|
|
Методичні вказівки КНЕУДата публикации: 29.06.2020 11:27
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “МАКРОФІНАНСОВЕ БЮДЖЕТУВАННЯ”
Київ 2019
Розробник:
Жибер Тетяна Василівна – доцент кафедри фінансів, кандидат економічних наук, доцент e-mail: tzhyber@kneu.edu.ua
Навчальний план 2019 р.
© Т.В. Жибер, 2019 © КНЕУ, 2019 ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна „Макрофінансове бюджетування” включена до складу вибіркової компоненти дисциплін модулю підготовки ОПП «Митне адміністрування» на магістерському рівні. Анотація дисципліни: Дисципліна є теоретико-прикладною: у теоретичному плані вона повинна поглибити фундаментальні знання щодо макроекономічної сфери фінансової системи – державних фінансів; у прикладному плані – інтегрувати отримані базові знання з новітніми технологіями планування бюджету держави та інших державних цільових фінансових фондів для формування у студентів практичних навичок ефективного використання сучасних методів бюджетування на макрорівні. Застосування бюджету як інструменту регулювання економіки ускладнене впливом на діяльність учасників бюджетних відносин багатьох як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників, що визначаються політичним, соціально-економічним середовищем в країні та в світі. Бюджетування виникло як сукупність процедур та методів реалізації державної політики у різних галузях, очікуваних результатів від її впровадження та розрахунково-аналітичної роботи щодо визначення фінансових ресурсів для здійснення такої політики. Технології бюджетування постійно розвиваються та вдосконалюються, що зумовлює необхідність підвищення кваліфікаційного рівня державних фінансових менеджерів. Тому, як складова бюджетного менеджменту, бюджетування забезпечує використання бюджетів на основі результативності і ефективності акумулювання та використання бюджетних коштів. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: макрофінансове бюджетування як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як «Фінанси» і «Макрофінансовий аналіз», пов’язана з дисциплінами «Бюджетний менеджмент», «Макрофінансове планування». Її вивчення ґрунтується на опрацюванні блоку економічних дисциплін, оволодінні загальною теорією фінансів та засвоєнні нормативних дисциплін для підготовки бакалаврів з фінансів. Мета дисципліни: вивчити, систематизувати та сформувати у студентів уміння для найкращого узгодження інтересів учасників бюджетного процесу з метою підвищення рівня результативності бюджетних витрат для суспільства та їх ефективності. Завданнями вивчення дисципліни „Макрофінансове бюджетування” є: - поглиблення теоретичних основ щодо організації бюджетування на макрорівні та забезпечення його зв’язку зі стратегічним плануванням; - поєднання теоретичних знань та практичних навичок щодо застосування базових технологій бюджетування; - оволодіння методиками аналізу показників видатків бюджету та прийняттям рішень щодо них; - формування знань щодо управління бюджетними програмами. За результатами вивчення дисципліни студенти повинні знати: - сутність макрофінансового бюджетування та його структуру; - ретроспективні та сучасні технології і методи бюджетування на макрорівні; - розмежування цілей макрофінансового бюджетування; - особливості бюджетування щодо центральних та місцевих бюджетів; - організацію стратегічного планування у державі, його необхідні складові; - переваги середньострокового бюджетного планування; - основні інструменти, необхідні для реалізації макрофінансового бюджетування, зокрема і в Україні; - критерії результативності та ефективності бюджетних видатків; - закономірності зв’язку макроекономічних показників та змісту бюджетного плану при бюджетуванні; - поняття фіскальних і бюджетних обмежень; - втілення методів бюджетування в Україні через сутність програмно-цільового методу управління бюджетними коштами; - поняття та зміст бюджетної програми; - особливості використання програмно-цільового методу в Україні; - типи показників, що характеризують виконання бюджетних програм; - правила та принципи формування показників результативності бюджетних програм та показників бюджетних установ; - призначення попередньої оцінки бюджетних програм; - правила вибору серед альтернативних бюджетних видатків; - встановлення та підтримання державних стандартів надання послуг за рахунок бюджетних та інших коштів; - призначення моніторингу оцінки бюджетних програм; - підстави для прийняття управлінських рішень щодо бюджетної програми; - реалізацію принципу гласності під час бюджетування. Об'єктом навчальної дисципліни є найбільш ефективний розподіл і використання видатків бюджету з метою досягнення поставлених цілей. Предметом вивчення є сукупність технологій, методів та прийомів бюджетування на державному рівні та на рівні місцевого самоврядування. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання: Знання:
Уміння
Комунікація: здатність працювати у макрофінансовій сфері, застосовувати управлінські навички у сфері фінансів, зрозуміле і недвозначне донесення власних висновків, а також знань та пояснень, що їх обґрунтовують, до фахівців і нефахівців. Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність суб’єктів макрофінансових відносин в цілому чи окремих їх складових. 1. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1: КОНЦЕПЦІЯ ЗАСТОСУВАННЯ МАКРОФІНАНСОВОГО БЮДЖЕТУВАННЯ Тема 1. Сутність та теоретичні основи макрофінансового бюджетування.
Поняття макрофінансового бюджетування. Суб'єкти, об'єкт і предмет дисципліни „Макрофінансове бюджетування”. Бюджетування на макрорівні та його відмінність від управління грошовими фондами мікрорівня (суб'єктів господарювання). Етапи макрофінансового бюджетування, інструменти макрофінансового бюджетування, алгоритм макрофінансового бюджетування у країнах з унітарним та федеративним бюджетним устроєм. Завдання макрофінансового бюджетування. Призначення та умови здійснення ефективного макрофінансового бюджетування. Основне призначення бюджетування - отримання максимальних позитивних результатів при використанні бюджетів. Необхідна умова бюджетування - правильно визначені пріоритети бюджетної політики. Сфера макрофінансового бюджетування. Перехід завдяки макрофінансовому бюджетуванню від політики «необхідні витрати – акумуляція доходів» до ланцюжка «можливі доходи – вибір способу і напряму витрат – бажані результати». Особливості бюджетування на рівні місцевих фінансів, на відміну від загальнодержавних публічних фінансів: врахування стратегії розвитку регіонів та державної політики, спільне та відмінності територій, участь громади у бюджетуванні. Бюджетування на рівні місцевої влади в умовах федералізму та субсидіарності. Перспективи макрофінансового бюджетування за умов децентралізації влади в Україні.
Тема 2. Вибір технологій та методів макрофінансового бюджетування у процесі прийняття фіскальних рішень владою.
Розвиток бюджетування у різних країнах світу. Технології бюджетування: «базисне» бюджетування, бюджетування «з нуля», бюджетування “sunrise-sunset”. Методи бюджетування: результативне, результативно-залежне, програмне, цільове, гендерне, спільне (делеговане) бюджетування (англ. - participatory budgeting) та інші. Застосування методів та технологій макрофінансового бюджетування для реалізації державної політики на прикладі програмно-цільового методу в Україні, перехід від «бюджетування, орієнтованого на результат» до програмного бюджету у Російській Федерації, Казахстані, заходи цільового бюджетування у країнах Європи та США (наприклад, результативне бюджетування зі стелями видатків у Данії) та комбінація методів результативного, результативно-залежного і програмного бюджетування, які їм передували. Поява і розвиток гендерного бюджетування, його передумови. Популярність і наслідки спільного бюджетування. Вибір оптимальної технології та методів бюджетування. Бюджетування у контексті новітнього публічного менеджменту. Необхідність ефективності публічних фінансів. Застосування макрофінансового бюджетування до поточних витрат та витрат розвитку. Державно-приватне партнерство як зміщення фокусу від публічних витрат до приватних джерел. Фіскальні виклики і використання макрофінансового бюджетування. Завдання скорочення публічного боргу та навантаження на публічний сектор. Фіскальна політика України та її вплив на реалізацію макрофінансового бюджетування. Необхідність поєднання соціальних зобов’язань та стимулювання розвитку економіки в умовах військової загрози і високого рівня державного боргу.
Тема 3. Критерії оцінки використання публічних фінансів у бюджетуванні.
Критерії результативності бюджетних видатків та бюджетний ефект. Різниця між бюджетною результативністю та ефективністю, необхідність їх використання одночасно. Відмінності у визначенні ефективності та результативності видатків соціального спрямування з бюджету. Вплив вибору пріоритетів бюджетної політики на очікуваний бюджетний ефект. Призначення структури бюджету у бюджетуванні. Визначення оптимальної структури бюджету, оцінка використання бюджетних фондів. Вплив на прозорість бюджетування структури бюджетів країни. Роль публічних індивідуальних та знеособлених послуг для макрофінансового бюджетування. Поняття «послуги бюджетних установ»: відповідальність за якість послуг та способи їх визначення. Взаємозв’язок між стратегічними цілями держави і наданням конкретних бюджетних послуг – досвід зарубіжних країн. Оптимальні інструменти визначення потреби у бюджетних послугах для України. Встановлення критеріїв щодо вибору напрямів і видів фінансування з бюджету. Критерії бюджетної результативності та ефективності. Групи критеріїв економічної результативності і ефективності видатків бюджету. Необхідність визначення соціальної ефективності бюджетного фінансування галузей та окремих бюджетних підприємств і установ. Оцінка поточних витрат бюджетної установи (утримання установи) та її критерії. Визначення ефективності бюджетного фінансування послуги з точки зору затрат на її адміністрування. Передумови та завдання для реформування системи бюджетних видатків в Україні з метою підвищення їх ефективності в умовах обмежених бюджетних ресурсів. Зарубіжний досвіт оптимізації системи бюджетних видатків. Світовий досвід щодо запровадження державних стандартів надання послуг: поняття і необхідність розробки для України. Відмінність державних стандартів надання послуг від державних соціальних стандартів. Застосування державних стандартів надання послуг для розрахунку видатків бюджету і наступної оцінки результативності бюджетування.
Тема 4. Визначення і узгодження цілей у макрофінансовому бюджетуванні.
Державна стратегія та її визначна роль при бюджетуванні. Застосування бюджетування для визначення основних напрямів використання фінансових ресурсів держави для досягнення її стратегічної мети. Синергетичний ефект впливу бюджетних видатків на досягнення стратегічних завдань держави. Бенчмаркінг на державному рівні. Види стратегічних документів у бюджетуванні, їх поділ за територіальним принципом та за суб’єктами виконання. Основні пріоритети стратегій, залежність результату виконання стратегії від порядку її пріоритетів. Соціально відповідальні стратегії і тактики при бюджетуванні, їхня актуальність у сучасному суспільстві. Програмні документи, які визначають стратегічну мету держави та її окремих адміністративних одиниць: національні програми, державні цільові програми, державні та місцеві програми економічного і соціального розвитку, місцеві цільові програми. Необхідність чіткого формулювання мети і завдань цих програм у взаємозв’язку. Бюджетна декларація та її значення у макрофінансовому бюджетуванні України. Необхідність складання середньострокового бюджету при бюджетуванні. Український досвід складання тактичних програм, прогнозів. Основні проблеми розробки таких документів у зв’язку з бюджетуванням: розпорошення відповідальності за їх виконання, не чітко визначені пріоритети, популістські прогнозні показники. Досвід зарубіжних країн у використанні стратегічних документів при бюджетуванні, поняття фіскальних стратегій у бюджетуванні. Бюджетні обмеження як необхідна умова стратегічного бюджетування. Реалізація державної стратегії головним розпорядником коштів шляхом розробки плану надання бюджетних послуг. Підходи до формування стратегії: угода про надання послуг, стратегічний план.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2: МАКРОФІНАНСОВЕ БЮДЖЕТУВАННЯ В УКРАЇНІ Тема 5. Макрофінансове бюджетування в Україні.
Визначення програмно-цільового методу управління бюджетними коштами в українському законодавстві, його зв’язок з теоретичними основами макрофінансового бюджетування. Основні компоненти макрофінансового бюджетування в Україні. Необхідні умови для використання сучасних методів бюджетування в українській бюджетній практиці. Складові програмно-цільового методу у бюджетному процесі України: бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм. Особливості елементів бюджетування, що використовуються в Україні. Напрями бюджетної політики та їх роль у бюджетуванні. Перешкоди для повноцінного застосування технологій бюджетування в Україні. Структура бюджетної програми: програма, підпрограми, завдання, напрями діяльності, показники виконання. Досвід зарубіжних країн щодо структури бюджетної програми. Формування бюджетних програм в Україні, особливості їхньої структури. Переваги та недоліки формування бюджетних видатків у розрізі програм в Україні. Правила формування програм: вимоги до формулювання мети, назви програми і підпрограм, визначення завдань у часі та просторі. Роль програмної класифікації у адмініструванні програм і забезпеченні прозорості бюджету. Застосування оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу. Методи моделювання та оцінки у бюджетуванні: «альтернатив», «витрат-вигід», «SWOT», визначення ризиків на матеріалах конкретних бюджетних установ, зокрема фінансових органів. Моделювання очікуваних результатів бюджетування. Програмно-цільовий метод на рівні місцевих бюджетів: історія запровадження, результати. Типові переліки бюджетних програм по галузях, та їх використання. Уніфікація показників виконання бюджетних програм для місцевих бюджетів. Структури коду програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і Кодифікатора бюджетних програм місцевих бюджетів.
Тема 6. Індикатори у макрофінансовому бюджетуванні.
Результативні показники у бюджетуванні, поняття і класифікація. Показники кінцевого результату: показники діяльності суб’єктів бюджетування та показники, що характеризують досягнення бюджетного ефекту по галузях чи проектах. Групи показників кінцевого результату. Значення показників кінцевого результату у бюджетуванні. Показники проміжних результатів – показники виконання державних та бюджетних програм, їх типологія. Принципи розробки показників виконання бюджетних програм: принцип об’єктивності, необхідності, достатності та взаємоузгодженості. Зарубіжний досвід встановлення груп показників, що характеризують виконання бюджетних програм.
Використання груп результативних показників бюджетних програм в Україні: показники затрат, показники продукту, показники ефективності та показники якості. Оцінка ефективності бюджетних програм на рівні державного та на рівні місцевих бюджетів. Взаємозв’язок показників діяльності установи і показників виконання бюджетної програми.
Результативні показники бюджетних установ, що використовуються в Україні, та необхідність їх застосування. Вимоги до розрахунку результативних показників бюджетних установ. Методологія оцінки результативних показників. Поняття оцінки бюджетних програм та її значення для подальшого використання бюджетної програми. Критерії визначення ефективності та неефективності бюджетних програм. Наслідки оцінки результативних показників для існування бюджетної програми чи для діяльності бюджетної установи.
Тема 7. Макрофінансове бюджетування і діяльність установ.
Умови бюджетування відповідального виконавця бюджетних програм. Повноваження виконавців бюджетних програм при бюджетуванні. Необхідність документального оформлення та нормативного регулювання кожного етапу макрофінансового бюджетування. Призначення документів у бюджетуванні: визначення завдання та мети бюджетування у територіальній площині, за галузями, за суб’єктами; затвердження планових результативних показників бюджетування та фактичного їх виконання; розрахунки і деталізація бюджетних показників для цілей бюджетування. Оптимальна система документів у макрофінансовому бюджетуванні. Середовище бюджетування відповідальних виконавців бюджетних програм. Документи бюджетування, які готують відповідальні виконавці бюджетних програм державного та місцевих бюджетів: стратегічний план головного розпорядника, бюджетний запит, паспорт бюджетної програми, порядок використання бюджетних коштів, звіт про виконання бюджетної програми. Порядки використання бюджетних коштів щодо бюджетних програм, їх зміст та призначення. Звіти про виконання бюджетних програм по державному та місцевих бюджетах: їх склад, призначення та інформативність. Поняття стратегічного плану діяльності головного розпорядника і його місце у бюджетуванні – зарубіжний досвід. Структура стратегічного плану: обов`язкові та додаткові елементи. Характеристика основних компонентів стратегічного плану: головної мети, цілей, завдань та заходів. Взаємозв’язок результативних показників стратегічного плану розпорядника з макроекономічними показниками економічного і соціального розвитку країни та з державними стандартами надання послуг. Взаємозв’язок бюджетних запитів із стратегічними планами відповідальних виконавців бюджетних програм. Теорія перспектив Канемана і Тверські у рішеннях установи та її значення при бюджетуванні. Практика використання «стель видатків» для відповідальних виконавців. Підстави для формування головними розпорядниками бюджетних програм в Україні. Взаємозв’язок бюджетних програм зі стратегічними планами діяльності головних розпорядників.
Тема 8. Роль громадян у макрофінансовому бюджетуванні.
Поняття свідомого та соціально відповідального платника податків. Спільне бюджетування як перспективна форма взаємодії місцевих громад і влади. Значення для громадян державно-приватного партнерства. Проекти корпоративної соціальної відповідальності для місцевих громад. Критерії прозорості бюджетування: обсяг інформації, форма її подання, періодичність надходження інформації. Забезпечення прозорості бюджетування для контролю та підтримки громадськістю бюджетного фінансування. Форми забезпечення прозорості бюджетування: публікації, виступи, громадські слухання та інше. Групи методів забезпечення прозорості бюджетування у демократичній державі: залучення громадян до бюджетування та підвищення їх освітнього рівня стосовно використання бюджетних коштів без їх безпосереднього залучення до бюджетного процесу. Вимоги до кваліфікаційного рівня фахівців з бюджетування в Україні та за кордоном. Бюджетний моніторинг як інструмент одержання оперативної інформації про хід виконання програм і прийняття оперативних управлінських рішень в режимі реального часу. Вимоги до системи моніторингу бюджетування громадянами та його реалізація в Україні. Практика використання зелених і білих книг при бюджетуванні. Відкритий бюджет та системи електронних даних на противагу документам зі сторінками тексту, перехід до інфографіки та інтерактивних форм отримання даних. Парламентське лобі та промислове лобі і його вплив на результати бюджетування. Форми подання інформації про бюджет для різних груп користувачів: політиків, фахівців, засобів масової інформації, населення. Досвід зарубіжних країн щодо забезпечення прозорості бюджетування. Перспективи участі громадян у бюджетуванні в Україні.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1 Денна форма навчання: КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни Макрофінансове бюджетування для студентів освітньої програми / спеціалізації «Митне адміністрування» Денна форма навчання
2.2 Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни.
Згідно з Положенням про Порядок оцінювання навчальної діяльності студентів, введеним в дію наказом Університету від 31.05.2017 № 430, в сумі завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Об’єктами поточного контролю знань студентів денної форми навчання є:
При контролі відповідей (виступів) на аудиторних заняттях оцінці підлягають:
Оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів проводиться як показано в таблиці нижче.
Оцінювання результатів активності роботи відбувається з градацією в 1 бал: Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1 Карта самостійної роботи студента з дисципліни «Макрофінансове бюджетування» для студентів освітньої програми / спеціалізації «Митне адміністрування» Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 20 балів.
Довідкова інформація:
3.2. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ.
Згідно з Положенням про Порядок оцінювання навчальної діяльності студентів, введеним в дію наказом Університету від 31.05.2017 № 430 та ухвалою Вченої Ради Університету Про організацію начального процесу від 30.015.2019 протокол № 10, в сумі завдання поточного контролю для заліку оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (включно). Об’єктами поточного контролю знань передбачених картою самостійної роботи для студентів заочної форми навчання є результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо):
При контролі відповідей (виступів) на контактних заняттях оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговореннях (дискусіях) проблемних питань, що винесені на практичні заняття (консультації); конструктивна участь у рольовій грі або мозковому штурмі з питань поставленої проблеми. Оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів проводиться так, як показано в таблиці.
Оцінювання результатів активності роботи відбувається з градацією в 1 бал:
Шкала зразків оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Студенти заочної форми навчання мають право отримати до 100 балів поточного контролю та отримати комплексну оцінку з підсумкового контролю у формі аудиторного захисту комплексного індивідуального проекту (контрольної роботи), який максимально оцінюється у 45 балів, але підсумкова оцінка виставляється тільки за результатами захисту, підсумкова оцінка за результатами вивчення дисципліни складає до 100 балів. Результати поточного контролю знань студентів оформлюються включно до останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості з переведенням їх у 4-х бальну шкалу.
ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
До навчальної роботи студента заочної форми навчання у міжсесійний період належать: 3.4.1. виконання завдань із розділу 5 «Індивідуальні завдання для самостійної роботи», в тому числі і дистанційно; 3.4.2. виконання контрольних самостійних робіт з їх наступним захистом на контактних заняттях.
3.4.1. До виконання завдань у дистанційній формі належать: - складання тестів, кейсів, практичних ситуацій у складі комплексного проекту (індивідуальної контрольної роботи); - виконання ситуаційних завдань на практичних матеріалах та підготовка аналітичних записок за ними; - підготовка аналізу актуальних паспортів, програм, книг, стратегій та інших документів, що стосуються бюджетування. Студенти складають тести дистанційно і викладач їх перевіряє. Терміни виконання зазначаються у календарі, який викладач доводить студентам. Результати перевірки оголошуються на форумі або на пошту кожного студента. Консультації щодо виконання завдань також проводяться дистанційно поштою.
3.4.2. Теми та вимоги до контрольних самостійних робіт всі студенти отримують у викладача на установчій сесії, також отримують матеріали та орієнтування для пошуку матеріалів для виконання цих завдань. Консультації з виконання контрольних робіт у міжсесійний період також можна отримати дистанційно, написавши на пошту викладачеві.
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
4.1 Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Дисципліна складається з двох змістових модулів (ЗМ): у ЗМ1 входять теми 1 – 4, а у ЗМ2 – теми 5 – 8. Заняття проводяться у вигляді лекцій і практичних (контактних) занять. Самостійна робота студентів з дисципліни „Макрофінансове бюджетування” проводиться в таких формах: 4.1 опрацювання теоретичних основ, прослуханого лекційного матеріалу; 4.2 складання і вирішення ситуаційних задач або кейсів; 4.3 самостійна підготовка науково-практичних досліджень з обраної теми з використанням інтелект-карт, дерева цілей, дерева рішень, інших графічних методів аналізу; 4.4 аналіз конкретної практичної ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study), участь у рольових іграх; 4.5 виконання практичного завдання з дисципліни на основі матеріалів бази практики; 4.6 систематизація вивченого матеріалу перед контрольною (модульною) роботою (виконанням тестів, написанням письмової роботи тощо); 4.7 есе за результатами опрацювання літературних джерел іншомовного походження за певною темою. 4.8. підготовка і проведення міні-лекції з визначених питань.
4.1. Опрацювання теоретичних основ здійснюється студентами самостійно шляхом роботи з науковою літературою за темами робочої програми дисципліни. Окремо студенти вибирають, систематизують та опрацьовують нормативні документи, що регламентують запровадження та проведення бюджетування в Україні. На основі прослуханого лекційного матеріалу студенти визначають пріоритетні напрями вивчення дисципліни, проблеми, на які варто звернути увагу в першу чергу. Також лекції слугують допомогою при систематизації навчального матеріалу. Відвідування та вивчення лекцій дає студентам можливість отримати більш глибокі та різнобічні знання з дисципліни „Макрофінансове бюджетування”.
4.2. Вирішення і письмове оформлення ситуаційних задач, підготовка проблемних ситуацій є формою самостійної роботи студентів, що здійснюється ними на основі матеріалів бази практики та/або матеріалів, які їм надає викладач дисципліни. За результатами опрацювання теоретичних основ та прослуханого лекційного матеріалу студенти мають змогу складати, вирішувати ситуаційні задачі та проблемні ситуації (кейси) стосовно бюджетування бюджетів різних рівнів. Ситуаційна задача – це вид завдання, яке імітує ситуацію прийняття управлінського рішення, оцінку результативних показників, що характеризують виконання бюджетної програми тощо. При її складанні студенти повинні знати зміст даного етапу бюджетування, його учасників, сформулювати всі вихідні дані та умови для ситуації, яку потрібно розв'язати. При постановці завдання обов'язкові розрахунки, наприклад, використання методів бюджетного планування. Оцінюється повнота і достовірність постановки завдання, максимальне врахування та опис внутрішніх і зовнішніх факторів, що вплинуть на його вирішення. При роботі з ситуаційною задачею оцінюється виваженість, ефективність та реалістичність її вирішення.
4.3. Виконання самостійного науково-пошукового дослідження з дисципліни проводиться студентом самостійно у вільний від обов'язкових занять час. Студенти самі формулюють завдання з урахуванням сучасних реалій, обов’язкової аналітично-практичної складової дослідження, можливостей своєї бази практики та тем, які обирають їхні колеги. За бажанням студента, тема завдання може бути скоригованою під час написання. Теми досліджень затверджуються викладачем на початку семестру (згідно з планом консультацій та он-лайн), при цьому слід врахувати можливість використання даних, які студент отримує на базі практики. Також можливе виконання комплексних наукових завдань групою студентів за погодженням із викладачем. Обов’язковою частиною дослідження є складання за його темою чи окремим питанням інтелект-карти. Складання інтелект-карт – це інструмент активізації мислення та розширення рамок засвоєння навчального матеріалу. Замість інтелект-карт може використовуватися побудова дерева цілей для оцінки результатів діяльності установи та перспектив її розвитку тощо. Для обґрунтування та програмування бюджетування заходів політики використовуються такі методи аналізу як SWOT, дерево рішень, дерево(схема) вибору альтернатив тощо. Завдання оцінюється за результатами диспуту, мозкового штурму, дискусії із демонстрацією графічних методів обробки інформації (дерева цілей). Під час захисту оцінюється вміння студента розкрити поставлену в завданні проблему, глибина висновків та обґрунтованість результатів дослідження. Важливим для результатів захисту є самостійні висновки студента.
4.4 Аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study), участь у рольових іграх проводиться студентами самостійно. Результати вирішення кейсів студентами денної форми навчання оформлюються у вигляді аналітичних записок, їх презентація та обговорення може відбуватися на індивідуальних консультаціях під керівництвом викладача. Проблемна ситуація (кейс) – це вид завдання, який передбачає оцінку певної заданої ситуації та підготовку аналітичної записки з приводу цієї оцінки. Кейс відрізняється від ситуаційної задачі кількістю альтернативних варіантів вирішення. Мета вирішення цього завдання – створити для студента умови, максимально близькі до реальної практичної діяльності спеціалістів. Також викладач за необхідності або за вибором студентів організовує ділові ігри на основі розглянутих кейсів та/або вирішених ситуаційних задач. Мета ділової гри – розглянути та закріпити на основі аналізу функцій та рішень суб'єктів бюджетування знання, отримані в результаті засвоєння матеріалу дисципліни. Під час ділової гри також виявляються дискусійні питання, з'являється можливість більш чітко розташувати пріоритети при прийнятті управлінських рішень під час бюджетування.
