Заказ 35660 (150 грн.) Кейс

Заказ 35660 (150 грн.) Кейс 14.07.2020 21:39

Кейс: «Разом з ЄС проти контрабанди лісу: чому іншим країнам не потрібен мораторій»

Тема лісу змусила українських політиків знову зриватися на крик і робити аж надто радикальні заяви.

І дискусія знову крутиться довкола заборони експорту, вимог СОТ і ЄС і звинувачень у тому, що крім сировини від нас нічого не чекають. Квінтесенцією стали слова Юлії Тимошенко: "Вимоги СОТ, стандарти ЄС, інтереси вільного ринку тощо… до інтересів України це не має жодного відношення". Ще трохи – і дискусія перетвориться на японське змагання у кількості децибел в голосі політиків.

Якщо ж відкинути емоції і взяти за основу ключовий постулат – збереження українських лісів, то виявиться, що співпраця з ЄС може бути порятунком, а не загрозою. Для цього варто згадати, що у відносинах з ЄС ліс – не просто товар, торгівля яким має відбуватися вільно.

Навпаки, у торговельній частині угоди є стаття 294 "Торгівля лісовою продукцією". "З метою сприяння сталому управлінню лісовими ресурсами Сторони зобов’язуються працювати разом для покращення правозастосування та управління в лісовій галузі та сприяти торгівлі легальною і сталою лісовою продукцією", – йдеться в її тексті. Це повною мірою відповідає цілям, які декларують усі без винятку.

Рік тому під час першого засідання підкомітету з питань торгівлі і сталого розвитку Україна та ЄС вже обговорювали питання застосування цієї статті. Українські представники розповіли про проблеми в нашій лісовій галузі та потреби її реформувати.

ЄС розповів про головні елементи своєї політики у цій сфері – робочий план FLEGT та Регламент ЄС № 995/2010 про зобов'язання операторів, які розміщують на ринку необроблену лісову продукцію. Сторони відзначили важливість до 2018 року (зустріч відбулася у травні 17-го) створити систему електронного відстеження, яка включатиме увесь виробничий ланцюг і всіх суб’єктів.

Не буду рекламувати систему, яка діє в ЄС. На сторінці FLEGT є багато інформації про складнощі з впровадженням системи контролю за обігом деревини. І країни-експортери, і країни-імпортери мають проблеми, аналогічні тим, які присутні у торгівлі українським лісом, про що йдеться в комплексному звітібританської неурядової організації Earthsight.

Та все ж на сьогодні FLEGT – головний інструмент ЄС із забезпечення сталого управління торгівлею лісом. Попри проблеми, цей інструмент дозволяє знайти баланс між суспільними потребами (захист лісів) та інтересами приватних операторів (максимальний прибуток від виробництва й торгівлі).

Більше того, крізь призму ініціативи FLEGT ЄС розвиває співпрацю з третіми країнами, які вивозять ліс до ЄС.

Китай, В’єтнам, Індонезія, Малайзія, Лаос, Камерун, Гана, Ліберія та інші держави різною мірою співпрацюють з ЄС у парадигмі адміністративного контролю за легальністю обороту лісу. Можна взяти за приклад політику Китаю.

Деякі країни уклали з ЄС угоди про добровільне партнерство у сфері лісу. Це детальні угоди про ліцензування торгівлі лісом, верифікацію законності вирубки лісу, контролю за транспортуванням такого лісу, торговельні заохочення дотримуватися умов такої угоди, а також про залучення усіх  зацікавлених осіб (виробників, екологів, чиновників, науковців, громадських активістів) до роботи над посиленням сталого управління лісами.

Приклад – Угода про добровільне партнерство між ЄС та Індонезією про правоохоронну діяльність у сфері лісу, управління та торгівлю товарами з необробленої деревини до Європейського Союзу.

Проблема вивозу незаконного лісу до ЄС є цілком поширеною, можна навіть сказати, глобальною. Згадані угоди, а також більш ширша співпраця в рамках ініціативи FLEGT, є панівним підходом до врегулювання цієї проблеми, хоч він очевидно і не ідеальним.

