|
|
Методичні вказівки КНЕУДата публикации: 29.06.2020 11:27
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “МАКРОФІНАНСОВЕ БЮДЖЕТУВАННЯ”
Київ 2019
Розробник:
Жибер Тетяна Василівна – доцент кафедри фінансів, кандидат економічних наук, доцент e-mail: tzhyber@kneu.edu.ua
Навчальний план 2019 р.
© Т.В. Жибер, 2019 © КНЕУ, 2019 ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна „Макрофінансове бюджетування” включена до складу вибіркової компоненти дисциплін модулю підготовки ОПП «Митне адміністрування» на магістерському рівні. Анотація дисципліни: Дисципліна є теоретико-прикладною: у теоретичному плані вона повинна поглибити фундаментальні знання щодо макроекономічної сфери фінансової системи – державних фінансів; у прикладному плані – інтегрувати отримані базові знання з новітніми технологіями планування бюджету держави та інших державних цільових фінансових фондів для формування у студентів практичних навичок ефективного використання сучасних методів бюджетування на макрорівні. Застосування бюджету як інструменту регулювання економіки ускладнене впливом на діяльність учасників бюджетних відносин багатьох як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників, що визначаються політичним, соціально-економічним середовищем в країні та в світі. Бюджетування виникло як сукупність процедур та методів реалізації державної політики у різних галузях, очікуваних результатів від її впровадження та розрахунково-аналітичної роботи щодо визначення фінансових ресурсів для здійснення такої політики. Технології бюджетування постійно розвиваються та вдосконалюються, що зумовлює необхідність підвищення кваліфікаційного рівня державних фінансових менеджерів. Тому, як складова бюджетного менеджменту, бюджетування забезпечує використання бюджетів на основі результативності і ефективності акумулювання та використання бюджетних коштів. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: макрофінансове бюджетування як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як «Фінанси» і «Макрофінансовий аналіз», пов’язана з дисциплінами «Бюджетний менеджмент», «Макрофінансове планування». Її вивчення ґрунтується на опрацюванні блоку економічних дисциплін, оволодінні загальною теорією фінансів та засвоєнні нормативних дисциплін для підготовки бакалаврів з фінансів. Мета дисципліни: вивчити, систематизувати та сформувати у студентів уміння для найкращого узгодження інтересів учасників бюджетного процесу з метою підвищення рівня результативності бюджетних витрат для суспільства та їх ефективності. Завданнями вивчення дисципліни „Макрофінансове бюджетування” є: - поглиблення теоретичних основ щодо організації бюджетування на макрорівні та забезпечення його зв’язку зі стратегічним плануванням; - поєднання теоретичних знань та практичних навичок щодо застосування базових технологій бюджетування; - оволодіння методиками аналізу показників видатків бюджету та прийняттям рішень щодо них; - формування знань щодо управління бюджетними програмами. За результатами вивчення дисципліни студенти повинні знати: - сутність макрофінансового бюджетування та його структуру; - ретроспективні та сучасні технології і методи бюджетування на макрорівні; - розмежування цілей макрофінансового бюджетування; - особливості бюджетування щодо центральних та місцевих бюджетів; - організацію стратегічного планування у державі, його необхідні складові; - переваги середньострокового бюджетного планування; - основні інструменти, необхідні для реалізації макрофінансового бюджетування, зокрема і в Україні; - критерії результативності та ефективності бюджетних видатків; - закономірності зв’язку макроекономічних показників та змісту бюджетного плану при бюджетуванні; - поняття фіскальних і бюджетних обмежень; - втілення методів бюджетування в Україні через сутність програмно-цільового методу управління бюджетними коштами; - поняття та зміст бюджетної програми; - особливості використання програмно-цільового методу в Україні; - типи показників, що характеризують виконання бюджетних програм; - правила та принципи формування показників результативності бюджетних програм та показників бюджетних установ; - призначення попередньої оцінки бюджетних програм; - правила вибору серед альтернативних бюджетних видатків; - встановлення та підтримання державних стандартів надання послуг за рахунок бюджетних та інших коштів; - призначення моніторингу оцінки бюджетних програм; - підстави для прийняття управлінських рішень щодо бюджетної програми; - реалізацію принципу гласності під час бюджетування. Об'єктом навчальної дисципліни є найбільш ефективний розподіл і використання видатків бюджету з метою досягнення поставлених цілей. Предметом вивчення є сукупність технологій, методів та прийомів бюджетування на державному рівні та на рівні місцевого самоврядування. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання: Знання:
Уміння
Комунікація: здатність працювати у макрофінансовій сфері, застосовувати управлінські навички у сфері фінансів, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців. Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність суб’єктів макрофінансових відносин в цілому чи окремих їх складових. 1. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1: КОНЦЕПЦІЯ ЗАСТОСУВАННЯ МАКРОФІНАНСОВОГО БЮДЖЕТУВАННЯ Тема 1. Сутність та теоретичні основи макрофінансового бюджетування.
Поняття макрофінансового бюджетування. Суб'єкти, об'єкт і предмет дисципліни „Макрофінансове бюджетування”. Бюджетування на макрорівні та його відмінність від управління грошовими фондами мікрорівня (суб'єктів господарювання). Етапи макрофінансового бюджетування, інструменти макрофінансового бюджетування, алгоритм макрофінансового бюджетування у країнах з унітарним та федеративним бюджетним устроєм. Завдання макрофінансового бюджетування. Призначення та умови здійснення ефективного макрофінансового бюджетування. Основне призначення бюджетування - отримання максимальних позитивних результатів при використанні бюджетів. Необхідна умова бюджетування - правильно визначені пріоритети бюджетної політики. Сфера макрофінансового бюджетування. Перехід завдяки макрофінансовому бюджетуванню від політики «необхідні витрати – акумуляція доходів» до ланцюжка «можливі доходи – вибір способу і напряму витрат – бажані результати». Особливості бюджетування на рівні місцевих фінансів, на відміну від загальнодержавних публічних фінансів: врахування стратегії розвитку регіонів та державної політики, спільне та відмінності територій, участь громади у бюджетуванні. Бюджетування на рівні місцевої влади в умовах федералізму та субсидіарності. Перспективи макрофінансового бюджетування за умов децентралізації влади в Україні.
Тема 2. Вибір технологій та методів макрофінансового бюджетування у процесі прийняття фіскальних рішень владою.
Розвиток бюджетування у різних країнах світу. Технології бюджетування: «базисне» бюджетування, бюджетування «з нуля», бюджетування “sunrise-sunset”. Методи бюджетування: результативне, результативно-залежне, програмне, цільове, гендерне, спільне (делеговане) бюджетування (англ. - participatory budgeting) та інші. Застосування методів та технологій макрофінансового бюджетування для реалізації державної політики на прикладі програмно-цільового методу в Україні, перехід від «бюджетування, орієнтованого на результат» до програмного бюджету у Російській Федерації, Казахстані, заходи цільового бюджетування у країнах Європи та США (наприклад, результативне бюджетування зі стелями видатків у Данії) та комбінація методів результативного, результативно-залежного і програмного бюджетування, які їм передували. Поява і розвиток гендерного бюджетування, його передумови. Популярність і наслідки спільного бюджетування. Вибір оптимальної технології та методів бюджетування. Бюджетування у контексті новітнього публічного менеджменту. Необхідність ефективності публічних фінансів. Застосування макрофінансового бюджетування до поточних витрат та витрат розвитку. Державно-приватне партнерство як зміщення фокусу від публічних витрат до приватних джерел. Фіскальні виклики і використання макрофінансового бюджетування. Завдання скорочення публічного боргу та навантаження на публічний сектор. Фіскальна політика України та її вплив на реалізацію макрофінансового бюджетування. Необхідність поєднання соціальних зобов’язань та стимулювання розвитку економіки в умовах військової загрози і високого рівня державного боргу.
Тема 3. Критерії оцінки використання публічних фінансів у бюджетуванні.
Критерії результативності бюджетних видатків та бюджетний ефект. Різниця між бюджетною результативністю та ефективністю, необхідність їх використання одночасно. Відмінності у визначенні ефективності та результативності видатків соціального спрямування з бюджету. Вплив вибору пріоритетів бюджетної політики на очікуваний бюджетний ефект. Призначення структури бюджету у бюджетуванні. Визначення оптимальної структури бюджету, оцінка використання бюджетних фондів. Вплив на прозорість бюджетування структури бюджетів країни. Роль публічних індивідуальних та знеособлених послуг для макрофінансового бюджетування. Поняття «послуги бюджетних установ»: відповідальність за якість послуг та способи їх визначення. Взаємозв’язок між стратегічними цілями держави і наданням конкретних бюджетних послуг – досвід зарубіжних країн. Оптимальні інструменти визначення потреби у бюджетних послугах для України. Встановлення критеріїв щодо вибору напрямів і видів фінансування з бюджету. Критерії бюджетної результативності та ефективності. Групи критеріїв економічної результативності і ефективності видатків бюджету. Необхідність визначення соціальної ефективності бюджетного фінансування галузей та окремих бюджетних підприємств і установ. Оцінка поточних витрат бюджетної установи (утримання установи) та її критерії. Визначення ефективності бюджетного фінансування послуги з точки зору затрат на її адміністрування. Передумови та завдання для реформування системи бюджетних видатків в Україні з метою підвищення їх ефективності в умовах обмежених бюджетних ресурсів. Зарубіжний досвіт оптимізації системи бюджетних видатків. Світовий досвід щодо запровадження державних стандартів надання послуг: поняття і необхідність розробки для України. Відмінність державних стандартів надання послуг від державних соціальних стандартів. Застосування державних стандартів надання послуг для розрахунку видатків бюджету і наступної оцінки результативності бюджетування.
