Заказ 34311 (400 грн.)

Заказ 34311 (400 грн.) 29.07.2020 06:10

Тести 10

 Тема 10. Фінансування інноваційної діяльності

1. Фінансове забезпечення інноваційної діяльності полягає у:

• виділенні певної суми ресурсів на розв'язання завдань науковотехнічної та інноваційної діяльності;
• розподілі фінансових ресурсів в середині підприємстваінноватора;
• встановленні певних пропорцій розподілу доходів і розходів юридичних і фізичних осіб.

2. Спеціалізована організаційна форма об'єднання капіталу і зацікавлених (юридичних, фізичних) осіб у процесі розробки і просування на ринок прогресивної технології це:

• депозитарій;
• венчур;
• інновація;
• інвестиція.

3. Встановити відповідність між фінансовими операціями та їх сутністю :

Фінансова операція	Сутність фінансової операції
1. Франчайзинг	А. діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні у виключне користування на визначений термін одним підприємством іншому майна.
2. Лізинг	Б. Фінансова операція, що перетворює комерційний кредит у банківський.
3. Форфейтинг	В. форма співпраці між компаніями та/або фізичними особами, в рамках якої одна сторона, що володіє успішним бізнесом, відомою торговою маркою, ноу-хау, комерційними таємницями, репутацією та іншими нематеріальними активами, дозволяє іншій стороні користуватися цією системою на певних умовах..
4. Факторинг	Г. фінансова комісійна операція, при якій клієнт переуступає дебіторську заборгованість іншій компанії з метою миттєвого отримання більшої частини платежу або гарантії повного погашення заборгованості.

4. Джерелами інвестування інноваційних проектів виступають:

• власні кошти підприємства-інноватора;
• кошти, залучені від продажу акцій або одержані у вигляді пайових та інших внесків членів трудових колективів, громадян, юридичних осіб;
• кошти, що перебувають у централізованому володінні об'єднань підприємств;
• кошти Державного бюджету;
• кошти іноземних інвесторів;
• всі відповіді вірні;
• жодна відповідь не відповідає дійсності.

5. Кошти для венчурного фінансування формуються із:

• фінансових установ і банків;
• фінансових установ, банків та пенсійних фондів;
• внесків окремих вкладників, великих корпорацій, страхових компаній, банків, університетів, пенсійних фондів;
• внесків великих корпорацій.

6. Учасників неформального сектора венчурного капіталу називають:

• червоні дияволи;
• неформальні інвестори;
• бізнес-ангели;
• домогосподарки.

7. Фінансування інкубаційного періоду – це

• етап, на якому проводиться експрес аналіз інноваційних пропозицій та здійснюються роботи зі створення бізнес-інкубатора чи інноваційного центру.
• етап, який також включає в себе дві стадії: фінансування початкової стадії та фінансування освоєння.
• це пайове фінансування малих інноваційних підприємств, які зацікавлені в запровадженні продуктових або інших інновацій, які одержують у процесі реалізації інноваційно-інвестиційних проектів підприємств

8. Фінансування комерційного освоєння — це

• це пайове фінансування малих інноваційних підприємств, які зацікавлені в запровадженні продуктових або інших інновацій, які одержують у процесі реалізації інноваційно-інвестиційних проектів підприємств
• етап, який також включає в себе дві стадії: фінансування початкової стадії та фінансування освоєння.
• етап, на якому проводиться експрес аналіз інноваційних пропозицій та здійснюються роботи зі створення бізнес-інкубатора чи інноваційного центру

9. До визначальних умов надання інвестиційного податкового кредиту не належать:

• стале фінансове становище підприємства-позичальника, тобто систематичне отримання ним прибутку, із якого нараховується податок
• переважно інвестиційна спрямованість у використанні власних фінансових ресурсів інвестора
• 100% успіх інноваційної діяльності
• наявність економічно обґрунтованого інноваційного проекту (бізнес-плану), який забезпечує після його реалізації підвищення ефективності виробництва, зростання загального обсягу отриманого підприємством прибутку та, відповідно, сум податку на прибуток як джерела компенсації інвестиційного податкового кредиту

10. Податковий інвестиційний кредит – це

• відстрочка сплати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отриманий згідно з чинним законодавством внаслідок реалізації інноваційних програм.
• кошти й матеріальні цінності, що надаються кредитором у користування позичальнику на визначений строк та під відсоток. 
• обов'язковий, індивідуально безоплатний платіж, що стягується органами державної влади різних рівнів з юридичних осіб і фізичних осіб з метою фінансового забезпечення діяльності держави й (або) муніципальних утворень.

