|
|
Главная \ База готовых работ \ Інвестиції та інновації \ Заказ 36040 (300 грн.) Кейси інновації КНЕУ
Заказ 36040 (300 грн.) Кейси інновації КНЕУ« Назад
Заказ 36040 (300 грн.) Кейси інновації КНЕУ 01.07.2020 14:17
Тема 8. Оцінювання та комерціалізація об‘єктів права інтелектуальної власності
Кейс 8.1. Зарубіжний досвід державного регулювання комерціалізації інтелектуальної власності
Аналіз зарубіжного досвіду державного регулювання комерціалізації ІВ показує, що, незважаючи на відмінність застосовуваних схем, ряд країн мають подібні риси. У Великобританії, Франції та Японії традиційно сильні державні структури для комерціалізації результатів, отриманих за рахунок бюджетних коштів. Водночас США на певних умовах передають права на ІВ, створену за рахунок бюджетних коштів, організаціям-розробникам, і там найбільше поширення отримала модель, при якій саме фірми-підрядники володіють найбільшим потенціалом управління комерціалізацією. На ранніх етапах формування системи комерціалізації, коли НДІ та університети не володіли належною компетентністю у сфері управління ІВ, значною була роль спеціалізованих державних структур в цій області (Британська технологічна група (БТГ) у Великобританії, ANVAR у Франції). Важливою тенденцією в розвитку стало також формування самоврядних (корпоративних) структур, які виступали в ролі виразників інтересів наукових організацій і одночасно партнерів державних органів. Загальним для більшості розвинених країн є зростання ролі нижчестоящих ланок системи – університетів і наукових організацій – у розпорядженні правами на результати науково-технологічної діяльності. Основна тенденція полягає в тому, що для прискорення процесів залучення ІВ у господарський оборот держава пішла на поступки прав на результати науково-технічної діяльності, що фінансується з держбюджету, на користь виконавців робіт (університетів, державних НДІ, приватних фірм). Друга важлива тенденція – поширення державно-приватного партнерства на доконкурентній стадії. Такі партнерства використовують права ІВ як механізм для стимулювання фірм співпрацювати з державними дослідницькими структурами. Досвід країн Заходу показує, що, отримавши права, керівники університетів та інших науково-технічних організацій змогли домогтися істотних успіхів у сфері комерціалізації. При цьому у разі державно-приватної кооперації партнер з приватного сектора підключається до роботи на якомога ранній стадії, що прискорює процес освоєння нової технології. При такому механізмі здійснюється не тільки швидка передача технологій, але і створюються стійкі партнерства з приватним сектором. Особливістю регулювання прав на ІВ є дотримання балансу інтересів при розподілі доходів між сторонами: якщо одна сторона (держава або виконавець) отримує права на комерційне використання результатів державних ІР, то друга сторона (виконавець або держава ) – право на дохід. В Австрії, Данії, Німеччині, Норвегії недавно були введені в дію закони, згідно з якими права на ІВ, створену за рахунок бюджетних коштів, належать 8 університетам. В Японії і Кореї порівняно недавнє законодавство також посилює роль університетів, надаючи їм можливість більшого контролю над тими розробками, які були зроблені їх співробітниками. У тих країнах, де історично всі права на ІВ належали університетським професорам, також є тенденція до передачі прав на користь організацій, де вони працюють. Причина всіх названих змін полягає в тому, що власність, яка належить університетам і НДІ, на відміну від ІВ, що належить окремим дослідникам або державі в цілому, забезпечує більшу прозорість для фірм, які зацікавлені в комерціалізації результатів ІВ, знижує трансакційні витрати для партнерів і сприяє більш формалізованій та ефективній передачі знань і технологій. Теоретично міркуючи, передача прав на ІВ її винахідникам повинна сприяти інтенсифікації розкриття винаходів і їх комерціалізації. Однак на практиці патентний захист є досить дорогим, особливо у разі оформлення патентів за кордоном. Питання: 1, На Вашу думку, в чому полягає сутність комерціалізації інтелектуальної власності? 2, Які форми комерціалізації Вам відомі? 3, Визначте, особливості механізму комерціалізації ІВ різних країн світу. 4, Як Ви вважаєте, на якому етапі знаходиться комерціалізація ІВ в Україні? 5, Як ви гадаєте, чи може Україна перейняти досвід інших країн для покращення комерціалізації? Відповідь аргументуйте. Кейс 8.2. Франчайзинг компанії Кока-Кола