Тема 4. Визначення і узгодження цілей у макрофінансовому бюджетуванні.
Державна стратегія та її визначна роль при бюджетуванні. Застосування бюджетування для визначення основних напрямів використання фінансових ресурсів держави для досягнення її стратегічної мети. Синергетичний ефект впливу бюджетних видатків на досягнення стратегічних завдань держави. Бенчмаркінг на державному рівні. Види стратегічних документів у бюджетуванні, їх поділ за територіальним принципом та за суб’єктами виконання. Основні пріоритети стратегій, залежність результату виконання стратегії від порядку її пріоритетів. Соціально відповідальні стратегії і тактики при бюджетуванні, їхня актуальність у сучасному суспільстві. Програмні документи, які визначають стратегічну мету держави та її окремих адміністративних одиниць: національні програми, державні цільові програми, державні та місцеві програми економічного і соціального розвитку, місцеві цільові програми. Необхідність чіткого формулювання мети і завдань цих програм у взаємозв’язку. Бюджетна декларація та її значення у макрофінансовому бюджетуванні України. Необхідність складання середньострокового бюджету при бюджетуванні. Український досвід складання тактичних програм, прогнозів. Основні проблеми розробки таких документів у зв’язку з бюджетуванням: розпорошення відповідальності за їх виконання, не чітко визначені пріоритети, популістські прогнозні показники. Досвід зарубіжних країн у використанні стратегічних документів при бюджетуванні, поняття фіскальних стратегій у бюджетуванні. Бюджетні обмеження як необхідна умова стратегічного бюджетування. Реалізація державної стратегії головним розпорядником коштів шляхом розробки плану надання бюджетних послуг. Підходи до формування стратегії: угода про надання послуг, стратегічний план.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2: МАКРОФІНАНСОВЕ БЮДЖЕТУВАННЯ В УКРАЇНІ Тема 5. Макрофінансове бюджетування в Україні.
Визначення програмно-цільового методу управління бюджетними коштами в українському законодавстві, його зв’язок з теоретичними основами макрофінансового бюджетування. Основні компоненти макрофінансового бюджетування в Україні. Необхідні умови для використання сучасних методів бюджетування в українській бюджетній практиці. Складові програмно-цільового методу у бюджетному процесі України: бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм. Особливості елементів бюджетування, що використовуються в Україні. Напрями бюджетної політики та їх роль у бюджетуванні. Перешкоди для повноцінного застосування технологій бюджетування в Україні. Структура бюджетної програми: програма, підпрограми, завдання, напрями діяльності, показники виконання. Досвід зарубіжних країн щодо структури бюджетної програми. Формування бюджетних програм в Україні, особливості їхньої структури. Переваги та недоліки формування бюджетних видатків у розрізі програм в Україні. Правила формування програм: вимоги до формулювання мети, назви програми і підпрограм, визначення завдань у часі та просторі. Роль програмної класифікації у адмініструванні програм і забезпеченні прозорості бюджету. Застосування оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу. Методи моделювання та оцінки у бюджетуванні: «альтернатив», «витрат-вигід», «SWOT», визначення ризиків на матеріалах конкретних бюджетних установ, зокрема фінансових органів. Моделювання очікуваних результатів бюджетування. Програмно-цільовий метод на рівні місцевих бюджетів: історія запровадження, результати. Типові переліки бюджетних програм по галузях, та їх використання. Уніфікація показників виконання бюджетних програм для місцевих бюджетів. Структури коду програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і Кодифікатора бюджетних програм місцевих бюджетів.
Тема 6. Індикатори у макрофінансовому бюджетуванні.
Результативні показники у бюджетуванні, поняття і класифікація. Показники кінцевого результату: показники діяльності суб’єктів бюджетування та показники, що характеризують досягнення бюджетного ефекту по галузях чи проектах. Групи показників кінцевого результату. Значення показників кінцевого результату у бюджетуванні. Показники проміжних результатів – показники виконання державних та бюджетних програм, їх типологія. Принципи розробки показників виконання бюджетних програм: принцип об’єктивності, необхідності, достатності та взаємоузгодженості. Зарубіжний досвід встановлення груп показників, що характеризують виконання бюджетних програм.
Використання груп результативних показників бюджетних програм в Україні: показники затрат, показники продукту, показники ефективності та показники якості. Оцінка ефективності бюджетних програм на рівні державного та на рівні місцевих бюджетів. Взаємозв’язок показників діяльності установи і показників виконання бюджетної програми.
Результативні показники бюджетних установ, що використовуються в Україні, та необхідність їх застосування. Вимоги до розрахунку результативних показників бюджетних установ. Методологія оцінки результативних показників. Поняття оцінки бюджетних програм та її значення для подальшого використання бюджетної програми. Критерії визначення ефективності та неефективності бюджетних програм. Наслідки оцінки результативних показників для існування бюджетної програми чи для діяльності бюджетної установи.
Тема 7. Макрофінансове бюджетування і діяльність установ.
Умови бюджетування відповідального виконавця бюджетних програм. Повноваження виконавців бюджетних програм при бюджетуванні. Необхідність документального оформлення та нормативного регулювання кожного етапу макрофінансового бюджетування. Призначення документів у бюджетуванні: визначення завдання та мети бюджетування у територіальній площині, за галузями, за суб’єктами; затвердження планових результативних показників бюджетування та фактичного їх виконання; розрахунки і деталізація бюджетних показників для цілей бюджетування. Оптимальна система документів у макрофінансовому бюджетуванні. Середовище бюджетування відповідальних виконавців бюджетних програм. Документи бюджетування, які готують відповідальні виконавці бюджетних програм державного та місцевих бюджетів: стратегічний план головного розпорядника, бюджетний запит, паспорт бюджетної програми, порядок використання бюджетних коштів, звіт про виконання бюджетної програми. Порядки використання бюджетних коштів щодо бюджетних програм, їх зміст та призначення. Звіти про виконання бюджетних програм по державному та місцевих бюджетах: їх склад, призначення та інформативність. Поняття стратегічного плану діяльності головного розпорядника і його місце у бюджетуванні – зарубіжний досвід. Структура стратегічного плану: обов`язкові та додаткові елементи. Характеристика основних компонентів стратегічного плану: головної мети, цілей, завдань та заходів. Взаємозв’язок результативних показників стратегічного плану розпорядника з макроекономічними показниками економічного і соціального розвитку країни та з державними стандартами надання послуг. Взаємозв’язок бюджетних запитів із стратегічними планами відповідальних виконавців бюджетних програм. Теорія перспектив Канемана і Тверські у рішеннях установи та її значення при бюджетуванні. Практика використання «стель видатків» для відповідальних виконавців. Підстави для формування головними розпорядниками бюджетних програм в Україні. Взаємозв’язок бюджетних програм зі стратегічними планами діяльності головних розпорядників.
Тема 8. Роль громадян у макрофінансовому бюджетуванні.
Поняття свідомого та соціально відповідального платника податків. Спільне бюджетування як перспективна форма взаємодії місцевих громад і влади. Значення для громадян державно-приватного партнерства. Проекти корпоративної соціальної відповідальності для місцевих громад. Критерії прозорості бюджетування: обсяг інформації, форма її подання, періодичність надходження інформації. Забезпечення прозорості бюджетування для контролю та підтримки громадськістю бюджетного фінансування. Форми забезпечення прозорості бюджетування: публікації, виступи, громадські слухання та інше. Групи методів забезпечення прозорості бюджетування у демократичній державі: залучення громадян до бюджетування та підвищення їх освітнього рівня стосовно використання бюджетних коштів без їх безпосереднього залучення до бюджетного процесу. Вимоги до кваліфікаційного рівня фахівців з бюджетування в Україні та за кордоном. Бюджетний моніторинг як інструмент одержання оперативної інформації про хід виконання програм і прийняття оперативних управлінських рішень в режимі реального часу. Вимоги до системи моніторингу бюджетування громадянами та його реалізація в Україні. Практика використання зелених і білих книг при бюджетуванні. Відкритий бюджет та системи електронних даних на противагу документам зі сторінками тексту, перехід до інфографіки та інтерактивних форм отримання даних. Парламентське лобі та промислове лобі і його вплив на результати бюджетування. Форми подання інформації про бюджет для різних груп користувачів: політиків, фахівців, засобів масової інформації, населення. Досвід зарубіжних країн щодо забезпечення прозорості бюджетування. Перспективи участі громадян у бюджетуванні в Україні.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1 Денна форма навчання: КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни Макрофінансове бюджетування для студентів освітньої програми / спеціалізації «Митне адміністрування» Денна форма навчання
2.2 Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни.
Згідно з Положенням про Порядок оцінювання навчальної діяльності студентів, введеним в дію наказом Університету від 31.05.2017 № 430, в сумі завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Об’єктами поточного контролю знань студентів денної форми навчання є:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів проводиться як показано в таблиці нижче.
