|
|
Главная \ База готовых работ \ Стратегічне управління. Стратегічний менеджмент
Стратегічне управління. Стратегічний менеджмент
Заказ 36794 (200 грн.) 30.06.2020 11:30
Завдання 1.
ПАТ «Оболонь» - виробництво В пивоварінні вода є основоположним інгредієнтом, від якості якого залежать органолептичні характеристики пива, його смак і стійкість. Сольовий склад води впливає на рівень “рН”, відповідно і на швидкість та глибину ферментаційних і бродильних процесів. Саме тому компанія “Оболонь” з початку своєї пивоварної діяльності для приготування продукції використовує артезіанську воду із свердловин юрського і сеноманського горизонтів. Перші чотири свердловини були відкриті в 1977 році (ще до відкриття заводу). З часом підприємство збільшувало випуск продукції, тому кількість свердловин зростала пропорційно росту виробленої продукції. Сьогодні підприємство використовує воду з 10 свердловин, продуктивність яких з запасом забезпечує потреби заводу. Управління процесом добування артезіанської води здійснюється за допомогою високотехнологічного комп’ютеризованого обладнання, завдяки якому ведеться не тільки обрахунок кількості, а й характеристики складу води. Водоносні горизонти свердловин захищені твердими породами. Глина, крейда, мергель створюють природний захисний шар і унеможливлюють проникнення в воду шкідливих речовин із зовнішнього середовища. Прошарок кремнію, крізь який проходить вода, збагачує її корисними для організму людини мінералами. Офіційний консультант природоохоронних експертиз “Європейського банку реконструкції та розвитку” чеська фірма “КАР” провела дослідження води з оболонських свердловин. В результаті численних аналізів “Оболонь” отримала підтвердження: вода з артезіанських свердловин компанії відповідає вимогам Європейського союзу. Українські пивовари найчастіше використовують такі сорти ячменя, як „Скарлет”, „Пеяс”, „Амулет”, „Осма”, „Толар”. Для того, щоб мати якісній ячмінь у достатній кількості, компания "Оболонь" створила науково-виробничу асоціацію "Нива Оболонь". Спеціалісти асоціації селекціонують нові сорти пивоварного ячменю, випробують їх та вирощують для подальшого використання у виробництві пива. Ароматне і приємне на смак пиво вариться з високоякісного солоду. Більшість українських броварень закуповує цю сировину за кордоном або у вітчизняних виробників. Компанія "Оболонь" пішла іншим шляхом і виробляє свою власну сировину. Заводська солодовня випустила перший солод у 1981 році. Відтоді солодовню багато раз реконструювали. В період з 1985 по 1997 роки, за рахунок установки трьох нових сушарок, продуктивність виробництва солоду значно зросла. Крім того, було реконструйовано солодовирощувальне відділення, замінені старі ворушителі. Замість громіздких старих вентиляторів встановлено сучасне бельгійське обладнання. В 2001 році, згідно з програмою нарощування потужності цеху солодового виробництва, були укріплені сита у солодовирощувальному відділенні, що дозволило збільшити завантаження ростильних ящиків до 80 тонн зерна у кожному. Також, були придбані замочні чани високої потужності. Всі ці перетворення забезпечили високий рівень виробництва солоду і його відмінну якість. Для постійного забезпечення солодовні ячменем і зберігання готового солоду "Оболонь" має свій елеватор, який височіє над всією територією заводу. Елеватор можна назвати механізованою коморою для зерна. Він складається з трьох частин - солодової, ячмінної і робочої башт і відноситься до великих сховищ зерна. Його силосний блок складається з 191 силосу, в яких можна