|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Житлове право України
Житлове право України« Назад
Житлове право України 23.01.2016 03:24
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра цивільного та господарського права
ЖИТЛОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Навчально-методичний комплекс
Київ – 2012
УДК 341.9(076) ББК 67.93я7
Обговорено і схвалено на засіданні кафедри цивільного та господарського права Протокол № 1 від 01 вересня 2011 р.
Укладач: Чередник Віра Миколаївна – здобувач наукового ступеню кандидат юридичних наук
Житлове право України:Навчально-методичний комплекс // В.М. Чередник. – К.: Національна академія управління, 2012. – 64 с.
УДК 341.9(076) ББК 67.93я7
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2012
ЗМІСТ
Запропонований читачу навчально–методичний комплекс “Житлове право України” являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами юридичних вузів і факультетів семінарів та самостійної роботи з курсу “Житлове право України”. Комплекс включає опис дисципліни, програму курсу (побудовану за змістовними модулями), плани семінарських та самостійних занять із житлового права України (побудовану за змістовними модулями), завдання для самостійної роботи до змістовних модулів, список рекомендованих джерел, методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень та написання контрольних робіт, орієнтовний перелік питань, тестів, практичних задач для підсумкового модульного контролю. Також зазначено вимоги положення щодо впровадження рейтингово-модульної системи оцінювання студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально–методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу. Перелік нормативно-правових актів та наукової літератури надається з метою поглибленого вивчення житлового права України та для підготовки контрольних, дипломних, магістерських робіт.
2. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ Ухвалено: Вченою радою НАУ від__________2011 року, протокол №________ Порядок оцінювання знань студентів І.Загальні положення 1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ЕСТ8). 1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань: - підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб'єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
II Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів. 2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ЕСТ8 ( А, В, С, В, Е, РХ,Р). 2.2. Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на заліку Оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об'єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв'язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 60 балів і за іспит 40 балів. 2.4. Об'єктами поточного оцінювання знань студентів (60 балів максимум) є: - матеріал викладений на лекціях; - питання, розглянуті та обговоренні на семінарських та практичних заняттях; - матеріал опрацьований самостійно; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв'язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв'язання виробничих ситуацій (кейсів). З однієї навчальної дисципліни не повинно бути більше 2-х модульних контрольних робіт за семестр. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань. 2.5. Структура поточної успішності (0-60 балів). а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях - 0-30 балів; б) виконання завдань для самостійної роботи - 0-10 балів; в) виконання 2-х модульних контрольних робіт - 0-20 балів. г) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 60 балів. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 60) за результатами всіх видів поточної навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальн завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-40 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-60.
III. Система оцінювання знань за шкалою ЕСТ8
3.ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
Навчально-методичний комплекс до о курсу “Житлове право України”, допомагає студентам набувати теоретичних знань та застосовувати на практиці, розв’язувачи прикладні завдання. Навчально-методичний комплекс складається з 8 лекцій-розділів курсу “Житлове право України”, містить лекційні питання і методичні рекомендації стосовно підготовки та проведення семінарських (нетеоретичних) занять, прикладні завдання, контрольні запитання, список нормативно-правової та навчальної літератури. Практичні завдання складаються з теоретичних і практичних запитань, побудовані на матеріалах судочинства і спрямовані на поглиблене вивчення засвоєного матеріалу. Головним завданням навчально-методичного комплексу є сприяння розвиткові творчого правового мислення, що допоможе на якісно новому рівні закріпити здобуті знання, систематизувати їх відповідно до досвіду застосування чинного житлового законодавства України. Навчально-методичний комплекс розрахований на студентів вищих навчальних закладів та слухачів курсів підвищення кваліфікації.
Структура залікового кредиту
4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
8 СЕМЕСТР
5. ПРОГРАМА КУРСУ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЖИТЛОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Тема 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЖИТЛОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ Поняття, предмет та методи житлового права. Джерела житлового права. Учасники житлових правовідносин. Громадяни України та інші фізичні особи як суб єкти житлових правовідносин. Уповноважені учасники житлових відносин. Загальна характеристика законодавства щодо реалізації прав громадян на житло державного житлового фонду. Правові підстави для заселення жилих приміщень у будинках державного і комунального житлового фонду. Загальна характеристика реалізації права власності на житло. Право спільної власності на житло.
Тема 2. ЖИТЛОВИЙ ФОНД УКРАЇНИ Поняття жилого приміщення та його характеристика. Поняття житлового фонду. Класифікація житлових фондів. Поняття житлового будинку, квартири, жилої кімнати, допоміжних приміщень, підсобних приміщень. Поділ житлового фонду та його характеристика. Управління житловим фондом. Підстави і порядок взяття на квартирний облік, розподіл і надання житлових приміщень. Юридична класифікація жилих будинків і приміщень. Вимоги до жилих приміщень. Зміни у складі житлового фонду. Правовий статус сторін за договором найму жилого приміщення. Питання оплати за користування житлом. Збереження права на жиле приміщення державного чи комунального житлового фонду за громадянами у разі їх тимчасової відсутності.
Розпорядження житлом. Правова основа для розпорядження житлом. Договір купівлі-продажу житла. Договір міни житла. Особливості договору міни житла. Спільні риси у договорі міни та купівлі – продажу. Договір довічного утримання. Правова характеристика договору довічного утримання. Перехід права власності на майно. Права набувача і відчужувача за договором довічного утримання. Договір дарування житла. Правова характеристика договору дарування житла. Особливості договору дарування житла. Спадкування житла за заповітом. Спадкування житла за законом. Прийняття спадщини
Тема 4. ДОГОВІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ У ЖИТЛОВІЙ СФЕРІ Загальні підстави припинення житлових правовідносин. Припинення права власності на житло. Виселення у зв язку з капітальним ремонтом будинку. Правові наслідки виселення громадян із житлових приміщень. Правовий статус сторін за договором найму жилого приміщення. Питання оплати за користування житлом. Збереження права на жиле приміщення державного чи комунального житлового фонду за громадянами у разі їх тимчасової відсутності. Договір некомерційного найму. Договір оренди жилого приміщення. Порядок нарахування квартирної плати. Договір піднайму жилого приміщення. Користування житлом за правом спадкування. Безоплатне користування житлом на підставі договору позички. Бронювання жилих приміщень державного чи комунального житлового фонду. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ № 2 ОСНОВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАБУТТЯ, ПРИПИНЕННЯ
Тема 5. ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ Нормативне регулювання користування гуртожитками. Підстави і порядок надання житлової площі в гуртожитках. Плата за проживання в гуртожитках. Особливості користування житловою площею в гуртожитках. Права і обов’язки проживаючих в гуртожитках. Підстави виселення з гуртожитків. Службове житлове приміщення. Порядок віднесення приміщень до чиста службових жилих приміщень. Порядок виключення житлових приміщень з числа службових. Порядок надання і категорії працівників, яким надається службове житло. Користування службовими приміщеннями.
Тема 6. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРИПИНЕННЯ ЖИТЛОВИХ ПРАВОВІДНОСИН Загальні підстави припинення житлових правовідносин. Припинення права власності на житло. Виселення у зв язку з капітальним ремонтом будинку. Правові наслідки виселення громадян із житлових приміщень. Виселення із службових жилих приміщень. Звернення стягнення на житло за зобов язаннями власника. реквізиція та конфіскація. 4.Виселення у зв язку з капітальним ремонтом. Викуп пам ятки історії та культури. Виселення піднаймачів і тимчасових мешканців у разі припинення договору найму житлового приміщення. особливості припинення договору найму житлових приміщень у приватному житловому фонді. виселення з державного і комунального фонду без надання іншого житлового приміщення
Тема 7. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ УТРИМАННЯ ПРИВАТНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ Житлові та житлово-будівельні кооперативи. Правове становище співвласників квартир багатоквартирного житлового будинку. нормативно-правові основи забезпечення схоронності житлового фонду в Україні. Обов’язки учасників правовідносин із збереження схоронності житлових будинків. Користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями. Технічне обслуговування житлового приміщення. Ремонт приміщення. Реконструкція житлових приміщень. Характеристика особистих житлових прав. Квартирний облік та його види. Підстави для взяття на квартирний облік. Місце проживання громадянина. Підстави і порядок зняття громадян з квартирного обліку. Розподіл і надання жилих приміщень. Органи, що надають житлові приміщення. Порядок надання громадянам житлових приміщень. Вимоги, що ставляться до житлових приміщень
Тема 8. ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ ЖИТЛОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ Особливості охорони та захисту житлових прав. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення у житловій сфері. Спори у житловій сфері. Розкрити поняття: юрисдикційна та неюрисдикційна форма захисту житлових прав громадян. Речово-правові засоби захисту права власності на житло. Зобов язально-правові та спеціальні засоби захисту. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення у житловій сфері. Характеристика спорів, що розглядаються у судовому порядку. Примусовий обмін житла. Віндикаційний позов. Негаторний позов. 6. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
ТЕМА ЛЕКЦІЇ № 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЖИТЛОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
ТЕМА ЛЕКЦІЇ № 2. ЖИТЛОВИЙ ФОНД УКРАЇНИ
ТЕМА ЛЕКЦІЇ № 3 НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО
ТЕМА ЛЕКЦІЇ № 4. ДОГОВІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ У ЖИТЛОВІЙ СФЕРІ
ТЕМА ЛЕКЦІЇ № 5 ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ
ТЕМА ЛЕКЦІЇ № 6 ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРИПИНЕННЯ ЖИТЛОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
ТЕМА ЛЕКЦІЇ № 7 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ УТРИМАННЯ ПРИВАТНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
ТЕМА ЛЕКЦІЇ № 8 ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ ЖИТЛОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
7. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 7.1. Методичні рекомендації щодо проведення Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих Положення про кафедру ВНЗ "Національна академія управління" одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом банківського права згідно з розкладами навчальних занять з тими, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням рекомендованихлітературних джерел. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, післяпрочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентівгрупи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусіюнавколо чітко визначених програмою курсу тем, до котрих готують тези виступівна підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежновід тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією тарозподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшеніпитання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є можливість: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:
- фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно декількох доповідей. Головна увага - підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою; - комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень. Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі,яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види): - сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу -пов'язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацюватинад літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати йзаконспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, якіставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття,підготувати реферати чи виступи і доповісти їх на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено; - вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться з найважливіших тем. 3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться настарших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково- дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тихчи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднуватитеоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі. За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:
За методикою проведення розрізняють:
• оглядові семінари (самостійний огляд студентами всієї теми за допомогою літератури); • самоорганізуючі семінари студенти самостійно визначають мету заняття, розподіляють теми рефератів між собою, а в деяких випадках - готують рефератиза власною ініціативою, доповідають та коментують їх); • пошуковий семінар (передбачає дослідницьку діяльність студентів); • семінар - "круглий стіл" (запрошуються фахівці або спеціально підготовленістуденти. Це обмін інформацією, відповіді на питання, колективний пошукнових шляхів вирішення проблеми (якщо вона є)). 1. Аналіз виробничих (управлінських) ситуацій. 2. Робота з документами і діловими паперами. 3. Моделювання ситуацій та коментар вирішення проблем, що виникають.
Методика підготовки семінарських занять Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми,до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри. Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:
3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;
7. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні труднощі у студентів; 8. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.