 

 

Тема 7. Тести

 

Організаційні форми інноваційної діяльності

1. Найважливішим критерієм при виборі варіанта організаційної структури є:

• розмір підприємства
• мінімальна кількість ієрархічних рівнів
• складність проекту
• усі відповіді вірні

2. Серед організаційної структури підтримання інноваційного підприємництва виділяються:

• інноваційні бізнес-інкубатори
• холдинги
• технологічні (наукові) парки
• технополіси
• конгломерати
• інноваційно-технологічні центри,
• промислові кластери

3. Сфера інноваційної діяльності складається з таких елементів:

• Ринок новацій
• Ринок фінансів
• Ринок капіталу
• Ринок праці
• Ринок чистої конкуренції нововведень
• Всі варіанти є вірними

4. За яким критерієм ринкові суб'єкти інноваційної діяльності поділяються на експлерентів, патієнтів, віолентів і комутантів?

• часом залучення до інноваційного процесу
• підходом до вибору інновацій
• складністю інновацій
• жодна з відповідей не є вірною

5. Фірми, які займаються суто інноваціями, вбачаючи у цьому спосіб отримання прибутку через виведення на ринок відсутнього на продукту називаються?

• конгломератами
• технополісами
• венчурними фірмами
• інкубаторами

6. Поєднайте організаційну форму інноваційної діяльності та її характеристику:

Організаційна форма		Характеристика
1	Технопарк	А	організаційна структура, метою якої є формування сприятливих умов для стартового розвитку малих підприємств через надання їм певного комплексу послуг і ресурсів.
2	Бізнес-інкубатор	Б	центри, які займаються формуванням та здійсненням регіональної інноваційної політики, спрямованої на забезпечення економічного розвитку регіону.
3	Технополіси	В	науково-технічний комплекс, до складу якого входять наукові установи, вищі навчальні заклади, комерційні фірми, консалтингові, інформаційні та інші сервісні служби і який функціонує на засадах комерціалізації науково-технічної діяльності.
4	Регіональні науково-технологічні центри	Г	група географічно локалізованих взаємозалежних компаній, об'єднаних у виробничий ланцюжок, у рамках якої створюється кінцевий продукт і додана вартість.
5	Промислові кластери	Д	об'єднання наукових, інноваційних, науково-технологічних парків і бізнес-інкубаторів на певній території з метою надання потужного імпульсу економічному розвитку регіону.

7. Характеристикою незалежних венчурних фірм є те, що вони:

• Організовуються як акціонерні товариства, рекламуючи у пресі свою ідею створення новації, акумулюючи під цю ідею кошти приватних та інституційних інвесторів.
• Створюються однією або декількома корпораціями на пайових засадах. Вони можуть бути представлені у кількох модифікаціях, організаційно оформлених як науково-дослідні консорціуми.
• Використовують кошти великих корпорацій, банків, пенсійних і благочинних фондів, страхових компаній, особисті заощадження інвесторів, частково державні субсидії.

8. Бізнес-інкубатори надають такі види послуг:

• технічно-адміністративне обслуговування
• консультації
• формування регіональної інноваційної політики
• створення нового товару на ринку
•  науково-технічні

9. Метою діяльності технопарків не є:

• сприяння у впровадженні в практику нових технологій і винаходів
• модернізація традиційних для регіону галузей промисловості й виведення їх на сучасний рівень
• реалізація програм із виробництва наукомістких продуктів
• насичення ринку виробленими на їх основі конкурентоспроможними товарами

10. Характерними рисами кластерів є:

• наявність малого підприємства-лідера, що визначає довгочасну господарську, інноваційну та іншу стратегію кластера в цілому;
• територіальна локалізація основної маси підприємств - учасників кластера;
• стійкість і домінуюче значення господарських зв'язків між підприємствами;
• короткострокова координація взаємодії учасників системи у рамках основних систем управління, виробничих програм, інноваційних процесів, контролю якості та ін.

