
|
|
Главная \ Методичні вказівки
Методичні вказівки
РОБОЧА ПРОГРАМА виробничої практики для студентів ІV курсу Освітньо-кваліфікаційний рівень БАКАЛАВР Галузь знань 0201 «Культура» Напряму підготовки 6.020105 «Документознавство 21.11.2013 05:09
ВСТУП
Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 93 від 08.04.93 р., зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України № 351 від 20.12.94 р., практика визнана невід’ємною складовою частиною навчального процесу студентів у вищих навчальних закладах незалежно від їх форм власності та підпорядкування. Виробнича практика для студента ІV курсу є більш змістовною частиною практичної підготовки і передбачається навчальним планом та графіком учбового процесу факультету державного управління у VІІ семестрі навчального року тривалістю 4 тижнів, обсягом 216 години і завершується заліком. Виробнича практика студентів ІV курсу проводиться на базі комплексу професійно-орієнтованих дисциплін, передбачених навчальним планом (за І–ІV курс) спеціальності 6.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність». Провідними дисциплінами в цьому комплексі є «Документаційне забезпечення діяльності установ (за фаховим спрямуванням)», «Інформаційно-аналітична діяльність», «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронний документообіг». Теоретичні засади цих дисциплін визначають основний зміст практики.
ЗМІСТ ПРАКТИКИ
Мета практики полягає у закріпленні теоретичних знань, отриманих під час вивчення спеціальних дисциплін згідно з навчальними планами кафедри документознавства та інформаційної діяльності для I – IV курсів. Завдання практики полягає у здобутті практичних навичок з організації інформаційної діяльності в структурних підрозділах установ, що здійснюють інформаційно-аналітичну діяльність. Під час практики студентам необхідно: – ознайомитись з інформацією про історію створення установи, місце установи в системі державного управління, підпорядкування в ієрархії управління, структуру управління в означеній установі, функції структурних підрозділів, перелік посад з назвами, що відповідають Класифікатору професій в Україні, посадові інструкції; – вивчити інформаційні ресурси відповідної установи-бази практики; – ознайомитись з системою та організацією інформаційної діяльності установи-бази практики; – проаналізувати зміст і форми інформаційного обслуговування фахівців, що працюють у даній установі або обслуговуються нею; – охарактеризувати наявні в установі бази даних за ознаками (початок введення інформації (рік); періодичність оновлення інформації; кількість записів; вид інформації, що зберігається; тип інформації; характер даних; приналежність баз даних; категорія доступу; проблемна орієнтація; програмне забезпечення, СУБД; інтерфейс користувача); – опанувати методику пошуку та збору інформації присвяченої якійсь конкретній проблемі, використавши з цією метою певні джерела інформації. Кількість джерел інформації повинна бути не менше 30 (тридцяти) – газет, журналів, сайтів тощо; – провести аналіз конкретного джерела інформації, яке використовується у повсякденній роботі організації, що виступає базою виробничої практики. В процесі проходження практики досліджуються інформаційні потреби конкретного суб’єкту інформаційних відносин (органів державного управління, підприємств, фізичних осіб тощо). З цією метою використовуються публікації в пресі, повідомлення у мережі Інтернет, індивідуальні спостереження та ін. Під час практики студенти залучаються до підготовки певних аналітичних матеріалів по конкретній проблемі. Це може бути індивідуальне завдання або участь у виконанні колективної роботи (тоді окреслюється участь конкретного практиканта). ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ
Безпосереднє керівництво практикою і контроль за виконанням програми покладається на керівника практики від кафедри документознавства та інформаційної діяльності КНУКіМ, який готує методичну документацію, визначає бази, готує матеріали для укладання договорів з базами, видає направлення на практику. Перед початком практики студенти проходять інструктаж з техніки безпеки та ознайомлення з вимогами щодо проходження практики, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, отримують методичні матеріали. Керівником практики студенти розподіляються на бригади (до 10 чол.) і закріплюються за базами з призначенням старших (бригадирів), окрім студентів, що визначили базу практики самостійно. Бригадири проходять додатковий інструктаж. Студенти ведуть щоденник практики, в якому фіксують проведену роботу щоденно, і один раз на тиждень подають його через бригадира керівнику практики від кафедри для перевірки (зразок щоденника в додатку № 2). Керівник практики від бази проводить інструктаж зі студентами на місці, допомагає скласти індивідуальний план (зразок в додатку №1), дотримується програми практики, веде облік відвідування студентами практики і після закінчення практики складає і підписує на кожного студента-практиканта характеристику з оцінкою по чотирибальній системі. Тривалість практики 6 годин щоденно з перервою на обід (крім суботи, неділі, святкових днів). ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРАКТИКИ
- інструктаж керівника практики від кафедри; - оформлений щоденник; - індивідуальні завдання з практики; - направлення на практику.
ПРАВИЛА ВЕДЕННЯ Й ОФОРМЛЕННЯ ЩОДЕННИКА
Оформлений щоденник разом із звітом студент повинен здати на кафедру. Без заповненого щоденника практика не зараховується.
ПІДСУМКИ ПРАКТИКИ
Після закінчення терміну практики студенти складають письмовий звіт загальним обсягом 6-8 друкованих аркушів (додаток № 3) і разом зі щоденником та характеристикою, яка видається керівником бази практики від установи, подають його керівнику практики від кафедри для рецензування і оцінки (не пізніше, ніж через 1 тиждень після закінчення практики). Зміст звіту повинен містити в собі: – відомості про результати виконання усіх вимог робочої програми; – висновки і пропозиції щодо підвищення ефективності практики в подальшому; – список використаної літератури, в тому числі нормативних актів. Звіт захищається студентом при комісії, яку призначає керівництво кафедри, або перед керівником практики від кафедри.
РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Загальний відсотковий рейтинговий показник за проходження практики становить 80 одиниць, тобто 80 балів. Відповідь студента на захисті практики дозволяє додати до загальної рейтингової суми 20 балів, що у сумарній кількості складає 100 балів. Загальна оцінка за ознайомчу практику складається з трьох складових: оцінка за практичну роботу в установі та оформлення щоденнику практики, оцінка за звіт про проходження практики, оцінка за прилюдний захист результатів практики. Оцінюються якість, повнота та оформлення звіту і щоденника. У звіті мають бути зафіксовані дати і місце проходження практики, охарактеризована структура установи, відзначено види та обсяг роботи, яку виконав студент під час проходження практики.
УМОВИ ДОПУСКУ СТУДЕНТА ДО ЗАХИСТУ З ПРАКТИКИ
– студент відвідав усі практичні заняття в установах, детально відтворив проведені види роботи у щоденнику практики, склав ґрунтовний і розлогий звіт про проходження практики; – попередній середньозважений стартовий рейтинг не менше 40 балів. Підсумковий контроль За результатами вивчення першої частини курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок з модулю та оцінки за залік[1]. Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ECTS та традиційні оцінки для виставлення їх до залікової відомості та залікової книжки здійснюється відповідно до таблиці:
Студенти, які набрали за результатами практики (або семестру) необхідну кількість балів (=>60), мають можливість: – отримати залікову оцінку відповідно до набраного рейтингу; – складати залік з метою підвищення оцінки. Студенти, які набрали менше 60 балів, зобов’язані складати диференційований залік. Максимальна кількість балів за залік складає 20 (тобто 20 відсотків від загальної кількості балів). |