зберігати 28 тисяч тонн зерна. Збільшуючи кількісні показники, "Оболонь" ніколи не забуває про якість. Завдяки добросовісній роботі працівників солодовні солод виходить відмінний. Всі сорти пива "Оболонь" виготовляються лише з високоякісного солоду, який забезпечує приємний смак, чудовий колір, стійку і пухнасту піну. Важливою складовою екологічної політики компанії є охорона навколишнього середовища. Збільшуючи темпи розвитку виробництва, менеджмент компанії паралельно впроваджує найсучасніші методи і засоби для зменшення техногенного навантаження на екологію в районі розміщення підприємства. Прикладом може служити введення в дію сучасної котельні фірми "CLAYTON", обладнання якої виробляється у Бельгії. Один з основних аспектів екологічної безпеки - це оперативний радіологічний контроль, який здійснюється на всіх стадіях технологічного процесу. З цією метою була створена радіологічна лабораторія, яка на сьогоднішній день обладнана найсучаснішою апаратурою, що забезпечує якісне проведення широкого спектру досліджень. У 1999 році, під час проектування розширення варильного цеху, замінено старі аспіраційні системи на рукавні фільтри німецького виробництва. Головна перевага рукавних фільтрів – висока ефективність очищення, до 99,0%. Введення в дію цього оснащення дало можливість понизити викиди зернового пилу від варильного виробництва з 1,2 до 0,15 т/год, тобто майже вдесятеро. У 2002 році була змонтована та введена в дію рекупераційна установка фірми «Seeger» (Німеччина) для збору вуглекислоти, яка утворюється при виробництві. Введення в дію цієї установки дозволило одночасно вести процес повного збору вуглекислоти і якісного її очищення для подальшого використання у власному виробництві. З введенням в дію нових ліній розливу пива в пляшки була апробована нейтралізація лужного стоку безпосередньо в потоці, замість традиційних схем нейтралізації на станції стічних вод. Цей метод дає стабільні нормативні показники скидання стічної води. Застосування приладу для вимірювання рН за місцем надходження стоку дає можливість вести процес нейтралізації в автоматичному режимі. Окрім уваги до захисту навколишнього середовища компанія "Оболонь" піклується про утилізацію відходів, пов'язаних з власною продукцією. Так в 2002 р. на базі філіалу в Олександрії (Кіровоградська область, Україна), "Оболонь" запускає технологічну лінію по переробці використаних ПЕТ-пляшок. Встановлене обладнання дозволяє переробляти за 1 годину до 500 кг ПЕТ, а це більш ніж 15 тис. пляшок. На жаль, сьогодні сировина, яка виготовляється на Олександрійському підприємстві, в Україні не користується великим попитом. Тому компанія експортує її до Китаю, де з неї роблять лавсанову нитку, іграшки та інші товари народного споживання. Компанія «Оболонь» першою в Україні почала переробку відходів виробництва пива - пивної дробини для потреб сільського господарства. Установка з виробництва сухих гранул працює на головному заводі підприємства з квітня 2008 року. Пивна дробина – це осад, що утворюється після фільтрації пивного сусла в процесі варки пива, і в сирому вигляді має вологість близько 80%. З допомогою нової установки її віджимають до вологості 67%, а вже потім сушать. З метою підвищення вмісту повноцінного протеїну та вітамінів групи В на сушку подаються також пивні дріжджі. Установка здатна переробляти до 700 тонн сирої дробини на добу.
Завдання 2.