Оцінювання результатів активності роботи відбувається з градацією в 1 бал: Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1 Карта самостійної роботи студента з дисципліни «Макрофінансове бюджетування» для студентів освітньої програми / спеціалізації «Митне адміністрування» Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 20 балів.
Довідкова інформація:
3.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ.
Згідно з Положенням про Порядок оцінювання навчальної діяльності студентів, введеним в дію наказом Університету від 31.05.2017 № 430 та ухвалою Вченої Ради Університету Про організацію начального процесу від 30.015.2019 протокол № 10, в сумі завдання поточного контролю для заліку оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Об’єктами поточного контролю знань передбачених картою самостійної роботи для студентів заочної форми навчання є результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо):
При контролі відповідей (виступів) на контактних заняттях оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговореннях (дискусіях) проблемних питань, що винесені на практичні заняття (консультації); конструктивна участь у рольовій грі або мозковому штурмі з питань поставленої проблеми. Оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів проводиться так, як показано в таблиці.
Оцінювання результатів активності роботи відбувається з градацією в 1 бал:
Шкала зразків оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Студенти заочної форми навчання мають право отримати до 100 балів поточного контролю та отримати комплексну оцінку з підсумкового контролю у формі аудиторного захисту комплексного індивідуального проекту (контрольної роботи), який максимально оцінюється у 45 балів, але підсумкова оцінка виставляється тільки за результатами захисту, підсумкова оцінка за результатами вивчення дисципліни складає до 100 балів. Результати поточного контролю знань студентів оформлюються включно до останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості з переведенням їх у 4-х бальну шкалу.
ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
До навчальної роботи студента заочної форми навчання у міжсесійний період належать: 3.4.1. виконання завдань із розділу 5 «Індивідуальні завдання для самостійної роботи», в тому числі і дистанційно; 3.4.2. виконання контрольних самостійних робіт з їх наступним захистом на контактних заняттях.
3.4.1. До виконання завдань у дистанційній формі належать: - складання тестів, кейсів, практичних ситуацій у складі комплексного проекту (індивідуальної контрольної роботи); - виконання ситуаційних завдань на практичних матеріалах та підготовка аналітичних записок за ними; - підготовка аналізу актуальних паспортів, програм, книг, стратегій та інших документів, що стосуються бюджетування. Студенти складають тести дистанційно і викладач їх перевіряє. Терміни виконання зазначаються у календарі, який викладач доводить студентам. Результати перевірки оголошуються на форумі або на пошту кожного студента. Консультації щодо виконання завдань також проводяться дистанційно поштою.
3.4.2. Теми та вимоги до контрольних самостійних робіт всі студенти отримують у викладача на установчій сесії, також отримують матеріали та орієнтування для пошуку матеріалів для виконання цих завдань. Консультації з виконання контрольних робіт у міжсесійний період також можна отримати дистанційно, написавши на пошту викладачеві.
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
4.1 Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Дисципліна складається з двох змістових модулів (ЗМ): у ЗМ1 входять теми 1 – 4, а у ЗМ2 – теми 5 – 8. Заняття проводяться у вигляді лекцій і практичних (контактних) занять. Самостійна робота студентів з дисципліни „Макрофінансове бюджетування” проводиться в таких формах: 4.1 опрацювання теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу; 4.2 складання і вирішення ситуаційних задач або кейсів; 4.3 самостійна підготовка науково-практичних досліджень з обраної теми з використанням інтелект-карт, дерева цілей, дерева рішень, інших графічних методів аналізу; 4.4 аналіз конкретної практичної ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study), участь у рольових іграх; 4.5 виконання практичного завдання з дисципліни на основі матеріалів бази практики; 4.6 систематизація вивченого матеріалу перед контрольною (модульною) роботою (виконанням тестів, написанням письмової роботи тощо); 4.7 есе за результатами опрацювання літературних джерел іншомовного походження за певною темою. 4.8. підготовка і проведення міні-лекції з визначених питань.
4.1. Опрацювання теоретичних основ здійснюється студентами самостійно шляхом роботи з науковою літературою за темами робочої програми дисципліни. Окремо студенти вибирають, систематизують та опрацьовують нормативні документи, що регламентують запровадження та проведення бюджетування в Україні. На основі прослуханого лекційного матеріалу студенти визначають пріоритетні напрями вивчення дисципліни, проблеми, на які варто звернути увагу в першу чергу. Також лекції слугують допомогою при систематизації навчального матеріалу. Відвідування та вивчення лекцій дає студентам можливість отримати більш глибокі та різнобічні знання з дисципліни „Макрофінансове бюджетування”.
4.2. Вирішення і письмове оформлення ситуаційних задач, підготовка проблемних ситуацій є формою самостійної роботи студентів, що здійснюється ними на основі матеріалів бази практики та/або матеріалів, які їм надає викладач дисципліни. За результатами опрацювання теоретичних основ та прослуханого лекційного матеріалу студенти мають змогу складати, вирішувати ситуаційні задачі та проблемні ситуації (кейси) стосовно бюджетування бюджетів різних рівнів. Ситуаційна задача – це вид завдання, яке імітує ситуацію прийняття управлінського рішення, оцінку результативних показників, що характеризують виконання бюджетної програми тощо. При її складанні студенти повинні знати зміст даного етапу бюджетування, його учасників, сформулювати всі вихідні дані та умови для ситуації, яку потрібно розв'язати. При постановці завдання обов'язкові розрахунки, наприклад, використання методів бюджетного планування. Оцінюється повнота і достовірність постановки завдання, максимальне врахування та опис внутрішніх і зовнішніх факторів, що вплинуть на його вирішення. При роботі з ситуаційною задачею оцінюється виваженість, ефективність та реалістичність її вирішення.
4.3. Виконання самостійного науково-пошукового дослідження з дисципліни проводиться студентом самостійно у вільний від обов'язкових занять час. Студенти самі формулюють завдання з урахуванням сучасних реалій, обов’язкової аналітично-практичної складової дослідження, можливостей своєї бази практики та тем, які обирають їхні колеги. За бажанням студента, тема завдання може бути скоригованою під час написання. Теми досліджень затверджуються викладачем на початку семестру (згідно з планом консультацій та он-лайн), при цьому слід врахувати можливість використання даних, які студент отримує на базі практики. Також можливе виконання комплексних наукових завдань групою студентів за погодженням із викладачем. Обов’язковою частиною дослідження є складання за його темою чи окремим питанням інтелект-карти. Складання інтелект-карт – це інструмент активізації мислення та розширення рамок засвоєння навчального матеріалу. Замість інтелект-карт може використовуватися побудова дерева цілей для оцінки результатів діяльності установи та перспектив її розвитку тощо. Для обґрунтування та програмування бюджетування заходів політики використовуються такі методи аналізу як SWOT, дерево рішень, дерево(схема) вибору альтернатив тощо. Завдання оцінюється за результатами диспуту, мозкового штурму, дискусії із демонстрацією графічних методів обробки інформації (дерева цілей). Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента.
4.4 Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study), участь у рольових іграх проводиться студентами самостійно. Результати вирішення кейсів студентами денної форми навчання оформлюються у вигляді аналітичних записок, їх презентація та обговорення може відбуватися на індивідуальних консультаціях під керівництвом викладача. Проблемна ситуація (кейс) – це вид завдання, який передбачає оцінку певної заданої ситуації та підготовку аналітичної записки з приводу цієї оцінки. Кейс відрізняється від ситуаційної задачі кількістю альтернативних варіантів вирішення. Мета вирішення цього завдання – створити для студента умови, максимально близькі до реальної практичної діяльності спеціалістів. Також викладач за необхідності або за вибором студентів організовує ділові ігри на основі розглянутих кейсів та/або вирішених ситуаційних задач. Мета ділової гри – розглянути та закріпити на основі аналізу функцій та рішень суб'єктів бюджетування знання, отримані в результаті засвоєння матеріалу дисципліни. Під час ділової гри також виявляються дискусійні питання, з'являється можливість більш чітко розташувати пріоритети при прийнятті управлінських рішень під час бюджетування.
4.5. Для денної та заочної форм навчання студенти виконують систематизацію теоретичних знань та виконання наукових робіт на основі матеріалів офіційних джерел щодо бюджетів. Денна форма навчання виконує практичні завдання з переліку типових, запропонованих викладачем за базами практик, але використовує самостійну інтерпретацію змісту завдання з урахуванням особливостей власної бази практики. Захист робіт проводиться на консультації або он-лайн, які призначаються викладачем згідно розкладу та графіку індивідуально-консультаційної роботи на початку семестру. Студенти заочної форми навчання захищають свої роботи на контактних заняттях під час екзаменаційної сесії.
4.6. Підготовка до написання письмового завдання (проведення письмової контрольної (модульної) роботи) в аудиторії або в дистанційному середовищі. Підготовка та виконання тестування на комп’ютерах у середовищі дистанційного навчання КНЕУ полягає у систематизації знань з дисципліни, виявленні та опрацюванні проблемних питань. Результатом цієї форми роботи є засвоєні знання, що дають змогу здати тестування.
