Заказ 29314 (200 грн.) Тести

Заказ 29314 (200 грн.) Тести 09.07.2018 15:51

Варіант 2. (Ж-К)

 

1. У системі джерел земельного права силу закону мають:

1. постанови Верховної Ради України;
2. декрети Кабінету Міністрів України;
3. укази Президента України;
4. постанови Пленуму Верховного Суду України;
5. накази Державного агентства земельних ресурсів України.

 

2. Право землекористування це:

1. право спадкоємця користуватися земельною ділянкою;
2. право державних органів використовувати корисні властивості зе­мельного фонду України;
3. право конкретної особи володіти та користування земельною ділянкою;
4. право визначати фактичну та юридичну долю земельної ділянки;
5. гарантована державою можливість конкретної особи використовувати у встановленому порядку корисні властивості землі.

 

3. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:

1. громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва;
2. юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва;
3. громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва, а також юридичні особи України, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва;
4. громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва, а також юридичні особи, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва;
5. виключно державні та комунальні сільськогосподарські підприємства.

 

4. Оренда земельної ділянки може бути:

1. строк визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років;
2. короткостроковою – не більше 3 років та довгостроковою – не більше 30 років;
3. короткостроковою – не більше 3 років, середньостроковою – від 3 до 10 років та довгостроковою – не більше 50 років;
4. короткостроковою – не більше 5 років, довгостроковою – не більше 50 років та безстроковою;
5. лише довгостроковою – не більше 50 років.

 

5. Навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань створюються:

1. зони санітарної охорони;
2. санітарно-захисні зони;
3. охоронні зони;
4. зони особливого режиму використання земель;
5. смуги відведення.

 

6. Підвищення родючості ґрунтів та збереження інших корисних властивостей землі є:

1. правом власника земельної ділянки;
2. обов’язком власника земельної ділянки;
3. обов’язком власника малопродуктивної земельної ділянки;
4. обов’язком власника земельної ділянки, якщо про це зазначено у договорі, на підставі якого він придбав зазначену земельну ділянку;
5. різновидом земельного сервітуту.

 

7. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб це:

1. оренда;
2. емфітевзис;
3. суперфіцій;
4. рента;
5. концесія.

 

8. Емфітевзис та суперфіцій можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування:

1. ні, не можуть;
2. так, у всіх випадках;
3. так, крім випадків, коли землі знаходяться у державній або комунальній власності;
4. тільки за рішенням суду;
5. можуть передаватися в порядку спадкування тільки на підставі заповіту.

 

9. Плата за землю справляється у вигляді:

1. земельного податку;
2. земельної ренти;
3. орендної плати;
4. з урахуванням варіантів "А" і "С";
5. державного мита.

 

10. Деградація земель - це:

1. накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;
2. втрата господарської та екологічної цінності через порушення ґрунтового покриву внаслідок виробничої діяльності людини або дії природних явищ;
3. природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів;
4. погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних факторів;
5. порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

 

11. Земельні торги проводяться у формі:

1. конкурсу та аукціону;
2. аукціону;
3. конкурсу;
4. тендеру;
5. аукціону, конкурсу, тендеру.

 

12. Державний земельний кадастр включає:

1. грошову оцінку та державну реєстрацію земельних ділянок;
2. кадастрове зонування та кадастрові зйомки;
3. бонітування ґрунтів, економічну та грошову оцінку земель;
4. кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну та грошову оцінку земель, державну реєстрацію земельних ділянок, облік кількості та якості земель;
5. виключно державну реєстрацію земельних ділянок.

 

13. Громадяни, які отримали земельні ділянки на праві постійного користування до 1 січня 2002 року повинні переоформити у встановленому порядку право власності або оренди на них:

1. до 1 січня 2018 року;
2. до 1 січня 2019 року
3. до 1 січня 2020 року;
4. до 1 січня 2025 року;
5. термін не обмежений.

 

14. Розмір земельного податку не залежить від:

1. площі земельної ділянки;
2. цільового призначення земельної ділянки;
3. результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів;
4. місцезнаходження земельної ділянки;
5. нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

 

15. До земель сільськогосподарського призначення належать:

1. лише сільськогосподарські угіддя;
2. сільськогосподарські та несільськогосподарські угіддя;
3. рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги;
4. рілля, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження;
5. лише орні землі.

 

16. Громадянам і юридичним особам можуть передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств загальною площею:

1. до 1 га;
2. до 2 га;
3. до 3 га;
4. до 4 га;
5. до 5 га.

 

17. Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:

1. відсутності покупців;
2. наявності тільки одного покупця;
3. якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну земельної ділянки;
4. несплати в установлений термін переможцем земельних торгів належної суми за придбану земельну ділянку;
5. у випадках зазначених у пунктах „А”, „В”, „С”, „D”.