Методика проведення семінарських занять Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної - тематичні дискусії та диспути; - колективний пошук відповідей і ролей; - бесіда і вільний обмін думками; - інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів, студентів); - ігрове проектування. Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента розгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї
З . Педагогічною майстерністю викладача. 4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною
Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так:
Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:
7. Ознайомлення з прийомами роботи з систематизації знань і самоконтролю рівня засвоєння матеріалу. 8. Індивідуалізація домашнього завдання. Заняття - формування самостійної діяльності:
Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):
Заняття - формування вмінь і навичок:
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; - ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування); - неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи). Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні,керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії. Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
7.2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ Самостійна робота студента передбачає:
Самостійна робота студентів є складовою навчального процесу, основним засобом опанування навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів з дисципліни "Банківське право" — сприяти засвоєнню в повному обсязі навчальної програми та формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості, сутність якої полягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну діяльність. Завдання самостійної роботи студентів з дисципліни "Банківське право" полягає у засвоєнні відповідних знань, їх закріпленні та систематизації, а також їх застосуванні при виконанні практичних завдань. Самостійна робота забезпечує підготовку студентів до поточних аудиторних занять. Зміст самостійної роботи студентів з дисципліни "Банківське право" Основними формами самостійної роботи студентів з дисципліни "Банківське право" є: 1) опрацювання прослуханого лекційного матеріалу, обов'язкових та додаткових літературних джерел; 2) виконання домашніх завдань; 3) вивчення окремих тем або питань, передбачених для самостійного опрацювання; 4) підготовка до різних форм поточного контролю; 5) пошук та огляд літературних джерел за заданою проблематикою; 6) написання реферату за заданою проблематикою; 7) аналітичний огляд наукових публікацій. У процесі самостійної підготовки до практичних занять студенти повинні опрацювати прослуханий лекційний матеріал, всебічно розглянути зміст питань, що виносяться на заняття, опрацювати навчальну літературу, відповідні нормативно-правові акти. Перевірку засвоєння знань студенти здійснюють за допомогою питань для самоконтролю, які охоплюють основні положення, що підлягають самостійному засвоєнню студентами відповідно до кожної, передбаченої для самостійного вивчення теми дисципліни "Банківське право". Поряд з питаннями для самоконтролю та практичними завданнями кожна тема, яка виноситься на самостійне вивчення, передбачає виконання тестових завдань для самоконтролю. Тестові завдання для самоконтролю складені відповідно до програми навчальної дисципліни "Банківське право" для поточної перевірки знань студентів. Виконання домашнього завдання з дисципліни "Банківське право" має на меті закріплення та поглиблення теоретичних знань студента з навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання. Поряд із вивченням законодавства доречно вивчати і аналізувати також практику його реалізації, обставини і причини прийняття актів, які вивчаються, ставлення до них практиків і громадськості. Обсяг об'єктів порівняльного вивчення повинен бути максимально вичерпним. Практичні завдання, передбачені для кожної теми, що підлягає самостійному засвоєнню, включають підготовку до тематичних колоквіумів, а також написання рефератів та доповідей за заданими питаннями. При підготовці до тематичного колоквіуму, вивченню підлягають нормативно - правові акти у сфері регулювання банківських правовідносин. Окрему увагу слід приділити засвоєнню рекомендованої основної та додаткової літератури за кожною темою, що передбачає самостійне вивчення. Одним із важливих засобів у засвоєнні знань є написання рефератів. Написання реферату за заданою проблематикою необхідно починати з власного, добре продуманого вступу. У вступі визначається мета дослідження, з максимально можливою точністю встановлюються межі теми, що підлягає розгляду, визначаються методи її дослідження. Він слугує перехідним містком до основного дослідження. У ньому повинно бути відображено практичне і теоретичне значення теми. В основній частині роботи мова має йти насамперед про зміст досліджуваної проблеми. Наслідком проведеного дослідження можуть бути пропозиції щодо національного законодавства у сфері банківського регулювання. У цьому разі необхідно чітко обґрунтувати, чому саме таке рішення є єдино правильним. Робота повинна завершуватись висновками. Критерії оцінювання самостійної роботи студентів:
• оцінка "незадовільно" — студент не в змозі дати відповідь на поставлене запитання або відповідь неправильна, студент не розуміє суті питання, не може зробити висновки. Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчального процесу. Самостійна робота студентів при вивченні банківського права має місце в процесі підготовки до семінарських занять, заліку, при написанні рефератів, контрольних робіт, доповідей і повідомлень для виступів на наукових семінарах і конференціях. її формами являються: вивчення підручників і навчальних посібників, монографічної літератури і статей, конспектів лекцій. При підготовці до семінарських занять результати самостійної роботи Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу. Починати самостійне вивчення теми і її питань потрібно з роботи над Після глибокого осмислення змісту керівних матеріалів, студент повинен скласти їх конспект. Як правило, конспект повинен бути невеликим по обсягу, оскільки кафедра рекомендує лише окремі сторінки підручників та іншої літератури, що відносяться до проблем банківського права, які вивчаються. Після цього потрібно вивчити конспект лекції по даній темі, відповідні глави підручника чи навчального посібника. Завершення цієї частини самостійної роботи дозволяє студенту мати мінімум знань по темі, але недостатньо для глибокого засвоєння питань, що вивчаються. Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журнальних статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Вивчаючи в складній дискусії проблемні питання банківського права, усвідомлюючи їх, порівнюючи спірні питання, оцінюючи надійність і ефективність їх аргументації, студент, по-перше, отримує глибокі теоретичні знання, необхідні для юриста вищої кваліфікації, по-друге, вчиться формулювати свою позицію по теоретичним питанням, обґрунтовуючи її. Конспектування додаткової літератури не являється обов'язковими. Самостійна робота при підготовці до заліку не потребує конспектування, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, і контрольних робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях). Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням. Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських знань, групових та індивідуальних консультацій. В лекціях студентам даються рекомендації методичного характеру про те, як вивчати банківське право, яку основну та додаткову літературу потрібно опрацювати. При проведенні самостійних занять викладач звертає увагу студентів на особливу важливість вивчення певних літературних джерел для засвоєння тієї чи іншої теми, конкретного питання. Важливу роль для правильної організації самостійної роботи студентів має їх особисте спілкування з викладачем у процесі індивідуальних консультацій. При особистому спілкуванні з викладачем, студент має можливість задати йому питання, почути його роз'яснення по проблемам, що його цікавлять, отримати поради по плануванню самостійної роботи, по раціональному опрацюванню літератури, по методиці зібрання матеріалу для Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на Вся робота викладача по організації самостійної роботи студентів повинна бути направлена на вироблення у них переконання про необхідність глибокого знання банківського права, що викликано вимогами їх професійного обов'язку.
7.3 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв'язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду. Мета: - більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського заняття; - прищеплення студентам навичок самостійної роботи з літературними джерелами; - контроль знань студентів навчального матеріалу. Структура: Реферативне повідомлення передбачає такі частини: вступ, описова У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомендованої літератури. В основній частині розкривається суть питання, аналізуються точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлюється та обґрунтовується думка студента. Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні. Оформлення: Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно "знести" в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку. Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А - 4. Методика: Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу,передбачену по даній темі планом проведення та рекомендовану викладачем. Методологічною основою роботи повинні бути праці по філософії та соціології права. Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред'являються до Реферативне повідомлення оцінюється викладачем.
7.4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Тему контрольної роботи студенти вибирають самостійно із переліку тем, що пропонуються в цих рекомендаціях. 2 Перед написанням контрольної роботи необхідно скласти список літератури,яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитися. На підставі отриманих знань складається план контрольної роботи. План необхідно узгодити з викладачем,який веде в групі семінарські і заняття. 3 Контрольна робота повинна носити самостійний характер. Недопустимо запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без оформлення посилання на них. 4 Щоб контрольна робота була змістовною і відповідала всім вимогам, студент повинен глибоко зрозуміти суть питання. Це найбільш складний і відповідальний момент підготовчого етапу написання контрольної роботи. Припустимо, необхідно дати повну юридичну характеристику поняття. Для цього спочатку потрібно розкрити зміст самого поняття, оскільки судження про нього може бути зроблено на основі того, чи вчинена подія взагалі. Таким чином, в контрольній повинні знайти відображення ряд самостійних положень: - дана соціально-політична і правова характеристика події; - розкрити основні елементи події; - провести співвідношення між поняттям, які розкриваються. Структурно-описувальна частина контрольної роботи повинна бути представлена таким чином: 1. Спочатку дається суспільно-політична характеристика питання, що розглядається. 2. Розкривається його значимість. 3. Аналізується літературні джерела. 4. Проводиться думка студента по тій чи іншій позиції з питання, що Кожна думка не погоджена з відомими точками зору повинна бути обгрунтована. Оформлення контрольної роботи. Текст повинен бути виконаний розбірливим почерком. Якщо робота написана на окремих листках, вони повинні бути підшиті і пронумеровані. На першому (титульному) листі вказується найменування роботи, прізвище і ініціали виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу дають в підряднику, вказуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництва, рік його видання, сторінки, з яких приводяться цитати або інший матеріал. Оптимальний обсяг роботи до 20 сторінок рукописного тексту. В кінці роботи дається список використаної літератури. Крім того, при перевірці контрольних робіт, здійснюється контроль знань Результати рецензування контрольних робіт показують, що більшість студентів сумлінно відносяться до цього навчального завдання, дотримуються вказівок викладачів і рекомендацій, що містяться в навчально-методичній літературі. Проте студенти мають право опиратися в своїй роботі на відповідну навчальну і монографічну літературу по даній проблемі. Якщо при цьому він приводить цитату або запозичує із літературного джерела якісь теоретичні положення, то в обов'язковому порядку належить робити посилання на літературне джерело. По діючому зараз ҐОСТі дослівно запозичений текст береться в лапки, в кінці його ставиться символ, а в підручнику - прізвище і ініціали автора названої роботи, місце видання, назва видавництва, рік видання і номер (номери) сторінок, на яких в джерелі вміщений текст. Якщо ж робота, із якої запозичений текст, опублікована в журналі, збірнику праць, матеріалів науково-практичної конференції і т.п. в виносці після прізвища автора (авторів) і назви роботи ставляться дві косі риски і далі назва журналу (збірника праць і т.п.), рік видання, номер і сторінка, із якої взято текст для контрольної роботи. Так оформляються і виноски при посиланнях на закони.
8. ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЖИТЛОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Теми № 1. ЖИТЛОВИЙ ФОНД УКРАЇНИ Семінарське заняття (2год) Питання: 1. Загальна характеристика законодавства щодо реалізації прав громадян на житло державного житлового фонду. 2. Правові підстави для заселення жилих приміщень у будинках державного і комунального житлового фонду. 3. Загальна характеристика реалізації права власності на житло. 4. Право спільної власності на житло. Самостійна робота ( 12 год.)
Теми наукових рефератів, доповідей, статей 1. 1. Принципи житлового права. 2. Правовий статус органів, що здійснюють контроль у житловій сфері. 3. Правовий статус органів місцевого самоврядування у правовій сфері. 4. Спеціальний контроль у сфері приватизації житла. 5. Державна реєстрація прав на нерухоме майно.
Рекомендована література до теми 1: 1. Житловий Кодекс Української РСР: К., 1990. 2. Житловий Кодекс України: Проект, «Голос України». – 2001. – 7 квітня. 3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Додаткова література: 1. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев В.О., Житлове право України// Науково- практичний посібник. - X.: Еспада, 2001. 2. Нагорняк В. А. Правове регулювання відчуження приватизованого житла.// Вісник Університету внутрішніх справ. -1999. -Вип.6 - 22 3. Цивільне право України.: Підручник. У 2-х кн.. Книга перша./ Дзери О.В., Боброва Д.В., Довгерт А.С. та ін. / За ред. Дзери О.В., Кузнецової Н.С., К., 2002. 4. Цивільне право України.: Підручник. У 2-х кн.. Книга друга./ Дзери О.В., Боброва Д.В., Довгерт А.С. та ін. / За ред. Дзери О.В., Кузнецової Н.С., К., 2002.
Теми № 2. ДОГОВІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ У ЖИТЛОВІЙ СФЕРІ Семінарське заняття (2 год) Питання: 1. Правовий статус сторін за договором найму жилого приміщення. 2. Питання оплати за користування житлом. 3. Збереження права на жиле приміщення державного чи комунального житлового фонду за громадянами у разі їх тимчасової відсутності. Самостійна робота ( 12 год.) Теми наукових рефератів, доповідей, статей 1. Договір некомерційного найму. 2. Договір оренди жилого приміщення. 3. Порядок нарахування квартирної плати. 4. Договір піднайму жилого приміщення. 5. Користування житлом за правом спадкування. 6. Безоплатне користування житлом на підставі договору позички. 7. Бронювання жилих приміщень державного чи комунального житлового фонду.
Основна література: 1. Житловий Кодекс Української РСР: К., 1990. 2. Житловий Кодекс України: Проект, «Голос України». – 2001. – 7 квітня. 3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 40–44. – Ст. 356. 4. Закон України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат» //Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1993. – № 39– Ст. 383. 5. Закон України від 19.06.1992 «Про приватизацію державного житлового фонду»; К., 1993. 6. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. Відомості Верховної Ради України: 1992 №6. Ст.56.
Додаткова література: 1. Бородин М. Сделки с жильцем.// Бізнес-Информ. – 1997. - № 3. 2. Луць В.В., Особливості розвитку договірного права в сучасних умовах// Вісник Університету внутрішніх справ. —1999. - № 6. 3. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев В.О., Житлове право України// Науково-практичний посібник. - X.: Еспада, 2001. 4. Цивільне право України.: Підручник. У 2-х кн.. Книга перша./ Дзери О.В., Боброва Д.В., Довгерт А.С. та ін. / За ред. Дзери О.В., Кузнецової Н.С., К., 2002.
МОДУЛЬ 2. ОСНОВИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАБУТТЯ, ПРИПИНЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ЖИТЛОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
Теми № 3. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРИПИНЕННЯ ЖИТЛОВИХ ПРАВОВІДНОСИН Семінарське заняття (2год) Питання: 1. Припинення права власності на житло. 2. Відмова від права власності на житло. 3.Правові наслідки виселення громадян із жилих приміщень. Самостійна робота ( 12 год.) Теми наукових рефератів, доповідей, статей 1. Звернення стягнення на житло за зобов язаннями власника 2. Реквізиція та конфіскація 4. Виселення у зв язку з капітальним ремонтом . 5. Викуп пам ятки історії та культури. 6. Виселення піднаймачів і тимчасових мешканців у разі припинення договору найму житлового приміщення. 7. Особливості припинення договору найму житлових приміщень у приватному житловому фонді. 8. Виселення з державного і комунального фонду без надання іншого житлового приміщення.
Основна література: 1. Житловий Кодекс Української РСР: К., 1990. 2. Житловий Кодекс України: Проект, «Голос України». – 2001. – 7 квітня. 3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
Додаткова література: 1. Цивільне право України.: Підручник. У 2-х кн.. Книга перша./ Дзери О.В., Боброва Д.В., Довгерт А.С. та ін./За ред. Дзери О.В., Кузнецової Н.С., К., 2002. 2. Цивільне право України.: Підручник. У 2-х кн.. Книга друга./ Дзери О.В., Боброва Д.В., Довгерт А.С. та ін./За ред. Дзери О.В., Кузнецової Н.С., К., 2002. 3. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев В.О., Житлове право України// Науково-практичний посібник. - X.: Еспада, 2001. 4. Суханов Е.А. Приобретение и прекращение права собственности.//Хазяйство и право. - 1998., № 6.
Теми № 4. ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ ЖИТЛОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ Семінарське заняття (2 год) Питання: 1. Розкрити поняття: юрисдикційна та неюрисдикційна форма захисту житлових прав громадян. 2. речово-правові засоби захисту права власності на житло. 3. зобов язально-правові та спеціальні засоби захисту. 4. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення у житловій сфері.
Самостійна робота ( 12 год.) Теми наукових рефератів, доповідей, статей 1. характеристика спорів, що розглядаються у судовому порядку. 2. примусовий обмін житла. 3. Віндикаційний позов. 4. Негаторний позов.
Рекомендована література до теми 4: Основна література: 1. Житловий Кодекс Української РСР: К., 1990. 2. Житловий Кодекс України: Проект, «Голос України». – 2001. – 7 квітня. 3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 40–44. – Ст. 356. 4. Закон України від 19.06.1992 «Про приватизацію державного житлового фонду»; К., 1993. 5. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. Відомості Верховної Ради України: 1992 №6. Ст.56. 7. Закон України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат» //Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1993. – № 39– Ст. 383. 8. Про практику розгляду судами України справ про спадкування. – Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 р. № 4 (із змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 р. № 13) // Постанови Пленуму Верховного суду України 1972 – 2002 рр. / Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: А.С.К. – 2003. – 560 с.
