Заказ 36515 (200 грн.) Кейс

Заказ 36515 (200 грн.) Кейс 06.07.2020 11:43

КЕЙС: ЗАБОРОНА УКРАЇНИ НА ВИВІЗ ЛІСУ-КРУГЛЯКА ПОТРАПИЛА ДО ЗВІТУ ЄВРОКОМІСІЇ ЯК БАР'ЄР У ТОРГІВЛІ З ЄС

 

«ДЕРЕВ'ЯНІ» РЕФОРМИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ

 

За дорученням уряду, з 1 лютого 2020 року започатковується централізований облік деревини. З раціональністю цього заходу важко не погодитись, адже насправді у централізованому обліку є серйозні прогалини, певна частка лісів не має постійних лісокористувачів, а в багатьох регіонах існують лише орієнтовні дані про облік деревини. Здається, що в уряді нарешті почули про наявність гострих проблем у лісовому господарстві та деревообробній галузі. Та попри те, що запровадження обліку деревини є абсолютно логічним, цей крок може наблизити уряд до скасування мораторію на експорт лісу-кругляку. Про що абсолютно однозначно можна почути як від самого прем'єра, так і від його заступника Дмитра Кулеби, а також торгового представника України Тараса Качки та інших.

Для того щоб більш детально розібратись у цій проблематиці, мною було проведено низку кабінетних і польових досліджень, результати яких наведено в цьому матеріалі.

Деревообробна галузь залишається однією з небагатьох галузей вітчизняної промисловості, яка змогла пройти крізь усі кризи та рецесії останніх років, значно наростивши обсяги виробництва.

Порівняно з докризовим 2012 роком деревообробне виробництво України за підсумками 2019-го зросло на 25,9%. Тоді як індустріальне виробництво в цілому за цей період знизилося на 21,5%. У жахливому стані перебувають більшість секторів вітчизняного машинобудування, зокрема виробництво залізничних вагонів і легкових автомобілів, яке скоротилося майже на 80% порівняно з 2012 роком. Ніяк не можуть вийти з рецесії харчова і легка промисловості (обсяги виробництва в них досі нижчі, ніж 2012-го, на 14,6 і 9,5% відповідно).

Відтак, активний розвиток деревообробної галузі в умовах тривалої стагнації всього промислового сектору України аж ніяк не випадковий. Модернізація та розвиток галузі зумовлені виключно своєчасними заходами державної політики, основою якої стало запровадження 2015 року мораторію на експорт лісу-кругляку.

Запровадження цього мораторію у поєднанні із криміналізацією відповідальності за незаконні рубки та експорт лісу суттєво обмежило відплив цінної сировини за кордон. У результаті отримання доступу до сировини вітчизняні виробники змогли активізувати переробку всередині країни. Така державна політика стала сигналом також і для європейських інвесторів, що почали розглядати галузь як потенційну сферу для запуску нового бізнесу в Україні.

Так, мораторій почав діяти 1 листопада 2015-го, а вже у 2016–2017 роках капітальні інвестиції в галузь зросли в 1,5 разу. Станом на 1 жовтня 2019-го в деревообробну галузь у цілому надійшло 414,8 мільйона доларів прямих іноземних інвестицій, що на 36,3% більше, ніж на кінець 2016 року, тоді як сукупний приплив ПІІ за цей період становив лише 11,1%.

Відповідно, галузь почала стрімко відновлювати свої позиції на внутрішньому ринку. Зокрема, частка вітчизняних меблів у структурі роздрібного товарообороту протягом 2015–2018 років зросла з 42,1 до 48,3%, тоді як загалом частка непродовольчих товарів знизилася з 39,3 до 31,7%.

Принципово слід зазначити, що всі мита на продукцію деревообробки в Україні встановлено на нульовому рівні, доступ на внутрішній ринок абсолютно відкритий для іноземних конкурентів. А отже, за умови стабільних поставок сировини вітчизняні деревообробники здатні виробляти якісну й висококонкурентну продукцію не гірше за своїх іноземних конкурентів.

Більш того, ця продукція може конкурувати і на зовнішніх ринках. Експорт товарів деревообробної промисловості у 2015–2018 роках зріс з 1,1 до 1,5 мільярда доларів. Наразі галузь забезпечує 3,2% експортної виручки та має додатне сальдо торгівлі у понад 1 мільярд доларів. У структурі експорту на заміну необробленим лісоматеріалам чільні місця посіли листи для облицювання, шпон, різні столярні й теслярські вироби, ДВП, ДСП, фанера тощо.

Також варто зазначити, що наведені показники могли би бути значно кращими. Адже гучні заяви політиканів про можливе скасування мораторію й досі суттєво стримують амбіції інвесторів, а подекуди заганяють у глухий кут. У тому числі йдеться і про європейських інвесторів, які прийшли в нашу країну виключно із розрахунку на наявність мораторію, тобто сировини в межах України.

Також не останню роль відіграла корупція на митниці, через яку, на жаль, і досі існує можливість експортувати деяку кількість необробленої деревини під виглядом паливних дров.

Ще одним підривним фактором є діяльність лісгоспів, які від самого початку штучно ініціювали затоварювання на складах деревини, мотивуючи цим необхідність скасувати мораторій. Адже на "сірому" експорті кругляку наближені до влади особи значно поліпшили свої статки. Втім, посилення мораторію кримінальною відповідальністю за незаконний експорт підштовхнуло лісгоспи до творення — на їх базах почали з'являтися деревообробні підприємства.

