ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА 23.07.2015 02:13

конспект лекції

 

ТЕМА: «ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА»

 

ПЛАН

1. Порушення вимог законодавства про охорону праці

2. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

3. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах

4. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

5. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд

 

Основна література:

Кримінальне право України : Особлива частина : [підручник] / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [4-те вид., перероб. і допов]. – Х. : Право, 2010. – 608 с.

Кримінальне право України : Особлива частина : [підручник] / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф., засл. діяча науки і техніки України Є. Л. Стрельцова. –  Х. : Одіссей, 2009. – 496 с.

Кримінальне право України. Особлива частина : підруч. / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, О. О. Дудоров та ін.; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – [3-тє вид., переробл. та допов]. – К. : Атіка, 2009. – 744 с.

Науково-практичний коментар до кримінального кодексу України : У 2 т. – Т. 1 / За заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – [3-тє вид., перероб. та доп.]. – К. : Алерта : КНТ : Центр учбової літератури. – 2009. – 624 с.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України : / За ред. М. І. Мельника, М.І. Хавронюка. - [6-те вид., переробл. та доповн.]. - К. : Юридична думка, 2009. - 1236 с.

 

 

Додаткова література:

1. Роз’яснення щодо застосування законодавства про кримінальну відповідальність за злочини проти безпеки виробництва надані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 7 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва” // Вісник Верховного Суду України. – 2009. - № 8. – С. 15–19.
2. Бахуринська О. О. До критики змішаної форми вини у злочині, передбаченому ст. 271 КК України «Порушення безпеки праці») / О. О. Бахуринська // Законодавство України. – 2005. – № 1. – С. 57–64.
3. Борисов В. І. Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці / В. І. Борисов. – К., 1991.
4. Лановенко И. П., Чангули Г. И. Уголовно-правовая охрана трудовых прав граждан / И. П. Лановенко, Г. И. Чангули. – К.: Наук. думка, 1989. – 280 с
5. Луценко С. А. Проблемы правового регулирования взаимной ответственности сторон по трудовому контракту / С. А. Луценко // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1996. – № 7. – С. 33–36.
6. Маляренко В. Т. Практика розгляду справ про порушення правил охорони праці й безпеки ведення робіт / В. Т. Маляренко, В. Й. Борисов // Коментар судової практики з кримінальних справ: Бюллетень законодавства й юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 81–88.
7. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : [навч. посіб.] / Навроцький В. О. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 704 с.
8. Черняк М. М. Гарантії трудових прав працівників державних підприємств / М. М. Черняк // Право України. – 1997. – № 6. – С. 56–60
9. Шамшина І. Щодо концепції законодавства України про охорону праці / І. Шамшина // Право України. – 1998. – № 4 – С. 44–46.

 

Нормативно-правові джерела

Розділ Х Особливої частини Кримінального кодексу України // Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва: Постанова № 7 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року

Перелік об’єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню. Затверджений наказом МВС № 651 від 5 вересня 1998 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.

Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку : Закон України від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995.– № 12.

Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994.– № 27.

Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998.– № 22.

Про об’єкти підвищеної небезпеки : Закон України від 18 січня 2001 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.

Про охорону праці : Закон України від 21 листопада 2002 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.

Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення : Закон України  від 23 грудня 2004  року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.

Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995.– № 27.

Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994.– № 5.

Положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 42.; 1999. – № 19

Положення про основні засади організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1997 р. № 1332 // Офіційний вісник України. – 1997. – Число 49.

Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки : постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua

 

 

 

Порушення вимог законодавства про охорону праці

 

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є конституційне право людини і гро­мадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов'язковим об'єктом виступає здо­ров'я особи.

2. Потерпілим від злочину може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв'язок з даним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого про­цесу.

Визнання особи потерпілим не залежить від того, перебуває особа в трудових від­носинах з об'єктом, де стався нещасний випадок на виробництві, чи пов'язана з ним іншими відносинами - адміністративними (учні, студенти-практиканти, відряджені), цивільно-правовими. Водночас не можуть визнаватися потерпілими від цього злочину особи, не пов'язані з даним виробництвом, зокрема, представники контролюючих орга­нів, громадяни, які випадково опинилися на території підприємства, установи, органі­зації, де з ними стався нещасний випадок, замовники продукції чи послуг, особи, які мешкають поблизу підприємства.

