|
Главная \ Методичні вказівки \ Методические указания и информация \ АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ У СТРАХУВАННІ
АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ У СТРАХУВАННІДата публикации: 25.08.2017 12:59
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Фінансово-економічний факультет Кафедра страхування
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи __________ А.М. Колот
«26» травня 2016 р.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ до вивчення науки
АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ У СТРАХУВАННІ магістерської програми «8Ф02Страховий менеджмент» освітній ступінь магістр
галузь знань «07-Управління та адміністрування» спеціальність «072-Фінанси, банківська справа та страхування» спеціалізація (освітня програма) «Фінанси і кредит»
ПОГОДЖЕНО: Завідувач кафедри _______________О.О. Гаманкова
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2016
Укладач програми: Колотило О.Д. к.е.н., доцент,
Рецензенти: Осадець С.С., д.е.н., професор Терещенко О.О., д.е.н., професор
ЗМІСТ
ВСТУП
Актуарні розрахунки є невід’ємною складовою щоденного моніторингу, контролю, оцінки та аналізу ризиків страхової та інвестиційної діяльності страховика. На сьогодні європейське громадянське суспільство відпрацювало ефективну систему методів управління ризиком, серед яких особливу роль відводять саме системі страхування, що базується на використанні об’єктивних актуарних методів оцінки ризику. Бажання України приєднатися до життєвих стандартів країн ЄС, вимагає від нас, перш за все, прийняття ментальності громадянського суспільства, що вибудовує систему соціального захисту кожного суб’єкту громади шляхом передання фінансової відповідальності за наявний в нього ризик на управління спеціалізованій комерційній структурі – страховій компанії на договірних умовах. Сьогодні, невід’ємною складовою розбудови ефективної, конкурентної національної економіки є широка страхова освіта громади. Брак спеціалістів, які б добре розумілися на специфіці актуарних розрахунків у страховій діяльності, призводить на макрорівні до нерозуміння та ігнорування можливостей страхового ринку в економічному і соціальному розвитку країни. Наслідком цього є: прийняття законодавчих і нормативних актів у сфері страхування, що суперечать економічній сутності та логіці його існування; помилки в оподаткуванні діяльності страховиків; у регулюванні організації їх фінансів, управління їх ризиками; відставання у темпах інтеграційного процесу до ЄС та міжнародного простору в галузі страхування та нерозуміння процесів, які там відбуваються. На рівні страхових компаній недостатній професіоналізм персоналу в галузі актуарних розрахунків призводить до прикрих помилок у виборі стратегії й тактики організації системи ризик-менеджменту; до розробки страхових продуктів, що не відповідають реальним сьогоденним потребам потенційних страхувальників; до розрахунків страхових тарифів, що не покривають реальний ступінь ризику, через недостатню вихідну базу статистичних даних, що обумовлює обрання неоптимальної методології актуарної оцінки досліджуваних ризиків. Отже, потреба у кваліфікованих фахівцях, які б розумілися на специфічних можливостях актуарного управління ризиком, є очевидною як на макро-, так і на мікрорівні. Саме тому «Актуарні розрахунки у страхуванні» віднесено до наук Магістерської програми «Страховий менеджмент», які вивчаються на V курсі університету. Наука «Актуарні розрахунки у страхуванні» має послідовний і тісний взаємозв’язок з такими науками як «Страхування», «Фінанси», «Фінанси підприємств», «Фінансовий аналіз», «Економіко-математичні методи та моделі», «Менеджмент» тощо. Метою науки є отримання студентами знань, необхідних для розуміння механізму актуарного забезпечення виконання страховиками своїх зобов’язань перед страхувальниками для прийняття адекватних управлінських рішень у процесі ризик-менеджменту. У процесі викладання дисципліни вирішуються такі ЗАВДАННЯ: ü сформувати у студентів глибоке розуміння поняття актуарні розрахунки та методологічних підходів управління ними щодо ризиків у системи страхового захисту; ü сформувати здатність самостійно мислити, ідентифікувати та аналізувати характеристики ризиків, приймати актуарні управлінські рішення; ü засвоїти об’єктивну необхідність, сутність та роль актуарних розрахунків у страхуванні щодо оптимізації ризиків в умовах розбудови соціально-орієнтованої ринкової економіки; ü вивчити методологічні особливості вибору та актуарної оцінки ризику, що приймається на страхування за договорами особистого страхування; ü вивчити методологічні особливості вибору та актуарної оцінки ризику, що приймається на страхування за договорами майнового страхування; ü вивчити методологічні особливості вибору та актуарної оцінки ризику, що приймається на страхування за договорами страхування відповідальності.: ü засвоїти роль актуарного відділу в реалізації політики ризик-меджменту страховика загального та довгострокового страхування відповідно до діючих законодавчо-нормативних вимог; ü сформувати у студентів глибоке розуміння значення формування та моніторингу оптимальної бази статистично-математичних даних та їх формалізації адаптовано для використання апаратом актуарних розрахунків; ü сформувати у студентів глибоке розуміння значення розвитку актуарного відділу для забезпечення конкурентоспроможності страховика на ринку загального та довгострокового страхування. Предметом науки є основи інструментарію актуарних розрахунків, адекватне застосування яких забезпечує збалансованість на фінансову надійність виконання страховиками їх зобов’язань за укладеними договорами загального та довгострокового страхування.
Навички та уміння, якими має володіти студент внаслідок вивчення дисципліни
У процесі вивчення науки «Актуарні розрахунки у страхуванні» у студентів формуються наступні компетентності: глобальні компетентності:
загальні системні компетентності:
ключові міжособистісні компетентності:
Основні інструментальні фахові компетентності визначені відповідно до кожної теми курсу.
В результаті вивчення науки «Актуарні розрахунки у страхуванні» студенти повинні ЗНАТИ: ü методологічний апарат основ актуарних розрахунків як складової технології процесу реінжинірингу в практиці ризик-менеджменту страховика загального та довгострокового страхування; ü зміст, принципи та напрямки реалізації стратегії і тактики актуарного відділу страховика загального та довгострокового страхування; ü ресурсне забезпечення інструментарію апарату актуарних розрахунків: нормативно-правову та інформаційно-статистичну базу, науково-методичну, кадрову, матеріально-технічну й фінансову складові; ü напрями організації роботи відділу актуарних розрахунків та ведення актуарного діловодства; методики розрахунку нетто- та брутто-премій за договорами загального та довгострокового страхування; ü методи формування та управління страховими резервами з урахуванням фінансової надійності страховика; ü технології актуарного стрес-тестування страхової та інвестиційної діяльності страховика, у відповідності до вимог діючого законодавства.
