Заказ 13960 (50 грн.)

Заказ 13960 (50 грн.) 23.06.2015 02:08

 «Чутки, чи потреба у змінах…?»

 

Акціонерне товариство Українська горілчана компанія "Nemiroff" – ще один "гігант" вітчизняної алкогольної галузі. Розташоване у Вінницькій області підприємство, мабуть краще за інших готове до довгострокової боротьби як за український, так і за міжнародний ринок.

Ще в радянські часи у Вінницькій області було побудовано багато ЛГЗ і спиртозаводів. Пояснювалося це, по-перше, аграрною орієнтацією регіону; по-друге, сприятливими природними умовами; по-третє, відсутністю підприємств, що забруднюють навколишнє середовище. В результаті і зараз у Вінницькій області виробляється значна частина вітчизняного спирту і горілки…

До 1993 р. державні підприємства мали право створювати спільні підприємства, у тому числі й у сфері виробництва алкогольних напоїв. Саме у той період було зареєстровано СП, в  якому одним з іноземних співзасновників був Ріхард Біттнер, а з української сторони – Немировський спиртозавод.

Від самого початку своєї діяльності СП було орієнтовано на зовнішній ринок, оскільки на внутрішньому мало хто в той момент міг платити за якість горілки, яку виготовляло СП. Підхід інвесторів був простий: поки є зовнішній ринок, не треба думати про внутрішній.

Згодом Біттнер переуступив свої права на частку в СП англійсько-американсько-німецьким інвесторам. Незмінною залишалася лише частка спиртозаводу як державна. Нові інвестори теж були орієнтовані на експорт. Коли ж ринок Росії, що займав важливе місце в експортному ланцюжку, закрився, постало питання, що робити далі. Мабуть компанія "Nemiroff" була першою на ринку алкогольних напоїв України, яка заглянула у майбутнє споживчого попиту. Для цього воістину потрібно мати слов’янський менталітет з його вірою у світле майбутнє. Керівництво "Nemiroff" дійсно вірило в те, що людям набридне дешеве пійло і вони зможуть заробити на доступний для них якісний продукт у середньому ціновому сегменті. Ця теза стала основою стратегії "Nemiroff".

Із втратою російського ринку і визначенням нової стратегії, що вимагає зовсім іншого порядку інвестицій у технологію і просування товару, постало питання про додаткові інвестиції. Іноземні партнери продали свої частки одній з великих західних компаній, представником якої став у 1997 р. Яків Грибов, нинішній президент "Nemiroff", – власне тоді все і почалося. Новий інвестор зробив дуже істотні для алкогольного ринку інвестиції й у сучасну технологію, і в просування продукту. Зрештою, стало зрозуміло, що західний інвестор більше не хоче тягти на собі партнера по бізнесу, який не може вносити інвестицій. Була створена "Українська горілчана компанія "Nemiroff", що цілком викупила у Немировського лікеро-горілчаного заводу виробничі потужності. 

Для компанії "Nemiroff" зараз дуже важливо відповідати статусу одного з лідерів горілочного ринку. Це означає – робити продукт незмінної якості і правильно його продавати. Тому останнім часом президент компанії часто повторює: "Піймати зірочку й утримати зірочку – дві різні речі". Компанія робить ставку на якість. При цьому дотримувалася і дотримується стратегії переходу із середньоцінового сегмента до преміум-класу.

Торговельна марка "Nemiroff" з’явилася у важкий для підприємства час. Придумали цю назву ще колишні власники — кілька англійців, американець і німець. У них, коли експорт розвивався успішно, був задум вийти з горілкою на Захід, і вони готували торговельну марку, яку б прийняли в далекому зарубіжжі.

Нові власники знайшли ескіз знака "Nemiroff", коли розбирали папери новопридбаного підприємства. Перед ними постала задача якось виділити свій продукт, тому було вирішено підкреслити назву двома "f" наприкінці.

"Nemiroff" розвивла старі радянські бренди – "Пшенична", "Столична", у розкручування яких вкладено стільки грошей, що відмовлятися від них просто нерозумно. Тому старі марки ще довго будуть жити на ринку і користуватися попитом. Тим більше, що компанія працює над якістю цих марок – поліпшує якість спирту і води.

