Київський інститут перекладачів (КІП)

Київський інститут перекладачів (КІП) - додаткова інформація про вищий навчальний заклад

Київський інститут перекладачів було створено в 1997 році рішенням Президії Національної академії наук України у відповідь на негайні потреби академічної науки, техніки і народного господарства України в цілому у висококваліфікованих перекладацьких кадрах.

Створений на базі Центру наукових досліджень і викладання іноземних мов НАН України, який забезпечував мовну підготовку наукових співробітників і аспірантів НАН України більш ніж з 90 спеціальностей, Київський інститут перекладачів став і залишається єдиним спеціалізованим вищим учбовим закладом України, який готує багатопрофільних перекладачів.

Завдяки висококваліфікованому адміністративно-викладацькому складу Київського інституту перекладачів, 80 відсотків якого - доктори і кандидати наук, відомі перекладачі-фахівці у галузі письмового і усного перекладу, 10 років очолював інститут видатний філолог Акуленко В. В., а також міцній матеріально-технічній базі (2 учбових корпуси в центрі Києва, сучасні фонокабінети, комп’ютерні класи, клас синхронного перекладу, багаті бібліотечні фонди) Київський інститут перекладачів забезпечує підготовку перекладачів вищого ґатунку і має відмінну репутацію серед споживачів перекладацької праці.

Сучасні освітні технології дозволяють Київському інституту перекладачів здійснювати не тільки якісну підготовку перекладачів, але й навчати своїх студентів основам суміжних спеціальностей: зовнішньоекономічної діяльності, журналістики, бухгалтерії, піар технологіям.

Усі кафедри, які забезпечують навчальний процес на факультеті перекладу, ведуть активну науково-дослідну роботу, що спрямована на вирішення як загальнотеоретичних завдань сучасної лінгвістики, так і методичних, педагогічних і соціальних проблем, з якими безпосередньо стикається інститут у своїй освітній діяльності.

Викладачі Київського інституту перекладачів є активними учасниками наукових конференцій, симпозіумів, семінарів з проблем загального мовознавства, контрактивної лінгвістики, романських і германських мов та літератур, перекладознавства, української та інших слов’янських мов, культурології, широкого кола суспільно-політичних проблем.