а також УМІТИ: ü розробляти актуарно обґрунтовану стратегію та тактику управління актуарним балансом страхових зобов’язань, тарифну та інвестиційну політику страховика; ü застосовувати основні параметри та методи апарату актуарних розрахунків у визначенні страхових премій за договорами загального та довгострокового страхування; ü організовувати та здійснювати збір, моніторинг та аналіз вихідних статистичних даних необхідних для розрахунку страхових тарифів, премій, ануїтетів, резервів та інших актуарних величин; ü застосовувати вітчизняну законодавчо-нормативну базу для визначення дійсної вартості страхової послуги за договорами загального і довгострокового страхування; ü розробляти інструментарій стратегічного планування, моніторингу, обліку і аналізу управління актуарними зобов’язаннями страховика; ü розраховувати та корегувати величини математичних та технічних резервів страховика у відповідності зі зміною ступеня ризикованості діяльності страховика; ü обирати надійного страховика (перестраховика) з урахуванням специфіки діяльності та особливостей ризиків конкретних суб’єктів господарювання; ü грамотно співпрацювати зі спеціалістами різних інститутів інфраструктури страхового ринку.
2. Тематичний план науки Згідно з навчальним планом бюджет навчального часу на вивчення науки становить 4 кредити (120 годин), в тому числі: ü для денної форми навчання: лекції – 20 год., семінарські (практичні) заняття – 22 год., індивідуально-консультативна робота – 22 год., самостійна робота – 52 год., підсумковий контроль (екзамен) – 4 години. ü для заочної форми навчання: контактні заняття – 26 годин; індивідуально-консультативна робота – 12 год., самостійна робота – 78 год., підсумковий контроль (екзамен) – 4 години. Тематичний план науки наведено в табл. 1. Таблиця 1Тематичний план науки «Актуані розрахунки в страхуванні»
3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ
ТЕМА 1. НЕОБХІДНІСТЬ АКТУАРНИХ РОЗРАХУНКІВ І ЗМІСТ АКТУАРНОЇ МАТЕМАТИКИ Необхідність математичних вирішень у справі класифікації ризиків. Початки наукового підходу до страхових розрахунків. Основні елементи математичної теорії ризику, її застосування у страхуванні особових та майнових ризиків. Теорія корисності з позиції страховика і страхувальника. Організація і форми діяльності Міжнародної Асоціації Актуаріїв, її роль та завдання.
ТЕМА 2. СТРАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК АКТУАРНОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ Основні завдання вітчизняної страхової практики, вирішуваних з застосуванням страхової математики. Система професійної підготовки кадрів і їх роль у сучасних страхових закладах України. Проблеми опрацювання навчальних програм актуарної науки в економічних вузах України.
ТЕМА 3. ЕЛЕМЕНТИ ФІНАНСОВОЇ МАТЕМАТИКИ ТА СТАТИСТИКИ Принцип руху капіталу. Економічний зміст та розрахунок проценту: простого і складного. Процентний множник, дисконтний множник, їх застосування при розрахунках кінцевої та початкової величини капіталу. Елементи фінансової статистики. Визначення статистичної одиниці.
ТЕМА 4. ФІНАНСОВІ АНУЇТЕТИ Економічна сутність ануїтету. Види та особливості розрахунку гарантованих (фінансових) ануїтетів при сплаті платежів у кінці та на початку фінансового періоду, кілька разів на рік, з відстрочкою, безперервним нарахуванням. Зростаючі та спадаючі гарантовані ануїтети. Сучасна та приведена вартість позичкового та рентного капіталу.
ТЕМА 5. СТРАХОВІ АНУЇТЕТИ Рух капіталу при страхуванні життя. Види негарантованих (страхових) ануїтетів. Вартість одноразової страхової виплати (страхової винагороди), її види. Таблиці смертності та її складові. Таблиця комутаційних чисел.
ТЕМА 6. РОЗРАХУНОК ПРЕМІЙ ЗА ДОГОВОРАМИ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ Вартість страхування ризиків життя. Види сплати страхових внесків. Накопичувальне страхування з фіксованими внесками. Нетто-премії для страхування на випадок дожиття, страхування на випадок смерті, змішаного страхування життя, пенсійного страхування та інших видів особистого страхування. Загальна схема страхування життя. Навантаження та брутто-премія зі страхування життя.
ТЕМА 7. СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ ЗІ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ Зміст та структура математичних резервів у відповідності до міжнародних та національних законодавчих стандартів. Перспективний та ретроспективний методи розрахунку резервів. Рекурентні формули. Премія ризику та премія збереження. Цильмерівський резерв. Дострокове припинення дії договору, викуп полісу.
ТЕМА 8. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ІМОВІРНОСТІ Елементи теорії ймовірності. Розподіл випадкової величини. Біноміальний розподіл. Числові характеристики випадкової величини. Розподіл Пуасона. Нормальний розподіл. Нормальний розподіл сумарного позову. Коефіцієнт варіації.
ТЕМА 9. РОЗРАХУНОК ТАРИФІВ ЗА ДОГОВОРАМИ ЗАГАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ Загальні принципи розрахунку страхових премій. Основна частина нетто-ставки. Частковий збиток. Значення коефіцієнта збитковості страхових сум у страхових калькуляціях. Розрахунок тарифів на базі середнього значення, тенденції зміни збитковості. Вплив розміру вибірки на величини ризикового навантаження. Франшиза та ліміт відповідальності. Сукупність незалежних ризиків. Навантаження та брутто-премія з загального страхування.
ТЕМА 10. СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ З ЗАГАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ Зміст та структура технічних резервів у відповідності до міжнародних та національних законодавчих стандартів. Резерв незароблених премій. Порядок формування резерву незароблених премії страховиками України. Методи розрахунку резерву незароблених премій. Резерв збитків. Види резерву збитків. Порядок формування резерву збитків за відомими вимогами страхувальників. Порядок визначення частки перестраховика в резерві збитків. Резерв коливань збитковості Нормативний рівень виплат. Розрахунок збитковості на звітну дату. Резерв катастроф. Порядок формування резерву катастроф. Порядок формування інших резервів.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ
4.1 Плани семінарських (практичних) занять для очної форми навчання
Тема 1. Необхідність актуарних розрахунків і зміст актуарної математики
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
3. План семінарського заняття: 1. Необхідність математичних розрахунків у справі класифікації ризиків. 2. Початки наукового підходу до страхових розрахунків. 3. Основні елементи математичної теорії ризику, її застосування у страхуванні особових та майнових ризиків. 4. Теорія корисності з позиції страховика і страхувальника.
Дискусійні питання:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 9, 12, 13. додаткова: 14, 15, 17,22.
Тема 3. Елементи фінансової математики та статистики
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія; ü практичне заняття.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
3. План семінарського(практичного) заняття:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 4, 12, 13. додаткова: 14, 15, 17,20, 22.
Тема 4. Фінансові ануїтети
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія; ü практичне заняття.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
3. План семінарського(практичного) заняття:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 4, 12, 13. додаткова: 14, 15, 17,20, 22.
Тема 5. Страхові ануїтети
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія; ü практичне заняття.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
3. План семінарського(практичного) заняття:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 10, 11, 12, 13. додаткова: 14, 15, 16, 17, 18, 20, 22.