Франчайзинг допоміг багатьом компаніям завоювати ринок і стати відомими на весь світ. Тому багато хто з брендів, які сьогодні на слуху у більшості людей, не обійшлися без використання франчайзингової системи. Як відомо, компанія Кока-Кола, яка сьогодні неймовірно популярна у всьому світі, була утворена в 1899 р, коли у двох підприємців у руках виявився невеликий контракт, що складається всього з 600 слів і розрахований на досить короткий термін. Згідно з контрактом, ці двоє підприємців, яких звали Томас і Уайтхед, отримали можливість розливати газовану воду. У той час у них в голові зародилася велика ідея, яку вони тут же захотіли реалізувати. Однак Томас і Уайтхед розуміли, що в той час у них не було можливості утворити компанію, що займається виробництвом пляшкових напоїв. Тому вони використовували альтернативний варіант - створення франчайзингового бізнесу. Іншими словами, франчайзинг компанії Кока-Кола почався з того, що підприємці-початківці продавали ліцензію франшизи іншим підприємцям, які отримували можливість розливати власну продукцію в пляшки. У цьому процесі важливу роль відіграють пакети з логотипом вашої компанії. Таким чином, можна легко помітити, що франчайзинг компанії Кока-Кола дозволив починаючим підприємцям зміцнити і розвинути власний бізнес, грунтуючись на франчайзингової системі. Іншими словами, ліцензія франшизи дозволяє отримати інвестиції в розвиток власного бізнесу. У той же час, інші підприємці, які скористалися придбанням угоди франшизи, також можуть швидко досягти успіху.
Питання:
1, Як Ви вважаєте, що таке франчайзинг? Назвіть відомі Вам компанії-фрайчайзери. 2, Поясніть, в чому полягають переваги системи франчайзингу для франчайзорів? 3, Визначте, переваги та недоліки франчайзингу для франчайзі. 4, Дайте порівняльну характеристику франчайзингу і ліцензуванню, франчайзингу і дилерству, франчайзингу та спільній діяльності. 5, Визначте, проблеми франчайзингової системи в умовах світової фінансової кризи.
+ БОНУС 1История успеха компании Coca-Cola
Спросите у любого человека на планете – какой самый популярный безалкогольный напиток? С вероятностью 90% вы получите ответ - Coca-Cola. Если взять колу, которую произвели за все время, разлить ее по бутылкам, то на каждого жителя планеты придется почти по 800 бутылок! С позапрошлого века эта компания уверенно удерживает лидирующую позицию на рынке безалкогольных напитков. Со стороны таких гигантов, как Pepsi, не раз предпринимались попытки свергнуть лидера с пьедестала, но ни одна из них не увенчалась успехом. Сегодня всемирный бренд переживает не самые лучшие времена. Молодежь все больше отдает предпочтение натуральным напиткам, не содержащим консервантов. Принимая во внимание данный факт, в ближайшее время Coca-Cola и Pepsi вполне могут изменить первоначальную формулу своих напитков. Например, Pepsi уже разработала и представила полностью натуральный и без каких-либо красителей напиток Pepsi Raw. История Coca-Cola уходит корнями в позапрошлый век. Началось все в далеком 1886 году, в городе Атланта штата Джорджия, когда фармацевт Джон Пембертон изобрел формулу напитка. Название и логотип кола получила от бухгалтера Пембертона, Френка Робинсона, который мастерски владел каллиграфией. Пример его почерка вы можете наблюдать на любой бутылке или банке с колой – изображение осталось неизменным. Название свое напиток получил не случайно. Оно происходит от составляющих ингредиентов – листьев коки (той самой, из которой производят кокаин) и тропического ореха, имеющего название «кола». Изначально, Пембертон даже не помышлял о массовом производстве. Он взял на напиток патент, как на лекарство от депрессии и нервных расстройств. Напиток продавали через сеть аптек Джекоба. Пембертон утверждал, что Coca-Cola является превосходным средством от импотенции, и способна устранить тягу к морфию. Это, скорее всего, объяснялось наличием в напитке кокаина, который в то время считался абсолютно безвредным, и даже полезным веществом. В самом начале продажи шли не то чтобы хорошо, скорее плохо. Первый год продаж принес только убытки. На второй год продажи несколько стабилизировались, а потом уже вдова фармацевта продала все права на напиток некоему бизнесмену, приехавшему из Ирландии - Асу Гризз Кэндлеру. Именно он основал в 1888 году компанию The Coca-Cola Company. Настоящий успех пришел к напитку в 1902 году. Оборот компании достигает 120 000 долларов – весьма внушительная по тем временам сумма, а напиток становится известным по всей территории США. Но в начале XX-го века были обнаружены и доказаны опасные свойства кокаина, и компания подвергается уничтожающей критике со стороны СМИ. Руководству компании пришлось немедленно спасать ситуацию, и в 1903 году в производстве начали использовать только полностью выжатые листья коки, которые не содержали наркотик. 