 

18. Виключно суд розв'язує земельні спори:

1. з будь-якого приводу;
2. з приводу володіння, користування і розпоряджання земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори
   щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів і областей;
3. у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також стосовно розмежування меж районів у містах;
4. щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;
5. зазначені у пунктах „С” і „D”.

 

19. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови припиняється в разі невикористання її для зазначених цілей протягом:

1. 1-го року;
2. 2-х років;
3. 3-х років;
4. 5-ти років;
5. 10-ти років.

 

20. Зони особливого режиму використання земель створюються навколо:

1. особливо цінних природних об’єктів;
2. об’єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання;
3. об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин;
4. військових об’єктів Збройних Сил України;
5. територій, з яких проведено евакуацію населення в 1986 році.

 

21. У разі введення воєнного або надзвичайного стану земельні ділянки, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, можуть бути:

1. конфісковані;
2. примусово або за згодою власника відчужені (вилучені);
3. викуплені лише за згодою власника;
4. примусово відчужені (вилучені);
5. націоналізовані.

 

22. Систематичною вважається несплата громадянином земельного податку протягом:

1. 30 днів;
2. 60 днів;
3. 6 місяців;
4. 1 року;
5. 2-х років поспіль.

 

23. Бонітування ґрунтів – це:

1. це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах;
2. це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі;
3. це комплекс заходів із залуження або заліснення земель;
4. визначення генетичної будови та властивостей ґрунтів, структури ґрунтового покриву;
5. це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

 

24. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися об’єднанню співвласників:

1. у власність на безоплатній основі;
2. у власність, за умов викупу на конкурсній основі;
3. у користування на умовах оренди;
4. у постійне користування;
5. безоплатно у власність або у користування.

 

25. Самовільне зайняття земельної ділянки є підставою для настання:

1. майнової відповідальності;
2. дисциплінарної відповідальності;
3. адміністративної відповідальності;
4. кримінальної відповідальності;
5. адміністративної або кримінальної відповідальності.

 

26. Економічна оцінка земель – це:

1. оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі;
2. результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту;
3. капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами;
4. порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах;
5. оцінка доходу, який можна отримати із землі як фактора виробництва, залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

 

27. Землі запасу є окремою категорією земель:

1. так;
2. ні;
3. за умов прийняття відповідного рішення уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування;
4. тільки у випадках їх вилучення із обігу і консервації;
5. тільки у випадках чітко визначених Земельним кодексом України.

 

28. Комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених сільськогосподарських земель називається:

1. рекультивація земель;
2. меліорація земель;
3. дезактивація земель;
4. консервація земель;
5. бонітування ґрунтів.

 

29. Земельний сервітут може бути встановлений:

1. договором;
2. законом;
3. заповітом;
4. рішенням суду;
5. на всіх вищезазначених підставах.

 

30. У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ді­лянки на іншу, власники та землекористувачі земельних ділянок мають право:

1. мають право в будь-якому разі відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки;
2. мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки за погодженням з її власником або користувачем;
3. мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням;
4. мають право вимагати від власника або користувача сусідньої земельної ділянки усунення коренів і гілок дерев, що проникають з його земельної ділянки;
5. не мають право їх відрізати.

 

31. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до:

1. Кабінету Міністрів України;
2. місцевого бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості;
3. місцевих органів Держземагенства України за місцезнаходжен­ням земельної ділянки;
4. голови місцевої ради або державної адміністрації за місцезнаходжен­ням земельної ділянки;
5. відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходжен­ням земельної ділянки.

 

32. Орендна плата за використання землі може встановлюватися у таких формах:

1. грошовій та натуральній;
2. тільки в грошовій;
3. в грошовій, натуральній та відробітковій;
4. тільки у формі податку;
5. за домовленістю сторін договору.

 

33. Земельні правовідносини це:

1. суспільні відносини, щодо володіння, користування та розпорядження землею;
2. відносини з приводу надання, реалізації та припинення прав на земельні ділянки;
3. лише права та обов’язки учасників земельних відносин;
4. суспільні відносини, що виникають у сфері взаємодії суспільства з навколишнім природним середовищем і врегульовані нормами земельного права;
5. земельні відносини, врегульовані нормами права.

 

34. Документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку є:

1. державний акт на право приватної власності на землю;
2. цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладена в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
3. свідоцтво про право на спадщину;
4. документи перераховані у пунктах „а”, „в”, „с”;
5. сертифікат на право на земельну частку (пай).