Тема 6. Розрахунок премій за договорами страхування життя
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія; ü практичне заняття.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
3. План семінарського(практичного) заняття:
Дискусійні питання:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 10, 11, 12, 13. додаткова: 14, 15, 16, 17, 18, 20, 22.
Тема 7. Страхові резерви зі страхування життя
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія; ü міні-презентація.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
3. План семінарського заняття:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 10, 11, 12, 13. додаткова:14, 15, 16, 17, 18, 20, 22.
Тема 8. Елементи теорії імовірності
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
3. План семінарського заняття:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 10, 11, 12, 13. додаткова: 14, 15, 16, 17, 18, 20, 22.
Тема 9. Розрахунок тарифів за договорами загального страхування
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія; ü практичне заняття.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
3. План семінарського(практичного) заняття:
Дискусійні питання:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 4, 10, 11, 12, 13. додаткова: 17, 19, 20, 21, 22.
Тема 10. Страхові резерви з загального страхування
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія; ü міні-презентація.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
3. План семінарського заняття:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 4, 10, 11, 12, 13. додаткова: 14, 17, 19, 20, 21, 22.
4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання
Контактне заняття 1. (2 год.) Тема 1. Необхідність актуарних розрахунків і зміст актуарної математики
застосовуватися викладачем під час заняття: ü міні-лекція; ü семінар-дискусія.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
Міні-лекція: 1. Необхідність математичних розрахунків у справі класифікації ризиків. 2. Початки наукового підходу до страхових розрахунків. 3. Основні елементи математичної теорії ризику, її застосування у страхуванні особових та майнових ризиків. 4. Теорія корисності з позиції страховика і страхувальника.
Семінар-дискусія:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 9, 12, 13. додаткова: 14, 15, 17,22.
Контактне заняття 2. (2год.) Тема 3. Елементи фінансової математики та статистики
застосовуватися викладачем під час заняття: ü Міні-лекція; ü семінар-дискусія; ü практичне заняття.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
Міні-лекція:
Семінар-дискусія, практичне заняття: Під час викладання лекційного матеріалу, викладач залучає студентів до дискусійного обговорення та на прикладах демонструє практичне застосування теоретичного матеріалу.
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 4, 12, 13. додаткова: 14, 15, 17,20, 22.
Контактне заняття 3. (2год.) Тема 4. Фінансові ануїтети
застосовуватися викладачем під час заняття: ü міні-лекція; ü семінар-дискусія; ü практичне заняття.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
Міні-лекція:
Семінар-дискусія, практичне заняття: Під час викладання лекційного матеріалу, викладач залучає студентів до дискусійного обговорення та на прикладах демонструє практичне застосування теоретичного матеріалу.
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 4, 12, 13. додаткова: 14, 15, 17,20, 22.
Контактне заняття 4, 5. (4 год.)
Тема 5. Страхові ануїтети
застосовуватися викладачем під час заняття: ü міні-лекція; ü семінар-дискусія; ü практичне заняття.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
3. План контактного заняття:
Семінар-дискусія, практичне заняття: Під час викладання лекційного матеріалу, викладач залучає студентів до дискусійного обговорення та на прикладах демонструє практичне застосування теоретичного матеріалу.
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 10, 11, 12, 13. додаткова: 14, 15, 16, 17, 18, 20, 22.
Контактне заняття 6, 7. (4 год.) Тема 6. Розрахунок премій за договорами страхування життя
застосовуватися викладачем під час заняття: ü міні-лекція; ü семінар-дискусія; ü практичне заняття.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
Міні-лекція:
Семінар-дискусія, практичне заняття: Під час викладання лекційного матеріалу, викладач залучає студентів до дискусійного обговорення та на прикладах демонструє практичне застосування теоретичного матеріалу.
Дискусійні питання:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 10, 11, 12, 13. додаткова: 14, 15, 16, 17, 18, 20, 22.
Контактне заняття 8. (2год.) Тема 7. Страхові резерви зі страхування життя
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія; ü міні-презентація.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
Семінар-дискусія, Міні-презентація:
Студенти завчасно самостійно готують попередньо узгоджені з лектором міні-презентації за тематикою контактного заняття, презентують їх та оговорюють під час загальної дискусії.
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 10, 11, 12, 13. додаткова:14, 15, 16, 17, 18, 20, 22.
Контактне заняття 9. (2год.) Тема 8. Елементи теорії імовірності
застосовуватися викладачем під час заняття: ü Міні-лекція; ü семінар-дискусія.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
Міні-лекція:
Семінар-дискусія Під час викладання лекційного матеріалу, викладач залучає студентів до дискусійного обговорення тематики.
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 10, 11, 12, 13. додаткова: 14, 15, 16, 17, 18, 20, 22.
Контактне заняття 10. (2год.) Тема 9. Розрахунок тарифів за договорами загального страхування
застосовуватися викладачем під час заняття: ü Міні-лекція; ü семінар-дискусія; ü практичне заняття.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
Міні-лекція:
Семінар-дискусія, практичне заняття: Під час викладання лекційного матеріалу, викладач залучає студентів до дискусійного обговорення та на прикладах демонструє практичне застосування теоретичного матеріалу. Дискусійні питання:
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 4, 10, 11, 12, 13. додаткова: 17, 19, 20, 21, 22.
Контактне заняття 11, 12. (4год.) Тема 10. Страхові резерви з загального страхування
застосовуватися викладачем під час заняття: ü семінар-дискусія; ü міні-презентація.
якими оволодіє студент у процесі роботи на занятті
У процесі викладання теми вирішуються такі завдання:
У процесі вивчення теми у студентів формуються наступні компетентності:
Семінар-дискусія, Міні-презентація:
Студенти завчасно самостійно готують попередньо узгоджені з лектором міні-презентації за тематикою контактного заняття, презентують їх та оговорюють під час загальної дискусії.
4. інформаційно-методичне забезпечення заняття: обов’язкова: 1, 2, 3, 4, 10, 11, 12, 13. додаткова: 14, 17, 19, 20, 21, 22.
4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період
Навчальна робота студента заочної форми навчання в міжсесійний період, відповідно до карти самостійної роботи, передбачає підготовку і виконання: - підготовка до контактних занять; - підготовка до виконання модульних (контрольних) завдань; - виконання домашніх контрольних та індивідуальних робіт; - критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Всі завдання самостійної роботи студентів за вибором студента, виконуються у встановлені терміни, з відповідною максимальною оцінкою (та захистом результатів роботи) та передбачають певні форми звітності щодо їх виконання. Кожен студент повинен роздрукувати для себе «Карту самостійної роботи», та на власний розсуд визначитись з вибірковим елементом самостійної роботи, щоб набрати необхідну кількість балів за поточну успішність. Після виконання завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у «Журналі обліку поточної успішності студентів» та враховуються як кількість балів за поточну успішність в навчальній роботі. Контрольна та індивідуальна роботи повинні бути подані та зареєстровані у обліковому журналі кафедри страхування своєчасно (у визначені на початку семестру лектором терміни) в паперовому вигляді у відповідності до існуючих методичних вимог вищої школи. Вимоги до виконання завдань та порядок їх оцінювання зазначено у пункті 8. Студенти заочної форми навчання мають можливість одержати консультацію у викладача для виконання контрольних та індивідуальних робіт під час щотижневих консультацій викладача на кафедрі страхування (каб. 086, ІІІ корпус КНЕУ) та «Днів заочника» (графік проведення консультацій буде розміщений на сайті кафедри страхування та на інформаційній дошці кафедри).