3.       Об'єктивна сторона характеризується: 1) діянням (дією або бездіяльністю); 2) наслідками у вигляді шкоди здоров'ю (ч. 1 ст. 271) або загибелі людей, чи іншими тяжкими наслідками (ч. 2 ст. 271); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охо­рону праці шляхом дії полягає у вчинках, які заборонені відповідними правилами (на­приклад, вказівка про проведення певних робіт у шкідливих для здоров'я умовах чи з використанням неналежного обладнання, інструментів). Переважно цей злочин харак­теризується бездіяльністю, що має місце при невиконанні дій, які особа повинна була вчинити відповідно до існуючих нормативних вимог (наприклад, незабезпечення інди­відуальними засобами захисту, відсутність контролю за проведенням робіт і дотриман­ням при цьому правил безпеки праці підлеглими працівниками, допуск до роботи осіб, які не мають відповідної підготовки чи не проінструктовані з питань охорони праці).

Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 271 сконструйована як бланкетна, то при застосуванні цієї статті слід встановлювати не лише те, які саме нормативно-правові акти порушено при вчиненні цього діяння, а й конкретно визначити, вимоги яких саме статей, пунктів, параграфів не дотримано винним, а також розкрити суть допущеного порушення.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є місце його вчинення. Ним є місце, де здійснюється виробництво, - підприємство, установа, організація або підприємницька діяльність громадянина — суб'єкта такої діяльності.

Наслідки у вигляді шкоди здоров'ю потерпілого мають місце при заподіянні особі легкого або середньої тяжкості тілесних ушкоджень

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.

4.     Суб'єкт злочину спеціальний. Крім загальних ознак суб'єкта злочину, він наділений ще й спеціальними ознаками, а саме: 1) є службовою особою підприємства, уста­нови, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності; 2) несе спеціальні обов'язки з охорони праці.

5.     Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною виною у виді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

6. Кваліфіковані види злочину (ч. 2 ст. 271) мають місце тоді, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило: 1) загибель людей; 2) інші тяжкі наслідки.

 

 

Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

 

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виконання робіт з підвище­ною небезпекою, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.

Має значення не галузь господарства, в якій проводяться певні роботи, а сам ха­рактер таких робіт та правил, які порушуються. Ці правила стосуються не загальних правил охорони праці, які поширюються на всі галузі народного господарства та види виробничої діяльності, а лише тих правил, що стосуються окремих видів робіт. Це, зок­рема, навантажувально-розвантажувальні роботи; ремонт та реконструкція транспорт­них комунікацій в умовах збереження руху транспорту; електромонтажні роботи, що проводяться без знеструмлення обладнання; підземні гірничі роботи; висотні монтажні та інші будівельні роботи; роботи, які проводяться з обладнанням, що експлуатується під тиском, в умовах високих температур чи холоду; роботи з отруйними і сильнодію­чими речовинами тощо.

2. Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які особи - як учасники вироб­ничого процесу (робітники і службовці підприємства, де виконуються роботи з під­вищеною небезпекою), так і інші особи, включаючи тих, що не мають будь-якого від­ношення до даного виробництва.

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, 2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або ж заподіяння реальної шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 272) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками. Крім того, обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.

Обстановка вчинення злочину полягає у тому, що діяння має місце в ході вико­нання робіт з підвищеною небезпекою. Для встановлення того, чи належать певні види діяль­ності до робіт з підвищеною небезпекою, слід звернутися до спеціальних нормативних актів.

Слід зазначити, що ст. 272 не охоплюється порушення правил безпеки під час вико­нання деяких видів робіт з підвищеною небезпекою. Це роботи, відповідальність за по­рушення правил безпеки яких встановлена іншими статтями Особливої частини КК (статті 273, 274).

Місцем вчинення даного злочину є виробництво або будь-яке підприємство.

Загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків полягає в таких змінах у стані виробничих об'єктів, підприємств, внаслідок яких виникає реальна не­безпека настання реальної шкоди вказаним у ст. 272 благам. Внаслідок цього виникає висока ймовірність виникнення пожеж, вибухів, дії термічних факторів, обвалу споруд чи вантажів, початку дії інших шкідливих факторів або й реаль­ний початок відповідних процесів.

