Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ “Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника”

Економічний факультет

Буртняк І. В.

Моделювання системних характеристик в економіці

Методичні рекомендації

до виконання курсової роботи

Для студентів напряму підготовки

8.03050201 – економічна кібернетика

Івано-Франківськ – 2014

ББК  65 (4 Укр)

Д 53

Рекомендовано до друку

кафедрою економічної кібернетики економічного факультету

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

(протокол № 2 від “17” вересня 2014 р.)

Рецензенти:

Дмитришин Р.І. – доцент кафедри економічної кібернетики ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, кандидат фізико-математичних наук, доцент;

Баран Р.Я. – доцент кафедри гуманітарних і фундаментальних дисциплін Івано-Франківського інституту менеджменту Тернопільського національного економічного університету, кандидат економічних наук, доцент.

Буртняк І. В.

Д 53   Моделювання системних характеристик в економіці : Методичні рекомендації до виконання курсової роботи. Для студентів напряму підготовки 8.03050201 – економічна кібернетика : [Текст] / І. В. Буртняк / Економічний факультет ; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2014. – 34 с.

У методичних рекомендаціях описані мета і задачі курсової роботи з моделювання системних характеристик в економіці, основні вимоги до її написання, наведена примірна тематика курсових робіт. Виконання курсової роботи, як однієї з форм самостійної роботи студентів, дозволить глибше вивчити питання курсів “Спеціальні розділи математичного програмування “Теорія ігор”, “Дискретний аналіз”, “Фінансова математика”, навчитись аналізувати та синтезувати складні явища економіки та робити науково обґрунтовані теоретичні і практичні висновки.

Рекомендовано для студентів напряму підготовки 8.03050201 – економічна кібернетика.

ББК  65 (4 Укр)

©  Буртняк І.В., 2014

©  Прикарпатський національний університет

            імені Василя Стефаника, 2014

ЗМІСТ

Мета і задачі курсової роботи.............................................................. 4

Основні вимоги до написання курсової роботи................................... 7

Етапи підготовки курсової роботи....................................................... 9

Структура та зміст курсової роботи.................................................. 14

Вимоги до оформлення курсової роботи........................................... 16

Тематика курсових робіт.................................................................... 23

Список рекомендованої літератури................................................... 24

Критерії оцінювання курсових робіт.................................................. 27

Додатки................................................................................................ 31

МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Моделювання – основний специфічний метод науки, що застосовується для аналізу та синтезу систем управління. Це особливий пізнавальний спосіб, коли суб’єкт дослідження замість безпосереднього досліджуваного об’єкта пізнання обирає чи створює подібний до нього допоміжний об’єкт-образ чи модель, досліджує його, а отримані нові знання переносить на об’єкт-оригінал. Завдяки активній ролі суб’єкта сам процес моделювання має творчий, активний характер.

Для аналізу й синтезу систем управління в економіці використовуються різноманітні економіко-математичні методи та моделі. Важливими є умова та особливості їх застосування залежно від мети дослідження, прийнятої системи гіпотез тощо.

У наш час математичне моделювання вступає у принципово важливий етап свого розвитку, “вбудовуючись” у структуру інформаційного суспільства.

Без володіння інформаційними “ресурсами” не можна й думати про розв’язання дедалі різноманітніших проблем, що постають перед світовою спільнотою. Однак інформація як така здебільшого мало що дає для аналізу й прогнозу, для прийняття рішень і контролю за їх виконанням. Необхідні надійні способи перетворення інформаційної “сировини” в готовий “продукт”, тобто в точне знання. Історія методології математичного моделювання економіки переконує: вона може й повинна бути інтелектуальним ядром інформаційних технологій, усього процесу інформатизації суспільства.

Економічні системи, що вивчаються сучасною наукою, з великими труднощами піддаються дослідженню звичайними (вербальними) теоретичними методами. Прямий експеримент над ними неможливий. Ціна помилок і прорахунків велика, тому математичне моделювання є неминучою складовою науково-технічного прогресу.

Як методологія та інструментарій математичне моделювання не підміняє собою ні математику, ні економічну теорію, ні фінанси, ні жодну з економічних дисциплін і не конкурує з ними. Навпаки, важко переоцінити його синтезуючу роль. Створення й застосування тріади “модель-алгоритм-програма” неможливе без опори на різноманітні методи і підходи якісного (вербального) аналізу нелінійних економічних моделей, сучасних мов програмування. Воно дає нові додаткові імпульси й стимули для розвитку економічної науки та її практичного використання.

Предметом моделювання системних характеристик в економіці є математичні моделі процесів розвитку економічних систем. Об’єктом вивчення моделювання системних характеристик є економіка та її підрозділи.

Виконання курсової роботи – одна із форм самостійної роботи студентів в ході вивчення дисциплін “Спеціальні розділи математичного програмування “Теорія ігор”, “Дискретний аналіз”, “Фінансова математика”. В процесі виконання курсової роботи студенти глибше вивчають важливі і необхідні питання курсів, вчаться аналізувати та синтезувати складні явища економіки та робити науково обґрунтовані теоретичні і практичні висновки. Це дає можливість студенту подивитись на економіку очима дослідника, навчитися застосовувати методологію, методику та інструментарій економіко-математичного моделювання в теоретичних дослідженнях та використовувати здобуті знання у практичній діяльності.