 

Тести. Тема 1. ІННОВАЦІЇ ЯК ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

1. Суспільно-технічний економічний процес, що через практичне використання людей і винаходів приводить до створення кращих по своїм властивостях виробів, технологій, прибуток і поява яких на ринку може принести доданий прибуток – це :

А) Життєвий цикл інновацій;

Б) Інновації;

В) Інноваційний лаг;

Г) Інноваційний процес.

2. Три типи «хвиль» за М. Кондратьєвим :

А) короткі (приблизно 1 рік), середні (15 років) і довгі (60 років);

Б) короткі (приблизно 3 роки), середні (15 років) і довгі (60 років);

В) короткі (приблизно 4 роки), середні (20 років) і довгі (55 років);

Г) короткі (приблизно 7 років), середні (30 років) і довгі (100 років).

3. Хто обґрунтував положення про базисні, поліпшуючі та псевдоінновації, взаємозв’язок довгих циклів в галузі досліджень, інновацій та економіки?

А) Г. Менш;

Б) Й. Шумпетер;

В) М. Кондратьєв;

Г) Р. Фостер.

4. Хто стверджував, що нововведення підпорядковуються певній логіці і прогнозуванню; на цій основі можна спрогнозувати глибину змін в економіці?

А) Г. Менш;

Б) Й. Шумпетер;

В) М. Кондратьєв;

Г) Р. Фостер

5. Хто запропонував теорію «довгих хвиль»?

А) Г. Менш;

Б) Й. Шумпетер;

В) М. Кондратьєв;

Г) Р. Фостер.

6. За причиною виникнення інновації класифікують :

А) реактивні та стратегічні;

Б) базові, вдосконалені та псевдоінновації;

В) продуктові інновації, інновації процесу та ринкові інновації;

Г) короткострокові, середньострокові та довгострокові.

7. За стадією виробничого процесу інновації класифікують :

А) інновації на вході в підприємство як систему ; інновації на виході з підприємства; інновації структури підприємства;

Б) базові, вдосконалені та псевдоінновації;

В) продуктові інновації, інновації процесу та ринкові інновації;

Г) короткострокові, середньострокові та довгострокові.

8. На якому етапі ЖЦІ відбувається швидке сприйняття нового товару ринком і швидке зростання прибутків?

А) Етап виведення на ринок;

Б) Етап зрілості;

В) Етап розроблення;

Г) Етап зростання.

9. У якій моделі інноваційного процесу ринок вважається основним генератором нових ідей. У цій моделі інновації виступають результатом ринкового поштовху і, саме вони, задовольняють попит споживачів?

А) модель “технологічного поштовху”;

Б) “векторна” модель;

В) модель “ринкового попиту”;

Г) “Інтерактивна” модель.

10. На якому етапі ЖЦІ відбувається налагодження технологічного процесу, випуск пробної партії та її ринкова апробація, формування стратегії та каналів збуту?

А) Етап виведення на ринок;

Б) Етап зрілості;

В) Етап розроблення;

Г) Етап зростання.

 

Тести. Тема 3. ДЕРЖАВНЕ ТА МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

 

• Варіант 1

1. Державна інноваційна політика – це:

• а) історично, культурно, економічно, науково-технічно й інформаційно обумовлену сукупність відносин між суб’єктами інноваційної діяльності з приводу створення, розповсюдження та використання інновацій, яка має місце в межах певної країни;
• b) сукупність форм і методів діяльності держави, спрямованих на створення взаємопов'язаних механізмів інституційного, ресурсного забезпечення підтримки та розвитку інноваційної діяльності, на формування мотиваційних факторів активізації інноваційних процесів;
• c) інноваційна політика, орієнтована на виконання науково-технічних програм і проектів загальнонаціонального значення.