4.5. Для денної та заочної форм навчання студенти виконують систематизацію теоретичних знань та виконання наукових робіт на основі матеріалів офіційних джерел щодо бюджетів. Денна форма навчання виконує практичні завдання з переліку типових, запропонованих викладачем за базами практик, але використовує самостійну інтерпретацію змісту завдання з урахуванням особливостей власної бази практики. Захист робіт проводиться на консультації або он-лайн, які призначаються викладачем згідно розкладу та графіку індивідуально-консультаційної роботи на початку семестру. Студенти заочної форми навчання захищають свої роботи на контактних заняттях під час екзаменаційної сесії.
4.6. Підготовка до написання письмового завдання (проведення письмової контрольної (модульної) роботи) в аудиторії або в дистанційному середовищі. Підготовка та виконання тестування на комп’ютерах у середовищі дистанційного навчання КНЕУ полягає у систематизації знань з дисципліни, виявленні та опрацюванні проблемних питань. Результатом цієї форми роботи є засвоєні знання, що дають змогу здати тестування.
4.7 Есе за результатами опрацювання літературних джерел іншомовного походження за певною темою. За бажанням студента та зі схваленням викладача можна готувати есе стосовно проблем бюджетування, висвітлених у іншомовних літературних джерелах. Текст есе повинен бути належного наукового рівня, обсягом до 5 аркушів стандартного друкованого тексту, обов’язково не з одного джерела, повинен бути актуальним, змістовним та стосуватися бюджетування у світі.
4.8 Підготовка і проведення міні-лекції з визначених питань. За бажанням студента та зі схваленням викладача студент готує та проводить міні-лекцію з проблемних питань теми дисципліни. Міні-лекція включає презентацію та виступ у вигляді проблемної лекції або лекції-дискусії. Питання лекції повинні бути актуальними та стосуватися переважно здійснення спільного бюджетування, бюджетування на місцевому рівні та ролі громадськості в бюджетуванні.
4.2 Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
При контролі виконання завдань самостійної роботи студента оцінці підлягають:
Оцінювання видів індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів проводиться так, як показано в таблиці нижче. Форми контролю результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів та їхнє оцінювання
Шкала зразків оцінювання виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
Оцінки можуть виставлятися з кратністю до 1 бала. Обов'язкове до виконання самостійне аналітичне науково-практичне завдання виконується у термін, визначений на початку семестру, та оцінюється за результатами захисту. Індивідуальне завдання оформлюється у вигляді письмової роботи. Вона має бути виконана на 10-12 аркушах А4, 14 шрифтом Times New Roman, з полями не більше Разом з індивідуальним письмовим завданням оформлюється інтелект-карта, дерево цілей або дерево рішень чи інший графічний результат аналізу бюджетування, спрямований на вирішення проблеми за темою завдання. Інтелект-карта виконується на аркуші формату А3 і прикріплюється до письмової роботи як обов’язковий додаток. Оцінка враховує своєчасність виконання завдання, повноту виконаної роботи, наявність практичного матеріалу, доцільність і правильність розрахунків, виконаних у завданні. За результатами перевірки у електронному вигляді до захисту робота може повертатися студентові на доопрацювання, але не більше одного разу. Терміни повернення на доопрацювання враховуються у графіку виконання індивідуальних практичних завдань на початку семестру. Для студентів заочної форми навчання поточний контроль здійснюється шляхом перевірки виконаного індивідуального завдання та складеної за його темою інтелект-карти, виконання індивідуальних завдань дистанційно. Викладач проводить захист індивідуального завдання, виконаного у міжсесійний період, із студентом за темою виконаного завдання у аудиторії під час контактних занять, згідно із розкладом екзаменаційної сесії. Індивідуальне завдання має включати теоретико-проблемну частину, фактичний матеріал за темою, та, як підсумок і систематизацію матеріалу за обраною темою – графічне вирішення (описання альтернатив) проблеми за темою індивідуального завдання. Проблемні міні-лекції готуються відповідно до питань, що стосуються програми дисципліни та у послідовності, визначеній викладачем. Робота із задачами та кейсами передбачає застосування студентами отриманих теоретичних вмінь для вирішення практичних завдань. Упродовж семестру на основі вивчених тем дисципліни студенти під наглядом викладача можуть складати ситуаційні задачі стосовно як окремих етапів бюджетування, так і цього процесу в цілому, і показувати шляхи їх вирішення. На основі ситуаційних задач та вирішення кейсів викладач може організовувати ділові ігри або тренінг, де студенти мають змогу працювати в малих групах. Така методика активізації навчання дозволяє закріпити практичні навички операцій з бюджетними показниками, розмежувати функції і завдання суб'єктів бюджетування. За використання недозволених джерел і підказок, невчасне або неправильне виконання комп’ютерних тестів, студент отримує 0 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед виконанням роботи.
5. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. 5.1 Організація заліку Результатом вивчення дисципліни “Макрофінансове бюджетування”для денної форми навчання є залік, для заочної форми навчання – залік. Завданням заліку є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Залік переважно складається із результатів роботи упродовж семестру. Детальна послідовність виконання поточної роботи студента виписана у карті самостійної роботи студента денної форми навчання та критеріях оцінювання його роботи упродовж семестру у розділі 2, заочної форми навчання та критеріях оцінювання його роботи упродовж семестру- у розділі 3. Результати поточного контролю знань студентів оформлюються під час останнього семінарського заняття та вносяться до заліково-екзаменаційної відомості з переведенням їх у 4-х бальну шкалу. Студенти денної та заочної форм навчання мають право отримати до 100 балів поточного контролю. Залік проводиться включно до останнього заняття за розкладом, який доводиться до студентів через деканат. Заліки можуть проводитися комісією у складі: лектор потоку, викладач, що проводять практичні заняття. Склад комісії призначає кафедра. Студенти на залік приходять із заліковими книжками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує його особу.
5.2 Критерії оцінювання питань Оцінювання залежить від систематичності і повноти виконання студентом завдань, доведених до його відома викладачем. Завдання, виконані не в установлений термін, можуть знижувати загальний результат заліку. Поточна робота студента із використанням заборонених організацією навчального процесу методів чи прийомів (списування, порушення розпорядку тощо) нівелює його результати навчання і може бути оцінена у «0» балів. Оцінювання знань студентів, що складають залік, здійснюється за 100-бальною шкалою. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється у такому порядку:
Результати заліку фіксуються в екзаменаційній відомості та, при позитивній оцінці, – в заліковій книжці студента. Оголошення результатів заліку проводиться лектором потоку (екзаменатором), як правило, відразу по закінченню заліку, але не пізніше дня останнього заняття зі студентами за розкладом. Місце і час підбиття результатів оголошується на за тиждень до кінця семестру. Перевірені залікові роботи за їх наявності передаються на кафедру, оформлені екзаменаційні відомості передаються в деканат. Перескладання заліку з дисципліни у вигляді академічної заборгованості дозволяється у порядку, визначеному деканатом.
5.3. Приклад завдання, що виноситься на залік. Кейс: Орган місцевого самоврядування має на меті реалізовувати довгострокову політику, серед пріоритетних напрямів якої визначено:
Які з наведених програм мають фінансуватися виключно за рахунок бюджету? Охарактеризуйте можливі наслідки такої політики у довгостроковій перспективі й наведіть можливі кінцеві і прямі показники виконання таких заходів? Вирішення: За бюджетний кошт не потрібно працевлаштовувати безробітних, але існування такої бюджетної установи, як служба зайнятості, передбачає надання бюджетної послуги із безкоштовної перекваліфікації людей, чиї спеціальності не користуються попитом на ринку праці. Пільгове кредитування житла для молоді за бюджетних кошт не виправдано себе, у нього малий соціальний ефект, висока корупційна складова та у сучасних економічних реаліях це популізм… тощо.
6. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
ПІДРУЧНИКИ І НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ
ЗАКОНОДАВЧІ І НОРМАТИВНІ АКТИ
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «МИТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»
Київ 2019
Розробник: Мельник Віктор Миколайович – професор кафедри фінансів, доктор економічних наук, професор. email: melnik_viktor@ukr.net
Навчальний план 2019
© автор(и), 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна «Митний менеджмент» є однією із складових комплексної підготовки фахівців магістерського рівня галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» за спеціалізацією «Митне адміністрування». Анотація навчальної дисципліни: Митний менеджмент є комплексом поглядів на митну справу як державний інститут і систему управління, сукупністю знань про істотні зв’язки і напрями розвитку митних процесів, органів, технологій і послуг. Поряд з цим він є особливим видом управлінської діяльності в державній службі, що здійснюється через підвищення рівня організованості системи митних установ та прийняття спеціальних рішень, спрямованих на реалізацію основних завдань митної справи. Зазначене визначає зміст навчальної дисципліни і її спрямованість. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: Вивчення митного менеджменту вимагає знань та навичок, отриманих при опануванні матеріалів таких загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін, як: «Гроші та кредит», «Фінанси», «Податкова система», «Митна політика і митне регулювання», «Митний контроль», «Митне оформлення», «Митний тариф», «Адміністрування податків» та «Фінансові інновації». Мета вивчення дисципліни – формування у студентів знань про основні засади функціонування системи управління митною справою та митними підрозділами, навиків прийняття управлінських рішень. Завдання (навчальні цілі) дисципліни: вивчення теоретичних засад митного менеджменту; нормативно-правової бази та методів управління, що застосовуються у митних підрозділах; методичних підходів до формування управлінських рішень у митній справі; особливостей аналітичної, планувальної, контрольної діяльності, роботи з персоналом та боротьби з корупцією в митних підрозділах. Предметом дисципліни є управління митною справою і діяльністю митних підрозділів з метою захисту економічних інтересів держави, суб’єктів господарювання та громадян, організації надання державних митних послуг.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання:
наукового, аналітичного і методичного інструментарію для обґрунтування управлінських рішень у сфері митної справи; специфічних методів і прийомів управлінської діяльності у сфері митної справи; методів оцінки дієвості наукового, аналітичного і методичного інструментарію для обґрунтування управлінських рішень у митній справі; інноваційних підходів щодо організації митної справи.
виявляти, ставити та вирішувати проблеми управління митною справою; приймати обґрунтовані рішення у сфері митної справи та управління нею; мотивувати людей та рухатися до спільної мети в реалізації митної справи; застосовувати управлінські навички у сфері митної справи; оцінювати дієвість наукового, аналітичного і методичного інструментарію для обґрунтування управлінських рішень у сфері митної справи; застосовувати інноваційні підходи в сфері управління митною справою.
в забезпеченні виявленні та вирішенні проблем управління митною справою; при розробці методів та засобів мотивування людей; при оцінюванні дієвості наукового, аналітичного і методичного інструментарію для обґрунтування управлінських рішень у сфері митної справи.
при виявленні та вирішенні організаційних та методичних проблем управління митною справою; при обґрунтуванні управлінських рішень у митній справі.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Змістовий модуль 1. Тема 1. Теоретичні та організаційно-правові засади митного менеджменту Менеджмент як унікальний і універсальний інструмент управління. Управління митною справою. Історичні передумови митного менеджменту. Предмет, об'єкт і завдання митного менеджменту. Функції митного менеджменту. Еволюція митної системи та митного менеджменту в Україні.Правове забезпечення функціонування митної системи. Принципи управління митними органами. Методи управління митними органами. Процесний, системний, ситуаційний підходи у митному менеджменті.
Тема 2. Морально-етичні та соціально-психологічні аспекти митного менеджменту Морально-етичні аспекти реалізації засад митного менеджменту. Контрабандні вчинки як різновид протиправної поведінки. Причини та умови протиправної поведінки порушників митного кордону: середовище, ситуаційні збіги, девіантна мотивація, психофізіологічні та психологічні особливості. Психологічні чинники ефективної управлінської діяльності. Мотивація митного персоналу. Система оплати праці працівників митних органів України. Корупція в митних органах: причини, наслідки, методи протидії. Способи і форми регулювання конфліктів в митних підрозділах.
Тема 3. Структура митних органів та організаційні основи управління ними Організаційна структура митних підрозділів. Типова структура митниці в Україні. Види управлінських відносин і організаційних структур управління в митних органах. Повноваження митних підрозділів та митних працівників.Відповідальність працівників митниць. Організація процесу управління в системі митних органів.
Тема 4. Планувальна та прогнозно-аналітична робота митних підрозділів Поняття, зміст, організація і основні напрями прогнозно-аналітичної роботи в митних підрозділах. Визначення стратегічних цілей розвитку митної справи та застосування методики прогнозування. Основні елементи механізму прогнозування. Види прогнозів. Організація прогнозування у митних підрозділах. Чинники, які впливають на якість прогнозування. Тактичне планування діяльності митних підрозділів: напрями і методи. Чинники, які впливають на якість планування. Аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень в митних органах. Стадії процесу аналітичної роботи. Організація аналітичної роботи під час охорони митного кордону та здійснення митних процедур. Аналіз оперативної обстановки та використання його результатів в митній діяльності.
Змістовий модуль 2. Тема 5. Контроль як функція та середовище управління в митній справі Митний контроль та контроль за діяльністю митних органів: сутність і відмінності. Види, форми й методи контролю за діяльністю митних підрозділів. Принципи контролю за діяльністю митних підрозділів. Оцінка ефективності діяльності митних підрозділів: критерії, показники. Організація перевірок митниць. Основні причини і типові порушення на митницях. Відповідальність за результатами контролю діяльності митних підрозділів. Моніторинг громадської думки як непрямий метод контролю за діяльністю митних підрозділів. Громадський контроль за діяльністю митних підрозділів.
Тема 6. Система управління ризиками в митній справі Ризики у митній справі: сутність та види. Методи оцінки ризиків у митній справі та їх застосування у процесах прийняття і реалізації управлінських рішень. Врахування ризиків в управлінні діяльністю митними підрозділами. Автоматизовані системи управління ризиками. Застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю.
Тема 7. Правозастосовна, організаційно-розпорядча діяльність та робота з документами у митних підрозділах Документальне забезпечення митного менеджменту. Організація документообігу в митних органах. Контроль за виконанням наказів і розпоряджень. Порядок виконання доручень. Контроль за виконанням доручень. Відповідальність за невиконання наказів, розпоряджень, доручень. Зверненнями громадян та організацій: порядок обробки та контроль за змістом, якістю і своєчасністю надання відповіді. Організація правозастосовної діяльності в митних підрозділах. Правозастосовна діяльність у забезпеченні управління митними органами.
Тема 8. Кадровий потенціал митних підрозділів та управління ним Основні елементи роботи з митними кадрами. Регламентація процесу управління кадрами. Вимоги до митних працівників. Конкурсні засади відбору персоналу для роботи в митних підрозділах. Права та обов’язки працівників митних підрозділів. Оцінка ефективності роботи митних працівників: технології та показники. Етика поведінки працівників митних підрозділів та забезпечення дотримання етичних правил. Керівництво і лідерство в митних підрозділах. Значення керівника. Стилі керівництва. Професійна компетентність керівника. Колегіальність у митному менеджменті. Роль лідерства в митній діяльності. Формування управлінських команд.
Тема 9. Інформаційне забезпечення митної справи Сутність інформаційного забезпечення митної справи та його значення для митного менеджменту. Інформаційний обмін у митній справі: сутність, роль, напрями. Комунікації в митному менеджменті. Автоматизовані інформаційні системи в митних органах. Призначення та основні принципи побудови Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної фіскальної служби України (ЄАІС). Захист інформації та проблеми його забезпечення. Електронна митниця як багатофункціональна комплексна система. Розвиток інформаційних технологій від e-customs до i-customs.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. Карта навчальної роботи студента
з обов’язкової дисципліни «Митний менеджмент»
для студентів освітньої програми / спеціалізації «Митне адміністрування» денної форми навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Згідно з Положенням про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 25 травня 2017 р.) — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Поточний контроль результатів навчання студентів з дисципліни “Митний менеджмент” проводиться за такою схемою:
А. Результати систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу і виконанням індивідуальних завдань (дослідницько-аналітичних робіт) Оцінка знань студентів за контролем систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу включає такі складові: (1) активність та рівень знань при обговоренні питань семінарів; (2) результати виконання завдань для самостійного опрацювання; (3) участь у студентських наукових конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даної дисципліни. При контролі активності та рівня знань при обговоренні питань семінарів оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, правильність написання письмового контролю на семінарському занятті; результати пілотного опитування. Протягом семестру кожен студент з групи на семінарських заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття. Оцінювання активності роботивідбувається з градацією в 1 бал:
У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять може бути здійснено впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження; сімейні обставини тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
Б. Результати виконання контрольних модульних робіт Модульні завдання поділяються на два модулі: І модуль – контрольна модульна робота.; ІІ модуль – контрольна модульна робота. Максимально контрольна модульна робота оцінюється у 5 балів поточного контролю, якщо має місце: вичерпна відповідь на теоретичні питання, вірна арифметична відповідь при вирішенні задач; правильне та логічнеобґрунтування розрахунків і висновків, вірні відповіді на тестові завдання. Загальна оцінка 4 бали поточного контролю виставляється, якщо робота виконана на належному рівні, однак є окремі неточності у теоретичних обґрунтуваннях та висновках. Загальна оцінка 3 бали виставляється, якщо в цілому підхід до виконання завдань правильний, однак при обґрунтуванні точки зору або висновків були враховані не всі нормативно-правові акти, порушено методику розрахунку окремих показників. Загальна оцінка 2 бали виставляється, якщо має місце: невірна арифметична відповідь вирішенні задач; невірно зазначене теоретичне обґрунтування (пояснення); невірно дані посилання на нормативні акти чи вжита назва застарілого матеріалу. Мінімальна загальна оцінка в 1або0 балів поточного контролю виставляється за подані відповідні варіанти з урахуванням усіх можливих помилок або взагалі не подані студентом. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. Карта навчальної роботи студента
з обов’язкової дисципліни «Митний менеджмент»
для студентів освітньої програми / спеціалізації «Митне адміністрування» заочної форми навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни «Митний менеджмент» для студентів заочної форми навчання
Згідно з Положенням про порядок оцінювання результатів навчальної діяльності студентів (ухвалена Вченою радою КНЕУ від 25 травня 2017 р.) — завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Поточний контроль результатів навчання студентів з дисципліни “Митний менеджмент” проводиться за такою схемою:
А. Результати систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу і виконанням індивідуальних завдань (дослідницько-аналітичних робіт) Оцінка знань студентів за контролем систематичності та активності роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу включає такі складові: (1) активність та рівень знань при обговоренні питань контактних занять; (2) результати виконання завдань для самостійного опрацювання; (3) участь у студентських наукових конференціях, гуртках, конкурсах, олімпіадах з питань даної дисципліни. При контролі активності та рівня знань при обговоренні питань контактних занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, правильність написання письмового контролю на семінарському занятті; результати пілотного опитування. Протягом семестру кожен студент з групи на контактних заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття. Оцінювання активності роботи відбувається з градацією в 1 бал:
У разі пропуску порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
Б. Результати виконання контрольних модульних робіт Модульні завдання поділяються на два модулі: І модуль – контрольна модульна робота.; ІІ модуль – контрольна модульна робота. Максимально контрольна модульна робота оцінюється у 5 балів поточного контролю, якщо має місце: вичерпна відповідь на теоретичні питання, вірна арифметична відповідь при вирішенні задач; правильне та логічне обґрунтування розрахунків і висновків, вірні відповіді на тестові завдання. Загальна оцінка 4 балипоточного контролю виставляється, якщо робота виконана на належному рівні, однак є окремі неточності у теоретичних обґрунтуваннях та висновках. Загальна оцінка 3 бали виставляється, якщо в цілому підхід до виконання завдань правильний, однак при обґрунтуванні точки зору або висновків були враховані не всі нормативно-правові акти, порушено методику розрахунку окремих показників. Загальна оцінка 2 бали виставляється, якщо має місце: невірна арифметична відповідь вирішенні задач; невірно зазначене теоретичне обґрунтування (пояснення); невірно дані посилання на нормативні акти чи вжита назва застарілого матеріалу. Мінімальна загальна оцінка в 1або 0 балів поточного контролю виставляється за подані відповідні варіанти з урахуванням усіх можливих помилок або взагалі не подані студентом. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру.
4. Поточна навчальна робота студентів дистанційної форми навчання На даній спеціальності дистанційна форма навчання не передбачена
Самостійна робота студента (надалі — СРС) — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця. Перелік завдань для СРС, форми її організації та звітності, терміни виконання та кількість балів, які можна отримати за виконання завдань з СРС, визначаються кафедрою в робочій навчальній програмі дисципліни і включаються до Карти самостійної роботи студента. Карта самостійної роботи студента є основою організації СРС з дисципліни і відображає перелік конкретних форм самостійної роботи, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми дисципліни, планові терміни її складання та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Самостійна робота студентів з дисципліни охоплює такі види робіт: І вид — підготовка до поточних аудиторних занять; ІІ вид —дослідницько-аналітична робота; ІІІ вид — науково-дослідна робота; Для самостійної роботи студентів можуть використовуватися такі форми:
Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу. Ця робота проводиться студентами самостійно у позааудиторний час і передбачає вивчення лекцій, рекомендованої літератури тощо. Вона здійснюється студентами регулярно і підлягає контролю з боку викладача під час проведення семінарських занять у формі усного опитування та виконання завдань і модулів. Підготовка до семінарських, лабораторних і практичних, контактних занять. Проводиться студентами самостійно згідно з розкладом занять відповідно до планів семінарських, лабораторних і практичних занять, контактних занять, питаннями колоквіумів на основі опрацювання матеріалів та джерел. Виконання індивідуальних (дослідницько-аналітичних) завдань Індивідуальна робота студентів охоплює завдання на вибір студента. Індивідуальні завдання з дисципліни «Митний менеджмент» виконуються у наступних формах:
Пошук, підбір та оглядджерел, підготовкапрезентації за заданою тематикою здійснюється студентами у розрізі тем курсу. Студент готує дані завдання за темою, порядковий номер якої згідно програми відповідає порядковому номеру студента у списку електронного журналу наступним чином:
Готуючи огляди джерел за заданою тематикою або нормативно-правового забезпеченнямитного менеджменту, студент:
— систематизує різні погляди і підходи до вивчення досліджуваного питання. Джерела добираються самостійно; — оформлює його у друкованому вигляді (обсяг – 10-12 сторінок тексту набраного на комп’ютері, TimesNewRoman, шрифт 14, інтервал 1,5). Структура огляду: титульна сторінка, основний текст, висновки, список опрацьованої літератури. Вимоги до підготовки публікації у фаховому виданні формуються редакційною колегією. Студент погоджує з викладачем тему публікації, її зміст та проходить перевірку на наявність плагіату.
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Під час контролю виконання індивідуальних завдань (дослідницько-аналітичних робіт) оцінці підлягають: підготовка огляду нормативно-правового забезпечення митного менеджменту; пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою; підготовка презентації за заданою тематикою; підготовка публікації у фаховому виданні за результатами власних наукових досліджень з проблематики митного менеджменту. Студент обирає один із наведених видів індивідуальних завдань. Оцінювання індивідуальних завдань відбувається з градацією в 1 бал. Максимальна кількість балів – 10. Критеріями оцінки презентації є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність, вичерпність розкриття теми, коректність оформлення. Критеріями оцінки оглядів є кількість опрацьованих літературних джерел і нормативних актів, якість систематизації матеріалу, коректність оформлення.
Підсумковий контроль з дисципліни «Митний менеджмент» проводиться у формі іспиту. Структура екзаменаційного білетувключає 5 теоретичних завдань, серед яких обов’язково містяться теоретичні та тестові, а також на вибір розробника білетів – розрахункові або ситуаційні. На іспит виносяться вузлові питання, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішення аналітичних завдань тощо.
6.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента
На іспиті оцінюванню підлягають: – володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; – вміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні ситуаційних задач; – вміння продемонструвати креативність та системність знань, володіння сучасними методами, методиками при вирішенні практичних питань. Іспит проводиться за розкладом, що доводиться до студентів через деканат. Студенти на іспит приходять із заліковими книжками та студентськими квитками. Ті студенти, які з об’єктивних причин їх не мають, можуть пред’явити паспорт чи інший документ, що підтверджує особу. Іспити проводяться в письмовій формі по білетах, які складаються кафедрою. Номер білета записується в бланк письмової роботи.
Оцінювання екзаменаційного завданняздійснюється за шкалою 0, 2, 4, 6, 8, 10 балів залежно від рівня знань. Максимальна оцінка за виконання завдань на іспиті складає 50 балів. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни не може перевищувати 100 балів і складається з суми балів отриманих за результатами поточного контролю знань студента, та на іспиті. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю (загальна підсумкова оцінка). Порядок переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу ECTS:
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
Екзаменаційний білет може включати такі завдання
А. Митним кодексом В. Податковим кодексом С. Державною фіскальною службою України D. Вірної відповіді немає Е. Усі відповіді вірні 4.2. ………………………………………………………. 4.3………………………………………………………… 5. Ситуаційна або розрахункова задача(зміст залежить від чинного на момент іспиту законодавства).
7.Рекомендовані інформаційні джерела Основні
Додаткові
Електронні ресурси
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет фінансів Кафедра фінансів Кафедра страхування
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи «01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
«Ринок фінансових послуг»
Київ – 2019
Розробники: Стеценко Б.С. к.е.н., доцент, доцент кафедри страхування e-mail: stetbog@ukr.net
Кривошлик Т.Д., к.е.н., доцент, професор кафедри страхування e-mail: tatiana.dk@ukr.net
© Б.С. Стеценко Т.Д. Кривошлик, 2019 © КНЕУ, 2019
Навчальна дисципліна «Ринок фінансових послуг» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Анотація навчальної дисципліни Дисципліна «Ринок фінансових послуг» має прикладний характер. Вона формує загальну систему теоретичних і концептуальних підходів до процесу надання та споживання фінансових послуг, а також розвиває ряд практичних навичок і вмінь, які дозволяють студентам згодом застосовувати на практиці підходи до використання фінансових послуг у фінансовій діяльності. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни: Дисципліни: «Ринок фінансових послуг» як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як: «Фінанси», «Фінансовий ринок», «Страхування», «Інвестування», «Похідні фінансові інструменти», «Торгівля цінними паперами», «Управління фінансовими активами», «Фінансовий аналіз», «Корпоративні фінанси». Мета вивчення дисципліни – формування у студентів відповідних компетентостей щодо прагматичних аспектів управління фінансами за допомогою послуг фінансових посередників, функціонування ринку фінансових послуг, а також споживчого аналізу цих послуг. Завдання (навчальні цілі) дисципліни:
Предметом дисципліни є специфічна сфера відносин, які виникають в процесі руху фінансових ресурсів між державою, юридичними і фізичними особами, що опосередковується спеціалізованими фінансовими установами.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ РОЗВИТКУ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ ТА ЙОГО РОЛЬ В ЕКОНОМІЦІ
Тема 1. Поняття фінансових послуг та ринку фінансових послуг.