 

35. В постійне користування землі житлової та громадської забудови надаються:

1. фізичним або юридичним особам;
2. тільки юридичним особам;
3. тільки підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться у державній або комунальній власності, громадським організаціям інвалідів України, їх підприємствам (об’єднанням), установам та організаціям, а також релігійним організаціям України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
4. підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться у державній або комунальній власності, громадським організаціям інвалідів України, їх підприємствам (об’єднанням), установам та організаціям, а також релігійним організаціям України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, ПАТ залізничного транспорту загального користування, утвореному відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", закладам освіти незалежно від форми власності, співвласникам багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
5. органам державної влади та місцевого самоврядування.

 

36. Права на земельну ділянку виникають з моменту:

1. одержання документа, який посвідчує право на земельну ділянку та його державної реєстрації;
2. державної реєстрації цих прав;
3. встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
4. укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки (міни, дарування, спадкування та інших цивільно-правових угод);
5. встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання документа, який посвідчує право на земельну ділянку та його державної реєстрації.

 

37. Заставодержателями земельної ділянки можуть бути:

1. тільки банки;
2. фізичні або юридичні особи, які мають відповідні ліцензії;
3. банки та інші кредитні установи;
4. фізичні або юридичні особи, які мають відповідні ліцензії, а також банки та інші кредитні установи, які відповідають вимогам, встановленим законами України;
5. ніхто не може бути. Земельні ділянки у заставу передаватися не можуть.

 

38. Землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед:

1. для розвитку сільських територій;
2. для виробництва товарної сільськогосподарської продукції;
3. для потреб садівництва, сінокосіння та випасання худоби;
4. для сільськогосподарського використання;
5. для будь-яких потреб, пов’язаних з веденням сільського господарства.

 

39. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року, земельні ділянки:

1. не повертаються;
2. повертаються лише на умовах оренди;
3. повертаються на платній основі;
4. повертаються на безоплатній основі;
5. повертаються за рішенням суду.

 

40. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб здійснюється:

1. Верховною Радою України;
2. Кабінетом Міністрів України;
3. Державним агентством земельних ресурсів України;
4. обласними радами;
5. міськими радами.

 

41. Земельна рента є :

1. різновидом договору оренди земельної ділянки;
2. видом орендної плати за використання земельної ділянки;
3. доходом, який можна отримати із землі як фактора виробництва, залежно від якості та місця розташування земельної ділянки;
4. різновидом податку, який сплачується власником земельної ділянки, що знаходиться в межах населеного пункту;
5. обов'язковим платежем, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

 

42. У разі переходу прав на земельну ділянку до іншої особи, дія земельного сервітуту:

1. зберігається;
2. зберігається, якщо не заперечує новий власник;
3. зберігається, якщо про це зазначено у договорі;
4. не зберігається;
5. буде збережена після його перереєстрації.

 

43. Земельна ділянка, як об’єкт права власності - це:

1. поверхневий (ґрунтовий) шар, на якому знаходяться водні об’єкти, ліси, багаторічні насадження, будівлі та споруди;
2. простір, що знаходиться в межах земельної ділянки на висоту і глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд;
3. територія із чітко встановленими межами та відповідним кадастровим номером;
4. специфічний різновид майна щодо якого власник може здійснювати повноваження володіння, користування та розпорядження;
5. частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

 

44. Система земельного права – це:

1. сукупність нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини;
2. сукупність правових інститутів, кожен з яких складається з групи юридичних норм, що регулюють однорідні земельні відносини;
3. єдність принципів і функцій земельного права;
4. сукупність методів, якими регулюються земельні відносини;
5. з урахуванням варіантів "А", "С", "D".

 

45. Право на безоплатну приватизацію землі мають:

1. іноземні громадяни;
2. громадяни України;
3. особи без громадянства;
4. юридичні особи України;
5. іноземні юридичні особи.

 

46. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на:

1. 13 категорій;
2. 11 категорій;
3. 9 категорій;
4. 7 категорій;
5. 5 категорій.

 

47. Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва в такому розмірі:

1. не більше 0,06 га;
2. не більше 0,12 га;
3. не більше 2,0 га;
4. в розмірі земельної частки (паю);
5. не більше 0,10 га.

 

48. Система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення являє собою:

1. захист прав на землю;
2. гарантії прав на землю;
3. рекультивацію земель;
4. охорону ґрунтів;
5. охорону земель.

 

49. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються:

1. округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони;
2. охоронні зони;
3. санітарно-захисні зони;
4. зони особливого режиму використання земель;
5. варіанти "В", "С" і "D".

 

50. Використання власності на землю не може завдавати шкоди:

1. правам і свободам громадян;
2. інтересам суспільства;
3. погіршувати екологічну ситуацію;
4. природні якості землі;
5. з урахуванням всіх варіантів.