На перший погляд, розвиток деревообробки в структурі лісгоспу виглядає дуже позитивно — залучаються інвестиції в обладнання, деревина обробляється, реалізується готова продукція тощо. Втім, така діяльність лісгоспів стала черговим бар'єром у доступі приватних деревообробних підприємств до сировини. Зловживаючи владними повноваженнями та посиливши свої позиції скасуванням наказу Мінагрополітики, що визначав порядок реалізації лісоматеріалів, лісгоспи створили для себе всі умови для отримання або взагалі не облікованої сировини, або за собівартістю. На сьогодні лісгосп виписує собі сировину найвищої якості в середньому по 600–800 гривень за кубометр. Тоді як на ринок постачається не завжди якісна сировина за ціною 2–3 тисячі гривень за кубометр.

Зрозуміло, що в умовах відсутності законодавчого забезпечення процесу реалізації лісоматеріалів на цьому ринку панують хаос, суцільний схематоз і корупція. А центральна влада, напевно маючи з цього зиск, робить вигляд, що нічого не відбувається, вбачаючи ключовою реформою галузі запровадження механізму реалізації деревини через систему ProZorro. При цьому доводи бізнесу про банальну відсутність Інтернету в лісі, де переважно, і це цілком логічно, розташовуються деревообробні підприємства, — не аргумент. Крім того, вартість доступу до сервісу цієї системи, за інформацією чиновників, є вищою за звичайні аукціони чи прямі договори.

Водночас, крім внутрішніх несприятливих факторів із доступом до сировини, на сьогодні існують ще й певні зовнішні виклики.

Такі виклики в основному зумовлені гострою реакцією Європейського Союзу на запровадження Україною мораторію на експорт лісу-кругляку. Мотивація ЄС є цілком зрозумілою, — європейський бізнес обмежили у доступі до сировини. І для оскарження цього рішення начебто є підстави.

По-перше, мораторій було запроваджено фактично на зорі укладання всеосяжної Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

По-друге, суперечливі та непослідовні заяви українських посадових осіб щодо можливості скасувати мораторій сформували люфт для маніпуляцій європейських дипломатів. Зрозуміло, що як тодішнім, так і нинішнім урядовцям, вирощеним на грантах, зручніше і комфортніше говорити з донорами так званої технічної допомоги про успішне виконання поставлених завдань, аніж відстоювати певні позиції в інтересах держави.

У цьому контексті хочу нагадати, що запровадження в Україні мораторію на експорт лісу-кругляку не є поодиноким та унікальним кейсом. На сьогодні аналогічні заходи діють у понад 30 країнах, і ця кількість найближчим часом, ймовірно, збільшиться. Яскравим прикладом є Канада, де починаючи з 1906 року діє заборона на експорт лісу. При цьому дуже показовим є факт збереження Канадою цієї заборони навіть у рамках угод про вільну торгівлі. У тому числі з Україною! Не менш цікавим є факт наявності в Румунії заборони експорту необробленої деревини навіть у рамках ЄС.

Тож можна стверджувати, що норми міжнародного права передбачають таку можливість. Зокрема, системою угод Світової організації торгівлі — ключовою нормативно-правовою базою регулювання міжнародної торгівлі — прямо передбачені відповідні винятки із правил. Насамперед йдеться про те, що у разі настання надзвичайних обставин у будь-якій країні влада на власний розсуд може запроваджувати будь-які заходи для подолання кризових явищ і захисту суттєвих інтересів своєї безпеки.

Обмежувальні заходи в торгівлі можуть бути запроваджені з метою захисту як економічних, так і екологічних інтересів держави, моралі та культурних цінностей. Також це можуть бути заходи, що застосовуються під час війни чи за інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах. Аналогічні норми закладаються й у всіх інших міжнародних торговельних договорах. Включаючи й угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Діючому уряду варто знати та пам'ятати, що мораторій на експорт лісу-кругляку в Україні запроваджувався в умовах анексії Криму та загострення бойових дій на Сході країни. А ключовими мотивами його запровадження стало шалене збільшення неконтрольованих рубок та експорту лісу.

Також очевидним є факт, що слідом за лісом-кругляком країну залишали профільні фахівці деревообробної галузі. Адже, як відомо з економічної теорії та практики, концентрація трудових ресурсів відбувається безпосередньо в місцях концентрації промислового виробництва. Якщо в Україні відбувалися лише рубки та експорт, а подальшою переробкою займалися у країнах ЄС, то кадровий ресурс, природно, теж переміщався.

Відповідно, з появою сировини в межах країни, навіть за умови наявності інвестицій у деревообробну промисловість, й досі відчувається гострий кадровий дефіцит.

Говорячи про сучасний державний менеджмент, хочу вкотре наголосити, що успіхи будь-якої галузі економіки напряму залежать від ефективності державної політики. Кейс із розвитком деревообробної галузі на тлі загальноекономічного спаду є яскравим свідченням цього.

Тож вважаю доцільним на сьогодні насамперед зупинити ганебні наміри уряду скасувати мораторій на експорт лісу-кругляку та посилити державну політику такими заходами:

1. Зосередити зусилля дипломатії та вищого політичного керівництва країни на переконуванні міжнародних партнерів у правомірності та економічній й екологічній доцільності збереження цього заходу.

2. Законодавчо забезпечити ринок лісоматеріалів, зокрема в частині формування ціни та механізму реалізації. Щодо останнього вважаю оптимальним досвід ЄС, що передбачає першочергове та максимальне забезпечення сировиною діючих деревообробних підприємств за прямими довгостроковими договорами. А для нових підприємств і задоволення зростаючих потреб існуючих — постійно діючі аукціони. При цьому лісгоспи, на мою особисту думку, мають бути рівноцінним учасником ринку, тобто отримувати сировину для власної переробки за ринковими цінами.

