Зразок екзаменаційного білету з дисципліни «Організація управління промисловим підприємством»

1. Теоретичне запитання. Критерії та показники ефективності управління. Оцінка ефекту та ефективності управління на різних організаційно-структурних рівнях.

1. Тестове завдання № 1.

1. Загальнофірмова ефективність відображає:

   а) динаміку загальних цілей підприємства;

   б) динаміку цілей підрозділів підприємства;

   в) динаміку диференційованих цілей підприємства.                 

    

   2. До механізмів вертикальної координації належать:

   а) збільшення кількості ситуацій у зв’язку із зростанням складності організаційних задач;

   б) планування результатів та основних параметрів здійснення робіт, використання принципу холізму;

   в) використання стандартних правил та процедур;

   г) використання прямих контактів між керівниками, які діють з приводу рішення загальної проблеми;

   д) створення постійно діючої групи для вирішення періодично виникаючих проблем міжфункціонального характеру.                                   

    

   3. Реалізація управлінських функцій на підприємстві забезпечується через:

   а) механізм внутрішньої координації;

   б) процедури стимулювання;   

   в) систему інформаційного забезпечення;

   г) систему ресурсного забезпечення;

   д) структуру прийняття рішень.                

    

   4. Продуктивність апарату управління визначається:

   а) вартістю виробленої продукції, яка припадає на одного працівника апарата управління;

   б) зіставленням відносних витрат на його функціонування з обсягами та результатами виробничої діяльності;

   в) здатністю ефективно виконувати задані функції у певному діапазоні умов, що змінюються                                  

    

   5. Надійність апарату управління характеризується:

   а) своєчасність виявлення та рішення управлінських проблем;

   б) здатність органів апарату управління змінювати свою роль в процесі прийняття управлінських рішень та налагоджувати нові зв’язки;

   в) безвідмовним функціонуванням.               

1. Принцип взаємодії в системі інформаційного забезпечення передбачає:

   а) ефективну взаємодію між підрозділами за допомогою застосування інформаційних технологій;

   б) нерозголошення державної, службової та комерційної таємниці, інших відомостей, що охороняється законом;

   в) формування основних управлінських положень, які опосередковують ціль, зміст та форми ділового співробітництва на підприємстві.       

    

2. Агреговані цілі досягаються:

   а) на рівні підприємства відносно кожної стратегічної області бізнесу;

   б) на рівні функціональних блоків підприємства відносно кожного виду ресурсів виробничої системи;

   в) на рівні кожного виду виробництва (бізнесу);

   г) на рівні робочих місць у підрозділах.                              

    

3. У рамках підсистеми “виробництво” реалізуються наступні функції:

   а) формування бухгалтерського балансу;

   б) контроль обліку грошових коштів;

   в) проведення вексельних опреацій;

   г) розрахунки потреб у напівфабрикатах та матеріалах;

   д) аналіз та формування кошторису витрат на виробництво;;

   е) облік основних засобів;

   ж) порівняльний аналіз планової та фактичної собівартості;

   з) формування відомостей стосовно руху готової продукції;

   і) оформлення банківських документів.                      

    

4. До ланок апарату управління, основною продукцією яких є прийняття рішень належать:

   а) аппарат вищого керівництва;

   б) підрозділи з управління виробництвом;

   в) бухгалтерія та фінансовий відділ;

   г) підрозділи, які готують інформацію для громадськості;

   д) підрозділи, які займаються підготовкою технічних інструкцій.

    

   10.Задовільні способи вибору рішення серед альтернатив передбачають:

   а) вибір найкращого рішення з великої кількості альтернатив;

   б) взагалі задоволення потреби, яка виникла.                           

    

   3.Тестове завдання № 2

1. До соціально-економічної структури підприємства включають наступні елементи:

   а) основний та оборотний капітал;

   б) чисельність та склад працівників;

   в) виробничі та адміністративні підрозділи;

   г) документи та правила, які регламентують процеси виробництва;

   д) дослідження та розробки;

   е) характер розподілу повноважень та відповідальності.         