Київський завод безалкогольних напоїв „Росинка” Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» – одне з найбільших в Україні підприємств із виробництва безалкогольних напоїв, квасу та мінеральної води. Ринок безалкогольних напоїв України Об'єм внутрішнього ринку виробництва безалкогольних напоїв оцінюють у 180 млн. дал. на рік, з яких 1% складає імпорт. У галузі діють 10 великих компаній, які займають від 2 до 17,5% ринку, та значна кількість малих вітчизняних виробників. У галузі існує досить інтенсивна конкуренція. Це зумовлено наявністю в ній кількох великих компаній та значної кількості малих, що тим не менш намагаються посилити свої позиції, їх кількість зростає, особливо у регіональних масштабах. Ще одним фактором посилення конкуренції є легкість та доступність зміни торгової марки. Це означає, що споживач без значних втрат у ціні чи витратах часу може перейти на купівлю продукції інших компаній, адже їх вироби досить стандартизовані. Центральною фігурою українського ринку СSD (газованих безалкогольних напоїв) є Cocа-Cola Beverages Ukraine Ltd (ТМ «Coca-Cola», ТМ «Coca-Cola light», ТМ «Vanilla Coca-Cola», ТМ «Sprite», ТМ «Fanta смак апельсина», ТМ «Fanta смак лимона», ТМ «BonAqua», ТМ «Schweppes тонік», ТМ «Фруктайм», ТМ «Burn» та ін), яка на сьогоднішній день позиціонує на ринку більше 10 торгових марок. За даними операторів ринку, у 2010 році компанія продовжує контролювати найбільшу частину українського ринку СSD, що дорівнює 17,4%. Друге місце у рейтинговому списку належить суто національній компанії – ЗАТ «Оболонь» (ТМ «Оранж А.С.Е.», ТМ «Живчик», ТМ «Живчик Груша», ТМ «Живчик Лимон», ТМ «Крем-Сода», ТМ «Дюшес», ТМ «Лайм», ТМ «Кола Нова», ТМ «Квас Богатирський справжній», ТМ «Джетт гранат», ТМ «Джетт вишня», ТМ «Джетт тонік-лимон»). Наступний великий гравець – ТОВ «Аквапласт» (ТМ «Фрутс») з Дніпропетровська. У 2010 році дніпропетровцям належало близько 10,5% ринку. У 2010 році прорив на вітчизняному ринку газованої води здійснила українська дочірня компанія PepsiCo – ТОВ «Сандора» (ТМ Sanday, ТМ Pepsi, ТМ Pepsi-Light, ТМ 7UP, ТМ Lipton Ice Tea, ТМ «ФруТонус», ТМ Adrenaline Rush, ТМ Lays, ТМ «Сандора», ТМ «Сандора Ексклюзив», ТМ «Сандора Мультиактив», ТМ «Сандора Класика», ТМ «Сандорик», ТМ «Дар», ТМ «Садочок», ТМ «Миколаївський соковий завод», ін.). За даними операторів, за 2010 р. компанія змогла завоювати 9,8% українського ринку БАН. Це поки четверте місце, але потенціал компанії дуже високий. Дніпропетровське ПП Агенція «Малбі», що входить до складу ТПГ Rainford (ТМ «Бон Буассон», ТМ «Pilot», ТМ «Лимонад», ТМ «Байкал», ТМ «Ситро», ТМ «Золотий Горіх», ТМ «Тархун», ТМ «Дюшес», ТМ «Крем-сода», ТМ «Black»), зовсім небагато відстає від PepsiCo. За даними операторів, протягом 2010 року «Агентство» утримувало більше 7% ринку. Дніпропетровське ЗАТ «Ерлан» спільно з київським «Орланом» (ТМ «Знаменівська», ТМ «Два океани», ТМ «Каліпсо», ТМ «Газовані напої «Біола», ТМ «Газовані напої «Ретро», ТМ «Газовані напої «Бриз», ТМ «Газовані напої «Прем'єра», ТМ «Icy-Cola» ТМ «Квейк», ТМ «Smile», ТМ «Соки Біола», ТМ «Соки Літо», ТМ «Холодний чай») у 2010 р. тримали під контролем 6,6% ринку України. Завод «Росинка» (ТМ «Росинка», ТМ «Софія Київська», ТМ «Capri-Sonne», ТМ «Orangina», ТМ «San Benedetto», ін.) теж здав позиції: у 2010 році компанії дісталося лише 2,9 % українського ринкового «пирога» CSD. Дев'ята позиція. Ринок мінеральних вод За 6 місяців 2010 року було розлито майже 94 млн. дал. бутильованої води - це на 5% більше, ніж у відповідний період 2009 року. Продажі липня із-за аномальної спеки перевищили прогнози аналітиків. Але навіть така позитивна динаміка навряд чи виведе ринок на докризові обсяги.