Для успішного виконання курсової роботи необхідні знання з низки фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін, засвоєння яких передбачене освітньо-професійною програмою вищої освіти за напрямом “бакалавр з економіки та підприємництва”. Це, зокрема, макро- та мікроекономіка, фінанси, менеджмент, маркетинг, вища математика, теорія ймовірностей і математична статистика, інформатика та комп’ютерна техніка, математичне програмування, економетрія.

Мета виконання курсової роботи з економіко-математичних методів та моделей – підвищити рівень знань студентів в галузі застосування методології, методики та інструментарію економіко-математичного моделювання в теоретичних дослідженнях економічних явищ та процесів. Для майбутніх економістів, менеджерів, управлінців дуже важливим є здатність визначати в ринкових умовах господарювання оптимальні шляхи розвитку виробництва, прогнозувати поведінку економічних суб’єктів, приймати оптимальні управлінські рішення за наявних обмежень засобів і альтернативних можливостей.

Для досягнення цих задач студент має розуміти:

–      що існує універсальний інструментарій для вивчення поведінки економічних систем в ринкових умовах і методи її моделювання;

–      до якого розділу економічної науки необхідно звернутись у випадку потреби вибору за сформульованої мети, обмежених ресурсів і альтернативних можливостей використання.

знати:

–      концептуальні засади економіко-математичних методів та моделей;

–      основні принципи економіко-математичного моделювання економічних явищ та процесів на макро-, мезо- та мікрорівнях;

–      аспекти використання теоретичних положень економіко-математичного моделювання до вирішення конкретних практичних задач;

вміти:

–      самостійно здійснювати аналіз економіко-математичних методів і моделей та застосовувати їх до вирішення конкретних економічних задач.

–      застосовувати на практиці пакети прикладних програм для економіко-математичного моделювання економічних явищ і процесів та використовувати їх до вирішення конкретних економічних задач.

Для того, щоб зрозуміти та обґрунтувати проблему, поставлену в курсовій роботі, студенту необхідно вивчити роботи вітчизняних та зарубіжних науковців з напрямку економіко-математичного моделювання, зібрати фактичний і статистичний матеріал. Праця студента над літературою вчить його логічно думати, узагальнювати опрацьований матеріал, викладати свої думки з приводу прочитаного і творчо пов’язувати теорію із практикою. Робота із цифровим, фактичним матеріалом вчить студентів проводити аналіз, узагальнювати явища економічного життя, складати таблиці, діаграми, графіки. Така робота дає студентам навики наукового пошуку і самостійного письмового викладу теми курсової роботи.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота є підсумком тих знань з економіко-математичних методів та моделей, які отримані при вивченні курсів дисциплін “Спеціальні розділи математичного програмування “Теорія ігор”, “Дискретний аналіз”, “Фінансова математика”. Своєчасне написання курсової роботи покаже, наскільки студент вміє працювати з економічною літературою, статистичним та фактичним матеріалом, знає праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених. Вивчення економічних дисциплін формує в студентів здатність до самостійних суджень, допомагає оволодіти науковими методами пізнання дійсності, формує теоретичну й практичну основу для оновлення всіх сфер життєдіяльності суспільства. Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Написання курсової роботи вимагає творчого підходу до опрацювання підібраного матеріалу. Недопустимо механічне переписування тексту із підручників, монографій, статей та журналів. Студент повинен проявити свої здібності, вміння аналізувати соціально-економічні явища.

Успішне виконання курсової роботи багато в чому залежить від того, наскільки чітко кожен студент уявляє основні вимоги, які ставляться до написання роботи. Ці вимоги відносяться перш за все до теоретичного рівня роботи, її змісту, структури, обсягу, форми викладення матеріалу, а також її оформлення.

Курсова робота виконується державною мовою на одну з тем, затверджених кафедрою та погоджену з науковим керівником. За погодженням з науковим керівником студент може вибрати й іншу тему курсової роботи з актуальних проблем економіко-математичних методів моделювання. Робота повинна бути виконана та здана на кафедру до встановленого терміну.

Виконання курсової роботи сприяє поглибленню вивчення основних розділів дисциплін “Спеціальні розділи математичного програмування “Теорія ігор”, “Дискретний аналіз”, “Фінансова математика”, законодавчої бази, програмних продуктів, наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених, статистичних матеріалів, інтернет-матеріалів тощо.

Курсова робота є ефективною формою поглиблення інтенсивного вивчення економіко-математичних методів та моделей. Написання її вимагає дослідження певної проблеми, що базується на ознайомленні, аналізі та узагальненні широкого кола додаткової монографічної, періодичної, навчально-методичної літератури. Результати конкретного дослідження виносяться на прилюдний захист. Такий підхід забезпечує не лише достатнє володіння теоретичним матеріалом, а й виробляє вміння відстоювати свої переконання, наукові погляди, пов’язати загальні теоретичні положення з сучасністю, профілем своєї майбутньої спеціальності.

ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота має бути виконана в термін, встановлений навчальним планом. У відповідності із цим планом студент повинен скласти графік виконання курсової роботи, в якому передбачається:

–      вибір теми;

–      підбір і вивчення літератури;

–      підбір статистичного матеріалу;

–      час консультацій із викладачем;

–      складання плану курсової роботи;

–      написання тексту і оформлення курсової роботи;

–      підготовка до захисту;

–      термін захисту.