Додаткова література: 1. Бородин М. Сделки с жильцем.// Бізнес-Информ. – 1997. - №3. 2. Луць В.В., Особливості розвитку договірного права в сучасних умовах// Вісник Університету внутрішніх справ. —1999. - № 6. 3. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев В.О., Житлове право України// Науково-практичний посібник. - X.: Еспада, 2001. 4. Нагорняк В.А. Правове регулювання відчуження приватизованого житла.// Вісник Університету внутрішніх справ. -1999. - Вип.6 5. Цивільне право України.: Підручник. У 2-х кн.. Книга перша./ Дзери О.В., Боброва Д.В., Довгерт А.С. та ін. / За ред. Дзери О.В., Кузнецової Н.С., К., 2002. 6. Цивільне право України.: Підручник. У 2-х кн.. Книга друга./ Дзери О.В., Боброва Д.В., Довгерт А.С. та ін. / За ред. Дзери О.В., Кузнецової Н.С., К., 2002. 7. Сліпченко С.О., Мічурін Є.О., Теоретичний аспект соціального найму житла// Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності (Збірник наукових статей). - Донецьк, 2000. - №4.
ТЕМА № 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЖИТЛОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ
ТЕМА № 2. ЖИТЛОВИЙ ФОНД УКРАЇНИ
ТЕМА № 3 НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО
ТЕМА № 4. ДОГОВІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ У ЖИТЛОВІЙ СФЕРІ
ТЕМА № 5 ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ
ТЕМА № 6 ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПРИПИНЕННЯ ЖИТЛОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
ТЕМА № 7 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ УТРИМАННЯ ПРИВАТНОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
ТЕМА № 8 ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ ЖИТЛОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
ТЕМА № 9ПРАВА НАЙМАЧА НА ПРИВАТИЗАЦІЮ ЖИЛОГО ПРИМІЩЕННЯ 1. Процедура приватизації державного житлового фонду. Правове регулювання приватизації державного житлового фонду. 2. Безоплатна приватизація житла та оплатна приватизація житла. 3.Обмеження щодо об’єктів приватизації житла. Оплата за утримання приватизованого житла.
10. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВИХ
1. Житлове право є: а) галузь права; б) галузь законодавства; в) галузь права і галузь законодавства; г) інститут права.
2. Предметом житлового права є: а) житло; б) житлові правовідносини; в) відносини з надання квартир та будинків у користування, користування квартирами; приватизація, конфіскація; г) права і обов’язки.
3. Функції житлового права: а) регулятивна; б) охоронна; в) виховна; г) попереджувальна.
4. Принципи житлового права: а) недоторканості житла; б) законності; в) гарантованості судового захисту; г) доступності судового захисту.
5. Джерела житлового права: а) Конституція України; б) Житловий Кодекс України; в) звичай; г) Постанова Пленуму Верховного Суду України.
6. Житлове право – це галузь: А) приватного права; Б) публічного права;
7. Методи житлового права: А) імперативний Б) диспозитивний В) імперативний з елементами диспозитивного Г) диспозитивний з елементами імперативного
1. Житловий фонд: а) державний, комунальний; б) колективний; в) соціальний; г) приватний.
2. Передача державного житлового фонду в комунальну власність здійснюється на підставі: а) Закону України; б) Указу Президента; в) Постанови Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України. г) Роз’яснення Пленуму Верховного Суду України.
3. Визнання будинків непридатними для проживання здійснюється: а) Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики; б) місцевою Радою народних депутатів; в) виконавчим органом відповідної Ради; г) місцевим судом.
а) забороняється; б) забороняється, якщо відсутнє вікно; в) дозволяється; г) дозволяється, якщо є вікно і висота приміщення більше 2,5 метрів.
5. Субсидії - це: а) допомога держави, здійснювана з метою відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у вигляді безготівкової допомоги малозабезпеченим сім’ям; б) зворотна матеріальна допомога держави, яка надається малозабезпеченим сім’ям для оплати витрат за житлово-комунальні послуги; в) матеріальна допомога держави, яка надається малозабезпеченим сім’ям для оплати витрат за житлово-комунальні послуги, яка повертається державі у випадку відчуження житла; г) компенсації, що сплачуються державою для покриття витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків по кредитам комерційних банків на житло.
6. Приміщення, призначені для торгівлі, наданню послуг населенню, вбудовані в житлові приміщення, відносяться: а) до житлового фонду України; б) не відносяться до житлового фонду України; в) відносяться до житлового фонду України за умови прийняття відповідного рішення місцевою Радою народних депутатів; г) відносяться до житлового фонду України за умови прийняття відповідного рішення місцевою адміністрацією.
7. Державний житловий фонд складають: а) житлові будинки і житлові помешкання в інших будівлях, що належать державі; б) житлові приміщення, що знаходяться у власності місцевих Рад народних депутатів; в) приміщення, що належать державі; г) приміщення, що належать державним підприємствам та установам.
8. Приватний житловий фонд складають: а) всі недержавні житлові приміщення; б) житлові будинки, квартири, що належать громадянам на праві приватної власності; в) житлові будинки, квартири, що належать громадянам на праві приватної власності, включаючи житлові будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам; г) Житлові будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам.
А) двостороннім Б) доностоьроннім В) богато стороннім Г) вірно тільки б
дарування житла дарувальник: А) може вимагати права на пожиттєве проживання Б) може вимагати надання іншої жилої площі В) може мимагати певних нематеріальних благ Г) все вище наведене не є вірним
А) умова про рентний капітал Б) умова про рентні платежі В) вірно а і б Г) умова виплати рентних платежів
А) строкові Б) довічна В) без строкова Г) вірно а і в
є реальним і передбачає: А) надання певною особою товарів Б) виконання певною особою робіт В) сплата певною особою вартост і товарів, послуг U) надання певною особою послуг
можуть бути: А) фізичні особи Б) юридичні особи В) територіальні громади Г) держава
А) договору Б) закону В) рішення суду Г) все перелічене є вірним
А) кімнати у гуртожитках Б) жилі приміщення, які знаходяться в аварійному стані В) жилі приміщення у комунальних квартирах Г) все вище наведене є невірним
А) державного та комунального житлового фонду Б) державного та кооперативного житлового фонду В) комунального та громадського житлового фонду Г) державного та громадського житлового фонду
тестові завдання для підсумкових контролів по лекції №4:
А) реальних договорів Б) консесуальних договорів В) як до реальних так і до консесуальних Г) вірно тільки А
А) ніхто Б) дарувальник В) третя особа Г) особи які вказані в договорі
А) часу натаріального посвідчення Б) часу державної реєстрації В) моменту передачі майна Г) вірно тільки А і Б
то вона сплачується: А) щомісячно кожного 5 числа наступного місяця Б) після закінчення кожної календарної декади В) після закінчення кожного календарного кварталу Г) щомісячно, але не пізніше 10 числа настіпного місяця
А) на вимогу відчужувача або третьої особи на користь якої він був укладений Б) на вимогу набувача якщо з незалежних від нього обставин його майновий стан змінився В) за смертю набувача Г) все вище перелячене є вірним
А) з моменту нотаріального посвідчення Б) в день вчинення правочину В) вірно тільки А і Б Г) вірно тільки Б
завдання для підсумкових контролів по лекції №5: Задача № 1. Громадянка Козак подала до суду позов про визнання права на кімнату у квартирі, наймачем якої є її свекруха, і вселення. Позовні вимоги Козак обґрунтувала тим, що вселилася у спірну квартиру в зв’язку з укладенням шлюбу з сином відповідачки. Після розірвання шлюбу їй стали перешкоджати користуватися житловою площею, тому вона просила задовольнити позовні вимоги. Заперечуючи проти позову, свекруха посилалася на те, що згоди на постійне проживання невістки у квартирі вона не давала, у квартирі остання не була прописана і тому права на проживання в ній не набула. Контрольні питання 1. Чи має право громадянка Козак на вселення у спірне житло? 2. Чи зміниться ситуація у випадку, якщо Козак матиме прописку в іншому будинку? 3. Як розв’язати спір? 4. Варіант: після вселення за рішенням суду в спірну оселю Козак дружилася і в неї народилася дитина. Чи має вона право вимагати вселення свого нового чоловіка?
Задача № 2. Громадянин Дацюк подав 2000 р. позов до суду про приєднання однієї кімнати у комунальній квартирі і надання йому звільненої в трикімнатній квартирі кімнати площею 12 кв. м, оскільки він зі своєю сім’єю в цій квартирі займає дві кімнати і потребує поліпшення житлових умов. Відмовляючи в наданні зазначеної кімнати, місцева адміністрація послалася на те, що позивач унаслідок обміну житлової площі 1997 р. погіршив свої житлові умови і тому правила ст. 54 Житлового кодексу України на нього не поширюються. Контрольні питання 1. Який порядок надання житлового приміщення, що звільнилося? 2. Чи зміниться ситуація, якщо квартира була побудована для однієї сім’ї, але самовільно перепланована? 3. Як розв’язати спір
Задача № 3. У зв’язку з розірванням шлюбу громадянин Кирилець звернувся до житлових органів із заявою про зміну умов договору найму житла, яке займав із колишньою дружиною і дочкою. Він зазначив, що спірна квартира площею 27 кв. м має ізольовані кімнати, одну з яких площею 7 кв. м він просить виділити йому. Відмовляючи у задоволенні заяви, державна адміністрація району послалася на те, що за розміром кімната не відповідає частині житлової площі, що припадає на нього у квартирі, тож з урахуванням незначного розміру підсобних приміщень рішення щодо зміни умов договору найму приймати недоцільно. Контрольні питання 1. Чи правильною є відмова в задоволенні заяви Кирильця? 2. Чи впливає розмір кімнати на рішення і в яких випадках? 3. Як діяти в подібній ситуації?
Задача № 4. У травні 2000 р. громадянка Лугова звернулася до суду з позовом до громадянина Новикова з сім’єю про визнання їх такими, що втратили право користування житловою площею, і визнання недійсним свідоцтва про право власності. Позивачка зазначала, що спірну квартиру отримав її чоловік. Вона вселилася туди в березні 1994 р., коли між нею та її чоловіком було зареєстровано шлюб. У квітні 1995 р. у них з чоловіком народилася дочка, і оскільки спірна квартира була волога та невпорядкована, вони переїхали тимчасово до її батьків. У квартирі залишилася мати наймача, з її згоди туди вселилися сестра, її чоловік та їхня дитина. Усі вони були прописані у спірній квартирі. Коли 1 лютого 2000 р. її чоловік помер, відповідачі, скориставшись пропискою, переоформили особовий рахунок на Новикову з сім’єю і приватизували квартиру. Позивачка зазначала, що вона вселялася в квартиру як член сім’ї наймача і набула рівного з ним права користування житловою площею. Відповідачі в зустрічній позовній заяві зазначали, що Лугова вселилась у квартиру не в установленому порядку і не набула права на проживання. Контрольні питання 1. Який порядок вселення в квартиру? 2. Чи було порушено право наймача на вселення інших осіб у займане ним приміщення? 3. Чи порушені права на проживання Лугової, якщо вона ще з 1990 р. була прописана в іншій квартирі?
Задача № 5. Павлишин звернувся до суду з позовом до Олексашенко щодо визнання права користування житлом і вселення у квартиру. Позивач посилався на те, що, перебуваючи з 1987 р. з Олексашенко у фактичних шлюбних відносинах, проживав у квартирі як член сім’ї. З грудня 1993 р. у зв’язку з погіршенням стосунків відповідачка почала чинити перешкоди в користуванні квартирою, тому позивач просив задовольнити позов. Контрольні питання 1. Який порядок вселення членів сім’ї наймача, піднаймача? 2. Чи є прописка правоустановчим юридичним фактом? 3. Чи зміниться рішення суду у випадку, коли Павлишин прописаний у приватному будинку своєї матері
Задача № 6. Громадянка Алієва подала позов до своєї дочки Вернидуб про примусовий обмін квартири. Позивачка зазначала, що 1988 р. з дочкою та її дочкою (онукою) вселилась у порядку обміну в двокімнатну квартиру житловою площею 29,62 кв. м з метою об’єднання в одну сім’ю. Після цього відповідачка з дочкою почали створювати неможливі умови для сумісного проживання, ображали її, били. Обміняти квартиру відповідачка відмовляється. За запропонованим варіантом примусового обміну вона має переселитися в кімнату площею 28 кв. м у комунальній квартирі, а відповідачка з дочкою — в однокімнатну ізольовану квартиру житловою площею 19,5 кв. м. Контрольні питання 1. Чи має право Алієва вимагати примусового обміну квартири? 2. За яких умов обмін житлових приміщень не припускається? 3. Яке рішення повинен ухвалити суд
Задача № 7. У березні 1998 р. громадяни Васильєва і Сотник звернулися з позовом до громадянки Сергєєвої та членів її сім’ї про визнання недійсним обміну житлових приміщень. Позивачі зазначали, що мешкали разом у чотирикімнатній квартирі в Луганську. У жовтні 1996 р. з дозволу міськвиконкому вони здійснили обмін цього житла на дві однокімнатні квартири, в яких мешкали відповідачі. Отримавши обмінні ордери, Васильєва вселилася у кв. № 14 кварталу Південний, а Сотник — у кв. № 168 по вул. Смоленській, 3. Після вселення позивачі виявили приховані недоліки, які не були помітні під час огляду перед обміном, зокрема щілини на стиках, у зв’язку з чим квартира Сотника волога. Крім того, відповідачі не виконали своїх зобов’язань, пов’язаних з ремонтом приміщень. Посилаючись на те, що вони уклали зазначену угоду внаслідок помилки, позивачі просили суд визнати угоду недійсною та повернути сторони до попереднього стану. Контрольні питання 1. Які правовідносини виникають при обміні житла і якими нормативними документами вони регулюються? 2. За яких умов припускається обмін квартири? 3. Чи буде визнано ордер на обмін житла за наведених обставин недійсним? 4. Чим відрізняються договори обміну та міни житла?