3. Вдосконалити навчальну базу підготовки фахівців деревообробної та лісогосподарської галузей. Зокрема через поширення державно-приватного партнерства в частині приватного замовлення на підготовку відповідних фахівців із подальшим їх працевлаштуванням.

4. Посилити державні програми стимулювання виробництва деревообробного обладнання.

5. Як на мене, ключове — забезпечити висадку понад 100 тисяч гектарів нових дерев.

За оцінками Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, підготовленими з використанням всесвітньо визнаної американської системи економічного аналізу GTAP, реалізація комплексу зазначених заходів у середньостроковій перспективі забезпечить:

— скорочення промислової вирубки лісів в Україні на 18,3%;

— здешевлення вітчизняної лісосировини на внутрішньому ринку на 20%;

— збільшення обсягів виробництва української продукції деревообробної та меблевої галузей на 13,1%, а експорту — на 22,6%;

— зростання обсягів податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів на 0,02%;

— збільшення ВВП України на 0,05 відсоткового пункту;

— створення близько 11,5 тисячі нових робочих місць.

 

ЗАБОРОНА УКРАЇНИ НА ВИВІЗ ЛІСУ-КРУГЛЯКА ПОТРАПИЛА ДО ЗВІТУ ЄВРОКОМІСІЇ ЯК БАР'ЄР У ТОРГІВЛІ З ЄС

У звіті Європейської комісії з торгівлі та інвестицій за 2018 рік згадана суперечка щодо заборони експорту необробленої деревини з України

"Випадок з нещодавнім початком процедури з Україною за Угодою про асоціацію (щодо заборони на експорт деревини) - що, власне кажучи, подія 2019 року, - демонструє, що за необхідності Комісія не соромиться перейти до двостороннього врегулювання суперечок, як це передбачено у її Угодах про вільну торгівлю", - сказано в документі.

У звіті йдеться про те, що Китай є найбільш торгово обмеженим партнером ЄС з 37 бар'єрами, зареєстрованими 2018 року - це на чотири більше, ніж роком раніше, що вплинуло на експорт ЄС на суму 25,7 млрд євро.

Росія посіла друге місце з 34 бар'єрами. Торгівельна напруга між ЄС та США також збільшилася торік до 23 бар'єрів - на чотири більше, ніж 2017 року, що вплинуло на експорт ЄС на суму 6,8 млрд євро.

• Нагадаємо, нещодавно Єврокомісія оприлюднила звіт щодо протекціонізму відносно ЄС. Згідно з даними Єврокомісії, протекціонізм у світі досяг рекордно високого рівня в минулому році через нові бар'єрів щодо обмеження торгівлі Китаю і США.
• Нагадаємо, закон про 10-річну заборону експорту лісо- і пиломатеріалів у необробленому вигляді Верховна Рада ухвалила у квітні 2015 року.
• Есперти зазначають, що дозвіл на експорт лісу-кругляку до Європи допоможе уникнути контрабанди, ухилення підприємців від податків та хаотичного вирубування дерев.
• У грудні 2017 вже повідомлялось, що черговий транш від ЄС можливий за умови скасування в Україні мораторію на експорт ліса-кругляка.
• Представники ЄС зазначали, що заборона на експроту лісу-кругляка не запобігає вирубці лісів, а також обмежує вільну торгівлю.
• Згідно з дослідженням британської неурядової організації Earthsight, яка дослідила 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт до країн ЄС зріс на 75%, перетнувши позначку в 1 млрд євро у 2017 р.
• До того ж, за оцінками дослідників, 40% цього лісу було вирубано або продано незаконно

 

РАЗОМ З ЄС ПРОТИ КОНТРАБАНДИ ЛІСУ: ЧОМУ ІНШИМ КРАЇНАМ НЕ ПОТРІБЕН МОРАТОРІЙ

 

Тема лісу змусила українських політиків знову зриватися на крик і робити аж надто радикальні заяви. І дискусія знову крутиться довкола заборони експорту, вимог СОТ і ЄС і звинувачень у тому, що крім сировини від нас нічого не чекають. Квінтесенцією стали слова Юлії Тимошенко: "Вимоги СОТ, стандарти ЄС, інтереси вільного ринку тощо… до інтересів України це не має жодного відношення". Ще трохи – і дискусія перетвориться на японське змагання у кількості децибел в голосі політиків.

Якщо ж відкинути емоції і взяти за основу ключовий постулат – збереження українських лісів, то виявиться, що співпраця з ЄС може бути порятунком, а не загрозою. Для цього варто згадати, що

у відносинах з ЄС ліс – не просто товар, торгівля яким має відбуватися вільно.

Навпаки, у торговельній частині угоди є стаття 294 "Торгівля лісовою продукцією". "З метою сприяння сталому управлінню лісовими ресурсами Сторони зобов’язуються працювати разом для покращення правозастосування та управління в лісовій галузі та сприяти торгівлі легальною і сталою лісовою продукцією", – йдеться в її тексті. Це повною мірою відповідає цілям, які декларують усі без винятку.

Рік тому під час першого засідання підкомітету з питань торгівлі і сталого розвитку Україна та ЄС вже обговорювали питання застосування цієї статті. Українські представники розповіли про проблеми в нашій лісовій галузі та потреби її реформувати.

ЄС розповів про головні елементи своєї політики у цій сфері – робочий план FLEGT та Регламент ЄС № 995/2010 про зобов'язання операторів, які розміщують на ринку необроблену лісову продукцію. Сторони відзначили важливість до 2018 року (зустріч відбулася у травні 17-го) створити систему електронного відстеження, яка включатиме увесь виробничий ланцюг і всіх суб’єктів.