Тема курсової роботи вибирається студентом самостійно із запропонованої кафедрою тематики. Студенти, які навчаються без відриву від виробництва, можуть вибрати тему, пов’язану із родом своєї виробничої діяльності. Такий підхід допоможе студенту використати конкретний статистичний матеріал свого підприємства, організації для написання роботи.

Вибравши тему курсової роботи, студент повинен прочитати дану тему в конспекті лекцій, основних підручниках, щоб повніше зрозуміти її наступний крок – підбір літератури. Необхідну для виконання курсової роботи літературу, студент повинен підібрати самостійно. Спочатку необхідно вибрати основну літературу, більшу частину якої можна взяти із списку літератури, що є в програмі курсу моделювання економічної динаміки. Для загального, початкового ознайомлення із темою корисно використовувати економічну енциклопедію і літературу, яка наводиться в ній. Для вибору решти літератури необхідно використовувати довідники, алфавітні і предметні покажчики, відповідні каталоги в бібліотеках. На основі вивчення додаткової літератури необхідно вияснити ступінь вивчення теми, виявити дискусійні питання, спробувати висловити своє відношення до них, аргументувати свою точку зору. Все це вимагає самостійності мислення, глибокого аналізу соціально-економічних процесів і явищ.

Зробивши аналіз літератури можна перейти до аналізу фактичного і статистичного матеріалу та визначити місце його використання. Тут важливо вірно його опрацювати, скласти таблиці, діаграми, графіки, зробити їх аналіз і виявити тенденції в розвитку економічних процесів. Використання фактичного матеріалу полегшує розуміння логіки викладу теоретичних питань, є засобом пізнання економічних законів, доведення тих чи інших практичних положень.

При використанні фактичного матеріалу важливо визначити кількість фактів і їх місце в курсовій роботі. Непотрібно брати до уваги випадкові, неперевірені факти і використовувати не окремі факти, а всю сукупність, яка відноситься до теми.

Велике значення має правильне оформлення виписок з опрацьованої літератури, тобто коротких записів текстів з книжок або періодичних видань. Виписки можуть бути дослівними (цитати) або “вільними”, коли автор викладає думки з тексту власними словами. Роблячи виписки, необхідно вказувати літературне джерело, а при написанні тексту курсової роботи уважно слідкувати, щоб посилання на нього було правильним. Виписки рекомендується робити на одній стороні аркушу або спеціальної картки, що значно полегшує й прискорює систематизацію матеріалу.

Опис літературного джерела, що використовується, необхідно робити за загальноприйнятою формою. Для книжок – це прізвище та ініціали автора, повна назва книги, том, частина, видання, видавництво та рік видання; для журнальних та газетних статей – прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу (газети), рік видання, номер журналу або дата виходу газети, сторінки статті в журналі (газеті).

Однією з форм роботи над літературними джерелами є збір та обробка фактів і статистичних даних. З усіх фактів і цифр, які є в літературі, що вивчається, слід виписувати лише ті, які мають безпосереднє відношення до теми роботи. При цьому слід не лише відбирати цифри та факти, але й узагальнювати дані з різних джерел, співставляти їх, порівнювати та аналізувати. Цифровий матеріал, що використовується в роботі, повинен бути співставленим. Зібраний матеріал потрібно згрупувати і, якщо потрібно, скласти таблиці. Таблиці повинні бути не громіздкими, зручними та зрозумілими для огляду та аналізу, мати порядковий номер, заголовок, посилання на джерела інформації. Також бажано складати та використовувати графіки, діаграми, схеми, що дозволяють більш наочно ілюструвати соціально-економічні процеси та закономірності, які аналізуються в роботі.

Використовуючи фактичний матеріал важливо визначити питому вагу позитивних і негативних процесів у розгляді теми. Важливо також не обминути гострих проблем, наприклад, пов’язаних з формуванням ринкових відносин. При цьому важливо, аналізуючи недоліки, виходити, із наукових позицій. Показати, які з них пов’язані з об’єктивними умовами виробництва, а які застаріли і гальмують соціально-економічний розвиток.

Можливість аналізувати теоретичний і фактичний матеріал буде при умові наявності знань повного курсу моделювання економічної динаміки. Саме тому наукова література складніша за навчальну і спрямована на наукове розкриття змісту чи інших економічних законів і категорій.

Тому, в процесі викладу теми, студент повинен показати здатність усвідомлено користуватися науковою літературою, вміти науково обґрунтувати фактичний матеріал, зробити вірні висновки і узагальнення, пов’язати теорію з практикою. В цьому і полягають елементи наукової творчості, самостійності мислення при написанні курсової роботи. Науковий апарат курсової роботи повинен відобразити широкий обсяг літератури і фактичного матеріалу, вивченого студентом при написанні роботи.

У список використаної літератури, доданий до курсової роботи, необхідно включити всю літературу, на яку є посилання і виноски по тексту, а також ті важливі джерела, які були вивчені при написанні курсової роботи і знайшли відображення у формулюванні ключових питань теми, хоча вони і не наведені в посиланнях на сторінках роботи.