Задача № 8. Громадяни Чирська і Чирський звернулися до виконкому Боярської міської ради про зміну договору найму житлового приміщення. Позивачі зазначали, що вони сім’єю з чотирьох осіб мешкають у двокімнатній квартирі житловою площею 28,5 кв. м з ізольованими кімнатами. Після розірвання шлюбу Чирська із сином стала проживати у кімнаті площею 11,9 кв. м, а Чирський з дочкою у кімнаті площею 16,6 кв. м. Обоє звернулися до виконкому міської ради з проханням змінити умови договору найму і укласти з кожним з них окремий договір на фактично займані приміщення. Контрольні питання 1. Чи має право колишнє подружжя вимагати надання житлового приміщення у межах належної їм частки житлової площі? 2. Чи вважається така зміна договору найму житла штучним погіршенням житлових умов? 3. Чи зміниться рішення у випадку якщо будинок — приватна власність подружжя? 4. Як розв’язати спір?
Задача № 9. Громадянин Прищепа звернувся до суду з позовом до громадянки Філімонової, її матері та неповнолітньої дочки, ЖЕО Кіровського району м. Донецька про зміну умов договору найму житлового приміщення. У позові було вказано, що 1990 р. на сім’ю з чотирьох осіб, у тому числі й позивача, була надана трикімнатна з ізольованими кімнатами квартира. Посилаючись на те, що між ним і Філімоновою, її матір’ю та неповнолітньою дочкою в червні 1995 р. склалися неприязні стосунки, які перешкоджають нормальному користуванню житлом, позивач просив виділити йому ізольовану кімнату площею 11,5 кв. м, а відповідачам — інші дві. Посилаючись на те, що в лютому 1999 р. Прищепа добровільно залишив спірну квартиру і не проживає в ній понад шість місяців без поважних причин, вони просили про задоволення їхніх вимог на підставі ст.71 Житлового кодексу. Питання 1. Чи має Прищепа право на зміну умов договору найму? 2. Упродовж якого часу за тимчасово відсутніми громадянами зберігається право на житло? 3. Яким вимогам має відповідати квартира, що виділяється? 4. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 10. Громадянка Найдьонова подала позов до громадянки Ломакіної про зміну договору найму житлового приміщення трикімнатної квартири площею 38,7 кв. м, де проживала з дитиною та відповідачкою. Посилаючись на те, що при користуванні квартирою виникають конфлікти, просила поділити приміщення, виділивши їй з дитиною дві кімнати, кожна по 10,9 кв. м, а матері — кімнату площею 16,9 кв. м. Контрольні питання 1. Які правові підстави передбачені для зміни договору найму квартири ержавного житлового фонду? 2. У яких випадках зміна договору найму не припускається? 3. Чи підлягають задоволенню вимоги Найдьонової? 4. Яким чином змінилася б ситуація, якщо будинок належить приватному житловому фонду?
Задача № 11. Громадянин Андреєв подав позов до громадянина Поліщука про зміну договору найму квартири. Позивач зазначав, що він з колишньою дружиною Поліщука і двома дітьми — неповнолітньою дочкою та дорослим сином — живуть у трикімнатній квартирі (кімнати площею 19,68, 11,0 і 10,0 кв. м). Після припинення подружнього життя спільне проживання стало неможливим. Тому він просив виділити в його особисте користування Контрольні питання 1. Чи можливо за даної ситуації укласти два договори найму? 2. При укладенні окремих договорів найму які житлові приміщення можуть бути закріплені на праві особистого і спільного користування? 3. Чи має Андреєв право на приватизацію окремої кімнати? 4. Яке рішення повинен ухвалити суд?
тестові завдання для підсумкових контролів по лекції №6: Задача № 1. Сім’ї громадянина Опенька на підставі рішення державної адміністрації м. Умані було видано ордер на квартиру у відомчому будинку. Як з’ясувалося пізніше, перед одержанням квартири подружжя Опеньків подарувало належний їм за правом власності будинок братові дружини Смолію. Прокурор міста подав позов про визнання ордера недійсним і виселення. Контрольні питання 1. В яких випадках ордер може бути визнаний недійсним і які правові наслідки настають? 1. Як вирішити спір? 2. У разі задоволення вимог — яким органом і яке помешкання може бути надане для виселення?
Задача № 2. Громадянка Грошева подала позов до колишнього чоловіка про виселення без надання іншого житлового приміщення на підставі ст. 116 Житлового кодексу України за систематичне порушення правил співпроживання, зазначаючи, що після розірвання шлюбу він систематично пиячить, вчиняє сварки і бешкетує, а вжиті заходи попередження з боку органів внутрішніх справ позитивних результатів не дали. Заперечуючи проти позову, Грошев посилався на те, що колишня дружина, намагаючись вижити його з двокімнатної квартири, сама провокувала сварки, на розбір яких викликала працівників міліції, які обмежувалися бесідами. При цьому від нього ніхто не вимагав пояснень у письмовій формі і не попереджав про можливість виселення без надання помешкання. Позивачка, крім того, ухиляється від обміну займаного приміщення, хоч він пропонував кілька варіантів. Контрольні питання 1. На яких підставах допускається виселення громадян із наданням або без надання іншого житла? 2. Чи поширюються ці правила на власників житла? 3. Як слід розв’язати спір?
Задача № 3. Житлово-експлуатаційна контора № 416 м. Києва 2000 р. подала позов до громадянки Колєвої про виселення з квартири, посилаючись на те, що після смерті наймачки відповідачка залишилася в ній і відмовилася від добровільного виселення. Заперечуючи проти позову, Колєва стверджувала, що до своєї знайомої вселилася 10 років тому, перебувала на її утриманні як інвалід з дитинства, вони вели спільне господарство. У проханні прописати її до квартири 1999 р. було відмовлено через відсутність родинних стосунків. Вважаючи, що відповідно до ст. 64, 65 Житлового кодексу України вона набула самостійного права на житлову площу, Колєва просила задовольнити її зустрічні вимоги і відмовити в позові про виселення. Контрольні питання 1. В яких випадках допускається виселення громадян із займаного ними помешкання? 2. Які обставини слід з’ясувати для вирішення спору? 3. Як розв’язати спір? Обґрунтуйте свою відповідь.
Задача № 4. Громадянка Шевчук подала позов до колишнього чоловіка про визнання його таким, що втратив право на житло на підставі ст. 71 Житлового кодексу, вважаючи, що він без поважних причин майже рік не проживає у квартирі. Вона стверджувала, що відповідач перейшов на місце проживання до іншої жінки, з якою вступив у фактичний шлюб, і тому втратив право на житлову площу на підставі ст. 107 Житлового кодексу. Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що у квартирі він не проживає вимушено у зв’язку з перешкодами, що їх чинить позивачка, і з метою уникнення сварок і скандалів. Відповідач заперечував постійне проживання в іншої жінки, подавши до суду договір піднайму, згідно з яким він займає одну кімнату в цій квартирі. Контрольні питання 1. На який строк зберігається право на житло у тимчасово відсутніх громадян? Чи є з цього правила винятки? 2. Чи зміниться рішення, якщо подружжя Шевчуків приватизувало займане житло?
Задача № 5. У листопаді 1998 р. ЖЕК №2 м. Луцька подав позов до громадянина Кравця про виселення. Позивач посилався на те, що згідно з рішенням виконкому Луцької міської ради від 4 серпня 1998 р. громадянинові Борисенку було видано ордер на заняття квартири, проте вселитися в неї той не може, оскільки там без законних підстав проживає сім’я Кравця. У зв’язку з цим ЖЕК просив задовольнити позов. Заперечуючи проти цього позову, Кравець подав Луцькому міськвиконкому і Борисенку позов про визнання права на житло й визнання ордера недійсним. Кравець зазначав, що спільним рішенням адміністрації і профкому ВО “Волинь-будматеріали” від 4 грудня 1990 р. він як працівник названого об’єднання був поставлений на облік для поліпшення житлових умов. Після призначення на посаду директора його взято за місцем роботи на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з грудня 1990 р. під № 1. Після завершення будівництва відомчого будинку Кравець вселився у належне йому житло. 29 листопада 1997 р. Кравця було звільнено з роботи. Міськвиконком відмовив йому у видачі ордера з тих підстав, що він, прожи- ваючи в Луцьку, не вправі був перебувати на квартирному обліку і що цю квартиру викупив міськвиконком. 10 жовтня 1998 р. ордер направо зайняття спірної квартири був виданий Борисенку. Посилаючись на те, що він проживає у спірній квартирі з 1997 р., Кравець просив суд задовольнити його позовні вимоги. Контрольні питання 1. Чи можливо, виходячи з цих умов, визнати за Кравцем права на спірну квартиру? 2. Чи правомірно було видано ордер? 3. Яке рішення повинен винести суд? 4. Чи зміниться рішення суду, якщо буде визнано, що сім’я Кравця володіє житловим будинком за правом власності?
Задача № 6. У лютому 1995 р. громадянка Поливода подала позов громадянці Снітко щодо виселення, посилаючись на те, що 1989 р. дозволила відповідачці лише тимчасово проживати у своїй однокімнатній квартирі. Однак відповідачка вийшла заміж, привела в квартиру свого чоловіка і виселитися добровільно відмовилася. Снітко подала зустрічний позов щодо визнання за нею права на житлову площу у спірній квартирі, посилаючись на те, що вона вселилася до Поливоди як член її сім’ї в установленому законом порядку. Контрольні питання 1. Чи має право наймач вимагати примусового виселення членів своєї сім’ї? 2. Які особи належать до категорії тимчасових мешканців? 3. Чи має право на проживання чоловік Снітко? 4. Який позов повинен задовольнити суд? Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 7. У червні 1999 р. громадянка Воробйова подала позов громадянинові Воробйову про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, і на підставах, передбачених ст. 107 Житлового кодексу. Позивачка зазначала, що в лютому 1994 р. її сім’ї з п’яти чоловік було виділено чотирикімнатну квартиру у Володимирі-Волинському. У серпні 1998 р. їхній шлюб із відповідачем було розірвано в судовому порядку, після чого він забрав особисті речі й виїхав на постійне місце проживання до Полтави. Заперечуючи проти позову, Воробйов подав зустрічний позов Воробйовій про зміну умов договору найму помешкання. Він зазначав, що прописаний і проживає у спірній квартирі з колишньою дружиною та неповнолітньою дочкою. Після розірвання шлюбу між ним і позивачкою склалися неприязні стосунки, вона почала перешкоджати йому в користуванні квартирою і не бажає розв’язати це питання в добровільному порядку. Крім того, він пояснив у судовому засіданні, що виїжджав до Полтави не на постійне місце проживання, а у зв’язку з трудовим договором і ніколи не втрачав інтересу до квартири. Контрольні питання 1. В яких випадках допускається виселення громадян з квартири державного житлового фонду? 2. Чи втратив право на помешкання державного житлового фонду Воробйов? 3. Який позов повинен задовольнити суд?
Задача № 8. У березні 2000 р. громадянка Шпак подала позов громадянинові Михальцю про визнання його таким, що втратив правона прожиття у двокімнатній квартирі, і виселення. Позивачка зазначала, що в березні 1999 р. вона зареєструвала шлюб із відповідачем, а в травні того ж року обміняла дві однокімнатні квартири, наймачами яких вони були кожен окремо, на спірну двокімнатну. Оскільки після обміну Михалець у вказану квартиру не вселився, а повернувся жити до своєї першої дружини, вона у серпні 1999 р. розірвала шлюб з ним. Після розірвання шлюбу Михалець у стані алкогольного сп’яніння відвідував квартиру, вчиняв сварки, бійки, вибивав вхідні двері. Посилаючись на відсутність відповідача у спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, позивачка просила задовольнити її вимоги на підставі ст. 71, 116 Житлового кодексу. Контрольні питання 1. Що розуміється під терміном “збереження житлових приміщень”? 2. Які дані, що підтверджують обрання стороною іншого постійно- го місця проживання, необхідно брати до уваги? 3. Чи вбачаються в цій ситуації підстави для задоволення позову?
Задача № 9. Громадянка Антошина з сином 10 років проживала в будинку державного житлового фонду, що підлягав знесенню, і займала одну кімнату в загальній квартирі площею 17 кв. м. Для відселення їй надана однокімнатна ізольована, із дотриманням усіх санітарних умов, квартира площею 19 кв. м, і у зв’язку з відмовою одержати її житловий орган подав позов про примусове виселення. Контрольні питання 1. Що таке норма житлової площі? 2. Яким умовам має відповідати надане житлове приміщення? Чи зміниться рішення, якщо Антошина проживає з дочкою? 3. В яких випадках норма житлової площі має правове значення? Чи вплине зазначена обставина на розв’язання проблем про обмін чи зміну договору найму?
тестові завдання для підсумкових контролів по лекції №7: Задача № 1. Громадянин Шкідченко з 1980 р. є наймачем однокімнатної квартири у відомчому будинку. Загальна площа квартири 40 кв. м. Шкідченко, маючи намір приватизувати займане житло, звернувся до працівників юридичної консультації з проханням дати відповідь на запитання. Контрольні питання 1. Чи має він право на приватизацію займаного житла? Якщо так, то в якому порядку він може це здійснити? 2. До якого органу і які документи необхідно подати для здійснення приватизації? 3. Який строк підготовки та оформлення документів про приватизацію? 4. З якого моменту переходить право власності на житло та які документи підтверджуватимуть це право? 5. Чи зміниться порядок утримання приватизованого житла? 6. Які правові наслідки настають, якщо в квартирі прописані інші члени сім’ї, котрі не дають згоди на приватизацію житла? 7. Чи повинен він сплачувати гроші за приватизацію? Дати розгорнуті відповіді на ці запитання.