1915 год стал для компании знаменательным – была создана первая фирменная бутылка, емкостью в 6,5 унций. В будущем будет продано более 6-ти миллиардов таких бутылок с напитком. В то же время компания начинает серьезную борьбу с многочисленными клонами, распространяющими поддельную колу. В течение 10-ти лет закрывают компании «Коса Nola», «Cold Cola», «Cay-Ola», и еще несколько, им подобных. Кроме того, компания запатентовала свою фирменную бутылку. 1919 год. Кэндлер продает компанию Coca-Cola Эрнесту Вудрафу за 25 миллионов долларов. Через год напиток пересекает Атлантику, и приходит в Европу. Первой европейской страной, которая попробовала Coca-Cola, была Франция. 1923 год. Руководство компанией принимает сын Вудрофа, Роберт. Он станет легендарной личностью в истории компании, так как простоит у ее руля 60 (!) лет. А ведь пришел он на это пост в возрасте 33 года. В 1927 году прозвучала первая реклама напитка на радио. Через год Coca-Cola выступает спонсором американской сборной на Олимпийских Играх, проходящих в Нидерландах. В 1931 году в рекламе кока-колы появился Санта-Клаус, который так и остался в рекламных роликах и по сегодняшний день. Во время Второй Мировой компания продавала напиток военным всего за пять центов – это был личный приказ Вудрофа. Интересен тот факт, что именно военные первыми увидели колу в банках. Для рядового потребителя «баночный вариант» стали выпускать только в 1955 году. 1958 год – появляется напиток Fanta, а через три года – Sprite. Новые напитки в корне отличались от традиционной колы, и с их помощью компания существенно расширила круг потребителей. Что касается СССР, то здесь, как помнит старшее поколение, Coca-Сola места не нашлось, по той причине, что генсек Хрущев в свое время предпочел продукцию компании Pepsi. После распада Союза, в России, согласно статистике, Pepsi продавалась в 10 раз лучше Coca-Cola. И ситуация поменялась в пользу последней только в 1998 году, когда объем продаж Coca-Cola превысил объем Pepsi в три раза. Популярность напитка была обеспечена в большой мере удачной рекламной компанией – вспомните «Приближается праздник», и «Волшебную страну». В то же время дорогие ролики Pepsi со звездами футбола особой реакции покупателей не вызывали. На сегодняшний день, кроме трех популярнейших напитков, Coca-Cola выпускает соки, и совместно с компанией Nestle, производит холодный чай Nestea. А в конце прошлого века Coca-Cola выкупила права на такие напитки, как Schweppes и Cadbury, пользующиеся бешеной популярностью в Европе. В литературе, посвященной маркетингу, часто можно встретить утверждение, что невозможно быть всем для всех. Да, невозможно, но из всякого правила есть исключения. И это исключение – Coca-Cola. + БОНУС 2Известные франшизыСамая известная франшиза в мире Именно франчайзинг обеспечил компании McDonald’s мировой успех и позволил занять лидирующие позиции в мировом бизнесе. В США порядка 80% ресторанов этой сети – франшиза, а в Европе – около 50%. В России первый McDonald’s появился в Москве у станции метро «Пушкинская» в дефицитном 1990 году, запомнившись нам километровыми очередями за «американской мечтой». Кстати «пушкинский» общепит этой сети до сих пор считается самым посещаемым в мире. По некоторым данным, именно в России потребляют больше всего гамбургеров и чизбургеров дядюшки «Макдональда», а само заведение только у нас именуют рестораном. Возможно, именно этот факт делает самую известную в мире франшизу еще и самой недоступной в нашей стране. Начальный капитал для открытия «ресторана» под маркой McDonald’s должен составлять не менее 1 000 000 долларов, а роялти – от 12,5%. Может быть в будущем, когда россияне пресытятся атрибутом американской мечты и на рынке появится новая звезда франшизы, тогда и простые бизнесмены смогут открыть свой ресторанчик под звучным названием McDonald’s. Самая первая в мире франшиза Родоначальником