4.7 Есе за результатами опрацювання літературних джерел іншомовного походження за певною темою. За бажанням студента та зі схваленням викладача можна готувати есе стосовно проблем бюджетування, висвітлених у іншомовних літературних джерелах. Текст есе повинен бути належного наукового рівня, обсягом до 5 аркушів стандартного друкованого тексту, обов’язково не з одного джерела, повинен бути актуальним, змістовним та стосуватися бюджетування у світі.
4.8 Підготовка і проведення міні-лекції з визначених питань. За бажанням студента та зі схваленням викладача студент готує та проводить міні-лекцію з проблемних питань теми дисципліни. Міні-лекція включає презентацію та виступ у вигляді проблемної лекції або лекції-дискусії. Питання лекції повинні бути актуальними та стосуватися переважно здійснення спільного бюджетування, бюджетування на місцевому рівні та ролі громадськості в бюджетуванні.
4.2 Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
При контролі виконання завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
Оцінювання видів індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів проводиться так, як показано в таблиці нижче. Форми контролю результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів та їхнє оцінювання
Шкала зразків оцінювання виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
Оцінки можуть виставлятися з кратністю до 1 бала. Обов'язкове до виконання самостійне аналітичне науково-практичне завдання виконується у термін, визначений на початку семестру, та оцінюється за результатами захисту. Індивідуальне завдання оформлюється у вигляді письмової роботи. Вона має бути виконана на 10-12 аркушах А4, 14 шрифтом Times New Roman, з полями не більше Разом з індивідуальним письмовим завданням оформлюється інтелект-карта, дерево цілей або дерево рішень чи інший графічний результат аналізу бюджетування, спрямований на вирішення проблеми за темою завдання. Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3 і прикріплюється до письмової роботи як обов’язковий додаток. Оцінка враховує своєчасність виконання завдання, повноту виконаної роботи, наявність практичного матеріалу, доцільність і правильність розрахунків, виконаних у завданні. За результатами перевірки у електронному вигляді до захисту робота може повертатися студентові на доопрацювання, але не більше одного разу. Терміни повернення на доопрацювання враховуються у графіку виконання індивідуальних практичних завдань на початку семестру. Для студентів заочної форми навчання поточний контроль здійснюється шляхом перевірки виконаного індивідуального завдання та складеної за його темою інтелект-карти, виконання індивідуальних завдань дистанційно. Викладач проводить захист індивідуального завдання, виконаного у міжсесійний період, із студентом за темою виконаного завдання у аудиторії під час контактних занять, згідно із розкладом екзаменаційної сесії. Індивідуальне завдання має включати теоретико-проблемну частину, фактичний матеріал за темою, та, як підсумок і систематизацію матеріалу за обраною темою – графічне вирішення (описання альтернатив) проблеми за темою індивідуального завдання. Проблемні міні-лекції готуються відповідно до питань, що стосуються програми дисципліни та у послідовності, визначеній викладачем. Робота із задачами та кейсами передбачає застосування студентами отриманих теоретичних вмінь для вирішення практичних завдань. Упродовж семестру на основі вивчених тем дисципліни студенти під наглядом викладача можуть складати ситуаційні задачі стосовно як окремих етапів бюджетування, так і цього процесу в цілому, і показувати шляхи їх вирішення. На основі ситуаційних задач та вирішення кейсів викладач може організовувати ділові ігри або тренінг, де студенти мають змогу працювати в малих групах. Така методика активізації навчання дозволяє закріпити практичні навички операцій з бюджетними показниками, розмежувати функції і завдання суб'єктів бюджетування. За використання недозволених джерел і підказок, невчасне або неправильне виконання комп’ютерних тестів, студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед виконанням роботи.
5. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. 5.1 Організація заліку Результатом вивчення дисципліни “Макрофінансове бюджетування”для денної форми навчання є залік, для заочної форми навчання – залік. Завданням заліку є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Залік переважно складається із результатів роботи упродовж семестру. Детальна послідовність виконання поточної роботи студента виписана у карті самостійної роботи студента денної форми навчання та критеріях оцінювання його роботи упродовж семестру у розділі 2, заочної форми навчання та критеріях оцінювання його роботи упродовж семестру- у розділі 3. Результати поточного контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості з переведенням їх у 4-х бальну шкалу. Студенти денної та заочної форм навчання мають право отримати до 100 балів поточного контролю. Залік проводиться включно до останнього заняття за розкладом, який доводиться до студентів через деканат. Заліки можуть проводитися комісією у складі: лектор потоку, викладач, що проводять практичні заняття. Склад комісії призначає кафедра. Студенти на залік приходять із заліковими книжками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу.
5.2 Критерії оцінювання питань Оцінювання залежить від систематичності і повноти виконання студентом завдань, доведених до його відома викладачем. Завдання, виконані не в установлений термін, можуть знижувати загальний результат заліку. Поточна робота студента із використанням заборонених організацією навчального процесу методів чи прийомів (списування, порушення розпорядку тощо) нівелює його результати навчання і може бути оцінена у «0» балів. Оцінювання знань студентів, що складають залік, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати заліку фіксуються в екзаменаційній відомості та, при позитивній оцінці, – в заліковій книжці студента. Оголошення результатів заліку проводиться лектором потоку (екзаменатором), як правило, відразу по закінченню заліку, але не пізніше дня останнього заняття зі студентами за розкладом. Місце і час підбиття результатів оголошується на за тиждень до кінця семестру. Перевірені залікові роботи за їх наявності передаються на кафедру, оформлені екзаменаційні відомості передаються в деканат. Перескладання заліку з дисципліни у вигляді академічної заборгованості дозволяється у порядку, визначеному деканатом.
5.3. Приклад завдання, що виноситься на залік. Кейс: Орган місцевого самоврядування має на меті реалізовувати довгострокову політику, серед пріоритетних напрямів якої визначено:
Які з наведених програм мають фінансуватися виключно за рахунок бюджету? Охарактеризуйте можливі наслідки такої політики у довгостроковій перспективі й наведіть можливі кінцеві і прямі показники виконання таких заходів? Вирішення: За бюджетний кошт не потрібно працевлаштовувати безробітних, але існування такої бюджетної установи, як служба зайнятості, передбачає надання бюджетної послуги із безкоштовної перекваліфікації людей, чиї спеціальності не користуються попитом на ринку праці. Пільгове кредитування житла для молоді за бюджетних кошт не виправдано себе, у нього малий соціальний ефект, висока корупційна складова та у сучасних економічних реаліях це популізм… тощо.
6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
ПІДРУЧНИКИ І НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ
ЗАКОНОДАВЧІ І НОРМАТИВНІ АКТИ
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «МИТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»
Київ 2019
Розробник: Мельник Віктор Миколайович – професор кафедри фінансів, доктор економічних наук, професор. email: melnik_viktor@ukr.net
Навчальний план 2019
© автор(и), 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна «Митний менеджмент» є однією із складових комплексної підготовки фахівців магістерського рівня галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» за спеціалізацією «Митне адміністрування». Анотація навчальної дисципліни: Митний менеджмент є комплексом поглядів на митну справу як державний інститут і систему управління, сукупністю знань про істотні зв’язки і напрями розвитку митних процесів, органів, технологій і послуг. Поряд з цим він є особливим видом управлінської діяльності в державній службі, що здійснюється через підвищення рівня організованості системи митних установ та прийняття спеціальних рішень, спрямованих на реалізацію основних завдань митної справи. Зазначене визначає зміст навчальної дисципліни і її спрямованість. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: Вивчення митного менеджменту вимагає знань та навичок, отриманих при опануванні матеріалів таких загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін, як: «Гроші та кредит», «Фінанси», «Податкова система», «Митна політика і митне регулювання», «Митний контроль», «Митне оформлення», «Митний тариф», «Адміністрування податків» та «Фінансові інновації». Мета вивчення дисципліни – формування у студентів знань про основні засади функціонування системи управління митною справою та митними підрозділами, навиків прийняття управлінських рішень. Завдання (навчальні цілі) дисципліни: вивчення теоретичних засад митного менеджменту; нормативно-правової бази та методів управління, що застосовуються у митних підрозділах; методичних підходів до формування управлінських рішень у митній справі; особливостей аналітичної, планувальної, контрольної діяльності, роботи з персоналом та боротьби з корупцією в митних підрозділах. Предметом дисципліни є управління митною справою і діяльністю митних підрозділів з метою захисту економічних інтересів держави, суб’єктів господарювання та громадян, організації надання державних митних послуг.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
наукового, аналітичного і методичного інструментарію для обґрунтування управлінських рішень у сфері митної справи; специфічних методів і прийомів управлінської діяльності у сфері митної справи; методів оцінки дієвості наукового, аналітичного і методичного інструментарію для обґрунтування управлінських рішень у митній справі; інноваційних підходів щодо організації митної справи.
виявляти, ставити та вирішувати проблеми управління митною справою; приймати обґрунтовані рішення у сфері митної справи та управління нею; мотивувати людей та рухатися до спільної мети в реалізації митної справи; застосовувати управлінські навички у сфері митної справи; оцінювати дієвість наукового, аналітичного і методичного інструментарію для обґрунтування управлінських рішень у сфері митної справи; застосовувати інноваційні підходи в сфері управління митною справою.