Задача № 2. Сім’я Біленків у складі чотирьох осіб — чоловіка, дружини, їхнього сина з дружиною мешкає в трикімнатній квартирі державного житлового фонду загальною площею 62 кв. м. Син проходить альтернативну військову службу. Чоловік бажає приватизувати квартиру. Контрольні питання 1. Роз’ясніть порядок приватизації цієї квартири. 2. Хто буде власником приватизованої квартири? 3. Чи зміняться порядок і умови приватизації, якщо у сина й невістки наймача народилася дитина, котру прописали у цій квартирі? 4. Чи можлива приватизація, якщо не всі члени сім’ї бажають приватизувати квартиру? 5. Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що будинок включений до плану реконструкції?
Задача № 3. Сім’я Зеленюків, яка складається з чоловіка, дружини, сина 12 років і дочки 6 років, займає двокімнатну квартиру житловою площею 24 кв. м. 1998 р. сім’ю було взято за місцем проживання на квартирний облік для отримання трикімнатної квартири. У травні 2000 р. Зеленюки приватизували займану ними квартиру. У серпні 2003 р. їм була надана однокімнатна квартира площею 18 кв. м. Зеленюк відмовився від отримання цієї квартири і звернувся зі скаргою до Київської міської держадміністрації щодо надання їм трикімнатної квартири. Контрольні питання 1. Чи правомірні вимоги Зеленюка? 2. В якому порядку має бути вирішено цей спір? 3. Яке рішення необхідно ухвалити?
Задача № 4. Валентина народилася через місяць після приватизації батьками квартири. Батько через три місяці після розлучення вирішив продати свою частку, але нотаріус відмовився посвідчити договір на купівлю-продаж частини квартири. Контрольні питання 1. Чи є Валентина співвласницею квартири? 2. Чи мають право батьки відчужувати належну їм квартиру і в якому порядку? 3. Які особливості регулювання відносин батьків і неповнолітніх дітей в житловій сфері? Висловіть свою позицію щодо рішення нотаріуса.
Задача № 5. У вересні 2001 р. квартирне управління Київської міської державної адміністрації звернулось з позовом про виселення сім’ї Калини у складі чотирьох осіб з квартири по вул. Пушкінській, де вони займають дві кімнати площею 40,3 кв. м, у трикімнатну квартиру житловою площею 41,8 кв. м на Троєщині. В обґрунтуванні позову було зазначено, що житловий будинок підлягає комплексному капітальному ремонту. У зустрічному позові громадянка Калина виявила бажання приватизувати займану нею квартиру, оскільки раніше Старокиївська райдержадміністрація відмовила в цьому, зазначивши, що будинок включено до планів ремонту ще 1989 р. Контрольні питання 1. Чи може Калина здійснити приватизацію зазначеної квартири? 2. Які документи необхідні для проведення ремонту? 3. Як співвідносяться поняття: “ремонт”, “капітальний ремонт”, “реконструкція”, “переобладнання”, “перепланування”?
Задача № 6. У квітні 2002 р. громадянин Бондаренко звернувся до місцевих органів про приватизацію житла, яке він з дружиною займає. Позивач зазначав, що з вересня 1995 р. працював на підприємстві, у зв’язку з чим йому було надано двокімнатну квартиру загальною площею 50 кв. м, яку він приватизував разом із сім’єю у складі 5 осіб. Приватизовану квартиру Бондаренко залишив дочці з сім’єю. У січні 2002 р. він отримав нове житло в будинку державного житлового фонду. Посилаючись на те, що вони з дружиною не використали повністю свої житлові чеки, він має намір приватизувати нове житлове приміщення, де мешкає. Місцевий орган приватизації відмовив йому, посилаючись на те, що приватизація здійснюється лише один раз. Контрольні питання 1. Чи має право на приватизацію житла Бондаренко і в якій частині? 2. Хто буде власником житла? 3. Як розв’язати справу?
Задача № 7. У квітні 1995 р. громадянин Лисиця звернувся до суду з позовом відгодівельному радгоспу “Лубенський” про приватизацію житла, яке вони займають. Позивач зазначав, що з вересня 1992 р. він працював у цьому господарстві, у зв’язку з чим йому було 65 надано двокімнатну квартиру, яка належить радгоспу. Лисиця припинив трудові відносини з радгоспом, оскільки є інвалідом II групи. Посилаючись на те, що він має намір приватизувати житло, в якому мешкає, а відповідач незаконно відмовив у цьому, позивач просив задовольнити його вимоги про усунення перешкод у приватизації квартири. Контрольні питання 1. Чи підлягає службове житло приватизації? 2. Які об’єкти житлового фонду можуть бути приватизовані, а які ні? 3. Як розв’язати справу?
Задача № 8. Громадянин Вітренко заборгував платню за користування трикімнатною квартирою та побутові послуги на суму 7 тис. грн. Водночас, маючи намір приватизувати займане житло, він звернувся до органів приватизації, але йому було відмовлено в реалізації його права. Громадянин Вітренко за роз’ясненням звернувся до адвоката. Контрольні питання 1. Чи законною є відмова у приватизації? 2. Чи може громадянин Вітренко приватизувати займане ним житло і яким чином? 3. Які строки приватизації передбачено чинним законодавством?
тестові завдання для підсумкових контролів по лекції №8: Задача № 1. Житлово-експлуатаційна контора подала позов до громадянина Гирича про виселення. Позивач зазначав, що наймач житлового приміщення виїхала для проживання в Одесу, де служить син. Відповідно до Житлового кодексу України вони підлягають виселенню, але в добровільному порядку звільнити помешкання відмовляються. Контрольні питання 1. Чи має право ЖЕК подати такий позов і як необхідно розв’язати спір? 2. Хто буде відповідачем цієї справи? 3. Який порядок виселення тимчасових мешканців?
Задача № 2. Молодого спеціаліста за розподілом направлено на роботу із забезпеченням житлом. Оскільки за десять років сумлінної роботи квартиру йому не було надано, він звернувся до суду з позовом про зобов’язання надати йому помешкання. Контрольні питання 1. Чи має право працівник подати такий позов? 2. Чи обґрунтовані ці вимоги та чи підлягають вони судовому вирішенню? 3. Як необхідно розв’язати спір?
Задача № 3. Громадянин Кам’яний звернувся до Печерського суду м. Києва з позовом до колишньої дружини про визнання її такою, що втратила право на житло у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання до Франції. Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, зазначивши в ухвалі, що спори відповідно до ст. 125 Цивільно-процесуального кодексу розглядаються судами за місцем проживання відповідача. Кам’яний оскаржив ухвалу судді. Контрольні питання 1. Назвіть систему та структуру органів, уповноважених розглядати спори в житловій сфері. 2. Яке рішення і в якому порядку має прийняти вищий суд? 3. Який порядок оскарження прийнятих рішень?
Задача № 4. Житлово-експлуатаційна контора м. Обухів подала до суду позов до громадянки Борисенко про виселення, посилаючись на те, що після смерті наймача однокімнатної квартири до неї самоправно вселилася відповідачка. Борисенко у позовній заяві зазначила, що вона вселилася в квартиру за згодою бабусі. Але ЖЕК просив постановити рішення про її виселення на підставі ст. 109 Житлового кодексу України. При цьому ЖЕК вказував, що за життя наймача Борисенко в квартирі не 99 проживала, а вселилася в неї після смерті наймача, що можуть підтвердити свідки. Контрольні питання 1. В якому порядку розглядаються спори про виселення осіб, які самовільно зайняли житло? 2. Чи має право на проживання в квартирі Борисенко, якщо так, то яким чином вона може підтвердити це право? 3. Складіть проект позовної заяви.
Задача № 5. Громадянка Заремба проживала з 1996 по 2000 р. З чоловіком у двокімнатній квартирі свекра. Свекор, інвалід І групи, невдовзі отримав нову квартиру. 1997 р. сім’я Заремби у складі трьох осіб приватизувала займане житло. 1998 р. у них народилася ще одна дитина, яку прописали в цій квартирі. Після розлучення чоловік продав належну йому частку в квартирі батькові, який невдовзі оселився в ній зі своєю дружиною. Заремба звернулася до адвоката за роз’ясненням. Контрольні питання 1. На яких суб’єктів поширюється і з якого моменту виникає право на захист? 2. Чи має новонароджений право на захист і яким чином його можна здійснити? 3. Чи правомірно було здійснено продаж частки житла? 4. Якими засобами має Заремба захистити належні їй права? Дайте розгорнуті відповіді на ці запитання. Підготуйте проект позовної заяви з урахуванням проекту зустрічного позову чоловіка Заремби, свекра.
Задача № 6. У травні 1999 р. громадянка Примак подала позов до суду проти Львівського міськвиконкому про виселення з кооперативної квартири № 1. У позові позивачка зазначила, що їй разом з чоловіком з 1991 р. належать квартири № 1 та № 2 кооперативного будинку. Пай повністю сплачено. Позивачка зазначала, що в постанові Львівського обласного суду від 13 листопада 1994 р. і вироку Шевченківського районного суду, за яким було засуджено її чоловіка, містилася вказівка про конфіскацію квартири № 1. У свою чергу Примак вимагала видачі свідоцтва про право власності на квартири, а міськвиконком вирішив відселити сім’ю Примакз квартири № 1, яку займав засуджений. При розгляді справи було встановлено, що подружжя перебуває у шлюбі з 1990 р. Але чоловік Примак залишив сім’ю 1993 р. і став проживати окремо. Житло збудовано 1986 р., але зареєстровано на ім’я Примак. У будинку проживає позивачка з двома дітьми. Після припинення шлюбних відносин подружжя не ділило житлову площу. Контрольні питання 1. Які обставини необхідно з’ясувати для розв’язання справи? 2. Чи має право на проживання в будинку Примак? 3. Як вирішити справу? Підготуйте проект ухвали суду.
Задача № 7. Через рік після фактичного припинення спільного життя з дружиною та три роки після розірвання шлюбу громадянин Коваленко дізнався, що дружина продала будинок, який вони приватизували під час спільного проживання. Контрольні питання 1. На підставі яких правових норм Коваленко захистити порушені права? 2. Чи має право Коваленко на захист своїх прав, посилаючись на норми Житлового кодексу? 3. З якого моменту у Коваленка виникає право на захист? Які терміни діють у житловому праві? 4. Складіть проект позовної заяви.
Задача № 8. Громадянин Сірко придбав у громадянина Терешка трикімнатну квартиру, але через місяць звернувся із заявою про розірвання договору, зауваживши, що продавець приховав від нього, що в квартирі прописані мати Терешка, яка проживає в селі, син, який перебуває на заробітках, а також те, що квартира потребує ремонту. Терешко проти позову заперечував, посилаючись на те, що Сірко рік квартирував, а тому знав про всі права інших осіб на цю квартиру. Контрольні питання 1. Які обов’язки має громадянин Терешко? 2. Які права на житло мають тимчасово відсутні мешканці квартири? 3. Який позов має скласти Сірко і чи повинен суд розірвати договір?
Задача № 9. Громадянин Новак мешкав в однокімнатній приватизованій квартирі у м. Самборі. За вироком суду від 16 січня 1998 р. Він був засуджений до п’яти років позбавлення волі та конфіскації майна. Адвокат у зверненні до суду зазначив, що постановою від 20 квітня 1999 р. Апеляційний суд Львівської області змінив вирок, призначивши міру покарання у вигляді трьох років виправних робіт без позбавлення волі, і з вироку місцевого суду м. Львова, за яким було засуджено Новака, виключено вказівку про конфіскацію квартири. За час перебування під вартою на квартиру було звернуто стягнення, і після її реалізації з прилюдних торгів видано ордер сім’ї громадянки Баранової. Новак подав до суду позов про визнання ордера недійсним і виселення сім’ї Баранової. Контрольні питання 1. Упродовж якого строку зберігається право на житло в разі тимчасової відсутності громадян? 2. Чи підлягають задоволенню вимоги Новака, чи йому має бути виділене нове житло? 3. Спираючись на які норми права Новак може захистити свої права? Складіть проект позовної заяви та підготуйте проект рішення суду.
11. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ДО ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ МОДУЛЬ І 1. Житлове право є: а) галузь права; б) галузь законодавства; в) галузь права і галузь законодавства; г) інститут права.
2. Предметом житлового права є: а) житло; б) житлові правовідносини; в) відносини з надання квартир та будинків у користування, користування квартирами; приватизація, конфіскація; г) права і обов’язки.
3. Функції житлового права: а) регулятивна; б) охоронна; в) виховна; г) попереджувальна.
4. Принципи житлового права: а) недоторканості житла; б) законності; в) гарантованості судового захисту; г) доступності судового захисту.
5. Джерела житлового права: а) Конституція України; б) Житловий Кодекс України; в) звичай; г) Постанова Пленуму Верховного Суду України.
6. Житлове право – це галузь: А) приватного права; Б) публічного права;
7. Методи житлового права: А) імперативний Б) диспозитивний В) імперативний з елементами диспозитивного Г) диспозитивний з елементами імперативного
8 Житловий фонд: а) державний, комунальний; б) колективний; в) соціальний; г) приватний.
9. Передача державного житлового фонду в комунальну власність здійснюється на підставі: а) Закону України; б) Указу Президента; в) Постанови Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України. г) Роз’яснення Пленуму Верховного Суду України.
10. Визнання будинків непридатними для проживання здійснюється: а) Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики; б) місцевою Радою народних депутатів; в) виконавчим органом відповідної Ради; г) місцевим судом.
11. Розташування житлових приміщень в підвальних і цокольних приміщеннях: а) забороняється; б) забороняється, якщо відсутнє вікно; в) дозволяється; г) дозволяється, якщо є вікно і висота приміщення більше 2,5 метрів.