5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів є однією з форм оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час за розкладом. З метою оволодіння в повному обсязі питаннями програми з науки «Актуарні розрахунки в страхуванні» змінюються підходи до організації самостійної та індивідуальної роботи студентів денної та заочної форм навчання. На початку вивчення науки «Актуарні розрахунки в страхуванні»кожний студент повинен мати роздрукований документ, що має назву «Картка самостійної роботи студента» див п.8.(табл. 2). Картка самостійної роботи студента включає перелік видів самостійної роботи, форми контролю, терміни їх виконання, бальне оцінювання. До видів самостійної роботи з цієї дисципліни належать: 5.1. опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; 5.2. вивчення окремих питань, що передбачені для самостійного опрацювання: ü Зміст та структура математичних резервів у відповідності до міжнародних та національних законодавчих стандартів. ü Перспективний та ретроспективний методи розрахунку резервів. ü Рекурентні формули. ü Премія ризику та премія збереження. ü Цильмерівський резерв. ü Дострокове припинення дії договору, викуп полісу. ü Зміст та структура технічних резервів у відповідності до міжнародних та національних законодавчих стандартів. ü Резерв незароблених премій. ü Порядок формування резерву незароблених премії страховиками України. ü Методи розрахунку резерву незароблених премій. ü Резерв збитків. ü Види резерву збитків. ü Порядок формування резерву збитків за відомими вимогами страхувальників. ü Порядок визначення частки перестраховика в резерві збитків. ü Резерв коливань збитковості. ü Нормативний рівень виплат. ü Розрахунок збитковості на звітну дату. ü Резерв катастроф. Порядок формування резерву катастроф. ü Порядок формування інших резервів. 5.3. підготовка до виступу на семінарському занятті (очна форма навчання); 5.4. активна участь в обговоренні питань теми (очна та заочна форма навчання); 5.5. виконання розрахункових та тестових завдань; 5.6. вирішення і письмове оформлення контрольних робіт; 5.7. систематика вивченого матеріалу перед екзаменом; 5.8. написання модульного завдання; 5.9. виконання індивідуальних завдань: 1) критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою; 2) переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою тематикою; 3) підготовка наукової публікації (визначається із науковим керівником і схвалюється кафедрою); 4) підготовка доповідей на конференцію (визначається із науковим керівником і схвалюється кафедрою). Терміни виконання. Кожний студент при виконанні завдань повинен чітко дотримуватись визначених планових термінів, що вказані в картці самостійної роботи студента.
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
Контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів складається з двох етапів: ü поточного контролю роботи студентів; ü підсумкового контролю (екзамен). Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.
6.1. Очна форма навчання:
ü Карта самостійної роботи студента.
Таблиця 2
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Актуарні розрахунки в страхуванні» для студентів напряму підготовки – «Фінанси і кредит» Очна форма навчання
* Студенти можуть отримати додаткові бали за участь в такій позанавчальній науковій діяльності: а) підготовка доповіді та участь в науковій студентській олімпіаді або/та конференції – 10 балів (при умові виступу з доповіддю і здобуття призового місця); б) підготовка та публікація наукової статті – 10 балів
ü Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни. Поточний контроль передбачає оцінювання знань та вмінь студента з науки «Актуані розрахунки у страхуванні»: А) на кожному семінарському занятті за наступними видами інноваційних технологій: - Семінар-дискусія; - Міні-презентація; - Практичне завдання. З метою уніфікації всі означені види студентської роботи оцінюються у 0; 1; 2; 3 бали. У сукупності за участь на семінарських заняттях студент може заробити 30 балів.
Викладач оцінює виконання студентом кожного завдання на семінарському занятті за такими вимогами:
Б) Програмою передбачено виконання 1-го модульного завдання за тематикою дисципліни, кожне з яких оцінюється у 5 балів. Модульне контрольне завдання складається з: 1) 1-го тестового завдання (5 тестів); 2) 2-х задач.
Викладач оцінює виконання студентом тестового завдання за такими вимогами:
Викладач оцінює виконання студентом задачі за такими вимогами:
Результуюча оцінка за модульне завдання (0; 3; 4; 5 балів) визначається як сума балів: 1 тестове завдання (3 бали) + 2-і задачі (по 1 балу) . Перездача модульних контролів не передбачається.
В) До індивідуальних обов’язкових завдань віднесено: Після вивчення теоретичного матеріалу навчальної дисципліни (слухання лекцій в університеті та самостійна робота з літературними джерелами) студенти вивчають, аналізують і оцінюють на базах практики. Кожен студент виконує свій варіант завдання, який обирає самостійно таким чином, щоб на одній базі практики одні й ті ж самі варіанти завдань у різних студентів не повторювались. Завдання для виконання на базах практики складається з 3-х пунктів.
Варіант 1. Загальне страхування 1. Обрати конкретний договір майнового страхування та за його умовами: - сформувати вихідну інформаційну базу даних (включаючи надану страхувальником інформацію у заяві на страхування) для застосування моделей ризику; - здійснити дослідження процесу андерайтингу за обраним договором з обґрунтуванням фактично прийнятих умов (розміру страхових сум, франшизи, страхових тарифів інше); - здійснити порівняльну характеристику та обґрунтувати обрані студентом моделі ризику (класичну, колективну, індивідуальну), за якими будуть здійснюватись подальші розрахунки за обраним договором. 2. На основі інформації обраного договору майнового страхування та за даними страховика: - розрахувати за класичною моделлю ризику кількість договорів (n), достатню для забезпечення фінансової стійкості страхових операцій за даним видом страхування, виходячи з фактичного значення страхового тарифу; - здійснити статистичне дослідження ризиків (ризику), що покриваються обраним договором за останні 3 роки, визначаючи середні значення основних показників, необхідних для визначення страхових тарифів за колективною та індивідуальною моделями (залежно від обраного виду страхування); - на базі одержаних даних у попередньому завданні, здійснити розрахунок страхового тарифу для даних ризиків (ризику) за класичною, колективною (чи індивідуальною) моделлю ризику. 3. Здійснити критичний кількісний порівняльний аналіз: - значень страхових тарифів (фактичних та розрахованих самостійно) за даним договором страхування, з обґрунтуванням шляхів зниження ступеня ризику для даного страховика.