современной системы франчайзинга стал основатель всемирно известной компании Singer Sewing machine company Иссак Зингер. Именно он в 1851 году заключил с дистрибьюторами своей продукции первый в мире письменный договор о передаче права на продажу и ремонт швейных машинок Зингер на определенной территории США, то есть, согласно современным нормам – заключил договор франшизы. Самая дорогая франшиза в мире В далеком 1952 году в штате Теннеси Кеммонс Вилсон основал компанию Holiday Inn, которая впоследствии стала первой гостиничной компанией, продающей франшизу. Сегодня этот бренд входит в состав одной из крупнейших в мире сетей гостиничного бизнеса, «управляет» более чем 4500 отелей в 100 странах мира и является «владельцем» шести знаменитых торговых марок, среди которых: Inter Continental Hotels&Resorts, Holiday Inn Express, Staybridge Suites и другие. Стоимость франшизы этого бренда начинается от 5 000 000 долларов без учета стоимости помещения. Интересно, что при этом цена паушального взноса у этого гиганта составляется всего 5 000 долларов. Самая дешевая франшиза в мире Одной из самых бедных стран мира считается Индонезия. По официальным данным порядка 75% населения страны живет за чертой бедности, то есть в среднем местные жители тратят на еду и развлечения не более 2,5 долларов в день. Но, несмотря на это, около 60% индонезийцев не отказывают себе в услугах мобильной связи. Поэтому местная компания RUMA, организующая терминалы оплаты мобильной связи, решила поддержать свой бизнес с помощью франшизы. Так был создан продукт под названием «Business in a Box» – готовый «бизнес в коробке», который представляет собой точки пополнения счетов за мобильную связь. Стоит такое удовольствие всего 23 доллара. За первые полгода работы компании удалось продать чуть больше 1 500 франшиз, и что важно, все ее партнеры смогли окупить затраты и даже заработать на лишний кусок хлеба. Кстати, 9 из 10 франчайзи RUMA – женщины. Так что это еще и самая «женская» франшиза в мире. Самая крупная франшиза в мире В 1965 году американец Фред Де Люка открыл небольшое кафе, которое спустя годы превратилась в известный бренд Subway. И снова успеху способствовала франшиза, которую Фред Де Люка начал предоставлять своим дистрибьюторам с 1974 года. По данным на апрель 2015 года сеть Subway насчитывала свыше 43 700 ресторанов по всему миру. Для достижения такого масштаба компании потребовалось 50 лет, из которых 41 год бренд продает франшизу. В России на начало 2015 года было зарегистрировано порядка 673 кафе этой марки. Кстати, в США и Канаде этот бренд фаст-фуда стал лидером на рынке, опередив такую легенду, как McDonald’s. Секрет фирмы здесь кроется в том, что первоначальные затраты на бизнес здесь в разы меньше, чем у McDonald’s. Ведь в Subway нет кухни, все продукты свежие и хранятся на витрине. Также компании на руку мода на здоровое питание, ведь концепция марки – приготовление блюд только из свежих продуктов на глазах у покупателя. Самая кассовая франшиза в мире Гарри Поттер сотворил настоящее волшебство для компании Warner Brothers. Прокатные сборы первых семи частей фильма о юном волшебнике принесли в копилку компании 6,4 миллиарда долларов. Серия фильмов о Гарри Поттере стала самой прибыльной франшизой в истории мирового кинематографа, опередив даже суперпопулярных сейчас «Мситителей», история которых, впрочем, не закончена. Самая «ленивая» франшиза в мире Невероятно, но факт: при покупке компьютерной программы 1С, вы автоматически становитесь франчайзи-дилером. В итоге у компании появилось более 20 000 франчайзи. Правда, стоит отметить, что и банкротятся эти дилеры тоже тысячами. Самые популярные франшизы На сегодняшний день количество франчайзинговых предприятий (франчайзи) в мире, согласно данным Всемирного совета по франчайзингу (WFC), плавно приближается к 1 500 000 (цифра последней «переписи» – 1 312 210). И действительно, все известные фирменные магазины одежды и бутики, как правило, франшиза, сюда же относится индустрия быстрого питания, а еще это рестораны, отели, туристические услуги, фитнес-клубы, салоны красоты и т.д. Этот список растет с каждым днем. Однако одними из самых популярных, быстроразвивающихся и прибыльных сфер франшизы остаются заправки, питание, одежда, а также индустрия красоты, фитнеса и здоровья. Это объяснимо, ведь именно в этом человек всегда будет испытывать необходимость.