в забезпеченні виявленні та вирішенні проблем управління митною справою; при розробці методів та засобів мотивування людей; при оцінюванні дієвості наукового, аналітичного і методичного інструментарію для обґрунтування управлінських рішень у сфері митної справи.
при виявленні та вирішенні організаційних та методичних проблем управління митною справою; при обґрунтуванні управлінських рішень у митній справі.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Змістовий модуль 1. Тема 1. Теоретичні та організаційно-правові засади митного менеджменту Менеджмент як унікальний і універсальний інструмент управління. Управління митною справою. Історичні передумови митного менеджменту. Предмет, об'єкт і завдання митного менеджменту. Функції митного менеджменту. Еволюція митної системи та митного менеджменту в Україні.Правове забезпечення функціонування митної системи. Принципи управління митними органами. Методи управління митними органами. Процесний, системний, ситуаційний підходи у митному менеджменті.
Тема 2. Морально-етичні та соціально-психологічні аспекти митного менеджменту Морально-етичні аспекти реалізації засад митного менеджменту. Контрабандні вчинки як різновид протиправної поведінки. Причини та умови протиправної поведінки порушників митного кордону: середовище, ситуаційні збіги, девіантна мотивація, психофізіологічні та психологічні особливості. Психологічні чинники ефективної управлінської діяльності. Мотивація митного персоналу. Система оплати праці працівників митних органів України. Корупція в митних органах: причини, наслідки, методи протидії. Способи і форми регулювання конфліктів в митних підрозділах.
Тема 3. Структура митних органів та організаційні основи управління ними Організаційна структура митних підрозділів. Типова структура митниці в Україні. Види управлінських відносин і організаційних структур управління в митних органах. Повноваження митних підрозділів та митних працівників.Відповідальність працівників митниць. Організація процесу управління в системі митних органів.
Тема 4. Планувальна та прогнозно-аналітична робота митних підрозділів Поняття, зміст, організація і основні напрями прогнозно-аналітичної роботи в митних підрозділах. Визначення стратегічних цілей розвитку митної справи та застосування методики прогнозування. Основні елементи механізму прогнозування. Види прогнозів. Організація прогнозування у митних підрозділах. Чинники, які впливають на якість прогнозування. Тактичне планування діяльності митних підрозділів: напрями і методи. Чинники, які впливають на якість планування. Аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень в митних органах. Стадії процесу аналітичної роботи. Організація аналітичної роботи під час охорони митного кордону та здійснення митних процедур. Аналіз оперативної обстановки та використання його результатів в митній діяльності.
Змістовий модуль 2. Тема 5. Контроль як функція та середовище управління в митній справі Митний контроль та контроль за діяльністю митних органів: сутність і відмінності. Види, форми й методи контролю за діяльністю митних підрозділів. Принципи контролю за діяльністю митних підрозділів. Оцінка ефективності діяльності митних підрозділів: критерії, показники. Організація перевірок митниць. Основні причини і типові порушення на митницях. Відповідальність за результатами контролю діяльності митних підрозділів. Моніторинг громадської думки як непрямий метод контролю за діяльністю митних підрозділів. Громадський контроль за діяльністю митних підрозділів.
Тема 6. Система управління ризиками в митній справі Ризики у митній справі: сутність та види. Методи оцінки ризиків у митній справі та їх застосування у процесах прийняття і реалізації управлінських рішень. Врахування ризиків в управлінні діяльністю митними підрозділами. Автоматизовані системи управління ризиками. Застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю.
Тема 7. Правозастосовна, організаційно-розпорядча діяльність та робота з документами у митних підрозділах Документальне забезпечення митного менеджменту. Організація документообігу в митних органах. Контроль за виконанням наказів і розпоряджень. Порядок виконання доручень. Контроль за виконанням доручень. Відповідальність за невиконання наказів, розпоряджень, доручень. Зверненнями громадян та організацій: порядок обробки та контроль за змістом, якістю і своєчасністю надання відповіді. Організація правозастосовної діяльності в митних підрозділах. Правозастосовна діяльність у забезпеченні управління митними органами.
Тема 8. Кадровий потенціал митних підрозділів та управління ним Основні елементи роботи з митними кадрами. Регламентація процесу управління кадрами. Вимоги до митних працівників. Конкурсні засади відбору персоналу для роботи в митних підрозділах. Права та обов’язки працівників митних підрозділів. Оцінка ефективності роботи митних працівників: технології та показники. Етика поведінки працівників митних підрозділів та забезпечення дотримання етичних правил. Керівництво і лідерство в митних підрозділах. Значення керівника. Стилі керівництва. Професійна компетентність керівника. Колегіальність у митному менеджменті. Роль лідерства в митній діяльності. Формування управлінських команд.
Тема 9. Інформаційне забезпечення митної справи Сутність інформаційного забезпечення митної справи та його значення для митного менеджменту. Інформаційний обмін у митній справі: сутність, роль, напрями. Комунікації в митному менеджменті. Автоматизовані інформаційні системи в митних органах. Призначення та основні принципи побудови Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України (ЄАІС). Захист інформації та проблеми його забезпечення. Електронна митниця як багатофункціональна комплексна система. Розвиток інформаційних технологій від e-customs до i-customs.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. Карта навчальної роботи студента
з обов’язкової дисципліни «Митний менеджмент»
для студентів освітньої програми / спеціалізації «Митне адміністрування» денної форми навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Згідно з Положенням про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 25 травня 2017 р.) — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Поточний контроль результатів навчання студентів з дисципліни “Митний менеджмент” проводиться за такою схемою:
А. Результати систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу і виконанням індивідуальних завдань (дослідницько-аналітичних робіт) Оцінка знань студентів за контролем систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу включає такі складові: (1) активність та рівень знань при обговоренні питань семінарів; (2) результати виконання завдань для самостійного опрацювання; (3) участь у студентських наукових конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даної дисципліни. При контролі активності та рівня знань при обговоренні питань семінарів оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, правильність написання письмового контролю на семінарському занятті; результати пілотного опитування. Протягом семестру кожен студент з групи на семінарських заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття. Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять може бути здійснено впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
Б. Результати виконання контрольних модульних робіт Модульні завдання поділяються на два модулі: І модуль – контрольна модульна робота.; ІІ модуль – контрольна модульна робота. Максимально контрольна модульна робота оцінюється у 5 балів поточного контролю, якщо має місце: вичерпна відповідь на теоретичні питання, вірна арифметична відповідь при вирішенні задач; правильне та логічнеобґрунтування розрахунків і висновків, вірні відповіді на тестові завдання. Загальна оцінка 4 бали поточного контролю виставляється, якщо робота виконана на належному рівні, однак є окремі неточності у теоретичних обґрунтуваннях та висновках. Загальна оцінка 3 бали виставляється, якщо в цілому підхід до виконання завдань правильний, однак при обґрунтуванні точки зору або висновків були враховані не всі нормативно-правові акти, порушено методику розрахунку окремих показників. Загальна оцінка 2 бали виставляється, якщо має місце: невірна арифметична відповідь вирішенні задач; невірно зазначене теоретичне обґрунтування (пояснення); невірно дані посилання на нормативні акти чи вжита назва застарілого матеріалу. Мінімальна загальна оцінка в 1або0 балів поточного контролю виставляється за подані відповідні варіанти з урахуванням усіх можливих помилок або взагалі не подані студентом. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. Карта навчальної роботи студента
з обов’язкової дисципліни «Митний менеджмент»
для студентів освітньої програми / спеціалізації «Митне адміністрування» заочної форми навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни «Митний менеджмент» для студентів заочної форми навчання
Згідно з Положенням про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 25 травня 2017 р.) — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Поточний контроль результатів навчання студентів з дисципліни “Митний менеджмент” проводиться за такою схемою:
А. Результати систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу і виконанням індивідуальних завдань (дослідницько-аналітичних робіт) Оцінка знань студентів за контролем систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу включає такі складові: (1) активність та рівень знань при обговоренні питань контактних занять; (2) результати виконання завдань для самостійного опрацювання; (3) участь у студентських наукових конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даної дисципліни. При контролі активності та рівня знань при обговоренні питань контактних занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, правильність написання письмового контролю на семінарському занятті; результати пілотного опитування. Протягом семестру кожен студент з групи на контактних заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття. Оцінювання активності роботи відбувається з градацією в 1 бал:
У разі пропуску порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
Б. Результати виконання контрольних модульних робіт Модульні завдання поділяються на два модулі: І модуль – контрольна модульна робота.; ІІ модуль – контрольна модульна робота. Максимально контрольна модульна робота оцінюється у 5 балів поточного контролю, якщо має місце: вичерпна відповідь на теоретичні питання, вірна арифметична відповідь при вирішенні задач; правильне та логічне обґрунтування розрахунків і висновків, вірні відповіді на тестові завдання. Загальна оцінка 4 балипоточного контролю виставляється, якщо робота виконана на належному рівні, однак є окремі неточності у теоретичних обґрунтуваннях та висновках. Загальна оцінка 3 бали виставляється, якщо в цілому підхід до виконання завдань правильний, однак при обґрунтуванні точки зору або висновків були враховані не всі нормативно-правові акти, порушено методику розрахунку окремих показників. Загальна оцінка 2 бали виставляється, якщо має місце: невірна арифметична відповідь вирішенні задач; невірно зазначене теоретичне обґрунтування (пояснення); невірно дані посилання на нормативні акти чи вжита назва застарілого матеріалу. Мінімальна загальна оцінка в 1або 0 балів поточного контролю виставляється за подані відповідні варіанти з урахуванням усіх можливих помилок або взагалі не подані студентом. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру.