Власне тому реакція ЄС на заборону експорту лісу є такою різкою. Це не лише необґрунтоване обмеження у торгівлі (обидві сторони це визнають офіційно), але і погіршення ситуації з торгівлею легальним лісом (бо повна заборона лише заохочує нелегальну торгівлю). Та головне – це відмова від використання наявних інструментів.

У торгівлі лісом є багато парадоксів. Для прикладу, у Франції шириться критика уряду через неспівпадіння декларованих цілей у сфері захисту довкілля і рішень, які ухвалює уряд.

З одного боку, президент Франції декларує неприйнятність розмов про вільну торгівлю з державами, що відмовляються від участі в Паризькій угоді щодо клімату. А з іншого боку, уряд надає дозвіл на будівництво заводу з виробництва пальмової олії в Меде та видає компанії Total ліцензії на випуск біодизелю з пальмової олії. Попри усвідомлення, наскільки це є руйнівним для тропічних лісів.

Та все ж політична увага до захисту лісів лише зростатиме – той самий французький уряд розробляє національну стратегію проти "імпортованого знищення лісів".

Політика країн-експортерів деревини теж є різною. Хтось – як Індонезія і Гана – більш інтенсивно співпрацює з ЄС, хтось – як Китай – є більш стриманим. Але всі вони працюють в одній парадигмі – контролю за усім ланцюгом лісової індустрії, від вирощування до продажу кінцевих товарів і посилення правоохоронної діяльності.

Усі без винятку розуміють, як складно знайти баланс між економічним розвитком і захистом довкілля. А головне – як непросто трансформувати лісову галузь в країнах-експортерах, що видно з незалежного ринкового моніторингу ініціативи FLEGT, так само, як не просто змінити усталені паттерни у міжнародній торгівлі лісом.

З урахуванням цього Україна може перетворити торгівлю лісом з проблеми у внутрішній політиці і у відносинах з ЄС на нові можливості.

Перш за все, треба перенести увагу з обмеження експорту (стаття 35 Угоди) на потребу управління обігом лісу (стаття 294 Угоди). Наголошувати на тому, що ця проблема є спільною та що нам потрібно інтенсивно співпрацювати в усіх форматах, які передбачає розділ "Торгівля та сталий розвиток". Зрештою, така співпраця дозволяє нам вимагати від країн ЄС введення покарання для покупців нелегальної української деревини. Це стане потужним ударом по контрабанді.

Україна може і навіть мусить використовувати механізми, які пропонує європейська ініціатива, одночасно захищаючи національні інтереси. А разом із тим – вчитися знаходити правильний баланс між розвитком економіки і захистом довкілля.

Тоді і ліс можна зберегти, і українському бізнесу дати розвиватися. Та на додачу – усунути зайву проблему у відносинах з ЄС.

Мораторій пішов лісом: чому Порошенко не підтримав нову заборону експорту деревини

Ситуація із мораторієм на експорт необробленої деревини отримала несподіване продовження. Президент Петро Порошенко повернув до Верховної ради законопроект №5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів".

Несподіваний крок

Варто зазначити, що підстав очікувати такий крок було небагато. За вказаний законопроект депутати із президентського блоку дали 110 голосів, а згодом про його підтримку заявив прем’єр- міністр Володимир Гройсман. Щоправда, аналіз законопроекту, проведений Міністерством економічного розвитку та торгівлі виявився куди менш оптимістичним. Там вважають, що окремі норми законопроекту порушують положення Угоди про асоціації з ЄС та зобов’язання, взяті Україною при вступі до СОТ. Однак коли загроза погіршити відносини з ЄС зупиняла українських урядовців!

Саме тому такий крок президента й виглядав абсолютно несподіваним. Згодом, у президентській адміністрації пояснили - Петро Порошенко підтримує посилення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу, однак проти лобістських схем, які порушують умови ЗВТ з ЄС. "Президент України повністю підтримує посилення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Але не підтримує лобістські схеми, які потрапили в закон між першим і другим читанням, зокрема норми, які суперечать Угоді України та ЄС про зону вільної торгівлі" - заявили в АП.

Що стало причиною вето?