    

2. Економічна структура визначається:

   а) внутрішньою побудовою матеріально-енергетичних процесів;

   б) складом та співвідношенням обладнання, яке використовується;

   в) взаємозв’язками між елементами основного та допоміжного виробництва;

   г) спеціалізацією та завантаженням виробничих потужностей;

   д) розподілом робітників за професійно-кваліфікаційними, віковими ознаками, а також відносно рівня освіти;

   е) структурою майна підприємства;

   ж) співвідношенням складових основного та оборотного капіталу.    

    

3. В процесі сумісного опрацювання та прийняття рішень виникають такі відношення:

   а) доробка;

   б) узгодження;

   в) візування;

   г) виконання робіт з діловиробництва;

   д) виконання розрахункових експериментальних робіт;

   е) колегіальне розглядання проблем, їх дослідження та оцінка;

   ж) виконання робіт з технічного, адміністративного та господарського обслуговування підрозділів та окремих працівників.       

    

    4. За характером впливу  на формування організаційного механізму  виокремлюються такі групи зв’язків в системі управління:

   а) лінійні;

   б) функціональні;

   в) міжфункціональні;

   г) матеріально-речові;

   д) неформальні                                                        

    

   5. У рамках підсистеми “управління фінансами” реалізуються наступні види робіт:

   а) формування бухгалтерського балансу;

   б) контроль обліку грошових коштів;

   в) проведення вексельних опреацій;

   г) розрахунки потреб у напівфабрикатах та матеріалах;

   д) аналіз та формування кошторису витрат на виробництво;;

   е) облік основних засобів;

   ж) порівняльний аналіз планової та фактичної собівартості;

   з) формування відомостей стосовно руху готової продукції;

   і) оформлення банківських документів.                         

6. До організаційних документів належать:                                                                                               

а) наказ;                                                           г) протокол;

б) положення;                                                 д) інструкція;

в) статут;                                                         е) вказівка                  

1. Принцип інформаційної сумісності передбачає:

   а) ефективну взаємодію між підрозділами за допомогою застосування інформаційних технологій;

   б) нерозголошення державної, службової та комерційної таємниці, інших відомостей, що охороняється законом;

   в) формування основних управлінських положень, які опосередковують ціль, зміст та форми ділового співробітництва на підприємстві.           

    

2. Деталізовані цілі досягаються:

   а) на рівні підприємства відносно кожної стратегічної області бізнесу;

   б) на рівні функціональних блоків підприємства відносно кожного виду ресурсів виробничої системи;

   в) на рівні кожного виду виробництва (бізнесу);

г) на рівні робочих місць у підрозділах.

9.Технічне переозброєння виробництв, які працюють на певні сегменти оточення належить до:

а) агрегованих цілей;

б) диференційованих цілей;

в) адресних цілей;

г) деталізованих цілей.                                                  

 10.Пірамідальна система організації управління передбачає:

а) усунення середнього рівня управління та послідовне вирівнювання організаційної структури;

б) переміщення до вищої ланки організації спеціалістів в області комп’ютерної технології та формальних методів;

в) розширення діапазону управління за рахунок скорочення         вертикальних ланок;                               

г) наявність багатьох вертикальних  не лімітованих рівнів структури.

1. Тестове завдання № 3.

1. Дати визначення типового рішення:

   а) узагальнені структурні схеми побудування організації в цілому та її підсистем, які об’єктивно інваріантнідо певного діапазону змін структуроутворюючих факторів;

   б) організаційно-практична діяльність менеджера нижчого рівня щодо виконання рішення менеджера вищого рівня;

   в) вибір виду діяльності, пов’язаний з розробкою адекватної реакції організації на вплив факторів зовнішнього середовища.                

    

2. В умовах невизначеності зовнішнього середовищі особи, що приймають рішення використовують наступні стратегії:

   а) скорочення невизначеності;

   б) уникнення невизначеності;

   в) стандартні прийоми та методи, які виправдали себе на практиці;

   г) зведення невизначеності до визначеності.

