Методичні вказівки

Формування та історична доля некласичних правових систем

Тема   Арабський халіфат та система мусульманського права

Словник:

ü  Коран - читання вголос;

ü  Сунна – шлях;

ü  Іджма – згода;

ü  Кіяс – аналогія;

ü  Адат – звичай;

ü  Фарт – обов’язкове;

ü  Халяль –дозволене;

ü  Харам – заборонене;

ü  Фікх – знання;

ü  Ікта – земельний наділ;

ü  Хадис – з’ясувати в ході лекції;

ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК АРАБСЬКОГО ХАЛІФАТУ

Аравійський півострів

4 – 6 ст. виникнення протодержав на аравійському півострові (Ємен, Мекка, Ятриб) населення живе в умовах розпаду первіснообщинного ладу. Шейхи експлуатують своїх соплеінників. З’являється монотеїзм -  покірність ( по – арабські іслам). Курейшиті – плем’я яке проживало у Меккі.

6 – ст. 570 рік  захоплення Ємену іранцями. Караванні шляхи переходять на північ і приходить криза. Вихід був знайдений у релігії. Нова релігія була об’єднаючим фактом.

610 р. – Муххамед із роду Бану – Хашим арабського племені курейшитів починає проповідувати нову релігію. Він отримує відкриття від Аллаха. Виходить на головну площу і розповідає нову релігію. Після його смерті це вчення було записано у Корані.

Догматика віровчення (п’ять не надзвичайних обов’язків):

ü  Немає Бога, окрім Аллаха і мухамед пророк Його;

ü  Щоденна п’ятикратна молитва;

ü  Подання пожертви (Закят)

ü  Поститися у місяці ромодан

ü  Священна подорож (паломництво) хадж – у Мекку;

Гасло релігії – об’єднання всіх правовірних, також не вірних під прапором ісламу. Вісім місяців на рік потрібно було воювати з невірними і ця діяльність називалася священна війна – ДЖИХАД.

Приваблива сторона – вороже ставлення до рабства.

Мухамеда підтримали на

16 липня 622 р. Мухамед переселяється в Ятриб, організовує громаду віруючих. Це місто починають називати Медина; переселення називається хіджра;

630 р. Мекка визнає Іслам і оголошує священною столицею мусульман; Курешити визнали іслам (вони хотіли зберегти свій священний вплив);

Після смерті Мухамеда:

v  Глава держави – Халіф «заступник пророка» - світський та духовний лідер

v  Основа виконавчої влади – військо – оплачувалося часткою здобичи;

v  Суд цілком в руках духовних осіб;

Характеристики теократичної держави:

ü  Повне зрощення державної і церковної влади, вище духовенство – штат радників держави;

ü  Військо оплачується часткою військової здобичі;

ü  Затят – пожертва мусульман, основа податкової системи мусульманської держави;

ü  Держава володіє землею, яка не обробляється і не має господаря, решта земель у приватної власності.

В 632 р. мухаМед помер.

Халіфи що правили після Мухамеду:

• 632 -634 Абу-Бекра – врегульовує внутрішні чвари та завойову Сирію
• 634 – 644 – Омар – призначений – наділення тимчасовими земельними ділянками, через це виникає розшарування суспільства. Виникає умовний прошарок

                  Земля давалась за умови:

• Військова служба
• Обробляти землю
• Податки
• 644 – 656 - правління  Осман – розширив територію, офіційна редакція Корану, захищав інтереси свого роду (верхівки); Це мало наслідки – повстання армії;
• 656 – 661 – правління халіфа Алі, група шиїтів – партія Алі – об’єднання стає окремим релігійним напрямом ісламу.
• 661 – 680 – правління халіфа Муаві – 4 по порядку. 650 – сунітський рух – хто визнає традицію. Став проголошує сунізм панівною течією в ісламі. Призначає наступника престолу свого сина. Таким чином держава переходить від виборів до теократичної держави.

            640 шиїтський рух – опозиція халіфу Осману;

            Хараджити – відкололися від шиїтського руху.

Існували наступні течії:

v  Шиїти – спиралися на коран;

v  Сунніти – люди традиції, які спиралися на сунні;

v  Хараджити – взяли за зразок практику двох перших Халіфів;

v  Завойовницький рух арабів

Арабські завоювання:

Арабська експансія почалася 632 – 634 рр.

• 711 – 718 араби заво піренейський півострів
• 732 – поразка мусульман при Пуатьє (Франція)
• 756- 1031 – Кордовський халіфат на території Іспанії

Початок 10 ст. – арабський халіфат розпадається на 5 окремих держав.

• До Абасидів перейшла влада на ін. територіях. Столиця перейшла з Іраку в Багдад;
• Фатимідів;
• Кордовський халіфат;

ВИСНОВКИ – іслам став пануючою релігією, Джихад – священна війна, податок для не мусульман – харадж. Більшість мусульман  - суніти, 10% - шиїти.

ПРАВОВІ СИСТЕМИ ІСЛАМСЬКИХ ДЕРЖАВ;

v  Джерела і система шаріату;

v  Звичаєве право – та «вестернізація» права ісламських країн.

Шаріат (ісламське право)    

Право правителів (позитивне право)

 Право общин (звичаєве пр.)

Шаріат - звід мусульманських теологічних нормативів. Головних принцип  - монотеїзм. Ісус – пророк посланник, наділяється деякими повноваженнями.

Джерела віровчення:

1.  Коран (написан від першої особи (бога)

2. Сунна – приклади з життя (прецеденти) як він вирішував ті чи інші питання та ситуації. Складається з  хаддисів – окремих оповідей про окремі події. 

3. Іджма -  спільна згода мусульманської общини, узгоджена думка місцевих релігійних авторитетів;

4. Кияс -аналогія закону – общий дух закону;

Коран складається з 114 сур (розділів) які об’єднані в 90 меканських і 24 мединських (більш пізних)

• 70 строф встановлюють особистий статус;
• 70 строф регулюють цивільні правовідносини;
• 30 строф – кримінально правові відносини;
• 13 строф регулюють судову процедуру;
• 10 строф регулюють владно – правові відносини;
• 10 строф торкаються економіки та фінансів;
• 25 «міжнародно – правових строф»

Шлюб за Кораном розглядає як торгівельна угода з викупом нареченої. Якщо чоловік може утримувати то може брати 4 дружини. Злочини за Кораном  – проти релігії, за крадіжку – відсікання руки.

Сунна  – розповідає про життя пророка, з якого треба брати приклад. Складає з хадисів – окремих оповідей 1.Розповідь – адат (поділяються на аутентичні, та слабкі)  2. Опора –

Іджма - догмат, єдність мусульманського суспільства. Має найбільше практичне значення. Застосовується в судді.

Кіяс – висновок за аналогією – способ тлумачення та застосування права.

Характерні риси шаріату:

ü  Архаїчний характер цого інститутів

ü  Казуістичність містить конкр ситуа

ü  Відсутність систематизації

ü  Екзотичність – (не визнає інших правових систем)

Звичаєве право:

Шаріат ділить всі вчинки людини на п’ять категорій:

1. Обов’язкові;
2. Рекомендовані;
3. Байдужі

Три тенденції сучасного мусульманського права:

• Вестернізація – видання спеціальних законодавчих актів
• Кодифікація – приписів які стосуються правоздатності або дієздатності;
• Скасування суддів шаріату;

Необхідна

Китай, Індія, Японія                                                              

Основні країни світу для іспиту знати які правові сім’ї.