У компанії є одна величезна перевага – через дорогу від її заводу знаходиться Немировський спиртозавод, який постійно підтримують тільки з однієї причини – компанії "Nemiroff" необхідна якісна сировина. Вона остерігається брати спирт в іншого заводу, хоча і купує його сьогодні дуже дорого. Однак через те, що спиртозавод знаходиться у державній власності, компанія не може інвестувати в нього стільки, скільки необхідно. 

Сьогодні "Nemiroff" купує більшу частину пляшок в Україні – у Гостомельського склозаводу. Та  це склалося не відразу: коли компанія вперше висунула свої вимоги до пляшки, на заводі виник скандал. Яків Грибов говорив керівництву заводу: "Відвідайте будь-яку міжнародну виставку. Де там кругла пляшка, і де ваш завод буде завтра на ринку зі своєю продукцією?" Сьогодні працівники Гостомельського склозаводу пишаються, що лише два заводи в Європі – один в Англії, а другий в Україні – можуть робити якісну плоску пляшку. А спочатку був "бій" – до 16% уже наповнених пляшок розбивалися прямо на лінії.

Якщо виявлено якусь невідповідність на стадії приймання сировини, здійснюється повторний добір, а якщо знову виявляється, що сировина не відповідає вимогам – її не приймають.

Компанія "Nemiroff" працює у три зміни і використовує свій виробничий потенціал на всі 100%. У травні 2002 р. введено ще одну лінію, яка працює на зовнішній ринок і підстраховує на внутрішньому. Придбано найдорожче якісне німецьке устаткування. Принцип той самий – дешеве якісним не буває.

За словами хіміка лабораторії лікеро-горілчаного цеху Інни Якименко, вона перевіряє параметри горілки, і якщо останні не відповідають заданим, то визначає, наскільки їх варто відкоригувати. У результаті в доводний чан, де знаходиться партія продукту, додається або спирт, або вода. Після коригування, вона дає дозвіл на розлив.

Оператор бракеражної установки лікеро-горілчаного цеху Ольга Донець перевіряє, чи правильно залита пляшка (без недоливу або переливу), чи немає сторонніх предметів, помутнінь, чи є дефекти самої пляшки, етикетки, ковпачка (до речі, таке трапляється дуже рідко). Вони міняються з напарницею кожні дві години. Якщо одна щось недогляне, її підстраховує інша. Щоб було зручніше працювати, вони можуть на певний час зменшити швидкість руху пляшок на лінії.

Яків Грибов розповідає: "Ще на початку своєї роботи у компанії я якось побачив, що на пляшці криво наклеєна етикетка. До приходу інвестора на заводі вісім місяців робітники не одержували зарплату, на роботу не ходили, сиділи вдома. На перших же зборах я пояснив їм, що з кривою етикеткою пляшку горілки не продаси: "Одягни на себе криво зшитий костюм. Приємно?! Горілка – такий самий товар, як і все інше. Хочете працювати, робіть товар, який можна продати". Така ж робота велася і з колективом нашого партнера – на спиртозаводі: ми повернули спирт один раз, другий, третій..., поки не домоглися виконання всіх наших вимог до його якості".

Зараз у компанії працює близько 500 чоловік. З них 150 – це менеджмент і персонал, що займається просуванням продукту на ринки. Є виробництво в місті Немирові, яким керує виконавчий директор. Головний офіс у Хмельницькому контролює фінансові потоки, ціни на сировину і матеріали, відстоюючи інтереси інвестора.

Сьогодні середня зарплата працівників – найвища по місту Немирову. До компанії стоїть черга бажаючих влаштуватися на роботу. Від працівників президент не вимагає нічого особливого – тільки одне: "Робіть так, як би ви хотіли, щоб робили для вас".

На сьогодні основною задачею кадрової політики є збільшення складу топ-менеджерів компанії й активне підвищення кваліфікації вже працюючого персоналу. Також планується розширення штату співробітників середньої ланки, адже завдяки кваліфікованому персо­налу можна зробити ієрархію делегування повноважень макси­мально ефективною.

Проте останнім часом  над підприємством хмари почали згущуватися….