Варіант 2. Довгострокове страхування 1. Обрати конкретний договір довгострокового страхування (терміном дії не менше 5 років) і за його умовами: - сформувати вихідну інформаційну базу даних за наданою страхувальником інформацією у заяві на страхування (додатки обов’язкові); - навести графічну схему фінансових потоків за прийнятими умовами договору; - розрахувати баланс актуарних зобов’язань сторін договору страхування та величину страхової премії (чи виплат). 2. За даними страховика: - навести графічні схеми фінансових потоків, розрахувати баланси актуарних зобов’язань сторін договору страхування та величини страхових премій (чи виплат) за умов зміни Вами (чи страхувальником): строку і частоти сплати страхових премій; строку і частоти виплат страхових сум та ін. Мінімум 4 варіанти страхових договорів. 3. Здійснити критичний кількісний порівняльний аналіз: - отриманих результатів (п.4) з базовим варіантом, обрати та обґрунтувати найвигідніший та оптимальний варіант умов як для страховика, так і для страхувальника.
Методичні вказівки щодо оформлення та подання звіту про виконання індивідуальних завдань Про виконання індивідуальних завдань студент звітує у письмовій формі. Звіт виконується на стандартних аркушах формату А4 на комп’ютері або від руки розбірливим почерком. Звіт скріплюється металевими скобками або прошивається з лівого краю. На титульному аркуші студент записує назву міністерства, університету, факультету, кафедри. Нижче робиться запис: Звіт про виконання практичних завдань з дисципліни “Основи актуарних розрахунків” студента (прізвище, ініціали, шифр академічної групи), варіант №, назва організації. Після титульного аркуша розміщується звіт. Обсяг звіту про виконання практичних завдань має бути в межах 10-20 сторінок. Граничний термін подання звіту про виконання практичних завдань на кафедру страхування – за місяць до встановленого кафедрою графіку захисту. Звіти, що будуть зареєстровані у окремому журналі на кафедрі пізніше встановленого терміну, не розглядаються і не оцінюються. Одержані кафедрою звіти студентів оцінюються викладачем у десятиденний термін. Про одержану попередню оцінку студент може дізнатись у викладача під час щотижневої консультації на кафедрі. Б) Завдання по самостійним видами робіт При контролі виконань завдань для самостійного опрацювання оцінці підлягають: критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою, переклад іноземних текстів, погоджених з викладачем. Виконання завдань для самостійного опрацювання оцінюється викладачем виходячи з характеру самостійної роботи студента. Письмові роботи у вигляді звітів, перекладів оцінюються з огляду на їх зміст та оформлення. Оцінка залежить також від рівня презентації студентом своєї роботи та на співбесіді з викладачем під час консультації.
Критерії оцінювання індивідуальних завдань на базах практики Кожне з 3-х завдань, які виконуються на базі практики, або за місцем роботи, може мати наступні оцінки: 0, 6; 8, 10 балів. Викладач оцінює звіт про виконання студентом кожного пункту індивідуального завдання за такими вимогами:
Г) До індивідуальних вибіркових завдань віднесено:
Всі види індивідуальних вибіркових завдань оцінюються у 0; 3; 4; 5 балів, з яких студент має обрати 1-е завдання.
Критерії оцінювання вибіркових робіт аналогічні до оцінки теоретичних завдань.
Підсумковий контроль знань здійснюється у формі екзамену і є сумою балів за виконання видів робіт на семінарських заняттях від «0» до «30» балів, модульного контролю – від «0» до «5» балів та індивідуальних вибіркових завдань від «0» до «15» балів та на екзамені від «0» до «50» балів.
У відповідності до організації навчального процесу в світлі Болонських ініціатив, передбачено переведення даних 100-бальної шкали та 4-бальної шкали оцінювання знань студентів за системою ЕСТS в такому порядку:
Оцінка за 4-х бальною шкалою та за шкалою ECTS виставляється у відомості обліку поточної і підсумкової успішності поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною шкалою.
Порядок ліквідації академзаборгованості: - студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти іспит, ПМК; - студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням іспиту, заліку.
6.2. Заочна форма навчання:
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Актуарні розрахунки в страхуванні» для студентів напряму підготовки – «Фінанси і кредит»
Заочна форма навчання
* Студенти можуть отримати додаткові бали за участь в такій позанавчальній науковій діяльності: а) підготовка доповіді та участь в науковій студентській олімпіаді або/та конференції – 10 балів (при умові виступу з доповіддю і здобуття призового місця); б) підготовка та публікація наукової статті – 10 балів.
ü Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни. Поточний контроль передбачає оцінювання знань та вмінь студента з дисципліни «Ризик-менеджмент у страхуванні»: А) на кожному семінарському занятті за наступними видами інноваційних технологій: - Семінар-дискусія; - Міні-презентація; - Практичне завдання. З метою уніфікації всі означені види студентської роботи оцінюються у 0; 1; 1,5; 2 бали. У сукупності за участь на семінарських заняттях студент може заробити 20 балів.
Викладач оцінює виконання студентом кожного завдання на семінарському занятті за такими вимогами:
Б) Програмою передбачено виконання 1-го модульного завдання за тематикою дисципліни, кожне з яких оцінюється у 5 балів. Модульне контрольне завдання складається з: 3) 1-го тестового завдання (5 тестів); 4) 2-х задач.
Викладач оцінює виконання студентом тестового завдання за такими вимогами:
Викладач оцінює виконання студентом задачі за такими вимогами:
Результуюча оцінка за модульне завдання (0; 3; 4; 5 балів) визначається як сума балів: 1 тестове завдання (3 бали) + 2-і задачі (по 1 балу) . Перездача модульних контролів не передбачається.
В) До індивідуальних обов’язкових завдань віднесено: Для студентів заочної форми навчання, що працюють у страховій сфері допускається виконання індивідуального завдання (для денної форми навчання, на вибір варіант 1) чи 2) замість контрольних робіт. Для студентів, що не працюють у страховій сфері, теми контрольних робіт розподіляються відповідно до початкової літери прізвища. Студенти, прізвища яких починаються з букви «А»; «Б» пишуть роботу №1; «В»; «Г» — №2; «Д»; «Е»; «Є» — №3; «Ж», «З»; «І»— №4; «К»; «Л»— №5; «М»; «Н»; «О» — №6; «П»; «Р»; «С»-№7; «Т»; «У»; «Ф»— №8; «Х»; «Ц»; «Ч»; «Ш»— №9; «Щ»; «Ю»; «Я»-№10. В окремих випадках за обґрунтованою заявою студента тема завдання може бути змінена науковим керівником, що узгоджується під час установчої сесії. Всі завдання студент виконує письмово. У кожному з них необхідно: ¨Обґрунтувати актуальність, сформулювати мету і завдання вибраної проблеми дослідження. ¨ Розкрити теоретичні положення проблеми, що досліджується. ¨ За отриманими результатами дослідження зробити висновки та пропозиції. При виконанні контрольних завдань студентам необхідно працювати з літературними джерелами: підручниками, посібниками, періодичними виданнями, статистичним матеріалом страхових організацій; засвоїти ряд законодавчих, нормативних актів, які регулюють реалізацію актуарної діяльності в Україні за останні 10—15 років.