Предмет науки «Ринок фінансових послуг». Передумови виникнення фінансового посередництва та ринку фінансових послуг. Рух фінансових потоків в економіці. Первинні суб’єкти фінансового ринку (домогосподарства, підприємства, держава та органи місцевого самоврядування). Попит і пропозиція фінансових ресурсів. Фінансові активи та фінансові зобов’язання. Основні різновиди взаємовідносин між первинними суб’єктами фінансового ринку щодо руху фінансових активів та виникнення фінансових зобов’язань. Основні проблеми функціонування фінансових ринків за відсутності фінансових посередників. Роль та функції ринку фінансових послуг. Ринок фінансових послуг та його роль в економіці. Макро- та мікроекономічний ефект від функціонування ринку фінансових послуг. Особливості реалізації розподільчої функції фінансів в системі економічних відносин на ринку фінансових послуг. Перерозподіл фінансових фондів. Забезпечення та прискорення руху фінансових потоків в економіці. Перетворення заощаджень в інвестиції. Зниження ризиків по операціям з фінансовими активами. Зменшення витрат на забезпечення руху фінансових потоків в економіці. Особливості реалізації контрольної функції фінансів в системі економічних відносин на ринку фінансових послуг. Прямий та опосередкований контроль за фінансовими операціями.
Тема 2. Поняття фінансового посередництва, його класифікація
Поняття фінансового посередництва. Спрощене поняття фінансового посередництва. Комплексне поняття фінансового посередництва. Виникнення та розвиток фінансового посередництва. Класифікація послуг фінансових посередників. Транзакційні (трансляційні) послуги та їх характеристика. Функції та зобов’язання фінансового посередника при наданні транзакційних послуг. Трансформаційні послуги фінансових посередників та їх характеристика. Функції та зобов’язання фінансового посередника при наданні трансформаційних послуг. Порівняльна характеристика транзакційних та трансформаційних послуг. Фінансові послуги з управління ризиком. Види ризиків по операціям з фінансовими активами. Перейняття ризиків по фінансових операціях. Функції та зобов’язання фінансового посередника при наданні послуг з управління ризиком. Порівняльна характеристика страхових послуг та послуг з хеджування ризиків. Додаткові послуги. Види додаткових послуг та їх зв’язок з основними фінансовими послугами. Функції та зобов’язання фінансового посередника при наданні додаткових послуг. Особливості регулювання надання додаткових послуг. Склад суб’єктів ринку фінансових послуг. Класифікація суб’єктів ринку фінансових послуг: за формою (фізичні особи, підприємства, держава); за функціями (емітенти, інвестори, фінансові установи, інститути інфраструктури ринку фінансових послуг). Споживачі та офференти фінансових послуг. Класифікаційні ознаки суб’єктів ринку фінансових послуг та їх застосування для визначення умов їх діяльності на ринку.
Тема 3. Інституційна структура ринку фінансових послуг
Поняття інституційної структури ринку фінансових послуг та основи її побудови. Історичні, економічні та правові фактори формування інституційної структури ринку фінансових послуг. Системоутворюючі фінансові послуги. Банківська система. Універсальні банки. Фактори обмеження обсягів операцій універсальних банків на ринку фінансових послуг. Спеціалізовані банки. Причини та напрямки спеціалізації банківських установ. Небанківські фінансові установи. Кредитні спілки. Факторингові компанії. Лізингові компанії. Ломбарди. Фінансові компанії. Компанії з управління активами. Інвестиційні трасти. Інвестиційні фонди. Пенсійні фонди. Страхові компанії. Інші види небанківських фінансових інститутів. Інститути інфраструктури ринку фінансових послуг. Специфічні фінансові послуги суб’єктів інфраструктури ринку фінансових послуг. Фінансові послуги депозитарних установ. Фінансові послуги організаторів торгівлі. Значення та цілі інституційного структурування ринку фінансових послуг. Інституційне структурування ринку фінансових послуг як основа регулювання діяльності надавачів фінансових послуг. Принципи обмеження поєднання діяльності з надання різних фінансових послуг.
Тема 4. Сегментарна структура ринку фінансових послуг Сегментарна структура ринку фінансових послуг. Сек’юритизовані та несек’юритизовані фінансові послуги. Фінансові послуги на ринку грошей. Суб’єкти ринку грошей. Інструменти ринку грошей. Функції ринку грошей. Потреби споживачів послуг на ринку грошей. Фінансові послуги на валютному ринку. Суб’єкти валютного ринку. Поняття валюти. Функції валютного ринку. Потреби споживачів послуг на валютному ринку. Фінансові послуги на ринку позичкового капіталу. Суб’єкти ринку позичкового капіталу. Інструменти ринку позичкового капіталу. Роль ринку позичкового капіталу в процесі трансформації накопичень в інвестиційні ресурси. Потреби споживачів послуг на ринку середньо та довгострокових кредитів. Фінансові послуги на фондовому ринку. Суб’єкти фондового ринку. Інструменти фондового ринку. Значення фондового ринку в процесі накопичення капіталу. Потреби споживачів послуг на фондовому ринку. Фінансові послуги з управління ризиком. Суб’єкти ринку послуг з перейняття ризику. Ринок страхових послуг. Інструменти ринку страхових послуг. Місце та роль страхового ринку в процесі руху фінансових фондів. Ринок послуг з хеджування ризику. Інструменти ринку послуг з хеджування ризику. Місце та роль ринку послуг з хеджування ризику в процесі руху фінансових фондів та в структурі грошового, валютного, кредитного та фондового ринків. Додаткові фінансові послуги. Інформаційно-аналітичне та консультаційне забезпечення суб’єктів ринку фінансових послуг. Вплив інформації на рух фінансових активів на грошовому, валютному, кредитному та фондовому ринках. Значення та цілі сегментарного структурування ринку фінансових послуг. Сегментарне структурування ринку фінансових послуг як основа здійснення регуляторного впливу, спрямованого на задоволення потреб споживачів фінансових послуг.
Тема 5. Фінансові послуги на ринку грошей
Структура грошового ринку. Паралельні ринки. Дисконтний ринок. Обслуговування розрахункових операцій фінансовими посередниками. Розрахунки платіжними інструментами. Види рахунків. Форми розрахунків. Платіжні системи. Платіжні картки. Поміщення капіталу в фінансово-кредитних установах. Депозитні послуги. Ощадні послуги. Особливості депозитних послуг кредитних спілок. Послуги інвестиційних фондів грошового ринку. Послуги зі страхування життя як спосіб вкладання капіталу. Послуги недержавних пенсійних фондів. Короткострокове кредитування. Види короткострокового кредитування. Міжбанківське та міжфірмове кредитування. Операції з інструментами грошового ринку. Сек’юритизація фінансових послуг на грошовому ринку. Операції з комерційними векселями. Операції з банківськими металами. Державні фінансові інститути на грошовому ринку. Державні фінансово-кредитні установи. Операції з державними платіжними інструментами. Операції та ціноутворення на дисконтному ринку. Послуги з вторинного обігу несек’юритизованих фінансових активів. Факторинг. Вторинний ринок грошових цінних паперів та платіжних інструментів.
Тема 6. Фінансові послуги на фондовому ринку
Структура ринку послуг на фондовому ринку Фінансування операцій з емісії цінних паперів. Види обслуговування емісійних операцій на фондовому ринку. Андеррайтинг. Емісійна діяльність держави на фондовому ринку. Обслуговування випуску та обігу облігацій державних позик та бюджетна політика держави. Посередницькі послуги при вкладанні капіталу в цінні папери. Брокерські послуги торговців цінними паперами. Строкові операції з цінними паперами. Управління інвестиціями в цінні папери. Управління цінними паперами . Довірче управління фінансовими активами. Схеми колективного інвестування: інвестиційні та пенсійні фонди. Управління активами інвестиційних та пенсійних фондів. Фінансові послуги депозитарних установ. Випуск та обіг депозитарних розписок. Посередництво при кредитуванні цінними паперами. Фінансові послуги фондових бірж.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. РИНОК СТРАХОВИХ ПОСЛУГ
Тема 7. Ринок страхових послуг України: його інституційна та продуктова структура
Зміст поняття «страхові послуги». Економічна природа страхової послуги. Ознаки страхової послуги. Вартість страхової послуги. Співвідношення понять «страхова послуга» та «страховий продукт». Ринок страхових послуг: поняття, сутність та місце на ринку фінансових послуг. Класифікація ринків страхових послуг. Інституційна структура ринку страхових послуг. Страхові компанії, страхувальники, застраховані, страхові посередники, об’єднання страховиків, оцінювачі ризиків та збитків, орган нагляду за страховою діяльністю. Продуктова структура ринку страхових послуг. Ринок страхування життя. Ринок загального страхування. Ринок автотранспортного страхування. Основні показники розвитку ринку страхових послуг. Сегмент страхових послуг фізичним особам. Сегмент страхових послуг юридичним осо бам. Соціально-економічне значення ринку страхових послуг у захисті майнових інтересів фізичних та юридичних осіб.
Тема 8. Конкуренція на ринку страхових послуг
Конкуренція: поняття, сутність та роль у ринковій економіці. Конкуренція на ринку страхових послуг. Види конкуренції на ринку страхових послуг. Основні показники оцінки конкуренції на ринку страхових послуг. Коефіцієнт ринкової концентрації на ринку страхових послуг. Індекс Герфіндаля-Гіршмана на ринку страхових послуг. Страховики - лідери за різними сегментами ринку страхових послуг. Вплив процесів глобалізації на розвиток ринку страхових послуг України.
Тема 9. Послуги ринку страхування життя
Послуги ринку страхування життя. Змішане страхування життя. Страхування дітей. Довічне страхування. Програми довгострокового страхування життя: «Універсальна програми накопичення», «Здорове майбутнє», «Захист і вигода», «Європейський Студент», «Золотий запас», «Актив», «Універсал», «Дитина». Особливості андерайтингу за послугами (програмами) страхування життя. Етапи андерайтингу. Оцінка ризику (експертиза заяви на страхування, виявлення ризиків, відбір ризиків, кількісна оцінка ризику). Вирішення питання щодо прийняття об’єкта на страхування. Визначення конкретних умов договору: об’єкти страхування, страхові ризики, винятки із відповідальності страховика, строк страхування, страхова сума, франшиза. Визначення тарифних ставок та розрахунок страхової премії. Укладення договору страхування життя. Форми і способи сплати страхової премії. Термін і територія дії договору страхування. Виконання страховиками зобов’язань за договорами страхування життя. Дії страхувальника у разі настання страхового випадку. Заява про страховий випадок. Страховий акт. Підходи до визначення страхових і викупних сум, порядок їх виплати страхувальнику, спадкоємцям або визначеним для цього особам. Документи, необхідні для страхової виплати. Виплата страхових сум. Причини відмови у страховій виплаті. Послуги страхування додаткової пенсії. Особливості андерайтингу у страхуванні додаткової пенсії.
Тема 10. Послуги ринку загального страхування
Послуги ринку загального страхування. Програми страхування автотранспортних засобів: «Каско Стандарт», «Каско 50/50», «Каско яма», «Каско до першого страхового випадку», «Економ», «Еліт», «Каско Смарт» (телематика). Особливості андерайтингу за програмами страхування автотранспортних засобів. Етапи андерайтингу. Оцінка ризику (експертиза заяви на страхування, виявлення ризиків, відбір ризиків, кількісна оцінка ризику). Вирішення питання щодо прийняття об’єкта на страхування. Визначення конкретних умов договору: об’єкти страхування, страхові ризики, винятки із відповідальності страховика, строк страхування, страхова сума, франшиза. Визначення тарифних ставок та розрахунок страхової премії. Укладення договору страхування автотранспортних засобів. Форми і способи сплати страхової премії. Термін і територія дії договору страхування. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків за договором страхування автотранспортних засобів. Дії страхувальника у разі настання страхового випадку. Заява про страховий випадок. Страховий акт. Аварійний сертифікат. Аварійний комісар: права та обов’язки. Підходи до визначення розміру збитку у разі знищення, пошкодження чи викрадення застрахованого автотранспортного засобу. Визначення страхового відшкодування. Взаємозалежність між страховим відшкодуванням, збитком та страховою сумою. Подвійне страхування. Документи, необхідні для страхової виплати. Виплата відшкодування. Суброгація. Регресний позов до осіб, винних у настанні страхового випадку. Причини відмови у страховій виплаті. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Андерайтинг та механізм здійснення страхових виплат у страхуванні цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.
Послуги страхування майна від вогню, стихійних лих та перерв у виробництві. Програми страхування майна: «Обачний підприємець», «Безпечна ресторація», «Надійний господар», «Потопа.Net», «Моє майно». Страхування від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна. Особливості андерайтингу та страхових виплат у страхуванні майна.
Послуги агрострахування. Страхування врожаю сільськогосподарських культур. Страхування тварин. Андерайтинг та страхові виплати в агрострахуванні. Послуги страхування банківських ризиків. Страхування ризику непогашення кредиту. Страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту. Андерайтинг та страхові виплати у страхуванні банківських ризиків.
Послуги страхування здоров’я. Послуги медичного страхування: страхування здоров’я на випадок хвороби; безперервне страхування здоров’я; медичне страхування громадян, які виїжджають за кордон. Послуги страхування від нещасних випадків: форми та види страхування. Особливості андерайтингу та страхових виплат у страхуванні здоров’я.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
2.1. Карта навчальної роботи студента
Карта самостійної роботи студентів є основою в організації самостійної роботи студента з дисципліни «Ринок фінансових послуг». Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види семінарських (практичних) занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Зокрема, до самостійної роботи за цією дисципліною належать: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення тем для самостійного опрацювання; - підготовку до семінарських (практичних) занять; - підготовку до контрольних (модульних) робіт; - виконання розрахункових завдань; - виконання тестових завдань; - вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - аналіз конкретної виробничої ситуації (Case study).
На початку вивчення дисципліни «Ринок фінансових послуг» кожний студент повинен роздрукувати для себе “Карту навчальної роботи студента” (табл. 1).
Таблиця 1 КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) «Ринок фінансових послуг» для студентів освітньо-професійної програми «Фінанси», «Митне адміністрування», «Страхування та ризик менеджмент», «Банківський менеджмент», «Фінансовий менеджмент і контролінг», «Інвестиційний менеджмент» денна форма навчання
*За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з дисципліни — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
2.2. Критерії оцінювання поточних результатіввивчення дисципліни
При поточному контролі результатів навчання студентів під час вивчення дисципліни «Ринок фінансових послуг» оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме: - відповіді (виступи) на аудиторних заняттях (від 0 до 30 балів, які розподіляються: за модулем №1 від 0 до 15 балів; за модулем № 2 від 0 до 15 балів); - результати виконання двох контрольних (модульних) робіт (від 0 до 10 балів, з них за модулем № 1 від 0 до 5 балів; за модулем № 2 від 0 до 5 балів); - виконання двох індивідуальних завдань самостійної роботи – (від 0 до 10 балів, з них за модулем № 1 від 0 до 5 балів; за модулем № 2 від 0 до 5 балів). Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 50 балів. При відповідях (виступах) на аудиторних заняттях оцінці підлягає:
Виходячи з максимальної кількості балів за роботу під час семінарських (практичних, тренінгових) занять з дисципліни за семестр, визначеної в порядку оцінювання знань студентів – 30 балів, а також реальної кількості занять, відведених відповідно до навчального плану на даний вид робіт (за виключенням занять для проведення модульних робіт), визначається максимальна кількість балів, яку студент може набрати на одному занятті. При цьому, максимальна кількість балів диференціюється залежно від складності матеріалу заняття, навчальних завдань, що пропонуються студентам, та різного переліку компетенцій, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять.
Критерії оцінювання знань на аудиторних заняттях:
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Відмінний рівень – студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; правильно розв’язує задачі або без помилок дає відповіді на тестові завдання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників, лекційного курсу. Добрий рівень – студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулювання термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посилання на конкретні періоди і дати; допускає незначні помилки у розрахунках задач або відповідях на тестові завдання; питання викладене недостатньо глибоко, в стислій формі. Задовільний рівень – студент в цілому володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені окремі суттєві помилки у формулюванні термінів і категорій, у розв’язуванні задач або відповідях на тестові завдання, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене не глибоко, в занадто стислій формі. Незадовільний рівень – студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Невірно розв’язує задачі за темою курсу або дає неправильні відповіді на тестові завдання.
Протягом семестру з дисципліни «Ринок фінансових послуг» передбачено проведення двох контрольних (модульних) робіт. Завдання для контрольних (модульних) робіт складаються з 4-х завдань; перше і друге завдання - теоретичні питання, третє завдання - тестове завдання, четверте завдання – ситуаційне.
Зразок контрольної (модульної) роботи Теоретичні питання: 1. Основні показники оцінки конкуренції на ринку страхових послуг. 2. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків за договором страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ. 3.Тестове завдання. 3.1. Що таке страхова послуга? а/ форма захисту об’єктів страхування від дії ризиків; б/ страхове відшкодування; в/ боргове зобов’язання страховика. 3.2. У страхуванні автотранспортних засобів страхувальниками можуть бути: а/ тільки власники автотранспортних засобів юридичні особи; б/ тільки власники автотранспортних засобів фізичні особи; в/ тільки особи, які використовують автотранспортних засобів на правах оренди; г/ юридичні і фізичні особи, власники автотранспортних засобів. 3.3. Контроль за наявністю страхового полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів на території України здійснюється: а/ Міністерством фінансів; б/ підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій; в/ органами Державна прикордонна служба України; г/ підрозділами Національної поліції. 3.4. Суб’єктом страхового сертифікату «Зелена картка» не є: а/ МТСБУ; б/ страховик; в/ страхувальник; г/ автомагазин. 3.5. Вартість поліса «Зелена картка» встановлює МТСБУ і залежить від: а/ статі страхувальника; б/ типу транспортного засобу; в/ періоду страхування; г/ стану здоров’я страхувальника; д/ країни відвідування. 4.Ситуаційне завдання. Легковий автомобіль застрахований на 1 рік, на умовах повного каско, на суму 510,0 тис грн. Страховий тариф за договором становить 8,0%, безумовна франшиза – 5,5%, при якій надається знижка з тарифу – 5,5%. Розрахувати розмір страхової премії та страхового відшкодування за договором страхування «авто-каско», якщо фактичний збиток страхувальника внаслідок страхового випадку: вар. а) 72,6 тис грн; вар. б) 12,3 тис грн.
Контроль виконання контрольної (модульної) роботи
При виконанні модульних завдань оцінюванню підлягають: відповіді на теоретичні питання; результати тестування; результати ситуаційних завдань. Оцінка виконання кожної контрольної модульної роботи визначається у балах: 5, 4, 3, 0, зокрема: “5“ балів виставляється при правильній відповіді на 4 завдання модуля; “4” балів виставляється при правильній відповіді на 3 завдання модуля або є незначні зауваження в 1завданні; “3” бали виставляється при правильній відповіді на 2 завдання модуля але є значні зауваження в завданні; “
Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти навчальної роботи студентів. Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, модульні контрольні роботи, інші види робіт, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість. У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
3.1. Карта навчальної роботи студента
Карта навчальної роботи студентів є основою в організації самостійної роботи студента з дисципліни «Ринок фінансових послуг». Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види контактних занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Зокрема, до навчальної роботи за цією дисципліною належать: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення тем для самостійного опрацювання; - підготовку до контактних занять; - підготовку до контрольних (модульних) робіт; - виконання розрахункових завдань; - виконання тестових завдань; - вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - аналіз конкретної виробничої ситуації (Case study).
На початку вивчення дисципліни «Ринок фінансових послуг» кожний студент повинен роздрукувати для себе “Карту навчальної роботи студента” (табл. 2). Таблиця 2 КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) «Ринок фінансових послуг» для студентів освітньо-професійної програми «Фінанси», «Митне адміністрування», «Страхування та ризик менеджмент», «Банківський менеджмент», «Фінансовий менеджмент і контролінг», «Інвестиційний менеджмент» заочна форма навчання
*За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з дисципліни — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
3.2. Критерії оцінювання поточних результатіввивчення дисципліни
При поточному контролі результатів навчання студентів заочної форми навчання під час вивчення дисципліни «Ринок фінансових послуг» оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички тощо), а саме: - відповіді (виступи) на аудиторних (контактних) заняттях (максимальна оцінка – 20 балів, які розподіляються: за модулем №1 від 0 до 10 балів; за модулем № 2 від 0 до 10 балів); - результати виконання двох контрольних (модульних) робіт - 5 балів, з них за модулем № 1 від 0 до 3 балів; за модулем № 2 від 0 до 2 балів). При контролі роботи на аудиторних заняттях оцінці підлягає:
Виходячи з максимальної кількості балів за поточну роботу під час контактних (тренінгових) занять з дисципліни за семестр, визначеної в порядку оцінювання знань студентів – 20 балів, а також реальної кількості занять, відведених згідно з навчальними планами на даний вид робіт (за виключенням занять для проведення модульних робіт), визначається максимальна кількість балів, яку студент може набрати на одному занятті. При цьому, максимальна кількість балів диференціюється залежно від складності матеріалу заняття, навчальних завдань, що пропонуються студентам, та різного переліку компетенцій, які повинні сформуватися у студентів під час даного виду занять. Критерії оцінювання знань на аудиторних (контактних) заняттях:
Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів
Відмінний рівень – студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; правильно розв’язує задачі або без помилок дає відповіді на тестові завдання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників, лекційного курсу. Добрий рівень – студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулювання термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посилання на конкретні періоди і дати; допускає незначні помилки у розрахунках задач або відповідях на тестові завдання; питання викладене недостатньо глибоко, в стислій формі. Задовільний рівень – студент в цілому володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені окремі суттєві помилки у формулюванні термінів і категорій, у розв’язуванні задач або відповідях на тестові завдання, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене не глибоко, в занадто стислій формі. Незадовільний рівень – студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Невірно розв’язує задачі за темою курсу або дає неправильні відповіді на тестові завдання.
Протягом вивчення дисципліни «Страхові послуги» передбачено проведення двох контрольних (модульних) робіт. Перша контрольна (модульна) робота проводиться за темами 1-6; друга – за темами 7-10 відповідно до тематичного плану дисципліни на контактних заняттях у ІІ семестрі. Поточний контроль за результатами виконання контрольної (модульної) роботи передбачає оцінювання теоретичних знань та практичних умінь і навичок, які студент набув після опанування навчального матеріалу за дисципліною «Ринок фінансових послуг». Роботи проводяться два рази на контактних заняттях. При виконанні контрольної (модульної) роботи оцінці підлягають: - відповіді на теоретичні питання; - результати тестування; - розв’язання задач; - розв’язання практичних ситуацій (кейсів) тощо. Завдання для модульного контролю складаються з 4-х завдань; перше і друге завдання - теоретичні питання, третє завдання - тестове завдання, четверте завдання – ситуаційне. Зразок контрольної (модульної) роботи Теоретичні питання. 1. Форми надання та види страхових послуг. 2. Особливості андерайтингу за послугами (програмами) пенсійного страхування. 3.Тестове завдання. 3.1. Страхова сума за договором страхування автотранспортних засобів визначається: а/ виходячи з будь-якого розміру, заявленого страхувальником; б/ у межах реальної ринкової вартості; в/ виходячи з витрат на ремонт у разі пошкодження. 3.2. Які фактори впливають на розмір тарифних ставок при страхуванні автотранспортних засобів? а/ тип автотранспортного засобу; б/ наявність охорони автотранспортного засобу; в/ сімейний стан страхувальника; г/ використання франшизи. 3.3. За договором страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів страховик відшкодовує збитки: а/ за пошкоджене майно, що містилося у транспортному засобі страхувальника; б/ за знищене майно третьої особи; в/ за забруднення об’єктів навколишнього середовища; г/ за шкоду заподіяну здоров’ю третіх осіб. 3.4. Контроль за наявністю страхового полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів на території України здійснюється: а/ Міністерством фінансів; б/ підрозділами Міністерства з надзвичайних ситуацій; в/ органами Державна прикордонна служба України; г/ підрозділами Національної поліції. 3.5. Які страхові випадки при обов’язковому страхуванні від нещасних випадків на транспорті? а/ смерть внаслідок нещасного випадку; б/ захворювання; в/ стихійно лихо; г/ дожиття до закінчення строку дії договору страхування; д/ тимчасова втрата працездатності внаслідок нещасного випадку. 4.Ситуаційне завдання. Відправник небезпечного вантажу, перевізник та його одержувач відповідно до чинного законодавства уклали договір страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів. У результаті настання страхового випадку (під час другого перевезення) нанесена шкода навколишньому природному середовищу у розмірі 20,04 тис. грн.. та майну третіх осіб на суму 18,7 тис. грн.. (у тому числі першій особі – 9,6 тис. грн., другій особі – 9,1 тис. грн.). Договір страхування укладено щодо шести перевезень автомобільним транспортом. Вантаж, що перевозиться, відноситься до 9 класу небезпеки. Визначити: 1) розміри страхових платежів, які повинні сплатити страхувальники, якщо за одне перевезення транспортується 1 тонна вантажу; 2) суму страхових виплат за наслідками настання страхового випадку.
Контроль виконання контрольної (модульної) роботи
При виконанні модульних завдань оцінюванню підлягають: відповіді на теоретичні питання; результати тестування; результати ситуаційних завдань. Оцінка виконання кожної контрольної модульної роботи визначається у балах: контрольна (модульна) робота № 1 оцінюється максимально у 3 бали (диференціація балів представлена у таблиці нижче) і контрольна (модульна) робота № 2, яка оцінюється максимально у 2 бали (диференціація балів представлена у таблиці нижче).
Шкала оцінювання завдань контрольної (модульної) роботи
“ “1” (0,5) балів виставляється при правильній відповіді на 1-2 завдання модуля і присутні суттєві помилки в інших завданнях; “2” (1) балів виставляється при правильних відповідях на 3 завдання контрольної (модульної) роботи або якщо у завданнях є незначні помилки; “3” (2) балів виставляється при правильній відповіді на всі завдання модуля.