При вивченні необхідної літератури робляться виписки, при цьому не обов’язково читати те чи інше джерело у повному обсязі, можна обмежитись читанням окремих розділів, параграфів і сторінок, у яких розкриваються питання теми. Орієнтиром для цього може бути зміст, анотація, вступ, висновки. Ті монографії, що мають найбільш важливе значення необхідно вивчати у повному обсязі.

Читаючи літературу, не слід переписувати все дослівно, тобто копіювати, тому що це суперечить суті самої курсової роботи, не створює можливості для отримання знань, вироблення переконань, прояву здібностей, що в кінцевому результаті призводить до формування у студентів формального відношення до написання роботи.

Аналіз викладеного в письмовій формі матеріалу дає можливість прослідкувати логіку міркувань, вияснити положення, які не до кінця зрозумілі студенту, дозволяє виділити питання, що вимагають консультаціївикладача. Студент під час консультації у керівника отримує конкретні методичні поради по вибраній темі, практичну допомогу, обговорює з ним план роботи, складений за темою список літератури.

До наукового керівника слід звертатися за порадами і при виборі теми, при складанні плану, виборі необхідної літератури, але попередньо потрібно скласти свій план і підібрати список літератури. В даному випадку консультації будуть поглиблювати розуміння теми, уточнювати те чи інше положення для студента і дадуть конкретну допомогу при написанні курсової роботи.

Важливе значення має складанняплану. План – це логічна основа курсової роботи, від нього залежить структура, зміст, логічний зв’язок частин роботи. План є важливим показником того, наскільки глибоко студент вивчив необхідну літературу. План повинен включати: вступ, основну частину та висновки.

Написання тексту і оформлення курсової роботи повинно узгоджуватись із затвердженим науковим керівником планом роботи. У вступі необхідно відобразити актуальність обраної теми на сьогоднішній день, об’єкт та предмет дослідження, мету та основні задачі, які ставляться в процесі написання курсової роботи.

Виклад основної частини необхідно розпочати із загальнотеоретичного вияснення суті проблеми. У наступних питаннях основної частини необхідно конкретизувати проблему, пов’язати її з статистичним, цифровим матеріалом. При цьому особливу увагу студенти повинні приділити використанню статистичного матеріалу. Значення статистичного матеріалу полягає в тому, що з його допомогою можна повніше розкрити суть і динаміку тих чи інших економічних процесів і явищ, де це можливо, якщо ними вміло користуватися. Цифровий матеріал вимагає відповідної обробки. Без систематизованих і обдуманих цифр курсова робота є суто теоретичною.

При написанні курсової роботи не завжди є можливість знайти в довідниках і збірниках статистичний матеріал в готовому вигляді. Тому необхідно звернути увагу на методи розрахунку та аналізу цифрового матеріалу. Досить багато є тем курсової роботи, де обов’язковим є використання регіонального статистичного матеріалу, цифрових даних конкретних підприємств, які були попередньо зібрані під час виробничої практики. Все це допоможе студенту більш повно розкрити тему, зрозуміти суть економічних явищ, процесів, дії економічних законів.

Висновок у роботі показує в сконцентрованому вигляді основні положення роботи, думку автора з приводу досліджуваної теми.

В кінці роботи додається список використаної літератури, складений в алфавітному порядку та у відповідності з правилами бібліографічного оформлення наукових робіт, призначених для публікацій.

В кінці курсової роботи студент ставить свій підпис, дату і залишає дві чисті сторінки для рецензування.

Виконану роботу студент здає на кафедру для рецензування. Рецензія – це форма контролю та оцінка викладачем проведеної студентом роботи, а також одна із форм керівництва самостійної роботи студента, надання йому необхідної допомоги. В рецензії студент отримує відповідь на питання, як глибоко він вивчив відповідну тему, яка форма і зміст роботи, її теоретичний рівень. На основі рецензії студент робить аналіз своєї роботи: що вдалося у викладі, які зроблені помилки, які побажання рецензента з покращання викладу теми, з допомогою якої літератури можна доопрацювати тему. Студент доопрацьовує роботу і знову її здає на кафедру. Якщо зауваження рецензента враховані, робота допускається до захисту.

Робота не допускається до захисту, якщо вона виконана не самостійно, переписана в інших авторів, якщо основні питання не розкриті, а викладені схематично, в тексті є помилкові положення, науковий апарат оформлений невірно, текст написаний неакуратно. Студенту необхідно виправити усі вказані помилки.

Підготовка до захисту. На конкретні зауваження рецензента можна підготувати письмові відповіді і використовувати їх під час захисту. Але потрібно бути готовим відповісти й на інші питання, які можуть виникнути в ході захисту: пояснити суть тих чи інших економіко-математичних категорій, використаних в роботі, пов’язати наявний фактичний матеріал в роботі з практикою. Крім підготовки відповідей на зауваження рецензента і всіх можливих запитань за темою, студент повинен підготувати усний виступ на 5-7 хвилин, в якому необхідно обґрунтувати вибір теми, розказати про задачі, які поставлені в роботі, про те, як вони вирішувалися і які отримані висновки.

