчиненні» від 31.01.1992 № 2.
11.  Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.10.1995 № 20.
12.  Постанова Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 № 9.
13.  Вказівка Генеральної прокуратури України «Про розгляд звернень відносно виселення громадян» від 23.10.1996 № 8/74.

 

 

 

 

39

Завдання до теми 9

1. Житлово-експлуатаційна контора м. Керчі подала позов до громадянина Жаркого про виселення. Позивач зазначав, що най­мачка жилого приміщення виїхала з Керчі для проживання у місті Мурманську, де мешкає її син, і протягом двох років квартирою користуються тимчасові жильці-відповідачі по справі, хоч відповід­но до ст. 98 ЖК України вони підлягають виселенню, але в добро­вільному порядку звільнити жиле приміщення відмовилися.

Чи має право ЖЕК подати такий позов і як необхідно вирішити спір?

2.  Державна адміністрація Березівського району подала до суду позов до громадянина Янути про визнання ордера недійсним і ви­селення з квартири в будинку, побудованому Березівським заводом радіоелектронної апаратури, посилаючись на те, що квартира на­дана йому безпідставно.

Заперечуючи проти позову, Янута зазначав, що квартира надана йому як висококваліфікованому спеціалісту відповідно до ст. 21 ЖК України, сам власник будинку вважає, що квартира надана йому правомірно і не ставить питання про визнання ордера недійс­ним і виселення.

Чи правомірні вимоги адміністрації?

3. Молодого спеціаліста згідно з розподілом направлено на ро­боту із забезпеченням жилою площею.

Оскільки в обумовлений у направленні строк квартиру йому не було надано, він звернувся до суду з позовом про зобов'язання на­дати йому жилу площу.

Чи обґрунтовані такі вимоги та чи піддягають зазначені вимоги судовому вирішенню?

4. Громадянин Старовойт звернувся з позовом до державної адміністрації району на Кузьміна про передачу жилого приміщен­ня, що звільнилося в загальній квартирі, вважаючи, що він має пе­реважне право  на  його  одержання  перед  Кузьміним,

 

40

але державна адміністрація прийняла рішення про надання його Кузьміну.

Чи підвідомчі суду спори між наймачами, які проживають в од­ній квартирі, про переважне право на звільнене в ній жиле примі­щення?

5. Громадянка Чурпіта звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до колишнього чоловіка про визнання йо­го таким, що втратив право на жилу площу у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до м. Чернігова.

Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, зазначивши в ухва­лі, що спори відповідно до ст. 125 ЦПК розглядаються судами за місцем проживання відповідача.

Чурпіта оскаржила ухвалу судді.

Яке рішення повинен прийняти Київський міський суд?

6. Житлово-експлуатаційна контора м. Овруча подала до суду позов до громадянки Красковської про виселення, посилаючись на те, що після смерті наймача однокімнатної квартири в неї само­правно вселилася відповідачка. Оскільки прокурор відмовив у дачі санкції на адміністративне виселення Красковської, зазначивши у постанові, що вона вселилася в квартиру за згодою бабусі, ЖЕК просив постановити рішення про її виселення на підставі ст. 109 ЖК України. При цьому ЖЕК вказував, що за життя наймача Красковська в квартирі не проживала, а вселилася в неї після смер­ті наймача, що можуть підтвердити свідки, яких потрібно викликати до суду.

 

Теми рефератів

1. Підвідомчість розгляду і вирішення житлових спорів.

2. Судовий порядок розгляду житлових спорів.

3. Розгляд житлових спорів у адміністративному порядку.

4. Розгляд житлових спорів арбітражним і третейським судами.

 

 

 

41

Список рекомендованих джерел

1. ЗУ «Про нотаріат» від 02.09.1993р. № 3425-12.
2. Постанова Пленуму ВСУ від 19 вересня 1975р.№ 9.
3. Постанова Пленуму ВСУ від 27 серпня 1976р. № 6.
4. Постанова Пленуму ВСУ від 28 квітня 1978р. № 3.
5. Постанова Пленуму ВСУ від 12 квітня 1985р. № 2.
6. Постанова Пленуму ВСУ від 18 вересня 1987р. № 9.
7. Постанова Пленуму ВСУ від 04 жовтня 1991р. №7.
8. Постанова Пленуму ВСУ від 31 січня 1992р. №2.
9. Постанова Пленуму ВСУ від 22 грудня 1995р. №20.
10. Постанова Пленуму ВСУ від 01 листопада 1996р.№ 9.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

 

 

 

 

Методичні вказівки

до проведення семінарських занять з курсу

«Житлове право»

для студентів спеціальностей 5.060101,

6.030402 «Правознавство»

усіх форм навчання

 

 

 

 

 

Відповідальний за випуск А.М. Куліш

Редактор   Н.А Гавриленко

Комп’ютерне верстання  А.В. Солонар

 

 

 

 

 

 

Підписано до друку 23.02.2010, поз.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 2,56. Обл.-вид. арк. 1,73. Тираж 40 пр. Зам. №

Собівартість видання           грн              к.

 

 

 

 

 

 

 

 

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК  № 3062 від 17.12.2007.

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

 

До друку та в світ

дозволяю на підставі

«Єдиних правил» , п.2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організації

методичного управління                                       В.Б. Юскаєв

 

2808 Методичні вказівки

до проведення семінарських занять з курсу

«Житлове право»

для студентів спеціальностей 5.060101,

6.030402 «Правознавство» усіх форм навчання

 

 

Усі цитати, цифровий

та фактичний матеріал,

бібліографічні дані

перевірені, написання

одиниць відповідає стандартам

 

Укладач                                                              М.М.Рєзнік

 

Відповідальний за випуск                                А.М. Куліш

 

Декан факультету                                             Л.П. Валенкевич

 

 

 

 

Суми

Видавництво СумДУ

2010