Не буду рекламувати систему, яка діє в ЄС. На сторінці FLEGT є багато інформації про складнощі з впровадженням системи контролю за обігом деревини. І країни-експортери, і країни-імпортери мають проблеми, аналогічні тим, які присутні у торгівлі українським лісом, про що йдеться в комплексному звітібританської неурядової організації Earthsight.

Та все ж на сьогодні FLEGT – головний інструмент ЄС із забезпечення сталого управління торгівлею лісом. Попри проблеми, цей інструмент дозволяє знайти баланс між суспільними потребами (захист лісів) та інтересами приватних операторів (максимальний прибуток від виробництва й торгівлі).

Більше того, крізь призму ініціативи FLEGT ЄС розвиває співпрацю з третіми країнами, які вивозять ліс до ЄС.

Китай, В’єтнам, Індонезія, Малайзія, Лаос, Камерун, Гана, Ліберія та інші держави різною мірою співпрацюють з ЄС у парадигмі адміністративного контролю за легальністю обороту лісу. Можна взяти за приклад політику Китаю.

Деякі країни уклали з ЄС угоди про добровільне партнерство у сфері лісу. Це детальні угоди про ліцензування торгівлі лісом, верифікацію законності вирубки лісу, контролю за транспортуванням такого лісу, торговельні заохочення дотримуватися умов такої угоди, а також про залучення усіх зацікавлених осіб (виробників, екологів, чиновників, науковців, громадських активістів) до роботи над посиленням сталого управління лісами.

Приклад – Угода про добровільне партнерство між ЄС та Індонезією про правоохоронну діяльність у сфері лісу, управління та торгівлю товарами з необробленої деревини до Європейського Союзу.

Проблема вивозу незаконного лісу до ЄС є цілком поширеною, можна навіть сказати, глобальною.

Згадані угоди, а також більш ширша співпраця в рамках ініціативи FLEGT, є панівним підходом до врегулювання цієї проблеми, хоч він очевидно і не ідеальним.

Власне тому реакція ЄС на заборону експорту лісу є такою різкою. Це не лише необґрунтоване обмеження у торгівлі (обидві сторони це визнають офіційно), але і погіршення ситуації з торгівлею легальним лісом (бо повна заборона лише заохочує нелегальну торгівлю). Та головне – це відмова від використання наявних інструментів.

У торгівлі лісом є багато парадоксів. Для прикладу, у Франції шириться критика уряду через неспівпадіння декларованих цілей у сфері захисту довкілля і рішень, які ухвалює уряд.

З одного боку, президент Франції декларує неприйнятність розмов про вільну торгівлю з державами, що відмовляються від участі в Паризькій угоді щодо клімату. А з іншого боку, уряд надає дозвіл на будівництво заводу з виробництва пальмової олії в Меде та видає компанії Total ліцензії на випуск біодизелю з пальмової олії. Попри усвідомлення, наскільки це є руйнівним для тропічних лісів.

Та все ж політична увага до захисту лісів лише зростатиме – той самий французький уряд розробляє національну стратегію проти "імпортованого знищення лісів".

Політика країн-експортерів деревини теж є різною. Хтось – як Індонезія і Гана – більш інтенсивно співпрацює з ЄС, хтось – як Китай – є більш стриманим. Але всі вони працюють в одній парадигмі – контролю за усім ланцюгом лісової індустрії, від вирощування до продажу кінцевих товарів і посилення правоохоронної діяльності.

Усі без винятку розуміють, як складно знайти баланс між економічним розвитком і захистом довкілля. А головне – як непросто трансформувати лісову галузь в країнах-експортерах, що видно з незалежного ринкового моніторингу ініціативи FLEGT, так само, як не просто змінити усталені паттерни у міжнародній торгівлі лісом.

З урахуванням цього Україна може перетворити торгівлю лісом з проблеми у внутрішній політиці і у відносинах з ЄС на нові можливості.

Перш за все, треба перенести увагу з обмеження експорту (стаття 35 Угоди) на потребу управління обігом лісу (стаття 294 Угоди). Наголошувати на тому, що ця проблема є спільною та що нам потрібно інтенсивно співпрацювати в усіх форматах, які передбачає розділ "Торгівля та сталий розвиток".

Зрештою, така співпраця дозволяє нам вимагати від країн ЄС введення покарання для покупців нелегальної української деревини.

Це стане потужним ударом по контрабанді. 

Україна може і навіть мусить використовувати механізми, які пропонує європейська ініціатива, одночасно захищаючи національні інтереси. А разом із тим – вчитися знаходити правильний баланс між розвитком економіки і захистом довкілля.

Тоді і ліс можна зберегти, і українському бізнесу дати розвиватися. Та на додачу – усунути зайву проблему у відносинах з ЄС.

 

Мораторій пішов лісом: чому Порошенко не підтримав нову заборону експорту деревини

Ситуація із мораторієм на експорт необробленої деревини отримала несподіване продовження.

Президент Петро Порошенко повернув до Верховної ради законопроект №5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів".

Несподіваний крок

Варто зазначити, що підстав очікувати такий крок було небагато. За вказаний законопроект депутати із президентського блоку дали 110 голосів, а згодом про його підтримку заявляв екс прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Щоправда, аналіз законопроекту, проведений Міністерством економічного розвитку та торгівлі виявився куди менш оптимістичним. Там вважають, що окремі норми законопроекту порушують положення Угоди про асоціації з ЄС та зобов’язання, взяті Україною при вступі до СОТ.