Ринок квасу Зовсім недавно, у 2007 році, всього дві компанії - ЗАТ «БАН» та ККЗ «Росинка» утримували спільними зусиллями близько 60% ринку, але з того часу ринок суттєво змінився. За даними ACNielsen, за 2010 рік на п'ятірку лідерів продажів квасу припадало 80,7% ринку. В даний час безумовним лідером ринку є компанія Carlsberg Ukraine з ТМ «Квас Тарас», частка на ринку якого складає 34,1% у натуральному вираженні. Відносно 2009 року у 2010 році бренду вдалося вирости на 12,1%. Запорізький завод безалкогольних напоїв, більш відомий як ЗАТ «БАН» у 2008 році придбала корпорація Coca-Cola, частка ринку квасу Ярило у 2010 році склала 24,7%, у 2007 році вона складала 42,5%. Трете місце в рейтингу вітчизняних виробників квасної продукції з часткою ринку в 12,3% займає ТОВ «Монастирський квас». За підсумками 2010 року на четвертому місці знаходиться київське ПАТ «Росинка». Його частка ринку оцінюється на рівні 7,6%, при цьому підприємством було вироблено 1,17 млн. дал. квасу. За останні п’ять років темпи зростання продажів зросли майже вдвічі. П’ятим по величині виробником квасу є львівська компанія «Перша приватна броварня». У 2010 році підприємство виробило 0,7 млн. дал. квасу, а його частка на ринку склала 2,1%. Крім уже усталених лідерів на ринку квасу з'являються і нові виробники. Так у квітні 2007 року до виробників квасу натурального бродіння приєдналася корпорація «Рідна Марка», яка почала випуск «живого» квасу під ТМ «Древлянський». Він розливається в ПЕТ упаковку ємністю 0,5 л., 1 л. та 2 л., а також у кеги. Виробляється напій на житомирському пивобезалкогольному комбінаті «Радомишль». Завдання 3
Кондитерська корпорація ROSHEN Кондитерська корпорація ROSHEN - найбільший український виробник кондитерських виробів. Близько 25% усіх вітчизняних солодощів випускається на фабриках підприємства - Київській, Вінницькій, Маріупольській та Кременчуцькій. У її асортименті більш 200 видів цукерок, шоколаду, карамелі, печива, вафель, мармеладу і тортів при загальному обсязі виробництва до 200 тисяч тонн у рік. Вся кондитерська продукція виробляється фабриками корпорації ROSHEN на основі натуральних високоякісних продуктів. Постійно удосконалюється рецептура, впроваджуються сучасні технології. Такі солодощі, як торт "Київський", шоколад "Чайка", цукерки "Київ вечірній ", "Білочка", "Ліщина" та інші, відомі й улюблені в багатьох країнах світу. Продукцію ROSHEN можна зустріти в Росії, Казахстані, Молдові, Естонії, Латвії, США, Канаді, Німеччині та Ізраїлі. Усю свою продукцію корпорація представляє під маркою "ROSHEN", покликаною втілювати в собі головні принципи діяльності компанії - сполучення традицій українських кондитерів з новітніми європейськими технологіями, незмінно високу якість продукції і доступні ціни. З 2002 року до складу корпорації входить Ліпецька кондитерська фабрика "Ліконф" (Росія), виробнича потужність якої становить близько 30 тис. тонн продукції в рік. З 2006 року до складу корпорації входить Клайпедська кондитерська фабрика (Литва). Об'єм внутрішнього ринку кондвиробів оцінюють в 1 млн. тонн у рік, з яких 30% складає імпорт. Масштаб конкуренції можна розглядати, як національний для певних видів продукції (термін реалізації яких понад місяць) та регіональний для виробів, термін реалізації яких - незначний. Темп росту ринку приблизно 3-4% на рік. У галузі діють 11 великих компаній, які займають від 2 до 22,5% ринку, та значна кількість малих вітчизняних виробників. Споживачами продукції є переважна більшість населення України. Технології, що використовуються підприємствами, постійно вдосконалюються. Також постійно розширюється асортимент продукції за рахунок інноваційних введень. Наслідком цього є зростання та розширення галузі. На ринку існує високий рівень стандартизації продукції, товари різних виробників схожі, оскільки не можна надто диференціювати процес виробництва. Вибір споживачів більшою мірою ґрунтується на довірі до торгової марки та прагненні придбати якісний продукт за помірною ціною. Прибутковість галузі знаходиться на середньому чи вищому рівні: через характер продукції при зниженні попиту на певний товар його, скоріш за все, знімуть з виробництва та замінять новим, аніж знизять ціну. В галузі існує досить інтенсивна конкуренція. Це зумовлено наявністю в ній кількох великих компаній та значної кількості малих, що тим не менш намагаються посилити своє становище, їх число зростає, особливо у регіональних масштабах. На інтенсифікацію конкуренції також впливає використання компаніями різних способів підвищення продажів