Завдання для поточного контролю студентів заочної форми навчання:
Додатково, на вибір студента, пропонуються теми (за додатковим узгодженням):
Методичні вказівки щодо оформлення Про виконання контрольних робіт студент звітує у письмовій формі. Звіт виконується на стандартних аркушах формату А4 на комп’ютері або від руки розбірливим почерком. Звіт скріплюється металевими скобками або прошивається з лівого краю. На титульному аркуші студент записує назву міністерства, університету, факультету, кафедри. Нижче робиться запис: Звіт про виконання контрольної роботи з науки «Актуарні розрахунки у страхуванні» студента (прізвище, ініціали, шифр академічної групи), варіант №, назва організації. Після титульного аркуша розміщується звіт. Обсяг звіту про виконання практичних завдань має бути в межах 10-20 сторінок. Список використаних літературних джерел, з посиланням у тексті звіту, зокрема, на адреси Інтернет-сайтів, є обов’язковою. Граничний термін подання звіту про виконання контрольної роботи на кафедру страхування — за місяць до встановленого кафедрою графіку захисту. Звіти, що будуть зареєстровані у окремому журналі на кафедрі пізніше встановленого терміну, не розглядаються і не оцінюються. Одержані кафедрою звіти студентів оцінюються викладачем у десятиденний термін. Про одержану попередню оцінку студент може дізнатись у викладача під час щотижневої консультації на кафедрі. Критерії оцінювання домашніх (контрольних) робіт Такі студенти обов’язково виконують контрольну роботу. Вона готується на підставі вивчення літературних джерел, звітних матеріалів страховиків, що публікуються в пресі. За виконання обраного варіанту контрольної роботи студент може отримати в залежності від якості її письмового виконання 0; 4; 6, 8 балів. Викладач оцінює контрольну роботу студентів за такими вимогами:
Контрольна робота обов’язково підлягає особистому захисту студентом під час «Дня заочника» На захисті контрольної роботи студент може отримати додатково 0; 8; 10; 12 балів.
Г) До індивідуальних вибіркових завдань віднесено:
Всі види індивідуальних вибіркових завдань оцінюються у 0; 3; 4; 5 балів, з яких студент має обрати 1-е завдання.
Критерії оцінювання вибіркових робіт аналогічні до оцінки теоретичних завдань.
Підсумковий контроль знань здійснюється у формі екзамену і є сумою балів за виконання видів робіт на семінарських заняттях від «0» до «20» балів, модульного контролю – від «0» до «5» балів та індивідуальних вибіркових завдань від «0» до «25» балів та на екзамені від «0» до «50» балів.
У відповідності до організації навчального процесу в світлі Болонських ініціатив, передбачено переведення даних 100-бальної шкали та 4-бальної шкали оцінювання знань студентів за системою ЕСТS в такому порядку:
Оцінка за 4-х бальною шкалою та за шкалою ECTS виставляється у відомості обліку поточної і підсумкової успішності поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною шкалою.
Порядок ліквідації академзаборгованості: - студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти іспит, ПМК; - студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням іспиту, заліку.
6.3.Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
ТЕМА 1. НЕОБХІДНІСТЬ АКТУАРНИХ РОЗРАХУНКІВ І ЗМІСТ АКТУАРНОЇ МАТЕМАТИКИ 1.1. Визначте, що з зазначеного переліку є фінансовими зобов’язаннями страховика (1), а що страхувальника (2): а) повна і своєчасна сплата страхових премій; б) виплата страхового відшкодування; в) надання повної інформації щодо оцінки страхового ризику; г) здійснення інвестиційної діяльності; д) забезпечення платоспроможності за договорами, відповідальність за якими ще не настала. 1.2. Який принцип страхування має визначальний вплив на визначення методологічних підходів щодо формування страхових резервів страховика: а) фінансовий інтерес; б) страховий інтерес; в) диверсифікація; г) франшиза; д) відшкодування збитків в межах реально завданих збитків; е) контрибуція. 1.3. Економічна сутність теорії корисності полягає у: а) інвестиційному прирості, що планує отримати страховик; б) характері інвестування; в) пріоритетності придбання страхового захисту для страхувальника у порівнянні з іншими видами товарів та послуг; г) інфляційних процесах, що впливають на купівельну спроможність страховика та страхувальника.
ТЕМА 2. СТРАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК АКТУАРНОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ 2.1. До основних завдань, що у вітчизняній практиці вирішуються за допомогою страхової математики відносимо: а) збір достовірної аналітичної статистичної баз даних; б) математичне обґрунтування та розробка нових видів страхування; в) оцінка рівня фактично понесених збитків; г) оцінка інфляційних коливань на ринку. 2.2. Яка освіта має бути базовою для спеціаліста, що планує отримати актуарний диплом: а) фінансова; б) фізико-математична; в) юридична; г) технічна. 2.3. Хто є «технологічними суперниками» у страховій компанії: а) маркетолог; б) андеррайтер; в) актуарій; г) аварійний комісар.
ТЕМА 3. ЕЛЕМЕНТИ ФІНАНСОВОЇ МАТЕМАТИКИ ТА СТАТИСТИКИ 3.1. Відмінність у застосуванні простого та складного відсотка пов’язана з фактором: а) суми вкладу; б) інвестиційної річної ставки; в) номінальної річної ставки; г) терміну дії договору; д) кількості нарахувань в період дії договору. 3.2. Ставка дисконту — це: а) співвідношення грошової одиниці внеску до її інвестиційного приросту; б) добуток інвестиційної ставки та дисконтного множника; в) вартість грошової одиниці суми внеску на початку інвестиційного періоду. 3.3. Номінальна інвестиційна ставка — це: а) річна інвестиційна ставка з т нарахуваннями, i(m) < і; б) реальна інвестиційна ставка з т нарахуваннями, i(m) > і; в) інвестиційна річна ставка (банківська).
ТЕМА 4. ФІНАНСОВІ АНУЇТЕТИ 4.1. Правило переходу від одних ануїтетів до інших полягає у: а) визначенні системи співвідношень, які пов’язані між собою через відповідні ануїтети; б) знанні п’яти базових співвідношень між ануїтетами пре- в) знанні п’яти базових співвідношень, завдяки яким з базових ануїтетів завжди можна вивести відповідні їм ануїтети преумерандо і навпаки. 4.2. У випадку укладання договору ренти найвигідніший варіант фінансових обов’язків клієнта банку будуть мати вигляд: а) одноразовий платіж постнумерандо; б) одноразовий платіж на початку дії фінансового договору; в) регулярні платежі пренумерандо до закінчення строку дії фінансового договору; г) регулярні виплати пренумерандо до закінчення строку дії фінансового договору; д) регулярні виплати постнумерандо до закінчення строку дії фінансового договору. 4.3. Який з наведених ануїтетів відноситься до категорії гарантованих, зростаючих, зі сплатою на початку фінансового періоду у: а) ; б) ; в) ; г) .