Однак коли загроза погіршити відносини з ЄС зупиняла українських урядовців!

Саме тому такий крок президента й виглядав абсолютно несподіваним. Згодом, у президентській адміністрації пояснили - Петро Порошенко підтримує посилення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу, однак проти лобістських схем, які порушують умови ЗВТ з ЄС.

"Президент  України повністю підтримує посилення кримінальної відповідальності за контрабанду лісу. Але не підтримує лобістські схеми, які потрапили в закон між першим і другим читанням, зокрема норми, які суперечать Угоді України та ЄС про зону вільної торгівлі" - заявили в АП.

Що стало причиною вето?

Зважаючи, що офіційний текст президентських зауважень ще не оприлюднений, спробуємо, відштовхуючись від цієї заяви, розібратися, що підтримав і що не підтримав Петро Порошенко.

 

Пиляти ліс і сваритися з ЄС: нащо Україні новий мораторій на вивезення деревини

Законопроект №5495 запроваджує посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу та його контрабанду. Останнє пропонується карати позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. 

Ці норми, судячи з усього, не викликали зауважень у екс президента.

Натомість, перед другим читанням у документ було внесено норму про розширення мораторію на експорт необробленої деревини – строком на 8 років пропонувалося заборонити й експорт паливної деревини.

Очевидно, що саме ця норма і стала причиною ветування.

Відзначимо, що цю норму вніс депутат із екс президентської фракції Валерій Давиденко.

Додано: згідно із поданими пропозиціями, причиною ветування стала саме норма про мораторій на паливну деревину.

Третя ініціатива, включена у зазначений законопроект – встановлення квоти на внутрішнє споживання деревини. Ця норма спрямована на посилення переговорної позиції України у діалозі з ЄС щодо діючого мораторію. Хоча цю ініціативу також розкритикували у МЕРТ, однак ця норма сама по собі не несе загроз у відносинах із ЄС. А крім того – вона була внесена у документ із самого початку, а тому, ймовірно, не увійде у перелік президентських зауважень.

4 проблеми, які показав мораторій

Отже, очевидно, що причиною ветування стало розширення мораторію на паливну деревину.

Варто нагадати, що наразі ЄС та Україна домовилися вирішити проблему діючого мораторію  шляхом арбітражної процедури. Вже восени сторони мають затвердити експертні панелі, а рішення може бути прийняте вже до середини наступного року.

Звичайно, що ЄС, і так розлючений відмовами України скасувати мораторій (попри публічні обіцянки зробити це) вкрай болісно сприймав би його розширення.

У зв'язку з цим крок екс президента виглядав цілком правильним. Однак, цей крок демонструє і низку проблем.

1. Відсутність навіть мінімальної комунікації екс влади із суспільством щодо мораторію болюче ударила по екс президенту. Хоча в адміністрації бувшого президента оперативно пояснили підстави для ветування, Петро Порошенко підставився під критику в якості противника боротьби із вирубкою лісів.

2. Відсутність злагоджених дій між екс президентом та прем’єр-міністром посилювалася відсутністю координації і в самому уряді. При цьому уряд вже давно перестав формувати зовнішньоекономічний курс країни, віддавши його депутатам Верховної ради, а в першу чергу представнику блоку Ляшка Віктору Галасюку. Саме закони його авторства (включаючи діючий мораторій на експорт необробленої деревини)  наразі й генерують чималі проблеми у відносинах із ЄС.

3. На відміну від Петра Порошенка, який неодноразово обіцяв швидке скасування мораторію, Володимир Гройсман утримується від таких обіцянок. Його позиція полягає в тому, що скасування мораторію можливе лише після вирішення всіх проблем у лісовій галузі.

Однак донедавна уряд утримувався від будь-яких кроків з вирішення цієї проблеми.

Першою "ластівкою" стали анонсовані прем'єр-міністром минулого тижня ініціативи щодо моніторингу ситуації навколо мораторію, зокрема – визначення кола осіб, які найбільше виграли від нього.

4. Відсутність урядових ініціатив з вирішення цієї проблеми робить аргументи популістів безальтернативними, формуючи громадську думку. Змінити її буде вкрай важко, навіть попри те, що практика довела – мораторій аж ніяк не вплинув на нелегальну вирубку. А відповідно - потрібно шукати інші, нехай й складні, шляхи вирішення цієї проблеми. 

Наостанок - вперше за останні роки українська влада знайшла в собі сили піти проти популістів у вкрай болючому питанні мораторію на експорт деревини.

Втім, залишається відкритим питання – чи буде цей крок винятком? Чи, навпаки, слідом за ним з’являться ініціативи зі створення прозорого ринку деревини.

 

ЩО ЗМІНИЛОСЯ ПІСЛЯ ЧОТИРЬОХ РОКІВ МОРАТОРІЮ НА ЕКСПОРТ ЛІСУ-КРУГЛЯКА???

 

9 квітня виповниться 4 роки від моменту, коли Україна вперше заборонила експорт лісу-кругляка шляхом ухвалення закону № 325-VIII.

В першій редакції цей закон просто запровадив заборону всього експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді з України на 10 років. Після нищівної критики з боку різних торговельних партнерів, в першу чергу ЄС, Україна минулого року прийняла закон № 2531-VIII, яким додатково до діючої заборони експорту, було передбачено обмеження внутрішнього споживання необробленого лісу та посилено відповідальність за незаконну вирубку та експорт лісу. 