продукції. Наприклад, торгова марка Світоч та Крафт Якобз Сушард Україна досить часто влаштовують різні акції, як то дегустації продуктів, лотереї, за участі в яких можна отримати цінні подарунки, а корпорація ROSHEN найчастіше розширює асортимент. Ще одним фактором посилення конкуренції є легкість та доступність зміни торгової марки. Це означає, що споживач без значних втрат у ціні чи витратах часу може перейти на купівлю продукції інших компаній, адже їх вироби досить стандартизовані. Можливість появи нових конкурентів у галузі залежить від двох факторів - вхідних бар'єрів та очікуваної реакції діючих на ринку компаній на появу нового суперника. У галузі кондитерських виробів наявні певні бар'єри для нових компаній. Наприклад, невигідне становище по витратах, що не залежить від розмірів нової фірми, оскільки у діючих підприємств є переваги у вигляді наявності вже функціонуючих виробничих потужностей, ефекту навчання, налагоджених відносин з постачальниками. Певний ефект на появу нових конкурентів справляє і той факт, що споживачі надають перевагу торговим маркам, які вже давно знаходяться на ринку. Мало хто придбаватиме продукцію невідомого невеликого підприємства, якщо поряд будуть продаватися солодощі таких брендів, як ROSHEN, АВК, Київ-Конті чи Світоч. Щодо товарів-замінників, то не можна сказати, що існують прямі замінники. Шоколадні чи карамельні продукти не можна замінити морозивом, медом або джемом, як то м'ясо соєю. Київська фабрика імені Карла Маркса спеціалізується на випуску шоколадної та бісквітної продукції. Для цього було закуплено найновіше швейцарське обладнання з виробництва шоколаду. Також на фабриці імені Карла Маркса встановлене німецьке обладнання з виробництва шоколадних цукерок з лікерними начинками та італійське обладнання з виробництва шоколадних цукерок з праліновими та кремовими начинками. Новий виріб "Монте-Крісто - Вишня в шоколаді" випускається за унікальною для України технологією - без кісточки. На Вінницькій кондитерській фабриці встановлена сучасна повністю автоматизована німецька лінія з виробництва глазурованих вафель та вафельних тортів. З липня 2002 року на цій лінії фабрика почала виробництво шоколадно-вафельних батончиків "Штучка" та шоколадно-вафельних тортів "Шоколадний замок". Також фабрика продовжує випускати цукерки в коробках типу "Пташине молоко", "Стріла Подільська", печиво "До кави". На Кременчуцькій кондитерській фабриці буде розширюватися випуск карамелі "Рошен", планується випуск нових видів карамелі. Крім цього, фабрика спеціалізується на випуску грильяжних цукерок. Це відомі всім цукерки в коробках "Прометей", "Грильяж у шоколаді" та "Метеорит". Маріупольська кондитерська фабрика спеціалізується на випуску шоколадно-вафельної продукції. Це цукерки "Русалонька", "Мауглі", "Дикі лебеді", "Веселий журавлик", "Карабас-Барабас". А з листопада 2001 року на фабриці розпочали виробництво карамелі, глазурованої шоколадом. Ліпецька кондитерська фабрика спеціалізується на виготовленні карамелі, цукрового печива та шоколадно-вафельних цукерок. Фабрика випускає також глазуровані цукерки з праліновими, помадними, желейними та збивними корпусами, помадні неглазуровані цукерки та ін. Клайпедська кондитерська фабрика спеціалізується на виробництві льодяникової карамелі "Лимонні й апельсинові часточки", "Барбарис", "М'ятна", "Анісова" і т.п., перешарованої карамелі "Краби" й "Халвова", карамелі типу "Рокс", а також декількох видів драже й ірису. До кінця 2006 року планується оптимізувати асортимент продукції, що випускається, удосконалити рецептури і дизайн продукції, а також підвищити продуктивність ліній. Асортимент продукції корпорації можна виділити в певні напрямки діяльності, де зазначимо обсяг ринку та % ринку, що його займає компанія ROSHEN: торти – 383 тис грн. (27%), шоколадні цукерки в коробках – 300 тис грн. (22%), не шоколадні цукерки – 242 тис грн. (20,4%), шоколадно-вафельна продукція – 103 тис грн. (17% ), бісквітна продукція - 200,1 тис грн. (12,4%), вагові шоколадні цукерки - 152,1 тис грн. (10,9%). ROSHEN є дочірнім підприємством "Українського промислово-інвестиційного концерну" ("Укрпромінвест", Київ). 24,93% акцій "Укрпромінвесту", що є закритим акціонерним товариством, належать чотирьом компаніям: Fairbrook Enterprises Limited, Willenhall Trading Limited (Великобританія), Ukrprominvest Holding Ltd (Панама), Agroprodimpex Cyprus Ltd (Кіпр).
Надо сделать задания по дистанционному обучению, написать дипломную или курсовую, пройти тесты, сделать задания по заочке - пиши https://t.me/alexd2013 |