4. Поточна навчальна робота студентів дистанційної форми навчання На даній спеціальності дистанційна форма навчання не передбачена
Самостійна робота студента (надалі — СРС) — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця. Перелік завдань для СРС, форми її організації та звітності, терміни виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання завдань з СРС, визначаються кафедрою в робочій навчальній програмі дисципліни і включаються до Карти самостійної роботи студента. Карта самостійної роботи студента є основою організації СРС з дисципліни і відображає перелік конкретних форм самостійної роботи, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми дисципліни, планові терміни її складання та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Самостійна робота студентів з дисципліни охоплює такі види робіт: І вид — підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ вид —дослідницько-аналітична робота; ІІІ вид — науково-дослідна робота; Для самостійної роботи студентів можуть використовуватися такі форми:
Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Ця робота проводиться студентами самостійно у позааудиторний час і передбачає вивчення лекцій, рекомендованої літератури тощо. Вона здійснюється студентами регулярно і підлягає контролю з боку викладача під час проведення семінарських занять у формі усного опитування та виконання завдань і модулів. Підготовка до семінарських, лабораторних і практичних, контактних занять. Проводиться студентами самостійно згідно з розкладом занять відповідно до планів семінарських, лабораторних і практичних занять, контактних занять, питаннями колоквіумів на основі опрацювання матеріалів та джерел. Виконання індивідуальних (дослідницько-аналітичних) завдань Індивідуальна робота студентів охоплює завдання на вибір студента. Індивідуальні завдання з дисципліни «Митний менеджмент» виконуються у наступних формах:
Пошук, підбір та оглядджерел, підготовкапрезентації за заданою тематикою здійснюється студентами у розрізі тем курсу. Студент готує дані завдання за темою, порядковий номер якої згідно програми відповідає порядковому номеру студента у списку електронного журналу наступним чином:
Готуючи огляди джерел за заданою тематикою або нормативно-правового забезпеченнямитного менеджменту, студент:
— систематизує різні погляди і підходи до вивчення досліджуваного питання. Джерела добираються самостійно; — оформлює його у друкованому вигляді (обсяг – 10-12 сторінок тексту набраного на комп’ютері, TimesNewRoman, шрифт 14, інтервал 1,5). Структура огляду: титульна сторінка, основний текст, висновки, список опрацьованої літератури. Вимоги до підготовки публікації у фаховому виданні формуються редакційною колегією. Студент погоджує з викладачем тему публікації, її зміст та проходить перевірку на наявність плагіату.
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Під час контролю виконання індивідуальних завдань (дослідницько-аналітичних робіт) оцінці підлягають: підготовка огляду нормативно-правового забезпечення митного менеджменту; пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою; підготовка презентації за заданою тематикою; підготовка публікації у фаховому виданні за результатами власних наукових досліджень з проблематики митного менеджменту. Студент обирає один із наведених видів індивідуальних завдань. Оцінювання індивідуальних завдань відбувається з градацією в 1 бал. Максимальна кількість балів – 10. Критеріями оцінки презентації є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність, вичерпність розкриття теми, коректність оформлення. Критеріями оцінки оглядів є кількість опрацьованих літературних джерел і нормативних актів, якість систематизації матеріалу, коректність оформлення.
Підсумковий контроль з дисципліни «Митний менеджмент» проводиться у формі іспиту. Структура екзаменаційного білетувключає 5 теоретичних завдань, серед яких обов’язково містяться теоретичні та тестові, а також на вибір розробника білетів – розрахункові або ситуаційні. На іспит виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань тощо.
6.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента
На іспиті оцінюванню підлягають: – володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; – вміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні ситуаційних задач; – вміння продемонструвати креативність та системність знань, володіння сучасними методами, методиками при вирішенні практичних питань. Іспит проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Студенти на іспит приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує особу. Іспити проводяться в письмовій формі по білетах, які складаються кафедрою. Номер білета записується в бланк письмової роботи.
Оцінювання екзаменаційного завданняздійснюється за шкалою 0, 2, 4, 6, 8, 10 балів залежно від рівня знань. Максимальна оцінка за виконання завдань на іспиті складає 50 балів. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни не може перевищувати 100 балів і складається з суми балів отриманих за результатами поточного контролю знань студента, та на іспиті. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю (загальна підсумкова оцінка). Порядок переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу ECTS:
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
Екзаменаційний білет може включати такі завдання
А. Митним кодексом В. Податковим кодексом С. Державною фіскальною службою України D. Вірної відповіді немає Е. Усі відповіді вірні 4.2. ………………………………………………………. 4.3………………………………………………………… 5. Ситуаційна або розрахункова задача(зміст залежить від чинного на момент іспиту законодавства).
7.Рекомендовані інформаційні джерела Основні
Додаткові
Електронні ресурси
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет фінансів Кафедра фінансів Кафедра страхування
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи «01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
«Ринок фінансових послуг»
Київ – 2019
Розробники: Стеценко Б.С. к.е.н., доцент, доцент кафедри страхування e-mail: stetbog@ukr.net
Кривошлик Т.Д., к.е.н., доцент, професор кафедри страхування e-mail: tatiana.dk@ukr.net
© Б.С. Стеценко Т.Д. Кривошлик, 2019 © КНЕУ, 2019
Навчальна дисципліна «Ринок фінансових послуг» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Анотація навчальної дисципліни Дисципліна «Ринок фінансових послуг» має прикладний характер. Вона формує загальну систему теоретичних і концептуальних підходів до процесу надання та споживання фінансових послуг, а також розвиває ряд практичних навичок і вмінь, які дозволяють студентам згодом застосовувати на практиці підходи до використання фінансових послуг у фінансовій діяльності. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни: Дисципліни: «Ринок фінансових послуг» як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як: «Фінанси», «Фінансовий ринок», «Страхування», «Інвестування», «Похідні фінансові інструменти», «Торгівля цінними паперами», «Управління фінансовими активами», «Фінансовий аналіз», «Корпоративні фінанси». Мета вивчення дисципліни – формування у студентів відповідних компетентостей щодо прагматичних аспектів управління фінансами за допомогою послуг фінансових посередників, функціонування ринку фінансових послуг, а також споживчого аналізу цих послуг. Завдання (навчальні цілі) дисципліни:
Предметом дисципліни є специфічна сфера відносин, які виникають в процесі руху фінансових ресурсів між державою, юридичними і фізичними особами, що опосередковується спеціалізованими фінансовими установами.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ТА ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ
Тема 1. Поняття фінансових послуг та ринку фінансових послуг.
Предмет науки «Ринок фінансових послуг». Передумови виникнення фінансового посередництва та ринку фінансових послуг. Рух фінансових потоків в економіці. Первинні суб’єкти фінансового ринку (домогосподарства, підприємства, держава та органи місцевого самоврядування). Попит і пропозиція фінансових ресурсів. Фінансові активи та фінансові зобов’язання. Основні різновиди взаємовідносин між первинними суб’єктами фінансового ринку щодо руху фінансових активів та виникнення фінансових зобов’язань. Основні проблеми функціонування фінансових ринків за відсутності фінансових посередників. Роль та функції ринку фінансових послуг. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці. Макро- та мікроекономічний ефект від функціонування ринку фінансових послуг. Особливості реалізації розподільчої функції фінансів в системі економічних відносин на ринку фінансових послуг. Перерозподіл фінансових фондів. Забезпечення та прискорення руху фінансових потоків в економіці. Перетворення заощаджень в інвестиції. Зниження ризиків по операціям з фінансовими активами. Зменшення витрат на забезпечення руху фінансових потоків в економіці. Особливості реалізації контрольної функції фінансів в системі економічних відносин на ринку фінансових послуг. Прямий та опосередкований контроль за фінансовими операціями.
Тема 2. Поняття фінансового посередництва, його класифікація
Поняття фінансового посередництва. Спрощене поняття фінансового посередництва. Комплексне поняття фінансового посередництва. Виникнення та розвиток фінансового посередництва. Класифікація послуг фінансових посередників. Транзакційні (трансляційні) послуги та їх характеристика. Функції та зобов’язання фінансового посередника при наданні транзакційних послуг. Трансформаційні послуги фінансових посередників та їх характеристика. Функції та зобов’язання фінансового посередника при наданні трансформаційних послуг. Порівняльна характеристика транзакційних та трансформаційних послуг. Фінансові послуги з управління ризиком. Види ризиків по операціям з фінансовими активами. Перейняття ризиків по фінансових операціях. Функції та зобов’язання фінансового посередника при наданні послуг з управління ризиком. Порівняльна характеристика страхових послуг та послуг з хеджування ризиків. Додаткові послуги. Види додаткових послуг та їх зв’язок з основними фінансовими послугами. Функції та зобов’язання фінансового посередника при наданні додаткових послуг. Особливості регулювання надання додаткових послуг. Склад суб’єктів ринку фінансових послуг. Класифікація суб’єктів ринку фінансових послуг: за формою (фізичні особи, підприємства, держава); за функціями (емітенти, інвестори, фінансові установи, інститути інфраструктури ринку фінансових послуг). Споживачі та офференти фінансових послуг. Класифікаційні ознаки суб’єктів ринку фінансових послуг та їх застосування для визначення умов їх діяльності на ринку.