В січні цього року ЄС подав запит на проведення консультацій з Україною. Такі консультації є першою стадією вирішення спорів відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Підставою для ініціювання спору стала  заборона експорту необробленої деревини з України. Зазначений спір є неординарною для України подією з декількох точок зору: це перша в історії України суперечка, яка ініціюється на підставі угоди про вільну торгівлю; це перший спір з ЄС як в рамках Угоди про асоціацію, так і в межах інших міжнародних торговельних організацій, наприклад СОТ.

Зазначимо, що Україна запровадила заборону (мораторій) на експорт необробленої деревини до ЄС у 2015 році з метою боротьби з незаконною вирубкою карпатських лісів. Однак, з того часу Україну назвали найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу, про що стверджують дослідження британських екологів, а самі внутрішні виробники скаржаться на…подорожчання сировини. Далі – прямою мовою в інтерв’ю «Дню» голови Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації  Богдана ЦУПРИКА та менеджера комітетів ЄБА Євгена  КУЗЬМЕНКА.

– Багато списів ламалось в кабінетах влади щодо впровадження мораторію на експорт лісу кругляка. Об’єктивна оцінка ринку по факту: позитивні результати чи негативні?

Євген КузьменкоМенеджер Комітету деревообробної та меблевої галузі

Я б все ж розділив відповідь на ваше запитання на дві частини. Перша – юридична. Україна взяла на себе певні зобов’язання як перед Світовою організацією торгівлі, так і в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Мораторій на експорт лісу кругляка – це рішення, яке оцінюється як відступ від своїх зобов’язань.

– Євгене, пункт про «особливі умови», який міститься в документах на які ви посилається, дозволяє державам не виконувати ті чи інші зобов’язання, якщо буде доведено, що вони наносять суттєву шкоду, скажімо, екології країни.  Мораторій на експорт лісу кругляка, як трактують експерти, є саме таким «винятком».

Є.К.: —  Це – дискусійне питання. На скільки мені відомо, його вже навіть розглядають в арбітражі.  Зрештою там буде рішення – порушені умови, чи ні.  Але я наголошую, що позиція Європейської Бізнес Асоціації така: необхідно виконувати взяті на себе зобов’язання.

З іншого боку не можливо не відзначити, що є ряд компаній, які інвестували в економіку України саме через те, що цей мораторій був запроваджений. Вони створили нові виробництва, або розширили існуючі. Створили нові робочі місця. Сплачують податки. І все це з метою, аби в кінцевому підсмуку отримувати вітчизняну сировину в достатньому обсязі.

Ми в рамках ЄБА зараз концентруємося в першу чергу на тому, щоб знайти шлях, який давав би таку можливість деревообробному бізнесу: щоб наші вітчизняні підприємства були забезпечені сировиною. Потенційно таким шляхом можуть стати прозорі законодавчо встановлені правила ринку лісоматеріалів.

– Чи вистачає вам як виробникові вітчизняної сировини сьогодні? Як змінилася ціна на сировину після впровадження мораторію на експорт лісу-кругляку?

Богдан ЦуприкГолова Комітету деревообробної та меблевої галузі

Як не сумно, але ціна на українську сировину для вітчизняного виробника зросла. Здавалось би, що це абсолютно алогічно. З огляду на те, що з закриттям одного з магістральних каналів збуту, продукції мало б утворитися на ринку в надлишку. І переробними теж вважають ситуацію парадоксальною. Але об’єктивні реалії такі.

Ряд компаній – українських та іноземних, інвестували в деревообробку в Украйні. Звичайно в першу чергу це торкнулося того сегменту, який споживав пиловник хвойних порід. 

Відомо, що до введення мораторію на експорт лісу-кругляка, левова частка того, що Україна постачала на зовнішні ринки, – це був саме пиловник хвойних порід. На другому місці – технологічна деревина. Вона продовжила експортуватися під назвою «паливні дрова». І по цьому сегменту змін не відбулося.

Позитивно вплинув мораторій на переробників твердих порід деревини, як наприклад, дуба. Краще себе стали почувати виробники фанери. Правда і раніше, через те, що фанерна сировина берези та вільхи є дефіцитною в Україні, цей тип сировини практично не експортувався. Була своєрідна негласна домовленість: не варто нищити вітчизняних виробників фанери, експортуючи сировину, а треба пропонувати її внутрішньому клієнту.

Власне, основні інвестиції після впровадження мораторію було здійснено в переробку пиловника хвойних порід. З’явилося два великих виробництва і дуже багато порівняно невеликих – які споживають даний сегмент продукції.

Інвестори прийшли. Вони розраховували, що ліс буде дешевшати, або хоча б буде продаватися по тій ціні, яка була на момент впровадження мораторію. По факту, деревина суттєво подорожчала (і в гривні і у валютному еквіваленті), і підприємці або працюють в збиток, або з нульовим прибутком, в кращому випадку.

– Чому деревина подорожчала?

Б.Ц.: – Є офіційні пояснення:  у зв’язку з тим, що останні два роки ліси в Україні почали активніше хворіти, лісові господарства змушені були зконцентруватися на вирубці хворих дерев. Відповідно плани на заготівлю деревини були скореговані. Як результат – дефіцит здорового пиловника, і наслідок – підняття цін на нього.

Але ми не вважаємо, що це пояснення в повній мірі ілюструє причини подорожчання сировини.

По-перше, галузь не може працювати в такому напівавральному режимі – якщо виникла потреба в санітарних рубках, то  ми скорочуємо заготівлю комерційної сировини. А що робити переробникам? Це абсолютно неправильна позиція.