Результати поточної успішності студентів є показником рівня засвоєння ними робочої навчальної програми та виконання вимог Карти навчальної роботи студентів. Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно), вважається таким, що не виконав вимоги робочої навчальної програми з дисципліни, передбаченої індивідуальним навчальним планом, і отримує з дисципліни незадовільну оцінку. Він має право за власною заявою опанувати цю дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи згідно з діючими в Університеті положеннями. Під час таких занять студент має виконувати завдання для самостійної роботи, модульні контрольні роботи, інші види робіт, передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни та набрати від 21 до 50 балів (включно). Бали у кількості 21 і більше є підставою для допуску студента до екзамену за білетами, які містять 5 екзаменаційних завдань. Студент, який набрав за результатами поточного контролю від 0 до 20 балів (включно) і не бажає опановувати дисципліну в наступному семестрі понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи, не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість. У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
4.1. Карта навчальної роботи студента
Карта навчальної роботи студентів дистанційної форми навчання є основою в організації СРС за дисципліною «Ринок фінансових послуг». Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. Зокрема, навчальна робота за цією дисципліною охоплює такі форми: - підготовка до занять;
за модулем № 2: аналітичний звіт з використанням інтернет-ресурсів. Перелік завдань для студентів дистанційної форми навчання представлений у Карті навчальної роботи студентів. Карта навчальної роботи студентів є основою в організації самостійної роботи студента з дисципліни «Ринок фінансових послуг». Вона відображає перелік конкретних форм самостійної роботи студента, види дистанційних занять, види навчальних робіт, які необхідно виконати студенту відповідно до робочої навчальної програми та кількість балів, які можна отримати за виконання цих робіт. У процесі самостійної роботи студенти дистанційної форми навчання використовують конспект лекцій, рекомендовану основу і додаткову літературу, законодавчі і нормативні документи. При цьому студенти: — вивчають матеріал, що був поданий викладачем; — опановують програмні питання по кожній темі, знаходять відповіді на тести та розв’язують задачі за темами дисципліни; — виконують та презентують різні ситуації (проблеми); — систематизують вивчений матеріал перед виконанням підсумкового модульного контролю. На початку вивчення дисципліни «Ринок фінансових послуг» кожний студент повинен роздрукувати для себе «Карту навчальної роботи студента» (табл. 3). Таблиця 3 КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) «Ринок фінансових послуг» для студентів освітньо-професійної програми «Фінанси», «Митне адміністрування», «Фінансовий менеджмент і контролінг» дистанційна форма навчання
*За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь студентів у роботі наукових конференцій, студентських наукових гуртків та проблемних груп, підготовці публікацій, участь у Всеукраїнських олімпіадах і конкурсах та Міжнародних конкурсах тощо понад обсяги завдань, які встановлені робочою навчальною програмою з дисципліни — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
4.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
При поточному контролі результатів навчання студентів дистанційної форми навчання під час вивчення дисципліни «Ринок фінансових послуг» оцінці підлягають результати навчання, що виявляються через набуті компетентності (знання, уміння, навички), а саме:
Максимальна сума балів поточного контролю знань студентів становить 50 балів, які розподіляються так: - за відповіді під час занять в дистанційному режимі (на форумах, у чатах, у Skype тощо) – 30 бал., які розподіляються: за модулем №1 від 0 до 15 балів; за модулем № 2 від 0 до 15 балів; - за контрольну (модульну) роботу в дистанційному режимі – 10 бал., з них за модулем № 1 від 0 до 5 балів; за модулем № 2 від 0 до 5 балів); - за виконання індивідуального самостійного завдання – 10 бал., з них за модулем № 1 від 0 до 5 балів; за модулем № 2 від 0 до 5 балів. Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 50 балів.
Критерії оцінки відповідей студентів під час занять у дистанційному режимі та виконання індивідуальних завдань самостійної роботи
Критерії оцінки теоретичних питань (обговорення дискусійних чи проблемних питань): Найвищий бал (відмінно) - студент дає обґрунтовані, глибокі та теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; демонструє здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; демонструє знання законодавчо-нормативних актів України, підручників, посібників. Середній бал (задовільно) - студент володіє знаннями матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань були допущені помилки, у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладено недостатньо глибоко, у занадто стислій формі. Незадовільно - студент зовсім не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. У відповіді відсутні необхідні докази та аргументи. Зроблені висновки не відповідають загальновизначеним, є помилковими. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає змісту питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Відповідь є повністю ідентичною відповіді іншого студента на це ж саме питання.
Найвищий бал (відмінно) - студент дає повну, вичерпну відповідь. Вона складається з правильного арифметичного результату; доцільного і логічного теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків; вірного посилання (за необхідністю) на відповідні законодавчі та нормативні акти; середній бал (задовільно) - студент розв`язує завдання без теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків; або теоретичне обґрунтування зроблене, хід розв`язання вірний, але є арифметична помилка у розрахунках; незадовільно - студент зовсім не розв`язує завдання або розв`язує його невірно; опис та розв`язок є повністю ідентичним опису і розв`язку задачі іншим студентом або не відповідає умовам завдання.
найвищий бал (відмінно) - студент дав правильну відповідь на всі питання тестового завдання або допустив одну незначну помилку; середній бал (задовільно) - студент дав правильну відповідь не менше ніж на 50% тестових завдань; незадовільно - студент не дав правильних відповідей на жодне питання завдання або відповів правильно менше ніж на 50% завдань.
Результати оцінювання всіх складових поточного контролю фіксуються в електронному журналі обліку навчальної роботи студентів академічної групи. У разі пропуску з поважних причин аудиторних занять студент денної форми навчання має право їх відпрацювати за графіком консультацій. Відпрацювання аудиторних занять можуть бути здійснені впродовж 2-х тижнів (14 календарних днів), починаючи з моменту, коли студент має знову приступити до занять (завершилася дія відповідної поважної причини), але не пізніше дня початку залікового тижня у відповідному семестрі. Поважними причинами пропуску студентом аудиторних занять можуть бути хвороба, виклик до суду, правоохоронних органів чи до військового комісаріату; відрядження тощо, що мають бути підтверджені документально — лікарняний, медична довідка, повістка, тощо. Порядок відпрацювання пропущених занять визначає викладач.
5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
5.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів: набуття додаткових знань, перевірка отриманих знань на практиці, вироблення фахових та дослідницьких вмінь та навичок. Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання для самостійної роботи виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. Студенти денної форми навчання, відповідно до Карти навчальної роботи студента (табл. 1), виконують такі індивідуальні завдання: за модулем № 1 «Основи розвитку ринку фінансових послуг та його роль в економіці»: (за вибором студента виконується 1 завдання)
За модулем № 2 «Ринок страхових послуг»: (за вибором студента виконується 1 завдання) 1) презентація; 2) аналітичний звіт з використанням Інтернет-ресурсів. 3) Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри страхування Студенти заочної форми навчання у міжсесійний період, відповідно до Карти навчальної роботи студента (табл. 2), виконують такі індивідуальні завдання: За модулем № 1 «Основи розвитку ринку фінансових послуг та його роль в економіці» 1. написання доповіді та участь в науковій конференції 2. експертна оцінка з проблемних питань за відповідною тематикою 3. підготовка презентації для участі в мозковому штурмі, дискусії За модулем № 2 «Ринок страхових послуг»: 1. Контрольна (домашня) робота за заданою тематикою. 2. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри страхування. Студенти дистанційної форми навчання, відповідно до Карти навчальної роботи студента (табл. 3, виконують такі індивідуальні завдання: За модулем № 1 «Основи розвитку ринку фінансових послуг та його роль в економіці» (за вибором студента виконується 1 завдання) 1. Експертна оцінка з проблемних питань за відповідною тематикою 2. Підготовка презентації для участі в мозковому штурмі, дискусії За модулем № 2 «Ринок страхових послуг»: 1. Аналітичний звіт з використанням Інтернет - ресурсів 2. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри страхування*
Індивідуальні завдання повинні бути представлені на кафедру фінансів (за модулем № 1) та кафедру страхування (за модулем № 2) своєчасно у відповідності до існуючих вимог індивідуально викладачу, (денна і дистанційна ф. н. - не пізніше, ніж за місяць до завершення І семестру; заочна ф. н. – не пізніше, ніж за 10 днів до початку наступної сесії).
5.1.1. Вимоги до виконання індивідуального завдання
За модулем № 2 «Ринок страхових послуг»: 5.1.2. Вимоги до виконання індивідуального завдання з використанням Інтернет - ресурсів «Аналітичний звіт» (для студентів денної та дистанційної форм навчання)
Індивідуальне завдання «Аналітичний звіт» формується студентом під керівництвом викладача, який веде семінарські (контактні, дистанційні) заняття, за результатами якісного аналізу ринку страхових послуг окремої країни, окремого сегменту ринку страхових послуг, діяльності окремої страхової компанії або порівняльного аналізу ринків страхових послуг, сегментів, компаній за період не менше, ніж 3 роки, в розрізі не менше, ніж 10 показників. Вимоги до оформлення роботи: гарнітура: Times New Roman; кегль (розмір) – 14; міжрядковий інтервал – 1,5; поля – з усіх боків Аналітичний звіт повинен містити: титульний аркуш; вступ (обсяг – до 1 стор.) текст детального аналізу з оформленими відповідно до вимог таблицями, графіками, діаграмами та рисунками (обсяг – 10 стор.); висновки (обсяг – до 1-2 стор.); список використаних джерел (з усіма реквізитами відповідно до стандарту з бібліографічного опису). Індивідуальні завдання повинні бути представлені на кафедру страхування своєчасно в паперовому вигляді (студентами денної та заочної ф. н.) в електронному вигляді – студентами дистанційної ф. н., у терміни, визначені викладачем, який веде семінарські (контактні, дистанційні) заняття.
5.1.3. Завдання для домашньої контрольної роботи (тільки для студентів заочної форм навчання)
Студенти заочної форми навчання виконують індивідуальне завдання (контрольну роботу (домашню) у міжсесійний період за тематикою, зазначеною нижче, залежно від першої букви прізвища студента: А – варіант 1, Б – варіант 2, В – варіант Контрольна робота починається з титульного аркуша, за ним розміщують послідовно: зміст (план) контрольної роботи, вступ, основний текст (з підзаголовками відповідно до плану роботи), висновки, список літератури. В теоретичній частині домашньої контрольної роботи студент має показати здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні узагальнення, висловлювати власну точку зору з досліджуваного питання. В практичній частині - студент має використати статистичні дані (оформлені в таблицях, графічному матеріалі), які підтверджують теоретичні основи питання, що розглядається. Представлені дані мають бути проаналізовані, виявлені тенденції розвитку (ринку страхових послуг, конкретного виду страхових послуг). Контрольна робота має містити перелік літературних джерел, на які спирається студент при її написанні (законодавчі акти, що регулюють діяльність страховиків і які можна віднести до теми роботи, монографії, підручники, статті періодичних видань, адреси сайтів з яких залучені фактичні дані тощо). В структурі домашньої письмової (контрольної) роботи мають бути представлені вступ і висновки. У вступній частині студент обґрунтовує актуальність обраної теми, визначає її мету і завдання. Висновки мають містити узагальнення матеріалу за розділами контрольної роботи.
Тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
5.1.4. Вимоги до участі у наукових студентських конференціях
Студентом під керівництвом викладача, що веде лекційні, семінарські (або контактні, дистанційні) заняття, готується доповідь на щорічну вузівську студентську конференцію по секції «Страховий бізнес», або на міжнародну науково-практичну конференцію, яка проводиться кафедрою страхування у парні роки, або на будь-яку іншу всеукраїнську або міжнародну науково-практичну конференцію. Підготовка наукових публікацій Студентом під керівництвом (або у співавторстві) викладача, що веде лекційні, семінарські (або контактні, дистанційні) заняття, готується наукова публікація до періодичних друкованих або електронних фахових видань. За виконання науково-дослідної роботи студент отримує 10 балів.
5.1.5. Питання для дискусій (для виступів на семінарських (контактних) заняттях) змістовний модуль № 2 «Ринок страхових послуг»:
5.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Кожен студент денної, заочної та дистанційної форм навчання має виконати два обов’язкових індивідуальних завдання самостійної роботи (по одному за кожним із двох модулів). Індивідуальні завдання та домашня контрольна робота оцінюються з огляду на їх зміст, оформлення та рівня захисту студентом своєї роботи на семінарському (контактному) занятті або при співбесіді з викладачем під час консультації. Кожне індивідуальне завдання (для студентів денної та дистанційної ф. н.) оцінюється, виходячи із максимальної оцінки в 5 балів: 5 балів – у роботі бездоганно розкрито суть завдання, зроблено логічні висновки та узагальнення, наведено детальний порівняльний аналіз публікацій (чи правильно виконано індивідуальне завдання, чи детально проаналізовано показники страхової компанії, чи розкрито стратегію виведення компанії (продукту) на ринок), оформлення відповідає вимогам до такої роботи; 4 бали – робота виконана з незначними відхиленнями від вимог, або незначними помилками, або не повністю детально сформульовані висновки; 3 бали – робота виконана зі значними помилками та відхиленнями, але основний текст аналізу, чи пропозицій, чи індивідуального завдання є в наявності; 0 балів – робота виконана з великими помилками та відхиленнями, відсутній аналіз чи пропозиції, або робота не була здана. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі за темою цієї дисципліни, можуть присуджуватися додаткові (заохочувальні) бали, в межах 10 балів за семестр.
5.2.1 Критерії оцінювання результатів виконання домашньої контрольної роботи студентами заочної форми навчання у міжсесійний період
Загальна оцінка за домашню контрольну роботу становить: - за модулем № 1 - 13 балів (13; 8; 4; 0); - за модулем № 2 – 12 балів (12; 8; 4; 0).
Критерії оцінки домашньої контрольної роботи:
6. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯНАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ(форма підсумкового контролю — екзамен)
6.1. Структура екзаменаційного білету
Теоретичні питання 1. Характеристика інституційної структури ринку фінансових послуг. 2. Основні показники оцінки конкуренції на ринку страхових послуг.
3. Дати характеристику лізингового кредиту як фінансової послуги за наступною схемою: - визначення; - загальна схема надання; - обґрунтування споживчих якостей з позиції споживача; - можливості використання послуги замінника.
4. Задача. Громадянин застрахував свій автомобіль на повну його вартість. Вартість автомобіля в новому стані становить 40 тис. грн. На момент укладення договору страхування процент його зносу склав 25%. За умовами договору страхування безумовна франшиза складає 5%. Внаслідок страхового випадку автомобіль був знищений, вартість залишків, придатних для реалізації – 5 тис. грн., додаткові витрати страхувальника по спасінню автомобіля – 0,8 тис. грн. Визначити розмір страхового відшкодування за договором страхування.
5. Тестове завдання
а) зберігання цінних паперів; б) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів; в) обслуговування рахунків власників іменних цінних паперів. 2. Продавцями страхових послуг в Україні можуть бути такі організації: а) страхові компанії; б) Ліга страхових організацій України; в) перестрахувальні компанії; г) гарантійний фонд. 3. Об’єктами за договором страхування автомобілів можуть бути:
4. За договором страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів страховик відшкодовує збитки:
5. Яке майно підлягає страхуванню за договором страхування майна від вогню та інших небезпек:
6.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента
Оцінюванню на екзамені підлягають: – володіння категорійним апаратом, фаховою термінологією та теоретичними знаннями; – вміння демонструвати практичні навички при розв’язуванні задач, вирішенні ситуацій; – вміння продемонструвати креативність та системність знань, володіння сучасними методами, методиками при вирішенні практичних питань. Екзаменаційний білет включає 5 завдань, кожне з яких оцінюється в діапазоні 0 – 10 балів:
Варіанти завдань складаються з розрахунком на охоплення всього програмного матеріалу дисципліни. Правильність відповідей студента на кожне із завдань екзаменаційного білета, залежно від рівня їх повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:
Максимальна кількість балів за відповіді на питання екзаменаційного білету не може перевищувати 50 балів. Викладач оцінює відповіді на питання за такими вимогами:
Вимоги до оцінки теоретичних питань а) 10 балів - студент дає обґрунтовані, глибокі й теоретично правильні відповіді на поставлені питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки та узагальнення; здатність висловлювати та аргументувати власне ставлення до альтернативних поглядів на певне питання; використовує фактичні та статистичні дані, які підтверджують тези відповіді на питання; демонструє знання законодавчих та нормативних актів України, підручників, посібників; б) 8 балів - студент володіє знанням матеріалу на рівні вимог, наведених вище, але у розкритті змісту питань ним були допущені незначні помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене недостатньо глибоко; в) 6 балів – студент володіє знанням матеріалу, але у розкритті змісту питань ним були допущені помилки у формулюванні термінів і категорій, використанні цифрового матеріалу, посиланні на конкретні періоди і дати; питання викладене не в повній мірі або в стислій формі; г) 4 бали – студент дуже слабо володіє знанням матеріалу, у розкритті змісту питань ним були допущені значні помилки у формулюванні термінів і категорій, при викладенні матеріалу ним не використано цифрового матеріалу, не зроблено посилань на конкретні періоди і дати. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає змісту питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання; д) 2 бали – студент не володіє знанням матеріалу, але формулює окремі терміни або категорії без використання цифрового матеріалу, посилань на конкретні періоди і дати. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає змісту питання; е) 0 балів - студент не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно. У відповіді відсутні необхідні докази та аргументи. Зроблені висновки не відповідають загально визначеним, є помилковими. Відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає смислу питання і свідчить про нездатність студента зрозуміти питання. Відповідь є повністю ідентичною тексту підручника чи конспекту або повністю ідентичною відповіді іншого студента на це ж саме питання. Вимоги до оцінки задач а) 10 балів – студент дає повну, вичерпну відповідь. Вона складається з правильного арифметичного результату; доцільного і логічного теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків; вірного посилання (за необхідністю) на відповідні законодавчі та нормативні акти; б) 8 балів – студент дає відповідь. Вона складається з правильного арифметичного результату, проте не повного теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків, або без посилання (за необхідністю) на відповідні законодавчі та нормативні акти; в) 6 балів – студент дає відповідь. Хід розв`язання вірний, але є арифметична помилка у розрахунках, немає теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків або посилання (за необхідністю) на відповідні законодавчі та нормативні акти; г) 4 бали – студент дає часткову відповідь, наведені лише окремі правильні дії. Є арифметичні помилки у розрахунках, немає теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків або посилання (за необхідністю) на відповідні законодавчі та нормативні акти; д) 2 бали – студент розв`язує задачу невірно, проте наводить теоретичні пояснення необхідних розрахунків або формули, за якими їх потрібно було зробити; е) 0 балів – студент зовсім не розв`язує задачі; опис розв`язання є повністю ідентичним опису розв`язання подібної задачі іншим студентом. Вимоги до оцінки тестових завдань Тестове завдання, яке складається з десяти тестів, і оцінюється як одне питання письмового завдання за шкалою: 10; 8; 6, 4, 2, 0 балів, таким чином: а) 10 балів – студент правильно відповів на 9-10 питань тестового завдання; б) 8 балів – студент правильно відповів на 7-8 питань тестового завдання; в) 6 балів – студент правильно відповів на 5-6 питань тестового завдання; г) 4 бали – студент правильно відповів на 3-4 питання тестового завдання; д) 2 бали – студент правильно відповів на 1-2 питання тестового завдання; е) 0 балів – студент не відповів вірно на жодне.
Загальне оцінювання результатів екзаменування
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни «Ринок фінансових послуг» складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на екзамен. Студенти, які за сумарним результатом поточного і підсумкового контролю у формі екзамену набрали від 21 до 59 балів (включно), після належної підготовки матимуть право повторно скласти екзамен. Перескладання екзамену з дисципліни дозволяється двічі (вдруге - комісії за білетами, які містять 5 завдань). У загальному підсумковому оцінюванні рівня результатів навчальної діяльності цих студентів враховується результат поточного контролю рівня знань, умінь та навичок. Студент, який під час опанування дисципліни понад обсяги встановлені навчальним планом за індивідуальним графіком у формі додаткової індивідуально-консультативної роботи набрав менше 20 балів (включно), не допускається до повторного складання екзамену і вважається таким, що має академічну заборгованість. До залікової екзаменаційної відомості заносять сумарні результати в балах поточного контролю та екзамену (загальна підсумкова оцінка). В екзаменаційній відомості виставляються підсумки за 100-бальною та 4-бальною системами. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
Результати екзамену фіксуються у відомості та при позитивній оцінці – в Індивідуальному навчальному плані студента (заліковій книжці).
6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен
Тема 7. Ринок страхових послуг України: його продуктова та інституційна структура 1. Що є товаром на ринку страхових послуг: а/ страховий захист; б/ страхове покриття; в/ страхова послуга; г/ страховий ризик 2. До органів нагляду за ринком страхових послуг України належать: а/ Державна служба фінансового моніторингу; б/ Міністерство економіки України; в/ Міністерство культури України; г/ Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України; д/ Державна фіскальна служба України. 3. За галузевою ознакою виділять такі ринки страхових послуг: а/ ринок страхування відповідальності; б/ ринок загального страхування; в/ міжнародний страховий ринок.
Тема 8. Конкуренція на ринку страхових послуг 1. Який з перерахованих критеріїв є показником монопольного становища страховка: 2. Тривала рівновага на ринку монополістичної конкуренції призводить до: а) зниження індексу Герфіндаля-Хіршмана; б) зниження індексу Лернера; в) зростання економічних прибутків; г) зникнення економічних прибутків. 3. Олігополія – це ринкова структура, де працює: а) велика кількість фірм, які конкурують між собою та виробляють однорідний продукт; б) велика кількість фірм, які конкурують між собою та виробляють диференційований продукт; в) невелика кількість фірм, які конкурують між собою; г) невелика кількість фірм, які не конкурують між собою.
Задача 1. На страховому ринку функціонує 280 страховиків. Одинадцять страхових компаній надає послуги авіаційного страхування. Частка першого страховика у загальному обсягу послуг авіаційного страхування становить - 32 %, другого страховика - 21 %, третього і четвертого – по 11%, п’ятого і шостого – по 7%, сьомого , восьмого і дев’ятого – 7%, 5%, 3% відповідно, останніх двох компаній – по 1,5%. Розрахувати індекс Герфіндаля-Гіршмана у сегменті морського страхування та визначити можливість злиття четвертного і сьомого страховиків.
Задача 2. Використовуючи дані рейтингу Форіншурера: ТОП-10 страхових компаній розрахувати та проаналізувати коефіцієнт ринкової концентрації в секторі медичного страхування в Україні у 2017-2018 рр. за першими трьома та першими п’яти страховиками. Тема 9. Послуги ринку страхування життя 1. Які з видів страхових послуг належать до страхування життя? а/ страхування медичних витрат; б/ індивідуальне страхування від нещасних випадків; в/ змішане страхування життя; г/ страхування життя дітей. 2. Що є об’єктом страхування життя? а/ життя, здоров’я третьої особи; б/ життя, здоров’я вигодонабувача; в/ життя, здоров’я страхувальника. 3. Суб’єктами договору страхування життя є: а/ страхувальник; б/ страховий агент; в/ вигодонабувач; г/ аварійний комісар.
1. Задача. За договором змішаного страхування життя страхова сума становить 35000 грн., страховий тариф - нетто на 1000 грн. – 41,8 грн., питома вага тарифу-нетто в тарифі-брутто – 70%. Визначити: 1) страховий внесок за договором змішаного страхування життя; 2) величину викупної суми, яку може отримати страхувальник при достроковому припиненні договору страхування, якщо сума сплачених внесків-брутто становить 38100 грн.; сума приєднаного інвестиційного доходу – 730 грн.; норматив виплати викупної суми, встановленої страховиком: 75% тарифу-брутто та 100% інвестиційного доходу. Назвати документи, які має подати страхувальник у разі дострокового припинення дії договору.
2. Задача. Визначити розміри страхової премії і страхової виплати медичній установі за договором страхування здоров’я на випадок хвороби, якщо: страхова сума становить 20000 грн., питома вага навантаження в тарифній ставці – 30 %, страховий тариф – 9,5 %; знижка з тарифу за відсутність страхових випадків в минулому році – 15%; страхові випадки: виклик швидкої допомоги двічі на рік. Вартість кожного виклику 250 грн., вартість медикаментів, витрачених за двома випадками – 840 грн.
Тема 10. Послуги ринку загального страхування 1. Договори страхування автотранспортних засобів укладаються: а/ тільки з довіреними особами, які мають право користуватися автомобілем; б/ тільки з державними автотранспортними підприємствами; в/ з власниками автомобілів; г/ з будь-якими фізичними особами. 2. Бонус – малус при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів – це: а/ коригуючий коефіцієнт, за допомогою якого страховик коригує страховий платіж (тариф); б/ коригуючий коефіцієнт, за допомогою якого страховик коригує страхову суму, страховий тариф і франшизу; в/ коригуючий коефіцієнт, за допомогою якого страховик коригує страхову суму і страхову премію; г/ коригуючий коефіцієнт, за допомогою якого страховик коригує страхову суму. 3. Яке майно підлягає страхуванню за договором страхування майна від вогню та інших небезпек? а/ бухгалтерські документи; б/ будівлі і споруди; в/ автотранспортні засоби; г/ гроші готівкою.
Задача 1. Підприємство застрахувало майно від вогневих ризиків (за умовами вогневого покриття) на 250,0 тис. грн. Первісна вартість майна становить 410,0 тис. грн., залишкова вартість – 360,0 тис. грн. Ставки страхової премії за окремими ризиками, правилами страхування майна від вогню та інших небезпек встановлені такі: пожежа – 0,3 %, удар блискавки – 0,07 %, повінь – 0,1%, землетрус – 0,01%, вибух – 0,28%, крадіжка – 3,4%, аварія опалювальної системи – 0,25%, падіння пілотованих літаючих об’єктів – 0,07%. Визначити розмір страхової премії за договором страхування.
Задача 2. За договором страхування авто-каско страхова сума складає 230 тис. грн. Безумовна франшиза – 3 % за ризиком «викрадення» та 4,5 % - за ризиком «ДТП», навантаження – 2,7 %, частка нетто-тарифу – 75 %. В результаті ДТП автомобіль було пошкоджено на 40 %, винна сторона компенсувала 3 тис. грн. Визначити: суму страхового платежу, суму страхового відшкодування та суму регресу.
7. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА 7.1. Основна література
7.2. Додаткова література
Змістовний модуль № 1.