Заключним етапом є захист курсової роботи. Він проходить відкрито перед спеціальною комісією, призначеною кафедрою, у складі 2-3 викладачів кафедри за участю наукового керівника курсової роботи, в присутності всіх студентів групи, у строки визначені кафедрою. Під час захисту студент повинен розкрити в усній доповіді основний зміст розглянутих положень, обґрунтувати свою точку зору по викладених питаннях, звернути увагу на зазначені в рецензії зауваження, відповісти на поставлені членами комісії та іншими присутніми запитання. Виступ студента повинен бути старанно підготовленим, коротким і наукоємним.

Студентам, які не захистили курсову роботу, призначається повторний захист у вказаний термін.

Кращі курсові роботи можуть бути рекомендовані до друку в наукових виданнях, у конкурсах (олімпіадах) студентських наукових робіт, для участі в наукових студентських конференціях.

Курсові роботи зберігаються на кафедрі протягом одного року, а потім списуються в установленому порядку.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Робота повинна складатися із вступу, основної частини, висновків і пропозицій, списку використаних джерел і літератури, додатків (таблиць, схем, діаграм, зразків нормативних документів, тощо).

У вступі (до 5 сторінок) розглядається актуальність вибраної теми, її наукове значення, визначається предмет та об’єкт дослідження, коло питань, що будуть аналізуватися в основній частині роботи, визначається мета і конкретні задачі, методологічна основа дослідження, практичне значення досліджуваної теми, ступінь її наукової розробки, визначаються дискусійні аспекти теми, статистична та фактологічна база дослідження, конкретизуються методи і способи вирішення поставлених завдань.

В основній частині роботи (до 30-40 сторінок), яка, зазвичай, складається з трьох-чотирьох розділів, що в свою чергу можуть поділятися на відповідні підпункти (параграфи), досліджується суть і форми прояву економічних процесів, у повній мірі розкривається тема роботи. В основній частині роботи студент повинен викласти основні теоретичні положення роботи, доповнити їх сучасним конкретним матеріалом, розглянути певні точки зору стосовно вибраної проблеми, обґрунтувати власні погляди, відповісти на питання, поставлені у вступі, досягти мети дослідження, окреслити його географічні, хронологічні та інші рамки.

При написанні курсової роботи студент повинен виявити глибокі теоретичні знання досліджуваної проблеми, а також показати вміння їх практичного застосування. З цією метою курсова робота повинна включати окрему главу, де потрібно висвітлити практичні аспекти теми курсової роботи. До таких практичних аспектів слід віднести :

–      аналіз фактичного та статистичного матеріалів з даної проблеми по економіці України або із світової економіки;

–      підбір прикладів, які ілюструють конкретні ситуації теми;

–      виконання розрахунків певних показників на основі статистичних даних;

–      розв’язання конкретних економіко-математичних задач за темою роботи.

Напрямок, за яким виконується практична глава, визначається керівником курсової роботи. Ним же здійснюється підбір задач до теми роботи з вивчення економіко-математичних методів моделювання.

Керівник також допомагає з вибором додаткової літератури та підбором статистичного та фактичного матеріалу для виконання практичної глави. В практичній главі може також аналізуватися діюче законодавство в аспекті сприяння розв’язання поставленої проблеми.

Зміст курсової роботи має відображати:

–      теоретичні положення, що розкривають суттєві риси обраної теми;

–      моделі та методи реалізації економічних процесів у світовій економіці відповідно до обраної теми роботи;

–      ефективність застосування конкретного інструментарію економіко-математичного моделювання до розглядуваного в роботі предмету дослідження;

–      значення окремих напрямків, проблем економіко-математичного дослідження для економіки України.

Кожен розділ повинен закінчуватись короткими висновками та пропозиціями автора щодо проблеми, яка аналізується.

Робота повинна бути доповнена таблицями, діаграмами, графіками, відповідними порівняннями автора тощо.

У висновках та пропозиціях (до 5 сторінок) необхідно зробити певні узагальнення у вигляді коротких тез, викласти основні висновки, практичні рекомендації та пропозиції, до яких дійшов автор при дослідженні вибраної теми. Висновки не повинні містити нового матеріалу, який не був викладений в основній частині.

Однією з найважливіших вимог до курсової роботи є її самостійне, творче виконання. Зміст роботи повинен логічно й повністю розкривати всі питання плану, відповідати темі дослідження. Робота пишеться простою, зрозумілою мовою. Речення мають бути якомога коротшими. Весь текст курсової роботи треба висловлювати від себе, своїми словами. Слід уникати “книжкових” висловлень, заплутаних фраз, штампованих висловлювань, застосування великої кількості та довгих цитат. Студент повинен самостійно формувати власні думки, не допускати повторень, стежити, щоб в роботі не було протиріч між окремими теоретичними положеннями та цифрами і практичним матеріалом, що наводяться. Потрібно уважно слідкувати, щоб робота не носила поверхневий, “описовий” характер.

Недопустимими є несамостійне виконання курсової роботи, коли її текст частково або повністю переписується з підручників, брошур, журнальних статей, коли вона занадто загромаджена цитатами, прикладами, фактами, цифровим матеріалом без будь-якого аналізу, висновків.

Курсова робота повинна бути самостійною працею, а не монтажем витягів, цитат з різних літературних джерел, журнальних і газетних статей. Необхідно дотримуватися коректності у веденні дискусії з іншими авторами, матеріал яких використовується в роботі.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота має бути набрана на комп’ютері в текстовому редакторі MS Word (формат А4 (210×297 мм), шрифт Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ 1,25 см., поля: зліва – 30 мм, справа – 15 мм, зверху – 20 мм, знизу – 20 мм). Обсяг роботи має бути 45-50 сторінок.