Є також думка, що лісова галузь під прикриттям проблеми вирішила покращити своє фінансове становище. Тому що коли з’явилося більше  споживачів, то підігріваючи ажіотажний попит, можна піднімати ціну. Наприклад, виставити на аукціони не увесь обсяг пиловника, а частину, імітуючи дефіцит.

 В Україні заготівля лісу досі відбувається не достатньо прозоро для учасників ринку.  Має бути чітко на сайті Держлісагенства задекларовано які обсяги і сортимент лісоматеріалів по областях, поквартально у 2019-му році буде заготовлено. Тоді переробникам можна прогнозувати свою роботу, а також при потребі пропонувати корекцію цих планів для кращого поєднання з потребами ринку.

– Богдане, якщо не усі обсяги виставляються на аукціони, то мораторій породив тіньовий оббіг деревини на внутрішньому ринку?

Б.Ц.: – Ні. Це не тіньовий ринок. Ця деревина не пішла в продаж нелегально. Вона просто чекає  на складах, або взагалі на корені своєї черги. І мораторій тут ні до чого. Просто намагання розкрутити ціну.

– Тобто ви хочете сказати, що лісгоспи зумисно перетримують деревину,  платять за охорону, щоб продати її дорожче?

Б.Ц.: – Деревина на аукціонах продається в момент, коли вона ще на корені і не вимагає додаткових витрат, а сформована на аукціоні, штучно завищена ціна, стає «ринковою» і за цією ціною невиставлені обсяги продаються тим же учасникам ринку. Тому це точно не є підставою звинуватити лісгоспи в тому, що вони торгують деревиною поза легальним ринком.  Так, певні зловживання можливі але доказів цього ні у мене, ні у вас нема.

Я переконаний, що всі подібні питання зніме прозорий баланс заготівлі лісосировини і її споживання деревообробною галуззю в Україні. А також пропозиція всієї деревини учасникам ринку.

– Євгене скільки підприємств в комітеті мають проблеми з закупкою деревини?

Є.К.: –  Усі. Але зараз переважно з ціною деревини.

Б.Ц.: – Сьогодні ціни знижуються на всю деревообробну продукцію. На щось вони сповзають. На щось – падають. А на певні групи просто обвалилися.  Тренд на пониження спостерігається як на внутрішньому ринку, так і в регіональному та світовому масштабах. Це вимагає відповідного пониження вартості деревини як основної сировини для деревообробки. Лісівники не дуже спішать це робити мотивуючи це надмірним оподаткуванням з боку держави.

УКРАЇНА ЕКСПОРТУВАЛА ПАЛИВНІ ДРОВА, А ЄВРОПА ПРИЙМАЛА «ДІЛОВУ ДЕРЕВИНУ»

– Минулого року група британських екологів оприлюднила гучне розслідування, в якому фігурували фірми зі світовим ім’ям, які за висновками авторів, брали участь у контрабанді лісу кругляка з України. Прокоментуйте, будь ласка,  свою позицію щодо таких серйозних обвинувачень. Та на скільки фактор контрабанди, на вашу думку, впливає на внутрішній ринок деревини в Україні. Можливо, саме тому ціна на сировину не впала?

Є.К.: – По-перше, саме дослідження дуже суперечливе. Дійсно є розуміння, що незважаючи на дію мораторію, експорт ділової деревини не припинився, а продовжувався під виглядом інших матеріалів, наприклад, паливних дров, на які не поширюється дія мораторію. Що у свою чергу створювало дефіцит сировини та відповідно підвищення цін на неї.

Але на скільки об’єктивні самі дослідження – важко судити. Адже фактом, який би це підтверджував, мали б стати судові справи. А цього ми не бачимо.

– Але ж так само не має судових позовів за наклеп?

Є.К.: – На круглому столі в Верховній Раді, де розглядалась ця проблематика, були представники галузі, переробники, науковці, представники посольства Австрії, компанії цієї держави теж фігурували в дослідженні. Так от в цілому учасники різко негативно оцінили це дослідження з точки зору подачі інформації, доказової бази.

Одним з джерел інформації, на основі якого робились висновки та обвинувачення, був порівняльний аналіз митних статистик України та ЄС. Виявилося, що Україна експортувала паливні дрова, а Європа приймала ділову деревину. Але є об’єктивні речі, які можуть це пояснювати. Наприклад, невідповідність стандартів. Наприклад, в Україні діяли ще радянські системи стандартизації лісоматеріалів до початку 2019 року.

«ЛІСОВА ГАЛУЗЬ  НЕ ПОТРЕБУВАЛА РЕФОРМ»

– Ми в активній фазі реформування лісової галузі. Одним із її етапів влада назвала приватизацію лісгоспів. Ви виступили проти цього року. Поясніть чому?

Б.Ц.: – Лісова галузь,  в принципі, не потребувала радикальних реформ. Є певні рекомендації з ЄС, які стосуються аспектів контролю, а не ведення господарської діяльності. Галузь мала свої проблеми, але вони були пов’язані не зі структурною організацією галузі. В останні роки слово «реформа» викликає в людей алергію, тому що часто ініціювались «реформи заради реформ». Або реформи заради інтересу вузького кола осіб.

Проблема лісу у відсутності державної політики. Має бути розуміння для чого нам ліс, як ми з ним працюємо. От наприклад, має бути розуміння, що переробка деревини в середині країни – це вигідніше, ніж експортувати ліс кругляком. Переробка лісосировини в середині дає в десятки разів більший мультиплікативний ефект для економіки України, аніж просто експорт, навіть за на 10, 20, 30 євро дорожчою ціною. Хоча на сьогодні, внутрішні українські ціни на деревину суттєво вищі цін сусідніх країн. І це позбавило деревообробників конкурентоздатності не тільки на світових ринках але й на внутрішньому. Це призвело до зменшення виробництва і, відповідно, попиту на деревину. В результаті дорога сировина не дає заробітку лісівникам, руйнує деревообробку, зменшує податкові надходження і зайнятість в галузі. Де ж тут державна стратегія?