Змістовний модуль № 2 «Ринок страхових послуг»:
7.3. Інформаційні ресурси
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет фінансів Кафедра фінансів
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
«Інфраструктура фінансового ринку»
Начальник навчально-методичного ПОГОДЖЕНО: відділу Завідувач кафедри _______В.Федосов ________________ Д.М.Котенок
Київ – 2019 Розробник: Стеценко Богдан Станіславович, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів email: stetbog@ukr.net
© Б.С. Стеценко, 2019 © КНЕУ, 2019
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Інфраструктура фінансового ринку» є однією із складових комплексної підготовки фахівців у галузі знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Дисципліна «Інфраструктура фінансового ринку» має прикладний характер. Вона формує загальну систему методичних і прагматичних підходів до функціонування інституцій інфраструктури фінансового ринку, а також розвиває ряд практичних навичок і вмінь, які дозволяють студентам згодом взаємодіяти з інституціями інфраструктури фінансового ринку. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: «Інфраструктура фінансового ринку» як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як: «Фінанси», «Фінансовий ринок», «Інвестування», «Похідні фінансові інструменти», «Торгівля цінними паперами», «Управління фінансовими активами», «Фінансовий аналіз», «Корпоративні фінанси», «Ринок фінансових послуг». Мета вивчення дисципліни «Інфраструктура фінансового ринку» – формування глибоких фахових знань та практичних навичок щодо організації та забезпечення діяльності суб’єктів інфраструктури, пов’язаної обслуговуванням руху фінансових фондів на фінансовому ринку. Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягають у наступному:
Предметом дисципліни «Інфраструктура фінансового ринку» є прагматичні аспекти діяльності суб’єктів інфраструктури фінансового ринку в процесі організаційно-технічного забезпечення процесу укладання та виконання угод з фінансовими інструментами. У результаті вивчення навчальної дисципліни «Інфраструктура фінансового ринку» студент повинен набути такі результати навчання:
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ Тема 1. Поняття та складові інфраструктури фінансового ринку Поняття інфраструктури фінансового ринку, її склад. Значення інфраструктури для розвитку фінансового ринку. Професійна діяльність на ринку цінних паперів. Система інфраструктури фінансового ринку в Україні. Розвиток суб’єктів інфраструктури фінансового ринку України Суб’єкти інфраструктури фінансового ринку. Функції та операції суб’єктів інфраструктури. Депозитарії. Фондові біржі. Торгівці цінними паперами. Клірингові установи. Взаємодія учасників фінансового ринку з суб’єктами інфраструктури. Технологія торгівлі цінними паперами. Обіг цінних паперів. Первинний та вторинний ринки цінних паперів. Порядок виконання угод з цінними паперами. Облік цінних паперів. Електронний облік цінних паперів. Державне регулювання та контроль за діяльністю суб’єктів інфраструктури. Ліцензування суб’єктів інфраструктури. Вимоги щодо навчання фахівців фінансового ринку. Вплив інституцій інфраструктури на функціонування сучасного фінансового ринку.
Тема 2. Депозитарна система та її учасники Система виконання угод з цінними паперами та обліку права власності на цінні папери. Депозитарна система. Державне регулювання депозитарної системи. Законодавство України у сфері депозитарної системи. Визначення основних термінів і понять в депозитарній діяльності. Структура депозитарної системи, її учасники, їх взаємодія. Центральний депозитарій та засади його створення і функціонування. Компетенція Центрального депозитарію. Національний банк України як учасник депозитарної системи. Функції Національного банку України в депозитарній системі. Система депозитарного обліку цінних паперів. Набуття і припинення прав на цінні папери. Перехід та реалізація права власності на цінні папери в депозитарній системі. Особливості обігу цінних паперів. Стандартизація процедур у депозитарній системі. Стандарти депозитарного обліку. Загальні засади здійснення депозитарного обліку цінних паперів. Кодифікація цінних паперів. Класифікація аналітичних рахунків депозитарного обліку. Внесення змін до системи депозитарного обліку. Встановлення або зняття обмежень прав на цінні папери. Рахунки у цінних паперах. Обслуговування рахунків у цінних паперах. Види рахунків у цінних паперах. Договори на обслуговування рахунків у цінних паперах.
Тема 3. Депозитарії, їх функції та операції
Депозитарії та їх основні функції. Принципи побудови депозитарного обліку цінних паперів. Цінні папери щодо яких здійснюється депозитарна діяльність. Депозитарна діяльність щодо державних цінних паперів. Державний контроль за здійсненням депозитарної діяльності. Повноваження державних органів щодо контролю за депозитарними установами. Вимоги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо надання інформації депозитарними установами. Функція обслуговування обігу цінних паперів на рахунках. Адміністративні операції. Облікові операції. Інформаційні операції. Обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів. Послуги депозитарних установ. Обліковий реєстр власників цінних паперів. Знерухомлення цінних паперів. Матеріалізація цінних паперів. Реєстрація номінального утримувача. Зміна форми випуску цінних паперів. Обслуговування інституційних інвесторів на ринку цінних паперів. Порядок відкриття рахунків у цінних паперах власникам. Особливості відкриття рахунку інвестиційним фондам. Керуючий рахунком. Закриття рахунку у цінних паперах. Центральний депозитарій. Зарубіжні підходи до функціонування центральних депозитаріїв. Акціонери Центрального депозитарію та управління ним. Виключна компетенція Центрального депозитарію. Тарифна політика Центрального депозитарію. Інформаційні технології у діяльності депозитаріїв. Програмне забезпечення депозитарної діяльності. Інтернет-технології в депозитарній діяльності.
Тема 4. Діяльність зі зберігання активів ІСІ та НПФ
Зберігач активів ІСІ та його функції. Договірні відносини між ІСІ та зберігачем. Зберігання активів ІСІ. Нагляд за відповідністю операцій з активами ІСІ. Інформація зберігача активів ІСІ щодо складу та структури його активів. Відповідальність зберігача активів ІСІ. Вимоги до договору про зберігання активів ІСІ. Зберігач НПФ та його функції. Договір про обслуговування зберігачем НПФ та його зміст. Зобов’язання зберігача НПФ у випадку розірвання договору. Контроль за списанням коштів з поточних рахунків НПФ. Перевірку розрахунків чистої вартості активів НПФ і чистої вартості одиниці пенсійних внесків, виконаних адміністратором та компаніями з управління активами НПФ.
Тема 5. Організація торгівлі цінними паперами Діяльність з організації торгівлі цінними паперами. Завдання та функції фондової біржі. Біржовий та позабіржовий ринок. Операції з фінансовими інструментами на організованому ринку. Ціноутворення на ринку цінних паперів. Характеристика діяльності з організації торгівлі з цінними паперами. Державне регулювання діяльності з організації торгівлі в Україні. Порядок реєстрації бірж. Ліцензування діяльності фондових бірж. Вимоги щодо фондових бірж. Контроль за діяльністю фондових бірж. Звітність біржі: склад та порядок надання. Фондова біржа та мета її створення. Правові засади функціонування фондової біржі. Статут та правила фондової біржі. Члени фондової біржі. Органи управління фондовою біржею. Операції з цінними паперами на фондовій біржі. Види біржових операцій з цінними паперами. Позабіржовий організований ринок цінних паперів: причини появи та поширення. Правила фондової біржі. Правила організації та проведення біржових торгів. Порядок лістингу та делістингу. Допуск членів біржі та інших осіб до біржових торгів. Котирування цінних паперів. Розв’язання спорів між членами біржі та іншими особами. Санкції за порушення правил організатора торгівлі. Індекси організованого ринку цінних паперів. Програмне забезпечення організаторів торгівлі цінними паперами. Програмно технічні засоби в торгівлі цінними паперами. Використання Інтернет-технологій в діяльності організаторів торгівлі.
Тема 6. Клірингова діяльність на фінансовому ринку
Поняття клірингової діяльності та її зміст. Клірингова установа. Передумови виникнення клірингових установ на фінансовому ринку. Роль клірингових установ у функціонуванні фінансового ринку та виконання угод з фінансовими інструментами. Утворення клірингової установи. Формування капіталу клірингової установи. Ліцензування діяльності клірингових установ. Договірне забезпечення клірингової діяльності в Україні. Взаємодія клірингових установ з фондовими біржами. Взаємодія клірингових установ з іншими учасниками фінансового ринку. Правила клірингу. Зміст правил клірингу. Вимоги держави до правил клірингу. Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках. Статус Розрахункового центру. Акціонери Розрахункового центру. Виключна компетенція Розрахункового центру. Взаємодія Розрахункового центру з іншими учасниками депозитарної системи. Центральний контрагент та його функції в депозитарній системі. Вимоги до центрального контрагента. Гарантії невтручання в діяльність клірингових установ. Інформаційні технології в діяльності клірингових установ.
Тема 7. Діяльність торговців цінними паперами
Торговці як посередники на ринку цінних паперів. Види діяльності торговців цінними паперами. Брокерська діяльність торговців. Дилерська діяльність торговців. Андеррайтинг. Управління цінними паперами. Загальні умови до договорів, що укладаються торговцями. Реквізити договорів. Система документообігу торговця цінними паперами. Вимоги до договорів. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів торговцями цінними паперами. Обов’язки торговців при здійсненні операцій з цінними паперами. Надання інформації торговцями власним контрагентам, регуляторним органам, іншим учасникам ринку цінних паперів. Нормативи, що обмежують ризики торговця цінними паперами. Обмеження в діяльності торговця цінними паперами. Вимоги до організації торговцем обліку операцій з цінними паперами. Організація первинного обліку діяльності торговців цінними паперами. Здійснення внутрішнього контролю за обігом цінних паперів та грошовими потоками у торговця. Облік фінансових інвестицій: визначення та класифікація фінансових інвестицій. Розкриття інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності. Використання торговцями програмного забезпечення організаторів торгівлі цінними паперами. Використання Інтернет-технологій в діяльності торговців.
Тема 8. Саморегулівні організації та об’єднання професійних учасників
Саморегулювання на фінансовому ринку. Мета заснування саморегулівної організації (СРО). Засновники СРО. Установчі документи СРО. Правила СРО. Санкції до члена СРО за порушення її внутрішніх документів. Повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо контролю за діяльністю СРО. Порядок державної реєстрації СРО. Умови видачі свідоцтва про реєстрацію об’єднання як саморегулівної організації. Подання заяви про реєстрацію СРО та супроводжуючих документів. Склад документів та порядок їх оформлення. Реєстр саморегулівних орагнізацій професійних учасників ринку цінних паперів. Інформація, що вноситься до реєстру. Витяг з реєстру. Взаємодія СРО з іншими учасниками ринку цінних паперів. Об’єднання професійних учасників та їх діяльність.
2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання 2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкова) «Інфраструктура фінансового ринку» для студентів спеціальності «072 Фінанси, банківська справа та страхування» Денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 50 балів. Поточний контроль складається з наступних частин:
Оцінювання роботи студентів в аудиторії здійснюється на 15 практичних заняттях; максимальна сума - 30 балів. На кожному занятті студент максимально може отримати кількість балів, зазначену в Карті навчальної роботи. Модульний контроль здійснюється в два етапи у вигляді двох контрольних робіт: І модуль: максимальна сума – 5 балів. ІІ модуль: максимальна сума – 5 балів. Викладач, що проводить модульний контроль, формує варіанти завдань. Тривалість модулів – по 1 академічній годині. Система оцінок за модуль – від 0 до 5 балів з інтервалом в 1 бал. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед модульним контролем. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру. Вибіркові індивідуальні завдання включають: написання доповіді та участь в науковій конференції, участь у роботі малих груп, підготовку експертної записки за відповідною тематикою, підготовку презентації для участі в дискусії, мозковому штурмі і т.п. Студент обирає 2 з 4 видів індивідуальних завдань для самостійної роботи і виконує їх. При цьому, оцінювання здійснюється за наступною шкалою:
На останньому семінарі виводиться загальна сума балів. Будь-яка письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. За несамостійну роботу і використання недозволених джерел, порушення вимог академічної доброчесності студент отримує 0 балів.
3. Поточна навчальна робота студентів ЗАОЧНОЇ форми навчання 3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкова) «Інфраструктура фінансового ринку» для студентів спеціальності «072 Фінанси, банківська справа та страхування» Заочна форма навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 50 балів. Поточний контроль складається з наступних частин:
Оцінювання роботи студентів в аудиторії здійснюється на 10 контактних заняттях; максимальна сума - 30 балів. На кожному занятті студент максимально може отримати кількість балів, зазначену в Карті навчальної роботи. Модульний контроль здійснюється у вигляді контрольної роботи з максимальної сумою у 10 балів. Викладач, що проводить модульний контроль, формує варіанти завдань. Тривалість модулів – по 1 академічній годині. Система оцінок за модуль – від 0 до 10 балів з інтервалом в 2 бал. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед модульним контролем. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру. Вибіркові індивідуальні завдання включають: написання доповіді та участь в науковій конференції, участь у роботі малих груп, підготовку експертної записки за відповідною тематикою, підготовку презентації для участі в дискусії, мозковому штурмі і т.п. Студент обирає 2 з 4 видів індивідуальних завдань для самостійної роботи і виконує їх. При цьому, оцінювання здійснюється за наступною шкалою:
На останньому семінарі виводиться загальна сума балів. Будь-яка письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. За несамостійну роботу і використання недозволених джерел, порушення вимог академічної доброчесності студент отримує 0 балів.
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Індивідуальні завдання для самостійної роботи включають: написання доповіді та участь в науковій конференції, участь у роботі малих груп, підготовку експертної записки, міні-лекції за відповідною тематикою, підготовку презентації для участі в дискусії, мозковому штурмі і т.п. 4.1.1. Міні-лекція. Вибір теми міні-лекції, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем, який проводить семінари. Міні-лекція – це доповідь протягом 7 хвилин. Вона складається з наступних структурних частин: 1. Постановка проблеми на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій і законодавства, 2. Аналіз фінансової проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання. Аналіз проблеми включає: розкриття та оцінку поточної ситуації, виявлення суперечливих моментів, протиріч; визначення причин, наслідків; аргументація власної позиції. Аналіз проблеми займає до 4 хвилин міні-лекції. 3. Заключення. Заключення містить пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми та висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців. У міні-лекції не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії. Представлення міні-лекції є основою для проведення дискусії. У ході представлення міні-лекції можна користуватися зібраними матеріалами.
4.1.2. Бібліографія. Мета укладання бібліографії – дати критично-аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників тощо) за обраною вище темою. Готуючи бібліографію, студент: обирає тему і консультується з викладачем; систематизує різні погляди і підходи до вивчення досліджуваного питання (фінансові категорії, поняття і терміни, принципи, ознаки, класифікації тощо). Літературні джерела добираються самостійно; оформлює її у друкованому вигляді (обсяг – до 5 сторінок тексту набраного на комп’ютері, Times New Roman, шрифт 14, інтервал 1,5). Структура бібліографії: титульна сторінка, основний текст бібліографії, висновки, список опрацьованої літератури.
4.1.3. Експертна оцінка. Мета експертної оцінки – дати обґрунтований висновок (експертне заключення). Готуючи експертну оцінку, студент: обирає тему і консультується з викладачем; досліджує питання, шукаючи факти, аргументи “за” і “проти”, здійснює підборку та опрацювання широкого кола статистичних даних. Часовий період, за який проводиться аналіз, має складати не менше п’яти останніх років; готує висновок; оприлюднює висновок в аудиторії. 4.1.4. Підготовка презентації. Представлення результатів самостійної роботи в аудиторії передбачає підготовку презентації (обсягом до 12 слайдів) та відповідний виступ з відповідями на питання з боку викладача та інших студентів. Оцінюється як сама презентація, так і характер її представлення на практичному чи контактному занятті, а також повнота відповідей на питання, що були задані під час презентації в аудиторії. 4.1.5. Участь у конференції. Студенти, які виявляють схильність до наукової роботи можуть прийняти участь у конференції, що проводиться Університетом чи сторонніми організаціями. Тематика доповіді формується разом з викладачем, а вимоги – організаторами конференції. Участь в конференції підтверджується або друком і відповідному збірникові тез (матеріалів), або представленням на відповідному сайті у випадку Інтернет-конференції. 4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Контроль за виконанням індивідуальних завдань для самостійної роботи здійснюється шляхом розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань, обговорення доповідей під час аудиторних занять або в позааудиторний час (під час ІКР). Максимальна сума за одне завдання - 10 балів. Система оцінювання: а) «відмінно» – 10 балів; б) «добре» – 6-9 балів; в) «задовільно» – 1-4 балів; г) «незадовільно» – 0 балів.
5. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю — екзамен)
5.1. Структура екзаменаційного білету.
Екзаменаційний білет з дисципліни «Інфраструктура фінансового ринку» складається з 5 питань та виглядає наступним чином: Білет №___
5.2. Критерії оцінювання екзаменаційної роботи студента Підсумковий контроль з дисципліни «Інфраструктура фінансового ринку» проводиться у формі екзамену. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної фінансової проблеми. Готуючись до екзамену, студент самостійно здійснює систематизацію вивченого матеріалу, а також інших тем і питань для самостійного опрацювання, які включено до програми курсу. Екзамен проводиться за розкладом екзаменаційної сесії за єдиними білетами, комісією, яку призначає кафедра. Кожне з завдань екзаменаційного білету оцінюється в діапазоні 0-10 балів. Відповідно загальний результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів. Відповідь студента на кожне із завдань екзаменаційного білета, залежно від рівня її повноти й коректності, оцінюється різною кількістю балів:
Відповідь, яка оцінюється на «відмінно» має відповідати таким вимогам:
Відповідь, яка оцінюється на «добре» має відповідати таким вимогам:
або:
а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв провідних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць; г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання. Відповідь, яка оцінюється на «задовільно» має відповідати таким вимогам:
або:
а) використання цифрового матеріалу; б) посилання на конкретні історичні періоди та дати; в) формулювання назв провідних фінансових та кредитних установ та завдань, які перед ними ставляться, а відносно міжнародних (особливо учасником яких є Україна) — у переліку країн учасниць; г) визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій, що спотворює логіку висновків під час відповіді на конкретне питання. Відповідь оцінюється на «незадовільно» за таких обставин:
Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер: за використання заборонених джерел (шпаргалок, засобів зв’язку та ін.) чи підказок студент знімається з іспиту та одержує 0 балів. Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно. Оцінювання знань студентів, що складають екзамен, здійснюється за 100-бальною шкалою. Бали переводяться в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ЕСТS у такому порядку: Шкала оцінювання: КНЕУ та ECTS
5.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен Завдання 1. Заповніть подану форму документу та поясніть її функціональне призначення
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет фінансів Кафедра фінансів
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи «01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ «ТЕХНІЧНИЙ АНАЛІЗ»
Начальник навчально-методичного ПОГОДЖЕНО: відділу Завідувач кафедри _______В.Федосов ________________ Д.М.Котенок
Київ – 2019
Розробники: Волковський Євген Ігорович, к.е.н., доцент кафедри фінансів email: kgradbud@gmail.com
© Є.І. Волковський, 2019 © КНЕУ, 2019
Вступ
Навчальна дисципліна «Технічний аналіз» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Анотація навчальної дисципліни Успішність діяльності на фінансовому ринку напряму пов’язана з такими характеристиками ринку як його прозорість, ефективність і ліквідність. В свою чергу, питання прозорості та ефективності напряму відносяться до питання інформаційного забезпечення ринку, якості, форм і методів спрйняття інформації. Міждисциплінарні зв’язки Дисципліна "Технічний аналіз" належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін модулю спеціальної підготовки. Вивчення курсу пов'язане з дисциплінами фахової підготовки - “Фінанси, “Фінансовий ринок”, “Банківські операції ”, “Страхування".
Мета вивчення дисципліни "Технічний аналіз" формування глибоких фахових знань та практичних навичок з питань технічного аналізу на фінансовому ринку.
Завдання курсу полягають у:
Предметом дисципліни є існуючі форми, методи та інструменти технічного аналізу. Головним завданням дисципліни є формування у студентів аналітичної системи знань щодо особливостей застосування технічного аналізу на фінансовому ринку.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання (відповідно компетенцій, вказаних у Табл. 1): Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей та програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної програми «Фінанси». Таблиця 1 Матриця компетентностей та програмних результатів навчання, які формуються під час вивчення навчальної дисципліни відповідно до освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми
Матриця відповідності компетентностей результатам навчання за дисципліною «Технічний аналіз» представлена в табл. 2.
Таблиця 2 Матриця відповідності компетентностей результатам навчання за навчальною дисципліною «Технічний аналіз»
Програма курсу передбачає вивчення основних підходів до застосування технічного аналізу на фінансовому ринку. Засвоєння основ курсу дозволяє студентам усвідомити і краще розуміти сутність та особливості застосування технічного аналізу на фінансовому ринку України. Запропонований для вивчення курс пов'язаний з дисциплінами, що вивчалися раніше, такими як: «Фінанси», «Фінансовий ринок», «Ринок фінансових послуг». Після опанування даного курсу студент повинен знати:
У процесі вивчення дисципліни «Технічний аналіз» у студентів формуються наступні компетентності: глобальні компетентності:
загальні системні компетентності:
ключові міжособистісні компетентності:
Основні інструментальні фахові компетентності визначені відповідно до кожної теми курсу. Після опанування курсу "Технічний аналіз” студент повинен знати теоретичні основи проведення технічного аналізу на фінансовому ринку. Студент повинен уміти використовувати отриманні теоретичні знання для здійснення практичної діяльності в зазначеній сфері.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Сутність технічного аналізу Основні принципи технічного аналізу. Визначення технічного аналізу. Різноманітність методів технічного аналізу. Співставлення технічного та фундаментального аналізу ринка цінних паперів. Ринкова ціна та фактори, що на неї впливають. Основні джерела інформації, що використовуються при проведенні технічного аналізу (ціна, обсяг продажу, відкритий інтерес). Три аксіоми технічного аналізу. Тренд, його види. Універсальність технічного аналізу. Визначення технічного аналізу стосовно ринку цінних паперів.
Тема 2. Графічний технічний аналіз: види цінових графіків і побудова історії цін на них Основні види цінових графіків: лінійні, гістограми (barchart), хрестики-нулики (point&figure), японські свічки(candlestick). Рівні підтримкита супротив: їх економічне та технічне значення. Побудова на графіках: лінії підтримки та супротиву; лінії тренду і каналу. Оцінка сили підтримки/супротиву. Характеристики лінії тренду. Виявлення короткострокового, середньострокового та довгострокового цінового тренда.
Тема3. Основні графічні моделі: фігури розвороту та продовження тренду Основні фігури розвороту: «голова та плечі», подвійна вершина/подвійне дно, кришка/блюдце. Фігури продовження: прапор, вимпел, лінійка. Трикутники, їх різновиди. Умови достовірності фігури: зміни обсягу, тривалість тенденції, сила підтримки/супротив.
Тема 4. Індикаторний технічний аналіз. Індикатори тренду. Осцилятори. Класифікація технічних індикаторів: індикатори тренда (ковзні середні), випереджаючі (осцилятори, індикатори темпу руху цін і т.п.) та допоміжні індикатори настрою ринка (Індекс нових максимумів/мінімумів, Індекс тренду). Особливості застосування кожного виду. Ковзні середні як основні індикатори тренда та їх функції в аналізі часових рядів. Види ковзних середніх. Вибір часового вікна для розрахунку ковзних середніх. Комбінації ковзних середніх і інтерпретація їх сигналів. Фільтри на ковзних середніх. Індикатор сходження-розходження ковзних середніх (MACD). Особливості осциляторів і їх відмінності від індикаторів тренда. Розходження: типи та значення. Правила застосування осциляторів при дослідженні безтрендових ринків.
Тема 5. Торгівельні системи та вимірювання ефективності торгівлі Технічні торгівельні системи: структура та конструкції. Приклади оригінальних торгівельних систем. Підбір кращих ф’ючерсних цінових рядів для комп’ютерного тестування. Тестування та оптимізація торгівельних систем. Вимірювання результативності торгівлі. Графічна оцінка торгівельної результативності.
Тема 6. Практичні аспекти діяльності трейдера Плановий підхід в торгівлі на фінансовому ринку. Покрокове застосування планового підходу. Правила торгівлі та зауваження з приводу ринку. Цінові моделі. «Мудрість» ринку.
2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Денна форма навчання
*Будь-яка письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. **Студент виконує одне індивідуальне завдання на вибір.Письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 50 балів. Поточний контроль складається з наступних частин:
Оцінювання роботи студента на 12 семінарських (контактних) заняттях протягом семестру - максимальна сума 50 балів. На кожному занятті студент максимально може отримати кількість балів, зазначену в Карті самостійної роботи, при цьому оцінювання здійснюється за наступною шкалою:
Загальна кількість балів за результатами роботи студента на семінарських (контактних) заняттях протягом семестру не може бутибільше 50 балів. Оперативний контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання. Вибіркові індивідуальні завдання включають: виконання розрахункових, графічних робіт, написання есе, підготовку матеріалів до семінарів–дискусій або наукових студентських конференцій. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань, обговорення доповідей під час аудиторних занять або в позааудиторний час (під час ІКР). Максимальна сума - 10 балів. Система оцінювання: а) “відмінно” – 10 балів; б) “добре” – 8 балів; в) “задовільно”– 6 балів; г) “незадовільно”– 0 балів.
Контроль за виконанням модульних завдань (максимальна сума10 балів). Модульний контроль здійснюється у вигляді контрольної роботи на восьмому та п’ятнадцятому занятті. Викладач, що проводить модульний контроль, формує варіанти завдань. Тривалість модулів – по 2 академічні години. Система оцінок за модуль – 0-10 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед модульним контролем. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру. На останньому семінарі виводиться загальна сума балів. Будь-яка письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. За несамостійну роботу і використання недозволених джерел (списування) студент отримує 0 балів. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-х бальну шкалу. В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.
3. Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА Заочна форма навчання
**Студент виконує одне індивідуальне завдання на вибір. Письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 50 балів. Поточний контроль складається з наступних частин:
Оцінювання роботи студента на 12 семінарських (контактних) заняттях протягом семестру - максимальна сума 50 балів. На кожному занятті студент максимально може отримати кількість балів, зазначену в Карті самостійної роботи, при цьому оцінювання здійснюється за наступною шкалою:
Загальна кількість балів за результатами роботи студента на семінарських (контактних) заняттях протягом семестру не може бутибільше 50 балів. Оперативний контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання. Вибіркові індивідуальні завдання включають: виконання розрахункових, графічних робіт, написання есе, підготовку матеріалів до семінарів–дискусій або наукових студентських конференцій. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань, обговорення доповідей під час аудиторних занять або в позааудиторний час (під час ІКР). Максимальна сума - 25 балів. Система оцінювання: а) “відмінно” – 10 балів; б) “добре” – 8 балів; в) “задовільно”– 6 балів; г) “незадовільно”– 0 балів. Контроль за виконанням модульних завдань (максимальна сума 5 балів). Модульний контроль здійснюється у вигляді контрольної роботи на восьмому та п’ятнадцятому занятті. Викладач, що проводить модульний контроль, формує варіанти завдань. Тривалість модулів – по 2 академічні години. Система оцінок за модуль – 0-10 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед модульним контролем. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру. На останньому семінарі виводиться загальна сума балів. Будь-яка письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. За несамостійну роботу і використання недозволених джерел (списування) студент отримує 0 балів. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-х бальну шкалу. В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи Cтудентам пропонується виконання міні-лекцій, експертної оцінки та підготовка бібліографії. Щодо названих видів робіт з дисципліни «Технічний аналіз» висуваються наступні вимоги.