Заголовки структурних частин курсової роботи – ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ – подають великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів подають з абзацного відступу маленькими літерами, крім першої великої. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Кожну структурну частину курсової роботи необхідно починати з нової сторінки.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів подається араб­ськими цифрами без знака “№” у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш (додаток А), який включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки на ньому не ставлять.

Зміст (додаток Б), перелік умовних позначень, вступ, висновки, список викорис­таних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ. Після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер під­розділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Необхідно витримати пропорції обсягу всіх частин курсової роботи. Зокрема, вступ і висновки разом не повинні перевищувати 15-20% її загального обсягу. Бажано, щоб відносно рівномірним був розподіл матеріалу і по розділах.

Текст роботи повинен бути чітким і грамотним, рисунки, таблиці та діаграми – пронумеровані та мати назву, охайно оформлені. Цитати необхідно брати в “лапки” й супроводжувати відповідними посиланнями (виносками), які повинні розміщуватись внизу сторінки, відокремлюватись від основного тексту лінією й нумеруватися цифрами в порядку послідовності. Вони повинні давати досить повну інформацію про джерело, з якого взято матеріал, й включати: дані про автора, назву книги чи статті, рік та місце видання (для журналів – номер, для газет – дата виходу), сторінку, на якій розміщено текст.

Основні вимоги до оформлення науково-довідкового апарату:

–      обов’язкові точні загальноприйняті посторінкові виноски при цитуванні і запозиченні теоретичних положень, використання фактичного матеріалу, результатів досліджень інших авторів, посилань на досвід;

–      виноски щодо джерел повинні відповідати вимогам державного стандарту;

–      на кожній окремій сторінці виноски починаються з цифри 1;

–      на відміну від посторінкових, виноски до таблиць, схем, діаграм, графіків розміщуються безпосередньо під ними, позначаються не цифрами, а “зірочками”(*);

–      ініціали авторів розташовуються після їх прізвищ;

–      назви книг, брошур, газет, журналів, статей у виносках наводяться без “лапок”, причому, якщо вони згадуються в тексті, то у виносках їх вказувати не слід;

–      посилання наводяться мовою оригіналу;

–      посилання в курсовій роботі можуть робитись в тексті в дужках, наприклад: [10, с. 27], де перша цифра “10” означає номер джерела в бібліографічному списку, а друга – “27” – його сторінку;

–      посилання на матеріали поточного діловодства або первинної звітності підприємств подаються у такий спосіб: Матеріали первинної статистичної звітності ВАТ “Івано-Франківський хлібокомбінат” за 2008-2012 рр.

У кінці роботи наводиться список використаних джерел і літератури. Він складається у такій послідовності. Спочатку в алфавітному порядку авторів або назв книг зазначаються державні та урядові документи, міждержавні угоди, інші офіційні матеріали, статистичні довідники, монографії, збірники, брошури, далі – статті з журналів та газет з дотриманням бібліографічних вимог.

Список використаних джерел варто оформлювати згідно вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання” (табл. 1).

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць, взірець оформлення яких наведено у додатку Г. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють. В дужках над змістом таблиці вказують одиниці виміру.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони єсамостійними).

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 2.5” (п’ята таблиця другого розділу).

Таблиця 1

Приклади оформлення бібліографічного опису

у списку використаних джерел

При переносі частини таблиці на інший аркуш слово “Таблиця” і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть “продовження таблиці”і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження таблиці 2.5”. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис. 1.1 (перший рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо у роботі подано ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Посилання на таблиці та ілюстрації не варто оформляти як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається матеріал, пов’язаний з таблицею чи ілюстрацією, на якому необхідно зосередити увагу читача, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках “(табл. 2.5)” або зворот типу: “... як це видно з рис. 1.1”.

При необхідності використовують формули (додаток Г), їх виділяють з тексту вільними рядками. Над і під кожною формулою потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння чи формула не вміщаються в одному рядку, їх слід перенести після знака рівності (=) або після інших розділових, знаків (+, -, :, ×). Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів подають безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка, а перший рядок починають зі слова “де” без двокрапки.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Формули у курсовій роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.3) (третя формула другого розділу).

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи. Якщо додатки оформлюють як продовження, кожен із них починають з нової сторінки, їм дають заголовки, що надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки варто позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи та підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) та крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) – перша формула додатка А.

Обсяг додатків не повинен перевищувати обсягу курсової роботи. Робота переплітається або має бути зброшурована.