Тема 3. Інституційна структура ринку фінансових послуг
Поняття інституційної структури ринку фінансових послуг та основи її побудови. Історичні, економічні та правові фактори формування інституційної структури ринку фінансових послуг. Системоутворюючі фінансові послуги. Банківська система. Універсальні банки. Фактори обмеження обсягів операцій універсальних банків на ринку фінансових послуг. Спеціалізовані банки. Причини та напрямки спеціалізації банківських установ. Небанківські фінансові установи. Кредитні спілки. Факторингові компанії. Лізингові компанії. Ломбарди. Фінансові компанії. Компанії з управління активами. Інвестиційні трасти. Інвестиційні фонди. Пенсійні фонди. Страхові компанії. Інші види небанківських фінансових інститутів. Інститути інфраструктури ринку фінансових послуг. Специфічні фінансові послуги суб’єктів інфраструктури ринку фінансових послуг. Фінансові послуги депозитарних установ. Фінансові послуги організаторів торгівлі. Значення та цілі інституційного структурування ринку фінансових послуг. Інституційне структурування ринку фінансових послуг як основа регулювання діяльності надавачів фінансових послуг. Принципи обмеження поєднання діяльності з надання різних фінансових послуг.
Тема 4. Сегментарна структура ринку фінансових послуг Сегментарна структура ринку фінансових послуг. Сек’юритизовані та несек’юритизовані фінансові послуги. Фінансові послуги на ринку грошей. Суб’єкти ринку грошей. Інструменти ринку грошей. Функції ринку грошей. Потреби споживачів послуг на ринку грошей. Фінансові послуги на валютному ринку. Суб’єкти валютного ринку. Поняття валюти. Функції валютного ринку. Потреби споживачів послуг на валютному ринку. Фінансові послуги на ринку позичкового капіталу. Суб’єкти ринку позичкового капіталу. Інструменти ринку позичкового капіталу. Роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси. Потреби споживачів послуг на ринку середньо та довгострокових кредитів. Фінансові послуги на фондовому ринку. Суб’єкти фондового ринку. Інструменти фондового ринку. Значення фондового ринку в процесі накопичення капіталу. Потреби споживачів послуг на фондовому ринку. Фінансові послуги з управління ризиком. Суб’єкти ринку послуг з перейняття ризику. Ринок страхових послуг. Інструменти ринку страхових послуг. Місце та роль страхового ринку в процесі руху фінансових фондів. Ринок послуг з хеджування ризику. Інструменти ринку послуг з хеджування ризику. Місце та роль ринку послуг з хеджування ризику в процесі руху фінансових фондів та в структурі грошового, валютного, кредитного та фондового ринків. Додаткові фінансові послуги. Інформаційно-аналітичне та консультаційне забезпечення суб’єктів ринку фінансових послуг. Вплив інформації на рух фінансових активів на грошовому, валютному, кредитному та фондовому ринках. Значення та цілі сегментарного структурування ринку фінансових послуг. Сегментарне структурування ринку фінансових послуг як основа здійснення регуляторного впливу, спрямованого на задоволення потреб споживачів фінансових послуг.
Тема 5. Фінансові послуги на ринку грошей
Структура грошового ринку. Паралельні ринки. Дисконтний ринок. Обслуговування розрахункових операцій фінансовими посередниками. Розрахунки платіжними інструментами. Види рахунків. Форми розрахунків. Платіжні системи. Платіжні картки. Поміщення капіталу в фінансово-кредитних установах. Депозитні послуги. Ощадні послуги. Особливості депозитних послуг кредитних спілок. Послуги інвестиційних фондів грошового ринку. Послуги зі страхування життя як спосіб вкладання капіталу. Послуги недержавних пенсійних фондів. Короткострокове кредитування. Види короткострокового кредитування. Міжбанківське та міжфірмове кредитування. Операції з інструментами грошового ринку. Сек’юритизація фінансових послуг на грошовому ринку. Операції з комерційними векселями. Операції з банківськими металами. Державні фінансові інститути на грошовому ринку. Державні фінансово-кредитні установи. Операції з державними платіжними інструментами. Операції та ціноутворення на дисконтному ринку. Послуги з вторинного обігу несек’юритизованих фінансових активів. Факторинг. Вторинний ринок грошових цінних паперів та платіжних інструментів.
Тема 6. Фінансові послуги на фондовому ринку
Структура ринку послуг на фондовому ринку Фінансування операцій з емісії цінних паперів. Види обслуговування емісійних операцій на фондовому ринку. Андеррайтинг. Емісійна діяльність держави на фондовому ринку. Обслуговування випуску та обігу облігацій державних позик та бюджетна політика держави. Посередницькі послуги при вкладанні капіталу в цінні папери. Брокерські послуги торговців цінними паперами. Строкові операції з цінними паперами. Управління інвестиціями в цінні папери. Управління цінними паперами . Довірче управління фінансовими активами. Схеми колективного інвестування: інвестиційні та пенсійні фонди. Управління активами інвестиційних та пенсійних фондів. Фінансові послуги депозитарних установ. Випуск та обіг депозитарних розписок. Посередництво при кредитуванні цінними паперами. Фінансові послуги фондових бірж.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. РИНОК СТРАХОВИХ ПОСЛУГ
Тема 7. Ринок страхових послуг України: його інституційна та продуктова структура
Зміст поняття «страхові послуги». Економічна природа страхової послуги. Ознаки страхової послуги. Вартість страхової послуги. Співвідношення понять «страхова послуга» та «страховий продукт». Ринок страхових послуг: поняття, сутність та місце на ринку фінансових послуг. Класифікація ринків страхових послуг. Інституційна структура ринку страхових послуг. Страхові компанії, страхувальники, застраховані, страхові посередники, об’єднання страховиків, оцінювачі ризиків та збитків, орган нагляду за страховою діяльністю. Продуктова структура ринку страхових послуг. Ринок страхування життя. Ринок загального страхування. Ринок автотранспортного страхування. Основні показники розвитку ринку страхових послуг. Сегмент страхових послуг фізичним особам. Сегмент страхових послуг юридичним осо бам. Соціально-економічне значення ринку страхових послуг у захисті майнових інтересів фізичних та юридичних осіб.
Тема 8. Конкуренція на ринку страхових послуг
Конкуренція: поняття, сутність та роль у ринковій економіці. Конкуренція на ринку страхових послуг. Види конкуренції на ринку страхових послуг. Основні показники оцінки конкуренції на ринку страхових послуг. Коефіцієнт ринкової концентрації на ринку страхових послуг. Індекс Герфіндаля-Гіршмана на ринку страхових послуг. Страховики - лідери за різними сегментами ринку страхових послуг. Вплив процесів глобалізації на розвиток ринку страхових послуг України.
Тема 9. Послуги ринку страхування життя
Послуги ринку страхування життя. Змішане страхування життя. Страхування дітей. Довічне страхування. Програми довгострокового страхування життя: «Універсальна програми накопичення», «Здорове майбутнє», «Захист і вигода», «Європейський Студент», «Золотий запас», «Актив», «Універсал», «Дитина». Особливості андерайтингу за послугами (програмами) страхування життя. Етапи андерайтингу. Оцінка ризику (експертиза заяви на страхування, виявлення ризиків, відбір ризиків, кількісна оцінка ризику). Вирішення питання щодо прийняття об’єкта на страхування. Визначення конкретних умов договору: об’єкти страхування, страхові ризики, винятки із відповідальності страховика, строк страхування, страхова сума, франшиза. Визначення тарифних ставок та розрахунок страхової премії. Укладення договору страхування життя. Форми і способи сплати страхової премії. Термін і територія дії договору страхування. Виконання страховиками зобов’язань за договорами страхування життя. Дії страхувальника у разі настання страхового випадку. Заява про страховий випадок. Страховий акт. Підходи до визначення страхових і викупних сум, порядок їх виплати страхувальнику, спадкоємцям або визначеним для цього особам. Документи, необхідні для страхової виплати. Виплата страхових сум. Причини відмови у страховій виплаті. Послуги страхування додаткової пенсії. Особливості андерайтингу у страхуванні додаткової пенсії.