Структура міні-лекції Вибір теми міні-лекції, а також термінів її представлення узгоджується з викладачем. Міні-лекція – це доповідь протягом 7 хвилин. Вона складається з наступних структурних частин: 1. Постановка проблеми на основі опрацювання підручників, монографій, періодичних публікацій і законодавства, 2. Аналіз фінансової проблеми, явища, процесу чи дискусійного питання. Аналіз проблеми включає: — розкриття та оцінку поточної ситуації, виявлення суперечливих моментів, протиріч; — визначення причин, наслідків; — аргументація власної позиції. Аналіз проблеми займає до 4 хвилин міні-лекції. 3. Заключна частина Заключна частина містить пропозиції доповідача щодо вирішення проблеми та висновки, які ґрунтуються як на власних аргументах, так і на думку фахівців. У міні-лекції не наводиться учбовий матеріал (визначення термінів, переліки функцій, класифікацій чи принципів тощо), за виключенням випадків, коли він є предметом дискусії. Обов’язково: представлення міні-лекції є основою для проведення дискусії. У ході представлення міні-лекції можна користуватися зібраними матеріалами. Критеріями оцінки міні-лекції є змістовність її структурних частин, зрозумілість і лаконічність.
Структура бібліографії
Мета укладання бібліографії – дати критично-аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників тощо) за обраною темою. Готуючи бібліографію, студент: — обирає тему і консультується з викладачем; — систематизує різні погляди і підходи до вивчення досліджуваного питання (фінансові категорії, поняття і терміни, принципи, ознаки, класифікації тощо). Літературні джерела добираються самостійно; — оформлює її у друкованому вигляді (обсяг – до 5 сторінок тексту набраного на комп’ютері, TimesNewRoman, шрифт 14, інтервал 1,5). Структура бібліографії: титульна сторінка, основний текст бібліографії, висновки, список опрацьованої літератури. Критеріями оцінки бібліографії є кількість опрацьованих літературних джерел і якість систематизації матеріалу.
Структура експертної оцінки Мета експертної оцінки – дати обґрунтований висновок (експертне заключення). Готуючи експертну оцінку, студент: — обирає тему і консультується з викладачем; — досліджує питання, шукаючи факти, аргументи “за” і “проти”, здійснює підборку та опрацювання широкого кола статистичних даних. Часовий період, за який проводиться аналіз, має складати не менше п’яти останніх років; — готує висновок; — оприлюднює висновок в аудиторії.
Самостійна робота для поточного контролю знань студента заочної форми навчання Самостійна робота виконується студентами заочної форми навчання. Виконання самостійної письмової роботи належить до обов’язкових видів самостійної роботи студента. Інші види самостійних завдань студентів заочної форми навчання виконуються за його власною ініціативою (див. п.6.4. та п. 9.1. «Карта самостійної роботи студента заочної форми навчання). Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання виступає самостійна робота з дисципліни за варіантами. Персональний варіант роботи визначається за порядковим номером студента у відомості. Розподіл варіантів самостійних завдань визначено у таблиці 1. Таблиця 1. 1.Сутність технічного аналізу 2.Основні принципи технічного аналізу. 3.Визначення технічного аналізу. 4.Різноманітність методів технічного аналізу. 5.Співставлення технічного та фундаментального аналізу ринка цінних паперів. 6.Ринкова ціна та фактори, що на неї впливають. 7.Основні джерела інформації, що використовуються при проведенні технічного аналізу (ціна, обсяг продажу, відкритий інтерес). 8.Три аксіоми технічного аналізу. 9.Тренд, його види. 10.Універсальність технічного аналізу. 11.Визначення технічного аналізу стосовно ринку цінних паперів. 12.Графічний технічний аналіз: види цінових графіків і побудова на них 13.Основні види цінових графіків: лінійні, гістограми (barchart), хрестики-нулики (point&figure), японські свічки(candlestick). 14.Рівні підтримкита супротив: їх економічне та технічне значення. 15.Побудова на графіках: лінії підтримки та супротиву; лінії тренду і каналу. 16.Оцінка сили підтримки/супротиву. 17.Характеристики лінії тренду. 18.Виявлення короткострокового, середньострокового та довгострокового цінового тренда. 19.Основні графічні моделі: фігури розвороту та продовження тренда 20.Основні фігури розвороту: «голова та плечі», подвійна вершина/подвійне дно, кришка/блюдце. 21.Фігури продовження: прапор, вимпел, лінійка. Трикутники, їх різновиди. 22.Умови достовірності фігури: зміни обсягу, тривалість тенденції, сила підтримки/супротив. 23.Індикаторний технічний аналіз. 24.Индикатори тренда. 25.Осцилятори. 26.Класифікація технічних індикаторів: індикатори тренда (ковзні середні), випереджаючі (осцилятори, індикатори темпу руху цін і т.п.) та допоміжні індикатори настрою ринка (Індекс нових максимумів/мінімумів, Індекс трейдера). Особливості застосування кожного виду. 27.Ковзні середні як основні індикатори тренда та їх функції в аналізі часових рядів. 28.Види ковзних середніх. 29.Вибір часового вікна для розрахунку ковзних середніх. 30.Комбінації ковзних середніх і інтерпретація їх сигналів. 31.Фільтри на ковзних середніх. Індикатор сходження-розходження ковзних середніх (MACD). 32.Особливості осциляторів і їх відмінності від індикаторів тренда. Розходження: типи та значення. 33.Правила застосування осциляторів при дослідженні безтрендових ринків. 34.Торгівельні системи та вимірювання ефективності торгівлі 35.Технічні торгівельні системи: структура та конструкції. 36.Приклади оригінальних торгівельних систем. 37.Підбір кращих ф’ючерсних цінових рядів для комп’ютерного тестування. 38.Тестування та оптимізація торгівельних систем. 39.Вимірювання результативності торгівлі. 40.Графічна оцінка торгівельної результативності. 41.Практичні аспекти діяльності трейдера 42.Плановий підхід в торгівлі на фінансовому ринку. 43.Покрокове застосування планового підходу. 44.Правила торгівлі та зауваження з приводу ринку. 45.Цінові моделі. «Мудрість» ринку.
Вимоги до написання самостійної роботи: Виконувати роботу слід на аркушах формату А4, стандартні поля й інтервали, аркуші пронумеровані, на останньому аркуші дата виконання, підпис. Обсяг роботи до 10-15 машинописних сторінок з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Титульний лист (найменування міністерства, навчального закладу, факультету, курсу, номера групи). Зразки чи копії документів та інші допоміжні матеріали, що ілюструють виконання відповідних операцій, виносяться у додатки в кінці. Термін виконання - за місяць до початку екзаменаційної сесії. Стиль викладу матеріалу повинен бути професійним, висновки та рекомендації – конкретними. Опрацювання літератури необхідно починати з найновіших публікацій, в яких висвітлюються останні досягнення і зміни у галузі теорії та практики проектного фінансування. Таблиці, графіки, схеми, список використаних джерел інформації – в окремому додатку в кінці роботи.
4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Одержані завдання студентів оцінюються викладачем за такою системою:
Роботи студентів мають здаватися для перевірки на кафедру не пізніше, ніж за десять днів до початку екзаменаційної сесії і в разі недопущення їх до захисту, повертаються студентам для доопрацювання. Захист виконання письмових індивідуальних робіт студентами заочної форми навчання проводиться під час сесії у формі співбесіди керівника курсу зі студентом.
5. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (форма підсумкового контролю — екзамен)
Графічне завдання (відмітити лінії підтримки та супротиву, тренди та фігури технічного аналізу)
6.1. Основна література
6.2. Додаткова література
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет фінансів Кафедра фінансів
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
«Оцінювання пайових та боргових фінансових інструментів»
Начальник навчально-методичного ПОГОДЖЕНО: відділу Завідувач кафедри _______В.Федосов ________________ Д.М.Котенок
Київ – 2019
Розробник: Шапран Наталя Сергіївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів email: nshapran@gmail.com
© Н.С. Шапран, 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ Стор.
ВСТУП
Навчальна дисципліна «Оцінювання пайових та боргових фінансових інструментів» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Дисципліна «Оцінювання пайових та боргових фінансових інструментів» має теоретико-прикладний характер. Дисципліна формує загальну систему теоретичних і концептуальних підходів до оцінки фінансових інструментів, а також розвиває ряд практичних навичок і вмінь, що дозволяють студентам згодом застосовувати на практиці підходи до оцінки фінансових інструментів. Міждисциплінарні зв’язки робочої програми навчальної дисципліни: Оцінювання пайових та боргових фінансових інструментів як навчальна дисципліна інтегрує велику кількість базових понять та прийомів загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін таких, як: «Фінансовий ринок», «Інвестування», «Похідні фінансові інструменти», «Торгівля цінними паперами», «Управління фінансовими активами», «Фінансовий аналіз», «Корпоративні фінанси», «Фінансова статистика». Мета вивчення дисципліни «Оцінювання пайових та боргових фінансових інструментів» - формування у студентів відповідних компетентностей щодо оцінки вартості фінансових інструментів в умовах ринкової економіки та підготовка студентів до професійної діяльності у сфері оцінки вартості цінних паперів. Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягають у наступному: • розкриття сутності та змісту основних понять і категорій оцінки вартості фінансових інструментів; • ознайомлення з методологічними засадами оцінки вартості пайових і боргових фінансових інструментів; • вивчення основних факторів, що впливають на вартість цінних паперів; • вивчення концептуальних підходів і методів оцінювання вартості цінних паперів; • вивчення нормативно-правових основ оцінювання цінних паперів та інших фінансових інструментів; • розвиток наукового мислення з широкого кола проблем оцінювання фінансових інструментів; • ознайомлення з особливостями і проблемами практичного застосування традиційних підходів до оцінки вартості пайових і боргових фінансових інструментів в умовах фінансово-економічної нестабільності; • формування навичок самостійної та колективної роботи студентів з проблем оцінки вартості різних видів пайових та боргових фінансових інструментів. Предметом дисципліни є економічні відносини, що виникають в процесі оцінювання вартості пайових та боргових фінансових інструментів як професійними учасниками фінансового ринку, так і окремими інвесторами. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання: 1.Знання фундаментальних концепцій щодо сутності й основних положень вартісної оцінки різних видів пайових та боргових фінансових інструментів, теоретичного та методичного інструментарію щодо оцінювання фінансових інструментів з врахуванням міжнародних стандартів фінансової звітності. 2.Уміння ідентифікувати фактори, які впливають на вартість пайових та боргових фінансових інструментів; орієнтуватися в системі законодавчих і нормативних правових актів, що регламентують діяльність корпоративних суб'єктів бізнесу; використовувати різні інформаційні ресурси для знаходження інформації, необхідної для оцінки фінансових інструментів, співставляти аналітичну інформацію, коригувати її та використовувати в процесі оцінки вартості фінансових інструментів; розраховувати вартість пайових та боргових фінансових інструментів за різними методиками залежно від мети оцінювання. 3.Комунікація: здатність працювати у міжнародному просторі, застосовувати управлінські навички у сфері фінансів, банківської справи та страхування, здатність формулювати зрозумілі та обґрунтовані висновки щодо вартості оцінюваних фінансових інструментів та складати письмовий звіт про оцінку. 4.Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, які можуть впливати на діяльність суб’єктів бізнесу, на замовлення яких здійснюється оцінювання фінансових інструментів.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Фінансові інструменти як об'єкти оцінювання Сутність та види пайових та боргових фінансових інструментів. Основні інвестиційні характеристики різних видів фінансових інструментів. Визначення та класифікація фінансових інструментів. Сек'юритизовані та несек'юритизовані фінансові інструменти. Відмінності в підходах до класифікації фінансових інструментів в Україні та країнах ЄС. Види вартісної оцінки фінансових інструментів. Номінальна вартість. Ринкова вартість. Внутрішня (справедлива) вартість. Балансова вартість фінансових інструментів. Взаємозв'язок бухгалтерської, ринкової та рейтингової оцінки фінансових інструментів. Мета і принципи оцінки вартості фінансових інструментів. Основні цілі оцінки фінансових інструментів. Принципи та функції оцінки фінансових інструментів. Основні концептуальні підходи до оцінки фінансових інструментів. Теорія чистої приведеної вартості. Теорія інвестиційного ризику. Теорія ефективності ринку капіталу. Теорія асиметричності інформації. Теорія рефлексивності. Теорія чесної гри. Фактори, що впливають на вартість фінансових інструментів. Зовнішні та внутрішні фактори. Кон'юнктурні фактори. Монетарні фактори. основні показники фондового ринку, що використовуються в процесі оцінки
Тема 2. Нормативно-правова та інформаційна база оцінювання фінансових інструментів в Україні Нормативно-правова база оцінки фінансових інструментів. Державне регулювання оціночної діяльності в Україні. Нормативні документи, що регулюють оціночну діяльність. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Нормативні документи НКЦПФР та НБУ щодо оцінки окремих видів фінансових інструментів. Склад, структура та вимоги до інформації, що використовується в процесі оцінки. Актуальність та співставимість інформації. Зовнішня інформація: основні джерела та особливості використання. Діяльність інформаційно-аналітичних агенцій. Внутрішня інформація про діяльність емітента. Нормалізація бухгалтерської звітності. Корегування активів і пасивів. Корегування у звіті про прибутки й збитки. Інфляційне коректування звітності. Системи розкриття інформації про емітентів цінних паперів. Роль фінансових аналітиків та рейтингових агентств в процесі оцінювання вартості фінансових інструментів.
Тема 3. Оцінювання боргових фінансових інструментів Кількісні та якісні характеристики боргових фінансових інструментів. Джерела доходу по боргових фінансових інструментах. Інвестиційні якості фінансових інструментів. Паритет процентних ставок. Ліквідність фінансових інструментів. Методи аналізу та оцінки боргових фінансових інструментів. Інструменти з плаваючою та фіксованою ставками. Оцінювання корпоративних облігацій та векселів. Оцінка дисконтних (безкупонних) облігацій. Методи ISMA yield та IRR yield. Обов'язкові реквізити векселя. Оцінка простого і переказного векселя. Дохідний та порівнювальний підходи при оцінці векселя. Особливості оцінювання державних боргових цінних паперів. Кількісні та якісні фактори, які впливають на їх вартість. Оцінка ощадних (депозитних) сертифікатів. Особливості оцінювання структурованих боргових фінансових інструментів. Облігації, забезпечені активами. Ризики оцінки вартості та визначення надійності структурованих боргових фінансових інструментів. Рейтингова оцінка корпоративних і державних облігацій. Методика рейтингової оцінки. Користувачі рейтингів. Оцінка платоспроможності емітента облігації. Оцінки українських та світових рейтингових агентств.
Тема 4. Оцінювання звичайних акцій Види вартості акцій та фактори, що на них впливають. Внутрішня, емісійна та ринкова ціна акції. Зв'язок між вартістю акції та результатами фінансово-господарської діяльності емітента. Модель Дюпона. Методи аналізу та оцінки акцій. Фундаментальний та технічний аналіз: їх переваги і недоліки. Фундаментальний аналіз акцій та його етапи. Підходи "знизу-догори" і "зверху-вних". Макроекономічний аналіз. Галузевий аналіз. Аналіз емітента. Особливості коефіцієнтного аналізу. Моделювання ціни акції. Використання методу капіталізації доходу при оцінці звичайних акцій. Інвестиційна вартість акції. Модель дисконтування дивідендів для оцінки акцій. Модель нульового росту. Модель постійного росту. Модель змінного росту. Використання мультиплікаторів для оцінки вартості акцій. Мультиплікатори Р/Е ("ціна акції/прибуток на акцію"), Р/S ("ціна акції/обсяг продажів на акцію") та РЇВ ("ціна акції/балансова вартість акції"). особливості використанні методу мультиплікаторів на фінансових ринках, що розвиваються. Використання концепцій оцінки вартості бізнесу в оцінюванні вартості звичайних акцій. Дохідний підхід. Витратний підхід. Ринковий підхід. Особливості оцінки привілейованих акцій. Оцінка привілейованих акцій з фіксованим та з додатковим дивідендом. Конвертація та викуп привілейованих акцій. Специфіка оцінки пакетів акцій. Оцінка контрольних і неконтрольних пакетів акцій. Оцінка пакетів акцій, що належать державі.
Тема 5. Оцінювання інших видів пайових фінансових інструментів Особливості оцінювання цінних паперів інвестиційних фондів. Оцінка акцій корпоративних інвестиційних фондів. Інвестиційні сертифікати пайових інвестиційних фондів. Оцінювання сертифікатів Фондів операцій з нерухомістю (ФОН). Особливості оцінки неліквідних фінансових інструментів. Оцінка низьколіквідних цінних паперів. Оцінка цінних паперів. що не мають вторинного ринку. Оцінка портфеля фінансових інструментів. Види портфелів фінансових інструментів. Поняття ринкової вартості портфеля та фактори, що впливають на її величину. Особливості та методи оцінки вартості портфеля цінних паперів. Управління портфелем цінних паперів з метою підвищення його ринкової вартості.
Тема 6. Експертний висновок (звіт) про оцінку фінансових інструментів Нормативно-правові засади складання експертного висновку (звіту). Загальні вимоги до змісту експертного висновку (звіту). Дата оцінки. Час оцінки. Завдання і структура експертного висновку (звіту). Визначення прав власності та форм їх закріплення.
2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання 2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкова) «Оцінювання пайових та боргових фінансових інструментів» для студентів спеціальності «072 Фінанси, банківська справа та страхування» Денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 100 балів. Поточний контроль складається з наступних частин:
Оцінювання роботи студентів в аудиторії здійснюється на 8 семінарських (практичних) заняттях для студентів денної форми навчання та на 9 контактних заняттях для студентів заочної форми навчання - максимальна сума 60 балів. На кожному занятті студент максимально може отримати кількість балів, зазначену в Карті навчальної роботи. При цьому, оцінювання здійснюється за наступною шкалою:
Модульний контроль здійснюється в два етапи у вигляді контрольної роботи: І модуль: «Теоретичні основи оцінювання пайових та боргових фінансових інструментів. Оцінка облігацій» (максимальна сума - 10 балів). ІІ модуль: «Особливості оцінювання різних видів пайових фінансових інструментів» (максимальна сума - 10 балів). Викладач, що проводить модульний контроль, формує варіанти завдань. Тривалість модулів – по 1 академічній годині. Система оцінок за модуль – від 0 до 10 балів з інтервалом в 1 бал. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед модульним контролем. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру. Вибіркові індивідуальні завдання включають: підготовку експертної оцінки або написання аналітичного (критичного) огляду наукових публікацій. Індивідуальна розрахункова робота передбачає виконання студентом відповідних розрахунків та заповнення ним Акту оцінки пакету акцій підприємства. Задання для підготовки Акту оцінки, а саме: Розрахункова таблиця, Методичні рекомендації до оцінки та Додатки для розрахунку коефіцієнтів студентам в електронному вигляді надає викладач. Підприємство для оцінки студент обирає самостійно з переліку акціонерних товариств, які розміщують звітність в Агентстві з розвитку інфраструктури фондового ринку України (smida.gov.ua). На останньому семінарі виводиться загальна сума балів. Будь-яка письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. За несамостійну роботу і використання недозволених джерел (списування) студент отримує 0 балів. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота має складатися з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. Види завдань індивідуальної контрольної роботи визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.
3. Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання 3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкова) «Оцінювання пайових та боргових фінансових інструментів» для студентів спеціальності «072 Фінанси, банківська справа та страхування» Заочна форма навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Завдання поточного контролю для студентів заочної форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (у сесійний та міжсесійний період). Система поточного контролю знань магістрів заочної форми навчання передбачає відвідування та виконання завдань на контактних заняттях, виконання комплексної аудиторної контрольної (модульної) роботи, позааудиторних індивідуальних завдань.
Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота має складатися з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. Види завдань індивідуальної контрольної роботи визначаються робочою навчальною програмою дисципліни
4. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
Індивідуальні завдання включають: підготовку експертної оцінки або аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою. Експертна оцінка та аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою формують навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. 4.1.1. Вимоги до підготовки аналітичного (критичного) огляду публікацій Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою формує навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Готуючи огляд публікацій, студент: — обирає тему і консультується з викладачем; — систематизує різні погляди і підходи до вивчення досліджуваного питання (фінансові категорії, поняття і терміни, принципи, ознаки, класифікації тощо). Літературні джерела добираються самостійно; — оформлює її у друкованому вигляді (обсяг – до 10 сторінок тексту набраного на комп’ютері, Times New Roman, шрифт 14, інтервал 1,5). Структура аналітичного (критичного) огляду наукових публікацій: титульна сторінка, основний текст, висновки, список опрацьованої літератури. Критеріями оцінки є кількість опрацьованих літературних джерел і якість систематизації матеріалу. Кількість джерел для підготовки аналітичного (критичного) огляду наукових публікацій має бути не менше 15, роки публікації джерел - останні 4 роки на момент виконання роботи. Дозволяється використовувати як друковані, так електронні ЗМІ.
4.1.2. Вимоги до підготовки експертної оцінки Мета експертної оцінки – дати обґрунтований висновок (експертне заключення). Готуючи експертну оцінку, студент: — обирає тему і консультується з викладачем; — досліджує питання, шукаючи факти, аргументи “за” і “проти”, здійснює підборку та опрацювання широкого кола статистичних даних. — готує висновок; — передає його викладачу для оцінювання та оприлюднює висновок в аудиторії. Літературу з теми експертної оцінки студент підбирає самостійно, використовуючи для цього бібліотечний каталог. Для її підготовки студент повинен використовувати спеціальну літературу, що стосується теми: періодичні видання (газети, журнали), наукові статті, а також інформацію з офіційних сайтів державних установ (регуляторів ринку, міністерств, відомств). Обсяг експертної оцінки становить 15-20 стандартних аркушів (А4) тексту набраного на комп’ютері (інтервал – 1,5; шрифт – 14; поля Експертна оцінки має складатися з титульної сторінки, змісту, основної частини (два чи три пункти), та списку літератури. Експертна оцінка обов’язково має носити проблемний характер і розкривати актуальні питання сучасного вітчизняного чи зарубіжного РФП, залежно від обраної теми. Обов’язковим є використання сучасних статистичних даних та їх аналіз автором експертної оцінки. Аналіз повинен проводитись з використанням статистичних даних за 4-5 останніх років. Не допускається передрукування в експертній оцінці теоретичного матеріалу. Якщо наявність теоретико-методологічного матеріалу вимагається темою роботи, то такий матеріал має бути поданий максимально стисло і займати не більш ніж третину загального обсягу роботи (3-4 сторінки).
4.1.3. Перелік тем для підготовки експертної оцінки або аналітичного (критичного) огляду наукових публікацій 1. Вплив фінансового становища емітента на вартість боргових цінних паперів 2. Використання фондових індексів в оцінці цінних паперів 3. Методи врахування ризиків при оцінці акцій 4. Методи врахування ризиків при оцінці структурованих фінансових інструментів 5. Методи розрахунку ставки дисконтування при оцінці цінних паперів 6. Особливості оцінки корпоративних облігацій методами дохідного підходу 7. Оцінювання звичайних акцій з метою застави 8. Вплив рейтингової оцінки на вартість боргових цінних паперів. 9. Проблеми використання рейтингів світових рейтин8гових агентств при оцінці облігацій українських компаній. 10. Особливості оцінки привілейованих акцій. 11. Проблеми визначення ринкової вартості контрольного пакета акцій методом дисконтування грошових потоків 12. Проблеми оцінки вартості векселів в Україні 13. Особливості оцінки конвертованих корпоративних облігацій. Зарубіжний досвід. 14. Особливості оцінки акцій в період фінансової нестабільності 15. Особливості оцінки корпоративних облігацій в період фінансової кризи 16. Оцінка та управління пакетами акцій, що належать державі 17. Оцінка вартості цінних паперів з метою внесення до статутного капіталу 18. Генезис підходів до оцінки фінансових інструментів 19. Особливості оцінки вартості «Золотої акції» 20. Методи визначення підсумкових поправок при розрахунку ринкової вартості пакетів акцій 21. Оцінка вартості муніципальних цінних паперів 22. Оцінка вартості акцій, що належать державі 23. Вітчизняна практика оцінювання акцій корпоративних інвестиційних фондів 24. Проблеми оцінки вартості інвестиційних сертифікатів в Україні 25. Сучасні методи оцінки вартості портфеля цінних паперів 26. Оцінка державних боргових зобов'язань. 27. Особливості оцінювання сертифікатів ФОП 28. Державне регулювання оцінки фінансових інструментів в Україні 29. Проблемні аспекти здійснення оцінювання акцій в Україні 30. Особливості оцінювання цінних паперів, які не мають вторинного ринку. 31. Характеристика комп'ютерних програм, що використовуються в оціночній діяльності. 32. Порівняльна характеристика цінових мультиплікаторів P/E, P/S та P/B, і оптимальна сфера їхнього застосування для оцінки українських компаній. 33. Особливості використання цінового мультиплікатору P/E для оцінки вартості компаній на українському та західних ринках. 34. Особливості використання цінового мультиплікатору P/S для оцінки вартості компаній на українському та західних ринках. 35. Особливості використання цінового мультиплікатору P/B для оцінки вартості компаній на українському та західних ринках. 36. Особливості використання ринку капіталу для оцінки українських компаній різних галузей. 37. Використання дохідного підходу в оцінці нематеріальних активів. 38. Використання витратного підходу в оцінці нематеріальних активів 39. Використання методу ринкових порівнянь в оцінці нематеріальних активів. 40. Особливості застосування порівняльного підходу до оцінки бізнесу у вітчизняній практиці.
Результати проведеної роботи оформлюються студентом згідно з вимогами до оформлення курсової роботи. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення (захисту) під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань.
4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
4.2.1. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів денної форми навчання
Вибіркові індивідуальні завдання включають:
Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань, обговорення доповідей під час аудиторних занять або в позааудиторний час (під час ІКР). Максимальна сума за одне завдання - 20 балів. Система оцінювання: а) “відмінно” – 20 балів; б) “добре” – 16 балів; в) “задовільно”– 12 балів; г) “незадовільно”– 0 балів.
4.2.3. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів заочної форми навчання Вибіркові індивідуальні завдання включають:
Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань, обговорення доповідей під час аудиторних занять або в позааудиторний час (під час ІКР). Максимальна сума за одне завдання - 20 балів. Система оцінювання: а) “відмінно” – 20 балів; б) “добре” –16 балів; в) “задовільно”– 12 балів; г) “незадовільно”– 0 балів.