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

1. Методи моделювання еластичності економічних систем
2. Методи моделювання варіаційності економічних систем
3. Методи оптимізації та методи визначення рівноваги економічних систем.
4. Модель оптимального кошика споживача.
5. Модель оптимального інвестування виробництва
6. Моделі ринкової рівноваги.
7. Моделі цінової політики в різних ринкових умовах.
8. Оптимізація рангу живучості багато етапної системи
9. Оцінка жорсткості та еластичності плану випуску продукції
10. Дослідження маневрених якостей планового рішення
11. Методи збору інформації та даних про систему
12. Формалізація процесів функціонування дискретних систем
13. Аналітичне моделюванням.
14. Системне мислення та системний підхід до дослідження соціально-економічних систем
15. Способи модельного опису систем.
16. Модель управління запасом з урахуванням лінії постачання.
17. Емпіричні стратегії управління запасами
18. Оптимізація рангу живучості багато етапної системи
19. Оцінка жорсткості та еластичності плану випуску продукції
20. Дослідження маневрених якостей планового рішення
21. Методи збору інформації та даних про систему
22. Формалізація процесів функціонування дискретних систем
23. Аналітичне моделювання

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇЛІТЕРАТУРИ

1. Акимов О.Е. Дискретная математика. Логика, группы, графы [Текст] / О.Е. Акимов. – М. : Лаборатория Базовых Знаний, 2003. – 376 с.
2. Бартіш М.Я. Дослідження операцій. Частина 3. Ухвалення рішень і теорія ігор [Текст] : підручник / М.Я. Бартіш, І.М. Дудзяний. – Львів : Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – 278 с.
3. Бондарев Б.В. Финансовая математика [Текст] / Б.В. Бондарев, И.Л. Шурко. – Львів : Видав. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006 – 375 с.
4. Бондаренко М.Ф. Комп’ютерна дискретна математика : підручник [Текст] / М.Ф. Бондаренко, Н.В. Білоус, А.Г. Руткас. – Харків : Компанія СМІТ, 2004. – 480 с.
5. Васильченко І.П., Васильченко З.М. Фінансова математика [Текст] : навч. посіб. / І.П. Васильченко, З.М. Васильченко. – 2-ге вид., доп. – К. : Кондор, 2012 . – 250 с.
6. Васин А.А. Введение в теорию игр с приложениями к экономике [Текст] / А.А. Васин. – М. : МГУ им. М.В. Ломоносова, 2003. – 277 с.
7. Григорків В.С. Фінансова математика [Текст] : підручник / В.С. Григорків, О.І. Ярошенко, П.О. Нікіфоров. – Чернівці : Чернів. нац. ун-т, 2011. – 488 с.
8. Громенко В. Теория игр [Текст] : учеб. пособ. / В. Громенко – М. : Издат. МГОУ, 2005. – 142 с.
9. Губко М.В. Теория игр в управлении организационными системами [Текст] / М.В. Губко, Д.А. Новиков. – М. : Ин-т пробл. управ. им. В.А. Трапезникова, 2005. – 138 с.
10. Єріна А.М. Статистичне моделювання та прогнозування [Текст] : навч. посіб. / А.М. Єріна. – К. : КНЕУ, 2001. – 170 с.
11. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу [Текст] : навч. посіб. / К.В. Ізмайлова. – К. : МАУП, 2003. – 148 с.
12. Каменський А.Б. Економічний ризик та методи його вимірювання [Текст] / А.Б. Каменський – К. : Козаки, 2002. – 120 с.
13. Касимова О.Ю. Введение в финансовую математику (анализ кредитних и инвестиционных операций) [Текст] / О.Ю. Касимова – М. : Анкил, 2001. – 144 с.
14. Кизим М.О. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства [Текст] : монографія / М.О. Кизим, В.А. Забродський, В.А. Зінченко, Ю.С. Копчак. – Харків : ВД “ІНЖЕК”, 2009. – 144 с.
15. Коваленко Л.Б. Дискретна математика [Текст] : навч. посіб. / Л.Б. Коваленко, С.О. Станішевський. – Харків : ХНАМГ, 2006. – 192 с.
16. Колемаев В.А. Математическая экономика : учеб. для вузов / В.А. Колемаев – М. : ЮНИТИ, 1998. –240 с.
17. Костіна Н.І. Фінанси : системи моделей і прогнозів [Текст] : навч. посіб. / Н.І. Костіна, А.А. Алексєєв, О.Д. Василик. – К. : Четверта хвиля, 1998. – 304 с.
18. Крушевский А.В. Теория игр [Текст] / А.В. Крушевский. – К. : Вища школа, 1977. – 216 с.
19. Малыхин В.И. Математическое моделирование экономики [Текст] : учеб.-практ. пособие / В.И. Малыхин. – М. : УРАО, 1998. – 160 с.
20. Мендельсон Э. Введение в математическую логику [Текст] / Э. Мендельсон. – М. : Наука, 1976. – 320 с.
21. Мулен Э. Теория игр с примерами из математической экономики [Текст] / Э. Мулен. – М. : Наука, 1985. – 200 с.
22. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства : Сучасний стан та напрямки розвитку [Текст] / А.П. Наливайко. – К. : КНЕУ, 2001. – 227 с.
23. Недосекин А.О. Нечетко-множественный анализ риска фондовых инвестиций / А.О. Недосекин. – СПб : Сезам, 2002. – 185 с.
24. Нейман Дж. Теория игр и экономическое поведение [Текст] / Дж. Нейман, О. Моргенштерн. – М. : Наука, 1970. – 708 с.
25. Нельсон Р. Эволюционная теория экономических изменений [Текст] / Р. Нельсон, C. Уинтер. – М. : ЗАО “Финстатинформ”, 2000. – 474 с.
26. Ніколаєва К.В. Дискретний аналіз. Графи та їх застосування в економіці [Текст] : навч.-метод. посіб. / К.В. Ніколаєва, В.В. Койбічук. – Суми : УАБС НБУ, 2007. – 84 с.
27. Нікольський Ю.В. Дискретна математика [Текст] / Ю.В. Нікольський, В.В. Пасічник, Ю.М. Щербина. – К. : Видавнича група BHV, 2007. – 368 с.
28. Оуэн Г. Теория игр [Текст] / Г. Оуэн. – М. : Мир, 1971. – 230 c.
29. Романовский И.В. Дискретный анализ [Текст] : учеб. пос. / И.В. Романовский. – СПб : Невский Диалект ; БХВ Петербург, 2008. – 320 с.
30. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст] : навч. посіб. / Г.В. Савицька. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2005. – 662 с.
31. Стасюк В.П. Модели адаптивного управления предприятием [Текст] / В.П. Стасюк. – Донецк : ООО “Юго-Восток, Лтд.”, 2002. – 224 с.
32. Цал-Цалко Ю.С. Фінансовий аналіз [Текст] : підручник / Ю.С. Цал-Цалко. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 566 с.
33. Четыркин Е.М. Финансовая математика [Текст] : ученик / Е.М. Четыркин – М. : Дело, 2004. – 400 с.
34. Шелобаев С.И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе : учеб. пособие для вузов [Текст] / С.И. Шелобаев – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 367 с.
35. Шикин Е.В. Математические методы и модели в управлении [Текст] : учеб. пособие / Е.В. Шикин, А.Г. Чхартишвили. – М. : Дело, 2000. – 440 с.
36. Шиян А.А. Теорія ігор: основи та застосування в економіці та менеджменті [Текст] : навч. посіб. / А.А. Шиян – Вінниця : ВНТУ, 2009. – 164 с.
37. Экономико-математические методы и модели [Текст] : учеб. пособие / Н.И. Холод, А.В. Кузнецов, Я.Н. Жихар [и др.] ; под общ. ред. А.В. Кузнецова. – Минск : БГЗУ, 2000. – 413 с.
38. Экономико-математические методы и прикладные модели [Текст] : учеб. пособие для вузов / В.В. Федосеев, А.Н. Гармаш, Д.М. Дайитбегов [и др.] ; под ред. В.В. Федосеева. – М. : ЮНИТИ, 1999. – 391 с.
39. Ямненко Р.Є. Дискретна математика [Текст] / Р.Є. Ямненко. – К. : Четверта хвиля, 2010. – 104 с.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Підсумкову диференційовану оцінку за курсову роботу визначає комісія, що призначається кафедрою.