ТЕМА 5. СТРАХОВІ АНУЇТЕТИ 5.1. У випадку смерті застрахованої особи за договором страхування на випадок смерті, виплата має бути здійснена у формі: а) ; б) ; в) ; г) . 5.2. До комутаційних чисел, що враховують фактор ймовірності дожиття, відносять: а) Dх; Nх; Sх; б) Cх; Mх; Rх; в) Dх; Nх; Sх; Mх; г) Cх; Nх; Rх. 5.3. Платежі пренумерандо за договорами накопичувального страхування передбачають: а) гарантовану сплату внесків у кінці періоду (місяця, року); б) послідовну сплату внесків на початку періоду, з врахуванням фактору руху капіталу; в) послідовність негарантованих ануїтетних платежів, що здійснюються на початку періоду, враховують рух капіталу та ймовірність дожиття та смертності.
ТЕМА 6. РОЗРАХУНОК ПРЕМІЙ ЗА ДОГОВОРАМИ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ 6.1. При укладанні балансу сторін за договором страхування життя на випадок смерті (терміном: 1 — до кінця життя; 2 — на певну кількість років), зобов’язання страховика позначатимуться через: а) величину страхової суми, обумовленої страхувальником на момент укладання договору страхування; б) добуток очікуваної суми виплати та ануїтету виплати Аx; в) добуток очікуваної суми виплати та ануїтету виплати аx; г) суму добутків очікуваної суми щорічних виплат та відповідних значень ануїтетів виплат Ах:n; д) добуток очікуваної суми виплати та ануїтету виплати . 6.2. Баланс фінансових зобов’язань сторін за договором страхування на випадок чистого дожиття може мати вигляд: а) ; б) ; в) ; г) ; д) . 6.3. Баланс фінансових зобов’язань сторін за договором страхування на випадок смерті може мати вигляд: а) ; б) ; в) ; г) ; д) . Задачі 6.1. Страхувальник в віці 30 років укладає договір страхування життя до 60 років зі сплатою внесків на початку періоду. Визначте розмір нетто-премії через комутаційні числа, якщо страхова сума становить 50 000 грн. при ставці інвестиційного доходу рівній 4 %. 6.2. Страхувальник в віці 25 років укладає договір страхування життя на випадок смерті на 15 років зі сплатою внесків у кінці періоду протягом перших 3-х років. Визначте розмір нетто-премії через комутаційні числа, якщо страхова сума становить 1500 грн. при ставці інвестиційного доходу рівній 4 %. 6.3. Страхувальник у віці 23 років укладає договір змішаного страхування життя до 50 років зі сплатою внесків на початку періоду з відстрочкою на 2 роки. Визначте розмір нетто-премії через комутаційні числа, якщо страхова сума становить 250 000 грн. при ставці інвестиційного доходу рівній 4 %.
ТЕМА 7. СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ ЗІ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ 7.1. Резерв нетто-премій розраховується як: а) математичне сподівання різниці поточної вартості майбутніх страхових виплат і поточної вартості майбутніх внесків; б) математичне сподівання добутку поточної вартості майбутніх страхових виплат і поточної вартості майбутніх внесків; в) математичне сподівання суми поточної вартості майбутніх страхових виплат і поточної вартості майбутніх внесків. 7.2. Для довічного страхування нетто-резерв наприкінці k-го року розраховується як: а) одиниця грошового внеску мінус співвідношення негарантованого ануїтету пренумерандо, терміном дії k-років до негарантованого ануїтету пренумерандо пожиттєвого; б) одиниця грошового внеску плюс співвідношення негарантованого ануїтету пренумерандо, терміном дії k-років до гарантованого ануїтету постнумерандо пожиттєвого; в) співвідношення негарантованого ануїтету пренумерандо, терміном дії k-років до негарантованого ануїтету постнумерандо по життєвого.
ТЕМА 8. ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ІМОВІРНОСТІ 8.1. Коефіцієнт збитковості визначається, як: а) співвідношення середньої страхової суми до середньої страхової виплати; б) співвідношення кількості договорів за якими страхова подія настала до загальної кількості укладених договорів страхування; в) співвідношення середньої страхової виплати до середньої страхової суми; г) співвідношення загальної кількості укладених договорів страхування до кількості договорів за якими страхова подія настала. 8.2. Частота настання страхових подій визначається: а) як співвідношення кількості страхових випадків до загальної кількості укладених договорів з урахуванням величини страхових сум та страхових відшкодувань за кожним договором; б) як співвідношення загальної кількості укладених договорів до кількості страхових випадків, що вже настали; в) як співвідношення кількості страхових випадків до загальної кількості укладених договорів. 8.3. Рівень прийнятої довірчої імовірності для страховиків, що планують захоплення потенційного ринку має становити: а) 0,68 ; б) 0,95; в) 0,98.
ТЕМА 9. РОЗРАХУНОК ТАРИФІВ ЗА ДОГОВОРАМИ ЗАГАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ 9.1. Специфікою формування страхових резервів у загальному страхуванні є: а) індивідуальний розподіл ризику; б) колективний розподіл ризику; в) перерозподіл ризику за рахунок формування сукупного резерву; г) виплата здійснюється лише учасникам, що внесли страхові премії у страховий резерв страховика. 9.2. Класична модель ризику при обчисленні тарифів за договорами загального страхування включає наступні параметри: а) середню страхову суму; б) кількість укладених договорів; в) коефіцієнт збитковості; г) інтегральну функцію нормального розподілу; д) відносну частоту настання страхової події. 9.3. Характерна особливість розрахунку страхових тарифів за договорами загального страхування полягає у: а) обчислюється величина лише разової страхової премії; б) не враховується можливий прибуток від розміщення тимчасово вільних коштів з цих видів страхування; в) враховується можливий прибуток від розміщення тимчасово вільних коштів з цих видів страхування. Задачі 9.1. Визначте кількість договорів, необхідну страховикові за класичною моделлю ризику для дотримання наступних умов: величина нетто-тарифу 6,44 %, ймовірність настання страхової події становить 0,32; γ нормального розподілу становить 1 %, математичне сподівання коефіцієнту збитковості 0,4. 9.2. Визначте кількість страхових випадків, необхідну страховикові за класичною моделлю ризику для дотримання наступних умов: величина нетто-тарифу 8%, кількість укладених договорів 1000, γ нормального розподілу становить 5%, математичне сподівання коефіцієнту збитковості 0,7. 9.3. Визначте величину брутто-тарифу за класичною моделлю ризику для фактично укладених 5492 договорів страхування вантажів, якщо ймовірність настання страхової події становить 0,05; γ нормального розподілу становить 5%; а розмір навантаження 15%.