5. Рекомендовані інформаційні джерела
5.1. Основна література А. Закони та інші нормативно-правові акти
Б. Посібники та монографії 6. "Анализ ценных бумаг" Грэма и Додда // Сидни Коттл, Роджер Ф. Мюррей, Франк Е. Блок. М: Олімп-бизнес, 2003, - 704 стр. 7. Бердникова Т.Б. Оценка ценных бумаг: Учеб. пособ.-М.:Инфра-М, 2006, - 144с. 8. Бернстайн Л. А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика и интерпретация: пер. с англ. / Л. А Бернстайн - М.: Финансы и статистика, 2003, - 622 с. 9. Дамодаран А. Инвестиционная оценка. Инструменты и методы оценки любых активов. – М.: Альпина Паблишер, 2011, - 1344 с. 10. Кинг А. Оценка справедливой стоимости для финансовой отчетности. – М.: Альпина Паблишер, 2011, - 383 с. 11. Козырев А.Н., Макаров В.Л. Оценка стоимости нематериальных активов и интеллектуальной собственности. М: Интерреклама, 2003, - 352 с. 12. Пузенко С.А. "Основы теории оценки. Порядок проведения независимой оценки в Украине: Учебник", К.: ФАДА, ЛТД, 2007. – 192 с. 13. Фабоцци Ф., Манн С. Справочник по ценным бумагам с фиксированной процентной ставкой., 7-е изд., том. 1. Основы. : Пер. с англ. - М.: ООО "И.Д. Вильямс", 2008, - 928 с. 14. Фабоцци Ф., Манн С. Справочник по ценным бумагам с фиксированной процентной ставкой., 7-е изд., том. 2. Оценка, анализ и управление. : Пер. с англ. - М.: ООО "И.Д. Вильямс", 2008, - 896 с. 15. Хелферт Э. Техника финансового анализа: Путь к созданию стоимости бизнеса. Изд.10-е, СПб, 2003, - 640 с. 16. Шарп Уильям Ф., Гордон Дж. Александер, Джеффри В. Бейли. Инвестиции. М.: Инфра-М, 2008. – 1028 с.
5.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА 1. Бертонеш М. Управление денежными потоками / М. Бертонеш, Р. Найт. СПб.: Питер, 2004, - 240 с. 2. Брели Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. М: Олимп-бизнес, 1997, - 1120 с. 3. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер. с англ. / Дж. К. Ван Хорн - М.: Финансы и статистика, 2003, - 800 с. 4. Науменкова С.В., Міщенко В.І. Системи регулювання ринків фінансових послуг зарубіжних країн. Навчальний посібник. К.: Центр наукових досліджень НБУ, Університет банківської справи НБУ, 2010. – 170 с. 5. Стоимость компаний: Оценка и управление. Том Коупленд, Тим Толлер. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. 6. Уилсон Ричард С., Фабоцци Фрэнк Дж. Корпоративные облигации. Структура и анализ. М.: Альпина Бизнес Букс, 2005.-445 с. 7. Ханс Петер Мут «Оценка и ценообразование» Пер. с англ. - М.: 1993,-110 с.
5.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Факультет фінансів Кафедра фінансів
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково-педагогічної роботи
«01» жовтня 2019 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
«Протидія шахрайству на фінансовому ринку»
Начальник навчально-методичного ПОГОДЖЕНО: відділу Завідувач кафедри _______В.Федосов ________________ Д.М.Котенок
Київ – 2019 Розробник: Шапран Наталя Сергіївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів. email: nshapran@gmail.com
© Н.С. Шапран, 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ Стор.
ВСТУП Навчальна дисципліна «Протидія шахрайству на фінансовому ринку» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Дисципліна «Протидія шахрайству на фінансовому ринку» відноситься до дисциплін професійно-практичної підготовки і спрямована на формування системи теоретичних і концептуальних підходів, спрямованих на виявлення і попередження порушень фінансового законодавства, які мають ознаки шахрайства, що є необхідним для роботи випускників на керівних посадах в компаніях з управління активами, торгівцях цінними паперами, банках, страхових компаніях та інших посередниках на фінансовому ринку, а також в державних регуляторних органах, які здійснюють нагляд за діяльністю учасників фінансового ринку Дисципліна «Протидія шахрайству на фінансовому ринку» має міжгалузевий характер і вивчається після вивчення загальнотеоретичних економічних дисциплін. Зокрема, вивченню даної навчальної дисципліни повинні передувати такі навчальні дисципліни, як «Фінансовий ринок», «Інвестування» «Бухгалтерський облік», «Страхування», «Банківська система», «Гроші та кредит», «Економіка підприємства» та ін. Мета вивчення дисципліни «Протидія шахрайству на фінансовому ринку» - формування у студентів цілісної системи знань та сукупності компетентностей щодо виявлення і протидії фінансовим шахрайствам на ринку цінних паперів, банківських, страхових послуг, а також щодо здійснення фінансового моніторингу та усунення будь-яких можливостей для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Завдання (навчальні цілі) дисципліни полягають у наступному: • розкриття сутності, поняття і форми появу шахрайств на фінансовому ринку; • вивчення основних ознак шахрайств у сфері готівкового та безготівкового грошового обігу; • вивчення способів захисту від шахрайств на ринку послуг банківських та небанківських фінансово-кредитних установ; • розвиток наукового мислення з широкого кола проблем, пов’язаних з протидією та попередженнями шахрайств у фінансовій сфері; • ознайомлення з базовими категоріями фінансового моніторингу та вміння працювати із нормативно-правовими документами з питань фінансового моніторингу. Предметом дисципліни є специфічна сфера відносин, що виникає в процесі формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів, протидії шахрайству та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, через банківську та небанківську систему. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен набути такі результати навчання: 1. Знання: фундаментальних концепцій щодо сутності, форм, мотивів та наслідків фінансового шахрайства, а також щодо методів його ідентифікації, а також сутності, форм і методів фінансового моніторингу у банківському та небанківському секторах. 2. Уміння: на практиці виявляти ознаки шахрайства на ринку цінних паперів, у банківській сфері, страхуванні та у сфері грошового обігу, оцінювати мотиви організаторів схеми та можливі наслідки для її учасників, визначати послідовність дій різних суб’єктів при виявленні таких схем, а також використовувати різні інформаційні ресурси для пошуку та аналізу інформації, необхідної для ідентифікації схем фінансового шахрайства або схем легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. 3. Комунікація: здатність працювати у міжнародному просторі, застосовувати управлінські навички у сфері фінансів, банківської справи та страхування, здатність формулювати зрозумілі висновки щодо виявлених схем фінансового шахрайства або легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та обґрунтовані рекомендації щодо їх запобіганню. 4. Автономність та відповідальність: продемонструвати розуміння особистої відповідальності за професійні та/або управлінські рішення чи надані пропозиції/рекомендації, пов’язані з виявленням та протидією схемам фінансового шахрайства, які можуть впливати на діяльність окремих суб’єктів господарювання та держави.
1. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Тема 1: Сутність шахрайств у фінансовій сфері Поняття шахрайства на фінансовому ринку. Сфери прояву фінансового шахрайства. Форми фінансового шахрайства. Психологія фінансового шахрайства. Поняття та ознаки фінансової помилки. Відмінності та спільні риси шахрайства і фінансової помилки. Правова відповідальність при фінансовій помилці. Помилки брокерів та їх наслідки.
Тема 2: Виявлення та протидія шахрайствам у сфері грошового обігу Фінансове шахрайство у готівковому грошовому обігу. Фальсифікація грошових знаків та правила поведінки юридичних та фізичних осіб при виявленні ознак фальсифікації. Правова відповідальність при підробці національної та іноземної валюти. Фінансове шахрайство в безготівковому грошовому обігу. Види та схеми фінансових шахрайств у сфері обігу пластикових карток. Способи захисту від фінансового шахрайства власників пластикових карток. Правова відповідальність за шахрайство у безготівковому грошовому обігу.
Тема 3: Захист від шахрайств на ринку фінансових послуг Фінансові шахрайства у банківській сфері. Мотиви та учасники фінансового шахрайства у банківській сфері. Основні види шахрайств на ринку банківських послуг. Способи захисту банків від недобросовісних позичальників. Захист споживачів банківських послуг при депозитних та кредитних операціях. Фінансові шахрайства на ринку послуг небанківських фінансово-кредитних установ. Види небанківських фінансово-кредитних установ в Україні. Діяльність кредитних спілок та ломбардів ті захист споживачів їх послуг. Страхове шахрайство та способи його протидії. Сутність та види фінансового шахрайства у сфері страхування. Юридичні та фізичні особи як суб’єкти фінансового шахрайства. Страхові компанії як суб’єкти фінансового шахрайства. Відповідальність та механізм захисту прав суб’єктів страхування при виявленні фінансового шахрайства в Україні.
Тема 4: Протидія шахрайствам на ринку цінних паперів Особливості ринку цінних паперів, що зумовлюють його привабливість для шахраїв. Сутність та цілі фінансового шахрайства на ринку цінних паперів. Основні види фінансового шахрайства на ринку цінних паперів. Масштаби і наслідки шахрайств на ринку цінних паперів. Зловживання в процесі емісії та обігу емісійних цінних паперів. Випуск в обіг цінних паперів, які не пройшли державну реєстрацію. Продаж фіктивних цінних паперів. Визнання емітента фіктивним в Україні. Зловживання в процесі брокерської, дилерської й управлінської діяльності. Використання інсайдерської інформації при укладанні угод. Маніпулювання цінами акцій. Шахрайство з фінансовою та бухгалтерською документацією акціонерних товариств. Розкрадання акцій через фальсифікацію протоколів зборів акціонерів. Зловживання в сфері вексельного обігу. Передумови та основні способи шахрайського використання векселів. Методи захисту від зловживань в сфері вексельного обігу. Сутність та принципи діяльності фінансових пірамід. Основні методи і стратегії інформаційно-психологічного впливу на потенційних учасників фінансових пірамід. Схема Понці. Вітчизняний та зарубіжний досвід протидії фінансовому шахрайству на фондовому ринку. Діяльність Управління інформаторів SEC у виявленні правопорушень на ринку цінних паперів.
Тема 5: Поняття та система фінансового моніторингу Поняття, сутність і значення фінансового моніторингу в умовах ринкової економіки. Предмет і об’єкти державного фінансового моніторингу. Принципи здійснення та види фінансового моніторингу. Суб’єкти та органи фінансового моніторингу. Міжнародні стандарти фінансового моніторингу. Стандарти FATF. Конвенції Ради Європи. Стандарти ООН. Директиви ЄС. Документи Базельського комітету з банківського нагляду. Інші стандарти у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму Правові засади здійснення державного фінансового моніторингу в Україні. Нормативне забезпечення у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Суб’єкти фінансового моніторингу в Україні. Органи державного фінансового моніторингу. Академія фінансового моніторингу Відповідальність за порушення законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму. Порядок застосування штрафів та інших санкцій до суб’єктів фінансового моніторингу.
Тема 6: Відмивання коштів за допомогою інструментів фінансового ринку Відмивання грошей через ринок цінних паперів: типологія способів та наслідки. Створення підставної фірми для відмивання грошей. Маніпулювання ринком та відмивання грошей. Використання ринків золота та діамантів для відмивання коштів. Страховий бізнес і відмивання коштів. Категорії ризику щодо відмивання коштів в страховому бізнесі. Ризик, який становить клієнт. Ризик, який становить продукт/послуга/операція, та фактори, що на нього впливають. Заходи належної перевірки клієнта / принцип «знай свого клієнта». Моніторинг та звітування про підозрілих клієнтів та операції. Готівкові кошти у відмиванні злочинних доходів. Використання платіжних карток. Граничні суми розрахунків готівкою між різними суб’єктами. Криптовалюта як інструмент відмивання коштів. Ключові ризики використання віртуальних валют. Участь в мережі Біткоїн. Діяльність правоохоронних органів, пов'язана з віртуальною валютою. Ризик-орієнтований підхід по відношенню до платіжних продуктів і послуг на основі віртуальної валюти.
Тема 7: Типологія способів та ризики відмивання коштів через нефінансовий сектор Відмивання коштів через спорт (на прикладі футбольного сектору). Основні фактори та тенденції відмивання коштів через спорт. Футбольні фінанси. Типологія справ, пов’язаних з відмиванням коштів через спорт. Огляд ініціатив, спрямованих на боротьбу з відмиванням коштів через спорт. Відмивання коштів через казино та гральний бізнес. Оцінка ризиків у секторі казино. Методології та індикатори відмивання коштів через казино. Проблеми обміну валют та обмеженої прозорості поведінки «великих гравців». Політичні питання та проблема міжнародної співпраці між регуляторами. Фінансування терористичної діяльності. Визначення терористичної діяльності. Використання неприбуткових організацій для фінансування терористів. Неофіційні системи переказу грошей чи цінностей та підтримка терористів.
2. Поточна навчальна робота студентів денної форми навчання 2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкова) «Протидія шахрайству на фінансовому ринку» для студентів спеціальності «072 Фінанси, банківська справа та страхування» Денна форма навчання
2.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Загальна максимальна сума балів поточного контролю - 100 балів. Поточний контроль складається з наступних частин:
Оцінювання відповідей (виступів) студента на 8 семінарських (практичних) заняттях протягом семестру - максимальна сума 60 балів. На кожному занятті студент максимально може отримати кількість балів, зазначену в Карті навчальної роботи. При цьому, оцінювання здійснюється за наступною шкалою:
Модульний контроль здійснюється в два етапи у вигляді контрольної роботи на шостому та п’ятнадцятому заняттях. І модуль: «Протидія шахрайству та способи захисту інвесторів і споживачів на ринку фінансових послуг» (максимальна сума - 10 балів). ІІ модуль: «Система фінансового моніторингу та протидія відмиванню доходів і фінансуванню терористичної діяльності» (максимальна сума - 10 балів). Викладач, що проводить модульний контроль, формує варіанти завдань. Тривалість модулів – по 1 академічній години. Система оцінок за модуль – 0-2-4-6-8-10 балів. Критерії оцінювання доводяться до студентів перед модульним контролем. Письмові роботи зберігаються на кафедрі до закінчення семестру. На останньому семінарі виводиться загальна сума балів за поточний контроль. За несамостійну роботу і використання недозволених джерел (списування) студент отримує 0 балів. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота має складатися з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. Види завдань індивідуальної контрольної роботи визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.
3. Поточна навчальна робота студентів заочної форми навчання 3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкова) «Протидія шахрайству на фінансовому ринку» для студентів спеціальності «072 Фінанси, банківська справа та страхування» Заочна форма навчання
3.2. Критерії оцінювання поточних результатів вивчення дисципліни
Завдання поточного контролю для студентів заочної форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (у сесійний та міжсесійний період). Система поточного контролю знань студентів заочної форми навчання передбачає відвідування та виконання завдань на контактних заняттях, виконання комплексної аудиторної контрольної (модульної) роботи, позааудиторних індивідуальних завдань.
Будь-яка письмова робота може бути виконана лише один раз. Доопрацювання і переписування не дозволяються. За несамостійну роботу і використання недозволених джерел (списування) студент отримує 0 балів. Студенти, які за результатами підсумкового контролю у формі заліку набрали від 0 до 59 балів (включно), після належної підготовки мають право повторно скласти залік у формі виконання індивідуальної контрольної роботи. Індивідуальна контрольна робота має складатися з 10 завдань, кожне з яких оцінюється за вимогами, що є аналогічними вимогам до екзаменаційного білета. Види завдань індивідуальної контрольної роботи визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.
4. індивідуальнІ завданНЯ для самостійної роботи СТУДЕНТІВ
Індивідуальні завдання включають: написання експертної оцінки за заданою тематикою та підготовку тестових завдань за змістом навчальної дисципліни.
4.1. Вимоги до виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
4.1.1 Вимоги до написання експертної оцінки Експертна оцінка за заданою тематикою формує навички самостійної науково-дослідної та практичної роботи, дозволяє студенту навчитися самостійно працювати з інформаційними джерелами, узагальнювати їх матеріали, сприяє розвитку та поглибленню наукових і практичних інтересів до майбутньої професійної діяльності. Мета експертної оцінки – дати обґрунтований висновок по певній проблемі. Готуючи експертну оцінку, студент: — обирає тему і консультується з викладачем; — досліджує питання, шукаючи факти, аргументи “за” і “проти”, здійснює підборку та опрацювання широкого кола статистичних даних. — готує висновок; — передає його викладачу для оцінювання та оприлюднює висновок в аудиторії. Літературу з теми експертної оцінки студент підбирає самостійно, використовуючи для цього бібліотечний каталог. Для її підготовки студент повинен використовувати спеціальну літературу, що стосується теми: періодичні видання (газети, журнали), наукові статті, а також інформацію з офіційних сайтів державних установ (регуляторів ринку, міністерств, відомств). Обсяг експертної оцінки становить 10-15 стандартних аркушів (А4) тексту набраного на комп’ютері (інтервал – 1,5; шрифт – 14; поля Експертна оцінки має складатися з титульної сторінки, змісту, основної частини (два чи три пункти), та списку літератури. Експертна оцінка обов’язково має носити проблемний характер і розкривати актуальні питання моніторингу та протидії шахрайствам на фінансовому ринку. Дозволяється виконання експертної оцінки з питань моніторингу та протидії шахрайствам на фінансовому ринку за темами, що не містяться в переліку, але виключно за умови попереднього узгодження/затвердження запропонованої студентом теми з викладачем, що проводить практичні заняття.
4.1.2. Перелік тем для написання експертної оцінки
Результати проведеної роботи оформлюються студентом згідно з вимогами до оформлення курсової роботи. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом обговорення (захисту) під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів.
4.1.3. Вимоги для підготовки тестових завдань З метою оцінки рівня засвоєння знань та вміння роботи з лекційним матеріалом, студенти повинні скласти тестові завдання закритого типу по темах навчальної дисципліни. Тести закритого типу передбачають наявність по кожному тестовому завданню одного питання та трьох-чотирьох варіантів відповідей, лише одна з яких є вірною. Правильна відповідь виділяється напівжирним шрифтом. При цьому, варіанти відповідей на зразок «так», «ні» і т.п. не допускаються. Бажано дотримуватися основних вимог при конструюванні тестових завдань: - кожне тестове завдання має виражати одну думку; якщо твердження складне, то формулювання необхідно скоротити або розподілити на кілька пунктів; - необхідно користуватися чіткою, зрозумілою мовою, не використовувати багатозначних понять, сленгу, діалектизмів; - слід намагатися використовувати прості речення: не надто короткі й не задовгі; - завдання мають бути реально наближені до змісту навчальної дисципліни; - неправильні відповіді до тестових завдань мають бути правдоподібними, реально стосуватися предмета, що визначається, щоб мінімізувати вгадування. Тести готуються в форматі MS World і можуть бути або надруковані і здані викладачу особисто під час практичних (контактних) занять, або надіслані в електронному вигляді на поштову скриньку викладача. Перед кожним тестовим завданням ОБОВ’ЯЗКОВО вказується номер теми, до якої тест відноситься. Студенти денної та заочної форми навчання повинні скласти по 10 тестових завдань (мінімум по 1 тесту по кожній темі). Викладачем оцінюється якість складених студентом тестів (відповідність змісту теми навчальної дисципліни, достовірність варіантів відповідей, логіка при побудові питання тощо) та самостійність їх підготовки (тести, які є однаковими в кількох студентів, автоматично оцінюються у 0 балів).
4.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи
4.2.1. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів денної форми навчання Вибіркові індивідуальні завдання для студентів денної форми навчання включають: написання експертної оцінки із заданої тематики та підготовку тестових завдань Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань, обговорення доповідей під час аудиторних занять або в позааудиторний час (під час ІКР). Максимальна сума за написання експертної оцінки - 10 балів. Система оцінювання експертної оцінки: а) “відмінно” – 10 балів; б) “добре” – 7 балів; в) “задовільно”– 4 балів; г) “незадовільно”– 0 балів. Максимальна сума за підготовку тестових завдань - 10 балів. Студент має підготувати 10 тестових завдань, кожне з яких може бути оцінене у максимум 1 бал. При цьому, по кожній з 7 тем, які вивчаються в межах дисципліни «Протидія шахрайству на фінансовому ринку» має бути підготовлено не менше одного тестового завдання, тобто підготовлені студентом тести повинні охоплювати зміст всіх тем навчальної дисципліни. Система оцінювання за кожне тестове завдання: а) “відмінно” – 1 бал; б) “добре” – 0,5 бала; в) “незадовільно”– 0 балів. Таким чином, в сукупності за підготовку 10 тестових завдань студент денної форми навчання може отримати максимум 10 балів
4.2.2. Критерії оцінювання результатів виконання індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів заочної форми навчання Вибіркові індивідуальні завдання студентів заочної форми навчання включають: підготовку експертної оцінки та підготовку тестових завдань. Контроль за виконанням індивідуальних завдань здійснюється шляхом розгляду підготовлених матеріалів, виявлення та розбору спірних або незрозумілих моментів, перевірки правильності виконання завдань, обговорення доповідей під час аудиторних занять або в позааудиторний час (під час ІКР). Максимальна сума за експертну оцінку - 20 балів. Система оцінювання експертної оцінки: а) “відмінно” – 20 балів; б) “добре” –16 балів; в) “задовільно”– 12 балів; г) “незадовільно”– 0 балів. Максимальна сума за підготовку тестових завдань - 20 балів. Студент має підготувати 10 тестових завдань, кожне з яких може бути оцінене у максимум 2 бали. При цьому, по кожній з 7 тем, які вивчаються в межах дисципліни «Протидія шахрайству на фінансовому ринку» має бути підготовлено не менше одного тесту. Система оцінювання за кожне тестове завдання: а) “відмінно” – 2 бали; б) “добре” –1 бал; в) “незадовільно”– 0 балів. Таким чином, в сукупності за підготовку 10 тестових завдань студент може отримати 10*2=20 балів
5. Рекомендовані інформаційні джерела
5.1. Основна література А. Закони та інші нормативно-правові акти
Б. Посібники та монографії
5.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
5.3. Дистанційні курси та інформаційні ресурси
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
Київ 2019
Навчальний план 2019р.
© В.М. Опарін, Л.П.Гладченко, К.В.Захожай, 2019 © КНЕУ, 2019
ЗМІСТ
ВСТУП Навчальна дисципліна «Методологія наукових досліджень у сфері фінансів» є однією із складових комплексної підготовки фахівців галузі знань 07 «Управління та адміністрування» спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». Анотація навчальної дисципліни. Дисципліна має теоретико-прикладний характер: у теоретичному плані поглиблює фундаментальні знання з методології наукових досліджень у сфері фінансів; у прикладному плані — закладає базові знання з фінансової аналітики та формує навички розробки пропозицій щодо вирішення складних практичних проблем. Міждисциплінарні зв’язки. Вивчення навчальної дисципліни ґрунтується на знаннях і навичках з інших навчальних дисциплін з циклів гуманітарної, природничо-наукової та загальноекономічної професійної підготовки: філософії, політичної економії, економіки, інформатики, фінансової математики, економіко-математичного моделювання, грошей, фінансів та кредиту, менеджменту, мікро- та макроекономіки, економіки підприємства, податкової та бюджетної системи, фінансового ринку. Студент повинен володіти методичним інструментарієм макрофінансового аналізу, застосування інформаційних технологій, економіко-математичних методів. Метою навчальної дисципліни є надання майбутнім фахівцям знання необхідних теоретико-методологічних основ, методичних рекомендацій, практичних навичок, механізму управління науковими дослідженнями, необхідних для вільного володіння практикою проведення наукових досліджень, прийняття оптимальних рішень щодо науково-дослідної роботи. У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час проведення аудиторних лекційних та практичних занять, самостійної та індивідуальної роботи. Основними завданнями даного курсу є:
Дисципліна «Методологія наукових досліджень у сфері фінансів» є базою для підготовки і захисту випускної атестаційної роботи освітнього ступеня «Магістр». Після опанування тем даного курсу студент повинен знати:
повинен уміти:
ТЕМА 1. Завдання та методика науково-дослідної роботи студентів. Наука як сфера суспільної діяльності Методологія наукових досліджень і методика дослідження конкретних проблем фінансів, як науки, що дають змогу досліджувати економічні і соціальні процеси у їх спорідненості, відмінностях та історичному розвитку. Поняття, зміст та функції науки. Наукове та раціональне пізнання як процес вироблення нових знань. Суспільна роль науки. Науково-прикладний результат. Еволюція розвитку науки. Основні світогляди виникнення науки, сформовані давньогрецькими філософами. Диференціація науки, її поділ на спеціалізовані дисципліни. Інтеграційні тенденції в науці. Наукознавство – фундамент розвитку науки, її структура. Класифікація наук. Закономірності функціонування та розвитку науки. Теорія як система основних ідей у тій чи іншій галузі знань. Детермінізм. Роль статистичних законів при дослідженні причинно-наслідкових зв’язків між процесами та явищами. Взаємозв’язок економічних систем і функцій управління ними. Методологія дослідження: фундаментальна, загальнонаукова, конкретно наукова. Методи і техніка дослідження. Методи емпіричного і теоретичного дослідження. Методологічні підходи в науковому дослідженні: системно-структурний та синергетичний. Системний підхід в наукових дослідженнях. Система управління як узагальнююче поняття. Концепції, цілі, стратегія, політика, методи, функції системи.
ТЕМА 2. Розвиток фінансової науки та наукових шкіл в Україні Ґенеза, становлення і розвиток фінансової науки від найдавніших часів до сьогодення. Дискусійні питання теорії фінансів, концептуальні засади сучасної світової та вітчизняної науки і практики, розмаїття наукових течій, підходів і методів. Особливості формування національної фінансової науки, інституційні засади фінансової думки. Сучасне відродження української фінансової науки, дослідження наукових здобутків Київської економічної школи та впливу її на формування осередків фінансової науки в Україні сьогодення. Критичний аналіз наукових здобутків провідних вітчизняних економістів-фінансистів другої половини XIX – початку XXІ століття. Внесок вітчизняних учених в українську, світову та європейську фінансову науку. Наукова школа як головна неформальна спільнота дослідників. Ознаки та функції наукової школи. Методи ідентифікації наукової школи. Лідер наукової школи. Розвиток наукових шкіл у галузі фінансів в Україні.