12. Субсидії - це: а) допомога держави, здійснювана з метою відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у вигляді безготівкової допомоги малозабезпеченим сім’ям; б) зворотна матеріальна допомога держави, яка надається малозабезпеченим сім’ям для оплати витрат за житлово-комунальні послуги; в) матеріальна допомога держави, яка надається малозабезпеченим сім’ям для оплати витрат за житлово-комунальні послуги, яка повертається державі у випадку відчуження житла; г) компенсації, що сплачуються державою для покриття витрат, пов’язаних зі сплатою відсотків по кредитам комерційних банків на житло.
13.Приміщення, призначені для торгівлі, наданню послуг населенню, вбудовані в житлові приміщення, відносяться: а) до житлового фонду України; б) не відносяться до житлового фонду України; в) відносяться до житлового фонду України за умови прийняття відповідного рішення місцевою Радою народних депутатів; г) відносяться до житлового фонду України за умови прийняття відповідного рішення місцевою адміністрацією.
14. Державний житловий фонд складають: а) житлові будинки і житлові помешкання в інших будівлях, що належать державі; б) житлові приміщення, що знаходяться у власності місцевих Рад народних депутатів; в) приміщення, що належать державі; г) приміщення, що належать державним підприємствам та установам.
15. Приватний житловий фонд складають: а) всі недержавні житлові приміщення; б) житлові будинки, квартири, що належать громадянам на праві приватної власності; в) житлові будинки, квартири, що належать громадянам на праві приватної власності, включаючи житлові будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам; г) Житлові будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам.
16. Договір дарування у цивілістичній доктрині вважається: А) двостороннім Б) доностоьроннім В) богато стороннім Г) вірно тільки б
17. Доберіть правильну відповідь. При укладенні договору дарування житла дарувальник: А) може вимагати права на пожиттєве проживання Б) може вимагати надання іншої жилої площі В) може мимагати певних нематеріальних благ Г) все вище наведене не є вірним
18. До істотних умов договору ренти законодавець визнає: А) умова про рентний капітал Б) умова про рентні платежі В) вірно а і б Г) умова виплати рентних платежів
19. Відповідно до ЦК України визначено наступні види ренти: А) строкові Б) довічна В) без строкова Г) вірно а і в
20. Що у запитанні є невірним? Договір довічного утримання є реальним і передбачає: А) надання певною особою товарів Б) виконання певною особою робіт В) сплата певною особою вартост і товарів, послуг U) надання певною особою послуг
21. Відповідно до ЗУ „Про заставу” сторонами договору застави не можуть бути: А) фізичні особи Б) юридичні особи В) територіальні громади Г) держава
22. Договір іпотеки виникає на підставі: А) договору Б) закону В) рішення суду Г) все перелічене є вірним
23. Що у наведеному є не вірним? Приватизації підлягають: А) кімнати у гуртожитках Б) жилі приміщення, які знаходяться в аварійному стані В) жилі приміщення у комунальних квартирах Г) все вище наведене є невірним
24. Приватизація житла- це відчуження: А) державного та комунального житлового фонду Б) державного та кооперативного житлового фонду В) комунального та громадського житлового фонду Г) державного та громадського житлового фонду
25. Договір дарування житла за чинним ЦК України може належити до: А) реальних договорів Б) консесуальних договорів В) як до реальних так і до консесуальних Г) вірно тільки А
26. Хто має право вимагати від обдарованого виконання покладеного на нього обов’язку накористь третьої особи: А) ніхто Б) дарувальник В) третя особа Г) особи які вказані в договорі
27. Договір ренти вважається укладеним з: А) часу натаріального посвідчення Б) часу державної реєстрації В) моменту передачі майна Г) вірно тільки А і Б
28. Якщо договором ренти не встановлено строків виплати ренти то вона сплачується: А) щомісячно кожного 5 числа наступного місяця Б) після закінчення кожної календарної декади В) після закінчення кожного календарного кварталу Г) щомісячно, але не пізніше 10 числа настіпного місяця
29. Припинення договору довічного утримання (догляду) може бути виконано у випадках: А) на вимогу відчужувача або третьої особи на користь якої він був укладений Б) на вимогу набувача якщо з незалежних від нього обставин його майновий стан змінився В) за смертю набувача Г) все вище перелячене є вірним
30. Якщо іпотека виникає на підставі закону то іпотекодавець та іпотекодержатель набувають права та обов’язки: А) з моменту нотаріального посвідчення Б) в день вчинення правочину В) вірно тільки А і Б Г) вірно тільки Б МОДУЛЬ ІІ
Задача № 1. Громадянка Козак подала до суду позов про визнання права на кімнату у квартирі, наймачем якої є її свекруха, і вселення. Позовні вимоги Козак обґрунтувала тим, що вселилася у спірну квартиру в зв’язку з укладенням шлюбу з сином відповідачки. Після розірвання шлюбу їй стали перешкоджати користуватися житловою площею, тому вона просила задовольнити позовні вимоги. Заперечуючи проти позову, свекруха посилалася на те, що згоди на постійне проживання невістки у квартирі вона не давала, у квартирі остання не була прописана і тому права на проживання в ній не набула. Контрольні питання 1. Чи має право громадянка Козак на вселення у спірне житло? 2. Чи зміниться ситуація у випадку, якщо Козак матиме прописку в іншому будинку? 3. Як розв’язати спір? 4. Варіант: після вселення за рішенням суду в спірну оселю Козак дружилася і в неї народилася дитина. Чи має вона право вимагати вселення свого нового чоловіка?
Задача № 2. Громадянин Дацюк подав 2000 р. позов до суду про приєднання однієї кімнати у комунальній квартирі і надання йому звільненої в трикімнатній квартирі кімнати площею 12 кв. м, оскільки він зі своєю сім’єю в цій квартирі займає дві кімнати і потребує поліпшення житлових умов. Відмовляючи в наданні зазначеної кімнати, місцева адміністрація послалася на те, що позивач унаслідок обміну житлової площі 1997 р. погіршив свої житлові умови і тому правила ст. 54 Житлового кодексу України на нього не поширюються. Контрольні питання 1. Який порядок надання житлового приміщення, що звільнилося? 2. Чи зміниться ситуація, якщо квартира була побудована для однієї сім’ї, але самовільно перепланована? 3. Як розв’язати спір
Задача № 3. У зв’язку з розірванням шлюбу громадянин Кирилець звернувся до житлових органів із заявою про зміну умов договору найму житла, яке займав із колишньою дружиною і дочкою. Він зазначив, що спірна квартира площею 27 кв. м має ізольовані кімнати, одну з яких площею 7 кв. м він просить виділити йому. Відмовляючи у задоволенні заяви, державна адміністрація району послалася на те, що за розміром кімната не відповідає частині житлової площі, що припадає на нього у квартирі, тож з урахуванням незначного розміру підсобних приміщень рішення щодо зміни умов договору найму приймати недоцільно. Контрольні питання 1. Чи правильною є відмова в задоволенні заяви Кирильця? 2. Чи впливає розмір кімнати на рішення і в яких випадках? 3. Як діяти в подібній ситуації?
Задача № 4. У травні 2000 р. громадянка Лугова звернулася до суду з позовом до громадянина Новикова з сім’єю про визнання їх такими, що втратили право користування житловою площею, і визнання недійсним свідоцтва про право власності. Позивачка зазначала, що спірну квартиру отримав її чоловік. Вона вселилася туди в березні 1994 р., коли між нею та її чоловіком було зареєстровано шлюб. У квітні 1995 р. у них з чоловіком народилася дочка, і оскільки спірна квартира була волога та невпорядкована, вони переїхали тимчасово до її батьків. У квартирі залишилася мати наймача, з її згоди туди вселилися сестра, її чоловік та їхня дитина. Усі вони були прописані у спірній квартирі. Коли 1 лютого 2000 р. її чоловік помер, відповідачі, скориставшись пропискою, переоформили особовий рахунок на Новикову з сім’єю і приватизували квартиру. Позивачка зазначала, що вона вселялася в квартиру як член сім’ї наймача і набула рівного з ним права користування житловою площею. Відповідачі в зустрічній позовній заяві зазначали, що Лугова вселилась у квартиру не в установленому порядку і не набула права на проживання. Контрольні питання 1. Який порядок вселення в квартиру? 2. Чи було порушено право наймача на вселення інших осіб у займане ним приміщення? 3. Чи порушені права на проживання Лугової, якщо вона ще з 1990 р. була прописана в іншій квартирі?
Задача № 5. Павлишин звернувся до суду з позовом до Олексашенко щодо визнання права користування житлом і вселення у квартиру. Позивач посилався на те, що, перебуваючи з 1987 р. з Олексашенко у фактичних шлюбних відносинах, проживав у квартирі як член сім’ї. З грудня 1993 р. у зв’язку з погіршенням стосунків відповідачка почала чинити перешкоди в користуванні квартирою, тому позивач просив задовольнити позов. Контрольні питання 1. Який порядок вселення членів сім’ї наймача, піднаймача? 2. Чи є прописка правоустановчим юридичним фактом? 3. Чи зміниться рішення суду у випадку, коли Павлишин прописаний у приватному будинку своєї матері
Задача № 6. Громадянка Алієва подала позов до своєї дочки Вернидуб про примусовий обмін квартири. Позивачка зазначала, що 1988 р. з дочкою та її дочкою (онукою) вселилась у порядку обміну в двокімнатну квартиру житловою площею 29,62 кв. м з метою об’єднання в одну сім’ю. Після цього відповідачка з дочкою почали створювати неможливі умови для сумісного проживання, ображали її, били. Обміняти квартиру відповідачка відмовляється. За запропонованим варіантом примусового обміну вона має переселитися в кімнату площею 28 кв. м у комунальній квартирі, а відповідачка з дочкою — в однокімнатну ізольовану квартиру житловою площею 19,5 кв. м. Контрольні питання 1. Чи має право Алієва вимагати примусового обміну квартири? 2. За яких умов обмін житлових приміщень не припускається? 3. Яке рішення повинен ухвалити суд
Задача № 7. У березні 1998 р. громадяни Васильєва і Сотник звернулися з позовом до громадянки Сергєєвої та членів її сім’ї про визнання недійсним обміну житлових приміщень. Позивачі зазначали, що мешкали разом у чотирикімнатній квартирі в Луганську. У жовтні 1996 р. з дозволу міськвиконкому вони здійснили обмін цього житла на дві однокімнатні квартири, в яких мешкали відповідачі. Отримавши обмінні ордери, Васильєва вселилася у кв. № 14 кварталу Південний, а Сотник — у кв. № 168 по вул. Смоленській, 3. Після вселення позивачі виявили приховані недоліки, які не були помітні під час огляду перед обміном, зокрема щілини на стиках, у зв’язку з чим квартира Сотника волога. Крім того, відповідачі не виконали своїх зобов’язань, пов’язаних з ремонтом приміщень. Посилаючись на те, що вони уклали зазначену угоду внаслідок помилки, позивачі просили суд визнати угоду недійсною та повернути сторони до попереднього стану. Контрольні питання 1. Які правовідносини виникають при обміні житла і якими нормативними документами вони регулюються? 2. За яких умов припускається обмін квартири? 3. Чи буде визнано ордер на обмін житла за наведених обставин недійсним? 4. Чим відрізняються договори обміну та міни житла?
Задача № 8. Громадяни Чирська і Чирський звернулися до виконкому Боярської міської ради про зміну договору найму житлового приміщення. Позивачі зазначали, що вони сім’єю з чотирьох осіб мешкають у двокімнатній квартирі житловою площею 28,5 кв. м з ізольованими кімнатами. Після розірвання шлюбу Чирська із сином стала проживати у кімнаті площею 11,9 кв. м, а Чирський з дочкою у кімнаті площею 16,6 кв. м. Обоє звернулися до виконкому міської ради з проханням змінити умови договору найму і укласти з кожним з них окремий договір на фактично займані приміщення.
Контрольні питання 1. Чи має право колишнє подружжя вимагати надання житлового приміщення у межах належної їм частки житлової площі? 2. Чи вважається така зміна договору найму житла штучним погіршенням житлових умов? 3. Чи зміниться рішення у випадку якщо будинок — приватна власність подружжя? 4. Як розв’язати спір?
Задача № 9. Громадянин Прищепа звернувся до суду з позовом до громадянки Філімонової, її матері та неповнолітньої дочки, ЖЕО Кіровського району м. Донецька про зміну умов договору найму житлового приміщення. У позові було вказано, що 1990 р. на сім’ю з чотирьох осіб, у тому числі й позивача, була надана трикімнатна з ізольованими кімнатами квартира. Посилаючись на те, що між ним і Філімоновою, її матір’ю та неповнолітньою дочкою в червні 1995 р. склалися неприязні стосунки, які перешкоджають нормальному користуванню житлом, позивач просив виділити йому ізольовану кімнату площею 11,5 кв. м, а відповідачам — інші дві. Посилаючись на те, що в лютому 1999 р. Прищепа добровільно залишив спірну квартиру і не проживає в ній понад шість місяців без поважних причин, вони просили про задоволення їхніх вимог на підставі ст.71 Житлового кодексу. Питання 1. Чи має Прищепа право на зміну умов договору найму? 2. Упродовж якого часу за тимчасово відсутніми громадянами зберігається право на житло? 3. Яким вимогам має відповідати квартира, що виділяється? 4. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 10. Громадянка Найдьонова подала позов до громадянки Ломакіної про зміну договору найму житлового приміщення трикімнатної квартири площею 38,7 кв. м, де проживала з дитиною та відповідачкою. Посилаючись на те, що при користуванні квартирою виникають конфлікти, просила поділити приміщення, виділивши їй з дитиною дві кімнати, кожна по 10,9 кв. м, а матері — кімнату площею 16,9 кв. м. Контрольні питання 1. Які правові підстави передбачені для зміни договору найму квартири ержавного житлового фонду? 2. У яких випадках зміна договору найму не припускається? 3. Чи підлягають задоволенню вимоги Найдьонової? 4. Яким чином змінилася б ситуація, якщо будинок належить приватному житловому фонду?