Тема 10. Послуги ринку загального страхування
Послуги ринку загального страхування. Програми страхування автотранспортних засобів: «Каско Стандарт», «Каско 50/50», «Каско яма», «Каско до першого страхового випадку», «Економ», «Еліт», «Каско Смарт» (телематика). Особливості андерайтингу за програмами страхування автотранспортних засобів. Етапи андерайтингу. Оцінка ризику (експертиза заяви на страхування, виявлення ризиків, відбір ризиків, кількісна оцінка ризику). Вирішення питання щодо прийняття об’єкта на страхування. Визначення конкретних умов договору: об’єкти страхування, страхові ризики, винятки із відповідальності страховика, строк страхування, страхова сума, франшиза. Визначення тарифних ставок та розрахунок страхової премії. Укладення договору страхування автотранспортних засобів. Форми і способи сплати страхової премії. Термін і територія дії договору страхування. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків за договором страхування автотранспортних засобів. Дії страхувальника у разі настання страхового випадку. Заява про страховий випадок. Страховий акт. Аварійний сертифікат. Аварійний комісар: права та обов’язки. Підходи до визначення розміру збитку у разі знищення, пошкодження чи викрадення застрахованого автотранспортного засобу. Визначення страхового відшкодування. Взаємозалежність між страховим відшкодуванням, збитком та страховою сумою. Подвійне страхування. Документи, необхідні для страхової виплати. Виплата відшкодування. Суброгація. Регресний позов до осіб, винних у настанні страхового випадку. Причини відмови у страховій виплаті. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Андерайтинг та механізм здійснення страхових виплат у страхуванні цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
Послуги страхування майна від вогню, стихійних лих та перерв у виробництві. Програми страхування майна: «Обачний підприємець», «Безпечна ресторація», «Надійний господар», «Потопа.Net», «Моє майно». Страхування від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна. Особливості андерайтингу та страхових виплат у страхуванні майна.
Послуги агрострахування. Страхування врожаю сільськогосподарських культур. Страхування тварин. Андерайтинг та страхові виплати в агрострахуванні. Послуги страхування банківських ризиків. Страхування ризику непогашення кредиту. Страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту. Андерайтинг та страхові виплати у страхуванні банківських ризиків.
Послуги страхування здоров’я. Послуги медичного страхування: страхування здоров’я на випадок хвороби; безперервне страхування здоров’я; медичне страхування громадян, які виїжджають за кордон. Послуги страхування від нещасних випадків: форми та види страхування. Особливості андерайтингу та страхових виплат у страхуванні здоров’я.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. Карта навчальної роботи студента
Карта самостійної роботи студентів є основою в організації самостійної роботи студента з дисципліни «Ринок фінансових послуг». Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Зокрема, до самостійної роботи за цією дисципліною належать: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення тем для самостійного опрацювання; - підготовку до семінарських (практичних) занять; - підготовку до контрольних (модульних) робіт; - виконання розрахункових завдань; - виконання тестових завдань; - вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - аналіз конкретної виробничої ситуації (Case study).
На початку вивчення дисципліни «Ринок фінансових послуг» кожний студент повинен роздрукувати для себе “Карту навчальної роботи студента” (табл. 1).
Таблиця 1 КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) «Ринок фінансових послуг» для студентів освітньо-професійної програми «Фінанси», «Митне адміністрування», «Страхування та ризик менеджмент», «Банківський менеджмент», «Фінансовий менеджмент і контролінг», «Інвестиційний менеджмент» денна форма навчання
*За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з дисципліни — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
2.2. Критерії оцінювання поточних результатіввивчення дисципліни
При поточному контролі результатів навчання студентів під час вивчення дисципліни «Ринок фінансових послуг» оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме: - відповіді (виступи) на аудиторних заняттях (від 0 до 30 балів, які розподіляються: за модулем №1 від 0 до 15 балів; за модулем № 2 від 0 до 15 балів); - результати виконання двох контрольних (модульних) робіт (від 0 до 10 балів, з них за модулем № 1 від 0 до 5 балів; за модулем № 2 від 0 до 5 балів); - виконання двох індивідуальних завдань самостійної роботи – (від 0 до 10 балів, з них за модулем № 1 від 0 до 5 балів; за модулем № 2 від 0 до 5 балів). Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 50 балів. При відповідях (виступах) на аудиторних заняттях оцінці підлягає:
Виходячи з максимальної кількості балів за роботу під час семінарських (практичних, тренінгових) занять з дисципліни за семестр, визначеної в порядку оцінювання знань студентів – 30 балів, а також реальної кількості занять, відведених відповідно до навчального плану на даний вид робіт (за виключенням занять для проведення модульних робіт), визначається максимальна кількість балів, яку студент може набрати на одному занятті. При цьому, максимальна кількість балів диференціюється залежно від складності матеріалу заняття, навчальних завдань, що пропонуються студентам, та різного переліку компетенцій, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять.
Критерії оцінювання знань на аудиторних заняттях:
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Відмінний рівень – студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; правильно розв’язує задачі або без помилок дає відповіді на тестові завдання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників, лекційного курсу. Добрий рівень – студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулювання термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посилання на конкретні періоди і дати; допускає незначні помилки у розрахунках задач або відповідях на тестові завдання; питання викладене недостатньо глибоко, в стислій формі. Задовільний рівень – студент в цілому володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені окремі суттєві помилки у формулюванні термінів і категорій, у розв’язуванні задач або відповідях на тестові завдання, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене не глибоко, в занадто стислій формі. Незадовільний рівень – студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Невірно розв’язує задачі за темою курсу або дає неправильні відповіді на тестові завдання.
Протягом семестру з дисципліни «Ринок фінансових послуг» передбачено проведення двох контрольних (модульних) робіт. Завдання для контрольних (модульних) робіт складаються з 4-х завдань; перше і друге завдання - теоретичні питання, третє завдання - тестове завдання, четверте завдання – ситуаційне.
Зразок контрольної (модульної) роботи Теоретичні питання: 1. Основні показники оцінки конкуренції на ринку страхових послуг. 2. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків за договором страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ. 3.Тестове завдання. 3.1. Що таке страхова послуга? а/ форма захисту об’єктів страхування від дії ризиків; б/ страхове відшкодування; в/ боргове зобов’язання страховика. 3.2. У страхуванні автотранспортних засобів страхувальниками можуть бути: а/ тільки власники автотранспортних засобів юридичні особи; б/ тільки власники автотранспортних засобів фізичні особи; в/ тільки особи, які використовують автотранспортних засобів на правах оренди; г/ юридичні і фізичні особи, власники автотранспортних засобів. 3.3. Контроль за наявністю страхового полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів на території України здійснюється: а/ Міністерством фінансів; б/ підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій; в/ органами Державна прикордонна служба України; г/ підрозділами Національної поліції. 3.4. Суб’єктом страхового сертифікату «Зелена картка» не є: а/ МТСБУ; б/ страховик; в/ страхувальник; г/ автомагазин. 3.5. Вартість поліса «Зелена картка» встановлює МТСБУ і залежить від: а/ статі страхувальника; б/ типу транспортного засобу; в/ періоду страхування; г/ стану здоров’я страхувальника; д/ країни відвідування. 4.Ситуаційне завдання. Легковий автомобіль застрахований на 1 рік, на умовах повного каско, на суму 510,0 тис грн. Страховий тариф за договором становить 8,0%, безумовна франшиза – 5,5%, при якій надається знижка з тарифу – 5,5%. Розрахувати розмір страхової премії та страхового відшкодування за договором страхування «авто-каско», якщо фактичний збиток страхувальника внаслідок страхового випадку: вар. а) 72,6 тис грн; вар. б) 12,3 тис грн.
Контроль виконання контрольної (модульної) роботи
При виконанні модульних завдань оцінюванню підлягають: відповіді на теоретичні питання; результати тестування; результати ситуаційних завдань. Оцінка виконання кожної контрольної модульної роботи визначається у балах: 5, 4, 3, 0, зокрема: “5“ балів виставляється при правильній відповіді на 4 завдання модуля; “4” балів виставляється при правильній відповіді на 3 завдання модуля або є незначні зауваження в 1завданні; “3” бали виставляється при правильній відповіді на 2 завдання модуля але є значні зауваження в завданні; “
Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти навчальної роботи студентів. Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, модульні контрольні роботи, інші види робіт, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість. У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. Карта навчальної роботи студента
Карта навчальної роботи студентів є основою в організації самостійної роботи студента з дисципліни «Ринок фінансових послуг». Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види контактних занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Зокрема, до навчальної роботи за цією дисципліною належать: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення тем для самостійного опрацювання; - підготовку до контактних занять; - підготовку до контрольних (модульних) робіт; - виконання розрахункових завдань; - виконання тестових завдань; - вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - аналіз конкретної виробничої ситуації (Case study).
На початку вивчення дисципліни «Ринок фінансових послуг» кожний студент повинен роздрукувати для себе “Карту навчальної роботи студента” (табл. 2). Таблиця 2 КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) «Ринок фінансових послуг» для студентів освітньо-професійної програми «Фінанси», «Митне адміністрування», «Страхування та ризик менеджмент», «Банківський менеджмент», «Фінансовий менеджмент і контролінг», «Інвестиційний менеджмент» заочна форма навчання
*За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з дисципліни — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
3.2. Критерії оцінювання поточних результатіввивчення дисципліни
При поточному контролі результатів навчання студентів заочної форми навчання під час вивчення дисципліни «Ринок фінансових послуг» оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме: - відповіді (виступи) на аудиторних (контактних) заняттях (максимальна оцінка – 20 балів, які розподіляються: за модулем №1 від 0 до 10 балів; за модулем № 2 від 0 до 10 балів); - результати виконання двох контрольних (модульних) робіт - 5 балів, з них за модулем № 1 від 0 до 3 балів; за модулем № 2 від 0 д | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||