– Державне лісове агентство ж досі у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства?

Б.Ц.: – Так. І я скажу, що це неправильно. Державне лісове господарство повинно мати більше самостійності. І потрібно повернути хоча б право законодавчої ініціативи.

– Ви підтримуєте ідею створення лісового міністерства в Україні?

Є.К.: – Ідея в тому, щоб об’єднати усі питання лісової галузі під одною парасолею.

Сьогодні Держлісагеснтво координує не всі лісгоспи, а лише ті, які йому підпорядковуються – це 70%. Тому ми не можемо говорити про баланс в цілому, бо 30% лісів знаходяться в іншому підпорядкуванні – військові ліси, комунальні, тощо.

Лише об’єднавши всі ці ліси у підпорядкування одному органу, ми зможемо говорити і про баланс, і про облік, і про державну політику в лісовій галузі.

– Повернусь до свого запитання – ви виступили проти приватизації лісгоспів. Чому?

Б.Ц.: – Є намагання певного кола осіб прихопити єдину абсолютно не прихоплену сферу в Україні – ліс. Була висунута відповідна ініціатива, яка зустріла суттєвий спротив і від лісівників, і від переробників. Тому що те, що пропонувалось, призводило до створення приватної монополії, яка зрештою зруйнує в підсумку і галузь переробки і якість життя громадян. Згодом було запущено другий сценарій – продемонструвати неефективність існуючої системи господарювання в лісі: державна неефективний власник, все розвалилось, і єдиний порятунок – віддати все в приватні руки. Інакше важко пояснити намагання нищити лісову галузь. Припинилось державне фінансування лісового господарства півдня та сходу України. Там ліси не несуть господарюючу функцію і, відповідно, держлісгоспи не можуть на себе заробляти, а відтак їх має підтримувати держава.

Лісовідновлення у всьому світі проводиться коштом держави. Україна припинила фінансувати цей напрямок. Натомість обклала лісівників подвійним оподаткуванням: рентні платежі і плата за землю одночасно.

Є.К.:  – Держава виділяє кошти в рамках державних програм. Програма, в тому числі, щодо підтримки лісів півдня та сходу, а також фінансування відновлення лісів діяла до 2015 року. Вона закінчились. А нових прийнято не було. Тому що Уряд своїм рішенням заборонив розробку та затвердження нових програм.

Зараз є ще одна ініціатива – збільшити розмір % прибутку у вигляді дивідендів, які сплачують лісгоспи – як державні підприємства до державного бюджету з 75 до 90. Тому про інвестиції в розвиток чи придбання техніки говорити не доводиться.

Б.Ц.:  – Те, що влада заганяє лісове господарство в неприйнятні фінансові обставини, зрештою призводить до непоправних наслідків для всієї економіки країни. Ми втрачаємо можливість формування потужного деревообробного кластеру.

– Є інвестиційний потенціал деревообробної галузі?

Б.Ц.  – Потенціал є але, якщо держава не змінить свій підхід до лісового господарства, а лісове господарство, в свою чергу, до деревообробників, то розвитку нам точно не варто чекати.

 

НАРАЗІ…

 

Україна планує реформувати галузь лісового господарства до тієї міри, щоб скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка.

Про це повідомив торговельний представник України Тарас Качка в інтерв'ю «Європейській правді».

Зокрема, Качка прокоментував арбітраж, який триває між Україною та ЄС щодо мораторію на експорт лісу-кругляка. Існування такого мораторію суперечить угоді про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.

«Тут гарною новиною є указ президента про план заходів щодо реформування у сфері лісового господарства. Передбачені у ньому заходи мають призвести до усунення проблеми, яка є в наших відносинах (з ЄС — ред.). Ми готові реформувати лісове господарство до такого рівня, в якому можна скасовувати мораторій», — заявив Качка.

Він також зазначив, що окрім заборони на експорт лісу в Україні існує проблема з його контрабандою, яка також планують вирішити спільно з ЄС. Зокрема, новий уряд планує працювати спільно з Євросоюзом над зменшенням контрабандних потоків, залученням європейських інвестицій у розвиток української лісозаготівлі та вирощування лісу.

6 лютого 2019 року уряд затвердив всіх українських представників в арбітражному суді, який має розглядати питання про скасування мораторію на експорт лісу.

Раніше віце-прем’єрка України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомляла, що мораторій на експорт лісу «не дає жодного результату».

«За даними Держстату, ми не експортуємо ліс-кругляк. Водночас, згідно з даними європейських структур, вони імпортують від нас певну кількість необробленої деревини», — повідомляла віце-прем’єрка.

Зазначимо, що Україна запровадила заборону (мораторій) на експорт необробленої деревини до ЄС у 2015 році з метою боротьби з незаконною вирубкою карпатських лісів. Водночас, з того часу Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу.

Раніше журналісти повідомляли, що Євросоюз може почати арбітражний та судовий процес проти України з метою скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Відповідне застереження надіслала єврокомісарка з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом

 

 

Питання:

1. Обґрунтуйте ваше особисте ставлення до мораторію на вивіз лісу.
2. Чи вважаєте ви обґрунтованою спробу заборони експорту деревини з України?
3. Як це питання вирішується в інших країнах?