Задача № 11. Громадянин Андреєв подав позов до громадянина Поліщука про зміну договору найму квартири. Позивач зазначав, що він з колишньою дружиною Поліщука і двома дітьми — неповнолітньою дочкою та дорослим сином — живуть у трикімнатній квартирі (кімнати площею 19,68, 11,0 і 10,0 кв. м). Після припинення подружнього життя спільне проживання стало неможливим. Тому він просив виділити в його особисте користування Контрольні питання 1. Чи можливо за даної ситуації укласти два договори найму? 2. При укладенні окремих договорів найму які житлові приміщення можуть бути закріплені на праві особистого і спільного користування? 3. Чи має Андреєв право на приватизацію окремої кімнати? 4. Яке рішення повинен ухвалити суд?
Задача № 12. Сім’ї громадянина Опенька на підставі рішення державної адміністрації м. Умані було видано ордер на квартиру у відомчому будинку. Як з’ясувалося пізніше, перед одержанням квартири подружжя Опеньків подарувало належний їм за правом власності будинок братові дружини Смолію. Прокурор міста подав позов про визнання ордера недійсним і виселення. Контрольні питання 1. В яких випадках ордер може бути визнаний недійсним і які пра- вові наслідки настають? 1. Як вирішити спір? 2. У разі задоволення вимог — яким органом і яке помешкання може бути надане для виселення?
Задача № 13. Громадянка Грошева подала позов до колишнього чоловіка про виселення без надання іншого житлового приміщення на підставі ст. 116 Житлового кодексу України за систематичне порушення правил співпроживання, зазначаючи, що після розірвання шлюбу він систематично пиячить, вчиняє сварки і бешкетує, а вжиті заходи попередження з боку органів внутрішніх справ позитивних результатів не дали. Заперечуючи проти позову, Грошев посилався на те, що колишня дружина, намагаючись вижити його з двокімнатної квартири, сама провокувала сварки, на розбір яких викликала працівників міліції, які обмежувалися бесідами. При цьому від нього ніхто не вимагав пояснень у письмовій формі і не попереджав про можливість виселення без надання помешкання. Позивачка, крім того, ухиляється від обміну займаного приміщення, хоч він пропонував кілька варіантів. Контрольні питання 1. На яких підставах допускається виселення громадян із наданням або без надання іншого житла? 2. Чи поширюються ці правила на власників житла? 3. Як слід розв’язати спір?
Задача № 14. Житлово-експлуатаційна контора № 416 м. Києва 2000 р. подала позов до громадянки Колєвої про виселення з квартири, посилаючись на те, що після смерті наймачки відповідачка залишилася в ній і відмовилася від добровільного виселення. Заперечуючи проти позову, Колєва стверджувала, що до своєї знайомої вселилася 10 років тому, перебувала на її утриманні як інвалід з дитинства, вони вели спільне господарство. У проханні прописати її до квартири 1999 р. було відмовлено через відсутність родинних стосунків. Вважаючи, що відповідно до ст. 64, 65 Житлового кодексу України вона набула самостійного права на житлову площу, Колєва просила задовольнити її зустрічні вимоги і відмовити в позові про виселення. Контрольні питання 1. В яких випадках допускається виселення громадян із займаного ними помешкання? 2. Які обставини слід з’ясувати для вирішення спору? 3. Як розв’язати спір? Обґрунтуйте свою відповідь.
Задача № 15. Громадянка Шевчук подала позов до колишнього чоловіка про визнання його таким, що втратив право на житло на підставі ст. 71 Житлового кодексу, вважаючи, що він без поважних причин майже рік не проживає у квартирі. Вона стверджувала, що відповідач перейшов на місце проживання до іншої жінки, з якою вступив у фактичний шлюб, і тому втратив право на житлову площу на підставі ст. 107 Житлового кодексу. Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що у квартирі він не проживає вимушено у зв’язку з перешкодами, що їх чинить позивачка, і з метою уникнення сварок і скандалів. Відповідач заперечував постійне проживання в іншої жінки, подавши до суду договір піднайму, згідно з яким він займає одну кімнату в цій квартирі. Контрольні питання 1. На який строк зберігається право на житло у тимчасово відсутніх громадян? Чи є з цього правила винятки? 2. Чи зміниться рішення, якщо подружжя Шевчуків приватизувало займане житло? 3. Як правильно вирішити справу?
Задача № 16. У листопаді 1998 р. ЖЕК №2 м. Луцька подав позов до громадянина Кравця про виселення. Позивач посилався на те, що згідно з рішенням виконкому Луцької міської ради від 4 серпня 1998 р. громадянинові Борисенку було видано ордер на заняття квартири, проте вселитися в неї той не може, оскільки там без законних підстав проживає сім’я Кравця. У зв’язку з цим ЖЕК просив задовольнити позов. Заперечуючи проти цього позову, Кравець подав Луцькому міськвиконкому і Борисенку позов про визнання права на житло й визнання ордера недійсним. Кравець зазначав, що спільним рішенням адміністрації і профкому ВО “Волинь-будматеріали” від 4 грудня 1990 р. він як працівник названого об’єднання був поставлений на облік для поліпшення житлових умов. Після призначення на посаду директора його взято за місцем роботи на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з грудня 1990 р. під № 1. Після завершення будівництва відомчого будинку Кравець вселився у належне йому житло. 29 листопада 1997 р. Кравця було звільнено з роботи. Міськвиконком відмовив йому у видачі ордера з тих підстав, що він, прожи- ваючи в Луцьку, не вправі був перебувати на квартирному обліку і що цю квартиру викупив міськвиконком. 10 жовтня 1998 р. ордер направо зайняття спірної квартири був виданий Борисенку. Посилаючись на те, що він проживає у спірній квартирі з 1997 р., Кравець просив суд задовольнити його позовні вимоги. Контрольні питання 1. Чи можливо, виходячи з цих умов, визнати за Кравцем права на спірну квартиру? 2. Чи правомірно було видано ордер? 3. Яке рішення повинен винести суд? 4. Чи зміниться рішення суду, якщо буде визнано, що сім’я Кравця володіє житловим будинком за правом власності?
Задача № 17. У лютому 1995 р. громадянка Поливода подала позов громадянці Снітко щодо виселення, посилаючись на те, що 1989 р. дозволила відповідачці лише тимчасово проживати у своїй однокімнатній квартирі. Однак відповідачка вийшла заміж, привела в квартиру свого чоловіка і виселитися добровільно відмовилася. Снітко подала зустрічний позов щодо визнання за нею права на житлову площу у спірній квартирі, посилаючись на те, що вона вселилася до Поливоди як член її сім’ї в установленому законом порядку. Контрольні питання 1. Чи має право наймач вимагати примусового виселення членів своєї сім’ї? 2. Які особи належать до категорії тимчасових мешканців? 3. Чи має право на проживання чоловік Снітко? 4. Який позов повинен задовольнити суд? Обґрунтуйте відповідь.
Задача № 18. У червні 1999 р. громадянка Воробйова подала позов громадянинові Воробйову про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, і на підставах, передбачених ст. 107 Житлового кодексу. Позивачка зазначала, що в лютому 1994 р. її сім’ї з п’яти чоловік було виділено чотирикімнатну квартиру у Володимирі-Волинському. У серпні 1998 р. їхній шлюб із відповідачем було розірвано в судовому порядку, після чого він забрав особисті речі й виїхав на постійне місце проживання до Полтави. Заперечуючи проти позову, Воробйов подав зустрічний позов Воробйовій про зміну умов договору найму помешкання. Він зазначав, що прописаний і проживає у спірній квартирі з колишньою дружиною та неповнолітньою дочкою. Після розірвання шлюбу між ним і позивачкою склалися неприязні стосунки, вона почала перешкоджати йому в користуванні квартирою і не бажає розв’язати це питання в добровільному порядку. Крім того, він пояснив у судовому засіданні, що виїжджав до Полтави не на постійне місце проживання, а у зв’язку з трудовим договором і ніколи не втрачав інтересу до квартири. Контрольні питання 1. В яких випадках допускається виселення громадян з квартири державного житлового фонду? 2. Чи втратив право на помешкання державного житлового фонду Воробйов? 3. Який позов повинен задовольнити суд?
Задача № 19. У березні 2000 р. громадянка Шпак подала позов громадянинові Михальцю про визнання його таким, що втратив правона прожиття у двокімнатній квартирі, і виселення. Позивачка зазначала, що в березні 1999 р. вона зареєструвала шлюб із відповідачем, а в травні того ж року обміняла дві однокімнатні квартири, наймачами яких вони були кожен окремо, на спірну двокімнатну. Оскільки після обміну Михалець у вказану квартиру не вселився, а повернувся жити до своєї першої дружини, вона у серпні 1999 р. розірвала шлюб з ним. Після розірвання шлюбу Михалець у стані алкогольного сп’яніння відвідував квартиру, вчиняв сварки, бійки, вибивав вхідні двері. Посилаючись на відсутність відповідача у спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, позивачка просила задовольнити її вимоги на підставі ст. 71, 116 Житлового кодексу. Контрольні питання 1. Що розуміється під терміном “збереження житлових приміщень”? 2. Які дані, що підтверджують обрання стороною іншого постійно- го місця проживання, необхідно брати до уваги? 3. Чи вбачаються в цій ситуації підстави для задоволення позову?
Задача № 20. Громадянка Антошина з сином 10 років проживала в будинку державного житлового фонду, що підлягав знесенню, і займала одну кімнату в загальній квартирі площею 17 кв. м. Для відселення їй надана однокімнатна ізольована, із дотриманням усіх санітарних умов, квартира площею 19 кв. м, і у зв’язку з відмовою одержати її житловий орган подав позов про примусове виселення. Контрольні питання 1. Що таке норма житлової площі? 2. Яким умовам має відповідати надане житлове приміщення? Чи зміниться рішення, якщо Антошина проживає з дочкою? 3. В яких випадках норма житлової площі має правове значення? Чи вплине зазначена обставина на розв’язання проблем про обмін чи зміну договору найму?
Задача № 21. Громадянин Шкідченко з 1980 р. є наймачем однокімнатної квартири у відомчому будинку. Загальна площа квартири 40 кв. м. Шкідченко, маючи намір приватизувати займане житло, звернувся до працівників юридичної консультації з проханням дати відповідь на запитання. Контрольні питання 1. Чи має він право на приватизацію займаного житла? Якщо так, то в якому порядку він може це здійснити? 2. До якого органу і які документи необхідно подати для здійснення приватизації? 3. Який строк підготовки та оформлення документів про приватизацію? 4. З якого моменту переходить право власності на житло та які документи підтверджуватимуть це право? 5. Чи зміниться порядок утримання приватизованого житла? 6. Які правові наслідки настають, якщо в квартирі прописані інші члени сім’ї, котрі не дають згоди на приватизацію житла? 7. Чи повинен він сплачувати гроші за приватизацію? Дати розгорнуті відповіді на ці запитання.
Задача № 22. Сім’я Біленків у складі чотирьох осіб — чоловіка, дружини, їхнього сина з дружиною мешкає в трикімнатній квартирі державного житлового фонду загальною площею 62 кв. м. Син проходить альтернативну військову службу. Чоловік бажає приватизувати квартиру. Контрольні питання 1. Роз’ясніть порядок приватизації цієї квартири. 2. Хто буде власником приватизованої квартири? 3. Чи зміняться порядок і умови приватизації, якщо у сина й невістки наймача народилася дитина, котру прописали у цій квартирі? 4. Чи можлива приватизація, якщо не всі члени сім’ї бажають приватизувати квартиру? 5. Чи зміниться рішення, якщо буде встановлено, що будинок включений до плану реконструкції?
Задача № 23. Сім’я Зеленюків, яка складається з чоловіка, дружини, сина 12 років і дочки 6 років, займає двокімнатну квартиру житловою площею 24 кв. м. 1998 р. сім’ю було взято за місцем проживання на квартирний облік для отримання трикімнатної квартири. У травні 2000 р. Зеленюки приватизували займану ними квартиру. У серпні 2003 р. їм була надана однокімнатна квартира площею 18 кв. м. Зеленюк відмовився від отримання цієї квартири і звернувся зі скаргою до Київської міської держадміністрації щодо надання їм трикімнатної квартири. Контрольні питання 1. Чи правомірні вимоги Зеленюка? 2. В якому порядку має бути вирішено цей спір? 3. Яке рішення необхідно ухвалити?
Задача № 24. Валентина народилася через місяць після приватизації батьками квартири. Батько через три місяці після розлучення вирішив продати свою частку, але нотаріус відмовився посвідчити договір на купівлю-продаж частини квартири. Контрольні питання 1. Чи є Валентина співвласницею квартири? 2. Чи мають право батьки відчужувати належну їм квартиру і в якому порядку? 3. Які особливості регулювання відносин батьків і неповнолітніх дітей в житловій сфері? Висловіть свою позицію щодо рішення нотаріуса.
Задача № 25. У вересні 2001 р. квартирне управління Київської міської державної адміністрації звернулось з позовом про виселення сім’ї Калини у складі чотирьох осіб з квартири по вул. Пушкінській, де вони займають дві кімнати площею 40,3 кв. м, у трикімнатну квартиру житловою площею 41,8 кв. м на Троєщині. В обґрунтуванні позову було зазначено, що житловий будинок підлягає комплексному капітальному ремонту. У зустрічному позові громадянка Калина виявила бажання приватизувати займану нею квартиру, оскільки раніше Старокиївська райдержадміністрація відмовила в цьому, зазначивши, що будинок включено до планів ремонту ще 1989 р. Контрольні питання 1. Чи може Калина здійснити приватизацію зазначеної квартири? 2. Які документи необхідні для проведення ремонту? 3. Як співвідносяться поняття: “ремонт”, “капітальний ремонт”, “реконструкція”, “переобладнання”, “перепланування”? 4. Яке рішення має ухвалити суд?