Реальність загрози визначається з урахуванням: наявності чи відсутності людей у сфері дії шкідливих факторів, які приводяться до руху порушеннями правил виконання робіт з підвищеною небезпекою; кількістю та ступенем шкідливості певних речовин; тривалості, місця та часу вчинення діяння тощо. Тяжкість ймовірних наслідків визнача­ється залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу; кількості осіб, які можуть потерпіти від вибуху, обвалу, дії інших факторів; інших конкретних обставин справи.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних у частинах 1 і 2 ст. 272.

4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Обов'язки з дотримання правил можуть покладатися на особу в зв'язку із обійманою посадою чи виходячи з характеру виконуваної роботи.

 

 

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах

 

Під правилами безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та вибухонебезпеч­них цехах слід розуміти будь-які нормативно-правові акти (закони, постанови, інструк­ції, правила тощо), що містять відповідні норми. При цьому на вибухонебезпечних підприємствах та в цехах діють як загальні правила охорони праці (їх порушення, за наявності підстав, кваліфікується за ст. 271), так і спеціальні, так звані правила вибухобезпеки, призначені для попередження вибухів та максимального зменшення шкідли­вих факторів тих вибухів, яких не вдалося уникнути.

Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цехи. Це підприємства і цехи, функціонування яких пов'язане з постійною небезпекою (загрозою) вибуху. Спеціальні норми до вибухонебезпечних відносять лише підприємства, де є загроза тільки хімічного вибуху. З огляду на це, до вибухонебезпечних підприємств не належать опалювальні котельні, бойлерні, паросилові цехи, трансформаторні підстанції тощо.

Вибухонебезпечність конкретного підприємства чи цеху визначається при його проектуванні, визначенні чи зміні технології компетентними державними органами, які здійснюють нагляд за дотриманням безпеки виробництва або ж адміністрацією певного об'єкта.

Місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 273, не можуть визнаватися об'єкти невиробничого призначення.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в частинах 1 і 2 ст. 273.

3. Наслідки, причинний зв'язок, суб'єкт, суб'єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 273, аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272.

 

 

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виробництва, на якому за­стосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи.

2. Предметом цього злочину є радіоактивні матеріали.

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил ядерної або радіаційної безпеки; 2) наслідками у вигляді створення загрози за­гибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потер­пілого (ч. 1 ст. 274), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 274); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Під правилами ядерної або радіаційної безпеки слід розуміти будь-які норматив­но-правові акти, які регламентують вимоги безпеки щодо робіт з радіоактивними мате­ріалами.

Місцем вчинення злочину є виробництво.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в частинах 1 і 2 ст. 274.

4. Наслідки, причинний зв'язок, суб'єкт, суб'єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 274, аналогічні відповідним ознакам злочину, пе­редбаченого ст. 272

 

Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд

 

1.      Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а додатковим обов'язковим його об'єктом - життя та здоров'я особи.

2.     Предметом злочину є: 1) промислова продукція; 2) будівлі і споруди.

3. Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд; 2) наслідками у ви­гляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у вигляді заподі­яння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 275), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 275); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а та­кож 4) часом вчинення злочину.

Порушення вказаних правил може бути вчинене шляхом дії або бездіяльності і може полягати у: даванні вказівки про виготовлення промислової продукції з матеріа­лів, заборонених для використання через високу токсичність, легкозаймистість; дозволі на зменшення товщини несучих стін в ході проектування будинку; відсутності контро­лю за діями інших працівників тощо.

До правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції, а також безпечної експлуатації будівель і споруд, належать стандарти (державні, га­лузеві, стандарти підприємств), будівельні норми і правила (БНІП); окремі рішення компетентних органів про заборону використання певних матеріалів, сировини, на­півфабрикатів (наприклад, м'яса, виробленого на територіях, де оголошено карантин у зв'язку з інфекційними хворобами тварин); акти, в яких встановлено гранично до­пустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в готовій продукції; приписи держав­них інспекторів.

Час вчинення цього злочину визначено окремо щодо кожного з предметів злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних у частинах 1 і 2 ст. 275.

4. Наслідки, причинний зв'язок, суб'єкт, суб'єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 275, аналогічні відповідним ознакам злочину, пе­редбаченого ст. 272