    

3. До підсистеми забезпечення виробничої діяльності належить:

   а) цехи основного виробництва;

   б) підрозділи технічної підготовки;

   в) відділ технічного контролю;

   г) інструментальні цехи та ремонтно-механічні служби;

   д) підрозділи транспортного та складського обслуговування.

    

   4. Функція координації в системі управління виробництвом  передбачає:

   а) визначення конкретних задач кожному підрозділу на різні планові періоди;

   б) розробку виробничих програм;

   в) розрахунки груп нормативів;

   г) забезпечення узгодженої роботи виробничих та функціональних підрозділів підприємства, які приймають участь в процесі виконання планових завдань.

                                                                        

   5. Традиційно для кожного з основних цехів виокремлюються такі основні функціональні підсистеми:

   а) управління економічною діяльністю;

   б) управління технологічною підготовкою виробництва;

   в) управління технічним обслуговуванням виробництва;

   г) управління персоналом;

   д) оперативне управління виробництвом. 

    

   6. До складу внутрішнього венчурного проекту включаються:

   а) виокремлена особлива група спеціалістів та лінійних керівників для реалізації комплексної інновації;

   б) всі члени правління, а такою провідні спеціалісти з технічного відділу та відділу маркетингу;

   в) спеціалісти різних підрозділів, які працюють на тимчасовій основі        

   7. В процесі застосування методу колегального старшинства:

   а) рішення приймаються більшістю голосів;

   б) рішення приймаються відповідно до загальної узгодженості;

   в) вирішальний голос залишається за керівником.                  

         

   8. Структуру маркетингових підрозділів за товарно-галузевою ознакою мають:

   а) маркетингові служби невеликих підприємств, які працюють з вузьким асортиментом на невеликій кількості національних ринків;

   б) маркетингові служби підприємств, які випускають широкий асортимент продукції з різною технологією та спеціалізуються на невеликій кількості збутових ринків відносно однородного характеру;

   в) підприємства регіональної орієнтації збутової діяльності, які працюють на небагатьох, неоднорідних ринках з чіткими границями.         

       

   9. Основними недоліками централізованої структури рекламної служби є:

   а) невелика гнучкість;

   б) складність забезпечення в рамках всього підприємства єдиного підзоду до реклами;

   в) направлення зусиль в першу чергу на рекламу продукції виробничих підрозділів;

   г) велика чисельність персоналу.       

                                            

   10.Дворівневий канал збутової мережі використовується у випадках:

   а) коли обсяг передпродажного та післяпродажного сервісу невеликий;

   б) коли кількість ринкових сегментів незначна;

   в) коли ринок охоплює велику територію;

   г) коли поставка товарів здійснюється невеликими, але терміновими за реалізацією партіями;

   д) коли існує реальна можливість зекономити кошти шляхом постачання великих партій обмеженому колу крупних споживачів.   

    

1. Задача  

На підприємстві чисельність працівників у травні місяці становила 340 осіб. Всі підрозділи, окрім виробничих цехів та охорони, працюють в одну зміну з 8-00 до 16-30. Виробничі цехи, які налічують 120 осіб, працюють у дві зміни з 7-00 до 24-00. Підрозділ охорони працює цілодобово у чотири зміни та налічує 32 особи. Тривалість обідньої перерви для всіх підрозділів становить 30 хвилин.

Спостерігаючи за трудовою дисципліною, можна дійти висновку, що на підприємстві мають місце запізнення на роботу, характерні для всіх підрозділів в середньому на 10 хвилин та додаткові втрати робочого часу, пов’язані з ненормативними перервами, які становлять 20 хвилин. Для виробничих цехів відповідно до особливостей виробничого процесу передбачені додаткові перерви для кожного працівника загальною тривалістю 20 хвилин. Необхідно визначити  ефективність використання робочого часу  на підприємстві за поточний місяць.