ТЕМА 10. СТРАХОВІ РЕЗЕРВИ З ЗАГАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ 10.1. Специфікою формування страхових резервів у загальному страхуванні є: а) індивідуальний розподіл ризику; б) колективний розподіл ризику; в) перерозподіл ризику за рахунок формування сукупного резерву; г) виплата здійснюється лише учасникам, що внесли страхові премії у страховий резерв страховика. 10.2. Який є економічний зв’язок між страховим тарифом та страховими резервами страховика: а) навантаження дозволяє страховику проводити більш гнучку маркетингову політику; б) брутто-тариф є еквівалентом страхової премії, за рахунок якої формуються страхові резерви; в) нетто-тариф відображає імовірнісні характеристики ризику, що страховик приймає на страхування; г) собівартість страхової послуги забезпечує фінансове забезпечення страхових резервів; д) нетто-тариф є грошовим еквівалентом одиниці страхової суми. 10.3. З якою частотою здійснюється розрахунок резерву незаробленої премії у відповідності до національного законодавства: а) один раз на рік; б) щоквартально; в) щомісячно; г) щоденно.
ЗРАЗОК МОДУЛЬНОГО ЗАВДАННЯ
1. Тестове завдання1.1. Під нелокальним розподілом ризику розуміють відшкодування збитків: а) тільки тим страхувальникам, що мають діючі договори страхування у даний період; б) де премії за завершеними договорами резервуються для майбутніх виплат; в) очікувана кількість страхових випадків за якими має бути більшою або дорівнювати 10. 1.2. Розрахунок нетто-премій у разі додаткового страхування пенсій може мати вигляд: а); б) ; в) ; г) ; д) . 1.3. Класична модель ризику при обчисленні тарифів за договорами загального страхування включає наступні параметри: а) середню страхову суму; б) кількість укладених договорів; в) коефіцієнт збитковості; г) інтегральну функцію нормального розподілу; д) відносну частоту настання страхової події. 1.4. Ставка дисконту – це: а) співвідношення грошової одиниці внеску до її інвестиційного приросту; б) добуток інвестиційної ставки та дисконтного множника; в) вартість грошової одиниці суми внеску на початку інвестиційного періоду. 1.5. Які з наступних факторів є визначальними для величини нетто-тарифу за загальним страхуванням (1) та довгостроковим страхуванням (2): а) інвестиційна ставка; б) сума інвестиційного приросту; в) термін інвестування; г) сума та частота внеску; д) ймовірність дожиття; е) ймовірність смерті; є) диверсифікація ризику у просторі і часі.
2. Задачі2.1. Страхувальник в віці 30 років укладає договір страхування життя до 60 років зі сплатою внесків на початку періоду. Визначте розмір нетто-премії через комутаційні числа, якщо страхова сума становить 50000 грн. при ставці інвестиційного доходу рівній 4%. 2.2. Знайдіть величину брутто-тарифу за 800 договорами страхування професійної відповідальності, якщо ймовірність настання страхової події становить 0,4; рівень альфа нормального розподілу становить 5%, а розмір навантаження 15%.
6.4. Зразок екзаменаційного білету
Підсумковий контроль знань студентів заочної форми навчання здійснюється за екзаменаційними білетами, які включають 5 завдань, з яких: 2 завдання – теоретичні питання, 2 завдання – задача, 1 завдання – тестове завдання.
Теоретичне питання
Тестові завдання 3.1. Які вимоги висуваються у страховій статистиці щодо фінансового забезпечення страхових резервів з накопичувального страхування: а) достовірність; б) загальність; в) за період не менше 10—30 років; г) національність; д) за період не менше 100—200 років. 3.2. Ставка дисконту — це: а) співвідношення грошової одиниці внеску до її інвестиційного приросту; б) добуток інвестиційної ставки та дисконтного множника; в) вартість грошової одиниці суми внеску на початку інвестиційного періоду. 3.3.При визнанні брутто-премії за договорами загального страхування враховуються: а) нетто-премія; б) коефіцієнт пропорційності; в) коефіцієнт пропорційності, що еквівалентний навантаженню; г) коефіцієнт пропорційності, що визначається як співвідношення одиниці страхової премії до її ж різниці з величиною страхового навантаження. 3.4. Розрахунок нетто-премій у разі додаткового страхування пенсій може мати вигляд: а); б) ; в) ; г) ; д) . 3.5. Коефіцієнт збитковості визначається, як: а) співвідношення середньої страхової суми до середньої страхової виплати; б) співвідношення кількості договорів за якими страхова подія настала до загальної кількості укладених договорів страхування; в) співвідношення середньої страхової виплати до середньої страхової суми; г) співвідношення загальної кількості укладених договорів страхування до кількості договорів за якими страхова подія настала. 3.6. Економічна сутність принципу нерівноцінності грошей полягає в: а) інвестиційному прирості; б) характері інвестування; в) купівельній спроможності коштів; г) інфляційних процесах. 3.7. Специфікою формування страхових резервів у загальному страхуванні є: а) індивідуальний розподіл ризику; б) колективний розподіл ризику; в) перерозподіл ризику за рахунок формування сукупного резерву; г) виплата здійснюється лише учасникам, що внесли страхові премії у страховий резерв страховика. 3.8. Який є економічний зв’язок між страховим тарифом та страховими резервами страховика: а) навантаження дозволяє страховику проводити більш гнучку маркетингову політику; б) брутто-тариф є еквівалентом страхової премії, за рахунок якої формуються страхові резерви; в) нетто-тариф відображає імовірнісні характеристики ризику, що страховик приймає на страхування; г) собівартість страхової послуги забезпечує фінансове забезпечення страхових резервів; д) нетто-тариф є грошовим еквівалентом одиниці страхової суми. 3.9. З якою частотою здійснюється розрахунок резерву незаробленої премії у відповідності до національного законодавства: а) один раз на рік; б) щоквартально; в) щомісячно; г) щоденно. 3.10. Класична модель ризику при обчисленні тарифів за договорами загального страхування включає наступні параметри: а) середню страхову суму; б) кількість укладених договорів; в) коефіцієнт збитковості; г) інтегральну функцію нормального розподілу; д) відносну частоту настання страхової події.
Задачі 4.Страхувальник у віці 45 років укладає договір довічного страхування зі сплатою 100 грн щотижнево у кінці періоду протягом перших 15 років та договір дожиття до 60 років, зі сплатою страхових премій пренумерандо з відстрочкою на 7 років по 500 грн. Визначте розміри виплат страхових сум через комутаційні числа, при ставці інвестиційного доходу рівній 4 %.
5. Визначте величину брутто-тарифу за класичною моделлю ризику для фактично укладених 5492 договорів страхування вантажів, якщо ймовірність настання страхової події становить 0,05; γ нормального розподілу становить 5 %; а розмір навантаження 15 %.
7. Список рекомендованої літератури
Основна
Додаткова
|