Задача № 26. У квітні 2002 р. громадянин Бондаренко звернувся до місцевих органів про приватизацію житла, яке він з дружиною займає. Позивач зазначав, що з вересня 1995 р. працював на підприємстві, у зв’язку з чим йому було надано двокімнатну квартиру загальною площею 50 кв. м, яку він приватизував разом із сім’єю у складі 5 осіб. Приватизовану квартиру Бондаренко залишив дочці з сім’єю. У січні 2002 р. він отримав нове житло в будинку державного житлового фонду. Посилаючись на те, що вони з дружиною не використали повністю свої житлові чеки, він має намір приватизувати нове житлове приміщення, де мешкає. Місцевий орган приватизації відмовив йому, посилаючись на те, що приватизація здійснюється лише один раз. Контрольні питання 1. Чи має право на приватизацію житла Бондаренко і в якій частині? 2. Хто буде власником житла? 3. Як розв’язати справу?
Задача № 7. У квітні 1995 р. громадянин Лисиця звернувся до суду з позовом відгодівельному радгоспу “Лубенський” про приватизацію житла, яке вони займають. Позивач зазначав, що з вересня 1992 р. він працював у цьому господарстві, у зв’язку з чим йому було 65 надано двокімнатну квартиру, яка належить радгоспу. Лисиця припинив трудові відносини з радгоспом, оскільки є інвалідом II групи. Посилаючись на те, що він має намір приватизувати житло, в якому мешкає, а відповідач незаконно відмовив у цьому, позивач просив задовольнити його вимоги про усунення перешкод у приватизації квартири. Контрольні питання 1. Чи підлягає службове житло приватизації? 2. Які об’єкти житлового фонду можуть бути приватизовані, а які ні? 3. Як розв’язати справу?
Задача № 27. Громадянин Вітренко заборгував платню за користування трикімнатною квартирою та побутові послуги на суму 7 тис. грн. Водночас, маючи намір приватизувати займане житло, він звернувся до органів приватизації, але йому було відмовлено в реалізації його права. Громадянин Вітренко за роз’ясненням звернувся до адвоката. Контрольні питання 1. Чи законною є відмова у приватизації? 2. Чи може громадянин Вітренко приватизувати займане ним житло і яким чином? 3. Які строки приватизації передбачено чинним законодавством?
Задача № 28. Житлово-експлуатаційна контора подала позов до громадянина Гирича про виселення. Позивач зазначав, що наймач житлового приміщення виїхала для проживання в Одесу, де служить син. Відповідно до Житлового кодексу України вони підлягають виселенню, але в добровільному порядку звільнити помешкання відмовляються. Контрольні питання 1. Чи має право ЖЕК подати такий позов і як необхідно розв’язати спір? 2. Хто буде відповідачем цієї справи? 3. Який порядок виселення тимчасових мешканців?
Задача № 29. Молодого спеціаліста за розподілом направлено на роботу із забезпеченням житлом. Оскільки за десять років сумлінної роботи квартиру йому не було надано, він звернувся до суду з позовом про зобов’язання надати йому помешкання. Контрольні питання 1. Чи має право працівник подати такий позов? 2. Чи обґрунтовані ці вимоги та чи підлягають вони судовому вирішенню? 3. Як необхідно розв’язати спір?
Задача № 30. Громадянин Кам’яний звернувся до Печерського суду м. Києва з позовом до колишньої дружини про визнання її такою, що втратила право на житло у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання до Франції. Суддя відмовив у прийнятті позовної заяви, зазначивши в ухвалі, що спори відповідно до ст. 125 Цивільно-процесуального кодексу розглядаються судами за місцем проживання відповідача. Кам’яний оскаржив ухвалу судді. Контрольні питання 1. Назвіть систему та структуру органів, уповноважених розглядати спори в житловій сфері. 2. Яке рішення і в якому порядку має прийняти вищий суд? 3. Який порядок оскарження прийнятих рішень?
Задача № 31 Житлово-експлуатаційна контора м. Обухів подала до суду позов до громадянки Борисенко про виселення, посилаючись на те, що після смерті наймача однокімнатної квартири до неї самоправно вселилася відповідачка. Борисенко у позовній заяві зазначила, що вона вселилася в квартиру за згодою бабусі. Але ЖЕК просив постановити рішення про її виселення на підставі ст. 109 Житлового кодексу України. При цьому ЖЕК вказував, що за життя наймача Борисенко в квартирі не 99 проживала, а вселилася в неї після смерті наймача, що можуть підтвердити свідки. Контрольні питання 1. В якому порядку розглядаються спори про виселення осіб, які самовільно зайняли житло? 2. Чи має право на проживання в квартирі Борисенко, якщо так, то яким чином вона може підтвердити це право? 3. Складіть проект позовної заяви. Задача № 32. Громадянка Заремба проживала з 1996 по 2000 р. З чоловіком у двокімнатній квартирі свекра. Свекор, інвалід І групи, невдовзі отримав нову квартиру. 1997 р. сім’я Заремби у складі трьох осіб приватизувала займане житло. 1998 р. у них народилася ще одна дитина, яку прописали в цій квартирі. Після розлучення чоловік продав належну йому частку в квартирі батькові, який невдовзі оселився в ній зі своєю дружиною. Заремба звернулася до адвоката за роз’ясненням. Контрольні питання 1. На яких суб’єктів поширюється і з якого моменту виникає право на захист? 2. Чи має новонароджений право на захист і яким чином його можна здійснити? 3. Чи правомірно було здійснено продаж частки житла? 4. Якими засобами має Заремба захистити належні їй права? Дайте розгорнуті відповіді на ці запитання. Підготуйте проект позовної заяви з урахуванням проекту зустрічного позову чоловіка Заремби, свекра.
Задача № 33. У травні 1999 р. громадянка Примак подала позов до суду проти Львівського міськвиконкому про виселення з кооперативної квартири № 1. У позові позивачка зазначила, що їй разом з чоловіком з 1991 р. належать квартири № 1 та № 2 кооперативного будинку. Пай повністю сплачено. Позивачка зазначала, що в постанові Львівського обласного суду від 13 листопада 1994 р. і вироку Шевченківського районного суду, за яким було засуджено її чоловіка, містилася вказівка про конфіскацію квартири № 1. У свою чергу Примак вимагала видачі свідоцтва про право власності на квартири, а міськвиконком вирішив відселити сім’ю Примакз квартири № 1, яку займав засуджений. При розгляді справи було встановлено, що подружжя перебуває у шлюбі з 1990 р. Але чоловік Примак залишив сім’ю 1993 р. і став проживати окремо. Житло збудовано 1986 р., але зареєстровано на ім’я Примак. У будинку проживає позивачка з двома дітьми. Після припинення шлюбних відносин подружжя не ділило житлову площу. Контрольні питання 1. Які обставини необхідно з’ясувати для розв’язання справи? 2. Чи має право на проживання в будинку Примак? 3. Як вирішити справу? Підготуйте проект ухвали суду.
Задача № 34. Через рік після фактичного припинення спільного життя з дружиною та три роки після розірвання шлюбу громадянин Коваленко дізнався, що дружина продала будинок, який вони приватизували під час спільного проживання. Контрольні питання 1. На підставі яких правових норм Коваленко захистити порушені права? 2. Чи має право Коваленко на захист своїх прав, посилаючись на норми Житлового кодексу? 3. З якого моменту у Коваленка виникає право на захист? Які терміни діють у житловому праві? 4. Складіть проект позовної заяви.
Задача № 35. Громадянин Сірко придбав у громадянина Терешка трикімнатну квартиру, але через місяць звернувся із заявою про розірвання договору, зауваживши, що продавець приховав від нього, що в квартирі прописані мати Терешка, яка проживає в селі, син, який перебуває на заробітках, а також те, що квартира потребує ремонту. Терешко проти позову заперечував, посилаючись на те, що Сірко рік квартирував, а тому знав про всі права інших осіб на цю квартиру. Контрольні питання 1. Які обов’язки має громадянин Терешко? 2. Які права на житло мають тимчасово відсутні мешканці квартири? 3. Який позов має скласти Сірко і чи повинен суд розірвати договір?
Задача № 36. Громадянин Новак мешкав в однокімнатній приватизованій квартирі у м. Самборі. За вироком суду від 16 січня 1998 р. Він був засуджений до п’яти років позбавлення волі та конфіскації майна. Адвокат у зверненні до суду зазначив, що постановою від 20 квітня 1999 р. Апеляційний суд Львівської області змінив вирок, призначивши міру покарання у вигляді трьох років виправних робіт без позбавлення волі, і з вироку місцевого суду м. Львова, за яким було засуджено Новака, виключено вказівку про конфіскацію квартири. За час перебування під вартою на квартиру було звернуто стягнення, і після її реалізації з прилюдних торгів видано ордер сім’ї громадянки Баранової. Новак подав до суду позов про визнання ордера недійсним і виселення сім’ї Баранової. Контрольні питання 1. Упродовж якого строку зберігається право на житло в разі тимчасової відсутності громадян? 2. Чи підлягають задоволенню вимоги Новака, чи йому має бути виділене нове житло? 3. Спираючись на які норми права Новак може захистити свої права? Складіть проект позовної заяви та підготуйте проект рішення суду.
12. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАЛІКУ (ЕКЗАМЕНУ)
13. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Житловий Кодекс Української РСР: К., 1990. 2. Житловий Кодекс України: Проект, «Голос України». – 2001. – 7 квітня. 3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 40–44. – Ст. 356. 4. Закон України від 19.06.1992 «Про приватизацію державного житлового фонду»; К., 1993. 5. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. Відомості Верховної Ради України: 1992 № 6. 6. Закон України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат» //Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1993. – № 39. 7. Про практику розгляду судами України справ про спадкування. – Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 р. № 4 (із змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 грудня 1992 р. № 13) // 8. Постанови Пленуму Верховного суду України 1972 – 2002 рр. / Офіційне видання / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: А.С.К. – 2003. – 560 с. 9. Луць В.В., Особливості розвитку договірного права в сучасних умовах// Вісник Університету внутрішніх справ. —1999. - № 6. 10. Мічурін Є.О., Сліпченко С.О., Соболев В.О., Житлове право України// Науково-практичний посібник. - X.: Еспада, 2001. 11. Цивільне право України.: Підручник. У 2-х кн.. Книга перша./ Дзери О.В., Боброва Д.В., Довгерт А.С. та ін. / За ред. Дзери О.В., Кузнецової Н.С., К., 2002. 12. Цивільне право України.: Підручник. У 2-х кн.. Книга друга./ Дзери О.В., Боброва Д.В., Довгерт А.С. та ін. / За ред. Дзери О.В., Кузнецової Н.С., К., 2002. 13. Васькович Й. Спадкування за заповітом: проблеми вікового цензу// Право України. – 2008. – № 4. – С. 121–123. 14. Васькович Й., Тюрін Ю. Чи потребує спадкове законодавство подальшого удосконалення // Юридична Україна. – 2008. – № 5. – С. 89–91. 15. Галянтич М. Розмежування договорів міни та обміну жилих приміщень // Юридична Україна. – 2007 – №. 6 – С. 52–55. 16. Домашенко М. В., Рубаник В.Є. Власність і право власності: нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні. – Х.: Факт, 2002. – 550 с. 17. Заїка Ю. Здійснення права на спадкування // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 91–93. 18. Космін Ю. Договір довічного утримання // Право України. – 2000. – № 2. – С. 69–71. 19. Кухарєв О. Цивільно-правова відповідальність виконавця заповіту// Право України. – 2008. – № 3. – С. 91–93. 20. Лічман Л. Поняття «житло» і його цивільно-правове значення // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 19–22. 21. Магометова З. Восстановление срока для принятия наследства: Процесуальные проблемы правоприменительной практики // Бюллетень нотариальной практики. – 2004. - № 5.–С. 20–22. 22. Мазуренко С.В. Особливості укладення спадкового договору // Право України. – 2004. - № 2.–С. 111–114. 23. Мазуренко С.В. Спадковий договір у цивільному праві України: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська нац. юрид. академ. - О., 2003. – 20 с. 24. Міненкова Н.О. Особливості застосування окремих положень Цивільного кодексу України щодо здійснення прав спадкоємця // Вісник Верховного Суду України. – 2006. - № 2. – С. 38 – 40. 25. Мічурін Є. Обмеження прав осіб щодо володіння, користування, розпорядження майном // Право України. – 2006. – № 12. – С. 103–108. 26. Могиліна Т. Історія розвитку становлення та прийняття спадщини в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 2. – С. 38 – 41. 27. Могиліна Т.Г. Деякі питання спадкування окремих видів майна // Держава і право. – К., 2002. – Вип. 18. – С. 220 -224. 28. Погрібний С.О. Окремі аспекти розвитку спадкового права в Україні у ХХ ст. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. - № 3.–С.76–82. 29. Ромовская З. Проблемы наследственного договора // Юридическая практика. – 2003. - № 44. – С. 16. 30. Ромовська З. Реформа спадкового права // Українське слово.–1997. - № 1.–С. 103–109. 31. Турлуковський Я. Окремі проблеми функціонування правової конструкції заповіту подружжя в українському спадковому праві//Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 11. – С.30-37. 32. Турлуковський Я. Спадковий договір в українському цивільному праві: теорія та практика // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 6. – С.34–41. 33. Фурса Є. Основні терміни спадкового права // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 3.– С.32–36. 34. Фурса С. Я. Суб’єкти спадкового договору, їх права та обов’язки// Юриспруденція: теорія і практика. – 2006. - № 1. – С.15–25. 35. Чуйкова В. Правова характеристика спадкового договору//Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4. – С.3–8. 36. Чуйкова В. Правова характеристика спадкового договору//Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 4. – С. 3 – 7. 37. Шахрайчук І. А. Спадкове право. Ретроспективний аналіз: Навч. посіб. – Дніпропетровськ: Дніпр. нац. ун-т, 2000. – 224 с.
Підп.до друку. 05.01.2012. Формат вид. 60х801/16 Ум. друк. арк. 4,21. Обл.-вид. арк. 3,61.
03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10 Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40 E-mail: nam@nam.kiev.ua Інтернет: www.nam.kiev.ua
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||