1, Як Ви вважаєте, що таке франчайзинг? Назвіть відомі Вам компанії-фрайчайзери. 2, Поясніть, в чому полягають переваги системи франчайзингу для франчайзорів? 3, Визначте, переваги та недоліки франчайзингу для франчайзі. 4, Дайте порівняльну характеристику франчайзингу і ліцензуванню, франчайзингу і дилерству, франчайзингу та спільній діяльності. 5, Визначте, проблеми франчайзингової системи в умовах світової фінансової кризи. Кейс 8.3. Історія і цифри
Протягом всієї історії людської цивілізації національне багатство ґрунтувалося на володінні матеріальними об'єктами. Однак зараз ця схема змінилася і новими стимулами створення національного багатства в сучасному суспільстві стали цінності, засновані на знаннях. Інтелектуальне виробництво виступає вирішальним фактором економічного розвитку, а його ключовою формою - інтелектуальна власність. Об'єкти інтелектуальної власності значною мірою впливають на забезпечення конкурентоспроможності товарів і послуг, стаючи, таким чином, вирішальним фактором економічного зростання. Зростання важливості інтелектуальної власності проявляється у двох формах - абсолютною і відносною. Що стосується абсолютних значень важливості інтелектуальної власності, то, перш за все, необхідно відзначити, що її збільшення значущості інтелектуальної власності проявляється в підвищенні ринкової вартості об'єктів права інтелектуальної власності різних видів, і розмірів збитків правовласників. Так, наприклад, загальна вартість ліцензій на використання об'єктів промислової власності та технологій досягла більше 50 млрд. дол. на рік. За оцінками експертів, обсяг продажів на міжнародному ринку наукомісткої продукції, виготовленої на основі використання інтелектуальної власності, досягає до 2,3 трилл. доларів на рік! Назви брендів (торгових марок) стали найбільш цінним нематеріальним активом, часто перевершуючи вартість основного капіталу (матеріальних активів). Ця загальна тенденція зростання абсолютних розмірів вартості інтелектуальної власності може бути продемонстрована на прикладах окремих компаній. Досить цікавим є приклад продажу автомобілебудівної компанії «Додж». Загальновідомо, що з 146 млн. доларів продажної ціни, 74 млн. визначалося вартістю торгової марки. Компанія «Philip Morris» придбала компанію «Kraft» за 13 мільярдів доларів США, що на 600% перевищувало її балансову вартість. Завдяки цій покупці компанія «Philip Morris» розраховує отримати лояльних споживачів продукції фірми Kraft. Збільшення абсолютної значущості інтелектуальної власності проявляється також у вигляді збільшення розмірів збитків правовласників від порушення прав. Наприклад, компанії, що займаються розробками програмного забезпечення, щорічно втрачають до 13-15 млрд. доларів у результаті нелегального тиражування програм. А щорічні збитки правовласників відомих торгових марок від продажу продукції з фальшивими торговими марками, за даними Міжнародної торгової палати та торгово-промислової палати Німеччини, становлять понад 100 млрд. Дол. Проте значущість інтелектуальної власності проявляється у зростанні не тільки її абсолютних розмірів, але і розмірів відносних. Наприклад, якщо розглянути всі види власності, які виступають об'єктами торгівлі на ринках найбільш розвинених країн, то спостерігається чітка тенденція: темпи зростання торгівлі інтелектуальною власністю перевищують темпи зростання торгівлі іншими видами власності. Так, світова торгівля ліцензіями на використання промислової власності має приріст до 12% на рік, у той же час зростання світового промислового виробництва не перевищує 2,5-3% на рік. Відносна значимість інтелектуальної власності проявляється не тільки в більш високих (в порівнянні з іншими видами вартості) темпах зростання, а також знаходить відображення і в балансах підприємств. Виробничі і торговельні підприємства - від багатонаціональних компаній в малих і середніх підприємств, можуть отримувати вигоду, накопичуючи активи у вигляді об'єктів інтелектуальної власності та