Зважаючи, що офіційний текст президентських зауважень ще не оприлюднений, спробуємо, відштовхуючись від цієї заяви, розібратися, що підтримав і що не підтримав Петро Порошенко.

Пиляти ліс і сваритися з ЄС: нащо Україні новий мораторій на вивезення деревини

Законопроект №5495 запроваджує посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу та його контрабанду. Останнє пропонується карати позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Ці норми, судячи з усього, не викликають зауважень у президента.

Натомість, перед другим читанням у документ було внесено норму про розширення мораторію на експорт необробленої деревини – строком на 8 років пропонувалося заборонити й експорт паливної деревини. Очевидно, що саме ця норма і стала причиною ветування.

Відзначимо, що цю норму вніс депутат із президентської фракції Валерій Давиденко.

Додано: згідно із поданими пропозиціями, причиною ветування стала саме норма про мораторій на паливну деревину.

Третя ініціатива, включена у зазначений законопроект – встановлення квоти на внутрішнє споживання деревини. Ця норма спрямована на посилення переговорної позиції України у діалозі з ЄС щодо діючого мораторію. Хоча цю ініціативу також розкритикували у МЕРТ, однак ця норма сама по собі не несе загроз у відносинах із ЄС. А крім того – вона була внесена у документ із самого початку, а тому, ймовірно, не увійде у перелік президентських зауважень.

4 проблеми, які показав мораторій

Отже, очевидно, що причиною ветування стало розширення мораторію на паливну деревину. Варто нагадати, що наразі ЄС та Україна домовилися вирішити проблему діючого мораторію шляхом арбітражної процедури. Вже восени сторони мають затвердити експертні панелі, а рішення може бути прийняте вже до середини наступного року.

Звичайно, що ЄС, і так розлючений відмовами України скасувати мораторій (попри публічні обіцянки зробити це) вкрай болісно сприймав би його розширення.

У зв'язку з цим крок президента виглядає цілком правильним. Однак, цей крок демонструє і низку проблем у владній команді.

1. Відсутність навіть мінімальної комунікації влади із суспільством щодо мораторію болюче ударила по президенту. Хоча в адміністрації президента оперативно пояснили підстави для ветування, Петро Порошенко підставився під критику в якості противника боротьби із вирубкою лісів.

2. Відсутність злагоджених дій між президентом та прем’єр-міністром посилюється відсутністю координації і в самому уряді. При цьому уряд вже давно перестав формувати зовнішньоекономічний курс країни, віддавши його депутатам Верховної ради, а в першу чергу представнику блоку Ляшка Віктору Галасюку. Саме закони його авторства (включаючи діючий мораторій на експорт необробленої деревини) наразі й генерують чималі проблеми у відносинах із ЄС.

3. На відміну від Петра Порошенка, який неодноразово обіцяв швидке скасування мораторію, Володимир Гройсман утримується від таких обіцянок. Його позиція полягає в тому, що скасування мораторію можливе лише після вирішення всіх проблем у лісовій галузі. Однак донедавна уряд утримувався від будь-яких кроків з вирішення цієї проблеми. Першою "ластівкою" стали анонсовані прем'єр-міністром минулого тижня ініціативи щодо моніторингу ситуації навколо мораторію, зокрема – визначення кола осіб, які найбільше виграли від нього.

4. Відсутність урядових ініціатив з вирішення цієї проблеми робить аргументи популістів безальтернативними, формуючи громадську думку. Змінити її буде вкрай важко, навіть попри те, що практика довела – мораторій аж ніяк не вплинув на нелегальну вирубку. А відповідно - потрібно шукати інші, нехай й складні, шляхи вирішення цієї проблеми.

Наостанок - вперше за останні роки українська влада знайшла в собі сили піти проти популістів у вкрай болючому питанні мораторію на експорт деревини.

Втім, залишається відкритим питання – чи буде цей крок винятком? Чи, навпаки, слідом за ним з’являться ініціативи зі створення прозорого ринку деревини.

Питання:

1. Обґрунтуйте ваше особисте ставлення до мораторію на вивіз лісу.

2. Чи вважаєте ви обґрунтованою спробу заборони експорту деревини з України?

3. Як це питання вирішується в інших країнах?