Мажоритарні акціонери компанії Nemiroff Яків Грибов і Анатолій Кіпіш заявили, що конфлікт з акціонером - Степаном Глусем - істотно вплине на долю компанії та бренду Nemiroff. Як відомо, Грибов і Кіпіш фактично втратили контроль над заводом в містечку Немирів Вінницької області.

 Але, за словами Грибова, права на торговельну марку належать його компанії, зареєстрованої в Ліхтенштейні.

 Тому власники майже 75% акцій Грибов і Кіпіш прийняли рішення про розміщення замовлень на виробництво горілки під брендом Nemiroff в Росії і Білорусі.

 9 грудня 211 р. у Відні відбулося засідання ради директорів, на якому було прийнято ще одне рішення: про реєстрацію нової компанії в США.

 Саме ця компанія і буде правовласником на бренд Nemiroff, а також їй будуть належати українські активи, за які Грибов і Кіпіш продовжують боротьбу.

 Не виключено, що виробництво горілки під цим же брендом в Україну буде заблоковано, якщо контроль над підприємством не буде повернений.  Також Грибов звинуватив у тому, що відбувається з компанією, влада України і тих, "хто стоїть за Глусем".

 У свою чергу, Олександр Глусь прокоментував заяви в ЗМІ частини акціонерів щодо перенесення виробництва Nemiroff з України.

 9 грудня 2011 р. у Відні відбулася Рада директорів компанії Nemiroff, ряд питань порядку денного якого стосувався господарської діяльності компанії, яка переживає зараз труднощі у своїй роботі. Однак деякі питання, винесені на порядок денний, не відносились до компетенції Ради директорів згідно внутрішніх документів Холдингу, що регламентують діяльність цього управлінського органу. Крім того, вони вступали в конфлікт з діючими заборонами ряду європейських судів щодо частини акціонерів компанії. Відповідно рішення з таких питань не були прийняті. До них відносяться і пропозиції щодо можливості реєстрації компанії в США, блокування роботи основного підприємства в Україні та ін Вищевказані питання належать виключно до компетенції Зборів Акціонерів і рішення по частині з них повинні приймаються виключно одностайно, тобто 100% голосів.

 «Прийнявши участь в роботі Ради директорів, я до останнього був упевнений, що нам вдасться перевести існуючі проблеми в конструктивне русло і прийняти ряд рішень, які сприяють нормалізації роботи компанії. Адже ситуація для компанії сьогодні дійсно дуже непроста. Фактично напередодні традиційного «високого» сезону нам не вдається повною мірою забезпечити попит на нашу продукцію через блокувань частиною акціонерів. Проте, мої надії, на жаль, виправдані не були, оскільки в учасників даного Ради спочатку був відсутній настрій на конструктив. Починаючи з того, що було докладено всіх зусиль для неможливості представникам власника блокуючого пакету Холдингу (25,04% акцій) ознайомитися з документами, які виносилися на розгляд Ради директорів і закінчуючи тим, що пропонуються до розгляду питання не тільки не сприяли вирішенню ситуації, але навпаки, погіршували її, що є прямим порушенням Угоди акціонерів », коментує Глусь.

 Зокрема, Глусь зазначив, що діючу Угоду акціонерів компанії Nemiroff регулюється британським правом. Отже, частина з таких особливо важливих рішень, як зміна капіталу компанії, зміна юрисдикції компанії, зміна статуту компанії, розпорядження інтелектуальною власністю приймаються виключно одностайно, тобто 100% голосів. Згідно даної Угоди, частина власників не може заблокувати нормальну багаторічну роботу основного підприємства ні українською, ні на інших ринках, а також перемістити основну компанію в Америку або яку-небудь іншу країну.

На думку Глусь, розцінювати звучать в ЗМІ заяви про перенесення виробництва, блокування роботи підприємства в Україну і т.д, інакше як безпідставні, спекулятивні і спрямовані на подальше поглиблення негативних наслідків для компанії, не можна.

P.S. Сьогодні "Nemiroff"   в Україні не працює.

 

 

Завдання для вирішення:

1.Як можна оцінити ситуацію, що склалася на підприємстві?

2.Як можна охарактеризувати роль керівництва в управлінні змінами?

3. Яку модель (моделі) організаційних змін було б доцільно впровадити на підприємстві і чому? Обґрунтувати алгоритм організаційних змін.