займаючись їх комерціалізацією. Ця діяльність підтримує розвиток конкуренції і вигідних перспектив бізнесу, забезпечує створення робочих місць, професійне навчання і формування кадрів, сприяє постачанню ринку необхідними товарами і послугами, а також збільшує доходи бізнесу чи окремих осіб. Більше того, охорона і комерціалізація інтелектуальної власності забезпечує потенційну можливість вносити позитивний внесок в зусилля країни щодо залучення іноземних інвестицій, стимулюванню зовнішньої торгівлі та формування необхідних умов для передачі технологій. Питання: 1, Поясніть, чому зростає важливість інтелектуальної власності? 2, В чому полягає, важливість інтелектуальної власності в абсолютній формі? 3, В чому полягає, важливість інтелектуальної власності у відносній формі? 4, Спрогнозуйте розвиток інтелектуальної власності в Україні на найближчі 10 років. Відповідь аргументуйте. + БОНУСЛИЦЕНЗИРОВАНИЕЛицензирование считается одной из самых распространенных форм коммерциализации интеллектуальной собственности. Торговля лицензиями используется во внутренних и внешних коммерческих операциях как эффективный способ подъема экономики и повышения конкурентоспособности собственных товаров на внешних рынках. Процесс лицензирования хорошо развит и общедоступен. Для правообладателя (лицензиара ) продажа лицензии на перспективную технологию, которая не используется в данный момент времени (в собственном производстве или в определенном географическом регионе), является удачным способом получить доходы, которые в противном случае он не мог бы получить. Например, университеты США, как правило , не продают разработаные технологии , а передают права на их использование на основе патентных лицензионных соглашений. В некоторых наукоемких отраслях промышленности доля патентов, принадлежащих университетам , составляет 18 % (генная инженерия), 12% (молекулярная и микробиология), 11% (технология сверхпроводимости), 10% (фармакология), 5 % (работы). При передаче прав на интеллектуальную собственность правообладатель может позволить юридическому или физическому лицу использовать объект права интеллектуальной собственности на определенных условиях. Для лицензиата эта сделка считается главной формой обмена научно-техническими знаниями. Правовая форма торговых сделок по продаже лицензий должна обеспечивать монопольное право использования результатов интеллектуальной деятельности в промышленности и торговле только для партнеров этих соглашений, не допускать их свободного применения конкурентами. Предметом лицензионной торговли могут быть не только права на объекты промышленной собственности — изобретения (технологии), полезные модели, промышленные образцы, коммерческие тайны (ноу-хау), но и права на сорта растений, породы животных, торговые марки, коммерческие и географические наименования, топологии интегральных микросхем, компьютерные программы, объекты авторского права и смежных прав и т.д. Торговые марки используются в бизнесе как стержень в прибыльных лицензионных программах. Распространенным видом лицензии на торговую марку является лицензия на использование персонажа, т.е. популярный персонаж из книги или кинофильма передается по лицензии нескольким лицензиатам, которые используют его в другом сегменте бизнеса, обслуживающий тот же контингент клиентов. Рассматриваемая в контексте этой сложной сети соглашений лицензия на знак становится способом расширения сферы влияния известного знака на сбыт различных товаров, одновременно усиливая популярность персонажа. К тому же, владелец знака получает поток отчислений за использование лицензий. В большинстве случаев продажа лицензии осуществляется по расчетной договорной цене с ориентиром на цены внутреннего и внешнего рынков. Основными видами лицензионных платежей является паушальный, роялти и комбинированный платежи.
Надо сделать задания по дистанционному обучению, написать дипломную или курсовую, пройти тесты, сделать задания по заочке - пиши https://t.me/alexd2013 |