Курсова робота не допускається до захисту та повертається на доопрацювання, якщо:

–       роботу подано на кафедру для рецензування з порушенням термінів, установлених кафедрою (викладачем, який викладає дану дисципліну);

–       роботу написано на тему, що не включена до переліку тем курсових робіт із даної дисципліни та не погоджена з викладачем;

–       роботу виконано не самостійно;

–       структура та логіка побудови плану роботи не відповідає вимогам і темі курсової роботи;

–       курсову роботу не зброшуровано, тобто аркуші не скріплені.

У процесі оцінювання враховуються окремі важливі показники якості курсової роботи, а саме:

–       чіткість формулювання мети та завдань курсової роботи, складність досліджуваних у роботі проблем, відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням;

–       якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми; широта й адекватність методологічного апарату; якість критичного огляду літературних джерел, наявність наукової полеміки, посилань на літера­турні джерела та визначення власної думки студента-автора курсової роботи;

–       системність і глибина аналізу статистичних та фактичних матеріалів, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, наявність і якість ілюстративних матеріалів у тексті роботи, використання економіко-математичних методів, соціологічних й інших досліджень;

–       наявність і логічний зв’язок заходів, що пропонуються для ви­рішення проблеми, що досліджується у роботі, з проведеним у роботі аналізом фактичних і статистичних матеріалів, їх актуальність, реальність та економіко-соціальна обґрунтованість, наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем;

–       володіння культурою презентації; уміння стисло (в межах регламенту), послідовно та чітко викласти сутність і результати дослі­дження; здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди; повнота та ґрунтовність відповідей на запитання членів комісії, що приймає захист курсових робіт, на зауваження та пропозиції, що містяться у рецензії на курсову роботу.

Результати виконання курсової роботи оцінюються за такою схемою:

Кожний блок оцінюється окремо та сумується для виведення підсум­кової оцінки. Оцінка за курсову роботу викладається у окрему графу відомості обліку успішності відповідної дисципліни й індивідуальний навчальний план студента.

Систему оцінювання курсової роботи представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Система оцінювання курсової роботи

(максимальна кількість балів)

Таким чином, якість виконання (оформлення та зміст) курсової роботи оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів, а результати захисту курсової роботи оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів.

Загальна підсумкова оцінка за виконання курсової роботи складається з суми балів, отриманих за якість виконання курсової роботи, та кількості балів, отриманих при захисті.

До залікової відомості заносять сумарні результати в балах, отримані при попередньому ознайомленні та при захисті курсових робіт за стобальною шкалою з наступним переведенням балів до національної шкали та шкали ECTS, що здійснюється в такому порядку:

Шкала оцінювання знань студентів за ECTS