ТЕМА 3. Організація науково-дослідницької роботи студентів Види наукових робіт: тези доповідей, стаття, есе, конкурсна наукова робота, курсова робота, випускна атестаційна робота, науково-дослідна робота на умовах гранту. Особливості участі у круглих столах та конференціях. Ознайомлення з інформаційним листом (програмою) конференції. Вивчення умов участі в конференції та інших організаційних питань. Дослідження вимог до оформлення наукових тез. Підготовка тез доповідей, оформлення заявки на участь у конференції відповідно до вимог програми. Листування з організаційним комітетом. Підготовка виступу та презентації. Специфіка участі в олімпіадах, грантових програмах, конкурсах наукових робіт. Організаційні питання участі у наукових змаганнях. Пошук інформації про наукові конкурси, олімпіади та гранти. Вивчення вимог, які висуваються до аплікантів. Підготовка заявок, рекомендаційних листів, обґрунтування. Підготовка наукових статей. Поняття фахового наукового видання та видання, включеного до наукометричних баз. Види наукометричних баз. Індекс цитування. Імпакт- фактор як показник важливості наукового журналу. Вимоги до структури та оформлення статті. Вибір наукової тематики. Пошук інформаційно-аналітичної інформації для написання статті. Підготовка тексту статті (постановка проблеми, аналіз останніх досліджень, виділення невирішеної частини проблеми, викладення основного матеріалу, формування висновків та визначення перспектив подальших досліджень). Вимоги, які висуваються до анотації статті, підготовка переліку ключових слів та ключових термінів. Оформлення списку використаних джерел. Формування даних про автора. Подання статті на рецензування. Опрацювання зауважень рецензентів. Підготовка випускної атестаційної роботи. Вивчення вимог до написання роботи: структури, змісту, обсягу і правил оформлення. Визначення напряму дослідження. Вибір тематики випускної роботи, формування плану та пошук інформаційно-аналітичної інформації. Вступ. Наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми. Формулювання мети, завдань, предмета і об’єкта дослідження. Представлення переліку застосованих методів дослідження. Визначення інформаційної бази для проведення дослідження. Підготовка першого розділу випускної роботи. Критична оцінка наукових публікацій з проблематики об’єкта дослідження. Сутність об’єкта дослідження, теоретико-організаційні засади його функціонування. Підготовка другого розділу роботи – аналітичного з насиченням фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми). Критичний аналіз існуючої практики функціонування об’єкта дослідження. Статистичний аналіз показників соціально-економічних явищ і процесів. Оцінка показників результативності та ефективності функціонування об’єкта дослідження. Підготовка третього розділу дипломної роботи – рекомендаційного. Формулювання пропозицій та управлінських рішень щодо вдосконалення функціонування об’єкта дослідження та системи управління ним. Виявлення проблем і обґрунтування можливих напрямів їх вирішення з урахуванням зарубіжного досвіду управління об’єктом дослідження. Прогнозування розвитку ситуації в досліджуваній галузі. Висновки. Формулювання висновків відповідно до поставлених у роботі завдань. Оформлення списку використаних джерел. Додатки: таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць. Підготовка виступу та презентації.
ТЕМА 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень у сфері фінансів Поняття «інформація»: сутність, критерії, властивості та її призначення в наукових дослідженнях. Класифікація інформації для наукових досліджень. Доступність, таємність і конфіденційність інформації. Статистична, адміністративна, масова, правова та соціологічна інформація. Процес обміну інформацією. Законодавча, планова, нормативно-довідкова, договірна, технологічна, організаційно-управлінська та фактографічна інформація. Економічна інформація, її класифікація. Економічний показник для визначення відповідної інформації. Особливості її підготовки та використання в наукових дослідженнях. Корпоративна інформаційна система. Автоматизована система управління. Банк даних за рівнями управління суб’єктами господарювання. Загальні джерела інформації у сфері фінансів: законодавчо-нормативні акти (Кодекси, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств, відомств, комітетів, місцевих державних адміністрацій), статистична інформація (Державної служби статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України тощо). Джерела інформації для вивчення зарубіжного досвіду в обраній сфері: офіційні публікації та веб-сайти МВФ, Світового банку, Європейської комісії, ООН, урядові сайти держав. Інтернет-технології – засіб інформаційного пошуку в наукових дослідженнях. Можливості доступу до інформації різної тематики, спілкування в реальному часі, відправлення і отримування повідомлень, завантажування. Стратегія пошуку інформації в мережі Інтернет. Робота з електронними бібліотеками та базами даних. Правила роботи з науковою літературою. Значення літературного огляду для визначення новизни психологічного дослідження. Наукова проблема як основа задуму дослідження. Актуальність проблеми та її обґрунтування. Види фактів. Джерела даних. Категоріальний апарат наукового дослідження. Понятійний апарат дослідження і його операціоналізація. Пошук протиріч як пошук наукових проблем. Шість типів протиріч: виду, частини та цілого, розвитку, причин та наслідків, точки зору, цілі та засобів. Оцінка джерел фактичної інформації про об’єкт дослідження та їх характеристика. Факт як особливий вид інформації, принципи роботи з фактами у дослідницькій діяльності. Класифікація фактів для проведення досліджень. Фактологія дослідження. Критерії ефективності інформації.
ТЕМА 5. Загальнонаукові та специфічні методи наукових досліджень Методи наукових досліджень: загальнонаукові (розумово-логічні): дедукція, аналіз, індукція, класифікація і типологія, синтез, аналогія, абстрагування, конкретизація, системний метод; загально-філософські: діалектичний, метафізичний, аналітичний інтуїтивний, феноменологічний; теоретичні: формалізація, ідеалізація, аксіоматичний метод, конструювання гіпотез, доведення, постановка проблеми, полеміка, сходження від абстрактного до конкретного, конструювання; конкретно-наукові (емпіричні) методи: експеримент, практичний експеримент, пряме і непряме спостереження, розрахунково-аналітичні, специфічні, диверсифіковані, органолептичні, впровадження результатів у практичну діяльність. Логічні закони і правила проведення досліджень. Логіка висловлювань Арістотеля. Закон протиріччя. Закон виключення третього. Закон достатньої підстави. Гіпотези та докази в наукових дослідженнях. Методи та правила доведення. Полеміка як метод наукового дослідження систем управління. Твердження та їх ґрунтовність. Аргументація у науковій бесіді. П’ять елементів дослідницької аргументації. Функція доводів та фактів для тез. Робота з альтернативами наукового твердження. Зв’язок твердження та доказової бази – основа достовірності результатів наукового дослідження. Види тверджень: практичні та концептуальні. Оцінка конкретності та значущості твердження. Параметри аналізу використаних аргументів. Специфічні методи наукових досліджень. Статистичні методи. Групування (типологічні, структурні і аналітичні). Фінансові показники. Екстенсивні, інтенсивні і середні величини. Статистичні таблиці і графіки. Кореляційний аналіз. Економіко-математичні методи, їх призначення і функції. Теорія ігор. Застосування методів суміжних наук (політології, соціології, психології, кібернетики тощо) у проведенні фінансових досліджень. Графічні методи дослідження. Структурні графіки. Динамічні графіки. Діаграми. Підбір методик для дослідження згідно з поставленою метою та сформульованими робочими гіпотезами. Кількість та об’єм методик. Узгодженість методик. Поєднання опитувальників та експериментальних методик. Поєднання методик, що дають числові результати та методик, що дають змістовні результати. Опис методик у науковій роботі. Організація збору емпіричних даних. Етичні засади збору і представлення емпіричних даних.
ТЕМА 6. Академічна доброчесність Етичні стандарти вищої освіти. Наукова етика. Правила оформлення бібліографічних списків і бібліографічних посилань. Академічна чесність у наукових дослідженнях у сфері фінансів: вітчизняний та зарубіжний досвід. Прояви академічної нечесності в освіті і науці: фабрикація даних, фальсифікація даних, хабарництво в академічній сфері, академічний саботаж, професійна нечесність, несанкціонована співпраця, академічне шахрайство, плагіат. Наслідки академічної нечесності. Правові аспекти академічної чесності та боротьби із плагіатом. Стимули для зловживань та фактори, які їх створюють. Кодекс честі КНЕУ - інструмент дотримання академічної чесності науковця і освітянина. Академічна відповідальність. Організація та процедура забезпечення академічної чесності.
ТЕМА 7. Узагальнення результатів наукових досліджень. Вимоги до оформлення наукових робіт студентів Прийоми, етапи та підходи оброблення накопичених наукових фактографічних матеріалів. Підходи до узагальнення та систематизації емпіричних даних. Основні показники оцінювання досліджуваних процесів і явищ. Відносні величини при аналізі явищ динаміки та показників структурного порядку. Застосування величин інтенсивності. Етапи формування рейтингів. Узагальнення результатів у таблицях. Обробка даних та представлення результатів дослідження за допомогою Microsoft Excel. Побудова таблиць, графіків та діаграм в Microsoft Excel. Вибір типу графіка або діаграми для наочного представлення результатів дослідження. Використання вбудованих статистичних функцій та пакету аналізу Microsoft Excel для аналізу фактичної інформації. Застосування пакетів прикладних програм для обробки аналітичних даних: Stata, Statistica, Statgraphics Centurion, Gretl. Систематизація результатів наукової діяльності. План написання випускної атестаційної роботи. Концепція написання дипломної роботи. Вимоги до випускних атестаційних робіт: актуальність обраної теми, відповідність теми спеціальності, постановка наукової проблеми, чітке визначення і формулювання мети і завдань дослідження, побудова висновків і пропозицій. Практична значущість, достовірність отриманих результатів, особистий внесок студента-дипломника в одержанні науково обґрунтованих результатів дослідження. Загальні вимоги до випускних атестаційних робіт (підготовка, написання і порядок оформлення): композиційна побудова, принципи рубрикації. Оформлення титульного аркуша, формування змісту (плану), вступу, основної частини (складається з трьох розділів), висновків, списку використаних джерел, додатків. Технічні вимоги: шрифт, інтервали, поля, відступи, заголовки, нумерація сторінок, розділів, підрозділів. Правила побудови таблиць і схем (рисунків), приміток, посилань, виносок. Подання формул, їх позначення, розташування. Вживання літерних абревіатур, складноскорочених слів, умовних графічних скорочень. Принципи рубрикації наукового тексту. Особливості наукової мови та етика цитування і використання наукових матеріалів. Оригінальність тексту та плагіат. Ясність, точність, стислість викладення матеріалу.
ТЕМА 8. Презентація результатів наукових досліджень студентів та їх впровадження Мультимедійна презентація PowerPoint як форма подання інформації за допомогою технічних засобів. Складання сценарію презентації. Підбір комп’ютерної графіки, відеоряд, колірне і звукове оформлення. Набір слайдів і спец ефектів (слайд-шоу). Текстовий вміст презентації. Розміщення таблиць і рисунків на слайдах. Нотатки для доповідача. Підготовка супроводжувального (роздаткового) матеріалу для аудиторії. Значення та види впроваджень: використання результатів наукових досліджень у практичній(виробничій) діяльності (у тому числі інноваційні технології) підприємств, установ і організацій; у навчальному процесі при проведенні практичних і семінарських занять, тренінгів, виробничої практики, ділових ігор. Етапи впровадження наукових досліджень. Апробація та характеристика наукових результатів. Напрями впровадження результатів науково-дослідницької роботи. Наукова продукція в процесі впровадження результатів досліджень, її види та форми. Наукові ідеї і етапи їх практичної реалізації. Комерціалізація інтелектуального потенціалу та результатів інтелектуальної діяльності.
2. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 2.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) Методологія наукових досліджень для студентів спеціальності (спеціалізації) 072 “Фінанси, банківська справа та страхування” (“Фінанси”, “Митне адміністрування”, “Страхування та ризик-менеджмент”)
Денна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
2.2. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ Для денної форми навчання з навчальної дисципліни «МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СФЕРІ ФІНАНСІВ» семінарські (практичні) заняття проводяться згідно з навчальним планом та розкладом. Метою практичного заняття є організація обговорення зі студентами тих базових положень тем дисципліни з метою засвоєння необхідних теоретичних понять, які винесені на семінарські заняття. Практичні заняття з дисципліни «Методологія наукових досліджень у сфері фінансів» проводяться переважно у формах: співбесіди студентів з викладачем, дискусії з елементами аналізу, обговорення їхньої самостійної науково-дослідної роботи, презентації виконання проектів за обраними напрямками дослідження. При підготовці до практичного заняття використовується підхід, заснований на використанні технологій індивідуальної та колективної пошукової роботи. Однак, враховуючи регламентацію навчального процесу робочою програмою науки, мета вивчення науки студентами визначається самостійно у рамках робочої програми науки. Практичні заняття мають на меті організацію викладачем детального розгляду студентами окремих положень дисципліни та формування навичок їх практичного застосування шляхом виконання практичних завдань, розв’язання проблемних завдань, вирішення ситуаційних вправ, розгорнутої бесіди тощо.
Практичне заняття №1 за темою №1: «Завдання та методика науково-дослідної роботи студентів. Наука як сфера суспільної діяльності» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-мозкова атака Література: [2; 14; 18; 52; 55].
Практичне заняття №2 за темою №1: «Завдання та методика науково-дослідної роботи студентів. Наука як сфера суспільної діяльності» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-мозкова атака Література: [4; 12; 26; 53; 55].
Практичне заняття №3 за темою №2: «Розвиток фінансової науки та наукових шкіл в Україні» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-розгорнута бесіда Література: [1; 4; 20; 36; 39].
Практичне заняття №4 за темою №2: «Розвиток фінансової науки та наукових шкіл в Україні» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-розгорнута бесіда Література: [3; 4; 17; 20; 31].
Практичне заняття №5 за темою №3: «Організація науково-дослідницької роботи студентів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-розгорнута бесіда Література: [3; 13; 19; 32; 40].
Практичне заняття №6 за темою №3: «Організація науково-дослідницької роботи студентів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: міні-кейс підготовка обґрунтування та заявки на грант Література: [2; 12; 26; 33; 59].
Практичне заняття №7 за темою №4: «Інформаційне забезпечення наукових досліджень у сфері фінансів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-вирішення ситуаційних вправ Література: [1; 20; 21; 22; 24; 26; 27; 31; 41; 60].
Практичне заняття №8 за темою №4: «Інформаційне забезпечення наукових досліджень у сфері фінансів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-вирішення ситуаційних вправ Література: [1; 20; 21; 22; 24; 26; 27; 31; 41; 60].
Практичне заняття №9 за темою №4: «Інформаційне забезпечення наукових досліджень у сфері фінансів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-вирішення ситуаційних вправ Література: [1; 20; 21; 22; 24; 26; 27; 31; 41; 60].
Практичне заняття №10 за темою №5: «Загальнонаукові та специфічні методи наукових досліджень» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: дискусія з елементами аналізу Література: [12; 18; 42; 45; 58].
Практичне заняття №11 за темою №5: «Загальнонаукові та специфічні методи наукових досліджень» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: дискусія з елементами аналізу Література: [1; 20; 49; 55].
Практичне заняття №12 за темою №5: «Загальнонаукові та специфічні методи наукових досліджень» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: дискусія з елементами аналізу Література: [1; 20; 49; 55].
Практичне заняття №13 за темою №5: «Загальнонаукові та специфічні методи наукових досліджень» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: дискусія з елементами аналізу Література: [1; 20; 49; 55].
Практичне заняття №14 за темою №6: «Академічна доброчесність» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-вирішення ситуаційних вправ Література: [3; 4; 7; 9; 10; 26; 30; 38].
Практичне заняття №15 за темою №6: «Академічна доброчесність» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-вирішення ситуаційних вправ Література: [3; 4; 7; 9; 10; 26; 30; 38].
Практичне заняття №16 за темою №7: «Узагальнення результатів наукових досліджень. Вимоги до оформлення наукових робіт студентів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-розв’язання проблемних завдань Література: [11; 26; 31; 43].
Практичне заняття №17 за темою №7: «Узагальнення результатів наукових досліджень. Вимоги до оформлення наукових робіт студентів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-розв’язання проблемних завдань Література: [5; 20; 30; 44].
Практичне заняття №18 за темою №7: «Узагальнення результатів наукових досліджень. Вимоги до оформлення наукових робіт студентів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-розв’язання проблемних завдань Література: [5; 20; 30; 44].
Практичне заняття №19 за темою №8: «Презентація результатів наукових досліджень студентів та їх впровадження» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: семінар-розгорнута бесіда Література: [15; 18; 26; 53].
Практичне заняття №20 за темою №8: «Презентація результатів наукових досліджень студентів та їх впровадження» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: мозкова атака Література: [17; 19; 30; 34; 35].
Практичне заняття №21 за темою №8: «Презентація результатів наукових досліджень студентів та їх впровадження» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
План семінару:
Інновації: мозкова атака Література: [17; 19; 30; 34; 35].
2.3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Оцінка знань студентів здійснюється на основі контролю систематичності та активності вивченням програмного матеріалу протягом семестру і включає такі складові:
При контролі активності та рівня знань при обговоренні питань семінарів оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття, правильність написання письмового контролю на семінарському занятті; результати пілотного опитування. Протягом семестру кожен студент з групи на семінарських і практичних заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття. Оцінювання активності роботи на практичних (семінарських) заняттях відбувається з градацією в 1 бал:
При виконанні контрольної (модульної) роботи оцінюванню підлягають: теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо. Завдання для виконання контрольних (модульних) робіт розробляє викладач, який проводить практичні заняття. За один семестр може бути одна контрольна (модульна) робота.
2.4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
За результати виконання індивідуальних завдань, передбачених робочою програмою дисципліни, студент може отримати 0-20 балів, у т.ч. за виконання індивідуального завдання 0-10 балів і за його презентацію 0-10 балів. За один семестр передбачається виконання студентом одного індивідуального завдання; При оцінюванні виконаного індивідуального завдання враховується його повнота відповідно до встановленої структури та аргументація окремих положень, а при його презентації – якість доповіді, ілюстративного матеріалу та повнота і аргументованість відповідей на питання.
3. ПОТОЧНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ 3.1. КАРТА НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з дисципліни (обов’язкової) Методологія наукових досліджень для студентів спеціальності (спеціалізації) 072 “Фінанси, банківська справа та страхування” (“Фінанси”, “Митне адміністрування”, “Страхування та ризик-менеджмент”)
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього контактного заняття. Час та порядок складання визначає викладач, який проводить семінари. У міжсесійний період відповідно до затвердженого графіку консультацій та проведення дня заочника студенти можуть:
Контактне заняття №1. Тема №1 «Завдання та методика науково-дослідної роботи студентів. Наука як сфера суспільної діяльності» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
Ключові питання для засвоєння теми:
Інновації: лекція з використанням мозкового штурму
Контактне заняття №2. Тема №2 «Розвиток фінансової науки та наукових шкіл в Україні» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
Ключові питання для засвоєння теми:
Інновації: лекція-дискусія (лекція-обговорення)
Контактне заняття №3. Тема №2 «Розвиток фінансової науки та наукових шкіл в Україні» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
Ключові питання для засвоєння теми: 1. Сутність та роль наукових шкіл. 2. Розвиток наукових шкіл в Україні.
Інновації: семінар-розв’язання проблемних завдань
Контактне заняття №4. Тема №3 «Організація науково-дослідницької роботи студентів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
Ключові питання для засвоєння теми:
Інновації: семінар-мозковий контроль
Контактне заняття №5. Тема №4 «Інформаційне забезпечення наукових досліджень у сфері фінансів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
Ключові питання для засвоєння теми:
Інновації: лекція-конференція (метод персоніфікованого викладу)
Контактне заняття №6. Тема №4 «Інформаційне забезпечення наукових досліджень у сфері фінансів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
Ключові питання для засвоєння теми:
Інновації: семінар-розв’язання проблемних завдань
Контактне заняття №7. Тема №5 «Загальнонаукові та специфічні методи наукових досліджень» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
Ключові питання для засвоєння теми:
Інновації: комплексна лекція (лекція-панель)
Контактне заняття №8. Тема №5 «Загальнонаукові та специфічні методи наукових досліджень» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
Ключові питання для засвоєння теми:
3. Застосування методологічного інструментарію інших наук у фінансових дослідженнях.
Контактне заняття №9. Тема №6 «Академічна доброчесність» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
- Здатність застосовувати методологію крос-культурного аналізу та крос-культурного менеджменту для власної культурної ідентифікації
Ключові питання для засвоєння теми: 1. Академічна чесність у наукових дослідженнях у сфері фінансів: національний та зарубіжний досвід. 2. Прояви академічної нечесності в освіті і науці: фабрикація даних, фальсифікація даних, хабарництво в академічній сфері, академічний саботаж, професійна нечесність, несанкціонована співпраця, академічне шахрайство, плагіат. 3. Кодекс честі КНЕУ - інструмент дотримання академічної чесності науковця і освітянина. 4. Правила оформлення бібліографічних списків і бібліографічних посилань. 5. Формування бібліографічного списку (списку використаних джерел) та бібліографічних посилань згідно із встановленими вимогами у кваліфікаційній роботі магістра. 6. Перевірка на плагіат. Інновації: міні-кейс
Контактне заняття №10. Тема №7 «Узагальнення результатів наукових досліджень. Вимоги до оформлення наукових робіт студентів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
- Здатність розробляти фінансову стратегію та вміння використовувати сучасні методи управління фінансами для вирішення стратегічних завдань
Ключові питання для засвоєння теми:
Інновації: дискусія з елементами аналізу
Контактне заняття №11. Тема №7 «Узагальнення результатів наукових досліджень. Вимоги до оформлення наукових робіт студентів» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
Здатність розробляти фінансову стратегію та вміння використовувати сучасні методи управління фінансами для вирішення стратегічних завдань
Ключові питання для засвоєння теми:
Інновації: семінар-розв’язання проблемних завдань
Контактне заняття №12. Тема №8 «Презентація результатів наукових досліджень студентів та їх впровадження» (2 год.) Загальні та фахові компетенції:
Ключові питання для засвоєння теми:
Інновації: лекція-візуалізація
3.3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Об’єктом поточного оцінювання є знання програмного матеріалу навчальної дисципліни. Оцінюванню підлягає:
Оцінка знань студентів здійснюється на основі контролю систематичності та активності вивченням програмного матеріалу протягом семестру і включає такі складові:
При контролі активності та рівня знань при обговоренні питань на контактних заняттях оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність при обговоренні питань, правильність виконання завдань з письмового контролю; результати пілотного опитування. Протягом семестру кожен студент з групи на контактних заняттях повинен приймати активну участь в обговоренні проблем, які винесені на заняття. Оцінювання активності роботи на контактних заняттях відбувається з градацією в 1 бал:
При виконанні контрольної (модульної) роботи оцінюванню підлягають: теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо. Завдання для виконання контрольних (модульних) робіт розробляє викладач, який проводить практичні заняття. За один семестр може бути одна контрольна (модульна) робота..
3.4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
За результати виконання індивідуальних завдань, передбачених робочою програмою дисципліни, студент може отримати 0-50 балів, у т.ч. за виконання індивідуального завдання 0-40 балів і за його презентацію 0-10 балів. За один семестр передбачається виконання студентом одного індивідуального завдання; При оцінюванні виконаного індивідуального завдання враховується його повнота відповідно до встановленої структури та аргументація окремих положень, а при його презентації – якість доповіді, ілюстративного матеріалу та повнота і аргументованість відповідей на питання.
5. РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА (основні і додаткові) ОСНОВНІ
ДОДАТКОВІ 39. Балух В.О. Магістерські роботи: метод. реком. / В.О. Балух. – Чернівці: ЧНУ, 2003. – 42 с. 40. Белоусова О.А. Основы научных исследований / О.А. Белоусова. – Челябинск : ЧГУ, 2002. – 138 с. 41. Бор М. Основы экономических исследований. Логика. Методология. Организация. Методика. – М.: ДИС, 1998. 42. Бургин М.С. Введение в современную точную методологию науки [Текст] : Структуры систем знания: пособие для вузов / М.С. Бургин, В.И. Кузнецов. – М.: АО Аспект пресс, 1994. – 303 c. 43. Быков В.В. Методы науки / В. В. Быков. – М.: Мысль, 1974. – 215 с. 44. Варфоломеева Ю.А. Интеллектуальная собственность в условиях инновационного развития / Ю.А. Варфоломеева. – М.: "Ось-89", 2006. – 144 с. 45. Вернадский В.И. О науке [Текст] / В. И. Вернадский. – Дубна: Изд. центр "Феникс".Т. 1: Научноезнание. Научное творчество. Научная мысль. – 1997. – 575 с. 46. Гегель Г.В.Ф. Соч. в 3 т. Т. 1. Наука логики / Г.В.Ф. Гегель. – М.: Мысль, 1971. – 501 с. 47. Основы научных исследований / И.М. Глущенко, А.Е. Пинскер, О.И. Полянчиков и др. – К.: Вища школа, 1983. – 158 с. 48. Дудченко А.А. Основы научных исследований: учебн. пособ. / А.А. Дудченко, Я.А. Дудченко, Т.А. Примак; под ред. А.А. Дудченко. – К. : Т-во "Знання", КОО, 2000. – 114 с. 49. Знахур С.В. Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни "Інтелектуальна обробка інформації" / С.В. Знахур, І.Г. Конюшенко, П.А. Шарий та ін. – Х.: Вид. ХНЕУ, 2006. – 200 с. 50. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация: Методика написания, правила оформления и порядок защиты : практ. пособ. для студентов-магистров / Ф.А. Кузин. – М.: Ось – 89, 1997. – 304 с. 51. Кустовська О.В. Методологія системного підходу та наукових досліджень / О.В. Кустовська: Курс лекцій. – Тернопіль : Економічна думка, 2005. – 124 с. 52. Лудченко А.А. Основы научных исследований: учебн. пособ./ А.А. Лудченко, Я.А. Лудченко, Т.А. Примак; под ред. А.А. Лудченко. – К. : Т-во "Знання", КОО, 2000. – 114 с. 53. Научно-методические аспекты підготовки магистрских диссертаций / С.И. Дворецкий, Е.И. Муратов, О.А. Корчагина, и др. – Тамбов : ТГТУ, 2006. – 84 с. 54. Папковская П.Я. Методология научных исследований / П.Я. Папковская. – Мн.: Информпресс, 2002. – 176 с. 55. Пушкарь А.И. Основы научных исследований и организация научно-исследовательской деятельности / Пушкарь А.И., Л.В. Потрашкова – Х. : ИД "ИНЖЭК", 2008. – 280 с. 56. Сабитов Р.А. Основы научных исследований / Р.А. Сабитов. – Челябинск : ЧГУ, 2002. – 138 с. 57. Самоорганизация и наука: опыт философского осмысления. — М.: Ин-т философии РАН, 1994. – 350 с. 58. Сиденко В.М. Основы научных исследований / В.М. Сиденко, И.М. Грушко. – Х.: выщая школа, 1979. – 200 с. 59. Черній A.M. Дисертація як кваліфікаційна наукова праця: посібн. 2-ге вид. – К.: Арістей, 2005. – 232 с. 60. Чкалова О.Н. Основы научных исследований / О.Н. Чкалова. – К.: Высшая школа, 1978. – 120 с. 61. Шестак В.П. Научно-исследовательская работа студентов: проблемы и решения / В.П. Шестак, И.А. Мосичева, Н.В. Скибицкий. – М.: Изд. МЭИ, 2006. – 200 с. 62. Шкляр М.Ф. Основы научных исследований [Текст]: учебн. пособ. / М.Ф. Шкляр. – М.: Дашков и Ко, 2007. – 243 с. 63. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня: метод. поради / авт.-упоряд. Л. А. Пономаренко. – К.: Ред. "Бюл. ВАК України", 1999. – 80 с.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