2. Які країни орієнтовані на лідерство в науці, реалізацію великих цільових проектів, що охоплюють всі стадії інноваційного циклу, причому значна частка науково-інноваційного потенціалу припадає на військову сферу:

• а) США, Велика Британія, Франція;
• b) Німеччина, Швеція і Швейцарія;
• c) Японія, і Південна Корея.

3. Класичний набір цілей державного регулювання економічно розвинених країн передбачає наступні складові:
4. а) збалансованість зовнішньоекономічних відносин;
5. b) стабільний рівень цін;
6. c) економічна стабільність;
7. d) справедливий розподіл доходів.

4. Згідно формального підходу сутність державної інноваційної політики розглядається як:

а) сукупність інститутів, що забезпечують цілеспрямовану діяльність держави у сфері регулювання національних інноваційних процесів і формують специфічне інституціональне середовище взаємодії суб’єктів інноваційного процесу;

b) складова частина загальної політики держави, що націлена на забезпечення інтенсифікації інноваційного розвитку;

c) комплекс заходів щодо розвитку національної інноваційної системи.

5. Згідно системного підходу сутність державної інноваційної політики розглядається як:

а) комплекс заходів щодо розвитку національної інноваційної системи;

b) складова частина загальної політики держави, що націлена на забезпечення інтенсифікації інноваційного розвитку;

c) сферу та типи регулюючих функцій держави.

6. Політика ринкової орієнтації передбачає:

а) розроблення різних державних програм, великі капіталовкладення у масштабні інноваційні проекти, використання інших прямих форм державної участі в регулюванні інноваційних процесів;

b) істотний вплив передових технологій на вирішення соціально-економічних проблем, на зміну галузевої структури, взаємодію суб’єктів господарювання, рівень життя, тощо;

с) провідну роль ринкового механізму в розподілі ресурсів та визначенні напрямів розвитку науки і техніки, а також обмеження ролі держави в стимулюванні фундаментальних досліджень.

7. Політика соціальної орієнтації передбачає:

а) розроблення різних державних програм, великі капіталовкладення у масштабні інноваційні проекти, використання інших прямих форм державної участі в регулюванні інноваційних процесів;

b) істотний вплив передових технологій на вирішення соціально-економічних проблем, на зміну галузевої структури, взаємодію суб’єктів господарювання, рівень життя, тощо;

с) провідну роль ринкового механізму в розподілі ресурсів та визначенні напрямів розвитку науки і техніки, а також обмеження ролі держави в стимулюванні фундаментальних досліджень.

8. За ознакою форми дії на інноваційний розвиток економіки виділяють наступні методи впливу держави:

а) методи прямого регулювання;

b) економіко-правові методи;

c) методи непрямого регулювання;

d) розвиток інфраструктури досліджень і розробок.

9. Інструменти створення сприятливого інституційно-правового середовища для ефективної інноваційної діяльності поділяються на:

а) інструменти регулювання попиту;

b) інструменти регулювання пропозиції;

c) інструменти створення сприятливого середовища для інноваційного процесу;

d) всі відповіді вірні.

10. Серед стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні виділяють:

а) модернізація електростанцій;

b) високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості;

c) нові та відновлювані джерела енергії;

d) всі відповіді вірні.

