Заказ 35456 (200 грн.) Кейс

Кейс «Тілімілітрямдія»

Країна Тілімілітрямдія 40 років будувала модель соціалістичної економіки, але результати були невтішні, оскільки країна сильно відставала від капіталістичних розвинених країн за показниками людського розвитку. Тому уряд Тілімілітрямдії прийняв рішення про радикальну зміну вектора розвитку країни і почав реформи, направлені на трансформацію соціалістичного устрою у капіталістичний. На момент прийняття рішення країна мала зовнішній борг у розмірі 60% ВВП.

Для реалізації необхідних реформ країні додатково потрібні були кошти, які довелось позичити, тому після першого року реформ зовнішній борг країни сягнув 160% ВВП. Ця ситуація була критичною для економіки, але оскільки Тілімілітрямдія проголосила курс на імплементацію капіталістичних цінностей, то провідні країни капіталістичного світу вирішили підтримати Тілімілітрямдію. Вони допомогли їй списати частину боргів – 30% від ВВП, а решту заморозили на 5 років.

За умовами домовленості, 5 років Тілімілітрямдія не може більше брати кошти в борг у зовнішніх позичальників, за п’ять років відсотки на боргові зобов’язання не нараховуються і не сплачуються. Через п’ять років Тілімілітрямдія повинна почати виплачувати борги і сплачувати відсотки, при цьому відсотки нараховуватимуться на залишок несплаченого боргу.

У перші два роки реформ ВВП країни знизився на 30%, рівень безробіття виріс на 25%, рівень реальних доходів населення зменшився на 15%. Для того, щоб запобігти масштабній кризі, уряд Тілімілітрямдії прийняв рішення щодо жорсткого регулювання монетарної системи. Зокрема, були заборонені бартерні операції, діяли обмеження на переказ валютних коштів за кордон. Так, за кордон можна було переказати тільки кошти за імпортними операціями.

На двохрічний період були встановлені обмеження щодо виплати дивідендів в іноземній валюті та повернення іноземних інвестицій в іноземній валюті. Кредити видавалися виключно в національній валюті. Купувати готівкову валюту не дозволялося, у разі поїздки за кордон необхідно було відкривати мультивалютну банківську картку, за якою також діяли обмеження. Всі ціни в країні фіксувалися виключно у національній валюті – тіліках, всі операції також здійснювалися виключно в національній валюті. Процвітання тіньового валютного ринку було попереджено силовими діями та запровадженням кримінальної відповідальності за обмін валюти для всіх учасників цього процесу – і покупців, і продавців. За два роки за гратами через звинувачення у незаконній торгівлі валютою опинилися близько 50 000 чоловік.

На внутрішньому ринку з’явилося більше грошей, через що оздоровлювалася банківська система та активізувалися підприємства, зорієнтовані на внутрішнього покупця. Природно, з’являлося більше нових дрібних і середніх підприємств, зменшувалася кількість збиткових серед існуючих (на 52%). Як наслідок працівники стали отримувати стабільну зарплату. Розширилася податкова база (зросла майже на 39%, а дефіцит бюджету скоротився до 1% ВВП). На третій рік реформ середній дохід населення виріс на 31,2%, що з урахуванням інфляції (25,8%) становило 5,4%. Наступного року ці цифри були: 22,7% (номінальний дохід), 6,1% (інфляція), 16,6% (реальний дохід). Спостерігаючи такі результати, уряд вирішив не знімати валютні обмеження на весь період дії мораторію на збільшення зовнішнього боргу.

У країні відбулася приватизація крупних підприємств за суворого дотримання двох умов – отримати частку володіння підприємством можна було тільки за гроші і пакет акцій мав становити не більше 15%. Активізувалася біржова торгівля, однак її важко було регулювати, тому почастішали випадки необґрунтованих спекуляцій, які створювали паніку. Також почали спостерігатися масові шахрайства у сфері біржової торгівлі. Уряд прийняв рішення про створення централізованої державної біржі, на якій мали відбуватися всі трансакції.

Незважаючи на періодичні політичні кризи, уряд Тілімілітрямдії дотримувався послідовної економічної політики, яка мала всі ознаки системності. Передусім системність і послідовність спостерігалась у виробленні фінансово-економічної політики. Так, перелік податків було затверджено на початку реформ і було запроваджено п’ятирічний мораторій на їх зміну, який суворо дотримувався. Прибуткові податки були прогресивними, прогресія трьохступінчаста, максимальна ставка – 25%. Серед непрямих податків стягувався ПДВ – поряд з основною ставкою 20% діяли ще дві знижені ставки, 3% – на товари медичного призначення, 5% – соціальні товари першої необхідності. Було запроваджено окремі податки на спадщину та на приріст вартості капіталу, які також були прогресивними. Податкові пільги були зведені до мінімуму. Жодних альтернативних систем оподаткування не існувало (спрощеної системи не було, спеціальні економічні зони не створювали).

Завдання:

1. Охарактеризуйте фінансово-економічну політику Тілімілітрямдії, її основні принципи (спрямованість) та інструменти.

2. Спрогнозуйте наслідки політики, яку проводить Тілімілітрямдія, на кінець п’ятого року трансформації.

3. Обґрунтуйте своє бачення слабких місць і ризиків фінансово-економічної політики Тілімілітрямдії.