11.  Дайте визначення «Державне регулювання – це …
    1. сукупність інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств і громадян;
    2. надання фінансової та технічної підтримки чи визначених пільг (зазвичай в сфері оподатковування) тільки-но створеній структур;
    3. створення однакових умов для всіх суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері бізнесу, а також вирівнювання підприємницьких структур з іншими сферами суспіль­ного виробництва.
12. На яких рівнях виконується інноваційна політика?
    1. макрорівень;
    2. мікрорівень;
    3. галузевий рівень:
    4. всі відповіді правильні.
13. Завданнями інноваційної політики є:
    1. забезпечення інноваційної  політики;
    2. забезпечення науково-технічної підприємницької активності;
    3. забезпечення інноваційної безпеки.
14. Хто не є суб’єктом інноваційної політики?
    1. Інноваційні підприємства;
    2. Науково-технічні інноваційні установи;
    3. Фінансово-кредитні інноваційні установи
15. До державних органів управління інноваційною діяльністю належить:
    1. Виконавча влада у сфері науково-технічної діяльності;
    2. Конституційний  суд України;
    3. Верховна Рада України та АР Крим.
16. До функцій Кабінету Міністрів України входить:
    1. створення законодавчої бази для сфери інноваційної діяльності;
    2. забезпечення реалізації державної політики у сфері інноваційної діяльності;
    3. затвердження пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та визначення обсягів асигнувань для фінансової підтримки інноваційної діяльності в межах Державного бюджету України.
17. Відповідно до Закону України «Про інноваційну діяльність» суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути:
    1. фізичні і (або) юридичні особи України;
    2. фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав;
    3. особи без громадянства, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність;
    4. всі варіанти правильні.
18. Державна інноваційна політика, яка передбачає визначення державою головних цілей і пріоритетних напрямів науково-технологічного та інноваційного розвитку країни, — це політика:
    1. соціальної орієнтації;
    2.  технологічного поштовху;
    3. ринкової орієнтації;
    4. цілеспрямованої зміни економічної структури господарського механізму.
19. Які гарантії дає держава суб’єктам інноваційної діяльності?
    1. охорону та захист прав інтелектуальної власності, захист від недобросовісної конкуренції у сфері інноваційної діяльності;
    2. вільний доступ до інформації про пріоритети державної еко­номічної та соціальної політики, про інноваційні потреби та результати науково-технічної діяльності, крім випадків, пе­редбачених законом;
    3. створення курсів для підготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері здійснення інноваційної діяльності;
    4. правильними є варіанти а) b)
    5. всі відповіді правильні.
20. За якими напрямами не здійснюється інноваційна діяльність?
    1. вдосконалення існуючої техніки і технологій;
    2. проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;
    3. технічне переозброєння, реконструкція, розширення, будівництво нових підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології.

 

Завдання 1. Проаналізуйте загальні дані, та дайте відповіді на питання:

До яких заходів найчастіше вдаються уряди розвинених країн з метою стимулювання інноваційної діяльності підприємств?

Як ви думаєте, які з застосовуваних стимулів забезпечують найшвидший результат? А які стимули зорієнтовані на довгострокову перспективу?

Порівнявши обсяги преференцій (пільг) та рівень інноваційності економік країн, з’ясуйте, чи існує між ними залежність?

Поясніть, які фактори зумовили інноваційний розвиток країн, що увійшли до першої 20-ки у рейтингу Глобального інноваційного індексу

Задача 1 до теми 11

«Техніко-технологічне оновлення виробництва»

Підприємство планує  впровадити  поліпшуючу інновацію, а саме: замінити  ручну працю механізованою, для чого необхідно придбати  дві установки  вартістю 18,0 тис. грн. кожна.  Після першого року впровадження  планується щорічне збільшення обсягів виробництва продукції  на 10%.  Режим роботи підприємства – двозмінний, кількість робочих днів – 250, коефіцієнт використання виробничих потужностей – 0,95, а тривалість виробничого циклу – 240 хв.  Визначити економічну доцільність такого впровадження за умови, що собівартість одиниці продукції становила 19,0 грн. і  зменшиться на 12 % при незмінній ціні 24 грн. Амортизація нараховується рівномірним методом, ставка  дисконту - 10%.

Задача Тема 10

Задача №1

Підприємство планує виробляти новий вид продукції. Для цього необхідно купити обладнання, вартість якого становить 600 000 грн. Щороку планується виробляти 20 000 одиниць продукції. Термін реалізації проекту становить 5 років. Виробництво продукції почнеться з першого року реалізації проекту. Обсяг реалізації продукції щороку становитиме 78%, 80%, 85%, 89% та 93% від обсягу виробництва. Собівартість одиниці продукції становитиме 25 грн, а оптова ціна реалізації – 42 грн. Амортизація обладнання – 20%. Дисконтна ставка – 15%.

Завдання 7.1. Необхідно дати визначення кожного з нижченаведених понять, використовуючи не менше двох літературних джерел:

 Національна Академія наук України;

Галузеві дослідні інститути;

Сектор вищої освіти